2

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК
НА РІЗНИХ ЕТАПАХ……………………………………………………………..6
1.1 Особливості навчання лексичного матеріалу…………………………...6
1.2 Зміст та формування лексичної компетенції……………………………10
1.2.2 Мета формування лексичної компетенції……………………………..18
1.3 Формування лексичної складової соціолінгвістичної компетенції……22
РОЗДІЛ ІІ МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК НА
РІЗНИХ ЕТАПАХ……………………………………………………….…………25
2.1 Особливості загального розвитку лексичних навичок…………………25
2.2 Особливості роботи на початковому етапі…………………………… 28
2.3 Особливості роботи на середньому етапі……………………………….29
2.4. Особливості роботи на старшому етапі……………………………….. 31
2.4.1 Етапи формування лексичної одиниці………………………………...36
2.4.2 Вправи для формування лексичної компетенції……………………...40
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 3

ВСТУП
Навчання англійської мови, як засобу спілкування вимагає
цілеспрямованої уваги. Неможливо вивчати мову не знаючи слів. Лексична
одиниця - ядро мови. Правильне вживання лексики та насичений словниковий
запас це - ключ до вільного іншомовного спілкування. Постає питання: як
найефективніше та найшвидше вивчати слова. Для того щоб досягти успіху та
отримати результат потрібно ефективно сформувати лексичну компетенцію
учнів. Упродовж багатьох десятиліть науковці досліджували проблему навчання
лексичного матеріалу. Але це питання й до сьогодні залишається актуальним.

Адже успішне оволодіння іноземними лексичними одиницями - одна з

найважливіших умов засвоєння мови. У той же час існують великі труднощі
щодо накопичення лексичного матеріалу. Одна з причин цього - безмежність
мови, її словникового складу. Для досягнення досить швидких результатів
необхідно обмежити обсяг лексичного матеріалу, який вивчається, ретельно
вибирати перспективні напрями засвоєння мови. Це може бути лексика
повсякденного спілкування, тематика і зміст якої достатньо відображені у
підручниках, а також у численних розмовниках та посібниках з іноземної мови.

Більшість методистів вважають, що слова та словосполучення

повинні засвоюватися не в ізольованому вигляді, а єдності трьох аспектів -
лексики, граматики та фонетики.

Оволодіння іноземною лексикою можна уявити як певну послідовність

дій зі сприйняття лексичних одиниць, ознайомлення з їх змістовою стороною, їх
осмислення, запам'ятовування, а також набуття навичок вживання й
розпізнавання лексичних одиниць в мовленні. Розрізняють акт ознайомлення зі
словом і процес його засвоєння. Акт ознайомлення передбачає одночасну
подачу форми лексичної одиниці (її слухового, артикуляційного, зорового та
рукомоторного образу) та її значення, що зумовлює появу у свідомості людини
 4

потрібних асоціацій між матеріальним і смисловим планами слова або

словосполучення. Таким чином була обрана наступна тема: « Формування
лексичних навичок на різних етапах»

Актуальність дослідження

Актуальність теми полягає у тому, що за допомогою дослідження даної

теми, критичного аналізу та порівняння з відомими вже підходами можливо
виокремити ефективні способи використання різних видів наочності у
формуванні лексичної компетенції на різних етапах навчання.

Об'єкт дослідження

Різноманітні види наочності, способи їх використання у процесі

формування лексичної компетенції на різних етапах навчання.

Предмет аналізу

Доцільність та результативність застосування наочності, як окремого

способу, та у поєднані з іншими під час ознайомлення та автоматизації дій з
лексичним матеріалом.

Мета та завдання дослідження

Метою роботи є дослідження особливостей формування лексичних

навичок, які визначають лексичну правильність мовлення, що зумовлює
професійно- орієнтовану лексичну компетентність на різних етапах навчання.

Мета дослідження зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

- дослідити зміст і особливості формування англомовної професійно

 5

орієнтованої лексичної компетентності на різних етапах навчання;

- визначити методичні переваги використання лексичних навичок у

процесі формування лексичної компетентності на різних етапах
навчання.
Практичне значення результатів полягає у можливості використання
матеріалів роботи для створення курсу лекцій чи розробки практичних занять із
педагогіки, укладання методичних рекомендацій щодо застосування засобів
змішаного навчання у ході вивчення іноземної мови. Запропоновані шляхи та
практичні порали щодо формування лексичної компетенції можуть стати у
нагоді педагогам, учням та школярам, які прагнуть вдосконалити англійську
мову.
Бакалаврська робота складається з двох розділів та двох
підрозділів до кожного з них, списку використаних джерел і додатків.
Загальний обсяг роботи (без урахування додатків) – 50 сторінок.
 6

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК НА
РІЗНИХ ЕТАПАХ
1.1 Особливості навчання лексичного матеріалу
Навчання англійської мови посідає одне з провідних місць у загальному
навчанні учнів та й взагалі у всебічному розвитку. Знання іноземної мови
поєднується із знанням слів, в той час як володіння мовою - з лексичними
навичками. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший
компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою
навчання лексичного матеріалу. [9, с.92]

Для того щоб навчання було ефективним та підібрані методи відповідали

потребам , процес засвоєння лексичного матеріалу поділяється на етапи. Таким
чином виділяють:

1) етап ознайомлення з новими лексичними одиницями;

2) етап автоматизації дій з новими лексичними одиницями, де розрізняють:

а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази,
речення, б) автоматизацію на понадфразовому рівні - діалогічної або
монологічної єдності. Ознайомлення з новими лексичними одиницями
починається з семантизації - розкритя значення нових слів. Способи
семантизації поділяють на перекладні та безперекладні. До безперекладних
відносяться: наочна семантизація (демонстрація малюнків, предметів,
діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо), мовна семантизація, дефініція,
тлумачення. [9, с.95] Наочність може бути зображальною та предметною.
Окремі способи мають свої переваги і недоліки і виділити один
найефективніший неможливо. Слова англійської мови відрізняються за
 7

формою, значенням, сполучуваністю, виражають предмети або абстрактні

явища. Тому спосіб семантизації доцільно добирати до окремого слова, чи
групи слів. Ефективне поєднання декількох способів.
Оволодіння іноземною лексикою можна уявити як певну послідовність
дій зі сприйняття лексичних одиниць, ознайомлення з їх змістовою стороною, їх
осмислення, запам'ятовування, а також набуття навичок вживання й
розпізнавання лексичних одиниць в мовленні. Розрізняють акт ознайомлення зі
словом і процес його засвоєння. Акт ознайомлення передбачає одночасну
подачу форми лексичної одиниці (її слухового, артикуляційного, зорового та
рукомоторного образу) та її значення, що зумовлює появу у свідомості людини
потрібних асоціацій між матеріальним і смисловим планами слова або
словосполучення. Акт ознайомлення є короткотривалим, а процес засвоєння -
досить довготривалим процесом.

Звичайне заучування слів не може забезпечити формування мовленнєвих

навичок. Щоб студенти запам'ятали слова, необхідне їх багатократне
повторення з обов'язковим контролем розуміння. Потрібно постійно формувати
та розширювати словниковий запас людей за рахунок нових лексичних
одиниць. Розрізняють активний та пасивний лексичний запас. Активний запас
порівняно обмежений. Він формується в результаті ґрунтовного опрацювання
матеріалу і використовується у висловлюваннях і на письмі. Пасивний запас
значно ширший і на його основі будується процес читання і сприймання чужого
мовлення на слух. Названі дві категорії лексичного матеріалу постійно
змінюються, зокрема розширюються в міру збагачення досвіду людини. У
навчанні іноземної мови кожна з них потребує особливої уваги і формується
протягом усього періоду навчання.
 8

В. А. Бухбіндер визначає реальний і потенційний словниковий запас. Вся

лексика мінімуму повинна бути засвоєна практично упродовж курсу вивчення
іноземної мови, забезпечуючи розвиток їх продуктивної і рецептивної мовної
діяльності, тому вона відноситься до реального словникового запасу. Разом з
тим потрібно проводити роботу, внаслідок якої формуються уміння впізнавати і
розуміти словникові одиниці, які зустрічаються вперше, але мають знайомі
елементи, опора на які дає можливість досягнути їх розуміння. Слова, які
можуть бути зрозумілими у тексті без спеціального вивчення складають
потенційний словниковий запас. Це може бути як розуміння інтернаціональних
слів, так і самостійне розуміння слів у словосполученнях з опорою на вивчене
значення. Слід постійно звертати увагу на багатозначність слів і навчати їх
розпізнавати так званих «хибних друзів перекладача». Важливо постійно
виконувати багато вправ на утворення синонімічних та антонімічних рядів слів.
Це допоможе аудиторії швидко орієнтуватися у мовних ситуаціях.

Засвоєння лексики - процес довготривалий. Нова лексична одиниця

повинна «визріти» у свідомості людини, поступово «злитись» з його мисленням.
Це зумовлено тим, що кожне слово в мовленні володіє певним лексичним
полем. Воно має потенціальну можливість вступати в словосполучення не з
будь - якими, а лише з певними словами. Методично обґрунтованим є засвоєння
тих словосполучень, які виділяються однією певною функцією в реченні. Сюди
належать три категорії словосполучень: іменна, дієслівна та обставинна група.

