1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

БРОДА АЛІНА ЮРІЇВНА

УДК 347.965:342.924

ПРАВОВА ДОПОМОГА АДВОКАТА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ

ПРОЦЕСІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2019
 2

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ,

Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

Горбач Оксана Володимирівна,
Національна академія внутрішніх
справ, професор кафедри
публічного управління та
адміністрування

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Приймаченко Дмитро
Володимирович, Університет
митної справи та фінансів,
проректор з наукової роботи

кандидат юридичних наук,

Гуржій Анна Валеріївна,
Київський національний
торговельно-економічний
університет, доцент кафедри
адміністративного, фінансового та
інформаційного права

Захист відбудеться «04» квітня 2019 року о 13.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 26.006.09 у Державному вищому навчальному
закладі «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова 79/81.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого

навчального закладу «Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г.

Автореферат розісланий «01» березня 2019 року.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.О. Кожура
 3

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ст. 3 Конституції України

визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за
свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є
головним обов'язком держави. Орієнтація України на впровадження
загальноєвропейських цінностей актуалізують питання діяльності держави по
забезпеченню прав та свобод людини у різних сферах, в тому числі, і сфері
публічного управління. Відповідно, законність публічного управління може
бути забезпечена лише при чіткому і неухильному дотриманні
конституційних прав і свобод як фізичних, так і юридичних осіб. Однак,
необхідно враховувати, що у взаємовідносинах з державою будь-який інший
суб’єкт адміністративного права знаходиться у нерівних умовах, оскільки є
юридично слабшим учасником відносин порівняно з державою. Саме з цією
метою, йому повинна бути надана гарантована можливість ефективного
правового захисту своїх прав та законних інтерсів в адміністративно-
правових відносинах із суб’єктами публічної адміністрації.
Конституцією України та іншими законами України передбачно, що
кожна особа має право на правову допомогу. У передбачених законом
випадках ця допомога надається безоплатно. Як зазначається в Резолюції
(78) 8 Комітету Міністрів про правову допомогу і консультації від 2 березня
1978 року, ніхто не може бути позбавлений через перешкоди економічного
характеру можливості використання або захисту своїх прав у будь-яких
судах, правомочних виносити рішення в цивільних, торгових,
адміністративних, соціальних чи податкових справах, у зв’язку з чим, кожна
особа повинна мати право на необхідну правову допомогу в судовому
розгляді. Для надання правової допомоги в Україні діє адвокатура -
недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту,
представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній
основі. При цьому, надання адвокатами кваліфікованої правової допомоги в
межах адміністративного процесу, в порівнянні з іншими галузями права, є
не досить поширеним явищем, оскільки саме в ньому існує найбільше
прогалин щодо визначення правового статусу адвоката та механізму
реалізації норм адміністративного права, що визначають його діяльність в
адміністративних провадженнях.
Таким чином, відсутність можливості учасників адміністративно-
правових відносин отримати професійну правову допомогу в
адміністративних справах не лише ставить під загрозу реалізацію
конституційних положень, але й створює основу для зловживання суб’єктами
публічної адміністрації наданими владними повноваженнями. І, навпаки,
наявність в державі чіткого механізму отримання ефективної правової
допомоги на професійній основі в адміністративному процесі створює
належну правову основу для правомірної поведінки всіх учасників публічно-
 4

правових відносин і є необхідною умовою становлення демократичного

суспільства. Зазначене і зумовлює актуальність теми дисертаційного
дослідження.
Водночас важливо наголосити, що проблеми надання адвокатами
правової допомоги в адміністративному процесі у вітчизняній науці
комплексно не досліджувались. Недостатня теоретична розробленість
проблематики у цій сфері, її беззаперечна наукова значущість та актуальність
зумовлюють потребу у проведенні поглибленого дослідження інситуту
правової допомоги адвоката в адміністративному процесі.
Теоретична основа дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя
дисертаційного дослідження становлять напрацювання вчених-
адміністративістів В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, О. А. Александрова,
О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, І. Л. Бородіна, С. Г. Брателя, В. М. Гаращука,
І. П. Голосніченка, О. В. Горбач, З. С. Гладуна, А. В. Гуржій,
О. В. Джафарової, Є. В. Додіна, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова,
Ю. В. Ковбасюка, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. Д. Крупчана,
Т. О. Коломоєць, О. В. Кузьменко, С. О. Мосьондза, Д. М. Лук’янця,
А. Ф. Мельника, Н. Р. Нижник, О. І. Остапенка, Г. О. Пономаренко,
Д. В. Приймаченка, С. М. Тимченка, В. О. Шамрая, Ю. С. Шемшученка та ін.
Окремі питання надання правової допомоги адвокатом досліджували у
своїх працях: В. Г. Андрусів, О. А. Банчук, М. С. Демкова, А. В. Кудрявцева,
М. Д. Милитчук, В. С. Наливайко, О. В. Невська, О. В. Негодченко,
А. С. Плетень, Г. М. Резник, М. І. Фетюхин, С. Я. Фурса, О. Г. Юшкевич та
інших.
Наукові досягнення згаданих учених сприяли становленню теоретичної
бази для оновленого розуміння надання правової допомоги адвокатом в
адміністративному процесі. Однак, нині відсутні комплексні наукові праці, у
яких би повно та всебічно розглядався сучасний стан правової допомоги
адвоката в адміністративному процесі. У наявних наукових роботах
зазначена проблема аналізується фрагментарно або в межах більш широкої
адміністративно-правової проблематики, без відповідного комплексного
підходу.
Викладене вище свідчить про актуальність і необхідність узагальнення
теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки сучасного стану надання
правової допомоги адвокатом в адміністративному процесі та обґрунтування
на цій підставі способів вирішення завдань, зазначених у дослідженні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами,
грантами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів
розвитку правової науки на 2016–2020 рр., затверджених Постановою
загальних зборів Національної академії правових наук України від 3 березня
2016 р.; Стратегії сталого розвитку «Україна–2020», схваленої Указом
Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015; Плану законодавчого
забезпечення реформи в Україні, схваленої Постановою Верховної Ради
України від 4 червня 2015 р. № 509-VIII; Переліку пріоритетних напрямів
 5

наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на

період 2015–2019 рр., затвердженого наказом МВС України від 16 березня
2015 р. № 275. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні
Вченої ради Національної академії внутрішніх справ від 22 листопада 2015
року (протокол № 22).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження
полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України,
практики його реалізації та узагальнення основних положень праць науковців
визначити сутність та особливості правової допомоги адвоката в
адміністративному процесі, а також запропонувати шляхи її вдосконалення.
Відповідно до мети дослідження необхідно вирішити такі задачі:
- розглянути юридичну природу правової допомоги в
адміністративному процесі;
- виокремити форми та види правової допомоги в адміністративному
процесі;
- розкрити адміністративно-правовий статус адвоката як суб’єкта
надання правової допомоги в адміністративному процесі;
- з’ясувати особливості правової допомоги адвоката в провадженні у
справах про адміністративні правопорушення;
- визначити особливості правової допомоги адвоката в
адміністративних справах;
- розглянути порядок надання адвокатом безоплатної правової
допомоги в адміністративному процесі;
- вивчити зарубіжний досвід діяльності адвоката в адміністративному
процесі та основні пріоритети його запозичення в Україні;
- визначити перспективи розвитку законодавства в сфері діяльності
адвоката в адміністративному процесі;
- розробити пропозиції щодо удосконалення правової допомоги
адвоката в адміністративному процесі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час
надання правової допомоги адвокатом в адміністративному процесі.
Предметом дослідження є правова допомога адвоката в
адміністративному процесі.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є як
загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Системний
підхід до їхнього застосування дає можливість досліджувати проблеми в
єдності їхнього соціального змісту і юридичної форми, здійснювати аналіз
особливостей правової допомоги адвоката в адміністративному процесі.
Метод сходження від абстрактного до конкретного та логіко-семантичний
метод дослідження (підрозділи 1.1–1.3, 2.1, 3.1) дозволили поглибити
понятійний апарат, зокрема визначити поняття правова допомога, право на
правову допомогу, адвокат, захисник, представник, правова допомога,
адміністративний процес. Порівняльно-правовий метод та інформаційний
підхід (підрозділи 1.1, 2.2. та 3.1) покладено в основу визначення місця
 6

надання правової допомоги в адміністративному процесі, співвідношення

понять «юридична допомога», «правова допомога», «правнича допомога»,
визначення форм та видів правової допомоги адвоката в адміністративному
процесі. Методи класифікації, системно-структурний, системно-
функціональний (підрозділ 1.2-2.2) дозволили дослідити основні проблеми
надання правової допомоги, визначити особливості правової допомоги
адвоката в провадженні у справах про адміністративні правопорушення,
розкрити специфіку участі адвоката в адміністративних справах. Метод
статистичного аналізу (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1, 3.2) було використано під час
роботи з офіційно-статистичними матеріалами під час аналізу якісних і
кількісних показників надання правової допомоги адвокатами. Використання
індуктивного методу (підрозділ 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1) дозволив підтвердити
висновок про необхідність удосконалення законодавства, що урегульовує
порядок надання правової допомоги адвокатами в адміністративному
процесі.
Емпіричну базу дослідження становлять опитування 350 громадян
щодо якості надання правової допомоги адвокатом в адміністративному
процесі; статистичні показники щодо кількості випадків надання правової
допомоги адвокатом в адміністративному процесі з 2016 по 2018 рр.
Нормативно-правову основу дослідження склали загальні та
спеціальні нормативні акти: Конституція України, чинне законодавство та
підзаконні нормативно-правові акти та міжнародні договори, директиви,
регламенти ЄС.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що
дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці
комплексним дослідженням, у якому з використанням сучасних методів
пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права
визначено підстави та порядок надання правової допомоги адвоката в
адміністративному процесі. У результаті проведеного дослідження
сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих
особисто здобувачем. Зокрема:
вперше:
- здійснено розмежування правових категорій «право на правову
допомогу в адміністративному процесі» та «право на правовий захист в
адміністративному процесі»;
- виокремлено форми правової допомоги: правовий інструктаж - це
форма надання правової допомоги, яка полягає в наданні клієнту адресної
допомоги, змістом якої є не просто консультування та роз’яснення правових
норм, а допомога визначення чіткого алгоритму дій, які необхідно здійснити
клієнту; правова самоосвіта – це самостійне удосконалення або поглиблене
вивчення нормативно-правових актів чи судової практики з приводу
інтересуючого клієнта питання з метою більш досконалого його вивчення та
вирішення за настановної підтримки суб’єкта надання правової допомоги;
 7

