Professional Documents
Culture Documents
Ман інвалідність
Ман інвалідність
ВСТУП.......................................................................................................................................................3
РОЗДІЛ I. СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ПСИХОФІЗИЧНИМИ
МОЖЛИВОСТЯМИ..................................................................................................................................5
1.1. Концептуальний підхід до соціально-педагогічної реабілітації дітей з обмеженими
психофізичними можливостями...........................................................................................................5
1.2. Законодавче забезпечення соціального захисту дітей з обмеженими психофізичними
можливостями в Україні.......................................................................................................................7
1.3. Проблеми і труднощі дітей з обмеженими психофізичними можливостями.........................11
РОЗДІЛ II. ШЛЯХ ВІД ПОДОЛАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРУДНОЩІВ
ЛЮДЬМИ З ОБМЕЖЕНИМИ ПСИХОФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ДО АКТИВНОЇ
ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ.............................................................................................................................14
2.1. Труднощі соціально-психологічної реабілітації дітей з обмеженими психофізичними
можливостями......................................................................................................................................14
2.2. Приклади активної життєвої позиції людей з обмеженими функціональними можливостями.
..............................................................................................................................................................17
2.2.1. Майстри в галузі культури....................................................................................................17
2.2.2. Українські параолімпійці......................................................................................................19
РОЗДІЛ III. ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА...............................23
3.1.Роль волонтерів в соціальному супроводжені інвалідів.............................................................23
3.2. Умови соціальної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями, які сприяють
формуванню активної життєвої позиції.............................................................................................26
РОЗДІЛ VI. ФОРМИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЕМОДІЇ МІЖ УЧНЯМИ БОЛГРАДСЬКОГО НВК ТА
РАЙОНИМ ЦЕНТРОМ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ПСИХОФІЗИЧНИМИ
МОЖЛИВОСТЯМИ............................................................................................................................29
4.1.Стаття в ЗМІ «Не залишайтеся байдужими»...............................................................................29
4.2 Участь у святі « Першого дзвоника» у Болградському центрі реабілітації «Стратегія життя»
..............................................................................................................................................................32
4.3 Участь у навчально-виховальному заході «Книжкова подорож до «Країни мрій»»...............33
4.4 «Всі ми різні , але всі – рівні», « Інваліди серед нас» - єсе учнів Болградського НВК............33
4.5 Аналіз анкетування серед молоді на тему «Чуйність-запорука людяності».............................33
ВИСНОВКИ.............................................................................................................................................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................................................36
ДОДАТКИ................................................................................................................................................38
ВСТУП.
«Ці діти приходять у наше життя,
Сергій Миколин
І ось тепер художник здивував усіх іще одним досягненням. Він відкрив
свою власну картинну галерею і майстерню з виготовлення рам та
оформлення картин, обладнану за останнім словом техніки. Тут
працюватимуть люди у візках, а в просторій залі виставлятимуться твори
самодіяльних та професійних митців-інвалідів.
Щороку до Дня інвалідів у столиці відкривається виставка робіт людей з
обмеженими фізичними можливостями. Кілька днів високі посадовці
милуються картинами, вишивками, різьбленням, вихваляють майстрів, а
потім на весь рік забувають про них. Уже давно професійні й самодіяльні
митці-інваліди мріють про постійно діючий вернісаж, де б вони могли
виставляти і продавати свої роботи. Картинна галерея Дорошенка почасти
може взяти на себе ці функції. [21]
Продає Наталя свої роботи через Фейсбук, де її сторінка за кілька днів стала
страшенно популярною. Підписники не можуть нахвалити художницю,
допомагають із пошуком матеріалів, пропонують свої варіанти візерунків. Та
поки найпопулярнішим розписом залишаються казкові жирафи, які
благородно схиляють свої голови перед поціновувачами прекрасного.[21]
Ваня Анзін – йому лише 12 років, а він уже зриває овації у концертних
залах України та Росії. Ваня Анзін — переможець багатьох міжнародних
конкурсів, навчається у звичайній музичній школі Запоріжжя. І мало хто
здогадується, що хлопчик, який так віртуозно виконує п'єси на ксилофоні, є
інвалідом слуху.
