МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

Вибір слова

Довідник

Рекомендовано вченою радою ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського

для студентів, які навчаються за спеціальністю 061 «Журналістика»,
освітньою програмою «Видавнича справа та редагування»

Київ
КПІ ім. Ігоря Сікорського
2019
 2

Вибір слова : довідник [Електронний ресурс] : для студ. спеціальності 061

«Журналістика» освітньої програми «Видавнича справа та редагування» / КПІ ім. Ігоря
Сікорського; уклад. С. Б. Фіялка. Електронні текстові дані (1 файл: 835 кБ). Київ : КПІ
ім. Ігоря Сікорського», 2019. 446 с.

Електронне мережне довідкове видання

ВИБІР СЛОВА

Довідник
для студентів спеціальності 061 «Журналістика»
освітньої програми «Видавнича справа та редагування»

Укладач Фіялка Світлана Борисівна, канд. наук

із соціальн. комунікацій, доц.
Відповідальний
редактор Тріщук О. В., д-р. наук з соціальн.комунікацій,
проф.
Рецензент Корнєва З. М., д-р пед. наук, проф.

У довіднику з курсу «Основи видавничої справи та редагування» розглянуто лексичні

труднощі, пов’язані з розрізненням семантики слів. Довідник є вкрай актуальним за сучасних
умов, адже поширене в мас-медіа розхитування мовностилістичних норм дезорієнтує носіїв
писемної мови, знижує грамотність населення, викликає елементи хаосу в словниках. Така
ситуація в нашій державі є, насамперед, результатом тривалої війни проти української мови,
української ідентичності та незалежності через нав’язування калькованих словоформ.
Тлумачення лексем проілюстровано прикладами, які для зручності користування виданням
зведено в таблиці.
Для студентів ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, які навчаються за спеціальністю 061
Журналістика освітньої програми «Видавнича справа та редагування». Довідник стане
в пригоді редакторам, коректорам, журналістам та всім, хто прагне підвищити культуру свого
усного й писемного мовлення.

© С. Б. Фіялка, 2019

© КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019

 3

Зміс

т
ПЕРЕДМОВА................................................................................................................................................................. 16
А.................................................................................................................................................................................. 25
АБОНЕМЕНТ, АБОНЕНТ................................................................................................................................................ 25
АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ, АБСОЛЮТНИЙ............................................................................................................................25
АБСОРБУВАТИ, АДСОРБУВАТИ.....................................................................................................................................26
АВТОРИЗОВАНИЙ, АВТОРСЬКИЙ..................................................................................................................................26
АВТОРИТЕТ, ПОПУЛЯРНІСТЬ, ПРЕСТИЖ.......................................................................................................................27
АВТОРИТЕТНИЙ, ПРЕСТИЖНИЙ....................................................................................................................................28
АДАПТАЦІЯ, АДОПТАЦІЯ..............................................................................................................................................28
АДРЕС, АДРЕСА............................................................................................................................................................29
АДРЕСАНТ, АДРЕСАТ....................................................................................................................................................29
АКТИВІЗУВАТИ, АКТИВУВАТИ.....................................................................................................................................30
АКТОР, АРТИСТ............................................................................................................................................................ 30
АКЦІОНЕРНИЙ, АКЦІОНЕРСЬКИЙ..................................................................................................................................30
АНОТАЦІЯ, НОТАЦІЯ....................................................................................................................................................31
АНТИМОНІЯ, АНТИНОМІЯ............................................................................................................................................31
АПЕНДИКС, АПЕНДИЦИТ..............................................................................................................................................31
АРКУШ, ЛИСТ...............................................................................................................................................................32
АСИГНІВКА, АСИГНУВАННЯ........................................................................................................................................ 33
АСОЦІАТИВНИЙ, АСОЦІЙОВАНИЙ................................................................................................................................33
АТОМАРНИЙ, АТОМІСТИЧНИЙ, АТОМНИЙ...................................................................................................................34
АТОНАЛЬНИЙ, АТОНІЧНИЙ..........................................................................................................................................35
АФЕКТ, ЕФЕКТ..............................................................................................................................................................35
АХІЛІЯ, АХОЛІЯ............................................................................................................................................................35
Б................................................................................................................................................................................... 36
БАВОВНА, БАВОВНИК...................................................................................................................................................36
БАДИЛЛЯ, ГИЧКА, ОГУДИНА (ОГУДИННЯ)...................................................................................................................36
БАЖАНИЙ, ЖАДАНИЙ.................................................................................................................................................. 37
БАЗАР, РИНОК, ЯРМАРОК............................................................................................................................................. 37
БАЛАЧКА, ГОВІР, ГОВІРКА, ДІАЛЕКТ, НАРІЧЧЯ.............................................................................................................38
БАНК, БАНКО................................................................................................................................................................39
БАНКРУТ, БАНКРОТ......................................................................................................................................................41
БАНЯ, БАШТА, ВЕЖА, ВИШКА......................................................................................................................................41
БАРВА, КРАСКА, ФАРБА............................................................................................................................................... 42
БАРЕЛЬ, БАРИЛЬ...........................................................................................................................................................43
БАТЬКІВ, БАТЬКІВСЬКИЙ..............................................................................................................................................43
БЕЗЗАПЕРЕЧНИЙ, БЕЗПЕРЕЧНИЙ, БЕЗСПІРНИЙ, БЕЗСУПЕРЕЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕЧНИЙ.......................................................43
БЕЗПРИСТРАСНИЙ, БЕЗСТОРОННІЙ...............................................................................................................................44
БЕРЕЖЛИВИЙ, БЕРЕЖНИЙ.............................................................................................................................................44
БІГАМІЯ, МОНОГАМІЯ, ПОЛІГАМІЯ...............................................................................................................................45
БІК, СТОРОНА...............................................................................................................................................................45
БІЛЕТ, КВИТОК............................................................................................................................................................. 46
БІЛЛЬ, БІЛЬ................................................................................................................................................................... 47
БЛИЖНІЙ, БЛИЗЬКИЙ....................................................................................................................................................48
БОЛІЛЬНИК, У(В)БОЛІВАЛЬНИК....................................................................................................................................48
БОЛІСНИЙ, БОЛЬОВИЙ, БОЛЮЧИЙ................................................................................................................................49
БОНА, БОННА............................................................................................................................................................... 49
БОЦМАН, ЛОЦМАН.......................................................................................................................................................50
 4

БРАКЕРАЖ, БРОКЕРАЖ, БРОКЕРИДЖ.............................................................................................................................50

БРАКУЄ, ВІДСУТНІЙ, НЕМАЄ........................................................................................................................................50
БРАТЕРСЬКИЙ, БРАТНІЙ, БРАТСЬКИЙ...........................................................................................................................51
БРАТИ ДО УВАГИ, ВВАЖАТИСЯ, ЗВАЖАТИ, ПОВАЖАТИ, РАХУВАТИСЯ, СПРИЙМАТИСЯ, УРАХОВУВАТИ, ЦІНУВАТИ. 51
БРАТИСЯ, ДОСЛІДЖУВАТИ, ЗАЙМАТИСЯ, НАВЧАТИСЯ, ПРОВАДИТИ, ПРОВОДИТИ, РОБИТИ........................................52
БУДІВЕЛЬНИК, БУДІВНИК, БУДІВНИЧИЙ.......................................................................................................................52
БУДІВЛЯ, БУДОВА, ПОБУДОВА.....................................................................................................................................53
БУКВА, ЛІТЕРА............................................................................................................................................................. 54
БУЛА, БУЛЛА................................................................................................................................................................54
В.................................................................................................................................................................................. 54
ВАГА, МАСА.................................................................................................................................................................54
ВАГАННЯ, КОЛИВАННЯ, ХИТАННЯ...............................................................................................................................55
ВАДА, ҐАНДЖ, НЕДОЛІК, ОГРІХ, ПОРОК, ХИБА.............................................................................................................57
ВАЖКИЙ, ТЯЖКИЙ....................................................................................................................................................... 58
ВАЛЬВАЦІЯ, ДЕВАЛЬВАЦІЯ, ЕВАЛЬВАЦІЯ, РЕВАЛЬВАЦІЯ.............................................................................................59
ВАРТІСТЬ, ЦІНА............................................................................................................................................................60
ВАРТО, ВАРТУВАТИ......................................................................................................................................................62
В(У)ВАЖАТИ, ГАДАТИ................................................................................................................................................. 62
В(У)ВАЖАТИ, РАХУВАТИ.............................................................................................................................................63
ВДАЧА, УДАЧА.............................................................................................................................................................63
ВЕДУЧИЙ, ПРОВІДНИЙ................................................................................................................................................. 64
ВЕЛИКИЙ, КРУПНИЙ, МАСШТАБНИЙ...........................................................................................................................64
ВЕРСТВА, ПЛАСТ, ПРОШАРОК, ШАР.............................................................................................................................65
ВЗАЄМИНИ, ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ, ВІДНОСИНИ, ВІДНОШЕННЯ, СТАВЛЕННЯ, СТОСУНКИ..........................................67
ВИБИРАТИ, ОБИРАТИ................................................................................................................................................... 68
ВИБОРНИЙ, ВИБОРЧИЙ.................................................................................................................................................69
ВИВІТРЮВАТИСЯ, ЗВІТРЮВАТИСЯ, ОБВІТРЮВАТИСЯ..................................................................................................70
ВИГЛЯДАТИ, МАТИ ВИГЛЯД.........................................................................................................................................70
ВИГОЛОШУВАТИ, ОГОЛОШУВАТИ, ПРОГОЛОШУВАТИ.................................................................................................70
ВИД, КРАЄВИД............................................................................................................................................................. 71
ВИДАТКИ, ВИТРАТИ, В(У)ТРАТИ, ЗАТРАТИ, ЗБИТКИ....................................................................................................71
ВИДЕЛКА, ВИЛКА.........................................................................................................................................................73
ВИКЛИКАТИ, ПРИВОДИТИ, ПРИЗВОДИТИ, СПРИЧИНЯТИ..............................................................................................74
ВИКЛЮЧАТИ, ВИМИКАТИ............................................................................................................................................ 76
ВИКЛЮЧЕННЯ, ВИНЯТОК.............................................................................................................................................76
ВИКЛЮЧНИЙ, ВИНЯТКОВИЙ........................................................................................................................................77
ВИКЛЮЧНО, ВИНЯТКОВО.............................................................................................................................................77
ВИКОНАВСЬКИЙ, ВИКОНАВЧИЙ...................................................................................................................................77
ВИМАГАТИ, ПОТРЕБУВАТИ..........................................................................................................................................78
ВИМИСЕЛ, ДОМИСЕЛ................................................................................................................................................... 79
ВИМУШЕНИЙ, ЗМУШЕНИЙ, ПРИМУШЕНИЙ, СИЛУВАНИЙ............................................................................................79
ВИНОСИТИ, В(У)НОСИТИ.............................................................................................................................................80
ВИОКРЕМЛЕНИЙ, ВІДОСОБЛЕНИЙ, ВІДОКРЕМЛЕНИЙ...................................................................................................80
ВИПАДОК, РАЗ..............................................................................................................................................................81
ВИПЛИВАТИ, ВИТІКАТИ...............................................................................................................................................82
ВИПРОМІНЮВАЛЬНИЙ, ВИПРОМІНЮВАНИЙ................................................................................................................82
ВИРАЖЕННЯ, ВИРАЗ, ВИСЛІВ.......................................................................................................................................82
ВИРІЗНЯТИ, ВІДРІЗНЯТИ, РОЗРІЗНЯТИ...........................................................................................................................83
ВИРІШУВАТИ, РОЗВ’ЯЗУВАТИ......................................................................................................................................83
ВИРУЧАТИ, ВИТОРГОВУВАТИ.......................................................................................................................................84
ВИСВІТЛЮВАТИ, ОСВІТЛЮВАТИ, ОСВІЧУВАТИ............................................................................................................84
 5

ВИСЛУХАТИ, ЗАСЛУХАТИ, ПРОСЛУХАТИ.....................................................................................................................85

ВИСНОВОК, ЗАКІНЧЕННЯ (НЕ «ЗАКЛЮЧЕННЯ»)...........................................................................................................85
ВИСОКОЯКІСНИЙ, ДОБРОЯКІСНИЙ, ЯКІСНИЙ...............................................................................................................86
ВИСХІДНИЙ, ВИХІДНИЙ............................................................................................................................................... 86
ВИТОКИ, ДЖЕРЕЛА, КОРЕНІ..........................................................................................................................................87
ВИТРИМКА, ТЕРПІННЯ..................................................................................................................................................87
ВИШ, ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ (НЕ «ВУЗ» І НЕ ВНЗ)....................................................................................................88
ВІДБУВАТИСЯ, СТАВАТИСЯ..........................................................................................................................................88
ВІДВЕРТАТИ, ВІДВОЛІКАТИ, ВІДРИВАТИ, ВІДВОЛІКАТИСЯ, ЗВОЛІКАТИ.......................................................................89
ВІДДІЛЕННЯ, ВІДДІЛ, ВІДДІЛОК....................................................................................................................................89
ВІД’ЄМНИЙ, НЕГАТИВНИЙ...........................................................................................................................................90
ВІДЗНАЧАТИ, ЗАЗНАЧАТИ (НЕ «ВІДМІЧАТИ»)..............................................................................................................91
ВІДІГРАВАТИ, ГРАТИ....................................................................................................................................................92
ВІДКРИВАТИ, ВІДМИКАТИ, ВІДПЛЮЩУВАТИ, ВІДЧИНЯТИ, РОЗГОРТАТИ, РОЗКРИВАТИ, РОЗПЛЮЩУВАТИ..................92
ВІДМІННИЙ, ВІДМІТНИЙ...............................................................................................................................................95
ВІДМІНЮВАТИ, СКАСОВУВАТИ....................................................................................................................................96
ВІДНОСИТИСЯ, ЗАРАХОВУВАТИ, НАЛЕЖАТИ, СТАВИТИСЯ, СТОСУВАТИСЯ.................................................................96
ВІДНОСНО, ЩОДО, СТОСОВНО.....................................................................................................................................97
ВІДПЛИВ, ВІДТІК.......................................................................................................................................................... 97
ВІДПУСК, ВІДПУСТКА...................................................................................................................................................98
ВІДСТОЮВАТИ, ОБСТОЮВАТИ.....................................................................................................................................98
ВІДСТУПНИК, ВІДЩЕПЕНЕЦЬ, ЗРАДНИК, ПЕРЕВЕРТЕНЬ................................................................................................98
ВІДТАК, НАРАЗ, НАРАЗІ................................................................................................................................................99
ВІДЧУТТЯ, ПОЧУТТЯ.................................................................................................................................................... 99
ВІЙСЬКОВИЙ, ВОЄННИЙ.............................................................................................................................................100
ВІЛА, ВІЛЛА............................................................................................................................................................... 102
ВІРНИЙ, НЕМИНУЧИЙ, ПРАВИЛЬНИЙ, ТОЧНИЙ..........................................................................................................102
ВІРОГІДНИЙ, І(Й)МОВІРНИЙ.......................................................................................................................................102
ВІРШОВАНИЙ, ВІРШОВИЙ..........................................................................................................................................103
ВІТКА, ГАЛУЗКА, ГІЛКА..............................................................................................................................................103
ВІТРОВИЙ, ВІТРЯНИЙ................................................................................................................................................. 103
ВКЛАД, ВНЕСОК, УКЛАД............................................................................................................................................104
ВКЛАДАТИ, УКЛАДАТИ..............................................................................................................................................104
В(У)КЛЮЧАТИ, В(У)МИКАТИ.....................................................................................................................................105
ВЛАСНИЙ, ОСОБИСТИЙ, ОСОБОВИЙ...........................................................................................................................105
ВЛАСНИК, ВОЛОДАР...................................................................................................................................................107
ВНИКАТИ, УНИКАТИ..................................................................................................................................................107
ВОВНА, ШЕРСТЬ.........................................................................................................................................................108
ВОДІЙ, ШОФЕР...........................................................................................................................................................108
ВОРОНА, ВОРОН, ГАЙВОРОН, ГРАК, ҐАВА, ГАЛКА, КРУК............................................................................................109
В(У)ПЕРЕМІЖ, В(У)ПЕРЕМІШ.....................................................................................................................................109
ВПРАВА, УПРАВА.......................................................................................................................................................110
В(У)ПРОВАДЖУВАТИ, В(У)ТІЛЮВАТИ, ЗАПРОВАДЖУВАТИ.......................................................................................110
ВРАЖЕННЯ, УРАЖЕННЯ..............................................................................................................................................111
ВСТУП, УСТУП...........................................................................................................................................................111
ВСТУПАТИ, НАДХОДИТИ (НЕ «ПОСТУПАТИ»)............................................................................................................112
В(У)ТРАЧАТИ, ГУБИТИ...............................................................................................................................................112
ВУГЛЕВОДИ, ВУГЛЕВОДНІ..........................................................................................................................................113
В(У)ЩЕРТЬ, В(У)ЩЕНТ...............................................................................................................................................113
В’ЯЗИ, М’ЯЗИ.............................................................................................................................................................113
Г................................................................................................................................................................................. 114
 6

ГАЗ, ГАС.....................................................................................................................................................................114
ГАЛИЦИЗМИ, ГАЛЛІЦИЗМИ.........................................................................................................................................114
ГАЛСТУК, КРАВАТКА.................................................................................................................................................115
ГАЛУЗЬ, ДІЛЯНКА, ДІЛЬНИЦЯ, ЛАН, НИВА, ОБЛАСТЬ, СФЕРА, ЦАРИНА......................................................................115
ГАМА, ГАММА............................................................................................................................................................117
ГАРМОНІЙНИЙ, ГАРМОНІЧНИЙ..................................................................................................................................118
ГВОЗДИКОВИЙ, ГВОЗДИЧНИЙ.....................................................................................................................................119
ГЕРКУЛЕСІВСЬКИЙ, ГЕРКУЛЕСОВИЙ..........................................................................................................................119
ГІГІЄНА, ГІГІЄНІЧНІСТЬ..............................................................................................................................................119
ГІГРО-, ГІДРО-............................................................................................................................................................ 120
ГІРНИЧИЙ, ГІРНИЦЬКИЙ, ГІРСЬКИЙ............................................................................................................................120
ГЛАВА, ГОЛОВА......................................................................................................................................................... 120
ГЛАДИТИ, ПРАСУВАТИ, УТЮЖИТИ............................................................................................................................121
ГОЛІВКА, ГОЛОВКА....................................................................................................................................................121
ГОНЧАРНИЙ, ГОНЧАРСЬКИЙ.......................................................................................................................................122
ГОРІЛИЦЬ, ДОЛІЛИЦЬ.................................................................................................................................................122
ГОРТАТИ (НЕ «ЛИСТАТИ»).........................................................................................................................................123
ГРАНАТНИЙ, ГРАНАТОВИЙ........................................................................................................................................123
ГРОМАДА, ОБЩИНА, ТОВАРИСТВО.............................................................................................................................123
ГРОМАДСЬКИЙ, ГРОМАДЯНСЬКИЙ, СУСПІЛЬНИЙ, ЦИВІЛЬНИЙ...................................................................................125
ГРУПУВАННЯ, УГРУПОВАННЯ, УГРУПУВАННЯ...........................................................................................................128
ГУМАНІСТИЧНИЙ, ГУМАНІТАРНИЙ, ГУМАННИЙ........................................................................................................128
ГУСТИНА, ГУСТОТА, ЩІЛЬНІСТЬ................................................................................................................................129
Д................................................................................................................................................................................ 130
ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ, СВІДЧИТИ...............................................................................................................................130
ДАВНІЙ, ВІКОДАВНІЙ, ПРАВІЧНИЙ, ПРАДАВНІЙ, ПРЕДКОВІЧНИЙ, СТАРОВИННИЙ, СТАРОДАВНІЙ, СТАРОЖИТНІЙ (НЕ
«ДРЕВНІЙ»)................................................................................................................................................................ 131
ДАВНІЙ, СТАРИЙ........................................................................................................................................................131
ДАЛЬШИЙ, НАСТУПНИЙ, ПОДАЛЬШИЙ, ТАКИЙ (НЕ «СЛІДУЮЧИЙ»).........................................................................132
ДАНИЙ, ЦЕЙ...............................................................................................................................................................134
ДБАТИ, ПІКЛУВАТИСЯ, ТУРБУВАТИСЯ.......................................................................................................................134
ДВОБІЧНИЙ, ДВОСТОРОННІЙ......................................................................................................................................135
ДЕБЕТ, ДЕБІТ.............................................................................................................................................................. 136
ДЕВІЗ, ДЕВІЗА.............................................................................................................................................................136
ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ, ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ........................................................................................................................136
ДЕПРЕСИВНИЙ, ДЕПРЕСІЙНИЙ...................................................................................................................................137
ДЕРЖАВА, КРАЇНА......................................................................................................................................................137
ДЕРЖАВНИЙ, ДЕРЖАВНИЦЬКИЙ.................................................................................................................................138
ДЗЬОБАТИ, КЛЮВАТИ.................................................................................................................................................138
ДИВНИЙ, ДИВОВИЖНИЙ.............................................................................................................................................139
ДИМНИЙ, ДИМОВИЙ, ДИМЧАСТИЙ.............................................................................................................................139
ДИПЛОМАНТ, ДИПЛОМАТ, ДИПЛОМНИК....................................................................................................................140
ДИСКАНТ, ДИСКОНТ...................................................................................................................................................140
ДІЙОВИЙ, ДІЄВИЙ, ДІЮЧИЙ, ЧИННИЙ........................................................................................................................141
ДІЙСНО, СПРАВДІ.......................................................................................................................................................141
ДІЛОВИЙ, ДІЛОВИТИЙ, ДІЛЯЦЬКИЙ............................................................................................................................142
ДІСТАВАТИ, ЗДОБУВАТИ, ОДЕРЖУВАТИ, ОТРИМУВАТИ.............................................................................................142
ДОБИВАТИСЯ, ДОМАГАТИСЯ, ДОСЯГАТИ...................................................................................................................144
ДОБРОДІЙКО, ДОБРОДІЮ, ПАНЕ, ПАНІ, ПАННО, ПАНОВЕ...........................................................................................145
ДОБРОСОВІСНИЙ, СУМЛІННИЙ, СТАРАННИЙ.............................................................................................................145
ДОВГИЙ, ТРИВАЛИЙ...................................................................................................................................................145
 7

ДОВОДИТИ ДО ВІДОМА, СПОВІЩАТИ, СТАВИТИ У ВІДОМІСТЬ, ПОВІДОМЛЯТИ..........................................................146

ДОДЕРЖУВАТИ, ДОТРИМУВАТИ, ДОТРИМУВАТИСЯ...................................................................................................146
ДОКЛАДАТИ, ПРИКЛАДАТИ........................................................................................................................................146
ДОКОРІННИЙ, КОРІННИЙ............................................................................................................................................147
ДОЛУЧАТИСЯ, ЗАЛУЧАТИСЯ......................................................................................................................................148
ДОЛЯ, ПАЙ, ПАЙКА, ЧАСТИНА, ЧАСТИНКА, ЧАСТКА.................................................................................................148
ДОПУСКАТИ, ПРИПУСКАТИ........................................................................................................................................150
ДОРІВНЮВАТИ, РІВНЯТИСЯ........................................................................................................................................151
ДОРОГА, ПУТЬ, ШЛЯХ................................................................................................................................................152
ДОСАДЛИВИЙ, ДОСАДНИЙ.........................................................................................................................................154
ДОТЕПНІСТЬ, ДОТЕП.................................................................................................................................................. 154
ДОХІД, ПРИБУТОК...................................................................................................................................................... 155
ДРАМАТИЗОВАНИЙ, ДРАМАТИЧНИЙ, ДРАМАТУРГІЧНИЙ...........................................................................................157
ДРЕНАЖУВАТИ, ДРЕНУВАТИ......................................................................................................................................158
ДРІБНИЙ, МІЛКИЙ...................................................................................................................................................... 158
ДРУГИЙ, ІНШИЙ......................................................................................................................................................... 159
ДРУЖНИЙ, ДРУЖНІЙ.................................................................................................................................................. 160
ДРУКАР, ДРУКАРКА....................................................................................................................................................161
ДУБЛЕР, ДУБЛЕТ, ДУБЛЬ, ДУПЛЕТ..............................................................................................................................161
Е................................................................................................................................................................................. 162
ЕКЗЕМПЛЯР, ПРИМІРНИК............................................................................................................................................162
ЕКРАНІЗУВАТИ, ЕКРАНУВАТИ....................................................................................................................................162
ЕЛІТАРНИЙ, ЕЛІТНИЙ.................................................................................................................................................162
ЕСТАКАДА, ЕСТОКАДА...............................................................................................................................................163
ЕТИКА, ЕТИКЕТ.......................................................................................................................................................... 163
ЕФЕКТИВНИЙ, ЕФЕКТНИЙ..........................................................................................................................................164
Є.................................................................................................................................................................................164
Є, ЯВЛЯЄТЬСЯ............................................................................................................................................................164
ЄДИНОВІРНИЙ, ЄДИНОВІРСЬКИЙ................................................................................................................................164
ЄМКІСТЬ, ЄМНІСТЬ, МІСТКІСТЬ..................................................................................................................................165
Ж................................................................................................................................................................................166
ЖАХ, ЖАХІТТЯ, СТРАХ, СТРАХІТТЯ...........................................................................................................................166
ЖИВИЛЬНИЙ, ПОЖИВНИЙ..........................................................................................................................................167
ЖИЛИЙ, ЖИТЛОВИЙ...................................................................................................................................................167
ЖИР, ЖИРО.................................................................................................................................................................168
ЖИТЕЙСЬКИЙ, ЖИТІЙНИЙ..........................................................................................................................................169
ЖИТЕЛЬ, МЕШКАНЕЦЬ, РЕЗИДЕНТ.............................................................................................................................169
ЖОРСТОКИЙ, ЗАВЗЯТИЙ, ЗАПЕКЛИЙ..........................................................................................................................170
ЖУРАВЛИНИЙ, ЖУРАВЛИННИЙ, ЖУРАВЛИНОВИЙ.....................................................................................................171
З................................................................................................................................................................................. 171
ЗАБОРОНЕНИЙ, ЗАБОРОННИЙ.....................................................................................................................................171
ЗАВДАВАТИ, ЗАПОДІЮВАТИ, НАНОСИТИ...................................................................................................................171
ЗАВДАННЯ, ЗАДАЧА...................................................................................................................................................172
ЗАВДЯКИ, ДЯКУЮЧИ, ЧЕРЕЗ.......................................................................................................................................173
ЗАВЕРШАЛЬНИЙ, КІНЦЕВИЙ, ПІДСУМКОВИЙ, ПРИКІНЦЕВИЙ, ОСТАТОЧНИЙ (НЕ «ЗАКЛЮЧНИЙ»).............................173
ЗАВЕРШЕНІСТЬ, ЗАВЕРШЕННЯ....................................................................................................................................174
ЗАВЕРШИТИ, ЗАКІНЧИТИ............................................................................................................................................174
ЗАВІРЯТИ, ЗАПЕВНЯТИ, ЗАСВІДЧУВАТИ, ПОСВІДЧУВАТИ, СВІДЧИТИ.........................................................................174
ЗАГАЛЬНИЙ, СПІЛЬНИЙ (НЕ «В(У)СЕЗАГАЛЬНИЙ»)....................................................................................................175
ЗАГАСАТИ, ЗГАСАТИ..................................................................................................................................................178
ЗАГРОЗА, ПОГРОЗА.....................................................................................................................................................178
 8

ЗАЗІХАТИ, ПОСЯГАТИ.................................................................................................................................................179
ЗАЙМАТИСЯ, РОЗГОРА(Я)ТИСЯ, СПАЛАХУВАТИ........................................................................................................179
ЗАЗНАВАТИ, СПІТКАТИ, ТЕРПІТИ...............................................................................................................................181
ЗАКОРДОННИЙ, ЗАРУБІЖНИЙ, ІНАКОМОВНИЙ, ІНОЗЕМНИЙ, ІНОМОВНИЙ, ІНШОМОВНИЙ.........................................182
ЗАКРИВАТИ, ЗАМИКАТИ, ЗАПИРАТИ, ЗГОРТАТИ, ЗАПЛЮЩУВАТИ, ЗАЧИНЯТИ, ЗМИКАТИ, СТУЛЯТИ.........................183
ЗАМІР, НАМІР............................................................................................................................................................. 185
ЗАМІСНИК, ЗАСТУПНИК.............................................................................................................................................185
ЗАПАЛЮВАТИ, РОЗВОДИТИ, РОЗКЛАДАТИ, РОЗПАЛЮВАТИ.......................................................................................186
ЗАПИТАННЯ, ПИТАННЯ..............................................................................................................................................186
ЗАПОБІГАТИ, ЗАСТЕРІГАТИ, ПОПЕРЕДЖАТИ...............................................................................................................187
ЗАРАЗ, НИНІ, СЬОГОДНІ, ТЕПЕР..................................................................................................................................188
ЗАРОБІТНИЙ, ЗАРОБІТЧАНСЬКИЙ (НЕ «ЗАРОБІТНІЙ»).................................................................................................189
ЗАСВОЮВАТИ, ОВОЛОДІВАТИ, ОПАНОВУВАТИ, ОСВОЮВАТИ, ОСЯГАТИ...................................................................189
ЗАСНОВАНИЙ, ОСНОВАНИЙ.......................................................................................................................................191
ЗАСУДЖУВАТИ, ОСУДЖУВАТИ, СУДИТИ....................................................................................................................191
ЗАТИСКАЧ, ЗАТИСКУВАЧ........................................................................................................................................... 192
ЗАХОДИ (НЕ «МІРОПРИЄМСТВА» І НЕ «МІРИ»)..........................................................................................................192
ЗАХОРОНИТИ, ПОХОВАТИ..........................................................................................................................................193
ЗАЧИТАТИ, ВИЧИТУВАТИ, ПРОЧИТАТИ......................................................................................................................193
ЗАЩЕПНУТИ, ЗАЩИПНУТИ.........................................................................................................................................194
ЗБИРАЛЬНИЙ, СКЛАДАЛЬНИЙ.....................................................................................................................................194
ЗБІЛЬШУВАЛЬНИЙ, ЗБІЛЬШУВАНИЙ...........................................................................................................................195
ЗБІРКА, ЗБІРНИК, ЗІБРАННЯ........................................................................................................................................ 195
ЗБОРИ, ФОРУМ............................................................................................................................................................195
ЗВЕРТАТИ УВАГУ, ПРИВЕРТАТИ УВАГУ......................................................................................................................196
ЗВИНУВАЧУВАТИ, ОБВИНУВАЧУВАТИ.......................................................................................................................196
ЗВИЧАЄВИЙ, ЗВИЧАЙНИЙ, ЗВИЧНИЙ..........................................................................................................................197
ЗАТЯГУВАТИ, ЗВОЛІКАТИ...........................................................................................................................................198
ЗВОРОТНИЙ, ОБОРОТНИЙ (НЕ «ЗВОРОТНІЙ»).............................................................................................................198
ЗВ’ЯЗАНИЙ, ПОВ’ЯЗАНИЙ..........................................................................................................................................200
ЗВ’ЯЗУВАТИ, ПОВ’ЯЗУВАТИ.......................................................................................................................................201
ЗГРАЯ, ОТАРА, ТАБУН, ЧЕРЕДА..................................................................................................................................203
ЗДАТНИЙ, ЗДІБНИЙ.....................................................................................................................................................204
ЗЕМЕЛЬНИЙ, ЗЕМЛИСТИЙ, ЗЕМЛЯНИЙ.......................................................................................................................204
ЗІСТАВЛЯТИ, ПОРІВНЮВАТИ, ЗРІВНЮВАТИ (НЕ «СПІВСТАВЛЯТИ»)...........................................................................205
ЗІТКНЕННЯ, СУТИЧКА................................................................................................................................................ 205
ЗЛИЙ, ЗЛІСНИЙ, ЗЛОБНИЙ..........................................................................................................................................206
ЗМІЙ, ЗМІЯ..................................................................................................................................................................207
ЗМІСТ, ЗНАЧЕННЯ, СЕНС, СМИСЛ...............................................................................................................................207
ЗМІСТОВИЙ, ЗМІСТОВНИЙ..........................................................................................................................................208
ЗМІШАНИЙ, МІШАНИЙ...............................................................................................................................................209
ЗНАЙОМИТИСЯ, ОЗНАЙОМЛЮВАТИСЯ.......................................................................................................................210
ЗНАХОДИТИСЯ, ЛЕЖАТИ, ПЕРЕБУВАТИ, РОЗМІЩУВАТИСЯ, РОЗТАШОВУВАТИСЯ, СТОЯТИ........................................210
ЗРІДНИТИСЯ, ПОРІДНИТИСЯ.......................................................................................................................................211
ЗРІСТ, ЗРОСТАННЯ, РІСТ.............................................................................................................................................211
ЗРОСІЙЩЕННЯ (НЕ «РУСИФІКАЦІЯ»)..........................................................................................................................212
ЗРОСТАТИ, РОСТИ...................................................................................................................................................... 213
ЗУМОВЛЮВАТИ, ОБУМОВЛЮВАТИ.............................................................................................................................214
ЗУХВАЛИЙ, ГРУБИЙ, НАГЛИЙ, НАХАБНИЙ.................................................................................................................215
І..................................................................................................................................................................................215
ІЛЮСТРАЦІЯ, ІЛЮСТРУВАННЯ....................................................................................................................................215
 9

ІНДИВІД (ІНДИВІДУУМ), ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, ОСОБА, ОСОБИСТІСТЬ.........................................................................215

ІНДІАНЦІ, ІНДІЙЦІ, ІНДУСИ........................................................................................................................................216
ІНДОСАНТ, ІНДОСАТ...................................................................................................................................................216
ІНІЦІАТИВА, ПРОПОЗИЦІЯ..........................................................................................................................................217
ІНСТИТУТ, ІНСТИТУЦІЯ..............................................................................................................................................217
ІНСТРУКТИВНИЙ, ІНСТРУКЦІЙНИЙ.............................................................................................................................218
ІНСТРУМЕНТАЛІСТ, ІНСТРУМЕНТАЛЬНИК..................................................................................................................218
ІНТЕРЕС, ЦІКАВІСТЬ................................................................................................................................................... 218
ІНФОРМАТИВНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ..........................................................................................................................219
ІНШИЙ, ОСТАННІЙ, РЕШТА.........................................................................................................................................220
ІТАЛІЙСЬКИЙ, ІТАЛЬСЬКИЙ........................................................................................................................................222
Ї..................................................................................................................................................................................222
ЇДА, ЇЖА..................................................................................................................................................................... 222
ЇЖАКОВИЙ, ЇЖАКУВАТИЙ...........................................................................................................................................222
ЇХ, ЇХНІЙ.....................................................................................................................................................................223
Й................................................................................................................................................................................ 223
ЙОДИСТИЙ, ЙОДНИЙ, ЙОДОВАНИЙ............................................................................................................................223
ЙОТ, ЙОТА................................................................................................................................................................. 223
К.................................................................................................................................................................................223
КАЗУАЛЬНИЙ, КАЗУСНИЙ..........................................................................................................................................223
КАМПАНІЯ, КОМПАНІЯ.............................................................................................................................................. 224
КАНДИДАТ, КАНДИДАТУРА........................................................................................................................................225
КАРНИЙ, КРИМІНАЛЬНИЙ...........................................................................................................................................225
КЕРІВНИЦТВО, КЕРУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ.................................................................................................................226
КИТАЙКА, КИТАЯНКА................................................................................................................................................228
КНИГА, КНИЖКА........................................................................................................................................................228
КНИЖКОВИЙ, КНИЖНИЙ............................................................................................................................................229
КОЛО, КРУГ, ОКРУЖНІСТЬ..........................................................................................................................................230
КОМІТЕНТ, КОМІТЕТ.................................................................................................................................................. 231
КОМПЕТЕНТНІСТЬ, КОМПЕТЕНЦІЯ.............................................................................................................................231
КОМПЛЕМЕНТ, КОМПЛІМЕНТ.....................................................................................................................................231
КОМПЛЕМЕНТАРНИЙ, КОМПЛІМЕНТАРНИЙ...............................................................................................................232
КОМУНІКАТИВНИЙ, КОМУНІКАЦІЙНИЙ.....................................................................................................................232
КОМФОРТАБЕЛЬНИЙ, КОМФОРТНИЙ..........................................................................................................................232
КОНСТРУКТ, КОНСТРУКТИВ, КОНСТРУКЦІЯ...............................................................................................................233
КОНСТРУКТИВНИЙ, КОНСТРУКЦІЙНИЙ......................................................................................................................233
КОНТРОЛІНГ, КОНТРОЛЬ............................................................................................................................................ 234
КОРЕЙКА, КОРЕЯНКА................................................................................................................................................. 234
КОРИСЛИВИЙ, КОРИСНИЙ..........................................................................................................................................234
КОРИСНІСТЬ, КОРИСТЬ...............................................................................................................................................235
КОРИСТУВАТИСЯ, МАТИ............................................................................................................................................235
КОХАНИЙ, ЛЮБИЙ, ЛЮБИМИЙ, УЛЮБЛЕНИЙ............................................................................................................235
КРАПКА, ТОЧКА......................................................................................................................................................... 236
КРАСНИЙ, ЧЕРВОНИЙ.................................................................................................................................................238
КРЕЙДИСТИЙ, КРЕЙДОВАНИЙ, КРЕЙДЯНИЙ...............................................................................................................239
КРЕОЛИ, МЕТИСИ, МУЛАТИ.......................................................................................................................................240
КРИСТАЛ, КРИШТАЛЬ.................................................................................................................................................240
КУБІЧНИЙ, КУБОВИЙ..................................................................................................................................................241
КУЛЬТІВСЬКИЙ, КУЛЬТОВИЙ......................................................................................................................................241
КУЛЬТУРА, КУЛЬТУРНІСТЬ.........................................................................................................................................241
КУПІВЛЯ, ПОКУПКА................................................................................................................................................... 242
 10

КУРИТИ, ПАЛИТИ.......................................................................................................................................................242
Л................................................................................................................................................................................ 243
ЛАНГЕТ, ЛОНГЕТ........................................................................................................................................................243
ЛАТВІЙЦІ, ЛАТИШІ.....................................................................................................................................................244
ЛИСТОПАДНИЙ, ЛИСТОПАДОВИЙ..............................................................................................................................244
ЛИСТУВАННЯ, ПЕРЕПИСКА, ПЕРЕПИСУВАННЯ...........................................................................................................244
ЛИТВИН, ЛИТОВЕЦЬ...................................................................................................................................................244
ЛИЦАР, РИЦАР............................................................................................................................................................245
ЛІКАРНЯНИЙ, ЛІКАРСЬКИЙ, ЛІКУВАЛЬНИЙ................................................................................................................245
ЛОПАТЕПОДІБНИЙ, ЛОПАТОПОДІБНИЙ......................................................................................................................246
ЛУНКИЙ, ЛУНКОВИЙ..................................................................................................................................................246
М................................................................................................................................................................................246
МАЛЮНОК, РИСУНОК................................................................................................................................................ 246
МАНА, МАННА...........................................................................................................................................................247
МАСЛО, МАСТИЛО, ОЛИВА, ОЛІФА, ОЛІЯ...................................................................................................................247
МАСОВИЙ, ЧИСЕЛЬНИЙ, ЧИСЛЕННИЙ (НЕ «БАГАТОЧИСЕЛЬНИЙ» І НЕ «БАГАТОЧИСЛЕННИЙ»)................................248
МАСТИСТИЙ, МАСТИТИЙ...........................................................................................................................................249
МАТЕЛОТ, МАТЛОТ....................................................................................................................................................249
МАТИ, НОСИТИ..........................................................................................................................................................250
МАТРОС, МОРЯК........................................................................................................................................................ 250
МЕТА, ЦІЛЬ................................................................................................................................................................ 251
МЕТЕОР, МЕТЕОРИТ...................................................................................................................................................251
МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ, МЕТРОЛОГІЧНИЙ.......................................................................................................................251
МЕТОД, МЕТОДИКА, МЕТОДОЛОГІЯ...........................................................................................................................252
МЕТРОПОЛІЯ, МИТРОПОЛІЯ.......................................................................................................................................253
МИМОХІДЬ, МИМОХІТЬ..............................................................................................................................................253
МІРА, МІРРА...............................................................................................................................................................253
МІФІЧНИЙ, МІФОЛОГІЧНИЙ........................................................................................................................................253
МОВА, МОВЛЕННЯ..................................................................................................................................................... 254
МОНСЕНЬЙОР, СЕНЬЙОР, СИНЬЙОР............................................................................................................................255
МОТО, МОТТО............................................................................................................................................................ 256
МУЗИКАЛЬНИЙ, МУЗИЧНИЙ.......................................................................................................................................256
МУЛКИЙ, МУЛЬКИЙ...................................................................................................................................................258
Н................................................................................................................................................................................ 258
НА ПРОТЯЗІ, ПРОТЯГОМ.............................................................................................................................................258
НАВЧАЛЬНИЙ (НЕ «УЧБОВИЙ»).................................................................................................................................258
НАВШПИНЬКАХ, НАВШПИНЬКИ.................................................................................................................................258
НАГОДА, ПРИГОДА.....................................................................................................................................................259
НАДІВАТИ, НАДЯГАТИ, ОДЯГАТИ...............................................................................................................................259
НАДІЯТИСЯ, ОЧІКУВАТИ, СПОДІВАТИСЯ....................................................................................................................260
НАЙМАНЕЦЬ, НАЙМИТ...............................................................................................................................................261
НАЙПЕРШЕ, НАСАМПЕРЕД, ПЕРЕДУСІМ (НЕ «У ПЕРШУ ЧЕРГУ»)...............................................................................261
НАЛЕЖНІСТЬ, ПРИНАЛЕЖНІСТЬ.................................................................................................................................261
НАМУЛИТИ, НАМУЛЯТИ.............................................................................................................................................262
НАПОВНЕНИЙ, СПОВНЕНИЙ.......................................................................................................................................262
НАПОЛЕГЛИВИЙ, НАСТИРЛИВИЙ, НАСТІЙЛИВИЙ, НАСТІЙНИЙ..................................................................................262
НАПРАВЛЯТИ, СКЕРОВУВАТИ, СПРЯМОВУВАТИ........................................................................................................263
НАПРУГА, НАПРУЖЕНІСТЬ, НАПРУЖЕННЯ.................................................................................................................264
НАПРЯМ, НАПРЯМОК.................................................................................................................................................266
НАРОДЖУВАТИ, ПОРОДЖУВАТИ................................................................................................................................266
НАСІННЄВИЙ, НАСІННИЙ, НАСІННИЦЬКИЙ................................................................................................................267
 11

НАСЛІДОК, РЕЗУЛЬТАТ...............................................................................................................................................268
НЕВІРНИЙ, НЕПРАВИЛЬНИЙ, ПОМИЛКОВИЙ...............................................................................................................268
НЕ ЩО ІНШЕ, НІЩО ІНШЕ.......................................................................................................................................... 268
НЕЗВАЖАЮЧИ, НЕ ЗВАЖАЮЧИ, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ........................................................................................................268
НЕЗЧИСЛЕННИЙ (НЕЗЛІЧЕННИЙ), НЕЧИСЛЕННИЙ......................................................................................................269
НЕОРДИНАРНИЙ, НЕПЕРЕСІЧНИЙ, ОРИГІНАЛЬНИЙ.....................................................................................................269
НЕПОГОДЖЕНІСТЬ (НЕ «НЕУВ’ЯЗКА»).......................................................................................................................269
НЕПРИЄМНИЙ, ПРИКРИЙ............................................................................................................................................270
НЕРВУВАТИ, НЕРВУВАТИСЯ.......................................................................................................................................270
НЕСЕННЯ, НЕСІННЯ....................................................................................................................................................270
НИЗИННИЙ, НИЗОВИЙ................................................................................................................................................270
НИЗХІДНИЙ, СПАДНИЙ...............................................................................................................................................271
О................................................................................................................................................................................ 271
ОБ’ЄМ, ОБСЯГ, РОЗМІР...............................................................................................................................................271
ОБІГ, ОБОРОТ............................................................................................................................................................. 272
ОБРОБІТОК, ОБРОБКА, ОБРОБЛЕННЯ, ОПРАЦЮВАННЯ................................................................................................273
ОБСТАНОВКА, ПОЛОЖЕННЯ, СИТУАЦІЯ, СТАН, СТАНОВИЩЕ....................................................................................274
ОГОЛОШЕННЯ, ОБ’ЯВА..............................................................................................................................................278
ОДИНИЧНИЙ, ОДИНОКИЙ, ОДИНОЧНИЙ, ПООДИНОКИЙ............................................................................................279
ОДНОБІЧНИЙ, ОДНОСТОРОННІЙ.................................................................................................................................280
ОДНОГОЛОСИЙ, ОДНОГОЛОСНИЙ..............................................................................................................................280
ОДНОРАЗОВИЙ, ОДНОЧАСНИЙ...................................................................................................................................280
ОЖЕЛЕДИЦЯ, ОЖЕЛЕДЬ..............................................................................................................................................281
ОКРУГ, ОКРУГА..........................................................................................................................................................281
ОПИНАТИСЯ, ОПИНЯТИСЯ.........................................................................................................................................281
ОПИРАТИСЯ, СПИРАТИСЯ.......................................................................................................................................... 282
ОПЛАЧУВАТИ, ПЛАТИТИ, СПЛАЧУВАТИ....................................................................................................................282
ОПУДАЛО, ЧУЧЕЛО.................................................................................................................................................... 283
ОСВІТЛЕНИЙ, ОСВІЧЕНИЙ..........................................................................................................................................283
ОСВІТНІЙ, ОСВІТЯНСЬКИЙ.........................................................................................................................................284
ОСКАРЖУВАТИ, ОСПОРЮВАТИ..................................................................................................................................284
ОСЛАВЛЮВАТИ, УСЛАВЛЮВАТИ...............................................................................................................................284
ОЩАДЛИВИЙ, ОЩАДНИЙ...........................................................................................................................................285
П................................................................................................................................................................................ 285
ПАВОДОК, ПОВІНЬ..................................................................................................................................................... 285
ПАЛИВО, ПАЛЬНЕ.......................................................................................................................................................286
ПАМ’ЯТКА, ПАМ’ЯТНИК............................................................................................................................................286
ПАНА, ПАННА............................................................................................................................................................ 286
ПАРАФІНУВАТИ, ПАРАФУВАТИ..................................................................................................................................287
ПАРЛАМЕНТАРІЙ, ПАРЛАМЕНТЕР..............................................................................................................................287
ПЕРВИННИЙ, ПЕРВІСНИЙ, ПЕРВОЗДАННИЙ................................................................................................................287
ПЕРЕВОДИТИ, ПЕРЕКАЗУВАТИ, ПЕРЕКЛАДАТИ..........................................................................................................288
ПЕРЕВ’ЯЗАНИЙ, ПЕРЕВ’ЯЗНИЙ, ПЕРЕВ’ЯЗОЧНИЙ, ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИЙ.....................................................................289
ПЕРЕДПЛАТА, ПІДПИСКА...........................................................................................................................................290
ПЕРЕСАДЖУВАННЯ, ПЕРЕСАДКА................................................................................................................................290
ПЕРИСТИЙ, ПЕРІСТИЙ, ПІРЧАСТИЙ............................................................................................................................291
ПЕРИФЕРИЧНИЙ, ПЕРИФЕРІЙНИЙ...............................................................................................................................291
ПЕРСОНА ГРАТА, ПЕРСОНА НОН ГРАТА.....................................................................................................................292
ПИЛОВИЙ, ПИЛЬНИЙ..................................................................................................................................................292
ПИСЕМНІСТЬ, ПИСЬМЕННИЦТВО, ПИСЬМЕННІСТЬ, ПИСЬМЕНСТВО...........................................................................293
ПІДДОСЛІДНИЙ, ПІДСЛІДНИЙ, ПІДСЛІДЧИЙ...............................................................................................................293
 12

ПІДНІМАННЯ, ПІДНЯТТЯ............................................................................................................................................ 293

ПІДОЗРЮВАТИ, МАТИ ГАДКУ, СПАДАТИ НА ДУМКУ..................................................................................................293
ПІДРЯДНИК, ПІДРЯДЧИК.............................................................................................................................................294
ПЛУТАТИ, ПУТАТИ.....................................................................................................................................................294
ПЛЯМУВАТИ, ТАВРУВАТИ..........................................................................................................................................295
ПОВЕРХНЕВИЙ, ПОВЕРХОВИЙ....................................................................................................................................295
ПОВНОВАЖЕННЯ, У(В)ПОВНОВАЖЕННЯ....................................................................................................................296
ПОГОЛІВНИЙ, ПОГОЛОВНИЙ......................................................................................................................................296
ПОДАННЯ, ПОДАЧА....................................................................................................................................................296
ПОДВИЖНИК, СПОДВИЖНИК......................................................................................................................................297
ПОДІБНИЙ, ТАКИЙ..................................................................................................................................................... 297
ПОДІЛЯТИ (ПОДІЛИТИ), РОЗДІЛЯТИ (РОЗДІЛИТИ)......................................................................................................298
ПОЖЕЖНИЙ, ПОЖЕЖНИК...........................................................................................................................................299
ПОКАЖЧИК, ПОКАЗНИК.............................................................................................................................................300
ПОКАЗНИЙ, ПОКАЗОВИЙ............................................................................................................................................300
ПОЛОВИННИЙ, ПОЛОВИНЧАСТИЙ, ПОЛОВИНЧАТИЙ..................................................................................................301
НЕДОГЛЯД, ПОМИЛКА, ПОХИБКА...............................................................................................................................301
ПОРІВНЯЛЬНИЙ, ПОРІВНЯНИЙ, ПОРІВНЯННИЙ...........................................................................................................303
ПОРОЗУМІННЯ, РОЗУМІННЯ........................................................................................................................................303
ПОСВІДКА, ПОСВІДЧЕННЯ, СВІДОЦТВО, СВІДЧЕННЯ..................................................................................................304
ПОСПІШАТИ, СПІШИТИ..............................................................................................................................................306
ПОШИРЮВАТИ, РОЗПОВСЮДЖУВАТИ........................................................................................................................306
ПРАСКА, УТЮГ...........................................................................................................................................................307
ПРАЦІВНИК, РОБІТНИК, СПІВРОБІТНИК......................................................................................................................307
ПРАЩУР, ПРЕДОК.......................................................................................................................................................308
ПРЕЗЕНТАЦІЯ, РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ..................................................................................................................................308
ПРЕЗЕНТУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВАТИ............................................................................................................................309
ПРЕМІАЛЬНИЙ, ПРЕМІЙОВАНИЙ, ПРЕМІЮВАЛЬНИЙ..................................................................................................309
ПРИВАБЛЮВАТИ, ПРИНАДЖУВАТИ............................................................................................................................309
ПРИВИВАТИ, ПРИЩЕПЛЮВАТИ..................................................................................................................................310
ПРИВЛАСНЮВАТИ, ПРИСВОЮВАТИ...........................................................................................................................311
ПРИГОЛОМШЕНИЙ, ПРИГОЛОМШЛИВИЙ...................................................................................................................311
ПРИКАЗКА, ПРИСЛІВ’Я...............................................................................................................................................312
ПРИРОДНИЙ (НЕ «ПРИРОДНІЙ»).................................................................................................................................312
ПРОБІЛ, ПРОГАЛИНА..................................................................................................................................................313
ПРОВЕДЕННЯ, ПРОВОДКА.......................................................................................................................................... 313
ПРОГРАМОВАНИЙ, ПРОГРАМНИЙ, ПРОГРАМОВИЙ.....................................................................................................314
ПРОЕКТ, ПРОЖЕКТ.....................................................................................................................................................315
ПРОЗАЇЧНИЙ, ПРОЗОВИЙ............................................................................................................................................315
ПРОНИЗЛИВИЙ, ПРОНИКЛИВИЙ.................................................................................................................................315
ПРОПИСАНИЙ, ПРОПИСНИЙ.......................................................................................................................................316
ПРОСВІТИТЕЛЬСТВО, ПРОСВІТНИЦТВО......................................................................................................................317
ПРОТИВНИК, СУПРОТИВНИК......................................................................................................................................317
ПРОФЕСІЙНИЙ, ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ..........................................................................................................................317
ПРОФЕСІЯ, СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, ФАХ...............................................................................................................................318
ПРОЦЕНТ, ВІДСОТОК..................................................................................................................................................319
ПРУСАК, ПРУССАК.....................................................................................................................................................319
Р.................................................................................................................................................................................319
РАЙОН, РЕГІОН...........................................................................................................................................................319
РЕВЕРС, РЕВЕРСІЯ, РЕВЕРСОР.....................................................................................................................................320
РЕГІСТР, РЕЄСТР.........................................................................................................................................................321
 13

РЕДАКТОРСЬКИЙ, РЕДАКЦІЙНИЙ................................................................................................................................322
РЕЖИСЕРУВАТИ, РЕЖИСИРУВАТИ..............................................................................................................................322
РЕКЛАМА, РЕКЛАМАЦІЯ.............................................................................................................................................323
РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ, РЕКОМЕНДОВАНИЙ..................................................................................................................323
РЕКОРДИСТ, РЕКОРДСМЕН..........................................................................................................................................324
РИБАЛКА, РИБОЛОВЛЯ...............................................................................................................................................324
РИБАЛЬСЬКИЙ, РИБАЦЬКИЙ, РИБОЛОВЕЦЬКИЙ, РИБОЛОВНИЙ...................................................................................324
РІДКИЙ, РІДКІСНИЙ.................................................................................................................................................... 325
РІЗНИЙ, УСЯКИЙ.........................................................................................................................................................326
РІКА, РІЧКА................................................................................................................................................................ 326
РІЧКОВИЙ, РІЧНИЙ.....................................................................................................................................................327
РІЧНИЦЯ, РОКОВИНИ, ЮВІЛЕЙ...................................................................................................................................327
РОБІТНИЧИЙ, РОБОЧИЙ..............................................................................................................................................328
РОЗБЕЩУВАТИ, РОЗПЕЩУВАТИ..................................................................................................................................329
РОЗВИНЕНИЙ, РОЗВИНУТИЙ.......................................................................................................................................329
РОЗВІДНИЦЬКИЙ, РОЗВІДУВАЛЬНИЙ..........................................................................................................................330
РОЗКЛАД, РОЗПИС......................................................................................................................................................330
РОЗМАЄНИЙ, РОЗМАЯНИЙ..........................................................................................................................................332
РОКОВИЙ, ФАТАЛЬНИЙ..............................................................................................................................................332
РОСІЯНІЗМ (НЕ «РУСИЗМ»)........................................................................................................................................332
РУХЛИВИЙ, РУХОВИЙ, РУХОМИЙ...............................................................................................................................333
РУШАТИ, ТОРКАТИСЯ.................................................................................................................................................334
РЯТІВНИК, РЯТУВАЛЬНИК..........................................................................................................................................335
С.................................................................................................................................................................................335
САДЖАТИ, САДИТИ, САДОВИТИ.................................................................................................................................335
САМОЛЮБСТВО, СЕБЕЛЮБСТВО................................................................................................................................337
СВИСТАТИ, СВИСТІТИ................................................................................................................................................337
СВІТИЛО, СВІТОЧ. СВІЧАДО.......................................................................................................................................337
СЕРДЕЧНИЙ, СЕРДЕШНИЙ, СЕРЦЕВИЙ........................................................................................................................338
СЕРІАЛЬНИЙ, СЕРІЙНИЙ.............................................................................................................................................339
СИНДИКАЛІСТСЬКИЙ, СИНДИКАЛЬНИЙ, СИНДИКАТНИЙ, СИНДИКАТСЬКИЙ..............................................................339
СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ, СИСТЕМАТИЧНИЙ..................................................................................................................340
СИТУАТИВНИЙ, СИТУАЦІЙНИЙ..................................................................................................................................340
СКЛАДАТИ, СТАНОВИТИ............................................................................................................................................340
СКРИНЬКА, СКРИНЯ, ШУХЛЯДА, ЯЩИК......................................................................................................................342
СЛІДКУВАТИ, СТЕЖИТИ.............................................................................................................................................343
СОФІЙСЬКИЙ, СОФІЇВСЬКИЙ......................................................................................................................................344
СПАДКОВІСТЬ, СПАДКУВАННЯ, СПАДОК, СПАДЩИНА...............................................................................................344
СПІВАК, СПІВЕЦЬ....................................................................................................................................................... 344
СПІВПРАЦЯ, СПІВРОБІТНИЦТВО.................................................................................................................................345
СПІРНИЙ, СУПЕРЕЧЛИВИЙ.........................................................................................................................................345
СПОЖИВАЦЬКИЙ, СПОЖИВНИЙ, СПОЖИВЧИЙ...........................................................................................................346
СПОЛУКА, СПОЛУЧЕННЯ, СПОЛУЧНІСТЬ....................................................................................................................346
СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ, СПОСТЕРЕЖНИЙ.........................................................................................................................347
СТАЛИЙ, СТІЙКИЙ......................................................................................................................................................348
СТАРОСТ, СТАРОСТІВ.................................................................................................................................................349
СТАТИСТ, СТАТИСТИК............................................................................................................................................... 349
СТВОЛОВИЙ, СТВОЛЬНИЙ, СТОВБУРОВИЙ.................................................................................................................350
СТВОРЮВАТИ, УТВОРЮВАТИ.....................................................................................................................................350
СТЕПІНЬ, СТУПІНЬ......................................................................................................................................................351
СТЕРЖЕНЬ, СТРИЖЕНЬ...............................................................................................................................................351
 14

СТІННИЙ, СТІНОВИЙ.................................................................................................................................................. 352

СТОСИЛИЙ, СТОСИЛЬНИЙ..........................................................................................................................................352
СТРАХОВИК, СТРАХУВАЛЬНИК..................................................................................................................................352
СТРИМУВАТИ, УТРИМУВАТИ.....................................................................................................................................353
СУМИРНИЙ, СУМІРНИЙ..............................................................................................................................................354
СУПЕРЕЧИТИ (НЕ «ПРОТИРІЧИТИ»)............................................................................................................................354
СУПРОВІД, СУПРОВОДЖЕННЯ....................................................................................................................................355
СУСІДІВ, СУСІДНІЙ, СУСІДСЬКИЙ...............................................................................................................................356
СУШАРКА, СУШИЛЬНЯ (НЕ «СУШИЛКА»)..................................................................................................................356
СХВАЛЮВАТИ, УХВАЛЮВАТИ...................................................................................................................................356
Т................................................................................................................................................................................. 357
ТАКТИЧНИЙ, ТАКТОВНИЙ..........................................................................................................................................357
ТАЛАН, ТАЛАНТ.........................................................................................................................................................357
ТАНЕЦЬ, ТАНОК.........................................................................................................................................................358
ТЕЗА, ТЕЗИС...............................................................................................................................................................358
ТИМЧАСОВО, ТИМ ЧАСОМ, ТИМЧАСОМ.....................................................................................................................359
ТЛО, ФОН................................................................................................................................................................... 359
ТОГОРІЧНИЙ, ТОРІШНІЙ (НЕ «МИНУЛОРІЧНИЙ»).......................................................................................................360
ТОНІЗУВАТИ, ТОНУВАТИ............................................................................................................................................361
ТОРГОВЕЛЬНИЙ, ТОРГОВИЙ (НЕ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ»)...................................................................................................361
ТРИВКИЙ, ТРИВНИЙ................................................................................................................................................... 362
ТРІЙКА, ТРОЙКА.........................................................................................................................................................362
ТРІУМФАЛЬНИЙ, ТРІУМФАТОРСЬКИЙ.........................................................................................................................363
ТРОЇТИ, ТРУЇТИ.......................................................................................................................................................... 363
ТУРИСТИЧНИЙ, ТУРИСТСЬКИЙ...................................................................................................................................364
ТУРКИ, ТУРКМЕНИ, ТЮРКИ........................................................................................................................................364
У................................................................................................................................................................................ 365
У МЕЖАХ, У РАМКАХ.................................................................................................................................................365
УКЛАДАЛЬНИК, УКЛАДАЧ..........................................................................................................................................365
УКЛІН, УКЛОН............................................................................................................................................................365
УКРАЇНІКА, УКРАЇНІСТИКА........................................................................................................................................366
УРЯДОВЕЦЬ, ЧИНОВНИК.............................................................................................................................................366
УСТАНОВКА, У(В)СТАНОВЛЕННЯ...............................................................................................................................366
УЧЕНЬ, ШКОЛЯР.........................................................................................................................................................367
УЯВА, УЯВЛЕННЯ, ФАНТАЗІЯ.....................................................................................................................................367
Ф................................................................................................................................................................................ 368
ФАКТОРИ, ЧИННИКИ..................................................................................................................................................368
ФАСОНИСТИЙ, ФАСОННИЙ........................................................................................................................................369
Х................................................................................................................................................................................ 369
ХІД, ХОДА.................................................................................................................................................................. 369
ХОР, ХОРИ..................................................................................................................................................................372
Ц................................................................................................................................................................................ 372
ЦАРСТВЕНИЙ, ЦАРСЬКНИЙ........................................................................................................................................372
ЦЕЗУРА, ЦЕНЗУРА...................................................................................................................................................... 373
ЦЕРЕМОНІАЛ, ЦЕРЕМОНІЯ..........................................................................................................................................373
ЦИКЛУВАТИ, ЦИКЛЮВАТИ.........................................................................................................................................374
ЦИТРИН, ЦИТРИНА.....................................................................................................................................................374
ЦУКЕРНИЦЯ, ЦУКОРНИЦЯ..........................................................................................................................................374
Ч.................................................................................................................................................................................375
ЧАСТОТА, ЧАСТОТНІСТЬ............................................................................................................................................375
ЧЕРВА, ЧИРВА............................................................................................................................................................ 375
 15

ЧЕРЕПАХОВИЙ, ЧЕРЕПАШАЧИЙ.................................................................................................................................375
ЧИТАЧ, ЧИТЕЦЬ..........................................................................................................................................................376
ЧУДЕСНИЙ, ЧУДНИЙ, ЧУДОВИЙ.................................................................................................................................376
ЧУТТЄВІСТЬ, ЧУТЛИВІСТЬ, ЧУТНІСТЬ.........................................................................................................................376
Ш............................................................................................................................................................................... 377
ШИЙКОВИЙ, ШИЙНИЙ...............................................................................................................................................377
ШКІРА, ШКУРА, ШКУРКА...........................................................................................................................................378
ШКІРНИЙ, ШКІРЯНИЙ.................................................................................................................................................379
Я.................................................................................................................................................................................379
ЯЛОВИЙ, ЯЛОВИЧИЙ..................................................................................................................................................379
ЯЧМІННИЙ, ЯЧНИЙ.....................................................................................................................................................379

ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ ТА ДЕСЕМАНТИЗОВАНІ ДІЄСЛОВА..............................................................................380

ПРОБЛЕМНІ СЛОВОТВІРНІ МОДЕЛІ.......................................................................................................... 381

СЛОВОТВІРНА МОДЕЛЬ З -ИР-....................................................................................................................................381

ПЕРЕКЛАД РОСІЙСЬКИХ ПРИКМЕТНИКІВ ІЗ СУФІКСОМ -ЕНН ТА -ОЧН.......................................................................381
ПЕРЕКЛАД РОСІЙСЬКИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ НА -ШИЙ, -ВШИЙ..................................................................................382
СКЛАДНІ СЛОВА НА -ВОД (БУРЯКОВОД ЧИ БУРЯКІВНИК?)........................................................................................382
НЕДОТОРКАННИЙ, НЕДОТОРКАНИЙ...........................................................................................................................382
ПЕРЕКЛАД РОСІЙСЬКИХ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ НА -МИЙ............................................................................382
ДИС-, ДИЗ-, ДЕЗ-, ДЕ-................................................................................................................................................. 383
ПРЕ- , ПРИ-, ПРІ-........................................................................................................................................................383
ПЕРЕКЛАД РОСІЙСЬКИХ ЛЕКСЕМ З ПРЕФІКСОМ СО-..................................................................................................383
АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ НА -УЧ-, -ЮЧ-...............................................................................................................384

ЗНАЧЕННЯ СЛІВ ЗАЛЕЖНО ВІД НАГОЛОСУ........................................................................................... 385

БАТЬКІВЩИНА............................................................................................................................................................385
ВИГОДА......................................................................................................................................................................385
НАКЛЕП......................................................................................................................................................................385
ПЕРЕСІЧНИЙ...............................................................................................................................................................386
ПРАВИЙ......................................................................................................................................................................386
ПРАВИЛО....................................................................................................................................................................387
ПРОШУ....................................................................................................................................................................... 387
РОЗВ’ЯЗНИЙ...............................................................................................................................................................387
РОЗСИЛЬНИЙ.............................................................................................................................................................. 388
ТИПОВИЙ................................................................................................................................................................... 388
ТОРОЧИТИ..................................................................................................................................................................389
ТРАНСПОРТ................................................................................................................................................................ 389

ЗАЙВІ СЛОВА................................................................................................................................................... 389

ЗАКІНЧЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗНАЧЕННЯ (УВАГА! ‒ РОДОВИЙ ВІДМІНОК)...................................391

ПОКАЖЧИК.......................................................................................................................................................... 394
 16

Передмова
Мовностилістичні аспекти редагування були й залишаються важливим
предметом обговорення та критики теоретиків і практиків редакційно-
видавничої галузі. Завдяки цьому маємо чималий масив наукової, довідкової й
навчальної літератури відповідної тематики, значна частка якої мігрувала
в Інтернет і нині доступна для всіх охочих.
Так, на сайті http://www.mova.info є окрема рубрика «Посилання», де
загалові пропонуються сайти, безпосередньо пов’язані з різними аспектами
функціонування української мови. Там зібрано посилання на найпотужніші
пошуковики України та світу, є добірка словників різних типів, інформація про
лінгвістичні форуми. Чимало корисних для редактора матеріалів можна знайти
в електронній бібліотеці Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
на сайті http://journlib.univ.kiev.ua/ та в базі наукової періодики Національної
бібліотеки України ім. Вернадського на сайті http://www.irbis-nbuv.gov.ua. Проте
у випадках, коли треба оперативно відшукати відповідь на певне проблемне
питання, робота з архівом статей забирає надто багато часу. Якщо ж шукати
відповідей у браузері, це теж громіздка робота, адже пошуковик може видавати
тисячі посилань. І не кожне з них запропонує прийнятну відповідь на питання,
що цікавить редактора.
Важливе місце в роботі редактора належить електронним довідковим
виданням. Так, на сайті http://slovopedia.org.ua/ пропонуються: Орфографічний
словник української мови, Фразеологічний словник української мови,
Українсько-російський словник, Словник синонімів, Словник іншомовник слів,
Словник англіцизмів, Уроки державної мови (словничок правильного
слововживання з газети «Хрещатик»), Словник літературного слововживання,
Словник мови В. Стуса, Словник крилатих висловів, Словник стилістичних
термінів, Словник іншомовних соціокультурних термінів, Енциклопедія
політичної думки, Словник церковно-обрядової термінології, Словник
з архітектури і монументального мистецтва, Словник-антисуржик, Словник
термінів, уживаних у чинному законодавстві України, Словник бюджетної
 17

термінології, Термінологічний словник з економіки праці, Глосарій термінів

Фондового ринку, Словник з моделювання економіки, Власні імена людей,
Словник українського сленгу, Словник музичних термінів, Тлумачний словник
з інформатики та інформаційних систем для економістів і навіть
Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів
богословських текстів. Крім того, на сайті є форум, де можна поставити питання
щодо слововживання.
Потужним порадником у роботі редактора може слугувати сайт
http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/, який містить такі ресурси:
Довідник з українського слововживання: за матеріалами засобів
масової інформації (автор – М. Волощак). Тут наведено зросійщені або ж
скальковані з казенної «міжнародної» лексики словосполучення, окремі слова і
запропоновано їхні українські відповідники. До того ж деякі моменти правки
відзначаються оригінальністю – наявні тлумачення, що розширюють межі
усталених мовознавцями схем.
Словник-довідник «Велика чи мала літера?» (автор – В. Жайворонок).
Він містить географічні назви, назви політичних та громадських організацій,
адміністративні найменування, назви посадових осіб, церковно-календарних та
народних свят, знаменних дат, міфологічні, астрономічні, церковні, теологічні
назви, документоніми тощо. Щодо написання тих груп назв, які не охоплює
український правопис, автор пропонує власні рішення, продиктовані усталеною
практикою написання тих чи інших мовних одиниць з великої або малої літери.
Короткий словник жаргонної лексики української мови (автор –
Л. Ставицька) містить сучасну жаргонну лексику різного соціального
походження, а також лексику розширеного вживання, що поповнила розмовну
мову. Словник розкриває значення слова, подає його соціальну та стилістичну
характеристику, короткий етимологічний коментар. Загалом видання містить
понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. За джерельну базу словника
правлять тексти художньої літератури, засобів масової інформації, наукових
 18

видань, зразки розмовної мови, що віддзеркалюють особливості українського

жарґоновживання кінця XX – початку XXI ст.
ДЗВОНА чи ДЗВОНУ? або -а (-я) чи -у (-ю) в родовому відмінку
(автори – Н. Лозова, В. Фридак). Словник покликаний зорієнтувати користувача
в правильному виборі закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого
роду на приголосний, що є одним з гострих питань сучасного українського
правопису, і запропонувати стислі узагальнені рекомендації щодо вживання
закінчень родового відмінка загальних та власних назв. До реєстру включено
активну загальномовну лексику, широко залучено терміни різних сфер та
найуживаніші неологізми, закінчення яких не завжди легко визначити.
Посібник «Культура мови на щодень» (за ред. С. Єрмоленко). Тут
уміщено практичний матеріал зі складних випадків сучасної літературної норми
– труднощі вибору слів, утворення граматичних форм, наголошування.
Культура мови: мовностилістичні поради (автор – О. Пономарів).
Книжка системно охоплює всі аспекти мовлення – від вимови до синтаксису,
містить широкий та прискіпливий огляд вад сучасної мовної практики.
Чи правильно ми говоримо? (автор – Є. Чак). У посібнику в алфавітному
порядку наводяться приклади правильного вживання слів у сучасній українській
мові. Ілюстративний матеріал узято з творів українських письменників XIX–
XX ст.
Російсько-український словник сталих словосполучень (автор –
С. Головащук). У виданні вміщено понад 18 тисяч сталих словосполучень
сучасної російської літературної мови, переклад яких українською мовою може
становити труднощі.
Словник термінів міжкультурної комунікації (автор – Ф. Бацевич). Тут
подано 705 (629 з дефініціями і 76 з відсиланням до інших виразів)
найуживаніших термінів теорії та практики міжкультурної комунікації.
Запропоновано коротке тлумачення терміна, а також унаочнено системні
зв’язки між термінологічними поняттями кількох напрямів сучасного
гуманітарного знання.
 19

Уваги до сучасної української літературної мови (автор – О. Курило).

Це написаний ще 1920 p. підручник зі стилістики української мови, що навчає
дотримуватись не тільки граматики, а й духу української мови.
Як ми говоримо (автор – Б. Антоненко-Давидович). У посібнику
наводяться поради щодо того, як запобігти помилковому слововживанню,
подолати лексичну розбіжність у визначенні однакових понять, розповідається
про відомі морфологічні й синтаксичні норми, якими часто нехтують,
розглядаються похибки лексичного й фразеологічного характеру.
На сайті http://www.mova.info/default.aspx?l1=1 є форум, можливість
транслітерації українського тексту латинню. Однак провідне місце належить
словникам, серед яких:
Частотні словники. Тут пропонуються частотні словники художньої
прози та публіцистики, а також проект лабораторії комп’ютерної лінгвістики –
Частотний словник сучасної поетичної української мови. Цей словник
репрезентує лексику поетичної мови з поезій кращих українських митців кінця
ХХ ст. (обсяг вибірки – 300 тисяч слововживань).
Електронний словник мови Тараса Шевченка. Словник дозволяє
здійснювати пошук по текстах Шевченка за лексичним складом та
морфологічними характеристиками, а також з урахуванням статистичних
параметрів.
Відкритий словник виправлень суржику. Проект присвячено
очищенню літературної мови від ненормативних конструкцій. Словник є
відкритим, тобто дає можливість зареєстрованим користувачам порталу
додавати помилкові форми з контекстом, правильний варіант відповіді та
визначати категорію помилки. Проте, словник відображає особисту думку
дописувачів, яка може не збігатися з нормами української мови.
Чотиримовний науковий словник. Перекладний чотиримовний
словник (англійська, німецька, українська, російська) наукової термінології.
Складається з трьох підрозділів: хімія, теоретична хімія, фізика.
Словник порівнянь. Електронний словник порівнянь є першим
 20

словником подібного типу. Він продовжує серію паперових словників

(Юрченко О., Івченко А. Словник стійких народних порівнянь, Гурин І.
Образне слово. Постійні народні порівняння, Ткачов С. Словник порівнянь
русинської мови) і започатковує укладання електронних словників порівнянь у
художньому мовленні. Словник працює в тестовому режимі.
Тезаурус з лінгвістичної термінології. Складається зі словника
лінгвістичних термінів з усіх розділів граматики, лексики, мовознавства,
прикладної та комп’ютерної лінгвістики (усього 3381 термін).
Мета сайта http://sum.in.ua/ – надати онлайновий доступ до повного тексту
оригінального одинадцятитомного «Словника української мови», який став
першим в історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються
майже всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний
словник сучасної української мови» та оновлений «Словник української мови
у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 р. Після
більшості тлумачень у словнику наведено приклади вживання слова, що
ілюструють його значення.
Одинадцятитомний словник на сайті опубліковано повністю (у текстовому
форматі разом зі сканами сторінок), проте сайт досі вдосконалюється.
Користувачів просять позначати віднайдені слова з помилками в статтях, що
допомагає узгодити текст на сайті з оригінальним текстом словника. «Словник
української мови в одинадцяти томах» містить понад 134 тисячі словникових
статей та становить перший в історії української мови словник тлумачного
типу. Тут подано активну лексику української літературної мови, терміни,
номенклатурні та складноскорочені слова, слова історичного фонду, що свого
часу належали до широковживаних, найбільш відомі у вжитку слова, пов’язані
з релігійними та філософськими поняттями, найуживаніші архаїзми та лексичні
діалектизми.
Незабаром на сайті з’являться нові функції та буде започатковано
«народний» тлумачний словник. Сайт також автоматично запам’ятовує слова,
що їх шукають відвідувачі, але яких бракує в академічному тлумачному
 21

словнику. Цю статистику планують використати для укладання «народного»

словника. Крім того, на сайті є алфавітний покажчик слів, тобто користувач
може знаходити як конкретне слово, набравши його, так і переглядати слова
на кожну літеру.
На сайті http://lcorp.ulif.org.ua/LSlist/ містяться такі корисні для редактора
ресурси:
 «Словники України on-line» (словозміна, синонімія, фразеологія), що містять
256 618 реєстрових слів;
 Тлумачний словник української мови у 20-ти томах. Для його перегляду треба
встановити Microsoft Silverlight – розширення до веб-оглядачів, яке дозволяє
відображати на сторінці анімацію, векторну графіку, а також програвати звук та
відео;
 Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання;
 Російсько-українсько-англійський словник зі зварювання;
 Російсько-українсько-англійський словник з механіки;
 Російсько-українсько-англійський словник з радіоелектроніки.
Сайт http://svitslova.com містить словник антонімів, словник омонімів,
фразеологічний словник. Крім того, тут наявний словничок «Перекладаємо
правильно», де наведено переклад з російської сталих структур (наприклад,
прийменників та іменників), є приклади вживання російською, переклад та
приклади вживання українською мовою.
Лінгвістичний портал ABBYY Lingvo http://www.lingvo.ua підтримує
12 мов і містить понад 200 словників, у тому числі Великий тлумачний словник
сучасної української мови, Орфоепічний словник української мови, Словник
синонімів, Російсько-український словник та ін.
Мовний портал Майкрософт http://www.microsoft.com/Language/ru-
ru/Default.aspx містить узагальнену термінологічну базу, яку можна
застосовувати для редагування текстів з інформаційних технологій.
На сайті http://stalivyrazy.org.ua міститься Російсько-український словник
 22

сталих виразів, укладений поетом І. Вирганом та мовознавцем М. Пилинською.

Більшість сталих зворотів проілюстровано прикладами з фольклору, з творів
класиків української літератури.
Інтернет-ресурс http://ukrskor.info/ містить Словник скорочень української
мови, де є 10 421 скорочення з розшифруваннями.
Може стати в пригоді редакторові Платформа http://www.slovotvir.org.ua/
для пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу запозичених слів. Вона
допомагає зробити процес пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу
запозичень максимально відкритим. Є багато слів, які перекладають
неконвенційно (mobile application, browser), або які транскрибують (бріф,
діджитал, тач-скрін, контент, кажуал, тайм лапс, копірайтер, хештеґ, постити).
Кожен, хто не знає, як правильно перекласти те чи інше запозичення, може
додати його до бази, на сайті колективними зусиллями знаходять адекватний
переклад. Тут також є прохання пропонувати свої варіанти перекладу
запозичень, які вже є в базі, та голосувати за ті варіанти перекладу, які
подобаються найбільше.
Щодо правописних питань стане в пригоді сайт
http://slovo.ucoz.ua/index/pravopis_skladnikh_sliv/0-68, де в електронній формі
міститься Український правопис зі зручною системою навігації.
На сайті http://mova.kreschatic.kiev.ua/ вміщено поради, рекомендації, які
саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати, щоб передати
потрібний зміст, наведено застереження про неправильне або небажане, невдале
використання тих чи інших лексем у певних значеннях, у конкретному
контексті. Є відповіді на запитання читачів з можливістю пошуку за ключовими
словами.
На електронному ресурсі http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_main.htm
викладено засади унормування української фахової термінології.
Розглядаючи інтернет-ресурси, які стосуються редагування, не можна
оминути й інформаційно-довідковий портал http://slovoua.com, що його
створено задля сприяння розвитку української мови й поліпшення грамотності
 23

серед її носіїв. Хоча з квітня 2013 р. роботу інформаційно-довідкового бюро

сайта призупинено, можна скористатися чималою базою наявних відповідей
(на 606 питань). У цих відповідях працівники сайта спиралися на правила
чинного правопису, академічні словники української мови, а також
на рекомендації мовознавців. Крім того, сайт надає можливість користуватися
словником, електронною версією Українського правопису, правилами
передавання українських слів латиницею, мовностилістичними порадами
О. Пономарева.
Консультацію, проте здебільшого з мовних питань, можна отримати
на форумах http://tereveni.org/forum/31/, http://domivka.net,
http://forum.slovopedia. com/viewforum.php?f=12.
Попри величезний масив довідкових джерел, як друкованих, так і
цифрових, розрізнених по багатьох сайтах, підготовлені книги (не кажучи вже
про інші різновиди видань) далеко не завжди демонструють належний рівень
видавничої культури. З’являється література із численними стилістичними,
орфографічними й пунктуаційними помилками; комічними наслідками
автоматизованого перекладу; неоднозначними, часом протилежними думками
щодо деяких мовних питань.
Чи не найгострішою проблемою для авторів, звичайних мовців і, звісно ж,
редакторів, залишається вибір слова. У пропонованому довіднику, укладеному
на основі академічних словників, узагальнено найтиповіші помилконебезпечні
випадки розрізнення семантики паронімів, поради стосовно добору лексем
із синонімічного ряду, подолання засилля кальок, розглянуто деякі словотвірні
моделі та ті випадки, коли значення залежить від наголосу й закінчення.
Лексеми було відібрано в результаті багаторічного спостереження
за мовностилістичними вадами, спільними для видань різного цільового й
читацького призначення. Слова, у вживанні яких можливе немотивоване
взаємозамінювання, подано окремими гніздами за алфавітом першого слова
з тлумаченням. Ключові лексеми виділено напівжирним шрифтом, а приклади –
світлим курсивом. Задля унаочнення приклади проблемного слововживання
 24

зведено в таблиці, які розміщено до кожного лексичного гнізда. Для зручності

користування та швидкого пошуку потрібного слова в книжці подано
алфавітний покажчик.
Видання знадобиться авторам і редакторам, а також стане в пригоді
вчителям, працівникам культури, студентам та всім, хто мріє навчитися писати
й говорити чистою літературною мовою.
 25

А
Абонемент, абонент
Абонемент – 1) право користуватися чим-небудь (басейном, місцем
у театрі, книжками з бібліотеки тощо) протягом певного часу; документ, що
посвідчує це право; 2) реєстрова бібліотечна картка читача-абонента; відділ
у бібліотеці.
Абонент ‒ 1) той, хто користується абонементом; юридична або фізична
особа, яка має право на користування чимось; 2) адресат поштового відділення
зв’язку або автоматичної телефонної станції; власник телефонного номера
проводового або стільникового зв’язку.
Абонемент Абонемент у спортзал
Абонемент у басейн
Бібліотечний абонемент
Міжбібліотечний абонемент
Абонемент науково-технічної літератури
Абонент Абонент мобільного зв’язку
Абонент автоматичної телефонної станції
Абонент поза зоною досяжності
Абсолютистський, абсолютний
Абсолютний – 1) безвідносний, узятий поза зв’язком, без порівняння
із чим-небудь; безумовний; 2) цілковито чистий, без домішок. Абсолютний
спирт – етиловий спирт, який майже не містить води; 3) цілковитий, повний;
необмежений; досконалий, довершений. Абсолютна величина [дійсного] числа –
саме число, узяте без знака плюс або мінус. Абсолютна висота – перевищення
по вертикалі певного пункту земної поверхні над рівнем, який уважають
за нульовий. Абсолютна відповідальність – вид матеріальної відповідальності,
що настає в результаті завдання шкоди. Абсолютна вологість повітря –
кількість водяної пари в грамах, що міститься в 1 м 3 повітря. Абсолютна
істина – об’єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин.
Абсолютна монархія – різновид монархічної форми правління, який
характеризується зосередженням усієї повноти державної, а також духовної
влади в руках монарха. Абсолютна похибка – модуль різниці між точним
 26

числом та наближеним його значенням. Абсолютна температура –

температура, що вимірюється за абсолютною термодинамічною шкалою.
Абсолютний нуль – найнижча температура (-273,16 °C), за якої припиняється
тепловий рух молекул у тілі. Абсолютний слух – здатність упізнавати та
відтворювати висоту будь-якого звуку. Абсолютний чемпіон – спортсмен, що
переміг усіх претендентів на звання переможця змагань.
Абсолютистський – який має риси абсолютизму (форма керування
державою, за якої верховна влада повністю належить одній особі – монархові;
самодержавство), властивий абсолютистові (прихильникові абсолютизму).
Абсолютний Абсолютний Абсолютна істина
принцип Абсолютна похибка
Абсолютний спирт Абсолютна
Абсолютна монархія
більшість Абсолютна
Абсолютна величина температура
числа Абсолютний нуль
Абсолютна висота Абсолютний слух
Абсолютна Абсолютний
відповідальність чемпіон
Абсолютна
вологість
повітря
Абсолютна ідея
Абсолютистський Абсолютистські
настрої
Абсорбувати, адсорбувати
Абсорбувати – убирати, усмоктувати; поглинати всією товщею речовини-
абсорбента.
Адсорбувати – поглинати, убирати поверхнею частинки газу або окремі
складники розчину.
Абсорбувати Абсорбувати воду
Абсорбувати сили
Адсорбувати Адсорбувати солі
Авторизований, авторський
Авторизований – схвалений автором.
 27

Авторський – прикметник від іменника «автор»; належний авторові.

Авторський договір – угода між автором твору, винаходу (або його
правонаступниками) та видавцями, виконавцями, користувачами авторських
творів. Авторський концерт – прилюдне виконання концертної програми, яку
складено з творів одного композитора.–Авторське право – розділ цивільного
права, що регулює відносини, пов’язані зі створенням та використанням
(виданням, виконанням тощо) наукових, літературних та мистецьких творів.
Авторизований Авторизоване видання
Авторизована копія
Авторизований переклад
Авторський Авторський договір
Авторська думка
Авторський колектив
Авторський концерт
Авторський монолог
Авторська пісня
Авторське право
Авторський примірник
Авторський текст
Авторитет, популярність, престиж
Авторитет – 1) у, загальновизнане значення, вплив, поважність (особи,
організації, колективу, теорії тощо); 2) а, особа, що має вплив, повагу,
заслуговує повного довір’я.
Популярність ‒ 1) властивість за значенням «популярний» – нескладний
за формою викладу і змістом, легкий для розуміння; 2) загальне визнання,
прихильність широких мас; слава, відомість; поширеність, широке
застосування, уживання тощо.
Престиж – авторитет, вплив, що його має хто-, що-небудь.
Авторитет Авторитет влади
Авторитет України
Неперевершений авторитет
Беззаперечний авторитет
Популярність Популярність викладу
Мати популярність
Зажити популярності
Широка популярність
 28

Престиж Політичний престиж

Міжнародний престиж
Авторитет = Професія, фірма
престиж зі словами:
Авторитетний, престижний
Авторитетний – 1) який має загальновизнане значення; впливовий,
поважний; який заслуговує на повне довір’я; 2) який не терпить, не допускає
заперечень; владний (про тон, жест, вигляд тощо).
Престижний – 1) стосується престижу, пов’язаний із турботою про
престиж; 2) такий, який високо цінується, має перевагу в очах суспільства, якої-
небудь групи людей.
Авторитетний Авторитетне джерело
Авторитетна думка
Авторитетний тон
Престижний Престижний ВНЗ
Престижна спеціальність
Адаптація, адоптація
Адаптація – 1) пристосування організмів, органів чуття до умов
існування, до оточення. Адаптація організму – пристосування організму
до змінюваних умов середовища. Зорова адаптація – пристосування ока
до різних рівнів яскравості. Психічна адаптація – пристосування психічної
діяльності людини до умов і вимог навколишнього середовища. Слухова
адаптація – пристосування органа слуху до змін інтенсивності сили звуку.
Тактильна адаптація – зниження чутливості тактильних рецепторів до дії
подразників. Температурна адаптація – зниження чутливості терморецепторів
до дії постійної температури. Фізична адаптація – пристосування організму
до фізичних навантажень, що змінюються. Фізіологічна адаптація – сукупність
фізіологічних реакцій, які лежать в основі пристосування організму до змін
умов навколишнього середовища; 2) настроювання системи на умови
застосування; 3) звикання кого-небудь до нового середовища, за нових умов
(роботи, побуту тощо).
Адоптація – 1) усиновлення; 2) стійке приживлення чужорідних тканин
після трансплантації.
 29

Адаптація Адаптація організму

Зорова адаптація
Психічна адаптація
Слухова адаптація
Тактильна адаптація
Температурна адаптація
Фізична адаптація
Фізіологічна адаптація
Адоптація Оформити адоптацію (усиновлення)
Адоптація після трансплантації
Адрес, адреса
Адрес – письмове вітання кого-небудь з нагоди відзначення видатної події
в його житті.
Адреса – 1) позначення місця розташування житла людини або будівлі
(території) юридичної особи; напис на конверті, пакунку, що вказує на місце
призначення та одержувача. Поштова адреса – місцезнаходження житла
людини або установи (підприємства); 2) об’єкт, якому що-небудь
призначається, до якого звернено що-небудь; 3) код, що визначає місце
розміщення інформації в комп’ютері.
Адрес Вітальний адрес
Адреса Помилитися адресою
На адресу
Поштова адреса
Адреса даних
Віртуальна адреса
Адресант, адресат
Адресант – той, хто адресує, посилає кому-небудь лист, телеграму,
вантаж тощо; відправник.
Адресат – 1) той, кому надсилають листа, телеграму, бандероль тощо;
одержувач; 2) той, кому що-небудь призначається, для кого створюється що-
небудь.

Адресант Адресантові повернули листа

Адресат Адресат вибув
 30

Активізувати, активувати
Активізувати – робити кого-, що-небудь діяльнішим, активнішим.
Активувати – здійснювати активацію чого-небудь (перехід з недіяльного
стану в діяльний); піддавати вугілля спеціальній обробці з метою збільшення
його вбирної здатності (активності).

