Міністерство освіти і науки України

Херсонська державна морська академія

Факультет суднової енергетики
Кафедра експлуатації суднових енергетичних установок
та загальноінженерної підготовки

Шифр № ______________
Реєстр № ______________

Методичні рекомендації та завдання

до виконання курсової роботи з дисципліни

СУДНОВІ ВАНТАЖНІ ТА ПАЛУБНІ МЕХАНІЗМИ

підготовка бакалаврів

галузь знань:
0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура»
напрям підготовки:
6.0701040 «Морський та річковий транспорт»

професійне спрямування:
«Експлуатація суднових енергетичних установок»

курс: 4

форма навчання: денна / заочна

м. Херсон 2016 р.
 Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Суднові вантажні та палубні механізми» розробив у відповідності з робочою
навчальною програмою к.т.н., доцент кафедри експлуатації суднових
енергетичних установок та загальноінженерної підготовки Проценко В.О.

Методичні рекомендації розглянуто на засіданні кафедри

«____» ____________________ 20__ р. протокол №____

Завідувач кафедри _______________ д.т.н., проф. А.В. Букетов

Схвалено навчально-методичним відділом ХДМА

Завідувач навчально-методичного відділу ______________ В.В.Черненко

2
 ВСТУП

Мета курсової роботи - навчитися виконувати розробку та аналіз

кінематичних схем вантажопідйомних машин і їх механізмів, визначати
кінематичні, силові та енергетичні параметри цих пристроїв, оцінювати
навантаження окремих деталей та їх зміну в часі, а також розуміти вплив цих
навантажень на довговічність та експлуатаційні чинники. Розуміти процеси, що
виникають під час пуску та гальмування, моменти коли можливий вихід з ладу
окремих деталей, норми їх браковки за правилами Регістру.
Курсова робота складається із розрахунково-пояснювальної записки
обсягом до 30 стор. формату А4 та графічної частини обсягом 3 аркуші
формату А1 (їх можна та доцільно виконувати на міліметровому папері
олівцем).
Розрахунково-пояснювальна записка містить титульний аркуш, завдання,
основні вихідні дані для розрахунку та основну частину. Основна частина
передбачає розрахунок механізмів підйому вантажу та зміни вильоту стріли
суднового палубного поворотного крана. Обчислення сил і моментів
виконувати до цілих, напружень та швидкостей – до сотих.
Графічна частина на трьох аркушах А1 містить:
Перший аркуш А1 – «Компоновка лебідки механізму підйому». Повинен
містити загальний вид лебідки механізму підйому із підібраними або
розробленими редуктором, електродвигуном, муфтами, гальмами, барабаном.
Повинен містити повздовжній розріз барабана механізму підйому на опорах за
зразком рис. 1.4.
Другий аркуш А1 – «Основні параметри механізму зміни вильоту стріли».
Тут повинні бути в масштабному коефіцієнті накреслені п’ять положень стріли
(β =15°; 30°; 45°; 60°; 75°). Для кожного положення розраховане зусилля натягу
топенанту та побудований план сил для визначення навантаження на кореневий
шарнір (шпор) стріли та стискаючої її поздовжньої сили.
Третій аркуш А1 – «Принципові гідравлічні схеми механізмів крана»
повинен містити принципові гідросхеми трьох основних механізмів крана –
підйому, зміни вильоту стріли та повороту башти.
Таблиця 1 із вихідними даними містить 60 варіантів розроблюваних
кранів.
В ній наведені наступні дані:
SWL – допустиме робоче навантаження на гаку
(вантажопідйомність крана), т;
Lc – довжина стріли, м;
mc – маса стріли, кг;
Hк – висота колони крана, м;
Vп – швидкість підйому вантажу, м/хв;
tв – час зміни вильоту, c;
іп - кратність поліспаста підйомного каната (шкентеля);
пзп – число віток каната у «зрівняльному поліспасті» шкентеля;
ів - кратність поліспаста каната зміни вильоту (топенанта).
3
 Таблиця 1
Дані розроблюваних кранів

№
SWL, т Lс, м mс, кг Нк, м Vп, м/хв tв, c іп пзп ів
крана
1 1,5 6 230 2,0 25 1 3 2
2 2,0 7 340 2,0 30 1 3 2

3 3,0 8 500 2,0 32 1 3 2

4 4,0 6 500 3,0 30 45 1 3 2

5 5,0 10 650 3,0 26 1 3 2
6 6,0 8 860 3,0 20 1 3 2
7 8,0 10 1300 3,0 20 2 2 2
8 10,0 15 1600 4,0 15 2 3 2
9 12,0 12 2300 4,0 18 2 3 4
60
10 15,0 16 3800 4,0 16 3 3 3
11 16,0 18 3800 4,0 16 4 3 3
12 20,0 16 4800 5,0 12 4 2 4
13 22,0 18 5400 5,0 10 4 3 2
75
14 25,0 20 7400 5,0 9,5 2 2 4
15 28,0 20 8000 5,0 9 4 2 3
16 30,0 25 7800 5,0 8,5 5 3 4
17 32,0 28 5400 5,0 7,5 6 2 4
18 35,0 25 7400 5,0 9 90 5 3 4
19 36,0 24 8000 6,0 7,0 6 4 4
20 28,0 25 7500 6,0 10 4 3 3

4
 Продовження таблиці 1

№
SWL, т Lс, м mс, кг Нк, м Vп, м/хв tв, c іп пзп ів
крана
21 2,5 8 280 2,5 36 1 3 2
22 3,5 6 350 2,8 32 1 3 2
42
23 4,5 10 500 2,0 34 1 3 2

24 5,5 8 650 3,0 30 1 3 1

25 6,0 12 750 3,5 27 1 3 3
26 6,5 10 850 3,2 28 50 1 3 2
27 7,0 14 1100 3,8 25 2 3 2
28 10,0 15 2100 4,5 20 2 2 2
29 11,0 14 1800 4,0 18 2 3 4
65
30 15,0 16 3800 4,0 16 3 2 3
31 18,0 18 4200 4,8 15 2 3 3
32 20,0 20 5100 5,5 14 2 3 4
33 22,0 18 5400 5,8 10 4 3 3
80
34 25,0 20 6200 6,0 9,5 2 2 4
35 28,0 20 7000 5,0 9 4 4 4
36 30,0 22 6800 5,5 8,5 2 4 3
37 32,0 26 5600 6,0 8 2 4 4
38 35,0 28 6800 6,2 7,8 95 5 3 3
39 36,0 24 7200 5,8 7,5 6 2 3
40 40,0 25 7500 6,0 6,25 6 2 5

5
 Продовження таблиці 1

№
SWL, т Lс, м mс, кг Нк, м Vп, м/хв tв, c іп пзп ів
крана
41 5,0 12 750 2,5 22 1 3 2
42 7,5 14 850 3,2 24 1 3 2
43 9,0 15 1100 3,6 15 1 3 2
44 12,0 16 1600 4,5 20 50 1 3 2
45 14,0 18 2200 4,0 16 2 3 3
46 16,0 20 3400 4,5 15 2 3 4
47 18,0 16 4000 4,0 14 3 3 4
48 20,0 18 4700 5,0 10 2 3 4
49 24,0 20 5100 5,5 10 3 3 2
70
50 25,0 22 6400 6,0 13 4 3 3
51 28,0 20 7000 5,0 11 4 2 4
52 34,0 25 6500 5,5 10 4 3 3
53 36,0 22 6800 6,5 8 6 4 4
85
54 40,0 26 8800 7,0 7 5 3 4
55 38,0 26 7600 6,5 8 6 2 3
56 16,0 15 4400 5,5 10 4 3 3
57 25,0 20 6200 6,0 11 4 2 5
58 36,0 25 7400 5,5 8 90 4 2 4
59 10,0 16 2400 4,0 20 2 3 3
60 24,0 16 6300 5,2 12 4 3 3

6
Під час виконання розрахунків важати, що:
1. Мінімальний кут нахилу стріли до горизонту βmin =15°, Максимальний
кут нахилу βmax = 75°.
2. Режим роботи механізмів крана важкий - ПВ = 40 %.
3. Маса стріли розподілена вздовж неї рівномірно.
4. Навантаження від крену, диференту та вітрове навантаження для
спрощення розрахунків не враховувати.
5. Зоною використання крана вважати Чорне море.
6. Спрощена схема крана зображена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Схема крана

1. Поворотна платформа.
2. Колона.
3. Барабан механізму підйому.
4. Барабан механізму нахилу стріли.
5. В’язка АВ.
6. Топенант.
7. Стріла.
8. Підвіска гакова.
7
 Розділ 1. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПІДЙОМУ ВАНТАЖУ

1.1 Загальні розрахунки

1.1 Накреслити загальну схему крана за зразком рис. 1.1 та виконати на

ній позначення основних елементів. Виписати основні вихідні дані з таблиці 1.
1.2 Накреслити схеми запасовки шкентеля і топенанта за зразком
наведеним в додатку А даних методичних вказівок або у атласі [1]. За схемою
обрахувати кількість обвідних блоків nбл (у тому числі «зрівняльного
поліспасту»).
1.3 Обчислити вагу G вантажу на гаку при номінальній
вантажопідйомності крана, Н (SWL підставляти в кг):
G  SWL  g , (1.1)
м
де g  9,81 - прискорення вільного падіння.
с2
1.4 Визначити швидкість каната-шкентеля , що навивається на барабан
Vшкент , м/с:

Vп  іп
Vшкент  . (1.2)
60
Перевірити розмірність.
1.5 Розрахувати ККД поліспаста механізму підйому п :
1  бл  бл2  бл3  ...  бліп 1
п  , (1.3)
іп

де ηбл – ККД одного блока (блоки на підшипниках кочення) вибрати згідно

правил Регістру [1].
1.6 Визначити ККД обвідних блоків об :
об  блп .бл
(1.4)
1.7 Обчислити максимальний статичний натяг каната-шкентеля, що
набігає на барабан Fшкент , Н:
G
Fшкент  . (1.5)
іп п об

1.8 Визначити мінімальне розривне зусилля підйомного каната Fр min , Н:

8
 Fр min  Fшкент  k зап , (1.6)
де kзап – мінімальний коефіцієнт запасу розривного зусилля вибрати з правил
Регістру [2, с. 327].
1.9 За ГОСТ 2688-80 або за даними довідника [4] вибрати канат з умови:
FрГОСТ  Fр min (1.7)
де FрГОСТ – розривне зусилля каната за ГОСТ.

При виборі каната дотримуватись вимог Регістру [2, с. 354]. Виписати та

розшифрувати позначення каната за ГОСТ, обчислити кількість дротин у ньому
та вказати діаметр дротин зовнішнього шару. Зробити висновок, чому
параметри вибраного каната відповідають вимогам Регістру. Виписати діаметр
каната dк.
1.10 Визначити діаметр канатних блоків Dбл , мм:
Dбл  d к  eбл , (1.8)
де eбл  відношення діаметру блока до діаметру каната (вибрати за правилами
Регістру [2, с. 353]).
Значення діаметра канатного блока, отримане за формулою (1.8) округлити
до стандартного значення з нормального ряду лінійних розмірів [3, с. 11].
1.11 Визначити діаметр канатного барабану Dб , мм:
Dб  d к  eб , (1.9)
де eб  відношення діаметру барабана до діаметру каната (вибрати за правилами
Регістру [2, с. 322]).
Значення діаметра канатного барабану, отримане за формулою (1.9)
округлити до стандартного значення з нормального ряду лінійних розмірів [3, с.
11].
1.12 Обчислити робочу довжину каната, що намотується на підйомний
барабан Lроб , м:
L роб  іп Lc (sin  max  sin  min )  Lc (cos  min  cos  max )  іп Н борта , (1.10)
де Н борта  2,5Н к - висота борту судна (умовно).

9
 1.13 Розрахувати кількість канавок, необхідну для розміщення робочої
довжини каната на барабані z1 (Lроб підставляти в мм):
Lроб
z1  . (1.11)
 Dб

Отримане за формулою (1.11) значення округлити до цілого числа в бік

збільшення.
1.14 Прийняти число канавок на барабані для закріплення каната z2 = 4,
число запасних канавок z3 , що залишаються на барабані коли повна робоча
довжина каната вибрана визначити за правилами Регістру [2, с. 323].
1.15 Обчислити повну кількість канавок на барабані z :
z  z1  z2  z3 . (1.12)
1.16 Розрахувати крок канавок на барабані (рис. 1.2) tн , мм:
tн  1,15d к . (1.13)
Отримане за формулою (1.13) значення круглити до цілого числа в бік
збільшення.
1.17 Обчислити радіус канавки на барабані rн , мм:
rн  1,1rк  0,55d к . (1.14)
Отримане за формулою (1.14) значення круглити до цілого числа в бік
збільшення.
1.18 Розрахувати робочу довжину барабану (рис. 1.3) l , мм:
l  ztн . (1.15)
1.19 Визначити товщину реборд барабану  р , мм:

 р  1,5...2, 0  d к . (1.16)
Отримане за формулою (1.16) значення округлити до найближчого цілого
числа.

10
 Рисунок 1.2 – Профіль канатного барабану
1.20 Обчислити повну довжину барабану Lб , мм:
Lб  l  2 р . (1.17)
1.21 Обчислити діаметр реборд барабану D р , мм:

D р  Dб  (1  2,5  2,5)d к . (1.18)

1.22 Визначити товщину стінки сталевого барабану  ст , мм:
 ст  (0, 01Dб  3)  12 мм . (1.19)
1.23 Перевірити барабан на стиск силою натягу каната:
Fкш
 ст    ст  , (1.20)
tн   ст

де  ст   110МПа - допустиме напруження стиску для сталі 45.

Перевірити розмірність.
Якщо умови (1.19) та (1.20) не виконуються, слід збільшити товщину
стінки  ст і повторити розрахунок.
1.24 Обчислити діаметри барабану, мм:

11
 D1  Dб  d к ; (1.21)
D  D1  2   ст . (1.22)

Рисунок 1.3 – До визначення навантажень та розмірів барабану

1.25 Розрахувати статичний обертальний момент на барабані від натягу

шкентеля Т б , Нм (Dб підставляти в м):
Dб
Т б  Fшкент . (1.23)
2

12
 1.26 Розрахувати кутову швидкість обертання барабану б , рад/с
(Dб підставляти в м):
2Vкш
б  . (1.24)
Dб

Перевірити розмірність.
1.27 Визначити частоту обертання барабану nб , об/хв:
30б
nб  . (1.25)

1.28 Обчислити статичну потужність, що необхідно підвести до барабану
при усталеному русі, кВт:
Tбб
Nб  . (1.26)
1000
Перевірити розмірність.
1.29 Розрахувати потрібну статичну потужність електродвигуна, кВт:
К зп  N б
N потр  , (1.27)
б  ред  зм  пм

де Кзп = 1,15 - коефіцієнт запасу потужності електродвигуна;

б  0,97 - ККД барабану на підшипниках кочення;
 ред  0,96 - ККД редуктора;
 зм  0,99 - ККД зубчастої муфти;
пм  0,98 - ККД пружної муфти.
1.30 За каталогом (додаток Б) підібрати електродвигун серії МАП
(для ПВ = 40%.) і виписати його марку, потужність Nном = Nдв (в таблицях може
бути позначене Рном) частоту обертання nном = nдв що відповідає цій потужності.
Виконати ескіз двигуна та виписати його габаритні та приєднувальні розміри,
діаметр вала тощо.
1.31 Обчислити кутову швидкість вала електродвигуна дв , рад/с:
 пдв
дв  . (1.28)
30
1.32 Розрахувати момент на валу електродвигуна Tдв , Нм (Nном
підставляти у Вт):

13
 N дв
Tдв  . (1.29)
дв

1.2 Розрахунок механічного приводу механізму підйому

1.33 Визначити потрібне передавальне число редуктора механізму:

дв
u ред  . (1.30)
б

1.34 За потрібним передавальним числом та обертальним моментом Твих

на вихідному валу редуктора, з умови Твих >Тб, вибрати з додатків В або Г
редуктор (для ПВ = 40%), виписати його марку, позначення за ГОСТ, дійсне
передавальне число u ред , виконати його ескіз і проставити основні габаритні та

приєднувальні розміри. Виконати окремо ескіз його вихідного вала у вигляді

зубчастої напівмуфти і проставити основні розміри. Сполучення барабана із
зубчастою муфтою редуктора показане на рис. 1.4.
1.35 Вибрати з додатку Е підшипники для опор барабана,
використовуючи виконаний ескіз вихідного вала редуктора у вигляді зубчастої
напівмуфти. Підшипник вибирати з наступних умов (рис. 1.5): він повинен
встановлюватись у розточку вихідного валу по діаметру (d = D) та по ширині
(l≥В). Виписати позначення підшипника за ГОСТ та його динамічну
вантажопідйомність С, Н. Розшифрувати позначення підшипника (див. приклад
у підручнику по деталях машин).

