VIR BIMARIS

VIR BIMARIS.  Od kujawskiego matecznika do stepów nadczarnomorskich

Od kujawskiego matecznika
do stepów nadczarnomorskich

dyskusje
Tom 5

ISBN 978-83-946591-5-8

Okladka_01_projekt.indd 1 10.06.2019 10:33:26

 VIR BIMARIS
Od kujawskiego matecznika
do stepów nadczarnomorskich.
Studia z dziejów
międzymorza bałtycko-pontyjskiego
ofiarowane
Profesorowi Aleksandrowi Kośko
 Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Instytut Archeologii
Zakład Prahistorii Europy Środkowo-Wschodniej

VIR BIMARIS
Od kujawskiego matecznika
do stepów nadczarnomorskich.
Studia z dziejów
międzymorza bałtycko-pontyjskiego
ofiarowane
Profesorowi Aleksandrowi Kośko

Pod redakcją
Marzeny Szmyt
Piotra Chachlikowskiego
Janusza Czebreszuka
Marcina Ignaczaka
Przemysława Makarowicza

Dyskusje • Tom 5

Poznań 2019
 Adam Mickiewicz University in Poznań
Institute of Archaeology
Department of East-Central European Prehistory

VIR BIMARIS
From Kujawy Cradle to Black Sea Steppes.
Studies on the Prehistory
of the Baltic-Pontic Between-the-Seas
In Recognition
of Professor Aleksander Kośko

Edited by
Marzena Szmyt
Piotr Chachlikowski
Janusz Czebreszuk
Marcin Ignaczak
Przemysław Makarowicz

Discussions • Vol. 5

Poznań 2019
 Університет імені Адама Міцкевича в Познані
Інститут археологі
Відділ Праісторії Центрально-Східної Європи

VIR BIMARIS
Від Куявського гнізда
до Причорноморських степів.
Студії з історії
Балтійсько-Понтійського міжмор’я
присвячені
професору Олександрові Коську

Під редакцією
Мажени Шмит
Пьотра Хахліковского
Януша Чебрешука
Марціна Іґначака
Пшемислава Макаровіча

Дискусії • Том 5

Poznań 2019
Copyright © by the Authors and Archaeologia Bimaris

Komitet redakcyjny serii ARCHAEOLOGIA BIMARIS:

Józef Bednarczyk, Aleksandra Cofta-Broniewska , Janusz Czebreszuk, Sylwester Czopek, Jacek Górski,
Marcin Ignaczak, Elena Kalečyc, Viktor Kločko, Aleksander Kośko, Nadiežda Kotova, Mykola Kryvalcevič,
Przemysław Makarowicz (redaktor), Vitalij Otroščenko, Michail Potupčyk, Marzena Szmyt

Sekretarz tomu: Danuta Żurkiewicz

Recenzenci tomu:
prof. dr hab. Viktor Kločko
prof. UMCS dr hab. Anna Zakościelna

Redakcja i korekta: Mieczysława Makarowicz

Projekt okładki: Aldona Najdora

Zdjęcia wykorzystane na okładce: Danuta Żurkiewicz

Tłumaczenie tekstów: Piotr. T. Żebrowski, Ryszard Reisner, Peter Bogucki i autorzy

Skład komputerowy: Scriptor s.c.

Dofinansowano przez

Dofinansowano ze środków: Instytutu Archeologii Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu,

Rektora Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, Muzeum Archeologicznego w Poznaniu,
Poznańskiego Towarzystwa Prehistorycznego, Instytutu Wschodniego Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu

Adres kontaktowy: przemom@amu.edu.pl

ISBN 978-83-946591-5-8
Spis treści

WSTĘP ..................................................................................................................................................... 13

Z KUJAWSKIEGO MATECZNIKA
Janusz Czebreszuk, Marzena Szmyt, O Iwnie na nowo. Cmentarzysko z wczesnej epoki brązu
w Iwnie, stan. 2, i kwestia kultury iwieńskiej ............................................................................... 17
Lucyna Domańska, Powrót do źródeł, czyli o Łącku raz jeszcze ........................................................ 39
Krzysztof Gorczyca, Eryk Schellner, Katarzyna Schellner, Grobowce kujawskie na rubieży powia-
tów konińskiego i mogileńskiego ................................................................................................... 51
Anna Grossman, Łukasz Maurycy Stanaszek, Wiesław Kapla, Łukasz Pospieszny, Zespół grobów
z wczesnej epoki brązu na stanowisku 6 w Gąsawie, woj. kujawsko-pomorskie .................... 71
Ryszard Grygiel, Uwagi na temat rozwoju społeczeństw środkowoneolitycznych w rejonie Brze-
ścia Kujawskiego i Osłonek ............................................................................................................ 89
Daniel Makowiecki, Marzena Makowiecka, Patrząc w krowie zęby, czyli o zasadach hodowli by-
dła kujawskiego w czasach prehistorycznych i średniowieczu ................................................. 101
Szymon Nowaczyk, Łukasz Pospieszny, Iwona Sobkowiak-Tabaka, Kierzkowo. Przyczynek do ba-
dań nad problematyką grobowców korytarzowych kultury amfor kulistych w Polsce .......... 121
Agnieszka Przybył, Czy to możliwe? Przesłanki i kontrowersje dotyczące datowania schyłku kul-
tury pucharów lejkowatych na Kujawach ................................................................................... 133
Barbara Stolpiak, Fundacja Ochrony Dziedzictwa Społeczeństwa Kujaw w 25-lecie działalności 145
Danuta Żurkiewicz, Depozyt naczyń kultury pucharów lejkowatych z Karczyna/Witowy stanowi-
sko 21/22, powiat inowrocławski ................................................................................................... 155

