Seanewdim Hum Soc IV14 Issue 89

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
www.seanewdim.com
Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, IV(14), I.: 89, 2016 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
IV(14), Issue 89, 2016
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Humanities and Social Sciences
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, De- Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, University, Belarus
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle
upon Tyne, United Kingdom Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, asso-
ciated professor, head of the Department of Mathematical Analy-
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National sis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tash-
Institute of Education, Yerevan, Armenia kent State edagogical University, Uzbekistan
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the De-
of the Universityof West Hungary partment of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity,
Russia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Facul-
ty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and Eco- Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department
nomics in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State Univer-
sity, Armenia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Depart-
ment of methodology of teaching mathematics andinformation Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, De-
technology, Bryansk State University named after Academician partment of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National,
IG Petrovskii, Russia University of Cherkasy, Ukraine
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Depart- Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor
ment of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject tech-
University, Ukraine nologies, Astrakhan state university, Russia
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication,
University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Head of department of political analysis of the Vernadsky Natio-
nal Library of Ukraine
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sci-
ences, Hungary, Budapest Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-
Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated
professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Lviv Polytechnic National University, Ukraine Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof.
habil., Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor
National University and Head of the department of Psychology Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department
in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Peda-
gogical University, Russia
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department
of Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, De-
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor partment of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversi-
and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in ty, Belarus
Tambov, Russia
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
the Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Hungary
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor,
Head of the department of general and differential psychology,
South Ukrainian National Pedagogical University named after
K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript
meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabrication
of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective
reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research
results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the
accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles
are published in author's edition.
The journal is listed and indexed in:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
GOOGLE SCHOLAR
CONTENT
SOCIAL COMMUNICATIONS ……………………………………………………………........……… 7

Слово як технологія трансформацій у Стародавньому світі
Ю. В. Бондар……………………………………………………………........………................................. 7
Технології формування сучасної телеаудиторії
Т. Г. Бондаренко…………….......………………………………………........………................................. 11
Основні етапи розвитку рекламної комунікації в книжковій галузі
Т. Д. Булах……………………………………………………………........………..................................... 15
Чорний піар як домінанта під час місцевих виборів 2015 в Україні
А. Ю. Денисова…………..….......………………………………………........………................................. 20
Политическая коммуникация как социокультурное явление общества
Л. А. Дроздик…………..….......………………………………………........………................................... 25
Трансформація медійного контенту в умовах конвергенції ЗМК
О. В. Гресько…………......….......………………………………………........………................................. 29
Україна та Росія: медіатизація політичного простору
С. Козиряцька…………..….......………………………………………........………................................... 33
Використання методу проектних завдань у формуванні професійних компетенцій PR-фахівця
А. П. Киричок…………..….......………………………………………........………................................... 38
ARCHITECTURE…………..….....………………………………………........……….............................. 42
Historical Environment of National Technical University “KhPI” as a System of Information Messages
V. I. Maistrenko…………..….......………………………………………........……….................................. 42
CLERICAL SCIENCE…………..….......……...………………………........………................................. 46
Релігія в публічній сфері: до пошуку визначення постсекулярного
О. О. Дубина…………..….......………………………………………........………...................................... 46
The concept of dispensation in the Canon Law
R. J. Laczko…………..….......………………………………………........………........................................ 50
HISTORY 54
От интеллектуальных революций к техникам мышления: на пути к новой парадигме образования
О. А. Дольская…………..….......………………………………………........………................................... 54
Стан педагогічних кадрів у школах Волинської області в 1944 – 1953 рр.
М. І. Фазан…………..….......………………………………………........………......................................... 59
Some aspects of health care development in Ukraine and its transformation in Chernihiv region in the
1960-1980 s.
L. I. Lavrynenko…………..….......………………………………………........………................................. 64
Професор Г. Я. Андрєєв – видатний винахідник
Н. Л. Шелкунова…………..….......……………….………………………........………............................... 68
Джерелознавчий дискурс біографічних студій М. О. Домонтовича (1830-1902 рр.)
В. В. Швець…………..….......………………………………………........………........................................ 75
О. В. Кривошеїн і землевпорядні процеси у Російській імперії початку ХХ ст.
А. В. Запорожець…………..….......………………………………………........……….............................. 80
SOCIAL COMMUNICATIONS
Слово як технологія трансформацій у Стародавньому світі

Ю. В. Бондар
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: bondar1960@gmail.com
Paper received 29.04.2016; Revised 06.05.2016; Accepted for publication 10.05.2016.

Анотація. У статті розглядається проблема розуміння місця та ролі слова і видавничої справи в контексті суспільно-
політичних трансформацій Стародавнього світу.
Ключові слова: видавнича справа, слово, комунікація, трансформації.
Слово й Видавництво є неодмінними супутниками циві- позначали письмово, що зумовлювало, відповідно, і

лізаційного поступу. Взаємодіючи з іншими суб’єктами впливовість тих, хто володів наразі ієрогліфічним
суспільних трансформацій, вони витворюють своєрідне письмом, – насамперед професійних писців. Посту-
інформаційне поле, яке згодом стає джерелом внут- лат священного характеру й верховенства слова
рішнього розвитку середовища та ідеології змін. сповідували, окрім єгиптян, також інші давні народи.
Теорію функцій слова і видавництва у процесі Зауважимо, втім, і «різночитання» розуміння значи-
цивілізаційного поступу розробляли, чи торкалися її мості форм вираження слова. Для культури давніх
аспектів, дослідники різних часів. Бачення видавничих індусів та іранців, приміром, на відміну від тих самих
«обов’язків» безумовно корелюється з конкретними єгиптян, важливішим було не написане, а все ж
історичними умовами, станом суспільних відносин і вимовлене. Усна традиція передбачала не просто
власне видавничої справи. Закономірно пожвавилося спілкування, а укладання, скажімо, юридичних доку-
осмислення функцій видавництва та його складників ментів, угод, зобов’язань, зберігання інформації та,
від часів винайдення книгодрукування і активного відповідно, використання і поширення її. Більше того,
цільового використання видань в тому числі у сус- записування, наприклад, ведичних текстів вважалося
пільно-політичний практиці. Попри значну колективну святотатством аж, стверджують дослідники, до VIII
увагу до проблематики соціокультурної ролі та місця століття н. е. [8, с. 27]. До певного часу уміння писати
видавничої справи у суспільних процесах, варто «зловісні знаки» вважали чаклунством, стверджує
зауважити також різні (наразі, певно, закономірні) під- філолог-еллініст Соломон Лур’є, і давні елліни, про
ходи до визначення і оцінювання соціальних функцій що є згадка у творах Гомера [7, с. 120]. Своєрідно
видавництва та їх пріоритетності. Актуальною ця проб- універсальне розуміння форми вираження слова
лематика залишається й нині, що, на наш погляд, відоб- запропонували давні іудеї, у тлумаченні яких Святе
ражає різність бачення шляхів суспільних трансфор- письмо – це «Боже слово, мовлене і записане» [3, с.
мацій, методів досягнення та засобів таких змін. 260]. Єврейські проповідники, пише відомий амери-
У нашому дослідженні ми спробуємо позначити ро- канський богослов Кевін Дж. Ванхузер, переконані,
зуміння місця і ролі видавництва та видавничої продук- що головний релігійний закон їхнього народу – Тора
ції (а отже, значною мірою і практику її використання) в – є дарованим Словом Бога, де навіть окремі літери
контексті історичного процесу в Стародавньому світі. сповнені мудрості та глибокого смислу. Однак,
Для розуміння особливостей функцій видавництва твердять рабини, Писання потребує усної Тори, тобто
у Стародавньому світі потрібно застерегти насампе- – авторитетного тлумачення писаного закону, який
ред засадниче: початком і рушієм будь-яких суспіль- ніби залишили навмисно незавершеним. Тлумачення
них перетворень було і є Слово (Логос), котре у є засобом, за допомогою якого Тора, «яка містить
давнину в багатьох світоглядних, зокрема релігійних, усе», звертається до кожного наступного покоління
ученнях тлумачили як «Перший ангел», що об’єднує вірних у різних ситуаціях [3, с. 164 – 165].
божі сили і є комунікатором між ними [12, с. 258]. У Стародавньому світі знали ціну слову, умінню
Значення слова позначене у різних, у тому числі володіти ним як «риторикою влади» [3, с. 259].
правидавничих, явищах первісних суспільств. До та- «Воістину страшна справа – ненависть міста, що володіє
ких належать, до прикладу, найрізноманітніші сак- словом!», констатує, розповідаючи про невдоволення
ральні написи, давньоєгипетські так звані Книги афінян правителем Міносом, якого ославили, попри усі
дихання – збірники заупокійних текстів, авторство спроби того виправдатися, історик Плутарх [12, с. 12].
яких приписували божествам і виголошені тексти- Древні возвеличували слово, підкреслюючи його
формули котрих мали, за віруваннями, спрямовувати і значення у суспільному розвитку та державотворенні.
захищати померлих у потойбічному світі. Схожі Знаменитий афінський оратор Ісократ пише:
функції виконували й відоміші нині, так само «Те, що володіємо вродженим даром переконувати
давньоєгипетські, Книги мертвих. Слово несло втаєм- один одного і роз’яснювати все, що ми хочемо, не лише
ничений, магічний смисл, у ньому була зосереджена дозволило нам відкинути спосіб тваринного життя, але
мудрість. Давні єгиптяни вважали також, що дос- й дало можливість засновувати, з’єднувати разом міста,
татньо вимовити назву чи ім’я будь-кого, щоб видавати закони, винаходити ремесла і мистецтва та й
вплинути, отримати владу над ним. Вплив, на їхню взагалі майже все, що вигадано і винайдено нами, має
думку, ставав іще сильнішим, якщо назву чи ім’я творчою першоосновою людську мову. Остання вста-
7
новила закони про те, що є справедливим чи не- вість «неточного» викладу інформації софісти
справедливим, прекрасним чи ганебним, і якщо пот- обґрунтовували власне особливостями людського
рібно підсумувати сказане про значення мови, то ми сприйняття світу та людської пам’яті.
знайдемо, що жодна розумна справа не здійснювалася «Аби усі і все пам’ятали про минуле, розуміли
без її допомоги, мова завжди була початком і основою нинішнє і майбутнє передбачення, то одні й ті самі
усіх великих справ та планів, і найкращі люди ко- слова одним і тим самим чином нас не обманювали б,
ристувалися нею особливо часто» [14, с. 7]. – підкреслює у політичній промові «Похвалі Олені»
Слово, право звертатися до спільноти вже у дав- знаменитий ритор Горгій. – Нині не так вже й легко
нину розумілося як своєрідний привілей, визнання згадати минуле, розібрати нинішнє і передбачити
особливих заслуг промовця, автора, про що, йдеться, майбутнє, тому багато хто керується уявленнями –
зокрема, і у відомому творі оратора та політика тим, що нам здається. Але вони оманливі й нестійкі, і
Демосфена «Про вінок» [10, с. 272]. своєю оманливістю та нестійкістю накликають на тих,
Ставлення до літературно-видавничої справи як до хто покладається на них, усілякі біди» [10, с. 29].
суто уміння, ремесла, засобу задоволення тих чи Визнаючи неточні уявлення природними, нормаль-
інших потреб, а згодом – і певних ідеологічних ною формою людського знання, софісти, пише
завдань, також почало формуватися у Стародавній Т. Міллер, використали це для модифікації вчення
Греції. Пов’язано воно і з розумінням терміна про функції мистецтва слова, коли об’єктом впливу
«техне», який застосовували до позначення дуже стають уже не лише емоції, а погляди й уявлення, що
широкого кола занять – від приготування їжі і здатні змінюватися під впливом слів. За словом
землеробства до спортивної боротьби і практик визнавалась не лише функція тішити, приносити
ворожіння та навіть мистецтва наживи. «Технологіч- задоволення, відновлювати у пам’яті минуле, а й фун-
ність» у видавничому ремеслі почала проявлятися від кція трансформувати, змінювати погляди на стан
V століття до н. е. – з поширенням і утвердженням речей, формувати їх відповідно до бачення і волі
практики створення публічних промов, як частини автора тексту. І така – управлінська – роль слова ба-
політичного та громадського життя, елемента держав- чилася як його основна функція [9, с. 36].
ного управління у демократичних полісах, на замов- Своє розуміння функціональності та можливостей
лення, за гроші. Джерела свідчать, що відтоді з’явля- слова запропонував давньогрецький мислитель Платон.
ються і письмові керівництва – так само техне, що Пропонуючи концепцію ідеального державного уст-
містили зведення певних правил того чи іншого рою, філософ звертає увагу на здатність слова
ремесла, в тім числі й ораторського [9, с. 31 – 32]. змінювати світ, формувати характер і навіть душу
Важливим для творців текстів було і те, задля чого, людини. Платон розглядає слово як усвідомлену
власне, творяться тексти, яке їх суспільне призначен- творчу діяльність, якою можна і, напевно, потрібно
ня, функції, мета. Скажімо, знаменитий давньогрець- управляти, керуючись при цьому, звісно, найкращими
кий історик і державний діяч Полібій вважав, що міркуваннями. Цим пояснюється, припустимо, й на-
будь-яка діяльність, наразі в тім числі історичні пра- магання мислителя обґрунтувати необхідність введен-
ці, повинна приносити користь. «Жодна тверезомис- ня цензури слова, відповідно до якої слід було забо-
ляча людина не воює з сусідами лише задля того, щоб ронити твори, які є суспільно шкідливими (до таких,
здолати у боротьбі своїх противників, ніхто не вихо- на думку Платона, належали, зокрема, і твори Гомера,
дить у море лише для того, щоб переплисти його, де боги часто зображені негативно [11, с. 64, 82]):
ніхто не засвоює науки і мистецтва лише з любові до «Хіба можемо ми так легко дозволити, щоб діти
знань, – твердив він. – Навпаки, все і всіма робиться слухали і сприймали душею які завгодно і ким завгодно
лише задля задоволення, пошани та вигоди, що вигадані міфи, які здебільшого суперечать тим думкам,
дають ті чи інші дії» [6, с. 149]. Т. Міллер наводить що, як ми вважаємо, мають бути у них, коли вони
діалог давньогрецьких авторів Есхіла та Еврипіда, у стануть дорослими?– запитує його герой в одному з
якому вони обговорюють проблему суспільного діалогів. – То, може, нам передусім слід звернути увагу
значення творчості. «За що потрібно захоплюватися на тих, хто творить міфи: якщо вони представляють
поетом?» – запитує перший із співрозмовників і чує у гарний твір, його слід дозволити, якщо ж ні – то відки-
відповідь: «За те, що людей у державах ми робимо немо. Ми переконаємо няньок і матерів розповідати
кращими» [9, с. 34]. дітям лише загальновизнані міфи, щоб з їхньою
«Робити людей кращими» – прагнення, яке знач- допомогою плекати душі дітей… А більшість міфів, які
ною мірою стало спонукальним мотивом творчості вони тепер розповідають, слід відкинути» [11, с. 64].
багатьох творців також і наступних часів, у давнину Проблема розуміння природи творення, а отже, і
допускало доволі таки вільне трактування рамок функцій продуктів такої творчості, в тім числі будь-
можливих засобів модерування інформації з метою яких публікацій та книг, привертала увагу й учня
вчинення в тім числі маніпулятивного інформацій- Платона Аристотеля, заслуга якого у напрацюванні
ного впливу. Для, приміром, софістів, головним і методології наукового аналізу «творчо-видавничих»
цілком виправданим було досягнення потрібного процесів та явищ безсумнівна.
практичного результату «по добрій волі, а не приму- У наукових працях Аристотель досліджує природу
сом», незалежно від того, наскільки інформація, що творчості, теоретично обґрунтовуючи її. Відповідно
поширюється, є істинною. Допустимість обману уви- до філософської теорії Аристотеля в основі методо-
разнювалася у принципі, а водночас, припустимо, і логії аналізу будь-якого явища повинен лежати пошук
творчому методі, «ейкос», що у нашому випадку причин, які є рушіями, спонукають до тих чи інших
позначає «вірогідність», «правдоподібність». Можли- дій, зумовлюють необхідність та власне появу тих чи
8
інших явищ. Світоглядно-методологічною особливіс- демократичними реформами, в результаті яких

тю поглядів Аристотеля, звертає увагу дослідник панування родової аристократії в Афінах було оста-
Дмитро Ханін, є уявлення про усвідомлену цілеспрямо- точно подолано. Одним з найважливіших перетворень
вану діяльність (активність) людини – центральну в йо- Клісфена стало скасування традиційного родоплемін-
го філософії, адже доброчесна людина як «істота полі- ного поділу Афін і заміна його фактично лише
тична», повинна, за Аристотелем, «не лише споглядати, територіальним устроєм, що сприяло демократизації
але і здійснювати вчинки, соціальні дії» [15, с. 163]. та консолідації афінського суспільства. Впроваджу-
Окрім теорії причин, яка є наріжною в запропоно- ючи реформу, Клісфен провів своєрідну смислову
ваній методології, філософ пропонує також і погляд атаку, перейменувавши старі аристократичні філи
на різноманітність цілей та функцій мистецтва, що, у (родові одиниці, що дорівнювали племені, пізніше –
свою чергу, ґрунтується на вченні про види діяльності територіальним одиницям) на «свинарів», «поросят-
та задоволення. Аристотель, доходить висновку ників» та «віслятників», що мало, вочевидь, знизити
Дмитро Ханін, не задовольняється суто психологіч- авторитет аристократів. Постраждав внаслідок «мов-
ним чи діяльнісним підходом до дослідження есте- ної війни» навіть Гомер: оскільки аристократи виво-
тичного задоволення, але доповнює його спеціальним дили свої родоводи від гомерівських героїв, то
вивченням можливостей впливу різних видів мистецт- Клісфен заборонив також і виконання творів поета
ва на почуттєво-сприймальні, ефективні та пізнаваль- [5,с. 152; 7, с. 156 - 157].
ні, розумові здібності людини. З погляду філософа, Інформаційні технології впливу використовували,
література найбільше (порівняно з іншими видами втім, не лише можновладці, а й представники інших
мистецтва) звертається до здатності міркувати, давньогрецьких спільнот, до яких належали, припус-
оскільки вдається до слова, засобу, що дозволяє пере- тимо, і афінські сикофанти, які називали себе «сто-
давати не лише почуття, емоцію, зовнішній образ, а й рожовими псами закону» або «псами демосу» і які
думку [15, с. 163]. Аристотель, за Платоном, розгля- збирали негативну інформацію, щоб свідчити проти
дає мистецтво як засіб виховання громадян у суспіль- когось у суді, проте більше для того, щоб шанта-
стві. Він також визнає припустимість неточного, жувати обрану жертву [4, с. 331].
авторського, відображення світу, адже автор немину- Свій «інформаційний» інтерес був також і у жерців
че повинен зображати одне з трьох: «або те, як було шанованого у Стародавній Греції Дельфійського ора-
чи є; або те, як мовиться і здається; або те, як повинно кула – святилища в Дельфах, куди зверталися за
бути». Причому якщо поет творить «неможливе», він, порадою як прості люди, так і правителі держав та
за Аристотелем, робить помилку, однак якщо завдяки громади полісів. Зацікавлені у підношеннях храму,
цьому автор досягає мети (наразі – мистецького зав- жерці переймалися тим, щоб звістки про вдалі
дання), то він чинить правильно [2, с. 157]. передбачування піфії – віщунки, яку обирали зазви-
Осмислення давніми греками ролі слова та видав- чай з аристократичної родини і котра відповідала на
ництва у суспільному творенні мало виразну проек- отримані запити, викрикуючи окремі слова чи фрази
цію і на пізнішу Римську добу, відобразившись, (такі «пророцтва» записували самі жерці, а потім,
зокрема, у багатогранній творчості політичного діяча, звіршувавши, передавали їх тим, хто звертався за
оратора, філософа та публікатора-видавця Марка порадою до храму), поширювалися по всій Греції та за
Туллія Цицерона. Про ставлення політика до творення її межами, підтримуючи і живлячи віру у віщування та
літератури, його розуміння її суспільного значення прикмети, що були «знаменням богів» [4, с.46].
свідчить, зокрема, його ж промова на судовому про- Жерці були вправними мовниками і політиками,
цесі на захист грецького поета Авла Ліцілія Архія, намагаючись уникати категоричності та однознач-
якого звинуватили у незаконному набутті римського ності «пророцтв». Досить-таки відома історія із про-
громадянства. Серед іншого Марк Туллій говорить роцтвом Крезу – царю могутньої держави Лідія. Зіб-
про необхідність «здобувати користь з літератури для равшись воювати з персами, правитель запитав в
суспільства». Цицерон вказує на заслугу й «свідоме оракула чи варто йому переходити через річку Галіс,
авторство» грецьких і латинських письменників, які тобто розпочинати військовий похід. На що отримав
«залишили нам незлічені образи мужніх діячів не відповідь: «Перейшовши через Галіс, Крез велике
тільки для того, щоб на них дивитися, але щоб їх царство зруйнує». Вирішивши, що оракул віщує йому
наслідувати». Ці образи, каже Марк Туллій, він перемогу, Крез вирушив у похід. І зазнав поразки.
постійно мав перед очима і роздумами про великих Розгніваний правитель звинуватив оракула в обмані,
людей «виховував своє серце і розум» [1, с. 420 – 423]. на що отримав відповідь від жерців, що він, мовляв,
Погляди лідерів думок стародавніх спільнот свід- неправильно зрозумів пророцтво, адже оракул сказав,
чать про розуміння, насамперед владною елітою, що, перейшовши річку, Крез зруйнує своє царство…
важливості суспільних комунікаційних зв’язків з Продуманий «інформаційний супровід» та вико-
метою здійснення влади за допомогою публікацій. Це, ристання мовних формул сприяли тому, що релігій-
на наш погляд, спростовує твердження деяких науков- ний центр у Дельфах залишався провідним і найвпли-
ців про те, що інформаційна діяльність, зокрема вовішим упродовж століть. Окремо варто звернути
публічні написи, виконували лише функцію інформу- увагу й на те, що з винайденням письма у Старо-
вання і не були засобами управління та формування давньому світі Слово стало книжковим, надавши і
громадської думки. На підтвердження нашої тези Книзі значення святості та потужного заряду тво-
доречно навести і приклад інформаційної діяльності ріння, залишаючись наріжним також у релігійній
афінського архонта-законодавця VI століття до н. е. практиці, яка значною мірою стала рушієм
Клісфена, який уславився боротьбою проти тиранії та видавництва.
9
ЛІТЕРАТУРА
1. Антична література: хрестоматія / [упоряд. О. І. 8. Маркова В. Книга в соціально-комунікативному
Білецький]. – К.: Рад. шк., 1968. – 612 с. просторі: минуле, сучасне, майбутнє: монографія /
2. Аристотель. Поэтика / Аристотель // Аристотель и Вікторія Маркова. – Х. : ХДАК, 2010. – 252 с.
античная литература / [отв. ред. М. Л. Гаспаров]. – М. : 9. Миллер Т. А. Основные этапы изучения “Поэтики”
Наука, 1978. – С. 111–163. Аристотеля / Т. А. Миллер // Аристотель и античная
3. Ванхузер Кевин Дж. Искусствво понимания текста. литература / [отв. ред. М. Л. Гаспаров]. – М. : Наука,
Литературоведческая этика и толкование Писания / 1978. – С. 5 – 106.
Кевин Дж. Ванхузер [Пер. с англ.] – Черкассы; 10. Ораторы Греции [cост. М. Гаспарова; вступ. cт. В.
Колоквиум, 2007. – 736 с. Боруховича; коммент. И. Ковалевой и О. Лeвинской];
4. Гаспаров М. Л. Занимательная Греция / М. Л. Гаспаров. [пер. с древнегреч.]. – М.: Худож. лит., 1985. – 495 с.
– М. : НЛО, 2000. – 384 с. 11. Платон. Держава / Платон. – К. : Основи, 2000. – 358 с.
5. Зайцев А. И. Культурный переворот в Древней Греции 12. Плутарх. Сравнительные жизнеописания: в 3 т. /
VIII–V вв. до н. э. / А. И. Зайцев; [под ред. проф. Э. Д. Плутарх. – Т. І / [издат. подгот. С. П. Маркиш, С. И.
Фролова]. – Л. : Из-во ЛГУ, 1985. – 207 с. Соболевский]. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 503 с.
6. История греческой литературы: в 3 т. – Т. 3: Литература 13. Свенцицкая И. С. Раннее христианство: страницы исто-
эллинистического и римского периодов / [под ред. С. И. рии / И. С. Свенцицкая. – М. : Политиздат, 1987. – 336 с.
Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. 14. Ученова В. В. У истоков публицистики: монография / В.
Петровского]. – М. : Изд-во АН СССР, 1946. – 436 с. В. Ученова. – М. : Изд-во МГУ, 1989. – 214 с.
7. Лурье С. Я. История Греции / С. Я Лурье; [сост. Э. Д. 15. Ханин Д. М. Искусство как деятельность в эстетике
Фролов]. – СПб, 1993. – 680 с. Аристотеля / Д. М. Ханин. – М. : Наука, 1986. – 174 с.
REFERENCES
1. Ancient Literature: Chrestomathy / [compilation. O. 8. V. Markov. Book in social and communicative space: past,
Beletsky]. - K .: Soviets. HQ., 1968. - 612 p. present, future: Monograph / Victoria Markova. - X: HDAK,
2. Aristotle. Poetics / Aristotle // Aristotle and the ancient 2010. - 252 p.
literature / [Ed. Ed. ML Gasparov]. - Moscow: Science, 9. Miller T.A. Main stages of the study, "Poetics" of Aristotle /
1978. - P. 111-163. T.A. Miller // Aristotle and the ancient literature / [Ed. Ed.
3. Kevin J. Vanhuzer. The art of understanding of the text. M.L. Gasparov]. - Moscow: Science, 1978. - S. 5 - 106.
Literary ethics and interpretation of Scripture / Kevin J.. 10. Speakers of Greece [cost. Gasparov; introd. Art. B.
Vanhuzer [Trans. from English] - Cherkasy.; Kolokvium, Borukhovich; comments. I.Kovalev and O.Levinska]; [Trans.
2007. - 736 p. from Ancient Greek.]. - M .: artist. lit., 1985. -. 495 p.
4. Gasparov M.L Entertaining Greece / Gasparov M.L. - M.: 11. Plato. State / Plato. - K: Fundamentals, 2000. - 358 p.
UFO, 2000. - 384 p. 12. Plutarch. Comparative biography / Plutarch. - Volume 1 /
5. Zaitsev A.I. Cultural revolution of ancient Greece. VIII-V [Ed. S.P. Markish, S.I. Sobolewski]. - Moscow: Publishing
BC. / Zaitsev A.I.; [Ed. prof. E.D. Frolova]. - LA: House of the USSR Academy of Sciences, 1961. - 503 p.
Leningrad, 1985. - 207 p. 13. Sventsitskaya I.S. Early Christianity: The pages of history /
6. History of Greek literature - Volume 3: Literature of I.S. Sventsitskaya. - M.: Politizdat, 1987. - 336 p.
Hellenistic and Roman periods / [ed. S.I. Sobolev, M.E. 14. Uchenova V.V. At the root of journalism: Monograph / V.V.
Grabar-Passek, F.A. Petrovsky]. - Moscow: Publishing Uchenova. - Moscow: Moscow University Press, 1989. - 214 p.
House of the USSR Academy of Sciences, 1946. - 436 p. 15. Hanin D.M. The art as an activity in the aesthetics of
7. Lurie S.Y. History of Greece / S.Y. Lurie; [Ed. E.D. Frolov]. Aristotle / D.M. Hanin. - Moscow: Science, 1986. - 174 p.
- St. Petersburg, 1993. - 680 p.
Word as the technology of transformations in the ancient world

Bondar Y.
Abstract. Author analyses the problem of understanding the place and role of word and publishing in the context of social and
political transformations in the ancient world.
Keywords: publishing, word, communication, transformation.
Слово как технология трансформаций в Древнем мире

Ю. В. Бондарь
Аннотация. В статье рассматривается проблема понимания места и роли слова а также издательского дела в контексте
общественно-политических трансформаций Древнего мира.
Ключевые слова: издательское дело, слово, коммуникация, трансформации.
10
Технології формування сучасної телеаудиторії

Т. Г. Бондаренко
Corresponding author. E-mail: tet_bondarenko@ukr.net
Анотація. Дослідницький пошук спрямовано на вивчення технологій формування сучасної телевізійної аудиторії.
Унаслідок аналізу контенту провідних телеканалів, а також на підставі спостереження за особливостями функціювання
телебачення виокремлено такі технології: виготовлення лінійки унікальних та оригінальних кастомізованих телепродуктів;
реалізація спеціальних проектів; гейміфікація; організація співтворення; інтернетизація; промоція інформаційної продукції.
Ключові слова: аудиторія телебачення, технології формування телеаудиторії, клієнтоорієнтованість, кастомізація,
гейміфікація, інтернетизація, промоція.
Вступ. ХХІ століття позначене глибинними транс- Матеріали й методи. У ході наукового пошуку
формаціями в системі «медіа ‒ суспільство», а отже, проаналізовано лінійку унікальних телепродуктів, що
пошуком оптимальної моделі взаємодії з аудиторією, виготовляють найпопулярніші українські телеканали:
задоволення її інформаційних потреб, урахування «СТБ», «1+1», «Україна», «Новий канал», «ICTV»,
еволюції споживчих запитів. Високий рівень конку- «Інтер», «НТН», «ТЕТ», «К1» та «2+2» (див. рейтинг
ренції у сфері телебачення спонукає до розроблення маркетингових досліджень сервісу «mResearcher» за
технологій формування аудиторії, що ускладнене березень 2016 року) [7]. Для організації дослідження
внутрішніми модифікаціями в медійній галузі: зро- застосовано історико-теоретичний, комплексно-аналі-
стання активності медіааудиторії, співтворення кон- тичний, концептуально-системний, фактологічний,
тенту, демасифікація відомостей, сегментація ринку описовий методи, спостереження, метод узагальнення.
та ін. Під поняттям «аудиторія телебачення» тради- Результати та їх обговорення. Технологія ‒ це
ційно розуміють загальну кількість глядачів, які «сукупність знань, відомостей про послідовність
мають змогу переглядати програми телебачення та окремих виробничих операцій у процесі виробництва
реалізують таку можливість [2]. На думку російської чогось»; сукупність способів оброблення чи перероб-
І. Полуехтової, аудиторія телебачення являє собою лення матеріалів, «виготовлення виробів, проведення
сукупність індивідів, об’єднаних загальною практи- різних виробничих операцій» [1, с. 1245]. Під понят-
кою телеспоживання, у ході якої вони долучаються до тям технологія формування розуміємо комплекс
процесу соціального спілкування на макрорівні й методів, засобів і прийомів налагодження й реалізації
набувають соціокультурного досвіду [4, с. 66]. інформаційної взаємодії зі споживачем, що розширює
Стислий огляд публікацій за темою. Унаслідок можливості організації аудиторії, управління її пове-
аналізу наукових джерел, виокремлено кілька змісто- дінкою та оптимізує ефективність медійної діяльнос-
вих проекцій у вивченні телеаудиторії, що є доцільни- ті. Унаслідок аналізу контенту провідних телеканалів,
ми в річищі порушеної теми: соціологічні розвідки а також на підставі спостереження за особливостями
(І. Блохін, В. Касьянов, С. Корконосенко, І. Лубкович, функціювання телебачення виокремлено низку техно-
І. Фомічова та ін.); налагодження взаємодії з теле- логій формування телеаудиторії, що схарактеризовані
глядачем (О. Поберезникова, І. Полуехтова та ін.); та проілюстровані прикладами нижче.
особливості поведінки сучасної аудиторії медіа Виготовлення лінійки унікальних телепродуктів:
(О. Вартанова, О. Довженко, І. Засурський, Д. Коле- серіалів, фільмів, мультфільмів, програм, шоу; ранко-
зєв, А. Мірошниченко, Г. Почепцов та ін.). Загалом у вих ефірів; новинних блоків; дитячої сітки програм
науковій літературі чітко не диференційовані та не тощо. Для сучасного телебачення характерним є зас-
схарактеризовані технології формування телеаудито- тосування кастомізованого підходу (від англ. custo-
рії. У навчальному посібнику із соціології журналіс- mize ‒ налаштовувати, customer ‒ клієнт, споживач),
тики виокремлено лише чинники привернення й що передбачає адаптацію інформаційного продукту
утримання аудиторії ефірних ЗМІ: фактор ведучого до потреб і контентних уподобань конкретного
(диктора), його особистісних комунікативних здібнос- споживача. У маркетингу кастомізацією називають
тей; наявність авторських програм, виготовлення яких тактику мотивації покупця до придбання продукції,
спрямоване на задоволення інформаційних потреб та що містить інструменти продуктового маркетингу,
інтересів аудиторії; якість прийому, звуку й зобра- торгового маркетингу та консьюмер-сервіс [3].
ження; структура й форми подання музичного матері- Стимулюючи споживчий попит, медіа розробляють і
алу; рекламні акції для формування іміджу телекана- виготовляють лінійку унікальних телепродуктів, орі-
лу; демонстрація кінофільмів, театральних постано- єнтовану на цільову аудиторію. Наприклад, «1+1
вок, ігрових та спортивних передач [6, с. 251‒255]. Продакшн» проводить активну роботу зі створення
Мета – обґрунтувати доцільність застосування на якісного серіального продукту, як-от драматичної
сучасному етапі технологій формування телеаудито- історії власного виробництва «Хазяйка». Виготовлен-
рії; виокремити найбільш продуктивні з них на ня якісного контенту, його просування є результатив-
підставі аналізу телевізійного дискурсу; систематизу- ним маркетинговим інструментом. За даними media-
вати виклад і продемонструвати промовисті приклади business.com.ua, згаданий серіал очолив тижневий зріз
для опису вітчизняної практики організації системи ТОП-10 запитів українського «Google» з 1 до 7
«медіа – споживач». лютого 2016 року. Серед таких інформаційних товарів
11
варто назвати 20-серійний проект «Відьма», підготов- ції «Baraban» та ін. У цьому ж ключі українські
лений групою «1+1 медіа» та Українською кінокомпа- канали транслюють програми та шоу власного
нією Pro TV; анімаційний проект «Козаки. Футбол», виробництва. Результати вивчення контенту (упро-
до створення якого долучилися «Медіа група «1+1 довж травня 2016 року) узагальнено в таблиці 1.
медіа», онлайн-кінотеатр «MEGOGO» і студія аніма-
Таблиця 1. Результати вивчення телевізійного контенту, продукованого провідними каналами

Демонстрація
Інформаційні продукти власного виробництва
Назва унікального контенту
каналу Фільми, Програми, шоу,
Програми, шоу
мультфільми, серіали фільми
«1+1» «Вечірній квартал», «Голос країни», «Ліга сміху», «Відьма», «Козаки. «Величне століття.
«Міняю жінку», «На ножах», «Розсміши коміка», Футбол», «Останній Роксолана», «Шість
«Світ навиворіт», «Світське життя». москаль», «Свати», кадрів», «8 перших
«Хазяйка». побачень».
«СТБ» «Все буде добре», «Зіркове життя», «Кохана, ми «Коли ми вдома». «Битва екстрасенсів.
вбиваємо дітей», «Один за всіх», «Слідство ведуть Російська версія»,
екстрасенси», «Україна має таланти», «Хата на «Мамочка моя».
тата», «Холостяк», «Х-Фактор».
«Новий «Аферисты в сетях», «Від пацанки до панянки», «Київ вдень та вночі». «Не родись красивою»,
канал» «Дешево та сердито», «Половинки», «Ревізор», «Тіні незабутих предків»,
«Серця трьох», «Суперінтуїція», «Супермодель по- «Щасливі разом».
українськи».
«Україна» «Відверто з Машею Єфросініною», «Говорить «Не зарікайся»,
Україна», «Зірковий шлях». «Незламна».
«ICTV» «Провокатор», «Секретний фронт». «Володимирська-15», «Битва титанів», «Небо у
«Стоп-10». вогні».
«Інтер» «Готуємо разом», «Жди меня», «Сімейний суд», «Бідна Liz», «Все «Орел и Решка.
«Стосується кожного», «Судові справи», «УДачний можливо», «Все Кругосветка», «Орел и
проект». повернеться». Решка. Шоппинг».
«НТН» «Кримінальні справи», «Речовий доказ», ‒ «Гаваї», «Кулагін і
«Чоловічий журнал». партнери».
«ТЕТ» «Казки У», «Країна У», «Одного разу в Одесі», «Віталька» «Кухня», «Світлофор».
«Панянка-селянка», «Щоденники темного».
«2+2» «Гвардія», «ДжеДАІ», «Секретні матеріали», ‒ «Під захистом», «Три дні
«Хоробрі серця», «Цілком таємно». на втечу».
К1 ‒ ‒ «Орел и Решка.
Шоппинг», «Орел и
решка. Вокруг света»,
«Файна Юкрайна»,
«Доктор Хаус».
Потужним чинником акцентування уваги телегляда- ведучого стає своєрідним брендом, що привертає ува-
ча слугує наявність ранкового ефіру. Значущість гу глядачів. Зазвичай, у ранкових ефірах працюють
такого блоку можна пояснити запотребуваністю в кілька журналістів, що теж пов’язане з клієнтоорієн-
аудиторії позитивної інформації, що допомагає тованістю, оскільки споживачі мають різні вподобан-
психологічно налаштуватися на весь день, дізнатися ня щодо зовнішності ведучих, їхніх особистісних
останні новини, корисні відомості, почути думку характеристик, розуміння професійності. Варто зазна-
експертів, розважитися тощо. Попри переважання чити, що формат ранкових ефірів та склад ведучих
фонового сприйняття, аудиторія ранкових ефірів є нерідко повністю змінюють або оновлюють, що за-
привабливою для рекламодавців, оскільки об’єднує свідчує постійний пошук редакційним колективом
споживачів, які працюють у різних сферах, мають шляхів задоволення інформаційних потреб аудиторії,
певний соціальний статус, сформовані життєві адекватне реагування на їхні запити та особливості
орієнтири. Ранкові програми представляють канали сприйняття пропонованого продукту. Аналогічні
«1+1» («Сніданок 1+1»), «Україна» («Ранок з Украї- функції виконують новинні блоки, підготовлені для
ною»), «ICTV» («Ранок у великому місті»), «Інтер» певного часу доби (ранок, обід, вечір, ніч). Упізнава-
(«Ранок з Інтером»). Усі ранкові блоки чітко структу- ний стиль викладу, чітке структурування матеріалів,
ровані за рубриками, мають розважально-інформацій- тематичний добір, дизайн студії, харизма ведучого
ний характер, невимушений і легкий виклад. Суттє- стають брендовими ознаками каналів («СТБ»: «Вікна-
вою ознакою ранкових програм є прямий ефір та Новини»; «1+1»: «ТСН», «ТСН. Особливе», «ТСН.
інтерактивність (дзвінки до студії, робота в соціаль- Тиждень»; «Україна»: «События дня», «События
них мережах, надсилання смс та ін.), що дає змогу недели»; «Новий канал»: «Абзац!»; «ICTV»: «Факти.
налагоджувати ефективну інформаційну взаємодію з Інформаційний випуск», «Факти тижня з Оксаною
аудиторією. На нашу думку, украй важливу роль Соколовою», «Звіримо час»; «Інтер»: «События»,
відіграє особистісний чинник ведучого, за яким іден- «События недели»; «НТН»: «Свідок»; «2+2»: «Спец-
тифікують ранковий ефір того чи того каналу. Ім’я кор»). Орієнтуючись на вікові характеристики
12
аудиторії, окремі канали продукують дитячу сітку та щасливі», «Давай поговоримо про секс», «Один за
програм («1+1»: «Маріччин кінозал», «Голос. Діти»; всіх»; «1+1»: «Голос. Діти», «Голос країни», «На
«Новий канал»: «Шрек», «Хоробра серцем», «Гаррі ножах», «Одруження наосліп», «4 весілля», «Малень-
Поттер»; «ICTV»: «Муча Луча», «Скуба-Ду»; «ТЕТ»: кі гіганти», «Міняю жінку», «Скриня ідей»; «Новий
«Даша-дослідниця», «Машині казки», «Байдиківка», канал»: «Половинки», «Серця трьох», «Від пацанки
«Смішарики», «Лунтики», «Кудлатий спецназ» та ін.). до панянки», «Київ вдень та вночі»; онлайн-кастинг
Підготовка й реалізація спеціальних проектів, для охочих стати обличчям нової колекції українсь-
присвячених актуальним проблемам. Завдяки якісній кого бренду «PODOLYAN»; «Інтер»: «Удачний про-
та оригінальній інформаційній пропозиції медіа ект»; «ТЕТ»: «Пацанка-панянка», «Нечуваний кон-
спонукають аудиторію до споживання тих чи тих про- курс гумористів» та ін.), вікторин («СТБ»: «Все буде
дуктів. Згідно з «Великим тлумачним словником су- добре» (отримання рівня експерта за правильні запи-
часної української мови», прикметник «спеціальний» тання про домашнє господарство та кулінарію»); тес-
має таку семантику: призначений лише для кого-, тів («ICTV» ‒ «Що ти знаєш про Івана Франка?») та ін.
чого-небудь; який має особливе призначення; виріз- Із попередньою технологію гейміфікації контенту
няється з-поміж інших; не такий, як інші; особливий тісно пов’язана технологія співтворення, що стала
[1, с. 1168]. Під поняттям інформаційного спецпроек- можливою завдяки впровадженню й інтенсивному
ту розуміємо унікальний за проблематикою й функ- поширенню WEB 2.0. Для сучасних ЗМІ характерна
ціями контент, спеціально орієнтований на конкрет- висока інтеграція користувацького контенту в інфор-
ного адресата, підготовлений та опублікований у ЗМІ, маційне середовище: текстового, відео, фото, аудіо
лімітований часовими межами, що, зазвичай, вихо- тощо. Редакції формулюють пропозиції співтворення
дячи за межі тематичної матриці видання, представ- або на сайтах телеканалів (сайт каналу «НТН» ‒
ляє всебічні відомості про важливу суспільно-полі- «Повідомити новину»), або в соціальних мережах, або
тичну проблему, подію, явище та має на меті опера- під час трансляції різних програм. У ході аналізу
тивно поширити їх, зацікавити якомога ширше коло зафіксовано особливі форми комунікації, що пропону-
користувачів, досягти певних змін. Сформульовані ють телеканали, залучаючи аудиторію, а також
теоретичні положення яскраво ілюструють спецпро- реалізуючи власні бізнес-проекти: набір до школи
екти каналу «1+1» «Розщеплені на атоми» (міжнарод- «Медіа та продакшн» («1+1»), до Інтершколи («Ін-
на соціальна акція до 30 річниці Чорнобильської тер»), пропозиції вакансій (на сайті телеканалу «СТБ»
трагедії), «Переможці» (мультимедійний соціальний подано інформацію про можливу роботу на теле-
проект у вигляді циклу історій про героїв АТО, які каналі «СТБ» і на «Новому каналі»).
через поранення змушені пересуватися на протезах); Інтернетизація, або підготовка текстового й
каналу «Інтер» «Майже без грошей» (соціальний аудіовізуального контенту для інтернет-платформи.
експеримент, у межах якого журналісти перевіряють Нині телебачення активно еволюціонує в аспекті
можливість прожити впродовж місяця на мінімальну утвердження своїх позицій у мережі, що призводить
заробітну плату), «Наш полк» (данина пам’яті, поваги до інтенсивного розвитку нового медійного явища –
та вдячності тим, хто став на захист Батьківщини в інтернет-телебачення, уможливлюючи інтерактив-
роки Великої Вітчизняної війни), «Судіть самі» ність, гіпертекстовість, мультимедійність, позачасо-
(судове реаліті-шоу); «Нового каналу» ‒ «Проект- вість і відсутність географічних обмежень. Завдяки
Перфект» і «Проект-Любов» (позиціоновані як перші інтернет-технологіям інформаційна взаємодія зі спо-
українські корисні серіали, шоу-експерименти) та ін. живачем телевізійної продукції стала більш функцій-
Гейміфікація контенту, тобто розроблення ігро- ною. Усі аналізовані канали мають офіційні сайти,
вого складника для ефективної реалізації розважаль- пропонують онлайн-трансляцію, а також представлені
ної функції телебачення. Одним з інноваційних спосо- в соціальних мережах.
бів привернення уваги є використання ігрових прак- Промоція інформаційної продукції, виготовленої
тик у медіа. Такі матеріали мають на меті поєднати або трансльованої каналом, на різних платформах.
дозвілля й розвиток усебічного мислення аудиторії. Просуваючи продукт, медіа розробляють і реалізують
До ігрової журналістики, що побудована на певному комплекс інформаційно-рекламних заходів, спрямова-
сюжеті й дотриманні правил, належать прості ігри них на формування позитивного іміджу та утверджен-
(кросворди, чайнворди, загадки, ребуси тощо) та ня своєї впізнаваності. Одним із поширених способів
інтерактивні ігри, які передбачають обов’язковий привернення уваги телеаудиторії є анонсування філь-
зв’язок із редакцією [5, с. 40]. Гейміфікація контенту мів і програм, виготовлення саундтреків, промороли-
дає змогу акцентувати увагу споживача, налагоджу- ків до фільмів, запрошення головних героїв до
вати інтерактивний зв’язок із ним, залучати до ранкової студії та ін. Промовистим прикладом слугує
співтворення, представляти складну проблему в ігро- анонсування каналом «ТРК «Україна» дев’ятого сері-
вій формі. Популярною на телебаченні є організація алу власного виробництва «Не зарікайся». На сайті
конкурсів (канал «СТБ»: «Відправ фото вашої страви каналу представлено загальну інформацію про серіал,
– стань гостем шоу «Все буде добре», «Отримай відео, новини названого проекту, дібрано відомості
Золотий квиток на шоу «Все буде добре»; «К1»: про головних героїв. Канал «1+1» наразі анонсує нову
написання в соціальній мережі «Фейсбук» бажання ліричну комедію «Наші пані у Варшаві», транслюючи
про отримання подарунка від ведучих програми проморолик до серіалу, а також серіал «Центральна
«Орел і решка. Шоппінг»); кастингів («СТБ»: лікарня», демонструючи спеціально виготовлений
«МастерШеф», «МастерШеф. Дети», «Холостяк», «Х- саундтрек. Загалом рекламні блоки каналу містять
Фактор», «Танцюють всі», «Хата на тата», «Зважені комерційну рекламу та рекламу й анонси продукції
13
«1+1», що зосереджують увагу аудиторії, зацікавлю- ми, розміщуючи інформацію про серіали, телепрог-
ють її, стимулюють до споживання інформації, ство- рами та ін. на біл-бордах, сіті-лайтах, лайт-боксах, у
реної на каналі. Медіа, розвиваючи свій онлайн- транспорті тощо. Цікавий досвід практикує, зокрема,
простір, приділяють чимало уваги взаємодії з «Новий канал», анонсуючи й рекламуючи серіали та
аудиторією, зокрема й на платформах соціальних програми в різних журналах, як-от «Pink» та ін.
мереж. Журналісти всіх аналізованих телеканалів Висновки. На тлі високої конкуренції в медійному
інтенсивно просувають свою продукцію в соціальних середовищі вагомим складником редакційної роботи
мережах. Серед найактивніших у цій діяльності варто стає формування аудиторії, що надалі вможливлює
назвати канал «1+1» («ВКонтакті», «Фейсбук»), організацію споживачів, управління їхньою поведін-
«СТБ» («Фейсбук», «Інстаграм», «ВКонтакті»), «Но- кою. До ефективних технологій формування сучасної
вий канал» («Інстаграм», «Фейсбук»), «К1» («Фейс- телеаудиторії належить виготовлення лінійки касто-
бук») тощо. Соціальні мережі змінюють стандарти мізованих телепродуктів; реалізація спецпроектів;
спілкування та обміну інформацією, кардинально гейміфікація; співтворення; інтернетизація; промоція
позначаючись на функціюванні ЗМІ. Крім того, теле- інформаційної продукції.
візійні канали використовують зовнішні носії рекла-
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / И. А. Полуэхтова // Социологические исследования. ‒
уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. ‒ К.; Ірпінь : ВТФ 2010. ‒ № 1. ‒ C. 66‒77.
«Перун», 2001. ‒ 1440 с. 5. Словник журналіста: терміни, мас-медіа, постаті / за заг.
2. Егоров В. Терминологический словарь телевидения: ред. Ю. М. Бідзілі ; авт.-уклад. І. І. Бабущак, В. Й. Жугай,
основные понятия и комментарии [Электронный ресурс] / І. М. Сенько, В. Ю. Тарасюк. – Ужгород : Закарпаття,
В. Егоров. ‒ М. : Ин-т повыш. квалификации работников 2007. – 223 с.
телевидения и радиовещания ФСТР, 1997. ‒ Режим 6. Социология журналистики : учеб. пособ. для студентов
доступа : http://evartist.narod.ru/text2/09.htm. вузов / [И. Н. Блохин и др.] ; под ред. С. Г. Корконосенко.
3. Кастомизация [Электронный ресурс] // Записки маркето- ‒ М. : Аспект-Прессс, 2004. ‒ 318 с.
лога. ‒ Режим доступа : http://www.marketch.ru/marketing_ 7. Топ украинских телеканалов в марте 2016 [Электронный
_dictionary/marketing_terms_k/customization/. ресурс]. – Режим доступа : http://mresearcher.com/2016/04/
4. Полуэхтова И. А. Динамика российской телеаудитории / /top-ukrainskih-telekanalov-v-marte-2016.html.
REFERENCES
1. Big Dictionary of Modern Ukrainian Language / arranged and htova I. A. // Sociological Research. ‒ 2010. ‒ № 1. ‒ C. 66‒77.
edited by V. T. Busel. ‒ K.; Irpin : WTF «Perun», 2001. ‒ 1440 p. 5. Journalist’s Glossary: Terms, mass media, figures / Ed.
2. Egorov V. Dictionary of television terms: Basic concepts Yu. M. Bidzili ; author-arranger I. I. Babushchak,
with comments [Electronic resource] / V. Egorov. ‒ M. : V. J. Zhuhay, I. M. Senko, V. Y. Tarasiuk. ‒ Uzhgorod :
Institute for Professional Development of television and radio Transcarpathia, 2007. ‒ 223 p.
broadcasting professionals and technicians FSTR, 1997. – 6. Journalism Sociology: Textbook for university students /
Available at : http://evartist.narod.ru/text2/09.htm. [I. N. Blokhin et al.] ; ed. S. G. Korkonosenko. ‒ M. : Aspect-
3. Customization [Electronic resource] // Marketologist’s notes. Press, 2004. ‒ 318 p.
‒ Available at : http://www.marketch.ru/marketing_ 7. Top Ukrainian tele vision channels in March 2016 [Electronic
_dictionary/marketing_terms_k/customization/. resource]. – Available at : http://mresearcher.com/2016/04/
4. Poluekhtova I. A. Dynamics of the Russian TV audience / Poluek- /top-ukrainskih-telekanalov-v-marte-2016.html.
The technologies used to shape the modern television audience

Bondarenko T.
Abstract. The presented research focuses on the technologies used to shape the modern television audience. The technologies were
identified by means of the content analysis applied for studying the leading television channels and by monitoring the television
features. The following technologies include manufacturing the unique and original line of customized TV products, implementation
of special projects, gamification, coproduction organization, internetization, and promotion.
Keywords: television audience, technologies shaping the TV audience, customer oriented, customization, gamification,
internetization, promotion.
Технологии формирования современной телеаудитории

Т. Г. Бондаренко
Аннотация. Исследовательский поиск направлен на изучение технологий формирования современной телевизионной
аудитории. В результате анализа контента ведущих телеканалов, а также на основании наблюдения за особенностями
функционирования телевидения выделены следующие технологии: изготовление линейки уникальных и оригинальных
кастомизированных телепродуктов; реализация специальных проектов; геймификация; организация сотворчества;
интернетизация; продвижение информационной продукции.
Ключевые слова: аудитория телевидения, технологии формирования телеаудитории, клиентоориентированность,
кастомизация, геймификация, интернетизация, промоция.
14
Основні етапи розвитку рекламної комунікації в книжковій галузі

