Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики

КУРСОВА РОБОТА

з філології німецької мови

на тему: «Відображення емоцій у електронних листах сучасної
німецької мови та їх переклад»

Студента ІV курсу 44(408) групи

Напряму підготовки: 6.020303
Філологія. Мова і література (переклад)
Козеровського Дмитра Андрійовича

Керівник: старший викладач

Білоус Ольга Іванівна

Національна шкала ________________

Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS __
Члени комісії: ________ __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________ __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________ __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________ __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Кропивницький 2016
 2

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ У РЕЖИМІ ЕЛЕКТРОННОГО

СПІЛКУВАННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ Й СПОСОБИ ЇХ
ПЕРЕКЛАДУ........................................................................................................ 4

1.1. Історія виникнення електронних листів ................................................ 4

1.2. Електронний лист як форма комунікації ............................................... 5

1.3. Класифікація елементів емоційності в електронних повідомленнях.. 9

1.3.1. Фонетичні засоби вираження емоцій ............................................ 10

1.3.2. Графічні засоби вираження емоцій в електронних
повідомленнях ....................................................................................................... 12
1.3.3. Лексичні засоби вираження емоцій в електронних
повідомленнях ....................................................................................................... 19
Висновок до розділу 1 ......................................................................................... 22

РОЗДІЛ 2.ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ СПОСОБИ

ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В ЕЛЕКТРОННИХ ЛИСТАХ...................... 23

2.1. Фонетичні засоби вираження емоцій ..................................................... 23

2.2. Графічні засоби вираження емоцій ........................................................ 26

2.3. Лексичні засоби вираження емоцій ....................................................... 28

Висновок до розділу 2 ......................................................................................... 31

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................... 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................. 33

 3

ВСТУП

Проблематиці інтернет-комунікації та електронним листам зокрема

присвячено численні статті й публікації таких зарубіжних лінгвістів, як у М.
Г. Комлєва, Сьюзан Херрінг, Кетлін Феррари, П. Екман, Ханс Бруннер,
Хелен Петрі, Хефліха та Ресслер, Біттнер, Майєр та ін. Лінгвістка Хелен
Петрі у 1999 р. провела найбільше кількісне дослідження, у якому
проаналізувала 38 000 електронних листів [3, 18].

Актуальність теми: Розвиток новітніх технологій та потреба людини

спілкуватися на відстані дали поштовх до повернення до письмової
кореспонденції. Поява електронної пошти, мобільних телефонів, sms та
Інтернет-чатів зумовлена зростаючою роллю Інтернету та комунікації за
допомогою інтернет-технологій, відображення в них емоцій, а саме в
німецькій мові, що зумовило дослідити спосіб їх перекладу.

Предметом дослідження теми є відображення емоцій в електронних

листах сучасної німецької мови та їх переклад, що виникли під час
листування електронною поштою.

Об’єктом є електронні листи в сучасній німецькій мові та їх переклади.

Метою дослідження є виявлення та дослідження всіх можливих

передач емоцій у німецьких електронних листах та способів їх перекладу
українською мовою.

Завдання. Для досягнення мети дослідження окреслено такі завдання:

1) Проаналізувати історію виникнення електронного листа;

2) Дослідити характерні риси та особливості електронного спілкування;
3) Розглянути електронні листи як форму комунікації в сучасному світі;
4) Проаналізувати способи перекладу українською мовою електронних
листів та способу передачі емоцій;
5) Визначити класифікацію елементів емоційності в електронних
повідомленнях.
 4

РОЗДІЛ 1. ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ У РЕЖИМІ

ЕЛЕКТРОННОГО СПІЛКУВАННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Й СПОСОБИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ
Класичні листи, які характеризуються часовим і просторово-
опосередкованим контактом, належать до найважливіших складників
письмової культури. Лист, і електронний лист та смс зокрема, є видом діало-
гічної письмової комунікації та засобом, у якому проявляються певні
формальні ознаки і який уможливлює комунікацію з просторово віддаленою
особою [7, 57–58].
1.1. Історія виникнення електронних листів
Вже у Середньовіччі люди спілкувалися на великих відстанях,
передавали повідомлення та накопичували знання. Товарні відносини на
міжнародному рівні призвели до утворення комунікаційних систем, до того ж
такі окремі інституції, як канцелярії, монастирі, університети, гільдії і т. д.,
створювали власні інформаційні системи, а в XVI ст. виникла багаточленна
комунікаційна система [7, 63].

Із XVIII ст. починається період розквіту листа як форми комунікації, а з

другої половини XIX ст. листування стає найважливішим національним та
інтернаціональним засобом масової комунікації [7, 65]. Лист був спочатку
офіційним документом, інформація якого мала переважно політичний або
науковий характер [7, 64].

Наприкінці XX ст. починають активно досліджувати комп’ютерно-

опосередковані види комунікації (CMC – computer-mediated communication),
що грунтуються на використанні комп’ютера та змінюють методи роботи
людей. На сьогодні технічно-опосередкована комунікація, у тому числі в
режимі реального часу, уможливлює передачу й зберігання великих обсягів
інформації найрізноманітнішого характеру та є доступною для людей різних
національностей, різних соціальних та вікових категорій. Виникнення нових
засобів комунікації, що базуються на використанні Інтернету як нового
феномену розвитку суспільства, та особливості мови в системі типу “людина
 5

– комп’ютер – мережа – комп’ютер – людина” привертають усе більшу увагу

і зарубіжної, і вітчизняної лінгвістики. Інтенсивний розвиток високих
технологій та Інтернету призвів до того, що значна частина комунікації –
ділової і приватної – переноситься у віртуальне середовище, яке має такі
ознаки, як оперативність, масовість і т.д. Перехід від звичайного листа до
електронного розглядається як перетворення комунікації. Зміна засобів
масової комунікації спричинила культурне перетворення, оскільки
колективна пам’ять нашого суспільства, усе більше працює за електронними
правилами [7, 66].

Cлід відзначити, що комунікативна функція “класичного” листа

продовжує займати одне з основних місць у більшості сфер суспільного
життя та в житті представників різних соціальних груп. Результати
досліджень показують, що ті, хто відсилають багато смс, скоріше за все
пишуть багато електронних та “класичних“ листів [2, 138].

1.2. Електронний лист як форма комунікації

Лінгвісти, такі як Сьюзан Херрінг, Кетлін Феррари, одностайно
дотримуються думки, що лист як такий не є типом текстів, а формою
комунікації, оскільки такі типи текстів, як офіційні, ділові, любовні листи і т.
д., можуть реалізовуватися в різних формах комунікації. Причому листи як
форма комунікації можуть виконувати різні функції, використовуватися в
різних ситуаціях та відображати різні теми спілкування. Головні функції
листа – функція підтримання контакту, виклад та оцінка інформації, функція
заклику або вимоги – відображають природні й історично інваріантні
комунікативні можливості листа, і в більшості випадків домінує одна з
функцій, обумовлена відповідною метою повідомлення [7, 60; 62].
Відносно мало відомо про приватне використання електронних листів,
хоча це один із найпопулярніших інтернет-сервісів. Більшість досліджень
електронного листування були спрямовані на використання електронних
листів у бізнес-комунікації, насамперед у веденні бізнесу [3, 18]. Досить
швидко електронні листи перетворилися з інструменту вузько обмеженої
 6

