МІНІСТРЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРІЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

РОЗРАХУНКОВО- ГРАФІЧНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ КОНСТРУКЦІЇ

БУДІВЕЛЬ І СПОДУД
НА ТЕМУ:

РОЗРАХУНОК ДВОСХИЛОЇ БАЛКИ ПОКРИТТЯ З КЛЕЄНОЇ ДЕРЕВИНИ

Виконала: ст. гр. Арх 34-а

Дида Ольга
Перевірив:
Михайловський Д. В.

Київ 2020
 РОЗРАХУНОК ДВОСХИЛОЇ БАЛКИ ПОКРИТТЯ З КЛЕЄНОЇ ДЕРЕВИНИ

Вихідні дані:

1. Місто будівництва – м. Мелітополь

2. Клас відповідності будівлі: СС3
3. Загальні розміри:
- Довжина балки – 14м
- Висота від підлоги дот низу балки Н= 4,5 м
- Довжина будівлі 54 м
- Крок рамних поперечників будівлі – 4,5 м

4. Клас експлуатації дерев’яних конструкцій- 1

5. Термін експлуатації будівлі – 100 років
6. Матеріал несучих конструкцій – фанера бакелізована марки ФБС
7. Навантаження від елементів:
Єврорубероїд Уніфлекс gk = 0,14 кН/м2
Фанерні обшивки gk = 0,11 кН/м2
Ребра плити покриття gk = 0,27 кН/м2
Утеплювач gk = 0,18 кН/м2
Притискні грати gk = 0,025 кН/м2
Пароізоляція gk = 0,01 кН/м2
8. Клас міцності клеєної деревини GL 24h
 Збір навантаження на м2 покриття

значення навантаження,РозрахунковеГраничне
Характеристичне значення

Експлуатаційне значення
експлуатаційним розрахунковим

Коефіцієнт надійності за
і навантаженняТип конструкції

Коефіцієнт надійності за

навантаження
навантаження

граничним
№

кН/м2

станом
кН/м2

1 2 3 4 5 6 7

1 Єврорубероїд 0,14 1,0 0,14 1,3 0,182

Уніфлекс
2 Фанерні 0,11 1,0 0,11 1,1 0,121
обшивки
3 Ребра плити 0,27 1,0 0,27 1,1 0,297
покриття
4 Утеплювач 0,18 1,0 0,18 1,3 0,234
5 Притискні грати 0,025 1,0 0,025 1,1 0,0275
6 Пароізоляція 0,01 1,0 0,01 1,3 0,013
Разом
постійного qk = 0,735 qе = 0,735 qm = 0,875
навантаження
qе * γ ne = qm * γ nm=
Разом постійного навантаження з врахуванням коеф. 0,735 1,05
надійності за відповідністю γ ne =1 та γ nm=1 , 20

Змінне:

Снігове для м.
7 Мелітополь: S0 = 1,05 0,49 Se=0,515 1,14 Sm =1,197
S0 = 1,05 кН/м2
Разом снігового навантаження з врахуванням коеф. Se *γ ne =¿ Sm*γ nm=¿
надійності за відповідністю γ ne =1 та γ nm=1 , 25 0,515 0,740

Власна вага несучого елементу:

g e∗6 γ + Se∗γ 0 ,735+ 0,515
ne ne
∗4,5 1,25
qwk= 1000 −1 * B = 1000
−1 = 14,49 =0,388 кН/м2
k w∗L 5∗14
 Постіне рівномірно розподілене навантаження по довжині експлуатаційно
розрахункове навантеження на балку:
qe = (qe * γ ne +¿ q w ,k ∗γ fe∗γ ne ¿∗B=(0 , 735+0,388∗1∗1)∗5=5 , 615 кН /м
Постійне рівномірно розподілене по довжині граничне розрахункове
навантаженняна балку:
qm = (qm * γ nm +¿ q w ,k ∗γ fm∗γ nm ¿∗B=(1,05+0,388∗1 ,1∗1,2)∗5=7,811 кН / м

Рис. Розрахункова схема та епюри внутрішніх зусиль від постійного граничного

розрахункового навантаження.
Максимальні внутрішні зусилля в балці визначаються за відомими
формулами опору матеріалів:
- Від постійного експлуатаційного розрахункового навантаження:
5,615∗14 2
Me,d=qeL2/8= =137,568kHm
8
5,615∗14
Qe,d=qeL/2= =39,31 kHm
2
- Від постійного граничного розрахункового навантаження:
7,811∗14 2
Mm,d=qmL2/8= =191,37 kHm
8
7,811∗14
Qm,d=qmL/2¿ =54,68 kHm
2
- Від снігового експлуатаційного розрахункового навантаження:
4,515∗142
Me,d,=qeL2/8= =¿110,62kHm
8
14
Qe,d,s=qeL/2=4,515* 2 =¿31,61kHm
- Від снігового граничного розрахункового навантаження :
 2 6,26∗14 2
- Mm,d=qmL /8= =153,37 kHm
8
6,26∗14
- Qm,d=qmL/2¿ 2 =43,82 kHm

Висота балки у середині прольоту:

h ap= ( 101 … 151 ) L=( 121 )∗14=1,16 м
За сортаментом пиломатеріалів приймаємо дошку 250х44 мм, яка після
обробки матиме розміри 240х40мм, тоді кількість дошок в клеєному пакеті
hap 1160
становитиме n= = =29шт, таким чином прийнята остаточно, з
t 40
урахуванням товщини струганих дощок в клеєному пакеті , висота балки в
гребені становитиме hap=29*40=1160 мм.