ZNAD WISŁY I ODRY

Kamil Adamczak, Stanisław Kukawka, Jolanta Małecka-Kukawka, „Importowane” surowce krze-
mienne w młodszych fazach grupy wschodniej kultury pucharów lejkowatych ..................... 175
Malgorzata Andrałojć, Mirosław Andrałojć, Wędrówki ludów nad Małą Wartą. Planowe badania
archeologiczne z wykorzystaniem wykrywaczy metali — szanse i ograniczenia .................. 191
Andrzej Bronicki, Chronologia podgrupy wschodniolubelskiej kultury amfor kulistych w świetle
oznaczeń radiowęglowych ............................................................................................................. 201
Lech Czerniak, Kto mieszkał w długich domach? Próba nowego spojrzenia na możliwości rekon-
strukcji domu kultury ceramiki wstęgowej rytej ......................................................................... 229
Marcin Dziewanowski, Niesformalizowany projekt badań mikroregionalnych na Dolnym Nad-
odrzu w latach 2013 – 2017 ............................................................................................................ 243
10 Spis treści

Jacek Górski, Uwagi o początkach zachodniej części trzcinieckiego kręgu kulturowego ............. 259
Dobrochna Jankowska, W stulecie Uniwersytetu Poznańskiego: Wkład poznańskiej archeologii
uniwersyteckiej w badania nad neolitem .................................................................................... 271
Paweł Jarosz, Anita Szczepanek, Grób kultury mierzanowickiej z Jakuszowic na Płaskowyżu Pro-
szowickim ......................................................................................................................................... 281
Paweł Jarosz, Jan Machnik, Mirosław Mazurek, Anita Szczepanek, Z badań nad obiektami fune-
ralnymi kultury ceramiki sznurowej w Mirocinie na Wysoczyźnie Kańczuckiej — wybrane
zagadnienia ..................................................................................................................................... 295
Sławomir Kadrow, Transformacja kulturowa we wczesnym neolicie południowo-wschodniej Pol-
ski w świetle wybranych aspektów technologii ceramiki ............................................................ 313
Mariusz Kowalewski, Grociki krzemienne z wybranych stanowisk kultury niemeńskiej z obszaru
Polski ................................................................................................................................................. 323
Jerzy Libera, Jarosław Sobieraj, O toporach ślężańskich/śląskich/sobótczańskich kilka uwag z od-
dali .................................................................................................................................................... 335
Marcin Maciejewski, Północnopontyjski trop nad Notecią we wczesnej epoce żelaza .................... 349
Mirosław Marcinkowski, Importy ceramiczne w nowożytnym Elblągu na podstawie wybranych
przykładów ....................................................................................................................................... 357
Agnieszka Matuszewska, Kultura pucharów lejkowatych na Nizinie Pyrzyckiej ............................. 371
Marek Nowak, Marta Korczyńska, Klaus Cappenberg, Jakob Ociepka, Magdalena Moskal-del Hoyo,
Czy w małopolskich ugrupowaniach kultury pucharów lejkowatych funkcjonowały duże
osady? ................................................................................................................................................ 385
Ewa Pawlak, Paweł Pawlak, Andrzej Sikorski, Jedwabie z wczesnośredniowiecznego grobu na po-
znańskiej Śródce .............................................................................................................................. 399
Andrzej Pelisiak, Mobilność i konflikty w neolicie i wczesnej epoce brązu — wieloznaczność źró-
deł archeologicznych. Wybrane przykłady ................................................................................... 405
Marie-Lorraine Pipes, Janusz Kruk, Sarunas Milisauskas, Cattle Ownership and Wealth in the Neo-
lithic at Bronocice ........................................................................................................................... 415
Marcin M. Przybyła, Anita Szczepanek, Krzysztof Tunia, Grób kultury trzcinieckiej w południowej
części stanowiska 5 (G) w Słonowicach, pow. Kazimierza Wielka ............................................ 435
Katarzyna Pyżewicz, Witold Grużdź, Zastosowanie krzemiennych sztyletów i noży sierpowatych
z wczesnej epoki brązu. Wybrane przykłady z obszaru małopolsko-wołyńskiego .................. 445
Jarosław Rola, Jakub Niebieszczański, Pierwszy grobowiec megalityczny w dorzeczu środkowej
Noteci – rozpoznanie magnetometryczne, analiza morfologiczno-strukturalna .................. 455
Marcin Szydłowski, Wstępne rozważania nad kwestią funkcjonowania wybierzysk kopalnia-
nych skał wapiennych wśród społeczności kultury pucharów lejkowatych w północno-
-zachodniej Polsce ........................................................................................................................... 463
Katarzyna Ślusarska, Nieobecna obecność — dane do rekonstrukcji produkcji tekstylnej i stroju
społeczności schyłku epoki brązu i początków epoki żelaza Niżu Europejskiego .................. 469
Halina Taras, Brązowe sztylety proweniencji wschodniej na ziemiach polskich w epoce brązu ... 485
Paweł Valde-Nowak, Another marker of the Corded Ware Culture ..................................................... 495
Katarzyna Januszek, Dariusz Manasterski, Adam Wawrusiewicz, Atrybuty łucznika z depozytów
obrzędowych Pucharów Dzwonowatych z Supraśla ................................................................... 499
Jacek Wierzbicki, O pewnych krzywolinijnych motywach zdobniczych ceramiki kultury pucha-
rów lejkowatych ............................................................................................................................... 511
Piotr Włodarczak, Małopolskie społeczności kurhanowe u schyłku neolitu i we wczesnej epoce
brązu ................................................................................................................................................. 519
Edwin Zaltsman, The Neolithic Settlement Complexes of the North–Western Coast of the Vistula
Lagoon: the Current State of Studies .............................................................................................. 533
 Spis treści 11

