Модульна робота. «ВНУТРІШНЯ РЕЦЕНЗІЯ» У СТИЛІ УМБЕРТО ЕКО НА РОМАН АЛЕССАНДРО БАРІККО «ШОВК»

You might also like

Download as doc, pdf, or txt
Download as doc, pdf, or txt
You are on page 1of 3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра російської та зарубіжної літератури

МОДУЛЬНА РОБОТА

«ВНУТРІШНЯ РЕЦЕНЗІЯ» У СТИЛІ УМБЕРТО ЕКО


НА РОМАН АЛЕССАНДРО БАРІККО «ШОВК»

Студента (-ки) _____курсу_____групи


напряму підготовки________________
_________________________________
(прізвище та ініціали)

Викладач_________________________
_________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала________________
Кількість балів_____Оцінка ЄКТС___

м. Київ – 2017 рік
2
На днях мені випала можливість прочитати одну книжку, а саме роман
Алессандро Барікко «Шовк», який являється італійським бестселером (в
крайньому разі я так чула). Дія роману розгортається у 19 столітті, у прекрасній
Франції, відомій як країна кохання. І безсумнівно, в романі ми бачимо любовну
лінію і фізичну пристрасть (що дуже добре), хоч її і перекриває опис інших
подій.
З самого початку книги ми знайомимося з головним героєм, французом
Ерве Жонкуром, який займається тим, що розводить шовкопрядів, хоча батько
пророкував йому долю військового.
По ходу книги до нього виникає дуже дивне двояке почуття. Він любить
свою законну дружину, але зустрічаючи незнайомку в далекій Японії,
переймається і до неї почуттями. Перелюбив він після цього дружину? Не
думаю, адже після він розривається між двома жінками, одній кажучи, що
ніколи її не кине, але іншу шукаючи в натовпі в Японії. І саме за поглядом тієї
незнайомки головний герой їздить чотири рази, про що нам люб’язно нагадує
Алессандро Барікко своїми докладними переліками місць, які проїжджає
головний герой.
Тому варто ще додати про ці повтори в книзі. Географічні описи
подорожей француза повторюються з розділу в розділ: «Эрве Жонкур снова
отправился в Японию в первый день октября. Он пересек границу возле Меца,
проехал Вюртемберг и Баварию, въехал в Австрию, поездом добрался до Вены
и Будапешта, а затем напрямую до Киева. Отмахал на перекладных две тысячи
верст по русской равнине, перевалил через Уральский хребет, углубился в
просторы Сибири, сорок дней колесил по ней до озера Байкал, которое в тех
краях называют «окаянным». Прошел Амур вниз по течению вдоль китайской
границы до самого Океана. Дойдя до Океана, просидел в порту Сабирк
одиннадцать дней, покуда корабль голландских контрабандистов не доставил
его до мыса Тэрая на западном побережье Японии.» [1]
І те, що там змінюється лише опис Байкалу, не впливає на бажання
просто перегорнути ці місця і так в невеликій книзі. Однак плюсом є те, що
3
письменник називає всі речі своїми іменами, не використовуючи завуальованих
образів. Особливо це тішить при прочитанні листа Елен: все ж приємно читати
не про жезли або інструменти любові, або всякі пітони, печерки, а хороший
достовірний опис любовного акту.
Вельми незвичайним читачеві може здатися стиль оповіді. Адже роман
дуже легко і швидко читається, він невагомий, немов той же шовк. Майже
невідчутний. Автор Тільки після прочитання роману починаєш мимоволі
замислюватися, а до чого все це було. До того ж може виникати легке
здивування з приводу розміру самого роману, адже він не особливо великий
(тримаючи в руках невеличку книжечку, можна навіть і не подумати, що це
роман). Такі обсяги більше підійшли б новелі.
Вразило завершення книги, де Ерве Жонкур дізнається, що любовне
послання було написано не тієї самої японкою з європейським розрізом очей та
обличчям дівчинки, а його люблячою дружиною. Подібне здивування і якесь
нерозуміння я відчула в той момент, коли дізналася, що Северус Снейп не
негідник, а вельми хороший хлопець. Після цього починаєш замислюватися про
причини вчинку Елен і все ж захоплюватися нею.
Таким чином, можемо дійти висновків, що дана книга орієнтована на
свого читача, кому сподобаються прості описи та мова, кому не особливо
важливо чи достатньо розкриті персонажі (бо мені вкрай не сподобалось, що не
було емоцій, думок персонажів). Також мушу додати, що ця книга і не для
любителів «полунички».
Але остаточно сказати, що книга не знайде свого читача, я не можу, бо
все ж чимось мене цей роман таки зачепив.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Баррико А. Шелк. [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://loveread.ec/read_book.php?id=17159&p=1

You might also like