Отже, остаточний поперечний переріз двосхилої балки з клеєної деревини в

гребені становитиме 116x24 см.
Враховуючи кут ухилу покрівлі згідно завдання α ap ° =3,5, визначаємо висоту
поперечного перерізу двосхилої балки на опорі:
L 14
h s= sin 3,5° = sin 3,5 °=¿ 0,43 м ¿
2 2
Розраховуємо необхідну кількість дошок для прийнятих за сортаментом
пиломатеріалів дошки 250х 44 мм. Яка після обробки матиме розміри
h
240х40мм. Кількість дошок в клеєному пакеті на опорі становитиме n= s =11
t
шт. таким чином прийнята остаточно, з урахуванням товщини струганих дощок
в клеєному пакеті, висота балки в гребені становитиме h s=11∗40=440 мм.
Визначаємо розрахункові геометричні характеристики поперечного перерізу
балки в гребені:
 Розрахункова площа
A=b∗hap=116∗24=2784 см 2
 Розрахунковий момент опору

b∗h2ap 24∗116 2 2
W= = =53 824 см
6 6
 Розрахунковий момент інерції
b∗h2ap 24∗1163 2
I= = =3 121792 см
12 12
 Розрахунковий статичний момент опору
b∗h 2ap 24∗116 2 2
S= = =40 368 см
8 8
 Визначаємо відстань х від опори на якій діють максимальні нормальні
навантаження за формулою:
L∗h s 14∗0,43
x= = =2,59 м .
2 hap 2∗1,16

Значення збільшення висоти поперечного перерізу y на відстані х від опори

визначаємо за формулою:
2(h ap−h s❑ ) 2∗( 1160−430 )
y= ∗x= ∗2590=270 мм .
L 14000
Висоту поперечного перерізу в місці де діють максимальні нормальні
напруження визначаємо за формулою:
h x =h s+ y=0,43+ 0,27=0,7 м

Рис. Геометрична схема балки з визначенням місця де діють максимальні нормальні

напруження.

Визначаємо розрахункові геометричні характеристики поперечного перерізув

точці де діють максимальні нормальні напруження ( на відстані х від опори ):

- Розрахункова площа
A x =b∗h x=24*70=1680 см2
- Розрахунковий момент опору:
b∗h2x 24∗702 3
W x= = =19 600 см
6 6
- Розрахунковий момент інерції:
b∗h3x 24∗703 4
I X= = =686 000 см
12 12
- Розрахунковий статичний момент опору:
b∗h2x 24∗702 3
Sx= = =14 400 см
8 8
Визначаємо згинальні моменти на відстані х від опори від розрахункових
навантажень за формулою :
- Від постійного гранично розрахункового навантаження :
 qm∗x∗x
M m , d=R n∗x− =54,68∗2,59−7,811∗2,59∗1,295=115,42 kHm
2
- Від постійного гранично розрахункового навантаження :
Sm∗x∗x
M m , d=R s∗x− =43,82∗2,59−6,26∗2,59∗1,295=93,39 kHm
2

Перевірки підібраного поперечного перерізу балки покриття

Перевірка за першою групою граничних станів:

Перевірка міцності за нормальними напруженнями в точці дії максимальних

нормальних напружень виконується за формулою :
σ m , a ,d
≤1
km, a f m, d
в якій σ m ,a , d- розрахункове напруження при згині, яке визначається за
формулою.
f m ,d - розрахункове значення міцності деревини, визначається за формулою
k m ,a- коефіцієнт визначається за формулою

Нормальні напруження :

− від постійного граничного розрахункового навантаження:

M dp 115,42∗100
σ m ,a , d= = =0,214 kH /cm2
Wd 53 824
− від снігового граничного розрахункового навантаження:
M sd 93,39∗100 2
σ m ,a , d= = =0,173 kH /cm
Wd 53 824

Визначаємо розрахункові значення міцності для клеєної деревини класу GL 24h

за формулами:

- Згину від постійного навантаження

k mod ∗f m ,g , k 0,6∗24
f m , g ,d = = =11,5 МПа=1,15 кН /см 2
γm 1,25
- Згину від снігового навантаження
 k mod∗f m ,g , k 0,8∗24 2
- f m , g ,d = = =15,36 МПа=1,54 кН /см
γm 1,25
- Сколювання від постійного навантаження
k mod∗f v, g , k 0,6∗2,7
- f v , g ,d = = =1,3 МПа=0,13 кН /см2
γm 1,25

- Сколювання від снігового ( середньої тривалості ) навантаження

k mod ∗f v, g , k 0,8∗2,7
f v , g ,d = = =1,73 МПа=0,173 кН /см 2
γm 1,25
- Стиску поперек волокон від постійного навантаження
k mod ∗f c, 90 ,g ,d 0,6∗2,7
f c ,90 ,d = = =1,3 МПа=0,13 кН /см 2
γm 1,25

