Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Кафедра туристичного бізнесу та країнознавства

ЗВІТ
з переддипломної практики

Виконала: студентка 4 курсу, групи УТ-42

спеціальності 242 «Туризм»
Сліпченко Т. Є.

Керівник: ст. викл. Волкова І. І.

Харків – 2020 року

 2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
1. АНАЛІЗ ТУРИСТОЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ТУРИСТИЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ БОЛГАРІЇ ТА РУМУНІЇ………………….……………………...4
2. МІЖНАРОДНЕ ТУРИСТИЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З
РУМУНІЄЮ ТА БОЛГАРІЄЮ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ…………………...…………………………………………………13
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...23
 3

ВСТУП

Відповідно до навчального плану було виконано завдання з

проходження переддипломної практики на кафедрі туристичного бізнесу та
країнознавства. Переддипломна практика спрямована на закріплення
теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, та набуття,
вдосконалення і розширення практичних навичок і умінь в роботі за
спеціальністю.
Мета практики – закріплення та розширення одержаних у процесі
навчання знань шляхом розв'язання актуальної, застосування отриманих у
процесі навчання теоретичних знань на практиці, формування вміння
проводити самостійні дослідження у вирішенні комплексу питань, пов'язаних
з темою роботи.
Виходячи з мети в роботі було визначено наступні завдання практики:
- обробка та опрацювання необхідної літератури відповідно до теми
бакалаврської роботи;
- узагальнення матеріалів та застосовування сучасних методик наукових
досліджень під час вирішення визначеної проблеми;
- опрацювання та обгрунтування статистичний та графічний матеріал,
вітчизняний та міжнародний досвід з проблем туризму;
- формування професійних вмінь і навичок роботи із існуючими
інформаційними технологіями;
- виконання аналізу стану обраної проблеми та пропонування шляхів її
вирішення;
- розробка конкретних заходів, які в сукупності повинні бути
вирішенням проблеми, що поставлена в дипломній роботі.
Для реалізації поставлених завдань при проходженні практики
використовувались різноманітні методи досліджень: спостереження, опис,
моніторинг, аналіз тощо.
 4

1. АНАЛІЗ ТУРИСТОЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА

ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БОЛГАРІЇ ТА РУМУНІЇ

Республіки Болгарія та Румунія володіє значними природними,

природно-антропогенними, культурно-історичними та подієвими ресурсами.
Це обумовлено вдалим географічним положенням; виходом до Чорного моря
– протяжністю пляжної смуги з розташованими на узбережжі курортами і
пляжами; різноманітністю рельєфу країни; кліматичними умовами країни;
пам'ятниками історії і культури.
Спільними перспективними видами туризму для обох країн є: для
Болгарії та Румунії доцільно й надалі розвивати купально-пляжний,
екскурсійно-пізнавальний, гірськолижний та екологічний види туризму, адже
найпривабливішими для туристів є гори, Чорноморське побережжя та
архітектурно-історичні пам’ятки. Новими видами туризму залишається
діловий (у Софії, Варні, Бухаресті), обидві країни активно працюють над
просуванням цього напрямку: в 5-зіркових готелях створюють зали для
конференцій та інші додаткові послуги для подорожуючих з діловою метою,
проводяться туристичні ярмарки (наприклад, туристичний ярмарок у
Бухаресті 2019 р.) та виставки.
Загальна кількість готельних закладів Болгарії у 2018 р. складає 3458
одиниць з кількістю місць 335597. З кожним роком кількість готельних
закладів збільшується, що продемонстровано на рис. 1.1 [6].
Загальна кількість закладів розміщення, порівняно з 2017 р.
збільшилася на 2,6%, а ліжок у них – на 2,8%. В цілому в закладах
проживання налічується понад 55000 номерів і кімнат, розрахованих на 111
800 відпочиваючих. Обидва показники демонструють спад в порівнянні з
попереднім роком: на 3,5% скоротилася кількість спальних місць, на 1,8% –
кількість номерів. Коефіцієнт зайнятості готелів становить 42,3% [15].
 5

3800
3700 3664
3600
3500 3458 Готельні
тис. одиниць

3400 3331 3346 заклади

3300 розміщенн
3202 я
3200
3100
3000
2900
2015 2016 2017 2018 2019
Роки

Рис. 1.1. Загальна кількість готельних закладів розміщення Болгарії

2015-2019 рр. [6]