Розпочинаючи роботу над певним лексичним матеріалом слід

враховувати його призначення - поповнення активного чи пасивного запасу, а
також його категорію - повнозначні чи структурно - службові слова. Відповідно
до цього визначається і послідовність його засвоєння.
 9

Цілеспрямоване засвоєння лексичного запасу слів включає такі

етапи:

1) хорове повторення слів та словосполучень;

2) запис необхідних для засвоєння словосполучень у словники;

3) хорове читання нових словосполучень із подальшим поясненням

їх значень;

4) домашнє завдання: користуючись словником, перекласти слова

та словосполучення, виписати їх з транскрипцією і перекладом у
словнички та запам'ятати значення;

5) письмові вправи на закріплення слів та словосполучень;

6) контроль - фронтальний або в парах;

7) включення лексики у процес читання.

 10

1.2 Зміст та формування лексичної компетенції

Наступним завданням даного дослідження є: дати визначення поняття

лексичної компетенції проаналізувати зміст лексичної компетенції. Під
лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність
використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання,
говоріння) і писемному (читання, письмо).
Поняття «компетенція» (від латинського competo – домагаюся,
відповідаю, походжу) досить широко застосовується в різних галузях наукового
знання. Зазвичай цей концепт вживається в працях авторів, які досліджують
різні аспекти лінгвістики, а також теорії і методики навчання мов, а для його
означення здебільшого використовуються терміни «лінгвістична (мовна)
компетенція» та «комунікативна компетенція». При цьому поняття
«лінгвістична компетенція» введене в науковий обіг Н. Хомським, вживається в
значенні знання правил мови, тоді як поняття «комунікативна компетенція»,
вперше застосоване Д. Хаймзом, означає знання, яке забезпечує індивідові
можливість здійснення функціонально спрямованого мовленнєвого спілкування
[6, c. 12].
Лексична компетенція, у свою чергу, як складова комунікативної
компетенції, визначається у Загальноєвропейських Рекомендаціях із мовної
освіти як «знання і здатність використовувати мовний словниковий запас» [5, с.
110], тобто практична змога застосовувати набутий багаж знань у спілкуванні та
робочих процесах.
Вагомою ланкою педагогічної науки є вивчення проблеми професійно
спрямованого навчання іншомовної мовленнєвої діяльності студентів
немовних спеціальностей, якою у різний час займалися вітчизняні та зарубіжні
дослідники (О.С. Большакова, Л.О. Ємельянова. А.Л. Мірзоян, С.І. Тітов, R.
Benson). Більшість учених у своїх роботах вирішують проблеми, пов’язані з
 11

навчанням на основі спеціалізації, у межах наукової або вузькопрофесійної сфер

спілкування.
Дослідники вивчають особливості навчання професійного монологічного
і діалогічного мовлення та їх специфічні види (Л.О. Ємельянова, М.Г. Кочнева,
В.О. Плюхіна), розробляють цілісну систему навчання професійного мовлення
на основі імітаційно-ділових ігор (C. Котлярова), визначають зміст навчання
професійного спілкування з урахуванням рівнів спільної діяльності фахівців і
характерних для них функцій спілкування (С.С. Коломієць).
Проблемам навчання іноземної мови за професійним спрямуванням у 70-
90-ті роки минулого століття були присвячені наукові дослідження таких
вчених-педагогів і методистів, як І.М. Бермана, Т.С. Сєрової, Т.І. Труханової,
D.M. Brinton, M.A. Snow, M.B. Welsche, M. Canale & M. Swam, B. Coffey, E.
Tarone, G. Yule. Дослідження в контексті нового століття знайшли відображення
в роботах Л.І. Морської, О.Б. Тарнопольського, В.М. Топалової, О.В. Шмирової,
L. Bredella, N. Brieger and J. Comfort, V. Hollett, T. Hutchinson and A. Waters та
ін.
Вагомий внесок у розробку методики навчання англійської мови за
професійним спрямуванням (ESP – English for Specific Purposes) було зроблено
P.C. Robinson, E.Tarone and G. Yule [13] однак, як зазначає О.Б.
Тарнопольський, на даному етапі неможлива повна орієнтація на зарубіжні
методики навчання, тому що існують певні розбіжності у навчанні англійської
мови для спеціальних цілей на заході й у нашій країні. Вони полягають у тому,
що в українській системі вищої освіти навчання іноземної мови для спеціальних
цілей відбувається на основі програм, навчальних планів і матеріалів, складених
спеціалістами-мовознавцями і методистами (із залученням спеціалістів у
відповідній галузі). Побажання конкретних студентів щодо їхніх мовних потреб,
перспектив на майбутнє, інтенцій із використання їноземної мови не
враховуються. Мета, зміст і методи навчання формулюються централізовано,
 12

навчальні матеріали є також загальними для викладання одного курсу в різних

навчальних закладах. Слід зазначити, що такий підхід значно знижує мотивацію
студентів до вивчення іноземної мови, їхню ініціативність, самостійність,
можливість креативного вияву [10, c. 12].
Західна методика вимагає починати навчання англійської мови для
спеціальних цілей (ESP) з learners’ needs analysis, тобто з аналізу потреб
студентів кожної конкретної групи [12, c. 6].
На підставі такого аналізу викладач складає програму і навчальний план
для певної групи. Такий підхід повною мірою відповідає вимогам
Загальноєвропейських Рекомендацій із мовної освіти, у яких пропонується в
навчанні іноземних мов виходити з потреб, мотивів, характеристик і здібностей
студентів [5]. Отже, на даному етапі розвитку вітчизняної педагогічної науки
процес навчання іноземної мови за професійним спрямуванням потребує
значних змін і удосконалення, що призведе до утворення робочого шару
фахівців із високим рівнем знань з іноземної мови та розвинутими уміннями
професійного спілкування.
В умовах пошуку шляхів оптимізації навчального процесу перед ВНЗ
висувається завдання створення ефективної методики формування іншомовної
комунікативної компетенції у студентів немовних спеціальностей. Складовою
частиною комунікативної компетенції є лексична компетенція, без набуття якої
повноцінне спілкування є неможливим. Важливість формування саме цього
аспекту компетенції підкреслена як у дослідженнях останніх десятиліть, так і у
нормативних документах, які визначають шлях методичних розвідок, у тому
числі у чинній Програмі з англійської мови для професійного спілкування [9].
Огляд науково-методичних джерел із проблеми формування іншомовної
лексичної компетенції (І.М. Берман, В.А. Бухбіндер, В.С. Коростильов, С.Ф.
Шатілов, Ю.В. Гнаткевич, Ю.І. Пассов, Г.О. Китайгородська, О.Б.
Тарнопольськнй,
 13

Е.В. Мірошниченко, І.В. Баценко, В.Д. Борщовецька та ін.) показує, що

це питання займає провідне місце у методичній науці. Вченими-методистами
досліджено роботу лексичних механізмів у рецептивних та продуктивних видах
мовленнєвої діяльності, розроблено типи вправ і складено словники-мінімуми
фахової лексики[10, c. 3]. Проте поряд із позитивним досвідом вирішення цієї
проблеми існує необхідність пошуку нових шляхів навчання лексичного
матеріалу, можливостей для підвищення ефективностіформування лексичної
компетенції у студентів немовних спеціальностей. У сучасних методичних
дослідженнях підкреслюється перспективність нових технологій і методів
навчання, які мають бути залучені до навчального процесу у руслі
комунікативного методу.
Метою даної статті є узагальнення актуального підходу до навчання
студентів економічних спеціальностей лексичного матеріалу з опорою
на комунікативний метод, а саме визначення етапів формування іншомовної
лексичної компетенції студентів із наведенням практичного матеріалу у вигляді
структурних апробованих завдань.
Розглядаючи проблему визначення етапі формування іншомовної
лексичної компетенції, ми ґрунтуємося на положенні про те, що процес
навчання іншомовної лексики проходить шлях від отримання знань із лексики і
вироблення первинних (лексичних) умінь до розвитку вторинних
(мовленнєвих) умінь через формування навички вживання професійної лексики
сумісно з іншим матеріалом [3, c. 24]. Доповненням до даного положення є
вказівка Ю.І. Пассова щодо поетапності формування лексичних навичок:
спочатку формуються навички роботи з лексичним матеріалом, потім має місце
етап удосконалення навичок, і лише після цього настає етап розвитку
вмінь оперування лексичними одиницями у мовленнєвій діяльності [6, c. 26].
Класифікацією, яка у повному обсязі відображає особливості процесу набуття
лексичної компетенції, а також співвідноситься з набутками усіх попередніх
 14

досліджень, ми вважаємо систему С.Ф. Шатілова, яка складається з орієнтовно-

підготовчого етапу для ознайомлення з новими лексичними одиницями і
створення орієнтовної основи; стереотипно-ситуативного етапу для тренування
у вживанні слів під час аналітикосинтетичної діяльності з новою лексикою;
варіююче-ситуативного етапу для подальшої автоматизації дій із новим
лексичним матеріалом у мовленнєвій діяльності [6, c. 86].
Така організація процесу навчання іншомовної лексики активізує всі
механізми навчального пізнання: сприйняття, яке забезпечує розуміння й
усвідомлення навчального матеріалу, відтворення, що забезпечує детальне
засвоєння з метою поглибленого пізнання, а також творче практичне
застосування отриманих знань.
Першим етапом є рецептивне засвоєння лексичного матеріалу,
інтерактивна діяльність у якому здійснюється за рахунок взаємодії студентів з
іншомовною лексикою без опори на текст, за допомогою чого знімаються
труднощі розуміння термінів підмови спеціальності і йде підготовка до
виконання завдань із більшим охопленням матеріалу. Другий і третій етапи
співвідносяться з репродуктивним і продуктивним засвоєнням іншомовної
фахової лексики, тому взаємодія відбувається як у ланцюзі студент-текст, так і
між студентами або з викладачем при виконанні мовленнєвої діяльності [10, c.
31].
Розглянемо кожен етап більш детально.
На початковому етапі виконуються рецептивно-репродуктивні вправи
на імітацію, називання та ідентифікацію лексичних одиниць. Для цього етапу
навчання фахової лексики доцільним є використання переважно
некомунікативних, повністю керованих вправ зі слуховими чи зоровими
формальними опорами. Вони можуть непрямо повідомляти значення слова чи
словосполучення або містити елемент здогадки і таким чином не тільки сприяти
первинному закріпленню лексики, але й задіювати зв’язки з іншими аспектами
 15

мови (граматикою, фонетикою).

