1.

Питання на державний іспит (для філологів)

1. Літературні пам’ятки Давнього Сходу: поема про Гільгамеша, лірика

стародавнього Єгипту та її переклади Лесею Українкою, «Махабхарата» та
«Рамаяна», «Шицзин». (за вибором студента).
2. Біблія і «Коран» як явища літератури і мистецтва.
3. Міфи стародавньої Греції та Риму. Джерела та образний світ епічних поем
Гомера «Іліада» та «Одіссея».
4. Давньогрецький театр. Трагедії Есхіла («Закутий Прометей», «Перси»),
Софокла («Цар Едип», «Едип в Колоні»), Евріпіда («Медея», «Іфігенія в
Тавриді»). Комедії Арістофана («Хмари», «Жаби», «Вершники»).
5. Особливості лірики Давньої Греції. Творчість Тіртея, Архілоха, Алкея,
Сапфо, Анакреонта, Піндара.
6. Римський театр. Комедії Плавта («Хвальковитий воїн», «Скарб»,
«Близнюки») Теренція («Свекруха», «Брати»), трагедії Сенеки («Медея»,
«Федра»).
7. Творчість Вергілія («Енеїда»), Горація («Сатири», «Оди», «Послання»),
Овідія («Любовні елегії», «Метаморфози») – за вибором студента.
8. Своєрідність давньоримської сатири (байки Федра, «Сатири» Персія, епіграми
Марціала, романи «Сатирикон» Петронія, «Метаморфози», «Золотий осел» Апулея
– за вибором студента).
9. Особливості героїчного епосу доби розквіту феодалізму у Франції, Іспанії та
Німеччини («Трістан і Ізольда», «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда»,
«Поема про Нібелунгів» – за вибором студента).
10. Література італійського Відродження: поема «Божественна комедія» Данте, збірка
«Канцоньєре» Петрарки та роман «Декамерон» Боккаччо – за вибором студента.
11. Жанрове розмаїття творчості В. Шекспіра. Мотиви Сонетів та трагедія «Ромео і
Джульєтта».
12. Художня своєрідність комедій Шекспіра («Приборкання непокірної», «Сон літньої
ночі», «Дванадцята ніч» – за вибором студента).
13. Трагедії Шекспіра («Гамлет», «Отелло», «Король Лір», «Макбет» – за вибором
студента). Проблематика, системи образів.
14. Роман Сервантеса «Дон Кіхот», жанрово-композиційні особливості. Новаторство.
15. Бароко в іспанській та італійській літературах. Педро Кальдерон і драма його часу.
(«Життя – це сон», «Саламійський алькальд» – на вибір студента).
16. Класицизм як літературний напрям. Трагедії П.Корнеля («Медея», «Сід») та
Ж.Расіна («Андромаха», «Береніка»). Тема буржуазії в комедії Ж.Б.Мольєра
«Міщанин-шляхтич» – за вибором студента.
17. Творчість основоположників англійського роману: Д.Дефо («Робінзон Крузо»),
Дж.Свіфта («Мандри Галлівера») – за вибором студента.
18. Сентименталізм у літературі Західної Європи XVIII ст. (Романи Л.Стерн
«Сентиментальна подорож», Ж.Руссо «Нова Елоїза», Й.Ґете «Страждання
молодого Вертера» – за вибором студента).
19. Народний характер лірики Р.Бернса («Веселі жебраки», «Джон Ячмінне Зернятко»,
Дерево свободи» та ін.). Тематика лірики Й.В. фон Гете та Ф.Шіллера. Балади
Ф.Шіллера (за вибором студента).
20. Демократичні та реалістичні тенденції у драматургії П.О.К. де Бомарше. Образ
Фігаро в комедії «Севільський цирульник».
21. Композиція трагедії «Фауста» Й.В. фон Ґете. Образи Фауста і Мефістофеля.
22. Романтизм у англійській літературі ХІХ століття: творчість Дж.Н.Г.Байрона. у
(«Паломництво Чайльд-Гарольда», «Мазепа» – за вибором студента) та В.Скотта –
засновника жанру історичного роману («Айвенго»).
23. Жанрові особливості та образна система роману В.М.Гюго «Собор Паризької
Богоматері».
24. Творчість братів Грімм. Проблематика та художня специфіка казок Г.К.Андерсена.
25. Сатира на філістерське суспільство в новелах Е.Т.А.Гофмана («Золотий горнець»,
«Крихітка Цахес» – за вибором студента)
26. Народний характер поезії П.Ж.Беранже. Мотиви лірики Ш.Петефі. А.Міцкевич –
засновник і теоретик польського романтизму.
27. Своєрідність новел детективних та містичних оповідань і лірики Е. А. По.
28. Поети-романтики: («Листя трави» В.Вітмена, «Книга пісень» Г.Гайне – за вибором
студента)
29. Проблематика соціально-психологічного роману Фредеріка Стендаля «Червоне і
чорне». Еволюція характеру Жюльєна Сореля.
30. Проблематика серії романів «Людська комедія» О. де Бальзака. Образ Гобсека в
однойменній повісті О. де Бальзака. Ідейно-художня своєрідність роману «Батько
Горіо» – за вибором студента.
31. Роман «Мадам Боварі» Г.Флобера – як твір про «втрачені ілюзії». Образ Емми
Боварі.
32. Англійський реалістичний роман 40-х р.р. ХІХ ст. (Ч.Діккенс «Домбі і син»,
«Пригоди Олівера Твіста», В.М.Теккерей «Ярмарок марнославства», Ш.Бронті
«Джейн Ейр» – за вибором студента).
33. Модерністська поезія Франції (творчість Артюра Рембо, Поля Верлена і Стефана
Малларме, А. Бретона, П. Елюара, Л. Арагона)
34. Німецькомовна драматургія: Бертольд Брехт «Матінка Кураж та її діти», Фрідріх
Дюрренмат («Гостина старої дами») та Макс Фріш («Санта – Крус»).