Найбільше готелів класу «люкс» розташовано у Бургасі (133 готеля); 3-

зіркових розміщено у Бургасі (244), Варні (119), Смоляні (117); 1 та 2-
зіркових розташовано також у Бургасі (471), Варні (268), Смоляні (194),
Пловдиві (115).
Новою тенденцією країни є 4 та 5-зіркові готелі з конгрес-центрами,
сучасними переговорними пунктами, бізнес-центрами – це стимулює
розвиток ділового й конгресового туризму. Також в 4-5-зіркових готелях
Болгарії є послуга «все включено», послуга напівпансіон характерна для
готелів нижчого класу [3].
Серед туристичних курортів за закладами розміщення найбільше
мають приморські курорти: Сонячний Берег, Золоті Піски, Св. Констянтин та
Олена.
Кількість заселених до готелю склало 7,8 млн. осіб за 2018 рік, цей
показник збільшився на 338 тис. осіб порівняно з 2017 роком. З усього числа
відвідувачів іноземці склали майже 4 млн. осіб (кількість ночівель склали 17
млн.): подорожуючих з країн ЄС – 2,7 млн. осіб. Найбільше іноземців
прибуло з сусідньої Румунії – 568 тис.
Порівняно з Болгарією, у 2019 р. Румунії з 227315 місць проживання
тільки 107711 представляли готельні номери, класифіковані категоріями від 1
 6

9000
7905
8453 до 5
8000
6946
7000
6000
тис. одиниць

5000 Кількість
готельних
4000
закладів
3000 розміщення
2000
1000
0
2016 2017 2018
Роки
зірок, тобто близько 47%. Готельний бізнес Румунії подібний до Польщі
(Табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Готельна класифікація закладів розміщення Румунії
Загальна Готелі Готелі Готелі Готелі Готелі
кількість категорією категорією категорією категорією категорією
номерів 5* 4* 3* 2* 1*
2019 р.
4432 – 30392 – 52344 – 18782 – 1761 –
107 711
4,1% 28,2% 48,6% 17,4% 1,6%
Таблиця складена автором за матеріалами: [12].

Якщо врахувати, що із загальної кількості місць для розміщення в

країні, номери готелів становлять лише 47%, то можна зробити висновок, що
пропозиція про розміщення недостатньо представлена порівняно з
зареєстрованим попитом. [12].
У 2018 році загальна кількість готельних закладів розміщення
становила 8453 з наявною кількістю місць 353835 (Рис. 1.2).

Рис. 1.2. Загальна кількість готельних закладів розміщення Румунії

2016-2018 рр. [14]

Аналізуючи рис. 2.11 можна зробити висновок, що готельна

інфраструктура Румунії збільшується з кожним роком. З них найбільша
 7

4%
19% Готелі
Мотелі
33% Хостели3%
4%вілли
Туристичні
Бунгало
8%
Туристичні шале
6%
Пансіонати
3% Агро-туристичні садиби
20%
Інші заклади розміщення

кількість 2821 – агро-туристичні садиби, 1709 – пансіонати, 1636 – готелі,

695 – туристичні вілли, 533 – бунгало (Рис. 1.3).
Рис. 1.3. Відсоткове співвідношення закладів розміщення Румунії [16]

Найбільше у 2018 році було 3-зіркових закладів розміщення (4448), на

2 місці – 2-зіркові (2252), на 3 місці – 4-зіркові (1002), на 4 місці – 1-зіркові
(513) і на останньому 5-зіркові заклади, яких налічувалось 136.
Серед загальної кількості закладів розміщення найбільше розташовано
у гірськолижних курортах (2374), у столиці Бухарест налічується 1545, у
морських курортах – 766, у бальнеологічних центрах – 594, у Дельті Дунаю
– 286 [14].
Найбільша кількість туристів (6,2 млн. осіб), які заселялися до готелів
зосереджена в першу чергу в Бухаресті та розташованих поблизу нього
містечок. На 2 місці постають гірськолижні курорти із заселеними до готелів
2,2 млн. туристів. На 3 місці – морські курорти із 1,1 млн. осіб, 1 млн.
туристів заселились у 2018 р. до санаторно-курортних закладів та лише 165
тис. туристів заселялись у заклади розміщення в Дельті Дунаю [12].
З усіх іноземних відвідувачів, які заселялися до закладів розміщення у
2018 році більшість приїхали з європейських країн (92,4%). 49,2% від
загальної кількості заїздів іноземних відвідувачів до Румунії були з країн-
членів Європейського Союзу, з них найбільше прибули з Болгарії (27,7%),
Угорщини (25,8%), Німеччини (8,5%), Італії (8,1%), Польщі (5,4%) та
 8

14 12.7
11.4
12 10.5
млрд. дол. США 9.4 9.5 9.8
10 8.8
7.6
8 6.4 6.6 6.7
5.6 6
5.4
6 Болгарія
4 Румунія
2
0
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Роки

