Seanewdim Philology V 48 Issue 161

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Philology, VI(48), Issue: 161, 2018 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
VI(48), Issue 161, 2018 Apr.
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2018-161VI48
Philology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87
GLOBAL IMPACT FACTOR (GIF): 2013: 0.545; 2014: 0.676; 2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685;
2015: 5.278; 2016: 6.278
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
GOOGLE SCHOLAR
CROSSREF (DOI prefix:10.31174)
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
Content
Інтертекстуальність у п'єсі Гельмута Байєрля "Пані Флінц"

О. І. Анхим……………………….………………………………………………………………………… 7
Поетикальні аспекти повістей Олеся Гончара
Г. А. Авксентьєва……………………….………………………………………………………………… 11
Фемінне прочитання історії в сучасній українській романістиці: деміфологізація і поетика
повсякденного
О. М. Башкирова……….……….………………………………………………………………………… 15
Інтерпретація дискурсу як виду когнітивної діяльності людини
В. М. Богуцький……………………….……………….………..………………………………………… 20
Розрізнення синонімічних термінів у перекладі правового євролекту українською мовою
А. А. Чеботарьова…………….………….……………………………………………………………….. 23
Implementation of verbal and visual-graphic means of multimodality in “Captain America” comic book
M. R. Ivasyshyn……………………….……………….…………………………………………………… 27
Особливості мовного спілкування старших дошкільників в умовах сім'ї
Ф. Карагозлю (Геділ)……………………….…….………………………………………………………. 31
Особливості візуальної поведінки лицеміра
А. Ю. Кондрук……………………….……………………………………………………………………. 35
Міфологема моря у ліриці Василя Стуса та Арсенія Тарковського
В. В. Коротєєва……..…...…………….………………………………………………………………….. 39
Lexical Features of Arabic Internet Sayings for Women
A. O. Kucherenko……………………….….………………………………………………………………. 44
Позиційна характеристика та функції епістемічних дискурсивних маркерів у
ранньоновоанглійському теологічному дискурсі
Ю. В. Лисецька……………………….…………………………………………………………………… 48
Способи вираження присудка у східноподільських говірках української мови
О. І. Сьоміна…………………….………………………………………………………………………… 51
Specifics of Rendition of Ukrainian Realia in German-Language Academic Texts (Based On A. Jensen’s
Monograph Ein Ukrainisches Dichterleben)
Y. Tkachenko……………………….………….…………………………………………………………… 54
Роль іронії у романах Гео Шкурупія «Жанна батальйонерка» і Дмитра Бузька «Голяндія»
І. V. Ткалич……..……………….………………………………………………………………………… 58
Функційно-семантичне навантаження часток у вираженні негативних емоцій у політичному
дискурсі
М. О. Вінтонів, М. Н. Дорошенко…………………...…………………………………………………… 61
Фразеологізми як мовне багатство (на матеріалі творів В. Нестайка)
Н. В. Вірич……………………….…………………………………….…………………………………... 64
Концептуальні засади аналізу дискурсу
Н. С. Жмаєва, К. Є. Гохман……………………….……………...……………………………………… 68
Інтертекстуальність у п'єсі Гельмута Байєрля "Пані Флінц"

О. І. Анхим
Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, Україна
Corresponding author. E-mail: ankhimoleksii@gmail.com
Paper received 02.04.18; Revised 05.04.18; Accepted for publication 06.04.18.
https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2018-161VI48-01
Анотація. У статті розглянуто інтертекстуальну площину п'єси Гельмута Байєрля "Пані Флінц" на внутрішньотекстовому й
міжтекстовому рівнях. На матеріалі даного твору досліджено різні види інтертекстуальності та їх вплив на розуміння тексту.
Приділено увагу значенню творчого діалогу Бертольта Брехта і Гельмута Байєрля щодо формування манери письма останньо-
го.
Ключові слова: Гельмут Байєрль, інтертекстуальність, творчий діалог, епічний театр.
Вступ. Створюючи текст, автор входить у широкий ідеологічний характер його п'єс, не приділяли великої
діалоговий контекст літератур різних епох і вибудовує уваги, а його творчість згадувалася лише побіжно.
при цьому свою власну естетико-світоглядну позицію Окремі, більш детальні дослідження, присвячені пра-
та художні форми, які сприяють найбільш чіткому її цям цього талановитого драматурга, можна зустріти
вираженню. Водночас такий діалог стосується не лише здебільшого у радянській науковій літературі. Проте
самих текстів, але й відповідних епох і культур, що такі розвідки вчених-літературознавців не передбачали
уможливлює розширення культурно-літературного ґрунтовного аналізу інтертекстуального поля тої чи
контексту. Тому не дивно, що більшість вчених схо- іншої п'єси драматурга.
дяться на думці, що інтертекстуальність, тобто власти- Мета. Метою статті є виявлення найпоказовіших
вість текстів установлювати зв'язки між собою, прита- форм і типів інтертекстуальності у п'єсі Г. Байєрля
манна кожному тексту, адже, постійно знаходячись у "Пані Флінц", а також з'ясування їхнього значення у
взаємозв'язках і взаємодіях з іншими текстами, він межах художнього цілого п'єси.
свідомо чи несвідомо включає в себе відбитки більш Матеріали і методи. Для виявлення внутрішньоте-
ранніх творів і сам включається у твори інших авторів. кстових та міжтекстових взаємодій у байєрлівській
Таким чином, розгляд текстів у їхній інтертекстуальній п'єсі "Пані Флінц" (1961) була надана перевага тексту-
взаємодії сприяє не лише розумінню літературного альному аналізу із застосуванням інтертекстуального
процесу, але й характеристиці складних переплетінь у підходу. При визначенні певних типів інтертекстуаль-
наявних текстах, що виявляється як на змістовному ності ми керувалися класифікацією транстекстуальних
рівні, так і на рівні текстового цілого. відношень, розробленою французьким літературознав-
Зважаючи на це, теорія інтертекстуальності по праву цем Ж. Женеттом у праці "Палімпсести: література
знайшла своє особливе застосування при аналізі худо- другого ступеня" (1982).
жніх текстів, де вона постає як важливий елемент тво- Результати та їх обговорення. Одним із прикладів
рення самого тексту. Концепт "інтертекстуальність", в наявності потужного інтертекстуального поля є п'єса
основу якого лягла теорія діалогізму М. Бахтіна, є од- німецького драматурга Гельмута Байєрля "Пані Флі-
ним із основних у сучасному літературознавстві, а його нц". Розгляд цього твору крізь призму інтертекстуаль-
дослідженню, починаючи з 60-х років ХХ ст., присвя- ності показує, що на творчість письменника істотно
чена велика кількість наукових розвідок. Зокрема, різні вплинула брехтівська театральна теорія і практика.
підходи і тлумачення категорій інтертексту та інтер- Саме опираючись на праці Бертольта Брехта та діалогі-
текстуальності спостерігаються у працях Ю. Крістєвої, зуючи з ним, Байєрль написав й інші свої відомі п'єси,
якій, власне, і належить авторство терміну, Р. Барта, зокрема "Констатацію" (1957) та "Іоанну із Дьобельну"
Ж. Дерріди, Ж. Женетта, Ю. Лотмана, Н. Фатєєвої, (1969). Проте апогеєм творчості драматурга вважається
Н. Корабльової, Н. Науменко, Л. Біловус та ін. Але, все ж його твір "Пані Флінц", де за допомогою обробки
незважаючи на те, що детальний розгляд і дослідження відомої п'єси Б. Брехта "Матінка Кураж та її діти"
інтертекстуальності припадає лише на другу половину (1938/1939), драматург показав дієвість брехтівських
ХХ ст., саме ж явище існувало завжди. Елементи запо- методів при зображенні нових суспільно-історичних
зичення можна виявити вже в Старому Завіті, античній обставин.
літературі, творах епохи Відродження тощо. І справді, Насичення тексту даної праці різними типами інтер-
читаючи праці того чи іншого автора, можна виявити текстуальних зв'язків, що проявляються на власне інте-
прямий чи опосередкований вплив на нього інших ртекстуальному (цитати, алюзії тощо), паратекстуаль-
авторів і текстів, що проявляється на текстуальному, ному, метатекстуальному, архітекстуальному тощо
образному, сюжетному, жанровому, родовому та інших рівнях, є безумовним свідченням того, що байєрлівська
рівнях. п'єса багато в чому стала переосмисленням брехтівсь-
Огляд публікацій за темою. Незважаючи на знач- кої драми-перестороги "Матінки Кураж та її діти", яка
ний творчий доробок німецького драматурга Гельмута є найяскравішим втіленням теорії "епічного театру".
Байєрля, його п'єси, як і сама особистість, залишаються Проте детальний розгляд п'єси в інтертекстуальному
практично недослідженими і невідомими українському розрізі допомагає виявити міжтекстові взаємодії й з
читачеві. В контексті загального дослідження літерату- іншими працями Брехта, а також Біблією, філософією
ри НДР Г. Байєрлю, з огляду на яскраво виражений тощо.
7
Інтертекстуальність п'єси "Пані Флінц" виявляється "Йосип-Марія" [2, c. 55], "Ісус-Йосип-Марія" [2, c. 51]),
передусім на рівні рецепції творчості Брехта, зокрема а при наголошенні на егоїстичному характері своєї
його епічного театру. Поряд із переосмисленням сюже- героїні використовує майже ідентичні з її прототипом
ту відомої п'єси Брехта Байєрль вдається також до фрази (Кураж: "…я повинна про себе саму подумати"
використання подібних образів, мотивів, моделей по- [3, c. 61], Флінц: "Ми повинні про себе самих подума-
ведінки і т. д. Водночас автор і сам наголошував на ти" [2, c. 27]). В окремих випадках Байєрль вдається
зв'язку своєї п'єси "Пані Флінц" із "Матінкою Кураж" в навіть до вживання використаних Брехтом прислів'їв.
одному зі своїх інтерв'ю: "Роздумуючи над написанням Наприклад, у сьомій сцені другого акту, фабрикант
для Вайгель великої ролі, очевидним було відтворити Нойман озвучує прислів'я, яке промовляв Священник у
зв'язок з тими великими ролями, які вона вже грала, брехтівській п'єсі: "Хто хоче снідати з чортом, хай
особливо з Кураж. Таким чином, виникло просте або запасеться довгою ложкою" [2, c. 51]). Дані елементи
наївне міркування: що було б з Кураж, якби вона діяла запозичення вказують на сильні інтертекстуальні зв'яз-
в умовах не війни, а сучасного миру, і що трапилося б з ки обох творів, а використання такої цитатності засвід-
її дітьми, скільки їх у неї і т.д." [5, c. 57] (тут і далі пе- чує експліцитний зв'язок "Пані Флінц" із п'єсою Брех-
реклад мій – О. А.). В цих словах Байєрля вже прогля- та.
дається його намір за допомогою просторово-часового Отже, при створенні свого "контрпроекту" щодо
підходу перенести головну героїню Брехта в сучасні п’єси "Матінка Кураж та її діти" Байєрль також вико-
умови. Таким чином, зважаючи на форму та зміст п'єси ристовує мотив материнської любові й обирає в якості
й коментар самого Байєрля, виникає необхідність у центрального персонажу постать матері. Проте, відпо-
детальному розгляді та порівнянні згаданих творів. відно до різних суспільно-історичних обставин, драма-
Отже, ідейна та сюжетна близькість обох п'єс, поді- турги ставлять різні завдання перед собою. Брехт нама-
бний підхід до трактування образів та використання гається з’ясувати, чи зможе маркитантка Анна Фірлінг
елементів епізації драми свідчать про беззаперечний вберегти своїх дітей, балансуючи між війною як дже-
зв'язок п'єс Байєрля і Брехта. Пані Флінц, прототипом релом заробітку та намаганням утримати своїх дітей
якої стала героїня Брехта – матінка Кураж, також праг- від участі у цій війні. Байєрль же прагне художньо
не відгородити своїх дітей від зовнішнього світу й у дослідити, чи зможе в минулому сільськогосподарська
такий спосіб захистити їх від усіх небезпек, але так працівниця Марта Флінц зробити свою сім'ю щасли-
само зазнає поразки і втрачає дітей. Така проекція бре- вою, якщо вона своїм синам загородить шлях в ряди
хтівської "Матінки Кураж" на нову соціально- соціалістів. Прагнення зберегти сім'ю, відгородивши
історичну дійсність – свідомий крок Г. Байєрля. своїх дітей від зовнішнього світу, стає тим інтертексту-
Байєрлівська Марта Флінц характеризується рядом альним елементом, що пронизує обидві п'єси. Проте,
властивостей, які вказують на її "спорідненість" із бре- вже при порівнянні назв цих п'єс та зважаючи на їхню
хтівською Анною Фірлінг, тому не дивно, що уже в паратекстуальність, стає очевидним, що у центр своєї
назві можна виявити інтертекстуальну спрямованість комедії Байєрль хотів помістити образ не так матері, як
п'єси, адже тут драматург вдається до алюзії, яка вияв- жінки.
ляється у формі алітерації прізвищ головних героїнь Наступними елементами інтертекстуальності п'єси
обох п'єс: Flinz – Fierling (Флінц – Фірлінг). Даний Байєрля є використання надзвичайно яскравих заголо-
інтертекстуальний елемент поєднує два тексти на асо- вків, які виконують, окрім інформативної, також сим-
ціативному та образному рівні, що інтертекстуально волічну, прогностичну, діалогізуючу, іронічну та есте-
моделює інтерпретацію твору. У такий спосіб Байєрль тичну функції. Наприклад, три заголовки до актів (пе-
прагне наголосити насамперед на спільних рисах своєї рший акт – "(Пані Флінц і антифашистсько-
героїні із героїнею Брехта, а саме: самовідданій любові демократичний лад) 1945 – квітень 1946", другий –
до своїх дітей, сміливості й агресивності у суперечках з "(Пані Флінц і революційно-демократичний лад) 1946 –
кожним, хитрості й впертості, за допомогою яких вона 1948", третій – "(Пані Флінц і Німецька демократична
прагне здійснити свої наміри, відсутності рефлексії республіка) 1948 – 1952"), зважаючи на їхні паратекс-
щодо вибору засобів, коли йдеться про те, щоб гаран- туальні зв'язки, уже вказують передусім на широкий
тувати успіх своїм діям, винахідливості тощо. Обидві історичний контекст подій та конфронтацію головної
героїні — звичайні люди з великою життєвою силою і героїні з тим чи іншим відрізком історії. Таким чином,
практичним розумом, енергійні й працелюбні, а також п'єса, побудована у вигляді своєрідної хроніки подій,
дещо егоїстичні, коли йдеться про їхні власні інтереси. стала широкою панорамою тогочасної сучасності. Час-
При цьому вони знаходяться осторонь політики (Флінц тину заголовків до сцен Байєрль пише у вигляді тема-
лише в кінці п'єси стає на бік партії). Безпосередній тичних вказівок, наприклад "Товариші" (I/5), "Партія"
вплив Брехта на образ пані Флінц проявляється навіть (ІІ/6), "Народний контроль" (II/8), "Кооперативний
на мовному рівні. Як і її прототип, вона використовує план" (III/14) тощо, що містять інтертекстуальні зв'язки
розмовну мову, іноді з архаїчним та діалектичним за- із основними положенням тогочасної політики НДР,
барвленням, із застосуванням фразеологізмів та різного сформульовані у "Комуністичному маніфесті" (1848)
виду тропів, наприклад, "мале, але своє" [2, c. 68], "од- Маркса і Енгельса. До того ж, наведення тексту із Ма-
ружений в молодості ніколи не кається" [2, c. 69], "тут ніфесту в межах п'єси є прикладом застосування Байє-
було лише на раз куснути" [2, c. 53], "…так наговоріть рлем структури "текст у тексті", що допомагає читачам
йому сім мішків гречаної вовни" [2, c. 16] та ін. В де- та глядачам зрозуміти сенс та форму цілого твору через
яких ситуаціях Байєрль навіть вкладає в уста Марти певний епізод. Виникаючий при цьому діалог автора із
Флінц у точно такій же або дещо зміненій формі вигу- реципієнтами уможливлює розуміння останніми ідео-
ки Кураж (Кураж: "Йосип-Марія" [3, c. 75], Флінц: логії зображеного соціально-історичного поля.
8
Особливо потужні інтертекстуальні і, відповідно, із дійсністю спочатку зводиться до абсурду, врешті-

паратекстуальні зв'язки проявляються в заголовках до решт протистоїть новому суспільному порядку, що
сцен першого акту, в якому відбувається конфронтація розвивається і несе з собою, відповідно до ідеологічних
пані Флінц з антифашистсько-демократичним ладом. У поглядів автора, кращі умови для життя людей. Водно-
заголовках до перших чотирьох сцен першого акту час світ зображується не божественно-гармонічним, як
Гельмут Байєрль вдається до цитування Біблії. В дано- це "обіцяють" заголовки, а хаотичним, таким, що за
му випадку цитати-заголовки мають надзвичайно ве- допомогою активних дій людей поступово приводить-
лике значення у межах дії п'єси. Наприклад, викорис- ся до ладу, впорядковується.
таний до першої сцени першого акту заголовок "Багато Проте цитатне поле Байєрля не обмежується лише
осель у домі Мого Отця", вказує на звернення драмату- Біблією і основними постулатами соціалістичної ідео-
рга до Євангелія від Івана (14:2). Відповідно, тут вияв- логії. Драматург вдається також до філософських мо-
ляються досить сильні паратекстуальні зв'язки, адже в тивів. Наприклад, у заголовку до сьомої сцени Байєрль
даній сцені головна героїня, завдяки особливій добро- вживає знаменитий вираз Геґеля "Хитрість розуму". Не
зичливості Ноймана, знаходить собі й своїм дітям при- дивно, що у даній сцені драматург вдається саме до
тулок. У заголовку до другої сцени "Пустіть діток до цього виразу, адже у тексті йдеться про те, що боротьба
Мене приходити" драматург вдається до цитування матері за збереження своєї сім'ї осторонь держави і
Євангелія від Марка (10:14). Прогностична функція політики не отримала очікуваних результатів, а навпа-
даного заголовку виявляється в тому, що Нойман після ки – один із синів Антон залишає пані Флінц і перехо-
прибуття п'ятьох синів Флінц у відчаї втрачає свій дить на сторону соціалістичної держави, вступивши на
кабінет, оскільки відтепер, відповідно до однієї із пос- робітничо-селянський факультет у Берліні, а інший –
танов антифашистсько-демократичного ладу, він нале- Франтішек – організовує профспілкові збори. Таким
жить Флінцам. Наступна сцена "Дивись, я покажу вам чином, спостерігаються досить сильні паратекстуальні
землю, де тече молоко і мед" також відсилає читачів і зв'язки. Ніби вступаючи у діалог із Геґелем, Байєрль
глядачів до Біблії, а саме історії з Дру- переносить і поширює його ідеї на контекст свого вла-
гої книги Мойсеєвої. Паратекстуальність тут вбачаєть- сного твору, чим надає зображуваним подіям ще біль-
ся в тому, що один із синів пані Флінц залишає свою шої вагомості.
матір і свою працю різьбяра і йде працювати на благо Інтертекстуальні та паратекстуальні зв'язки можна
нової держави, яка пропонує йому більш вигідні умови віднайти і у заголовку до дев'ятої сцени "Істина конк-
життя. В подібній манері Байєрль дає заголовок і чет- ретна". Даний заголовок є результатом творчого діало-
вертій сцені, в якій переселенці, підбурені панею Флі- гу Байєрля з Брехтом, адже "Істина конкретна" – один
нц, не розуміючи складних умов розвитку після 1945 із найулюбленіших девізів Брехта, який завжди висів у
р., постають проти Вайлера і Ельстермана і руйнують його робочій кімнаті. Водночас даний вислів відсилає
гуртожиток для переселенців. У зв'язку з цим драма- знову ж таки до Ґеорга Геґеля, який зазначав: "Якщо
тург знову ж таки вдається до Біблії, використовуючи істина абстрактна, то вона – не істина. Здоровий люд-
цитату з історії про розп'яття: "Бо не знають, що роб- ський глузд прагне конкретного" [1, с. 89]. Інтертексту-
лять" (Євангеліє від Луки 23:34). Біблійні мотиви мож- альність даної сцени полягає і у тому, що Байєрль ніби
на віднайти і в інших місцях тексту п'єси, зокрема у співставляє табличку Брехта із надписом "Істина конк-
тринадцятій сцені, яка має заголовок "Сповідь". Ця ретна" із вивіскою на дверях фабрики "Народне підп-
сцена є переломною у п'єсі, адже після неї відбувається риємство". Також важливим є те, що Байєрль наприкі-
злам у свідомості головної героїні і, як наслідок, Флінц нці даної сцени використовує сонг (слід зауважити, що
стає на сторону партії. В даному контексті необхідно у п'єсі "Пані Флінц" драматург лише раз вдається до
вказати і на інтертекстуальні зв'язки заголовку одинад- даного прийому епізації драми), в якому автор сформу-
цятої сцени "Олюднення", які виявляються, з однієї лював основні положення соціалізму, щоб ще раз підк-
сторони, у співвіденесеності назви з працею реслити, що бажання пані Флінц і нової держави іден-
Ф. Енгельса "Роль праці в процесі перетворення мавпи тичні і що лише у співпраці можна досягнути результа-
в людину" (1876), а з іншої, – з біблійним мотивом ту. Це неабияк вплинуло на подальшу зміну свідомості
Боговтілення, що є ще одним варіантом перекладу пані Флінц.
німецького "die Menschwerdung". Такі відсилання Байєрля у заголовках до Біблії та
Естетичне значення і функція згаданих заголовків інших претекстів в інтертекстуальному ключі моде-
випливає із багатогранного контрасту між змістом сцен люють інтерпретацію змісту тієї чи іншої сцени та
і самими цитатами. Релігійному біблійному світові у вказують на їхню діалогічність у новому контексті.
п'єсі протиставляється сувора реальність. Проте таке Серед поліфункціональності даних заголовків все ж
заперечення упорядкованого біблійного світу через найважливішим є їхнє завдання акцентувати увагу
його конфронтацію із дійсністю є лише однією сторо- глядачів на важливості зображуваних подій. Очевидно,
ною контрасту. З іншої сторони, протиставлення боже- що такі "коментарі" спонукають глядача спостерігати
ственного "порядку" і земного "безладу" ні в якому разі за подіями на сцені під певним кутом зору, а саме кри-
не показується як щось незмінне. Навпаки, у своїй п'єсі тичним (згідно з концептами епічного театру), і допо-
за допомогою інтертекстуального діалогу із Біблією магають сприйняти всю багатогранність зображуваних
Байєрль прагне на прикладі пані Флінц продемонстру- подій.
вати, що цей безлад можна подолати і що будівництво Окрім власне інтертекстуальних та паратекстуаль-
нової держави, хоч і сповнене протиріч, проте є перед- них зв'язків, у п'єсі Байєрля зустрічаються і метатекс-
умовою прийдешнього добробуту для всіх. Таким чи- туальні зв'язки, тобто, згідно із концепцією Женетта,
ном, божественна досконалість, яка через зіставлення посилання автора на власний передтекст. Зокрема, у
9
другій сцені першого акту Байєрль використовує еле- було б її співставлення із історичною драмою "Дні
мент мовної гри зі своєю ж навчальною п'єсою "Конс- Комуни", на чому наголошував німецький літературоз-
татація", що реалізується на рівні співставлення прі- навець і критик Германн Келер. Проте, якщо розгляда-
звищ головних героїв (Флінце – Фінце) (у п'єсі "Конс- ти п'єсу Брехта з позиції зображення головної героїні,
татація" прізвище головного героя – Фінце): то, окрім інтертекстуальних зв'язків зі своїм головним
Нойманн представляючи її Швертфегеру Це пані прототипом Кураж, вона має також спільні риси і з
Фінце. іншими героїнями брехтівських п'єс, зокрема із Пела-
Пані Флінц Флінц. геєю Власовою ("Мати" (1931–1932)) та Тересою Кар-
Нойманн Правильно. У пані Фінце п'ятеро дітей [2, рар ("Гвинтівки пані Каррар" (1937)), яким також влас-
c. 22]. тива певна динаміка і які також є позитивними фігура-
Дану алюзію, яка водночас вказує на інтертекстуа- ми матерів. Саме у такій динаміці, яка притаманна п'єсі
льні та метатекстуальні зв'язки із п'єсою "Констатація", "Пані Флінц", полягає одна із найбільш істотних її
Байєрль використовує з метою створення комічного відмінностей від брехтівської "Матінки Кураж та її
ефекту у п'єсі. діти", головній героїні якої притаманна статика.
До інтертекстуального поля байєрлівської п'єси на- Висновки. Результати інтертекстуального аналізу
лежить також її жанровий зв’язок, тобто архітекстуа- п'єси Г. Байєрля дозволяють чітко побачити насампе-
льність, із п'єсою Брехта "Матінка Кураж та її діти". ред продуктивність творчої рецепції автором Брехта,
Обидві п'єси об'єднує уже те, що їм властивий жанро- що виявляється на різних рівнях і у різних формах.
вий синкретизм. Обидва твори поєднують у собі еле- П'єса Брехта "Матінка Кураж та її діти" стала, безумо-
менти як історичної драми, так і драми-параболи. Про- вно, моделлю для Байєрля, за допомогою якої, із засто-
те, на відміну від брехтівської драми-перестороги, суванням принципів епізації драми, він зумів перенести
Байєрль свідомо пише свою п'єсу у жанрі комедії з художній досвід свого вчителя у нову історичну дійс-
метою показати переваги нового суспільно-історичного ність та, "перевернувши" її, пристосувати до умов но-
ладу. З огляду на даний синкретизм не дивно, що дум- вого суспільства. Таким чином, Байєрль спромігся не
ки науковців при спробі віднести байєрлівську п'єсу до лише показати силу і флексибельність брехтівських
одного із жанрів розділялися. Сам же Байєрль називає теорій, але й довести, що театр Брехта живий і продов-
свою комедію історичною п'єсою, яка одночасно є жує вражати глядачів, виконуючи при цьому важливі
параболою відносно безпосередньої дійсності [4, c. 13]. суспільні завдання. Різноманітні інтертекстуальні
Проте архітекстуальність п'єси Байєрля проявляється включення, зокрема використання цитат із Біблії, звер-
не лише у її жанровому зв'язку із п’єсою "Матінка нення до філософських мотивів тощо, також є ознака-
Кураж та її діти". Архітекстуальні зв'язки можна від- ми позатекстової гри автора з читачем та глядачем.
найти також і з іншими п'єсами Брехта, зокрема "Ма- Використані драматургом елементи інтертекстуальнос-
ти", "Гвинтівки пані Каррар", а також "Дні Комуни". ті апелюють до ерудованого читача та глядача і спря-
Наприклад, приймаючи до уваги постійну динаміку мовані на активізацію у них спогадів та асоціацій, а
п'єси Байєрля, що проявляється як на суспільно- також на необхідне, згідно із інтенцією автора, сприй-
політичному, так і на особистісному рівні, доречним няття матеріалу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии. Кн. 1. / 4. Jäger E.-M. Ein Gegenwartsstück, das Maßstäbe setzt. / E.-
Г. В. Ф. Гегель. – СПб.: Наука, 1993. – 350 с. M. Jäger // Theater der Zeit. – 1961. – № 9. – S. 10–13.
2. Baierl H. Frau Flinz. / H. Baierl. – Berlin : Henschelverlag 5. Müller K.-H. Gespräch mit Helmut Baierl / K.-H. Müller //
Kunst und Gesellschaft, 1971. – 99 S. Theater der Zeit. – 1976. – № 5. – S. 57–61.
3. Brecht B. Mutter Courage und ihre Kinder. / B. Brecht. –
Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 1999. – 185 S.
REFERENCES
1. Hegel G. W. F. Lectures on the Philosophy of World History.
Book 1./G. W. F. Hegel. – Saint Petersburg: Nauka, 1993. –
350 с.
Intertextuality of the play "Frau Flinz" by Helmut Baierl

O. I. Ankhym
Abstract. The article analyzes the intertextuality of the play "Frau Flinz" by Helmut Baierl on internal textual and intertextual levels.
Different types of intertextuality and their influence on the comprehension of the text are investigated on the basis of the play. Attention
is focused on the creative dialogue between Bertolt Brecht and Helmut Baierl and its influence on the formation of the Baierl's style of
writing.
Keywords: Helmut Baierl, intertextuality, creative dialogue, epic theater.
Интертекстуальность в пьесе Гельмута Байерля "Госпожа Флинц"

О. И. Анхим
Аннотация. В статье рассматривается интертекстуальная плоскость пьесы Гельмута Байерля "Госпожа Флинц" на внутритекс-
товом и межтекстовом уровнях. На материале данного произведения исследованы различные виды интертекстуальности и их
влияние на понимание текста. Подчеркивается значение творческого диалога Бертольта Брехта и Гельмута Байерля для форми-
рования манеры письма последнего.
Ключевые слова: Гельмут Байерль, интертекстуальность, творческий диалог, эпический театр.
10
Поетикальні аспекти повістей Олеся Гончара

Г. А. Авксентьєва
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» м. Одеса, Україна
Corresponding author. pavlyuknadya@gmail.com

Анотація. У статті здійснено аналіз рис поетики повістей О.Гончара «Бригантина», «Щоб світився вогник». Досліджено
особливості творчої майстерності митця. Увагу зосереджено на таких рисах поетики, як психологізм, символіка. З’ясовано
місце пейзажу та портрету як засобу розкриття характерів в аналізованих творах.
Ключові слова: поетика, психологізм, символ, портрет, пейзаж.
Поетикальний аналіз художнього тексту є не- Теоретик літератури М. Кодак у монографії «Пое-
від’ємною складовою літературознавчого досліджен- тика як система» визначає п’ять аспектів поетики
ня художніх творів у цілому. Щодо проблем поетики художнього твору: пафос, жанр, психологізм, хроно-
маємо цілий ряд теоретичних розвідок Арістотеля, топ, нарація [9, 10-11]. Таким чином, поняття худож-
Н. Буало, М. Довгалевського, О. Веселовського, ності конкретизується на жанрово-композиційному,
В. Домбровського, Ю. Тинянова, Б. Томашевського та хронотопічному рівнях. Важливими показниками
ін. Поняття «поетика» досить багатозначне, ним пос- стають засоби розкриття внутрішнього світу персо-
луговуються, досліджуючи окремий художній текст, нажа та нарація у творі. Саме ці чинники є визначаль-
творчий доробок письменника, модифікації канону ними під час дослідження поетики окремого худож-
певного жанру та художній напрям. Автор-укладач нього тексту. Підтвердження цієї думки знаходимо в
«Літературознавчої енциклопедії» Ю. Ковалів наго- іншій монографії дослідника – «Поетика Олеся Гон-
лошує, що «... поетика більш зосереджена на вивчен- чара-романіста», де кожен роман письменника розг-
ні, крім конкретних сегментів твору (композиція, лядається з точки зору окреслених категорій. Послу-
поетичне мовлення, версифікація тощо), ще й системи говуючись зазначеними складовими поняття «поети-
художніх принципів літературних тенденцій, творчос- ка», зосередимо увагу на творчості О. Гончара.
ті певного поета, стосується не лише об’єктивних Мета нашої статті передбачає детальне вивчення й
властивостей певних текстів, а і його рецепції, поста- аналіз поетики повістей О.Гончара «Бригантина» та
ючи водночас об’єктом та суб’єктом досліджен- «Щоб світився вогник».
ня» [10, 233]. У запропонованому визначені помічає- Визначаючи жанрову специфіку повісті «Щоб сві-
мо розуміння поняття як у широкому, так і у вузькому тився вогник», акцентуємо увагу на такій рисі поети-
значеннях. До того ж дослідник акцентує увагу на ки, як психологізм. Літературознавець М. Гуменний у
рецептивній поетиці. Тому можна вести мову про монографії «Поетика романного жанру Олеся Гонча-
різні види поетик (історична, мікропоетика, макропо- ра: проблеми типологій» підкреслює: «Психологізм
етика, рецептивна). стає домінуючою підосновою не лише романів О.
Як правило, більшість досліджень стосується пое- Гончара, але також його оповідань та повістей. Пси-
тики творчості окремо взятого письменника. Зокрема, хологізм належить до числа найхарактерніших особ-
поетику раннього П. Тичини досліджував Г. Клочек ливостей гончарівської творчості, що визначив своє-
[5]; М. Гуменний [4], М. Кодак [8] – поетику прози рідне місце прозаїка в українській літературі» [4, 117].
О. Гончара; В. Агеєва досліджувала поетику З цією слушною думкою важко не погодитися.
В. Домонтовича [1] та інші. Під час аналізу поетики У повісті «Бригантина» автора цікавить характер, а
окремого художнього твору дослідники літератури не подія. Що ж до розкриття характеру, то важливим є
демонструють різновекторні підходи до конкретизації такий засіб, як портрет, стосовно якого літературо-
зазначеного поняття. знавець В.Панченко зазначає: «Суперечливість Пор-
Так, на думку літературознавця Г. Клочека, «ком- фирової вдачі на самому початку повісті підкреслена
понентний аналіз» поняття «поетика» показує, що контрастними портретними подробицями: директор
воно містить такі постійні смисли: 1) «художність», 2) спецшколи… помічає у виразі його обличчя «щось
«система творчих принципів», 3) «художня форма», 4) світле», мов «сонячний зайчик», а в «бистрих смішку-
«цілісність», «системність», 5) «майстерність пись- ватих» оченятах – не тільки блиск інтелекту, а й щось
менника» [7, 11]. Дослідник у монографії «Поетика хижувате» [11, 467]. Ця суперечливість є визначаль-
візуальності Тараса Шевченка» наголошує: «Проник- ною ознакою складного підліткового віку, тому стає
нення у твір, наділений невичерпальністю смислів домінантою портрету протагоніста. Портрет Кульба-
може бути успішним лише за умови максимальної ки, як правило, психологічно наснажений, подається
сконцентрованості на осягненні «вічної таїни худож- через сприйняття оточуючих, увага зосереджена на
ності» – на тому, що є його сутністю. Йдеться про очах, губах, обличчі: «…сторожке, крутолобе зайшло,
необхідність зосереджено розглядати його поетику як стало перед учителем, прикрившись недоброю
систему прийомів, що генерують художню енергію» осмішкою» [2, 284]. Бравада у поведінці зникає при
[6, 28]. У монографії літературознавець визначає ас- згадці про матір. Порфир змінюється, розчулюється:
пекти художності геніального поета. «…хлопець, слухаючи, дедалі більше похнюплю-
вався, стрижена голова йому ніби обважніла від сліз,
11
що ними поволі наливались, переповнювались очі» [2, якоїсь неповноти і навіть тісноти час від часу обійма-
291]. Таким чином письменник прагне показати не- ло її серед цих світлих, залитих сонцем просторів?»
відповідність між необхідністю справити враження та [3, 335]. У наведеному внутрішньому монолозі пере-
справжньою сутністю підлітка. Його ніжну духовну даються рефлексії дівчини щодо необхідності повно-
організацію, любов до матері письменник конкрети- цінного, гармонійного життя на рідній землі. Саме у
зує через портретний образ обважнілої голови та очей цій ситуації Марія згадує про родину оленів. Пись-
переповнених сльозами. менник таким чином розкриває підсвідомі прагнення
У повісті у формі коротких ретроспекцій постають дівчини до створення власної родини.
найважливіші моменти з життя головного героя, які Марія закохується. Вона щаслива й окрилена. Пе-
передували його перебуванню у спецшколі. Значна їх рші побачення і поцілунки відбуваються серед розкі-
частина передається через спогади самого головного шної літньої природи. Але кардинально змінюються її
героя. Наприклад, спогади Кульбаки про дідуся дають почуття восени: сумні осінні пейзажі та відсутність
можливість ще глибше пізнати хлопця, його душу: « коханого навіюють дівчині й сумні думки. У стані
Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь... З смутку і розпачу дівчина й оточуючу природу сприй-
дідусем у Порфира ніколи не доходило до сварок… має негативно: «Непривітно, тоскно стає на Чаїному
Все склалося би, мабуть, інакше, якби живий був восени. Днями й ночами стугонять вітри, реве море,
дідусь! На дідусеву честь і онука назвали…» [2, 306]. хлюпаючи в самі вікна боцманової цитаделі солоними
За допомогою кількох досить містких речень автор бризками розбитих пінявих бурунів. За густими тума-
показує ідеал наставника для Порфира – це дідусь. нами навіть з вишки маяка Марії не видно було вже ні
Водночас фіксується трагедія підлітка – втрата най- Кримської стрілки, ні веселої з білими колонами шко-
ближчої людини. Перебуваючи у спецшколі по- ли на далекім березі материка. Затягло твій Парфенон
іншому почав сприймати і навіть розуміти матір: непроглядною млою, нудна, сіра мжичка сіється над
«Сюди віддала? А що ж їй з тобою, бешкетником, морем…» [3, 364]. Психологічний осінній пейзаж
робити? Щось навіть схоже на жаль прокидається в суголосний настроям героїні. Письменник застосовує
нього зараз до неї, дома таке рідко з Порфиром трап- прийом психологічного паралелізму у створенні пей-
лялось» [2, 307]. Перебуваючи на відстані від матері, зажу.
у чужому середовищі, серед вихователів, яким під- Таким чином, автор витворює динамічний психо-
літок не може довіряти, він починає розуміти вчинок логічний портрет Марії Лелеки. Для розкриття внут-
матері, доведеної до відчаю. До найріднішої людини рішнього світу героїні важливими є й не чисельні
з’являється почуття жалю. внутрішні монологи дівчини, якими насичена кульмі-
У повісті «Щоб світився вогник» письменник до- наційна частина та розв’язка твору.
сить майстерно і ретельно витворює амплітуду емо- Характеризуючи поетику назви творів, варто звер-
ційних переживань протагоніста Марії Лелеки. В нути увагу на символічні образи бригантини та вог-
експозиційній частині і впродовж усього твору автор ню. Романтичний образ бригантини символізує праг-
повсякчас використовує прямі називання настроїв нення до свободи, до безмежного польоту фантазії
героїні. Як правило, Марусина радісна, усміхнена, «важкого» підлітка: «Нестримно несе хлопця бриган-
замріяна. Під час першого знайомства з героїнею, тина його уяви, її дух невпокорений…» [3, 483]. У
вона постає перед читачем «задумливою й дещо суво- повісті «Щоб світився вогник» образ вогню несе не
рою» [3, 327]. Такою її виховав батько. Згодом, коли руйнівне начало, як у кіноповісті О. Довженка «Укра-
Вовик Гопкало підморгнув дівчині у діалозі з Омеля- їна в огні», як у новелі О. Гончара «Летять усміхнені
ном Прохоровичем, вона «зашарілася, притулившись птиці», а життєдайне. Вогонь маяка – це вогник не-
щокою до широкого материного плеча» [3, 328]. За- обхідний морякам і рибалкам, що знаходяться у морі.
значені портретні деталі створюють образ розумної та Тому боцман Лелека з перших днів роботи, тестуючи
сором’язливої людини. А за обідом дівчина була хмі- доньку, наголошує, що головне у роботі доглядальни-
льною від щастя зустрічі з рідними людьми, а також ка маяка: «Щоб вогник отам всю ніч світився… Оце
знайомства з гарним юнаком: «З усіх, що сиділи за золоте наше правило. Для нього живемо… Зійшло
столом, тільки дівчина не пила, але й не п’ючи була сонце – виключай, сіло сонце – світи… Чим хочеш, як
як хмільна. Все їй тут так подобалось, так приємно хочеш, а світи! Бо гріш ціна буде всій нашій метушні,
бентежило душу…» [3, 328]. Тож у повісті можна коли він уночі отам погасне…» [3, 333].
простежити постійні динамічні зміни, які відбувають- Тому особливу відповідальність відчула дівчина,
ся з настроєм героїні. коли батько залишив її замість себе і поїхав у відря-
Після від’їзду Вовика Марія починає працювати на дження. Осіння нічна погода видалася надзвичайно
маяку, у неї все виходить, але чогось не вистачає ге- складною: дощ, вітер, туман. Марія ні на мить не
роїні для повноцінного життя. Вона живе ніби в очі- припиняє чергування: «Взувши чоботи, закутавшись
куванні. Дівчина постійно розмірковує та шукає від- хусткою, ходила й ходила коло маяка з накинутою –
повіді на важливі для її самоусвідомлення питання: за батьковим звичаєм – рушницею на плече, мовби
«Легко освоївшись із своїми обов’язками, Марія, вартувала життя свого маленького вогника» [3, 366].
однак, досі не могла подолати в собі відчуття, що їй У цій стресовій ситуації дівчину хвилює, в першу
усе ще чогось бракує на острові. Міста, міських вра- чергу, не власне здоров’я, а необхідність за будь-яку
жень та міського товариства? Але ж вона сама праг- ціну зберегти вогник. Надзвичайне нервове напру-
нула на маяк, готувалась саме до такого життя, що ження героїні письменник передає на рівні підсвідо-
було для неї повите романтикою з дитинства! То яких мого, коли Марія уві сні запалює себе замість маяка:
же її сподівань не справдив Чаїний, чому відчуття «Тоді вона зважилася на останнє: стала на горбку, на
12
самому белебні, і, черкнувши сірник, запалила на собі сяйнула йому ріка, вдарила навстріч вируванням
святкову блузку, ту саму, що була на ній на танцях у весняного світла. Вир сонця – так би й кинувся в ньо-
парку. Запалила і так стояла на піщаному згірку, в го, в розмийводи оті» [2, 373]. Автор через сприйнят-
палаючому одязі, світячи йому в темряві замість мая- тя персонажа передає той особливий блиск сонця
ка…» [3, 367]. Це символічна жертовність заради поруч з водною стихією та Порфирове захоплення
порятунку коханого, заявлена на рівні підсвідомого. цим явищем природи. Саме через сприйняття природи
Наскрізним символічним образом повісті «Щоб розкривається основний конфлікт повісті який супе-
світився вогник» є родина оленів. Про них весь час речить між свободою і неволею: «А йому і вночі
згадує Марія, згодом розповідає Вовику на побаченні. плавня волею дихає… Улітку в плавнях – отам життя.
Але символічно й те, що побачила живих оленів Ма- Молоді ясени, то ж такі дерева, що не ламаються,
рія лише з Дьомою, а не з браконьєром Гопкалом: «На тільки пружинять: як нагнуть хлопці гілляку, як кине
далекому згірку, ледь помітні під очеретами, стояли, тебе вгору – до неба летиш!» [2, 300]. Ці пейзажні
застигши мальовничою групкою, олені: олень з оле- образи завжди супроводжують протагоніста та свід-
ницею і оленятком. Певне, вискочили з гущавини на чать про його ідеалізоване сприйняття світу природи,
простір, побачили перед собою велике червоне світи- який він порівнює із світом несвободи, спецшколи:
ло, що вже лежало на самій траві, і так застигли у «Десь там весна, птахи з вирію повертаються, а ти
подиві очима до нього…» [3, 352]. безвилазно за цим глухим муром. Найнудніше місце
Важливим характеротворчим символом у структурі на світі» [2, 300]. Саме через незвичайно емоційне
повісті «Щоб світився вогник» є казковий образ жар- бачення світу в уяві Порфира нам розкривається ан-
птиці, який розкриває внутрішню руйнівну сутність тиномія свободи – несвободи.
Вовика Гопкала: «Щось пишне, яскраве, схоже справ- Поетика повісті «Щоб світився вогник» визнача-
ді на казкову жар-птицю, майнуло попід очеретом і ється традиційним для Олеся Гончара використанням
зникло в траві. Вовик, приготувавшись до пострілу з пейзажних образів, серед яких домінують образи
коліна, ждав, блідий, напружений, поки воно степу і моря. Образ степу є наскрізним у творчості
з’явиться знову» [3, 347]. Через лексеми «блідий», письменника. Митець виписує його у різні пори року,
«напружений» автор показує внутрішню руйнівну у різних станах. Варто згадати романи «Тронка», «Та-
сутність людини, здатної знищити усе живе навколо. врія», «Перекоп», «Собор». Щоб відтворити обстави-
Людини, яка не оцінює реально власні вчинки. ни життя на острові Чаїний, письменник уже в експо-
Символічними є й прізвища головних героїв. У зиції повісті зображує романтичний пейзаж степу:
Марії – це піднесено-символічний образ птаха, Леле- «Ніде, мабуть, на всьому Півдні немає кращих медо-
ка, а у Вовика – негативно заряджене прізвище – Гоп- носів, як на Чаїному. В травні і в червні весь він цвіте,
кало. мов справжній степ. Власне, це і є шмат степу, самою
У структуру твору «Бригантина» майстерно вплі- природою відділений колись від материка, подарова-
таються такі позасюжетні елементи, як пейзаж, інтер'- ний морю» [3, 326]. Наголошує автор на красі квіту-
єр, портрет, ретроспективні елементи та ін., які допо- чого степу, користі від медоносів, сусідстві з морем.
магають глибшому розкриттю людських характерів. А під час побачення Марії з Вовиком образ літньо-
Зокрема, пейзаж у повісті є поліфункціональним. Він го степу ніби персоніфікується, оживає. Він стає уже
виконує обставинну, хронотопічну, психологічну та не таким яскравим як навесні: «Сухим духмяним по-
інші функції. Саме через образ природи читач дізна- вітрям пашів на них степ. Відцвітались трави, красу-
ється про місце і час дії, зокрема місце, де народився і вались востаннє, перед тим як вступити в пору крас-
виріс Порфир, – загадково-омріяна Комишанка: «Ох, ного літа й разом пожухнути на сонці. Зрушений віт-
ця його Комишанка, преславна столиця низового ром ковил сріблясто хвилювався довкола, задумливо,
очеретяного царства!... Споконвіків стоїть Комишанка стиха бринів, так, як бринів він, мабуть, і в сиву дав-
над самою водою, лицем до плавнів, по вікна в очере- нину при яких-небудь скіфах» [3, 346]. Романтично-
тах, слухає музику їхніх шумів осінніх та крякіт пта- патетичний образ степу підсилюється зверненням до
хів, що гніздяться в плавневих хащах, де крізь зарості образів «сивої давнини», «скіфів» [3, 346].
й каюком не проб'єшся…» [2, 291]. Характеротворчу У повісті гармонійно поєднується степовий і мари-
роль у структурі повісті виконують психологічні ністичний пейзажі. Олесь Гончар завжди захоплював-
пейзажі, через які розкривається внутрішній світ пер- ся морем. Це помітно і в його щоденникових записах.
сонажа. Мрійлива, романтично-поетична натура Пор- Образ моря часто стає головним у багатьох творах
фира розкривається через сприйняття світу природи, митця («Тронка», «Берег любові», «Щоб світився
який у нього асоціюється із свободою: «Там (на ли- вогник»). У більшості випадків морський пейзаж у
мані – прим. автора) – життя! Право – воля! Птаство повісті автор подає через сприйняття Марії. Вона
зі всього світу! Хмарами – його і на озерах, і в очере- радіє, коли бачить судно, яким керує Вовик: «В’ється
тах… Веслом махнеш – сонця не видно!» [2, 283]. в повітрі білосніжне птаство, скидаються поблизу
Порфир відчуває природу, розуміє її. Серед рос- блискучі дельфіни. Ледь помітний бовваніє далеко в
линного царства він відчуває себе повноцінною, гар- морі дрібний рибальський флот…» [3, 336]. Смуток та
монійною особистістю, людиною здатною до пози- розпач героїні помітні при сприйнятті моря, коли не
тивних вчинків. Адже Порфир тяжіє до усього світло- відбулася зустріч з коханим: «Стояла знічена, втупи-
го, чистого у природі. Показовим для розуміння ха- вши налиті слізьми очі в пісок, зволожений хвилею,
рактеру хлопця є й захоплення денним світилом, сон- покритий до самих ніг танучим шаром білосніжної
цем: «І знов цього сонця блиск! Аж засліпило, коли піни. Чистим мереживом бурхає море. Могли б вони
Порфир, вибігши на кучугури, глянув униз і звідти сьогодні з Вовиком удвох ходити по оцих мереживах,
13
по оцьому світлому казковому берегу, що то пригас- діалого-монологічне мовлення, внутрішні монологи,

