МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФЕДОТОВА ЮЛІАНА БОРИСІВНА

УДК 811.111’27’42:808.51:621.397

ФОНОСТИЛІСТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ СОЦІОЛЕКТУ

ЛОНДОНСЬКИХ СТУДЕНТІВ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Донецьк – 2014
 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії мови та літератури Таврійського

національного університету імені В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки
України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Петренко Олександр Дем’янович,
Таврійський національний університет
імені В. І. Вернадського,
завідувач кафедри теорії мови та літератури,
декан факультету іноземної філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Левицький Андрій Едуардович,
Інститут філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка,
професор кафедри теорії та практики перекладу
з англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Кравченко Ніна Олександрівна,
Одеській національний університет ім. І. І. Мечникова,
доцент кафедри теоретичної та прикладної фонетики
англійської мови.

Захист відбудеться “28” квітня 2014 року об 1100 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 11.051.04 у Донецькому національному
університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій) бібліотеці Донецького

національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано “28” березня 2014 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради к. філол. наук, доц. І. Г. Альошина
 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Характер відображення мовними засобами змін у житті суспільства

(Ю. О. Жлуктенко, С. Ервін-Тріпп, У. Лабов, А. Мейє, О. І. Чередниченко),
залежність темпів розвитку мови від швидкості соціальних змін
(В. М. Жирмунський, Р. Т. Белл, У. Вайнрайх, Дж. Гамперц, Д. Хаймс), природа
соціальної стратифікації мови відповідно до розшарування суспільства
(О. Д. Петренко, О. Є. Семенець, Д. Крістал, П. Традгілл, Дж. Фішман), соціальна
зумовленість функціональної різноманітності мови і процесів мовного
спілкування (В. В. Виноградов, Л. Р. Зіндер, М. В. Панов, Л. І. Прокопова,
О. О. Тараненко, Л. В. Щерба) є питаннями, відповіді на які формують
соціолінгвістичну теорію. Генеративна граматика, корпусна лінгвістика,
соціофонетика забезпечують її безпосередні базові постулати. Теза Л. Блумфілда
„певний тип звуків мовлення вимовляється в певних типах ситуацій і спонукає
слухача до певної реакції – здійснення певних типів вчинків” якомога краще
демонструє основні дослідницькі вектори соціофонетики, до кола наукових
інтересів якої наразі належить проблематика прихованого інформаційного впливу
і зовнішнього та внутрішнього визначення соціальної належності індивіда.
В умовах соціальної самоідентифікації та цивілізаційної глобалізації постає
низка запитань до лінгвістів, з-поміж яких зокрема визначення статусу нових
соціально-територіальних різновидів природних мов (Л. В. Бондарко, Д. Брітен,
П. Фоукс, Дж. Чешир). Процеси дивергенції і конвергенції в межах глобальної
англійської мови, в основі яких історичні, політичні та економічні фактори, не
тільки призвели до кодифікації національних варіантів, які отримали незалежний
статус, але і спричинили появу різновидів англійської мови. Одним із таких
різновидів на сучасному етапі є соціолект лондонських студентів. Початком його
кодифікації стає вивчення фоностилістичних характеристик, що відрізняють
вимову соціолекту студентів від вимовних норм Лондона і південно-східної
Англії. Комплексний підхід до фоностилістичної варіативності, зумовленої
впливом територіальних і соціальних факторів, дозволяє виявити специфіку
взаємодії сегментних характеристик мовлення лондонських студентів у
стилістично маркованих комунікативних ситуаціях.
Актуальність теми дисертації визначається недостатнім опрацюванням
проблем реалізації фоностилістичних змінних у різних діалектах і соціолектах
англійської мови, а також потребою сучасного суспільства, що розвивається
шляхом глобалізації, у розкритті механізмів взаємодії фоностилістичних
факторів літературної норми і соціально-територіальних діалектів під час мовної
комунікації.
З-поміж презентованої проблематики окремої уваги лінгвістів потребує
безпосереднє вивчення фоностилістичної варіативності в межах новітніх
вимовних тенденцій, які спостерігаються у середовищі молоді Великої Британії.
Визначення параметрів інновацій у вимові вважається за необхідне задля
внесення коректив до системи уявлень про вокалізм і консонантизм британського
варіанта англійської мови, які нині зазнають певних змін.
 2

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію

виконано у межах наукової теми кафедри теорії мови та літератури факультету
іноземної філології Таврійського національного університету імені
В. І. Вернадського „Варіативність національної мови як цілісної структури”
(номер державної реєстрації № 0109U005240).
Мета дисертаційного дослідження полягає в з’ясуванні закономірностей
фоностилістичної варіативності вимови в соціолекті лондонських студентів і
виявленні комплексу соціально-демографічних умов, які регулюють особливості
реалізації фоностилістичних змінних у стилістично маркованих комунікативних
ситуаціях.
Зазначеній меті підпорядковані такі теоретичні та практичні завдання:
– обґрунтувати запропоновану у дисертаційному дослідженні базову
методологію вивчення соціолінгвістичної, соціофонетичної і фоностилістичної
варіативності;
– виокремити територіально-соціальні критерії розмежування сучасних
англійських діалектів та соціолектів і локалізувати в континуумі англійської мови
той сектор, який займає студентський соціолект та подібні йому мовні утворення;
– встановити соціолінгвістичну структуру студентської спільноти Великої
Британії, Англії та Лондона, а також розкрити фактори, що формують мовну
ситуацію в Лондоні та південно-східному регіоні Англії;
– змоделювати структуру експериментальної групи лондонських студентів і
забезпечити триступеневу процедуру формування групи інформантів;
– окреслити коло фоностилістичних змінних, що слугують маркерами
соціальної та ситуативної стратифікації англійського мовного континууму
загалом і студентської спільноти Лондона зокрема;
– визначити корпус фоностилістичних змінних повного стилю мовлення і
дослідити варіативність реалізації сегментного складу фоностилістичних ознак
залежно від соціально-етнічної та національної належності студентів;
– здійснити експериментально-фонетичний аналіз із метою встановлення
особливостей реалізації фоностилістичних змінних у неформальній комунікації
студентів, а також виявити основні параметри фоностилістичної варіативності в
офіційному і розмовному стилях мовлення студентів на сегментному рівні.
Робоча гіпотеза дослідження полягає у припущенні того, що варіант
англійської мови, який використовується лондонськими студентами, є
соціолектом студентської комунікативної спільноти, у вимові якої взаємодіють
норми стандартної англійської мови, Діалекту Гирла, Кокні і нового діалекту
Великого Лондона. Студентський соціолект відрізняється соціально і
демографічно зумовленими особливостями використання фоностилістичних
змінних для створення стилістичної варіативності формальної і неформальної
комунікації студентів.
Об'єктом наукових розвідок постає мовлення лондонських студентів, які
презентують три основні соціально-демографічні сектори студентської спільноти,
а саме: білих британців, британців з етнічних меншин та іноземців, що
навчаються у Великій Британії.
 3

