Professional Documents
Culture Documents
Патаракін Створення спільнот
Патаракін Створення спільнот
INTEL®"НАВЧАННЯ ДЛЯ
МАЙБУТНЬОГО "
СТВОРЕННЯ УЧНІВСЬКИХ,
СТУДЕНТСЬКИХ І ВИКЛАДАЦЬКИХ
СПІЛЬНОТ
ВЕБ 2.0
Київ
Навчально-методичний центр
«Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні»
2007
Патаракін Є.Д. Створення учнівських, студентських і викладацьких спільнот на базі
мережевих сервісів Веб 2.0.- К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із
удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2007.- 88 с. / В надз.: Програма
Intel®"Навчання для майбутнього". Соціальні сервіси Web 2.0
ISBN 966-8487-41-9
© Intel Corporation, 2007. Усі права захищені. Жодна частина даної книжки не може бути відтворена в
будь-якій формі будь-якими засобами без письмового дозволу власників авторських прав.
Intel, емблема Intel є зареєстрованими товариними знаками корпорації Intel і її підрозділів в США та інших
країнах. Наведені у книжці назви інших продуктів або організацій можуть бути товарними знаками
відповідних власників.
ISBN 966-8487-41-9
© Intel Corporation, 2007.
© Навчально-методичний центр «Консорціум із
удосконалення менеджмент-освіти в Україні»,
2007
Створення учнівських, студентських і викладацьких спільнот на базі мережевих сервісів Веб 2.0
ВСТУП
ЧАСТИНА 1.
ПЕДАГОГІКА МЕРЕЖЕВИХ СПІЛЬНОТ
існування всіх об'єктів у нашому людському оточенні. Для того, щоб члени спільноти
могли обмінюватися знаннями й уміннями, спілкуватися між собою з робочих питань,
зовсім не обов'язково, щоб вони працювали над одним спільним проектом. Цілком
достатньо того, що їхня діяльність здійснюється в одній сфері, і вони можуть
спостерігати й обговорювати діяльність один одного. У цьому випадку вони можуть
використовувати досвід один одного.
Принципи конективізму:
Появу терміна Веб 2.0 прийнято пов'язувати зі статтею Тіма О'Рейлі ― "What Is
Web 2.0" від 30 вересня 2005 року. Треба відзначити, що обговорення нових
можливостей і поява нового класу задач і програм О'Рейлі почав ще в минулому
столітті у статті про комп'ютери, програмне й інформаційне забезпечення. Основну
критику в цій статті й у всьому збірнику праць ідеологів вільних програм було
спрямовано на перехід від світу, в якому основою інформаційної діяльності були
комп'ютери та встановлене на них програмне забезпечення, до світу, де платформою
для спільних дій слугує Всесвітня павутина й інформаційні додатки. Традиційне
програмне забезпечення вбудовувало невелику кількість інформації у велику
кількість програмного коду. Наприклад, текстові (MS Word) і графічні (PhotoShop)
редактори значно більші за обсягом, ніж документи і малюнки, які в них
створюються. Соціальні сервіси вбудовують невелику кількість програмного
забезпечення у велику кількість інформації.
AJAX
Використання цих двох принципів дає змогу створювати значно зручніші веб-
інтерфейси користувача на тих сторінках сайтів, де необхідною є активна взаємодія з
користувачем. AJAX набув найбільшої популярності після того, як компанія Google
почала активно використовувати його при створенні своїх сайтів. Користувач
заходить на веб-сторінку та натискає на якийсь її елемент.
RSS
1. Мережеві щоденники.
ЧАСТИНА 2.
МЕРЕЖЕВІ ЩОДЕННИКИ
http://semagic.sourceforge.net/index.html
Гіпертекст(и) http://community.livejournal.com/ru_hypertext/
Усередині мережевих спільнот вибір тієї або іншої людини в друзі, вибір тієї
або іншої підстави для класифікації матеріалів, завжди є вибором реальним, а не
експериментальним. Наприклад, коли ми додаємо людину до списку своїх друзів у
Живому Журналі, ми робимо це, бо його тексти нас цікавлять і ми збираємося їх у
майбутньому відслідковувати й переглядати. Кола друзів, які утворяться в ході наших
взаємних виборів, відповідають схемі наших відносин усередині спільноти.
ЧАСТИНА 3.