14
Рисунок 1.4 – Сполучення канатного барабана із зубчастою муфтою
редуктора

Рисунок 1.5 – Схема до вибору підшипників барабана

15
 1.36 Визначити довговічність підшипника Lh, років (за умови, що кран
працює 1500 годин на рік при важкому режимі роботи):

106  2С 
Lh    , (1.31)
1500  60nб  Fкш 

де α = 3,0 – для кулькових підшипників;

α = 10/3 – для роликових підшипників.
Перевірити розмірність.
Довговічність підшипника Lh повинна бути не меншою 5 років.
1.37 За зовнішнім діаметром підшипника D та його шириною В підібрати
корпус підшипника та кришку до нього [4, с. 286].
1.38 Визначити дійсну швидкість підйому вантажу при установці
вибраного редуктора та спроектованого барабану Vпд , м/хв. (підставляти дійсне
передавальне число редуктора за каталогом, виписане в п 1.34, Dб - в м):
 Dб nдв
Vпд  . (1.32)
іпи ред

Перевірити розмірність.
1.39 Визначити відхилення дійсної швидкості підйому вантажу від
номінальної V , %:
Vпд  Vп
V  100%  5% . (1.33)
Vп

1.40 Якщо нерівність (1.35) не виконується, то скоригувати діаметр

барабана, мм:
V
Dбн  Dб (1  ). (1.34)
100%
1.41 Повторити перевірку за формулою (1.33).
1.42 За додатком Ж вибрати муфту МПВП із гальмівним шківом для
сполучення електродвигуна з редуктором. Муфту вибирати з умови (Тмуф >Тдв).
Виписати з таблиці додатку Ж позначення муфти та діаметр гальмівного шківа
Dш (в додатку Ж позначений DТ).
1.43 Виконати перевірковий розрахунок муфти (пальців на згин, а втулок
– на зминання) за методикою [5, с. 44].
16
 1.44 За діаметром гальмівного шківа Dш додатку З вибрати колодкове
гальмо типу ТКГ і виписати його гальмівний момент Тг , основні
характеристики та розміри.
1.45 Перевірити коефіцієнт запасу гальмування К г :
Тг
Кг    Кг  , (1.35)
Т дв

де  К г  - допустимий правилами Регістру коефіцієнт запасу гальмування

залежно від типу механізму [2, с. 336].

У випадку невиконання нерівності (1.35) вибрати більшу муфту та гальмо, а
після цього повторити розрахунок.
1.46 За вимогою викладача визначити час пуску механізму підйому.
Загальний вид лебідки з механічним приводом показаний на рис. 1.6.

Рисунок 1.6 – Загальний вид

лебідки механізму підйому з механічним приводом
1.3 Розрахунок гідравлічного приводу механізму підйому

17
 1.47 Вибрати значення тиску в гідросистемі з ряду р = 16; 20; 25 МПа.
1.48 Обчислити значення потрібного робочого об’єму високомоментного
гідромотора на номінальній швидкості підйому V0 мпотр , см3 (потужність

підставляти в кВт, тиск – в МПа):

60 N ном
V0 мпотр  103 , (1.36)
р  пб

Перевірити розмірність.
1.49 Обчислити значення потрібного питомого моменту гідромотора для
забезпечення заданого тиску в гідросистемі qТпотр , Нм/МПа:
Тб
qТпотр  , (1.37)
р

1.50 За розрахованими значеннями з додатку І вибрати гідромотор

високомоментний радіально-плунжерний типу VIKING з умов:
V роб1  V0 мпотр

qТ  qТпотр
 , (1.38)
 р  ртах
п  п
 б тах

де V роб1 - робочий об’єм першого ступеня мотора, см3;

qТ - номінальний питомий момент мотора, Нм/МПа;

ртах - максимальний тиск мастила, МПа;

птах - максимальна частота обертання корпуса гідромотора, об/хв.

При недостатку одного мотора можна встановлювати два – по обидва

боки барабана, тоді робочі об’єми та питомий момент треба збільшувати вдвічі.
1.51 Виписати позначення гідромотора та його основні технічні дані
робочі об’єми першого та другого ступеня V роб1 та V роб 2 , а також дані

перераховані в пп. 1.50. Виконати ескіз гідромотора та проставити на ньому всі

розміри з додатку І.
Компоновка барабану вантажної лебідки з високомоментним
гідромотором показана на рис. 1.7.

18
 Рисунок 1.7 - Компоновка барабану вантажної лебідки з одним та двома
високомоментними гідромоторами
1.52 Обчислити максимальну потрібну подачу гідронасоса Qнпотр (при

об’ємному ККД гідроприводу V  0,9 ), л/хв:

V роб1  пб  103
Qнпотр  . (1.39)
V

Перевірити розмірність.
1.53 Обчислити потрібний робочий об’єм гідронасоса V0нпотр , см3:
Qнпотр
V0 нпотр   103 . (1.40)
пдв

1.54 Згідно додатку Л вибрати за робочим об’ємом насос типу НК та

виписати його основні технічні дані V0н , ртах , птах .
1.55 Обчислити робочий об’єм насоса V0н , який треба встановити для
забезпечення номінальної швидкості підйому вантажу Vп при гідромоторі
працюючому на 1 ступені, см3:

19
 Vп  іп  V роб1
V0 н  . (1.41)
  Dб  пдв

Перевірити розмірність.
1.56 Обчислити робочий тиск при роботі лебідки із номінальною
вантажопідйомністю рроб, МПа:
60  N потр
р роб   103 . (1.42)
пдв  V0 н

1.57 Обчислити дійсну другу (збільшену) швидкість підйому вантажу Vп 2

при гідромоторі працюючому на 2 ступені і незмінному параметрі регулювання
насоса, м/хв:
  Dб  пдв  V0 н
Vп 2  . (1.43)
іп  V роб 2

Перевірити розмірність.
1.58 Обчислити вантажопідйомність крана SWL2 на другій (більшій)
швидкості підйому з умови незмінності потужності на гаку крана, т:
SWL  Vп
SWL2  . (1.44)
Vп 2

1.4 Розрахунок стрічкового гальма

1.59 Обчислити гальмівний момент, який повинне розвивати стрічкове

гальмо встановлене на барабані:
Тг   Кг Тб , (1.45)
де  К г  - допустимий правилами Регістру коефіцієнт запасу гальмування

залежно від типу механізму [2, с. 336].

1.60 Записати діаметр гальмівного барабана гідромотора Dгб (Dгб = Е,
розмір Е гідромотора взяти з пп. 1.51) мм, м.
1.61 Визначити зусилля F1 у набігаючій гілці стрічки гальма (рис. 1.8), Н:
2Т г е f
F1   , (1.46)
Dгб е f   1

де е = 2,72 – основа натурального логарифма;

20
 f = 0,32…0,45 – коефіцієнт тертя матеріалу гальмівної стрічки на
азбестово-каучуковій основі по сталевому гальмівному барабані на гідромоторі;
α = 240…260º - кут охвату барабану гальмівною стрічкою.

Рисунок 1.8 – Розрахункова схема стрічкового гальма

1.62 Визначити зусилля F2 у збігаючій гілці стрічки гальма (рис. 1.8), Н:

2Т г 1
F2   f , (1.47)
Dгб е  1

1.63 Визначити зусилля гальмівної пружини Fпруж, яке здатне розвинути

потрібний гальмівний момент, Н:
b
Fпруж  F1 , (1.48)
a
де плечі а та b можна приймати зі співвідношень b = (0,08…0,125)Dгб,
а = (2…3)b.
1.64 Визначити ширину гальмівної стрічки Вгс мм, м:
Bгс  F  15...20  мм , (1.49)

21
 де величина F – ширина гальмівного барабана на гідромоторі, мм (розмір
F взяти з пп. 1.51).
1.65 Перевірити питомий тиск на гальмівній стрічці ргс, МПа:
2 F1
ргс    ргс  , (1.50)
Dгб Вгс

де  ргс  = 0,6 МПа – допустимий питомий тиск на поверхні стрічки.

1.66 Викреслити гідравлічну схему системи механізму підйому вантажу

за зразком [11, с. 100], скласти її специфікацію та виконати опис її роботи.
Компоновка та загальний вид вантажної лебідки з високомоментним
гідромотором показана на рис. 1.9 та 1.10.

Рисунок 1.9 – Компоновка лебідки механізму підйому з гідроприводом:

1 – стрічкове гальмо; 2 – високомоментний гідромотор; 3 – барабан;
4 – передня опора; 5 – задня опора; 6 – гідроцилиндр стрічкового гальма.

22
 7

6 3

2 1

Рисунок 1.10 – Загальний вид лебідки механізму підйому з

гідроприводом:
1, 2 – високомоментні гідромотори; 3 – стрічка гальма; 4 - гідроциліндр
гальма; 5 – двошвидкісний клапан гідромотора; 6 – прижимний ролик;
7 –шкентель.

23
 Розділ 2. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ЗМІНИ ВИЛЬОТУ СТРІЛИ

2.1 Обчислити величину зміщення осей блоків В відносно осі шпора

стріли Нв, м:
Н в  0, 2  Н к . (2.1)
2.2 Для розробки плану положень стріли задатися довжиною відрізку, що
зображатиме її на кресленні з інтервалу [Lс] = 160…200 мм. Та обчислити
маштабний коефіцієнт довжин μL, м/мм:
Lc
L  , (2.2)
 Lc 
де Lс – натурна довжина стріли, м (задано);
2.3 Обчислити довжину відрізків [Нв] та [Нк], що зображатимуть на
кресленні відстані Нв та Нк, мм:
Нв
 Нв   . (2.3)
L
Нк
Нк   . (2.4)
L

2.4 План, що містить п'ять положень (β =15°; 30°; 45°; 60°; 75°) стріли
слід виконувати на аркуші міліметрового паперу формату А1. Побудову
кожного положення слід починати з простановки точки С, яка позначає
положення шарніра шпора стріли. Відрахувавши від цієї точки відстані [Нв] та
[Нк] знайти координати точки В, яка позначає положення підшипників блоків
на башті крана та проставити цю точку. Під кутом β до горизонту відкласти
відрізок довжиною [Lс] та на його кінці проставити точку А, яка позначає
положення центрів підшипників блоків на ноку стріли (рис. 2.1). Точкам А, В,
С присвоїти індекс, який відповідає номеру положення – наприклад для
положення 1 (β =15°) точки називатимуться А1, В1, С1, для положення 3 (β =45°)
відповідно А3, В3, С3 і так далі для усіх п’яти положень.
В результаті аркуш із планом положень повинен набути вигляду як
показано на рис. 2.2.