Великобританії (3,7%).
Низький рівень державного боргу, зростання внутрішнього попиту і
зростання інвестицій, як зарубіжних, так і внутрішніх, сприяє економічному
підйому Болгарії та Румунії. Туризм в Болгарії грає ключову роль, будучи
драйвером зростання. В 2018 році ріст даного сектору склав 11,7% від ВВП, а
загальній вклад, порівняно з 2017 роком зріс аж на 13,96% – він становить 7,6
млрд. дол. США [10].
Аналізуючи туристичну сферу Румунії, варто відмітити про слабкий та
нестабільний розвиток туризму, який у 2018 році склав 5,3% від загального
ВВП (у 2017 році він склав 5,4%), що становить 12,7 млрд. дол. США.
Незважаючи на менший відсоток туризму у ВВП, туризм у Румунії
приносить більший дохід, аніж Болгарії (Рис. 1.4) [13].
За офіційною статистикою Міністерства туризму Болгарії за 2018 рік
туристичний потік становив 9,3 млн. туристів. Порівнюючи з 2017 роком, у
2018 р. туристичний потік збільшився на 4,4%. Це рекордний показник для
Болгарії за останні два роки. Іноземний туристичний потік збільшується
третій рік поспіль. Болгарія має позитивну динаміку туристичних прибуттів,
що перевищує число відправлень [7].
 9

Рис. 1.4. Загальний внесок туризму в ВВП Румунії та Болгарії, 2012-

2018 рр. [10,13]
За даними Всесвітньої туристської організації (UNWTO) очікується
середньорічне зростання міжнародних туристичних поїздок у світі на 3,3% до
2030 р. У тому випадку, якщо Болгарія встигне розробити нові турпродукти,
можна очікувати, що туристичні поїздки в країну відзначатимуть
середньорічний приріст на 4 % до 2020 р. і на 3% за період з 2020 по 2030 р.
відповідно до цих прогнозів і при інших рівних умовах можна очікувати, що
в 2020 р. Болгарія залучить більше 9 млн. іноземних відвідувачів, а в 2030 р.
– більш 12 млн. [9].
Туристичний потік Румунії у 2018 році збільшився у порівнянні з 2017
р. на 7,27% і становив 11,7 млн. осіб. Найбільше число туристів зосереджено
у Центральному регіоні, на 2 місці – Північно-Східний на 3 місці – Південно-
Східний. Цей результат можна пояснити концентрацією туристичних місць у
цих регіонах та їх наявністю у всіх каталогах спеціалізованих туристичних
агентств [14].
Проте слід зазначити, що простежується негативне сальдо туризму
Румунії, так як число виїзних туристів перевищує в’їзний туристичний потік
(Рис. 1.5).
 10

25

20
В'їзний туризм
Болгарії
15
В'їзний туризм
млн. осіб

Румунії
10 Виїзний туризм
Болгарії

5 Виїзний туризм
Румунії

0
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Роки

Рис. 1.5. В’їзний та виїзний туризм Болгарії і Румунії, 2012-2018 рр.

[10,13]
Незважаючи на збільшення виїзного потоку, Болгарія залишається
імпортером в секторі туризму і подорожей. На країни Євросоюзу традиційно
припадає велика частина в'їзного туристичного потоку в Болгарію. Майже 5,5
млн. туристів – жителі Європейського союзу. Найбільше туристів до Болгарії
в 2018 році приїхали з сусідньої Румунії (1,4 млн чоловік, + 20,9%). У першу
п'ятірку країн потрапили туристи з Греції (1,1 млн), Німеччини (850 тис.),
Туреччини (625 тис.) і Македонії (560 тис.)[9].
Серед країн-відвідувачів з Європейського Союзу 2018 р. до Румунії
можна назвати Болгарію (27,7%), Угорщину (25,8%), Німеччину (8,5%),
Італію (8,1%), Польщу (5,4%), Францію (4%) та Великобританію (3,7%).
Найбільше туристичних прибуттів до туристичних міст, які пропонували
проживання, були в Бухаресті (991400), Брашові (594 200), Клузі (289800) та
Констанці (289100), тоді як кількість ночівок туристів була найвищою в
Бухаресті (1,6 мільйона), Брашові (1,15 мільйона), Констанці (874700) та
Клужі (526200) [11].
Одним з важливих статистичних показників, визначаючих стан
туристичної галузі в країні є доходи від міжнародного туризму. У 2018 році в
Болгарії цей показник показав зростання на 8,42% та становив 5,1 млрд. дол.
 11

600
550 526.5
542.2 539.3 532.5
517.9
498.8 492.1
500
Загальний
450 вклад в
400 зайнятість
тис. осіб