Активізувати Активізувати діяльність

Активувати Активувати вугілля
Актор, артист
Актор – 1) виконавець ролей у театральних виставах; 2) розмовне –
людина, що показує себе не такою, якою вона є насправді.
Артист – 1) виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо);
2) переносно – особа, котра досягла в чомусь високої майстерності; митець.
Актор Актор театру та кіно
От актор! (розмовне)
Артист Заслужений артист
Цирковий артист
Народний артист
Природжений артист
Акціонерний, акціонерський
Акціонерний – стосується до «акції» (цінний папір); заснований на
акціях. Акціонерний банк – банк, організований у формі акціонерного
товариства. Акціонерне товариство – господарче товариство, статутний капітал
якого розподілено на певну кількість акцій. Акціонерний капітал – основний
грошовий капітал акціонерного товариства, який створюється шляхом випуску
та продажу акцій. Акціонерний реєстр – список власників зареєстрованих акцій.
Акціонерський – прикметник до «акціонер» (власник акцій).
Акціонерний Акціонерний банк
Акціонерне товариство
Акціонерний капітал
Акціонерний реєстр
Акціонерський Акціонерські внески
 31

Анотація, нотація
Анотація – 1) стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту книги,
статті тощо; 2) стислий виклад змісту музичного твору; 3) коротка
характеристика змісту документа, його частини або групи документів.
Нотація – 1) настанова, повчання із засудженням чиєїсь поведінки,
учинків тощо; 2) система умовних письмових позначень, прийнята в якій-
небудь галузі людської діяльності; система графічних знаків, за допомогою яких
здійснюється запис музики; 3) у мовах програмування – сукупність умовних
знаків у системі правил для опису синтаксису комп’ютерних мов.
Анотація Анотація до статті
Анотація музичного твору
Розгорнута анотація
Нотація Вислуховувати нотацію
Вичитувати нотацію
Нотація для записування музики
Шахова нотація
Венгерська нотація (у програмуванні)
Антимонія, антиномія
Антимонія (розмовне) – беззмістовна, пуста балаканина.
Антиномія (філософський термін) – суперечність між двома
твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою
мірою можливо логічно довести.
Антиномія Антиномія розуміння і нерозуміння

Антимонія Розводити антимонії

(розмовне)
Апендикс, апендицит
Апендикс – 1) червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких
тварин; 2) додаток до підручника, словника тощо.
Апендицит – запалення апендикса.
Апендикс Запалення апендикса
Вирізати апендикс
Апендицит Напад апендициту
У хворого аппендицит
 32

Аркуш, лист
Аркуш – 1) шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу,
картону тощо) певної форми й розміру; 2) одиниця вимірювання обсягу
видання. Авторський аркуш – друкований аркуш з визначеним числом знаків
(40 000 прозового тексту, 700 віршованих рядків або 3000 см 2 ілюстрацій), який
слугує одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.
Лист – 1) орган повітряного живлення й газообміну рослин у вигляді
тонкої (зазвичай зеленої) пластинки; складова частина головки капусти;
2) листя; засушене, рідше свіже листя деяких рослин, що використовується як
приправа або для виготовлення напою чи ліків; 3) тонкий, щільний шматок або
шар якого-небудь матеріалу (у цьому значенні зазвичай вживається зі словами
«залізний», «фанерний», «шиферний» тощо); 4) писаний текст,
для повідомлення про що-небудь, для спілкування з кимось на відстані, а також
відповідна поштова кореспонденція; письмове звернення; 5) офіційний,
грошовий або інший документ; документ для записування яких-небудь
відомостей. Балансовий лист ‒ документ, в якому зафіксовано кошти, що
перебувають на балансі. Виконавчий лист – юридичний документ, що містить
наказ суду про виконання його рішення. Заставний лист ‒ довготерміновий
цінний папір, що його випускають іпотечні банки під заставу нерухомого майна.
Конкурентний лист ‒ документ, який узагальнює інформацію про техніко-
економічні показники, якість, ціни та комерційні умови продажу товарів.
Купонний лист ‒ частина акції, поділена на окремі купони, на кожному з яких
зазначено термін виплати дивідендів. Податковий (окладний) лист ‒ документ,
яким платника податку повідомляють про суму й терміни внесення податкових
платежів; 6) одна з фігур гри в скраклі (українська народна спортивна гра, яка
полягає в тому, що гравці вибивають палкою з відведеного місця невеликі
циліндричні цурпалки).
Аркуш Аркуш паперу (картону)
Авторський аркуш
Умовний друкований аркуш
Обліково-видавничий аркуш
 33

Лист Лист капусти

Лавровий лист
Лист від матері
Фанерний (шиферний, залізний) лист
Балансовий лист
Виконавчий лист
Заставний лист
Конкурентний лист
Купонний лист
Податковий лист
Асигнівка, асигнування
Асигнівка – документ, за яким витрачаються кредити, надані посадовій
особі чи установі, або видаються певні суми на конкретні потреби.
Асигнування – 1) надання певної грошової суми на які-небудь потреби;
2) сума грошей, виділена на ті чи інші потреби. Бюджетні асигнування – кошти
державного та місцевого бюджетів, що їх виділяють на розвиток економіки
держави, фінансування соціально-культурних заходів та ін. Безстрокові
асигнування – асигнування, що їх виділяє переважно на військові цілі вищий
законодавчий орган без встановлення терміну дії. Контрактні асигнування –
форма урядових замовлень приватним фірмам.
Асигнівка Урядова асигнівка (документ)
Асигнування Асигнування на освіту
Бюджетні асигнування
Безстрокові асигнування
Контрактні асигнування
План асигнувань
Асоціативний, асоційований
Асоціативний – термін у психології, що стосується до «асоціації»
в значенні «зв’язок між окремими нервово-психічними актами – уявленнями,
думками, почуттями, унаслідок якого одне уявлення, почуття тощо викликає
інше».
Асоційований – 1) дієприкметник до «асоціювати» – установлювати
зв’язок між уявленнями, явищами; 2) установлений між уявленнями, явищами
тощо (про зв’язок); добровільно об’єднаний для досягнення спільної
господарської, політичної, культурної чи якоїсь іншої мети (про особи,
 34

організації). Асоційована держава – держава, яка добровільно передала іншій

державі частину свого суверенітету. Асоційована компанія (підприємство) ‒
компанія (підприємство), в якій інвестор має значний вплив. Асоційований член
платіжної системи ‒ банк, що має ліцензію на право участі в діяльності
платіжної системи через інший банк або фінансову установу.
Асоціативний Асоціативний зв’язок
Асоційований Асоційований з вірусом
Асоційована держава
Асоційована компанія (підприємство)
Асоційований член платіжної системи
Асоційований член організації
Асоційований есперт
Атомарний, атомістичний, атомний
Атомарний – 1) який складається з окремих атомів, не об’єднаних
у молекули; який існує в такому вигляді; 2) роздрібнений, розрізнений,
нецілісний.
Атомістичний – стосується до «атомістики» (учення про природу, згідно
з яким матерія складається з атомів).
Атомний – прикметник до «атом» (найменша кількість хімічного
елемента, що складається з ядра й електронів); пов’язаний з використанням
енергії атома. Атомна маса – відносне значення маси атома, виражене
в атомних одиницях маси. Атомна одиниця маси – одиниця вимірювання маси
атомів, молекул та елементарних частинок. Атомна фізика – розділ фізики,
присвячений вивченню будови та властивостей атомів й елементарним
процесам, у яких беруть участь атоми. Атомне ядро – позитивно заряджена
центральна частина атома, в якій зосереджена майже вся його маса. Атомний
номер – одна з основних характеристик атома, яка дорівнює заряду його ядра.
Атомний Атомна маса
Атомна енергія
Атомна фізика
Атомне ядро
Атомний номер
Атомний підводний човен
Атомна електростанція
 35

Атомна теплоємність
Атомарний Атомарна будова
Атомарний водень
Атомістичний Атомістична теорія
Атональний, атонічний
Атональний – прикметник до «атональність» (відмова від тональності,
ігнорування логіки ладових і гармонійних зв’язків, які утворюють мову
тональної музики). Атональна музика – музика, написана поза логікою ладових
і гармонічних зв’язків.
Атонічний – прикметник до «атонія» (ослаблення або втрата пружності
та еластичності тканин і м’язів організму, їхня в’ялість).
Атональний Атональна музика
Атонічний Атонічна кровотеча
Атонічні м’язи
Афект, ефект
Афект ‒ стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження.
Патологічний афект – короткочасний психічний розлад, що виникає
у відповідь на сильну, раптову психічну травму.
Ефект – 1) результат, наслідок яких-небудь заходів. Економічний ефект –
корисний результат економічної діяльності, зиск від неї; 2) сильне враження,
викликане кимось або чимось; 3) засоби, прийоми, пристосування,
за допомогою яких створюється враження, ілюзія чого-небудь; 4) фізичне
явище.
Афект У стані афекту
Застійний афект
Патологічний афект
Фізіологічний афект
Ефект Економічний ефект
Позитивний ефект
Парниковий ефект
Ефект метелика
Квантовий ефект
Ахілія, ахолія
Ахілія – брак соляної кислоти та ферментів, зокрема пепсину,
у шлунковому соку.
 36

Ахолія – припинення або значне зниження надходження жовчі

у дванадцятипалу кишку.
Ахілія Ахілія шлунку
Ахолія Ахолія калу

Б
Бавовна, бавовник
Бавовна – 1) волокно бавовнику, з якого виробляють пряжу; нитки
із цього волокна; 2) тканина; 3) основа пороху для вогнепальної зброї.
Бавовник – рослина з насінням, укритим пухнастим волокном, з якого
виробляють пряжу.
Бавовна Сорочка з бавовни
Бавовна не подразнює шкіру
Бавовник Дозрів бавовник
Олія з бавовнику
Бадилля, гичка, огудина (огудиння)
Бадилля (у множині не вживається) – стебла та листя трав’янистих і
коренеплідних рослин: соняшників, кукурудзи, тютюну, помідорів, будяків,
лободи, лопухів, реп’яхів, жоржини, хмелю, винограду, картоплі, буряків,
папороті тощо.
Гичка – стебло та листя коренеплодів та бульбоплодів; бадилля, ботвина
(коренеплодів і бульбоплодів – переважно буряків, а також моркви, рідше
цибулі, картоплі).
Огудина (огудиння) – стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини
(переважно так кажуть про родину гарбузових: огірки, гарбузи, дині); гудина.
Щодо стебел конкретних рослин кажуть бурячиння, буряковиння
(про буряки); картоплиння (про картоплю); гарбузиння (про гарбузи);
морквиння (про моркву); соняшничиння (про соняшники); кукурудзиння (про
кукурудзу); квасолиння (про квасолю).
Бадилля Бадилля соняшників
Бадилля кукурудзи
Бадилля тютюну
 37

Бадилля буряків
Гичка Гичка буряків
Гичка моркви
Огудина (огудиння) Огудина (огудиння) гарбузів
Огудина (огудиння) динь
Огудина (огудиння) огірків
Бажаний, жаданий
Бажаний – такий, якого бажають, чекають, до якого прагнуть; який
відповідає чиїм-небудь уподобанням, смакам, інтересам, поглядам; те, чого хто-
небудь бажає, до чого хтось прагне.
Жаданий – 1) якого бажають, давно ждуть, про якого мріють;
довгожданий, жданий; 2) любий, дорогий; який збуджує потяг, пристрасть.
Бажаний Бажаний спокій
Бажане збудеться
Бажаний наголос
Жаданий Жаданий дощ
Жадана воля
Жадана дитина
Жаданий коханий
Базар, ринок, ярмарок
Базар – 1) торгівля (приватна) продуктами харчування або предметами
широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально
збудованому приміщенні; місце, де відбувається така торгівля; час такої
торгівлі; 2) організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або
періоди найбільшого попиту на них; 3) розмовне – шум, гам, голосні безладні
розмови. Пташиний базар – місце на морському березі, де оселяються
величезною масою птахи.
Ринок – 1) місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших
товарів; 2) сфера товарного обміну; пропозиція та платоспроможний попит на
товари в масштабі світового господарства, країни або окремих її районів. Ринок
збуту – сфера ринкової економіки, що споживає вироблені товари та послуги й
визначає їхню необхідну кількість та ціну. Чорний ринок – сфера нелегального
товаро-грошового обігу, товарообігу. Валютний ринок – система фінансово-
економічних відносин, пов’язаних зі здійсненням операцій купівлі-продажу
 38

(обміну) іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.

Зовнішній ринок – сфера товарного обміну, що виходить за національні межі.
Іпотечний ринок – складова частина ринку позикових капіталів; тут
акумулюють довготермінові грошові накопичення через випуск іпотечних
облігацій, що використовуються для надання кредитів під заставу нерухомості.
Ринок цінних паперів – частина ринку позичкових капіталів, де купуються та
продаються цінні папери, а також здійснюється їх емісія. Світовий ринок –
сукупність національних ринків країн, пов’язаних між собою зовнішньою
торгівлею.
Ярмарок – торг, який влаштовується регулярно, у певну пору року й
у певному місці для продажу й купівлі товарів; розмовне – місце скупчення
кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення. Контрактовий
ярмарок – торг, на якому укладали контракти на оптовий продаж і купівлю
товарів.
Базар Шкільний базар
Стежка до базару
Міський базар
Книжковий базар
Пташиний базар
Ринок Ринок збуту
Чорний ринок
Валютний ринок
Зовнішній ринок
Іпотечний ринок
Світовий ринок
Ринок цінних паперів
Ярмарок Сорочинський ярмарок
Книжковий ярмарок
Контрактовий ярмарок
Ярмарок вакансій
Балачка, говір, говірка, діалект, наріччя
Балачка – словесний обмін думками, відомостями між ким-небудь; чиї-
небудь слова, вислови; мова, розповідь; спосіб висловлювання, властивий кому-
небудь; манера говорити, висловлюватися; чутки, поголоски; негативні
висловлювання, нарікання на чию-небудь адресу; осуд чиїхсь дій, учинків,
 39

поведінки; пересуди; легка, невимушена балаканина; зрідка – пуста,

беззмістовна балаканина. Балачки розводити – вести пусту розмову.У значенні
«говірка, діалект» уживається як розмовне.
Говір – 1) звучання розмови; гомін; 2) різновид загальнонародної мови,
поширений на невеликій території; розмовне – манера говорити, вимовляти;
3) розмовне – різні розмови; поголос, чутки.
Говірка – 1) синонім слова «діалект» у значенні «різновид
загальнонародної мови, поширений на невеликій території»; 2) рідко – манера
говорити, вимовляти. Груба помилка - «українська говірка», «українське
наріччя».
Діалект – місцевий різновид загальнонародної мови, різновид
загальнонародної мови, поширений на невеликій території.
Наріччя – угруповання діалектів якої-небудь мови на основі спільних
діалектних рис.
Балачка Чутно балачки
Годі балачок!
Балачки розводити
Що не письменник, то й балачка інша
Говір Приглушений говір
Відтінки говорів
Подільський говір (розмовне)
Говір по місту (розмовне)
Говірка Місцева говірка
Дитяча говірка
Говірка Київщини
Діалект Галицький діалект
Наріччя Південно-східне наріччя української мови

Банк, банко
Банк – 1) кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти
й капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між
підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у державі,
у тому числі емісію нових грошей. Акціонерний банк – банк, статутний капітал
якого формується внаслідок емісії та продажу акцій. Державний банк –
 40

кредитна установа, що перебуває у власності держави. Інвестиційний банк –

спеціалізована кредитна установа, яка залучає довготермінові кредити і надає їх
у розпорядження позичальникам (підприємствам і державі) шляхом випуску
облігацій та інших видів боргових зобов’язань. Іпотечний банк – банк, який
надає довготермінові кредити під заставу нерухомості. Комерційний банк –
банк, який спеціалізується на короткотерміновому кредитуванні промисловості
та торгівлі, а також на різних видах банківського обслуговування приватної
клієнтури. Транснаціональні банки – великі кредитно-фінансові комплекси, які
володіють зазвичай широкою мережею зарубіжних представництв, що
контролюють за підтримки держави валютні та кредитні операції на світовому
ринку; 2) у деяких картярських іграх – поставлена на кін сума грошей.
Держати (тримати) банк – вести гру, маючи у своєму розпорядженні всю
поставлену на кін суму; 3) назва азартної гри в карти; банчок; 4) зібрання, фонд
яких-небудь даних, що використовуються з інформаційною, пошуковою та
іншою метою. Банк даних – комплекс універсальних програм, що
використовуються для збереження і пошуку інформації за допомогою
комп’ютера; 5) сховище підданих консервації органів і тканин людини, тварин,
що використовуються для трансплантації та з дослідницькою метою, а також
клітин різних організмів або рослин.
Банко – 1) ціна або курс, за яким банк купує чи продає цінні папери;
2) будівельний матеріал на основі глини із соломою.
Банк Акціонерний банк
Державний банк
Інвестицйний банк
Іпотечний банк
Комерційний банк
Транснаціональні банки
Ощадний банк
Тримати банк
Грати в банк
Банк даних
Банк крові
Банк насіння
 41

Банко Ціна банко

Виготовлений з банко
Банкрут, банкрот
Банкрут (банкрот) – 1) юридична або фізична особа, яка розорилася й
неспроможна оплатити свої зобов’язання; 2) той, хто зазнав краху у своїй
діяльності, виявився в чому-небудь ідейно або морально неспроможним.
Останнім часом накреслилася тенденція віддавати перевагу лексемі
з «у» в другому складі. Така форма має давнішу традицію використання та
похідні лексеми: банкрутство, банкрутувати, збанкрутувати, збанкрутілий,
збанкрутований тощо.
Банкрут = банкрот Але похідні слова утворюються лише
від лексеми «банкрут»: банкрутство,
банкрутувати, збанкрутувати,
збанкрутілий, збанкрутований
Баня, башта, вежа, вишка
Баня – 1) лазня; 2) нагрівальний прилад, що його застосовують
у лабораторній практиці. Водяна баня – нагрівальний прилад, в якому
нагрівальним середовищем є вода. Повітряна баня – нагрівальний прилад для
рідин з температурою кипіння понад 100 °C, в якому нагрівальним середовищем
є повітря. Масляна баня – прилад для підігрівання рідин, в якому нагрівальним
середовищем є масла. Пісочна баня – прилад для повільного нагрівання речовин
до високої температури, в якому нагрівальним середовищем є чистий дрібний
пісок; 3) розмовне – прочуханка, прочухан. Завдати бані – сильно побити
когось; дати прочуханки кому-небудь. Кривава баня – кровопролиття, нещадна
різанина; 4) опуклий дах, що має форму півкулі; купол церкви, храму, собору
(переважно православних); 5) сферична поверхня або предмет такої форми.
Башта (вежа) – 1) висока і вузька споруда багатогранної або круглої
форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа; 2) військовий
термін – верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля;
вишка на судні, в якій містяться гармати й кулемети. У другому значенні
частіше вживається «башта».
 42

Тільки вежа – вишка для спостереження і передачі сигналів (телевізійна,

пожежна тощо).
Вишка – 1) надбудова зверху над спорудою; 2) висока вузька дерев’яна
або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибків у воду
або для укріплення чи розміщення чого-небудь (свердел, радіо- й телевізійних
приймально-передавальних апаратів тощо) на певній висоті над землею;
3) розмовне – найвища міра покарання (розстріл).
Баня Ходити в баню (лазню)
Підігрівати на водяній бані
Повітряна баня
Масляна баня
Пісочна баня
Завдавати бані (розмовне) – давати
прочуханки
Кривава баня
Баня собору
Башта Башта броньованого автомобіля
Вежа Ейфелева вежа
Телевізійна вежа
Пожежна вежа
Вишка Нафтова вишка
Загрожує вишка (розмовне) – вища міра
покарання
Барва, краска, фарба
Барва – 1) колір, забарвлення; 2) характер, тон, колорит, манера, відтінок
викладу, виконання; переважно в множині ‒ виражальні засоби мови, музики,
сценічного мистецтва.
Краска (розмовне) – рум’янець.
Фарба – речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір,
для малювання картин; шар такої речовини на поверхні предмета.
Барва Барви веселки
Барви мистецтва
Художні барви
Барви осені
Краска Краска (рум’янець) на обличчі
(розмовне)
Фарба Малювати фарбами
 43

Синя фаба
Олійна фарба
Водяні фарби
Згущувати фарби (надавати негативних рис)
Малювати рожевими фарбами (зображати
кращим, ніж є)
Барель, бариль
Барель – міра об’єму рідин і сипких тіл в Англії (163,65 л) і в США
(119,24 л, а для нафти – 158,76 л).
Бариль – міра об’єму рідин у деяких країнах Латинської Америки,
дорівнює 76 або 96 л.
Барель Міра об’єму рідин і сипких тіл в Англії
(163,65 л) і в США (119,24 л, а для нафти –
158,76 л)
Бариль Міра об’єму рідин у деяких країнах Латинської
Америки, дорівнює 76 або 96 л
Батьків, батьківський
Батьків – належний батькові.
Батьківський – 1) прикметник до «батько»; належний батькові, батькам.
Батьківська рослина – рослина із чоловічими квітками; 2) властивий батькові,
батькам; пройнятий любов’ю, ніжний.
Батьків Батькова шапка
Батьківський Батьківське добро
Батьківський комітет
Батьківська рослина
Батьківська ласка
Беззаперечний, безперечний, безспірний, безсуперечний, незаперечний
Беззаперечний – якого не можна заперечити; який не допускає
заперечень; категоричний. Беззаперечне стягнення ‒ примусове стягнення
коштів без звернення до суду, арбітражного суду, іншого органу, який розглядає
майнові суперечки. Беззаперечні факти (у цивільному праві і процесі) –
обставини, значущі для правильного вирішення цивільної справи.
Безперечний – який не викликає будь-яких заперечень, сумнівів, цілком
очевидний.
 44

Безспірний – уживається рідко в значенні «який не викликає заперечень;

безперечний, загальновизнаний».
Безсуперечний – 1) без суперечок; беззаперечний; 2) який не підлягає
оспорюванню в адміністративному, судовому та інших аспектах.
Незаперечний – той, що не може бути заперечений; явний, очевидний.
Беззаперечний Беззаперечний авторитет
Беззаперечне стягнення
Беззаперечний факт
Беззаперечний тон
Безперечний Безперечний лідер
Безперечний інтерес
Безперечна ознака
Безперечна правда
Безперечна реальність
Безперечна річ
Безперечна талановитість,
Безперечна перемога
Безперечний зв’язок
Безперечне досягнення
Безспірний Рідковживане
Безсуперечний Безсуперечне прийняття умов договору
Безсуперечне тлумачення
Незаперечний Незаперечний авторитет
Незаперечний доказ
Незаперечні дані
Незаперечне явище
Незаперечне рішення
Незаперечний успіх
Незаперечний факт
Безпристрасний, безсторонній
Безпристрасний – 1) такий, що до всього ставиться байдуже, не схильний
до почуттів, пристрастей; 2) об’єктивний, незалежний.
Безсторонній – такий, що складає думку про кого-, що-небудь або щось
робить на підставі об’єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений,
справедливий.
Безпристрасний Безпристрасне (байдуже) ставлення
Безпристрасна (незалежна, об’єктивна)
оцінка
 45

Безсторонній Безсторонній (справедливий) суддя

Бережливий, бережний
Бережливий – ощадливий, економний.
Бережний – який уміє берегти щось, дбайливий.
Бережливий Бережливий господар
Бережний Бережне ставлення
Бігамія, моногамія, полігамія
Бігамія – форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома
особами іншої статі; двошлюбність.
Моногамія – форма шлюбу, за якої кожен може бути одруженим
одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність.
Полігамія – форма шлюбу, за якої можна бути одруженим (одруженою)
одночасно з кількома жінками (чоловіками); багатошлюбність.
Бігамія Двошлюбність
Моногамія Одношлюбність
Полігамія Багатошлюбність
Бік, сторона
Збігаються в значеннях: 1) певний напрям, спрямування; 2) одна
з поверхонь якого-небудь предмета; 3) напрямок або місцевість, що лежить
у цьому напрямку.
Тільки бік – 1) права або ліва частина тулуба від плеча до стегна; 2) місце,
місцевість не посередині, а збоку чого-небудь; 3) одна зі сторін явища, поняття;
4) погляд, позиція, точка зору, розуміння; 5) лінія спорідненості (наприклад,
родичі з материного боку). Під боком ‒ дуже близько, поруч. На всі чотири
боки ‒ уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь; також має
значення «куди хочеш». Бути на боці когось, чиємусь ‒ бути, стати прибічником
кого-небудь; поділяти думки, обстоювати інтереси, підтримувати когось.
Тільки сторона – 1) місцевість, область, район тощо, що має певні
природні й кліматичні особливості; край; вітчизна; 2) стороною – оминаючи
яке-небудь місце; осторонь, віддалік; не безпосередньо, через когось; 3) простір,
місцевість, місце, розташовані праворуч або ліворуч від середини; місце,
 46

місцевість, розташовані на відстані від кого-, чого-небудь; уживається в складі

назв частин міста, розміщеного на березі річки, бухти тощо; 4) складова
частина, елемент чого-небудь; якість, особливість, що характеризують кого-,
що-небудь; 5) особа, група осіб, організація, що протиставляється іншій особі,
групі осіб, організації тощо. Договірні сторони ‒ юридичні і фізичні особи, які
укладають або уклали між собою договір. Третя сторона ‒ юридична або
фізична особа, що визнається незалежною від сторін, які беруть участь
у питанні, що розглядається; 6) відрізок прямої, що обмежує геометричну
фігуру. З (зі) сторони ‒ від сторонніх людей, з іншого середовища.
На стороні ‒ а) у сполученні зі словом «жити» ‒ окремо від рідних; б) серед
чужих людей, в іншому колективі, не у своєму середовищі тощо;
в) у сполученні зі словами «дістати», «узяти» – незаконно. На сторону ‒
а) у сполученні зі словами «піти», «віддати» тощо – у чужий дім; б) стороннім
людям; в) у сполученні зі словами «збути», «віддати» – незаконно.
Бік Лівий бік
Зворотний бік
Лицьовий бік
Тіньовий бік
Матеріальний бік
З одного (з другого) боку
Правда на моєму боці
Бути на чиємусь боці
Хитатися в бік когось (чогось)
Родичі з материного боку
На всі чотири боки
Позитивний бік
Під боком
Сторона Рідна сторона
Обходити стороною
Сторона обличчя
Сторона світу
Договірні сторони
Третя сторона
Тіньова сторона
Сильна сторона
Слабка сторона
Сторона трикутника
 47

Зі сторони (від сторонніх людей, з іншого

середовища)
Жити на стороні
Віддати на сторону
Білет, квиток
Білет – 1) картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки;
2) паперовий грошовий знак. Банківський білет – різновид грошей, випущених
центральними банками для кредитування економіки держави. Білет державної
скарбниці – паперові гроші, які випускаються державною скарбницею й не
обмінюються на золото та срібло. Кредитний білет – безпроцентні боргові
зобов’язання банку або державної скарбниці, що замінюють гроші. Білий
білет – свідоцтво про звільнення від військової служби. Вовчий білет –
документ із помітками поліції про неблагонадійність його власника. Жовтий
білет – особовий документ повій і злодіїв.
Квиток – 1) паперова чи картонна картка певної форми з відповідним
написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати
участь у чомусь; 2) документ, особове посвідчення про належність
до організації, товариства, установи тощо; 3) застаріле – квитанція, розписка;
4) застаріле – судова повістка.
Білет Екзаменаційний білет
Банківський білет
Білет державної скарбниці
Кредитний білет
Білий білет
Вовчий білет
Жовтий білет
Лотерейний білет
Квиток Квиток до театру
Проїзний квиток
Членський квиток
Трамвайний квиток
Військовий квиток
 48

Білль, біль
Біль – відчуття фізичного страждання; своєрідний психофізіологічний
стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи
нестерпному відчутті; відчуття прикрості, образи, смутку.
Білль – у Великобританії, США та деяких інших країнах законопроект,
що подається на розгляд законодавчих органів, а також назва деяких
конституційних актів.
Білль Білль про права
Біль Гострий біль
Ближній, близький
Ближній – людина стосовно до іншої (уживається з відтінком книжності,
урочистості).
Близький – 1) який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий;
далекий; який перебуває, живе недалеко; який простягається на невелику
відстань; короткий; 2) який незабаром настане, наблизиться, здійсниться тощо;
3) який перебуває у прямих родинних стосунках з ким-небудь; родичі, рідні.
Близькі родичі – батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки;
4) пов’язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю ідей, інтересів; милий,
любий; 5) добре знаний, відомий, зрозумілий; який глибоко хвилює,
безпосередньо стосується кого-небудь; 6) дуже схожий, подібний до чого-
небудь.
Ближній Любити ближнього
Близький Близькі сусіди
Близькі родичі
Близький світ
Близька людина
Близька година
Близькі взаємини
Близький до оригіналу
Болільник, у(в)болівальник
У(в)болівальник – той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь,
співчуває комусь; пристрасний любитель спортивних змагань.
 49

Лексему болільник зафіксовано в словниках, але з позначкою

«розмовне». Дієслово «боліти», від якого утворюють іменник «болільник»,
означає «давати відчуття фізичного болю (про яку-небудь частину тіла);
завдавати страждання кому-небудь, мучити когось; відчувати біль, переживати
горе; страждати, мучитися». Натомість «уболівати» має значення: 1) гостро
переживати у зв’язку з чим-небудь, глибоко сумувати за ким-, чим-небудь;
виявляти співчуття кому-небудь; пристрасно віддаватися чому-небудь, гостро
відчувати, переживати щось; 2) піклуючись, дуже турбуватися, тривожитися
за кого-, що-небудь; гостро переживати за успіхи в спортивних змаганнях.
Болільник Розмовне

У(в)болівальник Футбольні вболівальники

Болісний, больовий, болючий
Болісний – 1) схильний до захворювань; хворобливий, хоровитий;
2) викликаний, спричинений болем, болями; пов’язаний із хворістю; 3) тяжкий,
болючий; скорботний, сумний, тужливий.
Больовий – прикметник до слова «біль» – відчуття фізичного страждання.
Больовий прийом ‒ прийом у спортивній боротьбі, що викликає біль
у супротивника, який вважається переможеним. Больовий шок ‒ втрата
свідомості через нестерпний біль. Больові точки ‒ ділянки на поверхні тіла, при
тиску на які виникає больова реакція.
Болючий – 1) який болить, викликає біль, пов’язаний із відчуттям болю;
2) який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими
почуттями; тяжкий.
Болісний Болісний вигляд
Болісний крик
Болісна гримаса
Больовий Больовий прийом
Больовий шок
Больова точка
Болючий Болюча рана
Болючий зуб
Болючий удар
Болюча правда
 50

Болюче питання
Болюча справа
Болюча думка
Бона, бонна
Бона – 1) кредитний документ у формі цінних паперів, за якими їх
власник може отримати певну суму грошей чи інші цінності. Казначейські бони,
або бони державної скарбниці, – вид середньо- та довготривалих державних
зобов’язань; 2) у множині – тимчасові паперові гроші малого номіналу, що
випускаються в обіг для забезпечення потреби в розмінних грошах;
3) у множині – паперові гроші, що вийшли з обігу і стали предметом
колекціонування.
Бонна (застаріле) – вихователька, переважно з іноземців, яку наймали до
дітей у дворянських сім’ях.
Бона Казначейські бони
Бони державної скарбниці
Рідкісні бони
Бонна Строга бонна
(застаріле) Бонна зі знанням іноземної мови
Боцман, лоцман
Боцман – помічник командира корабля, що керує загальнокорабельними
роботами та стежить за утриманням корабля в чистоті й порядку.
Лоцман – 1) провідник суден, добре обізнаний із навігаційними умовами
певної ділянки моря, річки, каналу тощо; 2) невелика хижа смугаста риба
родини ставридових, яка часто супроводить на далекі відстані пароплави і
великих риб, акул.
Боцман Боцман стежив за чистотою на судні
Лоцман Лоцман тримає правильний курс корабля
Риба-лоцман
Бракераж, брокераж, брокеридж
Бракераж – огляд товарів спеціалістами (бракерами), які визначають їхні
якість, сортність і вилучають брак.
Брокераж – 1) укладення угод із цінними паперами за дорученням;
2) продаж уживаних яхт.
 51

Брокеридж – винагорода, яку отримують брокери (встановлюється

у відсотках від вартості угод або у фіксованій сумі).
Бракераж Бракераж продукції
Брокераж Послуги брокеражу
Брокераж за моїм дорученням
Брокеридж Брокер отримав брокеридж
Бракує, відсутній, немає
Відповідниками російського слова «отсутствует» в українській мові є
відсутній, бракує, немає. При цьому відсутніми можуть бути лише люди, а не
речі чи явища.
Бракує (немає) Бракує (немає) доказів
Бракує (немає) коштів
Бракує (немає) щастя
Відсутній Відсутній студент
Відсутній позивач
Братерський, братній, братський
Прикметники братерський, братній і братній збігаються семантично
(1) прикметник до «брат»; належний братові, братам; 2) такий, який буває між
братами; товариський, дружній; 3) який живе в братерстві, у братському
єднанні), однак розрізняються сполучуваністю.
Тільки братський є прикметником до «братство» – група, товариство
людей, об’єднаних спільною діяльністю та метою, які додержуються певних
установлених ними правил. Входить до усталених словосполучень: братська
могила (спільна могила, в якій поховані ті, хто загинув на війні або в боротьбі за
спільну справу), братські школи (створені братствами).
Братерський Братерська єдність
Братерська любов
Братній Братні партії
Братня кров
Братня підтримка
Братський Київська братська школа
Братська могила
 52

Брати до уваги, вважатися, зважати, поважати, рахуватися, сприйматися,

ураховувати, цінувати
Останнім часом надуживають словом рахуватися, прямі значення якого
такі: 1) вести взаємні, грошові, розрахунки; вести облік взаємних послуг або
претензій, образ тощо; 2) обчислюватися в якій-небудь кількості, певними
одиницями виміру. У значенні «брати до уваги, що-небудь, зважати на щось
у своїх діях, планах» не варто забувати про лексеми ураховувати, зважати.
Якщо хтось уважно ставиться, дослухається до когось, то краще сказати цінує,
поважає когось, зважає на думку. У значенні «розцінюватися» можна замінити
синонімами сприйматися, вважатися.
Рахуватися (брати Ураховувати
до уваги) Зважати
Рахуватися Цінувати
(уважно ставитися, Поважати
дослухатися) Зважати на думку
Рахуватися Сприйматися
(розцінюватися) Вважатися
Братися, досліджувати, займатися, навчатися, провадити, проводити,
робити
Дієсловом займатися зловживають у значеннях «робити, здійснювати що-
небудь», «вивчати що-небудь». Натомість можемо сказати замість «займатися
дослідженням» досліджувати, «займатися своєю справою» – робити свою
справу. Слово «займатися» доречне в значеннях: 1) присвячувати себе якому-
небудь заняттю, якійсь справі, коли мовиться про захоплення, зацікавлення;
2) приділяти увагу комусь, чомусь, виявляти інтерес до кого-, чого-небудь;
3) починати горіти, спалахувати полум’ям; загорятися; 4) починати світитися,
сяяти; наставати, починатися (про ранок, день); 5) червоніти, вкриватися
рум’янцем, спалахувати від збудження, хвилювання, ніяковості тощо; 6) ставати
дуже збудженим, раптово пройматися якимсь почуттям; виникати, з’являтися
(зазвичай про почуття); починати виражати лють, неспокій, збудження,
хвилювання (переважно про очі). В інших випадках варто застосовувати слова:
провадити, проводити, працювати, навчатися, робити, братися тощо.
 53

Займатися Займатися співом

Займатися спортом
Займатися дитиною
Займаються дрова
Займається на світ (світає)
Вуха займаються
Очі займаються вогнем
Синоніми Узятися до роботи (не зайнятися роботою)
Досліджувати, провадити (проводити)
дослідження (не займатися дослідженнями)
Навчатися (не займатися навчанням)
Будівельник, будівник, будівничий
Будівельник – той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на
будівництві.
Будівник – 1) той, хто будує; 2) той, хто створює що-небудь; творець.
Будівничий – синонім до «будівник». Так кажуть, зокрема, про
архітектора.
У складних словах, де перша частина означає «об’єкт будівництва чи
виробництва», доречно ставити «будівник», «будівний»: домобудівник,
вагонобудівник, машинобудівник, а не домобудівельник, вагонобудівельник,
машинобудівельник. Відповідно домобудівний, вагонобудівний,
машинобудівний.
Будівельник Бригада будівельників
Будівник Вагонобудівник
Машинобудівник
Будівничий Будівничий нації
Проект будівничого (архітектора)
Будівля, будова, побудова
Будівля (будова) – архітектурна споруда.
Однак будова має ще й такі значення: 1) будування; 2) місце, де
відбувається будівництво; 3) взаємне розміщення частин чого-небудь,
структура, конструкція; статура, постать (коли йдеться про людське тіло).
Іменник побудова виражає зміст: 1) дія за значенням «побудувати»
(а) спорудити, виготовити; б) створити, організувати; в) сформувати на якійсь
основі; г) накреслити на підставі зроблених розрахунків); 2) розміщення,
 54

взаємне розташування частин чого-небудь; структура; 3) сукупність, система

думок, положень, підпорядкованих яким-небудь принципам; теорія. Однак
мовознавці не радять уживати «побудова» замість лексеми «будова», коли
йдеться про структуру.
Будівля Будівля Верховної Ради
Красива будівля
Старовинна будівля
Будова Висока будова
Будова тіла
Будова атомів
Будова машини
Будова земної кори
Будова молекул
Будова речення
Побудова Побудова інформаційної моделі
Побудова сюжету
Побудова графіка функції
Побудова демократії
Буква, літера
Ці іменники вживаються паралельно в значеннях: 1) письмовий знак, що
позначає звук або сполучення звуків мови; 2) суто формальне значення чого-
небудь.
Тільки літера – 1) металевий брусочок із випуклим зображенням знака на
позначення звука, що вживався для друкарського лінотипного набору;
2) у системах обробки інформації – елемент алфавіту; елемент літерного набору.
Розрізняються слова сполучуваністю: людина з великої літери (а не
букви). Тільки буква входить до сталих сполучень: від букви до букви
(від початку до кінця), буква закону, дотримуватися букви інструкції.
Буква Велика буква
Від букви до букви
Буква закону
Дотримуватися букви інструкції
Літера Велика літера
Складання літер
Людина з великої літери
Була, булла
Була – жіночий рід від слова «бути».
 55

Булла – папська грамота, послання.

Була Була в магазині
Булла Папа Римський підписав буллу

В
Вага, маса
Вага – 1) сила, з якою тіло притягується до центра Землі на певній
географічній широті; 2) значення, вплив; 3) тягар, вантаж. Бути (стати) у вазі ‒
бути (стати) вагітною; 4) система мір, застосовувана у зважуванні; 5) прилад для
зважування. У побуті вагою називають масу тіла, речовини. Вага брутто ‒ вага
товару разом із внутрішньою та зовнішньою упаковкою. Вага нетто ‒ вага
самого товару без тари та упаковки. Відвантажувальна вага ‒ вага товару,
встановлена під час відвантаження в точці відправлення
Маса – 1) кількість речовини в об’ємі якого-небудь предмета; сама
речовина, матерія, з якої складається предмет. Грошова маса ‒ уся сукупність
випущених в обіг грошей – паперових і монет; 2) одна з основних величин
механіки, за допомогою якої вимірюють кількість речовини в тілі; міра інерції
тіла стосовно сили, що на нього діє (міра інертності тіла). Відносна атомна
маса ‒ величина, що дорівнює відношенню середньої маси атома до 1/12 маси
атома вуглецю. Маса спокою – маса частинки в стані відносного спокою.
Молекулярна маса ‒ маса молекули, визначена в атомних одиницях маси.
Молярна маса ‒ фізична величина, що дорівнює відношенню маси порції
речовини до кількості речовини в цій порції; 3) великий предмет або предмети
з неясними для зору обрисами; те, що у своїй сукупності утворює щось ціле,
неподільне; 4) безформна, схожа на тісто, речовина; густа або рідкувата суміш;
5) велика сукупність людей; широкі кола трудівників, населення.
Вага Вага тіла
Вага в суспільстві
Бути у вазі
Система мір і ваг
Електронні ваги
 56

Вага брутто
Вага нетто
Відвантажувальна вага
Маса Маса транспортного засобу
Грошова маса
Відносна атомна маса
Маса спокою
Молярна маса
Молекулярна маса
Однорідна маса
Зелена маса
Народні маси
Вагання, коливання, хитання
Вагання – 1) неспроможність відразу вирішити щось; нерішучість,
роздумування; 2) непослідовність у поглядах.
Коливання – 1) дія за значенням «коливатися» – ритмічно рухатися
з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз; злегка гойдатися;
похитуватися (у такт роботи, ходьби тощо); про рух нагрітого повітря, диму
тощо; 2) несталість, мінливість, існування в межах певних величин. Гармонійне
коливання ‒ коливання, за яких значення коливної величини змінюються в часі
за законом синуса чи косинуса. Електромагнітні коливання ‒ а) коливання
електричного струму та напруги в коливальному контурі; б) коливання
електричної та магнітної напруги в змінному електромагнітному полі.
Коливання курсу (валюти, цінних паперів) ‒ зміна біржових цін на валюту, цінні
папери під впливом мінливих попиту, пропозиції та інших чинників. Періодичні
коливання ‒ коливання, за яких кожне значення коливної величини
повторюється через рівні проміжки часу. Коливання характеризується межами
поширення дії, амплітудою.
Хитання є синонімом «вагання» в обох значеннях. Крім того, позначає
дію за значенням «хитати» (1 – надавати чому-небудь коливального руху з боку
на бік, уперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати; ритмічно погойдувати
кого-, що-небудь; колихати, гойдати кого-небудь, заспокоюючи, присипляючи;
2 – коливати, здійснювати коливальні рухи чим-небудь; примушувати що-
небудь коливатися; 3 – рухаючи що-небудь, робити його нестійким, хистким;
 57

розхитувати; змушувати труситись, двигтіти що-небудь; різко коливати повітря

(про сильний шум чи удар); позбавляти кого-небудь рівноваги, кидати з боку
на бік (про втому, хворобу тощо); 4 ‒ робити що-небудь неміцним; підривати,
розхитувати) і «хитатися» (1 – рухатися, коливатися з боку на бік вперед і назад
або згори вниз; колихатися, гойдатися; 2 – здійснювати коливальні рухи чим-
небудь; коливатися; 3 – не мати стійкості, стояти неміцно, ненадійно; тремтіти,
здригатися від сильних поштовхів, струсів тощо; утрачати своє значення, силу;
коливатися (про туман, марево тощо); світити нерівно (про світло, вогонь);
мигати, блимати; утрачати рівновагу, заточуватися від утоми, хвороби, безсилля
тощо; 4 – виявляти нерішучість у виборі чого-небудь; вагатися; 5 – звучати
нерівномірно (про голос, звук); тремтіти).
Вагання Діяти без вагань
Вагання президента
Коливання Коливання температури
Гармонійні коливання
Періодичні коливання
Механічні коливання
Коливання курсу валют
Електромагнітні коливання
Хитання Хитання в роді іменників
Хитання головою
Хитання зубів
Хитання під час ходьби
Вада, ґандж, недолік, огріх, порок, хиба
Вада (недолік, хиба) – негативна риса, особливість кого-, чого-небудь.
У цьому значенні в розмовному стилі вживається слово ґандж.
Тільки вада – 1) фізичний недолік унаслідок захворювання або
ушкодження організму, а також природжений; пошкодження або неякісність
чого-небудь; 2) те, що шкодить, має шкідливий вплив. У першому значенні
в розмовному стилі також уживається слово ґандж.
Тільки недолік (хиба, огріх) – недогляд, помилка в якій-небудь роботі.
Порок – 1) негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує
на загальний осуд; 2) застаріле – аморальна поведінка, розпуста; 3) фізична
вада, каліцтво.
 58

Порок (вада) серця ‒ стале ураження клапанів серця, а також отворів, що

закриваються цими клапанами.
Вада (недолік, Вада (недолік, хиба) тексту
хиба) Вада (недолік, хиба) мережі

Вада Вада вимови

Вада розвитку

Ґандж (розмовне) Худоба без ґанджу)

Недолік (огріх, Недоліки (огріхи, хиби) у роботі
хиба)
Порок (вада) Порок (вада) серця

Порок Пороки споживацького суспільства

Важкий, тяжкий
Полісемічні слова «важкий» і «тяжкий» мають багато спільних значень:
1) який має велику вагу; тяжкий; який має вагу, більшу, ніж звичайно мають
подібні предмети; вигляд якого (значні розміри, масивність, густина тощо)
свідчить про велику вагу; густий, щільний (про тканину); 2) великий, масивний
(про людину, тварину та їхні частини тіла); який здається значним вагою
внаслідок утоми, слабості тощо; малорухливий, неповороткий; 3) позбавлений
легкості, швидкості, характерний для руху кого-небудь значного вагою,
незграбного чи втомленого (про ходу, біг тощо); 4) який вимагає великого
напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання; який
відбувається, проходить із напруженням, утрудненням; неспокійно, пов’язаний
з неприємними фізичними відчуттями; 5) який несе із собою всілякі незгоди,
труднощі, страждання; обтяжливий, надмірний; пов’язаний з фізичним чи
розумовим напруженням, великими турботами або неприємностями;
несприятливий; сповнений труднощів, нестатків, горя; 6) значний за ступенем,
силою прояву; значний за глибиною (про почуття, душевні страждання);
великий, значний, який призводить до поганих наслідків; сповнений фізичних
мук, страждань; небезпечний; який дуже вражає, викликає глибокі
 59

переживання; 7) дуже сумний, гнітючий, безрадісний; який свідчить про

напружену, гнітючу ситуацію; який викликає або залишає після себе неприємне
почуття; 8) дуже густий, сильний і неприємний (наприклад, про запах); дуже
густий, непроглядний (про туман, імлу тощо); 9) який виражає суворість,
похмурість; 10) розмовне - вагітна. Ходити важкою (тяжкою) ‒ бути вагітною.
Тільки важкий – 1) який повільно засвоюється організмом і викликає
відчуття тягаря в шлунку (про їжу); 2) складний для розуміння, сприйняття;
позбавлений чіткості, громіздкий, обтяжений деталями; 3) який темними
фарбами, забарвленням справляє враження похмурості; 4) нелегкий для
порозуміння, незлагідний у стосунках; непривітний (про людину та її вдачу);
який нелегко піддається впливові, вихованню; 5) великий розмірами і потужний
у дії; призначений для виробництва великих і потужних машин, верстатів.
Важка атлетика ‒ вид спорту, що полягає в підніманні ваги. Важка
вагова категорія ‒ категорія спортсменів (борців, боксерів, штангістів) з вагою
тіла не меншою 81 кг. Важка вода ‒ вода зі значно більшою молекулярною
вагою, ніж звичайна. Важкі ґрунти ‒ ґрунти зі значним умістом глини. Важкий
наркотик ‒ неспеціальний термін, що його зазвичай використовують для
позначення будь-якого засобу, який викликає фізіологічну залежність. Важка
індустрія, важка промисловість ‒ сукупність галузей промисловості, що
виробляє засоби виробництва. Важкі фігури ‒ тури і ферзі.
Важкий Важка їжа
Важка атлетика
Важкий стиль викладу
Важка вагова категорія
Важкі ґрунти
Важкий наркотик
Важка дитина
Важкий учень
Важкі танки
Важка промисловість
Важкі фігури
Важкий = тяжкий Боротьба, вода, втрата, думки, запах,
зі словами: ноги, переїзд, повітря, погляд, пологи, рана,
роки, сумка, тканина, характер, хвороба,
 60

хода
Вальвація, девальвація, евальвація, ревальвація
Вальвація – визначення цінності іноземної монети в грошовій одиниці
держави не за її номіналом, а за вагою вміщеного в ній валютного металу.
Девальвація – 1) проваджене урядами в законодавчому порядку
зменшення золотого (срібного) вмісту грошової одиниці, а також зниження
курсу паперових грошей відносно золота (срібла) або іноземних валют;
зниження вартості національної валюти, що здійснюється центральним банком
за системи фіксованого валютного курсу; 2) зниження, утрата колишньої
значущ ості, гідності, рівня чого-небудь; знецінення (девальвація моральних
цінностей).
Евальвація – оцінювання, обчислювання.
Ревальвація – вид грошової реформи з метою стабілізації валюти;
підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної
валюти.
Вальвація Визначення цінності іноземної монети
в грошовій одиниці держави за вагою вміщеного
в ній валютного металу
Девальвація Зниження курсу паперових грошей відносно
золота (срібла) або іноземних валют
Евальвація Оцінювання, обчислювання
Ревальвація Вид грошової реформи з метою стабілізації
валюти
Вартість, ціна
Вартість і ціна збігаються в значеннях: 1) вартість товару, виражена
в грошових одиницях; 2) позитивна якість, цінність чого-небудь.
Тільки вартість – економічна категорія, властива товарному виробництву,
яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю.
Балансова вартість – оцінка основних фондів і обігових коштів
у бухгалтерському балансі. Вартість кредиту – сума, що її позичальник
сплачує кредиторові за користування кредитом. Вартість мінімального
споживчого кошика – показник мінімального рівня задоволення фізіологічних і
соціальних потреб людини. Внутрішня вартість експортного товару – сума
 61

відпускної продукції в оптових цінах без податку з обігу. Додана вартість –

різниця між вартістю (ціною) товару або наданої послуги та вартістю
матеріалів, що їх було використано під час його виробництва (виконання,
надання). Експортна вартість товару – вартість, яка подається іноземному
покупцеві з вирахуванням прямих накладних витрат в іноземній валюті. Закон
вартості – об’єктивний економічний закон товарного виробництва, за яким
вартість товару визначається суспільно необхідною кількістю абстрактної праці,
затраченої на виробництво цього товару. Імпортна вартість товару – сума
валютних витрат на імпорт товару; валютна ціна, що її сплачено
за імпортований товар, а також додаткові витрати на імпортування у валюті.
Ліквідаційна вартість – а) сума коштів, що її передбачають отримати в разі
ліквідації певного активу; б) вартість активів підприємства як цілісного
майнового комплексу в разі його ліквідації. Митна вартість товару – сума, що
її фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за товар на момент перетину
митного кордону. Мінова вартість товару – форма виявлення вартості через
прирівнювання одного товару до іншого під час обміну. Ринкова вартість –
вартість товарів, послуг, валюти тощо, яка формується під час вільного продажу
на ринку. Споживна вартість – властивість товару, речі задовольнити якусь
потребу покупця.
Тільки ціна – плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь.
Аукціонна ціна – ціна, що складається під час реалізації товарів на аукціонах при
зміні початкової ціни, оголошеної аукціоністом у бік підвищення чи зниження.
Відпускна ціна – ціна, за якою підприємство або збутова організація реалізують
продукцію виробничим або торговим підприємствам для подальшої її
переробки або реалізації. Вільні ціни – ціни, що встановлюються
підприємствами самостійно або на договірній основі з урахуванням попиту та
пропозиції на ринку товарів. Демпінгова ціна – штучно занижена ціна продажу
товарів, яка застосовується як засіб для витіснення конкурентів з ринку
та збільшення обсягів збуту власних товарів. Договірні ціни – ціни, що їх за
домовленістю встановлюють покупці та продавці товару. Закупівельні ціни –
 62

ціни, за якими виробники реалізують свою продукцію. Комерційна ціна –

різновид офіційних цін, що значно перевищують роздрібні ціни на предмети
споживання. Оптова ціна – ціна товару за умови його продажу значними
партіями. Роздрібна ціна – ціна, за якою реалізуються товари кінцевим
споживачам. Ціна поділки [вимірювального приладу] – число одиниць
вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу
по шкалі на одну поділку. Уживається слово «ціна» також у словосполуці
«дорогою ціною» – принісши великі жертви, затративши багато зусиль.
Вартість Балансова вартість
Вартість кредиту
Вартість мінімального споживчого кошика
Внутрішня вартість експортного товару
Додана вартість
Експортна вартість товару
Закон вартості
Імпортна вартість товару
Ліквідаційна вартість
Митна вартість товару
Мінова вартість товару
Ринкова вартість
Споживна вартість
Ціна Аукціонна ціна
Відпускна ціна
Вільні ціни
Демпінгова ціна
Закупівельна ціна
Договірні ціни
Комерційна ціна
Оптова ціна
Роздрібна ціна
Ціна поділки приладу
Дорогою ціною
Варто, вартувати
Варто – доцільно зробити.
Вартувати – 1) охороняти, стояти на сторожі; 2) невідступно перебувати
в якомусь місці. Російська дієслівна форма «стоит» з наголосом на першому
складі має в українській мові відповідник не дієслово (вартує), а прикметник,
прислівник (вартий, варто).
 63

Варто Варто (доцільно) зробити

Вартувати Вартувати біля входу

В(у)важати, гадати
В(у)важати – 1) мати якусь думку; думати; 2) визнавати якимось,
прирівнювати до кого-, чого-небудь, давати якусь оцінку; 3) спостерігати,
уважно дивитися з якоюсь метою або обирати що-небудь предметом своєї
уваги; 4) зважати на кого-, що-небудь, надавати значення чомусь, рахуватися
з ким-, чим-небудь; брати до уваги щось; пильнувати, бути обережним,
уважним; 5) уважай, уважайте – уживається в значенні, близькому до «можна
сказати», «мабуть».
Гадати – синонім до «вважати» в значенні «мати якусь думку». Інші
значення: 1) мріяти; 2) передбачати, припускати; 3) мати намір що-небудь
робити; 4) ворожити.
В(у)важати Я вважаю
Уважати за дурня
Уважати на врожай
Уважати на небезпеку
Гадати Я гадаю
Про інше гадати
Думу гадати
Думати-гадати
Одержали менше, ніж гадали
Гадаю видати книжку
Гадати (ворожити) у ніч проти Нового року
В(у)важати, рахувати
У значенні вважати (мати якусь думку; думати, гадати) слово «рахувати»
не вживається.
Рахувати – 1) вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час
підрахунку); ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під
час ходьби); знати назви й послідовність чисел у певних межах; уміти
виконувати арифметичні дії з числами; 2) визначати кількість, суму; вести які-
небудь підрахунки; 3) вести початок чого-небудь від чогось; 4) ураховувати,
уключати кого-, що-небудь; брати до уваги когось, щось.
 64

В(у)важати Я вважаю
Рахувати Рахувати гроші
Рахувати до трьох
Рахувати дні
Якщо не рахувати...
Вдача, удача
Вдача – сукупність психічних особливостей, з яких складається
особистість людини; характер; нахил або звичка до чогось; характерна риса
поведінки тварини.
Удача – 1) позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг
обставин для когось; успіх; творча знахідка, досягнення в праці; 2) везіння,
доля; талан.
Вдача Весела вдача
Важка вдача
Удача Усміхнулась удача
Супроводжує удача
Ведучий, провідний
Ведучий – 1) який надає руху, обертання частині механізму, машини;
2) який проводить, спрямовує що-небудь.
Провідний – 1) який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-
небудь; 2) найважливіший, головний, визначальний; авторитетний, досвідчений
(про фахівця в якій-небудь галузі); якому належить, відводиться головна роль
у чому-небудь. Провідний спеціаліст – керівна посада на підприємстві, у
науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста та ін.); 3)  який
має властивість пропускати через себе мінеральні та органічні речовини, воду
(про тканину рослин). Провідні тканини рослин – тканини, основною функцією
яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних і
неорганічних речовин; 4) прикметник до «проводи» (звичай поминати померлих
на могилах протягом післявеликоднього тижня).
Ведучий Ведучий диск
Ведучий шків
Ведуче колесо
Ведучий програми
Провідний Провідний спеціаліст
 65

Посідати провідне місце

Провідний знак
Провідна тканина рослини
Провідна неділя
Провідний тиждень
Великий, крупний, масштабний
Крупний – який складається з окремих частин, елементів великого
розміру» (протилежне – дрібний) – про пісок, сіль, каміння, зерно, град тощо.
Неправильним є застосування цього слова у значеннях «значний розмірами,
величиною» («крупне виробництво», «крупна рогата худоба») та «який має
неабияке значення; важливий, серйозний». Тут слід використовувати лексеми
великий, масштабний. Не варто також уживати «крупний» як перший
компонент складних прикметників типу крупномасштабний (правильно –
великомасштабний).
Великий Велика рогата худоба
Велика картопля

Значний Значне замовлення

Значний авторитет
Крупний Крупний пісок
Крупне зерно
Крупний град
Крупна сіль
Масштабний Масштабний проект
Верства, пласт, прошарок, шар
Верства – 1) давня назва східнослов’янської міри великих віддалей, що
становила 1,06 км і вживалася до запровадження метричної системи; 2) дуже
висока людина; 3) горизонтально розміщена маса чого-небудь, що стикається
з поверхнею іншої маси; шар; плоска маса однорідної породи, що зверху й знизу
обмежена більш-менш паралельними площинами; геологічний термін
на позначення осадових гірських порід, форм їхнього залягання: поверхнева
верства, водоносна верства; 4) частина суспільного класу, соціальна група,
соціальний стан (верстви населення).
 66

Пласт – 1) суцільний шар якої-небудь однорідної маси; горизонтальна

ущільнена маса осадової гірської породи (вугільний пласт, залізорудний пласт);
2) скиба ґрунту, піднята плугом за один раз; 3) однорідна за певною ознакою
складова частина чогось; 4) військово-спортивна українська молодіжна
організація, створена у 20-х рр. ХХ ст. у Галичині, яка пізніше діяла в діаспорі, а
тепер відроджена в незалежній Україні.
Шар – 1) однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває
кого-, що-небудь, простягаючись у просторі; пласт однорідної речовини,
матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж; маса
повітря, що міститься над поверхнею планети. Озоновий шар ‒ шар атмосфери
на висоті від 10 до 50 км із максимумом концентрації озону на висоті від 20
до 25 км; 2) однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь; однорідна група
слів, що мають свої особливості й чимось різняться від інших; 3) ущільнена чи
затверділа маса осадової гірської породи, обмежена двома більш-менш
паралельними площинами інших порід; з іменниками «вугілля», «крейда»,
прикметниками «вугільний», «гранітний», «газоносний», «рудоносний» тощо –
однорідно-площинна маса породи, що має певний склад або домішки чогось,
чим відрізняється від інших. Орний шар ‒ верхня, родюча частина ґрунту, яку
обробляють під посів. Родючий шар ґрунту ‒ верхня гумусована частина ґрунту,
яка має сприятливі для росту рослин хімічні, фізичні та біологічні властивості;
4) річний наріст стовбура дерева, помітний при поперечному розрізі завдяки
кільцю.
Похідним від «шар» є прошарок: 1) назва тонкого шару чогось; тонкий
шар якої-небудь гірської породи, ґрунту між шарами іншої породи, ґрунту);
2) частина суспільного класу, соціальна група, яка чимось вирізняється в межах
класу; група людей, що вирізняється з-поміж загалу якими-небудь спільними
ознаками).
Верства Іти верства за верствою
Верства келебердянська (про дуже високу
людину)
Верства пороху
 67

Поверхнева верства
Водоносна верства
Верстви населення
Верстви студентства
Пласт Пласт глини
Вугільний пласт
Нафтовий пласт
Залізорудний пласт
Лежати пластом
Піднімати пласт
Художній пласт
Хлопці з Пласту
Прошарок Партійний прошарок
Водоносний прошарок
Мезозойські прошарки
Шар Шар соломи
Шар клітин
Озоновий шар
Лексичний шар
Вугільний шар
Гранітний шар
Газоносний шар
Рудоносний шар
Орний шар
Родючий шар ґрунту
Культурний шар
Взаємини, взаємовідношення, відносини, відношення, ставлення, стосунки
Взаємини (стосунки) – зв’язки, взаємини, які виникають між людьми під
час спілкування.
Взаємовідношення – взаємний прояв тих чи інших особливостей
унаслідок взаємозв’язку, взаємодії. Виражає взаємозв’язки тільки між
предметами, явищами.
Відносини – стосунки, зв’язки, взаємини між ким-небудь. Валютні
відносини – грошові відносини, пов’язані з функціонуванням валюти в процесі
зовнішньої торгівлі, надання економічної та технічної допомоги. Майнові
відносини – відносини фізичних та юридичних осіб між собою, які мають форму
позик, кредитів, оренди, купівлі-продажу. Товарно-грошові відносини –
 68

відносини відокремлених товаровиробників, пов’язаних між собою суспільним

розподілом праці.
Ставлення – спілкування, поводження з кимось, висловлення думки про
когось або щось. У книжній мові поширений канцелярський штамп «ставлення
з боку когось». Зворот «з боку» тут зайвий.
Відношення – 1) взаємозв’язок між предметами, явищами, величинами.
У цьому значенні поширене в математиці, лінгвістиці, архітектурі; 2) діловий
лист до установи або офіційної особи; 3) рідко – стосунок, причетність до кого-,
чого-небудь; зв’язок з кимсь, чимсь. Порушенням лексичної та стилістичної
норм є прийменникові звороти «по відношенню до...», «у відношенні до...». Їх
доцільно замінювати словами «щодо», «до», «стосовно».
Взаємини Братні взаємини (стосунки)
(стосунки) Родинні взаємини (стосунки)
Особисті взаємини (стосунки)
Товариські взаємини (стосунки)
Взаємовідношення Взаємовідношення (взаємозв’язок,
взаємодія) між явищами
Відносини Аграрні відносини
Господарські відносини
Виробничі відносини
Економічні відносини
Дипломатичні відносини
Договірні відносини
Земельні відносини
Кредитні відносини
Майнові відносини
Міжнародні відносини
Товарно-грошові відносини
Торговельні відносини
Відношення Арифметичне відношення
Синтаксичні відношення
Золоте відношення
Надсилати відношення
Ставлення Ставлення до праці
Ставлення до життя
Ставлення до колег
 69

Вибирати, обирати
Синоніми в значеннях: 1) вирізняти, відбирати за якою-небудь ознакою;
віддавати перевагу комусь, чомусь перед ким-, чим-небудь іншим;
2) призначати, відділяти голосуванням для виконання яких-небудь обов’язків.
Однак якщо мовиться про вибори депутатів, почесних членів чи на якусь
громадську посаду, мовознавці радять послуговуватися лексемою обирати.
Тільки вибирати – 1) знаходити, визначати що-небудь як зручне,
придатне для чогось (місце, час); 2) витягати, вичерпувати що-небудь за кілька
чи багато заходів; 3) вибірково збирати врожай деяких сільськогосподарських
рослин, які дозрівають неодночасно (плоскінь, льон, огірки) або яких треба
виймати із землі за кілька заходів (картоплю).
Вибирати Вибирати професію
Вибирати картоплю
Вибирати час
Обирати Обирати професію
Обирати депутата
Виборний, виборчий
Виборний – 1) такий, що визначається, обирається голосуванням на якусь
посаду або для виконання певних обов’язків; 2) особа, обрана голосуванням для
виконання певних обов’язків.
Виборчий – пов’язаний з виборами. Виборча кампанія – система
агітаційних заходів на виборах. Виборча система – система розподілу місць
у виборних органах після встановлення результатів голосування. Виборче
право – право обирати й бути обраним у представницькі органи держави.
Виборчий бюлетень – документ з прізвищами кандидатів, що балотуються, який
видається виборцю при проведенні виборів. Виборчий округ – основна ланка
територіальної організації населення для проведення виборів у представницькі
органи. Виборчі дільниці – територіальні одиниці, що їх створюють для
проведення голосування та підрахунку голосів. Виборчі комісії – спеціальні
колегіальні органи, що їх створюють для проведення виборів в органи, які
обираються безпосередньо громадянами.
 70

Виборний Виборна особа

Виборна посада
Виборні представники
Виборна служба
Виборчий Виборча агітація
Виборчий блок
Виборчий бюлетень
Виборча дільниця
Виборчий закон
Виборча застава
Виборча кампанія
Виборча квота
Виборчий кодекс
Виборча комісія
Виборчий корпус
Виборче об’єднання
Виборчий округ
Виборча платформа
Виборча система
Виборче право
Виборча справа
Виборча урна
Вивітрюватися, звітрюватися, обвітрюватися
Вивітрюватися і звітрюватися – 1) зникати від руху свіжого повітря;
2) повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру й інших атмосферних
явищ.
Тільки вивітрюватися – стиратися з пам’яті, забуватися; зникати,
втрачаючи своє значення, гостроту.
Обвітрюватися – від вітру ставати пересохлим, шерхлим, потрісканим
(про шкіру відкритих частин тіла).
Вивітюватися Вивітрюється волога
Вивітрюються тверді гірські породи
Спогади вивітрюються з пам’яті
Звітрюватися Звітрюється аміак
Звітрюються пари хлороформу
Обвітрюватися Обличчя обвітрюється
 71

Виглядати, мати вигляд

Не можна казати: «вона виглядає гарно», слід говорити: «вона має гарний
вигляд». Слово виглядає треба вживати тоді, коли можна поставити питання
«звідки?» (наприклад, виглядати з вікна).
Виглядати Дівчина виглядає з вікна
Мати вигляд Дівчина має привабливий вигляд

Виголошувати, оголошувати, проголошувати

Виголошувати – 1) публічно висловлювати промову, звернення тощо;
2) передавати голосом, вимовляти які-небудь слова, фрази.
Оголошувати – 1) розкривати, робити відомим що-небудь;
розголошувати щось; 2) публічно повідомляти, заявляти про що-небудь;
доводити щось до відома багатьох, усіх; публічно називати, визнавати когось
ким-небудь; офіційно виносити, висловлювати кому-небудь догану, подяку,
попередження; 3) офіційно заявляти про початок чого-небудь.
Проголошувати – 1) офіційно оголошувати що-небудь, доводити
до загального відома; обнародувати; офіційно сповіщати про початок, настання,
створення чого-небудь; офіційно оголошувати кого-небудь обраним або
поставленим на високий, відповідальний пост, керівну посаду; оголошувати про
присвоєння якогось титулу, звання; 2) публічно виголошувати промову, тост
тощо, звертатися до кого-небудь; усно або на письмі висловлювати свої думки,
ідеї, ставлення до кого-, чого-небудь тощо.
Виголошувати Виголошувати промову
Виголошувати звернення
Оголошувати Оголошувати догану
Оголошувати подяку
Оголошувати конкурс
Оголошувати результати змагань
Проголошувати Проголошувати незалежність
Проголошувати рівноправність
Вид, краєвид
Вид – 1) обличчя; 2) окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді
предметів, явищ; тип; 3) підрозділ, що об’єднує ряд предметів, явищ за
 72

спільними ознаками та входить до складу загальнішого вищого розділу – роду;

4) нижча одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що
об’єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу
вищої одиниці – роду; 5) граматична категорія в слов’янських і деяких інших
мовах, що характеризує дію і стан.
«Бути на виду» – неправильно, треба - «бути на видноті», також не «вид
на проживання», а «посвідка на проживання».
У значенні «частина місцевості, яку видно; місцевість, що відкривається
перед очима; пейзаж, ландшафт; художнє зображення природи на картині» не
варто забувати про питоме українське краєвид.
Вид Рум’янець на виду
Вид господарської діяльності
Вид тварин
Вид дієслова
Краєвид Мальовничий краєвид
Краєвид із вікна
Видатки, витрати, в(у)трати, затрати, збитки
Видатки – 1) видання коштів, матеріалів для чого-небудь, викликане
чимось або необхідне для здійснення тієї чи іншої мети; 2) у бухгалтерському
обліку – кошти, витрачені або необхідні для здійснення чого-небудь. Видатки
розвитку – витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної
діяльності.
Якщо мають на увазі тільки гроші, виділені, витрачені на щось,
послуговуються взаємозамінними словами «витрати» і «видатки». Наприклад:
адміністративно-господарські витрати (видатки), бюджетні витрати
(видатки), комерційні витрати (видатки), накладні витрати (видатки), судові
витрати (видатки), поточні витрати (видатки).
Витрати – гроші, кошти, витрачені на що-небудь. Усталилося
в словосполученнях: витрати виробництва ‒ повні витрати, безпосередньо
пов’язані з виробництвом продукції та обумовлені ним; допустимі витрати ‒
витрати підрядника, які здійснені в межах умов контракту й мають бути
 73

відшкодовані замовником; експлуатаційні витрати виробництва ‒ витрати,

пов’язані з експлуатацією обладнання, застосуванням різних засобів
виробництва тощо. Також зазвичай кажуть грошові витрати, матеріальні та
фінансові витрати, питомі витрати, витрати капіталу.
Затрати є синонімом «витрат»; уживається в сталих словосполученнях:
диференціальні затрати ‒ додаткові затрати, пов’язані з малим обсягом
виробництва; допустимі затрати ‒ затрати виконавця, які здійснені в межах
умов договору та правових норм і мають бути відшкодовані замовником;
загальні затрати ‒ а) затрати матеріалів, виробничих потужностей та послуг,
які належать до кількох видів продукції, що виробляються спільно; б) сукупні
затрати; витрати виробництва та реалізації конкретного товару, аналог
виробничої собівартості; прямі затрати ‒ виробничі затрати, які, на відміну від
загальних, стосуються конкретного, одного виду продукції, об’єкта затрат.
Однак затрачати, крім грошей, можна ще й час і сили.
В(у)трати і збитки вживаються тоді, коли йдеться про гроші, кошти
тощо, не використані за призначенням, марно витрачені. Взаємозамінні в таких
сполученнях: матеріальні, господарські, фінансові, великі втрати (збитки).
З наведеними вище іменниками в українській літературній мові усталилися
вислови відшкодувати втрати (збитки); зазнати шкоди (утрат, збитків).
Тільки втрата – 1) дія, унаслідок якої хтось лишається без кого-, чого-
небудь, втрачає когось, щось; чия-небудь смерть, загибель, яка є відчутною,
болючою для когось; 2) той (те), хто (що) втрачений (втрачене); що-небудь
загублене, украдене, розбите тощо; кількість живої сили, яка вибула з ладу під
час бою, війни, а також втрачені військова техніка, допоміжні засоби; 3) що-
небудь утрачене, загублене, украдене, розбите. Правильно: утрати робочого
часу, утрати врожаю, людські втрати, утрата зору, крові, працездатності
тощо.
Видатки Видатки розвитку
Витрати Витрати виробництва
Допустимі витрати
Експлуатаційні витрати
 74

Грошові витрати
Матеріальні й фінансові витрати
Питомі витрати
Витрати капіталу
Витрати = видатки Адміністративно-господарські,
зі словами: бюджетні, комерційні, накладні, судові,
поточні
Затрати Диференціальні затрати
Допустимі затрати
Загальні затрати
Сукупні затрати
Прямі затрати
Затрати часу
Збитки = в(у)трати Відшкодовувати, зазнавати,
зі словами: господарські, фінансові, матеріальні
В(у)трати Утрати робочого часу
Людські втрати
Утрата зору
Утрата крові
Утрата працездатності
Утрати врожаю
Утрата точності
Виделка, вилка
Російському слову «вилка» в значенні «столовий прибор для приймання
їжі, що має форму ручки з кількома зубцями різної форми, знаряддя для їди»
відповідає українська виделка. Є в українській мові і слово вилка, але має вона
інші значення: 1) деталь механізму, приладу, яка має роздвоєний кінець;
2) сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий – переліт
снарядів, мін щодо цілі для уточнення удару; 3) положення в шаховій грі, коли
одна фігура загрожує одночасно двом або кільком фігурам; 4) розбіжність
у поглядах.
Виделка Їсти виделкою
Срібна виделка
Вилка Штепсельна вилка
Устромити вилку в розетку
Вилка для уточнення удару
Вилка в шаховій грі
Вилка в поглядах
 75

Викликати, приводити, призводити, спричиняти

Викликати – 1) голосом, жестами, мімікою, знаками пропонувати,
просити вийти до кого-небудь, з’явитися в призначене місце; голосно
вигукувати що-небудь; пропонувати учневі відповідати; за допомогою оплесків,
вигуків просити, вимагати виходу артиста (артистів) на сцену (для схвалення
виступу або повторення його); зв’язуватися (телефоном, по радіо тощо) для
якого-небудь повідомлення, розмови на віддалі; 2) пропонувати кому-небудь
узяти участь у змаганні, відгукнутися на щось; категорично, різко пропонувати
вступити в боротьбу, поєдинок; 3) призводити до чогось, збуджувати почуття,
спричинятися до яких-небудь дій.
Приводити – 1) супроводжуючи, указуючи шлях, допомагати або
примушувати йти із собою куди-небудь; приходити куди-небудь, з’являтися
десь на чолі загону, війська тощо; рідко – підносячи, пересуваючи, наближати
до когось, чогось; спрямовувати на що-небудь (зазвичай думку);
2) користуючись системою управління, доставляти куди-небудь (машину, судно
тощо); 3) пролягаючи в певному напрямку, давати кому-небудь можливість
прийти кудись (про дорогу, стежку, слід); 4) спонукати, примушувати прибути
куди-небудь; спонукати сприйняти які-небудь ідеї, переконання, стати на чийсь
бік; 5) доводити до якого-небудь стану, надавати якогось вигляду; доводити до
яких-небудь наслідків; призводити до небажаних наслідків; 6) давати життя
дитині; народжувати; давати приплід, потомство.
Використовується воно і в таких висловах, як привести до пам’яті,
привести в рух, привести до рівноваги тощо.
Призводити – 1) доводити кого-небудь до якогось стану, переважно
негативного; доводити кого-небудь до якогось рішучого вчинку; змушувати,
спонукати кого-небудь чинити щось, переважно негативне; спричиняти що-
небудь негативне (про когось); бути причиною якого-небудь стану в когось,
якихось учинків, переважно негативних; 2) спричиняти наслідок, переважно
негативний, своєї дії, впливу; спричиняти наслідок свого розвитку, переважно
негативний (про процес).
 76

Спричиняти – 1) служити, бути причиною чого-небудь, викликати,

зумовлювати щось; сприяти чому-небудь; завдавати чого-небудь, заподіювати
щось; 2) бути наслідком чого-небудь.
Викликати Викликати господаря
Викликати учня до дошки
Викликати на біс
Викликати на змагання
Викликати на поєдинок
Викликати усмішку
Викликати захоплення
Приводити Приводити дитину до школи
Приводити підмогу
Приводити в дім дружину
Приводити машину
Дорога привела
Надія привела
Приводити до бойової готовності
Приводити до помилок
Приводити до перемоги
Приводити в дію (в рух)
Приводити до рівноваги
Приводити до присяги
Приводити (народжувати) дитину
Доля привела
Приводити до пам’яті
Призводити Призводити до безумства
Призводити до втечі
Призводити до біди
Призводити до гріха
Призводити до погіршення здоров’я
Призводити до смерті
Призводити до знищення врожаю
Призводити до занепаду
Спричиняти Спричиняти ускладнення
Спричиняти одужання
Спричиняти клопіт
Спричиняти зміни
Виключати, вимикати
Виключати – 1) усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось;
виводити зі складу якоїсь організації, колективу, позбавляти права вчитися
в навчальному закладі; 2) робити неможливим що-небудь, не допускати
 77

наявності чогось за тих чи тих умов; 3) припиняти дію механізму; припиняти

дію чого-небудь, роз’єднавши із загальною системою.
Вимикати – припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв’язок
із загальною системою; припиняти дію якого-небудь приладу, механізму.
Виключати Виключати з лексикону нецензурні слова
Виключати верстат
Виключати з ліцею
Вимикати Вимикати струм
Вимикати телефон
Вимикати мотор
Виключення, виняток
Виняток – відхилення від загального правила. Без винятку ‒ не
виключаючи нікого, нічого. За винятком кого, чого ‒ крім когось, чогось. Як
виняток ‒ крім кого-, чого-небудь. Неправильно казати «без виключення», «за
виключенням».
Виключення – 1) усунення зі складу чого-небудь, позбавлення чогось;
2) припинення дії механізму; 3) дія за значенням «припиняти думати про що-
небудь».
Виключення Виключення молока з раціону
Виключення з організації
Виключення верстата
Виняток Виняток з правил
Усі без винятку
Як виняток
За винятком
Виключний, винятковий
Виключний – 1) який поширюється лише на кого-, що-небудь; єдиний;
ексклюзивний; 2) рідко – надзвичайний у якомусь аспекті; дуже гарний;
3) рідко – який становить виняток серед загальних правил».
Винятковий – який становить виняток серед загальних правил.
Виняткова економічна зона ‒ смуга відкритого моря шириною у 200 морських
миль, яка межує з територією і в якій лише прибережна держава має право
встановлювати особливий правовий режим. Виняткові статті доходів і
витрат ‒ особливі, специфічні статті доходів та витрат компанії.
 78

Виключний Виключна власність

Виключне право
Винятковий Винятковий випадок
Виняткові здібності
Виняткова пам’ять
Винятковий талант
Виняткова ситуація
Виняткова точність
Виняткова мужність
Виняткова економічна зона
Виняткові статті доходів і видатків
Виключно, винятково
Виключно – рідко вживається як прислівник до «виключний» у значенні
«надзвичайний в якомусь аспекті». Очевидно, під впливом російської мови
трапляється вживання слова «виключно» й у значенні видільно-обмежувальної
частки – тільки, суто, лише.
Винятково ‒ прислівник до «винятковий» – який становить виняток серед
загальних правил.
Виключно (рідко) Вогонь виключно в донецькому напрямі
Винятково Винятково уважно
Винятково (надзвичайно) талановитий
Винятково важливо
Виконавський, виконавчий
Виконавський – який стосується виконання музичного, літературного та
іншого твору або певної ролі в театральній виставі, кінофільмі тощо.
Виконавчий – який виконує рішення, постанови, здійснює практичне
керівництво чимось. Виконавча влада – одна з трьох гілок державної влади, яка
має забезпечувати виконання законів. Виконавчий напис – розпорядження
нотаріуса про стягнення з боржника певної суми грошей або майна. Виконавчі
документи – підстава для здійснення судовим виконавцем дій з примусового
виконання судових рішень.
Виконавський Виконавський колектив
Виконавська майстерність
Виконавське мистецтво
Виконавчий Виконавча влада
Виконавча команда
 79

Виконавчий комітет
Виконавчий лист
Виконавчий напис
Виконавчий орган
Виконавчі документи
Вимагати, потребувати
Вимагати – 1) ставити перед ким-небудь якусь вимогу; 2) пропонувати
в категоричній формі зробити щось; 3) зобов’язувати до чого-небудь,
змушувати робити саме так. Може керувати інфінітивом, віддієслівним
іменником (вимагають – чого? – виконати) або вживається зі сполучником
«щоб» та дієсловом в особовій чи безособовій формі (щоб виконав, щоб було
виконано).
Потребувати – відчувати нестачу чогось, необхідність у кому-, чому-
небудь; вимагати певних умов для розвитку, виконання, здійснення тощо.
Можна потребувати вивчення, зусиль, коштів, допомоги, спокою, уваги. Нині ж
невмотивовано надуживають словом «вимагати», яке особливо недоречне щодо
неживих предметів (наприклад, робота вимагає).
Вимагати Вимагати виконати завдання
Вимагати доказів
Вимагати справедливості
Потребувати Потребувати вивчення
Потребувати допомоги
Потребувати зусиль
Потребувати коштів
Потребувати спокою
Потребувати уваги
Вимисел, домисел
Вимисел – 1) те, що вигадане, чого немає в дійсності;
2) у літературознавстві має значення – «те, що створене уявою, фантазією
письменника, один із засобів творення художніх образів і картин життя».
Домисел – здогад, заснований на припущеннях, розмірковуваннях.
Вимисел Вимисли недругів
Художній вимисел
Домисел Домисли, позбавлені фактичної основи
Домисли очевидців
 80

Вимушений, змушений, примушений, силуваний

Вимушений – 1) дієприкметник минулого часу до «вимусити» –
домагатися чого-небудь у примусовому порядку, насильно; створювати
необхідність діяти певним чином; 2) який здійснюється чи здійснений проти
бажання, потреби, під тиском обставин. Вимушений прогул – час, протягом
якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати;
3) здійснюваний через силу, роблений, нещирий.
Змушений – який мусить, повинен через певні обставини, причини
робити що-небудь.
Примушений – присилуваний кимось або чимось чинити саме так.
Силуваний – 1) який здійснюється всупереч чиїм-небудь бажанням,
чиїйсь волі, за примусом; здійснюваний через силу; 2) позбавлений
природності, простоти; удаваний, штучний; напружений.
Вимушений Вимушена посадка
Вимушена зупинка
Вимушена пасивність
Вимушений прогул
Вимушені рухи
Змушений Змушений працювати
Змушений зупинитися
Примушений Примушений до важкої роботи

Силуваний Силуваний шлюб

Силувана посмішка
Силувана атмосфера
Виносити, в(у)носити
Слово виносити часто, окрім прямих, передає переносні значення;
1) оголошувати, подавати для ознайомлення або вирішення; 2) здобувати
знання, одержувати відомості, пройматися яким-небудь почуттям, навчаючись,
читаючи, спілкуючись із кимсь тощо; 3) ухвалювати, вирішувати.
В(у)носити (в(у)нести) – 1) заносити всередину чого-небудь; 2) уводити,
укладати, поміщати в що-небудь; уключати в список тощо; уписувати; додавати
до чого-небудь; збагачувати; 3) робити внесок; сплачувати; 4) бути причиною
 81

чого-небудь; викликати, збуджувати що-небудь; 5) ставити на обговорення,

розгляд.
Виносити Виносити на люди
Виносити сміття з хати (розголошувати
щось неприємне)
Виносити присуд
Виносити на розгляд
Виносити на суд громади
Але: не виносити подяку, а складати подяку
В(у)носити Уносити до хати
Уносити зміни
Уносити поправки
Уносити до протоколу
Уносити пропозицію
Уносити корективи
Уносити організованість
Але: не вносити вклад, а робити внесок
Виокремлений, відособлений, відокремлений
Виокремлений – дієприкметник до «виокремлювати» – робити помітним,
вирізняти з-поміж чого-небудь.
Дієприкметник відособлений уживається рідко і є синонімом
до відокремлений (дієприкметник до «відокремлювати») у значеннях:
1) роз’єднуючи, брати частину від цілого; 2) переривати зв’язки між ким, чим-
небудь.
Відокремлений – це ще й дієприкметник до «відокремлювати» в інших
значеннях: 1) розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим-небудь;
відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким-, чим-небудь;
розділяти; 2) розпізнавати, бачити відмінності між чим-небудь; 3) вирізняти
другорядні члени речення, вставні слова тощо розділовими знаками на письмі,
інтонацією в усній мові.
Виокремлений Виокремлений з-поміж інших
Виокремлені вимоги
Відособлений Рідковживане
Відокремлений Відокремлений підрозділ
Відокремлений перегородкою
Відокремлене означення
 82

Випадок, раз
Іменник випадок має такі значення: 1) те, що сталося, трапилося (зазвичай
несподівано); наявність того чи іншого явища, факту; 2) обставини, стан речей,
ситуація; раптовий зручний момент, непередбачені сприятливі обставини
для виконання чого-небудь. На випадок чого ‒ передбачаючи певні обставини;
3) непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають.
Слово раз з порядковими числівниками, вказівними та означальними
займенниками і прикметниками характеризує дію кількісно, вказує на її
багатократність. В (у) кожному (кожнім) разі ‒ за будь-яких обставин. У самий
раз ‒ а) вчасно; коли це потрібно; б) якраз упору (про одяг, взуття тощо).
У такому разі ‒ за певних обставин, умов; тоді. Кожного разу ‒ постійно,
використовуючи будь-яку нагоду. На перший раз ‒ для початку. Ні в якому
разі ‒ ні за яких обставин.
Отже, коли йдеться про конкретну подію, вживаємо «випадок», коли такої
конкретності події не відчувається, треба казати «раз».
Російський вислів «в большинстве случаев» належить передавати словами
«здебільшого», «переважно»; «при случае» – сполукою «при нагоді»; «по
случаю болезни» – «через хворобу» або (залежно від контексту) «у зв’язку
з хворобою».
Випадок Прикрий випадок
Слушний випадок
Про всяк випадок
На випадок війни
Раз У кожному разі
У самий раз
У такому разі
Кожного разу
На перший раз
Ні в якому разі
Випливати, витікати
Нерідко роблять помилку, уживаючи «витікати» у значенні «бути
логічним наслідком чого-небудь». У такому разі слід скористатися словом
випливати.
 83

Витікати має такі значення: 1) текти, виливатися звідки-небудь

струменем або виходити краплями (про рідину) та виходити з резервуара,
балона і т. ін. (про газ); 2) виходячи із чого-небудь, з-під чогось назовні, брати
початок (про річку, струмок тощо); 3) у переносному значенні – просочуватися
звідки-небудь назовні.
Випливати Випливає з дисертації
Витікати Вода витікає з відра
З-під каменя витікає джерело
Витікає газ
Витікає тепло з будинку
Випромінювальний, випромінюваний
Фізичний термін випромінювальний має значення – «який випромінює
що-небудь».
Випромінюваний – який випромінюється чимось.
Випромінюваний Випромінювальні діоди
Випромінювальний Випромінювана енергія
Вираження, вираз, вислів
Вираз – 1) рідко – дія за значенням «виражати»: а) виявляти, показувати
що-небудь певними ознаками, діями; передавати, висловлювати;
б) обчислювати, позначати в одиницях виміру; 2) вияв настрою, почуття
на обличчі, в очах. Словники фіксують слово «вираз» і у значенні «фраза»,
однак не варто забувати природнішого для української мови синоніма вислів.
Вираження – дія за значенням «виражати» (1) виявляти, показувати що-
небудь певними ознаками, діями тощо; передавати, висловлювати;
2) обчислювати, позначати в одиницях виміру).
Вираження Вираження співчуття
Вираз У грошовому виразі
Вираз обличчя
Математичний вираз
Вислів Дотепний вислів
Вирізняти, відрізняти, розрізняти
Вирізняти, відрізняти і розрізняти синоніми в значенні «виокремлювати
кого-, що-небудь, робити помітним серед інших; установлювати за певними
 84

особливостями, відмінностями, характерними рисами різницю між чим-

небудь».
«Відрізняти» і «розрізняти» збігаються в значенні «відокремлювати одне
від одного».
Тільки відрізняти – робити кого-, що-небудь несхожим на інших якимись
рисами, ознаками.
Тільки розрізняти – сприймати, розпізнавати що-небудь органами
відчуттів.
Вирізняти Вирізняти з-поміж інших
Відрізняти Відрізняти зерно від полови
Відрізняти правду від брехні
Розрізняти Розрізняти на слух
Розрізняти глухі та дзвінкі звуки
Розрізняти за певними ознаками

Вирішувати, розв’язувати
Вирішувати і розв’язувати – синоніми в значенні «знаходити яку-небудь
відповідь, доводити до певного результату яке-небудь питання, проблему,
справу тощо». Тільки «розв’язувати» вживається в значенні «знаходити
відповідь на поставлену умову» (наприклад, у завданні з математики, фізики,
хімії). Так кажуть і тоді, коли йдеться про кросворд, ребус тощо. Завдання
можна виконати, вирішити, розв’язати.
Вирішувати = Питання, проблема, справа, завдання
розв’язувати
зі словами:
Розв’язувати Розв’язувати задачу
Розв’язувати інтеграли
Розв’язувати приклади
Розв’язувати кросворд
Розв’язувати ребус
Виручати, виторговувати
Слово виручати має в українській мові значення «допомагати кому-
небудь, визволяти когось, щось із тяжкого, небезпечного становища». Хоча
словники подають і значення «одержувати певну кількість грошей від продажу
 85

чого-небудь», природніші в українській мові в цьому значенні слова «виторг»,

виторговувати.
Виручати Виручати товариша

Виторговувати Виторговувати гроші за товар

Виторговувати знижку
Висвітлювати, освітлювати, освічувати
Висвітлювати – 1) робити відомим, пояснювати, розкривати що-небудь
у деталях; зображуючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим, виразним
(у літературі, мистецтві); 2) рідко вживають у прямому значенні – світячи або
спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось.
Освітлювати – 1) кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, робити
його видним; робити жвавим, сяючим (обличчя, очі); 2) забезпечувати світлом;
3) бути джерелом розуміння чого-небудь; робити ясним, зрозумілим що-небудь;
4) вилучаючи сторонні домішки, робити світлим, прозорим; 5) зрідка – синонім
лексеми «висвітлювати» в значенні «робити відомим, пояснювати, розкривати
що-небудь у деталях; зображуючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим,
виразним (у літературі, мистецтві»).
Освічувати вживається рідко в значеннях: 1) освітлювати; 2) дбати про
чию-небудь освіту, знання, культуру тощо; робити когось освіченим, обізнаним,
свідомим; поповнювати чиї-небудь знання, навчати.
Висвітлювати Висвітлювати проблему
Освітлювати Освітлювати вулицю
Освітлювати сік
Освічувати (рідко) Освічувати селянство
Вислухати, заслухати, прослухати
Дієслово вислухати має значення: 1) слухати все повністю, до кінця;
2) слухаючи, визначати стан внутрішніх органів (серця, бронхів); визначати на
слух справність деталей механізму; 3) застаріле – слухаючи лекції, пройти курс
якої-небудь науки. Використовується це слово здебільшого для характеристики
конкретної розмови, спілкування, побутової бесіди.
Заслухати – слухати що-небудь виголошуване на зборах, засіданні.
 86