- Стиску поперек волокон від снігового ( середньої тривалості ) навантаження

k mod ∗f c, 90 ,g ,d 0,8∗2,7 2
f c ,90 ,d = = =1,73 МПа=0,173 кН /см
γm 1,25
- Розтягу поперек волокон від постійного навантаження
k mod∗f t , 90 ,g ,d , 0,6∗0,4 2
f t , 90, g , d= = =0,19 МПа=0,019 кН /см
γm 1,25
- Розтягу поперек волокон від снігового ( середньої тривалості ) навантаження
k mod∗f t , 90 , g ,d 0,8∗0,4 2
f t , 90, d = = =0,26 МПа=0,026 кН / см
γm 1,25

В якій k mod=0,6 та 0,8- коефіцієнт модифікації міцності для 1-го експлуатаційного

класу та постійного і навантаження середньої тривалості
( снігове ) відповідно, що приймаються з табл. 8Д додатку 7.
f m , g ,k =24 МПа
f v , g ,k =2,7 МПа
f c ,90 , g ,d =2,7 МПа
f t , 90, g , d , =0,4 МПа
−характеристичне значення міцності деревини класу міцності GL 24h при згині, зсуві
та стиску поперек волокон, розтягу поперек волокон відповідно, прийняті з
табл. 14Д додатку 8
γ
. м=1,25 – коефіцієнт надійності за матеріалом для клеєної деревини, приймається за
табл. 9Д. додатку 7.

Таким чином коефіцієнт k m ,a :

- Для постійного навантаження:
1
k m ,a = =0,94
2 2
1,15 1,15
√ 1+ (
1,5∗0,13
∗tan3,5 ° +
0,13 )(
∗tan 2 3,5° )
 - Для навантаження середньої тривалості:
1
k m ,a = =0,92
2 2
1,54 1,54
√ ( 1,5∗0,173
1+ ∗tan3,5 ) +( °
0,173
∗tan 3,5 ) 2 °

Виконуємо перевірку міцності за нормальними напруженнями в перерізі

де діють максимальні нормальні напруження:
0,214 0,173
+ =0,197+ 0,1221=0,32<1
0,94∗1,15 0,92∗1,54
Умова виконується . Міцність перерізу за максимальними нормальними
напруженнями забезпечена.

Перевірка міцності за нормальними напруженнями в гребеневій зоні

виконується за формулою, в якій розрахункове напруження при згині σ m ,d
визначається за формулою, а коефіцієнт k 1 за формулою.
Враховуючи той факт, що для двосхилої балки r =∞, одержимо ( hr )=0
ap

Таким чином, складові формули з коефіцієнтом при k2, k3, k4 дорівнюють 0,

і формула набуває вигляду kl=k1. Підставляючи кут нахилу скату отримаємо
наступне значення:
kl=k1=1+1,4 tan ( α ар ) +5,4 tan 2 ( α ар) =1+1,4 tan ( 3,5° ) +5,4 tan 2 ( 3,5 ° )=1,11
Визначаємо розрахункове нормальне напруження згину в гребеневій зоні
за формулою:
- Від постійного навантаження
M d 1,11∗191,37∗100 2
σ m ,d =k l = =0,39 кН /см
Wd 53824
- Від навантаження середньої тривалості:
M d 1,11∗153,37∗100 2
σ m ,d =k l = =0,32 кН /см
Wd 53824
Виконаємо перевірку нормальних напружень при згині в гребеневій зоні за
формулою:
σ m , d 0,39 0,32
= + =0,34+0,21=0,54<1
f m , d 1,15 1,54
Умова виконується. Міцність перерізу за нормальними напруженнями в
гребеневій зоні балки забезпечено.

Перевірку міцності клеєної деревини в гребеневій зоні на розтягуючі

поперек волокон напруження виконуємо за формулою, в якій нормальні
напруження розтягу поперек волокон σ t ,90 , d визначаються за формулою.
Визначаємо коефіцієнт kp для двосхилих балок, враховуючи, що r =∞, а
hap
відповідно, складова ( )
r
=0 :k p =k 5=0,2∗tan α=0,2∗tan3,5° =0,012

Визначаємо нормальні напруження розтягу поперек волокон:

-від постійного навантаження
 M d 0,012∗191,37∗100 2
σ t ,90 , d=k p = =0,004 кН /см
Wd 53 824
- від навантаження середньої тривалості
M 0,012∗153,37∗100
σ t ,90 , d=k p d = =0,003 кН /см 2
Wd 53 824

Об’ємний коефіцієнт для клеєної деревини визначається за формулою:

0,2 0,2
V 0,01
( ) ( ) =0,5 м
k vol= 0
V
=
0,3
3

Де: базовий об’єм V 0=0,01 м 3, а об’єм гребеневої зони :

tan α tan ( 3,5° )
2
V =b∗hap∗ 1− ( 4
2
)=0,24∗1,16 (1− 3
4 )
=0,3 м
σ t ,90 ,d
Запишемо формулу в звичному дробовому вигляді : k ∗k ∗f ≤1 , в якій
dis vol t ,90 ,d
k dis=1,4 для двосхилих балок.

σ t ,90 ,d 0,004 0,004

= + =0,3+0,22=0,52< 1
k dis∗k vol∗f t ,90 ,d 1,4∗0,5∗0,019 1,4∗0,5∗0,026

Умова виконується . Міцність перерізу за нормальними напруженнями

розтягу поперек волокон в гребеневій зоні балки забезпечено.