24
 Рисунок 2.1 – До побудови плану положень

2.5 Виміряти відрізки А1В1 та А5В5 лінійкою в мм та обчислити величину

скорочення стрілового поліспаста при зменшенні вильоту від максимального до
мінімального, м:
Lпол   L   А1 В1  А5 В5  . (2.5)
2.6 Обчислити середню швидкість скорочення стрілового поліспаста Vср,
м/с:
Lпол
Vср  , (2.6)
tв

де tв – час зміни вильоту стріли, с (задано).

2.7 Визначити середню швидкість каната-топенанта, що навивається на
барабан зміни вильоту стріли Vтоп , м/с:
Vтоп  Vср  ів , (2.7)
де ів – кратність поліспасту зміни вильоту (задано).

25
Рисунок 2.2 – Зразок аркуша після побудови плану положень
26
 Наступним етапом повинно бути визначення натягу стрілового каната –
топенанта. Тут необхідно усвідомити, що стріла в кожному положенні повинна
знаходитись у рівновазі під дією прикладених до неї сил. Сил, що перекидають
стрілу на палубу - сили ваги вантажу G, сили ваги самої стріли Gс та сил, що
утримують стрілу від падіння - сили натягу поліспасту зміни вильоту стріли
Fпвс, та сумарного натягу віток шкентеля запасованого у «зрівняльний
поліспаст» Fзп (рис. 2.3)

Рисунок 2.3 – Схема сил, що діють на стрілу

Силами від вітрового навантаження, крену та диференту для спрощення
нехтуємо. Точку D прикладення сили ваги стріли Gс поміщаємо посередині
довжини стріли (рис. 2.3).
2.7 Обчислити силу ваги стріли Gс, Н:
Gc  mc  g , (2.8)
де mс – маса стріли, кг (задано).
2.8 Обчислити сумарну силу натягу віток «зрівняльного поліспасту»
шкентеля, що діє на стрілу Fзп, Н:
G
Fзп   пзп . (2.9)
iп

Аналогічно для спрощення об’єднаємо точки Е та А, що зображають осі

блоків шкентеля та топенанта і прикладаємо всі сили до відповідних точок, тоді
27
розрахункова схема для визначення натягу стрілового поліспасту набуде
вигляду рис. 2.4. Сили треба прикладати на кожному з п’яти побудованих на
міліметровому папері положень стріли.

Рисунок 2.4 – Розрахункова схема стріли

Для рівноваги стріли сума моментів усіх сил відносно шпора стріли
(точки С) повинна дорівнювати нулю. Умова рівноваги має вигляд:
h1
G  h1  Gc   Fпвс  h2  Fзп  h2  0 (2.10)
2
Звідки виводимо формулу для обчислення сили натягу Fпвс поліспасту
зміни вильоту стріли:
h1
G  h1  Gc   Fзп  h2
Fпвс  2 . (2.11)
h2

2.9 Виміряти лінійкою для кожного з положень плечі сил h1 та h2 та

записати їх у таблицю 2.1. (Увага, вимірювання плечей h1 та h2 треба
виконувати перпендикулярно до лінії дії відповідної сили. Так плече h2
дорівнює перпендикулярові К1С1 на рис. 2.4). За формулою (2.11)
розрахувати силу натягу стрілового поліспасту Fпвс зміни вильоту стріли для
кожного із викреслених положень і також внести у таблицю 2.1.
2.10 Розрахувати ККД поліспаста механізму зміни вильоту стріли п :
28
 1  бл  бл2  бл3  ...  блів 1
п  . (2.12)
ів

2.11 Обчислити силу натягу каната-топенанта Fтоп, Н для кожного

положення за формулою (2.13) та занести в таблицю 2.1:
Fпвс
Fтоп  . (2.13)
ів п

Таблиця 2.1 – Результати розрахунку сили натягу стрілового поліспасту

№ положення h1, мм h2, мм Fпвс, Н Fтоп, Н
Положення 1
Положення 2
Положення 3
Положення 4
Положення 5
2.12 За даними таблиці побудувати графік зміни натягу топенанта Fтоп від
кута нахилу стріли як зображено на рис. 2.5 (Виліт Lві, відповідний кожному
куту βі , що позначається на шкалі, розрахувати як Lві, = Lс ×cos βі).

Рисунок 2.5 – Графік зміни натягу топенанта від кута нахилу стріли
2.13 За максимальним та мінімальним значенням сили натягу топенанта з
таблиці 2.1 (вони повинні відповідати першому та п’ятому положенню)
обчислити середнє значення натягу Fтопср, Н:

29
 Fтоп max  Fтоп min
Fтопср  . (2.14)
2
Далі необхідно для кожного положення знайти силу реакції шарніру
шпора стріли R, та осьову силу, що стискає стрілу Ро. Для цього слід розглянути
рівновагу стріли під дією прикладених сил, відкинувши шарнір С та замінивши
його дію реакцією R (рис. 2.6). Рівняння рівноваги у векторній формі матиме
вигляд:
    
G  Gc  Fпвс  Fзп  R  0 (2.15)

Рисунок 2.6 – Силова схема стріли

Силу R зручно знаходити графічно за рахунок побудови плану сил згідно
рівняння (2.15). Для цього потрібно обчислити довжини відрізків, які
зображатимуть відповідні сили на плані.
2.14 Для побудови плану сил треба задатися довжиною відрізку, що
зображатиме найменшу силу Gс на плані з інтервалу [Gс] = 5…15 мм. Та
обчислити масштабний коефіцієнт сил μF, Н/мм:
Gc
F  , (2.16)
Gc 
де Gс – вага стріли, Н (обчислено в п 2.8);

30
 2.15 Обчислити довжини відрізків [G], [Fзп], [Fпвс], що зображатимуть на
кресленні відповідні сили, мм, і заповнити таблицю 2.2:
G
G   . (2.17)
F
Fзп
 Fзп   . (2.18)
F
Fпвс
 Fпвс   . (2.19)
F

Таблиця 2.2 – Результати розрахунку реакції шпора стріли

№ положення Fпвс, Н [Fпвс], мм [R], мм R, Н [Ро], мм Ро, Н
Положення 1
Положення 2
Положення 3
Положення 4
Положення 5

2.16 Для кожного положення побудувати план сил, що діють на стрілу.

План будувати в наступній послідовності.
2.16.1 Проставити довільну точку a під відповідним планом положень
або збоку від нього з неї вертикально вниз відкласти відрізок [G], на його кінці
проставити точку b (рис. 2.7);
2.16.2 З точки b вертикально вниз відкласти відрізок [Gс], на його кінці
проставити точку с;
2.16.3 З точки с, паралельно відрізку АВ відкласти відрізок [Fзп], на
його кінці проставити точку d;
2.16.4 З точки d, паралельно відрізку АВ відкласти відрізок [Fпвс], на
його кінці проставити точку е;
2.16.5 Сполучити точки a та е. Отриманий відрізок aе = [R]
зображатиме реакцію шпора стріли R;

31
 Рисунок 2.7 – Побудова плану сил стріли (перший етап)

2.16.6 З точки е провести лінію τ-τ паралельно осі стріли АС;

2.16.7 З точки а провести лінію п-п перпендикулярно осі стріли АС;
2.16.8 На перетині ліній τ-τ і п-п проставити точку f (рис. 2.8);
2.16.9 Отриманий відрізок еf = [Ро] зображатиме осьову силу Ро, що
стискає стрілу (рис. 2.9).
В результаті для кожного положення зображення повинно бути
подібним до рис. 2.10.

32
Рисунок 2.8 – Побудова плану сил стріли (другий етап)

Рисунок 2.9 – Побудова плану сил стріли (третій етап)

33
Рисунок 2.10 - План сил стріли (завершальний вигляд)

34
 2.16.10 Обчислити для кожного положення дійсні значення сил реакції R
та осьової сили Ро, Н та заповнити таблицю 2.2:
R   R  F . (2.20)
Po   Po    F . (2.21)
Знаючи значення сили R можна виконувати розрахунок підшипника
шпора стріли, а за відомим значенням осьової сили Ро – виконувати розрахунок
стріли на стійкість.
2.17 За даними таблиці побудувати графік зміни реакції шпора стріли R
від кута нахилу стріли як зображено на рис. 2.11.