- запропоновано види правової допомоги в адміністративному процесі

поділяти залежно від: 1. обсягу втручання; 2. стадійності; 3. платності; 4.
статусу суб’єкта надання правової допомоги; 5. юридичного статусу клієнта;
6. особливостей правового статусу особи, яка звертається за правовою
допомогою; 7. векторності;
- теоретично обґрунтована пропозиція щодо: необхідності закріплення
в Кодексі адміністративного судочинства «захисту» як виду правової
допомоги, що надається адвокатом в адміністративних справах; підвищення
процесуальної незалежності адвоката від дозволу суб’єктів владних
повноважень, котрі ведуть процес, у здійсненні своїх процесуальних прав та
обов’язків;
- сформульовано обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та
доповнень до нормативно-правових актів України, а саме: Кодексу
адміністративного судочинства України, Кодексу України про
адміністративні правопорушення, «Про адвокатуру та адвокатську
діяльність», «Про звернення громадян», «Про безоплатну правову
допомогу»;
удосконалено:
- визначення понять «правова допомога», «правова допомога в
адміністративному процесі», «захист як вид правової допомоги», «захисник»,
«представник», «фахівець в галузі права»;
- положення щодо ролі експерта в галузі права, який в
адміністративному процесі виступає в якості спеціаліста, а не особи яка може
надавати правову допомогу в адміністративно-деліктному чи
адміністративно-судочинському процесі. Головне призначення експерта в
галузі права – це своєчасне надання кваліфікованої допомоги в питаннях,
вирішення яких потребує застосування спеціальних знань;
дістали подальшого розвитку:
- положення щодо співвідношення понять «юридична допомога»,
«правова допомога» та «правнича допомога»; «захист» та «представництво»;
- узагальнення міжнародного досвіду щодо надання правової допомоги
адвокатом в адміністративному процесі та запропоновано імплементувати у
національне законодавство дієві засоби щодо такої діяльності;
- теоретичні напрацювання щодо природи та змісту правової допомоги
адвоката в адміністративному процесі;
- положення щодо змісту, сутності, структури адміністративно-
правового статусу суб’єктів надання правової допомоги в адміністративному
процесі.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
викладені в дисертаційному дослідженні висновки і пропозиції можуть бути
використані у:
− законодавчій діяльності під час підготовки відповідних
законопроектів та пояснювальних записок до законопроектів (акт
 8

впровадження Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

та правосуддя від 29 листопада 2019 року №04-29/15-2417(250786);
− практичній діяльності – під час надання правової допомоги в
порядку здійснення провадження у справах про адміністративні
правопорушення, а також в порядку адміністративного судочинства (акт
впровадження Вінницької обласної колегії адвокатів від 12 вересня 2018
року; акт впровадження Департаменту правової політики та якості
Вінницької міської ради від 10 вересня 2018 року);
− навчальному процесі – використовуються під час проведення
занять із навчальних дисциплін відповідно спрямування у Вінницькому
торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-
економічному університеті (акт впровадження Вінницького торговельно-
економічного інституту Київського національного торговельно-
економічному університеті від 10 вересня 2018 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації,
теоретичні та практичні висновки й рекомендації оприлюднено на
міжнародних науково-практичних конференціях та науково-практичномих
семінарах: «Актуальні проблеми правових наук в євроінтеграційному вимірі»
(м. Харків, 15-16 грудня 2017 р.); «Новітні тенденції сучасної юридичної
науки» (м. Дніпро, 1-2 грудня 2017 р.); «Сучасне державотворення та право
творення: питання теорії та практики» (м. Одеса, 8-9 грудня 2017 р.);
«Адміністративне судочинство в умовах судової реформи» (м. Київ, 24
листопада 2017 р.); «Єдність адміністративно-правової думки в умовах 100-
річчя соборності України (м. Київ, 18 лютого 2018 р.); «Права людини та
публічне врядування» (м. Чернівці, 15 березня 2018 р.); «Законодавство
України у світлі сучасних активних реформаційних процесів» (м. Київ, 12-13
жовтня 2018 р.).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення
у 13 наукових публікаціях, з них шість статей: п’ять – у журналах,
включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних
наук, одна стаття – у науковому періодичному виданні іноземних держав
(Республіка Словаччина); а також семи тезах доповідей і повідомлень на
науково-практичних міжнародних і всеукраїнських конференціях.
Структура і обсяг роботи. Структура дисертації обумовлена її метою,
завданнями, об’єктом і предметом, а також логікою розкриття теми
дослідження, викладанням його результатів. Робота складається із вступу,
трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків (до кожного
підрозділу та загалом дисертації), додатків (на 8 сторінках) та списку
використаних джерел (222 найменування на 22 сторінках). Повний обсяг
дисертації становить 246 сторінок, з них основного тексту – 216 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено зв’язок
роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету,
задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та
 9

практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їх

апробацію та впровадження, а також щодо кількості публікацій, структури й
обсягу роботи.
Розділ 1 «Теоретико-правові засади дослідження правової допомоги
адвоката в адміністративному процесі» складається із трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Юридична природа правової допомоги в
адміністративному процесі» визначено особливості правової допомоги: 1)
правова допомога надається в кожній без виключення сфері як публічного,
так і приватного права, що відображено в відповідних нормах, а також на
міжнародному рівні, надання якої урегульовано відповідними міжнародно-
правовими договорами; 2) правова допомога виражається через надання
відповідних юридичних послуг: консультування, захист прав та інтересів,
представництво, складення відповідних процесуальних документів тощо; 3)
буває первинною і вторинною; 4) надається як на платній, так і на
безоплатній основі.
Доведено синонімізацію та штучне розмежування понять «правова
допомога» та «правнича допомога», які є однаковими за своїм змістом з
наступних підстав: по-перше, суб’єктами надання правничої (правової)
допомоги є адвокат, інший фахівець в галузі права, інша уповноважена на те
особа, чи орган публічної адміністрації; по-друге, правнича (правова)
допомог включає в себе консультаційну допомогу, здійснення
представництва інтересів та прав фізичної чи юридичної осіб в органах
публічної адміністрації чи судових органах.
З’ясовано, що основними принципами отримання правової допомоги є:
1) висока кваліфікованість правової допомоги: наявність юридичної освіти у
суб’єкта надання такої допомоги; успішна здача цим суб’єктом
кваліфікаційного іспиту на право надання такої допомоги; дотримання цим
суб’єктом професійних стандартів та етичних норм при наданні такої
допомоги; наявність професійного контролю за суб’єктом надання такої
допомоги; незалежність суб’єкта надання такої допомоги від впливу третіх
осіб; 2) прозорість: опублікування абсолютно всієї фінансової інформації про
нашу діяльність: починаючи від затверджених кошторисів, і закінчуючи
аудиторськими висновками; 3) децентралізація правової допомоги, що
дозволить удосконалити систему надання первинної та вторинної правової
допомоги територіальним громадам (моделювання офісів громадського
захисту за зразком «public defender offices»); 4) комплексність та системність,
тобто сприяння постійної та всесторонньої розбудови комплексної
інформаційно-аналітичної системи забезпечення надання правової допомоги
та впровадження інших новітніх інформаційних технологій задля
автоматизації усіх процесів.
У підрозділі 1.2 «Форми та види правової допомоги в
адміністративному процесі» наведено поняття та ознаки форм та видів
правової допомоги адвоката в адміністративному процесі.
 10