Предметом дослідження є соціофонетична і фоностилістична варіативність

сегментного складу соціолекту лондонських студентів у стилістично маркованих
комунікативних ситуаціях.
Вибір методів і прийомів, особливості їхнього застосування зумовлюються
метою і завданнями дослідження, з-поміж яких виокремлено такі: 1) прийоми
аналізу соціальних мереж використовуються задля вивчення процесів соціального
обміну і формування цільової групи, що моделює соціально-демографічну
структуру спільноти лондонських студентів; 2) методи опитування, анкетування
та інтерв'ю ужито на етапі збору і систематизації матеріалу; 3) соціолінгвістичний
експеримент спрямовано на отримання фоностилістичних даних сегментного
рівня в різних комунікативних контекстах; 4) методи аудитивного аналізу та
аудиторської оцінки дозволили ідентифікувати та інтерпретувати зібраний
фонетичний матеріал; 5) метод кореляції уможливив установлення залежності
соціальних і фоностилістичних змінних, яка втілюється у взаємній узгодженості
наявних змін; 6) для відбору реалізацій фоностилістичних змінних використано
статистичний метод визначення частотності одиниць, а також метод
комп'ютерної обробки тексту (метод конкордансу), на основі програми Word
Smith Tools, що опрацьована в Оксфордському університеті для вивчення
параметрів спеціальних текстів.
Наукова достовірність результатів дослідження досягається двоступеневою
будовою експериментального аналізу фоностилістичних змінних (повний стиль
мовлення – неформальна комунікація) та забезпечується наявним
експериментальним матеріалом: 52 аудіозаписи підготовленого читання
загальною тривалістю звучання 121,3 хвилини (2 год. 1,3 хв.) а також
45 аудіозаписів інтерв'ю загальною тривалістю звучання 828 хвилин
(13 год. 48 хв.). Сумарна тривалість звучання аудіоматеріалів становить 949,3
хвилини (15 год. 49,3 хв.) або у цифровому вимірі 9,23 Гб пам'яті. Збір та
інтерпретація практичного матеріалу проводилися у період з 2008 по 2012 рр. під
час наукових стажувань автора дисертації в Університетському коледжі Лондона
(літня школа англійської фонетики) за сприянням професора Дж. Уеллса, під
керівництвом професора О.Д. Петренка. Опрацювання записів комунікативних
ситуацій здійснювалася із застосуванням програм комп'ютерної обробки
звукового сигналу для Windows XP – MediaCoder 0.7.1.4433, Soni Sound Forge 8.0,
Nero WaveEditor, Blaze Media Pro і WaveSurfer 1.8.5  2005.
Матеріалом експериментального аналізу слугували фоностилістичні змінні
повного стилю англійського мовлення лондонських студентів та акустичні
параметри їхньої реалізації в умовах неформальної комунікації, а саме:
22 фоностилістичні змінні (7 приголосних; 15 голосних, із яких 8 – короткі
монофтонги, 4 – довгі монофтонги, 3 – дифтонги). Усього в аудіозаписах
підготовленого читання було зафіксовано 4.027 випадків потенційного
використання фоностилістичних змінних (2.444 приголосних та 1.583 голосних).
Аудіозапис інтерв'ю в умовах неформальної комунікації виконувався за
допомогою мобільних пристроїв iPhone OS 3.1, iPhone 2G, iPhone 3G і iPhone 3Gs
протягом 15-22 хвилин для однієї людини. Сумарна тривалість аудіозаписів
 4

дорівнює 13 год. 48 хв. Загалом на цьому етапі зафіксовано реалізацію 31.500

алофонів. Перенос аудіозаписів у текст виконувався за допомогою програм
автоматичного розпізнання мовлення для комп'ютера – Chrome Speech Recognizer,
HTML5 Speech Recognition – і програм автоматичного розпізнання мовлення для
iPhone – Dragon Dictation, Dragon Naturally Speaking, Dragon Mobile Assistant.
Кількісні показники цільової групи дослідження варіювалися протягом двох
етапів фоностилістичного експерименту (від 52 до 45 інформантів). Однак
зменшення кількості інформантів не відобразилося на кореляції якісних
характеристик групи, оскільки сім студентів, що відмовилися від участі в
експерименті, мали зв'язок із групою лише через одного члена, тобто перебували
на периферії та посідали ізольовану структурну позицію. Загалом учасниками
цільової групи дослідження були 52 студенти-інформанти, з-поміж яких 27 жінок
і 25 чоловіків. Їхній розподіл за віком є таким: від 20 до 25 років – 40 осіб, від
26 до 31 років – 12 осіб; із них 33 громадянина Великої Британії, зокрема, білих
жителів Англії – 20, білих жителів інших регіонів – 3, афробританців – 9,
британців азійського походження – 1; а також 19 іноземних громадян, із яких
представники країн Євросоюзу становлять 10 осіб, із Південно-Східної Азії – 3, із
арабських країн – 2, із країн СНД – 2, із США – 2 інформанти. Етнічні і гендерні
параметри цієї групи, загалом відображають відповідні показники складу
спільноти лондонських студентів.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в роботі вперше:
– проаналізовано соціолінгвістичну варіативність усього корпусу
фоностилістичних змінних сегментного рівня, приголосних і голосних
(монофтонгів і дифтонгів), що продукуються під час підготовленої і спонтанної
реалізації англійської мови;
– визначено параметри фоностилістичної варіативності в мовленні молодих
носіїв британського варіанта англійської мови на матеріалі студентського
соціолекту Лондона;
– установлено соціально-демографічну гетерогенність студентського
соціолекту за допомогою порівняльного аналізу реалізації фоностилістичних
змінних у формальному і неформальному мовленні.
Теоретичне значення дисертаційної роботи у перспективі полягає в
опрацюванні на новому мовному матеріалі теоретичних аспектів функціонування
соціально-територіальних різновидів британського варіанта англійської мови, а
також у доповненні теорії фоностилістичної варіативності шляхом вирішення
конкретної проблеми, а саме: встановлення взаємозалежності соціально-
демографічних факторів і вибору варіантів реалізації соціофонетичних змінних у
формальній і неформальній комунікації студентської спільноти.
Практична цінність дослідження визначається тим, що його матеріали
можуть бути використаними у теорії і практиці викладання англійської мови,
зокрема під час навчання фоностилістичного варіювання мовлення на заняттях
із розмовної практики; у лекційних курсах із теоретичної фонетики
(розділ „Одиниці сегментного рівня”), соціолінгвістики (розділ „Фоностилістична
варіативність”), лінгвокраїнознавства Великої Британії (розділ „Соціально-
 5