фахової комунікації на практичний, універсальний засіб загальної

комунікації [7, 33].
Важливим аспектом комунікації електронною поштою є приватна, а не
офіційна кореспонденція різних соціальних сегментів, оскільки саме в
приватній кореспонденції проявляються індивідуальність комунікантів, їх
відчуття та емоції. Особисті листи виражають бажання наблизитися до іншої
особи, обмінятися з нею думками незалежно від її віддаленості [7, 68].
У глобальній мережі Інтернет основні види комунікації за характером
передачі й отримання інформації є синхронними, де передача та отримання
інформації здійснюються в режимі реального часу. Цей вид комунікації
представляють такі комунікативні сервіси:
– бесіда типу чат, яка здійснюється з одним або більше
співрозмовників (IRC- Internet Relay Chat);
– веб-пейджери (ICQ, Yahoo Messenger, MSN Messenger – системи
безпосереднього обміну повідомленнями Instant Messaging Systems);
– форуми, створені для спілкування й обміну думками.
– До другого асинхронного виду комунікації, ознакою якого є
відключення користувача від каналу передачі даних, за характером режиму
передачі інформації належать:
– листування електронною поштою (e-mail);
– група новин; – дошка оголошень і повідомлень [1, 19–20];
– смс – короткі текстові повідомлення, які можна передавати з
Інтернету на інший мобільний телефон або з одного мобільного телефону на
інший.
Одна з перших у світі глобальних мереж ARPARNET, що передувала
сучасному Інтернету, уможливила повсякденну електронну комунікацію. Усе
більш зростаючі потреби суспільства та прогресивні можливості техніки
перетворили листування електронною поштою на популярну форму ко-
мунікації [5]. Комунікація електронною поштою відбувається сьогодні в усіх
технічно розвинених країнах світу при залученні більшості вікових груп і
 7

слугує різним цілям комунікації, коли присутність партнера комунікації є

неможливою або непотрібною [7, 39].
Листування електронною поштою зайняло чільне місце не тільки в
передачі великої частини кореспонденції: на сьогодні комунікація електрон-
ною поштою використовується в більшості соціальних, суспільних сфер, а й
у повсякденній інтеракції сучасного суспільства [7, 7; 10].
Електронний лист знайшов своє місце в комп’ютерній мережі, що
обумовлено бумом персональних комп’ютерів та розвитком всесвітньої
мережі Інтернет (World Wide Web). Поява першого інтернет-браузера в
середині 90-х років спричинила популяризацію листування електронною
поштою [7, 9]. Електронний лист є первісною формою електронної
комунікації, і тому дослідження інтернет-комунікацій доцільно починати з
розгляду його мовних та позамовних особливостей, що безпосередньо
відображаються в мові.
На початку 90-х років приватне та офіційне листування відбувалося
винятково через листи, пізніше – телеграми та факси [5]. Факси як телефонні
листи стають перехідною формою між класичними та електронними листами
[7, 37]. Із точки зору тексту електронний лист займає проміжне місце між
традиційними листами, комп’ютерними чатами й телефонограмами [4, 1].
Електронний лист виконує різні тематичні функції. Він може бути
привітанням, любовним листом, рекламним листом, замовленням і т. д. У цій
формі комунікації трапляються майже всі типи текстів [7, 25; 33].
Електронний лист пропонує чітку перевагу: він є незалежним від
місцезнаходження адресата й не пов’язаний із його присутністю.
Електронний лист, як і “класичний”, надає достатньо місця для написання й
викладу інформації та є доступним у будь- який час [7, 2].
Єдина передумова для цього виду комунікації — наявність доступу до
мережі Інтернет. Електронний лист у своїй формі суттєво не відрізняється від
„класичної” форми листа: у верхньому колонтитулі, який містить також тему
повідомлення, вказується адреса. Складається він здебільшого зі звертання,
 8

головної частини та вирішальної формули привітання, повторюючи

структуру “класичного” листа [5], і може мати численні відхилення від
основної структури, що вказує в електронних листах на швидкість і
безпосередність [7, 70]. При цьому зміст повідомлення відіграє більш
важливу роль, ніж його форма [4, 2].
Електронні листи не зобов’язують комунікантів до одночасної
комунікації [7, 39]. Надіслати електронною поштою можна будь-який
електронний документ, який містить малюнки, звуки, фільми або вкладення
(Attachment). Укладення не є обов’язковою складовою частиною
електронного листа, слугує для передачі документів й інших файлів та є
аналогом додатка в традиційних листах [7, 35].
Електронний лист за допомогою списку розсилання можна одночасно
надсилати декільком особам. Таку можливість використовують переважно
газети, журнали, спілки й інші організації або підприємства для того, щоб
регулярно інформувати своїх читачів й клієнтів [7, 78]. Електронні листи
належать до письмової форми комунікації, й, оскільки комунікація електрон-
ною поштою здійснюється завжди письмово, вона ніколи не зможе досягти
того ж ступеня концептуальної усності, як особиста розмова [4, 1], хоча має
деякі її ознаки, які важливо визначити для подальшого дослідження мовних і
позамовних особливостей смс-комунікації.
Вибір мовних засобів залежить найбільшою мірою від прагматичних
умов кожної окремої комунікативної ситуації, до яких відносять:
1) рольові ознаки та ознаки особистості учасників (відправник,
одержувач);
2) соціальні відносини між партнерами комунікації: а) ступінь
знайомства (близький – далекий), б) сферу (особисту – професійну); 3)
важливі ознаки ситуації (місцезнаходження – громадське місце чи власний
письмовий стіл; часовий інтервал для відповіді);
4) тему;
 9

5) цілі (попросити або надати інформацію, домовитися про зустріч,

просто поговорити і т. д.); та спосіб планування тексту (сформульований он-
лайн текст або надісланий як вкладення текст) [7, 40].
Онлайн сформульовані тексти є більш спонтанними, менш
продуманими, і найчастіше за все не відредагованими [7, 35]. Особливе місце
в електронних листах займають фонологічні девіації (phonologische
Deviationen), які виконують функцію скорочення форми вираження, що є
особливо важливим в інтернет-комунікації, а саме у форумах та чатах, де
комуніканти бажають реагувати якомога швидше. Розрізняють такі три типи
девіацій:
– аферезис на початку слова (“n bisschen” замість “ein bisschen”);
– синкопу в середині слова (g’ sehen замість gesehen);
– апокопу в кінці слова (ich find замість ich finde).
1.3. Класифікація елементів емоційності в електронних
повідомленнях
Електронні листи формуються комунікативними ситуаціями, які
існують у віртуальному просторі. Ця мова в найширшому значенні цієї
номінації є системою фонетичних, лексичних, граматичних і графічних
засобів, які формуються в унікальних у мовах інтернет-середовища.
Соціальні мережі, жаргон геймерів, комп'ютерний жаргон належать до
спільної мови Інтернету як окремі поняття. Слід зазначити, що електронні
листи, будучи за формою існування писемною мовою, фактично близькі до
розмовної мови, оскільки володіють всіма її основними ознаками:
невимушеністю, безпосередністю і непідготовленістю спілкування,
переважанням діалогу над монологом, емоційністю, експресивністю,
оцінковими реакціями, неповною структурною оформленістю синтаксичного,
фонетичного і морфологічного рівнів, переривчастістю і логічною
непослідовністю висловлювань.
Якщо більша частина комунікації переходить в область письма,
неминуче постає питання про недостатність писемного мовлення. Отже,
 10

