РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:

Національним медичним університетом імені

О.О.Богомольця

1
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: колектив фахівців кафедри організації охорони
здоров’я та соціальної медицини: професор кафедри
організації охорони здоров’я та соціальної
медицини д.іст.н., професор Ф.Я. Ступак; доцент
кафедри, к.філос.н. О.Б. Величко

РЕЦЕНЗЕНТИ: лиректор Національного музею медицини України.

д.мед.н.. професор В.П. Шипулін;

співробітник Інституту історії України НАН

України, чл..-кор. НАН України, д.іст.н., професор
О.П. Реєнт

Обговорено та рекомендовано до затвердження міжкафедральною нарадою

завідувачів однопрофільних кафедр ВНЗ України «29» серпня 2016 року
(протокол № 1).

ВСТУП

2
 Програма вивчення навчальної дисципліни «Історія медицини» складена
відповідно до Стандарту вищої освіти України підготовки фахівців другого
(магістерського) рівня
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальності
222 «Медицина»
221 «Стоматологія»
225 «Медична та психологічна реабілітація»

Стан медицини завжди визначався рівнем розвитку суспільства, соціально-

економічними умовами, досягненнями науки, техніки культури.
Вивчення медицини, як і будь-якої іншої галузі людської діяльності та
знання, обов’язково потребує ґрунтовного ознайомлення з її історією. Неможливо
досконало оволодіти наукою без знання її історії. Методологічно правильна
історична оцінка явища, факту, теорії і є справжня їх суть. Ось чому історія
медицини – одна з теоретичних дисциплін у галузі медицини взагалі. Вона дає
поняття про походження всього сучасного комплексу знань у цій галузі, про їх суть
у процесі розвитку.
Історія медицини поділяється на загальну та спеціальну.
Загальна історія медицини вивчає розвиток медичних знань у людському
суспільстві в цілому. Загальні питання, основні закономірності історичного
розвитку медицини складають предмет історії медицини як окремої науки,
самостійної дисципліни.
У спеціальній історії медицини висвітлюється розвиток окремих галузей
медицини. Вона є складовою частиною усіх медичних дисциплін і її викладання
здійснюється відповідними профільними кафедрами.
Загальна історія медицини та спеціальні історико-медичні відомості
складають систему історико-медичної освіти лікаря.
Курс історії медицини є спрямовуючою і пов’язуючою ланкою у вивчення
розвитку всіх галузей медицини. Історичний розвиток подається цілісною
системою, а не у вигляді механічної суми окремих розрізнених даних з історії
різних дисциплін.
Характерною особливістю запропонованої програми є те, що медицина,
медична діяльність розглядається в ній як важливий елемент культури, як
соціокультурний феномен.
Матеріали з історії медицини співвідносяться в даному курсі з матеріалами з
історії науки, релігії, філософії, економіки, права, суспільної психології.
Розвивається підхід до історії медицини як до цілісного культурологічного
процесу.
Особлива увага в даному курсі зосереджена на тому, як виникали ті чи інші
медичні ідеї, як вирішувались науково-медичні проблеми в ту чи іншу історичну
епоху. Виклад питань історії медицини спирається на конкретні наукові факти і
узагальнення, котрі розглядаються через призму сучасних наукових і
філософських уявлень.

3
 Предметом вивчення навчальної дисципліни є загальні питання історії
медицини і основні закономірності історичного розвитку медицини, спеціальні
історико-медичні відомості.
Міждисциплінарні зв’язки: Історія медицини розглядає розвиток окремих
галузей медицини, є складовою частиною усіх медичних дисциплін і питання її
викладають на відповідних профільних кафедрах. За змістом історія медицини
пов’язана із загальною історією, історією культури, філософією, соціологією,
основами права, психологією тощо.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія медицини» є інтерпретація

розвитку медицини в історичній ретроспективі, трактування основних історико-
медичних подій, вивчення основних етапів розвитку медицини у зв’язку з
розвитком і зміною суспільно-економічних умов, формування наук у галузі
медицини.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія медицини» є оволодіння

навичками аналізу джерел з історії медицини, визначення особливостей
природничонаукових і медичних знань, характерних рис розвитку медицини у
різні історичні періоди, інтерпретування основних історико-медичні події.
1.3. Компетентності та результати навчання