територіальні різновиди англійської мови”), а також у спеціалізації із

соціофонетики та фоностилістики (розділи „Теорія соціолекту” і „Стилі вимови”).
Опрацьована й апробована під час дисертаційних розвідок методика може бути
використана у дослідженнях фоностилістичної варіативності соціолектної мовної
комунікації.
Апробація роботи. Основні аспекти й результати дослідження висвітлено
у доповідях та повідомленнях на вісьмох наукових конференціях, зокрема п’яти
міжнародних: Міжнародна науково-практична конференція (Одеса, 2013); Друга
Міжнародна наукова Інтернет-конференція „Філологія XXI століття: теорія,
практика, перспективи” (Одеса, 2013); Сьома Міжнародна наукова конференція
“Міжкультурні комунікації: сучасні мовні парадигми” (Алушта, 2013);
Міжнародна науково-практична конференція „Пріоритети сучасної філології:
теорія і практика” (Львів, 2013); Українсько-російська школа-конференція
молодих учених «Сучасні дослідження мови та літератури» (Донецьк, 2014);
Всеукраїнська наукова конференція пам’яті доктора філологічних наук,
професора Д. І. Квеселевича „Сучасний стан і перспективи лінгвістичних
досліджень та проблеми перекладу” (Житомир, 2013); Сьома Міжвузівська
конференція молодих учених (Донецьк, 2009); Одинадцята Мiжвузівська
конференцiя молодих учених „Сучаснi проблеми та перспективи дослiдження
романських i германських мов i лiтератур” (Донецьк, 2013).
Публікації. Основні положення й результати роботи викладено у 8 статтях та
у 7 тезах доповідей на наукових конференціях. 6 статей опубліковано у фахових
наукових виданнях України, 1 стаття – у науковому виданні України, яке
включено до міжнародних наукометричних баз, 1 стаття – у зарубіжному виданні.
Усі публікації є одноосібними.
Структура дисертації. Структурна побудова дисертації зумовлена
її основною метою й завданнями дослідження. Робота складається зі вступу,
переліку скорочень і умовних позначень, трьох розділів, висновків, списку
використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить
179 сторінку, загальний обсяг роботи – 278 сторінок. Список використаних
джерел нараховує 344 праці, у тому числі 181 іноземними мовами. Дисертація
містить 81 таблицю, 22 рисунки, 41 діаграму, фрагменти скриптів аудіозаписів
із транскрипцією.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано сутність досліджуваної наукової проблеми,

її актуальність; сформульовано мету, завдання, наукову новизну роботи
й положення, які виносяться на захист; визначено методи, що застосовуються
для вирішення основних завдань; подано теоретичне і практичне значення;
зазначено відомості про публікації та апробацію результатів дослідження.
Перший розділ дисертації „Теоретичні передумови вивчення
фоностилістичної варіативності соціолекту студентів” присвячено розгляду
теоретичних питань, пов'язаних із: а) ідентифікацією різновидів англійської мови,
 6

що функціонують у різних лінгвокультурних спільнотах; б) опрацюванням

послідовності методологічних принципів соціолінгвістичних, соціофонетичних і
фоностилістичних досліджень варіативності; в) визначенням критеріїв
розмежування діалектів і соціолектів; г) аналізом взаємодії факторів соціально-
територіальної стратифікації і стилістичної диференціації вимови.
Плюрицентричний характер сучасної англійської мови виявляється в
існуванні різних національних і регіональних варіантів, що трансформуються під
час функціонування в нових соціально-культурних умовах у тому чи іншому
реґіоні (А. І. Домашнєв, Ю. О. Жлуктенко, Б. Качру, M. Dewey, S. Jones,
P. Bradwell, B. Seidlhofer). Термін "англійська мова" є вже не стільки
найменуванням національної мови, скільки визначенням глобального мовного
континууму, у якому взаємодіють надзвичайно різноманітні явища. У межах
різних варіантів англійської мови активізуються тенденції розвитку соціально-
територіальних діалектів, виникнення яких зумовлюється дією соціолінгвістичних
факторів. З-поміж цих факторів у передусім слід відзначити збільшення кількості
представників нижчих соціальних верств, які, отримавши освіту, піднімаються на
вищі соціальні щаблі й відрізняються інтенсивною соціолінгвістичною
мобільністю. По-друге, у сучасному суспільстві, насамперед серед молоді,
активно відбувається процес стирання мовних соціально-класових відмінностей.
По-третє, географічна дифузія лінгвістичних новацій, а також соціолінгвістичні
тенденції вирівнювання специфічних особливостей територіальних діалектів
шляхом взаємовпливу, взаємопроникнення їхніх форм призводять до появи нових
соціолектів на території великих промислових і адміністративних центрів
(L. Milroy, P. Trudgill, D.Watt).
Варіативність соціально-територіальних діалектів може бути описаною у
термінах, які передають такі способи вираження мовної сутності, як її
модифікації, різновиди чи відхилення від певної норми (О. Д. Петренко,
В. М. Солнцев, Д. А. Шахбагова). Формою варіативності мови є соціолект, який
функціонує у реальній повсякденній практиці людей, що належать до різних
соціальних, професійних і територіальних стратів суспільства. Соціолект
одночасно виконує інтегративну функцію щодо представників колективу, які
його використовують, а також роз'єднувальну функцію щодо тих, хто не належить
до зазначеного колективу (С. Г. Тер-Мінасова). Соціолект може детермінуватися
через соціальні змінні, наприклад, етнічне походження, соціальний статус, рівень
освіти, вік і стать. Від нелінгвістичних змінних соціального контексту залежать
типи мовних варіацій, які У. Лабов визначає як соціолінгвістичні змінні.
Соціально структурована варіативність у звуковій системі мови є джерелом
контекстно зумовленої інформації (indexical information), разом із тим, будучи
соціальним продуктом, вона також ідентифікує мовців (P. Foulkes). Фонетична
варіативність розглядається як один із головних соціальних маркерів, а проблема
взаємодії територіального й соціального у вимовних характеристиках
англійського мовлення в Англії перебуває у центрі дослідницьких інтересів
провідних англійських соціофонетистів (D. Britain, G. J. Docherty, A. Hughes,
P. Kerswill). У разі, коли йдеться про таке проміжне, континуальне мовне
 7

утворення, як соціолект спільноти англійських студентів, необхідно враховувати,

що він є не тільки прикладом соціальної варіативності, оскільки залежить від
соціальних факторів, а й результатом ситуативної варіативності, оскільки є
функціональним доповненням до інших різновидів англійської мови Англії. Це
дозволяє говорити про його особливий статус у термінах соціально-стилістичних
маркерів, використовуючи при цьому фоностилістичні змінні (ФСЗ).
Студентська спільнота відрізняється високим соціальним статусом, високим
рівнем соціальної та географічної мобільності і, водночас, високим
усвідомленням солідарності. Незважаючи на те, що її представники здатні
одночасно належати до різних соціумних мереж, у межах цієї спільноти вони
свідомо створюють власний стиль мови або ж приймають стиль мови, що
використовується у групі. Наявність стилістичної практики, групового стилю
мовної поведінки, запозичення елементів різних стилів мовлення і створення із
їхнім використанням певного нового стилю – усе це передбачає інтенційний вибір
фоностилістичних змінних і сприяє формуванню соціального значення
фоностилістичної варіативності.
У другому розділі „Експериментальний аналіз фоностилістичних змінних
повного стилю мовлення лондонських студентів” подано детальний
соціолінгвістичний і демографічний аналіз британської студентської спільноти;
уточнюються фактори, що формують мовну ситуацію в Лондоні й південно-
східному регіоні Англії; моделюється структура цільової групи інформантів;
проводиться експеримент із виділення ФСЗ повного стилю мовлення і
виконується інтерпретація корпусу отриманих даних.
Контингент більше ніж 2,5 млн. студентів Великої Британії поділяється на
три сектори: 1) 65,8% білих британців, 2) 17,0% британців афро-азійської
етнічності, 3) 17,2% іноземців. Іноземні студенти із 170 країн презентують усі
варіанти глобальної активності англійської мови.
Мовну ситуацію в Лондоні характеризують три її основні компоненти.
По-перше, це діалект гирла Темзи (ДГ), поширений у Лондоні та прилеглих
регіонах. До механізму становлення ДГ залучено місцеві діалекти південно-східної
Англії, які підвергнені інтенсивному вирівнюванню під впливом дифузії мовних
інновацій і соціально-економічних процесів, що зумовлюють міграцію носіїв цих
діалектів. По-друге, це англійська мова іммігрантів другого покоління, для яких
етнічна мова все ще залишається основною у побутовій комунікації; натомість,
англійська мова засвоюється як друга і використовується за межами етнічної групи.
Третім компонентом є англійська мова нових іммігрантів, засвоєна ними перед
приїздом до Великої Британії як засіб міжнаціонального спілкування.
Мовна ситуація в Лондоні ускладнюється утворенням нового діалекту, тобто
мультикультурної лондонської англійської мови (МЛА), що є результатом
синтезу етнічно забарвленої англійської мови іммігрантів, діалектів південно-
східної Англії та діалекту лондонських низів Кокні. Взаємовідношення соціально
стратифікованих вимовних типів характеризуються як відсутністю жорстких меж
між різними акцентами, так і змінністю критеріїв належності до певного типу
вимови. Соціальна стратифікація варіює від нижчих до вищих соціальних верств і
 8

