Прочитавши книгу, на перше питання досить легко дати відповідь.

Автор
із молодих років шукає мудрості. Також ми його можемо охарактеризувати
як того, який дотримується законів і установ. Він поважає
священослужителів та традиції богослужіння. Ставиться поважно до храму і
все що належить до нього. Основною відмінністю є та, що він надає перевагу
старим і мурим людям, тим, у яких за плечима вже є досвід. Навіть у книзі
він пише що без досвіду важко йти подорожувати, адже чигає на нас всякі
небезпеки. З його розповідей ми можемо зробити висновок, що він книжник
який є богобоязливий.

Основною темою книги є опис мудрості яка походить від Бога. Також
Сирах роздумує над мудрістю, якою користується сам Господь Бог. До цієї
Божої мудрості придатний кожен, потрібно лише працювати і мати бажання
для сповнення цієї справи.

Ще однією рисою, яку нам недоводилося зустрічати в попередніх книгах

– це залучення до сюжету минулих персонажів. До прикладу Сирах пише про
царів і пророків, звертаючись до них цитатами. Одних він вихваляє і ставить
за приклад, іншим каже, що чекає на них страшний суд. Він згадує різні Святі
місця і символічно описує їх. Взагалом ще маю таку думку, що подібна ця
книга до Проповідника.

Нові риси які вніс Сирах до мудрості і Закону:

- Повага до старших
- Шанування і згадка про предків
- Шанування священиків і храму
- Всяка мудрість дана від Господа
- Паралелі із Новим Завітом

Книга є актуальна в наш час і нагадує та підсумовує наслідки правління

предків та змушує нас аналізувати і робити вибір по якій стороні бути нам.