Z LASU, LASOSTEPU I STEPU

Юрій В. Болтрик, Олена Є. Фиалко, Елементи інтер’єру з поховальних споруд Cкіфії .................. 557
Юрій Бровендер, Металоробна діяльність населення доби пізньої бронзи на теренах Дніпро-
-Донського межиріччя ..................................................................................................................... 585
Наталія Б. Бурдо, Антропоморфна пластика культур раннього бронзового віку Карпато–
Подніпров’я ...................................................................................................................................... 597
Максім Чарняўскі, Аляксандра Вайтовіч, Культура шарападобных амфар і яе ўплывы на Бела-
рускім Паазер’і (паводле матэрыялаў Крывінскага тарфяніка) ................................................ 609
Sylwester Czopek, Szlak Dniestr — San i jego znaczenie. Nowe spojrzenie .................................... 621
Aleksandr Diachenko, Iwona Sobkowiak-Tabaka, The scales of cultural expansion: Comparative
study on Federmesser and Cucuteni-Tripolye ............................................................................... 637
Светлана Иванова, Дмитрий Киосак, Алексей Никитин, Проникновение ямной культуры в цен-
тральную Европу: пространство и время для взаимодействия (генетика и археология) ....... 649
Любов С. Клочко, Дитячі вікові групи у скіфському суспільстві (cимболіка знімних прикрас) ...... 665
Віктор І. Клочко, Початок металургії доби пізньої бронзи у Східній Європі ................................... 677
Віталій Конопля, Свєцєховський кремінь в культурах доби каменю України .................................... 695
Vitaliy Konopla, Olexander Silayev, Cultural and chronological interpretation of stone axes with
disk-shaped blade from Western Ukraine ..................................................................................... 713
Мікола Крывальцэвіч, Мохаў-IV і перспектыва вылучэння асобнага тыпу паселішчаў сярэ-
днедняпроўскай культуры на Верхнім Падняпроўі ....................................................................... 719
Przemysław Makarowicz, Dom zmarłych z kurhanu 6 w Bukivnej. Z badań nad architekturą
podkurhanową w górnodniestrzańskiej enklawie kultury komarowskiej .............................. 737
Григорій Охріменко, Наталія Скляренко, Світлана Локайчук, Імовірні шляхи сполучення Західної
Волині та Волинського Полісся за доби бронзи ............................................................................. 755
Віталій В. Отрощенко, Професор Олександр Кошко в контексті археології України: погляд із
Києва ................................................................................................................................................. 771
Сергій Ж. Пустовалов, Некоторые данные о развитии медицины в ямно-катакомбном обществе
Северного Причерноморья ............................................................................................................... 775
Jan Romaniszyn, Weronika Skrzyniecka, Cmentarzyska trzcinieckiego kręgu kulturowego na Wo-
łyniu .................................................................................................................................................. 785
Aleksandr Pozikhovsky, Małgorzata Rybicka, Ceramika z osady kultury amfor kulistych ze stano-
wiska Ostrog-Zeman na zachodnim Wołyniu .............................................................................. 799
Paulina Suchowska-Ducke, Rafał P. Skrzyniecki, Opowieść o chwale i mieczu. Kilka uwag o wojnie
i wojownikach w epoce brązu ....................................................................................................... 813
Тарас Ткачук, Верхнє Подністров’я — контактна зона неолітичних і енеолітичних культур ...... 829
Михайло Ю. Відейко, Гончарні горни трипільської культури: нові горизонти досліджень ........... 847
Marcin Ławniczak, Marcin Ignaczak, Mirosław Makohonienko, Jurij Boltryk, Grodziska z czasów
scytyjskich na prawobrzeżnej Ukrainie. Analiza makroprzestrzenna ..................................... 861