Рисунок 2.11 – Графік залежності навантаження шарніра стріли

від кута її нахилу
2.18 Визначити мінімальне потрібне розривне зусилля стрілового каната,
Н:
Fр min  Fкт max  k зап , (2.22)
де kзап – мінімальний коефіцієнт запасу розривного зусилля вибрати з правил
Регістру [2, с. 327].
2.19 Вибрати канат аналогічно пп. 1.9.
35
 2.20 Обчислити робочу довжину каната, що намотується на стріловий
барабан, м:
L роб  1,1 Lпол  ів . (2.24)
2.21 Підпункти 2.21 та 2.22 відповідають підпунктам 1.10 та 1.11.
2.23 Підпункти 2.23…2.38 відповідають підпунктам 1.13…1.28. В
формули цих підпунктів треба підставляти замість сили натягу шкентеля
Fшкент максимальний натяг топенанта Fтоп max з таблиці 2.1. а також замість
швидкості шкентеля швидкість топенанта Vктоп .
2.39 Обчислити статичну потужність, що необхідно підвести до барабану
зміни вильоту стріли при усталеному русі, кВт:
FтопсрVтоп
Nб  . (2.25)
1000
2.40 Розрахувати потрібну статичну потужність електродвигуна
механізму підйому, кВт:
К зп  N б
N потр  , (2.26)
б  гс пм

де Кзп = 1,15 - коефіцієнт запасу потужності електродвигуна;

б  0,97 - ККД барабану на підшипниках кочення;
 гс  0,85 - ККД гідросистеми;
пм  0,98 - ККД пружної муфти.
2.41 За каталогом (додаток Б) підібрати електродвигун серії МАП
(для ПВ = 40%.) і виписати його марку, потужність Nном = Nдв (в таблицях може
бути позначене Рном) частоту обертання nном = nдв що відповідає цій потужності.
Виконати ескіз двигуна та виписати його габаритні та приєднувальні розміри,
діаметр вала тощо.
2.42 Вибрати значення тиску в гідросистемі механізму зміни вильоту
стріли з ряду р = 16; 20; 25 МПа.
2.43 Обчислити значення потрібного робочого об’єму високомоментного
гідромотора на номінальній швидкості підйому V0 мпотр , см3 (потужність

підставляти в кВт, тиск – в МПа):

36
 60 N ном
V0 мпотр   103 , (2.27)
р  пб

Перевірити розмірність.
2.44 Обчислити значення потрібного питомого моменту гідромотора для
забезпечення заданого тиску в гідросистемі qТпотр , Нм/МПа:
Тб
qТпотр  , (2.28)
р

2.45 За розрахованими значеннями з додатку І вибрати гідромотор

високомоментний радіально-плунжерний типу VIKING з умов:
V роб1  V0 мпотр

qТ  qТпотр
 , (2.29)
 р  ртах
п  п
 б тах

де V роб1 - робочий об’єм першого ступеня мотора, см3;

qТ - номінальний питомий момент мотора, Нм/МПа;

ртах - максимальний тиск мастила, МПа;

птах - максимальна частота обертання корпуса гідромотора, об/хв.

При недостатку одного мотора можна встановлювати два – по обидва

боки барабана, тоді робочі об’єми та питомий момент треба збільшувати вдвічі.
2.46 Виписати позначення гідромотора та його основні технічні дані
робочий об’єм першого ступеня V роб1 , а також дані перераховані в пп. 2.45.

Виконати ескіз гідромотора та проставити на ньому всі розміри з додатку І.

2.47 Обчислити максимальну потрібну подачу гідронасоса Qнпотр (при

об’ємному ККД гідроприводу V  0,9 ), л/хв:

V роб1  пб  103
Qнпотр  . (2.30)
V

Перевірити розмірність.

2.48 Обчислити потрібний робочий об’єм гідронасоса V0 нпотр , см3:

37
 Qнпотр
V0 нпотр   103 . (2.31)
пном

2.49 Згідно додатку Л вибрати за робочим об’ємом насос типу НК та

виписати його основні технічні дані V0 н , ртах , птах .
2.50 Обчислити потрібний робочий об’єм насоса V0 н при забезпеченні
потрібної частоти обертання стрілового барабана і гідромоторі працюючому на
1 ступені, см3:
Vтоп  ів  V роб1
V0 н  . (2.32)
  Dб  пном

Перевірити розмірність.
2.51 Обчислити робочий тиск при роботі крана із номінальною
вантажопідйомністю рроб, МПа:
60  N потр
р роб   103 . (2.33)
пдв  V0 н

2.52 Обчислити гальмівний момент, який повинне розвивати стрічкове

гальмо встановлене на барабані:
Тг   Кг Тб , (2.34)
де  К г  - допустимий правилами Регістру коефіцієнт запасу гальмування

залежно від типу механізму [2, с. 336].

2.53 Записати діаметр гальмівного барабана Dгб (Dгб = Е, розмір Е
гідромотора взяти з пп. 2.46) мм, м.
2.54 Визначити зусилля F1 у набігаючій гілці стрічки гальма, Н:
2Т г е f
F1   f , (2.35)
Dгб е  1

де е = 2,72 – основа натурального логарифма;

f = 0,32…0,45 – коефіцієнт тертя матеріалу гальмівної стрічки на
азбестово-каучуковій основі по сталевому гальмівному барабані на гідромоторі;
α = 240…260º - кут охвату барабану гальмівною стрічкою.
2.55 Визначити зусилля F2 у збігаючій гілці стрічки гальма (рис. 1.8), Н:

38
 2Т г 1
F2   f , (2.36)
Dгб е  1

2.56 Визначити зусилля гальмівної пружини Fпруж, яке здатне розвинути

потрібний гальмівний момент, Н:
b
Fпруж  F1 , (2.37)
a
де плечі а та b можна приймати зі співвідношень b = (0,08…0,125)Dгб,
а = (2…3)b.
2.57 Визначити ширину гальмівної стрічки Вгс мм, м:
Bгс  F  15...20  мм , (2.38)
де величина F – ширина гальмівного барабана на гідромоторі, мм (розмір
F взяти з пп. 2.46).
2.58 Перевірити питомий тиск на гальмівній стрічці ргс, МПа:
2 F1
ргс    ргс  , (2.39)
Dгб Вгс

де  ргс  = 0,6 МПа – допустимий питомий тиск на поверхні стрічки.

2.59 За вимогою викладача визначити час пуску механізму зміни вильоту.

2.60 Викреслити гідравлічну схему системи механізму зміни вильоту
стріли за зразком [11, с. 90 або с. 94] та схему механізму повороту [11, с. 98]
скласти їх специфікації та виконати опис їх роботи. Схеми гідросистем всіх
трьох механізмів (підйому, зміни вильоту стріли та повороту) повинні бути
накреслені на аркуші А1.
2.61 Скласти технічну характеристику крана, в якій вказати:
Для механізму підйому (з гідроприводом):
- Першу робочу швидкість підйому Vп та вантажопідйомність на цій
швидкості SWL;
- Другу робочу швидкість підйому Vп 2 та вантажопідйомність на цій
швидкості SWL2;
- Кратність підйомного поліспаста іп;
- Число гілок «зрівняльного поліспасту» пзп;

39
 - Позначення вибраного каната-шкентеля, його діаметр та розривне зусилля;
- Робочий натяг шкентеля Fшкент при максимальній вантажопідйомності;
- Марку та потужність електродвигуна вантажної лебідки;
- Робочий тиск в гідросистемі механізму підйому рроб;
- Кількість, марку та модель марку гідромоторів вантажної лебідки;
- Марку та модель гідронасоса вантажної лебідки, його продуктивність.

Для механізму зміни вильоту стріли:

- Виліт стріли Lв – мінімальний та максимальний;
- Час зміни вильоту стріли tв від мінімального до максимального;
- Кратність поліспаста зміни вильоту стріли ів;
- Позначення вибраного каната-топенанта, його діаметр та розривне зусилля;
- Максимальний натяг топенанта Fтоп max при максимальній
вантажопідйомності;
- Марку та потужність електродвигуна топенантної лебідки;
- Робочий тиск в гідросистемі механізму зміни вильоту стріли рроб;
- Кількість, марку та модель марку гідромоторів топенантної лебідки;
- Марку та модель гідронасоса топенантної лебідки, його продуктивність.
Компоновка механізмів палубного крану з гідроприводом показана на
рис. 2.12

40
 Рисунок 2.12 - Компоновка механізмів
суднового стрілового палубного крану типу «HÄGGLUNDS»:
1 – башта крана; 2 – вікно оглядове; 3 – гілки зрівняльного поліспасту;
4 – шкентель; 5 – стріла; 6 – рукоятка керування підйомом вантажу;
7 – рукоятка керуванням поворотом крана та зміною вильоту стріли;
8 – мастилобак з насосами; 9 – радіально-плунжерний високомоментний
гідромотор механізму повороту; 10 – вантажна лебідка; 11 – електродвигун
насосної станції; 12 – радіатор охолодження гідравлічного мастила;
13 –лебідка зміни вильоту стріли (топенантна); 14 – вентилятор.

