Фразеологізми

Бити байдики — бути без діла, весело проводити час; нічого не робити,
марнувати час, ледарювати.
«Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив» (Іван
Нечуй-Левицький); «Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік: ішов би,
ледарю, робити, а не байдики бити» (Українське прислів’я)

Бідний, як церковна миша

голий, як бубон
голий, як турецький святий бідний
і кішки нема чим годувати
латана свитина

«І навіщо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша» (Михайло
Стельмах); «Де там! Такі стали голі, мов турецькі святі» (Марко Вовчок);
«Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати, —
сказав Зануда і вийшов з хати» (Іван Нечуй-Левицький)

Валитися з ніг
Від вітру валитися
Ледве дихає виснажений
Не здужає і скіпки підняти
Як з хреста знятий

«Книги й справді були нерозібрані, не було каталогів. Туся з ніг валилася —

наводила порядок» (Юрій Збанацький); «Тільки я в хату — суне Карпо до
нас, а сам схуд , зчорнів, як з хреста знятий» (Михайло Коцюбинський); «А
він такий, що ні на що і дивитись було; та ще й перепився, так не здужав і
 скіпки підняти» (Григорій Квітка-Основ’яненко)

Відібрало мову
Мов заціпило
Розгубити слова втратити здатність говорити

Слова застрягли в горлі

Язик став руба

«Треба було озватися до неї, привітатись, а в мене відібрало мову, стояв

як пень» (Юрій Збанацький); «Як натякнув я за гроші, зараз моїй Берчисі як
рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться!» (Іван Нечуй-Левицький)

Мазати медом речі — говорити улесливо, підлещуватися.

«Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже»
(Леонід Глібов)

Пускати шпильки — говорити дошкульно, в’їдливо.

«Христина пустила шпильку Бородавкіній. Бородавкіна втямила це. ЇЇ
брови насупились, і між ними мигнули маленькі зморшки» (Іван Нечуй-
Левицький)

Годувати обіцянками (жданиками) — неодноразово обіцяти зробити

що-небудь, але не виконувати обіцяного.
«Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди» (М. Кропивницький); 
«Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене... Все підождіть
та підождіть (грошей) – пожданиками годують» (Панас Мирний).

Далеко куцому до зайця — велика різниця між ким-небудь.

«Ви себе рівняєте з Йосифом? Далеко куцому до зайця!» (Іван
 Котляревський).

Битий жак (жук)

Старий вовк досвідчена людина
Стріляний горобець

«Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами

(паперами)» (Панас Мирний); «Сам біс не злякає мене, — стріляний я вже
горобець» (Михайло Стельмах); «Не води мене за ніс, Федю.
Я старий горобець» (Павло Загребельний).

Дрімота хилить
Клювати носом
Ловити окунів дрімати, хотіти спати
Морить на сон
Сліпці сватають
Сон клонить

«Микола підпер важку голову руками, покльовує носом» (Василь Кучер);

«Днинка була сьогодні ясна й тепла, то старого трохи морило на сон»
(Осип Маковей); «Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно, що її сон
клонить» (Леся Українка).

аж із горла лізе
бряжчить у кишені дуже багатий
набита кишеня
повний гаманець

«У нас з бабою молока немає, а в них аж із горла преться» (Юрій

Збанацький); «А селяни, хто вже й без свитини, Йдуть до Гершка смикнуть
по чарчині,
А у Гершка в кишені бряжчить» (Володимир Самійленко); «І дає ж Бог таке
щастя людям! Хоч непанського роду, зате не порожня кишеня»
(Панас Мирний).

хоч куди
хоч з лиця воду пий
хоч картину малюй дуже гарний, вродливий
хоч у рамці вправ
хоч малюй, хоч цілуй

«Та ти ж його (жениха) ще не бачила, подивись перше: з лиця хоч воду пий,
Бова королевич!» (Іван Карпенко-Карий); «Одягни їх по-людськи — і хоч
картину малюй» (Михайло Стельмах);
«Івась парубок — хоч куди!» (Панас Мирний)

Хоч в око стрель — дуже темно.

«На землю злізла ніч. Хоч в око стрель тобі, так темно надворі»
(Петро Гулак-Артемовський)

Хоч голки збирай — дуже світло, видно.

«Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай»
(Михайло Старицький); «Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо
підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай» (Борис Грінченко)

Ніде курці клюнути

Ніде голкою (пальцем ткнути) дуже тісно, надзвичайно
Ніде маковому зерну (яблуку) впасти людно
Як оселедців у бочці

«Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими…

книжками» (Леся Українка); «Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й
голки встромити» (Марко Вовчок); «Он у Гордія Кошари, ото сім’я. Як
 сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити»
(Григір Тютюнник)

Підбивати клинці
Смалити халявки залицятися, загравати, кокетувати
Стелити містки
Топтати стежку

«Дарма все до Оришки клинці підбиваєте! Що ви знайшли в ній?» (Павло

Автомонов); «Як вона йому у вічі дивилась, коли він смалив до неї халявки!»
(Михайло Коцюбинський); «Галина йому не сподобалась, бо мовчазна й на
вдачу горда. Тоді почав до Світлани Підігрітої містки стелити» (Микола
Зарудний); «Знаєте що, Фесенку? Ви дурнісінько топчете стежку
до Сані» (Іван Нечуй-Левицький)