Перевірку максимальних сколюючих напружень на опорі виконуємо за

формулою:
Сколюючі напруження визначаємо за формулою:
- Від постійного навантаження
1,5∗V d 1,5∗54,68
τ d= = =0,079 кН /см 2
h s∗b cf 43∗24
- Від навантаження середньої тривалості
1,5∗V d 1,5∗43,82
τ d= = =0,063 кН /см2
h s∗b cf 43∗24
в яких b cf =b=240 мм – розрахункова ширина поперечного перерізу балки.
τ d 0,079 0,063
= + =0,94<1
f v, d 0,173 0,13
Умова виконується . Міцність перерізу за сколюючими напруженнями в
опорній зоні балки забезпечено.

Враховуючи , що поперечне зусилля в середині прольоту балки на двох

опорах під дією рівномірно розподіленого навантаження, сколюючі
напруження всередині прольоту відсутні V d =0. Таким чином, перевірку
двосхилої балки на спільну дію сколюючих напружень та напружень розтягу
поперек волокон в гребеневій зоні за умовою виконувати непотрібно.

Перевірка стійкості плоскої форми деформування двосхилої балки

виконується за формулою.
Критичне напруження втрати стійкості плоскої форми деформування
визначається за формулою:
0,78∗b2 0,78∗242 2
σ m ,crit = E 0,05= ∗940=13,9 кН /см
hmid∗l ef 79,5∗382,5
В якій mid ( s ap ) /2= ( 430+1160 ) /2=795 мм- висота поперечного перерізу на
h = h + h
відстані 0,25 від опори двосхилої балки, визначається за формулою. b=240 мм-
ширина поперечного перерізу балки;
l ef =0,9∗l=0,9∗425=382,5 см – розрахункова довжина балки, яка визначається
з урахуванням рекомендацій табл.21 Д додатку 9 при умові розкріплення
розпірками на 4 рівних частини, з кроком 4250 мм;
E0,05 =9 400 МПа−5 % квантиль модуля пружності деревини, що прийнятий за
табл. 14Д додатку 8 для деревини міцності GL 24h.
Визначаємо відносну гнучкість при згині за формулою:
f m ,k 2,4
λ rel, m=
√ √
σ m , crit
=
13,9
=0,42

Де f m , g ,k =24 МПа – характеристичне значення міцності деревини класу гл…

при згині прийняті з табл. 14Д додатку 8.
Таким чином за умовами k crit =1
Визначаємо нормальні напруження від згину на відстані 0,25 від опори:
- Від постійного навантаження
6∗M d 6∗143,54∗100
σ m ,d = 2
= 2
=0,57 кН /см 2
b∗hnid 24∗79,5
- Від навантаження середньої тривалості
6∗M d 6∗115,395∗100
σ m ,d = 2
= 2
=0,46 кН /см 2
b∗hnid 24∗79,5
Згинальні моменти на відстані 0,25 від опори від розрахункових
навантажень за формулою:
- Від постійного граничного розрахункового навантаження :
qm∗x∗x 7,811∗( 0,25∗14 )2
M m , d=R n∗x− =54,68∗0,25∗14− =143,54 кНм
2 2

- Від снігового граничного розрахункового навантаження :

S m∗x∗x 6,26∗( 0,25∗14 )2
M m , d=R n∗x− =43,82∗0,25∗14− =115,395 кНм
2 2

Виконуємо перевірку стійкості плоскої форми деформування двосхилої

балки:
0,57 0,46
+ =0,45<1
1+ 1,15 1+1,54

Умова виконується. Стійкість плоскої форми деформування забезпечена

при умові розкріплення балки розпірками на чотири рівні частини.
 Перевірка за другою групою граничних станів:

Для двосхилих балок перевірка за другою групою граничних станів

виглядає як перевірка прогинів.
u fin <uu , де u fin -загальний прогин балки; uu – граничний прогин балки, що
приймається за табл. 22Д додатку 10.
1 1400
uu = L= =5,6 см
250 250
Загальний прогин балки u fin визначається за формулою. Враховуючи , що
початковий вигин балки uс =0 , загальний прогин визначається як сума
миттєвого прогину uinst та прогин від повзучості матеріалу ucrip
Визначаємо миттєвий прогин та прогин від повзучості матеріалу за
формулами наведеними в табл 18:
Миттєвий прогин за формулою:
5 M E∗L2∗k 4 5∗248,186∗100∗14002∗0,5
uinst = = =0,86 см
48 E 0 , g ,mean I 48∗9 40∗3121792
в якій:
- Внутрішній момент в середині перерізу від експлуатаційного
розрахункового навантаження
M e =q e L2 /8=( 5 ,615∗142 / 8 )+ ( 4,515∗142 /8 )=248,186 кНм
- Момент інерції перерізу в середині прольоту
I =b∗h3 /12=24∗1163 /12=3121792 см 4
- модуль пужності деревини , який за табл . 14 Д додатку 8 для клеєної
класу міцності GL24h становить E0 , g . mean=11 600 МПа
- коефіцієнт k 4 визначається за формулою:
1 3 a+ 2 a+1 3 2
k 4=19,2 ( ) (( ) ( )
a−1
∗2
a−1
ln
2
+ −
( a+1 ) ( a+1 )2
−4 =¿
)
3
1 2,7+2 2,7+ 1 3 2
2,7−1 ( 2,7−1 )
¿ 19,2 ( ) ∗ 2( ) ∈( ) + − −4 =0,32
2 2
( 2,7+ 1 ) ( 2.7+1 )
ap h
116
Де a= h = 43 =¿2,7
s

