Лекція з теми 4

Тема 4.
Облік витрат діяльності торговельного

підприємства. Облік інших товарних операцій
Мета – опанування студентами порядком обліку витрат діяльності

торговельного підприємства та обліку інших товарних операцій
4.1. Облік витрат діяльності.

4.2. Облік повернення товарів.
4.3. Облік надання знижок.
4.4. Облік реалізації товарів у кредит та з розстрочкою платежу.
4.5. Облік в комісійній торгівлі.
4.6. Облік за договорами доручення. Облік бартерних операцій
4.7. Тара під товаром, інвентарна тара, заставна тара.
4.8. Облік товарних втрат і нестач товарів. Переоцінка товарів.
4.9. Порядок проведення інвентаризації та відображення її
результатів в обліку.
Ключові терміни: витрати операційної діяльності, собівартість

реалізованих товарів, адміністративні витрати, витрати на збут, інші
витрати операційної діяльності, повернення товарів, споживач, надання
знижок, дисконтні картки, товарний кредит, проценти, торгівля у
розстрочку, посередник, посередницькі операції, договір комісії, договір
доручення, тара, зворотна і незворотна тара, зворотна заставна тара,
норми природного убутку, уцінка та дооцінка товарів, інвентаризація,
результати інвентаризації
4.1. Облік витрат діяльності
Бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про

витрати за видами діяльності, за функціональною ознакою та за
елементами витрат. Для обліку витрат підприємства призначені рахунки
класів 8 та 9.
Відповідно до П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” основна
діяльність підприємства й інші види діяльності, що не є інвестиційною
або фінансовою, являють собою операційну діяльність [135].
До складу витрат торговельної діяльності відносяться витрати
підприємств, що здійснюють таку діяльність, які виникають в процесі руху
товарів та пов’язані з випуском та реалізацією власного виробництва.
Крім витрат з придбання товарів, торговельне підприємство несе
ряд інших витрат, пов'язаних з господарською діяльністю.
Витрати торговельного підприємства, пов'язані з торговими
операціями, є витратами операційної діяльності. Вони включають
собівартість реалізованих товарів та витрати, пов’язані з операційною
діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованих товарів:
адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
Собівартість реалізованих товарів визначається згідно з П(С)БО 9
“Запаси”. Порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про
витрати операційної діяльності, які не включаються в собівартість
реалізованих товарів, та відображення їх в фінансовій звітності визначені
П(С)БО 16 “Витрати”, на підставі якого затверджені наказом Міністерства
економіки України від 02.03.2010 р. №226 Методичні рекомендації з
формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній
діяльності“ [101].
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку
собівартості реалізованих товарів відбувається на субрахунку 902
“Собівартість реалізованих товарів” на підставі розрахунків та довідок
бухгалтерії.
Фактична собівартість реалізованих товарів відображається за
дебетом субрахунку 902, а за кредитом рахунку – списання товарів у
порядку закриття дебетових оборотів на субрахунок 791 "Результат
операційної діяльності".
Типові господарські операції з бухгалтерського обліку собівартості
реалізованих товарів наведено в табл. 4.1.
у Загальногосподарські витрати торговельного підприємства,
пов'язані з його управлінням та обслуговуванням, відображаються на
рахунку 92 "Адміністративні витрати". До них відносяться:
витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу;
відрахування на соціальні заходи;
витрати на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних
активів, нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби;
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних
матеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів, що
забезпечують адміністративні потреби;
Таблиця 4.1
Відображення у бухгалтерському обліку
собівартості реалізованих товарів
Кореспонденція
Зміст господарської операції рахунків
дебет кредит
1. Відображено собівартість реалізованих товарів: 902
підприємствами оптової торгівлі 281
підприємствами роздрібної торгівлі 282
тари 284
ТЗВ, якщо вони враховуються на окремому рахунку 289
2. Списано собівартість реалізованих товарів на фінансовий
результат 791 902
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

та нематеріальних активів, що забезпечують адміністративні потреби;
витрати на страхування майна;
податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі;
загальні корпоративні витрати;
інші адміністративні витрати [138].
Відображення операцій з обліку адміністративних витрат
відбувається на підставі авансових звітів, актів виконаних робіт,
накладних, рахунків, розрахунків та довідок бухгалтерії і т. п.
Суми визнаних адміністративних витрат відображаються за
дебетом рахунку 92, а за кредитом цього рахунку – їх списання на
субрахунок 791 "Результат операційної діяльності".
Облік витрат, пов'язаних зі збутом товарів, ведеться на рахунку 93
"Витрати на збут". До них відносяться:
витрати на оплату праці персоналу, що забезпечують збут товарів
(продукції);
відрахування на соціальні заходи;
витрати на оренду основних засобів, інших необоротних
матеріальних активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут
товарів (продукції);
витрати на утримання основних засобів, інших необоротних
матеріальних активів, малоцінних швидкозношуваних предметів, що
забезпечують збут товарів (продукції);
амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних
активів та нематеріальних активів, що забезпечують збут товарів;
витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і
передпродажну підготовку товарів (продукції);
витрати на транспортування;
витрати на проведення маркетингових заходів;
витрати на тару;
податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі;
інші витрати на збут [138].
Підставою для відображення в обліку витрат на збут служать такі ж
первинні документи, які використовуються в обліку адміністративних
витрат. Суми визнаних витрат на збут відображаються за дебетом
рахунку 93, а списання на субрахунок 791 "Результат операційної
діяльності" відображається за кредитом цього рахунку.
Рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності" призначений для
обліку інших витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які
відображаються на рахунках 90 “Собівартість реалізації”, 92
“Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”.
Відображення операцій з обліку таких витрат відбувається на
підставі авансових звітів, актів виконаних робіт, накладних, рахунків,
довідок та розрахунків бухгалтерії, актів уцінки, порівняльних відомостей,
актів інвентаризації, інвентаризаційних описів тощо.
На рахунку 94 відображаються:
витрати на дослідження та розробки;
собівартість реалізованої іноземної валюти;
собівартість реалізованих виробничих запасів і необоротних активів
та груп вибуття, утримуваних для продажу, сумнівні та безнадійні борги;
втрати від операційної курсової різниці;
втрати від знецінення запасів;
нестачі і втрати від псування цінностей;
визнані штрафи, пені, неустойки;
інші витрати операційної діяльності [138].
Суми визнаних витрат відображаються за дебетом рахунку 94, а за
кредитом відображається списання на субрахунок 791 "Результат
операційної діяльності".
Типові господарські операції з бухгалтерського обліку
адміністративних витрат, витрати на збут та інших витрат операційної
діяльності наведено в табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Відображення у бухгалтерському обліку адміністративних витрат,

витрат на збут, інших витрат операційної діяльності
1 2 3
1. Нараховано заробітну плату працівникам апарата управління 92 661
2. Нараховано єдиний соціальний внесок на заробітну плату
працівників апарата управління 92 65
3. Нараховано амортизацію необоротних активів
загальногосподарського призначення 92 13
4. Відображено витрати на службові відрядження
адміністративних працівників 92 372
5. Нараховано орендну плату, комунальні послуги з обслуговування
основних засобів загальногосподарського призначення 92 685
6. Нараховано податки, збори, обов'язкові платежі 92 641
7. Відображено витрати з отримання професійних послуг, послуг
зв'язку, інших послуг 92 685
8. Відображено витрати за розрахунково-касове обслуговування
банком 92 311
9. Списано адміністративні витрати на фінансовий результат 791 92
10. Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим збутом товарів 93 661
11. Здійснено нарахування єдиного соціального внеску на
заробітну плату працівників, зайнятих збутом товарів 93 65
12. Нараховано амортизацію необоротних активів, пов’язаних зі
збутом товарів 93 13
13. Відображено витрати на службові відрядження працівників,
зайнятих збутом товарів 93 372
14. Нараховано орендну плату, комунальні послуги по
обслуговуванню основних засобів пов'язаних зі збутом товарів 93 685
15. Відображено витрати з реклами товарів 93 685
16. Списано пакувальні матеріали 93 20
17. Відображено витрати з транспортуванню товарів 93 685
18. Створено резерв на гарантійний ремонт товарів 93 473
19. Списано витрати на збут на фінансовий результат 791 93
Закінчення табл..4.2
1 2 3
20. Створено резерв сумнівних боргів 944 38
21. Відображено втрати від операційної курсової різниці 945 685,
362,
632,
302,
312
22. Списано на витрати втрати від знецінювання товарів 946 20,28
23. Відбито суми нестач, втрат від псування цінностей 947 20,28
24 Віднесено на витрати визнані економічні санкції 948 64,63,
68,65
25. Видано матеріальну допомогу працівникам підприємства 949 301
26. Списано на фінансові результати інші операційні витрати 791 94
У податковому обліку собівартість реалізованих товарів визнається

витратами того звітного періоду, в якому визнано дохід від реалізації
таких товарів. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду,
в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського
обліку [4].
4.2. Облік повернення товарів
У оптовій та роздрібній торгівлі має місце повернення товарів як

покупцями, так і постачальниками.
У випадку виявлення недоліків, браку або фальсифікації товарів
протягом гарантійного або іншого термінів, установлених діючим
законодавством, покупець має право за власним бажанням вимагати
заміни товару або відшкодування його вартості.
У договорах, укладених юридичними особами, вказуються умови
постачання, штрафні санкції за їх порушення, терміни відвантаження,
терміни оплати. Однією з умов може бути право покупця повернути
товар продавцю упродовж певного терміну. Якщо така умова не
передбачена у договорі, то товар можливо повернути зі згоди продавця
(у випадку істотного порушення вимог відносно якості товарів: виявлення
недоліків, які неможливо усунути; недоліків, усунення яких пов’язане з
непропорційними витратами або витраченням часу; недоліків, які
виявлено неодноразово або з’явились знов після їх усунення).
При виявленні неякісної продукції покупець має право пред'явити
продавцю претензію, у якій викладає свої вимоги і з посиланням на діюче
законодавство обґрунтовує їх, указує суму втрат, що підлягає до
відшкодування.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з
повернення товарів в оптовій торгівлі розглянуто на прикладі.
За договором купівлі-продажу ТОВ “Оріон” придбає на умовах
попередньої оплати побутову техніку у ТОВ “Тандем” на загальну суму
23 400 грн. у т. ч. ПДВ – 3 900 грн. Собівартість товарів 13 400 грн.
Покупцем здійснено оплату товару у повному обсязі. Після приймання
товару покупцем було виявлено, що частина поставленої партії не
відповідає необхідним вимогам. Вартість непридатного товару складає 3
510 грн., у т. ч. ПДВ – 585 грн. Товар повернуто постачальнику, який
повернув грошові кошти на поточний рахунок покупця у сумі 3 510 грн.
Собівартість повернутого товару складає 2 010 грн.
Відображення у бухгалтерському обліку покупця операцій з
повернення товарів постачальнику наведено в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Відображення у бухгалтерському обліку покупця операцій

з повернення товарів постачальнику в оптовій торгівлі
Сума, Кореспонденція
Зміст господарської операції грн. рахунків
1. Перераховано з поточного рахунка постачальнику
попередню оплату 23 400 371 311
2. Відображено податковий кредит з ПДВ 3 900 641 644
3. Оприбутковано товари від постачальника 19 500 281 631
4. Списано податковий кредит з ПДВ 3 900 644 631
5. Здійснено взаємозалік заборгованостей 23 400 631 371
6. Відображено повернення товарів постачальнику
методом сторно 2 925 281 631
7. Скориговано методом сторно податковий кредит з ПДВ
за повернутими товарами 585 641 631
8. На поточний рахунок у банку отримані грошові кошти від
постачальник а за повернуті товари 3 510 311 631
Для обліку вартості повернутих від покупців товарів на рахунку 70

"Доходи від реалізації" передбачений субрахунок 704 "Вирахування з
доходу". Він призначений для відображення сум, на які повинний бути
зменшений дохід підприємства. Згідно з Інструкцією про застосування
Плану рахунків за дебетом субрахунку 704 відображаються суми
надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними
договорами на користь комітентів, принципалів, суми наданих після дати
реалізації знижок покупцям, вартість повернутих покупцем продукції та
товарів, а також інші суми, які підлягають вирахуванню з доходу. За
кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів
на субрахунок 791 "Результат операційної діяльності" [79].
Необхідно отримати від постачальника розрахунок коригування
податку на додану вартість і на підставі цього зменшити податковий
кредит на повернуту суму за недопоставлений товар [4]
Порядок відображення в бухгалтерському обліку продавця
операцій з повернення товарів покупцем – оптового підприємства
розглянуто на тому ж умовному прикладі (табл. 4.4).
Таблиця 4.4
Відображення у бухгалтерському обліку продавця операцій

з повернення товарів від покупця в оптовій торгівлі
грн. рахунків
Зміст господарської операції дебет кредит
1 2 3 4
1. На поточний рахунок у банку надійшла попередня
оплата за товари від покупця 23 400 311 681
2. Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ 3 900 643 641
3. Відвантажено товари покупцю, відображено дохід 23 400 361 702
4. Списано ПДВ 3 900 702 643
5. Здійснено взаємозалік заборгованостей 23 400 681 361
6. Відображено собівартість реалізованих товарів 13 400 902 281
7. Віднесено на зменшення доходу від реалізації продажну
вартість повернутих товарів 3 510 704 361
8. Відкориговано податкове зобов'язання з ПДВ за
повернутими товарами методом сторно 585 704 641
1 2 3 4
9. Відкориговано собівартість реалізації товару
методом сторно 2 010 902 281
10. Повернуто покупцю грошові кошти за товари 3 510 361 311
Списання рахунків на фінансовий результат
Якщо товар повернено в тому ж звітному періоді, в
якому було і реалізовано:
1. Списано доход від реалізації товарів 19 500 702 791
2. Списано продажну вартість повернутих товарів 2 925 791 704
3. Списано собівартість реалізованих товарів (13 400 –
2 010) 11 390 791 902
Якщо товар повернено в наступних звітних періодах:
1. Списано на фінансові результати у місяці, в якому
реалізовано товар:
дохід від реалізації 13 400 791 902
собівартість реалізованих товарів 19 500 702 791
2. Списано продажну вартість повернутих товарів 2 925 791 704
3. Відкориговано списану раніше собівартість
повернутих товарів методом сторно 2 010 791 902
На підставі розрахунку коригування податку на додану вартість