Замилювати очі — обдурювати кого-небудь,

приховуючи недоліки чи справжній стан речей
«Де течія? У нас вода стояча.
Кому ви очі замилюєте?» (Олександр Корнійчук)

Гаряча голова
Ні керма, ні вітрил запальна, неврівноважена людина
Слабий на утори

«Потоцький знає, чим закінчиться та нерозумна затія гарячих голів, і не

піде за ними» (Яків Стецюк); «Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки
витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її — наче ні
керма в нього, ні вітрил» (Юрій Шовкопляс); «Богині в гніві… на утори слабі,
З досади часом і брехнуть, І, як перекупки, горланять, Одна другу
безчестять» (Іван Котляревський)

Крига скресла — почалася якась робота, є певні зрушення в якійсь справі.

«На той час я вже зрозумів, що крига тут, в Україні, скресла. Що треба
залишатися і працювати тут» (Борис Гудзяк)
Давати прикурити
Давати прочуханки
Знімати стружку критикувати, сварити
Милити шию
Протирати з пісочком
Читати мораль (нотації)

«Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору»

(Іван Нечуй-Левицький); «Це він тут поетом став, а в нас йому,
пригадуєте, скільки разів шию милили за грубощі в повітрі…» (Олесь
Гончар); «Щойно Плужник стружку з мене знімав, — пожартував Тарас»
(Дмитро Ткач) .

Ловити (пускати) півня — видавати фальшиві звуки під час

співу чи декламації.
«Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив «півня»» (Микола
Тарновський).

Гав ловити — марно витрачати час, байдикувати.

«Цілу чверть ловив наш Петя у класі гав» (Дмитро Білоус);
«Вона в тебе увесь день Божий сидить та гави ловить,
і за холодну воду не візьметься» (Марко Вовчок)

Ловити окунів — дрімати, куняти, схиливши голову вниз.

«Стоять (люди) з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів
ловить, слухаючи» (Григорій Квітка-Основ’яненко).

Ловити рибку в каламутній воді — хитрувати для власної вигоди,

намагаючись приховати свої дії.
«У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим» (Євген Гуцало)
 Ротом мух ловити — бути неуважним.
«Він ротом мух ловить» (українське прислів’я); «Убирайся, тобі сказано! У
нас даром не ловлять мух! — гукнув пузатий» (Архип Тесленко)

Заморити черв’ячка
Заморити хробачка зовсім мало з’їсти
Задушити в пузі комара

«Заморивши черв’яка, козацтво запалило люльки і повело розмову» (Олекса

Стороженко); «Хлопець поспішив на хвильку додому, щоб задушити в пузі
комара й заспокоїти неню, коли та й досі не спить,
дожидаючи сина» (Олександр Ільченко)

Напхати пельку
Набити черево дуже багато з’їсти
Наїстися від пуза

«Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки… через велику силу
набивали ним пельку» (Іван Нечуй-Левицький)

Ні пари з вуст
Справляти мовчанку мовчати, дотримуватися
Тримати язик (язика) на прив’язі таємниці
Як у рот води набрав

«Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота!» (Яків Мамонтов); «Мати

розмовляє з Одаркою, а вона сидить — мовчанку справляє» (Панас
Мирний); «Я вмію тримати язика за зубами. Твою таємницю не видам
нікому» (Дмитро Ткач)

Незчутися — не помітити, не відчути чогось.

Незчувся, як уже й тиждень пролетів… «Незчулася (вдовиця), як минули
Літа молодії…» (Тарас Шевченко); «Федір незчувся, коли…клунок вислизнув
з рук і посунувся по спині додолу» (Панас Мирний)
Як виросте гарбуз на вербі
Як виросте трава на помості ніколи
Як рак свисне

«Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі» (Леонід Глібов);
«Кирило, може, хутко й вернеться. — Як виросте трава на помості, —
шепче сама собі сестра Кирилова» (Пантелеймон Куліш); «Безбородько
тоді оженеться з найстаршою з Річинських, коли рак свисне» (Ірина Вільде)

Палицею кинути — близько, зовсім недалеко.

«Недалеко вже й до базару — палицею кинути. Уже й вози видно»
(Панас Мирний); «Чого нам, Христю, гибіти отак на вітрі, під завірюхою?
Тікаймо в затишок! — А де? — Та ось же. Палицею кинути — ожеред»
(Андрій Головко).

Передати куті меду — перебільшувати, перевищувати міру.

«Одного разу два такі знавці Передали куті, як кажуть, меду — І от
зайшла в них жвава суперечка (Максим Рильський).

Пускати сльози
Розсипати кислиці плакати
Сміятися на кутні
Умиватися сльозами

«От хай хоч найменше словечко похвали викаже на його адресу, одразу ж,
як віск, розтопиться його душа, і вже він готовий сльозу пустити...» (Юрій
Збанацький); «Яка ж у тебе любов, коли ти покохав гоноровиту панну, а
зразу й кислиці розсипав, тільки дістав одкоша!» (Олександр Ільченко);
«Нехай тепер наші вороги на кутні сміються» (Українське прислів’я).

