Латынь и медиа

Національний університет «Одеська юридична академія»
ПЕТЛЮЧЕНКО Н. В., МОРОШАНУ Л. І.,

ТОМЧАКОВСЬКА Ю. О., ЧЕРНЯКОВА В. О.,
ПАЛЬЦЕВА В. В., ФОКША Ю. О., ЗАЙЦЕВ О. М.
LINGUA LATINA & MEDIA

Латинська мова для журналістів
Підручник
За ред. Л.І. Морошану
Одеса
Фенікс
2017
УДК 811.124 (075.8):070 Non tam praeclarum est scire latine, quam turpe nescire.
П296 Знання латини не так гідно хвали, як її незнання гідно ганьби.
(Цицерон)
Рекомендовано на засіданні Ради Національного університету
«Одеська юридична академія», протокол № 8 від 20.05.2017 р.
ВСТУП
Рецензенти:
Кузнєцова Тетяна Василівна – декан факультету журналістики, доктор наук Мета цього посібника - навчання майбутніх журналістів основам
із соціальних комунікацій, професор; латинської мови, вивчення фразеологічних багатств латинської мови,
Зінченко Олена Сергіївна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри ознайомлення з історією красномовства Давнього Риму, тобто надання
іноземних мов Одеської національної академії харчових технологій. студентам знань та навичок з латинської мови, які надалі допоможуть їм
використовувати ці знання у своїй професійній діяльності. Посібник
Петлюченко Н. В., Морошану Л. І., Томчаковська Ю. О..
даної тематики публікується вперше.
П 296 LINGUA LATINA & MEDIA = Латинська мова для журналістів: навч. посібн. /
Н.В. Петлюченко, Л.І. Морошану, Ю.О. Томчаковська, Даний підручник з латинської мови розраховано на студентів, які
В.О. Чернякова, В.В. Пальцева, Ю.О. Фокша, О.М. Зайцев / за ред. навчаються за спеціальністю 6.030301 «Журналістика»; крім того, він
Л.І. Морошану – Одеса : Фенікс, 2017. – 400 с. може буті також використаним на заняттях зі студентами філологічних
спеціальностей. Підручник створено на підставі «Робочої програми з
ISBN 978-966-928-165-4 навчальної дисципліни «Латинська мова» для підготовки бакалаврів в
Підручник з латинської мови розраховано на студентів, які навчаються за галузі знань 0303 «Журналістика», напряму підготовки 6.030301
спеціальністю 6.030301 «Журналістика». Навчальний курс складається з 15 тем, кожна з «Журналістика», затвердженої на засіданні кафедри германських та
яких містить наступні розділи: «Граматика», «З історії ораторського мистецтва у
Давньому Римі», «Афоризми, цитати, крилаті вислови».
романських мов, протокол від «30» червня 2016 року № 12, та схваленої
Розділи «Граматика», «З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі», навчально-методичною радою НУ «ОЮА», протокол від «29» серпня
«Афоризми, цитати, крилаті вислови», «Короткий латинсько-український словник», 2016 року № 8.
«Індекс афоризмів, цитат та крилатих висловів, ужитих у підручнику», таблиці Навчальний курс складається з 15 тем, кожна з яких включає
«Відмінювання найуживаніших латинських дієслів» підготовлені доцентом Морошану наступні розділи: «Граматика», «З історії ораторського мистецтва у
Л.І. Тема «Походження латинської абетки» підготовлена викладачем Черняковою В.О.
Граматичні вправи до тем та тексти для перекладу розроблені викладачем Фокшою
Давньому Римі», «Афоризми, цитати, крилаті вислови». Розділ
Ю.О. Завдання для самостійної роботи підготовлені викладачами Зайцевим О.М. і «Граматика» включає теорію із зразками відмінювання, граматичні
Пальцевою В.В. вправи, фрази для читання з перекладом, вправи з перекладу фраз з
української мови на латинську, нові слова. Вивчення латинської мови
УДК 811.124 (075.8):070 здійснюється по усім аспектам вивчення іноземної мови: оволодіння
ISBN 978-966-928-165-4
фонетикою, орфографією, граматикою, лексикою; засвоєння техніки
© Петлюченко Н.В., 2017
© Морошану Л.І., 2017 читання, вивчення латинських крилатих фраз и висловів. Система
© Томчаковська Ю.О., 2017 завдань передбачає активізацію самостійної перекладацької діяльності
© Зайцев О.М., 2017 студента, чому сприяють завдання для самостійної роботи та тексти для
© Пальцева В.В., 2017 перекладу.
© Фокша Ю.О., 2017
© Чернякова В.О., 2017
4 Петлюченко Н. В., Морошану Л. І., Томчаковська Ю. О.
Даний підручник може бути використаний і як довідковий посібник Vox audita perit, littera scripta manet.
- у другій частині підручника є додатки: «Короткий латинсько- Почутий голос вмирає, написана буква залишається.
український словник», «Індекс афоризмів, цитат та крилатих висловів,
ужитих у підручніку», таблиці «Відмінювання найуживаніших
латинських дієслів». Тема 1.
Навчальний курс з латинської мови спрямований на формування
всебічно освіченого фахівця - журналіста з метою ефективного  Латинська абетка та її походження.
функціонування у культурному розмаїтті навчального та професійного
 Голосні букви та j.
 Зміна кількості гласного за фонетичних причин.
середовища.
 Дифтонги і диграфи.
Автори висловлюють свою глибоку вдячність високошановним
 Поєднання букви j з голосними a, e, o, u.
рецензентам – Кузнєцової Тетяні Василівні, декану факультету
 Приголосні букви.
журналістики, доктору наук із соціальних комунікацій, професору і  Сполучення приголосних з голосними.
Зінченко Олені Сергіївні, кандидату філологічних наук, доценту кафедри  Сполучення приголосних.
іноземних мов Одеської национальной академии харчових технологій.  Наголос.
Автори висловлюють свою безмежну вдячність завідуючій кафедри  Поділ на склади. Відкриті та закриті склади.
іноземних мов № 2 Національного університету «Одеська юридична  Ораторське слово в античному Римі.
академія» професору, доктору філологічних наук Наталії Володимирівні  Афоризми, цитати, крилаті вислови Вергілія.
Петлюченко за ідею створення даного підручника, загальне керівництво
ходом його написання та моральну підтримку.
І. Граматика
ЛАТИНСЬКА АБЕТКА ТА ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ

Латинська абетка містить 25 літер:
накреслення назва вимова накреслення назва вимова

A, a а [а] N, n ен [н]
B, b бе [б] O, o о [о]
C, c це [ц/к] P, p пе [п]
D, d де [д] Q, q ку [к]
E, e е [э] R, r ер [р]
F, f еф [ф] S, s ес [с/з]
G, g ґе [ґ] T, t те [т]
H, h гха [гх] U, u у [у]
I, i і [і] V, v ве [в]
J, j йот (йота) [й] X, x икс [кс]
K, k ка [к] Y, y ипсилон [и]
L, l ель [ль] Z, z зета (зет) [з]
M, m ем [м]
6 Петлюченко Н. В., Морошану Л. І., Томчаковська Ю. О. LINGUA LATINA & MEDIA. Латинська мова для журналістів 7
Походження латинської абетки. В V ст. до н.е. латинська так утворилася латинська G. Літера G увійшла до абетки близько 234
мова (самоназва Lingua Latina) була однією з багатьох італійських мов, до н. е. з ініціативи Спурія Карвілія (Spurius Carvilius), який помістив
поширених у центральній частині Італії. Латина використовувалася в її на місце скасованої Z, проте не завжди рахувалася, оскільки її
області, відомій за назвою Лацій (сучасна назва – Лаціо). Найбільш ранні розглядали як C з діакритичним знаком. Тож класична абетка
написи латинською мовою датуються VI ст. до н.е. і зроблені з складалася з 20 літер:
використанням алфавіту на основі етруського письма. A B C D E F (G) H I K L M N O P Q R S T V X
Латинська абетка походить від етруського алфавіту, заснованого, в Із появою потреби в транслітерації запозичуваних грецьких слів
свою чергу, на одному з аріантів західного (південноіталійського) запроваджено грецькі літери Y (іпсилон) та Z (дзета) на початку 1 ст.
грецького алфавіту. Латинська абетка усамостійнилася приблизно в VII до н. е. для відтворення невластивих латинській мові звуків. Згодом
столітті до н. е. Архаїчна латинська абетка мала 21 літеру: специфічна вимова цих звуків втратилась, однак літери залишилися в
АBCDEFZHIКLMNOPQRSTVX ужитку, вказуючи на грецьке походження слова. Таким чином
Латинська літера C походить з архаїчного написання постала абетка з 23 знаків:
грецької гамми, у такому значенні вона збереглася в традиційних ABCDEFGHIKLMNOPQRSTVXYZ
скороченнях римських особистих імен Гай і Гней — C, Cn. Імператор Клавдій безуспішно намагався додати до латинського
У IV–III століттях до н. е. написання літери K поступово змінилося алфавіту знаки для звуків oe (як у слові Phoebus), ps / bs (за аналогією
до вигляду C і таким чином збіглося з написанням колишньої грецької з грецькою мовою), а також v — на відміну від u (в класичному
гамми. Літера C стала передавати звук «к», а з пізньоантичного часу — латинському алфавіті літера V використовувалася для двох звуків,
звук «ц» перед «е», «і». У архаїчному грецьком письмі дігамма F U і V). Після смерті Клавдія «Клавдієві літери» були забуті.
відповідала звукові «в», в латинському письмі вона стала відповідати На рубежі II–I століть до н. е. виробився каліграфічно
звукові «ф». досконалий вид епіграфічного письма для особливо важливих
Дзета Z була офіційно вилучена з латинського письма цензором 312 написів. Латинське письмо епіграфічних пам'яток також називають
року до н. е. Аппієм Клавдієм, оскільки вийшла з ужитку в зв'язку зі монументальним, квадратним або лапідарним. Проте у щоденному
зміною інтервокального «з» на «р». Літера H (грецька «ета»), що в житті римляни використовували курсивний скоропис. Епіграфісти
західногрецькій абетці передавала придих, збереглася в латинській абетці виділяють часом ще один вид латинського письма — актуарне, що є
з тим же значенням. письмом документів. Особливий вид латинського письма виник
Від грецької коппи (Ϙ) походить латинська літера Q. Грецькі літери у III столітті в Північній Африці — так зване унціальне письмо
Θ («тета»), Φ («фі») та Ψ («псі») використовувалися в латинському (тобто гачкувате).
письмі на позначення цифр 100, 1000 та 50. Літера K («каппа») спершу Давні римляни використовували тільки великі форми літер; сучасні
мала розімкнене написання. Так вона виглядає на написі на стелі малі літери з'явилися на рубежі античності і Середньовіччя, так само, як
римського Форуму. знаки пунктуації та діакритичні знаки. Загалом у своєму сучасному
З часом К набула вигляду C й таким чином збіглася з третьою вигляді Латинська абетка оформилася близько 800 року н. е.
літерою абетки, що передавала звук «г». Окрім того C у написах IV–III У Новий час відбулася диференціація складових і нескладових
століття позначала звуки «к» та «г». Тож з метою впорядкування варіантів літер I та V (I / J і U / V). Регулярне вживання літер J
написання цих звуків до гамми C додали вертикальний штрих знизу — (на відміну від I), U (на відміну від V і W) закріпилося тільки в епоху
Відродження, їх до латинської абетки запровадив гуманіст Петрус ЗМІНА КІЛЬКОСТІ ГЛАСНОГО

Рамус. Таким чином алфавіт розширився до 25 літер: ЗА ФОНЕТИЧНИХ ПРИЧИН
Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp 1. Довгий гласний скорочується:
Qq Rr Ss Tt Uu Vv Xx Yy Zz а) перед іншим голосним;
Приблизно в той самий час, лише в північній Європі диграф VV став б) в кінцевому складі багатоскладного слова перед приголосним, крім s;
вважатися окремою літерою, що використовується на письмі в) в односкладових словах перед m, t;
у германських мовах. Англійський алфавіт з 26 літер, який зафіксовано г) перед nt, nd.
на клавіатурі сучасних комп'ютерів і телефонів також має Ww: 2. Короткий голосний подовжується перед nf, ns, nx, nct.
Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp ДИФТОНГИ І ДИГРАФИ
Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz Дифтонг - це складний голосний, що складається з двох елементів, що
Проте, коли говорять про алфавіт власне латинської мови, а також утворюють один склад. У латинській мові є два дифтонги:
романських мов, то W найчастіше не включають до складу літер (тоді au [aў1/ав] Augustus, i m Август
латинський алфавіт складається з 25 літер). eu [еў/ев] Europa f [еўропа/ Европа] Європа
У часи Середньовіччя в скандинавських та англійському алфавітах Диграф - це складовий письмовий знак, що складається з двох літер і
використовувалася рунічна буква þ (назва: thorn) для звуку [θ] (як в позначає один звук. У латинській мові два диграфи, які прирівнюються
сучасній англійській на початку слова thing), проте пізніше вона вийшла до довгих голосних:
з ужитку. Зараз thorn використовується тільки в ісландському алфавіті. ае [е] Aemilia, ae Емілія
Починаючи з епохи Раннього Середньовіччя латинська абетку стали ое [е] foedus m [федус] договір
пристосовувати для більшості мов Європи, а пізніше — для низки
мов Африки, Америки та Азії. Зазвичай відповідні національні абетки ПОЄДНАННЯ БУКВИ J З ГОЛОСНИМИ A, E, O, U
послуговуються діакритичними знаками, диграфами або додаковими ja [я] Janus, i m Янус, дволикий бог початку, воріт, кордонів
літерами, щоб відтворити властиві мові звуки. je [йe] jecur, ŏris n печінка
Таким чином усі інші додаткові знаки сучасних латинських jo [йо] jocus, i m жарт, гострота
алфавітів походять від зазначених вище 26 літер у поєднанні з ju [ю] Julius, i m Юлій
діакритичними знаками або використовуються лігатури (як німецька
літера ß, есцет, що походить з готичної лігатури літер S і Z). Якщо в поєднаннях ае, ое над другою літерою стоїть знак
довготи, стислості або дві точки, кожен звук вимовляється окремо:
ГОЛОСНІ БУКВИ ТА J
aёr [аер] повітря, poēma [поема] поема.
Вимова латинських голосних відповідає вимові голосних в Поєднання eu в кінці слова перед приголосними m, s дифтонга не
українській мові.Голосні можуть бути довгими або короткими. Довгота утворює і вимовляється роздільно: aureum [аўреум/авреум] золото.
позначається рискою (ā), короткість - дужкою (ă). В даний час на вимову
голосного його довгота або короткість не впливає.
1
У транскрипції символ [ў] позначає неслоговий звук [у].
Виняток становлять слова грецького походження: Alceus Букви v і j не вживалися в класичній латині. Приголосні звуки, що
[альцеўс/альцевс] Алкей. позначаються ними, передавалися, відповідно, буквами u та i: uenio
замість, venio йти, ianua замість janua двері.
ПРИГОЛОСНІ БУКВИ
З великої літери пишуться власні імена та похідні від них
С перед звуками [і], [е], тобто перед буквами e, i, y, диграфами прикметники і прислівники: Latium Латій, Latinus латинський, Latine
ae, oe вимовляється як [ц]: centum [центум] сто, circus [циркус] коло, латиною.
цирк; Cyprus [ципрус] Кіпр, caelum [целум] небо, coena [цена] обід,
Caesar Цезар. СПОЛУЧЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ З ГОЛОСНИМИ
Перед голосними а, о, u, перед приголосними і в кінці слова с Поєднання ti вимовляється перед голосним як [ці]: natio [націо]
звучить як [к]: carmen [кармен] пісня, вірш, color [кол’ор] колір, народ, Latium [ляціум] Латій, перед приголосним як [ті]: Latinus
clarus [кларус] ясний, світлий, credo [кредо] я вірю, nunc [нунк] [лятінус] латинський.
зараз. Після s, t, х, а також на стику основи і формотворного закінчення
H вимовляється як білоруське або українське [гх] (фрікатівние): поєднання ti читається як [ті]: bestia [бестія] тварина, Attius [аттіус]
herba f трава, homo m людина. Аттій, mixtio [мікстіо] я змішую, dentium [дентіум] зубів (род. відм. мн.).
K зустрічається дуже рідко: в слові Kalendae f календи (перший Якщо голосний i в поєднанні ti є довгим, воно також читається як
день кожного місяця у римлян); в словах латинського походження: [ті]: totīus [тотіус] цілий.
Kalium калій, а також в скороченнях. Поєднання su перед голосним, з яким воно утворює один склад (як
L вимовляється м'яко - як [ль] - перед голосними і правило, перед голосними а, е), вимовляється як [св]: sua-vis [свавіс]
приголосними: lac молоко, lex закон, laevus лівий, salve благополучно. солодкий, але: su-us [суус] свій.
Q вживається тільки в поєднанні з u; поєднання qu перед Сполучення ngu перед голосним вимовляється як [нгв]: lingua [лінгва].
наступним голосним вимовляється як [кв]: quando коли, quartus
четвертий, qualis який. СПОЛУЧЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
S між двома голосними вимовляється як [з]: Asia Азія, rosa В запозичених з грецької мови словах зустрічаються сполучення
троянда. Часто (але непослідовно) літера s вимовляється як [з] в приголосних з літерою h:
поєднаннях sm, ns, якщо стає поряд з голосною: plasma плазма, ch [х] charta [харта] папір
censor цензор (але: sensus [сенсус] почуття, insula острів). В інших sch [сх] schola [схола] школа
випадках (перед приголосним, на початку і в кінці слова), а також в ph [ф] philosophia філософія, Philippus Філіп
словах грецького походження і на стику приставки і кореня вона th [т] theatrum театр, Theseus Тезей
вимовляється як [с]: sanctus святий, scala сходи, scribo пишу, sol rh [р] rhetor ритор «вчитель риторики», Rhenus Pейн
сонце, secrēto таємно, philosophia філософія.
Примітки:
Z зазвичай зустрічається в словах грецького походження і
1. Сполучення rh, th на стику морфем читаються окремо: achlor-
вимовляється як [з]: oryza рис. У слові Zincum цинк позначає звук [ц].
hydria [ахл’оргідріа] ахлоргидрия.
Х між голосними вимовляється як [кз]: еxemplar зразок, оригінал, в
2. Поєднання ch вживається в двох словах латинського походження:
інших випадках вимовляється як [кс]: vox голос, слово; Xerxes [Ксерксес]
pulcher красивий, Gracchus Гракх.
Ксеркс (перський цар).
НАГОЛОС г) між двома приголосними (крім сполучень muta cum liquĭda): sil-va ліс;
Наголос в латинській мові класичного періоду був музичним, д) перед поєднанням qu: an-ti-quus давний;
тонічним, тобто полягав в підвищенні тону при проголошенні ударного е) перед поєднанням проривних p, b, d, t, g, c з сонорними r/l
складу, якщо він був довгим. До 5 ст. н. е., після втрати кількісних (сполученням muta cum liquĭda): ca-pra коза;
відмінностей між голосними, характер латинського наголосу змінився: ж) при наявності груп з трьох і більше приголосних поділення на склади
він став силовим, як в українській мові. проходить всередині групи, при цьому поєднання qu і поєднання
1. У словах, що складаються з двох і більше складів, наголос ніколи не проривних p, b, d, t, g, c з сонорними r/l не розділяються: cas-tra табір,
ставиться на останньому складі. У двоскладових словах наголос падає на junc-tus з'єднаний, mons-tro показувати;
перший склад. У словах, що складаються з трьох і більше складів, місце з) приголосний j між голосними позначає два звуки [йй], які відносяться
наголосу визначається за передостаннім складом. до різних складах: major [maj-jor] більший, старший;
2. Наголос ставиться на передостанній склад, якщо він містить: і) префікс виділяється у окремий склад: in-scri-bo вписувати.
а) довгий голосний (тобто голосний, довгота якого позначена знаком 2. Склади бувають відкритими і закритими. Відкритий склад
довготи), дифтонг або диграф: natūra [нату'ра] природа, Argonautae закінчується на голосний або дифтонг (sae-pe часто), закритий - на
[аргонаў'те] аргонавти, Lacaena [ляце'на] спартанка; приголосний (pas-sus крок).
б) голосний, що стоїть перед двома і більше приголосними, а також перед
буквами x, z: argumentum доказ, correxi я виправив, oryza [орі'за] рис. Завдання
3. Наголос ставиться на третій склад від кінця, якщо передостанній
склад містить: 1) Прочитайте латинські слова і словосполучення, поясніть
а) короткий голосний, який стоїть перед поєднанням проривних b, p, d, t, постановку наголосу. Переведіть дані слова:
c з сонорними l/r (так зване сполучення muta cum liquĭda «німий з  Aegyptus, aera, centum, civis, clarus, domus, Etruria, filia, herba, homo,
плавним»): arbĭtri [а'рбітрі] судді (наз. відм. мн.); honestus, janua, Julius, locus, Minerva, philosophia, propinquus,
б) короткий голосний, який стоїть перед сполученнями qu, ch, ph, rh, th: quamquam, quartus, qui, quae, quod, ratio, responsum, rex, sanguis,
relĭquus [ре'ліквус] решта, elĕphas [е'лефас] слон. secundus, terra, testamentum, Theseus, triumphus, usus, Vergilius, vita;
в) короткий голосний (позначений знаком стислості): arbĭter [а'рбітер]  anĭmus, aquĭla, arbĭter, atŏmus, Caucăsus, decĭmus, Gallĭcus, gemĭnus,
суддя; Juppĭter, popŭlus, Rubĭco, saecŭlum, tabŭla,
г) голосний, що стоїть перед іншим голосним: justitia [юсті'ціа]  amīca, Athēnae, collēga, cotidiānus, Eurōpa, humānus, imperātum,
справедливість. Latīnus, poēta, praefātus, quā, regīna, senātus.
2) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:
ПОДІЛ НА СКЛАДИ. Ab inītio. З виникнення, з початку.
ВІДКРИТІ ТА ЗАКРИТІ СКЛАДИ Acta est fabŭla. Виставу закінчено. (Светоній в «Житті дванадцяти
цезарів» пише, що імператор Август в свій останній день запитав друзів,
1. Поділ на склади проходить:
чи знаходять вони, що він «добре зіграв комедію життя»).
а) між двома голосними: du-o два; Aut Caesar, aut nihil. Або Цезар, або ніщо. (Імператор Калігула
б) між дифтонгом або диграфом та окремим голосним: Gnae-us Гней; пояснював свою непомірну марнотратство тим, що «жити треба або у
в) перед окремим приголосним (крім qu; см. п. "д"): fi-li-a дочка; всьому собі відмовляючи, або як Цезар»).
Ad hoc. «Для цього», спеціально для цього випадку. дихаю, сподіваюся. Прийшов, побачив, переміг. З виникнення, з початку.
Ad littĕram. Буквально. Третього не дано. Фактично, насправді. Формально. Через терни до
Alma mater. «Мати, яка годує» (традиційне образна назва навчальних зірок. Юридично, по праву.
закладів, частіше вищих).
Curricŭlum vitae (C.V.) букв. «Шлях життя» (резюме, життєпис,
біографія). Нові слова
De facto. Фактично, насправді.
Docendo discĭmus. Навчаючи, ми вчимося самі (Сенека, «Листи»). Aegyptus, i f Єгипет
Dum spiro, spero. Поки дихаю, сподіваюся (що відноситься до нового aera, ae f ера
часу формулювання думки, яка зустрічається у Цицерона в «Листах до amīca, ae f подруга
Аттика» і у Сенеки в «Листах»). anĭmus, i m дух, душа
Dе jure. Юридично, по праву. aquĭla, ae f орел
Nota bene! (NB!). «Запиши добре», зверни увагу (позначка, що служить arbĭter, tri m суддя
для того, щоб звернути увагу на якусь особливу примітну частину Athēnae, ārum f Афіни
тексту). atŏmus, i f неподільне, атом
Nulla dies sine lineā. Ні дня без рядка (вживається в «Природній історії» Caucăsus, i m Кавказ
Гая Плінія Цецилія Старшого). centum сто
Per aspera ad astra. Через терни до зірок. civis, is m, f громадянин, громадянка
Pro forma. Формально. clarus, a, um відомий, знаменитий, світлий, ясний
Quo vadis? Куди йдеш? Камо грядеши? (Євангеліє від Іоанна; слова, з collēga, ae m товариш, колега
якими Петро звернувся до Ісуса). cotidiānus, a, um щоденний
decĭmus, a, um десятий
Scientia est potentia. Знання - сила (афоризм, заснований на
domus, us f будинок
висловлюванні Ф. Бекона).
Etruria, ae f Етрурія, область на узбережжі Італії між Тибром,
Tertium non datur. Третього не дано; третього немає (формулювання
Тірренським морем і Апеннінами
одного з чотирьох законів мислення - закону виключеного третього у Eurōpa, ae f Eвропа
формальній логіці). filia, ae f дочка
Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (за свідченням Плутарха в Gallĭcus, a, um галльський
«Порівняльних життєписах», цією фразою Юлій Цезар повідомив в листі gemĭnus, a, um подвійний, парний, подібний
до свого друга Аминта про перемогу в битві при Зеле). herba, ae f трава, зілля
Veto. Забороняю. homo, ĭnis m людина
3) Переведіть на латинську мову:Для цього. Запиши добре, зверни honestus, a, um чесний, почесний
увагу. Мати, яка годує (традиційне образна назва навчальних закладів). humānus, a, um людський, освічений
«Шлях життя» (резюме, життєпис, біографія). Буквально. Забороняю. imperātum, i n наказ
janua, ae f двері
Знання сила. Гра скінчилась. Куди йдеш? (Євангеліє від Іоанна). Або
Julius, a, um Юліїв, юліанський
Цезар, або ніщо. Ні дня без рядка. Навчаючи, ми вчимося самі. Поки
Juppĭter, Jovis m Юпітер, верховний бог римлян
Latīnus, a, um латинський ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі

locus, i m місце, місцевість (pl .: m loci окремі місця, уривки з книг; n
loca місця, пов'язані один з одним, місцевості, області)
Minerva, ae f Мінерва, римська богиня розуму, наук, ремесел ОРАТОРСЬКЕ СЛОВО В АНТИЧНОМУ РИМІ
philosophia, ae f філософія
poēta, ae m поет Ораторське слово в античному Римі мало величезний вплив на всі
popŭlus, i m народ
сфери суспільного життя. За свідченням Цицерона, в республіканському
praefātus, a, um вищесказане, вищезгаданий
Римі на людину, що володіє словом, дивилися, як на бога. «Є два
propinquus, a, um близький
quā де мистецтва, - говорив Цицерон, - які можуть поставити людину на
quamquam хоча найвищий рівень пошани: одне - мистецтво полководця, інше -
quartus, a, um четвертий мистецтво гарного оратора».
qui, quae, quod який, -а, -е; хто, що; qua de causa за якою (цієї) Республіканський Рим вирішував свої державні справи дебатами в
причини, тому народних зборах, сенаті та суді, де міг виступити кожен вільний
ratio, ōnis f розрахунок, розум, спосіб, теорія, образ громадянин. Тому володіння словом було необхідною умовою для
regīna, ae f цариця римлянина, який бажав брати участь в управлінні державою. «Мистецтво
responsum, i n відповідь промови, - говорить Плутарх, - як би друге тіло, знаряддя, незамінне для
rex, regis m цар чоловіка ...».
Rubĭco, ōnis m Рубікон, річка на кордоні між Умбрією і Галлією Ораторське мистецтво, вигодуване римської політичним життям,
Цизальпинською (в 49 р. до н.е. її перейшов Цезар, який вирішив покладене в основу освіти римського громадянина, пов'язане і з правом, і
почати громадянську війну) з літературою, найбільш повно втілює в собі римський національний
saecŭlum, i n століття, покоління, епоха характер. Політика і право завжди були римлянину ближче, ніж
sanguis, ĭnis m кров мистецтво і література. Інтенсивна суспільне життя в Римі часів
secundus, a, um другий, наступний, сприятливий, вдалий республіки як можна більш сприяло розвитку ораторського мистецтва, а
senātus, us m сенат відносна свобода слова - його широкому поширенню. Тацит, аналізуючи
tabŭla, ae f таблиця, табличка, дошка, карта, картина причини занепаду красномовства в імператорському Римі, в «Діалозі про
terra, ae f земля, країна; terrā marīque на суші і на морі оратора» дуже виразно говорить про ту пристрасну зацікавленість, яку
testamentum, i n заповіт
народ за часів республіки виявляв до виступів ораторів в судах, що
Theseus, i m Тезей
проходили при зібранні всього Риму, в дискусіях в народних зборах, де
triumphus, i m тріумф, перемога
usus, us m вживання, звичка, досвід оратора запалювала вже сама можливість «безперешкодно зачіпати
Vergilius, i m Вергілій, римський поет всякого, хоч би могутній він не був».
vita, ae f життя Поряд з суспільно-політичними причинами, іншою важливою
обставиною, що впливала на його розвиток, був грецький вплив, що
особливо посилився після встановлення панування Риму над грецьким
  світом. Процес засвоєння і переробки грецької культури в Римі проходив
в боротьбі елліністичних і латинських тенденцій в римському
суспільстві. Грецький вплив позначився в різних областях римської 3. Які спільні риси має ораторське мистецтво та національний характер
культури і ідеології, в т.ч. і на розвитку римського ораторського давніх римлян? Що з цього приводу казав історик Тацит?
мистецтва. 4. Яка зовнішня обставина впливала на розвиток красномовства
Виникнувши на національно-римському ґрунті (мова законів, дебати у Давньому Римі?
в суді, сенаті, народних зборах), римське красномовство остаточно 5. Яка внутрішня обставина впливала на розвиток ораторського
розвинулося і оформилося під впливом грецького ораторського мистецтва римлян?
мистецтва. Боротьба елліністичних і латинських традицій в красно- 6. У який період римське ораторське мистецтво досягло вищого
мовстві прийняла форму боротьби між грецькою і латинською школами розвитку?
риторики, яка в кінцевому рахунку відображала існування протилежних 7. Хто був блискучим представником ораторського мистецтва?
політичних таборів в римському суспільстві: консервативно-аристокра- 8. Які риси має так зване парадне красномовство?
тичного та демократичного. Однак, незважаючи на тісний зв'язок красно-
мовства з політичною боротьбою в республіканському Римі, не можна 
механічно пов'язувати певний напрям в риториці з певним напрямком в
політиці.
Найвищого розвитку римське ораторське мистецтво досягло в
останнє століття республіки. Його блискучим представником був Марк ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови
Туллій Цицерон. Але вершина розвитку римського красномовства стала
одночасно і його кінцевою межею. Цицерон був найвидатним і разом з ВЕРГІЛІЙ
тим останнім представником римського класичного красномовства, що Публій Вергілій Марон (Publius Vergilius Maro), дуже часто
досягло в його особі досконалості. В імператорський період під впливом просто Вергілій (70 р. до н.е., Мантуя - 19 р. до н.е., Брундізій) - один
інших соціальних умов склався вже зовсім новий тип красномовства, з найбільших поетів Давнього Риму та один із найвизначніших поетів
який не мав вже колишнього впливу. античної літератури, автор епосу «Енеїда», в якому оспівує
Встановлення принципату призвело до знищення демократичних легендарне походження римського народу.
свобод, що поступово звело нанівець чисто політичне красномовство.
Судове красномовство, зосередившись на розгляді цивільних і Крім наведених у вправах, вкажемо деякі найбільш відомі афоризми
кримінальних справ, позбулося того напруження пристрастей, яке перш Вергілія:
створювала йому політичне підґрунтя. У той же час нова епоха сприяла Ab Jove principium. Початок від Юпітера (тобто від того, що лежить в
розквіту третього виду красномовства - парадного. Убогість змісту основі всього, від самого важливого)
парадних промов компенсувалась пошуками нових виражальних засобів Ab uno disce omnes. По одному [комусь] судити про всіх.
та перебільшеною увагою до форми висловлювання. Красномовство Agnosco veteris vestigia flammae. Впізнаю сліди колишнього вогню.
стало особливим жанром літератури і грало в ній значну роль. Animo nunc huc, nunc flutuat illud. Душею схиляється то туди,
то сюди.
Дайте відповіді на наступні питання: Ante tubam trepides. Тремтиш ще до голосу сурми [у страху очі великі].
Arcades ambo. Обидва з Аркадії [одного поля ягоди].
1. Яку роль відігравало ораторське слово в античному Римі? Auri sacra fames. Проклята спрага золота.
2. Де у республіканському Римі вирішувалися державні справи? Dicto citius. Швидше слова.
Durate, et vosmet rebus servante secundus. Тримайтеся і бережіться для Omnia vincit amor et nos cedamus amori.
сприятливих часів. Все перемагає любов, і ми підкоряємося любові.
Excolere vitam per artes. Облагороджувати життя мистецтвом. (Вергілій)
Exoriare ultor. Месник з'явиться. [Зло буде покаране].
Fors dicta refutet! Та не збудуться ці слова!
Fugit irreparabile tempus. Біжить безповоротній час. Тема 2.
Furor iraque mentem praecipitat. Лють і гнів розум вражають.
Graviora manent. Труднощі ще попереду.  Граматичні категорії іменників.
Hoc opus, hic labor est. Ось справа, ось в чому труднощі.  Відмінок. Відміна.
Judicium paridis. Третейський суддя.  Словникова форма.
Labor juventuti optimum est obsonium. Праця - найкраща закуска для  1-а відміна іменників.
молоді.  Відмінювання дієслова sum в теперішньому часі
Longo sed proximus intervallo. Поблизу, але на великій відстані. (praesens indicatīvi).
Mulgere hircum. Доїти козла.  Прийменники.
Numero deus impare gaudet. Богу подобається непарне число.  Вплив красномовства на суспільне життя Давнього Риму.
Omnia vincit amor et nos cedamus amori. Все перемагає любов, і ми  Афоризми, цитати, крилаті вислови Горація.
підкоряємося любові.
Saeculorum novus nascitur ordo. Народжується новий ряд століть [про
настання "золотого століття" за передбаченням Сібілли] І. Граматика
Sunt lacrimae rerum. Сльози співчуття.
Timeo danaos et dona ferentes. Боюся данайців, навіть коли дари
ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКІВ
приносять.
Trahit sua quemque voluptas. Кожного тягне своя пристрасть. Латинський іменник (nomen substantīvum) має наступні категорії:
Ubi mel, ibi fel. Де мед, там і жовч. 1. Рід (genus): чоловічий - masculīnum (m); жіночий - feminīnum (f);
Varium et mutabile semper femina. Жінка завжди мінлива і непостійна. середній - neutrum (n).
Vixi et quem dederat cursum fortuna peregi. Я прожив життя і пройшов Іменники, які називають осіб і тварин чоловічої статі, назви вітрів,
шлях, який присвятила мені доля. річок, місяців, відносяться до чоловічого роду.
Переведіть наступні вирази Вергілія на латинську мову: Іменники, які називають осіб і тварин жіночої статі, назви островів,
країн, міст, дерев, чагарників, відносяться до жіночого роду.
Біжить безповоротній час. Богу подобається непарне число. Все Невідмінювані іменники завжди середнього роду.
перемагає любов, і ми підкоряємося любові. Душею схиляється то Деякі іменники можуть бути одночасно чоловічого і жіночого роду,
туди, то сюди. Кожного тягне своя пристрасть. Облагороджувати тобто загального роду (genus commūne): civis m, f громадянин,
життя мистецтвом. По одному судити про всіх. Праця - найкраща громадянка.
закуска для молоді. Проклята спрага золота. Сльози співчуття. 2. Число (numĕrus): однина - singulāris (sg.); множина - plurālis (pl.).
Я прожив життя і пройшов шлях, який присвятила мені доля. Значення деяких іменників в однині та множині розрізняються:
  littĕra sg. буква, littĕrae pl. букви; лист.
Деякі іменники вживаються тільки у множині. Такі іменники СЛОВНИКОВА ФОРМА

називаються plurālis tantum («тільки множина»): arma pl. зброя.
Словникова форма (тобто форма, в якій слово наводиться в
3. Відмінок (casus): словнику) іменників містить:
1. Форму nom. sg.
Латинська 2. Форму gen. sg. (Повністю або в усіченому вигляді для визначення
Укр. назва Скорочення Питання Основні функції
назва
відмінок підмета, основи і відміни іменника; якщо в словнику наводиться тільки
nom. закінчення gen. sg., основа визначається шляхом відкидання
Називний Nominatīvus хто, що? іменної частини
N.
присудка відмінникового закінчення в формі nom.sg.).
відмінок неузгодженого 3. Скорочене позначення роду (m, f, n).
gen. кого, чого,
Родовий Genetīvus означення і непрямого
G. чий?
доповнення
кому, чому,
1-а ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
dat. відмінок непрямого
Давальний Datīvus для кого, для До 1-ої відміни належать іменники жіночого і чоловічого роду, які в
D. доповнення
чого?
gen.sg. мають закінчення -ae: filia, -ае, lingua, -ае, luna, -ае, magistra, -ае,
відмінок прямого
acc. кого, що, куди, potentia, -ае, scientia, -ае, sphaera, -ае, tеrrа, -ае.
Знахідний Accusatīvus доповнення та обставини
Acc. коли?
місця і часу Нечисленні іменники 1-ої відміни чоловічого роду переважно
ким, де, коли, називають народність або професію: persa, ae m перс, agricŏla, ae m
відмінок обставини і
abl. від кого, від
Орудний Ablatīvus
Abl. чого, звідки,
непрямого доповнення землероб, poеta, ae m поет.
як? Закінчення відмінків
voc. відмінок звернення
Кличний Vocatīvus
V. sg. pl.
nom. -a -ae
4. Відміна (declinatio).
gen. -ae -ārum
Латинський іменник має 5 відмін. На практиці відміна dat. -ae -is
визначається по закінченню gen.sg. (для pluralia tantum - по acc. -am -as
закінченню gen.pl.), яке наводиться в словнику після форми nom.: abl. -ā -is
voc. = nom. = nom.
відміна gen. sg. Кінцевий звук основи Приклад

Зразок відміни tеrrа, ae f земля (основа: tеrrā-)
1 -ae -ā vita, ae f життя
2 -i -ŏ/-ĕ lupus, i m вовк відмінки Singulāгis Plurālis
3 -is согласн. /-ĭ lex, legis f закон Nom, Vос. tеrră tеrrae
4 -ūs -ŭ usus, ūs m використання Gen. tеrrae tеrrārum
Dat. tеrrae tеrrīs
5 -ei -ē res, rei f річ
Acc. tеrram tеrrās
Тип відміни обумовлений звуком, на який закінчувалася Abl. tеrrā tеrrīs
історична основа іменника.
ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛОВА ESSE Два прийменника вживаються і з accusatīvus (іменник відповідає на

В ТЕПЕРІШНЬОМУ ЧАСІ (PRAESENS INDICATĪVI) питання «куди?»), і з ablatīvus (іменник відповідає на питання «де?»):
Дієслово esse (бути, бути, існувати, перебувати) в in – в
теперішньому часі дійсного способу відмінюється наступним чином: sub – під
Два прийменника вживаються з genetīvus постпозитивно (тобто
особа sg. pl. ставляться після слова, до якого відносяться):
1 sum я є sumus ми є gratiā - для, заради, через
2 es ти є estis ви є causā - для, заради
3 est він, вона, воно є sunt вони є
На питання "куди?" назви населених місць жіночого роду
У латинській мові наявність дієслова-зв'язки в реальному часу вживаються в знахідному відмінку без прийменника: Romam у Рим.
обов'язкове: Roma est in Italiā. Рим - в Італії.
ПРИЙМЕННИКИ
Завдання
Латинські прийменники вживаються з трьома відмінками:
accusatīvus, ablatīvus, genetīvus. 1) Переведіть на рідну мову і провідміняйте:
Більшість прийменників вживається з accusatīvus (вимагають, filia, insŭlа, lingua, luna, magistra, potentia, scientia, sphaera, tеrrа.
щоб іменник після них стояв в accusatīvus): 2) Переведіть на рідну мову наступні латинські граматичні терміни:
ad - до, до inter - між, посеред, серед ablatīvus, accusatīvus, casus, datīvus, declinatio, feminīnum, genetīvus, genus,
adusque - аж до intra - всередині genus commune, masculīnum, neutrum, nomen substantīvum, nominatīvus,
adversus - проти, до, навпаки juxta - біля numerus, plurālis, plurālis tantum, singulāris, vocatīvus.
ante - перед per - через, крізь 3) Визначте відмінникову форму іменників, утворіть nom. sing.: stellā,
apud - у, при, в присутності, перед post - позаду, за, після stell-am, stell-as, stell-ārum; caus-is, caus-ae, caus-am.
circa - навколо praeter - перед 4) Переведіть на латинську мову: на землі, на землю; в Італії, в Італію;
circum - навколо prope - поблизу, близько від
в ліс, в лісі; на острів, на острові; в ліси, на острови; в лісах, на островах.
contra - проти propter - біля, біля, через
5) Прочитайте речення, випишіть словникові форми і визначте
extra - поза supra - над, на
infra- під trans - через, на ту сторону граматичну форму (відміна, число, відмінок) іменників, переведіть
речення: In lunā non est vita. In silvis sunt bestiae. In tеrrā et in aquā est vita.
Minerva est dea рugnārum. Roma est in Italiā. Теrrа est sphaera. Aetna est non
Частина прийменників вживається з ablatīvus:
procul ab orа Siciliae. Diāna est dea silvārum, praetereā dea lunae est. In oris
a, ab, abs - з, від de - с, від, з Siciliae coloniae Graeciae sunt. Non рrocul ab оrа Siciliae est Аеtna. Sicilia
absque - без ex і e - з est insŭla Eurōpae; incŏlae Siciliae agricŏlae et nautae sunt.
abusque - від, з palam - перед, в присутності 6) Переведіть на латинську мову: У лісі є звірі. Друг - це одна душа в
coram - в присутності prae - перед двох тілах. Земля є сферою. Мінерва - богиня боїв. На землі і в воді є
cum - з, разом з pro - перед
життя. На Місяці немає життя. Рим - в Італії. Діана - богиня лісів, крім
того, є богинею місяця. На берегах Сицилії є Грецькі колонії. Недалеко Scientia potentia еst. Знання - сила.
від берега Сицилії є Етна. Сицилія є островом Італії; жителі Сицилії є Sine ira et studĭo (Tacītus). Без гніву і пристрасті (Тацит).
хліборобами і моряками. Vox populi - vox Dei. Глас народу - глас Божий.
7) Напишіть похідні слова, що утворилися в українській мові від
10) Переведіть на латинську мову наступні приказки, прислів'я і
таких латинських слів:aqua (вода); terra (земля); patria (батьківщина);
крилаті вислови:
herba (трава); tabula (дошка); littĕra (буква); lingua (мова); vita (життя);
planta (рослина); agricŏla (землероб). Привід до війни, до конфлікту. Без гніву і пристрасті (Тацит). Бог з
8) Визначте, від яких латинських слів походять в українській мові машини (несподіванка). Глас народу - глас Божий. Коли гавкає одна,
деривати: персоналії, натуральний, патріот, меморіал. негайно ж гавкає і інша собака. Заздалегідь, до досвіду, без перевірки,
незалежно від досвіду. Знання сила. З книг... З наступного (виходячи з
9) Переведіть і запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті
результатів). Історія - вчителька життя. Історія - школа життя. О часи! О
вирази:
звичаї! Застереження. Досвід - найкращий вчитель. Після зробленого.
A posteriori. З наступного (виходячи з результатів). Причина причин, першопричина. Доля сліпа. Там перемога, де згода.
Amīcus est anĭmus unus in duōbus corporĭbus. Друг - це одна душа в Філософія - вчителька життя.
двох тілах.
A priori. Заздалегідь, до досвіду, без перевірки, незалежно від досвіду.
Casus belli. Привід до війни, до конфлікту. Нові слова
Causa causārum. Причина причин, першопричина.
Deus ex machĭna. Бог з машини (Прийом античної трагедії, коли antiae, ārum f пасма magistra, ae f вчителька
заплутана інтрига отримувала несподівану розв'язку шляхом втручання aqua, ae f вода optĭmus, a, um найкращий
бога, що з'являвся за допомогою механічного пристосування. У сучасній arma, ōrum n зброя potentia, ae f сила, міць, влада
літературі вираз вживається для вказівки на несподіване вирішення bestia, ae f звір, тварина pugna, ae f битва, битва
важкої ситуації). concordia, ae f згоду res, rei f річ
Ex libris. З книг ... dea, ae f богиня Roma, ae f Рим
Eхреriеntiа est орtĭmа magistra. Досвід - найкращий вчитель. exреriеntiа, ae f досвід schola, ae f школа
Fortuna caeca est. Доля сліпа. historia, ae f історія scientia, ae f знання
ibi там silva, ae f ліс
Latrante uno, latrat statim et alter canis. Коли гавкає одна собака,
lex, legis f закон sphaera, ae f куля
негайно ж гавкає і інша. luna, ae f місяць ubi де, коли
Historia est magistra vitae. Історія - вчителька життя. lupus, i m вовк vetĕra, um n минуле
Historia est schola vitae. Історія - школа життя. victoria, ae f перемога
Ibi victoria, ubi concordia. Там перемога, де згода.
Lapsus linguae. Обмовка.
O tempŏra! O mores! О часи! О звичаї! (Цицерон).  
Philosophia est magistra vitae. Філософія - вчителька життя.
Post factum. Після зробленого.
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі теорією саме «чиста» риторика, виплекана в риторских школах
імператорського Риму, дала композиційну схему і конфлікт, які створили
ВПЛИВ КРАСНОМОВСТВА НА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ конструктивну основу роману. Однак риторика була не єдиним жанром,
ДАВНЬОГО РИМУ що сприяв виникненню роману, хоча вона пояснює багато його
формальних особливостей (перш за все композиційні та стилістичні), не
Красномовство справило величезний вплив на всі види літератури в кажучи вже про те, що роман, як і всі античні літературні жанри, містить
Римі, на розвиток і поліпшення латинського літературної мови. Поети і багато вставних промов і т.п.
оратори проходили одну школу - риторичну, і риторика неминуче мала Про шкідливий вплив риторики на літературу написано досить
вплив на всі види словесністі. У свою чергу, красномовство увібрало в багато. Вважалося, наприклад, що зображальні засоби, вироблені
себе елементи інших літературних жанрів, зокрема трагедії і комедії. риторичною наукою, витісняють щирість, властиву поезії. Проте
«Прологи» Теренція, чия діяльність відноситься до середини II ст. н. е., величезний вплив риторики на літературу - це факт, який підтверджує те
прийнято вважати зразками раннього ораторського мистецтва. Вони велике значення, яке красномовство мало в античному світі взагалі і в
містять полеміку з літературними супротивниками, побудовану за всіма Римі зокрема.
правилами ораторського і юридичного мистецтва. Безперечним
вважається вплив риторики на таких поетів, як Вергілій і Овідій. Воно Дайте відповіді на наступні питання:
позначається не тільки у достатку промов в їхніх творах, а й у суто 1. Який вплив справило красномовство на літературу та на розвиток
ораторському відборі фактів і деталей, у використанні риторичної латинської літературної мови?
образотворчої техніки. 2. Які риси цього впливу можете назвати? Назвіть поетів, у чиїх творах
Красномовство справило величезний вплив на римську відчувається цей вплив.
історіографію. Такі історики, як Лівій і Тацит - не безпристрасні 3. Який вплив справило красномовство на римську історіографію? Як
анналісти, що займаються перерахуванням і викладом історичних подій. саме? /У творах яких істориків відчувається цей вплив?
З безлічі фактів вони вибирають найбільш красномовні, здатні справити 4. Що таке loci communes?
сильне враження. У достатку зустрічаються у них драматичні сцени: 5. Яку роль зіграло красномовство у формуванні жанру роману?
діти, що плачуть, дружини, які з криками чіпляються за своїх чоловіків,
повалені храми богів, осквернені могили предків, - тобто характерні 
ораторські loci communes (загальні місця2).
Замість розповіді від імені самого історика для оцінки подій і
характеристики дійових осіб вводяться мови, побудовані за всіма ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови
правилами ораторського мистецтва. Природно, від такої історії, важко
очікувати об'єктивного відображення подій, вірності історичній правді. ГОРАЦІЙ
Красномовство зіграло свою роль і в формуванні самого пізнього за
Квінт Горацій Флакк (Quintus Horatius Flaccus), дуже часто
часом виникнення літературного жанру античності - роману. За цією
просто Горацій (65 – 8 р. до н.е.) - давньоримський поет «золотого
століття» римської літератури. Його творчість припадає на епоху
2
У найширшому сенсі, загальні місця являють собою всякий стійкий набір образів і
громадянських війн кінця республіки і перші десятиліття нового режиму
мотивів, а також самі однакові мотиви і ситуації (змістовний аспект), які є подібними за
словесне вираження (стилістичний аспект). Октавіана Августа.
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми Dente lupus, cornu taurus petit. Вовк зубами, бик рогами загрожує
Горація. [кожен сильний по-своєму].
Ad assem redire aliquem. Довести кого-небудь до аса [т. е. до Desipere in loco. Божеволіти там, де це доречно. (Горацій, "Оди")
злиднів]. Detrahere alicui pellem. Здерти з когось шкуру [зірвати маску].
Ad unguem (factus homo). До нігтів [до дрібниць] (досконала Dos est magna parentum virtus. Доброчесність батьків - велике
людина). придане.
Beati possidentes. Блаженні віруючі [щасливі ті, хто володіє]. Dulce et decorum est pro patria mori. Відрадно і почесно померти за
Beatus ille, qui procul negotis. Блажен той, хто далеко від суєтних батьківщину.
справ. Dum vitant stulti vitia, in contraria currunt. Бажаючи уникнути
Bella matribus detestate. Війни матерям ненависні. однієї біди, дурні потрапляють в протилежну.
Bis repetita placent. Двічі повторене подобається [людині більше Dura necessitas. Сувора необхідність.
подобається те, до чого він звик]. Eadem oberrare chorda. Помилятися на тій же струні.
Caelum non animum mutant, qui trans mare currunt. Ті, які їдуть за Exegi monumentum aere perennius. Спорудив пам'ятник
море, міняють лише небо, а не душу. довговічніше бронзи. [Початок знаменитої оди Горація на тему
Coelo tonantem credidimus Jovem (regnare). Коли грім на небі безсмертя творів поета].
загримів, ми увірували в Юпітера правлячого. Expertus metuit. Досвідчений остерігається.
Concordia discors. Згода протиріч [єдність протилежностей]. Fortuna non mutat genus mores. Щастя не змінює природу нравів.
Cornu Amaltheae. Ріг Амальтеї [ріг достатку]. Fortunae filius. Син Фортуни.
Crescentem sequitur cura pecuniam. За збільшенням багатства Fumus ex fulgore. Дим після блискавки [з великого - нікчемне].
слідує турбота. Genus irritabile vatum. Вразливе плем'я поетів [про вразливость і
Cui placet alterius sua nimium est odio sors. Людина завжди уразливость літераторів].
незадоволена своєю долею, вважаючи щасливими інших. Grata superveniet, quae non sperabitur, hora. Настане щасливий час,
Culpam poena premit comes. Покарання слідує за злочином. якого не чекаєш [буде і на нашій вулиці свято].
De lana caprina rixari. Сперечатися про вовну цапа [сперечатися про Hac urget lupus, hac canis. Тут гарчить вовк, там - собака.
дрібниці]. Homo crassa minerva. Людина малоосвічена.
De te fabula narratur. Казка мовиться про тебе [мова йде про тебе]. Homo emunctae naris (homo emunctus). Людина з прочищеними
Decies repetita placebit. І десять разів повторене буде подобатися ніздрями [розумна, тонка людина].
(Горацій, "Наука поезії") In silvam non ligna feras insanius. Меншим божевіллям було б
Decipimur specie recti. Ми обманюємося видимістю правильного. носити в ліс дрова. (Горацій, «Сатири»)
(Горацій, "Наука поезії") In vitium ducit culpae fuga. Бажання уникнути помилки залучає в
Delphinum silvis appingere. Підмалювати дельфіна до лісу [зробити іншу. (Горацій, «Наука поезії»)
щось безглузде]. Ira furor brevis est. Гнів є короткочасне шаленство (Горацій,
Demittere auriculas. Опускати вушка [пропускати повз вуха]. «Послання»)
Laudat vanales qui vult extrudere merces. Хвалить виставлених на Utile dulci miscere. Поєднувати приємне з корисним.
продаж рабів той, хто хоче їх продати [всякий купець свій товар Verba et voces (praetereaque nihil). Слова і голоси (і більш нічого)
хвалить]. [порожні слова].
Ligna in silvis fers. Несеш дрова в ліс [марно трудитися] Vertere in fumum et cinerum. Перетворити в дим і попіл.
Mutāto nomĭne, de te fabŭla narrātur. Казка розповідається про Vinum verba ministrat. Вино розв'язує мову.
тебе, змінено тільки ім'я . Virtus post nummos. Доброчесність після грошей [сила і слава
Nihil est ab omni parte beatum. «Немає нічого благополучного в усіх багатства слухняні].
відношеннях» [повного благополуччя немає]. (Горацій, «Оди») Virtutem incolumem odimus, sublatam ex oculis quaerimus invidi.
O imitatores, servum pecus! O наслідувачі, рабське стадо! Ненавидимо чесноту наявну, із заздрістю шукаємо зниклу з очей
Oleum addere camino. Підливати масла в піч. [що маємо - не бережемо, втративши - плачемо].
Omne supervacuum pleno de pectore manat. Все зайве шлунок Vis consilii expers mole ruit sua. Сила, позбавлена розуму, гине сама
викидає. собою.
Omnes una manet nox. Всіх чекає одна і та ж ніч. Vitia amicae amatorem decipiunt. Недоліки подруги вислизають від
Optat ephippia bos piger, optat arare caballus. Лінивий віл хоче уваги закоханого.
ходити під сідлом, а кінь - орати [ніхто не задоволений своєю Vitiis nemo sine nascitur. Ніхто не родиться без вад.
долею].
Ore rotundo. Округленим ротом [говорити складно, живою мовою]. Переведіть наступні вирази Горація на латинську мову:
Ovo prognatus eodem. З того ж яйця народжений [про духовне і
тілесне спорідненість]. O наслідувачі, рабське стадо! Бажаючи уникнути однієї біди, дурні
Quid brevi fortes jaculamur aevo multa? До чого нам в потрапляють в протилежну. Відрадно і почесно померти за батьківщину.
швидкоплинного життя домагатися так багато? (Горацій, «Оди») Війни матерям ненависні. Двічі повторене подобається. Доброчесність
Rapiamus, amici, occasionem de die. Використовуємо, друзі, батьків - велике придане. Досвідчений остерігається. За збільшенням
прихильний до нас випадок [заклик до життєвих насолод]. багатства слідує турбота. Казка мовиться про тебе. Людина завжди
Ridentem dicere verum. Сміючись (жартома) говорити правду незадоволена своєю долею, вважаючи щасливими інших. Ніхто не
[В кожному жарті є частка жарту]. родиться без вад. Підливати масла в піч. Поєднувати приємне з корисним.
Ridiculum arci fortius est melius magnas plerumque secat res. Часто Сила, позбавлена розуму, гине сама собою. Спорудив пам'ятник
гострий і влучний жарт краще і вірніше вирішує важливі справи, довговічніше бронзи. Ті, які їдуть за море, міняють лише небо, а не душу.
ніж суворі і різкі слова. Часто гострий і влучний жарт краще і вірніше вирішує важливі справи,
Risum teneatis, amici? Утримайтеся від сміху, друзі? ніж суворі і різкі слова. Щастя не змінює природу людини.
Saepe stilum vertas. Частіше перевертай стиль [частіше виправляй
написане]. 
Surdo asello fabellam narrare. Розповідати байку глухому ослу.
Unus multorum. Один з багатьох [пересічний чоловік].
Ut pictura poesis. Поезія - той же живопис.
Ut vivas, igĭtur vigĭla. Щоб жити, будь насторожі
LINGUA LATINA & MEDIA. Латинська мова для журналістів 35
Exegi monumentum aere perennius. НЕОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА

Спорудив пам'ятник довговічніше бронзи.
(Горацій) Крім особових форм (що відмінюються) в систему латинського
дієслова входять неособові форми, у яких відсутня категорія особи:
Тема 3. 1) infinitīvus (неозначена форма); gerundium (герундій,
віддієслівний іменник); supīnum (супін);
 Граматичні категорії дієслова. 2) віддієслівні прикметники: participium (дієприкметник);
 Неособові форми дієслова. gerundīvum (герундів).
 Основні форми дієслова. Дієслівні основи. Дієвідміни.
 Система часів і неособових форм латинського дієслова. ОСНОВНІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА.
 Infinitīvus praesentis actīvi (невизначена форма теперішнього ДІЄСЛІВНІ ОСНОВИ. ДІЄВІДМІНИ
часу активного стану).
 Praesens indicatīvi actīvi (теперішній час дійсного способу Латинське дієслово має чотири основні форми, які наводяться в
дійсного стану) дієслів I - IV дієвідмін. словнику:
 Марк Порцій Катон Старший (Marcus Porcius Cato). 1) praesens indicatīvi actīvi, 1 особа singulāris (теперішній час
 Афоризми, цитати, крилаті вислови Марціала. дійсного способу дійсного стану, 1 особа однини);
2) perfectum indicatīvi actīvi, 1 особа singulāris (минулий час
доконаного виду дійсного способу активного стану, 1 особа однини);
І. Граматика 3) supīnum I (супін 1-й);
4) infinitīvus praesentis actīvi (невизначена форма теперішнього
ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА часу активного стану).
Латинське дієслово (verbum) характеризується наступними категоріями: Приклади:

1. Час (tempus): теперішний (praesens); минулий час недоконаного amo, amāvi, amātum, amāre любити
виду (imperfectum); минулий час доконаного виду (perfectum); video, vidi, visum, vidēre бачити
давноминулий (plusquamperfectum); майбутній перший (futūrum scribo, scripi, scriptum, scribĕre писати
I primum); майбутній другий (futūrum II secundum). statuo, statui, statūtum, statuĕre ставити
2. Спосіб (modus): дійсний (indicatīvus); умовний (conjunctīvus); capio, ceci, cactum, capĕre брати
наказовий (imperatīvus). audio, audīvi, audītum, audīre слухати
3. Стан (genus): дійсний (actīvum); пасивний (passīvum). Основні форми необхідні для визначення трьох дієслівних основ,
4. Особа (persōna): перша (prima); друга (secunda); третя (tertia). від яких утворюються форми латинського дієслова:
5. Число (numĕrus): однина (singulāris); множина (plurālis). 1) основа infectum. Визначається по першій основній формі шляхом
6. Дієвідміна (conjugatio): перша (prima); друга (secunda); третя заміни закінчення -o на -ā (в 1-й дієвідміні) і відкидання закінчення -o
(tertia); четвертя (quarta). (у 2, 3, 4-й дієвідмінах): amā-, vidē-, scrib-, statu-, capĭ-, audī-
Деякі форми дієслова мають категорію роду і відмінка.
2) основа perfectum. Визначається по другій основній формі шляхом СИСТЕМА ЧАСІВ І НЕОСОБОВИХ
відкидання закінчення –i: amāv-, vid-, scrips-, statu-, cep-, audīv- ФОРМ ЛАТИНСЬКОГО ДІЄСЛОВА
3) основа supīnum. Визначається по третій основній формі шляхом
Залежно від основи, від якої утворюються дієслівні часи і неособисті
відкидання закінчення –um: amāt-, vis-, script-, statūt-, capt-, audīt-
форми, вони діляться на три групи.
Деякі дієслова можуть не мати другої або третьої основної
1.Система infectum (утворюються від основи infectum):
форми. Так, дієслово sum, дієслова, похідні від sum, деякі інші
дієслова не мають третьої основної форми: sum, fui, -, esse Особові форми Неособові форми
participium praesentis activi
Залежно від звуку, на який закінчується основа infectum, praesens activi/passivi
gerundium
правильні дієслова поділяються на чотири дієвідміни: imperfectum activi/passivi
gerundivum
futurum I activi/passivi
infinitivus praesentis
conjugatio periphrastica passiva
1 -ā conjugatio periphrastica passiva
2 -ē
2. Система perfectum дійсного стану (утворюється від основи perfectum):
3a приголосний, -u
3б -ĭ Особові форми Неособові форми
4 -ī perfectum activi
plusquamperfectum activi infinitivus perfecti activi
Практично відмінювання дієслова визначається по звуку, на який futurum II activi
закінчується основа infectum, і кінцевого елементу четвертої основної 3. Система perfectum пасивного стану (утворюється від основи supīnum):
форми: Особові форми Неособові форми
participium perfecti passivi
perfectum passivi
1 -ā -āre participium futuri activi
plusquamperfectum passivi
2 -ē -ēre infinitivus perfecti passivi
futurum II passivi
3а приголосний, -u -ĕre infinitivus futuri
conjugatio periphrastica activa
3б -ĭ -ĕre supinum I, II
4 -ī -īre
I дієвідміна: amo (основа amā-), amāvi, amātum, amāre INFINITĪVUS PRAESENTIS ACTĪVI
II дієвідміна: video, vidi, visum, vidēre (НЕВИЗНАЧЕНА ФОРМА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ
АКТИВНОГО СТАНУ)
IIIa дієвідміна: scribo, scripi, scriptum, scribĕre;
statuo, statui, statūtum, statuĕre Утворюється шляхом додавання до основи infectum суфіксів -re
III дієвідміна: capio, cepi, captum, capĕre (1, 2, 4-а дієвідміна) або -ĕre (3-я дієвідміна).
IV дієвідміна: audio, audīvi, audītum, audīre У дієслів 3б дієвідміни кінцевий голосний основи -ĭ випадає.
1 2 3а 3б 4
amo video scribo capio audio
любити бачити писати брати слухати
amā-re vidē-re scrib-ĕre capĕre audī-re
PRAESENS INDICATĪVI ACTĪVI Перед голосним з'єднувальний голосний не використовується.

(ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ДІЙСНОГО СПОСОБУ
1 scrib-o писать statu-o ставить
ДІЙСНОГО СТАНУ) ДІЄСЛІВ I - IV ДІЄВІДМІН scrib-i-s statu-i-s
sg. 2
Відповідає на питання «що робить?» та перекладається теперішнім 3 scrib-i-t statu-i-t
часом. 1 scrib-ĭ-mus statu-ĭ-mus
pl. 2 scrib-ĭ-tis statu-ĭ-tis
Утворюється шляхом додавання до основи infectum особистих
3 scrib-u-nt statu-u-nt
закінчень активного стану.
Особисті закінчення actīvi (дійсного стану)
sg. pl. Завдання
1 я -o ми -mus
2 ти -s ви -tis 1) Перекладіть на рідну мову наступні лінгвістичні терміни:
3 він / вона -t вони -nt
actīvum, conjugatio; conjunctīvus; futūrum I (primum); futūrum II
У дієслів 1-ї дієвідміни в 1 sg. закінчення -о поглинає кінцевий (secundum); genus; gerundium; gerundīvum; imperatīvus; imperfectum;
голосний основи -ā. indicatīvus; infinitīvus; modus;numerus; participium; passīvum;
У дієслів 3б і 4-ї дієвідмін в 3 pl. між основою і закінченням perfectum; persona; plurālis; plusquamperfectum; praesens; prima; quarta;
з'являється з'єднувальний голосний -u-. secunda; singulāris; supīnum; tempus; tertia.
2) Визначте за формою інфінітива тип відмінювання дієслів amāre,
1 2 3б 4 audīre, clamāre, conděre, creděre, debēre, dicĕre, docēre, ducĕre, errāre,
1 я amo vide-o capi-o audi-o habēre, legĕre, laudāre, mittĕre, movēre, parāre, scribĕre, sentīre, tenēre,
sg. 2 ти ama-s vide-s capi-s audi-s
servīre, vidēre, vincĕre.
3 він / вона ama-t vide-t capi-t audi-t
1 ми amā-mus vidē-mus capĭ-mus audī-mus 3) За формою 1-ї особи однини утворіть інфінітив наступних
pl. 2 ви amā-tis vidē-tis capĭ-tis audī-tis дієслів; переведіть їх на рідну мову.
3 вони ama-nt vide-nt capi-u-nt audi-u-nt 1 дієвідміна: clamo, do, еrrо, numĕrо, аmо, ассūsо;
2 дієвідміна: habeo, moveo, teneo debeo, doceo;
Відмінювання дієслів 3а дієвідміни утворюється шляхом 3 дієвідміна: mitto, scribo, ago, cedo, credo, duco; lego, vinсо, соndo, dico,
додавання до основи infectum сполучних голосних і особових 4 дієвідміна: sentio, servio, audio, finio.
закінчень активного стану.
4) Провідміняйте у теперішньому часі дійсного способу активного
Сполучні голосні використовуються в залежності від звуку,
стану (praesens indicatīvi actīvi) такі дієслова, перекладіть їх на
перед яким стоять:
рідну мову: ornāre, clamāre, labōrārе, laudāre, monstrārе, narrārе.
ĭ перед m, s, t 5) Визначте особу дієслів, дієвідміну, перекладіть на рідну мову;
u перед n утворіть словникову форму (1 особа однини): dic-ĭ-mus, sunt, ama-s,
ĕ перед r scrib-u-nt, nega-t, habē-tis, mitt-i-t, audī-mus.
6) Визначте дієвідміну та основу praesentis verbi: debētis. Laborare debēmus. Luna saepe figūram littĕrae С habet. Lunа et
absolve, ĕre – виправдовувати capio, ĕre – брати, захоплювати stellae noctu terram illustrаnt. Magistra puellis fabŭlam narrat. Minerva
cio, īre – знати condemno, āre – засуджувати est dea pugnārum еt item littĕras amat.
credo, ĕre – вірити deleo, ēre – руйнувати c) Minerva hastā pugnat. Natūram superāre debēmus. Nautae in insŭlam
divido, ĕre – розділяти erro, āre – помилятися veniunt. Nautae navĭgant, agricŏlae terram arant. Nautae vivunt in insulā.
interrogo, āre – питати invenio, īre – знаходити Neque copiam, neque inopiam minuit avaritiam. Nihil audīmus. Non semper
libero, āre – звільняти munio, īre – укріплювати bene labōrat. Non semper lunam videmus: umbra terrae interdum obscūrat
nescio, īre – не знати occupo, āre – займати lunam. Nunquam male labōro. Patriam amāmus et defendĭmus. Patriam amāre
quaero, ĕre – шукати respondeo, ēre – відповідати et defendĕre debēmus. Poētae fabŭlas narrant. Pro раtriā pugnāmus. Promittis
sedeo, ēre – сидіти sentio, īre – відчувати ad cenam venīre et non venis. Puella jam littĕris studet. Puellae bene scribunt.
terreo, ēre – залякувати video, ēre – дивитися 9) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:
7) Провідміняйте дієслова в praesens indicatīvi actīvi: Alea jacta est. Жереб кинуто; прийнято безповоротне рішення
ago, ĕre – робити, діяти consulo, ĕre – радитися (Юлій Цезар)
impero, āre – панувати iubeo, ēre – наказувати Amat victoria curam (Катулл). Перемога любить старання (Катулл)
Amicitĭa vitam ornat. Дружба прикрашає життя
noto, āre – зазначати punio, īre – карати
Aquĭla non captat muscas. Орел не ловить мух.
reperio, īre – знаходити struo, ĕre – будувати Aquĭlam volāre doces. Орла літати вчиш.
8) Прочитайте речення. Для іменників вкажіть словникові форми і Bis dat, qui cito dat. Удвічі дає той, хто дає швидко.
визначте граматичну форму (відміну, число, відмінок). Для дієслів Cum tacent, clamant (Сiсĕrо). Коли вони мовчать, вони кричать (Сiсĕrо).
вкажіть першу і четверту основні форми, визначте особу і число. Dum docēmus, discĭmus. Поки вчимо, ми самі вчимося.
Перекладіть речення. Finis corōnat opus. Кінець - справі вінець.
Hаud semper errat fama. Не завжди чутка помиляється.
a) Ad amīcas saepe venīre debes. Agricŏla semper multum labōrat. Ibi bene, ubi patrĭa. Там добре, де батьківщина.
Agricŏlae arant terram, nautae navĭgant. Agricŏlae terram colunt. Natūra nihil facit frustra. Природа нічого не робить даремно.
Ambulāmus in silvā. Amīca epistŭlam scribit et Juliae mittit. Amīcae Natura nihil sine causa gignit. Природа нічого не робить без причини.
fabŭlam legunt. Bene discĕre debēmus. Bene laborāre debētis. Bene legĕre Nihil semper floret. Ніщо не цвіте нескінченно.
et scribĕre debes. Copiae insŭlam irruunt. Culpam negas. Diāna sagittas Non magīster ad discipŭlum, sed discipŭlus ad magīstrum venīre debet.
habet. Discipŭlae audiunt, quod magistrae dicunt. Dum vivĭmus, laborāre Не вчитель до учнів, але учні до вчителя мають приходити.
Non scholae, sed vitae discĭmus. Вчимося не для школи, а для життя.
debēmus. Etiam bеstia memoriam habet. Fabŭla puellae placet. Fabŭlam
Quis aut in victoria, aut in fuga copias numĕrat? Хто рахує війська для
amīcis narrāmus.
перемоги або у втечі?
b) Fabŭlas poētārum libenter legĭmus. Filia epistŭlam legit. Fortūna Quod licet Jovi, nоn licet bovi. Що дозволено Юпітеру, те не дозволено
regit vitam, non sapientia. Honeste vivit. In Graecia еt in Italia vides бику. (За стародавнім міфом, Юпітер в образі бика викрав дочку
statuas Minervae et Diānae. Incŏlae Graeciae ab insŭla ad insŭlam фінікійського царя Агенора Європу).
navigāre debent. Incŏlae Siciliae agricŏlae et nautae sunt. Incŏlae terrae Quod nocet, docet. Що шкодить, то вчить.
natūram scientiis supĕrant. Incŏlae terrae silvas amant. Juste judicāre Si taces, consentis. Якщо мовчиш, погоджуєшся.
8) Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки та dico, dixi, dictum, ĕre 3 говорити, називати
крилаті вирази: disco, didĭci, -, ĕre 3 вчитися
Удвічі дає той, хто дає швидко. Дружба прикрашає життя. Якщо discipŭla, ae f учениця
doceo, docui, doctum, ēre 2 навчати, вчити, пояснювати
мовчиш, погоджуєшся. Коли вони мовчать, вони кричать (Сiсĕrо). Кінець
duco, duxi, ductum, ĕre 3 вести, вважати
- справі вінець. Хто рахує війська для перемоги або у втечі? Не завжди dum поки
чутка помиляється. Чи не для школи, а для життя вчимося. Не вчитель до ego я
учнів, але учні до вчителя мають приходити. Ніщо не цвіте нескінченно. epistŭla, ae f лист
Орел не ловить мух. Орла літати вчиш. Перемога любить старання erro, āvi, ātum, āre 1 помилятися, блукати, мандрувати
(Катулл). Поки вчимо, ми самі вчимося. Природа нічого не робить без etiam навіть
причини. Природа нічого не робить даремно. Там добре, де батьківщина. fabŭla, ae f розповідь, казка, байка
Що шкодить, то вчить. Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бику. figūra, ae f фігура
fortūna, ae f удача, доля, майно
gloria, ae f слава
habeo, habui, habĭtum, ēre 2 мати, тримати, вважати; pass. вважатися
Нові слова hasta, ae f спис
illustro, āvi, ātum, āre 1 висвітлювати, прославляти
agricŏla, ae m землероб incŏla, ae m, f житель, мешканка
ambŭlo, āvi, ātum, āre 1 гуляти inopia, ae f недолік, бідність
amo, amāvi, amātum, amāre 1 любити insŭla, ae f острів
aro, āvi, ātum, āre 1 орати interdīco, dixi, dictum, ĕre 3 забороняти, наказувати
audio, audīvi, audītum, audīre слухати interdictum, i n заборона
avaritia, ae f жадібність interdiu днем
bene добре interdum іноді
bis двічі irruo, rui, -, ĕre 3 вриватися, спрямовуватися
capio, ceci, cactum, capĕre 3 брати ita так
cena, ae f обід item так само, також, теж
ceno, āvi, ātum, āre 1 обідати jam вже
clamo, āvi, ātum, āre 1 кричати, вигукувати, кликати, оголошувати judĭco, āvi, ātum, āre 1 судити, вирішувати, вважати
colo, colui, cultum, ĕre 3 обробляти, почитати justus, a, um справедливий, законний
condo, dĭdi, dĭtum 3 споруджувати, будувати; засновувати; складати, labōro, āvi, ātum, āre 1 працювати, трудитися
писати laudo, āvi, ātum, āre 1 хвалити
copia, ae f безліч, достаток, запас, кількість, pl.: військо lego, legi, lectum, ĕre 3 читати, збирати
credo, credĭdi, credĭtum, ĕre 3 вірити libenter охоче
culpa, ae f вина littĕra, ae f буква; pl .: наука, література, лист, писемність
cur чому male погано
debeo, debui, debĭtum, ēre 2 бути належним, повинним memoria, ae f пам'ять; memoria tenēre пам'ятати
defendo, fendi, fensum, ĕre 3 захищати minuo, minui, minūtum, ĕre 3 зменшувати, скорочувати
mitto, misi, missum, ĕre 3 посилати, відправляти, пускати sentio, sensi, sensum 4 відчувати; думати, розуміти
monstro, āvi, ātum, āre 1 показувати servio, īvi, ītum, īre 4 служити, підкорятися, бути рабом
moveo, movi, motum, ēre 2 приводити в рух, хвилювати, спонукати si 1. союз: якщо (б); 2. питання. частка: чи
multum багато, дуже, сильно statua, ae f статуя
narro, āvi, ātum, āre 1 розповідати statuo, statui, statūtum, statuĕre ставити
natūra, ae f природа supĕro, āvi, ātum, āre 1 перевершувати, долати, перемагати
nauta, ae m моряк tantum тільки, стільки
navĭgo, āvi, ātum, āre 1 плавати на кораблі timeo, timui, -, ēre 2 боятися
navis, is f корабель; navis longa військовий корабель umbra, ae f тінь
nego, āvi, ātum, āre 1 заперечувати, відмовляти ut 1. + ind. як, як тільки, так як; 2. + conjct. щоб, так що, хоча
neque і не; neque ..., neque і не ..., і не valeo, valui, -, ēre 2 мати силу (значення), бути здоровим, сильним
nihil ніщо vĕnio, vēni, ventum, 4 приходити, прибувати
noctu вночі via, ae f дорога
nunquam ніколи video, vidi, visum, vidēre 2 бачити
obscūro, āvi, ātum, āre 1 затемнювати, затьмарювати, приховувати vinco, vici, victum, ĕre 3 перемагати, перевершувати, викривати
orno, āvi, ātum, āre 1 прикрашати, оснащувати, забезпечувати vivo, vixi, victum, ĕre 3 жити
paro, āvi, ātum, āre 1 готувати (ся), купувати, влаштовувати
patria, ae f батьківщина, вітчизна
placeo, cui, cĭtum, ēre 2 подобатися; placet (impers.) завгодно, бажано 
placo, āvi, ātum, āre 1 подобатися
praebeo, praebui, praebĭtum, ēre 2 давати, надавати
probo, āvi, ātum, āre 1 відчувати, схвалювати, визнавати, доводити
promitto, mīsi, missum, ĕre 3 відпускати, обіцяти ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі
puella, ae f дівчинка
quaero, quaesīvi, quaesītum, ĕre 3 шукати, домагатися, питати, купувати МАРК ПОРЦІЙ КАТОН СТАРШИЙ
quantum скільки (MARCUS PORCIUS CATO)
quis, quid хто, що; хто-небудь, що-небудь
Найбільш відомим з древніх римських ораторів був, без сумніву,
rego, rexi, rectum, ĕre 3 царювати, правити
reperio, pĕri, pertum, 4 знаходити, винаходити Марк Порцій Катон Старший (Marcus Porcius Cato; 234 - 149 р.р.
rosa, ae f троянда до н.е.). - політик і письменник, відомий як новатор римської
saepe часто літератури і борець проти пороків і розкоші.
sagitta, ae f стріла Він взагалі був першим великим римським письменником-
sapientia, ae f мудрість прозаїком, якому була властива енциклопедична широта інтересів;
Scaevŏla, ae m Сцевола першим істориком, який писав латинською мовою, автором праць з
scio, īvi, ītum 4 знати, вміти медицини, сільського господарства, військовій справі,
scribo, scripi, scriptum, scribĕre 3 писати юриспруденції. Йому приписують твір на моральну тему, збірник
semper завжди
висловів за грецьким зразком, перше в римській літературі
sententia, ae f думка, рішення
керівництво з ораторського мистецтва, численні листи.
Катон був однією з найбільш видатних фігур як в історії невеликі фрагменти приблизно 80 з них. В античну епоху знали
римської літератури, так і в історії Римської держави. Квестор3, також і листи Марка Катона.
претор4, консул5 і цензор6, він був не тільки яскравим державним Згодом Катон познайомився з багатьма грецькими творами на різні
діячем, а й талановитим полководцем. Маючи гострий і ясний розум, теми і під їх впливом створив кілька серйозних творів, основними з
широку освіченість, добре практичне знання життя, рідкісну яких є:
непідкупність, він найбільш повно втілював в собі ту саму «summa 1) «Землеробство» (в оригіналі - «Про сільське господарство»,
virtus»7 справді римської натури, без яких, за поняттями древніх, не або De agri cultura; рідше De re rustica) - збірник порад з управління
могло бути справжнього державного мужа і громадського діяча. сільськогосподарським маєтком. Праця зберіглася до наших днів, і це
Консерватор за складом розуму і характеру, він був проти будь-яких найраніший з відомих прозових творів на латинській мові;
нововведень, закликаючи слідувати стародавньої простоті і 2) «Начала» (Origines) - історія Риму і Італії; перший прозовий
дотримуватися чистоти моралі. твір цього жанру на латинській мові, з якого збереглися фрагменти;
Катон завоював популярність публічними виступами, в яких 3) твір енциклопедичного характеру для сина. Точну назву
викривав засилля аристократії і загальний занепад моралі. Він провів невідомо, умовно позначається як «До сина» (Ad filium) або «До
радикальні реформи, що обмежили витрати римлян на предмети сина Марка» (Ad Marcum filium).
розкоші і оздоровили державний бюджет. Надалі продовжував «Землеробство», або «Про сільське господарство» (De agri
відстоювати свої погляди, виступаючи в сенаті і на форумі, але став cultura) - список з 162 рад і рекомендацій з управління
більше часу приділяти літературної діяльності. Катон часто виступав господарством сільського маєтку. Твір, що зберегся цілком, є вкрай
з промовами в сенаті, на форумі і в судах, судячи з різних приводів неоднорідним за структурою. Хоча Катон у вступі каже насамперед
політиків-нобілів. У римській історії було чимало «нових людей», які про моральні переваги праці фермера, багато практичних
першими в роду піднеслися до консульства. Катон пішов в наступ на рекомендацій націлені на збільшення доходів і мінімізацію витрат.
аристократію. Іншою мішенню Катона стали нові вади, які Катон нерідко повторює поради різними словами двічі, а одну з
проникали в оточення римської аристократії. рекомендацій - чотири рази. Катон склав і відому «шкалу
Повернувшись з фронтів Другої Пунічної війни і зайнявшись прибутковості» різних видів сільського господарства.
політичною діяльністю, Катон почав складати промови для «Начала». У творі «Начала» (Origines) в семи книгах Катон
публічних виступів і одним з перших в Римі став їх публікувати. виклав історію Риму від заснування міста до середини II століття до
Цицерон знав про 150 промов Катона, але до наших днів збереглися н. е. Ця праця була написана Марком вже в зрілому віці. Твір
закінчувався описом подій 156 року до н. е.; немає єдиної думки про
час його складання і публікації. У цьому творі Катон переніс свої
3
Кве́стор (лат. quaestor, від лат. quaerere - букв. «розпитувати», «розслідувати») - один політичні погляди на історію. Він засуджував звичаї сучасників, а від
з римських ординарних магістратів, який наглядав за фінансовими справами держави та її армії. неминучого засилля імен аристократів на сторінках своєї історії
4
Претор (лат. praetor, від лат. praeire - йти попереду, очолювати) - державна посада в Давньому
Римі. Катон позбувся радикально: він не називав імен посадових осіб і
5
Ко́нсул (лат. consul) - вищий виборний магістрат в Давньому Римі. полководців. У той же час, велика увага приділялася союзникам
6
Це́нзор (лат. censor, від лат. censere - «оцінювати») у Давньому Римі - посадовець, що Риму в Італії. Ці особливості дозволяють сучасним дослідникам
здійснював головним чином проведення цензу (періодичний перепис громадян з оцінкою їх
майна з метою розділення цих громадян на соціально-політичні, військові та податкові розряди). говорити про розуміння Катоном народу як творця історії.
7
Summa virtus - поєднання кращих якостей.
«Начала» дійшли до наших днів лише в невеликих уривках, але і Його ораторські прийоми далеко не прості; він мав таке мистецтво
вони зазвичай збереглися у вигляді переказу. аргументації - результат обдарованості і римської ораторської
Всі свої твори Катон писав латиною, хоча мовою культури і традиції. Катон, безсумнівно, був наділений природним ораторським
науки в Середземномор'ї (і навіть в південній Італії) була грецька. талантом, проте наука в його формуванні також зіграла свою роль.
Стиль творів Катона помітно відрізняється від латині золотого Основою його красномовства була латинська традиція, але він жив в
століття і більш пізніх творів. Марк користувався різною лексикою і пору широкого проникнення грецької культури в усі сфери
стилем в залежності від жанру (публічний виступ, історія, поради по римського життя, і яке б не було його суб'єктивне ставлення до
сільському господарству). Промови Катона характеризувалися греків, вплив їх культури, зокрема ораторської, не могло обійти його
легкістю, витонченістю, використанням різних виразних засобів; стороною.
вони рясніли влучними висловами. В античну епоху Катона вважали
попередником Марка Тулія Цицерона в ораторському мистецтві. Дайте відповіді на наступні питання:
Стиль «Origines», судячи за збереженими фрагментами, вельми
уривчастий. Втім, в історичній прозі Катона зустрічаються окремі 1. Хто такий Марк Порцій Катон Старший?
2. Дайте коротку характеристику літературній творчості Катона.
поетичні елементи. Твір характеризується великою кількістю
3. Дайте характеристику Катона як державного діяча в історії Римської
застарілих слів (архаїзмів), які частіше використовуються з держави.
урочистими цілями. Катон часом використовує архаїчну практику 4. Які якості римської натури втілює Катон?
подвоєння голосних, застосовує кілька синонімів поспіль, вводить в 5. Чим він завоював популярність?
оповідання формули з релігійного та юридичного побуту. Окремі 6. Які риси притаманні його промовам?
висловлювання носять «простонародний» характер; не поодинокими 7. Дайте характеристику твору Катона «Землеробство» (De agri cultura)
були гри слів і афористичні висловлювання. 8. Дайте характеристику твору «Начала» (Origines) Катона.
Мова «De agri cultura» найменш однородна. Введення до твору 9. Що ви знаєте про стиль творів Катона?
ретельно оброблене, а окремі поради написані сухою і зрозумілою
мовою. Речення зазвичай короткі, а дієслова, як правило, 
використовуються в наказовому способі майбутнього часу, як в
римських законах: «поклади собі за правило наступне ...» (sic in
animo habeto), «жертву, щоб воли були здорові, приноси так...» (
votum pro bubus, uti valeant, sic facito). Речення зазвичай короткі: ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови
«Завести хороший порядок. Дотримуватися свят. Чужого в руки не
брати, своє охороняти ретельно» (Disciplina bona utatur. Feriae
serventur. Alieno manum abstineat, sua servet diligenter). МАРЦІАЛ
Для нащадків Катон був відомий як яскрава особистість, борець
проти розкоші і пороків, втілення староримских чеснот, а його Марк Валерій Марціал (Marcus Valerius Martialis, 40 р. - 104 р.) -
творам була уготована більш складна доля. Речі Катона, записані і римський поет-епіграматист, в творчості якого епіграма стала тим, що ми
опубліковані ним самим, зберігалися протягом античної епохи, але зараз розуміємо під цим літературним терміном.
шанувальник Катона Цицерон скаржився, що їх знають недостатньо.
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми Audentem forsque venusque juvat.
Марціала: Сміливому допомагають і Венера, і щасливий випадок.
(Овідій)
Bonus vir semper tiro (est). Порядна людина завжди простак
[хорошу людину легко провести].
Candidior puella cycno. Дівчина біліше лебедя. Тема 4.
Cedo majori. Поступаюся старшому по чину.
Cineri gloria sera venit. Слава, яка приходить до того, хто став  ІІ відміна іменників.
уже прахом [запізніла слава].  Розквіт ораторського мистецтва в останнє століття республіки.
Dantur opes nullis nunc nisi divitibus. Багатства даються тільки  Афоризми, цитати, крилаті вислови Овідія.
багатим [гроші до грошей].
Fortiter ille facit, qui miser esse potest. Мужній той, хто з гідністю
переносить нещастя. І. Граматика
Fortuna multis dat nimis, satis nulli. Доля багатьом дає занадто,
досить - нікому.
Hoc est vivere bis, vita posse priore frui. Вміти насолоджуватися ІІ ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
прожитим життям - значить жити двічі.
Rape, congere, aufer, posside: relinquendum est. Грабуй, хапай, До 2-го відміні відносяться іменники чоловічого роду, що мають
копальні, володій - все доведеться залишити в nom. sg. закінчення -us, -er, і іменники середнього роду,
[на той світ не забереш]. що закінчуються на -um. У gen. sg. ці іменники мають закінчення -i
Res est magna tacere. Велика справа - мовчати. (pluralia tantum в gen. pl. мають закінчення -ōrum).
Rumpere invidia. Лопнути від заздрості. annus, i m рік; casus, us m випадок, випадковість; popŭlus, i m народ
Summum nec metuas diem, nec optes. Не бійся останнього дня, ager, agri m поле; magister, tri, m учитель; vir, viri m чоловік, чоловік
але і не призивай його. bonum, i n благо; bellum, i n війна; exemplum, i n приклад
Ut ameris, ama. Люби, щоб тебе любили.
Vero verius. Правдивіше правди. Закінчення відмінків
Перекладіть наступні вирази Марціала на латинську мову: sg. pl.
Багатства даються тільки багатим. Велика справа - мовчати. Вміти m n m n
насолоджуватися прожитим життям - значить жити двічі. Грабуй, хапай, nom. -us, -er -um -i -a
копальні, володій - все доведеться залишити. Дівчина біліше лебедя. gen. -i -ōrum
dat. -o -is
Доля багатьом дає занадто, досить - нікому. Лопнути від заздрості. Люби,
acc. -um = nom. -os = nom.
щоб тебе любили. Мужній той, хто з гідністю переносить нещастя. Не abl. -o -is
бійся останнього дня, але і не призивай його. Порядна людина завжди voc. -e = nom. = nom.
простак. Поступаюся старшому по чину. Правдивіше правди. Слава, яка
приходить до того, хто став уже прахом. Більшість іменників з закінченням -us відносяться до чоловічого
роду. До жіночого роду (як винятки) належать слова alvus, i f живіт,
 
