Конвективний теплообмін, який часто називають

просто конвекцією, є передача тепла в рухомій

рідині від одного місця до іншого. Конвекція є
домінуючою формою передачі тепла в рідинах і
газах. Хоча часто обговорюється як метод окремої
теплопередачі, конвективний теплообмін включає
комбіновані процеси провідності (дифузії тепла) і
адвекції (перенесення тепла в масі потоку рідини).

Даний рис. показує розрахунок для теплової

конвекції в мантії Землі. Кольори ближчі до
червоного – позначені гарячі ділянки, а холодні
ділянки – синього кольору. Менш щільна нижня
межа шару посилає вихор гарячого матеріалу
вгору, аналогічно, холодний матеріал рухається
зверху вниз.

Конвективний перенос тепла і маси відбуваються як

по дифузії - випадковий броунівський рух окремих
частинок в рідині - і адвекції, в якому матерія чи
тепло транспортується більш масштабним рухом
потоку в рідині. У контексті тепло- і масообміну,
термін "конвекція" використовується для
позначення суми адвекційного і дифузійного
переносу.
Цей колір тіньового зображення показує
теплову конвекцію від людської руки (у формі
силуету) у навколишню атмосферу.

Природна конвекція (вільна), відбувається через різницю

температур, які впливають на щільність а, отже, на
відносну плавучість рідини. Більш важкі (більш щільні)
компоненти будуть падати, в той час як більш легкі (менш
щільні) компоненти зростати, що приведе до руху сипучих
рідин. Природна конвекція може відбуватися тільки, в
гравітаційному полі. Типовим прикладом природної
конвекції є зростання диму від пожежі.

Для виникнення природної конвекції потрібний підігрів

рідини знизу (або охолодження зверху), причому нагрів в
різних ділянках повинен бути нерівномірним.

У разі підвищення температури рідина розширюється, її

густина зменшується й архімедова сила, що діє на
виділений об`єм рідини, стає більшою , ніж сила тяжіння.
Тому нагріта рідина (яка має меншу густину) спливає, а
холодна рідина – опускається.

Передача тепла за рахунок природної конвекції грає роль у

структурі земної атмосфери, океанів, та її мантії

У примусовій конвекції, яка також називається адвекція

тепла, рух рідини відбувається завдяки зовнішнім
поверхневим силам, таких як вентилятор або насос.
Примусова конвекції зазвичай використовується для
збільшення швидкості теплообміну. Багато видів
змішування також використовують примусову конвекцію
для поширювання однієї речовини в іншу. Примусова
конвекція також відбувається в якості побічного продукту в
інших процесах, таких як: дія гвинта в потоці рідини або
аеродинамічного нагріву.

Відомими прикладами примусової конвенції являються

гідравлічні та пневматичні системи радіатора, а також
обігрів та охолодження частин тіла по циркуляції крові.

Примусова циркуляція може відбутися природним шляхом,

наприклад, коли тепло багаття викликає розширення
повітря та утворює за допомогою цього об'ємний потік
повітря. В умовах мікрогравітації, такий потік (що
трапляється у всіх напрямках) разом з дифузією є єдиним
засобом, за допомогою якого пожежі здатні залучити
свіжий кисень для підтримки себе. Ударна хвиля, яка
передає тепло і масу з вибухів також являється типом
примусової конвекції
Як добре відомо, сильно нагріті тіла світяться, тобто
випромінюють світло - електромагнітні хвилі. Досліди
показують, проте, що тіла випромінюють електромагнітні хвилі
не тільки при високій, а при будь-якій температурі, відмінної від
абсолютного нуля. Це випромінювання називається тепловим.

 Випромінювання тіл, обумовлене нагріванням, називають

тепловим.Теплове випромінювання, є найбільш поширенішим
в природі і відбувається за рахунок енергії теплового руху
атомів і молекул речовини (тобто за рахунок його внутрішньої
енергії) воно властиво всім тілам що мають температуру вищу 0
К.

При випромінюванні внутрішня енергія тіла зменшується.

При поглинанні електромагнітних хвиль внутрішня енергія тіла

збільшується.

Теплове випромінювання не завжди являє собою видиме

світло: наприклад, при кімнатній температурі тіло випромінює
інфрачервоні хвилі.

Властивості теплового випромінювання:

1. Теплове випромінювання характеризується суцільним

спектром, положення максимуму якого залежить від
температури(рис.6.1). При високих температурах
випромінюються короткі (видимі і ультрафіолетові)
електромагнітні хвилі, при низьких - переважно довгі
(інфрачервоні).

2. Теплове випромінювання - практично єдиний вид

випромінювання, яке є рівноважним.Припустимо, що нагріте
(випромінює) тіло поміщене в порожнину, обмежену ідеально
відбиваючою оболонкою. З часом, в результаті безперервного
обміну енергією між тілом і випромінюванням, настане
рівновага, тобто тіло в одиницю часу буде поглинати стільки ж
енергії, скільки й випромінювати.