Закони

СПАДКОВІСТЬ

Менделя
 Йоган Мендель став основоположником
генетики і одним з перших використав у
своїй роботі біостатистичні методи.
Інтерес до природи він виявляв ще в
дитинстві, працюючи садівником. У 21 рік
став ченцем августинских монастиря Св.
Фоми (Брно, Чехія).Коли здавав іспит на
звання вчителя, отримав незадовільні
оцінки по геології і біології. Тому він так і
не став сертифікованим вчителем 7
років вчений проводив досліди з горохом
в монастирському саду і сформулював
закони, що пояснюють механізм
Георг Мендель спадковості ( «Закони Менделя»).
Він вирощував і тестував близько 29 000
горохових рослин в монастирському саду.
Мендель також експериментував з
бджолами і яструбом, але результати
досліджень не збереглися. Мендель
займався широким спектром природних
наук – від селекції, садівництва і
плодівництва до астрономії і
бджільництва. У списку 13 публікацій
Менделя 9 стосуються метеорології.
Внесок Менделя в біологію отримав
визнання тільки після його смерті, на
початку XX ст. (Він помер у віці 62 років в
1884 р).
Причиною успіху дослідів Менделя
порівняно із його попередниками було
вдале планування експериментів. Він
аналізував тільки сім ознак, що мають два
чітко відмінні один від одного стани, такі
як гладкість/зморшкуватість насіння,
зелене/жовте забарвлення сім'ядоль,
фіолетові/білі квіти (і, відповідно, сіра/біла
шкірка насіння), повні/стягнуті боби,
зелене/жовте забарвлення бобів,
осьове/термінальне розташування квітів і
плодів, високий ріст (180—215
см)/карликовість (20—30 см). Якби
Мендель натомість віддав перевагу
дослідженню ознак із неперервним
розподілом, таких, як, наприклад, маса
насінин, то не зміг би відкрити дискретної
природи спадковості.
Перший закон Менделя або
закон одноманітності гібридів
першого покоління
формулюється так:
У першому поколінні від
схрещування гомозигот із
домінантною та рецесивною
ознаками виявляється тільки
домінантна ознака
Другий закон Менделя або закон
розщеплення говорить:

При схрещуванні гібридів першого

покоління у нащадків
спостерігається розщеплення
фенотипових класів у
співвідношенні 3:1
Правило чистоти гамет:

Кожна гамета диплоїдного

гетерозиготного організму несе
лише один алельний ген і не може
одночасно містити обидва