Нижче пропонуємо приклад вправи першого етапу з теми «Marketing»,
розробленої автором з опорою на попередні практичні розвідки.
Вправа 1.
Мета: Ознайомлення із елементом активної термінологічної лексики
теми.
Завдання: Read the description of the term
‘target market’. Make a clear and simple definition
of it. Look at the table with examples of target
markets and coordinated products. Match products or
services with their target markets.
(Baby’s) dummy Women (age range 20-50, profit: medium/ high)
Nail design Women (25-45, profit: high)
Clothes for dogs Parents (or small children)
Sun-block moisture Women of any age and men in their 30-40s (any
rank)
Pens with pastes Businessmen and business ladies
Режим виконання: у парах або індивідуально, усно.
Контроль: взаємоперевірка, обговорення та уточнення.
Вправи другого етапу спрямовані на відпрацювання різних операцій на
функціонування лексичної навички: вибір одиниці із семантичного простору
згідно із задумом висловлювання, семантично обумовлене комбінування слів і
словосполучень, розгортання чи навпаки редукція ситуативних висловлювань,
ситуативні заміни. За своїм характером ці вправи є умовно-комунікативними,
частково керованими та індивідуальними. Вони передбачають наявність
мовленнєвого завдання і ситуації, що забезпечують принцип інтерактивності, а
також можливість використання слухових та зорових змістових опор. Нижче
 16

наводимо вправу з теми «Marketing», яка відпові-дає вимогам другого етапу

формування лексичної навички.
Вправа 2.
Мета: Ідентифікація та розрізнення термінологіних одиниць.
Завдання: Read the description of the term
‘Consumer Social Responsibility’. Give definitions
to the concepts in the list below. Explain which of
them belong to the aspects of consumer social
responsibility.
Neighborhood watch.
Environmental impact.
Sympathetic humanity.
Worldwide awareness.
Режим виконання: у парах або індивідуально, усно.
Контроль: обговорення варіантів відповідей
та уточнень
Discuss the term you have got in a group («Popup ads» or «Social networking
sites»). Explain the term and give modern examples of such a way of
marketing. Fill in the table concerning the concept which you have discussed.
Режим виконання: у парах, усно/письмово.
Контроль: обговорення.
Вправа 4.
Мета: Оперування професійною лексикою на рівні висловлювання.
Завдання:Role play. The class is divided into groups. Each of them gets a
name of the famous brand. The task is to tell some well-known factsabout the
production under the brand name, its image and create an advertising program for a
possible new product. Siemens Nokia Blend-a-med
 17

На третьому етапі лексичні навички удосконалюються. На цій стадії

студенти за умов достатньої підготовки та вірного проходження попередніх
стадій, готові до виконання вправ на включення лексичної одиниці у просте і
складне висловлювання, і вправ, які забезпечують поступовий перехід від
удосконалення лексичних навичок до розвитку мовленнєвих умінь. Усі
завдання, які виконуються на цьому етапі, є комунікативними, з мінімальним
керуванням, вони призначені для індивідуальної та групової роботи.
Такі вправи також повинні містити мовленнєву ситуацію і мовленнєве
завдання. Прикладом можуть слугувати два завдання, наведені нижче.
Вправа 3.
Мета: Оперування термінами на рівні речень.
Завдання: Look at the card with the table.
Cosmopolitan
Canon
Режим виконання: у групах, усно / письмово.
Контроль: обговорення.
Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо, що лексики виступає
необхідним складником у досягненні головної мети – перетворення англійської
мови на засіб професійного спілкування. Викладач повинен створити приятливі
передумови для свідомого засвоєння студентами іншомовної лексики як при
виконанні найпростіших «технічних» вправ фахового спрямування, так і при
використанні навчальних комунікативних ситуацій за рахунок
слідування трьом основним етапам формування лексичної компетенції
(орієнтовно-підготовчий, стереотипно-ситуативний та варіююче-ситуативний)
за принципом «від простого до складного» та розробки вправ, співвідносних із
завданнями та метою кожного етапу.
 18

1.2.2 Мета формування лексичної компетенції

Мета формування лексичної компетенції зумовлює правомірність

застосування наступних принципів при роботі з іншомовним лексичним
матеріалом:

- принцип диференційованого підходу до навчання лексики;

- принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей;

- принцип посильної філологізації навчального процесу;

- принцип комунікативко-ігрової спрямованості навчання;

- принцип інтенсивності початкового етапу.

Як відомо, вживання лексики в мовленні передбачає єдність форми

і значення ЛО. Проте цей процес ускладнюється інтерференцією з боку
рідної мови. Чинниками цього можуть бути:

1) розбіжності в передачі значень деяких ЛО (Порівняймо:

українські слова "плакати', "кричати" - передаються в англійській мові
одним словом - cry);

2) відсутність певних понять у рідній мові (ladу, sir, lunch);

3) різні правила сполучуваності слів тощо.

 19

Тому планування роботи з ЛО і вимагає ретельного аналізу

особливостей кожної ЛО, її форми (фонетичної, графічної, структурної,
граматичної), значення, особливостей вживання у мовленні, вибір адекватних
прийомів організації, ознайомлення, тренування і застосування відповідних ЛО
у процесі спілкування. Так, при ознайомленні з назвами речей, дій, ознак, що
мають конкретне значення, вчитель обирає безперекладні способи семантизації,
використовуючи для цього предметно-зображальну наочність, демонстрацію
дій; ознайомлення з національними реаліями вимагає застосування
лінгвокраїнознавчих коментарів. Наведемо приклади деяких коментарів.

А. Для роботи з етнографічними реаліями:

lunch - другий сніданок. Його називають "ланч" українською

мовою. За часом відповідає нашому обіду - звичайно від 12 до 15 години.

Робота з лексичним матеріалом вимагає постійної орієнтації на

світ дитини, її інтереси, уподобання, на творчий потенціал її особистості
як суб'єкта навчального процесу. Адже навчання англійської мови
створює лінгвістичну основу для ознайомлення учнів з деякими засобами
словотворення:

- словоскладанням (postman, snowman);

- афіксацією, зокрема з суфіксами іменників - ег (оr), числівників: -

teen, ty, th;

- конверсією (water - to water, help - to help).

 20

Мета навчання лексичних засобів спілкування полягає в оволодінні

навчальним матеріалом для здійснення спілкування і взаємодії в ситуаціях, які
моделюються , і які мають бути наближені до умов реальної комунікації. Тому
вчитель має забезпечити не тільки мотивацію ознайомлення з новими Л О, але й
мотиви кожного завдання і вправи при організації тренування. Наприклад,
мотивом для засвоєння назв свійських тварин служить запрошення відвідати
Лондонський зоомагазин та усвідомлення учнями необхідності підготуватися до
розмови з продавцем, отримати потрібну інформацію, пов'язану з перспективою
"їхньої діяльності. Доцільним у цьому плані є ознайомлення дітей з деякими
стереотипами поведінки британців - їх ставлення до домашніх тварин, що має
розширити коло країнознавчих фонових знань. Отже подача нової лексики має
відбуватися в цьому разі за допомогою лінгвокраїнознавчого коментаря,
предметної та зображальної наочності. Наприклад:

Т.: Англійці дуже дбайливо ставляться до тварин. Вони люблять їх і

прищеплюють цю любов своїм дітям. Тому майже у кожного вашого ровесника
у Великій Британії є якийсь домашній улюбленець - а реt. Запам'ятаймо: а реt -
це улюблена домашня тварина, яку доглядають з любов'ю та ласкою.
Наприклад, а саt, а kіttеn, а dog, а рuрру, а hamster, (Демонструються відповідні
іграшки або малюнки. Кожне слово вимовляється чітко і трохи уповільнено)

Щоб сформувати комунікативне ядро іншомовного спілкування,

навчання лексичного матеріалу має бути інтенсивним.
Цьому сприяють:

- тренувальні прийоми з елементами сугестопедії, які мають

подвійне навантаження - формування лексичної компетенції і
вимовної культури учнів, а саме, відбивання ритму фраз, що
 21

промовляються, зміна модуляції голосу, ритмічні рухи,

використання фонової музики із джазовим синкопованим ритмом
для руйнування усталених стереотипів ритму рідної мови;

- прийоми одночасної взаємодії учнів у рухомих шеренгах,

„натовпі", в командах, запозичені з інтенсивної методики, а також у
парах, малих групах:

- ігрові прийоми на етапах тренування і практики у спілкуванні:

конкурси, змагання, рухливі та спокійні ігри з комунікативним або
когнітивним завданням (кросворди, чайнворди, ребуси тощо),
інсценівки (віршів, пісень), рольові ігри;

- проективні прийоми, переважно для самостійної роботи

вдома.