Коли Вані було шість, він сам попросив батька віддати його у музичну
школу. На чому грати, також вибирав сам. До душі припав ксилофон. Коли
хлопчина виходить на велику сцену, у залі навіть не здогадуються, що у
нього порушення слуху, але без спеціального апарата Іван майже нічого не
чує.
Серед різноманіття музичних жанрів йому найбільше до вподоби джаз.
Але сам імпровізувати поки що не пробує. Крім музики, хлопець цікавиться
комп'ютерними іграми та має мрію про спортивний автомобіль. А викладачі
музичної школи пишаються своїм вихованцем і дивуються, як хлопцеві
вдається настільки тонко відчувати музику попри свої обмеження.[21]
Людина може досягти майже всього, незалежно від того — інвалід вона чи
ні. Головне, коли є поруч близькі, друзі та однодумці, які підтримають та
підбадьорювають. Не допомагайте інваліду через жалість чи бажання
спокутувати якусь свою провину. Навчіть його робити так, щоб він без
допомоги стороніх був самостійною та гармонійною людиною.
У Пхьончхані Оксана взяла участь у семи змаганнях і лише один раз вона
не підіймалася на п'єдестал пошани, зайнявши сьоме місце.
Волонтер Болградського
реабілітаційного центру,
Андрєєва Анастасія
учениця 10-В
4.4 «Всі ми різні , але всі – рівні», « Інваліди серед нас» - єсе учнів
Болградського НВК
4.5 Аналіз анкетування серед молоді на тему «Чуйність-запорука
людяності»
ВИСНОВКИ
Виходячи з вище зазначеного, ми дійшли висновку, що в Україні існує
комплекс проблем пов’язаних з інтеграцією дітей-інвалідів в суспільство.
Ставлення суспільства до аномальної дитини є певним мірилом його
цивілізованості. Донедавна питання дитячої аномалії, інвалідності у нас
замовчувалося. Інвалідів намагалися ізолювати від суспільства в спеціальних
закладах. Дитина-інвалід та її близьке оточення опинялися сам на сам зі
своєю бідою.
Перебуваючи в умовах інтернатного закладу або на вихованні у сім’ї,
діти-інваліди та їх сім’ї деякою мірою ізольовані від суспільства і позбавлені
можливості вести повноцінний образ життя у відкритому середовищі, яке аж
ніяк не відповідає їхнім особливим потребам.
З роками повільна і непинна гуманізація суспільної свідомості, а також
досягнення в різних галузях науки і техніки поставили питання про
необхідність інтеграції людей з психофізичними вадами, як соціальної групи,
з рештою суспільства, тобто про їхню соціальну реабілітацію.
Провідним компонентом соціальної роботи з даною категорією дітей є
формування індивідуальності, її соціалізація з урахуванням потенційних
можливостей і потреб кожної дитини. Побудова взаємозв’язків дитини з
мікро- і макросередовищем, розвиток її збережених психофізичних
можливостей здійснюється шляхом розширення сфери спілкування,
організації дозвілля, творчої та ігрової діяльності, допомоги у
самообслуговуванні і пересуванні, забезпечення ліками і продуктами
харчування, організації оздоровлення.
У даній роботі розглянуті і проаналізовані основні проблеми соціально-
педагогічної реабілітації дітей з обмеженими можливостями, що існують на
рівні суспільства в цілому, пов'язані з регіональними умовами і їхнім
найближчим оточенням.
Ідеї спільного навчання можуть бути використані й у таких формах
роботи як клубі спілкування, творчі лабораторії, ігротеки, літні табори,
гуртки з декоративно-прикладної, художньої та літературної творчості,
дитячі журнали, конкурси і фестивалі художньої творчості, бібліотечне
обслуговування тощо.