Прослухати – 1) слухати що-небудь від початку до кінця; вислухувати

кого-небудь від початку до кінця; проходити курс, розділ навчальної
дисципліни, слухаючи лекції; 2) не слухати, не чути сказаного;
3) вислуховуючи, визначати стан кого-, чого-небудь; перевіряти на слух стан
або роботу чого-небудь; 4) слухати якийсь час.
Вислухати Вислухати співрозмовника
Вислухати шуми в серці
Вислухати стукіт мотора
Вислухати скарги
Заслухати Заслухати звіт
Заслухати промову
Прослухати Прослухати курс лекцій
Прослухати (не почути), що сказали
Прослухати серце
Прослухати мотор
Висновок, закінчення (не «заключення»)
Висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок,
зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.
Експертний висновок – документ, що містить результат проведеної експертизи.
Нерідко замість «висновок» помилково вживають віддієслівний іменник
«заключення», наприклад «консультативне заключення», «заключення комісії».
Неправильно казати також: «заключення розділу», «заключення книжки»,
треба ‒ закінчення. Якщо мають на увазі підсумок якоїсь наукової праці,
доповіді, йдеться про висновки.
Висновок Висновок лікаря
Редакторський висновок
Висновок комісії
Висновки науковця
Експертний висновок
Закінчення Закінчення розділу
Закінчення історії
Заключення Калька
Високоякісний, доброякісний, якісний
Якісний – 1) прикметник до «якість» – а) внутрішня визначеність
предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших; б) ступінь
вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за
 87

призначенням; 2) який виражає якість, внутрішню ознаку предмета. У значенні

«який відзначається дуже доброю якістю» якісний уживається лише як
розмовне. У літературній мові для передавання цього значення є слова
високоякісний, доброякісний. Останнє слово вживається ще й у медицині
в значенні «який не поширюється і піддається виліковуванню». Не можна також
казати й писати «неякісний (неякісна)», треба: недоброякісний (недоброякісна),
низькоякісний (низькоякісна).
Високоякісний = доброякісний Робота, продукція
зі словами:

Доброякісний Доброякісна пухлина

Якісний Якісні зміни
Якісний аналіз
Якісний прикметник
Висхідний, вихідний
Висхідний – той, який підіймається вгору; який розвивається до вищого
рівня.
Вихідний – 1) який служить для руху за межі чогось; пов’язаний з місцем,
яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або
отвором, крізь який може щось виходити; 2) пов’язаний з появою кого-небудь
десь, приходом кого-небудь кудись; появою на сцені дійової особи. Вихідна
роль ‒ найнезначніша роль у театральній виставі; 3) вільний від роботи, служби
або навчання (про день); 4) від якого або з якого починається що-небудь;
початковий. Вихідні дані ‒ початкові показники, необхідні під час вирішення
проблеми, розв’язання задачі (умова задачі), проведення досліджень тощо;
5) призначений для одягання, взування у святкові дні, в урочистих випадках або
для виходу в театр, у гості тощо; 6) який посилається з установи (про документ,
ділові папери). Вихідна допомога ‒ грошова сума, яка за законом виплачується
працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням).
Висхідний Висхідна інтонація
Вихідний Вихідні двері
Вихідна роль
 88

Вихідний день
Вихідні дані
Вихідне положення
Вихідна сукня
Вихідні папери
Вихідна допомога
Витоки, джерела, корені
Витік – місце, де річка бере початок. Російський іменник «истоки»
в значенні «те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось;
основа чого-небудь; вихідне начало» передається словами джерела чи корені.
Витоки Витоки річки
Джерела (корені) Джерела (корені) зла
Витримка, терпіння
Витримка – 1) уміння володіти собою за будь-яких обставин;
2) зберігання чого-небудь протягом тривалого часу в спеціальних умовах для
набуття певних якостей; 3) час фотографування, протягом якого залишається
відкритим об’єктив фотоапарата.
Терпіння – 1) здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або
моральні страждання, життєві злигодні тощо; уміння довго та спокійно
витримувати щось нудне, неприємне, небажане тощо; 2) здатність довго й
наполегливо робити що-небудь, займатися чимось; 3) розмовне – страждання.
Витримка Залізна витримка
Зберігати витримку
Багаторічна витримка вина
Витримка під час фотографування
Терпіння Втрачати терпіння
Набиратися терпіння
Чаша терпіння
Мати терпіння
Немає терпіння
Виш, заклад вищої освіти (не «вуз» і не ВНЗ)
Слово вуз розмовне. Воно є абревіатурою від «вищий учбовий заклад»,
проте слово «учбовий» (як і сама абревіатура) є калькою з російської, адже
лексеми «учба» в сучасній українській мові (на відміну від російського «учеба»)
немає. Абревіатура – ВНЗ (вищий навчальний заклад) є застарілою. Правильно
 89

уживати слово виш від «вища школа», якою і є університети, інститути тощо, а
також словосполучення заклад вищої освіти.
Заклад вищої Навчатися в закладі вищої освіти (у виші)
освіти, виш
Вуз Спотворене
ВНЗ Застаріле
Відбуватися, ставатися
Ставатися означає «трапитися».
Дієслово відбуватися в цьому значенні маложиване. Воно має такі
основні тлумачення: 1) проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про
роботу, події тощо); 2) не бажаючи робити що-небудь належним чином,
обмежуватися чимсь незначним; 3) зазнати чого-небудь, перетерпіти що-небудь
менше, ніж можна було чекати.
Відбуватися Відбулася вистава
Відбуватися жартами
Відбуватися синцями
Ставатися Сталася незвичайна подія
Сталася трагедія
Сталася затримка
Сталася біда
Сталося щось дивне
Стався прикрий випадок
Мов нічого й не сталося
Що сталося?
Може статися
Що б не сталося
Відвертати, відволікати, відривати, відволікатися, зволікати
У значенні «спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік від
чого-небудь» «відволікати» і «відвертати» вживаються паралельно. Однак
українською прийнятніше казати «відривати від чогось», «відвертати увагу».
Відволікати вживається переважно в прямому значенні – відтягувати.
У значенні «залишати поза увагою кого-, що-небудь» не слід
застосовувати рідковживане дієслово відволікатися. Замість «відволікатися від
справи» краще сказати «відриватися», «відвертати свою увагу» тощо.
 90

Зволікати – 1) волочачи, тягнучи, збирати в одне місце; збираючи докупи,

зосереджувати, зводити в одному місці кого-, що-небудь; збирати з поверхні
землі що-небудь граблями, бороною; згрібати; 2) тягнучи, підіймати кого-, що-
небудь нагору; 3) знімати, скидати, стягуючи кого-, що-небудь у когось, чогось;
4) повільно що-небудь робити; не поспішати із чимось; 5) відкладати,
затримувати що-небудь, затягувати виконання, здійснення чогось на довший
строк.
Відвертати Відвертати увагу
Відволікати Відволікати пораненого в безпечне місце
Відволікати гілку з дороги
Відривати Відривати від роботи
Відволікатися Не відволікайся
(рідко)
Зволікати Зволікати сіно
Зволікати з виборами
Зволікати з мобілізацією
Відділення, відділ, відділок
Слова відділення і відділ синоніми в значеннях: 1) частина установи або
підприємства; про склад співробітників частини установи, підприємства;
факультет або частина факультету вищого навчального закладу; установа, що
самостійно відає певними питаннями, але входить до складу іншої, більшої
установи; 2) частина приміщення, що має певне призначення.
Тільки відділення – 1) дія за значенням «відділити» (а) розділяючи,
відгороджувати від чого-небудь; розділяти, відмежовувати собою; бути межею,
перепоною між чим-, ким-небудь; розділяти, відмежовувати (про певний
відтинок часу, період); б) брати яку-небудь частину від цілого; своєю
поведінкою відстороняти себе від когось; відчужувати; в) позбавляти зв’язку
із чимсь; відривати; г) виділяти кому-небудь якусь частину зі спільного майна
для окремого господарювання) і «відділитися» (а) відриватися від цілого або
того, до чого приєднане, прикріплене; відставати; б) відокремлюватися,
виділятися зі складу кого-, чого-небудь; в) відокремлюючись, відходити,
віддалятися від кого-, чого-небудь; відсторонятися; г) беручи частину спільного
майна, землі, переходити на самостійне господарювання; д) бути
 91

відокремленим, відгородженим від чогось чим-небудь); 2) найменший

військовий підрозділ, частина взводу; 3) військовий підрозділ чисельністю 6–
12 осіб; входить до складу взводу.
Тільки відділ – 1) одна із частин чого-небудь цілого, на які воно
поділяється або його поділяють за певними ознаками; 2) частина журналу або
газети, присвячена одному колу питань, одній темі; 3) самостійна частина
якогось вечора, концерту, вистави.
Відділок – поліцейська дільниця.
Відділення Заочне відділення
Відділення банку
Обласне відділення
Вишикувати відділення
Відділ Відділ тіла комахи
Відділ інституту
Редакторський відділ
Відділ кадрів
Відділ освіти
Інформаційний відділ газети
Відділок Підозрюваного доставили у відділок

Від’ємний, негативний
Синоніми в значеннях: 1) який не виражає схвалення чи позитивного
ставлення до кого-, чого-небудь; несприятливий; 2) який становить величину,
узяту зі знаком мінус; 3) стосується виду електрики, матеріальними частинками
якого є електрони.
Тільки негативний – 1) який свідчить про відсутність чого-небудь;
протилежний очікуваному; 2) протилежний звичайному. Негативний образ
(персонаж) – герой твору, наділений поганими рисами, властивостями.
Негативний попит – мінімальний попит або відсутність відчутного попиту на
ринку на цей товар. Негативний прибутковий податок – поняття, яке
характеризує становище, коли сума економічних благ, що їх отримують окремі
групи населення за рахунок державного бюджету чи спеціальних фондів,
 92

перевищує суму сплати ними податків. Негативні інвестиції – вилучення

капіталу.
Від’ємний Від’ємне ставлення
Від’ємні числа
Від’ємна температура
Від’ємний заряд
Негативний Негативні риси
Негативна оцінка
Негативний вплив
Негативний образ
Негативний попит
Негативний прибутковий податок
Негативні інвестиції
Негативні результати
Негативна індукція
Негативний заряд
Відзначати, зазначати (не «відмічати»)
Відзначати – 1) виділяти що-небудь якоюсь позначкою; указувати собою
на що-небудь; 2) помічати що-небудь унаслідок уважного спостереження;
звертати увагу на щось; висловлюючись, звертати увагу, указувати на щось;
зауважувати; 3) вирізняти кого, що-небудь з-поміж інших похвалою, нагородою
тощо; 4) здійснювати певні заходи з приводу свята, події тощо. Останнім часом
дедалі ширше вживається також у значенні «записувати, реєструвати кого-, що-
небудь (про присутність, прибуття)».
Зазначати – 1) робити якусь позначку; позначати; записувати з метою
обліку, реєстрації; фіксувати; пишучи, указувати; 2) висловлювати думку,
робити спостереження, звертати увагу на що-небудь.
Уживання слова відмічати немотивоване, оскільки це калька з російської.
Відзначати Науковець відзначив (зауважив)
Відзначати завдання в зошиті
Відзначати річницю
Відзначати нагородою
Відзначати присутніх
Зазначати Зазначати адресу
Науковець зазначив (зауважив)
Відмічати Калька
 93

Відігравати, грати
Грати у сполученні зі словом «роль» уживається лише тоді, коли йдеться
про гру на сцені. У переносному значенні вживається–словосполучення
відігравати роль – мати певне значення, вагу.
Відігравати Відігравати важливу роль у житті
суспільства
Грати Грати роль Гамлета

Відкривати, відмикати, відплющувати, відчиняти, розгортати, розкривати,

розплющувати
Відкривати – 1) піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось,
робити вільним доступ усередину чого-небудь; забирати те, що прикриває або
закриває, затуляє кого-, що-небудь; зсуваючись у той чи інший бік або
піднімаючись угору, робити доступним зорові; 2) робити вільним вхід, доступ
куди-небудь у що-небудь; давати можливість робити що-небудь, користуватися
чимсь. Відкривати (відкрити) кредит ‒ надавати право користуватися
кредитом; 3) відкорковувати, розпаковувати або розпечатувати що-небудь;
розкривати; 4) розгортати що-небудь складене, згорнуте, розкривати що-небудь
сплющене, стулене. Відкривати (відкрити) очі комусь ‒ показувати правду,
виводити з омани; 5) крутячи кран, відводячи клапан тощо, які служать
перепонами для чого-небудь, уводити, пускати в дію (відкривати воду,
відкривати газ); 6) виявляти, помічати когось (щось), раніше не поміченого
(не помічене); знаходити, виявляти щось дослідженням, вивченням чого-небудь;
7) викривати, виявляти те, що було таємницею, невідомим; розкривати
(відкривати душу); 8) започатковувати діяльність якої-небудь установи, закладу
тощо; першим починати що-небудь, наприклад засідання; починати які-небудь
дії. Відкривати рахунок ‒ а) давати перший внесок у банк (про вкладника) або
починати видавати гроші за певним рахунком (про банк); б) одержувати перше
очко на свою користь під час спортивних змагань. У значенні «відчиняти» –
відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід,
 94

доступ до чогось або вихід назовні; робити вільним вхід, доступ до чого-небудь
або вихід назовні розмовне.
Відчиняти – відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон тощо,
роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні; робити вільним вхід,
доступ до чого-небудь або вихід назовні; піднімати вгору віко скрині, коробки
тощо, роблячи вільним доступ усередину. Тобто відчиняти можна те, що
потребує певного фізичного зусилля рук людини.
Розкривати – 1) піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду
тощо, робити вільним доступ усередину чого-небудь; розводити, розсувати
стулки дверей, вікна, віконниці тощо; 2) скидати, зривати покрівлю з будівлі,
споруди; знімати покриття, верхній шар із чого-небудь; відгортати, зсувати яке-
небудь накриття на кому-, чому-небудь, роблячи його видним, доступним
зорові; розкутувати або розстібати що-небудь з одягу; позбавляючи покриття,
оголяти що-небудь; 3) робити що-небудь доступним, можливим, досяжним для
кого-небудь; віддавати щось у чиє-небудь розпорядження; надавати;
4) розправляти або розгинати що-небудь згорнуте, складене; розмикати,
розтуляти що-небудь стулене; розпускати (бруньки, листя, квітки);
розпрямляти, розслаблювати що-небудь стиснуте, зціплене; розтискати,
розціплювати (розкривати обійми); 5) розпечатувати або розпаковувати що-
небудь (лист, пакунок і т. ін.); 6) допомагати зрозуміти, усвідомити що-небудь,
давати уявлення про щось; робити ясним, доступним для розуміння,
сприйняття; щиро й відверто розповідати, повідомляти про що-небудь особисте,
інтимне (розкривати душу); 7) виявляти, помічати й показувати в кому-, чому-
небудь те, що раніше не було відоме, помічене; повністю виявляти можливості,
якості чого-небудь; робити відомим, відкривати (наприклад, якусь таємницю).
Розкривати себе ‒ виявляти, показувати свої здібності, можливості в чому-
небудь. Розкривати [свої] карти ‒ повідомляти про (свої) задуми, наміри тощо;
8) виявляти, викривати (таємну організацію, групу, змову); розповідати,
повідомляти про чий-небудь злочин, чиїсь зловживання тощо; 9) відкривати,
встановлювати що-небудь шляхом досліджень, висновків, спостережень.
 95

Про очі кажуть розплющувати (зрідка - відплющувати).

У значенні «за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь
замкнене» краще використовувати лексему відмикати.
Розгортати – 1) розправляти що-небудь згорнуте, зібгане; розкочувати,
розмотувати що-небудь (рулон, сувій тощо); розкривати пелюстки, листя (про
рослини); надавати чому-небудь природної форми; розпрямляти що-небудь
зігнуте, складене; витягувати; широко розставляти в сторони (руки, крила);
розпускати що-небудь, напинаючи (прапор, вітрило); робити що-небудь
доступним, відкритим зорові; 2) розв’язувати, розкривати, розмотувати що-
небудь зав’язане, загорнуте, спаковане; розкривати для письма, читання (зошит,
книжку); 3) прокладаючи собі шлях, розштовхувати, розпихати кого-, що-
небудь; розсовувати, розхиляти на обидва боки (гілля, стебла, кущі); відвертати,
відкидати поли одягу; 4) розгрібати, розкидати що-небудь сипке; 5) розвивати,
здійснювати що-небудь (у великому масштабі, широко); 6) давати чому-небудь
(здібностям, силам, таланту тощо) вільно розвиватися, проявлятися;
збільшуючи об’єм, поглиблюючи зміст, розширювати твір (літературний,
музичний); 7) готувати що-небудь до дії, до виконання яких-небудь функцій.
Розгортати війська ‒ а) здійснювати мобілізацію збройних сил, створювати
фронт; б) розташовувати війська на бойових позиціях; 8) описувати,
зображувати, розкривати суть чогось, розповідати про що-небудь.
Якщо мовиться про книжку або зошит, то краще казати: розгорнути, а не
розкрити (відкрити).
Відкривати Відкривати коробку
Відкривати кредит
Відкривати очі (виводити з омани)
Відкривати воду
Відкривати газ
Відкривати Америку
Відкривати душу
Відкривати засідання
Відкривати рахунок
Відкривати фірму
Відмикати Відмикати замок
 96

Відмикати двері (за допомогою ключа)

Відчиняти Відчиняти двері (зусиллям рук)
Відчиняти вікно
Розгортати Розгортати рулон
Розгортати пелюстки
Розгортати крила
Розгортати вітрила
Розгортати зошит (книжку)
Розгортати гілля
Розгортати пісок
Розгортати кампанію
Розгортати діяльність
Розгортати війська
Розкривати Розкривати двері
Розкривати обійми
Розкривати пакунок
Розкривати душу
Розкривати таємницю
Розкривати себе
Розкривати тему
Розкривати карти
Розкривати злочин
Розкривати змову
Розплющувати Розплющувати (відплющувати) очі
(відплющувати) (розтуляти повіки)
Відмінний, відмітний
Прикметник відмінний має два значення: 1) який чимось відрізняється від
кого-, чого-небудь; 2) який має високу якість; дуже гарний, дуже добрий.
Надуживання цим словом у другому його значенні уодноманітнює мовлення.
Тому слід ширше послуговуватися синонімами «прекрасний», «чудовий»,
«пречудовий» тощо. У першому значенні прикметник використовують часто.
Однак потрібно мати на увазі: якщо його вживають без прийменника «від» і без
згадки про об’єкт порівняння, може виникнути двозначність. Щоб запобігти
цьому, замість лексеми «відмінна» варто вживати відмітна (риса, властивість,
особливість тощо).
Відмінний Відмінний (чудовий) вигляд
Товар, відмінний від інших
Відмітний Відмітна риса
Відмітна особливість
 97

Відмінювати, скасовувати
Відмінювати – 1) робити когось або що-небудь інакшим; змінювати;
2) змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник,
займенник) або за особами (дієслово).
Скасовувати – 1) припиняти діяльність (закладу, підприємства, установи
тощо); доводити що-небудь до кінця з метою позбутися чогось; 2) визнавати,
оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати.
Відмінювати Відмінювати іменники
Відмінювати числівники
Відмінювати дієслова
Скасовувати Скасувати звичай
Скасовувати розпорядження
Скасовувати заняття
Скасовувати закон
Скасовувати указ
Скасовувати вирок
Відноситися, зараховувати, належати, ставитися, стосуватися
Відноситися – 1) перебувати в певній відповідності, співвідношенні
з чим-небудь; у математиці виражає зв’язок між членами пропорції; 2) пасивна
форма до «відносити» в значеннях «доставляти», «переміщати».
Стосунок до когось або чогось можна передавати словом стосуватися.
Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи,
іноді – про демонстративну незацікавленість, удаються до форми «не
обходить». Якщо мовиться про належність до певного кола, групи, категорії
людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду тощо, слід
послуговуватися словом належить. Не варто вживати лексему «відноситися»
в значеннях зараховувати – включати до складу кого-, чого-небудь; відносити,
вважати належним до тієї чи іншої категорії – і ставитися – виявляти певне
ставлення до когось чи чогось.
Відноситися Пісок відноситься вітром
А відноситься до В
Зараховувати Зараховувати до категорії
Зараховувати до університету
Належати Належить до молодого покоління
 98

Належить до категорії
Належить мені
Належить зробити
Ставитися Ставитися з повагою
Ставитися до колег
Стосуватися Це мене не стосується
Стосується кожного
Відносно, щодо, стосовно
Слово відносно вживається і як прислівник, і як прийменник. У першому
випадку воно має значення «порівняно». У другому – поєднується з родовим
відмінком. Але в цьому значенні замість відносно доцільніше вживати «щодо»,
«стосовно», «з приводу». Помилковими є прийменникові звороти «по
відношенню до…», «у відношенні до». Слово «стосовно» може вживатися з
наступним словом у родовому відмінку (стосовно справи, стосовно мене), а
також у поєднанні з прийменником «до» (стосовно до питання, стосовно до
нього).
Відносно Відносно спокійно
Щодо (стосовно) Щодо (стосовно) роботи
Відплив, відтік
У значенні «масовий відхід кого-небудь, зменшення чого-небудь» слід
послуговуватися словом відплив.
Відтік – 1) пристосування для стікання рідини; 2) дія за значенням
«відтікати» – «текти, віддаляючись від чого-небудь».
Відтік Зламався відтік
Відплив Відплив кадрів
Відплив капіталу
Відпуск, відпустка
Відпуск – 1) дія за значенням «продавати, асигнувати»; 2) термічна
обробка сталі для зменшення її крихкості. У значенні відпустка (звільнення
на певний час від роботи, навчання для відпочинку тощо) уживається рідко.
Відпуск Відпуск товарів
Відпуск сталі
Відпуск води
Відпустка Щорічна відпустка
 99

Оплачувана відпустка
Відстоювати, обстоювати
Відстоювати – 1) простоювати на ногах певний час, виконуючи якусь
роботу; стоячи, бути присутнім до кінця чого-небудь; 2) залишаючи рідину
в нерухомому стані, надавати можливість частинкам речовини осідати на дно
посудини, резервуару тощо. Коли ж ідеться про завершену дію, доцільно
застосовувати «відстоювати» в переносному значенні «активно боротися,
захищати щось у відповідь на несправедливі, неправомірні дії іншої сторони».
Відстояти можна вчення, думку, мир, незалежність, погляди, свободу, честь
тощо.
Обстоювати – 1) захищати, боронити від кого-, чого-небудь;
2) відкидаючи заперечення, домагатися визнання, виконання чого-небудь;
наполягати на чомусь. Це дієслово переважно вживають у недоконаному виді.
Відстоювати Відстоювати вахту
Відстоювати воду
Відстояв учення
Відстояв мир
Відстояв незалежність
Відстояв думку
Відстояв честь
Обстоювати Обстоювати свої переконання
Обстоювати права
Відступник, відщепенець, зрадник, перевертень
Російське «отщепенец» – той, хто відірвався, відколовся від певного
суспільного середовища або відкинутий середовищем, має численні українські
відповідники: відступник, перевертень, зрадник, апостат, ренегат тощо.
Відщепенець Калька
Відповідники Відступник, перевертень, зрадник,
апостат, ренегат
Відтак, нараз, наразі
Відтак має значення «після чогось, потім, далі», а не «отже, тож, тому».
Нараз – раптом, ураз, несподівано.
Наразі – поки що.
Відтак (після Ішов вулицею, а відтак спустився до річки
чогось)
Нараз (раптом) Нараз кинувся до хати
Нараз пішов дощ
Наразі (поки що) Наразі такої можливості немає
 100

Відчуття, почуття
Відчуття – 1) дія за значенням відчувати – мати здатність сприймати
щось, реагувати на щось; 2) здатність відчувати, сприймати явища
навколишнього світу; 3) процес відображення мозком людини властивостей
предметів і явищ об’єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи
чуття; підсвідоме сприймання чого-небудь; образ, відбиток, слід предметів
матеріального світу, що створюються у свідомості людини внаслідок їхньої дії
на органи чуття; 4) стан, зумовлений переживанням чого-небудь, враження від
баченого, чутого, переживаного; 5) усвідомлення, розуміння чого-небудь;
передчуття якоїсь події, явища.
Почуття – 1) психічні й фізичні відчуття людини; 2) здатність відчувати,
сприймати навколишнє середовище. Шосте почуття ‒ здатність людини добре
орієнтуватися в обставинах, інтуїтивно приймати правильні рішення; 3) стан
людини, який викликається почуттєвим досвідом; правильне або хибне
усвідомлення людиною свого значення, ролі в суспільстві; здатність людини
сприймати й усвідомлювати естетичні цінності; здатність людини вміло
використовувати властивості чого-небудь; 4) емоції, що супроводжують оцінку
певних суспільних подій, явищ; вияв схвильованості, душевного піднесення;
емоції, викликані певними душевними переживаннями; емоційна настроєність;
інтуїтивне розуміння, сприйняття, передчуття чого-небудь; 5) любов, кохання;
захоплення ким-небудь.
Відчуття Відчуття болю
Відчуття дотику
Відчуття реальності
Відчуття часу
Відчуття спокою
Відчуття розлуки
Почуття Шосте почуття
Естетичне почуття
Почуття відповідальності
Почуття гумору
Почуття до коханого
 101

Військовий, воєнний
Військовий – 1) стосується до війська; прийнятий, установлений
у війську, в армії; 2) стосується до військовослужбовця; властивий
військовослужбовцеві; 3) у значенні іменника (військове) – одяг і спорядження
військовослужбовця; 4) у значенні іменника (військовий) –
військовослужбовець.
«Військово-» є першим компонентом складних слів, що відповідає
прикметнику «військовий»: військово-авіаційний, військово-адміністративний,
військово-будівельний, військово-геодезичний, військово-господарський,
військово-інженерний, військово-лікувальний, військово-морський, військово-
навчальний, військово-окружний, військово-повітряний, військово-
продовольчий. Але: військовозобов’язаний, військовополонений.
Воєнний – який стосується війни, пов’язаний з нею.
Можливе паралельне вживання прикметників «військовий» і «воєнний»
з такими словами: блок, витрати, диктатура, допомога, історія, мистецтво,
наука, потреби, промисловість, союз, стратегія, суд, тактика, теорія,
трибунал, умови, цілі; у складних словах: військово-історичний і воєнно-
історичний, військово-політичний і воєнно-політичний, військово-польовий і
воєнно-польовий тощо.
Військовий Військова Військова
адміністрація могутність
Військовий аеродром Військові
Військова академія можливості
Військовий аташе Військовий
Військова база начальник
Військовий бюджет Військовий обов’язок
Військова виправка Військовий об’єкт
Військове виробництво Військовий округ
Військове відомство Військова
Військова влада організація
Військовий госпіталь Військовий оркестр
(шпиталь) Військовий парад
Військова дисципліна Військова перевага
Військова доктрина Військова
Військова дорога підготовка
 102

Військовий дух Військовий порядок

Військовий ешелон Військовий призов
Військове замовлення Військова
Військові заходи присутність
Військове звання Військова присяга
Військовий квиток Військовий радник
Військове керівництво Військовий рапорт
Військова школа Військова сила
Військовий Військова служба
кореспондент Військове
Військовий кредит співробітництво
Військовий лазарет Військове
Військовий лікар спорядження
Військова література Військова справа
Військовий льотчик Військовий статут
Військова людина Військове судно
Військові маневри Військова таємниця
Військова техніка
Військові традиції
Військова форма
Військове училище
Військова хитрість
Військова частина
Воєнний Воєнна авантюра Воєнне питання
Воєнна боротьба Воєнна підтримка
Воєнні випробування Воєнні плани
Воєнне вторгнення Воєнні події
Воєнні дії Воєнна політика
Воєнна загроза Воєнний потенціал
Воєнний закон Воєнна провокація
Воєнний злочинець Воєнний психоз
Воєнні інтереси Воєнний режим
Воєнна інтервенція Воєнна ситуація
Воєнний комунізм Воєнний стан
Воєнний конфлікт Воєнне становище
Воєнний напад Воєнний уряд
Воєнний переворот Воєнний час
Воєнний період
Військовий = Блок, витрати, диктатура, допомога, історія,
воєнний зі мистецтво, наука, потреби, промисловість, союз,
словами: стратегія, суд, тактика, теорія, трибунал, умови,
цілі
Віла, вілла
Віла – 1) столиця Республіки Вануату; 2) зрідка – русалка.
 103

Вілла – розкішна дача за містом чи садиба.

Віла У м. Віла
Казкова віла (русалка)
Вілла Розкішна вілла
Вірний, неминучий, правильний, точний
Вірний – 1) який заслуговує на довіру; постійний у своїх поглядах і
почуттях; відданий; який відзначається відданістю; який незмінно дотримується
чого-небудь, не зраджує, надійний; 2) у значені іменника – люди, які неухильно
дотримуються догматів якоїсь віри, релігії. У значеннях точний, правильний
(який відповідає дійсності, безпомилковий), а також неминучий (якого не
можна уникнути, обійти, обминути) уживається рідко. Це розмовний варіант.
Вірний Вірний друг
Вірна дружина
Вірний переконанням
Війна вірних з невірними
Неминучий Неминуча смерть
Правильний Точний (правильний) курс
(точний) Точна (правильна) відповідь
Вірогідний, і(й)мовірний
Вірогідний – який не викликає сумніву, достовірний.
І(й)мовірний – той, що його можна тільки припускати; який може
відбутися.
Вірогідний Вірогідні (достовірні) дані
І(й)мовірний Імовірний (можливий) дощ
Віршований, віршовий
Віршований – дієприкметник до «віршувати» (складати вірші).
Віршовий – 1) стосується до «вірша»; 2) написаний віршем.
Віршований Віршований переклад
Віршований фейлетон
Віршовий Віршова форма
Віршовий розмір
 104

Вітка, галузка, гілка

Вітка – 1) залізнична колія, відгалужена від основної колії;
2) у програмуванні – один з альтернативних шляхів, що виходять із точки
галуження.
Галузка – зменшувальне до «галуза» – боковий відросток від стовбура
дерева або чагарника, який розгалужується на менші відростки.
Гілка – 1) невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або
трав’янистої рослини; 2) у переносному значенні – відгалуження чогось,
складник якоїсь структури; галузь, напрямок у якійсь сфері.
Вітка Залізнична вітка
Вітка в програмуванні
Галузка Зрубана галузка
Гілка Гілка яблуні
Гілка ліщини
Гілка влади
Гілка параболи
Вітровий, вітряний
Вітровий – 1) викликаний вітром; 2) який захищає від вітру.
Вітряний – 1) прикметник до «вітер»; бурхливий, тривожний;
2) розмовне – легковажний, пустий; 3) який діє за допомогою вітру. Вітряна
віспа – інфекційна дитяча хвороба, яка, на відміну від звичайної віспи, не
залишає рубців.
Вітровий Вітрова ерозія
Вітрове скло
Вітряний Вітряний струмінь
Вітряний подих
Вітряний ранок
Вітряне дитинство
Вітряний двигун
Вітряна віспа
Вклад, внесок, уклад
Вклад – грошова сума, унесена на збереження до ощадної каси або
державного банку; переведення грошей у менш ліквідну форму для отримання
прибутку. Безстроковий вклад – вклад, збереження якого не обмежене
заздалегідь встановленим терміном. Вклад до запитання – вклад, призначений
 105

для поточних розрахунків. Довготерміновий вклад – вклад, вилучення якого

допускається лише після закінчення певного строку (року і більше). Іменний
вклад – вклад на конкретну особу. Цільовий вклад – зазвичай довготерміновий
та високодохідний вклад, що його розміщено у банку з наперед визначеною
метою.
Внесок – 1) що-небудь цінне, внесене в громадську справу, науку,
літературу тощо; особиста частина спільної роботи; 2) гроші, що їх хтось
сплачує організації, установі тощо. Вступний внесок – певна сума грошей чи
матеріальних цінностей, що її вносить особа у зв’язку зі вступом до якої-небудь
організації.
Уклад – 1) порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті,
родині, установі тощо); 2) тип, форма господарства певної суспільно-
економічної формації.
Вклад Вклад в Ощадбанку
Безстроковий вклад
Вклад до запитання
Довготерміновий вклад
Іменний вклад
Цільовий вклад
Внесок Членський внесок
Вступний внесок
Робити внесок у науку
Уклад Родинний уклад
Суспільно-економічний уклад (лад)
Вкладати, укладати
Укладати – 1) офіційно домовлятися про що-небудь, визначаючи умови,
складати (угоду, союз); 2) складати, упорядковувати (словник, збірник тощо),
створювати що-небудь певним чином; 3) накреслювати, намічати (наприклад,
план); робити здогади, намагатися передбачити; проводити певним чином.
У всіх інших значеннях «укладати» вживається паралельно з вкладати:
1) класти в середину чого-небудь; 2) надавати чому-небудь певної форми,
вигляду; проймати, наповнювати щось чим-небудь; віддавати, присвячувати
кому-, чому-небудь (думки, почуття тощо); 3) вносити на збереження або
 106

віддавати для використання (наприклад, гроші); 4) поміщати де-небудь,

складати кудись; складати, пакувати речі, збираючись або збираючи когось
у дорогу; класти, розміщувати, розташовувати що-небудь у певному порядку;
будувати що-небудь, складаючи з окремих частин; 5) примушувати кого-небудь
або допомагати комусь лягти для сну, відпочинку тощо.
Укладати = Душа, гроші, речі, волосся, у руку, у ліжко
вкладати зі
словами:
Укладати Укладати договір
Укладати збірник
Укладати план
В(у)ключати, в(у)микати
В(у)ключати – 1) уводити в дію; 2) уводити до складу, приєднувати до
кого-, чого-небудь; мати у своєму складі; охоплювати.
В(у)микати – з’єднуючи з джерелом енергії, уводити в дію; пускати в хід.
Щодо електричного струму, радіо, телефонної мережі, Інтернету
вживанішим є «увімкнути (ввімкнути)». Слово «включити» частіше пов’язують
з уведенням у дію двигуна, іншого механізму. У значенні «ставити
на обговорення, розгляд» лексема «включати» не вживається.
В(у)ключати Уключати мотор
Уключати до списку
Уключає (охоплює) два компонети
В(у)микати Умикати світло
Умикати телевізор
Власний, особистий, особовий
Власний – 1) належний кому-, чому-небудь за правом власності; 2) свій,
особистий; 3) буквальний, справжній; 4) властивий тільки кому-, чому-небудь;
узятий безвідносно до чогось іншого. Маємо термінологічні словосполуки
власне ім’я ‒ слово або словосполучення, що є окремою назвою кого-, чого-
небудь; власні назви ‒ індивідуальні найменування окремих одиничних об’єктів;
оніми. У відпустку йдемо за власний рахунок.
Особистий – 1) який є власністю окремої особи, безпосередньо належить
їй; персональний; 2) який безпосередньо стосується якої-небудь особи,
 107

пов’язаний з нею; який виражає індивідуальні особливості, нахили якої-небудь

особи. Особиста гігієна – сукупність гігієнічних правил поведінки людини, які
сприяють збереженню і подовженню строку активного життя; 3) який
здійснюється безпосередньо, не через інших осіб; який здійснюється ким-
небудь від власного імені. Особиста справа – це справа, яка стосується окремої
особи, зумовлюється її власним бажанням і діями. Особисті рахунки – стосунки,
що склалися між певними особами. Різний зміст передають вислови «власний
автомобіль» (належний за правом власності) й «особистий автомобіль»
(наданий певній особі для службового користування).
Особовий – 1) прикметник до «особа» в значеннях «людина, індивід».
Правильно казати особове посвідчення, особовий склад. Особова справа,
на відміну від «особистої», ‒ сукупність документів працівника установи,
підприємства, організації, навчального закладу, у яких відображається його
трудова діяльність; 2) який виражає граматичну категорію особи; 3) фінансовий
термін – відкритий на окрему особу. Особовий рахунок – рахунок конкретної
людини в ощадному банку й файл, де фіксується рух грошей.
Власний Власний будинок
Мати власну думку
Власне ім’я
Власні назви
Відпустка за власний рахунок
Власний автомобіль (належний певній особі)
Особистий Особиста власність
Особиста справа (яка стосується певної
особи, зумовлена її бажаннями)
Особистий інтерес
Особисті речі
Особиста гігієна
Особисте прохання
Особистий приклад
Особистий контроль
Особиста вигода
Особисте життя
Особиста думка
Особисті вподобання
Особиста відповідальність
 108

Особистий запис
Особисті рахунки (про стосунки)
Особистий (службовий) автомобіль
Особовий Особове посвідчення
Особовий склад
Особова справа (документи)
Особовий рахунок (у банку)
Особовий займенник
Особові закінчення
Безособові речення
Власник, володар
Власник – 1) господар якихось речей, майна на правах приватного або
суспільного володіння; особа, якій властиве щось; 2) людина, яка прагне цілком
володіти чим-небудь, не ділячись з іншими.
Володар» – 1) той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник
чого-небудь, коли факт володіння власністю в нього самого чи в інших
викликає позитивні емоції; 2) той, хто стоїть на чолі держави, краю (король,
князь); той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь
або чимсь; той або те, що має великий вплив.
Власник Земельний власник
Власник голосу
Власник ресторану
Володар Володар душ
Володар кубка
Володар природи
Володар королівства
Вникати, уникати
Вникати – старатися, намагатися зрозуміти сутність чого-небудь,
розібратися в чому-небудь; удумуватися.
Уникати – 1) намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось,
не бажати чогось; намагатися відсторонитися від якихось дій, участі в якійсь
справі, роботі; з певних причин не вживати, не використовувати чого-небудь,
утримуватися від чого-небудь, обходитися без чогось; 2) берегтися, рятуватися
від чого-небудь; запобігати чому-небудь, позбавлятися чогось; не допустити
якихось небажаних наслідків, результатів.
 109

Вникати Вникати в тему

Уникати Уникати зустрічі
Уникати погляду
Уникати конфлікту
Вовна, шерсть
Вовна – 1) густий волосяний покрив ссавців, зокрема овець і кіз;
2) волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (овець і кіз), з якого
виготовляють пряжу.
Шерсть – 1) волосяний покрив тварин; 2) волокно з остриженого,
вичесаного волосяного покриву тварин. Мінеральна шерсть ‒ синтетична
сполука, одержана хімічним способом, яка має властивості й вигляд такого
волокна; 3) пряжа (нитки) з такого волокна; 4) тканина із цієї пряжі.
Вовна Овеча вовна
Обстригати вовну
Ткати з вовни
Клубок вовни
Наговорити сім мішків гречаної вовни
Шерсть Шерсть коня
Гладити проти шерсті
Руда шерсть
Мінеральна шерсть
Клубок шерсті
Костюм із шерсті
Водій, шофер
Водій – 1) той, хто водить транспортний засіб, керує ним;
2) у переносному значенні – той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич.
Шофером є тільки водій автомобіля.
Водій Досвідчений водій
Водій космічного корабля
Водій (керманич) нації
Шофер Шофер-екстремал
Шофер «Ланоса»
Ворона, ворон, гайворон, грак, ґава, галка, крук
Ворона – 1) хижий птах із чорним і сірим пір’ям, що живе на деревах
поблизу населених пунктів; 2) зневажливо – про неуважну людину; ґава,
роззява.
 110

Ворон – 1) великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір’ям і

невеликою «борідкою», що самітником живе подалі від осель (у лісі);
2) різновид гри, в якій імітується напад ворона на курчат, що їх захищає квочка.
У першому значенні є синонімом слова крук.
Гайворон (грак) – перелітний птах родини воронових з блискучим
чорним пір’ям.
Галка – 1) птах родини воронових із чорним пір’ям на голові та сірим
на тулубі; 2) шматочок чого-небудь м’якого, зліпленого в кульку.
Ґава – синонім до «ворона». Ґав (ґави) ловити – а) нічого не робити;
б) проминати яку-небудь нагоду; в) бути неуважним, неспритним.
Ворона Зграя ворон
Біла ворона
Лякана ворона й куща боїться
Ні пава, ні ґава
Як та ворона
Ворон Ворон кряче
Ворон ока не виклює
Грати у ворона
Гайворон (грак) Ярмаркують чорні гайворони (граки)
Зграя гайворонів (граків)
Галка Чорний, як галка
Ґава Ворона, або ґава
Мов ґаву ковтнув
Ґав ловити
Як та ґава
В(у)переміж, в(у)переміш
В(у)переміж – чергуючись одне з одним; навперемінно. Упереміж
говорити – говорити суперечливо, плутано.
В(у)переміш – перемішуючись із чимось.
В(у)переміж Молитви впереміж з власними віршами
Говорити впереміж
В(у)переміш Просо впереміш із гречкою
Дим упереміш з іскрами
Вправа, управа
Вправа – 1) розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною
роботою; спроба опанувати якусь справу, набути певного вміння; 2) спеціальне
 111

завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних

знань.
Управа – історизм зі значеннями: 1) установа, яка займалася
громадськими, становими та адміністративними справами; будинок, в якому
містилася така установа; 2) керівний орган певної установи, організації, якогось
підприємства тощо; правління. У розмовному значенні управа – сила, здатна
зупинити кого-небудь у його незаконних діях, сваволі; можливість справитися
з кимсь.
Вправа Літературна вправа
Гімнастична вправа
Вправа на брусах
Вправа з мови
Управа Волосна управа
Губернська управа
Земська управа
Голова управи
Знаходити управу на когось
В(у)проваджувати, в(у)тілювати, запроваджувати
Одне зі значень слова в(у)проваджувати – «уводити що-небудь у дію,
у практику» (рос. «внедрять»).
В(у)тілювати – здійснювати, реалізувати в конкретній формі певну
думку, задум тощо; виражати в матеріальній формі; бути виявом, вираженням
чого-небудь; відбивати в собі.
Запроваджувати – уводити що-небудь нове; установлювати; робити
звичаєм.
В(у)проваджувати Упроваджувати нові технології
Упроваджувати економічні реформи
Упроваджувати стандарти обслуго-
вування споживачів
В(у)тілювати Утілювати задум
Запроваджувати Запроваджувати в практику
Запроваджувати в життя
Запроваджувати 6-годинний робочий
день
Запроваджувати моду
 112

Враження, ураження
Враження – 1) те, що залишається у свідомості людини від баченого,
пережитого; почуття, відчуття; 2) уплив чого-небудь на когось; 3) думка,
уявлення, що складається внаслідок знайомства, зіткнення з ким- або чим-
небудь.
Ураження – 1) порушення здоров’я людини внаслідок дії будь-яких
фізичних, хімічних або біологічних факторів; 2) дія за значенням «ранити чи
вбивати; влучивши, пошкоджувати що-небудь; торкатися рани, ушкодженого
місця, завдаючи болю, нового пошкодження»; 2) дія за значеннями
«порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму, його частин, органів
(про хвороби)»; «пошкоджувати сільськогосподарські культури та інші
рослини, викликаючи в них хворобливі зміни, паразитуючи на них (про
хвороби, шкідники)».
Враження Ділитися враженнями
Приємне враження
Справляти враження
Ураження Ураження печінки
Засоби ураження наземних цілей
Ураження бискавкою
Ураження полів шкідниками
Вступ, уступ
Вступ – 1) дія за значенням «вступати» – а) входити, в’їжджати; б) ставати
членом організації, починати вчитися; в) брати участь; 2) початкова частина
книжки, статті, музичного твору, що передує основному викладу.
Уступ – виступ або виїмка в чому-небудь, що нагадує східець; частина
вибою.
Вступ Вступ до ЄС
Вступ до інституту
Вступ у гру
Вступ у війну
Вступ до статті
Уступ Дах з уступами
Спускатися в уступ
 113

Вступати, надходити (не «поступати»)

Словники фіксують слово поступати як розмовне, застаріле й
рідковживане. У значенні «бути зарахованим до якогось навчального закладу,
до якоїсь організації» застосовують лексему вступати, а в значенні «приходити
на місце призначення, доставлятися куди-небудь (про щось відправлене,
послане)» – надходити.
Вступати Вступати до університету
Надходити Надійшла пропозиція
Надійшов лист
Поступати Розмовне, застаріле й рідковживане
В(у)трачати, губити
В(у)трачати – 1) залишатися без когось, чогось (унаслідок різних
причин); 2) залишатися без кого-небудь унаслідок його смерті, загибелі;
залишатися без кого-, чого-небудь під час бою, війни; залишатися без кого-
небудь через розходження в поглядах, сварку тощо; 3) частково або повністю
позбуватися яких-небудь своїх якостей, особливостей; 4) марнувати, гаяти,
проводити без користі (час).
Губити – 1) забуваючи, залишаючи що-небудь, утрачати його; узагалі
втрачати що-небудь, позбуватися чогось; 2) утрачати які-небудь якості,
особливості тощо; проводити, витрачати, переводити що-небудь без мети, без
користі (про час, сили); переставати пам’ятати, швидко забувати; 3) знищувати
кого-небудь, призводити до загибелі; завдавати кому-небудь нещастя, горя,
неприємностей.
В(у)трачати Нічого втрачати
Утратити пам’ять
Утрачати надію
Утрачати свідомість
Втрачати совість
Втрачати розум
Утрачати роботу
Утрачати спокій
Утрачати коханого
Утрачати час
Губити Губити гаманець
Губити душу
 114

Губити свій талант

Вуглеводи, вуглеводні
Вуглеводи – поширена в природі група багатоатомних спиртів (цукрів,
целюлози, крохмалю, глікогену тощо), потрібних для життєдіяльності тварин і
рослин.
Вуглеводні – органічні сполуки, молекули яких складаються тільки
з атомів вуглецю та водню.
Вуглеводи Білки, жири, вуглеводи, вітаміни
Вуглеводні Етиленові вуглеводні
Насичені вуглеводні
В(у)щерть, в(у)щент
В(у)щерть – до самого верху, по самі вінця; повністю, дуже повно,
до краю.
В(у)щент – зовсім, остаточно, без залишку.
В(у)щерть Ущерть наповнена банка
В(у)щент Розбити вщент
Згоріти вщент
В’язи, м’язи
В’язи (розмовне) – тильна частина шиї; шийні хребці; узагалі вся шия.
Скрутити в’язи – перемогти когось, вбити, завдати повної поразки.
М’язи – тканини живого організму, здатні скорочуватися, забезпечуючи
функцію руху частин тіла.
В’язи (розмовне) Скрутити в’язи

М’язи Скорочення м’язів

Г
Газ, гас
Газ – 1) речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї
просторі, рівномірно заповнюючи його; отруйна речовина з такими
властивостями; загальна назва газуватих або паруватих речовин, що
використовуються для опалення, освітлення та як рушійна сила.
 115

Вибухонебезпечний газ – газ, що вибухає від іскри, а також у разі підвищення

температури. Відпрацьовані гази – гази, що випускаються з двигуна після
виконання ними корисної роботи. Дихальний газ – повітря або газоповітряна
суміш, що циркулюють у системі дихального апарата та в з’єднаних з нею
органах дихання людини. Зріджений (скраплений) газ – газ, який за температури
зовнішнього середовища нижче 20 °C або тиску вище 100 кПа чи за сумісної дії
обох цих умов перетворюється в рідину. Натискати на газ – посиленням подачі
пального збільшувати швидкість руху машини, зрушувати машину з місця.
Природний газ – суміш газоподібних вуглеводнів, що створюється в земній корі
та широко використовується як високоекономічне паливо; 2) газуваті виділення
шлунка й кишок; 3) третій агрегатний стан речовини; 4) дуже тонка прозора
шовкова тканина; 5) розмовне – педаль керування подачею пального у двигуні
внутрішнього згоряння в автомобілі; акселератор.
Гас – горюча рідина, продукт перегонки нафти.
Газ Вибухонебезпечний газ
Відпрацьовані гази
Дихальний газ
Зріджений (скраплений) газ
Природний газ
У немовляти відходять гази
Сукня з газу
Натискати на газ (розмовне)
Гас Гас у настільній лампі
Галицизми, галліцизми
Галицизми – запозичення з галицького діалекту.
Галліцизми – окремі слова або мовні звороти, запозичені з французької
мови.
Галицизми Галицизми з Галичини

Галліцизми Галліцизми з Галлії

Галстук, краватка
Синоніми в значенні «зав’язана вузлом під коміром сорочки, блузки
смужка тканини, яку носять для прикраси». Однак «галстук» уживається
 116

переважно тоді, коли йдеться про скісний відріз тканини, який зав’язується
у вигляді хустини.
Тільки галстук – 1) оперення навколо шиї в деяких видів птахів;
2) симетрично розміщена на грудях деяких звірів світла пляма.
Галстук Піонерський галстук
Галстук-метелик
Галстук птаха
Краватка Чоловік зав’язав краватку
Галузь, ділянка, дільниця, лан, нива, область, сфера, царина
Галузь – 1) певна ділянка виробництва, науки; 2) сукупність підприємств і
організацій, що характеризуються спільністю ознак виробничо-господарської
діяльності.
Сфера – 1) замкнута поверхня, усі точки якої рівновіддалені від центра;
2) предмет, що має форму кулі; поверхня такого предмета. Небесна сфера ‒
небо, небосхил; 3) район дії, межа поширення чого-небудь; галузь фізичного або
духовного життя, діяльності людини чи суспільства; галузь знання,
виробництва, мистецтва тощо. Виробнича сфера ‒ сукупність галузей народного
господарства та видів діяльності, які створюють матеріальні блага. Невиробнича
сфера – сукупність галузей і видів діяльності з обслуговування населення та
народного господарства, управління ним. Сфера впливу ‒ а) територія залежної
країни, яка фактично перебуває в економічній або політичній залежності
від іншої держави; б) область дії, межі поширення чого-небудь. Сфера послуг ‒
сукупність галузей економіки, які надають послуги населенню (культура, освіта,
пасажирський транспорт, громадське харчування); 4) сукупність умов,
середовище, в якому що-небудь відбувається; 5) тільки в множині – коло осіб,
близьких за соціальним становищем, діяльністю тощо.
Ділянка – 1) окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь
метою, виокремлена за якою-небудь ознакою; частина поверхні, площі чого-
небудь; відтинок чого-небудь, що має протяжність; частина фронту, що є
місцем дії якого-небудь військового з’єднання; 2) галузь, сфера якої-небудь
діяльності; 3) в обчислювальній техніці – неперервна частина простору пам’яті,
 117

відведеного програмі або даним; 4) військовий термін – ділянка фронту, тобто

місце дії з’єднання, підрозділу.
Тож слова «галузь», «сфера», «ділянка» мають спільне значення – «певна
сукупність фактів, явищ, занять, що становлять окрему сторону людської
діяльності, людських інтересів». З таким самим змістом уживаються лексеми
царина, лан, нива, які надають висловлюванню урочистості, піднесеності або,
навпаки, є засобом іронії.
Дільницею називають адміністративно-територіальну або виробничу
одиницю. Виборча дільниця – територія округу, який об’єднує певну кількість
виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії.
Похідне – дільничний (а не дільничий), наприклад дільничний міліціонер.
Область – 1) частина країни, державної території; 2) адміністративно-
територіальна одиниця в Україні; 3) район, у якому поширені певні явища;
4) простір, в якому поширене якесь явище, що характеризується певними
рисами, особливостями; скінченна частина простору або поверхні. Відкрита
область ‒ область зміни функції від кількох змінних, коли гранична лінія не
зараховується до області. Область зміни величини ‒ сукупність значень, що їх
може набувати змінна величина у визначеному інтервалі. Область зміни
функції ‒ множина значень функції, яких вона набуває для всіх значень
аргументу з області її визначення. Область визначення функції ‒ сукупність
значень незалежної змінної, за яких ця функція визначена. Поняття «частина
людського організму», буває, теж помилково називають «областю» замість
правильного «ділянка».
Галузь Галузь виробництва
Металургійна галузь
Ділянка Земельна ділянка
Ділянка фронту
Ділянка пам’яті (у програмуванні)
Епігастральна ділянка
Аварійна ділянка
Дільниця Виборча дільниця
Дільниця на заводі
 118

Царина (лан, нива) Літературна царина (лан, нива)

Область Київська область
Полярна область
Відкрита область
Область зміни величини
Область зміни функції
Область визначення функції
Сфера Об’єм сфери
Небесна сфера
Виробнича (невиробнича) сфера
Сфера впливу
Сфера послуг
Журналістська сфера
Гама, гамма
Гама – 1) послідовний за висотою ряд звуків у межах октави;
2) послідовний ряд яких-небудь однорідних, але відмінних одне від одного
предметів, явищ; послідовна зміна яких-небудь явищ. Кольорова гама – ряд
гармонійно взаємопов’язаних відтінків кольору в образотворчому й
декоративному мистецтві.
Гамма – 1) назва третьої букви грецького алфавіту; 2) стотисячна частка
ерстеда (одиниці напруженості магнітного поля); 3) у психофізиці –
віддаленість будь-якого стимулу від порога чутливості. Входить до складу
низки термінів: гамма-проміння, гамма-спектр, гамма-функція тощо.
Гама Музична гама
Кольорова гама
Гамма Альфа, бета, гамма
Гамма в психофізиці
Гамма-проміння
Гамма-функція
Гамма-спектр
Гармонійний, гармонічний
Гармонійний – 1) приємний для слуху; милозвучний; 2) який перебуває
в чіткій відповідності з чим-небудь, сповнений злагодженості, взаємної
відповідності якостей (предметів, явищ, частин цілого); 3) заснований на
принципах гармонії в значенні «закономірне поєднання тонів у одночасному
звучанні; співзвуччя; частина теорії музики, учення про правильну побудову
 119

співзвуччя в композиції»; 4) математичний термін, що вживається

в словосполуках гармонійний аналіз ‒ розділ математики, в якому вивчаються
властивості функцій за допомогою розкладання їх у ряд Фур’є і в інтеграл
Фур’є; гармонійний ряд ‒ числовий ряд, члени якого є числами, оберненими
до чисел натурального ряду; гармонійна функція ‒ функція n змінних, які
неперервні в деякій області разом із частинними похідними 1-го і 2-го порядків.
Гармонічний – стосується гармонії як музичного терміна – закономірного
поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя; учення про правильну
побудову співзвуччя в композиції. Уживається, наприклад, у таких
термінологічних словосполуках: гармонічна рука ‒ дидактичний метод
демонстрування звукової системи, що став відомим на зламі ХІ–ХІІ ст.;
гармонічний мажор ‒ один з різновидів мажорного ладу, в якому VI ступінь
знижений на півтон; гармонічний мінор ‒ один з різновидів мінорного ладу, в
якому VII ступінь підвищений на півтон; гармонічний ряд ‒ звукоряд, що
виникає внаслідок спонтанного поділу струни на рівні частини під час
коливання. Усталилося також уживання слова «гармонічний» у словосполуці
гармонічні коливання ‒ прості періодичні коливання за синусоїдальним або
косинусоїдальним законом руху. У значенні «який перебуває в чіткій
відповідності з чим-небудь; сповнений злагодженості, взаємної відповідності
якостей (предметів, явищ, частин цілого)» уживається рідко.
Гармонійний Гармонійний голос
Гармонійна пара
Гармонійний спів
Гармонійний аналіз
Гармонійний ряд (числовий ряд)
Гармонійна функція
Гармонічний Гармонічна рука
Гармонічний мажор
Гармонічний мінор
Гармонічний ряд (звукоряд)
Гармонічні коливання
 120

Гвоздиковий, гвоздичний
Гвоздиковий – прикметник до «гвоздика» – трав’яниста декоративна
рослина із запашними квітами білого, рожевого, червоного та інших кольорів.
Гвоздичний – стосується прянощів – висушених пуп’янків гвоздичного
дерева.
Гвоздиковий Гвоздикова клумба
Гвоздичний Гвоздичне дерево
Геркулесівський, геркулесовий
Геркулесівський – схожий на Геркулеса здоров’ям, силою, дужий,
міцний.
Геркулесовий – приготований з вівсяної крупи.
Геркулесівський Геркулесівські м’язи
Геркулесовий Геркулесова каша
Гігієна, гігієнічність
Гігієна – галузь медицини, що розробляє та впроваджує методи
запобігання захворюванням; сукупність практичних заходів, що забезпечують
збереження здоров’я; санітарія. Гігієна навколишнього середовища –
інтегрувальний розділ гігієнічної науки, який вивчає вплив антропогенних та
природних чинників навколишнього середовища на організм людини. Гігієна
праці – галузь практичної й наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я
працівників у його зв’язку з умовами праці. Загальна гігієна – розділ гігієни,
який вивчає загальні закономірності впливу чинників довкілля на здоров’я
людини. Особиста гігієна – галузь гігієни, яка вивчає питання збереження та
зміцнення здоров’я людини шляхом дотримання гігієнічного режиму життя
та діяльності.
Гігієнічність – абстрактний іменник до «гігієнічний» – відповідний
до вимог гігієни.
Гігієна Гігієна навколишнього середовища
Гігієна праці
Загальна гігієна
Особиста гігієна
Гігієнічність Гігієнічність продукції
 121

Гігро-, гідро-
Гігро – перша частина складних слів, що відповідає поняттю «волога».
Гідро – перша частина складних слів, що відповідає поняттям «вода»,
«водний простір».
Гігро- Гігрограф
Гідро- Гідровузол
Гірничий, гірницький, гірський
Гірничий – стосується розробки надр.
Гірницький – той, що стосується робітників гірничої промисловості,
гірничих інженерів або слухачів гірничих навчальних закладів.
Гірський – 1) прикметник від іменника «гора» (значне підвищення над
навколишньою місцевістю); укритий горами, пагорбами; гористий; який
розміщений, росте або водиться в горах; 2) який входить до складу земної кори
або добувається з надр землі. Уживається в сполуках гірська хвороба ‒
хворобливий стан, викликаний низьким атмосферним тиском; гірський
кришталь ‒ прозорий безбарвний різновид кварцу, що використовується
в радіотехніці, оптиці та ювелірній справі.
Гірничий Гірничий комбінат
Гірничий інститут
Гірничі виробки
Гірницький Гірницький колектив
Гірницькі звичаї
Гірський Гірський пейзаж
Гірський кришталь
Гірська хвороба
Глава, голова
Стилістичні труднощі у виборі одного із цих іменників виникають тоді,
коли йдеться про особу. Глава – той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь,
зокрема угруповання, громадського руху, науково-теоретичної школи.
Глава виконавчої влади ‒ вищий керівник органів державного управління
на загальнонаціональному чи регіональному рівні. Глава держави ‒ вища
посадова особа, яка вважається верховним представником держави й зазвичай є
 122

носієм виконавчої влади. Глава уряду ‒ керівник вищого колегіального органу

виконавчої влади в державі.
Голова – 1) особа, яка керує зборами, засіданням; 2) керівник установи,
об’єднання, товариства, організації та їхніх відділів; 3) авторитетна особа;
головна в якій-небудь справі; 4) уживається у складі офіційної назви керівника
держави, уряду або вищих державних органів.
Глава Глава виконавчої влади
Глава держави
Глава уряду
Глава делегації
Глава опозиції
Глава сім’ї
Голова Голова зборів
Голова сільради
Голова Кабінету Міністрів України
Гладити, прасувати, утюжити
Гладити – проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь;
пестити, легко проводячи долонею.
Прасувати – вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину
тощо).
Утюжити – вирівнювати, згладжувати ґрунтові дороги, поля тощо. Іноді
вживають у розмовній мові як синонім до «прасувати».
Гладити Гладити бороду
Гладити по голові
Гладити проти шерсті
Прасувати Прасувати білизну
Утюжити Утюжити ґрунтові дороги
Голівка, головка
Головка – 1) кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих
рослин на кінці стебла; 2) закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь
(зубця, стрижня); 3) передня частина чобота, що покриває пальці та верх ступні;
4) реальний чи абстрактний пристрій, який безпосередньо взаємодіє
з поверхнею носія даних для занесення або зчитування даних. Зчитувальна
головка ‒ елемент пристрою, який перетворює інформацію про стан ділянок
 123

поверхні зчитування в електричні сигнали. Магнітна головка ‒ головка для

занесення та (чи) зчитування даних шляхом намагнічування та (чи)
перемагнічування ділянок поверхні носіїв. Оптична головка ‒ головка, яка
взаємодіє з поверхнею носія шляхом оптичного променя. Рухома головка ‒
головка, яка утримується аеродинамічною силою повітряного потоку
в безпосередній близькості від поверхні носія даних. Фіксована головка ‒
нерухомо закріплена головка, яка може взаємодіяти лише з однією доріжкою.
Голівка – зменшувально-пестливе до «голова» – частина тіла людини або
тварини, у черепі якої міститься головний мозок. Слово «головка» в цьому
значенні рідковживане.
Голівка Дитяча голівка
Головка Головка капусти
Головка зубця
Головка чобота
Зчитувальна головка
Магнітна головка
Оптична головка
Рухома головка
Фіксована головка
Гончарний, гончарський
Гончарний – стосується гончарства.
Гончарський – стосується гончаря.
Гончарний Гончарні вироби
Гончарний круг
Гончарна справа
Гончарський Гончарська спілка
Гончарський талант
Горілиць, долілиць
Горілиць – обличчям догори.
Долілиць – обличчям до землі.
Горілиць Обличчям догори
Долілиць Обличчям донизу
 124

Гортати (не «листати»)

Дієслово листати є калькою з російської. Натомість правильно казати
гортати (перегортати сторінки).
Гортати Гортати сторінки
Листати Калька з російської
Гранатний, гранатовий
Гранатний – прикметник до «граната» (снаряд).
Гранатовий – прикметник до «гранат» (1) плодове дерево або кущ, що
росте в місцях із теплим кліматом; 2) яскраво-червоні квіти цієї рослини;
3) круглий плід цієї рослини з товстою шкірою, наповнений насінням;
4) самоцвіт, напівдорогоцінне каміння найчастіше червоного чи бурого, рідко –
зеленого кольору).
Гранатний Гранатні осколки
Гранатовий Гранатовий сік
Гранатове дерево
Гранатовий перстень
Гранатовий колір
Громада, община, товариство
Громада ‒ 1) група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів;
2) об’єднання людей, що ставлять перед собою певні спільні завдання;
організація; 3) в Україні та Білорусі – поземельне селянське об’єднання, а також
збори членів цього об’єднання; 4) організація української ліберально-
буржуазної інтелігенції в 60–90-х рр. ХІХ ст.; 5) щось велике за розміром;
предмет, споруда великих розмірів; велика кількість чого-небудь.
Община – 1) форма виробничого і громадського об’єднання людей
у докласовому та як рудимент у класовому суспільстві, що характеризується
спільною власністю на засоби виробництва й повним або частковим
самоврядуванням; 2) у дореволюційній пореформеній Росії – адміністративне
об’єднання селян з примусовим землеволодінням і круговою порукою;
3) у деяких країнах – назва місцевої адміністративно-територіальної одиниці;
4) сукупність представників певного віросповідання, або національності
в країні, місті тощо.
 125

Товариство – 1) група людей, що перебувають у тісних стосунках;

найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих; коло або група
людей, взагалі пов’язаних певною спільністю (походженням, становищем
у суспільстві, інтересами тощо; близькі товариші, приятелі, друзі; уживається як
звертання в значенні «товариші»; 2) теплі, товариські взаємини між кимсь, між
членами якого-небудь колективу; близькість, заснована на прихильності, довір'ї,
взаєморозумінні; дружба; 3) група осіб, які разом проводять дозвілля; 4) спільне
перебування з кимось; присутність кого-небудь; 5) організація, об’єднання
людей, які ставлять перед собою спільні завдання, мету, програму дій і
відповідно діють для їх виконання. Акціонерне товариство – товариство
зі статутним фондом, що його поділено на акції, власники яких відповідають
відносно зобов’язань товариства тільки в межах своїх акцій. Відкрите
товариство – товариство, яке засноване на договорі декількох учасників
(компаньйонів) з метою підприємницької діяльності; історична назва – торговий
дім. Товариство з додатковою відповідальністю – засноване однією або
кількома особами господарське товариство, статутний капітал якого поділено на
частки визначених установчими документами розмірів. Товариство
з обмеженою відповідальністю – товариство, учасники якого відповідають
за зобов’язаннями товариства лише в межах вартості внесених ними вкладів;
6) історизм – угруповання козаків-запорожців (кіш, курінь) зі своєю системою
управління, законами, звичаями тощо; козаки, що не належали до старшини.
Громада Сільська громада
Релігійна громада
Українська громада в Канаді
Кам’яна громада
Община Первісна община
Селянська поземельна община
Товариство Веселе товариство
Дитяче товариство
Акціонерне товариство
Відкрите (закрите) товариство
Товариство з додатковою відповідальністю
Товариство з обмеженою відповідальністю
Низове козацьке товариство
 126

Громадський, громадянський, суспільний, цивільний

Громадський ‒ 1) прикметник до «громада» – група людей, об’єднаних
спільністю становища, інтересів тощо; 2) який виникає, відбувається
в суспільстві або стосується суспільства, пов’язаний із ним; 3) належний усій
громаді, усьому суспільству; колективний; призначений для загального
користування; в якому бере участь увесь колектив; 4) який добровільно
обслуговує різні аспекти життя колективу.
Громадянський ‒ 1) прикметник до «громадянин» ‒ особа, що належить
до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами й
виконує обов’язки, установлені законами цієї держави); 2) властивий свідомому
громадянинові; спрямований на користь суспільства. Громадянська
відповідальність ‒ установлені нормами цивільного права юридичні наслідки
невиконання або неналежного виконання особою своїх обов’язків.
Громадянська непокора ‒ відмова населення або групи осіб від виконання
розпоряджень влади на знак протесту. Громадянська смерть ‒ у Франції
до 1854 р. – кримінальний засіб, відповідно до якого засуджений позбавлявся
всіх громадянських та політичних прав. Громадянська страта ‒ у Росії ХVIII‒
ХІХ ст. – вид ганебного покарання для дворян, яких позбавляли всіх прав
громадянського стану. Громадянські права ‒ основа конституційно-правового
статусу громадянина держави; 3) невійськовий, цивільний. Громадянська війна
‒ військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни,
рідше – між двома країнами, створеними на уламках раніше єдиної держави.
Суспільний ‒ 1) стосується до суспільства. Суспільні науки ‒ науки, що
досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми,
класами, народами, державами; 2) який виражає відносини, становище людей
у суспільстві. Суспільні відносини ‒ відносини між людьми, які встановлюються
під час їхньої спільної практичної та духовної діяльності; 3) створений,
нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який є спільним
надбанням; 4) який має, відчуває потребу жити в суспільстві, колективі; який
живе у великій групі.
 127

Суспільна думка – це політичні ідеї того чи того суспільства в певний

період його історії, а громадська думка – погляд колективу, населення країни
або більшого загалу (континенту, планети) на якесь питання.
Цивільний – 1) який стосується правових відносин громадян між собою і
з державними органами та організаціями. Цивільне право ‒ галузь права, норми
якої регулюють майнові та пов’язані з ними особисті немайнові відносини.
Цивільне процесуальне право ‒ галузь права, що встановлює порядок розгляду та
вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання постанов судів
та деяких інших органів. Цивільний відповідач ‒ у кримінальному процесі –
особа, яка несе матеріальну відповідальність за збитки, завдані злочином.
Цивільний кодекс ‒ закон, який містить розташовані за певною системою
основні норми правових відносин громадян тієї держави, на території якої він
діє. Цивільний позов ‒ вимога громадянина чи юридичної особи про
відшкодування матеріальних збитків унаслідок злочину, яка заявлена в процесі
зі справи і яка розглядається спільно з кримінальною справою. Цивільний
процес ‒ установлений нормами цивільного процесуального права порядок
розгляду та вирішення судом цивільних справ, а також порядок виконання
постанов судів та деяких інших органів; 2) який не належить до війська, не
стосується військових справ; невійськовий; у значенні іменника (цивільне) ‒
невійськовий одяг; у значенні іменника (цивільний) ‒ особа, що не належить до
війська. Цивільна оборона ‒ система загальнодержавних оборонних заходів для
захисту населення та об’єктів транспорту, промисловості, сільського
господарства тощо від ракетно-ядерної, хімічної, бактеріологічної та інших
видів сучасної зброї; 3) нецерковний, недуховний; світський.
Громадський Громадські збори
Громадський обов’язок
Громадське життя
Громадська власність
Громадська організація
Громадський рух
Заклад громадського харування
На громадських засадах
 128

Громадський обробіток землі

Громадське доручення
Громадський діяч
Громадська думка (погляд колективу)
Громадянський Громадянська гідність
Громадянська совість
Громадянська відповідальність
Громадянська непокора
Громадянська смерть
Громадянська страта
Громадянські права
Громадянська війна
Суспільний Суспільний поділ праці
Суспільна думка (політичні їдеї суспільства)
Суспільні науки
Суспільне життя
Суспільні відносини
Суспільні форми споживання
Сукупний суспільний продукт
Суспільні комахи
Цивільний Цивільне право
Цивільний відповідач
Цивільний кодекс
Цивільний позов
Цивільний процес
Цивільна оборона
Цивільна авіація
Цивільне будівництво
Цивільна влада
Цивільне населення
Цивільний одяг
Цивільна професія
Цивільне життя
Цивільний шлюб
Цивільний обряд
Групування, угруповання, угрупування
Групування – 1) дія за значенням «об’єднувати в групу (в групи),
розміщувати групами»; 2) сукупність осіб, об’єднаних спільною метою, ідеєю,
працею тощо.
Угруповання ‒ 1) група осіб, об’єднаних на основі спільності поглядів,
діяльності, творчих інтересів тощо; скупчення збройних сил на певній території;
 129

2) сукупність предметів, речовин, явищ, подібних своїми властивостями,

ознаками тощо; 3) група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи
тимчасово співіснують де-небудь.
Угрупування – дія до рідковживаного «угруповувати» – об’єднувати
в групу (у групи), розміщувати групами; групувати.
Групування Групування за класами
Групування в літературі
Угруповання Літературне угруповання
Угруповання противника
Діалектне угруповання
Рослинне угруповання
Угрупування (рідко) Угрупування людей (дія)

Гуманістичний, гуманітарний, гуманний

Гуманітарний – 1) який належить до суспільних наук, що вивчають
людину та її культуру; 2) який стосується людського суспільства, людини як
члена суспільства, її прав та обов’язків, наприклад гуманітарна допомога ‒
адресна безоплатна матеріальна допомога, що надається з гуманітарних
міркувань; гуманітарне право ‒ норми міжнародного права, спрямовані на
захист прав та свобод людини.
Гуманний – людяний у своїх діях і ставленні до інших людей.
Широковживані вислови, в яких прикметник «гуманний» сполучається
з абстрактними поняттями, передаючи зміст «перейнятий турботою про благо
людини».
З прикметником «гуманний» споріднений семантично прикметник
гуманістичний, однак він позначає суспільно-політичну, ідеологічну сферу
людської діяльності.
Гуманістичний Гуманістичний ідеал
Гуманістична ідея
Гуманістичний зміст
Гуманістичний пафос
Гуманістичний характер
Гуманістичний спосіб життя
Гуманістичний художній твір
Гуманітарний Гуманітарні науки
 130

Гуманітарна допомога
Гуманітарне право
Гуманний Гуманне ставлення
Гуманний учинок
Гуманна мета
Гуманне суспільство
Густина, густота, щільність
Густина – маса тіла, що міститься в одиниці його об’єму. Відносна
густина ‒ безрозмірна фізична величина, що дорівнює відношенню густини
речовини, що розглядається, до густини іншої речовини. Відносна густина
газу ‒ відношення густини газу до густини сухого повітря за нормальних умов.
Густина електричного заряду ‒ фізична величина, що характеризує розподіл
електричного заряду в просторі. Густина електричного струму ‒ фізична
величина, яка характеризує розподіл електричного струму в провіднику.
Густина енергії ‒ величина, що чисельно дорівнює енергії в одиниці об’єму.
Густина потоку енергії ‒ величина, що дорівнює потокові енергії, який
проходить через одиницю площі поверхні, перпендикулярної до напряму
поширення потоку в даній точці. Густина речовини ‒ скалярна величина, що
визначається відношенням маси речовини до її об’єму. Оптична густина ‒
відносна характеристика здатності тіла до заломлення світла.
Густота – властивість за значенням «густий»: 1) який складається
з великої кількості близько розміщених один біля одного однорідних предметів,
частин тощо; рідкий; який складається з крапель, часток або звуків, що
безперервно падають, летять, лунають; зроблений з переплетених ниток,
дротинок, смужок, що утворюють дрібні отвори; 2) з великим вмістом, великою
концентрацією чого-небудь; дуже насичений чим-небудь; дуже яскравий,
соковитого кольору; 3) малопроникний, малопрозорий.
Щільність має спільне з густиною значення «відношення маси тіла до
його об’єму». Однак частіше вживається в значеннях: 1) абстрактний іменник
до «щільний» – а) такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який
у малому об’ємі містить значну кількість речовини; густий; густо плетений,
тканий; б) який складається з осіб, предметів тощо, розташованих недалеко
 131

одне від одного; який складається із частин, що тісно, упритул прилягають одна
до одної; тісний, нерозривний, безперервний; міцний, дужий) і
2) характеристика розміщення даних на носіях, елементів на платі. Щільність
даних ‒ кількість знаків даних, які зберігаються на одиниці довжини, площі або
об’єму.
Густина Відносна густина речовини
Густина електричного заряду
Густина електричного струму
Густина енергії
Густина речовини
Оптична густина
Густота Густота гілок
Густота населення
Каша середньої густоти
Щільність Щільність тканини
Щільність ґрунту
Щільність вогню
Щільність даних

Д
Давати показання, свідчити
Дієслово свідчити як юридичний термін має значення «давати
показання, давати свідчення».
Також «свідчити» означає: 1) будучи свідком, очевидцем чи обізнаною
в певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь;
повідомляти, стверджувати що-небудь (у книгах, документах); 2) бути, служити
свідченням, доказом чого-небудь, доводити щось; 3) офіційно підтверджувати
дійсність, істинність чого-, кого-небудь; підписом або печаткою завіряти що-
небудь.
Давати показання У суді
= свідчити
Свідчити Історики свідчать
Свідчити повагу
Свідчити підпис
Свідчити особу
 132

Давній, вікодавній, правічний, прадавній, предковічний, старовинний,

стародавній, старожитній (не «древній»)
Слово древній розмовне. Натомість слів уживати стародавній: 1) який
виник, якого створили дуже давно та який зберігся до наших часів; який був
поширений, прийнятний у дуже давні часи; 2) який існував, жив у дуже давні
часи; 3) який дуже давно минув (про час) (Стародавня Греція); 4) який існує ще
з дуже давніх часів, який з’явився в давні часи; дуже давній.
Маємо також такі відповідники слова «древній»: давній, прадавній,
старовинний, правічний, предковічний, вікодавній, старожитній.
Древній Розмовне
Синонімічний Давній, вікодавній, правічний, прадавній,
ряд предковічний, старовинний, стародавній,
старожитній
Давній, старий
Щоб не виникало непорозумінь, у значеннях 1) який давно минув;
колишній; 2) давно відомий; який давно виник, з’явився; який був і раніше, той
самий – варто послуговуватися словом давній: давній друг, давні звички, давня
казка, давнє правило.
Старий – 1) який прожив багато років, досяг старості; який давно
народився, з’явився, почав рости (про тварин, рослини); 2) який існує довгий
час, давно створений; створений, збудований раніше за інших (про частину
міста); який давно займається чим-небудь; досвідчений; багаторічний,
витриманий (про спиртні напої); 3) який довго був у вжитку, став старезним,
іноді навіть непридатним для користування; який став несвіжим, втратив свої
якості від довгого зберігання (про їжу); недійсний, непридатний після
закінчення строку або після використання; 4) який давно минув, пройшов (про
час); колишній; 5) який був, існував у колишні часи; характерний для минулого;
6) який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів; старовинний; 7) який
був раніше, передував наявному тепер; якого виготовили, зробили раніше,
давно; стосується до врожаю або запасів минулого року; раніше придбаний,
одержаний; 8) старе – те, що було раніше, у минулому, колись. Братися
 133

за старе ‒ починати знову займатися тим самим (переважно з негативним

відтінком); 9) стосується до колишнього, віджилого ладу, режиму, притаманний
йому; 10) уживається у складі деяких географічних назв (Старі Петрівці).
Давній Давні часи
Давній козацький рід
Давній друг
Давні звички
Давня казка (легенда)
Давнє правило
Старий Старий чоловік
Старий пес
Від старого до малого
Стара панна
Старий як світ
Старі книжки
Стара частина міста
Старе вино
Стара перепустка
Стара картопля
Старий рік
Братися за старе
Старі Петрівці
Старий лис
Старої закваски
Дальший, наступний, подальший, такий (не «слідуючий»)
Широковживане в російській мові слово «следовать» доречне
в українській мові тільки тоді, коли виражає поняття «рухатися слідом за ким-,
чим-небудь». У значеннях 1) відбуватися, з’являтися, бути безпосередньо після
чого-небудь; 2) керуватися в чому-небудь чиїмсь прикладом, брати щось
за зразок; 3) рухатися (іти, їхати, простувати, прямувати тощо) куди-небудь;
4) дотримуватися чого-небудь, керуватися чимсь у житті, діях, творчості –
вважається ненормативним. Основними українськими відповідниками
російського «следовать» є «іти», «прямувати», «простувати», «наставати»,
«наступати». «Продолжение следует» – далі буде; «следовать чьему-то
примеру» – наслідувати чийсь приклад; «следовать подобной логике» – іти
за такою логікою; «следовать советам врача» – виконувати поради (слухати
порад) лікаря; «следовать обычаям» – дотримуватися (додержуватися)
 134

звичаїв; «из сказанного следует» – отже, на підсумок; «как следует» – як слід;

«как и следовало ожидать» – як і треба було сподіватися (чекати).
Лексеми «слідуючий» в українській мові немає взагалі. Дієприкметник
«следующий» перед переліком або поясненням, розкриттям змісту чогось
у значенні «саме цей, про якого йтиме мова далі» варто перекладати
займенником такий (такі). Замість «сталося наступне» варто сказати «сталося
ось що».
Наступний – який настає, розташовується або з’являється слідом за ким-,
чим-небудь; найближчий після когось, чогось; який має відбутися. Це слово
зазвичай уживають тоді, коли йдеться про предмети або конкретні явища:
наступного дня (тижня), наступна зупинка.
Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи
відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників
дальший чи подальший – «який настає, іде, відбувається після чого-небудь,
за чимось; який триває далі, продовжується (про розвиток, прогрес тощо)». При
цьому процес, подію чи явище, які відбулися в ближчий час, слід позначати
словом «дальший», а те, що станеться набагато пізніше, передавати лексемою
«подальший». Слово «дальший» - це ще й вищий ступінь до «далекий» – який є,
відбувається на великій відстані; який перебуває, живе десь далеко (про
людину); який долинає здалека, має велику протяжність, долає великі відстані.
Дальший = Робота, розвиток, прогрес, дорога
подальший
зі словами:
Наступний Наступний день
Наступна зупинка
Наступний рік
Наступна зустріч
Такий Такі характеристики:
Такі різновиди:
Слідуючий В українській мові не вживається
 135

Даний, цей
Поширеною помилкою є вживання словосполук «у даний час», «у даній
роботі» тощо. Хоча словники й фіксують даний у значенні «цей, наявний»,
однак це канцеляризм, який укоренився в українській мові під впливом
російської. Основне значення слова «даний» - дієприкметник, утворений від
дієслова «дати». Тож треба казати нині, тепер (замість «у даний час»), у цій
роботі (замість «у даній роботі»). «Дано» доречно використовувати
в математиці. Дані в множині – це 1) відомості, показники, необхідні для
ознайомлення з ким-, чим-небудь, для характеристики когось, чогось або
для певних висновків, рішень; підстави, причини; 2) здібності, якості, необхідні
для чого-небудь; 3) тексти, таблиці, інструкції, відомості про факти, явища,
подані в буквено-цифровій, числовій, текстовій, звуковій або графічній формі,
які зберігаються в комп’ютері та пересилаються й піддаються обробці.
Даний Даний мені
Дано (у математиці)
Творчі дані (здібності)
Комп’ютерні дані
Дані для дослідження
Цей У цій роботі
У цей час (нині)
Дбати, піклуватися, турбуватися
Дбати – про кого, що, за кого, що – виявляти старання, турботу, увагу.
Розмовне в значеннях «клопотатися, піклуватися»; «старанно готувати,
виготовляти, заготовляти»; «працювати, заробляти».
Піклуватися – 1) про кого, що, за кого, що, ким, чим – виявляти увагу,
турботу про потреби кого-, чого-небудь; без додатка – виявляти неспокій
з приводу влаштування кого-, чого-небудь, клопотатися про когось, щось;
2) коло кого, чого – дбаючи про кого-, що-небудь, робити послуги, допомагати,
створювати необхідні умови; 3) за ким, чим – бути в стані тривоги,
тривожитися, хвилюватися через кого-, що-небудь.
Турбуватися – 1) бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися; за кого,
що, про кого, що, ким, чим – виявляти занепокоєння стосовно кого-небудь,
 136

з приводу чогось; 2) виявляти увагу до чиїхось потреб, піклуватися про кого-,

що-небудь; 3) чим, біля (коло) чого і без додатка – активно діяти, що-небудь
робити, клопотатися.
Дбати Як дбаєш, так і маєш
Дбати про тварин
Дбати про здоров’я
Дбати про дітей
Дбати про добробут
Піклуватися Піклуватися про дітей
Піклуватися коло немовляти
Піклуватися про літніх батьків
Турбуватися Уже почав турбуватися (хвилюватися)
Турбуватися про всіх
Можете не турбуватися
Двобічний, двосторонній
Хоча словники й подають двобічний як абсолютний синонім слова
«двосторонній», однак тільки двосторонній уживається в значенні «який
стосується двох юридичних сторін; взаємообумовлений, взаємообов’язковий».
Спільні значення слів «двосторонній» і «двобічний» – 1) який має дві сторони
або використовується з двох боків (на два боки), відбувається, йде з двох сторін;
однаковий з обох боків (про тканину); 2) який діє в обидві сторони; 3) який
ураховує два завдання.
Двобічний = Шов, килим, радіозв’язок, свердло, тканина,
двосторонній симетрія, запалення легень, забудова
зі словами:
Двосторонній Двосторонній договір
Двостороння домовленість
Двосторонні відносини
Двостороння співпраця
Двосторонні переговори
Дебет, дебіт
Дебет – назва лівої сторони бухгалтерського рахунка, куди заносяться всі
одержувані цінності, а також усі борги і видатки, які числяться за цим
рахунком; кредит. Дебет-нота – повідомлення, що його посилає одна з сторін
розрахункових відносин, про запис у дебет рахунку суми. Дебет-процент –
плата за надані в борг гроші.
 137

Дебіт – кількість газу або рідини (у кубічних метрах), що виходить

зі свого джерела (землі, озера тощо) за одиницю часу. Дебіт серця – кількість
крові, що викидається шлуночками серця за одиницю часу.
Дебет Дебет і кредит
Дебет-нота
Дебет-процент
Дебіт Дебіт нафтової свердловини
Дебіт серця
Девіз, девіза
Девіз – 1) стисле формулювання провідної ідеї, програми дій; правило,
заповідь; 2) вислів або слово, що є псевдонімом автора якоїсь роботи, проекту
або твору, що розглядається на закритому конкурсі; 3) символічний напис на
гербі, щиті тощо.
Девіза – вексель, чек, виписаний в іноземній валюті для оплати його
за кордоном.
Девіз Життєвий девіз
Представляти твори під девізом
Красномовний девіз
Девіза Одержання девізи (грошового документа)
Декваліфікація, дискваліфікація
Декваліфікація – утрата кваліфікації, спеціальних знань і досвіду.
Дискваліфікація – позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-
небудь нездатним або негідним працювати за якимсь фахом; позбавлення
спортсмена права брати участь у змаганнях.
Декваліфікація Декваліфікація інженера
Дискваліфікація Дискваліфікація легкоатлета
Депресивний, депресійний
Депресивний – прикметник до «депресія» (хворобливий стан
пригнічення, скорботи). Депресивна зміна особистості – розлад, який
характеризується нав’язливими, депресивними думками та діями. Депресивна
тривога – тривога, спричинена почуттям страху.
Депресійний – прикметник до «депресія» в значенні «застій в економіці».
Депресивний Депресивний стан
 138

Депресивна зміна особистості

Депресивна тривога
Депресійний Депресійні явища в економіці
Депресійний регіон
Держава, країна
Держава – апарат політичної влади в суспільстві, країна з таким
апаратом. Кожна держава має визначену територію та кордони, проводить
власну внутрішню і зовнішню політику на світовій політичній арені, має
міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн.
Країна – 1) територія, що становить єдність із погляду історії, природних
умов, населення тощо; місцевість, що характеризується наявністю в ній значної
кількості кого-, чого-небудь; 2) населення якої-небудь держави. У політико-
географічному аспекті країна може бути незалежною або залежною. Країна не
завжди є державою, наприклад Україна на межі ХІХ–ХХ ст. була країною
українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями. Тож
будь-яка держава є країною, але не кожну країну можна назвати державою.
Залежні країни перебувають під політичною та військовою владою суверенних
держав.
Держава Українська держава
Теорія держави і права
Країна Залежна країна
Країна сонця
Країна попрощалася з письменником
Екзотична країна
Державний, державницький
Державний – прикметник до «держава»; який має важливе значення для
держави, може впливати на стан її справ; який бере безпосередню участь
у керівництві державою.
Лексема державницький пов’язана зі словом «державник» – той, хто
вболіває за долю держави.
Державний Державний апарат
Державний борг
Державний бюджет
Державне замовлення
 139

Державний кордон
Державний лад
Державна мова
Державне мито
Державний переворот
Державна політика
Державні субсидії
Державна таємниця
Державне управління
Державницький Державницька ідеологія
Державницькі ідеї
Державницьке мислення
Державницькі сили
Державницька позиція
Державницькі погляди
Державницька функція
Державницькі структури
Дзьобати, клювати
Дзьобати – 1) їсти дзьобом; клювати; 2) щипати або кусати дзьобом.
Клювати – синонім до «дзьобати». Тільки «клювати» – 1) схоплювати
принаду, наживу на вудці (про рибу); 2) дошкуляти, допікати комусь чим-
небудь. Клювати носом – дрімаючи в сидячому положенні, опускати на мить
голову; куняти.
Дзьобати Дзьобати ягоди
Індик дзьобає господаря
Клювати Клювати насіння
Клювати один одного
Риба не клює
Клювати носом
Клюнути на наживку
Клювати (допікати) чоловіка (розмовне)
Дивний, дивовижний
Слова-синоніми, уживані в значеннях: 1) який викликає подив;
незвичайний якими-небудь якостями; чудний, незрозумілий; який не має
подібних собі; рідкісний, кумедний; 2) дуже гарний; чудовий, чарівний. Однак у
першому значенні частіше вживають дивний, а в другому – дивовижний.
Дивний Дивний сон
Дивний чоловік
Дивна історія
 140

