Topic 14.

Regularities and features of development of transitive economies

1. Necessity and essence of transition from a command system to a mixed system.
2. Models of transition to a mixed economic system.
3. Contradictions of a transformational economy. Functions of state.

1. Necessity and essence of transition from a command system to a mixed

system.
In the 1980s, command economic system of USSR, based on socialist (public)
ownership in the form of state ownership, faced a number of difficulties. Labor
productivity declined; growth rate of GDP gradually slowed down (1971); deficit of
consumer goods deepened;there were trends of technological inferiority відставання
from developed countries.
These problems were connected with imbalances in output of industries
producing means of production and consumer goods, too large volume of military-
industrial complex, state budget deficit. Command economic system was becoming
less flexible and effective, responding to changes more slowly.
(питома вага товарів групи «А» складала 75% проти 25% товарів групи «Б» [17, с. 10]).
Військові видатки складали у 1980-х рр. до 15–25% від ВНП [23]. Негативний вплив на баланс
доходів та видатків державного бюджету справляла несприятлива кон’юнктура світових цін на
нафту і нафтопродукти, провідним експортером яких був СРСР, нееквівалентний обмін у
торгівлі з соціалістичними країнами, а також великі видатки на фінансову допомогу країнам,
що розвиваються (вони склали до 80 млрд. дол. протягом 1970–80-х рр. [17, с. 16]), на ведення
бойових дій у Афганістані..
In Ukrainian economy, which was a part of a single economic complex of USSR,
similar processes took place. The potential of resource-intensive and extensive type of
economic growth has been exhausted, pace темп of technological renewal of
production declined. However, Ukraine as a part of USSR achieved significant
economic success.
Так, напередодні розпаду СРСР національна економіка України виробляла приблизно по
одній тоні зерна та сталі на мешканця (населення України складало біля 52 млн. чол.); за
видобутком вугілля, виробництвом металу, цукру, соняшникової олії займала провідні позиції
серед інших республік; виготовляла до 45% продукції ВПК [18, с. 40].
 Government tried to solve these problems. In 1986, the new deal / course/
economic policy was proclaimed “to accelerate the socio-economic development of
society”, which was later renamed as the policy of “perestroika” restructuring. In the
period 1985-1988, several economic reforms were carried out to stimulate individual
labor activity, new types of cooperation, leasing; strengthening the role of monetary
relations. In 1989, the state abandoned отказаться unified central planning. At the
same time, these initial reforms did not concern the fundamentals of the economic
system — ownership relations.
Radical changes in economic system were introduced by adoption of “Law on
Property in USSR” and corresponding changes in Constitution of USSR in 1990. The
new legislation defined three forms of ownership — collective, state, and property of a
Soviet citizen instead of the former ones — socialist, public, personal, and collective-
farm- cooperative ownership. Thus, the path was opened to establishment of private
ownership, which was subsequently set in the Constitutions and laws of independent
states after the collapse of the USSR. Finally, the policy of denationalization of
economy and transition to market relations was consolidated in 1990.

2. Models of transition to a mixed economic system.

Спосіб трансформації економічної системи з метою побудови засад ринкового

господарства не є безальтернативним, оскільки одна й та ж сама мета може бути досягнута
різними методами.
There are two main models of transition from a command to a market economic
system: an evolutionary model (gradualism) and a “shock therapy”.
The model of gradualism is based on the active regulatory role of the state in the
process of transformation; it provides for a rather slow replacement of planning
mechanisms by market institutions, possibility of using some of the institutions of the
former system (for example, China, Belarus).
The “shock therapy” model, based on the neoliberal theory and monetarist
concept, provides for rapid transformations (for example, the “500 days” transition
program) and a sharp decrease in the degree of government intervention into economy
(price liberalization, privatization, cancellation of central planning, etc.) . A classic
example of the successful implementation of this strategy is Poland. It was also
applied in Ukraine, other CIS countries, the Czech Republic, Romania, other Central
and Eastern European countries.
Market reforms in Ukraine, implemented by the method of "shock therapy" in
accordance with the recommendations of the IMF were the following:
1. denationalization of economy through privatization of state property, the
commercialization of state-owned enterprises, decline in government contracts, the
abandonment of unified central planning;
2. liberalization of all processes of social production (production, distribution,
exchange and consumption), that is, markets, industries, foreign trade; the
introduction of a market exchange rate;
3. macroeconomic stabilization: anti-inflationary regulation, balancing the state
budget, reforming the financial and monetary systems;
4. demonopolization and promotion of competition, private initiative;
5. creation of market institutions and market infrastructure.

3. Contradictions of a transformational economy.

Contradictions of a transformational economy:

1. Insufficient theoretical development of issue of transformation goal, and
absence of a theoretical model of the transition period itself were common
contradictions of transformation process of almost all post socialist countries.
У СРСР навіть до 1988 р. існувало завдання побудови «планово-ринкової системи», як
допоміжної комерційної ланки до соціалістичної системи; згодом мета перетворилась на
створення «регульованого ринку» [12, с. 239]. Спільним питанням для всіх новонароджених
незалежних держав, які утворились у результаті розвалу СРСР та прийняли естафету побудови
ринкових відносин, стало недостатньо чітке розуміння самої категорії «ринкова економіка» як
мети перетворень, а також методів переходу до бажаного стану. Адже по суті ринок вільної
конкуренції у своєму досконалому вигляді проіснував до кінця ХІХ ст. і не міг стати реальною
метою. У розвинених країнах протягом ХХ ст. формувалися власні моделі змішаної
економіки, які комбінують ринкові важелі та методи державного регулювання економіки.
Однак у процесі подальших ринкових перетворень акцент був зроблений саме на
протиставлення плану і ринку, на демонтаж соціалістичної та адміністративно-командної
економічної системи, ліквідацію органів планування, а не на утворення нових ринкових
інститутів змішаної економіки; на усунення держави від втручання в економічні процеси, в
той час як в період переходу від одної до іншої економічної системи та в умовах важкої
трансформаційної кризи регулююча та стабілізуюча роль держави є вкрай необхідною. В
Україні тільки у 1996 р. був проголошений курс на формування державно регульованої
соціально-орієнтованої ринкової економіки змішаного типу.
2. Underestimation of the role of state and confidence that market system is
capable of self-regulation without state participation. However, in the period of
transition from one economic system to another and under the conditions of a severe
важкої transformational crisis, the regulating and stabilizing role of the state is
extremely necessary.
3. Application of the “shock therapy” model has faced certain theoretical,
methodological and practical problems.
По-перше, ця модель була розроблена фахівцями МВФ не для постсоціалістичних країн,
а для країн, що розвиваються, які часто знаходяться на доіндустріальній стадії розвитку. По-
друге, неокласична теорія, що лежить в основі рекомендацій МВФ, як правило, досліджує
добре розвинену ринкову економіку, а не особливості перехідного періоду. По-третє, ринкові
перетворення проводились не самостійно, а під пильним контролем МВФ, не завжди
враховувалися соціально-економічні та етнокультурні особливості нашої країни та менталітет
її жителів [17, с. 12; 5, с. 355]. Наприклад, Дж. Сакс, консультант МВФ, відомий вчений,
писав: «Україні не потрібно методом спроб і помилок заново винаходити ринкову систему.
Вона вже існує. Україні потрібно лише внести необхідні зміни до власних економічних
інституцій, пристосувати їх до умов ринку» [16, с. 58].

4. Blunders Прорахунки in the application of “shock therapy” prompted a

severe transformational socio-economic crisis in Ukraine and other post-socialist
countries in the 1990s. The crisis was deeper in the former republics of the USSR,
unlike in CEE countries. Central and Eastern European .
The main causes of the crisis in Ukraine:
1. Weak position of state in coordinating the transformation process.
 2. Lack of differentiation of transition period and market economy; application of
market methods in conditions when the economy has not yet become market economy.
3. Economic “vacuum” of the first years of transformation, when planned
coordinating mechanism was dismantled демонтований, and market institutions had
not yet been created.
4. Decentralization of economic activity without creating an appropriate
financial system.
5. One-time Одномоментна price liberalization in conditions of macroeconomic
imbalance and lack of competition; pro-inflationary policy at the beginning of reforms
with a large budget deficit and unlimited creation of money грошовою емісією.
6. Rupture Розрив of cooperative ties with enterprises of former USSR republics
також став фактором спаду виробництва, оскільки Україна була учасником
загальносоюзного поділу праці і мала обмежену кількість виробництв замкненого циклу.

7. Changes in social policy led to a reduction in government social expenditures

and to decrease in aggregate demand.

У результаті ВВП України у 1999 р. складав 40,8% від ВВП у 1990 р., а реальна
заробітна плата у 1997 р. – 20% від рівня 1990 р. Навантаження на одне вільне робоче місце у
1998 р. складало 30 осіб проти одної особи у 1992 р. Максимальний темп інфляції дорівнював
10250% у 1993 р., а період гіперінфляції виявився найдовшим у ХХ ст. Інфляція спонукала
кризу неплатежів серед підприємств, в результаті чого питома вага бартерних угод у 1998 р.
склала 41,7%. Розповсюдженню бартеру на фоні нестачі обігових коштів сприяла жорстка
податкова політика (прямі і непрямі податки сягали 60–80%) та високі кредитні ставки.
Положення загострювалося зростанням зовнішнього та внутрішнього боргу, а також
нелегальним вивезенням капіталу, обсяг якого за роки реформ оцінюється у 40 млрд. дол.
Продуктивність праці протягом кризового десятиліття знизилась удвічі, відбувався фізичний
розпад продуктивних сил, інтелектуального потенціалу. Звуження попиту на споживчі товари
призвело до спаду виробництва інвестиційних товарів
Втім, в цілому наслідки трансформаційної економічної кризи виявились у
деіндустріалізації виробництва та погіршенні інвестиційного клімату, зниженні рівня життя
населення та різкій диференціації доходів (у кінці 1990-х рр. більше 80% населення
перебувало за межею бідності, а за індексом людського розвитку Україна протягом 1994–1999
рр. змістилася з 54 до 102 місця в світі). Вони не в повній мірі подолані і сьогодні, оскільки
обсяг ВВП у 2012 р. складав лише 69,4 % від рівня 1990 р., продовжує відтворюватися
деформована в бік деіндустріалізації структура національного господарства, до половини ВВП
виробляється в рамках тіньової економіки, ринки ключових товарів та послуг (енергоносіїв,
паливно-мастильних матеріалів) залишилися монополізованими (великі корпорації замінили
собою державні монополії). Все це негативним чином відбивається на рівні та якості життя
населення, виливається у соціальні конфлікти та напруження. Так, у 2017 р. чисельність
населення із середньодушовими загальними доходами на місяць, нижчими фактичного
прожиткового мінімуму (2941,5 грн.) складала майже 35%.