Запропоновано форми правової допомоги класифікувати залежно від:

1) способу вираження правової допомоги: а) письмова; б) усна; в)
конклюдентна; 2) характеру правової допомоги: а) консультативна; б)
захисна; в) процесуальна; г) освітньо-навчальна; 3) кількості клієнтів: а)
індивідуальна; б) колективна; 4) напрямку правової допомоги: а)
інформаційна; б) захисна; в) процесуальна; 5) характеру і методу вирішення
питань компетенції: а) процедурні (наприклад підготовка заяв, довідок
тощо); б) процесуальні (наприклад, здійснення представництва).
Аргументовано, що представництво як вид правової допомоги варто
поділяти на: процедурне представництво – це здатність суб’єкта звернення за
правовою допомогою самостійно на власний розсуд обирати особу, яку
наділяє правом діяти від свого імені та в своїх інтересах в органах публічної
адміністрації, інших недержавних органах з метою представлення прав та
інтересів клієнта в публічно-правовій сфері та процесуальне
представництво – це законодавчо регламентована можливість суб’єкта
отримання правової допомоги звернутися за кваліфікованою допомогою до
адвоката, який на підставі довіреністю або ордеру наділений правом
представлення прав та інтересів клієнта в адміністративному суді.
Визначено, що формами проведення правової консультації як виду
правової допомоги є: 1) очна правова консультація, яка за кількістю
суб’єктів-звернення (клієнтів) поділяється на персональну (індивідуальну)
правову консультацію та групову правову консультацію; 2) заочна правова
консультація поділяється на: а) мобільну правову консультацію; б) он-лайн
правова консультація; в) правова консультація, яка надається через колцентр.
Так, наприклад, з жовтня 2015 року по 31 грудня 2017 року операторами
контакт центру було прийнято 298 396 вхідних дзвінків. Лише за 2017 рік до
центру зателефонувало 156 287 осіб.
У підрозділі 1.3 «Адвокат як суб’єкт надання правової допомоги в
адміністративному процесі» запропоновано періодизацію становлення
інституту адвокатури: І. дореволюційний період (1864 по 1917 рр.);
ІІ. реформаторський період (1917 - 1990 рр.); ІІІ. сучасний період (з 1991 р. –
до цього часу). Автором розкрито зміст зазначених періодів та виокремлено
характерні риси адвоката як суб’єкта надання правової допомоги в
адміністративному процесі.
Проаналізовано зміст прав, обов’язків та гарантій діяльності адвоката в
адміністративному процесі, що дало можливість виокремити
адміністративно-правові обмеження, що застосовуються до адвоката: 1)
використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним
інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що
становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або
інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім
випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від
надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Порушення зазначених обмежень є підставою для притягнення адвоката до
 11

юридичної відповідальності, яка передбачена Законом України «Про

адвокатуру та адвокатську діяльність».
Аргументовано, що фахівець в галузі права – це особа, яка має вищу
юридичну освіту не нижче другого (магiстерського) рівня, загальний
трудовий стаж у сфері права не менше 3 років, а також яка зареєстрована у
встановленому законом порядку та має право здійснювати діяльність у
сферах права відповідно до Класифікації видів економічної діяльності.
Розділ ІІ «Реалізація правової допомоги в адміністративному
процесі» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1 «Правова допомога адвоката в адміністративних
справах» зазначено, що під час розгляду адміністративних справ в порядку
адміністративного судочинства правова допомога надається адвокатом лише
у виді представництва. Визначено, що представництво та захист є двома
самостійними видами правової допомоги, що надаються адвокатом в
адміністративному процесі, а також визначено мету та суттєві відмінності
між зазначеними видами правової допомоги. Метою здійснення
представництва є надання правової допомоги фізичним та юридичним
особам для недопущення порушення їх прав та законних інтересів у сфері
публічного управління. Метою ж захисту - є відновлення вже порушеного
права або його визнання, відшкодування заподіяної шкоди. У зв’язку з чим
аргументовано необхідність закріплення в Кодексі адміністративного
судочинства положення, що адвокат в адміністративних справах може
здійснювати не лише функцію представництва, а й захисту.
Акцентовано увагу, що право на ефективну правову допомогу адвоката
в адміністративному процесі мають не лише сторони, але й інші учасники
адміністративного процесу без винятку. Обгрунтовано позицію щодо
можливості надання адвокатом правової допомоги на будь-якій стадії
адміністративного провадження як структурної складової адміністративного
процесу.
У підрозділі 2.2 «Особливості правової допомоги адвоката в
провадженні у справах про адміністративні правопорушення» визначено, що
правова допомога адвоката в провадженні в справах про адміністративне
правопорушення являє собою цілеспрямовану діяльність адвоката, що
полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, спрямовану на виявлення
обставин, котрі виправдовують особу, виключають або пом’якшують її
відповідальність та на охорону її особистих і майнових прав, а також
забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів інших учасників
адміністративно-деліктного провадження. Встановлено, що правову допомогу
адвоката в адміністративно-деліктному провадженні можуть отримати лише
особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілий.
Досліджено структуру адміністративно-деліктного провадження та
зосереджено увагу на особливостях участі адвоката на кожній із його стадій.
 12