не, то знову сяйне, вкриваючись піною, аж видніше динамічні психологічні портрети). Повісті характери-
стає навкруги…» [3, 338]. Дисонансом сприймається зуються широким використанням різноманітних
образ моря, його «мереживо», «світлий казковий бе- символічних образів, різних видів пейзажів. У повісті
рег» до сумних почуттів Марії. «Бригантина» – це пейзажі річки, плавнів, лиманів, а
Отже, поетика повістей Олеся Гончара «Щоб сві- у повісті «Щоб світився вогник» – степовий та морсь-
тився вогник» та «Бригантина» визначається такими кий пейзажі, які виконують, в першу чергу, психоло-
рисами, як психологізм (автор повсякчас використо- гічну та обставинну функції.
вує прямі вказівки на психологічні стани персонажів,
1. Агеєва В. Пoетика парадокса: Інтелектуальна проза Вік- 6. Клочек Г. Поетика візуальності Тараса Шевченка: [моно-
тора Петрова-Домонтовича / В. Агеєва. – К.: Факт, графія] / Г. Клочек. – К. : Академвидав, 2013. – 256 с.
2006. – 432 с. 7. Клочек Г. Так що ж таке поетика? / Г. Клочек // Поетика /
2. Гончар О. Т. Бригантина / О. Гончар // Гончар О. Твори: в За ред. В. С. Брюховецького. – К., 1992. – С. 5-16.
7 т. – К.: Дніпро, 1988. – Т.5. – С. 281-483. 8. Кодак М. Поетика Олеся Гончара-романіста: [моногра-
3. Гончар О. Щоб світився вогник / О. Гончар // Гончар О. фія] / М. Кодак. – Луцьк: Твердиня, 2012. – 272 с.
Твори: в 7 т. – К.: Дніпро, 1987. – Т.3. – С. 325-378. 9. Кодак М. Поетика як система: [літературно-критичний
4. Гуменний М. Поетика романного жанру Олеся Гончара: нарис] / М. Кодак. – Луцьк: Твердиня, 2010. – 176 с.
проблеми типологій : [монографія] / М. Гуменний. – К. : 10. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / Авт.-уклад.
Акцент, 2005. – 240 с. Ю. Ковалів. – К.: Академія, 2007. – Т. 2. – 624 с.
5. Клочек Г. «Душа моя сонця намріяла...»: Поетика «Соня- 11. Панченко В. «Феномен Кульбаки» / В. Панченко // Сло-
чних кларнетів» П. Тичини / Г. Клочек. - К.: Дніпро, во про Олеся Гончара/ Упоряд. В.Коваль. – К., 1988. – С.
1986. – 367 с. 464-473.
REFERENCES
1. Aheieva V. Poetics of paradoks: Intelligent prose of Victor 6. Klochek H. Poetics of visibility of Taras Shevchenko. Kyiv,
Petrov-Domontovych. Kyiv, 2006. 432 p. 2013. 256 p.
2. Gonchar O. Brigantine // Gonchar O. Tvory: v 7 t. Kyiv, 7. Klochek H. So what is poetics? // Poetyka. Kyiv, 1992. P. 5-
1988. T.5. P. 281-483. 16.
3. Gonchar O. To shine a flame // Honchar O. Tvory: v 7 t. Kyiv, 8. Kodak M. Poetry of Oles Gonchar. Lutsk, 2012. 272 p.
1987. T.3. P. 325-378. 9. Kodak M. Poetics as a system. – Lutsk, 2010. 176 p.
4. Humennyi M. Poetics of the novel genre of Oles Gonchar: 10. Literary encyclopedia: v 2 t. – Kyiv, 2007. T. 2. 624 p.
problems of typology. Kyiv, 2005. 240 p. 11. Panchenko V. «Phenomenon of the Kulbaka» // Slovo pro
5. Klochek H. «My soul was longing for the sun...»: Poetics of P. Olesia Honchara. Kyiv, 1988. P. 464-473.
Tychyna’s «Sun Clarinets». Kyiv, 1986. 367 p.
The aspects of poetics of Oles Gonchar’s narratives

G. A. Avksentyeva
Abstract. The features of poetics of Oles Gonchar’s narratives are analyzed in the article. The peculiarities of author’s works is
investigated. The attention is focused on the following terms of poetics as psychology and symbolism. The place of the landscape and
portrait as means of revealing characters is learnt.
Keywords: poetics, psychology, symbol, portrait, landscape.
Аспекты поэтики повестей Олеся Гончара

Г. А. Авксентьева
Аннотация. В статье осуществлен анализ особенностей поэтики повестей Олеся Гончара «Бригантина», «Пусть горит
огонёк». Исследовано своеобразие художественного мастерства писателя. Внимание сосредоточено на таких чертах поэти-
ки, как психологизм, символика. Выяснено значение пейзажа и портрета для раскрытия характеров персонажей.
Ключевые слова: поэтика, психологизм, символ, портрет, пейзаж.
14
Фемінне прочитання історії в сучасній українській романістиці:

деміфологізація і поетика повсякденного
О. М. Башкирова
Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут філології, Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: bayksher917@ukr.net

Анотація. У статті досліджено особливості фемінного підходу до художнього осмислення проблеми людини в історії, представ-
леного сучасною українською романістикою. Особливу увагу приділено ролі жіночої прози в подоланні травматичного постколо-
ніального досвіду. Доведено, що фемінний спосіб прочитання національної і світової історії відзначається увагою до побутової
сфери і приватного життя. Такий підхід корелює з особливостями світогляду постколоніальних літератур, де «велика історія»
представлена локальними родинними історіями. Продуктивними художніми стратегіями фемінної репрезентації гендерної і пост-
колоніальної проблематики є повсякденне, тілесність і фантастика, що протистоять стереотипам масової культурної свідомості.
Ключові слова: гендер, роман, постколоніальний роман, повсякденне, тілесність.
Вступ. Українська романістика останніх десятиліть за- завдань:

свідчує активне переосмислення гендерних стереотипів, - конкретизувати риси українського письменства по-
які упродовж століть зберігалися в питомій ментальній чатку XXI ст. як постколоніального;
культурі й здебільшого залишилися незмінними в радя- - на основі спостережень сучасних дослідників визна-
нській суспільній системі. Якщо велика проза 90-х років чити роль жіночого письма в подоланні травматичного
ХХ ст. становила яскравий вияв масштабної «війни ста- постколоніального досвіду;
тей» (С.Павличко), або «нарцистичного театру» чолові- - виявити характер кореляції між світоглядними мат-
ків і жінок (Н.Зборовська) і транслювала взаємні претен- рицями постколоніальних літератур і принципами роз-
зії носіїв різної гендерної ментальності, то на початку будови художнього світу в жіночій великій прозі;
XXI ст. в національному письменстві увиразнюються - простежити художні шляхи деконструкції офіційної
інші тенденції – пошуки шляхів налагодження повно- історії в романістиці сучасних українських авторок.
цінного діалогу й відновлення гендерного паритету. Ва- Названі завдання зумовили використання відповідної
жлива роль у цих складних процесах належить подолан- методології: порівняльного методу, що дозволив зіста-
ню травматичного постколоніального досвіду та худож- вити провідні принципи жіночого історіописання в укра-
ній артикуляції найбільш болючих сторінок національ- їнській і світовій літературах; елементів міфологічного
ної історичної пам’яті. Очевидно, що реалізація терапев- та психоаналітичного підходів, що дали змогу виявити
тичних функцій літератури в цьому відношенні можлива найбільш значущі константи сучасної жіночої прози, а
тільки за умови гармонійного співіснування маскулінної також здобутків гендерних та постколоніальних студій.
і фемінної точок зору на минуле й сьогодення, репрезен- Матеріалом дослідження є твори сучасних українсь-
тованих сучасною романістикою. ких письменниць (Ліни Костенко, Оксани Забужко, Со-
Стислий огляд публікацій за темою. Феномен жі- фії Андрухович, Марини Гримич), що становлять спро-
ночого письма ставав предметом теоретичного осмис- би художньої ревізії національної й загальнолюдської
лення в численних літературознавчих дослідженнях ук- історії у світлі гендерної та постколоніальної проблема-
раїнських науковців. Вже перші яскраві виступи жінок- тики.
письменниць, які активно заявляють про себе у 90-ті Однією з провідних тез феміністичної критики стала
роки минулого століття, опиняються в полі зору Соломії констатація «непредставленості» жінки в патріархатній
Павличко [17]. Необхідність вибудувати національний моделі світу, де маскулінне ототожнюється із загально-
жіночий літературний канон, яку усвідомлюють пред- людським, а фемінне, відповідно, маргіналізується (Вір-
ставниці західної феміністичної критики (Сандра Гіл- джинія Вулф, Симона де Бовуар, Юлія Крістева та ін.).
берт, Сюзан Губар, Елен Шовалтер), зумовлює спроби Справді, жіноче в історії цивілізації послідовно співвід-
перепрочитання української модерністської літератури з носиться із «мовчазними» структурами, які живлять і
позицій фемінної репрезентації (Віра Агеєва [1], Оксана сприяють самоідентифікації структур патріархатних, але
Забужко [9]). Ряд важливих аспектів постколоніального самі не артикульовані. Вероніка Леонтьєва логічно спів-
жіночого письма аналізують Тамара Гундорова [7], На- відносить маргіналізовану сферу фемінної екзистенції з
талія Лебединцева [12], Ганна Улюра [18] та ін. Однак, побутом і повсякденням, на відміну від публічного жит-
незважаючи на дослідницьку увагу, яку викликає про- тя, політичних дій, які традиційно виступали полем дія-
блема жіночого письма, не висвітленими залишаються льності чоловіків: «Спробуємо зробити припущення, що
ще чимало питань, що стосуються фемінної художньої такою основою (началом, яке живить чоловічу репрезе-
репрезентації національної та вселюдської історії, спе- нтацію – О.Б.) виступає жіноче начало, яке стоїть не над
цифічно жіночого досвіду «буття-в-культурі». об’єктивацією чоловічого начала – жорстокою духовніс-
Мета цієї статті – розкрити особливості фемінного тю цивілізації […], – але поряд з нею на ґрунті повсяк-
підходу до художнього осмислення проблеми людини в денного» [13, с. 121]. Суть поняття «повсякденного», що
історії, представленого сучасною українською романіс- становить одну з категорій постмодернізму і було теоре-
тикою. тично обґрунтоване у працях Мішеля де Серто,
Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких Е.Гофмана, П’єра Був’є та ін., полягає у вивченні життя
15
«не в його крайніх проявах, що фіксуються в філософсь- довж останніх років романи двох культових для України
ки відрефлексованих поняттях або в художньо- письменниць – «Записки українського самашедшого»
релігійних сублімаціях, а в тому вигляді, як воно прояв- Ліни Костенко і «Музей покинутих секретів» Оксани
ляється в побуті, частково у свідомому, а більшою мі- Забужко. Стосовно гендерної неоднозначності принци-
рою навіть у несвідомому вигляді» [10, с. 203]. пів розбудови художнього світу в першому з названих
Сучасна художня практика дає підстави твердити, що творів було висловлено кілька цікавих думок – від конс-
саме жіночий спосіб перепрочитання історії (увага до татації маскулінного характеру історіософського диску-
побутової сфери та деталей; орієнтація на приватність) рсу авторки (Н. Лебединцева) до твердження про «охо-
видається найбільш репрезентативним у контексті пост- ронні материнські функції», які приймає на себе
колоніальних літератур з огляду на особливості їх істо- Л.Костенко (Т. Гундорова). Стосовно роману О.Забужко
ріософських інтенцій. Постколоніальна література має у низку узагальнень, цінних для розуміння художньої
своїй основі травматичне ядро (Ф. Анкерсміт), яке праг- специфіки жіночого постколоніального роману, робить
не бути пропрацьованим і водночас ухиляється від опо- Т. Гундорова. Структура оповіді, яку обирає авторка,
віді; константа розриву (передусім генераційного), що становить лабіринт. О. Забужко вдається до оголення
становить основний її зміст, «робить ґенерації чи не ос- прийому, втілюючи час в образі надскладного механіз-
новними аґентами такого травматичного досвіду» [6, с. му, коліщатка якого, зачіпаючи одне одного, витворю-
118], відповідно, для постколоніальних романів властиве ють непередбачуваний перебіг історії. Інша посутня
«не лінійне раціональне уявлення про історію роду, а особливість індивідуально-авторського історіописання,
коло вічного повернення» [6, с. 119]. Велика історія ро- яке зауважує Т. Гундорова, – це опозиційність О. Забуж-
ду, як зауважує Т. Гундорова, непідвладна постколоніа- ко по відношенню до масової культури, яка завжди пот-
льному опису – в його інтерпретації вона розпадається ребує «сторі», масмедійного перформансу, що містить у
на локальні історії, які утворюють надзвичайно складне собі небезпеку нищення й підміни справжньої історії:
поєднання. Найчастіше ці локальні наративи постають «Забужко прагне показати, що в постколоніальній історії
як приватні історії життя, де історичні катаклізми позба- справжньою історією є не задокументована фактографі-
влені епічної масштабності, зате опосередковані буден- чна канва і не ґламурна «сторі», а внутрішнє екзистенці-
ним досвідом. Саме цей принцип лежить в основі худо- альне знання» [6, с. 134]. Постколоніальний дискурс
жньої структури твору Володимира Лиса «Діва Млини- реалізується в низці констант, до яких належать «мале-
ща». Автор витворює історію локальну і в географічно- нькі» родинні історії рідних і друзів, тілесність у її сек-
му (своєрідна хроніка життя мешканців сільського кут- суальному вияві, «інтимна мова». Всі ці сфери життя не
ка), і у власне історичному значенні (долі «маленьких підлягають офіційним владним дискурсам, проте особ-
людей», які, однак, безпосередньо задіяні у творенні ливого значення набуває саме тілесність. «Історія взагалі
великої історії). Жанрову специфіку твору можна визна- ототожнена в романі Забужко з жіночим тілом, і доля
чити як роман у новелах; його композиція побудована відкривачів «покинутих секретів» – того, що лежить
на постійній зміні «далеких» (згадки про історичні події, заховане в лоні, як чиясь правда про життя, – має ероти-
перенесення дії в інші країни) і близьких (життя односе- чно-тілесну природу» [6, с. 137]. Нарешті, для історіо-
льців) планів. Композиційним центром твору є таємнича софської концепції О.Забужко характерна деміфологіза-
Діва, яка з’являється мешканцям Млинища у найбільшій ція, зокрема розвінчання культу шістдесятництва
скруті. Цей жіночий образ втілює моральний закон, який («Ідеться їй насамперед про міфи, коли можна досить
становить змістову домінанту роману, позначаючи на- легко записатися в ряди героїв-борців із тоталітарною
віть ті новели, де фантастична постать привида безпосе- системою» [6, с. 125]).
редньо не фігурує. Приватне життя героїв (кохання, зра- Ці особливості – увага до приватної сфери, непідвла-
ди, одруження) перетворюються на віддзеркалення ве- дної політичним дискурсам; тілесність, що кодує і збері-
ликої історії певної доби з її політичним устроєм, еко- гає специфічно жіночий досвід; деміфологізація як роз-
номічними та соціальними реаліями. В іншому творі вінчання усталених у суспільній свідомості «метаопові-
автора, «Країна гіркої ніжності», велика історія постає дей» (хибних знань) – властива фемінному історіопи-
крізь призму приватних біографій трьох героїнь – бабу- санню як воно постає в сучасній українській романісти-
сі, матері і дочки. «Вічне повернення», характерне для ці. Досить показовим у цьому відношенні є роман Софії
постколоніального роману, перетворюється тут на осно- Андрухович «Фелікс Австрія», в центрі якого – доля
вний композиційний прийом, що реалізується у спога- служниці Стефи Чорненько, змушеної служити своїй
дах героїнь, постійних переходах від теперішнього до пані через невротичне співчуття до неї й слово, дане її
минулого, акцентуванні промовистих рефренів у долях померлому батькові. Основними принципами розбудови
трьох жінок. Саме жіноча постать відкриває для В. Лиса художнього світу твору є «повсякденне» як одна з кате-
широкі можливості панорамного показу історії в її що- горій постмодернізму і маргінальний статус героїні. Та-
денній реалізації, для виявлення кола побутових звичаїв, ке її позиціонування дає авторці можливість запропону-
ритуалів, поведінкових моделей, які становлять «куль- вати досить специфічний погляд на історію (події в ро-
турне несвідоме» і неповторний колорит певної доби. мані розгортаються на початку XX ст.), яка втілюється
Отже, така побутописна реконструкція історії «по- не в епохальних катаклізмах, що тільки принагідно зга-
всякденного», безумовно, не становить прерогативу ви- дуються, а в буднях служниці Стефи Чорненько.
ключно жіночого письма, однак саме жінка з характер- Художня структура твору має чимало спільного з на-
ним для неї долученням до історії у «буденному» вимірі ративним та сюжетним вирішенням роману Трейсі
найчастіше центрує довкола себе її постколоніальне Шевальє «Дівчина з перлиною», авторка якого викорис-
«переоповідання» (Т. Гундорова). На користь цієї думки товує той самий принцип вибору «точки зору»: героїня-
свідчить, зокрема, особливий резонанс, який мали упро- оповідачка, міщанка з протестантської родини, через
16
скрутні обставини змушена стати служницею в домі Сама людська історія постає в низці творів авторки як
художника Вермеєра Яна Делфтського. Роман становить «вічна динаміка чоловічого й жіночого» (Діпак Чопра),
своєрідну історичну реконструкцію, специфіка якої по- причому з явною настановою на артикуляцію способу
лягає в тому, що основну увагу в ній приділено побуту «буття-в-історії» тих «мовчазних структур», які упро-
нідерландських містян XVII ст., а життя видатного май- довж століть представляли жінки. Фемінний історичний
стра і його родини постає в буденних проявах. Водночас досвід, маргінальний по відношенню до ототожнювано-
роман є реконструкцією свідомості людини, існування го із загальнолюдським чоловічого, є таким, у якому
якої було ймовірним у соціокультурному середовищі багато втрачено. Так, Вірджинія Вулф у своєму есе
означеної доби. Подібне художнє завдання ставить пе- «Власна кімната» намагається уявити долю гіпотетичної
ред собою і Софія Андрухович. В центрі обох творів – письменниці – жіночого варіанту Шекспіра – і доходить
пошуки героїнями самототожності, прагнення віднайти висновку, що така жінка у відповідних умовах була б
своє справжнє «я» серед можливостей і альтернатив, які приречена на невідомість і самотність. Саме цим пояс-
пропонує зовнішній світ. Однак світоглядні акценти в нюється особлива роль уяви / інтуїтивного знання в жі-
цих романах розставлені дещо по-різному: якщо героїня ночому постколоніальному романі, відзначена Т. Гундо-
Трейсі Шевальє свідомо й несвідомо виробляє стратегію ровою. Дослідниця залучає до своїх рефлексій з приводу
особистісного самозбереження у психологічно складній «Музею покинутих секретів» концепцію пропрацювання
ситуації закоханості в людину, вищу за неї за соціаль- минулого П. Рікера. За П. Рікером, двома основними
ним статусом, і зрештою знаходить своє місце у суспіль- аспектами цього процесу є пригадування і уява. Прига-
стві і в житті, то Стефа у творі Софії Андрухович підні- дування спирається на лінійну закономірність розгор-
мається на рівень осягнення метафізичного змісту буття тання подій, адже об’єктом дії пам’яті може бути тільки
і, розкривши всі таємниці власного життєвого шляху, те, що відбувалося раніше. Уява передбачає моделюван-
стоячи на порозі доленосних змін, гине в полум’ї поже- ня гіпотетичного, можливого, утопічного [16, с. 22; 104 –
жі. Фінал твору Трейсі Шевальє (зубожіння родини Ве- 105]. Саме уява стає ключем до розуміння тих глибин-
рмеєра й вивищення вчорашньої служниці) не стільки них суспільних процесів, які належать до сфери «куль-
позначений пафосом встановлення життєвої справедли- турного несвідомого», ухиляючись від критичної рефле-
вості, скільки демонструє правильність особистісного ксії, в романі Марини Гримич «Ти чуєш, Марго?». Події
вибору героїні (повернення до свого соціального стану й твору розгортаються у двох вимірах – буденній реально-
середовища, психологічне дорослішання дівчини, яка сті, де героїня наділена низкою звичайних соціальних
залишає в минулому кохання до майстра). характеристик (дружина, мати трьох дітей, соціолог), і
Фінальний епізод роману Софії Андрухович має ви- умовній, фантастичній, де Марго перетворюється на
разно апокаліптичні риси й підготований низкою худо- володарку таємничого королівства, у якому панує матрі-
жніх елементів, які пронизують усю структуру твору. архат. При цьому М. Гримич, як і О.Забужко, вдається
Передусім це постійні згадки про всесвітній потоп (зли- до безпосереднього обумовлення структури своїх куль-
ви, образи риби й корабля, декор будинку, що нагадує турологічних рефлексій у самому тексті твору: для
підводне царство) і лейтмотив пожежі (смерть дружини О.Забужко провідним структурним принципом органі-
доктора Анґера і батьків Стефи в полум’ї; вогонь від зації романного цілого є лабіринт; М. Гримич вже в пе-
лампи, яку впускає Стефа під час залицянь Йосифа Рід- рших епізодах декларує дворівневість свого художнього
ного). Стихії вогню і води поруч з іншими художніми світу, де верхній рівень уособлює буденне з характер-
константами твору (дім, мати) забезпечують універсалі- ною для нього лінійною логікою розгортання подій, а
зацію жіночого начала, формують концепцію жінки як нижній (підземелля) асоціюється з простором імовірно-
окремого світу. Самість жінки постійно акцентується в го, плинним, фрагментарним, підвладним вільним асоці-
романі – не прямо, а за посередництва образів-констант, аціям. Принагідно варто зауважити, що в іншому творі
що мають здебільшого архетипне значення. Основним авторки, романі «Фріда», обидва ці виміри – підземелля і
виміром жіночої екзистенції є тілесність. Звичаєві й сві- лабіринт – складно поєднуються, виступаючи метафо-
тоглядні межі, в яких розгортається існування героїнь, рою пам’яті й витіснених спогадів.
опосередковані відчуттями й станами жіночого тіла: М. Гримич вдається до іронічного перепрочитання іс-
вагітністю, фізіологічними процесами, гострим пережи- торії людства, моделюючи образ утопічної держави, яка
ванням тактильних відчуттів або тугою за ними. формально відтворює патріархатні структури суспільст-
Яскравий і самобутній приклад фемінного історіопи- ва, але в гендерно оберненому варіанті (монархічна ор-
сання становить романістика Марини Гримич. Прикме- ганізація, на чолі якої стоїть жінка; чоловічий гарем;
тною особливістю ідіостилю авторки є прагнення до невільницький ринок, де продаються виключно чолові-
масштабних історіософських та культурологічних уза- ки). В дотепній і сконденсованій художній формі
гальнень, що, як правило, розгортаються у жвавому діа- М.Гримич втілює ідею про закономірність розвитку
лозі, учасниками якого є як чоловіки, так і жінки. Пись- людської культури – від матріархатної родової організа-
менниця пропонує глибокий, нетривіальний і виважений ції архаїчних людських спільнот до перемоги патріарха-
погляд на історію, що дозволяє по-новому оцінити не- ту, пов’язаного з цивілізаційним поступом. Фемінне і
просту долю України в контексті буття інших народів. маскулінне в цьому художньому світі поляризуються як
Провідною ідеєю творів М. Гримич стає неповторність «природа» і «цивілізація». Такий погляд на жінку і чоло-
чоловічого і жіночого світів і їх фундаментальна потреба віка втілено в комічній сцені всенародного скандування
одне в одному; відповідно, імпліцитний читач уявляєть- ідеологічних максим фантастичної країни, де править
ся як людина, готова до виваженого й інтелектуального, Марго: « – Аз єсмь жінка, він єсть чоловік.
де в чому провокативного діалогу, підкріпленого знач- –… єсть чоловік.
ним фактажем. - Аз єсмь життя, він єсть животіння.
17
- …животіння. улюблених прийомів – дискусії, що розгортається у

- Аз єсмь природа, він єсть штучність. дружньому товаристві, Марина Гримич висуває точку
- …штучність. […] зору, альтернативну по відношенню до феміністичного
- Аз єсмь мир, він єсть війна. дискурсу. Учасники розмови про стосунки статей у су-
- …війна» [5, с. 35]. часному світі, серед яких є і чоловіки, і жінки, поступово
До улюблених прийомів М.Гримич належить диску- формують образ жінки не як гнобленої істоти, що прагне
сія / лекція / трактат, вмонтована в художню структуру відновити рівноправність у родинних та суспільних сто-
роману, яка виконує роль розгорнутого культурологіч- сунках, а як істоти з «подвійними стандартами»: «Ви
ного коментаря до подій твору. Саме таку роль виконує проголошуєте, що сильні, а підсвідомо бажаєте бути
розмова маленької Марго з графинею фон Цигельдорф, маленькими пухнастими кішечками, мрієте, щоб вас
«відомою феміністкою і родичкою або ж соратницею пестили великі і надійні чоловічі руки. Жінка женеться
Захера фон Мазоха» [5, с. 127]: « – Саме жінка зробила за двома зайцями, а оскільки це зазвичай безрезультат-
виклик системі, в якій жила, виклик раю. І з гордо підня- но, то вона від цього дратується і починає брати участь у
тою головою пішла з нього. Пішла на свободу. За- всіляких жіночих рухах» [4, с. 192]. Марина Гримич
пам’ятай, моя дівчинко, жінка – це першопричина зна- порушує складну проблему творення історичної міфоло-
ходження свободи людством. Жінка – це першопричина гії, внаслідок чого усталеними стають однобокі уявлен-
знаходження землі людством. А чоловік за це її ненави- ня про майже виключно рабське становище жінки упро-
дить. Ненавидить за те, що вона позбавила його безтур- довж століть. Так, під час дискусії Георгій Липинський
ботного існування. За те, що примушує його працювати, згадує історичні документи, що свідчать про авантюрні
страждати, любити, відчувати біль і жагу. І чоловіки спроби багатьох українок знайти своє щастя у мусуль-
згуртувалися і витворили систему, подібну до втраченої. манському світі. Цей епізод, очевидно, можна кваліфі-
Саме так і було створено державу. Держава – це справа кувати як прояв, хоч і опосередкований, однієї з провід-
чоловічих рук. […] Вони витворили громіздку бюрокра- них ознак постмодерністського мислення – тотального
тичну машину, в тенетах якої гине дух свободи. А їхні сумніву в усіх чинних авторитетах і системах знань, у
закони, то ж сміхота! Хіба вони можуть зрівнятися із тому числі – і в офіційній історії, яка часом демонструє
законами життя, із законами природи?» [5, с. 167]. Якщо тенденції до підміни об’єктивної правди міфами. Зреш-
жінка в художній системі твору М.Гримич асоційована з тою, саме поняття життєвої правди не здобуває у творі
природною свободою, то всі соціальні інститути – від однозначного витлумачення – Марина Гримич порушує
держави до сім’ї – потрактовані як «чоловічі», засновані складний комплекс проблем, залучаючи читача до акти-
на примусі, системі правил і заборон. В одному з епізо- вної співпраці.
дів Марго, перебуваючи в іпостасі правительки, віддає Згадана категорія «повсякденного» в «Еґоїсті» пред-
перевагу турецькій в’язниці перед гаремом, «хатнім раб- ставлена як чи не єдиний спосіб істинного проживання
ством». Матріархат, тема якого є наскрізною для твору, історії, адже історія офіційна неминуче перетворюється
уявляється жінці ідеальним суспільним устроєм, оскіль- на міфи. Так, текст «Діаріушу Величка», введений у ху-
ки ґрунтується на природному почутті любові. дожню канву твору, послідовно розвінчує усталені уяв-
М.Гримич імпліцитно апелює до згаданої праці Й.Я. лення про історичну долю України, виявляючи в такий
Бахофена «Материнське право» з описаною в ній ідеєю спосіб двоїстість будь-якого знання і маргіналізацію тих
колективного шлюбу, який визначав ведення спорідне- фактів, які не вписуються у загальну концепцію історії.
ності за материнською лінією: «Марго дивилася на них і Натомість побутові деталі, раритетні предмети старови-
думала: напевне в тому, що колись не надавали значення ни, звички й манера поводитися виступають тими «зна-
факту – хто біологічний батько дитини, – полягає велика ками» історії («слідами», як називає їх Т. Гундорова,
мудрість. Жінці абсолютно байдуже, хто вкинув у неї аналізуючи роман О. Забужко), які губляться в офіційній
насінину. Зате їй принципово важливо, щоб чоловік са- історії. Скромна, але охайна оселя Євдокії, її витончені
ме так тримав на руках її дитину. Адже шлях до серця руки, підібраний зі смаком одяг вказують на аристокра-
жінки лежить через її дитину…» [5, с. 115]. Прикметно, тичне походження героїні, дозволяють Георгієві розпі-
що помежівне становище України, історико-географічна знати в ній жінку «своєї крові».
специфіка її розвитку персоніфікована в постатях двох Висновки. Таким чином, фемінне історіописання в
жінок, які уособлюють питому народну культуру й інте- сучасній українській літературі становить актуальну
лектуальну еліту, живлену європейським досвідом, – стратегію подолання постколоніальної травми. Найпомі-
баби Оляни і графині фон Цигельдорф. Образи жінок- тнішими художніми модусами розгортання цієї стратегії
привидів є інваріантами архетипу мудрої старої, що, за є тілесність, повсякденне, фантастика. Особливого зна-
теорією Юнга, виступає одним з проявів жіночої само- чення у фемінній репрезентації історії здобувають про-
сті. голошена естетикою постмодернізму увага до «культур-
Гендерні стосунки уявляються М. Гримич «вічною ного несвідомого», що проявляється у щоденних побу-
динамікою». Героїня роману «Ти чуєш, Марго?» вияв- тових практиках, і явна чи прихована опозиційність до
ляє риси воїтельки у відповідь на прояви чоловічої агре- «метанаративів» офіційної історії та масової свідомості.
сії, однак розкриває свою жіночу сутність у стосунках з Результати цього невеликого дослідження можуть бути
мужнім, але добрим і турботливим Андибером. В іншо- використані для подальшого теоретичного осмислення
му творі, романі «Еґоїст», авторка вкладає у вуста пси- особливостей розвитку української романістики початку
холога Марини промовисту тезу: «З точки зору розвитку XXI ст. в аспектах гендерної та постколоніальної про-
цивілізації, життя – це постійна боротьба жіночого і чо- блематики.
ловічого начал» [4, с. 190]. Вдаючись до одного зі своїх
18
1. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс україн- Ліна Костенко. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010. – 416 с.
ського модернізму / Віра Агеєва. – К.: Факт, 2008. – 359 с. 12. Лебединцева Н. І знову «єдиний правдивий чоловік», або
2. Андрухович С. Фелікс Австрія: [роман] / Софія Андрухович. Маскулінний дискурс у творчості Оксани Забужко та Ліни
– Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 288 с. Костенко в контексті українського постфемінізму / Наталія
3. Вулф В. Власний простір [пер. Ярослав Чердаклі]/ В.Вулф – Лебединцева // Перехресні стежки українського маскулінно-
К.: Альтернативи, 1999. – 112 с. го дискурсу: Культура й література XIX – XXI століть: [за
4. Гримич Марина. Еґоїст: [роман]. – К.: Дуліби, 2006. – 324 с. ред. Аґнєшки Матусяк] – К.: LAURUS, 2014. – С. 275 – 306.
5. Гримич М. Ти чуєш, Марго? : [роман] / Марина Гримич. – К.: 13. Леонтьева В.Н. Культуротворческий процесс / В.Н. Леонть-
Дуліби, 2012. – 212 с. ева. – Харьков: Консум, 2003. – 216с.
6. Гундорова Т. Пострадянський роман: ґенераційний симптом / 14. Лис В. Діва Млинища: [роман] / Володимир Лис. – Харків:
Тамара Гундорова // Тамара Гундорова. Транзитна культура: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 368 с.
Симптоми постколоніальної травми. – К.: Грані-Т, 2013. – С. 15. Лис В. Країна гіркої ніжності: [роман]. – [2-е вид.] / Воло-
109 – 253. димир Лис. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного
7. Гундорова Т. Транзитна культура: Симптоми постколоніаль- Дозвілля», 2016. – 368 с.
ної травми / Тамара Гундорова. – К.: Грані-Т, 2013. – 548 с. 16. Рикёр П. Память, история, забвение / [пер. с фр. И.И. Блау-
(Серія «De profundis»). берг и др.] / Поль Рикёр. – М.: Изд-во гуманитарной литера-
8. Забужко О. Музей покинутих секретів: [роман]. – [вид. 2-е, туры, 2004. – 728 с.
доп.] / Оксана Забужко. – К.: Факт, 2009. – 832 с. 17. Павличко С. Виклик стереотипам: нові жіночі голоси в су-
9. Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті мі- часній українській літературі / Соломія Павличко // С. Пав-
фологій / Оксана Забужко. – Київ 2007. – 640 с. личко. Фемінізм. – К.: Основи, 2002. – С. 181 – 187.
10. Ильин И. Постмодернизм: Словарь терминов / И.П.Ильин. – 18. Улюра Г. Пострадянська жіноча проза як соціокультурний
М.: Интрада, 2001. – 384 с. та естетичний проект (на матеріалі російської літератури):
11. Костенко Л. Записки українського самашедшого: [роман] / монографія / Г. Улюра. – К.: Ніка-Центр, 2015. – 608 с.
REFERENCES
1. Aheyeva,V. Women’s space: The feminist discourse of Ukrainian 12. Lebedyntseva, N. And again “only one real man”, or The
modernism, Kyiv, Fact, 2008, 359 p. masculine discourse in the works by Lina Kostenko and Oksana
2. Andrukhovych, S. Feliks Avstriia, Lviv, Vydavnytstvo Staroho Zabuzhko in the context of the Ukrainian post-feminism // The
Leva, 2014, 288 p. crossing ways of the Ukrainian masculine discourse: Culture and
3. Woolf, V. A Room of One’s Own, Kyiv, Al’ternatyvy, 1999, 112 literature of XIX – XXI centuries, Kyiv, LAURUS, 2014. P. 275
p. – 306.
4. Hrymych, M. Egoist, Kyiv, Duliby, 2006, 324 p. 13. Leonteva, V. Culture-creative process, Har’kov, Konsum, 2003,
5. Hrymych, M. Do you listen, Margo?, Kyiv, Duliby, 2012, 212 p. 216 p.
6. Hundorova, T. Post-soviet novel: generational symptom // Tamara 14. Lys, V. The virgin of Mlynyshche, Kharkiv, Klub Simeinoho
Hundorova. Transit culture: The symptoms of postcolonial Dozvillia, 2016, 368 p.
trauma, Kyiv, Hrani-T, 2013, p. 109 – 253. 15. Lys, V. The land of bitter tenderness, Kharkiv, Klub Simeinoho
7. Hundorova, T. Transit culture: The symptoms of postcolonial Dozvillia, 2016, 368 p.
trauma, Kyiv, Hrani-T, 2013, 548 p. 16. Ricoeur, P. Memory, history, oblivion. Translated from French
8. Zabuzhko, O. The museum of abandoned secrets, Kyiv, Fact, by I. Blauberg and other, Moscow, Publishing house of
2009, 832 p. humanitarian literature, 2004, 728 p.
9. Zabuzhko, O. Notre Dame d’Ukraine: Ukrainka in the mythology 17. Pavlychko, S. The challenge to the stereotypes: the new female
conflict, Kyiv, Fact, 2007, 640 p. voices in modern Ukrainian literature // Solomiia Pavlychko.
10. Ilin, I. Postmodernism: The dictionary of terms, Moscow, Feminism, Kyiv, Osnovy, 2002. P. 181 – 187.
INTRADA, 2001, 384 p. 18. Uliura, H. Post-soviet feminine prose as sociocultural and
11. Kostenko, L. The notes of Ukrainian crazy, Kyiv, A-BA-BA- esthetic project (on the material of Russian literature), Kyiv,
HA-LA-MA-HA, 2010, 416 p. Nika-Centre, 2015, 608 p.
The feminine reading of history in modern Ukrainian novels: demythologization and poetics of quotidian
O. M. Bashkyrova
Abstract. In the article the peculiarities of the feminine approach to the artistic comprehension of the problem of human in history represent-
ed by modern Ukrainian novels are investigated. Special attention is paid to the role of the feminine prose in overcoming of the traumatic
postcolonial experience. It’s proved that the feminine way of rereading of national and world history differs by attention to the domestic
sphere and private life. This approach correlates with the worldview peculiarities of postcolonial literatures where the “great history” is
represented by local family stories. The productive artistic strategies of the feminine representation of gender and postcolonial problems are
quotidian, corporality and fantastic counteracting the stereotypes of mass cultural consciousness.
Keywords: gender, novel, postcolonial novel, quotidian, corporality.
Феминное прочтение истории в современной украинской романистике: демифологизация и поэтика повседневного

О. М. Башкирова
Аннотация. В статье исследуются особенности феминного подхода к художественному осмыслению проблемы человека в исто-
рии, представленного современной украинской романистикой. Особое внимание уделено роли женской прозы в преодолении тра-
вматического постколониального опыта. Доказано, что феминный способ прочтения национальной и мировой истории отличается
вниманием к бытовой сфере и частной жизни. Такой подход коррелирует с особенностями мировоззрения постколониальных
литератур, где «большая история» представлена локальными семейными историями. Продуктивными художественными стратеги-
ями феминной репрезентации гендерной и постколониальной проблематики являются повседневное, телесность и фантастика,
противостоящие стереотипам массового культурного сознания.
Ключевые слова: гендер, роман, постколониальный роман, повседневное, телесность.
19
Інтерпретація дискурсу як виду когнітивної діяльності людини

В. М. Богуцький
Національна академія внутрішніх справ, Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: bogutskiy2007@ukr.net
Анотація. У статті розглянуто проблемами когнітивної обумовленості мовних структур і способи представлення знань, що
використовуються в процесі інтерпретації дискурсу. Відмічено найбільш важливі стратегії задіяні при інтерпретації дискур-
су. Представлено дію стратегій обробки текстової інформації на прикладі конкретного дискурсу.
Ключові слова: дискурс, фрейм, стратегія, когнітивні стратегії, концепт.
На порубіжжі тисячоліть однією з центральних про- як перцептивні модуси, або модуси перцепції, основ-
блем лінгвістики стало дослідження людського чин- ними з яких є зір і слух. За допомогою своїх перцеп-
ника в мові. Усвідомлення того факту, що мова, як тивних модусів людина сприймає події та об'єкти, що
людське встановлення, не може бути зрозумілою й потрапляють в її когнітивну зону, а потім лексикалі-
поясненою поза зв'язком з її творцем і користувачем, зує своє сприйняття світу, тобто відображає його в
привело до розширення традиційних рамок лінгвісти- мові [10, с. 79].
чних досліджень і відмови від вивчення "мови в собі і Варто відмітити, що сприйняття об'єкту означає не
для себе". Закони й механізми функціонування мови лише власне перцептивне, але й концептуальне його
розглядаються у взаємодії з людиною, яка пізнає світ і виділення із середовища інших об'єктів шляхом на-
є носієм мови [5, c. 5-6]. дання цьому об'єкту певного сенсу (концепту) як його
Сьогодні усе більша кількість вітчизняних і зару- ментальної репрезентації [9, с. 385-386].
біжних лінгвістів поділяє концепцію когнітивної обу- Таким чином, людина, стикаючись з подіями чи
мовленості основних лінгвістичних одиниць і струк- об'єктами навколишнього світу, "робить запит" у
тур, використовуючи когнітивний підхід у розв’язанні своєму "сховищі знань" у пошуках відповідного кон-
багатьох лінгвістичних проблем. Когнітивний підхід цепту (фрейму). Виявивши фрейм, що відповідає
розроблений у руслі одного з інтеграційних напрямів ситуації, інтерпретатор активує його, виявляючи сенс
науки про мову, що дістав назву "Когнітивна лінгвіс- події або фрагмента тексту. [12, с. 65].
тика" [13, с. 3]. Поняття фрейму було введене М. Мінським у його
Когнітивна лінгвістика, в центрі уваги якої є мова роботі "Фрейми для представлення знань" (1974) для
як загальний когнітивний механізм, інтегрує досвід позначення одного із способів представлення стерео-
багатьох галузей наукового знання: лінгвістики, пси- типної ситуації (похід у магазин, вечірка, візит). На
хології, антропології, неврології, штучного інтелекту, думку Мінського, людина сприймає те, що відбува-
філософії, логіки тощо. У когнітивній лінгвістиці ється в термінах раніше придбаних структур-фреймів.
розглядаються тільки ті когнітивні структури й про- З кожним фреймом пов'язана інформація різних видів:
цеси, які властиві людині як homo loquens. Таким – відносно використання цього фрейму;
чином, когнітивна лінгвістика вивчає механізми люд- – попередження про те, що може статися далі;
ського засвоєння мови, принципи структуризації цих – пропонування, що слід зробити, якщо ці очіку-
механізмів, а також сприйняття й продукування дис- вання не справдяться. [8, с. 289].
курсу (письмового чи усного зв'язного тексту в суку- У концепціях різних дослідників поняття, назване
пності з його екстралінгвістичними й паралінгвістич- М. Мінським "фрейм", може називатися інакше:
ними характеристиками) [13, с. 3; 6, с. 34; 4, с. 21]. "скрипт", "сцена", "сценарій", "псевдотекст", "план",
Ця стаття присвячена проблемам когнітивної обу- "схема", "основа" тощо. Наприклад, А. Вежбицька
мовленості мовних структур, а також дослідженню використовує термін "культурно-обумовлений сцена-
проблем представлення знань, використовуваних у рій" (cultural script), підкреслюючи таким чином
процесі інтерпретації дискурсу. У рамках цієї роботи вплив соціокультурних чинників на сприйняття інфо-
наведений один із способів формування, зберігання й рмації, що поступає до інтерпретатора. Носії мови, що
представлення знань про навколишній світ і мову у належать до певної культури, при сприйнятті інфор-
свідомості людини – організація знань у так звані мації зазвичай керуються деякою підсвідомою нор-
"пакети інформації" (фрейми) [2, с. 8]. За допомогою мою. Подібні норми міняються від культури до куль-
активації відповідних ситуацій-фреймів дослідник тури. У своїй роботі А. Вежбицька порівнює західну й
інтерпретує дискурс, тоді як адекватність інтерпрета- східну культурні традиції та їх вплив на сприйняття
ції залежить від "якості" вибраних стратегій обробки подій і об'єктів носіями представлених традицій [1,
тексту. У цій роботі інтерпретатор розглядається як с. 63].
"суб'єкт, що пізнає" (згідно з когнітивною традицією), Отже, у кожної людини є певна "база знань", якість
а інтерпретація дискурсу багато в чому спирається на і об'єм якої залежать від особистісних характеристик
його особисті знання, думки, установки, тобто на індивіда, а також універсальний (і потенційно не об-
складові "бази знань" конкретного інтерпретатора. межений) набір когнітивних стратегій оперування
Людина сприймає навколишній світ за допомогою знанням.
зору, слуху, дотику, нюху і смаку. Ми визначаємо їх
20
Поняття стратегії досі не отримало загальноприй- Таким чином, ми можемо сприймати цей текст як
нятого визначення й трактується неоднаково різними зв'язний.
дослідниками. Частину лінгвістів (В. Шмідт, На наступному етапі інтерпретації ми підключаємо
Х. Харниш, Й. Ребайн) розуміють під стратегією пев- макростратегії, які дозволяють швидко проаналізу-
ний план оптимальної реалізації інтенції автора, що вати текстову інформацію з метою виявлення основ-
визначає внутрішню й зовнішню структуру тексту ної теми (макроструктури) дискурсу. Макростратегії
[11, с. 20-22]. Якнайповніше поняття стратегії розроб- відрізняються особливою гнучкістю й мають еврис-
лене Т. ван Дейком і В. Кинчем. У широкому сенсі під тичний характер. Немає необхідності чекати кінця
стратегією вони розуміють загальну інструкцію для дискурсу, щоб зрозуміти, про що йде мова в тексті.
кожної конкретної ситуації інтерпретації. Використо- Про тему дискурсу можна здогадатися вже після мі-
вувані при розумінні тексту стратегії у більшості німуму текстової інформації з перших пропозицій.
випадків не є заздалегідь запрограмованими. Слід Здогадку може підтвердити різна інформація: темати-
відзначити їх гнучкість і залежність від когнітивних чне (перше) речення, тематичні слова, знання про
структур певного індивіда (знання, установки, плани, контекст, учасників тощо [3, с. 61-68]. Звернімося до
наміри). За допомогою стратегій робиться швидке й вже згадуваного прикладу, макроструктурою якого є
ефективне прогнозування найбільш вірогідного зна- така фраза: "I can't see him", що підтверджується тема-
чення сприйманих мовних подій. [3, с. 164]. тичними реченнями і фразами "I won't see him", "I' m
При обробці дискурсу зазвичай використовуються too ill to receive anyone" "... won't bear my brother", "too
різні види стратегій кожна з яких переслідує свою ill to see you, sir".
мету, виконує своє конкретне завдання. Розглянемо У рамках цієї статті видається неможливим охопи-
деякі з них. ти всі використовувані при інтерпретації дискурсу
На початковому етапі інтерпретації дискурсу дос- стратегії. Відмітимо лише найбільш важливі з них.
лідникові необхідно встановити значимі зв'язки між Продукційні стратегії відповідають за виробництво
реченнями дискурсу, тобто переконатися в зв'язності дискурсу у відповідь на дискурс того, хто говорить
аналізованого тексту. За допомогою стратегій лока- (це стосується в основному діалогічного дискурсу й
льної когерентності (тут і далі: термінологія застосовується до письмових текстів у тому випадку,
Т. ван Дейка) конструюється локальна зв'язність дис- якщо це розмова персонажів). Цікаву модель проду-
курсу. Установлення потенційних зв'язків між части- кування дискурсу запропонувала К. Маккьюин. Нею
нами дискурсу відбувається на основі лінійного впо- розроблена обчислювальна модель дискурсивних
рядкування речень [3, с. 167]. стратегій продовження тексту в кожній певній точці
Розглянемо такий приклад: дискурсу, тобто вирішується питання "Що сказати
"Here's Sir Pitt, ma'am"! – cried out Rebecca. далі"? Заснована модель на поняттях "база знань",
"My dear, I can't see him. I won't see him. Say I'm too "фонд релевантних знань", а також "дискурсивні стра-
ill to receive anyone. My nerves really won't bear my тегії" і "механізм фокусування" для управління цими
brother at this moment," – said Miss Crawley. знаннями [7, с. 311-315].
"She's too ill to see you, sir" – Rebecca said, tripping Стилістичні стратегії дають можливість робити ви-
down to Sir Pitt. бір між альтернативними способами вираження приб-
У цьому дискурсі кожне нове речення містить ре- лизно одного й того ж значення. Вибір здійснюється з
ферента, тотожного тому, що міститься в попередній урахуванням типу тексту та прагматичного контексту
пропозиції і представлено в таких ланцюжках: [3, с. 170].
референт1 (учасник дискурсу, спочатку позначений Список стратегій можна продовжити, оскільки він
Sir Pitt), Sir Pitt – him – him – anyone – my brother – sir потенційно не обмежений. Кількість і "якість" страте-
– Sir Pitt; гій залежить від кожного конкретного користувача
референт 2 (учасник, спочатку позначений Ma'am), мови, його особистісних характеристик. Відповідно
ma'am – I – I – I – Miss Crawley – she. можлива необмежена кількість конкретних інтерпре-
Дістаючи з нашого "сховища знань" фрейм прийо- тацій одного й того ж дискурсу. Це явище називається
му гостей, ми бачимо, що коли хто-небудь приходить множинністю інтерпретацій або текстуальною
у гості, ми повинні його прийняти, а якщо він нам полісемією (термінологія П. Ріера) і є позитивною
неприємний – деякий час терпіти його присутність якістю процесу розуміння.
(якщо ми гостинні) / відмовитися його прийняти, Отже, в рамках цієї статті були розглянуті поняття
мотивувавши свою відмову. Простежимо цей фрейм в "фрейм" і "когнітивні стратегії" як базові складові
наведеному прикладі: процесу інтерпретації, а також представлено дію
Can't see – won't see – too ill to receive – won't bear – стратегій обробки текстової інформації на прикладі
too ill to see. конкретного дискурсу.
1. Вежбицка А. Культурно-обусловленные сценарии и их 3. Дейк Т. А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного
когнитивный статус / А. Вежбицка // Язык и структура текста / T. А. ван Дейк, В. Кинч // Новое в зарубежной
знания. – М., 1990. – С. 63-85. лингвистике. – М., 1988. – Вып. 23. – С. 153-208.
2. Герасимов В. И., Петров В. В. На пути к когнитивной 4. Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновид-
модели языка / В. В. Петров, В. И. Герасимов // Новое в ность интерпретирующего подхода / В. З. Демьянков //
зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка. – Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17-33.
М. : Прогресс, 1988. – Вып. 23. С. 5-12.
21
5. Кравченко А. В. Язык и восприятие: Когнитивные аспек- 10. Рузин И. Г. Возможности и пределы концептуального
ты языковой категоризации. – Иркутск : Изд. Иркут. гос. объяснения языковых фактов / И. Г. Рузин // Вопросы
ун-та, 2004. – С. 5-6. языкознания. – 1996. – № 5. – С. 79-100.
6. Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнити- 11. Троянов В. И. Стратегии коммуникантов в споре /
визма: лингвистика – психология – когнитивная наука / В. И. Троянов // Прагматика и логика дискурса. – Ижевск,
Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. – М. – 1994. – 1991. – С. 20-25.
№4. – С. 34-47. 12. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания /
7. Маккьюин К. Дискурсивные стратегии для синтеза текста Ч. Филлмор // Новое в зарубежной лингвистике. Когни-
на естественном языке / К. Маккьюин // Новое в зару- тивные аспекты языка. – М. : Прогресс, 1988. Вып. 23. С.
бежной лингвистике. – М., 1989. – Вып. 24. – С. 311-356. 52-92.
8. Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессозна- 13. Шабес В. Я. Соотношение когнитивного и коммуника-
тельного / М. Минский // Новое в зарубежной лингвисти- тивного компонентов в речемыслительной деятельности.
ке. – М., 1988. – Вып. 23. – С. 281-304. Событие и текст : автореф. дис. на соискание уч. степени
9. Павиленис Р. И. Понимание речи и философия языка // канд. филол. наук / В. Я Шабес. – Л., 1990. – 32 с.
Новое в зарубежной лингвистике / Р. И. Павиленис. – М.,
1986. – Вып. 17. – С. 380-388.
REFERENCES
1. Wierzbicka A. Cultural-conditioned scenarios and their cogni- 7. Makkuin К. Discursive strategies for the synthesis of text in
tive status / A. Wierzbicka // Language and Structure of human language / К. Makkuin // New in Foreign Linguistics.
Knowledge. – М., 1990. – P. 63-85. – М., 1989. – Ed. 24. – P. 311-356.
2. Gerasimov V. I., Petrov V. V. On a way to the cognitive 8. Minsky М. Wit and logic of cognitive unconscious /
model of language / V. V. Petrov, V. I. Gerasimov // New in М. Minsky // New in Foreign Linguistics. – М., 1988. – Ed.
Foreign Linguistics. Cognitive Aspects of Language. – М. : 23. – P. 281-304.
Progress, 1988. – Ed. 23. P. 5-12. 9. Pavilenis R. I. Understanding of speech and philosophy of
3. Dijk T A. van., Kinch V. Strategies of understanding of co- language // New in Foreign Linguistics / R. I. Pavilenis. – М.,
herent text / T. А. van. Dijk, V. Kinch // New in Foreign Lin- 1986. – Ed. 17. – P. 380-388.
guistics. – М., 1988. – Ed. 23. – P. 153-208. 10. Ruzin I. G. Possibilities and limits of conceptual explanation
4. Demiankov V. Z. Cognitive linguistics as variety of interpret- of linguistic facts / I. G. Ruzin // Questions of Linguistics. –
ing approach / V. Z. Demiankov // Questions of Linguistics. 1996. – № 5. – P. 79-100.
– 1994. – № 4. – P. 17-33. 11. Troianov V. I. Strategies of collocutor in a contention /
5. Kravchenko А. V. Language and perception: Cognitive as- V. I. Troianov // Pragmatics and logic of discourse. –
pects of the linguistic categorizing / A. V. Kravchenko. – Ir- Izhevsk, 1991. – P. 20-25.
kutsk : Ed. of Irkutsk State University, 2004. – P. 5-6. 12. Fillmore Ch. Frames and semantics of understanding /
6. Kubriakova Е. S. Initial stages of becoming of cognitivizm: Ch. Fillmore // in Foreign Linguistics. Cognitive aspects of
linguistics – psychology – cognitive science / language. – М. : Progress, 1988. Ed. 23. P. 52-92.
Е. S. Kubriakova // Questions of Linguistics. – М. – 1994. – 13. Shebes V. Ya. Correlation of cognitive and communicative
№4. – P. 34-47. components in speech-cogitative activity. Event and text: au-
thor's abstract of dissertation for PhD in philology /
V. Ya Shebes. – L., 1990. – 32 p.
Interpreting of discourse as a type of cognitive human activity