colus, i f прядка, humus, i f грунт, vannus, i f віялка. До середнього Іменник deus, i m бог відміняється наступним чином:
роду належать слова virus, i n отрута, вірус, pelāgus, i n море, vulgus,
i n народ. sg. pl.
Нульове закінчення (Ø) в nom. sg. мають іменники, які в цій nom. deus dei/di/dii
формі закінчуються на -er, -ir (liber, bri m книга; vir, viri m чоловік). gen. dei deōrum/deum
dat. deo deis/diis/dis
Основа таких іменників визначається за формою gen. sg. шляхом
acc. deum deos
відкидання відмінникового закінчення. abl. deo deis/diis/dis
У деяких словах при зміні в непрямих відмінках голосний e voc. deus dei/di/dii
зберігається: puer, ĕri m хлопчик; gener, ĕri m зять; socer, ĕri m
тесть; vesper, ĕri m вечір; libĕri, ōrum m діти.
У іменників, які в nom. sg. закінчуються на -er, в словникової Завдання
формі разом із закінченням gen. sg. наводяться дві останні букви
основи: puer, ĕri m хлопчик; liber, bri m книга. 1) Провідміняйте: familia mea, vir bonus, forum Romanum.
Іменники чоловічого роду, що виражають істоту або особу, 2) Визначте і перекладіть українською мовою відмінкові форми
мають в nom. sg. закінчення -us, в voc. sg. мають закінчення -e. іменників:
Власні імена на -ius, а також іменники filius, i m син, genius, i m agri, arbĭtris, amīcos, discipulis, libros, in libris, magistrum, oppidōrum,
бог-покровитель, в voc. sg. являють собою чисту основу на -i і popŭle, templa, verbōrum, virum.
зберігають наголос називного відмінка: Horatius - Horāti, Vergilius - 3) Назвіть, які слова в українській мові походять від таких
Vergili, filius - fili, genius - geni. латинських слів:
anĭmus, і, m – душа; annus, і, m – рік; consilium, іі, n – рішення, порада;
У слів deus, i m бог, agnus, i m ягня voc. sg. збігається з nom. sg.
locus, і, m – місце; numĕrus, і, m – число; nummus, і, m – монета; officium,
У іменників середнього роду у всіх відмінах nom., аcc. і voc. іі, n – обов’язок; patrōnus, і, m – покровитель; popŭlus, і, m – народ.
збігаються. 4) Поясніть походження та значення термінів:
Деякі іменники мають в gen. pl. паралельне закінчення -um: глобальний, дислокація, ініціація, депопуляція, стагнація, пакт.
nummus, i m монета, denarium, i n денарій, talentum, i n талант; 5) Визначте відмінкові форми іменників: mod-os, mod-um, mod-is;
instrument-o, instrument-a, instrument-ōrum; fabŭl-am, fabŭl-as, fabŭl-is; loc-
Зразок відміни i, loc-os, loc-o.
amīcus, i m друг liber, bri m книга Verbum, i n слово 6) Прочитайте речення. Для іменників вкажіть словникові форми і
sg. pl. sg. pl. sg. pl. визначте граматичну форму (відміна, число, відмінок). Для дієслів
nom. amīc-us amīc-i liber libr-i verb-um verb-a вкажіть першу і четверту основні форми, визначте основу infectum,
gen. amīc-i amīc-ōrum libr-i libr-ōrum verb-i verb-ōrum особу і число. Перекладіть речення.
dat. amīc-o amīc-is libr-o libr-is verb-o verb-is a) Agricŏla agrum colit. Amīcis auxilio curro. Amicus meus fabŭlam
acc. amīc-um amīc-os libr-um libr-os verb-um verb-a pulchram libĕris narrat. Consilium tuum plenum sapientiae est. Diligentia
abl. amīc-o amīc-is libr-o libr-is verb-o verb-is discipŭlos ornat. Discipŭli magistro epistŭlam scribunt. Discipŭli
voc. amīc-e amīc-i liber libr-i verb-um verb-a magistrum audiunt. Femĭna in familiā viri sui locum filiae obtĭnet.
Fluvius campos irrĭgat.
b) In mundo ubīque vitam vidēmus. Inimīci oppĭdum oppugnant. 5) Переведіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки та
Legĭmus libros poētārum Romae. Magister legit, discipŭli audiunt et крилаті вирази:
scribunt. Magistri debent docēre discipŭlos. Magistri discipŭlos docent.
Війна біля воріт. Вовк не кусає вовка. Лікар лікує, природа зцілює.
Marcus epistŭlam amīco mittit. Patriam in pericŭlis viri defendĕre debent.
Гнів - початок безумства. Жити - це мислити. Красномовство - прикраса
Puĕri libros poētārum legunt.
чоловіків. Хто добре вчиться, любить книги. На війні музи мовчать.
c) Popŭli Germaniae Mercurium deum colunt. Germāni trans
Невігластво не аргумент. Ніхто без ризику не переможе небезпеку.
Rhenum incŏlunt. Graeci et Romāni non unum deum, sed multos deos
Небезпека у зволіканні. Відпочинок після роботи. Там, де війна і
colunt. In Graeciā et in Italiā vides pulchra monumenta Graecōrum et
небезбека, немає місця відпочинку. Рука руку миє. Слова відлітають,
Romanōrum antiquōrum.
написане залишається. Слово хвилює, приклад захоплює. Слона з мухи
7) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази: робиш. Бур'ян швидко зростає. Справедливість - основа правляння. Твоя
Bellum est ante portas. Війна біля воріт. турбота, не моя.
Elephantum ex muscā facis. Слона з мухи робиш.
Eloquentia viris ornamento est. Красномовство - прикраса чоловіків.
Ignorantia non est argumentum. Невігластво не є аргументом. Нові слова
Inter arma tacent musae. На війні музи мовчать.
Inter bella et pericŭla non est locus otio. Там, де війна і небезбека, немає ager, agri m поле
місця відпочинку. amīcus, i m друг
Ira initium insaniae est. Гнів - початок безумства. ante (+ acc.) до, перед
Justitia - fundamentum regni. Справедливість - основа правляння. antīquus, a, um древній
Lupus non mordet lupum. Вовк не кусає вовка. argumentum, i n доказ, підстава, довід
auxilior, ātus sum, āri 1 допомагати
Mala herba cito crescit. Бур'ян швидко зростає.
auxilium, i n допомога; pl. допоміжне військо
Manus manum lavat. Рука руку миє. bellum, i n війна
Medĭcus curat, natūra sanat. Лікар лікує, природа зцілює. campus, i m поле, рівнина
Nemo pericŭlum sine pericŭlo vincit. Ніхто без ризику не переможе cito швидко
небезпеку. consilium, i n рада, план, рішення, нарада; consilium capĕre приймати
Otium post negotium. Відпочинок після роботи. рішення
Pericŭlum est in morā. Небезпека у зволіканні. cresco, crevi, cretum, ĕre 3 рости, посилюватися
Qui bene discit, libros amat. Хто добре вчиться, любить книги. cura, ae f турбота, догляд, занепокоєння
Tua cura est, non mea. Твоя турбота, не моя. curo, āvi, ātum, āre 1 дбати, лікувати
Verba volant, scripta manent. Слова відлітають, написане залишається. curro, cucurri, cursum, ĕre 3 бігти, їздити, плавати, поспішати
deus, i m бог
Verbum monet, exemplum trahit. Слово хвилює, приклад захоплює.
diligentia, ae f старанність, працьовитість, точність, акуратність,
Vivĕre est cogitāre (Cicero). Жити - це мислити (Цицерон). грунтовність
discipŭlus, i m учень
elephantus, i m, f слон
eloquentia, ae f красномовство ornamentum, i n спорядження, одяг, наряд, оздоблення, коштовності,

exemplum, i n приклад, зразок прикраси, честь, слава
facio, feci, factum, ĕre 3 робити, здійснювати otium, i n відпочинок, дозвілля
familia, ae f сім'я, челядь pericŭlum, i n небезпека
femĭna, ae f жінка periculōsus, a, um небезпечний
fluvius, i m річка plenus, a, um повний
fundamentum, i n фундамент, підстава porta, ae f ворота
ignorantia, ae f незнання post (+ acc.) після, за
incŏlo, colui, cultum, ĕre 3 жити, жити, населяти puer, ĕri m хлопчик, дитина
inimīcus, a, um ворожий pulcher, chra, chrum гарний, прекрасний
inimīcus, i m ворог sano, āvi, ātum, āre 1 лікувати, зцілювати, загоювати, припиняти,
initium, i n початок, вступ припиняти, втішати, підбадьорювати
insania, ae f безумство, божевілля sed а, але
inter (+ acc.) між, серед sine (+ abl.) без
ira, ae f гнів taceo, tacui, tacĭtum, ēre 2 мовчати
irrĭgo, āvi, ātum, āre 1 зрошувати traho, traxi, tractum, ĕre 3 тягти, тягнути
justitia, ae f справедливість trans (+ acc.) за, через
lavo, lavi, lautum, 1 мити, купатися unus, a, um один
liber, ĕra, ĕrum вільний verbum, i n слово, дієслово
liber, bri m книга vir, viri m чоловік, людина
magister, tri m учитель, наставник, майстер
manus, ūs f рука, загін
Marcus, i m Марк 
medĭcus, i m лікар
Mercurius, i m Меркурій, римський бог торгівлі, мандрівників
meus, a, um мій
moneo, nui, nĭtum, ēre 2 нагадувати, умовляти, закликати ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі
monumentum, i n пам'ятник
mora, ae f зволікання, затримка, відстрочка
РОЗКВІТ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
mordeo, momordi, morsum, ēre 2 кусати, мучити
В ОСТАННЄ СТОЛІТТЯ РЕСПУБЛІКИ
mundus, i m світ, всесвіт
Musa, ae f муза Останніє, бунтівне століття республіки дало Риму
musca, ae f муха найблискучіших ораторів: Антонія, Красса, Гортензія і Цицерона. На
negotium, i n справа, заняття рубежі двох століть - в останні десятиліття II ст. і на початку I в. до н.
nemo ніхто
е. - в Римі з'явилися, за висловом Цицерона, два «воїстину
obtineo, tinui, tentum, ēre 2 володіти, населяти, досягати, утримувати
oppĭdum, i n зміцнення, місто найбільших оратора» - Антоній (143-187 рр. до н.е.) і Красс (140-191
oppugno, āvi, ātum, āre 1 осаджувати, нападати рр.), у яких «вперше латинське красномовство розкрилося у всьому
своєму багатстві і зрівнялося славою з грецьким». Розквіту риторами, враховували багатий досвід греків і намагалися прищепити
красномовства на рубежі двох століть сприяло надзвичайне своїм учням всі необхідні навички цього, за визначенням Цицерона,
загострення соціально-політичної боротьби, що вилилося в найважчого з мистецтв. Риторична школа знала три основні види
громадянську війну. красномовства, які могли стати в нагоді оратору на практиці: судове
Зовнішні війни, повстання рабів, збройні зіткнення політичних (judicale), дорадче (deliberativum), і показове (demonstrativum). Вона
груп, жорстока розправа з противниками, політична безпринципність вчила складанню промови, яка ділилася зазвичай на п'ять основних
і повна нерозбірливість у засобах політичних діячів цього часу частин: вступ (exordium), виклад обставин справи (narratio),
свідчили про кризу римського політичного устрою, були сумним приведення доводів на користь своєї точки зору (argumentatio),
симптом краху республіки. Таким був історичний фон, на якому спростування доводів супротивника (refutatio) і висновок (peroratio).
римське красномовство досягло свого найвищого розквіту. В цей В процесі навчання розбиралися типи промов, велика увага
смутний час воно було одним з найактивніших засобів цієї боротьби. приділялася знаходженню, або винаходу аргументів і, особливо,
«Кому невідомо, - говорить Тацит, - що корисніше і краще головного з них, на який спиралися всі інші (inventio). Майбутніх
насолоджуватися благами світу, ніж виносити негаразди війни? ораторів вчили застосовувати так звані загальні місця (loci
Проте хороші воїни породжуються війнами, а не світом. Те ж і з communes) і приклади, вчили запам'ятовувати і виголошувати
красномовством. Бо чим частіше воно, так би мовити, схрещує промову: вчили користуватися прикрасами - фігурами думки й мови.
зброю, чим більше ударів завдає і отримує, чим сильніших Правила підкріплювалися розбором виданих промов грецьких і
супротивників і більш запеклі сутички саме для себе обирає, тим римських ораторів, широко практикувалися переклад грецьких
більш піднесеним і соліднішим стає...». ораторів на латинську мову і складання невеликих речей - дорадчих
Правда, відома й інша точка зору на це питання – Цицерона, (suasoriae) і судових (controversiae). Теоретичний курс
який, навпаки, вважав, що красномовство - супутник світу, союзник підкріплювався відвідинами форуму, спілкуванням з яким-небудь
дозвілля, тому смути і війни відображаються на ньому згубно. видатним оратором з метою засвоєння досвіду. Велика частина
Однак і та, і інша позиція цілком зрозумілі: в Таціта, який сумує ораторів обмежувалася підготовкою такого роду і, в залежності від
про занепад красномовства в імператорському Римі, говорить туга по таланту, в різному ступені процвітала на форумі. Але були й такі, які
ефективному красномовству часів республіки; в Цицероні, доповнювали свою чисто риторичну освіту вивченням права,
красномовство якого було вигодуване цивільними заворушеннями філософії, історії, літератури. Велику роль грали тут також
(але який, в кінцевому рахунку, став жертвою цих смут і народженої вроджений дар і обставини.
ними диктаторської влади), - туга за світом і згодою всіх Але все-таки в період найвищого розквіту римського
добромисних, за старими республіканськими ідеалами. При всій красномовства освіченість оратора виявлялася надійною запорукою
відмінності висловлювань Тацита і Цицерона вгадується збіг: і той, і його успіху. Не випадково вершиною римського класичного
інший бачать згубний вплив на красномовство деспотичної красномовства став Цицерон - оратор не тільки феноменальної
диктаторської влади, яка перешкоджає свободі слова. обдарованості, а й широкої, різнобічної освіченості. Правда, один з
Розквіту ораторського мистецтва в останнє століття республіки двох ораторів, названих Цицероном «воїстину великими», - Марк
сприяло також і те, що саме тоді риторична школа остаточно Антоній - любив стверджувати, що він збагнув важку ораторську
відокремилася від граматичної, яка раніше давала оратору деяку науку не в школі, а на практиці, з малих років старанно відвідуючи
підготовку. Римські риторичні школи, керовані переважно грецькими
форум і слухаючи знаменитих в його час ораторів. Але Антоній ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови
навчався і знав більше, ніж хотів показати. Цицерон, взагалі
вважаючи незнання права ганебним для оратора, робить виняток для ОВІДІЙ
Антонія і прощає йому цей недолік за «небувалу, неймовірну,
Публій Овідій Назон (Publius Ovidius Naso, (43 р. до н.е. - 18 р. н.е.) -
божественну силу» його обдарування, запевняючи, що у Антонія
давньоримський поет. Найбільше відомий як автор поем «Метаморфози» і
було досить розумових засобів, щоб вистояти і без знання права.
«Наука кохання», а також елегій - «Любовних елегій» і «Скорботних
Луцій Ліціній Красс ж, навпаки, був відомий як оратор широкої
елегій». Імператором Августом був висланий з Риму в західне
культури, учень греків, у яких навчався риториці, філософії та
Причорномор'я, де провів останні роки життя.
літератури. Що ж стосується знання права, то Цицерон називає його
«найкращим правознавцем серед ораторів». Красс теж виступав Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми
переважно в суді, але майже всі його промови, як і мови Антонія, Овідія:
мали політичний відтінок. Цицерон, якому Красс був близький як тип
Acceptissima semper munera sunt, aucor quae pretiosa facit.
оратора, малює його портрет з особливою любов'ю. Красс Найприємніші дари ті, які приносить дорога тобі людина.
опублікував дуже мало речей, Антоній своїх промов не видавав Audentem forsque venusque juvat. Сміливому допомагають і Венера, і
взагалі. Він видав лише маленьку книжку «Про красномовство» (De щасливий випадок.
ratione dicendi). Основне джерело відомостей про цих ораторів - Audentes deus ipse juvat. Сміливим сам Бог допомагає.
риторичні трактати Цицерона; він же і головний суддя їх Bene qui latuit, bene vixit. Щасливо прожив життя той, хто жив
красномовства, на судження якого доводиться покладатися через непомітно.
брак інших джерел. Caelum pice nigrius. Небо смоли чорніше [пропаща справа].
Отже, римська республіка наближалася до загибелі, а римське Carmina morte carnet. Вірші не вмирають [рукописи не горять].
красномовство переживало небувалий розквіт. Carmina proveniunt animo deducta sereno. Пісні співаються, коли на
душі ясно.
Дайте відповіді на наступні питання:
Clivo sudamus in imo. Потіємо перед стрімкою стіною [зайти в глухий
1. Яких ораторів періоду останнього сторіччя до нової ери ви знаєте? кут].
2. Які зовнішні чинники на рубежі двох століть сприяли розквіту Conscia mens recti famae mendacia ridet. Чиста совість сміється над
красномовства? Чому? помилковими чутками.
3. Що ви знаєте про римські риторичні школи? Cum moriar, medium solvar et inter opus. Я хочу, щоб смерть застала
4. Які три види красномовства існували у давньому Римі?
мене за роботою.
5. Що ви можете сказати про процес навчання риториці?
Dat census honores. Почесті приносять доходи [по заслугах і шанують].
6. Як впливала освіченість оратора на його успіх?
7. Дайте загальну характеристику діяльності Красса та Антонія як Dubius fortunae orbis. Ненадійне колесо долі [доля мінлива].
ораторів. Dum vires annique sinunt, tolerate labores. Поки дозволяють сили і роки,
трудиться.
Dura tamen molli saxa cavantur aqua. Навіть і тверді скелі
  видовбуються м'якою водою [крапля камінь точить].
Est deus in nobis. Є в нас бог.
Exitus acta probat. Кінцевим успіхом виправдовується справа. Saepe tacens vocem verbaque vultus habet. Часто особа мовчазного
Flumina jam lactis, jam flumina nectaris ibant. Молоком і нектаром має і голос, і слова.
текуть річки [молочні ріки, кисільні береги]. Sponte sua, sine lege. Добровільно, за власним бажанням.
Fortior in fulva novus est luctator arena. Новий боєць на жовтій арені Supremum vale. Останнє «вибач».
сильніше. Tempus edax rerum. Всепоглинаючий час. (Овідій, «Метаморфози»)
Fortuna malignum opponit nostris insidiosa pedem. Заздрісна доля Tranquillas etiam naufragus horret aquas. Потерпілий і тихої води
підставляє нам злу ногу. боїться. (Овідій, «Послання з Понта»)
Fortuna miserrima tuta est. Нещаслива доля безпечна [нещасному Ut amēris, amabĭlis esto. Щоб тебе любили, будь гідний любові
втрачати нічого]. (Овідій з поеми «Мистецтво любові».).
Frondem in silvis non cernere. Не бачити зелені в лісі [за дерев не бачити Ut desint vires tamen est laudanda voluntas. Нехай не вистачає сил,
лісу]. але бажання все ж похвально.
Fundere arenas in litus. Сипати пісок на берег [займатися марною Ut frangilis glacies interit ira mora. Як крихкий лід, гнів проходить,
справою] якщо перечекати [в гніві не поспішай].
Gaudia principium nostri sunt saepe doloris. Радість часто є початком Verba dare in ventos (ventis). Говорити на вітер [витрачати слова
нашого лиха. даремно].
Habent parvae commoda magna morae. Невелике терпіння дає великі Vicinum pecus grandius uber habet. У сусідній корови вим'я здається
вигоди. більшим.
Hectorem quis nosset, felix si Troja fuisset? Хто знав би Гектора, якби
Троя була щасливою? Переведіть наступні вирази Овідія на латинську мову:
Heu, quam difficile est crimen non prodere vultu. На жаль, важко не
видати особою свою провину [на злодієві шапка горить]. Вірші не вмирають. Все змінюється, ніщо не зникає.
Jam veniet tacito tarda senecta pede. Уже підходить повільна старість Всепоглинаючий час. Говорити на вітер. Кінцевим успіхом
тихою стопою. виправдовується справа. Людині дано обличчя, звернене вгору. Ми
Jamque opus exegi, quod nec jovis ira nec ignis nec poterit ferrum nec завжди прагнемо до забороненого і бажаємо недозволеного.
edax abolere vetustas. Вже закінчив твір, який не зможе знищити ні гнів, Найприємніші дари ті, які приносить дорога тобі людина. Невелике
ні вогонь, ні меч Юпітера, ні спустошуюча старість. терпіння дає великі вигоди. Ненадійне колесо долі. Нехай не вистачає
Nitinur in vetitum semper, cupimusque negata. Ми завжди прагнемо до сил, але бажання все ж похвально. Поки дозволяють сили і роки,
забороненого і бажаємо недозволеного. (Овідій, «Любовні елегії») трудиться. Почесті приносять доходи. Сміливим сам Бог допомагає.
Omnia mutantur, nihil interit. Все змінюється, ніщо не зникає [думка Чиста совість сміється над помилковими чутками. Щоб тебе любили,
Піфагора про переселення душ]. будь гідний.
Optima prima fere manibus rapiuntur avaris. Усе найкраще
викрадається жадібними руками смерті.  
Os homini sublime dedit. Людині дано обличчя, звернене вгору [людина
наділена властивістю прагнути до вищого].
Quod latet, ignotum est, ignoti nulla cupido. Що приховано - то невідомо,
а до невідомого - ніякого бажання [чого не знаю, по тому не сумую].
Carmina morte carnet. 5. Відміна (declinatio): у позитивній ступені латинський прикметник

Вірші не вмирають. може відноситься до 1-3 відміни. Залежно від приналежності до відміни
(Овідій)
прикметники діляться на дві групи: прикметники 1-2-ї відміни;
прикметники 3-ї відміни.
Тема 5. ПРИКМЕТНИКИ 1-2-Ї ВІДМІНИ
 Граматичні категорії прикметників. Ці прикметники в nom.sg. мають закінчення:
 Прикметники 1-2-ї відміни. - форма чоловічого роду: -us або -Ø (нульове закінчення мають
 Присвійні займенники (pronomĭna possessīva). прикметники, які в цій формі закінчуються на -er); bonus хороший, liber
 Марк Антоний Оратор (Marcus Antonius Orator). вільний, niger чорний
 Афоризми, цитати, крилаті вислови Петронія. - форма жіночого роду: -a; bonа, libĕra, nigra
- форма середнього роду: -um: bonum, libĕrum, nigrum
Форма чоловічого роду відміняється як іменники чоловічого і середнього
І. Граматика роду 2-ої відміни, форма жіночого роду - як іменники 1-ої відміни.
Словникова форма прикметників 1-2-ї відміни
ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКІВ У словникову форму прикметників 1-2-ї відміни входить:
1. Форма nom. sg. чоловічого роду.
Латинський прикметник (nomen adjectīvum) має наступні 2. Закінчення gen. sg. жіночого та середнього родів. Для
граматичні категорії: прикметників, що закінчуються в чоловічому роді на -еr, перед
закінченнями зазвичай вказуються дві останні букви основи.
1. Рід (genus): чоловічий masculīnum (m); жіночий feminīnum (f);
Голосний е зберігається в основі наступних прикметників: liber, ĕra,
середній neutrum (n). Прикметник узгоджується в роді з іменником, до
ĕrum вільний, miser, ĕra, ĕrum нещасний, asper, ĕra, ĕrum шорсткий,
якого належить.
грубий, tener, ĕra, ĕrum ніжний; у прикметників на –fer (pestĭfer, ĕra,
2. Число (numĕrus): однина singulāris (sg.); множина plurālis (pl.).
ĕrum який приносить загибель); у прикметників на –ger (armĭger, ĕra,
Прикметник узгоджується в числі з іменником, до якого належить.
ĕrum той, що несе зброю).
Прикметники, вжиті у множині середнього роду без іменника,
перекладаються прикметником середнього роду однини в значенні Закінчення відмінків
відстороненого іменника: multa (nom. pl. n) багато. sg. pl.
3. Відмінок (casus): називний nominatīvus; родовий genetīvus; m f n m f n
давальний datīvus; знахідний accusatīvus; орудний ablatīvus; кличний nom. us /ø a um i ae a
gen. i ae i ōrum ārum ōrum
vocatīvus. Прикметник узгоджується у відмінку з іменником, до якого
dat. o ae o is is is
належить. acc. um am = nom. os as = nom.
4. Ступінь порівняння (gradus comparatiōnis): позитивна ступінь abl. o a o is is is
(gradus positīvus); порівняльна ступінь (gradus comparatīvus); найвищий voc. e /= nom. = nom. = nom. = nom. = nom. = nom.
ступінь (gradus superlatīvus).
Зразок відмінювання suus, -a, -um свій, своя, своє

bonus, a, um хороший, добрий, порядний sg. pl.
sg. pl. m f n m f n
m f n m f n nom. su-us su-a su-um su-i su-ae su-a
nom. bon-us bon-a bon-um bon-i bon-ae bon-a gen. su-i su-ae su-i su-ōrum su-ārum su-ōrum
gen. bon-i bon-ae bon-i bon-ōrum bon-ārum Bon-ōrum dat. su-o su-ae su-o su-is su-is su-is
dat. bon-o bon-ae bon-o bon-is bon-is bon-is acc. su-um su-am su-um su-os su-as su-a
acc. bon-um bon-am bon-um bon-os bon-as bon-a abl. su-o su-ā su-o su-is su-is su-is
abl. bon-o bon-ā bon-o bon-is bon-is bon-is voc. su-e su-a su-um su-i su-ae su-a
voc. bon-e bon-a bon-um bon-i bon-ae bon-a
niger, gra, grum чорний Займенник suus свій відноситься тільки до 3-ї особі:
sg. pl. librum meum lego - я читаю свою (= мою) книгу
m f n m f n librum tuum legis - ти читаєш свою (= твою) книгу
nom. niger nigr-a nigr-um nigr-i nigr-ae nigr-a librum suum legit - він читає свою книгу
gen. nigr-i nigr-ae nigr-i nigr-ōrum nigr-ārum nigr-ōrum
dat. nigr-o nigr-ae nigr-o nigr-is nigr-is nigr-is noster, tra, trum наш, наша, наше
acc. nigr-um nigr-am nigr-um nigr-os nigr-as nigr-a
abl. nigr-o nigr-ā nigr-o nigr-is nigr-is nigr-is sg. pl.
voc. niger nigr-a nigr-um nigr-i nigr-ae nigr-a m f n m f n
nom. noster nostr-a nostr-um nostr-i nostr-ae nostr-a
ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ (PRONOMĬNA POSSESSĪVA) gen. nostr-i nostr-ae nostr-i nostr-ōrum nostr-ārum nostr-ōrum
dat. nostr-o nostr-ae nostr-o nostr-is nostr-is nostr-is
meus, -a, -um мій, моя, моє acc. nostr-um nostr-am nostr-um nostr-os nostr-as nostr-a
sg. pl. abl. nostr-o nostr-ā nostr-o nostr-is nostr-is nostr-is
m f n m f n voc. noster nostr-a nostr-um nostr-i nostr-ae nostr-a
nom. me-us me-a me-um me-i me-ae me-a
gen. me-i me-ae me-i me-ōrum me-ārum me-ōrum vester, tra, trum ваш, ваша, ваше
dat. me-o me-ae me-o me-is me-is me-is sg. pl.
acc. me-um me-am me-um me-os me-as me-a m f n m f n
abl. me-o me-ā me-o me-is me-is me-is nom. vester vestr-a vestr-um vestr-i vestr-ae vestr-a
voc. mi me-a me-um me-i me-ae me-a
gen. vestr-i vestr-ae vestr-i vestr-ōrum vestr-ārum vestr-ōrum
tuus, -a, -um твій, твоя, твоє dat. vestr-o vestr-ae vestr-o vestr-is vestr-is vestr-is
sg. pl. acc. vestr-um vestr-am vestr-um vestr-os vestr-as vestr-a
m f n m f n abl. vestr-o vestr-ā vestr-o vestr-is vestr-is vestr-is
nom. tu-us tu-a tu-um tu-i tu-ae tu-a voc. vester vestr-a vestr-um vestr-i vestr-ae vestr-a
gen. tu-i tu-ae tu-i tu-ōrum tu-ārum tu-ōrum
dat. tu-o tu-ae tu-o tu-is tu-is tu-is Присвійні займенники відмінюються за зразком прикметників 1-2-ої
acc. tu-um tu-am tu-um tu-os tu-as tu-a відміни.
abl. tu-o tu-ā tu-o tu-is tu-is tu-is
voc. tu-e tu-a tu-um tu-i tu-ae tu-a
Завдання Cogĭto, ergo sum (Cartesius). Думаю, отже, існую (Декарт).

Cum eximĭa laude. З особливою похвалою (формула диплома з
1) Узгодити прикметники з іменниками, перекласти словосполучення відзнакою).
українською мовою: De mortŭis aut bene, aut nihil. Про мертвих або добре, або нічого.
decretum, i n (novus, a, um); lingua, ae f, (Latīnus, a, um); toga, ае f (albus, Dura lex, sed lex. Закон суворий, але це закон.
a, um); templum, і n (antiquus, a, um); vir, viri m (iustus, a, um); collēga, ае m Epistŏla non erubēscit. Папір не червоніє (Цицерон).
(bonus, a, um); popŭlus, і m (liber, a, um); poëta, ae m (Romānus, a, um). Errāre humānum est. Помилятися властиво людині.
2) Провідміняйте словосполучення: Homo homĭni lupus est. Людина людині вовк (Плавт).
bellum iustum – справедлива війна, vir liber – вільний чоловік, nauta Homo locum ornat, non homĭnem locus. Людина прикрашає місце, а не
Romānus – римський моряк, victoria Romāna – римська перемога. місце людину.
3) Перекладіть словосполучення українською мовою: Homo novus. Нова людина [незнатна людина, яка недавно досягла
високого становища].
Bella domestĭca, linguae Latīnae, oppidum antiquum, poëtis claris,
In vivo. На живому організмі [про біологічний дослід].
templum Romānum, togam albam, populōrum antiquōrum, viro iustō.
Loсо citāto (l. с.). У згаданому місці.
4) Прочитайте речення. Для іменників вкажіть словникові форми і Malum nullum est sine aliquo bono. Немає лиха без добра (Пліній
визначте граматичну форму (рід, число, відміна, відмінок). Для дієслів Старший).
вкажіть першу і четверту основні форми, визначте основу infectum, Persōna grata. Бажане особа. (В міжнародному праві - дипломат, який
особу і число. Перекладіть речення. користується довірою уряду країни, в якій він знаходиться).
a) Amīci vestri bene labōrant. Bonam filiam habet. Cavēte falsos amīcos. De Persōna non grata. Небажана особа. (В міжнародному праві - дипломат,
linguā stultā veniunt incommŏda multa. De mortuis aut bene, aut nihil. Fabŭlae що втратив довіру уряду тієї країни, в якій він знаходиться).
et mythi antīqui vitam domestĭcam, urbānam et rustĭcam populōrum antiquōrum Plenus venter non studet libenter. Повний живіт неохоче вчиться [сите
monstrant. Fortūna dea super ocŭlos fasciam habet, unde proverbium: “Fortūna черево до навчання глухо].
caeca est”. Honēsta vita beāta est. Jucunda est vita in patria. Repetitio est mater studiorum. Повторення - мати навчання.
b) Littĕrae varias formas habent. Mala herba cito crescit. Memoria bona est Tabŭla rasa. Чиста дошка.
bonum magnum. Multa oppĭda muri firmi cingunt. Multos libros habeo. Terra incognita. Невідома земля.
Nautae boni ventum non timent. Proverbia Latīna saepe vitam incolārum 7) Перекладіть на латинську мову:
antiquārum illustrant. Qui multos amīcos habet, magnas divitias habet. Romāni
Папір не червоніє (Цицерон). У згаданому місці. Бажане особа.
in pugnā multos inimīcos occīdunt.
Помилятися властиво людині. Закон суворий, але це закон. Золота
5) Провідміняйте: lingua latīna латинська мова; patria nostra наша
середина. На живому організмі. Небажана особа. Невідома земля. Немає
батьківщина; persōna grata бажане особа.
лиха без добра. Нова людина. Про мертвих або добре, або нічого. Платон
6) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази: мені друг, але істина - ще більший друг. Повний живіт неохоче вчиться. З
Amīcus Plato, set magis amica veritas. Платон мені друг, але істина - ще особливою похвалою. Людина прикрашає місце, а не місце людину.
більший друг (Аристотель). Людина людині вовк. Чиста дошка. Повторення - мати навчання. Думаю,
Aurea mediocritas. Золота середина. [Формула практичної моралі, одне з отже, існую (Декарт).
основних положень життєвої філософії Горація, що знайшла вираження
в його ліриці].
Нові слова ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі
beātus, a, um щасливий, блаженний

bonus, a, um хороший, добрий, порядний МАРК АНТОНИЙ ОРАТОР
caecus, a, um сліпий (MARCUS ANTONIUS ORATOR)
cingo, cinxi, cinctum, ĕre 3 оточувати, оперізувати, обвивати
Марк Антоній Оратор (лат. Marcus Antonius Orator, 143 - 87 роки до
divitiae, ārum f, pl. t. багатство
н. е.) - давньоримський політик і оратор, консул, цензор. Вів боротьбу з
domestĭcus, a, um домашній, місцевий
піратами Східного Середземномор'я і створив базу для нової римської
falsus, a, um брехливий, неістинний
провінції Кілікія. Першим зі свого роду досяг консульства, завдяки чому
fascia, ae f пов'язка
його нащадки займали чільне становище в Римі I століття до н. е. Так,
firmo, āvi, ātum, āre 1 зміцнювати
онук Марка Антонія став одним з тріумвірів8 і фактичним правителем
firmus, a, um міцний, міцний Риму.
forma, ae f форма, вид, краса Антоній був найпомітнішим оратором своєї епохи (поряд з Луцієм
formo, āvi, ātum, āre 1 формувати, утворювати, розвивати, виховувати Лицинием Крассом). Він брав участь в ряді гучних судових процесів, в
incommŏdum, i n незручність, неприємність тому числі і політичних. У 90-і роки, в ході громадянської війни, Антоній
jucundus, a, um приємний став жертвою терору.
lingua, ae f мова Цицерон не шкодує фарб, розкриваючи різні сторони ораторського
magnus, a, um великий таланту Антонія: «Ніщо не випадало від уваги Антонія: кожному доводу
multo набагато він умів знайти таке місце, де він мав більше сили і приносив більше
multum багато, дуже, сильно користі. Як полководець розставляє свою кінноту, піхоту і легкоозброєні
murus, i m стіна війська, так він розміщував свої доводи в найвигідніші для них розділи
mythos, i f сказання, миф промови. У нього була чудова пам'ять: неможливо було підозрювати, що
ocŭlus, i m око промова його обдумана заздалегідь, здавалося, він завжди приступає до
proverbium, i n прислів'я мови непідготовленим, але, насправді, він був підготовлений так добре,
Romānus, a, um римський що самі судді здавалися захопленими його промовою зненацька і не
Romānus, i m римлянин могли триматися напоготові. Вибір слів не відрізнявся у нього
rustĭcus, a, um сільський витонченістю. Не те, щоб він говорив неправильно, але його промові
stultus, a, um дурний бракувало тієї ретельності, в якій найбільше позначається словесна
super (+ acc.) над, вище. понад майстерність оратора».
unde звідки Пізнання Антонія в юриспруденції були скромними; проте завдяки
urbānus, a, um міської, освічений, культурний своєму безперечного таланту і активної практичної діяльності він зміг
varius, a, um різний, різноманітний 8
Триумвір (лат. triumvir) - в Давньому Римі учасник тріумвірату.
ventus, i m вітер Тріумвірат (лат. triumvirātus) - альянс між трьома практично однаковими могутніми
 політичними чи військовими лідерами; зазвичай тріумвірати існували нетривалий період,
до часу досягнення певної мети.
стати одним з двох найбільш видатних ораторів епохи поряд з Луцієм Використовуючи свою унікальну пам'ять, він вимовляв тільки
Крассом. Згідно Цицерону, «у них вперше латинське красномовство ретельно продумані мови з розрахованим ефектом, причому робив це
розкрилося у всьому своєму багатстві і зрівнялося славою з грецьким». так, що виступ здавався експромтом. Антоній менше, ніж Красс, дбав
Відповідно до характеристики Цицерона, Антоній був розважливим про витонченість своєї промови: головною його метою був вплив на
оратором, головною сильною якістю якого було вміння блискавично слухачів. Для її досягнення він дуже ефектно використовував
знаходити прийоми, найбільш вигідні для конкретного моменту. невербальні засоби, в першу чергу жести, як ніби «рухи у нього
Цицерон, коротко підсумовуючи гідності красномовства Антонія, висловлювали не слова, а думки». Найвідомішим прикладом такого роду
повторює: «Антоній вмів знайти, що сказати, з чого почати, як все є епізод процесу Манія Аквіли, коли Антоній несподівано для всіх
розташувати, впевнено зберігав це у пам'яті, проте краще всього йому розірвав одяг на грудях обвинуваченого, щоб показати шрами від ран;
вдавалося проголошення». Цицерон устами самого Антонія пояснює, промову Оратор вимовляв «з такою напругою, що навіть коліном
яким чином він домагається саме того враження на слухачів і суддів, торкався землі». Завдяки цим якостям Антоній був найбільш
якого хоче: «Неможливо викликати у слухача ні скорботи, ні ненависті, затребуваним оратором свого часу в суді.
ні неприязні, ні страху, ні сліз співчуття, якщо всі ці почуття, які оратор Розуміючи слабкі сторони свого красномовства, Антоній не
прагне викликати у судді, не будуть виражені або, краще сказати, записував свої промови і взагалі був проти їх публікації; сам він «казав,
випалені на його власному обличчі». що він не записав жодної зі своїх промов, щоб в разі потреби йому було
Всі роз'яснення Антонія з трактату «Про оратора» свідчать про те, легше відмовитися від власних слів». Все, що він написав («ненавмисно і
що природа ораторського мистецтва, особливо в частині, що стосується навіть проти волі»), - це невеликий твір «Про красномовство» (De
виголошення промови, вірніше її виконання як акторської: «... я ніколи ratione dicendi), який пізніше був втрачений.
не пробував викликати у суддів своїм словом скорботу, або співчуття , У Антонія і у виборі слів (де він прагнув не стільки до принади,
або неприязнь, або ненависть без того, щоб самому не хвилюватися тими скільки до переконливості), і в їх розташуванні, і в побудові періоду не
самими почуттями, які я хотів їм вселити». «І хай не здається було нічого, що суперечило б розуму і науці; а в прикрасах і оборотах
незвичайним і дивним, що людина стільки разів відчуває гнів, скорботу, думки - тим більше. Якщо Антоній у всьому був великий, то в
всілякі душевні рухи, та ще в чужих справах: така вже сама сила тих проголошенні промови він був недосяжний. У проголошенні ми
думок і тих предметів, які належить розвинути і розробити в промові так, розрізняємо рухи тіла і голос; так ось, рухи тіла у нього висловлювали не
що немає навіть потреби в удаваннях і брехні. Промова, якою оратор слова, а думки - руки, плечі, груди, ноги, поза, хода і всякий його рух
прагне порушити інших, за своєю природою збуджує його самого навіть були в повній згоді з його промовами і думками; голос у нього був трохи
більше, ніж будь-якого з слухачів», тобто справжній оратор, щоб глухуватий від природи - однак і ця вада для нього одного звернулася на
справити потрібне враження і викликати у аудиторії потрібні йому благо, так як при наріканнях в його голосі чулися зворушливі нотки, так
почуття, повинен, як хороший актор, перейнятися ними сам. Цю само здатні і вселити довіру, і викликати співчуття. Його приклад
здатність мав далеко не кожен оратор; Антоній же був наділений нею в підтверджує істину слів, сказаних Демосфеном, який на питання, що він
надлишку: він, як ніхто, вмів використовувати модуляції голосу, міміку, вважає першим в красномовстві, відповів: «вимова»; на питання, що є
жест. Найсильнішою стороною його красномовства були патетичні другим, відповів то ж саме; і на питання, що є третім, знову відповів те
прийоми, гра голосом, численні і різноманітні жести. Може бути, тому саме.
Цицерон вважає, що його ораторська манера більше підходила для суду,
ніж для народних зборів, де в проголошенні промови були потрібні
велика вибагливість і стриманість.
Дайте відповіді на наступні питання: Dei pedes lanatos habent. Ноги богів обмотані шерстю [помста богів
1. Хто такий Марк Антоній Оратор? підкрадається непомітно]
2. Як характеризував Цицерон творчість Антонія? Homines sumus, non dei. Ми люди, а не боги [наші можливості не
3. Яка головна сильна якість була притаманна ораторському безмежні].
мистецтву Антонія? Homo non trium caunearum. Людина не варта трьох фіг [гроша
4. Що казав Антоній про природу ораторського мистецтва? ламаного не варто].
5. Які засоби використовував Антоній у промовах? Lac gallinaceum. Пташине молоко [про недосяжне].
6. Який твір написав Антоній? Librum ab oculo legere. Читати з листа [вільно].
Mundus universus exercet histrioniam. Весь світ займається
 лицедійством.
Omnium quidem rerum primordia sunt dura. Будь-який початок важкий.
Raras fecit mixturas cum sapientia forma. Краса рідко поєднується з
мудрістю.
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Risu dissolvit ilia. Зі сміху живіт надривати.
Supra nos fortuna negotia curat. Минаючи нас, доля вершить справи.
Taurum tollet, qui vitulum sustulerit. Бика вкраде той, хто теляти
ПЕТРОНІЙ стягне [хто вкрав яйце, той вкраде і курку]
Timere fidem oculorum. Боятися повірити власним очам.
Петроній Арбітр (Petronius Arbiter; 14 р. н.е. - 66 р. н.е.) - автор Tu viperam sub ala nutricas. Ти вигодував змію на грудях.
давньоримського роману «Сатирикон». Ubicunque dulce est, ibi et acidum invenies. Усюди, де є солодке, знайдеш
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми і кисле.
Петронія: Venire alicui sub dentem. Попастися комусь на зуб.
Viperam sub ala nutricare. Відігріти змію під крилом.
Ab acisa et acu. Від нитки до голки [розмовляючи про одне, про інше]. Vulpes uda. Мокра лисиця [мокра курка].
Amor etiam deos tangit. Любов ранить навіть богів.
Asinus in tegulis. Осел на даху [про що-небудь безглузде].
Переведіть наступні вирази Петронія на латинську мову:
Aurum pro luto habere. Золота, як гною, мати [грошей - кури
не клюють]. Боятися повірити власним очам. Будь-який початок важкий. Весь
Capillos liberos non habet. Волос вільних від боргів немає [по вуха світ займається лицедійством. Відігріти змію під крилом. Краса рідко
в боргах]. поєднується з мудрістю. Любов ранить навіть богів. Ми люди, а не боги.
Cave canem. Стережись собаки [будь обережний, уважний; стережися Минаючи нас, доля вершить справи. Попастися комусь на зуб. Пташине
ворога, будь він хоч з мурашки]. молоко. Тільки серце робить людину людиною, все інше - дурниці.
Corcillum est, quod homines facit, cetera quisquilla omnia. Тільки серце
робить людину людиною, все інше - дурниці. 
Dum vires anniquаe sinunt, tolerate labores. ЗВОРОТНІЙ ЗАЙМЕННИК (PRONŌMEN REFLEXĪVUM)
Поки дозволяють сили і роки, працюйте.
(Овідій) sui собі
sg. / pl.
nom. --
Тема 6. gen.
dat.
sui
sibi
acc. se (sese)
 Pronomina personalia. abl. se (sese)
 Зворотний займенник (pronōmen reflexīvum).
 Imperatīvus praesentis actīvi (наказовий спосіб теперішнього Зворотній займенник вживається тільки для позначення 3 особи.
часу активного стану). Для позначення 1-ї і 2-ї особи вживаються особові займенники.
 Вживання частки -que. 2. Прийменник cum вживається з зворотнім займенником разом і
 Латинські школи риторики. пишеться після нього: secum з собою.
 Афоризми, цитати, крилаті вислови: Публій Сір.
IMPERATĪVUS PRAESENTIS ACTĪVI (НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ АКТИВНОГО СТАНУ)
І. Граматика Утворюється шляхом додавання до основи infectum особових
закінчень наказового способу теперішнього часу активного стану.
PRONOMINA PERSONALIA. ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ Imperatīvus praesentis actīvi має 2 sg./pl.
У 2 sg. дієслова 1, 2, 4 дієвідмін мають нульове закінчення (тобто
1 особа 2 особа форма imperatīvus praesentis actīvi збігається з основою infectum),
sg. pl. sg. pl. дієслова 3а дієвідміни мають закінчення -e, у дієслів 3б дієвідміни
nom. ego я nos ми tu ти vos ви кінцевий голосний основи infectum -ĭ переходить в -e.
gen. mei nostri/nostrum tui vestri/vestrum У 2 pl. дієслова 1, 2, 3б, 4 дієвідмін мають закінчення -te, а у
dat. mihi nobis tibi vobis дієслів 3а дієвілміни до основи infectum додається з'єднувальний
acc. me nos te vos голосний -ĭ- і закінчення -te.
abl. me nobis te vobis
1 2 3а 3б 4
amo video scribo capio audio
1. Особистого займенника 3-ї особи в латинській мові немає. любити бачити писати брати слухати
Його функцію виконують вказівні займенники. sg. 2 amā vidē scrib-e cape audī
2. Форми gen.pl. nostri, vestri переводяться як "нас", "вас", форми pl. 2 amā-te vidē-te scrib-ĭ-te capĭ-te audī-te
nostrum, vestrum - "з нас", "з вас" (genetīvus partitīvus). Imperatīvus praesentis actīvi однини деяких дієслів закінчується
3. Прийменник cum вживається з особовими займенниками на приголосний звук:
разом і пишеться після них: mecum зі мною, tecum з тобою, nobiscum duco вести - duc
з нами, vobiscum з вами. dico говорити - dic
facio робити - fac
fĕro нести – fer
Imperatīvus praesentis дієслова sum, esse - es будь (2 sg.), еste - Amīcas opĕrā et gratiā juvāte! Amīcos semper in memoriā tenēte. Arbĭtri
будьте (2 pl.). non possunt injuste judicāre. Audī, scribe, lege! Audīte multa, dicĭte pauca!
Заборона виражається аналітичної формою: поєднанням Bene audīte! Bene discĭte! Causam dic. Credĭte mihi; semper vobis credo.
наказового способу дієслова nolі не хотіти і невизначеної форми Demonstrā viam puellae! Mecum legĭte, mecum scribĭte! Noli dicĕre, quod
теперішнього часу вихідного дієслова: nescis! Nolī me tangĕre!
- Noli nocēre! Noli tacēre, si dicĕre debes! Nolīte dicĕre, si nescītis! Nolīte
2 sg.: noli + infinitīvus praesentis nocēre natūrae! Salvē, amīca! Salvēte, amīcae! Scribe et lege! Servī sapientiae
2 pl.: nolīte + infinitīvus praesentis et littĕris, non famae et divitiis! Si amīcus meus es, tui amīci mei sunt. Tacē, si
debes tacēre! Tacēre non possum. Veniam rogā!
nolī(te) amāre не любі(ть)
nolī(te) vidēre не дивись(дивитесь) 6) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:
nolī(te) scribĕre не пиші(ть)
nolī(te) audīre не слухай(те) Ad verbum. Дослівно.
Alter ego. Інший я, другий (е) я.
Aut disce, aut discēde! Або вчися, або йди!
ВЖИВАННЯ ЧАСТКИ -QUE
Cantus cycneus. Лебедина пісня [«Подібно до того як лебіді, отримавши
Частка -que пишеться разом зі словом і вживається від Апполона (якому вони присвячені), дар пророцтва, передбачають,
постпозитивно (приєднується до кінця слова). За значенням ця частка яким даром буде для них смерть, вмирають з співом і з радістю, - так само
еквівалентна сполучнику et і: повинні робити всі добрі і мудрі» ]. (Цицерон, «Тускуланські бесіди»).
Magistra discipulăque = magistra et discipŭla (вчителька і учениця) Carpe diem. Лови день; користуйся кожним днем (Горацій).
Circulus vitiōsus. Порочне коло.
Citius, altius, fortius! Швидше, вище, сильніше! (Олімпійський девіз)
Завдання Condītio sine qua non. Умова, без якої немає [сенсу] (обов'язкова умова).
Divĭde et impĕrā! Розділяй і володарюй! [Принцип римської
1) Поставте речення в усіх особах однини і множини: завойовницької політики, сприйнятий наступними завойовниками].
Omnia mea mecum porto. Festīnā lente! Поспішай повільно! (Роби все не поспішаючи) [Одна із
2) Запишіть речення в множині: звичайних приказок імператора Августа (63 р. до н.е. - 14 р. н.е.)].
Is dicit, ego audio.Ego scribo, tu legis.Ego condemno, tu absolvis. Fortūnae noli credĕre! Не вір удачі!
Ut te habes? Sanus sum. Fac simile. Зроби подібне. [Точна копія].
Gaudeāmus igĭtur. Отже, будемо веселитися!
3) Визначить, від яких займенників походять форми:
Memēnto mori. Пам'ятай про смерть.
me, tui, nostrum, vobiscum, sui, tibi, meo, nobis, se. Nosce te ipsum. Пізнай самого себе (латинський переклад грецького
4) Пояснить походження та значення слів: егоїзм, нострифікація, напису на фронтоні храму Аполлона в Дельфах).
альтернативний, гуманізм, тотальний. Salus populi suprēma lex. Благо народу - вищий закон (Цицерон).
5) Прочитайте речення; для іменників вкажіть словникову форму і Sapienti sat. Розумному досить; розумний зрозуміє з півслова (Плавт,
визначте граматичну форму (відміну, число, відмінок). Для дієслів Теренцій).
вкажіть першу і четверту основні форми, позначте особу і число; Scio me nihil scire. Я знаю, що нічого не знаю (Сократ).
перекладіть речення: Si vis pacem, para bellum. Якщо хочеш миру, готуйся до війни (Вегетій).
Verte! Переверни! (Дивись на звороті)
7) Перекладіть на латинську мову: ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі

Обов'язкова умова. Благо народу - вищий закон (Цицерон). Швидше,
вище, сильніше! (Олімпійський девіз). Друге я. Дослівно. Якщо хочеш ЛАТИНСЬКІ ШКОЛИ РИТОРИКИ
миру, готуйся до війни. Або вчися, або йди! Отже, будемо веселитися!
Лебедина пісня. Лови день! Не вір удачі! Переверни! Пізнай самого себе. Самий систематичний і відносно простий трактат, який найкраще
Пам'ятай про смерть. Порочне коло. Розділяй і володарюй! Розумному представляє шкільну риторику в тому вигляді, в якому вона викладалася
досить (розумний зрозуміє з півслова). Поспішай повільно! Я знаю, що в республіканському Римі – це т. зв. «Риторика для Гереннія». Вона
нічого не знаю (Сократ). відображає традиції латинської риторики і містить в собі відгомони
сучасних їй ідей латинських риторів. Це була спроба популяризувати
риторику і пристосувати її до римських потреб навчання на латинській
Нові слова мові, відмовившись від деяких складнощів грецької теорії і
використовуючи ілюстрації з римської історії і літератури. У трактат
чітко відчувається грецький вплив: римляни продовжували
causā (+ gen.) за, через, заради
використовувати грецьку риторичну науку.
causa, ae f причина, справа (судове)
demonstro, āvi, ātum, āre 1 показувати «Риторика для Гереннія» (лат. Rhetoricon ad Herennium) у 4
fama, ae f чутка, репутація, слух, слава книгах, присвячених Гереннію - анонімний давньоримський твір, що
gratiā (+ gen.) через, для, заради відноситься приблизно до 86-82 років до н. е. Раніше авторство часто
gratia, ae f милість, подяка; gratiam agĕre дякувати приписувалося Цицерону, проте ця точка зору в значній мірі відкинута
injuste несправедливо наукою. Твір являє собою виклад загальновідомих частин риторики; є
injustus, a, um несправедливий, незаконний найстарішим відомим латинським написанням з риторики подібного
juvo, juvi, jutum, 1 (+ acc.) допомагати рівня. Короткий вступ до I книзі «Риторики» представляє собою тип
nescio, īvi, ītum, īre 4 не знати прямого введення - автор відразу приступає до справи, формулюючи
noceo, nocui, nocĭtum, ēre 2 шкодити мету роботи і підкреслюючи її практичний характер. Він повідомляє, що
opĕra, ae f справа, зусилля, діяльність; opĕram dаre намагатися, присвячує свій трактат якомусь Гереннію, який побажав вивчити
піклуватися мистецтво риторики, і проголошує свій намір писати тільки по суті,
paucus, a, um малий, немногий залишивши осторонь матеріал, який не належить до справи. Він
possum, potui, -, posse могти, бути в змозі засуджує пусте марнославство греків, які люблять наводити філософські
rogo, āvi, ātum, āre 1 питати, просити міркування для того, щоб показати, що вони нібито багато знають, а
salveo, -, -, ēre 2 бути здоровим, добре відчувати себе зовсім не для того, що вони необхідні. Він наголошує на необхідності
salvo, āvi, ātum, āre 1 рятувати застосування на практиці правил, які він буде викладати, і зауважує, що
tango, tetigī, tactum, ĕre 3 відчувати, заволодівати, захоплювати, пише це керівництво не як інші, заради слави, а для заохочення Гереннія.
зачіпати, зворушити, згадувати, переживати, торкатися, хвилювати
Після рекомендацій для вступу автор дає роз'яснення щодо narratio -
teneo, tenui, tentum, ēre 2 тримати, утримувати, володіти
розповіді про обставини справи. Суть порад щодо цієї частини мови
полягає в тому, що в narratio не обов'язково викладати точні факти,
 головне в ньому - правдоподібність і ясність. Якщо факти правдиві, все
одно повинні дотримуватися правила правдоподібності, так як правда не Дайте відповіді на наступні питання:
завжди переконлива. Якщо факти помилкові, цих правил повинні
1. Дайте стислу характеристику трактату «Риторика для Гереннія».
дотримуватися тим більше.
2. Коли складено цей твір?
Робота містить перший відомий опис так званого методу loci
3. Про що йдеться у вступ до I книги «Риторики»?
(мнемонічної техніки). У творі сформульовані три можливих стилю
4. Що таке narratio? У чому полягає її суть?
усної риторики і шість етапів аргументування. У тексті роботи
5. Кому приписували авторство «Риторики?
неодноразово цитуються різні грецькі оратори, проте міститься і безліч
посилань до римських ораторів. 6. Як вкладали риторику латинські ритори?
Виклад відрізняється самостійністю, стислістю (автор перш за все
має на увазі практичні потреби) і ясністю, що досягається міткою 
термінологією і вдало підібраними прикладами. Особистість автора, так
само як і того Гая Гереннія, якому він присвятив свою працю, невідомі.
Спочатку твір приписувався Цицерону, так як він має багато спільного з ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови
його твором «De inventione»; але, цілком ймовірно, Цицерон і автор
«Риторики» мали лише загальне грецьке джерело, що виникло в ПУБЛІЙ СІР
родосскій школі красномовства. Вперше авторство Цицерона стали
оскаржувати в кінці XV століття. Публілій Сір (Публій Сір) (Publilius або Publius Syrus) -
«Риторика ...» неодноразово переписувалася від руки (а згодом римський поет епохи Цезаря й Августа. Походив з Сирії (звідки і
передруковувалася) в Середньовіччі і в епоху Відродження, являя собою прізвисько Syrus - сирієць); в Римі з'явився в якості раба, згодом
базовий підручник риторики; до наших днів дійшло близько 100 отримав свободу і розігрував свої драматичні твори по різних містах
середньовічних рукописів цього твору. Один з відомих списків твору - Італії, з великим успіхом. Особливо цінувалися його міми завдяки
Corbiensis (IX-X століття) - був виданий в Германії у 1894 р. тому, що були пересипані повчальними висловами. З цих творів вже
При всьому тому головне в «Риториці» - її явна тенденційність, в I ст. н.е. був складений збірник приказок або сентенцій.
відверто римський дух. Латинські прихильності автора і визначають
основний колорит «Риторики». Вони ж народжують припущення, що Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі
«Риторика» - продукт школи латинського ритора. афоризми Публія Сіра:
Риторику в республіканському Римі викладали греки і на грецькій Ab altero (alio) exspectes, alteri quod feceris. Жди від іншого того, що ти
мові. Викладання по-латині вперше в Римі почалося в самому початку I сам йому зробив.
ст. до н. е. Це була свого роду реакція демократичних верств римського Avarum irritat, non satiat pecunia. Скупість гроші дратують, а не
суспільства проти грецької освіти, доступної лише багатим і знатним. насичують.
Латинські ритори вчили риториці по-латині, без використання грецької Avarus animus nullo satiatur lucro. Скуповуючи, душа не насичується
мови і на прикладах з недавньої римської історії і з історії римського ніяким багатством.
красномовства, вільно чи мимоволі відображаючи політичну боротьбу в Avarus ipse miseriae causa est suae. Скупий сам причина свого нещастя.
Римі. Латинські школи мали успіх у римської публіки (відомо, що Avarus, nisi cum moritur, nihil rectum facit. Скупий нічого корисного не
Цицерон в юності дуже шкодував, що його не пустили в таку школу). робить, хіба тільки коли вмирає.
Beneficia plura recipit, qui scit reddere. Той, хто вміє дякувати, отримує Cuivis potest accidere, quod cuiquam potest. З кожним може статися
ще більше. те, що трапляється з ким-небудь.
Beneficium accipere libertatem est vendere. Прийняти послугу - значить Cum vitia prosunt, peccat qui recte facit. Коли пороки процвітають,
продати свободу. страждає той, хто чесно живе.
Benevoli concunctio animi maxima est cognatio. Найбільша близькість - Damnum appellandum. Вигоду, недобре придбану, слід називати
спорідненість доброзичливій душі. збитками.
Bis vincit, qui se vincit in victoria. Двічі перемагає той, хто, здобувши Deliberando discitur sapientia. Мудрості вчаться роздумами.
перемогу, перемагає і себе. Deliberando saepe perit occasio. Часто від роздумів може бути
Blanditia, non imperio fit dulcis venus. Любов можна здобути ласкою, а втрачена слушна нагода.
не силою. Deliberandum est saepe, statuendum est semel. Обговорювати треба
Bona fama divitias est potior. Добра слава ніж велике багатство. часто, вирішувати одного разу.
Bona opinio hominum tutior pecunia est. Хороша думка людей надійніше Desunt inopiae multa, avaritiae omnia. У бідності багато чого немає, у
грошей. скупості немає нічого.
Bonis nocet, qui malis parcit. Хто поганих людей щадить, той хорошим Dies diem docet. День вчить день. (Коротке формулювання думки,
шкодить. вираженої в вірші Публілій Сіра: «Наступний день - учень попереднього
Brevis ipsa vita, sed in malis fit longior. Саме життя коротке, але в дня»).
бідах здається довгою. Duos insequens lepores, neutrum capit. Хто переслідує двох зайців,
Cave ne quidquam incipias, quod post poeniteat. Уникай робити те, в жодного не зловить.
чому після довелося б покаятися. Etiam innocentes cogit mentiri dolor. Біль змушує брехати навіть
Cavendi nulla est dimittenda occasio. Слід бути обережним в будь-якому невинних.
випадку. Etiam sanato vulnĕre, cicatrix manet. І навіть коли рана загоїлася, шрам
Citius venit periculum, cum contemnitur. Небезпека приходить швидше, залишається.
якщо нею нехтувати. Ex vitio alius sapiens emendat suum. Дивлячись на чужій порок, мудрий
Consilio melius vinces, quam iracundia. Розважливістю можна виправляє свій.
перемогти швидше, ніж гнівом. Formosa facies muta commendatio est. Красиве обличчя не про що не
Contumeliam nec ingenuus fert, nec fortis facit. Чесна людина не говорить.
терпить образи, а мужня не заподіює її. Fortuna nimium quem fovet, stultum facit. Кого удача занадто балує,
Cotidie est deterior posterior dies. Завжди наступний день гірше того і обдурює.
минулого. Fortuna obesse nulli conenta est semel. Доля не задовольняється тим,
Crescit amor nummi, quantum ipsa pecunia crescit. Зростає любов до щоб нашкодити тільки один раз.
грошей у міру їх збільшення. Fortuna vitrea est, tum, cum splendet, trangitur. Щастя, що скло: коли
Crudelis est in re adversa objurgatio. Безжально лаяти людину в воно блищить, то розбивається.
нещасті. Fortunam citius reperias, quam retineas. Щастя швидше можна знайти,
Crudelis lacrimis pascitur non frangitur. Жорстоку людину сльози не ніж утримати.
чіпають, а радують. Geminat peccatum, quem delicti non pudet. Подвоює проступок той,
Cuivis dolori remedium est patientia. При будь-якому стражданні ліками хто не соромиться злочину.
служить терпіння. Gemitus doloris indicat, non vindicat. Зітхання виявляє скорботу, але не
звільняє від неї [сльозами горю не допоможеш].
Gravis animi poena est, quem post facta poenitet. Важким душевним Jucundum nihil est nisi quod reficit varietas. Ніщо не приємно, якщо не
покаранням є каяття після проступку. освіжає різноманітність.
Gravissimum est imperium consuetudinis. Влада звички дуже важка. Laus nova nisi oritur, etiam vetus amittitur. Якщо не приходить нова
Gravius est malum omne, amoeno quod sub aspectu latet. Будь-яке зло, сила, то зникає колишня.
яке ховається під приємною зовнішністю, небезпечніше. Levis est fortuna, cito reposcit, quae dedit. Доля мінлива - швидко забирає
Habet suum venenum blanda oratio. Улеслива мова має свою отруту [на те, що дала.
губах мед, а на серці лід]. Licentiam des linguae, cum verum petas. Не стримуй мови, коли
Heu, conscientia animi gravis est servitus. Ах, гірше рабства докори добиваєшся правди
сумління. Multos timere debet, quem multi timent. Багатьох повинен боятися той,
Hominem experiri multa paupertas jubet. Злидні змушую людину все кого багато хто боїться
випробувати. Nulla, quae multos amicos recipit, angusta est domus. Ніколи не буває
Homo extra corpus est suum, quum irascitur. Людина у нестямі тісним будинок, який бере багато друзів.
знаходиться, коли гнівається. Nulli imponas, quod ipse non possis pati. Нікому не подобається те, що
Homo saepe in ore aliud fert, aliud cogiat. Людина часто говорить одне, сам не можеш терпіти.
а думає інше. Nunquam periculum sine periculo vincitur. Ніколи небезпека не
Homo toties moritur quoties amittit suos. Людина помирає стільки раз, долається без ризику.
скільки разів він втрачає близьких. Nunquam secura est prava conscientia. Нечиста совість ніколи не буває
Honesta lex est temporis necessitas. Влада часу - закон, з яким слід безпечною.
рахуватися. O pessimum periculum, quod opertum latet. Найстрашнішою є
Honesta turpitudo est pro causa bona. І сором хороший, якщо за добру прихована небезпека.
справу. Occasio aegre offertur, facile amittitur. Слушна нагода рідко надається,
Honestus rumor alterum est patrimonium. Добра слава - другий спадок. але легко вислизає.
Humanitatis optima est certatio. Найблагородніше змагання - змагання в Occasio receptus difficilis habet. Втрачений випадок рідко
людяності. повторюється.
Ibi serper est victoria, ubi concordia est. Де згода, там завжди і Paupĕri bis dat, qui cito dat. Бідному подвійно надає благодіяння той,
перемога. хто дає швидко
Ignoscito saepe alteri, nunquam tibi. Іншим прощай часто, собі - ніколи. Proximum innocentiae tenet locum verecunda peccati confessio. Щире
Imagoanimi sermo est: qualis vir, tales oratio. Мова - дзеркало душі: якою визнання провини близько до невинності.
є людина, така і мова. Pudor dimissus nunquam redit ingratiam. Втрата сорому ніколи не
In amore forma plus valet, quam auctoritas. У любові краса має більше приведе до добра.
значення, ніж влада. Pudor docere non potest, nasci potest. Почуттю сорому не можна
In venere semper certat dolor et gaudium. В любові завжди чергуються навчитися, з ним потрібно народитися.
біль і радість. Quo se fortuna, eodem se et favor inclinat hominum. Кому сприяє доля,
Iracundiam qui vincit, hostem superat maximum. Хто перемагає гнів, тому сприяють і люди.
перемагає сильного ворога. Quod timeas citius quam quod speres evenit. Те, чого боїшся, приходить
Iratum breviter vites, inimicum diu. Розсердженого бережися недовго, а швидше, ніж те, на що сподіваєшся.
ворога - довго. Rana in paludem ex aureo resilit throno. Жаба і з золотого трону в
болото скаче.
Rarum esse oportet, quod diu carum velis. Повинно бути рідкісним то, Exitus acta probat.
що ти хочеш, щоб довго залишалося дорогим. Кінцевим успіхом виправдовується справа.
Refert, quam quis bene vivat, quam diu non refert. Важливо, що добре (Овідій)
жив, не важливо як довго.
Rei nulli prodest mora nisi iracundiae. Лише в гніві нам корисно
зволікання. Тема 7.
Taciturnitas stulto homini pro sapientia est. Мовчання для дурня - заміна
мудрості.  Infinitīvus praesentis passīvi (невизначена форма теперішнього
Velox consilium sequitur poenitentia. За поспішним рішенням слід каяття. часу пасивного стану).
Virtute quod non possis, blanditia auferas. Чого не можеш домогтися  Praesens indicatīvi passīvi (теперішній час дійсного способу
доблестю, досягнеш лестощами. пасивного стану).
Vultu an natura sapiens sis, multut interest. Є різниця, хто на вигляд, а  «Риторика для Гереннія» - безцінна праця про красномовство.
хто по суті мудрий.  Афоризми, цитати, крилаті вислови Светонія.
Перекладіть наступні вирази Публія Сіра на латинську мову: І. Граматика

Ах, гірше рабства докори сумління. Багатьох повинен боятися той,
кого багато хто боїться. В любові завжди чергуються біль і радість. Де INFINITĪVUS PRAESENTIS PASSĪVI (НЕВИЗНАЧЕНА
згода, там завжди і перемога. Добра слава ніж велике багатство. Жди від ФОРМА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ ПАСИВНОГО СТАНУ)
іншого того, що ти сам йому зробив. Зростає любов до грошей у міру їх
збільшення. І навіть коли рана загоїлася, шрам залишається. Кого удача Утворюється шляхом додавання до основи infectum суфіксів -ri
занадто балує, того і обдурює. Любов можна здобути ласкою, а не (1, 2, 4 дієвідміна) або -i (3-я дієвідміна).
силою. Мова - дзеркало душі: якою є людина, така і мова. Мудрості У дієслів 3б дієвідміни кінцевий голосний основи -ĭ випадає.
вчаться роздумами. Обговорювати треба часто, вирішувати одного разу. 1 2 3а 3б 4
Подвоює проступок той, хто не соромиться злочину. Почуттю сорому не amo video scribo capio audio
можна навчитися, з ним потрібно народитися. При будь-якому любити дивитись писати брати слухати
стражданні ліками служить терпіння. Прийняти послугу - значить amā-ri vidē-ri scrib-i capi audī-ri
продати свободу. Скупість гроші дратують, а не насичують. Слушна
нагода рідко надається, але легко вислизає. Те, чого боїшся, приходить PRAESENS INDICATĪVI PASSĪVI (ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
швидше, ніж те, на що сподіваєшся. Той, хто вміє дякувати, отримує ще ДІЙСНОГО СПОСОБУ ПАСИВНОГО СТАНУ)
більше. Улеслива мова має свою отруту. Уникай робити те, в чому після Утворюється шляхом додавання до основи infectum особистих
довелося б покаятися. Хороша думка людей надійніше грошей. Хто закінчень пасивного стану.
переслідує двох зайців, жодного не зловить. Чесна людина не терпить Особисті закінчення passīvi (пасивного стану)
образи, а мужня не заподіює її. Щастя, що скло: коли воно блищить, то
sg. pl.
розбивається. Якщо не приходить нова сила, то зникає колишня. 1 -or -mur
2 -ris -mĭni
 3 -tur -ntur
1. У дієслів 1-ї дієвідміни в 1 sg. закінчення -оr поглинає 4) Замініть активну конструкцію пасивною:
кінцевий голосний основи -ā. Herbae et plantae terram vestiunt. Murus altus oppĭdum cingit. Noctu
2. У дієслів 3а дієвідміни між основою і закінченням з'являється luna terram illustrat. Poetae antīqui bellum Troiānum describunt.
з'єднувальний голосний, який використовується в залежності від Proverbia sapientiam popŭli exprimimt.Romāni Gallos in proeliis vincunt.
звуку, перед яким він стоїть: 5) Провідміняйте в Praesens ind. Act. і Pass. дієслова: vincĕre,
ĭ перед m, s, t monstrāre, punīre.
u перед n 6) Визначте форму дієслів, їх дієвідміну, виділіть основу, утворіть
ĕ перед r форму 1-ї особи однини: vocāris, vocāmur; intellegĕris, intellegĭtur;
punītur, puniuntur.
Перед голосним з'єднувальний гласний не використовується. 7) Прочитайте і перекладіть речення, випишіть словникові форми
3. У дієслів 3б і 4-ї дієвідмін в 3 pl. між основою і закінченням і зробіть граматичний розбір кожного слова:
з'являється з'єднувальний гласний -u-. a) Stellae nautis viam monstrant. Ager ab agricŏlis colĭtur. Liber a
4. У дієслів 3б дієвідміни в 2 sg. кінцевий голосний основи -ĭ discipŭlo legĭtur. Via stellis monstrātur. Victoria concordiā gignĭtur. Tertium
переходить в -ĕ. non datur. Clavus clavo pellĭtur. Etiam magna regna delentur. Libri a discipŭlo
1 2 3а 3б 4 legĭtur. Luna circum terram vertĭtur.
1 amor vide-or scrib-or capi-or audi-or b) Prudentiā semper vitantur pericŭla. Ut salutātis, ita salutamĭni. De te
sg. 2 amā-ris vidē-ris scrib-ĕ-ris capĕ-ris audī-ris fabŭla narrātur. Audacia pro muro habētur. Liber bonus non semel legĭtur.
3 amā-tur vidē-tur scrib-ĭ-tur capĭ-tur audī-tur Oppĭda et agri bellis delentur. Avaritia neque copiā, neque inopia minuĭtur.
1 amā-mur vidē-mur scrib-ĭ-mur capĭ-mur audī-mur Amicitia humāna maxĭme negotiis bonis capĭtur. Instrumenta et arma e ferro
pl. 2 ama-mĭni vide-mĭni scrib-i-mĭni capi-mĭni audi-mĭni
3 ama-ntur vide-ntur scrib-u-ntur capi-u-ntur audi-u-ntur
parantur.
c) Jucundum est amāri, non minus amāre. Qui a multis timētur, multos
timet. Nihil recte sine exemplo docētur aut discĭtur. Si discipŭli bene student et
Завдання labōrant, a magistris laudantur. Reus condemnātur pro dolo malo. Sententia
absolutoria reo datur.
1) Провідміняйте дієслова в praesens indicatīvi actīvi et passīvi: 8) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:
sentio, īre; describo, ĕre; doceo, ēre; punio, īre.
2) Визначіть та перекладіть українською мовою дієслівні форми: Ars longa, vita brevis est. Область науки безмежна, а життя коротке;
appellor, appellantur; defendĭmur, defendĕris; monetur, monentur; Мистецтво довговічне, життя коротке (Гіппократ)
punimĭni, punītur. Arte et humanitate, labore et scientia. Мистецтвом і людинолюбством,
3) Доберіть правильний переклад: працею і знанням.
Audacia pro muro habetur. Хоробрість перемагає стіни (досл.: хоробрість
audīris – ми навчаємось, defendi – його вважають,
є замість стін).
docēmur – їх зміцнюють, mittor – тебе слухають,
Aurora musis amica. Аврора – подруга муз. (Хто рано встає, тому Бог
muniuntur – мене посилають, mutamĭni – захищатися,
дає).
putātur – нас змінюють, vocaris – мене звуть.
Bona fide. Довірливо, щиро; сумлінно; гідним чином

Bonа mente. З добрими намірами.
Нові слова
Citato loсо. У цитованому місці, там же. absolvo, solvi, solūtum, ĕre 3 відокремлювати, звільняти, закінчувати
Consensu omnium. За взаємною згодою. amicitia, ae f дружба
Consuetudo est аlterа natura. Звичка - друга натура. audacia, ae f сміливість, відвага, зухвалість
Consumor aliis inserviendo. Коли я служу іншим, марную себе; коли я circum (+ acc.) навколо
свічу іншим, згораю. circus, i m коло, цирк
Contra spem spero. Без надії сподіваюсь. clavum, i n пурпурна смуга на туніці
Homo sum et nihil humani a me alienum puto. Я людина, і все людське condemno āvi, ātum, āre 1 засуджувати; винести вирок
мені притаманне (Теренцій). damno, āvi, ātum, āre 1 засуджувати, звинувачувати
Honoris causa. Заради пошани, заради поваги. deleo, ēvi, ētum, ēre 2 руйнувати, знищувати
In расе litterae florent. Література процвітає в мирних умовах. ferrum, i n залізо
Ipse dixit. "Сам сказав" (про непорушний авторитет). ferreus, a, um залізний
Ipsissima verba. Дослівно. gigno, genui, genĭtum, ĕre 3 народжувати, створювати
Jurare in verba magistri. Клястися словами вчителя (Горацій) instrumentum, i n знаряддя
Lapsus calami. Описка, помилка в правописі. maxĭme найбільше, переважно
Lupus in fabula. Вовк в байці (легкий на помині). maxĭmus, a, um найбільший
Malum necessariuam. Необхідне зло. minor, minus менший, молодший
minus менше
9) Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки
pello, pepŭli, pulsum, ĕre 3 бити, потрясати, проганяти, вражати
та крилаті вирази:
prudentia, ae f розсудливість, передбачливість
"Сам сказав" (про непорушний авторитет). У цитованому місці, там recte правильно
же. Вовк в байці (легкий на помині). Довірливо, щиро; сумлінно; гідним reor, ratus sum, ēre 2 думати, вважати
чином. Мистецтвом і людяністю, працею і знанням. Клястися словами salūto, āvi, ātum, āre 1 вітати
вчителя. Аврора – подруга муз. Література процвітає в мирних умовах. semel одного разу, один раз
Сподіваюся всупереч очікуванню. Необхідне зло. Область науки stella, ae f зірка, планета
безмежна, а життя коротке; Мистецтво довговічне, життя коротке tertius, a, um третій
(Гіппократ). Описка, помилка в правописі. Звичка - друга натура. Заради verto, verti, versum, ĕre 3 повертати
пошани, заради поваги. З добрими намірами. За взаємною згодою. vito, āvi, ātum, āre 1 уникати, ухилятися
Дослівно. Коли я служу іншим, марную себе; коли я свічу іншим, vitupĕro, āvi, ātum, āre 1 засуджувати, лаяти
згораю. Хоробрість перемагає стіни. Я людина, і все людське мені
притаманне (Теренцій).

ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі більше від природних даних, ніж від мистецтва оратора, і тому деякі
теоретики опускали їх зі списку (Цицерон, Квінтіліан).
«РИТОРИКА ДЛЯ ГЕРЕННІЯ» - Так, наприклад, щоб зробити відповідне запровадження, потрібно
БЕЗЦІННА ПРАЦЯ ПРО КРАСНОМОВСТВО вирішити, з якою справою ми стикаємося: чесною, сумнівною, ганебною
або маловажливою. Природа справи розглядається з моральної точки
Трактат складається з чотирьох книг. До кожної книги дається вступ зору і визначає, чи буде вступ прямим або він повинен бути майстерним
і висновок, які служать сполучною ланкою між ними. Вступ до того ж є підступом до теми. Так як мета введення - привернути увагу слухачів,
рупором ідей автора. У I книзі, як зазвичай у всіх підручниках зробити промову дохідливою і розташувати слухачів до себе, то даються
красномовства, дається визначення трьох типів промов, які повинен рецепти, як цього досягти: обговорювати нас самих, наших
знати оратор: показового, дорадчого і судового (demonstrativum, супротивників, наших слухачів і самі факти. Тонкий підхід повинен бути
deliberativum, judiciale), визначаються п'ять основних понять, або частин в трьох випадках: коли справа ганебна, коли здається, що слухач
риторики, які лежать в основі ораторського мистецтва: 1) inventio (підбір переконаний противниками, або коли слухач стомлений ораторами
матеріалу), 2) dispositio (розташування його), 3) elocutio (форма опозиції, що виступали до нас. В кожному випадку використовується
вираження), 4) memoria (використання пам'яті для приведення своя топіка, тобто свої джерела знаходження. Далі перераховані різні
прикладів) і 5) pronuntiatio (проголошення); характеризуються частини види помилкових вступів.
промови: exordium (вступ), narratio (розповідь), divisio (розподіл), Саме ці частини промови пов'язані з системою трьох «статусів».
confirmatio (обгрунтування), confutatio (спростування), conclusio Статуси можуть бути умовно розділені трьома питаннями: 1) дія мала
(висновок) і чотири типи справ, якими займається оратор: honestum місце чи ні, 2) законна воно чи ні, 3) дію може бути виправдано чи ні.
(чесна), turpe (ганебна), dubium (сумнівна) і humile (низька, або менш Залежно від цього вибирається довід і напрямок захисту. Далі
важлива). розглядається питання про відповіді, яким обвинувачення відповідає
У I і II книгах йдеться про пошук матеріалу для різних судових справ на цей довід захисту. Потім йде питання, яке виростає з захисту і
і про аргументацію, в III книзі - про розташування матеріалу, про засади і зустрічного аргументу звинувачення.
висновки, про виголошення та розвиток пам'яті, а в IV книзі дається II книга «Риторики» також присвячена найважчому роду справ -
докладна розробка теорії стилю з підбором прикладів. Цим останнім судовій. Заключні глави II книги присвячені останній частині
питанням, тобто манері проголошення, розвитку пам'яті та стилю промови, яку ритори ділять на три підрозділи - підсумовування,
приділяється особлива увага, в них головний інтерес і цінність трактату. посилення і заклик до співчуття.
З трьох типів промов, або трьох родів красномовства, найбільш III книга «Риторики для Гереннія» розглядає дорадчі та показові
розробленим був судовий - це знайшло відображення в трактаті, де справи, а також розділи риторики, присвячені розміщенням матеріалу,
переважне місце займає саме судове красномовство. Дорадчому типу виголошенню промови і розвитку пам'яті. На відміну від детально
промови приділено вже значно менше місця, і зовсім мало - показовому. розробленого судового красномовства, дорадчому роду красномовства
У «Риториці для Гереннія» дається поділ промови на шість приділено значно менше місця. Дорадчі мови ділилися на два типи або
частин (exordium, narratio, divisio, confirmatio, confutatio, conclusio). більше, в залежності від того, скільки могло бути варіантів рішень.
Але відомо, що деякі автори риторичних трактатів ділили промову на Наприклад два: «Що вірніше: зруйнувати Карфаген, або зберегти його в
чотири, п'ять або сім частин. З так званих частин риторики - inventio, недоторканності?» Мета оратора полягала в тому, щоб досягти
dispositio, elocutio, memoria, pronuntiatio - останні дві залежали результату, не порушивши рівноваги між безпекою та честю. Тут міг
мати місце також конфлікт між користю і честю. Але мета повинна наслідуванні або звуконаслідуванні, а гнучкість - вправами в декламації.
зв'язуватися насамперед з тим, що чесно. Гнучкість ділиться на розмовну манеру, аргументаційну та емоційну.
Цицерон в «Підрозділах риторики» розрізняє два роди слухачів: Перша манера застосовується в повсякденній мові, друга годиться для
неосвічених (які вважають за краще користь, ніж честь), і освічених, які спору при затвердженні та спростуванні, третя - для того, щоб
ставлять честь вище за все. У цьому випадку ясно, що оратор повинен порушувати у слухачів обурення або співчуття. У свою чергу, кожна з
враховувати аудиторію. В іншому дорадча мова будується так само, як і цих трьох манер мови має по декілька відтінків, тобто розмовна мова
судова. може бути гідною, навчальною, оповідною і жартівливою; тон для
Третій вид красномовства - показова (genus demonstrativum), - спірних питань буває двох типів - стриманий і переривчастий; тон
визначається матеріалом і метою: мова може бути похвалою або емоційний поділяється на застерігаючий і патетичний.
осудженням. Топіка похвали служить також і топікою осуду. Автор Далі даються правила для вживання голосу в ситуаціях, що
«Риторики для Гереннія» радить оратору, про кого б він не говорив, відповідають кожному з цих вісьми підрозділів, і рецепти тренування
почати з його сім'ї і виховання, потім змалювати його зовнішні дані, його голосу. Наводяться вказівки щодо рухів тіла відповідно до згаданих
оточення, зв'язавши з усім цим його гідності (або недоліки). Початок вище фігур голосу, включаючи рух губ і вираз обличчя. Так, наприклад,
мовлення грунтується або на характері оратора, або на характері використовуючи розмовну манеру, оратору потрібно стоячи робити рухи
особистості, яку вихваляють або засуджуюсь, або на характері слухачів, правою рукою. У навчальній промові оратор повинен нахилитися трохи
або на наявному матеріалі. Автор зауважує, що випадки для похвали або вперед. Всі вказівки щодо поведінки оратора наказують йому розумну
осуду постійно зустрічаються в нарадчій або судової промови; тому цей стриманість: автор засуджує гучні вигуки і використання голосу в повну
рід заслуговує на увагу і має підставу бути окремим родом силу.
красномовства. Розділ про пам'ять являє собою найбільш давній опис цієї частини
Далі автор «Риторики» коротко викладає правила для розташування. риторики. Автор «Риторики» розробляє це питання з ще більшою
Існує два роду розташування: один рід, який узгоджується з правилами ретельністю і подробицею, ніж питання про виголошення промови. Він
риторики і розпадається на два різновиди (розташування для всієї згадує про роботи своїх попередників, уточнюючи, що ці праці належать
промови і розташування для кожного аргументу окремо); другий рід - грецьким авторам. Він каже про два види пам'яті: природний (naturalis) і
розташування при особливих обставинах, коли оратор варіює порядок на придбаний (artificiosa); пропонує безліч способів зміцнення пам'яті та
свій розсуд. Загальна рекомендація для розташування у всіх випадках систему запам'ятовування, що ґрунтується на зорових образах і «тлі»
може бути наступна: найсильніші аргументи повинні бути на початку і в (асоціаціях і основі). Образи існують двох родів - думки і слова. Автор
кінці, слабші - в середині. розповідає про основу, яка необхідна, і характеризує обидва роди
У III книзі також викладається вчення про виголошення промови, де образів, ілюструючи їх.
йдеться про володіння голосом і тілом, і вчення про пам'ять. Ця система техніки запам'ятовування, яка ґрунтується на образах і
Виголошенню промови, її подачу, або виконанню (actio), вже стародавні «тлі», або основі, мала неминуще значення аж до наших днів. Автор не
надавали великого значення. Автор «Риторики» дає ґрунтовні забуває нагадати, що істотним в розвитку пам'яті є вправи.
рекомендації оратору про володіння голосом і тілом. IV книга, найбільша з усіх книг «Риторики для Гереннія»,
Голос повинен мати три основних якості: силу (повноту звуку), присвячена питанням стилю, формі вираження - elocutio. Це найдавніше
стабільність, і м'якість (гнучкість). Перша якість - природна, дві інших (з тих, що дійшли до нас) систематичне дослідження стилю на
культивуються вправами. Треба сказати, що автор взагалі велике латинській мові. Воно дає найраніший розподіл стилю на три роди
значення надає вправам. Стабільність виробляється вправами в
(genera dicendi): високий, середній, простий (grave, mediocre, загальноприйнятих, спожитих в звичайному сенсі і відповідних
attenuatum). предмету.
У шкільній риториці існувало дві кваліфікації стилю: за родом Наступна гідність стилю, якої наш автор надає великого значення,
(genus dicendi) і за його перевагами (virtutes dicendi). У латинській це compositio – таке поєднання слів, така побудова фрази, яке уникає
риториці їх теоретично обґрунтував Цицерон і на практиці довів, що зайвої алітерації, настирливого вживання слів з однаковими
справжній оратор володіє всіма трьома стилями. Він використовував закінченнями (similiter cadens) і невиправданою перестановкою слів
визначення - grande, medium, tenue. За його концепції (елліністичного (transjectio verborum). Автор «Риторики» взагалі противник всього
походження) кожен стиль має свою функцію: простий служить тому, надмірного. Якість мови, що додає їй особливу оригінальність,
щоб довести (docere), середній - щоб сподобатися слухачам (delectare), індивідуальність стилю, він включає в поняття dignitas, що створюється
високий - щоб схвилювати (movere). за допомогою фігур мови і фігур думки. Переважна частина трактату,
У трактаті «Про оратора» Цицерон так визначає чотири основні присвячена elocutio, пов'язана з ornatio, або exornatio – тобто з
якості стилю: «говорити треба на чистій латині, ясно, красиво і прикрасами мови. Винахідником цих фігур стародавні вважали Горгия
відповідно до предмета». Автор «Риторики» дає визначення кожному з Леонтінского (V ст. до н. е.). Він один з перших став вважати, що на
трьох стилів, описує їх і ілюструє прикладами, але у визначенні переваг слухача можна діяти не тільки аргументами. Краса мови, її
стилю він дотримується дещо іншої класифікації: високий стиль милозвучність теж були, на його думку, могутнім засобом переконання.
відрізняється гладко відшліфованою красивою конструкцією з вагомих і Це він створив особливу область риторики; Горгій культивував рід
значних слів, прикрашеною відповідними високому стилю фігурами. поетичної прози, в якій змістом надавалося значно менше значення, ніж
Середній стиль використовує слова і фігури вже менш значні, ніж її милозвучності.
високий, проте не найнижчого розмовного жанру. Простий стиль, Отже, «Риторика для Гереннія» дає нам найраніше в латинській
навпаки, відрізняється звичайним слововживання, характерним для літературі систематичне дослідження стилю і має справу, головним
повсякденної мови. Описавши кожен з трьох стилів і проілюструвавши чином, з тими відступами від нормального слововживання, які служать
його прикладами, автор зазначає їх можливі недоліки: пороком високого прикрасою мови оратора. Автор «Риторики для Гереннія» ділить їх на
стилю він вважає надмірну пишномовність, радячи дотримуватися фігуральний вислів і фігури думки. Всі фігури, які автор наводить в
почуття міри і влучно помічаючи, що похвальне в цьому роді стилю роботі, він щедро ілюструє прикладами.
близько до того, чого слід уникати; недоліком середнього стилю може Перелік фігур мови автор починає з фігури повторення слова на
бути розслабленість, млявість, незв'язність. Той же, хто недостатньо початку серії речень. Автор рекомендує цю фігуру як особливо
володіє простим стилем, має небезпеку виглядати безбарвним і сухим. вражаючу і повну принади: «Ти ризикуєш з'являтися на форумі? Ти не
Всі ці витрати стилів також підтверджені прикладами. боїшся денного світла? Ти не боїшся показатися на очі своїм
Замість чітко зазначених Цицероном чотирьох достоїнств стилю співгромадянам? Смієш вимовляти слова? Смієш щось просити у них?
(чистота мови, ясність, краса і доречність) автор «Риторики» дає їм трохи Смієш молити про прощення? Що ти можеш сказати на свій захист? Що
інше трактування. Так, чистоту мови (latinitas) і її ясність (explanatio) він наважуєшся просити? Що, по-твоєму, тобі повинні пробачити? Хіба ти
об'єднує в одну якість, яку він називає elegantia - бездоганність, не порушив клятву? Хіба ти не зрадив друзів? Хіба ти не підняв руку на
витонченість. Говорячи про чистоту мови, він застерігає насамперед від батька? Хіба ти, нарешті, не загруз у всілякому безчесті?»
таких її вад, як солецизм (невдалі з'єднання слів) і варваризми. Щодо Називаючи ту або іншу фігуру, автор не тільки оцінює її вплив на
ясності мови, то вона досягається використанням слів аудиторію, але і радить не забувати про таку важливу річ, як доречність.
Так, згадуючи звернення, адресоване будь-якій особі, місту, місцю, автор demonstratio - приклад, відтворений в живому словесному вираженні,
зауважує, що його використання може бути виправдане лише наочний приклад.
значущістю справи, наприклад, коли потрібно викликати обурення Трактат представляє собою, безсумнівно, великий інтерес і має
слухачів: «Негідники, ви замислюєте зло проти чесних громадян!» неоціненне значення для історії римської риторики і римської літератури.
Автор радить проявляти турботу і про те, щоб мова не виглядала Він відображає стан вивчення риторики в республіканському Римі до
заздалегідь ретельно обдуманою, і тому не надто захоплюватися такими Цицерона. Мова, якою він написаний, розробка проблем стилю виразно
фігурами, як вживанням серії слів в одному і тому ж відмінку, показують нам, яких теоретичних і практичних висот досягла римська
вживанням серії слів зі схожими закінченнями, грою слів, схожих за риторика і римська література до Цицерона. Ми можемо тільки бути
звучанням, але різних за значенням. вдячні історії, що зберегла нам твір невідомого автора, який узагальнив і
Цікаве зауваження робить автор щодо вживання сентенцій, що осмислив у своїй роботі весь багатий досвід, який засвоїли до нього
містять життєву мудрість в афористичній формі. Він ділить їх на два римська риторика і римська література. Без цього досвіду і його
типи - довгі і короткі - і радить користуватися ними з обережністю, щоб осмислення не було б Цицерона.
не виглядати настирливо повчальним учителем життя.
Дуже виразною фігурою, рекомендованою для вживання в Дайте відповіді на наступні питання:
серйозних обставинах, автор вважає своєрідну розмову, яку оратор веде
вголос із самим собою або зі своїм уявним співрозмовником, ворогом 1. Якою є структура «Риторики»?
або другом. 2. Про що йдеться у I та ІІ книгах?
Велике враження на слухачів, на думку автора «Риторики», справляє 3. Чому присвячена III книга?
фігура, яка полягає в повторенні слова попередньої фрази в наступній 4. Про що йдеться у IV книзі?
5. Який тип промов був найбільш розробленим?
фразі з метою підкреслити його значення або взагалі в повторенні слова
6. На які частини поділяється промова у «Риториці»?
у фразі, наприклад: «Невже тебе не чіпає, коли твоя мати обіймає твої
7. Що ви знаєте про систему трьох «статусів»?
коліна, невже тебе це не чіпає?»
8. У чому полягає мета оратора?
Автор особливо виділяє десять фігур: різні види метонімії, перифраз, 9. Що ви знаєте про показовий вид красномовства? (genus
інверсія, гіпербола, синекдоха, катахреза (вживання слова в невласному demonstrativum)?
сенсі), метафора і алегорія в трьох видах (порівняння, аргумент і 10. Що пише автор «Риторики» про використання голосу?
контраст). Всі фігури ілюстровані прикладами. 11. Яку систему техніки запам'ятовування описує автор «Риторики»?
Далі автор описує фігури думки. З цих прикрас сильне враження на 12. Як трактується стиль у «Риториці»?
слухачів повинна, на думку автора, робити опис наслідків дії. Дуже 13. Які фігури мови наводить автор «Риторики»? Дайте їм
виразна і фігура уособлення (рersonificatio). Ця фігура якнайкраще характеристику.
сприяє тому, щоб викликати співчуття і інші сильні почуття. 14. Якою є роль «Риторики» в історії римської риторики і літератури?
У великому ходу в латинських риторичних школах була така фігура,
як уподібнення, одноманітність, аналогія. Її зазвичай об'єднували з
прикладом - exemplum. Далі автор пише про підкреслення, логічний 
наголос, який оратор може зробити декількома способами: за допомогою
перебільшення, двозначності, певній послідовності, шляхом переривання
розповіді на важливому місці. Остання з фігур думки, згадана автором,
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Homines dum docent, discunt.