1.3. Перелік компетентностей випускника, формування яких сприяє вивчення

дисципліни «Історія медицини» і її взаємозв’язок з нормативним змістом
підготовки здобувачів вищої освіти в галузі знань 22 Охорона здоров’я,
сформульованим у термінах результатів навчання у Стандарті вищої освіти
України другий (магістерський) рівень вищої освіти.
Згідно з вимогами Стандарту вищої освіти України другий (магістерський) рівень
вищої освіти дисципліна «Історія медицини» забезпечує набуття студентами
компетентностей таких рівнів:

Інтегра Здатність розв’язувати типові та складні задачі і проблеми у професійній

льна діяльності (галузь - охорона здоров’я) та/або у процесі навчання, що
компете передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та
нтність характеризується невизначеністю умов і вимог
Загальн 1. Знання та розуміння предметної області та професійної діяльності та
і їх здатність застосовувати на практиці
компете 2. Особистісна прихильність до обраного фаху та мотиваційна складова
нтності щодо досягнень у фаховій діяльності
3. Вміння виявляти, аналізувати, формулювати та вирішувати проблеми,
що визначені особливостями галузі
4. Здатність вчитися і бути сучасно навченим з урахуванням
використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій
5. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих на
себе обов’язків
4
 6. Здатність адекватно оцінювати та забезпечувати якість виконуваних
робіт
7. Здатність до співпраці в команді, що вимагає набути навички
міжособистісної взаємодії
8. Здатність до вибору стратегічних засад спілкування, щоб діяти на
основі етичних міркувань (мотивів), соціально відповідально та
громадсько свідомо
9. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної соціально
визначеної мети
10.Здатність спілкуватися державною (українською) мовою як усно, так і
письмово.
11.Здатність до ведення здорового способу життя, адаптації та дії в новій
(у тому рахунку конфліктній) ситуації
12.Прагнення до збереження чистоти нашого довкілля
Спеціал 1. Здатність до професійного мислення на підставі аналізу та синтезу
ьні медико-гігієнічних знань в проекції історичного та системо-
(фахові, ціннісного контексту їх осмислення
предмет 2. Здатність застосовувати набуті знання в царині історії медицини в
ні) практичних ситуаціях, визначених особливостями галузі знань –
компете Охорона здоров’я.
нтності 3. Здатність встановити психологічний контакт з пацієнтом з
урахуванням наявного культурально-ментального розмаїття, що
відповідає сучасному постіндустріальному мультикультурному
суспільству
4. Здатність враховувати гендерні та вікові особливості пацієнта при
обранні засобів та методів медичної і психологічної реабілітації з
урахуванням наявних системо-ціннісних орієнтирів культури та
медико-гігієнічних знань того суспільства, членом якого пацієнт
являється
5. Здатність до практичного використання деонтологічних норм роботи
лікаря з урахуванням гуманістичної складової, історичної спадщини
та новітніх досягнень в царині медицини
6. Здатність до адекватної оцінки впливу соціально-економічних та
системо-ціннісних детермінант на стан здоров’я індивідуума, сім’ї
та українського соціуму в цілому

Матриця компетентностей
№ Класифікація Автономія та
компетентностей Знання Уміння Комунікація відповідальн
за НРК ість
1 2 3 4 5 6
Інтегральна компетентність
Здатність розв’язувати типові та складні задачі і проблеми у професійній діяльності
(галузь - охорона здоров’я) та/або у процесі навчання, що передбачає проведення
досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог

5
 Загальні компетентності
1 Знання та розуміння Мати Вміти Здатність Нести
предметної області та спеціаліз розв’язувати ефективно відповідальні
професійної овані ті формувати та сть за
діяльності концепту професійні доносити прийняття
та їх здатність альні задачі, які власні рішень,
застосовувати на знання, виникають у висновки та власний
практиці набуті у професійній пояснення до професійний
процесі діяльності, фахівців, розвиток і
навчання що потребує пацієнтів і їх здатність до
та зі постійного родичів та подальшого
структур оновлення планувати професійного
и комунікаційну навчання
професій стратегію у
ної професійній
діяльност діяльності
і
2. Особистісна Мати Вміти Встановлюват Нести
прихильність до глибокі здійснювати и відповідні відповідальні
обраного фаху та знання, професійну професійні сть за
мотиваційна складова набуті у діяльність, зв’язки для подальший
щодо досягнень у процесі що потребує досягнення професійний
фаховій діяльності навчання постійного результату розвиток
та оновлення своєчасне
відкритіс та інтеграції використання
ть до знань методів
постійног саморегуляції
о їх
оновленн
я та
поповнен
ня
3 Вміння виявляти, Знати Вміти Встановлюват Нести
аналізувати, методи проводити и відповідні відповідальні
формулювати та аналітичн аналіз зв’язки для сть за вміння
вирішувати ого інформації, досягнення аналізувати,
проблеми, що аналізу та формулюват цілей формулювати
визначені застосува и власну та вирішувати
особливостями галузі ння думку та поточні
набутих приймати проблеми
знань обґрунтовані
рішення

4 Здатність вчитися і Мати Вміти Використовув Нести

бути сучасно глибокі використову ати відповідальні
навченим з знання в вати інформаційні сть за за
урахуванням галузі інформаційн та своєчасне
використання інформац і та комунікаційні набуття
новітніх ійних і комунікацій технології у сучасних
інформаційних і комуніка ні технології професійній професійних
комунікаційних ційних у діяльності знань та
технологій технологі професійній умінь.
й, що галузі, що
застосову потребує

6
 ються у оновлення
професій та інтеграції
ній знань.
діяльност
і

5. Визначеність і Знати Вміти Встановлюват Нести

наполегливість щодо об’єм визначати и відповідальні
поставлених завдань і своїх завдання та міжособистіс сть за якісне
взятих на себе обов’язкі бути ні зв’язки для виконання
обов’язків в та наполегливи забезпечення поставлених
шляхи мі якісного завдань
виконанн сумлінним виконування
я при поставлених
поставле виконання завдань
них обов’язків
завдань
6. Здатність адекватно Знати Вміння Встановлюват Нести
оцінювати та методи якісно и відповідні відповідальні
забезпечувати якість оцінюван виконувати зв’язки для сть за якісне
виконуваних робіт ня поставлені досягнення виконання
показникі завдання поставлених робіт
в якості цілей
7. Здатність до Знати Вміти Використовув Нести
співпраці в команді, тактики обирати ати стратегії відповідальні
що вимагає набути спілкуван способи та спілкування сть за вибір
навички ня, стратегії та навички способу та
міжособистісної закони та спілкування міжособистіс стратегії
взаємодії способи для ної взаємодії комунікації
комунікат забезпеченн
ивної я ефективної
поведінки командної
роботи

8. Здатність до вибору Знати Вміти Здатність Нести

стратегічних засад методики формувати донести відповідальні
спілкування, щоб та свою власну сть за свою
діяти на основі стратегії громадянськ громадську громадянську
етичних міркувань спілкуван у свідомість позицію позицію та
(мотивів), соціально ня, свої та діяти діяльність
відповідально та громадсь відповідно
громадсько свідомо кі права до неї
та
обов’язки
9. Здатність мотивувати Знати Вміти Встановлюват Відповідати
людей та рухатися до права, визначити и за якісне
спільної соціально обов’язки мету та міжособистіс виконання
визначеної мети та шляхи стратегію ні зв’язки для поставлених
виконанн подальшого ефективного завдань
я розвитку, виконання
поставле бути завдань та
них наполегливи обов’язків
завдань м та