VARIA
Mateusz Jaeger, Wagon model from the Vatya settlement in Kakucs-Turján ..................................... 875
Andrzej P. Kowalski, Tocharsko-europejskie nazwy suwerena jako obraz władzy zwierzchniej we
wspólnotach neolitycznych ............................................................................................................. 883
Andrzej Rozwadowski, Sztuka naskalna Azji Centralnej — archeologia, historia i współcze-
sność .................................................................................................................................................. 891
Stefan Karol Kozłowski, Pionierzy idą na północ, Indianie się przyglądają .................................... 903
Wstęp
W tym roku mija 40 lat od ukazania się dysertacji dok-
torskiej Profesora Aleksandra Kośko Rozwój kultu-
rowy społeczeństw Kujaw w okresach schyłkowego
neolitu i wczesnej epoki brązu (Poznań 1979). To do-
bra okazja, by uhonorować naszego Mistrza i Przyjacie-
la. Czy dla naukowca-badacza może być coś milszego
i bardziej stosownego niż okolicznościowa księga po-
święcona właśnie Jemu, wypełniona artykułami ludzi,
którzy Go cenią i których On — jak sądzimy — ceni?
Czy taka forma uczczenia okrągłej rocznicy publikacji
doktoratu Aleksandra to wszystko, co mogliśmy dla
Niego zrobić? Na pewno nie. Zasługuje na stokroć wię-
cej aniżeli tylko na książkę — podarunek od uczniów,
kolegów, przyjaciół.
Po ponad 10 latach od ukazania się Na pograniczu
światów… nadal uważamy, że to nie jest czas na żadne
podsumowania i pożegnania. Alek ustawicznie zadzi-
wia swoją aktywnością, pomysłami, osiągnięciami na-
ukowymi, kolejnymi publikacjami… i tym, co w Nim
jest chyba najcenniejsze — życzliwością i służeniem
pomocą, radą. Za Korowiowem z Mistrza i Małgo-
rzaty można by powiedzieć „to krew […]”. To spra-
wa Jego wileńskiego wychowania, wpojonych zasad,
ale też chyba formacji, jaką otrzymał na Uniwersytecie
od swojej i naszej Szefowej — śp. Profesor Aleksandry
Cofta-Broniewskiej.
Powiedzenie, że Aleksander Kośko jest wybitnym
naukowcem, że w dużej mierze uformował obraz
neolitu i wczesnej epoki brązu na Niżu Środkowoeu-
ropejskim, zainicjował i z powodzeniem prowadzi ba-
dania nad eneolitem i epoką brązu w strefie lasostepu
i stepu ukraińskiego oraz nad rozwojem społeczno-
-kulturowym ugrupowań agrarnych i pasterskich
w przestrzeni międzymorza bałtycko-pontyjskiego, to
przedstawienie tylko drobnej części Jego osiągnięć
naukowych. Nie wiemy, gdzie jest kres zasług Aleksan-
dra, ale jednego jesteśmy pewni. Zawsze będzie dla
nas i dla wielu archeologów europejskich skarbnicą
wiedzy o pradziejach Europy Środkowo-Wschodniej,
a Jego kompetencje źródłoznawczo-analityczne i rzad-
ki dar syntezy są i będą niedoścignionym wzorem.
Aleksander jest inicjatorem, animatorem i patro-
nem polsko-ukraińskich projektów badawczych, reali-
zowanych od ponad ćwierć wieku, redaktorem „Bal-
tic-Pontic Studies” — jednego z nielicznych polskich
czasopism anglojęzycznych, z powodzeniem konkuru-
jącego z renomowanymi periodykami zagranicznymi,
podejmującymi problematykę eneolitu i epoki brązu
strefy stepowej i leśnostepowej. Ukazują się w nim
artykuły o pradziejach międzymorza bałtycko-pontyj-
skiego pisane przez najlepszych specjalistów na okreś-
lony w tytule każdego tomu temat. Alek jest także
pomysłodawcą serii „Archaeologia Bimaris” (z „podse-
riami” Monografie i Dyskusje), w której — najczęściej
w językach narodowych — publikowane są materiały
z konferencji organizowanych wspólnie z naukowcami
z Ukrainy, Białorusi i Litwy, a także wyniki badań arche-
ologów z Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Po-
znaniu oraz ich polskich i zagranicznych kooperantów.
Jego działalność naukowo-badawcza ze wszech miar
zasługuje na miano pionierskiej i prekursorskiej.
Jesteśmy dumni, że możemy razem z Nim uczest-
niczyć w różnych projektach naukowych, prowadzić
wspólne badania, pisać książki i artykuły. Czujemy Jego