Люди вчаться, поки вчать.
СВЕТОНІЙ (Сенека)
Светоній (Gaius Suetonius Tranquillus; 70 р. н.е. - 122 р. н.е.) -

давньоримський письменник, історик, вчений-енциклопедист, Тема 8.
особистий секретар імператора Адріана, найбільш відомий збіркою
біографій «Життя дванадцяти цезарів» латинською мовою. Светоній  Типи 3 відміни.
був дуже популярний в латинській літературі: зібрані ним відомості  Приголосний тип (асігматичний номінатив).
часто цитувалися, а його описам імператорів нерідко наслідували.  Голосний і змішаний типи.
 Прикметники 3-ї відміни.
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми Марк Туллій Цицерон (Marcus Tullius Cicero).
Светонія:  Афоризми, цитати, крилаті вислови Цицерона.
Boni pastoris est tondere pecus, non deglubere. Хороший пастух стриже
вівець, а не здирає з них шкуру.
Caesar non supra grammaticos. Цезар не вище граматик [дотримання І. Граматика
граматичних правил обов'язково для всіх, в тому числі і для Цезаря].
Caesarem vehis caesarisque fortunat. Цезаря везеш і його долю. До 3-ї відміні належать іменники, які в gen. sg. мають закінчення
Celerius quam asparagi conquuntur. Швидше, ніж спаржа вариться -is (pluralia tantum в gen.pl. мають закінчення -um або -ium). Основа
[дуже швидко]. в 3-й відміні визначається за формою gen. шляхом відкидання
Cum mula pepererit. Коли мул народить [т. е. ніколи]. відмінникового закінчення:
Imperatorem stantem mori oportet. Імператору належить померти
стоячи [положення зобов'язує]. nom.sg. gen.sg. Основа
Oderint dum metuant. Нехай ненавидять, аби боялися [улюблений homo людина, чоловік homĭn-is homĭn-
вислів імператора Калігули]. mare море mar-is mar-
Oderint dum probent. Нехай ненавидять, аби підтримували. civis m, f громадянин, громадянка civ-is civ-
urbs f місто urb-is urb-
Vulpes pilum mutat, non mores. Лисиця змінює шкуру, але не характер.
Переведіть наступні вирази Светонія на латинську мову: ТИПИ 3 ВІДМІНИ

Імператору належить померти стоячи. Коли мул народить. У 3 відміни розрізняють три типи: приголосний, голосний,
Лисиця змінює шкуру, але не характер. Нехай ненавидять, аби змішаний.
боялися. Нехай ненавидять, аби підтримували. Хороший пастух До приголосного типу відносяться нерівноскладови іменники (тобто
стриже вівець, а не здирає з них шкуру. Цезар не вище граматик. ті, у яких в gen.sg. складів більше, ніж в nom. sg.) всіх трьох родів, основа
Цезаря везеш і його долю. Швидше, ніж спаржа вариться. яких закінчується на один приголосний: homo, homĭn-is m людина,

чоловік ; auctorĭtas, auctoritāt-is f влада, вплив, авторитет; tempus, Утворення Nominatīvus singulāris іменників 3-ї відміни
tempŏr-is n час.
До голосному типу відносяться тільки іменники середнього роду, Nom.sg. іменників третьої відміни може утворюватися двома
які в nom.sg. закінчуються на -e, -al, -ar: mare, maris n море, anĭmal, способами: сигматичним і асігматичним.
animālis n тварина, exemplar, exemplāris n приклад. Сигматичний номінатив (від назви літери грецького алфавіту
До змішаного типу відносяться іменники всіх родів: "сигма") утворюється за допомогою закінчення -s. Таким номінатівом
характеризуються іменники з основами на -b, -p, -c, -g, -t, -d, -m.
а) рівноскладови (тобто ті, у яких в gen. sg. складів стільки ж, а) основи на -b, -p, -m: plebs, plebis n плебс, чернь; stips, stipis f
скільки і в nom.sg.), які мають в nom. sg. закінчення -is або -es: грошовий внесок; hiems, emis f зима
civis, civis m, aedes, aedis f кімната, будинок, храм; б) основи на -c, -g: dux, ducis m вождь; lex, legis f закон
б) нерівноскладови, основа яких закінчується на групу в) основи на -t, -d: pes, pedis m нога; civĭtas, ātis f держава; miles,
приголосних: urbs, urb-is f, місто, dens, dent-is m зуб, cor, cordis n ĭtis m воїн
серце, os, ossis n кістка.
ПРИГОЛОСНИЙ ТИП
Словникова форма іменників 3-ї відміни
(АСІГМАТИЧНИЙ НОМІНАТИВ)
При записуванні словникової форми іменників 3-ї відміни після
Утворення Nominatīvus singulāris іменників 3-ї відміни:
форми nom. sg. зазвичай вказується:
асігматичний номінатив.
1. У односкладових іменників (що мають в називному відмінку
Таким номінатівом характеризуються все іменники середнього
один склад) - повна форма gen. sg.: urbs, urbis f місто;
роду, а також чоловічого і жіночого родів з основами на -l, -r, -n, -s.
2. У нерівноскладових іменників - закінчення gen. sg. разом з
а) основи на -l, -r: consul, ŭlis m консул; victor, ōris m переможець.
кількома останніми буквами основи: homo, ĭnis m;
У іменників на -ter голосний е в непрямих відмінках випадає: pater,
3. У рівноскладових іменників - закінчення gen. sg.: civis, is m, f
tris m батько.
громадянин, громадянка.
б) основи на -on (кінцеве -n відпадає): sermo, ōnis m бесіда. У
Відмінникові закінчення іменників на -do, -go і у іменника homo людина голосний о в
непрямих відмінках переходить в ĭ: homo, ĭnis m людина; margo,
sg. pl. ĭnis f край; ordo, ĭnis m порядок.
m, f n m, f n
в) основи середнього роду на -en (в непрямих відмінках e
nom., voc. різні -es -a (-ia в голосному типі )
-um (-ium в голосному та змішаному переходить в ĭ): nomen, ĭnis n ім'я.
gen. -is г) багатоскладні основи чоловічого і жіночого родів на -is, -es, -os.
типах)
dat. -i -ĭbus У nom. sg. і в інших відмінках між голосними s переходить в r:
acc. -em = nom. -es = nom. arbor, ŏris f дерево; cinis, ĕris m попіл; mulier, ĕris f жінка.
abl. -e (-i в голосному типі) -ĭbus д) односкладові основи чоловічого і жіночого родів на -s (в
непрямих відмінках s переходить в r): flos, floris m квітка.
е) основи середнього роду на -es, -os (в непрямих відмінках між ГОЛОСНИЙ І ЗМІШАНИЙ ТИПИ.
голосними s переходить в r): corpus, ŏris n тіло; genus, ĕris n рід. ОСОБЛИВОСТІ 3-Ї ВІДМІНИ.
Зразок відмінювання іменників голосного і змішаного типів.
Зразок відмінювання іменників приголосного типу
Голосний тип Змішаний тип
с сигматичним civis, civis m, f громадянин,
с асигматичним номінативом mare, maris n море
номінативом громадянка
sg. pl. sg. pl. sg. pl. sg. pl. sg. pl.
dux, ducis m вождь orator, is m оратор homo, ĭnis m людина nom., voc. mar-e mar-ia civ-is civ-es
nom., voc. dux duc-es orator orator-es homo homĭn-es gen. mar-is mar-ium civ-is civ-ium
gen. duc-is duc-um orator-is orator-um homĭn-is homĭn-um dat. mar-i mar-ĭbus civ-i civ-ĭbus
orator- acc. mar-e mar-ia civ-em civ-es
dat. duc-i duc-ĭbus orator-i homĭn-i homĭn-ibus
ibus abl. mar-i mar-ĭbus civ-e civ-ĭbus
acc. duc-em duc-es orator-em orator-es homĭn-em homĭn-es
orator- Особливості третьої відміни
abl. duc-e duc-ĭbus orator-e homĭn-e homĭn-ibus
ibus
Деякі іменники змішаного типу, а також назви річок і міст на -is
Особливості третьої відміни мають в acc.sg. закінчення -im, в abl.sg. - закінчення -i, наприклад: sitis, is
f спрага; puppis, is f корми; turris, is f вежа; febris, is f лихоманка; vis f
За 3-м приголосним типом відміняються: mater, tris f мати; pater, сила; secūris, is f сокира, Tibĕris, is m Тибр (річка); Neapŏlis, is f Неаполь
tris m батько; frater, tris m брат; juvĕnis, is m юнак; parens, entis m, f (місто)
батько, матір; canis, is m собака. Іменники змішаного типу navis, is f корабель; classis, is f флот
2. Відмінювання іменників можуть мати в acc.sg. закінчення -im, в abl.sg. - закінчення -i; іменники
ignis, is m вогонь, imber, bri m дощ можуть мати в abl.sg. закінчення -i.
bos, bovis m, f бык, Juppĭter, Jovis m
vas, vasis n сосуд Іменник vis f сила не має форм gen. sg. і dat. sg.; acc. sg. - vim; у
корова Юпитер
sg. pl. sg. sg. pl. множині в значенні «сили» представлені наступні закінчення: nom., voc.
nom., voc. bos boves Juppĭter vas vasa pl. vires, gen. pl. virium, dat. pl. virĭbus, acc. pl. vires.
gen. bovis boum Jovis vasis vasōrum
dat. bovi bobus, bubus Jovi vasi vasis ПРИКМЕТНИКИ 3-Ї ВІДМІНИ
acc. bovem boves Jovem vas vasa
abl. bove bobus, bubus Jove vase vasis Прикметники 3-ї відміни відміняються як іменники 3-ї відміни
голосного типу.
Залежно від кількості родових форм в nom. sg., прикметники 3-ї
відміни діляться на 3 підгрупи:
1) прикметники трьох закінчень. У nom. sg. мають особливі форми
для всіх трьох родів із закінченнями: форма чоловічого роду на -Ø
(мають прикметники, оканчіваюшіеся на -er); форма жіночого роду на -
is; форма середнього роду на -e: celer, celĕris, celĕre швидкий.
2) прикметники двох закінчень. У nom. sg. мають загальну форму Зразок відміни
для чоловічого і жіночого родів і особливу для середнього з acer, cris, cre гострий (прикметник 3-х закінчень)
закінченнями: форма чоловічого і жіночого роду на -is і форма sg. pl.
середнього роду на -e: gravis, grave важкий. m f n m, f n
3) прикметники одного закінчення. У nom. sg. мають загальну nom., voc. acer acr-is acr-e acr-es acr-ia
форму для всіх трьох родів і закінчуються на -r, -x, -s, -ns: dives багатий, gen. acr-is acr-ium
felix щасливий, par рівний, sapiens мудрий. dat. acr-i acr-ĭbus
acc. acr-em acr-e acr-es acr-ia
Форма gen. sg. і основа прикметників 3-ї відміни abl. acr-i acr-ĭbus
Gen.sg. прикметників 1-го закінчення наводиться в словнику: gravis, grave тяжкий (прикметник 2-х закінчень)
par, paris; felix, īcis; dives, ĭtis; sapiens, entis.
sg. pl.
Основа прикметників визначається за формою gen. sg. шляхом
m, f n m, f n
відкидання закінчення -is: celĕr-is, grav-is, par-is, felīc-is, divĭt-is, sapient-is. nom., voc. grav-is grav-e grav-es grav-ia
gen. grav-is grav-ium
Словникова форма прикметників 3-ї відміни dat. grav-i grav-ĭbus
У словниковій формі прикметників 3-ї відміни вказується: acc. grav-em grav-e grav-es grav-ia
abl. grav-i grav-ĭbus
Для прикметників 3-х закінчень:
а) форма nom. sg. чоловічого роду;
б) закінчення nom. sg. жіночого та середнього родів, перед якими felix, īcis щасливий (прикметник 1 закінчення)
вказуються дві останні букви основи: celer, ĕris, ĕre. sg. pl.
Для прикметників 2-х закінчень: m, f n m, f n
nom., voc. felix felīc-es felic-ia
а) загальна форма nom. sg. чоловічого і жіночого родів; gen. felīc-is felic-ium
б) закінчення nom. sg. середнього роду: gravis, e. dat. felīc-i felic-ĭbus
Для прикметників 1-го закінчення: acc. felīc-em felix felīc-es felic-ia
а) форма nom. sg.; abl. felīc-i felic-ĭbus
б) кілька останніх літери (для нерівноскладових) або повна Наступні прикметники одного закінчення відміняються як іменники
форма (для односкладових) gen. sg.: felix, īcis; par, paris. 3-ї відміни приголосного типу (abl.sg. -e, nom. pl. n. -a, gen.pl. -um): dives,
Відмінникові закінчення ĭtis багатий; partĭceps, cĭpis бере участь; pauper, ĕris бідний; princeps,
sg. pl. cĭpis перший; vetus, ĕris старий.
m, f n m, f n
nom., voc. різні es ia
gen. is ium Завдання
dat. i ĭbus
acc. em = nom. es = nom. 1) Визначте тип відмінювання іменників третьої відміни:
abl. i ĭbus
animal, ālis n – тварина caput, ĭtis n – голова, столиця
civis, is m – громадянин crimen, ĭnis n – злочин
dux, ducis f – вождь mens, mentis f – думка, дух c) Judĭces pro criminĭbus cives judĭcant. Jus publĭcum privatōrum pactis
mos, moris m – звичай onus, ĕris n – тягар mutāri non potest. Laus praemium virtūtis erit. Leges Romanōrum sevērae
sitis, is f – спрага urbs, urbis f – місто erant. Legĭbus servīre debēmus. Licentiam stulti libertātem vocābant. Magister
vestis, is f – одяг virtus, ūtis f – доблесть regem docēbit. Magna erat regis fama. Magna est linguārum inter homĭnes
2) Утворить форму Nom. Sing, від таких іменників третьої variĕtas. Nulla potentia supra leges esse debet. Parentum virtus - dos optĭma.
відміни: Parva est voluptas pecuniae. Patientia est virtus magna. Pes mihi dolēbat.
animalium, artis, ducum, fontem, hostĭbus, partem, regem. d) Philosophia regem docēbit. Philosophia studium virtūtis est. Raro senex
3) Визначте та перекладіть відмінкові форми іменників: mutat sententiam. Regem labōre meo adjuvābo Reges nostros docēbit
regum, arte, iura, ducĭbus, animālis, fonti, crimĭne, homĭnes, turrim, philosophia. Reges regunt. Reges videt tres. Regi gloriam dare debeo. Regi
genĕre, civium, colorĭbus, milĭti, Neapŏlim, oratōrum, victōres. pecuniam dat. Regĭbus dona dat popŭlus. Regīna nostra civitātem servābit.
4) Провідміняйте і перекладіть українською мовою словосполучення: Regīna pacem servat. Regum sapientia valet. Reus sine provocatiōne
consul novus, lex Romāna, civis Romānus, exemplar bonum, ars condemnātur. Rex imperium administrat. Rex studium habet. Rex viam
antīqua, tempus definītum, ius Romānum. magnam facit.
5) Провідміняйте: dux clarus славний полководець; civĭtas libĕra e) Salus popŭli – suprēma lex. Sine legĭbus nulla est civĭtas, nam legĭbus
вільна держава; labor molestus тяжка праця; carmen pulchrum civĭtas continentur. Tempus mutat leges antīquas. Tu, si anĭmo regĕris, rex es,
гарний вірш. si corpŏre, servus. Verĭtas filia tempōrum est. Virtūte vincĭmus. Voluntas
6) Визначте тип відміни іменників 3-ї відміни за характером testatōris pro veritāte habētur.
історичної основи: jus, juris n; ratio, ōnis f; plebs, plebis f; fons, fontis 8) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:
m; auctor, ōris m; secāle, is n; honor, ōris m; pax, pacis f; lex, legis f;
Ad Kalendas Graecas. На невизначений термін, ніколи: (до грецьких
corpus, ŏris n; ars, artis f; civis, is m, f; dens, dentis m; hostis, is m; mare, календ, яких у греків не було)
maris n; nox, noctis f; turris, is f. Ad meliorem. На краще.
7) Прочитайте і перекладіть речення, напишіть словникові форми Ad vocem. До речі помітити.
і зробіть граматичний розбір кожного слова: Amor tussisque non celantur. Любов і кашель не приховаєш.
Arbor vitae. Дерево життя.
a) A rege littĕrae scribuntur. Agricŏlae regem laudant. Agricŏlae virtūtem Auscultare disce. Вчися (уважно) слухати.
veram habēbant. Amīcus amīco opem fert. Amor etiam deos tangit. Bello Barba crescit, caput nescit. Старий, а дурний.
civĭtas libĕra est. Bellum libertātem nostram superābit. Causa arbŏrum, florum, Brevis esse laboro, obscurus fiо. Якщо я намагаюся бути коротким, я
herbārum in seminĭbus est. Censōres mores popŭli regunt. Cicĕro orātor clarus стаю незрозумілим.
erat. Cives legĭbus parēre debent. Civĭtas bello libĕra est. Civitātem magnam Caecus non judicat de colore. Сліпий не судить про колір.
faciēbant. Conservāre libertātem debeo. Clavus clavo pellitur. Клин клином вибивають.
b) Consiliis bonis pacem servant. De civitātis pericŭlo scribit. Di homĭnes Concordia parvae res crescunt, discordia maximae dilabuntur. За згодою
reges faciunt. Divitias verae virtūtis habēbunt. Easdem laudes habēbis. Eis малі справи ростуть, у разі незгоди великі справи руйнуються (Гай
laudes debēmus magnas. Eo, quocumque pedes ferunt. Hanc civitātem Саллюстій).
conservāre debēmus. Herodŏtus pater historiae appellabātur. Homo locum Cum grano salis. З дрібкою солі; дотепно, з розумом, з застереженнями.
ornat, non homĭnem locus. In pace littĕrae et artes florent. Inter caecos luscus Faber est suae quisque fortunae. Кожен сам коваль своєї долі.
rex. Interdum sub nomĭne pacis bellum occultātur.
Feci, quod potui, faciant meliora potentes. Я зробив все що міг; нехай, хто contineo, tinui, tentum, ēre 2 утримувати, обмежувати, містити; pass.
може, зробить краще. обмежуватися
Homagium. Дань поваги. doleo, dolui, -, ēre 2 засмучуватися, страждати, хворіти
Injuria verbalis. Образа словом. ea там
Multum vinum bibere, nоn diu vivere. Багато вина [пити] - не довго жити. ferus, a, um дикий
Ne quid nimis. Нічого зайвого. fero, tuli, latum, ferre нести, переносити, терпіти
Non multa, sed multum. Не багато, але багато (тобто не багато за floreo, florui, -, ēre 2 цвісти, розквітати, процвітати
кількістю, але багато за значенням; девіз вчених). imperium, i n влада, наказ, держава
Primus inter pares. Перший серед рівних (Формула, яка характеризує juro, āvi, ātum, āre 1 клястися
стан монарха в феодальній державі). jus, juris n право, справедливість
9)Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки libertas, ātis f свобода
та крилаті вирази: mutatio, ōnis f обмін, зміна
muto, āvi, ātum, āre 1 міняти, змінювати
Дань поваги. Дерево життя. Якщо я намагаюся бути коротким, я nomen, ĭnis n ім'я
стаю незрозумілим. На краще. До слова помітити. Кожен сам коваль nomĭno, āvi, ātum, āre 1 називати
своєї долі. Клин клином вибивають. Любов і кашель не приховаєш. На nullus, a, um ніякий
невизначений термін, ніколи (до грецьких календ). При згоді малі справи occulto, āvi, ātum, āre 1 приховувати, ховати
ростуть, у разі незгоди великі справи руйнуються. З дрібкою солі; occultus, a, um таємний, прихований
дотепно, з розумом. Сліпий не судить про колір. Старий, а дурний. Вчися pactum, i n угода, договір
(уважно) слухати. Я зробив все що міг; нехай, хто може, зробить краще. pareo, rui, rĭtum, ēre 2 підкорятися, з'являтися, бути очевидним
Образа словом. Багато вина [пити] - не довго жити. Нічого зайвого. Не pes, pedis m нога, ступня, стопа
багато, але багато. Перший серед рівних. potestas, ātis f влада, могутність, можливість
privātus, a, um приватний, особистий
publĭcus, a, um громадський, державний
Нові слова semĭno, āvi, ātum, āre 1 сіяти
semen, ĭnis n насіння, нащадок
administro, āvi, ātum, āre 1 виконувати, управляти servitium, i n рабство
amor, ōris m любов servo, āvi, ātum, āre 1 спостерігати, охороняти, дотримуватися, рятувати
arbor, ŏris f дерево supra зверху, понад
ars, artis f мистецтво tempus, ŏris n час
bello, āvi, ātum, āre 1 воювати testis, is m, f свідок
censeo, nsui, nsum, ēre 2 оцінювати, цінувати, думати, вважати, variĕtas, ātis f відмінність, різниця, різноманітність, розмаїття,
вирішувати мінливість, мінливість
censor, ōris m цензор, строгий критик verĭtas, ātis f істина, правда
civĭtas, ātis f держава, суспільство, громада vincio, vinxi, vinctum, 4 пов'язувати
conservo, āvi, ātum, āre 1 зберігати, охороняти virtus, ūtis f доблесть, чеснота, мужність
continenter безперервно vis (sing.: acc. vim, abl. vi; pl.: vires, virium) сила, міць, насильство
voluntas, ātis f воля, бажання, дозвіл
ІІ. З історії ораторсько–го мистецтва у Давньому Римі Цицерон залишив велику літературну спадщина, істотна частина
якої збереглася до наших днів. Його твори вже в античну епоху отримали
МАРК ТУЛЛІЙ ЦИЦЕРОН репутацію еталонних з точки зору стилю, а зараз є найважливішим
(MARCUS TULLIUS CICERO) джерелом відомостей про всі сторони життя Риму в I столітті до н. е.
Марк Туллій Цицерон (лат. Marcus Численні листи Цицерона стали основою для європейської епістолярної
Tullius Cicero; 106 - 43 до н. е.) - культури; його промови належать до числа найвидатніших зразків
давньоримський політичний діяч, жанру. Філософські трактати Цицерона є унікальним за охопленням
оратор і філософ. викладом всієї давньогрецької філософії, і в цьому сенсі вони зіграли
Все найкраще з того, що римське важливу роль в історії давньоримської культури.
ораторське мистецтво запозичило у Перша промова Цицерона, що дійшла до нас, - «На захист Квінкція»,
греків і чого воно досягло в своєму створена в 81 році до н. е., метою якої було повернення незаконно
розвитку на римському ґрунті, втілив в
захопленого майна, принесла оратору його перший успіх.
собі Марк Туллій Цицерон, що здобув
Ще більшого успіху оратор домігся промовою «На захист Росція», в
славу великого оратора і блискучого
якій був змушений говорити про стан справ в державі, де, за його
теоретика ораторського мистецтва.
Марк Туллій Цицерон. словами, «розучилися не тільки прощати провини, а й розслідувати
Бюст з Капітолійских музеїв в Римі злочини». Мова Цицерона була побудована за всіма правилами
Його видатні ораторські здібності відкрили йому шлях до всіх ораторської майстерності - зі скаргами на молодість і недосвідченість
вищих державних посад - він провів на форумі майже сорок років. захисника, умовлянням суддів, прямими промовами від імені
Життя і діяльність Цицерона - яскравий доказ сили і значення обвинуваченого, а також спростуванням доказів обвинувачення.
ораторсь-кого мистецтва в республіканському Римі. Своєму У 75 році до н. е. Цицерон був обраний квестором і отримав
незвичайному успіху на форумі він зобов'язаний як природним призначення на Сицилію, де керував вивезенням зерна в період нестачі
здібностям, так і універсальній освіті, яку він отримав. Його старшими хліба в Римі. Своєю справедливістю і чесністю він заслужив повагу
сучасниками були такі чудові оратори, як Луцій Ліциній Красс і Марк сицилійців. Цицерон все ж взявся за справу проти корупції на всіх рівнях
Антоній, яких він міг слухати і у яких міг вчитися. Його сучасником і влади і переміг. Його слова, що написані для цього процесу, мали велике
суперником був видатний оратор Гортензій. У 16 років Цицерон політичне значення, оскільки по суті Цицерон виступив проти сенатської
переклав з грецької мови астрономічну поему Арата, пізніше - олігархії і здобув над нею тріумфальну перемогу. Тем часом тривала
«Домострой» Ксенофонта і деякі з діалогів Платона. політична кар'єра Цицерона: він був обраний претором, причому
Походячи з незнатної сім'ї, Марк Туллій зробив завдяки своєму отримав найбільше голосів, а в ході відправлення цієї посади здобув
ораторському таланту блискучу кар'єру: увійшов в сенат і став консулом. репутацію вмілого і бездоганно чесної судді. Паралельно він
Зіграв ключову роль в розкритті і розгромі змови Катіліни. Надалі, в продовжував займатися адвокатурою.
умовах громадянських воєн, залишався одним з найвидатніших і Один з кандидатів, які програли в консули, Луцій Сергій Катіліна
найпослідовніших прихильників збереження республіканського ладу. висунув свою кандидатуру також і на наступні вибори. Припускаючи і на
Був страчений членами другого тріумвірату, що прагнули до цей раз провал, він заздалегідь почав готувати змову з метою захоплення
необмеженої влади. влади, яку Цицерону вдалося розкрити. Уже першою з чотирьох своїх
промов проти Катіліни, що вважаються зразками ораторського
мистецтва, Цицерон змусив Луція Сергія втекти з Риму в Етрурію. Завдяки гарній підготовці Цицерон був добре знайомий з основними
У наступному засіданні Сенатом, яким він керував, було вирішено філософськими течіями свого часу. Найбільшим філософом всіх часів
заарештувати і стратити без суду тих змовників. У цей період слава і Цицерон вважав Платона, другим після нього - Аристотеля. При цьому
вплив Цицерона досягли свого піку; вихваляючи його рішучі дії, Катон він визнавав зайву абстрактність філософії Платона. З більш сучасних
назвав його «батьком вітчизни». філософських течій Марк Туллій був найбільш близький до стоїків, чиє
У 60 році до н. е. Цезар, Помпей і Красс об'єднали сили з метою етичне вчення добре узгоджувалося з традиційним римським
захоплення влади, утворивши Перший Тріумвірат. Визнаючи таланти і світоглядом. Його ставлення до популярного епікурейства було в цілому
популярність Цицерона, вони зробили кілька спроб залучити його на свій негативним.В цілому, погляди Цицерона характеризуються як помірний
бік. Цицерон, повагавшись, відмовився, вважаючи за краще залишитися скептицизм в основних філософських питаннях зі значним впливом ідей
вірним сенату і ідеалам Республіки. Поступово Цицерон відійшов від стоїцизму в етиці і політичної теорії. При цьому підкреслюється, що
активного політичного життя і віддався адвокатської та літературної скептицизм римського автора не був самоціллю, а носив суто
діяльності. У 55 році він написав діалог «Про оратора», в 54 році прикладний характер: зіставляючи різні точки зору, він прагнув
приступив до роботи над твором «Про державу». У 51 році до н. е. наблизитися до істини. Важливими заслугами Цицерона є адаптація
Цицерон був призначений за жеребом намісником Кілікії. Згодом давньогрецької філософської спадщини до умов давньоримського
Цицерон залишив політику, так і не зумівши примиритися з диктатурою, і менталітету і, особливо, виклад філософії на латинській мові. Сам Марк
розпочав написання і переклад з грецького філософських трактатів. Туллій приписував першість у створенні філософських творів на
Вбивство Юлія Цезаря в 44 році до н. е. стало для Цицерона повною латинській мові Варрону. Цицерон сприяв становленню латинської
несподіванкою і дуже його потішило: він вирішив, що зі смертю філософської термінології, ввівши в обіг ряд нових термінів (наприклад,
диктатора республіка може бути відновлена. Але його надії на створення definitio - визначення, progressus - прогрес). Незважаючи на численні
республіканського уряду не справдилися. У Римі різко посилилися відсилання до діалогів Платона, основною формою трактатів Цицерона
позиції цезаріанцев Марка Антонія, що ненавидів Цицерона. 2 вересня став обмін довгими промовами, найбільш характерний для діалогів
Цицерон виголосив промову, спрямовану проти Антонія і названу Аристотеля і лише для деяких творів Платона. Велика кількість текстів зі
автором «філіппікою» за аналогією з промовами Демосфена проти складною структурою відповідало риторичним схильностям Марка
посилення Філіппа Македонського. Цицерон став побоюватися за своє Туллія і дозволяло в повній мірі реалізувати йому свої літературні
життя і віддалився в свій маєток в Кампанії, зайнявшись твором другий таланти. Позначився і вплив енциклопедичного способу викладу,
філіппіки, трактатів «Про обов'язки» і «Про дружбу». характерного для всієї римської наукової літератури.
Друга філіппіка була опублікована в кінці листопада. Антоній поїхав
Дайте відповіді на наступні питання:
в Цизальпинскую Галію, призначену йому провінцією, а Цицерон став
фактичним главою республіки. Вже 20 грудня Цицерон виголосив третю 1. Дайте стислу характеристику Цицерона як історичного діяча.
і четверту філіппіки, де порівнював Антонія з Катилиной і Спартаком. 2. Охарактеризуйте літературну спадщину Цицерона.
3. Що ви знаєте про основні етапи життя Цицерона та його діяльность
Будучи впевненим у перемозі, Цицерон не зміг передбачити союз
як політика?
Октавіана з уже розбитим Антонієм. Війська тріумвірів зайняли Рим, і
4. Дайте характеристику Цицерона як філософа.
Антоній домігся включення імені Цицерона в списки «ворогів народу», 5. Якою була основна форма трактатів Цицерона?
які тріумвіри оприлюднили негайно після утворення союзу. Цицерон 6. Які нові терміни ввів у обіг Цицерон?
намагався втекти до Греції, але вбивці наздогнали його 7 грудня 43 року
до н. е. недалеко від його вілли в Формії. 
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Furcilla extrudere. Вилами вигнати [прогнати в шию].
Garrit quidquid in buccam venit. Базікає все, що тільки ні спаде на думку.
ЦИЦЕРОН Gloria vertutem tamquam umbra sequitur. Слава, як тінь, слідує за
доблестю.
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі Haec studia adolescentiam alunt, senectutem oblectant, secundas res
афоризми Цицерона: ornant, adversis solatium ac perfugium praebent. Ці заняття наукою
A teneris unguiculis. З ніжних нігтів. живлять юнаків, приносять насолоду людям похилого віку, прикрашають
Ab igne ignem. Від вогню вогонь [послуга за послугу]. в щастя, служать притулком і розрадою в нещастя.
Accipere quam facere praestat injuriam. Краще прийняти, ніж нанести Homunculus unus e multis. Людина одна з багатьох [пересічний чоловік]
образу [краще бути скривдженим, ніж когось образити]. Ilias malorum. Іліада лих [безліч лих].
Ad carceres a calce revocare. Повернутися від фінішу до старту [почати Imago animi vultus est. Обличчя - дзеркало души.
все з нуля]. Incitare currentem. Підганяти того, хто і так вже біжить.
Ad clavum. Сидіти біля керма [тримати в руках кермо влади]. Ipse (magister) dixit. Сам (учитель) сказав.
Aurum recludit cuncta. Золото відкриває все. Ita sunt altae stirpes stultitiae! Наскільки глибокі коріння дурниці!
Benefacta in luce se collocari voluit. Про добрі справи слід говорити Jam neminem antepones catoni. Вже вище не поставиш нікого.
привселюдно. Jam satis superque. Вже досить [більше, ніж потрібно].
Benefacta male locata malefacta arbitror. Благодіяння, зроблені Jucunda memoria est praetertorum malorum. Приємний є спогад про
недостойному, я вважаю злочинами. минулі негаразди.
Cedant arma togae. Нехай зброя поступиться місцем тозі [нехай вирішує Labor callum obducit dolori. Праця притупляє горе.
не сила зброї, а цивільна влада]. Lacrima nihil citius arescit. Нічого не сохне швидше сльози.
Cibi condimentum fames est. Голод - найкраща приправа до їжі. Levis est consolatio ex miseria aliorum. Легко знайти розраду, якщо горе
Cui bono? Кому на користь? [В чиїх інтересах?] чуже.
Cui dolet, meminit. Кому боляче, той пам'ятає. Non tam praeclarum est scire latine, quam turpe nescire. Знання латини не
Decantata fabula. Набридла байка. так гідно хвали, як її незнання гідно ганьби.
Deforme est de se ipsum praedicare. Негарно хвалити самого себе. Nullo numero homo. Нікчемна людина.
Eadem mensura metiri. Тієї ж мірою міряти. Nullus est locus domestica sede jucundior. Немає місця миліше рідної
Ex ipso fonte bibere. Пити з самого джерела (Звертатися до домівки.
першоджерела) O fallacem himinum spem! О, оманлива надія людей!
Ex malis eligere minima. З зол вибирати менше. Oleum et operam perdere. Втратити даром масло і працю [марно
Excitare fluctus in simpulo. Зчинити бурю в склянці. трудитися].
Fortes non modo fortuna adjuvat, ut est in vetere proverbio, sed multo Omnem naturam conservatricem esse sui. Вся природа прагне до
magis ratio. Сміливим допомагає не тільки доля, як вчить стара самозбереження.
приказка, але в набагато більшому ступені розум. Omnia praeclara rara. Все прекрасне рідкісне.
Frenos mordere. Закусити вудила [пручатися]. Omnia rerum principia parva sunt. Все починається з малого.
Optata furiosorum. Бажання безумців [нездійсненні мрії]. Fortes non modo fortuna adjuvat,
Orator ambrosia alendus. Оратор, якого слід було б годувати амброзією ut est in vetere proverbio, sed multo magis ratio.
[оратор від бога]. Сміливим допомагає не тільки доля,
як вчить стара приказка,
Oratores fuint, poetae nascuntur. Ораторами стають, поетами але в набагато більшому ступені розум.
народжуються. (Цицерон)
Pro domo mea (sua). На захист мого (свого) будинку.
Res semel admissa reprimi non potest. Розпочату справу не може бути Тема 9.
зупинено.
Saepe est etiam sub paliolo sordido sapientia. Часто і під брудним одягом  Perfectum indicatīvi actīvi (минулий час доконаного виду
ховається мудрість. дійсного способу активного стану).
Saepe nihil inimicus homini, quam sibi ipse. Часто у людини немає іншого  Синтаксис простого речення.
ворога, крім самого себе.  Твори і стиль Цицерона.
Tragoedias in nugis agere. Трагедію з дрібниць розігрувати.  Афоризми, цитати, крилаті вислови Теренція.
Umbram suam metuit. Тіні своєї боїться.
Una mercede duas res assequi. За одну ціну придбати дві речі.
Usus magister est optimus. Досвід - найкращий вчитель. І. Граматика
Ut quisque est vir optimus, ita dificillime esse alios improbos suspicatur.
Чим краще людина, тим важче йому підозрювати інших в безчесті. PERFECTUM INDICATĪVI ACTĪVI
Veritas se ipsa defendit. Істина сама себе захищає. (МИНУЛИЙ ЧАС ДОКОНАНОГО ВИДУ
Vitam regit fortuna, non sapientia. Життям керує не мудрість, а везіння. ДІЙСНОГО СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ)
Має 2 значення.
Перекладіть наступні вирази Цицерона на латинську мову:
1. Основне значення - perfectum historĭcum. Позначає дію, що
Все починається з малого. Все прекрасне рідкісне. Втратити даром
закінчилася в минулому, безвідносно її тривалості. Відповідає на
масло і працю. Голод - найкраща приправа до їжі. Досвід - найкращий
вчитель. З зол вибирати менше. Знання латини не так гідно хвали, як її питання "що зробив?". Перекладається минулим часом доконаного
незнання гідно ганьби. Зчинити бурю в склянці. Краще прийняти, ніж виду: Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг.
нанести образу. Негарно хвалити самого себе. Немає місця миліше рідної При perfectum historĭcum можуть бути слова, уточнюючі
домівки. Обличчя - дзеркало души. Ораторами стають, поетами тривалість цієї дії. В такому випадку perfectum можна переводити
народжуються. Праця притупляє горе. Про добрі справи слід говорити минулим часом недосконалого виду («що робив»): Decem annos
привселюдно. Сидіти біля керма. Слава, як тінь, слідує за доблестю. oppugnavērunt. Облягали десять років.
Сміливим допомагає не тільки доля, як вчить стара приказка, але в 2. Perfectum praesens. Висловлює стан, який настав в результаті
набагато більшому ступені розум. Тіні своєї боїться. Ці заняття наукою дії, що закінчилася в минулому і зберіглася до теперішнього
живлять юнаків, приносять насолоду людям похилого віку, моменту: Sibi persuāsi. Я переконався.
прикрашають в щастя, служать притулком і розрадою в нещастя. Часто у Утворюється шляхом додавання до основи perfectum особистих
людини немає іншого ворога, крім самого себе.
закінчень минулого часу доконаного виду.
Особисті закінчення perfectum 3. Перфект на -si, супін на -tum або -sum. Найчастіше
sg. pl. зустрічається у дієслів 3а дієвідміни з основою infectum на передньо-
1 i ĭmus або заднеязичний приголосний:
2 isti istis cedo, cessi (<* cedsi), cessum (<* cedsum), cedĕre 3
3 it ērunt
rego, rexi (<* regsi), rectum (<* regtum), regĕre 3
Зразок відмінювання 4. Перфект з подовженням голосного, супін на -tum або -sum.
Зустрічається у дієслів різних дієвідмін.
1 amo, amāvi, 2 video, vidi, 3 scribo, scripsi, 4 audio, audīvi,
amātum, amāre visum, vidēre scriptum, scribĕre audītum, audīre vĭdeo, vīdi, visum, vidēre 2
любити бачити писати слухати vĕnio, vēni, ventum, venīre 4
1 amāv-i vid-i scrips-i audīv-i ăgo, ēgi, actum, agĕre 3
sg. 2 amav-isti vid-isti scrips-isti audiv-isti
3 amāv-it vid-it scrips-it audīv-it 5. Перфект з подвоєнням першого приголосного через -e- або
1 amav-ĭmus vid-ĭmus scrips-ĭmus audiv-ĭmus інший голосний, супін на -tum або -sum. Зустрічається у дієслів
pl. 2 amav-istis vid-istis scrips-istis audiv-istis різних дієвідмін.
3 amav-ērunt vid-ērunt scrips-ērunt audiv-ērunt tendo, tetendi, tentum, tendĕre 3
mordeo, momordi, morsum, mordēre 2
Perfectum indicatīvi неправильних дієслів
6. Основа perfectum не відрізняється від основи infectum.
Sum быть Possum мочь Eo идти
Зустрічається у дієслів 3а дієвідміни.
1 fui potui ii
sg. 2 fuisti potuisti isti statuo, statui, statūtum, statuĕre 3
3 fuit potuit iit verto, verti, versum, vertĕre 3
1 fuĭmus potuĭmus iĭmus
pl. 2 fuistis potuistis istis Синтаксис простого речення
3 fuērunt potuērunt iērunt
1. У латинській мові порядок слів вільний, але присудок зазвичай
Способи утворення основи perfectum і основи supīnum стоїть у кінці речення.
2. Слово, на яке падає логічний наголос, ставиться на початку
1. Для дієслів 1 і 4 дієвідмін нормою є перфект на -vi і супін -tum або кінці речення.
(стандартні дієслова). 3. Підмет, виражений особовим займенником, зазвичай
amo, amāvi, amātum, amāre 1 опускається.
audio, audīvi, audītum, audīre 4 4. Іменна частина присудка завжди ставиться в називному
2. Для більшості дієслів 2-ї дієвідміни нормою є перфект на -ui і відмінку.
супін на -ĭtum або -tum. 5. При прямому порядку слів група підмета знаходиться на
doceo, docui, doctum, docēre 2 початку речення, група присудка - в кінці речення.
habeo, habui, habĭtum, habēre 2
6. Пряме і непряме доповнення ставиться перед керуючим

дієсловом-присудком, причому непряме доповнення ставиться перед
Завдання
прямим доповненням. 1)Провідміняйте в Perfectum ind. act. дієслова: venio, vēni, ventum,
7. Узгоджене визначення, виражене прикметником або venīre (приходити), video, vīdi, visum, vidēre (бачити), vinco, vīci,
присвійним займенником, зазвичай ставиться після обумовленого victum, vincĕre (перемагати), voco 1 (кликати).
слова. 2)Визначити типи перфектних основ, записати основні форми
8. Прикметник зі значенням кількості ставиться перед поданих дієслів:curāvi, vici, dixi, appellāvi, credĭdi, vetui, rexi, ēgi, fui.
визначеним словом. 3)Провідміняти дієслова в perfectum indicatīvi actīvi:
9. Неузгоджене означення (тобто означення, виражене родовим aperio, aperui, apertum, aperīre – відкривати;
відмінком іменника), ставиться після обумовленого слова. На credo, credĭdi, credĭtum, credĕre – вірити;
російську мову воно перекладається іменником в родовому відмінку. interrŏgo, interrogāvi, interrogātum, interrogāre – запитувати;
При необхідності неузгоджене означення може бути замінено respondeo, respondi, responsum, respondēre – відповідати.
узгодженим, вираженим прикметником. 4)Визначити і перекласти дієслівні форми: egistis, defendērunt,
fecisti, laborāvi, vici, salutavit, solvĭmus, scripsit.
Genetīvus subjectīvus et objectīvus (родовий суб'єкта і об'єкта) 5) Визначте форму дієслів і переведіть на українську мову: fuistis,
Ці відмінки вживаються при іменниках, які називають дію, potuistis; fēci, respondi; misērunt, expugnavērunt; scripsĭmus, necāvit,
причому genetīvus subjectīvus позначає логічний суб'єкт цієї дії, а duxĭmus, mīsi, portavērunt.
genetīvus objectīvus - логічний об'єкт. Genetīvus subjectīvus 6) Прочитайте і перекладіть речення, вкажіть словникові форми і
перекладається родовим відмінком, genetīvus objectĭvus - як родовим зробіть граматичний розбір кожного слова:
відмінком, так і іншими відмінками з прийменником або без a) Acerba verba mihi dixit. Ad senem scripsi de senectūte. Amisērunt
прийменника. multos. Avus scripsit herēdem nepōtem suum. Bella civīlia delevērunt multas
divitias Romae. Captīvi milĭtum praeda fuērunt. Civĭtas Romāna multos annos
Cura amīcae. Турбота подруги (= подруга піклується) (genetīvus subjectīvus) floruit. Consŭles decrevērunt. Cui prodest scelus, is fecit. Cur nobiscum
Турбота про подругу (genetīvus objectĭvus) ambulāre non potuistis? De principiis civitātis dixit. Deus terras creāvit et nos.
Dimidium facti, qui coepit, habet.
У деяких випадках визначити, в якій ролі виступає іменник в b) Eădem nobis nuper consul dixit. Ego ipse haec facta vidi. Epistŭlam,
genetīvus - суб'єкта або об'єкта дії - можна тільки по контексту. quam scripsi, mittam patri. Filius a patre hereditātem accēpit. Fortūnam
Genetīvus objectīvus також вживається з прикметниками зі habuērunt acerbam. Grave vulnus. Haec didĭci adulescens. Haec meā voluntāte
значеннями: жадібний до чого-небудь, що займається чим-небудь, що feci. Hic divitias suas amīsit. Hoc carmen scripsit. Hoc patriae acerbum fuit.
знає, досвідчений в чому-небудь, що усвідомлює що-небудь, сторонній, Hostes pacem fecērunt et obsĭdes dedērunt. Judĭces merĭto reos pro delictis
недосвідчений в чому-небудь, незвичний до чого-небудь, що пам'ятає, punivērunt.
що не пам'ятає, що бере участь в чому-небудь, причетний чогось, що не c) Mater bonam fortūnam habuit. Matri eōrum libros dedi. Matrum nomĭna
бере участь в чому-небудь, схожий, несхожий на кого-небудь, що tibi dixi. Memĭni mei amīci. Pater me misit. Per multas vias fugērunt. Propter
володіє чим-небудь, повний чогось або чим-небудь, порожній (не voluptātes saepe erravĭmus. Romāni consŭles creāvit. Senātus decrēvit. Tu ipse
наповнений чим-небудь), безпорадний, позбавлений, наприклад: cupĭdus hoc audivisti. Ubi illas artes didicisti? Verbo regis ea amīsi. Vidi divitias ejus
gloriae який пристрасно бажає слави. ipse.

Нові слова
Ferro ignique. Вогнем і мечем.
Gutta cavat lapidem non vi sed saepe cadendo. Крапля довбає камінь accepto, āvi, ātum, āre 1 приймати, допускати
не силою, але частим падінням (Овідій). acerbus, a, um неприємний, суворий, гіркий
Habent sua fata libelli. У книг є свої долі. adulescens, entis m, f молода людина, юнак; дівчина
Inter nos. Між нами. amitto, mīsi, missum, ĕre 3 втрачати
Nomen est omen. Ім'я говорить сама за себе. annus, i m рік
Non est fumus absque igne. Нема диму без вогню. avus, i m дід
Non progredi est regredi. Не йти вперед, значить йти назад. captīvus, i m бранець
Nullum malum sine aliquo bono. Немає лиха без добра. capto, āvi, ātum, āre 1 вистачати, домагатися
Potius sero quam nunquam. Краще пізно, ніж ніколи (Тит Лівій). carmen, ĭnis n вірш, пісня, загадка
Qualis rex, talis grex. Який цар, таке й суспільство. civīlis, e цивільний
Qualis vir, talis oratio. Яка людина, така і мова. coepi, coeptum, coepisse почати
Qui scribit, bis legis. Хто пише, той двічі читає; хто записує, той consul, ŭlis m консул
краще запам'ятовує. creo, āvi, ātum, āre 1 обирати, створювати, народжувати
Qui seminat mala, metet mala. Хто сіє погане, пожне погане. decurro, curri, cursum, ĕre 3 збігати, спускатися, проходити
Quid prodest? Кому це вигідно? Кому це корисно? dedo, dĭdi, dĭtum, ĕre 3 віддавати, передавати
Quot capĭta, tot sensūs. Скільки людей, стільки думок. dimidium, i n половина
Ridens verum dicere. Сміючись, говорити правду. divĭdo, vīsi, vīsum, ĕre 3 ділити, відокремлювати
Surge et age! Піднімись та дій! ejicio, jēci, jectum, ĕre 3 викидати, виганяти, видаляти, вивергати
Tempora mutantur, et nos mutamur in illis. Часи змінюються, і ми eo, ii, ĭtum, īre йти
змінюємося з ними. factio, ōnis f дія, партія, угрупування
Unus dies gradus est vitae. Один день - сходинка в сходах життя. factum, i n дія, вчинок
Volens nolens. Хочеш не хочеш. filius, i m син
8) Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки florens, entis квітучий, процвітаючий, щасливий
fugio, fugi, -, ĕre 3 бігти, уникати
та крилаті вирази:
gravis, e важкий
Часи змінюються, і ми змінюємося з ними. Ім'я говорить сама за hac там
себе. Яка людина, така і мова. Який цар, таке й суспільство. Крапля heres, ēdis m спадкоємець
довбає камінь не силою, але частим падінням. Кому це вигідно? Хто hic, haec, hoc цей, той, він
пише, той двічі читає; хто записує, той краще запам'ятовує. Хто сіє hostis, is m чужинець, ворог
погане, пожне погане. Краще пізно, ніж ніколи (Тит Лівій). Між нами. Не ille, illa, illud цей, той, він
ipse, a, um сам
йти вперед, значить йти назад. Нема диму без вогню. Немає лиха без
mater, tris f мати
добра. Вогнем і мечем. Один день - сходинка в сходах життя. Піднімись memĭni, -, meminisse пам'ятати (+ gen.)
та дій! Сміючись, говорити правду. У книг є свої долі. Хочеш не хочеш. nepos, ōtis m онук
Скільки людей, стільки думок. nobĭlis, e відомий, знатний
nuper недавно, зараз  Paradoxa Stoicorum (Парадокси стоїків). Написаний в 46 році до н. е.,
obsidеo, sēdi, sessum, ēre 2 населяти, жити, володіти, брати в облогу зберігся
pater, tris m батько
 Consolatio (Втіха) - цей текст був написаний після смерті дочки
praeda, ae f видобуток
principium, i n початок Цицерона і згадується їм в листі до Аттика на початку 45 року до н. е.
prodo, dĭdi, dĭtum, ĕre 3 передавати, видавати, зрадити, повідомляти  Hortensius sive de philosophia (Гортензій, або Про філософію) -
propter (+ acc.) внаслідок, через написаний на початку 45 року до н. е. Цей діалог (що зберігся
scelus, ĕris n злочин фрагментарно) між Цицероном, Катуллом, Гортензієм і Лукуллом
senectus, ūtis f старість звернув до християнства Блаженного Августина.
senēsco, senui, -, ĕre 3 старіти, старіти  Academica priora (перша редакція Академіки). 45 рік до н. е.
vulnus, ĕris n рана  Catulus (Катул), 1-я частина Academica priora, здебільшого втрачена.
 Lucullus (Лукулл), 2-га частина Academica priora, що збереглася.
  Academici libri або Academica posteriora (друга редакція Академіки).
 De finibus bonorum et malorum (Про межі добра і зла) - написаний в
червні 45 року до н. е. і присвячений Бруту.
 Tusculanae disputationes (Тускуланские бесіди) - 2-я половина 45 року
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі до н. е. Цей трактат також присвячений Бруту.
 Cato Maior de Senectute (Катон Старший, або Про старості) -
написаний в 45/44 році до н. е. і являє собою діалог між Катоном
ТВОРИ І СТИЛЬ ЦИЦЕРОНА
цензором, Сціпіоном Еміліаном і Гаєм Леліем Мудрим зберігся до
Філософські трактати наших днів.
 Laelius de amicitia (Лелий, або Про дружбу) - написаний в 45/44 році
До нас дійшли 19 трактатів Цицерона, присвячених питанням до н. е.
філософії і політики, велика частина яких написана в формі  De natura deorum (Про природу богів) - написаний в 45/44 році до н. е.
вигаданих діалогів. Вони цінні тим, що викладають, детально і без і присвячений Бруту.
спотворень, вчення провідних філософських шкіл того часу - стоїків,  De divinatione (Про дивинации (релігійни прогнози)) - діалог між
академіків і епікурейців, - через що римляни вважали Цицерона своїм Цицероном і його братом Квинтом, написаний в 44 році до н. е.
першим учителем філософії.  De fato (Про долю) - діалог, написаний у 44 року до н. е., залишився
Перелік трактатів в хронологічному порядку виглядає так: незавершеним.
 De re publica (Про державу) - створений в 54-51 рр. до н. е. і зберігся  De gloria (Про славу) - трактат, написаний у 44 року до н. е.
частково.  De officiis (Про обов'язки) - написаний у 44 року до н. е. у вигляді
 De legibus (Про закони). Написаний у формі діалогу між самим листів синові Марку.
Цицероном, його братом Квинтом і аттиком і зберігся приблизно
наполовину. Дата створення - кінець 50-х років до н. е.
ЛИСТИ При доказі своїх поглядів (probatio) і спростуванні тез опонента

Збереглися понад 800 листів Цицерона, що містять безліч (refutatio) риторичних прикрас найбільше, особливо у випадках, коли
біографічних відомостей і масу цінної інформації про римське провину підзахисного складно спростувати. Апеляцій до суто
суспільство кінця періоду республіки. юридичних питань в судових промовах, навпаки, порівняно небагато.
Листи були зібрані в 48-43 рр. до н. е. секретарем Цицерона Найчастіше схожі традиційні для римських судових промов апеляції до
Тіроном. Все листування, включаючи й листи, що не призначалися для жалюгідного стану обвинуваченого і заклики до милосердя суддів.
публікації, була оприлюднена за наказом Октавіана Августа в кінці 30-х Подібні відступи присутні майже в кожній його мови. При цьому,
років до н. е. в політичних цілях. Листи діляться на чотири різновиди: наприклад, цитат з латинської та грецької класики найбільше в тих речах,
Листи членам сім'ї і друзям (epistulae ad familiares); Листи брату в яких Цицерон сподівається відвернути увагу від слабких доказів. У
Квінту (epistulae ad Quintum fratrem); Листи Марку Юнію Бруту політичних виступах же цитат абсолютно немає. Розрізняються і
(epistulae ad M. Brutum); Листи Аттику (epistulae ad Atticum). політичні промови перед народом і перед сенатом.
Перед сенаторами Цицерон виступає вільніше, не допускає
СТИЛЬ риторичних закликів до богів, а також по-іншому оцінює спірних
Уже в античну епоху Цицерона визнавали одним із законодавців політичних діячів - наприклад, братів Гракхів, ніж перед простим
стилю в латиномовній прозі. В результаті, мова Цицерона визнається народом. Крім того, в сенаті оратор часто вживав зрозумілі політичній
нормою класичної латинської мови. У порівнянні з літературою II еліті грецькі слова і вирази, але перед народом їх немає. Різниться і
століття до н. е. Цицерона відрізняють уніфікована граматика і єдині лексика: в одних виступах багато розмовних виразів і приказок
принципи підбору лексики. Як і всі хороші оратори свого часу, Цицерон (найбільше їх в політичних інвективах), в інших - урочистих архаїзмів,
ретельно стежив за важливим в латинській мові ритмом мови, який по-третє - вульгарних висловів, аж до «не цілком пристойних слів».
абсолютно втрачається в перекладах. Серед найбільш характерних риторичних прийомів Цицерона, загальних
Багато особливостей стилю творів Цицерона значно різнилися в і з іншими ораторами свого часу, - вигук (найвідоміший приклад - «О
залежності від жанру. часи! О звичаї!»), риторичне питання, анафора, паралелізм та ін. Іншими
У судових і політичних виступах Цицерон особливо ретельно важливими риторичними прийомами служили найширше застосування
оформляв свої виступи, оскільки вони часто впливали на результат прикметників в найвищому ступені і умисне використання
справи. Мабуть, головною метою прикраси промов була розстановка однокореневих слів в одному реченні. Втім, ці виразні фігури не були
акцентів на найбільш важливих деталях. В результаті, найсильніші прерогативою Цицерона: вони використовувалися і іншими
аргументи на підтримку своєї позиції Цицерон у своєму розпорядженні професійними ораторами I століття до н. е .: наприклад, автором
на початку і кінці змістовної частини виступу, а потенційно неприємних «Риторики для Гереннія».
моментів для підзахисного намагався уникати. Щоб урізноманітнити Стиль листів Цицерона помітно відрізняється від інших його творів,
мову, Цицерон звертався до схожих випадків в римській історії, але різні листи дуже неоднорідні за стилем. Сам Цицерон ділив листи на
розповідав історичні анекдоти, цитував грецьку і римську класику, публічні (офіційні) і приватні (особисті), а серед останніх виділяв два
приказки, доповнював виклад обставин справи короткими вигаданими окремих підкласа - «дружній і жартівливий» і «серйозний і важливий». В
діалогами з позивачем або відповідачем. Цицерон вміло використовує на особистих листах Цицерон не вдається до використання звань і дат,
свою користь гумор, причому в судових промовах частіше, ніж в часто використовує зрозумілі тільки адресату натяки. При спілкуванні з
політичних. найбільш близькими людьми він часто вживає повсякденну мову,
використовує прислів'я, загадки, ігри зі словами, жарти і т. ін. зазнав значних змін в бік спрощення. Іноді перегляд традиційних
(улюблений об'єкт для жартів - його опонент Клодий). Більш офіційні ораторських установок Цицерона пояснюється саме спробою
листи - магістратам і людям, з якими Цицерон знаходився в прохолодних запобігання перед ним шляхом наближення своїх промов до
відносинах. Завдяки використанню живої розмовної мови в листуванні риторичного ідеалу Цезаря. Цицерон регулярно звертається до відомої
Цицерона виявляється і найбагатший лексикон. Досить часто Цицерон в милості Цезаря вже не для себе, а й для своїх підзахисних. Після
листуванні переходить на відому римської еліти давньогрецьку мову. вбивства Цезаря оратор знову знаходить свободу самовираження, що
Іноді в листах зустрічаються і відступи від класичного синтаксису проявилося в дуже жорстких і ретельних «філіппіках» проти Марка
латинської мови. Антонія.
На філософські і, в меншій мірі, риторичні трактати Цицерона У своїх ранніх промовах маловідомий Цицерон часто підкреслював,
зробила вирішальний вплив грецька традиція. Майже всі трактати що він «нова людина», який домігся всього сам, а в пізніх виступах
написані у формі діалогу, звичайного для античних філософських творів, регулярно згадував про своє консульство. Згодом стає частим
причому Цицерон вважав за краще не короткі репліки в формі питань і використання питальних речень. Цицерон починає частіше робити
відповідей, а довгі промови. Новаторство Цицерона полягає в тому, що припущення і відразу ж підтверджувати їх, що створює іронічний ефект.
саме він почав ретельно працювати над стилем творів. Над стилем Вимоги дотримання ритмічності мови в ораторських виступах
філософських трактатів працювали і раніше, але Цицерон приділяв змушували оратора вдаватися до вибору синонімічних слів і конструкцій
цьому питанню дуже велику увагу. Крім іншого, він стежив за з необхідним порядків коротких і довгих складів. Цей підхід
збереженням стилістичних особливостей промов відомих ораторів відображений у всіх промовах Цицерона, хоча переваги оратора
минулого. Однак головним нововведенням Цицерона стало поступово еволюціонували з часом. Змінюються і переваги у виборі
використання у філософській літературі латинської мови замість лексики, в результаті чого в пізніх промовах спостерігається інша
давньогрецької. Цицерон критикував скептиків, які вважали латинську частота ряду слів, ніж в ранніх. Крім того, в «філіппіках» він часто є
мову негідною для філософських творів, але при цьому читали підкреслено лаконічним. Основні зміни в ораторській манері Цицерона -
перекладні п'єси. наростаюче прагнення до чистоти мови (пуризм), менш часте
Завдяки великій кількості збережених промов і листів Цицерона використання пишних риторичних засобів.
можливо простежити його еволюцію як оратора і, в меншій мірі, як
письменника (більшість трактатів Цицерон створив в останні роки Дайте відповіді на наступні питання:
життя).
1.Які філософські трактати Цицерона присвячені питанням
У 60-і роки до н. е. Цицерон продовжував розвиватися як оратор, філософії і політики?
освоюючи нові прийоми ораторської майстерності. До цього ж перыоду 2. Скільки зберіглося листів Цицерона?
відноситься і полум'яна перша мова проти Катіліни - один з 3. Дайте характеристику стиля Цицерона.
найвідоміших виступів за всю кар'єру Цицерона. Виступи кінця 50-х 4. Які риторичні прийоми Цицерона ви знаєте?
років він визнає найсильнішими промовами в його кар'єрі. 5. Дайте характеристику стилю листів Цицерона.
На початку 40-х років до н. е. промови Цицерона сильно 6.Охарактерізуйте мову філософськіх і риторичних трактатів
змінюються, що пов'язується з тим, що основні судові рішення відтепер Цицерона.
приймалися з волі Цезаря, а не самих суддів. Оскільки у судових промов 7. Що ви знаєте про стиль промов Цицерона?
відтепер був всього один реальний адресат, оратору доводилося
підлаштовуватися під його смаки. Так, стиль промов цього періоду 
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Mulier mulieri magis congruit. Жінка жінку швидше зрозуміє.
Obsequium amicos, veritas odium parit. Поступливість створює друзів,
а правда народжує ненависть.
ТЕРЕНЦІЙ Omnes congruunt: unum quem noris, omnes noris. Все між собою схожі.
Omnis res est jam in vado. Справу влаштовано.
Теренцій (Publius Terentius Afer; 195 (або 185) р. до н.е. - 159 до н.е.) Ovem lupo committere. Вівцю довірити вовку.
- драматург, представник давньоримської комедії. Помер в молодому віці, Si duo faciunt idem, non est idem. Якщо двоє роблять одне і те ж, це не
встиг написати 6 комедій. Всі вони дійшли до нашого часу. одне і те ж.
Tabescere dolore ac miseria. Сохнути від горя і біди.
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми
Tute hoc intristi, tibi omne est exedendum. Ти заварив це, тобі і з'їсти все
Теренція:
доведеться.
Cognatus pauperi nullus. Ніхто не хоче бути в родинних стосунках зі Ulcus tangere. Доторкнутися до виразки [сипати сіль на рану].
злиденним. Ut homines sunt, ita morem geras. Як люди, так і ти поводься [з вовками
Consilia omnia verbis prius experiri, quam armis sapientem decet. жити - по-вовчому вити].
Розсудливому слід дійти згоди за допомогою слів, а не за допомогою зброї. Veritas odium parit. Правда ненависть народить [правда очі коле].
Da pignus. Поб'ємось об заклад. Veterem ferendo injuriam, invitas novam. Згадуючи образу, викликаєш
Dictum factum. Сказано - зроблено. нову [хто старе згадає, тому око геть].
Dormire in aurem utramvis. Спати обома вухами [спати без задніх ніг].
Duo quum (cum) faciunt idem, non est idem. Коли двоє роблять те ж, це
Перекладіть наступні вирази Теренція на латинську мову:
не одне і те ж.
Ex nimio otio mala cuncta. Від надмірного неробства все зло. Від надмірного неробства все зло. Всі ми, поки здорові, легко даємо
Facile omnes, cum valemus, recta consilia aegrotis damus. Всі ми, поки поради хворим. Давати іншим поради. Жінка жінку швидше зрозуміє.
здорові, легко даємо поради хворим. Заєць ще не спійманий, а ти вимагаєш м'яса? Згадуючи образу,
Factum fieri infectum non potest. Те, що зроблено, не може стати викликаєш нову. Поб'ємось об заклад. Поступливість створює друзів, а
незроблене. правда народжує ненависть. Сказано - зроблено. Сміливим доля
Foris sapere. Давати іншим поради (але не собі). допомагає. Справу влаштовано. Ти заварив це, тобі і з'їсти все
Fortes fortuna adjuvat. Сміливим доля допомагає. доведеться. Ту ж пісню співаєш. Як люди, так і ти поводься.
Gallina cecinit. Курка заспівала [не на добро].
Hac et illac perfluere. Звідусіль протікати [не вміти зберігати таємницю].
Hic de grege illo est. Він з того ж стада. 
Hinc illae lacrimae. Ось звідки ці сльози [ось у чому причина].
Laterem lavare. Мити цегла [трудитися марно].
Lepus tute est, pulpamentum quaeris? Заєць ще не спійманий, а ти
вимагаєш м'яса?
Lupo ovem commisisti. Ти довірив вівцю вовку.
Haec studia adolescentiam alunt, Продовження табл.

senectutem oblectant, secundas res ornant, 13 ХIII tredĕcim tertius decĭmus
adversis solatium ac perfugium praebent. 14 ХIV quattuordĕcim quartus decĭmus
Ці заняття наукою живлять юнаків, 15 ХV quindĕcim quintus decĭmus
приносять насолоду людям похилого віку,
16 ХVI sedĕcim sextus decĭmus
прикрашають в щастя, служать притулком
17 ХVII septendĕcim septimus decĭmus
і розрадою в нещасті. (Цицерон)
18 ХVIII duodeviginti duodevicesĭmus
19 ХIХ undeviginti undevicesĭmus
Тема 10. 20 ХХ viginti vicesĭmus
unus et viginti unus et vicesĭmus
21 ХХI
 Числівники (римська нумерація). (viginti unus) і т. ін. (vicesĭmus primus) і т. ін.
 Латинські скорочення. 28 ХХVIII duodetriginta duodetricesĭmus
 Римський календар (рік, місяці, дні місяця). 29 ХХIХ undetriginta undetricesĭmus
 Літочислення. Тиждень. Години. 30 ХХХ triginta tricesĭmus
 Твори Цицерона з теорії ораторського мистецтва. 40 ХL quadraginta quadragesĭmus
 Афоризми, цитати, крилаті вислови Ювенала. 50 L quinquaginta quinquagesĭmus
60 LХ sexaginta sexagesĭmus
70 LХХ septuaginta septuagesĭmus
80 LХХХ octoginta octogesĭmus
І. Граматика 90 ХС nonaginta nonagesĭmus
100 С centum centesĭmus
200 СС ducenti, ae, a ducentesĭmus
ЧИСЛІВНИКИ (РИМСЬКА НУМЕРАЦІЯ) 300 ССС trecenti, ae, a trecentesĭmus
400 CD quadringenti, ae, a quadringentesĭmus
Зведена таблиця числівників 500 D quingenti, ae, a quingentesĭmus
Цифрове позначення 600 DC sescenti, ae, a sescentesĭmus
Cardinalia Ordinalia 700 DCC septingenti, ae,a septingentesĭmus
арабське римське
1 I unus, a, um primus, a, um 800 DCCC octingenti, ae, a octingentesĭmus
secundus, a, um 900 CM nongenti, ae, a nongentesĭmus
2 II duo, duae, duo 1000 M mille millesĭmus
(alter, a, um)
3 III tres, tria tertius, a, um 2000 MM duo milia bis millesĭmus
4 IV quattuor quartus
5 V quinque quintus Distributīva Adverbia
6 VI sex sextus singŭli, ae, a по одному semel один раз, однократно
7 VII septem septĭmus bini, ae, a по двоє, по два bis двічі
8 VIII octo octāvus terni (trini), ae, a по троє ter тричі
9 IХ novem nonus quaterni, ae, a quater
10 Х decem decĭmus quini, ae, a, і так далі quinquies
11 ХI undĕcim undecĭmus
12 ХII duodĕcim duodecĭmus
Словосполучення “anno septuagesimo secundo ante aeram nostram” РИМСЬКИЙ КАЛЕНДАР (РІК, МІСЯЦІ, ДНІ МІСЯЦЯ)
перекладаємо:
З часу утворення Римської держави виникла потреба у
 72 рік до н.е.;
літочисленні. Перший римський цар Ромул поділив рік на 10 місяців.
 у 72 році; Рік починався з першого березня. Назви місяців виступали
 у 72 році до н.е. прикметниками–означеннями при слові місяць (чоловічого роду) і
Число 1662 римськими цифрами записується: мали такі назви:
 MDCLXII; I – Mensis Martius (на честь бога війни Марса).
 MCDXLII; II – Mensis Aprīlis (походження невідоме),
 MDCCLXII. ІІІ – Mensis Maius (на честь богині родючості Майї).
Число MCMLXXVI арабськими цифрами записується: IV – Mensis Junius (на честь богині Юнони, покровительниці Риму).
 1946; Шість наступних місяців своєю назвою показували, котрими за
 1866; порядком з початку року вони були (їх назви утворені від порядкових
 1976. числівників):
ЛАТИНСЬКІ СКОРОЧЕННЯ V – Mensis Quintīlis (п’ятий місяць). З 44 року до н.е. на честь Гая Юлія
Цезаря – Mensis Julius.
VI – Mensis Sextīlis (шостий місяць). З 8 року до н.е. на честь римського
Скорочення повністю переклад
A. Chr. N. Ante Christum Natum до Різдва Христового
імператора Августа – Mensis Augustus.
a.m. ante meridiem до полудня VII – Mensis September (сьомий місяць).
в рік Господен (від Різдва VIII – Mensis October (восьмий місяць).
A.D. Anno Domĭni
Христового) IX – Mensis November (дев’ятий місяць).
cf. confer порівняй X – Mensis December (десятий місяць).
букв. «шлях життя» (резюме,
C.V. Curriculum vitae
життєпис, біографія)
Але вже на межі VII і VI століть до н.е. другий римський цар
e.g. exampli gratiā наприклад Нума Помпілій запозичив з Етрурії ще два місяці, які йшли після
etc. et cetĕra і таке інше, і так далі десятого:
i.e. id est тобто XI – Mensis Januarius (за іменем бога Януса).
ib. (ibid.) ibĭdem там же XII – Mensis Februarius (від februāre – очищати, приносити жертву в кінці
id. idem той же (автор)
N.B! nota bene! добре запам'ятай, зверни увагу
року).
o.c. opus citatum цитований твір Однак рік у римлян не мав чітко визначеної кількості днів.
p.m. post meridiem по полудні Верховний жрець Понтифік мав право додавати чи віднімати дні у
P.S. post scriptum постскриптум, приписка до листа році.
s.a. sine anno без зазначення року (видання) У 46 році до н. е. Гай Юлій Цезар, за порадою єгипетського
астронома Сосигена, провів корінну реформу календаря за зразком,
прийнятим у Єгипті. Згідно цієї реформи встановлювався
чотирирічний сонячний цикл (365 + 365 + 365 + 366 = 1461 день) з III. 13–ий чи 15–ий день місяця – Idus – спочатку середина
нерівною тривалістю місяців, що збереглося і до сьогодні: місяця, день повномісяччя – за етимологією римського вченого
30 днів – Apriдis, Junius, September, November; Варрона від етруського iduāre – ділити (лат. dividĕre).
31 день – Januarius, Martius, Julius, Augustus, Octōber, December, У місяцях, які входять до складу слова MARMAIULO
Februarius – 28 днів на протязі трьох років і 29 днів для четвертого року. MAR МА IUL О
Початок року Гай Юлій Цезар переніс на 1 січня, тому що цього Martius Maius Julius October
дня консули складали присягу, вступаючи на посаду, й починався нони припадали на 7 число, а іди – на 15 число, в інші місяці – нони –
римський господарсько-фінансовий рік. З першого січня 45 року до на 5 число, а іди – на 13 число.
н.е. святкують початок календарного року. А місяці змінили свої Назви календ, нон, ід при визначенні дати ставились в Ablatīvus
порядкові номери: починаючи з September до December назви місяців tempŏris. Наприклад:
не відповідають своїм порядковим номерам.
Kalendis Januariis – 1 січня;
Після падіння Римської імперії народи, що визволились, взяли
Nonis Aprilĭbus – 5 квітня;
римський календар у своє користування, також його застосовували в
Idĭbus Maiis – 15 травня.
Західній Європі аж до кінця XVI століття. У 1582 році від імені Папи
Дні, що безпосередньо йшли перед календами, нонами чи ідами,
Григорія XIII був введений більш точний григоріанський календар
позначались словом pridie – напередодні, а дні після календ, нон чи
(новий стиль), який відрізняється від юліанського (старого стилю) на
ід – словом postridie – після. Назва дати і місяця стояли у знахідному
13 діб. А наша країна продовжувала жити за юліанським календарем
відмінку (pridie, post-ridie + Асс.). Наприклад:
аж до 1918 року. Декретом Ради Народних Комісарів РРФСР від 26
січня 1918 року і в Україні вводився новий стиль. Проте православна 31 грудня – pridie Kalendas Januarias;
і греко-католицька церкви продовжують користуватися і до сьогодні 2 лютого – post-ridie Kalendas Februarias;
юліанським календарем. Цим і пояснюється різниця в датах 8 жовтня – post-ridie Nonas Octobres;
святкування дня народження Ісуса. 4 серпня – pridie Nonas Augustas;
Позначення римлянами чисел місяця ґрунтується на виділенні в 12 квітня – pridie Idus Apriles;
ньому трьох головних дат, що були спочатку пов’язані зі зміною фаз 16 березня – post-ridie Idus Martias.
Місяця: Інші дні позначалися шляхом вирахування, скільки днів
І. 1–ий день кожного місяця – Kalendae; спочатку перший день залишилось до найближчого головного дня; при цьому в рахунок
періоду новомісяччя, про який сповіщає верховний жрець (від входили також день, який позначається і найближча головна дата.
дієслова саlāre – скликати, у даному випадку для оголошення періоду Наприклад, нам треба позначити латиною 25 серпня. Idus у
новомісяччя). серпні вже минули (13), найближча головна дата – Kalendae у
II. 5–ий чи 7–ий день місяця – Nonae (від порядкового номера вересні. Рахуємо: 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 серпня, 1 вересня –
nonus, a, um – дев’ятий) день першої чверті місяця і дев’ятий день виходить 8 днів. Отже, 25 серпня позначаємо так: ante diem octavum
перед наступною датою. Kalendas Septembres – на 8–й день 1 вересня. Зазвичай писалось
скорочено: a. d. VIII Kal. Sept. Практично це виглядає так: місяць
серпень має 31 день. Отже, 31 + 2 = 33 – 25 = 8. До Нон та Ід додаємо
1. Наприклад: 9 травня – 15 + 1 = 16 – 9 = 7. Отже, ante diem septimum ТИЖДЕНЬ

Idus Maias.
Поділ місяця на семиденні тижні виник на Стародавньому Сході
Незвичайна граматична конструкція виникла, очевидно, з виразу
і почав вживатися в Римі в І столітті до н.е., звідки пізніше
типу die octavo ante Kalendas Septembres (у восьмий день перед
поширився по всій Західній Європі. Римляни назвали дні тижня
вересневими календами); прийменник ante перемістився на перше
іменами семи світил, які носили імена богів: субота – день Сатурна,
місце, в зв’язку з чим назва дня, що визначався, також прийняла
далі дні Сонця, Марса, Меркурія, Юпітера, Венери.
форму знахідного відмінка. Словосполучення ante diem іноді може
Латинські назви зазнали деяких видозмін і частково зберігаються
бути випущено.
в назвах днів тижня в Західній Європі:
У четвертому році циклу вставлявся додатковий день
безпосередньо після 24 лютого, тобто після шостого дня перед
Українська Латина Французька Англійська Німецька
березневими ідами (24, 25, 26, 27, 28 лютого і 1 березня – 6 днів), і Понеділок Lunae dies Lundi Monday Montag
називався ante diem bis sextum Kalendas Martias (в повторний шостий Вівторок Martis dies Mardi Tuesday Dienstag
день перед березневими календами). Середа Mercurii dies Mercredi Wednesday Mittwoch
Рік з додатковим днем називався bi(s) sextilis (з повторним Четвер Jovis dies Jeudi Thursday Donnerstag
шостим днем), звідки в українську мову (за допомогою грецької) П’ятниця Venĕris dies Vendredi Friday Freitag
проникла назва високосний. Субота Saturni dies Samedi Saturday Sonnabend
Неділя Solis dies Dimanche Sunday Sonntag
Огляд року називався Kalendarium (звідси походить слово
календар). Так само називалась і боргова книга (проценти платили
Samĕdi з sabbǎti dies – день суботній (середньовічна латина);
під час календ).
dies Dominĭca – день господній (середньовічна латина).
ЛІТОЧИСЛЕННЯ З поданої таблиці видно, що в германських назвах днів тижня
У римлян велись списки консулів (fasti consulāres), щороку частина римських богів ототожнюється з богами германської
обирали двох консулів. Рік позначався іменами цих консулів. Імена міфології: богиня кохання Фрейд – з Венерою (Fri-day, Frei-tag), бог
ставилися в Ablatīvus. Наприклад: грому Тор – з Юпітером (Thur’s-day, Donners-tag), бог війни Волан –
Marco Crasso et Gnaeo Pompeio consulĭbus Germāni Rhenum з Марсом; при цьому відбувається перестановка днів: dies Martis –
transiērunt. – в консульство Марка Красса і Гнея Помпея германські вівторок, a Wednesday (Woden’s-day) – середа (для вівторка ж дається
племена перейшли Рейн (55 рік до н.е.). назва за іменем бога тьми: Tuy, Tuesday, Tiu’s-day).
З епохи Августа (з 16 року до н.е.) вживається також ГОДИНИ
літочислення від року заснування Рима (753 рік до н.е,): ab Urbe
Поділ доби на години вживався з часу появи в Римі сонячного
condĭta або скорочено ab U.C., A.U.C. – від заснування Міста.
годинника (horologium solarium) у 291 році до н.е.; у 164 році до н.е. в
Після падіння Римської імперії, з поширенням християнства в
Римі ввели водяний годинник (horologium ex aqua). День, як і ніч, був
Західній Європі, церква приурочила початок літочислення до
поділений на 12 годин. У різний час року тривалість одної години
народження Ісуса Христа, час якого визначив у VI столітті н.е. Dionysius
дня і одної години ночі змінювалиеь. День – це час від сходу до
Exiguus; так виникло поняття “наша ера”, прийняте тепер в більшості
захода сонця, ніч – від заходу до схода сонця; У рівнодення день
країн (англ. a.D. – anno Domini – в рік Господа, тобто нашої ери).
вважався з 6 години ранку до 6 години вечора, ніч – з 6 години a) Antiquis Graecis et Romānis tres partes terrārum notae sunt: Asia,
вечора до 6 години ранку. Наприклад: Afrĭca, Eurōpa. Aures nostras audīta velocius, quam lecta praetereunt. Bellum
Caesar hora quarta diei Britanniam attĭgit. – Цезар досяг Британії о nolŭmus, sed omnes impĕtūs hostium fortĭter propulsabĭmus. Bene vivĕre bis
четвертій годині дня (тобто о 10 годині ранку, через чотири години vivĕre est. Canis timĭdus vehementius latrat, quam mordet. Celerĭter ibant.
після 6 години ранку). Condĭta est Carthāgo octoginta duōbus annis ante quam Roma. Duas tantum
Ніч поділялась на 4 варти по 3 години кожна: prima vigilia – з 6 res popŭlus Romānus optat: panem et circenses.
години вечора до 9 години вечора; secunda vigilia – з 9 години вечора b) Duas uxōres eōdem tempŏre habēre non licet. Duo cum faciunt idem,
до 12 години ночі; tertia vigilia – з 12 години ночі до 3 години ранку; non est idem. Duo litĭgant, tertius gaudet. Dux laudāvit milĭtes fortĭter
quarta vigilia – з 3 години ранку до 6 години ранку. Наприклад: Caesar pugnantes. Facilĭus est dicĕre, quam facĕre. Facilius est vitia aliōrum
in Britanniam fere tertia vigilis solvit – Цезар відплив у Британію reprehendĕre, quam sua corrigĕre. Factum unīus altĕri nocēre non debet.
приблизно в третю варту (сторожу) (між 12 і 3 годинами ночі). Graeci decem annos cum Trojānis pugnavērunt. Homĭnes amplius ocŭlis,
quam aurĭbus credunt. Invīte data non sunt grata.
c) Leges duodĕcim tabulārum anno ab urbe condĭta quadringentesĭmo
Завдання edĭtae sunt. Nusquam sunt, qui ubīque sunt. Omne bellum sumĭtur facĭle,
aegerrĭme desĭnit. Omnes arbŏres, quō magis senescunt, eō maturiōres ferunt
1) Провідміняйте і переведіть на російську мову словосполучення: fructus. Omnes milĭtes fortĭter pugnavērunt. Omnes stulti sunt sine dubio
unus gradus, duae urbes, tria tempŏra, ducentae scholae. miserrĭmi, maxĭme quod stulti. Pares cum parĭbus facillĭme conveniunt.
2) Записати словами: Quattuor sunt anni tempŏra: ver, aestas, autumnus, hiems. Quinque sunt libri
58, 71, 111, 214, 563, 944,1332, 1685, 1990, 2017. Cicerōnis de summo bono, sex de republĭca.
3) Написати словами та римськими цифрами: d) Roma anno septigentesĭmo quinquagesĭmo tertio condĭta est. Romāni
78–ий, 124–ий, 386–ий, 745–ий, 1296–ий. fortissĭme et acerrĭme pugnavērunt. Secrēto amīcos admŏnē, laudā aperte.
4) Продовжити речення: Senātus a sescentis viris nobilissĭmis constābat. Sunt duodĕcim menses anni.
Natus (nata) sum anno ... Terra semel in anno, luna duodecies cursum suum circum solem confĭcit.
Mater mea nata est anno ... Turpe est Latīne nescīre. Turpe est rem bene coeptam male finīre. Unus testis –
Pater meus natus est anno ... nullus testis.
Frater meus natus est anno ... 7) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:
Soror mea nata est anno ... Ad honores. Заради пошани.
Avus meus natus est anno ... Amicus certus in re incerta cernitur. Вірний друг пізнається в біді.
Avia mea nata est anno ... Bellum frigidum. Холодна війна.
5) До яких латинських числівників сходять слова: Bellum omnim contra omnes. Війна всіх проти всіх.
унія, дует, тріо, квартет, квінтет, секстет, октет, дециметр, Carum est, quod rarum est. Приємно те, що рідкісне.
відсоток. Charta (epistula) non erubescit. Папір (лист) не червоніє.
6) Прочитайте і перекладіть речення, випишіть словникові форми Cognosce te ipsum! Пізнай самого себе!
і зробіть граматичний розбір кожного слова: Concordia victoriam gignit. Згода породжує перемогу.
De lingua stulta veniunt incommoda multa. Від дурного язика amplius більше
відбувається багато незручності. apertus, a, um відкритий
Dixi! Сказав, все сказано. aureus, a, um золотий
Favete linguis. Помовчіть; притримайте язика. aurum, i n золото
Grosso modo. В загальних рисах. autumnus, i n осінь
Historiam nescire hoc est semper puerum esse. Не знати історії - значить canis, is m, f собака
завжди бути дитиною. (Цицерон) celerĭter швидко
Homo homini amicus est. Людина людині друг. circenses, ium m циркові видовища
Sic transit gloria mundi. Так проходить слава світу. conficio, fēci, fectum, ĕre 3 робити, здійснювати, виснажувати
Sudore et sanguine. Потом і кров'ю. consto, stĭti, -, 1 стояти твердо, грунтуватися, складатися (з чого - abl.);
Suum cuique. Кожному своє (з римського права). constat (impers.) відомо
Vae victis! Горе переможеним! convĕnio, vēni, ventum, 4 сходитися (з ким - acc.), збиратися, відповідати,
Vale et me ama. Будь здоровий і люби мене (заключна формула листа). підходити; convĕnit (impers.) вирішено, слід, личить
Vita sine libertate, nihil. Життя без свободи ніщо (Девіз Ромена Ролана). corrĭgo, rexi, rectum, ĕre 3 випрямляти, направляти, давати належне
8) Переведіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки напрямок, виправляти
та крилаті вирази: cursus, us m біг, протягом, рух, їзда
Будь здоровий і люби мене (заключна формула листа). Папір (лист) desĭno, sīvi (sii), sĭtum, ĕre 3 переставати, припиняти
dubium, i n сумнів
не червоніє. В загальних рисах. Вірний друг пізнається в біді. Війна всіх
eōdem туди ж, там же
проти всіх. Горе переможеним! Життя без свободи ніщо. Кожному своє.
facesso, cessīvi, cessītum, ĕre 3 виконувати
Від дурного язика відбуваються багато незручності. Пізнай самого себе! facĭlis, e легкий, простий
Помовчіть; притримайте язика. Потом і кров'ю. Заради пошани. Сказав, finio, īvi, ītum, īre 4 закінчувати, обмежувати, визначати
все сказано. Згода породжує перемогу. Так проходить слава світу. fortis, e сильний, відважний
Холодна війна. Людина людині друг. Приємно те, що рідкісне. Не знати fortĭter відважно
історії - значить завжди бути дитиною. fructus, us m 1) плід, фрукт, 2) приріст, відсотки
gaudeo, gavīsus sum, ēre 2 радіти (+ dat.), веселитися
gratus, a, um приємний, милий
Нові слова hiems, ĕmis f зима, негода
impĕtus, us m натиск, наступ
acer, acris, acre гострий, різкий, жорстокий, пристрасний invīto, āvi, ātum, āre 1 запрошувати
admoneo, monui, monĭtum, ĕre 3 нагадувати, спонукати, умовляти, invītus, a, um небажаючий, що надходить проти волі
вказувати, радити latro, āvi, ātum, āre 1 гавкати
aeger, gra, grum хворий, сумний lectum, i n ліжко
aegre важко, з незадоволенням, насилу licet, licuit, -, ēre 2 дозволено, можна, личить
aestas, ātis f тепла пору року (весна і літо) magis більше
alio в іншому місці matūrus, a, um зрілий, стиглий, придатний
alter, ĕra, ĕrum інший (з двох) mensis, is m місяць
miles, ĭtis m воїн, солдат ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі
miser, ĕra, ĕrum жалюгідний, нещасний, бідний
misĕror, ātus sum, āri 1 жаліти, співчувати
nolo, nolui, -, nolle не хотіти ТВОРИ ЦИЦЕРОНА З ТЕОРІЇ
noster, tra, trum наш ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
nusquam ніде, ніяк Цицерон написав кілька риторичних творів, в яких висловився з
ocŭlus, i m очей
різних питань теорії та практики публічних виступів. Риторику він
omnīno абсолютно, взагалі
трактував дуже широко, що було викликано античною традицією
omnis, e весь, всякий
opto, āvi, ātum, āre 1 бажати, просити зачитувати записані твори вголос.
panis, is m хліб Основні положення поглядів Цицерона на риторику укладені в
pario, pepĕri, partum, ĕre 3 народжувати, виробляти, створювати трактатах «Про оратора», «Оратор», «Топіка», «Про побудову
praeterea крім того промови», «Брут» і «Про знаходження матеріалу». Причина, за якою
praetereo, īvi (iī), ĭtum, īre 4 проходити повз, минути, спливати, він висловлював власні погляди на якості ідеального оратора,
випереджати, обганяти, вислизати, не згадувати, опускати, залишати без полягала в його незадоволеності сучасним станом риторичного
уваги, пропускати, упускати, вислизати, уникнути освіти, орієнтованим на вузькоспеціальні завдання. Хоча описаний
propulso, āvi, ātum, āre 1 відображати, відбивати, відвертати, відводити, Цицероном ідеал був недосяжний, але завданням початківців-
відхиляти, усувати, відстороняти, відкидати ораторів римський автор вважав наближення до цього зразка.
pugno, āvi, ātum, āre 1 боротися На думку Цицерона, ідеальний оратор повинен бути різнобічно
quam ніж, як освіченою людиною. Крім теорії риторики, від нього вимагається
quattuor чотири
знання основ філософії, цивільного права, історії. Це було пов'язано з
reprehendo, ndi, nsum, ĕre 3 затримувати, засуджувати
критичним ставленням римського автора до пишних, але
res, rei f справа, річ, обставина; res publĭca республіка, держава; res
adversae нещастя; res gestae подвиги; res novae державний переворот; беззмістовних виступів, що поширились в його епоху. Також він
res secundae щастя вимагає від оратора щирого вболівання предмету свого виступу і
secrēto таємно гарного почуття такту. Цицерон розглядає різні риторичні фігури, але
soleo, solĭtus sum, ēre 2 мати звичай радить не зловживати ними.
sumo, sumpsi, sumptum, ĕre 3 брати, приймати Цицерон вважає, що вдало і в міру використані архаїчні слова
tempĕro, āvi, ātum, āre 1 стримувати, щадити, управляти, керувати надають мови гідність. При цьому він вважає за можливе і
timĭdus, a, um боязкий, обережний використання неологізмів з зрозумілими коренями. З основних
turpis, e огидний, ганебний виразних засобів найважливішими він вважає метафору і різні
uxor, ōris f дружина порівняння, хоча і попереджає, що не слід захоплюватися ними, і
vehementer сильно, пристрасно, енергійно застерігає від підбору занадто неприродних метафор. Слідом за
velocĭter швидко підручниками риторики він радив практикуватися в міркуваннях і
ver, veris n весна
пропонував вибирати для них філософські теми.
vitium, i n порок, недолік
Багато уваги Цицерон приділяв питанням вимови. Для зразкової
 вимови він рекомендує звернути увагу на промову літніх римлянок,
яка відрізнялася особливою чистотою і вишуканістю. Марк Туллій Він повторює тут звичайні для його риторичних трактатів речі:
вимагає уникати неблагозвучних поєднань звуків і ретельно характеризує три роду промов, частини промови, розбирає питання
дотримуватися ритма мови. У пізніх творах він активно полемізує з свідоцтва.
ораторами, які обрали в якості зразка підкреслений мінімалізм в Трактати «Про підборі матеріалу», «Підрозділи риторики» і
питаннях стилістичної обробки виступів. «Топіка» роз'яснюють технічні секрети шкільної риторики.
Висловлює Цицерон і свої міркування щодо структури публічних Головними ж риторичними творами Цицерона є трактати «Про
виступів. Для судових і політичних промов він пропонує різні оратора», «Брут» і «Оратор». Ці три трактати об'єднує спільна ідея
особливості структури. Для всіх типів промов він рекомендує - ідея необхідності широкої культури для оратора. Цицерон
використовувати спокійний і помірний вступ без пафосу і жартів. проповідує в них свій ідеал оратора: людину високої культури, яка
При цьому у вступі ретельно стежити за ритмом мови. Наступні себе постійно духовно збагачує, знає літературу, історію, філософію,
частини виступу мають власні закони. Самою емоційної частиною право; ідеал оратора, який однаково добре володіє і простим, і
виступу Цицерон пропонує зробити висновок (peroratio). високим стилем, розуміє вплив ритму на слух аудиторії, уміє
У промові за Архія Цицерон обґрунтовує користь літератури і примусити її і сміятися, і плакати, може панувати над її душею.
для письменника, і для читача. Для римського автора вкрай важлива Технічні питання, які в цих роботах займають кількісно багато місця,
суспільна користь літератури (оспівування діянь великих людей відступають на другий план перед цією пристрасно проповідуваною
минулого і сучасності). Окремо Цицерон висловився про роль на всі лади ідеєю необхідності загальної культури.
письменницького і поетичного дару. На його думку, наявний талант Трактат «Про оратора», що складається з трьох книг, написаний
потрібно розвивати; опора тільки на природні здібності у формі діалогу. Особи, які беруть участь в бесіді, - державні діячі та
неприпустима. Він підтримував старі традиції віршування. Поетів- оратори попереднього Цицерону покоління: Луцій Ліциній Красс,
модерністів він дорікав в тому, що поезія стала для них метою, а не Марк Антоній, Юлій Цезар Страбон, Катул, юрист Квінт Муцій,
засобом прославлення батьківщини і виховання співгромадян, Котта і Сульпиций Руф.
критикував вибір відірваних від життя сюжетів. Найбільш високо Право в республіканському Римі мало значення
Цицерон цінував епічну поезію, трохи нижче він ставив трагедію. загальноосвітньої науки, так як кожен римський громадянин мав
Твір Цицерона по теорії ораторського мистецтва «Про кращій можливість виступити в суді як обвинувач або захисник і прагнув до
рід ораторів» являє собою введення до латинського перекладу участі в державних справах, а це все вимагало знання права. У
промов Демосфена. Воно цікаве також своїми зауваженнями про трактаті «Про оратора» Цицерон докладно викладає переваги, які дає
методи перекладу. Мета перекладу - показати, що справжнє знання права: вивчити його дуже важливо, а знати приємно, так як
красномовство - це не просто чистота і правильність мови, а все знайомишся з побутовою стороною життя суспільства. Крім того,
багатство і всі відтінки мови, від найпростішої до самої високої. знання права може дати почесне становище.
Принцип перекладу, проголошений Цицероном в цій передмові, Однак серед усіх предметів у освіті оратора перше місце,
навряд чи викличе заперечення і у сучасних перекладачів: на його звичайно, належить філософії. З трьох розділів стародавньої
думку, переводити слід не слова, а думки, не букву, але сенс, і філософії - вчення про природу, про етику і логіку - Цицерон вважав
відповідно до умов і духа своєї мови. найбільш корисними для оратора останні два. Знання логіки
Зміст трактату «Топіка» - питання про джерела знаходження допомагає обробити зміст промови, логічно правильно побудувати її
аргументів, якого Цицерон вже торкався в трактаті «Про оратора».
і сприяє з'ясуванню справи. Знання етики допомагає оратору свідомо противника. Говорити треба чисто і згідно з духом мови, ясно,
вибрати той прийом, який викличе потрібну реакцію у слухачів - чи красиво і відповідно до змісту.
розташує їх до себе і створить сприятливий настрій, або пробудить в Крім такого важливого чинника, як освіта, Цицерон вважав за
слухачах якісь сильні почуття. Тільки пізнавши людей, можна необхідне для оратора володіння природним даром: швидкість і
впливати на їх душі. рухливість розуму, винахідливість у розвитку думки, хороша пам'ять.
З трьох необхідних для красномовства даних: природного Оратор повинен мати певні зовнішні дані: звучний голос, сильну і
таланту, досвіду і знань, - найважливішою є наука, так як першість міцну статуру. Але ні освіта, ні природні здібності не допоможуть
належить освіченому оратору. І свою перевагу Цицерон бачив не в оратору, якщо він не буде розвивати їх постійними вправами.
таланті, а в освіті. Без знань немає істинного красномовства: У розпорядженні оратора є величезна кількість засобів для
«Істинний оратор повинен досліджувати, переслухати, перечитати, надання потрібної форми тому, що він хоче сказати. Необхідно
обговорити, розібрати, випробувати все, що зустрічається людині в враховувати предмет, про який говорить оратор: форма вираження
житті, так як в ній обертається оратор і вона служить йому повинна відповідати змісту. Прикраси повинні бути розкидані по
матеріалом». Знання дає зміст красномовству, матеріал для мови з розумом, як по сукні. Мова надає оратору величезне поле
вираження, адже ніхто без знайомства з предметом не може говорити діяльності, за яким оратор може ходити, як господар, і вибирати саме
про нього інакше, ніж самим ганебним чином. Божевілля намагатися ту прикрасу мови, яке йому найбільше підходить.
говорити витончено, коли в мові немає змісту, немає думок, бо саме з Риторична наука, що остаточно склалася в період еллінізму, була
засвоєння змісту повинен розвиватися блиск і велика кількість педантична і концентрувала свою увагу переважно на технічній
вираження. «Будь-яка мова складається зі змісту і слів, і у всякій мові стороні. Її відрізняла виняткова продуманість всіх технічних деталей,
слова без змісту позбавляються ґрунту, а зміст без слів позбавляється спрямована, головним чином, на досягнення перемоги в судових
ясності». процесах. Однак Цицерон для свого ідеального оратора вимагав
Найкраще резюмують ці думки Цицерона знамениті слова «copia значно більше, ніж судова віртуозність.
enim rerum verborum copia gignit» («велика кількість змісту Цицерон приділяв особливу увагу використанню гумору в
породжує і різноманітність вираження»). ораторській практиці. Він взагалі дуже високо ставив свою
Цицерон протестує проти шаблонного викладання риторики в дотепність і надзвичайно пишався умінням застосовувати її на
школах, яке, на його думку, готувало швидко працюючих язиком ораторській трибуні. У діалозі «Про оратора» він дає докладну
ремісників, а не ораторів. розробку питання про використання гумору в красномовстві. Дуже
Обов'язок оратора полягає в наступному: знайти, що сказати можливо, що Цицерон був першим теоретиком риторики, який
(inventio); знайдене розташувати по порядку (divisio); надати йому трактує це питання в роботі по риториці. Однак, викладаючи свою
словесну форму (elocutio); затвердити все це в пам'яті (memoria); теорію гумору в красномовстві, він не міг пройти повз творів греків
вимовити (actio). на цю тему.
Крім того, в завдання оратора входить: розташувати до себе Декларуючи критичне ставлення до шкільної схоластики, до
слухачів; викласти суть справи; встановити спірне питання; педантизму риторичних підручників, Цицерон питання про гумор
підкріпити своє становище; спростувати думку супротивника; на підносить тут в манері, близькій до манери підручника: «Дотепність,
закінчення - додати блиск своїм положенням і знизити положення як відомо, буває двох видів: або рівномірно розлите по всій мови, або
їдке і помітне. Так ось перше стародавні називали жартівливістю, а Коли говорять про високий, середній і простий вигляд
друге – гострослов’я». красномовства, мають на увазі ораторів, які в залежності від ступеня їх
«Предмет мій розділяється на п'ять питань: по-перше, що таке таланту стоять ближче або далі від ідеалу. Оратором буде всякий, хто
сміх; по-друге, звідки він виникає; по-третє, чи бажано для оратора вміло звертається з думками і словами, але близькість його до ідеалу
викликати сміх; по-четверте, в якій мірі; по-п'яте, які існують роди буде залежати від ступеня його таланту. Ідеальний оратор той, хто в
смішного». Родів же дотепності, по Цицерону, два: один обігрує своїй промові і повчає слухачів, і приносить їм насолоду, і підпорядковує
предмети, інший - слова. Вся ця класифікація ілюструється цікавими собі їх волю. Перше - його обов'язок, друге - запорука його популярності,
прикладами з історії римського ораторського мистецтва і попутним третє - необхідна умова успіху. Образ ідеального оратора вже майже
коментарем Цицерона. Термінологія гумору у Цицерона також не склався в уяві Цицерона, коли він писав трактат «Про оратора».
відрізняється стійкістю. Цицерон намагається укласти теорію гумору Ораторська теорія Цицерона, викладена в «Ораторі», з'явилася
в рамки предмета, що входить в ораторське навчання, проте сам він підсумовуванням багатого практичного досвіду попередніх Цицерону
переконаний, що гумор - властивість природна і йому навчити не ораторів і його власного і одночасно виправданням своєї теорії і
можна. Один же з головних його порад оратору, котрий має гумор, - практики, оскільки на його авторитет здійснювали замах. У трактаті
це дотримання почуття міри і принципу доречності. «Оратор» в стислій формі Цицерон повторює основні положення своєї
І ще один момент в ораторській науці - вміння оратора впливати теорії, але головну увагу приділяє тут словесному вираженню промови,
на почуття аудиторії. Сам він умів це робити, як ніхто, і в теорії він теорії трьох стилів і теорії ритму.
дав цьому пункту значну розробку. Там звернення до почуттів
слухачів рекомендувалося в зв'язку з певними частинами мови, в Дайте відповіді на наступні питання:
основному зі вступом і висновком. Цицерон, виходячи з
переконання, що люди в своїх вчинках частіше керуються почуттями, 1. У яких творах Цицерона містяться основні положення його поглядів
ніж правилами і законами, трактує це питання сам по собі, незалежно на риторику?
2. Яким має бути, на думку Цицерона, ідеальний оратор?
від частин мови і в манері, далекій від педантичності підручника.
3. Які погляди Цицерон щодо вживання архаїзмів та неологізмів?
Взагалі, головна заслуга Цицерона в розвитку ораторської теорії в 4. Що писав Цицерон щодо структури публічних виступів?
тому і полягає, що, відштовхнувшись від правил шкільної риторики і 5. Дайте характеристику твору Цицерона «Про кращій рід ораторів».
підвівши під них основу загальної культури, він підняв її до висоти 6. Про що йдеться у трактатах «Топіка», «Про підборі матеріалу»,
істинно гуманістичної науки. Поєднання риторики і філософії, «Підр–озділи риторики»?
римська ораторська традиція, практичний досвід самого Цицерона 7. У чому полягає головний зміст трактатів «Про оратора», «Брут» і
злилися тут в особливий сплав, що дає підставу вважати Цицерона «Оратор»?
творцем своєї риторичної теорії, яку він і викладає вперше найбільш 8. У чому, на думку Цицерона, полягає обов'язок оратора?
повно в трактаті «Про оратора». 9. Що писав Цицерон про використання гумору в ораторській
Трактат «Оратор» повинен, на думку Цицерона, відповісти на практиці?
питання, який Брут часто задавав Цицерону: який вищий ідеал і 10. Що таке, за Цицероном, високий, середній і простий вид
вищий образ красномовства? Питання про ідеальний оратора виник у красномовства?
зв'язку з суперечкою про зразок для наслідування.

ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Usus magister est optimus.

Досвід - найкращий вчитель.
ЮВЕНАЛ (Цицерон)
Децим Юний Ювенал (Decimus Junius Juvenalis), або просто Ювенал
(60 р. – 127 р.) - римський поет-сатирик. В сатирах Ювенала, цього реаліста Тема 11
стародавнього світу, відбилось все римське життя, що оточувало його,
зображене ним у цілому ряді закінчених до найдрібні-ших подробиць  Imperfectum indicatīvi actīvi et passīvi.
побутових картин, прямо з натури схоплених портретів, психологічних,  Futūrum І indicatīvi actīvi et passīvi.
тонко розроблених нарисів окремих типів і характерів з усім навколишнім  Imperfectum indicatīvi et futūrum I indicatīvi дієслів sum
середовищем. бути, possum могти, eo йти.
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми  Луцій Анней Сенека (Lucius Annaeus Seneca).
Ювенала:  Афоризми, цитати, крилаті вислови Сенеки.
Albae gallinae filius. Син білої курки [улюбленець долі].
Crambe bis cocta (repetita). Двічі зварена (підігріта) капуста [про щось,
що набридливо повторюється]. І. Граматика
Dat veniam corvis, vexat censura columbas. Суд прощає воронів, але карає
голубок (про несправедливий суд). Imperfectum indicatīvi actīvi (минулий час недоконаного виду
Fronti nulla fides. Зовнішності не довіряй.
дійсного способу активного стану) відповідає на питання "що
Grex totus in agris unius scabie cadit. Все стадо гине в поле від парші однієї
вівці. робив?" та перекладається минулим часом недоконаного виду. Також
Hoc volo, sic jubeo, sit pro ratione voluntas. Я цього хочу, так я наказую, може відповідати на питання «що став робити?» і перекладатися за
нехай доказом буде моя воля. допомогою слів став, почав.
Jove nondum barbato. Коли Юпітер був ще без бороди [з незапам'ятних Утворюється шляхом додавання до основи infectum суфікса -bā-
часів]. (1, 2 дієвідміна) або -ēbā- (3, 4-е дієвідміна) і особових закінчень
Lingua mali pars pessima servi. Язик - найгірша частина гіршого слуги. активного стану (в 1 sg. закінчення -m).
Locri bonus esr odor ex re qualibet. Запах прибутку приємний, від чого б він
не виходив [гроші не пахнуть]. 1 amo любити 2 video бачити 3 scribo писати 4 audio слухати
Nigra in candida vertere. Перетворювати чорне в біле. Ювенал, «Сатири» 1 amā-ba-m vidē-ba-m scrib-ēba-m audi-ēba-m
Rari quippe boni. Хороші люди рідкісні. sg. 2 amā-ba-s vidē-ba-s scrib-ēba-s audi-ēba-s
Vitam impendere vero. Віддати життя за правду. 3 amā-ba-t vidē-ba-t scrib-ēba-t audi-ēba-t
1 ama-bā-mus vide-bā-mus scrib-ebā-mus audi-ebā-mus
Переведіть наступні вирази Ювенала на латинську мову: pl. 2 ama-bā-tis vide-bā-tis scrib-ebā-tis audi-ebā-tis
3 amā-ba-nt vidē-ba-nt scrib-ēba-nt audi-ēba-nt
Віддати життя за правду. Все стадо гине в поле від парші однієї вівці.
Двічі зварена (підігріта) капуста. Запах прибутку приємний, від чого б він не
виходив. Зовнішності не довіряй. Коли Юпітер був ще без бороди. Imperfectum indicatīvi passīvi (минулий час недоконаного виду
Перетворювати чорне в біле. Син білої курки. Суд прощає воронів, але карає дійсного способу пасивного стану) утворюється шляхом додавання до
голубок. Хороші люди рідкісні. Я цього хочу, так я наказую, нехай доказом основи infectum суфікса -bā- (1, 2 дієвідміна) або -ēbā- (3, 4 дієвідміна) і
буде моя воля. Язик - найгірша частина гіршого слуги. особових закінчень пасивного стану (в 1 sg. закінчення -r).
3 scribo 4 audio Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi (майбутній час дійсного

1 amo любити 2 video бачити
писати слухати
1 amā-ba-r vidē-ba-or scrib-ēba-r audi-ēba-r
способу пасивного стану) утворюється:
sg. 2 ama-bā-ris vide-bā-ris scrib-ebā-ris audi-ebā-ris - в 1, 2-й дієвідмінах: шляхом додавання до основи infectum
3 ama-bā-tur vide-bā-tur scrib-ebā-tur audi-ebā-tur
суфікса -b-, сполучної голосної і особових закінчень пасивного
1 ama-bā-mur vide-bā-mur scrib-ebā-mur audi-ebā-mur
pl. 2 ama-ba-mĭni vide-ba-mĭni scrib-eba-mĭni audi-eba-mĭni стану (в 1 sg. закінчення -or);
3 ama-ba-ntur vide-ba-ntur scrib-eba-ntur audi-eba-ntur - в 3, 4-й дієвідмінах: шляхом додавання до основи infectum
суфікса -a- (в 1 sg.) або -ē- (в інших формах) і особових закінчень
Imperfectum indicatīvi неправильних дієслів пасивного стану (в 1 sg. закінчення -r).
Серед неправильних дієслів imperfectum indicatīvi не по 4 audio
загальним правилам утворюють такі дієслова і похідні від них: 1 amo любити 2 video бачити 3 scribo писати
слухати
1 amā-b-or vidē-b-or scrib-a-r audi-a-r
Sum бути Possum могти Eo йти
sg. 2 ama-b-ĕ-ris vide-b-ĕ-ris scrib-ē-ris audi-ē-ris
1 ĕram potĕram ībam
3 ama-b-ĭ-tur vide-b-ĭ-tur scrib-ē-tur audi-ē-tur
sg. 2 ĕras potĕras ības
1 ama-b-ĭ-mur vide-b-ĭ-mur scrib-ē-mur audi-ē-mur
3 ĕrat potĕrat ībat
pl. 2 ama-b-i-mĭni vide-b-i-mĭni scrib-e-mĭni audi-e-mĭni
1 erāmus poterāmus ibāmus
3 ama-b-u-ntur vide-b-u-ntur scrib-e-ntur audi-e-ntur
pl. 2 erātis poterātis ibātis
3 ĕrant potĕrant ībant
Futūrum I indicatīvi неправильних дієслів
Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi (майбутній час дійсного Серед неправильних дієслів futūrum I indicatīvi не по загальним
способу активного стану) відповідає на питання "що зроблю?", "що правилам утворюють такі дієслова і похідні від них:
буду робити?" та перекладається майбутнім часом. sum бути possum могти eo йти
Утворюється: 1 ĕro potĕro ībo
- у 1, 2-й дієвідмінах: шляхом додавання до основи infectum sg. 2 ĕris potĕris ībis
суфікса -b-, сполучної голосної і особових закінчень активного 3 ĕrit potĕrit ībit
1 erĭmus poterĭmus ibĭmus
стану (в 1 sg. закінчення -о); pl. 2 erĭtis poterĭtis ibĭtis
- у 3, 4-й дієвідмінах: шляхом додавання до основи infectum 3 ĕrunt potĕrunt ībunt
суфікса -a- (в 1 sg.) або -ē- (в інших формах) і особових закінчень
активного стану (в 1 sg. закінчення -m).
1 amo любити 2 video бачити 3 scribo писати 4 audio слухати Завдання
1 amā-b-o vidē-b-o scrib-a-m audi-a-m
sg. 2 amā-b-i-s vidē-b-i-s scrib-e-s audi-e-s 1) Провідміняйте дієслова в Imperfectum ind. act. et pass., Futūrum
3 amā-b-i-t vidē-b-i-t scrib-e-t audi-e-t ind. act. et pass.: veto 1, permitto 3, moneo 2, definio 4.
1 ama-b-ĭ-mus vide-b-ĭ-mus scrib-ē-mus audi-ē-mus 2) Провідміняти дієслово nego, avi, alum, ire в imperfectum indicatīvi
pl. 2 ama-b-ĭ-tis vide-b-ĭ-tis scrib-ē-tis audi-ē-tis
3 amā-b-u-nt vidē-b-u-nt scrib-e-nt audi-e-nt
actīvi et passīvi.
3) Визначити та перекласти українською мовою дієслівні форми:
habebātis, habētur, habet; clamāte, clamābam, clamant; vincĭtur, b) Ibi pericŭla magna erunt. Idem sum, qui eram. Ille illi gratias aget. Illud
vincebāmus, vincĭmur. praesidio mihi erat. Leges Romānae sevērae erant. Magister multas discipŭlas
4)Визначити граматичні категорії дієслів та перекласти laudābat. Magistri officia erant multa. Mora superābat iram. Multa Romānis
українською мовою: dabit. Multa verba manēbunt. Multos libros nunc laudābant. Nauta non erat
puniebāmus, est, scribĭtur, amābātis, delēbas, eram, laborāte, muniuntur. salvus. Nemo id audiet. Nihil sapientiae habēbat tyrannus. Officia faciēbat vir.
5)Замінити активну конструкцію пасивною: c) Pecuniam magistro dabĭmus. Potĕram hoc vidēre. Puĕros adjuvāre
Incendia vicos populōrum antiquōrum delēbant. potĕrit. Quid scribĕre audebātis? Reus non potĕrat suam causam ipse dicĕre.
Servi Graeci pueros Romānos educābant. Semper liber remanēbit. Suas divitias amittēbant. Te verbis superābit. Verbis
6)Перекладіть на латинську мову: він показував, ви показуєте, нас vincēmus. Vitia patriam vincent. Vitium non tolerābo. Vitium nullius laudābo.
будуть показувати, ти забороняв, ми забороняємо, вони 11)Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:
заборонятимуть, я описував, їх описували, нас будуть описувати, ви Ad infinitum. Без обмеження, без кінця.
встановлюєте, я встановлював, встановлювалося, вони Amor non est medicabilis herbis. Любов травами не лікується; немає
переконаються, вас переконували. ліків від любові (Овідій)
7)Провідміняти дієслова respondēre і agĕre в futūrum primum Avis rаrа. Рідкісний птах (рідкість).
indicatīvi actīvi. Cantilenam eandem canis. Співаєш одну і ту ж пісню. (Теренцій)
8)Провідміняти дієслова laudāre і punīre в futūrum primum indicatīvi Capiat qui сареrе potest. Ловить той, хто може зловити.
passīvi. Causa causalis. Причина причин.
Cujusvis hominis est errare; nullius, nisi insаpientis in errore perseverare.
9)Утворити і перекласти форму третьої особи множини в
Кожній людині властиво помилятися, але тільки дурневі властиво
praesens, imperfectum, futurum primum активного і пасивного станів упиратися в помилці (Цицерон).
від дієслів: De fructu arbor cognoscitur. За плоду пізнається дерево.
timēre – боятися, amāre – любити, audīre –слухати, describĕre – Dimidium facti, qui соeрit, habet. Початок - половина справи.
описувати. Dulce laudari a laudato viro. Приємно отримувати похвалу від людини,
10)Прочитайте і перекладіть речення, вкажіть словникові форми гідної похвали.
і дайте граматичну характеристику кожного слова: Duobus litigantibus tertius gaudet. Двоє б'ються, третій радіє.
Est modus in rebus. Усьому є межа; все має свій вимір (Горацій).
a) Semper colēmus justas leges civitātis nostrae. Ad vos littĕras mittent. Felix, qui potuit rerum cognoscere causas. Щасливий той, хто міг пізнати
Adulescentia sapientiam superābat. Anĭmum bonum habēbat. Antīqui medĭci причини речей (Вергілій).
saepe errābant. Basia meae amicae laudābo. Candidātus togam candĭdam Heredis fletus sub persona risus est. Плач спадкоємця - замаскований
gerēbat. Cenābis hodie apud me. Cras puĕri nostri cenābunt. Discēbas illos сміх. (Публілій Сір)
philosophiae libros. Dum abĕram, amīcus meus negotia mea gerēbat. Ea Labor corpus firmat. Праця зміцнює тіло.
femĭna mihi ridēbat. Eandem fortūnam regīna habēbat. Ego eas tibi Male parta cito dilabuntur memoria. Погано придбане швидко
demonstrābo. Ego manēbo; tu fugies. Ego portas tibi demonstrābo. Eōrum забувається (швидко забуваються знання, засвоєні нетвердо).
pecuniam ei dabit. Epistŭlam filii expectābam. Epistŭlam filii legam. Erant Mens sana in соrроrе sano. У здоровому тілі - здоровий дух (Ювенал).
bonae sententiae popŭli. Faciam ita, ut vis. Femĭna rosas servābat. Haec gratias Modus vivēndi. Спосіб життя.
huic aget. Ibi beāti erunt. Multum in рarvо. Багато чого в малому.
Nulla aetas ad discendum sera. Вчитися ніколи не пізно.
12)Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки gero, gessi, gestum, ĕre 3 вести, робити, нести; magistratum gerĕre
та крилаті вирази: До нескінченності, без кінця. Любов травами не займати посаду
лікується. Рідкісний птах (рідкість). Співаєш одну і ту ж пісню. Ловить habĭto, āvi, ātum, āre 1 мешкати, жити, населяти
той, хто може зловити. Причина причин. Кожній людині властиво hodie сьогодні
помилятися, але тільки дурневі властиво упиратися в помилці. За плодом huc тут, до цього місця (часу)
пізнається дерево. Початок - половина справи. Приємно отримувати īdem, eădem, ĭdem той же, один і той же
похвалу від людини, гідної похвали. Двоє б'ються, третій радіє. Усьому є illic там
межа; все має свій вимір. Щасливий той, хто міг пізнати причини речей. illuc туди
Плач спадкоємця - замаскований сміх. Праця зміцнює тіло. Погано illūdo, lūsi, lūsum, ĕre 3 грати, насміхатися
придбане швидко забувається (швидко забуваються знання, засвоєні iracundus, a, um запальний, дратівливий
нетвердо). В здоровому тілі здоровий дух. Спосіб життя. Багато чого в irātus, a, um роздратований
малому. Вчитися ніколи не пізно. laus, laudis f похвала, слава
maneo, mansi, mansum, ēre 2 залишатися, перебувати
nunc нині, тепер
Нові слова officium, i n борг, обов'язок, посада; officium servāre виконувати
обов'язок
aberro, āvi, ātum, āre 1 блукати, помилятися, ухилятися pecunia, ae f гроші
adjŭvo, jūvi, jūtum, 1 допомагати (кому - acc., у чому - abl.). potior, potītus sum, potīri 4 захоплювати, володіти, панувати
adulescentia, ae f юність praesidium, i n захист, зміцнення, гарнізон
ago, egi, actum, ĕre 3 вести, гнати, робити, вести перемовини, puerīlis, e дитячий
розмовляти, жити, проводити час remaneo, mansi, mansum, ēre 2 залишатися, перебувати
apud (+ acc.) у, біля, близько, при rideo, risi, risum, ēre 2 сміятися
audeo, ausus sum, ēre 2 вирішуватися saepio, saepsi, saeptum, 4 огороджувати, оточувати
basium, i n поцілунок salvus, a, um здоровий, неушкоджений
bonum, i n добро, благо, майно sapiens, entis мудрий, розумний
candidātus, a, um білий, сяючий, ясний sevērus, a, um строгий, суворий
candĭdus, a, um [candeo] білий, білосніжний toga, ae f тога
collis, is m пагорб, височина tolĕro, āvi, ātum, āre 1 терпіти, переносити
cras завтра, у майбутньому tyrannĭcus, a, um тиранічний
discēdo, cessi, cessum, ĕre 3 розходитися, йти, відступати tyrannus, i m тиран, правитель
do, dedi, datum, 1 давати
eo туди, до тих пір, там
expecto, āvi, ātum, āre 1 чекати, вичікувати, вимагати 
fortunātus, a, um щасливий, успішний, вдалий
fuga, ae f біг, втеча, in fugam se dare звертатися до втечі; fugae se
mandāre звертатися до втечі
fugax, ācis швидкоплинний
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі пояснити природним ходом подій, коли, за його словами, період злету
змінюється періодом згасання.
ЛУЦІЙ АННЕЙ СЕНЕКА (LUCIUS ANNAEUS SENECA) Пропонуючи синам зразки красномовства, Сенека говорить їм: «Ви
можете судити, якою мірою талант убуває день у день, і, з якоїсь
Луцій Анней Сенека (Lucius Annaeus Seneca) на прізвисько Старший несправедливості природи, красномовство йде назад: все, в чому римське
(54 до н. е. - 39 н. е.) - давньоримський письменник-ритор з Кордови. красномовство могло рівнятися славою з гордою Грецією або
Його сини - знаменитий філософ Сенека Молодший і Мела, батько поета перевершити її, процвітало в століття Цицерона; тоді народилися
Лукана. У Середноьвіччі твори Сенеки-батька змішувалися з творами таланти, чиє мистецтво надавало блиск наших занять; з того часу справи
Сенеки-сина (філософа). йдуть все гірше і гірше».
Сенека походив з багатої сім'ї. У Римі вивчав красномовство під Ще в своєї історичній праці, розвиваючи біологічну концепцію п'яти
керівництвом відомих риторів, готуючись стати адвокатом. Під час вікових груп історичного розвитку, Сенека усвідомлював наближення
міжусобних воєн він недоброзичливо ставився до Цезаря. Риму до своєї старості. І тепер, на схилі літ своїх, виступаючи в ролі
У красномовстві був шанувальником Цицерона і противником історика декламації, він вводить історичний елемент в літературну
крайнощів післяціцеронівского ораторського мистецтва. Він був відомий критику, обумовлює розвиток ораторського мистецтва, як своєрідного
як автор керівництва по риториці, яке він написав для своїх синів. Цей літературного жанру, часом і середовищем, пов'язує його занепад із
твір містив масу матеріалів з історії риторики при Августі і Тиберії. Ця загальною деморалізацією, розкішшю, ледарством і розбещеністю,
праця дійшла до наших днів у фрагментарному вигляді. згубної для розуму і таланту: «Уми юнацтва занепадають в неробстві,
Набагато об'ємною і значнішою була історична праця Сенеки, немає турботи ні про що порядного; сон, млявість, або - що гірше -
написана ним також у старості та присвячена огляду римської історії з прагнення до поганого володіють умами». У Сенеки була чітка мета:
початку громадянських воєн до Тіберія. До нашого часу він не зберігся. зберегти від забуття і спотворення слова знаменитих ораторів і риторів і
Прекрасно розбираючись в мистецтві красномовства, він міг виховати смак своїх синів, даючи їм приклади того, «чому слід
критично цінувати їх майстерність та недоліки риторів. Тому він охоче наслідувати, а чого уникати».
відгукнувся на прохання своїх синів познайомити їх зі зразками промов Книги I-IV, VII, IX і X забезпечені передмовами, написаними в
ораторів і риторів старшого покоління, кого він знав і чув. Сенека формі звернення до синів; вони включають в себе загальні питання,
схвалює бажання синів не задовольнятися знанням зразків сучасного спогади, повідомляють різноманітні відомості про життя і манері мови
красномовства: «Чим більше зразків буде у вас перед очима, тим ораторів і риторів. Сенека проявляє в них здоровий критицизм по
більшого ви досягнете в красномовстві. Наслідувати треба не одному, відношенню до представників ораторського мистецтва часу принципату
який би великий він не був; адже ніколи наслідувачу не зрівнятися зі Августа і Тіберія, наочно показуючи їх гідності і віддаючи належне
своїм зразком. Така природа речей: копія завжди нижче оригіналу». недолікам шляхом зіставлення різних трактувань одних і тих же тем.
Старанні вправи в декламації корисні, на думку Сенеки, і як засіб Передмови важливі ще й тим, що саме вони характеризують самого
освіти на будь-яких заняттях. Сенеку, дають можливість оцінити його власний стиль, визначити його
Сенека належав епосі першого твердження імператорської влади; естетичний ідеал.
будучи свідком спаду високого красномовства, він розрізняв симптоми Кожна з семи збережених передмов присвячена якомусь одному або
занепаду суспільного життя, намагаючись зрозуміти причини цього і декільком риторам. Чудова пам'ять Сенеки (в молодості він «пам'ятав дві
тисячі назв і вперше почувши двісті імен міг повторити їх від кінця до несприятливому - дії його супротивника. Тут, як і в реальних справах,
початку») дозволила йому відтворити з подробицями навіть те, що він посилено застосовувалася описова і драматична характеристика, уявний
чув півстоліття назад. Не виключено, що у нього були якісь записи монолог, або діалог дійових осіб. Це було плодом фантазії декламатора:
промов, а також власні нотатки про виступи. всі ці подробиці не були задані умовами контроверсії, і кожен
Сенека знайомить читачів з ораторами і риторами часу Августа і декламатор міг вигадувати їх по-своєму. У Сенеки і риторів його часу це
Тіберія з Риму і інших частин імперії (Азії, Іспанії, Греції, Смирні, стало терміном для «забарвлення» вже не слів, а дії, мотивів.
Пергама), з ким йому доводилося спілкуватися, кого він слухав, у кого і з Якщо сентенції і поділу були досить традиційними частинами мови,
ким навчався. Він згадує близько 120 імен; серед них - консули, претори, які залишилися від старої риторики (inventio і dispositio) і відігравали
історики, філософи і поети. Ми дізнаємося з книги Сенеки про видатних істотну роль в підготовці практичного оратора, то забарвлення були
ораторів опозиції Лабиєна і Кассія Севера. Лабиєн, оратор і історик, новим оригінальним елементом, який міг розвинутися лише в
поєднував у собі якості старого і нового стилю і був як би символом застосуванні до вигаданих сюжетів декламацій. Саме вдало знайденими і
перехідного періоду. Кассій Север, судовий оратор, славився силою і майстерно розвиненими забарвленнями, що додавали темі романтичний,
переконливістю слова, говорив експромтом, був одним з перших, хто драматичний або комічний характер, декламатори домагалися визнання і
використовував в своїх виступах новий стиль в риториці. бажаних оплесків аудиторії.
Велику увагу Сенека приділяв знаменитої «першій четвірці» Метою творів Сенеки було виховати естетичний смак своїх синів і
майстрів красномовства: Порцію Латрону, Юнію Галліону, Ареллі застерегти їх від надмірності словесних хитрощів: екстравагантностей і
Фуско і Альбіцію Силу. штучності прикрас в стилі, непотрібних для сутності справи відступів,
Говорячи про ритор і ораторів, Сенека вкладає в ці слова різні порожнього фразерства, підробленого пафосу і манірності. До таких
поняття: ритори - це ті, чиє ремесло декламувати; оратори - ті, хто пороків він нетерпимий і називає їх «новим злом».
виголошує промови не для ремесла, а з певною метою. Сенека вважав за краще ясність стилю і був згоден з Латрона, який
Сама назва книги Сенеки визначає його намір відтворити блискучі вводив фігури лише потім, щоб вони служили аргументації, а не заради
думки декламаторів, потім план промов і манеру уявлення подій, то того, щоб сподобатися; не для прикраси, але для експресії і для
становище, яке вони приписують персонажам. Після чого слід непрямого вираження того, що буде порушено, якщо буде виражено
трактування однієї і тієї ж теми різними декламаторами в трьох аспектах: просто. Це не явні кошти, вони ефективні саме тому, що приховані;
сентенція, поділ, забарвлення (sententia, divisio, color). Під сентенцією найбільший порок мистецтва бути занадто очевидним, говорить Сенека.
розумілася стисло і загострено висловлена думка, що показує думки На його думку, нерозважливо спотворювати ясну мова використанням не
декламаторів про винуватість чи невинуватість обвинуваченого особи. необхідних фігур. І він згадує кумедний випадок з любителем
Сентенції використовувалися в мові всюди. Під поділом мався на увазі фігуральних виразів Альбіція Шіло, якому трапилося одного разу
аналіз справи, план побудови аргументації, і т. ін. Розчленування виступати в Мілані в дійсному процесі перед судом тріумвірів.
знайдених доказів на окремі питання, які служили юридичним Його твір відображає симпатії старшому поколіннюю ораторів,
обґрунтуванням, і розташування їх у найбільш ефективному порядку. Ця неприйняття всього штучного і показного, що відрізняло стиль «нових
частина була композиційною домінантою всієї контроверсії. декламаторів» і «школярів». І сам він намагався зберегти простоту і
Забарвленням називалася образне трактування теми, реконструкція і здоровий глузд в живому і безпосередньому стилі передмов бесід з
освітлення, пропоновані мотивування вчинків і подій, що дозволяли синами, прагнув слідувати своєму ідеалу.
уявити в сприятливому світлі дії підзахисного або ж, навпаки, в
У поглядах на ораторське мистецтво у Сенеки виявляється деяка ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови
схожість з Цицероном. Що й не дивно - адже він запозичує у свого ідеалу
його програму різнобічності і почуття міри: осуд багатослів'я, пихатості, СЕНЕКА
сухості, вульгарності мови, вимогу доречного і непомітного Луцій Анней Сенека (Lucius Annaeus Sĕnĕca minor), Сенека
застосування риторичних прийомів, заклик до змістовності форми. Молодший або просто Сенека (4 до н.е. – 65 р. н.е.) - римський філософ-
Але, з іншого боку, у Сенеки, як і у риторів йому сучасних, є чимало стоїк, поет і державний діяч. Вихователь Нерона і один з найбільших
і відступів від Цицерона. Твір Сенеки - не трактат про ораторське представників стоїцизму.
мистецтво, а літературні спогади про його діячів, критично Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми
представлених в зразках; і передбачає воно іншу мову, яку далеко не Сенекі:
завжди доцільно порівнювати з цицеронівськими нормами.
Aditum nocendi perfido praestat fides. Довіра, який чиниться
Для Сенеки риторика - основа освіти «Усередині вивчай
віроломному, дає йому можливість шкодити.
красномовство, і згодом, навіть залишивши його, ти легко оволодієш Aequo animo audienda sunt imperitorum convincia. Слід байдуже
іншими знаннями…». вислуховувати осуду невігласу.
Твір Сенеки є проміжною ланкою в розвитку і трансформації мови і Bene docit loqui, qui bene docet facere. Добре вчить говорити той, хто
смаку римлян на шляху відновлення класичної доктрини, яке відбудеться кажучи вчить добре робити.
в другій половині I ст. н. е. Він відображає цілий період у розвитку Calamitas virtutis occasio. Лихо є приводом для доблесті.
римського ораторського мистецтва, від Цицерона до Квінтиліана, Contra aquam remigare. Гребти проти течії.
повідомляючи цінні відомості про ораторів і риторів цього періоду (які Copia ciborum subtilitas animi impeditur. Надлишок їжі заважає
іноді навіть не згадуються іншими джерелами), про їхній стиль і методи, тонкощі розуму.
Corrige praeteritum, praesens rege, cerne futurum. Виправляй минуле,
а також безліч цікавих подробиць про обстановку, в якій вимовлялися
керуй сьогоденням, передбачай майбутнє.
декламації. Cui (qui) cum paupertate bene convenit, dives est. Хто добре зжився з
Дайте відповіді на наступні питання: бідністю, той багатий.
Cum rem animus occupavit, verba ambiunt. Коли розум опанував
1. Хто такий Луцій Анней Сенека? предметом, слова приходять самі.
2. Які твори прославили Сенеку? Curae leves loquuntur, ingentes stupent. Маленька печаль красномовна,
3. Як характеризує Сенека красномовство у сучасному йому Римі? велика - безмовна.
4. Про що йдеться у книгах I-IV, VII, IX і X? Decet magnanimitas quemlibet mortalem. Велич душі повинна бути
5. Чим цінні передмови до книг? властивістю всіх людей.
6. Яка різниця полягає, за Сенекою, між риторами і ораторами? Duabus sellis sedere. Сидіти на двох кріслах.
7. У яких трьох аспектах трактувалися теми? Dubiam salutem qui dat afflictis, negat. Хто не несе знедоленим швидкого
8. Що таке, за Сенекою, забарвлення? порятунку, той їм відмовляє в ньому.
9. З якою метою написав Сенека спогади про діячів ораторського Dum fata sinunt, vivite laeti. Поки доля дозволяє, радійте.
мистецтва? Ecce spectaculum dignum, ad quod respiciat intentus operi suo deus. Ось
видовище, гідне того, щоб на нього озирнувся Бог, споглядаючи своє
 творіння.
Gallus in suo sterquilinio plurimum potest. І півень на своєму попелищі Rerum raritas pretium facit. Рідкість речей підвищує їх вартість.
храбрує. Res loquetur nobis tacentibus. Нехай ми мовчимо, проте справи наші
Gravis ira regum est semper. Гнів царів завжди важкий. кажуть.
Habere regnum casus est, virtus dare. Оволодіти владою - справа Summa sedes non capit duos. На найвищому місці не буває двох.
випадкова, передати її іншім - доблесть. Sumutur a conversantibus mores. З ким поведешся, від того й наберешся.
Hominem amplius oculis, quam auribus credunt. Люди більше вірять Suum cuique rei tempus. Кожній справі свого часу.
очам, ніж вухам. Tempore quaedam magna fiunt, non summa. Високо цінується не стільки
Homines dum docent, discunt. Люди вчаться, поки вчать. результат, скільки своєчасність його.
Homines quo plura habent, eo cupiunt ampliora. Чим більше люди Tempori parce. Бережи час.
мають, тим більше бажають мати. Tria verba non potest jungere. Трьох слів зв'язати не може.
Horaque semper praeterita deterior subit. Завжди минулі часи краще. Ulcera ad levem factum condolescunt. Рани болять від легкого дотику до
Id agas, ut sis felix, non ut videāris. Роби так, щоб бути щасливим, а не них.
здаватися. Utrumque vitium est et omnibus credere et nulli. І те, і інше - помилка:
Jam fama nimium fecit. Вже чутка зайве додала. довіряти всім і не довіряти нікому.
Juvenile vitium est, regere non posse impetum. Юнацький недолік - не Veritas odit moras. Істина не терпить відстрочок.
вміти стримувати гарячність. Veritatem dies aperit. Істину виявляє час
Liberalis de alieno. Щедрий за чужий рахунок. Violenta nemo imperia continuit diu. Ніхто не утримував довго жорстоку
владу.
Licentia poetica. Поетична вільність.
Virtus suo aere censetur. Цінність чесноти в ній самій.
Licet sapere sine pompa, sine invidia. Можна бути розумним без
Vitia sine praeceptore discuntur. Поганих вчинків вчимося без вчителя.
зарозумілості і заздрості.
Vitiosum est ubique, quod nimium est. Все зайве шкідливо.
Omne malum nascens facile opprimitur. Будь-яке зло легко придушити в
зародку. Переведіть наступні вирази Сенеки на латинську мову:
Omnes hi sunt ejusdem farinae. Всі вони з однієї і тієї ж муки зроблені. Бережи час. Будь-яке мистецтво є наслідування природі. Виправляй
Omnia homini, dum vivit, speranda sunt. Поки людина жива, вона минуле, керуй сьогоденням, передбачай майбутнє. Високо цінується не
повинна сподіватися. стільки результат, скільки своєчасність його. Все зайве шкідливо. Гнів
Omnis ars imitatio est naturae. Будь-яке мистецтво є наслідування царів завжди важкий. Гребти проти течії. Добре вчить говорити той, хто
природі. кажучи вчить добре робити. І те, і інше - помилка: довіряти всім і не
Oportet ferrum tundere dum rudet. Слід кувати залізо, поки воно червоне. довіряти нікому. Істину виявляє час. Кожній справі свого часу. Коли
Optimum est pati, quod emendari non possis. Краще терпіти те, чого розум опанував предметом, слова приходять самі. Люди більше вірять
поліпшити не можеш. очам, ніж вухам. Люди вчаться, поки вчать. Маленька печаль
Quae fuerunt vitia, mores sunt. Що було хибним, тепер вважається красномовна, велика - безмовна. Нагородою за добру справу служить
моральним.
його звершення. Надлишок їжі заважає тонкощі розуму. Ніхто не
Quae fuit durum pati, meminisse duice est. Що було важко
утримував довго жорстоку владу. Оволодіти владою - справа випадкова,
вистраждати, про те приємно згадати.
передати її іншім - доблесть. Поетична вільність. Поки людина жива,
Quod non opus est, asse carum est. Що не потрібно, то і за гріш дорого.
вона повинна сподіватися. Рідкість речей підвищує їх вартість. Слід
Quot servi, tot hostes. Скільки рабів, стільки ворогів.
кувати залізо, поки воно червоне. Хто добре зжився з бідністю, той
Recte facti fecisse merces est. Нагородою за добру справу служить його
звершення. багатий. Чим більше люди мають, тим більше бажають мати. Щедрий за
чужий рахунок. Що було важко вистраждати, про те приємно згадати.
Ars longa, vita brevis est. НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ (GRADUS SUPERLATĪVUS)

Мистецтво довговічне, життя коротке (Гіппократ)
Найвищий ступінь утворюється:
Тема 12 1) у більшості прикметників - за допомогою суфікса -issĭm- і
родових закінчень 1-2 відміни -us, -a, -um, що приєднуються до
 Вищий ступінь (gradus comparatīvus). основи прикметника.
 Найвищий ступінь (gradus superlatīvus).
 Особливості утворення і вживання ступенів порівняння Positīvus Superlatīvus Переклад
прикметників. longus, a, um long-issĭm-us, a, um найдовший
 Ablatīvus comparatiōnis (орудний відмінок порівняння). brevis, e brev-issĭm-us, a, um найкоротший
 Genetīvus partitīvus (родовий розділовий відмінок).
 Марк Фабій Квінтіліан (Лат. Marcus Fabius Quintilianus). 2) у прикметників, що закінчуються в чоловічому роді на -er - за
 Афоризми, цитати, крилаті вислови Квінтіліана. допомогою суфікса -rĭm- і родових закінчень 1-2 відміни -us, -a, -um, що
приєднуються до форми nom. sg. m прикметника в позитивному ступені.
Positīvus Superlatīvus Переклад
pulcher, chra, chrum pulcher-rĭm-us, a, um найпрекрасніший
ВИЩИЙ СТУПІНЬ (GRADUS COMPARATĪVUS) acer, acris, acre acer-rĭm-us, a, um найдовший
Nom.sg вищого ступеня утворюється шляхом приєднання до основи
прикметника суфіксів -ior (m, f) і -ius (n). Форма в gen.sg. закінчується 3) у 6 прикметників 3 відміни 2-х закінчень на -ĭlis - за
на -iōr-is і відмінюється як іменник 3-ї відміни приголосного типу. допомогою суфікса -lĭm- і родових закінчень 1-2 відміни -us, -a, -um,
що приєднуються до основи прикметника:
Comparatīvus
Переклад
Positīvus nom.sg. gen.sg.
m, f n m, f, n Positīvus Superlatīvus Переклад
longus, a, um longior, longius long-iōr-is довший facĭlis, e facil-lĭm-us, a, um найлегший
brevis, e brevior, brevius brev-iōr-is коротший difficĭlis, e difficil-lĭm-us, a, um найважчий
felix, icis felicior, felicius felic-iōr-is більш щасливий simĭlis, e simil-lĭm-us, a, um самий схожий
dissimĭlis, e dissimil-lĭm-us, a, um самий несхожий
Зразок відмінювання humĭlis, e humil-lĭm-us, a, um найнижчий
longior, ius довший gracĭlis, e gracil-lĭm-us, a, um найвитонченіший
sg. pl.
m, f n m, f n Решта прикметників на -ĭlis утворюють найвищий ступінь за
nom., voc longior longius longiōres longiōra допомогою суфікса -issĭm-:
gen. longiōris longiōrum
dat. longiōri longiorĭbus Positīvus Superlatīvus Переклад
acc. longiōrem longius longiōres longiōra utĭlis, e util-issĭm-us, a, um найкорисніший
abl. longiōre longiorĭbus
Форма найвищого ступеня відмінюється як прикметник 1-2 4. Прикметники 1-2 відміни з основою, що закінчується на голосний
відміни в позитивному ступені. звук, утворюють ступені порівняння описово. Вищий ступінь
Зразок відмінювання утворюється за допомогою прислівника magis більш, найвищій - за
sg. pl. допомогою прислівника maxĭme найбільш:
m f n m f n
nom. longissĭmus longissĭma longissĭmum longissĭmi longissĭmae longissĭma
Positīvus Переклад Comparatīvus Superlatīvus
gen. longissĭmi longissĭmae longissĭmi longissimōrum longissimārum longissimōrum
dat. longissĭmo longissĭmae longissĭmo longissĭmis longissĭmis longissĭmis
idoneus, a, um зручний magis idoneus, a, um maxime idoneus, a, um
acc. longissĭmum longissĭmam longissĭmum longissĭmos longissĭmas longissĭma
abl. longissĭmo longissĭmā longissĭmo longissĭmis longissĭmis longissĭmis 5. Якщо при порівняльному ступені відсутній об'єкт порівняння
voc. longissĭme longissĭma longissĭmum longissĭmi longissĭmae longissĭma і, отже, ідея порівняння, то вищий ступінь позначає вищу ступінь
оцінки (comparatīvus absolūtus - незалежний вищий ступінь) і на
ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ українську мову перекладається прикметником в позитивному
І ВЖИВАННЯ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯННЯ ступені з додаванням слів занадто, досить, кілька і т. п.: homo
sapientior досить мудра людина
1. П'ять прикметників утворюють ступені порівняння від різних
6. Найвищий ступінь може позначати найвищу ступінь якості
основ, тобто суплетівно:
безвідносно до об'єктів порівняння. В цьому випадку він називається
Positīvus Переклад Comparatīvus Superlatīvus gradus elativus і перекладається за допомогою слова дуже:
bonus, a, um добрий melior, melius optĭmus, a, um
longissĭmus, a, um дуже довгий.
malus, a, um поганий pejor, pejus pessĭmus, a, um
magnus, a, um великий major, majus maxĭmus, a, um 7. Найвищий ступінь може посилюватися за допомогою частки
parvus, a, um малий minor, minus minĭmus, a, um quam якомога більше: quam longissĭmus, a, um якомога довший.
multi, ae, a багато plures, plura plurĭmi, ae, a
ABLATĪVUS COMPARATIŌNIS
2. Прикметник vetus, ĕris старий утворює ступені порівняння таким (ОРУДНИЙ ВІДМІНОК ПОРІВНЯННЯ)
чином:
Вживається при порівняльному ступені прикметників і
Comparativus Superlativus прислівників (замість конструкції з quam з називним або знахідному
vetustior, ius veterrĭmus, a, um відмінку). Позначає об'єкт, з яким проводиться порівняння.
Перекладається родовим відмінком.
3. Складні прикметники, що закінчуються на -dĭcus, -fĭcus, -vŏlus, Dies brevior est nocte. День коротший за ніч.
утворюють порівняльний ступінь за допомогою суфікса -ent-iōr-, Іноді ablatīvus comparatiōnis замінює собою ціле речення: при
найвищій ступінь - за допомогою суфікса -ent-issĭm-: висловлюваннях, що складаються з вищого ступеня прикметника або
Positīvus Переклад Comparatīvus Superlatīvus прислівника з орудним відмінком абстрактних іменників (spe надія,
maledĭcus, лихослівний maledic-entior, maledic-entius maledic-entissĭm-us, exspectatione очікування, opinione думка) або прикметників у
a, um gen.sg. maledic-entiōr-is a, um середньому роді (aequo, justo справедливе, solito звичайне, necessario
magnifĭcus, magnific-entior, magnific-entius magnific-entissĭm- необхідне): opiniōne celerius - швидше, ніж думають (думали); plus
чудовий
a, um gen.sg. magnific-entiōr-is us, a, um
aequo - більш, ніж справедливо.
GENETĪVUS PARTITĪVUS песимізм, оптимізм, максимальний, мінімальний, майор, мінорний,

(РОДОВИЙ РОЗДІЛОВИЙ ВІДМІНОК) меліорація.
Позначає ціле, з якого виділяється частина, що позначається 6)Написати імена від слів:
визначеним словом. Вживається тільки у множині, зокрема, при albus, a, um – білий; beātus, a, um – щасливий; marīnus, a, um –
найвищому ступені прикметника. Перекладається за допомогою морський; maxĭmus, a, um – найбільший; pulcher, chra, chrum –
прийменника з: felicissĭmus homĭnum найщасливіший з людей. красивий; cla– rus, a, um – ясний; Romānus, a, um – римський;
germānus, a, um – рідний.
7)В даних словосполученнях перетворіть позитивний ступінь
прикметників в порівняльний і провідміняйте словосполучення в
Завдання їхньому новому вигляді: lex dura суворий закон; pars magna значна
1) Утворіть ступені порівняння наступних прикметників: altus, a, частка; anĭmal utĭle корисна тварина; vir bonus добрий чоловік.
um; rarus, a, um; pulcher, chra, chrum; acer, acris, acre; atrox, ōcis; 8)Прочитайте і перекладіть речення, вкажіть словникові форми і
gravis, e; utĭlis, e. зробіть граматичний розбір кожного слова:
2) Утворити вищий та найвищий ступені порівняння від a) Aēr levior est, quam aqua. Aliēna vitia melius vident homĭnes, quam
прикметників: sua. Amicitia bonōrum virōrum firmissĭma est. Aristīdes vir justissĭmus esse
altus, a, um – високий, а, е putātur. Aurum gravior est argento. Bella civilia perniciosissĭma sunt. Bene
clams, a, um – славний, а, е imperāre difficillĭmum est. Cato semper optĭmos viros et justissĭmas civitātes
defendit. Cibus simplex est homĭni utilissĭmus. Cicĕro unum fratrem habēbat
facĭlis, е – легкий, а, е
minōrem natu. Dies aestātis longiōres sunt, quam dies hiĕmis.
gravis, е – важкий, а, е
b) Dolus malus gravior est dolo eventuāli. Duriōres osse dentes sunt.
pauper, ĕris – бідний, а, е
Eruditio adĭtum habet dificillĭmum, sed fructum dulcissĭmum. Facta sunt
sapiens, entis – розумний, а, е
verbis difficilōra. Graviōres et difficiliōres anĭmi sunt morbi, quam corpŏris.
utĭlis, е – корисний, а, е
Gravissĭmus est imperium consuetudĭnis. Homĭnes amplius ocŭlis, quam
varius, a, um – різноманітний, а, е
aurĭbus credunt. Libertas, leges et pax sunt optĭma dona. Lingua celĕris est,
3)Перекласти українською мовою та провідміняти словосполучення: mens celerior. Linguam compescĕre virtus non minĭma est.
dolor maior, dolor maxĭmus, tempus felicius; c) Lux est sonĭtu velocior. Maxĭmum jus in veritāte est. Maxĭmum
tempus felicissĭmum, rex peior, rex pessĭmus. remedium irae mora est. Monumenta virōrum clarōrum pulcherrĭmis florĭbus
4)Поставити слова в дужках у відповідній формі. Перекласти ornabantur. Morbi anĭmi perniciosiōres sunt, quam corpŏris. Mors mihi est
речення: servitūte facilior. Nemo ex suo delicto suam condiciōnem meliōrem facĕre
Verba tua dulciora (mel) sunt. Ocŭli (avĭdus) sunt, quam venter. Bona potest. Nihil est celerius, quam mens humāna. Nihil est utilius sale et sole.
valetŭdo melior est (divitiae). Gratia Dei faciet animam tuam (nix) Nihil est victoriā dulcius. Non qui parum habet, sed qui plus cupit, pauper
candidiōrem. (Omnes matres) felicissĭma es. Terra minor est (sol). est.Nulla est terra patria melior. Nulla terra patriā melior est. Optĭmus
Discipŭlis exempla (idoneus) sunt quam praecepta. Cicĕro (omnes homĭnum homo est.
Romāni) celeberrĭmus erat. Omnium animalium simia homĭni (simĭlis) est. d) Pares cum parĭbus facillĭme conveniunt. Pessĭmum inimicōrum genus -
5). Визначити, від яких латинських основ походять в українській мові laudantes. Philosŏphi nihil putābant praeclarius libertāte. Plura dicunt juvĕnes,
деривати: utiliōra senes. Plura faciunt homĭnes e consuetudĭne. Praestantissĭma omnium
feminārum - uxor tua. Probatiōnes debent esse luce clariōres. Roma pulcherior 10) .Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки
multis aliis urbĭbus erat. Salvē, amīce carissĭme! Terra major est lunā, minor та крилаті вирази:
sole. Usus optĭmus omnium rerum magister est. Ver jucundissĭmum tempus Без передмов, без приготувань, відразу, раптово. В добрий час! Все
anni est. Veterrĭmus amīcus homĭni optĭmus est. Via brevissĭma non semper зайве шкодить. Голод - вчитель ремесел. Для думки і дії народжена
celerrĭma est. Vita rustĭca honestissĭma et suavissĭma est. людина. Гідно подиву. І радість, і втіха в науках (Пліній). Хто з людей
9)Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази: народився без вад? Хто правий і твердо до мети йде! (Горацій). Хто
Ab hoc et ab hoc. Так і сяк; до речі й не до речі. розумніший, той скромніше. Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти.
Abiit, excessit, evasit, erupit. Пішов, сховався, врятувався, втік (Цицерон). Не самотній (Девіз). Немає нічого вище істини, і вона переможе. Поки
Acta diurna. Події дня, хроніка. щасливий будеш, багато буде друзів у тебе (Овідій). Події дня, хроніка.
Ad cogitandum et agendum homo natus est. Для думки і дії народжена Найгірше падіння - падіння найчистішого. Так і сяк; до речі й не до речі.
людина. Твердо в справі, м'яко в обігу (наполегливо домагатися мети, діючи
Benedicite! В добрий час! м'яко). У знаючих учись, а неосвічених сам учи. Пішов, сховався,
Corruptio optimi pessima. Найгірше падіння - падіння найчистішого. врятувався, втік (Цицерон).
Disce, sed а doctis, indoctos ipse doceto. У знаючих учись, а неосвічених
сам учи.
Dones eris felix, multos numerabis amicos. Поки щасливий будеш, багато Нові слова
буде друзів у тебе (Овідій).
Edimus, ut vivamus; nоn vivimus, ut edamus. Ми їмо, щоб жити, а не adĭtus, ūs m прихід
живемо, щоб їсти. aēr, aĕris m повітря
Et gaudium et solatium in litteris. І радість, і втіха в науках (Пліній). aliēno, āvi, ātum, āre 1 змінювати, видаляти, усувати
Ex abrupto. Без передмов, без приготувань, відразу, раптово. aliēnus, a, um чужий, інший
argentum, i n срібло; виріб зі срібла
Fames artium magistra. Голод - вчитель ремесел.
brevis, e короткий
Fortiter in re, suaviter in modo. Твердо в справі, м'яко в обігу
carus, a, um дорогий, любий
(наполегливо домагатися мети, діючи м'яко). Cato, ōnis m Катон
Justum et tenacem propositi virum! Хто має рацію і твердо до мети йде! celer, ĕris, ĕre швидкий
(Горацій). celerĭtas, ātis f швидкість
Magna et veritas, et praevalebit. Немає нічого вище істини, і вона clarĭtas, ātis f блиск, слава, зрозумілість
переможе. compesco, pescui, -, ĕre 3 стримувати
Mirabile dictu. Гідно подиву. condicio, ōnis f умова
Non solus. Не самотній (Девіз). consuesco, suēvi, suētum, ĕre 3 звикати, привчати
Omne nimium nocet. Все зайве шкодить. consuetūdo, ĭnis f звичка, звичай
Quis hominum sine vitiis? Хто з людей народився без вад? corpus, ŏris n тіло
Ut quisque est doctissimus, ita est modestissimus. Хто розумніший, той cum (+ abl.) з
скромніше. cupio, cupīvi, cupītum, ĕre 3 сильно бажати
delictum, i n злочин, проступок
dens, dentis m зуб, ікло
dico, āvi, ātum, āre 1 освячувати, присвячувати (себе), проголошувати, mors, mortis f смерть
оголошувати natus, i m син
dies, ēi m, f день natus, us m народження
difficĭlis, e важкий os, ossis n кістка
dolor, ōris m біль, страждання, смуток par, paris рівний, однаковий
dolus, i m хитрість, обман par, paris n пара, двоє
dono, āvi, ātum, āre 1 дарувати, давати paries, ĕtis m стіна
donum, i n дар, подарунок pauper, ĕris бідний
dulcis, e солодкий, приємний pax, pacis f світ, спокій
duro, āvi, ātum, āre 1 чинити міцним, витримувати, терпіти, тривати perniciōsus, a, um згубний, небезпечний
durus, a, um твердий, суворий pessĭmus, a, um найгірший
eruditio, ōnis f просвіта, освіта, навчання, освіченість, вченість, пізнання plures, a багато, більш численні
erudītus, a, um утворений, майстерний plus більше
eventus, us m результат, кінець praeclārus, a, um ясний, славний, відомий
frater, tris m брат praestans, antis видатний, чудовий
genus, ĕris n вид, рід, різновид praesto, stĭti, stĭtum, 1 стояти попереду, перевершувати, надавати
gravĭter важко probātus, a, um хороший, випробуваний
hiĕmo, āvi, ātum, āre 1 проводити зиму, замовити probĭtas, ātis f порядність
honestas, ātis f порядність pulchritūdo, ĭnis f краса
honeste чесно, почесно puto, āvi, ātum, āre 1 думати, вважати
honesto, āvi, ātum, āre 1 виявляти повагу, підносити, прикрашати, remedium, i n ліки, засіб
відрізняти sal, salis m сіль
impĕro, āvi, ātum, āre 1 наказувати, веліти simplex, ĭcis простий
juvĕnis, e молодий, юний solum тільки
juvĕnis, is m юнак, молодий чоловік solus, a, um єдиний
levis, e легкий sonĭtus, ūs m звук, шум
libĕro, āvi, ātum, āre 1 звільняти sonus, i m звук
longe далеко, здалека, набагато, надзвичайно, безумовно, зовсім, цілком suavĭtas, ātis f привабливість, задоволення, насолода, краса, приємність,
luceo, luxi, -, ēre 2 блищати, виблискувати люб'язність
lux, lucis f світло, блиск, день; primā luce на світанку urbs, urbis f місто
luxus, us m розкіш utĭlis, e корисний
major, jus більший, старший utilĭtas, ātis f користь, вигода, необхідність
malus, a, um поганий, злий velox, ōcis швидкий
melior, ius кращий veto, vetui, vetĭtum, 1 забороняти
mens, mentis f розум, мислення, думка vetus, ĕris древній, старий
minĭmus, a, um найменший virga, ae f гілка, палиця
minor, ātus sum, āri 1 загрожувати, погрожувати virgo, ĭnis f дівчина
morbus, i m хвороба 
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі зліт на вершину слави і багатства - не можна, тим не менше, назвати
щасливим: його молода дружина і два талановитих сина померли,
МАРК ФАБІЙ КВІНТІЛІАН залишивши старого на самоті. Останні роки життя Квінтіліана були
(ЛАТ. MARCUS FABIUS QUINTILIANUS) затьмарені терором Доміціана, і внаслідок цього відставкою.
Квінтіліан вважається першим класиком гуманної педагогіки. Його
Марк Фабій Квінтіліан (лат. Marcus Fabius Quintilianus, 35-96) - слова: «Батько, коли у тебе народиться син, поклади на нього великі
римський ритор (учитель красномовства), автор «Повчання оратору» надії, бо великі надії народжують велику педагогіку».
(Institutio oratoria) - найповнішого підручника ораторського мистецтва, Зміни в суспільно-політичному житті Риму другої половини I ст. н.
який дійшов до нас від античності. Цю книгу вивчали у всіх риторских е. викликали до життя нові естетичні вимоги. Риторико-декламаційний
школах, поряд з творами Цицерона. Квінтіліан став не тільки виразником стиль красномовства, що сформувався в риторичних школах в період
смаків вищого римського суспільства, але і реформатором літературного принципату і утвердився з часу Клавдія і Нерона, тепер, з приходом до
стилю, дослідником проблем латинської мови. влади династії Флавіїв, відступає на другий план. Нерівний і
З приводу походження Квінтіліана джерела розходяться. Одні афектований, сентенційний і афористичний, зовні вишуканий і
стверджують, що він народився в одній з найбільш знатних родин блискучий, він відповідав неспокійній і напруженій обстановці
Іспанії, а інші - що Квінтіліан з небагатої і незнатної сім'ї. Одне можна палацових інтриг і боротьби імператорів з сенатською опозицією. Нова
сказати впевнено - і батько і дід його були риторами. епоха висунула свій стилістичний ідеал - повернення до літератури
У Римі здобув освіту, готував себе до кар'єри судового оратора. При республіканської класики. Цей класицизм став реакцією проти «нового
імператорах Веспасіані, Титі і Домициані неодноразово виступав в суді стилю» модерністів, літературними діячами якого були Сенека-філософ,
як адвокат, але славу здобув не практичною, а теоретичної і Лукан і Персий. Таким чином, новаторські тенденції змінилися
викладацькою діяльністю. Можливо, саме з цього часу в історію увійшла епігонськими, і панівним літературним напрямком став класицизм.
його приказка «Ab ovo Ledae incipere», буквально означає: «починати від Традиціоналісти, прагнучи до відродження цицероновского ідеалу в
яйця (або ж яєць) Леди», тобто докладно дослідити справу. красномовстві, приймають Цицерона як головний зразок і авторитет
Вважається першим вчителем-професіоналом, який заснував риторичного навчання і теорії красномовства, як критерій ораторського
державну школу: в 70-х роках Веспасіан призначив йому пенсію, смаку: на нього озираються, йому наслідують, з ним намагаються
виділивши для цього кошти з імператорської скарбниці. зрівнятися.
Близько 20 років Квінтіліан навчав ораторському мистецтву знатну і Твір Квинтилиана «Освіта оратора» ( «Institutio oratoria») в 12 книгах
багату римську молодь. Серед його учнів були також Пліній Молодший, - зберігся повністю і являє собою звід висновків попередніх теоретиків
і, можливо, Ювенал. Квінтіліану було доручено і виховання спадкоємців красномовства і узагальнення свого власного 20-річного досвіду
імператора. Перебуваючи в зеніті своєї слави, сповнений подяки викладача риторики і судового адвоката.
імператорського дому, Квінтіліан щиро вихваляв Доміціана, жорстокого I книга відводиться початковому вихованню хлопчиків в сім'ї і у
і кривавого тирана, з яким він дружив і, мабуть, поділяв в чомусь його граматика до їх занять риторикою; II - дає загальну раду про заняття в
погляди (зокрема, схвалював вигнання філософів з Риму на початку 90 -х риторичної школі і розглядає природу риторики як науки; III - IX книги
років). Домициан, в свою чергу, підтримував Квінтіліана грошима і задумані і виконані як свого роду енциклопедії традиційної теорії
почестями - припускають, що Квінтіліан став в його правління «з ритора ораторського мистецтва; X - містить критичний огляд грецької і римської
консулом», - випадок, безпрецедентний в Римі. Життя його - раптовий літератури за жанрами і характеристику зразків, які мають цінність для
майбутнього оратора; XI - присвячена зовнішнім прийомам і манерам кращі традиції давньогрецької теорії красномовства. Уміння цінувати
оратора; і, нарешті, завершальна XII книга малює моральний і Цицерона Квінтіліан визнає критерієм ораторського смаку: «Той може
громадський образ оратора. вважати себе зробившим великі успіхи, кому особливо подобатиметься
«Освіта оратора» - великий і змістовний, добре систематизована Цицерон».
праця з ораторського мистецтва та ораторського навчання, яке Переконаний прихильник класичного стилю, Квінтіліан шукає в
практикувалося за часів Квінтіліана і яке він сам визнавав необхідним і художніх чеснотах творів класичної пори закони мистецтва і закликає
єдино правильним. У ньому аналізуються проблеми теорії і практики відтворити їх. Провідним принципом розвитку мови і літератури він
римського красномовства, розглядається ряд актуальних проблем теорії визнає принцип наслідування кращих зразків класичної спадщини,
літератури, педагогіки, етики, дається характеристика риторичних шкіл і спираючись на які можна зробити наступний крок на шляху
стилів і критично оцінюються ораторські і літературні твори Греції і Риму. вдосконалення: «Перш ніж зійти на наступну сходинку, потрібно
Естетичний критерій, яким визначаються погляди Квінтіліана на зупинитися на попередній». Свій естетичний ідеал Квінтіліан бачить, на
ораторське мистецтво і літературу, в достатній мірі ясний. Це перш за все противагу Цицерону, в минулому; і тим не менше він підтримує закони
досконалість художньої форми. Головна його вимога до оратора і новаторства в освіті стилю, стверджуючи, що в мистецтві можливо не
письменника - чиста, ясна, гарна і доречна мова. Він наполягає на тільки повторення, але рух вперед, що мистецтво мови не статично, воно
необхідності вибору слів, ефективності їх розташування, застерігаючи, розвивається безперервно відповідно до умов і духа свого часу,
втім, що зайвий блиск слів і скрупульозність в їх виборі затемнюють напрямком громадської думки і смаками сучасників. Говорячи про
зміст і створюють штучність; а там, де на показ виставляється мистецтво різноманіття форм і видів мистецтв і творів, Квінтіліан приходить до
мови, зазвичай передбачається недолік істини, каже він. висновку, що всі вони мають своїх художників і своїх шанувальників.
Надаючи вирішальне значення бездоганності стилю, він тим не Квінтіліан надавав великого значення красномовству як корисному
менше переконаний, що не слід залишатися байдужим і до змісту. Він засобу виховання в дусі добра і високої моральності, а значить вважав
наполягає на єдності форми і змісту. Мова повинна бути правильною, його знаряддям суспільного прогресу. Воно не може ні зникнути, ні
живою і природною, не перевантаженою застарілими і незвичайними залишатися незмінним, а триватиме, розвиваючись і збагачуючись,
словами, місцевими діалектизмами, іноземними словами і технічними приймаючи все нові форми згідно з вимогами свого часу. Однак
термінами - від цього страждають її здоровий глузд і ясність. тенденція повернення до минулого не могла сприяти розвитку
Ось як він визначає свій ідеал мови: «Достаток має мати свої межі, красномовства.
блиск - мужню стриманість, а винахідливість повинна бути розумна. Зусилля Квінтіліана, спрямовані до реформи красномовства шляхом
Таким чином, мова стане довгою, але не надмірною; вишуканою, але не повернення його до класичних зразків римської прози, а саме до
химерною, сміливою, але не зухвалою; серйозною, але не сумною; цицеронівських стандартів, не принесли очікуваних результатів.
глибокою, але не важкою; веселою, радісною, але не легковажною, Незважаючи на оптимістичну налаштованість Квінтіліана і його палке
жартівливою, але не розпущеною; величною, але не багатослівною». бажання зрівнятися зі своїм великим попередником, слідувати йому, він
Неважко помітити, що стилістичний ідеал Квінтіліана близький не зміг і зазнав невдачі у своїй спробі відродити красномовство минулого
цицероновському. І це далеко не випадкові збіги: Квінтіліан саме і покоління. У період імперії на римському ґрунті вже не було місця для
прагнув до реформації сучасного стилю красномовства шляхом здійснення ораторського ідеалу Квінтіліана. Тому його заклик до
повернення його до цицеронівських норм. Його твір - це перша спроба класики не зіграв прогресивну роль. Опора на минуле не стимулювала
оживити цицеронівський ідеал, розвинути класичні принципи, вироблені
і обґрунтовані великим оратором і стилістом, який теж продовжував
подальшого розвитку літератури, прирікаючи її на наслідування, на ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови
відмову від самостійного творчості.
Квінтіліан намагався створити свій твір як реакцію проти нового КВІНТІЛІАН
стилю красномовства в Римі, закликаючи відродити цицеронівські норми.
Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми
Звичайно, заклик до вивчення Цицерона надав свій сприятливий вплив на
сучасну ораторську мову, що видно по стилю творів учня Квінтіліана Квінтіліана.
Плінія Молодшого. Але в подальшому це направлення лише сприяло Aedibus in cinerem redactis sero infunditur aqua. Коли будинок
утвердженню в ораторському мистецтві архаістичного напрямку, що вів перетвориться в попіл, пізно лити воду.
літературу від гострих сучасних проблем назад, до минулого. Bovi clitillae imponere. Одягти корові сідло [п'яте колесо воза]
На жаль, ми не маємо можливості перевірити, наскільки теоретичні Commune qui prior (prius) dicit, contrarium facit. Хто перший висуває
положення Квінтіліана виправдовувалися її власною практикою, як це двосічний аргумент, той звертає його проти себе.
зроблено в розділі про Цицерона. Речі Квінтіліана не збереглися. Тому Conscientia mille testes. Совість - тисяча свідків [від людини сховаєшся, а
скласти враження про практику красномовства цього часу достатньо від совісті - ні]
важко. Єдиний ораторський твір, що дійшов до нас - «Панегірик Homo omnium horarum. Людина, корисна при різних життєвих
обставинах.
імператору Траяну» Плінія Молодшого - дає вельми відносне уявлення
Homo scribendi peritus. Людина, досвідчена в письменницькій справі.
про те, як втілилися в практику римських ораторів теоретичні постулати
Homo unius libri. Людина однієї книги [людина, яка знає грунтовно, але
Квінтіліана. Служити критерієм його красномовства в силу свого
трохи].
претензійного характеру воно не може, швидше за засвідчуючи про те, Licet ipsa vitium sit ambitio, frequenter tamen causa virtutum est.
наскільки безуспішною виявилася спроба Плінія, наступного радам свого Мабуть, честолюбство саме по собі порок, але часто воно є причиною
вчителя, відтворити цицеронівську манеру мови в зміненій історичній доблесті.
обстановці, коли політична роль красномовства звелася до виголошення Omnis disciplina memoria constat frustraque docemur, si quidquid
хвалебних і промов в честь імператора. audivimus praeterfluat. Будь-яке навчання засноване на пам'яті, і марно
ми вчимо, якщо забуваємо те, що почули.
Дайте відповіді на наступні питання: Onus dedocendi gravius est, quam docendi. Відучити людину від чого-
1. Хто такий Марк Фабій Квінтіліан? небудь праця більш важка, ніж навчити.
2. Що ви знаєте про життя Квінтіліана? Vestis virum reddit. Одяг робить людину.
3. Опишіть діяльність Квінтіліана як педагога. Перекладіть наступні вирази Квінтіліана на латинську мову:
4. Який панівний літературний напрямок був за часів Квінтіліана?
5. Чому присвячений твір Квинтилиана «Освіта оратора» Будь-яке навчання засноване на пам'яті, і марно ми вчимо, якщо
(«Institutio oratoria»)? забуваємо те, що почули. Відучити людину від чого-небудь праця більш
6. З яких книг складається цей твір? важка, ніж навчити. Коли будинок перетвориться в попіл, пізно лити
7. Як Квінтіліан визначає свій ідеал мови? воду. Людина однієї книги. Людина, досвідчена в письменницькій
8. Який принцип розвитку мови і літератури Квінтіліан вважає справі. Людина, корисна при різних життєвих обставинах. Мабуть,
провідним? честолюбство саме по собі порок, але часто воно є причиною доблесті.
9. Яке значення Квінтіліан надавав красномовству як засобу Одяг робить людину. Одягти корові сідло. Совість - тисяча свідків. Хто
виховання? перший висуває двосічний аргумент, той звертає його проти себе.
Bona opinio hominum tutior pecunia est. cornu, ūs n ріг

Хороша думка людей надійніше грошей.
(Публій Сір) sg. pl.
nom., voc. corn-u corn-ua
gen. corn-ūs corn-uum
dat. corn-u corn-ĭbus
Тема 13 acc. corn-u corn-ua
abl. corn-u corn-ĭbus
 IV відміна іменників.
До 4 відміні відносяться переважно слова чоловічого і
 V відміна іменників.
 Пліній Молодший (Gaius Plinius Caecilius Secundus). середнього роду; до жіночого роду відносяться слова domus, ūs f
 Латинські крилаті вирази біблійного походження будинок, portĭcus, ūs f портик, галерея з колонами, Idūs, uum f іди
(13/15 день місяця), manus, ūs f рука.
Деякі форми іменника domus, ūs f утворюються за 2-ю відміною.
І. Граматика sg. pl.
nom., voc. domus domūs
gen. domūs domuum/domōrum
4-а ВІДМІНА ІМЕННИКІВ dat. domui domĭbus
acc. domum domūs/domos
До 4-ї відміни належать іменники, які в gen. sg. мають закінчення abl. domo domĭbus
-ūs (pluralia tantum в gen.pl. мають закінчення -uum). Такі форми переводяться особливим способом: domo (abl.sg.) - з
Відмінникові закінчення дому; domum (acc.sg.) - додому; domi (loc.sg.) - будинки (locatīvus -
sg. pl. місцевий відмінок; відповідає на питання "де?"; див. нижче); domos
m, f n m, f n (acc.pl.) - по домівках.
nom., voc. -us -u -ūs -ua
gen. -ūs -uum
dat. -ui -u -ĭbus
5-а ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
acc. -um = nom. -us = nom. До 5-ї відміни належать іменники жіночого роду і деякі іменники
abl. -u -ĭbus чоловічого роду, які в gen.sg. мають закінчення -ei.
Зразок відмінювання Відмінникові закінчення
fructus, ūs m плід sg. pl.
sg. pl. nom., voc. -es -es
nom., voc. fruct-us fruct-us gen. -ēi/-ĕi -ērum
gen. fruct-ūs fruct-uum dat. -ēi/ĕi -ēbus
dat. fruct-ui fruct-ĭbus acc. -em -es
acc. fruct-um fruct-us abl. -e -ēbus
abl. fruct-u fruct-ĭbus У gen./dat.sg. голосний e довгий, якщо стоїть після голосного, і
короткий, якщо стоїть після приголосного.
Зразок відмінювання oratio, ōnis f; poena, ae f;

res, rei f справа, річ, подія, явище, обставина res, rei f; secale, is n;
series, ēі f; spiritus, us m;
sg. pl.
nom., voc. r-es r-es victor, ōris m.
gen. r-ei r-erum 9) Визначте форму іменників: aciē, spē, exercĭtu, manū, campō, popŭlō,
dat. r-ei r-ebus virō, fabŭlā, patriā, vī, animālī, nomĭnĕ, regĕ, sermōnĕ; exercituum, diērum,
acc. r-em r-es noctium, leōnum; tauros, casus, scholas, partes; lacrĭmam, patrem, locum, vim,
abl. r-e r-ebus
spem; verbis, hominĭbus, casĭbus, diēbus; oppĭda, nomĭna, maria, cornua.
Слово dies, ēi m, f в чоловічому роді має значення день, в 10) Переведіть наступні речення:
жіночому роді - значення термін. a) Ad meam rem id interesse putāvi. Aesōpus servus fuisse tradĭtur. Auxilio
exercitui dux equitātum mittit. Canes sunt custōdes domuum. Canes sunt
custōdes domuum. Constat regĭbus manūs longas esse. Consŭles jubentur
Завдання scribĕre exercĭtum. Cornua habent praecipue quadrupĕdes. Crede mihi: aut
1)Провідміняйте та перекладіть українською мовою словосполучення: consilio, aut re juvĕro. Da mihi manum tuam. Damnum aut casu, aut culpa fit.
exercĭtus Romānus, casus letālis, magistrātus anuus, manus propria, b) Diligentia in omnĭbus rebus plurĭmum valet. Doctrīna est fructus dulcis
radīcis amārae. Domĭna et regīna omnium rerum est ratio. Dux exercitui
genu novum.
praeĕrat. Dux semper habet spem victoriae. E cantu dignoscĭtur avis. Est rerum
2)Визначте відмінок та число іменників:
omnium magister usus. Ex fructu arbor cognoscĭtur. Exercĭtus, acri proelio
casu, ad casum, e fructĭbus, consulĭbus, genua, senatui, in manĭbus, pulsus, fugae se mandāvit. Haec ad te die natāli meo scripsi. Herēdis fletus
sensuum interdum sub persōnā risus est.
3)Провідміняйте та переведіть словосполучення: fructus dulcis, c) Ignoranti portum nullus ventus secundus est. In casĭbus dubiis medĭci
gradus altus, res incorporāles, spes ultĭma. consilium convŏcant. In exercĭtu Hannibălis multi elephantes erant. In
4)Пояснити походження та значення слів: omnĭbus rebus certus ordo est. In rebus adversis anĭmum submittĕre noli.
мануфактура, консенсус, узуфрукт, манускрипт. Interfuit rei publĭcae nullam dissensiōnem esse. Lapsus varii sunt: lapsus
5)Назвати дієслова, від яких походять іменники четвертої відміни: linguae, memoriae. Lycurgus auri argentīque usum legĭbus suis sustŭlit.
cursus, usus, quaestus, passus, raptus, consensus, actus. d) Medĭcus manu armātā saepe homĭnes curat. Nautae tempestāte ingenti
6)Провідміняти і перекласти українською мовою словосполучення: perterrĭti in portu mansērunt. Nihil agenti dies est longus. Nihil semper suo
dies ater, spes mea, res nostra. statu manet. Non semper genua flexa pietātem indĭcant. Non solum cives, sed
7)Визначити відмінок і число іменників, перекласти українською etiam magistrātus legĭbus parēre debent. Omne anĭmal sensūs habet. Omnem
мовою: exercĭtum imperātor contra hostes ducit. Omnium rerum principia parva sunt.
diem, fidĕi, rebus, diērum, in fidem, spe, in re, spem. e) Poena sine fraude esse non potest. Pulchrum est bene facĕre rei publĭcae.
8)Визначити відміну іменників за словниковою формою: Quis est domĭnus harum domuum? Res humānas ordĭne nullo fortūna regit.
Senātus permittit consŭli bellum gerĕre. Sine duce exercĭtus corpus est sine
amicitia, ае f; arbĭter, tri m;
spirĭtu. Taurōrum arma sunt cornua. Unam rem semper servāte, virtūtem. Usus
arx, arcis f; dies, ēi m, f;
fructus in multis casĭbus pars dominii est. Verbis sensus nostros exprimĕre
gladius, іі m; mens, mentis f;
interdum non possŭmus.
monumentum, і n; opus, ĕris n;

