Professional Documents
Culture Documents
Лабораторна работа №5
Лабораторна работа №5
[ X ] ДК C | X | .
[Y ] ДК C | Y | .
[ X ]ДК C | X | A A | X | .
[Y ]ДК C | Y | A A | Y | .
Z [ X ]ДК [Y ]ДК | X | | Y | [| X | | Y |] ДК Z .
Z A2 (| X | | Y |).
Z Z ( A2 (| X | | Y |)) ( A | X |) (| X | | Y |) ( A2 A | X |) A ( A | X |) 2 .
Множник A | X | представляє собою ( n 1 )-розрядний псевдомодуль числа (
X ), що предаставлений у ( ДК ).
Множник А еквівалентний зсуву [ X ]ДК на ( n 1 ) розряд вліво.
Порівняння ( Z ) і ( Z ) показує, що результат множення повинен бути
скорегований за допомогою додавання ( Z ) з поправкою ( 2 ).
Випадок №3. X 0; Y 0.
Z [ X ] ДК [Y ] ДК ( A | X |) | Y | ( A | Y |) (| X | | Y |).
3 Z Z ( A2 | X | | Y |) ( A | Y | | X | | Y |) ( A2 A | Y |) A ( A | Y |).
Випадок №4. X 0; Y 0.
Z | X | | Y | 4 Z Z | X | | Y | A2 A | X |
A | Y | | X | | Y | A (| X | | Y | A).
На практиці використовують спрощену поправку 4 A (| X | | Y |) ,
оскільки не скорегований операнд ( C ) проявить себе у вигляді ( 1 ) у знаковому
розряді. Це не має значення, оскільки знак ( Z ) був сформований окремо на
початковому етапі. Підхід до формування алгоритму множення полягає в
наступному:
1. Отримаємо псевдомодулі операндів, відкинувши старші (знакові) цифри: (
0 ) – в додатньому числі, (1 ) – у від’ємному.
2. Вважаючи розрядну сітку нарощуваною, бачимо, що операнд у старших
розрядах містить незначущі цифри, тотожно, рівні знаковій.
3. У такому випадку істинні операнди можемо вважати «подовженими
псевдомодулями», у яких ліві цифри грають роль знакових розрядів.
4. Виконуючи їх множення за правилами, розглянутими вище, отримаємо вже
не модуль ( Z ), а самий псевдодобуток з деякими псевдознаковими цифрами у двох
найстарших розрядах. Зазначені цифри за розміщенням відносяться до знакових,
але не мають такого значення.
5. Виникає задача знайти істинне значення знакової цифри числа ( Z ).
Розглянемо арифметичне обгрунтування алгоритмів другої групи при різних
варіантах комбінацій знаків операндів, тобто, множення чисел в ( ДК ) з обробкою
знакових розрядів разом з числовими, в залежності від поєднання знаків множників.
При цьому використаємо передумови, наведені у попередньому доказі. Вважаемо,
що вага знакового розряду дорівнює ( А ). Тоді, вага розряду наступного після
знакового: C 2 A 2 n .
Випадок №1. X 0; Y 0.
Перемножуючи машинні представлення множників у ( ДК ), отримаємо:
Z [ X ] ДК [Y ] ДК | X | | Y | Z ; 1 0 .
Випадок №2. X 0; Y 0.
Враховуючи, що розрядність добутку (і псевдодобутку) складає ( 2n )-біт, вага
наступного розряду за знаковим розрядом добутку:
C Z 2 2 n C 2 4 A2 .
Тоді:
[Y ] ДК C | Y | .
Z | X | | Y | 4 Z Z | X | | Y | C 2 C | X |
C | Y | | X | | Y | C (| X | | Y | C ).
4 С (| X | | Y |) .
X (7) – множене;
Y (3) – множник;
Z (21) – добуток (восьмибітне).
X (7) – множене,
Y (3) – множник,
Z (21) – добуток.
Завдання №3. Необхідно помножити два знакових числа: ((7) (3)) (21)
. Алгоритм множення наведено в табл. 5.3.
Кафедра ІС
ЗВІТ
з лабораторної роботи №1
Харків 2020