7
 сумлінним
при
виконання
обов’язків
10. Здатність Мати Вміти Використовув Нести
спілкуватися досконалі застосовуват ати при відповідальні
державною знання и знання фаховому сть за вільне
(українською) мовою рідної рідної мові, спілкуванні та володіння
як усно, так і мови та як усно так і в діловодстві рідною
письмово та однією базові письмово, рідну мову. мовою та
іноземною знання вміти Використовув українською
іноземної спілкуватись ати іноземну мовою за
мови іноземною мову у професійним
мовою. професійній спрямування
діяльності м
11 Здатність до ведення Мати Вміти Вміння Нести
здорового способу знання застосувати встановлюват відповідальні
життя, адаптації та дії для застосовуват и відповідні сть за
в новій (у тому ведення и знання для зв’язки для здоровий
рахунку конфліктній) здорового ведення досягнення спосіб життя
ситуації способу здорового позитивного та своєчасне
життя та способу результату використання
здатності життя та методів
до пристосовув саморегуляції
адаптації атися до для
нових своєчасної
обставин та адаптації
(у тому
рахунку
конфліктній)
ситуації
12. Прагнення до Знати Вміти Вносити Нести
збереження чистоти проблеми формувати питання на відповідальні
нашого довкілля збережен вимоги до обговорення сть щодо
ня себе та до громади, виконання
чистоти оточуючих надавати заходів
нашого щодо пропозиції збереження
довкілля збереженнявідповідним довкілля в
та шляхи чистоти органам та межах своєї
його нашого установам компетенції
збережен довкілля щодо заходів
ня до
збереження та
охорони
довкілля
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності
1. Здатність до Мати Вміти На підставі Дотримуючис
професійного спеціаліз проводити нормативних ь етичних та
мислення на підставі овані фізикальне документів юридичних
аналізу та синтезу знання обстеження вести норм та
медико-гігієнічних про хворого, медичну враховуючи
знань в проекції людину, її поставити документацію особливості
історичного та органи та попередній щодо пацієнта менталітету
системо-ціннісного системи діагноз (карту пацієнта

8
 контексту їх в захворюванн амбулаторног (соціально,
осмислення з проекції я та о/стаціонарно релігійно
урахуванням історично призначити го хворого обумовлені
особливостей го та лабораторне тощо) з перестороги)
системи охорони системо- та урахуванням нести
здоров’я та специфіки ціннісног інструмента особливостей відповідальні
медичної освіти о льне системи сть за
кожної окремо країни контексту обстеження охорони прийняття
їх хворого здоров’я та обґрунтовани
осмислен шляхом специфіки х рішень і дій
ня та застосування медичної щодо
особливо стандартних освіти кожної правильності
сті методик окремо країни встановленог
системи враховуючи о
охорони особливості попереднього
здоров’я, менталітету клінічного
специфік пацієнта діагнозу
у (соціально, захворювання
медичної релігійно
освіти обумовлені
кожної перестороги)
окремо
країни

2. Здатність Мати Вміти Здатність Нести

застосовувати набуті глибокі здійснювати ефективно відповідальні
знання в царині знання, професійну формувати сть за
історії медицини в набуті у діяльність, комунікаційну постійний
практичних процесі що потребує стратегію у професійний
ситуаціях, визначених навчання оновлення професійній розвиток,
особливостями галузі з історії та інтеграції діяльності в здатність до
знань – Охорона медицини знань проекції подальшого
здоров’я та історичного професійного
відкритіс та системо- навчання з
ть до ціннісного високим
постійног контексту їх рівнем
о їх осмислення автономності
оновленн
я та
поповнен
ня
3. Здатність встановити Мати Вміти Формувати та Нести
психологічний спеціаліз спілкуватися донести до відповідальні
контакт з пацієнтом з овані з пацієнта та сть за
урахуванням знання представник фахівців прийняття
наявного про ами різних власні рішення, що
культурально- людину в мов, релігій висновки враховує
ментального проекції та культур щодо особливості
розмаїття, що історично ураховуючи принципів та системи
відповідає сучасному го та особливості характеру охорони
постіндустріальному системо- менталітету лікування, здоров’я та
та ціннісног пацієнта враховуючи специфіки
мультикультурному о (соціально, особливості медичної
суспільству контексту релігійно менталітету освіти кожної

9
 їх обумовлені пацієнта окремо країни
осмислен перестороги) (соціально,
ня з та специфіки релігійно
урахуван медичної обумовлені
ням освіти перестороги)
особливо кожної
стей окремо
системи країни
охорони
здоров’я
та
специфік
и
медичної
освіти
кожної
окремо
країни