Аргументовано необхідність встановлення заборони проведення

суб’єктами владних повноважень будь-яких процесуальних дій в
адміністративному провадженні у разі заявлення особою клопотання про
залучення адвоката для захисту своїх прав та законних інтересів.
Обгрунтовано позицію, що «захист» як вид правової допомоги в
адміністративно-деліктному провадженні може здійснюватись виключно
адвокатом.
У підрозділі 2.3 «Надання адвокатом безоплатної правової допомоги в
адміністративному процесі» акцентовано увагу, що положення Закону
України «Про безоплатну правову допомогу» обмежують коло суб’єктів
надання безоплатної вторинної правової допомоги лише адвокатами,
включеними до Реєстру адвокатів, які надають цю допомогу, а отже не
враховується конвенційне право особи на вибір адвоката. Визначено, що таке
положення призводить до зниження ефективності надання адвокатами
безоплатної правової допомоги та втрати адвокатурою, як самоврядної
професійної інституції, власної незалежності.
Для зменшення залежності адвоката від рішення суб’єкта публічної
адміністрації, обгрунтовано запровадження механізму електронного
розподілу справ між адвокатами щодо надання безоплатної правової
допомоги.
Запропоновано скасувати процедуру внесення адвокатів до Реєстру
адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомоги за результатами
конкурсного відбору, натомість, розподіливши адвокатів, які внесені до
Реєстру адвокатів України (на підставі отримання свідоцтва про право на
зайняття адвокатською діяльністю), відповідно до адміністративно-
територіальних одиниць, на яких останні здійснюють незалежну професійну
діяльність.
Доведено, що обмеження участі адвоката лише у випадках
застосування адміністративного затримання та адміністративного арешту є
обмеженням прав особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності на захист. Аргументовано доцільність визначення в
національному законодавстві альтернативних форм надання адвокатами
юридичної безкоштовної допомоги, зокрема, такий порядок як «pro bono».
Розділ ІІІ «Шляхи вдосконалення законодавчого регулювання
надання адвокатом правової допомоги в адміністративному процесі»
складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1 «Зарубіжний досвід діяльності адвоката в
адміністративному процесі та основні пріоритети його запозичення в
Україні» досліджено міжнародний досвід надання правової допомоги
адвокатом в адміністративному процесі.
На основі досвіду Республіки Словаччина внесена пропозиція
встановити більш суворіші види дисциплінарних санкцій, які застосовуються
до адвокатів, а саме: попередження, догана, штраф (не менше 500 євро і не
більше 5000 євро), позбавлення права на юридичну діяльність на строк до
 13

трьох років, позбавлення права на юридичну діяльність терміном до п’яти

років. Дисциплінарне стягнення залишається в силі протягом двох років з
моменту прийняття рішення про його накладення.
Щодо досвіду Естонії, позитивним вбачається імплементація в
національне законодавство поняття «загальний представник». Якщо в
адміністративній справі є понад 50 однорідних учасників процесу з
аналогічними інтересами, то суд може зобов’язати їх обрати до призначеного
терміну загального представника, якщо це необхідно для вирішення справи в
розумні терміни. З досвіду Італії вбачається можливим запровадити
рейтинговість адвоката, який показує потенційному клієнту рівень
здійснення адвокатом його професійної діяльності і, відповідно, його
кваліфікацію.
На прикладі Німеччини запропоновано: 1) уніфікувати процедуру
отримання статусу адвоката; 2) імплементацію процедури отримання
матеріальної допомоги від держави для оплати послуг адвоката. В даному
випадку їй необхідно звернутися до дільничного суду (Amtsgericht) за місцем
свого проживання з проханням видати документ, що підтверджує право на
отримання адвокатської допомоги (Beratungshilfeschein); 3) запозичити
можливість укладати договір про надання правової допомоги виключно за
допомогою засобів опосередкованої комунікації (наприклад, електронною
поштою). Дистанційним способом укладаються договори з адвокатом,
наприклад, у випадках користування клієнтом сервісу «адвокатська гаряча
лінія» (Anwalts-Hotline) або «віртуальне адвокатське бюро».
У підрозділі 3.2 «Основні перспективи розвитку законодавства в сфері
діяльності адвоката в адміністративному процесі» визначено, що
концептуально вдосконалення законодавства в сфері діяльності адвоката в
межах надання правової допомоги повинно здійснюватися в рамках двох
складових цього процесу – реформування організаційної частини, відповідно
законодавства про правову допомогу та вдосконалення адміністративно-
процесуального статусу адвоката як учасника адміністративного процесу.
Акцентовано увагу на тому, що надання адвокатами професійної
правової допомоги, особливо в межах адміністративних проваджень,
оскільки саме в них існує найбільше прогалин щодо визначення правового
статусу адвоката, неможливе без удосконалення правового регулювання
професійних прав та обов'язків адвокатів, гарантій здійснення адвокатської
діяльності.
Запропоновано закріпити в чинному законодавстві надання такого виду
правової допомоги адвоката як захист у справах, що вирішуються в порядку
адміністративного судочинства.
Відзначено, що правом отримання правничої допомоги адвоката в
адміністративних провадженнях можуть скористатися виключно учасники
справи, стосовно яких вирішується справа або, права яких можуть зачіпатися
винесеним по справі рішенням. Інші учасники справи, в тому числі й свідок,
таким правом не наділені. Зазначене повністю суперечить нормам
 14

міжнародного та національного законодавства, якими гарантовано право

вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів,
що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших
правовідносин, що повинно знайти відображення в новому адміністративно-
процесуальному законодавстві України.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове

вирішення наукового завдання, що базується на дослідженні сутності, змісту
та особливостей правової допомоги адвоката в адміністративному процесі.
Визначається низка нових наукових положень та висновків, тлумачиться
чинне національне законодавство, міжнародно-правові акти, сформульовано
пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правової допомоги адвоката
в адміністративному процесі, зокрема:
1. Правова допомога в адміністративному процесі – це професійна,
адресна допомога, яка надається адвокатом чи іншим фахівцем в галузі права
стороні в адміністративному процесі під час виникнення адміністративних
правовідносин як на платній, так і на безоплатній основі з метою захисту
своїх прав і свобод, їх відновлення у разі порушення з боку суб’єкта
публічної адміністрації на підставі прийнятих ними рішень, дій чи
бездіяльності під час реалізації своїх владних повноважень.
2. Визначено, що право на правову допомогу в адміністративному
процесі – це гарантоване Конституцією України право особи на отримання
правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, отримання
належного правового супроводу діяльності юридичних і фізичних осіб,
органів публічної адміністрації, допомога при складенні заяв, скарг,
процесуальних та інших документів правового характеру, а також правові
послуги представницького характеру. Тоді як право на правовий захист в
адміністративному процесі - це гарантоване Конституцією України право
особи на захист своїх прав, свобод і законних інтересів, представництво
інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне
правопорушення, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у
судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших
органах публічної адміністрації, перед фізичними та юридичними особами.
3. Обґрунтовано, що види правової допомоги в адміністративному
процесі поділяються залежно від: 1) обсягу втручання: одноразове (надання
інформації, консультація, складення заяви, скарги тощо); комплексне
(ситуативне), тобто суб’єкт надання правової допомоги надає поетапну,
планову, юридично грамотну правову допомогу починаючи від моменту
звернення до прийняття відповідного рішення по справі; 2) стадійності:
первинна правова допомога; вторинна правова допомога; 3) платності:
безоплатна правова допомога; оплачувана правова допомога; 4) статусу
суб’єкта надання правової допомоги: органами публічної адміністрації;
 15

адвокатом; іншим фахівцем в галузі права; іншою компетентною особою

приватного права; спеціалізованими установами; 5) юридичного статусу
клієнта: громадяни України; іноземці; особи без громадянства, у тому числі
особи, що потребують додаткового захисту; 6) особливостей правового
статусу особи, яка звертається за правовою допомогою: внутрішньо
переміщені особи, в тому числі, громадяни України, які звернулися із заявою
про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб; соціально-вразливі
категорії населення; інваліди; діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені
батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих
обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного
конфлікту; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України
«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 7) векторності:
інформаційна; захисна; процедурна; представницька.
4. Зазначено, що адвокат в адміністративному процесі виконує наступні
функції: 1) репрезентативну; 2) супроводжувальну; 3) захисну; 4)
комунікативну; 5) посередницьку; 6) консультативну.
5. Визначено, що відмінними рисами адвоката та фахівця в галузі права
є: 1) повноваження адвоката підтверджуються або довіреністю із
зазначенням, що повірений діє як адвокат, або ордером, або договором про
надання правової допомоги. Натомість, фахівець в галузі права повинен діяти
на підставі довіреності, в якій має бути чітко зазначено, що повірений діє
саме як захисник особи, а не просто як представник; 2) компенсація витрат на
правову допомогу можливо тільки за послуги адвоката, тоді як фахівець в
галузі права має бути зареєстрованим як підприємець, мати право брати
плату за свої послуги, в іншому випадку, фахівець в галузі права є просто
представником фізичної особи і на неї поширюються норми Цивільно-
процесуального кодексу в частині відшкодування витрат; 3) фахівець в галузі
права не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, тоді як
на неправомірні дії адвоката можна звернутися із заявою у відповідну
кваліфікаційно-дисциплінарну комісію за порушення Правил адвокатської
етики та Присяги адвоката; 4) адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську
таємницю, тоді як фахівець в галузі права ні; 5) адвокати мають гарантії
адвокатської діяльності, тоді як фахівець в галузі права таких гарантій не
має, на нього не поширюються норми з охорони адвокатської таємниці та
адвокатського імунітету, їх простіше допитати, а офіси обшукати.
6. Аргументовано, що діяльність адвоката в межах надання безоплатної
вторинної правової допомоги в адміністративних справах зводиться лише до
двох видів – це представництво та складання процесуальних документів,
однак, в ряді випадків (наприклад, притягнення особи до адміністративної
відповідальності) особи потребують саме захисту своїх прав і законних
інтересів, а не їх представництва.
7. Доведено необхідність прийняття Кодексу адміністративної
процедури (адміністративно-процедурного кодексу України), у якому
 16