відбувається її збагачення (смайлики; слова, що виражають певну емоційну

реакцію (* ніяковіє *); «ЗИ» (PS); різноманітні абревіатури та інші) [13, 48].
1.3.1. Фонетичні засоби вираження емоцій
Беручи за основу класифікацію вчених І. Б. Голуб, Н. С. Валгіна, В. І.
Максимов [1–3] та вивчивши погляди різних учених, можна зробити таку
класифікацію фонетичних засобів:
1. Багаторазове повторення звуків (пролонгація).
Для інтернет-мови характерно багаторазове повторення звуків в
емоційно значущих словах. Таку пролонгацію здійснюють як з
використанням дефіса, так і без нього.
Er ist sehr schööööön!
Aaaaaaaaaaa…..Die Idee ist wunderbar!!!!
У літературній мові емоційній пролонгації найчастіше піддаються
голосні звуки і сонорні приголосні звуки, рідше дзвінкі тривалі приголосні і
ніколи – дзвінкі миттєві приголосні, що відображають артикуляційні
можливості мовленнєвого апарату людини. В електронному листувані, яке не
передбачає артикуляції, багаторазово повторюватися можуть будь-які звуки
без урахування особливостей їх вимови. Користувач за допомогою
пролонгації звуків прагне графічно надати емоційної значущості свого
повідомлення, фонетичні особливості мови при цьому часто не враховуються
[3, 6].
2. Написання по складах (скандування або вимова).
Скандування або вимова, в письмовій мові та Інтернет-середовищі –
написання по складах також часто слугує для вираження почуттів
користувача. У літературній мові прийнято розбивати слова на склади
виключно за допомогою дефіса.
Ві-та-ю! Мо-ло-дець!!! - Gra-tu-lie-re!
А-А-А-А-А-А-А-А!! Що ж робити? - А-А-А-А-А-А-А-А!! Was muss ich
tun?
 11

В електронних листах поділ лексичних одиниць на склади може

відбуватися по-різному:
• членування крапками: So.ft.wa.re. - Програмне за.без.пе.че.ння.
• членування символом «/» (Slash) або «\» (Rückslash):
Gra/tu\lie/re! Gra\tu/lie\re! Gra/tu\lie/re! - Ві/та\ю! Ві\та/ю! Ві/та\ю! -
• членування чергуванням великих і малих букв:
HiLFe!!!!! - ДоПоМоЖіТь!!!!!
• членування символом «*» (Stern):
L*i*i*e*b*b*e*e*e sie aaaalleee!!!
• членування двокрапкою:
E… gefählt nicht…ab:schreck:end – Е … не подобається зовсім …
стра:шнень:кий [3, 9].
3. Викривлення стандартів орфографії.
Викривлення стандартів орфографії мови також може слугувати
засобом вираження емоцій користувача. Іноді демонстративне нехтування
правилами орфографії перетворює текст на поняття фонетичної транскрипції.
Стиль інтернет-повідомлення, що формується сьогодні, переносить риси
розмовності та заниженості, характерні для чату, в тексти «вищих» інтернет-
жанрів: інформаційних та наукових.
“kannste” замість “kannst du”, “so wars” замість “so war es” [3, 12].
4. Словесний наголос за допомогою великої голосної букви.
Словесний наголос в інтернет-просторі найчастіше демонструється за
допомогою великої голосної букви. Вираження емоцій користувача
здійснюється під час усвідомленої неправильної постановки словесного
наголосу. Як правило, так, передають негативні емоції: іронію,
роздратування, презирство, огиду.
Schreib aber bitte richtig! Heenemann, aber nicht HeenEmann. Jan
Heenemann - Дивись не переплутай! Корзина, а не КорзИна. Корзина Олена
Сергіївна. [3, 15].
5. Фразовий наголос.
 12

Фразовий наголос у літературній мові виділяється, як правило,

курсивом або великими літерами. Засоби вираження фразового наголосу в
електронних листах значно різноманітніші:
• великі букви;
• курсив;
• підкреслення;
• виділення кольором;
• використання латиниці;
• підкреслення емоційно значущого слова або словосполучення може
здійснюватися за допомогою знаків: '*' (зірочка), ' #' (Решітка), '$ ' (Долар), '+
' (Плюс), '!' (Знак оклику), '?' (Знак питання):
Die Tasche ist so *stillvoll*, dass man den Blick nicht abwenden kann.
• застосування декількох засобів
6. Інтонаційне забарвлення.
• повторення розділових знаків: Warf das Link bitteeeee!!!!
• не закінчення думки;
• нехтування розділовими знаками: Hallo gut ich fahre morgen um 23:00.
• точка в кінці речення під час спілкування в мережі розцінюється
багатьма користувачами Інтернету як ознака поганого настрою
співрозмовника або небажання спілкуватися:
Du hast gesagt, dass du sofort nach Hause gefahren bist. [3, 18].
1.3.2. Графічні засоби вираження емоцій в електронних
повідомленнях
Смайл, емотикон або емограма – це графічний символ, який
використовується для вираження емоцій. Емотикони (від англ. “emoticon =
emotion icon” – емоційна іконка або, як їх часто називають у просторіччі, –
“смайли”, “смайлики” (від англ. “smile” – посмішка :-) ) – кластери
типографічних символів (наявних на клавіатурі комп’ютера та мобільного
телефону), які компенсують нестачу паралінгвістичних засобів спілкування в
 13

електронних листах та виражають емоційне ставлення комуніканта до

сказаного [2].
Смайли відтворюють, зазвичай, настрій повідомлення, інколи
зменшуючи саркастичність висловлювання або ж просто додаючи йому
певного евфемістичного та естетичного забарвлень. Уважається, що смайлик
для Інтернету – те ж саме, що винайдення колеса для людства. Без нього не
можна обійтись у жодній формі віртуального спілкування. Він надзвичайно
простий у використанні, інформативний і, попри свою нехитрість, надає
безмежний політ уяві та експресії [3].
Масштабна експансія використання смайла в друкованому тексті
почалася з виникненням Всесвітньої мережі Інтернет, у який за короткий
проміжок часу Інтернет-спільнота успішно адаптувала певні символи через
їхню простоту та легкість написання. Смайли ввійшли до графічно-
стилістичного атрибуту “нетикету” (від англ. netiquette = Internet+etiquette –
загальноприйняті правила ввічливого спілкування в Інтернеті). Таким чином,
можна констатувати, що смайли, стаючи невід’ємною частиною мовного
електронного тексту, повноправно входять і в орфографічну систему мови.
Варто зазначити, однак, що на початку функціонування Інтернету вони були
лише простими інтонаційними символами, які з розвитком та поглибленням
комунікації почали набувати більш досконалої смислової структури. Смайли
є знаковими одиницями – так званими смисловими акциденціями,
характерною рисою яких є успадкована від розділових знаків відсутність (на
відміну від букви) аудіальності.
Смайли не мають жодного звукового відповідника – це окремі
візуально-смислові конструкції, які є більш адекватними для сприйняття на
моніторі. Зручність їхнього використання в тому, що вони, по-перше, легко
зображуються типографічними знаками, які розміщені на клавіатурі, і саме
цей факт дозволяє активно застосовувати смайли у віртуальній письмовій
комунікації. По-друге, їх дуже просто ввести у друкований текст, оскільки
винайдена геніально проста типографічна форма – за допомогою двох або
 14