Т. Д. Булах
Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна
Анотація. У статті здійснено періодизацію розвитку рекламної комунікативної системи в книжковій сфері. Як основні
виокремлено чотири етапи її становлення: довидавничий, видавничий, масмедійний та мультимедійний, на кожному з яких
у зв’язку з розвитком науки й техніки суттєво урізноманітнювалися та збагачувалися засоби, способи, форми подання
рекламної інформації.
Ключові слова: рекламна комунікація, реклама, книжкова справа, видавнича справа, книжкова торгівля.
Вступ. Історичним розвідкам завжди відводиться збуту видавничої продукції та послуг. Розглянемо
почесне місце в теорії науки, рекламна сфера не є кожний з пропонованих етапів.
винятком, що пояснює достатньо стабільний інтерес Довидавничий етап розвитку рекламної комунікації
учених до вивчення досвіду просування різноманіт- (з моменту виникнення писемності до винаходу книго-
них товарів та послуг: історії розвитку реклами та видання) тісно пов’язаний зі специфікою побутування
рекламної діяльності присвячували свої праці як віт- та розповсюдження книг у означений період: спершу їх
чизняні, так і зарубіжні науковці, зокрема А. Акайо- переписували окремі монахи, в подальшому виникли
мова, М. Бутрин, В. Ученова, Н. Старих, О. Савельєва, книгописальні майстерні. Перша книгописальна май-
Д. Фомін тощо. Деякі з означених праць торкаються стерня на Русі заснована в 1037 р. Ярославом Мудрим
окремих аспектів розвитку реклами видавничої про- при Київському Софіївському соборі з метою перек-
дукції (наприклад, дослідження О. Савельєвої, Д. Фо- ладання богослужбових книг з грецької на слов’янську,
міна), проте незважаючи на достатньо стабільний про що вказано в «Повісті врємєнних лєт»: "...И книгам
інтерес учених до історії реклами, узагальнюючих прилежа и почитая е часто в нощи и в дне. И собра
досліджень, в яких здійснена періодизація розвитку письце многы и прекладаше от грек на словеньское
рекламної комунікації в галузі книговидання та кни- письмо, и списаша книгы многы" [4].
горозповсюдження, здійснено не було, тим часом про- Вже на цьому етапі можна говорити про зарод-
стеження специфіки розвитку та факторів, що вплива- ження авторської та виробничої рекламної комуніка-
ли на становлення рекламної комунікативної системи ції. Авторської, оскільки роль виготовлювачів книг ( а
в книжковій галузі, дозволить ліпше зрозуміти частенько одночасно й співавторів, адже саме виго-
трансформаційні зміни сучасної книговидавничої та товлювачі час від часу залишали коментарі та
книгорозповсюджуючої рекламної комунікативної пояснення у книгах) відігравали переписувачі. Саме
системи, що підкреслює актуальність дослідження. на це вказує й М. Тимошик: «Творці й переписувачі
Отже, метою статті є визначення основних етапів давніх рукописних книг на зорі рукописної справи
становлення рекламної комунікативної системи у здебільшого поєднували в собі функції і перекладача,
книжковий галузі. і редактора, і коректора, і каліграфа (писаря), і
Матеріали та методи. У статті використано істо- художника. А нерідко й письменника, який сам
ричний та системний підходи, методи узагальнення й створював і оформляв текст (це все те, що виходить за
аналізу. межі богословських текстів, – хроніки, літописи,
Результати та їх обговорення. Коли йдеться про полемічні трактати, панегірики, навчальні посібни-
історію розвитку рекламної комунікації у книжковій ки).... Звичайним явищем було вміщувати наприкінці
галузі найчастіше її пов’язують з винайденням книго- книг і детальніші тексти, які, оперуючи сучасними
друкування. Частково це виправдано тим, що книж- видавничими термінами, можна назвати "Післяслово",
кова комунікація як явище стала масовою саме зав- "Від автора", "Від упорядника". Нерідко тут подава-
дяки винаходу Гутенберга, проте говорячи про ста- лася ціла історія творення того чи іншого рукопису,
новлення рекламної комунікативної системи відлік її розповідалося про труднощі й негаразди, які
варто починати дещо раніше і пов’язувати з поши- доводилося переживати його творцям. Із цих частин
ренням писемності та початком виготовлення книг як давніх рукописних текстів саме й можна довідатися і
матеріальних носіїв інформації. На наш погляд, з про місце, і про час їх написання, як також і про
упевненістю можна стверджувати, що періодизація самих авторів» [10]. Вважаємо, що подібні тексти яв-
розвитку означеної системи безпосередньо залежить ляли собою не що інше, як зразки первинної
від змін, що відбуваються в суспільстві, точніше від авторської рекламної комунікації, котра закликала до
науково-технвічного прогресу. Найбільший вплив ознайомлення з твором.
мали: винайдення та поширення книгодрукування; Під виробничою рекламною комунікацією мається
радіо, телебачення; інтернету. Відповідно вважаємо, на увазі закладення рекламного комунікативного
що нині можна виокремити 4 найважливіших етапи сигналу під час виготовлення книги, це зокрема офор-
розвитку рекламної комунікації в книжковій галузі: млення книг з метою привернення уваги читачів, що
довидавничий, видавничий, масмедійний та мульти- також почала формуватися вже в той час. Як від-
медійний, котрі суттєво урізноманітнювали та збага- значає І. Гайдель: “Особливе захоплення викликають
чували засоби, способи, форми подання рекламної буквиці, чи ініціали, – початкові літери статті. Їх
інформації, що позитивно позначалося й на обсягах найчастіше писали кіновар’ю, звідки й походить назва
15
« червоний рядок». Буквиця мала зацікавити читача, виданнях поширювала інформацію про будь-які
привернути його увагу. Виписувалась вона набагато товари та послуги, реклама про видання сягала за
більшою, ніж основний текст, прикрашалась орнамен- межі друкованого слова, існуючи у формі вітрин,
том, крізь який можна було розгледіти загадкового вивісок, навіть чуток та пліток, хоча, безперечно,
звіра, птаха чи людське обличчя» [4]. Давні книги головним носієм реклами видавничої продукції зали-
дійсно являють собою витвори мистецтва, окрім шалась інформація, розтиражована типографським
основних, інформативної та зберігаючої, вони вико- способом.
нували ще й естетичну функцію, котра передбачає Наступний виток розвитку рекламної комунікації у
отримання задоволення від споглядання прекрасного. галузі книговидання та книгорозповсюдження пов’я-
Крім того, багате оформлення часто підкреслювало ста- заний з винайденням та поширенням радіо, кінема-
тус замовника, для якого пререписували книгу, сприя- тографу, телебачення, що не лише збільшило реклам-
ючи таким чином саморекламуванню її власника. ну аудиторію, а й збагатило методи рекламного впли-
У середньовічній Європі книжкова торгівля теж ву завдяки комплексному впливу на більшість органів
здійснювалася в книгописальних ремісничих майстер- чуття людини.
нях. Про наявність книг повідомлялось в анонсах. Масмедійний етап розвитку рекламної комунікації.
Одним з прикладів є рекламне оголошення книго- У 1920-х рр. новим засобом рекламної комунікації
писальної майстерні в Хагенау, власником якої був стало радіо: в 1920 р. у Піттсбурзі розпочала свою
Діболт Лаубер: «Яких би ви не забажали книг, діяльність KDK – перша комерційна радіостанція
великих чи малих, духовних чи світських, красиво США, яка транслювала зокрема і рекламні оголошен-
оздоблених, усіх їх Ви знайдете у Діболта Лаубера» ня, пов’язані з видавничою діяльністю. Тридцяті-
[7]. Список книг, запропонованих на вибір, як від- сорокові були «золотими роками» радіо. В економіч-
значає Т. Г. Куприянова, налічував близько 40 назв, но розвинутих країнах радіо багато років тримало
серед них Біблії, псалтирі, пленарії (збірники фраг- увагу мільйонів слухачів, транслюючи рекламні
ментів Святого письма), пассіоналі (житія святих), оголошення. З виникненням телебачення радіо на
беліали (книги про дияволів), бревіарії (збірники деякий час втратило провідні позиції в рекламній
молитов, що читали під час богослужінь по днях сфері, але в 60-х роках йому знову належить пер-
церковного року), а також епічні, історичні твори, шість, що пов’язано з появою на ринку транзисторів,
басні, романи [там само]. котрі стали незмінними супутниками населення,
Отже, можемо говорити про зародження авторської особливо молоді, завдяки малим розмірам, які дозво-
та виробничої рекламної комунікації, в системі ляли не розлучатися з улюбленими радіостанціями ні
книгорозповсюдження – наявність усної рекламної на мить. Звичайно ж поява радіостанцій, орієнтованих
комунікації на той час, до якої поступово почали на певні категорії населення, введення радіошоу,
додаватися оголошення й вивіски виробників та програм новин з прихованою рекламою – все це
торговців книгами, котрі таким чином привертали розширювало рекламні можливості радіо і перетво-
увагу потенційних покупців. Усна рекламна кому- рювало його на ефективний засіб передачі інформації
нікація характеризується можливістю миттєвого від- на локальному та місцевому рівнях.
гуку на рекламне повідомлення, особистісною чи У нашій державі після жовтневої революції набу-
груповою спрямованістю, вибірковістю рекламного вають популярності такі форми друкованої реклами
впливу. Про масовість говорити зарано, оскільки як листівки, агітаційні плакати, афіші, котрі пропагу-
аудиторія, що слухала рекламні оголошення, була вали зокрема й видавничу продукцію, точніше зде-
надто обмеженою: книги часто придбавали, щоб більшого не окремі видання, а читання як форму
підкреслити соціальне становище. По-справжньому дозвіллєвої діяльності. При цьому, як справедливо
масовою рекламна комунікація стала лише після відзначає Д. Фомін, аналізуючи пропаганду читання в
винайдення книгодрукування, котре значною мірою радянському плакаті 1920-х рр.: «Важлива відмінність
вплинуло на рекламну галузь у цілому, сприяючи її радянської реклами цього періоду від західної полягає
стрімкому розвитку. в тому, що вітчизняні плакатисти зверталися в першу
Видавничий етап розвитку рекламної комунікації (з чергу до аудиторії, що мала мінімальний культурний
моменту винайдення книгодрукування – ХХ ст.) багаж, до того ж добряче здичавіла за роки воєнного
детально висвітлено в статті [1], зауважимо лише, що комунізму. Відповідно і прославляти необхідно було
рекламний комунікативний вплив у означений період не переваги конкретного товару, скільки цивілізова-
чинили не лише традиційні рекламні форми (вивіски, ний, сучасний спосіб життя. Точно такою ж була
афіші, оголошення тощо, а й достатньо несподівані справа і з пропагандою читання. У 1920-х рр. у СРСР
форми взаємодії, іноді у формі чуток, пліток, випускалося досить мало плакатів, присвячених окре-
домислів, що поширювалися навколо видання. Зво- мим книгам, зате дуже широко рекламувалися газети і
ротний зв’язок у рекламній комунікативній взаємодії журнали, дещо рідше – провідні видавництва і їх
забезпечувався завдяки винахідливості суб’єктів фірмові магазини, іноді – великі книжкові серії або
рекламної взаємодії, котрі вдавалися до будь-яких зібрання творів. Основним же мотивом книготор-
засобів привернення уваги заради отриманя прибутку. говельної реклами тих років були нескінченні вмов-
З винайденням книговидання, рекламна комукніка- ляння про користь читання як такого, про необхід-
ція у книжковій галузі почала розвиватися у двох ність опанувати грамоту, вчитися, постійно збага-
напрямах: видавничому та книготорговельному. Ви- чувати свої знання» [11].
давнича реклама, у свою чергу, поділилась на рекламу Загалом, незважаючи на те, що з виникненням
у виданнях та рекламу про видання. Реклама у кінематографу, радіо, вітчизняна реклама видавничої
16
продукції, як і зарубіжна, здобула нові можливості, цифрових технологій, а й до поєднання відео, звуку в
поширюються її нові форми та жанри, такі як радіо- кіно, на телебаченні, адже вперше термін «мульти-
оголошення, огляди нових книг тощо, основна інфор- медіа» використаний в 1965 р для опису Exploding
мація про нові книжки та періодичні видання в Plastic Inevitable – шоу, що сполучило в собі живу
першій половині ХХ ст. вміщувалася в журналах та рок-музику, кіно, експериментальні світлові ефекти і
газетах, здебільшого під рубриками “нові книжки та нетрадиційне мистецтво» [8].
журнали”, “”нові видання” та ін. Загалом, якщо аналізувати рекламну сферу початку
Тобто рекламна комунікація видавничої та книго- ХХІ ст – понині, вона характеризується різноманніт-
торговельної діяльності на той час побутувала пере- тям використовуваних методів та засобів досягнення
важно в друкованій формі, здебільшого на шпальтах комунікативної взаємодії з потенційними спрожива-
газет та журналів у формі списків нових книг, чами. Так, зокрема на сьогоднішній день сформовано
рецензій, оглядів, рекламних оголошень і стосувалася безліч форм та жанрів телевізійної реклами, котрі
передплати та інформування про опублікування нови- активно використовуються і для популяризації видав-
нок. Популярними були афіші, плакати, присвячені як ничої продукції та послуг. Зокрема це біжучі рядки,
окремим книгам, так і продукції певних видавництв кліпи, ролики, телеоголошення, телезаставки, навіть
чи окремим заходам (книжковим ярмаркам, вис- рекламні серіали. Для рекламування окремих книг
тавкам та ін.). телееклама нерентабельна (тільки якщо це значимий
Реклама була тісно пов’язаною з пропагандою, проект), оскільки є достатньо дорогою, проте для
особливо популярними в той час були декади й тижні інформування про вихід друком серій видань, від-
пропаганди та розповсюдження політичної книги, криття книгарень, діяльність видавництв викорис-
влаштовувалися також молодіжно-комсомольські ес- товується регулярно.
тафети “Книги – в маси”, дні поезії, технічної літера- Продовжують розвиватися наприкінці ХХ – на
тури та ін. – такі собі своєрідні рекламні заходи, але, початку ХХІ ст. транспортна, зовнішня та інші види
на жаль, надзвичайно заідеологізовані. реклами. Зокрема, як відзначає Ю. Костяннікова:
З 1948 р. починається ера реклами на телебаченні. «Наприкінці XX ст. в сленгу англійських рекламників
Виникають та набувають популярності рекламні роли- і журналістів став використовуватися термін ambient
ки, що дозволяють яскраво та непересічно сповіщати media. Ембієнт-реклама (англ. Ambient advertising або
про товари та послуги, зокрема у видавничій царині. ambient media, від англ. Ambient – навколишній) – це
Тобто в ХХ ст. реклама видавничої продукції сяг- такий напрям у рекламі, де замість традиційних носіїв
нула за межі друкованого слова, розповсюджуючись у рекламних повідомлень (друковані ЗМІ, час в ефірі
кіно, на радіо, телебаченні, та ін., а реклама у або рекламні щити) використовуються елементи нав-
виданнях зайняла свою нішу серед інших видів рек- колишнього середовища: лавки, двері, стіни будинків,
ламної комунікативної системи. Телевізійна реклама офісне приладдя тощо. Виникнення такої зовнішньої
окрім традиційних рекламних роликів відзначається реклами викликане тим, що традиційна – втрачала
впровадженням реклами книг в тканину фільмів – свою силу впливу. Нині у Європі дуже поширені
продакт плейсмент (produkt placement), створенням ембієнтні соціальні звернення» [6]. Зауважимо, що
спеціальних телепередач, присвячених книгам, котрі подібні звернення популярні не лише за кордоном. В
й нині користуються популярністю. Україні вони теж надзвичайно поширені. Так,
Отже, масмедійний етап характеризується збага- останнім часом все популярнішою стає реклама на
ченням комунікативних можливостей виданичої та асфальті. Як рекламні носії нині використовуються
книгорзповсюджуючої реклами, завдяки поширенню також будь-які предмети побуту, котрі захоплюють,
радіо, телебачення, кінематографу, що сприяли виник- дивують, вражають. Окрім звичних уже блокнотів,
ненню незнаних доти рекламних форм: рекламні відео ручок, чашок тощо це й освіжувачі повітря, підставки
та радіоролики, радіожурнали, кліпи, радіовистави, для чаю та багато інших, абсолютно неочікуваних
постійні передачі, драматизації та ін., котрі урізно- предметів. Опосередкований вплив чинять предмети,
манітнювали рекламний комунікативний вплив та по- що мають форму книги.
чали активно завстосовуватися і для просування Висновки. Таким чином, здійснене дослідження
видавничої продукції та послуг. Зворотний зв’язок дозволяє дійти висновку, що основними етапами
часто забезпечувався зокрема можливістю зателефо- розвитку рекламної комунікації у галузі книговидання
нувати в прямому ефірі, поставити запитання учасни- та книгорозповсюдження є: довидавничий, видавни-
кам зустрічей, бесід, надіслати листа в редакцію тощо. чий, масмедійний, мультимедійний.
Мультимедійний етап розвитку рекламної Довидавничий (з моменту виникнення писемності
комунікації. Кінець 20 ст. знаменується виникненням до винаходу книговидання). Характеризується вибір-
принципово нового виду – інтернет-реклами, котра з ковістю та фрагментарністю комунікативної взаємо-
кожним роком набуває все більшої популярності. дії, говорити про наявність повноцінної рекламної
Рекламні банери, кнопки, заставки, поштові розси- комунікації зарано, що пов’язано з обмеженістю кіль-
лання – ті форми, без яких нині складно уявити кості та доступу до книг як носіїв інформації внас-
рекламну сферу. Термін «мультимедійний етап роз- лідок дороговизни та тривалості їх виготовлення.
витку» значною мірою умовний, в нашому випадку Книга свідчила про належність власника до елітних
використовується виключно для відокремлення верств суспільства (керівників держави, духовенства,
побутування рекламної комунікативної системи в книжників), тобто підтверджувала статус власника,
онлайновому комунікативному просторі від інших що сприяло формуванню його сприятливого іміджу.
ЗМІ. Хоча насправді він є прийнятним не лише до Відповідно з упвненістю можна говорити, що на
17
цьому етапі не люди рекламували книги, а книги Масмедійний етап розвитку рекламної комунікації
рекламували людей, підкреслюючи рівень їх освіче- у сфері книговидання та книгорозповсюдження
ності та статус у суспільстві. Рекламна комунікація розпочався з розвитком кіно, радіо, телебачення (20-
побутувала переважно в усній формі, була здебіль- рр. ХХ ст.- кінець ХХ ст.). Характеризується тя-
шого індивідуальною чи груповою. Масовою в озна- жінням до реклами не окремих книг, а діяльності
чений період її назвати складно. видавництв, книгарень, серій видань, читання як
Про власне рекламу видань можна говорити вже на напряму діяльності. Безліч передач на радіо та телеба-
другому, так званому видавничому етапі рекламної ченні не безпосередньо, а опосередковано рекламу-
комунікації, який започаткував винахід Гуттенберга. ють видавничу прордукцію (наприклад, у передачі
Рекламування у видавничій сфері, розпочавшись з Що? Де? Коли? часто пропонують книгу як пода-
винаходом книгодрукування, розвивалось у двох нап- рунок). З розвитком телебачення розвитку набув та-
рямах: рекламування видавничої продукції і рекла- кий напрям реклами, як продакт плейсмент – тобто
мування інших продуктів та послуг засобами друко- реклама, впроваджена в тканину фільму, котра діє
ваного слова. При цьому перший напрям стимулював ненав’язливо, а отже є набагато дієвішою.
розвиток другого, формуючи окреме явище – дру- Мультимедійний етап (з 2000-рр. понині), окрім
ковану рекламу. Першими формами друкованої рек- комплексного впливу на споживачів друкованої,
лами були летючки, каталоги, прейскуранти, оголо- зовнішньої, транспортної, реклами в ЗМІ, характе-
шення в пресі та плакати і стосувалися вони первинно ризується стрімким розвитком електронних носіїв
саме реклами видавничої продукції, поступово поши- інформації, що сприяло просуванняю видавничої про-
рюючись на інші товари та послуги. Активно роз- дукції у мережі інтернет, а також виокремленню
вивається реклама в книгарнях, основними засобами реламування книг та рекламуваня продуктів
якої є вивіски, викладка товару тощо. інтелектуальної творчості.
1. Булах Т.Д. Історія реклами у видавничій справі // Вісн. 002.htm. — Загл. с экрана.
Кн. палати. — 2007. — №8. — С. 37-40. 8. Мультимедіа [Електронный ресурс]. – Режим доступу:
2. Библиохроника: Проект продолжается [Электронный https://uk.wikipedia.org/wiki/Мультимедіа – Назва з екрану.
ресурс]. — Режим доступа: http://www.svoboda.org/ 9. Плиский Н. Реклама. Ее значение, происхождение и
/content/transcript/27592484.html. — Загл. с экрана. история. Примеры рекламирования. 1894 г.
3. Від ченців-книгонош — до мережі дистрибуції друкова- [Электронный ресурс] / Н. Плиский. — Режим доступа:
них видань: ретроспектива [Електронный ресурс]. – Режим http://statja.ru/books/pl1.html. — Загл. с экрана.
доступу: http://helpiks.org/6-12597.html. — Назва з екрану. 10. Реклама на транспорте в Украине. Украинская тран-
4. Гайдель И. Кто и как делал книгу в допечатной Руси спортная реклама [Электронный ресурс]. – Режим
[Электронный ресурс]. — Режим доступа: доступа: http://priisk.kiev.ua/reklama_na_transporte_v
http://www.edu.ru/index.php?page_id=181. _ukraine.
5. Карпенко О. Історія піару та реклами на теренах України 11. Тимошик М. С. Книгописання в давньоукраїнській
[Електронний ресурс] / О. Карпенко // Сайт рекламно- державі після прийняття християнства [Електронный
видавничої фірми «Коректа». – Режим доступу: ресурс] / М. С. Тимошик– Режим доступу:
http://korekta.io.ua/s93998. — Назва з екрану. http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=10
6. Костянникова Ю. М. История начала развития мировой 19. — Назва з екрану.
социальной рекламы // Молодой ученый. — 2013. — №8. 12. Фомин Д. Пропаганда чтения в советском плакате 1920-
— С. 348-350. х годов [Электронный ресурс] / Д. Фомин. — Режим
7. Куприянова Т Г. История книжного дела в Европе : доступа: http://propagandahistory.ru/1718/Propaganda-
учебное пособие [Электронный ресурс]. — Режим chteniya-v-sovetskom-plakate-1920-kh-godov/. — Загл. с
доступа: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook797/01/part- экрана.
REFERENCES
1. Bulakh T.D. Istoriia reklamy u vydavnychii spravi // Visn. 7. Kupriyanova T G. Istoriya knizhnogo dela v Evrope :
Kn. palaty. — 2007. — №8. — S. 37-40. uchebnoye posobiye [Elektronnyy resurs]. — Rezhim
2. Bibliokhronika: Proyekt prodolzhayetsya [Elektronnyy dostupa: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook797/01/part-
resurs]. — Rezhim dostupa: http://www.svoboda.org/ 002.htm. — Zagl. s ekrana.
/content/transcript/27592484.html. — Zagl. s ekrana. 8. Multymedia [Elektronnыi resurs]. – Rezhym dostupu:
3. Vid chentsiv-knyhonosh — do merezhi dystrybutsii https://uk.wikipedia.org/wiki/Multymedia — Nazva z
drukovanykh vydan: retrospektyva [Elektronnыi resurs]. – ekranu.
Rezhym dostupu: http://helpiks.org/6-12597.html. — Nazva 9. Pliskiy N. Reklama. Ee znacheniye. proiskhozhdeniye i
z ekranu. istoriya. Primery reklamirovaniya. 1894 g. [Elektronnyy
4. Gaydel I. Kto i kak delal knigu v dopechatnoy Rusi resurs] / N. Pliskiy. — Rezhim dostupa: http://statja.ru/
[Elektronnyy resurs]. — Rezhim dostupa: /books/pl1.html. — Zagl. s ekrana.
http://www.edu.ru/index.php?page_id=181. 10. Tymoshyk M. S. Knyhopysannia v davnoukrainskii derzhavi
5. Karpenko O. Istoriia piaru ta reklamy na terenakh Ukrainy pislia pryiniattia khrystyianstva [Elektronnыi resurs] / M. S.
[Elektronnyi resurs] / O. Karpenko // Sait reklamno- Tymoshyk– Rezhym dostupu: http://journlib.univ.kiev.ua/
vydavnychoi firmy «Korekta». – Rezhym dostupu: /index.php?act=article&article=1019. — Nazva z ekranu.
http://korekta.io.ua/s93998. — Nazva z ekranu. 11. Fomin D. Propaganda chteniya v sovetskom plakate 1920-kh
6. Kostyannikova Yu. M. Istoriya nachala razvitiya mirovoy godov [Elektronnyy resurs] / D. Fomin. — Rezhim dostupa:
sotsialnoy reklamy // Molodoy uchenyy. — 2013. — №8. — http://propagandahistory.ru/1718/Propaganda-chteniya-v-
S. 348-350. sovetskom-plakate-1920-kh-godov/. — Zagl. s ekrana.
18
Milestones advertising communication in book industry

Bulakh T.
Abstract. This article is about periods of promotional communication system in the book sector. We singled out major stages of its
formation as the main idea: prepublishing, publishing, mass media and multimedia. Each of this stages is with it’s own development
of science and technology which acquired substantial diversity and significantly enriched the ways, methods, and presentation of
advertising information.
Keywords: advertising communication, advertising, book business, publishing, bookselling.
Основные этапы развития рекламной коммуникации в книжной отрасли

Т. Д. Булах
Аннотация. В статье осуществлена периодизация развития рекламной коммуникативной системы в книжной сфере. В
качестве основных выделены четыре этапа ее становления: доиздательский, издательский, массмедийный и
мультимедийный, на каждом из которых в связи с развитием науки и техники существенно разнообразились и обогащались
средства, способы, формы представления рекламной информации.
Ключевые слова: рекламная коммуникация, реклама, книжное дело, издательское дело, книжная торговля.
19
Чорний піар як домінанта під час місцевих виборів 2015 в Україні

А. Ю. Денисова
Донецький національний університет, м. Вінниця, Україна
Анотація. В Україні з’явилась загальна тенденція порушення основних принципів проведення виборів, що ставить під
сумнів їх визначальну роль у формуванні демократичних інститутів влади. В статті автор ставить за мету визначити
особливості використання Чорного PR у виборчій кампанії 2015 року в Україні.
Ключові слова: Чорний PR, місцеві вибори 2015, передвиборча кампанія, скандали та провокації.
В Україні в останні 15 років, почали активно впро- диційних виборчих технологій широко застосовуються
ваджуватись «чорні» технології у процес передви- технології Чорного PR , що порушують і положення
борчої агітації. І вже сьогодні можна говорити про те, виборчого законодавства, і правила політичної етики.
що вітчизняні піарники взяли на озброєння всі Зростання масштабів застосування технологій Чор-
професійні технології більш просунутого Заходу, де і ного PR в сучасних виборчих кампаніях обумовлена
зародився Чорний PR та адаптували все запропоно- їх більш високою ефективністю в порівнянні з тради-
ване до місцевих реалій. ційними виборчими технологіями. Недостатньо висо-
В Україні масовий прихід Чорного піару був помі- кий рівень політичної культури українського електо-
чений під час Помаранчевої революції. З кожною рату є причиною високої сприйнятливості громадян
наступною передвиборчою кампанію його кількість до різного роду негативної інформації, що значно під-
тільки зростала, а питання до якості залишались вищує результативність брудних технологій.
завжди. Але якщо в 2004 році «чорні» технології зво- Ступінь наукової розробки проблеми: С. Блек, у
дились до того, щоб пошкоджувати чуже майно своїй роботі «Що таке піар?», Ф. Джефкінск, Д. Доті,
клейкими листівками конкурентів, то сьогодні кан- С. Девіс дали базові представлення про те, що є
дидати вдаються до більш витончених схем. Під час піаром. Російські дослідники: І. В. Альошин «Зв’язки
парламентських виборів – найцікавіше завжди працю- з громадськістю», І. В. Душин «Вибори: технологія
вали мажоритарники. Це пояснюється тим, що мажо- виборчих кампаній», Д. В. Ольшанський «Політичний
ритарники завжди краще знають те середовище, у піар», український науковець В. М. Бебик «PR в орга-
якому висуваються, їм знайоме ментальне сприйнят- нах державної влади» – дали уявлення про застосу-
тя, знайомі різноманітні обставини, за яких висува- вання піару в політичній сфері. Російський доктор
лись їх конкуренти і багато іншого. Але таке явище з філологічних наук та журналіст Р. А. Борецький
верхом проявилось у місцевих виборах 2015. Тому в «Обережно, телебачення», а також російські дослід-
цьому році, місцеві партійні осередки та кандидати ники: В. В. Остроухов «Інформаційна безпека»,
мали змогу проявити весь свій креатив та позмагатись К. В. Антипов, Ю. К. Баженов «Паблік Рілейшнз»,
у чорній партійній рекламі. На світ випливали і давні аналізують явище політичних маніпуляцій свідомістю.
біографічні факти кандидатів, і новітня історія, В українській політичній науці проблема маніпу-
складена з оповідей та пліток. Виборців обманювали, лювання свідомістю в політичному процесі аналізу-
роздавали фальшиві запрошення на концерти, замов- ється здебільшого в періодичній літературі, порушу-
ляли банери з недостовірною інформацією, замовляли ються в радіо- та телепрограмах, присвячених вибор-
постановочні мітинги та навіть знімали фільми про чим маніпуляціям. Аналіз застосування «брудних»
конкурентів. Все це, безумовно, є непоганими пора- виборчих технологій (часто основою їх і є політичне
дами для політтехнологів, але нечесно, по відно- маніпулювання) можна знайти в аналітичних статтях
шенню до електорату. політичного консультанта Д. Богуша. Також розроб-
Головні завдання кандидата у передвиборній кам- кою проблемою маніпуляції займається вітчизняний
панії – побудова свого іміджу, руйнування чужого, автор Я. Підстригач. Цінними здаються розробки з
захист від атак конкурентів. Центральне місце тут приводу аналізу комунікативних технологій Г. По-
займає створення власного іміджу, який міг би бути чепцова і В. Бебика. Із останніх вітчизняних дослід-
прихильно прийнятий населенням. Зростання масшта- жень щодо маніпулятивної проблематики можна
бів застосування технологій Чорного PR в сучасних виокремити колективну працю В. Петрика, В. Остро-
виборчих кампаніях обумовлена їх більш високою ухова та ін.. «Сучасні технології та засоби маніпулю-
ефективністю в порівнянні з традиційними виборчи- вання свідомістю, ведення інформаційних війн і спе-
ми технологіями. Недостатньо високий рівень полі- ціальних інформаційних операцій». Автори дослід-
тичної культури українського електорату є причиною ження зосереджуються на виокремленні особливих
високої сприйнятливості громадян до різного роду форм маніпулювання свідомістю в релігійній сфері, а
негативної інформації, що значно підвищує результа- вже як наслідок – вплив на політичну сферу держави.
тивність брудних технологій. Особливо цінним в даному контексті є авторське ба-
Актуальність роботи полягає в тому, що в Україні чення явища маніпулювання, форм і типів його
з’явилась загальна тенденція порушення основних поширення.
принципів проведення виборів, що ставить під сумнів Проте, в існуючій літературі ще не всі питання
їх визначальну роль у формуванні демократичних інс- розглянуті детально, оскільки тема Чорного PR має
титутів влади. Сьогодні, поряд з використанням тра- розглядатись з урахуванням національних контекстів
20
та появи нових сучасних технологій та методів впли- «Солідарність», партія «Наш край», «Відродження» та
ву. Індустрія Чорного піару ніколи не зупиняється на «Єдиний центр». Місто рясніло листівками та плака-
досягнутому. В Україні теж є своя специфіка. тами з чітким лозунгом: «Влада та бандити – разом».
Мета роботи: визначити особливості використання На плакатах були зображені логотипи вищеназваних
Чорного PR у виборчий кампанії 2015 року в Україні. 4х політичних партій [2]. Такі звинувачення базува-
Отже, чим запам’яталась виборча кампанія 2015? лись на тому, що БПП «Солідарність» та «Наш край»
Запам’яталась вона гучними скандалами, спробами – дійсно співпрацюють у деяких містах. Яскравим
зірвати вибори, з’ясуванням стосунків між олігархами прикладом є також Слов’янськ, де в у соц..мережах
та видними політичними діячами та спробами змінити інтернет-користувачі звинувачували БПП та Наш
результат, обійшовши закон. Край у змові, як і на Закарпатті.
Була спланована ціла кампанія по зриву виборів на Виплеску Чорного піару у соц.мережах про «змо-
Донбасі. Ситуація зі зривом виборів у Красноармій- ву» передувала сесія, під час якої від партії БПП були
ську, Сватовому і особливо в Маріуполі - головний висунуті технічні кандидати, а самого керівника пар-
скандал на місцевих виборах. Головною причиною тійного осередку Олега Зонтова на сесії не було. Під
стали проблеми з бюлетенями для голосування. Про час проведення сесії був присутній Недава Олег
те, що вибори в Маріуполі можуть не відбутися, Анатолійович – народний депутат – член фракції пар-
говорили задовго до дня голосування, але забезпечити тії «Блок Петра Порошенка». Недава розкритикував
нормальний виборчий процес не вийшло. Фабула роботу виконавчого комітету у особі заступника місь-
наступна: бюлетені були надруковані в друкарні кого голови Андрія Белозьорова. Третьяков, май-
«Приазовский рабочий», що належить структурам бутній кандидат на посаду голови міста від партії
Рината Ахметова. Два склади місцевого виборчкому «Наш край», теж спостерігав за подіями на сесії.
відмовилися їх приймати, оскільки частина бюлетенів Склалось враження, що кандидата на посаду голови
була порвана, в деяких мали місце помилки, а сама Слов’янська Третьякова, підтримують як регіонали,
печатка проводилася без контролю зі сторони так і «Солідарність». Роль Олега Зонтова, в.о.
територіальної виборчої комісії. Центрвиборчком у міського голови Слов’янська та лідера партійного
свою чергу звернувся до правоохоронців, щоб ті осередку БПП у цій виставі виявилась під питанням,
перевірили, чи не позбавила ТВК своєю завзятістю оскільки його спіткала доля технічного кандидата.
мешканців Маріуполя їх виборчих прав. Є кілька Засідання, на якому партійці усунули голову осеред-
версій про справжні причини події. Представники ку, відбулося за відсутності Олега Зонтова, що
Опозиційного блоку звинувачують у всьому «київську викликало багато сумнівів у легітимності зборів. Але
владу» – мовляв, та всіма силами не хотіла допустити підтекст мався на увазі інший. БПП тепер висувало
їх беззастережної перемоги в ключовому місті технічних кандидатів, які не мали достатнього
звільненого Донбасу. Різні соцопитування дійсно рейтингу. А Наш Край висував тепер реальних канди-
передбачали переконливу перемогу в Маріуполі датів, які мали всі шанси пройти. Таким чином БПП і
Опозиційному блоку з результатом більш ніж 50% Наш Край звинуватили у змові, бо Наш Край на Сході
голосів виборців. Версія маріупольських проукра- України сприймався, як «право наслідувач» колиш-
їнських активістів – екс-регіонали за звичкою вирі- ньої Партії Регіонів, бо багато вихідців звідти –
шили «перестрахуватися» і затіяли аферу з друком вступили до лав Нашого Краю, символіка партії була
бюлетенів, але вперше отримали серйозну відсіч з також у біло-синьому стилі. А це значить, що сама по
боку місцевих активістів і більшості членів місцевого собі партія мала більші шанси взяти голоси. Якщо під
виборчкому [1]. прапорами нашого краю зайдуть прибічники БПП, то
Популярна тема тарифів також не спрацювала. саму партію БПП потрібно було технічно ліквідувати.
Боротьбу з підвищенням тарифів на комунальні пос- Однією з найцікавіших та найдраматичніших пе-
луги взяли на озброєння відразу кілька партій. редвиборчих кампаній стала кампанія у Дніпропет-
Послідовніше всіх – Батьківщина, для якої ця тема ровську. Відчайдушну боротьбу вели кандидати в
стала стрижнем усієї кампанії. Незважаючи на те, що мери міст та партійні осередки. Особливо цікавими
партія в цілому показала рівний результат, набравши були вибори міського голови.
в середньому більше 10% голосів у різних регіонах, За цю посаду змагались 25 претендентів. Серед
що майже в два рази краще їх результату на торішніх яких 9 безробітних та один студент. Вони звісно зма-
парламентських виборах, жодної знакової перемоги гаються, хто більше асфальту поклав, дитячих май-
партія Юлії Тимошенко не здобула. А Радикальній данчиків побудував, будинків відремонтував та провів
партії Олега Ляшка, яка у своїй передвиборній кампа- агітаційних концертів. Агітації було стільки, що
нії також зробила ставку на зниження тарифів, не жителі Дніпропетровська з початку плутались у ній,
допомогла навіть нагальна організація «кредитного потім вона викликала агресію, а потім вони взагалі
майдану» під стінами Кабміну за кілька днів до стали менше реагувати на неї. Отже, був потрібен
голосування. Крім базової Чернігівської області, ра- неординарний підхід. Але політтехнологи дуже часто
дикали мало де змогли добитися успіху [1]. шукають порятунку у Чорному піарі. Один з найбільш
Громадська організація «Опора» зафіксувала дуже поширених способів – кандидати-клони. Прикладом є
багато випадків використання Чорного піару на За- зареєстрований у Дніпропетровську кандидат Євген
карпатті. Проти Андрія та Віктора Балоги поширюва- Вілкул. Таке ж прізвище має і один з лідерів пере-
лись інші комічні плакати: «Няню, хочу быть мэром». гонів. Сам Олександр Вілкул стверджує, що ім’я було
Але головним скандалом стало поширення листівок вибрано невипадкове, бо саме так звали його
проти одразу 4 політичних сил: провладної БПП покійного брата [3].
21
У Запоріжжі СБУ вилучила 100 тис. листівок з життя» за «неправильне» голосування, в основному
передвиборним «чорним піаром» прямо напередодні голосують так, як їм скажуть. Саме тому часто 100%
виборів. Листівки містили неправдиву інформацію виборців психіатричних лікарень і в’язниць одного-
про кандидатів на пост мера. На вилученій продукції лосно підтримують одного кандидата. До війни таке
були надруковані так звані поради виборцям щодо було можливе і в армії, але тепер бійці не дозволяють
кандидатів на посаду міського голови Запоріжжя [4] керувати собою.
Сумнівність цих виборів заклечалась не лише у  Столичні гості. Підтримати потрібного кандида-
великій кількості Чорного піару, а також і у надзви- та може приїхати безліч відомих людей. У Чернігові
чайно великих кількостях використання адмінре- «стежили за чесністю виборів» понад сорок народних
сурсу. Особливо це було помітним на Донеччині, бо депутатів від провладної партії. За кілька днів до
на українських територіях домінуючим було голосування в 205-му окрузі в компанії кандидата -
керівництво, яке підтримував ДТЕК. На Донбасі голови Державного управління справами Сергія
здавна є такий факт: кого підтримує ДТЕК – той і Березенко з’явився популярний одеський губернатор
виграє вибори. Їх робітники складають левову частку Михайло Саакашвілі.
населення Донбасу. А отже агітація проводиться пря-  Бюджетні кошти і палиці в колеса. Частина гро-
мим та непрямим шляхом, бо самі робітники шей, якими володіє область, місто чи село, традицій-
неоднозово свідчили, що змушені писати номер но використовують для агітації за провладного
бюлетеня на руці, бо керівництво їх запевняло, що кандидата. Найчастіше у вигляді відремонтованої
саме так вони дізнаються – за кого вони проголо- дороги, лікарні або установки дитячого майданчика.
сували. Це і стало однією з причин перемоги Вадима На порушення «свого» кандидата місцева влада зак-
Ляха у Слов’янську, Руслана Требушкіна у Красноар- риває очі. А ось палиці в колеса ставить його конку-
мійську, Андрія Аксьонова у Добропіллі. Проти рентам, адже всі дозволи на проведення виборчих
Андрія Аксьонова була розгорнута велика антиагі- акцій потрібно отримувати у місцевої влади.
таційна кампанія з використанням Чорного піару.  Кримінальні справи. Відкриття кримінальних
Розповсюджувались листівки негативного змісту про справ навіть за найбільш комічними приводами проти
минуле кандидата, навіть був випущений цілий фільм, суперника провладного кандидата забирає в остан-
де його порівнюють з героєм культового серіалу нього багато часу і коштів. У той час як кандидат від
«Бригада». Але основний акцент був зроблений саме влади спілкується з виборцями, його конкурент зму-
на тому, що Аксьонов був одним з організаторів шений ходити на допити.
референдуму та навіть є відео, що підтверджують  Довгий підрахунок голосів. Формально результа-
його проросійську позицію. Також він запам’ятався ти виборів Центрвиборчком повинен оголосити
тим, що на камеру зневажливо говорив про учасників протягом 10 днів. Такий же термін дається на опро-
патріотичного автопробігу, та навіть не пустив їх у тестування результатів виборів. Але українська прак-
селище міського типу, де був на той час головою. Всі тика показує, що можна підрахувати 98% голосів,
ці матеріали були зібрані, добре «домальовані» оголосити результати, а решта 2% «рахувати» ще днів
чорними фарбами та розкидані Інтернетом та містом. 10, поки виборець і кандидати не адаптуються до
Але, як відомо, у Добропіллі Донецької області результату [7].
перемогу на виборах мера здобув Андрій Аксьонов. Також розповсюджені способи непрямого викорис-
За нього свій голос віддали 68,9% виборців [5]. тання «Чорного PR»:
Найчастіше, при таких відсотках використовується 1. «Тримай злодія!» При будь-якому порушенні слід
адмінресурс, не лише на Добропільщині, але й в кричати якомога голосніше, залучаючи максимальну
інших містах України. увагу ЗМІ. При цьому абсолютно не важливо, хто
Згадаймо класику жанру, без якої не обійшлись і ці допустив це порушення: у кожному разі звинувачувати
вибори. слід свого опонента. На виборах у Чернігові пред-
 Бюджетники. Люди, що працюють в бюджетних ставники Геннадія Корбана затримали автомобіль з
організаціях, як правило, тримаються за свою роботу. підробленими печатками усіх виборчих округів.
Тому конфлікту з керівником, який точно знає, за Але навряд чи ці печатки були потрібні штабу
якого потрібно голосувати, отже бюджетними дові- Сергія Березенко, який як провладний кандидат міг би
ряють шефу. Відповідно, голосують так, як він скаже. при бажанні отримати доступ до справжніх печаток.
Такі випадки зафіксовані на Харківщині під час Якою б не була заява, міліція все одно повинна розби-
місцевих виборів 2015 [6]. ратися: як мінімум допитувати обвинувачену сторону.
 Міліція. Правоохоронці – ті ж бюджетники, тіль- Це морально тисне на опонента і відбирає у нього час,
ки звиклі ще й виконувати накази. Міліція завжди який він міг би витратити на агітацію.
покликана захищати існуючу владу, якою б вона не 2. Виклич агресію. У Чернігові концерт, органі-
була. Тому агітувати в лавах правоохоронців провлад- зований одним з кандидатів – Геннадієм Корбаном,
ному кандидату просто. Як правило, для цього дос- проходив у центрі міста. Якісь люди роздавали фла-
татньо дзвінка зверху їх начальнику. У випадку з До- єри, в яких жителів запрошували на цей же концерт,
неччиною, їх цікавила місцева влада, що була пред- але тільки за місто. Розрахунок був простим: люди
ставлена колишніми регіоналами. приїдуть за місто, не виявлять концерту і розлютяться
 Будинки для інвалідів та літніх людей і в’язниці. на запрошуючу сторону.
На ділі багато з них навіть не бачать бюлетенів – за 3. Штаб Корбана відповів тим же. Про це пресі по-
них голосують лікарі та медсестри. У в’язницях, де відав один з його керівників[8]. Мовляв, Березенко
адміністрація може влаштувати всієї колонії «веселе організовував концерт ТІКу і Brutto (група колиш-
22
нього соліста «Ляпіса Трубецького» Сергія Михалко), сьогоднішньому буремному часу. Тема звинувачення
а штабісти Корбана голосно кричали про те, що одне одного у сепаратизмі – взагалі стала топовою.
відбудеться концерт Софії Ротару. Літні жінки, поба- У більшості західних країн – законодавчо регулю-
чивши на сцені Михалко замість Ротару, м’яко кажу- ються питання, щодо діяльності ЗМІ під час передви-
чи, здивувалися. борчих кампаній. В Україні відсутня правова база з
4. Розкопали минуле. Переважному числу кандида- таких питань. Це і пояснює широкий розгул чорного
тів з політичним або підприємницьким стажем є що піару в українському політичному просторі. Правове
приховувати. Це і треба знайти. А знайшовши, роз- регулювання роботи ЗМІ в електоральний період
писати, додаючи побільше страшних (нехай і вигада- здійснюється в тому чи іншому обсязі і формах в
них) подробиць. Головне, щоб суперник виглядав більшості розвинених демократичних країн світу.
якомога більш жадібним і безпринципним [8]. Об’єктом регулювання є, в тому числі, PR-діяльність
Оскільки зміст усіх вищесказаних прикладів носить суб’єктів політики в ході інформаційного забезпечен-
негативний зміст, то у факті їх розповсюдження можна ня виборів. Універсального механізму і методів подіб-
побачити ознаки використання технології «Чорний пі- ного регулювання – не існує. Кожна держава спира-
ар», що містить ознаки порушення Закону України «Про ється на національні реалії та досвід суспільного жит-
місцеві вибори», а саме – частини 5, статті 60, котра тя. Однак, у кожному разі головною метою регулю-
вказує, що забороняється розповсюджувати свідомо вання має бути забезпечення умов для реальної
недостовірні факті про кандидата, політичну партію, чи конкурентної боротьби політичних суб’єктів в ході
її місцевий осередок – суб’єкта виборчого процесу. виборів. В українській сфері законодавства, що регу-
Також, уся друкована продукція, котра стосується лює використання різних форм політичних маніпу-
агітації голосувати чи ні за конкретного кандидата чи ляцій, головним чином, агітації та реклами, необхідні
партію, повинна містити інформацію про друк. У біль- уточнення ключових понять, закріплення відповідаль-
шості випадків з Чорним піаром – вихідних даних не ності за деякі види недобросовісної агітаційної діяль-
існує, що є порушення частини 2, Закону 56, котра пос- ності, чітке регламентування порядку створення та
тановляє, що друкований агітаційний матеріал повинен розповсюдження політичної реклами, закріплення
містити дані про замовника та організації, що виконує гарантій запобігання психологічного впливу, що поз-
друк, його тиражу, інформацію про осіб, що є відпові- бавляє громадянина права осмисленого вибору.
дальними за випуск. Розповсюдження печатних агітацій- Законодавчих ініціатив щодо введення закону про
них матеріалів без вказання даних – забороняється. наклеп – не передбачається. Адже, є ризик того, що
Отже, Чорний піар під час місцевої передвиборчої тонка грань між наклепом та критикою – зникне. І
кампанії 2015 – набув великого розмаху. Його особли- буде небезпека, що за справедливу критику почнуть
вістю можна назвати той факт, що у передвиборчі переслідувати.
кампанії місцевих партійних осередків та лідерів Чорний піар і «брудні» технології багато дослідників
втручались державні можновладці. Тому у деяких містах вважають тимчасовим явищем для пострадянського
використання антиреклами набуло надзвичайних простору, через яке проходили всі країни з вільними
масштабів. Багато виборчих закликів були побудовані на виборами. Проте, на сьогодні, чорній піар – є досить
популістських воєнних слоганах, що відповідають значним фактором організації виборчого процесу.
1. М. Леліч, С. Литвиненко 10 головних сюрпризів та рировали сепаратиста. Местные активисты сняли видео»,
скандалів місцевих виборів 2015// Фокус, - номер від 13 [електронний ресурс]. – Режим доступу:
листопада 2015 р., с. 22 -26 http://www.ostro.org/general/politics/news/483381/
2. ГО «Опора», «ОПОРА зафиксировала в Закарпатье 6. Цензор.нет «Кернес принуждает бюджетников
«черный пиар» против некоторых кандидатов», поддерживать его на выборах» [електронний ресурс]. –
[електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ua- Режим доступу: http://censor.net.ua/news/352992/
reporter.com/novosti/179280 /kiu_kernes_prinujdaet_byudjetnikov_podderjivat_ego_na_v
3. DP.ua «В Днепропетровске зарегистрировано пока 5 yborah
кандидатов в мэры», [електронний ресурс]. – Режим 7. Дмитро Синяк «7 найпоширеніших способи застосування
доступу: http://gazeta.dp.ua/10492/ адмінресурсу», [електронний ресурс]. – Режим доступу:
4. Bigmir.net «В Запорожье СБУ изъяла 100 000 листовок с http://misia.com.ua/2015/10/7-najposhyrenishyh-sposobiv-
предвыборным Черным иаром», [електронний ресурс]. – zastosuvannya-adminresursu/
Режим доступу: http://news.bigmir.net/ukraine/945804-V- 8. Дмитро Синяк «Как на выборах в Украине по прежнему
Zaporoje-SBY-izyala-100-tis-listovok-s-predvibornim- используют админресурс и чёрный пиар», [електронний
chernim-piarom-gaGordon ресурс]. – Режим доступу: http://cripo.com.ua/
5. Остров «Кандидатом в мэры Доброполья зарегист- /?sect_id=7&aid=200727
REFERENCES
1. M. Аlder, S. Litvinenko top 10 scandals of surprises and local 4. Bigmir.net «In Kiev SBU seized 100,000 leaflets with
elections in 2015 // Focus - number from 13 November 2015, electoral Black Jarom" [Electron resource]. - Access
p. 22 -26 mode:http://news.bigmir.net/ukraine/945804-V-Zaporoje-
2. NGO "Support", recorded in Transcarpathia "black PR" SBY-izyala-100-tis-listovok-s-predvibornim-chernim-
against some candidates, "[Electron resource]. - Access piarom-gaGordon
mode: http://www.ua-reporter.com/novosti/179280 5. Island "mayoral candidate Dobropole registered separatist.
3. DP.ua «In Dnepropetrovsk is registered 5 candidates for Local activists have removed the video "[Electron resource]. -
mayor" [Electron resource]. - Access mode: Access mode: http://www.ostro.org/general/politics/
http://gazeta.dp.ua/10492/ /news/483381/
23
6. Tsenzor.net "Kernes forcing state employees to support him com.ua/2015/10/7-najposhyrenishyh-sposobiv-

in the elections" [Electron resource]. - Access mode: zastosuvannya-adminresursu/
http://censor.net.ua/news/352992/kiu_kernes_prinujdaet_byu 8. Dmytro Syniak "As the elections in Ukraine continue to use
djetnikov_podderjivat_ego_na_vyborah administrative resources and black PR", [E-resource]. -
7. Dmitry Sinyak "7 most common ways to use administrative Access mode: http://cripo.com.ua/?sect_id=7&aid=200727
resources", [electronicresource]. - Access: http://misia.
Black PR as dominant in local elections in 2015 in Ukraine

Denysova A.
Abstract. In Ukraine, there was a general trend of violation of fundamental principles of elections, calling into question their
decisive role in the formation of democratic institutions. Using of PR instruments, instruments, «clean and transparent» technologies,
at the political market considerably will heave up probability of receipt of power exactly those leaders which are capable
professionally and effectively realize a folk trust by the practical political activity. Using of black PR during Ukrainian parliamentary
elections 2012 - forced out «transparent» technologies of the political advertising. Purpose of work: to define and select the features
of black PR during the local elections in 2015 in Ukraine.
Keywords: black PR, local elections 2015, election campaign, scandals, and provocation.
Черный пиар как доминанта во время местных выборов 2015 в Украине

А. Ю. Денисова
Аннотация. В Украине появилась общая тенденция нарушения основных принципов проведения выборов, что ставит под
сомнение их определяющую роль в формировании демократических институтов власти. В статье главной целью является
определение особенности использования Черного PR в избирательный кампании 2015 году в Украине.
Ключевые слова: Черный PR, местные выборы 2015, предвыборная кампания, скандалы и провокации.
24

Л. А. Дроздик
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев, Украина
Аннотация. Статья посвящена теме политических коммуникаций как неотъемлемой части современного демократического
общества. Автор рассматривает политическую рекламу и политический PR как важные составляющие комплекса
политических коммуникаций. Термин «политическая коммуникация» в статье раскрывается с точки зрения его значения в
публичной политике и глобальном политическом дискурсе. Автор в работе доводит, что политические коммуникации
играют важную роль в процессе получения и удержания власти, формирования демократического общества, а также
легитимации политических решений.
Ключевые слова: политическая коммуникация, политическая реклама, политический PR, политический дискурс,
выборы, власть.
Политическая коммуникация является важным эле- ческие коммуникации являются важным элементом
ментом современного демократического общества. борьбы и взаимодействия основных акторов полити-
Это понятие включает в себя не только коммуника- ческой жизни. Политическая коммуникация имеет
цию политиков с электоратом, но обеспечивает пуб- свою особенность, так как в своем большинстве она
личное общение разных веток власти между собой. исходит от власти. Как пишет Г. Лассуэл, «власть –
Публичная политика требует обеспечения форм об- это принятие решений. Решение – это санкциониро-
щения и средств связи между различными носителями ванный выбор, выбор, который влечет за собой
власти, гражданами и странами. В условиях плюра- серьезные последствия для того, кто осмелится
лизма и постоянного расширения доступа к инфор- ему противостоять. Следовательно, язык политики –
мации коммуникация в сфере политической жизни это язык власти. Это язык решений. Он регистрирует
того или иного государства становится обязательным решения и вносит в них поправки. Это боевой клич,
элементом публичной политики. вердикт и приговор, закон, постановление и норма,
Началом изучения явления политических коммуни- должностная присяга, спорные вопросы, комментарии
каций в развитых странах можно считать исследова- и прения» [2]. Политическая коммуникация выступа-
ния пропаганды в период Первой мировой войны. ет как особый вид политических отношений, по-
Первые работы в этой отрасли, а также сам термин средством которого доминирующие в политике субъ-
«политическая коммуникация» появились в конце екты регулируют производство и распространение
1940-х – начале 1950-х годов. Одно из наиболее пол- общественно-политических идей своего времени [3].
ных толкований сущности политической коммуника- Взаимодействия основных акторов в политическом
ции было предложено Р.-Ж. Шварценбергом, который пространстве могут носить случайный или запрограм-
определил ее как «процесс передачи политической ин- мированный характер, а сопровождающие их инфор-
формации от одной части политической системы к дру- мационные потоки принято рассматривать как
гой и между политической и социальной системами» [1]. политический дискурс, ключевой характеристикой
Тему политических коммуникаций в Украине и за которого является преобладание целенаправленных
рубежом исследовали Г. Почепцов, Б. Ольшанский, адресных информационных потоков от власти к об-
В. Бебик, Г. Агафонова, А. Власов, Е. Максимова, ществу [4]. Но если рассматривать политические ком-
М. Вершинин, В. Карпов, Л. Семенова и др. Г. По- муникации не как односторонний процесс, понятие
чепцов, в частности, рассматривает политические политического дискурса расширяется и должно вклю-
коммуникации через призму классических моделей чать в себя обратную связь от электората к власти,
социальной коммуникации, а также в контексте сов- если речь идет о пределах одной страны. В контексте
ременного политического дискурса в Украине. Л. Се- же глобальных коммуникаций политический дискурс
менова в свою очередь поднимает в своих работах становится более широким понятием, в котором
проблему прямой и обратной связи между органами пересекаются локальные и международные дискурсы,
государственной власти. имеющие вес и значение в глобальном масштабе.
Целью научной работы является анализ и опреде- Важным аспектом в процессе построения полити-
ление роли политических коммуникаций в современ- ческих коммуникаций является определение целевой
ном политическом дискурсе Украины и мира. аудитории того или иного сообщения. Принято счи-
В процессе анализа особенностей использования тать, что публичные политические коммуникации в
политических коммуникаций были применены мето- условиях глобализации общества традиционно адре-
ды наблюдения, анализа, синтеза, сравнения, метод сованы широким массам. Е. Павлова в своей работе
систематизации. При подготовке статьи использова- утверждает, что «специфической особенностью пуб-
лись рекламные материалы агитационных кампаний в личного политического дискурса является его прагма-
Украине и за рубежом. тическая направленность на управление общест-
Коммуникация в условиях формирования демокра- венным мнением, на формирование у массового
тического общества занимает важные позиции. Она адресата определенной оценки информации и за-
часто гарантирует здоровую конкуренцию как в биз- данной эмоциональной реакции на нее» [5]. Однако
несе, так и в политической жизни. Именно полити- далеко не все сообщения в публичном политическом
25
дискурсе адресованы массовой аудитории. В мировой ческих сил, настраивает избирателей на их поддерж-
практике существует множество примеров, когда то ку, формирует и внедряет в массовое сознание
или иное сообщение, вышедшее в публичную плос- определенное представление о характере этих полити-
кость имело цель попасть к одному конкретному ческих сил, создает желаемую психологическую
человеку (адресату). Часто такой метод используют в установку на голосование.
ходе политических «войн» с целью манипуляции или Коммуникативная сущность политической рекла-
давления на политического конкурента. мы заключается в том, что она устанавливает контакт
Таким образом можем определить политические между носителями власти или претендентами на мес-
коммуникации как комплекс способов и методов та во властных структурах и массами, осуществляет
обмена информацией между политическими игроками определенным образом целенаправленную связь
и электоратом с целью завоевания и удержания между ними, используя предельно доступную для
власти, легитимации и коммуникации решений, а восприятия и адекватную ему знаковую систему.
также обеспечения плюрализма и демократии. Политическая реклама – это некий проводник идей,
Комплекс политических коммуникаций состоит из ретранслятор образов, символов, мифов. Она выпол-
ряда традиционных и нетрадиционных методов и няет также и информационную функцию, поскольку
приемов, благодаря которым обеспечивается непре- одна из задач, стоящих перед ней, – оповещение,
рывная связь политиков с их опонентами и электо- ознакомление аудитории с партией, кандидатом, их
ратом. Одним из самых распространенных методов взглядами, предложениями, их преимуществами пе-
является политическая реклама. Ни одна избиратель- ред конкурентами. Политическая реклама функцио-
ная кампания не обходится без политической рекла- нирует в условиях политической конкуренции, она
мы, а также других коммуникационных агитационных выделяет собственный объект из числа других, поэ-
методов. На рекламу в ходе избирательной кампании тому можно говорить как об ее идеологической, так и
расходуется в среднем треть всех средств, выделяе- функции социально-ориентирующей [9].
мых на предвыборную кампанию. В последее время в По мнению Г. Васильева и В. Полякова, полити-
постсоветских странах наблюдается тенденция к ческая реклама – это грамотное, корректное и целе-
приросту таких расходов. К примеру во время агита- направленное выявление, подчеркивание и демонст-
ционной кампании перед парламентскими выборами рация различным социальным и национальным
2012 года в Украине было потрачено рекордное коли- группам избирателей именно тех качеств и
чество средств на политическую рекламу за время достоинств претендентов на лидерство, к которым эти
независимости страны [6]. группы проявляют особый интерес. Она является
Хотя политическая реклама имеет место и в важным источником коммуникации, с помощью кото-
межизберательный период, именно во время избира- рой политики и их команды увеличивают эффектив-
тельной гонки наблюдается её максимальное коли- ность своих кампаний на выборах и поддерживают
чество и концентрация в информационном простран- имидж своих партий в период между ними. Цель
стве. Таким образом политическая реклама стала политической рекламы заключается в информиро-
неотъемлемой частью политической культуры в мире. вании избирателей о политических лидерах, их
Она отражает политические отношения участников партиях, особенностях их предвыборных программ,
предвыборной гонки. Именно реклама является одной организациях презентаций для журналистов и общест-
из составляющих, которая формирует и одновременно венности. Основная задача политической рекламы –
производит политическую культуру социума [7]. создание узнаваемости и популярности кандидата.
Для определения понятия «политическая реклама» Политическая реклама является концентрирован-
необходимо понимать, что оно находится на пересе- ным коммуникативным выражением политической
чении различных дисциплин и сочетает в себе знания платформы определенных политических сил, которая
из сферы политических наук (политологии, полити- способствует внедрению в массовое сознание ясного
ческой философии, социологии, психологии), а также представления об их характере и формированию
рекламы и маркетинга. Вместе с тем политическая желаемых психологических установок. Такое форми-
реклама ставит перед собой цель влияния на массовое рование и внедрение происходит на основе рацио-
сознание, а это предполагает включение в ее предмет нальных и эмоциональных средств воздействия на
также теории массовой коммуникации, социальной аудиторию, направленных на осознанные и неосоз-
психологии и других смежных наук. Профессор нанные реакции индивидов. В основе коммуника-
А. А. Феофанов дает такое определение: «политичес- тивного воздействия имиджа на электоральные
кая реклама – комплекс специфических форм и мето- наставления лежит его проективная способность – по-
дов психологического воздействия на массовые строение образа желаемого будущего. Имидж полити-
аудитории в условиях политического выбора с целью ка выступает в политической коммуникации посред-
управления их политическим поведением» [8]. ником между лидером и массой, его постоянно восп-
Политическая реклама является особым видом роизводит сам субъект и средства коммуникации.
рекламной деятельности. Создание и распространение Специфическим сущностным признаком имиджа
такой рекламы требует высокого уровня профессио- является его способность передавать информацию о
нализма и ювелирной точности. Политическая рекла- политическом деятеле, которая соответствует ожида-
ма – это форма коммуникации в условиях выбора, это ниям электората и которую передает политическая
метод воздействия на электоральные группы в реклама [10].
лаконичной и оригинальной форме. Она отражает Французский исследователь А. Дейян способы воз-
суть политической платформы определенных полити- действия политической рекламы разделяет на
26
рациональный и эмоциональный, а отсюда и виды пишет: «Современный PR – это виртуальные техноло-