коригуються податкові зобов’язання у звітному періоді, в якому здійснено
повернення [4].
В роздрібній торгівлі, де товар продається кінцевому споживачу,
при поверненні товарів слід керуватися нормами Закону України "Про
захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ.
Споживач – фізична особа, яка придбаває, заказує, використовує
або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб,
безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або
виконанням обов'язків найманого працівника [15].
Споживач може обміняти (повернути) товар належної якості або
неякісний товар.
Покупець має право обміняти якісний непродовольчий товар у
продовж 14-ти днів, не враховуючи дня придбання (якщо триваліший
строк не оголошений продавцем), якщо товар не підійшов за формою,
кольору, фасону, габаритом або з інших причин.
Обмін здійснюється, якщо товар не використовувався та збережено
його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики та
розрахунковий документ, який видано покупцю разом з проданим
товаром.
Встановлений перелік товарів належної якості, що не підлягають
обміну або поверненню. До них відносяться продовольчі товари,
лікарські препарати і засоби, предмети санітарної гігієни та
непродовольчі товари (фотоплівки, корсетні, парфюмерно-косметичні
товари, дитячі іграшки, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, білизна,
панчішно-шкарпеткові вироби, товари в аерозольній упаковці,
металопрокат та трубна продукція, пиломатеріали, скло, аудіо - та
відеокасети, диски та ін.).
Якщо товар виявився неякісним протягом гарантійного терміну,
споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця
(виробника):
пропорційного зменшення ціни;
безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку
істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця), чи
фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком
експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від
продавця (виробника):
розірвання договору та повернення сплачених за товар грошей;
вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з
числа наявних у продавця (виробника).
У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної
якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари належної якості або
повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у
межах строку придатності.
При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення
недоліків товару їх необхідно усунути впродовж 14-ти днів або за згодою
сторін в інший строк.
На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається
аналогічний товар з обмінного фонду. До переліку таких товарів
відноситься побутова техніка.
За кожний день затримки виконання вимоги про надання
аналогічного товару та за кожний день затримки усунення недоліків
понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка в розмірі
одного відсотка вартості товару.
Споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про
безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного
строку (протягом установленого строку служби, а якщо такий не
встановлено – протягом 10-ти років, якщо в товарі було виявлено істотні
недоліки, допущені з вини виробника). Якщо цю вимогу не задоволено,
споживач має право на свій вибір пред'явити виробнику (продавцю) інші
передбачені вимоги.
Умови повернення і заміни технічно складних побутових приладів
викладені в Порядку гарантійного обслуговування і гарантійної заміни
технічно складних побутових приладів, затвердженому постановою
Кабінету Міністрів України від 22.02.99 р. № 251. Для таких товарів
установлюються гарантійні терміни обслуговування, тобто терміни,
протягом яких виробником гарантується функціональне використання
товарів за їх призначенням і зберігаються гарантійні зобов'язання. При
купівлі-продажу оформляється гарантійний талон, талони на гарантійне
обслуговування і гарантійний ремонт.
В роздрібній торгівлі у випадку придбання неякісного товару
частіше всього покупці бажають обміняти товар на якісний або повернути
свої гроші.
При наявності товару його обміняють негайно, а якщо необхідна
перевірка його якості – то упродовж двох тижнів. У цей же строк повинні
усунути недоліки. Якщо такого товару немає, заміну проводять у
двомісячний термін з дня подачі заяви.
Грошові кошти, які сплачені за товар, повертають споживачу
упродовж 7 днів після подачі заяви.
За Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами,
затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 р.
№ 104, в роздрібній торгівлі вимоги покупця розглядаються лише після
пред'явлення ним квитанції, товарного (касового) чека або іншого
документа, що підтверджує факт покупки, за товарами, що мають
гарантійний термін – технічного паспорта або документа, що його
заміняє [157].
Вказані документи додаються до заяви про повернення грошових
коштів, яка складається у двох примірниках.
Далі продавець приймає у покупця товар та видає накладну, яка
підтверджує отримання товару від покупця.
Потім складається акт про повернення товару та видачу грошових
коштів, в якому наводяться дані про покупця або юридичні реквізити
підприємства, що повертає товар; відомості про товар; сума, яку
належить повернути покупцю. Акт підписує уповноважена особа.
Згідно з п. 4.8. Порядку застосування РРО та п. 9.4. Порядку
ведення книг ОРО, якщо сума коштів, що підлягає поверненню покупцю,
більше 100 грн., то посадова особа, що здійснює розрахунки, зобов'язана
скласти акт про видачу грошових коштів із указівкою паспортних даних
покупця, відомостей про товар, повернутій сумі, реквізитів документа, що
підтверджує покупку товару (номер, дата, час видачі). Акт передається у
бухгалтерію та зберігається протягом 3-х років [147; 148].
Повернення коштів покупцю необхідно проводити через РРО, за
виключенням ситуацій, коли повернення оформлюється за допомогою
зареєстрованих розрахункових книжок. Згідно з п. 1 ст. 17 Закону про
РРО, при оформленні повернення товарів необхідно видавати
розрахунковий документ (фіскальний касовий чек або розрахункову
квитанцію) на повну суму операції.
За невиконання цієї вимоги Закону погрожує штраф у
п’ятикратному розмірі суми виданої готівки [14].
При поверненні товарів важливо враховувати, у якому місяці був
реалізований повернутий товар.
Це пов'язано з необхідністю визначення собівартості повернутого
товару, торгових націнок на цей товар та з відображенням в обліку ТЗВ у
вартості повернутого товару.
Сума торгової націнки на повернутий товар відновлюється шляхом
множення продажної вартості товару на середній відсоток торгової
націнки. Необхідно відновити і суму ТЗВ, яку включено у фактичну
собівартість повернутих товарів.
Приклад розрахунку торгової націнки та суми ТЗВ за повернутими
товарами наведений з урахуванням вихідних даних прикладу,
наведеного у параграфі 3.3.
Реалізовано товарів на суму 42 000 грн., в т. ч. ПДВ 7 000 грн. У
звітному місяці покупцем повернуто придбаний товар на суму 600 грн., у
т. ч. ПДВ 100 грн.
Розрахунок розподілу торгової націнки і ТЗВ наведений табл. 4.5.
Таблиця 4.5
Розрахунок розподілу торгових націнок і ТЗР з урахуванням
повернення товарів за січень
Показники Товари в ТЗВ Торгова націнка Продажна

торгівлі (рах. 289), (рах. 285), грн. вартість
(рах.282), грн. товарів (гр. 2+
грн. + гр. 3), грн.
1. Сальдо на 16 680 1 480 5 700 18 160
01.01.20__р.
2. Надійшло за місяць 38 000 3 040 11 400 41 040
3. Разом із залишком 54 680 4 520 17 100 59 200
4. Середній відсоток 1480  3040 5700  11400
 100   100 
- 18160  41040 18160  41040 -
= 7,64% =28,89%
5. Реалізовано за 38 791 42 000 × 7,64 : 42 000× 28,89 : 42 000
місяць : 100 = 3 209 : 100 = 12 134
6. Повернення товарів 600-46= 600х7,64%:100= 600х28,89 %:
=554 = 46 : 100= 173 600
7. Реалізовано товарів 41 400 -
з урахуванням - 3 163= 41 400 х 7,64% 41 400 х 28,89% : 41 400
повернення = 38 237 : 100 = 3 163 : 100= 11961
8. Сальдо на
31.01.20__р. 16 443 1 357 5 139 17 800
Кореспонденція рахунків з обліку повернення товарів покупцями у

роздрібній торгівлі на умовному прикладі табл. 4.5 представлена в табл. 4.6.
Таблиця 4.6
Відображення у бухгалтерському обліку операцій

з повернення товарів покупцями в роздрібній торгівлі
1 2 3 4
1. Повернуто гроші покупцю 600 361 301
2. Віднесено на зменшення доходу від реалізації
продажна вартість повернутих товарів 600 704 361
1 2 3 4
3. Коригування нарахованого ПДВ за повернутим
товарам методом сторно 100 704 641
4. Відновлено торгову націнку на повернутий товар 173 282 285
5. Сторновано списання собівартості товарів при
реалізації (554 - 173 = 381) 381 902 282
6. Відновлено ТЗВ у сумі, що відноситься до
повернутих товарів методом сторно 48 902 289
7. Віднесено на зменшення фінансового результату
продажна вартість повернутих товарів 500 791 704
8. Коригування списаної на рахунок фінансового
результату собівартості повернутих товарів методом
сторно 381 791 902
9. Коригування списаних на рахунок фінансового
результату ТЗВ методом сторно 46 791 902
4.3.Облік надання знижок
З метою стимулювання збуту товарів торговельне підприємство

може прийняти рішення про застосування у своїй діяльності системи
знижок. Таке рішення на підприємстві роздрібної торгівлі оформлюється
відповідним розпорядженням або наказом по підприємству із вказівкою
умов надання знижок, їх розмірів (відсотків), періоду застосування,
найменування товару або групи товарів, відносно яких будуть
застосовуватися знижки.
Зниження цін на товари підприємствами роздрібної й оптової
торгівлі за допомогою надання знижок покупцям – один зі способів
збільшення потоку покупців, а виходить, збільшення обсягу продажів,
прискорення товарообігу, зниження витрат, пов'язаних зі збереженням і
збутом товарів. Ці фактори, у свою чергу, сприяють збільшенню
прибутку від реалізації товарів і підвищенню ліквідності підприємства.
Залежно від умов здійснення торговельної діяльності надання
знижок може застосовуватися за різними схемами.
Застосовується близько 20 різних знижок, які відіграють особливу
роль у боротьбі за завоювання покупця. Найбільше часто
застосовуються наступні види торгових знижок:
а) сезонна – зниження ціни для покупців, що придбають несезонні
товари, або ж зниження ціни на товари, що мають сезонний характер;
б) передсвяткова (святкова) – зниження ціни на товари протягом
визначеного періоду напередодні і протягом святкових днів;
в) накопичувальна – зниження ціни для постійних покупців. При
кожній наступній покупці, здійсненій протягом визначеного періоду,
розмір наданої знижки передбачає її збільшення;
г) знижка з ціни за кількість (вартість) придбаного товару – зниження
ціни для покупців, що купують велику кількість товару, або якщо вартість
зробленої покупки досягає визначеної суми. Як правило, такий вид знижки
передбачає її збільшення відповідно до зростання обсягу партії товару, що
купується покупцем, або загальної вартості покупки;
ґ) знижка за скорочення термінів оплати – зниження ціни для
покупців, що достроково оплачують товар, відвантажений на умовах
відстрочки платежу (розмір знижки, як правило, залежить від терміну
оплати товар);
д) дилерська – зниження ціни на частину вартості товару, яку
продавець уступає постійному оптовому покупцю – дилеру, за рахунок
чого формується дохід дилера;
е) конфіденційна – зниження ціни, яке не фіксується у контракті, а
застосовується на підставі усної домовленості;
є) спеціальна – зниження ціни для покупця, у якому продавець
особливо зацікавлений.
Розмір знижки залежить від характеру угоди, умов постачання та
платежу, взаємовідносин з покупцями, кон'юнктури ринку в момент
укладання угоди.
З метою упорядкування системи надання знижок у роздрібній
торгівлі, а також щоб уникнути негативних проявів з боку працівників, що
безпосередньо беруть участь у торговому процесі (що відпускають товар
та/або здійснюють розрахунки з покупцями), необхідно:
а) оформити розпорядженням (наказом) по підприємству рішення
суб'єкта господарювання про надання торгових знижок і довести його до
відома відповідних працівників, а також ознайомити з цим документом
працівників бухгалтерії. У випадку продажу алкогольних напоїв зі знижкою
працівники бухгалтерії зобов'язані проконтролювати і не допустити їхню
реалізацію нижче Розмірів мінімальних цін на вітчизняні та імпортні горілку
та лікеро-горілчані вироби, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 21.06.01 р. № 700 зі змінами та доповненнями;
б) інформувати покупців про умови надання знижок;
в) установити в РРО відповідний режим продажу зі знижкою, якщо
на підприємстві роздрібної торгівлі розрахунки з покупцями
здійснюються з застосуванням РРО, що дозволить віднімати: вартісну
знижку з загальної суми покупки або відсоткову знижку з загальної
вартості покупки, або відсоткову знижку з останньої суми вартості
покупки або з проміжної суми покупки;
г) нагадати працівникам підприємства порядок заповнення
розрахункових книжок, якщо розрахунки з покупцями здійснюються з їх
застосуванням (загальна сума знижки вказується в дужках у корінці і
відривній частині квитанції поруч із сумою розрахунку з позначкою "зн").
В оптовій торгівлі такі накази не видаються, якщо в прейскурантах
(прайсах), затверджених керівником, ціни на товари, у залежності від умов
їхнього придбання покупцями, зазначені вже з урахуванням знижки.
Якщо знижка надана в момент придбання товару, то в
бухгалтерському обліку дохід від реалізації товару відображається за
сумою фактичної (за винятком знижки) продажної вартості товару. У той
же момент виникають і витрати. У податковому обліку доходи та
податкові зобов'язання виникають виходячи з фактично отриманої
підприємством виручки (тобто виходячи з фактичної оплати покупцями
вартості товарів зменшеної на суму наданих знижок).
Знижка, що надана покупцям, зменшує торгову націнку, але не
зменшує первісну вартість товарів. В бухгалтерському обліку на
підприємствах роздрібної торгівлі на суму наданої знижки робиться запис Д-
т субрах. 285 “Торгова націнка” К-т субрах.282 “Товари в торгівлі”.
При списанні собівартості реалізованих товарів зі знижкою
необхідно враховувати норми П(С)БО 9 "Запаси”, згідно з яким запаси
відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою із двох оцінок –
за первісною вартістю або за чистою вартістю реалізації.
Сума наданої знижки, будь вона в межах або понад торгової
націнки, не впливає на кінцевий результат розрахунку собівартості
реалізованих товарів, незалежно від методу її оцінки.
Так, наприклад, на роздрібних підприємствах, які здійснюють оцінку
товарів при вибутті за методом ціни продажу, при розрахунку торгової
націнки на реалізовані товари та собівартості реалізованих товарів за
звітний місяць береться облікова продажна вартість товарів. Тобто сума
наданої торгової знижки не враховується при розрахунку середнього
відсотка торгової націнки, а отже, і при розрахунку собівартості
реалізованих товарів. Сума знижки в момент оплати реєструється через
РРО і вказується в касовому чеку окремим рядком.
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку
надання знижок у роздрібній торгівлі на прикладі, використовуючи
вихідні дані прикладу з параграфу 3.3
Перед новорічними святами на підприємстві роздрібної торгівлі
було прийнято рішення про надання передсвяткових знижок покупцям на
період з 15 грудня попереднього року до 15 січня звітного року включно.
Протягом місяця було реалізовано товарів на суму 42 000 грн., в т. ч.
ПДВ. В січні покупцям було надано знижки на придбані в магазині товари
у розмірі 10% у сумі 4 200 грн. До каси поступила виручка у сумі 37 800
грн., в т. ч. ПДВ 6 300 грн.
Розрахунок розподілу торгової націнки та ТЗВ наведено в (табл. 4.7).
Таблиця 4.7
Розрахунок розподілу торгових націнок і ТЗВ

з урахуванням надання знижок на товари за січень
Показники Товари в ТЗВ Торгова націнка Продажна

торгівлі (рах. 289), (рах. 285), грн. вартість
(рах.282), грн. товарів (гр. 2+
грн. + гр. 3), грн..
01.01.20_ р. 16 680 1 480 5 700 18 160
2. Надійшло за місяць 38 000 3 040 11 400 41 040
3. Разом із залишком 54 680 4 520 17 100 59 200
4. Середній відсоток 1480  3040 5700  11400
 100   100 
- 18160  41040 18160  41040 -
= 7,64% == 28,89%
5. Реалізовано за 38 791 42 000 × 7,64 : 100 = 42 000× 28,89 : 100 = 42 000
місяць = 3 209 = 12 134
6. Надано знижки 4 200 - 4 200 4 200
7. Реалізовано 38 791–
товарів з - 4 200 = 3 209 12134 – 4 200 = 37 800
урахуванням знижок = 34 591 7 934
31.01.20_ р. (р. 3–р. 5) 15 889 1 311 4 966 17 200
Кореспонденція рахунків з надання знижок на товари в роздрібній
торгівлі на підставі розрахунку, здійсненого у табл. 4. 7, надана в табл. 4.8.
Таблиця 4.8
з надання покупцям знижок на товари в роздрібній торгівлі
Сума, грн. Кореспонденція