Зазначена вище система формування лексичної компетенції має

отримати свою реалізацію у всіх компонентах НМК. [6, с.50]
 22

1.3 Формування лексичної складової соціолінгвістичної

компетенції

Реформування українського суспільства значною мірою впливає на

характер та зміст навчання іноземної мови в ЗНЗ. Підвищується роль іноземної
мови не тільки як джерела знань про іншомовні країни, а й як засобу здійснення
іншомовного спілкування, в основу якого закладено соціолінгвістичну
компетенцію як складову комунікативної компетенції.

Відомо, що соціолінгвістична компетенція пов'язана із знаннями та

вміннями, необхідними для соціального аспекту використання іноземної мови
для особистих, культурних, професійних та економічних контактів в контексті
полілогу культур. Соціолінгвістична компетенція передбачає знання учнями
особливостей національного мовленнєвого етикету, невербальної поведінки, їх
врахування в реальних життєвих ситуаціях, а також здатність здійснювати
комунікативні наміри відповідно до ситуації спілкування, соціальних норм
поведінки та соціального статусу комунікантів.

Питанням формування соціокультурної компетенції приділяли увагу

відомі вітчизняні та зарубіжні методисти: Ю.І. Пассов, О.Б. Тарнопольський,
Н.К. Скляренко, Г.С. Фоміна, М. Вугот, Н. Рох, К. Іжіо та інші. Поділяючи їхню
думку про важливість врахування соціокультурної компетенції у навчанні
іноземної мови, наголошуємо на необхідності формування в учнів насамперед
лексичної компетенції, на якій базується уміння адекватно поводитися в
іншомовному середовищі, усвідомлюючи особливості культури, віри,
світогляду співрозмовника - носія мови, що вивчається, набуття ними знань про
національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, норм
мовленнєвої та немовленнєвої поведінки її носіїв, та вміння адекватно реагувати
 23

в тій чи іншій мовленнєвій ситуації, здатності порівнювати рідну та іншомовну

культуру.

Отже, формування лексичної компетенції як компонента соціокультурної

компетенції має виступати необхідним складником навчально-виховного
процесу на всіх ступенях навчання в ЗНЗ, оскільки при його відсутності
неможлива підготовка повноцінних учасників міжкультурної комунікації.

Вважаємо, що для ефективного формування лексичної компетенції

доцільно використовувати автентичні тексти соціокультурного забарвлення.
Ефективним було б використання оголошень, реклами, листівок, коментарів,
автентичних творів, газетних матеріалів, віршованих та пісенних матеріалів,
жартів, анекдотів тощо. Використання лексики соціокультурного змісту
сприятиме насамперед розвитку лінгвістичного світогляду, активізації власного
досвіду та фонових країнознавчих знань, сприятиме запам'ятовуванню
лінгвістичного матеріалу та допомагатиме уникнути соціокультурних помилок
у майбутньому, передбачати розвиток логічного та критичного формування
уміння користуватися автентичною літературою двомовними словниками та
іншою довідковою літературою.
Зважаючи на згадані чинники, вважаємо, що формування лексичної
компетенції має відбуватися на основі:

- ретельного відбору і автентичних текстів та адаптованих

матеріалів соціокультурного спрямування;

- урахування ситуативного моделювання уроку та

комунікативних завдань, які сприятимуть міжкультурній
комунікації у типових сферах діяльності;
 24

- виконання комплексу лінгвістичних вправ та завдань з

використанням візуальної та вербальної наочності на етапі
рецептивно-репродуктивного тренування з метою автоматизації
соціолінгвістичних навичок та вмінь;

- використання комунікативного та особистісно орієнтованого

навчання на етапі комунікативної практики з метою формування
самостійних соціокультурних умінь учнів у спілкуванні

- використання певного алгоритму опрацювання лінгвістичного

(зокрема лексичного) матеріалу з метою формування належної
соціолінгвістичної компетенції .
Отже, для ефективного формування лексичної компетенції як складової
соціолінгвістичної компетенції доцільно використовувати автентичні тексти
соціокультурного змісту, візуальну та вербальну наочність, дотримуватись
поетапного опрацювання лінгвістичного матеріалу згідно з певним алгоритмом
і виконувати рецептивно-репродуктивні та комунікативні вправи з врахуванням
вікових та психологічних особливостей.
 25

РОЗДІЛ ІІ
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ НАВИЧОК НА
РІЗНИХ ЕТАПАХ

2.1 Особливості загального розвитку лексичних навичок

Англійська мова, яка має статус міжнародної, уже декілька століть

успішно функціонує у різноманітних сферах сучасності як ефективний засіб
передачі інформації. Мільярди людей з усього світу використовують її на
бізнес-зустрічах, конференціях, форумах, політичних переговорах, під час
освітнього процесу з метою налагодження комунікації, розширення зв’язків з
іноземними партнерами, зміцнення міжкультурних відносин, набуття
іншомовного досвіду тощо. Саме тому запровадження комплексної ефективної
системи навчання англійської мови – актуальна проблема і важлива місія
української школи ХХІ століття, де розпочинається становлення освіченої,
компетентної, різнобічно розвиненої сучасної особистості та гідного
представника своєї країни на міжнародній арені, яка вільно володіє мовою
міжнародного спілкування.
Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти
України передбачає формування в учнів соціокультурних, академічних та
соціально-психологічних здібностей; умінь і навичок застосування здобутих
знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та
природного середовища; ключових і предметних компетентностей, у тому числі
й спілкування державною, рідною та іноземними мовами [8, с. 11].
Відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти,
існує декілька рівнів володіння англійською мовою – від А1 до С2 [4, c. 4]. За
умовами навчальної програми з іноземних мов, наприкінці одинадцятого класу
учні загальноосвітнього навчального закладу мають досягти рівня В1. Він
 26

вважається рубіжним, адже 17 звичайний учень старшої школи з одного боку,

повинен без проблем вступати в дискусію та підтримати розмови на побутові
теми, висловити власну думку за допомогою широкого спектра мовленнєвих
засобів за неформальних обставин, проте, з іншого боку – має шанс зіткнутися
із проблемами формулювання чітких та зрозумілих речень, паузами, помилками
під час аргументування тверджень тощо.
Як правило, однією з першопричин зазначених складнощів є недостатньо
сформований або відсутній базовий активний (слова, необхідні для постійного
використання під час висловлення думок в усній/письмовій формі, розуміння
іноземної мови на слух під час аудіювання) або пасивний (слова, необхідні для
коректного сприйняття усної/письмової інформації) лексичний запас.
Наприкінці одинадцятого класу лексичний мінімум (активний та
пасивний запас) учня повинен складати щонайменше 2500 слів. Тому на плечі
вчителя англійської мови лягає важлива місія забезпечення лінгвістичного
компонента змісту навчання старшокласників – формування вокабуляру,
необхідного для досягнення рівня В1 та успішного складання екзаменів.
Наступним компонентом є соціально-психологічний, що передбачає
врахування фізіологічних, інтелектуальних, психологічних особливостей дітей
певної вікової категорії (15-17 років).
Дослідження психологів свідчать, що одна із найхарактерніших
особливостей старшого підліткового періоду – завершення активного періоду
статевого дозрівання та становлення нервової системи, що сприяє
вдосконаленню процесів пам’яті (запам'ятовування, збереження, відтворення),
формуванню основних пізнавальних процесів, уміння тривалої концентрації
уваги під час засвоєння навчального матеріалу; схильності до
експериментування, побудови асоціацій та візуалізації для кращого засвоєння
інформації, розвитку гнучкості міркувань тощо. У період ранньої юності учні
16-17 років особливо прагнуть до самостійності, незалежності від батьків,18
 27

самореалізації: як особистої, так і професійної [3, c. 212].