Ab imo pectore. З повною щирістю, від душі.
Нові слова
Ad gloriam. Во славу. ad (+ acc.) до, до, під час, для
Alterius non sit qui suus esse potest. Хто може належати собі, хай назад adversus, a, um протилежний, несприятливий, ненависний; res adversae
не буде належати іншому (девіз Парацельса). нещастя
Amor librorum nos unit. Нас об'єднує любов до книг (Девіз adversum (+ acc.) проти
книговидавців). Aesōpus, i m Езоп
Beatitudo nоn est virtutis praemium, sed ipsa virtus. Щастя не в нагороді amārus, a, um гіркий, неприємний
за доблесть, а в самій доблесті (Спіноза). anĭmal, ālis n тварина, жива істота
Cave! Будь обережний! Стережися! armātus, i m озброєний
Credo. Вірую. aura, ae f повітря, подих
Et singula praeduntur anni. І роки беруть своє. aut або
Fama clamosa. Гучна слава. auxiliāres, ium m допоміжні загони
Haunt aquam cribro, qui discere vult sine libro. Черпає воду решетом, auxiliātus, us m надання допомоги
хто хоче вчитися без книжки. avis, is f птах
In angello cum libello. У куточку і з книжкою; усамітнившись з книгою. bellus, a, um милий, чарівний
Lapis offensionis (petra scandali). Камінь спотикання cano, cecĭni, cantum, ĕre 3 співати
Lege artis. За всіма правилами мистецтва, майстерно. cantus, us m спів, мелодія, пісня
Media et remedia. Способи і засоби. casus, us m падіння, загибель, випадок, випадковість
Mendaci homini verum quidem dicenti credere nоn solemus. Брехливому cassus, a, um порожній, марний, нікчемний
людині ми не віримо, навіть якщо він говорить правду. certus, a, um певний, точний, відомий, вірний; certiōrem facĕre
Miseris succurrere disce. Вчися допомагати нещасним (хворим). сповіщати
Quosque fortunae suae faber. Кожен коваль свого щастя. cognosco, gnōvi, gnĭtum, ĕre 3 дізнаватися, пізнавати; cognĭtum est стало
Quot homines, tot sententiae. Скільки голів, стільки розумів. відомо
Semper in motu. Завжди в русі. constantia, ae f незмінність, сталість, твердість
Sensus veris. Почуття весни. consŭlo, sului, sultum, ĕre 3 радитися, обговорювати, запитувати,
12) Переведіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки та піклуватися (+ dat.)
крилаті вирази: З повною щирістю, від душі. Во славу. Хто може contra (+ acc.) проти
належати собі, хай назад не буде належати іншому. Нас об'єднує любов convŏco, āvi, ātum, āre 1 скликати, запрошувати
до книг. Щастя не в нагороді за доблесть, а в самій доблесті. Будь cornu, us n ріг, фланг
обережний! Вірую. І роки беруть своє. Гучна слава. Черпає воду culpo, āvi, ātum, āre 1 ставити в провину, звинувачувати, засуджувати,
решетом, хто хоче вчитися без книжки. У куточку і з книжкою; гудити, сварити
custodia, ae f охорона, варта, караул
усамітнившись з книгою. Камінь спотикання. За всіма правилами
custodio, īvi, ītum, īre 4 охороняти, захищати, дотримуватися
мистецтва, майстерно. Способи і засоби. Брехливому людині ми не damnum, i n збиток, збиток
віримо, навіть якщо він говорить правду. Вчися допомагати нещасним dignosco, nōvi, nōtum, ĕre 3 розрізняти, впізнавати
(хворим). Кожен коваль свого щастя. Скільки голів, стільки розумів. dilĭgens, entis старанний, ретельний
Завжди в русі. Почуття весни. diligenter старанно, ретельно
dissensio, ōnis f розбіжність, розбрат perterreo, rui, rĭtum, ēre 2 лякати

dissĕro, serui, sertum, ĕre 3 обговорювати, міркувати piĕtas, ātis f благочестя, відданість, справедливість
doctrīna, ae f вчення, наука, навчання, освіченість plurĭmus, a, um найбільший, численні
domĭna, ae f пані, господиня poena, ae f покарання, кара, штраф
domĭnus, i m господар, пан porto, āvi, ātum, āre 1 носити, доставляти
domo, mui, mĭtum, 1 приборкувати, підкоряти portus, us m порт
dubius, a, um сумнівний, ненадійний, важкий potens, entis могутній, здатний
dux, ducis m вождь, ватажок, полководець, провідник praecipue переважно
equitātus, ūs m кіннота praepăro, āvi, ātum, āre 1 готувати, споряджати, підготовляти
exercĭtus, us m військо praepōno, posui, posĭtum, ĕre 3 віддавати перевагу, ставити на чолі
exerceo, ercui, ercĭtum, ēre 2 вправляти, займатися principālis, e головний
exprĭmo, pressi, pressum, ĕre 3 видавлювати, зображати, виражати, principātus, us m принципат, першість
відтворювати princeps, cĭpis перший, головний, кращий
fletus, us m плач proelior, ātus sum, āri 1 боротися
fleo, ēvi, ētum, ēre 2 плакати, оплакувати proelium, i n битва
fraus, fraudis f підступність, хитрість publĭce офіційно, публічно, відкрито
fructuōsus, a, um плодоносний quadrātus, a, um чотирикутний, квадратний
gens, gentis f рід, плем'я quadrŭpes, pĕdis чотириногий
ignōro, āvi, ātum, āre 1 не знати regio, ōnis f країна, область, край
imperātor, ōris m полководець, головнокомандувач, імператор sensus, ūs m почуття, відчуття, свідомість, розум, мислення, розуміння,
indĭco, āvi, ātum, āre 1 сказати, оголошувати, називати, вказувати, судження, сенс, значення, думка, поняття, душевний стан, образ думок,
визначати настрій
indīco, dixi, dictum, ĕre 3 оголошувати, наказувати servus, i m раб, слуга
ingens, entis величезний, великий, значний spirĭtus, us m дух, дихання, подих
interficio, fēci, fectum, ĕre 3 вбивати status, ūs m стан
jubeo, jussi, jussum, ēre 2 наказувати submitto, mīsi, missum, ĕre 3 знижувати, спадати, знижуватися; s.
longus, a, um довгий anĭmum впасти духом
magistrātus, us m магістрат, чиновник, державна посада sustŭli см. tollo
mandātum, i n доручення, наказ tollo, sustŭli, sublātum, ĕre 3 піднімати, усувати, нищити, припиняти
mando, āvi, ātum, āre 1 вручати, передавати, доручати taurus, i m бик
mane рано, вранці tempestas, ātis f буря, негода
natālis, e відноситься до народження trado, dĭdi, dĭtum, ĕre 3 передавати, повідомляти
ordĭno, āvi, ātum, āre 1 приводити в порядок, розподіляти, призначати tradūco, duxi, ductum, ĕre 3 переводити, переправляти
pars, partis f частина, сторона unā разом
parvum, i n невелика кількість, дрібниця varie по-різному, різноманітно
parvus, a, um малий, невеликий
permitto, mīsi, missum, ĕre 3 кидати, посилати, надавати, дозволяти
persōna, ae f маска, личина 
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі поезію, з кимось обговорює політичні події. Листи Плінія є незамінним
джерелом інформації про життя і устрій Римської імперії часів
ПЛІНІЙ МОЛОДШИЙ Доміціана, Траяна і Нерви.
(GAIUS PLINIUS CAECILIUS SECUNDUS) У своїх листах до Тациту Пліній розповідає про виверження Везувію
в 79 році, свідком якого він був. Він описує величезну хмару, що
Пліній Молодший (повне ім'я: Гай Пліній Цецилії секунд; лат. Gaius
Plinius Caecilius Secundus) (приблизно 61-113) - давньоримський піднялася над кратером вулкана, град з попелу і каменів і землетрус, що
політичний діяч і письменник, адвокат. призвів до цунамі. Пліній описує смерть свого дядька, який поспішив
Народився в 61 році в місті Комо в багатій родині. Батько займав досліджувати це явище природи. Спочатку він відправився туди з
важливу посаду в муніципалітеті, мати була сестрою Плінія Старшого - ескадрою, якою тоді командував, але потім зійшов на берег, де «від
відомого античного державного діяча і автора енциклопедичної густих випарів йому перехопило подих і закрило дихальне горло».
«Природній історії». Пліній рано втратив батька і був усиновлений своїм Десятий том листів Плінія містить його листування з імператором
дядьком, який дав йому чудову освіту. Також учителем Плінія був Траяном, з яким він перебував у довірчих відносинах. Пліній радиться з
Віргіній Руф, давньоримський військовий і політичний діяч, який кілька принцепсом у справах в Віфінії, повідомляє про факти корупції. Також в
разів відмовився від титулу імператора. листах Плінія Траяну міститься одне з найбільш ранніх згадок про
На початку 70-х років Пліній Молодший переїхав до Риму, де християн. Пліній розповідає про деякі християнські обряди, про те, з
навчався красномовству в риторскій школі. У віці 19 років вперше якою стійкістю християни відстоювали свою релігію і не бажали
зайнявся адвокатською діяльністю. почитати культ імператора. Пліній сумнівається, чи варто йому
Пліній добре зарекомендував себе і пройшов весь курс державних керуватися анонімними доносами для звинувачення християн, і питає
магістратур: він був призначений жерцем культу імператора, військовим поради у імператора. Траян виправдовує його підхід і радить не звертати
трибуном в Сирії, начальником кінноти, квестором, претором, уваги на доноси.
префектом військової скарбниці. Імператор Траян включив Плінія в коло У листах Плінія є згадки про опублікування його промов у справі
своїх наближених. Обіймав відповідальну посаду доглядача Тибру. До про спадщину, двох урочистих і декількох політичних (всього названо 15
останнього часу не залишав адвокатську практику і брав участь в судах у промов); наприклад, він виступив у справі про вимагання, за що ледь не
справах провінцій. Велику частину часу проводячи в Римі, Пліній не поплатився життям.
забував про жителів Комо, був патроном цього міста і жертвував багато З листів випливає, що судові промови Плінія при проголошенні були
грошей на його розвиток. На його кошти в Комо була побудована короткі, тому що і умови судового процесу і реальні теми промов
бібліотека. У 110 році Пліній був призначений імператорським легатом в виключали будь-яку розлогу і риторичну надмірність.
провінцію Вифиния з відповідальним завданням щодо викорінення
корупції, проте там раптово помер. Точна дата смерті Плінія і місце ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО ПЛІНІЯ
поховання невідомі. І ІНШІ БІБЛІОГРАФІЧНІ ПАМ'ЯТНИКИ
ЛИСТИ ПЛІНІЯ У 14 років Пліній написав свою першу трагедію (давньогрецькою
мовою). Багато уваги Пліній Молодший приділяв своїм віршам, які, за
Пліній опублікував 9 книг своїх листів. Всі вони дійшли до нашого
його запевненням, сучасниками цінувалися так само високо, як і поезія
часу, і є зразками епістолярного жанру. Листи адресовані різним людям:
Тацита, однак не збереглися до нашого часу.
з ким-то Пліній ділиться повсякденними турботами, з ким-то міркує про
Пліній був чудовим оратором. У своїх листах він багато уваги час, хоча все залишалося як ніби як і раніше, консули (тепер вже не
приділяє нюансам ораторського мистецтва. У його творах помітно обрані, а призначені), зверталися не до багатолюдних зборів форуму, а
наслідування Цицерону. Численні судові промови Плінія видавалися і говорили перед імператором в сенаті, який утратив свою суверенність і
користувалися популярністю, в тому числі обвинувальна промова проти повністю залежить від імператора - вищої адміністративної інстанції.
іспанського намісника Бебія Маси, однак до нас дійшов тільки Члени сенату, наділені почесною, але безправною тепер посадою,
«Панегірик імператору Траяну» - хвалебна мова, яку Пліній сказав після дякували уі давали йому поради, або «вмовляння» з економічних питань.
свого обрання консулом. У ній Пліній оповідає про нововведення Траяна Таким чином, panegyricus, спочатку значущий «всенародна мова» на
в області законів, торгівлі, військової дисципліни і правосуддя. політичну тему хвалебного змісту, втратив це своє значення. В
Незважаючи на явну лестощі (такі хвалебні промови були обов'язкові імператорському Римі мета панегіриста зводилася майже виключно до
при входженні в даровану імператором посаду), Пліній, в цілому, дякування імператору, до наділення його такими рисами чесноти, які
об'єктивно оцінює правління Траяна. У своїх листах він називає його йому хотілося в ньому бачити, але якими той насправді міг і не володіти.
«найкращим принцепсом» (optimus princeps).
Бажане видавалося панегіристами за дійсність; його уява, за допомогою
Пліній Молодший почав свою ораторську діяльність зовсім
багатого запасу риторичних прикрас, створювала ідеалізований образ
молодим, дев'ятнадцятирічним юнаком, виступаючи в суді з
правителя. Словесні ефекти висувалися тут на перший план - не стільки
обвинувальними і захисними промовами в цивільних процесах. На жаль,
зображення монарха, скільки його возвеличення і всіляке прославляння.
мови ці до нас не дійшли. Пліній залишався вірним своїй професії
Такою є і мова Плінія, звана їм самим не панегіриком, a gratiarum actio.
судового оратора до кінця життя, поєднуючи її з адміністративними
У цій промові відбився світогляд Плінія - типового для свого часу
обов'язками державного діяча. Як представник привілейованих верств
римського рабовласницького суспільства Пліній у своїй ораторській ліберального рабовласника.
діяльності відбивав інтереси саме цих шарів. Незвичайна концентрація риторичних прикрас, характерна для
Згодом промову, виголошену в суді (actio), Пліній готував до панегірика, надає йому особливу урочистість, цілком виправдану в
видання, і вона, побудована вже за іншим принципом, інакше і похвальному слові. Проте нестримний потік антитез, сентенцій і інших
називалася - oratio. У процесі підготовки промови для рецитацій і стилістичних засобів роблять мову пишномовною: антитези часом
видання Пліпій переглядав її, виправляв, ретельно обробляв стилістично, надумані, надмірна кількість перифрастичних оборотів однієї і тієї ж
відповідно до вимог літературної мови і правилами ораторського думки утомлива і часом недоречна, патетичні вигуки і риторичні питання
мистецтва і, крім того, на догоду смакам сучасників. У ряді листів він занадто часті.
говорить про свою манеру розширювати мова після її проголошення. Втім, для нас важлива не стільки естетична оцінка мови Плінія,
Зі слів Плінія можна зробити висновок, що він пишався своїм скільки характеристика його як певного етапу в складному і
ораторським мистецтвом, успіхом своїх промов у публіки, особливо у суперечливому процесі боротьби літературних стилів на шляху розвитку
молодих людей, яким він служив зразком. До опублікування мови Пліній художньої прози. Ваблений різнорідними тенденціями свого століття,
поширював її серед друзів, розраховуючи на їх компетентну і всебічну Пліній, сам перейнятий недоліками сучасної літератури, відтворює ті
критику. самі помилки, які критикує. Його стилю притаманна схильність до
Плінія вважають засновником жанру панегірика (хвалебної поетизації, посилене використання супутніх поезії фігур, любов до
промови) в Римі. У Плінія, в порівнянні з перерахованими творами, сентенційної і антитетичної мови.
похвала імператору вперше стала основою сюжету всієї промови. У його
Дайте відповіді на наступні питання: Крім вказаних у вправах, наведемо деякі найбільш відомі афоризми
1. Хто такий Пліній Молодший? з Біблії.
2. Що ви знаєте про життя Плінія? Ad patres. До праотців (на той світ) [Друга книга царів, 22:20].
3. Дайте характеристику листів Плінія. Beati pauperes spiritu, quoniam ipsorum est regnum caelorum.
4. Розповість про ораторське мистецтво Плінія. Блаженні вбогі духом, бо їм належить царство небесне [Євангеліє
5. Що таке пенегірік? від св. Матвія, 5:3].
6. Які риси властиві панегіріку? Beatus, qui retribuet tibi retributionem tuam, quam retribuisti nobis.
7. У чому для нас важна діяльність Плінія на шляху розвитку Блажен, хто віддасть тобі за те, що ти нам заподіяла! (псалмопевец
художньої прози. звертається до "нечестивої дочки Вавилону") [Книга псалмів, 136.8]
De profundis. З глибин (душі). [Книга псалмів, 130:1].
 De terra est, de terrae test, de terrae ebes libertes. Із землі походиш, від
землі харчуєшся, в землю повернешся. [Перша книга Мойсеева: Буття,
1:27, 29; Книга Екклезіястова, 12:7]
Digitus dei est hic! Це перст Божий! (таке приречення, така доля). [Друга
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови книга Мойсеєва: Вихід, 8:19].
Dixi et anĭmam levāvi. Сказав - і полегшив душу. [Книга пророка
Єзекіїля, 33:9].
ЛАТИНСЬКІ КРИЛАТІ ВИРАЗИ Egestatem operata est manus remissa. Лінива рука до убозтва веде.
БІБЛІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ [Книга приказок Соломонових, 10:4].
Eritus sicut dei, scientes bonum et malum. І ви будете, як боги, що
Переклади Біблії на латинську мову почали здійснюватися з II - III знають добро і зло. [Перша книга Мойсеева: Буття, 3:5; Друга книга
ст. н.е. (так звані старолатинські версії); з 2-й пол. IV ст. виникає Мойсеєва: Вихід, 14: 12-14].
необхідність в єдиному виправленому тексті. Таку роботу виконує Et conflabunt gladios suos in vomeres. І перекують мечі свої на орала ...
Ієронім, письменник і богослов. Він редагує тексти Писання, а деякі [Друга книга Мойсеєва: Вихід, 2:4].
біблійні книги переводить безпосередньо з староєврейського оригіналу. Et fu niculus triplex non cito rumpitur. І нитка, потрійна, не скоро
У XIII в. текст Ієроніма отримує назву vulgata (тобто загальновживана), а порветься. [Книга Екклезіястова, 4:12].
в 1546 році він визнається богонатхненним і точним, при цьому Et tollat crucem suam. І хай візьме свого хреста. [Євангеліє від св.
забороняється користуватися іншими латинськими перекладами. Текст, Матвія, 16:24]
який прийнятий в католицькій церкві - це виправлена редакція тексту Fiat lux! Хай буде світло (І сказав Бог: хай буде світло. І стало світло.
Ієроніма, випущена в 1592 р. з благословення папи Климента VIII. В розширеному сенсі - про грандіозні звершення). [Перша книга
Біблійні вирази з тексту «Вульгати» неодноразово зустрічаються в Мойсеєва: Буття, 1:3]
творах богословів західної церкви, а також письменників Середньовіччя і Gaudium magnum nuntio vobis. Велику радість сьогодні представив
Нового часу. вам. («І сказав їм ангел: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка
буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель,
Який є Христос Господь». Цією формулою в Римі оголошується про Caesar non supra grammaticos.
обрання нового папи). [Євангеліє від св. Луки, 2.10-11]. Цезар не вище граматик.
Gloria in excelsis Deo! Слава в вишніх Богу! [Євангеліє від св. Луки, (Светоній)
2.14 - славослів'я, виголошує ангелами при народженні Ісуса Христа].
Hodie Caesar, cras nihil. Сьогодні Цезар, завтра - ніщо. [Книга
Сираха, 10:10].
Тема 14
Mala autem arbor fructus malos facit. Дерево зла родить лихі плоди.
 Plusquamperfectum indicatīvi actīvi (Давноминулий час
[Євангеліє від св. Матвія, 7:17].
доконаного виду дійсного способу активного стану).
Margaritas ante porcos (mittěre). Метати бісер перед свинями. («Не  Futurum II indicatīvi actīvi (майбутній час доконаного виду
давайте святиню псам; і не мечите перлин перед свиньми, щоб не дійсного способу активного стану).
попруть їх ногами і, обернувшись, щоб не розірвуть вас»). [Євангеліє  Публій Корнелій Тацит (Publius Cornelius Tacitus).
від св. Матвія, 7:6].  Афоризми, цитати, крилаті вислови біблійного походження
Medice, cura te ipsum. Лікар, зціли себе сам. [Євангеліє від св. Луки, (продовження).
4:17].
Mihi vindicta, ego retribuam. Мені помста належить, і аз воздам. [П’ята
книга Мойсеєва; Послання св. Апостола Павла до римлян, 12:19]. І. Граматика
Multas curas sequuntur somnia. Сновидіння наступає через велику
роботу. [Книга Екклезіястова, 5:2]. Plusquamperfectum indicatīvi actīvi - давноминулий час
Multi sunt vocati, pauc! Vero electi. Багато званих, але мало обраних. доконаного виду дійсного способу активного стану відповідає на
[Євангеліє від св. Матвія, 20:16, 22:14]. питання "що робив?", "що зробив?" та позначає дію, яка сталася
раніше іншої дії в минулому або яка сталося давно. Перекладається
Переведіть наступні Біблейські вирази на латинську мову: минулим часом.
Багато званих, але мало обраних. Блаженні вбогі духом, бо їм Утворюється шляхом додавання до основи perfectum суфікса -
належить царство небесне. Велику радість сьогодні представив вам. ĕrā- і особових закінчень активного стану (в 1 sg. закінчення -m).
Дерево зла родить лихі плоди. До праотців. З глибин. І ви будете, як
боги, що знають добро і зло. І перекують мечі свої на орала. І хай 1 amo, amāvi, 2 video, vidi, 3 scribo, scripsi, 4 audio, audīvi,
візьме свого хреста. Із землі походиш, від землі харчуєшся, в землю amātum, amāre visum,vidēre scriptum, scribĕre audītum, audīre
любити бачити писати слухати
повернешся. Лікар, зціли себе сам. Лінива рука до убозтва веде. Мені
1 amav-ĕra-m vid-ĕra-m scrips-ĕra-m audiv-ĕra-m
помста належить, і аз воздам. Метати бісер перед свинями. Сказав - і sg. 2 amav-ĕra-s vid-ĕra-s scrips-ĕra-s audiv-ĕra-s
полегшив душу. Слава в вишніх Богу! Сновидіння наступає через 3 amav-ĕra-t vid-ĕra-t scrips-ĕra-t audiv-ĕra-t
велику роботу. Сьогодні Цезар, завтра - ніщо. Хай буде світло. Це 1 amav-erā-mus vid-erā-mus scrips-erā-mus audiv-erā-mus
перст Божий! pl. 2 amav-erā-tis vid-erā-tis scrips-erā-tis audiv-erā-tis
3 amavĕra-nt vid-ĕra-nt scrips-ĕra-nt audiv-ĕra-nt

Plusquamperfectum indicatīvi неправильних дієслів

Завдання
Sum бути Possum могти Eo йти
1 fuĕram potuĕram iĕram 1)Подайте основні форми дієслів:
sg. 2 fuĕras potuĕras iĕras crediderāmus, responsĕrat, momorderātis, venĕram, petivĕrant.
3 fuĕrat potuĕrat iĕrat 2)Провідміняйте в Plusquamperfectum indicatīvi actīvi дієслова:
1 fuerāmus potuerāmus ierāmus alo, alui, alĭtum, ĕre – годувати, augeo, auxi, auctum, ēre – збільшувати,
pl. 2 fuerātis potuerātis ierātis facio, feci, factum, ĕre – робити, labōro, āvi, ātum, āre – працювати, reperio,
3 fuĕrant potuĕrant iĕrant
reppĕri, repertum, īre – знаходити.
3)Визначте та перекладіть дієслівні форми:
Futurum II indicatīvi actīvi - майбутній час доконаного виду
vicĕrat, defenderāmus, solvĕram, egerātis, laboravĕrant, fuĕras.
дійсного способу активного стану відповідає на питання "що
4) Пpоспрягайте в Perfectum, Plusquamperfectum, Futūrum II ind.
зроблю?", "що буду робити?" та позначає дію, яке трапиться раніше
аct. дієслова: mitto, misi, missum, ĕre посилати; continuo, āvi, ātum,
іншої дії в майбутньому. Перекладається майбутнім часом.
āre з'єднувати
Утворюється шляхом додавання до основи perfectum суфікса -ĕr-
5) Визначте форму дієслів і перекладіть на рідну мову: fuistis, potuistis,
(в 1 sg.) або -ĕrĭ- (в інших формах) і особових закінчень активного
misi, respondi, misērunt, expugnavērunt, putavĕrat, conscripsĕrat, scripsĭmus,
стану (в 1 sg. закінчення -o).
potuerĭmus, collocavĕrint, interfuĕrint, tulērunt, tulĕrant, prodit, voluisti,
voluĕras.
1 2 3 4
1 amav-ĕr-o vid-ĕr-o scrips-ĕr-o audiv-ĕr-o 6)Прочитайте і перекладіть речення, вкажіть словникові форми і
sg. 2 amav-ĕri-s vid-ĕri-s scrips-ĕri-s audiv-ĕri-s зробіть граматичний розбір кожного слова.
3 amav-ĕri-t vid-ĕri-t scrips-ĕri-t audiv-ĕri-t a) Ad vos pater me misĕrat. Alexander Magnus Thebas delēvit, quae diu
1 amav-erĭ-mus vid-erĭ-mus scrips-erĭ-mus audiv-erĭ-mus floruĕrant. Ante ejus victoriam nemo eum regem bonum appellavĕrat.
pl. 2 amav-erĭ-tis vid-erĭ-tis scrips-erĭ-tis audiv-erĭ-tis Appellaverantne Caesărem regem ante ejus mortem? Ariovistus, rex
3 amav-ĕri-nt vid-ĕri-nt scrips-ĕri-nt audiv-ĕri-nt Germanōrum, tertiam partem agri Sequanōrum occupavĕrat. Proserpĭnam,
filiam Jovis et Cerĕri, Pluto uxōrem duxĕrat.
Futurum II indicatīvi неправильних дієслів b) Bello longo patriam servavĕrant. Caesar ei munitiōni, quam fecĕrat,
Titum Labiēnum legatum praefēcit. Caesar in campo novas legiōnes, quas in
Sum бути Possum могти Eo йти Galliā conscripsĕrat, instruxit. Caesar omnĭbus, qui arma tulĕrant, vitam
concessit. Caesar pontem, quem in Rheno fecĕrat, paulo post rescĭdit. Causa
1 fuĕro potuĕro iĕro
belli fuit, quod Romāni agrum Sabīnum ferro ignique vastavĕrant. Cum
sg. 2 fuĕris potuĕ iĕris Tullius rure rediĕrit, mittam eum ad te. Dolōrem, si non potuĕro frangĕre,
3 fuĕrit potuĕ iĕ occultābo. Germāni nonnullis annis ante Romānos Galliam intravĕrant et
1 fuerĭmus potuerĭmus ierĭmus occupavĕrant. Haec tolerāre potuĕrat.
pl. 2 fuerĭtis potuerĭtis ierĭtis c) Horatio Coclĭti, quod insigni fortitudĭne Romam servavĕrat, cives grati
3 fuĕrint potuĕrint iĕrint aeneam statuam collocavērunt. Hunc timuērunt; illos terruĕrat. In adulescentiā
remedia nostrārum culpārum vidēre non potuerāmus. In Asiā Caesar numquam
vivĕre potuĕrat. In temporĭbus antīquis medĭci invenĕrant remedia multōrum
morbōrum. Medĭci ejus ad eum cucurrērunt, sed mors eum superavĕrat. Qui non laborat, non manducet. Хто не працює, той не їсть. (2 Сол 3:10).
Medĭci Graeci multa de corpŏris humāni morbis scripsĕrant. Neque patrem Sol lucet omnibus. Сонце світить для всіх.
tuum vidĕras, neque matrem. Vivere est militare. Жити - значить боротися (Девіз Сенеки, "Моральні
d) Proserpĭnam, filiam Jovis et Cerĕris, Pluto uxōrem duxĕrat. Respondēbo листи до Луцилія").
tibi, sed non ante, quam tu ipse mihi respondĕris. Romāni Gallos, qui in 8) Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки та
Italiam irrupĕrant, cecidērunt. Senŏnes Galli ad Clusium venērunt legiōnem крилаті вирази:
Romānam castrăque oppugnatūri. Sententiam mutabĭtis, si omnia audiverĭtis.
Жити значить боротися. І в казці є частка правди. Хто не працює, той
Si agrum non aravĕris, fruges frustra expectābis. Si te rogavĕro alĭquid, nonne
не їсть. Місце найменшого опору. Багато що, але не багато. Моя вина, моя
respondēbis? Sine libertāte haec facĕre non potuĕrant. Sine virtutĭbus nihil
найбільша вина. На перший погляд. Надіюсь на краще. Написане
facĕre potuerĭmus.
залишається. Ніхто не може знати всього. Ніхто не народжується вченим.
e) Talem habebĭmus fructum, qualis fuĕrit labor. Themistŏcles restituit
Звертатися до джерел, до оригіналів. Від початку до кінця (Горацій).
muros, quos Persae delevĕrant. Tu heri ad me venīri promisĕras, sed non
Поетами народжуються, ораторами робляться. Перш за все - жити
venīsti. Ubi alĭquid audivĕro, scribam ad te. Vanam gloriam qui sprevĕrit,
(життя). Свій будинок - найкращий. Скільки ми ще не знаємо! Слава
habēbit veram. Vetĕres Romāni ante Caesărem vix nomen Britanniae
переможцям. Сміхом виправляти звичаї. Сонце світить для всіх.
cognovĕrant. Vi irae hic rex illos popŭlos superavĕrit. Virtūtem magnam
patientiae in ejus morĭbus vidēre potuerāmus. Vitam patris servavĕrit.
Нові слова
aenigma, ătis n загадка
A prima facie. На перший погляд. Aenēas, ae m Еней
Ab ovo usque ad mala. Від яйця до яблук (Горацій), тобто від початку до Alexander, dri m Aлександр; A. Magnus A. Bеликий, цар Македонії
кінця [у римлян обід починався з яєць, кінчався яблуками] alĭquis, aliquid хто-небудь, що-небудь, будь-який, деякий
Ad fontes. Звертатися до джерел, до оригіналів appello, pŭli, pulsum, ĕre 3 приганяти, причалювати
Castigare ridendo mores. Сміхом виправляти звичаї. ara, ae f вівтар
Domus propria - domus optĭma. Свій будинок - найкращий. Ariovistus, i m Ариовист, цар германського племені свевов
Et fabula partem veri habet. І в казці є частка правди. armo, āvi, ātum, āre 1 озброювати
Gloria victoribus. Слава переможцям. binus, a, um двоякий, двоїстий
Littera scripta manet. Написане залишається. Caesar, ăris m Цезар, римський полководець і політичний діяч
Locus minoris resistentiae. Місце найменшого опору. castra, ōrum n pl. t. табір; castra ponĕre розбити табір
Mea culpa, mea maxima culpa. Моя вина, моя найбільша вина. cedo, cessi, cessum, ĕre 3 йти, поступатися
Meliora spero. Надіюсь на краще. Ceres, ĕris f Церера, богиня землеробства
Multum, nоn multa. Багато чого, але не багато. cerno, crevi, cretum, ĕre 3 помічати, розрізняти, впізнавати, вирішувати
Nascuntur poetae, fiunt oratores. Поетами народжуються, ораторами cluso = clauso див. claudo
робляться. claudo, clausi, clausum, ĕre 3 замикати, закривати, укладати
Nemo nascitur doctus. Ніхто не народжується вченим. collŏco, āvi, ātum, āre 1 розміщувати, розташовувати
Nemo omnia potest scire. Ніхто не може знати всього. concēdo, cessi, cessum, ĕre 3 йти, поступатися, дозволяти, надавати
Primum vivere. Перш за все - жити (життя). conscribo, scripsi, scriptum, ĕre 3 записувати, набирати, формувати,
Quantum est quod nescimus! Скільки ми ще не знаємо! виробляти перепис; patres conscripti сенатори
(Девіз голландського бібліотекаря Гейнзіуса, XVII століття)
delibĕro, āvi, ātum, āre 1 обговорювати, обмірковувати, міркувати, medicīna, ae f медицина

запитувати, вирішувати, визначати misceo, miscui, mixtum, ēre 2 змішувати, поєднувати
delecto, āvi, ātum, āre 1 розважати, тішити, захоплювати miseria, ae f горе, біда, нещастя
diu довго morior, mortuus sum, mori 3 вмирати
expectatio, ōnis f очікування, передбачення, інтерес moror, ātus sum, āri 1 перебувати, залишатися (на скільки - acc.)
fortitūdo, ĭnis f сила, хоробрість mortālis, e смертний
frango, fregi, fractum, ĕre 3 ламати, розривати mortĭfer, fĕra, fĕrum смертоносний, смертельний
frugĭfer, ĕra, ĕrum родючий, плодоносний mortuus, a, um мертвий
frustra марно, даремно mos, moris m характер, звичай
Gallia, ae f Галлія munio, īvi, ītum, īre 4 зміцнювати
Germania, ae f Німеччина munītio ōnis f зміцнення
Germanĭcus, a, um німецький nonne хіба не
germānus, a, um рідної nonnullus, a, um деякий
Germānus, i m німець nonnumquam іноді, часом
Graece по-грецьки novem дев'ять
Graecia, ae f Греція numquam ніколи
Graecus, a, um грецький occŭpo, āvi, ātum, āre 1 займати, захоплювати
Graecus, i m грек partim частково, частиною
gratiam agĕre дякувати patientia, ae f терплячість, терпіння, витримка, стійкість, поступливість,
habĭtus, us m зовнішність, одяг, спосіб життя поблажливість, байдужість, млявість, покірність, підпорядкування
Horatius, i m 1. Горацій, римський поет; 2. Горацій, один з братів patrius, a, um батьківський, спадковий
humanĭtas, ātis f людинолюбство, освіченість, духовна культура paulo ненабагато
ignicŭlus, i m вогник Pluto, ōnis m Плутон, бог підземного царства
ignis, is m вогонь pons, pontis m міст
in (куди? +acc., де? +abl.) 1) +acc. в, на, відносно, проти; 2) +abl. в, на popŭlor, ātus sum, ārе 1 спустошувати, розоряти
insigne, is n знак, ознака, відзнака potio, ōnis f питво, напій
insignis, e видатний, чудовий potius швидше, краще
instruo, struxi, structum, ĕre 3 споруджувати, влаштовувати, постачати, praefĕro, tŭli, lātum, ferre виставляти вперед, надавати перевагу,
оснащувати показувати
intro, āvi, ātum, āre 1 входити praeficio, fēcī, fectum, ĕre 3 ставити над, на чолі
invenio, vēni, ventum, īre 4 знаходити, винаходити praefor, fātus sum, āri 1 вимовляти вступне слово, робити вступ,
irrumpo, rūpi, ruptum, ĕre 3 вриватися, порушувати, заважати випереджати
labor, lapsus sum, ĕre 3 ковзати, котитися Proserpĭna, ae f Прозерпіна, богиня підземного царства
labor, ōris m праця, труднощі qualis, e який (за якістю)
legatio, ōnis f посольство quamvis хоча, як би не
legātus, i m посол, легат quisquam, quidquam хтось
legio, ōnis f легіон quisque, quaeque, quidque (quodque) кожен
longitūdo, ĭnis f довжина, протяжність, тривалість quisquis, quidquid хто б не, що б не
quivis, quaevis, quidvis всякий, будь-який ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі
quo куди, де, щоб
quondam колись
redĭgo, ēgi, actum, ĕre 3 гнати назад, звертати, повертати, віддавати ПУБЛІЙ КОРНЕЛІЙ ТАЦИТ
regius, a, um царський
rescindo, scĭdi, scisum, ĕre 3 розривати, руйнувати, знищувати (PUBLIUS CORNELIUS TACITUS)
respondeo, spondi, sponsum, ēre 2 відповідати
restituo, stitui, stitūtum, ĕre 3 відновлювати, повертати Публій (або Гай) Корнелій Тацит (лат. Publius Cornelius Tacitus, або
resto, stĭti, stĭtum, ārе 1 залишатися, вціліти Gaius Cornelius Tacitus; сер. 50-х – бл. 120 р.) - давньоримський історик,
Rhenus, i m Pейн один з найвідоміших письменників античності, автор трьох невеликих
rupes, is f скеля, ущелина творів («Агрікола», «Германія», «Діалог про ораторів») і двох великих
rursus тому, назад, знову історичних праць («Історія» і «Аннали»).
Sabīnus, a, um Сабінські Найбільший римський історик, Корнелій Тацит був також видатним
scriptor, ōris m письменник судовим адвокатом і користувався славою талановитого оратора. Пліній
sequestro, āvi, ātum, āre 1 відокремлювати, відкидати Молодший визнавав його своїм учителем і зразком, у якого вчилися
sequor, cūtus sum, sequi 3 слідувати, переслідувати мистецтву красномовства, чиїм словам було притаманна урочиста
serus, a, um пізній гідність і величавість.
sprevi см. sperno Цілком зрозуміло, що такий оратор не міг залишатися байдужим до
sperno, sprevi, spretum, ĕre 3 відкидати, зневажати
долі римського красномовства, до питань його теорії і практики. До
statura, ae f зростання, величина
talis, e такий (за якістю) голосів письменників I в. н. е., які визнають спад красномовства в
terror, ōris m страх, жах післяреспубліканскій період, приєднався і його голос. Однак,
terreo, rui, rĭtum, ēre 2 лякати усвідомлюючи занепад красномовства і оцінюючи його причини, Тацит
tero, trivi, tritum, ĕre 3 терти, зношувати, винищувати був, мабуть, єдиним, хто в той же час висловив думку про те, що цей
Thebae, ārum f Фіви, місто в Греції занепад сприяв створенню «нового стилю», який він і спробував згодом
Themistŏcles, is m Фемістокл втілити в своїх історичних творах. В результаті пошуку нових форм для
timor, ōris m страх нового змісту, багато в чому відступаючи від норм цицеронівський
Titus, i m Тит латині, він створив власний, виразний і динамічний, неповторний
Ubii, ōrum m убії, германське плем'я тацитовскій стиль, в якому витонченість класичної мови віртуозно
vanus, a, um порожній, ненадійний, даремний поєднувалася зі сміливістю і витонченістю нового стилю.
vasto, āvi, ātum, āre 1 спустошувати, розоряти Літературна діяльність. До кінця I століття в Римі склалася багата
vastus, a, um пустельний, покинутий, величезний історична традиція. До цього часу було написано чимало творів, що
venēnum, i n зілля, отрута
описують історію Риму від його заснування, минуле римських провінцій,
venia, ae f прощення, милість, поблажливість
значна частина яких раніше була самостійними державами. Існували й
victor, ōris m переможець
vigilia, ae f неспання, нічна варта докладні роботи про окремі війнах або про невеликі періодах часу.
vigor, ōris m життєва сила, фортеця, свіжість, жвавість, енергія Зазвичай історія вважалася різновидом ораторського мистецтва.
vix ледь
Але в цілому за часів Тацита історіографія перебувала в занепаді. («Dialogus de oratoribus»). До кінця життя історик зайнявся написанням
По-перше, встановлення принципату розділило істориків на дві групи – праці «Аннали» («Annales»; попередньою назвою було «Ab excessu divi
тих, що підтримували імперію і тих, що знаходилися в опозиції до неї Augusti» - «Від смерті божественного Августа») про події, що
або до правлячого імператора. Автори першої категорії намагалися не передували описаним в «Історії» (тобто 14-68 роки).
зачіпати події останніх десятиліть, обмежуватися окремими епізодами «Діалог про ораторів». В основі цього твору лежить сюжет про
або описувати недавні події, прославляючи чинного імператора і бесіду кількох відомих в Римі ораторів про своє ремесло і його скромне
слідуючи офіціозної версії подій кінця I століття до н. е. - I століття н. е. місце в суспільному житті. Цей ранній белетристичний шедевр Тацита
По-друге, авторам, які писали про сучасні події, стало складніше шукати виявився цілком гідним його подальших історичних творів. У ньому вже
джерела - багато очевидців важливих подій (палацові перевороти, змови, виразно проявилося розуміння їм безперервності історичного процесу,
придворні інтриги) було знищено або вислано з Риму, а найважливіші вміння діалектично підходити до оцінки історичних і літературних явищ,
документи стали зберігатися при дворі імператора, куди мали доступ всебічно досліджувати їх, враховуючи всі «за» і «проти».
лише деякі. Для історії ораторського мистецтва цінним в «Діалозі» є всебічне
У «Діалозі про оратора» Тацит озвучує поширену думку, що є дослідження причин занепаду красномовства, пояснення кризи не тільки
небажаною публікація творів, які можуть бути витлумачені як і не стільки морально-педагогічними факторами - моральною
прихований випад проти імператорської влади. Крім того, потенційні деградацією римлян і культивуванням риторики, - скільки політичними;
історики почали піддаватися тиску і через прагнення розкрити закулісне красномовство ставиться в зв'язок з формою державного устрою:
життя сенату і придворних імператора. Таким чином, написання республіканський лад з його політичною свободою стимулює розквіт
історичних творів стало пов'язане з різними труднощами. З цих причин красномовства, монархічний веде до його згасання.
порівняно нейтрального твору, який би детально описував правління Незважаючи на очевидний вплив з боку попередників, латинська
перших римських імператорів, до кінця I століття так і не з'явилося. За мова Тацита дуже самобутня. Манера його мови, часто продумана для
написання такої роботи взявся Тацит. нарочного ускладнення сприйняття, контрастувала зі стилем творів
Спершу Тацит написав біографію свого тестя Агріколи («De vita більшості сучасників. Через це Тацит вважається дуже складним для
Iulii Agricolae» - «Про життя Юлія Агріколи»), де в тому числі зібрав читання автором.
воєдино чимало географічних і етнографічних подробиць про життя Твори Тацита написані з використанням різної стилістики.
британських племен. «Агрікола» являє собою в стилістичному відношенні твір, в якому є ряд
Трохи пізніше в окремому творі «Германія» («De origine et situ недоробок. «Германія» написана в стилі, який називається філологами
Germanorum» - «Про походження і розташування німців») Тацит описав науковим, але з рисами «нового стилю». В цьому творі історик барвисто
небезпечних північних сусідів Римської імперії - германські племена. (але не завжди точно) описує військові дії, а також застосовує характерні
Твір є вкрай цінним джерелом з історії давніх германців. Завдяки для «нового стилю» конструкції - антитези, паралелізми, короткі
наявності позитивних характеристик давніх германців цей твір пропозиції, відточені сентенції та інші.
використовувався ідеологами німецького націоналізму і справив великий Окремо від інших робіт історика в стилістичному відношенні стоїть
вплив на розвиток німецького національного руху. «Діалог про ораторів». Через сильний контраст з іншими творами
«Агрікола» та «Германія» перегукуються із загальною ідейною філологи нерідко припускали, що автором твору є не Тацит. В даний час
спрямованістю пізніх робіт історика. Після їх завершення Тацит почав стилістичні відмінності списуються на зовсім інший жанр твору, а
написання масштабного твору - «Історії» («Historiae»). Під час її завдяки здатності писати в різній манері Тацит визнається майстром
створення їм був також опублікований невеликий «Діалог про ораторів»
латинської прози. Дві головні роботи історика, «Історія» і «Аннали», монархічної епох. Усередині кожного року Тацит не слідує строгої
написані в стилі, який найбільш близький до творів Саллюстія, який хронології, а викладає події в певному порядку: внутрішні справи -
також, як і Тацит, розчарувався в політичній системі свого часу. Більш зовнішня політика - повернення до внутрішньої політики. Крім того,
сильні переживання в порівнянні з попередником змусили його зайняти деякі дослідники припускають, що його книги були згруповані групами
ще більш песимістичну позицію, і тому твори Тацита стилізовані під по шість (так звані гексади - «Шестікніжія»). Ці групи, ймовірно,
трагедію. витримувалися в одному розумінні та присвячувалися розкриттю однієї
Особливості мови. Тацит, слідуючи традиції і ідеалізуючи минуле, глобальної теми.
нерідко застосовує архаїзми. Найбільш чітко все риси специфічного Завдяки таланту письменника, глибокому аналізу джерел і
мови Тацита простежуються в «Анналах». Еволюція його стилю розкриттю психології дійових осіб Тацит нерідко вважається
відбилася і на виборі ним лексики. Так, в останніх книгах «Анналів» найбільшим з римських істориків. У Новий час його твори стали
вкрай рідко зустрічаються слова, що використовувалися в більш ранніх популярними в Європі і вплинули на розвиток історичної та політичної
творах для позначення добрих намірів і позитивних якостей людей - думки.
pietas (благочестя, справедливість), providentia (передбачення,
передбачливість, дбайливість), felicitas (чесність, родючість). У всіх Дайте відповіді на наступні питання:
своїх творах він намагається уникати просторічних, загальноприйнятих і 1. Хто такий Публій Корнелій Тацит? Дайте стислу характеристику
технічних слів і замінювати їх більш рідкісними аналогами; замість того, Тацита як історика та красномовця.
щоб сказати «за допомогою лопат і кирок» він пише «за допомогою чого 2. Яке місце займала історіографія як наука за часів Тацита? Чому?
виноситься земля і вирізається дерен». Іноді Тацит вдається до допомоги 3. Про що йдеться у «Діалозі про ораторів» Тацита?
не надто поширених виразів, зокрема інший порядок слів: наприклад, 4. Дайте характеристику твора «De vita Iulii Agricolae» («Про життя
замість звичайного senatus consultum (рішення сенату) він іноді вживає Юлія Агріколи»).
consultum senatus (сенату рішення;), senatus decretum (декрет сенату), 5. Дайте характеристику творів «De origine et situ Germanorum» («Про
decretum senatus (сенату декрет). Тацит нерідко застосовує поетізми походження і розташування німців»)
(слова, які зазвичай використовуються в певному значенні в поезії). 6. Чому присвячені праці «Історії» («Historiae»), «Аннали»
Серед найбільш часто використовуваних Архаїзація мови в («Annales»)?
«Анналах» - більш часте вживання дієслова reor замість звичайного puto 7. Дайте характеристику стилістиці творів Тацита.
(обидва слова - синоніми, і позначають «я думаю», «я вважаю», «я 8. Назвіть особливості мови творів Тацита.
вважаю»). Інші часті застарілі слова - claritudo замість claritas (слава, 9. У чому полягали особливості компонування Тацитом матеріалу?
шана, натность), luxus замість luxuria (розкіш), maestitia замість 10. Якою була роль творів Тацита у розвитку історичної та політичної
maeror (смуток, печаль), servitium замість servitus (рабство, неволя). думки?
Замість звичайного senatores (сенатори) історик часто вживає patres
(батьки). 
Особливості стилю Тацита не обмежуються специфічною мовою;
історик дотримувався певних правил компонування матеріалу. Він
дотримувався римської традиції викладу подій по роках, з початком
опису подій кожного року назвою консулів. Завзяте дотримання такої
традиції було покликане підкреслити протиставлення республіканської і
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Quae enim seminaverit homo, haec et metet. Що посіє людина, те й
пожне. [Послання св. Апостола Павла до галатів, 6:7].
ЛАТИНСЬКІ КРИЛАТІ ВИРАЗИ БІБЛІЙНОГО Quaerite et invenietis. Шукайте і знайдете [Євангеліє від св. Матвія, 7:7;
ПОХОДЖЕННЯ (продовження) Євангеліє від св. Луки, 11:9]].
Qui diligit pecuniam, pecunia non implebitur. Хто любить срібло, той не
Ne temere quid loquaris. Не квапся своїми устами. [Книга насититься сріблом. [Книга Екклезіястова, 5:9]
Екклезіястова, 5:1] Qui fodit foveam, incidet in eam. Хто яму копає, той в неї впаде. [Книга
Nomen est legio. Ім'я їм легіон. (Коли Ісус запитав біснуватого: "Як тобі Псалмів, 7:16; Книга Приказок Соломонових, 26:27].
ім'я?", той відповів: "Легіон", маючі на увазі, що багато бісів увійшло в Qui habet aures audiendi, audiat. Хто має вуха, щоб слухати, нехай
нього. В Євангелії слово "легіон" вжито у значенні величезної кількості, почує. [Євангеліє від св. Матвія, 11:15]
безлічі; з цим же значенням вираз став крилатим). [Євангеліє від св. Qui sine peccato est vestrum, primus in illam lapidem mittat. Хто з вас
Луки, 8:З0; Євангеліє від св. Марка, 5:9]. без гріха, нехай першим кине в неї камінь. [Єв. від св. Іоанна, 8:7].
Non enim est aliquid absconditum, nisi ut manifestitur, nec factum est Quid est veritas? Що є істина? (Запитання, з яким звернувся
occultum, nisi ut in palam veniat. Бо немає нічого захованого, що не Понтій Пілат до Ісуса) [Єв. від св. Іоанна, 18:38].
виявиться; і нічого немає таємного, що не вийшло б назовні. [Євангеліє Quidquid latet apparebit. Все таємне стає явним [Євангеліє від св.
від св. Марка, 4:22]. Марка, 4:22; Євангеліє від св. Луки, 8:17].
Omnes enim, qui acceperint gladium, gladio peribunt. Бо всі, хто візьме Quod scripsi, scripsi. Що я написав - написав, тобто що зроблено, те
меча, від меча і загинуть. [Євангеліє від св. Матвія, 26:52]. зроблено. [Євангеліє від св. Іоанна, 19:22].
Omnia ergo, quaecumque vultis ut faciant vobis homines, ita et vos facite Quod tibi fiĕri non vis, altĕri non fecĕris. Не роби іншому те, чого не
eis. І так у всьому, як хочете, щоб з вами чинили люди, те саме чиніть їм хочеш самому собі. [Книга Товита, 4:15; Євангеліє від св. Матвія, 7:12].
і ви з ними. [Євангеліє від св. Матвія, 7:12]. Reddite ergo, quae sunt Caesaris, Caesari et, quae sunt Dei, Deo.
Omnia tempus habent. Всьому свій час. [Книга Екклезіястова, 3:1]. Віддайте кесареве кесарю, а Боже Богу. [Євангеліє від св. Матвія,
Pater noster. Отче наш. («Молитва Господня» - основна молитва в 22:21].
християнській традиції. Це єдина молитва, яку запропонував сам Ісус Sancta sanctorum. Свята святих. [Друга книга Мойсеєва: Вихід, 26:33].
Христос). [Євангеліє від св. Матвія, 6: 9-13; Євангеліє від св. Луки, Sicut mater, ita et filia eius. Яка мати, така її донька. [Книга пророка
11:2-4]. Єзекіїля, 16:44].
Pauperes spiritu (beati). (Блаженні) вбогі духом. (Перше з дев'яті Spiritus flat, ubi vult. Дух віє, де хоче (тобто натхнення). [Євангеліє від
євангельських блаженств: «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство св. Іоанна, 3:8].
Небесне». Блаженства, або Заповіді блаженства - вимовлені Ісусом Stultorum infinitus est numerus. Число дурнів нескінченно. [Книга
Христом у Нагірній Проповіді і представлені у Новому Заповіті, Екклезіястова, 1:15].
складають основу християнського морального вчення і Tempus spargendi lapides et tempus eos colligendi. Час розкидати
доповнюють десять заповідей Старого Заповіту). [Євангеліє від св. каміння і час збирати каміння. [Книга Екклезіястова, 3:5]
Матвія, 5:3]. Transeat a me calix iste. Нехай обмине мене чаша ця [Євангеліє від
Post tenebras spero lucem. Сподіваюся на світ після темряви. [Книга св. Матвія, 26:39, Євангеліє від св. Марка, 14:36, Євангеліє від
Йова, 17:12]. св. Луки, 22:42].
Vade in pace. Іди з миром. (Фраза, яку вимовляє католицький священик Corrige praeteritum, praesens rege, cerne futurum.
при відпущення гріхів після сповіді). [Євангеліє від св. Марка, 5:34]. Виправляй минуле, керуй сьогоденням, передбачай майбутнє.
Vade retro, Satanas. Відійди, Сатана. (Тоді каже до нього Ісус: Відійди, (Сенека)
Сатана, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному
будеш служити). [Євангеліє від св. Матвія, 4:10].
Vae soli. Горе самотньому. [Книга Еклезіаста, 4:9-10] Тема 15
Vanitas vanitatum et omnia vanitas. Суєта суєт і все – суєта. [Книга
Еклезіаста, 1:2].  Інфінітиви. Оборот accusatīvus cum infinitīvo
Vende omnia, quae habes, et sequere me. Продай все, що маєш, і йди за (знахідний відмінок з інфінітивом)
мною. [Євангеліє від св. Матвія, 19:21; Євангеліє від св. Марка, 10:21;  Оборот nominatīvus cum infinitīvo
(називний відмінок з інфінітивом).
Євангеліє від св. Луки, 18:22]
 Риторика у період політичної кризи Римської імперії.
Vox clamantis in deserto. Голос волаючого в пустелі. [Євангеліє від св.
 Гімн «Gaudeamus»
Матвія, 3:3; Євангеліє від св. Марка,1:3; Євангеліє від св. Луки, 3:4;
Євангеліє від св. Іоанна, 1:23].
Перекладіть наступні Біблейські вирази на латинську мову:
Infinitīvus perfecti actīvi (невизначена форма минулого часу
(Блаженні) вбогі духом. Бо всі, хто візьме меча, від меча і
доконаного виду дійсного стану) утворюється шляхом додавання до
загинуть. Бо немає нічого захованого, що не виявиться; і нічого немає
основи perfectum суфікса -isse.
таємного, що не вийшло б назовні. Віддайте кесареве кесарю, а Боже
Богу. Відійди, Сатана. Все таємне стає явним. Всьому свій час. Голос 1 2 3 4
amo, video, scribo, audio,
волаючого в пустелі. Горе самотньому. Дух віє, де хоче. І так у amāvi, vidi, scripsi, audīvi,
всьому, як хочете, щоб з вами чинили люди, те саме чиніть їм і ви з amātum, visum, scriptum, audītum,
ними. Іди з миром. Ім'я їм легіон. Не квапся своїми устами. Не роби amāre vidēre scribĕre audīre
любити бачити писати слухати
іншому те, чого не хочеш самому собі. Нехай обмине мене чаша ця. amav-isse vid-isse scribs-isse audiv-isse
Отче наш. Продай все, що маєш, і йди за мною. Свята святих.
Сподіваюся на світ після темряви. Суєта суєт і все – суєта. Хто з вас Infinitīvus perfecti дієслова sum бути - fuisse, possum могти -
без гріха, нехай першим кине в неї камінь. Хто любить срібло, той не potuisse, eo йти - isse.
насититься сріблом. Хто має вуха, щоб слухати, нехай почує. Хто яму
Infinitivus perfecti passivi (невизначена форма
копає, той в неї впаде. Час розкидати каміння і час збирати каміння.
минулого часу доконаного виду пасивного стану)
Число дурнів нескінченно. Шукайте і знайдете. Що є істина? Що
посіє людина, те й пожне. Що я написав - написав, тобто що Утворюється аналітично: поєднанням participium perfecti passīvi
зроблено, те зроблено. Яка мати, така її донька. вихідного дієслова і дієслова-зв'язки sum, fui, -, esse в infinitīvus
praesentis.
1 2 3 4
 amātus, a, um esse visus, a, um esse scriptus, a, um esse audītus, a, um esse
Infinitivus futuri activi (невизначена форма б) "думати, вважати, відчувати" (puto думати; censeo вважати; scio
майбутнього часу дійсного застави) знати; sentio відчувати; credo вірити; spero сподіватися; video бачити;
Утворюється аналітично: поєднанням participium futūri actīvi audio чути і т. ін.);
вихідного дієслова і дієслова-зв'язки sum, fui, -, esse в infinitīvus в) "наказувати, забороняти, допускати" (jubeo наказувати; veto
praesentis. забороняти; sino дозволяти; cupio бажати; volo бажати; nolo не хотіти;
malo віддавати перевагу і т.п.);
1 2 3 4 2. Дієслова, що позначають душевний стан (gaudeo радіти; doleo
amatūrus, a, um visūrus, a, um scriptūrus, a, um auditūrus, a, um
засмучуватися і т.п.)
esse esse esse esse
3. Безособові дієслова і вирази (fama est є чутка; notum est відомо;
Infinitīvus futūri дієслова sum бути - futūrus, a, um esse або fore; constat відомо; mos est є звичай; oportet слід; decet личить; intĕrest
eo йти - itūrus, a, um esse. важливо; necesse est необхідно; fas est дозволено, можна; nefas est не
можна, неможливо і т .п.).
На російську мову оборот перекладається підрядним додатковим
Infinitivus futuri passivi (невизначена форма реченням з союзами що, щоб, причому знахідний відмінок передається
майбутнього часу пасивного стану) називним відмінком, а невизначена форма - особистої формою дієслова.
Pater videt filium librum legĕre. Батько бачить, що син читає книгу.
Утворюється аналітично: поєднанням supīnum I вихідного Pater videt librum a filio legi. Батько бачить, що книга читається сином.
дієслова і форми iri (infinitīvus praesentis passīvi дієслова eo йти).
1. В обороті вживаються всі часи інфінітива обох станів, а саме:
1 2 3 4 а) infinitīvus praesentis позначає дію, одночасну з дією керуючого
amātum iri visum iri scriptum iri audītum iri дієслова:
Pater videt filium librum legĕre. Батько бачить, що син читає книгу.
в) infinitīvus perfecti позначає попередню дію:
Оборот accusatīvus cum infinitīvo Pater videt filium librum legisse. Батько бачить, що син прочитав книгу.
(знахідний відмінок з інфінітивом) с) infinitīvus futūri позначає майбутню дію:
Pater videt filium librum lectūrum esse. Батько бачить, що син буде
Accusatīvus cum infinitīvo - особливий синтаксичний оборот читати книгу.
латинської мови. Він складається з знахідного відмінка іменника або 2. Після дієслів зі значенням "наказувати, забороняти, допускати"
займенника (виконує функцію логічного підмета) і невизначеного вживається тільки infinitīvus praesentis.
способу дієслова (виконує функцію логічного присудка). 3. Якщо логічний підмет опущено (тобто якщо присудок вжито
Оборот являє собою складне доповнення до керуючого дієслова. безособово), вживається інфінітив пасивного стану.
Керують даними оборотом: 4. Іменна частина логічного присудка обороту узгоджується з логічним
1. дієслова зі значенням: підметом в роді, числі і відмінку.
а) "говорити" (dico говорити; trado повідомляти; respondeo
відповідати; narro розповідати; doceo вчити; ajo стверджувати; Pater videt filios librum lectūros esse. Батько бачить, що сини будуть
nego заперечувати; scribo писати і т. ін.); читати книгу.
Pater videt filiam librum lectūram esse. Батько бачить, що дочка буде
читати книгу.
Завдання
1)Утворити всі види інфінітивів від дієслів:
Оборот nominatīvus cum infinitīvo accuso, āvi, ātum, āre – звинувачувати,
(називний відмінок з інфінітивом). punio, īvi, ītum, īre – карати,
Цей оборот вживається в тому випадку, коли дієслова, від яких rego, rexi, rectum, ĕre – керувати,
залежить оборот accusatīvus cum infinitīvo, стоять в пасивному стані video, vidi, visum, ēre – дивитися, бачити.
в безособовому значенні. Оборот складається з логічного підмета в 2)Визначити форми інфінітивів:
називному відмінку і логічного присудка в невизначеній формі і condidisse, condĭtum esse, conditūram esse, defendĕre, intelexisse,
виступає як складний підмет присудка в пасивному стані. laudāri, regi, lectūrus esse, valēre, victum iri.
На українську мову оборот перекладається підрядним 3)Поставити речення залежно від дієслова scio або безособового
додатковим реченням з союзами що, щоб. Керуюче дієслово виразу constat:
перекладається: Cicĕro orātor maxĭmus est.
1) дієсловом активного стану 3 особи множини без підмета Ignorantia legis non est argumentum.
(дієсловом в невизначено-особистому значенні); Ніс homo prudentissĭmus est.
2) безособовим дієсловом. 4)Скласти речення зі зворотом Nominatīvus cum infinitīvo за
Tradĭtur, Roma a Romŭlo et Remo condĭta esse. Кажуть допомогою сентенцій і дієслова fertur (кажуть):
(йдеться), що Рим заснований Ромулом і Ремом. Avārus semper eget.
Керуюче дієслово завжди узгоджується з логічним підметом Historia est magistra vitae.
обороту в особі і числі: Labor omnia vincit.
Traduntur, Romŭlus et Remus Romam condidisse. Кажуть, що Omne initium difficĭle est.
Ромул і Рем заснували Рим. Repetitio est mater studiōrum.
(Керуюче дієслово traduntur стоїть в 3 pl., тому що воно узгоджується 5)З поданих речень утворити синтаксичний зворот Accusatīvus
з двома логічними підметками обороту - Romŭlus et Remus). cum infinitīvo:
Часто в якості керуючих дієслів виступають дієслова videor, visus Homĭnes antiqui putābant. Dei orbem terrārum regunt.
sum, vidēri (passīvum від video) здаватися; habeor, habĭtus sum, Thales docēbat. Omnia constat ex aqua.
habēri (passīvum від habeo) рахуватися. Вони переводяться 6)Прочитайте і перекладіть речення, вкажіть словникові форми і
безособово: зробіть граматичний розбір кожного слова:
a) Ad meam rem id interesse putāvi. Aedui frumentum dare jussi sunt.
videor здається, що я
Amīcus aegrōtus esse putabātur. Antīqui putābant post mediam noctem
vidēris здається, що ти
vera esse somnia. Audio sorōrem meam carmen cantāre. Aurōrā audiam
vidētur здається, що він / вона / воно
aves vocĭbus claris cantāre. Caesar milĭtes pontem paucis diēbus factūros
vidēmur здається, що ми
esse sperāvit. Caesar naves undĭque ex finitĭmis regionĭbus jubet
videmĭni здається, що ви
videntur здається, що вони
convenīre. Caesar portas claudi milĭtesque ex oppĭdo exīre jussit. Cicĕro De visu. На власні очі, своїми очима, як очевидець.
vidētur omnes oratōres eloquentiā superavisse. Discernit sapiens res, quas confundit asellus. Розумний може розібратися
b) Constat leōnem regem ferārum esse. Constat terram circum solem в питаннях, які дурень заплутує.
movēri. Consuetūdo et mos vim legis habēre videntur. Cujus hīc vocem Ducunt volentem fata, nolentem trahіt. Бажаючого доля веде,
audīre videor? Cum amīcos elĭgis, diligentem te esse oportet. Desipĕre небажаючого - тягне.
vidēris. Dux castra munīri jussit. Epicurēi contendunt deos nihil mortalia Duos lepores insequens, neutrum cepit. За двома зайцями поженешся,
curāre. Facta plus valēre quam dicta existimantur. In Siciliā te natum esse жодного не зловиш.
dixisti. Jam antīqui putābant victōriam amāre curam. Jussus est id facĕre. Ex ungua leonem cognoscimus, ех auribus asinum. Льва дізнаємося по
Legem brevem esse oportet. Leo rex ferrārum esse a poētis putātur. пазурах, а осла - по вухах.
Magister videt discipŭlos bene intellegĕre. Fide, sed cui fidas, vide. Будь пильним; довіряй, але дивись, кому
c) Milĭtes castra ponĕre jussi sunt. Navigantĭbus movēri videntur ea, довіряєш.
quae stant. Nego quemquam tibi magis amīcum, quam me. Nemo nostrum Gaudet patientia duris. Довготерпіння торжествує.
dicĕre potest se nunquam peccavisse. Non vidēmur esse victūri. Nonnulli Hoc volo, sic jubeo. Цього я хочу, так наказую.
philosŏphi antīqui deos esse negābant. Notum est arbŏres magnas diu Labor omnia vincit. Праця все перемагає.
crescĕre. Pater filio dixit se aegrōtum esse. Perdīcum vita ad sedĕcim Manu propria. Власноруч.
annos durāre existimātur. Puer dicit fabŭlas poētārum libenter legi. Quem Mens agitat molem. Думка рухає масу (Джерело: "Енеїда" Вергілія;
defendis, sperat se absolūtum iri. використовують в якості девізу бібліотеки і книговидавців).
d) Qui tacent, consentīre vidētur. Quisquis magna dedit, voluit sibi Modus dicēndi. Манера висловлюватись.
magna remitti. Romŭlus in caelum receptus esse existimabātur. Satisfacĕre Multa sunt in moribus dissentanea multa, sine ratione. Серед звичаїв
rei publĭcae vidēmur. Scio amīcum meum bene cantāre. Spero te multos людських багато різноманітності і багато безглуздості.
Nulla regula sine exceptione. Немає правил без винятків.
libros lectūrum esse. Suebi centum pagos habēre dicuntur. Thales aquam
dixit esse initium omnium. Thales primus defectiōnem solis praedixisse 8) Перекладіть на латинську мову наступні прислів'я, приказки
fertur. Vetāmur venīre. Victōrem a victo superāri saepe vidēmus. та крилаті вирази:
Videmĭni non satis intellegĕre, quae dixi. Videntur ii victūri esse. Vivĕre Будь пильним; довіряй, але дивись, кому довіряєш. Серед звичаїв
cornīces dicuntur multos annos. людських багато різноманітності і багато безглуздості. У присутності
народу. На власні очі, своїми очима, як очевидець. Довготерпіння
торжествує. Бажаючого долі ведуть, небажаючого - тягнуть. За двома
A genio lumen. Від генія - світло. зайцями поженешся, жодного не зловиш. Льва дізнаємося по пазурах, а
Arduus animo vincit et prodest. Сильні духом перемагають і приносять осла - по вухах. Манера висловлюватись. Думка рухає масу. Немає
користь. правил без винятків. Ніщо не виникає з нічого. Про смаки і кольори не
Aut vincere, aut mori. Перемога або смерть; перемогти або померти. сперечаються. Від генія - світло. Перемога або смерть; перемогти або
Coram populi. У присутності народу. померти. Сильні духом перемагають і приносять користь. Власноруч.
De (ех) nihilo nihil. З нічого - ніщо (ніщо не виникає з нічого) (Лукрецій). Праця все перемагає. Розумний може розібратися в питаннях, які дурень
De gustibus et coloribus (non) est disputandum. Про смаки і кольори (не) заплутує. Цього я хочу, так наказую.
сперечаються.
Нові слова medium, i n середина

medius, a, um середній
aegritūdo, ĭnis f хвороба, печаль, туга militia, ae f похід, військова служба; domi militiaeque в мирний час і на
aegrōtus, a, um хворий війні
annus, i m рік milito, āvi, ātum, āre 1 бути солдатом, перебувати на військовій службі,
averto, verti, versum, ĕre 3 відвертати, повертати, відводити служити у військах, боротися
brevi скоро, незабаром nato, āvi, ātum, āre 1 плавати
caelum, i n небо noto, āvi, ātum, āre 1 відзначати, позначати
claritūdo, ĭnis f яскравість, слава notus, a, um відомий
consentio, sensi, sensum, 4 погоджуватися, домовлятися oportet, uit, -, ēre 2 потрібно, слід
constat (impers.) відомо orātor, ōris m оратор
contendo, tendi, tentum, ĕre 3 натягувати, спрямовуватися, боротися oratorius, a, um ораторський
cornix, īcis f ворона pagus, i m село
corōno, āvi, ātum, āre 1 увінчувати pecco, āvi, ātum, āre 1 здійснювати проступок, помилятися, грішити
cum коли, тому що, хоча perdisco, didici, -, ĕre 3 грунтовно вивчити, добре зрозуміти
defectio, ōnis f затемнення pono, posui, posĭtum, ĕre 3 класти, розташовувати, розставляти,
desipio, sipui, -, ĕre 3 бути божевільним розміщати
dictio, ōnis f проголошення, вимова, мова praedīco, dixi, dictum, ĕre 3 попереджати, пророкувати
dictum, i n слово, вислів primum спочатку, вперше, по-перше
diu довго primus, a, um перший
diuturnitas, ātis f [diuturnus] тривалість quia так як
elĭgo, lēgi, lectum, ĕre 3 вибирати, обирати quicumque, quaecumque, quodcumque хоч би якою, всякий
elŏquens, entis говорить, красномовний recens, entis новий, свіжий
eloquium, i n красномовство, мова recĭto, āvi, ātum, āre 1 читати вголос
Epicūrus, i m Епікур, давньогрецький філософ satis (sat) досить
exĭgo, ēgi, actum, ĕre 3 здійснювати, закінчувати satisfacio, fēci, factum, ĕre 3 задовольняти, виправдовуватися
existĭmo, āvi, ātum, āre 1 судити, вважати, вирішувати sedĕcim шістнадцять
exitium, i n загибель, падіння, катастрофа, руйнування soleo, solĭtus sum, ēre 2 мати звичай
factor, ōris m виконавець, творець somnio, āvi, ātum, āre 1 бачити сон, мріяти
fera, ae f дикий звір, тварина soror, ōris f сестра
fertĭlis, e родючий sors, sortis f жереб, доля
finitĭmus, a, um сусідній, найближчий spero, āvi, ātum, āre 1 сподіватися
fio, factus sum, fiĕri виникати, траплятися, відбуватися, ставати supĕri, orum m небесні боги
frumentum, i n хліб superior, ius верхній, попередній, колишній, старший
jussum, i n наказ, веління supersedeo, sēdi, sessum, ēre 2 сидіти, відмовлятися, уникати
jussus, us m наказ supersum, fui, -, esse вціліти, пережити, залишитися, перевершувати
leo, ōnis m лев Thales, is m Фалес
magis більше undĭque з усіх боків
victus, us m їжа рекомендувалися для читання, коментувалися і наводилися в приклад

vicus, i m село, квартал для наслідування. Їх культ став витісняти то захоплення Цицероном і
visĭto, āvi, ātum, āre 1 відвідувати Вергілієм, яке було характерно для класичного напряму.
vocālis, e дзвінкий, звучний, гласний Орієнтація на минуле і ідеалізація його вели до вишукування
voco, āvi, ātum, āre 1 закликати, кликати, називати антикварного матеріалу і копіткого його вивчення, до спроб відтворити
volo, āvi, ātum, āre 1 літати
його в наслідуваннях і переробках. Така спрямованість у минуле
volo, volui, -, velle хотіти
voluptas, ātis f задоволення, насолода позбавляла письменників творчої оригінальності і аж ніяк не сприяла
vos ви розвитку і вдосконаленню літератури; навпаки, вона вела її до зубожіння,
vox, vocis f голос, звук, мова, слово до штучного відриву від проблем сучасності. Самобутні твори все
частіше замінюються тепер вченими компіляціями, короткими
посібниками з риторики та антологіями.
 Як знизився ідейний рівень літератури та ораторського мистецтва в
цей час, як зміліла їх тематика, показують твори глави модного
архаїстичного напрямку - придворного ритора Фронтона.
Беззмістовність його риторичних вправ викривають навіть самі їх назви:
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі «Похвала диму і пилу», «Похвала нехтуванню», «Похвала сну».
Переконаний в перевазі риторики перед філософією, Фронтон бачив в
РИТОРИКА У ПЕРІОД ПОЛІТИЧНОЇ риториці тільки засіб втіхи слухачів: «потішали слухачів, не порушуючи
КРИЗИ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ правил красномовства, - це і є найвище досягнення і важко досягається
вершина мистецтва оратора». Головним в його риторичної теорії був
Наближення загальної політичної кризи Римської імперії II ст. не відбір слів, поєднання і правильна їх розстановка. Він всіляко намагався
могло не відбитися на духовному житті суспільства. Вона позначився, оновити мову, черпаючи у стародавніх письменників «несподівані» і
зокрема, і на ораторському мистецтві, яке, втративши суспільне значення забуті слова, які надавали мови архаїчний колорит, і мав успіх у публіки.
і стимул розвитку, стає все більш формалістичним. Натхнення ораторів Цей пошук нових засобів вираження, несподіваних і непередбачених
обмежується залом суду, замикається в стінах риторських шкіл. Турбота слів виступає як одна з форм архаїзму, представники якого прагнули
риторів про стилістичну вишуканість промов, їх бажання похизуватися воскресити лексичне багатство літературної мови письменників
витонченістю і віртуозністю виразів вироджується з плином часу в доціцеронівського періоду. Забуте старе знаходило видимість новизни.
маньєризм. До школи Фронтона належав і його молодший сучасник Авл Геллі
Вже за часів Квінтіліана письменники і оратори звернулися до (рід. бл. 125-130 р.), енциклопедист і компілятор, чия творчість була
літератури більш віддалених часів, шукаючи в ній канони ораторського закономірним і логічним відлунням часу, в якому він жив. І його, також
мистецтва та черпаючи силу і мудрість; тепер же ці архаістичні тенденції як і Фронтона, відрізняла прихильність до старовини, захопленість
утвердилися міцно і стали центральним явищем в інтелектуальному ранніми римськими авторитетами. Поділяючи любов свого наставника
житті римського суспільства. Інтерес до пам'ятників старовини до старожитностей, він відшукував в бібліотеках старовинні рукописи і
посилився настільки, що вони, отримавши авторитет незаперечних виписував з них рідкісні граматичні обороти, незвичайні форми слів і
зразків, зводилися тепер в норму латинської мови. Твори старовинних виразів. Вищої похвали Геллі удостоювався той, хто був обізнаний в
авторів, таких як Катон Старший, Еній, Плавт, Саллюстій,
старожитності. Друзі та наставники Геллі належали до вищих верств Для історії ораторського мистецтва цінність «Аттичних ночей» не
суспільства, займали чільні адміністративні і судові посади. І він сам, менше велика, і полягає, головним чином, в критичних зауваженнях і
після повернення з Афін, брав участь в судових процесах: спочатку був висловлюваннях про діячів цього жанру. Геллі значною мірою розширив
призначений суддею у цивільних справах, потім обраний суддею на час кордони наших уявлень про красномовство республіканської пори, і
календ по екстраординарних справах. зберіг у своїх записах фрагменти з промов древніх ораторів, які були б
Геллі був архаистом більше за своїми моральними переконаннями, для нас безповоротно втрачені, наприклад з промов Катона Старшого і
ніж за своїм стилістичним ідеалом. Тяга до пам'ятників старовини, Гая Гракха.
мабуть, відповідала не тільки його естетичним схильностям, скільки його У 20 книгах твори, що дійшли до нас майже повністю, зібрані також
моральним принципам. Він ідеалізував старовину, яка була для нього спогади Геллі про виступи риторів в судах, про літературні диспути, які
втіленням всіх чеснот і достоїнств, щиро захоплюючись її строгістю, йому довелося чути. Адже він писав «Аттичні ночі» в Афінах, де
простотою, мужністю. У заключній книзі своїх «Аттичних ночей» Геллі проходив курс навчання в риторичних і філософських школах під
каже: «Римський народ завдяки дотриманню і шануванню всіх чеснот керівництвом відомих риторів.
піднявся від скромного початку до такої величі; але з усіх чеснот він Кілька глав цього твору присвячені Фронтону, як людині високої
особливо і найбільше шанував вірність і свято шанував її, як в приватних культури, яка чудово знає давню літературу і мову, вміє знаходити мовні
справах, так і в громадських». рідкості, роз'яснювати їх зміст і різні варіанти вживання. В архаїчній мові
Примітно, що подібних прикладів з життя своїх сучасників він не таїлася для нього краса новизни. Стиль, прикрашений граматичними
призводить, бо не знаходить їх в сьогоденні. Тенденційний підбір рідкостями, був його ідеалом.
прикладів з усією очевидністю свідчить про бажання Авла Геллі піти від Таким чином, тяжіння до архаїзму і пошук рідкісних слів
сучасності в ідеалізований їм світ минулого. Саме там він бачить свій диктувалися прагненням до оригінальності, до оновлення стилю. Ці дві
гуманістичний ідеал - людини, оратора і судді. Вивчення древніх текстів тенденції, архаїзм і новаторство, безконфліктно співіснували у Фронтона
(літературних, юридичних або історичних), на його думку - найкращий і Геллі, являючи собою як би змішання стилів різних епох.
спосіб перейнятися чеснотою. Він цінував у творах древніх вміння Різноманітний характер джерел праці Геллі зумовив мозаїчну
показати доблесного римлянина і вважав за краще тих авторів, які строкатість його змісту і невпорядкованість композиції, навіть, краще
представляли собою зразок високої моральності і людяності. Велику сказати, відсутність такої. Судження і зауваження Геллі розсипані по всій
моральну цінність, в його очах, мали такі письменники, як Афраний, збірці без будь-якої системи, найчастіше вони супроводжують цитацію
Пакувий, Публій Сір, Еній з їх моралістичними сентенціями. текстів древніх авторів. З величезною повагою відгукується Геллі про
Таким чином, архаістіческіе схильності Авла Геллі були Катона Старшого, визнаючи його великим оратором, близьким до
продиктовані пошуком етико-естетичного ідеалу в минулому, яке він досконалості. Велику увагу він приділяє і іншим ораторам часів
хотів поставити в приклад своїм сучасникам. республіки, він бачить в них зразок для наслідування і цінує одночасно
«Аттичні ночі» Геллі - типовий пам'ятник свого часу. І хоча за майстерну обробку мови, за умілий відбір слів і їх поєднання.
політичні мотиви в ньому виражені слабо, все ж він дає певне уявлення В «Аттичних ночах» Авла Геллі міститься чимало
про ідеологічне життя римського суспільства часу Антонінів. У ньому найрізноманітніших відомостей і цікавих подробиць про життя і
досить виразно відображені характерні риси ідеалів II ст., літературні діяльність ораторів, зауважень про зміст, стиль і характері їх промов, що
віяння епохи, смаки і прагнення римського освіченого суспільства. Читач представляє додатковий матеріал для історії ораторського мистецтва.
почерпне з цього праці безліч цікавих і корисних відомостей з історії
римської культури.
Ставлячи питання, Геллі зазвичай самостійно його не досліджує, а життя, користуючись готовими формулами, не намагаючись поглибити і
лише зіставляє різні точки зору і аргументи, ухиляючись від прямої розширити їх. Ослаблення духу дослідження в пізньої античності
відповіді на них і спонукаючи читача звернутися безпосередньо до пояснюється частково впливом риторики. Однак і за часів імперії
першоджерел. І все ж, наводячи думки інших критиків, він, в разі згоди з риторична підготовка була гарною підмогою чиновнику і
ними, підкріплює їх думки цитатами, що дають наочне уявлення про адміністратору.
розглядуваний матеріалі, і супроводжує коротким коментарем. Власні Говорячи про пізню риторику, не треба також забувати, що крім
його судження обережні і стримані, в інших випадках навіть суперечливі. ділової та практичної суті вона включала в себе і елемент чистого
Переважно, вони обумовлені схильністю Геллі до старовини, його мистецтва. В цьому випадку думка була неважлива. Слухачів
захопленістю раритетами. По суті, це критика очима антиквара. І головна зачаровував звук слів, їх поєднання, музика мови та майстерність подачі.
цінність її полягає в тому, що вона заснована на безпосередньому Через мову задовольнялися естетичні потреби людини. Визнаючи за
вивченні розглянутих древніх творів, фрагменти яких, наведені Геллі для промовою право доставляти чисту насолоду словесною грою і
наочності, збереглися таким чином для потомства. Як би там не було, як майстерним проголошенням, слід проте помітити, що, змінюючи своїм
приклад критики ораторського мистецтва архаістов II ст. Авл Геллі первісним призначенням - висловити думку і почуття, досягти реальної
представляє для сучасного читача певний об'єктивний інтерес. мети, - красномовство втрачало свою життєвість.
Прийнято вважати, що з усіх наук і мистецтв, що виникли в Греції і Риторика була одним з останніх цінних створінь античності, проте її
сприйнятих римлянами, риторика була найбільш близька їх серцю. Вона не називають в числі тих античних наук і мистецтв, які визнані як основа
лягла в основу римської освіти і вплинула на літературу. Те навчання, сучасного розвитку. Риторика займала виняткове місце в системі
яке молода людина проходив в риторичнії школі, робило його оратором і римської освіти, але крім риторики, в систему виховання входили
полемістом, здатним виступити в суді, в сенаті, перед військами і т. ін., незалежна від неї філософія, різні види літератури, які багато взяли від
готувало його до широкої практичної діяльності. Вплив риторики на риторики. «Золотий вік» римської літератури тим і відрізняється від
літературу теж багато в чому було позитивним. Вона розвивала більш пізніх періодів її розвитку, що риторика була тут на своєму місці і
можливості літературної мови і вчила засобів виразності. не мала того переважаючого впливу, яке вона придбала в пізньої імперії.
Однак риторика і її всеосяжний вплив викликають і відомі Зростання впливу риторики і ослаблення інших елементів в римській
нарікання. Як правило, вони відносяться до пізнього періоду її розвитку, культурі відобразило загальний занепад античного світу.
коли культивування мистецтва слова спричинило за собою забуття його
основної функції - функції носія думки. В риторичних школах вчили Дайте відповіді на наступні питання:
манірності і витонченості замість того, щоб вчити висловлюватися
просто і ясно. Модна вишуканість в мові і стилі створювалася 1. Як наближення загальної політичної кризи Римської імперії II ст.
механічним вживанням певних стильових прийомів і прикрас, на той час відбилося на духовному житті суспільства?
ретельно класифікованих і систематизованих. Легка, природна манера 2. Які риси притаманні ораторському мистецтву цієї пори?
мови, поширена в цицеронівський час, пізніше була втрачена. 3. Що ви можете сказати про архаїстичні тенденції в інтелектуальному
Риторика зумовлювала не тільки стиль мовлення, але до певної міри житті римського суспільства?
і образ думок, стиль життя, бо вона вчила не тільки способом вираження, 4. Дайте характеристику риторичній діяльності Фронтона.
але і аргументації. Покоління вчителів, базуючись на досвіді,
спостережливості і знаннях, привели в систему то, що механічно 
застосовував у своїй практиці римлянин епохи імперії. Він міг прожити
ГІМН «ГАУДЕАМУС» (GAUDEAMUS) Vivat membrum quodlibet! Хай живе кожен студент,
Vivant membra qualibet! Хай живуть всі студенти,
Пісня з'явилася в XIII або XIV столітті, або в Гейдельберзькому, або
Semper sunt in flore! Так вічно вони процвітають!
в Паризькому університеті (Себастьян Брант згадує гімн 1267 під назвою
«Gaudeamus igitur»).
Vivant omnes virgines, Хай живуть всі дівчата,
«Гаудеамус» сходить до жанру застільних пісень вагантів -
Graciles, formosae! Витончені і красиві!
середньовічних бродячих поетів і співаків, серед яких були і студенти.
Vivant et mulieres, Хай живуть і жінки,
Протягом декількох століть пісня передавалася усно і тому має
Tenerae, amabiles, Ніжні, гідні любові,
багато варіантів. У друкованому вигляді текст «Гаудеамуса» вперше
Bonae, laboriosae! Добрі, працьовиті!
з'явився в 1776 році, а в 1781 мандрівний письменник Кіндлебен
(Christian Wilhelm Kindleben) надав йому форму, що збереглася до
Vivat et respublica Хай живе і держава,
теперішнього часу.
Et qui illam regint! І той, хто ним керує!
Відомий мотив пісні затвердив, ймовірно, композитор XV століття
Vivat nostrum civitas, Хай живе наше місто,
Йоханнес Окегем (або Окенгейм).
Maecenatum caritas, Милість меценатів,
Qui nos hic protegint! Що нам протегує.
Gaudeamus igitur, Отже, будемо веселитися,
Juvenes dum sumus! Поки ми молоді!
Pereat tristitia, Так зникне печаль,
Post jugundam juventutem, Життя пройде, вичерпаються сили,
Pereant dolores! Так загинуть скорботи наші,
Post molestam senectutem - Чекає всіх смертних морок могили -
Pereat Diabolus, Так загине диявол,
Nos habebit humus. Так велить природа.
Quivis antiburschius, Всі вороги студентів
Atque irrisores! І усміхнені над ними!
Ubi sunt, qui ante nos Де ті, які раніше
In mundo fuere? Нас жили в світі?
Vadite ad Superos, Підіть на небо,
Transite ad Inferos, Перейдіть в пекло,
Ubi jam fuere! Хто хоче їх побачити. 
Vita nostra brevis est, Життя наше коротке,

Brevi finietur. Скоро воно скінчиться.
Venit mors velociter, Смерть приходить швидко,
Rapit nos atrociter, Забирає нас безжалісно,
Nemini parcetur! Нікому пощади не буде.
Vivat Academia! Хай живе університет,

Vivant professores! Хай живуть професора!
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Gallorum omnium fortissimi sunt Belgae " Найсильніші серед усіх
галлів - Белги ".
Cum rem animus occupavit, verba ambiunt. 4. При прикметниках, що позначають кількість (multi, pauci,
Коли розум опанував предметом, слова приходять самі. aliquot):
(Сенека)
multi eorum "багато хто з них".
Genetivus partitivus вживається тільки у множині і
Genetivus рossessivus (Родовий присвійний відмінок) перекладається родовим відмінком з прийменником "з".
Означає особу або предмет, до якого що-небудь належить. Він Dativus possessivus (Давальний присвійний)
вживається:
Давальний присвійний означає особу або (рідше) предмет, до
1. Як неузгодженне означення при іменниках, вказуючи, до кого
якого належить те, що названо в реченні підметом і відповідає
належить те, що названо іменником. Наприклад:
українському родовому відмінку з прийменником "у" або "для".
libri Ciceronis "книги Цицерона", pila puellae "м'яч дівчинки".
Natura est omnibus una - у всіх одна природа.
2. При дієсловах esse, fieri facere, вказуючи, до кого (або до чого)
Mos antiquis fuit ... - у древніх був звичай ...
належить те, що означено в реченні підметом, наприклад:
Liber mihi est - у мене є книга.
Hic versus Plauti est "цей вірш Плавта".
Окремим випадком dativus possessivus є його вживання у виразах
3. При прикметниках, що означають належність: communis -
mihi (tibi, ei, cui) nomen (cognomen) est "мені (тобі, йому, кому, чому)
"загальний", (кому) proprius - "властивий" (кому). В такому випадку
ім'я (прізвисько) є ". На українську мову така конструкція зазвичайно
genetivus possessivus перекладається на українську мову або родовим
перекладається родовим відмінком, хоча може бути збережений і
відмінком з прийменником "у" або "для", або давальним відмінком,
давальний.
наприклад:
Ei morbo nomen est avaritia - ім'я цієї хвороби - жадібність.
Amicorum sunt communia omnia "у друзів все спільне".
Troja huic loco nomen est - ім'я цього місця - Троя.
Omnis hominis stadium libertatis proprium est "кожній людині
властиво прагнення до свободи". Ablativus separationis (Аблятів видалення, відділення)
Genetivus partitivus (родовий розділовий відмінок, Аблятів видалення, відділення позначає особу або предмет, від
родовий цілого при частині) якого що-небудь видаляється або відділяється.
Родовий розділовий означає ціле, з якого виділяється частина, Ablativus separationis вживається з прийменником або без
зазначена керуючим словом. Genetivus partitivus вживається: прийменника. Якщо видалення походить від живого предмета (від
1. При питальних і невизначених займенниках: quis (nemo) імені), ablativus separationis ставиться обов'язково з прийменником a,
nostrum "хто (ніхто) з нас. ab, abs. якщо видалення походить від неживого предмета, ablativus
2. При порядкових числівників: primus amicorum meorum separationis ставиться або без прийменника, або з прийменником a
"кращий з моїх друзів). (ab, abs), de, ex (e).
3. При найвищому ступені порівняння прикметників: Legati Roma missi sunt - посли були послані з Риму.
Aristides patria expulsus est - Арістід був висланий з батьківщини.
Ablativus separationis вживається, зокрема, при дієсловах і Iste, ista, istud - (е) той, та, то. Використовується порівняно рідко.
прикметниках, що означають видалення, позбавлення, відділення, Вказує на предмет, який є у 2-ої особи (у тебе, вас). Iste liber - ця
звільнення від чого-небудь, наприклад: книга (яка у вас), ista scátula - та шкатулка (яка у вас), istud póculum -
Domo exire - вийти з дому. той стакан (з якого п'єш).
Servitate liberare - звільнитися від рабства. Ille, illa, illud - той (він), та (вона), то (воно). Використовується
Окремим випадком ablativus separationis є вживання аблятіва при порівняно часто. Вказує на досить віддалений предмет, або на 3-тє
дієсловах зі значенням "бути позбавленим", "уникати (чого-небудь)", обличчя, тобто виконує функцію відсутнього особистого займенника
"нуждатися (в чому-небудь)": 3-ого особи. Ille liber - та книга (яка у нього, неї), illa scatula - та
Egere auxilio - потребувати допомоги. шкатулка (яка у них), illud poculum - той стакан (з якого він п'є).
Carere morte - бути безсмертним (позбавленим смерті). Is, ea, id - той (він), та (вона), то (воно). Ці займенники дуже
Pronomina demonstratīva (вказівні займенники) схожі до illud, але більше мають особисто-займенникову функцію, а
illud - більше вказівну, але це не означає, що це якесь правило або
До числа вказівних займенників в латинській мові відносяться: строгість. Часто ці займенники вживаються при придаткових
is, еа, id той, він (часто передбачає подальше вживання відносного визначальних реченнях, таких виразах як id, quod ... - то, що ... і т.п. У
займенника: is ... qui той, який);
аблятиві вони можуть виконувати адвербіальні функції: ea - там, eo -
ille, illa, illud той (вказує на віддалений предмет);
тому, там, так.
hic, haec, hoc цей (вказує на предмет, близький до того, хто говорить);
Ipse, ipsa, ipsum - сам (самий), сама (сама), саме (саме). В
iste, ista, istud цей, той (вказує на предмет, що відноситься до 2-ї особи);
основному використовуються, коли в складних реченнях треба
idem, eadem, idem той же самий;
повторити, що підлягає те ж саме, що і раніше; в цьому випадку
ipse, ipsa, ipsum сам, самий.
перекладається як "він", "вона", "воно":
Відмінювання вказівних займенників et conversus est super eum Deus, quia Ipse est convertibilis,
misericors – та звернувся до нього (Адаму) Бог, тому що Він (Бог)
Вказівні займенники відмінюються переважно за типом I-II
відміни. Однак вони мають так звані особливості відмінювання: той, що звертається, милосердний.
1) в gen. sing. закінчення -ius (-jus) для всіх трьох родів; Тут бачимо, що Ipse в підрядному реченні вказує на той же
2) в dat. sing. закінчення -i для всіх трьох родів. підмет, що і в головному (Deus). Якщо треба було б вказати на
Самий уживаний з вказівних займенників is, ea, id. У його додаток головного речення (eum), то доречно було б вжити ille.
відмінюванні спостерігається чергування основ e / i. Idem, eadem, idem - той же самий, та ж сама, те ж саме. У цих
Всього є 6 вказівних займенників, з родовими відмінностями. функція та ж (eadem functio), як і в українській мові.
Hic, haec, hoc - цей, ця, це; позначає близький предмет, само
собою зрозумілий, що знаходиться або має відношення до першої Далі наводиться таблиця відмінювання латинських вказівних
особи (до мене, нам). Аналог в англійській мові - this, в італійському займенників:
- questo: hic liber - ця книга (що у мене), haec scátula - ця скринька
(яка біля нас), hoc póculum - цей стакан (що я п'ю з нього).
hic haec ipsĕ ipsă Nom. qui quae quod quis quid
Nom. ĭs eă ĭd illĕ illă illud īdem eădem ĭdem
hoc ipsum Gen. cujus cujus cujus
Gen. ejus hujus illīus ipsīus ejusdem sg. Dat. cuī cui cuī
Dat. eī huic illī ipsī eīdem Acc. quem quam quod quem quid
sg.
hunc hanc illum illam ipsum ipsam eundem eandem Abl. quō quā quō quō quō
Acc. eum eam id
hoc illud ipsum idem
Nom. quī quae quae - -
eōdem eādem
Abl. eō ea eō hōc hāc hōc illō illa illō ipsō ipsā ipsō Gen. quōrum quārum quōrum - -
eōdem
hī haec eīdem eaedem pl. Dat. quibus - -
Nom. eī/iī eae eă illī illae illă ipsī ipsae ipsă Acc. quōs quās quae - -
haec eădem
eōrum hōrum illōrum ipsōrum eorundem Abl. quibus - -
Gen. earum hārum illārum ipsārum earundem
pl. eōrum hōrum illōrum ipsōrum eorundem За цим же зразком відмінюються узагальнюючі займенники, що
Dat. eīs/iīs hīs illīs ipsīs eisdem вживаються в значенні іменника і прикметника. Утворюються
hōs hās ipsōs ipsās eosdem easdem приєднанням -cumque (-cunque) до відносних, а також до
Acc. eōs eās eă illōs illās illă
haec ipsă eădem прислівники, питальним числівником: quicumque, quaecumque,
Abl. eīs/iīs hīs illīs ipsīs eisdem quodcumque (який би не, всякий). Також невизначені: quisque,
quaeque, quidque - кожен, всякий. Відмінюється тільки перша
Зверніть увагу на перехід m в n в eundem, eorundem. Голосна в частина, а префікси -cumque, -que залишаються незмінними: quisque,
īdem чоловічого роду довга, оскільки подовжується через випадання cujusque, cuique ...; quicumque, cujuscumque ...
s. А в середньому коротка. Якщо подивитися на множину, то можна Прийменник cum також пишеться разом з ними і в постпозиції:
помітити велику схожість з другою відміною іменників. quocum, quibuscum.
Питальні і відносні займенники Завдання до тем «Genetivus possessivus»,
(pronómina interrogatíva et relatíva) «Genetivus partitivus», «Ablativus superationis»,
У ролі питальних займенників виступають quis (хто) - для живих «Dativus possessivus»
істот всіх родів і quid (що) - для неживих предметів: 1) Прочитайте та за допомогою наведеного нижче Словника
quis vēnit? - хто прийшов? перекладіть тексти. Визначте функції відмінків Genetivus, Ablativus
quid facis - що робиш? та Dativus.
Питальні займенники мають форми тільки однини. Відносні
займенники qui, quae, quod мають і форми множини і змінюються Raptus Sabinārum
згідно з родом іменника. Крім власного значення "який, яка, яке", Finitĭmus Romānis erat popŭlus Sabīnus. Ad eos Romŭlus, quia
використовуваних у підрядних реченнях, вживаються в якості Romāni uxōres non habēbant, misit legātos, qui societātem et conubium
питальних зі значенням "який, яка, яке?", "що за?". Вони в однині novo popŭlo petĕrent. A Sabĭnis legatio non accepta est, ludibrium etiam
відмінюються за зразком вказівних займенників, а в множині мають addĭtum: «Quaerĭte vobis alias uxōres, nostras filias vobis non dabĭmus».
суміш 2-ої і 3-го відмін.
Irritāvit ea injuria Romŭlum et, ut dolo id accipĕret, quod precĭbus depulērunt. Galli, magnā cum clade repulsi, obsidiōnem parābant.
non impetravĕrat, solemnes ludos indixit et eos spectātum Sabīnos Custodiis utrimque disposĭtis, ne quis hostium aut evadĕret aut invadĕret,
invitāvit. Magna multitūdo eōrum cum uxorĭbus et libĕris in urbem sua castra silentio custodiēbant.
profecti sunt. Cum omnes, qui adĕrant, ludos spectārent, subĭto juvĕnes 2) Перекладіть на латинську і поясніть вибір відмінка і його назву:
Romāni, signo dato, impĕtum faciunt et virgĭnеs Sabīnas rapiunt. Patres et "Пам'ятаємо про батьків", "забудь про труднощі", "я зустрів тебе
matres virgĭnum fugērunt, perfidiam Romanōrum querentes et deos ultōres на війні", "куплений дорогою ціною", "зроблено на небесах", "книга -
violāti hospitii invocantes. засіб від незнання", "не мати їжі (прожитку)", " вважатися дурнем "
Haec fuit causa belli. Sabīni cum magno exercĭtu ad Romam 3) Визначте тип відмінка виділеного слова в наступних реченнях:
venērunt, perniciem infestae urbi minitantes. Atrox pugna in eo campo, Unum pedem alta jacet grando.
ubi postea forum Romānum fuit, commissa est; diu eventus anceps erat. Coelum tonat omni fragore.
Subĭto muliĕres Sabīnae, parĭter et pietāte erga parentes et amōre virōrum Grando mixta imbri.
commōtae, inter pugnantes se conjecērunt et eos orāre coepērunt, ut huic Dies, qui vento caret.
impiae caedi finem facĕrent: «In nos vertĭte iras: nos causa belli, nos causa O miseram hominis vitam!
vulnĕrum et caedis sumus. Melius necabĭmur, quam sine vobis viduae aut Hoc parum solatii habet.
orbae vivēmus».
Movet res et milĭtes et duces. Desistunt subĭto omnes pugnāre; duces Завдання до теми «Pronomĭna demonstratīva:
ex utrāque acie procēdunt, foedus faciunt. Sabīni, in urbem recepti, cum is, ea, id, ille, illa, illud, iste, ista, istud»
Romānis se conjunxērunt. 1) Перекладіть на українську мову:
1. Dum fortūna tibi, mi fili, ridet, multos amīcos habes. 2. Ignosce
De Gallis saepe altĕri, tibi nunquam. 3. Unīus viri prudentia interdum est causa
Galli, sine ullo certamĭne, patentĭbus portis, in Forum ingressi sunt, fortūnae totīus popŭli. 4. Nulli nocēre debēmus. 5. Crede mihi. 6.
spectantes templa deōrum arcemque. Tum, modĭco relicto praesidio, cetĕri Vobiscum venio Romam. 7. Nemo nostrum vitio caret. 8. Vir doctus in se
ad praedam per vacuas hominĭbus vias dilabuntur, pars in proxĭmas domos semper divitias habet. 9. Inter domĭnum et servum nulla amicitia esse
ruit, pars ultĭmas petit. potest. 10. Filiam meam ei viro trado. 11. Cur nos timētis? Vos non
Cum senes in vestibŭlis aedium sedentes conspexissent, admirāti timēmus. 12. Veni ad me. 13. Tecum mihi ubīque bene est, sine te - male.
constitērunt, deos, non homĭnes esse arbitrāti. Tum unus ex Gallis barbam 14. Ades amīcis, amīci tibi adsunt. 15. Vir bonus est, qui patriae suae
senis cujusdam permulsisse dicĭtur. Ille indignātus scipiōnem in caput ejus prodest, dum potest. 16. Nemo illum amat, qui nuntiat mala. 17. Mihi
incussit iramque barbări movit. Ab eo initium caedis factum est omnesque desunt scientiae. 18. Tene memoriā nos. 19. Medĭci istīus morbi causam
senes in sedĭbus suis trucidāti sunt. invenīre non possunt. 20. Non possŭmus falsis amīcis credĕre. 21. Inopiae
Alĭquot diēbus post Galli impĕtum in arcem fecērunt. Primā luce, desunt multa, avaritiae - tota. 22. Nihil prosunt lacrĭmae, nihil potest fata
signo dato, multitūdo eōrum in Foro instructa est et, testudĭne factā, in movēre. 23. Nobis bella odiōsa sunt. 24. Non bonus est ulli, qui malus est
rupes ascendĕre conāta est. ipse sibi.
Romāni hostem ascendĕre prohibuērunt, e loco superiōre impĕtu
facto, hostes
2) Перекладіть на латинську: 3) Перекладіть на латинську:

1. І тобі і мені необхідні знання. 2. Для одного тебе я пишу цю 1.Ніхто не любить того, хто приносить погану звістку. 2.Хто не з
книгу. 3. Не йдіть від нас. 4. Ти повинен завжди допомагати своєму нами , той проти нас. 3.Чиє життя вільне від турбот і смутку. 4.У
другові. 5. Ваші поради приносять нам користь. 6. Погані приклади кожної людини є який-небудь талант. 5.Солдат завжди готовий до
шкодять дітям. будь-якої небеспеки. 6. Хто ніякої стороні не друг, і тієї і іншої
ненависний.
Завдання до теми «Pronomina relativa qui, quae, quod»
1)Прочитайте, розберіть і перекладіть речення : Creatio consŭlum
1. Is, qui tibi in periculo adest, amicus tuus est. 2. Adeste eis, quorum Primā luce viae complentur a popŭlo, qui, signo excitātus, in
auxilium vobis non deest. 3. Is copiis praeerit, in quo summa scientia belli Campum Martium ruit. Ibi consul cum insignĭbus imperii, a sacerdotĭbus
est. 4. Nisi laboratis et semper officio deestis, vobis ipsis obestis. 5. cinctus, in tribunāli popŭlum exspectābat. Brevi tempŏre omnes
Scientiae nobis omnibus prosunt. 6. Gratus semper fui iis, a quibus convenērunt et totum locum circum tribunal complevērunt. Tum
eruditus eram. 7. Aristides, qui cognomine Iustus appellatus erat, in sacrificium et supplicatio deōrum instituĭtur. Denĭque consul hanc
exsilium missus est. 8. Nemo iudicabitur, antequam accusatus erit. 9. oratiōnem ad popŭlum habet: «Pauci jam menses hujus anni restant: jam
Quum potes, amicum adiuva! 10. Vir bonus est, qui prodest , quibus potest tempus est alios consŭles creāre. Ităque hodie vos, Quirītes, more
(Cicero). 11. Praeterita mutare non possumus (Cicero). 12. Dicam, si majōrum a me in hunc locum convocamĭni. Non solum meo, sed etiam
potero, Latine (Cicero). 13. Feci, quod potui. collēgae nomĭne commendo vobis Tiberium Aemilium Mamercīnum et
2) Перекладіть на українську та знайдіть питальні, відносні та Quintum Publilium Philōnem, viros optĭmos; his secūre salūtem rei
вказівні займенники: publĭcae committētis. Fidem habēte nobis consulĭbus: non amicitia
1. Cato ea nocte, qua peritūrus fuit, librum quendam Platōnis legēbat. movēmur, sed rei publĭcae commŏdo ducĭmur. Raro tam strenui et tam
2. Diligĭtur nemo nisi cui fortūna secunda est (Ovidius). 3. Augustus, fortes viri reperiuntur. Hos viros, si et vobis ita vidētur, consŭles creāte».
quoquo modo potĕrat, illam priscam virtūtem Romānam revocābat. 4. In Attente haec verba consŭlis ab omnĭbus audiuntur. Deinde popŭlus in
idem flumen bis non descendĭmus. 5. Varia sunt munĕra eōrum, qui centuria divīsus in loca, jam antea designāta, discēdit. Denĭque suffragia
civitāti praesunt: dies conciliis constituĕre, ludos circenses instituĕre, post numerantur. Plurĭmis centuriis candidāti, quos consul commendavĕrat,
bella civilia concordiam civium restituĕre. 6. Cyrus Minor nomĭna consŭles renuntiantur.
uniuscujusque milĭtis memoriā tenēbat. 7. Cuivis dolōri remedium est
patientia. 8. Cujusvis homĭnis est errāre, imprudentis in errōre perseverāre. Cornu Amalthēae
9. Tyrannus neque dilĭgit quemquam, neque ab ullo diligĭtur. 10. Nullum Amalthēa erat nympha celĕbris, quae in montĭbus insŭlae Cretae
malum est sine alĭquo bono. 11. Nemo amat eos, quos timet. 12. Non est habitābat. Nympha speciem capellae habuit. Amalthēa lacte suo infantem
salus in ea civitāte, cujus cives legĭbus non parent. 13. Magistri amant Jovem, quem Saturnus, pater ejus, necāre constituĕrat, alēbat. Cornu ejus
discipŭlos, quibus stadium placet. 14. Graeci et Romāni clari popŭli erant: mirabĭle erat: quis homo id habēbat, illi nihil deĕrat; unde dictum «cornu
illi ab artĭbus et littĕris, hi bello etcivilĭbus institūtis. 15. Caesar eam Amalthēae», id est, cornu abundantiae. Postquam Juppĭter regnum deōrum
legiōnem, quam secum habēbat, ad oppĭdum duxit. 16. Cui nostrum sunt hominumque in potestātem suam recēpit, nympham Amalthēam in
ignōta carmĭna poetārum nostrōrum? 17. Mali homĭnis est eundem laudāre stellam, nomĭne Capellam, mutāvit.
et vituperāre. 18. Quae mala cum multis patĭmur, leviora videntur.
Pronomina negativa (заперечний займенник) De nihĭlo nihil – з нічого ніщо (не виникає) (Лукрецій).
У латинській мові існують два заперечних займенники: nemo Nemo sapiens, nisi patiens – без терпіння немає вміння.
ніхто і nihil ніщо. При їх відмінюванні використовуються паралельні Nil mortalĭbus arduum est – для смертних немає нічого недосяжного.
форми, що складаються з займенникового nullus і іменника V Nemo tenētur se ipsum accusāre – ніхто не зобов'язаний сам себе
відміни res річ, справа. звинувачувати (некараність за наклеп на самого себе).
Ці два заперечних займенники відмінюються тільки в однині: Res nullius cedit primo occupanti – нічия річ стає власністю того, хто
першим нею заволодів.
Nom. nemo nihil (nil) Pronomina indefinita (невизначені займенники)
Gen. nullius (nemĭnis) nullĭus rei (nihĭli) Невизначені займенники утворюються приєднанням до займенників
Dat. nemĭni (nulli) nulli rei quis, quid і qui, quae, quod частинок (ali-, -dam, -piam, -que) які
Acc. nemĭnem nihil (nil, nihĭlum) ставляться або перед займенниками, або після них і є незмінними, а за
Abl. nullo (nemĭne) nulla re (nihĭlo) відмінками відмінюється лише основна частина (саме займенник).
Приклади:
Тексти для перекладу і граматичного аналізу alĭquis, alĭquid хто-небудь, що-небудь.
1. Ignorantia legis nemĭnem excūsat. 2. Nemo debet esse iudex in alĭqui, alĭqua, alĭquod якийсь; якийсь, якась, якесь.
propriā causā. 3. Casus a nullo praestātur (Dig.). 4. Qui nimium probat, quidam, quaedam, quoddam (quiddam) хтось, щось, один якийсь.
nihil probat. 5. Noctĕ diēque labōra: nemĭni datur via facĭlis ad astră. 6. quilĭbet, qualĭbet, quolĭbet який завгодно.
Fortūna multis dat nimis, satis – nulli (Mart.). 7. Praestat nemĭni imperāre, quispiam, quaepiam, quodpiam якийсь б то ні було.
quam alicui servīre. 8. Filius nihil suum habet. 9. Nemo debet in quisque, quidque кожен, -а, -е; всякий.
communiōne invītus tenēri. 10. Nemo de domo sua extrăhi debet. 11. quivis, quaevis, quidvis (quodvis) будь-який, -а, -е.
Natūra nihil facit frustra. 12. Nihil consensuitam contrarium est, quam vis unusquisque, unaquaeque, unumquodque кожен, будь-хто.
atque metus. 13. Nemo nascĭtur sine vitiis. 14. Nemo potest dura naturae
solvĕre iura. 15. De mortuis aut bene, aut nihil. 16. Nemĭnem laedit, qui Невизначений займенник також може бути утворено шляхом
suo iure utĭtur. подвоєння питального займенника: quisquis, quidquid хто б не, що б не.
Зразок відмінювання:
Memorabĭle dictum casus singularis pluralis
Nemo nostrum idem est in senectūte, qui fuit iuvĕnis; nemo est mane, m, f, n m, f, n
qui fuit pridie; quidquid vides, currit cum tempŏre; nihil ex his, quae Nom. alĭquis, aliqua, alĭquod aliqui, aliquae, aliqua
vidēmus, manet; hoc est quod ait Heraclītus: in idem flumen bis non
Gen. alicuius aliquorum, aliquarum, aliquorum
descendĭmus; manet idem flumĭnis nomen, aqua transmissa est (Senĕca).
Dat. alicui aliquibus
Ars nemĭnem gravat – ремесло (придбане) нікому не шкодить. Acc. alĭquem, aliquam, alĭquod aliquos, aliquas, aliqua
Aut Caesar, aut nihil – або пан, або пропав. Abl. alĭquo, aliqua, aliquo aliquibus
Тексти для перекладу і граматичного аналізу nullus, a, um ніякий

1. Iuris praecepta sunt haec: honeste vivĕre, altĕrum non laedĕre, alius, a, um інший (з багатьох)
suum cuique tribuĕre (Ulp.). 2. Mancipatio est imaginaria quaedam alter, ĕra, ĕrum інший (з двох)
venditio (Paul.). 3. Quidquid est plus, quam necesse, possidentes deprĭmit. uter, utra, utrum який (з двох)
4. Cuivis dolōri remedium est tempus. 5. Cuiusque rei suum tempus est. 6. neuter, neutra, neutrum ні той, ні інший, ні один (з двох)
Nunquam sapiens iniuriam cuipiam alicui facit. 7. Lex non intendit alĭquid
impossibĭle. 8. Philosŏphus quidam, nomĭne Bias, dixit: “Omnia mea Зразок відмінювання
mecum porto”. 9. Quaelĭbet vulpes caudam suam laudat. 10 Quidquid
praecipies, esto brevis (Hor.). 11. Quidquid id est, timeo Danāos et dona casus singularis pluralis
ferentes (Verg.). m, f, n m, f, n
Nom. totus, tota, totum toti, totae, tota
De publĭcis iudiciis Gen. totīus totōrum, totārum, totōrum
Publicōrum iudiciōrum quaedam capitalia sunt, quaedam non Dat. toti totis
capitalia. Capitalia sunt, ex quibus poena mors aut exilium est, hoc est
Acc. totum, totam, totum totos, totas, tota
aquae et ignis interdictio. Per has enim poenas eximĭtur caput de civitāte.
Nam cetĕra non exilia, sed relegatiōnes proprie dicuntur: tunc enim civĭtas Abl. toto, tota, toto totis
retinētur. Non capitalia sunt, ex quibus pecuniaria aut in corpus alĭqua
coërcitio poena est. (Paulus) N.B. 1) За таким же зразком відмінюються і похідні слова: uterque,
utrăque, utrumque і той і інший, обидва; nonullus, a, um деякий.
Nullum malum sine alĭquo bono – немає лиха без добра. 2) Займенники alius і alter, будучи в реченні повторені,
Quisque est fortūnae suae faber – кожен коваль свого щастя. набувають значення "один ... інший". Alter dictat, alter scribit один
Trahit sua quemque voluptas – у кожного своя пристрасть. диктує, інший записує.
Suum cuique – кожному своє. Тексти для перекладу і граматичного аналізу
Adiectiva pronminalia (займенникові прикметники) 1. Nulla est disciplīna sine lingua latīna. 2. Vita aliōrum est nobis
У число прикметників I - II відміни входить група magistra. 3. Malum est aliud dicĕre, aliud celāre. 5. Qui est amīcus? -
займенникових прикметників, назва яких обумовлено наявністю у Alter ego. 6. Sibi parant malum, qui altĕri parant. 7. Alter alterīus auxilii
них особливості, властивої вказівним займенників: gen. sing. всіх eget (Sall.). 8. Ex vitio alterīus emendā tuum. 9. Tu sola mihi places. 10.
трьох родів закінчується на -īus, dat. sing. на -i. Мова йде про Non tibi soli natus est, sed patriae, tuis proxĭmis et amīcis. 11. Non sum
наступні прикметники: uni angŭlo naus: patria mea totus mundus est. 12. Legāti totīus Galliae
unus, a, um один Romam veniunt. 13. Nemo errat uni sibi, sed dementiam spargit in alios.
solus, a, um один єдиний 14. Nemo solus satis sapit (Pl.). 15. Utrumque vitium est: et omnĭbus
totus, a,um весь, цілий credĕre et nulli. 16. Lucrum unīus est alterīus damnum. 17. Aliēna nobis,
ullus, a, um будь-який, який-небудь nostra plus aliis placet.
Alter ego – друге я. ТЕКСТИ ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ

In toto – в цілому.
Initium bonum – dimidium totius – гарний початок - половина всього. До 1-2 тем
Qui totum vult, totum perit – хто найбільше хоче, все і втрачає. De terris Europae
Vae soli! - горе самотньому (один в полі не воїн). Multae terrae in Europā sunt. Varia est terrārum natūra, nam aliae
terrae, ut Hungaria, multaeque aliae terrae plerumque planae sunt, aliae
Genetīvus characteristĭcus
autem, ut Graecia, Italia, Helvetia, montuōsae. Aliae terrae frigidae, aliae
Genetīvus characteristĭcus означає особу, якій властиво якийсь calĭdae sunt. Nonnullae Europae terrae, ut Britannia, Islandia, Hibernia in
стан або дія, висловлені інфінітивом.Таке значення генетів має при insŭlis sitae sunt, nonnullae, ut Italia, Graecia, Hispania – in paeninsŭlis.
вживанні з дієсловом esse, що тут перекладається словами: властиво;
існує обов'язок, борг: Iudĭcis est ius dicĕre, non dare обов'язок судді Dedea Diāna
вершити правосуддя, а не видавати закони. Diāna est silvārum dea et domĭna. Bestias feras dea sagittis necat. Sed
Accusatīvus exclamatiōnis cervae Diānae gratae sunt. Diāna cervārum patrōna est et cervas a bestiis
feris servat. In silvis statuae Diānae sunt. Magnā cum curā feminae
Accusatīvus exclamatiōnis вживається в вигуках (часто в statuam deae rosārum corōnis ornant.
супроводі вигуки): Heu me misĕrum на жаль мені нещасному. O До 3-4 тем
tempŏra, o mores! о часи, о звичаї! De Roma antīqua
Ablatīvus qualitātis In chartā Italia formam calcei habet, Italia est magna paeninsŭla
Europae. Latium in Italiā est. Incolae Latii Latlni sunt. Roma condĭta est
Ablatīvus qualitātis позначає якість, властиву особі або предмету: in Latiō in sinistrā ripā fluvii Tibĕris saeculō octāvō ante aeram nostram.
Caesar excelsā statūrā fuit Цезар був високого зросту. Initio parvum oppidum est. Primae casae in Palatīnō aedificātae sunt.
Primo altus murus oppĭdum non munit. Rex Servius Tullius saeculō sexto
ante aeram nostram non altum murum praesidio Romae aedificat.

De popŭlo Romāno
Popŭlus Romānus est popŭlus Italĭcus antīquus. Latīni, Sabīni et Etrusci
sunt etiam popŭli Italĭci antīqui. Latīni, Sabīni, Etrusci finitīmi sunt popŭlo
Romāno. Latīni diu adversarii Romanōrum sunt. Popŭlus Romānus saepe
bellat et vicos finitimōrum delet et occŭpat. Rustĭci Latīni et Sabīni vicos suos
amant et popŭlum Romānum a vicis suis arcent. Semper arāre et bellāre
debent. Semper debent parāti esse et adversarios arcēre. Ab Etruscōrum popŭlo
Romānos fluvius sepǎrat. Multi popŭli Etruscis parent. Postea Romāni domĭni
sunt Etruscōrum et ceterōrum populōrum Italicōrum.
До 5 теми tacēre, si dicĕre debētis. Nolī dicĕre, quod nescis. Nolī audīre, quod
De bello dicunt. Non audīmus, quod dicĭtis. Dum vivis, sperāre debes. Cogĭtat, ergo
Belli principium saepe parvum est, magnum est damnum belli. est. Cogitāmus, ergo sumus. Qui quaerit, repĕrit. Dum spirātis, sperātis.
Bellum campos, oppida, terras vastat. Bella aut externa aut domestĭca sunt. Vivĕre est cogitāre. Vivĕre est militāre. Dicĕre pro et contra. Dicĕre non
Magnum est damnum bellōrum domesticōrum. Viri boni cavent bellum est facĕre. Vide supra! Nolīte vetāre! Aut absolvis, aut condemnas. Aut
domestĭcum. Praeterea bell a sunt iusta aut iniusta. Iustum bellum absolvunt, aut condemnant.
victoriam praebēre debet. Pericŭlum belli magnum est. Popŭlus Romānus До 7 теми
multa bella gerit. De Romŭlo et Remo
Romŭlus et Remus filii Rheae Silviae sunt, gemĭni ex familia regia.
De Minerva Ut fama est, pater puerōrum Mars, deus belli est. Amulius, vir duri anĭmi,
Minerva sapientiae dea est. Noctua et olea Minervae sacrae sunt. Dea puĕros necāre studet. Imperio Amulii gemĭni in alveo ponuntur et in
imprīmis magistris et discipŭlis favet. Minerva impigris discipŭlis fluvium iaciuntur. Sed puĕri a deis servantur. Subĭto lupa advĕnit et
subvĕnit, pigros punit. Praeterea Minerva iustum bellum curat. Popŭlus gemĭnos nutrit. Deinde puĕri a Faustulō inveniuntur et educantur. Postea
Romānus, cum bella gerit, saepe Minervae sacra parat. Si bellum iustum Roma a Romulō et Remō condĭtur.
est, dea popŭlo Romāno victoriam praebet. Minerva tunĭca et palla amicta
est, praeterea lorīcam et galeam gerit. Laevo urnĕro hastam sustĭnet. De Thesēo et Ariadna
Dextra Minerva stilum, sinistra ceram tenet. In insŭla Creta, ubi regnat Minos, Daedǎlus labyrinthum magnum
aedifĭcat. Labyrinthus a saevō monstrō Minotaurō custodītur. Aegēus, rex
De bellō Troiānō Attĭcae, tribūtum pendet in Cretam. Septem pueros et puellas mittĕre debet
Marcus libros Vergilii de bello Troiāno et de Aeneā, Romanōrum ad victĭmas monstro. Misĕri a Minotaurō statim devorantur. Thesēus,
proavō, legit: “Graeci Troiam invādunt. Troiāni diu se defendunt”. Graeci filius Aegēi, proponat sibi bestiam necāre et patriam ab horrĭda poena
Troiam vincĕre non possunt. Tum magnum equum ligneum aedificant et liberāre. Itaque cum sociis suis in Cretam advĕnit. Ibi Ariadna, filia
utĕrum equi viris armātis implent. Equum in orā relinquunt et navĭgant. Minois, adiuvāre eum constituit atque filum longum et gladium mirum
Troiāni ex oppĭdo evādunt et equum cum viris armātis in oppĭdum trahunt. donat. In labyrinthō Thesēus alligat filum ad portam et ita certa via
Nocte, cum Troiāni dormiunt, Graeci ex utĕro equi evādunt, Troiae portas servātur. Gladio miro Minotaurum necat. Theseus fili auxilio ex labyrinthō
aperiunt. Cetĕros Graecos in oppĭdum immittunt et Troiam incendunt. venit.
Turn dea Venus Aeneam fugĕre et novam patriam quaerĕre iubet. До 8 теми
Aeneas igĭtur deōrum mandāto oboedit et cum paucis amīcis Troiam De nominĭbus Romanōrum
relinquit et post multos annos in Latium advĕnit. Itaque Troiani profŭgi in Civĭbus Romānis tria nomĭna erant: primum erat praenōmen,
Italia remanent et Aeneas est proavus Romanōrum. secundum nomen gentīle, tertium cognōmen, Fundamentum nomĭnis
До 6 теми Romāni erat nomen gentile. Nomen gentīle – genus, cognōmen – singŭlas
familias commūnis genĕris significābant. Ita Cicerōni, claro Romanōrum
Veto. Vetāmus. Disco. Discĭmus. Bene discis. Bene discĕre debētis.
scriptōri, praenomen erat Marcus, nomen gentīle Tullius, cognōmen
Non semper bene discunt. Quid narras? Cur male scribis? Bene legit, sed
Cicĕro. Numĕrus praenomĭnum erat parvus. Itaque Romāni in libris pro
male scribit. Tacēre non debes. Dum vivĭmus, laborāre debēmus. Nolīte
praenomĭne plerumque unam littĕram usurpābant, ut pro Lucio L., pro Fratres lovis erant Neptūnus et Pluto, sorōres Iuno, Ceres, Vesta. Bestiae
Marco M., pro Publio P. nonnullae deis sacrac erant, ut aqŭila Iovi, pavo Iunōni, equus Neptuno.
Ex arborĭbus oliva Minervae sacra erat, Apollĭni laurus, Plutōni cupressus.
De morĭbus Romanōrum
Apud Romānos mos erat imprīmis deos rusticos implorāre, Iuppĭter et De nummis Romanōrum
Tellus, ut Terram matrem appellābant, in summis honorĭbus erant. Nam In multis Romanōrum nummis unā ex parte Minervae caput, ex altĕra
Tellus herbas et arbōres creābat, Iuppĭter autem fructus agrōrum servābat. – navis imago erat. Itaque puĕri Romāni ludum, qui “caput aut navis”
Ad honōrem Telluris Romāni ludos dabant, muliĕres templa deae florĭbus nominabātur, agebant. Erant etiam alii nummi. In unā parte eōrum littĕrae
ornābant. Etiam alios deos rusticos, ut Solem et Lunam, Romāni erant, verbum “Roma” formantes, ex adversā parte – Victoriae deae
celebrābant. imago, duos aut tres equos agentis.
До 9 теми
De conditorĭbus Romae De Appio Claudio
Titus Livius, clarus scriptor Romānus, in libris suis, qui “Ab urbe Romae erat vir, Appius Claudius nomĭne. Magnum et longum
condita” appellantur, fabŭlam de Romŭlo et Remo, conditorĭbus Romae aquaeductum aedificāvit. Romāni hunc aquaeductum ab eius nomĭne
narrat. Numĭtor, rex Albae Longae, a fratre Amuliō regno privātur. appellavērunt. Aquaeductus aquam bon am in urbem Romam portāvit. Appius
Amulius quoque nepōtes Numitōris Romŭlum et Remum in flumĭne Claudius etiam longam et bonam viam ad oppidum Capuam Italiae aedificavit.
demergĕre iubet, sed ministri regis ei non parent et puĕros in flumĭnis ripa Romāni hanc viam “Via Appia” appellavērunt. Erant multae aliae viae in
ponunt. Ibi lupa pueros invĕnit et nutrit. Postea Romŭlus et Remus a Italia, sed via Appia clarissĭma erat. Via et aquaeductus in Italia hodie manent.
Faustŭlō, pastōre regio educabantur. Paulo post Faustŭlus fratrĭbus
veritātem apĕrit. Fratres Amulium occidunt et regnum Numitōri avo De Iunōne
reddunt. Romŭlus autem postea rex civitātis fit et condi t urbem novam. Pavo ad Iunōnem, Iovis uxōrem, olim venit et deam accusāvit. “Dea, –
Urbem a suo nomĭne Romam appellat. inquit, – miser sum. Pulchras quidem pennas habeo, pedes autem ridicŭlos.
Omnes runs incŏlae aspĕram vocem meam contemnunt. Cur avi tuae tam
De aree Capitolīna saeva fuisti?”
Arx Capitolīna sita erat in monte Capitolīno. Arx muros firmos et Iuno autem respondit: “Stulta verba dicis. Dei nonnullis animalĭbus
altos habēbat; sita erat in media urbe, erat praesidium et refugium civium iucundam vocem, paucis insigne corpus, leōni virtūtem, pavoni pennārum
in bello et in pericŭlis. In arce Capitolīna magnifĭcum templum Iovis erat. pulchritudinem concessērunt. Miser non es, sed ingrātus et superbus. Si deos
Custōdes arcis Capitolīnae milites erant. In arcĭbus firmis vita omnium accūsas, ad potentem Iovem te ducere malo: etiam pulchras pennas tibi eripĕre
civium et aliōrum homĭnum tuta erat. potest”.
De Iove De Hercŭle
Iuppĭter erat domĭnus coeli et terrae. Poëtae Graeci Iovem patrem Apud antiquos poetas multas fabŭlas de Hercŭle, Iovis filio, legĭmus.
deōrum hominumque vocābant. Et dei et homĭnes Iovem timebant. Iam in cunis Hercŭles infans duōrum anguium capĭta sine timōre
Iuppĭter in Olympo habitābat et cum fratrĭbus mundum gubenābat. In fregit. Deinde, Hercŭles adulescens feras immānes, Graeciam terrentes,
tutēla lovis praecipue reges erant. Iuppĭter auctor erat legum humanārum.
interfēcit. Ingenii quoque testimonium non deest: flumĭnis enim aquam in De theātro antīquo
sordĭda regis Augiae stabŭla vertit; ita ingenti aquae copiā stercus e Primum theātrum antīquum Athēnis saecŭlo sexto ante aeram
stabŭlis pellĕre potuit. Per orbem terrārum iter fecit mirisque factis nostram aedificātum erat. Id theātrum in fano Dionysii erat. In mediō
homĭnum admiratiōnem movit. Etiam in Plutōnis regnum descendĕre theātrō erat orchestra, ubi tragoediae agebantur. Ante orchestram
constituit; ibi Cerbĕrum canem, Inferōrum custōdem, vicit. Hercŭles non aedificium erat. Id aedificium scaena appellabātur. Incŏlae Athenārum
tantum fortis, sed etiam hominĭbus benignus fuit. tragoedias in clivo vicīno spectabant. Ei loci, ubi incŏlae sedēbant et
До 10 теми tragoedias spectābant, theātrum appellabāntur. In orchestra tragoediae
De Romae descriptiōne agebantur et chori caotabant, in scaena autem variae machĭnae habebāntur.
In antīqua descriptiōne urbis Romae, orbis terrārum capĭtis, omnia Auxilio eārum machinārum imprīmis dei vel deae in tecto scaenae
aedificia enumerantur. apparēbant. Inde proverbium: “Deus ex machĭna”.
Romae erant octo pontes, duodecim fora, octo campi, triginta septem
portae, inter quas clarissĭma Porta Appia, quadringenti viginti tres vici, De Minerva
mille nongentae domus, multae insŭlae, duo macella, ducenta horrea, Minerva dea sapientiae, belli et armorum erat. Ex cerĕbro Iovis nata
undĕcim thermae, undeviginti aquaeductus, octoginta balnea, mille putei, inter ceteras deas consilio et prudentia atque pudicitia praestabat. Noctua
duodetriginta bibliothēcae, duo circi, tria theatra, quadraginta templa, et olea Minervae sacrae erant. Minerva a Graecis Athenārum patrona
decem basilicae, triginta sex arcus e marmŏre. putabātur. Dea imprīmis magistris et discipŭlis favēbat. Minerva impigris
До 11 теми discipŭlis subveniēbat, pigros puniēbat.
De Romanōrum servis Praeterea Minerva iustum bellum curābat. Saepe sacra а popŭlō
Romāni magnŭm numĕrum servōrum habēbant. Familia Romāna ex Romāno Minervae parabantur. Si bellum iustum erat, Minerva popŭlo
domĭnis, libĕris et servis constābat. In familia Romāna primum locum vir Romāno victoriam praebēbat.
obtinēbat, qui pater familiae appellabātur. Servos Romāni bellis sibi In foro statua Minervae erat. Minerva tunĭca et palla amicta erat,
parābant. Primo in Roma parvus numĕrus servōrum erat, nam ager non praeterea lorĭcam et galeam gerēbat. Laevo umĕro hastam sustinēbat.
solum a servis, sed etiam a domĭnis colebātur. Postea tamen servōrum Dextra Minerva stilum, sinistra ceram tenēbat.
turba multiplicabātur. Servi libĕri non erant, etiam filii servōrum servi esse Tota Attĭca in Minervae tutēlā erat.
debēbant. In villis, latifundiis, metallis Romanōrum opulentōrum servi
laborābant. Servōrum officia in Roma varia erant: alii terram in latifundiis De ranis fabŭla
colēbant, alii domi ministrābant, alii in ludis gladiatoriis se exercēbant. Ranae a deo domĭnum postulābant. “Quando, – inquiunt, – domĭno
Multi Graeci, viri docti, erant servi Romanōrum. Graeci servi morbos obtemperabĭmus? Quando dommum habebĭmus?” Turn deus: “Desinĭte, –
curābant et sanābant, liberos Romanōrum educābant, pueros docēbant. inquit, – coaxāre, ranae! Ilico ranis domĭnum dabo. Ecce tnmcum
Narrābant pueris de Claris poëtis Graecis, ut de Homērō et Hesiŏdō, et de domĭnum habebĭtis. Trancus ranis imperābit”. Et truncum in aquam
philosophis, ut de Democrĭtō et Pythagŏra, et de aliis viris doctis. Domĭni praecipĭtat. Ranae diu sub aquā latēbant. Tandem tacĭte supra aquam
servos suos verbis malis monēbant et flagellis verberābant. Nonnunquam apparent et veram trunci natūram explōrant. Turn una amīcas interrŏgat:
servi arma capiēbant, itaque Romāni dicēbant: “Totĭdem inimīci sunt, quot “Coletis et timebĭtis truncum, amicae? Ego trunco inamĭno non serviam
servi”. neque obtemperābo”. Ranae respondent: “Numquam truncum metuēmus,
trunco numquam oboediēmus. Item ceterae ranae truncum non metuent До 13 теми
neque trunco servient”. Dum ranae ita clamant, iussu (за наказом) dei De magistratĭbus Romanōrum
ciconia apparet, multas ranas captat et devorat. Qui bonum non Primo in Roma antīqua septem reges erant. Postea principātus
sustinēbunt, saepe habēbunt malum. magistratuum Romae in manĭbus consŭlum erat. Consŭles magistrātus
До 12 теми annui erant. Consul imperium et potestātem habēbat, praeterea consul erat
De Roma antiqua iudex et pontifex maxĭmus. Consul ius vitae necisque habēbat. Etiam
Roma veterrĭma urbs Italiae putātur, coloniae autem Graecōrum, in ordinarii magistrātus erant. Primum praetor urbānus erat, deinde et
ora Italiae sitae, vetustiōres sunt. Initio Roma admŏdum parva erat, vias peregrīnus. Praetor ius inter cives dicēbat. Edicta praetōrum legis vigōrem
habēbat angustissĭmas, domos humiffĭmas; aedificia autem publĭca habēbant. “Edictum praetōris lex annua est”, – Cicĕro dicēbat. Quaestōres,
ampliōra et omatiōra erant. In Capitolio, arce Romāna, Iovi optĭma et censōres, aedīles etiam magistrātus Romanōrum erant. Quaestōres
maxĭmo templum celeberrĭum erat. Princĭpum temporĭbus urbs aerarium curābant, censōres censum agēbant et peccāta civium contra
dissimillĭma erat vetustiōri; vias latissĭmas, domos ornatissĭmas, fora bonos mores notābant. Aedīles curam aedium, postea curam ludōrum et
amplissĭma habēbat. Iuxta tamen luxuriōsas domos divĭtum miserĭmae annōnae habēbant. Extraordinarii magistrātus Romae erant dictātor,
tabernae paupĕrum collocabantur. magister equĭtum, decemviri, tribūni milĭtum et plebis.
De militĭbus Romanōrum De domo Romāna

Magnus erat numĕrus militum Romanōrum. Milites Romāni aut Primo Romāni in casis parvis habitābant. Postea magnifĭcas domos
pedĭtes, aut equĭtes erant. Arma utrorumque varia erant. Milĭtes pugnābant sibi aedificābant. Domus Romāna alĭter aedificabātur atque nostra. Domus
gladiis, pilis, hastis. Pedĭtes gladiis brevĭbus et levĭbus, scutis magnis et Romanōrum non multas et parvas fenestras habēbant, sed magnam
gravĭbus armati sunt. Equĭtes hastas, pedĭtes pila habēbant. Pila breviōra et lacūnam in medio tecti. Cisterna aquam imbrium colligēbat. Ante ianuam
leviōra sunt quam hastae. Gladii equĭtum longiōres et graviōres sunt quam erat vestibŭlum, post ianuam ostium cum cella ostiarii. Ex ostio introĭtus
pedĭtum. Milĭtes Romāni fortes erant, fortiōres cetĕris militĭbus. Terra erat in magnum et latum atrium, ubi servi et amīci mane domĭnum
marique copiae hostium a militĭbus Romānis superabantur. Clades salutābant et familia interdiu habitābat. Atrium foramĭne tecti illustrabātur.
Romanōrum rarae erant. Erat in atrio focus, locus sacer, ubi tota familia deis domestĭcis
sacrificābat. Atrium ornabātur simulacris avōrum, e cera factis, columnae
De clarissĭmis urbĭbus et flumĭnibus Italiae tectum portābant. Circum atrium erant cubicŭla et triclinia, ubi cenābant,
Multae urbes clarae sunt. Clara est Capua, clarior Alba Longa, et cellae servōrum. Alia pars domus tablinum erat, ubi bibliothēca
clarissĭma Roma. Multi sunt in Italia fluvii. Notus est Ticīnus, notior collocabātur. Post domum saepe hortus erat.
Padus, notissĭmus Tibĕris. Padus est longior et profundior, quam Tibĕris.
Padus est longissĭmus et profundissĭmus omnium fluviōrum Italiae, sed De diēbus
non est in numĕro longissimōrum et profundissimōrum fluviōrum Motus terrae est causa diēi et noctis. Die sol terram illustrat nocte
Eurōpae. Fertilissĭma et felicissĭma regio Italiae est Campania. luna et stellae. Longitūdo diērum et noctium diversa est. In regionĭbus
Celeberrĭma et florentissĭma omnium urbium Italiae erat Roma. nostris dies longi sunt, noctes breves; hiĕme dies breves, noctes longae
sunt. Meridie tempus in omnĭbus terrae partĭbus diversum est. Apud
Romānos nomĭna dierum talia erant: dies Lunae, dies Martis, dies conditūrum et vicissitudĭnes permultas toleratūrum esse. Fama refert
Mercurii, dies Iovis, dies Venĕris, dies Saturni, dies Solis. virum Troiānum a rege Latīno indulgenter exceptum esse et eius filiam
До 14 теми uxōrem duxisse. Itaque Romāni Aeneam proǎvum esse credēbant.
De Aenea
Post saevum proelium Troia a Graecis capta erat. Graeci non tantum De Hesperidum insŭlā
viros, sed etiam muliēres et senes et infantes sine misericordiā cecidĕrant Hesperidum insŭlā fuit in fine orbis terrārum, prope Oceǎnum
aut in vincŭla coniecērant. Milĭtes victōres omnia moenia delevĕrant, monternque Athlantem. Narrātur Hesperides, pulchrae Hesperi filiae in mirō
universas urbis domos, etiam sacra templa diripuĕrant. Aeneas solus e insŭlae hortō habitavisse. Ibi ingentis arbŏris mala aurea omnium homĭnum
ducĭbus Troiānis saevam mortem effugĕrat. Cum patre et fflio in navem admiratiōnem movēbat. Homines tamen egregia mala capĕre non potĕrant,
conscendit et patriam reliquit. Sed fluctus magno vento vehementer sublati quod draco arbŏris custos erat, etiam fortes viros terrebat. Sed Hercŭles usque
sunt. Aeneas, a tempestate tectus matris Venĕris opĕrā, in Afrĭcam salvus ad claram insulam ire et ibi mira mala capĕre constituit. Tradĭtur terra marique
pervēnit, ubi ipse eiusque comites a Didōne, quae Carthaginiensĭbus iter fecisse multosque hostes in itinĕre interfecisse. Tandem Hesperidum
praeĕrat, benigne accepti sunt. Aeneas mirabĭlem regīnae pulchritudĭnem insŭlam adiit. Dicĭtur Herbies ibi in maxĭmo pericŭlo fuisse. Hesperides,
animadvertit, et amōre captus apud earn vivēbat, cum Mercurius deus Hercŭli benignae, dracōnem sopivisse traduntur. Ita Hercŭles immanem feram
iussit eum Italiam petĕre et ibi novam urbem condĕre. Nova urbs nomināta interficĕre potest atque cum malis aureis in Graeciam salvus redit.
est Lavinium, quod Aeneas Laviniam, filiam regis eius regiōnis, uxorem
duxĕret. Aeneae autem filius in propinquis collĭbus Albam Longam Pater noster
condidit. Post multos annos Romŭlus in ilia urbe natus est. In nomine Patris et Filii, et Spiritus Sancti, Amen.
Pater noster, Qui es in coelis, sanctificētur Nomen Tuum.
De Prometheo Adveniat regnum Tuum. Fiat voluntas Tua sicut in coelo et in terra.
Prometheus, qui auxilio Minervae homĭnes ex aqua et terra fecĕrat, de Panem nostrum supersubstantiālem da nobis hodie.
genĕre humāno bene meruit. Dei saepe Prometheum ad epŭlas suas Et dimitte nobis debĭta nostra, sicut et nos dimittĭmus debitoribus nostris.
invitavērunt. Itaque consilium Iovis, qui omnes homĭnes necāre Et ne nos inducas in tentantiōnem.
constituĕrat, Prometheo notum erat. Prometheus aliquando in caelum Sed libĕra nos a malo. Amen.
venit, ignem, quem Iuppiter hominibus negavĕrat, de Olympo subduxit et
hominĭbus donavit. Quamquam ira Iovis magna erat, genus humānum non Ave, Maria
delēvit. Prometheum autem Vulcānus iussu lovis in monte Caucǎso ferreis Ave, Maria, gratia plena, Domĭnus Tecum.
catēnis ad saxum alligāvit cotidieque aquĭla iecur Promethei devorābat. Benedicta Tu in mulierĭbus,
Iecōris pars, quam aquĭla interdiu devoravĕrat, noctu crescēbat. Ita et benedictus fructus ventris Tui Iesus.
Prometheus ingentes dolōres tolerābat. Sancta Maria, mater Dei, ora pro nobis peccatorĭbus,
До 15 теми nunc et in hora mortis nostrae. Amen.
De Aenea
Poëtae antĭqui narrant Aenēam Venĕris deae filium fuisse. Dicunt

eum cum patre Anchīsa filioque Ascanio Troiam fugisse et in navem
Conscendisse. Mater enim praedixit ilium regnum novum trans mare
КОРОТКИЙ ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ aestas, ātis f тепла пору року (весна і літо)

СЛОВНИК ager, agri m поле
ago, egi, actum, ĕre 3 вести, гнати, робити, вести переговори,
a, ab, abs прийм. з, від розмовляти, жити, проводити час
aberro, āvi, ātum, āre 1 блукати, помилятися, ухилятися agricŏla, ae m землероб
absolvo, solvi, solūtum, ĕre 3 відокремлювати, звільняти, закінчувати Alexander, dri m Aлександр; A. Magnus A. Bеликий, цар Македонії
absque прийм. без aliēno, āvi, ātum, āre 1 змінювати, видаляти, усувати
abusque прийм. від, з aliēnus, a, um чужий, інший
accepto, āvi, ātum, āre 1 приймати, допускати alio в іншому місці
acer, acris, acre гострий, різкий, жорстокий, пристрасний alĭquis, aliquid хто-небудь, що-небудь, будь-який, деякий
acerbus, a, um неприємний, суворий, гіркий alter, ĕra, ĕrum інший (з двох)
ad (+ acc.) до, до, під час, для amārus, a, um гіркий, неприємний
ad прийм. до ambŭlo, āvi, ātum, āre 1 гуляти
adĭtus, ūs m прихід amīca, ae f подруга
adjŭvo, jūvi, jūtum, 1 допомагати (кому - acc., у чому - abl.). amicitia, ae f дружба
administro, āvi, ātum, āre 1 виконувати, управляти amīcus, i m друг
admoneo, monui, monĭtum, ĕre 3 нагадувати, спонукати, умовляти, amitto, mīsi, missum, ĕre 3 втрачати
вказувати, радити amo, amāvi, amātum, amāre 1 любити
adulescens, entis m, f молода людина, юнак; дівчина amor, ōris m любов
adulescentia, ae f юність amplius більше
adusque прийм. аж до anĭmal, ālis n тварина, жива істота
adversum (+ acc.) навпроти, проти animans, ntis m, f жива істота, тварина
adversus прийм. проти, до, навпаки anĭmus, i m дух, душа
adversus, a, um протилежний, несприятливий, ненависний; res annus, i m рік
adversae нещастя annus, i m рік
aeger, gra, grum хворий, сумний ante (+ acc.) до, перед
aegre важко, з незадоволенням, насилу ante прийм. перед
aegritūdo, ĭnis f хвороба, печаль, туга antiae, ārum f пасма
aegrōtus, a, um хворий antīquus, a, um древній
Aegyptus, i f Єгипет apertus, a, um відкритий
Aenēas, ae m Еней appello, pŭli, pulsum, ĕre 3 приганяти, причалювати
aenigma, ătis n загадка apud прийм. у, при, в присутності, перед
aēr, aĕris m повітря apud (+ acc.) у, біля, близько, при
aera, ae f ера aqua, ae f вода
Aesōpus, i m Езоп aquĭla, ae f орел
ara, ae f вівтар bestia, ae f звір, тварина

arbĭter, tri m суддя binus, a, um двоякий, двоїстий
arbor, ŏris f дерево bis двічі
argentum, i n срібло; виріб зі срібла bonum, i n добро, благо, майно
argumentum, i n доказ, підстава, довід bonus, a, um хороший, добрий, порядний
Ariovistus, i m Ариовист, цар германського племені свевов brevi скоро, незабаром
arma, ōrum n зброя brevis, e короткий
armātus, i m озброєний caecus, a, um сліпий
armo, āvi, ātum, āre 1 озброювати caelum, i n небо
aro, āvi, ātum, āre 1 орати Caesar, ăris m Цезар, римський полководець і політичний діяч
ars, artis f мистецтво campus, i m поле, рівнина
Athēnae, ārum f Афіни candidātus, a, um білий, сяючий, ясний
atŏmus, i f неподільне, атом candĭdus, a, um [candeo] білий, білосніжний
audacia, ae f сміливість, безстрашність, відвага, зухвалість, canis, is m, f собака
зарозумілість, нахабство cano, cecĭni, cantum, ĕre 3 співати
audeo, ausus sum, ēre 2 вирішуватися cantus, us m спів, мелодія, пісня
audio, audīvi, audītum, audīre слухати capio, ceci, cactum, capĕre 3 брати
aura, ae f повітря, подих captīvus, i m бранець
aureus, a, um золотий capto, āvi, ātum, āre 1 вистачати, домагатися
aurum, i n золото carmen, ĭnis n вірш, пісня, загадка
aut або carus, a, um дорогий, любий
autumnus, i n осінь cassus, a, um порожній, марний, нікчемний
auxiliāres, ium m допоміжні загони castra, ōrum n pl. t. табір; castra ponĕre розбити табір
auxiliātus, us m надання допомоги casus, us m падіння, загибель, випадок, випадковість
auxilior, ātus sum, āri 1 допомагати Cato, ōnis m Катон
auxilium, i n допомога; pl. допоміжне військо Caucăsus, i m Кавказ
avaritia, ae f жадібність, жадібність causā (+ gen.) за, через, заради
averto, verti, versum, ĕre 3 відвертати, повертати, відводити causā прийм. для, заради
avis, is f птах causa, ae f причина, справа (судове)
avus, i m дід cedo, cessi, cessum, ĕre 3 йти, поступатися
basium, i n поцілунок celer, ĕris, ĕre швидкий
beātus, a, um щасливий, блаженний celerĭtas, ātis f швидкість
bello, āvi, ātum, āre 1 воювати celerĭter швидко
bellum, i n війна cena, ae f обід
bellus, a, um милий, чарівний ceno, āvi, ātum, āre 1 обідати
bene добре
censeo, nsui, nsum, ēre 2 оцінювати, цінувати, думати, вважати, condemno āvi, ātum, āre 1 засуджувати; винести вирок
вирішувати condicio, ōnis f умова
censor, ōris m цензор, строгий критик condo, dĭdi, dĭtum 3 споруджувати, будувати; засновувати; складати,
centum сто писати, складати
Ceres, ĕris f Церера, богиня землеробства conficio, fēci, fectum, ĕre 3 робити, здійснювати, виснажувати
cerno, crevi, cretum, ĕre 3 помічати, розрізняти, впізнавати, conscribo, scripsi, scriptum, ĕre 3 записувати, набирати, формувати,
вирішувати виробляти перепис; patres conscripti сенатори
certus, a, um певний, точний, відомий, вірний; certiōrem facĕre consentio, sensi, sensum, 4 погоджуватися, домовлятися
сповіщати conservo, āvi, ātum, āre 1 зберігати, охороняти
cingo, cinxi, cinctum, ĕre 3 оточувати, оперізувати, обвивати consilium, i n рада, план, рішення, нарада; consilium capĕre приймати
circa прийм. навколо рішення
circenses, ium m циркові видовища constantia, ae f незмінність, сталість, твердість
circum прийм. навколо constat (impers.) відомо
circum (+ acc.) навколо consto, stĭti, -, 1 стояти твердо, грунтуватися, складатися (з чого -
circus, i m коло, цирк abl.); constat (impers.) відомо
cito швидко consuesco, suēvi, suētum, ĕre 3 звикати, привчати
civīlis, e цивільний consuetūdo, ĭnis f звичка, звичай
civis, is m, f громадянин, громадянка consul, ŭlis m консул
civĭtas, ātis f держава, суспільство, громада consŭlo, sului, sultum, ĕre 3 радитися, обговорювати, запитувати,
clamo, āvi, ātum, āre 1 кричати, вигукувати, кликати, оголошувати піклуватися (+ dat.)
clarĭtas, ātis f блиск, слава, шана contendo, tendi, tentum, ĕre 3 натягувати, спрямовуватися, боротися
claritūdo, ĭnis f яскравість, слава continenter безперервно
clarus, a, um відомий, знаменитий, світлий, ясний contineo, tinui, tentum, ēre 2 утримувати, обмежувати, містити; pass.
claudo, clausi, clausum, ĕre 3 замикати, закривати, укладати обмежуватися
clavum, i n пурпурна смуга на туніці contra прийм. проти
cluso = clauso див. claudo contra (+ acc.) проти
coepi, coeptum, coepisse почати convĕnio, vēni, ventum, 4 сходитися (з ким - acc.), збиратися,
cognosco, gnōvi, gnĭtum, ĕre 3 дізнаватися, пізнавати; cognĭtum est відповідати, підходити; convĕnit (impers.) вирішено, слід, личить
стало відомо convŏco, āvi, ātum, āre 1 скликати, запрошувати
collēga, ae m товариш, колега copia, ae f безліч, достаток, запас, кількість, pl.: військо
collis, is m пагорб, височина coram прийм. в присутності
collŏco, āvi, ātum, āre 1 розміщувати, розташовувати cornix, īcis f ворона
colo, colui, cultum, ĕre 3 обробляти, обробляти, почитати cornu, us n ріг, фланг
compesco, pescui, -, ĕre 3 стримувати corōno, āvi, ātum, āre 1 увінчувати
concēdo, cessi, cessum, ĕre 3 йти, поступатися, дозволяти, надавати corpus, ŏris n тіло
concordia, ae f згоду
corrĭgo, rexi, rectum, ĕre 3 випрямляти, направляти, давати належне dens, dentis m зуб, ікло
напрямок, виправляти desĭno, sīvi (sii), sĭtum, ĕre 3 переставати, припиняти
cotidiānus, a, um щоденний desipio, sipui, -, ĕre 3 бути божевільним
cras завтра deus, i m бог
credo, credĭdi, credĭtum, ĕre 3 вірити dico, āvi, ātum, āre 1 освячувати, присвячувати (себе),
creo, āvi, ātum, āre 1 обирати, створювати, народжувати проголошувати, оголошувати
cresco, crevi, cretum, ĕre 3 рости, посилюватися dico, dixi, dictum, ĕre 3 говорити, називати
culpa, ae f вина dictio, ōnis f проголошення, вимова, мова
culpo, āvi, ātum, āre 1 ставити в провину, звинувачувати, dictum, i n слово, вислів
засуджувати, гудити, сварити dies, ēi m, f день
cum коли, тому що, хоча difficĭlis, e важкий
cum прийм. з, разом з dignosco, nōvi, nōtum, ĕre 3 розрізняти, впізнавати
cupio, cupīvi, cupītum, ĕre 3 сильно бажати dilĭgens, entis старанний, ретельний
cur чому diligenter старанно, ретельно
cura, ae f турбота, догляд, занепокоєння diligentia, ae f старанність, працьовитість, точність, акуратність,
curo, āvi, ātum, āre 1 дбати, лікувати грунтовність
curro, cucurri, cursum, ĕre 3 бігти, їздити, плавати, поспішати dimidium, i n половина
cursus, us m біг, протягом, рух, їзда discēdo, cessi, cessum, ĕre 3 розходитися, йти, відступати
custodia, ae f охорона, варта, караул discipŭla, ae f учениця
custodio, īvi, ītum, īre 4 охороняти, захищати, дотримуватися discipŭlus, i m учень
damno, āvi, ātum, āre 1 засуджувати, звинувачувати disco, didĭci, -, ĕre 3 вчитися
damnum, i n збиток, збиток dissensio, ōnis f розбіжність, розбрат
de прийм. с, від, з dissĕro, serui, sertum, ĕre 3 обговорювати, міркувати
dea, ae f богиня diu довго
debeo, debui, debĭtum, ēre 2 бути належним diuturnitas, ātis f [diuturnus] тривалість
decĭmus, a, um десятий divĭdo, vīsi, vīsum, ĕre 3 ділити, відокремлювати
decurro, curri, cursum, ĕre 3 збігати, спускатися, проходити divitiae, ārum f, pl. t. багатство
dedo, dĭdi, dĭtum, ĕre 3 віддавати, передавати do, dedi, datum, 1 давати
defectio, ōnis f затемнення doceo, docui, doctum, ēre 2 навчати, вчити, пояснювати
defendo, fendi, fensum, ĕre 3 захищати doctrīna, ae f вчення, наука, навчання, освіченість
delecto, āvi, ātum, āre 1 розважати, тішити, захоплювати doleo, dolui, -, ēre 2 засмучуватися, страждати, хворіти
deleo, ēvi, ētum, ēre 2 руйнувати, знищувати dolor, ōris m біль, страждання, смуток
delibĕro, āvi, ātum, āre 1 обговорювати, обмірковувати, міркувати, dolus, i m хитрість, обман
запитувати, вирішувати, визначати domestĭcus, a, um домашній, місцевий
delictum, i n злочин, проступок domĭna, ae f пані, господиня
demonstro, āvi, ātum, āre 1 показувати
domĭnus, i m господар, пан ex і e прийм. з

domo, mui, mĭtum, 1 приборкувати, підкоряти exemplum, i n приклад, зразок
domus, us f будинок exerceo, ercui, ercĭtum, ēre 2 вправляти, займатися
dono, āvi, ātum, āre 1 дарувати, давати exercĭtus, us m військо
donum, i n дар, подарунок exĭgo, ēgi, actum, ĕre 3 здійснювати, закінчувати
dubium, i n сумнів existĭmo, āvi, ātum, āre 1 судити, вважати, вирішувати
dubius, a, um сумнівний, ненадійний, важкий exitium, i n загибель, падіння, катастрофа, руйнування
duco, duxi, ductum, ĕre 3 вести, вважати expectatio, ōnis f очікування, передбачення, інтерес
dulcis, e солодкий, приємний expecto, āvi, ātum, āre 1 чекати, вичікувати, вимагати, треба,
dum поки сподіватися
duro, āvi, ātum, āre 1 чинити міцним, витримувати, терпіти, тривати exprĭmo, pressi, pressum, ĕre 3 видавлювати, зображати, виражати,
durus, a, um твердий, суворий відтворювати
dux, ducis m вождь, ватажок, полководець, провідник extra прийм. поза
ea там exреriеntiа, ae f досвід
ego я fabŭla, ae f розповідь, казка, байка
ejicio, jēci, jectum, ĕre 3 викидати, виганяти, видаляти, вивергати facesso, cessīvi, cessītum, ĕre 3 виконувати
elephantus, i m, f слон facĭlis, e легкий, простий
elĭgo, lēgi, lectum, ĕre 3 вибирати, обирати facio, feci, factum, ĕre 3 робити, здійснювати
elŏquens, entis говорить, красномовний factio, ōnis f дія, партія, угрупування
eloquentia, ae f красномовство factor, ōris m виконавець, творець
eloquium, i n красномовство, мова factum, i n дія, вчинок
eo туди, до тих пір, там falsus, a, um брехливий, неістинний
eo, ii, ĭtum, īre йти fama, ae f чутка, репутація, слух, слава
eōdem туди ж, там же familia, ae f сім'я, челядь
Epicūrus, i m Епікур, давньогрецький філософ fascia, ae f пов'язка
epistŭla, ae f лист femĭna, ae f жінка
equitātus, ūs m кіннота fera, ae f дикий звір, тварина
erro, āvi, ātum, āre 1 помилятися, блукати, мандрувати fero, tuli, latum, ferre нести, переносити, терпіти
eruditio, ōnis f просвіта, освіта, навчання, освіченість, вченість, ferreus, a, um залізний
пізнання ferrum, i n залізо
erudītus, a, um утворений, майстерний fertĭlis, e родючий
etiam навіть (non solum ... sed etiam - не тільки ... але навіть) ferus, a, um дикий
Etruria, ae f Етрурія, область на узбережжі Італії між Тибром, Figūra, ae f фігура
Тірренським морем і Апеннінами filia, ae f дочка
Eurōpa, ae f Eвропа filius, i m син
eventus, us m результат, кінець, результат
finio, īvi, ītum, īre 4 закінчувати, обмежувати, визначати genus, ĕris n вид, рід, різновид
finitĭmus, a, um сусідній, найближчий Germania, ae f Німеччина
fio, factus sum, fiĕri виникати, траплятися, відбуватися, ставати Germanĭcus, a, um німецький
firmo, āvi, ātum, āre 1 зміцнювати germānus, a, um рідної
firmus, a, um міцний, міцний Germānus, i m німець
fleo, ēvi, ētum, ēre 2 плакати, оплакувати gero, gessi, gestum, ĕre 3 вести, робити, нести; magistratum gerĕre
fletus, us m плач займати посаду
florens, entis квітучий, процвітаючий, щасливий gigno, genui, genĭtum, ĕre 3 народжувати, створювати
floreo, florui, -, ēre 2 цвісти, розквітати, процвітати gloria, ae f слава
fluvius, i m річка Graece по-грецьки
forma, ae f форма, вид, краса Graecia, ae f Греція
formo, āvi, ātum, āre 1 надавати форму або вид, формувати, Graecus, a, um грецький
утворювати, розвивати, покращувати, виховувати Graecus, i m грек
fortis, e сильний, відважний gratiā прийм. (+ gen.) через, для, заради
fortĭter відважно gratia, ae f принадність, милість, подяку; gratiam agĕre дякувати
fortitūdo, ĭnis f сила, хоробрість gratiam agĕre дякувати
fortūna, ae f удача, доля, майно gratus, a, um приємний, милий
fortunātus, a, um щасливий, успішний, вдалий gravis, e важкий
frango, fregi, fractum, ĕre 3 ламати, розривати gravĭter важко
frater, tris m брат habeo, habui, habĭtum, ēre 2 мати, тримати, вважати; pass. вважатися
fraus, fraudis f підступність, хитрість habĭto, āvi, ātum, āre 1 мешкати, жити, населяти
fructuōsus, a, um плодоносний habĭtus, us m зовнішність, одяг, спосіб життя
fructus, us m 1) плід, фрукт, 2) приріст, відсотки hac там
frugĭfer, ĕra, ĕrum родючий, плодоносний hasta, ae f спис
frumentum, i n хліб herba, ae f трава, зілля
frustra марно, даремно heres, ēdis m спадкоємець
fuga, ae f біг, втеча, втеча; in fugam se dare звертатися до втечі; fugae hic, haec, hoc цей, той, він
se mandāre звертатися до втечі hiĕmo, āvi, ātum, āre 1 проводити зиму, замовити
fugax, ācis швидкоплинний hiems, ĕmis f зима, негода
fugio, fugi, -, ĕre 3 бігти, уникати historia, ae f історія
fundamentum, i n фундамент, підстава hodie сьогодні
Gallia, ae f Галлія homo, ĭnis m людина
Gallĭcus, a, um галльський honestas, ātis f порядність
gaudeo, gavīsus sum, ēre 2 радіти (+ dat.), веселитися honeste чесно, почесно
gemĭnus, a, um подвійний, парний, подібний
gens, gentis f рід, плем'я
honesto, āvi, ātum, āre 1 виявляти повагу, підносити, прикрашати, inimīcus, a, um ворожий
відрізняти inimīcus, i m ворог
honestus, a, um чесний, почесний initium, i n початок, вступ
Horatius, i m 1. Горацій, римський поет; 2. Горацій, один з братів injuste несправедливо
Горациїв injustus, a, um несправедливий, незаконний
hostis, is m чужинець, ворог inopia, ae f недолік, бідність, нужда
huc тут, до цього місця (часу) insania, ae f безумство, божевілля
humanĭtas, ātis f людинолюбство, освіченість, духовна культура insigne, is n знак, ознака, відзнака
humānus, a, um людський, освічений insignis, e видатний, чудовий
ibi там instrumentum, i n знаряддя
īdem, eădem, ĭdem той же, один і той же instruo, struxi, structum, ĕre 3 споруджувати, влаштовувати,
Idus, uum f pl. t. Іди, 13-й або 15-й день місяця постачати, оснащувати
ignicŭlus, i m вогник insŭla, ae f острів
ignis, is m вогонь inter (+ acc.) між, серед
ignorantia, ae f незнання inter прийм. між, посеред, серед
ignōro, āvi, ātum, āre 1 не знати interdīco, dixi, dictum, ĕre 3 забороняти, наказувати
ille, illa, illud цей, той, він interdictum, i n заборона
illic там interdiu днем
illuc туди interdum іноді
illūdo, lūsi, lūsum, ĕre 3 грати, насміхатися interficio, fēci, fectum, ĕre 3 вбивати
illustro, āvi, ātum, āre 1 висвітлювати, прославляти intra прийм. всередині
imperātor, ōris m полководець, головнокомандувач, імператор intro, āvi, ātum, āre 1 входити
imperātum, i n наказ invenio, vēni, ventum, īre 4 знаходити, винаходити
imperium, i n влада, наказ, держава invīto, āvi, ātum, āre 1 запрошувати
impĕro, āvi, ātum, āre 1 наказувати, веліти invītus, a, um небажаючий, що надходить проти волі
impĕtus, us m натиск, наступ ipse, a, um сам
in прийм (куди? +acc., де? +abl.) 1) +acc. в, на, відносно, проти; 2) ira, ae f гнів
+abl. в, на iracundus, a, um запальний, дратівливий
incŏla, ae m, f житель, мешканка irātus, a, um гнівний, розгніваний
incŏlo, colui, cultum, ĕre 3 жити, жити, населяти irrĭgo, āvi, ātum, āre 1 зрошувати
incommŏdum, i n незручність, неприємність irrumpo, rūpi, ruptum, ĕre 3 вриватися, порушувати, заважати
indĭco, āvi, ātum, āre 1 сказати, оголошувати, називати, вказувати, irruo, rui, -, ĕre 3 вриватися, спрямовуватися, вторгатися
визначати ita так
indīco, dixi, dictum, ĕre 3 оголошувати, наказувати item так само, також, теж
infra прийм. під jam вже
ingens, entis величезний, великий, значний
janua, ae f двері libertas, ātis f свобода

jubeo, jussi, jussum, ēre 2 наказувати licet, licuit, -, ēre 2 дозволено, можна, личить
jucundus, a, um приємний lingua, ae f мова
judĭco, āvi, ātum, āre 1 судити, вирішувати, вважати littĕra, ae f буква; pl .: наука, література, лист, писемність
Julius, a, um Юліїв, юліанський locus, i m місце, місцевість (pl .: m loci окремі місця, уривки з книг; n
Juppĭter, Jovis m Юпітер, верховний бог римлян loca місця, пов'язані один з одним, місцевості, області)
juro, āvi, ātum, āre 1 клястися longe далеко, здалека, набагато, надзвичайно, безумовно, зовсім,
jus, juris n право, справедливість цілком
jussum, i n наказ, веління longitūdo, ĭnis f довжина, протяжність, тривалість
jussus, us m наказ longus, a, um довгий
justitia, ae f справедливість luceo, luxi, -, ēre 2 блищати, виблискувати
justus, a, um справедливий, законний luna, ae f місяць
juvĕnis, e молодий, юний lupus, i m вовк
juvĕnis, is m юнак, молодий чоловік lux, lucis f світло, блиск, день; primā luce на світанку
juvo, juvi, jutum, 1 (+ acc.) допомагати luxus, us m розкіш
juxta прийм. біля magis більше
labor, lapsus sum, ĕre 3 ковзати, котитися magis більше
labor, ōris m праця, труднощі magister, tri m учитель, наставник, майстер
labōro, āvi, ātum, āre 1 працювати, трудитися, страждати magistra, ae f вчителька
Latīnus, a, um латинський magistrātus, us m магістрат, чиновник, державна посада
latro, āvi, ātum, āre 1 гавкати magnus, a, um великий, великий
laudo, āvi, ātum, āre 1 хвалити major, jus більший, старший
laus, laudis f похвала, слава male погано
lavo, lavi, lautum, 1 мити, купатися malus, a, um поганий, злий
lectum, i n ліжко mandātum, i n доручення, наказ
legatio, ōnis f посольство mando, āvi, ātum, āre 1 вручати, передавати, доручати
legātus, i m посол, легат mane рано, вранці
legio, ōnis f легіон maneo, mansi, mansum, ēre 2 залишатися, перебувати
lego, legi, lectum, ĕre 3 читати, збирати manus, ūs f рука, загін
leo, ōnis m лев Marcus, i m Марк
levis, e легкий mater, tris f мати
lex, legis f закон matūrus, a, um зрілий, стиглий, придатний
libenter охоче maxĭme найбільше, переважно
liber, bri m книга maxĭmus, a, um найбільший
liber, ĕra, ĕrum вільний medicīna, ae f медицина
libĕro, āvi, ātum, āre 1 звільняти
medĭcus, i m лікар mortĭfer, fĕra, fĕrum смертоносний, смертельний

medium, i n середина mortuus, a, um мертвий
medius, a, um середній mos, moris m характер, звичай
melior, ius кращий moveo, movi, motum, ēre 2 приводити в рух, хвилювати, спонукати
memĭni, -, meminisse пам'ятати (+ gen.) multo набагато
memoria, ae f пам'ять; memoria tenēre пам'ятати multum багато, дуже, сильно
mens, mentis f розум, мислення, думка multum багато, дуже, сильно
mensis, is m місяць mundus, i m світ, всесвіт
Mercurius, i m Меркурій, римський бог торгівлі, мандрівників munio, īvi, ītum, īre 4 зміцнювати
meus, a, um мій munītio ōnis f зміцнення
miles, ĭtis m воїн, солдат murus, i m стіна
militia, ae f похід, військова служба; domi militiaeque в мирний час і Musa, ae f муза
на війні musca, ae f муха
milito, āvi, ātum, āre 1 бути солдатом, перебувати на військовій mutatio, ōnis f обмін, зміна
службі, служити у військах, боротися muto, āvi, ātum, āre 1 міняти, змінювати
Minerva, ae f Мінерва, римська богиня розуму, наук, ремесел mythos, i f сказання
minĭmus, a, um найменший narro, āvi, ātum, āre 1 розповідати
minor, ātus sum, āri 1 загрожувати, погрожувати natālis, e відноситься до народження
minor, minus менший, молодший nato, āvi, ātum, āre 1 плавати
minuo, minui, minūtum, ĕre 3 зменшувати, скорочувати natūra, ae f природа
minus менше natus, i m син
misceo, miscui, mixtum, ēre 2 змішувати, поєднувати natus, us m народження
miser, ĕra, ĕrum жалюгідний, нещасний, бідний nauta, ae m моряк
miseria, ae f горе, біда, нещастя navĭgo, āvi, ātum, āre 1 плавати на кораблі
misĕror, ātus sum, āri 1 жаліти, співчувати navis, is f корабель; navis longa військовий корабель
mitto, misi, missum, ĕre 3 посилати, відправляти, пускати nego, āvi, ātum, āre 1 заперечувати, відмовляти
moneo, nui, nĭtum, ēre 2 нагадувати, умовляти, закликати negotium, i n справа, заняття
monstro, āvi, ātum, āre 1 показувати nemo ніхто
monumentum, i n пам'ятник nepos, ōtis m онук
mora, ae f зволікання, затримка, відстрочка neque і не; neque ..., neque і не ..., і не
morbus, i m хвороба nescio, īvi, ītum, īre 4 не знати
mordeo, momordi, morsum, ēre 2 кусати, мучити nihil ніщо
morior, mortuus sum, mori 3 вмирати nobĭlis, e відомий, знатний
moror, ātus sum, āri 1 перебувати, залишатися (на скільки - acc.) noceo, nocui, nocĭtum, ēre 2 шкодити
mors, mortis f смерть noctu вночі
mortālis, e смертний
nolo, nolui, -, nolle не хотіти oratorius, a, um ораторський

nomen, ĭnis n ім'я ordĭno, āvi, ātum, āre 1 приводити в порядок, розподіляти,
nomĭno, āvi, ātum, āre 1 називати призначати
nonne хіба не ornamentum, i n спорядження, одяг, наряд, оздоблення, коштовності,
nonnullus, a, um деякий прикраси, честь, слава
nonnumquam іноді, часом orno, āvi, ātum, āre 1 прикрашати, оснащувати, забезпечувати
noster, tra, trum наш os, ossis n кістка
noto, āvi, ātum, āre 1 відзначати, позначати otium, i n відпочинок, дозвілля
notus, a, um відомий pactum, i n угода, договір
novem дев'ять pagus, i m село
nullus, a, um ніякий palam прийм. перед, в присутності
numquam ніколи panis, is m хліб
nunc нині, тепер par, paris n пара, двоє
nunquam ніколи par, paris рівний, однаковий
nuper недавно, зараз parentalia, ium n поминки
nusquam ніде, ніяк pareo, rui, rĭtum, ēre 2 підкорятися, з'являтися, бути очевидним
obscūro, āvi, ātum, āre 1 затемнювати, затьмарювати, приховувати paries, ĕtis m стіна
obsidеo, sēdi, sessum, ēre 2 населяти, жити, володіти, брати в облогу pario, pepĕri, partum, ĕre 3 народжувати, виробляти, створювати
obtineo, tinui, tentum, ēre 2 володіти, населяти, досягати, утримувати paro, āvi, ātum, āre 1 готувати (ся), купувати, влаштовувати
occulto, āvi, ātum, āre 1 приховувати, ховати pars, partis f частина, сторона
occultus, a, um таємний, прихований partim частково, частиною
occŭpo, āvi, ātum, āre 1 займати, захоплювати parvum, i n невелика кількість, дрібниця
ocŭlus, i m очей parvus, a, um малий, невеликий
ocŭlus, i m очей pater, tris m батько
officium, i n борг, обов'язок, посада; officium servāre виконувати patientia, ae f терплячість, терпіння, витримка, стійкість,
обов'язок поступливість, поблажливість, байдужість, млявість, покірність,
omnīno абсолютно, взагалі підпорядкування
omnis, e весь, всякий patria, ae f батьківщина, вітчизна
opĕra, ae f справу, зусилля, діяльність; opĕram dаre намагатися, patrius, a, um батьківський, спадковий
піклуватися paucus, a, um малий, немногий
oportet, uit, -, ēre 2 потрібно, слід paulo ненабагато
oppĭdum, i n зміцнення, місто pauper, ĕris бідний
oppugno, āvi, ātum, āre 1 осаджувати, нападати pax, pacis f світ, спокій
optĭmus, a, um найкращий pecco, āvi, ātum, āre 1 здійснювати проступок, помилятися, грішити
opto, āvi, ātum, āre 1 бажати, просити pecunia, ae f гроші
orātor, ōris m оратор
pello, pepŭli, pulsum, ĕre 3 бити, потрясати, проганяти, вражати potio, ōnis f питво, напій
per прийм. через, крізь potior, potītus sum, potīri 4 захоплювати, володіти, панувати
perdisco, didici, -, ĕre 3 грунтовно вивчити, добре зрозуміти potius швидше, краще
periculōsus, a, um небезпечний prae прийм. перед
pericŭlum, i n небезпека praebeo, praebui, praebĭtum, ēre 2 давати, надавати
permitto, mīsi, missum, ĕre 3 кидати, посилати, надавати, дозволяти praecipue переважно
perniciōsus, a, um згубний, небезпечний praeclārus, a, um ясний, славний, відомий
persōna, ae f маска, личина praeda, ae f видобуток
perterreo, rui, rĭtum, ēre 2 лякати praedīco, dixi, dictum, ĕre 3 попереджати, пророкувати
pes, pedis m нога, ступня, стопа praefātus, a, um вищесказане, вищезгаданий
pessĭmus, a, um найгірший praefĕro, tŭli, lātum, ferre виставляти вперед, надавати перевагу,
philosophia, ae f філософія показувати
piĕtas, ātis f благочестя, відданість, справедливість praeficio, fēcī, fectum, ĕre 3 ставити над, на чолі
placeo, cui, cĭtum, ēre 2 подобатися; placet (impers.) завгодно, бажано praefor, fātus sum, āri 1 вимовляти вступне слово, робити вступ,
placo, āvi, ātum, āre 1 заспокоювати, умилостивляти випереджати
plenus, a, um повний praepăro, āvi, ātum, āre 1 готувати, споряджати, підготовляти
plures, a багато, більш численні praepōno, posui, posĭtum, ĕre 3 віддавати перевагу, ставити на чолі
plurĭmus, a, um найбільший, численні praesidium, i n захист, зміцнення, гарнізон
plus більше praestans, antis видатний, чудовий
Pluto, ōnis m Плутон, бог підземного царства praesto, stĭti, stĭtum, 1 стояти попереду, перевершувати, надавати
poena, ae f покарання, кара, штраф praeter прийм. перед
poēta, ae m поет praeterea крім того
pono, posui, posĭtum, ĕre 3 класти, розташовувати, розставляти, praetereo, īvi (iī), ĭtum, īre 4 проходити повз, минути, спливати,
розміщати випереджати, обганяти, вислизати, не згадувати, опускати, залишати
pons, pontis m міст без уваги, пропускати, упускати, вислизати, уникнути
popŭlor, ātus sum, ārе 1 спустошувати, розоряти primum спочатку, вперше, по-перше
popŭlus, i m народ primus, a, um перший
porta, ae f ворота princeps, cĭpis перший, головний, кращий
porto, āvi, ātum, āre 1 носити, доставляти principālis, e головний
portus, us m порт principātus, us m принципат, першість
possum, potui, -, posse могти, бути в змозі principium, i n початок
post (+ acc.) після, за privātus, a, um приватний, особистий
post прийм. позаду, за, після pro перед
potens, entis могутній, здатний probātus, a, um хороший, випробуваний
potentia, ae f сила, міць, влада probĭtas, ātis f порядність
potestas, ātis f влада, могутність, можливість
probo, āvi, ātum, āre 1 відчувати, схвалювати, визнавати, доводити qui, quae, quod який, -а, -е; хто, що; qua de causa за якою (цієї)
prodo, dĭdi, dĭtum, ĕre 3 передавати, видавати, зрадити, повідомляти причини, тому
proelior, ātus sum, āri 1 боротися quia так як
proelium, i n битва quicumque, quaecumque, quodcumque хоч би якою, всякий
promitto, mīsi, missum, ĕre 3 відпускати, обіцяти quis, quid хто, що; хто-небудь, що-небудь
prope прийм. поблизу, близько від quisquam, quidquam хтось
propinquus, a, um близький quisque, quaeque, quidque (quodque) кожен
propter (+ acc.) внаслідок, через quisquis, quidquid хто б не, що б не
propter прийм. біля, біля, через quivis, quaevis, quidvis всякий, будь-який
propulso, āvi, ātum, āre 1 відображати, відбивати, відвертати, quo куди, де, щоб
відводити, відхиляти, усувати, відстороняти, відкидати quondam колись
Proserpĭna, ae f Прозерпіна, богиня підземного царства ratio, ōnis f розрахунок, розум, спосіб, теорія, образ
proverbium, i n прислів'я recens, entis новий, свіжий
prudentia, ae f розсудливість, передбачливість recĭto, āvi, ātum, āre 1 читати вголос
publĭce офіційно, публічно, відкрито recte правильно
publĭcus, a, um громадський, державний redĭgo, ēgi, actum, ĕre 3 гнати назад, звертати, повертати, віддавати
puella, ae f дівчинка regīna, ae f цариця
puer, ĕri m хлопчик, дитина regio, ōnis f країна, область, край
puerīlis, e дитячий regius, a, um царський
pugna, ae f битва, битва rego, rexi, rectum, ĕre 3 царювати, правити
pugno, āvi, ātum, āre 1 боротися remaneo, mansi, mansum, ēre 2 залишатися, перебувати
pulcher, chra, chrum гарний, прекрасний remedium, i n ліки, засіб
pulchritūdo, ĭnis f краса reor, ratus sum, ēre 2 думати, вважати
puto, āvi, ātum, āre 1 думати, вважати reperio, pĕri, pertum, 4 знаходити, винаходити, придумувати
quā де reprehendo, ndi, nsum, ĕre 3 затримувати, засуджувати
quadrātus, a, um чотирикутний, квадратний res, rei f річ
quadrŭpes, pĕdis чотириногий res, rei f справа, річ, обставина; res publĭca республіка, держава; res
quaero, quaesīvi, quaesītum, ĕre 3 шукати, домагатися, питати, adversae нещастя; res gestae подвиги; res novae державний
купувати переворот; res secundae щастя
qualis, e який (за якістю) rescindo, scĭdi, scisum, ĕre 3 розривати, руйнувати, знищувати
quam ніж, як respondeo, spondi, sponsum, ēre 2 відповідати
quamquam хоча responsum, i n відповідь
quamvis хоча, як би не restituo, stitui, stitūtum, ĕre 3 відновлювати, повертати
quantum скільки resto, stĭti, stĭtum, ārе 1 залишатися, вціліти
quartus, a, um четвертий rex, regis m цар
quattuor чотири
Rhenus, i m Pейн scriptor, ōris m письменник

rideo, risi, risum, ēre 2 сміятися secrēto таємно
rogo, āvi, ātum, āre 1 питати, просити secundus, a, um другий, наступний, сприятливий, вдалий
Roma, ae f Рим sed а, але
Romānus, a, um римський sedĕcim шістнадцять
Romānus, i m римлянин semel одного разу, один раз
rosa, ae f троянда semen, ĭnis n насіння, нащадок
Rubĭco, ōnis m Рубікон, річка на кордоні між Умбрія і Галлією semĭno, āvi, ātum, āre 1 сіяти
Цизальпинской (в 49 р. до н.е. її перейшов Цезар, який вирішив semper завжди
почати громадянську війну) senātus, us m сенат
rupes, is f скеля, ущелина senectus, ūtis f старість
rursus тому, назад, знову senēsco, senui, -, ĕre 3 старіти, старіти
rustĭcus, a, um сільський, сільський sensus, ūs m почуття, відчуття, свідомість, розум, мислення,
Sabīnus, a, um Сабінські розуміння, судження, сенс, значення, думка, поняття, душевний стан,
saecŭlum, i n століття, покоління, епоха образ думок, настрій
saepe часто sententia, ae f думку, рішення; думка
saepio, saepsi, saeptum, 4 огороджувати, оточувати sentio, sensi, sensum 4 відчувати; думати, розуміти
sagitta, ae f стріла sequestro, āvi, ātum, āre 1 відокремлювати, відкидати
sal, salis m сіль sequor, cūtus sum, sequi 3 слідувати, переслідувати
salūto, āvi, ātum, āre 1 вітати serus, a, um пізній
salveo, -, -, ēre 2 бути здоровим, добре відчувати себе, бути здоровим servio, īvi, ītum, īre 4 служити, підкорятися, бути рабом
salvo, āvi, ātum, āre 1 рятувати servitium, i n рабство
salvus, a, um здоровий, неушкоджений servo, āvi, ātum, āre 1 спостерігати, охороняти, дотримуватися,
sanguis, ĭnis m кров рятувати
sano, āvi, ātum, āre 1 лікувати, зцілювати, загоювати, припиняти, servus, i m раб, слуга
припиняти, втішати, підбадьорювати sevērus, a, um строгий, суворий
sapiens, entis мудрий, розумний si 1. союз: якщо (б); 2. питання. частка: чи
sapientia, ae f мудрість silva, ae f ліс
satis (sat) досить simplex, ĭcis простий
satisfacio, fēci, factum, ĕre 3 задовольняти, виправдовуватися sine (+ abl.) без
Scaevŏla, ae m Сцевола soleo, solĭtus sum, ēre 2 мати звичай
scelus, ĕris n злочин soleo, solĭtus sum, ēre 2 мати звичай
schola, ae f школа solum тільки
scientia, ae f знання solus, a, um єдиний
scio, īvi, ītum 4 знати, вміти somnio, āvi, ātum, āre 1 бачити сон, мріяти
scribo, scripi, scriptum, scribĕre 3 писати
sonĭtus, ūs m звук, шум tantum тільки, стільки

sonus, i m звук taurus, i m бик
soror, ōris f сестра tempĕro, āvi, ātum, āre 1 стримувати, щадити, управляти, керувати
sors, sortis f жереб, доля tempestas, ātis f буря, негода
sperno, sprevi, spretum, ĕre 3 відкидати, зневажати tempus, ŏris n час
spero, āvi, ātum, āre 1 сподіватися teneo, tenui, tentum, ēre 2 тримати, утримувати, володіти
sphaera, ae f куля tero, trivi, tritum, ĕre 3 терти, зношувати, винищувати
spirĭtus, us m дух, дихання, подих terra, ae f земля, країна; terrā marīque на суші і на морі
sprevi см. sperno terreo, rui, rĭtum, ēre 2 лякати
statua, ae f статуя terror, ōris m страх, жах
statuo, statui, statūtum, statuĕre ставити tertius, a, um третій
statura, ae f зростання, величина testamentum, i n заповіт
status, ūs m стан testis, is m, f свідок
stella, ae f зірка, планета Thales, is m Фалес
stultus, a, um дурний Thebae, ārum f Фіви, місто в Греції
suavĭtas, ātis f привабливість, задоволення, насолода, краса, Themistŏcles, is m Фемістокл
приємність, люб'язність Theseus, i m Тезей
sub прийм. під timeo, timui, -, ēre 2 боятися
submitto, mīsi, missum, ĕre 3 знижувати, спадати, знижуватися; s. timĭdus, a, um боязкий, обережний
anĭmum впасти духом timor, ōris m страх
sumo, sumpsi, sumptum, ĕre 3 брати, приймати Titus, i m Тит
super (+ acc.) над, вище. понад toga, ae f тога
supĕri, orum m небесні боги tolĕro, āvi, ātum, āre 1 терпіти, переносити
superior, ius верхній, попередній, колишній, старший tollo, sustŭli, sublātum, ĕre 3 піднімати, усувати, нищити, припиняти
supĕro, āvi, ātum, āre 1 перевершувати, долати, перемагати trado, dĭdi, dĭtum, ĕre 3 передавати, повідомляти
supersedeo, sēdi, sessum, ēre 2 сидіти, відмовлятися, уникати tradūco, duxi, ductum, ĕre 3 переводити, переправляти
supersum, fui, -, esse вціліти, пережити, залишитися, перевершувати traho, traxi, tractum, ĕre 3 тягти, тягнути
supra зверху, понад trans (+ acc.) за, через
supra прийм. над, на trans прийм. через, на ту сторону
sustŭli см. tollo triumphus, i m тріумф, тріумфальний хід
tabŭla, ae f таблиця, табличка, дошка, карта, картина turpis, e огидний, ганебний
taceo, tacui, tacĭtum, ēre 2 мовчати tyrannĭcus, a, um тиранічний
talis, e такий (за якістю) tyrannus, i m тиран, правитель
tango, tetigī, tactum, ĕre 3 бити, відчувати, заволодівати, ubi де, коли
захоплювати, зачіпати, зворушити, згадувати, переживати, Ubii, ōrum m убії, германське плем'я
стосуватися, торкатися, хвилювати, чіпати
umbra, ae f тінь victor, ōris m переможець