СПІЛЬНИЙ ПОШУК І ЗБЕРІГАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Особливості:
3. Кожна закладка має бути позначена одним або декількома тегами або
мітками-категоріями. Користувачеві пропонується додати один або
кілька тегів для кожної закладки, які описуватимуть її зміст. Якщо
закладка, яку Ви збираєтеся додати, уже перебуває в чиїйсь колекції,
то Вам відразу буде запропоновано додати популярні теги. Теги можуть
бути відображені у вигляді списку або хмари.
вирішено проблему захисту школярів від нерелевантної інформації, яку вони можуть
одержати, направляючи запити в пошукові машини "загального користування".
http://edu2.flexum.ru/
Сайт http://www.flexum.ru/
http://edu2.flexum.ru/
http://www.google.com/coop/cse?cx=011762043035685196754%3Aop8j1
3pvvim ― груповий пошук по соціальних сервісах у навчанні
http://www.google.com/coop/cse?cx=011762043035685196754%3Av1b8
envdbv8 ― пошук матеріалів щодо використання ВікіВікі у навчанні
ЧАСТИНА 4.
КОЛЕКТИВНІ ГІПЕРТЕКСТИ
РОЗДІЛ 1. ГІПЕРТЕКСТ
Гіпертекстом називають будь-який текст, в якому виявляються які-небудь
посилання на інші тексти або фрагменти текстів.
вказати браузеру, яким він хоче бачити документ на екрані. Мета презентації ―
зробити повідомлення, донести інформацію до слухачів і глядачів, вплинути певним
чином на них та їхній вибір. Зміст презентації є цінністю, яку ми передаємо,
перекладаємо у свідомість слухачів. Метою гіпертексту є встановлення й підтримка
різних зв'язків між різними елементами. У цьому плані гіпертекст є завжди мережею,
а не ієрархією; сховищем текстів і думок, а не повідомленням.
Веб-сайт ВікіВікі
При оновленні сайта колишня інформація Всі сторінки сайта залишаються в базі даних
видаляється
Для кожної сторінки усередині сайта можна Для кожної сторінки можна одержати список
одержати перелік сторінок, на які вона тих, на які вона посилається, і список тих
посилається сторінок, які посилаються на неї
Тексты Комментарии
библиотеки библиотеки
Пейперт Влияние, которое Пуанкаре
к книге Роберта оказал на культуру,
Пирсига "Дзен и ". в книгах Пейперта и Пирсига
Пирсиг
Где упоминается Пейперт
привело
Пуанкаре Где упоминается Пирсиг
Не можна писати одну статтю про двох осіб, навіть про близьких родичів. Не
можна писати одну статтю про дві географічні точки, навіть розташовані поруч. Не
можна писати про два різні поняття, навіть якщо вони тісно пов'язані у Вашій
свідомості. Наприклад, «надії та сподівання сучасного педагога» ― неправильно.
= Нижній Новгород =
== Сормівський район ==
== Нижньогородський район==
Ліворуч праворуч:
B ― виділити жирним шрифтом
I ― виділити курсивом
Ab ― внутрішнє посилання
Зовнішнє посилання
Заголовок другого рівня
Вставити зображення
Вставити медіафайл
КАТЕГОРІЇ
Малюнок 20.
Хмара категорій
ШАБЛОНИ
{{Шаблон:Ім'я шаблону}}
<span>[http://bobrdobr.ru/people/{{{1}}}/
{{{1}}}''']<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude></span>
На самій сторінці
__NOTOC__
<div style="float:right;font-size:75%">
{{{1}}}<br />
[[Обговорення:{{PAGENAME}}]]
</div>
<noinclude>[[Категорія:Шаблони]]</noinclude>
Приклади мереж:
мережі поселень;
мережі кіноакторів;
терористичні мережі;
10. Тупикові статті ― статті, у тексті яких немає посилань на інші статті.
11. Сторінки, які потрібно написати ― імена статей, які ще не існують, але
використовуються на сторінках як посилання. Чим частіше на цю неіснуючу статтю
посилаються, тим вище вона стоїть в рейтингу необхідних сторінок.
http://www.wikispaces.com/
http://www.schtuff.com/
http://pbwiki.com/
http://tiddlyspot.com/
http://wik.is/
http://www.wikidot.com/
o Летописи.ру ― http://letopisi.ru
o ХабаВікі http://resource.ippk.ru/mediawiki/index.php
o ПскоВікі ― http://wiki.pskovedu.ru/index.php/
o WIKI-Володимир http://wiki.vladimir.rcde.ru/
o Іркутська http://wiki.irkutsk.ru/index.php/
ЧАСТИНА 5.