1. Поступила готівка в касу за реалізовані товари (з
урахуванням наданої знижки) 37 800 301 702
2. Нараховано ПДВ 6 300 702 641
3. Відображено суму наданих знижок згідно зі звітом
РРО 4 200 285 282
4. Списано торгову націнку на реалізовані товари
(методом сторно або зворотним записом) 7 934 282 285
5. Списано собівартість реалізованих товарів 26 657 902 282
(34 591-7 934)
6. Списано наприкінці місяця ТЗВ, що відносяться до
реалізованих товарів 3 209 902 289
7. Списано дохід) від реалізації на фінансовий результат 31 500 702 791
8. Списано собівартість реалізованих товарів на
фінансовий результат (26 657 + 3 209) 29 866 791 902
В роздрібній торгівлі поширено надання знижок за дисконтними

картками, які поділяють за різними ознаками:
1) за зоною дії:
локальні – держателю картки надається знижка лише в рамках
одного конкретного магазину (підприємства), такі картки застосовуються
в крупних супермаркетах, торгових центрах;
глобальні – скидка надається в кількох різнопрофільних магазинах,
за однією карткою можна придбати товари, отримати послуги у салоні
краси, займатись спортом у спортклубі і т. д.;
2) за технічним виконанням: звичайні пластикові, з магнітною
стрічкою та смарт-картки;
3) за кількістю користувачів: на пред’явника та персоніфіковані;
4) за розміром знижки: накопичу вальні та фіксовані;
5) за функціональністю:
тільки знижки;
знижки та розрахунки – це платіжні картки, емітовані банком, які
одночасно дають можливість придбати товар в одному або кількох
торгових підприємствах.
При застосуванні дисконтних карток в роздрібній торгівлі РРО
можуть бути запрограмовані двома способами:
1) на кожний товар запрограмовано дві ціни: клубна (з урахуванням
знижки для власників карток) та звичайна роздрібна для усіх інших
покупців. Якщо застосовується кілька розмірів знижок в залежності від
дисконтної картки, то клубних цін може бути більше.
При цьому способі в чеку зразу буде відображена ціна кожного
товару з урахуванням знижки;
2) запрограмовано розмір знижки, яка вводиться при реалізації товару.
При цьому способі знижка може застосовуватись відносно одиниці
товару (тоді у чеку буде вказана ціна товару з урахуванням знижки) або
відносно до загальної суми оплати (в чеку наводиться продажна ціна,
розмір знижки, сума до сплати з урахуванням знижки).
Виготовлені на замовлення підприємства роздрібної торгівлі
дисконтні картки відображаються у бухгалтерському обліку на
субрахунку 209 “Інші матеріали”. При передачі карток покупцям їх вартість
списується з кредиту субрахунку 209 у дебет рахунку 93 “Витрати на збут”.
Після списання вартості переданих покупцям дисконтних карток ведеться
їх аналітичний облік на позабалансовому рахунку до того моменту, коли
вони будуть анульовані у зв’язку із закінченням терміну дії або зносяться.
У податковому обліку вартість виготовлених на замовлення
підприємства дисконтних карток відноситься до інших витрат
підприємства, також виникає податковий кредит з ПДВ.
Бухгалтерський облік надання знижок за дисконтними картками
аналогічний вказаному раніше порядку.
В оптовій торгівлі виникають ситуації, коли знижка надається після
продажу товару (наприклад, за скорочення термінів оплати), тоді в
бухгалтерському і податковому обліку дохід від реалізації товару
відображається без урахування знижки.
Умови надання знижки за скорочення термінів оплати
визначаються договором купівлі-продажу або договором постачання.
Після того, як покупець оплатить товар і вже стане відома сума
знижки, продавець здійснює у бухгалтерському обліку коригування
доходу від реалізації товару шляхом відображення суми знижки, наданої
покупцю після продажу, на субрахунку 704 "Вирахування з доходів".
У податковому обліку продавця здійснюється коригування доходу
від продажу товару, а також податкових зобов'язань з ПДВ [4].
Розглянемо порядок обліку з надання знижок після продажу товарів
на прикладі.
ЗАТ “Світанок” відвантажило товар на адресу ТОВ “Сокіл” на суму
15 000 грн., у т. ч. ПДВ – 2 500 грн. Собівартість товару – 9 500 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу покупець зобов’язаний оплатити
товар протягом 30 днів з моменту його одержання. В договорі
передбачено надання продавцем знижки за таких умов: у разі оплати
товару покупцем протягом п’яти днів з моменту одержання покупцю
надається знижка в розмірі 5 % від суми оплати. Товар оплачений
покупцем на третій день з моменту одержання. Таким чином покупець
має право на отримання знижки та оплачує товар у сумі 14 250 грн.
(15000 – 750 (5%)).
Кореспонденція рахунків з обліку надання знижок на товари після
продажу у продавця наведена в табл.4.9.
Таблиця 4.9
Відображення у бухгалтерському обліку продавця операцій

з надання знижок на товари після продажу в оптовій торгівлі
1. Відвантажено товар ТОВ “Сокіл” 15 000 361 702
3. Відображено собівартість реалізованого товару 9 500 902 281
4. На поточний рахунок поступила оплата від ТОВ
“Сокіл” (15 000 – 15 000 х 5% : 100%) 14 250 311 361
5. Відображено суму наданої знижки 750 704 361
6. Скориговано ПДВ методом сторно 125 704 641
7. Списано на фінансові результати знижки 625 702 704
8. Списано на фінансові результати
дохід від реалізації товару 12 500 702 791
собівартість реалізованого товару 9 500 791 902
Покупець в бухгалтерському обліку відображає суму отриманої знижки
шляхом коригування первісної вартості раніше оприбуткованих товарів.
Порядок відображення у бухгалтерському обліку отриманої знижки
в покупця представлений на тому ж прикладі в табл. 4.10.
Таблиця 4.10
Відображення у бухгалтерському обліку покупця отриманих

знижок на товари після продажу в оптовій торгівлі
1. Оприбутковано товар, отриманий від ЗАТ “Світанок” 12 500 281 631
(282)
2. Відображено ПДВ 2 500 641 631
3. З поточного рахунку перерахована оплата за товар
(15 000 – 15 000 х 5% : 100%) 14 250 631 311
4. Відображено отриману знижку методом сторно 625 281 631
(282)
5. Скориговано ПДВ методом сторно 125 641 631
6. Нараховано торгову націнку (в роздрібній торгівлі) 5 700 282 285
Не виключено, що на момент одержання знижки товар буде

проданий цілком або частково. У цьому випадку необхідно відкоригувати
собівартість реалізованих товарів (а також торгову націнку на
реалізований товар, якщо він враховується за продажними цінами).
Якщо покупець обліковує товар за продажними цінами, необхідно на
суму знижки відобразити (збільшити) торгову націнку (Д-т субрах. 282
К-т субрах. 285). В податковому обліку покупець коригує ПДВ [4].
4.4. Облік реалізації товарів у кредит та з розстрочкою платежу
У сучасних економічних умовах поширені відносини, при яких

боржнику надається відстрочка виконання різних зобов'язань (сплатити
гроші, передати майно, виконати роботи), подібне іменується
комерційним кредитом. Цей кредит принципово відрізняється від
банківського, оскільки кредитором виступає комерційний партнер
підприємства. До основних різновидів комерційних кредитів належать
товарні кредити та одержані аванси.
Юридичною формою товарного кредиту є договір купівлі-продажу.
ЦКУ дозволяє в договорі купівлі-продажу передбачити продаж товару з
відстрочкою кінцевого розрахунку [5].
Такі договори і вважаються товарним кредитом.
Загальне визначення товарного кредиту дається в ПКУ. Відповідно
до ПКУ товарний кредит – товари (роботи, послуги), що передаються
резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб
на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних
розрахунків на визначений строк та під процент.
Істотними умовами таких договорів вважаються такі умови (крім
звичайних реквізитів для відповідних видів договорів):
1) повинна бути передбачена передача права власності покупцю до
закінчення розрахунку за договором:
а) у момент підписання договору;
б) у момент фізичної передачі товарів;
2) остаточний розрахунок відкладається на визначений договором
термін;
3) обов'язковими є проценти за користування товарним кредитом
на період відстрочки;
4) предметом договору повинна бути господарська діяльність як
необхідна умова віднесення сплачених покупцем (замовником) процентів
на витрати.
При відсутності будь-якої із зазначених істотних умов товарного
кредиту немає.
Проценти за товарним кредитом повинні визначатися у вигляді
фіксованих сум, відсотків від основної суми боргу та включаються до
складу договірної (контрактної) вартості.
Договори, позв'язані з товарним кредитом, можуть містити й інші
істотні умови (без яких вони можуть бути визнані неукладеними чи
недійсними). Так, при купівлі-продажу – це предмет угоди. При
постачаннях це може бути кількість, якість, асортимент (номенклатура)
товарів, що поставляються, гарантійні терміни, терміни постачання і т.п.
Товарний кредит розповсюджений в оптовій торгівлі. Облік
товарного кредиту розглядається з двох сторін: постачання товарів
(робіт, послуг) і постачання послуг – нарахування і сплату процентів.
В бухгалтерському обліку у продавця при передачі (продажу) товарів
покупцю виникає дохід, що відображається як і при звичайному продажі
товарів. За кредитом субрахунку 702 "Доход від реалізації товарів"
відображується дохід від реалізації товару в кредит за продажною вартістю.
Облікова вартість переданого покупцю товару відображається за дебетом
субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів".
Заборгованість покупця по нарахованим (отриманим) відсоткам
можна враховувати за дебетом субрахунків: 373 "Розрахунки за
нарахованими доходами" (на цьому рахунку ведеться облік нарахованих
дивідендів, процентів, роялті та інш., що належить до отримання), 377
"Розрахунки з іншими дебіторами" або на субрахунку другого порядку до
субрахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".
У податковому обліку продавця дохід від реалізації товарів
визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
У той же момент виникає податкове зобов'язання з ПДВ.
Отримані покупцем за договором товарного кредиту товари, які
підприємство цілком контролює і може ними вільно розпоряджатися, є
активом. Це значить, що покупець оприбутковує товар у склад запасів
або основних засобів (капітальних інвестицій) за їх первісною вартістю .
В податковому обліку у покупця при одержанні товарів, що
придбаваються у кредит, виникає податковий кредит з ПДВ, а витрати,
що формують собівартість реалізованих товарів, будуть визнані у тому
звітному періоді, в якому буде визнаний дохід від їх реалізації [4].
Підприємство-покупець при товарному кредиті стає боржником
перед продавцем товару, причому така заборгованість виникає на
визначений договором термін, тобто відбувається відстрочка платежу,
За таку відстрочку платежу і сплачує покупець проценти, які
розглядаються як постачання послуг. Згідно з П(С)БО 15 "Дохід"
проценти – плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або
сум, що заборговані підприємству [128].
Дохід визнається у вигляді процентів, якщо є імовірність одержання
економічних вигод, пов'язних з такою операцією, та дохід може бути
вірогідно визначений. Проценти визнаються доходом у бухгалтерському
обліку продавця за датою нарахування процентів. Вони відображаються
в складі інших операційних доходів продавця за кредитом субрахунку
719 "Інші доходи від операційної діяльності".
У бухгалтерському обліку покупця на підставі П(С)БО 9 "Запаси"
проценти за користування позиками в первісну вартість не включаються,
а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені [138].
Проценти за ПКУ – дохід, який сплачується (нараховується)
позичальником на користь кредитора як плата за використання
залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна [4].
В податковому обліку у продавця за процентами за надання
товарного кредиту виникає дохід та податкове зобов’язання з ПДВ за
датою нарахування процентів у терміни, обумовлені договором.
У податковому обліку у покупця сума процентів відноситься до
складу витрат. Покупець одержує право на податковий кредит з ПДВ за
датою нарахування процентів, якщо товари придбані для їх подальшого
використання в оподатковуваних операціях.
Порядок відображення товарного кредиту розглянуто на прикладі.
ТОВ “Коло” (продавець) уклало договір на продаж товарів в кредит
з ПП “Гама” (покупець). Продажна вартість товарів за договором складає
24 000 грн., у т. ч. ПДВ – 4 000 грн. Розрахунок за продані товари
відбувається через 3 місяці після продажу (передачі товарів покупцю). За
відстрочку платежу покупець щомісяця сплачує відсотки в сумі 300 грн., у
т. ч. ПДВ – 50 грн. Сума процентів за товарним кредитом за 3 місяці
складає 900 грн. (300 х 3 міс). Загальна вартість товару за договором –
24 900 грн. Собівартість проданого в кредит товару складає 14 000 грн.
Відображення в бухгалтерському обліку товарного кредиту в
продавця і покупця наведено в табл. 4.11.
Таблиця 4.11
Відображення в бухгалтерському обліку операцій

товарного кредиту в оптовій торгівлі
Зміст операцій Сума, рахунків
грн Д-т К-т
1 2 3 4
Облік у продавця
1. Відвантажено товари ПП “Гама” 24 000 361 702
4. Списано на фінансовий результат дохід від реалізації 20 000 702 791
1 2 3 4
5. Списана на фінансовий результат собівартість
реалізованого товару 14 000 791 902
6. Нараховано проценти за товарним кредитом за
договором за 1-й місяць 300 373 719
7. Нараховано ПДВ 50 719 641
8. Списано на фінансовий результат дохід за
нарахованими процентами 250 719 791
9. Отримано проценти від ПП “Гама” 300 311 373
10. Надійшла оплата за товар наприкінці дії договору
(через 3 місяці) 24 000 311 361
Облік у покупця
1. Оприбутковані товари від ТОВ “Коло” 20 000 281 631
2. Відображено ПДВ 4 000 641 631
3. Відображено витрати за відсотками за товарним
кредитом за 1-й місяць 250 952 685
4. Відображено ПДВ за процентами 50 641 685
5. Здійснено оплату процентів 300 685 311
6. Списано витрати за процентами на фінансовий 250 791 952
результат
7. З поточного рахунку перераховано оплату за товар
наприкінці дії договору (через 3 місяці) 24 000 631 311
Покупець вправі достроково погасити заборгованість за товарним

кредитом, якщо інше не передбачено законом, договором або
характером зобов’язання. Якщо договір прямо не забороняє
дострокового погашення боргу, то покупець вправі в будь-який момент
цілком розрахуватися за отримані товари (результати робіт, послуг).
Нарахування процентів припиняється. Продаж товарів у кредит
здійснюється за цінами, що діють на день продажу.
У випадку зміни цін на продані товари перерахування цін не
відбувається. Продаж товарів у кредит дозволяє підприємствам
збільшити обсяги продажів, розширити коло покупців.
Комерційні банки можуть надавати споживчі кредити
безпосередньо позичальникам, котрі звертаються у банк за позикою
(прямі кредити), або через посередників (торгова фірма, прокат,
ломбард), котрі продають товар споживачу, надають послуги або
обслуговують їх під зобов’язання позичальника (непрямі кредити).
Споживчий кредит – кредит, який надається тільки в національній
грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання
споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається
в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Відображення продажу товарів за споживчим кредитом у
бухгалтерському та податковому обліку продавця таке ж саме, як і
відображення продажу товарів за товарним кредитом, а нарахування
процентів не буде.
Приклад. Магазин "Побутова техніка" продав фізичній особі з оплатою
за допомогою банківського кредиту телевізор "Sony" за 8 700 грн., у т. ч.
ПДВ 1350 грн. Собівартість телевізора – 5 200 грн., торгова націнка – 2 500
грн. Покупець здійснив перший внесок у касу магазину в розмірі 1 740 грн., у
т. ч. ПДВ – 290 грн., йому видано товар. Решту суми за товар сплачує банк.
Відображення в бухгалтерському обліку товарного кредиту наведено
в табл. 4.12.
Таблиця 4.12

з продажу товарів у кредит фізичній особі
Зміст операцій Сума, рахунків
грн. Д-т К-т
1. Отримано до каси часткову оплату за товар 1 740 301 702
3. Відпущено товар покупцю 6 960 361 702
5. Списано торгову націнку методом сторно 2 500 282 285
7. Отримано від банку на поточний рахунок залишок 6 960 311 361
грошових коштів
8. Списано на фінансовий результат дохід від реалізації
товару 6 750 702 791
Продаж товарів з розстрочкою платежу – за своєю сутністю один з