Прогин від повзучості матеріалу за формулою:

1,2 M e∗k 4 g 1,2∗248,186∗100∗0,8
ucreep = = =0,12 см
Gg , mean A 72∗2784
В якій:
- внутрішній момент в середині перерізу від експлуатаційного
розрахункового навантаження
M e =q e L2 /8=(5 , 615∗14 2¿ ¿ 8)+ ( 4,515∗142 /8 ) =248,186 кНм ¿
- площа перерізу в середині прольоту
A=b∗h=1160∗24=2784 см 2
 - модуль зсуву деревини, який за табл. 14Д додатку 8 для клеєної деревини класу
міцності GL 24h становить Gm , mean=720 МПа

- коефіцієнт k 4 g визначається за формулою:

4 a+1 a+1 4 2,7+ 1 2,7+1
k 4g=
a−1 (( ) ( ) )
∗
a−1
∈
2
−1 =
2,7−1
∗
((
2,7−1
∈ )(2 ) )
−1 =0,8

Тоді згинальний прогин за умовою:

u fin=uinst +ucreep =0,86+0,12=0,98 см
u fin <uu
0,98 см <5,6 см
Умова жорсткості балки виконується:
Загальний висновок: перевірка за двома групами граничних станів для двосхилої
балки з підібраним поперечним перерізом з клеєної деревини класу міцності GL
24h виконується. Підбір перерізу виконано вірно.
 Розрахунок колони з клеєної деревини, що працює на стиск зі

згином Збір навантаження

Граничне вітрове розрахункове значення навантаження

Вітрове навантаження для м. Мелітополь: W0= 0,52 кН/м2 -
характеристичне значення вітрового тиску.

За нормативними даними вітрове навантаження розподіляється так:

перші 5 м рівномірне навантаження потім наступне навантаження
збільшується за лінійною залежністю.

Схема прикладання вітрового навантаження

Знайдемо рівномірно розподілене розрахункове вітрове

навантаження (активне і пасивне):
W а   W С а В  1,14  0,52  0, 442  4,5  1,18 кН / м
m1 fm 01
W   W С п В  1,14  0,52  (0, 221)  4,5  0,59 кН / м
п
m1 fm 01

де fm = 1,14 - коефіцієнт надійності за навантаженням; W0= 0,52 кН/м2 -

характеристичне значення вітрового тиску; C - коефіцієнт, що визначений
за формулою нижче; В - крок рамних поперечників.
 Коефіцієнт С:

C=CaerChCaltCrelCdirCd

С1а  0,8  0,6 111 0,92  0, 442

С1п  0, 4  0,6 111 0,92  0, 221

де Caer - аеродинамічний коефіцієнт, що набуває значень коефіцієнтів Ce ; Ch -

коефіцієнт висоти споруди; Calt - коефіцієнт географічної висоти; Crel -
коефіцієнт рельєфу, що враховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки
розташування будівельного об’єкта і приймається таким, що дорівнює одиниці,
за винятком випадків, коли об’єкт будівництва розташований на пагорбі або
схилі; Cdir - коефіцієнт напрямку, що враховує нерівномірність вітрового
навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що
дорівнює одиниці.
Значення Cdir , що відрізняється від одиниці, допускається враховувати при
спеціальному обгрунтуванні тільки для відкритої рівнинної місцевості та при
наявності достатніх статистичних даних; Cd - коефіцієнт динамічності .
 Статичний розрахунок рамного поперечника виконано за допомогою
програмного комплексу ЛІРА САПР 2013

а)

б)

в)
 Розрахункова схема рамного поперечника будівлі

а) з постійним навантаженям; б) з сніговим навантаженям; в) з вітровим

навантаженням
а)

б)
в)

Епюри внутрішніх зусиль в рамному поперечнику будівлі

а) повздовжня сила N від постійного навантаженя; б) повздовжня сила N

від снігового навантаженя; в) згинальний момент М від вітрового навантаження.

Для розрахунку оберемо ліву колону, в якій діють максимальні внутрішні

зусилля:

Nc,0,d = 54,68 кН; Nc,0,d = 43,82 кН; Md =9,71 кНм.

Опирання балки виконуємо безпосередньо на колону, а розпірка підходить

по верхній грані колони з боку.

Визначимо дійсну висоту колони:

Hc = H – (Htr + hcon)=4,5-0,3=4,2 м

де H = 4,5 м – відмітка низу балок покриття; Htr = 0,3 м – відмітка верха

фундаменту, а hcon = 0 – відстань від низу конструкції покриття до верхньої
грані оголовка колони, так як опирання балки виконуємо безпосередньо на
колону.

Попередньо визначимо висоту прямокутного поперечного перерізу колон:

hc = (1/16…1/12)Hc=1/12∙4,2=36 см.
 Поперечний переріз колони з клеєної деревини

Ширину перерізу колон, попередньо, рекомендується приймати:

bc = (1/4…1/2)hc=1/2∙36=18 см.

Міцність та стійкість колон, що працюють на стиск зі згином слід

виконувати в залежності від значення приведеної гнучкості.