Дітей цього віку, на відміну від молодшого покоління, характеризує жага
до нового, усвідомленість важливості набуття знань та їх ролі у подальшому
житті дорослої людини. Фізіологічні та психологічні індивідуальні
характеристики учнів-старшокласників повинні спонукати вчителя до подачі
матеріалу з урахуванням пріоритетів, емоційної атмосфери, прагнень учнів, а
також особливостей навчального предмета.
Варто визнати, що у епоху глобалізації важко уявити життя сучасного
старшокласника без використання різноманітних гаджетів. Реальне життя дітей
все частіше переплітається із віртуальним, адже більшість учнів старшого
шкільного віку більше не уявляють свого існування без смартфонів, ноутбуків,
комп’ютерів, ігрових приставок, інших смарт-девайсів, що сприяють
підвищенню іміджу серед однолітків, економії часу у ході пошуку інформації,
підняттю настрою, формуванню бажання бути «в тренді». Оскільки глобальні
технології та мережа Internet – невід’ємна частина сучасних старшокласників,
учителі повинні не лише пристосуватися під тенденції, але й змусити їх
працювати собі на користь.
У ХХІ столітті викладачі дійсно мають усі необхідні ресурси, аби
відмовитись від нудної теорії, багатотомних збірників із застарілими
завданнями на користь сучасних оригінальних та креативних методик навчання
лексики, що не лише відповідали б вимогам до мовного рівня учнів старшої
школи, але й мотивували та зацікавлювали молодь. Задля досягнення цієї мети
слід пам’ятати про забезпечення методологічного компонента змісту навчання
лексики, що охоплює необхідні пояснення щодо вибору стратегій, способів
вивчення слів та їх ефективного засвоєння на заняттях з іноземної мови та в
процесі самоосвіти.
 28

2.2 Особливості роботи на початковому етапі

У початковій школі (1/2-4 класи) важливо сформувати базові лексичні

навички, необхідні для подальшого розвитку іншомовної комунікативної
компетенції (ІКК)в основній і старшій школі. На цьому ступені здійснюється
формування рецептивних і репродуктивних навичок у межах визначених сфер і
ситуацій відповідно до вікових особливостей учнів і їхніх інтересів, на основі
використання мовленнєвих зразків. Для досягнення цієї мети застосовується
хорова робота, лексичні ігри, зображальна і предметна наочність, широко
використовуються письмові вправи. (див. ДОДАТОК 1)

Використання ЛО на початковому ступені здійснюється в особистісній,

публічній, освітній сферах спілкування ЛО вивчаються у межах тем: я, моя
сім’я і друзі (члени сім’ї, вік); відпочинок і дозвілля (числа до 100, кольори,
захоплення, види дозвілля, вільний час, улюблені дитячі герої); людина
(частини тіла, предмети одягу, професії, види діяльності, опис зовнішності);
природа (тварини, пори року, погодні явища); свята і традиції (місяці, дні
тижня, назви свят); школа (предмети у класній кімнаті, шкільне приладдя,
навчальні предмети); місце проживання (населені пункти); помешкання
(щоденні обов’язки, дім, квартира, покупки, види помешкань, умеблювання);
навколишнє середовище; подорож (види транспорту).

Рівень володіння іноземною мовою на кінець четвертого класу має

відповідати рівню А1 згідно із “За зальноєвропейськими Рекомендаціями з
мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.
 29

2.3 Особливості роботи на середньому етапі

Розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними

навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння

спілкуванням. Зростає обсяг ЛО, у тому числі із соціокультурним компонентом,
що сприяє форму ванню соціолінгвістичної компетенції. Тематика охоплює
різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом або вивчення на
уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), або із власного
життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються
види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що
наближають навчальне спілкування до реальних умов.

Сфери спілкування, в межах яких визначається тематика ситуативного

спілкування, залишаються такими ж, як і на початковому ступені: особистісна,
публічна, освітня.

Розширюється тематика ситуативного спілкування: Я, моя сім’я, мої

друзі (родинні зв’язки, розпорядок дня, зовнішність, риси характеру, обов’язки
в сім’ї, сімейні традиції, автобіографія). Одяг, їжа, напої (покупки, відвідування
магазинів, традиції харчування, основний асортимент товарів, ціна, гроші,
розміри одягу, назви страв, приготування їжі, сервіровка столу, кухонні
прилади, посуд). Відпочинок і дозвілля (захоплення, вільний час, канікули, види
спорту, Олімпійські ігри, кіно і театр, спортсмени, спортивні змагання, клуби,
секції). Природа. Погода. Подорож (загальні відомості про Велику Британію,
Україну, види транспорту, предмети багажу, проїзні документи, визначні місця
столиць). Рідне місто. Село. Свята і традиції. Шкільне життя (навчальні
предмети, робочий день, урок англійської мови, види діяльності на уроці,
улюблений предмет, позакласні заходи, типи шкіл, навчальний персонал,
 30

система оцінювання, правила поведінки). Охорона здоров’я (відвідування

лікаря; симптоми захворювань, медичні заклади, медичні працівники, лікарські
засоби). Стиль життя (здоровий спосіб життя, розваги, друзі по листуванню,
активний відпочинок). Шкільна бібліотека (вибір книг для читання, улюблений
письменник, книга, літературний герой, літературні жанри, робота в бібліотеці).
Засоби масової інформації (преса, рубрики, бачення і радіо, програми, ведучі,
улюблена радіо/телепередача). Музика (музичні стилі, жанри, композитори,
музиканти, виконавці, інструменти, відвідування концерту). Велика Британія
(географічне положення, географічні поняття, види ландшафтів, клімат,
населення). Україна (географічне положення, клімат, населення). Молодіжна
культура (зовнішність, захоплення, молодіжні організації, клуби, табори, течії
молодіжної культури). Наука і технічний прогрес (відомі вчені, винахідники і
винаходи). Робота і професія (професії, вибір професії, характеристики
професій, фактори впливу на вибір професії).

Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу має

відповідати рівню А2+ згідно із “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з
мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.
 31

2.4. Особливості роботи на старшому етапі

У старшій школі (10—11 класи) систематизується та узагальнюється

мовний досвід учнів, набутий ними на попередніх ступенях вивчення мови.
Методи і види навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених
до реальних умов спілкування. Широко використовуються творчі, проектні,
групові, інтерактивні форми роботи учнів. Зміст освіти диференціюється
відповідно до профілю навчання. З’являються професійно спрямовані ЛО
відповідно до певної галузі знань. Збільшується робота з формування пасивного
лексичного мінімуму у процесі самостійного читання. Зростає питома вага
самостійної роботи учнів з новою лексикою, удосконалюються прийоми
користування двомовними та одномовними словниками. У межах тих самих
сфер (особистісна, публічна, освітня) поглиблюється тематика ситуативного
спілкування: Я, моя сім’я, друзі (особистість, стосунки з товаришами,
взаємодопомога, якості особистості, види особистісних стосунків, батьки і діти,
толерантне ставлення до оточуючих, емоції, права та обов’язки молоді,
толерантність, гуманність, благодійність). Дозвілля і спорт (роль спорту в житті
суспільства, спортивні події, обладнання для спорту, дозвілля, міжнародні
спортивні змагання, олімпійські чемпіони). Харчування (національна кухня
Великої Британії та України, національні страви, смаки, уподобання, заклади
громадського харчування, культура харчування). Природа і погода (природні
катаклізми, види природних катаклізмів). Живопис (відомі художники та їхні
твори, відвідування музею, виставки або галереї, жанри живопису). Наука і
технічний прогрес (сучасні засоби комунікації і технології, комп’ютерне
обладнання та основні операції, розвиток науки і техніки в Україні та за
кордоном, галузі науки, технічна термінологія, інструкції). Шкільне життя
(освіта в Україні й за кордоном, заклади освіти, випускні іспити). Робота і
професії (сучасні професії, престижні професії в Україні та за кордоном, плани
 32

на майбутнє). Людина і довкілля. Кіно, театр, телебачення (фільми/

вистави/телепрограми, фестивалі, характеристика фільму/ вистави/
телепрограми.). Мистецтво (вплив мистецтва на естетичний розвиток людини,
види мистецтва, опис картини). Україна у світі. Норми поведінки та спілкування
(норми етикету). Організації із захисту навколишнього середовища. Міжнародні
організації ЄС, ООН, Рада Європи. Міжнародні програми. ЄС. Молодіжна
культура (молодіжний рух в Україні та у світі). Подорож по Україні та країнах,
мова яких вивчається. Законодавчі акти. Правова лексика.

Рівень володіння іноземною мовою на кінець одинадцятого класу має

відповідати рівню В1+ згідно із “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з
мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.

Необхідно зазначити, що вчитель має забезпечити систематичне

повторення раніше вивчених ЛО на всіх ступенях навчання. Вимоги програми у
СНЗ відображаються у лексичному мінімумі, у якому розрізняють активний і
пасивний мінімуми.

Активний лексичний мінімум – це ЛО, якими учні користуються для

вираження своїх думок в усній і письмовій формі, при говорінні та письмі, а
також розуміють думки інших при аудіюванні та читанні. Пасивний лексичний
мінімум – це ЛО, які учні розуміють під час сприймання думок інших в усній
(аудіювання) і письмовій формі (читання).

Цілі (формування ІЛК), умови навчання у середніх навчальних закладах

(визначені час і тематика) викликають необхідність відбору лексичного
мінімуму.

Відбір лексичних мінімумів здійснюється укладачами програм та

авторами підручників, які й визначають кількість ЛО та їх приналежність до
активного чи пасивного мінімумів. Оскільки цілі, умови навчання не є сталими,
 33

а змінюються відповідно до вимог суспільства,то і кількісний склад мінімумів

не може бути постійним.

Для відбору лексичних мінімумів використовують

такі основні критерії:

1. Сполучуваність (здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у

мовленні).