V. M. Bohutskyi
Abstract. This article is devoted to the problems of cognitive conditionality of linguistic structures and problems of representation of
knowledge using in the process of interpreting of discourse. Within the framework of this work one of methods of forming, storage
and representation of knowledge about outward things and language in human consciousness is given – an organization of knowledge
in the so-called "packages of information" (frames). By activating of the proper situations-frames a researcher interprets discourse,
while adequacy of interpretation depends on "quality" of the chosen strategies of the processing text. In this work an interpreter is
examined as "cognizing subject" (according to cognitive tradition), and interpretation of discourse in a great deal depends on his
personal knowledge, ideas, settings, i.e. the components of "basis of knowledge" of a concrete interpreter.
Keywords: discourse, frame, strategy, cognitive strategies, concept.
Интерпретация дискурса как вида когнитивной деятельности человека

В. Н. Богуцкий
Аннотация. Статья посвящена проблемам когнитивной обусловленности языковых структур, а также исследованию про-
блем представления знаний, используемых в процессе интерпретации дискурса. Приведен один из способов формирования,
хранения и представления знаний об окружающем мире и языке в сознании человека – организация знаний в так называе-
мые "пакеты информации" (фреймы). С помощью активации соответствующих ситуаций-фреймов исследователь интерпре-
тирует дискурс, тогда как адекватность интерпретации зависит от "качества" выбранных стратегий обработки текста. Ин-
терпретатор рассматривается как "познающий субъект" (согласно когнитивной традиции), а интерпретация дискурса во
многом опирается на его личные знания, мысли, установки, то есть на составные "базы знаний" конкретного интерпретато-
ра.
Ключевые слова: дискурс, фрейм, стратегия, когнитивные стратегии, концепт.
22
Розрізнення синонімічних термінів у перекладі

правового євролекту українською мовою
А. А. Чеботарьова
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ,Україна
Corresponding author. E-mail: annachebt@gmail.com
Анотація. У статті аналізуються синонімічні терміни у термінологічних словосполученнях англійського правового євролек-
ту на предмет їх адекватного перекладу. Описово-порівняльний аналіз таких термінів на матеріалі англомовної та україно-
мовної версій Угоди про асоціацію між Україною та ЄС показує, які перекладацькі проблеми породжуються такими термі-
нами-синонімами і яким чином їх можна вирішити.
Ключові слова: термін, правовий євролект, переклад, еквівалент, синонім.
Вступ. Розвиток відносин між Україною та ЄС ство- лексичному рівні, безсумнівно, є термінологія.
рює природню вимогу дослідження того, що вже ста- Примітно, що мова юридичних документів, як відомо,
ло загальновідомим поняттям для зарубіжних та віт- точна та однорідна. На цьому етапі слід зазначити, що
чизняних фахівців в галузі юриспруденції та перекла- термінологія ЄС є нетиповим термінологічним утво-
дознавства, а саме “правового євролекту”. Вбачаючи ренням, оскільки її семантичні поля, з яких походять
в євролекті динамічний характер його розвитку, варто терміни, дуже різноманітні (від торгівлі людьми, ри-
зауважити важливість вивчення його елементів, а боловлі до освіти та навчання). [7, с.83]
саме синонімічних термінів, схожих на термінологічні У контексті перекладу термінології ЄС постає про-
дублети, та які на перший погляд видаються тотож- блема знаходження еквівалента того чи іншого термі-
ними. Проте, якщо звернутися до додаткової літера- ну правового євролекту, з приводу чого українська
тури, то можна дослідити різницю в їхньому значенні. дослідниця Д. Касяненко наголошує, що останнім
Тобто, розуміння таких термінів потребує додаткових часом дослідники особливо активно обговорюють
фонових знань у реципієнта перекладу. З огляду на випадки відсутності еквівалентності між правничими
вищезазначене, актуальність обраної тематики зумо- поняттями. [2, с. 169]. Продовжуючи цю думку, Л.
влена нагальною необхідністю паралельно-описового Біель каже, що через системно пов’язаний характер
аналізу юридичної мови законодавства ЄС, що дозво- юридичних термінів, повна еквівалентність між тер-
лить виявити ще одну складність перекладу термінів мінами двох правових систем зустрічаються рідко:
англомовного правового євролекту і продемонструє, перекладачі найчастіше мають справу з частковою
як вони повинні відтворюватися українською мовою. або нульовою еквівалентністю / концептуально відсу-
Об’єктом цієї роботи є терміносполуки та синоні- тніми термінами. В ході пошуку еквівалента, перек-
мічні терміни правового євролекту, а предметом ладач спочатку має вирішити, чи можна використову-
дослідження виступають труднощі їх перекладу. вати функціональний еквівалент, також відомий як
Метою статті є порівняти синонімічні терміни єв- динамічний або природний еквівалент, тобто термін,
ролекту та виявити різницю в їхньому значенні в анг- який вже існує в цільовій правовій системі. [8, c. 44]
лійській та українській мовах і особливості їхнього На думку М. Вестона, метод функціонального еквіва-
відтворення в україномовному перекладі. ленту є ідеальним методом перекладу. [17, c. 23]
Матеріал і методи дослідження. Матеріальне під- Хоча Л. Біель і визнає, що функціональні еквівале-
ґрунтя для аналізу склали офіційні версії Угоди про нти можливі, коли несумісність термінів вихідної та
асоціацію між Україною та ЄС (далі – Угода) англій- цільової мов відносно невелика, проте на власному
ською та українською мовами; а також різноманітні досвіді доводить, що вони часто перешкоджають у
словники та довідникова література, а саме, “Еконо- контексті ЄС. Це стосується, зокрема, кримінального
мічний словник” за ред. Г.В. Осовської [1], Словник законодавства, і того, коли необхідно продемонстру-
української мови в 11 томах [4], вузькогалузевий он- вати різницю між наднаціональним терміном ЄС та
лайн-словник ЄС з термінології AGROVOC [14], національним терміном [8, c. 44]. Коли функціональна
Cambridge Dictionary [9], словник GEMET [11], база еквівалентність неможлива, застосовується формаль-
даних термінів ЄС IATE [13], Oxford dictionary of law на/ дослівна еквівалентність, транскрип-
[16] та пошукова система Tilde Terminology [15]. ція/запозичення та описова еквівалентність [12, c. 3-6]
У роботі застосовуються такі методи, як описовий За К. Беднаровою-Гібовою, коли йдеться про запо-
та порівняльний методи, метод зіставлення текстових зичення з англійської мови (які часто з’являються у
структур, тезаурусний аналіз, порівняльно- цільовій мові як неологізми), їхні переваги не можуть
перекладознавчий аналіз та юридико-лінгвістичний залишатися непоміченими, оскільки вони гарантують
аналіз. еквівалентність на концептуальному рівні, визначаю-
Короткий огляд публікацій за темою. Відома до- чи один і той самий концептуальний зміст, що ство-
слідниця у галузі інституційного перекладу К. Бедна- рює загальне референційне відношення для конкрет-
рова-Гібова слушно зауважує, що говорячи про пере- ного слова на всіх офіційних мовах ЄС [7, c. 86].
клад ЄС як такий, одним з найгостріших питань на Узагальнюючи концепції різних дослідників щодо
23
способу перекладу термінів правового євролекту, Д. нику AGROVOC [14], який охоплює всі сфери інтере-
Касяненко виокремлює наступні способи: 1. транско- сів Продовольчої та сільськогосподарської організації
доване запозичення (що, в свою чергу, поділяється на (ФАО) ООН, подається ще одне значення – “продук-
а) транслітерування, б) транскрибування і в) адаптив- ція”.
не транскрибування); 2. калькування; 3. аналогова Не менш важливою ознакою цих двох термінів є
заміна; 4. описово-пояснювальний переклад [2, с. їхня варіативність залежно від уживання в контексті.
169]. Наприклад, в пошуковій системі Tilde Terminology
Результати та їх обговорення. В україномовному [15], можливості якої включають вилучення терміно-
тексті зустрічаються вилучення термінів або логії та пошук у хмарних сховищах близько 5 мільйо-
об’єднання їх в один (тобто, узагальнення). Окрім нів стандартизованих та надійних термінів, а також
цього, такі терміни контекстуально-залежні. Так, у ст. хмарні засоби управління та спільного використання
25 Угоди йдеться про те, що “Положення цієї Глави термінології й інтегроване розпізнавання та пошук
застосовуються до торгівлі товарами, що походять термінології в програмах перекладу (SDL Trados
з територій Сторін”, і внизу сторінки дається пояс- Studio, Wordfast Anywhere, OmegaT, memoQ), вищеза-
нення терміну “товари”. Задля унаочнення наведемо значений термін має кілька російськомовних відпо-
англомовну версію цього фрагменту: “For the purpos- відників, а саме, “товар”, “изделие”, “продукция”,
es of this Agreement, goods means products as under- “продукт”, “фабрикат”, “произведение”. Таку сино-
stood in GATT 1994 unless otherwise provided in this німію можна віднести до різного роду контекстуаль-
Agreement” [6], що в перекладі “Для цілей цієї Угоди ного вжитку.
товари мають значення товарів у розумінні ГАТТ- В українській мові неправильно говорити “товари
1994, якщо інше не передбачено в цій Угоді” [5]. Пе- харчування”, “побутові продукти”, “кулінарні проду-
рекладачі не вважають за потрібне розмежувати ці кти”, адже існує мовно-усталені вирази “продукти
поняття і відтворити їх точно. Якщо зазирнути до харчування”, “побутові товари”, “кулінарні вироби”.
економічного словника, то можна дізнатися, що між В англійській мові спостерігаються подібні, залежні
термінами “goods” та “products” різниця все ж таки від узусу, відмінності: терміносполука “financial
простежується: товар (англ. good) – усе, що може products” може використовуватися лише із “products”
задовольнити потреби і пропонується ринком з метою та аж ніяк інакше, адже це мовно усталений фінансо-
привернення уваги, придбання, використання або вий англомовний термін, що, за Кембриджським сло-
споживання. Включає фізичні об’єкти, послуги, місце, вником, означає “a product that is connected with the
організацію, ідеї та ін. [1, c. 313]; продукт (англ. way in which you manage and use your money, such as a
рroduct) – все, що може бути представлене на ринку з bank account, a credit card, insurance, etc” [9] (“про-
метою задоволення потреб споживачів. [1, c. 254] У дукт, пов'язаний із способом (такий як банківський
словнику української мови, лексема “продукт” розу- рахунок, кредитна картка, страхування, тощо), у
міється як: 1. Предмет, що є матеріальним резуль- який ви керуєте або користуєтесь своїми грошами”
татом людської праці, діяльності; 2. Речовина, яку (переклад наш. – А. Ч.)).
одержують або яка утворюється хімічним чи іншим Звичайно, синонімічні терміни тут трактуються як
шляхом із іншої речовини; 3. Речовина, яка служить абсолютні дублети, не зважаючи на те, що у тексті
матеріалом для виготовлення або вироблення чого- Угоди її укладачі прямо та недвозначно вказують на
небудь. Термін “товар” означає: 1. ек. Призначений розмежування цих понять.
для обміну продукт праці, що має споживну вартість Інший приклад невиправданого вилучення терміну
і вартість; 2. Все те, що становить предмет торгів- знаходимо в Art. 73, para. 1. Угоди: “…measures to
лі [4] control any cause likely to constitute a serious hazard or
В іншому вузькогалузевому онлайн-словнику GE- risk to human, animal or plant health” [6], що українсь-
MET [11] (англ. General Multilingual Environment The- кою звучить так: “заходів стосовно контролю будь-
saurus, укр. Загальний багатомовний тезаурус з на- яких обставин, що можуть призвести до значного
вколишнього середовища), розробленому Європейсь- ризику для здоров’я людей, тварин або рослин” [5].
ким агентством з охорони навколишнього середовища Бачимо, що англомовна терміносполука “hazard or
для визначення загальної мови і загальної терміноло- risk” об’єднується в один термін “ризик”, хоча різниця
гії з довкілля, лексема “goods” розуміється як “а term між ними існує. Спробуймо це довести.
of variable content and meaning. It may include every По-перше, “hazard” та “risk”, перед тим, як стати
species of personal chattels or property. Items of термінами правового євролекту, спочатку були (і є)
merchandise, supplies, raw materials, or finished goods. звичайними словами із загального ужитку, чим і по-
Land is excluded”, тобто “термін змінного змісту та яснюється їхня синонімія. Так, за Кембріджським
значення, що включає у себе всі види особистих рухо- словником [9], слово “risk” означає “the possibility of
мого майна або майна, одиниці товару, витратних something bad happening” і має такі еквіваленти, як
матеріалів, сировини або готової продукції, за виклю- “риск” та “угроза” (в пер. з рос.м. “ризик” та “загро-
ченням землі”(переклад наш. – А. Ч.). Що стосується за”, останнє поняття, своєю чергою, у зворотному
терміну “product”, то він означає “something produced перекладі на англійську стане “hazard” ). Відповідно
by human or mechanical effort or by a natural process” до IATE [13], багатомовної термінологічної бази да-
(щось, що виробляється людськими або механічними них Європейського Союзу, термін “hazard” (що не був
зусиллями або природнім процесом (переклад наш. – відтворений українською) визначається як “A
А. Ч.)). У тому ж онлайн-словнику, термін “products” potentially damaging physical event, phenomenon or
перекладається українською, як “продукти”, а у слов- human activity that may cause the loss of life or injury,
24
property damage, social and economic disruption or “proportionality”, що за Оксфордським юридичним

environmental degradation”, що в перекладі з англійсь- словником [16] означає:
кої “потенційно шкідливий у фізичному плані випадок, 1. A principle of the European Union ensuring that a
явище або людська діяльність, які можуть стати legislative measure is introduced at EU level only when it
причиною загибелі або тілесних ушкоджень, майно- is appropriate to have a measure at that level, and that
вих збитків, соціально-економічних потрясінь або when local legislation is all that is needed, this will be
деградації довкілля” (переклад наш. – А. Ч.). encouraged. (в пер. з англ. м. “принцип ЄС, що
По-друге, оскільки йдеться про терміни галузі тор- забезпечує, щоб законодавча мета на рівні ЄС запро-
гівлі, слід звернутися до іншого документу англомов- ваджувалася лише в тому випадку, коли доцільно
ного правового євролекту, а саме DIRECTIVE застосувати міру на цьому рівні, і якщо місцеве
2009/48/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND законодавство – це єдине, що необхідно, тоді цей
OF THE COUNCIL of 18 June 2009 on the safety of toys принцип заохочуватиметься” (переклад наш. – А.
(Text with EEA relevance) / Директива 2009/48 Євро- Ч.)).
пейського парламенту та Ради від 18 червня 2009 року 2. A central provision of the European Convention on
про безпеку іграшок (Текст має значення для ЄЕП Human Rights. lt applies particularly to the qualified
(Єдиний економічний простір)) в якій обидва терміни rights and where the expression "necessary in a demo-
були чітко визначені та відтворені українською мо- cratic society" is contained within the article. Whether or
вою належним чином: not such a right has been violated will depend on whether
the interference with the right is poportionate to the legit-
Англійська версія Українська версія imate aim pursued by that interference. Thus even if a
“hazard” means a potential “небезпека” означає потен-
policy that interferes with a Convention right might be
source of harm ційне джерело шкоди
aimed at securing a legitimate purpose (e.g.the preven-
“risk” means the probable rate “ризик” означає ймовірну
of occurrence of a hazard частоту існування небезпеки tion of crime), this will not in itself justify the violation if
causing harm and the degree of заподіяння шкоди та тяж- the means adopted to secure the purpose are excessive in
severity of the harm кість останньої the circumstances. (у пер. з англ. м. “центральне по-
ложення Європейської конвенції з прав людини, що
В іншому офіційному виданні ЄС під назвою “За- особливо стосується кваліфікованих прав, стаття
гальна методологія ЄС з оцінки ризиків” [10] (ориг. якого містить вираження “необхідне в демократич-
“EU general risk assessment methodology”) термін ному суспільстві. Чи було порушено таке право за-
“risk” означає “combination of the probability of лежатиме від того, чи відповідає втручання у
occurrence of a hazard generating harm in a given здійснення права законній меті цього втручання.
scenario and the severity of that harm” (в пер. з англ.м. Таким чином, навіть якщо політика, що суперечить
“ймовірність виникнення небезпеки, що створює праву Конвенції, спрямована на забезпечення
шкоду в даному сценарії та ступінь тяжкості цієї легітимної мети (наприклад, на запобігання злочин-
шкоди”, а термін “hazard” – “potential source of harm. ності), то вона не виправдовуватиме порушення сама
The hazard, or danger, is intrinsic to the product” (в пер. по собі, якщо засоби, прийняті для забезпечення такої
з англ. м. “потенційне джерело шкоди. Небезпека або мети надмірні з огляду на обставини”(переклад наш.
загроза є характерною для продукту”) [10, с. 4]. От- – А. Ч.)) [16, c. 389]
же, видно, що терміни, вжиті з таким значенням, сто- Дослідник права Р. Майданик у своїй праці зазна-
суються лише цього інструменту ЄС, проте важливий чає, що принцип співрозмірності (пропорційності)
той факт, що значення цих термінів знову розрізняють являє собою загальний, універсальний принцип права,
і аж ніяк не ототожнюють. що вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод
Отже, синонімічні терміни “risk” та “hazard” варто людини для досягнення публічних цілей. Принцип
не об’єднувати, а перекладати окремо з огляду на те, співрозмірності є українською назвою принципу про-
що раніше вони вже перекладалися (українською в порційності (principle of proportionality), прийнятого в
тому числі) у правовому євролекті офіційних докуме- праві ЄС. [3, c. 94] Отже, лексема “proportionate” має
нтів ЄС, що безсумнівно, допомогло б дотриманню словниковий відповідник “співрозмірний” (такий варі-
принципів уніфікованості та усталеності термінології ант пристосований до цільової мови) та дослівний
ЄС як одних із основоположних критеріїв в інститу- еквівалент “пропорційний” (тобто, перекладений за
ційному перекладі та у питанні наближення законо- допомоги прямого запозичення).
давства України до законодавства ЄС. Повертаючись до порівняння перекладів цього
Якщо раніше в цій штудії розглядалися синонімічні фрагменту, варто зазначити, що в україномовній вер-
пари термінів-іменників, то у наступній терміноспо- сії Угоди не вдалося зберегти те смислове та понятій-
луці зустрічаємо два прислівники, що мають один но-значеннєве “навантаження” термінів англомовно-
відповідник в україномовному трансляті (Art. 235, го правового євролекту, хоча перекладачі й обрали
para.1: “justified and proportionate request” [6]), укра- прийнятний контекстуальний варіант для цієї термі-
їнським еквівалентом якому є “обґрунтований за- носполуки.
пит”. Із першим терміном “justified”, що переклада- Висновки. Порівняльний аналіз англомовного та
ється, як “виправданий”, “заслужений” [9], а також україномовного транслятів Угоди на предмет різниці
“справедливий, обґрунтований”, бо походить від англ. ужитку синонімічних та омонімічних термінів в узу-
слова “justice” – “справедливість”) не виникає труд- сах двох мов і їх перекладу дає підстави стверджува-
нощів, чого не можна сказати про другий у цій термі- ти, що їхнє відтворення у перекладі відбувається
носполуці термін. Поняття “proportionate” стосується шляхом спрощення терміносполуки та об’єднання
25
двох її компонентів в один, причому далеко не завжди якого потребує більших напрацювань та аналізу текс-
така перекладацька трансформація доречна і правиль- тів правового євролекту із залученням великого арсе-
на. Однак є синонімічні пари термінів, переклад яких налу довідкової літератури та консультацій фахівців з
неможливий без скорочення та смислового розвитку. юриспруденції, що, своєю чергою, свідчить про важ-
Це є “небажаним наслідком” інституційного перекла- ливість подальших наукових досліджень у цьому
ду двох різних за узусними нормами мов, усунення напрямку.
1. Економічний словник / [за ред. Г. В. Осовська, О. О. Юш- 10. EU general risk assessment methodology (Action 5 of Multi-
кевич, Й. С. Завадський]. – Київ: Кондор, 2009 – 358 с. Annual Action Plan for the surveillance of products in the EU
2. Касяненко, Д. Термін як одиниця перекладу юридичних (COM(2013)76) [Electronic resource]. – Access mode :
текстів Європейського права / Д. Касяненко // Наукові http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/17107 (accessed
записки. Серія : філологічні науки. – 2014. – вип.126. – on 23 March 2018)
СС. 167-171 11. General Multilingual Environmental Thesaurus GEMET
3. Р. Майданик. Принцип пропорційності (співрозмірності) в [Electronic resource]. – Access mode:
цивільному праві України / Р. Майданик // Щорічник http://www.eionet.europa.eu/gemet/en/themes/
українського права. – 2010. – № 2 – СС. 93-112 12. Harvey, Malcolm A Beginner's Course in Legal Translation:
4. Словник української мови: в 11 томах. [Електронний the Case of Culture-bound Terms [Electronic resource]. –
ресурс]. – Режим доступу : http://sum.in.ua/ Access mode :
5. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та http://artemide.art.uniroma2.it:8081/agrovoc/agrovoc/en/ (ac-
Європейським Союзом і його державами-членами, з ін- cessed on 21 March 2018)
шої сторони [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 13. Mulilingual terminology database of the European Union
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/984_011 IATE [Electronic resource]. – Access mode :
6. Association Agreement between the European Union and its http://iate.europa.eu/SearchByQueryLoad.do?method=load
Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part 14. Multilingual thesaurus AGROVOC [Electronic resource]. –
[Electronic resource]. – Access mode : http://eur- Access mode :
lex.europa.eu/legal- http://artemide.art.uniroma2.it:8081/agrovoc/agrovoc/en/
content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:22014A0529(01)&from 15. Online terminology services Tilde Terminology [Electronic
=EN resource]. – Access mode: https://term.tilde.com/
7. Bednarova-Gibova, Klaudia: Towards an Understanding of 16. Oxford Dictionary of Law / [edited by Martin A. Elizabeth].
EU Translation [Monograph] / Klaudia Bednarova-Gibova. – – Oxford and New York : Oxford University Press, 2003. –
Presov : University of Presov, 2016. – 168 p 551 p.
8. Biel, Lucja. Lost in the Eurofog: The textual fit of translated 17. Weston, Martin. An English Reader’s Guide to the French
law / Lucja Biel. – Bern : Peter Lang, 2014. – 347 p. Legal System / Martin Weston. – New York and Oxford:
9. Cambridge Free English Dictionary and Thesaurus [Electronic Berg, 1991. – 177 p.
resource]. – Access mode : http://dictionary.cambridge.org/
REFERENCES
1. Dictionary of Economy / [edited by Osovska G. V., Yush- 2010. – № 2 – PP. 93-112
kevich O. O, Zavadsky J. S.]. – Kyiv: Kondor, 2009 – 358 p. 4. Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes.
2. Kasianenko, D. Term As a Unit Of Translation of Legal Texts [Electronic resource]. – Access mode : http://sum.in.ua/
Of European Law / Darya S. Kasianenko // Scientififc notes. 5. Uhoda pro Asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta
Series: philological sciences.– 2014. – issue 126. – PP. 167- Yevropeiskym Soiuzom i yoho derzhavamy-chlenamy, z
171 inshoi storony [Electronic resource]. – Access mode :
3. R. Maydanyk. Principle of proportionality in Civil Law of http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/984_011
Ukraine / R. Maydanyk // The Yearbook of Ukrainian Law. –
Differentiation of synonymic terms in the legal eurolect translation into Ukrainian

A. A. Chebotaryova
Abstract. The article analyzes some terminological phrases and synonymous terms of the English legal eurolect with a view of their
adequate translation. A descriptive-comparative analysis of such terms, taken from the English and the Ukrainian versions of the
Association Agreement between Ukraine and the EU, shows what sort of problems similar terms and term phrases can pose in trans-
lation and how they can be handled.
Keywords: term, legal eurolect, translation, equivalent, synonym.
Различие синонимических терминов в переводе правового евролекта на украинский язык

А. А. Чеботарёва
Аннотация. В статье анализируются терминологические словосочетания и синонимичные термины английского правового
евролекта с целью их адекватного перевода. Описательно-сопоставительный анализ таких терминов на материале англо-
язычной и русскоязычной версий Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС показывает, какие переводческие про-
блемы порождают термины-синонимы и омонимы, а также способы их разрешения.
Ключевые слова: термин, правовой евролект, перевод, эквивалент, синоним.
26
Implementation of verbal and visual-graphic means of multimodality in

“Captain America” comic book
M. R. Ivasyshyn
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
Corresponding author. E-mail: i.marianna93@gmail.com
Abstract. The article deals with the use of verbal and visual-graphic means in “Captain America” comic book. A comic book as a
multimodal text includes both verbal and paralinguistic means of transferring the information. Verbal elements are represented by
words, phrases and sentences used to convey the message, while the means of a graphic game are characterized by the use of paralin-
guistic (non-verbal) means.
Keywords: text, comics, multimodality, verbalization, image, visualization, font.
Introduction. The proper perception of the text is an their relationship in conveying the message in the Eng-
essential element for the reader since this is the single lish-language comic book as a visual-graphical multimod-
way to understand the functioning of the language and its al text.
implications in a particular work. Modern text implies the Materials and methods. The material for the research
use of verbal means of linguistic system and its heteroge- is presented by “Captain America” comic book as a mul-
neous components [4, p. 88]. A comic book as a multi- timodal text. A multimodal text is defined as a semiotic
modal text consists of verbal and visual-graphic compo- association, which is formed with the combination of any
nents that are interconnected and complement each other. sign system (pictures, images, pictures, pictures or music)
Comic books are paralinguistically active texts due to the and the sign system of the language (written, oral, or
use of paralinguistic tools that emphasize its verbal part printed). Multimodal text is a consequence of the process
and add new content. of creolization and the combination of different semiotic
One of the key views on the visual literacy (the ability systems in a complex way [5].
to use visual information) of the reader is recognizing In multimodal texts, coherence is created by combining
visual elements in the text and their functions. The author verbal and graphic elements. This combination allows the
uses a variety of ways to manipulate visual elements to reader to receive a complete picture of the characters and
achieve a special effect on the reader [9]. Therefore, the events in the text. Verbal and graphic elements are not
problem of the implementation of verbal and non-verbal perceived separately, but in a relationship. In multimodal
means for conveying the message in the visual graphic texts, elements of cohesion can be represented by both
text draws attention of many linguists. words and illustrations. In such type of the text, non-
A brief review of publications on the subject. The linguistic means play an important role, because they
analysis of verbal and nonverbal means explication is reveal the methods of interaction between verbal and non-
presented in the research conducted by Jewitt C. The verbal means and their functions. Verbal and nonverbal
author analyzes the notion of multimodality that leaves an components are an integral part of comics as a multimod-
impact on the reading and writing of 21 st century. al text, since they create additional context and narrow the
Teo van Leeuwen dedicated one of his publications to meaning.
a semiotics of topography, ideational, textual, and inter- The verbal part of the text includes words while the
personal meanings. The research conducted by Malec W. visual component covers visual (photo, pictures), collage
and Rusinek M. presents a new vision into language struc- or graphic elements that are relevant to whom the text is
ture and extends the borders of contemporary linguistics. directed. Both verbal and nonverbal components contain
Bekhta I. emphasizes the functions of multimodal important information that cannot be ignored. The visual
means of cohesion and coherence in modern literary tales. part is an integral part of multimodality. However, to
According to T. Anokhina, the paragraphemic means are create a holistic and comprehensive image, the visual
represented by “capitalization, decapitalization, para- element must be combined with verbal means in the text.
graph, unusual spelling of words, italics, and icon set” [2, Neither the visual nor the verbal component can exist
p. 73]. separately since they are not self-sufficient, but should
O. Anisimova considers that paralinguistic means are complement each other, thereby creating the general and
represented by the "graphic segmentation of the text, logical content of the text [4, p. 88-89].
arrangement of the textual space, spaces, line length, page Verbal elements of multimodal text include the tools of
breakdown, color, font, italics, caption, typographic char- a language code, such as words, phrases, sentences, and
acters, numbers, lines, and underlines, graphic symbols, texts used to convey information. Verbal components are
means of iconic language (photo, drawing, table, diagram, the most important means for the communication, because
caricature), extra signs (number, %), punctuation, fields in “typical everyday communication they are considered
of the paper, paper size and other means that can vary as keys to the values presented in the messages” [3, p.
from the type of text "[1, p. 7]. 57].
The goal of the article is to analyze the use of verbal The use of verbal means of communication establishes
elements and means of graphic game and to study out a contact between the speaker and the recipient and their
27
mutual understanding. However, in addition to verbal The color and font group includes color and font varia-
means, there are also visual, which convey messages as tions (capitalization, italics, bold, unusual spelling, use of
well. According to F. S. Batsevych, “nonverbal means of several sizes and font sets [8].
communication are components of the communicative The group of non-photographic and non-typographic
code, in which there is non-linguistic (but sign) nature textual elements includes punctuation marks (comma, dot,
containing the elements of the language code, which func- question mark, exclamation point, dash, colon, quotes,
tion for the formation, transmission and perception of any brackets (square, round), apostrophe, diacritical marks
information” [3, p. 58]. (accent sign, tilde, macron, gravis, acute, circumflex,
Since visual components are perceived easier than the etc.), typographic signs, numbers, abbreviations (verbal
verbal ones, they have strong capacity to influence the and nonverbal elements), and mathematical symbols [8].
reader's perception. Compared to verbal components, The group of iconic linguistic elements includes illus-
illustrations created by a talented artist can “outshine” the trations of various genre and type (landscape, still-life,
verbal part of the text. As a result, illustrations and verbal painting, picture, drawing, or computer programs), com-
elements exist separately in multimodal texts. In this way, ics, caricatures, pictograms (abstract, logo, logo), em-
the verbal part of the text is perceived through visual blems, logos, photos, maps, smiley faces. The group of
means. Visual tools not only accompany the text, but also other nonverbal means may include tables, charts,
help to interpret it. Very often, writers avoid illustrations schemes, diagrams (circular, columnar) [8].
in their texts in order not to evoke such distinctness [5]. Artistic illustrations in multimodal texts are considered
Visual and graphic elements play an important role in more autonomous compared to verbal component of the
the transmission of structural and semantic features of the text. While creating a text, both the author and the artist-
text. The most common graphic elements are quotation illustrator have a common goal in presenting information.
marks, capital letters and italics. These are the tools that However, the artist-illustrator, as a creative person, can
provide additional information in the textual space, since display his own way of looking at things through visual
through the use a particular graphic marker, the reader can elements [5]. In such a way, the artist can influence the
easily recognize the author's purpose in constructing the meaning of the text.
message [4, p. 88]. Results and discussion. A visual text always implies
There are three aspects of graphical representation in multimodality. Multimodal visual text requires the exist-
the text: 1) font variation; 2) non-literary graphics; 3) the ence and interpretation of visual indicator, interval, color,
graphic image of the textual element, which is perceived font, style, and other ways of information representation.
visually [6, p. 228]. Paralinguistic means are differentiat- The multimodal approach to understanding and analyzing
ed through three criteria: 1) the degree of attachment to the text is based on the interpretation of various visual
verbal elements in the text; 2) functions in the text; 3) the means as its essential components. In some multimodal
role in organizing the structure of the text [7, p. 81]. One texts, the written component is dominant, while in other
of the paralinguistic tools that are often used in comics is texts it is not as valuable for presenting the information.
the bold font, which emphasizes specific elements of the The combination of the visual and written component of
text and draws attention of the reader to them. There are the text affects the overall meaning and perception of the
many non-verbal means of a “graphic game,” which context by the reader [10].
stitute a part of the multimodality of the text. They in- The visual component of the text accompanies the
clude an actual graphic element, its location, line spacing, transmission of verbal information, creating new concepts
font, color, underlining, sharpness, and transparency [12]. and additional meanings. Non-verbal means expand the
In addition to the above, the paragraphemic means may capabilities of verbal elements in the information transfer.
also include monetary and physical symbols, mathemati- This is explained by the fact that any visual means attracts
cal symbols, punctuation marks, and signs of other alpha- attention and establishes peculiar impression [4, p. 89].
bets. A set of paralinguistic tools is quite extensive, and With the help of paralinguistic means, the author can
all of them are important elements of the text, because manipulate the opinion and thoughts of the audience [8].
they perform a range of distinctive functions. The effect In the English-language comic book, there is a tendency
of a graphic game is created through the unusual use of to emphasize and highlight some words or their parts with
paralinguistic means. Theo van Leeuwen argues that a different color, font or style. The font has a linguistic
paragraphemic means are an integral and important part value in the text, because it is an external layer of verbal
of the text. Due to these tools, the reader can define the communication in a certain statement.
additional value of the fragment [11]. Thus, its functional In “Captain America” comic book, the reader’s atten-
value and purpose can change. tion is drawn mostly to the image of characters. The read-
The paralinguistic components of the multimodal visu- er receives information about the characters and events in
al graphic text can be divided into four groups: 1) text the comic both through verbal means and illustrations. In
segmentation and graphic elements; 2) non-photographic comics, the illustrations have the complete capacity to
and non-typographic textual elements; 3) iconic language provide all the necessary information to the reader. How-
elements; 4) other nonverbal means [8]. ever, verbal elements are necessary for the proper and
The group of text segmentation and graphic elements correct perception of the content.
includes text arrangement on a sheet, line spacing, fields, In Fragment 1 of “Captain America” comic book, there
page orientation, text positioning (horizontal, vertical, is a tendency to emphasize verbal and non-verbal means
diagonal, situational (or arbitrary), text width, underlin- by the bold font, as well as the use of non-pictographic
ing, correction, insertion, selection, strikeover, intentional textual elements, particularly an exclamation mark: “wh-
embodiment of textual elements without an interval [8]. why, why, look… he… he’s changing! It… works… it…
28
works! It is working! Behold! The crowning achievement America, son!” [13].

of all my years of hard work! We shall call you Captain
Fragment 1. “Captain America” comic book.
The combination of verbal and non-textual elements his aim of hard work; he managed to “physically change”
helps to enhance the meaning of the message in the text. the other man and made him stronger; that other man was
Non-verbal multimodal means involved in Fragment 1, actually Captain America. As a result, the verbal and
emphasize the meaning conveyed by the verbal elements visual-graphic means presented in the comic book are
and provide an additional message in the text, thus attract- combined in order to complement each other so that the
ing the attention of the reader. The illustrations depict a reader can obtain the information about the characters and
man wearing white clothes and the other man having events to the full extent. The font as a means of graphical
strong physical abilities (see Fragment 1). representation is a one of paralinguistic elements used in
The reader cannot receive the holistic and complete “Captain America” comic book. The bold font, as demon-
message from these illustrations only, therefore starts strated in Fragment 1, is used to emphasize some words
reading the text that is also presented in the page. With they are most valuable to the comprehension of the con-
the verbal part of the textual space, the reader understands tent, “look… changing… it works! Behold! Captain
that the man in white is a doctor who managed to achieve America” [5].
Fragment 2. “Captain America” comic book.
In Fragment 2 the bold font is used to represent key tain America’s actions – find out the origin of the myste-
ideas and thoughts in the text. With the appearance of rious creatures who came to the city to raise havoc.
mysterious creatures, as depicted in upper-right corner of Further idea is revealing the secret of the creatures’
Fragment 2, Captain America receives one more task – to boss, who says to them “he nearly revealed my secret…
protect the citizens from them. However, firstly Captain the secret of how to actually kill you huge masses of igno-
America has to find out the origin of these creatures, he rance! The next one who defies my orders will meet the
asks “where do they come from?” [5]. So, the bold font same fate!” [5]. Therefore, the secret that Captain Ameri-
is used to highlight the main idea – the next step of Cap- ca will deal with is the elimination of these creatures. The
creatures’ boss threatens them that if they defy his orders,
29
they will be eliminated. As a result, the font as the means er, creating new additional concepts and meanings. Visual
of graphic representation is used to highlight some verbal means not only accompany the verbal part of the text, but
content and make some linguistic elements more valuable also interpret it. In a comic book, paralinguistic means
than other components for the reader to understand the play an important role as they reveal the ways through
situation and events in the comic book. which verbal and graphic elements interact, and their
Conclusion. The integral components of the comic functions. The use of non-textual means, such as semi-
book are verbal and visual means of constructing the text. bold font allocation, italics, and non-pictorial text ele-
By the use of visual means, the author can complement ments, extends the author's ability to transmit information,
the verbal elements and transmit the idea and the mes- making the message gain new meaning, so that certain
sage. However, the combination of visual and written elements in the textual space attract the attention of the
elements influences the perception of the text by the read- reader.
REFERENCES
1. Anisimova E. E. Textual linguistics and intercultural commu- multimodal stylistics. Odessa Linguistic Journal, 2014. P. 49-
nication (based on creolized texts): Academia, 2003. 128 p. 51.
2. Anokhina T. О. Semantization of silence category in the 9. Jewitt C. Multimodality, “Reading,” and “Writing” for the 21 st
English literary discourse: monograph. Vinnytsia: Nova Kny- century. Discourse: studies in the cultural politics of educa-
ha, 2008. 160 p. tion. 2005. Vol. 26. №3. P. 315-331. URL:
3. Batsevych F. S. Basics communicative linguistics. Kyiv : EC http://culturemediaed.pressible.org/files/2011/09/jewitt_multi
«Academy», 2009. 344 p. modality.pdf ].
4. Bekhta I., Karp M. Multimodal means of cohesion and coher- 10. Kubko V. P. Linguistics of documents. Odessa: Odessa
ence in modern literary tales: theoretical and methodological National Polytechnic University, 2007. 97 p.
interpretation. Bulletin of International Humanitarian Univer- 11. Leeuwen van T. Towards a Semiotics of Typography. Infor-
sity. Series “Philology”. 2014. Issue 3. P. 87-90. mational Design Journal. 2006. Vol. 14. №2. P. 139–155.
5. (CAGAM) Captain America Golden Age Masterworks. Vol. 1 12. Makaruk L. Synthesis of verbal and non-verbal devices in
Comic book. URL: http://www.readcomics.io/captain- English communication. Current Issues of Foreign Philology.
america-golden-age-masterworks-vol.-1 2005. Issue 2. P. 138-142
6. Comics and Literacy. State Library of Victoria. URL: 13. Malec W., Rusinek, M. Within Language, Beyond Theories:
https://insideadog.com.au/sites/default/files/Comic%20books Vol. 3. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publish-
%20and%20literacy.pdf ing, 2015. 244 p. URL:
7. Dragan-Ivanets N. Paralinguistic facilities in creolized internet https://books.google.com.ua/books?id=HoLWCgAAQBAJ&
text. Linguistic Journal “Style and Text”. Kyiv: Institute of pg=PA27&lpg=PA27&dq=verbal+components+in+creolized
Journalism of Taras Shevchenko National University of Kyiv, +text&source=bl&ots=qcUL8IUIMo&sig=NZViwXQoSQY1
2014. Issue 15. P. 223-230. _K41hpMexZi5iRw&hl=ru&sa=X&redir_esc=y#v=onepage
8. Grad N. Ya. Modern multimodal studio: modal linguistics and &q=visualization&f=false
Реализация вербального и визуально-графического аспектов мультимодальности в англоязычном комиксе

М. Р. Ивасишин
Аннотация. Статья посвящена анализу употребления вербальных и визуально-графических средств в мультимодальном
тексте. Комикс как мультимодальный текст включает в себя как текстовые, так и паралингвистические средства актуализа-
ции сообщения. К вербальным элементам принадлежат слова, словосочетания и предложения, которые используются для
передачи информации, в то время как средства графической игры характеризуются нетипичным использованием паралинг-
вистических (невербальных) средств.
Ключевые слова: текст, комикс, модальность, вербализация, изображение, визуализация, шрифт.
30
Особливості мовного спілкування старших дошкільників в умовах сім'ї