346.8 туризму
350 338.7
315.7 319.8 316.8 Болгарії
302.1
300 285.6 Загальний
250 вклад в
зайтятість
200 туризму
150 Румунії
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Роки
США. Витрати туристів на особисті поїздки (4,3 млрд. дол.) значно
перевищують витрати на ділові поїздки (1,3 млрд. дол.). Але ці обидві
показники з кожним роком зростають більше ніж на 10% щорічно (Табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Витрати туристів у ділових та особистих цілях країн Болгарії та
Румунії 2014-2018 рр. (млрд. дол. США)
Роки 2014 2015 2016 2017 2018
Витрати на Болгарія 3,8 3,0 3,5 3,9 4,3
особисті
поїздки Румунія 4,5 3,7 3,8 5,1 5,8
Витрати на Болгарія 1,3 1,1 1,3 1,5 1,7
ділові
поїздки Румунія 1,6 1,9 2,0 2,0 2,2

Таблиця складена автором за матеріалами: [10,13].

За період з 2015 по 2018 рік доходи від іноземних відвідувачів Болгарії
зросли на 34%. Румунія значно поступається Болгарії доходами від туризму –
всього 3,3 млрд. дол. США у 2018 році. Румуни витрачають за кордоном на
туристичні послуги 3,12 мільярда євро. Середня тривалість перебування в
Румунії склала 1,9 дня для резидентів і два дні для іноземних туристів.
Туристи в цій країні також витрачають більше на відпочинок та рекреацію
аніж на діловий туризм [14].
Іншим важливим показником є загальний вклад в зайнятість. В Болгарії
доля зайнятості досягла 11% або 346,8 тис. осіб від економічно активного
 12

населення. До 2027 планується щорічний приріст на 1-2% даного показника,

що складе 462091 зайнятих в секторі туризму (16,7% від загальних робочих
місць). Доля працівників в туризмі від загального числа в Румунії менша,
аніж в Болгарії і складає 6,3% , що становить 532,5 тис. осіб (Рис. 1.6)[3].

Рис. 1.6. Загальний вклад в зайнятість туристичної галузі Болгарії та

Румунії 2012-2018 рр. [10,13]

Однією з серйозних проблем в туристичній індустрії Болгарії є нестача

кваліфікованих кадрів. Загальна зайнятість з урахуванням суміжних галузей
склала 12%, що майже збігається з часткою сектора туризму в ВВП країни.
Потрібно підвищити інтерес до професії і вмотивованість, в тому числі, через
рівень оплати праці. При цьому в даному секторі надлишок фахівців з вищою
освітою, тоді як бізнес потребує персоналі з середньою освітою.
Однією з причин низького доходу Румунії від сектора туризму і
подорожей називають відсутність грамотного районування з точки зору
маркетингу. Через відсутність чітко виділених туристичних районів, в
рекламних матеріалах і на сайтах використовують історичні райони. Всього
виділено 9 районів, найменші за площею – Макамуреш і Буковина, на них
припадає лише 4% і 2% ночівель, найбільший – Трансільванія (22% площі і
24% ночівель).
Для подолання проблем в країнах необхідно вирішити такі
першочергові завдання у розвитку туризму: проведення наукових досліджень
щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного
рекреаційного фонду, реконструкція та модернізація існуючої
інфраструктури туризму, залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів
до розбудови туристично-рекреаційного комплексу, утворення
інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних
коридорів на території країни, створення туристично-рекреаційної системи
сервісу на рівні європейських у більшості туристичних комплексів,
 13

формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення

туристично-рекреаційного бізнесу країни, створення центру розвитку
туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і
маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави, розвиток
співпраці в галузі туризму в рамках різних міжнародних туристичних
організацій та проектів.

2. МІЖНАРОДНЕ ТУРИСТИЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З

РУМУНІЄЮ ТА БОЛГАРІЄЮ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ

Міжнародний туризм під впливом процесів глобалізації та інтеграції

набуває найдинамічнішого розвитку та стає одним із впливових чинників, від
яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності
країни на світових ринках, покращення добробуту населення.
Україна та Болгарія мають тісні торговельно-економічні взаємозв’язки,
Україна – один з 10 головних туристичних партнерів Болгарії у Південно-
Східному регіоні. Також, створене пряме авіасполучення Софія-Київ, яке
виконує українська компанія «Роза Вітрів» та нова авіалінія Софія-Одеса.
Існує пряме залізничне сполучення між містами Києвом, Львовом та Варною
у літній період часу. Важливим моментом для розвитку туристичних
відносин також є запровадження безвізового режиму у червні 2017 р. для
України [2]. Згідно з офіційним Інститутом статистики Болгарії, число
туристів з України у 2018 р. становило 487 тис., що на 24% більше, порівняно
з 2017 роком. У 2019 році показник кількості туристів продемонстрував
 14