рекламы. Рациональная (предметная) реклама инфор- гии контроля над коммуникативной сферой и скры-
мирует, обращается к разуму потенциального поку- того управления (точнее, манипуляции) средствами
пателя (избирателя), приводит аргументы для его массовой информации. Это особая маркетинговая
убеждения. Эмоциональная (ассоциативная) реклама коммуникация, сущность которой заключается в
вызывает воспоминания и наводит на определенные манипулировании основными элементами коммуни-
мысли. Она воздействует через ассоциацию идей, кационного воздействия и каналом коммуникации, а
путем воспроизведения обстоятельств. Такое разделе- через него – аудиторией» [11].
ние позволяет выделить ряд жанров политической Важно отметить, что в сфере связей с общест-
рекламы. В постсоветском пространстве особую по- венностью существует понятие «паблисити», которое
пулярность имеет наружная политическая реклама подразумевает неоплачиваемые упоминание о собы-
(плакаты, биллборды, щиты, растяжки, объемные тии, бренде или человеке в журналистских матери-
формы, световые табло, видеоэкраны). Активно ис- алах. Обеспечивается такое медиапокрытие при
пользуются политические листовки, брошюры (печат- условии существования или формирования PR-
ные издания, в которых содержится информация о службой информационного повода, интересного для
партии или политика, а также призыв к тому или СМИ. В политическом дискурсе под видом паблисити
иному политическому действию или разъяснение может подаваться откровенно рекламный материал,
основных положений программ или кандидатов что нарушает стандарты журналистики, а также
партий). Рекламные публикации, как правило, нахо- законы стран с развитым рекламным законодатель-
дят место на страницах газет и журналов и представ- ством. Таким образом происходит подмена понятия
ляют собой сообщения о деятельности, программах «паблисити» понятием «джинсы». «Джинсой» в пост-
партий, их лидеров. Они могут быть выполнены в советском пространстве принято называть адветориал
виде статей, интервью, бесед. Политическая телерек- (от англ. advertorial – текст на правах рекламы). Тер-
лама запрещена в некоторых странах Европы, но мин появился благодаря слиянию двух понятий:
очень распространена на телеканалах в предвыбор- advertisement (реклама) и editorial (редакционный) и
ный период в Украине и других странах СНГ. обозначает публикацию рекламного материала под
Интернет-реклама заниамет важное место в комп- видом журналистского. «Джинсой» могут быть и
лексе политического маркетинга, так как позволяет с новостные сюжеты на телевидении, и статьи в
меньшими затратами попадать в более четко сегмен- печатных и Интернет СМИ. Такой метод полити-
тированную аудиторию. ческого PR часто используют не только для фор-
В предверии выборов традиционно активизируют- мирования позитивного имиджа политика или партии,
ся политические коммуникации во всех их проявле- но и в качестве борьбы с политическими оппонен-
ниях. В частности возростает в разы количество тами. Технологии «черного» PR особенно распростра-
рекламы. Но нужно отметить, что политический PR нены в странах, в которых слабо развито рекламное
работает не менее активно и в межизбирательный законодательство и система государственного регули-
период. Именно посредством методов PR политики рования сферы СМИ, а также рекламы и PR.
общаются между собой и с электоратом. Его целью Политические коммуникации занимают важные
является формирование устойчивых каналов взаимо- позиции в мировом информационном пространстве.
действия между акторами политического процесса, Это обусловлено тем, что именно политическая
сочетающих в себе формальные и неформальные реклама и PR играет большую роль в вопросе власти
связи, а также учитывающие многовекторность и и государственности. В истории есть случаи, когда
стохастическую неопределенность протекающих политическая реклама определяла ход избирательной
процессов. Политический PR понятие довольно широ- кампании не только одного политика или партии, но и
кое и часто может включать в себя и рекламные всех участников избирательной гонки.
каналы коммуникации. Но при этом PR имеет другую В условиях политической борьбы политические
цель – реклама призывает к действию, к примеру, коммуникации воспринимаются как технология ин-
голосовать, а задача PR сформировать у избирателя формационной войны. На войне, как говорится, все
желание осуществить это действие. Используя широ- методы хороши. Известный американский специалист
кий спектр методов политический PR может включать по рекламе Джордж Луис однажды заметил: «Хорошо
в себя различного жанра публикации в печатных это или плохо, но факт в том, что реклама –
СМИ и Интернет-ресурсах (статьи, интервью, анали- единственный способ, с помощью которого кандидат
тические материалы), новостные сюжеты на телеви- может рассказать о своих добродетелях. Без рекламы
дении, а также участие политиков в эфирах (ток-шоу любой кандидат, несмотря на все свои благородные
и другие форматы), развлекательные, спортивные и качества, будет просто уничтожен, на него просто
культурные мероприятия под эгидой политика или никто не обратит внимания» [12].
партии (проведение концертов и соревнований во Таким образом делаем вывод, что политические
время предвыборной кампании), публичная поддерж- коммуникации в своем комплексе играют важную
ка политика авторитетными лицами (блоги, фото- роль в процессе получения и удержания власти. Вмес-
графии и другие проявления поддержки от поп-звезд те с тем политические коммуникации являются неотъ-
и других лидеров мнений) и др. емлемой частью публичной политики. Именно пуб-
Исследователь политических коммуникаций личные коммуникации часто являются фактором
Д. Ольшанский называет политический PR виртуаль- легитимации того или иного политического шага или
ной манипулятивной технологией. В частности, он решения.
27
ЛИТЕРАТУРА
1. Шварценберг Р.-Ж. Политическая социология: в 3 ч. – pid-chas-vyboriv-2012-vytracheno-najbilshe-koshtiv-za-vsi-
Ч.І. / пер. с. фр. – М. : Политика, 1992. – С.180. roky-nezalezhnosti/. – Заголовок з екрану.
2. Лассуэлл Г. Язык власти // Политическая лингвистика. 7. Войтович Н. Розвиток політичної культури в Україні та
Вып. 20. Екатеринбург, 2006. С. 264–279. політична реклама в ЗМІ / Н.Войтович [Електронний
3. Ирхин Ю., Зотов В., Зотова Л. Политология: учебник. ресурс] ― Режим доступу : http://www.franko.lviv.ua/
М.: Юристъ, 2002. С. 308. faculty/ jur/publications/visnyk34/Visnyk%2034_P6_
4. Чупина А., Константинова Л. Коммуникативный _02_Voytovych.pdf.– Заголовок з екрану.
дискурс общества и власти как новый формат 8. Акайомова А. Політична реклама в боротьбі за владу / А.
взаимодействия в процессе легитимации политических Акайомова. ― Рекламіст. – 1998. ― № 8
решений / А. Чупина, Л. Константинова [Электронный 9. Особливості політичної реклами. [Електронний ресурс]
ресурс] – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/ ― Режим доступу : http://jyrnalist.ru/osoblivosti-
/kommunikativnyy-diskurs-obschestva-i-vlasti-kak-novyy- politichnoyi-reklami/. – Заголовок з екрану.
format-vzaimodeystviya-v-protsesse-legitimatsii- 10. Лисовский Ф. Политическая реклама / Ф. Лисовский [Эле-
politicheskih-resheniy. – Заглавие с экрана. ктронный ресурс] – Режим доступа: http://www.
5. Павлова Е. Политический дискурс в глобальном .advesti.ru/publish/osn/200405_polit/. – Заглавие с экрана.
коммуникативном пространстве / Е. Павлова 11. Ольшанский Д. Политический PR / Д. Ольшанский. –
[Электронный ресурс] – Режим доступа: СПб. : Питер, 2003. – с. 414
http://cheloveknauka.com/politicheskiy-diskurs-v-global- 12. Кочубей Л.О. Виборчі технології: Навч. посіб
nom-kommunikativnom-prostranstve. – Заглавие с экрана. [Електронний ресурс]. – К.:Український центр
6. На політрекламу під час виборів-2012 витрачено політичного менеджменту, 2008. – 332 с. – (Б-ка журн.
найбільше коштів за всі роки незалежності "Політ. менеджмент"). – Режим доступу: //http://www.
[Електронний ресурс] ― Режим доступу : .politik.org.ua/vid/bookscontent.php3?b=23&c=589. –
http://vybory.mediasapiens.ua/2012/11/27/na-politreklamu- Заголовок з екрану.
REFERENCES
1. Schwarzenberg R.-ZH. Political sociology: 3 Part. – CH.I. / vytracheno-najbilshe-koshtiv-za-vsi-roky-nezalezhnosti/. –
Translation. from. fr. – Moscow: Politics, 1992. - P.180. Title from the screen.
2. D. Lasswell The language of power // Political linguistics. 7. Voytovych N. The development of political culture in
Issue. 20. Ekaterinburg, 2006, pp 264-279. Ukraine and political advertising in mass media /
3. Irkhin Y., Zotov V., Zotova L. Political science: the N.Voytovych [electronic resource] – Access mode:
textbook. M.: Jurist, 2002. P. 308. http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/publications/visnyk34/
4. Chupina A., Konstantinova L. The communicative discourse Visnyk%2034_P6_02_Voytovych .pdf. – Title from the screen.
of society and the government as a new format of interaction 8. Akayomova A. Political advertising in a power struggle / A
in the process of legitimation of political decisions / AV Akayomova. - Reklamist. - 1998. - № 8.
Chupin, L. Konstantinov [electronic resource] – Access 9. Features of political advertising. [Electronic resource] –
mode: http://cyberleninka.ru/article/n/kommunikativnyy- Access mode: http://jyrnalist.ru/osoblivosti-politichnoyi-
diskurs-obschestva-i-vlasti-kak-novyy-format- reklami/. – Title from the screen.
vzaimodeystviya-v-protsesse-legitimatsii-politicheskih- 10. Lisowskyi F. Political advertising / F. Lisowskyi [Electronic
resheniy. - Title from the screen. resource] – Access mode: http://www.advesti.ru/
5. Pavlov E. Political discourse in the global communication /publish/osn/200405_polit/. – Title from the screen.
space / E. Pavlova [electronic resource] – Access mode: 11. D. Olshansky Political PR / D. Olshansky. - SPb. : Piter,
http://cheloveknauka.com/politicheskiy-diskurs-v-global- 2003. - p. 414.
-nom-kommunikativnom-prostranstve. – Title from the screen. 12. Kochubey L. Voting technologies: Training. guidance [elec-
6. For political advertising was spent the most money since tronic resource]. - Kyiv: Ukrainian Centre of Political Mana-
independence during the elections on 2012 [electronic gement, 2008. - 332 p. - (B-ka journal. Polit. Management).
resource] – Access mode: http://vybory.mediasapiens.ua/ – Access mode: //http://www.politik..org.ua/vid/book
/2012/11/27/na-politreklamu-pid-chas-vyboriv-2012- scontent.php3?b=23&c=589. – Title from the screen.
Political communication as a socio-cultural phenomenon of society

Drozdyk L.
Abstract. The article is devoted to the theme of political communication as an integral part of a modern democratic society. The
author considers political advertising and political PR as important components of the political communications comlex. Political
communication in the article is considered from the standpoint of its importance in public policy and global political discourse. The
author considered that the political communication play an important role in the process of obtaining and retaining power, the
formation of a democratic society, as well as the legitimation of political decisions.
Keywords: political communication, political advertising, political PR, political discourse, elections, power.

Л. А. Дроздик
Аннотация. Статья посвящена теме политических коммуникаций как неотъемлемой части современного демократического
общества. Автор рассматривает политическую рекламу и политический PR как важные составляющие комплекса
политических коммуникаций. Термин «политическая коммуникация» в статье раскрывается с точки зрения его значения в
публичной политике и глобальном политическом дискурсе. Автор в работе доводит, что политические коммуникации
играют важную роль в процессе получения и удержания власти, формирования демократического общества, а также
легитимации политических решений.
Ключевые слова: политическая коммуникация, политическая реклама, политический PR, политический дискурс,
выборы, власть.
28
Трансформація медійного контенту в умовах конвергенції ЗМК

О. В. Гресько

Анотація. В статті йдеться про трансформацію телевізійного і радіо контенту внаслідок розвитку конвергентної культури
ЗМК. Розглянуто основні тенденції соціальних комунікацій, які формують попит і пропозицію на глобальному медіа ринку.
На прикладі новаторських підходів подавання інформації проаналізовано нову модель виробництва новин і функції
громадянської журналістики. Перспективи розвитку віртуальної реальності, конвергентної журналістики і мобільних
додатків охарактеризовано с урахуванням інвестиційних прогнозів.
Ключові слова: віртуальна реальність, конвергенція, медійний контент, соціальні комунікації, телерадіомовленняї.
Вступ. Пошук власної моделі виробництва новин в збирання, обробки й поширення інформації. Конвер-
Україні почався із проголошення незалежності в 1991 гентна журналістика формує нову філософію подаван-
р. і донині перебуває на стадії розвитку та вдоскона- ня контенту, зокрема новин. По-перше, основу теоре-
лення. Особливість сучасного телерадіомовлення в тико-практичної моделі становить онлайн версія.
Україні та світі полягає у трансформації класичної Спочатку репортери (часом навіть ще з місця події)
моделі подачі контенту в конвергентну версію. анонсують майбутній матеріал в інтернет просторі за
Сучасний радіопродукт транслюється онлайн і слухач допомогою влучних текстових заголовків, привабли-
може бачити прямий ефір з радіостудії. Подібна вого візуального супроводу, аудіовізуальних ефектів
прозорість журналістської діяльності сприяє зміцнен- тощо. Згодом працюють над радіо- і телеверсією, що
ню довіри і відкритості масової комунікації. Формат може бути представлена на спільній мультимедійній
телевізійного контенту змінюється на мультимедій- платформі. По-друге, завдяки конвергентній культурі
ний пакет з ознаками новітніх медіа, які дозволяють ЗМК новини більше не мають обов’язкової структури,
глядачеві взаємодіяти водночас як з авторським а класичні правила на зразок «обернутої піраміди»
колективом редакції, так і з аудиторією. Запорукою частіше стають винятками. По-третє, форма впливає
успішного розвитку і популяризації є обов’язкова на змістове наповнення, адже на відміну від тради-
складова нової моделі телерадіомовлення – інтеграція ційних новітні медіа мають більше повідомлень пози-
з соціальними мережами і блоґосферою, що впливає тивного характеру, якими користувач охоче ділитися
на рейтинги новин телевізійних і радіо програм. з «друзями» в соціальних мережах.
Вивченню сучасного стану і перспектив розвитку Висока конкурентоздатність в інформаційній галузі
конвертної і громадянської журналістики присвячено зумовлює економний стиль організації виробництва
чимало праць науковців і практиків: О. Вартанова, медійного контенту в структурі типового медіа-
О. Гоян, С. Даниленко, C. Квіт, Т. Петрів, Дж. Павлік, холдингу. Відтак відбувається не лише перерозподіл
Б. Потятиник, Г. Почепцов, В. Різун, І. Слісаренко, завдань інформаційно-аналітичних служб і відділів
Є. Цимбаленко, О. Чекмишев та іншні. новин, а також функціональних обов’язків працівни-
Основна мета даного дослідження – проаналізувати ків, які тепер мають володіти практичними навичками
нову концепцію виробництва новин, що полягає в універсальних журналістів. Мультимедійна перспек-
поєднанні традиційної та громадянської журналісти- тива і бажання зекономити призвели щоденну амери-
ки, трансформації медійного контенту в конвергент- канську газету «Чикаго сан-таймс» до звільнення всіх
ному вимірі. Для дослідження було використано ме- (28 осіб) штатних фоторепортерів у травні 2013 року.
тод моніторингу, спостереження. Конвергентні редакції надають перевагу універсаль-
Журналістика ХХІ століття трансформується внас- ним репортерам, які завдяки базовим технічним на-
лідок таких основних тенденцій соціальних кому- вичкам збирають, поширюють інформацію на різно-
нікацій, як: манітних платформах.
 візуалізація і віртуалізація медійного контенту; Попри універсалізм у новинній журналістиці внас-
 динаміка розвитку комунікаційних технологій в лідок сегментації ринку преси розвивається тематична
суспільстві; і регіональна спеціалізація. Користувачі соціальних
 залежність ЗМК від транснаціональних корпорацій; мереж об’єднуються на основі однакових інтересів і
 інтерактивність; смаків, що призводить до створення груп і спільнот.
 комерціалізація і конкуренція; Такий чіткий розподіл аудиторії за інтересами дає
 конвергенція; можливість виробникам детальніше та глибше роз-
кривати обрану тематику, легше працювати з рекла-
 монетизація інтернет-трафіка;
модавцем в умовах комерціалізації ЗМК, а також
 надлишок виробництва інформації;
формувати суспільну думку.
 новаторство в обробці інформації; Конвергенція не залежить від будь-якого конкрет-
 поверховість аналітичних коментарів і прогнозів; ного механізму доставки. Вона являє собою зміну
 поява новітніх медіа і розвиток громадянської парадигми – перехід від особливого змісту до змісту,
журналістики; що поширюється мультимедійними каналами, до
 сенсаційний характер повідомлень і т. п. збільшення незалежності систем зв’язку, до примно-
Конвергенція ЗМК – це об’єднання різноманітних ження способів доступу до медіа-контенту, до більш
видів подавання медійного продукту в єдину систему
29
складних відносин між традиційними медіа, що громадян, які збирають, обробляють та поширюють
направлені зверху вниз, і користувачів-учасників, що інформацію у непрофесійний спосіб - наближена до
направлені знизу вгору. [1, с. 243] аматорської, адже обробка повідомлень не завжди
В умовах глобалізації комерціалізація ЗМІ пород- відповідає стандартам і етико-правовим нормам про-
жує конкуренцію на ринку інформаційних послуг, яка фесійної журналістики. Відтак, це надає більше сво-
спонукає до новаторства та експериментів. Взаємо- боди і водночас менше відповідальності. Попри ама-
залежні явища (комерціалізація=>конкуренція=>кон- торський підхід і відсутність традиційного алгоритму
вергенція) поступово модифікують конвергентну обробки даних громадянська журналістика миттєво
журналістику в мобільну. З появою у 2008 році оприлюднює та поширює інформацію в мережі інтер-
iPhone3G почалася епоха мобільного контенту, як нет в інтересах громадян або громад. Місія громадян-
комунікаційний інструмент смартфон об’єднав обидві ської журналістики полягає у наданні актуальної,
функції: споживання і виробництва інформації. Без- достовірної, незалежної, правдивої й різнобічної ін-
коштовні додатки, платні мобільні програми (апліка- формації самими громадянами, які не мають журна-
ції), спеціальні аксесуари збільшують багатофункціо- лістської освіти, але мають право брати участь у жур-
нальність в технічному плані, однак мобільна журна- налістській діяльності як представники демократич-
лістика потребує такої техніки виробництва новин, ного суспільства.
яка б миттєво заповнювала різноманітні мультимедій- Нова концепція виробництва новин полягає в
ні платформи. Спочатку мобільні пристрої використо- поєднанні традиційної та громадянської журналісти-
вувалися для перевірки електронної пошти, згодом ки. Остання має свої функції, особливості методів
високий попит розширив призначення: ігри для мо- збору, обробки й поширення інформаційних повідом-
більних телефонів, користування Інтернетом, спілку- лень, переваги та недоліки у зв’язку із залученням
вання, перегляд відео і фото і т. д. споживачів інформації до процесу творення новин і
Ринок мобільних додатків (від англ. терміна «прик- недотримання професійних стандартів.
ладне програмне забезпечення») сьогодні дуже роз- Громадянська журналістика – це діяльність людей,
винутий і невпинно росте. Мобільні додатки – це які активно збирають, аналізують, обробляють і по-
рушійна сила медіа-активності: сім з восьми хвилин ширюють інформацію без відповідної професійної
медійний контент переглядають на мобільних прис- журналістської підготовки. Ключовою ознакою гро-
троях, найчастіше на смартфоні. 60% часу припадає мадянської журналістики є демократичність, адже
на мобільне використання, на комп’ютері – 40%. немає жодних зобов’язань перед власником, редакто-
Додатки змінили не лише звичку користувачів перег- ром і навіть аудиторією за виконання редакційних
лядати новини цифрових медіа, а й поведінку спо- завдань і настанов, дотримання кінцевого терміну
живачів, які купують товари або замовляють послуги подавання матеріалу, етичних норм або професійних
онлайн. Навіть в магазині найкращий консультант – стандартів, обов’язків або інших обмежень. Добро-
смартфон з доступом до мобільної мережі, де опе- вільний і незалежний обмін інформацією про почуте й
ративно можна знайти відгуки покупців на певний побачене найбільше приваблює блоґерів, соціальних
продукт, який легко сфотографувати і надіслати видавців, репортерів та інших представників нових
рідним, близьким для консультації. професій у мережі Інтернет.
Активна роль комунікатора, який ще вчора був Серед основних функцій громадянської журналіс-
дише пасивним споживачем інформації, призвела до тики можна виділити такі:
того, що на радіо і телебаченні критерії відбору новин  аналіз інформації через призму власного бачення
тепер мають додаткову складову і порядок денний та інтересів;
редакції формують принаймні на двох рівнях: профе-  ділитися інформацією про побачене і почуте за до-
сійному та громадянському. Інформаційна цінність помогою доступних форм зв’язку і передавання даних;
повідомлень для традиційних і новітніх медіа суттєво  забезпечення прав на інформацію, вільний обмін
відрізняються. По-перше, інформаційно-комунікацій- думками і намірами в межах чинного законодавства
ні потоки у соціальних мережах, як правило, мають країни;
хаотичну форму, натомість чітко визначено зміст,  коментування події, явища, процесів з огляду на
структуру і вектор. По-друге, прозорість інформацій- власне бачення та інтереси;
них потоків в мережі залежить від головного завдання  контролювання влади та інших громадян за допо-
спільнот, які об’єднуються навколо певної мети. могою інформування і висвітлення незаконних дій;
Феномен соціальних медіа трансформує поняття куль-  надавання відчуття і можливості належності до
тури комунікації різних політичних систем на місце- відкритого інформаційного суспільства;
вому рівні в однорідне масово-інформаційне середо-
 покращення політичної культури й обізнаності
вище світового масштабу.
щодо правових питань;
Глядач або слухач свідомо обирає роль активного
 створювання умов і можливостей для реалізації
комунікатора, який стає частиною команди журналіс-
творчого потенціалу в контексті подій сьогодення;
тів. Це можливо за допомогою передавання до
редакції оперативної інформації про актуальні події  формування громадянської позиції кожного
на місцевому рівні, достовірність яких перевіряють окремо і взагалі з актуальних суспільно-політичних
репортери. Професійний і громадянський виміри питань і т. п.
формують перелік щоденних редакційних завдань ін- Нові цифрові технології, розвиток Інтернет стали
формаційних випусків новин сучасних ЗМК. Грома- поштовхом для зародження громадянської журналіс-
дянська журналістика – це журналістика пересічних тики. З виникненням соціальних мереж динамічно
30
розвивається мережева комунікація, без якої не може незначну частку ефірного часу. Подібну редакційну
уявити свою інформаційну діяльність ні користувач, політику творчі колективи виправдовують інтересами
ні виробник. Явище громадянської журналістики як й зацікавленістю масової аудиторії, яка нібито потре-
феномен у системі соціальних комунікацій ХХІ ст. є бує більше розважального, а не інтелектуального
викликом для професійної журналістики. Внаслідок контенту. Запити цільової аудиторії формують крите-
трансформації моделі новин в умовах розвитку рії цінності повідомлень, однак сучасні ЗМК також
конвергентної журналістики відбувається переосмис- впливають на попит інформації та навіть новітніх
лення ролі та місця громадянської журналістики. комунікаційних пристроїв для отримання й поширен-
Мало не щокварталу мережева журналістика розк- ня даних у зручний спосіб. За прогнозами, «інтелекту-
риває нові, невідомі доти грані. Відбувається пошук альне виробництво стане провідним, продукція якого
нових бізнес-моделей, способів поширення контенту буде акумулюватися і поширюватися за допомогою
(напр., у соціальних мережах), форм подавання мате- інформаційно-комунікаційних технологій. [3]
ріалу та інтерактивності. Це якраз той випадок, коли Паралельно з візуалізацією відбувається віртуаліза-
матеріалу надмір і важко дати собі з ним раду, коли в ція контенту в конвергентній журналістиці. Розвиток
Мережі розгортаються надзвичайно цікаві процеси соціальних мереж робить глобальний інтернет-
диверсифікації інформаційних послуг і водночас їх- простір інтернаціональним, завдяки чому він віртуа-
нього синтезу, коли на наших очах народжуються, лізується швидше. Розважальна і інформаційно-розва-
вмирають і народжуються знову гібридні ресурси, які жальні функції стали невід’ємною частиною новітніх
важко піддаються класифікації. [2] ЗМК, що використовують мобільні додатки. Користу-
Інтерактивність медійного простору породжує по- вач звик до формату ігор, вікторин та інших віртуаль-
няття «новин на замовлення». Відбувається поступове них забаганок, що поступово стають частиною інфор-
перетворення новин із продукту на послугу, коли маційного продукту для мобільних додатків – від-
кожен бажаючий може отримати електронною пош- бувається трансформація формату подачі репортажів з
тою, за допомогою додатків або інших новітніх прист- місця події.
роїв, новини бажаного тематичного спрямування. У Новаторський підхід подачі контенту пов’язаний із
такий спосіб замовник уникає редакційного впливу на віртуальною реальністю, котра вже стала невід’ємною
формування пакету новин. Особливість редакційної звичкою сприйняття дійсності постійних інтернет-
політики певних мас-медіа зумовлена залежністю від користувачів. Вперше у своїй журналістській практи-
транснаціональних корпорацій, що використовують ці віртуальну реальність при висвітленні новин
ЗМІ як інструмент досягнення політичних і ділових застосувала The New York Times (NYT), яка у листо-
інтересів. На відміну від українських комерційних паді 2015 року розробила і запустила революційну
ЗМІ, де контент досі може формуватися з урахуван- технологію, котру реалізовано у вигляді мобільного
ням політичної орієнтації власника. додатку. Перший інформаційний матеріал у такому
Візуалізація змістового наповнення характеризує форматі вийшов про Україну, про дітей війни, які
звички і манеру учасників сучасного комунікаційного втратили свої помешкання через військові дії. В 11
процесу, які отримують і поширюють інформацію за хвилинному відео розповідається про 11-річного
допомогою відеоряду, фотографії, статичного або українця Олега Терьохіна зі Сходу України, будинок
рухливого зображення. Графічне подавання інформа- якого був знищений терористами, підтримуваними
ції мінімізує роль і місце тексту як одного із компо- Росією, 12-ти річну сирійську дівчинку Хану і 9-
нентів журналістського матеріалу і не потребує пере- річного Чула з Південного Судану. Перегляд відео
кладу. Користувачі її легко сприймають і поширюють створює відчуття присутності на місці подій. Корис-
за допомогою соціальних мереж. тувач телефоном в різних напрямках може оглядати
Внаслідок динамічного розвитку комунікаційних все, що відбувається навколо. Тим часом команда The
технологій, що має як негативні, так і позитивні нас- New York Times ховається за дверима, щоб не
лідки для інформаційного суспільства, спостеріга- потрапити в поле зору камер під час зйомок Олега та
ється явище спрощення моделі новин. З одного боку, його друзів. Додаток NYT VR доступний для iOS-
писати просто про складне – кредо багатьох блоґерів, іAndroid-пристроїв. Можна переглядати відео як
журналістів і публіцистів, які поширюють свої напряму з телефону, так і для більшого занурення в
матеріали онлайн. Наприклад, лауреат Нобелівської реальність – через Google Cardboard VR. Користувач
премії з економіки Пол Кругман веде постійну колон- занурюється у віртуальну реальність і відчуває себе
ку на економічну тематику в газеті «Нью Йорк на місці події.
Таймз», розраховану на широкий загал. Попри нау- Вищенаведені приклади новаторства у журналісти-
кові досягнення і світове визнання фахівець з еконо- ці з використанням віртуальної реальності нагадують
мічних питань зрозуміло та легко пояснює читачам ринок смартфонів до приходу iPhone, дивовижні
причини і наслідки фінансових криз, взаємозалеж- платформи і додатки перебувають на ранніх стадіях
ність монетарної політики держав і рівень життя розвитку. За прогнозом Digi-Сapital, 2017 року обсяги
населення, тощо. З іншого боку – спрощення моделі продажів на ринках віртуальної реальності стано-
новин призводить до поверхового сприйняття дійс- витимуть приблизно $10 млрд. Протягом наступних
ності, коли споживач не отримує ґрунтовної аналітики, трьох років перший ринок зросте утричі, до $30 млрд,
логічних пояснень причин і наслідків подій. а другий – у 12 разів, до $120 млрд.
Аудіовізуальні ЗМІ у більшості випадків віддають Висновки. Трансформація медійного контенту від-
перевагу сенсаційному характеру повідомлень, нато- бувається внаслідок динамічного розвитку комп’ю-
мість аналітичним коментарям і прогнозам – лише терних технологій, мережевої комунікації, конвер-
31
гентної і мобільної журналістики. Експериментально- видань, що збільшує потенціал і чисельність як ауди-

новаторські підходи виробництва і поширення кон- торії, так і авторів. Інформаційне телерадіомовлення
тенту зумовлюють традиційні ЗМІ взаємодіяти з гро- України віддзеркалює сучасний стан розвитку гро-
мадянською журналістикою і розвивати нові мульти- мадянського суспільства в країні. Попри розвиток
медійні платформи для реалізації інформаційно-кому- новітніх медіа і конвергентних редакцій на початку
нікаційних стратегій. ХХІ ст. телебачення все ще залишається найвпливо-
Перспектива і особливість конвергентної журналіс- вішим серед традиційних ЗМІ для масового глядача, а
тики полягає у тому, що в одному ЗМК об’єднані радіомовлення – найоперативнішим для масового
переваги телебачення, радіомовлення і друкованих слухача в Україні.
1. Потятиник Б.В. Інтернет-журналістика : навч. посіб. /
Б. В. Потятиник. – Львів : ПАІС, 2010. – 244 c.
REFERENCES
1. Henry Jenkins. Convergence culture: where old and new media Potyatynyk – Lviv : PAIS, 2010. – 244 p.
collide. – N.Y.: New York University Press, 2006. – 307 p. 3. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society.
2. Potyatynyk B.V. Internet journalism : textbook / B.V. Washington. / Masuda Y. World Future Soc., 1983 – 523 p
The transformation of media content in terms of convergence

Gresko O.
Abstract. the transformation of television and radio content in terms of the development of convergent culture is considered in the
article. Basic tendencies of social communication of XXI century create supply and demand on the global media market. Modern
news production model and functions of citizen journalism are analyzed on the examples of innovative approaches. The prospective
of virtual reality (VR), convergent journalism and mobile app are characterized considering investment forecasts.
Keywords: VR, media convergence, media content, social communication, TV and radio broadcasting.
Трансформация медиа контента в условиях конвергенции СМК

О. В. Гресько
Аннотация. В статье речь идет о трансформации телевизионного и радио контента вследствие развития конвергентной
культуры СМК. Рассмотрены основные тенденции социальных коммуникаций ХХІ ст., которые формируют спрос и
предложение на глобальном медиа рынке. На примере новаторских подходов подачи информации проанализировано новую
модель производства новостей и функции гражданской журналистики. Перспективы развития виртуальной реальности,
конвергентной журналистики и мобильных приложений охарактеризованы с учетом инвестиционных прогнозов.
Ключевые слова: виртуальная реальность, конвергенция СМК, медиа контент, социальные коммуникации,
телерадиовещание.
32
Україна та Росія: медіатизація політичного простору

С. Козиряцька
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна
Corresponding author. E-mail: kozyriatska@gmail.com

Анотація. Розглянуто вплив «медійних традицій» Радянського Союзу на розвиток сучасного телебачення Росії та України.
Проаналізовано маніпулятивні технології, використовувані українськими та російськими телеканалами у сфері політичного
простору, визначено роль, яку відіграє політична ситуація в процесі маніпуляції політичною свідомістю суспільства.
Ключові слова: засоби масової інформації, маніпуляція, медіатизація, суспільна свідомість.
Вступ. Глобальний та інтенсивний процес дії ЗМІ на Огляд публікацій за темою. Проблеми маніпуля-
аудиторію завжди був предметом пильної уваги нау- ції свідомістю за допомогою масової комунікації у
ковців та медіа-експертів, хоча в різні періоди йому своїх працях розглядали такі зарубіжні науковці, як
надавали або надмірно великого значення, або ж, нав- Ж. Бодріяр, П. Бурдьє, М. Маклюєн, Р. Мертон,
паки, невиправдано применшували. Однак сьогодні, Дж. Оруел та ін. У пострадянській науковій літерату-
коли активно ведуться інформаційні війни, коли рі: в Росії – В. Амелін, С. Кара-Мурза, Д. Ольшан-
знання та інформація, а також канали їх отримання і ський; в Україні – В. Іванов, Г. Почепцов. Зокрема,
поширення стають своєрідним стратегічним ресур- Г. Почепцов досліджує таке явище в медіа-просторі,
сом, уміле використання якого наділяє інформацій- як «інформаційні війни». Способи, форми та моделі
ною владою у певних сферах, питання впливу ЗМІ на комунікативного впливу засобів масової інформації
суспільну свідомість набуває неабиякої актуальності. на аудиторію вивчає М. Кондратюк. Відносинам між
Тим паче, що в сучасних реаліях розвиток інформа- політичною владою, ЗМІ та суспільством у контексті
ційного суспільства, поява нових засобів комунікації маніпуляції масовою політичною свідомістю присвя-
та інформації (Інтернету та його ресурсів: блогів, чено статті О. Кайкової. Явищу медіатизації приділя-
соціальних мереж тощо) дають для цього широкі ють увагу науковці різних сфер: мовознавці, політоло-
можливості. Прикладом може служити виникнення ги, соціологи. Так, лінгвістичне розуміння медіатиза-
такого явища, як інтернет-тролінг, – реалізація страте- ції пропонує І. Рогозіна; І. Фомічова розглядає її в
гій маніпулювання суспільною свідомістю через нові соціологічному аспекті – як процес, що замінює
медіа. Однак телебачення і до сьогодні, безумовно, безпосередній досвід людей завдяки посиленню ролі
залишається найбільш поширеним засобом впливу на фокусування ЗМІ на «потрібних» явищах і персонах;
маси, оскільки теоретично може охопити всі вікові ключові тенденції процесу медіатизації у вітчизня-
категорії та різні соціальні верстви населення. Цю ному політикумі досліджує І. Рибак; зміст та тенден-
його властивість гідно оцінили представники владних ції медіатизації в мережевому суспільстві розглядає
структур (і за радянських часів, і сучасні), що певною Т. Савельєва.
мірою пояснює їх пильну увагу до мас-медіа, адже Мета – проаналізувати маніпулятивні технології,
монополізація інформаційної сфери надає реальну використовувані українськими та російськими телека-
можливість здійснення впливу на суспільну свідо- налами у сфері політичного простору, визначити роль
мість. Так, О. Кайкова стверджує, що найвищі поса- політичної ситуації в маніпуляціях політичною свідо-
довці «на рівні державних каналів МК вже давно та містю суспільства.
успішно маніпулюють свідомістю суспільства, вва- Матеріали та методи. У ході дослідження було
жаючи це органічним та необхідним елементом використано такі методи: аналізу – для здійснення за-
політики й урядування» [3, с. 17–23]. Особливо це гальної розвідки теми та визначення теоретичного рівня
стає зрозумілим, якщо брати до уваги той факт, що її вивчення; моніторингу трансляції телеканалів з метою
медіа, згідно з результатами дослідження французь- виявлення в програмах застосування маніпулятивних
кого вченого Ж. Жерстеля, який займається вивчен- технологій та контент-аналіз телепрограм.
ням політичної комунікації, справляють досить від- Результати та їх обговорення. Характер відносин
чутний вплив на формування громадської думки про між політикумом та ЗМІ в різних країнах має свої
уряд та парламент (наприклад, про уряд: у Франції особливості. У контексті відносин України та Росії в
цей вплив становить 48% <…>, у Великій Британії – інформаційному просторі сьогодні не слід забувати
44% <…>, у США – 81%; про парламент: у Франції – про їх спільне радянське минуле, де формуванню
37% <…>, у Великій Британії – 48%, <…>, у США – громадської думки, у тому числі й з використанням
78% [4, с. 82]. Отже, сьогодні певною мірою можна ЗМІ, надавали важливого значення; і цей історичний
говорити про зрощення політики і мас-медіа, тому досвід, безумовно, так чи інакше позначається на роз-
науковці наразі порушують питання не лише мані- витку медіа обох держав: з одного боку, відбувається
пулятивного впливу, пропаганди, використання медіа- апелювання до найкращих почуттів і емоцій, а відтак,
технологій, але й медіатизації різних сфер життя, виховання й підтримання духу патріотизму, що в
особливо політики, становлення медіакратії тощо. У цілому є правильним, хоча по суті й належить до
цьому контексті ЗМК виступають уже не як канали маніпулятивних технологій (однак за умови, що патрі-
поширення інформації, а як творці і виразники отизм виховується виключно на любові до своєї дер-
інтересів певних структур [2, с. 117–123]. жави, а не на ненависті до іншої), а з іншого боку,
33
маніпуляції свідомістю для «впровадження» потрібної ною є подача новин з підкреслено шанобливим, надто
ідеології, досягнення владними структурами власних запопадливим ставленням до керманича держави
цілей (нехтуючи при цьому стандартами та принци- (повернення до культу особи); культивування образу
пами журналістики й працюючи у форматі зневаги до зовнішнього ворога (і за радянських часів, і сьогодні
аудиторії як до керованої маси). Отже, підтримання ним традиційно залишаються США); негативні оцінні
духу патріотизму вимагає від ЗМІ створення характеристики інших культурно-політичних систем
потрібного інформаційного поля, тому завдяки медіа («загниваючий Захід і американські імперіалісти» як
в національній свідомості закріплюються основопо- це виголошувалось в СРСР, та «Гейропа» – оцінна
ложні концепти: у росіян – «велика Россия», «духов- характеристика Європи від сучасної Росії); повідом-
ные скрепы», «сакральная земля», «русский мир»; в лення у ЗМІ про спроби вербування громадян інозем-
українців – «незалежна Україна», «вільна Україна», ними розвідками, зокрема ЦРУ, звинувачення у шпіо-
«свобода» тощо. У цьому контексті доречно навести нажі на користь інших держав (і в Радянському Сою-
думку Л. Павлюк, з якою ми погоджуємось. Учена вва- зі, і сьогодні в Росії); ідеалізація дійсності (висвітлен-
жає, що «після розпаду СРСР обидві країни проводили ня реальних досягнень у різних сферах та народження
деміфологізацію радянського світогляду (що їх об’єд- ідеологізованих міфів і, як наслідок – характеристика
нувало), однак у пошуку нових “культурно-політичних «великий и могучий Советский Союз» та демонстра-
парадигм” почали створювати нові міфологеми, які ція у засобах масової інформації здобутків Росії
були пов’язані з національним самоствердженням та (нехай навіть і сумнівних, як-то «повернення Криму»)
реалізувалися з-поміж іншого й у мас-медіа» [6]. При і в результаті повернення до ідеологеми «великая
цьому відзначимо, що російські міфологічні утворення Россия»); апелювання до патріотизму («духовные
суперечили українським (з огляду на тривалу історію скрепы»); виправдання у ЗМІ інтервенції в інші
непростих стосунків між Україною та Росією), однак держави: за часів існування СРСР – «наведення по-
ЗМІ обох держав (особливо в період загострення рядку» в Угорщині (1956 р.); «захист завоювань соціа-
російсько-українського конфлікту) наполегливо репре- лізму» у Чехословаччині (1968 р.); «запобігання заг-
зентували міфологеми в повідомленнях різного змісту, розі іноземного військового втручання» на прохання
протиставляючи їх та наголошуючи на аспектах, що керівництва Афганістану (1979–1989); за часів Росій-
«вписувались» у новостворювану ідеологію. С. Онуф- ської Федерації – агресивні дії щодо Грузії з метою
рів, яка вивчала відносини України та Росії на основі «примушення Грузії до миру та убезпечення народу
матеріалів мас-медіа, охарактеризувала це як «боротьбу Південної Осетії від геноциду» (2008 р.); «захист ро-
двох дискурсів» [5]. сійського і російськомовного населення» в Україні (з
Загалом відзначимо, що сьогодні телебачення обох 2014 р.); «боротьба з тероризмом та допомога в наве-
країн тією чи іншою мірою демонструє «радянський денні порядку законному уряду» Сирії» (2015 р.). І в
вплив». В Україні «радянський вплив» на ЗМІ був контексті вищесказаного логічним явищем російської
особливо відчутним на початку 2000-х років, коли за дійсності є переслідування свободи слова, інакодумців.
редакційною політикою телеканалів здійснювався Відтак, сьогодні впевнено відбувається медіатиза-
контроль з боку Адміністрації Президента, найбільше ція політичного простору, при цьому ключовим
– під час виборчої президентської кампанії 2004 р., механізмом виступають не лише традиційні, але й
що зрештою вилилось у протест українських нові ЗМІ, а глобалізація та розвиток технологій
медійників проти цензури так званих «темників» – пропонують для цього широкі можливості й засоби.
закритих директив українським ЗМІ, які містили де- Так, крім преси, радіо, телебачення, платформою для
тальні інструкції щодо того, як саме слід висвітлю- ведення інформаційних війн та здійснення маніпу-
вати політичні події в Україні (практикувалось протя- ляцій став Інтернет, де плідно працюють «тролі» –
гом 2001–2004 рр.). У Росії це виявлялось у тому, що найняті «співробітники», метою діяльності яких є
свого часу унеможливлювався розвиток комерційного прищеплення потрібних поглядів, репрезентація ніби-
телебачення, оскільки канали, здобуваючи певну фі- то суспільної думки, що успішно практикується в Ро-
нансову свободу, робили спроби провадити незалеж- сії. Власне кажучи, це пласт комунікаторів, задіяних у
ну політику, що призвело до серйозних конфліктів з моделюванні псевдореальності [9]. Однак їх діяль-
владою (наприклад, телеканал НТВ) [1]. Відтак, росій- ність переважно орієнтована на людей середнього ві-
ське телебачення залишалось працювати в «кращих ку та молодь, які є найбільш активними користува-
радянських традиціях». При цьому справедливим бу- чами мережі. При цьому Інтернет, незважаючи на
де зазначити, що і російське телебачення, жорстко свою популярність, поки що ні в Росії, ні в Україні не
контрольоване державою, і українські «комерційні» може протистояти ТБ, яке потенційно здатне охопити
канали, де власники «задають тон» реакційної політи- всю можливу аудиторію. Причину насамперед вбача-
ки, за своєю суттю є політичними проектами, а відтак, ємо в низькому рівні мережевої готовності (згідно з
вони апріорі орієнтовані на використання маніпуля- даними УНІАН, Україна посідає 81-ше місце в рей-
тивних технологій. Однак – українським телеканалам тингу, Росія – 50-те) [8], що зумовлений нерівністю у
певною мірою властивий «плюралізм думок» (у тому доступі до мережі (сільські регіони мають із цим
числі й критика очільника держави та високопо- певні незручності); низькою готовністю до викорис-
садовців), який, звісно, залежить від того, яку позицію тання Інтернету (реципієнти пенсійного віку не вмі-
щодо влади займають їх власники, тоді як у Росії ють користуватись Інтернетом). Принагідно зауважи-
«медійні традиції Радянського Союзу» закріпились мо, що люди цієї вікової категорії звикли вірити тому,
непорушно. Так, Росія, використовуючи ЗМІ як засіб що повідомляють ЗМІ, особливо телебачення (оскіль-
впливу, успішно формує громадську думку. Традицій- ки значну частину свого свідомого життя вони прове-
34
ли в Радянському Союзі, де правдивість ЗМІ навіть не Однак, незважаючи на полярну зміну у владних ко-
піддавалася сумніву). Відтак, вони є легкою мішенню лах, коли Президентом України було обрано
для маніпуляцій. В. Ющенка, який за своїми політичними переконан-
Медіатизацію політичної сфери можна розглядати нями та ставленням до ЗМІ разюче відрізнявся від
на прикладі українського телебачення та простежити В. Януковича, медіатизація політичної сфери все одно
в контексті інформаційної війни на прикладі росій- знаходила свій вияв. Так, В. Ющенко, щоб закріпити
ських телеканалів в умовах протистояння між Украї- імідж чесного політика, який дотримується своїх
ною і Росією. Якщо брати до уваги згадувану вище обіцянок, теж вдався до маніпуляцій через ЗМІ: ще до
цензуру «темників» (2001–2004 рр.), то питання мані- інавгурації зробив заяву на телебаченні про затри-
пулятивних медіа-технологій доречно розглядати в мання вбивць Г. Гонгадзе (січень 2005 р.), оскільки у
наближенні до президентської передвиборчої кампа- своїй виборчій програмі зобов’язувався знайти та
нії, яка стартувала в 2004 р. Так, факт судимостей у покарати вбивць відомого українського журналіста.
біографії одного з кандидатів (В. Януковича) міг бути Проте така заява мала лише тимчасовий ефект, адже
використаний його політичними опонентами, тому головний виконавець вбивства О. Пукач був затрима-
політтехнологи В. Януковича застосували запобіжні ний лише в 2009 р., про що пройшла низка сюжетів на
заходи: спробували підготувати необхідний ґрунт для телеканалах, а відтак, це спростовувало раніше сказа-
сприйняття негативної інформації через «відбілюван- не Президентом та ставило під сумнів і його імідж, і
ня» його іміджу у ЗМІ. Зокрема, прес-служба прово- прозорість роботи ЗМІ в умовах нової влади. Крім
дила роботу із журналістами й намагалась переконати того, поспішність заяви (не встиг вступити у
пресу в тому, що В. Янукович був засуджений неспра- повноваження – як уже мав «результати» роботи)
ведливо; на телеканалах у випусках новин практику- свідчила про те, що це був «козир із рукава», заготов-
вались сюжети, у яких односельці розповідали лений на випадок перемоги у виборчих перегонах,
виключно про позитивні якості «сироти В. Януко- щоб переконати електорат у правильності вибору.
вича», особливо акцентуючи на тому, що за ґрати він У сучасних реаліях відмітною особливістю україн-
потрапив випадково, через «погану компанію». Таким ських ЗМІ є навіть не інформаційне протистояння
чином, було застосовано такі методи маніпуляції, як Росії (тут Україна, звісно, програє), а використання
апелювання до емоцій (викликати співчуття до сиро- маніпулятивних технологій власниками комерційних
ти, якого нікому було правильно виховувати) та роз- каналів, які за допомогою ЗМІ намагаються досягати
ставляння потрібних акцентів. Однак «кримінальний поставлених цілей. Так, телеканал «Україна» загруз у
фактор» повністю нейтралізувати не вдалося, відвертій «джинсі», адже скеровує свою редакційну
незважаючи на кампанію, розгорнуту у ЗМІ. Водно- політику на створення образу «святого Р. Ахметова»,
час на телеканалі «1+1» цілеспрямовано відбувалось який володіє акціями медіа-холдингу, до якого вхо-
створення негативного медіаобразу В. Ющенка – по- дить телеканал. При цьому жоден випуск новин не
літичного опонента В. Януковича. Особливо активно обходиться без сюжетів про гуманітарну допомогу,
в цьому напрямку працював Д. Корчинський – веду- яку надає Р. Ахметов східним регіонам, з обов’язкові
чий програми «Проте» на телеканалі «1+1». Однак, як використанням компліментарних інтерв’ю від меш-
засвідчили подальші події в країні (збільшення при- канців Сходу. У період виборів міських голів, які
хильників В. Ющенка, незважаючи на його маргі- пройшли в Україні в кінці 2015 р., незбалансованим
налізацію українськими телеканалами як конкурента було висвітлення новин про їх результати. Так, виго-
провладного кандидата), спрацювала модель зворот- лошуючи підсумки другого туру голосування в різних
ної (негативної) інформаційної чутливості, яку виді- містах країни, телеканал використовував інфографіку:
ляє О. Разуваєва. Суть моделі полягає в тому, що карту України, на якій було позначено відповідні
«зміни електоральних уподобань аудиторії конкрет- міста. Подавався детальний огляд результатів, власне
ного ЗМІ зворотні представленню політичних персо- кажучи, «повітових містечок», однак на карті теле-
нажів у цьому ЗМІ (зокрема, збільшення кількості канал «забув» вказати велике промислове місто –
негативних згадувань про якого-небудь політика в Запоріжжя, оскільки результати другого туру
ЗМІ призводить до збільшення прихильників серед голосування могли бути непередбачуваними (канди-
аудиторії цього телеканалу, <…>, і навпаки)» [7]. дат від опозиційного блоку чи кандидат, підтримува-
Звісно, ми не вбачаємо причину зміщення акцентів у ний чинним Президентом?), тому важко було визна-
виборчих перегонах лише впливом ЗМІ, однак врахо- чити, яку тональність має обирати телеканал (особли-
вуємо його як один з факторів, що цьому сприяв. Слід во зважаючи на особисті політичні уподобання його
віддати належне українським журналістам, які під час власника). Загалом слід відзначити, що найбільш
найбруднішої за своїми технологіями виборчої кам- благодатне поле для маніпуляцій дають виборчі
панії в Україні та тотальної цензури з боку владних кампанії. Так, у контексті вищесказаного телеканал
структур рішуче виступили за дотримання в роботі «1+1» вдався до відвертих маніпуляцій масовою
журналістських принципів, стандартів та етики: марш свідомістю, коли майже напередодні виборів назвав
київських журналістів на Хрещатику на захист «5-го найбільш імовірних конкурентів у боротьбі за місце
каналу» як єдиного опозиційного, голодування жур- очільника Запоріжжя: ним виявились кандидат від
налістів названого каналу, відкриті протестні заяви опозиційного блоку та мало кому відомий молодий
журналістів ICTV, «Інтера», «Нового каналу», політик від партії, лідером якої є власник каналу
«НТН», покаянна заява у прямому ефірі колективу «1+1». Тим самим телеканал здійснив спробу привер-
ТСН на каналі «1+1». Ці події ввійшли в історію нути увагу до «непрохідного» кандидата і грубо
українських медіа як «журналістська революція». порушив стандарти журналістики (висвітлення напе-
35
редодні виборів результатів різних «соціологічних «чому саме камінь» (бо він «вважається однією з
опитувань» з метою змістити акценти та вплинути на найбільш стабільних і надійних схованок»): «Чому
електоральні уподобання). розвідники користуються «шпіонським каменем», а
Що стосується використання російських ЗМІ у не банківськими скриньками» – http://www.mk.ru/
сфері політики, то тут слід відзначити, що російське /social/2015/03/05/pochemu-razvedchiki-polzuyutsya-
телебачення від самого початку орієнтоване на проду- shpionskim-kamnem-a-ne-bankovskimi-yacheykami.html.
кування медіа-свідомості (маніпулятивні інтерпрета- У такому ж маніпулятивному ключі будуються і
ції, подвійна мораль), коли реальність, пропонована сюжети, які висвітлюють події на Сході України, зок-
ЗМІ, відрізняється від справжньої, тобто формується рема акцент зроблено на несанкціонованій присутнос-
псевдореальність. Функціонування російського ТБ за- ті військ НАТО: як правило, це сюжети про «випад-
безпечує така система координат: «симулякри» (за кові потрапляння» в об’єктив камери військових у
Ж. Бодріяром), «міфологеми», «стереотипне мислен- формі Альянсу та використання «характерної» англій-
ня». Відповідно, аудиторія всю нову інформацію ської мови військовими, які відмовляються говорити
сприймає залежно від того, чи лежить вона в площині «на камеру», або ж безапеляційні заяви політиків («1-
вже існуючих стереотипів, які загалом зводяться до й канал» – http://uainfo.org/blognews/417788-novyy-tresh-
кліше «великая Россия», «мировая держава», «Путин ot-pervogo-kanala-v-donecke-voyuet-nato-nemcy-i-polyaki-
– собиратель земель русских». Відповідно, імперська video.html; Інтернет-ресурс: http://gosnovosti.com/
ментальність, підтримувана ЗМІ, зумовлює схвальне /2015/01/%D0%B2%....BA/). Наполегливі спроби до-
ставлення більшості росіян до привласнення Криму, і нести до аудиторії таку думку можна пояснити тим,
вона ж підважує адекватну оцінку подій у Криму та що це певною мірою може «виправдати» у свідомості
на Донбасі, зокрема щодо присутності там російських громадян нелегітимну присутність військових Росій-
військових. Тому навіть тоді, коли президент Росій- ської Федерації на території України.
ської Федерації виголошує інформацію, яка відверто Про силу маніпулятивного впливу російських ЗМІ
суперечить тій, яку він оприлюднював раніше за тим говорив свого часу опозиціонер Б. Нємцов, який
самим питанням (спочатку про відсутність російських стверджував, що російське ТБ «піддає громадян по-
військових на території України, а згодом визнання тужному гіпнозу, люди втрачають здатність критично
цього факту як прямо (у Криму), так і опосередковано й раціонально мислити та стають безвільними
(на Донбасі) – http://ru.tsn.ua/ukrayina/peredumal-putin- трансляторами агітації й пропаганди» (http://glavred.
kardinalno-izmenil-ritoriku-o-prisutstvie-voennyh-rf-na- .info/mir/nemcov-rossiyu-porazila-psihicheskaya-
donbasse-546107.html), то це не викликає в аудиторії epidemiya-na-pochve-manii-velichiya-299779.html).
ані здивування, ані якогось дисонансу, адже вклада- Правду кажучи, у контексті інформаційної війни й
ється в площину сформованих стереотипів. На українські ЗМІ іноді надто захоплюються звинува-
російських телеканалах відбувається феноменальне за ченнями Росії, забуваючи про внутрішні проблеми.
своєю абсурдністю театральне дійство: використання Так, часто негаразди України у зовнішній політиці
«мови ворожнечі» стосовно України («карателі», вітчизняні телеканали (услід за політиками) найбіль-
«хунта», «фашисти» тощо), супроводжуване потріб- ше схильні пов’язувати з впливом російської пропа-
ним відеорядом зі свідченнями «очевидців»: розповіді ганди (як-то оцінка результатів референдуму в Гол-
про розіп’ятого «українськими карателями» хлопчика ландії), а не з внутрішніми проблемами країни (коруп-
на Донбасі, масове винищення в Україні снігурів ція, махінації, гальмування реформ, низька політична
через подібність їх окрасу до кольорів російського культура тощо). Ми, звичайно, не скидаємо з рахунків
прапора, розкручування міфу про «обіцяний клаптик той факт, що Росія виходить на міжнародні медіа-
землі та двох рабів», про шовіністичні погляди членів ринки, створює представництва своїх ЗМІ (як,
партії «Свобода», про насадження ідеології фашизму, наприклад, телеканал Russia Today) та в редакційній
нав’язування образу України як «проамериканської політиці не відступає від прийнятої тональності щодо
держави» тощо. України. Однак відзначимо, що імідж України закор-
Останніми роками у російських ЗМІ стали попу- доном залишається досить-таки негативним і без
лярними сюжети про викриття шпигунів з-поміж впливу російської пропаганди, адже Україна ніколи
російських громадян, завербованих ЦРУ («у кращих не була належною мірою інтегрована до глобального
традиціях» Радянського Союзу): «Підмосковний полі- комунікативного простору, тому результати росій-
цейський отримав 13 років за шпіонаж на користь ської пропаганди потрапляють на підготовлений
ЦРУ» (листопад 2015 р., телеканал НТВ) – «ґрунт», завдяки світовим ЗМІ завжди Україна асо-
http://www.ntv.ru/novosti/1567439/. Тут же згадується ціювалась переважно з Чорнобильською катастро-
інший випадок: засудження до 15 років колонії полі- фою, тотальною корупцією, порушенням прав
цейського із Красноярська за ту саму провину. При- людини (через політично мотивовані судові процеси)
мітно, що свого часу в сюжеті про «красноярського та економічною відсталістю і низьким рівнем життя.
шпигуна» було сказано, що для зв’язку з ЦРУ він Висновки. Отже, беззаперечним залишається той
використовував схованку у вигляді каменя. Оскільки факт, що медійні та політичні системи взаємодіють
в молодіжної аудиторії, яка вже не мислить свого одна з одною, однак те, настільки збалансованим є
існування без гаджетів, це могло викликати запитання цей вплив, залишається відкритим питанням. Рівень
(такий застарілий вид зв’язку у період розвитку медіатизації політики розглянутих країн не є
інноваційних технологій!), то в Інтернеті (адже цільо- однаковим: 1) в Україні спостерігається «плюралізм
ва аудиторія – молодь і люди середнього віку) на думок», тобто редакційну політику визначає не лише
російському ресурсі з’явилось пояснення експерта, держава, але й власники «комерційних» телеканалів
36
залежно від того, у якій позиції вони перебувають інформаційній сфері, а відтак, мають чітко усвідом-
щодо влади та політичної ситуації; таким чином, лену мету – формування стереотипів, створення псев-
дещо різний контент створює певний дисонанс у дореальності. Сьогодні таке своєрідне «зрощення»
суспільстві, що зменшує рівень впливу на суспільну політики та медіа зумовлює активне використання
свідомість; 2) у Росії ЗМІ (як правило, контрольовані маніпулятивних технологій. Зокрема, популярним є
державою) активно беруть участь у політичній розставляння потрібних акцентів, апелювання до
комунікації (випуски новин, формат політичних ток- емоцій та почуттів, формування образу «ворога»,
шоу, документалістика), яка є односторонньою назбалансована або тенденційно підібрана інформа-
(«згори-вниз») та від самого початку базується на ція. Таким чином, симулякри становлять основу
заздалегідь запропонованих темах, проблемах, погля- функціонування російських ЗМІ, «джинса» і «зміщен-
дах. Російські медіа лобіюють інтереси держави в ня акцентів» – реалії українських медіа.
1. Дацюк С. Українське телебачення все ще від нас не наукового ступеня к.філол.н. : 10.01.08 / С.Т. Онуфрів ;
залежить [Електронний ресурс] / С. Дацюк // День. – Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2005. – 20 с.
2001. – 3 серпня. – Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/ 6. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації /
/article/media/ukrayinske-telebachennya-vse-shche-vid-nas- Л. Павлюк. – Львів : ПАІС, 2006. – 120 с.
ne-zalezhit. 7. Разуваєва О. Моделі впливу засобів масової інформації
2. Демченко С. Комунікаційний аспект у розбудові на масову політичну свідомість [Електронний ресурс] /
сучасного громадянського суспільства / С. Демченко // О. Разуваєва. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/
Теле- та радіожурналістика. – 2012. – Вип. 11. – С. 117–123. /index.php?act=article&article=1659.
3. Кайкова О.В. Політична ситуація та процеси маніпуляції 8. Україна посіла 81-ше місце в світі за рівнем розвитку
масовою свідомістю суспільства / О.В. Кайкова // Наукові інформаційно-комунікаційних технологій [Електронний
записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ресурс] / Інформаційне агентство УНІАН. – Режим
ред. В.В. Різуна; КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2011. доступу: http://www.unian.ua/science/913007-ukrajina-
– Т. 44. – С. 17–23. posila-81-she-mistse-v-sviti-za-rivnem-rozvitku-
4. Михайлин І. Основи журналістики : підручник / informatsiyno-komunikatsiynih-tehnologiy.html.
І. Михайлин. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 9. «Фабрики троллей»: саморазоблачение благодаря
496 с. – Режим доступу: http://textbooks.net.ua/content/ Google?». – 2015. – 20 августа [Электронный ресурс] /
/view/7054/67/. Русская служба BBC. – Режим доступа:
5. Онуфрів С. Політичний дискурс ЗМІ України у світовому http://www.bbc.com/russian/society/2015/08/150820_tr_troll
інформаційному просторі : автореф. дис. на здобуття s_google_research.
REFERENCES
1. Datsiuk, S. Ukrainian television still depends on us 5. Onufriv, S. Рolitical discourse of Ukraine media in the global
[electronic resource] // Day, 2001. Retrieved from information space. Kyiv, 2005.
http://day.kyiv.ua/uk/article/media/ukrayinske- 6. Pavliuk, L. Sign, symbol, myth in mass communication.
telebachennya-vse-shche-vid-nas-ne-zalezhit. Lviv: PAIS, 2006.
2. Demchenko, S. The communicative aspect in the 7. Razuvaieva, O. Impact models of the media on mass political
development of the modern civil society // TV and consciousness. Retrieved from http://journlib.univ.kiev.ua/
radiojournalism, 2012. Vol. 11. P. 117–123. /index.php?act=article&article=1659.
3. Kaikova, O.V. The political situation and the processes of 8. Ukraine is the 81 st in the world in terms of information and
manipulation of mass consciousness of the society // communication technologies. Retrieved from
Scientific Notes of the Institute of Journalism: scientific http://www.unian.ua/science/913007-ukrajina-posila-81-she-
collection, 2011. T. 44. P. 17–23. mistse-komunikatsiynih-tehnologiy.html.
4. Mykhailyn, I. Basics of journalism: textbook. Kyiv: Tsentr 9. "Factories of internet trolls": self-exposure through Google
uchbovoi literatury, 2011. Retrieved from »? 2015. Retrieved from http://www.bbc.com/russian/society/
http://textbooks.net.ua/content/view/7054/67/. /2015/08/150820_tr_trolls_google_research.
Ukraine and Russia: political space mediatization of the political space

