МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський національний університет

імені Петра Могили
Факультет комп’ютерних наук
Кафедра «Інтелектуальних інформаційних систем»

ЗВІТ
з лабораторної роботи № 2
«Побудова та аналіз поля корисності рішень .»
Дисципліна "Теорія прийняття рішень"
Напрям підготовки: 122 Комп’ютерні науки

Cтудент
Лабарткава С.П.
(підпис)
_____________
(дата)

Викладач
Кондратенко Г.В.
(підпис)
__________
(дата)

Миколаїв – 2020
 Теоретичні відомості:

Прийняття рішень являє собою процес вибору одного рішення (найкращого з

точки зору відповідного критерію) з деякої множини всіх альтернативних
варіантів рішень: E E i  .

Будемо розглядати випадок, що найбільш часто зустрічається на

практиці, коли має місце лише кінцеве число альтернативних варіантів 1
2 , ,..., ,..., E E E E i m . При необхідності підхід може бути поширений і на
нескінчену множину варіантів.

Домовимося, що кожному варіанту рішення Ei однозначно відповідає

деякий результат (оцінка) i e . Цим результатам має відповідати кількісна
оцінка, яку теж відповідно позначимо як i e . Нас цікавить варіант з
найбільшим значенням результату, тобто метою нашого вибору є
знаходження найкращого рішення, для якого оцінка є максимальною

де e i m i  1,...,  – оцінки, що характеризують, наприклад, виграш,

корисність або надійність. Протилежну ситуацію з оцінкою затрат або втрат
можна дослідити шляхом мінімізації оцінки або розглядаючи відємні
величини корисності.

Таким чином, вибір оптимального варіанта здійснюється за допомогою

критерію

тобто множина Eî оптимальних варіантів складається з таких варіантів Eiî ,

які належать множині E всіх альтернативних варіантів і оцінка iî e яких є
максимальною серед оцінок i e ( - операція “І”).
 Вибір рішення за критерієм (1.1) може бути неоднозначним, бо
максимальний результат може досягатись на множині всіх результатів
багатократно (наприклад, однакова максимальна оцінка може
характеризувати одночасно два або три альтернативні варіанти рішень).

При цьому необхідність вибору одного з деяких однаково гарних

рішень на практиці, як завжди, не додає особливих труднощів.

Це найпростіший частковий випадок, оскільки розглянута ситуація є

випадком детермінованих рішень, бо кожному альтернативному варіанту
рішення відповідає єдиний зовнішній стан (зовнішня умова), чим однозначно
визначається єдиний результат.

Завдання

1. Побудувати поле корисності для заданої матриці рішень та його

характерні точки і області.
2. Побудувати на полі корисності рішень всі точки, що відповідають
альтернативним варіантам рішень.
3. Здійснити на основі поля корисності рішень повний аналіз всіх
альтернативних рішень по відношенню до заданої робочої точки.
Вхідні дані:

1. Матриця альтернативних рішень, m n   20; 2 .

2. Координати робочої точки

3. Відлік альтернативних варіантів з 12 – 31.

4. Обчислювальне середовище – MATLAB.

 Мал.1. Поле корисності рішень.

В І чверті знаходяться точки: E8, E3.

В ІI чверті знаходяться точки: E7, E6, Е1

В ІІІ чверті знаходяться точки: E5;

В ІV чверті знаходяться точки: E2, E4, Е10, Е9;

Висновок: Побудували поле корисності для заданої матриці рішень

та його характерні точки і області, побудувати на полі корисності рішень всі
точки, що відповідають альтернативним варіантам рішень, здійснити на
основі поля корисності рішень повний аналіз всіх альтернативних рішень по
відношенню до заданої робочої точки.