2. Семантична цінність (висловлення за допомогою ЛО важливих понять

з різних сфер людської діяльності та з тематики, що визначена Програмою
навчання іноземних мов).

3. Стилістична необмеженість (перевага не віддається жодному зі стилів

мовлення).

Додатковими критеріями є:

1. Частотність (вживаність у мовленні).

2. Багатозначність (Body: physical body, body of an artillery gun, heavenly

body).

3. Словотворча і стройова здатність (займенники, займенникові

прикметники (then, thus), іменники, що виконують стройові функції (matter,
way, thing), дієслова, що виконують стройові функції (consider, notice, appear,
report, remain), дієслова, що передають видові відтінки (get, go on, give up),
слова і словосполучення, що виражають кількість (a lot of, a number of),
сполучники і сполучникові слова (for, lest, provided, both … and), прийменники і
прийменниковісполучення (on account of, as well, below, besides, due to).

Чим вищі показники ЛО за цими критеріями, тим цінніша вона для

навчання ІМ.
 34

При відборі ЛО враховується принцип виключення синонімів та

інтернаціональних слів, що повністю сходяться в іноземній і рідній мовах.
Кількість ЛО, що складають активний і рецептивний лексичний мінімум, має
бути вказана у Програмі з іноземних мов для кожного етапу навчання.

Активний і пасивний словниковий запас учнів називають наявним або

реальним словниковим запасом. Реальний словниковий запас є основою для
формування потенціального словника. Потенціальний словник складають ті
незнайомі ЛО, про значення яких читач/слухач може здогадатися.

До потенціального словника відносяться:

1) інтернаціональні ЛО, подібні за звучанням і/ або написанням та

значенням до ЛО рідної мови;

2) похідні та складні слова, що складаються з відомих учням

компонентів;

3) конвертовані слова;

4) нові значення відомих багатозначних слів;

5) ЛО, про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом.

Лексичний мінімум засвоюється поетапно.

У процесі оволодіння ІЛК виділяють такі етапи:

1) етап ознайомлення учнів з новими ЛО, на якому відбувається

формування знань про лексичну систему ІМ, правил користування нею,
семантизація ЛО (розкриття значення ЛО), демонстрація особливостей її
використання;

2) етап автоматизації дій учнів з новими ЛО (формування навичок), яка

відбувається на рівні:
 35

а) словоформи, вільного словосполучення, фрази/речення,

б) понадфрази (діалогічної або монологічної єдності) і мікротексту.

Формування мовленнєвих лексичних навичок здійснюється за

допомогою удосконалення дій учнів з ЛО у ситуативному вживанні засвоєних
ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій
формі (письмо), а також контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні.
 36

2.4.1 Етапи формування лексичної одиниці

Ознайомлення з новими ЛО (орієнтувально-підготовчий етап

формування лексичної навички за С.Ф.Шатіловим). На цьому етапі відбувається
усвідомленнялексичної системи ІМ у вигляді поняття про цю систему і правил
користування нею; сприйняття й осмислення нових ЛО через семантизацію.
Можливими способами семантизації є: розповідь, бесіда, окремі ситуації,
самостійне ознайомлення зі словом (читання або прослуховування тексту).
Вчитель спонукає учнів до пізнавальної діяльності, презентує нову лексику у
контексті, чітко і правильно вимовляючи нові ЛО, оскільки перше
запам’ятовування форми (imprint) є психологічно настільки сильним, що його
наступне коригування є заважким, а інколи й неможливим.

Способи семантизації поділяють на дві групи: перекладні та

безперекладні.

До перекладних способів відносять:

– однослівний переклад (англ.: bird – птах, salt – сіль; фр.: une fleur –
квітка, dire – казати; нім.: der Garten – сад, lesen – читати; ісп.: cantar – співати;
la mesa – стіл);

– багатослівний переклад (англ.: go – йти, їхати, летіти, пливти; фр.:

manquer – пропустити, зробити помилку, припустити погрішність; нім.: laufen –
бігти, йти; ісп.: ir – йти, їхати);

– пофразовий переклад (цей спосіб застосовується в

інтенсивних методах, див. відповідний розділ);

– тлумачення значення і / або пояснення ЛО рідноюмовою (англ.: big –

великий, означає величину, розмір; go – рухатися будьяким способом від даної
 37

точки; фр.: longer – йти уздовж чогось (вулиці, набережної); нім.: breit – широка
(вулиця, дорога), weit –широкий, вільний (одяг, взуття); ісп.: tampoco – «також»
у заперечному реченні; дефініція / визначення (англ.: watch – годинник, що
носять на руці або в кишені; фр.: une canadienne – коротка хутряна куртка;

нім.: das Kaufhaus – велика крамниця, де продають промислові та

продовольчі товари; ісп.: conquistadores – учасники іспанських завойовницьких
походів до Центральної та Південної Америки в кінці 15-16 століть).

До безперекладних способів розкриття значень іншомовних ЛО

відносяться:

1) наочна семантизація шляхом демонстрації предметів, малюнків,

жестів, рухів тощо;

2) мовна семантизація за допомогою:

а) контексту, ілюстративного речення / речень (англ.: The basket weighs 5

pounds; фр.: Il est 10 h. Mon train est parti à 9 h. 30. J’ai manqué mon train.; нім.:
Keine Rose ohne Dornen; ісп.: Cristóbal Colón descubrió América en 1492);

б) зіставлення однієї ЛО з іншими відомими ЛО іноземної мови – за

допомогою антонімів і зрідка синонімів (англ.: cold – warm; фр.: froid – chaud;

нім.: schnell – langsam; ісп.: corto – largo);

в) дефініції – опису значення нової ЛО за допомогою уже відомої (англ.:

a teenager – a person from 13 to 19 years of age; фр.: culottes – des pantalons courts;

нім.: der Finderlohn – die Belohnung fur den Finder; ісп.: el comedor – una
habitación donde los alumnus comen;

г) тлумачення значення ЛО іноземною мовою (англ.: sir – a respectful

term to address a man; франц.: mademoiselle – nom pour désigner les femmes non
 38

mariées; нім.: Frau Meier (Name) – höfliche Andredeform; ісп.: sehorita – la forma
de dirigirse a una joven o a una mujer no casada).

Вибір способу семантизації залежить від ряду факторів, насамперед від

лінгвістичних особливостей самої ЛО: її форми, значення, сполучуваності, збігу
або розбіжності з ЛО рідної мови, належність ЛО до активного чи пасивного
мінімуму. Так, ЛО, що виражають абстрактні поняття, недоцільно
семантизувати за допомогою унаочнення або ілюстративного речення, а ЛО, що
виражають поняття, які відсутні в рідній мові учнів, – за допомогою
однослівного перекладу. Якщо значення ЛО повністю збігається в іноземній і
рідній мовах або значення іноземної ЛО є ширшим, ніж у рідній мові, найбільш
доцільним прийомом семантизації ЛО є переклад. Якщо ж рідний еквівалент
може створити хибні асоціації, доцільно доповнити переклад поясненням.
Наприклад, англ.: area – площа (простір), але не площа міста (square). Обираючи
спосіб семантизації, необхідно також брати до уваги ступінь навчання, вікові
особливості та мовну підготовку учнів (психологопедагогічні фактори).
Семантизація нових ЛО активного мінімуму здійснюється вчителем, а
незнайомі слова, що належать до пасивного мінімуму, можуть бути
семантизовані учнями самостійно за допомогою словника.

На етапі автоматизації дій учнів з новими ЛО активного словника

(ситуативностереотипізуючий етап формування лексичної навички, за С.Ф.
Шатіловим) учитель організує тренування з формування та удосконалення
лексичних навичок. Учень оволодіває формою, значенням, функцією ЛО
завдяки виконанню некомунікативних та умовнокомунікативних вправ.

На етапі застосування (варіативноситуативний етап формування

лексичної навички за С. Ф. Шатіловим)здійснюється відтворення ЛО на
рецептивному і продуктивному рівнях. Учитель створює умови для спілкування
в усній і письмовій формі з використанням нових ЛО. Учні вживають нову
 39

лексику у мовленні у відповідності з поставленою комунікативною ситуацією

спілкування.
 40

2.4.2 Вправи для формування лексичної компетенції

Розглянемо вправи, що використовуються для формування ЛК.

У процесі формування ЛК доцільно передбачити заходи для зняття і

подолання труднощів засвоєння різних ЛО. З цією метою ЛО можуть
групуватися за ступенем і характером труднощів, що дозволяє підходити до них
диференційовано, на основі їх методичної типології. До труднощів засвоєння
ЛО відносять:

1) форму ЛО – звукову, графічну, структурну (наприклад, труднощі

виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі і граматичних, омографів – у
випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багато складових і
похідних слів);

2) значення ЛО (наприклад, труднощі в розбіжності обсягів значень ЛО в

іноземній і рідній мовах, при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних
сполучень, у випадку так званої «фальшивої» синонімії і т.п.);

3) вживання – сполучуваності ЛО з іншими ЛО, особливостей її

функціонування у мовленні (наприклад, труднощі при засвоєнні
словосполучень, які не мають точної структурно-семантичної відповідності
еквівалентам у рідній мові).

З урахуванням можливих труднощів розробляються відповідні вправи

для формування ЛК.