Kozyryatska S.
Abstract. The influence of 'media traditions "of the Soviet Union on the development of modern television in Russia and Ukraine is
being analyzed. The author investigates manipulative techniques used by Ukrainian and Russian TV channels in the political space
and, the role played by the political situation in the manipulation of political consciousness of the society.
Keywords: media manipulation, Mediatization, public consciousness.
Украина и Россия: медиатизация политического пространства

С. Козыряцкая
Аннотация. Рассмотрено влияние «медийных традиций» Советского Союза на развитие современного телевидения России
и Украины. Проанализированы манипулятивные технологии, используемые украинскими и российскими телеканалами в
сфере политического пространства, определена роль, которую играет политическая ситуация в процессе манипуляции
политическим сознанием общества.
Ключевые слова: средства массовой информации, манипуляция, медиатизация, общественное сознание.
37
Використання методу проектних завдань у формуванні професійних

компетенцій PR-фахівця
А. П. Киричок
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: akyrychok@ukr.net

Анотація. В статті розглядаються актуальні питання підготовки фахівців зі зв’язків з громадськістю. Досліджується
компетентнісний підхід по освітньої підготовки. Визначаються особливості застосування методу проектних завдань у
підготовці PR-фахівців. Зазначаються способи інтеграції методу проектних завдань у галузь PR-освіти. Проводиться
паралель між специфікою методу проектних завдань та професійними компетенціями, які він має виховувати. Детально
висвітлюється спосіб використання методу проектних завдань під час практичного заняття.
Ключові слова: Освіта, зв’язки з громадськістю, компетентнісний підхід, професійні компетенції, метод проектних
завдань.
Вступ. Перехід української освіти до загальноєвро- цілому і зв’язків з громадськістю зокрема, особливу
пейської моделі підготовки вимагає кардинального увагу приділяючи етичній компоненті фаху. Дослід-
перегляду всіх аспектів забезпечення процесу нав- женнями загальних проблем підвищення ефектив-
чання з використанням освітніх стандартів нового ності вищої освіти опікувалися науковці педагогічно-
покоління заснованих на компетентнісному підході. го напряму Ш. Амонашвіли, В. Байденко, Е. Бонда-
Цей підхід спонукає студента-майбутнього фахівця ревська, Л. Виготський, І. Зимня, Є. Полат, Ю. Шаш-
оволодіти професійними компетенціями, які б дали йо- кевич, Т. Аллен, С. Армстронг, К. Дански, А. Філд,
му змогу стати гідним професіоналом у своїй галузі. В. Годшалк, К. Хегстаг, Р. Салліван, М. Зей. Однак,
Освіта зі зв’язків з громадськістю не є винятком. використання інтерактивних методів навчання зали-
У наш час без зв’язків з громадськістю неможливо шилося поза увагою фахівців із соціальних комуні-
уявити будь-яку сферу життя. PR виконує управлін- кацій. Важливою передумовою дослідження стало те,
ську функцію, а також є важливим елементом проти- що дотепер в Україні та на пострадянському просторі
дії інформаційній агресії, якої зазнає Україна. У питання використання інтерактивних методів навчан-
західних країнах вже давно існують системи, інст- ня, зокрема застосування методу проектних завдань в
рументи та кадри як для формування громадської галузі PR-освіти, та вплив цього методу на розвиток
думки, так і для ведення та протидії інформаційній професійних компетенцій фахівця зі зв’язків з громад-
війні. В Україні розробки в цьому напрямі лише ськістю практично не досліджено.
починаються. Наявна вітчизняна практика діяльності Метою нашого дослідження є окреслення особли-
фахівців зі зв’язків з громадськістю свідчить про востей використання методу проектних завдань у
серйозні недоліки в їх підготовці, та дисбаланс між формуванні професійних компетенцій фахівця зі
компетенціями, що формує ринок праці, та тими зв’язків з громадськістю.
знаннями, навичками та вміннями, що отримує Основний зміст. Говорячи про історію виникнення
майбутній фахівець в університеті. Існує велика методу проектних завдань, слід сказати, що сам тер-
кількість проблем у галузі PR-освіти, і одна з них – це мін «проект», або «проекція», передбачає перенесення
відсутність достатнього об’єму практичного навчан- соціальної суб’єктивності із сьогодення в майбутнє.
ня. Оскільки необхідні, ключові компетенції можуть Цей метод має глибоке історичне коріння в педаго-
бути сформовані лише отриманням практичного гіці. Я. Коменський, один із засновників теоретичної
досвіду, навчання потрібно переводити в інтерак- педагогіки, наприкінці XX ст. пропонував, щоб педа-
тивну парадигму. Одним із найбільш ефективних гоги в дослідницькій діяльності учнів застосовували
методів, що зарекомендував себе у галузі PR-освіти, є різні стимули для покращення результату [7].
метод проектних завдань. Подальше дослідження методу проектного навчан-
Науковим базисом нашого дослідження послугу- ня відобразилося в дослідженнях американського
вав аналіз праць закордонних та вітчизняних нау- філософа та педагога XX ст. Джона Дьюї. Дослідник
ковців, які стосувалися проблем підготовки фахівців уважав, що найкраще дослідження навколишнього
галузі зв’язків з громадськістю. Серед них можна середовища – це дослідження в проектній формі. [1].
виокремити теоретичні та методологічні напрацюван- Зазначимо, що цей метод містить у собі велику
ня закордонних дослідників Е. Бернейса, Дж. Грюніга, кількість навчально-пізнавальних прийомів, які дають
Т. Бівінса, Б. Ешенфелдера, С. Катліпа, С. Крістіанса, можливість студенту вирішити певну проблему в межах
І. Ламберта, П. Маклені, С. Харісона, І. Перімо, самостійної діяльності. При цьому він обов’язково
М. Сандерса, Л. Хатчінсона та П. Шмуде щодо до- повинен презентувати свої результати. Цей метод –
слідження напрямів розвитку і складників цієї про- «сукупність дослідницьких, пошукових та проблемних
фесії. Вітчизняні дослідники соціальних комунікацій методів, які за своєю суттю є творчими» [9, с. 67].
Г. Почепцов, В. Різун, В. Іванов, О. Курбан, Н. Гри- Погодимося із цим твердженням, оскільки зазна-
цюта, Л. Хавкіна, В. Королько, О. Некрасова, Є. Ти- чений метод є справді ефективним і дієвим з огляду
хомирова зробили вагомий внесок у теоретичні та на широкий спектр тих засобів, які повинен вико-
методологічні дослідження соціальних комунікацій у ристати студент для того, щоб провести дослідження.
38
Окрім того, він має ознайомитися з великою літературу, знаходити докази, які підтверджують або
кількістю матеріалу та опрацювати його під час своєї спростовують їхні припущення. Також вони самі му-
роботи, а це також дає нові теоретичні та практичні сять визначати, на що потрібно робити акцент у сво-
знання. До того ж, студент має провести власне єму дослідженні і який науковий матеріал у підсумку
дослідження, що розвиває навички дослідницької потрібно дібрати, щоб отримати більш повну картину
роботи. І наостанок мусить розробити свою практич- дослідження. Так студенти навчаються провадити
ну частину дослідження, яку має презентувати у від- науковий пошук літератури, формувати та структуру-
критій формі. Як правило, проектна діяльність буває вати знання, формулювати гіпотезу дослідження та
трьох видів: всі необхідні елементи вступної частини. Як ми вже
1) груповий проект, який полягає в тому, що зазначали, проект може виконуватись або індивіду-
над завданням працює група людей і кожен з її ально, або в групах, які формуються за довільним
учасників досліджує конкретний аспект діяльності; принципом чи за розподілом, який здійснює керівник
2) мінідослідження, яке полягає в проведенні проектної групи [8].
соціологічного опитування, в якому також можуть бути Працюючи над проектом, студенти повинні чітко
використані анкетування та інтерв’ю або фокус групи; визначати, які завдання вони мають вирішити під час
3) проект, заснований на роботі з літературою, роботи, сформулювати актуальність дослідження, з’я-
яким передбачено опрацювання та аналіз літератури, сувати, які напрями в дослідженні є пріоритетними, та
що підходить під задану тему дослідження [10, с. 5]. визначити, що саме вони отримають після закінчення
Додамо, що існує ще один вид проектної діяльності проектної діяльності [1]. Сам проект має відповідати,
– індивідуальний, коли студент в індивідуальному зокрема, таким вимогам: системно структурована й
порядку аналізує ситуацію, проводить дослідження, а оброблена інформація, яка зручна для подальшого
відтак розробляє план заходів та презентує результати використання та розуміння студентами; логічний вик-
роботи у вигляді захисту. лад матеріалу та доказової бази дослідження; можли-
У педагогічній практиці загальноприйнято виділя- вість використання результатів дослідження. Сенс
ти п’ять видів проектів: за видом діяльності (дослід- проектного завдання полягає в тому, щоб студент
ницькі, інформаційні й такі, що мають формат рольо- розвивав як свої теоретичні знання, так і практичні
вої гри); за змістом та дисциплінарним складником навички. На початку проекту студент уже має необ-
(чи дослідження проводиться в рамках однієї галузі хідну базу для виконання роботи. Після завершення
знань, чи є дотичним до інших наук); масштабом проекту студент повинен закріпити вже наявні знання
проведення (внутрішні, регіональні та міжнародні та навички та здобути нові. Це стосується як нау-
проекти); кількістю учасників (особистісні, парні або кового наповнення проекту, так і компетенцій, які
групові проекти); часом проведення (короткострокові; знадобляться студенту під час майбутньої роботи.
середньострокові (1–2 місяці) та довгострокові (до Стадія підготовки та організації PR-проекту скла-
року)) [10]. Виконання проекту охоплює чотири дається з кількох послідовних етапів. Спершу потріб-
етапи. На етапі планування студенти обговорюють но чітко сформулювати проблему проектного дослід-
майбутній проект, розділяють між собою певні ження, його мету. Викладач на цьому етапі має заці-
обов’язки й обирають для себе ту частину роботи, яка кавити студентів і переконати в ефективності та необ-
їм найбільше підходить. Етап аналітичного опрацю- хідності цього виду роботи. Тему практичного дослід-
вання полягає в дослідженні великої кількості літера- ження він може встановлювати сам, а може дати
тури, її аналізі, обробці та виділенні основних, можливість студентам самостійно обирати, задаючи
необхідних для дослідження етапів. Етап узагаль- лише певний напрям роботи і ставлячи загальні вимо-
нення інформації передбачає структурування отрима- ги. Учитель повинен пояснити та чітко дати зрозуміти
ної інформації й підготовку практичного звіту за студентам, що саме від них вимагається в ході
темою дослідження. Етап презентації – завершальний виконання проекту. Також викладач може дати певні
етап, під час якого студенти закінчують свій проект та вихідні дані, які в подальшому допоможуть студентам
готують його до презентації [8]. провести різні види досліджень. «Це можуть бути як
Методика проектних завдань, на нашу думку, є маркетингові дослідження на кшталт SWOT-аналізу,
невід’ємним елементом у підготовці студентів – май- так і соціологічні дослідження, пов’язані з опитуван-
бутніх фахівців зі зв’язків з громадськістю, до про- ням певної кількості людей, визначенням експертної
фесійної діяльності, оскільки він дає змогу студенту думки або проведенням фокус-груп» [5, с. 23].
провести практичну роботу й створити власний проект. Далі студенти починають працювати над своїм до-
Якщо говорити про підготовку фахівців з PR, то він слідженням. Вони зобов'язані у групах або самостійно
має певні особливості. Підготовка охоплює шість здійснити широкий аналіз літератури, пов’язаної з
етапів [8]: розроблення проектного завдання; підго- тематикою дослідження, провести дослідження задля
товка та організація PR-проекту; реалізація PR-про- визначення даних, які допоможуть з’ясувати проб-
екту; презентація PR-проекту; оцінка ефективності лемні місця. І в кінці групи повинні зробити практич-
PR-проекту; рефлексія. ну частину, в якій вони будуть описувати, як на
Коли проект перебуває лише в стадії планування практиці подолати ту чи іншу проблему. Відтак сту-
або розробки, потрібно зібрати максимум теоретич- денти мають подати результати свого дослідження у
ного та наукового матеріалу, що може забрати багато вигляді презентації. Вони повинні виступити з допо-
часу. Проектне завдання має бути націленим на віддю та бути готовими відповідати на запитання
кінцевий результат. Під час першого етапу студенти викладача, інших студентів або комісій залежно від
самі повинні висувати гіпотези, шукати необхідну того, як організовано захист проекту [6].
39
Важливо пам’ятати, що впродовж усієї роботи Використання методу проектних завдань у дисцип-
керівник зобов'язаний допомагати та за потреби вно- ліні «Брендинг» є досить цікавим, оскільки має пря-
сити певні корективи в роботу студентів. Тобто робо- мий професійний характер для фахівців зі зв’язків з
та має виконуватись у форматі рефлексії, яка охоплює громадськістю. У теоретичній частині роботи студен-
аналіз усього PR-проекту, виявлення сильних і слабких ти можуть досліджувати теорію створення брендів у
його місць та напрямів покращення дослідження. світі, і, залежно від того, який продукт вони обрали,
«Стадія реалізації PR-проекту полягає в матеріалі- вони можуть далі працювати над своєю методологією.
зації результатів практичної діяльності. Реалізація Наприклад, студент обрав для просування бренд
практичної частини ґрунтується на результатах про- «Кока-кола». Йому потрібно знайти всю можливу
ведених студентами досліджень» [6, с 11]. інформацію про те, як формувався цей бренд, які в
Стадія презентації PR-проекту полягає в публічно- нього були основні конкуренти, які кроки в історії були
му захисті проекту свого дослідження. Команда, яка правильними, а які ні. У методологічний частині
готувала проект, повинна бути готова до того, щоб студент може зробити соціологічне дослідження з при-
логічно пояснити кожен свій крок, зроблений у ході воду того, як студенти ставляться до продукції компанії
дослідження. Експертами в такому разі повинні бути та, як варіант, запитати про новий смак «Кока-коли» –
члени комісії з-поміж викладачів кафедри, де готують «Кола зі смаком лимону». Або дослідити, що в «Кока-
фахівців зі зв’язків з громадськістю, та які володіють коли» респондентам подобається, а що ні. Далі у
відповідною тематикою. Також у захисті роботи мо- практичній частині студент може розробити рекламну
жуть брати участь інші студенти, медіа та громад- кампанію з просування всього бренда, відштовхуючись
ськість, які також можуть виступати експертами і від даних дослідження, а може зробити акцент на
задавати запитання. Для захисту PR-проекту можна виведенні на ринок нового товару [3].
використовувати велику кількість засобів залежно від Якщо говорити про дисципліну «Іміджологія», то
характеру роботи та того, що вийшло на практиці. Під це дослідження буде цікаве з точки зору того, що
час захисту можуть проводитися різні конкурси, студенти дізнаються тонкощі формування й підтрим-
демонструватися практичні розробки та рішення, пре- ки іміджу. У теоретичному розділі студент може роз-
зентації, тест-драйви та шоу-проекти. глядати приклади вдалого та невдалого іміджу. Це
Стадія оцінювання ефективності PR-проекту охоп- може бути сфера політики або шоу-бізнесу. У мето-
лює технологію оцінювання результату PR-проекту як дологічній частині студент може провести досліджен-
результату діяльності команди або окремої людини, ня того, як респонденти ставляться до певного полі-
яка його робила, дослідженням за допомогою статис- тичного кандидата, що їм у ньому подобається, а що
тичних, соціологічних або маркетингових методів. ні. На основі цих даних у практичній частині розділу
Так, можна побачити загальну картину й ті показ- студент може запропонувати програму просування
ники, що покращились або погіршились у результаті кандидата разом зі змінами його іміджу [4].
реалізації проекту. Стадія рефлексії відбувається на Метод проектних завдань, на нашу думку, має
двох рівнях – студентському та викладацькому. У хо- застосовуватись у дисциплінах, пов’язаних зі страте-
ді рефлексії відбувається обмірковування результатів гічними зв’язками з громадськістю. Дисципліни цього
практичної діяльності, індивідуального внеску та спрямування в західних ВНЗ викладаються, як прави-
командної роботи. Належить також осмислити недолі- ло, на освітньому рівні «магістр». Це означає, що
ки та переваги виконаної роботи. Це потрібно для вимоги стосовно виконання практичної роботи мають
того, щоб розвинути професійне та наукове мислення бути більш жорсткими. На цьому рівні студенти
та вміння самокритично оцінити свою роботу. Цей проводять дослідження з урахуванням управлінського
етап також дозволяє розвинути навички роботи в компонента дослідження. У теоретичній частині сту-
команді, а також навчить усвідомлювати важливість денти аналізують інформацію про компанію, її конку-
індивідуального внеску в проект. рентів та проводять аналіз сильних і слабких місць
Отже, отримавши завдання виконати PR-проект, компанії, загроз і можливостей, які несе в собі ринок.
студент має можливість самостійно обирати тему дос- Далі, у другому розділі, студенти можуть аналізувати
лідження та його інформаційне наповнення. Студенти або товар, який хоче випустити на ринок компанія,
вчаться визначати об’єкт, предмет дослідження, мету та або імідж компанії загалом, чи бренд, який компанія
завдання, які будуть стояти перед ними в ході вико- представляє. Студенти можуть провести соціологічні
нання роботи. Окрім професійних компетенцій, метод дослідження щодо ставлення до торгової марки,
практичних проектів дозволяє розвинути навички дослідити імідж компанії або ставлення до бренда. У
пошукової та аналітичної роботи з великими масивами своєму практичному розділі студенти пропонують не
інформації. Ще однією досить вагомою перевагою є те, тільки рекламні та PR-заходи щодо поліпшення
що студенти під час виконання подібних завдань мають позицій компанії, а й дають управлінські пропозиції
змогу встановити професійні контакти, попрактику- щодо покращення іміджу компанії або підвищення
ватись у вмінні вести ділові перемовини в галузі популярності бренда. Разом з тим, виконання роботи
зв’язків з громадськістю. Також студенти отримують охоплює як розробку стратегічних заходів щодо
можливість вести ділову професійну документацію, підвищення рівня продажів, так і заходи щодо
готувати різноманітні матеріали та заходи різного рівня, управління та заходи спрямовані на PR-просування
якщо того вимагає практичне завдання [6]. компанії [2].
Також уважаємо за доцільне перерахувати дисцип- Зауважимо, що з усіх практичних методів, на нашу
ліни, в опануванні яких, на нашу думку, метод прак- думку, метод проектних завдань є найбільш дієвим,
тичних проектів мав би максимальний ефект. оскільки він дає змогу студентам максимально наб-
40
лизитися до професійного рівня й розвинути ті цій фахівця з PR. Вміння працювати в команді, здат-
навички та вміння, які знадобляться їм під час ність до аналітичного мислення, презентації власних
діяльності в галузі зв’язків з громадськістю та в інших результатів діяльності і публічних виступів, та вміння
дотичних сферах. Також ми вважаємо, що для під- швидко і чітко приймати рішення в кризових ситуаціях.
вищення навчальної мотивації студентів краще було б Метод проектних завдань розвиває критичне і твор-
такий вид роботи, як курсова робота перейменувати че мислення, культуру спілкування, вміння виконува-
на практичний проект. Оскільки проектна діяльність є ти різні соціальні ролі в спільній діяльності; сприяє
видом професійної діяльності, ця назва є більш формуванню власної аргументованої точки зору.
доцільною для такого виду роботи. Навчання з використанням цього методу орієнтоване
Висновки. Метод проектних завдань направлений на кінцевий результат і формування професійних
на розвиток найнеобхідніший професійних компетен- компетенцій у майбутнього фахівця.
1. Dewey J. Experience and Education : 1938 Reprint Edition / 6. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психологическом
John Dewey. – NY : Kappa Delta Pi Lecture ; Free Press, развитии ребенка / Л. С. Выготский // Вопросы
1997. – 96 p. [Electron. resource]. – Access link: психологии. – М., 1966. – № 6. – С. 62–77.
http://ruby.fgcu.edu/courses/ndemers/colloquium/ 7. Коменский Я. А. Великая дидактика / Коменский Я. А.,
experienceducationdewey.pdf Локк Д., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое
2. Picciotto R. The logic of evaluation professionalism / R. наследие // В. М. Кларин, А. Н. Джуринский (сост.). – М.
Picciotto // Evaluation. – 2011. – Vol. 17. – P. 165–180. : Педагогика, 1989. – 416 с.
3. Toth E. L. A First Look: Analysis of Global Public Relations 8. О методиках проектных заданий [Электронный ресурс].
Education – Curriculum and Instructors. Executive Summary – Режим доступа: http://isobr.uspu.ru/doki/category/43/
/ E. L. Toth, L. Aldoory // Global Public Relations /сборник%20ИМС.pdf
Education. − 2010. − 28 p. [Electron. resource]. – Access 9. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные
link: http://www.commpred.org/_uploads/report4-full.pdf. технологии в системе образования / Е. С. Полат (ред.). –
4. Sha B. L. 2010 Practice analysis: Professional competencies М. : Академия, 2001. – 272 с.
and work categories in PR today. / B. L. Sha // Public 10. Резцова С. А. Телекоммуникационные проекты в
Relations Review. – 2011. – Vol. 37. – P. 187–196. обучении иностранному языку / С. А. Резцова //
5. Айламазьян А. М. Актуальные методы воспитания и Современные теории и методы обучения иностранным
обучения: деловая игра / А. М. Айламазьян. – М. : языкам. – М. : Экзамен, 2006. – 243 с.
Владос-пресс, 2000. – 357 с.
REFERENCES
1. Dewey J. Experience and Education : 1938 Reprint Edition / 6. Vygotsky, L. S. The game and its role in child grouth / L.A.
John Dewey. – NY : Kappa Delta Pi Lecture ; Free Press, in the psychological development of Vygotsky // Questions
1997. – 96 p. [Electron. resource]. – Access link: of psychology. − M., 1966. − № 6. − S. 62−77.
http://ruby.fgcu.edu/courses/ndemers/colloquium/ 7. J. A Comenius Great didactics / Y.A. Comenius, Locke, D.,
experienceducationdewey.pdf Jean-Jacques Rousseau, Pestalozzi IG Pedagogical heritage
2. Picciotto R. The logic of evaluation professionalism / R. // V. M. Clarín, A. N. Dzhurinskiy (ed. ). − Moscow:
Picciotto // Evaluation. – 2011. – Vol. 17. – P. 165–180. Pedagogy, 1989. − 416 p.
3. Toth E. L. A First Look: Analysis of Global Public Relations 8. About methods of project tasks [electronic resource]. −
Education – Curriculum and Instructors. Executive Summary Access: http://isobr.uspu.ru/doki/category/43/
/ E. L. Toth, L. Aldoory // Global Public Relations /сборник%20ИМС.pdf
Education. − 2010. – 28 p. [Electron. resource]. – Access 9. Polat E.S. New pedagogical and information technologies in
link: http://www.commpred.org/_uploads/report4-full.pdf. the education system / ES Polat (eds.). − Moscow: Academy,
4. Sha B. L. 2010 Practice analysis: Professional competencies 2001. − 272 p.
and work categories in PR today. / B. L. Sha // Public 10. Reztsova S. A. Telecommunication projects in teaching a
Relations Review. – 2011. – Vol. 37. – P. 187–196. foreign language / S. A. Reztsova // Modern theory and
5. Aylamazyan A. M. Actual methods of education and methods of teaching foreign languages. − M.: Examination,
training: a business game / A. M. Aylamazyan. - M.: 2006. − 243 p.
ñ Press, 2000. − 357 p.
Using task project method in formation of professional competencies PR-specialist

Kyrychok A.
Abstract. The article deals with current issues of PR-specialists education. Investigated the competency approach to education and
training. Identify the features of the task project method in the preparation of PR-specialists. Indicate how integration task project
method in the industry of PR-education. Cunducting a parallel between the specific method of project tasks and professional
competence that PR-spesialist should get in a process of education. Explains how to use the method of design problems during the
practice sessions.
Keywords: Education, Public relations, competence approach, professional competences, task project method.
41
ARCHITECTURE
Historical Environment of National Technical University “KhPI” as a System

of Information Messages
V. I. Maistrenko
Kharkov National University of Municipal Facilities after А. N. Beketov, Kharkov, Ukraine
Corresponding author. E-mail: super.vela2012@yandex.ua
Paper received 22.05.2016; Revised 28.05.2016; Accepted for publication 05.06.2016

Annotation. The article deals with the architectural information messages of the historical environment of KhPI university. In the
research it is found out that managing activity of the brain perceiving the environment makes the basis of its informational
structuring. It becomes possible to project space-architectural agreement. Acquired principles (morphological and aesthetic) help to
find out at full length the information peculiarities of the historical space-architectural environment of the KhPI ensemble. It is
important to preserve the readable system of the historical streets, that is valuable not only for the process of communication but also
to get an aesthetic pleasure of the surrounding environment.
Keywords: information, architectural message, structure, historical environment, principles.
Introduction. The architectural environment of a city One can apply it as some personal information” [3].
forms, keeps and conveys a great deal of messages, which Basing on the analysis of the theory of information and
preserve different level of information content and consist cognitive sciences one can come to a conclusion that
of different texts and codes making it possible for a terminology and categories of the information theory and
person to communicate and adapt within the space- of other sciences somehow are overlaid upon the result of
architectural environment. information perceiving in architecture. Within morpholo-
The most valuable in a modern urban environment is gical and artistic imaginative information of space-
the historical part of a city that is its spiritual and cultural architectural environment there are such principles:
essence. This part of a city, that has preserved functional- system-hierarchy, formal harmony, variety, the principle
typological, stylistic and space-visual structure since the of information continuance, the idealization principle and
moment of its creation, keeps maximum of informative the principle of multilevel structure.
content. It becomes possible due to high artistic qualities Results and their discussion. The environment of the
of the environment, its integrity and order. The signifi- KhPI ensemble being historically valuable territory for
cance of the research is due to the complete inclusion of the city has preserved within its structure as morpholo-
the informative component of the historical environment gically structural, so artistic imaginative architecturally
into the modern informative component of the city. informative messages. The structure of the ensemble is
Brief review of publications within the topic. The composed with the help of the following components: in
article deals with the informative principles to make up space-visual format it is interchanging squares; in stylistic
architectural message in the historical environment: format it is “brick style” that prevails (historicism); in
morphologically structural and artistic-imaginative. The historically functional and typological format it is
research is based on the assumptions given in the works uniformity – self-estimating city centre.
about general theory of information (M. Mazur, K. Shen- The fact that this historical environment is an ensemble
non), theory of quality information (A. Moles), methods that has preserved most of its buildings and territory
of information analysis of city environment morphology planning lets us say that the environment has the highest
(S. G. Chechelnitsky, O. A. Fomenko), problem of artistic degree of “structure organization” (informative content).
information (Y. Lotman, T. Savarenskoy, A. Ikonnikova, The KhPI university is the most complete ensemble in
S. A. Shubovich). the uphill part of the city and its informative traits are
The objective of the article is to find out information easily readable. In the university complex one can diffe-
principles of regeneration and adaptation of the city rentiate two different types of buildings. The first type is
historical environment under the present circumstances. presented by the medieval redbrick institution entities of
Materials and methods. A. Moles in his book “Theory mainly three stories (Engineering block, Main Lecture-
of Information and Aesthetic Upbringing” writes that a Room block, Chemistry block, Technical block, Rector
human being within the message looks not for logical block) and also one-two and four-storied buildings used
(semantic) information, but for aesthetic one, its original for different purposes. The second one type is presented
essence which provokes recurrent interest to it. All together by large-sized reinforced concrete constructions with high
he stresses that: “There are two points of view about the percentage of fenestration. These are seven and fourteen-
message which correspond to two types of information: storied buildings and there are two of them: Lecture-
a) semantic (morphological) information following the Room block U1 and Lecture-Room block U2, new buil-
universal logics, having the structure and acquiring rigid ding of the library.
presentation; In general the structure of the KhPI ensemble includes
b) aesthetic (artistic imaginative) information that about twenty buildings most of which represent “brick
corresponds not to the universal supply of symbols but style” historicism of the second half of XIX century, that
only to the supply of knowledge which is common for is marked by brick unplastered frontispiece, triangle
message sender and receiver. fronts and prolong form of the buildings. Here you may
42
also find reinforced concrete constructions of U1 and U2 of the squares and the entrances to the inner yards are
of the second half of XX century which were built during represented figuratively by means of separate arch
mass production according to typical projects and the new openings. The created harmony, chamber character of the
building of the library of the first half of XXI century. ensemble that is in a thick greenery with its huge blocks
The buildings seriously exceed the level of the historical and small-storied buildings has preserved city molding
construction and have rigid geometric feature of their principles of the second half of XIX century.
frontispiece, flat roofs and simplistic silhouette. The principle of the information variety (stylistic and
In the structure of the university ensemble the system typological) of the KhPI environment ensemble is reali-
backbone is designed through interchanging space of zed through contrast stylistic combination of “brick style”
squares. The inner part of the university yard space is and en bloc multistoried reinforced concrete blocks of the
presented by two main parkways. The parkway leading second half of XX century. In the functional-typological
from the north to the south is a composition axis comp- sphere the KhPI ensemble is given within low rise blocks
rising symmetric space of squares and the building of the of historicism and multistoried entities of the second half
Main Lecture-Room block. The Chemistry and Physics of XX century.
blocks are mirrored about the parkway axis. Such a The principle of information continuance is based on the
symmetric location of the buildings lets us consider the ability of a person to reproduce the image in the memory for
ensemble to be an example of classical square construc- a long time. Captured as a system, space architectural
tion. Two main squares with the monuments are in front environment in accordance with the principle of information
of and behind the Main Lecture-Room block. The squares continuance brings minimal information that is not valuable
are in a thick shadow of park zone trees. [4]. The principle of information continuance consists of
The structural elements of the KhPI buildings complex two components: metric-rhythmical characteristic and
architectural environment are the passages to the yards. game-playing effect of the environment.
The entrance portals into the yards of the Lecture-Room Game-playing effect of the KhPI ensemble lets us feel
blocks are an inherent communicative element of the the environment of the city of the middle XIX century. It
architectural environment. All the opens in the blocks, is realized through a variety of buildings forms, their
except for one, are located in the historical brick buildings plastic effect, compact yard spaces inside the blocks.
and are designed as half-round arches leading into the Moreover here one can find an effect of unpredictability
yards. Thus, arch pass ways in the Main Lecture-Room through inclusion of large-size firm buildings within their
building are framed with rustication at full length, and sense of plasticity into brick low rise environment of the
half-rounded part is decorated with a belt of arch stones. second half of XX century. These large-size firm buil-
To the structural elements of the environment one may dings dominate due to their height and they are present in
address the buildings with active architectural plastic. many visual shots. The game-playing effect of the
These are the “brick style” buildings. The most vivid of environment we can follow in the key-spot of the ensem-
them are the buildings of the Main Lecture-Room and ble where there is an accent upon the arch opening in the
Chemistry blocks, former gas plant, etc. building of the Department of Heating Engineering. It is
Thus, the features of the structural elements of the KhPI different because of its rectangular form and absence of
ensemble environment are: the geometry of the building details. This opening serves to fix interesting visual shots.
where there is dominance of horizontal and vertical lines in Entering the arch you get into colorful environment of
the form of the buildings, shadowy space of the squares “brick style” and leaving the arch you see multistoried en
with vivid symmetry, prevailing of “brick style”. block tower of the Lecture-Room block U1 in its space.
Presence and interchange of the informative environ- Within this distance of entering-leaving one see the
mental elements let us find out the chief information prin- brightest combination of two epochs. It is molded through
ciples given in the theory of information and reflecting all the space of the arch as a swift change of shots, making
the laws of the environment. Such principles are: system- you get emotional charge, game-playing effect of the
hierarchy, formal harmony, variety (stylistic, typological), environment.
the principle of information continuance, the idealization The principle of information continuance also includes
principle and the principle of multilevel structure. metric-rhythmical characteristic of the environment that
Talking about the principle of system-hierarchy one serves to find out the artistic qualities of the environment
should mention that the environment of the KhPI en- and to make its elements structure more complex. Vie-
semble is quite ordered. That is why city building logics wing the space-architectural travel through the territory of
of the street and its surrounding is easily viewed. This the ensemble more interesting in its composition is the
order lets show the ensemble in the general structure of trip that starts in Frunze Street near the Electro-technical
the modern city. block. After the gates of the Institute there is an open
The principle of system-hierarchy is given through space of the square locked by the element that is out of
historically functional belonging as one of city building the system, it is an Electro-technical block, half round
centers. Within this environment one can follow the building with gray frontispieces and four-column terrace.
following types of ordering: silhouette, stylistic and This building is the first rhythmic accent of the ensemble.
typological, where a great number of lecture-room blocks Here one can see the space of the street that leads into the
and laboratories in “brick style” similar within their depth of the ensemble. Here for the first time one can see
typology compose all together an ensemble (order). the brick buildings of the university. This very part of the
The principle of harmony is presented in the KhPI street in the ensemble structure has preserved its
ensemble by a system of open squares and chamber silhouette and large-scale characteristics of the university
spaces of inner yards. Big alleys lead to the open spaces belonging to the period of its first blocks erection. The
43
street within this distance is not broad; the buildings are like an exclusion from the stylistic order. The block was
low with a great number of trees along the sidewalk. One built in 1930 according to the project of A. N. Beketov
can feel here an atmosphere of a city of XIX century. The and is an example of architectural constructivism. The
left side of the street is formed by the soft flow of the main entrance to the block is architecturally formed as a
buildings, one-two-three-storied houses rising gradually four-column terrace with rustic columns of square section
upwards. The right side is formed by more rhythmic and ionic capitals (architect S.M. Rosenfeld), which were
structure of buildings, three-storied buildings alter the restored after the war in the Stalinistic Empire style. This
two-storied. Then the street is over opening upon the main building has half-rounded form with volume domination.
symmetric square of the ensemble behind which there is Its frontiers are plastered with the light concrete stucco.
the font of the main Lecture-Room block. The Main block This building belongs to the system of buildings erected
is marked by its rich sculptural pattern and gable roof that across the road from the Electro-technical block that is in
makes one more metric-rhythmical accent. The ensemble Frunze Street, which are also performed in the Stalinistic
structure bends to the left from the square along the main Empire style.
parkway, where in the perspective at the end of the The results and their discussions. Artistic-imagery
parkway there is one more even bigger accent that rises. It qualities of the KhPI ensemble environment are potential,
is an element out of the system; it is a dominating form of forming different emotional evaluation and associations.
four-storied Lecture-Room block. The attraction of the ensemble structure is realized
The idealization principle includes the categories of through its location. University’s being at the edge of the
information maximum and contrast or information bearer Uphill plateau makes it somehow a separate territory and
likeness. Information maximum means some ideal image gives unique visual development. Panorama development
that can be different for different people. It implies an ability that leads to the slope of the hill molds a distinct
to grasp information maximum with minimal effort. silhouette on the sky background that brings an asso-
Information maximum of the environment in the ciation of cosmogony opposition life – death.
ensemble structure is built through the following At the same time the KhPI ensemble has distinct
components. Space architectural structure of the ensemble contact with the classicist past that is realized through the
and dominating “brick style” easily let find out the period ensemble structure and the entities look. Symmetry, the
of its creation. Information maximum is received with the show of the frontispiece and parkways coming directly to
help of plastic richness of the buildings preserving single the squares all together remind of Nicolay II visit here
stylistic mainstream. At the same time the ancient city that took place long time ago. The character of every
building structure saved till today speaks for the high block done in brick is full of individuality. Such a variety
artistic qualities of the environment. gives birth to some intrigue, desire “to read” the structure
The idealization principle also includes the category of of the ensemble to the end. Shadowy parkways and
contrast or information bearer likeness. As for the KhPI seclusion of inner yards of brick blocks create some
ensemble environment one can state that the environment intimacy. Meanwhile squares in front of large-sized
has a great percentage of form likeness (the brick part of blocks which were built later mark common property. It is
the ensemble) and also the architectural forms which are an atmosphere of uniting municipal territory and
vivid through the contrast (the Electro-technical block, the historical heritage – all together it provokes a vivid image
block U and U1). The two blocks U1 and U2 built in the of “an old city”. The contrast of brick buildings of the
second half of XX century are fourteen-storied and seven- end of XIX century and buildings erected in the beginning
storied reinforced concrete blocks with distinct geometry of XX century in accordance with typical projects
[2]. These buildings make quite pleasant contrast to the generates structural oppositions: old – new, private –
historical environment of the ensemble due to huge common.
ribbon-like pink introductions at the fronts. The higher Summary. Thus, we see that preservation of the chief
block U1 finishes the perspective of the central parkway principles: system-hierarchy, formal harmony, variety, the
being a dominant object there. principle of information continuance, multilevel structure,
The principle of multilevel structure is molded through the idealization principle, which are the backbone of the
the categories of inner autonomy, i.e. making in the cons- city historical streets system (we mean the KhPI
ciousness an image that characterizes this very environ- ensemble) – is important for the process of communica-
ment [1]. This environment stimulates in the conscious- tion. The key point of this communication is an aesthetic
ness the images and associations sending you to an old pleasure from the surrounding environment. It should be
tsar city. This principle includes also the category of taken into consideration while the city reconstruction
being out of system. when there is irrevocable turning of complicated street
In the structure of KhPI entity complex there is an system into noise. As a result the historical heritage
element out of system. The building of the Electro- disappears forever and the city loses what was previously
technical block built at the beginning of XX century looks its cultural and economic resource.
1. Лотман, Ю.М. Структура художественного текста. 3. Моль, А. А. Теория информации и эстетическое
[Текст] / Ю. М. Лотман – Санкт-Петербург: Искусство – восприятие. [Текст] / А. Моль – М: Издательство- Мир,
СПб:2005. - 287с 1966- 203с.
2. Лотман, Ю.М. Структура художественного текста. 4. Моль, А. А. Теория информации и эстетическое
[Текст] / Ю. М. Лотман – Санкт-Петербург: Искусство – восприятие. [Текст] / А. Моль – М: Издательство- Мир,
СПб:2005. - 267с 1966- 246с.
44
REFERENCES
1. Lotman Y.M. Structure of Literary Text. [Text] / Y.M. 3. Moles A. A. Information Theory and Esthetic Perception. [Text]
Lotman – St. Petersberg: Iskusstvo – SBR: 2005. – 287p. /А.А. Moles – M: Publishing House Mur, 1966. – 203p.
2. Lotman Y.M. Structure of Literary Text. [Text] / Y.M. 4. Moles A. A. Information Theory and Esthetic Perception. [Text]
Lotman – St.Petersbeg: Iskusstvo – SBR: 2005. – 267p. /А.А. Moles – M: Publishing House Mur, 1966. – 246p.
Историческая среда университета НТУ «ХПИ» как система информационных сообщений

В. И. Майстренко
Аннотация. В статье рассмотрены архитектурно-информационные сообщения исторической среды университета ХПИ. В
исследовании установлено, что упорядочивающая деятельность сознания воспринимающего среду человека составляет
основу ее информационного структурирования, позволяющего прогнозировать архитектурно-пространственные
закономерности. Полученные принципы (морфологические и эстетические), наиболее полно выявляет информационные
особенности исторической архитектурно-пространственной среды ансамбля ХПИ. Отмечается важность сохранения
читаемой системы исторических улиц, что является важным не только для процесса коммуникации, но и для возможности
получения эстетического наслаждения от окружающей среды.
Ключевые слова: информация, архитектурные сообщения, структура, историческая среда, принципы.
45
CLERICAL SCIENCE
Релігія в публічній сфері: до пошуку визначення постсекулярного

О. О. Дубина
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси, Україна
Анотація. У даній статті розглядається визначення терміна "постсекулярне". Відкидаються два можливих розуміння
"постсекулярного": значення де-секуляризації, і значення пост-секулярності, тобто, зміна режиму, який приводить
суспільство назад до релігії. Замість цього пропонується розуміння постсекулярного як умови cучасності, співіснування
секулярного і релігійного, яке можна уявити в трьох вимірах: нормативне, соціологічне-політико-історичне і
феноменологічне. Також аналізується уявлення Ю. Габермаса про роль релігії в суспільній сфері деліберативної демократії.
У статті розглядаються філософські підходи до аналізу особливостей і проблем сучасного мислення. В центрі уваги
знаходиться евристичний потенціал класичних форм раціональності й ті новації, які характеризують філософський дискурс
сучасності. Фокус дослідження спрямований на постметафізичне мислення. Автор аналізує здобутки Юргена Габермаса і
його дискусії з іншими сучасними мислителями і їх філософськими напрямками, які вони репрезентували.
Ключові слова: де-секуляризація, пост-секулярне, постсекуляризм, філософія, теологія, деліберативна демократія.
Вступ. На сьогоднішній день в українській філософ- приватній сфері, в індивідуальній свідомості. Це