Ф. Карагозлю (Геділ)
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К.Д.Ушинского г. Одесса Украина
Corresponding author. E-mail: tanya1209z@rambler.ru
Анотація. У статті розглядається сутність і формування мовного спілкування як потенційної основи розвитку мовлення
дітей, визначено принципи мовного спілкування дошкільників в сім'ї, роль дорослого в розвитку мовних здібностей дітей.
Виділино особливості мовного спілкування дошкільників: мовна форма спілкування не дана дитині спочатку; мовне спілку-
вання є не тільки компонентом мовного розвитку, а й важливим фактором цілісного розвитку особистості. Розглянуто етапи
розвитку потреби у спілкуванні дитини з дорослим.
Ключові слова: мовне спілкування, мовні здібності, сім'я, сімейне виховання.
Мовне спілкування виступає як основна умова пі- При вивченні спілкування дітей в сім’ї розглядало-
знання людиною дійсності, виконує унікальну і неза- ся виникнення потреби спілкування дитини в сім’ї як
мінну роль у становленні особистості, в розвитку її найважливіша умова його загального психічного роз-
внутрішнього суб'єктивного світу, в поширенні та витку. Велика увага приділялася значенню емоційно-
збагаченні соціального та психологічного досвіду. го спілкування дорослого з малюком на початковому
Стиль спілкування дорослого з дитиною, його цінніс- етапі його психічного розвитку (закладка основи для
ні настанови впливають на відносини між собою в подальшого формування особистості та самосвідомо-
мікрокліматі групи. Суттевий вплив на формування сті, формування двосторонніх зв'язків з оточуючими
психічного життя дитини надає успішність розвитку її людьми). Зверталася увага батьків на те, що закладка
відносин з дорослими, особливо в сім'ї. Таким чином, особистісних якостей дитини - важливий результат
існує єдина система формування комунікативної дія- спілкування в сім’ї. Існує залежність особистісних
льності дитини, розвитку її особистості. характеристик дитини від умов взаємодії в сім'ї, а та-
Останнім часом активізувалася розробка педагогі- кож від віку дітей. Так, можна виділити наступні ета-
чних ідей щодо ролі мовного спілкування дітей в кон- пи розвитку відносин між батьками і дітьми: 1-3 роки
тексті особистісних новоутворень (пізнання світу і - взаємозалежність дітей від батьків; 3-6 років - відно-
перетворення самого себе) (А.Богуш, Н.Гавріш, сини партнерства між батьками та дітьми. Особливу
Т.Котик, О.Лещенко, Н.Пантіна, О.Тріфонова). Вели- увагу необхідно приділити проблемі спілкування і
ка кількість матеріалу, в якому отримали розкриття відносин дошкільників з різними членами родини і
окремі сторони проблеми (при цьому, як правило, з сімейними стилями виховання дитини (висока відпо-
різних авторських позицій) не забезпечує психологів, відальність, відчужений, авторитарний, гіперопіка
лінгвістів і педагогів досить ясним і цілісним уявлен- тощо), їх впливу на особистість дитини та подальшу
ням про її сутність та шляхи реалізації в умовах су- його адаптацію в дитячому колективі.
часних дошкільних освітніх установ і особливо сім'ї. Мовне спілкування є складною формою соціальної
В процесі мовного спілкування формуються зв'язки взаємодії між двома і більше учасниками спілкування,
дитини, встановлюються основи соціальної поведін- його головне призначення - передача змістовної інфо-
ки, відбувається процес пізнання і засвоєння духов- рмації від одного учасника спілкування до іншого.
них і матеріальних цінностей. Зразки ведення діалогу Процес мовного спілкування має свою складну струк-
дитина отримує в спілкуванні з дорослим. Саме в спі- туру і свої особливості, які пов'язані з його специфі-
лкуванні з дорослим дошкільник рано навчається го- кою як освіти, що виникає в результаті переміжної,
ворити про предмети, які не перебувають в полі зору, головним чином усній, спонтанної мови співрозмов-
в наявної ситуації, навчається позаситуативному спіл- ників, що відбувається в певних умовах.
куванню. Спілкування з однолітками - це важливий Слід виділити такі особливості мовного спілку-
показник сформованості мовної здібності. Формуван- вання дошкільників:
ня мовної здатності включало дві ланки - оволодіння - Мовна форма спілкування не дана дитині спочат-
мовою (формування мовної здібності, зв'язки «знак - ку. Її становлення проходить стадію преддіалогу
значення», семантики та синтаксису) та уміння засто- («дуету», «колективному монологу»), стадію скоор-
совувати мову для мети спілкування у різноманітних динованих мовленнєвих дій, спрямованих на підтри-
комунікативних ситуаціях. Останнє передбачає вмін- мку соціального контакту (фактична бесіда), практич-
ня будувати розгорнутий текст і встановлювати інте- ної взаємодії, поступово наближаючись до оволодіння
рактивну взаємодію (К. Менг,) [4]. Інтерактивна взає- «теоретичним», змістовним діалогом, особистісно
модія включає вміння почати розмову, привернути забарвленим спілкуванням.
увагу співрозмовника, підтримати розмову, у разі не- - Мовне спілкування, що є не тільки компонентом
обхідності змінити тему, проявити розуміння і взає- мовного розвитку, а й важливим фактором цілісного
морозуміння, уникнути малоцікавої теми, задати пи- розвитку особистості, не розглядається в сучасних
тання, відповісти, висловити побажання, згоду або методиках розвитку мовлення дошкільнят як об'єкт
незгоду, завершити розмову. цілеспрямованої педагогічної роботи, що є серйозним
недоліком мовних технологій.
31
Перші три роки життя, коли діти в більшості випа- ясності. Індивідуальні відмінності у розвитку мови у
дків виховуються вдома, є вирішальними у розвитку дітей до деякої міри обумовлені генетично, а також
мови. Вже з грудного віку немовля прислуховується схильні до впливу середовища. Наприклад, мовленнє-
до звуків, спостерігає за рухами губ матері та батька, вий розвиток близнюків, як правило, йде більш пові-
радіє, дізнається знайомі голоси. З першого дня маля льними темпами, що може обумовлюватися генети-
вбирає в себе звуки мови, збирає і накопичує слова. кою. Але, крім того, можливо, впливає і те, що їм діс-
Так поступово дитина розвиває свій пасивний запас тається значно менше вербальних сигналів, ніж іншим
слів, яким пізніше починає активно користуватися. дітям, так як матерям близнят доводиться ділити свою
У наш час розвиток засобів масової інформації сут- увагу між ними. Крім того, іноді близнюки спілку-
тево скоротило спілкування у багатьох сім'ях. Однак ються один з одним, використовуючи "примітивну"
навіть найкращі дитячі ігри не можуть замінити спіл- мову власного винаходу.
кування дитини з батьками. Воно було і залишається Коли батьки розмовляють зі своїми дітьми, вони
важливою умовою розвитку у дитини нормальної мо- передають їм щось набагато більше, ніж просто слова,
ви. речення та правила синтаксису. Вони демонструють
Вирішальну роль у становленні мови та викорис- їм, як потрібно виражати свої думки і обмінюватися
тання її дитиною відіграють фактори комунікативного ідеями з іншими людьми. Батьки знайомлять дитину з
характеру. Перша - міжіндивідуальних - функція мови категоріями і символами, вчать його тому, як перево-
не тільки генетично вихідна, але й засаднича у стано- дити складний світ в уявлення і слова. Ці концептуа-
вленні мови. Дитина починає говорити тільки в ситу- льні засоби є для дитини тими підтримують констру-
ації спілкування і тільки на вимогу дорослого партне- кціями, які він використовує для розуміння світу і
ра. Перш за все це підтверджується практикою вихо- вираження власного місця в ньому.
вання дітей. Все вищесказане визначає актуальність Дослідження показали, що читання книжок з кар-
звернення до проблеми повноцінного сімейного спіл- тинками також полегшує дитині оволодіння мовою.
кування дорослого з дитиною, яке призводить до ак- Особливо корисним читання виявляється, якщо бать-
тивному становленню мовної функції, підвищенню ки задають дітям відкриті питання, що заохочують їх
комунікативних характеристик. Розрізняють декілька придумати розвиток якої-небудь історії, і належним
етапів розвитку потреби у спілкуванні дитини з доро- чином реагують на спроби дитини відповісти на ці
слим: питання.
- Потреба в увазі та доброзичливості дорослого. Це Слід зауважити, що емоційні контакти між дітьми і
достатня умова благополуччя дитини в першому пів- дорослими в сім’ї, їх особистісне спілкування забез-
річчі життя. печуються не тільки і навіть не стільки за допомогою
- Нужда в співробітництві або у співучасті дорос- мови, а насамперед використанням несловесних засо-
лого. Такий зміст потреби в спілкуванні з'являється в бів - поглядів, міміки, жестів, поз, предметних дій.
дитини після заволодіння ним довільним хапанням. Дуже важливо, щоб дитина могла досягти взаєморо-
- Нужда в шанобливому ставленні дорослого. Вона зуміння, використовуючи будь-які доступні йому ко-
виникає на тлі пізнавальної діяльності дітей, спрямо- шти: і мовні, і немовні. На наш погляд, недооцінка
ваної на встановлення чуттєво не сприймаються взає- ролі невербального спілкування - одна з причин того,
мозв'язків у фізичному світі. Діти прагнуть до своєрі- що дитячі некоординовані діалоги отримали назву
дного «теоретичного» співпраці з дорослим, що ви- езопової, несоциалізірованої мови. Навпаки, облік
ражається у спільному обговоренні явищ і подій пре- невербальної комунікації показує, що для дитини в
дметного світу. Тільки розуміння дорослим важливо- його «колективних монологах» важливе значення має
сті для дитини цих питань забезпечує таку співпрацю. емоційний, особистісний контакт з однолітком, тобто
- Потреба у взаєморозумінні і співпереживанні до- його соціальний зв'язок (соціалізованість мови).
рослого. Ця потреба виникає у зв'язку з інтересом Розвиток мовного спілкування визначає постановку
дітей до світу людських взаємин і обумовлена завдань мовного розвитку, відбір пізнавального зміс-
оволодінням дітьми правилами і нормами їх відносин. ту, методів і форм організації навчання рідної мови, а
Дитина прагне домогтися спільності поглядів з дорос- також стиль спілкування дорослого з дітьми.
лим. Це дозволить маляті використовувати їх як кері- На основі аналізу досліджень з проблем мовного роз-
вництво в своїх вчинках. У ранньому віці у дітей ви- витку дітей нами були виділені наступні принципи
діляються чотири форми спілкування з дорослим: розвитку мови і навчання рідної мови, які стали осно-
ситуативно-особистісне, ситуативно-ділове, внеситуа- вою нашого огляду.
тивно-пізнавальне і внеситуативно-особистісне. Принцип взаємозв'язку сенсорного, розумового,
У кожній культурі відбувається успішна передача мовленнєвого і соціального розвитку дітей. Він базу-
мови дітям, і існує безліч методів, за допомогою яких ється на розумінні мови як мовномисленної діяльнос-
батьки полегшують своїй дитині завдання оволодіння ті, становлення і розвиток якої тісно пов'язане з пі-
ім. Батьки часто говорять від імені дітей, виражаючи знанням навколишнього світу. Мова спирається на
їх потреби та бажання, коментуючи їх дії на правиль- сенсорні уявлення, що є основою мислення, і розвива-
ному рідною мовою. Мова дитини розвивається, го- ється в єдності з мисленням. Тому роботу з розвитку
ловним чином, завдяки щоденному спілкуванню з мовлення не можна відривати від роботи, спрямованої
дорослими, які прагнуть до обміну інформацією, тоб- на розвиток сенсорних і розумових процесів. Необхі-
то хочуть зрозуміти і бути понятими. дно збагачувати свідомість дітей уявленнями і понят-
Однак у питанні про те, як саме мова батьків пов'я- тями про навколишній світ, розвивати їх мову і спіл-
зана з розвитком мови їх дитини, немає достатньої кування необхідно на основі розвитку змістовної сто-
32
рони мислення. Розвиток мови здійснюється в певній всякденному спілкуванні мотиви визначаються при-
послідовності з урахуванням особливостей мислення: родними потребами дитини у враженнях, в активній
від конкретних значень до більш абстрактних, від діяльності, у визнанні та підтримці. При цьому слід
простих структур до більш складних. Засвоєння мов- враховувати вікові особливості дітей, використовува-
ного матеріалу відбувається в умовах рішення розу- ти різноманітні, цікаві для дитини прийоми, що сти-
мових задач, а не шляхом простого відтворення. До- мулюють їх мовну активність і сприяють розвитку
тримання цього принципу зобов'язує дорослого ши- творчих мовленнєвих умінь.
роко залучати наочні засоби навчання, використову- Принцип забезпечення активної мовної практики.
вати такі методи і прийоми, які б сприяли розвитку Своє вираження цей принцип знаходить в тому, що
всіх пізнавальних процесів. мова засвоюється в процесі його вживання, мовної
Принцип комунікативно-діяльнісного підходу до практики. Мовна активність є одним з основних умов
розвитку мови. Цей принцип грунтується на розумінні своєчасного мовного розвитку дитини. Повторність
мови як діяльності, що полягає у використанні мови вживання мовних засобів у мінливих умовах дозволяє
для комунікації. Він випливає з мети розвитку мов- виробити міцні й гнучкі мовні навички, засвоїти уза-
лення дітей як засобу спілкування і пізнання і вказує гальнення. Мовна активність - це не тільки говоріння,
на практичну спрямованість процесу навчання рідної але й слухання, сприйняття мови. Тому важливо при-
мови. вчати дітей до активного сприйняття і розуміння мов-
Принцип розвитку мовного чуття («почуття мо- лення педагога.
ви»). Мовне чуття - це неусвідомлене володіння зако- Робота з батьками передбачала ознайомлення з на-
номірностями мови. У процесі багаторазового сприй- ступною проблематикою: розвиток спілкування в он-
няття мови і використання у власних висловлюваннях тогенезі; особливості спілкування дітей в родині і з
подібних форм у дитини на підсвідомому рівні фор- однолітками; роль дитячої гри в розвитку комунікати-
муються аналогії, а потім вона засвоює і закономірно- вної діяльності дітей; значення педагогічного спілку-
сті. Діти починають все більш вільно користуватися вання як спеціально організованого міжособистісної
формами мови стосовно до нового матеріалу, комбі- взаємодії; прийоми подолання бар'єрів у спілкуванні,
нувати елементи мови відповідно до його законами, розвитку розуміння себе та інших, зняття психічного
хоча і не усвідомлюють їх. Тут виявляється здатність напруження і створення можливостей для самовира-
запам'ятовувати, як традиційно використовуються ження.
слова, словосполучення. Потрібно всіляко заохочува- Ознайомлення з особливостями розвитку спілку-
ти різні вправи у формі ігрового маніпулювання сло- вання передбачає розкриття ролі спілкування в психі-
вами, на перший погляд здаються безглуздими, але чному розвитку дитини, впливу спілкування на психі-
відіграють для самої дитини глибокий сенс. У них чний розвиток дітей (через спілкування з батьками,
дитина має можливість розвивати своє сприйняття іншими дорослими; збагачення дорослими досвіду
мовної дійсності. З розвитком «почуття мови» пов'я- дитини; підкріплення дорослими зусиль дитини, їх
зано формування мовних узагальнень. підтримка та корекція; зразки дій і вчинків дорослих;
Принцип формування елементарного усвідомлення спілкування з однолітками), а також знайомство з ро-
явищ мови. Цей принцип грунтується на тому, що в звитком спілкування у дітей ясельного та дошкільно-
основі оволодіння мовою лежить не тільки імітація, го віку (причини виникнення потреби в спілкуванні,
наслідування дорослим, а й неусвідомлене узагаль- критерії наявності потреби, етапи її оформлення та
нення явищ мови. Утворюється свого роду внутрішня основні форми спілкування: ситуативно-особистісна,
система правил мовної поведінки, яка дозволяє дитині ситуативно-ділова, внеситуативно-пізнавальна, вне-
не просто повторювати, а й створювати нові вислов- ситуативно-особистісна). В межах цього розділу пе-
лювання. Оскільки завданням навчання є формування редбачено вивчення основних засобів спілкування
навичок спілкування, а будь-яке спілкування передба- (експресивно-мімічні: посмішка, погляд, виразні рухи,
чає здатність створювати нові висловлювання, то в вокалізація; предметно-дієві засоби: локомоторні і
основу навчання мови слід покласти саме формування предметні руху, різні пози, мовні засоби спілкування:
мовних узагальнень і творчої мовної здібності. висловлювання, питання, відповіді, репліки) та про-
Принцип взаємозв'язку роботи над різними сторо- дуктів спілкування (взаємини з оточуючими, станов-
нами мови, розвитку мовлення як цілісного утво- лення образу самого себе і партнерів по спілкуванню).
рення. Реалізація цього принципу полягає в такій по- Вивчаючи роль спілкування з однолітками в психі-
будові роботи, при якій здійснюється освоєння усіх чному розвитку дітей дошкільного віку, зверталася
рівнів мови в їх тісному взаємозв'язку. Засвоєння лек- увага батьків на особливості комунікативних дій до-
сики, формування граматичного ладу, розвиток шкільників (широкий діапазон функціонального скла-
сприйняття мови і вимовних навичок, діалогічної і ду спілкування, емоційна насиченість контактів, не-
монологічної мови-окремі, в дидактичних цілях виді- стандартність і нерегламентованість засобів спілку-
лені, але взаємопов'язані частини одного цілого - про- вання, переважання ініціативних дій над відповідни-
цесу оволодіння системою мови. ми), умови виникнення потреби в спілкуванні з одно-
Принцип збагачення мотивації мовленнєвої діяль- літками та її розвиток, мотиви спілкування дітей до-
ності. Від мотиву, як найважливішого компонента в шкільного віку (ділові, пізнавальні, особистісні) та їх
структурі мовленнєвої діяльності, залежить якість динаміку, засоби спілкування дошкільників з одноліт-
мови і в кінцевому підсумку міра успішності навчан- ками, а також співвідношення вербальних і неверба-
ня. Тому збагачення мотивів мовленнєвої діяльності льних засобів спілкування та їх зміст.
дітей у процесі навчання має велике значення. У по-
33
Велике значення в підготовці батьків займало мейних іграх і ролі батьків у організації гри. Такі ігри
ознайомлення з грою як засобом розвитку комуніка- зближують дітей один з одним і з батьками.
тивної діяльності дітей дошкільного віку. У цьому Мовне спілкування, реалізуючи свої дидактичні і
розділі розглядаються основні принципи розвиваючих виховні функції, визначає весь характер процесу пси-
ігор: поєднання елементів гри та навчання, перехід від хічного розвитку та соціального становлення несфор-
ігор-розваг через ігри-завдання до навчально- мованої людини. Однак цей процес не закінчується на
пізнавальної діяльності; поступове ускладнення нав- певному етапі, він продовжується усе життя, в ході
чальних завдань і умов гри; підвищення розумової якої вдосконалюється, змінюється, під впливом роз-
активності дитини, формування вербального та неве- виваються рефлексивні властивості особистості у різ-
рбального спілкування в ігровій діяльності; єдність них ситуаціях, у тому числі спілкуванні. Нові форми
навчальних і виховних впливів; психологічний вплив поведінки, засвоєні дитиною в родині, відображають-
гри: розвиток основних психічних процесів, здібнос- ся на процесі його спілкування з однолітками. У свою
тей дитини, вольових і моральних якостей особистос- чергу, багато якостей, які придбані малюком у дитя-
ті, а також вивчається методика організації та прове- чому колективі, привносяться у сім'ю.
дення різних видів ігор. Акцентувалася увага на сі-
1. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації ху- 4. Менг К. Коммуникативно-речевая деятельность старших
дожньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних нав- дошкольников в ситуативной обусловленности (компо-
чальних закладах. Підручник для студентів вищих навча- ненты и градации).// Психолингвистика. Сб. статей. M.,
льних закладів факультетів дошкільної освіти. – К.: Ви- 1984.- с. 241 -259.
давничий Дім «Слово», 2006. – С. 251-267. 5. Томилина Г.А. К анализу развития языковых форм обще-
2. Богуш А.М., Березовська Л.І. Творче самовираження до- ния ребенка в раннем онтогенезе / Г.А. Томилина // Со-
шкільників у художньо-мовленнєвій діяльності: Моног- циально-психологические и лингвистические характерис-
рафія. – Одеса: М.П.Черкасов, 2008. – 203 с. тики форм общения и развития между людьми. Л., 1970.
3. Исенина Е.И. Аспекты влияния познания другого и себя – С. 163.
на развитии диалога у детей// Развитие речи детей и обу-
чение языкам. М., 1989. -с. 46-47.
REFERENCES
1. Bogush A., Gavrish N., Kotik T. Methodology of organization // Development of children's speech and language instruction.
of artistic and speech activity of children in pre-school M., 1989.-p. 46-47.
educational institutions. A textbook for students in higher 4. Meng K. Communicative-speech activity of senior
education institutions at pre-school faculties. - K .: Publishing preschoolers in situational conditioning (components and
House "Word", 2006. - P. 251-267. gradations). / / Psycholinguistics. Sat. articles. M., 1984.- p.
2. Bogush A., Berezovska L. Creative self-expression of 241 -259.
preschoolers in the artistic and linguistic activities: 5. Tomilina G. To the analysis of the development of linguistic
Monograph. - Odessa: MP Cherkasov, 2008. - 203 p. forms of the child's communication in early ontogeny / G.A.
3. Isenina E. Aspects of the influence of the knowledge of the Tomilina // Socially-psychological and linguistic
other and oneself on the development of dialogue in children characteristics of the forms of communication and
development between people. L., 1970. - P. 163.
Features of speech communication of senior preschool children in the family

F. Karagozly (Gedil)
Abstract. This article discusses the nature and formation of verbal communication as a potential basis of children's speech, the
principles of speech communication of preschool children in the family, the role of adults in the development of language abilities of
children. Features of linguistic communication of preschool children are singled out: the linguistic form of communication is not
given to the child initially; linguistic communication is not only a component of linguistic development, but also an important factor
in the holistic development of personality. The stages of development of the need for communication between the child and the adult
are considered.
Keywords: verbal communication, language abilities, family, family education.
Особенности речевого общения старших дошкольников в условиях семьи

Ф. Карагозлю (Гедил)
Аннотация. В статье рассматривается сущность и формирование речевого общения как потенциальной основы развития
речи детей, определены принципы речевого общения дошкольников в семье, роль взрослого в развитии языковых способ-
ностей детей. Выделены особенности речевого общения дошкольников: языковая форма общения не дана ребенку изнача-
льно; речевое общение является не только компонентом речевого развития, но и важным фактором целостного развития
личности. Рассмотрены этапы развития потребности в общении ребенка со взрослым.
Ключевые слова: речевое общение, языковые способности, семья, семейное воспитание.
34
Особливості візуальної поведінки лицеміра

А. Ю. Кондрук
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
*Corresponding author. E-mail: alinakondruk30@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто функціонування невербальних засобів спілкування у процесі комунікації. Зазначено основні
функції зорової поведінки під час обміну інформацією. Висвітлено особливості лицемірства як негативної моральної якості,
що прикриває нещирість. Часто саме воно слугує поштовхом до маніпуляції. Основну увагу зосереджено на дослідженні
особливостей візуальної поведінки лицеміра. Очі – дзеркало душі. Вони промовляють, навіть коли вуста мовчать. Наведено
приклади прояву через візуальну поведінку істинних почуттів, які мовець ретельно намагається приховати.
Ключові слова: лицемірство, лицемір, невербальний засіб комунікації, візуальна поведінка, погляд, вираз очей, комуніка-
ція, маніпуляція.
Комунікація – це складний комплекс, і сьогодні уже В. А. Плаксина однією із домінуючих інтенцій, які
не викликає сумніву теза про те, що мистецтво спіл- рухають мовною особистістю, що проявляє лицемірс-
кування повинне трактуватися як єдність вербального тво, вважає користолюбство і його прояви з метою
та невербального, тому що мовлення не може бути маніпулювання іншим індивідом у вигляді підлабуз-
вільним від семантики жестів, міміки, поглядів, поз, ництва, лакейства, лестощів, лукавства, крутійства
інтонацій тощо. Дослідження взаємодії вербальних та [12, с. 54–55]. Лицемірство в поведінці (підлабузниц-
невербальних засобів комунікації сприяє розкриттю тво, прагнення догодити або невідв’язність, відчуття
прагматичного характеру мовлення [15, с. 7]. Вивчен- того, що мовець чогось не договорює і «темнить») є
ня ефективності функціонування невербальних засо- однією з ознак маніпулятора, який переконує в необ-
бів комунікації у процесі спілкування є в центрі дос- хідності позиції сили – «чим більша твоя сила і здат-
лідження багатьох науковців (М.-М. О. Рибалко, ність контролювати інших, тим вище ти піднімаєшся
А. В. Мішин, Л. В. Солощук, О. О. Литвинов та ін.) і як господар становища. Інша людина – це завжди ли-
вважається однією з ключових проблем сучасної лінг- ше засіб досягнення власних цілей [8, с. 146]. Можна
вістики, що і свідчить про актуальність нашої роз- без перебільшення сказати, що існує безліч форм
відки, мета якої полягає в дослідженні особливостей людської поведінки, складовою частиною яких є спо-
візуальної поведінки лицеміра. творення інформації і введення в оману іншої людини
Матеріалом дослідження слугувала англомовна ху- через різні мотиви [4, с. 131]. Правда полягає в тому,
дожня література ХХ–ХХІ століть. Для досягнення що будь-яка комунікація – це форма маніпуляції. Не-
мети використано загальнонаукові методи – індукції, можливо сказати щось і при цьому не справити жод-
дедукції, аналізу, синтезу – для уточнення теоретич- ного впливу на адресата. Навіть просте «привіт»
них засад дослідження і формування висновків робо- можна вимовляти з різними інтонаціями, при цьому
ти та метод функціонального аналізу для розкриття відповідний вираз обличчя і жести не залишать у лю-
функціонального потенціалу візуальної поведінки дини ніяких сумнівів в тому, що, наприклад, її раді
лицеміра. бачити [19, с. 4].
Під лицемірством розуміємо негативну моральну Саме з огляду на невербальні засоби адресат може
якість, що виявляється в поведінці людини, яка прик- судити про щирість і правдивість, про істинне став-
риває нещирість, лукавість, двоєдушність удаваною лення мовця до нього [11, с. 546]. Невербальна пове-
щирістю, доброчесністю. Грецьке слово, перекладене дінка особистості є індикатором актуальних психіч-
як «лицемір», буквально означає «театральний ак- них станів особистості; виступає в ролі уточнення,
тор», тобто йдеться про людей, які грають роль, а не зміни розуміння вербального повідомлення, посилює
ведуть себе природньо і невимушено. У житті лицемі- емоційну насиченість сказаного; підтримує оптималь-
ри діють таким чином з корисливими чи й зловми- ний рівень психологічної близькості між тими, хто
сними мотивами [16, с. 224]. Прикладами удаваної спілкується; виступає в якості показника статусно-
поведінки можуть слугувати такі дії людини: під час рольових відносин [5, с. 27]. Невербальні засоби
розмови людина раз у раз дивиться на годинник, ніби більш істинні, викликають більше довіри, ніж верба-
у неї повинна незабаром відбутися інша зустріч; лю- льні, ілюструють справжні наміри мовця [3, с. 7]. Не-
дина тримається за щоку, прикидаючись, що у неї вербальна поведінка розкриває внутрішній світ люди-
болить зуб; людина робить вигляд, що не розуміє то- ни, невербальні компоненти постають індикаторами
го, що їй говорять, і показує це жестами: в подиві під- думок комуніканта, його ставлення до подій, навко-
німає брови, знизує плечима, робить великі очі [10, с. лишнього світу, взаємовідносин з іншими [2, с. 50].
82–83]. Ми отримуємо інформацію з навколишнього світу,
Лицемірство, брехню та обман відносять до корис- використовуючи п'ять сенсорних каналів сприйняття:
ливих форм спілкування і розглядають як форми де- візуальний, аудіальний, кінестетичний, нюховий і
структивної взаємодії. Вони завжди викликають у смаковий. Ці п'ять чуттів використовуються психікою
жертви відчуття приниження, безсилля, образи і руй- для обробки отриманої інформації та конструювання
нують взаємини [8, с. 217]. У своєму дослідженні нових образів [1, с. 58].
35
Обличчя є дуже цінним джерелом інформації для як показник емоцій та почуттів мовця); 3) регуляторна
верифікатора, тому що воно може і брехати, і говори- (ЗП як інструмент контролю зворотного зв’язку між
ти правду, і робити те й інше одночасно. Зазвичай комунікантами, засіб керування процесом спілку-
обличчя несе відразу два повідомлення – те, що бре- вання та впливу на комуніканта); 4) соціокультурна
хун хоче сказати, і те, що він хотів би приховати. (ЗП як показник характеру міжособистісних відносин
Один вираз обличчя підтримує брехню, даючи хибну комунікантів). Додають ще індексальну (характери-
інформацію, інший – видає правду, тому що виглядає зуючу) функцію ЗП, оскільки очі є індикатором інди-
фальшиво, і справжні почуття просочуються крізь всі відуальних фізичних і психологічних характеристик
спроби приховати їх. У якийсь момент обличчя, буду- мовця, а також волюнтативну (перформативну) функ-
чи брехливим, може виглядати цілком переконливо, цію ЗП як засіб реалізації інтенцій та впливу на кому-
проте вже через мить на ньому можуть проявитися ніканта [9, с. 25]. Мова може приховати істину, а очі –
потаємні думки. А буває і так, що і щирі, і показні ніколи [5, с. 165]. Наприклад: ‘Tom had come up and
емоції передаються різними частинами обличчя одно- heard the last words. ‘You’re sure you don’t mind?’ he
часно [20, с. 58]. asked. ‘Of course not. I hope you’ll have a grand time’.
Справжні почуття відображаються на обличчі то- She smiled brightly at him, but her eyes were steely with
му, що міміка може бути мимовільною, непідвладною hatred’ [26]. Даний приклад демонструє лицемірство
думкам і намірам [20, с. 59]. Оскільки люди менше мовця, що намагається приховати свої почуття за до-
контролюють вираз обличчя і його складніше фаль- помогою вербального повідомлення та усмішки на
сифікувати, ніж слова, то саме аналіз виразу обличчя обличчі. Саме очі, які повні ненависті, викривають
може забезпечити правильне визначення реальних істинні почуття мовця.
почуттів людини. Існують особливі вказівки на вико- Хоча саме по собі очне яблуко нічого не показує,
ристання нещирих слів; очевидними їх прикладами емоційний вплив очей виникає завдяки способам їх
можуть слугувати випадкові словесні огріхи. Однак, використання і міміці обличчя. Факторами впливу
трапляються випадки, коли обличчя може сильніше очей на спостерігача є тривалість погляду, величина
вводити в оману, ніж слова. Людей вчать контролю- розкриття повік, прижмурювання, а також десятки
вати вираз обличчя, вони можуть приглушити мимо- дрібних рухів шкіри, які дозволяють надіслати майже
вільні реакції або зображати на обличчі те, чого на- будь-яке повідомлення [18, с. 54]. Наприклад: ‘It was
справді не відчувають. Як результат, часто виникають worse than resentment. She tried to act glad to see him,
такі питання: Як бути? Як відрізнити справжні (істин- but her eyes were cold and veiled. He could read her
ні) прояви емоцій від хибних? Чи можна помітити mind: ‘For what you did, Nicky, even among our friends
прояви тих почуттів, які людина намагається прихо- we were outcasts’’ [22].
вати? Більшість людей використовують для цього Але найважливішим в методиці управління оком є
одне з простих правил: очі найчастіше «говорять погляд. Поглядом часто можна підняти або знищити
правду» [21, с. 178]. іншу людину [18, с. 54]. Слово "погляд", згідно з тлу-
Очі є найпотужнішими знаками невербальної ко- маченням О. В. Урисон, означає “випромінювати із
мунікації: вони займають центральне положення; че- очей дещо незриме, коли людина дивиться на щось
рез зоровий аналізатор проходить 87% всієї інформа- або когось” [17, с. 23]. Погляд людини – один із най-
ції (9% проходить через слуховий аналізатор, 4% – сильніших подразників, що несе в собі вагому інфор-
інформація, що надходить у мозок через інші органи мацію. У процесі спілкування він виконує син-
чуття) [5, с. 155]. Очі не тільки бачать, але й виража- хронізуючу функцію – ритміка поглядів утворює
ють думку та емоцію, вони є активними навіть тоді, певне русло спілкування. Погляд пов'язаний з почут-
коли людина мовчить і контролює свою міміку та тями та думками людини, з її бажаннями та
рухи [14, с. 86]. Очі – дзеркало душі. Вони першими устремліннями, він виражає стан людини; за поглядом
дарують емоції і почуття, промовляють, коли вуста стоїть, як правило, якась пропозитивна структура, що
мовчать. Очі люблять, ненавидять, сміються, вибира- характеризує людину. Погляд може бути веселим і
ють, ціляться, вражають ціль, потрапляючи в десятку грізним, тривожним і дивним, сумним і ніжним, зму-
[1, с. 45]. Очі виражають найтонші нюанси людських ченим і лукавим [10, с. 147]. Наприклад: ‘Interest,
почуттів та переживань. Наприклад: ‘But now my eyes sharp and sudden, crossed Kittridge’s features. He tried
were cold. Even when my mouth was smiling, or when I to hide it with his easy smile, but his eyes lied /.../ June
was laughing, the eyes were as cold and sharp as splin- still couldn’t see anything in Rufus Kittridge’s face that
ters’ [24, p. 570]. Для уважного спостерігача вони мо- would indicate he was a coldhearted killer. How did one
жуть бути сигналом нещирої дискурсивної поведінки ever know they were looking into the eyes of a murderer?’
[13, с. 96]. Наприклад: ‘She looked up at him with those [28, p. 118–119] У даному прикладі лицемір вдало
glittering, green eyes. So green. Humans thought eyes приховує свої істинні почуття та наміри, використо-
were the window to the soul. They were wrong. As usual. вуючи для маскування посмішку й візуальну поведін-
Eyes lied. Hers were lying now. She was trying to look ку. Ніхто з оточуючих навіть не здогадується, що ди-
strong and in control, when he knew she was close to виться у вічі вбивці. Можна зробити висновок, що
break apart ’[23, p. 50]. вміла візуальна поведінка здатна ввести в оману ото-
Вчені виділяють декілька універсальних функцій чуючих, до чого часто вдається лицемір задля досяг-
зорової поведінки (ЗП) у будь-якій комунікативній нення власних цілей або приховання істинних намі-
ситуації [7, c. 387; 25, c. 373]. Серед цих функцій: 1) рів.
когнітивна (ЗП як індикатор ментальних процесів мо- Отже, у процесі комунікації візуальна поведінка
вця у момент комунікативного акту); 2) емотивна (ЗП виражає істинні почуття та емоції. Погляд найчастіше
36
показує те, що людина всіляко намагається прихова- як це робить лицемір. За допомогою зорової поведін-
ти, розкриває її справжні почуття та ставлення, вияв- ки та її невербальних реалізацій в комунікативному
ляє щирість або нещирість її намірів. Інколи, вдаю- акті передаються тисячі мовчазних повідомлень, ви-
чись до акторської майстерності, людина вміло конт- ражаються почуття, здійснюється вплив. Перспектив-
ролює свою невербальну поведінку. За допомогою ним вбачається дослідження гендерного аспекту ко-
візуальної поведінки можна приховати справжні пе- мунікативної поведінки лицеміра.
реживання та наміри, а також ввести в оману інших,
1. Антоненко Е. Ю. Язык тела / Е. Ю. Антоненко. – Харьков англомовної художньої прози): дис. ... канд. філол. наук :
: Фолио, 2011. – 158 с. 10.02.04 / М.-М. О. Рибалко. – Київ, 2008. – 231 с.
2. Акишина А. А. Жесты и мимика в русской речи / 14. Серякова И. И. Типология невербальных знаков комму-
А. А. Акишина. – М. : Русский язык, 1991. – 144 с. никации / И. И. Серякова // Science and Education a New
3. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. О своеобразии отра- Dimension. Philology, II(5), Issue: 28. – Budapest, 2014. – С.
жения мимики и жестов вербальными средствами (на ма- 84–88.
териале русского языка) / Е. М. Верещагин, 15. Солощук Л. В. Взаємодія вербальних і невербаль-
В. Г. Костомаров // Вопросы языкознания. – 1981. – № 1. них компонентів комунікації у сучасному англомовному
– С. 36–47. дискурсі : дис. … докт. філол. наук : спец. 10.02.04 /
4. Грачев Г. В., Мельник И. К. Манипулирование личнос- Л. В. Солощук. – К., 2009. – 469 с.
тью: организация, способы и технологии информацион- 16. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики : Словник /
но-психологического воздействия / Г. В. Грачев, М. Г. Тофтул. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка,
И. К. Мельник. – М. : ИФРАН, 1999. – 230 с. 2014. – 416 с.
5. Ковалинська І. В. Невербальна комунікація / 17. Урысон Е. В., Апресян Ю. Д. и др. Новый объяснитель-
І. В. Ковалинська. – К. : Вид-во «Освіта України», 2014. – ный словарь синонимов русского языка / Е. В. Урысон,
289 с. Ю. Д. Апресян и др.. – М. : Школа “Языки русской куль-
6. Колшанский Г. В. Паралингвистика / Г. В. Колшанский. – туры”, 1997. – 511 с.
М. : Наука, 1974. – 81 с. 18. Фаст Дж., Холл Э. Язык тела. Как понять иностранца без
7. Крейдлин Г. Е. Невербальная семиотика: Язык тела и слов / Дж. Фаст, Э. Холл. – М. : Вече, Персей, АСТ, 1995.
естественный язык / Г. Е. Крейдлин. – М. : Новое литера- – 432 с.
турное обозрение, 2002. – 592 с. 19. Фексеус Х. Искусство манипуляции. Как не дать себя
8. Кручек В. А. Психолого-педагогічні основи міжосо- обмануть : [пер. со швед. Е. Н. Холовой] / Х. Фексеус. –
бистісного спілкування: навчальний посібник / М. : РИПОЛ классик, 2010. – 1010 с.
В. А. Кручек. – К. : НАКККіМ, 2011. – 291 с. 20. Экман П., Фризен У. Психология лжи: обмани меня,
9. Литвинов О. О. Cемантико-когнітивні та прагматичні если сможешь : [пер. с англ.] / П. Экман, У. Фризен. –
особливості номінативних одиниць на позначення зоро- СПб. : Питер, 2012. – 302 с.
вої поведінки персонажів (на матеріалі сучасної англомо- 21. Экман П., Фризен У. Узнай лжеца по выражению лица /
вної художньої прози) : дис. ... канд. філол. наук : П. Экман, У. Фризен. – СПб. : Питер, 2010. – 268 с.
10.02.04 / О. О. Литвинов. – Київ, 2012. – 245 с. 22. Clark M. H. While My Pretty One Sleeps / M. H. Clark. –
10. Мишин А. В. Невербальные средства коммуникации и Simon and Schuster, 2000. – 320 p.
их отражение в художественном тексте : дис. ... канд. фи- 23. Eden C. Midnight’s Master / C. Eden. – Kensington, 2015. –
лол. наук : 10.02.01 / А. В. Мишин. – Москва, 2005. – 176 352 p.
с. 24. Gregory P. Wideacre: A Novel / P. Gregory. – Simon and
11. Папп Ф. Паралингвистические факты. Этикет и язык / Ф. Schuster, 2007. – 656 p.
Папп // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Про- 25. Knapp K. Analysing Intercultural Communication /
гресс, 1985. – Вып. 15. – С. 546–553. K. Knapp. – B. : Mouton de Guyter, 1987. – 319 p.
12. Плаксина В. А. Дискурсивная актуализация концепта 26. Maugham, W. S. Theatre / W. S. Maugham. – McClelland &
«лицемерие»: когнитивно-прагматический аспект: дис. ... Stewart, 2016. – 234 p
канд. филол. наук : 10.02.19 / В. А. Плаксина. – Майкоп, 27. Stephens S. C. Thoughtless / S. C. Stephens. – Simon and
2018. – 180 с. Schuster, 2012. – 544 p.
13. Рибалко М.-М. О. Вербальний та невербальний аспекти 28. White L. A. The Perfect Outsider / L. A. White. – Harlequin,
дискурсивної поведінки обманника (на матеріалі сучасної 2012. – 224 p.
REFERENCES
1. Antonenko E. Y. The Language of the Body / 6. Kolshanskyi G. V. Paralinguistics / G. V. Kolshanskyi. – M. :
E. Y. Antonenko. – Kharkov : Folio, 2011. – 158 p. Nauka, 1974. – 81 p.
2. Akishina A. A. Gestures and Mimics in the Russian Speech / 7. Kreydlin G. E. Nonverbal Semiotics: The Language of the
A. A Akishin. – M. : Russian language, 1991. – 144 p. Body and the Natural Language / G. E. Kreydlin. – M. : A
3. Vereshchagin, E. M., Kostomarov V. G. On the originality of New Literature Review, 2002. – 592 p.
mimics and gestures reflection by verbal means (on the 8. Kruchek V. A. Psychological-pedagogical basics of
material of the Russian language) / E. M. Vereshchagin, interpersonal communication: textbook / V. A. Kruchek. – K.
V. G. Kostomarov // Questions of Linguistics. – 1981. – No. : NAKKKiM, 2011. – 291 p.
1. – P. 36–47. 9. Lytvynov O. O. Semantic-cognitive and pragmatic peculiari-
4. Grachev G. V., Melnyk I. K. Manipulating the Personality: ties of nominative units for the characterization of visual be-
Organization, Methods and Technologies of Information and haviour of characters (based on the material of contemporary
Psychological Impact / G. V. Grachev, I. K. Melnyk. – M. : English-language fiction prose): diss. ... Ph.D. : 10.02.04 /
IFRAN, 1999. – 230 p. O. O. Lytvynov. – Kyiv, 2012. – 245 p.
5. Kovalynska I. V. Nonverbal communication / 10. Mishin A. V. Nonverbal means of communication and their
I. V. Kovalynska. – K. : "Education of Ukraine" Publishing reflection in the fiction text: diss. ... Ph.D. : 10.02.01 / A. V.
house, 2014. –289 p. Mishin. – Moscow, 2005. – 176 p.
37
11. Papp F. Paraliguistic facts. Etiquette and Language / F. Papp 16. Toftul M. G. Contemporary Dictionary of Ethics: Dictionary
/ The New in the foreign linguistics. – M. : Progress, 1985. – / M. G. Toftul. – Zhytomyr : I. Franko Zhytomyr State Uni-
Issue 15. – P. 546–553. versity Publishing house, 2014. – 416 p.
12. Plaksina V. A. A discourse actualization of the "hypocrisy" 17. Uryson E. V., Apresian Y. D. and others. A new explanatory
concept: the cognitive-pragmatic aspect: diss. ... Ph.D. : dictionary of synonyms of the Russian language / E. V.
02.10.19 / V. A. Plaksina. – Maikop, 2018. – 180 p. Uryson, Y. D. Apresian and others. – M. : School "Languages
13. Rybalko M.-M. O. Verbal and nonverbal aspects of the of Russian culture", 1997. – 511 p.
deceiver's discourse behaviour (on the material of 18. Fast J., Hall E. Body language. How to understand a
contemporary English fiction prose): diss. ... Ph.D. : 10.02.04 foreigner without words / J. Fast, E. Hall – M. : Veche,
/ M.-M. O. Rybalko. – Kiev, 2008. – 231 p. Perseus, AST, 1995. – 432 p.
14. Seriakova I. I. Typology of nonverbal signs of 19. Fexes X. Art of manipulation. How not to deceive yourself:
communication / I. I. Seriakova // Science and Education a [transl. from Swedish by E. N. Kholova] / H. Fexeus . –
New Dimension. Philology, II (5), Issue: 28. – Budapest, Moscow : RIPOL Classic, 2010. – 1010 p.
2014. – P. 84–88. 20. Ekman P., Friesen U. Psychology of the lie: deceive me if
15. Soloshchuk L. V. Interaction of verbal and nonverbal you can: [transl. from Eng.] / P. Ekman, U. Friesen. – St.
components of communication in contemporary English- Petersburg : Piter, 2012. – 302 p.
language discourse: diss. ... Ph.D. : 10.02.04 / L.V. 21. Ekman P., Frizen U. Learn the liar by the expression of the
Soloshchuk. – K., 2009. – 469 p. face / P. Ekman, U. Friesen. – St. Petersburg : Piter, 2010. –
268 p.
The peculiarities of the visual behaviour of a hypocrite

A. Kondruk
Abstract. The article deals with the nonverbal communication. Significant attention is devoted to the peculiarities of the visual be-
haviour of a hypocrite. Hypocrisy is determined as a negative moral quality that hides insincerity. It often serves as an impetus for
manipulation. The basic functions of the eye behaviour have been mentioned. Eyes are the window to the soul. They speak even
when the mouth doesn’t. In the examples that have been given, the visual behaviour reveals the true feelings, which a person tries to
hide.
Keywords: hypocrisy, hypocrite, nonverbal means of communication, visual behaviour, look, eye expression, communication, ma-
nipulation.
Особенности визуального поведения лицемера

А. Ю. Кондрук
Аннотация. В статье рассмотрено функционирование невербальных средств общения в процессе коммуникации. Указаны
основные функции визуального поведения при обмене информацией. Освещены особенности лицемерия как негативного
нравственного качества, которое прикрывает неискренность. Часто именно оно служит толчком к манипуляции. Основное
внимание сосредоточено на исследовании визуального поведения лицемера. Глаза – зеркало души. Они говорят, даже когда
уста молчат. Приведены примеры проявления через визуальное поведение истинных чувств, которые говорящий тщательно
пытается скрыть.
Ключевые слова: лицемерие, лицемер, невербальное средство коммуникации, визуальное поведение, взгляд, выражение
глаз, коммуникация, манипуляция.
38
Міфологема моря у ліриці Василя Стуса та Арсенія Тарковського