700000
f(x) = 86309.2 x + 238040 596993
600000 R² = 0.97
487400
500000 Кількість
388645 українських
400000
342214 туристів
тис. осіб

300000 Linear
(Кількість
200000 українських
туристів)
100000
20459 24131 21507 20320
0 f(x) = − 304.1 x + 22364.5
2016R² = 0.05
2017 2018 2019 2020 2021 2022
Роки
рекордне збільшення – 597 тис. Україна входить у топ-10 країн-відвідувачів
та займала 6 позицію у 2019 році. Головна мета поїздок – це відпочинок та
рекреація, а потім лише йде ділова мета (кількість ділових туристів у 2 рази
менше, ніж приїжджаючих на відпочинок).
Туристичний потік з Болгарії до України значно менший та з 2017
року йде на спад, серед країн-відвідувачів Болгарія займає лише 22 місце та
складає 20 тис. осіб у 2019 р., що на 1187 тис. менше, порівняно з 2018
роком. Головна мета приїзду до України – відвідування родичів в Одеській
(тут мешкає 74% всіх болгар України – близько 200 тис.) та Запорізькій
(найбільше зосереджує у Приморську) областях, де проживає найбільша
болгарська діаспора у світі. З туристичною метою приїздить лише близько
200 осіб [6].
Використавши метод тренд-аналізу, було простежено динаміку
подальшого збільшення туристичного потоку з України в Болгарію та
динаміку поступового зменшення з Болгарії до України, яку зображено на
рис. 2.1.
Рис. 2.1. Динаміка туристичних потоків до Болгарії та України 2016-2019 рр.
[6,8]

За результатами проведеного тренд-аналізу можна зробити наступні

висновки: в період з 2016-2022 рр. туристичний потік українських туристів
 15

2000000 до
f(x) = 267335.51754542
x + 945567
1800000
R² = 1
1600000 1466301 Число
1400000
1219871 українськ
1200000 их
млн. осіб

туристів
1000000
Linear
800000
f(x) = − 111116 x + 902232 (Число
600000 українськ
R² = 1
400000 их
200000 туристів)
0
2017 2018 2019 2020 2021 2022
Роки
Болгарії має позитивну динаміку на 86 тис. щорічно, що підтверджується
коефіцієнтом апроксимації – 97%; туристичний потік болгарських туристів в
Україну не має видимих змін та поступово з 2017 року йде на спад,
коефіцієнт апроксимації становить лише 4%. Збільшення українських
туристів пояснюється наявністю дешевих путівок та перевезеннями всіма
видами транспорту: авіа, залізничних та автобусних до Болгарії, що є
привабливим для середнього класу. Туристичні путівки з опцією «все
включено» українець може придбати починаючи від 70 євро. Привабливими
є автобусні тури.
Україна та Румунія немає тісних взаємних туристичних зв’язків, що
підкріплюється поганим станом автодоріг, з’єднуючих міста обох країн та
авіасполучення. Лише у 2018 році з’явилося пряме авіасполучення Бухарест-
Одеса. Крім цього, процес оформлення українцями необхідної документації
для в’їзду в Румунію потребує більше часу та зусиль, аніж для в’їзду в
Болгарію. Важливим моментом є те, що незважаючи на наявність всіх
туристичних ресурсів, українцям майже невідомі курорти Румунії, зазвичай
головна мета подорожей – гірськолижні курорти.
У 2019 році число українських туристів, відвідавших Румунію
становило 1,7 млн. осіб, цей показник збільшився на 119,7 тис. порівняно з
2018 р. (Рис. 2.2).
Рис. 2.2. Динаміка туристичного потоку з України до Румунії 2017-2019
 16

рр. [8,11]