przyjaźń i zaufanie. To zaszczyt i wyróżnienie, na któ-
re chyba nie zasłużyliśmy, a mimo to zostaliśmy nimi
obdarowani. Nasz Drogi Mistrz i Przyjaciel jest ciągle
z nami i chcemy, by zawsze był… nie tylko w naszej
wdzięcznej pamięci, ale także tu i teraz, zwyczajnie,
fizycznie.
Na koniec nasza wspólna prośba: Alku, zostań
z nami i wspieraj nas tak długo, jak to będzie możliwe,
a my obiecujemy, że zawsze będziemy wspierać Cie-
bie. To będzie nasz przywilej, zaszczyt i honor.
Wdzięczni uczniowie
О•
 В
Професор Oлександр Кошко в контексті археології України:
погляд із Києва
Abstract
The article is devoted to the implementation, chiefly ow-
ing to the efforts of Aleksander Kośko, of the ambitious
“Baltic-Pontic Studies” project, following from the coop-
eration agreement between the Institute of Archaeology,
Ukrainian NAS in Kyiv and the Adam Mickiewicz University
in Poznań. Twenty-six fruitful years have brought the level of
cooperation between Polish and Ukrainian archaeologists to
new heights. The project has produced 33 volumes in the
“Baltic-Pontic Studies” and Archaeologia Bimaris series, and
Щиро вітаючи провідного польського археолога,
професора габілітованого Олександра Кошка з по-
важним ювілеєм маю слушну нагоду оцінити його
вагомий внесок в археологію України. Захоплення
„східними студіями” розпочалось у ювіляра в 80-ті
роки минулого віку й співпало з активною участю
в русі опору „Солідарність” у Познані та першим на-
уковим відрядженням до України 1986 року (Klochko
2008:101). Обійнявши 1991 року посаду професора
Університету імені Адама Міцкевича А. Кошко ви-
ступає з амбітним проектом дослідження праісторії
Балтійсько-Чорноморського Міжмор’я, знайшовши
з українського боку зацікавленого колегу й партнера
в особі В. Клочка. Невдовзі програма досліджень ма-
теріалізується в угоді про співпрацю між Інститутом
археології НАН України (ІА НАНУ) та Університетом
імені Адама Міцкевича (УАМ), підписаній 7 квітня
1992 року. Життєвість угоди доведена результатами
спільних проектів, реалізованих впродовж останніх
26-ти років (Klochko, Kośko 2008:320 – 328).
Практичні форми співпраці включають: прове-
дення спільних експедицій у рамках конкретних на-
укових проектів з наступною апробацією результатів
seen joint excavations and scholarly conferences devoted
to current questions of the archaeology and prehistory of
lands between the Baltic and Black seas. Importantly, over
the years the project has helped to broaden the professional
skills of archaeologists from both countries.
Keywords: Adam Mickiewicz University, Ukrainian NAS In-
stitute of Archaeology, “Baltic-Pontic Studies”, Archaeo-
logia Bimaris joint excavations, scholarly symposia, for-
mation of schools of archaeology
досліджень на міжнародних наукових конференціях.
Кінцевим результатом роботи стає видання матері-
алів у серійних виданнях, створених під реалізацію
згаданих проектів. Фінансування проектів здійсню-
ється польською стороною, завдяки невтомній робо-
ті ювіляра. Це не банальний комплімент, а запорука
успішності згаданого проекту загалом. Вдалим ходом
став англомовний формат серійного видання проекту
„Baltic-Pontic Studies”, що нараховує вже 21 том від
1993 року. Незмінним редактором (едитором) усіх то-
мів виступає О. Кошко. Зрозуміло, що такий проект
не міг лишитися непоміченим англомовною архео-
логічною аудиторією (Barford 1996:237 – 240). Осо-
бливо актуальним цей момент став для українських
учасників проекту, як можливість бути почутим і зро-
зумілим поза межами ареалу кирилиці.
Гнучкий формат „Baltic-Pontic Studies” передбачає
видання: монографій (vol. 1, 8, 10, 13, 16, 17); колек-
тивних монографій (vol. 11); збірок тематичних на-
укових статей (vol. 2 – 7, 9, 12, 14, 15, 18 – 21). Кожна
з останніх є результатом виконаного проекту в рамках
польсько-української угоди про співпрацю. З часом
були запущені паралельні серії: „Archaeologia Bimaris.