В. В. Коротєєва
Херсонський державний університет

Анотація. У статті в компаративному аспекті досліджуються особливості та функціональні варіанти рецепції міфологеми
моря у ліриці А. Тарковського та В. Стуса, зокрема місце та роль авторської інтерпретації образу моря у міфопоетичній
картині світу митців. Розглядається також специфіка взаємодії міфологеми моря з іншими міфоструктурами, які складають
основу авторського міфомислення А. Тарковського та В. Стуса.
Ключові слова: міфологема, море, міфопоетична картина світу, образ, першостихії.
У художньому тексті міфологема води в цілому, а ський бог чи Риба як рятівники під час потопу [8,
також міфологема моря зокрема, є відображенням с.100].
стародавніх архетипних уявлень, специфічного міфо- Оскільки за прадавніми уявленнями за волею богів
логічного космогонічного світосприйняття. У поетич- із води постало все суще – земля, сонце та все живе,
ному доробку Василя Стуса та Арсенія Тарковського вона є символом вічності та плинності часу [9, с. 66].
образи водної стихії наділені особливим значенням. Вода також виступає посередником між світом живих
Вони є невід’ємними елементами складної структури і потойбіччям, засобом для розкриття майбутнього [9,
міфосвіту митців та пов’язані з іншими ключовими с. 66]. Стародавні вірування, що вода є шляхом на той
для їх світосприйняття образами (вічності, часу, долі, світ відбились в деяких поховальних обрядах та у каз-
смерті та іншими). ках: потрапити до світу мертвих можна через крини-
Саме елементами «стихійної» образності – міфоло- цю або переправившись через річку чи море [9, с. 66].
гем води, вогню, землі та повітря – створюється гори- Море також може виступати місцем перебування ба-
зонтальна (вода-вогонь) та вертикальна (земля-небо гатьох негативних, переважно жіночих, міфічних пер-
(повітря)) вісі координат міфопоетичної картини світу сонажів, оселею смерті та хвороб, відісланих туди
у ліриці Василя Стуса та Арсенія Тарковського. Ре- замовляннями. У той же час позитивний аспект реалі-
презентація міфологеми води у різних її іпостасях зується в мотивах приходу з-за моря сонця та весни.
грунтується у творчості обох митців не лише на зага- Саме тому море набуває важливого значення у бінар-
льноєвропейській чи слов’янській традиції (напри- ній опозиції суша – море. Г. Башляр зазначав, що
клад, метафоричне зображення плину води як невід- морська вода є водою нелюдською, адже не виконує
воротності плину часу), а й набуває авторських сема- головного обов’язку будь-якої шанованої стихії – не
нтичних варіацій. Варто відзначити, що найяскравіше служить людям [1, с. 213]. У світовій же культурній
втілення міфологеми води у поетичних текстах Арсе- традиції море традиційно є символом життя з його
нія Тарковського та Василя Стуса відображено в об- пристрастями і бурями; разом із тим воно є і симво-
разах рухомих, жіночих, земних, неприборканих та лом смерті; інший бік моря – потойбічний світ [2, с.
глибоких вод. Яскравою міфосемантикою, що потре- 376].
бує окремого та детального аналізу, серед численних У дослідженні «Про «поетичний» комплекс моря та
«водяних» образів, характерних для лірики обох по- його психофізіологічні основи» В.Н. Топоров вказує
етів, відзначається образ моря. на те, що у романтичній версії «морського» комплек-
Мета статті – розкрити у компаративному аспекті су мова ведеться про море як об’єкт зображення, про
особливості актуалізації міфологеми моря як важли- його «об’єктивні» властивості – величезне, безмежне,
вої складової міфопоетичної картини світу у ліриці могутнє, бурхливе, вільне, волелюбне. Усі ці характе-
Арсенія Тарковського та Василя Стуса. ристики моря, підкреслює дослідник, є зримими та
У дисертаційному дослідженні «Генеза і класифі- легко стають знаком інших семантичних матриць (по-
кація міфологічних архетипів: культуро-філософський рівняння, уподібнення, паралелізм, алегорія, емблема,
підхід» О.М. Щепановська розробляє класифікацію символ і т.д.) і «замінником» інших образів – людини,
основних світових образів та сюжетів, пов’язаних з зокрема самого поета [7, с.578].
архетипом води (вужче – морем), серед основних вона Однак, на думку В.Н. Топорова, існує також і
називає такі: море-мати; розростання світу із малень- «морська» ситуація зовсім іншої природи, яку він ти-
кої грудки першоречовини; бродіння вод як основа пізує як «нетрадиційну»: описується не власне море
творення; море як джерело і розвій плодючості; море (його опис не є у такому випадку основною метою), а
– хранитель таємниць (дарів вічності) та людського дещо інше, для чого море виступає лише формою
розуму; звучання хвиль як музика; образ риб, що став опису, свого роду глибинною метафорою. Дослідник
назвою зодіакального сузір’я, пов’язується в міфології влучно маркує це як ««морський» код «неморського»
з темою зародження життя та образом творця; велика повідомлення» [7, с.578]. Тобто описується «морське»
риба (кит) може сприйматися як мати та опора світу; як певна стихія і навіть принцип цієї стихії, присутній
чоловічий образ морського бога, який займає пасивну і в морі, і поза ним, перш за все в людині [7, с.578].
та периферійну позицію;образ смерті як повернення Ресемантизація міфологеми моря у ліриці Василя
до першоджерела; жахи безодні; морські чудовиська, Стуса та Арсенія Тарковського, на нашу думку, від-
які символізують хаотичні сили та бурі океану; мор- бувається переважно саме за «нетрадиційною» схе-
мою. У своїй праці В.М. Топоров виокремлює чотири
39
основні мотиви, пов’язані з «морським» комплексом: в оніричному просторі поезії «Наснився син, і море, і
1) мотив-образ степу-моря; 2) мотив споглядання не- лагуни...». На початку поезії воно є частиною ідиліч-
ба, що викликає образ моря та думки про безсмертя; ної картини сну, насиченої світлою кольористикою –
3) мотив морського дна; 4) мотив берега моря. золотим та синім кольором (відзначається викорис-
Наявні вони (або ж їх елементи) й у ліриці Василя тання синестезії): «Наснився син, і море, і лагуни, / і
Стуса та Арсенія Тарковського, проте у дещо видо- синій сміх, і золотий пісок, / і твій, кохана, граціозний
зміненій формі. Наприклад, мотив-образ степу-моря крок/ при самім березі...» [5]. Проте вже у наступних
актуалізується у поезії Василя Стуса «Отут, край зе- рядках гармонія порушується, морські хвилі автор
леного моря…», у якій автор вдається до створення порівнює з войовничими гуннами, наділяє їх епітетом
специфічного ефекту руху-колихання: «Отут, край кошлаті, що повинно підкреслювати їх неприборкану,
зеленого моря, / де стелиться дим пелехатий, / де гони вільну природу: «...Неначе гунни, / кошлаті хвилі
горять тамбережні / і колеться дня малахіт, / чекаю просто в душу б’ють» [5]. Актуалізується зв’язок мі-
своєї утечі…» [5]. А мотив морського дна як загибелі, фологеми моря з міфологемою дороги, проте, на про-
що несе духовне спасіння, оприявнюється у поезії тивагу аналізованій поезії А. Тарковського, цей шлях
«Урвалося. Терпець, неначе мотуз…»: «Урвалося. веде ліричного героя не до смерті: «Дарма, що без
Терпець, неначе мотуз / над прірвою повис. Зринай до гріха і без покути – / ставай на довгу – далі смерті –
дна. / Одне бажання і мета одна – / востаннє – геть путь» [5]. Рецепція дороги оприявнюється через тра-
крізь груди – наколотись / на низ. На гострий. На спа- диційне фольклорне порівняння із гадюкою, що несе
сенний. На / благий кінець. На незвернеш угору» [5]. негативну семантику, шлях ліричного героя і далі
Водночас у цій поезії інтенсифікується функція мор- простягається вздовж води, проте так і залишається
ського дна як місця схову, зберігання. Як відзначав невизначеним, куди, до світла чи до темряви, приведе
В.М. Топоров, «дно морське – це певний величезний ця дорога – поезія завершується риторичним запитан-
депозитарій, де розміщено все і перш за все – життя, ням: «...Де дорога / повзе, немов гадюка, вздовж води.
минулі та майбутні» [7, с.591]. Метафоричне море / Ступаю в слід. Куди ж твої сліди / прослалися – до
обрушується на ліричного героя, але воно таїть в собі чорта чи до Бога?» [5].
ціннісно-значимі образи – мрію та сльозу, які за сво- Ресемантизується ідеалізований локус морського
єю символічною семантикою належать до міфопоети- узбережжя також і в контексті мотиву «втраченого
чного полюсу «життя»: «Обрушилось на груди синє раю», наприклад, у поезії «Костыли» А. Тарковсько-
море, / а в морі — мрія і сльоза одна» [5]. У ліриці го. Оприявнення міфологеми моря у просторі дитинс-
Арсенія Тарковського мотив морського дна не актуа- тва свідчить про важливість цієї міфологеми в аксіо-
лізовано, натомість митець неодноразово у подібному логічній системі митця: «А потом я сбрасывал ботин-
контексті звертається до образу дна річкового (напри- ки, / И текли прохладные песчинки, / Щекотал по-
клад у циклі «Памяти Марины Цветаевой»: «Как в дошвы мне песок, / И еще волна меня швыряла, / И
речке на дне – / В зеленых потемках Марина» [6, еще мне моря было мало – / Я и часа без него не мог»
с.201], де порівняння простору кімнати з річковим [6, с.60]. У цьому вірші ліричний герой стає прямим
дном ресемантизується одночасно і як полишеність, відображенням біографічного авторського «я»: у 1943
самотність, відокремленість від соціуму, і як прові- р. А. Тарковський переносить ампутацію ноги після
щення загибелі; за допомогою цього образу автор важкого поранення. Умовно образність поезії можна
створює власну яскраву варіацію «комплексу Офе- поділити на статичну та динамічну. Але у загальному
лії»). Відчуває себе безмовним на дні ріки також і малюнку вірша статична образність виконує роль сво-
ліричний герой поезії «Я так давно родился…»: «Я єрідного обрамлення – на початку та в кінці вірша. У
так давно родился, / Что слышу иногда, / Как надо перших рядках поезії нерухомість зумовлюється ран-
мной проходит / Студеная вода. / А я лежу на дне нім віком, який порівнюється з глибиною моря: «И
речном, / И если песню петь – / С травы начнем, песку еще лежал я в колыбели, / Пела мать, малиновки сви-
зачерпнем / И губ не разомкнем» [6, с.48]. Вода тут стели, –/ Глубже моря этот млечный хмель… » [6,
також виконує функцію бар’єру, відокремлюючи лі- с.60]), а в останніх лаконічно окреслюється одним
ричного героя від навколишнього світу. словом – «костыли». Стихійна ж образність, репрезе-
Мотив морського берега у ліриці Арсенія Тарков- нтована образами моря, землі (піску) та вітру, є дина-
ського оприявнюється у зв’язку із мотивом безсмертя. мічною та наділена лише життєствердною семанти-
Ідея безсмертя, що його дарує саме водна стихія акту- кою.
алізується у філософській поезії «Жизнь, жизнь»: Однак у ліриці обох авторів основу мотивної стру-
«...Не надо / Бояться смерти ни в семнадцать лет, / Ни ктури міфологеми моря формують також і інші моти-
в семьдесят. Есть только явь и свет, / Ни тьмы, ни ви, серед яких такі: моря-гніву, морської подорожі,
смерти нет на этом свете. / Мы все уже на берегу мор- моря-перешкоди, мотив «втраченого раю», плину ча-
ском, / И я из тех, кто выбирает сети, / Когда идет су, мотив смерті.
бессмертье косяком» [6, с. 242]. Морський берег ви- Типологічне сходження в ліриці обох митців наявні
ступає ідеалізованим та умовним локусом, який зна- також у проявах моря неспокійного, буремного, яке
ходиться поза звичною сіткою координат. Як відзна- стає втіленням мотиву гніву та люті. Г.Башляр пояс-
чав В.М. Топоров «Поетична образність морського нює частотність вживання у світовій літературній
берега, відповідно через нього – моря і його берега традиції такого метафоричного уособлення зрозумілі-
нерідко йде поруч із метафоричним стилем великих стю для будь-якого читача, адже саме багатогранність
мислителів, перш за все з архетипною символікою на морської стихії співмірна з багатством нюансів люд-
службі екзистенційної інтуїції [7, с.595]. Ідеалізова- ської психології гніву: «Кількість психічних станів, -
ним та світлим локусом виступає морське узбережжя зазначав він, – які піддаються метафоричній проекції
40
для гніву, значно переважає кількість таких станів для герой сам проеціює єдино можливу відповідь – відмо-
кохання. Адже метафори моря блаженного та доброго ву: «– Мне скучно в твоих городах, – ты скажешь. / –
суттєво малочисельніші, ніж метафори моря дурного» Не знаю, / Как я буду в городе Музыки жить, никого
[1, с.237]. В образі розбурханого моря, що прагне по- не любя, / А морская заря и море, выгнутое по краю, –
мсти, передано образ повстанців проти царської влади / Синее море было моим без тебя» [6, с.44]. Таким
у поезії Арсенія Тарковського «Петр»: «И море шу- чином, образ моря у цій поезії актуалізується як ро-
мело и грызло гранит, / И грабили волны подвалы мантичний, жаданий локус, пов’язаний зі свободою,
предместий, / И город был местью и гневом залит, / И волею.
море три ночи взывало о мести» [6]. Типологічною Мотив морської подорожі у ліриці обох митців мо-
подібністю відзначається реалізація мотиву моря- же служити для вираження екзистенційного жаху пе-
гніву у поезії Василя Стуса «Потрібен янгол помсти. ред невідворотністю смерті. Міфосемантика образу
Мій захисник…»: «Бо сходяться усі кінці. Всі ріки / моря невідривно поєднується у таких поезіях із міфо-
доходять гирл. І море невсипуще / колотиться, і ремс- логемою долі, фатуму. Тривожними передчуттями
твує, і скоро – / наперекір всім бідам – зареве» [5]. сповнені поезії «Мне снится какое-то море…» та пое-
Близьким до «морської» алегорії Арсенія Тарков- зія «Шотландская песня» Арсенія Тарковського. У
ського є алегоричне відображення дійсності Василя поезії «Шотландская песня» Арсенія Тарковського
Стуса у пройнятій сатиричним пафосом поезії «Цей образ морської стихії не експліковано, проте він ма-
корабель виготовили з людських тіл», спрямованої ється на увазі. Одним із ключових виступає мотив
проти тоталітаризму. Однак народ тут ресемантизу- подорожі, зокрема морської. Лірична героїня проща-
ється в образі інфернального корабля, а не власне мо- ється з минулим життям, колишнім коханим та рід-
ря: «Цей корабель виготовили з людських тіл. / Геть ним краєм. Як підкреслював Г. Башляр, «прощання на
усе: палубу, трюм, щогли / і навіть машинне відділен- березі моря – одночасно і найбільш несамовите, і най-
ня» [5]. Із сарказмом автор також говорить про меха- більш літературне з усіх прощань. Його поетика чер-
нізми функціонування тоталітарного суспільства: пає образи зі старовинного запасу мрій та героїзму.
«Морока була з обшивкою. / Особливо погано держа- Вони, безсумнівно, будять в нас вельми сумні відзву-
ли воду місця, / де попадалися людські голови. / Коли ки. Нічний бік нашої душі виразно виражається в міфі
утворювалась потужна водотеча, / діру затикали ки- про смерть, що розуміється як відплиття» [1, с.114]. А
мось із екіпажу. / В той час, як решта / шукала щасли- образ мандрівки за море асоціюється з перетином за-
вої пристані / у відкритому морі» [5]. Море у поезії гробних світів, і це риса не лише західних традицій [1,
виступає в одному з основних своїх міфопоетичних с.113]. Поезія відзначається елементами неороманти-
значень – це втілення життєвого шляху, в аналізова- чної поетики. У словах ліричної героїні звучить фата-
ному випадку цілих народів, а «щаслива пристань» – лізм, її почуття та емоції загострені: «На жизнь и на
примарний та недосяжний ідеал. смерть я люблю его, / Мне сладок ветер соленый. /
Особливе місце в міфопоетичній картині світу лі- Прощай, прощай, мой туманный край, / Мой берег
рики А. Тарновського та Василя Стуса посідає мотив зеленый» [6]. Відчуття тривожності підсилює і харак-
подорожі, мандрівництва, зокрема подорожі морської. теристика її обранця, у якій автор апелює до стихій
Яскраво репрезентовано цей мотив у поезії «Пригла- вогню та повітря: «Идет на запад мой пароход, / Мой
шение в путешествие». Однак ця подорож лежить у город проходит мимо; / Мой друг немолод, угрюм и
площині не географічній, а ментальній. Поезія побу- ревнив, / Глаза холоднее дыма» [6 ].
дована у формі емоційно насиченого діалогу, закоха- У поезії «Мне снится какое-то море» А. Тарковсь-
ний ліричний герой запрошує свою обраницю в подо- кого А. Тарковського море виступає стихією воро-
рож, кожен пункт якої – аксіологічно значимий мар- жою, «водою нелюдською», як назвав його Г. Башляр,
кер: «Уезжаем, уезжаем, укладывай чемоданы, / На непередбачуваною, що несе загрозу для ліричного
тысячу рублей билетов я выстоял у судьбы» [6, с.44 ]. героя та тісно пов’язано з мотивом смерті. Вказує на
Він вибудовує власну географію, згадуючи пам’ятні це і її нетипова сутність – відбувається метафоричне
моменти життя, створюючи таким чином особливий перенесення властивостей металу на образ морської
хронотоп: «Мы посетим наконец мои отдаленные хвилі, що підкреслює її антагоністичність ліричному
страны, / Город Блаженное Детство и город Родные героєві та наділяє могутністю: «Далекие медные
Гробы. / Мы посетим, если хочешь, город Любовного трубы / На палубе нижней слышны / Да скрежет, тя-
Страха, / Город Центифолию и город Рояль Раскрыт, / желый и грубый, / Запятнанной нефтью волны» [6,
Над каждым городом вьется бабочка милого праха» с.403]. Згідно з твердженням Г. Башляра «вода є
[6, с.44]. Якщо розглядати образність за тематичними об’єктом однієї з найбільших символічних цінностей,
групами, частка «морських» образів чисельно є найбі- будь-коли створених людською думкою: архетипу
льшою. Це і, власне, море, яке у дусі прадавніх уяв- чистоти» [1, 34], але в аналізованій поезії морська
лень та міфів знаходиться на краю землі, і місто Мо- вода позбавлена чистоти – однієї з найважливіших
ре, і місто Пароплавного Диму, і місто Морська Зоря: характеристик цієї стихії, що також служить ознакою
«Ты угадаешь по влажной соли. / Прочтешь по траве, її зловорожості. «Нечиста вода для підсвідомого є
что вдали, на краю земли, – / Море за степями шумит осередком зла, вмістилищем, вхід до якого для всіля-
на воле / И на рейде стоят корабли. / И если хоть что- кого зла є вільним; це субстанція зла» [1, с. 196], –
нибудь осуществимо / Из моих обещаний, то я тебе зазначав Г. Башляр. Передчуття біди та безвиході під-
подарю / Город Море, и город Пароходного Дыма, / И силюється в наступних рядках з появою образу сире-
город Морскую Зарю» [6, с.44]. Очевидним видається, ни – автор вдається до гри слів: сирена може сприй-
що ця гра метафорами є завуальованою історією не- матися в буквальному сенсі як аудіальний образ, що
розділеного кохання, адже в останніх рядках ліричний означає тривогу, і як втілення грізної хтонічної істоти,
41
зустріч з якою часто є смертельною для мореплавців, тугою – поверх зажур, / до радості, що серце вабить»
показовим також є вживання потрійного заперечення: [5]. Або ж у фінальних рядках поезії, де духовна стій-
«И если заплачет сирена / Среди расступившихся кість ліричного героя ресемантизується в образі «ме-
вод,/ Из этого странного плена / Никто никогда не талевого» паводку: «Поверх цензур. Поверхи мір /
уйдет» [6, с.403]. В передостанній строфі утверджу- циновим паводком проллюся» [5].
ється мотив морської подорожі як шляху до смерті: У філософській поезії Арсенія Тарковського наяв-
«Я знаю, что это «Титаник» / и чтó меня в плаванье ний узагальнений образ семи морів. Ідіоматичний
ждет» [6, с.403]. В останній строфі це невизначене вираз «сім морів» частіше актуалізується у розумінні
холодне море виступає нездоланною перешкодою між Світового океану в цілому, тобто можемо говорити
ліричним героєм та його рідним містом: «Мне дико, про набуття цим образом глобальної функції репрезе-
что там, за кормою / Вдали за холодной волной, / нтації водної стихії у міфопоетичній картині світу
Навеки покинутый мною, / Остался мой город род- лірики поета. Семантика моря у такому випадку є або
ной» [6, с.403]. У подібному руслі оприявнюється нейтральною, або позитивною. Тобто образ морської
образ моря також у поезії В. Стуса «Те море, що во- стихії не конкретизується, не набуває деталізації, а
рушиться на споді...», актуалізуючи танатологічну функціонує у якості структурного елемента антропо-
мотивну структуру. У тексті море наявне у двох мо- центричного та гармонійного Всесвіту митця (поезії
дусах – оніричному («Те море, що ворушиться на «Посредине мира», «Сократ»). У поезії «Посредине
споді / усохлих пам’ятей, стихія снів») та море «глев- мира» до моря уподібнюється ліричний герой, що
ке» і «холодне». Останнє наділяється негативними сполучає ці опозиції, це міст, який поєднує два космо-
епітетами, воно викликає відчуття тривоги в лірично- си: «Я человек, я посредине мира, / За мною мириады
го героя: «...Глевке холодне море / опроти зір сколош- инфузорий, / передо мною мириады звезд. / Я между
кало мене...». Оніричному ж морю приписується зда- ними лег во весь свой рост – / Два берега связующее
тність до провіщення майбутнього: «Віще море / ще море, / Два космоса соединивший мост» [6, с.172].
хлюпосталося на споді дум». У тексті ресемантизу- Суголосністю звучання відзначається і поезія «Сок-
ється приналежність моря до полюсу «смерті», воно рат», ліричний герой якої стверджує: «Я плоть от ва-
стає межею: «Занісши ногу за страшну межу / обох шей плоти, высота / Всех гор земных и глубина мор-
стихій, я опинився в водах, / що геть мене собою пос- ская» [6, с. 82].
трумили. / І я це знав: що вже не вбережусь / утрима- Однак оприявнюється образ семи морів у ліриці
тися» [5]. Арсенія Тарковського і в іншому, характерному для
Міфологема моря у ліриці обох митців також тісно фольклору, розумінні, означаючи невизначеність і
корелює з мотивом плину часу. Про глибоке розумін- недосяжність для ліричного героя, як, наприклад, мо-
ня А. Тарковським подібності води і часу свідчить ре стає непереборною відстанню [2, с. 376] у поезії
використання ним цитати з «Метаморфоз» Овідія як «Новогодняя ночь»: «Где оно – во мне/ Или за дверя-
епіграфу до поезії «Надпись на книге»: «Как волна на ми, / В яви или сне/ За семью морями,/ В пляске по
волну набегает, гонит волну пред собой, нагоняема снегам/ Белой круговерти, – / Я не знаю сам, /В чем
сзади волною, так же бегут и часы…» [цит. за: 6, 213]. мое бессмертье...» [6]. Типологічно відповідний мо-
У цій поезії хвилі, що змінюють одна одну, виступа- тив моря-перешкоди, вододілу між минулим і тепері-
ють маркером часу та безпосередньо співвідносяться шнім, виміром спогадів та виміром реальним, який
із годинами: «Ты катишь колесо прибоя пред собой – / намагається здолати ліричний герой актуалізується в
Волну вослед волне, и гонишь, как прибой, / За часом ліриці Василя Стуса у сповненій ностальгійнії поезії
новый час – часы, как часовщица. / И все, что бодрст- «Той спогад: вечір, вітер і печаль…». Його кохана ж
вует, и все, что спит и снится, / Слетается на пир зе- постає в образі чаклунки «далеких берегів» минулого:
лено-голубой» [6, с. 213] Типологічно відповідний «Чаруй мене, чаруй мене, чарунко / далеких берегів,
мотив, переданий через морську образність, звучить у куди я плавом / пливу, пливу, пливу – й не допливаю,
рядках поезії «Літа! Між вас…» з ранньої творчості В. / бо зносить часу хвиля навісна» [5].
Стуса. Проте пафос вірша суттєво інший: якщо у А. Міфосемантика морської стихії виступає одним із
Тарковського хвилі часу є одним із елементів гармо- ключових елементів для розуміння філософського
нійного світу, то у В. Стуса проминання, хід часу в світобачення В. Стуса та А. Тарковського, оскільки
аналізованому тексті втілюється в образі хижих ме- репрезентує один із першоелементів, на яких будуєть-
дуз: «Так дні пливуть. Немов медуз / присос пекучий ся міфопоетична парадигма творчості митців. Міфо-
– тіло жалять / і душу жалять. Обірвусь / і не вдер- логема моря в аналізованих текстах актуалізується в
жусь в диму іржавім» [5]. Оприявнюється в тексті і різних іпостасях та відзначається амбівалентністю
семантика води (повені) як здатної протистояти хаосу ресемантизації. На мотивному рівні її структура реа-
зовнішнього світу нестримної сили, з якою співвідно- лізується через такі домінантні мотиви, як: мотив-
сить себе ліричний герой: «За те, що в молодій порі/ образ степу-моря, мотиви морського дна, берега моря,
ми ріками пливем – ти сердишся? / Ми ж повінню – моря-гніву, моря-перешкоди, морської подорожі, мо-
поверх цензур. / Ми хвилею – повище дамби, / ми тиви часу та смерті.
1. Башляр Г. Вода и грёзы. Опыт о воображении материи / 2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: слов.-
Гастон Башляр; [пер. с франц. Б. М. Скуратова]. – М.: довід. / Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовоз-
Издательство гуманитарной литературы, 1998. – 268 с. – нав. Ім.. О. О. Потебні. – К.: Довіра, 2006. – 703 с.
(Французская философия ХХ века). 3. Стус В. Зібрання творів [Текст] : у 12 т. Т. 4: Вірші 1960-х
років (поза збірками), вірші початку 1970-х років (поза
збірками). – 480 с.
42
4. Стус В. Зібрання творів [Текст] : у 12 т. Т. 5: Палімпсести 7. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования
(Найповніший незавершений корпус) / Василь Стус [ред- в области мифопоэтического: Избранное / Топоров В. Н.
кол.: Д. Стус (голова) та ін.] – К. : Факт, 2009 (Бібліотека – Москва: издательская группа «Прогресс», 1995. – 624 с.
журналу «Київська Русь»). – 768 с. 8. Щепановская Е.М. Генезис и классификация мифологиче-
5. Стус В. Твори в 6 т. 9 кн. [Електронний ресурс] / В.Стус. – ских архетипов : культурфилософский подход : диссер-
Режим доступу: http://www.stus.kiev.ua/index.htm тация ... кандидата философских наук : 09.00.13 / Щепа-
6. Тарковский А. Собрание сочинений. В 3 т. Т.1: Стихотво- новская Елена Михайловна. – Санкт-Петербург, 2011. –
рения. / Сост. Т. Озерской-Тарковской. / А. Тарковский – 273 с.
М. : Худож. лит., – 1991. – 462 с. 9. 100 найвідоміших образів української міфології / [під заг.
ред. О. Таланчук, Ю. Бедрика]. – 2-е вид., виправ. й до-
пов. – К. : Автограф, Орфей, 2006. – 460 с.
REFERENCES
1. Bachelard G. Water and dreams : an essay on the imagination 6. Tarkovsky A. Collected works. In 3 volumes. Volume 1: Po-
of matter. creatorOf. – M.: Izdatelstvo gumanitarnoy litera- ems/ Sost. T. Ozerskoy-Tarkovskoy. / A. Tarkovskiy – M. :
tury, 1998. – 268 s. – (Frantsuzskaya filosofiya XX veka). Khudozh. lit., – 1991. – 462 s.
2. Zhayvoronok V.V. Signs of Ukrainian ethnoculture: diction- 7. Toporov V.N. Myth. Ritual. Symbol. Image: Research in the
ary-directory/ NAN Ukraїni, Іn-t movoznav. Іm.. O. O. Po- field of mythopoetic: Favorites/ – Moskva: izdatelskaya
tebnі. – K.: Dovіra, 2006. – 703 s. gruppa «Progress», 1995. – 624 s
3. Stus V. Collected works [Text]: in 12 v. V. 4: Poems of the 8. Schepanovsky E.M. Genesis and classification of mythologi-
1960s (out of collections), poems of the early 1970's (outside cal archetypes: kulturfilosofsky approach: : dissertatsiya ...
of collections) – 480 s. kandidata filosofskikh nauk : 09.00.13 / Shchepanovskaya
4. Stus V. Collected works [Text]: in 12 v. V. 5: Palimpsists Yelena Mikhaylovna. – Sankt-Peterburg, 2011. – 273 s.
(The most complete unfinished corps) - K. : Fakt, 9. 100 the most famous images of Ukrainian mythology/ [pіd
2009(Bіblіoteka zhurnalu «Kiїvska Rus»). – 768 s. zag. red. O. Talanchuk, Yu. Bedrika]. – 2-e vid., viprav. y
5. Stus V. Works in 6 volumes. 9 book [Electronic resource] / V. dopov. – K. : Avtograf, Orfey, 2006. – 460 s.
Stus. - Mode of access: http://www.stus.kiev.ua/index.htm
Mythologem of sea in the lyrics of V. Stus and A. Tarkovskyi

V. V. Korotieieva
Abstract. The paper studies the peculiarities and functional variants of the reception of the mythologem of sea in the lyrics of
A. Tarkovskyi and V. Stus in a comparative aspect. It details the place and role of the authors’ interpretation of the image of sea in
the artists’ mythopoetical picture of the world. The paper also looks at the specifics of the interaction of the mythologem of sea with
other mitho-structures which are the basis of the authors’ mythological thinking.
Keywords: mythologem, sea, mythopoetical picture of the world, image, elements.
Мифологема моря в лирике В. Стуса и А. Тарковского

В. В. Коротеева
Аннотация. В статье в компаративном аспекте исследуются особенности и функциональные варианты рецепции мифоло-
гемы моря в лирике В. Стуса и А. Тарковского, в частности место и роль авторской интерпретации образа моря в мифопоэ-
тической картине мира поэтов. Рассматривается также специфика взаимодействия мифологемы моря с другими мифострук-
турами, которые составляют основу мифологического мышления В. Стуса и А. Тарковского.
Ключевые слова: мифологема, море, мифопоэтическая картина мира, образ, первостихии.
43
Lexical Features of Arabic Internet Sayings for Women

A. O. Kucherenko
Taras Shevchenko National University of Kyiv
Corresponding author. E-mail: k.alina1092@gmail.com

Abstract. This paper deals with lexical means of Arabic Internet sayings for women. The study refers to modern aphorisms, witti-
cisms, motivational phrases and so forth. They reflect the language utilized in everyday communication. On the one hand, Arabic
variety covers standard and colloquial languages which can be mixed to facilitate the understanding between Arabs from different
countries. A special attention is also given to the code-switching and the code-mixing between Modern Standard Arabic and Collo-
quial Arabic. On the other hand, we consider the impact of the Internet on Arabic and analyze the creative aspect that affects the
female discourse online.
Keywords: Internet saying, female discourse, Arabic variety, lexical interference, colloquialism.
Introduction. The World Wide Web contains dozens of exploratory study of gender differences in social network
online communities targeted for different social, ethnic, communication among undergraduate men and women”
religious and gender groups, etc., which discover the 2012) [8]. A linguistic study of gender and politeness
opportunity for creative activities and lead to the creation strategies in Arabic on Facebook is investigated by Safaa
of folk-groups with esoteric and exoteric traditions. Gen- Al-Shlool [1]. S.O. Jarbou and B. Al-Share consider the
der groups are frequently promoted by commercial struc- gender factor of phonetic variation in Jordanian Arabic in
tures such as online journals. Media resources use addi- the computer–mediated communication [5]. Various as-
tional platforms, for instance Facebook, to gain the bigger pects of gender variation in Arabic are studied by M. A.
number of followers and, consequently, customers. How- Harb, A. A. Humei, M. Al-Fattah and others. Still, the
ever, the advertisement on social media should be diluted lexis of female discourse considering the creative manipu-
in order to avoid negative reactions and, hence, we ob- lation with Arabic language on Facebook lacks a thorough
serve how additional instruments can serve to attract analysis. It causes the need to study the language gender
people. Such tools embrace the so-called postfolkloric difference in a particular social context.
texts1, including Internet memes, wise sayings, witty The objective of this article is to analyze female Inter-
expressions and so forth. net sayings in Arabic in order to examine the informal
On the other hand, language variation on the Internet vocabulary of a modern Arabic woman utilized in every-
reflects linguistic peculiarities of the aforementioned day situations.
online folk-groups. For Arabic language, the variety co- Methodology and materials. We analyze Internet
vers Modern Standard Arabic (i.e. a literary form), Collo- posts on the Facebook community “Women” targeted for
quial Arabic and Latinized Arabic (i.e. Arabizee). Collo- female users [12]. The study is focused on the lexicon of
quial Arabic, in its turn, is represented with 18 dialects [9, Internet sayings covering different forms of Arabic
p. 22]. In addition, we should consider another language online. We also make an emphasis on the creative manip-
form affected by modern technologies, global tendencies ulation with the language including the wordplay that
and linguistic interferences leading to the language con- results in the usage of occasionalisms, nonce words and
vergence. It has some features of the Internet slang. This other. Nearly 500 samples were collected and qualitative-
paper deals with lexical means utilized in Arabic sayings ly analyzed. The author explicates the correlation between
on the web which cover colloquialisms, slang words, the colloquial and the literary lexis in various sayings, as
modern loanwords and other. well as the impact of extralinguistic factors on the Arabic
Literature Review. The language of Internet posts is language variation in the aforementioned online commu-
studied through blogging by S. Hadžiahmetović Jurida in nity. The provided data refers to educated Arabic female
“Linguistic Properties of Blogging within the Aspect of recipients in the age between 18 – 34 years2.
Netspeak” [4], S. C. Herring, I. Kouper, J. C. Paollilo, E. Results and discussion. Internet sayings are represent-
Wright and others. Z. A. Kadir, M. Maros, and B. A. ed with aphorisms (including pseudo-aphorisms), mottos,
Hamid provided the research on the linguistic features of witticisms, cliché, idioms and other. In postfolklore, we
online forums [6]. Linguistic gender variation in online observe the rethinking of traditional sayings, the relexical-
communication is studied by J. Guiller and A. Durndell ization of idiomatic expressions and, of course, the crea-
(“Students’ linguistic behaviour in online discussion tion of new texts referring to the contemporary life. Inter-
groups: Does gender matter?”) [3], J. Androutsopoulos net sayings have common features with posts in blogs and
(“From Variation to Heteroglossia in the Study of Com- microblogs and, hence, they reflect the everyday language
puter-Mediated Discourse” 2011) and others [2]. Gender utilized in social media.
peculiarities in English on Facebook are outlined by S. H. As G. Ramsay mentions, the code-switching in Egyp-
Thompson and E. Lougheed (“Frazzled by Facebook? An tian blogs occurs between MSA and Egyptian Arabic [10,
p. 50]. It is assumed, that the blogging language contains
1
insertions of dialects and it is called by some linguists the
Postfolkloric texts refer to the phenomenon of postfolklore. The term
was offered by the Russian scholar S. Nekludov to describe the modern
2
folk creativity which developed under new traditions, forms and ways of According to the New Global Social Media Research, the biggest
transmission [7, p. 2]. number of Facebook users are 18 – 34 years [11].
44
‘mixed variety’ [10, p. 50]. According to R. Bassiouney, al. That is, of course, from the female’s point of view (and
the code-switching in the informal media discourse is it has a corresponding reaction in the comments from
typical for both genders [10, p. 49]. Ramsay comes to the male users arguing the given point). On the other hand, a
conclusion that bloggers utilize some mixed variety of lexeme having mostly the negative meaning in the literary
Arabic which, depending on the situation and the recipi- language (ǧunūn ‘craziness’), or relating to some strong
ents, relies on a particular language variant with elements feeling to a person, gains the positive connotation ‘doing
of the other language form (MSA mixed with Colloquial something unusual, unexpected, entertaining’. At this
Arabic, mixing of regional dialects, and even Classic point, we suggest that the case of the word ǧunūn can be a
Arabic) [10, p. 83]. The similar language situation can be result of language and culture contacts online, because the
found in the everyday communication between represent- aforementioned connotation is typical for the western
atives of different Arabic countries in the real world. social media content. Additionally, the expression fa-tilka
Scholars admit the code-switching and the code-mixing anā (and that is me) proves the fact of linguistic interfer-
between different Arabic dialects within one message. ence in the studied online community as it literally repre-
This research contains instances of code-mixing in Inter- sents an English text in Arabic words.
net sayings for women that occurs at lexical (mundu Modern female aphorisms tend to use MSA as well:
duḫūlī li-tilka al-ǧāmi‘a ‘since I entered that university’), ar-raǧul lā yastaṭī‘ an yakūna qāsiyan ma‘a imraʼa
morphological (e.g. verbs with affix bi, the ending īn yuḥibbu-hā (a man cannot be cruel with a woman he
instead of ūn ignoring the grammatical case, etc.), phonet- loves). Another sample contains the features of Colloquial
ic (substitution ‘yā – alif maqṣūra’) and syntactic (ta‘rif Arabic – lā tasta‘ǧilū al-ḥubba… sa-yaʼtī waqt wa tak-
tafruq ‘knows how to distinguish’ with the omitted parti- tašif anna hunāk man yastaḥiqq al-intiẓār (do not hurry
cle an) levels. Additionally, we observe the code- love… The time will come and you will understand that
switching (for instance, one part of a message is provided there is a man who deserves waiting) – the verb taktašif
in MSA and the other one is a colloquial or a mixed varie- (here ‘understand’) is utilized in a unified colloquial form
ty). The author focuses on the lexical features of the given having no indications to the gender (unlike MSA).
phenomenon. Aphorisms frequently provide rich linguistic data con-
The first place among other posts is occupied by moti- sidering the creative aspect, i.e. the language game. For
vational phrases. For instance, tamassakī bi-tilka al-laḥẓa instance, the desire to create a unique expression on the
allatī taḥtafilī fī-hā bi-inǧāzāti-k wa tafawwuqi-k, iǧ‘alī- everlasting female topics (love, suffering and men) can
hā dāfi‘ li-l-mazīd min an-naǧāḥ fī ḥayāti-k al- result in an interesting wordplay: miš al-ǧū‘ bess ilī kāfir,
mustaqbala (keep the moment when you are celebrating al-ḥubb kāfir, wa at-ta‘alluq kāfir, wa al-masāfāt kāfira,
your achievements and superiority, make it an impulse for wa al-ḥanīn li-l-māḍī di min al-kabāʼir (not only the hun-
the further success in your future life). Though the text is ger can be severe, but the love is bitter, the liaison is bru-
written in MSA, two issues indicate to the usage of the tal, the distances are tough, as well as longing for the past
so-called ‘āmmiyyatu-l-muṯaqqafīn (Colloquial Arabic of – all they are sins). In the original variant, epithets are
intellectuals) – tamassakī bi-tilka al-laḥẓa (keep the mo- represented with the only one lexeme – kāfir – that is
ment) is an expression used in the colloquial variant and utilized in MSA in the collocation al-ǧū‘ al-kāfir (a se-
iǧ‘alī-hā dāfi‘ (make it an impulse), which is also taken vere hunger). Thereafter it is added to every word as a
from the oral speech where the endings are truncated modifier ‘tough’. Hence, the text expresses the negative
(iǧ‘alī-hā dāfi‘an in MSA). emotional state.
The motivation can be expressed implicitly: al-qararāt Aphorisms about love are popular among female users.
allatī yaṣna‘u-hā kibriyāʼu-k ṣāʼiba wa in awǧa‘at-ki They may be a part of the motivational content. Both
(decisions made by your dignity are right, even though Standard and Colloquial Arabic forms can be applied. The
they cause pain). This expression reflects the lexical inter- lexis is mainly related to emotions. Al-iḥtiyāǧ min aḫṭar
ference in Arabic online creativity. The idea has probably marāḥil al-ḥubb. Immā tuẓhir iḥtiyāǧa-k li-š-šaḫṣ ilī
been borrowed from the English social networking con- bitḥibbu-h wa huwa ma-yuqaddiru-š bitḥiss sā‘ata-hā
tent. The collocation ‘make a decision’ in MSA is trans- inna-k ta‘arreyt quddāma-h wa bitabaqqā ḍa‘īf wa
mitted with the equivalent ‘ittaḫaḏa qarāran’. However, sā‘ata-hā byanhār al-ḥubb di. (Neediness is one of the
the above text contains a calqued expression from English most dangerous stages of [being in] love. When you show
– ṣana‘a qarāran. your neediness to a person you love and he / she does not
Sayings addressing men can possess either a positive value that, sometimes you feel like you are undressed and
or a negative attitude in a message. But an implicit en- weak in front of that person, but sometimes this love dies
couragement to ‘stay yourself’ remains an important part [at all]). The above text is written in Colloquial Arabic
of motivational texts: ‘azīzī, in kunta tabḥaṯ ‘an al-kamāl (colloquial variant ilī (that), verbs in the colloquial form
wa al-miṯāliyya fa-anā last al-marʼa al-munāsiba la-k, with affix bi, etc.). The colloquialism di (this) indicates to
ammā in kunta tabḥaṯ ‘an aṣ-ṣidq wa al-maraḥ wa al- the Egyptian dialect. Lexemes ḥubb (love), bitḥiss (you
kaṯīr min al-ǧunūn fa-tilka anā (My dear, if you are look- feel), iḥtiyāǧ (neediness) express the positive emotionali-
ing for an excellent and a perfect woman then I am not a ty, meanwhile the words ta‘arreyt (you undressed), ḍa‘īf
good match for you, but if you are looking for sincerity, (weak) and byanhār (here ‘dies’) indicate to the negative
joy and a lot of craziness, that is me). Note here, that tone.
lexemes with general positive meaning (kamāl ‘excel- Another type of sayings is represented with witticisms.
lence’ and miṯāliyya ‘perfection’) are perceived negative- Witticisms concerning the man’s role in the woman’s life
ly, with some criticism of a hyperbolized image of a non- play an essential role in the community. For instance, lā
existing woman who, however, represents the men’s ide- taḥtāǧu al-marʼa li-raǧul yaḥullu la-hā ǧamī‘a mašākili-
45
hā walakinna-hā taḥtāǧu faqaṭ li-raǧul lan yuṣbiḥa Witticisms may provide warnings or advises in a hu-
muškila fī ḥayāti-hā (a woman does not need a man to morous manner. For instance, lā taʼmanī ‘azīztī… fa-r-
solve all of her problems, but she needs a man who [him- riǧāl kullu-hum ḫāʼinīn, wa aš-šarīf min-hum lam taʼtī-h
self] will not become a problem in her life). In this in- al-furṣa ba‘du! (Do not be credulous, dear… because all
stance, we observe the simplification of the literary vo- men are cheaters, and the noble one has not got such a
cabulary – taḥtāǧu li-raǧul (needs a man) is utilized with chance yet!). The language in the abovementioned text is
the preposition li, meanwhile the literary variant requires generally standard, except for the word ḫāʼinīn (cheaters)
the usage of the preposition ilā. given in a colloquial form with the ending īn instead of
The abovementioned simplification may be found in ūn. This is another evidence of code-mixing between
the following instance as well: mundu duḫūlī li-tilka al- Standard and Colloquial Arabic in everyday speech.
ǧāmi‘a, wa anā fatāt sayyiʼatu-l-mizāǧ wa sa-uṣbiḥ qātila Witticisms cover ironic puns concerning some particu-
qarīban (since I had entered that university, I became a lar issues. The realization of some misconception may be
girl with a bad mood and I will become a killer soon). The expressed with the wordplay: marḥala anna-k miš qādir
literary expression daḫala al-ǧāmi‘a (enter a university) tuṭabṭib ‘alā ḥad, li-anna-k mustahlik kull ṭāqata-k fī
is utilized in the colloquial variant daḫala li-l-ǧāmi‘a with anna-k tubeyyin anna-k qawiy wa miš muḥtāǧ ṭabṭaba
the same meaning. However, in MSA, it has a connotation min ḥad! (That period when you are incapable of chatting
‘enter a building’, not an establishment. Additionally, the with anyone because you waste all your energy to explain
word mundu (since) is also a colloquialism reflecting the that you are strong and do not need to chat with anyone!).
regional phonetic peculiarities, i.e. a letter ḏ from the The pun is based on the alternation of words qādir (capa-
literary equivalent munḏu is substituted with d. On the ble) and muḥtāǧ (needing) and the repetition of the word
other hand, we observe the relation of ‘bad mood’ to the ṭabṭaba (chatting). The combination of words marḥala
lexeme ‘killer’ obviously having the negative expressivi- anna-k (literally ‘a period that you’) reflects the peculiari-
ty. ties of online creativity – the given expression is widely
Sometimes the code-switching from the literary form utilized in Internet memes. The saying itself is written in
to the colloquial language serves to express the moral of a Colloquial Arabic. The literary word ṭabṭaba (babbling)
modern aphorism in a witty way: gains the meaning ‘chatting’ in the youth slang. The in-
iḏa aḥbabta šaḫṣayni fa-iḫtāra aš-šaḫṣa aṯ-ṯānīya li- formal usage of the abovementioned word results in the
anna-ka law aḥbabta al-awwala mā daqqa qalbu-ka li-ṯ- variation of the preposition utilized inside one saying –
ṯānī wa iḏa aḥbabta šaḫṣ ṯāliṯ… fa-anta raǧul ‘urra mafīš tuṭabṭib ‘alā ḥad (you chat with anyone) and ṭabṭaba min
faʼida fī-k ḥad (chatting with anyone).
(If you have fallen in love with two people you choose In the instance below, the humorous effect is created
the second person, because if you loved the first person by a hyperbolized reaction expressed with verbs pos-
your heart would not have started beating for the second sessing the explicit negative emotionality (aḥsudu ‘I am
one. But if you have fallen in love with the third one… jealous’, aḥqidu ‘I despise’, akrihu ‘I hate’): al-maḥẓūẓāt
then you are a prostitute, not a man, and there is no use hunna man yaʼkulna al-aḥḍar wa al-yābis wa lā yazīd
from you). waznu-hunna… anā aḥsudu-hunna, anā aḥqidu-hunna,
The first sentence in the given above text is written in anā akrihu-hunna (lucky girls are those who eat every-
MSA using neutral lexis except the idiom daqqa qalbu-ka thing and do not gain weight… I am jealous of them, I
li-ṯ-ṯānī (your heart started beating for the second person) despise them, I hate them). The message is written in
expressing the emotional state of falling in love. Howev- MSA. It contains an idiom al-aḥdar wa al-yābis (literally
er, the second sentence contains the creative solution to ‘green and dry’) ‘everything’ which is generally utilized
describe a too amorous person – raǧul ‘urra (a prostitute, in a negative context (for example, aḥraqa al-aḥḍar wa
not a man). Note here, that the humorous effect is based al-yābis ‘burn everything down’). Obviously, we observe
on the usage of a word ‘man’ with an obscene lexical unit the parallel between ‘burning everything’ and ‘eating
to entertain the female recipients. The given text contains everything’, given that the girls ‘eating everything’ and
the wordplay focused on the irrelevant combination of a staying slim are ‘hated’. As we have already mentioned,
typical offensive lexeme for women with the word denot- turning to such offensive means is typical for the online
ing any male. communication (see the instance with an obscene lexeme
Witticisms can be posted in the form reflecting the var- ‘urra).
iant between MSA and Colloquial Arabic, i.e. the afore- Conclusion. The lexicon of Arabic Internet sayings for
mentioned mixed variety: wa-l-bint ilī biǧidd hiyā ilī women demonstrates the effect of modern technologies
ta‘rif tafruq imtā tabqā unṯā bi-maʼnā al-kalima wa imtā and global tendencies on the language variation in the
tabqā bi-l-miʼa rāǧil (a strong girl is the one who knows virtual space. Culture and language contacts on Facebook
how to distinguish [the moments] when to literally stay a lead to the lexical interference. We find the usage of
woman and when to stay a man for 100%). Colloquial- calques (ṣana‘a qarāran ‘make a decision’) and borrowed
isms ilī (that), imtā (when) and rāǧil (man) are given connotations (ǧunūn ‘craziness’). Social media lexis re-
together with colloquial syntax constructions (for in- quires the creation of equivalents for the popular slang
stance, ta‘rif tafruq ‘knows how to distinguish’ instead of words (ṭabṭaba ‘babbling’ is interpreted as ‘chatting’).
a literary form ta‘rif an tafruq). In addition, we observe Besides the impact of English, the vocabulary of the given
the substitution ‘yā – alif maqṣūra’ in lexemes imtā (imtī) sayings is affected by the diglossic situation in the Arab
and unṯā (unṯī), the substitution ‘alif – alif maqṣūra’ in world. We observe both the code-mixing and the code-
the verb tabqā (stay) and other typical replacements. switching involving MSA and different forms of Collo-
quial Arabic. In the case of code-mixing, a particular
46
variant prevails (mainly MSA) in a message and some occasional usage of irrelevant modifiers (for instance, the
lexical units (i.e. colloquialisms) are added to make it word kāfir ‘tough’), the relexicalization of collocations
closer for the female recipients. The code-switching fre- (for instance, the idiom al-aḥḍar wa al-yābis ‘every-
quently occurs when an author uses first MSA and then thing’) and other.
shifts to Colloquial Arabic to create a humorous effect. The herein study indicates that the examined sayings
The provided instances indicate that Internet sayings posted by and mainly for female users cover the lexis of
for women cover the topics of love, men, beauty and MSA, colloquialisms, slang words, loanwords, obscene
success. The vocabulary transmits deep emotional states lexemes and expressions, idioms, etc. In the context of
(from happiness and joy to hate and suffering) expressed online creativity, the given lexicon can be relexicalized in
with lexemes having both traditional understanding and order to express some emotional state, attitudes and other.
modern interpretations (for example, craziness). Female The code-switching and the code-mixing between MSA
sayings contain obscene lexical units and offensive ex- and Colloquial Arabic are utilized in terms of informal
pressions to transfer the attitude toward the popular issues online discourse and need the in-depth analysis of its
discussed on Facebook (men’s behaviour, overweight, lexical, morphological, phonetic and other peculiarities.
bad mood, etc.). Additionally, the creativity in the studied Although this research is relatively small, it has important
online community includes the language game. It affects implications for the further sociolinguistic studies of Ara-
the lexicon utilized for the wordplay and results in the bic language variation on the web.
REFERENCES
1. Al-Shool, S. Politeness and Gender in the Arabic Discourse of Komunikacija i kultura online, 2016. VII (7). P. 1 – 21. Availa-
Social Media Network Websites: Facebook as a Norm // In- ble at:
ternational Journal of Linguistics, 2016. 8 (3). P. 31 – 58. http://doi.fil.bg.ac.rs/volume.php?pt=journals&issue=kkonlin
2. Androutsopoulos, J. From Variation to Heteroglossia in the e-2016-7-7&i=1
Study of Computer-Mediated Discourse // Digital Discourse: 8. Thompson, Sharon H. and Lougheed, E. Frazzled by Face-
Language in the New Media, 2011. P. 277 – 298. book? An Exploratory Study of Gender Differences in Social
3. Guiller, J. and Durndell, A. Students’ linguistic behaviour in Network Communication among Undergraduate Men and
online discussion groups: Does gender matter? // Computers Women // College Student Journal, 2012. 46 (1). P. 88 – 98.
in Human Behavior, 2007. 23 (5). P. 2240 – 2255. 9. Sadat, F., Kazemi, F. and Farzindar, A. Automatic Identifica-
4. Hadžiahmetović Jurida, S. Linguistic properties and aspects of tion of Arabic Language Varieties and Dialects in Social Me-
blogging within the context of Netspeak // Jezikoslovlje, dia // Proceedings of the Second Workshop on Natural Lan-
2013. 14(2-3). P. 517 – 536. guage Processing for Social Media, 2014. P. 22 – 27.
5. Jarbou, S. O. and Al-Share, B. The Effect of Dialect and 10. Ramsay, G. What kind of Arabic and why? Language in
Gender on the Representation of Consonants in Jordanian Egyptian blogs // Orientalia Suecana, 2012. LXI. P. 49 – 87.
Chat // Language@Internet, 2012. 9. Available at: 11. New Global Social Media Research [online]. Available at:
http://www.languageatinternet.org/articles/2012/Jarbou. https://www.smartinsights.com/social-media-
6. Kadir, Z. A., Maros, M. and Hamid, B. A. Linguistic Features marketing/social-media-strategy/new-global-social-media-
in the Online Discussion Forums // International Journal of research/
Social Science and Humanity, 2012. 2 (3). P. 276 – 281. 12. WomenNewsPaper [online]. Available at:
7. Kucherenko, A. Some Features of Postfolklore in Arabic https://www.facebook.com/WomenNewsPaper/
Online Communication //
Лексические особенности арабских Интернет-высказываний для женщин

А. А. Кучеренко
Аннотация. Данная статья касается лексических средств в арабских Интернет-высказываниях для женщин. Исследование
относится к современным афоризмам, остроумным высказываниям, мотивирующим выражениям и т.п. Они отражают язык,
используемый в ежедневной коммуникации. С одной стороны, разновидности арабского языка включают литературную и
разговорную формы, которые могут смешиваться для упрощения взаимопонимания между арабами из разных стран. Особое
внимание также уделяется переключению и смешиванию кодов литературного и разговорного арабского языка. С другой
стороны, мы рассматриваем влияние Интернета на арабский язык и анализируем творческий аспект, который воздействует
на женский онлайн-дискурс.
Ключевые слова: Интернет-высказывание, женский дискурс, разновидность арабского языка, лексическая интерферен-
ция, разговорная лексика, сленг.
47
Позиційна характеристика та функції епістемічних дискурсивних маркерів