Проведений тренд-аналіз засвідчує позитивну динаміку збільшення

туристичного потоку на 267 тисяч щорічно, що підтверджується
коефіцієнтом апроксимації – 99%. Витрати українських туристів у 2019 році
в Румунії склали 34 млн. дол., з яких 24 млн. – витрати ділових туристів.
Українці, що заселялися до готелів склали 42 157 тис. осіб, що на 7 тис.
більше порівняно з 2017 р. [11].
Кількість приїжджих з Румунії до України з кожним роком
зменшується, у 2018 році вона скоротилася на 11,4% та склала 680 тис., в той
час як у 2017 році Україну відвідало 791 тис. осіб.
Основна мета поїздок – приватна (в основному відвідують Чернівецьку
та Закарпатську області), з туристичною ціллю лише близько 300 чоловік
відвідує Україну [8].
Головна причина низького в’їзного туристичного потоку до України –
недостатнє фінансування в інфраструктуру країни, що спричиняє
невідповідність якості наданих готельно-ресторанних послуг та ціні на них,
недостатнє просування реклами та маркетингової політики, нестабільна
економічна ситуація, недосконалі механізми державного регулювання
туризму.
Румунія та Болгарія мають однакове Чорноморське побережжя з
Україною, але більш високий рівень якості та обслуговування з кращою
туристичною інфраструктурою. Румунія має гірськолижні курорти, які майже
не відрізняються від українських. Також, обидві країни мають розвинений
бальнеологічний туризм. Тому вагомих причин їхати за кордон з
туристичною ціллю в Україну резидентам немає.
Окремою значимістю для збільшення туристичних потоків слугує
туроператорська та турагентська діяльність. В Україні туристичні фірми
акцентують увагу на виїзному туризмі, що спричиняє зменшення в’їзного
туристичного потоку та зменшення надходжень у бюджет.
 17

Туроператорам належить провідне місце в туристичній галузі, тому що

вони пакетують послуги з транспорту, розміщення, харчування, трансферу,
розваг в єдиний туристичний продукт, який і реалізують споживачеві через
агентську мережу.
Туроператорами та турагентами, послугами яких туристи найчастіше
користувалися при замовленнях турів до Болгарії та Румунії є: ТОВ «Джоїн
ап», ТОВ «Аккорд-тур», ТОВ «Туї», ТОВ «Навігатор Україна», туристична
агенція «Поїхали з нами», туристична агенція «Відпочинок на всі 100%»,
туристична агенція «Пілігрім» (Табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Розподіл громадян України за країнами, до яких вони виїжджали, та
іноземців за країнами, з яких вони прибули в Україну, у 2018 році
Назва Громадяни У тому числі Іноземці, що У тому числі
країни України, що обслуговувані були обслуговані обслуговувані
були суб'єктами
Туропе- Тура- Туропе- Тура-
обслуговані туристичної
раторами гентами раторами гентами
суб'єктами діяльності, за
туристичної країнами, з яких
діяльності, за вони прибули в
країнами, до Україну, усього
яких вони
виїжджали,
усього
% %
Всього 3508113 100 2028802 1479311 72941 100 41815 31126
Болгарія 59137 2 24682 34455 105 0,14 34 71
Румунія 962 0,03 362 600 434 0,6 416 18
Таблиця складена автором за матеріалами: [8].

Проаналізувавши табл. 2.15 можна зробити висновок, що обмін

туристами між Україною та Румунією майже відсутній, а українців до
Болгарії від’їжджає в рази більше, ніж болгар до України (Рис. 2.3).
 18

7
5.9
6
5 Українці, що купували
4 тури закордон (тис. осіб)
3 Іноземці, що приїздили
2 до Украни за путівками
0.96 (тис. осіб)
1 0.1 0.4
0
Болгарія Румунія

Рис. 2.3. Число туристів, що користувалися послугами туроператорів та

турагентів у 2018 році [8]

Загалом, всі туроператори України обслуговували 3,376 млн. туристів

за 2018 рік. За 2018 рік реалізовано 1560,7 тис. путівок (організаціям та
безпосередньо населенню) на 18325,1 тис. днів загальною вартістю близько
37766,0 млн гривень. Фінансові надходження від туристичного збору за
підсумками 2018 р. зросли на 29,2% порівняно з попереднім роком і
становили 90,7 млн. грн. [8].
Аналізуючи обмін відвідувачами між Україною та Румунією і
Болгарією можна зробити висновок, що обмін між Україною та Румунією –
двосторонній, а болгар приїжджає в рази менше, ніж українців. В цілому,
головна мета цих поїздок – приватна, а туристичною метою до України
румуни та болгари майже не приїжджають. Тому Болгарія займає лише 22
місце в рейтингу країн-відвідувачів України (Табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Оціночний рейтинг в’їзного та виїзного потоку у 2018 році
Місце України Місце країни
Виїзний потік з в рейтингу В’їзний потік до в рейтингу
Назва країни
України (тис. осіб) відвідувачів України (тис. осіб) відвідувачів
країни України
Болгарія 487400 8 21507 22
Румунія 1466301 7 680123 9
Таблиця складена автором за матеріалами: [6,8,14].
 19