unā разом victoria, ae f перемога
unde звідки victus, us m їжа
undĭque з усіх боків vicus, i m село, квартал
unus, a, um один video, vidi, visum, vidēre 2 дивитися
urbānus, a, um міської, освічений, культурний vigilia, ae f неспання, нічна варта
urbs, urbis f місто vigor, ōris m життєва сила, фортеця, свіжість, жвавість, енергія
usus, us m вживання, звичка, досвід vincio, vinxi, vinctum, 4 пов'язувати
ut 1. + ind. як, як тільки, так як; 2. + conjct. щоб, так що, хоча vinco, vici, victum, ĕre 3 перемагати, перевершувати, викривати
utĭlis, e корисний vir, viri m чоловік, чоловік, людина
utilĭtas, ātis f користь, вигода, необхідність virga, ae f гілка, палиця
uxor, ōris f дружина virgo, ĭnis f дівчина
valeo, valui, -, ēre 2 мати силу (значення), бути здоровим, сильним virtus, ūtis f доблесть, чеснота, мужність
vanus, a, um порожній, ненадійний, даремний vis (sing.: acc. vim, abl. vi; pl.: vires, virium) сила, міць, насильство
varie по-різному, різноманітно visĭto, āvi, ātum, āre 1 відвідувати
variĕtas, ātis f відмінність, різниця, різноманітність, розмаїття, vita, ae f життя
мінливість, мінливість vitium, i n порок, недолік
varius, a, um різний, різноманітний vito, āvi, ātum, āre 1 уникати, ухилятися
vasto, āvi, ātum, āre 1 спустошувати, розоряти vitupĕro, āvi, ātum, āre 1 засуджувати, лаяти
vastus, a, um пустельний, покинутий, величезний vivo, vixi, victum, ĕre 3 жити
vehementer сильно, пристрасно, енергійно vix ледь
velocĭter швидко vocālis, e дзвінкий, звучний, гласний
velox, ōcis швидкий voco, āvi, ātum, āre 1 закликати, кликати, називати
venēnum, i n зілля, отрута volo, āvi, ātum, āre 1 літати
venia, ae f прощення, милість, поблажливість volo, volui, -, velle хотіти
vĕnio, vēni, ventum, 4 приходити, прибувати voluntas, ātis f воля, бажання, дозвіл
ventus, i m вітер voluptas, ātis f задоволення, насолода
ver, veris n весна vos ви
verbum, i n слово, дієслово vox, vocis f голос, звук, мова, слово
Vergilius, i m Вергілій, римський поет vulnus, ĕris n рана
verĭtas, ātis f істина, правда
verto, verti, versum, ĕre 3 повертати
vetĕra, um n минуле 
veto, vetui, vetĭtum, 1 забороняти
vetus, ĕris древній, старий
via, ae f дорога
ІНДЕКС АФОРИЗМІВ, ЦИТАТ ТА КРИЛАТИХ Ad cogitandum et agendum homo natus est. Для думки і дії народжена
ВИСЛОВІВ, УЖИТИХ У ПІДРУЧНИКУ людина. 12
Ad fontes. Звертатися до джерел, до оригіналів. 14
A genio lumen. Від генія - світло. 15 Ad gloriam. Во славу. 13
A posteriori. З наступного (виходячи з результатів). 2 Ad hoc. «Для цього», спеціально для цього випадку. 1
A prima facie. На перший погляд. 13 Ad honores. Заради пошани. 10
A priori. Заздалегідь, до досвіду, без перевірки, незалежно від досвіду. 2 Ad infinitum. До безкінечності, без кінця. 11
A teneris unguiculis. З ніжних нігтів. (Цицерон) 8 Ad Kalendas Graecas. На невизначений термін, ніколи: (до грецьких
Ab acisa et acu. Від нитки до голки [розмовляючи про одне, про календ, яких у греків не було) 8
інше]. (Петроній) 5 Ad littĕram. Буквально. 1
Ab altero (alio) exspectes, alteri quod feceris. Жди від іншого того, що ти Ad meliorem. На краще. 8
сам йому зробив. (Публій Сір) 6 Ad patres. До праотців (на той світ) [Друга книга царів, 22:20]. 13
Ab hoc et ab hoc. Так і сяк; до речі й не до речі. 12 Ad unguem (factus homo). До нігтів [до дрібниць] (досконала
Ab igne ignem. Від вогню вогонь [послуга за послугу]. (Цицерон) 8 людина). (Горацій) 2
Ab imo pectore. З повною щирістю, від душі. 13 Ad verbum. Дослівно. 6
Ab inītio. З виникнення, з початку. 1 Ad vocem. До речі помітити. 8
Ab Jove principium. Початок від Юпітера (тобто від того, що лежить в Aditum nocendi perfido praestat fides. Довіра, який чиниться
основі всього, від самого важливого) (Вергілій) 1 віроломному, дає йому можливість шкодити. (Сенека) 11
Ab ovo usque ad mala. Від яйця до яблук (Горацій), тобто Від початку до Aedibus in cinerem redactis sero infunditur aqua. Коли будинок
кінця [у римлян обід починався з яєць, кінчався яблуками] 14 перетвориться в попіл, пізно лити воду. (Квінтіліан) 12
Ab uno disce omnes. По одному судити про всіх. (Вергілій) 1 Aequo animo audienda sunt imperitorum convincia. Слід байдуже
Abiit, excessit, evasit, erupit. Пішов, сховався, врятувався, біг (Цицерон). 12 вислуховувати осуду невігласу. (Сенека) 11
Acceptissima semper munera sunt, aucor quae pretiosa facit. Agnosco veteris vestigia flammae. Впізнаю сліди колишнього вогню.
Найприємніші дари ті, які приносить дорога тобі людина. (Овідій) 4 (Вергілій) 1
Accipere quam facere praestat injuriam. Краще прийняти, ніж нанести Albae gallinae filius. Син білої курки [улюбленець долі]. (Ювенал) 10
образу [краще бути скривдженим, ніж когось образити]. (Цицерон) 8 Alea jacta est. Жереб кинуто; прийнято безповоротне рішення
Acta diurna. Події дня, хроніка. 12 (Юлій Цезар) 3
Acta est fabula. Виставу закінчено. (Светоній в «Житті дванадцяти Alma mater. «Мати, яка годує» (традиційне образна назва навчальних
цезарів» пише, що імператор Август в свій останній день запитав друзів, закладів, частіше вищих). 1
чи знаходять вони, що він «добре зіграв комедію життя»). 1 Alter ego. Інший я, другий (е) я. 6
Ad assem redire aliquem. Довести кого-небудь до аса [т. е. до злиднів]. Alterius non sit qui suus esse potest. Хто може належати собі, хай назад
(Горацій) 2 не буде належати іншому (девіз Парацельса). 13
Ad carceres a calce revocare. Повернутися від фінішу до старту [почати Amat victoria curam (Катулл). Перемога любить старання (Катулл) 3
все з нуля]. (Цицерон) 8 Amicitĭa vitam ornat. Дружба прикрашає життя. 3
Ad clavum. Сидіти біля керма [тримати в руках кермо влади]. (Цицерон) 8 Amicus certus in re incerta cernitur. Вірний друг пізнається в біді. 10
Amīcus est anĭmus unus in duōbus corporĭbus. Друг - це одна душа в Aurum pro luto habere. Золота, як гною, мати [грошей - кури не
двох тілах. 2 клюють]. (Петроній) 5
Amīcus Plato, set magis amica veritas. Платон мені друг, але істина - ще Aurum recludit cuncta. Золото відкриває все. (Цицерон) 8
більший друг (Аристотель). 5 Auscultare disce. Вчися (уважно) слухати. 8
Amor etiam deos tangit. Любов ранить навіть богів. (Петроній) 5 Aut Caesar, aut nihil. Або Цезар, або ніщо. (Імператор Калігула
Amor librorum nos unit. Нас об'єднує любов до книг (Девіз пояснював свою непомірну марнотратство тим, що «жити треба або у
книговидавців). 13 всьому собі відмовляючи, або як Цезар»). 1
Amor non est medicabilis herbis. Любов травами не лікується; немає Aut disce, aut discēde! Або вчися, або йди! 6
ліків від любові (Овідій) 11 Aut vincere, aut mori. Перемога або смерть; перемогти або померти. 15
Amor tussisque non celantur. Любов і кашель не приховаєш. 8 Avarum irritat, non satiat pecunia. Скупість гроші дратують, а не
Animo nunc huc, nunc flutuat illud. Душею схиляється то туди, то насичують. (Публій Сір) 6
сюди. (Вергілій) 1 Avarus animus nullo satiatur lucro. Скуповуючи, душа не насититься
Ante tubam trepides. Тремтиш ще до голосу сурми [у страху очі ніяким багатством. (Публій Сір) 6
великі]. (Вергілій) 1 Avarus ipse miseriae causa est suae. Скупий сам причина свого нещастя.
Aquĭla non captat muscas. Орел не полює на мух. 3 (Публій Сір) 6
Aquĭlam volāre doces. Орла літати вчиш. 3 Avarus, nisi cum moritur, nihil rectum facit. Скупий нічого корисного не
Arbor vitae. Дерево життя. 8 робить, хіба тільки коли вмирає. (Публій Сір) 6
Arcades ambo. Обидва з Аркадії [одного поля ягоди]. (Вергілій) 1 Avis rаrа. Рідкісний птах (рідкість). 11
Arduus animo vincit et prodest. Сильні духом перемагають і приносять Barba crescit, caput nescit. Старий, а дурний. 8
користь. 15 Beati pauperes spiritu, quoniam ipsorum est regnum caelorum.
Ars longa, vita brevis est. Область науки безмежна, а життя коротке; Блаженні вбогі духом, бо їм належить царство небесне [Євангеліє від
Мистецтво довговічне, життя коротке (Гіппократ) 7 св. Матвія, 5:3]. 13
Arte et humanitate, labore et scientia. Мистецтвом і людинолюбством, Beati possidentes. Блаженні віруючі [щасливі ті, хто володіє]. (Горацій) 2
працею і знанням. 7 Beatitudo nоn est virtutis praemium, sed ipsa virtus. Щастя не в нагороді
Asinus in tegulis. Осел на даху [про що-небудь безглузде]. (Петроній) 5 за доблесть, а в самій доблесті (Спіноза). 13
Audacia pro muro habetur. Хоробрість замінює стіни (досл.: хоробрість Beatus ille, qui procul negotis. Блажен той, хто далеко від суєтних справ.
є замість стін). (Сміливість міста бере). 7 (Горацій) 2
Audentem forsque venusque juvat. Сміливому допомагають і Венера, і Beatus, qui retribuet tibi retributionem tuam, quam retribuisti nobis.
щасливий випадок. (Овідій) 4 Блажен, хто віддасть тобі за те, що ти нам заподіяла! (псалмопевец
Audentes deus ipse juvat. Сміливим сам Бог допомагає. (Овідій) 4 звертається до "нечестивої дочки Вавилону") [Книга псалмів, 136.8] 13
Aurea mediocritas. Золота середина. [Формула практичної моралі, одне з Bella matribus detestate. Війни матерям ненависні. (Горацій) 2
основних положень життєвої філософії Горація, що знайшла вираження Bellum est ante portas. Війна біля воріт. 4
в його ліриці]. 5 Bellum frigidum. Холодна війна. 10
Auri sacra fames. Проклята спрага золота. (Вергілій) 1 Bellum omnim contra omnes. Війна всіх проти всіх. 10
Aurora musis amica. Хто рано встає, тому Бог дає. 7
Bene docit loqui, qui bene docet facere. Добре вчить говорити той, хто Brevis esse laboro, obscurus fiо. Якщо я намагаюся бути коротким, я
кажучи вчить добре робити. (Сенека) 11 стаю незрозумілим. 8
Bene qui latuit, bene vixit. Щасливо прожив життя той, хто жив Brevis ipsa vita, sed in malis fit longior. Саме життя коротке, але в бідах
непомітно. (Овідій) 4 здається довгою. (Публій Сір) 6
Benedicite! В добрий час! 12 Caecus non judicat de colore. Сліпий не судить про колір. 8
Benefacta in luce se collocari voluit. Про добрі справи слід говорити Caelum non animum mutant, qui trans mare currunt. Ті, які їдуть за
привселюдно. (Цицерон) 8 море, міняють лише небо, а не душу. (Горацій) 2
Benefacta male locata malefacta arbitror. Благодіяння, зроблені Caelum pice nigrius. Небо смоли чорніше [пропаща справа]. (Овідій) 4
недостойному, я вважаю злочинами. (Цицерон) 8 Caesar non supra grammaticos. Цезар не вище граматик [дотримання
Beneficia plura recipit, qui scit reddere. Той, хто вміє дякувати, отримує граматичних правил обов'язково для всіх, в тому числі і для Цезаря].
ще більше. (Публій Сір) 6 (Светоній) 7
Beneficium accipere libertatem est vendere. Прийняти послугу - значить Caesarem vehis caesarisque fortunat. Цезаря везеш і його долю.
продати свободу. (Публій Сір) 6 (Светоній) 7
Benevoli concunctio animi maxima est cognatio. Найбільша близькість - Calamitas virtutis occasio. Лихо є приводом для доблесті. (Сенека) 11
спорідненість доброзичливій душі. (Публій Сір) 6 Candidior puella cycno. Дівчина біліше лебедя. (Марціал) 3
Bis dat, qui cito dat. Удвічі дає той, хто дає швидко. 3 Cantilenam eandem canis. Співаєш одну і ту ж пісню. 11
Bis repetita placent. Двічі повторене подобається [людині більше Cantus cycneus. Лебедина пісня [«Подібно до того як лебеді, почуя від
подобається те, до чого він звик]. (Горацій) 2 Апполона (якому вони присвячені), дар пророцтва, передбачають, яким
Bis vincit, qui se vincit in victoria. Двічі перемагає той, хто, здобувши даром буде для них смерть, і вмирають з співом і з радістю, - так само
перемогу, перемагає і себе. (Публій Сір) 6 повинні робити всі добрі і мудрі». Цицерон, «Тускуланские бесіди»]. 6
Blanditia, non imperio fit dulcis venus. Любов можна здобути ласкою, а Capiat qui сареrе potest. Лови, хто може зловити. 11
не силою. (Публій Сір) 6 Capillos liberos non habet. Волос вільних від боргів немає [по вуха в
Bona fama divitias est potior. Добра слава ніж велике багатство. боргах]. (Петроній) 5
(Публій Сір) 6 Carmina morte carnet. Вірші не вмирають [рукописи не горять]. (Овідій) 4
Bona fide. Довірливо, щиро; сумлінно; гідним чином. 7 Carmina proveniunt animo deducta sereno. Пісні співаються, коли на
Bona opinio hominum tutior pecunia est. Хороша думка людей надійніше душі ясно. (Овідій) 4
грошей. (Публій Сір) 6 Carpe diem. Лови день; користуйся кожним днем (Горацій). 6
Boni pastoris est tondere pecus, non deglubere. Хороший пастух стриже Carum est, quod rarum est. Приємно те, що рідкісне. 10
овець, а не здирає з них шкуру. (Светоній) 7 Castigare ridendo mores. Сміхом виправляти звичаї. 14
Bonis nocet, qui malis parcit. Хто поганих людей щадить, той хорошим Casus belli. «Випадок війни»: привід до війни, до конфлікту. 2
шкодить. (Публій Сір) 6 Causa causalis. Причина причин. 11
Bonus vir semper tiro (est). Порядна людина завжди простак [хорошу Causa causārum. Причина причин, першопричина. 2
людину легко провести]. (Марціал) 3 Cave canem. Стережись собаки [будь обережний, уважний; стережися
Bonа mente. З добрими намірами. 7 ворога, будь він хоч з мурашки] (Петроній) 5
Bovi clitillae imponere. Одягти корові сідло [п'яте колесо воза]
(Квінтіліан) 12
Cave ne quidquam incipias, quod post poeniteat. Уникай робити те, в Condītio sine qua non. Умова, без якої немає (обов'язкова умова) 6
чому після довелося б покаятися. (Публій Сір) 6 Conscia mens recti famae mendacia ridet. Чиста совість сміється над
Cave! Будь обережний! Стережися! 13 помилковими чутками. (Овідій) 4
Cavendi nulla est dimittenda occasio. Слід бути обережним в будь-якому Conscientia mille testes. Совість - тисяча свідків [від людини сховаєш, а
випадку. (Публій Сір) 6 від совісті немає] (Квінтіліан) 12
Cedant arma togae. Нехай зброя поступиться місцем тозі [нехай вирішує Consensu omnium. За взаємною згодою. 7
не сила зброї, а цивільна влада]. (Цицерон) 8 Consilia omnia verbis prius experiri, quam armis sapientem decet.
Cedo majori. Поступаюся старшому по чину. (Марціал) 3 Розсудливому слід дійти згоди за допомогою слів, а не за допомогою
Celerius quam asparagi conquuntur. Швидше, ніж спаржа вариться зброї. (Теренцій) 9
[дуже швидко]. (Светоній) 7 Consilio melius vinces, quam iracundia. Розважливістю можна перемогти
Charta (epistula) non erubescit. Папір (лист) не червоніє. 10 швидше, ніж гнівом. (Публій Сір) 6
Cibi condimentum fames est. Голод - найкраща приправа до їжі. Consuetudo est аlterа natura. Звичка - друга натура. 7
(Цицерон) 8 Consumor aliis inserviendo. Служачи іншим, марную себе; світячи
Cineri gloria sera venit. Слава, яка приходить до того, хто став уже іншим, згораю. 7
прахом [запізніла слава]. (Марціал) 3 Contra aquam remigare. Гребти проти течії. (Сенека) 11
Circulus vitiōsus. Порочне коло. 6 Contra impudentem stulta est nimia ingenuitas. Відносно безсоромного
Citato loсо. У цитованому місці, там же. 7 людини благородство - надмірна дурість. (Публій Сір) 6
Citius venit periculum, cum contemnitur. Небезпека приходить швидше, Contra spem spero. Без надії сподіваюсь. 7
якщо нею нехтувати. (Публій Сір) 6 Contumeliam nec ingenuus fert, nec fortis facit. Чесна людина не терпить
Citius, altius, fortius! Швидше, вище, сильніше! (Олімпійський девіз) 6 образи, а мужня не заподіює її. (Публій Сір) 6
Clavus clavo pellitur. Клин клином вибивають. 8 Copia ciborum subtilitas animi impeditur. Надлишок їжі заважає тонкощі
Clivo sudamus in imo. Потіємо перед стрімкою стіною [зайти в глухий розуму. (Сенека) 11
кут]. (Овідій) 4 Coram populi. У присутності народу. 15
Coelo tonantem credidimus Jovem (regnare). Коли грім на небі загримів, Corcillum est, quod homines facit, cetera quisquilla omnia. Тільки серце
ми увірували в Юпітера правлячого. (Горацій) 2 робить людину людиною, все інше - дурниці. (Петроній) 5
Cogĭto, ergo sum (Cartesius). Думаю, отже, існую (Декарт). 5 Cornu Amaltheae. Ріг Амальтеї [ріг достатку]. (Горацій) 2
Cognatus pauperi nullus. Ніхто не хоче бути в родинних стосунках зі Corrige praeteritum, praesens rege, cerne futurum. Виправляй минуле,
злиденним. (Теренцій) 9 керуй сьогоденням, передбачай майбутнє. (Сенека) 11
Cognosce te ipsum! Пізнай самого себе! 10 Corruptio optimi pessima. Найгірше падіння - падіння найчистішого. 12
Commune qui prior (prius) dicit, contrarium facit. Хто перший висуває Cotidie est deterior posterior dies. Завжди наступний день гірше
двосічний аргумент, той звертає його проти себе. (Квінтіліан) 12 минулого. (Публій Сір) 6
Concordia discors. Згода протиріч [єдність протилежностей]. (Горацій) 2 Crambe bis cocta (repetita). Двічі зварена (підігріта) капуста [про щось,
Concordia parvae res crescunt, discordia maximae dilabuntur. За згодою що набридливо повторюється]. (Ювенал) 10
малі справи ростуть, у разі незгоди великі справи руйнуються (Гай Credo. Вірую. 13
Саллюстій). 8
Concordia victoriam gignit. Згода породжує перемогу. 10
Crescentem sequitur cura pecuniam. За збільшенням багатства слідує Curricŭlum vitae (C.V.) букв. «Шлях життя» (резюме, життєпис,
турбота. (Горацій) 2 біографія). 1
Crescit amor nummi, quantum ipsa pecunia crescit. Зростає любов до Da pignus. Поб'ємось об заклад. (Теренцій) 9
грошей у міру їх збільшення. (Публій Сір) 6 Damnum appellandum. Вигоду, недобре придбану, слід називати
Crudelis est in re adversa objurgatio. Безжально лаяти людини в нещасті. збитками. (Публій Сір) 6
(Публій Сір) 6 Dantur opes nullis nunc nisi divitibus. Багатства даються тільки багатим
Crudelis lacrimis pascitur non frangitur. Жорстоку людину сльози не [гроші до грошей]. (Марціал) 3
чіпають, а радують. (Публій Сір) 6 Dat census honores. Почесті приносять доходи [по заслугах і шанують].
Cui (qui) cum paupertate bene convenit, dives est. Хто добре зжився з (Овідій) 4
бідністю, той багатий. (Сенека) 11 Dat veniam corvis, vexat censura columbas. Суд прощає воронів, але
Cui bono? Кому на користь? [В чиїх інтересах?] (Цицерон) 8 карає голубок (про несправедливий суд). (Ювенал) 10
Cui dolet, meminit. Кому боляче, той пам'ятає. (Цицерон) 8 De (ех) nihilo nihil. З нічого - ніщо (ніщо не виникає з нічого) (Лукрецій). 15
Cui placet alterius sua nimium est odio sors. Людина завжди De facto. Фактично, насправді. 1
незадоволена своєю долею, вважаючи щасливими інших. (Горацій) 2 De fructu arbor cognoscitur. По плоду пізнається дерево. 11
Cuivis dolori remedium est patientia. При будь-якому стражданні ліками De gustibus et coloribus (non) est disputandum. Про смаки і кольори (не)
служить терпіння. (Публій Сір) 6 сперечаються. 15
Cuivis potest accidere, quod cuiquam potest. З кожним може статися те, De lana caprina rixari. Сперечатися про вовну цапа [сперечатися про
що трапляється з ким-небудь. (Публій Сір) 6 дрібниці]. (Горацій) 2
Cujusvis hominis est errare; nullius, nisi insipientis in errore perseverare. De lingua stulta veniunt incommoda multa. Від дурного язика
Кожній людині властиво помилятися, але тільки дурневі властиво відбувається багато незручності.
упиратися в помилці (Цицерон). 11 De mortŭis aut bene, aut nihil. Про мертвих або добре, або нічого. 5
Culpam poena premit comes. Покарання слідує за злочином. (Горацій) 2 De profundis. З глибин (душі). [Книга псалмів, 130:1]. 13
Cum eximĭa laude. З особливою похвалою (формула диплома з De te fabula narratur. Казка мовиться про тебе [мова йде про тебе].
відзнакою). 5 (Горацій) 2
Cum grano salis. З дрібкою солі; дотепно, з розумом, з застереженнями. 8 De terra est, de terrae test, de terrae ebes libertes. Із землі походиш, від
Cum moriar, medium solvar et inter opus. Я хочу, щоб смерть застала землі харчуєшся, в землю повернешся. [Перша книга Мойсеева: Буття,
мене за роботою. (Овідій) 4 1:27, 29; Книга Екклезіястова, 12:7] 13
Cum mula pepererit. Коли мул народить [тобто ніколи]. (Светоній) 7 De visu. На власні очі, своїми очима, як очевидець. 15
Cum rem animus occupavit, verba ambiunt. Коли розум опанував Decantata fabula. Набридла байка. (Цицерон) 8
предметом, слова приходять самі. (Сенека) 11 Decet magnanimitas quemlibet mortalem. Велич душі повинна бути
Cum tacent, clamant (Сiсĕrо). Коли вони мовчать, вони кричать (Сiсĕrо). 3 властивістю всіх людей. (Сенека) 11
Cum vitia prosunt, peccat qui recte facit. Коли пороки процвітають, Decies repetita placebit. І десять разів повторене буде подобатися
страждає той, хто чесно живе. (Публій Сір) 6 (Горацій, "Наука поезії") 2
Curae leves loquuntur, ingentes stupent. Маленька печаль красномовна, Decipimur specie recti. Ми обманюємося видимістю правильного.
велика - безмовна. (Сенека) 11 (Горацій, "Наука поезії") 2
Deforme est de se ipsum praedicare. Негарно хвалити самого себе. Divĭde et impĕrā! Розділяй і володарюй! [Принцип римської
(Цицерон) 8 завойовницької політики, сприйнятий наступними завойовниками]. 6
Dei pedes lanatos habent. Ноги богів обмотані шерстю [помста богів Dixi et anĭmam levāvi. Сказав - і полегшив душу. [Книга пророка
підкрадається непомітно] (Петроній) 5 Єзекіїля, 33:9]. 13
Deliberando discitur sapientia. Мудрості вчаться роздумами. (Публій Dixi! Сказав, все сказано. 10
Сір) 6 Docendo discĭmus. Навчаючи, ми вчимося самі (Сенека, «Листи»). 1
Deliberando saepe perit occasio. Часто від роздумів може бути втрачена Domus propria - domus optĭma. Свій будинок - найкращий. 14
слушна нагода. (Публій Сір) 6 Dones eris felix, multos numerabis amicos. Поки щасливий будеш, багато
Deliberandum est saepe, statuendum est semel. Обговорювати треба буде друзів у тебе (Овідій). 12
часто, вирішувати одного разу. (Публій Сір) 6 Dormire in aurem utramvis. Спати обома вухами [спати без задніх ніг].
Delphinum silvis appingere. Підмалювати дельфіна до лісу [зробити (Теренцій) 9
щось безглузде]. (Горацій) 2 Dos est magna parentum virtus. Доброчесність батьків - велике придане.
Demittere auriculas. Опускати вушка [пропускати повз вуха]. (Горацій) 2 (Горацій) 2
Dente lupus, cornu taurus petit. Вовк зубами, бик рогами загрожує Duabus sellis sedere. Сидіти на двох кріслах. (Сенека) 11
[кожен сильний по-своєму]. (Горацій) 2 Dubiam salutem qui dat afflictis, negat. Хто не несе знедоленим
Desipere in loco. Божеволіти там, де це доречно. (Горацій, "Оди") 2 швидкого порятунку, той їм відмовляє в ньому. (Сенека) 11
Desunt inopiae multa, avaritiae omnia. У бідності багато чого немає, у Dubius fortunae orbis. Ненадійне колесо долі [доля мінлива]. (Овідій) 4
скупості немає нічого. (Публій Сір) 6 Ducunt volentem fata, nolentem trahіt. Бажаючого доля веде,
Detrahere alicui pellem. Здерти з когось шкуру [зірвати маску]. (Горацій) 2 небажаючого - тягне. 15
Deus ex machĭna. Бог з машини (Прийом античної трагедії, коли Dulce est desipere in loco. Приємно свого часу подуріти. (Горацій) 2
заплутана інтрига отримувала несподівану розв'язку шляхом втручання Dulce et decorum est pro patria mori. Відрадно і почесно померти за
бога, з'являвся за допомогою механічного пристосування. У сучасній батьківщину. (Горацій) 2
літературі вираз вживається для вказівки на несподіване дозвіл важкій Dulce laudari a laudato viro. Приємно отримувати похвалу від людини,
ситуації). 2 гідного похвали. 11
Dicto citius. Швидше слова. (Вергілій) 1 Dum docēmus, discĭmus. Поки вчимо, ми самі вчимося. 3
Dictum factum. Сказано - зроблено. (Теренцій) 9 Dum fata sinunt, vivite laeti. Поки доля дозволяє, радійте. (Сенека) 11
Dies diem docet. День вчить день. (Коротке формулювання думки, Dum spiro, spero. Поки дихаю, сподіваюся (що відноситься до нового
вираженої в вірші Публілій Сіра: "Наступний день - учень часу формулювання думки, яка зустрічається у Цицерона в «Листах до
попереднього дня)". 6 Аттика» і у Сенеки в «Листах»). 1
Digitus dei est hic! Це перст Божий! (таке приречення, така доля). [Друга Dum vires annique sinunt, tolerate labores. Поки дозволяють сили і роки,
книга Мойсеєва: Вихід, 8:19]. 13 трудиться. (Овідій) 4
Dimidium facti, qui соeрit, habet. Початок - половина справи. 11 Dum vitant stulti vitia, in contraria currunt. Бажаючи уникнути однієї
Disce, sed а doctis, indoctos ipse doceto. У знаючих учись, а необізнаних біди, дурні потрапляють в протилежну. (Горацій) 2
сам учи. 12 Duo quum (cum) faciunt idem, non est idem. Коли двоє роблять те ж, це
Discernit sapiens res, quas confundit asellus. Розумний може розібратися не одне і те ж. (Теренцій) 9
в питаннях, які дурень заплутує. 15
Duobus litigantibus tertius gaudet. Двоє б'ються, третій радіє. 11 Et singula praeduntur anni. І роки беруть своє. 13
Duos insequens lepores, neutrum capit. Хто переслідує двох зайців, Et tollat crucem suam. І хай візьме свого хреста. [Євангеліє від св.
жодного не зловить (Публій Сір) 6 Матвія, 16:24] 13
Duos lepores insequens, neutrum cepit. За двома зайцями поженешся, Etiam innocentes cogit mentiri dolor. Біль змушує брехати навіть
жодного не зловиш. 15 невинних. (Публій Сір) 6
Dura lex, sed lex. Закон суворий, але це закон. 5 Etiam sanato vulnĕre, cicatrix manet. І навіть коли рана загоїлася, шрам
Dura necessitas. Сувора необхідність. (Горацій) 2 залишається (Публій Сір). 6
Dura tamen molli saxa cavantur aqua. Навіть і тверді скелі видовбуються Ex abrupto. Без передмов, без приготувань, відразу, раптово. 12
м'якою водою [крапля камінь точить]. (Овідій) 4 Ex ipso fonte bibere. Пити з самого джерела (Звертатися до
Durate, et vosmet rebus servante secundus. Тримайтеся і бережіться для першоджерела) (Цицерон) 8
сприятливих часів. (Вергілій) 1 Ex libris. З книг... 2
Dе jure. Юридично, по праву. 1 Ex malis eligere minima. З зол вибирати менше. (Цицерон) 8
Eadem mensura metiri. Тієї ж мірою міряти. (Цицерон) 8 Ex nimio otio mala cuncta. Від надмірного неробства все зло. (Теренцій) 9
Eadem oberrare chorda. Помилятися на тій же струні. (Горацій) 2 Ex ungua leonem cognoscimus, ех auribus asinum. Льва дізнаємося по
Ecce spectaculum dignum, ad quod respiciat intentus operi suo deus. Ось пазурах, а осла - по вухах. 15
видовище, гідне того, щоб на нього озирнувся Бог, споглядаючи своє Ex vitio alius sapiens emendat suum. Дивлячись на чужій порок, мудрий
творіння. (Сенека) 11 виправляє свій. (Публій Сір) 6
Edimus, ut vivamus; nоn vivimus, ut edamus. Ми їмо, щоб жити, а не Excitare fluctus in simpulo. Зчинити бурю в склянці. (Цицерон) 8
живемо, щоб їсти. 12 Excolere vitam per artes. Облагороджувати життя мистецтвом. (Вергілій) 1
Egestatem operata est manus remissa. Лінива рука до убозтва веде. Exegi monumentum aere perennius. Спорудив пам'ятник довговічніше
[Книга приказок Соломонових, 10:4]. 13 бронзи. [Початок знаменитої оди Горація на тему безсмертя творів
Elephantum ex muscā facis. Слона з мухи робиш. 4 поета]. (Горацій) 2
Eloquentia viris ornamento est. Красномовство - прикраса чоловіків. 4 Exitus acta probat. Кінцевим успіхом виправдовується справа. (Овідій) 4
Epistŏla non erubēscit. Можливо, папір не червоніє (Цицерон). 5 Exoriare ultor. Месник з'явиться. [Зло буде покаране]. (Вергілій) 1
Eritus sicut dei, scientes bonum et malum. І ви будете, як боги, що знають Expertus metuit. Досвідчений остерігається. (Горацій) 2
добро і зло. [Перша книга Мойсеева: Буття, 3:5; Друга книга Мойсеєва: Eхреriеntiа est орtĭmа magistra. Досвід - найкращий вчитель. 2
Вихід, 14: 12-14]. 13 Faber est suae quisque fortunae. Кожен сам коваль своєї долі. 8
Errāre humānum est. Помилятися властиво людині. 5 Fac simile. Зроби подібне. [Точна копія]. 6
Est deus in nobis. Є в нас бог (Овідій). 4 Facile omnes, cum valemus, recta consilia aegrotis damus. Всі ми, поки
Est modus in rebus. Усьому є межа; все має свою міру (Горацій). 11 здорові, легко даємо поради хворим. (Теренцій) 9
Et conflabunt gladios suos in vomeres. І перекують мечі свої на орала ... Factum fieri infectum non potest. Те, що зроблено, не може стати
[Друга книга Мойсеєва: Вихід, 2:4]. 13 незроблене. (Теренцій) 9
Et fabula partem veri habet. І в казці є частка правди. 14 Fama clamosa. Гучна слава. 13
Et fu niculus triplex non cito rumpitur. І нитка, потрійна, не скоро Fames artium magistra. Голод - учитель ремесел. 12
порветься. [Книга Екклезіястова, 4:12]. 13 Favete linguis. Помовчіть; притримайте язика. 10
Et gaudium et solatium in litteris. І радість, і втіха в науках (Пліній). 12
Feci, quod potui, faciant meliora potentes. Я зробив все що міг; нехай, хто Fortuna nimium quem fovet, stultum facit. Кого удача занадто балує,
може, зробить краще. 8 того і обдурює. (Публій Сір) 6
Felix, qui potuit rerum cognoscere causas. Щасливий той, хто міг пізнати Fortuna non mutat genus mores. Щастя не змінює природу людини.
причини речей (Вергілій). 11 (Горацій) 2
Ferro ignique. Вогнем і мечем. 9 Fortuna obesse nulli conenta est semel. Доля не задовольняється тим, щоб
Festīnā lente! Поспішай повільно! (Роби все не поспішаючи) [Одна із нашкодити тільки один раз. (Публій Сір) 6
звичайних приказок імператора Августа (63 р. до н.е. - 14 р. н.е.)]. 6 Fortuna vitrea est, tum, cum splendet, trangitur. Щастя, що скло: коли
Fiat lux! Хай буде світло (І сказав Бог: хай буде світло. І стало світло. В воно блищить, то розбивається. (Публій Сір) 6
розширеному сенсі - про грандіозні звершення). [Перша книга Мойсеєва: Fortunae filius. Син Фортуни. (Горацій) 2
Буття, 1:3] 13 Fortūnae noli credĕre! Не вір удачі! 6
Fide, sed cui fidas, vide. Будь пильним; довіряй, але дивись, кому Fortunam citius reperias, quam retineas. Щастя швидше можна знайти,
довіряєш. 15 ніж утримати. (Публій Сір) 6
Finis corōnat opus. Кінець - справі вінець. 3 Frenos mordere. Закусити вудила [пручатися]. (Цицерон) 8
Flumina jam lactis, jam flumina nectaris ibant. Молоком і нектаром Frondem in silvis non cernere. Не бачити зелені в лісі [за дерев не бачити
текли річки [молочні ріки, кисільні береги]. (Овідій) 4 лісу]. (Овідій) 4
Foris sapere. Давати іншим поради (але не собі). (Теренцій) 9 Fronti nulla fides. Зовнішністі не довіряй. (Ювенал) 10
Formosa facies muta commendatio est. Красиве обличчя не про що не Fruges consumere nati. Народжені для того, щоб споживати [про
говорить. (Публій Сір) 6 дармоїда]. (Горацій) 2
Fors dicta refutet! Та не збудуться ці слова! (Вергілій) 1 Fugit irreparabile tempus. Біжить безповоротний час. (Вергілій) 1
Fortes fortuna adjuvat. Сміливим доля допомагає. (Теренцій) 9 Fumus ex fulgore. Дим після блискавки [з великого - нікчемне]. (Горацій) 2
Fortes non modo fortuna adjuvat, ut est in vetere proverbio, sed multo Fundere arenas in litus. Сипати пісок на берег [займатися марною
magis ratio. Сміливим допомагає не тільки доля, як вчить стара приказка, справою] (Овідій) 4
але в набагато більшому ступені розум. (Цицерон) 8 Furcilla extrudere. Вилами вигнати [прогнати в шию]. (Цицерон) 8
Fortior in fulva novus est luctator arena. Новий боєць на жовтій арені Furor iraque mentem praecipitat. Лють і гнів розум вражають. (Вергілій) 1
сильніше. (Овідій) 4 Gallina cecinit. Курка заспівала [не на добро]. (Теренцій) 9
Fortiter ille facit, qui miser esse potest. Мужній той, хто з гідністю Gallus in suo sterquilinio plurimum potest. І півень на своєму попелищі
переносить нещастя. (Марціал) 3 храбрує. (Сенека) 11
Fortiter in re, suaviter in modo. Твердо в справі, м'яко в обігу Garrit quidquid in buccam venit. Базікає все, що тільки ні спаде на
(наполегливо домагатися мети, діючи м'яко). 12 думку. (Цицерон) 8
Fortuna caeca est. Доля сліпа. 2 Gaudeāmus igĭtur. Отже, будемо веселитися! 6
Fortuna malignum opponit nostris insidiosa pedem. Заздрісна доля Gaudet patientia duris. Довготерпіння торжествує. 15
підставляє нам злу ногу. (Овідій) 4 Gaudia principium nostri sunt saepe doloris. Радість часто є початком
Fortuna miserrima tuta est. Нещаслива доля безпечна [нещасному нашого горя. (Овідій) 4
втрачати нічого]. (Овідій) 4 Gaudium magnum nuntio vobis. Велику радість сьогодні представив вам.
Fortuna multis dat nimis, satis nulli. Доля багатьом дає занадто, досить - («І сказав їм ангел: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде
нікому. (Марціал) 3
всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який Hac et illac perfluere. Звідусіль протікати [не вміти зберігати таємницю].
є Христос Господь». Цією формулою в Римі оголошується про обрання (Теренцій) 9
нового папи). [Євангеліє від св. Луки, 2.10-11]. 13 Hac urget lupus, hac canis. Тут гарчить вовк, там - собака. (Горацій) 2
Geminat peccatum, quem delicti non pudet. Подвоює проступок той, хто Haec studia adolescentiam alunt, senectutem oblectant, secundas res
не соромиться злочину. (Публій Сір) 6 ornant, adversis solatium ac perfugium praebent. Ці заняття наукою
Gemitus doloris indicat, non vindicat. Зітхання виявляє скорботу, але не живлять юнаків, приносять насолоду людям похилого віку,
звільняє від неї [сльозами горю не допоможеш]. (Публій Сір) 6 прикрашають в щастя, служать притулком і розрадою в нещастя.
Genus irritabile vatum. Вразливе плем'я поетів [про вразливость і (Цицерон) 8
уразливость літераторів]. (Горацій) 2 Haunt aquam cribro, qui discere vult sine libro. Черпає воду решетом,
Gloria in excelsis Deo! Слава в вишніх Богу! [Євангеліє від св. Луки, 2.14 хто хоче вчитися без книжки. 13
- славослів'я, виголошує ангелами при народженні Ісуса Христа]. 13 Hectorem quis nosset, felix si troja fuisset? Хто знав би Гектора, якби
Gloria vertutem tamquam umbra sequitur. Слава, як тінь, слідує за Троя була щасливою? (Овідій) 4
доблестю. (Цицерон) 8 Heredis fletus sub persona risus est. Плач спадкоємця - замаскований
Gloria victoribus. Слава переможцям. 14 сміх. (Публій Сір) 11
Grata superveniet, quae non sperabitur, hora. Настане щасливий час, Heu, conscientia animi gravis est servitus. Ах, гірше рабства докори
якого не чекаєш [буде і на нашій вулиці свято]. (Горацій) 2 сумління. (Публій Сір) 6
Graviora manent. Труднощі ще попереду. (Вергілій) 1 Heu, quam difficile est crimen non prodere vultu. На жаль, важко не
Gravis animi poena est, quem post facta poenitet. Важким душевним видати особою свою провину [на злодієві шапка горить]. (Овідій) 4
покаранням є каяття після проступку. (Публій Сір) 6 Hic de grege illo est. Він з того ж стада. (Теренцій) 9
Gravis ira regum est semper. Гнів царів завжди важкий. (Сенека) 11 Hinc illae lacrimae. Ось звідки ці сльози [ось у чому причина]. (Теренцій) 9
Gravissimum est imperium consuetudinis. Влада звички дуже важка. Historia est magistra vitae. Історія - вчителька життя. 2
(Публій Сір) 6 Historia est schola vitae. Історія - школа життя. 2
Gravius est malum omne, amoeno quod sub aspectu latet. Будь-яке зло, Historiam nescire hoc est semper puerum esse. Не знати історії - значить
яке ховається під приємною зовнішністю, небезпечніше. (Публій Сір) 6 завжди бути дитиною. (Цицерон) 10
Grex totus in agris unius scabie cadit. Все стадо гине в поле від парші Hoc est vivere bis, vita posse priore frui. Вміти насолоджуватися
однієї вівці. (Ювенал) 10 прожитим життям - значить жити двічі. (Марціал) 3
Grosso modo. В загальних рисах. 10 Hoc opus, hic labor est. Ось справа, ось в чому труднощі. (Вергілій) 1
Gutta cavat lapidem non vi sed saepe cadendo. Крапля довбає камінь не Hoc volo, sic jubeo, sit pro ratione voluntas. Я цього хочу, так я наказую,
силою, але частим падінням (Овідій). 9 нехай доказом буде моя воля. (Ювенал) 10
Habent parvae commoda magna morae. Невелике терпіння дає великі Hoc volo, sic jubeo. Цього я хочу, так наказую. 15
вигоди. (Овідій) 4 Hodie Caesar, cras nihil. Сьогодні Цезар, завтра - ніщо. [Книга
Habent sua fata libelli. У книг є свої долі. 9 Сираха, 10:10]. 13
Habere regnum casus est, virtus dare. Оволодіти владою - справа Homagium. Дань поваги. 8
випадкова, передати її іншім - доблесть. (Сенека) 11 Hominem amplius oculis, quam auribus credunt. Люди більше вірять
Habet suum venenum blanda oratio. Улеслива мова має свою отруту [на очам, ніж вухам. (Сенека) 11
губах мед, а на серці лід]. (Публій Сір) 6
Hominem experiri multa paupertas jubet. Злидні змушую людину все Honesta turpitudo est pro causa bona. І сором хороший, якщо за добру
випробувати. (Публій Сір) 6 справу. (Публій Сір) 6
Homines dum docent, discunt. Люди вчаться, поки вчать. (Сенека) 11 Honestus rumor alterum est patrimonium. Добра слава - другий спадок.
Homines quo plura habent, eo cupiunt ampliora. Чим більше люди (Публій Сір) 6
мають, тим більше бажають мати. (Сенека) 11 Honoris causa. Заради пошани, заради поваги. 7
Homines sumus, non dei. Ми люди, а не боги [наші можливості не Horaque semper praeterita deterior subit. Завжди минулі часи краще.
безмежні]. (Петроній) 5 (Сенека) 11
Homo crassa minerva. Людина малоосвічена. (Горацій) 2 Humanitatis optima est certatio. Найблагородніше змагання - змагання в
Homo emunctae naris (homo emunctus). Людина з прочищеними людяності. (Публій Сір) 6
ніздрями [розумний, тонкий людина]. (Горацій) 2 Hаud simper errat fama. Не завжди чутка помиляється. 3
Homo extra corpus est suum, quum irascitur. Людина у нестямі Ibi bene, ubi patrĭa. Там добре, де батьківщина. 3
знаходиться, коли гнівається. (Публій Сір) 6 Ibi serper est victoria, ubi concordia est. Де згода, там завжди і перемога.
Homo homini amicus est. Людина людині друг. 10 (Публій Сір) 6
Homo homĭni lupus est. Людина людині вовк (Плавт). 5 Ibi victoria, ubi concordia. Там перемога, де згода. 2
Homo locum ornate, non homĭnem locus. Людина прикрашає місце, а не Id agas, ut sis felix, non ut videāris. Роби так, щоб бути щасливим, а не
місце людини. 5 здаватися (Сенека). 11
Homo non trium caunearum. Людина не варта трьох фіг [гроша Ignorantia non est argumentum. Невігластво не аргумент. 4
ламаного не варто]. (Петроній) 5 Ignoscito saepe alteri, nunquam tibi. Іншим прощай часто, собі - ніколи.
Homo novus. Нова людина [незнатна людина, яка недавно досягла (Публій Сір) 6
високого становища]. 5 Ilias malorum. Іліада лих [безліч лих]. (Цицерон) 8
Homo omnium horarum. Людина, корисна при різних життєвих Imago animi vultus est. Обличчя - дзеркало души. (Цицерон) 8
обставинах. (Квінтіліан) 12 Imagoanimi sermo est: qualis vir, tales oratio. Мова - дзеркало душі:
Homo saepe in ore aliud fert, aliud cogiat. Людина часто говорить одне, а якою є людина, така і мова. (Публій Сір) 6
думає інше. (Публій Сір) 6 Imperatorem stantem mori oportet. Імператору належить померти
Homo scribendi peritus. Людина, досвідчена в письменницькій справі. стоячи [положення зобов'язує]. (Светоній) 7
(Квінтіліан) 12 In amore forma plus valet, quam auctoritas. У любові краса має більше
Homo sum et nihil humani a me alienum puto. Я людина, і ніщо людське значення, ніж влада. (Публій Сір) 6
мені не чуже (Теренцій). 7 In angello cum libello. У куточку і з книжкою; усамітнившись з книгою. 13
Homo toties moritur quoties amittit suos. Людина помирає стільки раз, In silvam non ligna feras insanius. Меншим божевіллям було б носити в
скільки разів він втрачає близьких. (Публій Сір) 6 ліс дрова. (Горацій, «Сатири») 2
Homo unius libri. Людина однієї книги [людина, яка знає грунтовно, але In venere semper certat dolor et gaudium. В любові завжди чергуються
трохи]. (Квінтіліан) 12 біль і радість. (Публій Сір) 6
Homunculus unus e multis. Людина одна з багатьох [пересічний чоловік] In vitium ducit culpae fuga. Бажання уникнути помилки залучає в іншу.
(Цицерон) 8 (Горацій, «Наука поезії») 2
Honesta lex est temporis necessitas. Влада часу - закон, з яким слід In vivo. На живому організмі [про біологічний дослід]. 5
рахуватися. (Публій Сір) 6
In расе litterae florent. Література процвітає в мирних умовах. 7 Junget vix tria verba miser. Ледве три слова пов'язує, нещасний [двох
Incitare currentem. Підганяти того, хто і так вже біжить. (Цицерон) 8 слів сказати не може]. (Марціал) 3
Injuria verbalis. Образа словом. 8 Jurare in verba magistri. Клястися словами вчителя (Горацій) 7
Inter arma tacent musae. На війні музи мовчать. 4 Justitia - fundamentum regni. Справедливість - основа царства. 4
Inter bella et pericŭla non est locus otio. Відпочинку немає місця серед Justum et tenacem propositi virum! Хто має рацію і твердо до мети йде!
воєн і небезпек. 4 (Горацій). 12
Inter nos. Між нами. 9 Juvenile vitium est, regere non posse impetum. Юнацький недолік - не
Ipse (magister) dixit. Сам (учитель) сказав. (Цицерон) 8 вміти стримувати гарячність. (Сенека) 11
Ipse dixit. "Сам сказав" (про непорушний авторитет). 7 Labor callum obducit dolori. Праця притупляє горе. (Цицерон) 8
Ipsissima verba. Дослівно. 7 Labor corpus firmat. Праця зміцнює тіло. 11
Ira furor brevis est. Гнів є короткочасне шаленство (Горацій, Labor juventuti optimum est obsonium. Праця - найкраща закуска для
«Послання») 2 молоді. (Вергілій) 1
Ira initium insaniae est. Гнів - початок безумства. 4 Labor omnia vincit. Праця все перемагає. 15
Iracundiam qui vincit, hostem superat maximum. Хто перемагає гнів, Lac gallinaceum. Пташине молоко [про недосяжне]. (Петроній) 5
перемагає сильного ворога. (Публій Сір) 6 Lacrima nihil citius arescit. Нічого не сохне швидше сльози. (Цицерон) 8
Iratum breviter vites, inimicum diu. Розсердженого бережися недовго, а Lapis offensionis (petra scandali). Камінь спотикання. 13
ворога - довго. (Публій Сір) 6 Lapsus calami. Описка, помилка в правописі. 7
Ita sunt altae stirpes stultitiae! Наскільки глибокі коріння дурниці! Lapsus lingvae. Обмовка. 2
(Цицерон) 8 Laterem lavare. Мити цегла [трудитися марно]. (Теренцій) 9
Jam fama nimium fecit. Вже чутка зайве додала. (Сенека) 11 Latrante uno, latrat statim et alter canis. Коли гавкає одна собака,
Jam neminem antepones catoni. Вже вище не поставиш нікого. негайно ж гавкає і інша. 2
(Цицерон) 8 Laudat vanales qui vult extrudere merces. Хвалить виставлених на
Jam satis superque. Вже досить [більше, ніж потрібно]. (Цицерон) 8 продаж рабів той, хто хоче їх продати [всякий купець свій товар
Jam veniet tacito tarda senecta pede. Уже підходить повільна старість хвалить]. (Горацій) 2
тихою стопою. (Овідій) 4 Laus nova nisi oritur, etiam vetus amittitur. Якщо не приходить нова
Jamque opus exegi, quod nec jovis ira nec ignis nec poterit ferrum nec сила, то зникає колишня (Публій Сір). 6
edax abolere vetustas. Вже закінчив твір, яке не зможе знищити ні гнів, ні Lege artis. За всіма правилами мистецтва, майстерно. 13
вогонь, ні меч Юпітера, ні спустошуюча старість. (Овідій) 4 Leones non sunt papulionibus molesti. Леви метеликам не є
Jove nondum barbato. Коли Юпітер був ще без бороди [з незапам'ятних небезпечними. (Марціал) 3
часів]. (Ювенал) 10 Lepus tute est, pulpamentum quaeris? Заєць ще не спійманий, а ти
Jucunda memoria est praetertorum malorum. Приємний є спогад про вимагаєш м'яса? (Теренцій) 9
минулі негаразди. (Цицерон) 8 Leve fit, quod bene fertur onus. Вантаж стає легким, коли несеш його з
Jucundum nihil est nisi quod reficit varietas. Ніщо не приємно, якщо не покорою (Овідій) 4
освіжає різноманітність (Публій Сір). 6 Levis est consolatio ex miseria aliorum. Легко знайти розраду, якщо горе
Judicium paridis. Третейський суддя. (Вергілій) 1 чуже. (Цицерон) 8
Levis est fortuna, cito reposcit, quae dedit. Доля мінлива - швидко Manus manum lavat. Рука руку миє. 4
забирає те, що дала. (Публій Сір) 6 Margaritas ante porcos (mittěre). Метати бісер перед свинями. («Не
Liberalis de alieno. Щедрий за чужий рахунок. (Сенека) 11 давайте святиню псам; і не мечите перлин перед свиньми, щоб не
Librum ab oculo legere. Читати з листа [вільно]. (Петроній) 5 попруть їх ногами і, обернувшись, щоб не розірвуть вас»). [Євангеліє від
Licentia poetica. Поетична вільність. (Сенека) 11 св. Матвія, 7:6]. 13
Licentiam des linguae, cum verum petas. Не стримуй мови, коли Mea culpa, mea maxima culpa. Моя вина, моя найбільша вина. 14
добиваєшся правди (Публій Сір) 6 Media et remedia. Способи і засоби. 13
Licet ipsa vitium sit ambitio, frequenter tamen causa virtutum est. Medice, cura te ipsum. Лікар, зціли себе сам. [Євангеліє від св. Луки,
Мабуть, честолюбство саме по собі порок, але часто воно є причиною 4:17]. 13
доблесті. (Квінтіліан) 12 Medĭcus curat, natūra sanat. Лікар лікує, природа зцілює. 4
Licet sapere sine pompa, sine invidia. Можна бути розумним без Meliora spero. Надіюсь на краще. 14
зарозумілості і заздрості. (Сенека) 11 Memēnto mori. Пам'ятай про смерть. 6
Ligna in silvis fers. Несеш дрова в ліс [марно трудитися] (Горацій) 2 Mendaci homini verum quidem dicenti credere nоn solemus. Брехливому
Lingua mali pars pessima servi. Язик - найгірша частина гіршого слуги. людині ми не віримо, навіть якщо він говорить правду. 13
(Ювенал) 10 Mens agitat molem. Думка рухає масу (Джерело: "Енеїда" Вергілія;
Littera scripta manet. Написане залишається. 14 використовують в якості девізу бібліотеки і книговидавців). 15
Locri bonus esr odor ex re qualibet. Запах прибутку приємний, від чого б Mens sana in соrроrе sano. У здоровому тілі - здоровий дух (Ювенал). 11
він не виходив [гроші не пахнуть]. (Ювенал) 10 Mihi vindicta, ego retribuam. Мені помста належить, і аз воздам. [П’ята
Locus minoris resistentiae. Місце найменшого опору. 14 книга Мойсеєва; Послання св. Апостола Павла до римлян, 12:19]. 13
Longo sed proximus intervallo. Поблизу, але на великій відстані. Mirabile dictu. Гідно подиву. 12
(Вергілій) 1 Miseris succurrere disce. Вчися допомагати нещасним (хворим). 13
Loсо citāto (l. с.). У згаданому місці. 5 Modus dicēndi. Манера висловлюватись. 15
Lupo ovem commisisti. Ти довірив вівцю вовку. (Теренцій) 9 Modus vivēndi. Спосіб життя. 11
Lupus in fabula. Вовк в байці (легкий на помині). 7 Mulgere hircum. Доїти козла. (Вергілій) 1
Lupus non mordet lupum. Вовк не кусає вовка. 4 Mulier mulieri magis congruit. Жінка жінку швидше зрозуміє. (Теренцій) 9
Magna et veritas, et praevalebit. Немає нічого вище істини, і вона Multa sunt in moribus dissentanea multa, sine ratione. Серед звичаїв
переможе. 12 людських багато різноманітності і багато безглуздості. 15
Mala autem arbor fructus malos facit. Дерево зла родить лихі плоди. Multas curas sequuntur somnia. Сновидіння наступає через велику
[Євангеліє від св. Матвія, 7:17]. 13 роботу. [Книга Екклезіястова, 5:2]. 13
Mala herba cito crescit. Бур'ян швидко зростає. 4 Multi sunt vocati, pauc! Vero electi. Багато званих, але мало обраних.
Male parta cito dilabuntur memoria. Погано придбане швидко [Євангеліє від св. Матвія, 20:16, 22:14]. 13
забувається (швидко забуваються знання, засвоєні нетвердо). 11 Multos timere debet, quem multi timent. Багатьох повинен боятися той,
Malum necessariuam. Необхідний мінімум. 7 кого багато хто боїться (Публій Сір). 6
Malum nullum est sine aliquo bono. Немає лиха без добра (Пліній Multum in рarvо. Багато чого в малому. 11
Старший). 5
Manu propria. Власноруч. 15
Multum vinum bibere, nоn diu vivere. Багато вина [пити] - не довго Non magīster ad discipŭlum, sed discipŭlus ad magīstrum venīre debet.
жити. 8 Не вчитель до учнів, але учні до вчителя мають приходити. 3
Multum, nоn multa. Багато чого, але не багато. 14 Non multa, sed multum. Не багато, але багато (тобто не багато за
Mundus universus exercet histrioniam. Весь світ займається кількістю, але багато за значенням; девіз вчених). 8
лицедійством. (Петроній) 5 Non progredi est regredi. Не йти вперед, значить йти назад. 9
Mutāto nomĭne, de te fabŭla narrātur. Казка розповідається про тебе, Non scholae, sed vitae discĭmus. Вчимося не для школи, а для життя. 3
змінено тільки ім'я (Горацій). 2 Non solus. Не самотній (Девіз). 12
Nascuntur poetae, fiunt oratores. Поетами народжуються, ораторами Non tam praeclarum est scire latine, quam turpe nescire. Знання латини
робляться. 14 не так гідно хвали, як її незнання гідно ганьби. (Цицерон) 8
Natūra nihil facit frustra. Природа нічого не робить даремно. 3 Nosce te ipsum. Пізнай самого себе (латинський переклад грецького
Natura nihil sine causa gignit. Природа нічого не робить без причини. 3 напису на фронтоні храму Аполлона в Дельфах). 6
Ne quid nimis. Нічого зайвого. 8 Nota bene! (NB!). «Зауваж добре», зверни увагу (позначка, що служить
Ne temere quid loquaris. Не квапся своїми устами. [Книга для того, щоб звернути увагу на якусь особливу примітну частину
Екклезіястова, 5:1] 14 тексту). 1
Nemo nascitur doctus. Ніхто не народжується вченим. 14 Nulla aetas ad discendum sera. Вчитися ніколи не пізно. 11
Nemo omnia potest scire. Ніхто не може знати всього. 14 Nulla dies sine lineā. Ні дня без рядка (вживається в «Природній історії»
Nemo pericŭlum sine pericŭlo vincit. Ніхто без ризику не переможе Гая Плінія Цецилія Старшого). 1
небезпека. 4 Nulla regula sine exceptione. Немає правил без винятків. 15
Nigra in candida vertere. Перетворювати чорне в біле. (Ювенал, Nulla, quae multos amicos recipit, angusta est domus. Ніколи не буває
«Сатири») 10 тісним будинок, який бере багато друзів. (Публій Сір) 6
Nihil est ab omni parte beatum. «Немає нічого благополучного в усіх Nulli imponas, quod ipse non possis pati. Нікому не подобається те, що
відношеннях» [повного благополуччя немає]. (Горацій, «Оди») 2 сам не можеш терпіти. (Публій Сір) 6
Nihil semper floret. Ніщо не цвіте нескінченно. 3 Nullo numero homo. Нікчемна людина. (Цицерон) 8
Nitinur in vetitum semper, cupimusque negata. Ми завжди прагнемо до Nullum malum sine aliquo bono. Немає лиха без добра. 9
забороненого і бажаємо недозволеного. (Овідій, «Любовні елегії») 4 Nullus est locus domestica sede jucundior. Немає місця миліше рідної
Nomen est legio. Ім'я їм легіон. (Коли Ісус запитав біснуватого: "Як тобі домівки. (Цицерон) 8
ім'я?", той відповів: "Легіон", маючі на увазі, що багато бісів увійшло в Numero deus impare gaudet. Богу подобається непарне число. (Вергілій) 1
нього. В Євангелії слово "легіон" вжито у значенні величезної кількості, Nunquam periculum sine periculo vincitur. Ніколи небезпека не
безлічі; з цим же значенням вираз став крилатим). [Євангеліє від св. долається без ризику. (Публій Сір) 6
Луки, 8:З0; Євангеліє від св. Марка, 5:9]. 14 Nunquam secura est prava conscientia. Нечиста совість ніколи не буває
Nomen est omen. Ім'я говорить сама за себе. 9 безпечною. (Публій Сір) 6
Non enim est aliquid absconditum, nisi ut manifestitur, nec factum est O fallacem himinum spem! О, оманлива надія людей! (Цицерон) 8
occultum, nisi ut in palam veniat. Бо немає нічого захованого, що не O imitatores, servum pecus! O наслідувачі, рабське стадо! (Горацій,
виявиться; і нічого немає таємного, що не вийшло б назовні. [Євангеліє «Послання») 2
від св. Марка, 4:22]. 14
Non est fumus absque igne. Нема диму без вогню. 9
O pessimum periculum, quod opertum latet. Найстрашнішою є Omnia mutantur, nihil interit. Все змінюється, ніщо не зникає [думка
прихована небезпека. (Публій Сір) 6 Піфагора про переселення душ]. (Овідій) 4
O tempŏra! O mores! О часи! О звичаї! (Цицерон). 2 Omnia praeclara rara. Все прекрасне рідко. (Цицерон) 8
Obsequium amicos, veritas odium parit. Поступливість створює друзів, а Omnia rerum principia parva sunt. Все починається з малого. (Цицерон) 8
правда народжує ненависть. (Теренцій) 9 Omnia tempus habent. Всьому свій час. [Книга Екклезіястова, 3:1]. 14
Occasio aegre offertur, facile amittitur. Слушна нагода рідко надається, Omnia vincit amor et nos cedamus amori. Все перемагає любов, і ми
але легко вислизає. (Публій Сір) 6 підкоряємося любові. (Вергілій) 1
Occasio receptus difficilis habet. Втрачений випадок рідко повторюється. Omnis ars imitatio est naturae. Будь-яке мистецтво є наслідування
(Публій Сір) 6 природі. (Сенека) 11
Oderint dum metuant. Нехай ненавидять, аби боялися [улюблений Omnis disciplina memoria constat frustraque docemur, si quidquid
вислів імператора Калігули]. (Светоній) 7 audivimus praeterfluat. Будь-яке навчання засноване на пам'яті, і марно
Oderint dum probent. Нехай ненавидять, аби підтримували. (Светоній) 7 ми вчимо, якщо забуваємо те, що почули. (Квінтіліан) 12
Omnis res est jam in vado. Справу влаштовано. (Теренцій) 9
Odi profanum vulgus et arceo. Зневажаю і жену геть неосвічений натовп.
Omnium quidem rerum primordia sunt dura. Будь-який початок
(Горацій) 2
важкий. (Петроній) 5
Oleum addere camino. Підливати масла в піч. (Горацій) 2
Onus dedocendi gravius est, quam docendi. Відучити людину від чого-
Oleum et operam perdere. Втратити даром масло і працю [марно небудь праця більш важка, ніж навчити. (Квінтіліан) 12
трудитися]. (Цицерон) 8 Oportet ferrum tundere dum rudet. Слід кувати залізо, поки воно
Omne malum nascens facile opprimitur. Будь-яке зло легко придушити в червоне. (Сенека) 11
зародку. (Сенека) 11 Optat ephippia bos piger, optat arare caballus. Лінивий віл хоче ходити
Omne nimium nocet. Все зайве шкодить. 12 під сідлом, а кінь - орати [ніхто не задоволений своєю долею]. (Горацій) 2
Omne supervacuum pleno de pectore manat. Все зайве шлунок викидає. Optata furiosorum. Бажання безумців [нездійсненні мрії]. (Цицерон) 8
(Горацій) 2 Optima prima fere manibus rapiuntur avaris. Усе найкраще
Omnem naturam conservatricem esse sui. Вся природа прагне до викрадається жадібними руками смерті. (Овідій) 4
самозбереження. (Цицерон) 8 Optimum est pati, quod emendari non possis. Краще терпіти те, чого
Omnes congruunt: unum quem noris, omnes noris. Все між собою схожі. поліпшити не можеш. (Сенека) 11
(Теренцій) 9 Orator ambrosia alendus. Оратор, якого слід було б годувати амброзією
Omnes enim, qui acceperint gladium, gladio peribunt. Бо всі, хто візьме [оратор від бога]. (Цицерон) 8
меча, від меча і загинуть. [Євангеліє від св. Матвія, 26:52]. 14 Oratores fuint, poetae nascuntur. Ораторами стають, поетами
Omnes hi sunt ejusdem farinae. Всі вони з однієї і тієї ж муки зроблені. народжуються. (Цицерон) 8
(Сенека) 11 Ore rotundo. Округленим ротом [говорити складно, живою мовою].
Omnes una manet nox. Всіх чекає одна і та ж ніч. (Горацій) 2 (Горацій) 2
Omnia ergo, quaecumque vultis ut faciant vobis homines, ita et vos facite Os homini sublime dedit. Людині дано обличчя, звернене вгору [людина
наділена властивістю прагнути до піднесеного]. (Овідій) 4
eis. І так у всьому, як хочете, щоб з вами чинили люди, те саме чиніть їм і
Otium post negotium. Відпочинок після роботи. 4
ви з ними. [Євангеліє від св. Матвія, 7:12]. 14
Ovem lupo committere. Вівцю довірити вовку. (Теренцій) 9
Omnia homini, dum vivit, speranda sunt. Поки людина жива, вона
повинна сподіватися. (Сенека) 11
Ovo prognatus eodem. З того ж яйця народжений [про духовне і тілесне Pudor dimissus nunquam redit ingratiam. Втрата сорому ніколи не
спорідненість]. (Горацій) 2 приведе до добра. (Публій Сір) 6
Pater noster. Отче наш. («Молитва Господня» - основна молитва в Pudor docere non potest, nasci potest. Почуттю сорому не можна
християнській традиції. Це єдина молитва, яку запропонував сам Ісус навчитися, з ним потрібно народитися. (Публій Сір) 6
Христос). [Євангеліє від св. Матвія, 6: 9-13; Євангеліє від св. Луки, Quae enim seminaverit homo, haec et metet. Що посіє людина, те й
11:2-4]. 14 пожне. [Послання св. Апостола Павла до галатів, 6:7]. 14
Pauperes spiritu (beati). (Блаженні) вбогі духом. (Перше з дев'яті Quae fuerunt vitia, mores sunt. Що було хибним, тепер вважається
євангельських блаженств: «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство моральним. (Сенека) 11
Небесне». Блаженства, або Заповіді блаженства - вимовлені Ісусом Quae fuit durum pati, meminisse duice est. Що було важко вистраждати,
Христом у Нагірній Проповіді і представлені у Новому Заповіті, про те приємно згадати. (Сенека) 11
складають основу християнського морального вчення і Quaerite et invenietis. Шукайте і знайдете [Євангеліє від св. Матвія, 7:7;
доповнюють десять заповідей Старого Заповіту). [Євангеліє від св. Євангеліє від св. Луки, 11:9]. 14
Матвія, 5:3]. 14 Qualis rex, talis grex. Який цар, таке й суспільство. 9
Paupĕri bis dat, qui cito dat. Бідному подвійно надає благодіяння той, хто Qualis vir, talis oratio. Яка людина, така і мова. 9
дає швидко (Публій Сір). 6 Quantum est quod nescimus! Скільки ми ще не знаємо! (Девіз
Per aspera ad astra. Через терни до зірок. 1 голландського бібліотекаря Гейнзіуса, XVII століття) 14
Pericŭlum est in morā. Небезпека у зволіканні. 4 Qui bene discit, libros amat. Хто добре вчиться, любить книги. 4
Persōna grata. Бажане особа. (В міжнародному праві - дипломат, який Qui diligit pecuniam, pecunia non implebitur. Хто любить срібло, той не
користується довірою уряду країни, в якій він знаходиться. У загальному насититься сріблом. [Книга Екклезіястова, 5:9] 14
сенсі – прийнятна кандидатура) 5 Qui fodit foveam, incidet in eam. Хто яму копає, той в неї впаде. [Книга
Persōna non grata. Небажана особа. (В міжнародному праві - дипломат, Псалмів, 7:16; Книга Приказок Соломонових, 26:27]. 14
що втратив довіру уряду тієї країни, в якій він знаходиться. У загальному Qui habet aures audiendi, audiat. Хто має вуха, щоб слухати, нехай
сенсі - неприйнятна кандидатура). 5 почує. [Євангеліє від св. Матвія, 11:15] 14
Philosophia est magistra vitae. Філософія - вчителька життя. 2 Qui non laborat, non manducet. Хто не працює, той не їсть. (2 Сол 3:10). 14
Plenus venter non studet libenter. Повний живіт неохоче вчиться [сите Qui scribit, bis legis. Хто пише, той двічі читає; хто записує, той краще
черево до вчення глухо]. 5 запам'ятовує. 9
Post factum. Після зробленого. 2 Qui seminat mala, metet mala. Хто сіє погане, пожне погане. 9
Post tenebras spero lucem. Сподіваюся на світ після темряви. [Книга Qui sine peccato est vestrum, primus in illam lapidem mittat. Хто з вас
Йова, 17:12]. 14 без гріха, нехай першим кине в неї камінь. [Єв. від св. Іоанна, 8:7]. 14
Potius sero quam nunquam. Краще пізно, ніж ніколи (Тит Лівій). 9 Quid brevi fortes jaculamur aevo multa? До чого нам в швидкоплинного
Primum vivere. Перш за все - жити (життя). 14 життя домагатися так багато? (Горацій, «Оди») 2
Primus inter pares. Перший серед рівних (Формула, яка характеризує Quid est veritas? Що є істина? (Запитання, з яким звернувся
стан монарха в феодальній державі). 8 Понтій Пілат до Ісуса) [Єв. від св. Іоанна, 18:38]. 14
Pro domo mea (sua). На захист мого (свого) будинку. (Цицерон) 8 Quid prodest? Кому це вигідно? Кому це корисно? 9
Pro forma. Формально. 1 Quidquid latet apparebit. Все таємне стає явним [Євангеліє від св.
Proximum innocentiae tenet locum verecunda peccati confessio. Щире Марка, 4:22; Євангеліє від св. Луки, 8:17]. 14
визнання провини близько до невинності. (Публій Сір) 6
Quis aut in victoria, aut in fuga copias numĕrat? Хто в перемозі або у Recte facti fecisse merces est. Нагородою за добру справу служить його
втечі рахує війська? 3 звершення. (Сенека) 11
Quis hominum sine vitiis? Хто з людей народився без вад? 12 Reddite ergo, quae sunt Caesaris, Caesari et, quae sunt Dei, Deo. Віддайте
Quo se fortuna, eodem se et favor inclinat hominum. Кому сприяє доля, кесареве кесарю, а Боже Богу. [Євангеліє від св. Матвія, 22:21]. 14
тому сприяють і люди. (Публій Сір) 6 Refert, quam quis bene vivat, quam diu non refert. Важливо, що добре
Quo vadis? Куди йдеш? Камо грядеши? (Євангеліє від Іоанна; слова, з жив, не важливо як довго. (Публій Сір) 6
якими Петро звернувся до Ісуса). 1 Rei nulli prodest mora nisi iracundiae. Лише в гніві нам корисно
Quod latet, ignotum est, ignoti nulla cupido. Що приховано - то невідомо, зволікання. (Публій Сір) 6
а до невідомого - ніякого бажання [чого не знаю, по тому не сумую]. Repetitio est mater studiorum. Повторення - мати навчання. 5
(Овідій) 4 Rerum raritas pretium facit. Рідкість речей підвищує їх вартість.
Quod licet Jovi, nоn licet bovi. Що дозволено Юпітеру, те не дозволено (Сенека) 11
бику. (За стародавнім міфом, Юпітер в образі бика викрав дочку Res est magna tacere. Велика справа - мовчати. (Марціал) 3
фінікійського царя Агенора Європу). 3 Res loquetur nobis tacentibus. Нехай ми мовчимо, проте справи наші
Quod nocet, docet. Що шкодить, то вчить. 3 кажуть. (Сенека) 11
Quod non opus est, asse carum est. Що не потрібно, то і за гріш дорого. Res semel admissa reprimi non potest. Розпочату справу не може бути
(Сенека) 11 зупинено. (Цицерон) 8
Quod scripsi, scripsi. Що я написав - написав, тобто що зроблено, те Ridens verum dicere. Сміючись, говорити правду. 9
зроблено. [Євангеліє від св. Іоанна, 19:22]. 14 Ridentem dicere verum. Сміючись (жартома) говорити правду [В
Quod tibi fiĕri non vis, altĕri non fecĕris. Не роби іншому те, чого не хочеш кожному жарті є частка жарту]. (Горацій) 2
самому собі. [Книга Товита, 4:15; Євангеліє від св. Матвія, 7:12]. 14 Ridiculum arci fortius est melius magnas plerumque secat res. Часто
Quod timeas citius quam quod speres evenit. Те, чого боїшся, приходить гострий і влучний жарт краще і вірніше вирішує важливі справи, ніж
швидше, ніж те, на що сподіваєшся. (Публій Сір) 6 суворі і різкі слова. (Горацій) 2
Quosque fortunae suae faber. Кожен коваль свого щастя. 13 Risu dissolvit ilia. Зі сміху живіт надривати. (Петроній) 5
Quot capĭta, tot sensūs. Скільки людей, стільки думок. 9 Risum teneatis, amici? Утримайтеся від сміху, друзі? (Горацій) 2
Quot homines, tot sententiae. Скільки голів, стільки розумів. 13 Rumpere invidia. Лопнути від заздрості. (Марціал) 3
Quot servi, tot hostes. Скільки рабів, стільки ворогів. (Сенека) 11 Saeculorum novus nascitur ordo. Народжується новий ряд століть [про
Rana in paludem ex aureo resilit throno. Жаба і з золотого трону в настання "золотого століття" за передбаченням Сібілли] (Вергілій) 1
болото скаче. (Публій Сір) 6 Saepe est etiam sub paliolo sordido sapientia. Часто і під брудним одягом
Rape, congere, aufer, posside: relinquendum est. Грабуй, хапай, копальні, ховається мудрість. (Цицерон) 8
володій - все доведеться залишити [на той світ не забереш]. (Марціал) 3 Saepe nihil inimicus homini, quam sibi ipse. Часто у людини немає
Rapiamus, amici, occasionem de die. Використовуємо, друзі, прихильний іншого ворога, крім самого себе. (Цицерон) 8
до нас випадок [заклик до життєвих насолод]. (Горацій) 2 Saepe stilum vertas. Частіше перевертай стиль [частіше виправляй
Raras fecit mixturas cum sapientia forma. Краса рідко поєднується з написане]. (Горацій) 2
мудрістю. (Петроній) 5 Saepe tacens vocem verbaque vultus habet. Часто особа мовчазного має і
Rari quippe boni. Хороші люди рідкісні. (Ювенал) 10 голос, і слова. (Овідій) 4
Rarum esse oportet, quod diu carum velis. Повинно бути рідкісним то, Salus populi suprēma lex. Благо народу - вищий закон (Цицерон). 6
що ти хочеш, щоб довго залишалося дорогим. (Публій Сір) 6 Sancta sanctorum. Свята святих. [Друга книга Мойсеєва: Вихід, 26:33]. 14
Sapienti sat. Розумному досить; розумний зрозуміє з півслова (Плавт, Suum cuique. Кожному своє (з римського права). 10
Теренцій). 6 Tabescere dolore ac miseria. Сохнути від горя і біди. (Теренцій) 9
Scientia est potentia. Знання - сила (афоризм, заснований на Tabŭla rasa. Чиста дошка. 5
висловлюванні Ф. Бекона). 1 Taciturnitas stulto homini pro sapientia est. Мовчання для дурня - заміна
Scientia potentia еst. Знання - сила. 2 мудрості. (Публій Сір) 6
Scio me nihil scire. Я знаю, що нічого не знаю (Сократ). 6 Taurum tollet, qui vitulum sustulerit. Бика вкраде той, хто теляти стягне
Semper in motu. Завжди в русі. 13 [хто вкрав яйце, той вкраде і курку] (Петроній) 5
Sensus veris. Почуття весни. 13 Tempora mutantur, et nos mutamur in illis. Часи змінюються, і ми
Si duo faciunt idem, non est idem. Якщо двоє роблять одне і те ж, це не змінюємося з ними. 9
одне і те ж (Теренцій). 9 Tempore quaedam magna fiunt, non summa. Високо цінується не
Si taces, consentis. Якщо мовчиш, погоджуєшся. 3 стільки результат, скільки своєчасність його. (Сенека) 11
Si vis pacem, para bellum. Якщо хочеш миру, готуйся до війни (Вегетій). 6 Tempori parce. Бережи час. (Сенека) 11
Sic transit gloria mundi. Так проходить слава світу. 10 Tempus edax rerum. Всепоглинаючий час. Овідій, "Метаморфози" 4
Sicut mater, ita et filia eius. Яка мати, така її донька. [Книга пророка Tempus spargendi lapides et tempus eos colligendi. Час розкидати
Єзекіїля, 16:44]. 14 каміння і час збирати каміння. [Книга Екклезіястова, 3:5] 14
Sine ira et studĭo (Tacītus). Без гніву і пристрасті (Тацит). 2 Terra incognita. Невідома земля. 5
Sol lucet omnibus. Сонце світить для всіх. 14 Tertium non datur. Третього не дано; третього немає (формулювання
Spiritus flat, ubi vult. Дух віє, де хоче (тобто натхнення). [Євангеліє від одного з чотирьох законів мислення - закону виключеного третього у
св. Іоанна, 3:8]. 14 формальній логіці). 1
Sponte sua, sine lege. Добровільно, за власним бажанням. (Овідій) 4 Timeo danaos et dona ferentes. Боюся данайців, навіть коли дари
Stultorum infinitus est numerus. Число дурнів нескінченно. [Книга приносять. (Вергілій) 1
Екклезіястова, 1:15]. 14 Timere fidem oculorum. Боятися повірити власним очам. (Петроній) 5
Sudore et sanguine. Потом і кров'ю. 10 Tragoedias in nugis agere. Трагедію з дрібниць розігрувати. (Цицерон) 8
Summa sedes non capit duos. На найвищому місці не буває двох. Trahit sua quemque voluptas. Кожного тягне своя пристрасть. (Вергілій) 1
(Сенека) 11 Tranquillas etiam naufragus horret aquas. Потерпілий і тихої води
Summum nec metuas diem, nec optes. Не бійся останнього дня, але і не боїться. (Овідій) "Послання з Понта" 4
призивай його. (Марціал) 3 Transeat a me calix iste. Нехай обмине мене чаша сія. [Євангеліє від св.
Sumutur a conversantibus mores. З ким поведешся, від того й наберешся. Матвія, 26:39, Євангеліє від св. Марка, 14:36, Євангеліє від св. Луки,
(Сенека) 11 22:42]. 14
Sunt lacrimae rerum. Сльози співчуття. (Вергілій) 1 Tria verba non potest jungere. Трьох слів зв'язати не може. (Сенека) 11
Supra nos fortuna negotia curat. Минаючи нас, доля вершить справи. Tu viperam sub ala nutricas. Ти вигодував змію на грудях. (Петроній) 5
(Петроній) 5 Tua cura est, non mea. Твоя турбота, не моя. 4
Supremum vale. Останнє «вибач». (Овідій) 4 Tute hoc intristi, tibi omne est exedendum. Ти заварив це, тобі і з'їсти все
Surdo asello fabellam narrare. Розповідати байку глухому ослу. доведеться. (Теренцій) 9
(Горацій) 2 Ubi mel, ibi fel. Де мед, там і жовч. (Вергілій) 1
Surge et age! Піднімись та дій! 9 Ubicunque dulce est, ibi et acidum invenies. Усюди, де є солодке,
Suum cuique rei tempus. Кожній справі свого часу. (Сенека) 11 знайдеш і кисле. (Петроній)
Ulcera ad levem factum condolescunt. Рани болять від легкого дотику до Varium et mutabile semper femina. Жінка завжди мінлива і непостійна.
них. (Сенека) 11 (Вергілій) 1
Ulcus tangere. Доторкнутися до виразки [сипати сіль на рану]. (Теренцій) 9 Velox consilium sequitur poenitentia. За поспішним рішенням слід
Umbram suam metuit. Тіні своєї боїться. (Цицерон) 8 каяття. (Публій Сір) 6
Una mercede duas res assequi. За одну ціну придбати дві речі. (Цицерон) 8 Vende omnia, quae habes, et sequere me. Продай все, що маєш, і йди за
Unus dies gradus est vitae. Один день - сходинка в сходах життя. 9 мною. [Євангеліє від св. Матвія, 19:21; Євангеліє від св. Марка, 10:21;
Unus multorum. Один з багатьох [пересічний чоловік]. (Горацій) 2 Євангеліє від св. Луки, 18:22] 14
Usus magister est optimus. Досвід - найкращий вчитель. (Цицерон) 8 Veni, vidi, vici. Прийшов, побачив, переміг (за свідченням Плутарха в
Ut ameris, ama. Люби, щоб тебе любили. (Марціал) 3 «Порівняльних життєписах», цією фразою Юлій Цезар повідомив в листі
Ut amēris, amabĭlis esto. Щоб тебе любили, будь гідний любові (Овідій). до свого друга Аминта про перемогу в битві при Зеле). 1
З поеми «Мистецтво любові». 4 Venire alicui sub dentem. Попастися комусь на зуб. (Петроній) 5
Ut desint vires tamen est laudanda voluntas. Нехай не вистачає сил, але Verba dare in ventos (ventis). Говорити на вітер [витрачати слова
бажання все ж похвально. (Овідій) 4 даремно]. (Овідій) 4
Ut frangilis glacies interit ira mora. Як крихкий лід, гнів проходить, якщо Verba et voces (praetereaque nihil). Слова і голоси (і більш нічого)
перечекати [в гніві не поспішай]. (Овідій) 4 [порожні слова]. (Горацій) 2
Ut homines sunt, ita morem geras. Як люди, так і ти поводься [з вовками Verba volant, scripta manent. Слова відлітають, написане залишається. 4
жити - по-вовчому вити]. (Теренцій) 9 Verbum monet, exemplum trahit. Слово хвилює, приклад захоплює. 4
Ut pictura poesis. Поезія - та ж живопис. (Горацій) 2 Veritas odit moras. Істина не терпить відстрочок. (Сенека) 11
Ut quisque est doctissimus, ita est modestissimus. Хто розумніший, той Veritas odium parit. Правда ненависть народить [правда очі коле].
скромніше. 12 (Теренцій) 9
Ut quisque est vir optimus, ita dificillime esse alios improbos suspicatur. Veritas se ipsa defendit. Істина сама себе захищає. (Цицерон) 8
Чим краще людина, тим важче йому підозрювати інших в безчесті. Veritatem dies aperit. Істину виявляє час (Сенека) 11
(Цицерон) 8 Vero verius. Правдивіше правди. (Марціал) 3
Ut vivas, igĭtur vigĭla. Щоб жити, будь насторожі (Горацій). 2 Verte! Переверни! (Дивись на звороті) 6
Utile dulci miscere. Поєднувати приємне з корисним. (Горацій) 2 Vertere in fumum et cinerum. Перетворити в дим і попіл. (Горацій) 2
Utrumque vitium est et omnibus credere et nulli. І те, і інше - помилка: Vestis virum reddit. Одяг робить людину. (Квінтіліан) 12
довіряти всім і не довіряти нікому. (Сенека) 11 Veterem ferendo injuriam, invitas novam. Згадуючи образу, викликаєш
Vade in pace. Іди з миром. (Фраза, яку вимовляє католицький священик нову [хто старе згадає, тому око геть]. (Теренцій) 9
при відпущення гріхів після сповіді). [Євангеліє від св. Марка, 5:34]. 14 Veto. Забороняю. 1
Vade retro, Satanas. Відійди, Сатана. (Тоді каже до нього Ісус: Відійди, Vicinum pecus grandius uber habet. У сусідній корови вим'я здається
Сатана, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному більшим. (Овідій) 4
будеш служити). [Євангеліє від св. Матвія, 4:10]. 14 Vinum verba ministrat. Вино розв'язує мову. (Горацій) 2
Vae soli. Горе самотньому. [Книга Еклезіаста, 4:9-10] 14 Violenta nemo imperia continuit diu. Ніхто не утримував довго жорстоку
Vae victis! Горе переможеним! 10 владу. (Сенека) 11
Vale et me ama. Будь здоровий і люби мене (заключна формула листа). 10 Viperam sub ala nutricare. Відігріти змію під крилом. (Петроній) 5
Vanitas vanitatum et omnia vanitas. Суєта суєт і все – суєта. [Книга Virtus post nummos. Доброчесність після грошей [сила і слава багатства
Еклезіаста, 1:2]. 14 слухняні]. (Горацій) 2
Virtus suo aere censetur. Цінність чесноти в ній самій. (Сенека) 11

Virtute quod non possis, blanditia auferas. Чого не можеш домогтися
Imperatīvus
доблестю, досягнеш лестощами. (Публій Сір) 6
accusāte
accipite
accusā
accipe
amāte
agite
Act.
amā
Virtutem incolumem odimus, sublatam ex oculis quaerimus invidi.
age
—
—
—
—
—
—
—
—
—
—
Ненавидимо чесноту наявну, із заздрістю шукаємо зниклу з очей [що
ВІДМІНЮВАННЯ НАЙУЖИВАНІШИХ ЛАТИНСЬКИХ ДІЄСЛІВ

маємо - не бережемо, втративши - плачемо]. (Горацій) 2
Vis consilii expers mole ruit sua. Сила, позбавлена розуму, гине сама
собою. (Горацій) 2
Vita sine libertate, nihil. Життя без свободи ніщо (Девіз Ромена Ролана). 10
Conjun. Pass.
accipiāmini
accusēmini
Vitam impendere vero. Віддати життя за правду. (Ювенал) 10
accipiantur
accipiāmur
accusentur
accusēmur
accipiātur
accipiāris
accusētur
accusēris
amēmini
amentur
amēmur
agamini
accipiar
agantur
accuser
agāmur
amētur
amēris
Praes.
agātur
agāris
amer
agar
Vitam regit fortuna, non sapientia. Життям керує не мудрість, а везіння.
(Цицерон) 8
Vitia amicae amatorem decipiunt. Недоліки подруги вислизають від
уваги закоханого. (Горацій) 2
Vitia sine praeceptore discuntur. Поганих вчинків вчимося без вчителя.
(Сенека) 11
Conjun. Act.
accipiāmus
accusēmus
accipiātis
accipiam
accipiant
accusētis
accusem
accusent
amēmus
accipias
accipiat
agāmus
accuses
accuset
Praes.
Vitiis nemo sine nascitur. Ніхто не родиться без вад. (Горацій) 2
amētis
ament
amem
agātis
agam
agant
ames
amet
agas
agat
Vitiosum est ubique, quod nimium est. Все зайве шкідливо. (Сенека) 11
Vivĕre est cogitāre (Cicero). Жити - значить мислити (Цицерон). 4
Vivere est militare. Жити - значить боротися (Девіз Сенеки). 14
Vixi et quem dederat cursum fortuna peregi. Я прожив життя і пройшов
шлях, який присвятила мені доля. (Вергілій) 1
Praes. indic.
accipiuntur
accusāmini
accusantur
accusāmur
accipimini
accipimur
accusātur
accusāris
acciperis
accipitur
amāmini
amantur
amāmur
accipior
accusor
aguntur
agimini
passīvi
agimur
amātur
amāris
Volens nolens. Хочеш не хочеш. 9
ageris
agitur
amor
agor
Vox audita perit, littera scripta manet. Почутий голос вмирає, написана
буква залишається. 1
Vox clamantis in deserto. Голос волаючого в пустелі. [Євангеліє від св.
Матвія, 3:3; Євангеліє від св. Марка,1:3; Євангеліє від св. Луки, 3:4;
Praesens indic.
Євангеліє від св. Іоанна, 1:23]. 14
accusāmus
accipimus
accipiunt
accusātis
accusant
accipitis
amāmus
accusas
accusat
accipiō
agimus
accipis
accusō
accipit
amātis
amant
actīvi
agunt
agitis
amas
amat
Vox populi - vox Dei. Глас народу - глас Божий. 2
amō
agis
agit
agō
Vulpes pilum mutat, non mores. Лисиця змінює шкуру, але не характер.
(Светоній) 7
Vulpes uda. Мокра лисиця [мокра курка]. (Петроній) 5
Vultu an natura sapiens sis, multut interest. Є різниця, хто на вигляд, а
Infīnitivus praes.
звинувачувати
хто по суті мудрий. (Публій Сір) 6
accusārе, 1
accipĕre, 3
приймати
agĕre, 3а
аmārе, 1
любити
робити
actīvi