СОЦІАЛЬНІ ФОТОСЕРВІСИ
Додати пояснення
Відіслати в групу
Змінити пояснення
Опублікувати в блозі
Друкувати
Перевернути
Видалити
FTP-архів Flickr-архів
http://www.letopisi.ru/images/thumb/a/a8/Forum2.jpg/180px-Forum2.jpg
Формат зображень ― jpg, gif або png. Для фотографій використовуйте формат
jpg, для малюнків і схем ― формат png.
ЧАСТИНА 6.
КАРТИ ЗНАНЬ
Запам'ятати інформацію.
На жаль, сервіс дозволяє тільки послідовне редагування карт знань. Для того
щоб передати можливість редагування іншому користувачеві, ми повинні у себе
закрити карту знань.
<mm>[[Course-works.mm]]</mm>
<graphviz>
digraph G {
</graphviz>
Основні правила:
Вказівка rankdir=LR або (RL, TB, BT) дозволяє орієнтувати граф зліва
направо.
ЧАСТИНА 7.
МЕДІАМАТЕРІАЛИ
http://www.rutube.ru ― RuTube.ru
http://video.mail.ru ― Відео@mail.ru
ЧАСТИНА 8.
ГЕОГРАФІЧНІ СЕРВІСИ
1
Незрозуміле речення.
ЧАСТИНА 9.
МЕРЕЖЕВІ ОФІСИ
Сьогодні в Інтернеті існує понад 100 сайтів, які надають сервіси Офіс 2.0.
Деякі з них безкоштовні, вартість інших є невисокою. За допомогою таких сервісів
можна користуватися більшістю основних функцій компонентів Microsoft Office ―
Word, Excel, PowerPoint та інших, причому з можливістю редагування документа
одночасно декількома користувачами.
http://www.thinkfree.com
ЧАСТИНА 10.
ВИСНОВКИ
2
Рос. – «устроитель».
Кожен агент виконує прості дії за простими правилами; дії агентів постійно
повторюються; на дії окремого агента впливає поведінка його найближчого
оточення.
У малій групі, яку, власне, і називають спільнотою, всі агенти бачать один
одного. Між ними існують безпосередні зв'язки. У мережі агенти або вузли мережі
пов'язані один з одним через безліч проміжних вузлів.
Scratch ― http://scratch.mit.edu/
Sophie! ― http://sophieproject.org/
Alice ― http://www.alice.org/
Croquet ― http://www.opencroquet.org/index.php/Main_Page
Цеглинками тепер
можуть бути не тільки блоки
тексту, але й блоки програми
і окремих виконавців, які
можуть обмінюватися
інформацією, стежити за
поведінкою один одного,
реагувати на дії людей і
програмних агентів.
1. Інструменти Веб 2.0 не були створені педагогами або спеціально для дітей.
Педагоги сподіваються знайти їхні освітні додатки, незважаючи на те, що майже не
мають можливості впливати на розвиток майбутніх інструментів. Створення таких
спеціальних освітніх засобів для навчання з використанням інструментарію і
принципів Веб 2.0 уже почалося. Прикладами можуть бути Whyville ―
http://www.whyville.net/smmk/nice.
10. Існує дуже мало написаних матеріалів для педагогів щодо конструктивного
використання інструментів Веб 2.0.
2. Чи потрібен Веб 2.0 для майбутніх успіхів учнів, для розвитку навичок
роботи, які знадобляться їм у майбутньому, для формування навичок
цифрової грамотності та цифрового громадянства?
10. Наскільки важливо мати рівний доступ до технології, і як засоби Веб 2.0
впливають на рівність доступу?
ГЛОСАРІЙ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бернерс-Ли, Тим, Джеймс Хендлер и Ора Лассила. Семантическая Сеть. Scientific American, May
17, 2001 http://ezolin.pisem.net/logic/semantic_web_rus.html
2. Интернет и российское общество / Под ред. И. Семенова. Моск. Центр Карнеги. М.: Гендальф,
2002. http://pubs.carnegie.ru/books/2002/08is
3. Купер И.Р. Гипертекст как форма коммуникации // Социологический журнал. ― 2000. ― № 1/2. ―
С. 37-59. http://www.nir.ru/sj/sj/sj1-2-00kuper.html.
4. Патаракин Е.Д. 2004, Местные сетевые сообщества обмена знаниями. Информатика сообществ и
формирование сетей: Перспективы. Подходы. Инструменты. Часть 2. Современное состояние и
параллели развития в СНГ., М.: Едиториал УРСС, 2004. – 264 с. (ISBN 5-354-00998)
5. Патаракин Е.Д. 2005, Стайные сетевые взаимодействия, Educational Technology & Society, ISSN
1436-4522, 278-288.