видів товарного кредиту. Такий вид продажу товарів розповсюджений в
роздрібній торгівлі. Згідно з ЦКУ при купівлі того чи іншого товару
покупець має право на розстрочку платежу, яка передбачає декілька
періодичних платежів в зазначені строки [5].
Згідно з ПКУ торгівля у розстрочку – господарська операція, яка
передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи
юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на
визначений строк та під процент [4].
Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у
розпорядження покупця в момент сплати першого внеску (задатку) з
передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку.
Саме цим відрізняється торгівля у розстрочку від товарного кредиту.
Організація роздрібної торгівлі в розстрочку фізичним особам
регулюється Правилами торгівлі у розстрочку фізичним особам,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 р.
№ 383 (далі – Правила № 383).
Істотними умовами договору купівлі-продажу товарів у розстрочку
виступають ціна товару, порядок і терміни оплати, а також розмір оплати.
Товари, що продаються у розстрочку, повинні бути
непродовольчими, а їх асортимент визначається продавцем [54].
Для того щоб укласти договір продажу товарів у розстрочку
покупець повинен надати паспорт та довідку встановленої форми
Довідку оформлюють за місцем:
роботи покупця – видається тільки особам, які постійно отримують
заробітну плату та мають трудові відносини з роботодавцем не менше 3-
х місяців;
навчання непрацюючого покупця, який постійно отримує стипендію
та навчається не менше 3-х місяців
знаходження органу, що призначив пенсію, – непрацюючим
пенсіонерам.
Сума розстрочки не повинна перевищувати розміру 3-місячної
заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця у разі продажу товарів з
розстроченням платежу на 6 місяців, 6-місячної – з розстроченням платежу
на 12 місяців, 12-місячної – з розстроченням платежу на 24 місяці. Такі
обмеження не діють у випадку продажу транспортних засобів. Якщо
вартість товарів перевищує граничну суму розстрочки, під час отримання
товарів різниця повинна бути сплачена покупцем готівкою до каси
магазину або шляхом перерахування грошей через банківські установи.
При продажу транспортних засобів розстрочка надається від одного
до п'яти років, її сума визначається в національній грошовій одиниці. Покупці
транспортних засобів вносять черговий платіж у сумі, визначеній згідно з
договором та помноженій на коефіцієнт зміни курсу національної грошової
одиниці, який визначається як відношення офіційного курсу цієї одиниці на
момент чергового платежу до її офіційного курсу на момент укладення
договору. В довідці-розрахунку або в акті приймання-передачі, виданому
підприємством-виробником покупцю, проставляється відмітка "Розстрочка".
Такі транспортні засоби не підлягають відчуженню, в свідоцтві про їх
реєстрацію робиться позначка "відчуження заборонено", а також не
знімаються з обліку в органах ДАІ до пред'явлення покупцем договору з
відміткою про проведення розрахунку в повному обсязі.
З покупцем укладається договір про розстрочку, один екземпляр
якого залишається в продавця, другий – видається покупцю, а третій –
роботодавцю, у якого працює покупець. В разі погашення шляхом
удержання боргу із заробітної плати, 3-й екземпляр договору
передається підприємству-роботодавцю покупця
Продаж товарів у розстрочку і внесення чергових платежів
здійснюються за цінами, що діють на день продажу. Наступна зміна цін на
товари, продані у розстрочку, не тягне за собою перерахунку. Здійснювати
оплату за даним договором можна в касу магазина, на поточний рахунок у
банку. За заявою покупця, оплату продавцю може здійснювати
підприємство-роботодавець покупця, утримуючи суми з заробітної плати.
При оплаті товарів через касу при внесенні першого внеску
пробиваються 2 чеки: один – на повну вартість товару з указівкою
форми оплати ("Розстрочка платежу"), другий – на суму внесеної готівки
з указівкою форми оплати ("Готівка") і частини оплаченого товару.
Для наступного платежу також оформляється 2 чеки: один – на
оплачувану частину вартості товару, другий – на проценти.
За затримку чергового платежу стягується пеня в розмірі,
обумовленому договором і не перевищуючому 1/365 частини встановленої
річної процентної ставки за кредит від простроченої суми за кожний день
затримки. Якщо покупець не платить більш 3-х місяців за договором, то за
рішенням суду або відповідно до виконавчого напису нотаріуса всю суму
заборгованості необхідно стягнути в примусовому порядку. А згідно з ЦКУ,
якщо покупець не вніс у домовлений термін черговий платіж, продавець
може відмовитися від договору і вимагати повернення товару.
У бухгалтерському обліку на субрахунку 702 «Доход від реалізації
товарів» при передачі товару покупцю відображається дохід за сумою
контрактної вартості товару (без процентів за розстрочку платежу)..
За процентами за розстрочку дохід визнається на дату їх
нарахування, зазначену в договорі. Він відображається на рахунку 719
“Інші доходи від операційної діяльності”.
Приклад. Торговельним центром 1 квітня громадянину реалізовано у
розстрочку на 6 місяців комп'ютер за роздрібною ціною 6 000 грн., у т. ч.
ПДВ 1 000 грн., його собівартість – 4150 грн., торгова націнка – 1 850 грн.
За розстрочку платежу сплачуються проценти під 12% річних. За
договором право власності на товар покупець одержить після остаточного
розрахунку. Покупець надав з місця роботи довідку про заробітну плату,
яка складає 1 300 грн. на місяць. Так як тримісячна заробітна плата
покупця 3 900 грн., то торговельний центр надав кредит тільки на 3 900
грн., а іншу частину вартості 2 100 грн. (6 000-3 900) покупець оплачує
при покупці. При оформленні договору розраховуються суми платежів та
призначається графік їх погашення (табл. 4.13):
Таблиця 4.13
Розрахунок щомісячної суми платежів до сплати
Дата Місячна сума Сума непогашеної Сума процентів Сума чергового

платежів на частини кредиту на за кредит, платежу,
погашення кінець м-ця, грн. грн. (12% : 12 х табл.
кредиту, грн. х гр. 3) :: 100% (гр. 2 + гр. 4)
До 01.05.20__р. 650,00 3 900,00 39,00 689,00
До 01.06.20__р. 650,00 3 250,00 32,50 682,50
До 01.07.20__р. 650,00 2 600,00 26,00 676,00
До 01.08.20__р. 650,00 1 950,00 19,50 669,50
До 01.09.20__р. 650,00 1 300,00 13,00 663,00
До 01.10.20__р. 650,00 650,00 6,50 656,50
Разом 3 900,00 х 136,50 4 036,50
Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з

реалізації товарів з розстрочкою платежу наведений у табл. 4.14.
У податковому обліку продавця доходи і витрати виникають в сумі
контрактної вартості товару без ПДВ в момент передачі права власності
на товар, тобто після кінцевого розрахунку.
Таблиця 4.14

з реалізації товарів у розстрочку
Зміст операцій грн. рахунків
Д-т К-т
1. Внесено покупцем в касу перший внесок 2 100 301 361
2. Відображено дохід від продажу товару 6 000 361 702
4. Списано торгову націнку на реалізовані товари
(методом або зворотним записом) 850 282 285
5. Списано собівартість реалізованих товарів 4 150 902 282
6. Списано на фінансовий результат дохід 5 000 702 791
8. Нараховано проценти за 1-й місяць 39 373 719
9. Нараховано ПДВ за процентами 6,50 719 641
10. Списано на фінансовий результат дохід за
нарахованими процентами 32,50 703 791
11. Отримано від покупця сума чергового платежу з
погашення кредиту 650 301 361
12. Отримано проценти від покупця 39 301 373
Податкове зобов’язання з ПДВ з суми контрактної вартості товару

виникає у момент передачі товарів у розпорядження покупця. За
процентами за розстрочку платежу дохід та податкове зобов’язання з
ПДВ виникають на дату нарахування відсотків, зазначену в договорі. [4].
4.5. Облік в комісійній торівлі
Дуже часто у своїй господарській діяльності торговельні

підприємства використовують посередницькі операції.
Посередницькі операції – це операції, при яких посередник продає
(пропонує купити) товар, що не є його власністю, або роботу (послугу),
яку буде здійснювати (робити) інша особа. Крім того, посередник може
купити (пропонувати продати) товар для третьої особи (без придбання
права власності на нього), або укласти договір на виконання робіт
(надання послуг) для третьої особи.
Посередників можна поділити на чотири групи:
1) посередники, що не мають права підписувати угоди з третіми
особами а ні від свого імені, а ні від імені принципала (довірителя), –
агенти-представники, брокери, маклери;
2) посередники, що підписують угоди з третіми особами від свого
імені, але за рахунок довірителя, – комісіонери, консигнатори;
3) посередники, що підписують угоди від імені і за рахунок
довірителів, – агенти-повірники, торгові агенти;
4) посередники, що підписують угоди з третіми особами від свого
імені і за свій рахунок, – купці, дистриб’ютори, дилери.
Одним з видів договорів, що застосовуються в посередницькій
діяльності є договори комісії., за яким згідно зі ст. 1011 ЦКУ одна
сторона (комісіонер) зобов'язується з доручення іншої сторони
(комітента) за винагороду здійснити одну або декілька угод від свого
імені, але за рахунок комітента [5].
Комісіонер здобуває права і зобов'язання у відношенні предмета
договору, незалежно від того, зазначений комітент в угоді чи вступив у
відносини безпосередньо з третьою особою при його виконанні. Право
власності на майно, передане комітентом комісіонеру або придбане
комісіонером за рахунок комітента, залишається в комітента протягом
усього періоду здійснення угоди. Цей факт має принципове значення
для оподатковування таких операцій.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання зобов'язання
третьою особою угоди, здійсненої з ним за рахунок комітента, а лише
повідомляє про порушення своїх зобов'язань третьою особою.
Після укладання угоди товар може бути взятий на комісію з
указівкою винагороди, яке буде отримано від продавця після продажу
товару і не входить у ціну товару. Якщо комісіонер здійснив операцію на
умовах більш вигідних, чим зазначені в договорі, додаткова вигода не
може бути винагородою комісіонера, не поділяється між комітентом і
комісіонером, а цілком є власністю (доходом) комітента.
Комісіонер вправі відступити від указівок комітента, якщо це
необхідно в інтересах комітента, і якщо він не міг попередньо запросити
комітента або не одержав вчасно відповідь на запит.
Комісіонер, що продав майно за ціною, нижче встановленої
комітентом, зобов'язаний відшкодувати комітенту різницю, якщо не
доведе, що не було можливості продати майно за встановленою ціною, і
продаж по більш низькій ціні попередив ще більші збитки. Він
зобов'язаний довести, що не міг дістати попередню згоду комітента на
відступ від його вказівок. Якщо комісіонер купив товар за ціною вище
погодженої з комітентом, а комітент не бажає прийняти таку покупку, то
зобов'язаний заявити про це комісіонеру відразу ж після одержання від
нього повідомлення про укладання угоди з третьою особою. Інакше
покупка визнається прийнятою комітентом. Якщо комісіонер повідомив,
що приймає різницю в ціні на свій рахунок, комітент не вправі
відмовитися від укладання для нього угоди.
В оптовій торгівлі застосовуються договори комісії на продаж та
договори комісії на покупку.
За договором комісії на продаж у бухгалтерському обліку комітента
переданий комісіонеру товар не списується з балансу. Облік їх ведеться
на субрахунку 283 "Товари на комісії" синтетичного рахунку 28 “Товари”
за первісною вартістю.
У момент передачі товарів на комісію право власності на них
залишається в комітента, тому така операція не визнається доходом.
Комітент припиняє здійснювати управління й контроль над товаром, а
також втрачає право власності на нього внаслідок продажу товару
продавцем. Отже, доход комітента від продажу товарів через посередника
визнається тільки після одержання коштів за реалізовані товари.
Вартість послуг комісіонера з продажу товару включається у
витрати комітента в складі витрат на збут на синтетичному рахунку 93
"Витрати на збут" у момент підписання сторонами акта виконаних робіт.
У бухгалтерському обліку комісіонера товари, що отримані за
договором комісії, враховуються на позабалансовому рахунку 024
"Товари, прийняті на комісію", до якого ведеться аналітичний облік за
видами товарів і комітентами. За П(С)БО 3 “Звіт про фінансові
результати“ виручка, що отримана комісіонером за проданий третім
особам товар (без ПДВ), визнається доходом комісіонера на дату
відвантаження товару покупцям [135].
Дохід зменшується на суму, що підлягає перерахуванню комітенту
як відрахування з доходу, на субрахунку 704 "Відрахування з доходу".
Оскільки за договорами із третіми особами комісіонер виступає як
продавець товару, на нього покладається обов'язок з відображення
податкових зобов'язань з ПДВ, виписування податкової накладної та
передачі її покупцю. Також повинна бути відображена з урахуванням
ПДВ і заборгованість перед комітентом.
Сума отриманої комісійної винагороди відображається в складі
доходу за кредитом рахунка 703 "Доход від реалізації робіт і послуг".
Дохід за комісійною винагородою визнається в момент виконання
комісіонером усіх зобов'язань перед комітентом (тобто в момент
підписання акта виконаних робіт).
Приклад. Приватне підприємство “Прут” (комітент) передало ВАТ
“Кондор” (комісіонеру) товари на комісію вартістю 3 600 грн. (у тому
числі ПДВ – 600 грн.). Первісна вартість переданих товарів – 2 500 грн.
Комісійна винагорода – 5% від продажної вартості товарів, тобто
180 грн. (у т.ч. ПДВ – 30 грн.). Витрати комісіонера – 60 грн.
В бухгалтерському обліку такі операції будуть відображені
наступним чином (табл. 4.15):
Таблиця 4.15

за договором комісії на продаж
Зміст операції Сума, Кореспонден

грн. ція рахунків
Д-т К-т
1 2 3 4
У комітента
1. Передано товар на комісію 2 500 283 281
2. Отримано гроші від комісіонера 3 600 311 685
3. Одночасно відображений дохід комітента 3 600 685 702
4. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ 600 702 641
5. Списано дохід на фінансовий результат 3 000 702 791
6. Списано первісну вартість товару 2 500 902 283
7. Списано на фінансовий результат вартість
8. Відображено витрати за послугами комісіонера 150 93 685
9. Відображено ПДВ з послуг 30 641 685
10. Перераховано комісіонеру за послуги 180 685 311
У комісіонера
1. Прийнято товар на комісію 3 600 024 -
2. Відвантажено товар покупцю 3 600 361 702
1 2 3 4
3. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ 600 702 641
4. Списано вартість реалізованого товару 3 600 - 024
5. Відображено заборгованість перед комітентом 3 000 704 685
6. Відображено податковий кредит з ПДВ 600 644 685
7. Отримано оплату за товар від покупця 3 600 311 361
8. Перераховано гроші комітенту 3 600 685 311
10. Списано на фінансові результати:
дохід від реалізації товару 3 000 702 791
вирахування з доходу 3 000 791 704
11. Відображено дохід від реалізації послуг 180 361 703
12. Відображено ПДВ 30 703 641
13. Списано дохід на фінансовий результат 150 703 791
14. Списана на фінансовий результат витрати комісіонера 60 791 903
15. Отримано оплату комісійних послуг 180 311 361
У податковому обліку базою для нарахування ПДВ є контрактна

