Словотвір як творення нових слів має і стилістичне значення.

Так, суфікси -ння, -ття

надають словам здебільшого книжного забарвлення (становлення, забуття), а також
старослов’янські суфікси -ств(о), зтв(о), -цтв(о) та -ість (людство, посередництво,
дійсність) та греко-латинського походження -ізм (изм, -їзм) — історизм, архаїзм,
українізм).

Слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та згрубілості-збільшеності частіше

вживаються в розмовному і художньому стилях (рівнесенький, теплісінький; лапищі,
хижачка).

Емоційно насиченими є і слова, утворені без суфіксів (вись, блакить).

Стилістичні можливості префіксів поступаються перед суфіксами. Відтінок урочистості

надають застарілі префікси па-, пра-, уз- (узлісся, паморозь, прабатьківщина), книжний
характер забезпечують запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра- і
подібні (антитіла, псевдонародність, контраргументи,
ультразвуковий).                                                  

Стилістичні можливості мають і інші способи словотвору — основоскладання

(самоаналіз, мовознавство книжний характер); словоскладання (цар — жайворонок —
художній стиль, кіловат-година — науковий стиль).

Словотворчі засоби стилістики

Стилістичні можливості словотвору виявляються при зіставленні слів, які мають

однаковий корінь і значення, але різне словотворче оформлення. Наприклад: вітер –
вітерець, вітрище; далеко – далеко-далеко, далеченько, далекувато.

Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Наприклад:

1. Ой у полі озеречко, там плавало відеречко (Нар. творчість). 2. Для виробництва
біологічного світла потрібен молекулярний кисень (З посібника).

Стилістичне забарвлення суфіксів

Суфікси Особливості суфіксів Приклади

-ість, -ств(о), -цтв(о), Утворюють слова з абстрактним, громадськість,

-зтв(о), -от(а), -анн(я), узагальнювальним значенням, назви збирання,людство,
-енн(я), -інн(я), -тт(я), опредмеченої дії. реалізм
-ізм (-їзм), -изм та ін.

-альн-, -увальн- Характерні для наукового, соціальний,

(-ювальн-), -арн- (-ярн-), офіційно-ділового, гуманітарний,
публіцистичного стилів історичний

-ист-, -уват-, -атист- азотистий,

цукристий
(слова-терміни)

-к-, -ок-, -очок-, -ичок-, Утворюють емоційно забарв лені рідненький,

-очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-, слова. Характерні гайочок,
-есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-, для художнього і розмовного стилі котище
-ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-, в
-юх-, -ил-, -л-

Зверніть увагу! Слова із суфіксами позитивної і негативної оцінки мають виразне

емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси вносять
додаткові відтінки здрібнілості, пестливості, ласкавості, ніжності, зневаги, згрубілості
тощо.

Стилістично виразнішими роблять слова і префікси. Особливої експресії набувають

слова, у яких повторюється або комбінується з іншими префіксами префікс по-.

Наприклад: Притаїлося все, пополохалось перед з’явищем тучі грізної... (М. Стельмах).

Префікси па-, пра-, уз- та інші надають словам відтінку урочистості.

Наприклад: Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах).

За допомогою префікса не- виражається негативний, зневажливий відтінок.

Наприклад: недотепа, нездара.

Стилістичне забарвлення складних слів пов’язане здебільшого з новим значенням, що

виникає внаслідок поєднання слів або основ слів. Складні слова виконують
різні стилістичні функції:

 уживаються як терміни в науковому, офіційно-діло вому, публіцистичному стилях

(гідроканал, кіловат-година);
 виражають різноманітні емоційно-експресивні відтінки в художньому стилі
(громовозвукий, смуток-жаль).

Наприклад: Ранок був ясний-найясний і теплий-найтеплий (Марко Вовчок).

16. Стилістичні функції суфіксації

Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Наприклад:

1. Ой у полі озеречко, там плавало відеречко (Нар. творчість). 2. Для виробництва
біологічного світла потрібен молекулярний кисень (З посібника).