772 Отрощенко Віталій
Dyskusje” (1998 – 2011, t. 1 – 4); „Archaeologia Bimaris.
Monografie” (2001 – 2016, t. 1 – 8). Їхній формат перед-
бачає друк статей та монографій мовою оригіналу. За
назвою та змістом вони органічно вписуються в про-
блематику археології та праісторії Балтійсько-Чор-
номорського Міжмор’я. Показово, що „Archaeologia
Bimaris” було започатковано як проект польсько-бі-
лоруський, де співзасновниками виступили О. Кош-
ко та Є. Калєчиц (Kalečyc, Kośko 2001:9). Проте, вже
за декілька років до редколегії серій були включені
В. Клочко, Н. Котова, В. Отрощенко та М. Відейкко,
а з часом і М. Потупчик. Отже, українська сторона
стала повноцінним співучасником і цього видавничого
проекту, а його редактором — учень О. Кошка П. Ма-
карович. Загальна кількість томів названих серій дося-
гла магічної позначки „33”. Маємо у фізичному вимірі
погонний метр якісної наукової продукції, появу якої
можна сміливо поставити на карб ювілярові.
Беручі до уваги дисидентську сторінку в біо-
графії О. Кошка та його „заслання” в Україну 1986
року, аби не пустити активіста „Солідарності” до
Західної Європи, мушу торкнутись геополітичної
складової „Baltic-Pontic Studies” та „Archaeologia
Bimaris”. По-суті, ми маємо на виході комплексну
розробку праісторичного підґрунтя для сучасних по-
літико-економічних проектів на кшталт „Bimaris” чи
навіть „Trimaris”. Вони мусять стати непереборним
бар’єром на шляху економічної та політичної агресії
РФ проти Західної цивілізації. У зв’язку з цим по-
казовою є відсутність реакції на наш археологічний
проект російських колег. О. Кошко та В. Клочко делі-
катно згадують серед представників країн, що долу-
чилися до нього, „науковців… Росії” (Klochko, Kośko
2008:320). По факту ж маємо разову участь археоло-
га В. Тимофєєва та етнолога В. Хартановича в кон-
ференції у Лодзі за польсько-канадським проектом
„Beyond Balkanization”, матеріали якого люб’язно
видав у томі 5 „Baltic-Pontic Studies” УАМ (Timifeev
1998; Khartanovich 1998). Отже, в проектах Міжмор’я
участі вони не брали. Понад те, в матеріалах симпо-
зіуму „Bimaris”, проведеному в білоруському Бресті
(27 – 31.05.2001), присутності жодного російського
автора не помічено („Archaeologia Bimaris. Dyskusje”,
t. 2, 2001). Випадковість? Не думаю. Натомість, у ма-
теріалах серій засвідчено не лише традиційна участь
археологів Білорусі, Польщі, України, але й тексти
фахівців з Великої Британії, Канади, США, Німеч-
чини, Литви, Латвії, Естонії, Казахстану, Республіки
Молдова, Румунії, Словаччини. Таким чином, інтерес
до проекту вийшов далеко за межі Міжмор’я.
Розвиваючі тему наукових симпозіумів, ініційова-
них фундаторами проекту, можна зазначити, що вони
передували виходові чергових томів серій та ставали
подіумом для апробації актуальних проблем сучасної
археології. Варто виокремити цикл конференцій у за-
тишному маєтку УАМ в Обжистко 1997; 2003; 2007
та 2013 років, де організатори створили практично
ідеальні умови для наукового та неформального спіл-
кування учасників.
Позитивною рисою проекту є періодичне повер-
нення до гострих, дискусійних тем нашої науки. Пер-
шою серед них постала проблема співвідношення
номадизму та пасторалізму в контексті праісторії та
ранньої історії Балто-Понтійського мегарегіону, по-
рушена в томі 2 „Baltic-Pontic Studies” (1994). За 10
років по тому на розвиток порушеної теми проведено
конференцію „Номадизм та пасторалізм у межиріччі
Висли та Дніпра” в Обжистко. Її матеріали були опе-
ративно видані в „Archaeologia Bimaris. Dyskusje”,
t. 3, 2004. Мушу зауважити, що коректніше було
б розглядати ці фундаментальні явища виходячи
з їхньої послідовності в часі, відповідно, пасторалізм
і номадизм, а не навпаки.
В одній з перших рецензій на „Baltic-Pontic
Studies” П. Барфорд позитивно оцінив перехід до
використання дослідниками каліброваних дат 14С
у перших томах серії (Barford 1996:238). Надалі цю
гостру проблему було підхоплено в збірці „Осно-
ви радіовуглецевої хронології культур між Віслою