41
 ЛІТЕРАТУРА
1. Судовые краны и лебедки (атлас конструкций) / Г.Р. Кипарский. –
Л.: Судостроение, 1978. – 84 с.
2. Российский морской регистр судоходства. Правила по оборудованию
морских судов. Правила по грузоподъемным устройствам морских судов.
Правила о грузовой марке морских судов. – 2012. – 480 с.
3. Зенкин А.С., Петко И.В. Допуски и посадки в машиностроении.
Справочник. – К.: Техніка, 1990. – 320 с.
4. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроетеля: в 3-х т.: Т.2.
– М.: Машиностроение, 2001. – 912 с.
5. Малащенко В.О. Муфти приводів. Конструкції та приклади
розрахунків. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська
політехніка», 2006. - 195 с.
6. Колодий Ю.К., Шарипов В.М. Тормоза грузоподъемных машин /
Под ред. Б.А. Пронина. – М.: МАИ, 1982. – 41 с.
7. Колесник Н.П. Расчеты строительных кранов. – К.: Вища школа, 1985.
– 240 с.
8. Иванченко Ф.К. и др. Расчеты грузоподъемных и транспортирующих
машин. – К.: Вища школа, 1978. – 576 с.
9. Судовые грузоподъемные машины и устройства / А.А. Бройтман,
В.А. Деревич, А.М. Седор. – М.: Транспорт, 1964. – 299 с.
10. Подъемно-транспортные машины и палубные механизмы /
Г.Ф. Камнев, Г.Р. Кипарский, В.М. Балин – Л. : Судостроение, 1976. – 312 с.
11. Евдаев Н.М., Круткин А.В. Судовые гидравлические краны:
Справочник. - М.: Транспорт, 1989. – 204 с.
12. Шумило О.М. Суднові стрілові палубні крани. Проектування. - Одеса:
Фенікс, 2011. – 197 с.
13. Козлов М.А. Специфические вопросы расчета и конструирования
грузоподъемных машин. - К.: Слово, 2013. – 80 с.
14. Вайнсон А.А. Подъёмно-транспортные машины. – М.:
Машиностроение, 1989. – 536 с.
15. Справочник по кранам: В 2 т. / Под общ. ред. М.М. Гохберга. – Л.:
Машиностроение, 1988. – Т.1: 536 с.; Т.2: 560 с.

42
 ДОДАТОК А

Конструкції деяких суднових кранів

43
44
45
46
 ДОДАТОК Б

Двигуни МАП для приводу вантажопідйомних

та палубних механізмів

47
МАП622-4 (обдув) 4 40 85 1460

48
 ДОДАТОК В

Редуктори циліндричні двоступінчасті

з передавальним числом uред = 8…50

49
 Редукторы цилиндрические
двухступенчатые горизонтальные 1Ц2У, 1Ц2У-М

Габаритные и присоединительные размеры, мм

L L1 I h

Типоразмер АТ АБ I1 L2 L3 Н H1 А В B1 B2 d
чугун,
редуктора алюмин
не более корпу
корпус
с
мм мм
1Ц2У-160
160 100 557 475 200 135 170 224 345 170 425 206 195 140 24 24±4 28±4
1Ц2У-160М
1Ц2У-200
200 125 678 580 243 165 212 280 425 212 515 243 230 165 24 30±4 -
1Ц2У-200М
1Ц2У-250
250 160 829 730 290 212 265 335 530 265 670 290 280 218 28 32±4 -
1Ц2У-250М

Технические характеристики
Частота вращения Номинальный
Типоразмер Передаточное
входного вала, крутящий момент
редуктора отношение
мин-1 на выходном валу, Н·м

1Ц2У-160
1250
1Ц2У-160М

1Ц2У-200 8; 10; 12,5; 16;

1500 2500
1Ц2У-200 М 20; 25; 31,5; 40

1Ц2У-250
5000
1Ц2У-250М

50
Размеры концов валов
входной вал выходной вал
Исполнение К (конический) Исполнение К (конический)

Типоразмер d d1 I I1 b t d2 d3 I2 I3 b1 t1
редуктора
мм
1Ц2У-160
25 М16x1.5 60 42 5 13,45 55 М36x3.0 110 82 14 28,95
1Ц2У-160М
1Ц2У-200
30 М20x1.5 80 58 5 15,55 70 М48x3.0 140 105 18 36,38
1Ц2У-200М
1Ц2У-250
40 М24x2.0 110 82 10 20,9 90 М64x4,0 170 130 22 46,75
1Ц2У-250М

выходной вал для редуктора 1Ц2У-200

Исполнение Ц (цилиндрический)

51
 выходной вал для редуктора 1Ц2У-250
Исполнение М (в виде зубчатой полумуфты)

ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ ТИХОХОДНОГО ВАЛА В ВИДЕ ЗУБЧАТОЙ

ПОЛУМУФТЫ

Типоразмер b L L1 k В d d1 m
z
редуктора мм
1Ц2У-160
20 48 20 19 38 72F7 95f9 4 40
1Ц2У-160М
1Ц2У-200
25 55 32 22 50 80F7 105f9 5 40
1Ц2У-200 М
1Ц2У-250
35 63 16 31 50 120F7 170f9 4 56
1Ц2У-250М

Варианты сборки редукторов

Пример условного обозначения

РЕДУКТОР 1Ц2У - 250М - 25 - 11 - К - УЗ
1Ц2У - тип редуктора
250 - межосевое расстояние выходной ступени, мм
М - модернизированный
25 - передаточное отношение
11 - вариант сборки
К - исполнение конца выходного вала
УЗ - климатическое исполнение и категория размещения по ГОСТ 15150-69

52
 Редукторы цилиндрические
двухступенчатые горизонтальные 1Ц2У, 1Ц2Н

ОСНОВНЫЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕДУКТОРОВ 1Ц2У, 1Ц2Н

Наименование технических Типоразмер редуктора
характеристик 1Ц2У-315 1Ц2У-355 1Ц2У-400 1Ц2Н-450 1Ц2Н-500
Передаточные числа 8; 10; 12,5; 16; 20; 25; 31,5; 40; 50
Номинальный крутящий момент на
10000 14000 20000 40000 56000
выходном валу, Н.м
КПД 0,98 0,97
Масса, кг 510 700 930 1530 2090

ГАБАРИТНЫЕ И ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ РЕДУКТОРОВ 1Ц2У, 1Ц2Н

Редуктор Aw т Aw б B B 1 B 2 H H1 h L L1 L2 L3 L 4 L5 d
1Ц2У-315 315 200 395 260 318 685 335 35 1030 370 215 360 300 420 28
1Ц2У-355 355 225 435 280 360 740 375 35 1160 425 250 400 320 440 28
1Ц2У-400 400 250 475 330 420 835 425 42 1300 475 280 450 380 500 35
1Ц2Н-450 450 280 630 515 590 955 475 50 1460 530 310 500 500 650 35
1Ц2Н-500 500 315 700 580 650 1055 530 60 1650 615 360 565 530 690 42

53
ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ ЦИЛИНДРИЧЕСКИХ ВАЛОВ РЕДУКТОРОВ 1Ц2У,
1Ц2Н
быстроходный вал тихоходный вал
Редуктор
d l b t d l b t
1Ц2У-315 50k6 110 14 53,5 110m6 210 28 116
1Ц2У-355 55m6 110 16 59 125m6 210 32 132
1Ц2У-400 60m6 140 18 64 140m6 250 36 148
1Ц2Н-450 80m6 170 22 85 160m6 300 40 169
1Ц2Н-500 90m6 170 25 95 180m6 300 45 190

ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ ТИХОХОДНОГО ВАЛА В ВИДЕ ЗУБЧАТОЙ

ПОЛУМУФТЫ
Зацепление
Редуктор b d d1 d2 d3 L l l1
m z
1Ц2У-315 30 252 130 110F8 140 275 10 60 6 40
1Ц2У-355 35 294 130 110F8 140 310 12,5 65 7 40
1Ц2У-400 40 336 180 150F8 215 335 15 65 8 40
1Ц2Н-450 50 420 200 160F8 230 440 15 70 10 40
1Ц2Н-500 50 420 200 160F8 230 470 15 70 10 40

ВАРИАНТЫ СБОРКИ РЕДУКТОРОВ

ПРИМЕР УСЛОВНОГО ОБОЗНАЧЕНИЯ РЕДУКТОРА ПРИ ЗАКАЗЕ:

1Ц2Н-500-31,5-12-У3, ТУУ 29.1-24587406.003-2003
где: 1Ц2Н - тип редуктора;
500 - межосевое расстояние тихоходной ступени, мм;
31,5 - номинальное передаточное число;
12 - вариант сборки;
У3 - климатическое исполнение и категория размещения.