4. Здатність враховувати Мати Вміти Обґрунтовано Нести

гендерні та вікові спеціаліз виконувати формувати та відповідальні
особливості пацієнта овані медичні донести до сть за якість
при обранні засобів знання маніпуляції з пацієнта, виконання
та методів медичної і про урахуванням фахівців медичних
психологічної людину, її наявних висновки маніпуляцій з
реабілітації з органи та системо- щодо урахуванням
урахуванням наявних системи з ціннісних необхідності наявних
системо-ціннісних урахуван орієнтирів проведення системо-
орієнтирів культури ням культури та медичних ціннісних
та медико-гігієнічних наявних медико- маніпуляцій з орієнтирів
знань того системо- гігієнічних урахуванням культури та
суспільства, членом ціннісних знань того наявних медико-
якого пацієнт орієнтирі суспільства, системо- гігієнічних
являється в членом ціннісних знань того
культури якого орієнтирів суспільства,
та пацієнт культури та членом якого
медико- являється медико- пацієнт
гігієнічни гігієнічних являється
х знань знань того
того суспільства,
суспільст членом якого
ва, пацієнт
членом являється
якого
пацієнт
являється
5. Здатність до Мати Вміти Формувати та Нести
практичного спеціаліз визначати, донести до відповідальні
використання овані деонтологіч пацієнта, сть за
деонтологічних норм знання ні норми фахівців обґрунтованіс
роботи лікаря з про роботи висновки ть визначення
урахуванням деонтоло лікаря з щодо роботи лікування
гуманістичної гічні урахуванням лікаря з пацієнта з
складової, історичної норми гуманістичн урахуванням урахуванням

10
 спадщини та роботи ої складової, гуманістичної гуманістичної
особливостей лікаря з історичної складової, складової,
розвитку сучасного урахуван спадщини та історичної історичної
мультикультурного ням особливосте спадщини та спадщини та
суспільства гуманісти й розвитку особливостей особливостей
чної сучасного розвитку розвитку
складової мультикульт сучасного сучасного
, урного мультикульту мультикульту
історично суспільства рного рного
ї суспільства суспільства
спадщин
и та
особливо
стей
розвитку
сучасного
мультику
льтурного
суспільст
ва
6. Здатність до Мати Вміти Обґрунтовано Нести
адекватної оцінки спеціаліз визначати визначати, відповідальні
впливу соціально- овані фактори, оцінювати, сть за
економічних та знання динаміку та формулювати адекватність
системо-ціннісних про міру впливу та довести до оцінки впливу
детермінант на стан вплив соціально- пацієнта, соціально-
здоров’я індивідуума, соціально економічних родичів та економічних
сім’ї та українського - та системо- фахівців про та системо-
соціуму в цілому економіч ціннісних вплив ціннісних
них та детермінант соціально- детермінант
системо- на стан економічних на стан
ціннісних здоров’я та системо- здоров’я
детерміна індивідуума, ціннісних індивідуума,
нт на сім’ї та детермінант сім’ї та
стан українського на стан українського
здоров’я соціуму в здоров’я соціуму в
індивідуу цілому індивідуума, цілому
ма, сім’ї сім’ї та
та українського
українськ соціуму в
ого цілому
соціуму в
цілому

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни – один модуль

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин 3 кредитів ЄКТС.

Змістовий модуль 1. Медицина Стародавнього світу

Конкретні цілі:
 Знати визначення історії медицини як науки і предмету викладання; загальну
періодизацію і хронологію розвитку медицини;

11
  Визначити особливості природничонаукових і медичних знань, характерні риси
розвитку лікування в країнах Стародавнього Світу.
 Проаналізувати джерела з історії медицини ь Стародавнього Світу
Тема 1. Медицина Стародавнього Світу

Історія медицини як наука та предмет викладання. Періодизація і хронологія. Джерела

вивчення історії медицини. Особливості первісного суспільства. Антропосоціогенез. Табу,
анімізм, фетишизм, магія, тотемізм. Гіпотеза «золотого віку». Лікування у первісному
суспільстві. Загальні риси розвитку лікування в країнах Стародавнього Світу. Два напрями в
медицині Месопотамії. Закони Хаммурапі і медицина. Основні давньоєгипетські медичні
папіруси. Уявлення про анатомію в Стародавньому Єгипті. Гігієнічні навички давніх єгиптян.
Санітарно-технічні споруди хараппської цивілізації. Веди про медицину в Стародавній Індії.
Аюрведа. Анатомічні знання в Стародавній Індії.
Хірургія в Стародавній Індії. Соціальна структура давньоіндійського суспільства і медицина.
Особливості медицини Стародавнього Ірану. Філософські основи давньокитайської медицини.
Чжень-цзю-терапія. Вчення про пульс. Лікарські засоби давньокитайської медицини. Основні
етапи розвитку медицини Стародавньої Греції. Санітарно-технічні споруди цивілізації на о.
Крит. Асклепейони. Давньогрецькі медичні школи. Гіппократ, його життя і діяльність.
«Збірник Гіппократа». Елліністична наука і медицина. Анатомічні розвідки Герофіла та
Еразистрата. Наукова школа Аристотеля. Періодизація історії та медицини Стародавнього
Риму. «Закони ХІІ таблиць». Санітарно-технічні споруди у Стародавньому Римі. Методичний
напрям у медицині Риму. Давньоримська військова медицина. Внесок Галена в розвиток
анатомії, фізіології, фармакотерапії. Гален і галенізм в історії медицини.