трьох типографічних знаків загальноприйнято виражати: радість,

задоволення, сум (будьякі позитивні та негативні емоції). [5, 6].
Це насправді універсальний символ і його призначення сьогодні відоме
кожному користувачеві вір туального простору. Можна сказати, що поява і
характер смайлів зумовлено:
1) відсутністю у писемній комунікації каналу для невербального
спілкування;
2) відсутністю адекватних лінгвістичних засобів для кодування емоцій;
3) потрібною швидкістю передачі інформації;
4) граничним лімітом обсягу інформації.
До появи смайлів можна ставитись як завгодно. Можна недооці-
нювати їхній вклад у розвиток писемного віртуального спілкування та
вважати, що вони понижують інтелект, але їхня поява, безперечно, є вагомою
подією в мистецтві спілкування та важливий крок у розвитку сучасної
комунікації. Цікавою є морфологія смайла, який складається з двох, трьох
або чотирьох знаків, що відповідають виділеним П. Екманом зонам об-
личчя, основними з яких є очі та рот як незмінні носії експресивної
інформації [5].
Окрім того, у смайликах використовуються додаткові описові засоби
такі, як сльоза, волосся, слина, зуби, язик тощо. Так очі часто-густо
кодуються двома крапками (der Doppelpunkt), але зрідка можна зустріти і
крапку з комою (das Semikolon), знак (das Zeichen) =, цифру (Die Zahl) 8,
букву В (in Deutschen gibt es nicht), % тощо. Причому, усі ці символи
позначають різний ступінь “відкритості очей” - Die Offenheit der Augen, і
відповідно, у поєднанні з рештою символів, які позначають певні частини
обличчя, кодують різні емоційні відтінки. Сюди ж ми відносимо рота (den
Mund). Він традиційно позначається дужками ) або (, але для передавання
різних смислів може позначатися буквами, типографічними значками,
цифрами тощо. [5,6].
 15

Місце смайла у вербальному контексті чітко не зафіксовано. Немає й

правил його розташування в реченні, хоча останнім часом спостерігається
певна тенденція ставити його після виразу тоді, коли він доповнює цей
вислів, або ставиться перед фразою, або навіть замість усього висловлювання
в якості окремої логічно закінченої смислової конструкції. Градація смайла
може відбуватися також щодо сили емоційної експресії, тобто не лише
“лексичної” форми – lexikalische Form (використання різних смайлів), але й
морфологічної: чим сильніша емоція, тим більше до смайла додається
типографічних знаків:
:-)
:-))))))
:-))))))))))))
Основна передумова розпізнавання смайла полягає в тому, що
піктографічне кодування емоції повинно графічно нагадувати живу мімічну
комбінацію. Засобів для цього серед пунктуаційних знаків та букв виявилося
дуже багато, тобто задіяний увесь набір типографічних знаків, який
розміщений на клавіатурі комп’ютера або мобільного телефону. Для
безпосереднього виразу емоційних імпульсів у мові не існує відповідних
слів. Із цим пов’язана, вочевидь, важлива перевага смайлів над звичними
вербальними одиницями мови: вони не належать до жодної з наявних
граматичних категорій, а виражають лише “чисту” емоцію. [5, 14].
Зрозуміло, що смайли кодують емоції, у яких раніше не було
адекватних назв. Вони кодують їх у такій формі, яку можна використати
незалежно від структури речення як окрему смислову одиницю. Смайл за
своєю природою є чистою експресією, без будь-яких граматичних
характеристик. Цим він дуже нагадує вигук. Проте, якщо вигук – це
експресивна одиниця усного мовлення, значення котрого передається за
допомогою інтонації, то смайл – це письмовий вигук, значення якого втілено
в його графічну форму [2, 26].
 16

Отже, один і той самий смайл залежно від контексту може виражати
кілька відтінків значення – так само, як і слова мови. Смайли як графічні
символи, не є новітнім видом пунктуації, а належать до самостійних
семантичних одиниць. Єдине в чому ми можемо сумніватися – у їхньому
смисловому навантаженні, тому що вони не пов’язані безпосередньо з
лексичними одиницями мови, якою ми “думаємо”. Смайли – це той самий
невербальний код, який адаптовано в письмову комунікацію. Більшість
науковців [7; 10] дійшли згоди щодо того, що смайл додає специфічної
конотації до сказаного, наприклад:
Речення + смайли – конотативне значення речення:
a) Я не знаю, про що ви говорите :-) – комунікант, можливо, ви- ражає
свою відвертість;
b) Я не знаю, про що ви говорите :-( – розчарування;
c) Я не знаю, про що ви говорите:-< – злість;
d) Я не знаю, про що ви говорите;-) – сарказм.
Наявні в пелектронних листах приклади смайлів дозволяють нам
віднайти певні закономірності в їхній структурі: у переважній більшості
знаків є ком-понент, що означає рот “)”, майже завжди є компонент, що
позначає очі “:”, нерідко можна простежити й наявність позначення носа “-”.
Крім того, можуть з’являтися й додаткові складники, які є необхід- ними для
вираження емоцій (волосся, брови, сльози, борода і тощо). Оскільки система,
яку ми розглядаємо є “живою”, динамічною, тобто такою, яка активно
використовується і розвивається та скла- дається при цьому з різноманітних
іконічних знаків, вона допускає також появу нових елементів і використання
периферійних символів (Peripheriezeichen) набагато частіше, ніж звичайна
знакова система [2, 29].
Найчастіше редуплікується компонент рот. Нами зафіксовано лише
найбільш повторюванні компоненти, такі як ( та):
:)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
:((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((
 17

Крім рота, редуплікуватися можуть також компоненти сльози та слина,

наприклад:
:–)~~~~~~ слина;
:``(``` сльози.
Останній приклад засвідчує, що можливою є навіть дистактна ре-
дуплікація, на відміну від решти піктограм, які використовуються в
повсякденні (дорожні знаки, торгові логотипи тощо). Смайл є по-
вноправним графічним репрезентантом емоцій у віртуальному контексті й
виконує допоміжну функцію мови [6].
Емограма є способом запису емоцій під час спілкування через інтернет
за допомогою ASCII-символів. Наведемо приклади деяких найбільш
розповсюджених смайликів та емограм для їх унаочнення:

Проілюстрований матеріал доводить тезу М. Г. Комлєва про те, що

чуттєва конотація наявна й у не звукових видах комунікації. Проте створення
таких графічних картинок обмежується можливостями клавіатури, і не кожен
чат дозволяє використання смайлів. У такому випадку комуніканти
 18

зображають емоції вербальними знаками, які виділяються зірочками –

астеріксами (Asterisken) , наприклад: *grins*, *lach*, *heul* [2, 33].