вартість комісійних товарів, але не нижча звичайної ціни. Датою
збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата одержання
коштів від покупця, або дата відвантаження товарів покупцю. Датою
збільшення податкового кредиту комісіонера є дата перерахування
коштів комітенту або надання комітенту інших видів компенсації вартості
зазначених товарів. Дата збільшення податкових зобов'язань з ПДВ
комітента – дата одержання оплати вартості товарів від комісіонера [4].
Договір комісії на покупку передбачає виконання комісіонером з
доручення комітента угоди з придбання ТМЦ за винагороду від свого
імені і за рахунок комітента. Перерахування комітентом грошей
комісіонеру на покупку ТМЦ не спричиняє податкових наслідків з ПДВ,
тому що дана операція не є продажем.
У бухгалтерському обліку комітента сума перерахованих коштів
комісіонеру на придбання товарів відображається як аванси видані.
Отримані товари від комісіонера зараховуються на баланс комітента за
первісною вартістю. Сума комісійної винагороди відображається в
складі інших операційних витрат.
У бухгалтерському обліку комісіонера суми отриманих від комітента
грошей на придбання товарів відображаються як аванси отримані.
Заборгованість перед комітентом закривається шляхом заліку
заборгованості перед продавцем або заборгованості продавця товару.
Приклад. Комітент перерахував комісіонеру для придбання товару
2 400 грн. Після одержання від комісіонера товару комітентом
виплачена комісійна винагорода в розмірі 5 % від суми договору
(120 грн., у тому числі ПДВ – 20 грн.). Відображення у бухгалтерському
обліку операцій наведено в табл. 4.16.
Таблиця 4.16

за договором комісії на покупку
Зміст операції Сума, Кореспонденція

Д-т К-т
У комітента
1. Перераховано гроші комісіонеру 2 400 371 311
2. Надійшов товар від комісіонера 2 000 281 631
4. Здійснено залік заборгованостей 2 400 631 371
5. Віднесено на витрати сума комісійної винагороди
відповідно до акта виконаних робіт 100 949 631
7. Перераховано комісіонеру винагороду 120 631 311
У комісіонера
1. Отримано гроші від комітента 2 400 311 681
2. Отримано товар від постачальника 2 400 024 -
3. Перераховано гроші постачальнику товару 2 400 631 311
5. Відображено залік заборгованостей 2 400 681 631
6. Відвантажено товар комітенту 2 400 - 024
8. Здійснено залік податкового кредиту та податкового
зобов'язання 400 644 643
9. Відображено дохід від реалізації послуг 120 361 703
11. Отримано винагороду від комітента 120 311 361
12. Списано дохід на фінансовий результат 100 703 791
Право на податковий кредит у комісіонера виникає в момент

перерахування грошей постачальнику за придбаний товар. У момент
передачі товарів комітенту комісіонер відображає податкові
зобов'язання, а комітент – податковий кредит, право на який комісіонер
передає комітенту шляхом виписки на його ім'я податкової накладної.
Комісіонер відображає податкове зобов'язання з ПДВ з суми
комісійної винагороди, а комітент відображає податковий кредит.
В роздрібній торгівлі, в процесі комісійної торгівлі беруть участь:
комісіонер – підприємство, яке приймає товар на комісію та
зобов’язується його реалізувати;
комітент – фізична або юридична особа – власник товару, що здає
його на комісію;
покупець – фізична або юридична особа, яка придбає комісійний
товар.
Особливістю комісійної торгівлі в роздріб є те, що комітентом
виступає найчастіше фізична особа, яка не є платником податку на
прибуток та податку на додану вартість. Отже в комітента не виникають
ніяких податкових зобов’язань з цих податків.
Оформлення операцій в роздрібній комісійній торгівлі
відображається згідно з Інструкцією про порядок оформлення
суб’єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі
непродовольчими товарами, затвердженою наказом Міністерства
зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.97 р. № 343
(далі – Інструкція № 343) [82], та Правилами комісійної торгівлі
непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства
зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 13.03.95 р. №37
(далі – Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами) [155].
Спочатку між комісіонером і комітентом укладається договір, за
яким йде передача товару на комісію. Заповнюються такі документи:
перший примірник квитанції (ф. № 1-ВТ), який віддається
комітенту;
другий примірник квитанції (ф. № 2-ВТ), який залишається у
комісіонера;
товарний ярлик (ф. № 3-ВТ), який кріпиться до товару, прийнятому
на комісію.
Товарний ярлик та квитанції йдуть під однаковими номерами.
Якщо комітент здає на комісію декілька одиниць товару, то на кожну
одиницю товару виписується окремий ярлик (номера в усіх документах
за даною партією товару повинні бути однаковими).
Якщо один комітент здає на комісію товари різного виду
(найменування), то на кожний з них необхідно завести окремі квитанції.
Складається оціночно-здавальна відомість (ф. № 4.ВТ) в 2-х
екземплярах. В неї спеціалістом–оцінювачем заноситься інформація
про товар. Перший екземпляр відомості передається у бухгалтерію,
другий – матеріально відповідальній особі.
В оборотній відомості (ф. №6-ВТ) відображається рух товарів,
прийнятих на комісію.
Якщо товар не реалізують на протязі 60-ти календарних днів, (або
іншого договірного терміну), магазин його уціняє. Спочатку вартість
товару знижують на 30%. Якщо у продовж 15 календарних днів товар не
реалізують, то проводять ще одну додаткову уцінку – на 40% від
залишкової ціни товару після першого зниження.
При проведенні уцінки оформлюють акт на уцінку комісійних
товарів (ф. №5-ВТ), на підставі якого бухгалтерія здійснює відмітки про
уцінку товару в квитанції та оборотній відомості. Після цього на
товарному ярлику розміщують нову ціну, дату проведення уцінки, номер
акту та підпис матеріально відповідальної особи.
Акт переоцінки (ф. №7-ВТ) укладається в одному екземплярі при
виявлені схованих дефектів – товари знімають з продажу та переоцінюють.
Якщо товар не буде проданий, його знімають з продажу, при чому
складається в одному екземплярі акт про зняття комісійних товарів з
продажу, затверджений Інструкцією № 343.
На першому екземплярі квитанції вказується письмове
розпорядження керівника підприємства. Після отримання товару
комітент ставить відмітку в першому екземплярі квитанції, яку разом із
товарним ярликом та актом про зняття комісійних товарів з продажу
передають у бухгалтерію.
При поверненні товарів комітент відшкодовує витрати з його
збереження, сума яких вказується в квитанції.
Щоденно касир складає прибуткову відомість (ф. №8-ВТ) на суму,
яка нарахована за збереження товару.
В разі продажу товару другий екземпляр квитанцій з
розпорядженням керівника про виплату грошових коштів передають у
касу. Касир виплачує грошові кошти комітенту, комітент ставить свій
підпис на другому екземплярі квитанції та повертає касиру перший
екземпляр квитанції. Обидва екземпляри квитанції разом з касовим
звітом касир передає у бухгалтерію.
Комісіонер утримує з доходу комітента–фізичної особи податок з
доходів фізичних осіб та сплачує йому грошові кошти у сумі вартості
проданого товару з вирахуванням комісійної винагороди та суми податку.
Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів,
затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 2 від
10.01.07 р., рекомендовано застосовувати для обліку продажу товарів,
прийнятих на комісію, реєстр реалізованих товарів [96].
Приклад. За договором комісії ТОВ “Омега” від фізичної особи, що
не є суб’єктом підприємницької діяльності, прийнятий товар на комісію,
який був у споживанні. Продажна вартість товару за договором складає
2 000 грн., комісійна винагорода – 12% від вартості реалізованого
товару у сумі 240 грн. (2 000 х 12%), у т. ч. ПДВ. Товар проданий за
готівку за встановленою ціною. Комітенту з каси виплачені грошові
кошти з вирахуванням комісійної винагороди.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій за договором
комісії в роздрібній торгівлі представлено в табл. 4.17.
Таблиця 4.17

за договором комісії на продаж у роздрібній торгівлі
Зміст операції Сума, Кореспонденція

Д-т К-т
1 2 3 4
1. Оприбутковано товар, прийнятий на комісію 2 000 024 -
2. Отримано грошові кошти від покупця, визнаний дохід 2 000 301 702
3. Відображено дохід, отриманий на користь комітента 2 000 704 685
4. Списано вартість реалізованого товару 2 000 - 024
5. Нараховано податок з доходів фізичних осіб 300 685 641
6. Виплачені грошові кошти комітенту у сумі вартості
проданого товару за вирахуванням комісійної
винагороди та суми податку (2 000 – 240 – 300) 1 460 685 301
7. Відображено вартість комісійних послуг 240 685 703
1 2 3 4
8. Нараховано ПДВ за комісійною винагородою 40 703 643
9. Списано на фінансовий результат дохід від продажу
комісійних товарів 2 000 702 791
10. Списано на фінансовий результат дохід від
комісійної винагороди 200 703 791
11. Списано на фінансові результати вирахування з
доходу 2 000 791 704
У податковому обліку комісіонера виникає дохід тільки з вартості

комісійної винагороди, тому що за договором комісії він бере товари на
реалізацію, а не придбаває. Базою для оподаткування ПДВ при продажу
товарів, що були у споживанні, які придбані в осіб, не зареєстрованих
платниками ПДВ, є комісійна винагорода такого платника [4].
Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами не
приймаються продажу: зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова
техніка; вибухові речовини і засоби вибуху; наркотичні, психотропні й
отруйні речовини; лікувальні засоби і вироби медичного призначення;
армійське знаряджання, тканини й інші товари військового асортименту;
газові плити і балони до них без документа газового господарства про їх
придатність до подальшого використання; товари побутової хімії; товари з
простроченим терміном збереження; товари від неповнолітніх; піротехнічні
засоби; іграшки для дітей віком до 3-х років і інші товари [155].
Комісійна торгівля таких товарів, як транспортні засоби,
антикваріат, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, цінні папери,
регламентуються спеціальними документами.
4.6. Облік за договорами доручення. Облік бартерних

операцій
Посередник – це фізична або юридична особа, що знаходиться між

продавцем і покупцем продукції, товарів, робіт, послуг. Послуги агентів,
маклерів, дилерів і інших представників допомагають підприємству значно
збільшити доход за рахунок розширення ринків збуту, підвищити прибуток,
знизити власні витрати на збереження і забезпечити належну підготовку
товарів. Найбільш розповсюдженим видом посередництва є доручення.
За договором доручення, згідно зі ст. 1000 ЦКУ, одна сторона
(повірник) зобов'язується здійснити від імені і за рахунок іншої сторони
(довірителя) визначені юридичні дії [5].
Сторонами в договорі можуть бути юридичні і фізичні особи.
Договір доручення – двосторонній, взаємозобов'язуючий, тому що
обов'язки лежать як на одній стороні, так і на іншій. Предметом договору
доручення є надання нематеріальних юридичних послуг.
Основний обов'язок повірника – належне виконання доручення
відповідно до вказівок довірителя, охорона його інтересів. Повірник
зобов'язаний повідомляти довірителю по його вимозі про хід виконання
доручення, без зволікання передати довірителю отримане за дорученням,
надати довірителю звіт, при необхідності з виправдувальними документами.
Повірник вправі відступити від указівок довірителя, якщо по
обставинах справи це необхідно в інтересах довірителя і повірник не міг
заздалегідь запросити довірителя або не одержав тимчасово відповіді
на запит. Він зобов'язаний повідомити довірителя про допущені
відступи, як тільки повідомлення стало можливим.
Довіритель зобов'язаний видати повірнику доручення на здійснення
юридичних дій, передбачених договором доручення. Він зобов'язаний,
якщо інше не передбачено договором, відшкодовувати повірнику понесені
витрати, забезпечувати його коштами, необхідними для виконання
доручення і сплатити повірнику винагороду. Довіритель вправі скасувати
доручення, а повірник – у будь-який час відмовитися від нього.
Повірник повинний виконувати тільки ті дії, що зазначені в договорі.
Наприклад, якщо за договором ціна продажу ТМЦ – 100 грн., те повірник
зобов'язаний продати їх саме на цю суму, а не за 99 чи 101 грн. Відступати
від договору можна тільки при одночасному виконанні двох умов: повірник
діє в інтересах довірителя; повірник не міг вчасно запитати довірителя або
не одержав відповідь на свій запит в обговорений угодою термін.
Бухгалтерський облік операцій за договорами доручення залежить
від того, чи проходять ТМЦ і розрахунки за них через повірника.
Варіант перший. Довіритель не передає ТМЦ повірнику, повірник
не бере участь у розрахунках з покупцем, а лише здійснює послуги з
пошуку покупця й укладає з ним договір. Бухгалтерський облік у
довірителя здійснюється як при звичайних операціях купівлі-продажу.
Довіритель продає запаси покупцю й одержує оплату від нього.
У бухгалтерському та податковому обліку на дату відвантаження
відображаються дохід і витрати за реалізованими запасами, а за
правилом першої події виникають зобов'язання з ПДВ.
За послугами повірника з пошуку покупця в бухгалтерському обліку
довірителя витрати з їх оплату є витратами з продажу і списуються на
рахунок 93 "Витрати на збут", а в податковому – відображаються витрати і за
правилом першої події виникають податковий кредит з ПДВ.
Послугу можна вважати здійсненою тоді, коли довіритель затвердить
звіт про виконання доручення чи акт виконаних робіт.
В бухгалтерському обліку повірника відображається тільки реалізація
послуг довірителю. Податкові зобов'язання з ПДВ і виникає у повірника
по першому з подій. Дохід у податковому обліку виникає по підписанню
звіту про виконання доручення або акту виконаних робіт.
Приклад. ПП “Продсервіс” (довіритель) уклало договір доручення на
продаж з ТОВ “Калина” (повірник) на пошук покупця його товару у кількості
100 одиниць за ціною 156 грн. за одиницю, у т. ч. ПДВ – 26 грн. Розрахунки
за товар здійснюються без участі повірника. Повірник знайшов покупця та
уклав з ним від імені довірителя договір купівлі-продажу на суму 13 000 грн.,
крім того, ПДВ – 2 600 грн. Винагороду (10% від суми договору) довіритель
перераховує повірнику після отримання від нього звіту про виконання
доручення. Товар реалізовано у повному обсязі. Винагорода перерахована
повірнику у сумі 1 560 грн. у т. ч. ПДВ – 260 грн. Собівартість реалізованої
продукції –10 000 грн. Витрати повірника – 900 грн.
Відображення у бухгалтерському обліку операцій надано в табл. 4.18.
Таблиця 4.18
Відображення у бухгалтерському обліку операцій за договором

доручення на продаж без участі довірителя у розрахунках
Зміст господарської операції Сума, Кореспонденція

Д-т К-т
1 2 3 4
У довірителя
1. Отримано передоплату від покупця 15 600 311 681
2. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ 2 600 643 641
3. Відвантажено товари покупцю 15 600 681 702
1 2 3 4
5. Відображено собівартість реалізації 10 000 902 28
6. Відображено вартість послуг повірника 1 300 93 685
7. ВідображеноПДВ за послугами повірника 260 641 685
8. Здійснено оплату послуг повірника 1 560 685 311
9. Списано на фінансові результати:
дохід від реалізації 13 000 702 791
собівартість реалізованого товару 10 000 791 902
витрати на збут 1 300 791 93
У повірника
1. Відображено вартість реалізованих послуг 1 560 361 703
2. Нарахований ПДВ 260 703 641
3. Отримано винагороду від довірителя 1 560 311 361
4. Списаний на фінансовий результат дохід 1 300 703 791
5. Списано на фінансовий результат витрати на збут 900 791 903
Бухгалтерський та податковий облік операцій за таким договором майже