у ранньоновоанглійському теологічному дискурсі
Ю. В. Лисецька
Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна
Corresponding author. E-mail: lysetskayuliia@gmail.com
Paper received 02.04.18; Revised 05.0418; Accepted for publication 06.04.18.
Анотація. Статтю присвячено аналізу позиційної характеристики і функцій епістемічних дискурсивних маркерів у ранньо-
новоанглійському теологічному дискурсі. Виокремлено типи епістемічних дискурсивних маркерів і розглянуто їх позицію у
працях теолога Томаса Брауна. Встановлено, що для теологічного дискурсу найбільш поширеними позиціями для епістемі-
чних дискурсивних маркерів є ініціальна і медіальна. Досліджено, що епістемічні дискурсивні маркери представлені матри-
чними, адвербіальними, номінативно-означальними та інфінітивними клаузами.
Ключові слова: ранньоновоанглійський теологічний дискурс, епістемічні дискурсивні маркери, матрична клауза, адвер-
більна клауза, номінативно-означальна клауза, інфінітивна клауза.
Постановка проблеми. Вивчення дискурсу, а також жають суб’єктивну думку мовця про подію чи ситуа-
його складових – дискурсивних маркерів (далі – ДМ) цію об’єктивної реальності [3]. ЕДМ є лінгвістичним
займає одне із найважливіших місць у сучасній лінг- засобом відображення епістемічної модальності, яку
вістиці. Особливу увагу вітчизняних та зарубіжних визначають як категорію, за допомогою якої мовець
дослідників привертає клас епістемічних дискурсив- передає своє відношення до вірогідності повідомлен-
них маркерів (ЕДМ) або маркерів-коментарів. У рам- ня. Епістемічна модальність передає, перш за все,
ках нашого дослідження ми зробили спробу визначи- значення достовірності/недостовірності [5, c.450].
ти функції ЕДМ, а також прослідкувати їхню позицію Згідно з класифікацією Р. Квірка, ЕДМ представле-
в реченні, базуючись на відібраних пам’ятках теологі- ні:
чного дискурсу. - матричними клаузами головного речення (the ma-
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Cеред trix clause of a main clause);
науковців, які займалися вивченням ДМ, варто зазна- - адвербіальними клаузами (вводяться за допомо-
чити Д. Шифрін [13], Б. Фрейзера [10], [11], [12], О. гою сполучника as);
Котова [4], К. Бауера-Рамазані [6], К. Кисельову [2], - номінативно-означальними клаузами (a nominal
Е. Траугот [16] та інших науковців. ДМ досліджують- relative clause);
ся з позиції теорії граматикалізації [15], прагмалінгві- - інфінітивними клаузами (to-infinitive clause).
стики [7] і дискурсології [13]. Нині дискурсологія та Матричні клаузи, як тип ЕДМ, вважають найбільш
лінгвопрагматика стрімко розвиваються, у їхніх ме- уживаними і, зазвичай, включають перехідне
жах формуються нові концепції, що зумовлюють дієслово або прикметник, що вимагає номінативно-
необхідність аналізу дискурсивних одиниць. го that-конектора як додатка. Сполучник that виділя-
Теологія є наукою, яка оперує термінами, доктри- ється не лише інтонаційно, а на письмі також виокре-
нами, догмами, канонічними поняттями. Важко знай- млюється комами і розділяє власне ЕДМ від матрич-
ти сферу людського життя, де лінгвістика відігравала ної клаузи [17, с. 1113].
б таку важливу роль як в теології. Адже більшість ЕДМ, які реалізуються у матричних клаузах, вико-
суперечок – міжконфесійних, історичних, та ін. вини- нують різні семантичні функції:
кають саме через різне ставлення до мови та інтерпре- 1. ставлення мовця стосовно матричної клаузи.
тації її засобів в основних першоджерелах. Тобто, Підметом функціонує особовий займенник "I" та
проблеми мовознавчого походження стають пробле- дієслово у теперішньому часі. Наприклад: I believe, I
мами релігійних світоглядів. Теологічна комунікація є guess, I think, I expect, I feel, I hear, I presume, I assume,
одним із найдавніших видів людського спілкування, I understand, I suppose, I consider, I suspect, I'm told, I
але її наукове вивчення почалося недавно. Праці О. have read, I have heard, I have heard tell, I can see, I
Гадомського [1], Д. Крістала [9], Д.Трейсі [14] прис- may assume, I dare say, I venture to say, one hears, they
вячені питанням теології та теолінгвістики. Пробле- tell me, they allege, they say, it is said, it is reported, it is
матикою теолінгвістики займалися, переважно, лінг- claimed.
вісти, теологи, соціологи, філософи та релігієзнавці. 2. вираження впевненості мовця. Зазвичай, підме-
Недостатня кількість праць про ЕДМ та їх викорис- том виступає особовий займенник "I" і дієслово
тання в теологічному дискурсі визначає актуальність вживається в теперішньому часі (I know, I claim, I
їх дослідження для сучасної лінгвістичної науки. see, I remember, I agree, I admit, I'm sure, I'm convinced;
Мета статті полягає в аналізі позиційної характе- I have no doubt; it's true, it transpires; there's no doubt; I
ристики класу ЕДМ та виявленні їхніх функцій в тео- must say, I must admit, I must tell you, I have to say. Від-
логічному дискурсі ранньоновоанглійської мови. мова або недостатня впевненість експлікується таки-
Виклад основного матеріалу. Традиційно вважа- ми ЕДМ: I don't deny, I don't doubt;
ється, що ДМ є ідіоматичними виразами, або кліше, 3. відтворення емоційного ставлення мовця до змі-
стереотипними заповнювачами мовленнєвих пауз. До сту висловлення. Суб’єкт – "I" і дієслово в
ЕДМ слід віднести функціональні одиниці, що вира-
48
теперішньому простому часі. Інколи також викори- no vulgar part of faith, to believe a thing not only
стовується "I" та дієслово в формі інфінітиву. Напри- above, but contrary to, reason, and against the arguments
клад: I'm glad to say, I'm happy to say, I'm pleased to say, of our proper senses [8].
I'm delighted to say, I'm happy to tell you; I hope, I wish, Як видно з прикладу (2), ступінь впевненості пос-
I fear, I regret, I'm afraid; I regret to say, I'm sorry to тупово збільшується від початку до завершення
say; it pains me to tell you, it grieves me to say. Такі повідомлення завдяки вищенаведеним ЕДМ.
вигуки як "God knows" та "Heaven knows" також вико- У прикладах (3)-(4) мовець намагається висловити
нують аналогічну функцію, тобто передають емоційне припущення за допомогою ЕДМ I believe:
відношення мовця. (3) I believe, besides Zoroaster, there were divers oth-
4. атрактантів уваги. Деякі ЕДМ закликають слуха- ers that writ before Moses;
ча до схвалення висловленого повідомлення. У той же who, notwithstanding have suffered the common fate of
час маркери виражають неформальне ставлення time [8].
мовця до слухача. "You" виступає в якості підмета: (4) That she was edified out of the rib of Adam, I
you know, you see, you realize, you can see, you may believe. [8].
know, you may have heard, you must admit, mind you, Використовуючи I believe на початку речення (3),
mark you, it may interest you to know [17, с. 1114-1115]. мовець висловлює сильніше припущення, ніж
В адвербіальній клаузі функціонують ЕДМ, що у прикладі (4), що залежить від позиції ЕДМ в ре-
вводяться за допомогою сполучника "as". "As" ченні.
виконує дві функції – означальну і підрядну. За- Адвербіальна клауза, що вводиться за допомогою
вдяки функції означення "as" вводить реченнєву сполучника as, виконує функцію відносного
означальну клаузу (sentential relative clause), яку мож- займенника. Наприклад:
на додавати на початок висловлення, маркера чи ре- (5) Again, I believe that all that use sorceries,
чення до якого вона відноситься. Завдяки своїй мобі- incantations, and spells, are not witches, or, as we term,
льності "as"- маркер (клауза) також функціонує як magicians… [8].
відносний займенник: as everybody knows, as you may Як бачимо адресант наголошує на вірогідності ви-
remember, as you say, as I can see, as I have said, as I'm користання чар, заклять відьмами, котрих
told, as you may have heard. Підрядний сполучник "as" називають чарівниками. За допомогою номінатив-
визначається також як адвербіальний маркер. но-означальної клаузи what is worse (6) мовець деталі-
Інші приклади використання "as" як підрядного зує своє повідомлення:
сполучника: as it appears, as it happens, as it (6) Neither doth herein my zeal so far make me forget
transpired, as it may interest you to know, as I see it, the general charity I owe unto humanity, as rather to
as I interpret it. Деякі приклади з використанням "as" hate than pity Turks, Infidels, and (what is worse)
дозволяють додавати "it" при розширенні структури Jews… [8].
ЕДМ: as (it) seems likely, as (it) often happens, as (it) У прикладах (1) – (3) ЕДМ займають ініціальну по-
was pointed out, as (it) was said earlier, as I remember зицію і належать до матричних клауз, у складі
(it), as I understand (it) [17, с. 1116]. яких спостерігається використання that-конектора.
Номінативно-означальна клауза (a nominal relative Варто підкреслити, що приклади (2), (5) ілюструють
clause), що належить до типів ЕДМ, вводиться використання декількох ЕДМ в межах одного речення
за допомогою "what" (what is more serious, what is в різних позиціях, що є характерною особливістю
worse, what is most signifcant of all, what is very strange, ранньоновоанглійського теологічного дискурсу. Ме-
what annoys me). діальна позиція ЕДМ спостерігається у прикладах (2),
Ще один тип ЕДМ експлікується за допомогою ін- (5), (6), а фінальна позиція у прикладі (4).
фінітивної клаузи (to-infinitive clause). До них Висновки і пропозиції. Таким чином нами було
належать: to be honest, to be fair, to be frank, to be виявлено найбільш поширені ЕДМ в
precise, to be truthful, to be serious for a moment, to ранньоновоанглійських теологічних працях – "I
speak candidly, to put it briefly та інші [17, с. 1117]. believe" та "I think". Найчастіше ЕДМ виконують фун-
Проаналізуємо типи ЕДМ у теологічних працях кцію висловлення ставлення мовця стосовно матрич-
ранньоновоанглійського періоду, розглянемо їх ної клаузи. ЕДМ виконують роль вставних конструк-
позицію та функціонування в реченні: цій, утворюючи окрему інтонаційну групу. Вони фун-
(1) I believe that the whole frame of a beast doth кціонують в ініціальній, медіальній та фінальній по-
perish, and is left in the same state after death as before it зиціях.
was materialled unto life: that the souls of men know Вивчення ЕДМ дає змогу виділити широкий спектр
neither contrary nor corruption. [8]. їх структурно-семантичних ознак в
У прикладі (1) мовець висловлює своє ставлення теологічному дискурсі ранньоновоанглійської мо-
стосовно матричної клаузи за допомогою ЕДМ I be- ви. Для таких одиниць як ЕДМ на перший план вихо-
lieve, акцентуючи увагу на загибелі звіра. Приклад (2) дить їх позиція в дискурсі і семантичні функції. Перс-
ілюструє вираження адресантом впевненості у вірогі- пективою подальших досліджень вбачаємо у встанов-
дності свого повідомлення, використовуючи для під- ленні комунікативно-дискурсивних особливостей
силення ще один ЕДМ I think: ЕДМ у релігійному дискурсі, оскільки вони допома-
(2) I believe, that all this true, which, indeed, my rea- гають виявити реальні наміри автора і механізми
son would persuade me to be false: and this, I think, is впливу на слухача.
49
1. Гадомский А. Религиозный язык – теолингвистика – 8. Browne T. Religio Medici [Електронний ресурс] / T.
языкознание / А. Гадомс- Browne – Режим доступу: www.luminarium.org/renascence
кий // Учен. записки Таврического Национального Уни- editions/browne/medici.html
верситета им. В.И. Вернадского. – 2007.– Т.20(59), №1. – 9. Crystal D. Generating Theological Language [Електронний
С. 287-293. – (Серия "Филология") ресурс] / D.Crystal– Режим доступу:
2. Баранов А. Дискурсивные слова русского языка: опыт http://www.davidcrystal.com/David_Crystal/articles.html
контекстно-семантического описания: монография / А. 10. Fraser B. An approach to discourse markers [Text] / B.
Баранов, К. Бонно, Н. Василевская, Р. Камю] Под ред. К. Fraser // Journal of paragmatics. – 1990. – № 14. – Р. 95.
Киселевой, Д. Пайара; МГУ им. М. В. Ломоносова. Фи- 11. Fraser B. Pragmatic markers [Text] / B. Fraser // Pragmatics
лол. фак. – Москва : Метатекст, 1998. – 446 с. 6 (2). – 1996. – Р. 318.
3. Кибрик А. Рассказы о сновидениях: корпусное исследова- 12. Fraser B. What are discourse markers? / B. Fraser. – Journal
ние устного русского дискурса / А. Кибрик – Litres, 2017. of pragmatics, 1999. – Vol. 31. – P. 931-952.
– 738 с. 13. Schiffrin D. Discourse Markers / D. Schiffrin. – Cambridge
4. Котов А. Социокоммуникативные особенности функ- University Press, 1987. – 318 p.
ционирования дискурсивных маркеров [Електронний ре- 14. Tracy D. Theology as Public Discourse / D. Tracy – The
сурс] / А. Котов – Режим доступу: http://www.ncstu.ru Christian Century, 1975. P.280-284.
5. Пянковська І. Категорія епістемічної модальності (на 15. Traugott E. Constructions in grammaticalization / E.
матеріалі німецької мови) / І. Пянковська // Наукові запи- Traugott, B. Joseph, R. Janda // The Handbook of Historical
ски Кіровоградського державного педагогічного універ- Linguistics. – Oxford : Blackwell, 2003. – P. 624–647.
ситету імені Володимира Винниченка. – Філологічні нау- 16. Traugott E. The role of the development of discourse mark-
ки. 2014 N130. – С. 450. ers in a theory of grammaticalization [Електронний ресурс]
6. Bauer-Ramazani C. English Discourse Markers [Електрон- / E. Traugott – Режим доступу:
ний ресурс] – http://www.wata.cc/forums/uploaded/136_1165014660.pdf
Режим доступу: http://academics.smcvt.edu/cbauerramazani/ 17 Quirk R. Comprehensive Grammar of the English Language /
AEP/BU113/English/discmarkers.ht/ R. Quirk. – Longman, 1989. – 1779 p.
7. Brinton L. Pragmatic Markers in English: Grammaticalization
and Discourse Functions / L. Brinton. – Mouton de Gruyter,
1996. – 429 p.
REFERENCES
1. Gadomsky A. Religious language - theolinguistics - linguistics 3. Kibrik A. Stories about dreams: corpuscular study of oral
/ A. Gadomsky // Scientific. notes of the Taurida National Russian discourse / A. Kibrik - Litres, 2017. – 738 p.
V.I. Vernadsky University. - 2007. - Т.20 (59), №1. - P. 287- 4. Kotov A. Sociocommunication features of the functioning of
293. - (Series "Philology"). discursive markers [Electron resource] / A. Kotov - Access
2. Baranov A. Discourse words of the Russian language: experi- mode: http://www.ncstu.ru.
ence of contextual-semantic description: monograph / A. 5. Pyankovska I. The category of the epistemological modality
Baranov, K. Bonno, N. Vasilevskaya, R. Camus] Ed. K. (on the material of the National Monument) / I. Pyankovska //
Kiseleva, D. Payar; Lomonosov Moscow State University. Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Scientific
Philology fact. - Moscow: Metatext, 1998. - 446 p. notes. Series: Pedagogical Sciences. 2014 N130. - P. 450.
Positional characteristics and functions of the epistemic discourse markers in Early New English theological discourse
Y. V. Lysetska
Abstract. The article is devoted to the study of the functions and positional peculiarities of the epistemic discourse markers in the
Early New English theological discourse. The types of epistemic discourse markers and their position in the works of Thomas
Browne are analyzed. The typical positions of epistemic discourse markers are initial and medium. Types of the epistemic discourse
markers are stated: the matrix clause of a main clause, an adverbial clause, a nominal relative clause and to-infinitive clause.
Keywords: Early New English theological discourse, epistemic discourse markers, matrix clause, adverbial clause, nominal
relative clause, to-infinitive clause.
Позиционная характеристика и функции эпистемических дискурсивных маркеров в ранненовоанглийском теологи-

ческом дискурсе
Ю. В. Лисецкая
Аннотация. Статья посвящена исследованию позиционных особенностей и функций эпистемических дискурсивных марке-
ров в ранненовоанглийском теологическом дискурсе. Выделено типы эпистемических дискурсивных маркеров и рассмотре-
но их позицию в работах теолога Томаса Брауна. Установлено, что для ранненовоанглийского теологического дискурса
инициальная и медиальная позиции являются наиболее распространенными. Исследовано, что эпистемические дискурсив-
ные маркеры представлены матричными, адвербиальными, номинативно-определительными и инфинитивными клаузами.
Ключевые слова: ранненовоанглийский теологический дискурс, эпистемические дискурсивные маркеры, матрическая
клауза, адвербиальная клауза, номинативно-определительная клауза, инфинитивная клауза.
50
Способи вираження присудка у східноподільських

говірках української мови
О. І. Сьоміна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань, Україна
Corresponding author. E-mail: helgandr@gmail.com

Анотація. Статтю присвячено вивченню особливостей вживання різних видів присудків у східноподільських говірках укра-
їнської мови. Зауважено, що діалектні особливості української мови активно вивчалися на фонетичному, лексичному і мор-
фологічному рівнях, а діалектний синтаксис у науковій літературі системно не представлений. Джерелом дослідження об-
рано діалектні тексти, зібрані в говірках Східного Поділля. У статті репрезентовано всі види як простого, так і складного
присудка у східноподільських говірках, а також визначено, що всі вони є широко вживаними на території Східного Поділля.
Ключові слова: синтаксис, присудок, види присудка у говірках, дієслівний присудок, іменний присудок, східноподільські
говірки.
Вступ. Найменш дослідженою ланкою діалектології та власні записи, зібрані автором на території Східно-
на сьогоднішній день залишається синтаксис. Перед- го Поділля.
умовою вивчення простого та складного речення в Виклад основного матеріалу. Український діалек-
українській діалектології є дослідження вживання тний синтаксис, а зокрема і східноподільські говірки,
різних видів підмета та присудка у його складі. Адже є найменш дослідженим рівнем української мови.
граматична основа є невід’ємною частиною будь- Діалектні особливості української мови активно ви-
якого речення. Зафіксувати синтаксичні особливості у вчалися на фонетичному, лексичному і морфологіч-
діалектних текстах дуже складно. Тому різні синтак- ному рівнях. Діалектний синтаксис у науковій літера-
сичні явища лише частково вивчені в окремих гово- турі не представлений системно, що відкриває широкі
рах. можливості для вивчення синтаксичного рівня укра-
Аналіз останніх досліджень і результатів. Ви- їнської мови. Дослідник українських діалектів С.Ф.
вченню діалектного синтаксису присвячені праці Бевзенко вважає, що це може бути обумовлено тим,
таких науковців, як І. Г. Матвіяс («Лінгвогеографічне що питома вага діалектних синтаксичних явищ відно-
дослідження українського діалектного синтаксису», сно невелика, і українські діалекти відрізняються між
«Особливості словосполучень у західноукраїнському собою на рівні синтаксису помітно менше, ніж на
варіанті літературної мови»), Й. О. Дзендзелівський рівні морфології та фонетики [1, с. 46].
(«Спостереження над синтаксисом українських гові- Один із членів граматичної основи – присудок. У
рок нижнього Подністров’я»), П. М. Лизанець («Укра- мовознавстві присудок спочатку характеризували з
їнські південнокарпатські говірки Затисся Винограді- логістичної точки зору. Ф. І. Буслаєв про присудок
вського району Закарпатської області»), говорив так: «Те, що ми думаємо або судимо про
В. М. Брахнов («Складнопідрядні конструкції говірок предмет (про підмет), називається присудком» [3, с.
Переяслав-Хмельницького району у зв’язку з інтона- 7]. Розрізняючи логічний та граматичний присудок,
цією»), В. І. Добош («Синтаксис українських півден- науковець зазначав, що логічний присудок – це при-
нокарпатських говорів») тощо. Синтаксис східнопо- судок з усіма залежними словами; граматичний при-
дільських говірок частково був досліджений у праці судок мав визначення схоже до сучасного розуміння.
Є. Рудницького «Зложене речення в гуманських дія- У «Курсі сучасної української літературної мови»
лектах» майже століття тому, окремі особливості Л. А. Булаховського присудок формулюється на осно-
словосполучень зафіксовано в Атласі української ві міркувань про граматичні пари слів «з двома еле-
мови. Окремо вивченню способів вираження присуд- ментами: носій ознаки – і ознака, приписувана йому в
ка в українських говірках увага ще не приділялася, а часі і способі» [2, с. 9]. І. К. Білодід дає таке визна-
тому вимагає ґрунтовного опрацювання, що і визна- чення присудку: «Присудок – головний член двоскла-
чає актуальність цієї розвідки. дного речення, синтаксично пов’язаний з підметом
Мета статті – проаналізувати та виокремити предикативним зв’язком» [8, с. 154]. Науковець за-
найуживаніші способи вираження присудка у східно- значав, що синтаксична роль присудка не зводиться
подільських говірках української мови, розглянути до його морфологічного вираження, він може мати ще
специфіку їх вживання на території Східного Поділля й інтонаційні ознаки.
України. Кожен з мовознавців по-своєму виділяє та називає
Методи дослідження. Для досягнення поставленої різні типи присудка. І. К. Білодід, вказуючи на неод-
сети використано описовий метод з елементами ста- норідну структуру присудка, виділяє простий, скла-
тистичного, лінгвогеографічний, моделювання лінг- дений і подвійний присудок. Інші є підтипи і види
вальних явищ. присудка є структурними різновидами вказаних трьох
Джерелами нашого дослідження стали сучасні за- типів [8, с 154]. Простий присудок мовознавець поді-
писи зв’язних текстів дослідників східноподільських ляє на дієслівний присудок в особових формах повно-
говірок (Мартинова Г.І., Тищенко Т.М., Поліщук Л.Б.) значних дієслів, інфінітивний присудок, вигуковий
присудок і нульовий присудок. Складений присудок,
51
залежно від морфологічних засобів, якими передаєть- 6. Форма простого майбутнього часу: ну / |будим
ся лексичне значення присудка, розрізняється дієслів- ста|ратис’ [4, с. 859]; і п|р’амо |буду у |бога про|сити
ний складений присудок та іменний складений прису- |
ц’ого / шоб до|жити в сво|йему си|л’і в·і|ка [4, с. 864].
док. ІІ. Складений присудок може бути дієслівним та
Присудок – це головний член двоскладного речен- іменним.
ня, що виражає ознаку підмета. Він є носієм предика- 1. Дієслівний складений присудок виражається спо-
тивності – основної властивості речення, надає підме- лученням інфінітива з особовими формами дієслів з
ту модально-часової характеристики [7, с. 318]. При- фазовим або модальним значенням [7, с. 319].
судок може означати дію, стан, якість, ознаку, кіль- 1.1. Присудок, виражений дієсловом з фазовими
кість, приналежність, родову характеристику. дієсловами (якими виступають дієслова типу стати,
За характером морфологічного вираження присуд- починати, переставати, продовжуватися, братися
ки поділяються на дієслівні та іменні, за будовою – на та ін., які означають початок, продовження або кінець
прості, складені і подвійні [7, с. 319]. дії): ком|байн п·і|шов моло|тити / |зерно поча|ли
І. Простий дієслівний присудок – це присудок, ви- во|зити на т’ік [4, с. 716];
ражений дієсловом, що поєднує у собі граматичне і 1.2. Присудок, виражений дієсловом з модальними
лексичне значення. Він характеризує дію, стан, ознаку дієсловами, що виконують роль зв’язки, виражають
предмета. Цей присудок виражається дієсловом у відтінки можливості, неможливості дії, прагнення,
дійсному, умовному або наказовому способі. бажання (мусити, уміти, хотіти, треба, бажати,
У східноподільських говірках використовуються думати, любити тощо) і є показниками часу і способу
всі ці види простого дієслівного присудка. дієслова: на роздо|р’іж·і |можут |бути р’ізн’і
1. Присудок, виражений дієсловом дійсного спосо- проі|шеств·ійа / неиш|час’н’і с|лучайі / бо|л’ез’н’і [6, с.
бу у формі теперішнього, минулого чи майбутнього 387].
часу: 1.3. Присудок, виражений дієсловом, де роль мода-
а) дійсний спосіб теперішній час: пи|чут коро|вай / льної частини дієслівного складеного присудка вико-
с ход’ат’с’а ж·ін|ки [4, с.791]; а то|д’і вже |каждому на
|
нують предикативні прикметники типу повинен, зда-
та|р’ілочку кла|дут і п·ід|нос’ат |л’уд’ам цим [4, тний, рад, змушений, зобов’язаний: а по|вин.о |сонце
с.865]; з’ігр’і|вати / і по|вин.о / йак|шо в·ітк|рили в·ік|но чи
б) дійсний спосіб минулий час: а то ж де д|вер’і / то во|но про|сушуйе [6, с. 371].
прац’у|вала / |сорок ш|тири |годи с|тажу в |мене [4, 2. Складений іменний присудок складається з діє-
с.820]; |перший раз ми муру|вали |метир |дес’ат’ ви- слова-зв’язки та іменної частини мови. Іменниковий
со|ти [4, с.717]; хл’іб на |жорнах мо|лоли уруч|ну [4, предикативний член складеного присудка частіше
с.777]; виражається словом іменної частини мови в називно-
в) дійсний спосіб майбутній час: |думайу / шо йа му або орудному відмінку. Іменна частина складеного
дожи|ву в·і|ка в |с’ому си|л’і [4, с.864]; ну так про|жила присудка в формі називного відмінка була нормою в
в·ік / в|с’ако |було в |жиз’н’і [4, с.857]. давньоруській літературній мові [5, с. 112]. На сього-
2. Присудок, виражений дієсловом наказового спо- днішній день паралельні конструкції цих двох форм
собу: а був у|чител’ / наш с’ілс’|кий / у|читил’ка і складеного присудка поширені майже в усіх україн-
в|читил’ / і |кажут ми|н’і / шо ка|жи |бат’ков·і / шо вже ських діалектах.
штрау|вати |будут / хто ни бу|де пус|кати д’і|тей у Іменна частина складеного іменного присудка мо-
ш|колу [4, с.874]. же виражатися:
3. Присудок, виражений дієсловом умовного спо- 2.1. Іменником: ўйа|зали / одри|вали |пупа / на
собу: ко|ли при|ходила |баба пови|туха до ва|г·ітнойі на к·існик / це |д’іўчинка / а йак до со|кири / то це
|
|
ж·інки / |перше во|на про|сила пеиреио|д’іти |ж·інку ў ў|род’і х|лопчик / шоб маĭстру|ваў / чоло|в·ічим
|
чисте [9, с. 217]; шоб ўс’і |л’уди з|нали / шо т|реба |
маĭстром буў [9, с. 25].
викону|вати / ўс’і |були б пр’із’і|д’ентами [9, с.295]; 2.2. Прикметником: пойа|си бу|ли та|к·і зие|лен’і /
ĭшла |бабка і |каже / прикра|шайут’ во|ни |вулиц’у / але хварту|хи [4, с. 778].
вам би йіх ниет|реба бу|ло б / бо |виживут’ ў|сен’киĭ 2.3. Займенником: йа |кончила п·ат’ к|лас’ів приш|ла
р’ід с |ц’ойі |хати [6, с. 401]. в шостий клас і по|кинула |тоже ш|колу / бо ни |було
|
4. Присудок, що виражений інфінітивом: пли|тут ко|му гл’а|д’іти ко|рови [4, с. 715].

в·і нок на |бат’ка / на |мат’ір / са|довл’ат йіх на
|
2.4. Числівником: в |сорок |першому |роц’і нача|лас’
сти|лец’ / п·ідн’і|майут’ йіх [4, с.866]; пеиреи|ход’ат’ у во йна / у нас |бат’ка заб|рали / ми гос|талис’а год|н’і з
|
но|ву |хату / |первиĭ раз / йак ў но|ву |хату ў|ход’ат’ / то |

мат’ірйу [4, с. 715].
спраў|л’айут’ ново|с’іл’:а / гос|теĭ з:и|вайут’ / ко|та 2.5. Дієприкметником: пови|вати тре / шоб |ручки і
пус|кайут’ / |дар’ат’ хл’іб і руш|ник / |пост’іл’ / |р’ізне |
ножшки |були по|вит’і [9, с. 245].
[6, с. 387]. 2.6. Стійким словосполученням: і ĭдут про|сити
5. Дієслова типу бути, стати, ставати, робитися ку м·іў / шоб |були хреиш|ченими бат’|ками ц’іĭ
|
та інші бувають не тільки зв'язками у складному при- ди|тин’і [9, с. 319].

судку, а й окремими членами речення — простими Висновки. Отже, синтаксичний рівень східнопо-
дієслівними присудками. Наприклад: |мама на бу- дільських говірок залишається недостатньо вивченим.
ра|ках бу|ла / ми йдем у|с’і гур|том пома|гайеим |мам·і Інколи особливості синтаксичного рівня тяжко вста-
[4, с.857]; йа|киĭ р’ік / та|ка бу|д’іўл’а |буде / та|ке ĭ новити, оскільки в суцільному потоці мовлення не
жи|т’.а ў |ц’ому ха|з’аĭств·і [6, с. 388]. завжди вдається відрізнити складносурядне і прості
речення Вивчаючи діалектологічні тексти на предмет
52
вживання різних типів присудка, можна зробити ви- вживаються і у сучасній українській літературній
сновок, що у сучасних східноподільських говірках мові.
використовуються всі види присудка, які активно
1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія : [навч. посіб.для 6. Поліщук Л. Б. Структурна організація та географія назв
студ. філол.ф-тів ун-тів і пед. ін-тів ] / С.П. Бевзенко. – традиційного будівництва в східноподільських говірках :
К.: Вища шк., 1980. дис… канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Поліщук Л. Б. –
2. Булаховський Л. А. Підмет і присудок в українській літе- Умань, 2015. – 424 с.
ратурній мові, вип. І–ІІ, К., 1958. 7. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я.
3. Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка. – Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я.
М.: Учпедгиз, 1959. Плющ. – К.: Вища шк., 1994. – 414 с.
4. Говірки Черкащини. Збірник діалектних текстів (з додат- 8. СУЛМ. Синтаксис / За ред. Білодіда І. К. – К.: Наук. дум-
ком CD «Говірки Черкащини») / Упорядники: Г. І. Мар- ка, 1972. – С. 148–179.
тинова, Т. В. Щербина, А. А. Таран. – Черкаси, 2013. – 9. Тищенко Т. М. Східноподільський родильний обряд :
881 с. лексикографічний і текстовий описи / Т. М. Тищенко. –
5. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. – К.: Умань : РВЦ «Візаві», 2014. – 392 с.
Наукова думка, 1966. – С. 110 – 129.
REFERENSES
1. Bevzenko S.P. Ukrainian dialectology [teach. guidances for 6. Polishchuk L.B. Structural organization and geography of
stud. of philol.faculties of univ. and ped.institutes] / S.P. traditional construction names in the Eastern Podillia dialects:
Bevzenko. - K .: Higher School, 1980. Candidate thesis .... Philological Sciences: speciality:10.02.01
2. Bulahovskiy L.A. Subject and predicate in the Ukrainian / L.B. Polishchuk - Uman, 2015. - 424 p.
literary language, output I–II, K.,1958. 7. The modern Ukrainian literary language: Textbook / M.
3. Buslayev F.I. Historical grammar of the Russian language. – Ya.Pliushch, S.P. Bevzenko, N.Ya. Hrypas ; Ed. M.Ya.
M., 1959. Pliushch. - K .: Higher School, 1994. - 414 p.
4. Dialects of Cherkasy region. Compilation of dialectal texts 8. The modern Ukrainian literary language / under total. ed. of
(with the CD addition «Dialects of Cherkasy region») / I.K. Bilodid. - K: "Scientific Opinion", 1972. - P. 332 - 343.
Compiled by: H.I. Martynova, T. V. Shcherbyna, A.A. Taran. 9. Tyshchenko T.N. The Eastern Podillia maternity ritual:
- Cherkasy, 2013. - 881 p. lexicographical and textual descriptions / T.N. Tyshchenko. -
5. Zhylko F.T. Essays on the Ukrainian dialectology. - K .: Uman: "Visavi", 2014. - 392 p.
Naukova Dumka, 1966.
Ways of expressing a predicate in the Eastern Podillya dialects of the Ukrainian language
O. I. Siomina
Abstract. The article is devoted to the study of the peculiarities of the use of various types of sentences in the Eastern Podillia dia-
lects of the Ukrainian language. It is noted that the dialectal features of the Ukrainian language were actively studied on the phonetic,
lexical and morphological levels, but dialectal syntax in the scientific literature is not systematically presented. The source for the
investigation were dialectological texts collected in the Eastern Podillia. The article represents all kinds of both simple and complex
predicate in the dialects of Eastern Podillia, and it is also determined that all of them are widely used in the Eastern Podillya.
Keywords: syntax, predicate, types of predicates in dialects, verbal predicate, nominal predicate, Eastern Podillia dialects.
Способы выражения сказуемого в восточнославянских говорах украинского языка

О. И. Сёмина
Аннотация. Статья посвящена изучению особенностей употребления разных видов сказуемого в восточнославянских гово-
рах украинского языка. Отмечено, что диалектные особенности украинского языка активно изучались на фонетическом,
лексическом и морфологически уровнях, а диалектный синтаксис в научной литературе системно не представленый. Источ-
ником исследования являются диалектные тексты, собранные в говорах Восточного Подолья. В статье репрезентовано все
виды как простого, так и сложного сказуемого у восточнославянских говорах, а также определено, что все они широко
употребляются на территории Восточного Подолья.
Ключевые слова: синтаксис, сказуемого, виды сказуемого в говорах, глагольное сказуемое, именное сказуемое, восточ-
нославянские говоры.
53
Specifics of Rendition of Ukrainian Realia in

German-Language Academic Texts
(Based On A. Jensen’s Monograph Ein Ukrainisches Dichterleben)
Y. Tkachenko
Instutute of Philology, Taras Shevchenko National University, Ukraine

Abstract. Realia are mostly studied in terms of their functioning and reproduction in works of art. However, texts of literary study have
not yet attracted sufficient attention from researchers. This article focuses on the phenomenology of Ukrainian-language realia in Taras
Schewtschenko. Ein Ukrainisches Dichterleben – a biographical study written in German language by Alfred Jensen, the famous
Swedish literary critic, and published in Vienna in 1916. A. Jensen was one of the first Western European researchers to have written a
major research monograph about a Ukrainian author. Despite the fact that in this work there are many realia incomprehensible to the
German-speaking reader, his merit is that apart from T. Shevchenko, he also disclosed a large stratum of Ukrainian culture to the
European literary critical community. The purpose of the paper is to analyze the types and functions of Ukrainian-language realia as they
appear in the given academic text, as well as to discuss approaches to adequate tactics of their rendition in German. The achievement of
this goal involves solving the following tasks: to identify Ukrainian-language realia in A. Jensen‘s work; to classify them according to
existing typologies; to characterize ways of their rendition in the German language; as well as to determine in which way the
reproduction of realia influences representations of the general image of Ukraine and its culture in this German-language work. The
specific nature of the studied material is that, while A. Jensen widely used Ukrainian realia in his original work, he was not a professional
interpreter. Yet for the German reader the author materialises as a kind of a "translator" of the Ukrainian language, its national colouring,
and the Ukrainian culture as a whole. Discrepancies in the linguistic-ethnic character between the native speakers and speakers of the
language of translation have both a cultural and a historical basis. In addition, difficulties do not only lie in the language plane, but also in
the plane of differences in cultures with their specific ideological, social and behavioural aspects. Therefore, when using realia in
translation, it should be borne in mind that what is understandable to a native speaker of the language may cause misunderstanding with
the recipient of the translated text due to the differences in worldview, initial knowledge, culture-specific metaphoricity and behavioural
norms. In short, the perception of the same text by different audiences may not be the same.
Keywords: language realia, onyms, methods of translation, scientific style, semantic-thematic classification.
Introduction. Language realia as a representative of non- ethnography, cultural studies, literary criticism, etc. This
equivalent vocabulary are the object of numerous studies in fact makes the issue of an adequate rendition of realia in
the field of linguistics, cultural linguistics, translation academic literature an actual linguistic problem.
studies etc. In most cases, realia are studied in terms of The specific nature of the studied material is that, while
their functioning and reproduction in works of art; A. Jensen widely used Ukrainian realia in his original
however, research texts have not yet attracted sufficient work, he was not a professional interpreter. Yet for the
attention from researchers. This article focuses on the German reader the author materialises as a kind of a
phenomenology of Ukrainian-language realia in Taras "translator" of the Ukrainian language, its national
Schewtschenko. Ein Ukrainisches Dichterleben – a colouring, and the Ukrainian culture as a whole. This
biographical study written in German language by Alfred thought is also supported by I. Mindyuk – a translator of A.
Jensen, the famous Swedish literary critic, and published in Jensen’s work in Ukrainian, who quoted the words of the
Vienna in 1916. The purpose of the paper is to analyze the Slavic scholar Dr. V. Yagich: "The Swedish literary
types and functions of Ukrainian-language realia as they historian [...] Dr. Alfred Jensen who is amazingly familiar
appear in the given academic text, as well as to discuss with many Slavic literatures." ..], promotes the Ukrainian
approaches to adequate tactics of their rendition in German. poet Taras Shevchenko to full extent. He called his study
The achievement of this goal involves solving the "the poet's life", but it covers [...] not only the life of the
following tasks: to identify Ukrainian-language realia in A. poet, but also the historical presentation of the main subject
Jensen‘s work; to classify them according to existing of his poems – Ukraine and a comprehensive analysis of
typologies; to characterize ways of their rendition in the his poetic works. His unusually thrilling book is full of
German language; as well as to determine in which way the enthusiasm and surprise for the poet, whom the author as a
reproduction of realia influences representations of the connoisseur of literature not only locked in his heart, but
general image of Ukraine and its culture in this German- also managed to make attractive to the reader of his study
language work. "[5].
The research on realia, as well as the peculiarities of Jensen was able to present the broad context of the
their reproduction, found their description in works of Ukrainian historical and cultural life in T. Shevchenko's
numerous scholars, such as R. Zorivchak, V. Kopylov, N. times not least due to the active use of realia in his
Lyubchuk, A. Cherednichenko, S.Vlakhov, S. Florin, A. biographical study: there are more than 400 units in the
Suprun et al. However, their efforts present either a broad text. The prominence of realia plays the research text can
theoretical coverage of the problem, or their primary be explained by the very definition of the functional style
material is based exclusively on fiction. of scientific speech: its main function is cognitive-
It should be noted that frequent use of realia is a informative, supplemented with the function of evidence. A
characteristic feature of research texts from various, but work written in this style conveys a research finding,
primarily, from humanitarian disciplines – history, disclosing its truth, novelty and value. Various objects and
54
phenomena of objective reality serve as the content of general linguistics and translation studies, such as the
scientific texts that are studied and examined by scholars government structure of a particular country, the history
and specialists, and the results of research are described and and culture of a certain people, the language contacts of
interpreted in their papers. "The transfer of information speakers of a particular language, etc., from the point of
received is inextricably linked with the installation of the view of their reflection in a particular language; 3. The
speech quality that would allow an adequate transfer of objects of material culture are the basis of the nominative
information with the least obstacles, giving the recipient meaning of the word. 4. Words denoting national-specific
accurate objective information about the identified object features of life and living” [9, p. 178].
and convince him of the correct interpretation" [author’s Researchers from different periods offered a large
translation 15, p. 42]. number of classifications of realia. For example, G.
Realia as a carrier of specific information in a research Tomakhin classifies realia according to the semantic
text is an effective tool for realization of its main tasks – to feature in a group of denotative realia – lexical units, the
inform, to prove and to convince. Whether authors succeed semantic structure of which is completely filled with
in reaching their goal – to communicate with the target background lexical information, and suggests we should
audience – very much depends on the way they use this distiunguish the realia of daily life, speech etiquette and
tool. When the authors attempt to address a foreign behavioural norms, geographical realia, socio-political
audience, they immediately face a complex and hard-to- realia, the realia of the education system, religion and
solve problem. As Y.Retzker noted, when working with an culture [14]. Similarly, S. Proshina, proceeding from the
academic text, an interpreter (and as mentioned above A. semantic field of realia, distinguishes lexemes denoting
Jensen acted, in a sense, as an interpreter) must take into social, military, educational phenomena; lexemes denoting
account the speech habits of the native speakers of the traditions and customs; ergonyms and historical lexemes,
translated language without disrupting the natural everyday words, names of literary works and newspapers
perception of the document or text. Discrepancies of [10, p. 117-118].
linguistic and ethnic character between the speakers of a A special question arises regarding inclusion or non-
foreign language and the language of translation can have inclusion of names in the notion of realia. The analysis of
both a cultural and historical basis and, moreover, pertain the source material proves the need to single out a separate
to current events [11]. In addition, difficulties do not only class of onomastic realia, following some other scholars,
lie in the language plane, but also in the plane of who include names in the content of idioculturonomic
differences in cultures with their specific ideological, social vocabulary [3, 10]. The class of onomastic linguistic and
and behavioural aspects. Therefore, when using realia in cultural realia includes anthroponyms, toponyms, names of
translation, it should be borne in mind that what is literary characters, names of companies, museums,
understandable to a native speaker of the language may theatres, restaurants, shops, beaches, airports [3], zoonims
cause misunderstanding with the recipient of the translated [10], names of works of literature and art, historical facts
text due to the differences in worldview, initial knowledge, and events in the life of the country, the names of state and
culture-specific metaphoricity and behavioural norms. In public institutions [13].
short, the perception of the same text by different audiences Apart from the semantic-thematic classifications of
may not be the same. realia, there is also a division according to the associative
Material and Methods. The concept of realia is principle: realia form a class of associative [3, p. 37], or
interpreted from different positions. V. Berkov, for connotative realia [14]. According to G. Tomakhin's
example, uses the concept of “national and cultural realia, definition, connotative realia are lexical units which, while
which represent non-equivalent vocabulary,” namely the denoting simple concepts, at the same time express
names of material culture items, historical facts, state semantic and emotional shades [14, p. 41-42]. The class of
institutions, names of national and folklore characters, associative/connotative realia includes lexical units
mythological creatures that are unique to certain nations denoting vegetative symbols, animalistic symbols, colour
and peoples etc. [1, p. 134]. According to S. Ter-Minasova, symbolics, folklore, historical and literary allusions, which
national and cultural realia encompass vocabulary denoting are associated with the way of life, behaviour, traits,
objects and phenomena associated with the history, culture, activities of historical, folklore and literary characters,
economy and life of the country of another language, which historical events, myths, linguistic allusions, which usually
differ completely or partially in their conceptual content imply a certain phraseological unit, a proverb, a saying, or
from the mother tongue and, in turn, also conceptually and a popular expression [3, p. 96-97]. S.Vlakhov and S. Florin
culturally pose difficulties for foreigners [12, p. 76]. point out that connotative words form a separate group and
Studying national and cultural realia, L. Nelyubin notes can include realia which to some extent are carriers of
that these “conceptually equivalent words” in their form are connotative meanings, since the content of the concept of
no different from ordinary lexis. Whilst for a bilingual “connotation” includes a certain colouring, which is the
person, a bearer of two different languages in their specific basic component of the content of any particular realia [4,
cultures, they are understandable, a person speaking only p. 38]. The notion of colouring also means temporal
one (native) language, is confronted with an unsolvable colouring. As a linguistic phenomenon most closely
puzzle if there is no reference to special directories and associated with a particular culture, these lexical units
dictionaries [8, p. 97]. Nelyubin includes the following four respond quickly to all changes in the development of a
subcomponents in his definition of the realia concept: “1. society, among which one can always identify realia-
Words and phrases denoting objects, concepts and neologisms, historicisms and archaisms [7].
situations absent in the practical experience of people who Summarizing the above definitions of realia, O. Biletska
speak a different language; 2. Various factors studied by concludes that all language units of one language that
55
denote its specific elements and have no equivalents in constantly combines transcription with other means. Thus,
another language fall into the definition of realia [2]. For he gives an explanation of the names either in the text itself
our purposes, it is advisable to combine the first and fourth or in a footnote. For example: in the text there is an anthro-
meaning from L. Nelubin’s definition and it is in this very ponym Dolgorukij, and in the footnote – “Der Fürst Dimit-
sense that I will refer to realia in the following. When rij D. Dolgorukij, Gendarmeriechef in Kiew zur selben
choosing appropriate ways to render realia either in the Zeit”; “Pidkowa (Hufeisen, wegen seiner Stärke so be-
translation of a source text or in an academic study on nannt) war ein aus Moldau gebürtiger Kosak”.
another culture, one should proceed from the fact that realia Here it is appropriate to recall the Vlahov’s and Florin’s
belong to this or that class. arguments, who propose to approach the translation of
Results and Discussion. onyms on the basis of semantics: “... the distribution of
Given the above classification of realia, I consider it names should be conducted primarily along the line of their
advisable to classify the realia in A. Jensen's work semantics. This allows us to consider 1) names-marks that
according to semantic-thematic and denotative-connotative do not have their own content, but merely name the object;
principles, while holding the opinion that it is the latter 2) name-signs that have a certain semantic content; and 3)
principle that allows us to determine the adequacy of the names which, depending on the context, change their
rendition of realia in a foreign text. relation to one of the first two groups” [4, p. 210]. If a
The most numerous groups of realia in Jensen's work proper name has a pronounced internal form, as in the
are: second case (“Horseshoe”), then it is possible to apply
1) onomastic realia (60% of all analyzed realia) methods other than transcription and transliteration. But
including: since in an academic text the internal form of a name does
a) anthroponyms (for example, Skovoroda, Honta, not play a role as significant as in a literary one, the
Salisnjak, Hryhorij, Kateryna, Jakym Bojko, Jaroslawna) transliterated translation used by A. Jensen seems justified.
b) toponyms (Kyryliwka, Moryntzi, Kopij, Buhorsky, Also typical for A. Jensen is the combined renomination
SSubotiw, Chortytzja, Wolodymyr, Zhowti wody, Welykyj “Kosakenführer, wie Kosynskyj, Nalywajko ...”, “der
Luh) Philosoph und religiöse Dichter Skoworoda”.
c) hydronyms (Tschertomlyk, Dunaj, Dnipro, It is interesting to note that most of the transcribed
Borysthenes, Wolga) onyms are given by A. Jensen according to the Ukrainian
d) biblionyms (the names of any written works – Taras pronunciation, but there are also some in accordance with
Buljba, Gore ot uma, all names of poems by T. the Russian: "Zaporozskaja Starina", "Narodnoje
Shevchenko, etc.); Tschtjenije", "Walujew", "Turgenjeff". This seems justified
e) ethnonyms, as well as exonyms and ethnophilisms if we conditionally divide all the realia of the text into
(Ljachen, Saporoger, katzap, Chochly) endogenous and exogenous realia, that is, those that are
f) ergonyms, socionyms (Dekabristen, die St. Cyrill und endemic to the culture and epoch described, and those that
Methodus Gesellschaft, Tschumaken, djak). are "alien" for them.
It should be noted that anthroponyms, toponyms and In the transfer of toponyms, A. Jensen, as a rule,
hydronyms are found both in the exposition of the approaches them as names-marks, giving the name in
biography of the poet, and in the analysis of his poetry. In transcription, but in many cases considers it necessary to
the latter case, they are usually mentioned in connection give its hypernymic along with its proper name. E.g.: "an
with the original source – that is, the works of Shevchenko den Flüssen Trubesch und Alta", "Uralfluss", "Festung
himself. All of these onyms, although belonging to Orsk", "In dem Dorfe Strjelna". Alternatively, the
different thematic classes, are undoubtedly connotative hyperonymic name is included in a more detailed
because in A.Jensen's work they already acquire the explanation: "bei Trachtemyr, der ehemaligen Hauptstadt
character of reminiscences and allusions to Shevchenko's der Saporoger".
works. Analyzing the transfer of numerous biblionyms, which
2) historical realia (Hetmanenland, Ruine, Ssitsch, Hay- one can regularly come across in Jensen’s literary study,
damakenzeit, Kolijiwschtschyna) the author adheres to two main tactics: 1. Names of Shev-
3) military and political realia (including titles and ranks chenko's poems are transcribed, and the translation is given
– Ssotnyk, Osaul, isprawnik, Bojarin, Gossudar-Imperator, in parentheses. These transcribed tokens may not be realia
“die dritte Abteilung”); in the narrow sense, but they denote common concepts.
4) public realia (Prikas Malyja Rossii, Narodnoje E.g.: "Dolja" (Lebensstern), "Trysna" (Gedächntnisfeier).
Tschtjenije, pokrytka) Thus, the author elevates them into the rank of realia that
5) objects of culture and life (kytajka, Krippenspiel play an important role for the presentation of Ukrainian
(wertep), bandura, kobsa, bajdaky). In this group, I also culture or in Shevchenko’s works. 2. There is also an inver-
consider it appropriate to include measure and monetary se tactic – first a translation of the name, then a bracketed
units (Wersta, pjatak). name for the transcription. E.g.: "Das aufgewühlte Grab"
A. Jensen uses various methods to render realia. (Rosryta mohyla)", "Die Pest (Tschuma)". Several bibli-
Onomastic realia are often transmitted by the method of onyms exogenous to Ukrainian culture can be identified,
transcription, and this corresponds to R. Zorivchak’s which are presented in the German translation without the
opinion that “the only variety of realia that must be original name: "Die toten Seelen", "Abende auf dem
inevitably presented in the national similarity are Gutshofe nächst Dykanjka". This is probably due to the fact
anthroponyms and toponyms” [6, p. 98]. However, the that by that time official German translations of the ment-
author, realising that such a rendition would lead to ioned works by N. Gogol had already existed and they may
excessive alienation of the text for a foreign reader, have been well known in literary circles.
56
Significant difficulties for the transfer, of course, are remain beyond attainment. This example confirms the
realia with a pronounced connotation, to which I attribute, validity of referring realia to non-equivalent vocabulary.
first of all, ethnophilisms and social realia. Let us consider Explanations, interpretations, and annotations in academic
two examples. The first is the ethnophilism "Chochol". It texts provide opportunities to explain to a reader the
occurs in a footnote which explains the derivative of the complexity of connotations that realia convey.
"Khokhol" (or “Chochol” in its German transliteration) Conclusions. Thus, several conclusions can be drawn
dibasic composite "Chochlandija". The author presents it as based from the above analysis: the decisive factor
follows: "Zopfland (Chochlandija)". In his explanation it motivating the attribution of certain objects, events and
says: "Die Russen geben dem Ukrainer den Spottnamen phenomena to national cultural realia is, in most cases, their
‘Chochol’ wegen des Haarbüschels, das die saporogischen narrow national specific nature and colouring. In an
Kosaken trugen ..." A. Jensen abstained from a component academic text such language units require special attention,
semantic division of the word. The hypernym "Khokhol" is since they give it documentary accuracy and details. Given
taken in the meaning of "long lock of hair" and is translated the genre specificity of the academic text, the most
as "Zopf"; the second base of the composite token, productive ways of conveying realia in another language
borrowed from German, adjoins the first with the deletion are the use of explication or descriptive translation in
of the Ukrainian morphological suffix, resulting in the various combinations with transcription, transliteration,
formation of the composite "Zopfland". The downside of loan translation and hypernymic renaming.
this rendition is the complete loss of the term’s connotative I believe that since this was one of the first Western
value. For the German-speaking reader, the lexeme "Zopf" European studies on Ukrainian culture, the author could
does not carry derogative connotations, which is why the have limited himself to some few transcriptions of realia
onym can be perceived by the target audience as "The since such a large amount considerably alienates the text
Country of Locks", that is, a country where people sported for the reader and makes the whole piece
a popular haircut. In my opinion, it would be sufficient to incomprehensible. However, on the other hand, we should
give a transcription of realia with an explanation of its not forget that A. Jensen's work belongs to serious
connotative meaning and the history of the origin of the academic study, not to popular science, and, therefore, is
ethnophilism "Khokhol". However, here, I assume, the designed for a very limited target audience – literary critics,
author was guided by considerations on the similarity of the historians, and culturologists. Accordingly, the study’s
morpheme sounding "khokh" in the German "hoch", and main goal is to provide its readers with most accurate and
consequently, tried to avoid the perception of the composite complete information. To achieve this goal, in my opinion,
in the meaning of "highlands". it would have been appropriate to provide the material
Another example is the lexeme "pokrytky". The content presented with a certain element of visualization. For
of this social realia is revealed by A. Jensen in a broader example, toponymic realia would have been perceived
context. Having previously described T. Shevchenko’s much easier if maps of the territories where the described
attitude to women, the author then introduces the realia of events took place had been provided, thus releasing the
"pokrytka", giving a calibrated translation in brackets author from the pressure to give explanations of the
"Bedeckte" and further, in the text, explaines this geographical context.
phenomenon and the origin of the Ukrainian word. On the A. Jensen was one of the first Western European authors
one hand, the author did his best to convey to the reader the to write a large academic study on a Ukrainian author.
significance of the social phenomenon expressed by this Whilst his work has many realia incomprehensible to the
realia. On the other hand, however, A. Jensen's explanation German-speaking reader, its merit lies in the fact that, apart
seems too poeticized; one can not immediately understand from introducing the Ukrainian national poet T.
that it is a woman who gave birth to an illegitimate child, Shevchenko, it has disclosed a large stratum of Ukrainian
and, consequently, all brutalities of reality – dishonesty, culture to the European literary critical community.
stigmatization on the part of society, public punishment –
REFERENCES
1. Berkov, V. P. (2004) Dvuyazychnaya leksikografiya. Moskva: 9. Nelyubin L.L. (2003) Tolkovyy perevodovedcheskiy slovar.
Astrel, 236. Moskva: Flinta, Nauka, 320.
2. Biletska, O. O. (2015) Movni realiyi yak verbalne vyrazhennya 10. Proshina, Z. G. (2008) Teoriya perevoda. Vladivostok: Dalne-
spetsifIchnykh rys natsionalnykh kultur. Kultura I mystetstvo u vost. un-ta, 276.
suchasnomu sviti, 16, 6-13. 11. Retsker, Ya. I. (2007) Teoriya perevoda i perevodcheskaya
3. Vinogradov, V. S. (2001) Vvedenie v perevodovedenie (obschie praktika. Ocherki lingvisticheskoy teorii perevoda. Moskva: R.
i leksicheskie voprosy). Moskva: Izdatelstvo instituta obschego Valent, 244.
srednego obrazovaniya RAO, 224. 12. Ter-Minasova, S. G. (2000) Yazyk i mezhkulturnaya kommu-
4. Vlahov, S., Florin, S. (1986) Neperevodimoe v perevode. Mos- nikatsyya Moskva: Slovo, 624.
kva: Mezhdunarodnye otnosheniya, 416. 13. Tomahin, G. D. (1982) Amerika cherez amerikanizmy. Mos-
5. Jensen, A. (1921) Taras Schewtschenko. Zhyttya ukrayinskogo kva: Vysshaya shkola, 256.
poeta: lit. studiya. za dozvolom avt. z nim. per. Ivan Mandyuk. 14. Tomahin, G. D. (1988) Realii-amerikanizmy. Moskva: Vyss-
Peremyshl: Z drukarni Knollera I Syna, 106. haya shkola, 239.
6. Zorivchak, R. P. (n.y.) Realiya i pereklad (na materiali anglo- 15. Troyanskaya, E. S. (1976) K obshchey kontseptsyy ponimaniya
movnykh perekladiv ukrayinskoyi prozy), 216 . funktsionalnyh stiley. Osobennosti stilya nauchnogo izlozheni-
7. Kabakchi, V. V. (2001) Praktika angloyazychnoy mezhkultur- ya. Moskva: Nauka, 36–79.
noy kommunykatsyy. Sankt-Peterburg: Soyuz, 480. 16. Jensen, A. (1916) Taras Schewtschenko. Ein ukrainisches
8. Nelyubin, L. L. (2007) Lingvostilistika sovremennogo an- Dichterleben. Wien: Adolf Holzhausen, 182.
gliyskogo yazyka. Moskva: Flinta, Nauka, 254.
57
Роль іронії у романах Гео Шкурупія «Жанна батальйонерка»