Вони не тільки виражають емоційність, але й інтонацію тексту,

наприклад:
1) du bist aber schlau *staun*
2) du bist aber schlau *grins*[15, 65].
Крім того, такі включення в текст можуть передавати стан речей,
наприклад, речення:
– Lisa war beim Аrzt. Sie hat Мagenprobleme – можна написати: – lisa
war beim arzt *magen* .
Н. Дорінг наголошує на існуванні так званого мистецтва ASCII (ASCII-
Kunst: American Standard Code for Information Interchange), де за допомогою
алфавітно-цифрових символів створюються картинки . Крім того авторка
наводить приклади ще декількох способів вираження експресії, наприклад:
слова-звуки (Soundwörter) – „hmm“, „grumpf“, „argh“, „tststs“, які копіюють
звуки, що спиймаються на слух [2, 34].
Вони можуть варіюватись аналогічно смайликам, наприклад: „arrrrgh”,
„hihihihi”, „Oh!!!????? ”, а повтори та використання граматичних символів є
вираженням інтенсивності емоцій [Döring]. Такі повтори кваліфікуються
явищем ітерації, наприклад: muuuuuuuuuuuuuuuus; WAAAAAAS;
Aaaaaahhhhh; seeeeeeeeeehr; wiesoooooo; natüüüüürlich; Suuuuuuuper [14, 40].
Явище ітерації можна спостерігати також у використанні смайликів,
наприклад: емотикон :-( має значення “сумний”, для вираження емоції „дуже
сумний” можна вживати емотикон - :-((, а символ :-((( є позначенням
смертельного суму.
Ще одним способом вираження емоцій є написання слів або цілих
речень з великої літери, що є проявом розлюченості та крику, хоча крик у
електронній пошті вважається неввічливим [Döring].
 19

Отже, за допомогою семіотичної функції ітерації (повторів графічного

компоненту символу), ізольованих вербальних основ та інших вище названих
графічних засобів досягається емфаза (виразність мовлення) та передається
інтенція “співрозмовника”[2, 36].
1.3.3. Лексичні засоби вираження емоцій в електронних
повідомленнях
Емотивна функція – це не тільки повідомлення будь-якого факту, але й
ставлення до нього мовця в двох напрямах: інтелектуально-логічному і
емоційно-вольовому.
Це зводиться до мелодійної і тембрової характеристик логічного та
емоційного наголосу. Для вираження емоцій існують насамперед різні
лексичні засоби, які вже за своїм змістом емоційні, виражають те чи інше
почуття. [6,33].
У мові є різні частинки, наприклад: denn, nun, na, ну, як, же і т.д., які
додаються до присудка або підмета для їх більшої виразності. Так,
наприклад, фразу: Rufen Sie mir sofort Ivan Petrovitsch - Негайно (ж) покличте
мені Івана Петровича – можна сказати і без особливих емоцій, проте слово
негайно (особливо підкреслене ще часткою ж) має на увазі і деяку
дратівливість і навіть гнів, але, щоб передати цей відтінок, воно повинно
отримати відповідне фонетичне оформлення, як кажуть, має бути сказано "з
гнівом у голосі". Наприклад: Nun, nehmen Sie das Heft! - Ну, візьми зошит!
Це спонукальне речення може бути вимовлене (залежно від того чи іншого
тембру голосу ) як з умовлянням, так і з наказом. Речення:– Nehmen Sie denn
das Heft! - Візьми ж зошит! - Швидше умовляння.
Аналіз емотивної лексики свідчить про те, що емоційні конотації на
лексичному рівні створюються у мові завдяки емоційно оцінним
прикметникам, прислівникам, іменникам, дієсловам, які містять оцінку в
своїй структурі. Одиницями мови, які мають емоційне значення, є вигуки.
У процесі мовного відображення людських емоцій активну участь беруть і
фразеологізми. [6,40].
 20

Прикметник є одним із важливих засобів вираження емоцій та

емоційного стану людини. Крім свого категоріального значення – позначення
ознаки предмета чи особи, – він може передавати ставлення, емоційну оцінку
певного суб’єкта, об’єкта або дії. Цю функцію виконують переважно
емоційно-оцінні прикметники, серед яких можна виділити дві групи:
1) прикметники з позитивним емоційним зарядом (для вираження
позитивної характеристики людини або події): ehrlich, freundlich, fantastisch,
gut, gerecht, hübsch, klug, nett, tapfer, toll, tüchtig, schlank u. a.
2) прикметники з негативним емоційним зарядом, які вживаються для
вираження негативного оцінного ставлення до людини або події: abstoßend,
böse, dumm, dick, faul, furchtbar, hässlich, hilflos, schlecht, unangenehm u. a.
Er war ein schlechter Philosoph und ein ausgezeichneter Autofahrer, aber
sein Fahren war viel gefährlicher als seine Philosophie (B. Brecht).
Mittelgroß, schlank, den Hut auf dem dichten schwarzen Haar
zurückgesetzt, elegant, aber nachlässig gekleidet, den kurzen Schnurrbart (T.
Mann).
Прислівники, що означають ступінь інтенсивності чи якості дії або
ознаки предмета, мають також здатність до вираження позитивних й
негативних емоцій. У цьому випадку вони втрачають своє предметне
значення і виступають у ролі інтенсифікаторів, які виконують функцію
позначення вищого ступеня інтенсивності. До таких відносяться
прислівники: außerordentlich, besonders, ganz, sehr, viel, völlig, wenig, ziemlich
u. a.
Sie sah heute Abend überhaupt besonders gut (A. Seghers).
Der junge Gemüsehändler in der Wertherstrasse missfiel ihr allzu sehr (A.
Seghers).
У сучасній німецькій мові є значна кількість іменників емотивного
вираження значення, серед яких можна виділити іменники з семою емоційної
оцінки як основи номінації. Вони мають здатність позначати цілий спектр
почуттів та емоцій людини: інтерес (Interesse), радість (Freude), здивування
 21

(Erstaunen), смуток (Kummer), страждання (Leiden, Qual), страх (Angst),

образа (Beleidigung), сором (Schande), злість (Bosheit), зневага (Missachtung),
тривога (Aufregung), гнів (Zorn) та ін [6,52].
Як окрему групу емоційно забарвлених одиниць мови, виділяють
іменники, що виникли в результаті переносу значення (метонімії). Такі
іменники вживаються переважно для вираження позитивної або негативної
характеристики людини: Blaustrumpf – “gelehrte Frau ohne weiblichen
Charme”. Schlafmütze – “langweilige, schläfrige Person”. Klotz – “unbeholfener
Mensch”. Hopfenstange – “lange, dünne Frau”. Leuchte – “kluger Fachmann”.
Великий інтерес викликає вживання іменників, які є назвами тварин,
але використовуються для позначення людини. Такі іменники, як правило,
відображають оцінне ставлення до адресата, переважно негативне, і тому
вони сприймаються як образа й відносяться до лайливих слів. Du Bock! (Du
bist eigensinnig) Du Hasenfuß! (Du bist zu ängstlich) Du Pfau! (Du bist eitel) Du
Schwein! (Du bist schmutzig) Du Esel! (Du bist dumm) [6,58].
Вигуки вважають важливим засобом вираження почуттів, емоцій,
волевиявлень людини. За своїм значенням і вживанням ці мовні одиниці
поділяються на декілька груп, серед яких є група емоційних вигуків, що
виражають найрізноманітніші почуття і переживання – радість, захоплення,
задоволення, горе, жаль, здивування, переляк, обурення, гнів тощо. Емоційні
вигуки умовно можна поділити на два типи:
1) вигуки, що позначають позитивні емоції та почуття: Ach! Hurra!
Huch! Juchhe! (радість), Ah! Ha! (здивування), Bravo! (захоплення), Topp!
(згода);
2) вигуки, що позначають негативні емоції та почуття:
Bu (buh)! (переляк); Ei, ei! (незадоволення); Mein Gott! Großer Gott! Ach
du meine Güte! (жаль); Hu! (біль, жах); Na! (роздратування); Oje! O weh!
(горе); Pfui! Puh! (обурення). Ha, wie lieblich in die Adern strömt der Geist der
Heimatsonne! (Th. Storm). Oh, wie langsam geht die Zeit im Zug! (B. Brecht).
 22