аналогічний обліку за договором комісії на продаж. У бухгалтерському обліку
в повірника отримані активи відображаються на позабалансовому
рахунку 025 "Майно в довірчому управлінні".
За умовами договору доручення на покупку товарів повірник від
свого імені, але за рахунок і з доручення довірителя придбаває товари з
наступною їх передачею довірителю. За таким договором довіритель
надає повірнику кошти у виді авансу на придбання відповідно до умов
договору доручення. Повірник оприбутковує зазначені у договорі товари,
перераховує оплату постачальнику, передає довірителю придбані
товари. Потім затверджується звіт повірника про понесені витрати,
нараховується і перераховується винагорода повірнику.
Накладна видається продавцем товару повірнику, тому що
фактичний рух товару здійснюється від продавця до повірника. Повірник
надає продавцю своє доручення на одержання ТМЦ. А при
відвантаженні товару довірителю повірник видає накладну та отримує
від довірителя доручення на одержання ТМЦ.
У бухгалтерському обліку операцій за договором доручення без
участі повірника в розрахунках в довірителя придбані активи будуть
відображені: необоротні активи – на рахунку 15 "Капітальні інвестиції";
запаси – на рахунках класу 2 "Запаси"; послуги – на рахунках класу 9
"Витрати діяльності"; сума винагороди повірнику – на рахунку 94 "Інші
витрати операційної діяльності".
У бухгалтерському обліку в повірника дохід виникає при підписанні
довірителем звіту про виконання доручення або акту виконаних робіт.
За сумою винагороди у повірника відображає дохід та податкове
зобов'язання з ПДВ, а довіритель – витрати та податковий кредит з ПДВ.
Приклад. ТОВ “Прип’ять” (довіритель) уклало з ВАТ “Контакт”
(повірник) договір доручення на пошук підприємства, що надає
маркетингові послуги з дослідження ринку збуту. За договором повірник
знаходить постачальника послуг і укладає з ним договір на їх надання
довірителю за 6 000 грн., у тому числі ПДВ – 1 000 грн. Розрахунки з
постачальником послуг здійснюються безпосередньо довірителем.
Винагорода повірнику (600 грн., у тому числі ПДВ – 100 грн.)
виплачується після затвердження звіту про виконання доручення.
Порядок відображення операцій в обліку представлений у табл. 4.19.
Таблиця 4.19
Відображення у бухгалтерському обліку операцій за договором

доручення на покупку без участі повірника у розрахунках

Д-т К-т
У довірителя
1. Перераховано гроші постачальнику 6 000 371 311
2. Нараховано податковий кредит з ПДВ 1 000 641 644
3. Отримана від постачальника маркетингова
послуга (підписаний акт виконаних робіт) 5 000 93 371
4. Відображено податковий кредит з ПДВ 1 000 644 371
5. Віднесені на витрати послуги повірника 500 949 685
6. Відображено ПДВ за послугами повірника 100 641 685
7. Здійснено оплату послуг повірника 600 685 311
У повірника
1. Відображено вартість реалізованих послуг 600 361 703
2. Нараховано податкові зобов'язання 100 703 641
3. Списано дохід від реалізації послуг на фінансові
результати 500 703 791
4. Отримано оплату послуг від довірителя 600 311 361
У випадку, якщо розрахунки здійснюються за участю повірника, в
обліку довірителя одержані від повірника товари відображаються так
само, як і в випадку, коли за договором доручення на покупку грошові та
товарні потоки здійснюються без участі повірника. Отриманий від
постачальника товар повірник у бухгалтерському обліку відображає на
позабалансовому рахунку 025 “Майно в довірчому управлінні”.
За своєю юридичною природою договір бартеру є відплатним,
двостороннім і концесуальним. Права й обов'язки виникають з моменту
укладання договору. Національні стандарти обліку передбачають поділ
бартерних операцій на обмін подібними активами і неподібними.
Подібні активи мають однакове призначення і однакову
справедливу вартість. Згідно з П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”
справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснено обмін
активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними,
зацікавленими і незалежними сторонами [131].
Згідно з П(З)БО 9 “Запаси“ первісна вартість одиниці запасів,
придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій
вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів
перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих
запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і
справедливою вартістю переданих запасів включається до складу
витрат звітного періоду. У випадку обміну подібними активами дохід від
операції не визначається. Вважається, що замість одного активу
отримано його еквівалент (наприклад, можна здійснити обмін машини на
машину, цементу на цемент). Така ситуація виникає рідко.
Неподібні активи – так відображаються в обліку практично всі
бартерні операції.
Первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси,
визнається справедлива вартість отриманих запасів. Первісна вартість
отриманих запасів визначатиметься з урахуванням витрат:суми ввізного
мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, що не
відшкодовуються підприємству; ТЗВ; інших витрат, безпосередньо
пов'язаних із придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони
придатні для використання в запланованих цілях [138].
Згідно з ПКУ база оподатковування ПДВ визначається виходячи з
договірної ціни операції, але не нижче звичайних цін. Звичайна ціна,
згідно із Законом про прибуток, відповідає рівню ринкових цін.
Ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються
іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари
(роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі,
обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично,
володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а
також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності –
однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних
(комерційних) умовах [4].
Дата виникнення доходу та витрат у податковому обліку в рамках
бартерних операцій така ж сама, як і в інших випадках. Відображення
ПДВ здійснюється за загальними правилами.
Порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій за
бартером представлений у табл. 4.20.
Таблиця 4.20

за бартерним договором
Зміст господарської операції Кореспонденція

рахунків
Д-т К-т
1. Перша подія – одержання активів

1. Оприбутковано товари 281 631
2. Відображено ПДВ 641 631
3. Відвантажено товарів 361 702
4. Нараховано ПДВ 702 641
5. Відвантажено собівартість відвантажених товарів 902 281
7. Списано дохід на фінансові результати 702 791
8. Списано собівартість товарів 791 902
9. Відображено прибуток 791 441
10. Відвантажено збиток 442 791
11. Здійснено взаємозалік заборгованостей 631 361
2. Перша подія – передача товарів
1. Відвантажено товарів 361 702
2. Нараховано ПДВ 702 641
1 2 3
3. Відображено собівартість відвантажених товарів 902 281
4. Списано дохід на фінансовий результат 702 791
5. Списано собівартість реалізованих товарів 791 902
6. Оприбутковано товари 281 631
8. Здійснено взаємозалік заборгованостей 631 361
9. Відображено прибуток 791 441
10. Відвантажено збиток 442 791
При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій як на території

України, так і за її межами підприємства визначають фінансовий
результат за кожною бартерною операцією окремо.
4.7. Тара під товаром, інвентарна тара, заставна тара
Тара – це ємність для збереження, пакування і транспортування

продукції або товарів на підприємствах і в організаціях.
Тара класифікується в залежності від виду матеріалу, з якого вона
вироблена: дерев'яна (ящики, бочки, лотки і т. п.); картонна і паперова
(ящики, мішки, пачки і т. п.); тканева (мішки лляні, джутові і т. п.);
металева (бочки, ящики, лотки і т. п.); скляна (порожні пляшки, бутилі,
банки і т. п.); полімерна (ящики, каністри, фляги і т. п.).
Бухгалтерський облік забезпечує контроль за збереженням тари під
товарами та порожньої, правильне та своєчасне документальне
оформлення операцій з руху тари, отримання точних даних про втрати,
витрати та доходи за операціями з тарою, своєчасне визначення
результатів інвентаризації тари.
Тара може надходити на підприємство з товаром, придбаватися за
плату, виготовлятися власними силами, надходити з інших джерел.
Тара, термін корисного використання якої більше року, що призначена
для постійного збереження товарів на складах і внутрішнього переміщення,
відноситься до необоротних активів та враховується за первісною вартістю
на субрахунку 115 "Інвентарна тара" синтетичного рахунка 11 "Інші
необоротні матеріальні активи" (бочки, цистерни, контейнери). Вона
підлягає амортизації згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” [137].
Тара, термін корисного використання якої менш одного року,
оцінюється за первісною вартістю згідно з П(З)БО 9 “Запаси“ [138].
До первісної вартості тари включаються також такі витрати, як
нанесення торгової марки виготовлювача, наклеювання етикеток і т.п.
Якщо тара є первинною упаковкою товарів і відпускається разом з
ними наприклад, консерви в жерстяних банках, її вартість у
бухгалтерському обліку включається в первісну вартість товарів на
субрахунках 281 “Товари на складах” або 282 “Товари в торгівлі”.
Облік наявності і руху іншої тари під товарами та порожньої тари
як покупної, так і власного виробництва, термін корисного використання
якої менш одного року, а також тарних матеріалів ведеться на
субрахунку 284 "Тара під товарами" синтетичного рахунка 28 "Товари".
Аналітичний облік тари ведеться за видами та групами, за рахунками,
за місцями збереження, за матеріально відповідальними особами, за
призначенням. Матеріально відповідальні особи ведуть аналітичний облік
тари у товарному звіті в окремому розділі, де відображають рух тари в
кількісно-сумовому вираженні.
Тара буває необоротна (враховується на рахунку 115 "Інвентарна
тара") і оборотна (враховується на субрахунку 204 "Тара і тарні
матеріали" чи на субрахунку 28 "Товари").
Тара під товарами може здійснювати одноразовий або
багаторазовий оборот.
Одноразова тара надходить на підприємство разом із товарами. До
неї відноситься тара, що використовується тільки один раз, не підлягає
поверненню і не приймається від покупців (паперова, картонна,
поліетиленова, мішки, коробки паперові і з полімерних матеріалів). Її
вартість відокремлена в супровідних документах і оплачена окремо та у
первісну вартість товарів не включається. Вона оприбутковується за
чисто вартістю реалізації (при подальшій реалізації) або за ціною
можливого використання (при використанні на підприємстві) та
враховується на субрахунку 209 "Інші матеріали".
Багаторазова тара підлягає обов'язковому поверненню
постачальнику товарів або здачі тарозбираючим організаціям.
Тара буває зворотна і незворотна. Одноразова тара незворотна.
Будь-яка тара багаторазового використання підлягає обов'язковому
поверненню, якщо інше не передбачено в договорі між сторонами.
Багаторазова тара зворотна. Умови та строки її повернення
постачальнику повинні бути передбачені договором купівлі-продажу. Її
вартість включається в договірну вартість товарів. В документах на
відвантаження товарів постачальником вказується окремим рядком
найменування, кількість та вартість тари. Повернення порожньої тари
постачальнику покупець також оформлює видатковими документами.
Тара буде вважатися незворотною також при продажу її кінцевому
споживачу, наприклад, через роздрібний магазин.
Якщо у договорі не обумовлене повернення тари, то покупець може
повернути багаторазову тару тарозбираючому підприємству.
Зворотну тару необхідно повертати в стані, придатному для
повторного використання, комплектною, очищеною від залишків продукції.
Розрізняють зворотну заставну тару, на яку постачальником
встановлені заставні ціни, і зворотну тару, за передачу якої постачальником
не стягується заставна вартість (зворотна незаставна тара).
Однією з гарантій повернення тари постачальнику може бути
збереження права власності на неї. При цьому встановлюється заставна
вартість. Постачальник передає тару в тимчасове користування та стягує
за це заставу. Покупець не може продавати в ній товар третій особі.
Зворотна заставна тара повертається постачальнику, так як продовжує
залишатися його власністю. Її продовжують враховувати на балансі
продавця, а покупець заставну вартість відображає поза балансом.
При продажу товарів у звичайній зворотній незаставній тарі
покупець оплачує її повну вартість і оприбутковує на свій баланс, право
власності на неї переходить покупцю. Зворотна незаставна тара
вважається зворотною, тому що вона є багатооборотною. Але в договорі
між сторонами може бути передбачена можливість повернення тари
безпосередньо постачальнику або тарозбираючому підприємству.
Термін повернення тари визначається тривалістю не більш 12 місяців.
При оцінці тари при вибутті найчастіше використовується метод
ідентифікованої собівартості.
Вартість тари при вибутті включається до: витрат на збут, якщо вона
використовується для затарювання товарів на складах; до собівартості
реалізованих товарів, якщо її вартість не включена в первісну вартість
реалізованих товарів. В такому разі вартість тари вказується в супровідних
документах окремим рядком і оплачується покупцями окремо.
У бухгалтерському обліку продавця при передачі покупцю товару
разом із заставною тарою її продовжують обліковувати на субрахунку
284 “Тара під товарами”. Можливе відкриття на цьому рахунку
субрахунки другого порядку 2841 “Заставна тара на складі” та 2842
“Заставна тара відвантажена”.
При одержанні застави за зворотну тару від покупця сума застави
обліковується на позабалансовому рахунку 06 “Гарантії та забезпечення
отримані”. Одержувач тари (покупець товару) суму перерахованої
застави відображає на позабалансовому рахунку 05 “Гарантії і
забезпечення надані”, а вартість заставної тари на позабалансовому
рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідному збереженні”.
Згідно з ПКУ зворотна заставна тара в базу оподатковування не
включається. Але у випадку, якщо протягом 12 місяців з моменту
одержання зворотної тари, вона не повертається постачальнику, її
вартість включається в базу оподатковування покупця. Якщо договором
не передбачене повернення тари, вона є незворотною і підлягає
обкладанню ПДВ. Передача зворотної заставної тари не включається до
доходів продавця. В разі неповернення тари у продавця в податковому
обліку виникне дохід [4].
Приклад. ВАТ “Продторг” на адресу роздрібного підприємства
ПП“Фенікс” за умови передоплати відвантажено товар у тарі (кількість
150 ящиків). Продажна вартість товару 4 200 грн., у т. ч. ПДВ – 700 грн.
Тара в договорі визначена як зворотна. За несвоєчасне повернення тари
передбачені штрафні санкції. Заставна ціна одного ящика 10 грн. Сума
застави складає 1 500 грн.(10 х 150). Відображення у бухгалтерському
обліку операцій із заставною тарою наведено в табл. 4.21.
Таблиця 4.21

із заставною тарою

Д-т К-т
2 3 4 5
У продавця
1. Отримано попередню оплату за товар 4 200 311 681
2. Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ 700 643 641
3. Отримано заставу за тару 1 500 311 685
1 2 3 4
4. Відображено на позабалансовому обліку сума
отриманої застави 1 500 06 -
5. Передано покупцю заставну тару 1 500 2842 2841
6. Відвантажено товар покупцю 4 200 361 702
7. Списано податкове зобов’язання з ПДВ 700 702 643
10. Списано на фінансовий результат дохід від реалізації
товару 3 500 702 791
11. Списано на фінансовий результат собівартість
12. Повернуто покупцем заставну тару 1 500 2841 2842
13. Перераховано покупцю сума застави 1 500 685 311
14. Списано з позабалансового обліку заставну тару 1 500 - 06
У покупця
1. Перераховано попередню плату за товар 4 200 371 311
3. Перераховано заставу за тару 1 500 377 311
4. Відображено на позабалансовому обліку сума
перерахованої застави 1 500 - 05
5. Отримано від продавця товари 3 500 282 631
6. Списано податковий кредит з ПДВ 700 644 631
8. Відображено на позабалансовому обліку отриману
разом з товаром заставну тару 1 500 023 -
9. Повернуто продавцю заставну тару 1 500 - 023
10. Отримана від продавця сума застави 1 500 311 377
11. Списано з позабалансового обліку суму застави 1 500 05 -
Неповернення заставної тари у продавця
1. Відображено дохід з суми неповернення тари 1 500 681 712
2. Відображено собівартість реалізації тари 1 500 902 2842
Неповернення заставної тари у покупця
1. Включено до складу запасів вартість неповернутої
заставної тари 1 500 284 377
2. Відображено ПДВ 300 949 641
4. Списано з позабалансового обліку суму застави 1 500 05 -
Непридатна до використання тара списується за актом про
ліквідацію, затверджуваному керівником підприємства. В акті серед
обов’язкових реквізитів повинні бути зазначені причини виведення тари з
експлуатації та можливість використання підприємством відходів від
ліквідації (макулатура, металобрухт, дрова).
4.8. Облік товарних втрат і нестач товарів. Переоцінка товарів
Розрізняють товарні втрати двох видів.