може ускладнюватися індивідуальною варіативністю на будь-якому зрізі цього

діапазону. Фоностилістичне оформлення мовлення змінюється від розмовного,
неформального, до повного, формального, стилю (див. рис. 1).

Стандартна вимова
RP
(Верхня) (Формальна)
Соціальна Фоностилістична
варіативність варіативність
Діалект Гирла

Індивідуальна
варіативність
МЛА / Кокні
(Нижня) (Неформальна)

Рис. 1. Основні типи лондонської вимови

Демографічна структура британської студентської спільноти й мовні фактори
були ураховані під час відбору цільової групи інформантів – студентів третього-
четвертого курсів Університетського і Королівського коледжів Лондона. Підставою
для віднесення до групи були проживання та навчання у Лондоні не менше двох
років. Попереднє опитування студентів визначило той факт, що для них стандартна
вимова асоціюється із високим рівнем престижності порівняно з МЛА і Кокні,
проте, вочевидь, утрачає свої позиції під час зіставлення з ДГ.
У експерименті з ідентифікації ФСЗ повного стилю мовлення студентів були
прийняті як нормативні зразки характеристики приголосних стандартної
англійської вимови і стандартні лексичні набори (СЛН) голосних Дж. Уеллса.
Аудіозапис читання підготовленого тексту і стандартних лексичних наборів,
а також майбутня систематизація отриманого матеріалу дозволили виділити
низку нижчезазначених особливостей реалізації ФСЗ у підготовленому
мовленні студентів.
ФСЗ приголосні. В активності ФСЗ приголосних задіяні альвеолярні зімкнені
[t] і [d], альвеолярний сонант [l] і альвеолярний носовий сонант [n] як результат
переднього пересуву носового велярного []. Величина T-глотталізації під час
читання становить 18,4%, переважно у кінцевій позиції і характеризується
гортанним зімкненням  або послабленням [t] до цілковитої елізії. Установлено
окремі випадки розмикання лабіальної артикуляції і пересув до гортанного
зімкнення в кінцевій позиції –  замість [p], а також перехід від задньоязикової
артикуляції до гортанного зімкнення у кінцевій позиції –  замість [k].
Бісегментні сполучення альвеолярних зімкнених [t+j] і [d+j] переходять у
постальвеолярні африкати [] і [] на початку наголошеного складу, або ж, у
поодиноких випадках, характеризуються втратою [j].
Альвеолярний латеральний сонант  вокалізується у 33,1% можливих
випадків, відрізняючись варіативністю чотирьох зафіксованих середньо-закритих
 9

вокоїдів заднього або середньо-заднього ряду із різним ступенем довготи і

лабіалізації – [], [], [] і [].
Трансформація міжзубних фрикативних[] в лабіо-дентальні фрикативні
[f, v] (th-fronting) є швидше випадковістю в читанні студентів, а перехід від
міжзубної фрикативної до альвеолярної зімкненої артикуляції, [] – [t] і [] – [d],
має яскраво виражене етнічне забарвлення.
Елізія аспіративного hу початковій позиції є непоказовою для читання
студентів, так само як і перехід велярного носового  в альвеолярний носовий
 у суфіксі -ing.
ФСЗ короткі монофтонги. Відхилення від стандартної (чи близької до
стандартної) вимови короткого [] становлять не більше 12,9%. Стандартний
короткий [] у більшості реалізацій пересувається до центру і набуває середньо-
відкритої або середньо-закритої позиції. Стандартний короткий [] зберігається
або ж пересувається до більш низької, відкритої артикуляції []. У реалізації
голосного [] переважають дві тенденції: збереження стандартного [] і пересув
до більш задньої, закритої артикуляції.
Стандартний огублений варіант [ɒ] продемонстровано у більшості реалізацій
білих британців та іноземних студентів. Більш сильну лабіалізацію []
зафіксовано під час читання представників етнічних меншин. Стандартний
варіант [] зберігається головно в реалізаціях білих британців та іноземних
студентів, а його пересунені уперед і менш огублені алофони зафіксовано в
читанні представників етнічних меншин.
Кінцевий ненаголошений [] переходить у довгий, напружений алофон
[()], а його дифтонгізація є характерною у читанні представників етнічних
меншин. Кінцевий ненаголошений [] виявлено у більшості загалом зафіксованих
реалізацій, із відхиленнями у бік зменшення у читанні представників
етнічних меншин.
ФСЗ довгі монофтонги. Стандартний варіант [] і його передній алофон []
продемонстровані у більшості варіантах функціонування. Втрата довготи [ > ]
має місце в читанні представників етнічних меншин. Стандартний варіант [i]
зафіксовано частіше, а його дифтонгоїдні алофони зустрічаються, здебільшого, у
читанні представників етнічних меншин. Стандартний довгий голосний [] і його
середньо-центральний довгий алофон [] становлять більшість реалізацій.
Дифтонгізацію [] і [ɔə] виявлено під час читання представників етнічних
меншин. Стандартні довгі голосні – [] і його нелабіалізований алофон []; [], а
також передній лабіалізований алофон [] – реалізуються в читанні студентів
почергово й не маркують тієї чи іншої підгрупи інформантів.
ФСЗ дифтонги. У читанні студентів стандартні варіанти дифтонгів
продемонстровані в більшості випадків реалізацій. Їхні алофони можуть бути
піддані пересуву за горизонтальною віссю, із наданням першому елементу більш
передньої чи більш задньої позиції і збереженням чи послабленням глайду. Глайд
здатен слабшати аж до цілковитої кількісної редукції. У цьому випадку має місце
 10