ській і, зокрема, релігієнавчій літературі відсутні розуміння релігії і публічності було закладенним у
комплексні монографічні дослідження з приводу наративі, який презентував історію модернізації як
осмислення феномену постсекулярного загалом або ж історію демократизації, індивідуалізації, функціональ-
проблематизації теми постсекулярної свідомості зок- ної диференціації і секуляризації. Сучасність, за цим
рема. Безперечними передумовами для цього є поява наративом, мала базуватись на цих чотирьох стовпах.
перекладів тематичних текстів Юргена Габермаса та І навпаки, якщо один з цих факторів втрачався,
Чарльза Тейлора на українську мову, а також ряд вважалось, що ми вже не можемо більше говорити
статей українських авторів таких як В. Єленський, про сучасність. “Повернення релігії” було, таким чи-
І. Загребельний, К. Пашков, А. Сороковський, М. Ста- ном, спочатку інтерпретованим як атака на сучас-
рокожева, Ю. Чорноморець, К. Швалагіна та ін., в ність, як повернення до пре-модерну.
яких була подана релігієзнавча, філософська і бого- Саме в цьому сенс терміну “де-секуляризація”.
словська оцінки постсекулярної філософії. Термін вперше був застосований на початку 90-х ро-
Мета дослідження, об’єкт та предмет: метою ків ХХ ст. Пітером Бергером, який був не лише
дослідження є здійснити філософсько-релігієзнавичий справжнім поборником секулярного поняття до цього,
аналіз постсекулярного поняття шляхом відображен- він був одним з перших, хто визнав, що він був
ня постметафізичних трансформацій свідомості. неправий: “Світ шалено релігійний як і був до
Об’єктом досліження є постсекулярний феномен су- цього”[1]. П. Бергер виражає занепокоєння через ата-
часного філософського і гуманітарного знання. Пред- ки фундаменталістських релігій на модерний порядок,
метом дослідження є постсекулярна свідомість у повернення пре-модерну в сучасний світ. В цьому
філософсько-релігієзнавчому вимірі. сенсі, П. Бергер говорить про “де-секуляризацію”.
Завдання дослідження: проаналізувати специфіку В геометричних поняттях, приставка “де-” перед-
змісту понять “де-секуляризація”, “постсекулярне”, бачає рух згори до низу по вертикальній осі та без
“постсекуляризм” у сучасному філософсько-релігіє- будь-якого руху по горизонтальній. Сучасний модер-
знавчому дискурсі; дослідити кореляцію кантіанської та ний устрій піднявся; і впав, світ секуляризувався і
гегельянської традицій нормативної постсекулярності; зараз де-секуляризується, на шляху назад, до пре-
на прикладі філософської концепції Ю. Габермаса модерних форм релігії. Можливо, що це трішки пере-
проаналізувати специфіку постметафізичного мислення більшена версія тезису П. Бергера, але варто якомога
у контексті формування постсекулярної свідомості. краще прояснити дану ідею: де-секуляризація означає,
Методи дослідження: методологічною основою що релігія і сучасність є несумісними. Може бути або
дослідження виступають принципи історико-філософ- перше або друге.
ського дослідження, розроблені у вітчизняній та сві- В політичних та соціологічних науках, розуміння
товій філософії. Дослідження ґрунтується на викорис- “повернення релігії” з часом почало сприйматися як
танні таких методів наукового аналізу як метод занадто вузьке. Чи дійсно релігія є несумісною із
системного аналізу, метод структурної компаративіс- сучасністю? Більшість соціологічних студій так не
тики та герменевтичний метод. вважають [2]. Як тоді зрозуміти тезис про “повер-
Основний зміст. Впродовж останніх двадцяти ро- нення релігії”?
ків, для соціологічних та політичних наук стало звич- Це та ситуація коли термін “пост-секулярне” ви-
ним говорити про “повернення релігії”. Це означає, кликає дискусії. Префікс “пост-” пропонує зовсім
що релігія претендує на роль і голос в публічній іншу траєкторію, а ніж префікс “де-”. “Пост-”
сфері, так як напрямок сучасної соціальної і політич- позначає рух по вертикалі так само як і по горизон-
ної теорії прийнято вважати вільним від релігії, талі. Він описує сюжет: релігія у пост-секулярному
нейтральним, незалежним. Релігія, як погоджується суспільстві є не одним й тим самим, що і релігія у
більшість соціологів і політологів, існувала деінде, в пре-секулярному суспільстві. “Повернення релігії” не
46
є відродженням того, що панувало тут до цього. Коли Подібно до своїх ліберальних колег, ці автори вва-
ми мислимо “пост-” подібно до цього сюжету, ми жають, що релігія має легітимний голос в публічній
бачимо, що релігія, яка можливо “повертається” тим сфері. Однак, вони так вважають, не скільки через те,
часом змінюється. що релігія не може бути виключеною із публічних
Ця нова картина залишила відбиток на сучасному дебатів, стільки вони вважають релігію обов'язковою
наративі: де більше не говориться про те, що четвертий складовою публічного дискурсу. Вона додає дещо, що
стовп сучасності – секуляризація – (крім функціональ- може при інших умовах зникнути: моральність.
ної диференціації, індивідуалізації та демократизації) Між двома складовими нормативної політичної
відкидається, але визнається, що змінюється форма. філософії існує напруга, яка недосить чітко означена в
Релігія і сучасність можуть, зрештою, бути сумісними. сучасних дебатах. Якщо ми розглянемо постсекуляр-
Таким чином, підсумовуючи відмінність між пре- не лише в його ліберальному, кантіанському вимірі,
фіксами “де-” і “пост-”: перший визначає релігію і тоді цілий філософський проект постсекулярної полі-
сучасність несумісними, другий – сумісними. Здаєть- тичної філософії, починає набувати дуже спрощеного,
ся, що успіх поняття “постсекулярне” в публічному процедурного вигляду. Навіть сам Ю. Габермас не
дискурсі і в наукових колах пов’язаний саме з цією зупинився на цьому, коли, в певний момент, він
дистинкцією. висунув гіпотезу про те, що релігійний голос має
В разі якщо ми запропонуємо прибрати дефіс поза важливий зміст в публічних дебатах. Справжня
слово, змінюючи “пост-секулярне” на “постсекуляр- проблема постсекулярної філософії, здається також
не”, таким чином, ми отримуємо інше визначення полягає у визнанні постсекулярного у його гегельян-
поняття та іншу множину значень. ському вимірі, аби надати собі більш вагомого змісту,
Визначення постсекулярного, яке ми пропонуємо не задля взяття на себе ризику бути задіяною в
узгоджується із зображенням послідовності (до-після, моральному філософському вимірі.
режим-зміна). На противагу, воно визначає постсе- Отже, визначення нормативного постсекулярного
кулярне як умову свідомого співіснування релігійного та має два виміри, кантіанський та гегельянський, які
секулярного світоглядів. Співіснування релігійного та перебувають у напрузі між собою. Нормативне пост-
секулярного світоглядів, релігійних і секулярних секулярне не може бути редукованим до будь-якого з
поглядів на суспільство та політику, релігійних та цих двох, воно полягає саме в цій напрузі.
секулярних способів розуміння конкретного індиві- “Питання про роль релігії в публічній сфері
дуального життя створює свого роду напругу. повинно бути спрямованим до проблеми природи
Постсекулярність – це стан перманентної напруги. релігійного феномену як такого. Габермас має пояс-
Наше визначення терміну “постсекулярне”, в такий нити чи може бути так, що у “релігійних віруючих”
спосіб, включає в себе три додаткові виміри: норматив- моральні переконання якимось чином більш глибоко
не постсекулярне, соціологічне, історичне та політичне переплетені із їхньою самоідентифікацією, а ніж у
постсекулярне та феноменологічне постсекулярне. атеїстів із їхніми” [7, с. 174].
Кожний із цих вимірів характеризується внутрішньою Ю. Габермас розвинув свій останній погляд на
напругою. На нашу думку, значення постсекулярного релігію з політичної перспективи. Таким чином, його
проявляється в контектсі цих трьох вимірів. погляд спрямований на те, яким чином стійкість і
Нормативне постсекулярне має скоріше називатись відродження релігії конституюють однаково виклик
“постсекуляризмом”, тому що воно описує норматив- та потенційний ресурс для ліберальних демократій
ну точку зору, яка визнає, що секуляризм як такий так само як і формування глобальної публічної сфери.
може визнаватись ідеологією. Представниками цього Як філософ, Ю. Габермас зробив серйозну спробу
ідеологічного переходу секуляризму до постсекуля- зрозуміти релігійний феномен як такий.
ризму є Юрген Габермас, Уільям Коннолі, Джон Ролз. Не має дивувати те, що габермасівська перспектива
Важливо мати на увазі по відношенню до норма- стала продуктом його дебатів із теологами. Публіч-
тивного виміру постсекулярного мислення, по-перше, ним початком цих нових дебатів стала конференція
політичне а по-друге, його ліберальне походження. організована 7-9 жовтня 1988 року в богословській
Воно належить до кантіанської традиції в політичній школі університету Чикаго. Конференція під назвою:
філософії. Ю. Габермас і Дж. Ролз не виступають за “Критична теорія: перспективи і обмеження теології
легітимне місце релігії в публічній сфері, тому що публічної сфери”.
переконані в перевазі релігійного світогляду, або ж Для того щоб відповісти на виклики теологів, габер-
через те, що самі по собі є релігійними. Вони застосо- масівська постметафізична перспектива не може утри-
вують простий логічний, демократичний аргумент: матися від оскаржень теологічних тверджень в силу
публічна сфера, яка надає перевагу секулярному над їхньої раніше передбачуваної безглуздості [3, с. 12].
релігійним дискурсом ризикує виключити релігійних На противагу цьому, Ю. Габермас зараз задається
громадян, що, таким чином, буде недемократичним. питанням про можливість “раціонального зняття”
Це зовсім інший погляд на предмет релігії, ніж ми релігійного та теологічного контекстів “без руйнуван-
знаходимо в консервативній політичній філософії, яка ня важливих релігійних доктрин” [4, с. 99].
прагне довести важливість релігії на моральній Католицький теолог Йоган Баптист Мец є одним із
основі. Для більшої простоти, ми можемо назвати цей головних опонентів на цьому новому рівні дебатів. За
підхід гегельянською традицією. Представниками словами Ю. Габермаса: “Думка Йогана Баптиста Ме-
цього способу розуміння політики та релігії в сучас- ца зачаровує мене – не в останню чергу тому, що я
ній політичній філософії є Майкл Волзер, Майкл вбачаю звичайні цілі в роботі, хоча і через певну
Сендел та Чарльз Тейлор. дистанцію. Той факт, що подібні проблеми повинні
47
підніматися однаково для теологів і для тих, хто громадян. Отже, “Християнство не може розрахову-
займає філософську позицію методологічного атеїзму вати на етично насичені концепції історії спасіння або
є не менш дивним, а ніж паралелі між відповідями” створеного устрою, щоб отримати загальне визнання
[4, с. 129]. в тому ж сенсі, як і процедурно сформульовані теорії
В своєму есе під назвою “Ізраїль чи Афіни: куди права і моралі” [4, c. 136].
належить анамнестичний розум?” Ю. Габермас роз- Подібна саморефлексія має бути спроможною
робляє спробу Й. Б. Меца врятувати “християнський набути контекст мультикультурної світової спільноти.
розум” з області грецької метафізики. З перспективи Очевидно, що у цьому випадку саморефлексія має
Й. Б. Меца: “Філософська концепція розуму, що по- бути більш далекоглядною і глибокою. Ось чому
ходить із Греції настільки відчуджує елліністичне філософія є, насправді, у дуже вдалому положені аби
християнство від його походження в дусі Ізраїля, що розвинути свою активну і впливову роль. Як зазначає
теологія стає нечутливою до криків страждань і Ю. Габермас: “у випадку діалогічної суперечки між
потреби загальної справедливості” [4, с.130]. релігійним та метафізичним світоглядом, не вистичає
В цьому тексті, Ю. Габермас визнає вирішальну загальної концепції блага, яка могла б зіграти ту ж
роль, яку відіграла релігія у розвитку сучасності. роль як і цей поширений правовий і моральний базис.
Сучасна думка, щонайменше частково, розуміється Це означає, що ця суперечка має розгортатися з
зараз, як продукт релігії як такої. Відповідно Ю. Га- рефлексивного усвідомлення того, що всі зацікавлені
бермасу, без повалення “грецької метафізики понят- сторони рухаються в тому ж полі дискурсу, і поважа-
тями іудейського і християнського походження, ми не ють одне одного як спільних учасників у пощуку
вибудуємо ту мережу специфічних сучасних понять, етико-екзистенційної істини” [4, c. 137].
які поєднуються у думці розуму, яка однаково кому- Для Ю. Габермаса філософський дух політичного
нікативно та історично вибудувана” [4, с. 132]. просвітництва з його наголосом на секуляризованому
Ю. Габермас віднаходить два конкретних поля на світі морального і раціонально-правового універсаліз-
яких філософія і теологія можуть взаємодіяти. му конституює потужний вклад в розвиток принципів
Перше з них належить до проблеми теодицеї або ж, для істинно поліцентричної світової Церкви.
іншими словами, до питання про сенс і порятунок Габермасівський новий підхід до розуміння релігії
тих, хто страждає несправедливо. На цьому полі, фі- включає поглибленні відносини і напругу між цима
лософія може бути в змозі пристосувати у своїй влас- двома областями взаємодії.
ній мові семантичний потенціал унаслідуваний від У дебатах Ю. Габермаса із теологами, його текст
релігійних традицій. Проте, на думку Ю. Габермаса, “Трансцендентне зсередини, трансцендентне в цьому
це пристосування не тягне за собою ослаблення і світі” має першочергове значення. В цьому есе Ю.
зникнення самих релігійних доктрин. Габермас ясно визнає два недоліки своїх попередніх
Більше того, Ю. Габермас погоджується, що його концептів релігії.
власна філософія може розглядатися як зразок цього По-перше, Ю. Габермас погоджується, що його
пристосування. Отже, на цьому першому полі філосо- визначення релігії в “Теорії комунікативної дії” було
фія має пізнати свої власні межі. Це означає, що філо- занадто вузьким, занадто функціоналістським, і, таким
софія не повинна намагатися запропонувати свого чином, однобічним. На противагу, він пізніше стверд-
роду гарантії, що пропонує релігійний світогляд. жує, що: “Навіть в традиційних суспільствах, світові
Філософія “стоїть під знаком трансцендентності і має релігії не функціонують виключно як легітимація
містити в собі розумні рішення скептичного але не державної влади: в своєму походжені і в своїй основі
руйнівного опору ідолам і демонам світу” [4, с. 135]. вони завжди є протестними рухами проти базових
Друге поле на якому позитивна взаємодія між тенденцій суспільного розвитку і намагаються обгрун-
філософією і теологією може мати місце належить тувати інші способи для людського буття в ставленні
ідеї “поліцентричної світової церкви” Й. Б. Меца [6]. одне до одного і до реальності вцілому” [5, c. 79].
В цій другій області філософія видається спроможною По-друге, Ю. Габермас також визнає, що є досить
займати більш активну і впливову роль. Філософія поспішним віднести розвиток релігії в сучасності з
“навіть може допомогти теології, яка спрямована Максом Вебером та його “приватизацією влади віри”
прояснити статус християнства і церкви у світлі [5, c. 79]. Це призвело до твердження про колапс релі-
плюралізму культур і розуміння світу” [4, с. 135]. гійних світоглядів; колапс, який залишає тільки один
Філософія, в цьому сенсі, може взаємодіяти з вибір, а саме, ствердження секулярних принципів уні-
релігійними дискурсами і пропонує їм шляхи для версалістської етики відповідальності.
розвитку саморефлективного аналізу. У випадку Слід зазначити, що Ю. Габермас, не заперечує, що в
християнства, наприклад, філософія в хорошій позиції Західних суспільствах, після модерності, роль релігій-
аби ствердити, що воно “не може розпочатись із ідеї них світоглядів змінюється і їхній вплив слабшає. Він
доісторичного, культурно невимушеного і етнічно стверджує, що соціологи не можуть спрогнозувати
невизначеного християнства. Скоріше, вона має мати розвиток тенденцій у прямолінійній перспективі.
на увазі однаково його теологічне походження і його Подібним чином, філософи мають визнати, що “інтуї-
інституційну заплутаність у історії европейського ція, яка вже довгий час артикулювалася в релігійній
колоніалізму [4, с. 135]. мові не може бути а ні відкинутою, ні просто скорек-
В результаті цієї саморефлексії, християнство має тованою раціонально” [5, c. 79]. Таким чином, на думку
визнати, що у мультикультурних спільнотах людські Ю. Габермаса: “Процес критичного привласнення
права і приципи правової держави становлять загальні сутнісного змісту релігійних традицій ще й досі триває і
аспекти для політичної культури, яка об'єднує всіх його наслідки важко передбачити” [4, c. 79].
48
В “Трансцендентне зсередини, трансцендентне в вернення назад до пре-модерну), пост-секулярне як

цьому світі” Ю. Габермас підсумовує, що на його зміна періоду, яка повертає суспільство назад до релігії.
думку конституює нову позицію стосовно релігії. Натомість, ми запропонували розуміння постсекуляр-
Згідно Ю. Габермасу: “До тих пір поки релігійна мова ного як ознаки сучасності, а саме співіснування секу-
несе з собою надихаючий, насправді безвідмовний лярного та релігійного, яка може бути концептуалізо-
семантичний контекст, який уникає (на мить?) експре- вана у трьох вимірах: нормативному, соціологічно-
сивну силу філософської мови і досі чекає переклад політично-історичному і феноменологічному.
на дискурс, що надає обгрунтування його позицій, Стає зрозуміло, що справжнім завданням дослідни-
філософія, навіть в своїй метафізичній формі, не буде ків постсекулярного є дослідження цих трьох вимірів.
в змозі ні замінити ні пригнічувати релігію” [5, c. 79]. На нашу думку, ми знаходимось на тому місці де, нам
В цьому сенсі, габермасівська нова перспектива ба- непотрібно більше наративів подібних до “повернен-
чення релігії також випливає із його зауважень сто- ня релігії” або ж “де-секуляризації” “суспільства після
совно ролі постметафізичної філософії. секуляризму”. Нам потрібні спеціальні студії для
Висновки. Отже, ми позначили те, чим на нашу дослідження різних вимірів, які визначають сучасну
думку постсекулярне не є, а саме де-секуляризація (по- постсекулярну добу.
1. Berger Peter. The Desecularization of the World: Resurgent Esssays on Reason, God, and Modernity. Polity Press, 2002.
Religion and World Politics / Peter Berger. – Washington, – P. 90-150.
D.C., Grand Rapids, Mich.: Ethics and Public Policy Center; 5. Habermas, J. “Transcendence from Within, Transcendence in
W.B. Eerdmans Pub. Co., 1999. – 240 p. this World”, in Habermas, J. Religion and Rationality. Esssays
2. Casanova Jose. Public Religions in the Modern World / Jose on Reason, God, and Modernity. Polity Press, 2002. – P. 55-89 р.
Casanova. – Chicago: University of Chicago Press, 1994. – 234 p. 6. Johann Baptist Metz, A passion for God: The Mystical-
3. Habermas, J. (1983), Philosophical-Political Profiles / Jürgen Political Dimension of Christianity. Paulist Press, New York,
Habermas. – Cambridge: The MIT Press, 1983. – 251 p. 1998. – 199 р.
4. Habermas, J. “Israel or Athens: Where does Anamnestic 7. Rorty Richard. Philosophy and Social Hope / Richard Rorty.
Reason Belong?”, in Habermas, J. Religion and Rationality. – England: Penguin Books, 1999. – 320 p.
Religion in the public sphere: finding the meaning of postsecular

Dubyna O.
Abstract. This paper proposes a definition of the term "postsecular". It discards two possible modes of understanding the
"postsecular": the understanding that the postsecular means de-secularization, and that it means post-secularity, a regime-change that
brings society back to religion. Instead it suggests to conceptualize the postsecular as a condition of contemporarality, of co-existence
of the secular and religion, which can be conceptualized in three dimensions: normative, sociological-political-historical, and
phenomenological. Also it present Habermas´ view on the role of religion in the public sphere of a deliberative democracy. The
article examines the philosophical approaches to the analysis of the characteristics and problems of modern thinking. The focus is
heuristic potential of classical forms of rationality those innovations that characterize the philosophical discourse of modernity. The
focus of research is aimed at postmetaphysical thinking. The author analyzes the achievements of Jurgen Habermas and his
discussions with other modern thinkers and their philosophical trends that they represented
Keywords: de-secularization, post-secular, postsecularity, philosophy, theology, deliberative democracy.
Религия в публичной сфере: к поиску определения постсекулярного

О. О. Дубына
Аннотация. В даной статье рассматривается определение термина "постсекулярное". Отбрасываются два возможных
понимания "постсекулярного": понимание того, что постсекулярное означает де-секуляризацию, и что это означает пост-
секулярность, то есть, смену режима, который приводит общество назад к религии. Вместо этого предлагается понимание
постсекулярного как условия coвременности, сосуществования секулярного и религиозного, которое можно представить в
трех измерениях: нормативное, социологическое-политико-историческое и феноменологическое. Также анализируется
представление Ю. Хабермаса о роли религии в общественной сфере делиберативной демократии. В статье рассматриваются
философские подходы к анализу особенностей и проблем современного мышления. В центре внимания находится
эвристический потенциал классических форм рациональности и те новации, которые характеризуют философский дискурс
современности. Фокус исследования направлен на постметафизическое мышление. Автор анализирует достижения Юргена
Хабермаса и его дискуссии с другими современными мыслителями и их философскими направлениями, которые они
представляли.
Ключевые слова: де-секуляризация, пост-секулярное, постсекуляризм, философия, теология, делиберативная демократия.
49
The concept of dispensation in the Canon Law

R. J. Laczko
Peter Pazmany Catholic University, Budapest, Hungary
Abstract. In the ecclesiastical legal language the concept of dispensation is one of the very precise expression, which was defined at
an early stage of development of the Roman Catholic Church. Its form is categorized as a specific administrative measures (actus
administrativus singularis), which means the decision within the limits of the law, the authority (magistrate) has the executive power
to a specified person. Due to its uniqueness does not matter of law, but it creates an individual right this case (if there is occasion).
The difference between the canon law and the secular systems of law is evidence in the canonical system of dispensation. The
dispensation is a dismissal of the particular case of the authority in purely ecclesiastical law and if we refer to dispensation as a
vulnus legis, it means a „wounding of the law”. Dispensation does not mean abrogation but „the relaxation of a merely ecclesiastical
law in a particular case”. [1] It is very much like an exception to the law, if we given to ensure the common good. [2] And
dispensation neither terminate the law itself, nor to create a separate objective right to beneficiary of the dispensation. Compered to
the former Code (CIC 1917, canon 80. [3]) the determination of the dispensation is contains significant innovation. According to the
canonical tradition, granting of the dispensation, basicly the legislature was competent. Now, according to the Code 1983 (canon 85.
[4]) a dispensation can be granted by a person who posses executive power within the limits of thier competence. The dispensation
can be granted not even one person but multiple people. [5]
Keywords: Dispensation, Canon Law, Ecclesiastical administration, Ecclesiastical law.
A felmentés (dispensatio) fogalma a kánonjogban. A felmentés az 1917-es Egyházi törvénykönyv alapján.

A felmentés az egyházi törvénykönyv egyik nagyon Az 1917-es Egyházi Törvénykönyv a felmentésekről (De
pontos kifejezése, amely meghatározott fejlődésen esett át dispensationibus) című részben, a 80.–86. kánonokban
az egyház korai szakaszában. [6] Formáját tekintve az foglalkozik, de további kánonokban is fellelhető a
egyedi közigazgatási intézkedések (actus administrativus dispensatio kifejezés, ami esetenként nemcsak a felmen-
singularis) kategóriájába tartozik [7], ami a végrehajtó tésre vonatkozik. Példa erre a 912. kánon, ami esetében a
hatalommal rendelkező hatóság (elöljáró) meghatározott dispensatio kiosztást jelent, vagyis „A római pápán kívül,
személyekre vonatkozó döntését jelenti a jogszabályok akire az Egyház egész lelki kincstárának kiosztása van
szabta kereteken belül. [8] bízva Krisztus Urunktól, csak azok adhatnak rendes
A felmentés a tisztán egyházi törvény kötelező erejé- hatalmuknál fogva búcsúkat, akiknek azt a jog
nek részleges esetre vonatkozó felfüggesztése. Megadá- kifejezetten megengedi”. [12] Bánk József megfogalma-
sára illetékességi körén belül az jogosult, aki végrehajtói zása szerint a felmentés különbözik a kiváltságtól, mert
hatalommal rendelkezik, továbbá akit a felmentésre maga míg az előbbi átmeneti jellegű, addig a kiváltság állandó.
a jog vagy a törvényes megbízatás – kifejezetten vagy A felmentés alanyig jogot biztosít, a kiváltság viszont
bennfoglaltan – felhatalmaz (vö. 85. kánon). [9] Senkit tárgyi jogot.
sem szabad az isteni és a természeti törvények követel- De a felmentés különbözik az engedélytől (licentia) is,
ményei alól felmenteni. A Decretum Gratiani úgy fogal- mert akkor van szükség engedélyre, amikor a törvény
maz, hogy a felmentés a törvény szüneteltetése az egyház valamit feltételesen megtilt. Ebben az esetben tehát két
java és a kegy érdekében. [10] alternatíva van: vagy meg kell tartani a törvényt, vagy
A kifejezett vagy bennfoglalt követelménye az 1917-es pedig engedélyt kell kérni a tiltás alól. Így például a tiltott
kódex 81. kánonjának meghatározása szerint az ordinárius könyvek olvasása alól is engedély kérését írta elő az 1402.
mindaddig nem adhat felmentést az egyház általános kánon, amikor azt fogalmazta meg, hogy a jog vagy az
törvényei alól, amíg a Szentszéktől meg nem kapta az erre Apostoli Szentszék által tiltott könyvek olvasásának
vonatkozó felhatalmazást. Ehhez képest annyiban válto- tilalma alól az ordinárius engedélyt adhat, de nem minden
zott az erre irányuló szabályozás, hogy a hatályos kódex könyv esetében és csakis sürgős esetben. Ha pedig az
87. kánon 1.§-a azt mondja, a megyéspüspök felmentést ordinárius a Szentszéktől kapott engedélyt, hogy az
adhat a területe vagy alárendeltjei számára valahányszor alattvalói számára megadja a tiltott könyvek tartását és
úgy ítéli meg, hogy ez a krisztushívők lelki javára válik. olvasását, akkor azt csak jogos és ésszerű okból, valamint
Kivételt képeznek az eljárásjogi, a büntető törvények, a könyveket válogatva adhatja meg a felmentést. [13]
valamint az olyan törvények, melyek esetében a felmentés Ki adhat felmentést? Akár saját, akár átruházott
megadása az Apostoli Szentszéknek vagy más hatóságnak halatom alapján annak van joga felmentést adni egyházi
van különlegesen fenntartva. A 81. kánon szerint az törvények alól, akinek a hatalmat megadták, vagyis a
ordinárius még különleges esetben sem adhat felmentést törvényhozó utódja, vagy az elöljáró. [14] Ezt a jogát az
az Apostoli Szentszék engedélye nélkül, viszont a illető személy csak akkor gyakorolhatja a 84. kánon 1.§-a
hatályos kódex 87. kánon 2.§-a itt is változást mutat, értelmében, ha a szóban forgó felmentés megadására
amikor azt írja, hogy a megyéspüspök felmentést adhat alapos, ésszerű és az illető törvény fontosságával
olyan esetben, amikor a Szentszékhez való felfolyamodás arányban álló ok merül fel. Ennek a megadására
nehézségbe ütközik, és a késlekedésből súlyos kár vonatkozó előírást az 1917-es kódex 80. kánonja
származhat. [11] határozta meg:
Kulcsszavak: Felmentés, Kánonjog, Egyházi közigaz- - saját törvénye alól minden törvényhozó;
gatási jog, Egyházjog. - a törvényhozó utódja abban a hivatalban, amely az
elődnek jogot adott a kérdéses törvény megalkotására;
50
- a törvényhozó elöljárója, amennyiben az alattvaló akkor tulajdonképpen maga a törvényhozó sem szabadna
csak az elöljárótól függő viszonyban gyakorolhatja megadja, mert amíg a törvényt vissza nem vonja, addig
törvényhozó hatalmát, vagy amennyiben az elöljáró az ésszerűnek tartja. Ha pedig ésszerűnek tartja, akkor nem
alattvalótól alkotott törvényt megerősítette és ezzel szabad annak kötelező erejét egyes esetekben ok nélkül
mintegy magáévá tette. Ez a jog a pápát a püspökkel felfüggeszteni, vagyis alóla felmentést adni. Ha viszont
szemben is megilleti, amint azt a 329. kánon 1.§-a is mégis megtenné, – bár tilos – a felmentés annak ellenére
leírja, noha ezek joghatóságukat egyenesen Istentől érvényes volna, mert a törvényhozó egészen is vissza-
kapják; tehát még inkább megilleti a pápát a többi egyházi vonhatja a szóban forgó törvényt, ha akarja, és a közjó
törvényhozóval szemben, akiknek joghatósága teljesen a elérését más törvénnyel, más úton is biztosíthatja. Tehát
pápától származik; ennél fogva még könnyebben felfüggesztheti az adott
- továbbá megadhatja a felmentést a törvényhozó, az törvény kötelező erejét egyes különös esetben, vagyis
utód, vagy az elöljáró megbízottja, mert a törvényhozó még könnyebben adhat alóla érvényes felmentést.
más által is gyakorolhatja a felmentési jogát. Viszont a A 85. kánon [21] utal az 50. kánonra, amely előírja, hogy
megbízott a felmentői hatalmával csak a megbízótól nemcsak a felmentést kell szorosan értelmezni, hanem az
megszabott korlátok között élhet. [15] arra vonatkozó, bizonyos esetre szóló felmentési
A római pápa az összes egyetemes és részleges egy- felhatalmazást is. Azonban figyelni kell arra, hogy ne
házi törvények alól adhat felmentést, de vannak esetek, legyen olyan szigorú az értelmezés, hogy maga a felmentés
amikor bár megadhatná, de bizonyos egyházi törvények vagy az arra vonatkozó felhatalmazás terhesség, netán
alól mégsem adja meg soha a felmentést: hiábavalóvá váljon. Ez alapján tehát a 85. kánon
- a celibátus intézménye alól (132. kánon [16]). A azonosságot mutat a hatályos törvénykönyv 92. kánonjával
nagyobb rendekkel felruházott klerikusnak tilos házassá- amikor az a törvények szoros értelmezéséről beszél.
got kötni, ellenkező esetben szentségtörést követnek el és A felmentés megszűnése az 1917-es kódex 86. kánon
az ilyen papokat a pápa egyáltalán nem menti fel. A szerint. A felmentés megszűnéséről a 86. kánon [22]
kisebb rendekben lévő klerikus ugyan megházasodhat, de beszél. Eszerint a sorozatos folyamatból álló felmentés
azonnal kiesnek az egyházi rendből, hacsak a megkötött éppen úgy szűnik meg, mint a kiváltság (privilegium). Soha
házasság nem semmis, vagy erőszak, megfélemlítés nem szűnik meg a felmentés, ha az abból kapott törvényes
nyomán jött létre; aktusok következményeit vesszük figyelembe, viszont
- nem ad felmentést a pápa olyan törvénytelen gyer- hatályukat vesztik, amennyiben a törvényes hatóság
mekek számára, akik ünnepélyes fogadalmas szerzetestől, érvényteleníti azokat. Megszűnik a felmentés a következő
vagy más nagyobb egyházi rendben lévő klerikustól okok esetén:
származnak. Így például az 1115. kánon 2.§-a [17] értel- - a kisebb fokú akadályokat (vö. CIC ’17, 1054. kánon
mében törvénytelen az a gyermek, aki a házasságkötés [23]) kivéve az engedélyesére indító ok biztos és teljes
napjától számított hat hónapon belül született, vagy a megszűnésével;
házasság felbontását követő tíz hónapon túl; - lemondással, az adományozó jogának megszűntével
- a törvénytelenek, hacsak nincsenek törvényesítve, (amennyiben záradékkal adták), halállal, a dolog vagy
akár nyilvános, akár titkos a törvénytelenségük, a pápa hely pusztulásával, ellenkező használattal vagy nemhas-
nem ad felmentést alóluk (984. k. 1° [18]). ználat esetén, visszaélés esetén, visszavonással (CIC
A megyéspüspök minden olyan egyházmegyei törvény 1917, 71-77. kk.);
alól felmentést adhat, amelyek esetében ténykétség - a törvény kötelékének megszűntével, ha például lejár
(dubium facti), vagyis, ha valamilyen tényállás esetén a fogadalom vagy akadály, mert ilyenkor a felmentés
merülne fel kétség. [19] örökössé válik. [24]
Mikor adható felmentés? A 84. kánon [20] úgy fogal- A dispensatio kifejezés előfordulási helyei az 1917-es
maz, hogy megfelelő és ésszerű ok nélkül ne adjanak kódexben: összesen 90 kánonban és 134 alkalommal
felmentést az egyházi törvények alól, mivel a törvény fordul elő, mely kánonok a következők: 15., 36. 2.§, 62.,
fontosságát szem előtt kell tartani. Ha így adnak felmen- 66. 3.§, 80., 81., 82., 83., 84. 1.2.§§, 85., 86., 98. 1.§, 132.
tést, az meg nem engedett és érvénytelen is. 3.§, 179. 1.§, 181. 1.§, 182. 1.§, 232. 2.§ 1°, 247. 3.,4.§§,
Az ésszerű ok követelményét nemcsak a kódex említett 249. 3.§, 250. 2.§, 251. 3.§, 253. 2.§, 258. 1.§, 291. 2.§,
tételes törvénye határozza meg, hanem a törvények 336. 1.§, 459. 3.§ 3°, 626. 3.§, 640. 1.§ 1°, 642. 2.§, 912.,
természete is ugyanezt követeli meg. Ha ugyanis a 954., 972. 1.§, 990. 1.§, 991. 1-4.§§, 998. 1.§, 1021. 1.§,
törvény a közjó céljából jött létre, tehát ésszerű okból, 1026., 1028. 1.,2.§§, 1031. 2.§ 2°, 1041., 1043., 1044.,
akkor mindaddig érvényben kell maradjon és kötelező 1045. 1.§, 1046., 1047., 1048., 1049. 1.,2.§§, 1050.,
erővel kell bírjon, amíg ésszerű. Ebből következően, csak 1051., 1052., 1053., 1054., 1055., 1056., 1057., 1061. 1.§,
akkor vonható vissza az adott törvény, ha az ésszerűség 1063. 1.§, 1099. 1.§ 2°, 1109. 3.§, 1119., 1120. 2.§, 1138.
megszűnt. Más esetekben pedig akkor függeszthető fel a 1.3.§§, 1245. 1.-3.§§, 1308. 3.§, 1311., 1313. 3°, 1314.,
törvény kötelező ereje, ha megtartása nem ésszerű, nem 1319. 4°, 1320., 1444. 1.§, 1962., 1963. 1.§, 1965., 1966.,
alkalmas, sőt talán káros is. 1967., 1973., 1985., 1990., 1991., 2037. 3.§, 2116. 2.§,
Ezek alapján nyilvánvaló, hogy megfelelő ok nélkül 2236. 1.§, 2268. 2.§, 2289., 2290. 2.§, 2295., 2313. 2.§,
nem szabad az egyházi törvények alól felmentést kérni, 2370., 2375., 2376.
mert a törvények ésszerű rendelkezések lévén, mindaddig A felmentés az 1983-as Egyházi törvénykönyv alapján.
lelkiismeretben is kötelezőek, amíg megtartásuk szükség- A felmentés fogalma. Ellentétben a kánoni hagyomán-
telennek, vagy esetleg károsnak nem bizonyul. Ha pedig nyal (vö. pl. CIC 1917, 80. kánon), mely szerint a
valaki mégis megfelelő ok nélkül kérné a felmentést, felmentés megadására alapvetően a törvényhozó, annak
51
utódja vagy esetleg az elöljáró volt illetékes, a hatályos külön fönntartással nem élt. [26] Fenntartás alatt olyan
egyházjogban a felmentést a végrehajtó hatalommal ren- intézkedést értünk, amellyel a felsőbb hatóság az alsóbb
delkező szerv adhatja meg. szervek jogát korlátozza valamilyen hivatalos tényke-
A felmentés tárgya. Az irodalomban a kánonjogászok déshez. [27]
úgy utalnak a felmentésre, mint egy vulnus legis-re, azaz 2. Rendkívüli körülmények között: minden ordinárius
„a törvény megsértése”. Ha az adott törvény biztosítja a [28] adhat felmentést a Szentszék vagy más hatóság
közjót, akkor az egyedi közigazgatási intézkedések álta- számára fenntartott törvények alól, amennyiben a
lános magyarázati elveinek megfelelően a meghatározott következő feltételek egyidejűleg állnak fenn:
esetre adott felmentési hatalmat szorosan kell értelmezni, - ha a Szentszékhez való felfolyamodás nehézségbe
tehát a felmentés úgy néz ki, mint a törvény alóli kivétel ütközik. Nehéznek számít a Szentszékhez való felfo-
(vö. CCEO 1536. kánon 1.§). Nem meglepő tehát, ha a lyamodás, amennyiben akadályba ütközik a postai úton
18. és a 92. kánonok szoros értelmezésről beszélnek. történő érintkezés. [29]
Fontos megjegyezni, hogy a 18. kánon megfogalmazása - ha a késlekedésből súlyos kár származna.
alatt szorosnak azt az értelmezést nevezzük, mely Az ordinárius ténykétség esetén meg szokta adni a
kifejezések sajátos jelentésén a szükséges legkevesebbet felmentést, amennyiben az a hatóság is meg szokta adni,
érti, de ez nem tévesztendő össze a törvény leszűkítésével, amelyiknek fenn van tartva (14. kánon).
amely már a törvény sajátos jelentésének a módosítása. A helyi ordinárius felmentés adhat rendes hivatali
Ez tükrözi azt a törvényhozó szándékának tulajdonított hatáskörénél fogva az egyházmegyei törvények alól,
hagyományos kánonjogi elvet, hogy a gyűlölt dolgokat le továbbá felmentést adhat a plenáris zsinat, a tartományi
kell szűkíteni – szoros értelmezés –, a kedvező dolgokat zsinat, a püspöki konferencia által hozott törvények alól.
pedig kiterjeszteni, megnagyobbítani – tág értelmezés – A plébánosok és a többi papok, valamint a diakónusok
(odiosa restrigenda, favorabilia amplianda). sem egyetemes, sem részleges törvények alól nem
A 92. kánon szerint nemcsak a felmentést kell szorosan adhatnak felmentést, hacsak erre kifejezett felhatalmazást
értelmezni, hanem a meghatározott esetre adott felmentési nem kapnak. Például az 1245. kánon értelmében a
hatalmat is szorosan kell értelmezni. A szoros értelmezés plébános felmentést adhat az ünnep- vagy bűnbánati nap
ellentéte a tág értelmezés (vö. 36. kánon 1.§), mely az megtartásának kötelezettsége alól, vagy annak
egyes kifejezéseken a lehető legtöbbet érti, amit még a helyettesítését más vallásos cselekedettel engedélyezheti,
szavak sajátos jelentése megenged. A tág értelmezés nem de csak megfelelő okból. Ugyancsak a plébános
tévesztendő össze a törvény kiterjesztésével, amely már a felmentést adhat a magánfogadalmak alól. [30]
jelentés módosítása. [25] A felmentés oka. Mivel a törvény is az egyház javát
A tisztán egyházi törvények mindegyike alól sem szolgálja, ezért az alóla történő felmentéshez megfelelő és
lehetséges felmentés. Így nem adható felmentés az olyan ésszerű ok szükséges. Kellő ok nélkül a felmentés
törvények alól, amelyek valamilyen jogintézmény vagy megadása tilos és amennyiben nem maga a törvényhozó
jogcselekmény lényeges elemeit határozzák meg, mint vagy annak a felettese adta a felmentést, ennél fogva
például a lakóhely (102. kánon), a klerikus (207. kánon érvénytelen is (90. kánon 1.§). A 90. kánon lényegében
1.§, 1008. kánon), a plébános (150., 519. kánon), vagy ugyanaz, mint az ’17-es kódex 84. kánon 1.§-a, ami a De
akár a felmentés (85. kánon) fogalmának lényeges elemeit episcoporum muneribus VIII. fejezetén alapul a Christus
meghatározó törvények alól. A pusztán megengedetést Dominus 8b pontjának a hivatkozásával. VI. Pál pápa írta:
tartalmazó törvények alól sem lehetséges felmentés „Amint az a 84. kánon 1.§-ában elő volt írva, a felmentés
magából a dolog természetéből kifolyólag, mivel az megadásának igazságos és ésszerű okra van szüksége,
érintettre az ilyen törvény nem ró kötelezettséget, amitől figyelembe véve a törvény súlyát, amelyből a felmentés
az illető személy felmenthető lehetne. adatott (CCEO 1536. kánon, 2.§). A felmentésnek jogos
A felmentés megadója. Hivatalánál fogva az illetékes oka lehet a hívők lelki java.” [31] Ez az ok csekélyebb
végrehajtó hatóságnak a felmentés megadására rendes lehet, mint a törvény megtartása alól külön intézkedés
hatalma van, amit a megbízottjának továbbadhat nélkül erkölcsileg mentesítő ok. Éppen az az értelme a
(delegálhat). Bizonyos esetekben maga a jog ad hatalmat felmentés jogintézményének, hogy olyan okból kérünk
a felmentés megadására az amúgy nem illetékes sze- mentesítést a törvény kötelező ereje alól, amely még nem
mélyek számára. elegendő ahhoz, hogy külön intézkedés nélkül is mentes-
A pápa minden felmenthető egyházi törvény alól nek tekinthessük magunkat. [32] A kommentátorok az
felmentést adhat, legyen az akár egyetemes, akár adott esetre és a törvény által adott felmentés közötti
részleges, vagy akár a legfőbb egyházi hatóságtól, akár arányosságnak a szükségességéről beszélnek. A relatíve
alsóbb törvényhozótól származó törvény. Ezt a hatalmát a kisebb törvény a kisebb okot írja elő. Minthogy az Egyház
pápa személyesen vagy az Apostoli Szentszék illetékes a felmentésnek érvényességet tulajdonított (10. kánon),
hatóságai útján is gyakorolhatja. így az mentes kell legyen a dolus alól (63. kánon). Ily
A megyéspüspök felmentés megadására vonatkozó módon az Egyház megőrizheti a fegyelmet annak érde-
hatalma két csoportra osztható: kében, hogy az jelentéktelenné ne váljon.
1. Rendes körülmények között: a CD 8b pontja Az 1983-as egyházi törvénykönyvben 48 kánonban
alapján minden egyes megyéspüspök fölhatalmazást nyer, összesen 83 alkalommal szerepel a felmentés (dispen-
hogy az Egyház általános törvénye alól esetenként satio) kifejezés, melyek a következők: 14., 59. 1.§, 75.,
fölmentést adjon azoknak a hívőknek, akikre a jog szerint 85., 86., 87. 1.,2.§§, 88., 89., 90. 1., 2.§§, 91., 92., 93.,
kiterjed a hatalma, valahányszor úgy ítéli meg, hogy az 180. 1.§, 182. 1.§, 291., 527. 2.§, 543. 1.§, 595. 2.§, 692.,
lelkük javára szolgál, hacsak az Egyház legfőbb tekintélye 1014., 1031. 4.§, 1047. 1.-4.§§, 1049. 1.-3.§§, 1078. 1.,
52
2.§§, 1079. 1.-3.§§, 1080. 1., 2.§§, 1081., 1082., 1121. 1686., 1687. 1.§, 1697., 1698. 1., 2.§§, 1699. 1.§, 1704.
3.§, 1127. 2.§, 1144. 2.§, 1161. 1.§, 1165. 2.§, 1194., 1.§, 1706.
1196. 3°, 1197., 1202. 4°, 1203., 1245., 1354. 1.§, 1681.,
REFERENCES
1. CIC 1983, canon 85. 17. Vö.: CIC 1917, canon 1115 § 2.
2. New Commentary on the Code of Canon Law, ed. JOHN P. 18. Vö.: CIC 1917, canon 984. 1.
BEAL, JAMES A. CORIDEN, THOMAS JOSEPH GREEN, New 19. BÁNK J., Kánoni jog I., Szent István Társulat, Budapest
York 2000, 129. 1963, 293.
3. CIC 1917, Canon 80. 20. Vö.: CIC 1917, canon 84.
4. CIC 1917, Canon 85. 21. Vö.: CIC 1917, canon 85.
5. CIC 1983, page 136. 22. Vö.: CIC 1917, canon 86.
6. STANISLAUS J. KUBIK, Invalidity of dispensation according to 23. Vö.: CIC 1917, canon 1054.
canon 84., §1, A historical synopsis and a commentary, 24. BÁNK J., Kánoni jog I., Szent István Társulat, Budapest
Washington D.C., 1953, 1. 1963, 297.
7. Az egyedi közigazgatási intézkedések általában: CIC 1983, 25. ERDŐ P., Az Egyházi Törvénykönyv, Szent István Társulat,
35-47. kánonok. Budapest 2001, 102., 141.
8. ERDŐ P., Egyházjog (Szent István Kézikönyvek 7), Budapest 26. Christus Dominus 8b.
2005, 231. 27. ERDŐ P., Egyházjog (Szent István Kézikönyvek 7), Budapest
9. ERDŐ P., Egyházjog (Szent István Kézikönyvek 7), Budapest 2005, 297-298.
2005, 123. 28. A 134. kánon 1.§-a értelmében minden megyéspüspök
10. JOHN J. COUGHLIN, Canon Law: A Comparative Study with ordinárius de nem minden ordinárius megyéspüspök.
Anglo-American Legal Theory, Oxford University Press, 29. ERDŐ P., Egyházjog (Szent István Kézikönyvek 7), Budapest
2011, 46. 2005, 300.
11. Ibidem. 30. ERDŐ P., Egyházjog (Szent István Kézikönyvek 7), Budapest
12. CIC 1917, Canon 912. 2005, 305-308.
13. BÁNK J., Kánoni jog I., Szent István Társulat, Budapest 31. New commentary on the Code of Canon Law, ed. J. P. BEAL
1963, 289. – J. A. CORIDEN – T. J. GREEN, USA – Mahwah, N.J., 2000,
14. Vö.: CIC 1917, canon 80. 133.
15. BÁNK J., Kánoni jog I., Szent István Társulat, Budapest 32. ERDŐ P., Egyházjog (Szent István Kézikönyvek 7), Budapest
1963, 290. 2005, 311.
16. Vö: CIC 1917, canon 132.
53
HISTORY
От интеллектуальных революций к техникам мышления:

на пути к новой парадигме образования
О. А. Дольская
Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт», г. Харьков, Украина
Corresponding author. E-mail: dolska@list.ru

Аннотация. Автор выдвигает идею о наличии трех интеллектуальных революций в истории человечества. Каждая из
революций служит своеобразным основанием для формирования определенных техник мышления как культурного явления.
Логико-понятийные схемы техник формируются под влиянием синтеза многообразных интеллектуальных нововведений,
достижений философии и науки.
Ключевые слова: интеллектуальная революция, техника мышления, синергетическая, системная, номадическая
техники мышления.
Введение. Впервые об интеллектуальной революции матика этого периода характеризовалась обращением

как о глубинных структурах мышления и об их воз- к христологическому ориентиру мышления, рациона-
действии на интеллектуальную и социально-практи- лизм в целом «остался по своим наиболее общим
ческую деятельность людей заговорили представи- основаниям таким, каким его создала античность» [1, с.
тели западной философии. Это был разговор о струк- 9]. Наличие рефлексии, обращенной на мысль и на
турах, которые получали разные статусы: у А. Койре предмет мысли в слове, стало началом открытия
«рамки мышления» [10], у Р. Коллингвуда «плеяды гносеологической проблемы и кодифицирования пра-
абсолютных предположений» [11], у Т. Куна «пара- вил логики. А рефлексия, обращенная на слово, от-
дигмы» [12], у Ст. Тулмина «идеалы естественного крыла проблему «критики языка» и кодификацию
порядка» [17]. Все они отмечали, что на способы правил риторики и поэтики. В центре такой рацио-
мышления огромное влияние оказывают науки, в нальности находится техника силлогизма – «дедукция,
частности естествознание. Например, Р. Коллингвуд предполагающая иерархическое движение сверху вниз,
считает, что «абсолютные предположения» означают при котором общее мыслится первичным по отношению
отказ от устоявшихся навыков и стандартов мышле- к частному: первичным, прежде всего гносеологически,
ния. Ст. Тулмин использует такие метафоры, как то есть более познаваемым, достоверным. Но и
«полная смена «интеллектуального гардероба», «ус- онтологически, то есть более реальным» [1, с. 11].
воение совершенного нового мировоззрения», а Вторая интеллектуальная революция напрямую
Т. Кун связывает интеллектуальные революции с связана с формированием европейской науки ХVII -
«изменением взгляда на мир», с формированием но- XVIII вв. Новая рациональность, с точки зрения преж-
вых парадигм. Вероятно, существует взаимная корре- ней, была нарушителем всех правил, всех устояв-
ляция между открытиями в естествознании, научным шихся норм, ведь у нее было существенное преиму-
интеллектом, общественным движением мысли и т. п. щество: в отличие от зарождавшейся науки, старая
факторами, которые влияют на формирование интел- рациональность давала совершенно непротиворечи-
лектуальной революции. вый образ мира. Он был логичен и давал заряд для
В словарях можно найти ее определение, но оно не воображения, чего не могла дать зарождающаяся
отражает глубину когнитивных процессов [1]. На наш наука. В Новое время сложились два противополож-
взгляд, наиболее существенный вклад в обоснование ных подхода к пониманию мышления и сознания.
и объяснение этого феномена внес С. С. Аверинцев. Одни считали, что сознание – это есть способность
Анализируя исторические условия интеллектуальных отображать свойства окружающего мира и обобщать
революций европейской культуры, первостепенное чувственные данные, а другие считали разум носите-
значение он отводил способам мышления, которые лем его собственных «априорных» форм, которые
используются как инструменты обработки информа- накладываются на эмпирический материал и опреде-
ции наибольшим количеством людей. Он написал: ляют его смыслы и значения. Утвердилась власть
«Интеллектуальная революция становится из возмож- научной рациональности и сложился классический
ности фактом не тогда, когда открыт новый способ идеал служения знанию ради самого знания. По
мыслить, а тогда, когда этот способ мысли доведен до И. Канту, единственной рациональностью являлась
сведения всех носителей данной культуры» [1, с. 4]. научная рациональность, что декларировалось им как
Краткий обзор. Первую революцию С. С. Аве- «экспансия и редукция разума» [2, с. 18]. Рациональ-
ринцев связывал с движением софистов и деятель- ность стали понимать как требование соответствия
ностью Сократа, Платона, Аристотеля. Интеллекту- разуму. Если Платон разум и разумное понимал с
альная революция знаменует собой становление куль- позиции гармонического соединения в нем Добра,
туры дефиниций (понятий), когда сама дефиниция Истины и Красоты, то в эпоху Просвещения все
приобрела статус важнейшего инструмента античного внимание сконцентрировалось вокруг «законодатель-
рационального мышления. Культура выведения поня- ного» научного разума. Как следствие, сформирова-
тий характерна и для Средневековья. И хотя пробле- лась модель «воинствующей рациональности» как
54
«единственной и обязательной для всех» [13, с.13–14]. Каждая техника мышления формируется исторически,
Рациональность стали понимать как требование соот- опираясь на теоретико-философские и научные
ветствия научной рациональности, которая оказала коцептуальные положения, способствующие выделять
существенное влияние на культурные техники в технике мышления определенные позиции как
мышления. Она способствовала формированию опре- доминирующие в достижении определенных целей.
деленного стиля познавательной деятельности, кото- Революция зависит от общей и научной картины
рый характеризуется причинной моделью объяснения, мира, которая репрезентируется не только как форма
математическим языком описания, формой обоснова- знания, регулирующая постановку фундаментальных
ния знания, сочетающей в себе логическое доказа- научных проблем и целенаправленную трансляцию
тельство и фактическую (экспериментальную) про- представлений и принципов из одной науки в другую.
верку. Наступление индустриализации и новых отно- Она способствует «распространению» на широкий
шений в обществе стали теми предпосылками, на круг пользователей способов мыслительной деятель-
основе которых начинает меняться мышление чело- ности. А ее репрезентация имеет выход на определен-
века, что было подмечено еще М. Вебером. ные техники мышления. Анализ научных картин мира
Этот период можно с уверенностью назвать перио- и открытий в естествознании, влияющих на них, дает
дом утверждения второй интеллектуальной революции. возможность теоретического осмысления оснований
А. Койре, описывая интеллектуальные процессы ХVI- или принципов определенной техники мышления.
ХVII вв. считал, что сущность их в коренной реформе Результаты. ХХІ век – это время функциониро-
самого способа мышления. На его формирование оказал вания новых возможностей, прежде всего, научного и
влияние синтез таких составляющих, как новая фило- технического характера, это век начала новой
софия, новая концепция научного взгляда на мир, новая информационной цивилизации. Мы проанализирова-
идеи природы [21]. Действительно, происходит форми- ли некоторые из футуристических прогнозов, кото-
рование нового взгляда на мир: старый мир рушится, а рые, чаще всего, косвенно, указывают на происхо-
новый, представленный философией и научными дящие и грядущие перемены в обществе (постиндуст-
открытиями, захватывает своей преданностью науке и риальное или информационное общество, общество
новому общественно-экономическому характеру разви- знаний). Например, М. Каку прогнозирует гипотети-
тия – индустриальному обществу. ческое общество будущего с технологиями, которые
Цель. Наша задача показать, на основе чего развора- покажутся научной фантастикой даже сегодня.
чивается фундамент третьей интеллектуальной револю- У. Гибсон, канадский футуролог, представил челове-
ции, а затем проанализировать мыслительные способы, ческий мир, связанный между собой глобальной
которые получили название техники мышления. компьютерной сетью. Он автор термина «кибер-
Материалы и метод. Опираться в рассуждениях пространство». Обри ди Грей, специалист в области
будем на логико-рациональный подход и компарати- компьютерных наук и в области биогеронтологии,
вистский анализ. В ХХ веке в философии активно считает, что в будущем человечество научится изме-
обсуждался термин «рациональность». В широком нять свои тела на клеточном и молекулярном уровнях
смысле под рациональностью понимают «общую с целью продления жизни и устранения старения.
ориентацию и стилистику мышления, доминирую- Р. Курцвейл смело утвердил дату так называемой
щую линию философского развития, идущую от Пла- «технологической сингулярности» – 2045 год. Он уве-
тона с установкой на разумность и естественную рен, что в 2045 году появится «небиологический
упорядоченность мира, наличия в нем внутренней интеллект», который превзойдет человеческие спо-
логики и гармонии, а также убеждением в способ- собности мышления.
ностях разума постичь этот мир и устроить его на Итак, основная тема будущего – наука, вектор ее
разумных началах» [5, с. 852]. Рациональность не развития – человек и общество в контексте эволюцио-
ассоциируется с субъективным началом, скорее она нирующей техносферы и инфосферы. Все эти факты и
отождествляется с безличными объективными струк- прогнозы свидетельствуют о формировании фунда-
турами логики, которые связываются уже не с мента для новой интеллектуальной революции. Речь
онтологией, как это было характерно для Платона, идет о более существенных переменах в области
Аристотеля, а с нормами общечеловеческого инстру- духовного, интеллектуального, что, в свою очередь,
ментального действия. Понятие «рациональность» до- отразится и на психологии, и на физике человека. А
пускает технологический характер мышления, кото- это уже станет тем реальным фактом вхождения
рый ассоциируется с его логико-выводными опера- человечества в начальный этап третьей интеллек-
циями и позволяет впервые поставить вопрос о туальной революции.
техниках мышления. Это своего рода интеллек- Появление модели NBICS-конвергенций, которая
туальные технологии, которые реализуются в науках сегодня расценивается как основной катализатор
естественно-математического, технического и общес- техногенной модификации технологической и соци-
твоведческого направлениях. Мы можем говорить о альной сфер, усложняет мир новыми искусственными
том, что складываются основные мыслительные уста- формами взаимодействия [22] и активизирует интел-
новки и формы, которые предстают перед нами как лектуализацию общества как составную часть ин-
техники мышления. форматизации [9]. ХХI век – это начальный этап но-
На это обратил в свое время К. Ясперс, философ и вой волны трансформаций, происходящих со способа-
психолог, отмечая эту особенность способа мышления. ми мышления. В нашей статье мы предлагаем читате-
Он выделил причинно-следственную технику мыш- лю познакомиться с тремя техниками мышления:
ления, экспериментальную и диалектическую [20]. синергетической, системной и номадической.
55
Синергетика исследует процессы самоорганизации идеей подчеркивает наличие номадических вызовов