необхідно передбачити можливість участі адвоката як самостійного учасника

адміністративного провадження, що здійснюється в позасудовому порядку.
8. Зазначено, що за межами адміністративного судового процесу,
відсутня можливість фактичної реалізації фізичними та юридичними особами
права на отримання правової допомоги адвоката в процесі спілкування із
суб’єктами владних повноважень.
9. У результаті аналізу системи нормативних актів України, якими
урегульовано підстави та порядок надання правової допомоги адвоката в
адміністративному процесі доведено необхідність внесення наступних змін
та доповнень до:
- Кодексу адміністративного судочинства України:
доповнити ч. 3 ст. 44 п. 5-1 наступного змісту: на будь-якій стадії
судового процесу користуватися правовою допомогою адвоката;
внести зміни до ч 4 ст. 59, а саме: в частині «Повноваження адвоката як
представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно
до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» слова «або
ордером…» виключити, оскільки в даному документі не визначається обсяг
прав і обов’язків адвоката на вчинення процесуальних дій, на які уповноважує
останнього сторона адміністративного провадження та викласти її в наступній
редакції: «Повноваження адвоката як представника підтверджуються
довіреністю або договором на надання правової допомоги у формі
представництва»;
доповнити ст. 67-1 «Захисник», що визначає адміністративно-
процесуальний статус адвоката в адміністративному процесі;
- Закон України «Про звернення громадян» доповнити ст. 18-1
наступного змісту: «У разі звернення фізичною чи юридичною особою до
суб’єкта публічної адміністрації із заявою або клопотанням щодо реалізації
своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних
інтересів або скаргою про їх порушення, суб’єкти звернення мають право
користуватися правовою допомогою адвоката, вид та форми якої передбачені
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і визначаються
суб’єктом звернення на власний розсуд. Повноваження адвоката як учасника
провадження по розгляду звернень громадян, підтверджуються ордером,
виданим відповідно до законодавчо встановленої форми або договором про
надання правової допомоги чи дорученням органу (установи),
уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги»;
- Кодексу України про адміністративні правопорушення України внести
зміни до:
ст. 263 доповнити ч. 4 та 5 наступного змісту: «У разі заявлення
затриманою особою усної або письмової вимоги про залучення для захисту
своїх прав і законних інтересів адвоката, суб’єктам владних повноважень
забороняється вимагати від них будь-яких пояснень або свідчень, чи
проведення будь-яких процесуальних дій з такою особою до його прибуття.
При цьому перебіг строку адміністративного затримання призупиняється. Про
 17

заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні

захисника у протоколі затримання робиться відповідний запис, який
скріплюється підписом затриманої»;
ст. 272 доповнити ч. 3 наступного змісту: «Свідок має право при
розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого
фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової
допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи»;
- Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
ст.1 доповнити п.10 наступного змісту: «10) форма правової допомоги
– це зовнішньо виражена дія суб’єкта надання правової допомоги, що
здійснюється в рамках їх компетенції для виконання поставлених перед ними
завдань та тягне за собою певні наслідки. Видами форм правової допомоги є:
правове інформування (консультація, збір та надання інформація правового
характеру); правовий захист; представництво; правовий інструктаж»;
- ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,
замінивши п.3 та п.4 частини 1, пунктом 3 наступного змісту «особи, які
притягаються до адміністративної відповідальності».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗДОБУВАЧЕМ

ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях України, включених до
міжнародних наукометричних баз даних (Scopus, Index Copernicus,
Academic Journal Guide, Asian Education Index та інші)
1. Брода А.Ю. Юридична природа поняття «правова допомога в
адміністративному процесі». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету, Серія «Юриспруденція». 2017. № 29. С.83-87.
2. Брода А.Ю. Форми та види правової допомоги в адміністративному
процесі. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.
Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2018. Том 29 (68) № 2. С.53-59.
3. Брода А.Ю. Генезис становлення фігури адвоката як суб’єкт надання
правової допомоги в адміністративному процесі. Актуальні проблеми
держави і права. 2018. №80. С.9-15.
4. Брода А.Ю. Права, обов’язки та гарантії діяльності адвоката в
адміністративному процесі. Науковий вісник Ужгородського національного
університету. Серія «Право». 2018. №52. С.35-38.
5. Брода А.Ю. Правова допомога адвоката в адміністративних справах.
Науковий вісник Публічного і приватного права. 2018. №4. С.123-127.
Стаття у зарубіжному науковому виданні (Словацька Республіка)
6. Гудима А.Ю. Щодо правової допомоги адвоката в адміністративно-
деліктному процесі: зарубіжний досвід. Visegrad Journal on Human Rights.
1/2. 2016. 106-112.
Тези наукових доповідей
7. Брода А.Ю. Особливості отримання правової допомоги в
адміністративному процесі: матеріали міжнародної науково-практичної
 18

конференції «Актуальні проблеми правових наук в євроінтеграційному

вимірі» (м. Харків, 15-16 грудня 2017 р.). Харків : ГО «Асоціація аспірантів-
юрист», 2017. Ч.2. 27-31.
8. Брода А.Ю. Роль правової допомоги адвоката за законодавством
країн Європейського Союзу: матеріали міжнародної науково-практичної
конференції «Новітні тенденції сучасної юридичної науки» (м. Дніпро, 1-2
грудня 2017 р.). Дніпро : ГО «Правовий Світ», 2017. Ч.2. С.11-14.
9. Брода А.Ю. Адвокат як суб’єкт реалізації захисної функції
юридичної допомоги: матеріали міжнародної науково-практичної
конференції «Сучасне державотворення та право творення : питання теорії та
практики» (м. Одеса, 8-9 грудня 2017 р.). Одеса : ГО «Причорноморська
фундація права». 2017. Ч.2. С.32-35.
10. Брода А.Ю. Поняття та характерні риси права на правову допомогу:
матеріали круглого столу «Адміністративне судочинство в умовах судової
реформи» (м. Київ, 24 листопада 2017 р.). Нац. акад. внутр. справ, Київ. 2017.
С.66-68.
11. Брода А.Ю. Роль адвоката в адміністративному процесі
Федеративної Республіки Німеччина: матеріалів круглого столу «Єдність
адміністративно-правової думки в умовах 100-річчя соборності України»
(м. Київ, 18 лютого 2018 р.). К. : Нац. акад. внутр. справ, 2018. С.119-123.
12. Брода А.Ю. Роль адвоката в адміністративному процесі Республіки
Білорусь: матеріали Всеукраїнського форму «Права людини та публічне
врядування» (м. Чернівці, 15 березня 2018 р.). Уклад. І.В. Ковбас, А.М.
Худик, В.А. Вдовічен, С.Б. Боднар, П.І. Крайній. Чернівці : Технодрук, 2018.
С.133-136.
13. Брода А.Ю. Актуальні питання надання правничої допомоги в
адміністративному процесі іншим учасникам адміністративної справи:
матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Законодавство
України у світлі сучасних активних реформаційних процесів» (м. Київ, 12-13
жовтня 2018 р.). К. : Центр правових наукових досліджень. С.120-125.