та Дніпром: 3150 – 1850 рр. до Р.Х.” („Baltic-Pontic
Studies”, vol. 7, 1999) та розгорнуто в збірці „Осно-
ви радіовуглецевої хронології культур між Віслою
та Дніпром: 4000 – 1000 рр. до Р.Х.” („Baltic-Pontic
Studies”, vol. 12, 2003). До наукового обігу було вве-
дено сотні нових каліброваних дат, одержаних, зокре-
ма, в Київській, а від початку ХХІ ст. і в Познанській,
лабораторіях.
Не менш актуальним є звернення до глибшого ви-
вчення окремих культур та спільнот. Так, за збіркою
статей „Східний ексодус народу кулястих амфор:
2950 – 2350 рр. до Р.Х.” („Baltic-Pontic Studies”, vol.
4, 1996) вийшла друком монографія Маржени Шміт
„Між Сходом і Заходом. Народ культури кулястих
амфор у Східній Європі: 2950 – 2500 рр. до Р.Х.”
(„Baltic-Pontic Studies”, vol. 8, 1999).
Тема монографії В. Клочка „Озброєння племен
Північного Причорномор’я в 16 – 10 ст. до Р.Х.”
(„Baltic-Pontic Studies”, vol. 1, 1993) була істот-
но розширена й переосмислена в наступній книзі
„Озброєння суспільств культурного кола Північно-
го Причорномор’я: 5000 – 700 рр. до Р.Х.” („Baltic-
Pontic Studies”, vol. 10, 2001).
Теми інших дискусій здаються вужчими, як от,
„Могильники софіївського типу: 2950 – 2750 рр. до
Р.Х.” („Baltic-Pontic Studies”, vol. 3, 1995). Проте,
й вони виводять на загальноєвропейську пробле-
му походження нео-енеолітичних традицій кремації
в Європі (Kośko, Videiko 1995:247 – 258). Трипіль-
ську тему пролонгувала збірка „Західний кордон
трипільської культури” („Baltic-Pontic Studies”, vol. 9,
 Професор Oлександр Кошко в контексті археології України: погляд із Києва 773
2000). Аналіз шнурової орнаментації у Вісло-Дні-
провському регіоні в 5 – 4 тис. до Р.Х. оголив про-
блему кроскультурних контактів і зв’язків населення
мегарегіону („Baltic-Pontic Studies”, vol. 15, 2010).
Уточнення кордонів поміж ареалами культур ви-
вело учасників проекту Міжмор’я на реконструкцію
обмінних шляхів бронзового та раннього залізного
віку. Жвава дискусія вилилась у колективну моногра-
фію „Канельовані булави в системі далеких обмінних
шляхів доби бронзи: 2350 – 800 рр. до Р.Х.” („Baltic-
Pontic Studies”, vol. 11, 2002). Комплексне охоплен-
ня проблеми шляхів торгівлі та обміну викладе-
не в гладких збірках „Між Балтійським і Чорним
морями ІV – І тис. до Р.Х. („Baltic-Pontic Studies”,
vol. 14, 2009; „Archaeologia Bimaris. Dyskusje”, t.
4, 2014). У цьому ж контексті варто позитивно оці-
нювати монографії С. Петржака, присвячені засто-
суванню та технології виготовлення дьогтю в сис-
темі комунікацій VІ – ІІ тис. до Р.Х. поміж Дніпром
та Ельбою („Archaeologia Bimaris. Monografie”, t. 4,
2010; „Baltic-Pontic Studies”, vol. 17, 2012). Не менш
продуктивним стало дослідження рецептивних зон
раннього бронзового віку з огляду на дренажні сис-
теми Балтійського та Чорного морів („Baltic-Pontic
Studies”, vol. 19, 2014).
Внеском у розробку проблематики діб ранньої та
середньої бронзи стали монографії К. Слюсарської
(„Baltic-Pontic Studies”, vol. 13, 2006), М. Кривальце-
вича („Archaeologia Bimaris. Monografie”, t. 2, 2007),
С. Разумова („Baltic-Pontic Studies”, vol. 16, 2011).
Окремо варто зупинитися на цивілізаційній рито-
риці в контексті оцінки рівня розвитку пізньопервіс-
них суспільств („Baltic-Pontic Studies”, vol. 18, 2013).
Хоча автор не є прихильником моди на пошук „циві-
лізацій” у додержавні часи, але дискусію на цю тему
вважаю корисною.
Визначивши значимі вектори спільного проекту,
партнери перейшли до організації спільних україн-
сько-польських експедицій, фінансованих польською
стороною. Визначальними тут стали організаційний
талант та особисті зусилля ювіляра — професора
О. Кошка. А публікації спільних досліджень могил
енеоліту – бронзової доби в Ямпільському районі Ві-
нницької області, очолювані О. Кошком та С. Разумо-
вим, віддзеркалили блискучі результати проведених
робіт („Archaeologia Bimaris. Monografie”, t. 6, 2014;
„Baltic-Pontic Studies”, vol. 20, 2015).