7. Патаракин Е.Д. , 2006, «Сетевые сообщества и обучение», М., ПЕР СЭ, 112 с.
9. Патаракин Е.Д., Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е.Д. Патаракин. – М.:
Интуит.ру, 2006, 64 с., (Учебно-методическое пособие), ISBN 5-9556-0088-4.
10. Патаракин Е.Д., Ярмахов Б.Б., 2007, Веб 2.0 Управление, изучение и копирование, Educational
Technology & Society ― 10(2) 2007, ISSN 1436-4522
http://ifets.ieee.org/russian/depository/v10_i2/html/2.htm
11. Патаракин Е.Д., Ярмахов Б.Б., 2007, Повседневная сетевая культура как решение
классификационных задач, Educational Technology & Society, ISSN 1436-4522
http://ifets.ieee.org/russian/depository/v10_i2/html/3.htm
12. Патаракин Е.Д. Новое пространство для учебной деятельности // Высшее образование в России.
― 2007. ― № 7.
14. Пейперт С. Переворот в сознании. Дети, компьютеры и плодотворные идеи. ― М.: Педагогика,
1989.
15. Blood R. ―Weblogs: A History and Perspective‖, Rebecca‘s Pocket. September 7, 2000
http://www.rebeccablood.net/essays/weblog_history.html
17. Embrey T. R. You blog, we blog: Guide to How Teacher-Librarians Can Use Weblogs to Build
Communication and Research Skills. Teacher Librarian
20. Downes S. Learning Networks in Practice March 22, 2007. Emerging Technologies for Learning 2 19-
27.
21. Downes S. Models for Sustainable Open Educational Resources February 27, 2007. Interdisciplinary
Journal of Knowledge and Learning Objects 3 29-44.
22. Downes S. Courses VS. Content (NRC name: OpenCourseWare and OpenLearning) February 15, 2007.
eLearn Magazine Online http://www.elearnmag.org/subpage.cfm?section=opinion&article=82-1
23. Downes S. Educational Blogging September 1, 2004. EDUCAUSE Review Volume 39, Number 5 14-26
http://www.educause.edu/pub/er/erm04/erm0450.asp?bhcp=1
24. Gill K. How can we measure the influence of the blogosphere? Presented at the Workshop on the
Weblogging Ecosystem at the 13th International World Wide Web Conference (New York, May 18,
2004); www.faculty.washington.edu/kegill/pub/www2004_blogosphere_gill.pdf
25. Gilmour Kim 2002, 'Blogging along.' Internet Magazine. Sept-Oct. URL:
http://www.findarticles.com/cf_0/m0CXD/2002_Sept-Oct/90981556/print.jhtml
26. Granovetter M., 1982, The strength of weak ties: A network theory revisited. In P. M. N. Lin (Ed.),
Social Structure and Network Analysis. (pp. 105-130). Beverley Hills: CA: Sage.
27. Gruhl D., Guha R., Liben-Nowell D., and Tomkins A. Information diffusion through blogspace. In
Proceedings of the 13th International World Wide Web Conference (New York, May 17–22). ACM Press,
New York, 2004, 491–501.
28. Hiltz S. R., 1985, Online Communities: A Case Study of the Office of the Future. Norwood: NJ: Ablex
Publishing Corp.
29. Hammond, T.; Hannay, T.; Lund, B.; Scott, J., Social Bookmarking Tools (I). A General Review, D-Lib
Magazine, aprilie 2005, vol. 11 (4) http://www.dlib.org/dlib/april05/hammond/04hammond.html.
30. Haythornthwaite C., 2002, Building Social Networks Via Computer Networks: Creating and Sustaining
Distributed Learning Communities // Building Virtual Communities: learning and change in cyberspace/
edited by K. Ann Renninger, Wesley Shumar, Cambridge University Press, 2002, pp. 159-190.
31. Hoadley С., Pea R., 2000, Finding the Ties That Bind: Tools in Support of a Knowledge-Building
Community // Building Virtual Communities: learning and change in cyberspace/ edited by K. Ann
Renninger, Wesley Shumar, Cambridge University Press, 2002, pp., 321-354.
32. Illich I, 1982, Silence is a Commons. "Asahi Symposium Science and Man ― The computer-managed
Society," Tokyo, Japan, March 21, 1982.
