Таблиця похідних елементарних функцій

f ( x) f ( x) f ( x) f ( x)

C (число) 0 ax a x  ln a (a  0)

1 ( x  0)
x 1 ln x
x
1 ( x  0)
xn n  x n1 log a x
x ln a
1  12 ( x  0) sin x cos x
x x
1  nn1 ( x  0) cos x  sin x
xn x
1 ( x  0) tg x 1
x
2 x cos 2 x

ex ex ctg x  12
sin x

Правила диференціювання:
1.  C  f ( x)   C  f ( x) – постійний множник можна виносити за знак похідної.
2.  f ( x)  g ( x)   f ( x)  g ( x) – похідна суми (різниці) диференційованих
функцій дорівнює сумі (різниці) їх похідних.
3.  f ( x)  g ( x)   f ( x)  g ( x)  g ( x)  f ( x).

 f ( x)  f ( x)  g ( x)  g ( x)  f ( x)
4.    .
 g ( x)   g ( x) 
2

Похідна складеної функції

Якщо функція f ( x) має похідну в точці x0 , а функція g  f ( x)  має
похідну в точці y0  f ( x0 ), то складена функція h( x)  g  f ( x)  також має
похідну в точці x0 , причому h( x0 )  g   f ( x0 )   f ( x0 ).

Рівняння дотичної до графіка функції y  f ( x) у точці з абсцисою x0

має вигляд:
y  f ( x0 )   x  x0   f  x0 