Дивовижний Дивовижний ліс

Дивовижний усесвіт
Дивовижна краса
Димний, димовий, димчастий
Димний – 1) який виділяє дим, з димом; який складається з диму;
сповнений диму, просякнутий димом; який пахне димом або має присмак диму;
2) схожий на дим, кольору диму.
Димовий – 1) який стосується диму як скупчення дрібних твердих
частинок та газоподібних продуктів, що виділяються при згорянні;
2) призначений для виходу диму; 3) здатний утворювати густий дим; який
служить для утворення смуги диму як засобу маскування тощо.
Димчастий – який має вигляд диму, подібний до диму; який має колір
сірого диму; попелясто-сірий.
Димний Димна піч
Димне полум’я
Димне приміщення
Димний світанок
Димовий Димовий вихор
Димовий стовп
Димові гази
Димовий туман
Димовий отвір
Димова труба
Димовий захист
Димовий сигнал
Димова шашка
Димчастий Димчаста завіса
Димчасті окуляри
Дипломант, дипломат, дипломник
Дипломант і дипломник збігаються за значенням «студент або учень
середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним
проектом, дипломною роботою». У цьому значенні частіше вживають
«дипломник». Дипломант – це переважно особа, відзначена дипломом за
видатні успіхи в якій-небудь галузі. А от дипломат – це 1) службова особа, яка
має урядові повноваження для відносин з іншими державами; 2) розмовне –
 141

людина, котра продумано й уміло діє у стосунках з іншими; 3) розмовне –

портфель у вигляді плоскої валізки; аташе-кейс.
Дипломант Дипломант міжнародного конкурсу
Дипломат Дипломат на конгресі
Треба бути дипломатом у стосунках
(розмовне)
Нести дипломат (розмовне)
Дипломник Дипломник факультету
Дискант, дисконт
Дискант – 1) високий дитячий голос (хлопчиків); високий голос
мисливського собаки; високий, як у малих хлопчиків, звук; 2) співак з таким
голосом; 3) партія хору або вокального ансамблю, яку виконують високі дитячі
голоси; 4) особлива форма багатоголосного співу, для якої характерний
протилежний рух голосів; 5) верхній голос – підголосок, що виконує соло
в окремих народних піснях; виконується співаком в імпровізаційній, віртуозній
манері.
Дисконт – 1) кредитна операція купівлі банком векселів та інших
боргових зобов’язань до закінчення їхнього строку; 2) відсоток, що його
вираховують у разі дострокового розрахунку за векселем або іншим борговим
зобов’язанням; 3) різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їхнім
біржовим курсом у разі, якщо цей курс є нижчим за вартість; 4) різниця між
цінами на той самий товар з різними термінами постачання; 5) відхилення від
офіційного курсу валюти в бік зменшення.
Дискант Співати дискантом
Найкращий дискант
Дисконт Вираховувати дисконт
Проведено дисконт
Дисконт-магазин
Дисконт векселів
Ставка дисконту
Дійовий, дієвий, діючий, чинний
Дійовий і дієвий – синоніми, що мають значення «здатний активно діяти;
здатний робити вплив на що-небудь». Тільки дійовий уживаємо
 142

в словосполученні дійова особа: а) учасник якоїсь події, справи; б) персонаж,

герой драматичного твору.
Діючий у значенні прикметника (здатний активно діяти, впливати на
когось, що-небудь) уживається, наприклад, у словосполученні діюча армія.
Замість «діючий» у таких фразах, як «діючий правопис», «діюча програма»,
«діюче законодавство», використовується прикметник чинний – який діє
за певних умов, має юридичну силу.
Дійовий Дійові особи
Дієвий Дієвий захід
Діючий Діюча армія
Чинний Чинний правопис
Чинна програма
Чинне законодавство
Дійсно, справді
Синоніми в значеннях: 1) у дійсності; 2) без сумніву, точно. Як вставні
слова вживаються на підтвердження висловлювання.
Тільки справді вживається в питальних реченнях для вираження сумніву
в чому-небудь.
В українській мові усталилися вислови справді ж; справді ж бо; та й
справді; та й справді ж бо, які використовуються на підтвердження чого-
небудь, для запевнення.
Дійсно Так дійсно було
Дійсно, ти вгадав
Справді Чи справді воно так?
Справді ж
Справді ж бо
Та й справді
Справді?
Діловий, діловитий, діляцький
«Діловий» та «діловитий» – синоніми в значенні «працьовитий,
досвідчений, заклопотаний».
Тільки діловий: 1) який стосується роботи, заняття людини, пов’язаних
з розумовим і фізичним напруженням, наслідками цієї діяльності; який
стосується суті справи, має практичне значення; заповнений роботою,
 143

сприятливий для роботи; робочий. Ділова гра – імітація, моделювання,

спрощене відтворення реальної ситуації в ігровій формі. Ділові активи –
сукупність речового та неречового рухомого майна, задіяного торговцем або
промисловцем на своєму підприємстві; 2) зайнятий практичним аспектом
справи, пов’язаним із матеріальною вигодою; 3) придатний для господарських
потреб, промислового використання; товарний.
Тільки діловитий – який виражає зайнятість, заклопотаність.
Діляцький – пов’язаний з вузьким практицизмом, за якого зневажається
принциповий аспект справи.
Діловий Діловий лист
Ділова пропозиція
Ділова атмосфера
Ділова порада
Ділова гра
Ділові кола
Ділова людина
Ділова (товарна) деревина
Діловитий Діловитий вираз обличчя
Спокійний і діловитий
Діляцький Діляцькі інтереси
Діставати, здобувати, одержувати, отримувати
Слово діставати має значення: 1) брати, витягувати що-небудь звідкись;
2) дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого-небудь; 3) здобувати,
відшукувати що-небудь, долаючи труднощі; 4) одержувати щось очікуване,
потрібне, необхідне; рідко – заробляти працею (про заробітну платню);
здобувати яке-небудь звання, роботу тощо; одержувати назву, ім’я; отримувати
винагороду; 5) одержувати розпорядження, вказівку про здійснення чого-
небудь; 6) відчувати на собі (фізично або морально) дію чого-небудь;
захворювати, заражатися якоюсь хворобою; 7) видобувати, виробляти що-
небудь; 8) указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним
іменником – прямим додатком; 9) рідко – набувати нової ознаки, особливості;
10) рідко – бути в належній кількості; вистачати.
 144

Здобувати має значення: 1) діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-

небудь; заробляти, набувати працею; брати, завойовувати що-небудь,
оволодівати чимось у бою, зі зброєю в руках; наполегливо досягати чого-небудь
у впертій боротьбі, навчанні; діставати, мати що-небудь (урок, користь тощо) як
результат чогось; 2) виймати, витягувати звідки-небудь; 3) виробляти,
одержувати що-небудь; 4) видобувати, діставати з надр землі, з морських
глибин; 5) рідко – одержувати (переважно листа); 6) примушувати з’являтися,
виникати; викликати. Сполучаючись з іменниками абстрактного значення, це
слово пов’язане з одержанням чогось із затратою зусиль.
Одержувати (отримувати) – 1) брати, приймати те, що надсилається,
надається, вручається; діставати на руки заробіток, винагороду; здобувати
звання, посаду, становище тощо; заслуговувати певну оцінку на уроці або
екзамені; діставати дозвіл на користування чим-небудь; 2) приймати для
виконання; 3) здобувати, діставати що-небудь певними зусиллями, якимись
діями; виробляти, вирощувати; 4) рідко – здобувати, діставати перевагу
в боротьбі, змаганні тощо; 5) зазнавати на собі певної дії кого-, чого-небудь. Ці
слова найбільш доречні в контексті, де йдеться про конкретний фізичний,
матеріальний об’єкт, про систематичну дію, про результат певних дослідів.
Діставати Діставати лист зі скриньки
Діставати головою до стелі
Діставати книгу з полиці
Діставати інформацію
Діставати назву
Діставати наказ
Діставати запалення легенів
Діставати двійку з математики
Дістати по шиї
Дістати догану
Діставати відсіч
Здобувати Здобувати знання
Здобувати перемогу
Здобувати право
Здобувати вогонь
Здобувати науковий ступінь
Здобувати освіту
 145

Одержувати = отримувати Лист, урожай, сплав, зарплата,

зі словами: атестат

Добиватися, домагатися, досягати

Добиватися – 1) уживати рішучих заходів для досягнення поставленої
мети, яких-небудь результатів; досягти поставленої мети, яких-небудь
результатів, доклавши зусиль; 2) від кого, в кого – дізнаватися про кого-, що-
небудь випитуванням; допитуватися; 3) стукати у двері, настійливо
намагаючись увійти; 4) розмовне – добиратися до кого-, чого-небудь.
«Добиватися» звичайно передбачає сполучення зі словами конкретної
семантики.
Домагатися – наполегливо добиватися кого-, чого-небудь.
Досягати вживається в трьох значеннях: 1) доходити, доїжджати до якого-
небудь місця, добиратися, діставатися куди-небудь; доходити до кого-, чого-
небудь, поширюватися до якого-небудь місця (про звуки, світло); доторкатися,
дотягуватися до чого-небудь; 2) доходити до якого-небудь рівня, до певної межі
(про розмір, вагу, кількість тощо); 3) домагаючись, добиваючись, діставати,
одержувати бажане. Активно сполучається з абстрактними словами,
найменуваннями різноманітних понять типу культура (наука, галузь). Воно
характеризує також діяльність окремої особи (осіб).
Добиватися Добиватися інформації від нього
Не добитися відповіді
Добиватися високого врожаю
Добиватиися (стукати) до хати
Добиватися (добиратися) додому
(розмовне)
Домагатися Домагатися свого
Домагатися прав
Домагатися поліпшення успішності
Домагатися волі
Досягати Досягати дна
Досягати головою стелі
Досягати 3 кг
Досягати успіхів
Наука досягла
Автор досягнув мети
 146

Добродійко, добродію, пане, пані, панно, панове

Добродійко, добродію, пане, пані, панно, панове – увічлива форма
звертання. Словами добродійко (розмовне), пані звертаємося до жінок, панно –
до дівчат, добродію та пане – до чоловіків. До колективу людей, до аудиторії
слухачів варто звертатися: панове, шановні пані й панове, шановне товариство.
Звертання до дівчат Панно
Звертання до жінок Добродійко (розмовне)
Пані
Звертання до чоловіків Добродію, пане
Звертання Панове
до колективу Пані і панове
Товариство
Добросовісний, сумлінний, старанний
У значенні «який чесно, старанно й сумлінно виконує свої обов’язки» всі
три слова добросовісний, сумлінний, старанний є синонімами. Старанний і
сумлінний мають також значення «виконуваний дбайливо, ретельно». Тільки
старанний – «який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них».
Добросовісний Добросовісний виконавець
Старанний = Виконавець, людина, робота
сумлінний зі
словами:
Старанний Старанний почерк
Старанний до письма
Старанний технічний догляд
Довгий, тривалий
Хоч ці прикметники й синонімічні в значенні «який охоплює значний
проміжок часу, довгочасний», тривалий ніколи не утворює сполучення
зі словами, що виражають міру часу. Не можна сказати «тривалі десятиліття»,
«тривалий день» тощо. Найбільш виправданим є вживання слова «тривалий»,
коли треба передати, що час видається тривалим унаслідок небезпечних
обставин, несприятливих умов життя чи негативних явищ, емоцій (напруження,
хвилювання). Довгий може вживатися поряд з «тривалий» з іменниками, що
мають часове значення (час, період, строк).
Довгий Довгі десятиліття
 147

Довгий день
Довгий період
Тривалий Тривале напруження
Тривале хвилювання
Доводити до відома, сповіщати, ставити у відомість, повідомляти
Правильний переклад російського «ставим вас в известность»: доводимо
до вашого відома, повідомляємо вам, сповіщаємо вас. А ставити у відомість
можна оцінку.
Повідомляти Повідомляти про хід операції
Повідомляти інформацію
Сповіщати Сповіщати про прибуття
Дзвінок сповіщає про початок уроку
Пташки сповіщають про весну
Ставити у відомість Ставити у відомість оцінку
Додержувати, дотримувати, дотримуватися
Додержувати (синонім дотримувати) – точно, без відхилень виконувати,
здійснювати що-небудь обіцяне, загадане, необхідне. Керує іменником
у родовому відмінку.
Дотримуватися – діяти відповідно до чого-небудь, згідно із чим-небудь.
Додержувати = Порядок, слово
дотримувати
зі словами:
Дотримуватися Дотримуватися інструкції
Докладати, прикладати
Докладати ‒ 1) класти на додаток до чого-небудь, додавати, приєднувати
що-небудь до чогось; 2) зосередити, спрямувати, намагаючись зробити щось,
найчастіше поєднуючись з абстрактними іменниками типу «зусилля», коли
йдеться про активну діяльність, подолання труднощів; 3) розповідати,
повідомляти про що-небудь.
Слово прикласти передає зміст: 1) приставляти що-небудь упритул до
чогось; притуляти; щільно притуляти що-небудь до тіла на тривалий час
з лікувальною метою, іноді прив’язуючи; кладучи що-небудь зверху на щось,
притискати; 2) кладучи, додавати що-небудь до чогось; доповнювати розповідь,
пісню; 3) знаходячи відповідність, пристосовувати що-небудь до когось, чогось.
 148

Докладати Докладати кілька гривень

Докладати зусиль
Докладати рук
Прикладати Прикладати руку до лоба
Прикладати п’явки
Прикладати печатку
Хоч до рани прикладай
Прикладати правило до самого себе
Докорінний, корінний
Докорінний – який стосується основ, коренів чогось.
Корінний – 1) споконвічний, постійний (про населення певної місцевості,
представників певного середовища тощо); властивий певній мові з найдавніших
часів її розвитку. Корінний зуб ‒ один із п’яти задніх зубів кожної щелепи.
Корінні народи ‒ народи, що проживали на своїх землях до приходу туди
переселенців з інших районів; 2) який розташований на місці первісного
утворення; 3) який стосується основ чого-небудь; істотний; 4) головний,
основний; 5) у значенні іменника – кінь, запряжений у голоблі (за наявності
підпряжних); середній кінь у трійці.
Докорінний Докорінний поворот
Докорінна реконструкція
Докорінні перетворення
Докорінні поліпшення
Докорінні вдосконалення
Докорінні особливості
Докорінний переворот
Докорінні зміни
Докорінна реорганізація
Корінний Корінний зуб
Корінні народи
Корінний житель
Корінна рівнина
Корінний вал
Корінний кінь
Долучатися, залучатися
Долучатися ‒ від «долучати» ‒ додаватися, приєднуватися до чого-
небудь.
 149

Залучатися ‒ від «залучати» ‒ заохочувати, спонукати кого-небудь брати

участь у чомусь, включати в якусь роботу; робити членом якоїсь організації;
запрошувати кого-небудь кудись, долучаючи до якоїсь роботи; використовувати
що-небудь десь.
Долучатися Долучатися (приєднуватися) до коаліції
Залучатися Залучатися (запрошуватися) до організації
Доля, пай, пайка, частина, частинка, частка
Доля – 1) перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби
не залежать від бажання, волі людини; умови життя; життєвий шлях і те, що
на ньому трапляється; бажане, щасливе життя; 2) стан, у якому перебуває або
перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось; 3) частина розміру музичного такту;
4) у старій російській системі мір – одиниця маси (ваги), що дорівнювала
44,435 мг.
Пай – 1) частка, що вноситься в капітал якого-небудь товариства
(кооперативного, акціонерного тощо) кожним його членом або випадає
кожному в разі його розподілу; 2) частка, яку вносить у що-небудь спільне
окремий учасник або яка припадає на кого-небудь; рідко – частина їжі, виділена
кому-небудь, або трапеза, за якою їжу переділено на частини; 3) життєві умови,
обставини, в які потрапляє хто-небудь; чиясь доля; 4) дрібна розмінна монета
Індії до 1957 р., Пакистану – до 1961 р.
Пайка – 1) частка чого-небудь спільного, яку одержує хтось під час
розподілу; шматок хліба, одержуваний за певними нормами на певний строк;
2) якась частина, певна кількість чого-небудь.
Частина ‒ 1) окрема одиниця, пайка, шматок, які відділяються від чогось
цілого; ділянка якої-небудь площі, поверхні тощо; певна кількість кого-небудь,
що за якимись ознаками вирізняється із загальної кількості людей; 2) одиниця,
елемент цілого; складовий елемент, деталь якого-небудь механізму,
устаткування, машини; орган людини, тварини; відділення урочистих зборів,
ювілейного вечора тощо. Проїжджа частина ‒ смуга вулиці, шосейної дороги,
якою рухається транспорт. Складова частина ‒ необхідний органічний
 150

компонент, що входить до складу якої-небудь єдності, системи, цілого. Ходова

частина ‒ система вузлів з колесами, гусеницями тощо в машині, за допомогою
якої вона може пересуватися. Частини світу ‒ окремі материки; 3) розділ
якого-небудь твору літератури, мистецтва; 4) відділ певної установи, окрема
галузь управління, яка-небудь спеціалізована служба; 5) окрема військова
одиниця.
Частинка ‒ 1) зменшувальне до «частина» в перших двох значеннях;
2) найпростіший елемент у складі речовини. Елементарна частинка ‒
найменша частинка речовини, яка не є атомом, атомним ядром (за винятком
протона) або якою-небудь структурою, створеною з атомів. Зависла частинка ‒
частинка, що перебуває в атмосферному повітрі або рідині в дисперсній фазі.
Колоїдна частинка ‒ частинка дисперсної фази колоїдних систем.
Частка ‒ 1) те саме, що «частина» в перших двох значеннях; частками –
не цілком, окремими уривками; частина спадкового майна, яка по праву
припадає на члена сім’ї при розподілі; який-небудь внесок людини, народу,
суспільства в спільну справу; найменший відтинок часу, частина секунди;
частина вияву якого-небудь стану, почуття; 2) найпростіший елемент у складі
речовини; 3) у ботаніці – складова частина перистого листка; 4) у математиці –
результат, одержаний при діленні однієї величини на іншу; 5) у граматиці –
службове слово, що надає додаткових відтінків значенню окремих слів,
словосполучень чи цілих речень, служить для вираження різного роду
граматичних відношень, а також для творення слів та їхніх форм.
Доля Жіноча доля
Шукати долі
Випадати на долю
Доля (майбутнє) врожаю
Такт починається із сильної долі
Доля дорівнює 44,435 мг
Пай Земельний пай
Внести свій пай
Покликати до паю (рідко)
Судився пай (доля)
Пайка Житня пайка
 151

Важка пайка в обов’язку

Частина Рівні частини
Читати частинами
Частина майдану
Частина респондентів
Частина двигуна
Частина тіла
Урочиста частина
Запасні частини
Проїжджа частина
Складова частина
Ходова частина
Частини світу
Роман у кількох частинах
Навчальна частина
Санітарна частина
Військова частина
Частинка Дві частинки
Елементарна частинка
Заряджена частинка
Колоїдна частинка
Зависла частинка
Частка Давати частку
Заповідати частку майна
Його частка в літературі
Частка секунди
Укладати частку душі
Левова частка
Ділене, дільник, частка
Частка «не» з дієсловами пишеться
окремо
Допускати, припускати
«Допускати» і «припускати№ – синоніми в значеннях: 1) уважати за
можливе, імовірне що-небудь; 2) не перешкоджати здійсненню чого-небудь,
переважно небажаного; примирятись із чим-небудь». Обидва слова
сполучаються з іменниками: помилка, неточність, поспішність, перекручення.
При слові «припускатися» іменники мають форму родового відмінка. При
«допускати» закріпився знахідний відмінок. З родовим відмінком це дієслово
може поєднуватися лише тоді, коли є заперечення.
 152

Тільки допускати – давати змогу, дозволяти кому-небудь увійти кудись,

підійти до кого-, чого-небудь; дозволяти робити що-небудь, займатися чимсь,
брати участь у чомусь.
Тільки припускати – варити з невеликою кількістю рідини, жиру;
тушкувати. У розмовній мові вживається як синонім «допускати» – «впускати
кого-небудь кудись, дозволяти кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-,
чого-небудь; дозволяти кому-небудь брати участь у чомусь» та в значеннях
«починати швидко йти, бігти, летіти»; «відміряти більше від належного»; «лити
(про дощ)».
Допускати = Помилка, неточність, перекручення,
припускати зі поспішність
словами:
Допускати Допускати до хати
Допускати до іспиту
Не допускати до себе
Не допускати поширення
Припускати Хлопець припустив (почав швидко бігти,
розмовне)
Припустив дощ (розмовне)
Припускати овочі (тушкувати)
Дорівнювати, рівнятися
Дорівнювати – 1) ставити в один ряд із ким-, чим-небудь, вважати
рівним, однаковим, наприклад щодо якості, з кимось, із чимось; 2) бути рівним,
величиною відповідати чому-небудь.
Рівнятися – 1) на кого, що – намагатися наслідувати чийсь приклад або
кого-небудь; 2) бути однаковим із чимсь, подібним до чого-небудь у певному
аспекті; 3) шикуватися в рівну, пряму лінію, вирівнювати свої шеренги, ряди,
ставати струнко; шикуючись, стаючи струнко, повертати голову в бік того, кого
або що вшановують. Рівняйсь! ‒ уживається як військова, спортивна команда
для вирівнювання шеренги, рядів. Використовується як команда вишикуватися,
стати струнко й повернути голову в бік того, кого або що вшановують;
4) наблизившись, опинятися поряд з ким-, чим-небудь.
Дорівнювати 5 плюс 5 дорівнює 10
День дорівнює ночі
 153

Рівнятися Рівнятися на кумира

Рівнятися могутністю
Рівняйсь!
Рівнятися з подорожнім
Дорога, путь, шлях
Дорога – 1) смуга землі, по якій їздять і ходять; смуга, що лишається як
слід після руху кого-, чого-небудь. Головна дорога ‒ дорога з покриттям
стосовно до ґрунтової дороги чи позначена відповідними знаками; 2) місце для
проходу, проїзду; доступ куди-небудь, можливість потрапити куди-небудь;
3) перебування в русі (ідучи або їдучи куди-небудь); 4) у значенні прислівника
«дорогою» ‒ під час руху, подорожування куди-небудь; 5) правильний
напрямок для руху кого-небудь; напрямок діяльності, шлях розвитку.
По дорозі ‒ а) в одному напрямку з ким-небудь; б) попутно, мимохідь. Туди й
дорога ‒ хто-небудь того й заслуговує, не вартий співчуття.
Путь (жіночий рід, форма чоловічого роду – застаріла) – часто має
відтінок книжності й уживається в таких значеннях: 1) смуга землі, призначена
для ходіння, їзди; шлях, дорога; місце, лінія у просторі, де що-небудь
пересувається; 2) місце, яким можна пройти, проїхати, по якому хто-небудь іде,
їде, щось пересувається; відстань, яку хто-небудь пройшов, проїхав або яку
треба пройти, проїхати комусь; доступ до кого-, чого-небудь, можливість
досягти чогось; 3) напрямок руху куди-небудь, до певного місця, звідкілясь;
заздалегідь накреслений, визначений напрямок руху; маршрут, курс; спосіб
здійснення чого-небудь; напрямок діяльності, розвитку кого-, чого-небудь.
Наставляти на путь істини – даючи кому-небудь корисні поради, вказівки,
спрямовувати, скеровувати його на правильний шлях у житті; 4) процес
пересування пішки, верхи або за допомогою транспортних засобів; подорож.
Збирати в путь – допомагати комусь готуватися до подорожі; 5) основний
голос (мелодія) у давньоруському церковному багатоголоссі. Російські вислови
«дорога домой», «обратный путь», «на обратном пути», «(не) по пути»,
«половина дороги (пути)», «счастливого пути» українською звучать так: дорога
додому, дорога назад, по дорозі назад, (по)вертаючись назад (а не на «зворотній
 154

дорозі»), (не) по дорозі; половина дороги (шляху), щасливої дороги чи просто:

щасливо.
Шлях – 1) смуга землі для їзди та ходіння; дорога; зі словами залізничний,
трамвайний – залізнична чи трамвайна колія; також зі словами водний,
морський, повітряний, річковий тощо – узагалі місце, простір, яким відбувається
пересування, сполучення. Чумацький Шлях ‒ космічна система, що складається
із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових туманностей, розсіяного газу та
пилу й має вигляд світлої туманної смуги на зоряному небі; 2) місце для
проходу, проїзду кого-, чого-небудь; прохід; відстань, що її хтось проїхав,
пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба подолати; доступ кудись,
до кого-, чого-небудь, можливість досягти чогось; те, що зроблено, пройдено;
3) напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця;
заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху; маршрут, курс; напрям
діяльності кого-, чого-небудь; спрямування ходу, перебігу, розвитку чогось;
4) процес їзди, ходьби куди-небудь; перебування в русі певний час; пересування
кого-, чого-небудь у певному напрямі; життя, діяльність, спосіб існування
когось; 5) засіб досягнення чого-небудь, характер дій; 6) орган у вигляді каналу,
в якому відбувається яка-небудь діяльність організму людини або тварин;
7) у системах передачі даних – маршрут проходження сигналу, повідомлення,
команди; маршрут пошуку даних. Шлях даних ‒ фізичне або логічне з’єднання
між джерелом та одержувачем інформації.
Дорога Стояти на дорозі
Головна дорога
Дорога додому
По дорозі
Щасливої дороги
Бути на Божій дорозі
Забувати дорогу
Обминати десятою дорогою
Переходити комусь дорогу
Проводжати в останню дорогу
Стояти поперек дороги
Пробивати собі дорогу
Збирати в дорогу
 155

Показувати дорогу
Туди й дорога
Шлях Морський шлях
Чумацький шлях
Битий шлях
Пройти шлях
Дві години шляху
Обхідний шлях
Літературний шлях
Шлях розвитку
Ставати на шлях
Шлях даних
Життєвий шлях
Іти по шляху найменшого опору
Путь Остання путь
Прокладати путь
Терниста путь
Наставляти на путь істини
Збирати в незвідану путь
Путь-доріженька
Досадливий, досадний
Досадливий – який виражає; який викликає досаду. Похідне – досадливо.
Досадний – тільки той, який викликає досаду; неприємний. Похідне –
досадно.
Досадливий Досадливий погляд
Досадлива усмішка
Досадний Досадна звістка
Досадні прорахунки
Дотепність, дотеп
Дотепність – 1) витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді
влучних, гострих або смішних висловів; 2) виразність і точність у передаванні
суті чого-небудь.
Дотеп – 1) кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним
відтінком; 2) розмовне – здатність оформляти думку у вигляді гострих чи
смішних висловів.
Дотепність Дотепність як риса характеру
Дотепність думки
Дотеп В’їдливий дотеп
 156

Дохід, прибуток
Дохід – гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною
та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної,
посередницької тощо). Госпрозрахунковий дохід – частина доходу, що
надходить у повне розпорядження підприємства. Державний дохід – грошові
ресурси, що надходять державі в процесі розподілу та перерозподілу
національного продукту. Дохід від акцій – сума дивідендів і зростання курсової
вартості акцій. Дохід від вкладу – дохід власника грошей, що їх внесено
на зберігання до банку чи іншої фінансової установи. Дохід від приросту
капіталу – дохід підприємства внаслідок зростання курсу акцій, продажу
частини активів за цінами, що перевищують ціни їх придбання, тощо.
Дивідендний дохід – дохід підприємства, одержаний ним за рахунок акцій інших
підприємств, які йому належать. Заявлений дохід – дохід, відображений
у документах, що їх подають у податкові служби. Інвестиційний дохід – дохід
від інвестицій у цінні папери тощо. Монетний дохід – дохід, що його отримує
держава від карбування монет. Національний дохід – а) вартість, наново
створена протягом визначеного періоду в економіці країни; б) частка валового
суспільного продукту, яка залишається за відрахуванням матеріальних затрат.
Номінальний дохід – дохід без урахування інфляції, купівельної спроможності
грошей, рівня цін тощо. Пасивні доходи – доходи, що їх отримує підприємство
як проценти, дивіденди, страхові виплати, відшкодування тощо. Процентні
доходи – доходи, які підраховуються пропорційно до часу нарахування та суми
активів. Фіскальні доходи – доходи державної скарбниці.
Прибуток – сума, яка становить різницю між доходом і витратами; дохід,
джерелом якого є додаткова вартість. Базовий прибуток – очікуваний прибуток
звітного року, що використовується для розрахунку базової рентабельності.
Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства за всіма видами
виробничої діяльності, відображена в його балансі. Біржовий прибуток – дохід
від торгівлі цінними паперами на фондовій біржі та масовими товарами на
товарній біржі. Бухгалтерський прибуток – прибуток від підприємницької
 157

діяльності, обчислений за бухгалтерською документацією без урахування

документально не зафіксованих витрат самого підприємця. Відносний
прибуток – дохід, що його продавець отримує за один проданий виріб
за вирахуванням витрат. Засновницький прибуток – прибуток, що його
одержують засновники акціонерних товариств у вигляді різниці між прибутком
від реалізації акцій та вкладеним капіталом. Залишковий прибуток – частина
прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після виплати
обов’язкових платежів – відрахувань до державного бюджету, процентів за
банківські кредити тощо. Капітальний прибуток – прибуток, що його отримано
від продажу певних активів за ціною, вищою від ціни їх придбання.
Нерозподілений прибуток – прибуток акціонерного товариства, який без
виплати дивідендів акціонерів надійшов до резервного фонду для
реінвестування у виробництво. Установчий прибуток – дохід засновників
установчого акціонерного товариства у вигляді різниці між сумою грошей,
отриманих від реалізації акцій, та капіталом, вкладеним у підприємство.
Сполучаючись із тими самими словами, слова «дохід» і «прибуток»
передають різні поняття. Наприклад: валовий дохід ‒ частина валової продукції
у грошовому виразі, що включає новостворену вартість, а валовий прибуток ‒
загальна сума одержаного підприємством прибутку до сплати податків.
Емісійний дохід ‒ дохід держави, який одержується від випуску в обіг
надлишкових грошей; емісійний прибуток ‒ різниця між ринковою вартістю
цінних паперів, за якою їх реалізують, та емісійною ціною, за якою їх випущено.
Чисті доходи ‒ доходи за винятком витрат на їх одержання; чистий прибуток ‒
прибуток, що дорівнює доходу, який отримав продавець від усіх товарів,
за вирахуванням витрат на їх одержання та сплати податків; 2) приріст,
збільшення чого-небудь; 3) дохід, одержуваний від якого-небудь роду
діяльності, справи тощо; дохід від торгівлі або перепродажу; бариш;
4) розмовне – вигода, користь.
Дохід Госпрозрахунковий дохід
Державний дохід
 158

Дохід від акцій

Дохід від вкладу
Дохід від приросту капіталу
Дивідендний дохід
Заявлений дохід
Інвестиційний дохід
Монетний дохід
Національний дохід
Номінальний дохід
Пасивні доходи
Процентні доходи
Фіскальні доходи
Прибуток Базовий прибуток
Балансовий прибуток
Біржовий прибуток
Бухгалтерський прибуток
Відносний прибуток
Засновницький прибуток
Залишковий прибуток
Капітальний прибуток
Нерозподілений прибуток
Установчий прибуток
Драматизований, драматичний, драматургічний
Драматизований – пасивний дієприкметник минулого часу
до «драматизувати»: відображений у драматичній формі; такий, що посилює
напруженість, драматизм.
Драматичний – 1) прикметник до «драма» в значеннях «літературний
твір, побудований у формі діалогу без авторської мови і для сценічного
виконання»; «літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту
(на відміну від трагедії й комедії»; 2) сповнений напруженості дії, гостроти
конфлікту; 3) розрахований на певний ефект; штучний, роблений; 4) сильний,
різкий щодо тембру, на відміну від ліричного (про голос співака або співачки).
Драматичне сопрано ‒ високий жіночий співацький голос, який відрізняється
великою силою звучання на всьому діапазоні. Драматичний баритон ‒ середній
чоловічий голос мужнього тембру із сильними низькими нотами та дещо
напруженими верхніми. Драматичний тенор ‒ високий чоловічий співацький
голос, який вирізняється великою силою й широтою звучання.
 159

Драматургічний – який стосується драматичного мистецтва, сукупності

драматичних творів, теорії побудови драматичного твору, а також драматурга.
Драматизований Драматизована повість
Драматичний Драматичне мистецтво
Драматичний твір
Драматичний гурток
Драматичний конфлікт
Драматична поза
Драматичне сопрано
Драматичний баритон
Драматичний тенор
Драматичний театр
Драматургічний Драматургічна спадщина
Драматургічна майстерність
Дренажувати, дренувати
Дренажувати – медичний термін, що означає «виводити з порожнини
тіла, рани гній, рідину за допомогою певного пристосування».
Дренувати – технічний термін, що означає «осушувати ґрунт за
допомогою системи траншей, підземних труб, канав і каналів».
Дренажувати Дренажувати сечовий міхур
Дренувати Дренувати ґрунт
Дрібний, мілкий
Синоніми в значенні «який не має істотного значення; незначний,
другорядний; позбавлений внутрішньої значущості, важливості».
Тільки дрібний – 1) малий розміром, об’ємом; невеликий на зріст;
молодий віком; 2) малий, незначний щодо вартості (про гроші); 3) який
складається з малих однорідних частинок, предметів; який складається із часто
повторюваних елементів (про звуки, рухи, сміх тощо); 4) маломіцний
в економічному аспекті; який володіє незначною кількістю засобів виробництва;
5) застаріле – який посідає невисоке суспільне або службове місце.
Тільки мілкий –  який має невелику глибину; місце з невеликою
глибиною; з низькими краями, закраїнами; плоский.
 160

Щоб з’ясувати, який з двох прикметників слід ужити, треба підставити

в речення їхні синоніми: до дрібний – малий, невеликий; до мілкий –
неглибокий.
Дрібний Дрібна риба
Дрібні діти
Дрібні гроші
Дрібне намисто
Дрібний сміх
Дрібний землевласник
Дрібні сльози
Дрібний урядовець
Дрібна послуга
Мілкий Мілкий окоп
Мілкі калоші
Мілка тема
Мілка тарілка
Другий, інший
Другий – 1) числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику
«два»; який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний.
Друге дихання – стан, що настає після гострої втоми; характеризується
поліпшенням самопочуття й підвищенням працездатності; 2) не такий, як цей,
відмінний від цього; у значенні іменника – щось відмінне від цього; 3) не цей, а
якийсь інший; у значенні іменника (другий) – хтось інший, яка-небудь інша
особа; інші із загалу однорідних; розміщений напроти; протилежний; 4) не
головний за значенням, не основний; другорядний; який виконує допоміжну
партію; який своєю якістю поступається перед першим; 5) не справжній, але
такий, що заступає його; 6) у значенні іменника (друге) – страва, що подається
після першої страви; 7) у значенні іменника (друга) – година, що настає після
першої; 8) у значенні вставного слова – те саме, що «по-друге».
Інший – 1) який відрізняється від названого; який існує, перебуває не
в цьому місці, не за цих обставин; який змінився порівняно з попереднім;
не такий, як раніше; інакший; у значенні іменника (інше) – те, що відрізняється
від названого; не те, що було; протилежний зазначеному; ще який-небудь
із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об’єднаних спільною
 161

ознакою; 2) усі, крім названого (названих); решта; 3) один із багатьох; деякий,

який-небудь.
Там, де йдеться про два аспекти чи предмети, є один і другий, а не один і
інший, тому доцільно вживати конструкцію з другого боку замість «з іншого
боку».
Другий Другий номер
Друге дихання
Друга скрипка
З другого боку
На другому плані
Друга Батьківщина
Подавати друге
Друга година
Інший Іншими шляхами
Інший світ
Не хто інший, як
Інші надходження
Інша річ
З іншого тіста
Іншим разом
І таке інше
Інші прийшли
Дружний, дружній
Дружний – який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено;
який виникає, з’являється, здійснюється бурхливо, швидко; пов’язаний
взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Похідне –
дружно.
Дружній – прикметник до «друг» – товариш, приятель; заснований
на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості; який виражає,
прихильність, довіру, дружелюбність. Похідне – дружньо.
Дружний Дружний колектив
Дружна сім’я
Дружна праця
Дружній Дружня армія Дружні переговори
Дружні взаємини Дружній погляд
Дружній візит Дружня порада
Дружні вітання Дружні почуття
Дружня допомога Дружня розмова
 162

Дружній жарт Дружня рука

Дружні зв’язки Дружнє слово
Дружня зустріч Дружні стосунки
Дружній контакт Дружній тон
Дружня країна Дружня усмішка
Дружня критика Дружній шарж
Дружнє листування
Друкар, друкарка
Друкар – фахівець друкарської справи, поліграфічного виробництва; той,
хто працює в друкарні, у друкарському цеху.
Друкарка – жінка, що друкує на друкарській машинці.
Друкар Друкар у друкарському цеху
Працювала друкарем
Друкарка Стукання друкарок
Працювала друкаркою
Дублер, дублет, дубль, дуплет
Дублер – 1) той, хто паралельно з ким-небудь виконує подібну або
однакову роботу; 2) актор, що заміняє основного виконавця ролі в спектаклі;
3) актор, який відтворює текст під час перекладу звукового фільму з однієї мови
на іншу.
Дублет – 1) другий екземпляр якого-небудь предмета; один із двох
однакових предметів; 2) одночасний постріл з обох стволів мисливської
рушниці; 3) музичний термін – подвійний регістр в органі; 4) підроблений
дорогоцінний камінь, склеєний з двох частин, з яких верхня – справжній
дорогоцінний камінь; 5) у мовознавстві – слова з тотожним значенням.
Дубль – 1) другий, допоміжний склад спортивної команди, що служить
резервом для основного складу; 2) подвійне спортивне досягнення; 3) повторне
знімання епізоду у фільмі; 4) розмовне - повторення того самого двічі.
Дуплет – 1) синонім до «дублета» в другому значенні (одночасний постріл
з обох стволів двоствольної мисливської рушниці); 2) більярдній грі – удар, від
якого куля, зачеплена іншою, ударяється спочатку об борт, а потім потрапляє
в лузу.
Дублер У фільмі працював дублер
Пілот-дублер
 163

Дублет Дублет записів

Дублет ключів
Словотворчі дублети
Дублет мисливця
Дубль Залучати дубль
Робити «дубль»
Дубль два
Дублі життя
Дуплет Дуплет у більярді
Вистрілити дуплетом

Е
Екземпляр, примірник
Слова екземпляр та примірник тотожні в значенні «одиничний предмет
із ряду тотожних, однорідних (переважно про якийсь друкований або
рукописний текст)».
Тільки «екземпляр» – 1) тварина або рослина як окремий представник
якого-небудь виду, розряду, якої-небудь породи; 2) людина як представник
групи людей з певними властивостями, рисами (дуже часто негативними).
Екземпляр = примірник Авторський, договір, книга
зі словами:
Екземпляр Екземпляр комахи
Екземпляр троянди
Рідкісний екземпляр (про людину)
Екранізувати, екранувати
Екранізувати – здійснювати екранізацію (утілення на екрані засобами
кіномистецтва).
Екранувати – захищати когось чи щось екраном (пристроєм з поверхнею,
що відбиває, вбирає або перетворює випромінювання різних видів енергії) від
зовнішнього впливу, шкідливої дії.
Екранізувати Екранізувати роман
Екрануватп Екранувати від упливу радіації
Елітарний, елітний
Елітарний – 1) стосується до «еліти» (у значенні «люди, що вирізняються
з-поміж інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями»),
 164

властивий їй; призначений для неї; 2) пов’язаний з теорією про природний поділ
суспільства на обрану меншість, покликану посідати в ньому провідне
становище, і масу народу.
Елітний – 1) який становить «еліту» (у значеннях а) найкращі екземпляри
яких-небудь рослин, що їх відбирають для виведення нових сортів;
б) гарантоване щодо чистосортності, найдоброякісніше сортове насіння,
вирощуване селекційно-дослідними установами; в) найкращі тварини певної
породи, які відзначаються міцністю будови тіла, найвищою продуктивністю й
добрим здоров’ям); добірний, кращий; 2) який виводить еліту.
Елітарний Елітарна освіта
Елітарна культура
Елітний Елітні кролі
Елітна картопля
Елітне насіння
Елітне господарство
Естакада, естокада
Естакада – споруда у вигляді моста для підняття шляхів, для переходу чи
переїзду через залізниці, для завантаження та вивантаження чого-небудь.
Естокада – прямий перпендикулярний удар шпагою, рапірою чи
еспадроном при фехтуванні.
Естакада Будувати естакаду
Естокада Естокада у фехтуванні
Етика, етикет
Етика – 1) наука про мораль, її походження, розвиток і роль
у суспільному та особистому житті людей; 2) норми поведінки, сукупність
моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії тощо.
Етикет – установлені норми поведінки та правила ввічливості в якому-
небудь товаристві.
Етика Педагогічна етика

Етикет Правила етикету

 165

Ефективний, ефектний
Ефективний – 1) який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає
найбільший ефект (у значенні «наслідок яких-небудь причин, сил, дій,
заходів»); 2) який викликає ефект (сильне враження). Зазвичай уживається
в першому значенні.
Ефектний – який справляє сильне враження, ефект; розрахований
на створення ефекту.
Ефективний Ефективна економічна політика
Ефективна промова
Ефективна доза опромінення
Ефектний Ефектний зовнішній вигляд
Ефектний жест

Є
Є, являється
Дієслово являтися – синонім «з’являтися», уживається рідко й має такі
значення: 1) приходити, прибувати кудись; 2) показуватися де-небудь,
поставати в уяві, у пам’яті; 3) бути в наявності; 4) виходити друком, ставати
опублікованим; 5) зароджуватися, утворюватися». У функції зв’язки
у складеному присудку не вживається, тому потребує заміни на є або
перебудови синтаксичної конструкції.
Є Є важливим чинником
Являється Являтися до суду
Являтися уві сні
Єдиновірний, єдиновірський
Єдиновірний – 1) який має однакову з ким-небудь віру, релігію;
2) однодумець.
Єдиновірський – стосується «єдиновірства» – течії в старообрядництві,
прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають
старописні ікони та богослужбові стародруки.
Єдиновірний Єдиновірні земляки
Єдиновірський Єдиновірські звичаї
 166

Ємкість, ємність, місткість

Слова «місткість», «ємкість» (уживається рідко), «ємність» мають
значення: «здатність уміщувати велику кількість кого-, чого-небудь». Місткість
має ще й інші значення ‒ 1) властивість за значенням «місткий» ‒ здатний
охоплювати багато явищ, якостей; 2) об’єм чого-небудь: місткість цистерни,
міра місткості тощо. Місткість ринку ‒ можливий обсяг реалізації товарів
на ринку, що визначається розмірами платоспроможного попиту.
Лексема ємність має також такі значення: 1) посудина; 2) фізичний
термін - характеристика провідника, що вимірюється відношенням
електричного заряду провідника до його потенціалу. Ємність акумулятора ‒
електричний заряд, що його накопичує акумулятор; 3) кількісна характеристика
носія або передавача даних. Ємність каналу зв’язку ‒ характеристика
пропускної здатності каналу зв’язку, що визначається максимальною кількістю
інформації, що її може передавати канал протягом одиниці часу. Ємність
конденсатора ‒ електрична ємність між електродами конденсатора, тобто
частка від ділення заряду конденсатора на напругу на ньому. Ємність пам’яті ‒
найбільша кількість інформації, яка може одночасно зберігатися
в запам’ятовувальному пристрої. Ємність регістра ‒ довжина регістра, яка
вимірюється в бітах, байтах або кількістю цифр.
Стилістично невдалі фрази, у яких прислівники «містко», «ємко», утворені
від відповідних прикметників, сполучаються з дієслівними формами,
наприклад: містко проаналізовано; ємко характеризувати.
Ємкість (рідко)  = Здатність уміщувати велику кількість чого-
місткість  = ємність небудь
у значенні:
Місткість Місткість автобуса
Місткість пляшки
Місткість цистерни
Міра місткості
Місткість ринку
Ємність Ємність для води місткістю 100 л
Ємність акумулятора
Електрична ємність
 167

Ємність каналу зв’язку

Ємність конденсатора
Ємність пам’яті
Ємність регістра

Ж
Жах, жахіття, страх, страхіття
Жах – 1) почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-
небудь. Наводити жах (нагнати жаху) ‒ викликати в кого-небудь почуття
великого переляку, страху; 2) те, що викликає почуття переляку, страху;
3) розмовне – надзвичайно, дуже.
Жахіття – важке, страшне, гнітюче видіння.
Страх – 1) стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням
чого-небудь неприємного, небажаного; вираження, прояв тривоги, неспокою
тощо (на обличчі, в очах). Держати (тримати) в страху ‒ змушувати кого-
небудь перебувати в покорі. Наганяти страху ‒ викликати або посилювати
в кого-небудь почуття остраху, переляку; 2) переважно множина – фантастична
істота незвичайного, страшного вигляду; 3) розмовне – прислівник
до «страшний»; 4) розмовне – виражає захоплення, здивування і т. ін. з приводу
великої кількості кого-, чого-небудь або стосовно до когось чи чогось дуже
великого, сильного тощо; 5) розмовне – надзвичайно, дуже.
Страхіття – 1) фантастична істота незвичайного, страшного вигляду;
страховище; тварина або людина незвичайного вигляду, ненормальних розмірів,
ваги і т. ін.; те, що викликає, вселяє почуття страху, лякає когось своїми діями,
великою силою, потужністю тощо; 2) людина з негідними поваги моральними
якостями; 3) переважно в множині – згубні, небезпечні за своїми наслідками
події, факти, які наводять страх; тяжкі умови життя внаслідок холоду, голоду,
безправ’я, переслідування, утисків тощо; 4) переважно в множині – розповіді,
описи і т. ін. про страшні явища, випадки, ситуації тощо.
Жах Наводити жах (нагнати жаху)
Жах у голосі
Жах проймає
 168

Жахіття Нічне жахіття

Страх Тримати в страху
Наганяти страху
Страх в очах
Під страхом кари
Глянути страху у вічі
Натерпітися страху
На свій страх і ризик
Не знати страху
У страху великі очі
Страхіття Лісове страхіття
Страхіття війни
Страхіття окупації
Живильний, поживний
Живильний – 1) який використовується для підживлення рослин, який
живить живі організми; 2) який забезпечує чим-небудь необхідним для
нормальної дії. Живильний насос – насос, який служить для подавання води під
тиском у паровий котел; 3) який сприяє зростові, розвиткові чого-небудь.
Поживний – 1) який містить необхідні для живлення організму речовини;
призначений для харчування, живлення кого-, чого-небудь; багатий на
речовини, які живлять організм; корисний для живого організму; придатний для
їжі; 2) пов’язаний із живленням. Поживне середовище – а) розчин,
застосовуваний у мікробіології для вирощування бактерій, грибків, водоростей;
б) узагалі те, що є основою вирощування, розвитку якого-небудь організму.
Живильний Живильний насос
Живильне джерело
Живильна артерія
Поживний Поживні речовини
Поживний гриб
Поживна цінність
Поживне середовище
Жилий, житловий
Житловий має такі значення: 1) який стосується до житла, жител,
пов’язаний з ними; 2) пристосований для життя людей.
 169

Жилий вживається рідко й означає «пристосований для життя людей; в

якому живуть люди». Житловий будинок – призначений для життя, жилий
будинок – той, у якому живуть люди; заселений.
Житловий Житлове будівництво
Житловий будинок (призначений для
життя людей)
Житловий вагончик
Житловий відділ
Житлова забудова
Житлова комісія
Житловий кооператив
Житловий корпус
Житлова криза
Житловий масив
Житлова норма
Житлове питання
Житлова площа
Житловий побут
Житлове право
Житлове приміщення
Житлова проблема
Житлова спілка
Житлові умови
Житлові справи
Житлове управління
Житловий фонд
Жилий Жилий будинок (заселений)
Жир, жиро
Жир – 1) масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу
організму людини, тварини й рослини. Риб’ячий жир – добутий з печінки риб
жир, що вживається як ліки, а також у техніці. З жиру – від забезпеченого,
пересиченого життя; з розкошів: 2) розмовне (уживається в картярстві) – трефа.
Жиро – фінансовий термін, який має два значення: 1) надпис на векселі,
чекові, який дає право іншій особі на одержання грошей; 2) безготівкові
розрахунки за допомогою розрахункових чеків.
Жир Риб’ячий жир
З жиру казитися
Нагулювати жир
Розпливатися від жиру
 170

Жир є козирем
Жиро Жиро як вид безготівкових розрахунків
Жиро для одержання грошей
Житейський, житійний
Житейський – який стосується життя; пов’язаний зі щоденним звичайним
побутовим життям; повсякденний, буденний.
Житійний – прикметник до історизму «житіє» – опис чийогось життя
(переважно святих).
Житейський Житейська мудрість
Житейське море
Житійний Житійна література
Житель, мешканець, резидент
Іменник житель означає «той, хто взагалі десь живе».
Мешканець – 1) особа, що займає якесь приміщення як житло; жилець;
2) про тварин, які населяють певну місцевість; 3) рідко – синонім слова
«житель», тобто означає особу, яка живе в певному місці.
Резидент – 1) за часів середньовіччя – дипломатичний представник, що
постійно перебував у певній країні; 2) іноземець, який постійно проживає
в якій-небудь державі; офіційне представництво країни за кордоном, крім того,
представництво підприємства, компанії, організації, яке не провадить
господарську або комерційну діяльність; 3) таємний уповноважений іноземної
розвідки, що спрямовує діяльність своїх агентів; 4) юридична особа,
зареєстрована на території іноземної держави, яка має визначений статус і
підлягає законам цієї держави; 5) громадянин, мешканець своєї країни
порівняно з іноземцем-нерезидентом; 6) у програмуванні – частина керівної
програми, яка постійно міститься в оперативній пам’яті під час роботи
комп’ютера.
Житель Місцевий житель
Мешканець Мешканець квартири
Лісові мешканці
Резидент Резидент розвідки
Фізична особа-резидент
Резидент України
 171

Резидент іноземної держави

Резидент у програмуванні
Жорстокий, завзятий, запеклий
Жорстокий – 1) який виявляє суворість, різкість, немилосердність,
лютість; безсердечний, безжалісний; який виражає злобу, суворість; грізний;
страшний, жахливий, тяжкий; 2) який перевищує звичайну норму, звичайний
ступінь чого-небудь; тяжкий, важкий; пройнятий великою напругою,
завзятістю, наполегливістю; сильний, різкий, пекучий (вітер, мороз тощо).
Завзятий і запеклий синоніми в значенні «який із захопленням,
пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі»
Тільки завзятий – 1) вельми діяльний, енергійний, який наполегливо
долає труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети;
беручкий, пристрасний до чогось; у значенні іменника – наполеглива, діяльна,
працьовита людина; 2) який характеризується великою енергією,
наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси); який
виражає енергію, наполегливість, непохитність; сповнений бадьорості,
жвавості; 3) переносно – який ведеться із запалом, пристрастю; упертий,
напружений (про працю, боротьбу); розмовне – дуже відчутний, значний. Тож
«завзятий» характеризує стійкість і наполегливість у дружньому або
нейтральному змаганні.
Натомість прикметник запеклий має такі значення: 1) який відзначається
жорстокістю; 2) який завжди все робить по-своєму; упертий, затятий; який
характеризується упертістю (про вдачу); який не піддається впливові,
перевихованню; закоренілий; непримиримий (про ворога, супротивника); який
упадає в крайність у вияві своїх поглядів, переконань; 3) відчайдушно
хоробрий; 4) дуже сильний, довготривалий, напружений (про дії, процеси);
глибокий, нестримний (про почуття).
Жорстокий Жорстокий світ
Жорстокий час
Жорстокий мороз
Завзятий Завзятий працівник
Завзятий хлопець
 172

Завзята вдача (про енергійність,

наполегливість)
Завзята праця
Запеклий Запеклий ворог
Запекла вдача (про впертість)
Запеклий прихильник
Запеклий бій
Журавлиний, журавлинний, журавлиновий
Журавлиний – стосується птаха журавля; такий, як у журавля, який
нагадує його.
Журавлинний (журавлиновий) – стосується ягоди журавлини.
Журавлиний Журавлина зграя
Журавлиний крик
Журавлиний голос
Журавлинний Журавлинний сік
(журавлиновий)

З
Заборонений, заборонний
Заборонений – дієприкметник від «заборонити» – не дозволяти.
Заборонний – той, що стосується заборони, забороняє.
Заборонений Заборонений препарат
Заборонена література
Заборонний Заборонний дорожній знак
Завдавати, заподіювати, наносити
Наносити – 1) кількома заходами принести велику кількість чого-небудь;
2) приносити велику кількість чого-небудь; 3) рухаючись, захоплювати із собою
й нагромаджувати куди-небудь певну кількість чогось; приносити, доносити
звуки, запах тощо; 4) позначати, відбивати що-небудь на карті, схемі; робити
малюнок, візерунок на чому-небудь; 5) покривати шаром чого-небудь; 6) знести
якусь кількість яєць (про птахів). Дієслово «наносити» також часто вживають
з іменником у значенні «заподіювати, чинити, робити те, на що вказує іменник».
Однак такий варіант розмовний. Треба казати: відвідувати (не «наносити
візит»), завдавати удару, шкоди, заподіювати (завдавати) збитки (не
 173

«наносити удару, шкоди, збитків»). Зауважимо, що лексеми «завдавати»,

«заподіювати» зазвичай поєднують з іменниками, що означають щось
неприємне. Заподіювати й завдавати синонімічні в значенні «робити кому-
небудь щось неприємне, тяжке, болюче; викликати щось, спричинятися до чого-
небудь (зазвичай неприємного)». «Завдавати» з деякими іменниками означає
дію, результат якої виражено іменником.
Завдавати Завдавати болю
Завдавати жалю
Завдавати втрати
Завдавати клопоту
Завдаваати удару
Завдавати перцю
Завдавати поразки
Завдавати збитків
Завдавати шкоди
Завдавати образи
Завдавати страждань
Заподіювати Заподіювати смерть
Заподіювати шкоду
Заподіювати збитки
Наносити Наносити картоплі
Нанести мулу
Наносити на карту
Наносити розчин
Наносити яєць
Завдання, задача
Часто замість «завдання» невиправдано вживають «задача». Завдання –
це: 1) наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа;
настанова, розпорядження виконати певне доручення; мета, до якої прагнуть;
те, що хочуть здійснити; 3) термін в інформатиці – одиниця роботи, що
визначається користувачем і виконується обчислювальною системою; одиниця
роботи обчислювальної системи, що є послідовністю керівних операторів.
Задача – 1) питання (математичного характеру), що розв’язується
обчисленнями за визначеною умовою; 2) проблема, що підлягає аналізу та
розв’язанню; 3) в інформатиці - одна чи більше послідовностей команд, що
оброблюються керівною програмою як елемент роботи, яка виконується
 174

обчислювальною машиною. Прикладна задача – а) задача, яка має конкретний,

прикладний характер (на відміну від системної задачі, що має загальний
характер); подається у вигляді програм, запитів; б) задача, що ініційована
користувачем і потребує для свого розв’язання обробки даних.
Завдання Виконувати важливе завдання
Завдання редакції
Бойове завдання
Домашнє завдання
Завдання науковця
Задача Розв’язувати задачу з алгебри
Завдяки, дякуючи, через
Завдяки вказує на причину здійснення чогось позитивного. В іншому разі
належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти
«з огляду на», «у зв’язку з».
Слово дякуючи є не прийменником, а дієприслівником, тому його не
можна вживати в конструкціях на кшталт «дякуючи підтримці» (треба – завдяки
підтримці).
Завдяки Завдяки матері
Завдяки підтримці
Дякуючи Виходив, дякуючи слухачам
Кланялися, дякуючи батькам
Через Через хворобу
Через помилку
Завершальний, кінцевий, підсумковий, прикінцевий, остаточний (не
«заключний»)
Прикметник заключний є калькою з російського «заключительный».
Натомість є відповідники завершальний, кінцевий, прикінцевий,
підсумковий, остаточний тощо. Наприклад, не заключне слово, а кінцеве
(прикінцеве) слово, не заключні заняття, а підсумкові заняття, не заключний
контроль, а підсумковий контроль.
Завершальний Завершальне завдання
Завершальний етап
Кінцевий Кінцева мета
Кінцева зупинка
Кінцеве слово
 175

Підсумковий Підсумкова цифра

Підсумковий огляд
Підсумкове заняття
Підсумковий контроль
Прикінцевий Прикінцеве слово
Прикінцеві настанови
Прикінцеві положення закону
Заключний Калька
Остаточний Остаточна редакція твору
Остаточні висновки
Остаточні результати
Остаточна перемога
Завершеність, завершення
Завершення – дія за значенням «завершити» (1) доводити виконання,
здійснення чого-небудь до остаточного кінця, закінчення; закінчувати;
2) робити, викладати верх на чому-небудь; вивершувати; 3) переносно ‒ бути
в кінці чого-небудь).
Завершеність – досконалість, найвищий рівень у виконанні чогось.
Завершеність Інтонаційна завершеність
Змістова завершеність
Завершення Завершення навчання
На завершення скажу
Завершити, закінчити
Дієслово закінчити вказує на припинення різноманітних дій. Порівняно
із «закінчити» лексема завершити має абстрактніше значення: завершити
навчання, освіту, курс, але закінчити школу, інститут. Завершувати також
означає «бути в кінці чого-небудь».
Завершити Завершити навчання
Завершити освіту
Завершувати список
Закінчити Закінчити читати
Закінчити школу
Завіряти, запевняти, засвідчувати, посвідчувати, свідчити
Завіряти, засвідчувати, посвідчувати і свідчити – синоніми в значенні
«юридично оформляти печаткою й підписом документи, ділові папери тощо,
стверджуючи їхню правильність, достовірність».
 176

Тільки запевняти – переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно

стверджувати щось; відповідально заявляти про свій намір щось виконати,
здійснити.
Засвідчувати, посвідчувати і свідчити синонімічні в значенні «бути,
служити свідченням чого-небудь, доказом істинності, правильності чогось».
Засвідчувати – повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість,
правильність чого-небудь. Засвідчувати повагу ‒ виражати своє шанування
кому-небудь (відвідуванням, листом тощо).
Посвідчувати і свідчити – 1) будучи свідком чого-небудь або добре
обізнаною в якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність
чого-небудь; 2) давати показання в суді або на допиті як свідок.
Тільки посвідчувати – свідчити; підтверджувати що-небудь поглядом,
стверджувальним рухом голови тощо.
Тільки свідчити – повідомляти, стверджувати що-небудь (у книгах,
документах).
Завіряти Завіряти документи
Завіряти ділові папери
Завіряти копії
Запевняти Запевняти в чомусь
Запевняти авторитетно
Засвідчувати Засвідчувати повагу
Факти засвідчують
Засвідчувати прихильність
Посвідчувати Посвідчувати істинність
інформації
Посвідчувати кивком голови
Посвідчувати в суді
Посвідчувати доручення
Свідчити Як свідчать історики
Це свідчить про
Свідчити під присягою
Криво свідчити
Свідчити особу
Загальний, спільний (не «в(у)сезагальний»)
Загальний ‒ 1) який стосується всіх, усього (загальна виручка ‒ сукупна
грошова виручка; загальна працездатність ‒ здатність до некваліфікованої
 177

роботи у звичайних умовах; загальна рентабельність ‒ узагальнювальний

показник економічної ефективності підприємства; загальне виборче право ‒
надання активного виборчого права усім повнолітнім громадянам країни;
загальне захворювання ‒ захворювання, яке не залежить безпосередньо від
професійного захворювання або трудового каліцтва; загальне право ‒ правова
система, вільна від впливу римського права й основана за своїм походженням та
джерелами на прецедентному праві, що створюється судами під час
провадження своєї діяльності; загальний вантажний тариф ‒ тариф, що його
застосовують для різнономенклатурних вантажів однієї партії; загальний
прибуток ‒ різниця між загальним доходом і загальними видатками; загальний
рахунок ‒ об’єднаний розрахунковий банківський рахунок, яким користуються
кілька клієнтів; загальний ринок ‒ форма торгової інтеграції країн, за якої вони
встановлюють у відносинах між собою торгові бар’єри на рух товарів та послуг
і створюють єдину систему бар’єрів у торгівлі з іншими країнами; загальний
спред ‒ різниця між ціною купівлі цінних паперів інвестором та ціною, за якою
їх продає емітент); 2) призначений для спільного користування кількома,
багатьма; 3) в якому беруть участь усі присутні; який виявляється всіма, який
виходить від усіх; 4) у повному обсязі, у повній кількості, у цілому; увесь;
5) який містить лише головне, суттєве, без подробиць; основний; який
стосується основ чого-небудь, охоплює всі основні аспекти чогось; 6) який не
має спеціального, фахового ухилу, спеціального призначення (загальна освіта ‒
освіта, що дає знання з багатьох дисциплін без фахової підготовки);
7) позбавлений конкретності, схематичний, абстрактний; 8) граматичний і
філософський термін - який сприймається як відображення багатьох однорідних
предметів, явищ і т. ін.
Спільний ‒ 1) який належить усім чи багатьом; який належить одному та
іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох та більше осіб;
призначений для колективного користування (в якійсь групі, колективі) (спільна
власність ‒ право власності двох або декількох осіб на те саме майно); 2) який
виконується, досягається всіма (у суспільстві, групі, колективі); який
 178

здійснюється, проводиться разом із ким-небудь; колективний, груповий; який

виявляється, проявляється всіма присутніми або всіма в якійсь групі, в якомусь
колективі; який твориться, видається або підтримується всіма присутніми,
оточенням (про звуки, гомін тощо). Спільними зусиллями ‒ гуртом, колективно.
Спільне підприємство ‒ підприємство, створене на основі вкладення капіталу
вітчизняних і закордонних партнерів для здійснення господарської діяльності;
3) той самий для одного й іншого (інших); який стосується одного й іншого
(інших); який стосується того самого предмета (про спогади, думки); який
однаково стосується всіх, кожного (в якій-небудь групі): властивий кільком,
багатьом людям, характерний для кількох, багатьох явищ; у значенні іменника ‒
те, що властиве кільком, багатьом людям, характерне для кількох, багатьох
явищ. Мати багато спільного ‒ бути чимсь дуже схожим на кого-, що-небудь,
нагадувати когось, щось. Не мати нічого спільного ‒ не мати справи до кого-,
чого-небудь.
Усезагальний ‒ нелогічне слово-калька з російської: не може бути щось
загальніше, ніж загальне.
Усезагальний Калька
Загальний Загальна виручка
Загальна працездатність
Загальна рентабельність
Загальне виборче право
Загальне захворювання
Загальне право
Загальний вантажний тариф
Загальний прибуток
Загальний рахунок
Загальний спред
Загальні збори
Загальна військова повинність
Загальна мобілізація
Загальний наркоз
Загальний виклад
Загальна хімія
Загальна освіта
Загальне поняття
Загальний іменник
 179

Спільний Спільна власність

Спільна квартира
Спільна праця
Спільними зусиллями
Спільні турботи
Спільний ринок
Спільне підприємство
Мати багато спільного
Не мати нічого спільного
Спільна справа
Спільна мета
Знаходити спільну мову
Загасати, згасати
Загасати ‒ 1) переставати горіти, світити, світитися; 2) переставати
існувати, діяти; слабшати, зникати, завмирати; доходити до кінця; закінчуватися
(про день).
Згасати ‒ 1) повільно переставати горіти або світити, світитися; згасати
(про світло, вогонь тощо); ставати невидимим (про небесні світила); темніти,
тьмяніти (про що-небудь освітлене); наближатися до кінця, закінчуватися
(про день, вечір, ніч); утрачати блиск, жвавість (про очі, зір); 2) поступово
завмирати, слабнучи, зникати (про почуття, думки); затихати (про звуки);
утрачаючи сили, помирати; 3) утрачати значення, цінність, забуватися.
Загасати = згасати Світло, вогонь, день
зі словами:
Згасати Згасає Сонце
Згасає вогонь в очах
Згасає звук
Згасають спогади
Загроза, погроза
Слова-синоніми, які мають значення: 1) груба, зухвала обіцянка заподіяти
яке-небудь зло, неприємність; погрожування, нахваляння. 2) можливість або
неминучість виникнення чогось небезпечного, прикрого, тяжкого для кого-,
чого-небудь; 3) те, що може заподіювати яке-небудь зло, якусь неприємність.
Однак у другому та третьому значеннях погроза вживається рідко.
Загроза Нависла загроза арешту
Бути під загрозою
 180

Загроза землетрусу
Погроза Висловлювати погрози
Боятися погроз ворога
Зазіхати, посягати
Зазіхати ‒ пристрасно бажати, намагатися захопити, привласнити що-
небудь; намагатися позбавити чого-небудь, завдати шкоди. Використання
дієслова «посягати» у значенні «зазіхати» поширилося за часів панування теорії
злиття мов. Нині в такому слововживанні потреби немає.
Посягати вживається як діалектне в значеннях: 1) охоплювати кого-
небудь (про почуття, настрій тощо); 2) потягнутися рукою (руками) до чого-
небудь; засунути руку (руки) у щось.
Зазіхати Зазіхати на приватну власність
Зазіхати на сімейне щастя
Посягати (діалектне) Посягати в кишеню
Займатися, розгора(я)тися, спалахувати
Займатися ‒ 1) починати горіти, спалахувати полум’ям; загорятися;
2) починати світитися, сяяти; наставати, починатися (про ранок, день);
3) червоніти, вкриватися рум’янцем, спалахувати від збудження, хвилювання,
ніяковості; 4) ставати дуже збудженим, раптово пройматися якимсь почуттям;
виникати, з’являтися (зазвичай про почуття); починати виражати лють,
неспокій, збудження, хвилювання тощо (про очі).
Розгора(я)тися ‒ 1) починати горіти дедалі сильніше (про що-небудь
займисте); палати дедалі яскравіше, поширюючись на велику площу (про
вогонь, пожежу, багаття тощо); 2) світити, сяяти, блищати дедалі яскравіше (про
небесні світила, джерела світла); ставати яскраво освітленим (про обрій на сході
й заході сонця, про предмети тощо); 4) покриватися рум’янцем, червоніти;
5) опинятись у стані сильного збудження, душевного піднесення; виражати стан
сильного збудження, душевного піднесення (про кров, серце тощо); перебувати
у хворобливому стані, мати підвищену температуру; 6) проявлятися повною
мірою, ставати дуже сильним (про почуття, фізичні або душевні переживання
тощо); досягати найвищої точки у своєму вияві; розростатися, посилюватися.
 181

Спалахувати ‒ 1) раптово і швидко загорятися яскравим полум’ям;

займатися; при млявому або нерівному горінні час від часу розгорятися
сильніше; займатися на мить; 2) починати світити, світитися, сяяти,
випромінюючи або відбиваючи світло; раптово освітлюватися яскравим
світлом; при слабкому або нерівному світінні час від часу сяяти яскравіше;
починати сяяти з більшою силою; засвічуватися багатьма вогнями; раптово
виникати (про постріл, вибух тощо); починати блищати, сяяти; вирізнятися
блиском; різко вирізнятися своєю яскравою барвою; 3) починати блищати під
впливом якихось почуттів, переживань (про очі); виявлятись у блиску очей
(про почуття, переживання); 4) раптово виникати, починатися, інтенсивно
розвиваючись; раптово виникаючи, бурхливо розгортатися (про події, явища);
раптово зароджуватися (про почуття, бажання); блискавично зринати
у свідомості, пам’яті (про думки, згадки, рішення тощо); 5) раптово пройматися
якимсь сильним почуттям; сильно збуджуватися, дратуватися, гніватися (про
людину); сильно розсердитися, скипіти; яскраво та пристрасно проявити себе
в чомусь у певну мить; 6) раптово вкриватися рум’янцем (від хвилювання,
збудження, сорому); червоніти від припливу крові (про обличчя, щоки, вуха);
раптово з’являтися, яскраво проступати (про рум’янець).
Слово «спалахувати» підкреслює раптовість і частіше вживається
в переносному значенні.
Займатися Зайнялося сухе бадилля
Зайнялася зоря
Зайнявся ранок
Щоки зайнялися вогнем
Вуха зайнялися
Очі зайнялися тривогою
Дух зайнявся
Розгора(я)тися Дрова розгоряються (поступово)
Пожежа розгоряється (поширюється)
Місяць розгоряється (дедалі яскравіше)
Піч розгоряється
Тіло розгоряється (від температури)
Спалахувати Спалахнула гілка (зайнялася)
Пожежа спалахнула (раптово)
 182

Іскра спалахнула
Спалахнули фари
Спалахнула блискавка
Спалахнула ракета
Схід Сонця спалахнув
Спалахнула вогниками ялинка
Спалахнув постріл
Спалахувати на сонці
В очах спалахують почуття
Спалахнув сміх
Спалахнула епідемія
Спалахнув конфлікт (бій)
Спалахнуло кохання (пристрасть)
Спалахувати гнівом (цікавістю)
Зазнавати, спіткати, терпіти
З іменниками горе, крах, лихо, нещастя, небезпека, поразка сполучається
слово зазнавати в значенні «пізнавати на власному досвіді, переживати що-
небудь, зустрічатися, стикатися із чимось; відчувати, почувати що-небудь».
Крім зазнавати, з абстрактними іменниками синонімічного ряду лихо,
горе, біда, нещастя може сполучатися дієслово спіткати ‒ траплятися,
випадати на долю.
Терпіти доречно вживати в значеннях: 1) стійко, без нарікань
витримувати фізичні або моральні страждання; витримувати; не протидіючи,
покірливо зносити всілякі життєві злигодні, труднощі тощо; миритися із чим-
небудь неприємним, тяжким, сподіваючись на краще; 2) миритися з існуванням,
наявністю кого-, чого-небудь; поблажливо ставитися до когось, чогось; довго та
спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане; вибачливо ставитися
до чиїхось провин, вад тощо.
У значеннях «дуже не любити кого-, чого-небудь, відчувати неприязнь,
відразу до когось, чогось» та «зазнавати прикростей, злигоднів тощо,
переживати щось тяжке, неприємне» слово «терпіти» вживається як розмовне.
«Терпіти» поєднується з додатком у знахідному відмінку (терпіти біль) або
вживається без нього; зазнавати – з додатком у родовому відмінку (зазнавати
лиха).
 183

Російське «потерпеть» у розумінні «зазнати лиха, мук» можна перекласти

також як «постраждати».
Зазнавати Зазнавати розчарування
Зазнавати горя
Зазнавати прикростей
Зазнавати злиднів
Зазнавати поразки
Зазнавати нещастя
Спіткати Спіткало горе (лихо, нещастя)
Спіткала невдача
Терпіти Мовчати й терпіти
Не терпіти образ
Терпіти біль
Не терпіти брехні
Закордонний, зарубіжний, інакомовний, іноземний, іномовний,
іншомовний
Закордонний (синонім ‒ зарубіжний) ‒ який міститься, живе,
здійснюється, видається або виготовляється за кордоном; прибулий або
привезений з інших країн. Тільки «закордонний» уживається в словосполуці
закордонний паспорт ‒ документ, що засвідчує право виїзду кого-небудь за
межі Батьківщини, за кордон. А от видання можуть бути і закордонні, і
зарубіжні.
Іноземний стосується іншої держави, країни, належний їм; чужоземний,
чужинницький; закордонний.
Якщо йдеться про слова, наголоси, вимову, тоді вживають лексему
іншомовний.
Іномовний – те саме, що й іншомовний, чужомовний.
Зрідка вживається слово інакомовний ‒ який має в собі алегорію; образно
виражений.
Закордонний Міністерство закордонних справ
Закордонний паспорт
Закордонні видання
Зарубіжний Зарубіжна література
Зарубіжні видання
Зарубіжний досвід
Інакомовний Інакомовний сюжет
 184

Іноземний Іноземна преса

Іноземне судно
Іноземна мова
Іноземний капітал
Іномовний Іномовне населення
Іномовна культура
Іншомовний Словник іншомовний термінів
Іншомовна назва
Закривати, замикати, запирати, згортати, заплющувати, зачиняти, змикати,
стуляти
Зачиняти – 1) прихиляти (двері, вікно), перешкоджаючи, припиняючи
вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні; прихиляти або замикати двері
якого-небудь приміщення; опускати вниз віко, вічко скрині, коробки тощо,
припиняючи доступ усередину; 2) припиняти, переривати роботу, діяльність
якої-небудь установи, підприємства; 3) поміщати кудись, не випускаючи
назовні (людей, тварин); позбавляти волі, ув’язнювати.
Закривати – 1) загороджувати, затуляти кого-, що-небудь, робити
невидимим або недоступним для удару, дотику; приховувати, укривати;
2) накладати, навішувати що-небудь поверх когось, чогось; накривати; цілком
покривати собою що-небудь; затуляти очі, обличчя (переважно руками);
3) складати, стуляти що-небудь розкрите, розгорнуте; заплющувати (очі).
Закривати очі – а) умерти; б) стулити повіки померлому; в) удавано, навмисне
не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось; 4) прихиляти (двері, вікно
тощо), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід
назовні; прихиляти або замикати двері якого-небудь приміщення; 5) робити
недоступним, неможливим для проходу, проникнення кого-, чого-небудь;
6) робити другорядним, неважливим, відсовувати на другий план; 7) припиняти
діяльність кого-, чого-небудь, забороняти щось. Закрити лікарняний листок ‒
припинити дію лікарняного листка й виписати, виписатися на роботу.
Закривати вологу ‒ розпушуючи землю, утримувати в ній весняні води.
Закривати рахунок ‒ а) про вкладника – забирати усі свої гроші з банку;
 185

б) про банк – припиняти видачу грошей за рахунком; 8) жаргонне ‒

заарештовувати, саджати до в’язниці
Про очі в буквальному розумінні зазвичай кажуть заплющувати. Губи,
повіки, очі можна змикати, стуляти.
Замикати вживається в значеннях: 1) зачиняючи що-небудь, брати на
замок, ключ, засув; служачи захистом, робити що-небудь неприступним для
когось; робити нечутливим, байдужим, позбавляти відвертості тощо (серце,
душу); 2) залишати кого-, що-небудь у замкненому приміщенні, зберігати,
ховати в чомусь, зачиненому на замок, ключ; саджати в приміщення, що
замикається; ув’язнювати; 3) з’єднувати кінці чого-небудь, стуляти щось;
4) охоплювати когось, щось, з’єднуючись кінцями; оточувати; обмежувати що-
небудь чимсь; 5) рухатися останнім у ряду, колоні під час походу; бути
розміщеним останнім, крайнім.
Згортати – 1) загинаючи край або краї, складати що-небудь; опускати,
складати що-небудь підняте, розпростерте; закривати що-небудь розкрите,
розгорнуте; згинаючи, вигинаючи якимось чином, надавати певного положення
(рукам, пальцям тощо); 2) скручувати що-небудь (у трубку, сувій тощо);
3) згрібаючи, збирати що-небудь в одне місце; 4) згрібаючи, прибирати, скидати
щось звідки-небудь; 5) звужувати, обмежувати або припиняти діяльність чого-
небудь.
Якщо мовиться про книжку або зошит, то краще казати: «розгорнути», а
не «розкрити (відкрити)», «згорнути», а не «закрити».
Слово запирати в українській мові вживається як розмовне в значеннях
«замикати», «ув’язнювати».
Закривати Закривати собою
Закривати обличчя руками
Закривати очі (1) умерти; 2) стулити
повіки померлому; 3) удавано, навмисне не
помічати чого-небудь, не звертати уваги на
щось)
Закривати доступ
Закривати організацію
 186

Закривати лікарняний листок

Закривати вологу
Закривати рахунок
Закривати збори
Замикати Замикати хату
Замикати душу
Замикати в сараї
Замикати уста
Замикати коло
Замикати колону
Запирати Запирати (ув’язнювати) у замку
(розмовне)
Згортати Згортати тканину
Згортати в трубку
Згортати пісок
Згортати діяльність
Згортати зошит (книжку)
Заплющувати Заплющувати очі (стуляти повіки)
Зачиняти Зачиняти двері
Зачиняти вікно
Зачиняти школу
Зачиняти в сараї
Змикати = стуляти Губи, очі, повіки
зі словами:
Замір, намір
Замір – 1) задум, бажання зробити щось; таємні, підступні плани,
спрямовані проти кого-, чого-небудь; 2) замірювання.
У значенні «задум, бажання зробити щось» краще замість «замір» уживати
намір, щоб не виникало сплутування зі значенням «таємні, підступні плани,
спрямовані проти кого-, чого-небудь».
Замір Ворожий замір
Замір знищити
Робити заміри (замірювання)
Намір Намір працювати
Добрий намір
Серйозний намір
Твердий намір
Намір відвідати
 187

Замісник, заступник
Заступник – 1) той, хто заступає, заміняє собою когось на якій-небудь
посаді, виконує чиї-небудь обов’язки; 2) офіційна назва посади того, хто
заміщає якого-небудь керівника, організатора; 3) той, хто захищає кого-небудь;
захисник.
Замісник збігається зі словом «заступник» у перших двох значеннях.
Однак нині в мовленні виникає більше розмежування між цими словами:
замісник тимчасово виконує чиїсь обов’язки; заступник – офіційна особа, яка
постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником
(керівником), а коли той відсутній, то заступає його.
Замісник Мій замісник на час відпустки
Заступник Заступник директора
Мій заступник (захисник)
Запалювати, розводити, розкладати, розпалювати
Слово розводити в значенні «викликати горіння» вживається як розмовне.
Тому правильно в цьому розумінні – розпалювати, запалювати, розкладати
багаття, вогнище. Однак у кожного синоніма є свої відтінки. Розпалювати
(запалювати) доречне в значеннях «починати топити яким-небудь паливом, у
печі, грубі тощо»; «викликати жевріння, тління тютюну (у цигарці, люльці)».
Тільки запалити можна свічку, смолоскип, світло. Розкладати – розпалювати,
укладаючи дрова, хмиз тощо.
Запалювати = Вогонь, багаття, груба, люлька,
розпалювати зі словами: камін

Запалювати Запалювати свічку

Запалювати смолоскип
Запалювати світло
Розкладати Розкладати ватру
Розкладати багаття
Запитання, питання
Запитання – 1) звертання до кого-небудь з метою з’ясування чогось; те,
що вимагає з’ясування; тема для відповіді під час перевірки знань учня,
збирання якихось відомостей тощо; 2) вимога, прохання дати які-небудь
 188

відомості або офіційне роз’яснення з приводу чого-небудь; запит.