і Дмитра Бузька «Голяндія»
І. V. Ткалич
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Corresponding author. E-mail: Tkalych_i@ukr.net
Анотація. Стаття присвячена аналізу художньої специфіки іронії у творах українських письменників 20-х років ХХ ст. Г.
Шкурупія і Д. Бузька. У комплексі модифікацій специфічної цілісності творів мистецтва іронія має полярні позиції, де рів-
новага внутрішнього Я хитається між романтичним самоствердженням суб’єкта і трагічним самозапереченням. Забарвлена
трагічними тонами, іронія давала змогу українським письменникам художньо відтворити світ у його розмаїтті; позбавляла
догматичної вузькості мислення, однобічності, фанатизму. Вітаїстична ж – утверджувала віру в життя, прагнення до пози-
тивних змін, породжувала енергію духовного й інтелектуального поступу. Життєствердну іронію виявлено у тексах
Д. Бузька, Поєднання обох типів дослідниця простежила у романах Г. Шкурупія.
Ключові слова: модус художності, роман, трагічна іронія, вітаїстична іронія, абсурд, парадокс, полярність, модернізм.
Постановка проблеми. У складному соціальному і Жанну Барк і, щоб завоювати прихильність дівчини,
духовному середовищі сміх був чи не єдиною життє- прагне героїчних вчинків, натомість опиняється у
ствердною силою, яка допомагала безпечно й ефекти- запеклому вирі війни. Невзаємне кохання, жорсто-
вно протидіяти несправедливості й антигуманності кість війни, підсвідомий жах перед ходом історії пе-
абсурдного світу початку ХХ ст. Відкрита боротьба з ретворюють закоханого романтика на безжального і
режимом у тоталітарному суспільстві несе загрозу підступного «стерв’ятника». Причиною звірячої агре-
знищення, тому задля збереження життя митці оби- сії є крах ілюзій, доля жорстоко посміялась над геро-
рають більш гнучкий, ігровий спосіб непрямого спро- єм: його подвиг не оцінила ні дівчина ні країна «Го-
тиву. Експліцитне підтримання офіційного курсу з луб'ятніков завжди п'яний. Порвалися всі зв'язки з
його імпліцитним висміюванням дозволяє виразити тилом, і розчарування, як великі грядки капусти, ото-
помисли і переконання, досягти моральної розкутості. чило його. Гірким намулом осіли скривджені мрії.
Крім того, життєствердний сміх виконує й інші функ- Жанна десь зникла. Лишилось незадоволення та розд-
ції. Так, він дає індивіду сили боротися зі страхом, і ратування» [7].
таким чином захищає свідомість від божевілля в умо- У хворій свідомості героя зароджуються вагання.
вах абсурду і жорстокості зовнішнього світу. Спочатку він служить на війні заради Жанни й під
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У ХХ впливом уявлень про обов’язок перед державою, зре-
ст. про іронію дискутували представники різних нау- штою зневірюється і в одному й в іншому. «Голуб'ят-
кових орієнтацій (семіотики, структуралісти, постст- ніков не спав цілу ніч. Він пиячив до самого ранку. Це
руктуралісти та ін.). На її універсальний характер було безрадісне, самотнє пияцтво. Зачинившись у
звертали увагу К.-В.-Ф. Зольгер, Т. Манн, В. Хализев. своїй кімнаті, Голуб'ятніков пив, бажаючи втопити у
Специфіка модерністичної іронії також увійшла в вині свої інтелігентські сумніви.
коло інтересів багатьох вітчизняних та зарубіжних Кошмари душили його всю ніч. Безнадійне кохання
науковців. Зокрема їй присвячені цілі дослідження до Жанни дратувало його, як обгризена кістка дратує
або їх розділи у науковому доробку Е. Белера, М. голодного тигра. Лють і помста прокидалися в ньому
Бредбері, Р. Лейні, В. Пігулевського, К. Терлволла та від думки, що він безсилий зробити що-небудь, щоб
ін. До визначення вітаїстичної іронії у літературі 20-х наблизити Жанну до себе. Тоді він кидався з кутка в
років ХХ ст. звертається Л.Кавун. куток, бажаючи розстріляти не тільки Бойка, а всіх,
Метою нашої студії є з’ясування характерних осо- ввесь фронт, російський і німецький.
бливостей іронії у творчості українських письменни- Хвилинами реакції він жалкував, що поставив себе
ків 20-х років ХХ ст. Г. Шкурупія і Д. Бузька. в такі стосунки з Бойком, він нарікав на себе, вважа-
Виклад основного матеріалу. Н. Фрай, аналізую- ючи все своє життя за безглузду помилку. Коли б він
чи літературні модуси, зазначив, що основний прин- міг, можливо, він побудував би своє життя зовсім
цип іронії полягає в тому, що будь-які незвичайні інакше. Може б він був краще у лавах тієї інтеліґенції,
події, які відбуваються з героєм, не мають причинно- що з неї походив Муславський і Бойко, і тоді б не
наслідкового зв'язку із особливостями його характеру. було цих сумнівів і цих жахливих вчинків, що він їх
Те, що відбувається, це – жереб, і він не більше за робить задля своєї жорстокої і нетерпимої кляси, на-
інших заслуговує на таке покарання. На думку вчено- віть не кляси, а касти» [7]. Голуб’ятніков перебуває у
го, вина героя зумовлена тим, що „він частина враже- ситуації сумнівів і повного безсилля, у ній він не за-
ного вадами суспільства, або хоча б тим, що в оточу- хисник, а ворог і собі, і своїм солдатам, народові.
ючому світі така несправедливість є невід’ємною Востаннє трагічно доля посміялась, підготувавши
рисою існування” [6, 240]. Прикладом злої гри долі безглузду смерть чоловікові. Він помирає, застреле-
може бути образ Сергія Голуб’ятнікова з роману Гео ний у лісі своїми підлеглими солдатами, а не на полі
Шкурупія «Жанна батальйонерка». Це ще один герой, бою, як герой. Злий час і суспільні умови розгортали-
що став жертвою парадоксів розвитку суспільства. ся таким чином, що Голуб’ятников став зайвим, непо-
Поручник репрезентує у творі романтичного мрійни- трібним, хоча сам не був лихою людиною у своїй суті,
ка, що безнадійно закоханий у професорську доньку та й ідеї, які сповідував, теж були позитивними.
58
Іронічним у романі є також образ дівчини, що спо- луб’ятникова, змогла прозріти, прокинутись від наві-
нукала до «доблесних вчинків» поручника. Жанна яного видіння реальності, переродилась і тому, на
потрапила в ті ж безвихідні сіті долі, що і Го- думку Л.Кавун, «у художньому тексті героїня тлума-
луб’ятников. Ідеалістка-мрійниця з дитинства асоціа- читься як животворне духовне начало буття, вічність,
ціювала себе зі «Славетною Орлеанкою» легендарною уособлює красу як чуттєвість. Відтак в авторському
Жанною д’Аарк, відчувала в собі якусь винятковість і дискурсі вона виявляє себе однією із стихійних сил,
завжди мріяла здійснити величний подвиг, навіть що набула людського обличчя» [4, 286].
«мусила врятувати Батьківщину» [7]. Ці ілюзії потра- Висміювання прагне виявити і виправити не тільки
пили на вдячний ґрунт пропагандистських закликів особисті, а й суспільні недоліки. Тому найбільш при-
влади взяти участь у шляхетній справі – війні. Автор родним засобом художньої виразності та проявлення
глузливо описує, як «романтичні панночки» Жанна і її авторської позиції в таких обставинах є життєстверд-
подруга Таня, обійнявшись, читали статтю про подви- на іронія. Так, авангардний роман Д. Бузька «Голян-
ги солдатів в журналі «Нива». На думку Н. Бернадсь- дія» офіційною критикою у часи видання був сприй-
кої, письменник іронізує над тими чинниками, які нятий як трактування суспільних процесів соціалісти-
формують душевні порухи дівчини, її розуміння сус- чної дійсності, були нарікання тільки щодо «абсолют-
пільного життя: «це ура-патріотичні відозви уряду, но незрозумілої» форми зображення [2, 14]. Насправді
численні поранені на вулицях, наївні нариси про не- ж авторові вдалося досягти своєї мети, й авангардна
помітних, але відважних героїв на сторінках ілюстро- ігрова манера замаскувала істинні судження. Паро-
ваних журнальчиків. Автор іронізує і над Жанною і їй дійність «Голяндії» помітили лише через 30 років, й
подібними екзальтованими натурами, які не бачать, інтерпретували таємниці іронії письменника. Роман,
не відчувають правди життя, а створюють свій ілюзо- на думку сучасних учених, передусім спрямований
рний світ завдяки численним рекламним фальшивкам проти «спрощеного підходу тогочасної літератури, і
про військову героїку” [1, 109]. Жанна, як і поручник, зокрема роману, до осмислення дійсності, проти
стала жертвою фальшивої мети, її романтичні візії нав’язування роману схем відтворення життя» [5,
також розбиваються об кошмар і цинізм реальної 138]. Літературна тема звучить протягом всього тво-
війни. ру, а головним героєм твору виступає оповідач-
Інший іронічний образ у романі – це образ білого письменник. Оголення письменницького прийому,
пухнастого кота підкреслює символізм імперського обговорення секретів авторської лабораторії, звернен-
пафосу і наївність героїні. Голуб’ятников на вечірці ня до теоретичних проблем, літературні зауваження і
дарує тварину дівчині, там же висловлює захоплення коментарі мають всуціль іронічну тональність: «По-
війною. Йдучи до «ударного жіночого батальйону гані тепер письменники пішли. Не вміють так писати,
смерти», Жанна взяла з собою й кота Агасфера, бо щоб Тамари могли їх читати…» [3, 322] Критика то-
для неї він символізує благородні пристрасті поруч- гочасного мистецького процесу звучить приховано.
ника, а ще «вона десь читала, що солдати мають собак Автор порушує проблеми залежності літератури від
і інших тварин, і що це найкращі друзі героїв непере- влади, свободи мистецької думки: «Гра в дамки непо-
можної армії. Щоб у всьому бути подібною до цих гана річ. Але коли грають годину, другу, третю й т.
героїв, вона взяла з собою кота. І як деякі люди, па- д.– це вже загрозливе явище. Це вже нагадує мені
лючи люльку, вважають, що вони вже через це спра- скрутне становище деяких українських письменників,
вжні моряки, так і Жанна, взявши з собою кота, вва- що ніяк не можуть помиритися з Радянською владою,
жала, що вона вже справжній вояка, підкурений поро- диктатурою пролетаріату і т. ін., але ж мусять трима-
хом» [7]. Абсурдність ситуації: білий кіт серед бруду, ти марку революційних чи хоч попутницьких пись-
крові, смерті, викликає сміх у солдатів, підкреслює менників» [3, 354]. Автор одягає на себе маску прос-
іронію митця над наївністю дівчини. такуватого оповідача, що веде розмову з примітивним
Дорога на війну кота у складі батальйону показує читачем, а наївна, доброзичлива іронія забезпечує
поступове прозріння Жанни: у казармі дівчина, яка відповідну тональність. Таким чином Д. Бузько нама-
«була примхливим витвором інтеліґентського оточен- гається висміяти не тільки владу, диктує масовізм і
ня», переживає перші труднощі солдатського життя і примітивізм у літературі, не тільки письменників, що
муштри. Котові теж доводиться отримувати від бата- силкуються пристосуватися до вимог часу, а й самого
льйонерок «надто гострі для його шкури» пестощі. Це примітивного читача, що є смішним, якщо не прочи-
перші удари по мрійливому самообману героїні. Від тує істинних ідей читача, а сприймає буквально все
потягу на фронт, що нагадував будинок розпусти, кіт сказане: «Ні, читачу! Це вже не з галузі релігійних
намагався втекти і його ледве повернули дівчата. Чим уявлень. Хоч таки досить із ними спорідненої галузі.
ближче до лінії вогню, тим гнітючіше враження від Це вже свідоме, культурне наслідування почуттів та
оточуючих картин і тим тяжчим і недоладнішим ви- думок прадавньої, дикої людини. Звичайно, це теж
давався батальйонерці Агасфер. Відкритий бій прино- поезія. І теж поганого гатунку. Та що, читачу, зро-
сить остаточне розчарування героїні і безглуздий, биш? Як усі ті поезії з роману викинути, що ж од
трагічний фінал котові, про який письменник повідо- нього залишиться? Самий кістяк. А в тебе, читачу,
мляє іронічно: «в одному місці бруствер і шанець був шлунок ще надто зіпсований і зуби твої надто кволі,
зруйнований набоєм, що вирив у самому шанці цілу щоб кістяком годуватися» [3, 356].
яму. Можливо, що цим набоєм було вбито ще одну За модерністичною іронією знаходиться лише мас-
жертву імперіялістичної війни, кота Агасфера, що ка, яка приховує біль розчарування через розбиті,
раніш нагадував худорлявого Росинанта лицаря Дон- обмануті надії. Вона має „суттєві збіги з німецькою
Кіхота» [7]. (часів ХVІІІ – ХІХ ст.) естетикою сміху, яка віддавала
Проте, образ Жанни не трагічний, а скоріш іроніч- перевагу комічному, у центр ставила гру, а прийоми
но-вітаїстичний: дівчина, на відміну від Го- комічного базувала на обігруванні предметно-
59
матеріального світу в усіх його формах і виявленнях код їхнього розуміння. Читач мусить іти вслід за ав-
(людське буття тощо), в тому числі й „осягнення торською думкою (на відміну від постмодерного ав-
всього в загальному зв’язку” [4, 254]. Ігровий вітаїс- тора, який залишає читача перед вибором, який зі
тичний тон став руслом художньої творчості, оскіль- змістів обрати.)
ки дозволяв у несерйозному, веселому вигляді пові- Висновки. Отже, іронія 20-х років ХХ століття має
домити про складні невирішувані проблеми часу. специфічні ознаки відмінні від усього модернізму.
Іронічна гра веде реципієнта за собою. Зовнішній Вибух таланту, мрії, про необмежену творчу свободу
стверджуючий смисл, включає в себе внутрішнє запе- розбиваються об стіну реальності, диктованої режи-
речення. Кожен з них передбачає реакцію читача, що мом. Вітаїстичне світовідчуття, віра в життя наклада-
повинен коритися ведучому авторському законові, ється на трагічне розуміння ситуації, що відбувається
для того щоб створити концептуальне ціле. Як відомо, навколо приводить до парадоксальності вияву худож-
ефект іронії виникає внаслідок постійного порушення нього світу. Драматичне зіткнення настроїв життєлю-
читацького очікування. Автор в модернізмі пропонує бства і глибокого відчаю ховаються в художньому
читачеві певні норми і цінності, налаштовує його на тексті за іронічною авторською грою.
сприйняття їх за істинні, після чого різко заперечує
1. Бернадська Н. І. Український роман: теоретичні проблеми університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації.
і жанрова еволюція: Монографія / Н. І. Бернадська. – К.: Випуск 2 (30). – 2013. – 138-142.
Академвидав, 2004. – 368 с. 6. Фрай Н. Анатомия критики /Пер. С англ. А.С.Козлова и
2. Бузько „Голяндія”. Зауваження редакції до рецензій, що їх В.Т. Олейника /Н. Фрай // Зарубежная эстетика и теория
видрукувано в „Чит.-Рец.” № 4 // Читач-рецензент. – литературы ХІХ-ХХ веков. Трактаты, статьи, эссе. – М. :
1930. – № 5. – С. 12-13. Изд-во Моск-го ун-та, 1987. – С. 232–263.
3. Бузько Д. Чайка ; Голяндія : романи / Дмитрий Бузько. – 7. Шкурупій Гео Жанна батальйонерка [Електронний ре-
Київ : Дніпро, 1991. – 392 с. сурс] / Гео Шкурупій // Сучасність. – 1982. – № 1–2. –
4. Кавун Л. “М’ятежні” романтики вітаїзму : проза ВАПЛІ- с. 38–81; № 3. – с. 8–48; № 4–5. – с. 11–35; № 6. – с. 11–
ТЕ [Монографія] /Л.І. Кавун. – Черкаси : Брама-Україна, 31. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/ Літерату-
2006. – 328 с. ра/ Гео-Шкурупій/56499-1/ Жанна-батальйонерка/.
5. Сабадош Г. Тема мистецтва в романі «Голяндія» Д. Бузь-
ка // Галина Сабадош. – Науковий вісник Ужгородського
REFERENCES
1. Bernadska N. I. Ukrainian novel: The theoretical problems Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. Sotsialni
and genre evolution: Monograph / N. I. Bernadska. – K.: komunikatsii. № 2 (30). – 2013. – S. 138-142.
Akademvydav, 2004. – 368 s. 6. Fray N. Anatomy of criticism /Per. S anhl. A.S.Kozlova y
2. Buzko D. «Holiandia». The Notes from the editorial board to V.T. Oleinyka /N. Fraу // The foreign aesthetics and the
the reviews published in Chet.-Rev. No. 4// Chytach- theory of literature of the nineteenth and twentieth centuries.
retsenzent. – 1930. – № 5. – S. 12-13. Treatises, articles, essays. – M. : Yzd-vo Mosk-ho un-ta,
3. Buzko D. The Chaika ; The Holiandiia : novels / Dmytryi 1987. – S. 232–263.
Buzko. – Kyiv : Dnipro, 1991. – 392 s. 7. Shkurupii H. Jeanne Battalioner [web resource] / Heo
4. Kavun L. «Rebellious» romantic of Vitaism: Prophetic Shkurupiy // Suchasnist. – 1982. – № 1–2. – S. 38–81; № 3. –
VAPLITE [Monograph] /L.I. Kavun. – Cherkasy : Brama- S. 8–48; № 4–5. – S. 11–35; № 6. – S. 11–31. – Access
Ukraina, 2006. – 328 s. mode: http://www.ukrcenter.com/ Література/ Гео-
5. Sabadosh H. The theme of art in the novel «The Holiandia» D. Шкурупій/56499-1/ Жанна-батальйонерка/.
Buzka // Halyna Sabadosh. – Naukovyi visnyk
The role of the irony in the novels "Jeanne Battalioner" by Geo Shkurupiy and "Goliandia" by Dmitriy Buzko
І. V. Tkalych
Abstract. The article is devoted to the analysis of artistic specificity of irony in the Ukrainian literature of the 1920s of the twentieth
century. In the author's view, the irony takes a prominent place in the system of moduses and involves significant variability: from
tragic to romantic. These kinds of the irony have polar positions in the complex of modifications of the specific integrity of works of
art, where the balance of the inner I fluctuates between the romantic self-affirmation of the subject and the tragic self-denial of it.
Life-affirmation irony was revealed in the texts by D. Buzko, tragic irony was found in the novels by V. Pidmohylnyj,
M. Mohylianskyj. The researcher traced the combination of both types in the novels by G. Shkurupij.
Keywords: art mode, novel, tragic irony, vitality irony, absurdity, paradox, polarity, modernism.
Роль иронии в романах Гео Шкурупия «Жанна батальйонерка» и Дмитрия Бузька «Голяндия»
И. В. Ткалич
Аннотация. Статья посвящена анализу художественной специфики иронии в произведениях украинских писателей 20-х
годов. Г. Шкурупия и Д. Бузька. В комплексе модификаций специфической целостности произведений искусства ирония
имеет полярные позиции, где равновесие внутреннего Я колеблется между романтическим самоутверждением субъекта и
трагическим самоотрицанием. Окрашена трагическими тонами, ирония позволяла украинским писателям художественно
воссоздать мир в его разнообразии; лишала догматической узости мышления, односторонности, фанатизма. Витаистическая
же - утверждала веру в жизнь, стремление к позитивным изменениям, порождала энергию духовного и интеллектуального
развития. Жизнеутверждающую иронию обнаружено в тексте Д. Бузька, Сочетание обоих типов исследовательница просле-
дила в романах Г. Шкурупия.
Ключевые слова: модус художественности, роман, трагическая ирония, витаистическая ирония, абсурд, парадокс, по-
лярность, модернизм.
60
Функційно-семантичне навантаження часток у

вираженні негативних емоцій у політичному дискурсі
М. О. Вінтонів, М. Н. Дорошенко
Київський університет імені Бориса Грінченка м. Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: mvintoniv@ukr.net, domarinen@ukr.net
Анотація. У статті висвітлено питання статусу службових частин мови в сучасній лінгвоукраїністиці, визначено основні під-
ходи до типології часток та аналізу їхніх диференційних ознак. Основна увага приділена засобам реалізації оцінки повідомлю-
ваного, розкрито функційно-семантичне навантаження часток у реалізації негативних емоцій в українському політичному дис-
курсі.
Ключові слова: частка, речення, висловлення, функція, дискурс.
Вступ. У сучасній лінгвоукраїністиці актуальним пос- мально наближені до морфем, оскільки виконують суто
тають питання статусу службових частин мови, визна- граматичну функцію, але при цьому зберігають фоне-
чення їхніх концептуальних і диференційних ознак, що тичну оформленість слова: б, нехай, давай [9, с.7]. Бли-
зумовлено прагненням поглибити типологію грамати- зькість до морфем виявлювана, зокрема, в можливості
чних категорій на нових засадничих та методологічних переходу деяких часток в афікси (наприклад, частка
принципах, унормувати граматичну термінологію. не).
Короткий огляд публікацій за темою. Часткам як Проблема встановлення меж класу часток є актуаль-
окремому класу слів присвячено спеціальні праці таких ною в сучасній лінгвістиці. Це зумовлено тим, що, по-
дослідників, як В. В. Виноградов, І. Р. Вихованець, перше, частки як службові елементи функційно неод-
К. Г. Городенська, Є. М. Галкіна-Федорук, норідні і часто співвіднесені з іншими генетично або
П. О. Лекант, Т. М. Ніколаєва, О. О. Стародумова, функційно близькими одиницями: модальними слова-
О. Б. Шапіро, Н. Ю. Шведова, Г. Є. Щербань та інші. ми, сполучниками, вигуками тощо. По-друге, частки
За походженням частки досить неоднорідні, оскільки здатні утворювати певні поєднання один з одним або
вони сформовані на основі різних класів слів. Виділя- одиницями інших частин мови, що призводить до тру-
ють первинні, або непохідні, та вторинні, або похідні, днощів в аналізі значень всього комплексу і його скла-
частки. До первинних (непохідних) належать ті частки, дників. По-третє, деякі частки надзвичайно близькі до
які в сучасній українській мові не виявляють ні слово- морфем. Все це засвідчує, що необхідно продовжувати
твірних зв’язків, ні формальних співвідношень зі сло- всебічно досліджувати ці службові одиниці.
вами інших класів. Їх порівняно небагато: би, же, не, Основними напрямами аналізу явищ переходу в си-
ні, ну, хай: ˂…˃ Я хотів би звернути особливу увагу на стемі частин мови, у тому числі й партикуляції, є між-
появу міграційних всіх процесів („Свобода словаˮ. ‒ категорійна транспозиція та омонімія.
ICTV. ‒ 02.11.2009. ‒ 23:00); Скрута легко списується Мета – комплексно проаналізувати функційне нава-
на події буремного сходу. От тільки в тому ж місті, а нтаження часток як виразників негативних емоцій в
саме – в Суходольську, можна наповнити бензобак за українському політичному дискурсі.
доступною ціною (День. ‒ 17.12.2014); Це не разова Матеріалом дослідження є українські публіцистич-
акція (Кореспондент. ‒ 17.12.2014). Вторинними ні тексти початку ХХІ століття. Для досягнення поста-
(непохідними) є частки, що мають структурно- вленої мети використано описовий метод із прийомами
семантичний зв’язок зі словами інших класів. За части- наскрізного виписування, метод зіставлення й система-
номовною співвіднесеністю їх поділяють на відпри- тизації – для відбору й інтерпретації фактичного мате-
слівникові, відсполучникові, відзайменникові та ріалу; структурний – для аналізу специфіки речень із
віддієслівні. частками; дистрибутивний – за допомогою якого вияв-
Питання встановлення меж класу часток нерозривно лено приховану інформацію в тексті з урахуванням
пов’язане з визначенням статусу неодноелементних парадигматичних і синтагматичних процесів
утворень. Частки легко входять до комплексних поєд- Результати та їх обговорення.
нань один з одним або з одиницями інших частин мо- Негативні емоції зазвичай породжувані відхиленням
ви. Формування комплексів відбувається за функцій- обставин від параметрів життєдіяльності конкретної
ною ознакою. При цьому часто дискусійним постає людини як особистості. Відраза – почуття огиди, во-
питання морфологічного статусу елементів, утворених рожнечі до кого-, чого-небудь [8, с. 626]. Як показує
одиниць, а також питання про співвіднесення лексич- мовний матеріал, відраза менш частотна, ніж, напри-
ного та граматичного значень всієї одиниці. Крім того, клад, презирство й гнів, у висловленнях політичного
складно буває визначити лінійну протяжність подібних дискурсу. Це можна пояснити різним ставленням мов-
неодноелементних одиниць. З проблемою встановлен- ця до об’єкта, який викликав емоцію. Об’єкт презирст-
ня меж класу часток пов’язане також питання зараху- ва та гніву, притягуючи до себе увагу мовця, „змушуєˮ
вання часток до слова чи до морфеми. Частки можуть емоцію виплеснутися в мові з відповідною іллокутив-
брати участь у вираженні форм окремих морфологіч- ною силою. Відраза сама, як „стан психічного перена-
них категорій, входячи до складу слова або приєдную- сиченняˮ, на думку Є. П. Ільїна [5], не вимагає комуні-
чись до нього і будучи службовими одиницями мови, кативного впливу на об’єкт емоції, а навпаки, спричи-
не володіють усіма ознаками службових слів і почасти няє відсторонення від факту дійсності, що став причи-
зближуються з морфемами. О. О. Стародумова наго- ною емоції. У зв’язку з цим внесок відрази у форму-
лошує, що серед часток є, безсумнівно, такі, які макси- вання ворожості менш значущий порівняно з гнівом і
61
презирством. Поширені випадки, де відраза експліко- чимало статей карного та адміністративного кодек-
вана в комплексі з гнівом і презирством, що квантита- су (Сільське життя. – 26.07.2014). У подібних вислов-
тивно можна репрезентувати за шкалою: неприязнь – леннях частка ще вказує на невідповідність виявлюва-
відраза – огида. Тривалість відрази, на наш погляд, ної ознаки предмета тому, що повинно бути нормою.
відповідає тривалості безпосереднього контакту Це стає причиною негативного ставлення мовця до
суб’єкта й об’єкта емоції. Проте зазвичай огида нетри- оцінюваного предмета, особи, дії чи явища. Емоційні
вала, тому що суб’єкт емоції намагається якнайшвидше значення наведених висловлень із частками теж (мені)
відсторонитися від її причини. Репрезентантами нега- і ще близькі між собою, що підтверджено можливістю
тивних емоцій є частки: теж (мені), (а) ще, ну (і), що їхнього вживання в межах однієї мовної ситуації: Теж
(за), ось, ач (бач), там, як (же), ось (от) (ще), ще (чо- мені начальник! А ще каже, така ж історія чекає і
го), (і) ж. До ядра емотивного семантичного поля нега- інші ринки міста (Українська правда. – 21.12.2009).
тивних емоцій зараховуємо частки теж (мені), (а / та) Мовець висловлює невдоволення діями співрозмов-
ще, вживані в таких висловленнях: ‒ О! І ви готові не- ника, оскільки вони не відповідають, за уявленнями
байдужим допомогти?! – звертається тим часом пані автора емоційної репліки, вимогам, які природно мож-
Мирослава до якогось випадково „зальотногоˮ на за- на їм висувати. У зв’язку з цим, мовець не бажає надалі
харащене подвір’я. – Теж мені свідомий киянин знай- мати справи з об’єктом оцінки і вважає його не вартим
шовся! ‒ Хвилею пізніше кидає вона з легким осудом в уваги.
спину переляканому чолов’язі, що швиденько киває На ближній периферії семантичного поля негатив-
п’ятами на вихід у відповідь на пропозицію них емоцій перебувають частки ось / от, що (за), ну (і),
(http://texty.org.ua)]; Теж мені герой! В чому героїзм? В ач / бач. Ці частки, вживаючись у несхвальних емотив-
тому, що зрадив свою країну, підірвав її нацбезпеку? них висловленнях при оцінному предикаті, в першу
(Українська правда. ‒ 22.06.2014); Теж мені політик, чергу, репрезентують активну негативну емоцію, яка
голова аналітичного центру та ще й в президенти мі- завжди вузькоскерована і мотивована. Негативна емо-
тить! Не знає елементарних речей – у світі фінансів ція презирства завжди певною мірою супроводжувана
чим більше про щось кричать – тим менш імовірно, що огидою, гнівом і як наслідок є породженням ворожості,
воно буде (Українська правда. ‒ 30.05.2012); Та ще як агресії. Відраза ж, на наш погляд, як „вимушенаˮ, „не-
пахне! Аромат в іграшці зберігається до півроку (Ви- бажанаˮ емоція, не обов’язково супроводжувана пре-
сокий замок. ‒ 31.12.2014). зирством або гнівом і сама по собі є соціально безпеч-
Значення частки теж у подібних прикладах визна- ною емоцією. У зв’язку з цим уважаємо, що багато час-
чуване іллокутивним статусом несхвального вислов- ток здатні брати участь у репрезентації презирства,
лення. Несхвалення повідомлюваного адресатом у по- певною мірою висловлюючи й огиду.
дібних висловленнях являє собою захисну реакцію Ось диявол! Ви могли почати з головного, без вступ-
мовця при виникненні негативної емоції. Мовець не ної нісенітниці?! (http://ukrconsalting.ru); Ну й тварюка
бажає говорити, думати про те, що йому огидно, тому, ж ти, Харатьян (http://elive.com.ua); Бач, голота на
репрезентуючи невдоволення, намагається відсторони- вигадки хитра! (http://level.kiev.ua).
тися від цього, переключити увагу учасників комуніка- Презирство домінує над огидою в несхвальних ви-
ції на інший об’єкт. Бажання відсторонитися від при- словленнях в тому випадку, якщо об’єкт емоції є особа
чини негативної емоції – найважливіша сема в тлума- або група осіб. Коли ж пейоративна оцінка спрямована
ченні значення частки – теж (мені). Саме ця сема до- на певну якість особи, неживий предмет, явище, то
зволяє розташувати несхвальні висловлення з теж роль відрази в комплексі негативних емоцій зростає:
(мені) в центрі ядра негативних емоцій. Зазвичай поді- Ну і життя пішло. Усі торгують, що завгодно прода-
бні емоційні репліки звучать як докір. ють, а як обраховують! (https://www.google.com.ua);
У деяких висловленнях із часткою теж провідним Що за люди, тільки би вкрасти, там хлопці гинуть, а
емоційним значенням є не огида, а невдоволення – вони і на цьому наживаються (Чернівці Таймс. –
обурення, гнів, наприклад: Теж знайшов час розказу- 27.07.2014).
вати про свої проблеми (http://www.djerelo.com). Автор Вочевидь, це можна пояснити тим, що, зневажаючи,
емоційної репліки висловлює своє обурення діями яко- людина вороже ставиться до об’єкта емоції і бажає
їсь особи, критикує адресата. Репліка являє собою ніби йому зла, а це неприйнятно щодо неживого предмета.
приховане спонукання: мовець, репрезентуючи своє Відраза ж, як стан психічного перенасичення, може
невдоволення діями адресата, вимагає припинення цих бути викликана як особою (її поведінкою), так і пред-
дій. метом. Відраза не викликає потреби якого-небудь
Крім висловлень із часткою теж (мені), в центрі впливу на об’єкт, що викликав емоцію, а лише репре-
ФСП негативних емоцій знаходяться пейоративні вжи- зентує емоційний стан мовця, який той не може підпо-
вання з часткою (а / та) ще: Дещиця заявив, що Поро- рядкувати своїй волі.
шенко не зволікає з асоціацією, а ще й підганяє ЄС На периферії ФСП негативних емоцій, зокрема поля
(Слово і діло. ‒ 29.05.2014); Також неприємно вразив „відразаˮ перебувають частки як (же), ось (ще), ще
експертів магазин мережі „Ашанˮ, де не лише не на- (чого), (і) ж. Уважаємо, що в розглянутих вище вжи-
дали професійну консультацію, а ще й нагрубили (Уря- ваннях (з цими частками) мовець виражає комплекс
довий курʼєр. – 26.07.2014); То ж, якщо за підсумками негативних емоцій, супровідною серед яких є і відраза.
року керівнику нашого району за всі його „справиˮ буде Наприклад, частки як (же), ось (ще), ще (чого) можуть
присвоєно звання Героя України ‒ не дивуйтеся, бо час репрезентувати грубу, категоричну відмову мовця ви-
такий ‒ час лицемірства та блюзнірства. А ще й при- конувати будь-яку дію:
писок. Зрозуміло, що такими вчинками керівництво 1) Ви думаєте, він [В. Б. Гройсман] підвищив міні-
нашого району та управління статистики порушили мальну зарплату чи хоча б зупинив інфляцію? Ще чого!
62
Його милість полягає… у дозволі платити за комуна- Частка ж / же в емотивних висловленнях, які репре-
льні послуги в розстрочку! (Главком. - 20.10.2016); зентують невдоволення, лиш акцентує те чи те слово
2) Ось ще! І чого ж я так переймаюся своєю (зазвичай пейоративний оцінний предикат), тим самим
зовнішністю?! У світі є чимало справді важливих про- інтенсифікує негативне емоційне ставлення і надає
блем (Радіо „Свободаˮ. ‒ 11.10.2009). висловленням експресивнішого характеру: Ну і базіка
У прикладі (1) мовець незадоволений діями премʼєр- ж він! (Українська правда. ‒ 09.11.2013); Ну й по-
міністра В. Б. Гройсмана в подоланні інфляції. Крім дурному ж ведуть інформаційну війну!
того, мовець відчуває гнів щодо автора обурливої ви- (http://www.telekritika.ua).
моги брати кредит для погашення комунальних плате- Брати участь у репрезентації відрази в мові здатні
жів. частки теж (мені), (а) ще, ну (і), що (за), – от / ось, ач /
У прикладі (2), на відміну від прикладу (1), емоції бач, там, як (же), ось (ще), – ще (чого), (і) ж. Причому
мовця мають інші причини і вектори. Тут невдоволен- більшість із них у несхвальних висловленнях зазвичай
ня, гнів і огида мовця спрямовані на самого себе. Автор експлікують одночасно кілька емоцій: презирство, гнів
емоційної репліки роздратований тим, що до моменту і огиду, які, взаємодіючи одне з одним, становлять ос-
мовлення поводився неправильно, що, втім, не викли- нову ворожості.
кало негативної реакції в оточуючих. Мовець не має Висновки. На наш погляд, значення емоційних час-
наміру більше продовжувати себе так вести, що може ток невіддільне від лексичного наповнення висловлен-
спричинити осуд із боку третіх осіб. Однак із моменту ня, від комунікативного наміру мовця, від прагматич-
мовлення мовець байдужий до думки оточуючих, йому ної ситуації загалом. Треба наголосити, що виконання
неприємні особи, які оцінюють факти, події, явища, що перерахованих функцій тісно пов’язано із семантикою
не мають до них прямого відношення. Негативні емоції часток, а також зумовлено певними комунікативно-
мовця мають два вектори: вони спрямовані на самого прагматичними характеристиками висловлення, тому
мовця і на третіх осіб. перспективи подальшого дослідження вбачаємо в
На наш погляд, у подібних прикладах модальність аналізі семантико-комунікативних функцій часток у
гніву домінує над огидою, проте повністю не перекри- тексті.
ває „стан психічного перенасиченняˮ.
1. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о членения предложения [Текст] / О. Д. Лаптева // Вопросы
слове) / Под ред. Г. А. Золотовой. 4-е изд. – М., 2001. – 720 с. языкознания. – 1972. – № 2. – С. 42–47.
2. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови 7. Николаева Т. М. Функции частиц в высказывании (на мате-
[Текст] / І. Вихованець, К. Городенська. – К. : Пульсари, риале славянских языков) [Текст] / Т. М. Николаева. – М. :
2004. – 400 с. Наука, 1985. – 186 с.
3. Знаменская A.B. Частица «ну и» в современном русском 8. Словник української мови : в 11 т. / ред. кол.: І. К. Білодід,
языке [Текст]/A. B. Знаменская // Ученые записки Смолен- А. А. Бурячок, В. В. Винник та ін. – К. : Наук. думка, 1970–
ского ГПИ. Вып. 24. – Смоленск, 1970. – С.243 – 257. 1980. – Т. 1–11.
4. Изард К. Психология эмоций / К. Изард. – СПб. : Питер, 9. Стародумова Е. А. Акцентирующие частицы в русском языке
1999. – 464 с. [Текст] / Е.А.Стародумова. – Владивосток: Изд-во
5. Ильин Е. П. Эмоции и чувства [Текст] / Е.П. Ильин. – М., С- Дальневосточного ун-та, 1988. – 96 с.
Пб., Нижн. Новгород: Питер, 2002. – 750с. 10. Шведова Н.Ю. Русская грамматика/под ред. Н. Ю. Шве-
6. Лаптева О. Д. Нерешенные вопросы теории актуального довой. – В 2 т. : Т. 1. – М. : АН СССР, 1980. – С. 96–122.
REFERENCES
1. Vynogradov V. V. Russkii yazyk (Grammaticheskoie ucheniie o predlozheniia [Tekst] / O. D. Lapteva // Voprosy yazykoznaniia. –
slove) / Pod red. G. A. Zolotovoi. 4-e izd. – M., 2001. – 720 s. 1972. – № 2. – S. 42–47.
2. Vyhovanecz I. Teoretychna morfologiia ukrainskoi movy [Tekst] 7. Nikolaieva T. M. Funkcii chasticz v vyskazyvanii (na materiale
/ I. Vyhovanecz, K. Gorodenska. – K. : Pulsary, 2004. – 400 s. slavianskix yazykov) [Tekst] / T. M. Nikolaieva. – M. : Nauka,
3. Znamenskaia A.B. Chasticza «nu i» v sovremennom russkom 1985. – 186 s.
yazyke [Tekst] / A. B. Znamenskaia // Uchenyie zapiski Smo- 8. Slovnyk ukrainskoi movy: v11 t./red. kol.: I.K.Bilodid, A.A.Buria-
lenskogo GPI. Vyp. 24. – Smolensk, 1970. – S.243 – 257. chok, V.V.Vynnyk ta in.-K.: Nauk. dumka, 1970-1980.-T.1-11.
4. Izard K. Psyhologiia emocii /K. Izard. – SPb.: Piter, 1999. – 464 s. 9. Starodumova E. A. Aktsentiruiushchye chastytsy v russkom
5. Ilin E. P. Emotsii i chuvstva [Tekst] / E.P. Ilin. – M., S-Pb., yazyke [Tekst] / E.A.Starodumova. – Vladyvostok: Yzd-vo Dal-
Nyzhn. Novhorod : Piter, 2002. – 750 s. nevostochnoho un-ta, 1988. – 96 s.
6. Lapteva O. D. Nereshennыe voprosy teorii aktualnogo chleneniia 10. Shvedova N. Yu. Russkaia grammatika / pod red. N. Yu. Shve-
dovoi. – V 2 t. : T. 1. – M. : AN SSSR, 1980. – S. 96–122.
Functional and semantic load of particles in expression of negative emotions in political discourse
M. Vintoniv, M. Doroshenko
Abstract The article offers insight into the status of auxiliary parts of speech in contemporary Ukrainian linguistics. It also highlights key
conceptions of the types of particles and provides analysis of their differentiated attributes. The articleis focused onmeans of assessment of
information, functional and semanticload of particles in expression of negative emotions in Ukrainian political discourse.
Keywords: particle, sentence, speech, function, discourse.
Функционально-семантическая нагрузка частиц в выражении негативной эмоции в политическом дискурсе
М. А. Винтонив, М. Н. Дорошенко.
Аннотация. В статье освещены вопросы статуса служебных частей речи в современной лингвоукраинистике, определены основ-
ные подходы к типологии частиц и анализа их дифференциальных признаков. Основное внимание уделено средствам реализации
оценки сообщаемого, раскрыто функционально-семантическую нагрузку частиц в реализации негативных эмоций в украинском
политическом дискурсе.
Ключевые слова: частица, предложение, высказывание, функция, дискурс.
63
Фразеологізми як мовне багатство (на матеріалі творів В. Нестайка)

Н. В. Вірич
Одеська державна академія технічного регулювання та якості, Одеса, Україна