33. Illich, I., 1972, Deschooling Society. New York: Harrow and Row, 1972.
34. Illich, I., 1973, Tools for Conviviality London and New York: Marion Boyars.
35. Jacob E. ―Classification and categorization: a difference that makes a difference.‖ Library
TrendsWinter, 2004. http://www.findarticles.com/p/articles/mi_m1387/is_3_52/ai_n6080402
37. Kay A. Predicting The Future. Stanford Engineering, Volume 1, Autumn 1989, pp. 1–6.
38. Kim A. J., 2000. Community building on the Web: Secret strategies for successful online communities.
Berkeley, CA: Peachpit Press.
39. Kumar R., Novak J., Raghavan P., Tomkins A., 2004, Structure and Evolution of Blogspace,
Communications of the ACM, Vol. 47, № 12, pp. 35-40.
40. Lave, J., Wenger. E., 1991, Situated learning: legitimate peripheral participation New York :
Cambridge University Press.
42. Lazar J., Preece, J., 2002, Social Considerations in Online Communities: Usability, Sociability, and
Success Factors. In H. van Oostendorp, Cognition in the Digital World. Lawrence Erlbaum Associates
Inc. Publishers. Mahwah: NJ.
43. Leuf B., Cunningham W., 2001, The Wiki Way: quick collaboration on the Web, Addison-Wesley.
44. Merholz Peter. ―Ethnoclassification and vernacular vocabularies.‖ August 30, 2004.
http://www.peterme.com/archives/000387.html
46. Porter C., 2004, A Typology of Virtual Communities: A Multi-Disciplinary Foundation for Future
Research, Journal of Computer-Mediated Communication, 10 (1), Article 3, November 20.
47. Preece, J.,2001, Online communities: Usability, Sociability, Theory and Methods. In R. Earnshaw, R.
Guedj, A. van Dam and T. Vince (Eds) Frontiers of Human-Centred Computing, Online Communities
and Virtual Environments. Springer Verlag: Amsterdam, 263-277.
48. Resnick, M. (2003). Thinking Like a Tree (and Other Forms of Ecological Thinking). International
Journal of Computers for Mathematical Learning, vol. 8, № 1, pp. 43-62.
49. Resnick M., 1999, Decentralized Modeling and Decentralized Thinking Published in: Modeling and
Simulation in Science and Mathematics Education (pp. 114-137), edited by W. Feurzeig and N.
Roberts. Springer: New York, 1999.
50. Rheingold H., 2000, Tools for Thought The History and Future of Mind-Expanding Technology MIT
PRESS April 2000, ISBN 0-262-68115-3 336 pp http://www.rheingold.com/texts/tft/
51. Rheingold, H., 1993, The Virtual Community. Homesteading on the Electronic Frontier. Reading, MA:
Addison-Wesley Publishing.
52. Rosenbloom A., 2004, The Blogsphere. Introduction, Communications of the ACM, Vol. 47, № 12, pp.
30–34
53. Senge P., 1998, Systems Change in Education, Education for Meaning and Social Justice, Volume 11,
Number 3, September 1998.
56. Shirky, Clay. Social Software and the Politics of Groups http://shirky.com/writings/group_politics.html
59. Stager G. 2007 Why Teachers Don't Use Web 2.0 ― an historical perspective
http://www.stager.org/blog/2007/09/why-teachers-dont-use-web-20-historical.html
60. Stone, B. 2002. Blogging: Genius strategies for instant web content. Indianapolis: New Riders.
62. Wenger E., 1988, Communities of practice: Learning, Meaning and Identity. Cambridge University
Press 1998.
63. Wilensky, U., 2001, Modeling Nature's Emergent Patterns with Multi-Agent Languages. Proceedings of
EuroLogo 2001. Linz, Austria.
64. Wellman B., Gulia M., 1998, Virtual communities as communities: Net surfers don't ride alone. In M.
Smith P. Kollock (Eds), Communities in Cyberspace. Berkeley, CA: Routledge.
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Частина 7. МЕДІАМАТЕРІАЛИ 62
Розділ 1. Використання медіаматеріалів 62
Розділ 2. Підготовка власних медіаматеріалів і розміщення їх у Медіавікі 63
ГЛОСАРІЙ 83
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 84
Навчальне видання
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і
розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК № 1402 від 24 червня 2003 р.
Підписано до друку 05.10.2007. Папір офсетний. Гарнітура Verdana. Друк трафаретний. Наклад 120 прим.