Приведені гнучкості визначаються відповідно:

rel , y 80,92
y
 fc,0,k E0.05   31  1,32 ;
  11900

z fc,0,k E0,05 32,34

rel ,     31  0,53 ;
z   11900

де: fс,0,k = 31 МПа – характеристичне значення міцності клеєної деревини при

стиску вздовж волокон класу міцності GL 36h ; у, z – гнучкості колони
відносно осей у та z, визначені нижче; E0,05 = 11 900 МПа – 5%-й квантиль
модуля пружності клеєної деревини вздовж волокон класу міцності GL 36h;
с=0.2 –для елементів з цільної деревини та с=0.1 – для елементів з клеєної
деревини.

Встановлюємо розпірку по верху колон.

lef    150
i u
y

lef ,
y  1  lef  l 1  4,5 1  4,5 м
l ,y

lef 450
i
y 150  3см

 i = 0.289b
i 3
b=   10,38  11см
0, 289 0, 289

Приймаємо розпірку роміром 11х11см

Гнучкість колони визначається за формулою :

- «з площини» рами:

Розрахункова
схема стійки
відносно осі у

- «в площині» рами:

Розрахункова
схема стійки
відносно осі z
 де: lef - розрахункова довжина елемента, що залежить від умов
закріплення елементу та схеми прикладання навантаження. Оскільки згин
відбувається тільки відносно однієї осі елемента перевірка міцності та стійкості
елементів, що працюють на стиск зі згином (відносно осі z) виконується за
формулою при
rel,z=0,530,3 :

в якій: с,0,d - розрахункове напруження стиску вздовж волокон, що визначається

для кожного класу навантаження за тривалістю дії; m,z,d - розрахункове
напруження при згині відносно осі z, що визначаються для кожного класу
навантаження за тривалістю дії; fс,0,d – розрахункове значення міцності деревини
стиску вздовж волокон, що визначається для кожного класу навантаження за
тривалістю дії; fm,z,d – розрахункове значення міцності деревини згину відносно
осі z, для кожного класу навантаження за тривалістю дії; kc,z – коефіцієнт
повздовжнього згину відносно осі z.

Коефіцієнт повздовжнього згину відносно осі z:

kc,z  1  1
 0,97 ;
kz   ,z
k zrel
22 0,65 0,652  0,532

в якій:коефіцієнти kz визначаються за формулою (208):

k  0,5 1 
 0,3    0,5  1 0,1  0,53  0,3  0,532  
  
z c  rel ,z 2 rel 0,65
,z

Розрахункове значення нормальних напружень в місці перевірки стійкості:

- від постійного навантаження:

N c ,0 ,d 54,68 2
σ с, 0 ,d = = =0,084 кН / см
A¿ 648

- від снігового навантаження:

N c ,0 ,d 43,82
σ с, 0 ,d = = =0,068 кН /см2
A¿ 648
в якій: Nc,0,d – розрахункове повздовжнє зусилля; Asup – розрахункова площа
перерізу в місці перевірки стійкості, так як переріз колони не змінний Asup
=Аnet=36∙18=648 см2.

Розрахункове напруження при згині відносно осі z, що визначаються за

формулою :
M d ,w 9,71100
    0, 25 кН / см2 ;
m,z ,d
Wz 3888

в якій: Md,w – розрахункове зусилля згинального моменту від вітрового

навантаження; Wz – розрахунковий момент опору відносно осі
z:

b∗h2 18∗36 2 3
W z= = =3888 см
6 6

Розрахункове значення міцності деревини стиску вздовж волокон, що визначається

за формулою:

- від постійного навантаження:

fс,0,d
fс,0,k 31
 kmod  0,6  14,88 МПа  1, 488 кН / см2;
M  1,
25
- від снігового навантаження:

fс,0,d
fс,0,k 31
 kmod  0,9  22,32 МПа  2, 232 кН / см2.
M  1,
25
де: kmod = 0,6 та 0,9 – коефіцієнт модифікації міцності для 1-го експлуатаційного
класу та постійного і навантаження середньої тривалості (снігове)
відповідноfс,0,k =31 МПа – характеристичне значення міцності деревини при
стиску вздовж волокон класу міцності GL 36h; М =1,25 – коефіцієнт надійності
за матеріалом для клеєної деревини.
 Розрахункове значення міцності деревини згину відносно осі z, що
визначаються за формулою (32):
fm,k
fm,d  kmod  0,8  36  23,04 МПа  2,304 кН / см2 ;
M 1,
25

де: kmod = 0,8 – коефіцієнт модифікації міцності для 1-го експлуатаційного класу
та постійного і навантаження середньої тривалості (снігове) відповідно;
fm,k =36 МПа – характеристичне значення міцності деревини при згині класу
міцності GL 36h; М =1,25 – коефіцієнт надійності за матеріалом для клеєної
деревини.

Перевірка міцності та стійкості:

0,084 0,068 0, 25
   0,198  1
0,97 1, 488 0,97  2, 232 2,304

Умова виконана. Міцність та стійкість елемента ,що працює на стиск зі

згином забезпечені.

Розрахунок стійкості із площини дії згинального моменту (відносно

осі у) слід виконувати за формулою:

с,0,d
kc, y  fc,0,d  1

де: с,0,d – розрахункове напруження при стиску вздовж волокон для кожного
класу навантаження за тривалістю дії; fс,0,d – розрахункове значення міцності
деревини при стиску вздовж волокон, що визначається для кожного класу
навантаження за тривалістю дії; kc,y,– коефіцієнт повздовжнього згину відносно
осі у.