Змістовий модуль 2. Медицина Середньовіччя

Конкретні цілі:
 Визначати особливості природничонаукових і медичних знань, характерні риси
розвитку лікування в Середні віки.
 Вирізняти основні історико-медичні події Середньовіччя.
 Аналізувати джерела з історії середньовічної медицини.

Тема 2. Медицина Середньовіччя

Особливості візантійської культури і медицини. Візантійські вчені-медики. Монастирські

лікарні та організація медичної справи в Візантійській імперії. Особливості розвитку медицини
в арабомовних халіфатах. Відомі вчені-медики арабомовних халіфатів. Абу Алі ібн Сіна,
внесок у медицину. «Гігієнічні поради» Маймоніда. Університети в Середні віки. Схоластика і
медицина. Арнольд із Вілланови. Епідемія прокази в Європі. Пандемія чуми Алхімія і
медицина. Медицина Київської Русі.

Змістовий модуль 3. Медицина Нового часу

Конкретні цілі:
 Визначати особливості природничо-наукових і медичних знань, характерні риси
розвитку медицини в Новочасну добу.
 Аналізувати джерела з історії модерної культури і медицини.
 Розуміти особливості розвитку медицини і медичних знань в період Нового часу.
 Інтерпретувати основні історико-медичні події в період Нового часу.

Тема 3. Медицина Раннього Нового часу

12
Характеристика Раннього Нового часу. Анатомічні студії Леонардо да Вінчі. Падуанський
університет у XVI ст. Андреас Везалій і «Золотий вік анатомії». Ятрофізика, ятромеханіка,
ятроматематика. Медична система Парацельса. Ятрохімія. Становлення фізіології як науки.
У. Гарвей і його внесок у науку. Розвиток хірургії. Особливості розвитку епідемій у період
пізнього Середньовіччя. Дж. Фракасторо. Георгій Дрогобич. Госпітальні школи та підготовка
лікарів. Медицина народів Американського континенту до і після конкісти. Основні
особливості та складові вітчизняної медицини.

Тема 4. Медицина Пізнього Нового часу

Розвиток медико-біологічних наук. Розвиток клінічних наук. Особливості становлення та

розвитку медико-соіальних та гігієнічних наук. Принципи земської медицини. Становлення і
розвиток мікробіології та епідеміології. Вища медична освіта.

Змістовий модуль 4. Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу

Конкретні цілі:
 Вирізняти основні характеристики Новітнього періоду історії людства, особливості
природничонаукових і медичних знань, характерні риси розвитку медицини в новітню добу.
 Розглядати джерела з історії модерної культури і медицини.
 Визначити особливості розвитку медицини і медичних знань у Новітній час.
 Висвітлювати основні історико-медичні події в Новітній час.

Тема 5. Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу

Особливості охорони здоров’я на початку ХХ ст. Система охорони здоров’я в період

української державності 1917–1919 рр. Основні напрями розвитку охорони здоров’я в Україні в
радянський період. Головні засади охорони здоров’я в незалежній Україні. Основні напрями і
здобутки медицини та охорони здоров’я в Україні у XX ст. Всесвітня організація охорони
здоров’я (ВООЗ). Історія створення.

Історія становлення Міжнародного Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Відкриття в галузі фізіології та медицини, відзначені Нобелівською премією. Основні музеї
медицини та аптечної справи України. Коротка історія вищого медичного навчального закладу.