в сложных системах, которые наблюдаются не только со стороны тех, кто стоит на позиции, противопо-
в живой природе, но и на химическом и физическом ложной существующей линии философии и
уровнях. В 60-х годы процессы самоорганизации мышления. В разные времена примерами таких
исследовались в рамках отдельных дисциплин – противостояний выступали философии киников,
физики, химии, биологии, а в следующем десятилетии стоиков, Д. Юма, А. Бергсона, Ф. Ницше, Г. Сково-
предметом анализа становится аналогия процессов роды, М. Мамардашвили, П. Копнина и др. Новые
самоорганизации в системах различной природы. социальные контакты, новые политические, антропо-
Источник процесса самоорганизации И. Пригожин логические изменения способствовали появлению
связал со случайными неоднородностями (флуктуаци- новых техник мышления, новых способов мышления,
ями, микрочастицами, микросредами). Нарастание которые выступали инструментом в событии вызова
случайных микрофлуктуаций ведет к состоянию для «господствующих цивилизаций» (переносное
внутреннего хаоса в системе. Но когда в систему с значение, используемое французскими философами).
хаотическим состоянием поступает достаточно боль- Новая техника мышления рассматривается как
шое количество внешней энергии, то возникают взрыв и вызов устоявшимся нормам. Представитель
определенные макроскопические конфигурации, стратегии постмодерна – носитель номадической тех-
представляющие собой коллективные формы поведе- ники мышления – характеризуется известной феми-
ния множества микрочастиц. Среди них происходит нисткой Р. Брайдотти так: «быть номадой не означает
отбор наиболее устойчивых. На основе открытий бездомности или насильственного перемещения; это
совершенно нового направления в науке формируется скорее фигуральное выражение такого типа субъекта,
синергетика – новая теория развития, новая методо- что оставил всякую идею, желание или ностальгию по
логия научного исследования. Она же стала основани- закрепленности» [4, с. 26], а номадизм «не есть теку-
ем и для новой техники мышления. честь без границ, но скорее осознание подвижности
Эта техника мышления позволяет довольно быстро границ» [4, с. 39]. Первый образ, на основе которого
переключаться с одной мысли на другую, сворачивать разворачивается идея номадизма – ризома. Она стано-
их поток, менять их ход, направлять их движение вится организационным принципом художественного
вспять. Носитель такой техники перебирает множест- творчества, состоящего из скрытых цитат, которые
во возможных вариантов, возникающих в сознании, и декодируются в зависимости от мировосприятия ин-
тестирует на их практическую приспособленность. терпретатора. Вторым образом в поддержку номади-
При такой технике мысли в виде идей находятся в ческой техники стал образ лабиринта, который был
постоянном напряжении, при этом возможное вытес- предложен аргентинским писателем Х. Борхесом
нение их друг другом. Иногда мышление как бы («Сад, где ветвятся дорожки», «Алеф», «Вавилонская
затормаживается, а мысль ждет условий, при которых библиотека» и др.) [3]. Образ лабиринта, в который
она попадет в «благоприятную почву». Это может попадают персонажи, переплетен с лабиринтом на-
быть некий внешний или внутренний толчок, ших мыслительных проектов. У. Эко считает, что «ла-
благодаря которому мышление запускается в работу. биринт духовный – это и вещественный лабиринт»
Носитель такой техники перебирает множество [19, с. 47]. Но эту фразу можно прочесть и так:
возможных вариантов и тестирует их на вещественный лабиринт становится интеллектуаль-
практическую приспособленность. ным. Неслучайно прообразом гениального старца-
Очень живая и подвижная, дает возможность ими- энциклопедиста Хорхе в романе У. Эко «Имя розы»
тировать процессы, реально протекающие в природе. стал именно аргентинский писатель и мыслитель
Ее основные характеристики – живость, естествен- Х. Борхес [19]. Мышление может выступать свое-
ность, вера в успех. Представителей такой техники образным вызовом, вызовом для цивилизаций.
мышления не смущают неудачи. Техника имеет и Номадическая техника непредсказуема, ее основная
недостатки. Один из них – поиски вслепую, хаотич- характеристика – отказ от однозначного понимания
ность, стихийность. В работах В. Гуленко предлага- мира, от его бинарного понимания.
ются характеристики психологических типов, харак- В период формирования междисциплинарности ак-
терных для синергетической техники мышления [7]. тивизировалось внимание к новой технике – систем-
Если синергетическая техника оформляется на ной. Иногда ее называют ноосферной. Понятие
основе открытий естественных наук, то следующая «система» приобрела достаточно многогранное звуча-
техника вырастает на основе рассуждений чисто ние именно в середине ХХ в., хотя впервые системное
гуманитарного характера – философии. Ж. Делез и видение мира философия предлагала еще в древности,
Ф. Гваттари описывают условия возникновения новой а как философский метод он оформился со времен
техники мышления, введя термин «номадическое Просвещения, получив наивысший расцвет в филосо-
мышление». Можно предположить, что эта техника фиях Г. В. Ф. Гегеля и К. Маркса. Особую роль систем-
будет иметь достаточно оснований для использования ное мышление получило в естествознании, вслед за ним
в недалеком будущем. В своей философии они разво- – в компьютерных науках. Но наибольшую популяр-
рачивают программу сравнительной характеристики ность принцип «системного видения мира» приобрел в
монологического мышления (или законодательного период возникновения учения о сложных системах
разума) и номадического мышления. Законодатель- (период формирования синергетики) и оформления
ный разум символизирует у французских философов теории глобального эволюционизма (современная тео-
пространство абсолютных смыслов, представленное рия развития), основными категориями которой стали
«бюрократами чистого разума» [8]. Ж. Делез этой «микромир», «макромир», «мегамир».
56
Связи и отношения – это цементирующие средства Д. Медоуз и др.[15, 16, 6, 14]. Почему? Ответ лежит
существования системы. В виде связей может высту- на поверхности – интерес к новой технике мышления,
пать энергия, материя. В ХХ веке со стороны к системному мышлению не замыкается на теорети-
кибернетики было выявлено, что таким цементи- ческом анализе. Знание теории кладется в основу уме-
рующим средством выступает информация. Части ния использовать его на практике в бизнес структу-
системы и связи или отношения образуют вместе рах. По мнению вышеназванных авторов, только че-
структуру системы. Например, в организациях, ловек, владеющий системной техникой мышления,
предприятиях структуры образуют люди. Обычно, способен активно продемонстрировать позицию биз-
когда говорят о «структурах», имеют в виду внешние несмена. Это не случайно, что именно к этой технике
ограничители поведения. Но в сложных «живых сис- «призывают» аналитики бизнес структур.
темах» (тело человека, работа мышления – это самые Она способствует формированию научно-философ-
сложные системы) структура означает совокупность ского взгляда на мир и его оценку в сочетании со
фундаментальных взаимосвязей, которые и опреде- своими профессиональными возможностями. Именно
ляют поведение системы. Наконец еще одна составля- мировоззрение и объем знаний научно-философского
ющая системы – цель. В мышлении на достижение характера выполняют определяющую роль в форми-
цели направлена обратная связь, приобретающая ровании этой техники мышления. Системная техника
характер уравновешивания. мышления начинает доминировать во всех важней-
В системах, образуемых людьми, структура вклю- ших сферах при условии ориентирования на опре-
чает то, как люди принимают решения, переводящие деленные мировоззренческие позиции. Человек, обла-
восприятие, цели, правила и нормы в действия. дающий такой техникой мышления, стремится воп-
Структуры, образуемые людьми, трудноуловимы. лотить свою мировоззренческую позицию не только
Люди обычно располагают «рычагом», который «они по отношению к своим личностным проектам. Он ви-
не используют только потому, что целиком поглощены дит их реализацию в контексте взаимодействия трех
собственными решениями и не думают о том, как их миров – микромир, макромир и мегамир.
решения скажутся на других» [16, с. 4]. К сожалению, Выводы. Формирование общества конвергентных
чаще всего люди не понимают, что главным источ- технологий, антропогенная направленность цивилиза-
ником нестабильности являются они сами. ционных трансформаций создают условия для акту-
Ярким примером, подтверждающим актуальность ализации третьей интеллектуальной революции.
системной техники мышления, стало обращение к Революции влияют на функционально-технические
новой технике тех, кто попытался анализировать способы мышления, которые получают статус техник
работу мышления человека бизнеса. Особым внима- мышления. Третья революция способствует оформ-
нием со стороны людей бизнеса пользуются работы, лению синергетической, номадической и системной
связанные с анализом работы мышления человека, техник мышления. Формирование интеллектуальных
делающего деньги. Среди массы литературы, посвя- революций и оформление техник мышления – коге-
щенной этому вопросу, выделяются и привлекают рентные процессы. Список техник мышления остает-
книги Дж. О’Коннора, П. Сенге, Дж. Гараедаги, ся принципиально открытым.
1. Аверинцев С. С. Два рождения европейского философских концепций на развитие научных теорий /
рационализма / С. С. Аверинцев // Вопросы философии. А. Койре / Пер. с фр. / – М. : «Прогресс», 1985. – 140 с.
– 1989. – № 3. – С. 3–13. 11. Коллингвуд Р. Дж. Идея истории. Автобиография / Р.Дж.
2. Автономова Н. С. Рассудок, разум, рациональность / Коллингвуд – М. : «Наука», 1980. – 485 с.
Н. С. Автономова; [отв. ред. Б. А. Лекторский; АН 12. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун; [пер. с анг.]. –
СССР, Ин-т философии]. – М. : Наука, 1988. – 286 с. М. : ООО «Издательство АСТ»: ЗАО «Ермак», 2003. – 365 с.
3. Борхес Х. Л. Алеф: Новеллы: / Х. Л. Борхес / Пер. с исп. 13. Лукъянец В., Соболь, О. Рациональность – «обычай –
– СПб.: Изд-во «Азбука», 2000. – 544 с. деспот!»? / В. Лукьянец, О. Соболь // Sententiae: наукові
4. Брайдотти Р. Путем номадизма / Р. Брайдотти // праці Спілки дослідників модерної філософії
Гендерные исследования (1/2000). – Харьковский центр (Паскалівського товариства), 2004. – Спецвипуск № 1.
гендерных исследований, 2000. – №4. – С. 20–44. «Феномен раціональності». – С. 3–27.
5. Всемирная энциклопедия : Философия / [гл. научн. ред и 14. Медоуз Д. Азбука системного мышления / Д. Х. Медоуз.
сост. А.А. Грицанов]. – М. : АСТ, Мн. : Харвест, – М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2011. – 344 с.
Современный литератор, 2001. – 1312 с. 15. О’Коннор Дж., Макдермот И. Искусство системного
6. Гараедаги Дж. Системное мышление. Как управлять мышления: Необходимые знания о системах и творчес-
хаосом и сложными процессами. Платформа для ком подходе к решению проблем / Дж. О’Коннор, И.
моделирования архитектуры бизнеса / Дж. Гараедаги. – Макдермот. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. – 256 с.
Минск : Гревцов Букс, 2010. – 480 с. 16. Сенге П. Пятая дисциплина. Искусство и практика обучаю-
7. Гуленко В. В. Человек как система типов. Проблема диаг- щейся организации / П. Сенге. – М. : Олимп-бизнес, – 384 с.
ностики Эго и Персоны / В. В. Гуленко // Соционика, мен- 17. Тулмин Ст. Человеческое понимание / Ст. Тулмин. – М. :
тология и психология личности. – 2000. – N 6. – С. 12–24. Прогресс, 1984. – 327 с.
8. Делез Ж., Гваттари Ф. Трактат о номадологии. Пер. В. 18. Черняк В. С. Энциклопедия эпистемологии и философии
Мерлина / Ж. Делез, Ф. Гваттари // Новый круг. 1992. – науки / В.С.Черняк – М. : «Канон», РООИ
№ 2. – С. 183–187. «Реабилитация». И.Т. Касавин, 2009. – 1248 с.
9. Дольська О. О. Філософія сучасного суспільства : навч.- 19. Эко У. Имя розы: Роман: Пер. с ит. – СПб.: Симпозиум,
метод. посібник / О. О. Дольська – Харків : Підручник 1997. – 685 с.
НТУ «ХПI», 2012. – 180 с. 20. Ясперс К. Техніки мислення / К. Ясперс // Філософська
10. Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии думка. – 2005. – № 2. – С. 95 –103.
57
REFERENCES
1. Averyntsev S. S. Two birth of European rationalism / S. S. [trans. Eng.]. – M. : OOO « Publishing AST»: ZAO
Averyntsev // Questions of philosophy . – 1989. – № 3. – S. 3–13. «Ermak», 2003. – 365 s.
2. Avtonomova N. S. Mind, Reason, rationality / N. S. 13. Lukъyanets V., Sobol', O. Rationality – "Tradition – tyrant"?
Avtonomova ; [resp. ch. B. A. Lektorskyy; AN SSSR, In-t / V. Luk'yanets, O. Sobol' // Sententiae: science works
phylosophy]. – M. : Nauka, 1988. – 286 s. Spilky doslidnykiv of Modern philosophy (Paskalivs'koho
3. Borkhes Kh. L. Alef: novels / Kh. L. Borkhes / trans. Sp. – tovarystva), 2004. – Special Edition – № 1. «Fenomen
SPb.: Yzd-vo «Azbuka», 2000. – 544 s. ratsional'nosti». – S. 3–27.
4. Braydotty R. Road of Nomad / R. Braydotty // Gender 14. Medouz D. Alphabet of the systemic thinking / D. Kh.
Studies (1/2000). – Gender center of research in Kharkov, Medouz. – M. : BYNOM. Laboratoryya znanyy, 2011. – 344 s.
2000. – № 4. – S. 20-44. 15. O’Konnor Dzh., Makdermot Y. Arts of systemic thinking:
5. World-wide Encyclopedia: Philosophy / [Ch. csin. red and Need knowledge about the systems and creative approach for
comp. A.A. Hrytsanov]. – M. : AST, Mn. : Kharvest, decision of problems / Dzh. O"Konnor, Y. Makdermot. – M.
Modern lyterator, 2001. – 1312 s. : Al'pyna Bisnes Books, 2008. – 256 s.
6. Haraedahy Dzh. System thinking. How to manage of chaos 16. Senhe P. Fifeth discipline. Art and practice organization is
in the complex sytems. Platform for modeling business taught / P. Senhe. – M. : Olymp-bisnes, – 384 s.
architecture / Dzh. Haraedahy. – Minsk : Hrevtsov Books, 17. Tulmyn St. Human’s Understanding / St. Tulmyn. – M. :
2010. – 480 s. Prohress, 1984. – 327 s.
7. Hulenko V. V. Man as system of the types. The problem of 18. Chernyak V. S. Encyclopedia of epistemology and
diagnosis Ego and Person // Sotsyonyka, mentolohyya y philosophy of science / V.S.Chernyak – M. : «Kanon»,
psykholohyya lychnosty. – 2000. – N 6. – S. 12–24. ROOY «Reabylytatsyya». Y.T. Kasavyn, 2009. – 1248 s.
8. Delez Zh., Gvattary F. The Treatise about of nomadology. 19. Eko U. Name of Rose: novel : Trans. From It. – SPb.:
Tran. V. Merlyna / Zh. Delez, F. Hvattary // New circle. Sympozyum, 1997. – 685 s.
1992. – № 2. – S. 183–187. 20. Jaspers K. Technics of thinking / K. Yaspers // Filosofs'ka
9. Dol's'ka O. O. Philosophy of Modern society : Tutorial / O. O. dumka. – 2005. – № 2. – S. 95–103.
Dol's'ka – Kharkiv : Pidruchnyk NTU «KhPI», 2012. – 180 s. 21. Book Review: Cristina Chimisso. Writing the History of the
10. Koyre A. Essays about the history of the philosophy thought. Mind: Philosophy and Science in France, 1900 to 1960s.
About influence of philosophical concepts on the Scientific Aldershot, 2008 // HOPOS: The Journal of the international
Development theories. Trans. Fr. / A. Koyre – M. : Society for the History of Philosophy of Science. 2011. –
«Prohress», 1985. – 140 s. Vol. 1. – №2. – P. 348–351.
11. Kollynhvud R. Dzh. Idea of the History. Autobiography / 22. Raco M.C. Bainbridge W.S. (Eds.). Converging
R.Dzh. Kollynhvud – M. : «Nauka», 1980. – 485 s. Technologies for improving Human Performance / M.C.
12. Kun T. The structure of the Scientific Revolutions / T. Kun ; Raco. NSF-DOC Report. – Boston : Clumer, 2003. – 167p.
From intellectual revolutions to thinking technics: towards a new paradigm of Education

Dolska O.
Abstract. The author puts an idea about three intellectual revolutions in the history of mankind. Each of revolutions serves as a basis
for the formation of the certain technics of thinking as a cultural phenomenon. Logical and conceptual schemes of the technics are
influenced by the synthesis of diverse intellectual innovations, achievements of philosophy and of science.
Keywords: intellectual revolution, the technic of thinking, synergetic, system, nomadic technics of thinking.
58
Стан педагогічних кадрів у школах Волинської області в 1944 – 1953 рр.

М. І. Фазан
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна
Corresponding author. E-mail: mfazan@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена висвітленню проблеми забезпечення та функціонування педагогічних колективів волинських
шкіл повоєнного періоду. На основі архівних та історіографічних матеріалів автором подана детальна характеристика
кількісного та якісного складу вчительських кадрів області. Висвітлено роль Волинського обласного інституту
удосконалення кваліфікації вчителів у процес підготовки та перепідготовки волинських педагогів. Зроблено висновок щодо
недостатнього забезпечення педагогічними кадрами шкільної системи Волинської області у 1944–1953 рр.
Ключові слова: Волинська область, педагогічні кадри, школа, середня освіта, вища освіта, підготовка та пере-
підготовка вчителів, методичний кабінет.
Постановка проблеми та її значення. Розбудова та удосконалення кваліфікації вчителів у справі забез-

реформування мережі закладів освіти поруч із печення професійного росту педагогів області.
підготовкою фахових педагогічних кадрів завжди Виклад основного матеріалу й обґрунтування
належали актуальних проблем у віданні будь-якої отриманих результатів дослідження. Функціонуван-
державної влади. Розвиток шкільництва на теренах ня мережі загальноосвітніх закладів Волинської
Волинської області у 1944–1953 рр. не лише відоб- області після визволення з-під німецької окупації та в
ражав на собі всю неоднозначність тогочасної сус- перші повоєнні роки позначене значними складноща-
пільно-політичної ситуації в краї та державі загалом, а ми, пов’язаними із загостренням суспільно-політичної
й частково визначав та зумовлював її характер. ситуацією у державі. Слід зазначити, що в регіоні на
Загалом, якість освіти першочергово залежить від цей момент так і не була по-справжньому глибоко
рівня підготовки, сумління та самовідданості педаго- вкорінена жодна модель освітньої системи, з-поміж
га. Таким чином, детальний аналіз і всебічне вивчення тих, які насаджувалися тут як до війни, так і в часи
проблем формування педагогічних кадрів на Волині Другої світової війни польською, радянською і
дозволяє більш глибоко розкрити зміст окресленого німецькою окупаційною адміністрацією. Таким чи-
періоду та його місце в новітній історії України.. ном, слід зауважити, що в повоєнний час радянська
Аналіз досліджень проблеми. Дослідженню пово- шкільна система по суті не відновлювалось на Волині,
єнної розбудови системи освіти у вітчизняній історіо- а розбудовувалось заново, позаяк вона була не була
графії присвячено праці цілої низки авторів – М. Гри- перервана війною, а практично знівельована. Впро-
щенко, О. Зубань, С. Сворак [7, 8, 15] та ін.. Особли- довж 1941–1944 рр. на Волині було зруйновано 185
вістю більшості цих праць, створених в радянський початкових, 104 семирічних і 13 середніх шкіл. Чима-
період, було дещо однобоке висвітлення історії освіти ло шкіл були закриті, знищені частково або ж вико-
– акцент робився на наведення статистичних кількіс- ристовувались не за цільовим призначенням [2, арк.
них показників, всіляко підкреслювались позитивні 13]. Всі ці згубні наслідки війни слід було ліквідову-
здобутки влади в освітній сфері. Значно глибшими й вати, а тому, до того ж цілком слушно розглядаючи
ґрунтовнішими в цьому ключі видаються роботи мережу загальноосвітніх закладів як один із
істориків діаспори – Г. Костюка, І. Коляски [11, 10] та найефективніших інструментів ідеологічного конт-
сучасних дослідників – А. О. Корейко, С. О. Нікітчи- рою над населенням, радянське керівництво визначи-
ної [13, 14], в яких розвиток освітньої системи подано в ло становлення загальноосвітньої системи одним із
контексті духовного розвитку суспільства загалом. пріоритетних напрямів повоєнної відбудови краю.
Саме такий характер досліджень даної теми став нині Займалися відновленням шкіл також місцеві чиновни-
основоположним у вітчизняній історичній науці. ки. Так, завідувач Ковельського міського відділу на-
Проблем освіти повоєнного періоду побіжно торка- родної освіти Г. Ф. Ротченков, як свідчать матеріали
лись також автори, чиї роботи присвячені соціально- тогочасної преси, самостійно «розшукав 15 педагогів,
політичним та культурним аспектам сталінської епохи через декілька днів зібрав їх усіх і запросив до
в Україні загалом – до прикладу, Б. Ярош [17]. роботи» [9, c. 31].
Мета і завдання статті. Мета статті полягає у ви- Властиво, що центральною фігурою навчально-
світленні кількісного та якісного стану педагогічних виховного процесу і, відповідно, освітньої системи є
кадрів шкіл Волинської області в 1944-1953 рр. на тлі педагог. В окреслений для дослідження період забез-
суспільно-політичних перетворень, що мали місце в печення шкіл необхідною кількістю фахівців залиша-
історії краю по завершенню Другої світової війни. лося однією з головних невирішених проблем у про-
Відповідно до поставленої мети, виокремленні цесі післявоєнної відбудови Волині. Так, станом на
наступні завдання: розкрити умови перебігу повоєн- 1944-1945 навчальний рік, згідно з офіційною доку-
ної відбудови освітньої системи у зв’язку із їх впли- ментацією, на теренах Волинської області працювало
вом на формування вчительських кадрів, проаналі- 2145 вчителів. Відповідно, такої кількості педагогів
зувати ступінь забезпеченості загальноосвітніх зак- було недостатньо, оскільки вже в наступному 1945–
ладів області фахівцями різного рівня, простежити 1946 навчальному році у звітах зазначалась потреба у
роль та місце Волинського обласного інституту ще 1536 вчителях додатково [2, арк. 19].
59
Всього в цей же навчальний рік в області функціо- середньою непедагогічною – 2244, середньою загаль-
нувало 960 шкіл, у яких працювало 3009 вчителів. ною – 229 та незакінченою середньою – 688. Гострою
Становище із кадровим забезпеченням загальноосвіт- лишалась проблема з досвідом роботи педагогів – як
ніх закладів поступово покращувалось, однак не свідчать документи в 1946-1947 навчальному році,
завжди задовільними темпами, та й стосувалось це лише близько половини вчителів мали стаж від 1 до 3
передусім кількісних показників. Так, архівні доку- років роботи (1957 із 4070). Як бачимо, вчительські
менти повідомляють, що на кінець 1946-1947 навчаль- обов’язки виконували здебільшого люди, позбавлені
ного року відчинили свої двері волинським учням вже базових педагогічних знань, вмінь та практичного
1022 школи, а ряди вчителів налічували 4070 осіб. досвіду, що не могло не позначитись на якості нав-
Протягом року в область прибуло 406 вчителів, тоді чання [3, арк. 31, 33].
як вибуло 9 [3, арк. 31]. Кінець наступного 1948-1949 Слід наголосити, що для радянської системи над-
начального року збільшив число вчителів області до звичайно важливим була так звана «ідейна витрима-
4890 осіб, а й тоді цієї кількості для повного укомп- ність» вчителів, оскільки саме на них режимом покла-
лектування всіх шкіл було недостатньо, адже зали- дались функції комуністичного впливу на підростаючі
шалося ще 1101 вакантних місць [4, арк. 29]. Станом покоління. Як наслідок, постала проблема поповнення
на 1 липня 1951 р. в школах області налічувалось педагогічних лав відданими комуністичній партії
5949 вчителів, проте розширення їх шкільної мережі функціонерами. Офіційні джерела цього часу фіксують
робило і цю цифру недостатньою. недостатню кількість комсомольців та комуністів серед
Поступово мережа шкіл області зростала, однак педагогів західних областей УРСР. Скажімо, на теренах
забезпечення кадрами постійно відставало. Вперше Волині членів Комуністичної партії з-поміж вчителів в
стан кадрового забезпечення шкіл Волині було визна- 1946–1947 навчальному році нараховувалось лише 95
но більш-менш задовільним лише в 1953 р., коли на таких. Це питання гостро постало на місцевому рівні як
теренах області згідно з документами працювало 6808 одне із першочергових завдань для вирішення в ході
учителів [3, арк. 19]. першої післявоєнної п’ятирічки [1, с. 84].
Недостатнє кадрове забезпечення навчальних 8 березня 1946 р. РНК УРСР і ЦК КП(б)У прийня-
закладів середньої ланки освітньої системи ставила ло постанову «Про поліпшення справи підготовки
багатьох педагогів у досить скрутне становище. вчителів», згідно з якою основний акцент ставився на
Архівні матеріали зазначають, що 159 вчителів почат- ідейно-політичний вплив та тотальний контроль за
кових класів працюють в дві зміни, більше 270 пере- працівниками освітньої системи. З цією метою почи-
вантажені годинами, а тому працюють понаднормово. нають організовуватися різноманітні семінари, збори,
Вказувалось на нестачу ще принаймні 319 вчителів на запроваджувалися вчительські курси історії ВКП(б)
забезпечення потреб області [5, арк. 25]. тощо. Згідно з офіційними документами станом вже
Слід зауважити, що умови праці педагога у дослід- на 1949–1950 навчальний рік на Волині було створено
жуваний період мали також ряд інших труднощів, 248 гуртків із вивчення короткого курсу історії
адже більшість шкіл мали вкрай погане забезпечення ВКП(б), якими охоплено 1670 вчителів та директорів
в матеріально-технічному плані, вони облаштовува- шкіл області.
лись у непристосованих для навчання приміщеннях, а Робота в даному напрямі хоча й визнавалась
навчально-виховний процес тне був достатньо органі- керівництвом постійно незадовільною, все ж приносила
зований, оскільки значна частина дітей шкільного певний результат. Станом на 1951 р. число членів
віку була просто позбавлена змоги регулярно відві- ВЛКСМ серед вчителів області дорівнювало 2191, а
дувати школу, а у одному класі часто навчалися діти членів та кандидатів у члени партії – 266 [5, арк. 27].
різних вікових груп. Гострим це питання робив і той факт, що в
Окремо варто зазначити, що фаховий рівень повоєнний період Волинь лишалася регіоном, на яко-
підготовки наявних педагогічних кадрів можна оха- му точилась боротьба більшовицького режиму із
рактеризувати як незадовільний. Значна кількість вчи- силами опору, представленими національним підпіл-
телів та керівників шкіл загинула протягом війни. лям ОУН-УПА. Вчителі розглядались обома супро-
Здебільшого в повоєнних школах працювала недо- тивниками як такий елемент, що мав значний агентур-
свідчена молодь, часто із браком фахових знань та ний потенціал, позаяк і одні й другі розуміли ідеоло-
навичок, або ж вчителі, які внаслідок війни безна- гічну вагомість педагогів у суспільно-політичному
дійно відстали від нових вимог до навчально-вихов- вимірі. Ця обставина часто на практиці робила
ного процесу. Кількісне переважання у вчительському шкільних працівників мішенями у збройному проти-
середовищі молоді було двозначним фактором, ос- стоянні і навіть жертвами розправ.
кільки, з одного боку, такі педагоги, як правило, Вихід із такого становища влада вбачала у направ-
більш були наділені ентузіазмом та схильністю до ленні в західні області УРСР, в тому числі й на Во-
тісніших контактів з учнями, але, з іншого, невеликий линь, вчителів та випускників педагогічних училищ зі
практичний досвід або ж і цілковита його відсутність східних регіонів республіки. По-перше, це давало
несприятливо відображалися на ефективності їх змогу заглушити «кадровий голод» в освітній сфері, а,
навчально-виховної діяльності. по-друге, режим, традиційно недовіряючи місцевим
Наведені тези підтверджуються статистичними да- вихідцям та побоюючись їх симпатій до представни-
ними. Так, за освітнім параметром у перший після ків національно-визвольного руху, гадав, що зі
війни навчальний рік школи області мали педагогів із «східняків» вийдуть більш лояльні функціонери, гото-
вищою освітою – 144, з незакінченою вищою – 760, із ві провадити й надалі ідеологічний контроль над
60
населенням. Крім того, така політика йшла цілком в удосконалення кваліфікації вчителів у повоєнний
дусі асиміляційних намірів влади, кінцевою метою період було забезпечено формування системи після-
яких мало бути постання нової радянської генерації дипломної освіти на теренах Волинської області.
людей, об’єднаних між собою вже не за етнокультур- Щорічно зростала кількість педагогів, які проходили
ними, а суто ідеологічними принципами. курсове підвищення кваліфікації, отримували фахові
Починаючи із 1944 р. Міністерство освіти УРСР консультації тощо.
щороку направляє до західних областей республіки зі Характерною рисою окресленого для дослідження
східних тисячі випускників вищих і середніх педа- періоду в освітній сфері стали різноманітні «чистки»
гогічних закладів. Вже в 1945 р. було направлено та «фільтрування» педагогічних колективів, які
10358 вчителів, із них 8269 випускників училищ та набули масового характеру та здійснювались подеку-
вузів, а в наступному році їх число становило 9368, ди швидкими темпами. Владу непокоїли непоодинокі
ще через рік – 6100, а в 1948р. – 5638 [1, с.84]. Зокре- факти розповсюдження представниками національно-
ма, на Волинь з-поміж них впродовж 1946-1950 рр. визвольного руху по школах та серед вчителів
було відправлено 3700 осіб [16, с. 80]. агітаційних листівок і звернень, в яких звучали
Життя цих переселенців, здебільшого вимушених вимоги приєднуватись до спротиву більшовицькій
владою чи голодом, часто складалось далеко не пропаганді і до неприйняття участі в прокомуніс-
найкращим чином. Не витримуючи складних мате- тичних агітаційних заходах. До вирішення цієї проб-
ріально-побутових умов, різноманітного, в тому числі леми залучались органи внутрішніх справ та держбез-
й психологічного, тиску значна частина їх повер- пеки. Як наслідок, така атмосфера взаємної недовіри
талась назад. Практично щороку звіти фіксували ви- негативно відбивалась на педагогах та їх діяльності.
буття певної кількості присланих із сходу вчителів зі Пошуки «неблагонадійних» у вчительському сере-
шкіл Волинської області. довищі велись практично повсюди, навіть серед по-
Звісно ж, чимало заходів було здійснено також із ме- тенційних вчителів у стінах педагогічних закладів.
тою створення умов для підготовки фахівців-освітян на Так, 16 вересня 1947 р. відбулися закриті партійні
місцях. Особливою віхою цього процесу можна вва- збори Луцького учительського інституту, дійсною ме-
жати відкриття Луцького учительського інституту з тою яких був пошук націоналістів серед викладачів та
мовно-літературним, фізико математичним та історич- студентів. Лунала критика на адресу тих, хто «недо-
ним відділами. Продовжив свою діяльність після війни оцінював переваги марксизму-ленінізму, відривався
Волинський обласний інститут удосконалення кваліфі- від партійної і громадсько-політичної роботи» [17,
кації вчителів. Саме на цей заклад першочергово с.145-149]. Як бачимо, влада боялась допускати до
покладалось завдання підвищення фахово-кваліфіка- школи тих, хто хоч якимось чином не погоджувався із
ційного рівня педагогічних кадрів області. панівними ідеологічними догмами.
Протягом 1944-1945 навчального року остаточно Характеризуючи стан педагогічних кадрів на
сформувалась структура цього інституту. Почали пра- теренах Волинської області в 1944-1953 рр. важко не
цювати кабінети різних навчальних дисциплін (педа- помітити той факт, що влада відкрито недовіряла
гогіки, історії, географії, мов і літератур, математики, місцевим вихідцям у шкільному середовищі. Згідно зі
фізики, біології, хімії, початкових шкіл), працівники статистичними даними впродовж лише 1949-1950
яких проводили інструктивні наради та семінари для навчального року заміні підлягали 1529 вчителів із
завідувачів районних педагогічних кабінетів, обласні західних областей, причинами чого вказувались зв’яз-
семінари вчителів різних спеціальностей, а такої інс- ки з націоналістами, приналежність до «куркуль-
пекції шкіл різних районів області [12, с. 17]. ського класу», так звана «скомпрометованість»,
В перші повоєнні роки умови праці були досить релігійні мотиви тощо. Крім того, вивчаючи звіти,
складними. Як зазначено, в документах протягом легко помітити, що із щорічного числа звільнених
1946-1947 навчального року працівники закладу зму- майже втричі більший відсоток становили корінні
шені були працювати без вихідних з метою повного жителі області, аніж педагоги, що прибули зі східних
охоплення консультаціями вчителів, про що було областей УРСР [5, арк. 30].
повідомлено всі райпедкабінети та вчителів області Висновки та перспективи подальших дослід-
[6, арк. 38]. жень. Отож, освітня сфера післявоєнної Волині роз-
Одним із головних функцій інституту була мето- вивалась, вбираючи в себе всю суперечливість та
дична робота, а також підготовка завідувачів педаго- складність даного періоду. Перші роки по закінченню
гічних кабінетів для її проведення із вчителями на Другої світової війни позначені скрутним матеріаль-
місцях. В районах методична робота з учителями ним становищем закладів освіти, відсутністю базових
велась через так звані методичні кущі та методичні матеріально-технічних умов для здійснення ефектив-
секції, на засіданнях яких розглядалась різноманітні ного навчально-виховного процесу та недостатніх
проблеми організації навчально-виховного процесу. кадровим забезпеченням волинських шкіл.
Методичні секції вчителів-предметників організо- Характеристика становища педагогічних кадрів
вувались безпосередньо в школах. Для відповідальних дозволяє стверджувати, що шкільна мережа функціо-
за здійснення цієї роботи проводились різнорівневі нувала досить неоднозначно. Так, з одного боку,
семінари [12, с. 19]. постійно зростала фаховість та кваліфікованість вчи-
В цілому, на основі наявних архівних джерел та тельського складу, а з іншого, на педагогів постійно
тогочасної періодики, можна ствердити, що старання- здійснювався тиск, внаслідок чого їх діяльність става-
ми працівників Волинського обласного інституту ла все більш політично заангажованою та заідео-
61
логізованою, і, як наслідок, менш результативною. За Проте були й позитивні зрушення. Так, саме в
постійним ростом кількісних показників у вчитель- повоєнні роки на Волині остаточно сформувалась
ському середовищі легко помітити вкрай незначні система післядипломної освіти та методичного забез-
якісні зміни. печення педагогів.
Негативно відображалось на роботі освітян області Подальше вивчення даної проблематики, безумовно,
також активне в цей час протистояння націоналістич- ще й досі не вичерпало свого значення. Ряд аспектів
ного руху із радянською владою, мимовільними функціонування мережі освітніх закладів Волинської
учасниками й жертвами якого ставали вчителі та області у окреслений для дослідження період лиша-
шкільне керівництво. ються вивченими неґрунтовно та не повністю.
1. Бондар А. Д.. Розвиток суспільного виховання в УРСР 12. Кот Н.М.. Сторінки історії Волинського інституту після-
(1917–1967) / А. Д. Бондар. – К.: вид-во Київського ун- дипломної педагогічної освіти (1944 – початок 60-х рр.) / Н.
ту, 1968. – 227 с. М. Кот // Педагогічний пошук. – 2015. – № 1. – С. 16–23.
2. Державний архів Волинської області м. Луцьк (далі 13. Корнейко А. О. Розвиток освіти на Волині в перше
Держархів Волинської обл.), ф. Р.-59, оп. 3, спр. 5. повоєнне десятиріччя / А. О. Корнейко // Волинь в
3. Держ. архів Волинської обл., ф. Р-59, оп. 4, спр. 2. Другій світовій війні та перші повоєнні роки: матеріали
4. Держ. архів Волинської обл., ф. Р-59, оп. 7, спр. 4. наук. іст.-краєзн. конф. / редкол.: Г. В. Бондаренко [та
5. Держ. архів Волинської обл., ф. Р-59, оп. 9, спр. 7. ін.]. – Луцьк, 1995. – С. 79–80.
6. Держ. архів Волинської обл., ф. Р-402, оп. 12, спр. 9. 14. Нікітчина С. О. Підготовка вчителів історії на Волині в
7. Грищенко М.М. Розвиток народної освіти на Україні за роки перші повоєнні роки / С. О. Нікітчина Волинь в Другій
радянської влади / М.М. Грищенко. – К.: Тов-во для поши- світовій війні та перші повоєнні роки: матеріали наук.
рення політ. та наук. знань в Українській РСР, 1957. – 132 с. іст.-краєзн. конф. / редкол.: Г. В. Бондаренко [та ін.]. –
8. Зубань О. К. Боротьба комуністичної партії України за Луцьк, 1995. – С. 77–78.
розвиток народної освіти і підготовку кадрів для 15. Сворак С. Д. Освіта на західноукраїнських землях у
народного господарства (1945–1952) / О. К. Зубань. повоєнний період / С. Д. Сворак // Український
Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1967. – 232 с. історичний журнал. – 1997. – № 2. – С. 28–42.
9. Ковельщина повоєнна. Люди. Події. Факти: Історико- 16. Яремчик Д. А. Розвиток народної освіти в західних
краєзнавчі нариси. – Луцьк: «Надстир'я», 2003. – 96 с. областях України / Д. А. Яремчик, Л. Г. Баїк, В. К.
10. Коляска І. В. Освіта в Радянській Україні. Дослідження Санивець та ін.; за ред. Б. І. Тимохіна, - К.: Рад. Школа,
дискримінації і русифікації / І. В. Коляска / Пер. з англ., 1979. – с.
з доп. і дод. – Торонто, 1970. – 246 с. 17. Ярош Б. Тоталітарний режим на західноукраїнських
11. Костюк Г. Сталінізм в Україні (Генеза і наслідки): землях 30-50-ті роки ХХ століття (історико-
Дослідження і спостереження сучасника. Пер. з англ. / Г. політологічний аспект) / Б. Ярош. – Луцьк: «Надстир'я»,
Костюк. – К.: Смолоскип, 1995. – 508 с. 1995. – 175 с.
REFERENCES
1. Bondar A.D.. The development of public education in USSR English / H. Kostiuk - K. Smoloskyp,1995. - 508 p.
(Ukrainian Soviet Socialist Republic) ( 1917-1967) / A.D. 12. Kot N.M. Pages of history of Volyn Institute for
Bondar. - К.: Kiev University Publishing, 1968. - 227 р. Postgraduate Education (1940 - beginning of 60 years) / N.
2. State Archive of Volyn region, f. R. - 59, d. 3, d.5 . M. Kot //Pedagogical search. - 2015. - № 1. Р. 16- 23.
3. State Archive of Volyn region, f. R. - 59, d. 4, d.2. 13. Korneiko A. O. Evolution of education in Volyn region in
4. State Archive of Volyn region, f. R. - 59, d.7, d.4. the first first postwar decade / A. O. Korneiko // Volyn
5. State Archive of Volyn region, f. R. - 59, d. 9, d.7. during the Second World War and the first postwar years:
6. State Archive of Volyn region, f. R. - 402, d. 12, d.9. materials science historical and regional studies conference. -
7. Gryschenko M. M. The development of Education in Lutsk,1995. - P. 79-80.
Ukraine during the Soviet / M.M.Gryschenko.- K.: Society 14. Nikitchyna S. O. Preparation of teachers of history in Volyn
for dissemination of political and scientific knowledge in region in first postwar years / S. O. Nikitchyna // Volyn
Ukrainian Soviet Socialist Republic, 1957. -132 p. during the Second World War and the first postwar years:
8. Zuban O.K. Fighting Communist Party of Ukraine for the materials science historical and regional studies conference. -
development of education and training national economy Lutsk, 1995. - P. 77-78.
(1945-1952)/O.K.Zuban.Lviv: Lviv University Publishing, 15. Svorak S.D. Education on West Ukraine in postwar period /
1967. - 232p. S.D. Svorak // Ukrainian historical magazine. - 1997. - №2. -
9. Postwar Kovelschyna. People. Events. Facts : Historic- P.28-42.
regional notices.- Lutsk: "Nadstyria", 2003.-96p. 16. Yaremchyk D. A. Development of public education on West
10. Koliaska I.V. Education in Soviet Ukraine. Research of Ukraine / D. A. Yaremchyk , L. H. Baik, V. K. Sanyvets and
discrimination and russification / I.V. Koliaska/ Translation others, 1979
from English - Toronto,1970 - 246 p. 17. Yarosh B. Totalitarian regime on West Ukraine in 30-50
11. Kostiuk H. Stalinism in Ukraine(Origins and consequences): years of XX century (historical and political aspect) / B.
Research and observation of a coeval. Translation from Yarosh. - Lutsk: "Nadstyr'ya", 1995. -175 p.
State of the Teaching Staff in Schools of Volyn Region in 1944–1953

Fazan N.
Abstract. The article is devoted to problems of coverage and functioning of educational staff of Volyn schools in postwar period. On
the basis of archival and historiographical materials, the detailed description of quantitative and qualitative composition of teaching
staff is submitted by the author. The role of Volyn Regional Institute of Teachers' Qualification Improvement in the training and
retraining of teachers is shown. The conclusion about the lack of teaching staff in schools of Volyn region in 1944–1953 is made.
Keywords: Volyn region, teaching staff, school, training and retraining of teachers, secondary education.
62
Состояние педагогических кадров школ Волынской области в 1944–1953 гг.

Н. И. Фазан
Аннотация. Статья посвящена изучению проблемы состояния педагогических кадров волынских школ послевоенного
периода. На основе архивных и историографических материалов автором дана детальная характеристика количественных и
качественных свойств педагогических коллективов школ области. Отображено роль Волынского областного института
усовершенствования квалификации учителей в процессе подготовки и переподготовки волынских педагогов. Сделан вывод
о недостаточном обеспечении педагогическими кадрами школьной системы Волынской области в 1944–1953 гг.
Ключевые слова: Волынская область, педагогические кадры, школа, подготовка и переподготовка учителей, среднее
образование.
63
Some aspects of health care development in Ukraine and its transformation in

Chernihiv region in the 1960-1980 s.
L. I. Lavrynenko
Chernihiv regional Institute of postgraduate pedagogical education named after K. D. Ushinsky, Chernihiv, Ukraine

Abstract. The article analyzes the problem of state regulation of “public hеalth care” in the USSR and in Ukraine in the 1960s –
1980s and its manifestation in a particular region – Chernihiv region on the development of logistical capacity of medical institutions.
Special attention is paid to building a hierarchical system of health care, uniting it around a common management centre, as well as
ensuring direct involvement of higher authorities in the development and approval of programs of public health. It is indicated that in
the studied years the concept of specialization of medical services was in progress and the basis for such specialization was the plot
of a decisive role of quantitative indicators.
Keywords: health care, medical institutions, physicians, specialty, treatment and preventive care.
Introduction. At the present stage of development of the concept of health care passed a difficult way of its
society the greatest social value, the decisive factor of formation and development. The tragic period were the
socio-economic development, competitiveness, growth, conditions of the Soviet regime, which was characterized
well-being is health. Both positive and negative factors of by not only national oppression, but a fierce ideological
Semashko's health system were most fully manifested in and political dictatorship.
1960-1980-ies. Let's have a look at one of the stages of development
Conducting the analysis of the forms and methods of of health care of Ukraine, and also at a particular region –
state regulation of “public hygiene”, specialization of Chernihiv.
medical services in Ukraine and their impact, we focus In the 1960s, the health care system of the USSR was
our attention on the urgent problems of preservation of characterized by a specific stage of its development. The
health of the population in Chernihiv region. causes of this phenomenon are well known and stemmed
A brief review of publications on the topic. The mainly from the bowels of deep social crisis. The
description of development of health care in Ukraine and organizing principles, which were formulated in the 1920-
in Chernihiv region was given in the textbook “History of ies by the Commissar of people's health M. Semashko
Medicine” by S. Verkhratskiy, in monographs by a group included rigid routine, free accessibility of care, preven-
of authors A. V. Pidaev, A. F. Vozianova, V. F. Moska- tive orientation, availability of medical stations had no
lenko, in “Panorama of Health of Ukraine's population” further theoretical development, and therefore, ceased to
by V. Ponomarenko, in the works “Social Medicine and meet the objectives.
Health Organization”,”Ukrainian health care: how to get In the years studied, adequately to the general trends of
out of the crisis”,”History of Medicine: achievements and the development of the Soviet society, the concept of
problems” by A. Holyachenko. A significant role was specialization of medical services, based mainly on quan-
played by local publications as “History of Medicine of tity (not quality) parameters, was promoted. In 1964,
Chernihiv Region”, “Development of Medicine and Phar- Boris Petrovsky took responsibility in the health sphere
macy in Chernihiv”, prepared by M. Dulia, A. Grusha, but in terms of the general crisis of the Soviet system all
S. Pastalytsa and a teamwork “From the history of health attempts to find new ideological postulates to justify its
care of Chernyhov region“. To examine the health of the benefits proved to be unproductive. Specialization gave a
population the source base of the State Archives of powerful impetus to the growth of a new number of
Chernihiv region was used. frames and the decisive indicator of the health institution
Oblect. To carry out the study of particular trends of became the number of beds available. The place of a
the health care system in Ukraine in the 1960-1980s and general practitioner was taken by a range of specialists:
their manifestations in Chernihiv region, with emphasis internist, pediatrician, obstetrician-gynecologist. The
on forms and methods of state management of social therapeutic service included number of such doctors as a
institutions and in particular issues of development of cardiologist, gastroenterologist, nephrologist, hematolo-
medical care system. gist, pulmonologist, etc. The system required financial
Materials and methods. To study certain aspects of costs for training, maintenance of significant human
healthcare development in Ukraine and their transforma- resources. The former Soviet Union in the number of
tion in Chernihiv region in the 1960-1980s source doctors was not only ahead of other highly developed
database of the Central state archive of Supreme bodies of countries, but also concentrated over a third of all doctors
power and administration of Ukraine (Kyiv), the Central in the world – 1 million. 263 thousand (1990). “Every
state archive of public associations of Ukraine (Kyiv), the third doctor in the world is from the Soviet Union” –
State archive of Chernigov region and numerous pub- proudly announced the party leaders, ignoring the fact
lished sources were used. Among the methods of that, despite the enormous resources invested in the
historical research the following can be highlighted: functioning of the system, the performance of it was
statistical, periodization, comparative-historical, histori- extremely low [1, p. 19].
cal-genetic, historical and typological. Gradually, the health system was entangled in
The results and discussion. Medical science of the thousands of rigid and restrictive regulations that exclu-
Union of Soviet Socialist Republics (hereinafter USSR), ded any initiative at all levels of its organization and
64
management. This eventually led to stagnation and as a local clinics, 19 maternity hospitals at collective farms, 39
result to the deep crisis. nurseries were constructed [4, р. 3].
The activities of the public health management were From mid-1960-ies Chernihiv region unfolded new
also the most regulated and carried out under the construction agencies for special projects. At the same
conditions of ”vertical control”. So, the health care sys- time, they were often conducted on the cheapest norms,
tem of Ukraine, being part of the health care system of the there were cases when the cost of a bed in the hospital
USSR, for a long time developed in an extensive way – was lower for the cost of a place in a livestock facility.
from year to year, from five-year plan to five-year plan In this period there was an increase of the material
investments increased, the number of health care potential of the regional hospital. There were opened the
institutions, health workers and hospital beds also blood-medicine department, endocrinology clinic; regio-
increased. Along with free accessibility of medical care nal cancer treatment center with 50 beds and a boarding
these figures were one of the main ideological frame- house with 40 seats. They had 52 physician and 264
works that demonstrated the advantages of the socialist nurses [5, р. 50-68]. In the regional sanitary-epide-
system over the capitalist. miological station there were bacteriological, virological,
In 1960-1980-ies the vertical model of health care radiological, industrial, toxicological and other sanitary-
management became even tougher. In 1962 significant hygienic laboratories [6, р. 123].
changes occured. The management of the institutions of Along with the development of material-technical base
the district was transferred to the chief physician of the of the health care system of the USSR, quantitative
district hospital. indicators were steadily growing: increased number of
However, the public system of health management health workers, hospital beds were targets for the deve-
(Ministry, regional Directorate, Central regional hospital, lopment of medical care. For these indicators the region
medical facility) remained administrative. It seemed to be ranked the first in the world and they helped to justify its
logically coherent, monolithic and stable, but in practice advanced nature.
was stagnant. Its features consisted in worshipping the There was a change in the structure of hospital beds.
authorities; minimal upgrading of managerial personnel; The new and specialized departments in both urban and
the conversion of every manager from the top down only rural hospitals were replenished with beds of therapeutic
into someone's representative (”cog”), and not the lawful profile among which there were rheumatological, cardio-
manager in the field of their competence; the delegation logical, gastroenterological, allergic, endocrinologic, he-
of rights only ”up”; lack of self-financing as the antipode; matologic, neurologic beds. Structure of beds of a surgical
fear in the face of authorities. profile was testifying about the power of service in
In the framework of the financial mechanism of providing specialized neurosurgical, thoracic surgical,
medicine of the USSR and also Ukraine there was the cardiac, proctologic, urological, dental, orthopedic, trau-
principle of the estimated and command-administrative ma, cancer care. According to WHO (world health
funding. It was based on the content of the budget of organization) the duration of use of hospital beds in
medical institutions and provided with the salaries of Ukraine remained the highest among European countries.
doctors and funding the hospital days, and costs in Precept VCSPS (all-Union Central Council of trade
accordance with the volumes of actually provided unions) and the people's health Commissariat (people's
services [2, р. 330-333]. Commissariat of health) of the USSR “On the procedure
During the years from 1965 to 1985 the public for issuing sickness certificates insured” No. 1382 from
expenditure on health care increased more than twofold, 14.08.1937 (in use until 2001) allowed patients to stay in
from 30.1 to 70.5 mln of karbovanets. Annual increase in hospitals as much time as was necessary for full recovery.
healthcare funding has given the possibility to improve In 1989, in Chernigov region there was a huge dis-
the patients hospitalization, providing medical institutions parity between the number of available hospital beds and
with equipment: diagnostic equipment, x-ray devices, patients who were prescribed hospitalization. Economists
electro- and swfloader. In most health facilities, including speak about the exaggeration of duration of stay of the
district hospitals, clinical laboratories and vehicles patient in the hospital (redundancy of terms of treatment),
appeared. For district, urban and rural district hospitals approximately 4645 beds were unnecessary (excessive)
there increased the supply of surgical instruments, [7, р. 125].
bestrophin lamps, apparatus for gas anesthesia, and the In the health care system of the Chernihiv region the
like. There was a lack of physiotherapeutic equipment: number of beds was closely related to staffing. The
quartz, solux, diathermy; laboratory equipment and number of beds served as means of increasing human
reagents [3, р. 20-21]. capacity in a particular medical facility. It was nonsense
However, despite the growth of absolute expenditures, of the Soviet health system.
the construction of health facilities, the health system During 1960 – 1985 Chernihiv region doubled the
constantly felt the lack of funds, material and technical number of hospital beds from 9425 to 19500. On the
potential developed spasmodically. average on 10 thousand patients there were 135.8 beds [8,
In the 1960-ies, construction of healthcare facilities р. 83]. However meaningless persecution for the increase
was steadily ramping up. Only during the 1960 – 1967 in in the number of beds in medical institutions failed to
Chernihiv region 13 district and central district hospitals, radically improve the health of the population. The
3 polyclinics and 16 other rooms were built and put into increase in the quality of services was blocked from a
operation. In the countryside with the provision of whole series of reasons, among which an insufficient
collective and local budgets 66 hospitals, 28 clinics, 80 amount of public spending in infrastructure sector and
65
poor training of health workers and the like. Provision of medical care in the workplace was the
In the 1960s according to the accepted norm the invention of the Soviet health care system. Almost all
number of doctors was from 7 to 18.5 per 10 thousand large industrial enterprises had sanitary posts, medical
inhabitants. In 1980 this rate was 38 per 10 thousand [9, stations, first aid stations. They operated at the expense of
р. 36]. In addition, there existed staff positions standards businesses, but administratively subordinated to public
for health professionals in towns and villages. health system.
At the end of the 1980s due to policy of specialization, In the years studied integrated assessment of the state
especially in the prehospital phase, Ukrainian medicine of health of the citizens of Chernihiv was clasificated as
was a dubious “leader”. In Ukraine there were 123 unsatisfactory. Among the reasons of this phenomenon
specialties, while in some countries they numbered just should highlight the sharp disparities between age groups,
16-17 (Germany, Switzerland). “Narrow” specialization which has evolved over a long period of time, inadequate
led to irrational use of experts. More than half of working organization of medical assistance, the numerical predo-
time was spent on preventive medical examinations and minance of the rural over the urban society.
solving personal complains of people, which was not the The Chernobyl tragedy had a negative impact on the
main function. While in family medicine in Western overall health status of the population of Chernihiv region.
countries, doctor could concentrate all types of medical There was almost a ten-fold increase of thyroid disease,
care in his hands, allowing to solve 80-85% of patients leukemia (as compared with indicators for Ukraine). The
problems within primary care. oversight of the victims was not enough. Although the cost
In 1977 Chernihiv Regional Party Committee and of the program of liquidation of consequences was sufficient
Executive Committee on the implementation of the CC but it was distributed incorrectly and conered primarily
CPSU and the USSR CM decree on September 22, 1977 social benefits. Funds for the rehabilitation of the liquidators
“On measures to further improvement of people's health” was more than not enough.
approved changes in the health care system. It included In the 1960-1980s, restrictive trends in the study of the
measures to eliminate differences in health care between health of certain categories of the population only
urban and rural areas, downsizing therapeutic and pediatric intensified. In Chernihiv region, where the rural population
sections, creating specialized cardiology services [10, р.4]. is predominant, they were shown very clearly and boldly.
Specialization was connected with quality of medical There was the depreciation and depletion of labor resources
care. It was believed that the narrower the doctor's spe- of the village. Difficult working condi-tions quickly made
cialization the better help he would provide. Since the itself felt and had a negative impact on the physical health
1960s there existed a three-tier system of medical care, of people employed in agricultural labor. In 1980,
where village stations provided primary health care, agriculture accounted for 8% of newly registered cases of
district and city hospitals – specialized care and regional occupational diseases. The proportion of healthy citizens in
institutions – highly specialized. Each level did not only rural areas was more than twice less than in the city.
provide a better treatment, but also managed the lower In the cities of Chernihiv region risks lesions of
level. Total volume of aid was distributed as follows: malignant tumors were higher. This was mainly due to
primary level – 5-20%, secondary – 40-70%, tertiary – intensive change of environmental components: gravi-
10-20% [11, р. 4]. tational, thermal, electromagnetic, physical. In the 1960-
In the 1960s – 1970s rural medical system was formed, 1970s the most often malignant tumors appeared on the
which included the phasing of care. At each of these stages stomach, lung, skin, lips, breast, cervix and bladder. The
patients receive more quality medical care than at the annual incidence of urban and rural women of this disease
previous. These stages are health posts, hospital clinic, rural increased by 2 to 2.5%. Rural women have less cancer
district hospital, numbering and central district hospitals, than those in cities. This is mainly due to environmental
urban and regional medical facilities. The main principle of factors. In the late 1980-ies in the structure of mortality of
specialized medical care to the rural population is the the citizens of Chernihiv region, noncommunicable
maximum concentration within the area mostly in the diseases accounted for 82%, injuries and external causes –
central district hospital, which held the main part of hospital 12%, infectious – 6% [13, р. 97].
beds, and a specialized clinic operated offices. In the studied years in Chernihiv mortality rates from
Treatment and prevention work aimed at providing diseases that were subjected to treatment, remained stable,
health care to workers of industrial enterprises, thus indicating unchanged efficiency of medical care. In
expanding the number of people subject to examination. Western Europe, particularly in Great Britain, in these
The most common forms and methods were industrial craft years, mortality decreased, indicating the development of
stations and outpatient services. Plant dispensaries, health the provision of medical services.
posts, branches of clinics were functioning with a success. Conclusions. An important principle of health protection
They managed to reduce the cases of temporary disability. of Ukraine with the transformation of Chernihiv pro-
In the early 1970s, preventive examinations covered about vince was deepening of the foundations of state regulation.
90% of workers. For Soviet health care system this was a Specialization of medical services has made fun-
political matter, the contribution to social development, damental changes in the organization of care, the deve-
implementation of national economic plans. lopment of medical science and its connection with the
In 1970 health authorities stated the growing incidence practice, but did not lead to substantial improvement in
of temporary disability in Chernihiv region [12, р. 7-8]. population health and increase in lifespan. There was a
Therefore, adjustments were made to the organization of significant difference in the health status of the population
health care of the workers in work places. at the level of the city-village.
66
1. Найговзина Н.Б., Ковалевский М. А. Система 6. ДАЧО [SACR], f. C – 5153, op. 1, сase 219, 141 арк.
здравоохранения в Российской федерации: 7. Голяченко О. М. Соціальна медицина та організація
организационно-правовые аспекты // System of Health in охорони здоров'я // Social medicine and organization of
the Russian Federation, organizational and legal aspects. – health care], Kyiv, Private company “Vichy”, 1993. – 198 с.
Moskva, Classic Consulting, 1999. – 76 с. 8. Из истории развития здравоохранения Черниговщины //
2. Карамишев Д. В. Управління системою охорони здоров'я From the history of the development of health care in
у контексті стратегічного управління організацією // The Chernihiv region. – Chernigov, Desna, 1989. – 147 с.
management of the health system in the context of strategic 9. Голяченко О. М. Українська здоровоохорона: як вийти із
management of the organization: Universitetski naukovi кризи // Ukrainian health care: how to get out of the crisis. –
zapyski, 2005, No. 3. – С. 330-333. Ternopil: Lily, 1999. – 72 с.
3. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), 10. ДАЧО [SACR], f. C – 5153, op. 1, сase 1427, 86 арк.
[State archives of Chernihiv region (hereinafter – SACR)], f. 11. Щепин О.П. Достижения советского здравоохранения за
С – 5153, op. 1, сase 741, 152 арк. 70 лет и перспективы его развития // The achievements of
4. Центральний державний архів вищих органів влади та the Soviet health care for 70 years and its development
управління України (далі – ЦДАВО України), [Central prospects: Therapeutichny archive, 1987. – No. 10. – С. 4.
state archive of Supreme bodies of power and administration 12. ДАЧО [SACR], f. C – 5153, op. 1, сase 1427, 86 арк.
of Ukraine (hereinafter – CSASBPA of Ukraine)], f. C – 2, 13. Центральний державний архів громадських об’єднань
op.13, сase 766, арк. 3. України (ЦДАГО України), [Central state archive of
5. ЦДАВО України [CSASBPA of Ukraine], f. C – 2, op. 9, public associations of Ukraine (CSAPA of Ukraine)], f. 1,
сase 9366, 298 арк. op.25, сase 3336, 136 арк.
REFERENCES
1. Nayhovzyna N.B., Kovalevsky M.A.: Sistema zdorovia v ohorony zdorovia. [Social medicine and organization of
rossijskoj federatsii [System of Health in the Russian health care] Kyiv, Private company “Vichy”, 1993. – 198 p.
Federation, organizational and legal aspects] – Moskva, 8. Iz istorii razvitia zdravoochranenia Chernihovschiny. [From
Classic Consulting, 1999. – 76 p. the history of the development of health care in Chernihiv
2. Karamyshev D. V. Upavlinna systemoju ohorony zdorovia u region]. – Chernigov, Desna, 1989. 147 p.
konteksti stratehichnogo upravlinna organizatsieu.[The 9. Golyachenko A. M. Ukrainska zdorovoohorona: jak vyity iz
management of the health system in the context of strategic kryzy. [Ukrainian health care: how to get out of the crisis ].
management of the organization ] Universitetski naukovi Ternopil, Lily, 1999. – 72 р.
zapyski, 2005, No. 3. pp. 330-333. 10. SACR, f. C – 5153, op. 1, сase 1427, 86 p.
3. State archives of Chernihiv region (hereinafter – SACR,) f. 11. Schepin O. P. Dostizhenia sovetskogo zdravoohranenia za
С –5153, op. 1, сase 741, 152 р. semdesyat let i perspektivy jeho razvitia. [The achievements
4. Central state archive of Supreme bodies of power and of the Soviet health care for 70 years and its development
administration of Ukraine (hereinafter – CSASBPA of prospects] Therapeutichny archive, 1987. – No. 10. p. 4.
Ukraine), f. C – 2, op.13, сase 766, p. 3. 12. SACR, f. C – 5153, op. 1, сase 1427, 86 p.
5. CSASBPA of Ukraine, f. C – 2, op. 9, сase 9366, 298 p. 13. Central state archive of public associations of Ukraine
6. SACR, f. C – 5153, op. 1, сase 219, 141 p. (CSAPA of Ukraine), f. 1, op.25, сase 3336, 136 p.
7. Golyachenko A. M. Sotsialna meditsina ta organizatsia
Некоторые аспекты развития охраны здоровья в Украине и их трансформация на Черниговщине в 1960-1980-е годы
Л. И. Лавриненко
Аннотация. В статье анализируется проблема государственного регулирования “охраны народного здоровья” в СРСР и в
Украине в 1960-1980-е гг. и ее проявления в отдельно взятом регионе – Черниговщине, которые касаются развития
материально-технического потенциала медицинских учреждений, выстраивания иерархической системы охраны здоровья,
централизованного распределения финансирования, обеспечения непосредственного участия самых высоких органов власти
в разработке и утверждении программ розвития общественной охраны здоровья. Указывается, что в исследуемые годы
реализовывалась концепция специализации медицинских услуг, в основу которой закладывалась фабула
преимущественности колличественных показателей.
Ключевые слова: охрана здоровья, медицинские учреждения, врачи, специализация, лечебно-профилактическая помощь.
67
Професор Г. Я. Андрєєв – видатний винахідник