АНОТАЦІЯ
Брода А. Ю.  Правова допомога адвоката в адміністративному
процесі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
за спеціальністю 12.00.07 – «Адміністративне право і процес; фінансове
право; інформаційне право». – Державний вищий навчальний заклад
«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,
Київ, 2019.
В дисертації досліджено теоретико-правові засади дослідження
правової допомоги адвоката в адміністративному процесі. Розглянуто
історіографію дослідження правової допомоги в адміністративному процесі.
Розкрито зміст та види форм та видів правової допомоги в адміністративному
 19

процесі. Визначено роль адвоката як суб’єкта надання правової допомоги в

адміністративному процесі.
Висвітлено способи реалізації правової допомоги в адміністративному
процесі. Виокремлені особливості правової допомоги адвоката в провадженні
у справах про адміністративні правопорушення. Розглянуто зміст правової
допомоги адвоката в адміністративних справах. Визначено зміст та
специфіку надання адвокатом безоплатної правової допомоги в
адміністративному процесі.
Розглянуто шляхи вдосконалення законодавчого регулювання надання
адвокатом правової допомоги в адміністративному процесі. Проаналізовано
зарубіжний досвід діяльності адвоката в адміністративному процесі та
основні пріоритети його запозичення для України. Виділено основні
перспективи розвитку законодавства у сфері діяльності адвоката в
адміністративному процесі.
Ключові слова: правова допомога, юридична допомога, адвокат,
захисник, адміністративне судочинство, адміністративний процес,
адміністративна відповідальність, представництво.
АННОТАЦИЯ
Брода А.Ю. Правовая помощь адвоката в административном
процессе. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических
наук по специальности 12.00.07 – «Административное право и процесс;
финансовое право, информационное право» – Государственное высшее
учебное заведение «Киевский национальный экономический университет
имени Вадима Гетьмана», Киев, 2019.
В диссертации исследованы теоретико-правовые основы правовой
помощи адвоката в административном процессе. Рассмотрены
историографию исследования правовой помощи в административном
процессе. Раскрыто содержание и виды форм и видов правовой помощи в
административном процессе. Определена роль адвоката как субъекта
предоставления правовой помощи в административном процессе.
Освещены способы реализации правовой помощи в административном
процессе. Выделены особенности правовой помощи адвоката в производстве
по делам об административных правонарушениях. Рассмотрено содержание
правовой помощи адвоката по административным делам. Определено
содержание и специфику предоставления адвокатом юридической помощи в
административном процессе.
Рассмотрены пути совершенствования законодательного
регулирования предоставления адвокатом правовой помощи в
административном процессе. Проанализирован зарубежный опыт
деятельности адвоката в административном процессе и основные приоритеты
его заимствования в Украине. Выделены основные перспективы развития
законодательства в сфере деятельности адвоката в административном
процессе.
 20

Ключевые слова: правовая помощь, юридическая помощь, адвокат,

защитник, административное судопроизводство, административный процесс,
административная ответственность, представительство.
SUMMARY
Broda A.Yu. Legal assistance of the lawyer in the administrative
process. - The qualificftication scientific work as the manuscript.
Thesis for obtaining Doctor of Philosophy in Law by speciality 12.00.07 –
«Administrative law and procedure; financial law; informational law». – State
Higher Educational Institution «Kyiv National Economic University named after
Vadym Hetman». – Kyiv, 2019.
The complex and systematic study of limitations in administrative law is
carried out in the dissertation.
It is asserted that legal assistance in the administrative process is a
professional, targeted assistance provided by a lawyer or other specialist in the
field of law in the administrative process when administrative legal relations arise
both on a paid basis and on a royalty-free basis in order to protect their rights and
freedoms, their restoration in case of violation by a subject of public administration
on the basis of his decisions, actions or inaction during the realization of his
authorities.
It is determined that the right to legal assistance in the administrative process
is the right of a person guaranteed by the Constitution of Ukraine in order to
receive legal information, consultations and explanations on legal issues, obtaining
proper legal support of the activity of legal and natural persons, public
administration bodies, assistance in compiling applications, complaints, procedural
and other documents of a legal nature, as well as legal services of a representative
nature. While the right to legal protection in the administrative process is the right
of a person guaranteed by the Constitution of Ukraine to protect his rights,
freedoms and legitimate interests, representation of the interests of the victim in
the course of consideration of the case on an administrative offense, representation
of the interests of individuals and legal persons in the courts during administrative
judicial proceedings, as well as in other bodies of public administration, to
individuals and legal entities.
The following types of legal assistance of the lawyer in the administrative
process are distinguished: 1) protection is a form of advocacy to ensure the
protection of the rights, freedoms and legitimate interests of the person in respect
of which enforcement of compulsory measures of a medical or educational nature
is foreseen, the person in respect of whom the issue of extradition to a foreign state
is considered. As well as a person who is being brought to administrative liability
during the consideration of a case concerning an administrative offense; 2)
representation is a type of advocacy which ensures the implementation of the
rights and obligations of a client in civil, economic, administrative and
constitutional proceedings, other state bodies, to individuals and legal entities, the
rights and obligations of the victim in the consideration of cases administrative
offenses;3) other types of legal assistance are the types of lawyer's activities on the
 21

provision of legal information, advice and clarification on legal issues, legal

support of the client's activities, making of applications, complaints, procedural
and other documents of a legal nature, aimed at ensuring the realization of rights,
freedoms and legitimate interests of aclient, prevention of their violations, and also
assistance in their restoration in case of violation.
Keywords: legal assistance, legal assistance, lawyer, defense counsel,
administrative proceedings, administrative process, administrative responsibility,
representation.