3. Структура навчальної дисципліни

Кількість годин
Назви змістових модулів і тем у тому числі
усього СРС
л с
Змістовий модуль 1. Медицина Стародавнього світу
Тема 1. Медицина Стародавнього Світу 6 2 2 2
Разом за змістовим модулем 1 6 2 2 2
Змістовий модуль 2. Медицина Середньовіччя
Тема 2. Медицина Середньовіччя 6 2 2 2
Разом за змістовим модулем 2 6 2 2 2
Змістовий модуль 3. Медицина Нового часу
Тема 3. Медицина Раннього Нового часу 6 2 2 2
Тема 4. Медицина Пізнього Нового часу 6 2 2 2
Разом за змістовим модулем 3 12 4 4 4
Змістовий модуль 4. Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу
Тема 5. Медицина і охорона здоров’я 6 2 2 2
Новітнього часу
Разом за змістовим модулем 4 6 2 2 2
13
Виконання індивідуального завдання 10 10
Вивчення тем, які не входять до плану 50 50
аудиторних занять
Усього годин: 90 10 10 70

4. Теми лекцій

№ Кількість
Назва теми
з/п Годин
1 Медицина Стародавнього Світу 2
2 Медицина Середньовіччя 2
3 Медицина Раннього Нового часу 2
4 Медицина Пізнього Нового часу 2
5 Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу 2
Всього 10

5. Теми семінарських занять

№
Кількість
з/ Назва теми
Годин
п
1 Медицина Стародавнього Світу 2
2 Медицина Середньовіччя 2
3 Медицина Раннього Нового часу 2
4 Медицина Пізнього Нового часу 2
5 Медицина і охорона здоров’я Новітнього часу 2
Всього 10

6. Самостійна робота

№
Назва теми Кількість годин
з/п
1 Підготовка до семінарських занять 10
2 Вивчення тем, які не входять до плану аудиторних занять 50
3 Виконання індивідуального завдання 10
Всього 70

7. Індивідуальні завдання

Виконання індивідуального завдання (реферат).

8. Завдання для самостійної роботи

1. Підготовка до семінарських занять.

2. Вивчення тем, які не входять до плану аудиторних занять.
3. Виконання індивідуального завдання.

9. Методи навчання.

Вивчення питань історії медицини спирається на конкретні наукові факти і узагальнення,

котрі розглядаються через призму сучасних наукових уявлень. Видами навчальних занять
згідно з навчальним планом є лекції, семінарські заняття, виконання індивідуального завдання,

14
самостійна робота студентів. Для семінарських груп організовуються консультації. Під час
вивчення історії медицини використовуються, окрім рекомендованої літератури, інтернет-
ресурси, матеріали освітнього порталу.

10. Методи контролю

Засвоєння теми і змістових модулів контролюється на семінарських заняттях відповідно

до конкретних цілей. Рекомендується застосовувати усний і письмовий контроль: контрольні
питання, тести, проблемні питання, ситуативні задачі.

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік

Залік з історії медицини – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці

засвоєння студентами навчального матеріалу виключно на підставі результатів поточного
навчання відповідно програми з дисципліни і не передбачає окремого навчального заняття для
приймання заліку. На останньому тематичному навчальному занятті після закінчення
обговорення теми заняття викладач навчальної групи оголошує суму балів студента за
результатами поточного контролю і за виконання індивідуального завдання. Оцінка з історії
медицини визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності у балах, що
виставляються на кожному семінарському занятті за відповідною темою і кількістю балів за
виконання індивідуального завдання. Результати складання заліків оцінюються за двобальною
шкалою: «зараховано», «не зараховано». Студент отримує оцінку «зараховано», якщо він
виконав усі види робіт, передбачених навчальною програмою з історії медицини, відвідав усі
лекції і семінарські заняття, визначені тематичними планами, а за наявності пропусків –
своєчасно їх відпрацював, набрав загальну кількість балів при вивченні історії медицини не
менш як 120. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент з історії медицини за
поточну навчальну діяльність і виконання індивідуального завдання – 200 балів. Самостійну
роботу студентів оцінюють під час поточного контролю на семінарському занятті.

12. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти

Традиційні оцінки Конвертація оцінок у бали

«5» 38
«4» 30
«3» 24
«2» 0
Змістовий модуль 1. 38
Тема 1. 38
Змістовий модуль 2. 38
Тема 2. 38
Змістовий модуль 3. 76
Тема 3. 38
Тема 4. 38
Змістовий модуль 4. 38
Тема 5. 38
Разом змістові модулі: 190
Виконання індивідуальних завдань 10
РАЗОМ сума балів: 200

13. Методичне забезпечення

1. Конспект
1. Презентації лекцій.
2. Таблиці.
3. Тематичні плани лекцій і семінарських занять.