Н. Л. Шелкунова
Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна
Corresponding author. E-mail: Shelkoviza@ukr.net

Анотація. У статті розглянуто новаторські ідеї професора, заслуженого працівника вищої школи України, ректора
Українського заочного політехнічного інституту (1964-1978 рр.) Г. Я. Андрєєва. Розкрито його внесок у галузі індукційно-
теплового складання-розбирання з’єднань із натягом. Доведено, що Г. Я. Андрєєв створив новий, інноваційний напрям –
індукційно-теплове складання-розбирання з’єднань із натягом, а також низку універсального нагрівального обладнання, яке
використовувалося в машинобудівній, суднобудівній, судноремонтній, вагонобудівній і вагоноремонтній галузях.
Ключові слова: наука, професор Г. Я. Андрєєв, винахідник, індукційне нагрівання, нагрівальне устаткування, промислові
підприємства, магнітні системи, авторські свідоцтва.
Одним із провідних напрямів наукової діяльності ємствами. Тому, виникла потреба у створенні різнома-
професора Г. Я. Андрєєва стали розроблення та впро- нітного нагрівального устаткування для різних за фор-
вадження у виробництво індукційного нагріву. Цей мою, габаритними та ваговими властивостями деталей.
напрям його наукового доробку був зумовлений Особливістю наукового пошуку Г. Я. Андрєєва ста-
нагальною потребою тогочасного виробництва. ло використання індукційного методу нагріву для
Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. ця галузь посіла чільне складання великогабаритних деталей. Учений обґрун-
місце у наукових дослідженнях вченого. Трудоміст- товано вважав, що для проектування універсальних
кість складання та розбирання з’єднань із натягом індукційних пристроїв для різних деталей необхідно
стимулювала пошук нових розробок. вибирати якомога «незручнішу» деталь. Тобто деталь,
У науковій літературі можна зустріти публікації яка мала найскладнішу конфігурацію, найбільшу вагу
про життя та діяльність професора Г. Я. Андрєєва [1], та великі габарити. У процесі проектування нагріваль-
є і такі, що присвячені його ювілею – 100-річчю з дня ного приладу необхідно було проаналізувати значну
народження [2, 3]. Однак відсутні праці, що висвітлю- кількість конструктивних схем при заданих питомих
ють постать ученого як видатного винахідника. Тому, навантаженнях, геометричних розмірах, розробки ме-
метою статті стало висвітлення інноваційних ідей тодів оптимізації розмірів і питомих навантажень при
професора Г. Я. Андрєєва в галузі складання-розби- заданій корисній потужності. Головним стало те, що
рання з’єднань із натягом, які були втілені в техноло- науковець аргументовано визначив, що конструкція
гію та устаткування. Новаторські розробки вченого індукційного пристрою для нагріву деталей під скла-
дозволили вдосконалити технологічні процеси зби- дання або розбирання, повинна поєднувати власти-
ральних та розбиральних робіт у вагонобудівній, вості електричних та механічних машин і задовольня-
вагоноремонтній, суднобудівній, судноремонтній і ти специфічним вимогам, що висуваються до обох
машинобудівній галузях. типів машин [11, с. 160].
Використання індукційного нагріву для поверхне- Колектив учених лабораторії автоматизації техно-
вого загартування та наскрізного нагрівання в СРСР логічних процесів Українського заочного політехніч-
розпочалося ще наприкінці 40-х рр. ХХ ст. Помітний ного інституту (УЗПІ) на чолі з Г. Я. Андрєєвим здій-
внесок у розвиток індукційного нагріву у машинобу- снив експериментальні дослідження нагріву деталей,
дуванні зробили такі вчені: В. П. Вологдін, Г. І. Бабат, що охоплювали в індукційних пристроях із різною
М. Г. Лозинський, М. М. Родігін, А. А. Фогель, магнітною системою за внутрішньою та зовнішньою
А. В. Слухоцький, С. Е. Рискін та ін. [4-9]. Однак, ін- генерації тепла. Досліджувалися основні закономір-
дукційний нагрів у складальних та розбиральних ності, що встановлювали співвідношення між геомет-
процесах колісних пар залізничного транспорту тоді ричними розмірами індуктора та охоплювальними
ще не використовувався. Пріоритетність доробку деталями. Визначалися оптимальні параметри нагрі-
Г. Я. Андрєєва в галузі індукційно-теплового складан- вального устаткування за умови універсалізації нагрі-
ня та розбирання беззаперечна, адже він уперше ву деталей, для теплового складання та розбирання
використав індукційне нагрівання для цих цілей. з’єднань із натягом. При експериментальних дослід-
На думку вченого, індукційне нагрівання під скла- женнях використовувалися найбільш універсальні ін-
дання на той час, був найбільш прогресивним та дукційні пристрої з різними магнітними системами.
ефективним способом нагріву. Цей метод дозволив Необхідно відзначити, що з другої половини 50-х
проводити процес нагріву більше інтенсивно, а нагрі- рр. до 1978 р. Г. Я. Андрєєв присвятив багато часу
вальні пристрої мали більш високий ККД. Індукційні втіленню власних наукових розробок у виробництво.
установки компактні за конструкцією, надійні, мали А саме, разом із колективом своїх учнів він працював
просте управління, що забезпечувало можливість над удосконаленням технологічного процесу складан-
регулювання режимів нагріву [10, с.157]. Зацікавле- ня-розбирання з’єднань із натягом. Учений знаходив
ність цим методом Г. Я. Андрєєв виявив ще на по- нові як способи, так і обладнання, за допомогою чого
чатку 60-х рр. ХХ ст. можна покращити якість та міцність з’єднань. Заслу-
Новаторська ініціатива Г. Я. Андрєєва – викорис- говує на увагу той факт, що індукційне устаткування,
тання індукційного нагріву у складально-розбираль- яке було спроектоване та розроблене колективом
них процесах – поширилася машинобудівними підпри- лабораторії автоматизації технологічних процесів під
68
керівництвом Г. Я. Андрєєва, починаючи з 1957 р. за- локомотивних колісних пар із кільцем кочення 1050
хищено авторськими свідоцтвами на винахід [12-15]. мм у газовому горні та старому індукційному нагріва-
Так, на основі С-подібного осердя розроблено чі тривав понад 30 хв., за ККД близько 10 %. Нагрів у
універсальний нагрівальний пристрій тороїдального горні викликав окиснення металу, зневуглецювання
типу. Цю установку спроектовано з метою зростання поверхонь. Окрім того, досить складно було контро-
швидкості нагріву та зменшення розсіювання магніт- лювати температуру нагріву. Для вирішення цієї
них полів. Така конструкція індукційного пристрою проблеми під керівництвом Г. Я. Андрєєва колекти-
дозволила здійснювати нагрів деталей різних вом лабораторії АТПМ УЗПІ створено промислове
типорозмірів і конфігурацій: муфт, шестірень, шківів, устаткування для нагріву бандажів колісних пар із
роторів, дисків, барабанів, підшипників, а також окре- посадковим діаметром 480 та зовнішнім 600 мм. На
мих посадкових місць корпусів, поворотних столів машинобудівному заводі у м. Істьє (Рязанська обл.) у
тощо. Водночас було забезпечино високу швидкість 1968 р. харківські вчені дослідили процес теплового
нагріву за високого коефіцієнта потужності. Такого складання та розбирання бандажа із колісним цент-
типу установку з індукційним пристроєм впровадже- ром. Як наслідок, була розроблена індукційна уста-
но на Ташкентському заводі підйомно-транспортного новка, яка забезпечувала нагрів бандажів за 5-6 хв та
обладнання «Підйомник». Застосування подібних ус- можливість безперешкодно розбирати з’єднання [18].
тановок для індукційного нагріву деталей під скла- Розширювалася мережа промислових підприємств,
дання дозволило відмовитися від пресового складання де впроваджувалися нові індукційно-теплові техноло-
та малоефективних способів нагріву. Нова технологія гії. Дослідження Г. Я. Андрєєва були спрямовані на
складання дозволила усунути деформацію деталей впровадження індукційного нагріву в суднобудуванні
через перекоси, підвищила надійність, довговічність і та судноремонтній галузі. Однією з найскладніших
безпеку експлуатації машин та механізмів, полегшила деталей у цій галузі були поршні двигунів внут-
та оздоровила умови праці персоналу [16]. рішнього згоряння (ДВЗ). Дослідження нагріву порш-
У своєму науковому пошуку Г. Я. Андрєєв не нів стало одним із помітних напрямків наукового
зупинявся на досягнутому. Тому, вчений використав інтересу вченого. Це обумовлено тим, що поршні то-
С-подібну індукційну систему для нагріву інших гочасних конструкцій виготовлялися з алюмінієвого
складних деталей. Поєднання двох і більше С-по- сплаву, а пальці – зі сталі. Внаслідок різних коефі-
дібних магнітних систем дозволило створювати цієнтів лінійного розширення неминучим було пос-
трифазні пристрої для нагріву великогабаритних лаблення нерухомого з’єднання пальця в поршні.
деталей із вагою до 300 кг широкого діапазону зас- Забезпечення достатньої надійності цього з’єднання
тосування: великих зубчастих коліс, маховиків, екс- досягалося збільшенням натягу, а якісний монтаж при
центриків, шатунів, великих підшипників, коліс для цьому здійснювався лише під час нагрівання поршня.
залізничного транспорту, поршнів суднових двигунів Нагрів поршнів здійснювався зазвичай у масляних
[11 с.166; 17]. ваннах та за допомогою кільцевих нагрівачів із паль-
Г. Я. Андрєєв на чолі колективу лабораторії ство- никами. Процес нагріву тривав до 30 хв і мав недолі-
рив комплекс індукційно-теплового обладнання, яке ки, які характерні для цих методів. Г. Я. Андрєєв із
відповідало вимогам виробництва. Індукційні нагрі- колективом лабораторії АТПМ розробили та створили
вачі залежно від потужностей виробництва збираль- індукційні установки, які здійснювали нагрів поршнів
них цехів розроблялися з однофазними та трифазни- за 2-5 хв. Їх використовували на Новоросійському,
ми індукційними пристроями. Учений розробив реко- Мурманському, Находкінському судноремонтних за-
мендації щодо оптимального застосування індукцій- водах [18-20]. Розробка цієї установки була захищена
них пристроїв, з активною потужністю – 15-30 кВт. Цієї авторським свідоцтвом на винахід у 1975 р. [21].
потужності вистачало для нагріву деталей вагою до Установки із використанням С-подібної індукційної
100 кг в умовах дрібносерійного та масового ви- системи в нагрівальному пристрої впроваджено на
робництва. Інші нагрівачі застосовувалися з активною Петропавловськ-Камчатському судноремонтному за-
потужністю – 30-50 кВт. При цьому, забезпечувався воді. Індукційні установки у 1977 р. використано для
нагрів деталей вагою до 100 кг в умовах масового нагріву напівмуфт перед розбиранням. Застосування
виробництва та періодичного режиму нагріву деталей устаткування забезпечило зростання продуктивності
вагою від 100 до 200 кг в умовах дрібносерійного та праці на 40 %, скоротило час розбирання, а також
серійного виробництва. Деталі вагою від 200 до 300 усунуло деякі операції механічної обробки [22].
кг нагрівалися в трифазних індукційних нагрівачах, Особливо складними для ремонту були деталі
або у нагрівачах, що складалися із двох індуктивних механізмів у суднобудівній та судноремонтній галу-
елементів, які вмикалися за схемою Скотта (у відкри- зях. По-перше, вони мали дуже велику вагу, по-друге
тий трикутник) із сумарною активною потужністю 30-75 – експуатувалися у важких умовах, під впливом
кВт. [10 с.172]. морської води. Саме для розбирання таких з’єднань
Заслуговує на увагу той факт, що Г.Я. Андрєєв Г. Я. Андрєєв та його учні розробили низку
знаходив технічні рішення для вдосконалення вже індукційно-теплових установок, які запатентовано
наявних технологій. Попри те, що теплове насаджен- авторськими свідоцтвами [17;23]. Заслуговує на увагу
ня бандажів застосовувалося й раніше, сам процес розроблена вченим індукційна установка комбінова-
нагріву на більшості підприємств залишався досить ного типу. Цей пристрій використовувався в процесі
недосконалим. Нагрів бандажів проводився в кільце- розбирання великих деталей за габаритами та вагою
вому газовому горні або в індукційному нагрівачі, 1-2 тонни – під час знімання румпеля баллера. Прист-
який був недосконалим. Такий нагрів бандажів рій складався з двох котушок соленоїдного типу –
69
верхньої та нижньої. Нагрів деталі вагою1,5 т тривав швидкості є резервом підвищення температури під-
30 хв. Увесь процес монтажу устаткування та процес шипників при складанні. Цим вимогам повністю від-
роз’єднання деталей займав 1 год. 30 хв. Це було у 4-6 повідав індукційно-тепловий метод складання під-
разів швидше, ніж при використанні старого способу шипникових вузлів, ураховуючи, що швидкість наг-
за допомогою газових головок [10, с. 319]. ріву підшипників у ваннах не перевищувала 5 град/хв,
Для знімання деталей зі складною зовнішньою а в індукційних установках досягала 40-70 град./хв.
поверхнею (винта, сектора керма та ін.) колективом [10, с. 214].
науковців на чолі з Г. Я. Андрєєвим розроблено нагрі- Учений ґрунтовно вивчив вплив індукційного наг-
вач секційного типу. Устаткування успішно викорис- ріву на підшипники кочення. Індукційний нагрів
товувалося під час розбиранні вузлів у судноремонтій підшипників кочення мав певні особливості, зумовле-
галузі для знімання великих фланців гребних валів у ні специфікою їхньої конструкції. Внутрішнім та
суднових відсіках. Індуктор охоплював фланець уз- зовнішнім кільцями підшипника, поміщеного в маг-
довж периметра дев’ятьма секціями, які вмикалися до нітне поле індуктора, є два замкнені контури. Їхнє
трифазної мережі. Час розбирання одного з’єднання із нагрівання відбувається незалежно один від одного,
вагою фланців 100-120 кг складав 3,5-4 хв. Слід під- тому й кінцева температура може виявитися різною.
креслити, що ця установка могла використовуватися Для усунення заклинювання шариків під час складан-
як на суші, так і під водою. На секційний нагрівач ня Г. Я. Андрєєв визначив температуру нагріву для
було отримано авторське свідоцтво у 1973 р. [23]. внутрішнього та зовнішнього кілець підшипника та
Г. Я. Андрєєв втілював отримані теоретичні допустимий температурний перепад ΔT між його
результати досліджень на практиці. У 1972 р. учений внутрішнім і зовнішнім кільцями. Окрім цього, дос-
зробив заявку на авторське свідоцтво на «спосіб лідження показали, що перепад температур ΔT зале-
розбирання пресових з’єднань», а у 1974 р. його жав від способу встановлення підшипника і відстані
отримав [24]. Сутність методу полягала в тому, що між посадковим діаметром підшипника та контурами
спочатку з’єднання інтенсивно нагрівали, а потім полюсного наконечника.
оходжували зі швидкістю 80-105 г/с. У з’єднанні при Тобто, для забезпечення відносно рівномірного
нагріванні виникали температурні натяги. При різко- нагріву внутрішнього і зовнішнього кілець різних за
му охолодженні деталь, що охоплювала охолод- розміром підшипників необхідно, щоб кожному
жувалася швидше та створювала додатковий темпе- посадковому діаметру підшипника відповідав полюс-
ратурний натяг, який поєднувався з натягом при ний наконечник. Звідси за великої номенклатури
нагріві. У результаті виникала остаточна пластична підшипників, що нагріваються, виникла потреба у
деформація у охоплювальної деталі. З’єднання досить відповідній кількості змінних полюсних наконечни-
легко розбиралося. Цей спосіб використано у суд- ків. Г. Я. Андрєєв вирішив і це складне завдання.
норемонтій галузі для вузла подовжувача вала Індукційний нагрів підшипників істотно спрощувався
електродвигуна. Подовжувач виготовляли зі сталі – в разі застосування конічних або пірамідальних
неіржавки марок 1Ч13, 2Ч13 із низьким коефіцієнтом полюсних наконечників, що дозволило використати
лінійного розширення. За старого способу, розбиран- один наконечник для нагріву підшипників різних роз-
ня цього вузла призводило до руйнування підшип- мірів. На такі винаходи, як «спосіб складання “під-
ників вала електродвигуна. Завдяки використанню шипник кочення – вал”» та індукційний нагрівач для
нового термопластичного методу з’єднання без зусил- складання підшипників кочення, Г. Я. Андрєєв отри-
ля розбиралося [10, с. 320]. мав у 1976 р. авторські свідоцтва [26].
Складним та актуальним питанням для виробниц- Застосування швидкісного індукційного нагріву
тва залишалося питання нагріву підшипників кочен- підшипників кочення забезпечило з’єднання деталей
ня. Г. Я. Андрєєв вирішив це питання за допомогою без докладання поздовжнього складального зусилля
індукційного нагріву. Зазвичай, нагрів підшипників практично для всіх нерухомих посадок і типорозмірів
здійснювався в електромастильних ваннах або на підшипників. Висока швидкість нагріву підвищила
недосконалих індукційних установках струмами про- продуктивність праці, а також знизила трудомісткість
мислової частоти (СПЧ). Нагрів проводився до темпе- складання та витрати споживаної енергії.
ратури, що не перевищувала 100°С, через те що по- Спостерігалася активна співпраця Г. Я. Андрєєва та
дальше підвищення температури нагріву призводило колективу лабораторії АТПМ для Камбаркського ма-
до зміни структури і фізико-механичних властивостей шинобудівного заводу. Неодноразово починаючи з
підшипникової сталі. Окрім того, це спричиняло по- 1970 р. велися дослідження в галузі залізничного
гіршення експлуатаційних властивостей підшипника транспорту. Для цього заводу розроблено та впро-
(його довговічності, зносостійкості, міцності та ін.), а ваджено багато одиниць індукційно-теплового устат-
також могло стати причиною порушення геометричних кування для складально-розбиральних робіт [27, 28].
розмірів та форми його кілець. Проте, дослідження Так, у 1970 р. проводилися дослідження процесів
вчених-попередників показали, що на зміну структури складання з’єднань осьового редуктора і сталевого
та фізико-механічних властивостей підшипникової центра тепловозів ТУ-5 і ТУ-5Е. У результаті дослід-
сталі впливала не лише температура, але й швидкість жень в осьовому редукторі тепловоза з’єднання
нагріву [25]. При цьому, у разі короткочасності нагріву, “шестірня-вал” і “фланець-вал” були переведені зі
тобто його високої швидкості, структурні перетворення шліцьових з’єднань на теплові із застосуванням
в сталі не встигали відбуватися. індукційного нагріву. Це значно спростило техноло-
Г. Я. Андрєєв зробив висновок, що скорочення гію виготовлення та складання редуктора, а також
тривалості нагріву за рахунок збільшення його збільшило його довговічність. Пресова посадка стале-
70
вого центра на вісь була замінена також на теплову із Це дозволило контролювати температуру важливих
застосуванням індукційного нагріву, що підвищило деталей практично будь-яких форм та розмірів.
міцність сполучення та покращило умови складання. За свою наукову діяльність із 1950 р. до 1978 р.
Науковці розробили новий тип редуктора із тепло- Г. Я. Андрєєв отримав 40 авторських свідоцтв на
вими посадками шестірень і фланців замість шліцьо- винахід. Г. Я. Андрєєв фактично створив новий, інно-
вих. Зокрема, створили універсальну індукційну уста- ваційний напрям – індукційно-теплове складання-роз-
новку для нагріву деталей під складання та опрацю- бирання з’єднань із натягом. Учений та колектив його
вали технологію теплового складання [29]. учнів розробили для індукційного нагріву деталей під
Робота із дослідження та впровадження індукцій- складання установки, які працювали на струмах
них установок для складання та розбирання в галузі промислової частоти (СПЧ). Це спростило їхню кон-
залізничного транспорту проводилася на Гайворонсь- струкцію, не потребувало дорогого високочастотного
кому [30], Ізюмському тепловозоремонтних заводах устаткування, дозволило монтувати установки безпо-
[31], Великолуцькому [32], Даугавпілському [33], середньо на робочій позиції складання і до того ж, не
Львівському локомотиворемонтних заводах [34] та на вимагало підготовки персоналу високої кваліфікації.
багатьох інших підприємствах [35-37]. Г. Я. Андрєєв ставив перед собою та колективом
Проблема контролю температури була вирішена за лабораторії АТПМ надскладні завдання та вирішував
допомогою пристрою, який розробили та створили їх. Створені універсальні індукційні установки впро-
Г. Я. Андрєєв і його учні в 1975 р. Цей пристрій був ваджено в машинобудівній, судноремонтній, суднобу-
призначений для більш точного вимірювання тем- дівній, вагоноремонтній, вагонобудівній галузях. Зас-
ператури циліндричних та пласких поверхонь [38]. тосування індукційного нагріву з метою теплового
Учені використали магнітне поле індуктора для складання і розбирання з’єднань із натягом Г. Я. Анд-
кріплення його на деталі. Завдяки магнітним силовим рєєвим відкрило широкі перспективи для вдоскона-
лініям прилад тримався на поверхні, що нагрівалася. лення технології машинобудування.
1. Артюх С. Ф. История Украинской инженерно- 14. А. с. 225006 СССР, МПК6 В 23 Р. Станок для сборки
педагогической академии / Станислав Федорович узлов из крупногабаритных деталей / Г. Я. Андреев, Н.
Артюх. – Х. : Прапор, 2007. – 352 с. М. Лактионов, Б. М. Арпентьев, В. И. Кушаков (СССР) ;
2. Георгий Яковлевич Андреев (к 100-летию со дня Укр. заоч. политехн. ин-т. – № 1128972/25-27 ; заявл.
рождения) : библиографический указатель / [сост. 26.01.1967 ; опубл. 12.08.1968, Бюл. № 26. – 2 с.
Артюх С. Ф., Еремина Е. И., Онуфриева Е. Н., 15. А. с. 248101 СССР, МПК6 Н 05 В 6/40. Индуктор для
Рыбальченко Е. Н. ; науч. ред. Николаенко Н. Н.]. – Х. : нагрева деталей при сборке или разборке / Г. Я. Андреев,
УИПА, 2010. – 72 с. – (Ученые УИПА – юбиляры). И. П. Сероштанов, В. И. Кушаков [и др.] (СССР) ; Укр.
3. Георгий Яковлевич Андреев (к 100-летию со дня заоч. политехн. ин-т. – № 1235226/25-27 ; заявл. 23.04.68
рождения) : библиографический указатель / [сост. ; опубл. 10.07.69, Бюл. № 23. – 2 с.
Резниченко Н. К., Малицкий И. Ф., Белостоцкий В. А.]. – 16. Разработка, исследование и внедрение оборудования для
Х. : УИПА, 2010. – 56 с. нагрева ТПЧ под сборку деталей кранов и конвейеров :
4. Вологдин В. П. Поверхностная индукционная закалка / отчет о НИР / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн.
В. П. Вологдин. – М. : Оборонгиз, 1947. – 281 с. ин-т ; архив лаборатории «Термосборка», дело 76-127. –
5. Бабат Г. И. Индукционный нагрев металлов и его Х., 1976. – 83 с.
промышленное применение / Г. И. Бабат. – М. ; Л. : 17. А. с. 311426 СССР, МПК6 Н 05 В 6/36. Индукционное
Энергия, 1965. – 552 с. устройство для нагрева деталей при сборке /
6. Лозинский М. Г. Промышленное применение Г. Я. Андреев, И. П. Сероштанов, А. И. Куров [и др.]
индукционного нагрева / М. Г. Лозинский. – М. : Изд-во (СССР) ; Укр. заоч. политехн. ин-т. – № 1310473/25-27 ;
АН СССР, 1958. – 471 с. заявл. 03.03.69 ; опубл. 09.08.71, Бюл. № 24. – 3 с.
7. Родигин Н. М. Индукционный нагрев стальных изделий / 18. Исследование процессов индукционно-теплового метода
Н. М. Родигин. – Свердловск: Металлургиздат, 1950. – 246 с. разборки некоторых соединений судовых механизмов и
8. Фогель А. А. Промышленное применение токов высокой внедрение его в производство : отчет о НИР / рук. Г. Я.
частоты [Текст] / А. А. Фогель. – 3-е изд., испр. и доп. – М. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив лаборатории
; Л. : Машиностроение, Ленинградское отделение, 1965. «Термосборка», дело 67-31. – Х., 1967. – 49 с.
– 78 с., 1 л. портр. : ил. ; 20 см. – (Библиотечка 19. Исследование и внедрение индукционно-тепловой
высокочастотника-термиста. Вып. 1). сборки узлов «поршень – палец» судовых двигателей и
9. Слухоцкий А. Е. Индукторы для индукционного нагрева малых шестерен с валом : отчет о НИР / рук. Г. Я.
/ А.Е. Слухоцкий, С. Е. Рыскин. – Л. : Энергия, 1954. – 315 с. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив лаборатории
10. Андреев Г. Я. Тепловая сборка в машиностроении / «Термосборка», дело 70-56. – Х., 1970. – 147 с.
Г. Я. Андреев. – Х. : УИПА, 2011. – 350 с. 20. Исследование процессов индукционной разборки и
11. Андреев Г. Я. Тепловая сборка колесных пар / сборки и узлов механизмов нефтеналивных судов.
Г. Я. Андреев. – Х. : Изд-во Харьк. гос. ун-та, 1965. – 228 с. Создание и внедрение нагревательного оборудования в
12. А. с. 119782 СССР, МПК6 В 23 Р 19/02. Способ производство : отчет о НИР (ч. 1 – 3) / рук. Г. Я. Андреев
распрессовки осей из втулок / Г. Я. Андреев, Н. П. ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив лаборатории
Давиденко, И. Ф. Малицкий (СССР). – № 614976 ; заявл. «Термосборка», дело 68-102. – Х., 1968. – 480 с.
26.12.58 ; опубл. 01.01.59, Бюл. № 9. – 2 с. 21. А. с. 488371 СССР, МПК6 Н 05 В 5/18. Индукционный
13. А. с. 200045 СССР, МПК6 Н 05 В 6/10. Индукционное нагреватель / Г. Я. Андреев, Н. М. Лактионов, А. Н. Мо-
устройство для нагрева деталей при сборке / розов (СССР) ; Укр. заоч. политехн. ин-т. – № 1852995/24-7 ;
Г. Я. Андреев, И. П. Сероштанов, Б. М. Арпентьев [и заявл. 06.12.72 ; опубл. 15.10.75, Бюл. № 38. – 3 с.
др.] (СССР) ; Укр. заоч. политехн. ин-т. – № 1090320/25- 22. А. с. 469755 СССР, МПК6 С 21 В 1/12. Индукционная
27 ; заявл. 11.07.66 ; опубл. 13.10.72, Бюл. № 30. – 3 с. установка для нагрева деталей / Г. Я. Андреев, Н. М.
71
Лактионов, А. Н. Морозов (СССР) ; Укр. заоч. политехн. 31. Исследование, разработка и внедрение установки
ин-т. – № 1777311/22-2 ; заявл. 24.04.72 ; опубл. 05.05.72, нагрева зубчатых колес тепловозов под сборку : отчет о
Бюл. № 17. – 2 с. НИР / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ;
23. А. с. 359198 СССР, МПК6 В 63 Н 1/14. Устройство для архив лаборатории «Термосборка», дело 77-96. – Х.,
съема и насадки гребного винта / Г. Я. Андреев, 1977. – 85 с.
В. А. Белостоцкий, И. П. Сероштанов, А. И. Куров 32. Исследование, разработка и внедрение индукционно-
(СССР) ; Укр. заоч. политехн. ин-т. – № 1678601/27-11 ; нагревательного оборудования для сборки и разборки
заявл. 8.07.71 ; опубл. 21.11.72, Бюл. № 35. – 3 с. собранной ведомой шестерни оси трамвая : отчет о НИР
24. А. с. 453276 СССР, МПК6 В 23 Р 11/02. Способ разборки / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив
прессовых соединений / Г. Я. Андреев, Н. М. лаборатории «Термосборка», дело 78-82. – Х., 1978. – 79 с.
Лактионов, А. Н. Морозов (СССР) ; Укр. заоч. политехн. 33. Исследование, разработка и изготовление установки для
ин-т. – № 1852989/25-27 ; заявл. 06.12.72 ; опубл. нагрева бандажей колесных пар под посадку.
15.12.74, Бюл. № 46. – 2 с. Полуавтомат нагрева под сборку и разборку бандажей :
25. Петросян Г. П. Индукционный нагрев подшипников / Г. отчет о НИР / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн.
П. Петросян // Вестник электропромышленности. – 1953. ин-т ; архив лаборатории «Термосборка», дело 77-80. –
– № 3. – С. 24–26. Х., 1977. – 64 с.
26. А. с. 532705 СССР, МПК6 Р 16 С 43/04. Способ сборки 34. Исследование и разработка индукционных нагревателей
соединений «подшипник качения – вал» / Г. Я. Андреев, для формирования узкоколейных колесных пар : отчет о
В. И. Кушаков, И. Е. Черникова (СССР) ; Укр. заоч. НИР / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ;
политехн. ин-т. – № 1887141/27 ; заявл. 01.03.73 ; опубл. архив лаборатории «Термосборка», дело 74-140. – Х.,
25.10.76, Бюл. № 39. – 2 с. 1974. – 59 с.
27. Исследование процессов сборки соединений осевого 35. Исследование, разработка и внедрение агрегата для
редуктора и стального центра тепловозов ТУ-5 и ТУ-5Э; индукционно-тепловой сборки роторов
исследование и изготовление индуктора : отчет о НИР / электродвигателей 4А071 : отчет о НИР / рук. Г. Я.
рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив лаборатории
лаборатории «Термосборка», дело 70-36. – Х., 1970. – 106 с. «Термосборка», дело 71-152. – Х., 1971. – 62 с.
28. Внедрение индукторов к установкам расформирования 36. Разработка и исследование метода неразрушающего
шестерни и колеса с осью колесных пар тепловозов : контроля тепловых сопряжений с натягом : отчет о НИР
отчет о НИР / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив
ин-т ; архив лаборатории «Термосборка», дело 72-26. – лаборатории «Термосборка», дело 72-36. – Х., 1972. – 48 с.
Х., 1972. – 10 с. 37. Исследование индукционного нагрева и сборки
29. Исследование прочности тепловых сопряжений реверс- соединений с охватывающими деталями типа шкив и
редуктора; разработка и внедрение технологии тепловой колесо мостовых кранов; создание и внедрение
сборки нагревательного оборудования : отчет о НИР / нагревательного оборудования : отчет о НИР / рук. Г.
рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. ин-т ; архив
лаборатории «Термосборка», дело 76-78. – Х., 1976. – 87 с. лаборатории «Термосборка», дело 73-127. – Х., 1973. – 75 с.
30. Исследование и разработка установок для сборки и 38. А. с. 513271 СССР, МПК6 О 01 К 7/02. Устройство для
разборки колесных пар дизельпоездов и тепловозов : измерения температуры поверхности / Г. Я. Андреев,
отчет о НИР / рук. Г. Я. Андреев ; Укр. заоч. политехн. А. Б. Толокнов, Ю. М. Добровенский [и др.] (СССР) ;
ин-т ; архив лаборатории «Термосборка», дело 75-25. – Укр. заоч. политехн. ин-т. – № 2093373/28-10 ; заявл.
Х., 1975. – 91 с. 03.01.75 ; опубл. 05.06.76, Бюл. № 1. – 2 с.
REFERENCES
1. Artiukh S. F. The History of Ukrainian Engineering 9. Slukhotskiy А. Е. Inductors for Induction Heating / А. Е.
Pedagogics Academy / Stanislav Fedorovych Artiukh. – Kh. Slukhotskiy, S. Е. Ryskin. – L. : Energiya, 1954. – 315 p.
: Prapor, 2007. – 352 p. 10. Andreev G. Ya. Thermal Assembly in Machine-Building /
2. Georgiy Yakovlevich Andreev (on the occasion of centenary G. Ya. Andreev. – Kh. : UIPA, 2011. – 350 p.
of the birth) : bibliographical index / [compiled by 11. Andreev G. Ya. Thermal Assembly of Wheel Pairs / G. Ya.
Artiukh S. F., Eremina Е. I., Onufrieva Е. N., Andreev. – Kh. : Izd-vo Khark. gos. un-ta, 1965. – 228 p.
Rybalchenko Е. N. ; science editor Nikolaenko N. N.]. – 12. Author's Certificate 119782 USSR, MPK6 В 23 Р 19/02. The
Kh. : UIPA (Ukrainian Engineering Pedagogics Academy), Method of Pressing-Out Sleeve Shafts / G. Ya. Andreev, N.
2010. – 72 p. – (The UIPA scientists celebrating a jubilee). P. Davidenko, I. F. Malitskiy (USSR). – No. 614976 ;
3. Georgiy Yakovlevich Andreev (on the occasion of centenary declared 26.12.58 ; published 01.01.59, Bulletin No. 9. – 2 p.
of the birth) : bibliographical index / [compiled by 13. Author's Certificate 200045 USSR, MPK6 Н 05 В 6/10.
Reznichenko N. K., Malitskiy I. F., Belostotskiy V. А.]. – Inductive Device for Heating Details when Assembling /
Kh. : UIPA (Ukrainian Engineering Pedagogics Academy), G. Ya. Andreev, I. P. Seroshtanov, B. М. Arpentyev [et
2010. – 56 p. al.] (USSR) ; Ukrainian Correspondence Polytechnic
4. Vologdin V. P. Surface Induction Hardening / V. P. Institute. – No. 1090320/25-27 ; declared 11.07.66 ;
Vologdin. – М. : Oborongiz, 1947. – 281 p. published 13.10.72, Bulletin No. 30. – 3 p.
5. Babat G. I. Induction Heating of the Metals and Its Industrial 14. Author's Certificate 225006 USSR, MPK6 В 23 Р.
Application / G. I. Babat. – М. ; L. : Energiya, 1965. – 552 p. Assembly Jig for Large Machine Parts / G. Ya. Andreev, N.
6. Lozinskiy М. G. Industrial Application of Induction Heating М. Laktionov, B. М. Arpentyev, V. I. Kushakov (USSR) ;
/ М. G. Lozinskiy. – М. : Izd-vo АN SSSR, 1958. – 471 p. Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute. – No.
7. Rodigin N. М. Induction Heating of Steel Articles / N. М. 1128972/25-27 ; declared 26.01.1967 ; published
Rodigin. – Sverdlovsk : Metallurgizdat, 1950. – 246 p. 12.08.1968, Bulletin No. 26. – 2 p.
8. Fogel А. А. Industrial Application of High-Frequency 15. Author's Certificate 248101 USSR, MPK6 Н 05 В 6/40.
Currents [Text] / А. А. Fogel. – 3rd edition, revised and Inductor for Heating the Details when Assembling or
corrected. – M. ; L. : Mashinostroyeniye, Leningradskoye Disassembling / G. Ya. Andreev, I. P. Seroshtanov, V.
otdeleniye, 1965. – 78 p., 1 sheet portrait : illustrated ; 20 I. Kushakov [et al.] (USSR) ; Ukrainian Correspondence
сm. – (The library of high-frequency heat-treater. Issue 1).
72
Polytechnic Institute. – No. 1235226/25-27 ; declared 28. Implementing the Inductors to the Systems of Disassembling
23.04.68 ; published 10.07.69, Bulletin No. 23. – 2 p. Gear and Shaft Wheel of Locomotives Wheel Pairs :
16. Development, Research and Application of the Equipment research report / research director G. Ya. Andreev ;
for Heating Cranes’ and Conveyers’ Details for Assembly by Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute ; the archive
Means of Alternating Frequency Currents : research report / of the laboratory ‘Thermal Assembly’, records 72-26.– Kh.,
research director G. Ya. Andreev; Ukrainian Engineering 1972. – 10 p.
Pedagogics Academy ; the archive of the laboratory 29. The Study of the Strength of Thermal Conjugation of
‘Thermal Assembly’, records 76-127.– Kh., 1976. – 83 p. Reverse Gear; Developing and Implementing the
17. Author's Certificate 311426 USSR, MPK6 Н 05 В 6/36. Technology of Thermal Assembly of Heating Equipment :
Inductive Device for Heating Details when Assembling / research report / research director G. Ya. Andreev ;
G. Ya. Andreev, I. P. Seroshtanov, А. I. Kurov [et al.] Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute ; the archive
(USSR) ; Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute. – of the laboratory ‘Thermal Assembly’, records 76-78. – Kh.,
No. 1310473/25-27 ; declared 03.03.69 ; published 09.08.71, 1976. – 87 p.
Bulletin No. 24. – 3 p. 30. Research and Development of the Devices for Assembling
18. The Research of the Processes of Induction and Thermal and Disassembling the Wheel Pais of Diesel Trains and
Method of Disassembly of Some Seaborne Machinery Locomotives : research report / research director G. Ya.
Connections and Its Industrial Application : research report Andreev ; Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute ;
/ research director G. Ya. Andreev ; Ukrainian Correspon- the archive of the laboratory ‘Thermal Assembly’, records
dence Polytechnic Institute ; the archive of the laboratory 75-25. – Kh., 1975. – 91 p.
‘Thermal Assembly’, records 67-31. – Kh., 1967. – 49 p. 31. Research, Development and Implementation of Heating
19. Research and Application of Induction and Thermal Device for Assembling Gear Wheels of Locomotives :
Assembly of ‘Piston – Pin’ Joints of Marine Engines and research report / research director G. Ya. Andreev ;
Small Stem Gears : research report / research director G. Ya. Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute ; the archive
Andreev ; Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute ; of the laboratory ‘Thermal Assembly’, records 77-96. – Kh.,
the archive of the laboratory ‘Thermal Assembly’, records 1977. – 85 p.
70-56. – Kh., 1970. – 147 p. 32. Research, Development and Implementation of Induction
20. Research of the Processes of Induction Assembly and and Heating Equipment for Assembling and Disassembling
Disassembly and Machine Components of Oil-Tankers. the Assembled Idle Gear of Tram Axis : research report /
Development and Industrial Application of Heating research director G. Ya. Andreev ; Ukrainian Engineering
Equipment : research report (parts 1 – 3) / research director Pedagogics Academy ; the archive of the laboratory
G. Ya. Andreev ; Ukrainian Correspondence Polytechnic ‘Thermal Assembly’, records 78-82. – Kh., 1978. – 79 p.
Institute ; the archive of the laboratory ‘Thermal Assembly’, 33. Investigating, Developing and Producing the Device for
records 68-102. – Kh., 1968. – 480 p. Heating the Bindings of Fitting Wheel Pairs. Semiautomatic
21. Author's Certificate 488371 USSR, MPK6 Н 05 В 5/18. Heating Device for Bindings Assembly and Disassembly :
Induction Heater / G. Ya. Andreev, N. М. Laktionov, А. N . research report / research director Ya. Andreev ; Ukrainian
Моrozov (USSR) ; Ukrainian Correspondence Polytechnic Correspondence Polytechnic Institute ; the archive of the
Institute. – No. 1852995/24-7 ; declared 06.12.72 ; laboratory ‘Thermal Assembly’, records 77-80. – Kh.,
published 15.10.75, Bulletin No. 38. – 3 p. 1977. – 64 p.
22. Author's Certificate 469755 USSR, MPK6 С 21 В 1/12. 34. Research and Development of Induction Heating Device for
Induction Device for Details Heating / G. Ya. Andreev, N. Narrow-Gauge Wheel Pairs Formation : research report /
М. Laktionov, А. N. Моrozov (USSR) ; Ukrainian research director G. Ya. Andreev ; Ukrainian
Correspondence Polytechnic Institute. – No. 1777311/22-2 ; Correspondence Polytechnic Institute ; the archive of the
declared 24.04.72 ; published 05.05.72, Bulletin No. 17. – 2 p. laboratory ‘Thermal Assembly’, records 74-140. – Kh.,
23. Author's Certificate 359198 USSR, MPK6 В 63 Н 1/14. 1974. – 59 p.
Device for Propeller Dismantling and Shrouding / G. Ya. 35. Research, Development and Implementation of the Unit for
Andreev, V. А. Belostotskiy, I. P. Seroshtanov, А. I. Кurov Induction and Thermal Assembly of Motor Spindles 4А071 :
(USSR) ; Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute. – research report / research director G. Ya. Andreev ;
No. 1678601/27-11 ; declared 8.07.71 ; published 21.11.72, Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute ; the archive
Bulletin No. 35. – 3 p. of the laboratory ‘Thermal Assembly’, records 71-152. – Kh.,
24. Author's Certificate 453276 USSR, MPK6 В 23 Р 11/02. The 1971. – 62 p.
Method of Compression Joints Disassembly / G. Ya. 36. Development and Research of the Method of Nondestructive
Andreev, N. М. Laktionov, А. N . Моrozov (USSR) ; Inspection of Thermal Transitions with Tension : research
Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute. – No. report / research director G. Ya. Andreev ; Ukrainian
1852989/25-27 ; declared 06.12.72 ; published 15.12.74, Correspondence Polytechnic Institute ; the archive of the
Bulletin No. 46. – 2 p. laboratory ‘Thermal Assembly’, records 72-36. – Kh.,
25. Petrosyan G. P. Bearings Induction Heating / G. P. 1972. – 48 p.
Petrosyan // Electrotechnical Industry Bulletin. – 1953. – 37. The Study of Induction Heating and Assembly of the Joints
No. 3. – P. 24–26. with Female Parts like a Belt Pulley and a Wheel of
26. Author's Certificate 532705 USSR, MPK6 Р 16 С 43/04. Travelling Bridges; Development and Implementation of
Joints Assembly Method ‘Antifriction Bearing – Shaft’ / G. Heating Equipment : research report / research director G.
Ya. Andreev, V. I. Кushakov, I. Е. Chernikova (USSR) ; Ya. Andreev ; Ukrainian Correspondence Polytechnic
Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute. – No. Institute ; the archive of the laboratory ‘Thermal Assembly’,
1887141/27 ; declared 01.03.73 ; published 25.10.76, records 73-127. – Kh., 1973. – 75 p.
Bulletin No. 39. – 2 p. 38. Author's Certificate 513271 USSR, MPK6 О 01 К 7/02. The
27. The Study of the Processes of Assembling the Joints of Axial Surface Temperature Measuring Device / G. Ya. Andreev,
Gear and Steel Centre of ТU-5 and ТU-5E Locomotives; А. B. Тoloknov, Yu. М. Dobrovenskiy [et al.] (USSR) ;
Investigating and Producing the Inductor : research report / Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute. – No.
research director G. Ya. Andreev ; Ukrainian Correspondence 2093373/28-10 ; declared 03.01.75 ; published 05.06.76,
Polytechnic Institute ; the archive of the laboratory ‘Thermal Bulletin No. 1. – 2 p.
Assembly’, records 70-36. – Kh., 1970. – 106 p.
73
Professor H. Andreev is a prominent inventor

Shelkunova N.
Abstract. The article studies the innovative ideas of the professor, the honourary figure of Ukrainian higher education, the rector of
the Ukrainian Correspondence Polytechnic Institute (1964-1978) H. Andreev. His contribution in the sphere of the induction and
thermal assembly/disassembly of the joints with secured tension has been revealed. It has been proved that H. Andreev created a new
innovative direction – the induction and thermal assembly/disassembly of the joints with secured tension, as well as a range of
universal heating equipment used in machine-building, shipbuilding, shiprepairing, carriage-building and railway-car repairing
industries.
Keywords: science, Professor H. Andreev, inventor, induction heating, heating equipment, industrial enterprises, magnetic
systems, invention certificates.
Профессор Г. Я. Андреев – выдающийся изобретатель

Н. Л. Шелкунова
Аннотация. В статье рассмотрены новаторские идеи профессора, заслуженного работника высшей школы Украины,
ректора Украинского заочного политехнического института (1964-1978 гг.) Г. Я. Андреева. Раскрыт его вклад в области
индукционно-тепловой сборки-разборки соединений с натягом. Доказано, что Г. Я. Андреев создал новое, инновационное
направление – индукционно-тепловую сборку-разборку соединений с натягом, а также ряд универсального нагревательного
оборудования, которое использовалось в машиностроительной, судостроительной, судоремонтной, вагоностроительной и
вагоноремонтной отраслях.
Ключевые слова: наука, профессор Г. Я. Андреев, изобретатель, индукционный нагрев, нагревательное оборудование,
промышленные предприятия, магнитные системы, авторские свидетельства.
74
Джерелознавчий дискурс біографічних студій М. О. Домонтовича

(1830-1902 рр.)
В. В. Швець
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, м. Черкаси, Україна
Corresponding author. E-mail: shvec_vova_1990@ukr.net
Анотація. У статті проведено джерелознавчий аналіз біографії генерала М. О. Домонтовича. На основі залучених фондів
Російського державного військово-історичного архіву авторові вдалося критично осмислити адміністративний та науковий
доробок генерала. Зокрема цікавими є документи щодо діяльності М. О. Домонтовича з організації цивільного управління в
Болгарії. Широку інформаційну насиченість містять матеріали роботи військово-історичної комісії з опису російсько-
турецької війни 1877-1878 рр., яку певний час очолював генерал Домонтович. Коротко проаналізовано науковий доробок
генерала та матеріали періодичних видань другої половини ХІХ ст. Окрему увагу автор приділив особовим джерелам,
основу яких становлять мемуари, щоденники, спогади, приватна переписка. Все це у комплексі дає змогу глибше уявити
внутрішній світ М. О. Домонтовича зокрема, та максимально зануритися в історичну епоху другої половини ХІХ ст. в
Російській імперії в цілому. Автор приходить до закономірних висновків, що виявлений масив джерельних матеріалів є
достатнім для об’єктивної оцінки особистості М. О. Домонтовича, як адміністратора та науковця.
Ключові слова: М. О. Домонтович, біографія, джерельна база, аналіз, цивільне управління в Болгарії, російсько-турецька
війна 1877-1878 рр., військово-історична комісія.
У кінці ХХ ст. біографічні дослідження пережили матеріали енциклопедій [2], довідкових видань [3], а
справжнє відродження в гуманітарних науках, причо- також краєзнавчі студії [4]. Натомість джерельна база
му не тільки історії – те ж саме можна сказати, на- широко репрезентує життя і діяльність М. О. Домон-
приклад, про літературознавство. товича на різних етапах його життя. Тому метою на-
Біографія здатна зацікавити значно ширше коло шої розвідки є аналіз цих архівних матеріалів.
читачів, ніж джерелознавча робота, присвячена, ска- Джерельна база обраної теми складається зі знач-
жімо, порівняльному аналізу древніх літописів. Над- ного масиву писемних матеріалів, пошук, системати-
звичайний інтерес до біографії істориків пов’язаний, в зація і опрацювання яких забезпечили реалізацію дос-
першу чергу, з новими можливостями цього жанру, які лідницької стратегії автора і надійність аргументації
відкрилися завдяки антропологічному повороту в гума- пропонованих положень і висновків. Класифікація
нітарних науках. Багато істориків мають надію за допо- зібраних джерельних матеріалів з теми дає підстави
могою біографічних досліджень охопити індивідуальне виокремити такі групи: 1) документи щодо діяльності
в історії, людський вимір, який зникає і “дифузує” в М. О. Домонтовича з організації цивільного управлін-
зміні соціальних формацій, епох і парадигм. ня в Болгарії; 2) матеріали роботи військово-історич-
Антропологічний поворот, який повернув біогра- ної комісії з опису російсько-турецької війни 1877-
фічним дослідженням наукову легітимність, показав, 1878 рр.; 3) праці М. О. Домонтовича; 4) матеріали
що життя навіть простих, невідомих людей теж може періодичних видань другої половини ХІХ ст.; 5) осо-
бути предметом серйозного історичного дослідження бові джерела, зокрема, мемуари, щоденники, спогади,
і може принести значний масив знань в історичну приватна переписка.
науку. Завдяки ньому в кінці ХХ ст. історики отрима- Документи щодо діяльності М. О. Домонтовича з
ли методологічний інструментарій для написання організації цивільного управління в Болгарії.
біографії як наукового дослідження. У них з’явилася Евристично-пошукова робота у фондах Російського
надія виділити індивідуальне, людське в історії. державного військово-історичного архіву (далі –
Біоісторіографія являє собою біографічний метод у РДВІА) допомогла виявити окремий фонд (ф. 430)
вивченні історії, історії науки. Причина поширення «Болгарія», у колекції якого зберігаються матеріали
цього терміну пов’язана з загальною антропологізаці- до складання звіту й історії окупації Болгарії росій-
єю, тобто пануванням антропоцентризму в свідомості ськими військами, зокрема й щодо цивільного
істориків 80–90-х рр. ХХ ст. Біографічний жанр був управління в регіоні [5]. Вони становлять інтерес для
не таким популярним за радянських часів, він набув досліджуваної проблеми, оскільки М.О. Домонтович
популярності саме в цей період [1]. Нового перео- був начальником канцелярії завідувача цивільною
смислення заслуговує і біографія генерала М. О. До- частиною при головнокомандувачі Дунайською армі-
монтовича. Ця непересічна особистість зробила свій єю з 1876 р., і протягом кількох років плідно працю-
внесок в історичне майбутнє, показавши на власному вав над організацією управління в Болгарському
прикладі дисциплінованості та працелюбства риси князівстві. Нами виявлено значну переписку держав-
характеру, які притаманні справжньому військовому ного комісара в Болгарії О. М. Дондукова-Корсакова з
діячеві початку ХХ ст. На жаль, до недавно, постать військовим міністром Д. О. Мілютіним та іншими
М. О. Домонтовича залишалася поза увагою історич- особами щодо адміністративної діяльності в регіоні
ної спільноти. Актуальність нашого дослідження і [6]. Також опрацьовано матеріали справи губернатора
зумовлена цими обставинами. В. О. Черкаського за період його діяльності з цивіль-
Історіографія проблеми достатньо обмежена. Наяв- ного управління Болгарією, зокрема підготовлену М.
ні лише окремі розвідки, присвячені постаті генерала. О. Домонтовичем записку про стан цивільного управ-
Маємо всі підстави констатувати, що це переважно ління на час укладення миру 19 лютого 1878 р. [7].
75
Результативними для з’ясування обставин і напря- матеріалів і вивчення війни [17].