Засвоєння ЛО відбувається шляхом виконання некомунікативних,

умовно-комунікативних, комунікативних вправ, спрямованих на набуття
відповідних знань, формування навичок і здатності використовувати набуті
навички в усіх видах мовленнєвої діяльності.
 41

Серед некомунікативних вправ і завдань на набуття знань про форму ЛО

(усної і письмової) можна назвати виконання певних дій з подальшим
виведенням правила. Можливі дії: повторення слів, словосполучень і
мовленнєвих кліше за вчителем / диктором, з виділенням наголосу, певного
звука, звукосполучення і формулювання правила щодо особливостей звучання
певних ЛО. (див. ДОДАТОК 2)

До вправ і завдань основного характеру можно створити і

використовувати навчальні інтерактиви:

– ментальні карти (Mind Map), які мають сучасний та яскравий вигляд.

Учитель може регулювати розмір літер, теми та підтем, шрифт, колір кожної
вітки розгалудження. Зображення чи відео можна додати лише окремо від самої
карти, поруч із необхідним поняттям чи значенням. Карту можна демонструвати
у самому ресурсі, або зберегти на ПК у вигляді якісного зображення, яке не
втрачає чіткості при наближенні. Ця функція стане корисною на уроках
іноземної мови в початковій школі, адже дозволить створити доступні для
розуміння та цікаві “павутини знань” до кожної теми, а також систематизувати
вже вивчені теми для організації узагальнюючого уроку;

– тест / вікторина (Quiz), що складаються з таких видів запитань:

множинний вибір, прада / неправда, вставка пропусків, мітка на зображенні.
Конструктор тестів дозволяє широко використовувати вставку зображень в усі
види тестів. Вікторини стануть незамінним помічником вчителя на уроках
іноземної мови, адже вони дозволяють легко організувати роботу у групах та
індивідуальну роботу задля закріплення, а також перевірки та контролю знань;

– флеш-картки (Flashcards) передбачають запитання / відповідь роботу (з

одного боку картки вчитель пише питання, з іншого – відповідь). Крім тексту
можна розмістити зображення. Є можливість перегортання карток, які ефектно
 42

виглядають на інтерактивній дошці. Користь флеш-карток на уроках іноземної

мови очевидна, адже з їх допомогою вчитель може організувати роботу по
закріпленню знань з теми, лексичних одиниць зокрема;

– презентації (Slide Set), які дозволяють продемонструвати не лише

текстовий матеріал, а й зображення, відео та інші посилання інтерактивного
ресурсу GoConqr. Вчитель має змогу створити презентацію, не зберігаючи
безліч інформації на ПК, а користуючись посиланнями на різні файли. За умови
доступу до Інтернет-мережі педагог має змогу продемонструвати учням на
уроці новий навчальний матеріал в цкавому та інтерактивному вигляді;

– нотатки (Note) дають змогу підготувати невеликий інтерактивний

навчальний посібник. Для цього є текст, прикріплені картинки і відеофайли,
посилання на інші освітні ресурси. Вчитель може використовувати нотатки, як
індивідуальний помічник, або створити, наприклад, порадник чи карту
орієнтування по певній темі для учнів та розповсюдити їх. Таким чином
користуватись ними можна, як на уроках, так і в позаурочний час;

– схеми (Flowchart) складаються з різноманітних геометричних фігур, що

поєднуються між собою за допомогою стрілочок. Створену схему також можна
зберегти у вигляді зображення формату *png. Вчитель має змогу
використовувати схеми на уроках англійської мови, наприклад, задля
демонстрації різного роду зв’язку між поняттями. (див ДОДАТОК 4)
 43

ВИСНОВКИ

Лексична компетенція є невід’ємною складовою іншомовної

комунікативної компетентності, метою якої є формування здатності успішно
вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії з носіями мови, яка
вивчається, відповідно до норм і культурних традицій в умовах прямого і
опосередкованого контактів. Отже, процес вивчення іноземної мови учнями
загальноосвітніх закладів має бути спрямований, зокрема, на систематичне
накопичення і розширення словникового запасу.

Орієнтуючись на рівні володіння мовою згідно із

Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання,
оцінювання»), вважаємо, що навчання лексики і формування лексичної
компетенції має бути логічною і важливою складовою процесу формування
іншомовної комунікативної компетентності учнів.

Іншомовна лексична компетенція включає три головних компоненти:

лексичні навички, знання і загальну мовну усвідомленість або здатність їх
використання в усіх видах мовленнєвої діяльності. Набуті та сформовані раніше
лексичні навички, знання та загальна мовна усвідомленість утворюють базу для
формування іншомовної лексичної компетенції. Основною метою формування
іншомовної лексичної компетенції учнів є формування продуктивних та
рецептивних лексичних навиків. Успішність засвоєння цих навиків залежить від
наявності в учня уміння спостерігати, порівнювати та аналізувати мовні явища;
працювати з різними словниками; здогадуватися з контексту про значення слова
тощо.

Контроль рівня сформованості лексичної компетенції може

здійснюватись у прихованій формі (під час виконання умовно комунікативних і
комунікативних вправ) і відкрито: через усні та письмові контрольні вправи.
 44

Основними для формування іншомовної лексичної компетенції стали

такі методичні положення:

1) формування лексичних навичок та вмінь учнів у системі роботи над

основними видами мовленнєвої діяльності базується на знаннях про слово,
лексичні одиниці, їх стилістичні функції, на первинних лексичних навичках і
вміннях;

2) у роботі над формуванням іншомовної лексичної компетенції усебічно

враховується взаємозв’язок мови і мовлення, мовлення та мислення.

3) формування іншомовної лексичної компетенції учнів відбувається з

урахуванням усіх когнітивних процесів людської ментальності;

4) формування іншомовної лексичної компетенції учнів базується на

врахуванні рівнів засвоєння лексики іноземної мови;

5) для ефективного формування іншомовної лексичної компетенції учнів

існує необхідність багаторазового прослуховування та відтворення нових
лексичних одиниць в мовленні.

Підсистема вправ для оволодіння лексичною компетентністю учнями у

процесі навчання іноземної мови передбачає:

– групи вправ для ознайомлення з новими лексичними одиницями:

подання і семантизації лексичного матеріалу, створення звукового, графічного і
семантичного образів лексичних одиниць, організації самоконтролю та
рефлексії, перевірки і повторення нових лексичних одиниць;

– автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями на рівні

словоформи, вільного словосполучення, фрази/речення, понадфразової єдності
(діалогічної та монологічної).
 45

У ході дослідження було з'ясовано, що у ХХІ столітті викладачі дійсно

мають усі необхідні ресурси, аби відмовитись від нудної теорії, багатотомних
збірників із застарілими завданнями на користь оригінальних та креативних
засобів навчання лексики, що здатні мотивувати та зацікавити учнів старших
класів, враховуючи їх вікові, психологічні особливості та загальні інтереси, на
які впливає масштабна глобалізація та технологізація. Задля досягнення цієї
мети учителеві англійської мови загальноосвітньої школи слід пам’ятати про
забезпечення методологічного компонента змісту навчання лексики, що
охоплює необхідні пояснення щодо ефективних способів навчання у ході
вивчення слів, розвитку репродуктивних та рецептивних лексичних навичок на
різних етапах. Встановлено, що ефективна організація процесу навчання
залежить не лише від доцільності вибору традиційних некомунікативних,
умовнокомунікативних та комунікативних вправ, засобів навчання, стратегій,
методів контролю, але й від критерію їх інноваційності та актуальності. Тому,
на сьогодні, найкращим способом формування англомовної лексичної
компетенції є система змішаного навчання (blended-learning), що поєднує в собі
традиції (очне, offlineнавчання) із технологічним прогресом (всепроникаючим
навчанням U-learning з використанням мобільних пристроїв та електронних
комп’ютерних технологій).

Навчання англійської мови дозволяє урізноманітнити навчальний процес

як завдяки виконанню вправ на основі інструкцій вчителя, традиційних
автентичних джерел: підручників, довідників, словників, так і розробляти
завдання за допомогою засобів E-learning та M-learning: подкастингу, чатів,
електронної пошти, блогів, соціальних мереж, освітніх online-платформ,
відеоматеріалів YouTube, електронних словників тощо.

Перспективою подальших досліджень вважаємо розробку навчальних

матеріалів для формування іншомовної лексичної компетенції учнів молодших
 46

середніх класів та старших класів, пошук інноваційних методик впровадження

системи «перевернутого класу» (F-learing) під час навчання англійської та
німецької мови в українських загальноосвітніх школах.

Я, Iконописцева Марiя Олександрiвна, своїм підписом засвідчую, що моя

бакалаврська робота «Формування лексичних навичок на рiзних етапах» виконана з
дотриманням усіх вимог донаукової етики та поваги до інтелектуальних надбань,
самостійно та індивідуально. Під час написання роботіи я дотримувалась принципів
академічної доброчесності та несу відповідальність за порушення загальноприйнятих
правил цитування.
 47

1) Котенко О. В., Соломаха А. В. Методика навчання іноземних мов у

початковій школі: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Котенко, А. В.
Соломаха та ін.. – К.: Київ, ун-т імені Бориса Грінченка, 2013. – 356 с.