54
 ДОДАТОК Г

Редуктори циліндричні триступінчасті

з передавальним числом uред = 31,5…200

55
 Редукторы цилиндрические трехступенчатые горизонтальные
1Ц3У-160, 1Ц3У-200, 1Ц3У-250:

ОСНОВНЫЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕДУКТОРОВ

1Ц3У-250 (Ц3У-250), 1Ц3У-160 (Ц3У-160), 1Ц3У-200 (Ц3У-200):

Типоразмер 1Ц3У
Параметр редуктор редуктор
редуктор 1Ц3У-250
1Ц3У-160 1Ц3У-200
31,5; 40; 45; 50; 56; 63; 16; 20; 25; 31,5; 40; 45; 50;
Номинальные передаточные числа
80; 100; 125; 160; 200 56; 63; 80; 100; 125; 160; 200
Номинальный крутящий
момент на выходном непрерывный
1250 2500 5000
валу при длительной работе с (Н) ПВ=100%
постоянной нагрузкой, Нм
Номинальный крутящий тяжелый (Т)
1600 3150 6300
момент ПВ=40%
на выходном валу при работе средний (С)
2000 4000 8000
редуктора ПВ=25%
в повторно-кратковременных легкий (Л)
режимах, Нм 2500 5000 10000
ПВ=15%
КПД 0,96
с чугунным
110 190 335
корпусом
Масса, кг с
алюминиевым 64 - -
корпусом

Габаритные и присоединительные размеры редукторов 1Ц3У-160, 1Ц3У-200, 1Ц3У-250:

56
 ГАБАРИТНЫЕ И ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ РЕДУКТОРОВ
1Ц3У-250 (Ц3У-250), 1Ц3У-160 (Ц3У-160), 1Ц3У-200 (Ц3У-200):

L L1 h
H, не
Типоразмер aw3 aw2 aw1 Не I I 1 I2 I3 H A A1 B B1 d Чугунный Алюминиевый
более 1
более корпус корпус
редуктор
160 100 80 630 530 195 136 160 224 345 170 475 140 206 195 24 24±4 28,3±4
1Ц3У 160
редуктор
200 125 100 775 650 236 165 190 280 425 212 580 165 243 230 24 30±4 -
1Ц3У 200
редуктор
250 160 125 950 825 290 212 236 335 530 265 750 218 290 280 28 32±5 -
1Ц3У 250
Размеры входных и выходных концов валов редуктров 1Ц3У-200, 1Ц3У-250, 1Ц3У-160:

Вал d d1 d3 d4, l l1 b h t
Тип
не более
редуктор 1Ц3У-160 вх 20 18,2 M12x1,25 40 50 36 4 4 2,5
редуктор 1Ц3У-200 25 22,9 M16x1,5 45 60 42 5 5 3,0
редуктор 1Ц3У-250 30 24,1 M20x1,5 50 80 58 6 6 3,5
редуктор 1Ц3У-160 вых 55 50,90 M36x3,0 88 110 82 14 9 5,5
редуктор 1Ц3У-200 70 64,75 M48x3,0 100 140 105 18 11 7,0
редуктор 1Ц3У-250 90 83,50 M64x4,0 130 170 130 22 14 9,0

Размеры концов выходных валов 1Ц3У-250, 1Ц3У-160, 1Ц3У-200:- в виде зубчатой муфты

57
 L1 ,
Тип m z b L k В d d1
не менее
редуктор 1Ц3У-160 4 40 20 48 20 19 38 72 F7 95 F7
редуктор 1Ц3У-200 5 40 25 55 32 22 50 80 F7 105 F7
редуктор 1Ц3У-250 4 56 35 63 16 31 50 120 F8 170 F7

Варианты сборки редуктора 1Ц3У-200, редуктора 1Ц3У-250, редуктора 1Ц3У-160

Условное обозначение редукторов 1Ц3У-200, 1Ц3У-160, 1Ц3У-250

1Ц3У-200-50-12Ц-У1, где
1Ц3У – тип,
200 – межосевое расстояние,
50 – передаточное число,
12 – вариант сборки,
Ц – цилиндрический конец выходного вала (П- полый выходной вал, М – конец выходного
вала в виде части зубчатой муфты)
У1 – климатическое исполнение и категория размещения.

58
 Редукторы трехступенчатые цилиндрические горизонтальные
1ЦЗУ-315, 1ЦЗУ-355, 1ЦЗУ-400, 1Ц3Н-450, 1Ц3Н-500

ОСНОВНЫЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕДУКТОРОВ 1Ц3У, 1Ц3Н

Наименование технических Типоразмер редуктора

характеристик 1Ц3У-315 1Ц3У-355 1Ц3У-400 1Ц3Н-450 1Ц3Н-500
Передаточные числа 31,5; 40; 50; 63; 80; 100; 125; 160; 200
на быстроходном валу 1120 1400 2000 4000 5000
Допускаемая
на тихоходном
радиальная 31500 40000 45000 71000 100000
цилиндрическом валу
консольная
нагрузка, Н на т/х валу в виде
40000 50000 56000 95000 140000
зубчатой муфты
Номинальный крутящий момент на
10000 14000 20000 40000 56000
выходном валу, Н.м
КПД 0,97 0,96
Масса, кг 580 760 960 1700 2300

ГАБАРИТНЫЕ И ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ РЕДУКТОРОВ 1Ц3У, 1Ц3Н

Редуктор Awт Awп Awб B B1 B2 H H1 h L L1 L2 L 3 L4 L5 d
1Ц3У-315 315 200 125 395 260 318 685 335 35 1135 415 215 360 270 420 28
1Ц3У-355 355 225 140 435 280 360 740 375 35 1260 475 250 400 290 440 28
1Ц3У-400 400 250 160 475 330 420 835 425 42 1415 535 280 450 340 500 35
1Ц3Н-450 450 280 200 630 515 590 955 475 50 1580 570 310 500 430 650 35
1Ц3Н-500 500 315 225 700 580 650 1055 530 60 1780 670 360 565 460 690 42

59
ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ ЦИЛИНДРИЧЕСКИХ ВАЛОВ РЕДУКТОРОВ 1Ц3У, 1Ц3Н
быстроходный вал тихоходный вал
Редуктор
d l b t d l b t
1Ц3У-315 30k6 80 8 33 110m6 210 28 116
1Ц3У-355 35k6 80 10 38 125m6 210 32 132
1Ц3У-400 40k6 110 12 43 140m6 250 36 148
1Ц3Н-450 50k6 110 14 53,5 160m6 300 40 169
1Ц3Н-500 55m6 110 16 59 180m6 300 45 190

ПРИСОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ ТИХОХОДНОГО ВАЛА В ВИДЕ ЗУБЧАТОЙ ПОЛУМУФТЫ

Зацепление
Редуктор b d d1 d2 d3 L l l1
m z
1Ц3У-315 30 252 130 110F8 140 275 10 60 6 40
1Ц3У-355 35 294 130 110F8 140 310 12,5 65 7 40
1Ц3У-400 40 336 180 150F8 215 335 15 65 8 40
1Ц3Н-450 50 420 200 160F8 230 440 15 70 10 40
1Ц3Н-500 50 420 200 160F8 230 470 15 70 10 40

ПРИМЕР УСЛОВНОГО ОБОЗНАЧЕНИЯ РЕДУКТОРА ПРИ ЗАКАЗЕ:

1Ц3Н-500-125-12-У3,
где: 1Ц3Н - тип редуктора;
500 - межосевое расстояние тихоходной ступени, мм;
125 - номинальное передаточное число;
12 - вариант сборки;
У3 - климатическое исполнение и категория размещения

60
 ДОДАТОК Д

Муфти зубчасті для сполучення редукторів з барабанами

61
62
 ДОДАТОК Е

Підшипники кочення для опор канатного барабану:

кулькові типу 1000 та роликові типу 3000

63
 Кулькові підшипники типу 1000 за ГОСТ 28428-90

Обозначение
подшипников Шарики nпред х
Масса,
типа d D B r C, H Co, H х 103,
кг
мин-1
1000 Dw z
Серия диаметров 6
1605 25 62 24 10,32 11 24200 7500 9,5 0,34
2,0
1606 30 72 27 11,91 11 31200 10000 8,5 0,50
1607 35 80 31 13,49 11 39700 12900 7,0 0,68
1608 40 90 33 2,5 14,29 12 44900 15700 6,3 0,93
1609 45 100 36 15,08 12 54000 19400 5,6 1,23
1610 50 110 40 17,46 12 63700 23600 5,3 1,61
3,0
1611 55 120 43 19,05 12 76100 28000 4,5 2,10
1612 60 130 46 20,64 12 87100 33000 4,0 2,60
1613 65 140 48 21,43 13 95600 38500 3,6 3,20
3,5
1614 70 150 51 23,02 13 111000 44500 3,2 3,92
1616 80 170 58 26,99 13 135000 58000 2,6 6,10
Пример обозначения двухрядного сферического радиального шарикового подшипника типа
1000, серии диаметров 3 с d = 35 мм, D = 80 мм, В = 21 мм:
Подшипник 1307 ГОСТ 28428-90