1) втрати, що виникли при транспортуванні, збереженні і реалізації
товарів: від усушки; вивітрювання; розтрусування та розпилення товарів;
витоку та розливу (при перекачуванні і відпуску рідких товарів). Такі
втрати звуться природним збитком товарів або нормованими втратами.
2) втрати товарів від бою, лому та псування.
Розміри товарних втрат багато в чому залежать від умов доставки,
збереження і реалізації товарів. Зниження розмірів втрат товарів є
важливим джерелом скорочення витрат підприємства.
Норми природного убутку товарів є граничними і застосовуються
тільки в тих випадках, коли при перевірці фактичної наявності товарів
установлена нестача в порівнянні з обліковими даними. Вони
встановлені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 р. № 88
"Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у
торгівлі й інструкцій із застосування" [115].
Природний убуток товарів списується з матеріально відповідальних
осіб після їх інвентаризації за фактичними розмірами, але не вище
встановлених норм, на підставі відповідного розрахунку, затвердженого
керівником організації.
Розрахунок природного убутку на товари, проданих вроздріб, може
складатися в наступному порядку. До суми природного убутку на
фактичні залишки товарів за даними інвентаризації на початок звітного
періоду додається сума, яка розрахована за документами на товари, я
надійшли за межінвентаризаційний період, і виключається убуток за
документами на товари, що вибули, а також фактичний залишок товарів
за інвентаризаційним описом на кінець звітного періоду. Визначення
природного убутку оформляється складанням звіту. Норми природного
убутку необхідно розраховувати за різними товарами окремо.
При розрахунку розміру природного убутку в межах установлених
норм у роздрібний оборот не включаються товари: відпущені своїм
магазинам або філіям, що здійснюють самостійний облік матеріальних
цінностей; повернуті постачальникам і складу, а також здані в переробку;
списані за актами унаслідок бою, поломки, псування; штучні товари, а також
ті товари, що надходять у роздрібні підприємства у фасованому виді.
При виявленні нестачі товарів розраховується торгова націнка на
суму нестачі шляхом множення середнього відсотка торгової націнки на
продажну вартість нестачі, собівартість відсутнього товару визначається
як різниця між вартістю нестачі в продажних цінах і розрахованої суми
торгової націнки. Також розраховуються ТЗВ, що приходяться на товари,
яких не вистачає. На умовному прикладі визначено собівартість нестачі в
табл. 4.22.
Таблиця 4.22
Визначення собівартості товарів, яких не вистачає
Показники, що формують суму Нестача в межах Нестача понад Усього

нестачі норм природного норми природного нестача,
убутку, грн. убутку, грн. грн.
1. Продажна вартість 600 2 400 3 000
2. Торгова націнка 197 786 983
3. Собівартість без ТЗВ (р.1 – р. 2) 403 1 614 2 017
4. ТЗВ 55 221 276
5. Повна собівартість (р. 3 + р. 4) 458 1 835 2 293
Собівартість товарів у межах норм природного убутку включається

до собівартості реалізованих товарів. Собівартість товарів понад межи
природного убутку списується на інші витрати операційної діяльності з
відображенням на позабалансовому обліку (з урахуванням ПДВ) на
випадок встановлення винної особи. Різниця між продажною вартість
товарів та їх собівартістю списується за рахунок торгової націнки.
Бухгалтерський облік зазначених операцій наданий у табл. 4.23.
Для магазинів самообслуговування встановлені норми додаткових
товарних втрат, так звані норми на "безпам'ятність покупців", які
застосовуються тільки в тому випадку, якщо при інвентаризації фактична
нестача перевищує норми природного збитку. Норми різні в залежності
від типу магазина, його спеціалізації та обсягу товарообороту [116].
Таблиця 4.23
Бухгалтерський облік списання товарів унаслідок нестачі

Д-т К-т
1. Списано торгову націнку на товар, якого не вистачає
(або сторно зворотного запису) 983 285 282
2. Списано собівартість нестачі товару в межах
природного убутку 403 902 282
3. Списані ТЗВ, що приходяться на суму нестачі в межах
норм природного убутку 55 902 289
4. Списано собівартість нестачі товару понад норми
природного убутку 1 614 947 282
5. Списано ТЗВ, що приходяться на суму нестачі понад
норми природного убутку 221 947 289
6. Віднесено на витрати ПДВ на недостатній товар 367 947 641
7. Врахована на позабалансовому рахунку собівартість
недостатнього товару, на суму, що перевищує норми
природного убутку (1614 + 221+ 367) 2 202 072 -
Так, загальний розмір встановлених у звичайному випадку втрат не

може перевищувати: за продовольчими товарами – 0,25%, за
непродовольчими товарами – 0,1%. У крупних же магазинах з торговою
площею більше 400 кв. м, з універсальним асортиментом продовольчих
товарів гранична норма втрат складає 0,3% від реалізації товарів
методом самообслуговування (за винятком товарів, на які не встановлені
норми, наприклад великогабаритних). Це норми додаткових втрат.
У торгівлі продовольчими товарами, можуть виникати інші
нормовані втрати. Наприклад, бій склопосуду, порцеляни і т. ін.
До товарних втрат відноситься "заваження" тари. Усі товари
оприбутковуються матеріально відповідальними особами за масою
нетто, що визначається зважуванням або шляхом вирахування з маси
брутто маси тари, вказаної в супровідних документах постачальника. За
рядом товарів (наприклад, рідкі) у момент їхнього оприбуткування
визначити фактичну вагу нетто не можливо, товари оприбутковуються за
документами, а після їх реалізації тару зважують. Якщо вага такої тари
виявиться більше, чим зазначено в документах постачальника, то
різниця являє собою "заваження" тари. А це означає, що товару,
реалізовано менше, чим оприбутковано. Різниця списується з
матеріально відповідальної особи за ціною реалізації товару. Усі товари,
по яких виявлений "заваження" тари", реєструють у спеціальному
журналі, потім тару зважують і оформляють відповідним актом.
Нестача товару у зв’язку з "заваженням" тари підлягає
відшкодуванню постачальником. У іншому випадку вона списується до
інших витрат операційної діяльності.
Підприємство повинне вчасно і правильно реагувати на зміни, яві
відбуваються на ринку товарів, що особливо позначається при формуванні
ціни на товар. При цьому важливе місце займає їх переоцінка.
Переоцінка товарних цінностей – це збільшення (дооцінка) або
зменшення (уцінка) вартості товарів.
Відповідно до вимог П(С)БО 9 "Запаси" товари слід відображати в
звітності за вартістю, яка не перевищує суму, очікувану від отримання
при їхньому продажі або використанні, тобто за найменшою з двох
оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації [230].
Втрати товарів від бою, лому та псування оформлюються комісією
спеціальним актом. В ньому вказується характеристика дефекту товару
та висновки комісії. Комісія товар уціняє, про що робиться запис в акті.
Коли товари в деякій мірі втратили очікувану спочатку економічну
вигоду, їх переоцінюють (уціняють), складають акт про уцінку товарів і
відображають у звітності за чистою вартістю реалізації.
Під чистою вартістю реалізації розуміють очікувану ціну реалізації
товарів в умовах звичайної діяльності. Вона визначається за кожною
одиницею товарів шляхом вирахування з очікуваної ціни їхнього продажу
очікуваних витрат на завершення виробництва та витрат на збут.
Зниження первісної вартості товарів до чистої вартості реалізації за
своєю сутністю є уцінкою їхньої первісної вартості.
Сума зменшення первісної (покупної) вартості товару (що
представляє собою суму уцінки) відноситься на витрати звітного періоду
і відображається записом Д-т субрах. 946 – К-т субрах. 282.
Якщо за товаром, раніше уціненим, надалі б виникла необхідність
їх до оцінки, то згідно з П(С)БО 9 "Запаси" на суму збільшення чистої
вартості реалізації (але не більш суми попереднього зменшення)
сторнується запис про попереднє зменшенні їхньої вартості [138].
В бухгалтерському обліку на суму збільшення чистої вартості
реалізації сторнується запис про попереднє зменшення вартості товарів.
Таке відображення операцій застосовується, якщо збільшення
чистої вартості реалізації товарів відбувається в тім же періоді, у якому
здійснювалася їхня уцінка. Однак якщо зростання чистої вартості
реалізації відбувається в наступному звітному періоді, сума дооцінки
товарів повинна бути відображена в складі доходів звітного періоду, у
якому вона була проведена.
Приклад. За даними інвентаризації на підприємстві оптової торгівлі
ВАТ “Гама” встановлено, що товар первісною вартістю 220 грн. втратив
свої первісні якості і його чиста вартість реалізації дорівнює 180 грн.
Прийнято рішення про уцінку товару на суму 30 грн. У подальшому чиста
вартість реалізації товару, раніше уціненого зросла до 200 грн. В
бухгалтерському обліку будуть здійснені наступні записи (табл. 4.24).
Таблиця 4.24
Відображення у бухгалтерському обліку переоцінки товарів

в оптовій торгівлі

Д-т К-т
Уцінка товарів
1. Відображено суму уцінки товару 30 946 281
2. Списано суму уцінки на фінансовий результат 30 791 946
Дооцінка товарів в тому ж звітному періоді
3. Методом сторно відображено збільшення чистої
вартості реалізації 20 946 281
4. Методом сторно відображено коригування фінансових
результатів 20 791 946
Дооцінка товарів в наступному звітному періоді
1. Відображено збільшення чистої вартості реалізації товарів 30 281 716
2. Збільшення чистої вартості реалізації віднесено на
фінансовий результат 30 716 791
В роздрібній торгівлі зниження торгової націнки відображається в

бухгалтерському обліку проводкою Д-т субрах. 285 – К-т субрах. 282.
Приклад. У магазині ТОВ “Каскад” товар за продажною вартістю 270
грн. (у т. ч. первісна (покупна) вартість – 200 грн., торгова націнка – 70 грн.)
тривалий час не користався попитом у покупців. За станом на 1 квітня
керівником підприємства прийняте рішення про проведення уцінки товару
на суму 90 грн. В обліку будуть здійснені наступні записи (табл. 4.25).
Таблиця 4.25
Відображення у бухгалтерському обліку уцінки товарів
в роздрібній торгівлі

Д-т К-т
Відображено суму уцінки товару 20 946 282
Списано суму уцінки на фінансовий результат 20 791 946
Списано суму торгової націнки 70 285 282
За необхідності проведення в роздрібній торгівлі дооцінки товарів,

що раніше не уцінялися, її можна здійснити, збільшивши суму торгової
націнки на ці товари, так як згідно з П(С)БО 9 "Запаси" підприємства
роздрібної торгівлі можуть збільшувати продажну вартість товарів тільки
за рахунок збільшення торгової націнки на товар, не змінюючи їх
первісну вартість.
Приклад. На підприємстві роздрібної торгівлі ТОВ “Каскад”
враховується товар, продажна вартість якого складає 370 грн. (у тому
числі первісна (покупна) вартість – 200 грн., торгова націнка – 170 грн.).
Прийнято рішення про збільшення продажної вартості товарів до
420 грн. Уцінка за цими товарами раніше не проводилася. В обліку дана
операція відображається записом Д-т субрах. 282 – К-т субрах. 285 на
суму 50 грн. (420 – 370)
Така до оцінка в роздрібній торгівлі може проводитись в звітному
періоді, коли підприємство отримало товари, а також і в інших звітних
періодах. На дооцінені товари складається акт дооцінки.
4.9. Порядок проведення інвентаризації та відображення її

результатів в обліку
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову

звітність в Україні" для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського
обліку і фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити
інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і
документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка [8].
Перелік випадків, коли інвентаризація обов’язкова та строки її
проведення надані в табл.4.26.
Таблиця 4.26
Періодичність проведення інвентаризації
Випадки Періодичність або дата