Продовження табл.
Infīnitivus praes. Praesens indic. Praes. indic. Praes. Praes. Imperatīvus
actīvi actīvi passīvi Conjun. Act. Conjun. Pass. Act.
аudiō audior audiam audiar —
аudī-s audīris audias audiāris audī
audīre, 4 аudī-t audītur audiat audiātur —
слухати аudī-mŭs audīmur audiāmus audiāmur —
аudī-tĭs audimini audiātis audiāmini audīte
аudī-u-nt audiuntur audiant audiantur —
сарi-ō capior capiam capior —
сарĭ-s caperis capias caperis cape
caрĕrе, 3
сарi-t capitur capiat capitur —
1) брати,
caрĭ-mŭs capimur capiāmus capimur —
2) розуміти
сарĭ-tĭs capimini capiātis capimini capite
сарi-u-nt capiuntur capiant capiuntur —
cēdō cēdor cēdam cēdar —
cēdis cēderis cēdas cēdāris cēde
cedĕrе, 3а cēdit cēditur cēdat cēdātur —
поступатися cēdimus cēdimur cēdāmus cēdāmur —
cēditis cēdimini cēdātis cēdamini cēdite
cēdunt cēduntur cēdant cēdantur —
clāmō clāmor clāmem clāmer —
clāmas clāmāris clāmes clāmēris clāmā
clamāre 1 clāmat clāmātur clāmet clāmētur —
кричати clāmāmus clāmāmur clāmēmus clāmēmur —
clāmātis clāmāmini clāmētis clāmēmini clāmāte
clāmant clāmantur clāment clāmentur —
Imperfectum indic. Imperfectum indic.
Imperatīvus pass. Futurum I indic. actīvi Futurum I indic.passīvi
actīvi passīvi
— accipiēbam accipiebar accipiam accipiar
accipere accipiēbas accipiebāris accipiēs accipiēris
— accipiēbat accipiebātur accipiet accipiētur
— accipiebāmus accipiebāmur accipiēmus accipiēmur
acciperēmini accipiebātis accipiebamini accipiētis accipiēmini
— accipiēbant accipiebantur accipient accipiēntur
— accusābam accusābar accusābo accusabor
accusare accusābas accusabāris accusābis accusaberis
— accusābat accusabātur accusābit accusabitur
— accusabāmus accusabāmur accusabimus accusabimur
accusamini accusabātis accusabamini accusabitis accusabimini
— accusābant accusabantur accusabunt accusabuntur
— agēbam agēbar agam agar
agere agēbas agebāris ages agēris
— agēbat agebātur aget agētur
— agebāmus agebāmur agēmus agēmur
agimini agebātis agebamini agētis agemini
— agēbant agebantur agent agentur
— amābam amābar amābo amabor
amare amābas amabāris amābis amaberis
— amābat amabātur amābit amabitur
— amabāmus amabāmur amabimus amabimur
amamini amabātis amabamini amabitis amabimini
— amābant amabantur amabunt amabuntur
actīvi passīvi
— audiēbam audiēbar audiam audiar
audīre audiēbas audiebāris audies audiēris
— audiēbat audiebātur audiet audiētur
— audiebāmus audiebāmur audiēmus audiēmur
audimini audiebātis audiebamini audiētis audiemini
— audiēbant audiebantur audient audientur
— capiēbam capiebar Capiam capiar
capere capiēbas capiebāris capiēs capiēris
— capiēbat capiebātur capiet capiētur
— capiebāmus capiebāmur capiēmus capiēmur
caperēmini capiebātis capiebamini capiētis capiēmini
— capiēbant capiebantur capient capiēntur
— cēdēbam cēdēbar cēdam cēdar
cēdere cēdēbas cēdebāris cēdes cēdēris
— cēdēbat cēdebātur cēdet cēdētur
— cēdebāmus cēdebāmur cēdēmus cēdēmur
cēdimini cēdebātis cēdebamini cēdētis cēdemini
— cēdēbant cēdebantur cēdent cēdentur
— clāmābam clāmābar clāmābo clāmabor
clāmare clāmābas clāmabāris clāmābis clāmaberis
— clāmābat clāmabātur clāmābit clāmabitur
— clāmabāmus clāmabāmur clāmabimus clāmabimur
clāmamini clāmabātis clāmabamini clāmabitis clāmabimini
— clāmābant clāmabantur clāmabunt clāmabuntur
Imperfectum Imperfectum Futūrum I
Coniun. Act. Coniun. Pass. Imper. Act.
acciperem acciperer —
Inf. Praes. Passīvi accipi Inf. Perf. Act. Accēpisse
acciperes acciperēris accipito
Part.pr. Actīvi accipiens Part. Perf. pass. acceptus, -a, -um
acciperet acciperētur accipito
Gerundium accipiendi Partic.futuri activi
acciperēmus acciperēmur —
Gerundivum acceptūrus, -a, -um
acciperētis acciperēmini accipitōte
accipiendus, -a, -um Supinum I acceptum
acciperent acciperentur accipiunto
accusārem accusārer — Inf. Praes.pass. accusāri Inf.perf.act. Accusāvisse
accusāres accusarēris accusāto Part. Pr. Actīvi accusāns Participium perfecti pass.
accusāret accusarētur accusāto Gerundium accusātus, -a, -um
accusarēmus accusarēmur — accusandī Participium futuri activi
accusarētis accusarēmini accusatōte Gerundivum accusātūrus, -a, -um
accusarent accusarentur accusato accusandus, -a, -um Supinum I accusātum
agerem agerer — Infīnit. Praes. Pass.agi Infīn.perf.act. Ēgisse
ageres agerēris agito Partic.Praes. Actīvi agens Particip.perf. pass.
ageret agerētur agito Gerundium āctus, -a, -um
agerēmus agerēmur — agendi Particip.fut.activi
agerētis agerēmini agitōte Gerundivum āctūrus, -a, -um
agerent agerentur agunto agendus, -a, -um Supinum I āctum
amārem amārer — Inf. Perf. Ac.Amāvisse
Inf. Pr. passīvi amāri
amāres amarēris amāto Participium perfecti passivi
Participium praesentis actīvi
amāret amarētur amāto amātus, -a, -um
amāns
amarēmus amarēmur — Participium futuri activi
Gerundium amandī
amarētis amarēmini amatōte amātūrus, -a, -um
Gerundivum amandus, -a, -um
amarent amarentur amato Supinum I amātum
audīrem audīrer — Inf. Praes. Passīvi audīri Inf. Perf. Ac.Audīvisse
audīres audirēris audīto Part. Pr. Actīvi audiens Particip.perfecti passivi
audīret audirētur audīto Gerundium audītus, -a, -um
audirēmus audirēmur — audiendi Participium futuri activi
audirētis audirēmini auditōte Gerundivum audītūrus, -a, -um
audīrent audirentur audiunto audiendus, -a, -um Supinum I audītum
caperem caperer — Inf. Pr. passīvi capi Inf. Perf. Ac.Cēpisse
caperes caperēris capito Part.pr. actīvi capiens Particip.perfecti passivi
caperet caperētur capito Gerundium captus, -a, -um
caperēmus caperēmur — capiendi Participium futuri activi
caperētis caperēmini capitōte Gerundivum captūrus, -a, -um
caperent caperentur capiunto capiendus, -a, -um Supinum I captum
cēderem cēderer — Inf. Pr. passīvi cēdi Inf. Perf. Ac.Cessisse
cēderes cēderēris cēdito Partic. Praes. Act.cēdens Particip. perfecti passivi
cēderet cēderētur cēdito Gerundium cessus, -a, -um
cēderēmus cēderēmur — cēdendi Participium futuri activi
cēderētis cēderēmini cēditōte Gerundivum cessūrus, -a, -um
cēderent cēderentur cēdunto cēdendus, -a, -um Supinum I cessum
clāmārem clāmārer — Inf. Pr. Passīvi clāmāri Inf. Perf. Ac.Clāmāvisse
clāmāres clāmarēris clāmāto Part. Praes. actīvi clāmāns Particip.perf. passivi
clāmāret clāmarētur clāmāto Gerundium clāmātus, -a, -um
clāmarēmus clāmarēmur — clāmandī Particip. Fut.act.
clāmarētis clāmarēmini clāmatōte Gerundivum clāmātūrus, -a, -um
clāmarent clāmarentur clāmato clāmandus, -a, -um Supinum I clāmātum
Рerfectum indicatīvi Perfectum Plusquamperf. Plusquamperf
Futurum II indic. Act.
actīvi conjunctīvi actīvi indicatīvi actīvi Coniunc. act
accēpī accēperim accēperam accēpissem accēperō
accēpisti accēperis accēperas accēpisses accēperis
accēpit accēperit accēperat accēpisset accēperit
accēpimus accēperimus accēperāmus accēpissēmus accēperimus
accēpistis accēperitis accēperātis accēpissētis accēperitis
accēpērunt accēperint accēperant accēpissent accēperint
accusāvī accusāverim accusāveram accusāvissem accusāvissem
accusāvisti accusāveris accusāveras accusāvisses accusāvisses
accusāvit accusāverit accusāverat accusāvisset accusāvisset
accusāvimus accusāverimus accusāverāmus accusāvissēmus accusāvissēmus
accusāvistis accusāveritis accusāverātis accusāvissētis accusāvissētis
accusāvērunt accusāverint accusāverant accusāvissent accusāvissent
ēgī ēgerim ēgeram ēgissem ēgerō
ēgisti ēgeris ēgeras ēgisses ēgeris
ēgit ēgerit ēgerat ēgisset ēgerit
ēgimus ēgerimus ēgerāmus ēgissēmus ēgerimus
ēgistis ēgeritis ēgerātis ēgissētis ēgeritis
ēgērunt ēgerint ēgerant ēgissent ēgerint
amāvī amāverim amāveram amāvissem amāverō
amāvisti amāveris amāveras amāvisses amāveris
amāvit amāverit amāverat amāvisset amāverit
amāvimus amāverimus amāverāmus amāvissēmus amāverimus
amāvistis amāveritis amāverātis amāvissētis amāveritis
amāvērunt amāverint amāverant amāvissent amāverint
Рerfectum indicatīvi Perfectum Plusquamperf. Plusquamperf
Futurum II indic. Act.
actīvi conjunctīvi actīvi indicatīvi actīvi Coniunc. act
audīvī audīverim audīveram audīvissem audīverō
audīvisti audīveris audīveras audīvisses audīveris
audīvit audīverit audīverat audīvisset audīverit
audīvimus audīverimus audīverāmus audīvissēmus audīverimus
audīvistis audīveritis audīverātis audīvissētis audīveritis
audīvērunt audīverint audīverant audīvissent audīverint
cēpī cēperim cēperam cēpissem cēperō
cēpisti cēperis cēperas cēpisses cēperis
cēpit cēperit cēperat cēpisset cēperit
cēpimus cēperimus cēperāmus cēpissēmus cēperimus
cēpistis cēperitis cēperātis cēpissētis cēperitis
cēpērunt cēperint cēperant cēpissent cēperint
cessī cesserim cesseram cessissem cesserō
cessisti cesseris cesseras cessisses cesseris
cessit cesserit cesserat cessisset cesserit
cessimus cesserimus cesserāmus cessissēmus cesserimus
cessistis cesseritis cesserātis cessissētis cesseritis
cessērunt cesserint cesserant cessissent cesserint
clāmāvī clāmāverim clāmāveram clāmāvissem clāmāverō
clāmāvisti clāmāveris clāmāveras clāmāvisses clāmāveris
clāmāvit clāmāverit clāmāverat clāmāvisset clāmāverit
clāmāvimus clāmāverimus clāmāverāmus clāmāvissēmus clāmāverimus
clāmāvistis clāmāveritis clāmāverātis clāmāvissētis clāmāveritis
clāmāvērunt clāmāverint clāmāverant clāmāvissent clāmāverint
actīvi actīvi passīvi Conj. Act. Conj. Pass. Act.
Cogitō cogitor cogitem cogiter —
cogitas cogitāris cogites cogitēris cogitā
cogĭtāre 1 cogitat cogitātur cogitet cogitētur —
думати cogitāmus cogitāmur cogitēmus cogitēmur —
cogitātis cogitāmini cogitētis cogitēmini cogitāte
cogitant cogitantur cogitent cogitentur —
colō color colam colar —
colis coleris colas colāris cole
colĕre 3 colit colitur colat colātur —
обробляти colimus colimur colāmus colāmur —
colitis colimini colātis colamini colite
colunt coluntur colant colantur —
condō condor condam condar —
condis conderis condas condāris conde
condĕrе 3а condit conditur condat condātur —
засновувати condimus condimur condāmus condāmur —
conditis condimini condātis condamini condite
condunt conduntur condant condantur —
crēdō crēdor crēdam crēdar —
crēdis crēderis crēdas crēdāris crēde
credĕrе 3а crēdit crēditur crēdat crēdātur —
Верити crēdimus crēdimur crēdāmus crēdāmur —
crēditis crēdimini crēdātis crēdamini crēdite
crēdunt crēduntur crēdant crēdantur —
cūrō cūror cūrem cūrer —
cūras cūrāris cūres cūrēris cūrā
curāre (+acc.) 1 cūrat cūrātur cūret cūrētur —
піклуватися cūrāmus cūrāmur cūrēmus cūrēmur —
cūrātis cūrāmini cūrētis cūrēmini cūrāte
cūrant cūrantur cūrent cūrentur —
dō dor dem der —
das dāris des dēris dā
dăre 1 dat dātur det dētur —
Давати dāmus dāmur dēmus dēmur —
dātis dāmini dētis dēmini dāte
dant dantur dent dentur —
dēleō dēleor Dēleam dēlear —
dēles dēlēris dēleas dēleāris dēle
delēre 2
dēlet dēlētur dēleat dēleātur —
руйнувати
dēlēmus dēlēmur dēleāmus dēleāmur —
dēlētis dēlemini dēleātis dēleamini dēlēte
dēlent dēlentur dēleant dēleantur —
dīcō dīcor dīcam dīcar —
dīcis dīceris dīcas dīcāris dīce
dicĕre 3а dīcit dīcitur dīcat dīcātur —
Говорити dīcimus dīcimur dīcāmus dīcāmur —
dīcitis dīcimini dīcātis dīcamini dīcite
dīcunt dīcuntur dīcant dīcantur —
Imperfectum indic. Imperfectum indic. Futurum I indic.
Imperatīvus pass. Futurum I indic.passīvi
actīvi passīvi actīvi
— cogitābam cogitābar cogitābo cogitabor
cogitare cogitābas cogitabāris cogitābis cogitaberis
— cogitābat cogitabātur cogitābit cogitabitur
— cogitabāmus cogitabāmur cogitabimus cogitabimur
cogitamini cogitabātis cogitabamini cogitabitis cogitabimini
— cogitābant cogitabantur cogitabunt cogitabuntur
— colēbam colēbar colam colar
colere colēbas colebāris coles colēris
— colēbat colebātur colet colētur
— colebāmus colebāmur colēmus colēmur
colimini colebātis colebamini colētis colemini
— colēbant colebantur colent colentur
— condēbam condēbar condam condar
condere condēbas condebāris condes condēris
— condēbat condebātur condet condētur
— condebāmus condebāmur condēmus condēmur
condimini condebātis condebamini condētis condemini
— condēbant condebantur condent condentur
— crēdēbam crēdēbar crēdam crēdar
crēdere crēdēbas crēdebāris crēdes crēdēris
— crēdēbat crēdebātur crēdet crēdētur
— crēdebāmus crēdebāmur crēdēmus crēdēmur
crēdimini crēdebātis crēdebamini crēdētis crēdemini
— crēdēbant crēdebantur crēdent crēdentur
— cūrābam cūrābar cūrābo cūrabor
cūrare cūrābas cūrabāris cūrābis cūraberis
— cūrābat cūrabātur cūrābit cūrabitur
— cūrabāmus cūrabāmur cūrabimus cūrabimur
cūramini cūrabātis cūrabamini cūrabitis cūrabimini
— cūrābant cūrabantur cūrabunt cūrabuntur
— dābam dābar dābo dabor
dare dābas dabāris dābis daberis
— dābat dabātur dābit dabitur
— dabāmus dabāmur dabimus dabimur
damini dabātis dabamini dabitis dabimini
— dābant dabantur dabunt dabuntur
— dēlēbam dēlēbar dēlēbo dēlēbor
dēlere dēlēbas dēlebāris dēlēbis dēleberis
— dēlēbat dēlebātur dēlēbit dēlebitur
— dēlebāmus dēlebāmur dēlebimus dēlebimur
dēlemini dēlebātis dēlebamini dēlebitis dēlebimini
— dēlēbant dēlebantur dēlēbunt dēlebuntur
— dīcēbam dīcēbar dīcam dīcar
dīcere dīcēbas dīcebāris dīces dīcēris
— dīcēbat dīcebātur dīcet dīcētur
— dīcebāmus dīcebāmur dīcēmus dīcēmur
dīcimini dīcebātis dīcebamini dīcētis dīcemini
— dīcēbant dīcebantur dīcent dīcentur
Imperfectum Imperfectum
Fut. I Imper. Act.
Coniun. Act. Coniun. Pass.
Infīnitivus perfecti actīvi
Cogitārem cogitārer — Infīnit. Praes. passīvi cogitāri
Cogitāvisse
cogitāres cogitarēris cogitāto Particip. Praes. Actīvi cogitāns
Particip.perfecti passivi
cogitāret cogitarētur cogitāto Gerundium
cogitātus, -a, -um
cogitarēmus cogitarēmur — cogitandī
Participium futuri activi
cogitarētis cogitarēmini cogitatōte Gerundivum
cogitātūrus, -a, -um
cogitarent cogitarentur cogitato cogitandus, -a, -um
Supinum I cogitātum
colerem colerer — Infīnit. Praes. Passīvi coli
Coulisse
coleres colerēris colito Particip. Praes. Actīvi colens
Particip. perfecti passivi
coleret colerētur colito Gerundium
cultus, -a, -um
colerēmus colerēmur — colendi
Particip.futuri activi
colerētis colerēmini colitōte Gerundivum
cultūrus, -a, -um
colerent colerentur colunto colendus, -a, -um
Supinum I cultum
conderem conderer — Infīnit. Praes. Passīvi condi
Condedisse
conderes conderēris condito Particip. Praes. Actīvi condens
conderet conderētur condito Gerundium
conditus, -a, -um
conderēmus conderēmur — condendi
Participi. futuri activi
conderētis conderēmini conditōte Gerundivum
conditūrus, -a, -um
conderent conderentur condunto condendus, -a, -um
Supinum I conditum
crēderem crēderer — Infīnit. Praes. Passīvi crēdi Infīnitivus perfecti actīvi
crēderes crēderēris crēdito Particip. Praes. Actīvi crēdens Crēdidisse
crēderet crēderētur crēdito Gerundium Particip. perfecti passivi
crēderēmus crēderēmur — crēdendi crēditus, -a, -um
crēderētis crēderēmini crēditōte Gerundivum Participi.futuri activi
crēderent crēderentur crēdunto crēdendus, -a, -um crēditūrus, -a, -um Supinum I crēditum
Imperfectum Imperfectum
Fut. I Imper. Act.
Coniun. Act. Coniun. Pass.
cūrārem cūrārer — Infīnit. Praes. Passīvi cūrāri
Cūrāvisse
cūrāres cūrarēris cūrāto Particip. praesentis actīvi cūrāns
cūrāret cūrarētur cūrāto Gerundium
cūrātus, -a, -um
cūrarēmus cūrarēmur — cūrandī
Particip. futuri activi
cūrarētis cūrarēmini cūratōte Gerundivum
cūrātūrus, -a, -um
cūrarent cūrarentur cūrato cūrandus, -a, -um
Supinum I cūrātum
dārem dārer — Infīnit. Praes. Passīvi dāri
dedisse
dāres darēris dāto Particip. praesentis actīvi dāns
dāret darētur dāto Gerundium
datus, -a, -um
darēmus darēmur — dandī
Particip. futuri activi
darētis darēmini datōte Gerundivum
datūrus, -a, -um
darent darentur dato dandus, -a, -um
Supinum I datum
dēlērem dēlērer — Infīnit. praesentis passīvi dēlēri
Delevisse
dēlēres dēlerēris dēlēto Particip. praesentis actīvi dēlens
dēlēret dēlerētur dēlēto Gerundium
delētus, -a, -um
dēlerēmus dēlerēmur — dēlendi
dēlerētis dēlerēmini dēletōte Gerundivum
delētūrus, -a, -um
dēlerent dēlerentur dēlento dēlendus, -a, -um
Supinum Idelētum
dīcerem dīcerer — Infīnit. Praes. Passīvi dīci Infīnitivus perfecti actīvi
dīceres dīcerēris dīcito Particip. Praes. Actīvi dīcens Dīxisse
dīceret dīcerētur dīcito Gerundium Particip. perfecti passivi
dīcerēmus dīcerēmur — dīcendi dictus, -a, -um
dīcerētis dīcerēmini dīcitōte Gerundivum Particip. futuri activi
dīcerent dīcerentur dīcunto dīcendus, -a, -um dictūrus, -a, -um Supinum Idictum
Perfect. Plusquamperf. Indicat. Plusquamperf Coniunc. Futurum II
Perfect. Indicat. Act.
Conjun. Act. actīvi act indic. Act.
cogitāvī cogitāveram cogitāvissem cogitāverō
Cogitāverim
cogitāvisti cogitāveras cogitāvisses cogitāveris
cogitāveris
cogitāvit cogitāverat cogitāvisset cogitāverit
cogitāverit
cogitāvimus cogitāverāmus cogitāvissēmus cogitāverimus
cogitāverimus
cogitāvistis cogitāverātis cogitāvissētis cogitāveritis
cogitāveriti
cogitāvērunt cogitāverant cogitāvissent cogitāverint
coluī coluerim colueram coluissem coluerō
coluisti colueris colueras coluisses colueris
coluit coluerit coluerat coluisset coluerit
coluimus coluerimus coluerāmus coluissēmus coluerimus
coluistis colueritis coluerātis coluissētis colueritis
coluērunt coluerint coluerant coluissent coluerint
condedī condederim condederam condedissem condederō
condedisti condederis condederas condedisses condederis
condedit condederit condederat condedisset condederit
condedimus condederimus condederāmus condedissēmus condederimus
condedistis condederitis condederātis condedissētis condederitis
condedērunt condederint condederant condedissent condederint
crēdidī crēdiderim crēdideram crēdidissem crēdiderō
crēdidisti crēdideris crēdideras crēdidisses crēdideris
crēdidit crēdiderit crēdiderat crēdidisset crēdiderit
crēdidimus crēdiderimus crēdiderāmus crēdidissēmus crēdiderimus
crēdidistis crēdideritis crēdiderātis crēdidissētis crēdideritis
crēdidērunt crēdiderint crēdiderant crēdidissent crēdiderint
cūrāvī cūrāverim cūrāveram cūrāvissem cūrāverō
cūrāvisti cūrāveris cūrāveras cūrāvisses cūrāveris
cūrāvit cūrāverit cūrāverat cūrāvisset cūrāverit
cūrāvimus cūrāverimus cūrāverāmus cūrāvissēmus cūrāverimus
cūrāvistis cūrāveritis cūrāverātis cūrāvissētis cūrāveritis
cūrāvērunt cūrāverint cūrāverant cūrāvissent cūrāverint
dedī dederim dederam dedissem dederō
dedisti dederis dederas dedisses dederis
dedit dederit dederat dedisset dederit
dedimus dederimus dederāmus dedissēmus dederimus
dedistis dederitis dederātis dedissētis dederitis
dedērunt dederint dederant dedissent dederint
delevī deleverim deleveram delevissem deleverō
delevisti deleveris deleveras delevisses deleveris
delevit deleverit deleverat delevisset deleverit
delevimus deleverimus deleverāmus delevissēmus deleverimus
delevistis deleveritis deleverātis delevissētis deleveritis
delevērunt deleverint deleverant delevissent deleverint
dīxī dīxerim dīxeram dīxissem dīxerō
dīxisti dīxeris dīxeras dīxisses dīxeris
dīxit dīxerit dīxerat dīxisset dīxerit
dīximus dīxerimus dīxerāmus dīxissēmus dīxerimus
dīxistis dīxeritis dīxerātis dīxissētis dīxeritis
dīxērunt dīxerint dīxerant dīxissent dīxerint
Praes. ind. Praes. Praes. Imperatīvus
Infīnitivus praes. actīvi Praes. indic. Act.
Pass. Conj. Act. Conj.Pass. Act.
doceō doceor doceam docear —
docēre 2 doces docēris doceas doceāris doce
навчати docet docētur doceat doceātur —
docēmus docēmur doceāmus doceāmur —
docētis docemini doceātis doceamini docēte
docent docentur doceant doceantur —
dormiō dormior dormiam dormiar —
dormis dormīris dormias dormiāris dormī
dormīre, 4 dormit dormītur dormiat dormiātur —
спати dormīmus dormīmur dormiāmus dormiāmur —
dormītis dormimini dormiātis dormiāmini dormīte
dormiunt dormiuntur dormiant dormiantur —
ducō ducor ducam ducar —
ducis duceris ducas ducāris duce
duсĕrе 3а ducit ducitur ducat ducātur —
Вести ducimus ducimur ducāmus ducāmur —
ducitis ducimini ducātis ducamini ducite
ducunt ducuntur ducant ducantur —
educō educor educem educer —
educas educāris educes educēris educā
educāre, 1 educat educātur educet educētur —
виховувати educāmus educāmur educēmus educēmur —
educātis educāmini educētis educēmini educāte
educant educantur educent educentur —
Praes. ind. Praes. Praes. Imperatīvus
Infīnitivus praes. actīvi Praes. indic. Act.
Pass. Conj. Act. Conj.Pass. Act.
errō error errem errer —
errārе 1 erras errāris erres errēris errā
помилятися errat errātur erret errētur —
errāmus errāmur errēmus errēmur —
errātis errāmini errētis errēmini errāte
errant errantur errent errentur —
sum — sim — —
esse es — sis — es
бути, est — sit — —
існувати sumus — sīmus — —
estis — sītis — este
sunt — sīnt — —
faciō facior faciam faciar —
facĕrе 3 facis faceris facias faciāris face
робити facit facitur faciat faciātur —
facimus facimur faciāmus faciāmur —
facitis facimini faciātis faciāmini facite
faciunt faciuntur faciant faciantur —
finiō finior finiam finiar —
finīre 4 finis finīris finias finiāris finī
кінчати finit finītur finiat finiātur —
finīmus finīmur finiāmus finiāmur —
finītis finimini finiātis finiāmini finīte
finiunt finiuntur finiant finiantur —
— docēbam docēbar docēbo docēbor
docere docēbas docebāris docēbis doceberis
— docēbat docebātur docēbit docebitur
— docebāmus docebāmur docebimus docebimur
docemini docebātis docebamini docebitis docebimini
— docēbant docebantu docēbunt docebuntur
— dormiēbam dormiēbar dormiam dormiar
dormīre dormiēbas dormiebāris dormies dormiēris
— dormiēbat dormiebātur dormiet dormiētur
— dormiebāmus dormiebāmur dormiēmus dormiēmur
dormimini dormiebātis dormiebamini dormiētis dormiemini
— dormiēbant dormiebantur dormient dormientur
— ducēbam ducēbar ducam ducar
ducere ducēbas ducebāris duces ducēris
— ducēbat ducebātur ducet ducētur
— ducebāmus ducebāmur ducēmus ducēmur
ducimini ducebātis ducebamini ducētis ducemini
— ducēbant ducebantur ducent ducentur
— educābam educābar educābo educabor
educare educābas educabāris educābis educaberis
— educābat educabātur educābit educabitur
— educabāmus educabāmur educabimus educabimur
educamini educabātis educabamini educabitis educabimini
— educābant educabantur educabunt educabuntur
— errābam errābar errābo errabor
errare errābas errabāris errābis erraberis
— errābat errabātur errābit errabitur
— errabāmus errabāmur errabimus errabimur
erramini errabātis errabamini errabitis errabimini
— errābant errabantur errabunt errabuntur
— eram ero
— eras eris
— erat erit
— erāmus erimus
— erātis eritis
— erant erunt
— faciēbam faciebar faciam faciar
facere faciēbas faciebāris faciēs faciēris
— faciēbat faciebātur faciet faciētur
— faciebāmus faciebāmur faciēmus faciēmur
facerēmini faciebātis faciebamini faciētis faciēmini
— faciēbant faciebantur facient faciēntur
— finiēbam finiēbar finiam finiar
finīre finiēbas finiebāris finies finiēris
— finiēbat finiebātur finiet finiētur
— finiebāmus finiebāmur finiēmus finiēmur
finimini finiebātis finiebamini finiētis finiemini
— finiēbant finiebantur finient finientur
Imperfectum Imperfectum Fut. I Imper.
Coniun. Act. Coniun. Pass. Act.
docērem Docērer — Infīnit. Praes. Passīvi docēri
Docuisse
docēres docerēris docēto Particip. Praes. Actīvi docens
docēret docerētur docēto Gerundium
doctus, -a, -um
docerēmus docerēmur — docendi
docerētis docerēmini docetōte Gerundivum
doctūrus, -a, -um
docerent docerentur docento docendus, -a, -um
Supinum I doctum
dormīrem dormīrer — Infīnit. praesentis passīvi dormīri
Dormīvisse
dormīres dormirēris dormīto Particip. Praes. Actīvi dormiens
dormīret dormirētur dormīto Gerundium
dormītus, -a, -um
dormirēmus dormirēmur — dormiendi
dormirētis dormirēmini dormitōte Gerundivum
dormītūrus, -a, -um
dormīrent dormirentur dormiunto dormiendus, -a, -um
Supinum I dormītum
ducerem ducerer — Infīnit. Praes. Passīvi duci
Duxisse
duceres ducerēris ducito Particip. Praes. Actīvi ducens
duceret ducerētur ducito Gerundium
ductus, -a, -um
ducerēmus ducerēmur — ducendi
ducerētis ducerēmini ducitōte Gerundivum
ductūrus, -a, -um
ducerent ducerentur ducunto ducendus, -a, -um
Supinum I ductum
educārem educārer — Infīnit. praesentis passīvi educāri Infīnitivus perfecti actīvi
educāres educarēris educāto Particip. Praes. Actīvi educāns Educāvisse
educāret educarētur educāto Gerundium Particip.perfecti passivi
educarēmus educarēmur — educandī educātus, -a, -um
educarētis educarēmini educatōte Gerundivum Particip. futuri activi
educarent educarentur educato educandus, -a, -um educātūrus, -a, -um Supinum I educātum
Imperfectum Imperfectum Fut. I Imper.
Coniun. Act. Coniun. Pass. Act.
errārem errārer —
Infīnit. praesentis passīvi errāri Errāvisse
errāres errarēris errāto
Particip.praesentis actīvi errāns Particip.perfecti passivi
errāret errarētur errāto
Gerundium errātus, -a, -um
errarēmus errarēmur —
errandī Particip. futuri activi
errarētis errarēmini erratōte
Gerundivum errātūrus, -a, -um
errarent errarentur errato
Supinum I errātum
essem — — Infīnitivus perfecti actīvi
esses — esto Infīnit. Praes. Passīvi — Fuisse
esset — esto Particip. Praes. Actīvi ēns Participium perfecti passivi —
essēmus — — Gerundium — Participium futuri activi
essētis — estōte Gerundivum — futūrus, -a, -um
essent — esto Supinum I —
Infīnitivus praesentis passīvi faci Infīnitivus perfecti actīvi
facerem facerer —
Participium praesentis actīvi Fēcisse
faceres facerēris facito
faciens Participium perfecti passivi
faceret facerētur facito
Gerundium factus, -a, -um
facerēmus facerēmur —
faciendi Participium futuri activi
facerētis facerēmini facitōte
Gerundivum factūrus, -a, -um
facerent facerentur faciunto
faciendus, -a, -um Supinum I factum
finīrem finīrer — Infīnit. Praes. Passīvi finīri Infīnitivus perfecti actīvi
finīres finirēris finīto Particip. Praes. Act. finiens Finīvisse
finīret finirētur finīto Gerundium Participium perfecti passivi finītus, -a, -um
finirēmus finirēmur — finiendi Participium futuri activi
finirētis finirēmini finitōte Gerundivum finītūrus, -a, -um
finīrent finirentur finiunto finiendus, -a, -um Supinum I finītum
Perfect. Plusquamperf. Indicat. Plusquamperf Futurum II
Conjun. Act. actīvi Coniunc. act indic. Act.
docuī docuerim docueram docuissem docuerō
docuisti docueris docueras docuisses docueris
docuit docuerit docuerat docuisset docuerit
docuimus docuerimus docuerāmus docuissēmus docuerimus
docuistis docueritis docuerātis docuissētis docueritis
docuērunt docuerint docuerant docuissent docuerint
dormīvī dormīverim dormīveram dormīvissem dormīverō
dormīvisti dormīveris dormīveras dormīvisses dormīveris
dormīvit dormīverit dormīverat dormīvisset dormīverit
dormīvimus dormīverimus dormīverāmus dormīvissēmus dormīverimus
dormīvistis dormīveritis dormīverātis dormīvissētis dormīveritis
dormīvērunt dormīverint dormīverant dormīvissent dormīverint
duxī duxerim duxeram duxissem duxerō
duxisti duxeris duxeras duxisses duxeris
duxit duxerit duxerat duxisset duxerit
duximus duxerimus duxerāmus duxissēmus duxerimus
duxistis duxeritis duxerātis duxissētis duxeritis
duxērunt duxerint duxerant duxissent duxerint
educāvī educāverim educāveram educāvissem educāverō
educāvisti educāveris educāveras educāvisses educāveris
educāvit educāverit educāverat educāvisset educāverit
educāvimus educāverimus educāverāmus educāvissēmus educāverimus
educāvistis educāveritis educāverātis educāvissētis educāveritis
educāvērunt educāverint educāverant educāvissent educāverint
errāvī errāverim errāveram errāvissem errāverō
errāvisti errāveris errāveras errāvisses errāveris
errāvit errāverit errāverat errāvisset errāverit
errāvimus errāverimus errāverāmus errāvissēmus errāverimus
errāvistis errāveritis errāverātis errāvissētis errāveritis
errāvērunt errāverint errāverant errāvissent errāverint
fuī fuerim fueram fuissem fuerō
fuisti fueris fueras fuisses fueris
fuit fuerit fuerat fuisset fuerit
fuimus fuerimus fuerāmus fuissēmus fuerimus
fuistis fueritis fuerātis fuissētis fueritis
fuērunt fuerint fuerant fuissent fuerint
fēcī fēcerim fēceram fēcissem fēcerō
fēcisti fēceris fēceras fēcisses fēceris
fēcit fēcerit fēcerat fēcisset fēcerit
fēcimus fēcerimus fēcerāmus fēcissēmus fēcerimus
fēcistis fēceritis fēcerātis fēcissētis fēceritis
fēcērunt fēcerint fēcerant fēcissent fēcerint
finīvī finīverim finīveram finīvissem finīverō
finīvisti finīveris finīveras finīvisses finīveris
finīvit finīverit finīverat finīvisset finīverit
finīvimus finīverimus finīverāmus finīvissēmus finīverimus
finīvistis finīveritis finīverātis finīvissētis finīveritis
finīvērunt finīverint finīverant finīvissent finīverint
gignō gignor gignam gignar —
gignis gigneris gignas gignāris gigne
gignĕre 3
gignit gignitur gignat gignātur —
народжувати,
gignimus gignimur gignāmus gignāmur —
виробляти
gignitis gignimini gignātis gignamini gignite
gignunt gignuntur gignant gignantur —
habeō habeor habeam habear —
habēre 2 habes habēris habeas habeāris habe
мати habet habētur habeat habeātur —
habēmus habēmur habeāmus habeāmur —
habētis habemini habeātis habeamini habēte
habent habentur habeant habeantur —
imperō imperor imperem imperer —
imperas imperāris imperes imperēris imperā
imрĕrārе 1 imperat imperātur imperet imperētur —
наказувати imperāmus imperāmur imperēmus imperēmur —
imperātis imperāmini imperētis imperēmini imperāte
imperant imperantur imperent imperentur —
interrogō interrogor interrogem interroger —
interrogas interrogāris interroges interrogēris interrogā
interrogāre 1
interrogat interrogātur interroget interrogētur —
питати
interrogāmus interrogāmur interrogēmus interrogēmur —
interrogātis interrogāmini interrogētis interrogēmini interrogāte
interrogant interrogantur interrogent interrogentur —
labōrō labōror labōrem labōrer —
labōras labōrāris labōres labōrēris labōrā
laborārе 1
labōrat labōrātur labōret labōrētur —
працювати
labōrāmus labōrāmur labōrēmus labōrēmur —
labōrātis labōrāmini labōrētis labōrēmini labōrāte
labōrant labōrantur labōrent labōrentur —
laudō laudor laudem lauder —
laudas laudāris laudes laudēris laudā
laudāre 1
laudat laudātur laudet laudētur —
хвалити
laudāmus laudāmur laudēmus laudēmur —
laudātis laudāmini laudētis laudēmini laudāte
laudant laudantur laudent laudentur —
legō legor legam legar —
legĕre 3а legis legeris legas legāris lege
читати legit legitur legat legātur —
legimus legimur legāmus legāmur —
legitis legimini legātis legamini legite
legunt leguntur legant legantur —
mitt-ō mittor mittam mittar —
mittĕre 3 mittĭ-s mitteris mittas mittāris mitte
посилати mitti-t mittitur mittat mittātur —
mittĭ-mŭs mittimur mittāmus mittāmur —
mittĭ-tĭs mittimini mittātis mittamini mittite
mittu-nt mittuntur mittant mittantur —
Imperfectum indic. Futurum I indic. Futurum I
Imperatīvus pass. Imperfectum indic. actīvi
passīvi actīvi indic.passīvi
— gignēbam gignēbar gignam gignar
gignere gignēbas gignebāris gignes gignēris
— gignēbat gignebātur gignet gignētur
— gignebāmus gignebāmur gignēmus gignēmur
gignimini gignebātis gignebamini gignētis gignemini
— gignēbant gignebantur gignent gignentur
— habēbam habēbar habēbo habēbor
habere habēbas habebāris habēbis habeberis
— habēbat habebātur habēbit habebitur
— habebāmus habebāmur habebimus habebimur
habemini habebātis habebamini habebitis habebimini
— habēbant habebantur habēbunt habebuntur
— imperābam imperābar imperābo imperabor
imperare imperābas imperabāris imperābis imperaberis
— imperābat imperabātur imperābit imperabitur
— imperabāmus imperabāmur imperabimus imperabimur
imperamini imperabātis imperabamini imperabitis imperabimini
— imperābant imperabantur imperabunt imperabuntur
— interrogābam interrogābar interrogābo interrogabor
interrogare interrogābas interrogabāris interrogābis interrogaberis
— interrogābat interrogabātur interrogābit interrogabitur
— interrogabāmus interrogabāmur interrogabimus interrogabimur
interrogamini interrogabātis interrogabamini interrogabitis interrogabimini
— interrogābant interrogabantur interrogabunt interrogabuntur
Imperfectum indic. Futurum I indic. Futurum I
Imperatīvus pass. Imperfectum indic. actīvi
passīvi actīvi indic.passīvi
— labōrābam labōrābar labōrābo labōrabor
labōrare labōrābas labōrabāris labōrābis labōraberis
— labōrābat labōrabātur labōrābit labōrabitur
— labōrabāmus labōrabāmur labōrabimus labōrabimur
labōramini labōrabātis labōrabamini labōrabitis labōrabimini
— labōrābant labōrabantur labōrabunt labōrabuntur
— laudābam laudābar laudābo laudabor
laudare laudābas laudabāris laudābis laudaberis
— laudābat laudabātur laudābit laudabitur
— laudabāmus laudabāmur laudabimus laudabimur
laudamini laudabātis laudabamini laudabitis laudabimini
— laudābant laudabantur laudabunt laudabuntur
— legēbam legēbar legam legar
legere legēbas legebāris leges legēris
— legēbat legebātur leget legētur
— legebāmus legebāmur legēmus legēmur
legimini legebātis legebamini legētis legemini
— legēbant legebantur legent legentu
— mittēbam mittēbar mittam mittar
mittere mittēbas mittebāris mittes mittēris
— mittēbat mittebātur mittet mittētur
— mittebāmus mittebāmur mittēmus mittēmur
mittimini mittebātis mittebamini mittētis mittemini
— mittēbant mittebantur mittent mittentur
gignerem gignerer — Infīnit. praesentis passīvi gigni Infīnitivus perfecti actīvi
gigneres gignerēris gignito Particip. praesentis actīvi gignens Geniuses
gigneret gignerētur gignito Gerundium Particip. perfecti passivi
gignerēmus gignerēmur — gignendi genitus, -a, -um
gignerētis gignerēmini gignitōte Gerundivum Participium futuri activi
gignerent gignerentur gignunto gignendus, -a, -um genitūrus, -a, -um Supinum I genitum
habērem habērer — Infīnit. praesentis passīvi habēri Infīnitivus perfecti actīvi
habēres haberēris habēto Particip. praesentis actīvi habens Habuisse
habēret haberētur habēto Gerundium Participium perfecti passivi habitus, -a, -
haberēmus haberēmur — habendi um
haberētis haberēmini habetōte Gerundivum Participium futuri activi
haberent haberentur habento habendus, -a, -um habitūrus, -a, -umSupinum I habitum
Infīnit. praesentis passīvi imperāri Infīnit. perfecti actīvi
imperārem imperārer —
Particip. praesentis actīvi Imperāvisse
imperāres imperarēris imperāto
imperāns Particip. perfecti passivi
imperāret imperarētur imperāto
Gerundium imperātus, -a, -um
imperarēmus imperarēmur —
imperandī Particip. futuri activi
imperarētis imperarēmini imperatōte
Gerundivum imperātūrus, -a, -um
imperarent imperarentur imperato
imperandus, -a, -um Supinum I imperātum
Infīnitivus praesentis passīvi
Infīnit. perfecti act.
interrogārem interrogārer — interrogāri
Interrogāvisse
interrogāres interrogarēris interrogāto Particip. Praes. Act.
Particip.perfecti pass.
interrogāret interrogarētur interrogāto interrogāns
interrogātus, -a, -um
interrogarēmus interrogarēmur — Gerundium
Particip. futuri act.
interrogarētis interrogarēmini interrogatōte interrogandī
interrogātūrus, -a, -um
interrogarent interrogarentur interrogato Gerundivum
Supinum I interrogātum
interrogandus, -a, -um
labōrārem labōrārer — Infīnit. praesentis pass. labōrāri Infīnit. perfecti actīvi
labōrāres labōrarēris labōrāto Particip. praesentis act. labōrāns Labōrāvisse
labōrāret labōrarētur labōrāto Gerundium Particip.perfecti pass. labōrātus, -a, -um
labōrarēmus labōrarēmur — labōrandī Particip. futuri activi
labōrarētis labōrarēmini labōratōte Gerundivum labōrātūrus, -a, -um
labōrarent labōrarentur labōrato labōrandus, -a, -um Supinum I labōrātum
Infīnit. Praes. pass.laudāri
laudārem laudārer —
Particip. Praes. Infīnit. perfecti act. Laudāvisse
laudāres laudarēris laudāto
act. laudāns Particip.perfecti pass. laudātus, -a, -um
laudāret laudarētur laudāto
Gerundium Particip. futuri acti. laudātūrus, -a, -um
laudarēmus laudarēmur —
laudandī Supinum I laudātum
laudarētis laudarēmini laudatōte
Gerundivum Supinum II laudātū
laudarent laudarentur laudato
laudandus, -a, -um
legerem legerer — legi
Lēgisse
legeres legerēris legito Participium praesentis actīvi
Participium perfecti passivi
legeret legerētur legito legens
lēctus, -a, -um
legerēmus legerēmur — Gerundium
legerētis legerēmini legitōte legendi
lēctūrus, -a, -um
legerent legerentur legunto Gerundivum
Supinum I lēctum
legendus, -a, -um
mitterem mitterer — Inf. Prae. Pass.mitti Infīnitivus perfecti actīvi
mitteres mitterēris mittito Participium praesentis actīvi Mīsisse
mitteret mitterētur mittito mittens Participium perfecti passivi
mitterēmus mitterēmur — Gerundium mittendi missus, -a, -um
mitterētis mitterēmini mittitōte Gerundivum Participium futuri activi
mitterent mitterentur mittunto mittendus, -a, -um missūrus, -a, -um Supinum I missum
genuī genuerim genueram genuissem genuerō
genuisti genueris genueras genuisses genueris
genuit genuerit genuerat genuisset genuerit
genuimus genuerimus genuerāmus genuissēmus genuerimus
genuistis genueritis genuerātis genuissētis genueritis
genuērunt genuerint genuerant genuissent genuerint
habuī habuerim habueram habuissem habuerō
habuisti habueris habueras habuisses habueris
habuit habuerit habuerat habuisset habuerit
habuimus habuerimus habuerāmus habuissēmus habuerimus
habuistis habueritis habuerātis habuissētis habueritis
habuērunt habuerint habuerant habuissent habuerint
imperāvī imperāverim imperāveram imperāvissem imperāverō
imperāvisti imperāveris imperāveras imperāvisses imperāveris
imperāvit imperāverit imperāverat imperāvisset imperāverit
imperāvimus imperāverimus imperāverāmus imperāvissēmus imperāverimus
imperāvistis imperāveritis imperāverātis imperāvissētis imperāveritis
imperāvērunt imperāverint imperāverant imperāvissent imperāverint
interrogāvī interrogāverim interrogāveram interrogāvissem interrogāverō
interrogāvisti interrogāveris interrogāveras interrogāvisses interrogāveris
interrogāvit interrogāverit interrogāverat interrogāvisset interrogāverit
interrogāvimus interrogāverimus interrogāverāmus interrogāvissēmus interrogāverimus
interrogāvistis interrogāveritis interrogāverātis interrogāvissētis interrogāveritis
interrogāvērunt interrogāverint interrogāverant interrogāvissent interrogāverint
labōrāvī labōrāverim labōrāveram labōrāvissem labōrāverō
labōrāvisti labōrāveris labōrāveras labōrāvisses labōrāveris
labōrāvit labōrāverit labōrāverat labōrāvisset labōrāverit
labōrāvimus labōrāverimus labōrāverāmus labōrāvissēmus labōrāverimus
labōrāvistis labōrāveritis labōrāverātis labōrāvissētis labōrāveritis
labōrāvērunt labōrāverint labōrāverant labōrāvissent labōrāverint
laudāvī laudāverim laudāveram laudāvissem laudāverō
laudāvisti laudāveris laudāveras laudāvisses laudāveris
laudāvit laudāverit laudāverat laudāvisset laudāverit
laudāvimus laudāverimus laudāverāmus laudāvissēmus laudāverimus
laudāvistis laudāveritis laudāverātis laudāvissētis laudāveritis
laudāvērunt laudāverint laudāverant laudāvissent laudāverint
lēgī lēgerim lēgeram lēgissem lēgerō
lēgisti lēgeris lēgeras lēgisses lēgeris
lēgit lēgerit lēgerat lēgisset lēgerit
lēgimus lēgerimus lēgerāmus lēgissēmus lēgerimus
lēgistis lēgeritis lēgerātis lēgissētis lēgeritis
lēgērunt lēgerint lēgerant lēgissent lēgerint
mīsī mīserim mīseram mīsissem mīserō
mīsisti mīseris mīseras mīsisses mīseris
mīsit mīserit mīserat mīsisset mīserit
mīsimus mīserimus mīserāmus mīsissēmus mīserimus
mīsistis mīseritis mīserātis mīsissētis mīseritis
mīsērunt mīserint mīserant mīsissent mīserint
actīvi actīvi passīvi Conjun. Act. Conjun.Pass. Act.
moveō moveor moveam movear —
movēre 2 moves movēris moveas moveāris move
рухати movet movētur moveat moveātur —
movēmus movēmur moveāmus moveāmur —
movētis movemini moveātis moveamini movēte
movent moventur moveant moveantur —
narrō narror narrem narrer —
narras narrāris narres narrēris narrā
narrāre 1
narrat narrātur narret narrētur —
розповідати
narrāmus narrāmur narrēmus narrēmur —
narrātis narrāmini narrētis narrēmini narrāte
narrant narrantur narrent narrentur —
navigō navigor navigem naviger —
navigare 1 navigas navigāris naviges navigēris navigā
плавати, плисти navigat navigātur naviget navigētur —
(на кораблі) navigāmus navigāmur navigēmus navigēmur —
navigātis navigāmini navigētis navigēmini navigāte
navigant navigantur navigent navigentur —
negō negor negem neger —
negas negāris neges negēris negā
negāre 1 negat negātur neget negētur —
заперечувати negāmus negāmur negēmus negēmur —
negātis negāmini negētis negēmini negāte
negant negantur negent negentur —
orn-ō ornor ornem orner —
ornā-s ornāris ornes ornēris ornā
ornāre
orna-t ornātur ornet ornētur —
прикрашати
ornā-mŭs ornāmur ornēmus ornēmur —
ornā-tĭs ornāmini ornētis ornēmini ornāte
orna-nt ornantur ornent ornentur —
pingō pingor pingam pingar
pingis pingeris pingas pingāris pinge
pingĕre 3
pingit pingitur pingat pingātur —
малювати
pingimus pingimur pingāmus pingāmur —
pingitis pingimini pingātis pingamini pingite
pingunt pinguntur pingant pingantur —
pugnō pugnor pugnem pugner —
pugnas pugnāris pugnes pugnēris pugnā
pugnāre 1
pugnat pugnātur pugnet pugnētur —
битися
pugnāmus pugnāmur pugnēmus pugnēmur —
pugnātis pugnāmini pugnētis pugnēmini pugnāte
pugnant pugnantur pugnent pugnentur —
regō regor regam regar —
regĕre 3 regis regeris regas regāris rege
правити regit regitur regat regātur —
regimus regimur regāmus regāmur —
regitis regimini regātis regamini regite
regunt reguntur regant regantur —
actīvi passīvi
— movēbam movēbar movēbo movēbor
movere movēbas movebāris movēbis moveberis
— movēbat movebātur movēbit movebitur
— movebāmus movebāmur movebimus movebimur
movemini movebātis movebamini movebitis movebimini
— movēbant movebantur movēbunt movebuntur
— narrābam narrābar narrābo narrabor
narrare narrābas narrabāris narrābis narraberis
— narrābat narrabātur narrābit narrabitur
— narrabāmus narrabāmur narrabimus narrabimur
narramini narrabātis narrabamini narrabitis narrabimini
— narrābant narrabantur narrabunt narrabuntur
— navigābam navigābar navigābo navigabor
navigare navigābas navigabāris navigābis navigaberis
— navigābat navigabātur navigābit navigabitur
— navigabāmus navigabāmur navigabimus navigabimur
navigamini navigabātis navigabamini navigabitis navigabimini
— navigābant navigabantur navigabunt navigabuntur
— negābam negābar negābo negabor
negare negābas negabāris negābis negaberis
— negābat negabātur negābit negabitur
— negabāmus negabāmur negabimus negabimur
negamini negabātis negabamini negabitis negabimini
— negābant negabantur negabunt negabuntur
actīvi passīvi
— ornābam ornābar ornābo ornabor
ornare ornābas ornabāris ornābis ornaberis
— ornābat ornabātur ornābit ornabitur
— ornabāmus ornabāmur ornabimus ornabimur
ornamini ornabātis ornabamini ornabitis ornabimini
— ornābant ornabantur ornabunt ornabuntur
pingēbam pingēbar pingam pingar
pingere pingēbas pingebāris pinges pingēris
— pingēbat pingebātur pinget pingētur
— pingebāmus pingebāmur pingēmus pingēmur
pingimini pingebātis pingebamini pingētis pingemini
— pingēbant pingebantur pingent pingentur
— pugnābam pugnābar pugnābo pugnabor
pugnare pugnābas pugnabāris pugnābis pugnaberis
— pugnābat pugnabātur pugnābit pugnabitur
— pugnabāmus pugnabāmur pugnabimus pugnabimur
pugnamini pugnabātis pugnabamini pugnabitis pugnabimini
— pugnābant pugnabantur pugnabunt pugnabuntur
— regēbam regēbar regam regar
regere regēbas regebāris reges regēris
— regēbat regebātur reget regētur
— regebāmus regebāmur regēmus regēmur
regimini regebātis regebamini regētis regemini
— regēbant regebantur regent regentur
Infīnitivus praesentis passīvi Infīnitivus perfecti actīvi
movērem movērer — movēri Mōvisse
movēres moverēris movēto Participium praesentis actīvi Participium perfecti passivi
movēret moverētur movēto movens mōtus, -a, -um
moverēmus moverēmur — Gerundium Participium futuri activi
moverētis moverēmini movetōte movendi mōtūrus, -a, -um
moverent moverentur movento Gerundivum Supinum I mōtum
movendus, -a, -um Supinum II mōtū
narrārem narrārer — narrāri Narrāvisse
narrāres narrarēris narrāto Participium praesentis actīvi Participium perfecti passivi
narrāret narrarētur narrāto narrāns narrātus, -a, -um
narrarēmus narrarēmur — Gerundium Participium futuri activi
narrarētis narrarēmini narratōte narrandī narrātūrus, -a, -um
narrarent narrarentur narrato Gerundivum Supinum I narrātum
narrandus, -a, -um Supinum II narrātū
navigārem navigārer — navigāri Navigāvisse
navigāres navigarēris navigāto Participium praesentis actīvi Participium perfecti passivi
navigāret navigarētur navigāto navigāns navigātus, -a, -um
navigarēmus navigarēmur — Gerundium Participium futuri activi
navigarētis navigarēmini navigatōte navigandī navigātūrus, -a, -um
navigarent navigarentur navigato Gerundivum Supinum I navigātum
navigandus, -a, -um Supinum II navigātū
negārem negārer — negāri Negāvisse
negāres negarēris negāto Participium praesentis actīvi Participium perfecti passivi
negāret negarētur negāto negāns negātus, -a, -um
negarēmus negarēmur — Gerundium Participium futuri activi
negarētis negarēmini negatōte negandī negātūrus, -a, -um
negarent negarentur negato Gerundivum Supinum I negātum
negandus, -a, -um Supinum II negātū
ornārem ornārer — ornāri Ornāvisse
ornāres ornarēris ornāto Participium praesentis actīvi Participium perfecti passivi
ornāret ornarētur ornāto ornāns ornātus, -a, -um
ornarēmus ornarēmur — Gerundium Participium futuri activi
ornarētis ornarēmini ornatōte ornandī ornātūrus, -a, -um
ornarent ornarentur ornato Gerundivum Supinum I ornātum
ornandus, -a, -um Supinum II ornātū
pingerem pingerer — Pinxisse
pingi
pingeres pingerēris pingito Participium perfecti passivi
Participium praesentis actīvi
pingeret pingerētur pingito pictus, -a, -um
pingens
pingerēmus pingerēmur — Participium futuri activi
Gerundium pingendi
pingerētis pingerēmini pingitōte pictūrus, -a, -um
Gerundivum
pingerent pingerentur pingunto Supinum I pictum
pingendus, -a, -um
Supinum II pictū
pugnārem pugnārer — pugnāri Pugnāvisse
pugnāres pugnarēris pugnāto Participium praesentis actīvi Participium perfecti passivi
pugnāret pugnarētur pugnāto pugnāns pugnātus, -a, -um
pugnarēmus pugnarēmur — Gerundium Participium futuri activi
pugnarētis pugnarēmini pugnatōte pugnandī pugnātūrus, -a, -um
pugnarent pugnarentur pugnato Gerundivum Supinum I pugnātum
pugnandus, -a, -um Supinum II pugnātū
regerem regerer — regi Rexisse
regeres regerēris regito Participium praesentis actīvi Participium perfecti passivi
regeret regerētur regito regens rectus, -a, -um
regerēmus regerēmur — Gerundium Participium futuri activi
regerētis regerēmini regitōte regendi rectūrus, -a, -um
regerent regerentur regunto Gerundivum Supinum I rectum
regendus, -a, -um Supinum II rectū
mōvī mōverim mōveram mōvissem mōverō
mōvisti mōveris mōveras mōvisses mōveris
mōvit mōverit mōverat mōvisset mōverit
mōvimus mōverimus mōverāmus mōvissēmus mōverimus
mōvistis mōveritis mōverātis mōvissētis mōveritis
mōvērunt mōverint mōverant mōvissent mōverint
narrāvī narrāverim narrāveram narrāvissem narrāverō
narrāvisti narrāveris narrāveras narrāvisses narrāveris
narrāvit narrāverit narrāverat narrāvisset narrāverit
narrāvimus narrāverimus narrāverāmus narrāvissēmus narrāverimus
narrāvistis narrāveritis narrāverātis narrāvissētis narrāveritis
narrāvērunt narrāverint narrāverant narrāvissent narrāverint
navigāvī navigāverim navigāveram navigāvissem navigāverō
navigāvisti navigāveris navigāveras navigāvisses navigāveris
navigāvit navigāverit navigāverat navigāvisset navigāverit
navigāvimus navigāverimus navigāverāmus navigāvissēmus navigāverimus
navigāvistis navigāveritis navigāverātis navigāvissētis navigāveritis
navigāvērunt navigāverint navigāveran navigāvissent navigāverint
negāvī negāverim negāveram negāvissem negāverō
negāvisti negāveris negāveras negāvisses negāveris
negāvit negāverit negāverat negāvisset negāverit
negāvimus negāverimus negāverāmus negāvissēmus negāverimus
negāvistis negāveritis negāverātis negāvissētis negāveritis
negāvērunt negāverint negāverant negāvissent negāverint
ornāvī ornāverim ornāveram ornāvissem ornāverō
ornāvisti ornāveris ornāveras ornāvisses ornāveris
ornāvit ornāverit ornāverat ornāvisset ornāverit
ornāvimus ornāverimus ornāverāmus ornāvissēmus ornāverimus
ornāvistis ornāveritis ornāverātis ornāvissētis ornāveritis
ornāvērunt ornāverint ornāverant ornāvissent ornāverint
pinxī pinxerim pinxeram pinxissem pinxerō
pinxisti pinxeris pinxeras pinxisses pinxeris
pinxit pinxerit pinxerat pinxisset pinxerit
pinximus pinxerimus pinxerāmus pinxissēmus pinxerimus
pinxistis pinxeritis pinxerātis pinxissētis pinxeritis
pinxērunt pinxerint pinxerant pinxissent pinxerint
pugnāvī pugnāverim pugnāveram pugnāvissem pugnāverō
pugnāvisti pugnāveris pugnāveras pugnāvisses pugnāveris
pugnāvit pugnāverit pugnāverat pugnāvisset pugnāverit
pugnāvimus pugnāverimus pugnāverāmus pugnāvissēmus pugnāverimus
pugnāvistis pugnāveritis pugnāverātis pugnāvissētis pugnāveritis
pugnāvērunt pugnāverint pugnāverant pugnāvissent pugnāverint
rexī rexerim rexeram rexissem rexerō
rexisti rexeris rexeras rexisses rexeris
rexit rexerit rexerat rexisset rexerit
reximus rexerimus rexerāmus rexissēmus rexerimus
rexistis rexeritis rexerātis rexissētis rexeritis
rexērunt rexerint rexerant rexissent rexerint
actīvi actīvi passīvi Conj. Act. Conj.Pass. Act.
salūtō salūtor salūtem salūter —
salūtas salūtāris salūtes salūtēris salūtā
salutāre,
salūtat salūtātur salūtet salūtētur —
1+acc.
salūtāmus salūtāmur salūtēmus salūtēmur —
вітати
salūtātis salūtāmini salūtētis salūtēmini salūtāte
salūtant salūtantur salūtent salūtentur —
sapiō sapior sapiam sapiar —
sapĕre 3 sapis saperis sapias sapiāris sape
знати sapit sapitur sapiat sapiātur —
sapimus sapimur sapiāmus sapiāmur —
sapitis sapimini sapiātis sapiāmini sapite
sapiunt sapiuntur sapiant sapiantur —
sciō scior sciam sciar —
scis scīris scias sciāris scī
scīre 4 scit scītur sciat sciātur —
знати scīmus scīmur sciāmus sciāmur —
scītis scimini sciātis sciāmini scīte
sciunt sciuntur sciant sciantur —
scrībō scrībor scrībam scrībar —
scrībis scrīberis scrības scrībāris scrībe
sсribĕrе 3а
scrībit scrībitur scrībat scrībātur —
писати
scrībimus scrībimur scrībāmus scrībāmur —
scrībitis scrībimini scrībātis scrībamini scrībite
scrībunt scrībuntur scrībant scrībantur —
actīvi actīvi passīvi Conj. Act. Conj.Pass. Act.
sedeō sedeor sedeam sedear —
sedes sedēris sedeas sedeāris sede
sedēre 2
sedet sedētur sedeat sedeātur —
сидіти
sedēmus sedēmur sedeāmus sedeāmur —
sedētis sedemini sedeātis sedeamini sedēte
sedent sedentur sedeant sedeantur —
sentiō sentior sentiam sentiar —
sentis sentīris sentias sentiāris sentī
sentīre 4 sentit sentītur sentiat sentiātur —
відчувати sentīmus sentīmur sentiāmus sentiāmur —
sentītis sentimini sentiātis sentiāmini sentīte
sentiunt sentiuntur sentiant sentiantur —
serviō servior serviam serviar —
servīre 4 servis servīris servias serviāris servī
служити servit servītur serviat serviātur —
servīmus servīmur serviāmus serviāmur —
servītis servimini serviātis serviāmini servīte
serviunt serviuntur serviant serviantur —
spērō spēror spērem spērer —
sperārе spēras spērāris spēres spērēris spērā
сподіватися spērat spērātur spēret spērētur —
spērāmus spērāmur spērēmus spērēmur —
spērātis spērāmini spērētis spērēmini spērāte
spērant spērantur spērent spērentur —
actīvi passīvi
— salūtābam salūtābar salūtābo salūtabor
salūtare salūtābas salūtabāris salūtābis salūtaberis
— salūtābat salūtabātur salūtābit salūtabitur
— salūtabāmus salūtabāmur salūtabimus salūtabimur
salūtamini salūtabātis salūtabamini salūtabitis salūtabimini
— salūtābant salūtabantur salūtabunt salūtabuntur
— sapiēbam sapiebar sapiam sapiar
sapere sapiēbas sapiebāris sapiēs sapiēris
— sapiēbat sapiebātur sapiet sapiētur
— sapiebāmus sapiebāmur sapiēmus sapiēmur
saperēmini sapiebātis sapiebamini sapiētis sapiēmini
— sapiēbant sapiebantur sapient sapiēntur
— sciēbam sciēbar sciam sciar
scīre sciēbas sciebāris scies sciēris
— sciēbat sciebātur sciet sciētur
— sciebāmus sciebāmur sciēmus sciēmur
scimini sciebātis sciebamini sciētis sciemini
— sciēbant sciebantur scient scientur
— scrībēbam scrībēbar scrībam scrībar
scrībere scrībēbas scrībebāris scrībes scrībēris
— scrībēbat scrībebātur scrībet scrībētur
— scrībebāmus scrībebāmur scrībēmus scrībēmur
scrībimini scrībebātis scrībebamini scrībētis scrībemini
— scrībēbant scrībebantur scrībent scrībentur
actīvi passīvi
— sedēbam sedēbar sedēbo sedēbor
sedere sedēbas sedebāris sedēbis sedeberis
— sedēbat sedebātur sedēbit sedebitur
— sedebāmus sedebāmur sedebimus sedebimur
sedemini sedebātis sedebamini sedebitis sedebimini
— sedēbant sedebantur sedēbunt sedebuntur
— sentiēbam sentiēbar sentiam sentiar
sentīre sentiēbas sentiebāris senties sentiēris
— sentiēbat sentiebātur sentiet sentiētur
— sentiebāmus sentiebāmur sentiēmus sentiēmur
sentimini sentiebātis sentiebamini sentiētis sentiemini
— sentiēbant sentiebantur sentient sentientur
— serviēbam serviēbar serviam serviar
servīre serviēbas serviebāris servies serviēris
— serviēbat serviebātur serviet serviētur
— serviebāmus serviebāmur serviēmus serviēmur
servimini serviebātis serviebamini serviētis serviemini
— serviēbant serviebantur servient servientur
— spērābam spērābar spērābo spērabor
spērare spērābas spērabāris spērābis spēraberis
— spērābat spērabātur spērābit spērabitur
— spērabāmus spērabāmur spērabimus spērabimur
spēramini spērabātis spērabamini spērabitis spērabimini
— spērābant spērabantur spērabunt spērabuntur
salūtārem salūtārer — salūtāri
Salūtāvisse
salūtāres salūtarēris salūtāto Participium praesentis actīvi
salūtāret salūtarētur salūtāto salūtāns
salūtātus, -a, -um
salūtarēmus salūtarēmur — Gerundium
salūtarētis salūtarēmini salūtatōte salūtandī
salūtātūrus, -a, -um
salūtarent salūtarentur salūtato Gerundivum
Supinum I salūtātum
salūtandus, -a, -um
saperem saperer — sapi
saperes saperēris sapito Participium praesentis actīvi
saperet saperētur sapito sapiens Infīnitivus perfecti actīvi
saperēmus saperēmur — Gerundium sapiisse
saperētis saperēmini sapitōte sapiendi
saperent saperentur sapiunto Gerundivum
sapiendus, -a, -um
scīrem scīrer — scīri
Scīvisse
scīres scirēris scīto Participium praesentis actīvi
scīret scirētur scīto sciens
scītus, -a, -um
scirēmus scirēmur — Gerundium
scirētis scirēmini scitōte sciendi
scītūrus, -a, -um
scīrent scirentur sciunto Gerundivum
Supinum I scītum
sciendus, -a, -um
scrīberem scrīberer — scrībi
Scrīpsisse
scrīberes scrīberēris scrībito Participium praesentis actīvi
scrīberet scrīberētur scrībito scrībens
scrīptus, -a, -um
scrīberēmus scrīberēmur — Gerundium
scrīberētis scrīberēmini scrībitōte scrībendi
scrīptūrus, -a, -um
scrīberent scrīberentur scrībunto Gerundivum
Supinum I scrīptum
scrībendus, -a, -um
sedērem sedērer — sedēri
Sēdisse
sedēres sederēris sedēto Participium praesentis actīvi
sedēret sederētur sedēto sedens
sessus, -a, -um
sederēmus sederēmur — Gerundium
sederētis sederēmini sedetōte sedendi
sessūrus, -a, -um
sederent sederentur sedento Gerundivum
Supinum I sessum
sedendus, -a, -um
sentīrem sentīrer — sentīri
Sensisse
sentīres sentirēris sentīto Participium praesentis actīvi
sentīret sentirētur sentīto sentiens
sensus, -a, -um
sentirēmus sentirēmur — Gerundium
sentirētis sentirēmini sentitōte sentiendi
sensūrus, -a, -um
sentīrent sentirentur sentiunto Gerundivum
Supinum I sensum
sentiendus, -a, -um
servīrem servīrer — servīri
Servīvisse
servīres servirēris servīto Participium praesentis actīvi
servīret servirētur servīto serviens
servītus, -a, -um
servirēmus servirēmur — Gerundium
servirētis servirēmini servitōte serviendi
servītūrus, -a, -um
servīrent servirentur serviunto Gerundivum
Supinum I servītum
serviendus, -a, -um
spērārem spērārer — spērāri
Spērāvisse
spērāres spērarēris spērāto Participium praesentis actīvi
spērāret spērarētur spērāto spērāns
spērātus, -a, -um
spērarēmus spērarēmur — Gerundium
spērarētis spērarēmini spēratōte spērandī
spērātūrus, -a, -um
spērarent spērarentur spērato Gerundivum
Supinum I spērātum
spērandus, -a, -um
salūtāvī rexerō salūtāveram salūtāvissem salūtāverō
salūtāvisti rexeris salūtāveras salūtāvisses salūtāveris
salūtāvit rexerit salūtāverat salūtāvisset salūtāverit
salūtāvimus rexerimus salūtāverāmus salūtāvissēmus salūtāverimus
salūtāvistis rexeritis salūtāverātis salūtāvissētis salūtāveritis
salūtāvērunt rexerint salūtāverant salūtāvissent salūtāverint
sapiī sapierim sapieram sapiissem sapierō
sapiisti sapieris sapieras sapiisses sapieris
sapiit sapierit sapierat sapiisset sapierit
sapiimus sapierimus sapierāmus sapiissēmus sapierimus
sapiistis sapieritis sapierātis sapiissētis sapieritis
sapiērunt sapierint sapierant sapiissent sapierint
scīvī scīverim scīveram scīvissem scīverō
scīvisti scīveris scīveras scīvisses scīveris
scīvit scīverit scīverat scīvisset scīverit
scīvimus scīverimus scīverāmus scīvissēmus scīverimus
scīvistis scīveritis scīverātis scīvissētis scīveritis
scīvērunt scīverint scīverant scīvissent scīverint
sēdī sēderim sēderam sēdissem sēderō
sēdisti sēderis sēderas sēdisses sēderis
sēdit sēderit sēderat sēdisset sēderit
sēdimus sēderimus sēderāmus sēdissēmus sēderimus
sēdistis sēderitis sēderātis sēdissētis sēderitis
sēdērunt sēderint sēderant sēdissent sēderint
Perfect. Indicat. Perfect. Plusquamperf. Plusquamperf Futurum II
Act. Conjun. Act. Indicat. actīvi Coniunc. act indic. Act.
sensī senserim senseram sensissem senserō
sensisti senseris senseras sensisses senseris
sensit senserit senserat sensisset senserit
sensimus senserimus senserāmus sensissēmus senserimus
sensistis senseritis senserātis sensissētis senseritis
sensērunt senserint senserant sensissent senserint
Servīvī servīverim servīveram servīvissem servīverō
servīvisti servīveris servīveras servīvisses servīveris
servīvit servīverit servīverat servīvisset servīverit
servīvimus servīverimus servīverāmus servīvissēmus servīverimus
servīvistis servīveritis servīverātis servīvissētis servīveritis
servīvērunt servīverint servīverant servīvissent servīverint
spērāvī servīverō spērāveram spērāvissem spērāverō
spērāvisti servīveris spērāveras spērāvisses spērāveris
spērāvit servīverit spērāverat spērāvisset spērāverit
spērāvimus servīverimus spērāverāmus spērāvissēmus spērāverimus
spērāvistis servīveritis spērāverātis spērāvissētis spērāveritis
spērāvērunt servīverint spērāverant spērāvissent spērāverint
Infīnitivus praes. Praesens indic. Praes. indic. Praes. Praes.
Imper.Act.
actīvi actīvi passīvi Conj. Act. Conj.Pass.
struō struor struam struar —
struĕrе 3 struis strueris struas struāris strue
будувати struit struitur struat struātur —
struimus struimur struāmus struāmur —
struitis struimini struātis struamini struite
struunt struuntur struant struantur —
studeō studeor studeam studear —
studēre 2 studes studēris studeas studeāris stude
прагнути, studet studētur studeat studeātur —
вчитися studēmus studēmur studeāmus studeāmur —
studētis studemini studeātis studeamini studēte
student studentur studeant studeantur —
taceō taceor taceam tacear —
taces tacēris taceas taceāris tace
tacēre 2
tacet tacētur taceat taceātur —
мовчати
tacēmus tacēmur taceāmus taceāmur —
tacētis tacemini taceātis taceamini tacēte
tacent tacentur taceant taceantur —
tangō tangor tangam tangar —
tangis tangeris tangas tangāris tange
tangĕre 3
tangit tangitur tangat tangātur —
чіпати
tangimus tangimur tangāmus tangāmur —
tangitis tangimini tangātis tangamini tangite
tangunt tanguntur tangant tangantur —
Infīnitivus praes. Praesens indic. Praes. indic. Praes. Praes.
Imper.Act.
actīvi actīvi passīvi Conj. Act. Conj.Pass.
tegō tegor tegam tegar —
tegĕre 3 tegis tegeris tegas tegāris tege
покривати tegit tegitur tegat tegātur —
tegimus tegimur tegāmus tegāmur —
tegitis tegimini tegātis tegamini tegite
tegunt teguntur tegant tegantur —
teneō teneor teneam tenear —
tеnērе 2 tenes tenēris teneas teneāris tene
тримати tenet tenētur teneat teneātur —
tenēmus tenēmur teneāmus teneāmur —
tenētis tenemini teneātis teneamini tenēte
tenent tenentur teneant teneantur —
timeō timeor timeam timear —
timēre 2 times timēris timeas timeāris time
боятися timet timētur timeat timeātur —
timēmus timēmur timeāmus timeāmur —
timētis timemini timeātis timeamini timēte
timent timentur timeant timeantur —
trahō trahor traham trahar —
trahĕre trahis traheris trahas trahāris trahe
1) тягти, trahit trahitur trahat trahātur —
2) тягнути, trahimus trahimur trahāmus trahāmur —
3) захоплювати trahitis trahimini trahātis trahamini trahite
trahunt trahuntur trahant trahantur —
Imperatīvus pass. Fut. I indic. actīvi Fut. I indic. pass.
actīvi passīvi
— struēbam struēbar struam struar
struere struēbas struebāris strues struēris
— struēbat struebātur struet struētur
— struebāmus struebāmur struēmus struēmur
struimini struebātis struebamini struētis struemini
— struēbant struebantur struent struentur
— studēbam studēbar studēbo studēbor
studere studēbas studebāris studēbis studeberis
— studēbat studebātur studēbit studebitur
— studebāmus studebāmur studebimus studebimur
studemini studebātis studebamini studebitis studebimini
— studēbant studebantur studēbunt studebuntur
— tacēbam tacēbar tacēbo tacēbo
tacere tacēbas tacebāris tacēbis tacēbis
— tacēbat tacebātur tacēbit tacēbit
— tacebāmus tacebāmur tacebimus tacebimus
tacemini tacebātis tacebamini tacebitis tacebitis
— tacēbant tacebantur tacēbunt tacēbunt
— tangēbam tangēbar tangam tangar
tangere tangēbas tangebāris tanges tangēris
— tangēbat tangebātur tanget tangētur
— tangebāmus tangebāmur tangēmus tangēmur
tangimini tangebātis tangebamini tangētis tangemini
— tangēbant tangebantur tangent tangentur
Imperatīvus pass. Fut. I indic. actīvi Fut. I indic. pass.
actīvi passīvi
— tegēbam tegēbar tegam tegar
tegere tegēbas tegebāris teges tegēris
— tegēbat tegebātur teget tegētur
— tegebāmus tegebāmur tegēmus tegēmur
tegimini tegebātis tegebamini tegētis tegemini
— tegēbant tegebantur tegent tegentur
— tenēbam tenēbar tenēbo tenēbor
tenere tenēbas tenebāris tenēbis teneberis
— tenēbat tenebātur tenēbit tenebitur
— tenebāmus tenebāmur tenebimus tenebimur
tenemini tenebātis tenebamini tenebitis tenebimini
— tenēbant tenebantur tenēbunt tenebuntur
— timēbam timēbar timēbo timēbor
timere timēbas timebāris timēbis timeberis
— timēbat timebātur timēbit timebitur
— timebāmus timebāmur timebimus timebimur
timemini timebātis timebamini timebitis timebimini
— timēbant timebantur timēbunt timebuntur
— trahēbam trahēbar traham trahar
trahere trahēbas trahebāris trahes trahēris
— trahēbat trahebātur trahet trahētur
— trahebāmus trahebāmur trahēmus trahēmur
trahimini trahebātis trahebamini trahētis trahemini
— trahēbant trahebantur trahent trahentur
struerem struerer — strui
Strūxisse
strueres struerēris struito Participium praesentis actīvi
strueret struerētur struito struens
strūctus, -a, -um
struerēmus struerēmur — Gerundium
struerētis struerēmini struitōte struendi
strūctūrus, -a, -um
struerent struerentur struunto Gerundivum
Supinum I strūctum
struendus, -a, -um
studērem studērer — studēri
studēres studerēris studēto Participium praesentis actīvi
studēret studerētur studēto studens Infīnitivus perfecti actīvi
studerēmus studerēmur — Gerundium studuisse
studerētis studerēmini studetōte studendi
studerent studerentur studento Gerundivum
studendus, -a, -um
tacērem tacērer — tacēri
Tacuisse
tacēres tacerēris tacēto Participium praesentis actīvi
tacēret tacerētur tacēto tacens
tacitus, -a, -um
tacerēmus tacerēmur — Gerundium
tacerētis tacerēmini tacetōte tacendi
tacitūrus, -a, -um
tacerent tacerentur tacento Gerundivum
Supinum I tacitum
tacendus, -a, -um
tangerem tangerer — tangi
Tetigisse
tangeres tangerēris tangito Participium praesentis actīvi
tangeret tangerētur tangito tangens
tāctus, -a, -um
tangerēmus tangerēmur — Gerundium
tangerētis tangerēmini tangitōte tangendi
tāctūrus, -a, -um
tangerent tangerentur tangunto Gerundivum
Supinum I tāctum
tangendus, -a, -um
tegerem tegerer — tegi
Texisse
tegeres tegerēris tegito Participium praesentis actīvi
tegeret tegerētur tegito tegens
tectus, -a, -um
tegerēmus tegerēmur — Gerundium
tegerētis tegerēmini tegitōte tegendi
tectūrus, -a, -um
tegerent tegerentur tegunto Gerundivum
Supinum I tectum
tegendus, -a, -um
tenērem tenērer — tenēri
Tenuisse
tenēres tenerēris tenēto Participium praesentis actīvi
tenēret tenerētur tenēto tenens
tentus, -a, -um
tenerēmus tenerēmur — Gerundium
tenerētis tenerēmini tenetōte tenendi
tentūrus, -a, -um
tenerent tenerentur tenento Gerundivum
Supinum I tentum
tenendus, -a, -um
timērem timērer — timēri
timēres timerēris timēto Participium praesentis actīvi
timēret timerētur timēto timens Infīnitivus perfecti actīvi
timerēmus timerēmur — Gerundium timuisse
timerētis timerēmini timetōte timendi
timerent timerentur timento Gerundivum
timendus, -a, -um
traherem traherer — trahi
Traxisse
traheres traherēris trahito Participium praesentis actīvi
traheret traherētur trahito trahens
tractus, -a, -um
traherēmus traherēmur — Gerundium
traherētis traherēmini trahitōte trahendi
tractūrus, -a, -um
traherent traherentur trahunto Gerundivum
Supinum I tractum
trahendus, -a, -um
strūxī strūxerim Strūxeram strūxissem strūxerō
strūxisti strūxeris strūxeras strūxisses strūxeris
strūxit strūxerit strūxerat strūxisset strūxerit
strūximus strūxerimus strūxerāmus strūxissēmus strūxerimus
strūxistis strūxeritis strūxerātis strūxissētis strūxeritis
strūxērunt strūxerint strūxerant strūxissent strūxerint
studuī studuerim studueram studuissem studuerō
studuisti studueris studueras studuisses studueris
studuit studuerit studuerat studuisset studuerit
studuimus studuerimus studuerāmus studuissēmus studuerimus
studuistis studueritis studuerātis studuissētis studueritis
studuērunt studuerint studuerant studuissent studuerint
scrīpsī studuerō scrīpseram scrīpsissem scrīpserō
scrīpsisti studueris scrīpseras scrīpsisses scrīpseris
scrīpsit studuerit scrīpserat scrīpsisset scrīpserit
scrīpsimus studuerimus scrīpserāmus scrīpsissēmus scrīpserimus
scrīpsistis studueritis scrīpserātis scrīpsissētis scrīpseritis
scrīpsērunt studuerint scrīpserant scrīpsissent scrīpserint
tacuī tacuerim tacueram tacuissem tacuerō
tacuisti tacueris tacueras tacuisses tacueris
tacuit tacuerit tacuerat tacuisset tacuerit
tacuimus tacuerimus tacuerāmus tacuissēmus tacuerimus
tacuistis tacueritis tacuerātis tacuissētis tacueritis
tacuērunt tacuerint tacuerant tacuissent tacuerint
texī texerim texeram texissem texerō
texisti texeris texeras texisses texeris
texit texerit texerat texisset texerit
teximus texerimus texerāmus texissēmus texerimus
texistis texeritis texerātis texissētis texeritis
texērunt texerint texerant texissent texerint
timuī timuerim timueram timuissem timuerō
timuisti timueris timueras timuisses timueris
timuit timuerit timuerat timuisset timuerit
timuimus timuerimus timuerāmus timuissēmus timuerimus
timuistis timueritis timuerātis timuissētis timueritis
timuērunt timuerint timuerant timuissent timuerint
tenuī tenuerim tenueram tenuissem tenuerō
tenuisti tenueris tenueras tenuisses tenueris
tenuit tenuerit tenuerat tenuisset tenuerit
tenuimus tenuerimus tenuerāmus tenuissēmus tenuerimus
tenuistis tenueritis tenuerātis tenuissēti tenueritis
tenuērunt tenuerint tenuerant tenuissent tenuerint
traxī traxerim traxeram traxissem traxerō
traxisti traxeris traxeras traxisses traxeris
traxit traxerit traxerat traxisset traxerit
traximus traxerimus traxerāmus traxissēmus traxerimus
traxistis traxeritis traxerātis traxissētis traxeritis
traxērunt traxerint traxerant traxissent traxerint
valeō valeor valeam valear —
vales valēris valeas valeāris vale
valērе 2 valet valētur valeat valeātur —
бути здоровим valēmus valēmur valeāmus valeāmur —
valētis valemini valeātis valeamini valēte
valent valentur valeant valeantur —
veniō venior veniam veniar —
venis venīris venias veniāris venī
venīre 4 venit venītur veniat veniātur —
приходити venīmus venīmur veniāmus veniāmur —
venītis venimini veniātis veniāmini venīte
veniunt veniuntur veniant veniantur —
videō videor videam videar —
vides vidēris videas videāris vide
vidēre 2 videt vidētur videat videātur —
бачити vidēmus vidēmur videāmus videāmur —
vidētis videmini videātis videamini vidēte
vident videntur videant videantur —
vincō vincor vincam vincar —
vincis vinceris vincas vincāris vince
vincĕre 3а vincit vincitur vincat vincātur —
перемагати vincimus vincimur vincāmus vincāmur —
vincitis vincimini vincātis vincamini vincite
vincunt vincuntur vincant vincantur —
vīvō vīvor vīvam vīvar —
vīvis vīveris vīvas vīvāris vīve
vivĕre 3
vīvit vīvitur vīvat vīvātur —
жити
vīvimus vīvimur vīvāmus vīvāmur —
vīvitis vīvimini vīvātis vīvamini vīvite
vīvunt vīvuntur vīvant vīvantur —
vocō vocor vocem vocer —
vocāre 1 vocas vocāris voces vocēris vocā
звати vocat vocātur vocet vocētur —
vocāmus vocāmur vocēmus vocēmur —
vocātis vocāmini vocētis vocēmini vocāte
vocant vocantur vocent vocentur —
actīvi passīvi
— valēbam valēbar valēbo valēbor
valere valēbas valebāris valēbis valeberis
— valēbat valebātur valēbit valebitur
— valebāmus valebāmur valebimus valebimur
valemini valebātis valebamini valebitis valebimini
— valēbant valebantur valēbunt valebuntur
— veniēbam veniēbar veniam veniar
venīre veniēbas veniebāris venies veniēris
— veniēbat veniebātur veniet veniētur
— veniebāmus veniebāmur veniēmus veniēmur
venimini veniebātis veniebamini veniētis veniemini
— veniēbant veniebantur venient venientur
— vidēbam vidēbar vidēbo vidēbor
videre vidēbas videbāris vidēbis videberis
— vidēbat videbātur vidēbit videbitur
— videbāmus videbāmur videbimus videbimur
videmini videbātis videbamini videbitis videbimini
— vidēbant videbantur vidēbunt videbuntur
— vincēbam vincēbar vincam vincar
vincere vincēbas vincebāris vinces vincēris
— vincēbat vincebātur vincet vincētur
— vincebāmus vincebāmur vincēmus vincēmur
vincimini vincebātis vincebamini vincētis vincemini
— vincēbant vincebantur vincent vincentur
— vīvēbam vīvēbar vīvam vīvar
vīvere vīvēbas vīvebāris vīves vīvēris
— vīvēbat vīvebātur vīvet vīvētur
— vīvebāmus vīvebāmur vīvēmus vīvēmur
vīvimini vīvebātis vīvebamini vīvētis vīvemini
— vīvēbant vīvebantur vīvent vīventur
— vocābam vocābar vocābo vocabor
vocare vocābas vocabāris vocābis vocaberis
— vocābat vocabātur vocābit vocabitur
— vocabāmus vocabāmur vocabimus vocabimur
vocamini vocabātis vocabamini vocabitis vocabimini
— vocābant vocabantur vocabunt vocabuntur
valuī valuerim valueram valuissem valuerō
valuisti valueris valueras valuisses valueris
valuit valuerit valuerat valuisset valuerit
valuimus valuerimus valuerāmus valuissēmus valuerimus
valuistis valueritis valuerātis valuissētis valueritis
valuērunt valuerint valuerant valuissent valuerint
venī venerim veneram venissem venerō
venisti veneris veneras venisses veneris
venit venerit venerat venisset venerit
venimus venerimus venerāmus venissēmus venerimus
venistis veneritis venerātis venissētis veneritis
venērunt venerint venerant venissent venerint
vidī viderim videram vidissem viderō
vidisti videris videras vidisses videris
vidit viderit viderat vidisset viderit
vidimus viderimus viderāmus vidissēmus viderimus
vidistis videritis viderātis vidissētis videritis
vidērunt viderint viderant vidissent viderint
vīncī vīcerim vīceram vīcissem vīcerō
vīncisti vīceris vīceras vīcisses vīceris
vīncit vīcerit vīcerat vīcisset vīcerit
vīncimus vīcerimus vīcerāmus vīcissēmus vīcerimus
vīncistis vīceritis vīcerātis vīcissētis vīceritis
vīncērunt vīcerint vīcerant vīcissent vīcerint
vixī vixerim vixeram vixissem vixerō
vixisti vixeris vixeras vixisses vixeris
vixit vixerit vixerat vixisset vixerit
viximus vixerimus vixerāmus vixissēmus vixerimus
vixistis vixeritis vixerāti vixissētis vixeritis
vixērunt vixerint vixerant vixissent vixerint
vocāvī vocāverim vocāveram vocāvissem vocāverō
vocāvisti vocāveris vocāveras vocāvisses vocāveris
vocāvit vocāverit vocāverat vocāvisset vocāverit
vocāvimus vocāverimus vocāverāmus vocāvissēmus vocāverimus
vocāvistis vocāveritis vocāverātis vocāvissētis vocāveritis
vocāvērunt vocāverint vocāverant vocāvissent vocāverint
4. Зарембо О. С. Латинский язык: учебно-метод. пос. для иностранных

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА студентов вузов, обучающихся по специальности «Русская
филология» / О. С. Зарембо, О. Г. Прокопчук ; под
ред. Г. И. Шевченко. - Минск : БГУ, 2011. - 170 с. – режим
Базова доступа: http://prepod.nspu.ru/mod/resource/view.php?id=33605
5. Казаченок Т.Г. Крылатые латинские изречения. – Мн., 1993
1. Бабичев Н. Т., Боровский Я. М. Словарь латинских крылатых слов. - 6. Кузнецова Т.И., Стрельникова И. П. Ораторское искусство в древнем
Москва: Русский язык, 2003. - 960 с. Риме. – М.: Наука, 1976.
2. Козаржевский А. Ч. Учебник латинского языка. - М., Изд-во Моск. Ун- 7. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. - Київ: Вища школа,
та, 1981. – 312 с. 1990. – 248 с.
3. Латинский язык: Учеб. для пед. ин-тов по спец. "Иностранный язык" 8. Маслюк В.П., Сенів М.Г. Латинська мова. - Харків: Основа, 1992. -
/В.Н. Ярхо, Н.Л. Кацман и др.: под ред. В. Н. Ярхо, В. И. Лободы. - 7-е 403 с.
изд., стер. - Москва: Высшая школа. 2005. - 384 с. 9. Морошану Л.І., Нікітіна І.В. Таблицы спряжения глаголов в латинском
4. Морошану Л. І., Нікітіна І. В. Практичний курс латинської мови: языке: Методическое пособие для студентов Международного
Методичний посібник для спецiальностi 6.030500 «Переклад» (в соавт. гуманитарного университета. – Одесса, МГУ, 2013. – 36 с.
с Нікітіной І.В.) – Одеса, МГУ, 2012. - 56 с. 10. Петрученко О. Латинско-русский словарь. – М., 1994.
5. Покровская З. А., Кацман Н. Л. Латинский язык: Учебник для вузов 11. Риторика для Геренния. – Режим доступа:
(упражнения, тексты с методическими рекомендациями по их анализу https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%
и переводу). - М.: Высшая школа, 1987. – 368 с. 80%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%93
6. Ревак Н. Г., Сулим В.Т. Латинська мова. - Львiв: ЛПУ ім. Івана %D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%8F
Франка, 2002 - 240 с. 12. Розенталь И. С., Соколов В.С. Учебник латинского языка: для
7. Тананушко К.А. Lingua Latina: Учебник латинского языка. - Минск: юридических вузов и факультетов. - М.: НОРМА, 2000. – 319 с.
Харвест, 2012. - 385 с. 13. Скорина Л.П., Чуракова Л.П. Латинська мова для студентів-юристів.
8. Тарасова А. М. Словарь латинских юридических фраз и терминов. – Київ: Вища школа, 1995. – 255 с.
Одесса: Юридическая литература, 2003. – 42 с. 14. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D1%81%D
9. Тарасова Г. М. Навчальний посібник з латинської мови для студентів 1%82%D0%BE%D1%80
юридичних інститутів та факультетів ОНЮА (Практ. курс). – Одеса:
Юридична література, 2004. – 96 с. 
10. Яковенко Н. М., Трипуз В. М. Латинська мова. - Киів: Вища школа,
1993. – 359 с.
Jamque opus exegi, quod nec jovis ira nec ignis nec poterit ferrum nec
Допоміжна edax abolere vetustas.
1. Гончарова Н.А. Латинский язык. – М., 1999. Вже закінчив твір, яке не зможе знищити ні гнів, ні вогонь, ні меч
2. Гончарова Н.А., Щербакова И. М. Из античной мудрости. – Мн., 1995. Юпітера, ні спустошуюча старість.
3. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь. - Москва: Русский язык, (Овідій)
2007. - 1096 с.
ЗМІСТ Тема 6
ВСТУП....................................................................................................................................... 3 І. Граматика. Pronomina personalia. Зворотний займенник
(pronōmen reflexīvum). Imperatīvus praesentis actīvi
Тема 1 (наказовий спосіб теперішнього часу активного стану).
І. Граматика. Латинська абетка та її походження. Голосні букви та j. Вживання частки -que. ........................................................................................................... 76
Зміна кількості гласного за фонетичних причин. Дифтонги і диграфи. ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі.
Поєднання букви j з голосними a, e, o, u. Приголосні букви. Латинські школи риторики. ................................................................................................. 81
Сполучення приголосних з голосними. Сполучення приголосних. ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Публій Сір ..................................................... 83
Наголос. Поділ на склади. Відкриті та закриті склади. ..................................................... 5
Тема 7
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі.
Ораторське слово в античному Римі................................................................................... 17 І. Граматика. Infinitīvus praesentis passīvi (невизначена форма
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Вергілій .......................................................... 19 теперішнього часу пасивного стану). Praesens indicatīvi passīvi
(теперішній час дійсного способу пасивного стану). ...................................................... 89
Тема 2 ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі.
І. Граматика. Граматичні категорії іменників. Відмінок. Відміна. «Риторика для Гереннія» - безцінна праця про красномовство..................................... 94
Словникова форма. 1-а відміна іменників. Відмінювання дієслова ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Светоній....................................................... 102
sum в теперішньому часі (praesens indicatīvi). Прийменники. ....................................... 21
Тема 8
Вплив красномовства на суспільне життя Давнього Риму. ..................................... 28 І. Граматика. Типи 3 відміни. Приголосний тип (асігматичний
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Горацій........................................................... 29 номінатив). Голосний і змішаний типи. Прикметники 3-ї відміни............................. 103
Тема 3 Марк Туллій Цицерон .......................................................................................................... 114
І. Граматика. Граматичні категорії дієслова. Неособові форми дієслова. ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Цицерон. ...................................................... 118
Основні форми дієслова. Дієслівні основи. Дієвідміни. Система часів
Тема 9
і неособових форм латинського дієслова. Infinitīvus praesentis actīvi
(невизначена форма теперішнього часу активного стану). І. Граматика. Perfectum indicatīvi actīvi (минулий час доконаного
Praesens indicatīvi actīvi (теперішній час дійсного способу виду дійсного способу активного стану). Синтаксис простого речення. .................. 121
дійсного стану) дієслів I - IV дієвідмін............................................................................... 34 ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі.
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі. Твори і стиль Цицерона. ...................................................................................................... 128
Марк Порцій Катон Старший .............................................................................................. 45 ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Теренцій ....................................................... 134
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Марціал.......................................................... 49 Тема 10
Тема 4 І. Граматика. Числівники (римська нумерація). Латинські
І. Граматика. ІІ відміна іменників...................................................................................... 51 скорочення. Римський календар (рік, місяці, дні місяця).
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі. Літочислення. Тиждень. Години........................................................................................ 136
Розквіт ораторського мистецтва в останнє століття республіки. ................................. 57 ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі.
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Овідій ............................................................. 61 Твори Цицерона з теорії ораторського мистецтва. ........................................................ 149
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Ювенал. ....................................................... 156
Тема 5
Тема 11
І. Граматика. Граматичні категорії прикметників. Прикметники
1-2-ї відміни. Присвійні займенники (pronomĭna possessīva).. ....................................... 64 І. Граматика. Imperfectum indicatīvi actīvi et passīvi. Futūrum І
ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі. indicatīvi actīvi et passīvi. Imperfectum indicatīvi et futūrum I
Марк Антоний Оратор .......................................................................................................... 71 indicatīvi дієслів sum бути, possum могти, eo йти. .......................................................... 157
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Петроній. ....................................................... 74 ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі.
Луцій Анней Сенека ............................................................................................................. 164
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Сенека........................................................... 169
Тема 12
І. Граматика. Вищий ступінь (gradus comparatīvus). Найвищий
ступінь (gradus superlatīvus). Особливості утворення і вживання
ступенів порівняння прикметників. Ablatīvus comparatiōnis (орудний
відмінок порівняння). Genetīvus partitīvus (родовий розділовий відмінок)............... 172
Марк Фабій Квінтіліан......................................................................................................... 182
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови. Квінтіліан .................................................... 187
Тема 13
І. Граматика. IV відміна іменників. V відміна іменників. .......................................... 188
Пліній Молодший................................................................................................................. 196
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови.
Латинські крилаті вирази біблійного походження......................................................... 200
Тема 14
І. Граматика. Plusquamperfectum indicatīvi actīvi (Давноминулий
час доконаного виду дійсного способу активного стану).
Futurum II indicatīvi actīvi (майбутній час доконаного виду
дійсного способу активного стану). .................................................................................. 203
Публій Корнелій Тацит ....................................................................................................... 211
ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови.
Латинські крилаті вирази біблійного походження(продовження). ............................ 216
Тема 15
І. Граматика. Інфінітиви. Оборот accusatīvus cum infinitīvo
(знахідний відмінок з інфінітивом) Оборот nominatīvus
cum infinitīvo (називний відмінок з інфінітивом) .......................................................... 219
Риторика у період політичної кризи Римської імперії
ІІІ. Гімн «Gaudeamus».......................................................................................................... 228
Завдання для самостійної роботи .................................................................................. 236
Тексти для читання та перекладу ................................................................................. 251
Короткий латинсько-український словник............................................................... 262
Індекс афоризмів, цитат та крилатих висловів,
ужитих у підручнику ......................................................................................................... 292
Відмінювання найуживаніших латинських дієслів ................................................ 329
Рекомендована література............................................................................................... 394
Зміст ........................................................................................................................................ 396
Навчальне видання
Зайцев Олександр Миколайович

Морошану Людмила Іванівна
Пальцева Валентина Володимирівна
Петлюченко Наталія Володимирівна
Томчаковська Юлія Олеговна
Фокша Юлія Олександрівна
Чернякова Валерія Олександрівна
ЛАТИНСЬКА МОВА ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ
Підручник
За ред. Л.І. Морошану
Підписано до друку 14.08.2017 р.

Формат 60х84/16. Ум.-друк. арк. 18,3
Тираж 100 прим. Зам. № 1707-09..
Видавник і виготовлювач ПП «Фенікс»

(Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №1044 від 17.09.02)
Україна, м. Одеса, 65009, вул. Зоопаркова, 25.
Тел. (048) 7777-591
e-mail: fenix-izd@ukr.net
www: law-books.od.ua

Латынь и медиа

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

Латынь и медиа

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Латынь и медиа

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Національний університет «Одеська юридична академія»

ПЕТЛЮЧЕНКО Н. В., МОРОШАНУ Л. І.,

LINGUA LATINA & MEDIA

За ред. Л.І. Морошану

накреслення назва вимова накреслення назва вимова

Відродження, їх до латинської абетки запровадив гуманіст Петрус ЗМІНА КІЛЬКОСТІ ГЛАСНОГО

Latīnus, a, um латинський ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі

Деякі іменники вживаються тільки у множині. Такі іменники СЛОВНИКОВА ФОРМА

відміна gen. sg. Кінцевий звук основи Приклад

ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛОВА ESSE Два прийменника вживаються і з accusatīvus (іменник відповідає на

Exegi monumentum aere perennius. НЕОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА

Латинське дієслово (verbum) характеризується наступними категоріями: Приклади:

PRAESENS INDICATĪVI ACTĪVI Перед голосним з'єднувальний голосний не використовується.

eloquentia, ae f красномовство ornamentum, i n спорядження, одяг, наряд, оздоблення, коштовності,

Carmina morte carnet. 5. Відміна (declinatio): у позитивній ступені латинський прикметник

Зразок відмінювання suus, -a, -um свій, своя, своє

Завдання Cogĭto, ergo sum (Cartesius). Думаю, отже, існую (Декарт).

Нові слова ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі

beātus, a, um щасливий, блаженний

7) Перекладіть на латинську мову: ІІ. З історії ораторського мистецтва у Давньому Римі

Перекладіть наступні вирази Публія Сіра на латинську мову: І. Граматика

Bona fide. Довірливо, щиро; сумлінно; гідним чином

ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Homines dum docent, discunt.

Светоній (Gaius Suetonius Tranquillus; 70 р. н.е. - 122 р. н.е.) -

Переведіть наступні вирази Светонія на латинську мову: ТИПИ 3 ВІДМІНИ

6. Пряме і непряме доповнення ставиться перед керуючим

7) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:

ЛИСТИ При доказі своїх поглядів (probatio) і спростуванні тез опонента

Haec studia adolescentiam alunt, Продовження табл.

1. Наприклад: 9 травня – 15 + 1 = 16 – 9 = 7. Отже, ante diem septimum ТИЖДЕНЬ

ІІІ. Афоризми, цитати, крилаті вислови Usus magister est optimus.

3 scribo 4 audio Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi (майбутній час дійсного

Ars longa, vita brevis est. НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ (GRADUS SUPERLATĪVUS)

GENETĪVUS PARTITĪVUS песимізм, оптимізм, максимальний, мінімальний, майор, мінорний,

Bona opinio hominum tutior pecunia est. cornu, ūs n ріг

Зразок відмінювання oratio, ōnis f; poena, ae f;

11) Запам'ятайте такі прислів'я, приказки та крилаті вирази:

dissensio, ōnis f розбіжність, розбрат perterreo, rui, rĭtum, ēre 2 лякати

Plusquamperfectum indicatīvi неправильних дієслів

delibĕro, āvi, ātum, āre 1 обговорювати, обмірковувати, міркувати, medicīna, ae f медицина

Нові слова medium, i n середина

victus, us m їжа рекомендувалися для читання, коментувалися і наводилися в приклад

Vita nostra brevis est, Життя наше коротке,

Vivat Academia! Хай живе університет,

2) Перекладіть на латинську: 3) Перекладіть на латинську:

Тексти для перекладу і граматичного аналізу nullus, a, um ніякий

Alter ego – друге я. ТЕКСТИ ДЛЯ ЧИТАННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ

De militĭbus Romanōrum De domo Romāna

КОРОТКИЙ ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ aestas, ātis f тепла пору року (весна і літо)

ara, ae f вівтар bestia, ae f звір, тварина

domĭnus, i m господар, пан ex і e прийм. з

janua, ae f двері libertas, ātis f свобода

medĭcus, i m лікар mortĭfer, fĕra, fĕrum смертоносний, смертельний

nolo, nolui, -, nolle не хотіти oratorius, a, um ораторський

Rhenus, i m Pейн scriptor, ōris m письменник

sonĭtus, ūs m звук, шум tantum тільки, стільки

umbra, ae f тінь victor, ōris m переможець

Virtus suo aere censetur. Цінність чесноти в ній самій. (Сенека) 11

ВІДМІНЮВАННЯ НАЙУЖИВАНІШИХ ЛАТИНСЬКИХ ДІЄСЛІВ