2) Литвин А. В. Завдання медіаосвіти в контексті підвищення якості

професійної підготовки /А. В. Литвин // Педагогіка і психологія професійної
освіти. – 2009 – № 4. – С. 9-21.

3) Мельник Н. І. Іншомовна компетентність як пріоритетний напрям у

змісті професійної підготовки педагогів у країнах Європи / Н. І. Мельник. //
Іншомовна освіта педагога: виклики, проблеми, перспективи: матер. Міжнар.
наук.-практ. конф.. – 2015.

4) Пахомова Т. Г., Савицька Г. І Викладання іноземної мови в початковій

школі щодо введення нового стандарту початкової освіти. Методичні
рекомендації / Т. Г. Пахомова, Г. І. Савицька – Черкаси: ЧОІПОПП. 2012. – 20 с.

5) Петрик Л. В. Особливості використання медіазасобів у викладанні

іноземних мов / Л. В. Петрик // Збірник статей четвертої міжнародної науково-
методичної конференції "Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та
українські перспективи" – Київ. 2016.

6) Науково-методичний журнал «Іноземні мови» (ISSN (print) 1817-8510;

ISSN (online) 2616-776X) видається з березня 1995 року.

7) Карпова В.М. Використання буквених ігор в навчанні англійської

мови // Іноземні мови. - 1998. - №4.

8) Куклина С.С. Коллективная учебная деятельность в группе на этапе

формирования навыков иноязычного общения // ИЯШ. - 1998. - №5.
 48

9) Основы методики преподавания иностранных языков / Под ред. В.В.

Бухбиндера, В. Штрауса. - К.: Вища школа, 1986.

10) Сафонова В.В Проблемные задания на уроках английского языка в

школе. - М.: Еврошкола, 2001

11) Шацкий В.Н., Коростелев В.С. Методика функционального

формирования лексических навыков говорения // Коммуникативность обучения
- в практику школы. - М.: Просвещение, 1985.

12) Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі

мови засобів масової інформації) : [монографія] / О. А. Стишов. – К. : Вид.
центр КНЛУ, 2003.

13) Українська лінгвостилістика ХХ − початку ХХІ ст.: система понять і

бібліографічні джерела / Ін-т укр. мови НАН України ; уклад. : С. П. Бибик, С.
Я. Єрмоленко, Т. А. Коць та ін. − К. : Грамота, 2007.

14) English, 10 (6) [Text] : проф. рівень / Сірик, Т. Л., Сірик, С. В. -

Полтава : СТЛ-КНИГА, 2011. - 255 p. : фотогр. кольор., портр., кольор. ілюстр.,
к. - Із змісту: ; Books in My Life ; Sources of Information / 90-121. Music in Our
Life ; The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland ; Ukraine ;
Education ; Irregular Verbs ; Texts for Listening Comprehension ; Texts for Reading ;
English-Ukrainian Vocabulary.

15) Соняшник [Текст] : фр. мова : підруч. для 5 кл. (друга інозем. мова) /
Анжела Гергель, Надія Алауі. - К. : Генеза, 2005. - 190 с. : кольор. ілюстр.,
фотогр. кольор., табл. - Із змісту: Septembre ; Octobre ; Novembre ; Décembre ;
Janvier ; Février ; Mars ; Avril ; Mai ; Vocabulaire. - ISBN 966-504-414-1
 49

16) Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних

закладах : підручник / Л. С. Панова, І. Ф. Андрійко , С. В. Тезікова та ін. — К. :
ВЦ «Академія» , 2010 . — 32 8 с . (Серія «Альма-матер»)

СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ

17) Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник

для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

18) Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь,

1997. – 376 с.

19) Гринюк Г.А., Семенчук Ю.О. Відбір навчального матеріалу для

формування англомовної лексичної компетенції у студентів-економістів //
Іноземні мови. – 2007. – № 2. – С. 30-34.

20) Гришкова Р.О. Шляхи впровадження нових методичних принципів

навчання іноземної мови // Вересень. – МОІППО. –Миколаїв, 2003. – № 2. – С.
51-57.

21) Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення,

викладання, оцінювання // Наук. редактор українського видання доктор пед.
наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

22) Козак С.В. Коммуникативный подход в современных технологиях

обучения иностранному языку в высшей школе // Науковий вісник ПДПУ ім.
К.Д. Ушинського. – Одеса, 2000. – Вип 12. – С. 12-17.

23) Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения

иноязычному общению. – М.: Русский язык, 1989. – 276 с.
 50

24) Петранговська Н.Р. Вправи для навчання англійської фахової

лексики студентів-економістів // Іноземні мови. – 2003. – № 2. –С. 24-25.

25) Програма з англійської мови для професійного спілкування/

Колектив авторів: Г.Є. Бакаєва, О.А. Борисенко, І.І. Зуєнок та ін. – К.: Ленвіт,
2005. – 119 с.

26) Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування

іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь // Іноземні мови. –1999. – № 3. – С. 3-
7.

27) Тарнопольський О.Б. Методика навчання англійської мови на 2 курсі

технічного ВНЗ. – К.: Вища школа, 1993. – 167 с.
 51

ДОДАТОК 1

Бінго (англ. Bingo) - гра, в якій випадковим чином вибираються числа ( у моєму випадку
слова і числа) , а гравці повинні заповнювати відповідні клітинки на своїх картках ( ми заповнюємо
камінцями) . Перший гравець, що заповнив картку відповідно до правил розіграшу, перемагає. Щоб
позначити свій виграш, він зазвичай вигукує «Bingo!». Мої учні обожнюють цю гру і залюбки у неї
грають, а мені гра допомагає перевірити, ненав'язливим способом, знання лексики і не тільки)

0 11 14 13 10
7 5 6 3 12
17 15 20 9 19
16 2 1 18 4
8 3 18 0 20
Bingo numbers

zero eleven fourteen thirteen ten

 52

seven five six three twelve

seventee fifteen twenty nine nineteen

n

sixteen two one eighteen four

eight three eightee zero twenty

n

ДОДАТОК 2
 53

Комунікативні вправи для засвоєння лексичної одиниці

Вправа « Карусель»

Мета: формування навичок швидкого реагування при вступі в контакт,

розвиток емпатії та рефлексії

Завдання:

У вправі здійснюється серія зустрічей, щоразу з новою людиною. Члени

групи встають за принципом «каруселі»: обличчям один до одного, утворюючи
два кола: внутрішній (нерухомий) і зовнішній (рухливий).

Інструкція: «Легко увійти в контакт, підтримати розмову на одну з

пропонованих тем і попрощатися. Час на встановлення контакту і проведення
бесіди 2-3 хвилини. Потім зовнішнє коло пересувається на одну людину вправо
і бесіда починається з новим співбесідником»

Вправа: «What is your address?»

Мета: розвиток письмової комунікації.

Завдання : Вчитель пропонує тобі заповнити анкету, в яку потрібно

записати своє ім`я, адресу та вік. Заповни форму за зразком.

Complete the form:

Form

Name:

Address:

Age:

Date:

Умовно- комунікативні вправи для засвоєння лексичної одиниці

 54

The Present Indefinite Tense

(без 3-ої особи однини)

І. Імітативні вправи

Скажіть, що ви робити те ж саме.

Наступні формули вам допоможуть:

as for me, also, too, as well

Model 1: T- I get up at 7, and you?

P- I get up 7, as well.

I go to school 5 days a week, and you?

I live not far from the school, and you?

I walk with my dog twice a day, in the morning and in the evening, and you?

II. Підстановочні вправи

Виправте мене, якщо я помиляюсь.

Наступні формули вам допоможуть:

no, you are wrong, not at all, nothing of the kind

Model 2: T- You get up at 5 in the morning. Am I right?

P- No, you are wrong, I get up at 7 in the morning.

1) You go to school 3 days a week.

2) You walk with my dog 5 times a day.

3) You live far from the school.

IIIa. Трансформаційні вправи (заперечна форма)

Виразіть непогодження та виправте мене.

Model 3 : T – You get up at 10 in the morning . Am I right?

P – Certainly not, I don’t get up at 10. I get up at 7.

1) You go to school 7 days a week. Am I right?

 55

2) You usually visit your friends on Tuesday in the morning.

3) You have only 2 lessons a day.

Аналізується структура I don’t get up at 10. Виводиться правило з утворенням заперечної

форми в Present Indefinite.

IIIb. Трансформаційні вправи (загальне питання)

Виразіть своє здивування.

Model 4: T- I usually get up at 5 in the morning.

P- Do you really get up at 5?

T- Yes, I do.

I go to school 6 days a week.

I come back home at 6 in the morning.

I get to the school by car.

Аналізується структура do you get up at 5. Вводиться новий квант правила.

ІІІс. Трансформаційні вправи (спеціальне питання)

Вгадайте у який день тижня (коли) це відбувається

Model 5: T – I get up at 10 in the morning.

P – When do you get up at 10 in the morning?

T – On Sundays.

I stay at school till 5 in the evening.

I play football in the yard all day long.

I call my best friend to talk.

Аналізується структура when do you get up at 10. Вводиться новий квант правила.

ДОДАТОК 3
 56

Ментальні карти.

Вікторина (Quiz)
57
 58

Флеш-картки (Flashcards)
 59

Схеми (Flowchart)