монофтонгізація, під час якої монофтонг зберігає задню чи передню якість першого
елемента вихідного дифтонга, змінюючись якісно, тобто набуваючи довготи.
Загалом стандартні варіанти становлять 2.698 одиниць (67%) в читанні білих
британців, 644 одиниці (16%) в читанні представників етнічних меншин,
3.261 одиницю (81%) в читанні іноземних студентів.
Третій розділ „Реалізація фоностилістичних змінних у зразках
неформальної комунікації студентів” відображає дослідження
фоностилістичної варіативності непідготовленого мовлення студентів в умовах
неформального інтерв'ю, за матеріалом якого проводиться аналіз реалізації ФСЗ,
приголосних і голосних і встановлюються відмінності між формальним і
неформальним стилями мовлення лондонських студентів на сегментному рівні.
ФСЗ приголосні. Середня величина вокалізації латерального сонанта  є
удвічі вищою під час інтерв’ю, ніж під час читання, що вказує на значний вплив
цієї ФСЗ на фоностилістичну диференціацію (див. діаграму 1).
Відмінності у групах між рівнями T-глотталізації в читанні білих британців і
афробританців вказують на вихідне соціальне розшарування цих студентів, проте
у їхній неформальній комунікації будь-які відмінності відсутні.
Величини африкатизації [tj] і [dj] залишаються достатньо високими і
стабільними в читанні та інтерв'ю афробританців, тобто африкатизація все ще
слугує ознакою соціальної варіативності, проте значного фоностилістичного
навантаження не має.

Діаграма 1. Порівняльна репрезентація середньої частоти (%) реалізацій

алофонів приголосних в читанні та інтерв'ю
Середній показник лабіо-дентальної артикуляції [, ] в інтерв'ю становить
15,1%. У мовленні багатьох білих британців та іноземних студентів подібна
заміна або повністю відсутня, або ж не перевищує 12%, проте іноді
використовується інформантами як прийом для імітації вимови МЛА.
Більшість випадків елізії спіранта h і втрата велярної якості
у ненаголошеному суфіксі -ing зафіксовано в інтерв'ю афробританців, а
відмінність між кількісними показниками його реалізації в читанні та інтерв'ю
демонструє той факт, що мовці дотримуються стандартів стилістичної
варіативності формальної та неформальної комунікації.
 11

Зіставлення факту відсутності заміни [r] > [w] / [v] в читанні й реалізації цієї
змінної в інтерв'ю свідчить про фоностилістичну маркованість указаної ознаки
в інтерв'ю британських студентів. У інтерв'ю іноземних студентів заміна [r] > [w] /
[v] має спорадичний характер.
Будь-якої помітної гендерної залежності ФСЗ приголосних і голосних не
зафіксовано. В діаграмі 1 подано порівняльну репрезентацію середньої частоти
(%) реалізації алофонів приголосних у читанні та інтерв'ю.
ФСЗ короткі монофтонги. Кількісні показники пересуву [ɪ] до більш
передньої та закритої позиції є фактично однаковими в реалізації білих британців
і афробританців і удвічі меншими у мовленні іноземних студентів. Стилістична
варіативність [] спостерігається в мовленні білих британців, проте не є
показовою для афробританців.
Голосний [] не є цікавим щодо стилістичної варіативності мовлення
студентів у читанні та інтерв'ю, оскільки втрата передньої якості  – [] є на
сьогодні звичайним явищем.
Групові кількісні розходження ФСЗ [] у реалізації білих британців,
афробританців та іноземних студентів в інтерв'ю не перевищують 17,7%, тобто
вказана змінна, напевно, слугує ознакою їхньої соціолінгвістичної єдності. ФСЗ
[] передає значне фоностилістичне навантаження в мовленні білих британців,
невеликим навантаженням характеризується мовлення іноземних студентів, а
нульовий ступінь спостерігається в читанні або інтерв’ю афробританців. Білі
британці та іноземні студенти реалізують голосний [] через лабіалізовані
алофони середньо-закритої якості й середнього піднесення. Розходження
кількісних показників реалізації [] в читанні та інтерв'ю вказує на значне
фоностилістичне навантаження цієї змінної в мовленні білих британців та
іноземних студентів, а також на його відсутність у мовленні афробританців.
Іноземні студенти і білі британці зазвичай реалізують голосний [] через
алофони більш відкритої якості, середньо-заднього піднесення. Афробританці
замінюють стандартний [] задніми, напівзакритими і середньо-закритими
алофонами. Кількісні показники реалізації [] в читанні та інтерв'ю вказують на
наявність фоностилістичного значення цієї ФСЗ в мовленні білих британців та
іноземних студентів, і на фактичну відсутність його в мовленні афробританців.
Голосний  лабіалізується в 2/3 мовленнєвих моделях іноземних студентів і
білих британців. У вимові афробританців стандартний  замінюється на передні,
часто нелабіалізовані алофони. Він має значну фоностилістичну конотацію в
мовленні іноземних студентів, помірну – у вимові білих британців та відносно
невелику – в мовленні афробританців.
У вимові британців стандартний кінцевий ненаголошений  повністю
замінюється його алофонами, а під час читання та інтерв'ю іноземних студентів він
відрізняється стилістичною варіативністю. Зіставлення реалізацій стандартного
кінцевого ненаголошеного [ в читанні та інтерв'ю вказує на значну
фоностилістичну особливість цієї змінної в мовленні білих британців та іноземних
студентів і відносно невелике фоностилістичне навантаження в мовленні
 12

афробританців. В діаграмі 2 викладено схему порівняльної репрезентації середньої

частоти (%) реалізації алофонів коротких голосних в читанні та інтерв'ю.

Діаграма 2. Порівняльна репрезентація середньої частоти (%) реалізацій

алофонів коротких голосних в читанні та інтерв'ю
ФСЗ довгі монофтонги. Величини реалізації ФСЗ [] в читанні та інтерв'ю
вказують на значну фоностилістичну конотацію цієї ФСЗ в мовленні білих
британців та іноземних студентів і демонструють її достатньо помітне
фоностилістичне навантаження в мовленні афробританців.
Дифтонгоїдні алофони закритого, переднього голосного i відіграють
помітну фоностилістичну роль у мовленні білих британців та іноземних
студентів, однак у мовленні афробританців фоностилістична значущість цієї
змінної відсутня.
Стандартний довгий голосний [] в інтерв'ю трансформується у
лабіалізовані алофони заднього ряду і має помітне фоностилістичне навантаження
під час читання або інтерв’ю іноземних студентів і білих британців. У мовленні
афробританців фоностилістичної конотації цієї ФСЗ немає (див. діаграму 3).