Стилістичне забарвлення суфіксів

Суфікси Особливості суфіксів Приклади

-ість, -ств(о), -цтв(о), Утворюють слова з абстрактним, громадськість,

-зтв(о), -от(а), -анн(я), узагальнювальним значенням, назви збирання,людство, реалізм
-енн(я), -інн(я), -тт(я), опредмеченої дії.
-ізм (-їзм), -изм та ін.

-альн-, -увальн- Характерні для наукового, соціальний, гуманітарний,

(-ювальн-), -арн- (-ярн-), офіційно-ділового, історичний
публіцистичного стилів
-ист-, -уват-, -атист- азотистий,
цукристий
(слова-терміни)
-к-, -ок-, -очок-, -ичок-,
-очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-,
-есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-,
-ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-,
-юх-, -ил-, -л-
Утворюють емоційно забарв лені рідненький,
слова. Характерні гайочок,
для художнього і розмовного стилі котище
в

Зверніть увагу! Слова із суфіксами позитивної і негативної оцінки мають виразне

емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси вносять
додаткові відтінки здрібнілості, пестливості, ласкавості, ніжності, зневаги, згрубілості
тощо.

Словотворчі засоби відіграють важливу роль у стилістичному забарвленні слів і в

стилетворенні. Стилістична виразність тексту посилюється, якщо в ньому використано
слова, що завдяки словотворчим засобам виділяються своїми стилістичними функ ціями.
Наприклад, правда — неправда, воля — неволя, рука — ручище, рученька, ручечка...

Стилістичні можливості словотвору виявляються, насамперед, у синонімії словотвірних

афіксів. Одні суфікси використовуються для творення від якоїсь основи слів з відмінними
значеннями — рука — ручний, рушник, рукав; воля — вільний, вольовий, воліти.

Вони сприяють збагаченню словникового складу мови, використовуються як засіб

значеннєвого розрізнення лексичних одиниць, що розвиваються з одного кореня. Це
суфікси з лексико-семантичним значенням. Інші суфікси (з лексико-граматичним
значенням), приєднуючись до кореня, не змінюють семантики слова, а вносять додаткові
відтінки означально-обставинного й експресивного характеру (сестра — сестричка,
сестронька; кіт — котик, котичок, котяка, котяра, котюча). Ці суфікси, як правило,
надають словам і висловлюванню взагалі певного стилістичного забарвлення, тому
частіше використовуються зі стилістичною метою. Стилістичні властивості слів,
утворених певним способом, виявляються при зіставленні лексем, що мають один корінь і
значення, але різне словотвірне оформлення. (За О. Пономарівим) орфограма префікс
суфікс

Суфікси: -ння, -ття, -зтв(о), -цтв(о), -ість, -ств(о).

Інші іменникові суфікси з лексико-семантичним значенням е мають виразного

стилістичного забарвлення, їхні стилістичні можливості залежать від семантики основи,
від місця слова в історії розвитку мови, від належності його до певної лексико-
семантичної групи: до термінологічної лексики, поетичної, розмовної тощо. За наявності
паралельних суфіксальних утворень часто одне з них є нейтральним, друге — стилістично
маркованим: висота, глибина, ширина (нейтральні) — височінь, глибінь (глибочінь),
широчінь (уживані переважно в художньому, рідше в публіцистичному стилі).

(За О. Пономарівим)

Суфікси з лексико-семантичним значенням: -юх-, -л-, -ил-,-есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-.

Збірно-зневажливі суфікси: -юг-, -ищ-, -н(я), -в(а). (їжачня, татарва, ручище, катюга...).

Щодо стилістичних можливостей префікси поступаються суфіксам.

Префікси, префіксоїди: па-, про-, анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-,
ультра-... надають словам книжного відтінку.

Публіцистика використовує утворення з такими префіксами для надання викладові

гумористичного, іронічного чи сатиричного спрямування.

Домашнє завдання.
Напишіть цікавий гумористичний або
фантастичний текст,
обов’язково використовуючи
слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та
згрубілості-збільшеності
(наприклад, рівнесенький, теплісінький;
лапищі, хижачка).
Усі використані слова із суфіксами
здрібнілості-пестливості та згрубілості-
збільшеності обов’язково підкресліть!!!