Отже, лексичні засоби не можуть бути без фонетичних, адже одні й ті

самі слова можуть виражати різні емоції. В електронних повідомленнях
лексичні засоби використовуються лише з фонетичними або графічними,
адже саме вони є характерними засобами інтернет-спілкування та вираження
емоцій [6, 67].
Висновок до розділу 1
Більшість розглянутих у курсовій мовних і позамовних ознак, якими
позначається електронна пошта, передають письмово типові характеристики
усної комунікації й широко використовуються в її інших формах: чатах, смс,
письмових повідомленнях тощо. Досліджено характерні риси та особливості
електронного спілкування.
Ми проаналізували способи перекладу українською мовою
електронних листів і способу передачі емоцій та обґрунтували спеціальні
мовні засоби, які з’являються в німецьких електронних листах та спосіб їх
перекладу.
Дослідження засобів емотивного вираження значення в електронних
листах дає підстави стверджувати, що людські емоції мають властивість
відображатися як на вербальному так і на невербальному рівні завдяки
мовним одиницям емотивного лексичного фонду, в якому виділяються певні
групи слів, що належать до різних частин мови та завдяки різних графічних
та фонетичних позначень. Виявлено, що емоційні конотації реалізуються у
мові за допомогою емоційно-оцінних прикметників, іменників, прислівників,
дієслів, вигуків, смайлів та різних фонетичних позначень.
Загальновизнаними одиницями мови, що мають емоційне значення, є
вигуки та смайлики. Як показує дослідження, емоційна лексика є важливим
засобом вираження почуттів та емоцій людини.
 23

РОЗДІЛ 2. ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ СПОСОБИ

ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В ЕЛЕКТРОННИХ ЛИСТАХ
Дана робота спрямована на аналіз засобів відображення емоцій в
електронних листах. Під час опрацювання та аналізування 50 листів можна
зробити висновок, що значно переважає відображення графічних засобів
передачі емоцій. Це можна детально розглянути в Таблиці 1.
Таблиця 1
Спосіб вираження емоцій Кількість у відсотках % (в одиницях)
Фонетичні засоби 33% (33 одиниці)
Графічні засоби 38% (38 одиниць)
Лексичні засоби 29% (29 одиниць)

2.1. Фонетичні засоби вираження емоцій

Розглядаючи фонетичні засоби вираження емоційності, необхідно
зазначити, що вона проявляється як на сегментному, так і на
супрасегментному рівнях. Наприклад, на сегментному рівні під впливом
емоцій відбувається подовження наголошених голосних, зміна якості звуку
тощо. У свою чергу, на супрасегментному рівні універсальним способом
передачі емоційного стану та реакцій є емотивно-просодичне оформлення
висловлювань.
Всі ці засоби можуть вказувати як на радість, щастя, веселість, так і на
злість, грубість та недружелюбність. За данною класифікацією, ми
визначимо, які емоції відображені в текстах.
1. Багаторазове повторення звуків, тобто пролонгація: Heeey!;
Halloooo!; seeehr; віууууууууууу; Тааааааааняяяяяяя!!!; Додооооомуууу!!!
- Heeey!! Hallo Inna, wie geht’s dir… ich habe gehört dass du neuen
Brieffreund hast;
 24

- Halloooo!!! Yaaa, richtig!! Meinen Brieffreund habe ich im Internet

kennen gelernt.;
«Блін, ну ти дав!!! Я в шоці… йде, йде і тут віууууууууууу і нема!!!
Трандец, дай допоможу».;
Ноги висять, руки тримаються… брррррррррррр- не зрозумів.
В данному в випадку тут відображені емоції здивування, радості та
трішки роздратованості.
2. Написання по складах, тобто скандування або вимова, а ми знаємо,
що в електронних листах поділ лексичних одиниць на склади може
відбуватися по-різному: *hehe*; *menno*; *verschähmt*; БорДи; РеАльнИй.
Ich glaube, ich bin so ein "VollblutSkorpi" *hehe*;
Eure Yura *verschähmt* ^^";
Бо вони так сотню раз робили, ну а я пацан РеАльнИй був у селі-
прийшлось йти.
Відображення емоцій радості, сором’язливості, шоку.
3. Викривлення стандартів орфографії: Kanns замість Kann es; vll
замість viele; versteh's замість verstehe es; in D замість in Deutschland; jz
замість jetzt; молчок замість мовчання.
So, jz aber bitte diese Diskussion wirklich ignorieren;
... na ja, ich hab net über unsere Freundschaftliche Beziehung gesprochen,
sondern eher über meine Ängste, aber vll hilft es ja trotzdem;
Друга спроба – знов молчок.
Іноді таке демонстративне нехтування правилами орфографії
перетворює текст на поняття фонетичної транскрипції. Тому в данних
текстах ми бачимо «байдужість» до співрозмовника.
4. Фразовий наголос: "nur noch"; ALLEIN VOM ANRUF; Zwillinge;
gute; *menno* ; ЗАКРИТІ; ЯК ЖЕ ВІН ПРОСНУВСЯ; "грибком".
Mittlerweile haben wir "nur noch" eine Brief-Freundschaft ...;
…bin zum Schluss gekommen, dass ein Forum-im-CMS nie
eine gute Lösung sein kann;
 25

ALLEIN VOM ANRUF!!! Ich blockte ab und sagte, dass ich ihn nicht
treffen wolle. Er akzeptierte;
Але коли мій погляд попав на його очі, стало все зрозуміло, очі були
ЗАКРИТІ.
В основному фразовий наголос передає негативні емоції,
проаналізувавши тексти було встановлено, що саме ось так виражені слова
передають страх, злість, попередження та ін.
5. Інтонаційне забарвлення:
• Повторення розділових знаків: ALLEIN VOM ANRUF!!! dass ich den
Schritt nicht gegangen bin!!; ЯК ЖЕ ВІН ПРОСНУВСЯ!!!; йде і тут віууууууууууу і
нема!!!; ну ти дав!!!
• Не закінчення думки: wie geht’s dir… ich habe gehört dass du neuen
Brieffreund hast;
Er wollte mich treffen ... ich wollte nicht ; noch abschickte ... er fragte und
machte sich Vorwürfe;
…weshalb diese Freundschaft wohl in die Brüche gegangen war und
entschuldigte sich in dem Brief ... woher ich das weiß?;
Aber damals hat mein Körper "Nein" gesagt ... dabei ist es doch soo
unlogisch.;
Хм… біжу - ні напевно просто лечу, від тих емоцій які просто
переповнювали мене;
Судячи по висоті фар це був УАЗ, цю висоту я бачив недовго….
• Нехтування розділовими знаками: ich habe gehört dass du neuen
Brieffreund hast;
…vor allem weil so vieles auf mich zutrifft was über Skorpis gesagt wird.;
Da hab ich doch tatsächlich das falsche Forum erwischt *menno*.;
Споглядаючи це відразу згадалася моя особиста подія; Да і думаю у
кожного такі історії бували в житті.
• Точка в кінці речення: Das sehe ich ähnlich, aber für kleinere Projekte,
keine Monster-Communities, machbar.;
 26