Діаграма 3. Порівняльна репрезентація середньої частоти (%) реалізацій

алофонів довгих голосних в читанні та інтерв'ю
 13

Порівняння кількісних показників реалізації стандартного довгого голосного

[] і його алофонів в читанні та інтерв'ю демонструє значне фоностилістичне
навантаження цієї ФСЗ в мовленні іноземних студентів і незначне – в реалізаціях
білих британців. Фоностилістична значущість голосного [] в читанні та інтерв'ю
афробританців не зафіксована. В діаграмі 3 подано відсоткове співвідношення
реалізацій алофонів довгих голосних у читанні та інтерв'ю.
ФСЗ дифтонги. Пересунені уперед, відкриті, лабіалізовані алофони
стандартного низхідного дифтонга [ ~ ] набувають фоностилістичного
значення переважно у мовленні іноземних студентів і білих британців. У мовленні
афробританців стандартний дифтонг [ ~ ] повністю замінюється алофонами
та не має фоностилістичного навантаження.
Відкриті, задні алофони низхідного дифтонга [] спостерігаються у
половині усіх реалізацій іноземних студентів і білих британців, а в реалізаціях
афробританців стандартний [] повністю замінюється алофонами. Відповідно,
зазначена ФСЗ демонструє значну фоностилістичну роль в мовленні іноземних
студентів і білих британців і незначну фоностилістичну конотацію – в читанні та
інтерв'ю афробританців.
У 2/3 випадків іноземні студенти й білі британці реалізують дифтонг [] за
допомогою використання більш передніх і більш відкритих алофонів: дифтонгів і
монофтонгів. У реалізаціях афробританців стандартна вимова дифтонга []
замінюється його більш закритими алофонами. Ця ФСЗ є носієм
фоностилістичного змісту в реалізаціях іноземних студентів і білих британців і
демонструє незначну фоностилістичну конотацію в мовленні афробританців.

Діаграма 4. Порівняльна репрезентація середньої частоти (%) реалізацій

алофонів дифтонгів в читанні та інтерв'ю

Всі низхідні дифтонги з нелабіалізованим, відкритим, заднім початковим

елементом пересуваються до передньої, більш закритої позиції, і здатні переходити
в довгі, передні, середньо-відкриті монофтонги. Отже, у мовленні студентів
втратило актуальність традиційне протиставлення – монофтонг в Кокні / дифтонг у
вимові інших лондонців, оскільки зафіксовано однакову кількість алофонів,
дифтонгів і монофтонгів. В діаграмі 4 викладено схему порівняльної репрезентації
середньої частоти (%) реалізацій алофонів дифтонгів в читанні та інтерв'ю.
 14

ВИСНОВКИ

1. Вивчення соціолінгвістичної структури спільноти студентів Великої

Британії, Англії і Лондона, із урахуванням усього її демографічного складу,
національного походження іноземних студентів, розподілу студентського
контингенту за британськими університетами, розкриває основні параметри
цільової комунікативної спільноти, яка відрізняється високим рівнем соціальної і
географічної мобільності. Її члени можуть одночасно належати до різних
соціумних мереж, що охоплюють декілька комунікативних спільнот.
Відрізняючись варіативністю локально зафіксованих мовних норм у межах
студентської спільноти, її члени свідомо приймають стиль мови, тобто властиву їй
систему фоностилістичних змінних саме цієї соціальної єдності, яка набуває свого
соціального значення у зіставленні з іншими системами фоностилістичних змінних.
2. Аналіз акцентних уподобань лондонських студентів дозволяє зробити
висновок про те, що стандартна вимова (СВ) асоціюється із високим рівнем
престижності порівняно з МЛА і Кокні, однак втрачає свої позиції під час
порівняння із ДГ. Незважаючи на те, що СВ більше відповідає соціальному рівню
студентів, які належать до середнього класу, ближчими їм є МЛА і Кокні, тобто
вимова їхніх менш освічених однолітків унаслідок загальної демократизації
британського суспільства з емоційної точки зору. Лондонські студенти, як
спільнота, використовують увесь діапазон варіативності ФСЗ для створення
стилю мовлення, який відповідає конкретній комунікативній ситуації. Однак три
сектори, з яких складається ця спільнота, а саме: білі британці, представники
етнічних меншин та іноземні студенти, демонструють соціально зумовлену
специфіку вибору ФСЗ.
3. Фоностилістичні змінні – приголосні. Відхилення від стандартної вимови
виявляють у читанні, насамперед, альвеолярні приголосні: зімкнені [t] і [d],
латеральний апроксимант [l] і носовий сонант [n], що є результатом переднього
пересуву носового велярного []. Лабіо-дентальна артикуляція міжзубних
фрикативних  набуває у мовленні студентів фоностилістичної значущості як
важливий маркер неформального стилю, адже частота використання цієї змінної
зростає у 12 разів в інтерв'ю білих британців і у 3 рази в інтерв'ю афробританців та
іноземних студентів. Порівняльний аналіз параметрів африкатизації [tj] і [dj] в
читанні та інтерв'ю вказує на незначну роль цієї ФСЗ під час створення
стилістичної варіативності, однак, оскільки кількісні показники африкатизації [tj]
і [dj] залишаються достатньо високими і стабільними в читанні та інтерв'ю
афробританців, вона продовжує слугувати ознакою соціальної варіативності. При
загальному низькому показнику величин елізії h, розходження в читанні та
інтерв'ю студентів (2,4% – 18,6% і 1,5% – 7,4%) свідчать про важливу стилістичну
роль цієї ФСЗ, оскільки студенти, які випускають h у неформальному
спілкуванні, усвідомлюють його негативну конотацію у формальному мовленні.
Зіставлення кількісних параметрів відсутності заміни [r] – [w] чи [v] в читанні та
реалізації цієї змінної в інтерв'ю дозволяє констатувати наявність
фоностилістичної маркованості зазначеної ознаки у неформальному мовленні
 15

британських студентів. У інтерв'ю іноземних студентів заміна [r] – [w] чи [v] має
спорадичний характер.
4. Фоностилістичні змінні – короткі монофтонги. Кількісні показники
пересуву [ɪ] до більш передньої та закритої позиції є фактично однаковими в
реалізації білих британців і афробританців і удвічі меншими в реалізації
іноземних студентів. Стилістична варіативність [] спостерігається у мовленні
білих британців, проте не є показовою для афробританців. Результати зіставлення
величин реалізації коротких монофтонгів [], [], [] у читанні та інтерв'ю
вказують на значне фоностилістичне навантаження зазначених ФСЗ у мовленні
білих британців, незначне навантаження – у мовленні іноземних студентів і на
фактичну його відсутність під час реалізації мовлення, у якому нестандартні
алофони використовуються постійно. Кількісні величини реалізації [] в читанні
та інтерв'ю ілюструють велике фоностилістичне значення цієї змінної у мовленні
іноземних студентів, помірне її значення – у вимові білих британців і відносно
невелике значення – у мовленні афробританців. Аналіз кількісних параметрів
реалізацій стандартного кінцевого ненаголошеного [ в читанні та інтерв'ю
дозволяє зробити висновок про значну фоностилістичну роль цієї ФСЗ в мовленні
білих британців та іноземних студентів, а також про її відносно невелике
фоностилістичне навантаження у мовленні афробританців.
5. Фоностилістичні змінні – довгі монофтонги. Кількісні показники
результатів реалізації довгих монофтонгів i, [], [] та їхніх алофонів у читанні
та інтерв'ю демонструють значне фоностилістичне навантаження у мовленні
білих британців та іноземних студентів, проте в мовленні представників етнічних
меншин фоностилістична конотація цих ФСЗ є відсутня. Довгі монофтонги i,
[], [], [] виконують роль соціальних маркерів, адже їхні варіанти, що
втілюються у дифтонгоїдних алофонах, виявляються загалом у читанні та
інтерв'ю представників етнічних меншин.
6. Фоностилістичні змінні – дифтонги. У читанні студентів дифтонги СВ
наявні у більшості випадків реалізації. Їхні нестандартні алофони можуть
підлягати пересуву за горизонтальною віссю, коли глайд зберігається чи
послаблюється аж до цілковитої кількісної редукції.
7. Загалом, співвідношення СВ і нестандартних варіантів становить для
іноземних студентів 81% і 19% (3.261 і 766 одиниць) у читанні та 57% і 43%
(17.955 і 13.545 одиниць) у інтерв'ю; для білих британців ці показники
дорівнюють 67% і 33% (2.698 і 1.329 одиниць) у читанні та 38% і 62% (11.970 і
19.530 одиниць) в інтерв'ю; для представників етнічних меншин зазначені
величини розподіляються у відсотковому відношенні як 16% до 84% (644 і 3.383
одиниць) у читанні та 19% до 81% (5.985 і 25.515 одиниць) в інтерв'ю. Наведені
цифрові параметри свідчать про наявність фоностилістичної варіативності як
характеристики, що є властивою для кожного представника спільноти
лондонських студентів, а групові розходження вказують на достатньо вагомий
вплив вихідної соціальної та лінгвокультурної стратифікації членів цієї спільноти.
Для 2/3 білих британців фоностилістична варіативність залишається важливим
маркером стилістичної диференціації формальної та неформальної комунікації.
 16