Коефіцієнт повздовжнього згину відносно осі у :

kc, y  1  1
 0,51
ky  , y
k yrel
22 1, 42 1, 422 1,322
 в якій: коефіцієнти kу визначаються за формулою :

k  0,5 
 1   0,3    0,5  1 0,1 1,32  0,3 1,322  1,42
  
y
y
c  rel, y 2 rel ,

rel,у – приведена гнучкість відносно осі у, .с=0,1 – для елементів з клеєної

деревини.

Розрахункове значення нормальних напружень в місці перевірки стійкості

за формулою

- від постійного навантаження:

N c ,0 ,d 54,68 2
σ с, 0 ,d = = =0,0 84 кН /см
A¿ 648
- від снігового навантаження :

N c ,0 ,d 43,82
σ с, 0 ,d = = =0,0 68 кН /см2
A¿ 648

в якій: Nc,0,d – розрахункове повздовжнє зусилля; Asup – розрахункова площа

перерізу в місці перевірки стійкості, так як переріз полони не змінний Asup
=Аnet=36∙18=648 см2.

Розрахункове значення міцності деревини стиску вздовж волокон,

що визначається за формулою:

- від постійного навантаження:

fс,0,k 31
fс,0,d  kmod  0,6  14,88 МПа  1, 488 кН / см2
M  1,
25
- від снігового навантаження:
fс,0, 31
fс,0,d  kmod k
 0,9  22,32 МПа  2, 232 кН / см2
 1,
M 25
де: kmod = 0,6 та 0,9 – коефіцієнт модифікації міцності для 1-го експлуатаційного
класу та постійного і навантаження середньої тривалості (снігове) відповідно;
fс,0,k =31 МПа – характеристичне значення міцності деревини при стиску вздовж
 волокон класу міцності GL 36h; М =1,25 – коефіцієнт надійності за матеріалом
для клеєної деревини.

Перевірка стійкості із площини із площини дії згинального моменту (відносно

осі у):

0,084 0,068
  0,17  1
0,511, 488 0,51 2, 232

Умова виконана. Стійкість із площини дії згинального моменту (відносно

осі у) забезпечена.

Перевірку перерізу колони на зсув (сколювання вздовж волокон) слід

виконувати за формулою:
d
1
f ,d

де: d - розрахункове напруження сколювання; fv,d - розрахункове значення

міцності при сколюванні.
Розрахункові напруження сколювання для прямокутного перерізу слід
визначати за формулою :

- від постійного навантаження:

1,5∗V d 1,5∗54,68
τ d= = =0 ,19 кН / см 2
h∗b ef 36∗12,06
- від снігового навантаження:
1,5∗V d 1,5∗43,82
τ d= = =0 ,16 кН /см 2
h∗b ef 36∗12,06

де: Vd = Nd - розрахункова поперечна сила на опорі, яка відповідає для колони

реакції опори; При визначенні напружень сколювання для елементів
прямокутного перерізу необхідно враховувати вплив тріщин шляхом
застосування розрахункової ширини поперечного перерізу елемента:

bef = kcrb=0,6718=12,06 см,

де b – ширина розрахункового поперечного перерізу; kcr- коефіцієнт, що

враховує вплив тріщин, рекомендується приймати: kcr = 0,67 – для суцільної та
клеєної деревини; kcr = 1,0 – для інших матеріалів на основі деревини.
Розрахункове значення міцності деревини на сколювання визначається за
формулою:

- від постійного навантаження:

fv,d  k fv,k 4,3

 0,6   2,064 МПа = 0, 2064 кН / см2 ,
mod
M 1,
25

- від снігового навантаження:

fv,d  k fv,k 4,3

 0,9   3,096 МПа = 0,3096 кН / см2 ,
mod
M 1,
25

де: kmod = 0,6 та 0,9 – коефіцієнт модифікації міцності для 1-го експлуатаційного
класу та постійного і навантаження середньої тривалості (снігове) відповідно;
fv,k = 4,3 МПа – характеристичне значення міцності деревини сколюванню
вздовж волокон класу міцності GL 36h; М =1,25 – коефіцієнт надійності за
матеріалом для клеєної деревини.

Перевірку перерізу колони на зсув (сколювання вздовж волокон):

0,19 0,15
  1, 44  1
0, 2064 0,3096

Умова не виконується. Необхідно збільшити ширину перерізу b=36 см.

Розрахункові напруження сколювання для прямокутного перерізу слід

визначати за формулою:
 - від постійного навантаження:
1,5∗V d 1,5∗54,68 2
τ d= = =0,09 кН /см
h∗b ef 36∗24,12

- від снігового навантаження:

1,5∗V d 1,5∗43,82
τ d= = =0,0 8 кН /см2
h∗b ef 36∗24,12
де: Vd = Nd - розрахункова поперечна сила на опорі, яка відповідає для колони
реакції опори. При визначенні напружень сколювання для елементів
прямокутного перерізу необхідно враховувати вплив тріщин шляхом
застосування розрахункової ширини поперечного перерізу елемента:

bef = kcrb=0,6736=24,12 см,

де b – ширина розрахункового поперечного перерізу; kcr- коефіцієнт, що

враховує вплив тріщин, рекомендується приймати: kcr = 0,67 – для суцільної та
клеєної деревини; kcr = 1,0 – для інших матеріалів на основі деревини.
Розрахункове значення міцності деревини на сколювання не зміняться.