До запитання ‒ а) який видається особисто адресатові на його вимогу (про
лист, пакунок); б) один із видів банківських послуг, аналогічний одержанню та
збереженню банківської кореспонденції клієнта до «запитання»; в) тип
банківського вкладу. Запитанням може бути і звернення, яке не потребує
відповіді. Це так зване риторичне запитання.
Питання – 1) положення, справа, предмет, які вимагають розв’язання,
обговорення, уваги; 2) справа чи обставина, що стосується чого-небудь або
залежить від чогось. У граматичній термінології також уживається
словосполука «знак питання».
Запитання Ставити запитання
До запитання
Риторичне запитання
Питання Порушувати питання
Гостре питання
Ставити питання на обговорення
Питання часу
Питання життя й смерті
Знак питання
Запобігати, застерігати, попереджати
Запобігати і попереджати синоніми в значенні «не допускати, заздалегідь
відвертати що-небудь неприємне, небажане»
Тільки запобігати – догоджати кому-небудь, підлещуватися до когось,
домагаючись прихильності, заступництва. Запобігати ласки ‒ шукати,
домагатися чиєїсь прихильності.
Попереджати і застерігати синоніми в значенні «наперед повідомляти
кого-небудь про щось небезпечне, небажане; оберігати від кого-, чого-небудь».
Тільки попереджати – 1) сповіщати що-небудь комусь передусім,
щонайперше; вказувати на що-небудь; означати що-небудь; наказувати,
пропонувати зробити що-небудь; висловлювати погрозу; 2) передувати чому-
небудь; здійснювати що-небудь раніше від когось; здійснювати рух, яку-небудь
дію швидше від когось; випереджати; розвиватися швидше від чого-небудь;
 189

з’являтися швидко, блискавично, один поперед одного; пришвидшувати

здійснення чого-небудь.
Тільки застерігати – робити додаткове зауваження, роз’яснюючи або
уточнюючи думку.
«Попереджати» сполучається зі знахідним відмінком іменника та
прийменником «про». При дієслові «застерігати» усталилася форма родового
відмінка з прийменником «від»: застерегти від чого.
Запобігати Запобігати війні
Запобігати ласки
Запобігати хворобі
Запобігати помилкам
Застерігати Застерігати від поганих учинків
Застерігати від небезпеки
Наперед застерігати (зауважувати)
Попереджати Попереджати заздалегідь
Хочу попередити
Суворо попереджати
Попереджати про небезпеку
Попереджати втому
Попереджати (випереджати) суперника
Зараз, нині, сьогодні, тепер
Слово зараз означає: 1) цієї миті, секунди, хвилини; 2) негайно,
невідкладно. Поширена стилістична помилка полягає в тому, що деякі мовці
вживають слово «зараз» не з властивим йому значенням «цієї миті», «у момент
розмови», а з переносним «нині», «сьогодні», тобто в тих контекстах, де має
бути вжито слово «тепер».
Нині – у наш час, у сучасний період. Є синонімом сьогодні в значеннях:
1) у цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем); у нинішній час;
зараз, тепер; 2) нинішній день; теперішній час, сучасність; те, що існує,
відбувається тепер, у цей момент. Від сьогодні – з нинішнього дня; із цього
часу. До сьогодні – до нинішнього дня; до цього часу, досі. На сьогодні –
на нинішній день; на цей час.
Тепер – у наш час, останнім часом. Функціонує в тих контекстах, де якісь
нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або
 190

протиставляються їм. Уживається при зіставленні з тим, що минуло, що було

раніше. Використовується також як сполучне слово для переходу до дальшого
викладу, опису подій, до нової теми в розмові тощо.
Зараз Відповідай зараз
Нині Нині зростає заборгованість із зарплати
Сьогодні Зателефоную сьогодні ввечері
Від сьогодні
До сьогодні
На сьогодні
Тепер Тепер ми будуємо нове суспільство
Не тепер, то в четвер
Тепер ще скажу
Заробітний, заробітчанський (не «заробітній»)
Заробітний – стосується заробітку. Заробітна плата – винагорода,
обчислена, у грошовому виразі, за виконану роботу. В українській мові лексема
заробітний має тверду основу, відповідно можна утворити слова «заробітна»
(заробітної, заробітною), «заробітне» (заробітного, заробітним) тощо.
Принагідно звертаємо увагу на наголос у цьому слові – він падає на
передостанній склад.
Заробітчанський – стосується заробітчанина – того, хто ходить
на заробітки, працює на поденних і строкових роботах.
Заробітний Заробітна платня
Заробітній Не вживається

Заробітчанський Заробітчанська доля

Засвоювати, оволодівати, опановувати, освоювати, осягати
Засвоювати – 1) сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити
властивим, звичним для себе; 2) зрозумівши, розібравшись у чому-небудь,
запам’ятовувати, вивчати щось; 3) поглинувши, переварювати, перетравлювати
(їжу, поживні речовини), убирати в себе (про живі організми).
Опановувати, оволодівати і освоювати синонімічні в значенні «твердо
засвоювати що-небудь; набувати ґрунтовних знань, умінь, навичок у чому-
 191

небудь; навчатися користуватися чим-небудь; навчаючись, підвищувати свою

майстерність, фаховий рівень тощо».
Оволодівати і опановувати синоніми в значеннях: 1) силою заволодівати
чим-небудь, захоплювати; підпорядковувати, підкоряти собі, своєму впливові
кого-, що-небудь; підпорядковуючи собі, своєму впливові; 2) повністю
охоплювати (про думки, турботи, почуття).
Тільки оволодівати – вступити в статеві зносини.
Тільки опановувати – спрямовувати що-небудь у бажаному напрямі;
рідко – долати, перемагати що-небудь.
Тільки освоювати – 1) робити придатним для господарського
використання; повністю використовувати, застосовувати; 2) налагоджувати
виготовлення чого-небудь нового; 3) діалектне – робити свійським; приручати
(тварин); наближати, привертати (до себе).
Уживаючись як синоніми, «опановувати» та «освоювати» в деяких
випадках мають однакову лексичну сполучуваність. Тому можна опанувати
професію, справу, зброю, техніку й освоїти професію, справу, техніку. Однак
для «опановувати» типове поєднання з іменниками «мова», «наука»,
«майстерність». «Освоювати» із цими словами не сполучається.
Осягати – 1) охоплювати, обіймати з усіх боків; сприймати в повному
обсязі, усвідомлювати; 2) докладаючи фізичних зусиль, добиратися куди-
небудь, досягати чогось; добиватися чого-небудь, здобувати (працею,
у боротьбі, заслугами); 3) вивчати, твердо засвоювати що-небудь; повністю
оволодівати, опановувати.
Засвоювати Засвоювати правила
Засвоювати урок
Засвоювати ідеї
Засвоювати поживні речовини
Оволодівати Оволодівати містом
Оволодівати жінкою
Оволодівати увагою
Опановувати Опановувати вогонь
Опановувати ситуацію
Опановувати себе
 192

Опановують почуття
Опановувати мову (науку,
майстерність)
Освоювати Освоювати проектну потужність
Освоювати нові території
Освоювати кошти
Опановувати = Професія, справа, техніка
освоювати зі словами:

Осягати Осягати оком

Осягати розумом
Осягати науку

Заснований, оснований
Заснований – 1) започаткований, організований, створений кимось;
2) створений на основі чого-небудь; 3) дієприкметник до «засновувати» –
а) снуючи нитки, робити основу тканини; покривати, затягувати щось чим-
небудь; б) наповнювати, оповивати, огортати що-небудь.
Оснований – 1) густо обмотаний, обплутаний; 2) обкутаний (димом,
туманом тощо); 3) позбавлений власної волі, свободи дій, підкорений чиємусь
впливові; 4) дієприкметник до «основувати» – робити з пряжі основу.
У значенні «той, що ґрунтується, базується на чомусь» уживається рідко.
Заснований Заснована директором компанія
Заснований на здогадках
Засноване зморшками обличчя
Оснований Основана пряжа
Заснований = Павутина, дим, туман
оснований зі словами:
Засуджувати, осуджувати, судити
Засуджувати – 1) визнаючи когось винним, установлювати йому яку-
небудь міру покарання; 2) ставитися до кого-, чого-небудь негативно,
висловлювати невдоволення кимось, чимось, уважати щось поганим, хибним;
3) прирікати кого-небудь на щось тяжке, неминуче.
Осуджувати – синонім до «засуджувати», однак у значенні «прирікати на
що-небудь» уважається застарілим.
 193

Судити – 1) складати думку про кого-, що-небудь, робити висновок щодо

когось, чогось; міркувати; рідко – говорити, балакати. Судячи з... – беручи до
уваги що-небудь, на підставі чогось; 2) оцінювати кого-, що-небудь, чиїсь
учинки, поведінку; висловлювати свій осуд; розмовне – неславити кого-небудь;
пересуджувати; 3) розглядати чию-небудь справу в судовому порядку;
4) у спортивних іграх – стежити за дотриманням правил і розв’язувати
суперечки, що виникають у ході гри; 5) призначати, прирікати кому-небудь (про
долю, талан). Судити-рядити – а) давати лад, керувати; б) висловлювати свої
думки; міркувати.
Засуджувати Засудити чоловіка до виправних робіт
Засуджувати легковажність
Осуджувати Не осуджуй
Осуджувати сусідів
Осуджувати на смерть
Судити Не мені судити
Судячи з…
Не судити суворо
Судити-гудити
Судити матч
Доля судила
Судити-рядити
Затискач, затискувач
Затискач – пристрій для затискання.
Затискувач – особа, яка затискує, обмежує когось у чомусь.
Затискач Хірургічний затискач
Затискач верстата
Зняти затискач
Затискувач Затискувач критики
Заходи (не «міроприємства» і не «міри»)
У значенні «сукупність дій для досягнення чогось» слово міра не
використовується. Немає в українській мові й лексеми міроприємство.
Натомість слід уживати захід, заходи. Тож замість «приймати міри» треба
сказати «вживати заходів». Значення загального відношення при слові «заходи»
передають зазвичай такі форми, як «щодо», «до», «для» плюс родовий відмінок
іменників, а також безприйменниковий родовий відмінок. Прийменниково-
 194

відмінкова форма «по плюс місцевий відмінок» сприймається як стилістична

помилка. Також не «в міру розвитку», а «з розвитком» тощо.
Заходи Заходи щодо вдосконалення
Запобіжні заходи
Уживати заходів
Міри У значенні «сукупність дій для досягнення
чогось» не вживається
Міроприємства Калька

Захоронити, поховати
Захоронити фіксується словниками як діалектне в значенні «сховати».
У значеннях «закопати в землю (померлого); здійснити похоронний обряд»;
«утратити кого-небудь рідного, близького (померлого)»; «зневірившись,
розчарувавшись у комусь, почати вважати його за померлого, загиблого»;
«засипати, придавити чим-небудь»; «замкнути, ув’язнити десь, сховати від усіх;
забути що-небудь, пустити в непам’ять; зневіритися в чомусь; не дати кому-
небудь можливості здійснити щось; змусити забути щось» варто користуватися
словом поховати. Термін «захоронення» уживається щодо відходів, зокрема
в Законі України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР.
Захоронити Захоронити (сховати) себе від світу
(діалектне)
Поховати Поховати померлого
Поховати мрію
Зачитати, вичитувати, прочитати
Зачитати – 1) читати що-небудь уголос для когось, здебільшого для
загального відома (на зборах, засіданнях тощо); оголошувати; 2) почати читати.
У розмовному стилі вживається в значеннях: 1) розтріпувати, заяложувати,
рвати (книжку, газету), багато, довго чи неохайно читаючи; 2) узявши читати
чужу книжку, не повертати її власникові; 3) стомлювати, змучувати кого-
небудь, довго читаючи вголос.
Прочитати – 1) сприймати що-небудь написане, надруковане, читаючи
вголос або про себе, ознайомлюватися із чимось шляхом читання, ознайомити
когось зі змістом чого-небудь написаного, надрукованого, читаючи вголос;
 195

2) усно передати, викласти зміст чого-небудь слухачам; виголосити напам’ять,

уголос (вірші, молитву тощо); 3) виголошувати повчання, догану; вичитувати;
4) сприймати значення, зміст яких-небудь умовних позначок, шифрів;
дізнаватися про чиїсь переживання, почуття (переважно з виразу очей, обличчя
тощо); 5) читати якийсь час.
Слово «зачитати» застосовують зазвичай тоді, коли йдеться про
повідомлення вголос якоїсь лаконічної інформації. З іменниками «доповідь»,
«лекція» усталилося слово «прочитати».
Російське «отчитывать» в значенні «повчати, робити зауваження,
дорікати» в українській мові має відповідник вичитувати, до того ж комусь
(а не когось), або прочитувати.
Зачитати Зачитати рішення на зборах
Зачитати заяву
Зачитати указ
Зачитати телеграму
Зачитати анотацію
Зачитати книжку (порвати або не
повернути, розмовне)
Російське отчитывать Вичитувати робітникові
(повчати, дорікати) Прочитувати нотацію

Прочитати Прочитати книжку

Прочитати лекцію
Прочитати доповідь
Прочитати тривогу в очах
Прочитати вірш (молитву)
Защепнути, защипнути
Защепнути – похідне від «защіпати» – 1) брати що-небудь на гачок,
защіпку тощо; 2) застібати гачки, гаплики тощо (на одязі).
Защипнути – похідне від «защипувати» – захоплюючи що-небудь
щипцями або чимсь подібним, затискувати.
Защепнути Защепнути двері
Защипнути Защипнути пальця
 196

Збиральний, складальний
Збиральний – 1) стосується до збирання сільськогосподарських культур;
призначений для збирання сільськогосподарських культур; 2) рідше –
призначений для збирання (складання) машин, устаткування.
Складальний – 1) призначений для друкарського набору; 2) у техніці –
стосується до складання чогось (з’єднання окремих частин, одержання чогось
цілого) (про механізми, машини тощо); призначений для складання чого-небудь.
Збиральний Збиральні роботи
Збиральна кампанія
Збиральна техніка
Складальний Складальна машина
Велика складальна
Складальний цех
Збільшувальний, збільшуваний
Збільшувальний – який збільшує.
Збільшуваний – якого збільшували, збільшують.
Збільшувальний Збільшувальне скло
Збільшуваний Збільшувана доза ліків
Збірка, збірник, зібрання
Збірка – книжка, яка містить дібрані за певним принципом твори одного
або кількох авторів; сукупність певних текстів, зібраних і виданих разом.
Збірник – 1) книжка, що містить у собі однорідні матеріали, документи
тощо; книжка, що містить у собі дібрані за яким-небудь принципом твори
одного чи кількох авторів; 2) зведені докупи й розміщені в певному порядку які-
небудь положення, правила, закони тощо.
Зібрання – переважно багатотомне, повне видання творів якогось автора.
Збірка Збірка поезій
Збірка дум
Збірник Збірник задач
Збірник наукових праць
Зібрання Повне зібрання творів Франка
 197

Збори, форум
Збори – 1) зустріч, зібрання членів якого-небудь колективу, організації
з метою обговорення або проведення чого-небудь; присутні на таких засіданнях
і зустрічах. Відкриті збори ‒ зібрання членів якої-небудь організації з допуском
сторонніх осіб. Закривати збори ‒ оголошувати закінчення роботи зборів.
Закриті збори ‒ зібрання членів якої-небудь організації без допуску сторонніх
осіб. Урочисті збори ‒ зібрання членів якого-небудь колективу чи організації
з метою відзначення якихось подій або історичних дат; 2) складова частина
назви деяких виборних установ, інституцій. Установчі збори ‒ представницька
інституція, що створюється спеціально для вироблення конституції, статуту
тощо або їх зміни; 3) дія за значенням «збиратися»; 4) дрібні складки на тканині
чи на одязі, утворені від стягування ниткою або шнуром; 5) у множині – суміш
кількох видів лікарської речовини, інколи з додаванням інших лікарських
засобів.
Форум – 1) площа в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися
народні збори, улаштовувалися торги та здійснювався суд; народне зібрання на
цій площі, суд тощо; 2) широкі представницькі збори – з’їзд, конференція,
конгрес.
Збори Скликати збори
Відкривати (закривати) збори
Відкриті (закриті) збори
Урочисті збори
Установчі збори
Довгі збори
Збори плаття
Збори трав
Форум Зберігся форум (центральна площа міста
в Стародавньому Римі)
Всесвітній форум українців
Форум кінематографістів
Форум видавців у Львові
Звертати увагу, привертати увагу
Звертати увагу – спрямовувати увагу на когось або щось.
Привертати увагу – зацікавлювати когось, викликати в когось інтерес.
 198

Звертати увагу Не звертати уваги на погоду

Привертати увагу Привертати увагу до проблеми
Звинувачувати, обвинувачувати
Звинувачувати й обвинувачувати синоніми в значеннях: 1) вважати
кого-небудь винним у порушенні певних норм поведінки, законності, якихось
правил тощо; 2) указувати на щось як на ваду, дорікати за що-небудь. Однак як
юридичний термін у значеннях «притягати до відповідальності й доводити чию-
небудь вину під час судового розслідування» та «виступати в ролі судового
обвинувача або на боці обвинувачення в судовому процесі» слід уживати слово
обвинувачувати.
Звинувачувати Звинувачувати в злочині
Звинувачувати колег
Звинувачувати в брехні
Обвинувачувати Обвинувачувати в суді

Звичаєвий, звичайний, звичний

Звичаєвий – стосується до звичаю. Звичаєве право – сукупність звичаїв,
які стали нормами права внаслідок санкціонування їх державою.
Звичайний – 1) який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-
небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний;
буденний, прозаїчний; у значенні іменника – те, що є буденним, прозаїчним;
2) який не має в собі нічого нового, несподіваного для кого-небудь; звичний;
який уважається нормальним; загальноприйнятий; загальновідомий; 3) який
завжди відбувається або часто буває, повторюється; постійний, повсякденний;
характерний, типовий для кого-, чого-небудь. Звичайні акції – акції, за якими
дивіденди виплачуються із частини прибутку, що залишилась після сплати
твердого відсотка власникам привілейованих акцій.
Звичний – 1) який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку; до якого
привчився, звик хто-небудь; 2) який не має в собі нічого нового, несподіваного
для кого-небудь; 3) який завжди відбувається або часто трапляється,
повторюється; постійний, повсякденний; характерний, типовий для кого-
 199

небудь; 4) який звик, пристосувався до чого-небудь; який набув у чомусь

певних навичок, привчився до чого-небудь.
Звичаєвий Звичаєве право
Звичаєве свято
Звичайний Звичайна хата
Звичайні слова
Звичайна зовнішність
Звичайні акції
Звичний Звична робота
Звичне явище
Звичні клопоти
Звичний до української мови
Затягувати, зволікати
Обидва слова полісемантичні й широко вживаються в українській мові.
Однак варто пам’ятати, що в значенні «відкладати, затримувати що-небудь,
затягувати виконання, здійснення чогось на довший строк» затягувати
вживається лише як розмовне. У літературній мові в цьому значенні кажуть
зволікати.
Затягувати Затягувати мішок у хату
Затягувати в трясовину
Робота затягує
Затягувати пояс
Затягувати зашморг
Небо затягло хмарами
Затягувати пісню
Затягувати нитку
Затягувати гайку
Зволікати Зволікати сіно
Зволікати зерно на горище
Не можна зволікати
Зволікати з роботою
Зворотний, оборотний (не «зворотній»)
У чинних на сьогодні академічних словниках (зокрема, орфографічному)
не зафіксовано слова «зворотний» з м’якою основою.
Зворотний – 1) який спрямований або веде назад до вихідного пункту
(про дорогу, шлях, курс, рейс); який приводить що-небудь до вихідного або
початкового стану. Зворотна адреса – адреса того, хто надсилає листа,
 200

повідомлення тощо. Зворотна вимога – вимога особи, яка відшкодувала збиток

іншій особі, до третьої особи, з вини якої виник збиток; 2) обернений
у протилежний бік (про напрям руху); який рухається у протилежному напрямі
відносно руху кого-, чого-небудь; зустрічний; протилежний попередньому;
обернений (про порядок чого-небудь, розвиток процесу, дії, явища). Зворотна
деривація – різновид морфологічного способу словотворення, наслідком якого є
лексична одиниця, що за структурою простіша від твірного слова; 3) який
здійснює зустрічну дію, виявляє протидію. Зворотний зв’язок – а) уплив
результатів функціонування якої-небудь системи (об’єкта) на характер
подальшого її функціонування; б) урахування нових чинників, дослідних даних
на етапі вдосконалення знання, теорії; в) переносно – реакція у відповідь на
чий-небудь уплив, звертання, вступ у контакт; 4) протилежний лицьовому,
видимому (про бік чого-небудь); 5) який стосується суб’єкта дії; 6) який
викликає, обумовлює обернену взаємозалежність двох чи кількох елементів,
явищ, подій.
Оборотний – 1) здатний діяти то в одному, то в іншому, зворотному
напрямі (про машини, механізми). Оборотний плуг – знаряддя для гладкої
оранки без розгінних борозен і звальних гребенів. Оборотний процес –
фізичний процес, який може відбуватися так, щоб система, яка його здійснює,
проходила в зворотному напрямі всі ті самі проміжні стани; 2) в економіці –
який перебуває в обороті, в обігу або призначений для обороту. Оборотна
відомість – обліковий реєстр, застосовуваний для узагальнення підсумкових
даних і контролю над ними за рахунками бухгалтерського обліку. Оборотний
капітал – а) витрати на сировину, матеріали, робочу силу, які повністю входять
у ціну продукції та повертаються в грошовій формі після її реалізації;
б) перевищення поточних активів над короткостроковими зобов’язаннями;
в) фонди організації, які можуть бути швидко перетворені в гроші. Оборотні
активи – оборотні засоби підприємств, фірм, що відображаються в активі
їхнього бухгалтерського балансу. Оборотні (обігові) кошти – кошти
підприємства, що використовуються для фінансування його господарської
 201

діяльності. Оборотні фонди – частина виробничих фондів, яка повністю

споживається в кожному виробничому циклі; 3) який може одночасно
відбуватися, розвиватися в протилежних напрямах (про хімічні реакції); 4) який
має властивість після перетворення повертатися до вихідного стану; що
використовується в технологічному процесі багато разів (про воду);
5) призначений для повороту під час руху туди і назад, пов’язаний з круговим
рухом.
Зворотний Зворотний зв’язок
Зворотна адреса
Зворотна вимога
Заоротна деривація
Зворотний шлях
Зворотний бік
Зворотний займенник
Зворотне дієслово
Зворотне узгодження
Оборотний Оборотний плуг
Оборотний процес
Оборотна відомість
Оборотний капітал
Оборотні активи
Оборотні (обігові) кошти
Оборотні фонди
Оборотна хімічна реакція
Зворотній Помилковий варіант
Зв’язаний, пов’язаний
Зв’язаний – 1) дієприкметник минулого часу до «зв’язати» (1) з’єднувати,
скріплювати кінці чого-небудь вузлом, петлею тощо; з’єднуючи кінці чого-
небудь, виготовляти, робити щось; 2) скріплювати які-небудь предмети
за допомогою мотузка, ланцюга; з’єднуючи докупи та обв’язуючи що-небудь,
виготовляти щось; зібрати, пов’язати в снопи зжатий, скошений хліб; збирати,
ув’язувати що-небудь у вузол, пакунок; 3) обкручувати, обв’язувати чим-небудь
тіло або руки, ноги; заважати, перешкоджати вільно діяти, рухатися; ставлячи
себе чи когось у залежність від чого-небудь, обмежувати свободу дій, учинків;
сковувати чи вповільнювати розвиток чого-небудь; 4) сполучати, з’єднувати
що-небудь із чимось на відстані ланцюгом, пасом тощо; 5) з’єднувати які-
 202

небудь пункти шляхами; створювати можливість спілкування на відстані

за допомогою різних засобів зв’язку; 6) сприяти встановленню зв’язків,
стосунків між ким-, чим-небудь; сприяти налагодженню дружніх стосунків;
зближувати кого-небудь із кимось; 7) установлювати взаємозалежність,
взаємодію кого-, чого-небудь; пов’язувати щось із чимось; 8) з’єднуючи разом,
створювати одне ціле; єднати на основі чого-небудь спільного; 9) міцно
сполучати, скріплювати, з’єднувати що-небудь із чимось в’яжучою речовиною
або сумішшю речовин чи якимись іншими засобами; 10) у хімії – виводити
з вільного стану; 11) виготовити в’язанням); 2) обмежений у рухах, діях,
учинках; скутий; 3) сполучений з іншим елементом або речовиною.
Пов’язаний – дієприкметник до «пов’язати» в значеннях: 1) обмотувати
чим-небудь, зв’язуючи кінці; перев’язувати; надівати (хустку, краватку),
зав’язуючи кінці; закріплювати, зав’язувати; в обряді сватання – перев’язувати
сватів через плече рушником на знак згоди; 2) зв’язати, обвивши мотузкою,
перевеслом тощо все чи багато чого-небудь; 3) обкрутивши, обв’язавши чим-
небудь тіла або руки, ноги, позбавити свободи руху всіх чи багатьох;
4) сполучати що-небудь із чимось; установлювати сполучення з ким-, чим-
небудь за допомогою шляхів або інших засобів зв’язку; 5) установлювати
спільність, зв’язок, взаємну залежність між ким-, чим-небудь; 6) поєднувати
в ціле, об’єднувати разом чим-небудь спільним; сполучати як частини єдиного
цілого; 7) прив’язати всіх чи багатьох коней, волів тощо.
Зв’язаний Зв’язані снопи
Зв’язані руки
Зв’язаний мотузкою
Зв’язаний словом
Почуватися зв’язаним
Білок у зв’язаному стані
Пов’язаний Пов’язана хусткою голова
Пов’язана в пучки калина
Пов’язані полонені
Пов’язано з майбутнім
 203

Зв’язувати, пов’язувати
Зв’язувати ‒ 1) з’єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузлом, петлею
тощо; з’єднуючи кінці чого-небудь, виготовляти, робити щось; 2) скріплювати
які-небудь предмети за допомогою мотузка, ланцюга; з’єднуючи докупи та
обв’язуючи що-небудь, виготовляти щось; зібрати, пов’язати в снопи зжатий,
скошений хліб; збирати, ув’язувати що-небудь у вузол, пакунок; 3) обкручувати,
обв’язувати чим-небудь тіло або руки, ноги; заважати, перешкоджати вільно
діяти, рухатися; ставлячи себе чи когось у залежність від чого-небудь,
обмежувати свободу дій, вчинків; сковувати чи уповільнювати розвиток чого-
небудь. Зв’язувати руки – а) здійснювати обряд шлюбу, вінчати; б) позбавляти
кого-небудь можливості вільно діяти; 4) сполучати, з’єднувати що-небудь
із чимось на відстані ланцюгом, пасом тощо; 5) з’єднувати які-небудь пункти
шляхами; створювати можливість спілкування на відстані за допомогою різних
засобів зв’язку; 6) сприяти встановленню зв’язків, стосунків між ким-, чим-
небудь; сприяти встановленню дружніх стосунків; зближувати кого-небудь
із кимось; 7) установлювати взаємозалежність, взаємодію кого-, чого-небудь;
пов’язувати щось із чимось; 8) з’єднуючи разом, створювати одне ціле; єднати
на основі чого-небудь спільного; 9) міцно сполучати, скріплювати, з’єднувати
що-небудь із чимось в’яжучою речовиною або сумішшю речовин чи якимись
іншими засобами; 10) у хімії – виводити з вільного стану; 11) виготовити
в’язанням.
Пов’язувати – 1) обмотувати чим-небудь, зв’язуючи кінці; перев’язувати;
надівати (хустку, краватку тощо), зав’язуючи кінці; закріплювати, зав’язувати;
в обряді сватання – перев’язувати сватів через плече рушником на знак згоди;
2) зв’язати, обвивши мотузкою, перевеслом тощо все чи багато чого-небудь
(тільки в доконаному виді); 3) обкрутивши, обв’язавши чим-небудь тіла або
руки, ноги, позбавити свободи руху всіх чи багатьох (тільки в доконаному виді);
4) сполучати що-небудь із чимось; установлювати сполучення з ким-, чим-
небудь за допомогою шляхів або інших засобів зв’язку; зближувати, єднати;
5) установлювати спільність, зв’язок, взаємну залежність між ким-, чим-небудь;
 204

6) поєднувати в ціле, об’єднувати разом чим-небудь спільним; сполучати як

частини єдиного цілого; 7) прив’язати всіх чи багатьох коней, волів тощо
(тільки в доконаному виді); 8) плести, в’язати (гачком, спицями тощо) (тільки
в доконаному виді).
«Зв’язувати», «зв’язати», на відміну від «пов’язувати», «пов’язати», майже
не вживаються в значеннях: 1) зближувати, єднати; 2) встановлювати
спільність, зв’язок, взаємну залежність між ким-, чим-небудь; 3) поєднувати
в ціле, об’єднувати разом чим-небудь спільним; сполучати як частини єдиного
цілого.
Зв’язувати Зв’язувати вузликом
Зв’язувати докупи
Зв’язувати у вузлик майно
Зв’язувати руки
Зв’язати два слова
Зв’язувати нуклеїнові кислоти
Пов’язувати Пов’язати рану
Пов’язати хустку
Пов’язати рушниками
Пов’язати в пучки
Пов’язати злочинців
Пов’язувати свою долю з кимось
Пов’язано з іменем
Пов’язувати теорію з практикою
Зграя, отара, табун, череда
Зграя – 1) група птахів, тварин, риб тощо, які тримаються разом;
скупчення, маса, багато чого-небудь (про предмети, думки, звуки); 2) юрба
людей, об’єднаних спільною дією, спільним заняттям; 3) група людей, які
провадять ганебну діяльність; банда.
Отара – 1) великий гурт овець, кіз; 2) безладний гурт людей, натовп,
юрба.
Табун – 1) гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів); зграя диких
або свійських птахів; скупчення риб, морських тварин; 2) розмовне – про
велику, звичайно неорганізовану групу людей; 3) бойова отруйна речовина;
безбарвна рідина, що уражає центральну нервову систему.
 205

Череда – 1) гурт свійських тварин (великої рогатої худоби), які

утримуються, пасуться разом; група тварин, риб одного виду, які тримаються
разом; зграя, косяк; розмовне – велика неорганізована група людей, які разом
кудись ідуть, прямують; юрба; розмовне – маса, велика кількість чого-небудь,
скупченого, розташованого в одному місці; ряд чого-небудь подібного одне
до одного; 2) вид однорічних трав’янистих рослин родини складноцвітих, що
використовуються в медицині; причепа.
Зграя Зграя собак
Пташина зграя
Зграя жаб
Зграя метеликів
Зграя мрій
Зграя людей
Ворожа зграя (зневажливе)
Отара Отара овець
Отара хмар
Отара солдафонів (зневажливе)
Табун Табун коней
Табун оленів
Табун дельфінів
Табун шанувальників (розмовне)
Ходити табуном (розмовне)
Уражати табуном (отрутою)
Череда Череда корів
Череда думок
Ходити чередою (розмовне)
Здатний, здібний
Здібний і здатний синоніми в значеннях: 1) який має природні здібності;
обдарований, талановитий; 2) який може або вміє щось робити, придатний до
чогось. Хоча словники й подають ці слова як синонімічні, «здібний» і
«здібність» зазвичай вказують на обдарованість, а «здатний» і «здатність» – на
спроможність на щось.
Здатний Здатний на подвиг
Здібний Здібний учень
Земельний, землистий, земляний
Земельний – 1) прикметник до «земля» в значенні «ґрунт, який
обробляється й використовується для вирощування рослин»; 2) що стосується
 206

до землеволодіння або землевпорядкування; рідко – податок за користування

землею. Земельне право ‒ галузь права, що займається регулюванням земельних
відносин. Земельний кодекс ‒ законодавчий акт, який регулює земельні
відносини й пов’язані з ними відносини власності. Земельний фонд ‒ загальна
площа земель, які входять до адміністративно-територіальної одиниці. Земельні
банки ‒ банки, що видають довгострокові позики в основному під заставу землі.
Землистий – 1) який містить у собі багато часток речовини темно-бурого
кольору, що входить до складу земної кори; 2) розмовне – сірувато-блідий (про
колір обличчя, шкіри людини); узагалі що-небудь кольору землі.
Земляний – 1) стосується до «землі» в значенні «верхній шар земної
кори»; 2) зроблений із землі в значенні «речовина темно-бурого кольору, що
входить до складу земної кори»; 3) рідко – кольору землі; 4) складова частина
назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть на (в) землі.
Земельний Земельна власність
Земельна рента
Земельний кадастр
Земельне право
Земельний кодекс
Земельний фонд
Земельні банки
Землистий Землиста маса
Землистий колір
Земляний Земляний окоп
Земляні роботи
Земляна долівка
Земляний горіх
Зіставляти, порівнювати, зрівнювати (не «співставляти»)
Співставляти – калька з російської – «сопоставлять». Українські
відповідники - зіставляти й порівнювати (досліджувати предмети, явища
тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги або недоліки).
Вони керують прийменниково-відмінковою формою «прийменник «з» плюс
орудний відмінок».
Зрівнювати – 1) робити рівним, однаковим у чомусь; 2) робити рівним,
гладким, без западин або виступів; згладжувати; робити одного рівня із чим-
 207

небудь. Зрівняти із землею – зруйнувати повністю, знищити; 3) розміститися

в ряд або ряди по прямій лінії.
Зіставляти = Результати, вчинки, минуле і сучасне
порівнювати
зі словами:
Зрівнювати Зрівнювати у правах
Зрівнювати із землею
Співставляти Калька
Зіткнення, сутичка
Зіткнення – дія та стан за значенням «зіткнутися» – 1) рухаючись
назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось,
щось: взаємно торкатися, дотикатися; бути пов’язаним із чим-небудь, близьким
до чогось; 2) несподівано зустрічатися з ким-небудь; зустрівшись,
познайомитися з ким-небудь; вступати в спілкування, в які-небудь стосунки
з кимось; мати можливість пізнавати що-небудь, ознайомлюватися із чим-
небудь, зазнавати чогось; працюючи, досліджуючи, зустрічатися, мати справу
із чим-небудь, виявляти щось; 3) сходячись, вступати в сутичку, у бій;
сходитися в бою; боротися.
Сутичка – 1) суперечка, сварка; 2) невеликий короткочасний бій;
3) політичні конфлікти, соціальні протистояння.
Зіткнення Зіткнення інтересів
Зіткнення лицем у лице
Зіткнення поїздів
Сутичка Сутичка з начальником
Воєнна сутичка
Сутичка знайомих
Політична сутичка
Злий, злісний, злобний
Злий – 1) сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; у значенні
іменника – про злобну, недоброзичливу людину; сповнений гніву, сердитий
на кого-, що-небудь; надзвичайно лютий, хижий, кровожерний (про хижаків,
міфологічних потвор тощо); який виражає злість, злобу. Злі язики – люди, які
поширюють плітки; наклепники; 2) викликаний, пройнятий злістю,
злорадством, недоброзичливістю; у якому виявляється жорстокість, нещадність;
 208

3) який завдав надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий;

4) поганий, несприятливий (про час); нещасливий, злиденний; який містить або
несе людям зло; згубний; 5) який досяг найвищого ступеня у своєму вияві;
сильний, лютий.
Злісний – 1) сповнений зла, недоброзичливості; який виражає злість;
2) свідомо несумлінний; упертий. Злісне банкрутство – оголошення
підприємством або підприємцем стану банкрутства для того, щоб не сплачувати
борги та приховати наявні в нього кошти; 3) який завдає шкоди; шкідливий,
небезпечний. Злісне хуліганство – умисні дії, що грубо порушують громадський
порядок.
Злобний – сповнений злоби (а) почуття недоброзичливості, ворожнечі
до кого-небудь; б) почуття роздратування, гніву, досади), який виражає злобу,
злість.
Злий Злі люди Злий смішок
Зле серце Злі вчинки
Зла справа Злий біль
Злі собаки Зла кара
Злий геній Злі часи
Злі язики Зла доля
Зла личина Зла боротьба
Зле слово
Злісний Злісні шкідники
Злісне хуліганство
Злісне банкрутство
Злобний Злобна фурія
Злобні очі
Злобне шипіння
Змій, змія
Синоніми в значенні «зла, підступна людина; хитрий, лютий ворог».
Тільки змій – 1) казкова істота з крилами і зміїним тулубом, наділена
незвичайною силою; дракон; 2) біблійний образ диявола, що спокусив людину
в раю; 3) дитяча іграшка (легкий каркас, обтягнутий папером або тканиною,
з довгою ниткою для запускання в повітря). Уживається також у сталому
звороті зелений змій (горілка).
 209

Тільки змія – 1) плазун із видовженим тілом, укритим лускою;

2) екваторіальне сузір’я.
Змій Змій-Горинич
Змій-спокусник
Запускати паперового змія
Зелений змій
Змія Гримуча змія
Хитра змія
Сузір’я Змії
Зміст, значення, сенс, смисл
Зміст, значення, сенс, смисл – синоніми, які об’єднує поняття «сутність
чого-небудь».
Тільки зміст – 1) те, про що йдеться, розповідається де-небудь, те, що
описується, зображується (у книзі, статті тощо); 2) перелік розділів, частин,
оповідань книги, збірки, рукопису тощо, із зазначенням сторінок, де їх уміщено.
Як термін уживається словосполучення зміст і форма (наприклад,
у літературознавстві).
Тільки значення – 1) громадська, політична, історична вага, роль кого-,
чого-небудь; важливість; 2) абстрактна величина з однією характеристикою,
згідно з якою вона може порівнюватися з іншими абстрактними величинами.
Уживається в термінологічних словосполуках, наприклад граматичне значення.
Слова «сенс» і «зміст» мають спільне значення «розумна основа, мета,
призначення чого-небудь».
Тільки сенс – доцільність, корисність чого-небудь; почуття, замисел.
Тим часом смисл стає одним із найважливіших понять сучасної
прагматично (комунікативно) зорієнтованої лінгвістики. Однак в інших
контекстах вислови «є смисл», «немає смислу» варто замінювати на «є сенс»,
«немає сенсу».
Зміст Зміст статті
Зміст книги
Зміст освіти
Зміст повідомлення
Зміст і форма (у літературознавстві)
Значення Граматичне значення
 210

Значення в суспільстві
Надавати значення
Значення терміна
Значення параметра
Значення фізичної величини
Сенс У цьому є сенс
Сенс життя
Смисл Термін у комунікативній лінгвістиці
Змістовий, змістовний
Змістовий – який стосується змісту (1) того, про що йдеться,
розповідається де-небудь, того, що описується, зображується (у книзі, статті
тощо); 2) сутності, внутрішньої особливості чого-небудь; певних властивостей,
характерних рис, які відрізняють явище, предмет від подібних явищ, предметів).
Змістовний – багатий змістом (1) те, про що йдеться, розповідається де-
небудь, того, що описується, зображується (у книзі, статті тощо); 2) сутність,
внутрішня особливість чого-небудь; певні властивості, характерні риси, які
відрізняють явище, предмет від подібних явищ, предметів; 3) розумна основа,
мета, призначення чого-небудь).
Змістовий Змістовий компонент
Змістова точність
Змістовий модуль
Змістовний Змістовна відповідь
Змістовна лекція
Змістовне життя
Змістовна доповідь
Змішаний, мішаний
Змішаний – 1) дієприкметник минулого часу до «змішати» в значеннях:
а) зсипати, з’єднувати разом що-небудь різне, готуючи суміш або розчин;
сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що-небудь різнорідне;
б) порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно; перемішувати,
переплутувати; порушувати, розладнувати бойовий порядок (військових
частин); в) розмовне – помилково сприймати кого-, що-небудь одне за інше;
не розрізняти, плутати; 2) у значенні прикметника – який складається із чого-
небудь різного, різнорідного. Змішана економіка ‒ економіка країни, в якій
 211

поєднуються риси ринкової та централізованої економічних систем;

3) у значенні прикметника – позбавлений звичайного порядку, безладно
розташований; перемішаний, переплутаний. Рідко означає «який відчув
збентеження, ніяковість; збентежений, засоромлений».
Мішаний – дієприкметник минулого часу до «мішати» (а) за допомогою
мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь;
б) сполучати що-небудь різнорідне; перемішуючи, порушувати порядок
розташування чого-небудь). Уживається також у значенні прикметника. Мішане
число ‒ число, що складається з цілої і дробової частин. Мішаний хор ‒ хор,
до складу якого входять чоловічі та жіночі голоси.
«Змішаний» зазвичай виражає тимчасову ознаку, а «мішаний» – постійну.
Змішаний Злість, змішана з образою
Змішані посіви
Змішана економіка
Мішаний Мішаний хор
Мішане число
Мішаний ліс
Знайомитися, ознайомлюватися
Знайомитися – заводити, починати знайомство з ким-небудь.
Ознайомлюватися – діставати відомості про кого-, що-небудь, набувати
певних знань у чомусь.
Знайомитися Знайомитися з новими друзями
Ознайомлюватися Ознайомлюватися з протоколом
Знаходитися, лежати, перебувати, розміщуватися, розташовуватися,
стояти
Розташовуватися, розміщуватися – міститися де-небудь; умощуватися;
сідати або ставати в певних місцях; улаштовуватися де-небудь на проживання,
ночівлю, відпочинок тощо; розселятися; перебувати в якому-небудь місці.
У значенні «бути в якому-небудь місці; розміщуватися; знаходити місце;
вміщатися» може вживатися і слово міститися. Воно також має значення
«входити до складу чого-небудь».
 212

«Бути розташованим де-небудь, займати простір» означає також лексема

лежати.
Дієслово стояти є синонімічним у значенні «бути розташованим, займати
якийсь простір; розміщатися де-небудь певним чином (про людей, предмети);
розташовуватися де-небудь на постій, відпочинок». Уживається це слово
й щодо світил, які містяться на якому-небудь рівні, мають якесь місце,
положення.
Перебувати – бути, міститися, розташовуватися де-небудь; бути в якому-
небудь стані або положенні.
Знаходитися має значення: 1) бувати виявленим унаслідок розшуків;
відшукуватися (про кого- або що-небудь загублене, втрачене, зникле); 2) бути
в наявності; виявлятися; траплятися, з’являтися. У значенні «бути, перебувати,
міститися де-небудь; перебувати в якому-небудь стані чи положенні»
в літературній мові не вживається.
Знаходитися Документ знайшовся
Охочі не знаходяться
Ніхто не знаходиться (не трапляється)
Лежати Місто лежить
Поле лежить
Шлях лежить
Перебувати Перебувати в стані невагомості
Перебувати у відрядженні
Перебувати під впливом
Розташовуватися = Край дороги, на відпочинок, табором,
розміщуватися на ліжку, будівля
зі словами:
Міститися Контора міститься
Міститися в листі
Міститися в хаті
Не міститися в голові
Енергія міститься
Стояти Школа стоїть
Гори стоять
Груша стоїть
Табір стоїть
Очерет стоїть
Сонце стоїть у зеніті
 213

Зріднитися, поріднитися
Зріднитися – стати близькими, дорогими одне одному; звикнути до чого-
небудь; зжитися із чимось.
Поріднитися – стати рідними, родичами; породичатися; зблизитися,
подружитися; полюбити щось.
Зріднитися Духовно зріднитися
Зріднитися з однодумцями
Поріднитися Поріднитися зі сватами
Поріднитися з морем
Зріст, зростання, ріст
Основне значення слів зріст і ріст – «довжина тіла людини». Крім того,
ріст – це дія за значенням «рости»: 1) ставати більшим на зріст, довшим, вищим,
збільшуватися внаслідок життєвого процесу (про людину, тварину, рослину);
ставати старшим, дорослішим, розвиватися (про дитя); стаючи старшим,
набувати певних рис характеру, поведінки; жити певним чином у дитячі та
юнацькі роки; 2) збільшуватися якісно, у розмірах, обсязі, кількості; виникати,
з’являтися, поступово збільшуючись у кількості; ставати сильнішим; дужчати,
міцніти (про почуття); посилюватися, ставати гучнішим, голоснішим (про звук,
голос); поширюватися, розноситися (про чутки, славу); ставати добре видним,
ніби збільшуючись у розмірах (із наближенням до кого-, чого-небудь,
поліпшенням видимості); 3) ставати вищим культурно, морально тощо;
удосконалювати, розширювати свої знання, досвід.
Зростання – дія за значенням «зростати»: 1) ставати більшим, вищим,
довшим під час росту; ростучи, стати дорослим; досягти зрілості, стиглості;
рости в певних умовах; проводити дитячі роки в певному середовищі;
збільшуватися розміром, об’ємом; 2) збільшуватися кількісно; збільшуватися,
підвищуватися (про рівень чого-небудь); 3) ставати сильнішим, інтенсивнішим;
набувати вищого ступеня; ставати значнішим, більшим, вищим; унаслідок
поступового посилення, розвитку яких-небудь якостей перетворюватися
на щось інше; переростати; 4) набувати досвіду, уміння, певних знань,
поширювати світогляд тощо; набуваючи певних якостей, ставати ким-небудь;
 214

виховувати, формувати погляди, смаки під впливом чого-небудь; 5) досягати

вищого ступеня розвитку; 6) з’являтися ростучи; будуватися, перетворюватися
на щось внаслідок будівництва (про споруди, міста тощо).
Зріст Виділятися зростом
Середнього зросту
У людський зріст
На весь зріст
Зростання Зростання прибутків
Економічне зростання
Зростання національної свідомості
Ріст Підніматися в ріст
Не вистачає росту
Зросійщення (не «русифікація»)
Калькований з російської мови термін русифікація (у значенні
«насильницьке запровадження російської мови, культури») зафіксовано
у словниках. Однак українська назва російської мови не «руська» і
не «русинська» (русини – стара назва українського населення Буковини,
Галичини, Закарпатської України, Словаччини і Воєводини), а російської
держави – не «Русь». Тож у слові «русифікація» простежуться містифікація
зв’язку між історією Київської Русі, а фактично України, і фіно-татарськими
володарями Московії. Російський термін «русификация» можна передати
лексемами (залежно від конкретно-історичних особливостей): росіянізація,
зросійщення, російщення, помоскалення, москалізація, московлення,
змоскалення тощо. Декотрі з них давно вживаються в українознавчій
літературі. Замість терміна «дерусифікація» можна вживати «розмоскалення»,
«розросійщення» тощо.
Русифікація Псевдотермін, що спотворює історичну
правду
Зросійщення Зросійщення киян
Синоніми: росіянізація, помоскалення,
москалізація, московлення, змоскалення
Зростати, рости
Зростати – 1) ставати більшим, вищим; ростучи, стати дорослим; досягти
зрілості, стиглості; рости в певних умовах; проводити дитячі роки в якомусь
 215

середовищі; збільшуватися розміром, об’ємом; 2) збільшуватися кількісно;

збільшуватися, підвищуватися (про рівень чого-небудь); 3) ставати сильнішим,
інтенсивнішим; набувати вищого ступеня; ставати значнішим, більшим, вищим;
унаслідок поступового посилення, розвитку яких-небудь якостей
перетворюватися на щось інше; переростати; 4) набувати досвіду, уміння,
певних знань, розширювати світогляд; набуваючи певних якостей, ставати ким-
небудь; виховувати, формувати погляди, смаки під впливом чого-небудь;
5) досягати вищого ступеня розвитку; 6) з’являтися, ростучи; будуватися,
перетворюватися на щось унаслідок будівництва (про споруди, міста тощо);
рідко – з’являтися, поставати де-небудь, перед кимось.
Рости – 1) ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися
внаслідок життєвого процесу (про людину, тварину, рослину тощо); ставати
старшим, дорослішим, розвиватися (про дитя); стаючи старшим, набувати
певних рис характеру, поведінки; жити певним чином у дитячі та юнацькі роки;
2) збільшуватися якісно, у розмірах, обсязі, кількості; виникати, з’являтися,
поступово збільшуючись у кількості; ставати сильнішим; дужчати, міцніти (про
почуття); посилюватися, ставати гучнішим, голоснішим (про звук, голос тощо);
поширюватися, розноситися (про чутки, славу); ставати добре видним, ніби
збільшуючись у розмірах (із наближенням до кого-, чого-небудь, поліпшенням
видимості); 3) ставати вищим у культурному, моральному аспекті;
удосконалювати, розширювати свої знання, досвід; 4) мати поширення в якій-
небудь місцевості, зоні, на певних ґрунтах тощо (про рослини); виростати
(переважно про волосся).
Зростати Зростають діти
Зростати сиротою
Зростають масштаби виробництва
Зростає громада
Зростає зарплата
Зростає повага
Зростає слава
Зростає попит
Зростає сміливість
Зростає справжній керівник
 216

Зростати на творах Шевченка

Зростати розумом
Зростає країна
Рости Хлопчик росте
Дуб росте
Рости розумним
Рости в наймах
Росте сім’я
Рости з руїн
Росте туга
Росте крик
Ростуть, як гриби після дощу
Ростуть крила
Росте борода
Зумовлювати, обумовлювати
Зумовлювати – 1) бути причиною чого-небудь, викликати щось;
спричиняти; 2) будучи умовою існування або формування чого-небудь,
визначати його якість, характер, специфіку.
Обумовлювати – менш уживаний синонім слова «зумовлювати», який,
окрім того, має ще й значення «ставити в залежність від якихось умов,
обставин». Наприклад, в угоді сторони обумовили питання.
Зумовлювати Зумовлювати зміну
Зумовлювати прогрес
Обумовлювати Обумовлювати в угоді
Обумовити питання в договорі
Обумовлювати все заздалегідь
Зухвалий, грубий, наглий, нахабний
В українській мові слово наглий має значення: 1) який наступає чи
відбувається раптово, несподівано, непередбачено; 2) розмовне – який
відбувається надто швидко, несподівано і напружено; 3) діалектичне –
невідкладний, негайний; терміновий. Не має значення «який діє зухвало,
безцеремонно, порушуючи моральні норми і не зважаючи на ставлення до цього
інших; який виражає зухвалість, безцеремонність, некультурний».
Нелітературним є словосполучення «нагла людина», треба – нахабна, груба,
зухвала.
Зухвалий = грубий = Людина, учень, підліток
 217

нахабний зі словами:
Наглий Нагла смерть

І
Ілюстрація, ілюстрування
Ілюстрація та ілюстрування є синонімами в значенні «створення
до тексту малюнків, що супроводжують виклад, пояснюють зміст твору».
Тільки «ілюстрація» – 1) зображення в книжці або журналі, що пояснює,
відтворює зміст тексту; малюнок; 2) приклад, який наочно пояснює, розкриває,
підтверджує що-небудь; 3) музичне зображення якої-небудь теми, ідеї тощо;
музичний супровід до них.
Ілюстрація Яскрава ілюстрація
Бути ілюстрацією наукових досягень
Ілюстрація до фільму (музичний супровід)
Ілюстрування Ілюстрування книжки
Індивід (індивідуум), індивідуальність, особа, особистість
Індивід (індивідуум) – кожний самостійний живий організм, особина;
окрема людина, особистість.
Індивідуальність – 1) сукупність психічних властивостей, характерних
рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів;
2) людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і
рис; особистість.
Особа – 1) окрема людина, індивід; 2) граматична категорія дієслів, що
виражається їхніми формами та особовими займенниками.
Особистість – конкретна людина з погляду її культури, особливостей
характеру, поведінки тощо.
Індивід = Суспільство складається з індивідів
індивідуум (індивідуумів)
Індивідуальність Творча індивідуальність
Особа Поважна особа
Дійова особа
Посадова особа
Юридична особа
 218

Фізична особа
Категорія особи
Особистість Особистість українця
Визначна особистість
Індіанці, індійці, індуси
Індіанці – загальна назва корінного населення Америки (за винятком
ескімосів).
Індійці – загальна назва корінного населення Індії та Пакистану.
Індуси – 1) застаріла загальна назва всього корінного населення Індії та
Пакистану; 2) послідовники індуїзму. Слово «індус» має також застаріле
іронічне значення – одноосібник.
Індіанці Індіанці Мексики
Індійці Індійці зняли ролик про життя в Делі
Індуси Молитви індусів
Індосант, індосат
Індосант – особа, яка робить передавальний напис на звороті чеків,
векселів та інших цінних паперів і несе солідарну відповідальність за цими
цінними паперами.
Індосат – особа, якій передаються цінні папери за передавальним
написом.
Індосант Індосант передав цінні папери індосату
Індосат Індосат отримує цінні папери
від індосанта
Ініціатива, пропозиція
Слово ініціатива має два значення: 1) перший крок у якій-небудь справі;
почин; пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого-небудь; активна
провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість; 2) здатність висувати нові ідеї,
пропозиції; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу. Для передавання
значення «за чиєюсь порадою, вказівкою, на чиюсь пропозицію» слово
«ініціатива» сполучається з прийменниками «за» (за ініціативою) і «з»
(з ініціативи). Брати ініціативу у свої руки ‒ випереджати когось у дії, вчинку;
самому братися до керування якоюсь дією.
 219

Семантично близьке до іменника «ініціатива» слово пропозиція. Це те,

що пропонується чиїй-небудь увазі, виноситься на обговорення, розгляд тощо;
порада, вказівка щодо того, як діяти, що робити; те, що пропонується кому-
небудь замість чогось або на вибір як угода, умова.
Ініціатива Брати ініціативу у свої руки
Залежати від ініціативи
Пропозиція Виступити з пропозицією
На мою пропозицію
Вигідна пропозиція
Інститут, інституція
Інститут – 1) назва деяких вищих навчальних закладів і наукових установ;
2) у дореволюційній Росії – жіночий середній навчальний заклад закритого типу
для дітей дворян; 3) сукупність правових норм у якій-небудь сфері суспільних
відносин; 4) організована система соціальних ролей, яка є постійним і значним
елементом суспільства та яка зосереджується на основних потребах і функціях
людини.
Інституція – 1) назва елементарних підручників римського цивільного
права; 2) установа, заклад; частина, підрозділ установи, закладу; 3) настанова,
пояснення чогось (про особливості управління, механізми дії правових норм
у будь-якій галузі суспільних відносин. Значення таких висловів, як фінансовий
інститут та фінансова інституція, банківський інститут та банківська
інституція диференціюються так: у першому випадку йдеться про наявність
самостійної структури в державі, а в другому – про механізми її дії, тобто
синонімом до лексеми «інституція» може бути слово «механізм».
Інститут Інститут мовознавства
Інститут шляхетних дівчат
Інститут шлюбу
Політичний інститут
Інститут інтелектуальної
власності
Інститут президентства
Фінансовий інститут
(про самостійну структуру)
Інституція Інституція римського юриста
Громадські інституції
 220

Фінансова інституція (про механізм

дії)
Інструктивний, інструкційний
Інструктивний – який інструктує або містить керівні вказівки, інструкції.
Інструкційний – той, що стосується інструкції (керівна вказівка;
настанова; зібрання вказівок, настанов, як виконувати що-небудь).
Інструктивний Інструктивна доповідь
Інструктивний лист
Інструктивна нарада
Інструкційний Інструкційні положення
Інструкційні вимоги
Інструменталіст, інструментальник
Інструменталіст – 1) музикант, що грає на якому-небудь музичному
інструменті; автор інструментального твору; композитор; 2) фахівець, що
виготовляє музичні інструменти.
Інструментальник – слюсар, що виготовляє знаряддя праці.
Інструменталіст Інструменталіст-скрипаль
Інструментальник Продуктивність праці інструментальника
Інтерес, цікавість
Інтерес – це: 1) увага до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимось;
цікавість, захоплення; 2) вага, значення; 3) переважно в множині – те, що
найбільше цікавить кого-небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот;
прагнення, потреби; 4) переважно в множині – те, що йде на користь кому-,
чому-небудь, відповідає чиїмсь прагненням, потребам. Розмовні, застарілі
значення – користь, вигода, прибуток; діло, справа. Уживається також
у словосполученні в інтересах ‒ а) на користь кого-небудь; б) з метою, заради
чого-небудь.
Цікавість – 1) бажання, намагання дізнатися про щось в усіх подробицях;
увага до кого-, чого-небудь; допитливість; 2) властивість за значенням
«привабливий» – який викликає захоплення, інтерес.
Тож спільним значенням обох іменників є «бажання, намагання про щось
дізнатися». Наприклад, з інтересом (цікавістю) студент ознайомлювався
з літературою. Значення «увага до чогось», «захоплення чимось» також
 221

передають синонімічні вислови зі словами «інтерес» і «цікавість». У розумінні

«те, що найбільше цікавить когось, що становить зміст чиїхось думок і турбот»
уживаються відповідно слова «зацікавлення» та «інтереси», переважно у формі
множини (наприклад, коло зацікавлень, духовні інтереси молоді).
Інтерес У моїх інтересах
Мати свій інтерес
Спільні інтереси
Класові інтереси
Духовні інтереси
Дбати про спільні інтереси
Дослідження становить науковий інтерес
Цікавість Дитяча цікавість
Інтерес З інтересом (цікавістю) ознайомлюватися з
(цікавість) літературою
Інформативний, інформаційний
Інформативний – багатий, насичений потрібною інформацією, певними
відомостями; який характеризується насиченістю змістом.
Інформаційний – 1) який стосується інформації, який містить
інформацію; який опрацьовує та видає інформацію; 2) стосується до інформації
як газетно-журнального жанру, що містить інформацію, відомості про що-
небудь; 3) стосується до інформації як сукупності відомостей або сигналів,
що містяться де-небудь або що передаються від одного об’єкта іншому.
Інформативний Інформативний заголовок
Інформативна стаття
Інформаційний Інформаційне бюро
Інформаційний випуск
Інформаційний жанр
Інформаційна культура
Інформаційна мережа
Інформаційна система
Інформаційна технологія
Інформаційні ресурси
Інформаційний ринок
Інший, останній, решта
Інший – 1) який відрізняється від названого; який існує, перебуває не
в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не той, другий; який змінився
 222

порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший; у значенні іменника

(інше) – те, що відрізняється від названого, цього; не те, що було; протилежний
зазначеному; ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи
людей, об’єднаних спільною ознакою; у значенні іменника – ще хто-небудь,
окрім названого, з групи людей, об’єднаних спільною ознакою. В іншому разі –
інакше. Не хто інший, як ... – саме ця особа; 2) усі, крім названого (названих);
решта; у значенні іменника (інше) – усе, крім того, про що йдеться (йшлося).
Крім усього іншого (у значенні вставного слова) – слід ще додати, що...; 3) один
із багатьох; деякий, який-небудь; дехто з названих; частина; 4) рідко в значенні
прислівника і присудкового слова – не так, як досі; інакше. Іншим разом –
а) не тепер, не цим разом; б) іноді, часом.
Останній – 1) який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій;
такий, після якого немає іншого подібного; перший; який залишається до кінця
чого-небудь; який завершує собою який-небудь цикл, певну працю тощо;
2) єдиний, який зберігся, залишився; який, утрачаючись, вичерпуючись, добігає
до кінця; у значенні іменника (останнє) – рештки, залишки від чого-небудь;
3) вирішальний, остаточний; найважливіший, найвагоміший; 4) найближчий до
моменту повідомлення (про певну подію); попередній; який безпосередньо
передує тому, про що йдеться або моментові повідомлення (про відтинок часу);
5) крайній, найвищий; найпізніший з-поміж інших; 6) який щойно з’явився;
найсучасніший, найновіший; 7) найгірший серед інших; поганий; брутальний,
непристойний (про лайливі вислови); 8) щойно згаданий, названий, сказаний;
у значенні іменника (останній) – указує на щойно названу особу, щойно
згаданий предмет тощо. Прикметник «останній» у значенні «усі, крім названого;
інші, решта», що відповідає значенню російського прикметника «остальной», не
притаманний літературній мові.
Решта – 1) те, що залишилось невикористаним, невитраченим,
незайнятим ким-небудь; частина чого-небудь, яка ще є в наявності, крім
названого, цього; остання, кінцева частина чого-небудь, яка залишилась ще
не пройденою, не прожитою тощо; 2) те, що додається до чого-небудь,
 223

доповнює щось; 3) усі інші предмети або істоти, крім згаданого (згаданих); усе
інше, що не стосується названого, того, про що йдеться; 4) те, що збереглося,
уціліло від чого-небудь при руйнуванні тощо; 5) рідко – лишок грошей, що
повертається при розрахункові; здача. До решти – дощенту, дотла.
Інший Інша дорога Щось інше
Інший світ З іншого тіста
Мене цікавить інше Іншої заспівати
Інший край світу Інші учні
Інші надходження Схожий на інших
Заручена з іншим І таке інше
В іншому разі В інший час
Інша річ Інші стоять
Бути іншої думки Уже хоч гірше, аби
Не хто інший, як… інше
Крім усього іншого Іншим разом
Хтось інший Між іншим
Не що інше, як…
Останній Не вживаємо в значенні «усі, крім названого;
інші, решта»
Останній екзамен
Бути на останній дорозі
Віддавати останню шану
До останнього
Останній шматок
Останні сили
Дерти останню шкуру
Останнє слово
Останній термін
Остання новина
Останні слова (брутальні)
Решта Забрати решту землі
Решта творів
Решта життя
Докласти решту грошей
Решта хлопців
Решта завдань
Решта корабля
Чекати решти (здачі, розмовне)
До решти
Італійський, італьський
Слово італійський пов’язане із сучасною Італією та італійцями.
 224

Італьський стосується Стародавньої Італії, племен італіків, що населяли її

територію. Тож російське «итальянский» треба перекладати українською
«італійський», а «италийский» – «італьський».
Італійський Італійське Відродження
Італійська страва
Італійське взуття
Італьський Італьські племена

Ї
Їда, їжа
Їда – споживання їжі.
Їжа – це харчі, те, що їдять.
Їжа Смачна їжа
Готувати їжу
Їда Повільна їда
Апетит приходить під час їди
Їжаковий, їжакуватий
Їжаковий – прикметник до «їжак» у значенні «тварина», притаманний цій
тварині, пов’язаний безпосередньо з нею.
Їжакуватий – подібний до голок їжака, настовбурчений.
Їжаковий Їжаковий жир
Їжакові голки
Їжакуватий Їжакувате волосся
Їжакувата борода
Їх, їхній
Їх – родовий або знахідний відмінок від «вони».
Їхній – належний їм.
Їх Їх немає
Покликати їх
Їх використання
Їхній Їхні імена
Їхня правда
 225

Й
Йодистий, йодний, йодований
Йодистий – який містить йод.
Йодний – прикметник до «йод».
Йодований – насичений йодом.
Йодистий Йодисті рослини
Йодистий натрій
Йодний Йодна настоянка
Йодований Йодована сіль
Йодоване молоко
Йот, йота
Йот – назва літери українського алфавіту на позначення звука «й».
Йота – 1) літера грецького алфавіту (і), яка позначає звук «і»; 2) дуже
маленька частина, мізерна часточка чого-небудь; крихта. Ні на йоту ‒ ніскільки,
нітрохи.
Йот Назва літери українського алфавіту
Йота Літера грецького алфавіту
Ні на йоту – ніскільки

К
Казуальний, казусний
Казуальний – не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий,
що виник без певних причин; який не піддається узагальненню.
Казусний – прикметник до «казус» (1) подія, яка настає не внаслідок
направленої на неї волі особи, а тому не може бути передбаченою за цих умов;
2) випадкова дія, яка має зовнішні ознаки провини (злочину), але позбавлена
елементу вини, а тому не спричиняє до кримінальної відповідальності;
3) складна, заплутана судова справа; 4) розмовне – випадок, незвичайна
пригода; 5) особливий випадок захворювання, описаний з обставинами, що його
супроводжують).
Казуальний Казуальний характер подій
Казуальна система законодавства
 226

Казусний Казусна справа

Казусний метод
Казусний випадок
Кампанія, компанія
Кампанія – 1) сукупність воєнних операцій у визначений період часу, що
мають певну стратегічну мету; війна в певній країні, місцевості; 2) сукупність
заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого громадсько-
політичного або господарчого завдання; 3) час неперервної дії якого-небудь
агрегату, машини тощо.
Компанія – 1) товариство, група людей, що перебувають у тісних
стосунках; 2) торговельне або промислове товариство, що об’єднує
підприємців; спілка; назва членів такого товариства (на письмі скорочено К°),
що додається до імені офіційного голови фірми; об’єднання акціонерів для
здійснення певного виду діяльності: фінансової, торговельної, промислової
тощо. Дочірня компанія – компанія, що її контролює материнська компанія.
Змішана компанія – а) компанія з приватним і державним капіталом;
б) компанія, капітал якої належить підприємцям або державним організаціям
двох або кількох країн. Консалтингова компанія – компанія, яка надає послуги
з дослідження та прогнозування ринків, розроблення маркетингових програм,
оцінювання ефективності проектів, пошуку шляхів виходу з кризових ситуацій
тощо. Лізингова компанія – компанія, яка спеціалізується на лізингових
операціях. Материнська компанія – компанія, яка володіє контрольним пакетом
акцій іншої (дочірньої) компанії та контролює її діяльність. Приватна
компанія – компанія, створена приватними особами, що ґрунтується
на приватній власності та оперує приватним капіталом.
Кампанія Воєнна кампанія
Виборча кампанія
Вступна кампанія
Компанія За компанію
Підтримувати компанію
Тепла компанія
Дочірня компанія
Змішана компанія
 227

Консалтингова компанія
Лізингова компанія
Материнська компанія
Приватна компанія
Кандидат, кандидатура
Кандидат – 1) той, кого намічено для обрання, призначення або
прийняття куди-небудь; 2) науковий ступінь, що надається особам, які
захистили кандидатську дисертацію; також особа, що має цей ступінь.
Кандидатура – 1) особа, названа або висунута як кандидат (у 1 значенні);
кандидат; 2) право або можливість для кого-небудь виступати як кандидат
(у 1 значенні).
Кандидат Кандидат у депутати
Кандидат на голову правління
Кандидат історичних наук
Кандидатура Гідна кандидатура
Знімати свою кандидатуру з виборів
Пропонувати кандидатуру
Карний, кримінальний
Чиноніми в значеннях 1) який учинив злочин проти життя і майна; 2) який
становить замах на життя і майно; 3) пов’язаний із розслідуванням і покаранням
злочинів проти життя і майна. Можна сказати кримінальний (карний) злочин,
кримінальна (карна) відповідальність.
Кримінальний усталилося в словосполученнях кримінальний кодекс,
кримінальне право, кримінальне слідство. Тільки «кримінальний»
використовуємо, коли йдеться про художній твір: кримінальний роман,
кримінальна новела, кримінальне читво.
Прикметник карний зрідка вживається також у значенні «каральний»
(призначений для покарання, придушення): карний загін.
Карний = Злочин, відповідальність, справа
кримінальний
зі словами:
Кримінальний Кримінальний кодекс
Кримінальне право
Кримінальне слідство
Кримінальне судочинство
 228

Кримінальний роман
Кримінальна новела
Кримінальне читво
Карний Карний розшук
Карний загін (рідко)
Керівництво, керування, управління
Керівництво і керування синоніми в значенні «дія за значенням
«керувати» (спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; бути на чолі когось,
чогось; давати вказівки; розпоряджатися; бути керівником установи, організації,
відділу тощо; спрямовувати чиї-небудь учинки, дії; диригувати хором,
оркестром)».
Тільки керівництво – 1) те, чим керуються; 2) керівники, керівний склад
якої-небудь установи, організації тощо. «Керівництво» переважно виражає
спрямувальний характер діяльності людей, котрі очолюють певний колектив,
виступає як збірне поняття, означаючи керівний склад установи, організації
тощо, позначає настановчу діяльність.
Тільки керування – 1) дія за значенням «правити волами, кіньми тощо;
спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чого-небудь».
Децентралізоване керування ‒ керування у системі, в якій функції керування не
закріплені за якою-небудь однією особою або підсистемою. Дистанційне
керування ‒ керування віддаленими об’єктами за допомогою сигналів або
повідомлень. Керування базами даних ‒ процес визначення, створення, ведення
баз даних, а також маніпулювання ними. Керування даними ‒ сукупність
функцій забезпечення необхідного подання даних та операцій над ними.
Керування доступом до даних ‒ розмежування та обмеження доступу
користувачів згідно з їхніми правами. Керування потоком даних ‒ функція
мережі передавання даних, яка забезпечує узгодженість надходження даних.
Централізоване керування ‒ а) автоматизоване керування технологічним
об’єктом або процесом з єдиного робочого місця; б) у комп’ютерних мережах –
керування, за якого одна зі станцій (головна) керує всіма іншими станціями.
Утрачати (утратити) керування ‒ утрачати здатність бути керованим (про
 229

літак, снаряд тощо). Також правильно: керування автомобілем, керування

польотом, керування хімічною реакцією; 2) система або сукупність приладів,
за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо; 3) зв’язок між
словами в реченні, за якого залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого
вимагає керівне слово.
Як музичний термін, коли йдеться про конкретне виконання твору,
мовознавці радять вживати тільки «керування» (диригування оркестром,
хором). Навпаки, якщо йдеться про очолювання інструментального ансамблю
чи вокального колективу, слід застосовувати лексему «керівництво».
До іменника «керування» дуже близьке управління за значеннями: 1) дія
за значенням «управляти» ‒ спрямовувати діяльність, роботу кого-, чого-
небудь; бути на чолі когось, чогось; 2) система або сукупність приладів,
за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо. Однак у значенні
«адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає
певною галуззю господарської, наукової, військової та іншої діяльності», варто
вживати тільки «управління».
Керівництво Під керівництвом
Керівництво до дії
Керівництво державної служби
Районне керівництво
Керування Керування державними справами
Децентралізоване (централіоване)
керування
Керування базами даних
Керування даними
Керування доступом до даних
Керування потоком даних
Утрачати керування
Керування автомобілем
Керування польотом
Керування хімічною реакцією
Автоматичне керування
Дистанційне керування
Ручне керування
Узгодження, керування, прилягання
Управління Управління справами Кабінету Міністрів
 230

України
Житлове управління
Китайка, китаянка
Китайка – 1) густа синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім –
бавовняна тканина, яку виробляли в Росії; 2) морозостійкий сорт яблуні
з невеликими плодами.
Китаянка – корінна жителька Китаю.
Китайка Сукня з китайки
Варення з китайки
Китаянка Красива китаянка
Познайомитися з китаянкою
Книга, книжка
Синоніми в значенні «зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь
записами».
Тільки книга ‒–велика обсягом або важлива за змістом книжка.
Уживається в словосполученнях: іпотечна книга ‒ книга для реєстрації
боргових зобов’язань під заставу нерухомого майна; касова книга ‒
бухгалтерська книга, призначена для обліку всіх надходжень та видачі грошей;
касовий журнал; Книга скарг і пропозицій ‒ книжка, куди записують скарги,
побажання; Червона книга ‒ офіційне видання, що містить опис і стан видів
тварин та рослин, які перебувають під загрозою зникнення. У найменуваннях
спеціалізованих закладів чи їхніх підрозділів, що поширювали друковані
видання через пошту (магазин «Книга – поштою», відділ «Книга – поштою»),
також усталилося слово «книга».
Книжка ‒ 1) зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість
(звичайно понад п’ять) друкованих або рукописних аркушів; чималий обсягом
твір, надрукований окремим виданням; 2) який-небудь документ у вигляді
зшитих докупи аркушів з якимось текстом і місцем для офіційних записів;
3) одна з великих частин літературного твору; 4) один із чотирьох відділів
шлунка жуйних тварин, слизова оболонка якого утворює багато складок, що
прилягають одна до одної.
Книга Касова книга
 231

Бухгалтерська книга
Іпотечна книга
Касова книга
Книга скарг і пропозицій
Червона книга
Книга – поштою
Книжка Цікава книжка
Залікова книжка
Чекова книжка
Трудова книжка (застаріле)
Записна книжка
Ощадна книжка (застаріле)
Телефонна книжка
Книжка-іграшка
Перша книжка роману
Один з відділів шлунку корови називають
книжкою
Книжковий, книжний
Збігаються у значенні «узятий, запозичений із книжок; не підтверджений
практикою, відірваний від життя; абстрактний».
Тільки книжний – характерний для літературно-писемного викладу,
невластивий живій мові.
Тільки книжковий – прикметник до «книжка», що стосується книжки;
призначений для зберігання книжок, для торгівлі книжками; який виготовляє,
випускає книжки. Входить також до складу назви центральної бібліографічної
установи в державі ‒ Книжкової палати.
Книжковий Книжкова обкладинка
Книжковий ринок
Книжкова виставка
Книжкова шафа
Книжкова палата
Книжкова графіка
Книжкове видавництво
Книжний Книжний стиль
Книжні знання
Книжні слова
Книжна мова
Книжна мудрість
 232

Коло, круг, окружність

Коло – 1) замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра;
2) сукупність пристроїв, яка характеризується певною послідовністю
розташування або дії; 3) хороводний танець, виконавці якого розташовуються
ланцюжком, у вигляді замкненої або розімкненої кривої; 4) замкнений ланцюг
подій, справ, процесів тощо, який вичерпує у своїй сукупності розвиток,
здійснення чого-небудь; етап спортивного змагання, в якому всі учасники
грають певну серію партій; 5) певна ділянка, сфера якої-небудь діяльності;
перелік таких ділянок, сфер; 6) сукупність, група людей, об’єднаних якими-
небудь інтересами; певні групи населення чи суспільні угруповання.
Круг – 1) частина площини, обмежена колом; 2) ділянка якоїсь поверхні,
формою схожа на таку площину; 3) предмет, що має округлу, овальну або
кільцеподібну форму.
Окружність – величина розміру зовнішньої лінії округлого або
кругоподібного предмета, що характеризує його товщину, об’єм тощо; обвід.
Коло Довжина кола
Електричне коло
Коло кровообігу
Коло діяльності
Коло друзів
Родинне коло
Круг Площа круга
Рятівний круг
Гончарний круг
Окружність Окружність голови немовляти
Комітент, комітет
Комітент – юридична або фізична особа, яка доручає комісіонерові
здійснити за винагороду певну операцію (купівлю, продаж тощо).
Комітет – 1) колегіальний орган, що керує будь-якою галуззю державної
або громадської діяльності. Біржовий комітет – постійний керівний орган
біржі, обраний загальними зборами членів біржі на певний строк і відає її
справами. Ринговий комітет – орган, який спостерігає за укладенням угод
брокерами в біржовому кільці та за дотриманням правил ведення торгів.
 233

Тендерний комітет – тимчасово створюваний замовником (покупцем) цільовий

орган для проведення міжнародних торгів (тендерів); 2) орган державного
управління, створюваний урядом для проведення спеціальних заходів.
Комітент Коштом комітента
Комітент-покупець
Комітет Біржовий комітет
Ринговий комітет
Тендерний комітет
Комітет Верховної Ради
Комітет оборони
Компетентність, компетенція
Компетентність – поінформованість, обізнаність, авторитетність.
Компетенція – це, насамперед, коло повноважень якої-небудь організації,
установи або особи. Крім того, професії та посади характеризується набором
компетенцій, які використовуються під час наймання на роботу, підвищення
кваліфікації співробітників тощо. У цьому розумінні компетенція розглядається
як складова частина компетентності – кінцевої мети навчання фахівця.
Компетентність Особистісна компетентність
Компетентність педагога
Компетенція Не в моїй компетенції
Формування професійних компетенцій
Комплемент, комплімент
Комплемент – білкова речовина сироватки крові людини й тварин типу
ферментів.
Комплімент – приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі.
Комплемент Активувати комплемент
Комплімент Зробити комплімент
Комплементарний, компліментарний
Комплементарний – взаємодоповнювальний.
Компліментарний – хвалебний; що стосується тільки позитивних
аспектів, властивостей кого-, чого-небудь.
Комплементарний Комплементарний ефект
Компліментарний Компліментарний лист
 234

Комунікативний, комунікаційний
Комунікативний – прикметник до «комунікація» в значенні
«спілкування» та «комунікативність» (здатність до спілкування, контактів;
зв’язок, спілкування, контакти між ким-, чим-небудь; комунікабельність).
Комунікаційний – прикметник до «комунікація» в значеннях «шляхи
сполучення», «лінії зв’язку» тощо.
Комунікативний Комунікативна девіація
Комунікативна функція
Комунікативний контакт
Комунікаційний Комунікаційна мережа
Інформаційно-комунікаційні
технології
Комунікаційні шляхи
Комфортабельний, комфортний
Комфортабельний – який має комфорт, з комфортом; вигідний, зручний,
затишний. Тобто це слово передає переважно зовнішній комфорт, побутові
зручності.
Комфортний є синонімом слова «комфортабельний», але, крім того, має
значення «що сприятливо впливає на самопочуття, настрій, діяльність кого-
небудь». Наприклад, комфортні умови. Це слово вживатися для характеристики
не лише побутових вигод, а й внутрішнього стану людини.
Комфортабельний Комфортабельна квартира
Комфортабельний лайнер
Комфортний Комфортні умови
Комфортний клімат
Конструкт, конструктив, конструкція
Конструкт – логічне або інтелектуальне утворення, яке можна розглядати
як приблизний синонім поняття. Гіпотетичний конструкт – вираз, де сам
процес безпосередньо не спостерігається або об'єктивно не вимірюється, але
вважається, що він існує.
Конструктив (розмовне) – практично корисні пропозиції, рішення.
Конструкція – 1) будова, взаємне розташування частин машини, апарата,
приладу тощо; 2) споруди складної будови, а також окремі їхні частини;
 235

3) словосполука, якій властиві певні граматичні зв’язки, певна граматична

будова; 4) у мовах програмування – формат (структура, загальний вигляд)
оператора.
Конструкт Гіпотетичний конструкт
Конструктив Налаштований на конструктив
(розмовне)
Конструкція Залізобетонна конструкція
Синонімічна конструкція
Конструктивний, конструкційний
Конструктивний – 1) стосується до «конструкції» (будова, взаємне
розташування частин машини, апарата, приладу тощо), а також
до «конструювання», пов’язаний з ним. Конструктивна геометрія ‒ розділ
геометрії, в якому вивчаються теорія й методи побудови фігур різними
інструментами. Конструктивна теорія функцій ‒ розділ теорії функцій, який
вивчає їх властивості на основі наближених уявлень; 2) який може бути
основою чого-небудь.
Конструкційний – 1) придатний для «конструкцій» (споруди складної
будови, а також окремі їх частини); 2) пов’язаний з конструюванням.
Конструктивний Конструктивна геометрія
Конструктивна теорія функцій
Конструктивна думка
Конструктивна критика
Конструктивна пропозиція
Конструкційний Конструкційні матеріали
Конструкційна сталь
Конструкційна задача
Контролінг, контроль
Контролінг – 1) система неперервного оцінювання усіх сторін діяльності
підприємства, компанії тощо, її підрозділів, керівників, співробітників тощо;
2) назва підрозділу фірми, прийнята на промислових підприємствах Німеччини,
США.
Контроль – 1) перевірка відповідності контрольованого об’єкта
встановленим вимогам. Документальний контроль – контроль, що проводиться
на основі вивчення, аналізу документів. Параметричний контроль – перевірка
 236

відповідності параметрів об’єкта, процесу встановленим нормам; 2) перевірка,

облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимсь, чимось. Банківський
контроль – а) контроль банку за цільовим використанням виданих кредитів або
за витрачанням коштів неплатоспроможного боржника до визнання його
банкрутом; б) контроль з боку центрального банку за діяльністю комерційних
банків. Валютний контроль – державне регулювання обсягу готівки в іноземній
валюті та її обмінного курсу відносно інших валют; 3) установа чи організація,
що здійснює нагляд за ким-, чим-небудь або перевіряє його; 4) контролери.
Народний контроль – громадська контрольна організація в СРСР.
Контролінг Основи контролінгу
Концепція контролінгу
Контроль Документальний контроль
Параметричний контроль
Банківський контроль
Валютний контроль
Корейка, кореянка
Корейка – свиняча або теляча копчена грудинка.
Кореянка – представниця народності корейців.
Корейка Смачна корейка
Кореянка Симпатична кореянка
Корисливий, корисний
Корисливий – 1) який прагне до власної, вигоди, наживи; 2) який
робиться заради власної вигоди.
Корисний – 1) який дає, приносить добрі наслідки; у значенні іменника
(корисне) – те, що дає користь (добрі наслідки); здатний приносити користь.
Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного й неорганічного
походження, придатні для промислового використання; 2) який становить
ту частину цілого, що використовується за певним призначенням.
Корисливий Корисливий начальник
Корислива мета
Корисливі міркування
Корисний Корисне зауваження
Корисні комахи
Корисні копалини
 237

Корисна площа житла

Коефіцієнт корисної дії
Корисність, користь
Корисність – якість корисного.
Користь – добрі наслідки для кого-, чого-небудь; матеріальна вигода
для кого-небудь; прибуток.
Корисність Корисність спорту
Корисність їжі
Користь Іти на користь
Користь від винаходу
Користуватися, мати
Користуватися ‒ 1) уживати, використовувати що-небудь для власних
потреб; застосовувати що-небудь; 2) використовувати що-небудь у своїх
інтересах, діставати вигоду із чогось. У сполученні з абстрактними іменниками
ліпше послуговуватися словом мати (успіх, популярність тощо).
Користуватися Користуватись інструментом
Користуватися послугами
Користуватися ситуацією
Мати Мати успіх
Мати популярність
Мати попит
Коханий, любий, любимий, улюблений
Коханий і любий синоніми в значеннях: 1) якого кохають, люблять;
2) у значенні іменника – той (та), кого кохають.
Тільки коханий – 1) дієприкметник до «кохати» в значенні «дбайливо
вирощувати, плекати що-небудь, ходити коло чогось; старанно доглядати що-
небудь; виховувати, ростити кого-небудь, старанно доглядаючи; виношувати,
плекати (намір, думку тощо).
Тільки любий – 1) який викликає любов до себе; дорогий та близький
серцю; 2) з яким приємно провести час, якого чекають (про гостя). Крім того,
уживається у звертанні як вираз фамільярності або зневаги. Відповідник
російському «любой» – будь-який, усякий, кожний, перший-ліпший.
Любимий – 1) дорогий, близький серцю; такий, до якого відчувають
любов; 2) якому віддають перевагу над іншими.
 238

Улюблений – такий, якого серед інших найбільше люблять, який

найвищою мірою відповідає чиїмось уподобанням.
Коханий Кохані квіти
Кохане лице
Кохана дівчина
Мій коханий
Коханий край
Любий Люба дитина
Любий серцю
Моя люба (кохана)
Світ не любий
Люба розмова
Любий гість
Любимий Любимий братик
Любима Україна
Улюблений Улюблена книжка
Улюблений фільм
Улюблена страва
Крапка, точка
Крапка і точка синоніми в значеннях: 1) невеличка цятка на певному тлі;
2) графічний знак (.) як умовне позначення чого-небудь.
Тільки крапка – 1) розділовий знак, яким позначають на письмі кінець
розповідного речення, відокремлюють речення одне від одного, а також
уживають для скорочення слів. Крапка з комою – розділовий знак, яким
відокремлюють на письмі структурно ускладнені частини речення;
2) у програмуванні – розділювач або обмежувач, що використовується під час
запису конструкції мови. Рухома крапка – припустима крапка, позиція якої не
фіксується форматом подання чисел. Фіксована крапка – а) крапка, позиція якої
фіксується форматом подання чисел; б) спосіб розподілення цілої та дробової
частин числа; 3) знак збільшення тривалості ноти або паузи в півтора рази;
4) знак виконання ноти стакато; 5) у множині – те саме, що три крапки –
розділовий знак у вигляді трьох поспіль поставлених крапок (...), яким
позначають на письмі незакінченість висловлення.
Тільки точка – 1) одне з основних понять геометрії, фізики – місце, що не
має виміру, межа відрізка лінії; у механіці – місце, пункт, де зосереджується
 239

якась дія або виявляється певна властивість чи якийсь стан. Матеріальна

точка – фізичне тіло, розмірами якого нехтують. Точка опори – точка, до якої
прикладені сили тяжіння. Точка рівноваги – точка, стосовно якої уся система або
тіло перебуває в стані рівноваги; 2) певне місце, пункт у просторі, на місцевості,
у середині або на поверхні чогось; географічний об’єкт або предмет
на місцевості, що є орієнтиром, позначенням певного місця в просторі або
на поверхні землі. Контрольна точка – у системах обробки інформації – місце
у машинній програмі, де здійснюється перевірка або реєстрація даних з метою
повторного відновлення програми; 3) місце розміщення пункту певного
призначення, а також будівля, укріплення, пристосування, що є таким пунктом;
4) температурна межа, коли речовина з одного агрегатного стану переходить
в інший; 5) певний рівень, фаза, межа чогось, що вимірюється, обчислюється;
ступінь, що характеризує якість, рівень розвитку чого-небудь. Нульова точка –
в електротехніці – заземлена нейтральна точка; 6) момент, пункт у розвитку,
перебігу чого-небудь; пункт, питання, об’єкт уваги, інтересу; зі словами
«вихідний», «відправний» – те, з чого щось веде початок, служить основою,
підставою чого-небудь. Точка зору – чиясь думка, погляд на кого-, що небудь,
ставлення до чогось, когось.
Крапка Чорна крапка на горизонті
Крапка в кінці речення
Крапка з комою
Рухома крапка
Фіксована крапка
Ставити крапку над і
На цьому крапка
Три крапки
Крапка біля ноти
Поставити крапку в роботі
Точка Точка на карті Точка зору
Яскрава точка Торгова точка
Бити в точку Вогнева точка
Матеріальна точка Точка плавлення
Точка перетину ліній Точка роси
Точка опори Точка кипіння
Нерухома точка Нульова точка
 240

Точка рівноваги Сталі точки

Точка земної кулі термометра
Найвища точка Кульмінаційна точка
Карпат Договоритися
Мертва точка до точки
Точка росту Критична точка
Контрольна точка Точка зіткнення наук
Вихідна точка
Відправна точка
Точка
беззбитковості
Красний, червоний
Красний – гарний, красивий, приємний. Красна риба – цінна порода
безкісткових (осетрових) риб. Красна ціна – найвища ціна.
Червоний – 1) який має забарвлення одного з основних кольорів спектра,
що йде перед оранжевим; кольору крові та його близьких відтінків; який став,
зробився темно-рожевим від припливу крові; з рожевими щоками. Червоне
зміщення – зміщення спектральних ліній у бік довгих хвиль спектра, що
зумовлюється зменшенням частоти випромінювання; 2) який стосується
революційної діяльності; пов’язаний з радянським соціалістичним ладом.
Червона армія – армія, створена 23.02.1918 р. для захисту й підтримання
радянської влади; 3) уживається як складова частина деяких ботанічних,
зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. Червоне вино – вино,
виготовлене з певних сортів винограду темного кольору. Червоне дерево –
а) порода цінних, перев. тропічних, дерев із червонуватою або коричневою
деревиною; б) деревина цієї породи дерев і деяких подібних (зокрема, червоної
вільхи), що використовується для виготовлення меблів вищої якості. Червоний
перець – а) південна рослина родини пасльонових із плодами у вигляді стручків;
б) плід цієї рослини, гостро пекучий на смак, що вживається як прянощі.
Червона книга – багатотомне видання, яке здійснюється Міжнародною спілкою
охорони природи й містить відомості про види тварин і рослин, які зникають та
потребують охорони; зібрання подібних відомостей по якій-небудь області,
частині країни.
 241

Красний Красна площа

Красна ціна
Красна дівиця
Красне письменство
Красне сонце
Красний день
Красний господар
Для красного слова
Червоний Червоний колір
Червоне зміщення
Червона армія
Червоні партизани
Червоний терор
Червоні козаки
Червона книга
Червоне вино
Червоне дерево
Червоний перець
Червоний Хрест
Червоні кров’яні тільця
Крейдистий, крейдований, крейдяний
Крейдистий – який містить крейду, схожий на крейду.
Крейдований – 1) побілений розчином крейди; укритий шаром крейди;
2) до складу якого введено крейду.
Крейдяний – 1) прикметний до «крейда»; зроблений з крейди (синонім –
крейдовий). Крейдяний період ‒ третій (останній) період мезозойської ери;
2) який має колір крейди; білий. Крейдяний папір ‒ блискучий папір, укритий
білою клейовою фарбою.
Крейдистий Крейдисті породи
Крейдисті гори
Крейдисті вапняки
Крейдований Крейдований папір (у складі якого є
крейда)
Крейдяний Крейдяний олівець
Крейдяний період
Крейдяне обличчя
Крейдяний папір (укритий білою клейовою
фарбою)
 242

Креоли, метиси, мулати

Креоли – 1) нащадки іспанських і португальських колонізаторів у країнах
Латинської Америки; 2) люди, що походять від змішаних шлюбів іспанців
та індіанців, росіян та алеутів тощо.
Метиси – 1) тварини або рослини, виведені в результаті схрещування
різних порід тварин чи сортів рослин; 2) нащадки від шлюбу між
представниками різних рас.
Мулати – нащадки від шлюбів представників європеоїдної та негроїдної
рас.
Креоли Нащадки іспанських і португальських
колонізаторів у країнах Латинської Америки
Люди, що походять від змішаних шлюбів
іспанців та індіанців, росіян й алеутів тощо
Метиси Нащадки від шлюбу між представниками
різних рас
Тварини або рослини, виведені в результаті
схрещування різних порід тварин чи сортів
рослин
Мулати Нащадки від шлюбів представників
європеоїдної та негроїдної рас
Кристал, кришталь
Кристал – тверде тіло, що має природну форму багатогранника та
внутрішню впорядковану будову.
Кришталь – 1) дуже прозоре скло високого ґатунку із вмістом свинцю,
якому властива гра барв і мелодійний дзенькіт; 2) вироби з такого скла (посуд);
3) гірська порода, напівдорогоцінне каміння.
Кристал Кристал флюориту
Кришталь Дорогий кришталь
Совість, як кришталь
Гірський кришталь
Кубічний, кубовий
Кубічний – 1) той, що має форму куба; 2) стосується до куба (добутку
трьох однакових співмножників); 3) який має три виміри (про міри об’єму).
Кубовий – це прикметник до «куб», але, окрім того, це яскраво-синій (про
тканину); індиговий.
 243

Кубічний Кубічна будівля

Кубічний корінь
Кубічна посудина
Кубічний метр
Кубовий Кубова тканина
Кубова фарба
Культівський, культовий
Культівський – стосується культу особи.
Культовий – 1) пов’язаний з культом – релігійною обрядовістю;
2) предмет культоподібного пошанування.
Культовий Культовий фільм
Культова споруда
Культовий спів
Культівський Культівське минуле
Культівська атмосфера
Культівська ідеологія
Культура, культурність
Культура – 1) сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених
людством протягом його історії; рівень розвитку суспільства у певну епоху; те,
що створюється для задоволення духовних потреб людини; 2) освіченість,
вихованість; 3) рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської
або розумової діяльності; 4) розведення, вирощування якої-небудь рослини або
тварини; культивування; рослина, що розводиться, вирощується;
5) мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі.
Культура тканин – метод вирощування тканин (або окремих клітин), видалених
з організму людини, тварин чи рослин, переважно з метою експерименту.
Чиста культура – культура мікроорганізму, яка містить тільки один
біологічний вид.
На відміну від полісемічного «культура», слово культурність має єдине
значення – «рівень, ступінь освіченості, вихованості».
Культура Європейська культура
Трипільська культура
Будинок культури
Матеріальна культура
Культура виробництва
 244

Вирощування овочевих культур

Культура бактерій
Культура тканин
Чиста культура
Культурність Критерії культурності
Крос-культурність
Культурність нації
Купівля, покупка
Купівля – дія, придбання за гроші.
Покупка – придбана за гроші річ, те, що куплено.
Покупка Вдала покупка
Принести покупки
Робити покупки
Купівля Купівля товару
Купівля-продаж
Курити, палити
Курити – 1) вдихати й видихати дим якої-небудь речовини, тютюну;
2) спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом;
3) добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь тощо);
4) роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; пилити; їхати, бігти, здіймаючи
куряву; здіймаючи вгору дрібні часточки чого-небудь, крутити ними в повітрі;
виділяти в повітря дрібні часточки чого-небудь.
Палити – 1) знищувати вогнем; псувати, випадково пропалюючи,
обпалюючи що-небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим); 2) спалювати
яку-небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання; 3) обдавати
жаром; пекти, припікати; украй висушувати, знищувати спекою, посухою
(рослинність); обдавати, обпалювати жаром або холодом, викликаючи відчуття
печії; розмовне - кусати, жалити (про комах); 4) дуже хвилювати, непокоїти,
мучити (про певні відчуття, переживання); викликати відчуття жару, печії тощо;
викликати високу температуру тіла (про хворобу, жар); 5) вдихати й видихати
дим тютюну, потягуючи його із чубука люльки, цигарки; уживати тютюн;
6) діалектне – випалювати (цеглу, гончарні вироби тощо); 7) діалектне – гнати
(горілку); 8) розмовне – стріляти з вогнепальної зброї (звичайно залпами або
часто).
 245

Тож слово «курити» є синонімом до «палити», але має менше значень.

Люльку, фіміам, цигарку можна як курити, так і палити.
Курити Курити люльку
Курити тютюн
Курити фіміам
Курити горілку
Палити Палити солому
Палити в хаті (для обігрівання)
Палити вогонь
Палити в печі
Проміння палить
Вітри-суховії палять хліб
Морози палять
Палити серце
Палить спрага
Жар палить
Палити люльку
Палити цигарку
Палити фіміам

Л
Лангет, лонгет
Лангет – м’ясна страва, приготовлена з тонких шматочків вирізки.
Лонгет – пов’язка з гіпсу, що забезпечує нерухомість зламаних кісток
кінцівки.
Лангет Лангет з телятини
Лонгет Накладати лонгет

Латвійці, латиші
Латвійці – весь народ Латвії.
Латиші – нація, яка становить корінне населення цієї країни.
Латвійці Весь народ Латвії
Латиші Нація, яка становить корінне населення
Латвії
Листопадний, листопадовий
Листопадний – стосується процесу опадання листя.
Листопадовий – стосується назви місяця.
 246

Листопадний Листопадна пора

Листопадовий Листопадовий дощ
Листопадовий фестиваль
Листування, переписка, переписування
Переписка – дія за значенням «переписувати» (а) робити рукописну
копію з якого-небудь тексту, писати щось іще раз; писати що-небудь заново, по-
іншому; б) робити опис, перепис усього або значної кількості чого-небудь,
вносити до списку всіх чи багатьох; в) письмово заповідати кому-небудь своє
майно, власність; г) робити рису, смугу, лінію поперек чого-небудь або
навхрест, залишати слід у вигляді риси, смуги, лінії або перехрещених ліній).
Однак навіть у цьому значенні краще вживати переписування. Обмін листами
та зібрання листів, написаних і одержаних ким-небудь, перепискою називати
некоректно, правильно – листування.
Листування Ділове листування
Збереглося листування Хмельницького
з російськими воєводами
Переписування Переписування конспекту
Литвин, литовець
Литвин – 1) історично (у множині) – підданці Великого Князівства
Литовського та їхні теперішні нащадки; 2) поліщук, житель або уродженець
Полісся.
Литовець – представник нації, що становить основне населення Литви.
Литвин Литвини-поліщуки
Литовець Литовці відвідали Україну
Лицар, рицар
Рицар – у Західній Європі часів середньовіччя феодал, що належав
до військово-дворянського стану.
Лицар – 1) вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть
і воєнне мистецтво; 2) уживається для характеристики самовідданої,
благородної людини, діяча в якійсь галузі; 3) вихована, підкреслено чемна
людина; той, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність.
 247

Лицарем без страху і догани називають людину великої сили й високих

моральних якостей. Лицар серця – чий-небудь коханий.
Лицар Українські лицарі
Славетний лицар Кармелюк
Лицар літератури
Поводиться, як лицар
Лицар без страху і догани
Лицар серця
Рицар Західноєвропейський середньовічний феодал
з військово-дворянського стану
Лікарняний, лікарський, лікувальний
Слово лікарняний – прикметник до «лікарня». Лікарняна допомога ‒
медична допомога, що надається хворим у лікарні. Лікарняна палата ‒ кімната
з медичним обладнанням, призначена для розміщення й постійного перебування
хворих. Лікарняний листок (листок непрацездатності) ‒ документ, який
засвідчує тимчасову непрацездатність працівника.
Лікарський – який належить лікареві або такий, що стосується його
діяльності. Прикметник «лікарський» (з наголосом на другому складі)
відповідає російському «лекарственный» (лікарські рослини).
Лікувальний стосується лікування, тобто має зв’язок з поняттями «ліки»,
«лікувати».
Лікарняний Лікарняний персонал
Лікарняна допомога
Лікарняна палата
Лікарняний листок
Лікарський Лікарський халат
Лікарський огляд
Лікарський рецепт
Лікарські рослини
Лікувальний Лікувальні властивості
Лікувальна фізкультура
Лікувальне харчування
Лопатеподібний, лопатоподібний
Лопатеподібний – який формою схожий на лопать.
Лопатоподібний – який формою схожий на лопату.
Лопатеподібний Лопатеподібний ніж
 248

Лопатоподібний Лопатоподібний хвіст

Лункий, лунковий
Лункий – 1) який голосно і чітко звучить; дзвінкий; здатний голосно
звучати; 2) який добре відбиває, посилює звук, має сильний резонанс.
Лунковий – 1) прикметник до «лунка» – невелика заглибина в чому-
небудь; 2) стосується до сівби або саджання рослин у лунки.
Лункий Лункий звук
Лункі кроки
Лункий оркестр
Лунке повітря
Лунковий Лунковий планшет
Лунковий посів

М
Малюнок, рисунок
Малюнок і рисунок – синоніми в значенні «зображення чогось на
площині, зроблене олівцями, фарбами тощо; картина; ілюстрація в книжці».
Проте «рисунок» уживається переважно як термін у креслярській справі,
математиці, геометрії тощо.
Малюнок Дитячі малюнки
Малюнки до казок
Рисунок Графік наведено на рисунку
Технічний рисунок
Мана, манна
Мана – 1) уявний образ кого-, чого-небудь, що ввижається комусь;
привид, примара; 2) розмовне – за уявленнями упереджених людей, те, що
навіяне злим духом; щось незрозуміле, незбагненне.
Манна – 1) за біблійною легендою – їжа, що падала євреям із неба під час
їхньої мандрівки пустелею. Манна небесна – про те, що дається легко, без
зусиль; 2) застиглий сік деяких рослин (ясена, тамариксу), що вживається як їжа
або ліки; 3) деякі їстівні лишайники степів і напівпустель, що мають вигляд
грудочок; 4) діалектне – молоко.
Мана Що за мана?
Пускати ману у вічі
 249

Насилати ману
Манна Манна небесна
Уживати манну
Росте манна
Масло, мастило, олива, оліфа, олія
Масло – це 1) харчовий продукт, що його виробляють збиванням вершків
або сметани; 2) тверді жири рослинного походження (кокосове, масло какао
тощо); 3) жирова речовина, яку видобувають із мінеральних речовин.
Мінеральне масло ‒ суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів.
Нафтове масло ‒ нафтопродукт вакуумного переганяння мазуту. Солярове
масло ‒ фракція нафти, яка використовується як дизельне паливо та мінеральне
масло. Трансформаторне масло ‒ добре очищене мінеральне масло, що його
отримують з малосірчистої нафти. У значенні «жирова речовина для
змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин» збігається зі словами
мастило та олива.
Тільки олива – 1) вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових
з їстівними плодами, з яких одержують харчову й технічну олію; маслина; плід
цієї рослини; 2) нижчий ґатунок олії, який добувається з плодів цього дерева
гарячим пресуванням і використовується для освітлення (переважно
в лампадах), для змащування чого-небудь тощо; 3) підвищення на боковій
поверхні довгастого мозку.
Оліфа – варена (лляна або конопляна) олія, що йде на виготовлення
олійних фарб, лаків тощо.
Олія – 1) жирова речовина, яку добувають із рослин; 2) олійна фарба. Олія
буває тільки рослинна, тому вислів «рослинна олія» тавтологічний.
Масло Хліб з маслом
Кокосове масло
Купатися як вареник у маслі
Мінеральне масло
Нафтове масло
Солярове масло
Трансформаторне масло
Підливати масла у вогонь
Змащувати інструменти маслом
 250

Іти як по маслу
Масло = мастило = Жирова речовина для змащування
олива поверхонь тертя механізмів і деталей машин

Олива Росте олива

Олива в лампадці
Олива – підвищення на боковій поверхні
довгастого мозку
Оліфа Додавати оліфу до фарби
Олія Соняшникова олія
Льняна олія
Оливкова олія
Ефірна олія
Серія картин олією
Масовий, чисельний, численний (не «багаточисельний»
і не «багаточисленний»)
Масовий – 1) такий, у якому беруть участь широкі маси, велика кількість
людей; який виявляється в багатьох випадках; який стосується великої кількості
людей; 2) призначений для широких мас; загальнодоступний; 3) який належить
до широких мас, є представником цих мас; характерний для життя, побуту
широких мас; 4) який виробляється, здійснюється у великій кількості; який
відбувається у великій кількості, у великому масштабі; 5) стосується до маси
(фізичного терміна), наприклад масова одиниця.
Чисельний (наголос на другому складі) – 1) стосується до числа,
виражений числом; числовий; 2) виражений у якій-небудь кількості; кількісний.
Численний – 1) який складається з великої кількості кого-, чого-небудь;
2) наявний у великій кількості; узятий у значній кількості, за багатьма
показниками; якого ставили, провадили не раз; який відбувається, надходить,
трапляється через короткий проміжок часу; частий.
Прикметника багаточисленний (багаточисельний) у літературній мові
немає.
Масовий Масовий рух
Масова творчість
Масова газета
 251

Масовий читач
Масовий підхід
Масова культура
Масовий випуск
Масове виробництво
Масове явище
Масова одиниця
Чисельний Чисельний аналіз
Чисельна перевага
Численний Численна аудиторія
Численні зорі
Численні спостереження
Численні війська
Багаточисленний Калька
(багаточисельний)
Мастистий, маститий
Мастистий – чистої масті (про коней).
Маститий – який заслужив загальну повагу, визнання своєю
багаторічною плідною діяльністю (про діячів науки, мистецтва тощо).
Мастистий Жеребець мастистої породи

Маститий Маститий гуморист

Маститий художник
Мателот, матлот
Мателот, -а – найближчий корабель у строю.
Матлот, -у – 1) матроський танець; 2) французька рибна страва.
Мателот Передній мателот
Матлот Готувати матлот
Танцювати матлот
Мати, носити
Полісемічне слово нести широко вживається в сталих словосполученнях:
нести гріх, нести кару, нести покуту, високо нести голову, нести важкий
хрест, лиха година несе, носити камінь за пазухою, ноги не носять. Одне
зі значень слова «нести» – «виконувати які-небудь обов’язки, доручення»
(нести відповідальність, нести службу). Однак українською мовою природніше
сказати: відповідати, служити тощо. Слово «носити» мовознавці не
рекомендують уживати з лексемами «назва», «ім’я» в значенні «мати назву,
 252

ім’я; називатися», зі словом «характер» тощо. Тут доречна лексема мати.