Аналізуючи історію розвитку соціальної реабілітації і її сучасний етап,
ми прийшли до висновку, що спільне навчання дітей-інвалідів і їх здорових
одноліток повинно стати пріоритетним у педагогічній практиці. Це у свою
чергу потребує наукового розвитку ідеї спільного навчання, розробки
концепцій, методик роботи педагогічних колективів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: Навчальний
посібник. – Вид. 3-те, доп. та переробл. – К.: Атіка, 2006. – 380 с.
2. Бондар В., Одинченко Л., Постовойтов Є.. Благодійна діяльність як
передумова розвитку суспільної допомоги дітям з психофізичними вадами. //
Дефектологія. – 1996. – №4.
3. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист; зб. док. – К.: "Столиця",
1998. – Ч. 1. – 248 с.
4. Закон України «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради
України (ВВР). – 2001. - № 30. – С. 142.
5. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» // Відомості
Верховної Ради України (ВВР). – 2006. - № 2-3. – С. 36.
6. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від
21.06.2001 р. №2558-III // Відомості Верховної Ради, 2001. - №42. – С. 213.
7. Звєрєва І.Д., Іванова І.Б. Концептуальні основи соціального захисту
людей з функціональними обмеженнями.// Інвалід і суспільство: проблеми
інтеграції. – К., 1995. – С. 4-10.
8. Іванова І.Б. Організація соціально-педагогічної та психологічної
допомоги інвалідам у системі соціальних служб для молоді // Інвалід і
суспільство: проблеми інтеграції. – К., 1995. – С. 28-32.
9. Капська А.Й. Соціальна робота : Навчальний посібник. – Київ: Центр
навчальної літератури, 2005. – 328 с.
10. Кизименко Л.Д., Бєдна Л.М. Словник-довідник соціального
працівника (для студентів та соціальних працівників) : Мініглосарій. – Львів:
ДЦ МОУ, 2000. – 67 с
11. Лукашевич М.П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи :
Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: МАУП, 2003. – 168 с.
12. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка : Навчальний посібник. – К.:
Кондор, 2005. – 560 с.
13. Про становище інвалідів України та основи державної політики щодо
вирішення проблем громадян з особливими потребами : Державна доповідь.
– К. : Соцінформ, 2002. – Ст. 160.
14. Соціально-психологічна робота з дітьми та молоддю з обмеженими
можливостями. – К.: Держсоцслужба, 2005. – 108 с.
15. Соціальна робота в Україні : Навч. посібник за ред.. І.Д. Зверевої,
Г.М. Лактіонова. – Київ, 2003. – 254 с.
16. Соціальна робота: технологічний аспект : Навч. посіб. / За ред.. А.Й.
Капської. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.
17. Соціальна реабілітація молоді з обмеженою дієздатністю // За
загальною редакцією Толстоухової С.В., Пінчук І.М. – К.: УДЦССМ, 2000. –
184 с.
18. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю з обмеженими
функціональними можливостями / За ред А.Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2003.
– 146 с.
19. Теорії і методи соціальної роботи : Підручник для студентів вищих
навчальних закладів / За ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. – К.:
Акедемвидав, 2005. – 328 с.
20. Технології роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних
служб для молоді: Методичний посібник / С.В. Толстоухова, О.О. Яременко,
О.В. Вакуленко та ін. – К.: ДЦССМ, Державний ін-т проблеми сім’ї та
молоді, 2003. – 88 с.
21. https://wikipedia.ua.com
22. https://uamodna.com
ДОДАТКИ
«Про сприяння
«Про пенсійне
соціальному
забезпечення»
Основні становленню та
Бондаренко Олена
Єсе на тему:“Інваліди серед нас. Хто вони?”
Макарова Єлизавета
Єсе на тему: « Особливі потреби»
Серед нас живуть люди – насамперед діти – про існування яких ми добре
знаємо, але не любимо помічати, наскільки воно проблемне. Бо допомогти їм
несила, через значно складніші культурні та соціальні установки. Це люди зі
спеціальними потребами, фізично й інтелектуально обмежені, особливі.
Мушат Єлизавета