64
 Роликові підшипники типу 3000 за ГОСТ 5721-75

Обозначение
Масса, nпред ·103,
подшипников типа d D В г С, Н Со, Н
кг ≈ мин-1
3000
Серия диметров 5, серия ширин 0
3508 40 80 23 2,0 0,58 57000 33300 4,5
3509 45 85 23 2,0 0,60 64000 35000 4,3
3514 70 125 31 2,5 1,67 132 000 93800 2,6
3516 80 140 33 3,0 2,20 160000 118000 2,2
3518 90 160 40 3,0 3,55 216000 159 000 1,9
3520 100 180 46 3,5 5,20 275000 212000 1,8
3522 110 200 53 3,5 7,50 355000 276000 1,7
3524 120 215 58 3,5 9,30 415 000 325 000 1,6
Предусмотрены d = 130 ÷ 400 мм.
Серия диаметров б, серия ширин 0
3608 40 90 33 2,5 1,03 95000 64900 4,3
3609 45 100 36 2,5 1,4 114000 74800 3,8
3610 50 110 40 3,0 1,9 150000 101000 3,4
3611 55 120 43 3,0 2,4 170000 118000 3,0
3612 60 130 46 3,5 3,1 196000 128000 2,8
3613 65 140 48 3,5 3,7 220000 142000 2,4
3614 70 150 51 3,5 4,35 270000 181000 2,2
3615 75 160 55 3,5 5,4 300000 207000 2,0
3616 80 170 58 3.5 6,6 325000 227000 1,9
3617 85 180 60 4,0 7,4 365000 270000 1.8
3618 90 190 64 4,0 9,3 400000 300000 1,8
3620 100 215 73 4,0 13,0 520000 410000 1,7
3622 110 240 80 4,0 18,2 610000 470000 1,5
предусмотрены d=120÷ 400 мм.
Пример обозначения двухрядного сферического радиального роликового подшипника
средней серии диаметров 6, широкой серии ширин 0 с d = 110 мм, D = 240 мм, В = 80 мм:
Подшипник 3622 ГОСТ 5721-75

65
 ДОДАТОК Ж

Муфти втулково-пальцеві з гальмівним шківом

66
67
 ДОДАТОК З

Гальма колодкові електрогідравлічні типу ТКГ

68
 Колодочные тормоза предназначены для остановки и удержания валов механизмов
подъемно-транспортного, металлургического, дорожно-строительного, складского и другого
оборудования в заторможенном состоянии при неработающем электродвигателе.

Технические характеристики

Значение параметра
Наименование параметра
ТКГ-160 ТКГ-200 ТКГ-300 ТКГ-400 ТКГ-500
Диаметр тормозного шкива мм 160 200 300 400 500
Расчетный тормозной момент Н·м 100 300 800 1500 2500
Род тока Переменный частотой 50 Гц
Напряжение В 220/380
Потребляемая мощность В·А 160 200 240
Номинальное усилие на штоке
300 500 800
толкателя Н не менее
Ход штока толкателя мм не менее 32 (50) 65 80
Время наложения колодок с не
0,2 0,35 0,4
более
Масса тормоза кг не более 21,5 30,0 55,0 95,0 150,0
Тип толкателя ТЭ-30 ТЭ-50 ТЭ-80

69
 Габаритные и присоединительные размеры

Габаритные и присоединительные ТКГ- ТКГ- ТКГ- ТКГ-

размеры, мм 200 300 400 500
A 350 500 340 410
A1 175 250 170 205
B 202 212 222
D 200 300 400 500
H 425 550 600 735
H1 170 240 300 400
L 603 772 895 1160
L1 419 502 630 727
L2 415 560 530 786
L3 213 270 265 463
a1 120 150 68 85
a2 60 85 -
b 90 140 180 200
b1 150 190 180 200
b2 90 120 128 140
d 18 22 27
hmах 32 65 80
l1 50 80 120 180
l2 80 100 -
s1 - 8 -
s2 7 - 12 -

70
 ДОДАТОК І
Гідромотори радіально-плунжерні високомоментні з обертовим корпусом
типу VIKING фірми HÄGGLUNDS (взято з [12])

71
 Таблиця І 1

Технічна характеристика високомоментних радіально-поршневих гідромоторів

(з обертальним корпусом) типу VIKING фірми HÄGGLUNDS

Максимальн
Питомий Частота а частота
Максималь Об’єм обертання
номінальний обертання
Тип мотору ний тиск мотора,
момент корпуса, корпусу
pmax, МПа Vроб, см3 nmax, мин-1
qT, Н·м/МПа n, хв-1

1 2 3 4 5 6 7
1 ступінь 3325 530 100 200
44-0330 32
2 ступінь 1662 260 100 200
1 ступінь 4710 750 100 200
44-04700 32
2 ступінь 2356 370 100 200
1 ступінь 6790 1080 90 170
44-06800 32
2 ступінь 3393 540 90 170
1 ступінь 9240 1470 80 145
44-09200 32
2 ступінь 4618 740 80 145
1 ступінь 11080 1760 70 120
6411100 32
2 ступінь 5542 880 70 120
1 ступінь 13499 2150
64-13500 25 60 110
2 ступінь 6750 1070
1 ступінь 16340 2600 100 250
64-16300 25
2 ступінь 8171 1300 100 250
1 ступінь 32 14840 2360 55 90
84-14800
2 ступінь - - - - -
1 ступінь 32 17961 2860 55 85
84-17900
2 ступінь - - - - -
1 ступінь 32 21375 3400 55 80
84-21300
2 ступінь - - - - -
1 ступінь 32 25090 3990 55 75
84-25100
2 ступінь - - - - -

72
 Продовження табл. І 1

1 2 3 4 5 6 7
1 ступінь 25 38000 6050 40 60
84-38000
2 ступінь - - - - -
1 2 3 4 5 6 7
1 ступінь 22300 3550 55 55
84-22300 32
2 ступінь 11150 1770 60 85
1 ступінь 33780 5680 35 35
84-3800 25
2 ступінь 16889 2690 50 70
1 ступінь 25090 3990 40 55
84-25100 25
2 ступінь 8362 1330 45 75
1 ступінь 38000 6050 25 35
84-38000 25
2 ступінь 12667 2020 35 60
1 ступінь 25090 3990 40 55
84-25100 25
2 ступінь 16724 2660 45 75
1 ступінь 38000 6050 25 35
84-38000 25
2 ступінь 25334 4030 35 60

ПРИМІТКА

Гідромотори можуть працювати в двох швидкісних режимах:

- на 1 ступені мотор має найбільший робочий об’єм, розвиває найбільший
обертовий момент і має найменшу частоту обертання,
- на 2 ступені мотор має найменший робочий об’єм, розвиває найменший
обертовий момент і при цьому швидкість обертання буде максимальною.

Перемикання швидкісних режимів (ступенів) здійснюється спеціальним

пристроєм – двошвидкісним клапаном, який вимикає половину (або
визначену кількість) циліндрів мотора на злив робочої рідини, при цьому
зменшується робочий об’єм і збільшується частота обертання.

Параметр qT – питомий обертальний момент являє собою відношення

T
qT  , де T – обертальний момент мотора, Н·м, p – тиск в гідромоторі, МПа.
p
У таблиці наведені значення питомих моментів qT , які відповідають
максимальному тиску робочої рідини pmax.

73
 Таблиця І 2

Основні розміри гідромоторів типу VIKING (рис. 1)

Тип гід- A B C D E F G H К
ромотору мм
44-серія 770 676-0,15 320-0,1 260 745 180 331 401 700
64-серія 858 766-0,15 390-0,1 260 832 185 345 425 790
84-серія 1100 980-0,17 545-0,14 440 1050 240 455 550 940

Рисунок І 1 - Геометричні характеристики

радіально-поршневих моторів VIKING

74
 ДОДАТОК Л
Насоси аксіально-плунжерні, регульовані типу НК

75
Насоси типу НК схвалені Регістром РФ для використання на морських суднах

76
 ДОДАТОК М

Зразок титульного аркушу та завдання

77
 Міністерство освіти і науки України
Херсонська державна морська академія
Кафедра експлуатації суднових енергетичних установок
та загальноінженерної підготовки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Суднові вантажні та палубні механізми»

Тема: «Розрахунок механізмів палубного стрілового крану

вантажопідйомністю SWL = ____ т»
Варіант №______

Розробив:
курсант групи _____

Керівник:
к.т.н., доцент

Херсон – 20__

78
 Херсонська державна морська академія

Кафедра Експлуатації суднових енергетичних установок та

загальноінженерної підготовки .
Дисципліна Суднові вантажні та палубні механізми

Спеціальність Експлуатація суднових енергетичних установок

Курс _____________ Група ___________________ Семестр ___________________

ЗАВДАННЯ
на курсову роботу студенту

__________________________________________________________________________________
(ПІБ)

1. Тема проекту (роботи) Розрахунок механізмів палубного стрілового крану

вантажопідйомністю SWL = т .
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
2. Строк здачі курсантом закінченого проекту (роботи) _______________________
3. Вихідні дані до проекту (роботи) SWL = ;__ Lс = ; mс ;
Нк, = ; Vп = ; tв = іп = ;
пзп= ; ів= . _______________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають
розробці) __________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точною вказівкою обов’язкових креслень)
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
6. Дата видачі завдання________________________________________________

79
 КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Строк виконання
Найменування етапів роботи Примітка
з/п етапів роботи

Студент _________________________ ______________________________________

(підпис) (ПІБ)

Керівник _______________________ ______________________________________

(підпис) (ПІБ)

« ____ » ___________________ 20__ р.