Перевірку перерізу колони на зсув (сколювання вздовж волокон):

0,09 0,08  0,69  1


0, 2064 0,3096

Умова виконана. Перевірку перерізу колони на зсув (сколювання вздовж

волокон) забезпечена.
 Визначення зусилля в анкерному кріпленні при спиранні колон на
фундамент всією площею торця.

Для колон з малою висотою розрахунковго поперечного перерізу

(h  400 мм) рекомендується приймати спирання колони на фундамент всією
площею торця .

Перевірку міцності анкерного кріплення слід виконувати за формулою

Na
1
na  Ra  Anet  k

де: Na – зусилля в анкерному кріплені; nа =2- кількість анкерів; Ra=24 кН/см2–

розрахункове значення міцності анкеру; Anet= bc∙t= 36∙0,6=21,6 см2 - площа
перерізу анкеру нетто; k = 0,8 - коефіцієнт що враховує неспільну роботу
анкерів, у випадку коли кількість анкерів більше за один.

Визначення зусиль в анкерному кріпленні формула:

Na=
( h2 − 3x ) = 9,71∗100−54,68∗( 362 − 24,05
M −N∗
3 )
=15,193 кН /см 2
e 27,98

3 2

x 24,05
де e  h   36   27,98 см - залежить від типу анкерного кріплення, а х
3 3
визначається в залежності від значень максимального max та мінімального min
нормальних напружень.

 max  h
x    min 0,167  36  24,05 см
max
 0,167 
0,083

де: σmax , σmin - максимальні крайові напруження під торцем колони.

 Максимальні крайові напруження під торцем колони визначаються за
формулами
Nd Md 54,68 9,71100
  
   0,167 кН / см2 ;
max
A 1296 7776
W
Nd Md 54,68 9,71100
      0,083кН / см2 .
min
A 1296 7776
W

де: Nd=54,68 кН -максимальне стискаюче зусилля від постійного навантаження;

Md = 9,71 кНм - розрахункове значення моменту;

А=bc∙hc=36∙36=1296см2 – площа поперечного перерізу колони;

3
b  h2 36  362
W   7776 - момент опору поперечного перерізу колони;
см 6 6

Перевірку міцності анкерного кріплення слід виконувати за формулою

(223):

15,193
2  24  21,6   0,018  1
0,8

Умова виконується. Перевірку міцності анкерного кріплення забезпечена.

 Розрахунок і конструювання опорного вузла балки на колону

При безпосередньому спиранні балок з клеєної деревини на колону

розрахунок вузла спирання полягає в підборі мінімально необхідної площини
зминання деревини балки від реакції опори (поперечної сили на опорі).

При стиску (зминанню) впоперек волокон повинна задовольнятись умова:

с,90,d  kc,90 fс,90,d.

Розрахункове стискуюче напруження впоперек волокон розраховуємо за

формулою:

- Від постійного навантаження:

F c ,90 , d 54,68 2
σ с, 90 ,d = = =0,06 кН / см
A ef 864

-
F Від снігового навантаження:
c ,90 , d 43,82
σ с, 90 ,d = = =0,0 5 кН /см2
A ef 864
де: Fс,90,d – розрахункове зусилля стиску впоперек волокон, яке для балок на
шарнірних опорах дорівнює максимальному розрахунковому значенню
поперечної сили: для постійного навантаження – Qm,d = 54,68 кН, і для
тимчасового снігового навантаження - Qm,d = 43,82 кН,; Aef – розрахункова площа
контакту (зминання) впоперек волокон дорівнює Aef = bf ∙hc= 24∙36 = 864 см2

Розрахункове значення міцності деревини на стиск впоперек волокон

визначаємо за формулою:

- від постійного навантаження:

fс,90,d fс,90,k 2,7

  0,6  1, 44 МПа = 0,144 кН / см2 ;
M  1,
kmod 25

- від снігового навантаження:

fс,90,d kmod f 
 с,90,k

M 0,9
2,7 1, 25 2,16 М Па = 0, 216 кН / см2 ;


де: kmod = 0,6 та 0,9 – коефіцієнт модифікації міцності для 1-го експлуатаційного
класу та постійного і навантаження середньої тривалості (снігове) відповідно;
fс,90,k = 2,7 МПа – характеристичне значення міцності деревини стиску впоперек
волокон класу міцності GL 24h ; М =1,25 – коефіцієнт надійності за матеріалом
для клеєної деревини.

Виконуємо остаточну перевірку міцності на стиск (зминання) впоперек

волокон за умовою):

 c,90,d 0,06 0,05

   0, 24  0,13  0,37  1,
kc,90  fс,90,d 1,75  0,144 1,75  0, 216

в якій: kc,90 - коефіцієнт що враховує конфігурацію навантаження, можливість

розколювання і ступінь стискаючих деформацій, і прийнятий kc,90 = 1,75 для
клеєної деревини при l  400 мм.

Умова виконується. Міцність на стиск (зминання) впоперек волокон

забезпечена.

Кріплення балки до колони виконується конструктивно для забезпечення

геометричного положення несучих конструкцій.