Не варто вживати «носити» і в значенні «бути причиною чого-небудь;
приносити із собою як наслідок». «Приносити» треба замінити іншими
дієсловами, наприклад, у таких фразах: приносити збитки – завдавати збитків,
приносити шкоду – завдавати шкоди, приносити подяку – складати подяку,
приносити неприємності – завдавати прикростей, приносити присягу –
присягати.
Мати Мати характер
Мати назву
Мати ім’я
Носити Нести гріх
Нести кару
Нести покуту
Високо нести голову
Нести хрест
Лиха година несе
Носити камінь за пазухою
Ноги не носять
Матрос, моряк
Матрос – це моряк, що не належить до командного складу судна;
у військовому флоті – рядовий.
Моряк – той, хто служить на флоті.
Матрос Моряк, що не належить до командного
складу судна
Рядовий у військовому флоті
Моряк Той, хто служить на флоті
Мета, ціль
Іменник мета (те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти) має тільки
форму однини. Якщо треба передати поняття множинності, користуються
синонімом слова «мета» – ціль, яке, окрім значення «предмет, істота або місце,
куди спрямовують постріл, кидок, удар тощо, мішень», має синонімічне
зі словом «мета» значення ‒ «те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти».
Мета Досягнути мети
Мати на меті
Ціль Ставити перед собою цілі
Влучити в ціль
 253

Метеор, метеорит
Метеор – 1) тверде тіло космічного походження, що потрапляє в земну
атмосферу; зірка, яка падає; 2) швидкохідне пасажирське судно на підводних
крилах.
Метеорит – тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не
встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері.
Як тіло космічного походження метеор – це світлове явище, метеорит –
тверде тіло. Метеорит долітає до Землі, метеор складається з найдрібніших
частинок, які згорають, потрапляючи в атмосферу.
Метеор Слід метеора
Життя промайнуло метеором
Носиться, як метеор
Гуде рейсовий метеор
Метеорит Упав метеорит
Тунгуський метеорит
Метеорологічний, метрологічний
Метеорологічний – прикметник до «метеорологія»: 1) наука, що вивчає
земну атмосферу, її властивості та процеси, що в ній відбуваються; 2) учення
про зміни погоди й методи її передбачення.
Метрологічний – прикметник до «метрологія» – наука про міри та ваги
(встановлення систем одиниць вимірювання, створення та зберігання основних
еталонів цих одиниць, забезпечення точності практичних вимірювань).
Метеорологічний Метеорологічне бюро
Метеорологічні дані
Метеорологічні дослідження
Метеорологічна інформація
Метеорологічний майданчик
Метеорологічні прилади
Метеорологічні прогнози
Метеорологічна станція
Метеорологічна служба
Метеорологічні спостереження
Метеорологічні явища
Метрологічний Метрологічний стандарт
Метрологічна служба
Метрологічні характеристики
 254

Метод, методика, методологія

Метод – 1) спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя; підхід
митця, письменника (школи, течії тощо) до вивчення життя й відображення
його у своїх творах; 2) прийом або система прийомів, що застосовується в якій-
небудь галузі діяльності (науці, виробництві тощо); спосіб дії, боротьби.
Методика – 1) сукупність взаємозв’язаних способів та прийомів
доцільного проведення будь-якої роботи; 2) документ, який описує
послідовність методів, правил і засобів виконання роботи; 3) учення про методи
викладання певної науки, предмета.
Методологія – 1) учення про науковий метод пізнання й перетворення
світу; його філософська, теоретична основа; 2) сукупність методів дослідження,
що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її
пізнання.
Метод Статистичний метод
Реалістичний метод
Метод забезпечення
Методика Методика редагування
Педагогічні методики
Методика лікаря
Методологія Методологія наукових досліджень

Метрополія, митрополія
Метрополія – 1) у Стародавній Греції – місто-держава (поліс) стосовно до
заснованих ним в інших землях поселень (колоній); 2) держава, що володіє
загарбаними нею колоніями та експлуатує їх.
Митрополія – церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит.
Метрополія Місто-метрополія
Конфлікт між колоніями та метрополією
Митрополія Київська митрополія
Мимохідь, мимохіть
Мимохідь ‒ 1) проходячи повз кого-, що-небудь; по дорозі;
2) не зосереджуючись на чому-небудь; між іншим.
 255

Мимохіть має значення «мимоволі» – 1) без певного наміру; ненароком;

2) без участі свідомості; несвідомо; 3) усупереч власній волі, під тиском
обставин; хоч-не-хоч.
Мимохідь Мимохідь прошептав
Зазирнув мимохідь
Немовби між іншим, мимохідь
Мимохідь зачепив
Мимохіть Почув мимохіть
Прохопилося мимохіть
Узяв мимохіть
Міра, мірра
Міра – одиниця виміру чого-небудь.
Мірра – ароматична смола деяких тропічних дерев, що використовувалася
для ароматичного обкурювання під час релігійних обрядів.
Міра Міра ваги
Без міри
Значною мірою
Мірра Росте мірра
Масло мірра
Міфічний, міфологічний
Міфічний – 1) від іменника «міф» – «стародавнє народне сказання про
богів і героїв, фантастичне оповідання; 2) овіяний легендами; який своєю
незвичайністю викликав багато легенд; 3) розмовне – «вигаданий, неіснуючий,
фантастичний».
Слово міфологічний стосується «міфології» – сукупності міфів якого-
небудь народу; науки про міфи.
Міфічний Міфічний герой
Міфічні істоти
Міфологічний міфологічна література
Міфологічна теорія
Мова, мовлення
Мова – 1) здатність людини говорити, висловлювати свої думки;
2) сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах певного
суспільства звукових знаків для явищ і понять, а також загальноприйнятих
правил їх комбінування під час вираження думок; різновид цього комбінування
 256

у процесі вираження думок, якому властиві ті або інші характерні ознаки.

Державна мова ‒ офіційно визнана та прийнята для спілкування в державних
установах та армії, у спілкуванні між юридичними особами. Іноземні мови ‒
мови, якими спілкуються в іноземних країнах, за кордоном. Материнська мова
(материнка) ‒ мова, якою спілкуються переважно з батьками, в окремій сім’ї.
Мертва мова ‒ мова, яка історично зникла з ужитку в регіонах, де нею
користувалися (латина, давньогрецька, давньоруська та ін.). Національна мова ‒
мова, якою спілкуються представники однієї національності. Частина мови ‒
граматична категорія слів, об’єднаних спільністю значення, форм і синтаксичної
ролі; 3) мовлення, властиве кому-небудь; манера говорити. Езопівська мова (від
імені давньогрецького байкаря Езопа) ‒ замаскований спосіб вираження думок
з недомовками й натяками; 4) те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови;
розмова, бесіда; звуки розмови (вести мову, знаходити спільну мову);
5) публічний виступ на яку-небудь тему; промова; 6) те, що виражає собою яку-
небудь думку, що може бути засобом спілкування; 7) у системах обробки
інформації – природна або штучна знакова система для передачі інформації.
Алгоритмічна мова ‒ штучна мова, призначена для написання алгоритмів.
Машинна мова ‒ мова програмування, призначена для подання програм у формі,
що дозволяє виконувати їх безпосередньо технічними засобами обробки даних.
Мовлення – 1) спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна
діяльність; 2) повідомлення по радіо та інших аудіо- й відеоканалах.
Мова Відбирати мову
Державна мова
Іноземна мова
Материнська мова
Мертва мова
Національна мова
Частина мови
Езопівська мова
Вести мову
Говорити різними мовами
Не може бути й мови
Алгоритмічна мова
Машинна мова
 257

Мовлення Розвиток мовлення

Культура мовлення
Сценічне мовлення
Усне мовлення
Ділове мовлення
Стилістика мовлення
Радіомовлення
Монсеньйор, сеньйор, синьйор
Монсеньйор – титул, який за середньовіччя у Франції вживали під час
звернення до герцогів, перів; нині вживається, коли звертаються до вищого
католицького духівництва.
Сеньйор – 1) у Західній Європі часів середньовіччя – феодал, який мав
право власності на землю й повну владу на своїй території; 2) увічливе
називання, звертання до чоловіка в Іспанії та деяких інших країнах; називання
будь-якої особи чоловічої статі.
Синьйор (в Італії) – слово, що додається до чоловічого прізвища або
імені, а також форма ввічливого звертання до чоловіка; пан.
В Іспанії та іспаномовних країнах заміжню жінку звуть «сеньйорою», а
дівчину – «сеньйоритою». В Італії заміжня жінка – синьйора, а дівчина –
синьйорина.
Монсеньйор Титул у середньовічній Франції
Сеньйор Феодал у Західній Європі
Увічливе звертання до іспанця
Синьйор Увічливе звертання до італійця
Мото, мотто
Мото... – частина складного слова, що означає «моторний».
Мотто – дотепний вислів, афоризм, гасло, що вживається як епіграф на
початку книжки або розділу.
Мото Мотоцикл
Мотоклуб
Мотто Дотепний вислів
 258

Музикальний, музичний
Музикальний має два значення:1) здібний до музики, який любить і
тонко розуміє музику; 2) який нагадує музику, приємний для слуху;
мелодійний.
Музичний збігається значеннями зі словом «музикальний». Однак тільки
музичний – прикметник до «музика» в значеннях: 1) мистецтво, що відображає
дійсність у художньо-звукових образах, твори такого мистецтва, сукупність їх;
2) інструментальний вид цього мистецтва, на відміну від вокального;
виконання, звучання музичних творів, а також виражений, здійснюваний
засобами музики. Музична драма ‒ драма в супроводі музики, опера
з драматичним сюжетом. Музична ексцентрика ‒ естрадно-цирковий жанр,
трюкове виконання музичних творів на традиційних або спеціальних
ексцентричних інструментах. Музична комедія ‒ комедія, що супроводжується
музикою; оперета; мюзикл. Музична література ‒ а) література про музику;
б) сукупність музичних творів (нотні видання); в) навчальний курс, який має
на меті ознайомити студентів зі зразками музичної творчості різних епох,
народів, стилів, жанрів тощо. Музична освіта ‒ професіональне навчання
музичної творчості, виконавства та науки, а також сукупність знань, набутих
унаслідок такого навчання. Музична скринька ‒ механічний музичний
інструмент, у якому звук виникає внаслідок зчеплення язичків з розташованими
в певній послідовності штифтами барабана. Музична терапія ‒ використання
музики з метою нормалізації психічних станів та лікування хвороб нервової та
серцево-судинної систем, депресії, функціональних розладів тощо. Музичний
диктант ‒ записування музичного твору на слух; форма навчальної роботи, що
сприяє розвитку музичного слуху. Музичний звук ‒ звук, який має (на відміну
від шумового) чітко виражену висоту, що її можна визначити з абсолютною
точністю. Музичний момент ‒ невелика інструментальна п’єса, за характером
близька до експромту. Музичний розмір ‒ кількісна характеристика тактового
метра; позначає кількість долей певної тривалості, що утворюють такт.
 259

Музичний слух ‒ здатність сприймати, розрізняти і відтворювати висотні,

метроритмічні, динамічні та інші співвідношення звуків.
Для розрізнення значень мовознавці радять послуговуватися таким
правилом: якщо перед словосполученням можна поставити прислівники
«дуже», «надзвичайно» або утворити ступені порівняння цього прикметника,
слід ужити якісний прикметник «музикальний», якщо ж контекст не дає змоги
цього зробити, потрібне слово «музичний».
Музичний Музичний твір
Музична драма
Музична ексцентрика
Музична комедія
Музична література
Музична освіта
Музична скринька
Музична терапія
Музичний диктант
Муичний звук
Музичний момент
Музичний розмір
Має музичний слух (здатніий розрізняти
й відтворювати звуки)
Музикальний Має музикальний слух (любить і тонко
розуміє музику)
Музикальний народ
Музикальний голос
Мулкий, мулький
Мулкий – покритий мулом.
Мулький – який муляє, тисне; переносно – той, що бентежить, турбує,
гнітить.
Мулкий Мулке дно
Мулке озеро
Мулький Мульке взуття
Мулькі спогади
 260

Н
На протязі, протягом
Протяг – різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини
або відчинені двері, вікна тощо, розташовані одне проти одного, а також простір
(в одному з трьох вимірів: довжині, ширині, висоті), на якому що-небудь
розташовується, міститься.
Для позначення часу існування кого-, чого-небудь, тривання якої-небудь
дії, якогось процесу тощо, а також для позначення певної події, чиєїсь
діяльності, чийогось існування тощо, одночасно з якими що-небудь
відбувається, здійснюється тощо, уживається слово протягом (синонім ‒
упродовж).
На протязі Стояти на протязі

Протягом Протягом (упродовж) тижня

Навчальний (не «учбовий»)
Учбовий – калька з російської мови. Замість цього слова слід уживати
навчальний: навчальний план, навчальний заклад тощо.
Навчальний Навчальний рік
Навчальний корпус
Учбовий Калька
Навшпиньках, навшпиньки
Навшпиньках – на кінчиках пальців ніг. Поєднується з дієсловами йти,
підійти, стояти.
Навшпиньки – на кінчики пальців ніг. Поєднується з такими дієсловами:
звестися, зіп’ятися, підвестися, стати тощо.
Навшпиньках Іти навшпиньках
Стояти навшпиньках
Навшпиньки Підвестися навшпиньки
Стати навшпиньки
 261

Нагода, пригода
Нагода – це зручні для здійснення чого-небудь обставини, принагідний
для чого-небудь момент.
Пригода – 1) те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване); подія,
випадок, а також небажана, неприємна або небезпечна для когось подія.
Дорожньо-транспортна пригода ‒ подія, що сталася під час руху
транспортного засобу та призвела до загибелі чи поранення людей або до
матеріального збитку; 2) події, які трапляються під час подорожей, мандрівок і
часто пов’язані з ризиком; дії, розраховані на досягнення успіху в коханні,
залицянні. Стати в пригоді – приходити на допомогу в скрутну хвилину;
узагалі допомагати кому-небудь; бути потрібним.
Нагода Мати нагоду
Скористатися з нагоди
З нагоди
Шукати нагоди
Трапилася нагода
Пригода Дорожньо-транспортна пригода
Стати в пригоді
Фантастичні пригоди
Шукач пригод
Надівати, надягати, одягати
Надівати – 1) одягати на себе або на когось одяг, взуття; натягувати,
насувати щось на який-небудь предмет; 2) приладжувати, прикріплювати щось
на кому-, чому-небудь, до кого-, чого-небудь; 3) щільно вставляти,
закріплювати, насаджувати на що-небудь.
Надягати має значення: 1) натягувати, насувати, накладати тощо одяг
на кого, що-небудь; використовувати, носити який-небудь одяг;
2) приладновувати, прикріплювати на чому-небудь.
Одягати – 1) покривати одягом кого-небудь; надавати чому-небудь певної
форми, втілювати в якісь образи тощо; добирати для кого-небудь відповідний
до певної нагоди одяг; наряджати кого-небудь; покривати себе чим-небудь
з одягу; 2) приладнувати, закріплювати щось на кому-, чому-небудь,
начіплювати щось на кого-, що-небудь; 3) розмовне – забезпечувати одягом
 262

кого-небудь; 4) покривати поверхню чого-небудь; покривати поверхню чогось

яким-небудь матеріалом.
Надівати Надівати шапку
Надівати намисто
Надівати окуляри
Надівати кайдани
Надівати сітку проти москітів
Надівати збрую на коня
Надівати колеса на вісь
Надягати Надягати маску доброти
Надягати овечу шкуру
Надягати личину
Одягати Одягати дитину
Одягати пальто
Одягати сорочку
Одягати дороги в асфальт
Зима одягає річку в льоди
Надіятися, очікувати, сподіватися
Надіятися – 1) мати надію, розраховувати на що-небудь; сподіватися;
розмовне – чекати появи, прибуття кого-, чого-небудь, вірити в настання чогось;
2) покладатися на кого-, що-небудь, бути впевненим у комусь, чомусь.
Сподіватися – 1) чекати кого-, що-небудь; дожидати; 2) розраховувати,
покладати надію на що-небудь; надіятися; у значенні вставного слова
уживається для вираження сподівання, надії на здійснення чого-небудь;
3) у наказовому способі виражає глузування, коли хто-небудь не має наміру
щось зробити.
Очікувати ‒ 1) перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися
з кимось; чекати, очікувати; розраховувати на чиє-небудь повернення, на
прихід, появу когось, чогось, на здійснення чогось; 2) надіятися на що-небудь,
сподіватися чогось; чекати; 3) бути призначеним, неминучим для кого-небудь;
4) гаяти час, зволікати із чим-небудь, розраховуючи на здійснення, появу
чогось.
Надіятися Надіятися на допомогу
Надіятися на колег
Очікувати Очікувати начальника
Очікують неприємності
 263

Нетерпляче очікувати
Сподіватися Сподіватися гостей
Сподіватися на вечерю
Не сподіватися такого
Хто б сподівався?
Сподіватися з моря погоди
Сподіватися на ліпші часи
Без надії сподіватися
Сподіватися застати господарів
удома
Сподіваюся, ти повернешся
Найманець, наймит
Наймит – 1) робітник, що працює за наймом у приватного власника,
підприємця; бідний селянин наймит у поміщика або куркуля; 2) той, хто
захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів.
Найманець є синонімом слова «наймит» у другому значенні. Тільки
найманець: 1) солдат або офіцер найманої армії; 2) особа, спеціально
завербована для участі в спільних насильницьких діях.
Наймит Панський наймит
Найманець Російські найманці на Донбасі
Найперше, насамперед, передусім (не «у першу чергу»)
Російському «в первую очередь» відповідають прислівники насамперед,
найперше, передусім, а не словосполучення «в першу чергу».
Відповідники Найперше
російського Насамперед
«в первую очередь» Передусім
Належність, приналежність
У сучасній українській літературній мові немає лексем «приналежати»,
«приналежний», приналежність. Натомість є «належати», «належний»,
належність.
Належність Партійна належність
Расова належність
Належність одягу
Приналежність Спотворене
 264

Намулити, намуляти
Намулити – 1) нанести щось течією води, хвилями; 2) рідко – тертям
об що-небудь пошкоджувати тіло; натирати чим-небудь до болю, до
пошкодження якусь частину тіла. Щоб передати це значення, частіше вживають
лексему намуляти. Вислів намуляти очі означає «набриднути, надокучити
комусь».
Намулити Намулити ґрунту
Намуляти Намуляти очі
Намуляти ноги
Наповнений, сповнений
Наповнений ‒ дієприкметник до «наповнювати» (1) накладаючи,
насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним якийсь простір, місце;
поширюючись, охоплювати, насичувати повітря, приміщення тощо чим-небудь;
2) заповнювати, переповнювати собою що-небудь; 3) займати, заповнювати
приміщення, простір тощо (про людей, тварин)) частіше вживається в прямому
значенні, поєднуючись із лексемами, які передають фізичне значення, і вимагає
після себе додатка в орудному відмінку.
Сповнений здебільшого вживається в переносному значенні – «який
виражає яке-небудь сильне почуття, переживання (про очі, погляд, вираз
обличчя тощо)». При цьому це слово керує родовим відмінком.
Наповнений Повітря, наповнене ароматом
Наповнена водою склянка
Трамвай, наповнений людьми
Сповнений Очі, сповнені слізьми
Серце, сповнене ненавистю
Сповнені доброти очі
Наполегливий, настирливий, настійливий, настійний
Наполегливий – 1) завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні,
досягненні певної мети; 2) який виражає, містить завзяття, стійкість,
непохитність; який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності.
Абсолютний синонім ‒ настійливий, однак він уживається рідше.
Настирливий, окрім «завзятий, наполегливий», має значення 1) який
набридає, надокучає своїми діями, учинками тощо; набридливий,
 265

надокучливий; який часто повторюється, одноманітно діє, неприємно

вражаючи; 2) який довго, невідступно діє, виявляється (про думку, ідею тощо);
невідчепний, нав’язливий.
Настійний – 1) який здійснюється з наполегливістю, завзяттям; сповнений
наполегливості, завзяття; 2) дуже потрібний; невідкладний.
Наполегливий Наполегливий учень
Наполеглива вимога
Наполеглива праця
Наполеглива боротьба
Настирливий Настирливі сусіди
Настирливі мухи
Настирливий дощ
Настирлива думка
Настирлива ідея
Настійливий Настійливе запитання
Настійний Настійні уявлення
Настійна потреба
Направляти, скеровувати, спрямовувати
Направляти – 1) спрямовувати, скеровувати кого-, що-небудь у певному
напрямку; давати напрям чому-небудь; зосереджувати на чому-небудь,
спрямовувати на щось (думки, здібності, зусилля тощо); 2) посилати,
відправляти кого-небудь з якоюсь метою; давати призначення; виділяти,
призначати що-небудь для чогось; 3) робити що-небудь гострим; гострити;
4) надавати музичному інструментові певної висоти звуку; настроювати;
5) розмовне – лагодити, виправляти що-небудь зіпсоване, пошкоджене;
поправляти; змінювати на краще або повертати до попереднього становища
(життя, умови тощо); 6) розмовне – спонукати, схиляти до якої-небудь дії,
учинку; примушувати щось робити (недозволене, злочинне); 7) розмовне –
учити, наставляти, давати поради кому-небудь. Однак словом «направляти»
(близьким до російського «направлять») не варто надуживати.
Скеровувати і спрямовувати синоніми в значеннях: 1) користуючись
кермом та іншими пристроями, спрямовувати в певному напрямку літак,
автомобіль, човен тощо; направляти певним чином течію, біг, ходу тощо;
 266

стежити за тим, щоб прилад, механізм працювали правильно, за заданим

режимом; скеровувати, націлювати оптичний прилад, зброю тощо на когось,
щось; зі словами «погляд», «зір» тощо – дивитися на кого-, що-небудь; 2) давати
потрібний напрямок діяльності, учинкам, розмові тощо; зосереджувати на чому-
небудь думки, увагу, сили тощо.
Тільки спрямовувати – 1) орієнтувати кого-небудь певним чином;
зосереджуючи, направляти проти кого-, чого-небудь, на когось, щось;
2) виділяти, призначати що-небудь для чогось; 3) учити, наставляти, даючи
поради, вказівки кому-небудь.
Направляти Направляти на навчання
Направляти сокиру
Направляти музичний інструмент
Скеровувати = Літак, автомобіль, човен
Зброю, прилад
спрямовувати
Зір, погляд
зі словами: Думки, здібності, зусилля
Дії, учинки, розмову
Спрямовувати Спрямовувати (наставляти)
студента
Спрямовувати кошти
Напруга, напруженість, напруження
Напруженість – 1) абстрактний іменник до «напружений» – а) який
виражає напруження, перебуває в стані напруження; б) який відбувається,
здійснюється, не ослаблюючись; який потребує напруження сил, енергії тощо;
сповнений піднесення, збудження, зосередження сил під час здійснення чого-
небудь; в) нервово збуджений; натягнутий; 2) характеристика
електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл. Напруженість
електричного поля ‒ векторна силова характеристика поля, що вимірюється
відношенням сили, яка діє в певній точці поля на точковий позитивний заряд,
до цього заряду. Напруженість магнітного поля ‒ векторна характеристика
магнітного поля, що не залежить від наявності в ньому магнітних матеріалів;
3) у психіатрії – стан, що характеризується напружено-зосередженою позою,
 267

малодоступністю, готовністю до раптових дій; стан очікування

непередбачуваних подій. Наприклад, афективна напруженість.
Напруження – 1) дія за значеннями: а) натягуючи, робити пружним,
тугим натягуючись, ставати пружним, тугим; б) докладаючи зусиль,
посилювати діяльність, ступінь вияву чого-небудь (про пам’ять, зір, увагу
тощо); надмірно підвищувати, підсилювати (голос); в) нервово збуджуватися,
сильно хвилюватися; 2) стан піднесення, збудження, зосередження сил під час
здійснення чого-небудь. Реакція напруження ‒ комплекс пристосувальних
реакцій організму, направлених на мобілізацію його енергетичних та
пластичних ресурсів; крайня межа, вищий ступінь у здійсненні чого-небудь;
3) скрутне, тяжке становище де-небудь, із чим-небудь; 4) величина тиску або
розтягання, що виникає у твердому тілі внаслідок зовнішніх впливів (сили,
температури тощо). Механічне напруження ‒ міра внутрішніх сил, які
виникають в окремих елементах машин і споруд під впливом зовнішніх сил.
Напруга – те саме, що «напруження» в 1), 2) і 4) значеннях. Тільки
напруга – фізичний стан електрики, одна з основних характеристик струму.
Електрична напруга ‒ фізична величина, що визначається роботою
електричного поля по переміщенню одиничного позитивного заряду з однієї
точки в іншу; різниця потенціалів на ділянці електричного кола.
Напруга Підводитися з великою напругою
Нервова напруга
Сталь найвищої напруги
Постійна напруга
Генератор напруги
Електрична напруга
Напруга в мережі
Стабілізатор напруги
Напруженість Напруженість електричного поля
Напруженість магнітного поля
Афективна напруженість
Міжнародна напруженість
Напруження Напруження уваги (сил, зору)
Душевне напруження
Розумове напруження
Нервове напруження
 268

Психоемоційне напруження
Психологічне напруження
Моральне напруження
Знімати напруження
Реакція напруження
Напруження бою
Напруження з робочою силою
Механічне напруження
Напруження м’язів
Напрям, напрямок
Словники подають слова напрям і напрямок як синоніми: 1) лінія руху
або лінія розміщення кого-, чого-небудь; 2) шлях діяльності, розвитку кого-,
чого-небудь; спрямованість якоїсь дії, явища; спрямованість думок, інтересів;
3) суспільна, наукова, літературна школа, течія, угруповання; 4) ділянка фронту,
що розгортає воєнні дії в який-небудь бік.
Однак, коли йдеться про важливі суспільно-політичні заходи, шляхи
діяльності, розвитку кого-, чого-небудь, літературно-мистецький рух, течію,
спрямованість якоїсь дії, явища, думок, інтересів, зазвичай уживають слово
«напрям», а не «напрямок». У розумінні «ділянка фронту» переважно
застосовують теж «напрям». «Напрям» здебільшого використовують і тоді, коли
лінія руху визначається в загальних рисах (північ, захід, південь, схід) або
кінцевий пункт розміщений на великій відстані. У такому разі слово «напрям»
часто вживається з прийменником «на», що стоїть перед словом, яким
визначається кінцева мета руху. Якщо ж ідеться про лінію фізичного руху
на невеликих відстанях, здебільшого послуговуються іменником «напрямок».
Напрям Напрям у мистецтві
Бої в київському напрямі
Напрям руху торнадо
Напрям політичної діяльності
Напрямок Напрямок вітру
Рухатися в напрямку
Напрямок течії
Народжувати, породжувати
Народжувати – 1) давати життя дитині (дітям) під час пологів (про жінку
або самицю); 2) давати початок чому-небудь, створювати що-небудь, бути
 269

причиною появи когось, чогось; пробуджувати, викликати що-небудь;

3) розмовне – дати багато плодів, принести великий урожай.
Породжувати – 1) рідко – стати батьком (про чоловіка); 2) давати початок
чому-небудь, створювати щось; бути причиною виникнення, появи чого-небудь;
створювати передумови для виникнення, появи кого-, чого-небудь;
пробуджувати, викликати в кому-небудь якісь почуття, думки; 3) розмовне –
дати врожай.
Народжувати Народжувати дитину
Дійсність народжує героїв
Породжувати Породжувати чутки
Породжувати ворожнечу
Насіннєвий, насінний, насінницький
Насіннєвий ‒ 1) прикметник до «насіння»; який містить насіння;
призначений для продажу, зберігання насіння; який вирощується з насіння;
2) пов’язаний з вирощуванням, одержуванням насіння.
Насінний – те саме що «насіннєвий». Уживається в термінологічних
сполуках. Насінний зачаток ‒ утворення в насінних рослин, з якого зазвичай
після запліднення розвивається насінина. Насінний матеріал ‒ насіння, плоди,
частини плодів, супліддя, що їх використовують для сівби та садіння. Насінні
рослини ‒ рослини, які розмножуються за допомогою насіння.
Насінницький – стосується «насінництва» (галузі рослинництва,
завданням якої є розмноження насіння високопродуктивних сортів, збереження
та поліпшення їхньої чистосортності, біологічних і урожайних властивостей),
пов’язаний з ним; який займається вирощуванням насіння.
Насіннєвий Насіннєві сходи
Насіннєвий стручок
Насіннєвий магазин
Насінний Насінний матеріал
Насінні рослини
Насінний зачаток
Насінницький Насінницька справа
Насінницька станція
Насінницька бригада
 270

Наслідок, результат
Збігаються в значенні «те, що виходить, випливає із чого-небудь». Тільки
результат – остаточний, кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності,
розвитку тощо; сума, яку одержують після певних математичних дій; показник
чого-небудь. Фінансовий результат ‒ різниця між доходами та витратами
підприємства за певний час.
Наслідок Наслідки хвороби
Унаслідок зливи
Результат Результати роботи
Результати додають
Результати спостережень
Фінансові результати
У результаті діяльності
Невірний, неправильний, помилковий
Невірний – 1) непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким-
небудь; який порушує вірність; 2) зрадливий; який викликає сумнів, недовір’я;
оманливий, ненадійний, небезпечний, непевний, нечесний; 3) у значенні
іменника – той, хто визнає іншу релігію.
У значенні «який не відповідає дійсності, певним нормам» розмовне.
У літературні мові замість цього слова треба вживати неправильний,
помилковий.
Невірний Невірний друг
Війна з невірними
Неправильний = Відповідь, висновок
помилковий зі словами:
Не що інше, ніщо інше
Не що інше, як… – саме це, а не щось інакше.
Ніщо інше – жодна інша річ, справа, жодне інше явище тощо.
Не що інше, як Саме це
Ніщо інше Жодна інша річ, явище
Незважаючи, не зважаючи, не дивлячись
Прийменник незважаючи у сполученні з прийменником «на» вживається
для позначення предметів, явищ, понять, усупереч яким відбувається дія.
Синонімічне значення передає прийменник «попри». Дієприслівник зважаючи
 271

із часткою «не» на своєму місці, наприклад, у такому реченні: Діти бігали, не

зважаючи на крик дорослих. Дієприслівник не дивлячись слушний тоді, коли
дія пов’язана з тим, що людина на когось або на щось не дивиться, нічого не
бачить: іти, не дивлячись під ноги.
Незважаючи на Незважаючи на погодні умови (попри)
Не зважаючи на Бігати, не зважаючи на зауваження
(не звертаючи уваги)
Співав, зовсім не зважаючи на
обурення сусідів
Не дивлячись Бігати, не дивлячись під ноги
Говорити, не дивлячись в очі
Незчисленний (незліченний), нечисленний
Незчисленний (незліченний) – який складається з великої кількості або
становить велику кількість.
Нечисленний – який складається з невеликої кількості когось, чогось.
Незчисленний = Незчисленні (незліченні) зорі
незліченний
Нечисленний Нечисленні прихильники
Неординарний, непересічний, оригінальний
Неординарний – незвичайний, оригінальний; який вирізняється своїми
якостями (про людину). Синоніми ‒ оригінальний, непересічний.
Однак слово «оригінальний» має ще й інше значення – «який не є копією
або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний; створений самостійно, без
наслідування відомих зразків; який не є перекладом з іншої мови». У цих
значеннях «неординарний» не вживається.
Неординарний = непересічний = Характер, особистість
оригінальний зі словами:
Оригінальний Оригінальна ваза
Оригінальна література
Непогодженість (не «неув’язка»)
Слово неув’язка розмовне. У значенні «плутанина, випадкова помилка,
взаємне нерозуміння» слід уживати лексему непогодженість.
Непогодженість Непогодженості в роботі
Неув’язка Розмовне
 272

Неприємний, прикрий
Неприємний – який не подобається своїми якостями, властивостями
тощо; який викликає почуття невдоволення, незручності, прикрості тощо;
у значенні іменника – те, що викликає почуття незадоволення, незручності.
Прикрий – 1) який викликає негативні емоції, спричиняє досаду; тяжкий
своїм негативним характером, своєю складністю, можливими наслідками; який
викликає образу; 2) застаріле – дуже сильний, нестерпний (про почуття,
відчуття); різкий; пильний. Тож слово «прикрий» передає більші негативні
емоції, аніж неприємний.
Неприємний Неприємна людина
Неприємна робота
Неприємний смак
Прикрий Прикра помилка
Прикре слово
Прикрий холод
Нервувати, нервуватися
Нервувати – приводити кого-небудь у стан нервового збудження,
роздратування; прикро вражати чим-небудь.
Нервуватися – бути в стані збудження, хвилювання, роздратування.
Нервувати Нервувати вчителя
Нервувати поведінкою
Нервуватися Нервуватися перед іспитом
Нервуватися через дурниці
Несення, несіння
Несення – виконання певних обов’язків, доручень тощо.
Несіння – кладка яєць (про птахів).
Несення Несення військової служби
Несіння Несіння яєць
Низинний, низовий
Низинний – нижчий від довколишніх земель; низький; розміщений
у низині.
Низовий є синонімом слова «низинний» (розташований у низині або
нижче від чого-небудь), але, окрім цього, має значення: 1) який дме низом або
знизу, від води (про вітер); 2) який живе, перебуває в низов’ї ріки. Низове
 273

козацтво ‒ запорізькі козаки, що жили в низов’ї Дніпра, Дону, Кубані;

3) створений низькими звуками; подібний до баса; 4) який обслуговує,
безпосередньо пов’язаний із широкими народними масами.
Низинний Низинна місцевість
Низинні пасовиська
Низинне село
Низовий Низовий вітер
Низове козацтво
Низові луки
Низовий баритон
Низові осередки
Низові працівники
Низхідний, спадний
До слова «висхідний» зі значенням «який змінюється, зростаючи,
збільшуючись, піднімається вгору» антоніми низхідний і спадний – «який
зникає, зменшується, знижується». З погляду словотвірних норм останній
антонім закономірніший.
Низхідний Низхідний рух
Низхідна гама
Спадний Спадний порядок
Спадна інтонація
Спадна прогресія
Спадний наголос

О
Об’єм, обсяг, розмір
Обсяг – 1) розмір, величина, кількість, значення чого-небудь; зміст чого-
небудь з погляду його величини, кількісного вираження тощо; зміст чого-
небудь з погляду його значення, важливості. Обсяг виробництва ‒ кількість
виготовленої продукції та виконаних робіт за певний період часу; 2) межі, коло
чого-небудь. Обсягом у... ‒ завбільшки, величиною, розміром. У повному
обсязі ‒ цілком, повністю, нічого не виключаючи.
Об’єм – величина чого-небудь, вимірювана в кубічних одиницях; форма,
обриси чого-небудь у трьох вимірах; об’ємність; кількісні виміри чого-небудь.
 274

Розмір – 1) кількісна оцінка; лінійна величина; величина, обсяг чого-

небудь в одному або в кількох вимірах; номер, що вказує на величину якого-
небудь одягу, взуття; 2) величина грошової оплати або винагороди за що-
небудь; 3) величина, масштаб якого-небудь явища; сила, міра вияву чого-
небудь; 4) регулярно повторювана комбінація тих або інших елементів
фонетичної будови мови, яка служить одиницею визначення віршового ритму;
5) конкретне вираження того чи іншого музичного метра в певних ритмічних
одиницях; кількість долей певної довжини, що утворюють такт; 6) у системах
обробки інформації – довжина (у бітах, байтах тощо) слова, програми, елемента
даних тощо.
Об’єм Об’єм циліндра
Об’єм конуса
Ударний об’єм серця
Обсяг Обсяг робіт
Обсяг виробництва
Обсяг шкільної програми
У повному обсязі
Обсяг поняття
Обсяг книжки
Розмір Маленький розмір
Розмір взуття
Розмір грошової винагороди
Віршовий розмір
Розмір і такт пісні
Розмір файла
Обіг, оборот
Обіг – 1) використання, ужиток; 2) характерна для товарного виробництва
форма обміну продуктів праці та інших об’єктів власності через купівлю-
продаж; рух товарів та інших цінностей у суспільстві. Грошовий обіг ‒ рух
грошей у процесі виробництва, розподілу та обміну суспільного продукту. Обіг
капіталу ‒ перетворення капіталу з грошової форми в товарну і навпаки.
Оборот – 1) оберт, повне коло руху чого-небудь навколо власної осі;
повний цикл руху замкнутою кривою навколо чого-небудь; 2) повний
повторюваний цикл у якомусь процесі; закінчений цикл операцій, здійснюваних
 275

засобами пересування, пов’язаний з рухом туди й назад і з поверненням

у вихідний пункт. Зовнішньоторговельний оборот ‒ сумарна величина експорту
та імпорту країни за певний період у грошовому обчисленні. Оборот капіталу ‒
час, протягом якого вкладений капітал повертається до його власника.
Оподатковуваний оборот ‒ оборот з реалізації товарів, що на них виплачується
податок з обороту; 3) перевертання з одного боку на інший, протилежний (про
пласт); зворотний бік (пласта); 4) комерційна операція, торгівля; 5) грошові
суми, одержувані від реалізації товарних мас за певний відтинок часу;
6) бухгалтерський термін ‒ валовий дохід або валовий обсяг продажу
без жодних відрахувань; 7) рідко – поворот, новий напрям у перебігу, розвитку
чого-небудь; 8) використання, застосування.
Обіг Вилучати з обігу
Грошовий обіг
Обіг капіталу (перетворення капіталу
з грошової форми в товарну і навпаки)
Господарський обіг
Оборот Оборот мотора
Оборот капіталу (час, протягом якого
вкладений капітал повертається до його
власника)
Зовнішньоторговельний оборот
Оподатковуваний оборот
Обробіток, обробка, оброблення, опрацювання
Слово обробіток уживається переважно стосовно ґрунту та вирощування
на ньому сільськогосподарських культур.
Оброблення (рідше – обробка) – дія за значенням «обробляти»:
а) певними діями, операціями надавати чому-небудь потрібного вигляду,
доводити до певного стану; діяти чим-небудь на щось, домагаючись потрібного
результату; б) готувати для вирощування рослини (про ґрунт); виконувати,
здійснювати весь цикл сільськогосподарських робіт (на полі, городі тощо);
системою агротехнічних заходів створювати необхідні умови для вирощування
рослин; вирощувати; в) упорядковуючи, удосконалюючи, надавати чому-небудь
викінченого вигляду; опрацьовувати, розробляти (тему, сюжет тощо);
 276

оздоблювати, прикрашати чим-небудь краї одягу тощо; г) розмовне –

упливаючи на кого-небудь, схиляти його до чогось; д) розмовне – упоратися
з певними роботами в кого-небудь; зробити все кому-небудь.
Тільки обробка ‒ 1) результат опрацювання, удосконалення;
2) видозмінення музичного твору шляхом гармонізації, аранжування або
транскрипції. Широко вживається також у спеціальній літературі.
Опрацювання – дія за значенням опрацьовувати: 1) глибоко вивчати що-
небудь, докладно ознайомлюватися із чимось; докладно вивчаючи що-небудь,
описувати його особливості, установлювати закономірності розвитку тощо;
досліджувати; 2) готувати що-небудь, ретельно продумуючи, розробляючи
в усіх деталях; створювати що-небудь, старанно добираючи, систематизуючи та
обробляючи матеріали; працюючи над чим-небудь, поліпшувати його якість,
надавати йому викінченості, досконалості.
Обробіток Обробіток землі
Оброблення Оброблення тканини
(дія за значенням Оброблення результватів експериментів
«обробляти») Оброблення полів
Оброблення дерев
Обробка Холодна обробка металів
Обробка деталі
Обробка рук хірурга
Обробка народних пісень
Музична обробка
Опрацювання Опрацювання проекту
Опрацювання матеріалу
Опрацювання теми
Обстановка, положення, ситуація, стан, становище
Обстановка – 1) меблі, оздоби та предмети побуту, якими обставлено й
прикрашено приміщення, житло; декоративне та бутафорське оформлення
спектаклю; 2) сукупність умов, за яких що-небудь відбувається; умови життя
кого-небудь; становище на місці воєнних дій, зумовлене їхнім перебігом,
співвідношенням бойових сил, їхнім розташуванням, характером місцевості
тощо.
 277

Положення – 1) місцезнаходження кого-, чого-небудь у просторі; місце

розташування якого-небудь пункту чи ділянки земної поверхні; розміщення тіла
або його частин; поза; 2) зведення правил, законів з певного питання;
твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь; теза; 3) розмовне – певне
становище, зумовлене відповідними обставинами; сукупність обставин, що
створюють те чи інше становище; місце, роль у суспільстві, у соціальному чи
професійному середовищі.
Ситуація – 1) сукупність умов та обставин, що створюють певне
становище, викликають ті чи інші взаємини людей. Аварійна ситуація ‒ стан
потенційно небезпечного об’єкта, що характеризується порушенням меж та/чи
умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, за якого всі
несприятливі впливи джерел небезпеки утримуються в прийнятих межах.
Конфліктна ситуація ‒ а) ситуація, в якій зіштовхуються інтереси двох або
більше сторін, що прагнуть різної мети; б) в обчислювальній техніці – ситуація,
за якої два чи більше завдання водночас претендують на одні й ті самі ресурси.
Надзвичайна ситуація ‒ порушення нормальних умов життя та діяльності
людей на об’єкті або території, спричинене аварією, стихійним лихом,
епідемією тощо, які призвели або можуть призвести до людських і матеріальних
втрат; фрагмент оповіді про якусь подію (у художньому творі); епізод;
2) зображення на карті або плані рельєфу місцевості, розташування чого-небудь.
Серед багатьох значень слова стан: 1) обставини, умови, в яких хто-, що-
небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами;
сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в конкретний момент
відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності тощо; місце, роль
у суспільстві, у соціальному чи професійному середовищі; становище; фізичне
самопочуття або настрій. Аварійний стан ‒ стан об’єкта, за якого можлива
аварія. Граничний стан ‒ стан об’єкта, за яким його подальша експлуатація
неприпустима чи недоцільна або відновлення його працездатного стану
неможливе чи недоцільне. Критичний стан ‒ стан об’єкта, що може призвести
до травмування людей, значних матеріальних збитків чи інших неприйнятних
 278

наслідків. Непрацездатний стан ‒ стан об’єкта, за якого він нездатний

виконувати хоча б одну з потрібних функцій. Неробочий стан ‒ стан об’єкта, за
якого він не виконує потрібну функцію. Плачевний стан ‒ дуже поганий,
нікудишній стан чого-, кого-небудь. Працездатний стан ‒ стан об’єкта, який
характеризується його здатністю виконувати всі потрібні функції. Рівноважний
стан системи ‒ стаціонарний стан системи, не зумовлений зовнішніми
процесами. Робочий стан ‒ стан об’єкта, в якому він виконує потрібну
функцію. Справний стан ‒ стан об’єкта, за якого він здатний виконувати всі
задані функції об’єкта. Технічний стан об’єкта ‒ стан, який характеризується
в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями
параметрів, встановлених технічною документацією на об’єкт. Стан здоров’я ‒
ті чи інші особливості функціонування організму; фізичне самопочуття людини;
2) сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла; характер
розташування, взаємодія і рух часток речовини. Агрегатний стан речовини ‒
один із чотирьох станів речовини: твердий, рідинний, газоподібний, плазма.
Газоподібний стан речовини ‒ стан, за якого речовина не має власної форми та
об’єму; вона набуває форми та об’єму тієї посудини, в якій міститься. Рідинний
стан речовини ‒ стан, за якого речовина певного об’єму не має власної форми, а
набуває форми посудини, в якій міститься. Твердий стан речовини ‒ стан,
за якого речовина має механічну міцність, а також фіксовану форму та об’єм.
Четвертий стан речовини ‒ плазма; 3) сукупність суспільно-політичних
відносин, аспектів суспільного життя; 4) режим, розпорядок державного,
суспільного життя, що його встановлює влада; 5) соціальна група людей
із закріпленими законом спадкоємними правами та обов’язками, що остаточно
склалася під час розшарування феодального суспільства; група людей,
об’єднаних родом занять, способом життя тощо.
Становище – 1) ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь
перебуває; умови існування кого-небудь; сукупність обставин, які створюють ту
чи іншу ситуацію; ситуація на місці воєнних дій, зумовлена їхнім перебігом,
співвідношенням бойових сил, їх розташуванням, характером місцевості тощо.
 279

У цьому значенні вживається в словосполученнях безпорадне становище,

скрутне становище. Рятувати становище ‒ знаходити або допомагати знайти
вихід зі складної ситуації; 2) сукупність суспільно-політичних відносин, аспекти
суспільного життя; 3) місце, роль у суспільстві, у соціальному чи професійному
середовищі, сім’ї тощо; важлива роль, помітне місце кого-небудь у суспільстві,
що визначається високою посадою, впливовими знайомствами, зв’язками тощо;
4) режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює
влада.
Обстановка Обстановка в лікарні
Обстановка сцени
Тиха обстановка
Обстановка на місці воєнних дій
Льодова обстановка
Положення Положення відносно горизонту
Географічне положення
Положення тіла
Увійти в положення
Положення про присвоєння наукових
ступенів
Положення закону
Ситуація Аварійна ситуація
Анекдотична ситуація
Конфліктна ситуація
Надзвичайна ситуація
Описана в книжці ситуація
Нанесена на плані ситуація міста
Стан Високий станом Працездатний
Партизанський (непрацездатний) стан
стан Рівноважний стан
Аварійний стан системи
Граничний стан Справний стан
Критичний стан Технічний стан
Соціальний стан об’єкта
Стан бойової Стан душевної
готовності тривоги
Стан мотора Стан здоров’я
Майновий стан Стан справ
Суспільний стан Агрегатний стан
жінки речовини
Робочий Газоподібний стан
 280

(неробочий) стан речовини

Плачевний стан Твердий стан
речовини
Воєнний стан
Категорія стану
Стани суспільства
Купецький стан
Листопрокатний
стан
Нотний стан
Становище Становище селян
Життєве становище
Становище в державі
Скрутне становище
Становище на фронті
Рятувати становище
Посідати провідне становище
Сімейне становище
Службове становище
Міжнародне становище
Рівноправне становище жінки
Воєнне становище
Оголошення, об’ява
Синоніми в значенні «надруковане або написане повідомлення
про концерт, виставу, лекцію, що вивішується на видному місці».
Тільки оголошення – 1) дія за значенням «оголосити» – а) розкривати,
робити відомим що-небудь; розголошувати щось; б) публічно повідомляти,
заявляти про що-небудь; доводити щось до відома багатьох, усіх; публічно
називати, визнавати когось ким-небудь; офіційно висловлювати кому-небудь
догану, подяку, попередження тощо; в) офіційно заявляти про початок чого-
небудь; 2) у системах обробки інформації – зв’язування програмного об’єкта
з іменем, атрибутами. Оголошення даних – призначення даним імен та
атрибутів. Оголошення за замовчуванням – автоматичне присвоєння даним
атрибутів, не оголошених у програмі явно. Оголошення за іменем – призначення
даним атрибутів, виходячи з ланцюжка літер, цифр, що є ідентифікатором. Явне
оголошення – призначення атрибутів даним за допомогою спеціального
оператора мови опису даних або мови програмування.
 281

Оголошення (об’ява) Подати оголошення (об’яву)

Оголошення Оголошення конкурсу
Оголошення спектаклю
Оголошення війни
Оголошення даних
Оголошення за замовчуванням
Оголошення за іменем
Явне оголошення
Одиничний, одинокий, одиночний, поодинокий
Одиничний – 1) окремий; 2) стосується до одиниці – умовна величина,
яку прийнято за основу під час вимірювання, визначення однорідних з нею
величин. Одинична матриця ‒ квадратна матриця, в якій по головній діагоналі
стоять одиниці, а на решті місць – нулі. Одиничний вектор ‒ вектор, довжина
якого дорівнює одиниці. Одиничні іменники ‒ іменники, що називають один
предмет, виділений із загальної маси; 3) у значенні іменника (одиничне) –
філософська категорія: предмет, процес або явище з його властивостями й
основними ознаками, що відрізняють його від інших предметів, процесів або
явищ.
Спільне значення в «одинокий», «одиночний», «поодинокий» – «який не
зливається з іншими, ізольований від інших, окремий».
Тільки одинокий – такий, що не має сім’ї, самотній; який не має друзів,
близьких, однодумців; чужий у певному середовищі. Одинока мати –
незаміжня жінка, що має позашлюбну дитину.
Тільки одиночний – 1) розрахований на одного, 2) який стосується
виступу одиночника – спортсмена, що виступає на змаганні без напарника.
Тільки поодинокі (вживається лише в множині) – які розміщені або
трапляються рідко; які бувають у невеликій кількості; рідкісні.
Одиничний Одиничний екземпляр
Одиничне виробництво
Одинична еквівалентна форма товару
Одинична матриця
Одиничний вектор
Одиничні іменники
Одиничне (у філософії)
 282

Одинокий Одинока мати

Одинокий чоловік
Одиночний Одиночна камера
Одиночний виступ
Поодинокий Поодинокі сніжинки
Поодинокі випадки
Однобічний, односторонній
Однобічний і односторонній синоніми в значеннях: 1) який має лише
один робочий бік (про інструмент, механізм); 2) який робиться, здійснюється
або діє тільки в одному напрямі (про рух, зв’язок тощо); 3) вузький, обмежений
(про діяльність, інтереси, виховання).
Тільки односторонній – 1) який має одну лицьову, а другу виворітну
сторони (про тканину); 2) який міститься тільки з однієї сторони чого-небудь,
охоплює тільки одну сторону чогось; 3) який здійснюється тільки однією
стороною або особою без погодження, домовленості з іншою (іншими); який
ураховує позицію тільки однієї сторони, одного учасника. Односторонній
ринок ‒ ринок, на якому котирується лише курс (ціна) продавця або покупця.
Одностороння угода ‒ угода, для здійснення якої відповідно до закону або
узгодження сторін необхідно й достатньо вираження волі однієї сторони.
Однобічний Однобічне свердло
Однобічний рух
Однобічні інтереси
Односторонній Одностороння тканина
Одностороннє запалення легенів
Односторонній ринок
Одностороння угода
Одноголосий, одноголосний
Одноголосий і одноголосний синоніми в значенні «який виконується
одним голосом, звучить одним голосом або виконує одну мелодію».
Тільки одноголосний – одностайно схвалений, прийнятий усіма
присутніми (про рішення, ухвалу тощо).
Одноголосий Одноголоса (одноголосна) пісня
(одноголосний)
Одноголосний Одноголосне обрання
 283

Одноразовий, одночасний
Одноразовий – що відбувається чи відбудеться один раз.
Одночасний – який здійснюється, відбувається водночас із чим-небудь
іншим.
Одноразовий Одноразова перемога
Одноразова допомога
Одноразова перепустка
Одночасний Одночасне прибуття

Ожеледиця, ожеледь
Ожеледиця – шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу
або відлиги зі зниженням температури (коли замерзають калюжі, а дороги
стають слизькими від крижаної кірки).
Ожеледь – тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах (коли
від морозу застигають краплі дрібного дощу чи мряки, а на деревах та будівлях
з’являється крижана кірка).
Ожеледиця На дорогах ожеледиця
Ожеледь На деревах ожеледь
Округ, округа
Округ – частина держави, що виокремлюється в осібну територіальну
одиницю з адміністративно-політичною, господарською, іншою метою; район
діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. Виборчий
округ ‒ територіальна одиниця, створювана для проведення виборів. Військовий
округ ‒ вища військова адміністративно-територіальна одиниця, завданням якої
є підготовка країни до оборони. Національний округ ‒ національно-
адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається
особливим національним складом і побутом населення.
Округа – навколишня місцевість, довкілля, у значенні «округ» уживається
рідко.
Округ Центральний округ
Виборчий округ
Військовий округ
Національний округ
 284

Округа Розносити плітки по всій окрузі

Опинатися, опинятися
Опинатися – чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; опиратися.
Опинятися – раптово потрапляти кудись, несподівано з’являтися десь.
Опинатися Протидіяти, опиратися
Опинятися Несподівано з’являтися
Опиратися, спиратися
Опиратися і спиратися синоніми в значеннях: 1) прихилятися до кого-,
чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого
тіла; використовувати що-небудь як опору; упиратися; 2) мати підтримку
в кому-, чому-небудь; мати основою щось (про переконання, докази, дії тощо).
Тільки опиратися – чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь;
боротися з кимось, чимось.
Тільки спиратися – штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися
в тісний гурт; затримуватися, спричиняючи відчуття болю в грудях,
утруднюючи дихання (про дух, зітхання тощо).
Опиратися Опиратися (спиратися) на стіну
(спиратися) Опиратися (спиратися) на докази
Опиратися Опиратися насильству
(протидіяти) Опиратися спокусі
Спиратися У грудях спирається дух
Спиратися на плече
Оплачувати, платити, сплачувати
Оплачувати ‒ 1) платити, вносити плату за що-небудь; платити кому-
небудь за роботу, послуги тощо; вносити певну суму грошей, погашаючи борг,
позику; 2) зазнавати страждань, злигоднів, тяжких утрат заради чогось, в ім’я
чого-небудь.
Платити ‒ 1) видаючи, віддаючи гроші або що-небудь цінне,
винагороджувати за виконану працю, послугу тощо; 2) відшкодовувати вартість
одержаного або використаного; 3) віддавати гроші або інші цінності,
виконуючи певні обов’язки; 4) відповідати на чиї-небудь дії, учинки, чиєсь
почуття; поводитися так чи інакше у відповідь на що-небудь.
 285

Хоча дієслова «оплачувати» і «платити» синонімічні в значенні «вносити

плату за щось», однак вони різняться керованими формами іменників.
«Оплачувати» зазвичай поєднується з безприйменниковим знахідним
відмінком, а при слові «платити» вживається прийменниково-відмінкова форма
«за плюс знахідний відмінок»: «оплачувати проїзд», але «платити за проїзд».
Сплачувати ‒ вносити збір, установлений організацією, установою,
державою; повертаючи гроші, звільнятися від боргу.
Оплачувати Оплачувати навчання
Оплачувати рахунки
Оплачувати проїзд
Платити Платити за проїзд
Платити репетиторові
Платити за харчування
Платити податки
Платити ласкою
Платити тією самою монетою
Сплачувати Сплачувати податки
Сплачувати членські внески
Опудало, чучело
Опудало ‒ подоба людської постаті з накинутого на хрестовину або
начиненого соломою старого одягу, яку ставлять у садках і на городах для
відстрашування птахів; імітація людської постаті для введення в оману кого-
небудь; пристрій, знаряддя для тренування солдатів, спортсменів, що замінює
постать, тулуб людини.
Чучело ‒ набита тирсою, соломою тощо шкура тварини, птаха, яка
відтворює їхній зовнішній вигляд; подоба людини, людська постать, із глини,
воску або іншого матеріалу чи з набитого чим-небудь одягу людини.
Опудало Опудало на городі
Опудало із соломи
Чучело Чучело собаки
Освітлений, освічений
Освітлений – 1) дієприкметник до «освітлити»: а) кидаючи проміння
світла на кого-, що-небудь, робити його видним, жвавим, сяючим (обличчя, очі
тощо); б) забезпечувати світлом; в) бути джерелом розуміння чого-небудь;
 286

робити ясним, зрозумілим що-небудь; г) вилучаючи сторонні домішки, робити

світлим, прозорим; 2) який світиться, має освітлення.
Освічений – який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний;
письменний, грамотний. Крім того, словники фіксують це слово (з позначкою
«рідко») і як синонім до «освітлений» у першому значенні.
Освітлений Освітлена місяцем галявина
Освітлений високою ідеєю
Освітлений вогнями
Освітлений напій
Освітлені вікна
Освічений Освічена людина
Освічений народ
Освітній, освітянський
Освітній – стосується до освіти.
Освітянський – стосується освітян – тих, хто працюють у галузі освіти.
Освітній Освітні завдання (завдання освіти)
Освітній ценз
Освітянський Освітянська нива
Освітянський вісник
Оскаржувати, оспорювати
Оскаржувати – офіційно подавати скаргу у вищу інстанцію, протестуючи
проти якого-небудь рішення, чиїх-небудь дій тощо.
Оспорювати ‒ 1) висловлювати свою незгоду з ким-, чим-небудь, брати
під сумнів щось; заперечувати; 2) юридичний термін ‒ домагатися відновлення
свого права на що-небудь через суд.
Оскаржувати Оскаржувати вирок
Оспорювати Оспорювати твердження
Оспорювати в судовому порядку
Ославлювати, уславлювати
Ославлювати ‒ 1) поширювати погану славу (плітки, осуд, огуду тощо)
про кого-небудь; обмовляти, гудити, неславити; 2) поширювати добрі чутки про
кого-небудь; славити, вихваляти.
Уславлювати – 1) робити знаменитим, славнозвісним, сприяти величі
когось, чогось; 2) високо оцінювати, прославляти кого-, що-небудь;
 287

3) розмовне ‒ поширювати негативні відомості про кого-небудь, плітки, які

ганьблять, засуджують.
Ославлювати Ославлювати на все село (ганьбити)
Ославлювати вчителя (вихваляти)
Уславлювати Уславлювати людину (робити
знаменитою)
Уславлювати революцію (високо
оцінювати)
Ощадливий, ощадний
Ощадливий ‒ 1) який бережливо витрачає що-небудь, додержується
економії; 2) який сприяє економії (бережливість, ощадливість у витрачанні
чого-небудь), здійснює її.
Ощадний ‒ пов’язаний зі зберіганням заощаджень, вкладів. Ощадний
банк – кредитна установа, що займається збереженням та інвестуванням
заощаджень населення. Ощадний вклад – кошти, внесені фізичними особами
на зберігання в банки та ощадні каси з метою отримання відсотків. Ощадний
рахунок – рахунок у банку, призначений для накопичення заощаджень
громадян. Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування
коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення
встановленого строку депозиту та процентів по ньому.
Ощадливий Ощадливий чоловік
Ощадливе витрачання коштів
Ощадний Ощадна каса (застаріле)
Ощадний банк
Ощадний вклад
Ощадний рахунок
Ощадний сертифікат

П
Паводок, повінь
Паводок ‒ тимчасове підняття рівня води в річках та інших водоймах
унаслідок злив або розтавання снігу та льоду.
 288

Повінь ‒ 1) розлиття річки під час весняного розтавання снігу, льоду або
внаслідок тривалих дощів чи великих злив; значне підвищення рівня води
в річці, озері або морі; 2) велика кількість, надмір чого-небудь.
Паводок Паводок після зливи
Повінь Весняна повінь
Повінь гніву
Паливо, пальне
Щоб одержати теплову енергію, використовують паливо (російською ‒
топливо) ‒ горючу речовину (дрова, вугілля, нафту, газ тощо). Одним з видів
палива є пальне (російською ‒ горючее) ‒ паливо для двигунів. Тому, коли
мають на увазі пальне й мастило для двигунів внутрішнього згоряння,
послуговуються висловом «пально-мастильні матеріали».
Паливо Тверде паливо
Пальне Пальне для літаків
Пам’ятка, пам’ятник
У значеннях 1) те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи,
праці тощо, 2) предмет матеріальної культури минулого, твори стародавньої
писемності та музичного мистецтва; 3) набір настанов, інструкція;
4) поминальна книжечка ‒ варто вживати слово пам’ятка.
Пам’ятник ‒ 1) скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-
небудь; 2) споруда (звичайно кам’яна) на могилі в пам’ять померлого;
надгробок.
Пам’ятка Пам’ятка архітектури
Літературна пам’ятка
Історична пам’ятка
Пам’ятка туристові
Записувати в пам’ятку
Пам’ятник Пам’ятник Шевченкові
Пам’ятник на кладовищі
Пана, панна
Пана ‒ родовий відмінок іменника «пан».
Панна ‒ 1) історизм ‒ молода незаміжня поміщиця або дочка пана
в Польщі, Литві, Україні та Білорусі; зневажливе ‒ дівчина, яка вирізняється
 289

ексцентричною поведінкою, підкреслено витонченими манерами; дочка

заможних батьків, хазяїв; 2) ніжна, тендітна або гарно вбрана дівчина;
3) увічлива форма звертання або згадування стосовно до молодих дівчат
в Україні та деяких інших країнах. Нечесані панни – декоративна рослина
родини жовтцевих з пірчасторозсіченими листками, жовтими або голубуватими
поодинокими квітами.
Пан Пана немає

Панна Велика панна (зневажливе)

Незнайома панна
Стара панна
Нечесані панни (декоративна рослина)
Парафінувати, парафувати
Парафінувати ‒ просочувати парафіном.
Парафувати ‒ попередньо підписувати ініціалами уповноважених осіб
державний документ, у підготовці якого вони брали участь.
Парафінувати Парафінувати тканину
Парафувати Парафувати угоду
Парламентарій, парламентер
Парламентарій – член парламенту, парламентський діяч.
Парламентер ‒ особа, уповноважена однією зі сторін воєнного конфлікту
вступити в переговори з іншою.
Парламентарій Парламентарії ухвалили закон
Парламентер Парламентер прибув на переговори
Первинний, первісний, первозданний
Первинний ‒ 1) який становить перший, зазвичай найпростіший етап
чого-небудь; від якого або з якого починається що-небудь; початковий.
Первинний сектор економіки ‒ частина економіки у вигляді видобутку
сировини, рослинництва, тваринництва. Первинні статеві ознаки ‒ сукупність
основних морфофізіологічних відмінностей між самцем і самицею у тварин,
а також між чоловіком і жінкою; 2) який існує, з’являється раніше чого-небудь;
 290

найдавніший з ряду однорідних істот або предметів; 3) який є першою,

початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий.
Первісний ‒ 1) який існував у найдавніші періоди історії людства; 2) який
існував спочатку та був замінений чим-небудь. Первісна вартість ‒ історична
(фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошей або справедливо
створеної вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для
придбання (створення) необоротних активів.
Первозданний ‒ 1) який існує, створений раніше за все наступне; 2) який
був від самого початку, не змінений; чистий, незайманий.
Первинний Первинна обробка
Первинний документ
Первинний сектор економіки
Первинні статеві ознаки
Первинні партійні організації
Первісний Первісна людина
Первісна вартість
Первозданний Первозданний світ
Первозданний вигляд
Первозданна краса
Переводити, переказувати, перекладати
Переводити ‒ 1) ведучи або супроводжуючи кого-небудь, переправляти,
допомагати перейти через щось, на протилежний бік чогось; 2) змінювати місце
розташування кого-, чого-небудь, переміщувати когось, щось з одного місця
на інше; 3) переміщати в інше положення (рухому частину механізму,
пристрою); переміщаючи якусь машину, знаряддя, пристрої, міняти напрям
їхньої дії; 4) переносити малюнок, креслення тощо на що-небудь; перебивати;
створювати що-небудь подібне, таке саме, але з іншого матеріалу;
5) переміщати на інше місце роботи, служби, навчання; переміщати на іншу
посаду, змінювати рід занять; переміщати, зараховувати до іншої групи,
розряду, категорії; зараховувати на наступний курс, до наступного класу тощо;
6) переключати кого-, що-небудь на виконання іншої роботи; змінювати
характер яких-небудь дій; спрямовувати якусь дію на інший об’єкт; змінювати
характер розрахунків за яку-небудь працю; 7) змінюючи якість, особливості
 291

чого-небудь, перетворювати щось на що-небудь інше; змінювати характер,

зміст, спрямування чого-небудь; замінювати щось чим-небудь іншим;
8) змінювати на гірше або зовсім псувати; невдалим господарюванням або
навмисно псувати, погіршувати стан, якість чого-небудь чи знищувати,
вигублювати щось; негативно впливати на стан здоров’я (створенням поганих
умов, недбалим доглядом тощо); позбавляти життя (звичайно свійських тварин);
9) витрачати марно чи без особливої на те потреби, необхідності; розтрачувати,
утрачати те, що належить кому-небудь іншому; витрачати, розтрачувати все
без остачі.
Проблеми виникають при перекладі російського слова «переводить»
у значеннях «передавати засобами іншої мови» та «пересилати гроші». У цих
випадках потрібно вживати відповідно перекладати та переказувати.
Переводити Переводити бабусю через дорогу
Переводити дитину в іншу школу
Переводити механізм в інше положення
Переводити дух
Переводити малюнок
Переводити на посаду
Переводити на наступний курс
Переводити на жарт
Переводити папір (псувати)
Переводити даремно хліб
Переказувати Переказувати гроші
Перекладати Перекладати текст українською
Перев’язаний, перев’язний, перев’язочний, перев’язувальний
Тільки перев’язаний ‒ 1) дієприкметник від «перев’язати»; 2) на якого
накладено пов’язку; 3) якого перев’язано ‒ зв’язано мотузкою тощо все, багато
чого-небудь або всіх, багатьох, по черзі.
Перев’язний (перев’язувальний) стосується до «перев’язки» ‒ пов’язки,
накладеної на хворе місце, рану; призначений для перев’язки.
Тільки перев’язочний уживається в термінологічному сполученні
перев’язочний пункт. У значенні іменника перев’язочна ‒ спеціально обладнане
для перев’язок і хірургічних процедур приміщення.
Перев’язний Перев’язні (перев’язувальні) матеріали
 292

(перев’язувальний)
Перев’язаний Перев’язаний стрічкою
Перев’язаний марлею
Перев’язана нога
Перев’язочний Перев’язочний пункт
Перев’язочна сестра
Перев’язочну зачинено
Передплата, підписка
Передплата – 1) дія за значенням «передплачувати» ‒ складати угоду про
надсилання друкованого видання з попередньою його оплатою та одержувати
це видання за такою угодою; вносити своє ім’я в списки учасників якихось
позик, відрахувань тощо; 2) попередня плата за що-небудь.
Підписка ‒ 1) дія за значенням «підписувати» й «підписуватися»:
а) ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь; укладати
договір, угоду тощо, скріплюючи їх підписом, підписами; б) писати текст,
залишати напис на чому-небудь, під чимсь як пояснення; в) виявляти бажання,
згоду на участь у чому-небудь (у збиранні коштів, пожертвувань тощо),
звичайно записуючись у список; 2) письмове зобов’язання або потвердження
чогось; 3) електронна реєстрація на розсилання даних в Інтернеті.
Передплата Передплата газети
Передплата за роботу
Підписка Давати підписку
Підписка про невиїзд
Підписка на інтернет-ресурс
Пересаджування, пересадка
Пересаджування і пересадка ‒ дія за значенням «пересаджувати»:
1) викопавши яку-небудь рослину, садити її на новому місці; 2) вирізавши
частину кістки або тканини, переносити її на інше місце на живому організмі
або на інший живий організм для приживлення.
Тільки пересаджування ‒ 1) дія за значенням «пересаджувати» (садовити
кого-небудь на інше місце; пропонувати, допомагати або примушувати
пересісти; допомагати кому-небудь пересісти кудись, перемістити когось
з одного виду транспорту на інший для продовження поїздки; переміщувати
в інше місце (звичайно звірів, риб, птахів тощо); 2) допомагати кому-небудь
 293

переміститися через перепону, перешкоду; рідко ‒ перелазити через перепону,

перешкоду.
Тільки пересадка ‒ перехід з одного поїзда, пароплава тощо на інший або
з одного виду транспорту на інший для продовження подорожі.
Пересаджування Пересаджування квітів
Пересаджування дітей у класі
Пересаджування через паркан
Пересадка Пересадка нирки
Чекати пересадки на інший потяг
Їхати без пересадки
Перистий, перістий, пірчастий
Перистий (пірчастий) ‒ 1) формою, будовою подібний до пера птаха,
схожий на перо; який має листя, формою, будовою подібне до пера (про
рослину). Перисті (пірчасті) хмари (хмарини) ‒ напівпрозорі ніжно-білі хмари
довгастої форми, що утворюються на великій висоті і складаються з дрібних
кристаликів льоду; 2) рідше – те саме, що «перістий».
Перістий ‒ 1) з плямами іншого кольору (про масть тварин); 2) який має
неоднорідне забарвлення; смугастий, строкатий; неоднорідний.
Перістий Перісті коні
Перістий гарбуз
Перістий натовп
Пірчастий = перистий зі Зябра, листки, хмари
словами:
Периферичний, периферійний
Периферичний ‒ який стосується зовнішньої частини організму,
віддаленої від його центральної будови. Периферична нервова система ‒
сукупність нервів, які відходять від головного та спинного мозку до всіх органів
тіла.
Периферійний ‒ 1) який міститься, перебуває на периферії ‒ віддаленій
від центра місцевості; 2) відсталий. Уживаючись із географічними назвами,
найменуваннями об’єктів, споруд, закладів тощо, указує на їхню віддаленість
від центру (країни, столиці, міста). Стосовно технічних пристроїв систем
передає зміст «додатковий, допоміжний».
 294

Периферійний Периферійна галерея

Периферійна школа
Периферійний учений
Периферійний пристрій
Периферичний Периферична нервова система
Персона грата, персона нон грата
Персона ґрата ‒ 1) особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного
представника в якій-небудь державі схвалюється урядом цієї держави; 2) узагалі
особа, до якої ставляться прихильно.
Персона нон ґрата ‒ 1) особа, що її кандидатура як дипломатичного
представника викликає заперечення уряду держави перебування; 2) особа, до
якої ставляться неприхильно.
Персона грата Особа, до якої ставляться прихильно
Персона нон грата Особа, до якої ставляться
неприхильно
Пиловий, пильний
Пиловий – який складається з пилу, має вигляд пилу; до складу якого
входить пил; який спричиняється пилом; який призначений для вловлювання
пилу.
Пильний ‒ 1) який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою;
уважний; який діє постійно, безперервно або не знижується, не послаблюється;
2) який відзначається увагою, спостережливістю, здатний усе помічати; який за
певних обставин стає дуже настороженим, гострим (про погляд, увагу тощо);
3) який вимагає термінового, негайного виконання; нагальний; 4) дуже великий,
настійний (про прохання, потребу); 5) який щиро, уважно ставиться до своїх
обов’язків, роботи; старанний; який постійно впорядковує що-небудь;
дбайливий. Як прикметник до «пил» є розмовним.
Пиловий Пилова буря
Пилова інфекція
Пиловий мішок
Пильний Пильний працівник
Пильний інтерес
Пильне вухо (погляд)
Пильне завдання
Пильна потреба
 295

Пильний виконавець
Писемність, письменництво, письменність, письменство
Писемність ‒ 1) система графічних знаків, уживаних для писання в якій-
небудь мові або групі мов; 2) сукупність писемних, літературних пам’яток
якогось часу, якого-небудь народу; письменство.
Письменництво (письменство) ‒ літературна діяльність, писання
художніх творів.
Письменність – уміння читати й писати.
Писемність Поява писемності
Давня українська писемність
Письменництво Пристрасть до письменництва
Письменність Письменність селянства
Письменство Красне письменство
Піддослідний, підслідний, підслідчий
Піддослідний – який є об’єктом наукового дослідження, експерименту.
Підслідний (прикметник, іменник) ‒ особа, котра перебуває під слідством.
Підслідчий – призначений для тих, хто перебуває під слідством.
Піддослідний Піддослідні тварини
Піддослідна пшениця
Підслідний Мій підслідний
Підслідний устав
Підслідчий Підслідча камера
Підслідча тюрма
Піднімання, підняття
Піднімання походить від дієслова недоконаного виду «піднімати» (дія
в процесі, не зроблена до кінця, наголос на тривалості).
Підняття ‒ 1) дія за значенням «підняти» і «піднятися» (йдеться про
разову завершену дію); 2) підвищене місце на поверхні землі.
Піднімання Піднімання штанги
Піднімання ніг
Підняття Відбулося підняття в космос
Підняття на дні океану
 296

Підозрювати, мати гадку, спадати на думку

Дієслово підозрювати означає допускати причетність кого-небудь
до чогось негативного; сумніватися в порядності, чесності, відданості тощо;
зі словами «що», «щось», «як» тощо ‒ здогадуватися про що-небудь,
припускати щось. Уживаючи слово «підозрювати» в другому значенні, не варто
забувати про синонімічні українські вислови не мати гадки, не спадати на
думку.
Підозрювати Підозрювати в злочині
Нічого не підозрювати
Синоніми слова Спадати на думку
підозрювати в значенні Мати гадку
«здогадуватися,
припускати»
Підрядник, підрядчик
Підрядник – 1) підрядковий, дослівний переклад тексту; 2) те саме, що
«підрядчик».
Підрядчик – особа чи установа, що виконує якусь роботу за підрядом
(зобов’язання виконувати роботу на чиє-небудь замовлення за певну оплату або
робота, що виконується за таким зобов’язанням). Але організація, що працює
за субпідрядом (договір з певною організацією на часткове виконання нею
якихось робіт, що його укладає основний підрядник), ‒ субпідрядник.
Підрядчик Підрядчик на будівництві
Підрядник Перекладати з підрядника
Підрядник на будівництві
Плутати, путати
Плутати ‒ 1) безладно перевивати, переплітати що-небудь (нитки,
волосся тощо); доводити до безладдя, порушуючи певний порядок; 2) уносити
безладдя, плутанину в що-небудь; заплутувати; 3) сполучати, поєднувати що-
небудь із чимось; змішувати; 4) помилково приймати кого-небудь за когось
іншого або що-небудь за щось інше; 5) помилятися, збиватися; робити не те, що
слід; розмовне ‒ говорити, розповідати, збиваючись, без логічного зв’язку;
6) збивати з пантелику, вводити в оману; позбавляти ясності, логічності (думки,
висловлювання тощо); 7) заважати рухатися, перешкоджати рухові;
 297

8) розмовне ‒ ходити сюди-туди, вештатися; 9) розмовне ‒ ходити, не знаючи

дороги; блукати; 10) розмовне ‒ нашивати на тканину або шкіру візерунки.
Плутати карти – розладнувати чиїсь плани, наміри, сподівання; плутати
сліди – змінюючи напрям руху, збивати когось з правильного шляху.
Путати ‒ 1) стягувати путами передні ноги коня або іншої тварини.
У значеннях «плутати» (1‒7) це слово розмовне.
Розрізняються семантично й похідні від цих дієслів: «поплутати»
й «попутати», «поплутаний» і «попутаний».
Плутати Плутати волосся
Плутати плани
Плутати карти
Плутати сліди
Плутати слова
Плутати по дорозі (розмовне)
Плутати ногами
Путати Путати ноги коня

Плямувати, таврувати
Плямувати ‒ 1) покривати плямами, забруднювати; 2) укривати неславою
кого, що-небудь; ганьбити; 3) виражати осуд, засуджувати кого-, що-небудь.
Таврувати ‒ 1) випікати тавро на шкірі, рогах чи копитах свійських
тварин; випікати мітку на тілі людини (зазвичай невільника, злочинця);
2) суворо засуджувати когось, щось; картати, викривати чиїсь дії, учинки.
Плямувати Плямувати одяг (забруднювати)
Плямувати себе (ганьбити)
Плямувати зрадників (осуджувати)
Таврувати Таврувати невільника (випікати тавро)
Таврувати ганьбою (засуджувати)
Поверхневий, поверховий
Поверховий – 1) прикметник до «поверх» (частина будинку, ряд
приміщень, розташованих на одному рівні; ряд приміщень на судні,
розташованих на одному рівні; ряд предметів, розташованих горизонтально,
на одному рівні); який має поверхи; 2) який не стосується суті справи;
неглибокий; який не вникає в суть справи, обмежується несуттєвим.
 298

Поверхневий ‒ який розміщується, перебуває, відбувається на поверхні

чи недалеко від поверхні чого-небудь; який здійснюють на невеликій глибині
від поверхні землі. Поверхневе дихання ‒ неглибоке дихання. Поверхневий
натяг ‒ сила, яка діє в площині, дотичній до поверхні розділу двох фаз,
і намагається зменшити цю поверхню до мінімальних розмірів. Поверхневі
хвилі ‒ а) пружні хвилі, які утворюються на вільній поверхні рідини або
на поверхні розділу двох рідин, що не змішуються; б) пружні хвилі, що
виникають у твердому тілі вздовж його вільної поверхні.
Поверхневий Поверхневі води
Поверхневе дихання
Поверхневий натяг
Поверхневі хвилі
Поверхневий тиск
Поверхневий шар
Поверховий Двоповерховий будинок
Поверхова доповідь
Поверховий проект
Поверхові знання
Повноваження, у(в)повноваження
Повноваження ‒ право, надане кому-небудь для здійснення чогось;
переважно в множині ‒ права, надані особі або підприємству органами влади.
У(в)повноваження ‒ надані кому-небудь право, дозвіл діяти, говорити від
чийого-небудь імені.
Повноваження Мати повноваження
Складати повноваження
У(в)повноваження Давати уповноваження говорити
від імені
Уповноваження на право перекладати
Поголівний, поголовний
Поголівний – який бере до уваги кожну окрему голову худоби.
Поголовний – який не виключає нікого; загальний, тотальний.
Поголівний Поголівна лічба худоби
Поголовний Поголовні арешти
Поголовні звільнення
 299

Подання, подача
Тільки подання ‒ офіційна письмова заява з проханням до вищої
інстанції. Усталилось «подання» й у таких словосполуках: подання інформації,
подання даних.
Тільки подача ‒ 1) удар, яким м’яч уводиться в гру (наприклад, у футболі,
тенісі); 2) відносне переміщення інструмента й оброблюваної на верстаті деталі;
спеціальний пристрій; механізм, який забезпечує це переміщення.
Збігаються в значенні «дія від слова подати».
Подання Подання фактів
Подання інформації
Подання даних
Подання допомоги
Подання до Верховної Ради
За поданням
Подача Подача м’яча
Подача руди
Подача у верстаті
Подвижник, сподвижник
Подвижник ‒ 1) людина, яка з релігійних міркувань позбавляє себе
життєвих благ; аскет; 2) самовідданий трудівник; людина, здатна на подвиг,
самопожертву для досягнення високої мети.
Сподвижник ‒ той, хто бере участь разом з ким-небудь у якійсь важливій,
відповідальній справі; соратник.
Подвижник Святий подвижник
Подвижник науки
Подвижник нації
Сподвижник Сподвижник Дарвіна
Бойовий сподвижник
Подібний, такий
Словники фіксують слово подібний у значенні «такий самий; такий, як
той (про якого йде мова)». Однак ми поділяємо думку Б. Антоненка-
Давидовича, який не радив використовувати «подібний» у цьому значенні
й рекомендував замінювати його словом такий. Лексема «подібний» доречна
в значенні «який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось».
 300

Цей підхід дає змогу уникнути двозначності, адже «схожий» ‒ це не «такий

самий». У деяких випадках займенником «такий» доцільно замінювати
й словосполучення «до того» та прислівник «настільки».
Подібний Подібний до цього
Подібні. мов дві краплини води
Подібні трикутники
І таке подібне
Нічого подібного
Такий Такий випадок
Такий нещасний
Такий виснажений
У такому разі
І таке інше
Не з такого тіста
Не з таких
Такий як слід
Також уживається перед
переліками: такі характеристики
Поділяти (поділити), розділяти (розділити)
Поділяти (доконаний вид ‒ поділити) ‒ 1) ділити що-небудь на частини;
відмежовувати, роз’єднувати собою що-небудь; бути межею між частинами
чого-небудь; розподіляти що-небудь між кимсь; розмовне ‒ дати кожному його
частку рухомого й нерухомого майна для створення власного самостійного
господарства; розділяти, розбивати на групи, категорії; класифікувати;
2) віддавати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-
небудь; у змаганні – завойовувати певне місце разом із ким-небудь; одержувати
разом із ким-небудь приз, нагороду тощо; приєднуватися до кого-небудь
у якійсь дії; зазнавати чого-небудь, переживати, відчувати що-небудь разом
із кимсь; 3) виконати дію ділення; 4) приєднуватися до чиїх-небудь поглядів,
думок, намірів; виявляти солідарність, згоду з ким-небудь у чомусь.
Розділяти (доконаний вид ‒ розділити) ‒ 1) ділити що-небудь на частини,
шматки; поділяти (колектив людей) на менші одиниці; класифікувати
за певними ознаками; певним чином розпоряджатися своїми силами, часом
тощо; 2) здійснювати арифметичну дію ділення; 3) розподіляти між ким-небудь,
даючи або призначаючи кожному відповідну частину; давати кому-небудь
 301

частину чогось свого, ділитися чимсь; 4) створювати проміжок (проміжки) між

ким-, чим-небудь, роз’єднувати когось, щось; бути межею між ким-, чим-
небудь, розмежовувати когось, щось; унеможливлювати зв’язки, єднання,
спілкування; 5) переживати що-небудь спільно з кимось; утішати когось у чому-
небудь; брати участь у чому-небудь разом з іншим (іншими). Рідко вживається
в значенні «приєднуватися до чиїх-небудь думок, почуттів, схвалювати,
підтримувати їх».
З іменниками думка, мрії, надії, настрій, оптимізм, погляди, позиція,
тривога, туга тощо мовознавці рекомендують поєднувати дієслово «поділяти».
Поділяти Поділяти на частини
Поділити навпіл
Поділити між собою
Поділяти на групи
Чогось не поділили
Поділити першість
Поділяти трапезу
Поділити число
Поділяти горе (погляди, думки,
оптимізм, тугу тощо)
Розділяти Розділяти на шматки
Розділити на групи
Розділити дохід
Розділити волосся
Розділяй і владарюй
Розділяти хліб-сіль
Розділяти ложе
Пожежний, пожежник
Пожежний ‒ 1) прикметник до «пожежа»; призначений для повідомлення
про пожежу; призначений для гасіння пожежі; у якому зберігається знаряддя,
призначене для гасіння пожежі; призначений для спостереження
за виникненням пожежі. Пожежна техніка ‒ техніка, якою запобігають
пожежі, обмежують або гасять її; 2) дуже поспішний, що вимагає негайної дії.
Пожежник – працівник пожежної команди; вогнеборець.
Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі, ‒ погорілець.
Пожежний Пожежна техніка
Пожежна небезпека
 302

Пожежний дзвін
Пожежна команда
Пожежний склад
Пожежне депо
У пожежному порядку
Пожежник Хоробрий пожежник
Покажчик, показник
Покажчик ‒ 1) напис або який-небудь знак (стрілка, тичка тощо), що
вказує на напрям руху, розташування чого-небудь; 2) контрольно-
вимірювальний прилад; 3) довідник або довідковий перелік (список): довідкова
книжка або довідковий список, доданий до книжки.
Показник (наголос на другому складі) ‒ 1) свідчення, доказ, ознака чого-
небудь; 2) наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про
досягнення в чому-небудь; дані, які свідчать про кількість чого-небудь;
3) явище або подія, на підставі яких можна робити висновки про перебіг якого-
небудь процесу; 4) кількісна характеристика властивостей виробу (процесу).
Показник надійності ‒ показник, що характеризує одну або кілька властивостей
з тих, які в сукупності складають надійність об’єкта. Показник безпечності
продукції ‒ кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції,
що визначають відсутність потенційної небезпечності продукції для споживача;
5) у системах обробки інформації – одиниця інформації, утворена реквізитом-
основою та реквізитами-ознаками, що стосуються до нього. Також уживається
в термінологічному словосполученні показник степеня ‒ цифра чи літера, що
вказує, до якого степеня підноситься число або вираз.
Покажчик Покажчик при дорозі
Світловий покажчик
Покажчик температури
Алфавітний покажчик
Бібліографічний покажчик
Показник Показник культури
Спортивні показники
Показник вмісту вуглецю
Показник надійності
Показник безпечності продукції
Показник степеня
 303

Показний, показовий
Показний ‒ 1) який привертає увагу певними позитивними якостями,
властивостями; солідний, фундаментальний; значний, великий (про розмір,
кількість, вагу); який вигідно вирізняється з-поміж інших своїм виглядом;
2) який має гарну статуру, ставний; помітний, привабливий; 3) розрахований
тільки на зовнішній ефект; навмисно підкреслений; який не відповідає
дійсності; удаваний, штучний, неприродний.
Показовий ‒ 1) який дає уявлення про що-небудь, дає підстави для
висновків; характерний, типовий; 2) влаштований для загального ознайомлення;
прилюдний; 3) який є взірцем для інших; зразковий.
Показний Показна роль
Показний на вигляд
Показний юнак
Показний із себе
Показний пафос
Показна ввічливість
Показовий Показовий факт
Показовий суд
Показовий учень
Показовий виступ
Половинний, половинчастий, половинчатий
Половинний – 1) який дорівнює половині чого-небудь; 2) який становить
одну з двох рівних частин; 3) пов’язаний з віддачею половини доходу, прибутку
від чого-небудь; пов’язаний із віддачею половини зібраного врожаю власникові
землі за користування нею.
Половинчатий (половинчастий) ‒ 1) який складається зі стулок;
стулковий; 2) позбавлений цілісності, послідовності; невизначений,
компромісний; непослідовний у своїх вчинках, поглядах (про людину).
Половинний Половинна норма
Половинна цегла
Половинний заробіток
Половинне жито
Половинчатий = Двері, заходи, рішення, ставлення,
половинчастий політика
зі словами:
 304