Перевага форм СВ у мовленні іноземних студентів свідчить про те, що у їхніх

національних системах викладання англійської мови СВ все ще залишається
цільовою моделлю вимови, хоча й відступає під дією мовних норм вторинної
соціалізації в лондонській студентській спільноті. Незначний відсоток форм СВ у
мовленні представників етнічних меншин якнайкраще відображає стан мовної
ситуації у Лондоні.
Результати дисертаційного дослідження, отримані під час аналізу
фоностилістичної варіативності соціолекту лондонських студентів із
використанням експериментально-фонетичної методики, створюють передумови
для вивчення фоностилістичних показників вимови різних комунікативних
спільнот. Вважається перспективним дослідження тенденцій фоностилістичної
варіативності сегментного рівня з метою виявлення й опису процесів соціально й
територіально зумовлених фонетичних змін у сучасній англійській мові.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені в таких

одноосібних публікаціях автора:
1. Федотова Ю. Б. Актуальные проблемы языковой вариативности /
Ю. Б. Федотова // Культура Народов Причерноморья : [науч. журнал]. ––
Симферополь, 2011. –– № 203. –– С. 91–94.
2. Федотова Ю. Б. Анализ диалектных предпочтений лондонских
студентов / Ю. Б. Федотова // Науковий вісник Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки : [зб. наук. пр.]. –– Луцьк,
2013. –– № 18 (267). –– С. 108–113.
3. Федотова Ю. Б. Взаємодія територіального і соціального факторів у
соціофонетиці / Ю. Б. Федотова // Вісник Черкаського університету. Серія:
Філологічні науки. –– Черкаси : Черкаський національний університет ім. Богдана
Хмельницького, 2013. –– № 27 (280). –– С. 108–113.
4. Федотова Ю. Б. Некоторые проблемы изучения современных английских
территориальных диалектов Великобритании / Ю. Б. Федотова // Ученые записки
Таврического национального университета им. В. И. Вернадского : [науч.
журнал]. –– Симферополь, 2013. –– Т. 26 (65). –– № 1. –– С. 529–535.
5. Федотова Ю. Б. Социолект студенческой молодежи современной
Великобритании / Ю. Б. Федотова // Вісник Луганського національного університету
ім. Тараса Шевченка : [зб. наук. пр.]. –– Луганськ, 2013. –– № 9 (268). –– С. 118–123.
6. Федотова Ю. Б. Языковая ситуация в Великобритании / Ю. Б. Федотова //
Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету
імені К. Д. Ушинського. –– Одеса : Астропринт, 2013. –– № 17. –– С. 202–210.
7. Федотова Ю. Б. Факторы фоностилистической вариативности /
Ю. Б. Федотова // Теоретические и практические аспекты развития науки :
междунар. заочной науч.-практ. конф., 24–25 декабря 2013 г. : сб. науч. ст. ––
Санкт-Петербург : Некоммерческое партнерство «Центр реализации идей
«Партнер», 2013. –– С. 145–150.
8. Fedotova Yu. B. Development of the Sociolinguistic Research Line of Language
Variation / Yu. B. Fedotova // SWorld. Современные проблемы и пути их решения в
 17

науке, транспорте, производстве и образовании : [сб. науч. тр.]. –– Одесса :

КУПРИЕНКО, 2013. –– Вып. 2. ––Т. 24. –– С. 29–35.
9. Федотова Ю. Б. Языковая ситуация в Лондоне и юго-восточном регионе
Англии / Ю. Б. Федотова // Фiлологiчнi науки: cучаснi тенденцiї та фактори
розвитку : міжнар. наук.-практ. конф., 8–9 лют. 2013 р. : матеріали. –– Одеса :
Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2013. ––
С. 65–69.
10. Федотова Ю. Б. Фонетическая диффузия в диалектах юго-восточной
Англии / Ю. Б. Федотова // Філологія XXI століття: теорія, практика,
перспективи : II міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., 24 квіт. 2013 р. : матеріали. –
– Одеса, 2013. –– С. 122–124.
11. Федотова Ю. Б. Социолект студенческого сообщества практики /
Ю. Б. Федотова // Пріоритети сучасної філології: теорія і практика : міжнар. наук.-
практ. конф., 22–23 лист. 2013 р. : матеріали. –– Львів : ГО «Наукова філологічна
організація «ЛОГОС», 2013. –– С. 98–100.
12. Федотова Ю. Соціолінгвістична структура спільноти студентів Великої
Британії / Ю. Федотова // Сучасні дослідження мови та літератури : Укр.-рос.
школа-конф. молодих учених, 26–29 бер. 2014 р. : матеріали. — Донецьк : ДонНУ,
2014. –– С. 265–267.
13. Федотова Ю. Б. Проблема вариантности социолектов в глобальном
континууме английского языка / Ю. Б. Федотова // Сучасний стан і перспективи
лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу : всеукр. наук. конф. пам’яті
док-ра філол. н., проф. Д. І. Квеселевича, 14 трав. 2013 р. : матеріали. –– Житомир,
2013. –– С. 63–66.
14. Федотова Ю.Б. Фонетические особенности национальных вариантов
современного английского языка / Ю.Б. Федотова // Сучасні проблеми та
перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : VII міжвуз.
конф. молодих учених, 27–28 січ. 2009 р. : матерiали. –– Донецьк : ДонНУ, 2009. ––
С. 124–126.
15. Федотова Ю. Б. Вариативность английского языка в аспекте мировой
интеграции і глобализации / Ю.Б. Федотова // Сучаснi проблеми та перспективи
дослiдження романських i германських мов i лiтератур : ХI мiжвузів. конф.
молодих учених, 29–30 січ. 2013 р. : матеріали. –– Донецьк : ДонНУ, 2013. ––
С. 179–181.