Ich gehe davon aus, dass das nicht die gleiche bei dir war.;
Я пішов додому.;
Після цього довго я згадував цю історію друзям з посмішкою на лиці.
Під час повторення розділових знаків такого як, наприклад, знака
оклику, відображаються, в основному, негативні емоції такі як страх,
здивування, ненависть та ін. Не закінчення думки показує, в основному,
страх або невпевненість співрозмовника. При нехтуванні розділовими
знаками розцінюється як ознака поганого настрою співрозмовника або
небажання спілкуватися. А якщо співрозмовник не ставить точку в кінці
речення – це може вважатися як байдужість, адже співрозмовник настільки
не хоче спілкуватися з товаришем, що йому все одно чи стоїть в кінці крапка
чи ні.
2.2. Графічні засоби вираження емоцій
Графічними засобами передачі емоцій в електронних листах є смайл,
емотикон або емограма. За допомогою таких графічних позначень, можна
відразу, не читаючи контексту, дізнатися емоційний стан співрозмовника.
Але вони не тільки виражають емоційність, але й інтонацію тексту. Давайте
поділимо смайли, емотикини та емограми на позитивні та негативні:

ПОЗИТИВНІ
Er war mir nach den ersten Zeilen gleich
Виражає захоплення чи симпатію
sympathisch.^^
Er antwortete innerhalb weniger Tage
und seine Antwort lautete
Виражає радість та захоплення
glücklicherweise "ja" Wie sich später
herausstellte
Nach etwas drängen hat er mir die Seiten
zugesandt.
Виражає веселість та впевненість
 27

ПОЗИТИВНІ
Ich glaube, ich bin so ein
"VollblutSkorpi" *hehe* Виражає радість та веселість

Ich hoffe sehr, dies mit euer Hilfe

herausfinden zu können und hoffe auf
Виражає експресивну радість
eure Beiträge mit interessanten Infos

Шкода, що на роботі зараз трішки

завал-що в свою чергу відволікає від Виражає таємну радість
БорДи )
постараюсь описувати менше, а то ще
Виражає сильнішу емоцію радості
жінка прочитає і приревнує ))))).
Нашу реакцію, я думаю, описувати не Виражає дуже позитивну радість чи
потрібно, сміх
Дід, знаючи бабу як облуплену,
лишив вхідні Двері відчиненими.))))))) Виражає подвійну позитивну радість
відсижувалася я у ванні. ))

НЕГАТИВНІ
Er vernachlässigte mich mit der Zeit
Виражає сум або розчарування
Ich hielt es nicht mehr aus.
Aber damals hat mein Körper "Nein"
gesagt ... dabei ist es doch soo Виражає невпевненість,
unlogisch, da ich ihn wirklich gern розчарування, смуток
habe!
Mein Brieffreund und ich Виражає невпевненість
Ich natürlich ^^" Виражає сором
 28

НЕГАТИВНІ

Зайшли до друга в гості . Блін, до

чаю забули щось солоденького Виражає розчарування або сум

Допомагає мені вилізти і сісти і після

цього світить у КАНАЛІЗАЦІЙНУ
ЯМУ в яку не зрозуміло як я не Виражає розчарування чи смуток
провалився.:(((

2.3. Лексичні засоби вираження емоцій

Якщо в попередніх підпунктах емоції виражалися за допомогою різних,
типографічних знаків, позначень, смайлів, то в лексичних засобах ми будемо
досліджувати слова чи словосполучення, які відображають емоційний стан в
текстах.
1)Прикметник є одним із важливих засобів вираження емоцій та
емоційного стану людини. Серед таких прикметників виділяють:
Прикметники з позитивним емоційним зарядом: hübschen; schön;
freundlich; gute ; interessanten; freundschaftliche; amysant; spannenden; тендітні,
світлі, гарна, легкою, не напруженою;
Das Forum unter einer Seite finde ich layouttechnisch so schön;

Hattest du auch Post von so ner hübschen 45-jährigen Philiperin ins PN-
Postfach bekommen, die mich auch ohne Fotoprofil richtig toll findet?;
Світлі кучері спадали на її тендітні плечі, виразні очі, ховали у собі
щось таємниче і цікаве, а губи здавалися просто нереальної краси.
Прикметники з негативним емоційним зарядом: verschähmt; falsche;
unlogisch; total rot im Gesicht; wohl schlecht; unerträglich; странно-запутаними,
незрозуміле, суровій.
 29

Aber damals hat mein Körper "Nein" gesagt ... dabei ist es doch soo
unlogisch.
В наступний момент, ці фари стали вище мене, а зі мною сталось щось
незрозуміле, але що саме я не міг зрозуміти бо повна темрява і ще секундою
ранше осліплююче світло фар збило з пантелику.
2) Прислівники також мають здатність виражати позитивні та негативні
емоції. Це ті прислівники, що означають ступінь інтенсивності чи якості дії
або ознаки предмет. Вони можуть підсилювати:
Позитивні емоції: gleich sympathisch; so ein hohes; immer interessanter;
набагато швидше, дуже добре і спокійно.
Негативні емоції: wohl schlecht, sehr hippelig; soo unlogisch, дуууже
голосно, абсолютно злобним.
…aber in dem Zustand, in dem ich mich befand, konnte ich ihn wohl
schlecht treffen, denn ich war sehr hippelig, bekam Schweißausbrüche, war total
rot im Gesicht, Atmete nicht normal und konnte schon gar nicht mehr klar
denken.;
Er war mir nach den ersten Zeilen gleich sympathisch;
Meine Angst ist so groß;
Ich denke, dass ich bald ein sehr angenehmes Leben neben einer gut
aussehenden, jungen Frau genießen werde;
Було добре і спокійно (дитинство)), цілими днями я волочилася в
дворі, правда, предметом постійного пресінга зі сторони "банди" було те, як
баба мене кликала їсти, або заганяла додому, так пронизливо і ну дуууже
голосно вона кричала з вікна.
В суровій хустці і з абсолютно злобним виразом обличчя, шоб я ілюзій
не пітала.
3) Іменники емотивного вираження значення:
Позитивне значення: Leibe; Freundschaft; Spannendes; Liebsten;
Familie; Grüße; краса; обійми; поцілунок; усмішка.
Das spührte ich am eigenen Leibe, denn ich hielt es nicht mehr aus;
 30

Warum unsere Freundschaft so ist, wie sie eben ist ;

Ich freue mich seeehr über eure Beiträge und bin gespannt, was ihr mir
Spannendes dazu erzählen könnt!;
So habe ich inzwischen von meiner Liebsten mehr Familienfotos und
Grüße, wie von meiner eigenen Familie;
І тут появилася дівчина мого віку, яка просто вразила мене своєю
красою;
Провівши її до місця дислокації), кілька обіймів і палких поцілунків і я
біжу додому;
Хоча згадуючи немалу глибину ями, і не розуміючи як я руками, а саме
ліктями втримався не влетівши повністю- усмішка стає меншою.
Негативне значення: Angst; Anmerkung; Einwände; пресинг; Злоба;
страх; жалюгідність.
Аus Angst, ich könnte ihm nicht gut genug sein,
aus Angst, dass er dann nicht mehr mit mir schreiben will, aus Angst, dass er
enttäuscht von mir ist etc;
Es gibt keine Vorbehalte oder rassistische Anmerkungen oder Einwände
wegen meines Alters und die Verwandschaft ist ganz schön groß;
Предметом постійного пресінга зі сторони "банди" було те, як баба
мене кликала їсти, або заганяла додому;
4) Вигуки вважають важливим засобом вираження почуттів, емоцій,
волевиявлень людини.
Вигуки, що позначають позитивні емоції та почуття:
- Heeey!! Hallo Inna, wie geht’s dir… ich habe gehört dass du neuen
Brieffreund hast;
Ach! Er war mir nach den ersten Zeilen gleich sympathisch;
Tja, war dumm gelaufen ... dabei wollt ich doch nur den Pfad für ein anderes
Thema heraussuchen, was als Ergänzung dienen sollte;
Na ja, ich pass demnächst besser auf
Ну, як говориться ближче до тіла.
 31