Прихилити небо (сонце) — зробити для когось усе, навіть неможливе.

«Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була
неба їй прихилити тв зорями вкрити, а тепер оддай між люди на
поневіряння» (Михайло Коцюбинський); «Оленько, кохана моя. Та я радий
для тебе сонце прихилити» (Микола Зарудний).
Попасти в тенета (пастку)
Влипнути як муха в мед
Вскочити в халепу потрапити в неприємну ситуацію
Вскочити по самі вуха або скрутне становище
Попасти на слизьке

«Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як

сарна, попала» (Яків Щоголів); «Отак влипнути як муха в мед, потрапити,
як жаба в пащу вужа!» (Петро Гуріненко); «Через вас, белебенів, у халепу
вскочив» (Григорій Тютюнник).

Аж вага з грудей спала

Наче камінь з душі скотився про душевне заспокоєння,
Як гора з плечей звалилася полегшення

«Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати
мені, аж вага з грудей спала» (Михайло Коцюбинський); «В Сергія наче
камінь скотився з душі» (Юрій Мушкетик).

Пускати бісики (очима) — кокетувати очима, загравати з кимось.

«Як стрінеться де-небудь з Мариною, то знай пуска їй бісики очима»
(Панас Мирний); «Сиджу я під образами… очима на Тетяну спідлоба ґедзики
пускаю. А вона червоніє і не знає, чи сміятися, чи ніяковіти» (Михайло
Стельмах).

Пускатися берега — занедбуючи себе, порушувати загальноприйняті

норми моралі, суспільної поведінки.
«Чіпка — наче таке собі діло вигадав — кожнісінький день гуля та гуля…
Зовсім пустився берега» (Панас Мирний).

Аж у руках кипить — робити щось швидко.

«У неспокійного діда завжди знайдеться якась робота, усе він знав, усе
кипить в його руках» (Михайло Стельмах).

Як мокре горить — робити щось повільно.

«Катре, — кажу їй, — так ти діло робиш, голубко, як мокре горить!»
(Марко Вовчок).
Голова варить
Голова на плечах
Є лій у голові
Макітра розуму розумний, кмітливий,
Мати кебету здібний
Мати олію в голові
Мати розум
Не в тім’я битий

«Певно, спросоння в мене голова не дуже варила, бо я майже нічого не міг

збагнути» (Леонід Смілянський); «Що ж там робиться? — хотів
допитатись Мар’ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчовпеш, — відповів
Лесь» (Михайло Стельмах); «Так не можна, Онисіє Степанівно. Давайте
поради! В вас же розуму добра макітра» (Іван Нечуй-Левицький)

Вибілювати зуби
Продавати зуби сміятися, реготати
Сушити зуби
Шкірити зуби

«Ти чого вибілюєш зуби? — здивувався батько. — Бо є що вибілювати, —

ще більше розбирав мене сміх» (Михайло Стельмах); «Але одного дня таки
не витримав: він сказав їй, що взяв її не на те, щоб вона продавала зуби та
реготілась з парубками» (Михайло Коцюбинський).

Спіймати (вхопити) облизня — лишитися без того, на що розраховував,

одержати відмову під час сватання, залицяння, зазнати невдачі в чомусь.
«Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Українське прислів’я); «Роман
заслав старостів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив від неї облизня,
потім заслав старостів до другої і потяг гарбуза» (Іван Нечуй-Левицький).

Ставити питання руба — запитувати про що-небудь чи заявляти щось

категорично, з усією рішучістю.
«Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти у мене?»
(Іван Микитенко).

У свинячий голос — дуже пізно, несвоєчасно.

Два чоботи — пара
З одного тіста
На один аршин
Одного поля ягоди схожі, однакові
Одним миром мазані
Обоє рябоє
Як дві краплі води

«Всі ви [хлопці] з одного тіста. Мабуть, помру і не побачу справжнього

кохання…» (Олександр Корнійчук); «Що стражник, що становий — усі вони
одного поля ягода, одним миром мазані!..» (Панас Мирний); «Про це скупе
подружжя кажуть, що вони обоє рябоє» (Михайло Стельмах).

Бере на дрижаки
Бити (вбивати) дрижаки
Їсти (ловити, хапати) дрижаки тремтіти від холоду
Дрижаки пробирають
Вухналі кувати зубами

«Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки» (Михайло

Коцюбинський); «Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете, — хоче
якось втішити її вчитель» (Михайло Стельмах); «Тільки змерз чомусь, хоч і
була ніч тепла, — аж вухналі кував зубами ковалисько» (Олександр
Ільченко).

Хоч греблю гати

Кури не клюють
І свині не їдять дуже багато
Сила-силенна
Аж кишить
Хоч лопатою загрібай

Брати ноги в плечі (в руки)

Давати драла (драпака) швидко бігти, тікати
Накивати п’ятами
Показати хвіст