Анотація. У статті досліджено особливості фразеологізмів у творчості В. Нестайка. Особливу увагу звернено на функціону-
вання фразеологізмів у його прозі. Поглиблено та розширено уявлення про художню специфіку творів письменника. У роз-
відці з’ясовано, що твори В. Нестайка, у яких майстерно використано фразеологізми, пробуджують мотивацію до світо- і
самопізнання, до творення добра і самовдосконалення, сприяють інтелектуальному і емоційному розвитку юної особистос-
ті-реципієнта.
Ключові слова: художній світ, фразеологізми, духовні цінності, особистість, самопізнання.
Прогрес сучасного життя зумовлює необхідність зве- як мислимо, як говоримо, наскільки правдиві наші
рнутись до проблем становлення особистості у її вза- слова і думки – так і живемо.
ємозв’язках із буттям. З літературної, лінгвокультур- Людина не є ідеальною, у будь-кого, навіть із стій-
ної спадщини актуалізується багатовіковий досвід, кими морально-ціннісними орієнтирами, можна знай-
який світоглядними позиціями і духовними імпульса- ти недоліки. Кожна людина має потребу у спілкуван-
ми сприяє поступовому входженню людини в соціум. ні, однак інколи спілкування переливається у пересу-
Досвід значною мірою репрезентовано через культур- ди. Досить багато тих, хто ласий до них, хоч жодному
ні коди, зокрема через мистецтво слова. Тож роль ху- не до душі чути плітки про себе за спиною.
дожнього слова у формуванні духовно спрямованої Варто зауважити: людина, що займається цією оді-
свідомості етнонаціонального організму важко перео- озною справою вже –злотворець. Пам’ятаймо: «Слово
цінити. Особливо у сьогоденні, коли мова постає діє- як криця, ранить гостріше меча», «Гірше болить від
вим духовним чинником, актуальність нашої розвідки язика, як від ножа» [7, с. 247].
стає очевидною. Здатність завдавати болю іншим характеризує плі-
Різноаспектні підходи до вивчення фразеологізмів ткаря як безсердечного, бездушного. Це знаходить
репрезентовано в працях В. Русанівського, відображення й у фразеологізмах: «ужалить в серце»,
О. Материнської, В. Німчука, О. Селіванової та ін. «серце кам’яніє», «душа не болить», тим самим вка-
(досліджено соматичний компонент фразеологічних зуючи на відсутність таких якостей людини, як любо-
одиниць); А. Івченко, А. Вежбицької, В. Телії та ін. ві до ближнього, до оточуючого світу, відповідально-
(розглянуто психологічно-емоційні стани у фразеоло- сті за свої слова, дії.
гізмах); В. Папіш, Л. Авксєнтьєва, І. Гнатюка (висвіт- Поширювач пліток, немов рознощик вірусу, збу-
лено особливості фразеологічного аспекту в художній джує в соціумі зло й у інших. При цьому іноді люди
літературі). Однак проблема дослідження фразеологі- не усвідомлюють жахливість наслідків, якими бідами
змів потребує уваги наукової спільноти й донині, зок- і проблемами це супроводжуватиметься. Розгнузда-
рема в художніх творах В. Нестайка. ний язик стає на заваді у взаєминах між представни-
Мета розвідки – дослідити особливості фразеологі- ками соціуму, і, як наслідок, є перешкодою у розвитку
змів у прозі В. Нестайка. власне соціуму (в широкому розумінні). Народна му-
Поставлена мета передбачає розв’язання таких пи- дрість застерігає: «Млин меле – мука буде: язик меле
тань: – біда буде» [3, с.136].
- простежити функціонування фразеологізмів у Язик репрезентується не лише як «джерело небез-
творчості В. Нестайка; пеки», а й як «джерело брехні»: «Язик кісток не має,
- поглибити та розширити уявлення про художні тому брехню сплітає» [7, с.248].
особливості творчості В. Нестайка. Брехня й поширювання пліток, обмовляння – це
Якщо мова – «оселя буття», якщо «не ми володіємо злотворче знаряддя, яке люди використовують усві-
мовою, а мова володіє нами <...>» і, нарешті, якщо домлено для здійснення своїх мерзенних справ. А
мова – «помешкання … сутності людини» [1, с. 404- особа, схильна поширювати навіть без лихих намірів
419], у чому переконує нас логіка міркувань і неспро- плітки, часто досягає тієї ж мети. Якщо ж людина
стовність аргументації одного з найбільших європей- обмовляє, то не досягне гармонії ні в родині, ні в со-
ських філософів минулого століття М. Гайдеґґера, то ціумі (ні з довколишнім світом, ні сама з собою). Су-
можна припустити наступне: актуалізація народної і голосну позицію прослідковуємо і у фразеологізмах,
художньої поетичності полягає насамперед у тому, зокрема «Довгий язик – драбина, по якій лихо в дім
що моделює образну картину світу, здатну формувати заповзає» [7, с. 248].
світоглядні орієнтири, якими особистість керувати- Кожен повинен пам’ятати про загальнолюдські
меться впродовж життя. цінності. Вчені-філософи й соціологи визначають з-
Наразі феномен слова і його дії на людину, а особ- поміж них, що мають неперебутнє значення для лю-
ливо у ранньому віці, коли душа і тіло знаходяться в дини як духовної особистості, так звані «вічні ціннос-
природній гармонії і формуються як єдність, виявля- ті», до яких належать пізнавальні, моральні та естети-
ється співзвучним соціокультурним потребам сього- чні, які в усі часи й періоди зберігають свою значу-
дення. Оскільки мова – це простір нашого існування: щість. Найвищим їхнім проявом є Істина, Добро, Лю-
64
бов, Краса, оволодіння якими є запорукою справж- не тільки моральну, а й гумористичну складову.
нього щасливого (гармонійного) буття. Гумор, як найприкметніша риса національного
До того ж Людину в собі потрібно постійно й на- характеру, притаманний і Степану, що передається з
полегливо вибудовувати, у цьому й оприявнюється покоління в покоління. Пригадаймо, якими щирими
духовна сила. Праця душі увінчує красу товариськос- словами головний герой подав портрет свого діда: «…
ті, порядності. був невисокий на зріст, непоказний, але такий гострий
Варто підкреслити, що є люди, які ніби на перший на язик, такий дотепник, перший на селі жартун…»
погляд лише невинно сприймають негативну (енерге- [4, с. 8].
тично зіпсовану) інформацію, або ще гірше, не розпі- Втім жарт при знайомстві з новим колективом
знавши плітку, стають на бік винуватця конфлікту. виявився невдалим і обернувся для Степана глузом. «–
Такі люди ні чим не кращі за пліткарів. Варто доклас- Диви! Язикатий який…», – з нерозумінням і
ти зусиль «прикусити язика» і припинити пліткарство. непривітністю сприйняли Степана. Відтак одна
Дорослі не повинні давати шанс вирувати пліткам у невдала репліка породила глибоку тривогу в серці.
родині, адже діти схильні до наслідування. Підроста- Спостережено давно і точно: язик – це орган, від
юче покоління варто зорієнтовувати на добродуш- якого можуть боліти всі інші органи людини.
ність, яка проявляється й у чуйному відгуку про іншу Письменник виходить з того, що характер дитини
людину. тільки формується, і від нас, дорослих, залежить,
Як бачимо, язик має могутню силу впливу. І су- яким він буде. У таких межових ситуаціях рятівним
дження у фразеологізмах набувають філософського постає мудре народне застереження, зокрема, не раз
звучання: Язик як засіб керування життям. чуте Степаном з уст діда Грицька: «На пасіці не
У різні часи художники слова відкривали все нові й розмахують руками» [4, с. 16], або «Журбою поля не
нові ідейно-естетичні цінності. Народнопоетичність – перейдеш, горя не здолаєш» [4, с. 16].
потужне джерело для художньої літератури, зокрема Паремійний фонд мови репрезентує норми
живить її образами, мотивами та ін. Тож фольклор як культури (у тому числі мовної) поведінки.
невід’ємна грань творчості визначних митців сприяє У Нестайкових творах цілісний образ персонажа
підсиленню оприявлення авторської есенції, збага- вимальовується поступово, через мозаїку рис і ознак,
ченню художнього арсеналу. проявляючись й у діях, роздумах.
До когорти кращих письменників належить Так, Степан Наливайко, обміркувавши свою
В. Нестайко, твори якого здатні повноцінно впливати поведінку, усвідомив: «Якби я не вискакував зі своїми
на становлення юної особистості. Значний і вагомий жартами, може б вони й прийняли б мене з першого
творчий доробок був оцінений ще в ранній творчості дня у свій гурт. <…> І потроху-потроху завоював їхню
письменника, його твори перекладено двадцять- симпатію та прихильність» [4, с. 16].
ма мовами. Підтримкою для Степана стала ще одна людина
Мовна галерея творів В. Нестайка багатогранна і поважного віку – клоун Чак, який пропонує уявну
барвиста, його твори уводять у світ пізнання, світ, у мандрівку в різні часи. Так, у повісті «Загадка старого
якому репрезентовано особистість, соціум, навколи- клоуна» автор навмисне створює «дорослі» життєві
шнє середовище, їх взаємозв’язки. ситуації, в яких кожен із персонажів виявляє своє
Стиль автора напрочуд «комунікабельний». єство.
Найчастіше це розповідь від імені певної дійової Спостерігаючи за подіями більш ніж столітньої да-
особи, зазвичай, хлопчика, прийом, що створює ауру вності та за людьми того часу, хлопчик раптом почи-
абсолютної довіри. Художня історія розгортається нає розуміти, що доросла людина, якщо вона совісна
переважно у «персональному модусі головного героя» й чистосердечна, буває дуже подібна до дитини (па-
[6, с. 185]. ралель: Стороженко – Тереза, Стьопа – Гафійка Оста-
У романі-трилогії про двох друзів «Тореадори з пчук), а підла, нечесна дитина нічим не відрізняється
Васюківки» нараторами виступають Павлуша від дорослого підлийотника (Слимаков старший та
Завгородній (у двох перших повістях) та його товариш його син Орест – однокласник гімназиста Чака, про
Ява Рень (в останній). Цікавим у цьому зв’язку якого Стороженко сказав коротко: «Яке коріння, таке
видається нам наступний епізод: «Іван Васильович й насіння» [4, с. 45]).
стрекоче, як з кулемета, – думки ледве встигають за Поряд з пізнанням людської ницості, душевного
його словами, а інколи якась думка й не дожене, і каліцтва й духовної убогості, підлості й жорстокості,
летить слово з уст Івана Васильовича таким собі хлопчику відкривається й краса співпереживання,
легким метеликом без жодного змісту» [5, с. 355]. самопожертви й взаємодопомоги, (Стороженко, Чак,
У пригодницькій повісті «Загадка старого клоуна» сам Стьопа під час арешту Стороженка), велич майс-
мову веде Степан Наливайко, котрий звертаючись до терної праці простої людини, що межує з мистецтвом
уявного реципієнта, охарактеризував себе так: «Я (майстер Йосип, піротехнік Смирнов), краса товари-
сказав вам, що в мене усміхнені очі? То правда. У ськості, порядності й шляхетності (однокласники Ча-
мене весела вдача» [4, с. 4]. Однак життєві повороти ка, які мужньо витерпіли покарання, але не виказали
сприяють переосмисленню буття. Всеволод Нестайко товариша, що влучив чорнильницею в ненависних
художньо моделює процес входження (в мікросоціум) «Фея» і «Фею»; директор гімназії, який не побоявся
в новий шкільний колектив, що постає для Степана висловити їм своє шанування за їх порядність…).
кризовою ситуацією. А почався конфлікт у У творах В. Нестайко вправно керується й такими
нестайківського героя через «язик». засобами розкриття характеру – мовлення, оціночною
Життєві кодекси у фразеологізмах репрезентують характеристикою інших персонажів, діалогами, само-
65
характеристикою. В окремих фрагментах творів зу- цю кашу, ми придумали той театр» [5, с. 185]. Або «І
стрічаємося з низкою яскравих фразеологізмів, що ми розуміємо: тепер уже все. Передали куті меду.
характеризують дійових осіб. Ось, наприклад, «Яке Вчителі не люблять, щоб їх учили» [5, с. 24]. На підс-
їхало, таке й здибало» [4, с. 20]; «Ява міняв професії, відомому рівні, у контексті художніх творів
як циган коні» [5, с. 189]. Або «Ви не думайте, я тата В.Нестайка фразеологізми підсилюють функцію
дуже люблю, але він у нас таки впертий, або, як він впливу слова на виховання морально-етичних ціннос-
сам про себе каже, «абсолютно принциповий» чоло- тей, на формування особистості певної культури.
вік. Як сказав, то хай каміння з неба падає, а буде так. Водночас тут помічаємо характерну художньому
Сказав – як зав’язав» [5, с. 68], так, суголосна оркест- стилю Нестайка таку ментальну рису як гумор. Спра-
ровка семантичних й функціональних характеристик вді, особливо багато гумористичних рис набувають
фразеологізмів оприявнює більш рельєфніше героя. ситуації саме в трилогії «Тореадори з Васюківки».
Нестайкові герої – це цікаві, з національною родзин- Гумор посилюється ще й тим, що ситуація висвітлю-
кою повнокровні характери. ється одним із її учасників, чим забезпечується безпо-
Фразеологізми, тонко вплетені письменником в ху- середність, яскравість розповіді. Наприклад, прига-
дожню тканину, репрезентують могутній код націо- даймо епізод, в якому Ява звертається до цуценяти,
нальної ментальності. Ось, наприклад: «Я нащадок яке він взяв із собою на урок: «Не тебе ж питали, а
запорожців. А козаки слів на вітер не кидали» [4, с. Павлушу. Чого вискочив як Пилип з конопель?» [5, с.
132] – у такий спосіб прозаїк не дає забути власне 20].
духовне коріння і про істинні якості людини. Природа гумору така, що не терпить глянцевої пра-
У своїх думках, поглядах К. Ушинський підкрес- вильності, особливо якщо цей гумор по-народному
лював: «За змістом прислів’я важливі для <… > нав- життєрадісний. Дуже тонко і воістину майстерно
чання тим, що у них, як у дзеркалі, відбилося народне вплітає, водночас немов адаптувавши до сучасного
життя з усіма своїми мальовничими особливостями реципієнта, народну мудрість: «Ніколи я не бачив
<… >. У них відбилися всі сторони життя народу» [8]. діда таким. Завжди він бурчав, лаявся, навіть потили-
Фразеологія містить ключі до таємниць розумового чниками частував, а тут… Ех, краще б він нам вуха
універсуму певної культури, особливостей менталіте- нам’яв!» [5, с. 173]. Аналіз тексту творів Нестайка
ту її носіїв, «вона конденсує в собі весь складний засвідчує, що герої не хулігани. В. Нестайко знайшов
комплекс культури і психології даного народу, непо- свою інтонацію, яка захоплює реципієнта процесом
вторний спосіб його образного мислення» [2, с. 76]. читання, майстерно роблячи його (читача) учасником
У фразеологічному фонді української мови ближ- літературного дійства.
ньою периферією концепту язик – розум, душа, серце. Прозаїк вдало вводить у художній текст відомі ви-
Образність і виразність художнього світу слови, тим самим нагромаджує потенціал їхніх змістів
В. Нестайка подиву гідна, його твори зачаровують на власний, надаючи йому змістової багатогранності
новаціями. Проаналізована мовна палітра повістей та глибини. Ось, наприклад, «У людини все має бути
свідчить про значний арсенал художніх засобів і при- прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки» [5,
йомів, спрямованих на репрезентацію функціонально- с. 324]. Такі посилання також служать для загострен-
семантичного поля творів: ня інтересу юної особистості до процесу читання, для
– скорочення компонентного складу фразеологіз- активізації інтелектуально-творчого потенціалу.
му: «– Вибачте, – кажу я, зовсім спантеличений, – але Варто підкреслити, що низку фразеологізмів підпо-
я думав, що з вами друзі. – Індик думав, – суворо каже рядковано відтворенню персонажів у моменти психо-
Ява і раптом накидає мені на голову якусь ряднину» логічних переживань: «Серце моє мліє і зупиняєть-
[5, с. 258]. Подане усічення фразеологізму індик теж ся…» [5, с. 184]; «Серце моє стискається» [4, с. 13].
думав, та в суп потрапив підкреслює уривчастість Письменнику не обов’язково повністю описувати те
усного мовлення; чи інше явище, або характеристику людини. Достат-
– заміна компонентів фразеологізму для яскравості ньо фокусувати кілька, але суттєвих ознак, які влучно
і колоритності: «– Я й сам же туди ще хлоп’ям колись відтворюють внутрішній стан, зокрема страх, триво-
тікав після того, як батько духу дав за розбиту макіт- жність.
ру» [5, с. 172]. Акцентується увага на взаємозв’язку Смислове навантаження фразеологізмів особливо
міжпоколінного духу, який містить і активізує запові- яскраво оприявнюється в епізоді про Книша. «Кни-
ти, настанови; шеві скарги, звичайно, голові шкоди не завдавали.
– розширення компонентного складу фразеологіз- Але в людей темних викликали до Книша повагу й
му: «Дорога контрибуціє! Яке в тебе велике і ніжне навіть побоювання – раз чоловік пише, значить силу
серце» [5, с. 15] – у загальновідомому фразеологізмі має. Колись, кажуть, Книша через ті листи навіть ро-
«велике серце» лексема ніжний ще більше підкреслює зумні люди боялися» [5, с. 83]. У мовній палітрі тво-
співчутливість. рів письменника репрезентовано неперевершені зраз-
Фразеологізми – невичерпне джерело сконденсова- ки дещо простакувато-наївної та водночас природно-
ної мудрості, передачі національної культури. Україн- мудрої дипломатії: «Якщо він може продати за копій-
ську національну специфіку у художній тканині ки свою совість, торгуючи нею на базарі, то за хоро-
В. Нестайка ілюструють сталі вирази, наприклад, шу ціну він і Батьківщини не пожаліє». <…> «І жаль,
«Червоні як маки, вилазимо ми з-під парти і один за понімаєте, що товариський суд не може присудити
одним чимчикуємо до дверей» [5, с. 181]; «Стояв- всипать, понімаєте, добренько за такі діла <…> по
стояв, червоний мов рак, а тоді як дав дриза – тільки западному полушарію!» <…> «… Той, хто дбає тіль-
п’ятами залопотів» [5, с. 9]; «Бо то ми заварили усю ки про власну шкуру і свою кишеню, не вартий доб-
66
рого слова» [5, с. 178]. Такі життєві історії провоку- Отже, у прозі В. Нестайка простежується поліфун-
ють читача до порівняння ситуацій та певних виснов- кціональність фразеологізмів (функція репрезентації
ків, служать засобом емоційно-етичної оцінки зобра- внутрішніх якостей людини, емоційно-експресивна
жуваних ситуацій та додаткової характеристики пер- функція, оцінна функція, функція створення гумору,
сонажів. функція увиразнення висловлюваного, функція порів-
Тож фразеологізми, як «ранкові» перлини, для нас няння, функція створення необхідного колориту), що
з раннього дитинства опромінюють духовний потен- зумовлено створенням того своєрідного, привабливо-
ціал, які активують жагу до будівництва краси власної го, комфортного для реципієнта художнього світу.
душі. А фундамент такого будівництва передбачає, Твори В. Нестайка, у яких майстерно використано
зокрема, відповідальність за свої (як словесні, так і фразеологізми, пробуджують мотивацію до світо- і
фізичні) дії перед соціумом, прилучення до дружньої і самопізнання, до творення добра і самовдосконален-
плідної праці у мікро- та макроколективі, що матиме ня, сприяють інтелектуальному і емоційному розвит-
вектор на загальне добро, на інтелектуальну і духовну ку юної особистості-реципієнта, збагачуючи її внут-
активність нації. Загальновідомо: «утвердження висо- рішній світ.
кого, істинного, прекрасного – це теж боротьба зі
злом».
[1] Класики філософії мови від Платона до Ноама Хомсько- [5] Нестайко В. З. Тореадори з Васюківки : трилогія про
го [пер. з нім. А. Богачова, І. Іващенка, К. Ткаченка]. – пригоди двох друзів / В. З. Нестайко. – 9-те вид. – К : «А-
Київ: Курс, 2008. – 536 с. БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2008. – 544 с.
[2] Баран Я.А. Фразеологія в системі мови/ Я.А. Баран. – [6] Папуша О. М. Способи регулювання наративної інфор-
Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. – 176 с. мації в дитячій літературі : фокалізація // Studia methodo-
[3] Народ скаже – як зав’яже: українські народні прислів’я, logica. – 2005. – Вип. 16. – С. 182–197.
приказки, загадки / [Упоряд. Н. С. Шумада]. – К. : Весел- [7] Прислів’я та приказки. Людина. Родинне життя. Риси
ка, 1973. – 232 с. характеру / [Упоряд. М. М. Пазяк]. – К. : Наукова думка,
[4] Нестайко В. З. Загадка старого клоуна : повість / 1990. – 528 с.
В. З. Нестайко. – К. : Країна Мрій, 2010. – 272 с.
REFERENCES
[1] It movi classics from Plato to Noam Chomsky [per. s nem. A. [5] Nestayko V. Z., Toreadori s Vasuki : be useful trilogy about
Bogachova, And. Ivashchenko, K. Tkachenka]. - Kyiv: two friends / Z. V. nestayko. - 9 views. - Q: A-BA-BA-GA-
Course, 2008. - 536 p. LA-MA-GA, 2008. - 544 p.
[2] Baran J. A. Phraseology in the system movi/ J. A. Beran. - [6] Papusha O. M. Can reguluvannya narrative formats in chil-
Ivano-Frankivsk: Lileya-NV, 1997. - 176 p dren's world lterature : focusasia // Studia methodologica. -
[3] People say the Yak head ordeal: Ukrainian folk prisv I, pri- 2005. – VIP. 16. – S. 182-197.
kasky, riddles / [Sorted. N. S. Sumida]. - K.: Veselka, 1973. - [7] I prishlu that prikasky. Man. Birthplace of life. Risi character
232 p. / [Focus. M. M. Pathak]. - K.: Naukova Dumka, 1990. - 528
[4] Nestayko,. V. Z. Riddle of the old clown : a novel. – K. : p.
Dreamland, 2010. – 272 p.
Phraseological units as a linguistic wealth (based on the material of V. Nestayko's works)

N. V. Virich
Abstract. The article studies peculiarities of the phraseological units in the works by V. Nestayko. Special attention is paid to the
functioning of phraseological units in his prose. Deepened and expanded the idea of the artistic specificity of the writer's works. In
the article it is found out that V. Nestayko's works in which phraseology is skillfully used awaken motivation to world - and self-
knowledge, to creation of good, self-improvement, promote intellectual and emotional development of the young personality-the
recipient.
Keywords: the artistic world, phraseological units, spiritual values, personality, self-knowledge.
Фразеологизмы как языковое богатство (на материале произведений В. Нестайко)

Н. В. Вирич
Аннотация. В статье исследованы особенности фразеологизмов в творчестве В. Нестайко. Особое внимание обращено на
функционирование фразеологизмов в его прозе. Углублено и расширено представление о художественной специфике про-
изведений писателя. В статье выяснено, что произведения В. Нестайко, в которых мастерски использованы фразеологизмы,
пробуждают мотивацию к миро - и самопознанию, к созиданию добра, самосовершенствованию, способствуют интеллекту-
альному и эмоциональному развитию юной личности-реципиента.
Ключевые слова: художественный мир, фразеологизмы, духовные ценности, личность, самопознание.
67
Концептуальні засади аналізу дискурсу

Н. С. Жмаєва, К. Є. Гохман
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса
Corresponding author. E-mail: zhmaeva@gmail.com

Анотація. У статті наведений аналіз сучасних підходів до вивчення дискурсу. Констатовано, що головними об’єктами су-
часної лінгвістики постають автентичні спонтанні дискурси, які розглядаються як цілісні системи вербально-невербальної
комунікації. У якості основних методів аналізу дискурсу постають інтроспекція, спостереження, експеримент та методи
корпусної лінгвістики. Проаналізовано принципи виділення структури та одиниць дискурсу.
Ключові слова: аналіз дискурсу, система мови, система мовлення, структура дискурсу, одиниця дискурсу, методи аналі-
зу дискурсу.
В останні десятиліття аналіз дискурсу по праву може XX століття, залишивши за межами вивчення області
бути віднесений до числа найпопулярніших методів природного мовного вживання.
дослідження в суспільних і гуманітарних науках, що Сучасний етан розвитку лінгвістики характеризу-
підтверджують численні дослідження у даній області. ється такими рисами, як експансіонізм, антропоцент-
У той же час, не зважаючи на різноманіття публіка- ризм, функціоналізм та експланаторність. У зв'язку з
цій, які стосуються як теорії дискурсу, так і принципів цим лінгвістика набуває нової динаміки розвитку,
дискурс-аналізу, складно знайти результати конкрет- загальний вектор якої спрямований в бік розширення
них емпіричних досліджень з детальним описом ме- меж лінгвістичних досліджень і зміщення акцентів у
тодики проведення та визначити найбільш ефектив- мові на людський чинник. Активні процеси інтеграції,
ний (якщо такий існує) підхід до вивчення мовленнє- що відбуваються в сучасній науці, ведуть до об'єд-
вої взаємодії [1], що й зумовлює актуальність даного нання природних і гуманітарних знань, до створення
дослідження. не тільки нових наукових напрямів, а й цілих галузей
Метою праці є аналіз сучасних теоретичних і прак- наукового знання. Мова при цьому вивчається в аспе-
тичних досліджень в області лінгвістичного аналізу кті людської діяльності, традиційні об'єкти лінгвісти-
дискурсу з метою формування концептуальних основ чного дослідження розглядаються з точки зору їхньої
його дослідження. значущості для людини, у зв'язку з чим деякі дослід-
У лінгвістичній науці можна виділити два погляди ники говорять про зародження антропологічної лінг-
на природу мови: мова як абстрактні об'єкти і прави- вістики як інтегральної науки, що вивчає «людину у
ла, і мова як дія. Перший підхід, який П. Лінелл нази- мові» у всіх її проявах [4, с. 8].
ває знаковживаним, превалює впродовж всієї історії Дані тенденції в розвитку лінгвістики і суміжних з
лінгвістики [2]. Як зазначає А. О. Кібрик, багато куль- нею наук привели до необхідності перегляду багатьох
тур були фактично створені навколо тих чи інших мовних явищ з урахуванням комплексного підходу до
сакральних письмових текстів, що забезпечило пись- виявлення їхньої сутності. Такий підхід дозволяє по-
мовій формі мови високий престиж і створило зазви- новому поглянути і на проблеми мовленнєвого спіл-
чай неекспліковане, проте популярне переконання, кування (вербальної комунікації), які традиційно зай-
що письмова мова є єдиною формою мови, яка заслу- мають одне з центральних місць в сфері загальнолінг-
говує на увагу дослідників, у той час як усна мову – вістичних досліджень.
всього лише «зіпсована» версія правильної мови [3]. Фокус досліджень зміщується з вивчення мови як
Пріоритет писемної мови у мовознавстві XX сто- системи на розгляд процесу комунікативної взаємодії,
ліття закріпив «Курс загальної лінгвістики» а як наслідок — з аналізу тексту на аналіз дискурсу,
Ф. де Сосюра, сфокусувавши увагу дослідників на оскільки аналіз тексту не охоплює всю складність і
системі мови, за якою, на відміну від мовлення, ви- багатогранність природної інтеракції. Об'єктами ви-
знавалася системність організації. Сосюрівский роз- вчення сучасної лінгвістики стають автентичні диску-
поділ мовленнєвої діяльності на мову і мовлення тра- рси, під якими розуміють системи вербально-
нсформується у подальшому у граматиці невербальної комунікації в цілому, мовленнєву або
Н. Хомського в дихотомію «мовна компетенція / мов- комунікативну діяльність. Використання дискурсу як
не вживання». У розумінні Н. Хомського компетенція одиниці операційного аналізу постає актуальним і
– це знання мови, представлене у вигляді системи перспективним в сучасних лінгвістичних досліджен-
правил, які дозволяють породжувати і розуміти не- нях і обумовлено функціональним аспектом вивчення
скінченну кількість правильних синтаксичних струк- мови, а саме проблемами вживання мови людиною в
тур, наявних в певній мові, і відкидати неправильні. процесах діяльності і спілкування.
Вживання – це процес використання знання мови, Безперечну складність представляє відсутність од-
тобто компетенції в реальній мовленнєвій діяльності. ностайності в трактуванні дискурсу. Причина цього,
І Соссюр, і Хомський наполягають на тому, що лінг- ймовірно, полягає у складності самого характеру дис-
вістам слід займатися мовою / компетенцією, а ви- курсу як динамічного соціокультурного явища, підда-
вчення мовлення / вживання пропонують віднести до ного впливу соціальних, культурно-історичний, ідео-
сфери вивчення інших наук. Подібний підхід визна- логічних, психологічних та інших чинників. У розши-
чив розвиток лінгвістики протягом більшої частини реному розумінні під дискурсом розуміють систему
вербально-невербальної комунікації в цілому
68
Слід зазначити, що перехід від поняття мовлення організації полягає у тому, що всі мікросистеми вла-
до поняття дискурсу пов'язаний з прагненням ввести в штовані за єдиними принципами макросистеми так,
класичне протиставлення мови і мовлення, що нале- що вся система (у даному випадку система мовленнє-
жить Ф. де Соссюру, деякий третій член — щось і вої діяльності) відповідає принципу цілого.
«більш мовленнєве», ніж саме мовлення, і одночасно Ґрунтуючись на ідеях Г. Гійома, О. А. Турбіна про-
те, що більшою мірою піддається вивченню традицій- понує когнітивно-семіотичний підхід до вивчення
ними лінгвістичними методами, більш формальне і дискурсу [7]. Когнітивно-семіотичний підхід перед-
тим самим «більш мовне». З одного боку, під дискур- бачає опору на той факт, що процеси мовлення та
сом розуміється мовлення, вписане в комунікативну мислення безпосередньо (інтегративно) пов'язані з
ситуацію. Унаслідок цього категорія дискурсу постає фундаментальними явищами і процесами в системі
як феномен з більш чітко вираженим соціальним зміс- мови. Це означає, що система мови підпорядкована
том у порівнянні з мовленнєвою діяльністю індивіда. загальним принципам мовного семіозису, що охоплює
З іншого боку, як відзначають дослідники, реальна всю систему концептуалізації (категоризації, віртуалі-
практика сучасного дискурсивного аналізу пов'язана з зації) і мовленнєвого розгортання (актуалізації, вер-
аналізом закономірностей руху інформації в межах балізації), бо «мовленнєва діяльність людини має два
комунікативної ситуації, яка здійснюється, перш за напрямки реалізації – в якості мови і мовлення. Вона
все, через обмін репліками; тим самим реально опису- реалізується як мова, коли процес становлення спря-
ється деяка структура діалогової взаємодії, що цілком мований у бік потенції, і одночасно розривається
відповідає структуралістському підходу [5, с. 91]. При зв'язок з умовами конкретного моменту, і реалізується
цьому, однак, підкреслюється динамічний характер як мовлення, коли, прямуючи у бік актуалізації, пос-
дискурсу на відміну від статичної структури тексту. тає не усталеною і пов'язаною, а підпорядкованою
У структурно-семіотичній концепції дискурс інте- умовам моменту реалізації» [6, с. 129].
рпретується як семіотичний процес, що реалізується у Системний підхід до аналізу мовленнєвої діяльнос-
різних видах дискурсивних практик, специфічний ті Г. Гійома дозволяє диференціювати поняття «мов-
спосіб або специфічні правила організації мовленнє- лення» і «дискурс». Система мовлення у широкому
вої діяльності (у усній або письмовій формі). Ж.- значенні може бути прирівняна до терміну «дискурс»,
К. Коке називає дискурс «зчепленням структур зна- вузьке значення терміну «мовлення» відповідає по-
чення, що мають власні правила комбінації і трансфо- няттю «говоріння», «вербалізація», «лінгвістична
рмації» [цит. за 5, с. 91]. маніфестація», тобто мовлення – це вербальний спо-
Структурність у підході до вивчення дискурсу зна- сіб комунікації (усний і письмовий), дискурс – систе-
ходимо і у А. О. Кібрика, який, розуміючи дискурс як ма мовлення [7, с. 47]. Таким чином, система мовлен-
єдність двох сутностей – процес мовної комунікації і ня (дискурс) є основним об'єктом дискурсології і як
її результат – текст, пропонує вивчати дискурс і як підсистема, поряд з системою мови, входить в єдину
процес, що розгортається у часі, і як структурний систему мовленнєвої діяльності.
об'єкт [3]. У даний час дискурс є предметом дослідження
Варто зазначити, що системний підхід до аналізу дискурсивного аналізу [8]. Дискурсивний аналіз є
мовленнєвої діяльності (що передбачає наявність лінгвістичним поглядом на проблеми соціальної взає-
певної структури) бере свої витоки у працях францу- модії між людьми, яка реалізується в тому числі і
зького лінгвіста Гюстава Гійома. Так само, як і вербально. Дискурсивний аналіз є не просто допов-
Соссюр, Гійом розрізняє мовленнєву діяльність, мову ненням до традиційної лінгвістики, а змушує повніс-
і мовлення. Проте у рівняння Сосюра «мовна діяль- тю перебудувати інтереси і пріоритети цієї науки. Як
ність = мова + мовлення» Гійом вносить істотне до- вважає російський лінгвіст А. О. Кібрик, подальший
повнення – чинник часу, який принципово змінює розвиток усіх розділів лінгвістики, в тому числі таких,
уявлення про те, що є мовленнєва діяльність. Мов- як фонетика, граматика, лексикологія тощо буде про-
леннєва діяльність, за Гійомом, є не просто ціле, а тікати з опорою на знання про дискурсивні, комуніка-
послідовність та паралельність мови і мовлення: мо- тивні процеси. У свою чергу, подальший прогрес в
ви, яка присутня у мовця постійно у стані потенції, і дискурсивному аналізі пов'язаний з міждисциплінар-
мовлення, яке присутнє у мовця час від часу у стані ною взаємодією лінгвістики з сусідніми гуманітарни-
дійсності [6, с. 37]. ми науками.
Перехід від мови до мовлення, за Гійомом, є пере- Щодо принципів дискурс-аналізу слід зазначити,
хід від віртуального говоріння, що є нерозривно пов'- що незважаючи на те, що їх парадигма в даний час
язане з психічним механізмом мови, до дійсного, перебуває в стадії формування, можна виділити два
фактичного і фізичного говорінню; умовно одному основних: системний підхід, який передбачає розгляд
потенційному мовленню протиставляється велике дискурсу як підсистеми в системі мовленнєвої діяль-
розмаїття дійсного мовлення, яке змінюється в залеж- ності внаслідок єдиної природи з системою мови і
ності від мовця, а у одного мовця – в залежності від врахування людського чинника, бо дискурс (процес і
мовленнєвих обставин [6, c. 37]. Для позначення цьо- результат) – це продукт різновиду людської діяльнос-
го розмаїття дійсного мовлення (реального мовленнє- ті, розгортання якого забезпечують певні когнітивні
вого процесу – механізмів його розгортання і резуль- механізми, релевантні для конкретної мовленнєвої
тату) Г. Гійом використовує термін «дискурс». ситуації, зумовлені власне лінгвальними та поза-
Системний підхід до аналізу мовленнєвої діяльнос- лінгвальними обставинами [7, с. 48].
ті Г. Гійома трактує мовленнєву діяльність як макро- Найбільше протиставлення між типами дискурсу
систему (як ціле), у якій її складові, мова і мовлення, — це протиставлення за модусом, або каналом пере-
постають мікросистемами, а сам принцип системної дачі інформації. Вихідним, базовим модусом визна-
69
ється усний, заснований на звуковій взаємодії між мовний контур за рухом тону (частота), наявності
мовцем і адресатом. Слід зазначити, що дане твер- основного акцентного центру (інтенсивність), темпу
дження стикається в реальності з певними складно- (прискорення – уповільнення) і гучності (загасання
щами, оскільки сучасна лінгвістика, яка імпліцитно наприкінці) [9].
орієнтується на дані письмової мови, застосовує їх по Подібне бачення процесу виділення одиниць дис-
відношенню до мови взагалі. Проте, лінгвісти підкре- курсу знаходимо у О. А. Турбіної у рамках когнітив-
слюють, що загальні уявлення про природу мови не но-семіотичного підходу до вивчення дискурсу. До
можуть бути складені без урахування матеріалів при- дискурс-компонентів (одиниць дискурсу) фонетично-
родного усного дискурсу. Підкреслюється, що побу- го рівня дослідниця відносить просодичні, інтонаційні
дову лінгвістичної теорії слід починати з дослідження та інші звукові одиниці мовлення – фонотопи (такі
вихідної системи – системи усної мови, а письмову розмітки дискурсу, як наголос, паузи, підвищення /
мову розглядати як адаптацію цієї вихідної, фундаме- пониження тону тощо), фонохрони (такі характерис-
нтальної системи до іншого, вторинного каналу пере- тики дискурсу, як загальний темп і тривалість, прис-
дачі інформації. Такий підхід показує, що багато тра- корення / уповільнення протягом усього мовлення і /
диційних уявлень про мову значно спотворені і вима- або на окремих його ділянках) і ідіофони дискурсу
гають перегляду на тлі знань про усне використання (особливості вимови, акцент тощо). Дискурс-
мови [9]. компоненти лексико-семантичного рівня представлені
У структурі дискурсу розрізняють два основних рі- словами / словосполученнями, що несуть особливо
вня дискурсивної структури – глобальна і локальна. значущу в даному дискурсі смислове навантаження, в
Глобальна структура – це структура найбільших скла- тому числі метафоричного характеру, і всі види сема-
дових дискурсу. У письмовому дискурсі глобальна нтичних транспозицій. На морфологічному рівні дис-
структура експліцитно виражена у вигляді абзаців і курс-компоненти представлені морфологічними тран-
більших компонентів. Локальна структура – це струк- сформаціями в межах парадигматичного ряду і за
тура, що складається з мінімальних одиниць, які від- його межами, морфосемантичними транспозиціями,
носяться до власне дискурсивних. Локальна структура трансформаціями частин мови. Одиниці синтаксично-
письмового дискурсу частково передається пунктуа- го рівня формують фразо- або клаузометричні пара-
цією. метри дискурсу. До них відносяться всі види синтак-
Що стосується усного дискурсу, його аналіз перед- сичного розгортання / згортання – «синтаксичного
бачає його фіксацію в графічній формі, що дозволяє пакування» змісту: дислокації, парцеляції, еліпсіс і
відобразити всі релевантні характеристики усного інші способи трансляції синтаксичної експліцитності і
сигналу – фонетичні (в тому числі просодичні), гра- імпліцитності. Сукупність перерахованих різнорівне-
матичні, лексичні. Транскрибування усного дискурсу вих дискурс-компонентів і їх взаємодію в рамках
демонструє його структурованість на локальному конкретного дискурсу О. А. Турбіна пропонує розгля-
рівні. Усний дискурс породжується не плавним пото- дати як його текстометричні параметри [7]. Класифі-
ком, а певними квантами, кроками, порціями, пульса- кація одиниць дискурсу О. А. Турбіної, на наш пог-
ціями, поштовхами. Сегментація усного дискурсу є ляд, поступається принципам виділення елементарних
однією з центральних проблем організації усного дискурсивних одиниць, тому що, розглядаючи дис-
дискурсу. З теоретичної точки зору, важливо зрозумі- курс системно, не враховує когнітивні процеси поро-
ти, якими саме кроками мовець просуває дискурс дження дискурсу, а лише фіксує інвентар засобів його
вперед, чому їхній обсяг саме такий, які ознаки кор- реалізації в семіотичному аспекті.
донів між цими кроками. З практичної точки зору, Що стосується методів збору мовних фактів при
необхідні критерії, що дозволяють з достатньою об'є- аналізі дискурсу, традиційно виділяють три: інтрос-
ктивністю передати структуру усного дискурсу, гра- пекція, спостереження і експеримент. Вважається, що
фічно відобразивши його сегментацію в транскрипції. максимально чисті з точки зору природності мовні
А. О. Кібрик і В. І. Подлєсская у якості елементар- дані можуть бути отримані тільки при аналізі спон-
них дискурсивних одиниць дискурсу розглядають танного дискурсу, тобто шляхом спостереження.
кванти. Термін «елементарна дискурсивна одиниця», У даний час затребуваними в дискурс-аналізі ста-
на думку вчених, найбільш точно відображає функці- ють методи корпусної лінгвістики, зокрема, все більш
ональну природу даних одиниць, а також дозволяє популярним з середини 90-х років постає емпіричний
єдиним чином говорити про усний і письменний дис- підхід з опорою на дані корпусів. Корпус являє собою
курси [9]. великий, максимально репрезентативний, уніфікова-
Типові елементарні дискурсивні одиниці демон- ний, структурований, розмічений, філологічно компе-
струють значну координацію між різними аспектами тентний масив мовних даних, призначений для вирі-
процесу породження дискурсу. З фізіологічної точки шення конкретних лінгвістичних завдань. Лінгвісти
зору, елементарна дискурсивна одиниця вимовляється відзначають такі важливі риси лінгвістичних корпу-
на одному видиху. З когнітивної точки зору елемен- сів, як репрезентативність текстів, можливість вико-
тарні дискурсивні одиниці вербалізують один фокус ристання корпусу в якості моделі мови, включення
свідомості, тобто сукупність інформації, яку селекти- інформації про ситуацію утворення тексту, мовця і
вна людська свідомість може одночасно утримувати в аудиторії, наявність металінгвістичної інформації
активному стані. Семантичний обсяг дискурсивної [10].
одиниці – це опис однієї події або стану. З семантико- Корпусні дослідження плідно поєднуються з когні-
синтаксичної точки зору, така канонічна дискурсивна тивними, тому що обидва напрямки спираються на
одиниця являє собою одну предикацію (клаузу). Еле- лінгвістичні докази і шукають їх у текстах / дискурсах
ментарні просодичні одиниці організовані як один різного характеру і обсягу, але, у першу чергу, в авте-
70
нтичному дискурсі; вивчають мову в дії і на підставі що більш повна когнітивна модель процесу поро-
цих даних складають картину компетенції носіїв мови дження мовлення повинна спиратися також і на екс-
(bottom-up approach – та званий підхід «знизу-вгору»); периментальні дані, які дозволяють з'ясувати не тіль-
займаються пошуками еталона (узусу) і відхилень від ки те, що буває, але і те, чого бути не може, що вима-
нього. гає цілеспрямованої перевірки в умовах експерименту
Розрізняють дослідження, засновані на корпусі [9].
(corpus-based) і рухомі корпусом (corpus-driven). В останні році вивчення дискурсу розширюється за
Принципова відмінність між цими двома підходами рахунок інтеграції невербальних засобів комунікації.
відбивається в самій їхній назві: перший ґрунтується Вважається, що жестовий рівень репрезентацій, пов'я-
на корпусних даних (тобто перевіряє валідність гіпо- заний з семантичним і дискурсивним рівнями, відіг-
тези, вносить поправки в теорію, верифікує інтуїтивні рає не менш важливу роль в поясненні процесів реа-
висновки, при цьому до уваги беруться синтаксичні льної комунікації, ніж рівень вербальної взаємодії.
моделі та інтуїція дослідника). Сучасна дискурсологія вкрай обмежена щодо да-
Рухомий корпусом лінгвіст (corpus-driven) діє ви- них про жести, які супроводжують мовлення комуні-
ключно емпірично і виробляє свою гіпотезу за даними кантів. У першу чергу дана лакуна пояснюється тим,
корпусу. Таким чином, до проведення корпусних що більшість досліджень проводиться за методикою
спостережень не формулюються ніякі гіпотези, вони, референційної комунікації, в основу якої покладено
скоріше, випливають з корпусних спостережень [11]. відсутність візуального контакту [12, с. 471]
На перший погляд, може здатися, що поєднати іде- Проте, можна відзначити розвиток нового лінгвіс-
ологію аналізу дискурсу і прийоми і методи корпусної тичного напряму – мультимодальної лінгвістики,
лінгвістики неможливо. Проте також відомо і те, що у завданням якої є побудова когнітивної моделі дискур-
аналізу дискурсу і корпусної лінгвістики є загальний су, здатної пояснити реальне різноманіття природної
об'єкт дослідження – вживання, тобто узус (на відміну комунікації. Мультимодальна лінгвістика розглядає
від орієнтації на системні властивості мови, властиві вербальну форму усного дискурсу поряд з просодич-
«рівневій» лінгвістиці). Ще одним важливим чинни- ними і жестовими явищами, що входять до складу
ком на користь об'єднання зусиль є те, що корпусний усної комунікації, які знаходяться у відносинах част-
аналіз дозволяє побачити факти, які виявляються кової координації [13].
недоступними під час «інтуїтивного» підході до від- Відзначимо, що дослідження усного дискурсу в да-
бору та аналізу текстів. Застосування корпусних ме- ному напрямку представляються надзвичайно актуа-
тодів відбору і аналізу лінгвістичного матеріалу до- льними, однак, пов'язані з певними складнощами в
зволяє вивчати питання смислової і структурно ціліс- ході природної комунікації, тому що вимагають пов-
ності дискурсу [11]. ної відеофіксації оратора або комунікантів в процесі
Лінгвістичні дослідження великих форматів з ви- спілкування, що не завжди є можливим.
користанням корпусу побудовані інтегративно, поєд- Підсумовуючи, зазначимо, що сучасна лінгвістика
нуючи в собі комплексне широкомасштабне вивчення розглядає автентичні дискурси, які постають голов-
всіх мовних рівнів: граматика стає невіддільною від ними об’єктами її вивчення як цілісні системи верба-
семантики, прагматики (як умов відхилень від типізо- льно-невербальної комунікації, які є соціально та
ваної конструкції) і від дискурсивного аналізу, в над- когнітивно зумовленими. У якості основних методів
рах якого і можливо розглядати зміни, які зароджу- аналізу дискурсу постають інтроспекція, спостере-
ються в мові. Невідривно пов'язані з даними аспекта- ження, експеримент, із залученням методів корпусної
ми і фонологічний аспект комунікації, і соціальне лінгвістики.
середовище спілкування. У той же час корпусні дос- Результати наведеного аналізу можуть слугувати
лідження є «обсерваційними» – вони принципово теоретичною базою під час досліджень різних типів
базуються лише на тих фактах, які досить часто спос- автентичного дискурсу.
терігаються в природному дискурсі. Передбачається,
1. Олешков М. Ю Основы функциональной лингвистики: 6. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики /
дискурсивный аспект / М. Ю. Олешков –Нижний Тагил: Г. Гийом. – М.: Изд. группа «Прогресс»: «Культура»,
Нижнетагильская государственная социально- 1992. – 224 с.
педагогическая академия, 2006. – 146 с. 7. Турбина О. А. Лингвистическая дискурсология и единицы
2. Линелл П. Письменноязыковая предвзятость лингвистики дискурс-анализа: дискурс-компонент / О. А. Турбина //
как научной отрасли [Текст] / П. Линелл // Studia Вестник ЮУрГУ. Серия «Лингвистика». – 2017. – Т. 14,
linguistica cognitive / отв. ред. А. В. Кравченко. – Иркутск: № 2. – С. 44 – 49.
Изд-во БГУ-ЭП, 2009. – Вып. II. Наука о языке в 8. Кибрик А. А. Анализ дискурса в когнитивной
изменяющейся парадигме знания. – С. 153 – 191. перспективе: диссертация в виде научного доклада,
3. Кибрик А. А. Модус, жанр и другие параметры составленная на основе опубликованных работ,
классификации дискурсов / А. А. Кибрик // Вопросы представленная к защите на соискание ученой степени
языкознания, 2009. – № 2. – С. 3 – 21. доктора филологических наук / А. А. Кибрик. – М., 2003.
4. Сергеева Ю. М. Интраперсональная коммуникация. – 90 c.
Психологический и лингвистический аспекты : 9. Кибрик А. А. Проблема сегментации устного дискурса и
Монография / Ю. М. Сергеева. – Москва : МПГУ, 2017. – когнитивная система говорящего / А. А. Кибрик.,
196 с. В. И. Подлесская // Когнитивные исследования (сб.
5. Фельдман В. Е. Дискурс и дискурсивность / научн.трудов). – М.: Издательство «Институт психологии
В. Е. Фельдман // Вестн. Новг. гос. ун-та. Сер.: Гуманит. РАН», 2006. – Вып. 1. – С. 138 – 158.
науки. 2003. – № 25. – с. 89 – 94.
71
10. Корпусная лингвистика: учебник для студентов им. М. В. Ломоносова, Каф. теоретической и прикладной
гуманитарных вузов / В. П. Захаров, С. Ю. Богданова – лингвистики. - Москва : Языки славянской культуры
Иркутск: ИГЛУ, 2011. – 161 с (ЯСК), 2014. – 510 с.
11. Борискина О. О. Корпусное исследование языка: мода 13. Кибрик А. А Структура устного дискурса: взгляд со
или необходимость? / О. О. Борискина // Вестник стороны мультимодальной лингвистики / А. А. Кибрик,
Воронежского государственного университета. Серия: Ю. В. Николаева, О. В. Федорова // Компьютерная
Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2015. – лингвистика и интеллектуальные технологии. 2015. –
№ 3. С. 24 – 27 № 14 (21). – С. 469 – 480.
12. Федорова О. В. Экспериментальный анализ дискурса /
О. В. Федорова ; Московский гос. ун-т
REFERENCES
1. Oleshkov M. Yu. Osnovy funktsional'noi lingvistiki: diskur- 8. Kibrik A. A. Analiz diskursa v kognitivnoi perspektive: dis-
sivnyi aspekt [The basics of functional stylistics] / sertatsiya v vide nauchnogo doklada, sostavlennaya na os-
M. Yu. Oleshkov –Nizhnii Tagil: Nizhnetagil'skaya gosudar- nove opublikovannykh rabot, predstavlennaya k zashchite na
stvennaya sotsial'no-pedagogicheskaya akademiya, 2006. – soiskanie uchenoi stepeni doktora filologicheskikh nauk
146 s. [Discourse analysis in cognitive perspective] / A. A. Kibrik. –
2. Linell P. Pis'mennoyazykovaya predvzyatost' lingvistiki kak M., 2003. – 90 s.
nauchnoi otrasli [The Written Language Bias in Linguistics] / 9. Kibrik A. A. Problema segmentatsii ustnogo diskursa i kogni-
P. Linell // Studia linguistica cognitive / otv. red. tivnaya sistema govoryashchego [The issue of oral discourse
A. V. Kravchenko. – Irkutsk: Izd-vo BGU-EP, 2009. – Vyp. segmentation and speaker’s cognitive system] / A. A. Kibrik.,
II. Nauka o yazyke v izmenyayushcheisya paradigme znani- V. I. Podlesskaya // Kognitivnye issledovaniya (sb.
ya. – S. 153 – 191. nauchn.trudov). – M.: Izdatel'stvo «Institut psikhologii
3. Kibrik A. A. Modus, zhanr i drugie parametry klassifikatsii RAN», 2006. – Vyp. 1. – S. 138 – 158.
diskursov [Modus, genre and other parameters of discourse 10. Korpusnaya lingvistika: uchebnik dlya studentov gumani-
analysis] / A. A. Kibrik // Voprosy yazykoznaniya, 2009. – № tarnykh vuzov [Corpus linguistics] / V. P. Zakharov,
2. – S. 3 – 21. S. Yu. Bogdanova – Irkutsk: IGLU, 2011. – 161 s
4. Sergeeva Yu. M. Intrapersonal'naya kommunikatsiya. Psikho- 11. Boriskina O. O. Korpusnoe issledovanie yazyka: moda ili
logicheskii i lingvisticheskii aspekty [Interpersonal commu- neobkhodimost'? [Corpus-driven study of a language in mod-
nication: psychological and linguistic aspects] : Monografiya ern linguistics] / O. O. Boriskina // Vestnik Voronezhskogo
/ Yu. M. Sergeeva. – Moskva : MPGU, 2017. – 196 s. gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Lingvistika i
5. Fel'dman V. E. Diskurs i diskursivnost' [Discourse and discur- mezhkul'turnaya kommunikatsiya. 2015. – № 3. S. 24 – 27
sivity] / V. E. Fel'dman // Vestn. Novg. gos. un-ta. Ser.: 12. Fedorova O. V. Eksperimental'nyi analiz diskursa [Experi-
Gumanit. nauki. 2003. – № 25. – s. 89 – 94. mental discourse analysis] / O. V. Fedorova ; Moskovskii
6. Giiom G. Printsipy teoreticheskoi lingvistiki [Principles of gos. un-t im. M. V. Lomonosova, Kaf. teoreticheskoi i pri-
Theoretical Linguistics] / G. Giiom. – M.: Izd. gruppa «Pro- kladnoi lingvistiki. – Moskva : Yazyki slavyanskoi kul'tury
gress»: «Kul'tura», 1992. – 224 s. (YaSK), 2014. – 510 s.
7. Turbina O. A. Linguistic Discoursology and Units of Dis- 13. Kibrik A. A Struktura ustnogo diskursa: vzglyad so storony
course Analysis: Discourse Component. Bulletin of the South mul'timodal'noi lingvistiki [Oral discourse structure: multi-
Ural State University. Ser. Linguistics. 2017, vol. 14, no. 2, modal approach] / A. A. Kibrik, Yu. V. Nikolaeva,
pp. 44–49. (in Russ.). O. V. Fedorova // Komp'yuternaya lingvistika i intel-
lektual'nye tekhnologii. 2015. – № 14 (21). – S. 469 – 480.
Discourse Analysis (conceptual framework)

N. S. Zhmayeva, K. Ye. Gokhman
Abstract. The article deals with modern approaches to discourse analysis. Authentical spontaneous discourses are proved to be the
main objects of the modern linguistics. Discourse is treated as a holistic system of verbal and non-verbal communication. Observa-
tion, experiment and methods of corpus linguistics serve as the main methods of discourse analysis. The principles of defining dis-
course structure and discourse unit are analyzed.
Keywords: discourse analysis, language system, speech system, discourse structure, discourse unit, discourse analysis methods.
Концептуальные основы анализа дискурса

Н. С. Жмаева, К. Е. Гохман
Аннотация. В статье приведен анализ современных подходов к изучению дискурса. Установлено, что главными объектами
современной лингвистики являются аутентичные спонтанные дискурсы, которые рассматриваются как целостные системы
вербально-невербальной коммуникации. Основными методами анализа дискурса являются наблюдение, эксперимент и
методы корпусной лингвистики. Проанализированы принципы выделения структуры и единиц дискурса.
Ключевые слова: анализ дискурса, система языка, система речи, структура дискурса, единица дискурса, методы анали-
за дискурса.
72
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
73

Seanewdim Philology V 48 Issue 161

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Seanewdim Philology V 48 Issue 161

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

VI(48), Issue 161, 2018 Apr.

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

CROSSREF (DOI prefix:10.31174​)

DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Інтертекстуальність у п'єсі Гельмута Байєрля "Пані Флінц"

Інтертекстуальність у п'єсі Гельмута Байєрля "Пані Флінц"

Paper received 02.04.18; Revised 05.04.18; Accepted for publication 06.04.18.

Особливо потужні інтертекстуальні і, відповідно, із дійсністю спочатку зводиться до абсурду, врешті-

Intertextuality of the play "Frau Flinz" by Helmut Baierl

Интертекстуальность в пьесе Гельмута Байерля "Госпожа Флинц"

Поетикальні аспекти повістей Олеся Гончара

Paper received 30.03.18; Revised 03.04.18; Accepted for publication 05.04.18.

по оцьому світлому казковому берегу, що то пригас- діалого-монологічне мовлення, внутрішні монологи,

The aspects of poetics of Oles Gonchar’s narratives

Аспекты поэтики повестей Олеся Гончара

Фемінне прочитання історії в сучасній українській романістиці:

Paper received 04.04.18; Revised 07.04.18; Accepted for publication 08.04.18.

Вступ. Українська романістика останніх десятиліть за- завдань:

- …животіння. улюблених прийомів – дискусії, що розгортається у

Феминное прочтение истории в современной украинской романистике: демифологизация и поэтика повседневного

Інтерпретація дискурсу як виду когнітивної діяльності людини

Paper received 30.03.18; Revised 03.04.18; Accepted for publication 05.04.18.

Interpreting of discourse as a type of cognitive human activity

Интерпретация дискурса как вида когнитивной деятельности человека

Розрізнення синонімічних термінів у перекладі

Paper received 25.03.18; Revised 28.03.18; Accepted for publication 29.03.18.

property damage, social and economic disruption or “proportionality”, що за Оксфордським юридичним

Differentiation of synonymic terms in the legal eurolect translation into Ukrainian

Различие синонимических терминов в переводе правового евролекта на украинский язык

Implementation of verbal and visual-graphic means of multimodality in

Paper received 08.04.18; Revised 11.04.18; Accepted for publication 12.04.18.

works! It is working! Behold! The crowning achievement America, son!” [13].

Fragment 1. “Captain America” comic book.

Fragment 2. “Captain America” comic book.

Реализация вербального и визуально-графического аспектов мультимодальности в англоязычном комиксе

Особливості мовного спілкування старших дошкільників в умовах сім'ї

Paper received 30.03.18; Revised 04.04.18; Accepted for publication 05.04.18.

Features of speech communication of senior preschool children in the family

Особенности речевого общения старших дошкольников в условиях семьи

Особливості візуальної поведінки лицеміра

Paper received 30.03.18; Revised 03.04.18; Accepted for publication 05.04.18.

The peculiarities of the visual behaviour of a hypocrite

Особенности визуального поведения лицемера

Міфологема моря у ліриці Василя Стуса та Арсенія Тарковського

Paper received 06.04.18; Revised 10.04.18; Accepted for publication 12.04.18.

Mythologem of sea in the lyrics of V. Stus and A. Tarkovskyi

Мифологема моря в лирике В. Стуса и А. Тарковского

Lexical Features of Arabic Internet Sayings for Women

Paper received 30.03.18; Revised 02.04.18; Accepted for publication 03.04.18.

Лексические особенности арабских Интернет-высказываний для женщин

Позиційна характеристика та функції епістемічних дискурсивних маркерів

Paper received 02.04.18; Revised 05.0418; Accepted for publication 06.04.18.

Позиционная характеристика и функции эпистемических дискурсивных маркеров в ранненовоанглийском теологи-

Способи вираження присудка у східноподільських

Paper received 30.03.18; Revised 03.04.18; Accepted for publication 05.03.18.

4. Присудок, що виражений інфінітивом: пли|тут ко|му гл’а|д’іти ко|рови [4, с. 715].

но|ву |хату / |первиĭ раз / йак ў но|ву |хату ў|ход’ат’ / то |

та інші бувають не тільки зв'язками у складному при- ди|тин’і [9, с. 319].

CROSSREF (DOI prefix:10.31174)