Так як до України приїжджають болгари та румуни зазвичай з метою

відвідування родичів, а купально-пляжний та гірськолижний туризм добре
розвинені в Румунії та Болгарії, то Україні необхідно розвивати
пізнавальний, діловий, науковий та подієвий види туризму, що представлено
в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Перспективні види туризму України
Вид туризму Назва туристичного центру
Пізнавальний Архітектурні ансамблі міст: Київ, Львів, Одеса, Чернівці.
Пам’ятки Київської Русі: Київська, Чернігівська обл.
Церковна архітектура: Святогірськ.
Замки та фортеці: Ужгород, Мукачеве, Хотин, Кам’янець-Подільський,
Луцьк, Одеса, Рівненська обл.
Місця катастрофи: Чорнобиль, Прип’ять.
Природні парки: Софіївка, Асканія Нова, Олександрія.
Науковий Київ, Львів, Харків, Одеса
Діловий Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпро

продовження табл. 2.3

Подієвий Одеса, Чернівці, Ужгород, Тячів, Львів, Київ, Кам’янець-Подільський,
Приморськ
Таблиця складена автором за матеріалами: [1,2,8].

Представлена на рис. 2.4 карта України дає змогу наглядно

продемонструвати перспективні області, що сприятимуть подальшому
розвитку туризму та міжнародних зв’язків з Причорноморськими країнами.
Рис. 2.4. Перспективні області України для розвитку нових видів
туризму

З рис. 2.22 можна зробити висновок, що головним перспективним

районом України є Карпатський туристичний регіон (Закарпатська, Івано-
Франківська, Львівська та Чернівецька області). Наявність привабливих
 20

природних та культурно-історичних ресурсів разом з розвитком подієвого та

ділового туризму створюють міцний фундамент для розвитку міжнародних
туристичних зв’язків з Болгарією та Румунією.
Важливою також є Одеська область, де зосереджено 76% всіх
українських болгар, тому доцільно тут проводити етнофестивалі декількох
культур: української та болгарської. Це може стати поштовхом до
збільшення в’їзного туристичного потоку.
Для виявлення можливостей та загроз розвитку туризму в Україні був
проведений SWOT-аналіз розвитку туризму, який дає змогу оцінити сильні
та слабкі сторони, можливості та загрози (Табл. 2.4).
Таблиця 2.4
SWOT-аналіз розвитку туризму співробітництва України з Болгарією
та Румунією
Сильні сторони Слабкі сторони
1. Вигідне географічне положення країн. 1. Низький в’їзний туристичний потік
2. Спільне Чорноморське побережжя та до України з Румунії та Болгарії.
Карпатські масиви. 2. Відсутність спільних міжнародних
3. Пряме авіасполучення між країнами. програм розвитку туризму.
4. Добре налагоджене залізничне та автобусне 3. Нестабільний та низький рівень
сполучення між Болгарією та Україною. економіки країн.
5. Наявність дешевих турів для українців з 4. Низький рівень інформованості
послугою «все включено». Болгарії та Румунії про туристичні
можливості України.
Можливості Загрози
 1. Розвиток економіко-перспективних видів 1. Переважання в Україні виїзного
туризму в Україні для збільшення туризму над в’їзним.
відвідувачів з Болгарії та Румунії (діловий, 2. Збільшення цін на туристичні
зелений, МІСЕ-туризм). послуги, зменшення попиту
2. Створення та впровадження спільних між 3. Висока конкуренція на
країнами програм розвитку туризму. міжнародному ринку послуг та
3. Створення привабливого «клімату» для агресивна політика зі сторони інших
залучення закордонних інвестицій. держав
4. Просування туристичного бренду України 4. Недостатньо налагоджене
закордоном. транспортне сполучення між
5. Розробка етнічних фестивалів для болгар в Україною та Румунією.
Україні (Одеська обл.). 5. Виникнення епідеміологічних
захворювань
Таблиця складена автором за матеріалами: [2,4,5].