проведення
інвентаризації
1. Передача майна державного підприємства в оренду Перед передачею
2. Приватизація майна державного підприємства Перед приватизацією
3. Перетворення державного підприємства в акціонерне Перед перетворенням
товариство
4. Перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім 1 раз у рік у період
майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких з 1 жовтня по
проводилася не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація 31 жовтня
будинків, споруд, інших нерухомості може проводитися 1 раз у
3 роки, бібліотечних фондів – 1 раз у 5 років
5. Зміна матеріально відповідальних осіб На день прийому-
передачі справ
6. Установлення фактів крадіжок або зловживань, псування На день установлення
цінностей таких фактів
7. за розпорядженням судово-слідчих органів На день одержання
розпорядження
8. У випадку техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха На день після
закінчення явищ
9. Передача підприємств та їх структурних підрозділів На дату передачі
10. Ліквідація підприємства На дату ліквідації
11. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності
проведення інвентаризації обов'язково у випадку:
зміни керівника колективу (бригадира) На день прийому-
передачі спав
вибуття з колективу (бригади) більш половини його членів на день вибуття
за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади) на день одержання
вимоги
12. Одержання відмовлення постачальника задовольнити На день одержання
претензію по недовантаженню товарів або одержання від відмовлення
покупця подібної претензії
Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються
власником (керівником) підприємства, крім випадків, якщо її проведення
є обов'язковим. Такі випадки визначені Порядком надання фінансової
звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
28.02.2000 р. №419 [146] та Інструкцією по інвентаризації основних
засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,
грошових коштів та документів і розрахунків, затвердженою наказом
Міністерства фінансів України в редакції Закону України від 18.11.11 р.
№ 69 (далі – Інструкція № 69) [77].
У всіх перелічених випадках інвентаризації підлягає також усе
майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, і облік яких
ведеться на позабалансових рахунках.
Відповідно до Інструкції № 69, якою установлений порядок
проведення інвентаризації, для організації інвентаризаційної роботи на
підприємстві за наказом (розпорядженням) керівника створюється
постійно діюча інвентаризаційна комісія [177].
До складу комісії входять керівники структурних підрозділів,
головний бухгалтер, а очолює керівник підприємства або його заступник
На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення
інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для
безпосереднього проведення інвентаризації в місцях збереження товарів
наказом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії.
При проведенні інвентаризації товарів перед її початком усі товари
потрібно згрупувати, розсортувати і розкласти за назвами, сортами,
розмірами у порядку, зручному для підрахунку.
До того, як процедура почалася, від кожної матеріально
відповідальної особи (або групи осіб) береться розписка про здачу в
бухгалтерію прибуткових і видаткових документів на товарно-матеріальні
цінності й оприбуткуванні тих товарів, що надійшли під відповідальність
матеріально відповідальної особи та списанні у видаток вибулих
товарно-матеріальних цінностей.
Інвентаризація товарів проводиться в порядку розміщення їх у
приміщенні. А при збереженні товарів у різних ізольованих приміщеннях
в одної матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться
послідовно за місцями збереження.
Після перевірки цінностей вхід у приміщення пломбується і комісія
переходить у наступне приміщення.
Кількість товарів визначають за даними на упаковці (тарі) та в
первинних документах на товари, якщо коли товари зберігають у
непошкодженій упаковці постачальника й розпакування може привести
до їх ушкодження (або надасть їм нетоварний вигляд), або перевіряючи
в натурі частину товарів (вибіркова інвентаризація), якщо розпакування
не нашкодить їхній якості.
Якщо при вибірковій інвентаризації виявиться розходження між
фактичною наявністю товарів і даних на упаковці або у первинних
документах, комісія проводить повну інвентаризацію товарів.
Якщо товари надійшли у час проведення інвентаризації, вони
приймаються матеріально відповідальною особою у присутності членів
інвентаризаційної комісії, на прибуткових документах на товари робиться
відмітка “після інвентаризації”, завіряється підписом голови комісії, та
робиться посилання на дату опису, де записані ці товари.
На видаткових документах на товари, які відпущені під час
інвентаризації зі складу з дозволу керівника підприємства і головного
бухгалтера, ставиться аналогічна відмітка (у присутності членів комісії за
підписом її голови), а товари заносяться в окремий опис у порядку,
аналогічному для товарів, що надійшли під час інвентаризації.
Фактичну наявність товарів інвентаризаційна комісія фіксує в
інвентаризаційних описах за кожним місцезнаходженням та за кожною
матеріально відповідальною особою (форма № инв-3 або форма № М-21).
Описи підписують усі члени комісії та матеріально відповідальні
особи, після чого вони передаються в бухгалтерію під розписку.
За товарами, що прийняті на відповідальне збереження,
складається Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей,
прийнятих (зданих) на відповідальне збереження за формою № інв 5.
У ході інвентаризації можуть складатися і додаткові документи на
неякісні і зіпсовані товари – акти про псування, на застарілі і залежані
товари – акти переоцінки.
Інвентаризаційні описи й інші супровідні документи передаються в
бухгалтерію для висновку результатів інвентаризації.
По закінченні інвентаризації матеріально відповідальна особа знову
дає розписку про те, що усі товари, які включено до інвентаризаційного
опису, комісією перевірені у його присутності та внесені в опис.
Бухгалтерія звіряє фактичну наявність товарів, зазначених в описах, з
даними бухгалтерського обліку. Якщо маються розбіжності, то складається
порівняльна відомість (ф. № инв-19), в яку заносяться залишки товарів
фактичні та ті, що враховуються у бухгалтерському обліку.
Результатами інвентаризації можуть бути ідентичність фактичних і
облікових даних про залишки товарів або розбіжність між фактичними й
обліковими даними про залишки товарів (інвентаризаційні різниці), у
тому числі надлишки (коли фактичні залишки товарів більше облікових) і
нестачі (коли фактичні залишки товарів менше облікових).
При регулюванні інвентаризаційних різниць може бути прийняте
рішення про проведення пересортовування товарів, тобто зарахування
одного виду матеріальних цінностей в нестачі запасів іншого виду.
Взаємозалік нестач і надлишків унаслідок пересортовування
допускається як виняток у межах однієї товарної групи або однойменних
товарів у тотожній кількості за умови, що надлишки і нестачі виникли в
тої самої матеріально відповідальної особи за той самий
міжінвентаризаційний період.
Якщо при заліку нестач надлишками при пересортуванні вартість
нестачі товарів більше вартості надлишку, то різницю сплачує винна
особа. Якщо така особа не встановлена, то сумарна різниця
розглядається як нестача понад норми природного збитку та відноситься
на результати діяльності. В протоколах інвентаризаційної комісії
обов’язково вказуються вичерпні пояснення причин, чому неможливо
віднести різницю на винних осіб.
Якщо вартість надлишку товарів більше вартості нестачі при
пересортуванні, то на різницю збільшують дані обліку відповідних
товарів та результати діяльності.
Усі інші випадки нестач та надлишків відображаються в обліку як
нестача або надлишок.
Остаточні результати інвентаризації визначаються після
проведення пересортовування товарів і відображаються в
бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, у якому була
закінчена інвентаризація.
При виявленні надлишків необхідно установити причини їхнього
виникнення, довести приналежність підприємству. Надлишки можуть
виникнути, якщо:
1) списано товарів більше, ніж фактично реалізовано, або списано
двічі. У такому випадку необхідно знайти документи, на підставі яких
проведено списання, і облікові регістри, у яких відображено дане
списання, а після цього виправити помилку за той період, у якому був
виявлений надлишок;
2) не були оприбутковані товари. У такому випадку потрібно
відшукати документи на їх придбання, а якщо це не вдалося, то
відновити їх та оприбуткувати товари.
Надлишки товарів підлягають обов'язковому оприбуткуванню.
В бухгалтерському обліку надлишки товарів, виявлені в ході
інвентаризації, підлягають віднесенню на фінансовий результат із
попереднім включенням до складу доходів звітного періоду (субрахунок
719 “Інші доходи від операційної діяльності”).
У податковому обліку неоприбутковані товари вплинуть на залишки
запасів на кінець звітного періоду.
Відображення у бухгалтерському обліку виявлених надлишків
товарів надано в табл. 4.27.
Таблиця 4.27
Відображення у бухгалтерському обліку виявлених

під час інвентаризації надлишків

Д-т К-т
1. Виникнення надлишку в результаті зайвого списання
вартості реалізованих товарів, якщо помилка виявлена:
в попередньому звітному періоді 200 28 441
в поточному звітному періоді (методом сторно) 200 902 28
200 791 902
2. Оприбутковані надлишки запасів, не враховані раніше 200 281 719
Згідно з П(С)БО 9 та Методичними рекомендаціями з

бухгалтерського обліку запасів нестачі товарів у межах норм природного
убутку при збереженні, нестачі та втрати товарів понад норм природного
убутку визнаються витратами звітного періоду, їх фактична собівартість
відображається за дебетом субрахунку 947 “Нестачі і втрати від
псування цінностей”. В роздрібній торгівлі списанню належить також
сума торгової націнки, яка відноситься до вартості недостатніх або
зіпсованих товарів (Д-т субрах. – 285 К-т субрах. 282). Одночасно суми
нестач та втрат від псування товарів понад норм природного збитку до
прийняття рішення о конкретних винуватцях відображаються на
позабалансовому рахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від
псування цінностей”.
Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати товарів
понад норм природного збитку, сума, що належить до відшкодування,
зараховується до складу дебіторської заборгованості (за субрахунком 375
"Розрахунки по відшкодуванню заподіяних збитків") та іншого операційного
доходу (субрахунок 716 “Відшкодування раніше списаних активів”), а також
розрахунків з бюджетом (на різницю між сумою, яка повинна бути
відшкодована винуватцем, і фактичною собівартістю нестачі).
Одночасно здійснюється списання суми нестачі, відображеної на
позабалансовому обліку по субрахунку 072.
Сума відшкодування винуватцями нанесених збитків обчислюється
відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання,
нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 (далі –
Порядок № 116) [34].
Р зб = ((Бс – А) х І інф х ПДВ + А зб) х 2 (4.1)
де Р зб – розмір збитків, грн.;

Бс – балансова вартість на момент встановлення факту
розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн.;
А – амортизаційні відрахування;
І інф – загальний індекс інфляції, розрахований на підставі
щомісячних індексів інфляції за даними Держкомстату;
ПДВ – сума податку на додану вартість;
А зб – розмір акцизного збору;
2 – коефіциент, який застосовується при розрахунку розміру збитків
у випадку нестачі матеріальних цінностей.
За балансову вартість недостатніх товарів приймається первісна

(покупна) вартість без урахування суми торгової націнки.
При надходженні відшкодування від винної особи списується сума
нестачі з за балансового обліку. Із стягненої з винної особи суми
здійснюється відшкодування збитків в розмірі суми виявленої нестачі.
Різниця між сумою відшкодування збитків і балансовою (первісною)
вартістю нестач товарів підлягає обов'язковому перерахуванню в бюджет.
Порядок відображення нестач товарів в бухгалтерському обліку
залежить від того, як здійснюється облік товарів: за покупними чи
продажними цінами.
На підприємствах оптової торгівлі процес відображення результатів
інвентаризації в бухгалтерському обліку спрощений і менш трудомісткий.
Приклад. Під час проведення інвентаризації на складі № 1 оптового
підприємства ПП “Альфа” виявлено нестачу прального порошку “Лотос”
та зубної пасти “Жемчуг” у сумі 130 грн. Керівником підприємства
прийнято рішення: нестачу прального порошку “Лотос” у сумі 30 грн.
списати за рахунок матеріально відповідальної особи; нестачу зубної
пасти “Жемчуг” в розмірі 100 грн. списати за рахунок підприємства до
встановлення винної особи. Індекс інфляції складає 1,1.
Порядок відображення нестач товарів в бухгалтерському обліку в
оптовій торгівлі наведено в табл. 4.28
Таблиця 4.28
Відображення у бухгалтерському обліку нестач товарів

на підприємствах оптової торгівлі

Д-т К-т
Нестача (винна особа встановлена)
1. Відображено нестачу товарів за покупними цінами 30 947 281
2. Відображено заборгованість винної особи за
нанесені збитки (30 х 1,1 х1,2 х 2) 79,20 375 716
3. Відображено заборгованість перед бюджетом
(79,20 – 30) 49,20 716 641
4. Внесені винною особою гроші в касу в пога-шення
заборгованості за нанесеними збитками 79,20 301 375
Нестача (винна особа не встановлена)
1. Списано нестачу товарів за покупними цінами 100 947 281
2. НарахованоПДВ 20 947 641
3. Відображено нестачу товарів на поза балансом 100 072 –
Порядок відображення нестачі товарів на рахунках бухгалтерського

обліку в роздрібних торгових підприємствах ускладнюється в зв'язку з
необхідністю списання торгової націнки.
Приклад. Під час проведення інвентаризації в роздрібному магазині
ТОВ “Люкс” виявлено нестачу товару у сумі 240 грн. за продажними цінами.
Керівником підприємства прийнято рішення: нестачу товару у сумі 90 грн.
списати за рахунок матеріально відповідальної особи; нестачу товару в
розмірі 150 грн. списати за рахунок підприємства до встановлення винної
особи. Торгова націнка 30 %. Індекс інфляції складає 1,1.
Порядок відображення нестач товарів в бухгалтерському обліку в
роздрібній торгівлі наведено в табл. 4.29.
Таблиця 4.29
Відображення у бухгалтерському обліку нестач товарів
на підприємствах роздрібної торгівлі

Д-т К-т
Нестача (винна особа встановлена)
1. Списано торгову націнку, що відноситься до нестачі
товарів (иетодомсторно) 27 282 285
3. Відображено заборгованість винної особи за
нанесені збитки (61 х 1,1 х 1,2 х 2) 161,04 375 716
4. Відображено заборгованість підприємства перед
бюджетом (161,04 – 61) 100,04 716 641
5. Здійснено утримання з заробітної плати винної
особи суми заборгованості за нанесені збитки 100,04 661 375
Нестача (винна особа не встановлена)
1. Списано торгову націнку, що відноситься до нестачі
товарів (методом сторно) 45 282 285
4. Відображено нестачу товарів поза балансом 105 072 –
У податковому обліку коригується податковий кредит з ПДВ. У

оподатковуваний дохід сума відшкодування нестачі не попадає, тому що
до доходу згідно з ПКУ не включаються отримані підприємством суми
компенсації прямих збитків, якщо їх не віднесли до складу витрат [4].
При проведенні інвентаризації повинні бути перевірені не тільки
наявність, стан і оцінка майна, але і можливість визнання того чи іншого
об'єкта активом підприємства, його потенціалом в одержанні
економічних вигод у майбутньому.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 р. N 1253
«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з
питань оцінки майна» внесено зміни до Порядку. N 116: встановлено, що
розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування)
матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної
оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової
шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з
державною (комунальною) часткою в статутному капіталі, розмір збитків
визначається відповідно У Методиці оцінки майна, затвердженій
постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1891 [29].
Питання для самодіагностики
1. Групування витрат підприємства.

2. Склад витрат на збут та адміністративних витрат.
3. Порядок повернення або обміну товарів у роздрібній торгівлі.
4. Види торгових знижок. Оформлення рішення торговельного
підприємства про надання торгових знижок.
5. Надання знижок за дисконтними картками.
6. Продаж товарів у кредит та з розстрочкою платежу
7. Продаж товарів за договором комісії та доручення.
8. Здійснення обліку бартерних операцій.
9. Поняття та облік тари під товаром, інвентарної тари, заставної тари.
10. Відображення в обліку товарних втрат і нестач товарів.
11. Порядок проведення переоцінки товарів у торгівлі.
12. Порядок проведення інвентаризації.
13. Відображення результатів інвентаризації в обліку.
Література [4; 5; 8; 14; 15; 29; 34; 43; 57; 58; 60, 65, 67, 77, 78; 79;
82; 86; 88; 96; 101; 109; 115; 116; 118; 125; 128; 129; 131; 132; 135; 137;
138; 139; 140; 146; 147; 148; 152; 155; 157; 159; 161; 167]

Лекція з теми 4

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Лекція з теми 4

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Тема 4.

Облік витрат діяльності торговельного

Мета – опанування студентами порядком обліку витрат діяльності

4.1. Облік витрат діяльності.

Ключові терміни: витрати операційної діяльності, собівартість

4.1. Облік витрат діяльності

Бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

Відображення у бухгалтерському обліку адміністративних витрат,

У податковому обліку собівартість реалізованих товарів визнається

4.2. Облік повернення товарів

У оптовій та роздрібній торгівлі має місце повернення товарів як

Відображення у бухгалтерському обліку покупця операцій

Для обліку вартості повернутих від покупців товарів на рахунку 70

Відображення у бухгалтерському обліку продавця операцій

На підставі розрахунку коригування податку на додану вартість

Показники Товари в ТЗВ Торгова націнка Продажна

Кореспонденція рахунків з обліку повернення товарів покупцями у

Відображення у бухгалтерському обліку операцій

4.3.Облік надання знижок

З метою стимулювання збуту товарів торговельне підприємство

Розрахунок розподілу торгових націнок і ТЗВ

Показники Товари в ТЗВ Торгова націнка Продажна

Сума, грн. Кореспонденція

В роздрібній торгівлі поширено надання знижок за дисконтними

Відображення у бухгалтерському обліку продавця операцій

Відображення у бухгалтерському обліку покупця отриманих

Не виключено, що на момент одержання знижки товар буде

4.4. Облік реалізації товарів у кредит та з розстрочкою платежу

У сучасних економічних умовах поширені відносини, при яких

Відображення в бухгалтерському обліку операцій

Покупець вправі достроково погасити заборгованість за товарним

Відображення в бухгалтерському обліку операцій

Продаж товарів з розстрочкою платежу – за своєю сутністю один з

Розрахунок щомісячної суми платежів до сплати

Дата Місячна сума Сума непогашеної Сума процентів Сума чергового

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з

Відображення в бухгалтерському обліку операцій

Податкове зобов’язання з ПДВ з суми контрактної вартості товару

4.5. Облік в комісійній торівлі

Дуже часто у своїй господарській діяльності торговельні

Відображення у бухгалтерському обліку операцій

Зміст операції Сума, Кореспонден

У податковому обліку базою для нарахування ПДВ є контрактна

Відображення у бухгалтерському обліку операцій

Зміст операції Сума, Кореспонденція

Право на податковий кредит у комісіонера виникає в момент

Відображення у бухгалтерському обліку операцій

Зміст операції Сума, Кореспонденція

У податковому обліку комісіонера виникає дохід тільки з вартості

4.6. Облік за договорами доручення. Облік бартерних

Посередник – це фізична або юридична особа, що знаходиться між

Відображення у бухгалтерському обліку операцій за договором

Зміст господарської операції Сума, Кореспонденція

Бухгалтерський та податковий облік операцій за таким договором майже

Відображення у бухгалтерському обліку операцій за договором

Зміст господарської операції Сума, Кореспонденція

Відображення у бухгалтерському обліку операцій

Зміст господарської операції Кореспонденція

1. Перша подія – одержання активів

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій як на території

4.7. Тара під товаром, інвентарна тара, заставна тара

Тара – це ємність для збереження, пакування і транспортування

Відображення у бухгалтерському обліку операцій