мів роботи генерала М. О. Домонтовича на посаді на- Військово-історична комісія по суті монополізувала
чальника канцелярії російського державного комісара видання документів щодо російсько-турецької війни
в Болгарії стали виявлені серед матеріалів фонду 430 [18; 19]. Досить високий професійний рівень її
«Болгарія» у РДВІА його власноручні записки, зроб- пошуково-редакційної роботи гарантували як відомча
лені вже після повернення до Санкт-Петербургу про- підпорядкованість Головному штабу російської армії,
тягом 1880-1888 р. [8]. Опрацювання цих документів так і залучення до участі в діяльності комісії авто-
допомагає реконструювати основний зміст діяльності ритетних військових фахівців: М. О. Домонтовича,
цивільного управління під час окупації Болгарії росій- К. М. Войде, П. Д. Паренсова та ін. Підсумком її роботи
ським урядом. стало видання значної кількості друкованих збірників.
Матеріали роботи військово-історичної комісії з Насамперед відзначимо фундаментальне дослід-
опису російсько-турецької війни 1877-1878 рр. ження військово-історичної комісії Головного управ-
Евристична робота з пошуку і систематизації ління генерального штабу російської армії щодо опи-
документів з діяльності військово-історичної комісії з су матеріалів російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
опису російсько-турецької війни 1877-1878 рр. допо- [20]. Підготовлене видання вийшло друком на почат-
могла виявити у РДВІА окремий фонд 485 «Росій- ку ХХ ст. у дев’яти томах, що являють собою 16 кни-
сько-турецької війни 1877-1878 рр.», у якому серед жок великого формату. Загалом у джерелознавчому
решти документів колекції містяться матеріали щодо аспекті опубліковані протягом 1898-1911 рр. збірники
утворення при Військово-вченому комітеті військово- матеріалів з історії російсько-турецької війни 1877-
історичної комісії з опису російсько-турецької війни 1878 рр. на Балканському півострові є одним з най-
1877-1878 рр. У колекції документів представлено більших військово-історичних документальних ви-
доповідну записку начальника Головного штабу від дань імперської доби [21]. Цінність опублікованих ма-
21 березня 1879 р. імператору Олександру ІІ щодо ор- теріалів для дослідників донині не втратила актуаль-
ганізації військово-історичної комісії з опису росій- ності. Водночас використання цих документів потре-
сько-турецької війни 1877-1878 рр. при Військово- бує уважного аналізу і критичного до них відношення.
вченому комітеті Головного штабу [9]. Серед доку- Особливу увагу в контексті дослідження теми звер-
ментів щодо діяльності комісії протягом 1879-1904 нуто на опубліковані збірники документів, визнаних
рр. виявлено і проаналізовано зміст каталогу справ військовим відомством Російської імперії «такими, що
архіву військово-історичної комісії зі складання істо- не підлягали оголошенню», відповідно виданих обме-
рії російсько-турецької війни 1877-1878 рр., а також женим тиражем зі спеціальним грифом [22]. Доку-
журнал засідань комісії [10; 11]. Досить цікавими та менти, представлені у збірниках, стосуються важливих
інформативними для з’ясування ходу і напрямків аспектів російсько-турецької війни 1877-1878 рр.,
редакторської роботи комісії стали зауваження війсь- зокрема, стратегічних і тактичних цілей війни з боку
кового міністра генерала О. М. Куропаткіна до V і політичної і військової верхівки Російської імперії.
VIII розділів 3-го тому «Опису російсько-турецької Варто відзначити, що редактором перших двох таких
війни» [12]; доповідна записка голови Комісії військо- випусків був генерал М. О. Домонтович [23; 24].
вому міністрові щодо роботи комісії зі складання Серед матеріалів особистого фонду М. О. Домонто-
змісту 4-х томів збірника «Опису російсько-турецької вича (ф. 242) у РДВІА містяться підготовлені ним
війни» [13]. Серед опрацьованих матеріалів роботи нариси щодо окремих обставин російсько-турецької
комісії увагу привертають: листування щодо підготов- війни 1877-1878 рр. [25; 26]. Нами також виявлено
ки до видання трудів комісії, журнал вихідної доку- підготовлену М. О. Домонтовичем передмову до
ментації комісії, а також численні документи, зібрані «Опису російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на
комісією. Чималий пласт документів комісії репрезен- Балканському півострові» [27]. Опрацювання цих до-
тований перепискою зі співробітниками військово- кументів допомогло зрозуміти характер науково-
історичної комісії щодо напрямів роботи зі збору аналітичної роботи військового історика, генерала М.
матеріалів і складання статей до «Опису російсько- О. Домонтовича, певним чином зануритися до його
турецької війни 1877-1878 рр.», а також листуванням творчої лабораторії, виявити документальне підтверд-
із канцелярією Військового міністерства і колишнім ження копіткої редакторської роботи голови військово-
головою військово-історичної комісії генерал-лейте- історичної комісії Головного штабу російської армії.
нантом М. О. Домонтовичем щодо доставки йому і Збірники матеріалів з історії російсько-турецької
військовому міністрові «Опису російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на Балканському півострові не
війни» для остаточної редакції перед здачею в дру- втратили своєї значущості для сучасних дослідників, і
карню [14; 15]. становлять ґрунтовну джерелознавчу базу для підго-
Серед матеріалів роботи військово-історичної комі- товки дійсно наукової історії цього воєнного конфлік-
сії при Військово-вченому комітеті вдалося віднайти ту. У контексті розроблення предмету дослідження ці
документи, які безпосередньо розкривають обставини опубліковані документальні матеріали допомагають
головування генерала М. О. Домонтовича у цій війсь- з’ясувати обставини, які супроводжували редакційну
ково-науковій інституції. Серед них відзначимо, пере- роботу військово-історичної комісії, чинники, що
писку з канцелярією начальника Головного штабу сприяли / заважали її діяльності, позиції членів комі-
Військового міністерства й канцелярією Військово- сії, зокрема М. О. Домонтовича, щодо важливості
вченого комітету щодо призначення генерал-майора публікації тих чи інших документів, ступінь відом-
М. О. Домонтовича головою військово-історичної ко- чого впливу на роботу комісії, щонайперше Військо-
місії [16]; нотатки генерала Домонтовича щодо збору вого міністерства та Міністерство закордонних справ
76
Російської імперії. Водночас робота з цією групою бувалася діяльність генерала М. О. Домонтовича як
джерел потребувала використання методик внутріш- представника військової еліти російської армії.
ньої і зовнішньої критики документів, напрацювань Досить важливим для осмислення особистості
перехресного аналізу поданих матеріалів. М. О. Домонтовича є вивчення основних віх його
Праці М. О. Домонтовича. життя і кар’єрного поступу крізь призму поглядів
Першою роботою, яка виявила значний науковий найближчого оточення, зокрема власної сім’ї, роди-
потенціал М.О. Домонтовича, є опис Чернігівської гу- чів, знайомих і колег по службі. До цієї групи доку-
бернії, підготовлений у межах загальнодержавного ментів відносимо біографію двоюрідного брата гене-
проекту збирання матеріалів для географії і статисти- рала, сенатора К. І. Домонтовича, що допомагає ос-
ки Росії, покладених на офіцерів Генерального штабу мислити духовну атмосферу родини Домонтовичів,
[28]. Підполковник М. О. Домонтович виконував виз- спектр ціннісних орієнтацій і домінантних поведін-
начену програму обстеження Чернігівської губернії кових норм [33].
протягом 1861-1863 рр. Чимало обставин, які він Зрозуміти підліткові роки майбутнього генерала,
визначив у передмові до видання, заважали винятково зокрема обставини навчання і виховання у Полтав-
критичному підходу до відбору статистичних даних ському кадетському корпусі, допомагають спогади
для підготовки дослідження у вкрай обмежені строки. М. О. Домонтовича, а також колег-кадетів і представ-
Провідне місце в творчому доробку військового ників викладацького корпусу [34; 35; 36].
історика М. О. Домонтовича посідають роботи, пов’я- Значна частина особових документів зберігається у
зані з осмисленням історії російсько-турецької війни РДВІА в особистому фонді М. О. Домонтовича (ф. 242),
1877-1878 рр. Нами опрацьовано «Огляд російсько- який містить 26 справ. Серед документальних мате-
турецької війни 1877-1878 рр. на Балканському пів- ріалів особистого фонду у РДВІА нами виявлено дже-
острові» [29], а також підготовлені М. О. Домонтови- рела особистого характеру. Зокрема, родовід Домон-
чем передмови до окремих томів опису російсько- товичів [37], а також власноручні нотатки Михайла
турецької війни 1877-1878 рр. на Балканському пів- Олексійовича біографічного характеру [38]. Також
острові та спеціальні додатки до них, які вийшли нами виявлено епістолярні матеріали, які зберігають-
друком на межі ХІХ-ХХ ст. [23]. ся в особистому фонді М. О. Домонтовича (ф. 242).
Матеріали періодичних видань другої половини ХІХ ст. Серед адресатів генерала його родичі, знайомі і друзі,
Окрему групу джерел з досліджуваної теми станов- зокрема К. І. Домонтович [39; 40], А. Вайловська, В. Не-
лять матеріали періодичних видань. Для осмислення лідова, В.А. Сухомлинов, І. А. Зіновьєв, П. Каравенов,
хроніки суспільних подій опрацьовували часописи і А. Мосолов.
газети суспільно-політичного спрямування: «Вісник Досить важливим для дослідження теми стали
Європи», «Голос», «Громадянин», «Дело», «Круго- спогади доньки генерала М. О. Домонтовича – Олек-
зір», «Московські відомості», «Нива», «Російська сандри Коллонтай [41]. Вони допомагають зрозуміти
старина», «Російський вісник», «Вітчизняні записки», особистість Михайла Олексійовича в родинному колі,
а також військові журнали і газети: «Артилерійський у повсякденному житті, виявити важливі деталі побу-
журнал», «Військовий збірник», «Розвідник», «Росій- тового характеру, з’ясувати його ставлення до сім’ї,
ський інвалід». У періодичних виданнях не тільки по- дружини і дітей. У Російському державному архіві
казували армійський побут, стан бойової підготовки соціально-політичної історії опрацьовано фонд 134
військ, у всіх подробицях описувався бойовий шлях «О. М. Коллонтай», у якому виявлено щоденникові
російської армії під час війни, також друкували різні записи, листування з рідними з особистих питань,
матеріали з історії взаємин Російської імперії і зокрема і з батьком М. О. Домонтовичем.
Туреччини, Балканських держав. Отже, масштабність і різноплановість наукових
Джерела особового походження. завдань, пов’язаних з розкриттям наукової і адмі-
Чимало цінного матеріалу для розроблення обраної ністративної діяльності генерала російської армії
теми містять мемуари безпосередніх учасників опису- М. О. Домонтовича зумовили формування значної
ваних нами подій. За видовими ознаками мемуари − джерельної бази. Вона поєднує в собі масив норма-
історичне джерело, яке на момент створення не тивно-правових актів, опублікованих джерел військо-
передбачало оприлюднення, отже мають більш во-історичного і політичного характеру щодо органі-
відвертий авторський характер. зації цивільного управління в Болгарії, матеріалів
Варто відзначити, щоденникові записи та спогади роботи військово-історичної комісії з опису росій-
видатного державного і політичного діяча, військово- сько-турецької війни 1877-1878 рр., спеціальних робіт
го міністра Д. А. Мілютіна [30]. Мемуари знаних офі- М. О. Домонтовича, тогочасної періодики, мемуарис-
церів Генерального штабу, П. Д. Паренсова [31], тики та епістолярію. Значну частину джерельної бази
М. А. Газенкампфа, відомих військових істориків, сформували опрацьовані автором документи архівних
зокрема П. К. Пузиревського [32]. установ Російської Федерації. За таких обставин
У своїх нотатках особистого характеру вищезазна- обґрунтованим видається висновок, що відібрані у
чені автори, які були безпосередніми учасниками процесі історико-джерелознавчого аналізу матеріали
досліджуваних подій, подавали власне, більш відверте за обсягом, видовою різноманітністю та повнотою
ставлення до ситуації та чинників, які зумовлювали відображення життя і діяльності генерала російської
певні явища і процеси. Завдяки їхнім свідченням має- армії, адміністратора і військового історика М. О. До-
мо можливість з максимальною достовірністю монтовича, є достатніми для виконання мети та
реконструювати психологічну атмосферу, в якій від- завдань дослідження.
77
1. Колесник І. Українська історіографія: концептуальна 24. Особое прибавление к описанию русско-турецкой войны
історія / За ред. В. Смолія; НАН України; Інститут історії 1877−1878 гг. на Балканском полуострове: в 6 вып. –
України. – К. : Інститут історії України, 2013. – 566 с. СПб. : Военная тип., 1900. – Вып. 2. Очерк политических
2. Домонтович Михаил Алексеевич. [Електронний ресурс]. событий с 28 декабря 1877 г. по 15 апреля 1878 г. / под
– Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki / ред. Домонтовича. – 116 с.
Домонтович,_Михаил Алексеевич 25. РДВІА. – Ф. 242. – Оп.1. – Спр. 3. – 32 арк.
3. Милорадович Г.А. Родословная книга Черниговского 26. РДВІА. – Ф. 242. – Оп.1. – Спр. 4. – 68 арк.
дворянства / Г.А. Милорадович. – Спб., 1901. – Т.2. – 27. РДВІА. – Ф. 242. – Оп.1. – Спр. 8. – 12 арк.
С. 49-50. 28. Материалы для географии и статистики России,
4. Студьонова Л.В. Нащадок Слабинського сотника / собранные офицерами Генерального штаба. Т. 25.
Л.В. Студньова. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Черниговская губерния / сост. М. Домонтович. – СПб.:
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/3974 Тип. Ф. Персона, 1865. – 686 с.
5/19-Studonova.pdf?sequence=1. 29. Домонтович М. А. Обзор русско-турецкой войны
5. Російський державний військово-історичний архів (далі 1877−1878 гг. на Балканском полуострове / М. А.
– РДВІА). – Ф. 430. – Оп. 1. – Спр. 34. – 84 арк. Домонтович. − СПб, 1900.
6. РДВІА. – Ф. 430. – Оп. 1. – Спр. 53. – арк. 30. Милютин Д.А. Воспоминания генерал-фельдмаршала
7. РДВІА. – Ф. 430. – Оп.1. – Спр. 120. – арк. графа Дмитрия Алексеевича Милютина (1843–1856). −
8. РДВІА. – Ф. 430. – Оп.1. – Спр. 168. – 16 арк. М., 2000; Милютин Д.А. Дневник. 1873-1875. − М., 2008.
9. РДВІА. – Ф. 485. – Оп.1. – Спр. 1291. – 3 арк. 31. Паренсов П.Д. Из прошлого. Воспоминания офицера
10. РДВІА. – Ф. 485. – Оп.1. – Спр. 1403. – арк. Генерального штаба. − СПб., 1901−1908. − Ч. 1.
11. РДВІА. – Ф. 485. – Оп. 1. – Спр. 1345. – 92 арк. 32. Пузыревский П.К. Воспоминания офицера Генерального
12. РДВІА. – Ф. 485. – Оп.1. – Спр. 1328. – 6 арк. штаба о войне 1877-1878 гг. в Европейской Турции. −
13. РДВІА. – Ф. 485. – Оп.1. – Спр. 1329. – 21 арк. СПб., 1879.
14. РДВІА. – Ф. 485. – Оп.1. – Спр. 1309. – 34 арк. 33. Константин Иванович Домонтович. Очерк его
15. РДВІА. – Ф. 485. – Оп.1. – Спр. 1322. – 10 арк. биографии (1820-1889) // Русская старина. – 1898. – С.
16. РДВІА. – Ф. 485. – Оп. 1. – Спр. 1305. – 10 арк. 757-784.
17. РДВІА. – Ф. 485. – Оп. 1. – Спр. 1308. – 55 арк. 34. Домонтович М.А. Полтавский кадетский корпус в
18. Овсяный Н. Русское управление в Болгарии в 1877-78-79 первые годы его существования / М.А. Домонтович //
гг. в 3 т. / Н. Овсяный. – СПб. : Т-во худ. печати, Исторический вестник. – 1890. − Т. 42. − № 11 − С. 444-476.
1906−1907. – Т. 1-3. 35. ; Картавцов Л. Петровский-Полтавский кадетский
19. Сборник материалов по гражданскому управлению и корпус в воспоминаниях одного из его воспитанников.
оккупации в Болгарии в 1877−78−79 гг.: в 6 вып. – СПб., 1852-1859 / Л. Картавцов // Русская старина. – 1890. – Т.
1903−1907. – Вып. 1-6. 66. – №5. – С. 393-409.
20. Описание русско-турецкой войны 1877−78 гг. на 36. Крылов Н. Кадеты сороковых годов (личные
Балканском полуострове». − СПб., 1901−1912. − Т. 1−9. воспоминания) / Н. Крылов // Исторический вестник. –
21. Сборник материалов по русско-турецкой войне 1901. – Т. 85. – №9. – С. 943-967.
1877−1878 гг. на Балканском полуострове. − СПб., 37. РДВІА. – Ф. 242. – Оп.1. – Спр. 1. – 1 арк.
1898−1911. − Вып. 1−97. 38. РДВІА. – Ф. 242. – Оп.1. – Спр. 2. – 162 арк.
22. Особое прибавление к описанию русско-турецкой войны 39. РДВІА. – Ф. 242. – Оп.1. – Спр. 13. – 15 арк.
1877−1878 гг. на Балканском полуострове: в 6 вып. – 40. РДВІА. – Ф. 242. – Оп.1. – Спр. 14. – 33 арк.
СПб. : Военная тип., 1899−1911. – Вып. 1-6. 41. Коллонтай А.М. Из моей жизни и работы: воспоминания
23. Особое прибавление к описанию русско-турецкой войны и дневники. Сборник / сост.: И.М. Дажина, М.М.
1877−1878 гг. на Балканском полуострове: в 6 вып. – СПб. Мухамеджанов, Р.Я. Цивлина; предисл. И.М. Дажиной. –
: Военная тип., 1899. – Вып. 1. Политические события, М. : Изд-во «Советская Россия», 1974. – 416 с.
предшествовавшие войне / под ред. Домонтовича. – 110 с.
REFERENCES
1. Kolesnik I. Ukrainian historiography: conceptual history / 15. RSMHA. - F. 485. - Op.1. - Spr. 1322. - 10 ark.
Ed. B. Smoliy; NAS of Ukraine; Institute of History of 16. RSMHA. - F. 485. - Op. 1. - Spr. 1305. - 10 ark.
Ukraine. - K.: Institute of History of Ukraine, 2013. - 566 p. 17. RSMHA. - F. 485. - Op. 1. - Spr. 1308. - 55 ark.
2. Domontovych M. A. [Internet resource]. - 18. Ovsyanyi N. Russian Local Government in Bulgaria 1877-
Access:http://ru.wikipedia.org/wiki / Domontovych Myhayl 78-79. In 6 vol. / N. Ovsyanyi. - SPb. : Tvorchestvo hud.
Alekseevych pechati, 1906-1907. - T. 1-3.
3. Miloradovich G.A. Pedigree book Chernigov nobility / G.A. 19. Collections of materials on civil management and occupation
Miloradovich. - SPb., 1901. - Vol.2. - P. 49-50. of Bulgaria at 1877-79 pp.: 6 Vol. - SPb., 1903-1907. - Vol. 1-6.
4. Studonova L.V. Descendant Slabynskyi captain / L.V. 20. Description Russian-Turkish War in 1877-78 on the Balkan
Studnova. [Internet resource]. - Access: http: Peninsula. - SPb., 1901-1912. - T. 1-9.
//dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789 / 21. Collections of materials on the Russian-Turkish War in 1877-
5. Russian State Military History Archive (hereinafter - 1878 on the Balkan Peninsula. - SPb., 1898-1911. - Vol. 1-97.
RSMHA). - AF 430 - Op. 1. - Spr. 34 - 84 ark. 22. Particular adding to description for Russian-Turkish War in
6. RSMHA. - F 430 - Op. 1. - Spr. 53. - ark. 1877-1878 on the Balkan Peninsula: 6 Vol. - SPb. : Military
7. RSMHA. - F. 430. - Op.1. - Spr. 120. - ark. type, 1899-1911. - Vol. 1-6.
8. RSMHA. - F. 430. - Op.1. - Spr. 168 - 16 ark. 23. Particular adding to description for Russian-Turkish War in
9. RSMHA. - F. 485. - Op.1. - Spr. 1291. - 3 ark. 1877-1878 on the Balkan Peninsula: 6 Vol. - SPb. : Military
10. RSMHA. - F. 485. - Op.1. - Spr. 1403. - ark. type, 1899. - Vol. 1. Political events, starting the War / Ed.
11. RSMHA. - F. 485. - Op. 1. - Spr. 1345. - 92 ark. Domontovych. - 110 p.
12. RSMHA. - F. 485. - Op.1. - Spr. 1328. - 6 ark. 24. Particular adding to description for Russian-Turkish War in
13. RSMHA. - F. 485. - Op.1. - Spr. 1329. - 21 ark. 1877-1878 on the Balkan Peninsula: 6 Vol. - SPb. : Military
14. RSMHA. - F. 485. - Op.1. - Spr. 1309. - 34 ark. type, 1900. - Vol. 2. Essay about political events from the
78
28th December 1877 to 15th of April 1878 / Ed. 33. Domontovych K.I. Essay based on autobiography (1820-
Domontovych. - 116 p. 1889) // Russian antiquity. - 1898. - P. 757-784.
25. RSMHA. - F. 242. - Op.1. - Spr. 3 - 32 ark. 34. Domontovych M.A. Poltavskyi kadetskyi first building /
26. RSMHA. - F. 242. - Op.1. - Spr. 4 - 68 ark. M.A. Domontovych // Historically Journal. - 1890. - T. 42. -
27. RSMHA. - F. 242. - Op.1. - Spr. 8 - 12 ark. Number 11 - P. 444-476.
28. Materials for geography and statistics of Russia, assembled 35. Kartavtsov L. Petrovsky-Poltavskyy kadetskyy building in
military officer General Staff. T. 25. Chernihiv province / the Memoirs. 1852-1859 / L. Kartavtsov // Russian antiquity.
comp. M. Domontovych. - St. Petersburg .: Type. F. Person, - 1890. - T. 66. - № 5. - S. 393-409.
1865. - 686 p. 36. Krylov N. Kadets of 40th (Personal, memories) / N. Krylov //
29. Review Domontovych M.A. Russian-Turkish War in 1877- Historically Journal. - 1901. - T. 85. - № 9. - S. 943-967.
1878 on the Balkan Peninsula / M.A. Domontovych. - St. 37. RSMHA. - F. 242. - Op.1. - Spr. 1 - 1 ark.
Petersburg, 1900. 38. RSMHA. - F. 242. - Op.1. - Spr. 2. -162 ark.
30. Mylyutyn D.A. Memoirs of Field Marshal Count of Dmitry 39. RSMHA. - F. 242. - Op.1. - Spr. 13 - 15 ark.
Alekseevych Mylyutyn (1843-1856). - M., 2000; Mylyutyn 40. RSMHA. - F. 242. - Op.1. - Spr. 14 - 33 ark.
D.A. Diary. 1873-1875. - M., 2008. 41. Kollontai A. M. Out of my life and work: Diary and
31. Parensov P.D. Out of the past. Memoirs of General Staff memories. Collections of / comp. : I.M. Dazhyna, M.N.
military officer. - SPb., 1901-1908. - Part 1. Mukhamedzhanov, R.J. Tsyvlyna; foreword. I.M. Dazhyna.
32. Puzyrevskyy P.K. Memoirs military officer General Staff at – Moscow : Publishing House «Soviet Russia», 1974. - 416 p.
Warin 1877-1878 in European Turkey. - SPb., 1879.
Historical Source Discourse of Biographical Studies by M. O. Domontovych (1830-1902)

Shvets V.
Abstrackt. This article provides the historical source analysis of General M. Domontovych’s biography. Based on Russian State
Military History Archive funds critical comprehending of the General’s administrative and scientific heritage is represented. The
documents that describe Domontovych’s civil administration in Bulgaria are of high interest in our study. Materials of Military
Historical Commission for the description of the Russian-Turkish War (1877-1878), led by the General Domontovych for some time,
contribute a wide range of needed historical details. Brief analysis of general scientific achievements and contributions of periodicals
of the late nineteenth century is given in the article. Special attention is paid to personal historical sources, which consist of memoirs,
diaries, private correspondence etc. All this together makes it possible to deepen into the inner world of M.O. Domontovych
particularly and allows to make the maximum plunge into the historical era of the late nineteenth century in Russian Empire as a
whole. It drives the author to a conclusion that identified array of historical source is sufficient for an objective assessment of M.O.
Domontovych’s individuality as administrator and scholar.
Keywords: M.O. Domontovych, biography, historical source base, historical analysis, civil administration in Bulgaria, the
Russian-Turkish war of 1877-1878, Military Historical Commission.
Источниковедческий дискурс биографических студий М. А. Домонтовича (1830-1902 гг.)

В. В. Швец
Аннотация. В статье проведен источниковедческий анализ биографии генерала М. А. Домонтовича. На основе
привлеченных фондов Российского государственного военно-исторического архива автору удалось критически осмыслить
административный и научный потенциал генерала. В частности интересны документы по деятельности М. А. Домонтовича
по организации гражданского управления в Болгарии. Широкую информационную насыщенность содержат материалы
работы военно-исторической комиссии по описанию русско-турецкой войны 1877-1878 гг., которую некоторое время
возглавлял генерал Домонтович. Коротко проанализированы научный потенциал генерала и материалы периодических
изданий второй половины XIX в. Особое внимание автор уделил личным источникам, основу которых составляют мемуары,
дневники, воспоминания, частная переписка. Все это в комплексе позволяет глубже представить внутренний мир
М. А. Домонтовича в частности, и максимально погрузиться в историческую эпоху второй половины XIX в. в Российской
империи в целом. Автор приходит к закономерным выводам, что обнаруженный массив исходных материалов вполне
способствует объективной оценки личности М.А. Домонтовича, как администратора и ученого.
Ключевые слова: М.А. Домонтович, биография, источниковедческая база, анализ, гражданское управление в Болгарии,
русско-турецкая война 1877-1878 гг., Военно-историческая комиссия.
79
О. В. Кривошеїн і землевпорядні процеси у Російській імперії

початку ХХ ст.
А. В. Запорожець
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, м. Черкаси, Україна
Corresponding author. E-mail: nospiratus@meta.ua

Анотація. У статті на основі опрацьованої автором джерельної бази розкрито основні аспекти діяльності О. Кривошеїна,
спрямованої на врегулювання землевпорядних процесів у Російській імперії поч. ХХ ст. О. Кривошеїн був одним із
головних ідеологів політики землевпорядкування. Під час роботи на посаді заступника голови управління землеробства і
землевпорядкування він займався розробкою механізмів реалізації землевпорядних робіт. У своїй діяльності О. Кривошеїн
віддавав перевагу реалізації землевпорядних робіт на місцях, таким чином на його думку мали бути враховані основні
фактори ведення господарства. У роботі автором розкрито позитивні та негативні сторони діяльності О. Кривошеїна,
звернено увагу на дискусійні моменти реалізації землевпорядних процесів.
Ключові слова: О. Кривошеїн, Столипінська реформа, землевпорядкування, аграрне питання, аграрні перетворення.
На початку ХХ ст. аграрний сектор Російської імперії чересполосицы в надельных землях – дело длительное
переживав глибоку кризу. Земельна реформа 1861 р., и затяжное. Оно пойдет тем успешнее, чем лучше и
надавши селянам особисту свободу, не змогла забез- шире будут поставлены подготовительные и вспо-
печити свободи діяльності в сільському господарстві. магательные меры. На первом месте здесь следует
Общинне землекористування, малоземелля, аграрне поставить организацию хуторских крестьянских хо-
перенаселення, черезсмужжя та інші фактори поглиб- зяйств не тех землях, которые переходят к крестьянам
лювали кризу. Ліквідація пережитків кріпосного ладу через посредство и при содействии Крестьянского
була можлива лише за умови невідкладного рефор- банка» [2, с. 2]. Такий механізм втілення аграрних
мування існуючої системи. перетворень був цілком під силу уряду.
Сукупність соціально-економічних заходів, спря- Під час роботи на посаді заступника голови управ-
мованих на врегулювання земельних відносин Росій- ління землевпорядкування і землеробства О. Криво-
ської імперії на поч. ХХ ст., отримали назву земле- шеїн займався розробкою механізму реалізації земле-
впорядкування. Одним із головних ідеологів земле- впорядних робіт на місцях. Результатом цього стала
впорядкування був видатний політичний і державний «Записка о преобразованиях в крестьянском устрой-
діяч російської імперії кін. ХІХ - поч. ХХ ст. – Олек- стве и об аграрных мероприятиях», що була подана
сандр Васильович Кривошеїн. імператору і отримала його підтримку. Основна ідея
Незважаючи на значний масив досліджень, при- записки полягала в реалізації землевпорядних про-
свячених аграрним перетворенням у Російській імпе- цесів на місцях, оскільки необхідно було враховувати
рії початку ХХ ст., дослідники радянського періоду всі зовнішні та внутрішні чинники для землевпо-
переважно оминають постать О. Кривошеїна. Спри- рядкування.
чинено це насамперед його роботою в уряді генерала Початком створення адміністративного апарату для
П. Врангеля. У даному дослідженні автор звертається реалізації нової аграрної політики можна вважати
насамперед до опублікованих [3, 7, 10] та не- указ від 4 березня 1906 р. про утворення Комітету по
опублікованих [1, 2, 5, 6, 9, 11, 13, 15] джерел з даної землевпорядних справах при Головному управлінні
проблематики. землевпорядкування (далі – ГУЗіЗ) і землеробства та
У світлі нових історичних пошуків та актуалізації губернських і повітових землевпорядних комісій.
аграрної проблематики, спроба об’єктивного висвіт- Згідно з цим законом перед землевпорядними ко-
лення роботи О. Кривошеїна над розробкою та реалі- місіями ставилися наступні завдання: допомога се-
зацією аграрної реформи є актуальною. лянському банку під час продажу поміщицьких
Питання землевпорядкування було вперше поруше- земель селянам, здача в оренду та продаж селянам
не О. Кривошеїним у записці «Земельна політика і державних земель, сприяння у переселенні селян на
селянське питання». Він писав, що причини кризи державні землі, сприяння селянам в усуненні недо-
сільського господарства криються насамперед у ліків існуючого землеволодіння і землекористування,
«крайне неудовлетворительных порядках землеполь- посередництво між селянами й приватними земле-
зования, вследствие чего земля далеко не приносит власниками у поділі черезсмужних земель, спільних
того дохода, который могла бы давать при более володінь та сервітутів [3, с. 371].
рациональных приемах ее эксплуатации» [1, с. 5]. За Створюючи апарат земемлевпорядних комісій,
таких умов, автор наголошує на необхідності упоряд- уряд турбувався насамперед про їх лояльність до
кування землекористування, оскільки вбачає в цьому імперської влади, тому склад комісій формувався за
ключове завдання у реформуванні аграрного сектора. класовим принципом. Повітові землевпорядні комісії
Цей напрям у процесі реалізації Столипінської аграр- складалися з повітового предводителя дворянства
ної реформи в подальшому став одним із пріо- (голова комісії), голови повітової земської управи,
ритетних у діяльності О. Кривошеїна. представника, призначеного ГУЗіЗ у якості обов’яз-
Водночас, усвідомлюючи складність поставлених кового члена комісії, повітового члена окружного
завдань, Олександр Васильович писав: «Разверстание суду, представника від удільного відомства (у тих
80
повітах, де були удільні землі), податкового інспек- Однією з ключових проблем, з якою довелося зіт-
тора, земського начальника тієї дільниці, до району кнутися О. Кривошеїну, стало кадрове забезпечення
якого відносилися питання, що підлягали обговорен- землевпорядних органів та їхнє закріплення у підпо-
ню, трьох членів від повітового земського зібрання та рядкування ГУЗіЗ. З огляду на це у 1908 р. Олександр
лише трьох представників від селянства. Останні Васильович подав пропозиції до Ради міністрів у
обиралися шляхом жеребкування з-поміж кандидатів, записці «О заведовании землемерной частью земеле-
що у свою чергу обиралися волосними зібраннями устроительных комиссий». У ній пропонував: «В виду
вказаного повіту. Як бачимо, селяни мали лише трьох особой важности закрепить существующее положение
представників проти десяти представників від помі- заведования землемерной частью землеустроитель-
щиків та чиновників. Таким був склад повітових ных комиссий и придать означеной отрасли Межевого
землевпорядних комісій, котрі фактично й втілювали управления должную во всех частях определенность и
всю роботу щодо впровадження нових земельних устойчивость. Следует возложить общее руководство
порядків. До того ж самі представники від селянства работами межевого управления, поскольку последние
добиралися за принципом «благонадежности» зем- касаются предмета ведения землеустроительных
ськими начальниками [4, с. 28]. комиссий, на Главноуправляющего землеустройством
Губернські землевпорядні комісії формувалися ана- и земледелием, в заведовании которого сосредоточено
логічно повітовим з різницею у тому, що головування все землеустроительное дело империи» [6, с. 4].
у них покладали на губернатора, а представниками Завідування землемірними роботами, кадрове за-
були керівники місцевих відділень Селянського та безпечення землемірів при землевпорядних комісіях і
Дворянського банків. Представників від селянства технічний нагляд пропонував «возложить на губерн-
обирали губернським земським зібранням, більшість ские чертежные под. ближайшим руководством Гу-
учасників яких складали поміщики. бернских землемеров. Надзор за землемерной частью
У цілому загальну координацію діяльності земле- землеустроительных комиссий и правильной поста-
впорядних комісій та процесу землевпорядкування новкой технической работы а равно и меры по
було покладено на Комітет у справах землевпоряд- подготовке и выбору личного состава по всем
кування, котрий було утворено в юрисдикції ГУЗіЗ губерниям, возложить на Управление межевой частью
під керівництвом управляючого з представників різ- под. непосредственным надзором Главноуправляю-
них відомств. щего землеустройством и земелледелием» [6, с. 4].
П. Єфремов зазначав, що у 1915 р. працювало 38 У зв’язку з дефіцитом кваліфікованих кадрів для
губернських і 431 повітова землевпорядні комісії. забезпечення землевпорядних робіт, з лютого 1908 р.
Кількість землемірів, які працювали в землевпоряних при Костянтинівському межовому інституті було
комісіях, щороку невпинно зростала: з 600 осіб у 1907 організовано курси для підготовки помічників земле-
р. до 6500 у 1914р. [4, с. 29]. мірів, 5 землемірних училищ та 26 губернських крес-
Створюючи землевпорядні комісії як інструмент лярських. Улітку 1908 р. до землевпорядних робіт
для реалізації державної політики на місцях, Указ від приступили близько 1,5 тис. слухачів курсів. До кінця
4 березня 1906 р. також передбачав їх широку 1910 р. у 47 губерніях працювало вже 5120 службов-
співпрацю з Селянським банком. Згідно з указом, зем- ців, у тому числі 770 виконавців робіт, 1660 землемі-
левпорядні комісії мали сприяти в поділі землі після її рів і 2670 помічників землемірів. Однак, попри зусил-
придбання на окремі відруби чи у зменшенні кіль- ля, що здійснювалися урядом для підготовки спеці-
кості смуг окремих землевласників [5, с. 5]. Таким чи- алістів, кваліфікованих кадрів для проведення земле-
ном уряд намагався вирішити відразу кілька проблем впорядних робіт все рівно не вистачало «ежегодно
– селянське малоземелля і поліпшення умов земле- половине крестьян ходатайствующих о присылке зем-
користування. лемеров приходится ждать очереди до следующаго
Окрім Указу про створення землевпорядних комі- года» [7, с. 23].
сій, ГУЗіЗом було розроблено ряд актів про земле- П. Зирянов відзначав, що з приходом О. Криво-
впорядні роботи, на основі яких з’явилася “Инструк- шеїна на посаду голови УЗіЗ «реформа резко приба-
ция землеустроительным комиссиям о направлении вила темпы» [8, с. 101].
их деятельности”. У ній було детально розкрито 15 жовтня 1908 р. були видані «Временные правила о
принципи та механізми функціювання комісій. выделе надельной земли к одним местам». Документ
Навесні 1908 р. у процесі реалізації реформи настав мав на меті заохочення добровільних виділень селян з
переломний момент. Оскільки голова ГУЗіЗ князь общин, спрощення процесу землевпорядкування.
Б. Васильчиков не спромігся досягти серйозних Правилами визначалися відмінності між наділами,
результатів у ході аграрних перетворень, було прий- що відповідали та не відповідали «цілям землевпоряд-
нято рішення про призначення на цю посаду кування». Перші підлягали включенню до планів робіт
О. Кривошеїна. Відтак Олександр Васильович став землевпорядних комісій, інші мали бути ліквідовані.
найближчим соратником Столипіна і головним про- Виділення селянина з общини було можливе «в добро-
відником аграрної реформи. У його руках було зосе- вольном порядке и принудительном, в промежутки
реджено усі напрями аграрних перетворень: земле- между переделами и при переделах, по требованию
впорядкування, переселенські процеси та роботу отдельных домохозяев или обществ» [9, с. 172].
Селянського поземельного банку. Це давало можли- Між тим, у правилах було зазначено, що «наиболее
вість більш оперативного координування роботи ві- совершенным типом земельного устройства является
домств та впровадження новаторства. хутор, а при невозможности образования такого –
81
сплошной для всех полевых угодий отруб, отведен- Одним з важливих напрямів землевпорядкування
ный особо от коренной усадьбы» [9, с. 188]. було утворення хуторів та відрубів. П. Зирянов
Комітетом у справах землевпорядкування від 19 стверджує, що у період з 1907 по 1910 рр. виділено
березня 1909 р. було затверджено «Временные прави- 319148 хуторів та відрубів, 175892 (55,1%) – утворено в
ла о землеустройстве целых сельских обществ». Пра- результаті повного розподілу земель окремих селищ, де
вила врегульовували поділ селищ, виділення земель діяло общинне землекористування, 74277 (23,2%) –
членам общини, які бажали отримати землю у при- після поділу подвірних поселень [8, с. 127-128].
ватну власність, перехід до відрубних володінь цілих Перехід до нових форм та методів землекористу-
сільських общин. [10, с. 456]. вання передбачав матеріальну допомогу з боку дер-
Вагоме значення для проведення землевпорядку- жави, оскільки більшість новоутворених господарств
вання і створення його правового підґрунтя мав закон були нежиттєздатними без цільової підтримки. Допо-
про землевпорядкування. Проект положення про мога при землевпорядкуванні давала можливість
землевпорядкування був затверджений Миколою ІІ 29 перш за все подавати заяви, скарги, прохання сто-
травня 1911 р. та отримав силу закону. Зазначений совно землевпорядних робіт без сплати будь-яких
закон мав на меті ліквідувати далекоземелля, надільну митних стягнень. Також Селянським банком видава-
та позанадільну черезсмужність, сприяти створенню лися позики, спрямовані на покращення методів
окремих самостійних землеволодінь, переходу селян господарювання. Зокрема селянам, що переходили до
до хутірських та відрубних господарств. Одним з хутірських і відрубних форм господарювання пропо-
головних нововведень закону була можливість пере- нували позики на придбання сільськогосподарського
ходити до хутірських та відрубних господарств, оми- інвентарю та насіння.
наючи закріплення землі у приватну власність. Вида- У процесі реалізації аграрних перетворень, основна
ний землевпорядними органами акт на виділення зем- ціль – створення сильного і незалежного селянина-
лі в одному місці, закріпляв її у приватну власність господарника, поступово змінювалася, оскільки в
[11, с. 577]. ході робіт О. Кривошеїну довелося «вчитися на по-
20 травня 1911 р. з’їздом по землевпорядних спра- милках». З листа А. Клопова імператору: «Кривоше-
вах було затверджено новий наказ землевпорядним ин желая угодить Вам и изобрести славу великого
комісіям. Виступаючи перед делегатами з’їзду, реформатора при Содействии Столыпина, смело взял-
О. Кривошеїн в чергове наголошував, що землевпо- ся провести пожарными темпами, не зная уклада
рядкування має проходити за добровільної згоди та русской жизни, так называемую хуторскую реформу.
цілковитої підтримки селянства: «Было бы совершен- Реформу начали проводить твердо решив в принципе
но ненормальным проводить те меры, которым не не пользоваться помощью науки, ни местных сил, ни
сочувствуют владельцы земли. Какие бы полномочия земства, в задачу которого именно входят заботы о
не давал закон, именно только то землеустройство нуждах народного хозяйства. В результате быстрого и
имеет цену, польза которого признается и одобряется необдуманного проведения реформы, по моему мне-
всем заинтересованным населением» [12, с. 93]. нию могло получится не поднятие благосостояния де-
Перейдемо безпосередньо до розгляду результатів ревни, а скорее разруха ея…
землевпорядкування. У доповіді про хід землевпоряд- К счастью, в последние годы перед войной Криво-
кування в Комітет у справах землевпорядкування від шеин, заметно изменил взгляд на проведение рефор-
17 листопада 1908 р. зазначалося наступне: «Произве- мы, вследствие чего все чаще вместо хуторов стали
дено и принято населением землеустроительных вводить отрубное хозяйство» [15, с. 36].
проектов относительно 24463 дворов, на площади Із початком війни посилилися селянські протести
207361 дес. Большая часть этих работ состоит в проти аграрних перетворень. Як результат, О. Криво-
разбивке надельных земель на хуторские и отрубные шеїн направив губернаторам ряд циркулярів. 22
участки, либо в выделе отдельным домохозяевам серпня 1914 р. вийшов циркуляр №53, у якому пропо-
участков из общинных земель» [13, с. 32]. нували землевпорядні роботи продовжувати лише в
Результати землевпорядних робіт з часу утворення тих волостях і селах, де була добровільна згода з боку
землевпорядних комісій, починаючи з 1906 р. до 1 січня місцевого населення [16, с. 263].
1915 р., у 47 губерніях Європейської Росії на такi У листопаді1914 р. О. Кривошеїн направив цирку-
результати: в урядові комісії надійшло 5793540 звер- ляр № 62, згідно з яким місцеві землевпорядні органи
нень від селян щодо землевпорядкування, 80475 від мали запланувати для реалізації у 1915 р. лише най-
окремих домовласників та дрібних власників, а також більш продумані та підготовлені заходи. Робилося це
11356 від інших власників. Здійснено підготовку до з метою заспокоєння протестних настроїв серед
землевпорядкування ділянок 509 тис. домовласників, населення [16, с. 265].
тобто 60,6%. Фактично ж було затверджено у приватну У зв’язку з наростанням супротиву селян проти
власність та завершено упорядкування земельних 1 землевпорядкування 29 квітня 1915 р. вийшов цирку-
966 084 ділянок, що складало 33,9% від усієї кількості ляр голови УЗіЗ № 31. У ньому йшлося про необхід-
поданих звернень та 16% від усіх власників. ність «согласовывать взаимно-встречные интересы
Загалом землевпорядкування в Російській імперії землеустраиваемого населения и в соответствии с
проведено на території в 16831458 дес., що складало этим приостанавливать землеустроительные работы,
12,1% від площі надільного землеволодіння у 1905 р. У по которым не достигнуто соглашение сторон». Також
тому числі було землевпорядковано 9522 окремих Олександр Васильович вкотре наголошував, що «от-
домовласників і дрібних власників на площі 72237 дес. та ступление от этих начал в условиях войны и произ-
2639 інших власників на площі 119323 дес. [14, с. 241]. водство работ которые могли бы обострить взаимные
82
отношения крестьян, совершенно недопустими», в рень у Російській імперії. Землевпорядкування як

умовах війни та наростання реакції селянства проти одна з ключових частин аграрної реформи, про-
реформи, означало закінчення землевпорядних процесів. існувала найдовше і дала значні позитивні зрушення в
Усвідомлюючи це, О. Кривошеїн рекомендував усі сили аграрних відносинах селянства імперії. О. Кривошеїн
направити на юридичне оформлення землевпорядних відіграв ключову роль у розробці та реалізації земле-
робіт, що вже були здійснені [16, с. 277]. впорядних перетворень в Російській імперії.
Таким чином, є підстави вважати, що 1915 р.
фактично став завершальним для аграрних перетво-
1. РДІА. – Ф. 1571. – Оп. 1. – Спр. – 28. – Докладная землевладении и землепользовании, в том числе указа 9
записка о земельной политике и крестьянском вопросе. ноября 1906 р.
2. РДІА. – Ф. 1571. – Оп.1. – Спр. 52. – Вырезки из газет с 10. Александровский Ю.В. Закон 14 июня 1910 г. об
речами и высказываниями Кривошеина А.В. по изменении и дополнении некоторых постановлений о
вопросам землеустройства. крестьянском землевладении. – СПб., 1911 г. – 624 с.
3. Столыпин П.А.: Програма реформ. Документы и 11. РДІА. – Ф. 1278. – Оп. 2. – Спр. 263 – Закон о
материалы: Т1. – М.: Российская политическая землеустройстве 29 мая 1911 г.
энциклопедия. – 2011 г. – 764 с. 12. Кривошеин К.А., А.В. Кривошеин: Егозначение в
4. Ефремов П.Н. Столыпинская аграрная политика / П.Н. истории России ХХ в. / К.А. Кривошеин. – Париж.,
Ефремов. – М., 1941 г. – С. 28-31. 1973 г. – 350 с.
5. РДІА. – Ф. 592. – Оп. 1. – Спр. 334. – О согласовании 13. РДІА. – Ф. 408. – Оп. 1. – Спр. 87. – Доклады министров
посреднической деятельности Банка с Васильчикова и Кривошеина о ходе
землеустроительными мероприятиями. землеустроительного дела.
6. РДІА. – Ф. 1276. – Оп. 4. – Спр. 499. – Об установлении 14. Дубровский С.М. Столыпинская земельная реформа. Из
порядка организации землемерних работ истории сельского хозяйства и крестьянства России в
землеустроительными комисиями. начале ХХ века / С.М. Дубровский. – М., 1963. – 600 с.
7. Русское землеустройство 1907-1910 гг. – СПб., 1911 г. – 81 с. 15. РДІА. – Ф. 1099. – Оп. 1. – Спр. 14. – Из письма №31
8. Зырянов П.Н. Крестьянская община европейской России А.А. Клопова імператору.
1907-1914 гг. / П.Н. Зырянов – М. – 1992. – 256 с. 16. Герасименко Г.А. Борьба крестьян против
9. РДІА. – Ф. 1276. – Оп. 2. – Д. 406. – О дополнении Столыпинской аграрной политики / Г.А. Герасименко. –
некоторых постановлений о крестьянском Саратов., 1985. – 344 с.
REFERENCES
1. RDІA. – F. 1571. – Op. 1. – Spr. – 28. – Dokladnaja zapiska 9. RDІA. – F. 1276. – Op. 2. – D. 406. – O dopolnenii
o zemel'noj politike i krest'janskom voprose. nekotoryh postanovlenij o krest'janskom zemlevladenii i
2. RDІA. – F. 1571. – Op. 1. – Spr. 52. – Vyrezki iz gazet s zemlepol'zovanii, v tom chisle ukaza 9 nojabrja 1906 g.
rechami i vyskazyvanijami Krivosheina A.V. po voprosam 10. Aleksandrovskij Ju.V. Zakon 14 ijunja 1910 g. ob izmenenii
zemleustrojstva. i dopolnenii nekotoryh postanovlenij o krest'janskom
3. Stolypin P.A.: Programa reform. Dokumenty i materialy: T1. zemlevladenii. – SPb., 1911 g. – 624 s.
– M.: Rossijskaja politicheskaja jenciklopedija. – 2011 g. – 11. RDІA. – F. 1278. – Op. 2. – Spr. 263 – Zakon o
764 s. zemleustrojstve 29 maja 1911 g.
4. Efremov P.N. Stolypinskaja agrarnaja politika / P.N. 12. Krivoshein K.A., A.V. Krivoshein: Egoznachenie v istorii
Efremov. – M., 1941 g. – S. 28-31. Rossii HH v. / K.A. Krivoshein. – Parizh., 1973 g. – 350 s.
5. RDІA. – F. 592. – Op. 1. – Spr. 334. – O soglasovanii 13. RDІA. – F. 408. – Op. 1. – Spr. 87. – Doklady ministrov
posrednicheskoj dejatel'nosti Banka s zemleustroitel'nymi Vasil'chikova i Krivosheina o hode zemleustroitel'nogo dela.
meroprijatijami. 14. Dubrovskij S.M. Stolypinskaja zemel'naja reforma. Iz istorii
6. RDІA. – F. 1276. – Op. 4. – Spr. 499. – Ob ustanovlenii sel'skogo hozjajstva i krest'janstva Rossii v nachale ХХ veka
porjadka organizacii zemlemernih rabot zemleustroitel'nymi / S.M. Dubrovskij. – M., 1963. – 600 s.
komisijami. 15. RDІA. – F. 1099. – Op. 1. – Spr. 14. – Iz pis'ma №31 A.A.
7. Russkoe zemleustrojstvo 1907-1910 gg. – SPb., 1911 g. – 81 s. Klopova іmperatoru.
8. Zyrjanov P.N. Krest'janskaja obshhina evropejskoj Rossii 16. Gerasimenko G.A. Bor'ba krest'jan protiv Stolypinskoj
1907-1914 gg. / P.N. Zyrjanov – M. – 1992. – 256 s. agrarnoj politiki / G.A. Gerasimenko. – Saratov., 1985. –
344 s.
A. V. Krivoshein and The Processes of Land Management in The Russian Empire at The Beginning of the 20th Century
Zaporozhets A.
Abstract. The article deals with the main aspects of A. Krivoshein’s activities, the main aim of which was the settlement of the
processes of land management in the Russian Empire at the beginning of the 22nd century. A. Krivoshein was one of the leading
ideologists of the land management politics. As assistant head of the Chief Administration of Land Organization and Agriculture he
engaged in development of the methods of realization land management works. His activities focused on the realization of land
management works at the local level, as only thus, in his opinion, the main factors of farm management were taken into account. The
author of the article analyses advantages and disadvantages of A. Krivoshein’s activities and draws reader’s attention to disputable
issues of the realization of land management works.
Keywords: A. Krivoshein, the Stolypin agrarian reform, land management, agrarian situation, agrarian transformations.
83
А. В. Кривошеин и землеустроительные процессы в Российской империи начала ХХ ст.

А. В. Запорожец
Аннотация. В статье на основе исследованных автором источников раскрыты основные аспекты деятельности А.
Кривошеина, направленной на урегулирование землеустроительных процессов в Российской империи нач. ХХ в. А.
Кривошеин был одним из главных идеологов политики землеустройства. Во время занятия должности заместителя главы
управления землеустройства и земледелия он занимался разработкой механизмов реализации землеустроительных работ. А.
Кривошеин перенес реализацию землеустроительных работ на места, только так можно было провести землеустройство
максимально эффективно. В работе автором раскрыто положительные и отрицательные стороны деятельности А.
Кривошеина, обращено внимание на дискуссионные моменты реализации землеустроительных процессов.
Ключевые слова: А. Кривошеин, Столыпинская реформа, землеустройство, аграрный вопрос, аграрные преобразования.
84
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
85

Seanewdim Hum Soc IV14 Issue 89

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Hum Soc IV14 Issue 89

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

IV(14), Issue 89, 2016

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Humanities and Social Sciences

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is listed and indexed in:

SOCIAL COMMUNICATIONS ……………………………………………………………........……… 7

Слово як технологія трансформацій у Стародавньому світі

Paper received 29.04.2016; Revised 06.05.2016; Accepted for publication 10.05.2016.

Слово й Видавництво є неодмінними супутниками циві- позначали письмово, що зумовлювало, відповідно, і

інших явищ. Світоглядно-методологічною особливіс- демократичними реформами, в результаті яких

Word as the technology of transformations in the ancient world

Слово как технология трансформаций в Древнем мире

Технології формування сучасної телеаудиторії

Таблиця 1. Результати вивчення телевізійного контенту, продукованого провідними каналами

The technologies used to shape the modern television audience

Технологии формирования современной телеаудитории

Основні етапи розвитку рекламної комунікації в книжковій галузі

Milestones advertising communication in book industry

Основные этапы развития рекламной коммуникации в книжной отрасли

Чорний піар як домінанта під час місцевих виборів 2015 в Україні

Paper received 12.05.2016; Revised 18.05.2016; Accepted for publication 25.05.2016.

6. Tsenzor.net "Kernes forcing state employees to support him com.ua/2015/10/7-najposhyrenishyh-sposobiv-

Black PR as dominant in local elections in 2015 in Ukraine

Черный пиар как доминанта во время местных выборов 2015 в Украине

Политическая коммуникация как социокультурное явление общества

Paper received 15.06.2016; Revised 20.06.2016; Accepted for publication 25.06.2016.

рациональный и эмоциональный, а отсюда и виды пишет: «Современный PR – это виртуальные техноло-

Political communication as a socio-cultural phenomenon of society

Политическая коммуникация как социокультурное явление общества

Трансформація медійного контенту в умовах конвергенції ЗМК

Paper received 15.03.2016; Revised 21.03.2016; Accepted for publication 25.03.2016.

гентної і мобільної журналістики. Експериментально- видань, що збільшує потенціал і чисельність як ауди-

The transformation of media content in terms of convergence

Трансформация медиа контента в условиях конвергенции СМК

Україна та Росія: медіатизація політичного простору

Paper received 23.05.2016; Revised 01.06.2016; Accepted for publication 10.06.2016.

Ukraine and Russia: political space mediatization of the political space

Украина и Россия: медиатизация политического пространства

Використання методу проектних завдань у формуванні професійних

Paper received 12.05.2016; Revised 18.05.2016; Accepted for publication 20.05.2016.

Using task project method in formation of professional competencies PR-specialist

Historical Environment of National Technical University “KhPI” as a System

Paper received 22.05.2016; Revised 28.05.2016; Accepted for publication 05.06.2016

Историческая среда университета НТУ «ХПИ» как система информационных сообщений

Релігія в публічній сфері: до пошуку визначення постсекулярного

Paper received 25.05.2016; Revised 02.06.2016; Accepted for publication 10.06.2016.

Вступ. На сьогоднішній день в українській філософ- приватній сфері, в індивідуальній свідомості. Це

В “Трансцендентне зсередини, трансцендентне в вернення назад до пре-модерну), пост-секулярне як

Religion in the public sphere: finding the meaning of postsecular

Религия в публичной сфере: к поиску определения постсекулярного

The concept of dispensation in the Canon Law

A felmentés (dispensatio) fogalma a kánonjogban. A felmentés az 1917-es Egyházi törvénykönyv alapján.

От интеллектуальных революций к техникам мышления:

Paper received 04.04.2016; Revised 12.04.2016; Accepted for publication 15.04.2016.

Введение. Впервые об интеллектуальной революции матика этого периода характеризовалась обращением

Синергетика исследует процессы самоорганизации идеей подчеркивает наличие номадических вызовов

From intellectual revolutions to thinking technics: towards a new paradigm of Education

Стан педагогічних кадрів у школах Волинської області в 1944 – 1953 рр.

Paper received 02.06.2016; Revised 10.06.2016; Accepted for publication 15.06.2016.

Постановка проблеми та її значення. Розбудова та удосконалення кваліфікації вчителів у справі забез-

State of the Teaching Staff in Schools of Volyn Region in 1944–1953