Проведений SWOT-аналіз стану та розвитку туризму в Україні показав,

 21

що серед основних можливостей туристичної діяльності в Україні можна

виокремити розроблення нових видів турів, зниження ціни на відпочинок,
розвиток туристичної інфраструктури. Слід перейняти досвід у таких країн,
як Румунія та Болгарія. На прикладі легенди про графа Дракулу створити
свою власну історію або легенду, прив’язану до історичного місця та
провести рекламну кампанію. Підвищити рівень сервісу на туристичних
курортах, подібний до болгарських, а також «розкручувати» українські
дестинації. Для популяризації нових дестинацій необхідним є використання
соціальних мереж й мобільних технологій, мережі Інтернет, створення
власного сайту турфірми, аккаунтів в соціальних мережах Instagram,
Facebook, Telegram.
Отже, для інтеграції в сфері туризму України з Причорноморськими
країнами необхідно:
- розробка нових турів Львів-Ужгород-Мукачеве-Тячів, Чернівці-Хотин-
Кам’янець-Подільський, Одеса-Херсон-Приморське, Київ-Харків-
Святогірськ;
- проведення міжнародних фестивалів, етнічних ярмарок та виставок в
Україні з залученням іноземців для створення привабливого
інвестиційного клімату;
- вкладання інвестицій в готельну інфраструктуру;
- проведення обміну кваліфікованими працівниками в сфері туризму з
Болгарії та Румунії для обміну досвідом;
- розвиток ділового туризму, проведення конференцій у великих містах
України (Львові, Одесі, Києві, Харкові);
- розробка нових автобусних турів для іноземців та просування за
допомогою реклами в країнах: Білорусь, Молдова, Польща, Румунія,
Болгарія, Угорщина;
- стимулювання в’їзного туристичного потоку шляхом розвитку
медичного туризму (в першу чергу в Карпатському регіоні);
- просування туристичного бренду України: організація трансляції
 22

відеороликів на світових телеканалах, співпраця з travel-блогерами;

- створення нових авіасполучень між містами України з
Причорноморськими країнами.

ВИСНОВКИ

Відповідно до навчального плану виконано завдання з проходження

переддипломної практики. Керівником практики буда Волкова І.І.
Під час проходження практики були виконані наступні завдання:
- оброблена та опрацьована література відповідно до теми бакалаврської
роботи;
- узагальнено матеріали та застосовано сучасні методики наукових
досліджень під час вирішення визначених проблем;
- опрацьовано та обґрунтовано статистичний та графічний матеріал,
використано вітчизняний та міжнародний досвід з проблем туризму;
- сформовано професійні вміння та навички роботи із існуючими
інформаційними технологіями;
- виконаний аналіз стану обраної проблеми та запропоновано шляхи її
вирішення;
- розроблено заходи, які в сукупності є вирішенням проблеми, що
поставлена в дипломній роботі.
 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч.посіб. К.: Знання, 2008. 343

с.
2. Мінгазутдінова Г. Основні напрямки сучасних українсько-
болгарських відносин. Європейські історичні студії. 2018. №10.
3. Горбунова О.В. Сучасний стан туристичного сектору Болгарії. URL:
file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC
%D0%B8%D0%BD/Downloads/sovremennoe-sostoyanie-turisticheskogo-sektora-
v-bolgarii.pdf
4. Курилова О.В. Тенденції, проблеми та перспективи розвитку в’їзного
туризму Болгарії. URL: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC
%D0%B8%D0%BD/Downloads/tendentsii-problem-i-perspektiv-razvitiya-
vezdnogo-turizma-v-bolgarii.pdf
5. Кучеренко В.С. Рекреаційно-туристичні ресурси Румунії як основа
для розвитку туризму. URL: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC
%D0%B8%D0%BD/Downloads/3306-8845-1-PB.pdf
6. Національний інститут статистики Болгарії. URL:
http://www.nsi.bg/bg/content/11470/
7. Офіційний сайт Міністерства туризму Болгарії. URL:
http://www.tourism.government.bg/bg
8. Офіційний сайт статистики України.
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/tur.htm
9. Скільки туристів відвідало Болгарію у 2018 році. URL:
https://ultramodern-home.ru/2019/02/skolko-turistov-posetilo-bolgariyu-v-2018/
10. Статистика Болгарії. URL: https://knoema.ru/atlas/%D0%91%D0%BE
%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F/topics/
11. Статистика відвідуючих Румунію 2018 рік. URL: https://www.wall-
street.ro/articol/Turism/238402/numarul-strainilor-care-viziteaza-romania-in-
crestere-din-ce-tari-vin-cei-mai-multi-turisti.html#gref
 24

12. Статистика готельного господарства Румунії 2018-2019 рр. URL:

https://incomingromania.org/2020/01/15/raport-tara-statistici-turism-romania-
2019/
13. Статистика Румунії. URL:
https://knoema.ru/atlas/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%8B%D0%BD
%D0%B8%D1%8F/topics/
14. Cтатистика туризму Румунії 2018 року. URL:
https://insse.ro/cms/sites/default/files/field/publicatii/turismul_romaniei_2019_bre
viar_statistic_0.pdf
15. Bulgaria bed places occupancy rate: hotels. URL:
https://www.ceicdata.com/en/bulgaria/accommodation-facilities-annual/bed-
places-occupancy-rate-hotels
16. National Institute of Statistics Romania. URL: https://insse.ro/cms/en