15
4. Контрольні питання, тести, проблемні питання, ситуативні завдання.
5. Робочий зошит для самостійної роботи.
6. Додаткова література та ілюстративні матеріали.

14. Рекомендована література

Основна

1. Ступак Ф. Я. Історія медицини. – К.: Книга-плюс, 2015. – 174 с.

2. Ступак Ф. Я. Історія медицини. – К.: Книга-плюс, 2016. – 176 с.
3. Ступак Ф. Я. История медицины. – К.: Книга-плюс, 2016. – 144 с.
4. Stupak F Y. Histori medicine. – К.: Книга-плюс, 2016. – 174 с.

Допоміжна

1. Верхратський С. А., Заблудовський П. Ю. Історія медицини. – К.: Вища школа, 1991. –

432 с.
2. Визначні імена в світовій медицині / Г. Ю. Аронов, О. А. Грандо, М. Б. Мирський та ін.;
О. А. Грандо (ред.). – К.: РВА «Тріумф», 2001. – 320 с.
3. Гален К. О назначении частей человеческого тела / Пер. с древнегреч. – М.: Медицина,
1971. – 553 с.
4. Ганіткевич Я. В. Історія української медицини в датах та іменах. – Л.: Б. в., 2004. – 364 с.
5. Ганіткевич Я. В. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові
школи: Біографічні нариси та бібліографія. – Л.: Б. в., 2002. – 544 с.
6. Гиппократ. Избранные книги. – М.: Сварог, 1994. – 736 с.
7. Глязер Г. Драматическая медицина. Опыты врачей на себе / Пер. с нем. – Изд. 2-е. – М.:
Молодая гвардия, 1965. – 215 с.
8. Голяченко О. М., Ганіткевич Я. В. Історія медицини. – Тернопіль: Лілея, 2004. – 248 с.
9. Грандо О А. Визначні імена в історії української медицини. – К.: РВА «Тріумф», 1997. –
336 с.
10. Грандо О А. Подорож у минуле медицини. – К.: РВА «Тріумф», 1995. – 176 с.
11. Грибанов Э. Д. Медицина в символах и эмблемах. – М.: Медицина, 1990. – 208 с.
12. Ибн Сина. Канон врачебной науки: Избр. разделы. – Ташкент: Фан, 1985. – 768 с.
13. История медицины (Материалы к курсу истории медицины). – М.: Медгиз, 1954. – Т. 1. –
283 с.
14. История медицины: Очерки / Л. Т. Малая, В. Н. Коваленко, А. Г. Каминский,
Г. С. Воронков. – К.: Лыбидь, 2003. – 413 с.
15. Медицина // Большая медицинская энциклопедия. – М., 1980. – Т. 14. – С. 7–312.
16. Сорокина Т. С. История медицины: Учебник. – М.: Изд. центр «Академия», 2006. – 560 с.
17. Ступак Ф. Я. Вступ до історії медицини. Медицина і первісне суспільство. – К.: НМУ,
2002. – 64 с.
18. Ступак Ф. Я. Культура і медицина Індії. – К.: НМУ, 2001. – 52 с.

Електронні ресурси.

1. Сорокина Т. С. История медицины: Учебник. В двух томах. . – М.: Изд. центр «Академия».
Режим доступу: www.bibliotekar.ru/423/
2. Сорокина Т. С. История медицины: Учебник.– М.: Изд. центр «Академия». Режим доступу:
www.academia-moscow.ru/ftp.../fragment_17389.pdf
3. Сорокина Т. С. История медицины: Учебник.– М.: Изд. центр «Академия». Режим доступу:
https://www.litmir.me/br/?b=177893
4. Історія медицини за ред. С.А. Верхратський, П.Ю.Заблудовський
Режим доступу: vk.com/doc-32372200_216728394?dl.

16
5. Лисицын Ю.П. История медицины: учебник. Лисицын Ю.П. 2008. Режим доступу:
http://www.studmedlib.ru/book/ISBN9785970407158.html

17