АНОТАЦІЇ

Федотова Ю. Б. Фоностилістична варіативність соціолекту лондонських

студентів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі
спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Донецький національний університет,
Донецьк, 2014.
Дисертація присвячена дослідженню фоностилістичної варіативності
сегментного складу соціолекту лондонських студентів, які представляють три
 18

основні сектори студентської спільноти, а саме: білих британців, британців з

етнічних меншин та іноземців, які навчаються у Великій Британії.
У роботі розглядаються проблеми ідентифікації різновидів англійської мови;
установлюються критерії розмежування діалектів і соціолектів на основі
соціально-територіальної стратифікації та фоностилістичної диференціації;
досліджується соціолінгвістична структура студентської спільноти Великої
Британії, Англії, Лондона; за результатами експерименту формується корпус
фоностилістичних змінних, що використовуються в мовленні представників
комунікативної спільноти лондонських студентів.
Фоностилістична варіативність визнається характерною для усієї спільноти
лондонських студентів, а групові розходження обумовлюються вихідною
соціальною і лінгвокультурною стратифікацією її представників. Для 2/3 білих
британців фоностилістична варіативність залишається важливим маркером
стилістичної диференціації формальної і неформальної комунікації. Іноземні
студенти зберігають норми стандартної вимови під час читання, проте у
спонтанному мовленні ці норми трансформуються під впливом узусу вторинної
соціалізації в лондонській студентській спільноті. Загалом відсоток використання
стандартних форм вимови у читанні та інтерв'ю інформантів корелює із
параметрами мовної ситуації в Лондоні.
Ключові слова: соціальна стратифікація, соціолект, лондонські студенти,
сегментний рівень, фоностилістична варіативність, фоностилістичні змінні.

Федотова Ю.Б. Фоностилистическая вариативность социолекта

лондонских студентов. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук
по специальности 10.02.04 – германские языки. – Донецкий национальный
университет. – Донецк, 2014.
Диссертация посвящена изучению фоностилистической вариативности
сегментного состава социолекта студентов, представляющих три основных
социально-демографических сектора студенческого сообщества – белых
британцев, британцев из этнических меньшинств и иностранцев, обучающихся в
Великобритании.
В работе рассматриваются проблемы идентификации разновидностей
английского языка, критерии разграничения диалектов и социолектов на основе
социально-территориальной стратификации и фоностилистической
дифференциации; исследуется социолингвистическая структура студенческого
сообщества Великобритании, Англии и Лондона, с учетом его демографического
состава и распределения; анализируются факторы, формирующие языковую
ситуацию в Лондоне и Юго-Восточном регионе Англии; моделируется структура
экспериментальной группы, проводится эксперимент по выделению корпуса
фоностилистических переменных (ФСП), согласных и гласных, в подготовленном
чтении и неподготовленном интервью студентов.
Результатом проведенного исследования является разработка корпуса ФСП
социолекта лондонских студентов и раскрытие основных отличий
 19

фоностилистической вариативности в официальном и разговорном стилях речи

лондонских студентов на сегментном уровне. Фоностилистическая вариативность
характерна для всего сообщества лондонских студентов, а групповые
расхождения обусловлены исходной социальной и лингвокультурной
стратификацией его членов. Анализ акцентных предпочтений лондонских
студентов показывает, что стандартное произношение ассоциируется с высоким
уровнем престижности в сопоставлении с мультикультурным лондонским
английским диалектом (МЛА) и Кокни, но теряет свои позиции в сопоставлении с
Диалектом Устья. Несмотря на то, что стандартное произношение более
соответствует социальному уровню студентов, принадлежащих к среднему
классу, как следствие общей демократизации британского общества, в
эмоциональном плане им ближе МЛА и Кокни, то есть произношение их менее
образованных сверстников. Лондонские студенты, как сообщество, используют
весь диапазон вариативности ФСП для создания стиля речи, соответствующего
конкретной коммуникативной ситуации. Однако три сектора, составляющие это
сообщество – белые британцы, представители этнических меньшинств и
иностранные студенты – демонстрируют социально обусловленную специфику
выбора ФСП.
В целом, соотношение стандартного произношения и нестандартных
вариантов составляет для иностранных студентов 81% и 19% (3.261 и 766 единиц)
в чтении и 57% и 43% (17.955 и 13.545 единиц) в интервью; для белых
британцев – 67% и 33% (2.698 и 1.329 единиц) в чтении и 38% и 62% (11.970 и
19.530 единиц) в интервью; для представителей этнических меньшинств – 16% и
84% (644 и 3.383 единиц) – в чтении и 19% и 81% (5.985 и 25.515 единиц) – в
интервью. Эти данные свидетельствуют о фоностилистической вариативности как
характеристике, присущей всему сообществу лондонских студентов, а групповые
расхождения указывают на достаточно серьезное влияние исходной социальной и
лингвокультурной стратификации членов этого сообщества. Для 2/3 белых
британцев фоностилистическая вариативность остается важным маркером
стилистической дифференциации формальной и неформальной коммуникации.
Преобладание форм стандартного произношения в речи иностранных студентов
говорит о том, что в их национальных системах преподавания английского языка
стандартное произношение все еще является целевой моделью, хотя и отступает
под давлением языковых норм вторичной социализации в лондонском
студенческом сообществе. Незначительный процент норм стандартного
произношения в речи представителей этнических меньшинств более всего
отражает состояние языковой ситуации в Лондоне.
Материалы диссертационного исследования, полученные в процессе анализа
фоностилистической вариативности социолекта лондонских студентов с
использованием экспериментально-фонетической методики, создают
предпосылки для дальнейшего изучения фоностилистических показателей
произношения различных коммуникативных сообществ. Представляется
перспективным исследование тенденций фоностилистической вариативности
сегментного уровня с целью выявления и описания процессов социально и
 20

территориально обусловленных фонетических изменений в современном

английском языке.
Ключевые слова: социальная стратификация, социолект, лондонские
студенты, сегментный уровень, фоностилистическая вариативность,
фоностилистические переменные.

Fedotova Yu. B. Phonostylistic Variation in the Sociolect of London Students.

– Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 – Germanic
Languages. – Donetsk National University, Donetsk, 2014.
The thesis studies phonostylistic variability of vowel and consonant phonemes in
the sociolect of London students community including three main socio-demographic
sectors – the UK whites, the UK ethnic minorities and the non-UK students.
The problems of identification of the varieties of English have been discussed; the
criteria for differentiation between dialects and sociolects based on the regional
stratification and phonostylistic differentiation have been determined. The
sociolinguistic structure of the UK student community has been analysed, with the
emphasis on the demographic constituents of England and London. Following the
results of the experiment, a corpus of phonostylistic variables used in the speech of the
representatives of London student community was selected.
Phonostylistic variation has been recognized as a characteristic feature of the
speech of the entire community of London students, with the group distinctions being
accounted for by the underlying social and linguocultural stratification of its members.
For two thirds of the white UK students, phonostylistic variation is an important marker
of stylistic differentiation in formal and informal communication. The international
students keep to the norms of standard pronunciation in reading, but in their
spontaneous speech these norms are modified under the pressure of secondary
socialization in the London students community. Generally the proportion of the
informants keeping to standard norms in reading and speaking corresponds to the
current state of London language situation.
Key words: social stratification, sociolect, London students, segmental level,
phonostylistic variation, phonostylistic variables.