Вигуки, що позначають негативні емоції та почуття:

Puh! Wieso ich abblockte?; Ohje ^^";
Tut mir Leid! Ignorierts einfach ^^" ;
Ноги висять, руки тримаються… брррррррррррр- не зрозумів.
«ОГО!!!»- так оцінив він глибину ями, посвітивши в неї.
Висновок до розділу 2
Під час виконання роботи було визначено, що більшість текстів
мережі Інтернет, такі як форуми, тексти соціальних мереж, СМС-
повідомлення та ін., є емоційно забарвленними. Мова Інтернету вільна,
ненормована, і кожне вираження емоцій залежить від людини і може істотно
відрізнятись, незважаючи на те, що є деякі загальні засоби вираження однієї і
тієї самої емоції.
Аналізуючи тексти, було встановленно, що, як в німецькій, так і в
український мовах є фонетичні, графічні, лексичні засоби вираження емоцій,
і вони є позитивними та негативними. Було з’ясовано, що в німецькій мові
викривлення стандартів орфографії відбувається частіше ніж в українській
для швидкого спілкування, або для вираження емоції «небажання»
спілкуватися.
Під час дослідження графічних засобів передачі емоцій було
визначено, що один смайлик може перепдавати декілька почуттів. Також
смайлики бувають різних типів: одні створюються за допомогою
типографічних символів та за допомогою спеціального набору смайлів, які є
уже запропоновані для користувача, під час Інтернет-спілкування.
Проаналізовано, що лексичні засоби, які вже за своїм змістом емоційні,
виражають те чи інше почуття. Прислівники, а також відповідні
прикметники, іменники та вигуки також передають певну емоційність, проте
без певного фонетичного оформлення вони не будуть достатньо виразні: саме
слово тільки потенційно містить емоцію, виявляється вповні лише за
допомогою відповідної інтонації.
 32

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Отже, електронний лист, а тобто електронна пошта – це універсальна
служба Інтернету чи локальних мереж, яка дає змогу користувачам
обмінюватись листами-повідомленнями. Під час пересилання інформації у
мережі один комп’ютер робить запит (комп’ютер-клієнт) , а інший – надає
відповідь (комп’ютер-сервер). Відображення емоцій в електронних листах є
одним із головних компонентів листування. Для відображення емоцій у листі
використовують спеціальні стандартні символи – емотикони, або їхні
графічні відповідники – смайлики, або різні фонетичні чи лексичні засоби.

Електронні листи насичені емоційним забарвленням, яке допомагає

нам зрозуміти, що саме хотів донести адресант до адресата. За допомогою
цих засобів ми можемо побачити, що відчуває співрозмовник, наприклад, сум
чи радість, злість чи відвертість, ворожість чи дружелюбність.

Актуальність данної теми підтверджена через модернізацію в

сучасному світі і перевагою електронного спілкування. Можна зробити
висновок про те, що знання фонетичних, графічних та лексичних засобів
передачі емоцій є важливими, тому що вони можуть впливати на
адекватність передачі інформації під час перекладу. Перекладач повинен
повністю поглинути в зміст, щоб відобразити почуття листуючих у
перекладі.
 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Алексеев Д. И. Буквенные аббревиатуры и их классификация / Д. И.
Алексеев / Учен. зап. Мелекес. гос. пед. ин-та. – Мелекесс, 1958. – Т. 1. –
Вып. 1. – С. 41–67.

2. Валгина Н. С. Активные процессы в современном русском языке / Н. С.

Валгина. – М.: Логос, 2001. – 210 с.

2. Голуб И. Б. Стилистика русского языка / И. Б. Голуб. – М.: Айрис-пресс,

2003. – 155с.

3. Данилюк С. С. Невербальні засоби комунікації в англомовних електронних

текстах / С. С. Данилюк / Мовні і концептуальні картини світу. – Вип. 10. –
К., 2004. – С. 121–134.

4. Дедова О. В. Графическая неоднородность как категория гипертекста / О.

В. Дедова / Вест. Моск. ун-та. Сер. 9 : Филология. – 2002. – № 6. – С. 91–103.

5. Дьяконова І. Л. Лексичні характеристики електронного спілкування / І. Л.

Дьяконова / Мовні і концептуальні каритни світу. – Вип. 7. – К., 2002. – С.
150–155.

6. Максимов В. И. Стилистика и литературное редактирование / В. И.

Максимов. – М.: Гарда-рики, 2007. – 274 с.

7. Anja Steinhauer : Sprachökonomie durch Kurzwörter. Bildung und Verwendung

in der Fachkommunikation. – Narr : Tübingen, 2000. – 371 с.

8. Sascha Michel. Kurzwortgebrauch. Plädoyer für eine pragmatische Definition

und Prototypologie von Kurzwörtern / Michel Sascha / Germanistische
Mitteilungen. – 2006. – № 64. – S. 69–83.

9. Abkürzungen aus Informatik, Telekommunikation und Elektronik mit

Erklärung [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.abkuerzung.ch.
 34

10. Abkürzungsverzeichnis mit Suchfunktion [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www. definero.de.

11. Abkürzungslexikon Informatik und Telekommunikation [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : http://www.abklex.de.

12. Acronyma über 470.000 Abkürzungen und Akronyme − 7 Sprachen

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.acronyma.com.

13. Bug J. Telekommunikation und Jugendkultur Eine Einführung / J. Bug, M.

Karmasin. – Wiesbaden : Westdeutscher Verlag GmbH, 2003. – 188 S.

14. Doring N. Sozialpsychologie des Internet : Die Bedeutung des Internet fur
Kommunikationsprozesse, Identitaten, soziale Beziehungen und Gruppen / N.
Doring.- Gottingen-Verlag, 2003. - 662 s.

15. Gansbergen A. Grammatik und Lexik in der E-Mail-Kommunikation

[Електронний ресурс] / A. Gansbergen / Режим доступу : http: //
www.germanistik.uni-wuerzburg.de/fileadmin/05010400/Mitarbeiter/Switalla/
070717 a_ handout. pdf (25 жовтня 2009)

16. Just N. Kommunikation in Newslettern [Електронний ресурс] / N. Just /

Режим доступу : content.grin.com/ document/v82706.pdf (25 жовтня 2009)

17. Orthmann C. Strukturen der Chat-Kommunikation. Konversationsanalytische

Untersuchung eines Kinder- und Jugendchats [Електронний ресурс] / C.
Orthmann / Режим доступу : http://www.diss.fu-berlin.de/diss/
servlets/MCRFileNode Servlet/FUDISS_derivate_ (06 листопада 2009)