Недогляд, помилка, похибка

Недогляд – недостатній догляд, недбайливе ставлення до чого-небудь;
брак піклування, турботи про кого-небудь; помилка, допущена через
неуважність, недосвідченість.
Помилка – 1) неправильність у підрахунках, написанні слова тощо;
неправильність, неточність у якому-небудь механізмі, пристрої, в якійсь схемі,
карті. Експериментальна помилка – помилка, джерелом якої є неправильна
розробка або проведення експерименту. Інструментальна помилка – постійна
помилка, яка виникає в результаті порушень в апараті дослідження.
Семантична помилка – змістовна помилка в програмі, яка не пов’язана
з порушенням синтаксису. Синтаксична помилка – помилка програмування, що
полягає в порушенні граматичних правил мови. Системна помилка – у системах
обробки інформації – помилка в операційній системі або системі
програмування. Фатальна помилка – помилка, за якої неможлива подальша
робота системи; 2) неправильність у вчинках, діях; неправильна думка, хибне
уявлення про когось, щось; 3) некоректність результату яких-небудь дій; дія, яка
призводить до некоректного результату.
Похибка ‒ у математиці – різниця між точною величиною чого-небудь і
величиною, знайденою під час вимірювання. Абсолютна похибка вимірювання –
різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням
вимірюваної величини. Відносна похибка вимірювання – відношення абсолютної
похибки вимірювання до умовно істинного значення вимірюваної величини.
Похибка вимірювання – відхилення результату вимірювання від умовно
істинного значення вимірюваної величини; неправильність, неточність,
відхилення від норми в роботі якогось механізму, пристрою. У розмовному
стилі вживається в значенні «помилка, недогляд у чому-небудь».
Недогляд Захворів через недогляд
Недогляди в словнику
Помилка Орфографічна помилка
Експериментальна помилка
Інструментальна помилка
 305

Семантична помилка
Синтаксична помилка
Системна помилка
Фатальна помилка
Визнавати помилку
Похибка Абсолютна похибка вимірювання
Відносна похибка вимірювання
Похибка вимірювання
Похибка лічильника
Порівняльний, порівняний, порівнянний
Порівняльний ‒ 1) який ґрунтується на порівнянні, на встановленні
співвідношень між досліджуваними предметами, явищами тощо; одержаний
унаслідок порівняння. Порівняльна педагогіка – галузь педагогічної науки;
вивчає й аналізує подібні та відмінні риси та тенденції в галузі виховання
й освіти, визначає перспективи їхнього розвитку. Порівняльна психологія –
галузь психологічної науки, яка вивчає схожі і відмінні моменти в психіці
тварин і людини. Порівняльна реклама – реклама, що містить порівняння
з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта
господарювання; 2) який виражає порівняння або вживається для вираження
порівняння.
Порівняний ‒ 1) дієприкметник до «порівнювати»; 2) який визначається
в порівнянні, у зіставленні з чим-небудь іншим; відносний; не цілковитий,
не повний, не дуже великий порівняно з іншими.
Порівнянний ‒ якого можна порівняти з іншими; якого можна виміряти
однаковою мірою із чим-небудь іншим; сумірний, спільномірний.
Порівняльний Порівняльна педагогіка
Порівняльна психологія
Порівняльна реклама
Порівняльне мовознавство
Порівняльний зворот
Порівняний Порівняні в правах
Порівняні за модулем
Порівняна екологічність
Порівнянний Порівнянні ціни
Порівнянні величини
Непорівннянні поняття
 306

Порозуміння, розуміння
Порозуміння ‒ 1) взаєморозуміння, згода між ким-небудь; взаємна
домовленість, погодженість у діях, вчинках з ким-небудь; таємна змова з ким-
небудь; 2) спілкування між ким-небудь.
Розуміння ‒ 1) дія за значенням «розуміти», «розумітися» (а) осягати
розумом; сприймати інформацію, передану жестами, знаками; осягати,
схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь
написаного, прочитаного, сказаного тощо; сприймати, схоплювати зміст
висловленого нерідною мовою; сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-
небудь висловленого, написаного, створеного кимось; правильно сприймати
людину, поділяючи її світогляд, учинки, настрої, почуття; б) пройматися
свідомістю, бути свідомим чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось;
в) сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати; сприймати відчуттям,
інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тварину); г) пізнавати
закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу; знаходити
пояснення, причину чого-небудь; робити припущення, здогадуватися про що-
небудь; осмислюючи, визнавати, приймати що-небудь; д) оцінюючи, визначати,
кваліфікувати певним чином що-небудь; мати на увазі; е) мати відомості, знання
про кого-; добре розбиратися в чому-небудь, бути); 2) погляд, кут зору;
3) знання, досвід у чому-небудь; уявлення про щось; 4) зміст, значення чого-
небудь.
Порозуміння Порозуміння в сім’ї
Порозуміння між політиками
Спосіб порозуміння
Розуміння Розуміння явищ природи
З глибоким розумінням справи
Розуміння дійсності
Не мати найменшого розуміння
У широкому (вузькому) розумінні
Посвідка, посвідчення, свідоцтво, свідчення
Посвідчення ‒ 1) дія за значенням «посвідчити» (а) будучи свідком чого-
небудь або добре обізнаною в якійсь справі людиною, підтверджувати
 307

істинність, правильність чого-небудь; свідчити; підтверджувати що-небудь

поглядом, стверджувальним рухом голови тощо; підписом або печаткою
завіряти який-небудь документ, надаючи йому чинності; б) бути, служити
свідченням чого-небудь, доказом істинності, правильності чогось; в) давати
показання в суді або на допиті як свідок); 2) офіційний документ, який
потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого-небудь; посвідка.
Посвідчення про відрядження ‒ документ, що дається особі, яка виїжджає
кудись для виконання якого-небудь службового доручення; 3) те, що є доказом
правдивості чого-небудь, правильності якогось висновку, твердження тощо.
Посвідка ‒ те саме, що «посвідчення» в другому значенні. Посвідка
на проживання ‒ документ, особове посвідчення, що дає право проживати де-
небудь. Посвідка про особу ‒ документ, у якому записано основні відомості про
його власника, а саме: прізвище, ім’я та по батькові, рік і місце народження,
національність, місце проживання тощо.
Свідоцтво зазвичай вказує на якісь біографічні дані людини чи її стан –
фізичний, сімейний. Авторське свідоцтво ‒ документ, що засвідчує визнання
пропозиції винаходом, його пріоритет і авторство. Вкладне свідоцтво ‒
документ, який підтверджує внесок грошей у кредитну установу, за яким вклад
може бути витребуваний. Заставне свідоцтво ‒ документ про заставу майна
боржником, який дає право кредиторові в разі несвоєчасного повернення боргу
продати заставлене майно. Пайове свідоцтво ‒ документ, який засвідчує
внесення паю; на відміну від акції, не є цінним папером і не підлягає передачі
іншій особі.
Свідчення ‒ 1) факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь;
2) повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною
в певній справі людиною; розповідь про що-небудь (у книгах, документах);
3) давання показань на суді або на допиті; показання свідка.
Посвідка Посвідка на проживання
Посвідка про особу
Посвідка про щеплення
Посвідчення Нотаріальне посвідчення договору
 308

Посвідчення особи
Посвідчення про відрядження
Посвідчення правильності висновку
Свідоцтво Свідоцтво про закінчення школи
Свідоцтво про одруження
Свідоцтво про народження
Метричне свідоцтво
Свідоцтво про освіту
Авторське свідоцтво
Вкладне свідоцтво
Пайове свідоцтво
Заставне свідоцтво
Свідчення Свідчення ввічливості
Є свідчення, що...
Цікаві свідчення
За свідченнями очевидців
Давати свідчення в суді
Поспішати, спішити
Поспішати і спішити синоніми в значеннях ‒ 1) старатися, намагатися
якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися; 2) швидко
йти, бігти, пливти, їхати; прагнути якнайшвидше потрапити, вчасно прийти,
не спізнитися кудись.
У значеннях 1) ідучи прискорено, показувати пізніший час (про
годинник), 2) надто рано, передчасно зробити що-небудь, 3) не виявляти
бажання негайно розпочати якусь дію, приступити до якої-небудь справи,
робот» (із часткою не) ‒ уживається тільки поспішати. Поспішати (спішити,
лізти, квапитися) поперед батька в пекло ‒ а) без потреби поспішати в якій-
небудь справі, намагаючись випередити інших; б) виявляючи надмірну
цікавість, перебивати співрозмовника запитаннями, зауваженнями.
Поспішати = спішити Зробити, поперед батька в пекло,
зі словами: на роботу
Поспішати Годинник поспішає
Поспішили засудити
Не поспішав виконувати замовлення
Поширювати, розповсюджувати
Поширювати ‒ 1) робити ширшим, більшим за розміром; розширювати;
2) робити більшим за обсягом, складом, змістом; розвивати; 3) розширити сферу
 309

впливу чогось на кого-, що-небудь; 4) робити приступним, відомим для

багатьох; 5) роздавати або продавати що-небудь багатьом; 6) бути джерелом або
носієм запаху.
Розповсюджувати ‒ 1) роздавати, передавати, продавати багатьом для
придбання, ознайомлення тощо; 2) доводити до відома багатьох, поширювати
серед багатьох (певні ідеї, погляди, чутки тощо); 3) розносити в різні боки,
на велику відстань; переносити, передавати (наприклад, хвороби, епідемію).
У розумінні «робити приступним, відомим для багатьох» «поширювати»
вживають переважно з абстрактними іменниками (знання, ідеї),
а «розповсюджувати» – здебільшого за наявності активного суб’єкта (хтось
розповсюджує щось); це можуть бути книжки, запрошення тощо.
Поширювати Поширювати ідеї
Поширювати діяльність
Поширювати знання
Поширювати запах
Розповсюджувати Розповсюджувати листівки
Розповсюджувати видання
Розповсюджувати хвороби
Праска, утюг
Праска ‒ металевий нагрівальний прилад для прасування одягу, тканини
тощо.
Утюг ‒ пристрій для вирівнювання, згладжування ґрунтових доріг, полів.
Праска Умикати праску
Утюг Тракторний утюг
Працівник, робітник, співробітник
Працівник ‒ 1) трудяща людина, трудівник; 2) член якогось виробничого
колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює
за певним фахом; людина, що працює в якійсь галузі економіки, науки,
культури. Науковий працівник ‒ людина, що займається науковою роботою,
провадить наукові дослідження.
Робітник ‒ людина, зайнята фізичною працею у сфері матеріального
виробництва; у множині ‒ одна із соціальних верств суспільства.
 310

Тож слово «працівник» має ширше значення, ніж «робітник». Кожного

робітника заводу можна назвати працівником, але не кожен працівник
є робітником.
Співробітник ‒ 1) той, хто працює разом із ким-небудь, допомагає йому
в якійсь справі; 2) особа, що працює в якійсь установі; службовець; особа, що
бере участь як автор у роботі періодичного чи багатотомного видання.
Науковий співробітник ‒ посада працівника науково-дослідної установи, а
також особа, яка обіймає цю посаду.
Працівник Працівник заповідника
Керівний працівник
Партійний працівник
Науковий працівник (людина, яка
виконує наукову роботу)
Робітник Робітники цеху
Робітники на будівництві
Співробітник Співробітник прокуратури
Співробітник редакції
Науковий співробітник (посада)
Пращур, предок
Пращур ‒ далекий предок, родоначальник; давній попередник чого-
небудь.
Предок ‒ 1) старший родич по висхідній лінії з боку матері чи батька
(звичайно старіший за діда, бабу); той, від кого веде початок рід; родоначальник
якогось виду або роду (про тварин); 2) переважно в множині ‒ попередники
сучасних поколінь; люди, що жили задовго до теперішніх часів; тільки
в множині ‒ ті, від кого походять певні людські племена, народності; розмовне ‒
батьки.
Пращур Пращури українців (далекі предки)
Предок Портрети поважних предків
Спільні предки
Предок домашніх котів
Презентація, репрезентація
Презентація ‒ 1) публічне представлення чого-небудь нового, що недавно
з’явилося, було створено, святкова подія, урочисте відкриття; 2) пред’явлення
 311

до відшкодування, виплати грошового документа. Презентація векселя ‒

пред’явлення векселя трасатові з пропозицією акцептувати його.
Репрезентація ‒ відображення особливостей чогось, здобутків
чи поглядів кого-небудь.
Презентація Презентція книги
Презентація векселя
Репрезентація Репрезентація країни на
міжнародній виставці
Репрезентація національної єдності
Репрезентація творчих здобутків
композитора
Презентувати, репрезентувати
Презентувати ‒ 1) публічно представлення чого-небудь нового, що
недавно з’явилося, було створено; 2) пред’явлення до відшкодування, виплати
грошового документа. У значенні «передавати що-небудь у власність як
подарунок; дарувати» вживається як розмовне. Розмовним є і слово «презент» ‒
подарунок.
Репрезентувати ‒ 1) бути представником кого-, чого-небудь і від когось,
чогось; представляти; бути виразником якихось поглядів; 2) рекомендувати
кого-небудь, називаючи його, знайомлячи з ним. «Репрезентувати» потребує
після себе знахідного відмінка, але подібно до «представляти» (кого-що, кому-
чому) вживається також із давальним.
Презентувати Презентувати книгу (представляти)
Презентувати вексель
Презентувати книгу (дарувати,
розмовне)
Репрезентувати Репрезентувати країну
Репрезентувати громадську думку
Преміальний, премійований, преміювальний
Преміальний – прикметник до «премія»; одержаний як премія.
Премійований – дієприкметник від «преміювати» ‒ нагороджувати
премією.
Преміювальний – стосується «преміювання» ‒ нагородження премією.
 312

Преміальний Виплачувати преміальні

Преміальна система
Преміальні гроші
Премійований Премійований робітник
Премійований учений
Преміювальний Преміювальна комісія
Приваблювати, принаджувати
Приваблювати ‒ 1) викликати в кого-небудь інтерес, відкривати перед
кимсь цікаві можливості; зацікавлювати; зі словом «увага» ‒ звертати на себе
чиюсь увагу; зі словами «зір», «око» ‒ привертати увагу приємним, гарним
виглядом, красою; викликати бажання підійти, подивитися, скуштувати;
2) якимись принадами спонукати бувати де-небудь, приходити куди-небудь,
жити десь; 3) зі словами «до себе» ‒ викликати в кому-небудь доброзичливе
ставлення, симпатію тощо; привертати до себе, пробуджуючи кохання; бути
причиною особливої уваги, симпатії, потягу до когось; 4) рідко ‒ робити кого-
небудь своїм прибічником; 5) приманювати птахів і звірів звуками, що
наслідують їхні голоси.
Принаджувати ‒ 1) викликати прихід, появу кого-небудь якимсь засобом;
змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра), застосовуючи якусь принаду; бути
причиною появи, скупчення кого-, чого-небудь у якомусь місці; 2) заохочуючи
чим-небудь, обіцяючи щось, викликати бажання займатися чимось, брати участь
у чомусь; 3) удаючись до певних засобів, зацікавлюючи чимсь, зав’язувати
стосунки з ким-небудь; викликати симпатію, повагу, довір’я до себе; викликати
почуття кохання, потяг (про чиїсь якості, властивості); 4) викликати певний
інтерес своїми позитивними якостями, перевагами; викликати прагнення мати
або робити що-небудь.
Приваблювати Приваблює робота
Приваблювати увагу
Приваблювати око
Україна приваблює туристів
Приваблювати до себе
Жіночі очі приваблюють
Приваблювати звірів
Принаджувати Принаджувати калачем
 313

Принаджувати рибу
Принаджувати гостей
Принаджувати кавалерів
Принаджувати красою
Принаджувати хлопця
Прививати, прищеплювати
Відповідником російського «прививать» у значеннях 1) уводити
в організм який-небудь препарат шляхом уколу; 2) пересаджувати пагін чи
бруньку однієї рослини на тканину іншої з метою надання останній тих чи
інших властивостей; 3) виховувати в кого-небудь певні навички, почуття, риси
характеру є слово прищеплювати.
Прививати ‒ рідковживана в українській мові лексема, що означає
«зсукуючи, приєднувати, прикріплювати».
Прививати (рідко) Прививати кінчики ниток
Прищеплювати Прищеплювати дітей проти грипу
Прищеплювати грушу
Прищеплювати любов (повагу, навички)
Привласнювати, присвоювати
Привласнювати ‒ робити що-небудь своєю власністю, присвоювати
чуже; видавати що-небудь за своє, приписувати собі щось; видавати за своє чиє-
небудь прізвище, ім’я.
Присвоювати ‒ 1) робити що-небудь чуже своєю власністю;
привласнювати; видавати що-небудь чуже за своє; 2) надавати кому-небудь
певні звання, права, повноваження тощо; зі словом «ім’я» ‒ називати установу,
підприємство тощо на честь якої-небудь видатної особи, визначної події або
організації.
Привласнювати Привласнювати землю
Привласнювати ідею
Привласнити чиєсь прізвище
Привласнити працю
Присвоювати Присвоювати чуже добро
Присвоювати винахід
Присвоювати право
Присвоювати владу
Присвоювати почесне звання
Присвоїти ім’я установі
 314

Приголомшений, приголомшливий
Приголомшений – 1) дієприкметник минулого часу до «приголомшити»:
а) сильним ударом позбавляти свідомості, оглушувати; б) викликати паніку,
замішання; справляти сильне враження, надзвичайно дивувати; несподіваними
діями, словами ставити кого-небудь у скрутне становище; спричинятися до
стану пригніченості, розгубленості; 2) у значенні прикметника ‒ який виражає
замішання, пригніченість тощо; який не розвивається; загальмований.
Приголомшливий – той, що приголомшує ‒ викликає паніку, замішання;
справляє сильне враження, надзвичайно дивує; несподіваними діями, словами
тощо ставить кого-небудь у скрутне становище; спричиняється до стану
пригніченості, розгубленості.
Приголомшений Приголомшений звісткою
Приголомшений важким ударом
Приголомшений (який виражає
пригніченість) вигляд
Приголомшливий Приголомшливий вигляд (який справляє
сильне враження)
Приголомшлива звістка
Приказка, прислів’я
Приказка ‒ поширений у мові влучний, часто римований вислів,
близький до прислів’я, але без властивого прислів’ю повчального змісту.
Прислів’я ‒ влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який
у стислій формі узагальнює, типізує різні явища життя.
Приказка Шукай вітру в полі
Про вовка промовка
Прислів’я Добрий початок ‒ половина діла
Посій в пору ‒ будеш мати зерна гору
Природний (не «природній»)
Слова природній в українській мові немає. Тим часом є полісемічне
«природний»: 1) прикметник до природа; створений природою, а не людиною;
який є в природі; зумовлений, спричинений законами природи; який
здійснюється відповідно до законів природи; 2) справжній, натуральний;
штучний; звичайний, не змінений чим-небудь; 3) зумовлений звичайним
 315

перебігом, розвитком подій; цілком нормальний, закономірний; зумовлений

суттю, природою чого-небудь. Природна річ ‒ уживається в значенні вставного
слова для підтвердження думки, висловлення; зрозуміло, звичайно;
4) властивий, притаманний кому-небудь від природи, від народження; 5) який
від народження має нахил, здібності до чого-небудь; 6) непідробний,
невдаваний; щирий, легкий, невимушений.
Природний Природні фактори
Природні пасовища
Природні речовини
Природні явища
Природна зона
Природна смерть
Природні багатства
Природні умови
Природний заповідник
Природний газ
Природний радіаційний фон
Природні матеріали
Природний колір
Природний наслідок
Природна річ
Природний нахил
Природна краса
Природній Помилковий варіант

Пробіл, прогалина
Пробіл ‒ незаповнене місце між словами, рядками у друкованому тексті;
літера, яка у відповідній їй позиції під час друку або на моніторі
представляється відсутністю зображення; незаповнене місце між візерунками
на тканині. Як синонім слова прогалина: 1) проміжок між чим-небудь;
2) просторе, вільне від дерев, хлібів, іншої рослинності місце на узліссі, серед
лісу, у саду, у полі; велика галява; голе, позбавлене льодового покриву місце на
поверхні води; 3) упущення, пропуск, недолік, вада, хиба ‒ уживається рідко.
Пробіл Пробіли між словами
Пробіли на тканині
Прогалина Прогалина між дошками
Прогалина серед лісу
 316

Прогалина в знаннях
Прогалина в роботі
Проведення, проводка
Проведення ‒ 1) дія за значенням «провести», «проводити» ‒
а) споруджувати, будувати (дорогу, канал тощо); підводити куди-небудь
з певною метою труби, провід, кабель тощо; б) здійснювати, робити що-небудь;
пропагуючи які-небудь ідеї, погляди, намагатися їх реалізувати, утілити
в життя; 2) у музиці ‒ частина фуги, у якій тема проходить повністю в будь-
якому з голосів; поширена назва частини фуги, у якій тема проходить через усі
голоси. Неправильним є вживання терміна «бухгалтерська проводка», треба ‒
бухгалтерське проведення.
Проводка ‒ 1) система дротів (для передавання електричного струму);
2) водіння коней ступою для повільного остигання після бігу.
Проведення Проведення каналу (труб)
Проведення робіт
Проведення лінії
Бухгалтерське проведення
Проведення в голосах (музичний
термін)
Проводка Електрична проводка
Проводка коней
Програмований, програмний, програмовий
Програмований ‒ 1) дієприкметник минулого часу до «програмувати»
(а) складати послідовність дій при виконанні робіт, пов’язаних з обробкою
інформації; складати програму ‒ послідовність команд, за якою машина
обробляє дані, програмний продукт; б) задавати програму верстату, пристрою
тощо; здійснювати що-небудь на основі заданої програми; в) зумовлювати,
встановлювати характер, порядок здійснення чого-небудь); 2) який
здійснюється за спеціальною програмою.
Програмний (рідше ‒ програмовий) – 1) прикметник до «програма»
в значеннях «план діяльності»; «стислий виклад основного змісту навчального
предмета»; «послідовність команд, за якою машина обробляє дані, програмний
продукт»); 2) який викладає програму, є програмою (у значеннях «ідейний
 317

напрямок, політична платформа, якою керується яка-небудь організація, партія,

якесь товариство, якийсь друкований орган або окремий політичний,
державний, суспільний діяч»; «документ, в якому викладено основні положення
діяльності політичної партії, організації або окремого політичного, державного,
суспільного діяча»); 3) створений на певний сюжет, певну тему
(про інструментальну музику).
Програмований Програмовані задачі
Верстат з програмованим
керуванням
Програмоване навчання
Програмний = Завдання, керування, документ,
програмовий (рідше) зі картина, музика, матеріал
словами:
Проект, прожект
Проект ‒ 1) сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів тощо),
необхідних для зведення споруд, виготовлення машин, приладів тощо;
2) попередній текст якого-небудь документа, що виноситься на обговорення,
затвердження; щось незакінчене, намічене лише в загальних рисах
(про літературний твір, лист, доповідь тощо); 3) задуманий план дій; задум,
намір.
Прожект вживається з іронічним значенням «задум, намір, план, що не
має точного обґрунтування».
Проект Проект будівлі
Типовий проект
Проект закону
Проект листа
Недосяжний проект
Прожект (іронічне) Сумнівний прожект
Прозаїчний, прозовий
Хоча словники фіксують ці слова як абсолютні синоніми, у розумінні
«властивий прозі як роду літератури» дедалі частіше послуговуються лексемою
прозовий, а не «прозаїчний». Прозаїчний же вживають здебільшого
в значеннях: 1) позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний;
2) який має дріб’язкові, вузькопрактичні інтереси.
 318

Прозаїчний Прозаїчна зовнішність

Прозаїчний начальник
Прозовий Прозовий твір
Прозова мова
Пронизливий, проникливий
Пронизливий ‒ 1) який, проникаючи крізь одяг, викликає неприємні
фізичні відчуття (про вітер, холод тощо); діткливий; 2) пильний, проникливий
(про очі, погляд); якому властива проникливість, здатність швидко помічати
що-небудь (про людину); характерний для такої людини; 3) який різко
наповнює звуками повітря, простір; який проймає тіло або його частини
(про біль); який прохоплюється у свідомості (про думку, здогад тощо).
Проникливий ‒ 1) який глибоко розуміє суть чого-небудь, правильно
оцінює когось, щось, розбирається в чомусь; здатний проникати в сутність чого-
небудь; який удало передає суть чого-небудь; глибокий; 2) який виражає які-
небудь почуття, настрої тощо; який викликає які-небудь почуття, настрої тощо;
3) пильний, спостережливий, гострий (про очі, погляд); 4) який проникає куди-
небудь; який неприємно діє на слух (про звуки).
Пронизливий Пронизливий вітер
Пронизливий холод
Пронизливий голос (різкий)
Пронизливий гудок
Пронизливий біль
Пронизлива думка
Проникливий Проникливий психолог
Проникливий розум
Проникливий голос (який виражає
почуття)
Прониклива музика
Проникливі слова
Усюди проникливий дощ
Пронизливий = Очі, погляд, крик
проникливий зі словами:
Прописаний, прописний
Прописаний ‒ дієприкметник до «прописати»: 1) офіційно реєструвати
чиєсь місце проживання; 2) залишати слід на чому-небудь; 3) рекомендувати
(звичайно хворому) методи лікування, ліки.
 319

Прописний ‒ який відповідає зразкам каліграфічного письма (про літери).

Прописна істина ‒ твердження, що є загальновідомим, заяложеним, банальним,
що не вносить нічого свіжого, оригінального.
Прописаний Прописаний у гуртожитку
Прописані сліди
Прописані ліки
Прописний Прописна істина
Просвітительство, просвітництво
Просвітительство ‒ рух російсько-слов’янської передової суспільної
думки XVII‒XIX ст.; 2) діяльність просвітителя.
Просвітництво ‒ період розвитку науки і культури в Західній Європі
XVII‒XYIII ст.
Просвітительство Рух російсько-слов’янської передової
суспільної думки XVII‒XIX ст.
Просвітництво Період розвитку науки і культури
в Західній Європі XVII‒XVIII ст.
Противник, супротивник
Противник ‒ 1) той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-
небудь, протидіє комусь, чомусь; 2) вороже військо, ворожі збройні сили; ворог;
3) той, хто виступає проти іншого в бійці, поєдинку тощо; суперник
у спортивному змаганні, грі.
Супротивник ‒ абсолютний синонім у всіх значеннях. Однак
в офіційному та діловому стилях як військовий термін уживають тільки слова
«противник» і «ворог». До іменника «супротивник» удаються тоді, коли йдеться
про людину, що дотримується протилежних поглядів, має інші наміри, звички,
ніж хтось. У такому разі слово не має відтінку гострої ворожості.
Противник Ліквідувати противника
Сутичка з противником
Тримати противника в напрузі
Супротивник Супротивник у дискусії
Відважний супротивник
Супротивники змагаються
 320

Професійний, професіональний
Професійний ‒ 1) прикметник до «професія»; пов’язаний з певною
професією; який об’єднує людей однієї чи близьких професій. Професійна
непридатність ‒ непридатність до виконання якої-небудь роботи, професійних
обов’язків. Професійна орієнтація ‒ система заходів, спрямована на надання
допомоги молоді у виборі професії. Професійна освіта ‒ а) сукупність знань,
навичок та вмінь, оволодіння якими дає змогу працювати спеціалістом вищої й
середньої кваліфікації; б) підготовка спеціалістів у навчальних закладах.
Професійна спілка ‒ масова організація, що на добровільних засадах об’єднує
працівників однієї галузі господарства, однієї чи близьких професій.
Професійне захворювання ‒ захворювання, пов’язане із систематичним і
тривалим впливом шкідливого чинника, властивого певній професії.
Професійний відбір ‒ відбір працівників на основі визначення їхньої
професійної придатності; комплексне обстеження з виявлення професійної
придатності; 2) прикметник до «професіонал»; який є професіоналом; у якому
працюють професіонали.
Професіональний словники подають як синонім до «професійний».
Справді, в обох прикметників спільний латинський корінь профес-
(спеціальність, заняття). Однак останнім часом їх співвідносять із різними
словами: професійний – професія, професіональний – професіонал.
«Професіональний» частіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення
«такий, що стосується професіоналів, не любителів; фаховий».
Професійний Професійна орієнтація учнів
Професійна лексика
Професійна спілка
Професійна непридатність
Професійна освіта
Професійне захворюванння
Професіональний Професіональний літератор
Професіональний актор
Професіональний театр
 321

Професія, спеціальність, фах

Професія ‒ рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і
навичок та є для кого-небудь джерелом існування. Це слово найчастіше є
родовим поняттям стосовно іменника «спеціальність».
Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, мистецтва тощо; сфера
чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь; основна кваліфікація.
Фах ‒ синонім обох слів.
Професія (синонім ‒ Майбутня професія
фах) Професія будівельника
Вільна професія
Спеціальність Майстри різних спеціальностей
(синонім ‒ фах)
Процент, відсоток
Це слова-синоніми, які мають значення 1) сота частина певного числа, що
береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); 2) прибуток, що його
отримують кожні 100 грошових одиниць, вкладених у банк; винагорода, що
вираховується залежно від обігу, прибутку. У науково-технічній сфері
традиційно вживається слово процент (10 %-й розчин).
Відсоток = процент Банківський відсоток (процент)
Але в технічній термінології
усталилося слово «процент»:
10-процентний розчин
Прусак, пруссак
Пруссак ‒ 1) німець – житель або уродженець Пруссії; 2) представник
прусської (іноді ширше ‒ німецької) вояччини (часто з несхвальним відтінком).
Прусак ‒ комаха ряду тарганоподібних, бурувато-рудого забарвлення, що
живе в житлових приміщеннях і пошкоджує харчові продукти, книжки тощо,
іноді переносить збудників різних захворювань людини; рудий тарган.
Пруссак Прусаки (руді таргани) розносять
інфекції
Прусак Щирий пруссак
Переговори з пруссаками
 322

Р
Район, регіон
Район – 1) адміністративно-територіальна одиниця в Україні, яка є
складовою частиною областей та великих міст; 2) частина території, що
становить єдине ціле як економічна, промислова, географічна одиниця; частина
території, що має характерні для неї ознаки; місце, простір, у межах якого що-
небудь відбувається; 3) місцевість, що прилягає до чого-небудь або розташована
поблизу чи навколо чогось.
Регіон ‒ певна територіальна одиниця (район, область, зона), що
вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами
(географічними, економічними тощо).
Район Шевченківський район Києва
Алмазний район
Район воєнних дій
У районі залізниці
Регіон Прикарпатський регіон
Африканський регіон
Реверс, реверсія, реверсор
Реверс ‒ 1) -а, пристосування для зміни напряму руху машини чи
обертання окремих її робочих частин у зворотний бік; 2) -у, зворотний бік
монети або медалі; 3) -у, письмове зобов’язання, гарантія чого-небудь;
зобов’язання викупити заставлений вексель; зобов’язання купувати певні
товари тільки в конкретного монополістичного об’єднання; 4) -у, гарантійний
лист, що його видає вантажовідправник капітанові судна, беручи на себе ризик
за можливі збитки; 5) -а, у тенісі – удар над головою зліва.
Реверсія – 1) поява у нащадків (людей, тварин, рослин) ознак, що були
властиві їхнім далеким предкам, атавізм; повне або часткове відновлення
вихідного фенотипового прояву гена, який був утрачений або змінений
унаслідок мутації; 2) зміна напряму руху робочих частин машини на зворотний,
реверсування; 3) повернення майна колишньому власникові; 4) тимчасова
передача кредиторові цінностей для забезпечення зобов’язання, що виникло;
 323

5) у вексельному праві – передача в заставу векселя для одержання позички;

6) у генетиці – поновлення в мутантного організму дикого або псевдодикого
фенотипу внаслідок повторної мутації.
Реверсор, рідко ‒ реверсер (наголос на другому складі) ‒ пристосування
для пуску, зміни напряму та швидкості обертання електричних машин.
Реверс Пристосування для зміни напряму
руху машини
Зворотний бік монети або медалі
Гарантійний лист
Удар у тенісі
Реверсія Зміна напряму руху робочих частин
машини на зворотний
Атавізм
Повернення майна колишньому
власникові
Тимчасова передача кредиторові
цінностей для забезпечення зобов’язання
Передача в заставу векселя для
одержання позички
Поновлення в мутантного організму
дикого або псевдодикого фенотипу
внаслідок повторної мутації
Реверсор Пристосування для пуску, зміни напряму
та швидкості обертання електричних
машин
Регістр, реєстр
Регістр ‒ 1) -у, список, перелік чого-небудь; книга для записування,
обліку чогось; 2) -у, частина звукоряду, що займає певне положення за висотою
звучання та має однаковий тембр; 3) висота звучання голосу співака
(співачки); 4) -у, у язичкових і духових інструментах (клавесин, фісгармонія,
акордеон, орган) – набір язичків або труб різної настроєності одного тембру;
5) -а, розподільник, регулятор у деяких машинах і приладах; ряд клавіш
у клавішних, літерних або лічильно-аналітичних машинах; 6) -у, особливий
орган, який здійснює функції нагляду в спеціальній галузі управління; орган
державного нагляду за якістю морських і річкових суден, що будуються, та за
безпекою їхнього плавання; 7) -а, елемент комп’ютера для проміжного
 324

зберігання інформації (команд, даних тощо). Базовий регістр ‒ регістр, в якому

зберігається базова адреса. Індексний регістр ‒ регістр, уміст якого під час
виконання команди додається до вказаної в ній адреси. Регістр команд ‒ регістр
процесора, який містить виконувану в конкретний момент команду.
Реєстр ‒ 1) список, письмовий перелік кого-, чого-небудь; список, перелік
у словнику слів, що тлумачаться або перекладаються іншою мовою; 2) книга
для запису справ, документів, майна, земельних володінь, обліку наявності,
руху коштів та цінностей тощо. Банківський реєстр ‒ книга реєстрації банків,
що функціонують на території певної країни. Реєстр векселів ‒ банківський
документ, що його розробляють для відстежування термінів оплати векселів,
облік яких здійснив банк. Реєстр цінних паперів ‒ реєстр, що містить відомості
про всі цінні папери, що належать тому чи іншому підприємству.
Регістр Високий регістр
Низький регістр
Регістр органа
Базовий регістр
Регістр команд
Індексний регістр
Реєстр Реєстр активістів
Словниковий реєстр
Банківський реєстр
Реєстр векселів
Реєстр цінних паперів
Реєстр бухгалтерського обліку
Редакторський, редакційний
Редакторський ‒ прикметник до «редактор»; який складається
з редакторів; призначений для редактора, редакторів.
Редакційний ‒ 1) прикметник до «редакція» в значенні «організація
(колектив), що здійснює підготовку видання до друку»); який складається з осіб,
відповідальних за яке-небудь видання; належний редакції. Редакційна колегія –
дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової
інформації. Редакційна стаття – стаття, яка не має підпису автора і виходить
від імені редакції; 2) стосується до редакції в значенні «варіант якого-небудь
літературного або музичного твору чи окремої його частини; певним чином
 325

оброблений текст; пристосування твору до нових умов музичного або

сценічного виконання; формулювання, форма викладу думки, положення».
Редакторський Редакторська практика
Редакторська рука
Редакторський обов’язок
Редакторський кабінет
Редакційний Редакційна колегія
Редакційна стаття
Редакційна робота
Редакційний портфель
Режисерувати, режисирувати
Режисерувати ‒ бути на посаді режисера, працювати режисером.
Режисирувати ‒ здійснювати постановку спектаклю, кінофільму,
естрадно-концертної програми, циркової вистави тощо.
Режисерувати Він режисерує (працює режисером)
Режисирувати Режисирувати фільм
Реклама, рекламація
Реклама ‒ 1) популяризація товарів, видовищ, послуг тощо з метою
привернути увагу покупців, споживачів, глядачів, замовників та ін.; поширення
відомостей про кого-, що-небудь для створення популярності.
Інституціональна реклама – тип реклами, направлений на покращення
репутації фірми, прямо не пов’язаний з рекламою якої-небудь конкретної
продукції. Інформативна реклама – реклама, яка створює первинний попит
та інформує споживача про існування товару, його властивості. Непряма
реклама – неявна реклама, рекламування товарів та послуг через інтерв’ю,
публікації, радіо- і телепередачі, в яких згадується рекламований товар;
2) плакат, оголошення, що використовуються як засіб привертання уваги
покупців, споживачів.
Рекламація ‒ 1) скарга, претензії, невдоволення чимось; 2) заява про
виявлені вади у придбаній продукції та вимога відшкодувати збитки.
Реклама Комерційна реклама
Соціальна реклама
Інституціональна реклама
Інформативна реклама
 326

Непряма реклама
Реклама в метро
Рекламація Лист-рекламація
Бланк рекламації
Акт рекламації
Рекомендаційний, рекомендований
Рекомендаційний ‒ який містить рекомендацію ‒ позитивний відгук,
характеристику; пораду, вказівку.
Рекомендований ‒ 1) дієприкметник до «рекомендувати», про якого дано
позитивний відгук, представлений кому-небудь; у значенні іменника ‒ людина,
яку рекомендують кудись; 2) у значенні прикметника ‒ відправлений поштою
з додатковою оплатою й підвищеною відповідальністю за доставку;
3) у значенні прикметника ‒ пропонований ким-небудь для чогось.
Рекомендаційний Рекомендаційний лист (містить
позитивний відгук)
Рекомендований Рекомендований до аспірантури
Рекомендований до застосування
Рекомендований лист (відправдений
поштою з додатковою оплатою й
підвищеною відповідальністю за
доставку)
Рекомендована література
Рекордист, рекордсмен
Рекордист ‒ 1) той, хто досягає найвищих показників у чому-небудь;
2) свійська тварина, що дає найкращі показники тих своїх якостей, які
використовуються в господарстві.
Рекордсмен ‒ спортсмен, який встановив рекорд, досяг найвищих
результатів у змаганнях з того чи іншого виду спорту.
Рекордист Коні-рекордисти
Рекордсмен Рекордсмен з плавання
Рекордсмен зі швидкості
Рибалка, риболовля
Рибалка ‒ людина, яка ловить рибу, займається рибальством. У значенні
«ловіння риби» в літературній мові не вживається. У такому разі слід
використовувати слово «риболовля».
 327

Рибалка Молодий рибалка

Риболовля Ходити на риболовлю
Рибальський, рибацький, риболовецький, риболовний
Рибальський ‒ 1) прикметник до «рибалка» ‒ людина, яка ловить рибу,
займається рибальством; призначений для рибалок; в якому живуть рибалки;
характерний для рибалок, притаманний їм; 2) який займається або займався
рибальством; призначений для ловіння риби. Рибальський спорт ‒ ловіння риби
спортивними риболовними снастями (вудками, спінінгами тощо); 3) в який або
коли відбувається ловіння риби.
Рибацький ‒ розмовне, те саме, що «рибальський».
Риболовецький – 1) який займається рибною ловлею як промислом;
пов’язаний з ловінням риби; 2) призначений для ловіння риби.
Риболовний – 1) призначений для ловіння риби; 2) багатий на рибу;
3) рідко ‒ який займається рибною ловлею як промислом.
Рибальський (розмовне ‒ Рибальський спів
рибацький) Рибальська корчма
Рибальське селище
Рибальський запал
Рибальський човен
Рибальський спорт
Рибальський час
Рибальська лексика
Риболовецький Риболовецька бригада
Риболовецька артіль
Риболовецький промисел
Риболовецькі снасті
Риболовний Риболовний сезон
Риболовний траулер
Рідкий, рідкісний
Рідкий ‒ 1) який перебуває в стані рідини; 2) позбавлений достатнього
вмісту чого-небудь в якійсь рідині; негустий; 3) розташований, розміщений
неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети); який
складається з неблизько або нещільно розташованих, розміщених один до
одного однорідних предметів чи деталей; негусто зітканий, сплетений;
розташований на значній віддалі один від одного; який є, буває в невеликій
 328

кількості; 4) який буває, трапляється нечасто; 5) який повторюється,

відбувається, буває через певні проміжки часу; 6) ненасичений, розріджений
(про млу, туман тощо); 7) який не відзначається звучністю (про голос, звуки);
8) позбавлений інтенсивності, яскравості (наприклад, про світло).
Рідкісний ‒ який трапляється, буває рідко; незвичайний; який
вирізняється з-поміж інших своїми якостями, властивостями тощо; чудовий.
Рідкий Рідкий метал
Рідке паливо
Рідке скло
Рідкий борщ
Рідка борода
Рідкий туман
Рідкий голос
Рідке сонячне проміння
Рідкісний Рідкісний гриб
Рідкісний мінерал
Рідкісні рослини
Рідкісна краса
Рідкісна книга
Різний, усякий
Різний ‒ 1) позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий,
відмінний у чому-небудь або в усьому; 2) не той самий (у кожному окремому
випадку); інший; протилежний за поглядами, місцезнаходженням тощо; 3) усіх
видів, різноманітний, усілякий; зневажливе ‒ усякий, будь-який.
Усякий ‒ 1) який завгодно; кожний; у значенні іменника ‒ кожна, будь-
яка людина; 2) різний, усілякий; 3) будь-який. Якщо немає потреби
підкреслювати відмінність, треба вживати слово «всякий».
Різний Різні люди
Різні розміри
Різні батьки
Різні табори
Говорити різними мовами
Різні кольори
Говорити про різне
Усякий Не всяка риба запливає сюди
У всякого своя доля
Усяке добро
 329

Усякий страх
Усяка всячина
За всяку ціну
Ріка, річка
Російському «река» відповідає українське річка: 1) водний потік, що
живиться із джерела або стоком атмосферних опадів і тече по видовжених
зниженнях рельєфу від верхів’я до гирла; 2) уживається для образного
позначення процесу, розвитку чого-небудь: річки історії, криваві річки, піт
тече річками, краплина в річці).
Ріка вживається тоді, коли треба передати піднесений настрій,
захоплення, велич. Також уживається для образного позначення перебігу,
розвитку чого-небудь та в значенні «велика кількість чого-небудь такого, що
тече, сиплеться тощо; безперервний великий потік, маса кого-, чого-небудь, що
рухається» і як прислівник ‒ рікою, ріками.
Ріка Могутня ріка
Ріка життя
Медові та молочні ріки
Ріка сліз
Золота ріка зерна
Ріка народу
Вино рікою
Річка Відпочивати біля річки
Купатися в річці
Річки історії
Криваві річки
Піт тече річками
Краплина в річці
Річковий, річний
Річковий – прикметник від слова «річка».
Річний – прикметник від слова «рік».
Річковий Річкова вода
Річкова течія
Річковий вокзал
Річкові перевезення
Річний Річна платня
Річне виробництво
Багаторічна рослина
 330

Річна перерва
Річний план
Річний звіт
Річні кільця дерева
Річниця, роковини, ювілей
Річниця ‒ календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь
події.
Роковини ‒ календарна дата, коли закінчується ще один рік від початку
якої-небудь події; святкування цієї події; закінчення повного року від початку
якої-небудь події; день народження, іменини.
Ювілей ‒ урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності
певної особи, існування установи, міста (як правило, 25, 50, 75. 100 років).
У сучасній мові «ювілей» означає вшанування особи, котра досягла певного
віку або строку своєї громадської, наукової, мистецької, викладацької чи якоїсь
іншої діяльності. Замість «ювілей» завжди можна сказати «роковини» (тільки
в множині), річниця. Однак не може бути ювілею з нагоди сумної події.
Річниця Річниця Революції Гідності
Річниця з дня народження
Річниця трагедії
Роковини 100-літні роковини
Роковини революції
Сумні роковини
Ювілей Ювілей літературної праці
Ювілей науковця
Ювілей університету
Робітничий, робочий
Робітничий ‒ притаманний робітникові, характерний для робітника; який
складається з робітників; який очолює маси робітників, виражає й захищає їхні
інтереси; здійснюваний робітниками; призначений для робітників; заселений
робітниками, в якому живуть робітники.
Робочий походить від іменника «робота».
Робітничий Робітнича родина
Робітниче життя
Робітнича совість
Робітничий загін
 331

Робітнича партія
Робітниче повстання
Робітниче селище
Робітничий клас
Робочий Робоча сила
Робочі руки
Робочі коні
Робоча частина інструмента
Робоча поверхня
Робочий стаж
Робоче місце
Робочий одяг
Робочий стіл
Робочий проект
Робоча гіпотеза
Робочий день (тиждень)
Розбещувати, розпещувати
Розбещувати ‒ 1) привчати кого-небудь до поганих, аморальних звичок,
робити аморальним; псувати; робити нестійким у поглядах, збивати
з правильного шляху; 2) потураючи кому-небудь, робити його
недисциплінованим, свавільним; розпускати; надмірною увагою псувати кого-
небудь, робити неслухняним, вередливим.
Розпещувати ‒ збігається з «розбещувати» в значенні «псувати кого-
небудь надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами».
Розбещувати Розбещувати молодь (привчати
до аморальних звичок)
Розбещувати дітей (потураючи,
робити недисциплінованими)
Розпещувати Бабуся розпещує внука (приділяє
надмірну увагу)
Розвинений, розвинутий
Абсолютні синоніми, які мають такі значення: 1) дієприкметник минулого
часу до «розвинути» (а) розпускати, розправляти полотнища чого-небудь;
б) сприяти виникненню або підсиленню чого-небудь; надавати великого
розмаху чому-небудь, сприяти збільшенню, розширенню чогось; доводити
до значного ступеня вияву; широко розгортати що-небудь, здійснюючи його
у великих масштабах, з усією повнотою; в) давати можливість чому-небудь
 332

зростати, міцніти; сприяти духовному зростанню кого-небудь, розширювати

чийсь світогляд; г) детально, послідовно викладати що-небудь, розширюючи
його зміст, обґрунтовуючи новими доказами, підкріплюючи фактами; д) робити
що-небудь кращим, досконалішим, піднімати його на вищий щабель;
поглиблювати що-небудь, розширюючи зміст або поліпшуючи, збагачуючи
його; е) починати що-небудь, поступово інтенсифікуючи його); 2) який досяг
розумової, духовної зрілості, став розумово, духовно вищим; 3) який став
кращим, досконалішим, піднявся на вищий щабель, досяг високого рівня
в чому-небудь; 4) який виріс, укорінився, зміцнів; 5) який досяг фізичної
зрілості. Тобто країни можуть бути як розвинутими, так і розвиненими.
Розвинений = Прапор, інстинкт, дитина, суспільство,
розвинутий зі словами: країна, мова, коренева система, м’язи
Розвідницький, розвідувальний
Розвідницький ‒ прикметник до «розвідник» (1) той, хто займається
розвідкою або перебуває в розвідці (здобуває відомості про противника, є
членом відповідної військової групи); 2) літак для повітряної, катер для
морської розвідки ‒ здобуття відомостей про противника); 3) працівник, агент
розвідки ‒ організації, що збирає відомості про економічне й політичне
становище інших держав та про стан їхніх збройних сил), властивий
розвідникові.
Розвідувальний ‒ стосується до «розвідування» (1) здобуття відомостей
про супротивника, ворога або про місцевість, яку він займає; 2) обстеження,
дослідження, вивчення чого-небудь із певною метою; пошук родовищ корисних
копалин), пов’язаний з ним; призначений для розвідування).
Розвідницький Розвідницький шифр
Розвідницький літак
Розвідницьке завдання
Розвідницький талант
Розвідницька школа
Розвідувальний Розвідувальний бій
Розвідувальна служба
Розвідувальний літак
Розвідувальний центр
 333

Розвідувальні роботи
Розвідувальне буріння
Розвідувальна свердловина
Розклад, розпис
Розклад ‒ 1) дія за значеннями «розкладати» (а) класти, розставляти,
розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (усе чи багато чого-небудь);
класти на якій-небудь поверхні знаряддя праці, їжу, білизну тощо, готуючись
до роботи, обіду, відпочинку тощо; розміщувати, розставляти що-небудь
у порядку, зручному для загального огляду; розподіляти що-небудь на порції;
класти в певному порядку гральні карти, займаючись ворожінням або
пасьянсом; б) класти що-небудь, розправляючи, розтягуючи по поверхні;
класти, розгортаючи що-небудь (книгу, зошит тощо); простягати, простирати
що-небудь (гілля, крила, ноги тощо); розставляти який-небудь складений
предмет, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з’єднання; в) укладаючи
дрова, хмиз, розпалювати, розводити вогонь; г) ділити на складові частини,
елементи; подавати який-небудь математичний вираз у вигляді суми або
добутку інших виразів; аналізуючи що-небудь, ділити умовно на складники;
д) розподіляти що-небудь між кимсь, керуючись певними розрахунками;
е) доводити до повного морального занепаду, розладу; дезорганізовувати)
і «розкладатися» (а) ділитися на складові частини, елементи; мати властивість
розпадатися на доданки або множники (про математичний вираз);
б) піддаватися розпаду під дією бактерій; гнити; в) доходити до повного
морального занепаду, розладу; дезорганізовуватися); 2) графік (занять, руху
поїздів тощо); розпорядок, режим (наприклад, дня).
Розпис ‒ 1) дія за значенням «розписати», «розписувати» (а) виписувати,
переписувати окремо частини якого-небудь тексту, твору з певною метою;
б) розподіляти кого-, що-небудь певним чином, роблячи про це запис;
в) наносити на що-небудь малюнки, візерунки; покривати розписом; 2) сюжетні
або орнаментальні живописні зображення на будівлях і побутових предметах.
Рідко вживається в значеннях «розклад» ‒ графік, розпорядок, режим та «список
із переліком чого-небудь». Усталилося в терміносполуках: поколінний розпис ‒
 334

родовід, систематичний перелік поколінь одного роду; штатний розпис ‒

документ, що визначає склад працівників якого-небудь закладу, установи
із зазначенням їхніх посадових окладів. Щодо «штатного розпису» точаться
численні суперечки, однак цей документ не має нічого спільного з розкладом.
Правильне вживання, зокрема, бачимо в Господарському кодексі України.
Розклад Розклад матерії
Реакція розкладу
Жити за розкладом
Вибиватися з розкладу
Розпис Художній розпис
Настінний розпис
Поколінний розпис
Штатний розпис
Розмаєний, розмаяний
Розмаєний ‒ з буйною, пишною рослинністю, квітами.
Розмаяний ‒ дієприкметник до «розмаяти»: 1) подувом розвівати в різні
боки (волосся, одяг); 2) розганяти, розсіювати (хмари, туман тощо);
3) легковажно, безцільно розтрачувати що-небудь (талант, здібності);
4) позбутися якого-небудь неприємного відчуття, поганого настрою.
Розмаєний Розмаєна весна
Розмаєні луки
Розмаяний Розмаяне волосся
Розмаяні хмари
Розмаяний хист
Розмаяний смуток
Роковий, фатальний
Роковий зрідка вживається в українській мові в значенні «який буває раз
на рік; щорічний».
Фатальний ‒ 1) неминучий, невідворотний; визначений наперед,
призначений долею; який виражає приреченість, покірність долі, нещастю,
лихові; 2) який зумовлює, визначає характер (звичайно негативний, небажаний)
наступних дій, перебігу подій; 3) який приносить горе, нещастя, страждання;
згубний; позбавлений удачі, успіху, щастя; приречений на невдачу, поразку;
 335

нещасливий; з яким пов’язані спогади про щось сумне, неприємне; який

призводить до непоправних наслідків, до загибелі, спричиняє смерть.
Роковий Рокове (щорічне) свято
Роковий ярмарок
Фатальний Фантальна неминучість
Фатальне зближення
Фатальний вплив
Фатальний день
Фатальне кохання
Фатальне місце
Фатальна помилка
Фатальний кінець
Росіянізм (не «русизм»)
В академічних словниках ці слова подаються як синоніми зі значенням
«слово, його окреме значення, зворот, вислів, граматична форма тощо,
запозичені з російської мови або утворені за її зразком іншою мовою. Однак
слово русизм має корінь рус. Русами називали народ, який населяв територію
Київської Русі, русинами ‒ українське населення Буковини, Галичини,
Закарпатської України, Словаччини та Воєводини. Тож лексему «русизм» не
можна пов’язати із сучасною Росією чи росіянами. Російський термін «руссизм»
можна передати українськими лексемами росіянізм або московізм (москвізм),
москалізм, адже ті, хто себе називає «русскими» (росіянами), ще трохи більше
250 років тому іменувалися «московитянами».
Русизм Термін, що спотворює історичну
правду
Росіянізм Уживання росіянізмів
Синоніми: московізм (москвізм)
москалізм
Рухливий, руховий, рухомий
Рухливий ‒ 1) який перебуває в русі; здатний до руху; який рухається
завдяки своїй будові (про пристрій, механізм); який рухається під дією чого-
небудь; 2) повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; жвавий;
який легко приходить у рух (про частини тіла); який часто змінює свій вираз
(про обличчя); діяльний, енергійний (про характер, склад розуму); 3) який
розвивається, змінюється.
 336

Руховий ‒ стосується до «руху» (зміна положення кого-, чого-небудь

унаслідок обертання, коливання, переміщення; переміщення транспорту, ходьба
тощо в різних напрямках (на вулицях, дорогах); зміна положення тіла або його
частин (у людини або тварини)); який приводить що-небудь у рух або керує
рухом когось, чогось. Рухова буря ‒ імпульсивне рухове збудження, яке
проявляється агресією, хаотичними діями. Руховий аналізатор ‒ фізіологічна
система, що передає та опрацьовує інформацію від рецепторів скелетно-
м’язового апарата та бере участь в організації та здійсненні координованих
рухів.
Рухомий ‒ 1) який перебуває в постійному русі. Наприклад, рухомий
рядок (на електронному табло); 2) який переміщається з місця на місце; який
переноситься, перевозиться з місця на місце; 3) який може бути переміщений
з одного місця в інше. Рухоме майно ‒ майно, яке не пов’язане безпосередньо
із землею і може бути переміщене; 4) який рухається завдяки своїй будові
(про механізм, машину, пристрій). Рухомий склад ‒ сукупність одиниць
колісного транспорту на залізницях, у трамвайно-тролейбусних парках тощо;
5) який часто змінює свій вираз (про обличчя); 6) який міняється.
Рухливий Рухливий потік
Рухливий азот
Рухливий кран
Рухлива тінь
Рухливий дідусь
Рухливі губи
Рухливе обличчя
Рухливий розум
Рухлива категорія
Руховий Рухові вміння
Рухові нерви
Рухова буря
Руховий аналізатор
Рухомий Рухомий рядок
Рухома матерія
Рухомі піски
Рухома установка
Рухомий наголос
Рухоме майно
 337

Рухомий склад
Рухоме обличчя
Рухомі ціни
Рушати, торкатися
У значенні «починати рух, пересування, переміщення; відходити
(про поїзд, пароплав)» «торкатися» в українській мові не вживається.
Правильно ‒ рушати.
Торкатися ‒ 1) доторкатися до кого-, чого-небудь; 2) хвилювати,
зворушувати; 3) брати щось до рук для користування або споживання;
4) доторкнувшись, змінювати попередній вигляд, первісний стан або
порушувати цілісність чого-небудь; уперше починати обробляти що-небудь
(землю); злегка змінити колір, вигляд чого-небудь на той, на який указує
непрямий додаток; 5) звертати увагу в розмові, у викладі чогось тощо на певне
питання, якусь тему; 6) бути причетним до кого-, чого-небудь, бути пов’язаним
з кимось, чимось; стосуватися когось, чогось.
Рушати Машина рушила
Рушати в дорогу
Рушати з місця
Торкатися Торкатися чола
Пісня торкнулася душі
Не торкатися до їжі
І пальцем не торкнутися
Плуг не торкався землі
Осінь торкнулася лісу
Торкатися теми
Рятівник, рятувальник
Рятівник – синонім до «рятувальник», проте має ще одне значення «той,
хто рятує або врятував кого-, що-небудь». У цьому значенні рятівник – не
кожен, хто робив спробу врятувати, тобто виконував функції рятувальника,
а тільки той, який урятував.
Рятувальник – той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь.
Рятівник Мій рятівник
Рятувальник Рятувальник на пляжі
 338

С
Саджати, садити, садовити
Саджати, садити і садовити синоніми в значеннях: 1) допомагати кому-
небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; піднімаючи, допомагати
комусь сісти на щось високе; 2) зі словами «в тюрму», «по тюрмах», «під
арешт», «за ґрати» розмовне ‒ позбавляти волі; 3) поміщати в гарячу піч для
випікання, обпалювання тощо.
Саджати і садовити ‒ поселяти десь, кудись (звичайно для ведення
господарства).
Саджати і садити – 1) закопувати в землю коріння саджанців, бульби,
цибулини, насіння тощо для їх вирощування; 2) поміщати куди-небудь для
розведення (тварин, риб).
Тільки саджати – поміщати де-небудь, усередину чогось упійману
тварину, пташку тощо.
Тільки садити ‒ 1) призначати чи обирати кого-небудь на якусь посаду,
доручати комусь яку-небудь роботу; 2) розташовуючи певним чином,
прикріпляти, пришивати на чомусь, де-небудь щось; 3) розмовне ‒ витрачати
кошти на щось неекономно, марно; 4) розмовне ‒ уживається на позначення дій,
що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом; танцювати
із запалом; швидко, стрімко бігти; мчати; сильно бити: стукати із силою по
чому-небудь; безперервно стріляти; обстрілювати щось; вириватися звідкись
густою масою. Садити квочку ‒ підкладати під квочку яйця для виведення
курчат.
Тільки садовити ‒ 1) обмежувати чим-небудь у харчуванні; 2) допомагати
зайняти місце, влаштуватися для поїздки; 3) скеровуючи до землі, примушувати
опускатися, сісти на землю (літак або який-небудь інший літальний апарат);
4) надівати, накладати на щось.
Саджати (садити, Саджати (садити, садовити) за стіл
садовити) Саджати (садити, садовити) на коня
 339

Саджати (садити, садовити) в тюрму

(розмовне)
Саджати (садити, садовити) хліб у піч
Саджати (садовити) Саджати (садовити) для ведення
господарства
Саджати (садити) Саджати (садити) картоплю (парк,
сад)
Саджати (садити) під лопату
Саджати Саджати впійману пташку в клітку
Садити Садити на посаду
Садити гопака (розмовне)
Садити чортами (розмовне)
Садити квочку
Садити корабель на мілину
Садовити Ґсадовити на дієту
Садовити на поїзд
Садовити літак
Садовити окуляри на ніс
Самолюбство, себелюбство
Самолюбство ‒ почуття власної гідності, звичайно загострене
підвищеною чутливістю до думки оточення про себе; почуття власної гідності,
зумовлене усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо.
Себелюбство ‒ турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм.
Самолюбство Тішити самолюбство (загострене
почуття власної гідності)
Себелюбство Позбавлений себелюбства (егоїзму)
Свистати, свистіти
Абсолютні синоніми, коли передають зміст «видавати свист» та
«відтворювати свистом яку-небудь мелодію; насвистувати». Тільки свистати ‒
свистом кликати, запрошувати. Свистати всіх нагору ‒ команда, за якою весь
екіпаж судна збирається на верхній палубі для роботи, бою. «Свистати»
вживається також як розмовне в значенні «бити, текти сильним струменем
(про рідину)».
Свистіти (свистати) Свистіти (свистати) мелодію
Вітер у кишенях свистить (свище)
Свистати Свистати всіх нагору
Вода свище (розмовне, б’є струменем)
 340

Світило, світоч. свічадо

Світило ‒ 1) небесне тіло, яке випромінює світло; 2) людина, що
прославилася в якій-небудь сфері діяльності; знаменитість.
Світоч ‒ 1) той, хто є носієм правди, волі, освіти тощо; 3) те, що є
джерелом істини, правди, волі, освіти тощо.
Свічадо ‒ 1) дзеркало; 2) підвісний свічник для багатьох свічок.
Світило Денне світило
Нічне світило
Медичні світила
Світоч Світоч людства
Світоч науки
Свічадо Дивитися у свічадо
Свічадо вод
Свічадо під стелею
Сердечний, сердешний, серцевий
Серцевий ‒ прикметник до «серце» ‒ центральний орган кровоносної
системи; пов’язаний із хворобою серця; призначений для лікування хвороб
серця. Серцева недостатність ‒ синдром, який виникає в результаті того, що
серцевий викид не відповідає потребам організму внаслідок глибокого
порушення ефективності механічної роботи серця. Серцевий поштовх ‒ струс
ділянки передньої стінки грудної клітки, викликаний скороченням серця.
Серцевий цикл ‒ сукупність біохімічних, біофізичних та електрофізіологічних
процесів, які відбуваються в серці протягом одного скорочення.
Сердечний ‒ синонім до «серцевий». Має також інші значення:
1) стосується до серця (у значенні ‒ символ зосередження почуттів, настроїв,
переживань тощо; здатність почувати й розуміти інших; чуйність, сердечність;
серце як символ любовних почуттів, любовної прив’язаності; внутрішній
психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття; сукупність якостей,
рис, властивих певній особі; вдача людини; людина як носій тих чи інших рис,
якостей), пов’язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини.
Сердечна рана ‒ душевний біль, страждання; 2) добрий, чуйний (про людину та
її вдачу); вірний, відданий (наприклад, про друга, дружину); сповнений
 341

доброзичливості, душевності, чуйності; задушевний; щирий, непідробний;

зі словами «вітання», «привіт», «поздоровлення», «подяка», «спасибі» тощо
вживається переважно в листах, текстах привітань для вияву прихильного
ставлення до когось; який зворушує, розчулює (про пісню, мелодію);
3) пов’язаний з почуттям кохання, закоханості; любовний; 4) те саме, що
«сердешний».
Сердешний ‒ який викликає співчуття; бідолашний; у значенні іменника
(сердешний, сердешна) ‒ нещасна, безталанна людина.
Сердечний Сердечна рана
Сердечна згода
Сердечна мука
Сердечна людина
Сердечне слово
Сердечний інтерес
Сердечний привіт
Сердечна пісня
Сердечні справи
Сердешний Страждає сердешний
Плаче сердешне дитя
Серцевий Серцевий м’яз
Серцевий напад
Серцеві ліки
Серцева недостатність
Серцевий поштовх
Серцевий цикл
Серіальний, серійний
Серіальний ‒ прикметник до «серіал» ‒ багатосерійний фільм.
Серійний ‒ прикметник до «серія» ‒ 1) однорідні або споріднені
за спільною ознакою предметів; послідовний ряд яких-небудь дій, подій тощо;
2) сукупність виробів, машин, деталей, що виготовляються за певним взірцем,
стандартом; 3) частина великого фільму, яку демонструють самостійно
протягом цілого сеансу; 4) розряд, категорія цінних паперів (грошових знаків,
облігацій або документів), що позначається цифрами чи літерами.
Серіальний Серіальний сезон

Серійний Серійний випуск

 342

Серійне виробництво
Серійне видання
Синдикалістський, синдикальний, синдикатний, синдикатський
Синдикалістський ‒ який стосується «синдикалізму», «синдикалістів»
(у робітничому русі кінця ХІХ – початку ХХ ст. – течія, представники якої
заперечували необхідність класової боротьби пролетаріату та створення
пролетарської держави та визнавали тільки економічну боротьбу в межах
профспілок).
Синдикальний ‒ який стосується «синдикату» як професійної спілки.
Синдикатний (синдикатський) ‒ стосується «синдикату» як однієї
з форм монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації
збуту продукції.
Синдикалістський Синдикалістська течія
Синдикалістський ухил
Синдикальний Синдикальний конгрес
Синдикатний Синдикатний (синдикатський) кредит
(синдикатський)
Систематизований, систематичний
Систематизований ‒ зведений у систему (порядок; продуманий план;
класифікація).
Систематичний ‒ 1) який є системою; побудований, упорядкований за
певним планом. Систематичні дроби – дроби, записані в певній позиційній
системі числення (нумерації); 2) який спирається на певну систему; суворо
планомірний; логічно впорядкований, стрункий, послідовний (про виклад
думок); 3) постійний, регулярний; 4) стосується до систематики (розділ ботаніки
або зоології, який класифікує, розподіляє на види, роди, родини тощо й описує
сучасні та вимерлі рослини чи тварини; біосистематика).
Систематизований Систематизований виклад
Систематизований матеріал
Систематизовані видання
Систематизована інформація
Систематичний Систематичні дроби
Систематична освіта
Систематичний характер
 343

Систематичні запізнення
Ситуативний, ситуаційний
Ситуативний ‒ викликаний певними умовами; який виник за певних
умов.
Ситуаційний ‒ той, що стосується ситуації.
Ситуативний Ситуативне значення слова
Ситуативний характер емоцій
Ситуаційний Ситуаційний план
Ситуаційне управління
Складати, становити
Складати – 1) розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному
місці; збирати докупи що-небудь розкладене, розкидане тощо; розміщувати що-
небудь, надаючи йому певної форми; зібравши докупи, розміщувати в певному
порядку, надавати чому-небудь якоїсь форми; згортаючи, згинаючи та
зменшуючи цим об’єм чого-небудь, надавати йому нової форми; поміщати,
класти що-небудь усередину чогось або зверху на чомусь; надавати певного
положення рукам, ногам, приймати яку-небудь позу; надавати певного виразу
обличчю; 2) з’єднуючи окремі частини, одержувати щось ціле (про механізми,
машини); монтувати; будувати що-небудь, збиваючи, скріплюючи окремі
частини; з’єднуючи літери, утворювати слова; читати; відбираючи
й розташовуючи певним чином матеріал, створювати що-небудь ціле
(про збірник, словник тощо); 3) створювати літературний, музичний твір (вірш,
пісню тощо); писати, створювати що-небудь, підбираючи, об’єднуючи та
розташовуючи певним чином матеріали, дані (про ділові папери, документи
тощо); домовлятися про що-небудь (мир, контракт тощо); 4) зберігаючи,
відкладаючи, поступово збирати, робити запаси чого-небудь; нагромаджувати,
накопичувати; 5) проходити перевірку знань, уміння що-небудь робити;
здавати; 6) набирати з друкарських літер який-небудь текст; 7) додавати одне
число до другого; виконувати дію додавання; 8) утворювати, становити що-
небудь; бути складовою частиною; 9) з деякими іменниками утворює сполуки
 344

зі значенням дії, названої іменником (складати подяку, уявлення; ціну);

10) перекладати на кого-небудь будь-які обов’язки, відповідальність тощо.
Становити ‒ 1) бути чим-небудь, складати зміст чого-небудь. Становити
виняток – бути відхиленням від звичайного, від загального правила; 2) складати
якусь кількість (у сумі, у сукупності), уходити як частина чого-небудь.
Складати Складати речі
Складати гриби в кошик
Складати руки на колінах
Складати зброю
Складати радіоприймач
Складати слова
Складати збірник
Складати легенди
Складати петицію
Складати копійку до копієчки
Складати іспит
Складати шану
Складати подяку
Складати присягу
Складати уявлення
Складати хвалу
Складати ціну
Складати роботу на когось
Становити Становити небезпеку
Становити виняток
Показник становить
Ціна становить
Чисельність населення становить
Скринька, скриня, шухляда, ящик
Скринька ‒ 1) маленька коробка для зберігання коштовностей, яких-
небудь дрібних предметів тощо; 2) невеликий із щілиною ящик, куди вкидають
кореспонденцію (листи, газети, журнали), бюлетені на виборчих дільницях
тощо; спеціально обладнаний ящик для листів, що надсилаються поштою. Біла
скринька – у системах обробки інформації – програмний модуль, набір даних
або пристрій, про внутрішню структуру та вміст яких є часткова або повна
інформація. Прозора скринька – у системах обробки інформації – програма або
пристрій, робота яких строго детермінована.
 345

Скриня ‒ великий ящик із кришкою та замком для зберігання одягу,

коштовних предметів тощо.
Шухляда ‒ чотирикутна (висувна) коробка для зберігання дрібних речей
у столі, шафі тощо.
Ящик ‒ виріб із дощок, фанери тощо (чотирикутний), що його
використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь; міра,
що дорівнює вмісту ящика; кузов автомобіля, візка тощо. Чорний ящик –
а) об’єкт вивчення, структура та внутрішні процеси якого невідомі або дуже
складні; б) що-небудь незрозуміле, недосліджене, загадкове; в) сталева коробка,
в якій міститься магнітофон-самопис, що фіксує все, що відбувається на борту
літака.
Скринька Скринька з коштовностями
Поштова скринька
Скринька для голосування
Біла скринька
Вихідна скринька
Прозора скринька
Електронна поштова скринька
Скриня Скарб у скрині
Скриня Пандори
Посаг у скрині
Шухляда Шухляда в шафі
Шухляда в столі
Відкладати справу в довгу шухляду
Ящик Збивати ящик
Дерев’яний ящик
Три ящики яблук
Чорний ящик
Слідкувати, стежити
Слідкувати ‒ 1) дивитися на те, що переміщується, рухається; стежити;
не відриваючи погляду, дивитися на що-небудь, спостерігати щось; уважно
приглядатися до чогось, щоб не пропустити будь-яких змін; 2) наглядати за
чим-небудь для контролю, забезпечення порядку тощо; піклуватися, дбати про
кого-небудь; 3) стежити за ким-, чим-небудь з метою викрити, піймати тощо;
4) уважно стежити за розвитком, зміною, станом чогось; цікавлячись подіями,
 346

станом речей у певній галузі, бути завжди обізнаним у них. Однак частіше
вживається в прямому значенні ‒ «іти, ходити слідом за ким-небудь».
Стежити ‒ 1) пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи
очей, погляду. Стежити очима (поглядом) ‒ пильно дивлячись, спостерігати
за ким-, чим-небудь; 2) з інтересом та увагою спостерігати за зміною,
розвитком, станом чого-небудь; цікавитися всім, що відбувається, діється
в якій-небудь галузі; уважно слухаючи, пильно дивлячись тощо, намагатися
вловити смисл чого-небудь, не пропустити чогось; 3) здійснювати контроль,
нагляд за ким-, чим-небудь; піклуватися, дбати про когось, щось. Стежити
за собою ‒ дбати про свій зовнішній вигляд, манери або про своє здоров’я;
4) установлювати постійний нагляд, щоб упіймати кого-небудь або викрити,
звинуватити в чомусь; 5) мисливський термін ‒ відшукувати по сліду;
висліджувати.
Слідкувати Слідкувати за проводирем (іти слідом)
Стежити Стежити очима
Стежити за перебігом дискусії
Стежити, щоб ніхто не відстав
Стежити за собою
Стежити за грою
Стежити за квартирою
Стежити за вовком
Софійський, софіївський
Софійський – прикметник від імені Софія, а софіївський – від іменника
«Софіївка».
Софіївський Софіївський заповідник
Софіївський парк
Софійський Софійський собор
Софійська вулиця
Софійський майдан
Спадковість, спадкування, спадок, спадщина
Спадковість ‒ 1) одна з основних властивостей живих організмів, що
проявляється у збереженні й відтворенні в нащадків основних ознак зовнішньої
та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій
 347

батьків; 2) сукупність природних властивостей організму, одержаних

від батьків.
Спадкування ‒ дія за значенням «спадкувати»: 1) одержувати спадщину
від кого-, чого-небудь; 2) мати право на одержання спадщини, бути
спадкоємцем, спадкоємицею.
Спадщина (спадок) ‒ 1) майно, що переходить після смерті його власника
до іншої особи; 2) явища культури, науки, побуту тощо, які залишилися
від попередніх часів, від попередніх діячів; наслідки, переважно негативні,
чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу тощо.
Спаковість Закони спадковості
Змінена спадковість
Спадкування Лінія спадкування
Спадкування майна за заповітом
Спадок = спадщина Батьківський, літературний,
зі словами: діставатися в..., залишати в...
Співак, співець
Співак ‒ людина, яка вміє й любить співати, багато співає; той, хто співає;
той, хто займається співом професійно; також співочий птах.
Співець – 1) той, хто складає вірші; той, хто зображує, оспівує,
прославляє кого, що-небудь у літературі, музиці, живопису тощо; 2) виконавець,
який акомпанує собі на народному інструменті; 3) митець, виразник високих
ідеалів, які він прославляє в мистецтві.
Співак Талановитий (обдарований) співак
Крилатий співак
Естрадний співак
Оперний співак
Професійний співак
Співець Народ-співець
Кобзар-співець
Співець творчої праці
Співець визвольної боротьби
Співпраця, співробітництво
Синоніми в значенні «спільна з ким-небудь діяльність». Тільки
співробітництво ‒ праця в якій-небудь установі; участь як автора в роботі
якогось друкованого органу.
 348

Співпраця = Міжнародний, економічний, між

співробітництво країнами
зі словами:
Співробітництво Співробітництво в газеті
Спірний, суперечливий
Спірний ‒ 1) який викликає спір ‒ словесне змагання; обговорення чого-
небудь двома або кількома особами, в якому кожна зі сторін обстоює свою
думку, правоту; полеміка (звичайно в пресі) з різних питань науки, літератури,
політики тощо; серйозна суперечка; сварка; суперечність, зіткнення; 2) який є
предметом спору ‒ взаємних домагань щодо володіння чим-небудь, посідання
чогось тощо.
Суперечливий ‒ який містить суперечність (становище, за якого що-
небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому;
невідповідність чого-небудь чомусь); якому властиві суперечності.
Спірний Спірне питання
Спірний вік
Спірна сума
Спірна земля
Суперечливий Суперечливі процеси
Суперечлива натура
Суперечливі думки
Споживацький, споживний, споживчий
Споживацький – який прагне до задоволення власних потреб, ігноруючи
суспільні інтереси.
Споживний – стосується до споживання; придатний для споживання як
їжа; їстівний.
Споживчий – який слугує для задоволення потреб споживання.
Споживча кооперація ‒ вид кооперації, яка об’єднує масових споживачів для
спільних закупівель і часткового виробництва споживчих товарів з подальшим
їх продажем.
Споживацький Споживацькі настрої
Споживацька психологія
Споживацькі інтереси
Споживацьке ставлення
 349

Споживний Споживний гриб

Споживчий Споживча кооперація
Споживчі товари
Споживче товариство
Сполука, сполучення, сполучність
Сполука ‒ 1) речовина, в якій атоми одного або різних елементів з’єднані
між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку. Амфотерна сполука ‒
хімічна сполука, яка може виявляти як кислотні, так і основні властивості
залежно від природи реагенту, який взаємодіє з нею. Високомолекулярні
сполуки ‒ хімічні сполуки з молекулярною масою від кількох тисяч до багатьох
мільйонів атомних одиниць маси. Неорганічна сполука ‒ хімічна сполука всіх
хімічних елементів, за винятком більшості сполук вуглецю. Органічні сполуки ‒
природна або синтетична сполука вуглецю, за винятком карбідів, карбонатів
і деяких інших нечисленних продуктів, що містять вуглець. Хімічна сполука ‒
речовина, одержана внаслідок хімічної взаємодії, або реакції, однієї чи кількох
речовин; 2) сукупності, утворені з елементів, що відрізняються одна від одної
лише складом елементів (незалежно від порядку); 3) дія і стан за значенням
«поєднувати» ‒ а) збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле;
об’єднувати; єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів тощо; зближувати,
згуртовувати; б) змішувати докупи що-небудь різне, готуючи суміш; одночасно
сполучати, пов’язувати у взаємній відповідності; виконувати що-небудь,
займатися чим-небудь одночасно із чимось іншим; сполучати, містити в собі
одночасно (які-небудь риси, якості, властивості).
Сполучення ‒ 1) дія за значенням «сполучити», «сполучати» і
«сполучитися», «сполучатися»; 2) зв’язок між віддаленими пунктами
за допомогою яких-небудь засобів пересування; можливість зв’язку з ким-, чим-
небудь. Уживається також у таких терміносполуках: реакція сполучення ‒
хімічна реакція, унаслідок якої з атомів або молекул однієї, двох чи кількох
речовин утворюються молекули однієї нової речовини; фразеологічне
сполучення ‒ стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний неподільний і
цілісний за значенням вислів.
 350

Сполучність ‒ здатність, можливість поєднуватися.