35. Постмодернізм як літературний напрям. Поетична спадщина Йосипа Бродського.

36. Постмодерністський роман Умберто Еко «Ім’я Рози».
37. Латиноамериканський роман: Габріель Гарсіа Маркес «Сто років самотності».
38. Проблема мистецтва у романі Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного
вбивства».
39. Творчість Гайнріха Бьоля (романи «Очима клоуна», «Більярд о пів на дванадцяту»,
оповвідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» – за вибором студента).
40. Роман Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі» як постмодерністський твір. Образи
Макмерфі та Вождя Бромдена.
41. Споживацька Америка очима творчого підлітка: «Ловець у житі» Джерома Дейвіда
Селінджера.
42. Джон Фаулз – перший постмодерніст у літературі Англії. («Колекціонер», «Маг»,
«Вежа з чорного дерева» – за вибором студента).
43. Модернізм як літературний напрям. Західноєвропейська література.
44. Філософський роман у літературі Англії ІІ пол. ХХ ст.: «Володар Мух» Вільяма
Голдінга та «Чорний принц» або «Одноріг» Айріс Мердок – за вибором студента.
45. Антиколоніальний англійський роман («Тихий американець» Грема Гріна).
46. Екзистенціалізм у французькій літературі. Творчість Альбера Камю (романи
«Чума» або «Чужий») та Жана Поля Сартра (п’єса «Мухи») – за вибором студента.
47. Американська драма ХХ ст.: «Пристрасті під в’язами» Юджіна О’Ніла, «Трамвай
бажання» Тенессі Вільямса, «Смерть комівояжера» Артура Міллера – за вибором
студента.
48. Творчість Ернеста Хемінгуея. Хемінгуеївський герой і хемінгуеївський стиль.
Оповідання («Кішка на дощі», «Вдома», «Сніги Кіліманджаро» та ін. – за вибором
студента). Повість «Старий і море» як притча.
49. «Американська мрія» у романах «Американська трагедія» Теодора Драйзера та
«Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда – за вибором студента.
50. «Срібна доба» російської поезії: творчість Сергія Єсєніна, Владіміра Маяковського,
Анни Ахматової та Бориса Пастернака – за вибором студента.
51. Інтелектуальний роман Міхаїла Булгакова «Майстер і Маргарита».
52. Психологізм романів Германа Гессе («Степовий вовк», «Бляшаний барабан» – за
вибором студента).
53. Творчість Франца Кафки («Перевтілення», роман «Замок» – за вибором студента).
54. Тема втраченого покоління у творах: «На Західному фронті без змін», «Три
товариші» Еріха Марії Ремарка, «Прощавай, зброє» Ернеста Гемінгвея та «Смерть
героя» Річарда Олдінгтона» – за вибором студента.
55. Творчість Сомерсета Моема (романи «Місяць і мідяки» і «Театр») та Герберта
Дейвіда Лоуренса («Коханець леді Чатерлей») – за вибором студента.
56. Антиутопія у зарубіжній літературі ХХ століття: «Ми» Євгенія Зам’ятіна, «О
дивний новий світ» Олдоса Гакслі, «1984» Джорджа Оруелла – за вибором
студента.
57. Роман плину свідомості Марселя Пруста («У пошуках утраченого часу»), Джеймса
Джойса («Уліс»), Вірджінії Вулф («На маяк», «Міс Делоуей») – за вибором
студента.
58. Творчість Антуана де Сент – Екзюпері. Ідейно-художня своєрідність повісті –
казки «Маленький принц».
59. Поетична спадщина Алєксандра Блока і специфіка російського символізму.
60. Ідейно-художня своєрідність романів Томаса Манна (романи «Будденброки»,
«Чарівна гора», «Доктор Фаустус» – за вибором студента).
61. Американська проза кін. ХІХ ст.: творчість Марка Твена («Пригоди Тома Соєра»)
та Джека Лондона (роман «Мартін Іден», оповідання «Жага життя») – за вибором
студента.
62. Драматургічне новаторство Генріка Ібсена («Ляльковий дім»), Метерлінка («Синій
птах») та Джорджа Бернарда Шоу («Пігмаліон») – за вибором студента.
63. Фантастичні романи Джорджа Герберта Уеллса. («Острів доктора Моро»,
«Невидимець», «Війна світів» – за вибором студента.
64. Неоромантизм у літературі Англії кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Творчість Редьярда
Кіплінга та Джозефа Конрада («Серце темряви») – за вибором студента.
65. Творчість Оскара Вайльда. Інтертекстуальність роману «Портрет Доріана Грея».
66. Французький роман кінця ХІХ ст.: натуралістичні романи Еміля Золя
(«Жерміналь») та об’єктивізм у романах Гі де Мопассана («Любий друг»,
оповідання «Пампушка»)