Результативними стали зусилля дослідників Біло-
русі, Польщі, України, об’єднаних проблематикою
Тшинецького культурного кола. Початок поклала ши-
рока дискусії в Обжистку 1997 року („Baltic-Pontic
Studies”, vol. 6, 1998; „Archaeologia Bimaris.
Dyskusje”, t. 1, 1998). Далі справа дійшла до організа-
ції спільних експедицій між УАМ та ІА НАНУ з роз-
копок ключових пам’яток. Їх очолювали П. Макаро-
вич та С. Лисенко (Lysenko, Shkljarevskiy, Razumov,
Makarovich 2015:58 – 78). П. Макарович у рамках
проекту видав узагальнюючий аналіз пам’яток Тши-
нецького культурного кола („Archaeologia Bimaris.
Monografie”, t. 3, 2010). Спільними зусиллями укра-
їнських та польських колег (П. Макарович, Ю. Бол-
трик) проведені масштабні розвідки та створено ка-
талог курганних могильників Комарівської культури
(„Archaeologia Bimaris. Monografie”, t. 8, 2016).
Результативною стала й спільна експедиція з до-
слідження Северинівського городища Великої Скіфії
на Поділлі, очолювана Ю. Болтриком та М. Ігначаком
(„Baltic-Pontic Studies”, vol. 21, 2016).
Згадаю також участь О. Кошка та К. Слюсарської
у роботі експедиції В. Клочка з дослідження курга-
нів доби бронзи на гребені „Мергелевої гряди” біля
с. Степанівка Перевальського району Луганської об-
ласті в 2008 – 2010 роках. На жаль, матеріали цих роз-
копок досі не видані, а рештки досліджених кам’яних
конструкцій знищені танкодромом окупантів.
Впродовж 26-сти років плідної співпраці активну
участь у ній брав Відділ археології енеоліту — брон-
зової доби ІА НАНУ. Більшість співробітників відді-
лу приймали участь у виконанні наукових тем, запро-
грамованих проектом Міжмор’я, роботі експедицій
та наукових симпозіумів. За період розробки проекту
його активні учасники виросли в докторів габіліто-
ваних (М. Відейко, С. Іванова, В. Клочко, Н. Котова,
В. Отрощенко, С. Пустовалов). Рівнобіжно зростали
в науковому плані учні школи О. Кошка: М. Шміт, П.
Макарович, Я. Чебрешук, М. Ігначак…
Від українських колег і себе особисто зичу панові
Олександру творчої наснаги та здоров’я для ширшо-
го розвою наукових проектів, започаткованих ним!
Список літератури
Barford P.M. 1996. Book review: Aleksander Kośko (ed),
„Baltic-Pontic Studies”. Poznań, „Archaeologia Polona” 34:
237 – 240.
Kalečyc E, Kośko A. 2001. Archeologia Międzymorza — pro-
log inicjatywy wydawniczej, (w:) J. Czebreszuk, M. Kryva-
lvevič, P. Makarowicz (red.) Od neolityzacji do początków
epoki brązu. Przemiany kulturowe w międzyrzeczu Odry
i Dniepru miedzy VI i II tys. przed Chr., Archaeologia Bima-
ris. Dyskusje 2, Poznań, 9 – 10.
Khartanovich V.I. 1998. New Craniological Material on the
Saami from the Kola peninsula, (in:) Beyond Balkaniza-
tion, “Baltic-Pontic Studies” 5, 248 – 261.
Klochko V.I. 2008. Do 60-richchya Oleksandra Kośka, „Arkhe-
olohia” 4, 101 – 102.
Klochko V.I., Kośko A. 2008. Do pyatnadtsyatirichchya tvor-
choyi spivpratsy Institutu Arkheolohiyi NAN Ukrainy z In-
stitut. praistorii Poznanskoho universitetu, Materialy ta
doslidzennya z Arkheolohiyi Shidnoyi Ukrainy 8, Lugansk,
320 – 328.
Kośko A., Videiko M. 1995. Origins of Neolithic-Eneolithic
cremation rites in Europe and Sofievka type rituals, (in:)
774 Отрощенко Віталій

Cemeteries of the Sofievka Type 2950 – 2750 BC, „Baltic-
-Pontic Studies” 3, 247 – 258.
Lysenko S.D., Shkljarevskiy Ye.I., Razumov S.M., Maka-
rovich P.K. 2015. Kurganniy mogilnik Komarivskoyi kul-
turi bilya s. Bukivna, „Arkheolohia” 4, 58 – 78.
Timifeev V.I. 1998. The East-West Relations in the Late Mesoli-
thic and Neolithic in the Baltic Region, (in:) Beyond Balka-
nization, „Baltic-Pontic Studies” 5, 44 – 58.

Отрощенко Віталій
Національний університет
„Києво-Могилянська академія”
вул. Сковороди 2, Київ 04070
Україна
 VIR BIMARIS

VIR BIMARIS.  Od kujawskiego matecznika do stepów nadczarnomorskich

Od kujawskiego matecznika
do stepów nadczarnomorskich

dyskusje
Tom 5

ISBN 978-83-946591-5-8

Okladka_01_projekt.indd 1 10.06.2019 10:33:26