Сполука Органічна сполука
Неорганічна сполука
Амфотерна сполука
Високомолекулярні сполуки
Хімічні сполуки
Сполучення Сполучення кольорів
Повітряне сполучення
Реакція сполучення
Паралельне сполучення
Фразеологічне сполучення
Сполучність Сполучність компонентів (можливість
поєднуватися)
Спостережливий, спостережний
Спостережливий – здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу
на щось приховане, внутрішнє, суттєве; який відзначається такою здатністю.
Спостережний ‒ який служить, призначений для спостереження за ким-,
чим-небудь; який застосовується для спостереження, в основі якого лежить
спостереження. Спостережна рада ‒ орган, який обирається загальними
зборами акціонерів і контролює діяльність правління акціонерного товариства.
Спостережний комітет ‒ орган, який розглядає біржові суперечки й ухвалює
рішення з дисциплінарних питань. Спостережний пункт ‒ спеціально
підготовлене та обладнане місце для ведення спостережень за ким-, чим-небудь.
Спостережливий Спостережлива людина
Спостережливе око
Спостережливий охоронець
Спостережний Спостережна рада
Спостережний комітет
Спостережний пункт
Сталий, стійкий
Сталий ‒ 1) який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір,
однакову форму, величину тощо; незмінний, постійний; який не зазнає
коливань, не піддається змінам; стійкий; урівноважений (про вдачу). Стала
рівновага – рівновага, в якій тіло перебуває під дією рівних між собою
протилежно спрямованих сил; 2) постійна, незмінна величина серед тих, які
змінюються; 3) який не припиняється, не переривається, триває весь час;
 351

безперервний; який не минає, не залишає кого-небудь (про стан, почуття);

4) розрахований на довгий час, для тривалого функціонування; не тимчасовий;
який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь; завжди наявний, неодмінний.
Сталі кадри – постійний склад працівників певної організації, установи,
певного підприємства тощо; 5) який протягом тривалого часу не змінюють (про
місце проживання, роботу, посаду, заняття); 6) твердий, непохитний; який
надійно забезпечує існування, розвиток чого-небудь; остаточно визначений,
сформований (про погляди, поняття тощо).
Стійкий ‒ 1) здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не
коливаючись; хисткий; який відбувається спокійно, розмірено; урівноважений;
2) який довго зберігає й виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню,
псуванню тощо; 3) для якого характерні стабільність, постійність; сталий;
довготривалий; 4) здатний витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь;
здатний зберігатися, існувати за несприятливих умов (наприклад, у разі зміни
температури); витривалий; який не піддається сторонньому, негативному,
впливу (про людину); 5) який виявляє наполегливість, твердість, непохитність
у намірах, поглядах, вчинках, діях тощо; вірний своїм переконанням;
незламний; який ведеться з наполегливістю, твердістю, непохитністю.
Як економічний термін більш поширеним є словосполучення сталий
розвиток.
Сталий Стала густина
Стала ціна
Стала величина
Стала рівновага
Сталі почуття
Радіоактивна стала
Сталі кадри
Сталий епітет
Стала думка
Сталий розвиток економіки
Стійкий Стійкий корабель
Стійка фарба
Стійкий сорт
Бджоли стійкі до хвороб
 352

Стійка людина
Стійка боротьба
Старост, старостів
У родовому відмінку множини деякі іменники виступають у двох формах:
наприклад, старост і старостів. Перше слово означає виборну або призначену
особу для ведення справ якого-небудь громадського колективу, товариства
тощо. У середніх та вищих навчальних закладах це призначена чи обрана особа,
що очолює клас, курс, групу тощо. Друга лексема позначає особу, що сватає
жениха нареченій або наречену женихові.
Старост Вибори старост груп
Призначення старост села
Старостів Приймати старостів
Статист, статистик
Статист ‒ 1) актор, який виконує ролі без слів, учасник масових сцен;
2) те саме, що статистик.
Статистик ‒ фахівець зі статистики, службовець, який займається
статистикою.
Статист Статист у кіно
Посада статиста (фахівець
зі статистики)
Статистик Посада статистика (фахівець
зі статистики)
Лікарі-статистики
Стволовий, ствольний, стовбуровий
Стволовий – 1) прикметник до «ствол» у значенні «робітник (робітниця),
що керує спусковим механізмом у шахті»; 2) у значенні іменника ‒ робітник
(робітниця), що керує спусковим механізмом у шахті.
Ствольний – який стосується «ствола» ‒ частини вогнепальної зброї
у вигляді труби, крізь яку проходить, отримуючи певний напрямок польоту,
куля або снаряд; також який виготовляє такі стволи.
Стовбуровий ‒ прикметник до «стовбур» у значеннях: 1) основна наземна
частина дерева або куща, від якої ростуть гілки; 2) назва різних тканинних
 353

утворень, які мають вигляд трубки, стрижня; 3) вертикальна або похила частина
шахти, що має вихід на поверхню.
Стволовий Стволові двері
Стволовий шахти
Ствольний Ствольна артилерія
Ствольний цех
Стовбуровий Стовбурові шкідники
Стовбурові клітини
Створювати, утворювати
Створювати ‒ 1) давати життя, існування чому-небудь, формувати що-
небудь; виготовляти, робити що-небудь; будувати, споруджувати що-небудь;
винаходити, виробляти, виводити що-небудь нове, раніше невідоме; творчою
працею давати життя науковому або мистецькому творові; творити;
2) започатковувати існування чого-небудь, організовувати щось; засновувати;
формувати, утворювати що-небудь; визначати, намічати що-небудь; 3) робити
можливим, наявним, підготовляти що-небудь, забезпечувати чимось; викликати,
породжувати що-небудь; бути причиною виникнення чогось; 4) окреслювати,
визначати в основному, надаючи яких-небудь ознак, властивостей.
Утворювати ‒ 1) робити що-небудь у процесі праці, творчості; робити
що-небудь у процесі якоїсь дії, руху тощо; 2) викликати появу, виникнення
чого-небудь; об’єднуючись, складати єдине ціле; 3) засновувати, організовувати
що-небудь; 4) зробити щось несподіване, незвичайне.
Створювати Створювати проект
Створювати техніку
Створювати фільм
Створювати партію
Створювати умови
Фантазія створює
Утворювати Утворювати «пробку»
Утворювати словосполучення
Утворити шкоду
Степінь, ступінь
Степінь ‒ добуток кількох однакових співмножників.
Ступінь ‒ 1) порівняльна величина, що характеризує розмір,
інтенсивність чого-небудь; міра вияву чого-небудь; 2) посада, ранг, звання, чин;
 354

у сполученні з числівниками означає той чи інший розряд, категорію чого-

небудь. Науковий (учений) ступінь ‒ вища кваліфікація, яка присуджується
після захисту дисертації; 3) рідко ‒ горизонтальний виступ сходів, на якого
ступають, піднімаючись угору чи спускаючись униз; сходина; узагалі виступ
чого-небудь на похилій поверхні; 4) етап, стадія розвитку чого-небудь; стан,
рівень, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь; 5) складова частина
ракети, яка після згоряння в ній палива відокремлюється в польоті; 6) будь-який
звук музичного звукоряду, гами, ладу.
Степінь Підносити до степеня
Степінь числа
Показник степеня
Ступінь Ступінь порівняння
Орден першого ступеня
Науковий ступінь
Високий ступінь розвитку
Школа першого ступеня
Відпрацьований ступінь
Нестійкий ступінь (у музиці)
Стержень, стрижень
Стержень і стрижень ‒ 1) предмет подовженої, циліндричної або
чотиригранної форми, а також деталь такої форми, яка є осьовою або опорною
частиною чого-небудь; 2) частина ливарної форми, яку використовують
для утворення порожнини у виливку.
Тільки стрижень ‒ 1) осьова, серединна частина чого-небудь
у рослинному чи тваринному організмі; 2) основна, головна частина, основа
чого-небудь; 3) найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода; бистрина.
Стержень Сталевий стержень
Стержень олівця
Виготовлення стержнів
Стрижень Стрижень поршня
Стрижень кукурудзяного качана
Стрижень розвитку
Стрижень економіки
Виготовлення стрижнів
Стрижень річки
 355

Стінний, стіновий
Стінний ‒ 1) прикметник до «стіна»; 2) призначений, пристосований для
вивішування або розміщення на стіні; зроблений, влаштований у стіні.
Стіновий ‒ який годиться, використовується для спорудження, зведення
стін.
Стінний Стінна кладка
Стінний годинник
Стінна ніша
Стінна газета
Стіновий Стіновий вапняк
Стінові блоки
Стосилий, стосильний
Стосилий ‒ який має нездоланну силу; дужий, могутній.
Стосильний ‒ потужністю у сто кінських сил.
Стосилий Стосилий богатир
Стосила природа
Стосилий птах
Стосильний Стосильний трактор

Страховик, страхувальник
Страховик ‒ особа чи установа, яка зобов’язується виплачувати страхове
відшкодування при страхуванні.
Страхувальник ‒ особа чи установа, яка страхує себе чи своє майно.
Страховик Страховик виплачує відшкодування
Страхувальник Страхувальник отримує відшкодування
Стримувати, утримувати
Стримувати ‒ 1) уповільнювати рух кого-, чого-небудь, примушувати
когось або щось зупинятися; гальмувати просування, розвиток чого-небудь;
затримувати; переривати природний поступ, розвиток чого-небудь; зупиняти;
утримувати кого-небудь від вияву якихось почуттів, від здійснення певних
намірів, учинків; заважати, перешкоджати здійсненню, вияву чого-небудь;
2) протистояти напорові, натискові кого-, чого-небудь; не давати можливості
кому-небудь просуватися вперед, наступати; 3) не давати чому-небудь
виявлятися повною мірою; припиняти вияв чого-небудь, затамовувати,
 356

заглушати якесь почуття; 4) примушувати кого-небудь залишитися десь;

не відпускати, затримувати.
Утримувати ‒ 1) держати, тримати кого-, що-небудь, не даючи упасти;
2) перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування кого-,
чого-небудь або зупиняти зовсім; тримаючи, притримуючи кого-небудь,
перешкоджати щось зробити; стримувати кого-небудь від якихось дій, учинків;
3) просити або змушувати кого-небудь залишатися де-небудь; не відпускати;
4) не віддавати ворогові якоїсь позиції, якогось рубежу, військового об’єкта
тощо; 5) зберігати що-небудь однаковим, незмінним; залишати в себе, у своєму
користуванні, не віддавати іншому: тримати в собі, не випускати;
6) відраховуючи певну частину якої-небудь суми, не віддавати її з якихось
причин; 7) забезпечувати кого-небудь засобами до існування; доглядати,
годувати (тварин) де-небудь; 8) бути власником, господарем якого-небудь
закладу, підприємства; 9) тримати в певному стані.
Стримувати Стримувати коней
Стримувати рух упред
Стримувати паніку
Стримувати себе
Стримувати ворога
Стримувати атаку
Стримувати ридання
Стримувати подих
Утримувати Утримувати в руці
Утримувати рівновагу
Утримувати від остаточного рішення
Утримувати від падіння
Утримати язик за зубами
Утримати в хаті
Утримувати плацдарм
Утримувати інтерес
Утримувати воду
Утримувати тварин
Утримувати робоче місце в належному
стані
 357

Сумирний, сумірний
Сумирний – покірний, лагідний (про людину); смирний; слухняний,
неноровистий (про тварину); який виражає покірність, лагідність; сповнений
покори, незлобивості (про характер, вдачу тощо); сповнений спокою, тиші;
ясний, тихий, сонячний (про погоду, пору дня, року); погожий; спокійний
у вияві, перебігу (про життя, роботу тощо).
Сумірний – якого можна виміряти однаковою з чимось міркою;
спільномірний.
Сумирний Сумирна людина
Сумирний вигляд
Сумирні очі
Сумирна душа
Сумирні води
Сумирний ранок
Сумирна праця
Сумірний Сумірні частини
Сумірні відрізки
Суперечити (не «протирічити»)
Слова протирічити в українській мові немає. Натомість є лексема
суперечити, що означає: 1) не погоджуватися з ким-небудь; перечити; заважати
кому-небудь у чомусь; 2) не відповідати чому-небудь, бути несумісним
із чимось, містити суперечність. Немає підстав і для використання слова
«протиріччя», адже є «суперечність» ‒ 1) становище, за якого що-небудь одне
виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого-
небудь чомусь; 2) переважно в множині ‒ протилежність інтересів.
Протирічити Калька
Суперечити Суперечити батькові
Суперечити стандартам (вимогам)
Суперечити собі
Супровід, супроводження
Супровід і супроводження ‒ 1) дія за значенням «супроводити»: а) іти,
їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця;
іти, їхати, охороняючи, конвоюючи кого, що-небудь або показуючи шлях
комусь, чомусь; постійно бути разом із ким-, чим-небудь, тісно пов’язуватися
 358

з чимось; б) прощаючись, висловлювати що-небудь тому, хто відходить,

від’їздить тощо; лунати, звучати вслід тому, хто або що відходить, від’їздить
тощо; стежити за тим, хто або що віддаляється (про погляд, очі); в) поєднувати
яку-небудь дію з іншою, побічною; г) додавати що-небудь до чогось,
доповнювати що-небудь чимось; д) вести супровід ‒ гру на музичному
інструменті, спів, які супроводжують чию-небудь гру або спів; 2) група
військовослужбовців, бойових машин, яка охороняє або конвоює кого, що-
небудь.
Тільки супровід ‒ 1) те, що супроводить яку-небудь дію, явище; 2) гра
на музичному інструменті, спів, які супроводжують чию-небудь гру або спів;
3) група людей, яка супроводжує кого-небудь; почет при комусь; 4) процес
усунення помилок, модифікації створених раніше виробів, об’єктів у період їх
експлуатації. У (в) супроводі ‒ разом із ким-, чим-небудь; у чиємусь товаристві;
в оточенні когось, чогось; під охороною, конвоєм кого-, чого-небудь
Тільки супроводження вживається в словосполуці супроводження
програми.
Супровід Президент під супроводом
У супроводі
Музичний супровід
Супровід князя
Дикторський супровід
Супроводження Супроводження програми
Супроводження гостя (процес)
Сусідів, сусідній, сусідський
Сусідів – належний сусідові.
Сусідній – 1) розташований поруч, поблизу кого-, чого-небудь; який
працює, діє  поруч; 2) який мешкає поруч, поблизу кого-небудь; сусідський;
який володіє суміжними землями; який працює, служить у сусіда, сусідів.
Сусідський – 1) прикметник до «сусід», «сусідка» й «сусіда»; належний
сусідові, сусідці, сусідам; який мешкає поруч, поблизу кого-небудь; властивий
сусідам; який утворюється сусідами, складається з них; 2) те саме, що
«сусідній» 1).
 359

Сусідів Сусідова хата

Сусідова машина
Сусідова мова
Сусідній Сусіднє село
Сусідня кімната
Сусідня країна
Сусідній парк
Сусідський Сусідський наймит
Сусідська ласка
Сусідські розмови
Сусідський півень
Сушарка, сушильня (не «сушилка»)
Слова сушилка в українській мові немає. Натомість є синонімічні
сушарка і сушильня – 1) пристрій, прилад для сушіння чого-небудь, видалення
вологи з чогось; 2) приміщення для сушіння чого-небудь.
Сушарка (сушильня) Сушарка (сушильня) для грибів
Сушарка (сушильня) для яблук
Простора сушарка (сушильня)
Сушилка Калька
Схвалювати, ухвалювати
Схвалювати – вважати правильними чиї-небудь дії, вчинки, рішення
тощо; давати позитивну оцінку чомусь, хвалити щось.
Ухвалювати – приймати колективне рішення, вирішувати; підтримувати.
Схвалювати Схвалювати пропозицію (поставитися
прихильно)
Схвалити вибір
Схвалити думку
Схвалити дії
Ухвалювати Ухвалювати рішення
Ухвалити пропозицію (прийняти
рішення)

Т
Тактичний, тактовний
Тактичний – 1) стосується до «тактики» (а) складова частина військового
мистецтва, що включає теорію й практику підготовки, організації та ведення
бою; навчальний предмет із теорії та практики ведення бою; б) способи,
 360

прийоми досягнення певної мети; лінія поведінки когось; прийоми та способи

змагання в спортивних іграх); 2) стосується до провадження бою, бойовий; який
має значення для здійснення певної бойової операції. Тактична одиниця –
підрозділ, здатний самостійно виконувати бойові завдання.
Тактовний – який володіє почуттям міри, такту; який здійснюється
з дотриманням культури поведінки.
Тактичний Тактичний прийом
Тактичні заходи
Тактичні ракети
Тактична одиниця
Тактовний Тактовний юнак
Тактовне зауваження
Талан, талант
Талан – доля, життєвий шлях кого-небудь; щаслива доля, щастя; успіх,
удача.
Тільки талант – 1) а, у Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії – вагова та
грошова одиниця; 2) у, видатні природні здібності людини; хист, обдаровання;
здібність до чогось, уміння робити щось; людина з видатними природними
здібностями.
Коли в людини немає таланту, кажуть, що вона неталановита, а не
безталанна. Безталанний – який не має талану, нещасний, знедолений.
Талан Не мати талану (бути знедоленим)

Талант Мати талант до…

Молодий талант
Закопувати талант у землю
Талант у кишені (про гроші)
Танець, танок
Танець і танок синоніми в значеннях: 1) вид мистецтва, у якому художній
образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла;
2) сукупність пластичних і ритмічних рухів певного темпу й характеру, що їх
виконують у такт певній музиці; 3) виконання таких рухів; 4) музичний твір
у ритмі, стилі й темпі музики до таких рухів.
 361

Тільки танець ‒ 1) розваги, учасники яких танцюють; 2) однотипні

ритмічні рухи бджіл-розвідниць, якими вони вказують іншим бджолам родини
напрям польоту за взятком.
Тільки танок – народна гра, учасники якої, узявшись за руки, ходять по
колу, співаючи й танцюючи або тільки танцюючи; хоровод; танець навколо
чого-небудь, який звичайно супроводжується піснею, піснями.
Танець Теорія танцю
Гуцульський танець
Бальні танці
Моряцький танець
Танець бджіл
Запрошувати до танцю
Танок Танок навколо ялинки
Водити танок
Теза, тезис
Теза – 1) положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо,
правдивість якого треба довести; положення, що коротко й чітко формулює
основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимось;
переважно в множині – коротко сформульовані основні положення доповіді,
лекції, статті тощо; 2) вихідне положення, що вимагає доведення; 3) у філософії
Гегеля – вихідний пункт процесу розвитку, перший ступінь тріади.
Слово «тезис» є маловживаним синонімом до теза.
Теза Тези статті
Тези доповіді
Тези лекцій
Доведення тез
Мислення тезами й антитезами
Тезис Рідковживане

Тимчасово, тим часом, тимчасом

Тимчасово – прислівник до «тимчасовий» – який триває, існує або діє
протягом деякого часу; постійний; непостійний, минущий, скороминущий.
Прислівникове сполучення тим часом»пишеться окремо, подібно до «тим
разом», «останнім часом», «таким чином», воно відповідає російському «тем
временем».
 362

Сполучник тимчасом (переважно в поєднанні з «як») указує

на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень; виражає
протиставний зв’язок між сурядними реченнями (синоніми – а, але, проте,
однак). У поєднанні зі сполучником «а» підсилює протиставлення.
Тимчасово Тимчасово відсутній
Тимчасово непрацездатний
Тимчасово працює
Тимчасово виконує обов’язки
Це все тимчасово
Тим часом Тим часом вона виконала завдання
Тимчасом Тимчасом як інші вчилися, він
прогулював заняття
Думає, що знає, а тимчасом
помиляється
Тло, фон
Тло (фон) – 1) основний колір, тон, на якому зроблено або робиться
малюнок, візерунок тощо; фон; 2) другий план картини, малюнка, який
підкреслює, вирізняє основні елементи зображення; те, що міститься звичайно
далі, на чому вимальовується, вирізняється хто-, що-небудь; узагалі будь-що, на
чому що-небудь вирізняється; 3) середовище, оточення, загальні умови тощо, де
хто-, що-небудь вирізняється; 4) ґрунт, основа чогось; загальна основа, на якій
щось здійснюється.
Тільки фон ‒ 1) -у, звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці,
динаміку тощо; 2) -а, одиниця рівня гучності звуку; 3) -у, природний рівень
радіації. Природний радіаційний фон ‒ рівень радіації, що обумовлюється
космічним випромінюванням і випромінюванням природних радіонуклідів.
Радіаційний фон ‒ іонізаційне випромінювання, що складається з природного
радіаційного фону та іонізаційних випромінювань сторонніх джерел;
4) середовище, оточення, в якому відбувається певне явище або подія;
5) у програмуванні – програми заднього плану (програми з більш низьким
пріоритетом); 6) частка перед німецьким прізвищем, що вказує на дворянське
походження; 7) у, народ, споріднений з еве; населяє південні й центральні
частини Беніну. Виступає також як перша або друга частина складних слів, що
 363

вказує на зв’язок з поняттям «звук»: грамофон, магнітофон, мегафон, телефон,

фоноавтограф, фонологізація, фонохрестоматія.
Тло Чорне тло
На тлі вечірнього неба
Бути тлом
Історичне тло
На тлі світового мистецтва
На тлі революційних подій
Фон Блакитний фон
Фізіологічний фон
Гучність становить 40 фон
Мінеральний фон
Фоноавтограф
Радіаційний фон
Отто фон Бісмарк
Тогорічний, торішній (не «минулорічний»)

Минулорічний – калька з російського «прошлогодний». У словниках

подається з ремаркою «рідко». Щоб вказати на щось, що існувало, відбувалося,
збереглося з минулого року, слід уживати лексеми торішній, тогорічний.
Минулорічний Калька
Тогорічний Тогорічна (торішня) трава
(торішній) Тогорічна (торішня) дискусія

Торішній Боятися, як торішнього снігу

Тонізувати, тонувати
Тонізувати – 1) поліпшувати функціональний стан органів, тканин
живого організму; підвищувати життєвий тонус, підбадьорювати; 2) робити
тонічним, наближати до тонічного (вірш).
Тонувати – 1) відтворювати повне звучання музичного або мовного
тексту (під час співання, читання тощо); 2) покривати фарбою, надаючи
потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації.
Тонізувати Тонізувати організм
Тонізувати вірш
Тонувати Тонувати музичний текст
Тонувати скло
 364

Торговельний, торговий (не «торгівельний»)

Слова торгівельний немає, адже українській мові властиве чергування
«о» й «і» у відкритому й закритому складах: сіль – солі, кінь – коня, торгівля –
торговельний тощо. Слова торговий і торговельний є синонімами й обидва
наявні в академічних словниках української мови. Ці слова мають такі значення:
1) який стосується до торгівлі; призначений для торгівлі; у якому зосереджено
торгівлю; 2) який займається торгівлею; 3) який є предметом торгівлі; який
виробляє продукцію для торгівлі, ринку; товарний. Подеколи розглянуті
лексеми мають різну сполучуваність. Торговельними можуть бути пункт,
мережа, капітал, компанія, вугілля, торговими – марка, націнка, фірма, право,
представництво, агент, баланс, дім, маклер, патент, посередник, представник,
центр, угода. Громадську організацію, яка сприяє розвиткові економічних, і
насамперед зовнішньоторговельних, відносин між різними країнами, називають
Торговою (торговельною) палатою.
Торговельний Торговелний пункт
Торговельна мережа
Торговельний капітал
Торговельна компанія
Торговельне вугілля
Торговий Торгова марка
Торгова націнка
Торгова фірма
Торгове право
Торгове представництво
Торговий агент
Торговий баланс
Торговий дім
Торговий маклер
Торговий патент
Торговий посередник
Торговий представник
Торговий центр
Торгова угода
Торгівельний Неправильний варіант
 365

Тривкий, тривний
Тривкий – 1) який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко
зламати, розбити, порвати; міцний; твердий; добротний, доброякісний; стійкий,
надійний; який довго зберігається, не зникає; здатний витримувати щось,
зберігатись, існувати в несприятливих умовах; витривалий; 2) який
не піддається змінам; сталий, стійкий; довготривалий, постійний, міцний;
непохитний (про волю, вдачу тощо); 3) міцно збудований, фізично витривалий;
сильний, дужий; 4) рідко – поживний, ситний. В останньому значенні
в літературній мові вживається слово тривний.
Тривкий Тривкий дім
Тривке дерево
Тривкий слід
Людина тривкої волі
Тривке щастя
Тривкі ноги
Тривний Тривна страва
Трійка, тройка
Трійка – 1) назва цифри й числа 3; 2) оцінка успішності учня, що
в п’ятибальній системі означає «задовільно»; 3) троє коней, запряжених поряд
в один екіпаж; екіпаж із запряженими в нього трьома кіньми; 4) керівна група,
комісія тощо з трьох осіб; 5) розмовне – чоловічий костюм, що складається
з піджака, штанів і жилета; 6) гральна карта з трьома вічками однієї масті.
Іменник тройка вживається лише в одному значенні – «троє коней,
запряжених поряд в один екіпаж» паралельно з лексемою «трійка».
Трійка За двійкою йде трійка
Отримати трійку
Трійка рушила
Керівна трійка
Пошити трійку (розмовне)
Бубнова трійка
Тройка Тройка з кучером
Катання на тройці
 366

Тріумфальний, тріумфаторський
Тріумфальний – 1) прикметник до «тріумф» у значеннях «урочистий
вступ полководця та його війська в столицю після переможного завершення
війни»; «побудований на честь якогось тріумфу, перемоги, торжества»; 2) який
супроводжується надзвичайним успіхом, тріумфом (у значенні «перемога»);
переможний, урочистий; який виражає тріумф, радість перемоги.
Тріумфаторський – належний, властивий тріумфаторові
(а) у Стародавньому Римі – полководець-переможець, який урочисто,
з тріумфом вступав у столицю; б) той, хто досяг надзвичайних успіхів, перемоги
в чому-небудь).
Тріумфальний Тріумфальна арка
Тріумфальні ворота
Тріумфальниий марш
Тріумфальний похід
Тріумфаторський Тріумфаторський погляд
Троїти, труїти
Троїти – ділити натроє або збільшувати втроє; потроювати.
Труїти – 1) знищувати, морити отрутою; умертвляти когось отрутою;
додавати до чогось отрути, просочувати, насичувати щось нею; розмовне ‒
завдавати комусь шкоди, спричиняти захворювання; 2) позбавляти когось
душевного спокою, рівноваги; спричиняти страждання; хвилювати, бентежити;
3) робити неприємним, безрадісним; послаблювати вияв якогось позитивного
почуття.
Троїти Троїти награбоване (ділити натроє)
Троїти прибутки (потроювати)
Труїти Труїти мишей
Труїти серце
Труїти повітря
Спогади труять
Труїти життя
Туристичний, туристський
Туристичний – стосується туризму.
Туристський – стосується туристів.
Туристичний Туристичне бюро
 367

Туристичний довідник
Туристичний бізнес
Туристський Туристська база
Туристський маршрут
Туристська стежка
Туристський табір
Туристська путівка
Туристська група
Турки, туркмени, тюрки
Турки – народ, що становить основне населення Туреччини. У жіночому
роді в однині «туркеня», рідко – «турчанка». Похідне – «турецький».
Туркмени – народ, що становить основне населення Туркменії. Похідне –
«туркменський».
Тюрки – велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків,
азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). В однині чоловічого
роду – «тюрк», жіночого – «тюрчанка». Похідне – «тюркський».
Турки Народ Туреччини
Туркмени Народ Туркменії
Тюрки Група споріднених за мовою народів
(татар, узбеків, казахів, киргизів, турків та
ін.)

У
У межах, у рамках
Ці словосполучення синонімічні. Але якщо йдеться про місцевість,
географічні поняття, треба використовувати зворот у межах.
У межах У межах країни
У межах області
У межах села
У межах 10 хв
У межах програми
У межах літературної діяльності
У рамках У рамках програми
У рамках літературної діяльності
Укладальник, укладач
Укладальник – той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-
небудь.
 368

Укладач – той, хто що-небудь упорядковує.

Укладальник Укладальник паркету
Укладальник залізничної колії
Укладач Укладач словника
Укладач навчальної програми
Уклін, уклон
Уклін – 1) нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання,
пошани тощо; 2) вітання кому-небудь, передане письмово, у листі, або через
іншу особу.
Уклон – 1) частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту й
залежно від напрямку руху поїзда називається спуском або підйомом; узагалі
похила частина шляху; 2) похила підземна виробка, яка не має безпосереднього
виходу на земну поверхню та призначена для піднімання вантажів;
3) у геодезії – перелом профілю земної поверхні в напрямку вниз.
Уклін Уклін голови
Віддавати уклін
Доземний уклін
Низенький уклін
Уклон Уклон залізничної колії
Уклон у гірничій справі
Уклон у геодезії
Україніка, україністика
Україніка – сукупність чого-небудь, що стосується історії, економіки,
культури України.
Україністика ‒ сукупність наук, які вивчають мову, літературу та
культуру українського народу.
Україніка Відділ україніки в бібліотеці
Збирати україніку
Україністика Центри україністики
Працювати в галузі україністики
Урядовець, чиновник
Урядовець – службова особа, державний службовець.
Чиновник – синонім слова «урядовець», але має ще переносне значення –
«людина, яка обмежується в якій-небудь справі формальним виконанням своїх
обов’язків; формаліст, бюрократ».
 369

Урядовець Судовий урядовець

Урядовці дискутують про податкову
реформу
Чиновник Чиновники від науки
Поштово-телеграфний чиновник
Чиновники з Міністерства оборони
Установка, у(в)становлення
Установка ‒ 1) дія за значенням «установлювати», «установити» ‒
ставити, поміщати щось; 2) пристрій, механізм, за допомогою якого виконують
певні операції або одержують щось. Ядерні установки ‒ об’єкти з виробництва
ядерного палива, дослідні реактори, прискорювачі елементарних часток, атомні
електростанції, підприємства й установки збагачення та переробки палива,
а також сховища відпрацьованого палива; 3) розмовне – бойова гармата;
4) в артилерії – регулювання, наведення прицілу й цілика в цифрах;
5) у психології – стан готовності до активної дії, спрямованої на досягнення
певної мети чи задоволення потреби, настанова.
У(в)становлення/у(в)становляння/у(в)становлювання – дія, процес
за значенням «установити».
Установка Ядерна установка
Вітрова установка
Перевіряти установку (механізм)
Фіксована установка
У(в)становлення Установлення пам’ятників
Установлення влади
Установлення зв’язку
Учень, школяр
Учень – 1) той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі,
що дає початкову й середню освіту; 2) той, хто навчається певному фаху,
ремеслу тощо; 3) послідовник чиїх-небудь поглядів, учення.
Школяр – учень загальноосвітньої школи. У переносному значенні
в розмовній мові вживається в значенні «доросла людина, яка в поведінці,
вчинках впадає в дитинство, виявляє легковажність, пустотливість».
Учень Учень кулінарної школи
Учень середньої школи
Учні професора
 370

Школяр Школярі за партами

Поводиться, як школяр
Уява, уявлення, фантазія
Уява – здатність образно створювати або відтворювати кого-, що-небудь
у думках, свідомості; відтворювання кого-, чого-небудь у думках, свідомості;
думка, свідомість. Є синонімом слова «фантазія» в значеннях «творча уява»,
«мрія».
Уявлення – 1) дія за значенням «уявити» – викликати у своїх думках,
своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію тощо; 2) розуміння чого-
небудь, знання чого-небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях,
якихось даних; 3) чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що
зберігається й відтворюється у свідомості людини поза безпосереднім впливом
їх на органи чуттів. Уявний – який не існує в дійсності, а створений уявою,
в уяві; віртуальний.
Тільки фантазія – 1) нічим не обґрунтована думка; вигадка; те, що існує
лише в уяві, у мріях, а не в дійсності; 2) дивний учинок; примха, химера;
3) музичний твір (інструментальний або вокальний) вільної форми,
виконуваний експромтом; імпровізація; 4) літературний твір казкового,
незвичайного змісту.
Уява Розвиток уяви
Плід уяви
Дитяча уява
Уява митця
Спливати в уяві
Хвора уява
Творча уява
Художня уява
Багата уява
Убога уява
Уявлення Правильне уявлення
Уявлення про простір і час
Загальне уявлення
Релігійне уявлення
Зорове уявлення
Помилкове уявлення
Складати уявлення
 371

Давати уявлення
Спростовувати уявлення
Мати уявлення
Фантазія Витвори фантазії
Народна фантазія
Фантазії справдилися
Марево фантазій
Знову фантазії (вигадки)
Панська фантазія (примха)
Написати фантазію (музичний твір)
Збірник «Осінні фантазії»

Ф
Фактори, чинники
У значенні «умова, рушійна сила будь-якого процесу, явища» ці слова є
синонімами, їх можна вживати одне замість іншого. Тільки фактор – 1) змінна
величина, яка за припущенням впливає на результати експерименту; кожне
з перемножуваних чисел; співмножник; 2) маклер.
Фактор (чинник) Рушійна сила
Фактор Співмножник
Маклер
Фасонистий, фасонний
Фасонистий (розмовне) – 1) гарного, модного фасону; який має химерну
форму, химерний фасон; 2) якому притаманні показний шик, хизування, форс,
франтуватість.
Фасонний – 1) зроблений за певним зразком, фасоном (крій, модель,
зразок, за якими шиють або пошито одяг, взуття, головні убори тощо);
зовнішній вигляд, форма предмета, виробу, будівлі; зразок, модель предмета,
виробу, будівлі тощо; пов’язаний з виготовленням виробів за певним зразком,
фасоном; призначений для виготовлення таких виробів; 2) рельєфний або
тиснений, який має складну конфігурацію (про тканини).
Фасонистий Фасонистий одяг
Фасонистий юнак
(розмовне)
Фасонний Фасонні різці
Фасонна стрижка
 372

Фасонне точіння
Фасонні роботи
Фасонний інструмент
Фасонна тафта

Х
Хід, хода
Хід уживається у значеннях: 1) рух, переміщення кого-, чого-небудь
у якомусь напрямі; відстань, яку можна пройти за певний час; швидкість руху,
переміщення кого-, чого-небудь. Давати задній хід ‒ а) рухатися назад,
включивши передачу заднього ходу; б) відступитися від своїх домагань,
наполягань. Давати хід ‒ приводити в рух. Давати ходу ‒ поспіхом, швидко
тікати або йти звідки-небудь. З ходу ‒ а) у русі, не зупиняючись; б) зразу, тут
же. На ходу ‒ а) під час руху; б) продовжуючи рухатися, не зупиняючись;
в) не відриваючись від якоїсь справи, якогось діла; нашвидку, попутно; г) зразу,
дуже швидко; ґ) у дії. Своїм ходом ‒ а) те саме, що пішки; б) за допомогою
роботи механізму, мотора (про машину); 2) застаріле, урочисте ‒ похід,
процесія. Полонинський хід (проводи в полонину) ‒ супроводжуване піснями та
обрядами виганяння худоби із села на полонини навесні. Хресний хід ‒ процесія
з хрестами, корогвами, іконами; 3) характер переміщення, спосіб, манера
ходити; хода; 4) коридор чи тунель, що служить для переміщення куди-небудь;
прохід; лаз, прохід, виритий звірами, черв’яками в землі або черв’яками
в дереві, плоді тощо; 5) місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь які
входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід; частина приміщення, що служить
для входу та виходу з нього; прохід, що з’єднує різні частини одного
приміщення або сусідні будівлі; шлях, дорога куди-небудь; 6) перебіг, розвиток,
здійснення чого-небудь у часі; напрям, характер чого-небудь; розвиток сюжету,
дії художнього твору; етап розв’язання задачі. В (у) ході чого ‒ під час, у процесі
чого-небудь; 7) дія, робота, здійснювана машиною, механізмом тощо; повний
технологічний процес, що здійснюється в чому-небудь; цикл; звуки, утворювані
дією механізму. В ходу ‒ у вжитку, в обігу. Іти (піти) в хід ‒ починати широко
 373

застосовуватися, використовуватися. На холостому ходу ‒ а) без будь-якого

навантаження, без корисної виробничої дії, роботи; б) без належних результатів,
бажаних наслідків: безрезультатно. Пускати в хід ‒ починати застосовувати,
використовувати що-небудь. Робочий хід ‒ корисна робота механізму або його
частини. Холостий хід ‒ робота механізму або його частини без будь-якого
навантаження, без корисної виробничої дії; 8) певний прийом, маневр, дія для
досягнення чого-небудь; 9) черговий виступ гравця в картярській, шаховій,
шашковій та інших іграх; 10) нижня ходова частина воза або інших
транспортних засобів; нижня ходова частина пристрою, який рухається за
допомогою власного двигуна; переміщення рухомої частини механізму від
одного крайнього положення до іншого; відстань, на яку ця частина
переміщується; нижня частина взуття; підошва; 11) можливість увійти, пройти
куди-небудь; можливість домогтися чого-небудь у житті, діяльності тощо.
Давати хід ‒ направляти в належне місце для розгляду, виконання (справу,
клопотання тощо); сприяти здійсненню чого-небудь. Не давати (не дати)
ходу ‒ а) не пускати кого-небудь кудись; б) не давати можливості кому-небудь
виявити свої здібності, показати себе; ставати в чомусь кому-небудь на заваді;
в) надокучати чим-небудь комусь; 12) зміна, поворот у мелодії, музичній темі;
музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до
іншої.
Хода – 1) процес ходіння; ходьба; звуки, утворювані під час ходіння;
у сполученні з іменниками, які означають час, уживається як міра відстані;
спосіб ходу, бігу коня; швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь.
Збитися з ходи ‒ спіткнутися; 2) манера ходити, ступати; спосіб переміщення
транспорту, машин тощо; 3) рух уперед, розвиток від нижчого рівня до вищого;
прогрес; успіхи, досягнення в процесі розвитку чого-небудь; поширення (ідей,
течій тощо); проходження або здійснення чого-небудь; наближення, прагнення
до чого-небудь; 4) діалектне ‒ марш.
Хід Швидкість ходу Чорний хід
Чотири дні ходу Хід подій
 374

Давати задній хід Хід бою

Давати ходу Холостий хід
з небезпечного місця Робочий хід
Зупиняти на ходу Цей термін у
З ходу насварити ходу
Добиратися своїм У ході
ходом розслідування
Полонинський хід Повним ходом
(проводи в полонину) Хід конем
Хресний хід Давати хід справі
Підземний хід На залізному ходу
Хід поршня
Хода Тиха хода
Година ходи
Прискорювати ходу
Піти скорою ходою
Наддавати ходи
Збитися з ходи
Притишувати ходу
Поважна хода
Хода історії
Хода ідей
Хор, хори
Хор – 1) співочий колектив, що разом виконує вокальні твори; група осіб,
що разом співають пісню; 2) звучання пісні, виконуваної групою співців; звуки
групового співу; одночасний спів різних птахів, звуки, що їх видають багато
жаб, комах тощо; 3) багатоголосий вокальний музичний твір, а також його
виконання; 4) злагоджене, дружне звучання кількох чи багатьох голосів; звуки,
що зливаються в спільний гомін, гамір; 5) велика або певна кількість людей, що
дотримується однакових поглядів чи спільно діє; однакові думки,
висловлювання багатьох людей; 6) у значенні прислівника «хором» ‒ у кілька
голосів, багатоголосо (про спів); усі разом, одностайно; 7) велика кількість,
безліч осіб, сукупність багатьох предметів; 8) у струнних музичних
інструментах – парні, потрійні та інші струни; 9) у давньогрецькому театрі –
група виконавців, яка спільно вела одну з основних партій вистави (спів, танці,
діалог з іншими акторами тощо).
 375

Хори (наголос на першому складі) – відкрита галерея, балкон у верхній

частині парадного залу або в церкві (спочатку для розміщення хору,
музикантів).
Хор Мішаний хор
Пташиний хор
Хор бійців
Співати хором
Хор дитячих голосів
Хор похвал
Запрошувати хором
Хор у старогрецькому театрі
Хори Співати на хорах
Колони підпирають хори
Високі хори

Ц
Царствений, царськний
Царствений – сповнений гідності; величний; який переважає щось чим-
небудь.
Царський – 1) належний цареві; 2) пов’язаний з політичним режимом
на чолі з царем; монархічний, самодержавний; який має такий політичний
режим (про державу); державний, казенний (за монархічного режиму);
3) розкішний, величний, багатий; такий, як у царя.
Царствений Царствена гідність
Царствений лев
Царствене сяйво
Царський Царська корона
Царський портрет
Царський указ
Царське самодержавство
Царська Росія
Царська розкіш
Цезура, цензура
Цезура – 1) обов’язкова для повного віршованого розміру пауза всередині
віршованого рядка; 2) коротка, не визначена у нотописі пауза між фразами
музичної побудови або розділами твору.
 376

Цензура – 1) у Стародавньому Римі – посада цензора; виконання

обов’язків цензора; 2) перегляд творів, призначених для друкування, постановки
в театрі тощо, або якої-небудь кореспонденції, здійснюваний органами
державної, церковної та іншої влади; 3)  система державного нагляду за друком
та мас-медіа; особи, що здійснюють такий нагляд.
Цезура Вірш із цезурою після третьої стопи
Цензура Сувора цензура
Церемоніал, церемонія
Церемоніал (у) – 1) розпорядок, установлений для якого-небудь обряду,
церемонії; прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а також
церковних та світських церемоній; 2) у католицькій церкві – книга, яка містить
детальні вказівки із церемоніалу єпископських богослужінь та деяких інших дій,
що здійснюються єпископом або його стосуються.
Церемонія – 1) прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-
небудь урочистого обряду, а також сам обряд; розмовне – процес здійснення
чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь; 2) умовності
в поводженні, властиві церемонній людині (яка надзвичайно ретельна
в дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях); поведінка
церемонної людини.
Церемоніал Церемоніал привітання
Випускний церемоніал
Церемонія Церемонія вручення дипломів
Урочиста церемонія
Без церемоній
Що за церемонії!
Циклувати, циклювати
Циклувати – працювати циклічним методом. Похідні ‒ циклований,
циклування.
Циклювати – обробляти дерев’яну поверхню підлоги, паркету, виробів і
деталей циклею або шліфувальною машиною. Похідні ‒ цикльований,
циклювання.
Циклувати Комбайн циклує
 377

Циклювати Циклювати паркет

Цитрин, цитрина
Цитрин – прозорий різновид кварцу жовтого кольору, який
у шліфованому вигляді схожий на золотистий топаз.
Цитрина – лимон.
Цитрин Лимонно-жовтий цитрин
Цитрина Зеленіє цитрина
Скривитися від цитрини
Цукерниця, цукорниця
Цукерниця ‒ посуд для цукерок.
Цукорниця ‒ посуд для цукру.
Цукерниця Повна цукерниця карамельок
Цукорниця Повна цукорниця цукру

Ч
Частота, частотність
Частота – 1) властивість і стан за значенням «частий»; 2) число рухів,
коливань, повторень за одиницю часу; величина, що виражає кількість
коливань, повторень за одиницю часу.
Частотність – показник частоти (числа рухів, коливань, повторень
за одиницю часу; величини, що виражає кількість коливань, повторень
за одиницю часу).
Частота Частота землетрусів
Частота світла
Частота пульсу
Частотність Частотність фонем
Черва, чирва
Черва і чирва (наголос на першому складі) – масть у гральних картах,
позначувана червоним сердечком, а також карта цієї масті; вирізана з дерева
прикраса, яка за формою нагадує цю масть.
Черва (розмовне, наголос на останньому складі) – черв’яки, личинки.
Черва (чирва) Гральна карта
Черва (розмовне) Черва точить дерево
 378

Червою заворушилася армія

Думки, як черва
Черепаховий, черепашачий
Черепаховий – прикметник до «черепаха»; приготовлений з м’яса
черепахи; зроблений із панцира черепахи.
Черепашачий – прикметник до «черепаха», належний, властивий
черепасі; 2) дуже повільний.
Черепаховий Черепаховий суп
Черепаховий гребінець
Черепахові окуляри
Черепашачий Черепашачі яйця
Черепашача швидкість
Читач, читець
Читач – 1) той, хто читає, хто зайнятий читанням яких-небудь творів,
до кого звернено твори писемності; той, хто постійно читає твори якого-небудь
автора, видання тощо; 2) відвідувач громадської бібліотеки, читальні.
Читець – той, хто читає кому-небудь вголос; той, хто бере участь
у художньому читанні, фахівець із художнього читання.
Читач Читач книги
Щирий читач
Читач бібліотеки
Читець Затих читець
Конкурс читців
Читець-декламатор
Чудесний, чудний, чудовий
Чудесний – прекрасний, чарівний, принадний; у значенні іменника – те,
що має надзвичайну чарівність, принадність.
Чудний – 1) який викликає здивування; дивний; 2) який викликає сміх;
смішний.
Чудовий – 1) прекрасний, чарівний, принадний; химерний, дивний;
2) з високими моральними якостями (про людину); доброї вдачі, тихий,
слухняний.
Чудесний = чудовий Природа, пісня, виконання, погода,
(прекрасний, чарівний, очі
принадний) зі словами:
 379

Чудний Чудне почуття (дивне)

Чудні слова (смішні)
Чудовий Чудова людина (з високими
моральними якостями)
Чудова дитина (слухняна)
Чуттєвість, чутливість, чутність
Чуттєвість ‒ 1) властивість за значенням «чуттєвий» – здійснюваний
за допомогою органів чуття; пов’язаний із задоволенням тілесного потягу;
2) здатність відчувати, сприймати що-небудь органами чуття.
Чутливість – іменник від «чутливий» ‒ 1) який добре відчуває що-небудь
(про органи чуттів); який відзначається особливою гостротою; здатний
реагувати на найменші рухи, коливатися від чого-небудь; який здригається,
ворушиться час від часу, тремтить; 2) який піддається впливу природних,
фізичних, хімічних факторів, здатний швидко відчувати що-небудь, реагувати
на що-небудь, сприйнятливий до чогось; 3) здатний швидко реагувати
на життєві події, факти, явища; здатний тонко відчувати, розуміти навколишнє;
з розвиненими художніми смаками, з добрим чуттям.; здатний легко
збуджуватися, хворобливо реагувати на все; вразливий; 4) сповнений уважного,
чулого, доброзичливого ставлення до людей; чуйний; який свідчить
про уважність, доброзичливість, чуйне ставлення до кого-небудь; сповнений
теплих почуттів; чулий; надмірно розчулений; сентиментальний; який свідчить
про розчуленість, сентиментальність; 5) здатний швидко відображати, фіксувати
зовнішні впливи, зміни, прояви (про прилади, матеріали тощо).
Чутність – ступінь чіткості, виразності звучання.
Чутливість Шкіра втрачає чутливість
Чутливість сходів до приморозків
Чутливість до людського горя
Чутливість вимірювальних приладів
Чуттєвість Чуттєвість сприймання
Чутність Чутність у приміщенні
Поріг чутності звуків
 380

Ш
Шийковий, шийний
Шийковий – який пошкоджує, уражає шийку рослини. Шийкова
вагітність ‒ вагітність, за якої прикріплення і розвиток плідного яйця
відбувається в шийці матки, між внутрішнім і зовнішнім зівом.
Шийний – який стосується шиї, призначений для носіння чогось на ній.
Шийковий Шийкова гниль
Шийкова вагітність
Шийний Шийні м’язи
Шийний нерв
Шийні хребці
Шийні прикраси
Шкіра, шкура, шкурка
Шкіра – 1) зовнішній покрив тіла людини і тварин; 2) матеріал,
одержаний шляхом хімічної й механічної обробки шкури убитої тварини.
Шагренева шкіра ‒ те, що має здатність поступово й невпинно скорочуватися,
зменшуватися; 3) матеріал, що ним замінюють вичинену шкуру. Чортова
шкіра ‒ блискуча тканина, переважно чорного чи білого кольору, що
відзначається великою міцністю; 4) розмовне – кора, оболонка якої-небудь
рослини чи її плоду.
Шкура – 1) зовнішній покрив тіла тварини; такий покрив (переважно
із шерстю), знятий з убитої тварини; 2) матеріал, одержаний шляхом хімічної та
механічної обробки шкіри деяких тварин (переважно позбавлений шерсті);
3) розмовне ‒ шкіряний покрив тіла людини; шкіра. У цьому значенні
вживається в словосполуках рятувати свою шкуру, спускати три шкури;
4) людина, що дбає лише про свої інтереси; груба, жорстока людина; людина,
здатна на низькі, ганебні вчинки, на зраду; уживається як лайливе слово.
Продажна шкура ‒ зрадник, запроданець; 5) розмовне – зовнішня оболонка
плода рослини.
Шкурка – це не тільки зменшувальне до «шкура», а й верхній затверділий
шар чого-небудь. Папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом,
 381

що використовується для зачищання й полірування різних виробів, – це

шліфувальна шкурка.
Шкіра Гладенька шкіра
Шкіра захищає організм
Теляча шкіра
Шкура Шкура тигра
Вовк в овечій шкурі
Рятувати свою шкуру
Спускати три шкури
Ділити шкуру невбитого ведмедя
Аж шкура репає
Бути в чиїйсь шкурі
Випробовувати на своїй шкурі
Продажна шкура
Шкурка Шліфувальна шкурка
Шкурка звірка
Не варта шкурка вичинки
Підсмажена шкурка
Шкірний, шкіряний
Шкірний – прикметник до «шкіра» в значенні «зовнішній покрив тіла
людини й тварин».
Шкіряний – прикметник до «шкіра» в значеннях 1) зовнішній покрив тіла
людини і тварин; 2) матеріал, одержаний шляхом хімічної й механічної обробки
шкури убитої тварини; 3) пов’язаний з виготовленням шкіри (матеріалу);
4) виготовлений зі шкіри (як матеріалу); обтягнутий, оздоблений шкірою
(матеріалом).
Шкірний Шкірні рубці
Шкірні захворювання
Шкірний покрив
Шкіряний Шкіряна сировина
Шкіряні вироби
Шкіряний завод
Шкіряна промисловість
Шкіряні рукавиці
Шкіряний диван
 382

Я
Яловий, яловичий
Яловий – 1) який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських
тварин); 2) розмовне ‒ неродючий (про землю); 3) розмовне ‒ пустий,
безпредметний, нікому не потрібний, марний; 4) виготовлений зі шкіри великої
рогатої худоби.
Яловичий – 1) прикметник до «яловичина»; 2) виготовлений зі шкіри
великої рогатої худоби.
Яловий Ялова корова
Ялова земля (розмовне)
Ялові розмови (розмовне)
Яловий ремінь
Яловичий Яловичі чоботи
Яловича котлета
Ячмінний, ячний
Ячмінний – прикметник до «ячмінь» (злакова рослина); виготовлений
із зерен ячменю; засіяний ячменем.
Ячний – одержаний із зерен ячменю, виготовлений з продуктів їх
обробки.
Ячмінний Ячмінний колос
Ячмінний корінь
Ячмінне поле
Ячний Ячна крупа
Ячне борошно
Ячний хліб

ВІДДІЄСЛІВНІ ІМЕННИКИ ТА ДЕСЕМАНТИЗОВАНІ ДІЄСЛОВА

Конструкції з віддієслівними іменниками, поширені в російській мові,
надають викладові канцелярського відтінку. Тим часом є природні для
української мови відповідники:
по получении ‒ після одержання, одержавши;
по подписании ‒ після підписання, підписавши;
по рассмотрении ‒ після розгляду, розглянувши;
 383

по истечении срока ‒ після закінчення строку, коли закінчився строк;

по окончании ‒ після закінчення, закінчивши;
по ознакомлении ‒ після ознайомлення, ознайомившись;
при описании ‒ при описуванні, описуючи;
для пояснения ‒ для пояснення, щоб з’ясувати;
для обеспечения ‒ для забезпечення, щоб забезпечити.
Значення російського десемантизованого дієслова й абстрактного
іменника в українській мові варто передавати одним семантично повноцінним
дієсловом:
привести к ухудшению ‒ погіршити;
привести к улучшению ‒ поліпшити;
прийти в негодность ‒ зіпсуватися;
прийти к убеждению ‒ переконатися;
заниматься исследованием ‒ досліджувати;
заниматься анализом ‒ аналізувати;
находиться в нерешительности ‒ вагатися;
находиться в противоречии с чем-то ‒ суперечити чомусь;
иметь место ‒ бути.

ПРОБЛЕМНІ СЛОВОТВІРНІ МОДЕЛІ

Словотвірна модель з -ир-
Словотвірна модель з -ир- дуже активна в російській мові: агитировать,
акцентировать, анализировать, аннулировать, бравировать, дебатировать,
депонировать, консервировать, конспектировать, контролировать,
курировать, лидировать, ранжировать, фиксировать, цементировать,
шокировать. У своїй структурі такі слова мають корінь переважно з латинської
чи грецької мов і суфікс -ир- (німецький з походження). Багато мовців не
сприймають лексем з -ир-. Однак у сучасній літературній мові зберігаються
дієслова компостирувати, курирувати, лідирувати, ранжирувати,
репетирувати, жирирувати. Більшість таких випадків мовознавці пояснюють
 384

прагненням уникнути омонімії: є вже компостувати – перетворювати

на компост, репетувати – кричати, курувати ‒ лікувати, жирувати (жити
в розкоші). Проте замість «репетирувати» можемо сказати «проводити
репетицію», замість «компостирувати» ‒ «пробивати квитки», замість
«курирувати» ‒ «опікуватися», «наглядати». Вислови з «лідирувати» можна
замінити синонімічними «вести перед», «бути попереду», «бути лідером» тощо.
Переклад російських прикметників із суфіксом -енн та -очн
Російські прикметники із суфіксом -енн- у багатьох випадках треба
перекладати українськими словами з -ов-, а з -очн- ‒ українськими словами
з -ов- та -н-, -льн- (ельн), -вч-: арочный ‒ арковий; балочный ‒ балковий;
выставочный ‒ виставковий; заготовочный – заготівельний; закупочный –
закупний, купівельний; закусочный ‒ закусковий; казарменный – казармовий;
маточный ‒ матковий; обрезочный – обрізний, обрізувальний; оценочный –
оцінний; перевалочный – перевальний (перевантажний); перевязочный –
перев’язний (бинтувальний, бинтовий) матеріал; передаточный – передавчий,
передавний; посадочный ‒ посадковий; рамочный ‒ рамковий; розливочный –
розливний, фирменный – фірмовий. Подеколи російські прикметники
із суфіксом -очн- мають лексичні відповідники з іншими коренями:
командировочный – відрядний; правомочный – правосильний, правочинний;
противозачаточный – протизаплідний; худосочный – сухорлявий, сухоребрий.
Нормативні в українській мові слова «очний», «заочний», «пісочний»,
«урочний» утворені від іменників лише за допомогою суфікса -н-. Отже,
звукосполучення -очн- тут не є суфіксом.
Переклад російських дієприкметників на -ший, -вший
Активних дієприкметників на -ший, -вший в українській мові немає
взагалі: російські слова «сделавший»; «прибывший»; «бывший»; «уснувший»
перекладаються українською так: той, що зробив; прибулець; колишній;
заснулий.
 385

Складні слова на -вод (буряковод чи буряківник?)

«Розводити» в значенні «розмножувати, вирощувати у великій кількості»
вживати не рекомендується. Утворення типу «буряковод», «картоплевод»,
«кукурудзовод», «садовод» тощо українській мові непритаманні. Доречніші
слова «буряківник», «картопляр», «кукурудзівник», «садівник». А слова на -вод
у в українській мові пов’язані з тими професіями, де когось чи щось водять:
вагоновод, екскурсовод.
Недоторканний, недоторканий
У парах слів, що складаються з дієприкметника (з одним н) та
прикметника (з двома нн): нездійснений – нездійсненний, недоторканий –
недоторканний, непізнаний – непізнанний, непояснений – непоясненний,
незнищений – незнищенний тощо перші компоненти позначають дію, яка поки
що не відбулася, але може відбутися, другі вказують на неможливість такої дії
за жодних умов. У таких словах є відмінності також у наголошенні.
Переклад російських пасивних дієприкметників на -мий
Пасивних дієприкметників на -мий в українській мові немає. Російські
лексеми «значимый», «незаменимый» українською перекладаються як
значущий, незамінний.
Дис-, диз-, дез-, де-
Префіс де- означає: а) віддалення, виділення, скасування, припинення,
усунення чого-небудь: наприклад, деструкція; б) рух донизу, зниження:
наприклад, девальвація.
Дез- виражає дію – знищення, видалення, спотворення чогось:
дезінтеграція, дезорганізація.
Префікси диз- і дис- позначають поділ, розлад, позбавлення, утруднення,
втрату, надають поняттю негативного або протилежного змісту: дизадаптація,
диспропорція, дисгармонія.
Пре- , при-, прі-
Пре- вживається переважно в якісних прикметниках та прислівниках для
вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, премудрий,
 386

пречудово, препогано. При- використовується здебільшого в дієсловах, що

передають такі поняття, як наближення, приєднання, результат дії, а також
у похідних словах: прибігти, прибудувати, прибуття, притулок, прибраний.
Крім того, префікс пре- виступає в словах презирливий, презирство й у лексемах
старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол, а
префікс при- ‒ в іменниках та прикметниках, утворених від сполучення
іменників з прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний.
Префікс прі- притаманний тільки словам прізвисько, прізвище, прірва.
Переклад російських лексем з префіксом со-
Префікс спів- трапляється переважно в назвах осіб, котрі з кимось щось
роблять, чи дій, які виконуємо разом: співавтор, співпрацівник, співрозмовник,
співучасть тощо. Російські лексеми з префіксом со-, які передають інші
значення, перекладаються й іншими відповідниками: соблазнитель – спокусник,
сознание – свідомість, соперник – суперник, сопоставлять – зіставляти,
порівнювати, совпадать ‒ збігатися, сходитися. Тож «співпадати» в значеннях
«відбуватися одночасно, бути однаковим за часом», «виявлятися однаковим
із чим-небудь, бути схожим на щось», «приходитися на те саме місце, мати той
самий напрям (стосовно до чогось); не суперечити, відповідати чому-небудь» є
не більш ніж розмовним варіантом.
Активні дієприкметники на -уч-, -юч-
Активні дієприкметники теперішнього часу на -уч-, -юч- не характерні для
сучасної української літературної мови та є маловживаними. Збереглися лише
деякі давні дієприкметники теперішнього часу на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-), що
перетворилися на якісні прикметники, тобто виражають постійну ознаку
предмета, наприклад: блискучий (блискуча відповідь), лежачий (лежачий
камінь), пекучий (пекучий біль), правлячий (правляча верхівка), родючий
(родючий ґрунт).
Серед термінів, що мають паралельно з варіантом на -уч- (-юч-) інші
форми словотворення, слід вибирати останні, тобто не знеболюючий, а
 387

знеболювальний; не дезінфікуючий, а дезінфекційний; не деформуючий,

а деформівний, не забруднюючий, а забруднювальний тощо.
Замість активних дієприкметників слід уживати:
1) прикметники (окружающий – навколишній, а не оточуючий;
желающий ‒ охочий, а не бажаючий; вызывающий ‒ зухвалий; действующее
вещество ‒ активна речовина; всеохватывающий ‒ всеосяжний, а не
всеохоплюючий; действующий ‒ чинний; связующий ‒ сполучний);
2) іменники (выступающий – промовець; выполняющий обязаности ‒
виконувач обов’язків; заведующий кафедрой ‒ завідувач кафедри;
работающий ‒ працівник);
3) підрядні означальні речення (прибор, передающий сигнал – прилад,
який передає сигнал);
4) дієприслівникові звороти (выступающие ученые – виступаючи, учені);
5) прикладки (практикующий врач ‒ лікар-практик).
Можливі й паралельні варіанти, наприклад, непритаманний українській
мові активний дієприкметник «існуючий» можна замінити словами: сущий,
сучасний, теперішній, наявний, здатний існувати, заведений, зафіксований
тощо.
Не слід плутати активні дієприкметники з -уч-, -юч- із дієприслівниками.
Ми можемо сказати: досліджуючи проблему, аналізуючи показники, обчислюючи
коефіцієнт, тощо.

ЗНАЧЕННЯ СЛІВ ЗАЛЕЖНО ВІД НАГОЛОСУ

Батьківщина
Батьківщина з наголосом на першому складі – спадщина від батьків.
З наголосом на передостанньому склад це ж слово має значення «країна
стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами; вітчизна; місце
народження кого-небудь» та «місце зародження, походження або виникнення
чого-небудь».
БАТьківщина У спадок дісталася батьківщина
 388

БатьківЩИна Славна Батьківщина

Батьківщина кукурудзи
Вигода
Іменник «вигода» з наголосом на першому складі означає «те, що дає
добрі наслідки в чому-небудь, зиск» (у родовому відмінку ‒ «вигід», а
не «вигод»). Це ж слово з наголосом на другому складі означає «зручність
у чомусь, сприятливі умови», а також «обладнання, речі, що створюють певні
зручності для людини в побуті» (у родовому відмінку ‒ вигод).
ВиГОда Квартира з усіма вигодами
ВИгода Матеріальна вигода
Наклеп
Наклеп (наголос на першому складі) ‒ брехня, поширювана з метою
знеславити, зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; поширення неправдивих
відомостей.
З наголосом на другому складі ‒ зміна структури та властивостей металів
(сплавів), спричинювана їхнім пластичним деформуванням при різанні,
волочінні, прокатці тощо.
НАклеп Зводити наклеп
НаКЛЕП Наклеп металу
Пересічний
Пересічний (наголос на передостанньому складі) ‒ 1) який не перевищує
середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній; який нічим
не вирізняється; звичайний, рядовий; 2) середній, одержаний шляхом поділу
загальної суми кількох величин на їхню кількість; типовий, нормальний для
певної групи.
З наголосом на останньому складі ‒ який пересікається із чим-небудь.
ПереСІЧний Пересічна поезія
Пересічна особистість
ПересічНИЙ Пересічні координати
Правий
Основними значеннями слова «правий» (наголос на першому складі) є
такі: 1) який не має або не почуває за собою провини; у значенні іменника ‒
невинуватий, безневинний; 2) справедливий; правильний; 3) розташований
 389

на тому боці тіла, що протилежний лівому; напрям, який відповідає руці,

протилежній до лівої; розташований з протилежного боку, якщо стояти
обличчям у напрямі руху (річки тощо); 4) ворожий новим течіям у політичному
й громадському житті; реакційний, консервативний; який дотримується
консервативніших поглядів, ніж головна маса членів певної партії або
політичного, філософського напряму; 5) який рухається за годинниковою
стрілкою (зліва вгору й направо).
Правий з наголосом на останньому складі означає «рівний, прямий» й
уживається рідко.
ПРАвий Права рука
Правий берег
Праві і ліві
Правий напрям обертання
Він правий
Правий і винуватий
Правий суд
Боже правий
Праве діло
ПраВИЙ Праве дерево
(рідко)
Правило
Правило (наголос на першому складі) – 1) положення, яким передається
якась закономірність, стале співвідношення певних явищ; 2) принцип, яким
керуються в співжитті, у праці, у поведінці; звичай, властивий якійсь групі,
колективові людей; форма вияву інстинкту у тварин; зібрання якихось
положень, що визначають порядок ведення або дотримання чого-небудь.
З наголосом на другому складі – 1) пристрій, на якому розпрямляють що-
небудь; 2) пристрій, на якому щось розправляють або за допомогою якого щось
розрівнюють, вигладжують; 3) довге весло, жердина, щоб керувати човном,
плотом тощо; 4) частина стерна в човні; 5) пристрій у гарматі для спрямування
ствола.
ПРАвило Граматичне правило
Жити за правилами
Брати за правило
 390

Золоте правило
Правила доброго тону
Правила безпеки
Залізне правило (непохитність принципів)
ПраВИло Залізне правило (із заліза)
Правило в руках
Повернути правило стерна
Стерничий схопився за правило
Прошу
Прошу (наголос на першому складі) - «будь ласка».
З наголосом на другому складі - «звертаюся з проханням».
ПРОшу Будь ласка
ПроШУ Звертаюся з проханням
Розв’язний
Розв’язний (наголос на другому складі) – який поводить себе надто вільно,
фамільярно, зухвало, безцеремонно.
З наголосом на останньому складі – який можна розв’язати, вирішити.
РозВ’ЯЗний Розв’язний підліток
Розв’язНИЙ Розв’язне завдання
Розсильний
Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить
за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення; кур’єр.
З наголосом на останньому складі ‒ 1) який служить для запису пакетів,
що розсилаються з кур’єром (про книгу, зошит); 2) призначений для
розсилання.
РозСИЛЬний Розсильний з повісткою
РозсльНИЙ Розсильна книга
Типовий
Типовий (наголос на другому складі) ‒ 1) який відзначається ознаками,
властивими якій-небудь сукупності осіб, явищ, предметів; яскраво виражений,
справжній; 2) який часто трапляється; характерний, звичайний, природний для
кого-, чого-небудь; 3) який виявляє загальне в частковому, індивідуальному;
у значенні іменника ‒ те, що є загальним у частковому, індивідуальному;
єдність загального та індивідуального в художньому образі.
 391

З наголосом на останньому складі ‒ який є зразком, стандартом для

однорідних явищ, фактів тощо; зразковий (типова модель); який відповідає
певному типові, зразкові, зроблений за певним зразком, типом; стандартний
(типові меблі). Типовий договір ‒ стандартний договір, що містить уніфіковані
умови угод купівлі-продажу поставки, оренди тощо. Типовий проект ‒ проект,
що його можна застосувати для великої кількості об’єктів, використати для
реалізації багатьма виконавцями за різних умов; установлений, прийнятий для
всіх установ, підприємств певного роду.
ТиПОвий Типова зима
Типова помилка
Типове Полісся
Типовий характер
Типове в літературі
ТипоВИЙ Типовий проект
Типова модель
Типовий договір
Типові меблі
Типові норми
Торочити
Торочити (наголос на другому складі) – розмовне: 1) казати те саме,
повторювати щось кілька чи багато разів; казати комусь про що-небудь (завжди,
постійно); 2) говорити нісенітниці, вести несерйозну, пусту розмову; базікати.
З наголосом на передостанньому складі – 1) висмикувати, витягати нитки
з країв тканини, роблячи торочки; 2) обшивати облямівкою краї одягу, портьєр
тощо для оздоби; оторочувати.
ТоРОчити Торочити своє
Торочити абищо
ТороЧИти Торочити рушники
Транспорт
Транспорт (наголос на першому складі) – 1) галузь господарства, що
різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння,
переміщення вантажів; той чи інший вид перевізних засобів; будь-який засіб
перевезення, а також сукупність таких засобів; перевізні засоби певного
територіального підпорядкування; певна ділянка перевезень, а також сукупність
 392

перевізних засобів, що обслуговує її (пасажирський транспорт, вантажний

транспорт); 2) партія вантажів, доставлених або призначених для доставки куди-
небудь; 3) обоз із військовим вантажем або сукупність перевізних засобів
спеціального призначення; 4) вантажне судно морського флоту.
З наголосом на останньому складі ‒ бухгалтерський термін, що означає
«перенесення суми на другу сторінку».
ТРАНСпорт Водний транспорт
Промисловий транспорт
Працювати на транспорті
ТрансПОРТ Транспорт у бухгалтерському обліку

ЗАЙВІ СЛОВА
Поширеною помилкою є вживання тавтологізмів. Наприклад, у фразі
«звільнити з обійманої посади» слово «обіймана» зайве, адже не можна зняти
людину з посади, якої вона не обіймає. Вислів «переважна більшість»
тавтологічний, бо більшість – то і є кількісна перевага, більша частина. До
тавтологічних належить і фраза «бурхливі овації». Овація - захоплене вітання
кого-небудь бурхливими оплесками, вигуками. Тож треба казати або овації, або
бурхливі оплески. У словосполученні «звертати увагу» між його компонентами
іноді помилково вставляють присвійний займенник «свій» у знахідному
відмінку однини жіночого роду. Іменник «вакансія» вже сам передає зміст
«незайняте місце». Тому не варто вживати сполучення «вільна вакансія»,
«звільнилася вакансія», треба «вакансія», «вільна посада», «звільнилося місце».
Слово «сувенір» виражає поняття «річ, подарована або одержана на згадку;
пов’язана зі спогадами про кого-, що-небудь». Вислови типу «пам’ятний
сувенір», «сувенір на пам’ять» є тавтологічними. Так само неприйнятні
словосполуки «меморіальний пам’ятник» і «пам’ятний меморіал» (тобто
пам’ятний пам’ятник). Неправильно казати «поети і письменники».
Письменник – той, хто пише художні твори; особа, для якої літературна
діяльність є професією. Залежно від основного роду творів розрізняють
 393

письменників: прозаїки, поети, драматурги. Тому словосполучення

«письменники і поети» – нелогічне.
Тавтологію спостерігаємо і в сполученнях «перший дебют», «перша
прем’єра», «передовий авангард», «захисний імунітет», «головний пріоритет»,
«набутий досвід», «сміливий ризик», «ділитися своїми думками», «своя
автобіографія», «відступати назад», «сумне фіаско», «на сьогоднішній день»,
«січень-місяць», «стиснутий кулак», «натовп людей», «іти пішки», «повне
право», «відмітна особливість», «велика маса людей», «глибока прірва»,
«народний фольклор», «колега по роботі», «експонати виставки», «хронометраж
часу», «приємно порадувати», «відступати назад», «оточити з усіх боків»,
«демобілізувати з армії», «чітко і зрозуміло», «долоні рук», «прейскурант цін»,
«грошові кошти», «люди та студенти», «багато альтернатив», «мозок і нервова
система», «птахи і тварини», «атмосферне повітря», «інвестувати вклад»,
«адміністративний менеджмент», «акцентувати увагу», «інша альтернатива»,
«найбільш оптимальний», «обмінний бартер», «основний лейтмотив»,
«потенційна можливість», «промислова індустрія», «спускатися вниз».

ЗАКІНЧЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗНАЧЕННЯ (увага! ‒ родовий

відмінок)
У деяких іменниках зміна закінчення впливає на значення слова:
авантюрин, -а (окремий кристал) і -у (речовина, сорт скла);
авторитет, -у (значення, вплив) і -а (про особу);
агрегат, -а (вузол машини) і -у (в інших значеннях);
акт, -а (документ) і -у (дія, частина театральної вистави);
апарат, -а (пристрій) і -у (установа; сукупність органів);
бал, -а (одиниця виміру, оцінка) і -у (танцювальний вечір);
банкет, -а (земляний насип; ящик на кораблі) і -у (урочистий обід,
сніданок або вечеря);
блок, -а (механізм; частина споруди; будівельний камінь) і -у
(об’єднання);
 394

бор, -а (свердло) і -у (речовина);

буркун, -а (людина) і -у (рослина);
буряк, -а (один корінь) і -у (збірне);
вал, -а (деталь, вісь. частина коробки передач) і -у (насип; суцільна маса;
хвиля; нитки);
геркулес, -а (велетень) і -у (крупа);
гіацинт, -а (рослина) і -у (мінерал);
дереворит, -а (гравюра) і -у (техніка виконання);
дереворіз, -а (гравюра) і -у (техніка виконання);
замок, -мку (будівля) і -мка (пристрій для замикання, застібка, з’єднання,
центральний камінь арки, код);
імператив, -а (наказовий спосіб дієслова) і -у (наказ, вимога);
інструмент, -а (окреме знаряддя праці, музичний інструмент) і -у
(сукупність предметів);
камінь, -меню (маса, матеріал; хвороба) і -меня (окремий уламок;
пам’ятник; жорно; смуток);
листопад, -а (місяць) і -у (опадання листя);
лом, -а (інструмент) і -у (брухт; хмиз);
магазин, -а (пристрій) і -у (крамниця);
образ, -а (ікона) і -у (зовнішній вигляд; художній засіб; відображення
у свідомості явищ об’єктивної дійсності);
обріз, -а (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом) і -у (ребро, край);
орган, -а (частина організму або механізму, духовий музичний
інструмент) і -у (установа; друковане видання; знаряддя);
папір, -перу (матеріал) і -пера (документ);
позитив, -а (фото) і -у (те, що викликає позитивні емоції);
рахунок, -нка (документ) і -нку (результат підрахунків; облік; фінансові
операції);
реверс, -а (механізм, різновид удару в тенісі) і -у (сторона медалі, монети;
письмове зобов’язання; гарантійний лист);
 395

рентген, -а (одиниця виміру; апарат) і -у (проміння; опромінювання);

ром, -у (напій) і -а (циган);
сектор, -а (частина круга, площі) і -у (підрозділ; галузь);
сонях, -а (одна рослина) і -у (насіння);
соняшник, -а (одна рослина, квітка) і -у (збірне);
талант, -у (хист) і -а (про людину зі здібностями; грошова одиниця);
термін, -а (слово) і -у (строк, божество давньоримської міфології);
тип, -у (зразок, категорія, характерна будова тіла. художній образ) і -а
(про людину, яка відрізняється якимись характеристиками);
титан, -а (божество; кип’ятильник) і -у (хімічний елемент);
томат, -а (рослина) і -у (сік, приправа, соус);
тост, -у (промова) і -а (з хліба);
універсал, -а (про людину; інструмент, кузов) і -у (указ);
феномен, -у (явище) і -а (про людину);
центр, -а (у математиці; деталь) і -у (в інших значеннях)
чавун, -а (посуд) і -у (сплав);
ячмінь, -меню (злак) і -меня (запалення);
ящур, -а (ящір; гра) і -у (хвороба).

Покажчик

Абонемент 25

Абонент 25

Абсолютистський 25

Абсолютний 25

Абсорбувати 26

Авторизований 26

Авторитет 27

Авторитетний 28
 396

Авторський 26

Адаптація 28

Адоптація 28

Адрес 29

Адреса 29

Адресант 29

Адресат 29

Адсорбувати 26

Активізувати 30

Активувати 30

Актор 30

Акціонерний 30

Акціонерський 30

Анотація 31

Антимонія 31

Антиномія 31

Апендикс 31

Апендицит 31

Аркуш 32

Артист 30

Асигнівка 33

Асигнування 33

Асоціативний 33

Асоційований 33

Атомарний 34

Атомістичний 34

Атомний 34

Атональний 35
 397

Атонічний 35

Афект 35

Ахілія 35

Ахолія 35

Бавовна 36

Бавовник 36

Бадилля 36

Бажаний 37

Базар 37

Балачка 38

Банк 39

Банко 39

Банкрот 41

Банкрут 41

Баня 41

Барва 42

Барель 43

Бариль 43

Батьків 43

Батьківський 43

Башта 41

Беззаперечний 43

Безперечний 43

Безпристрасний 44

Безспірний 43
 398

Безсторонній 44

Безсуперечний 43

Бережливий 44

Бережний 44

Бігамія 45

Бік 45

Білет 46

Білль 47

Біль 47

Ближній 48

Близький 48

Болільник 48

Болісний 49

Больовий 49

Болючий 49

Бона 49

Бонна 49

Боцман 50

Бракераж 50

Бракує 50

Братерський 51

Брати до уваги 51

Братися 52

Братній 51

Братський 51

Брокераж 50

Брокеридж 50

Будівельник 52
 399

Будівля 53

Будівник 52

Будівничий 52

Будова 53

Буква 54

Була 54

Булла 54

В(у)важати 63

В(у)ключати 105

В(у)микати 105

В(у)проваджувати 110

В(у)тілювати 110

В(у)трачати 112

В(у)щент 113

В(у)щерть 113

Вага 54

Вагання 55

Вада 57

Важкий 58

Вальвація 59

Вартість 60

Варто 62

Вартувати 62

В(у)важати 62

В(у)важатися 51
 400

Вдача 63

Ведучий 64

Вежа 41

Великий 64

Верства 65

Взаємини 67

Взаємовідношення 67

Вибирати 68

Виборний 69

Виборчий 69

Вивітрюватися 70

Виглядати 70

Виголошувати 70

Вид 71

Видатки 71

Виделка 73

Викликати 74

Виключати 76

Виключення 76

Виключний 77

Виключно 77

Виконавський 77

Виконавчий 77

Вилка 73

Вимагати 78

Вимикати 76

Вимисел 79

Вимушений 79
 401

Виносити 80

Винятковий 77

Винятково 77

Виняток 76

Виокремлений 80

Випадок 81

Випливати 82

Випромінювальний 82

Випромінюваний 82

Вираження 82

Вираз 82

Вирізняти 83

Вирішувати 83

Виручати 84

Висвітлювати 84

Вислів 82

Вислухати 85

Висновок 85

Високоякісний 86

Висхідний 86

Витікати 82

Витоки 87

Виторговувати 84

Витрати 71

Витримка 87

Вихідний 87

Вичитувати 193

Виш 88
 402

Вишка 41

Відбуватися 88

Відвертати 89

Відволікати 89

Відволікатися 89

Відділ 89

Відділення 89

Відділок 89

Від’ємний 90

Відзначати 91

Відігравати 92

Відкривати 92

Відмикати 92

Відмінний 95

Відмінювати 96

Відмітний 95

Відносини 67

Відноситися 96

Відносно 97

Відношення 67

Відокремлений 80

Відособлений 80

Відплив 97

Відплющувати 92

Відпуск 98

Відпустка 98

Відривати 89

Відрізняти 83
 403

Відсоток 319

Відстоювати 98

Відступник 98

Відсутній 50

Відтак 99

Відтік 97

Відчиняти 92

Відчуття 99

Відщепенець 98

Військовий 100

Вікодавній 131

Віла 102

Вілла 102

Вірний 102

Вірогідний 102

Віршований 103

Віршовий 103

Вітка 103

Вітровий 103

Вітряний 103

Вклад 104

Вкладати 104

Власний 105

Власник 107

Внесок 104

ВНЗ 88

Вникати 107

В(у)носити 80
 404

Вовна 108

Водій 108

Воєнний 100

Володар 107

Ворон 109

Ворона 109

В(у)переміж 109

В(у)переміш 109

Вправа 110

Враження 111

Вступ 111

Вступати 112

В(у)трати 71

Вуглеводи 113

Вуглеводні 113

В’язи 113

Гадати 62

Газ 114

Гайворон 109

Галицизми 114

Галка 109

Галліцизми 114

Галстук 115

Галузка 103

Галузь 115
 405

Гама 117

Гамма 117

Гармонійний 118

Гармонічний 118

Гас 114

Гвоздиковий 119

Гвоздичний 119

Геркулесівський 119

Геркулесовий 119

Гичка 36

Гігієна 119

Гігієнічність 119

Гігро 120

Гідро 120

Гілка 103

Гірницький 120

Гірничий 120

Гірський 120

Глава 120

Гладити 121

Говір 38

Говірка 38

Голівка 121

Голова 120

Головка 121

Гончарний 122

Гончарський 122

Горілиць 122
 406

Грак 109

Гранатний 123

Гранатовий 123

Грати 92

Громада 123

Громадський 125

Громадянський 125

Грубий 215

Групування 128

Губити 112

Гуманістичний 128

Гуманітарний 128

Гуманний 128

Густина 129

Густота 129

Ґава 109

Ґандж 57

Давати показання 130

Давній 131

Дальший 132

Даний 134

Дбати 134
 407

Двобічний 135

Двосторонній 135

Дебет 136

Дебіт 136

Девальвація 59

Девіз 136

Девіза 136

Декваліфікація 136

Депресивний 137

Депресійний 137

Держава 137

Державний 138

Державницький 138

Джерела 87

Дзьобати 138

Дивний 139

Дивовижний 139

Димний 139

Димовий 139

Димчастий 129

Дипломант 140

Дипломат 140

Дипломник 140

Дискант 140

Дискваліфікація 136

Дисконт 140

Діалект 38

Дієвий 141
 408

Дійовий 141

Дійсно 141

Діловий 142

Діловитий 142

Дільниця 115

Ділянка 115

Діляцький 142

Діставати 142

Діючий 141

Добиватися 144

Добродійко 145

Добродію 145

Добросовісний 145

Доброякісний 86

Довгий 145

Додержувати 146

Докладати 146

Докорінний 147

Долілиць 122

Долучатися 148

Доля 148

Домагатися 144

Домисел 79

Допускати 150

Дорівнювати 151

Дорога 152

Досадливий 154

Досадний 154
 409

Досліджувати 52

Досягати 144

Дотеп 154

Дотепність 154

Дотримувати 146

Дотримуватися 146

Дохід 155

Драматизований 157

Драматичний 157

Драматургічний 157

Дренажувати 158

Дренувати 158

Дрібний 158

Другий 159

Дружний 160

Дружній 160

Друкар 161

Друкарка 161

Дублер 161

Дублет 161

Дубль 161

Дуплет 161

Дякуючи 173

Евальвація 59

Екземпляр 162
 410

Екранізувати 162

Екранувати 162

Елітарний 162

Елітний 162

Естакада 163

Естокада 163

Етика 163

Етикет 163

Ефект 35

Ефективний 164

Ефектний 164

Єдиновірний 164

Єдиновірський 164

Ємкість 165

Ємність 165

Жаданий 37

Жах 166

Жахіття 166

Живильний 167

Жилий 167

Жир 168

Жиро 168

Житейський 169
 411

Житель 169

Житійний 169

Житловий 167

Жорстокий 170

Журавлиний 171

Журавлинний 171

Журавлиновий 171

Заборонений 171

Заборонний 171

Завдавати 171

Завдання 172

Завдяки 173

Завершальний 173

Завершеність 174

Завершення 174

Завершити 174

Завзятий 170

Завіряти 174

Загальний 175

Загасати 178

Загроза 178

Задача 172

Зазіхати 179

Зазнавати 181

Зазначати 91
 412

Займатися 179

Закінчення 85

Закінчити 174

Закордонний 182

Закривати 183

Залучатися 148

Замикати 183

Замір 185

Замісник 185

Запалювати 186

Запевняти 174

Запеклий 170

Запирати 183

Запитання 186

Заплющувати 183

Запобігати 187

Запобігати 187

Заподіювати 171

Запроваджувати 110

Зараз 188

Зараховувати 96

Заробітний 189

Заробітчанський 189

Зарубіжний 182

Засвідчувати 174

Засвоювати 189

Заслухати 85

Заснований 191
 413

Застерігати 187

Заступник 185

Засуджувати 191

Затискач 192

Затискувач 192

Затрати 71

Затягувати 198

Заходи 192

Захоронити 193

Зачиняти 183

Зачитати 193

Защепнути 194

Защипнути 194

Збиральний `194

Збитки 71

Збільшувальний 195

Збільшуваний 195

Збірка 195

Збірник 195

Збори 195

Зв’язувати 201

Зважати 51

Звертати увагу 196

Звинувачувати 196

Звичаєвий 197

Звичайний 197

Звичний 197

Звітрюватися 70
 414

Зволікати 89

Зворотний 198

Зв’язаний 200

Згасати 178

Згортати 183

Зграя 203

Здатний 204

Здібний 204

Здобувати 142

Земельний 204

Землистий 204

Земляний 204

Зібрання 195

Зіставляти 205

Зіткнення 205

Злий 206

Злісний 206

Злобний 206

Змикати 183

Змій 207

Зміст 207

Змістовий 208

Змістовний 208

Змішаний 209

Змія 207

Змушений 79

Знайомитися 210

Знаходитися 210
 415

Значення 207

Зріднитися 211

Зріст 211

Зросійщення 212

Зростання 211

Зростати 213

Зумовлювати 214

Зухвалий 215

Ілюстрація 215

Ілюстрування 215

І(й)мовірний 102

Інакомовний 182

Індивід 215

Індивідуальність 215

Індивідуум 215

Індіанці 216

Індійці 216

Індосант 216

Індосат 216

Індуси 216

Ініціатива 217

Іноземний 182

Іномовний 182

Інститут 217

Інституція 217
 416

Інструктивний 218

Інструкційний 218

Інструменталіст 218

Інструментальник 218

Інтерес 218

Інформативний 119

Інформаційний 219

Інший 220

Іншомовний 182

Італійський 222

Їда 222

Їжа 222

Їжаковий 222

Їжакуватий 222

Їх 223

Їхній 223

Йодистий 223

Йодний 223

Йодований 223

Йот 223

Йота 223
 417

Казуальний 223

Казусний 223

Кампанія 224

Кандидат 225

Кандидатура 225

Карний 225

Квиток 46

Керівництво 226

Керування 226

Китайка 228

Китаянка 228

Кінцевий 173

Клювати 138

Книга 228

Книжка 228

Книжковий 229

Книжний 229

Коливання 55

Коло 230

Комітент 231

Комітет 231

Компанія 224

Компетентність 231

Компетенція 231

Комплемент 231

Комплементарний 232

Комплімент 231
 418

Компліментарний 232

Комунікативний 232

Комунікаційний 232

Комфортабельний 232

Комфортний 232

Конструкт 233

Конструктив 233

Конструктивний 233

Конструкційний 233

Конструкція 233

Контролінг 234

Контроль 234

Корейка 234

Корені 87

Кореянка 234

Корисливий 234

Корисний 234

Корисність 235

Користуватися 235

Користь 235

Корінний 147

Коханий 235

Краватка 115

Краєвид 71

Країна 137

Крапка 236

Краска 42

Красний 238
 419

Крейдистий 239

Крейдований 239

Крейдяний 239

Креоли 240

Кримінальний 225

Кристал 240

Кришталь 240

Круг 230

Крук 109

Крупний 64

Кубічний 241

Кубовий 241

Культівський 241

Культовий 241

Культура 241

Культурність 241

Купівля 242

Курити 242

Лан 117

Лангет 243

Латвійці 244

Латиші 244

Лежати 210

Лист 32

Листопадний 244
 420

Листопадовий 244

Листування 244

Литвин 244

Литовець 244

Лицар 245

Лікарняний 245

Лікарський 245

Лікувальний 245

Літера 54

Лонгет 243

Лопатеподібний 246

Лопатоподібний 246

Лоцман 50

Лункий 246

Лунковий 246

Любий 235

Любимий 235

Малюнок 246

Мана 247

Манна 247

Маса 54

Масло 247

Масовий 248

Мастило 247

Мастистий 249
 421

Маститий 249

Масштабний 64

Мателот 249

Мати 250

Мати вигляд 70

Мати гадку 293

Матлот 249

Матрос 250

Мета 251

Метеор 251

Метеорит 251

Метеорологічний 251

Метиси 240

Метод 252

Методика 252

Методологія 252

Метрологічний 251

Метрополія 253

Мешканець 169

Мимохідь 253

Мимохіть 253

Митрополія 253

Мілкий 158

Міра 253

Мірра 253

Місткість 165

Міфічний 253

Міфологічний 253
 422

Мішаний 209

Мова 254

Мовлення 254

Моногамія 45

Монсеньйор 255

Моряк 250

Мото 256

Мотто 256

Музикальний 256

Музичний 256

Мулати 240

Мулкий 258

Мулький 258

М’язи 113

На протязі 258

Навчальний 258

Навчатися 52

Навшпиньках 258

Навшпиньки 258

Наглий 215

Нагода 259

Надівати 259

Надіятися 260

Надходити 112

Надягати 259
 423

Найманець 261

Наймит 261

Найперше 261

Належати 96

Належність 261

Намір 185

Намулити 262

Намуляти 262

Наносити 171

Наповнений 262

Наполегливий 262

Направляти 263

Напруга 264

Напруженість 264

Напруження 264

Напрям 266

Напрямок 266

Нараз 99

Наразі 99

Наріччя 38

Народжувати 266

Насамперед 261

Насіннєвий 267

Насінний 267

Насінницький 267

Наслідок 268

Настирливий 262

Настійливий 262
 424

Настійний 262

Наступний 132

Нахабний 215

Не дивлячись 268

Не зважаючи 268

Не що інше 268

Невірний 268

Негативний 90

Недогляд 301

Недолік 57

Незаперечний 43

Незважаючи 268

Незчисленний 269

Немає 50

Неминучий 102

Неординарний 269

Непересічний 269

Непогодженість 269

Неправильний 268

Неприємний 270

Нервувати 270

Нервуватися 270

Несення 270

Несіння 270

Нечисленний 269

Нива 115

Низинний 270

Низовий 270
 425

Нині 188

Нисхідний 271

Ніщо інше 268

Носити 250

Нотація 31

Об’єм 271

Обвинувачувати 196

Обвітрюватися 70

Обирати 68

Обіг 272

Область 115

Оборот 272

Оборотний 198

Обробіток 273

Обробка 273

Оброблення 273

Обстановка 274

Обстоювати 98

Обсяг 271

Обумовлювати 214

Община 123

Об’ява 278

Оволодівати 189

Оголошення 278

Оголошувати 70
 426

Огріх 57

Огудина 36

Одержувати 142

Одиничний 279

Одинокий 279

Одиночний 279

Однобічний 280

Одноголосий 280

Одноголосний 280

Одноразовий 280

Односторонній 280

Одночасний 280

Одягати 259

Ожеледиця 281

Ожеледь 281

Ознайомлюватися 210

Округ 281

Округа 281

Окружність 230

Олія 247

Опановувати 189

Опинатися 281

Опинятися 281

Опиратися 282

Оплачувати 282

Опрацювання 273

Опудало 283

Оригінальний 269
 427

Освітлений 283

Освітлювати 84

Освітній 284

Освітянський 284

Освічений 283

Освічувати 84

Освоювати 189

Оскаржувати 284

Ославлювати 284

Оснований 191

Особа 215

Особистий 105

Особистість 215

Особовий 105

Оспорювати 284

Останній 220

Остаточний 173

Осуджувати 191

Осягати 189

Отара 203

Отримувати 142

Очікувати 260

Ощадливий 285

Ощадний 285

Паводок 285
 428

Пай 148

Пайка 148

Паливо 286

Палити 242

Пальне 286

Пам’ятка 286

Пам’ятник 286

Пана 286

Панна 286

Панно 145

Панове 145

Парафінувати 287

Парафувати 287

Парламентарій 287

Парламентер 287

Первинний 287

Первісний 287

Первозданний 287

Перебувати 210

Перев’язний 289

Перев’язувальний 289

Перевертень 98

Переводити 288

Перев’язаний 98

Перев’язочний 289

Передплата 290

Передусім 261

Переказувати 288
 429

Перекладати 288

Переписка 244

Переписування 244

Пересаджування 290

Пересадка 290

Перистий 291

Периферичний 291

Периферійний 291

Перістий 291

Персона грата 292

Персона нон грата 292

Пиловий 292

Пильний 282

Писемність 293

Письменництво 293

Письменність 293

Письменство 293

Питання 186

Піддослідний 293

Піднімання 293

Підняття 293

Підозрювати 293

Підписка 290

Підрядник 294

Підрядчик 294

Підслідний 293

Підслідчий 293

Підсумковий 173
 430

Піклуватися 134

Пірчастий 291

Пласт 65

Платити 282

Плутати 294

Плямувати 295

Побудова 53

Поважати 51

Поверхневий 295

Поверховий 295

Повідомляти 146

Повінь 285

Повноваження 296

Пов’язаний 200

Пов’язувати 201

Поголівний 296

Поголовний 296

Погроза 178

Подальший 132

Подання 296

Подача 296

Подвижник 297

Подібний 297

Поділяти 298

Пожежний 299

Пожежник 299

Поживний 167

Покажчик 300
 431

Показний 300

Показник 300

Показовий 300

Покупка 242

Полігамія 45

Половинний 301

Половинчастий 301

Половинчатий 301

Положення 274

Помилка 301

Помилковий 268

Поодинокий 279

Попереджати 187

Популярність 27

Порівнювати 205

Порівняльний 303

Порівняний 303

Порівнянний 303

Поріднитися 211

Породжувати 266

Порозуміння 303

Порок 57

Посвідка 304

Посвідчення 304

Посвідчувати 174

Поспішати 306

Посягати 179

Потребувати 78
 432

Похибка 301

Поховати 193

Почуття 99

Поширювати 306

Правильний 102

Правічний 131

Прадавній 131

Праска 307

Прасувати 121

Працівник 307

Пращур 308

Предковічний 131

Предок 308

Презентація 308

Презентувати

Преміальний 309

Премійований 309

Преміювальний 309

Престиж 27

Престижний 28

Прибуток 155

Приваблювати 309

Привертати увагу 196

Прививати 310

Привласнювати 311

Приводити 74

Пригода 259

Приголомшений 311
 433

Приголомшливий 311

Призводити 74

Приказка 312

Прикінцевий 173

Прикладати 146

Прикрий 270

Примірник 162

Примушений 79

Принаджувати 309

Припускати 150

Природний 312

Присвоювати 311

Прислів’я 312

Прищеплювати 310

Пробіл 313

Провадити 52

Проведення 313

Провідний 64

Проводити 52

Проводка 313

Прогалина 313

Проголошувати 70

Програмний 314

Програмований 314

Програмовий 314

Проект 315

Прожект 315

Прозаїчний 315
 434

Прозовий 215

Пронизливий 315

Проникливий 315

Прописаний 316

Прописний 316

Пропозиція 317

Просвітительство 317

Просвітництво 317

Прослухати 85

Противник 317

Протягом 258

Професійний 317

Професіональний 317

Професія 318

Процент 319

Прочитати 193

Прошарок 65

Прусак 319

Пруссак 319

Путати 294

Путь 152

Раз 81

Район 319

Рахувати 63

Рахуватися 51
 435

Ревальвація 59

Реверс 320

Реверсія 320

Реверсор 320

Регіон 319

Регістр 321

Редакторський 322

Редакційний 322

Реєстр 321

Режисерувати 322

Режисирувати 322

Резидент 169

Результат 268

Реклама 323

Рекламація 323

Рекомендаційний 323

Рекомендований 323

Рекордист 324

Рекордсмен 324

Репрезентація 308

Репрезентувати 309

Решта 220

Рибалка 324

Рибальський 324

Рибацький 324

Риболовецький 324

Риболовля 324

Риболовний 324
 436

Ринок 37

Рисунок 246

Рицар 245

Рівнятися 151

Рідкий 325

Рідкісний 325

Різний 326

Ріка 326

Ріст 211

Річка 326

Річковий 327

Річний 327

Річниця 327

Робити 52

Робітник 307

Робітничий 328

Робочий 328

Розбещувати 329

Розвинений 329

Розвинутий 329

Розвідницький 330

Розвідувальний 330

Розводити 186

Розв’язувати 83

Розгора(я)тися 179

Розгортати 92

Розділяти 298

Розклад 330
 437

Розкладати 186

Розкривати 92

Розмаєний 332

Розмаяний 332

Розмір 271

Розміщуватися 210

Розпалювати 186

Розпещувати 329

Розпис 330

Розплющувати 92

Розповсюджувати 306

Розрізняти 83

Розташовуватися 210

Розуміння 303

Роковий 332

Роковини 327

Росіянізм 332

Рости 213

Рухливий 333

Руховий 333

Рухомий 333

Рушати 334

Рятівник 335

Рятувальник 335

Саджати 335
 438

Садити 335

Садовити 335

Самолюбство 337

Свистати 337

Свистіти 337

Свідоцтво 304

Свідчення 304

Свідчити 130

Світило 337

Світоч 337

Свічадо 337

Себелюбство 337

Сенс 207

Сеньйор 255

Сердечний 338

Сердешний 338

Серіальний 338

Серійний 339

Серцевий 338

Силуваний 79

Синдикалістський 339

Синдикальний 339

Синдикатний 339

Синдикатський 339

Синьйор 255

Систематизований 340

Систематичний 340

Ситуативний 340
 439

Ситуаційний 340

Ситуація 274

Скасовувати 96

Скеровувати 263

Складальний 194

Складати 340

Скринька 342

Скриня 342

Слідкувати 343

Смисл 207

Софійський 344

Софіївський 344

Спадати на думку 293

Спадковість 344

Спадкування 344

Спадний 271

Спадок 344

Спадщина 344

Спалахувати 179

Спеціальність 318

Спиратися 282

Співак 344

Співець 344

Співпраця 345

Співробітник 307

Співробітництво 345

Спільний 175

Спірний 345
 440

Спіткати 181

Спішити 306

Сплачувати 282

Сповіщати 146

Сповнений 262

Сподвижник 297

Сподіватися 260

Споживацький 346

Споживний 346

Споживчий 346

Сполука 346

Сполучення 346

Сполучність 346

Спостережливий 347

Спостережний 347

Справді 141

Сприйматися 51

Спричиняти 74

Спрямовувати 263

Ставатися 88

Ставити у відомість 146

Ставитися 96

Ставлення 67

Сталий 348

Стан 274

Становити 340

Становище 274

Старанний 145
 441

Старий 131

Старовинний 131

Стародавній 131

Старожитній 131

Статист 349

Статистик 349

Стволовий 350

Ствольний 350

Створювати 350

Стежити 343

Степінь 351

Стержень 351

Стійкий 348

Стінний 352

Стіновий 352

Стовбуровий 350

Сторона 45

Стосилий 352

Стосильний 152

Стосовно 97

Стосуватися 96

Стосунки 67

Стояти 210

Страх 166

Страхіття 166

Страховик 352

Страхувальник 352

Стрижень 351
 442

Стримувати 353

Стуляти 183

Ступінь 351

Судити 191

Сумирний 354

Сумірний 354

Сумлінний 145

Суперечити 354

Суперечливий 345

Супровід 355

Супроводження 355

Супротивник 317

Сусідній 356

Сусідський 356

Суспільний 125

Сутичка 205

Сушарка 356

Сушильня 356

Сфера 115

Схвалювати 356

Сьогодні 188

Табун 203

Таврувати 295

Такий 297

Тактичний 357
 443

Тактовний 357

Талан 357

Талант 357

Танець 358

Танок 358

Теза 358

Тезис 358

Тепер 188

Терпіння 87

Терпіти 181

Тим часом 359

Тимчасово 359

Тимчасом 359

Тло 259

Товариство 123

Тогорічний 360

Тонізувати 361

Тонувати 361

Торговельний 361

Торговий 361

Торішній 360

Точка 236

Точний 102

Тривалий 345

Тривкий 362

Тривний 362

Трійка 362

Тріумфальний 363
 444

Тріумфаторський 363

Тройка 362

Троїти 363

Труїти 363

Турбуватися 134

Туристичний 364

Туристський 364

Турки 364

Туркмени 364

Тюрки 364

Тяжкий 58

У межах 365

У рамках 365

У(в)повноваження 296

У(в)становлення 366

У(в)болівальник 48

Угруповання 128

Угрупування 128

Удача 63

Уклад 104

Укладальник 365

Укладати 104

Укладач 365

Уклін 365

Уклон 365
 445

Україніка 366

Україністика 366

Улюблений 235

Уникати 107

Управа 110

Управління 226

Ураження 111

Ураховувати 51

Урядовець 366

Уславлювати 284

Установка 366

Уступ 111

Усякий 326

Утворювати 350

Утримувати 353

Утюг 307

Утюжити 121

Ухвалювати 356

Учень 367

Уява 367

Уявлення 367

Фактори 368

Фантазія 367

Фарба 42

Фасонистий 369
 446

Фасонний 369

Фатальний 332

Фах 318

Фон 359

Форум 195

Хиба 57

Хитання 55

Хід 369

Хода 369

Хор 372

Хори 372

Царина 115

Царствений 372

Царський 372

Цезура 373

Цей 134

Цензура 373

Церемоніал 373

Церемонія 373

Цивільний 125

Циклувати 374

Циклювати 374
 447

Цитрин 374

Цитрина 374

Цікавість 218

Ціль 251

Ціна 60

Цінувати 51

Цукерниця 374

Цукорниця 374

Частина 148

Частинка 148

Частка 148

Частота 375

Частотність 375

Черва 375

Червоний 238

Череда 203

Через 173

Черепаховий 375

Черепашачий 375

Чинний 141

Чинники 368

Чиновник 366

Чирва 375

Чисельний 248

Численний 248
 448

Читач 376

Читець 376

Чудесний 376

Чудний 376

Чудовий 376

Чуттєвість 376

Чутливість 376

Чутність 376

Чучело 283

Шар 65

Шерсть 108

Шийковий 377

Шийний 377

Шкіра 378

Шкірний 379

Шкіряний 379

Школяр 367

Шкура 378

Шкурка 378

Шлях 152

Шофер 108

Шухляда 342

Щ
 449

Щільність 129

Щодо 97

Ювілей 327

Являється 164

Якісний 86

Яловий 379

Яловичий 379

Ярмарок 37

Ячмінний 379

Ячний 379

Ящик 342