УДК 316

SOCIALIZATION OF MODERN YOUNG STUDENTS IN

CYBERSPACE
Voinov AA, first-year master's student of the pedagogical faculty of
correspondence form of study at Izmail State University of Humanities,
Izmail, Ukraine

СОЦІАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У

КІБЕРПРОСТОРІ
Войнов А.А., магістрант І курсу педагогічного факультету
заочної форми навчання Ізмаїльського державного гуманітарного
університету, Ізмаїл, Україна

Abstract: The article considers the features of the influence of social networks of
the Internet on socialization of young people. The author analyzes the social networks of
the Internet as a secondary agent of socialization; focuses on the phenomenon of
cybersocialization and the formation of new value systems of young people; emphasizes
the need to maintain the Internet «virtual ethics» support and cultural segment creation
which is specifically focused on young people.
Key words: socialization, social networks of the Internet, cybersocialization,
virtual space, an agent of socialization, young people.

Антоція: у статті розглядаються особливості впливу соціальних мереж

Інтернет на соціалізацію молоді. Автор аналізує соціальні мережі Інтернет як
агента вторинної соціалізації, акцентує увагу на явищі кіберсоціалізації і процесі
формування нових ціннісних орієнтацій молоді, наголошує на необхідності
підтримки в мережі Інтернет «віртуальної етики» і створення культурного
сегмента, спеціально зорієнтованого на молодих людей.
Ключові слова: соціалізація, соціальні мережі Інтернет, кіберсоціалізація,
віртуальний простір, агент соціалізації, молодь.
 Сьогодні життя в інформаційному суспільстві неможливо уявити
без потужного впливу медіа-технологій. Сучасна молодь - це частина
покоління, яке виростає в інформаційному суспільстві, тому
використання сучасних комунікаційних технологій належить їм з
дитинства.
Соціальні мережі викликає інтерес як у зарубіжних (Е Гіденс, М.
Кастельс, П. Дракер, Д. Белл, Е. Тоффлер, З. Бжезинський, Е. Масуда,
М. Маклюен, П. Бергер, Т. Лукман та ін.), так і у вітчизняних
дослідників (Т. Каменська, О. Горошко, О. Личківська, О. Кислова, С.
Коноплицький, С. Романенко, Д. Іванов, В. Симхович, А. Чистяков, С.
Данилов, Т.Галич та ін.), а ще й тих, хто приймає рішення у багатьох
сферах.
Кіберпростір співвідноситься з низкою пов’язаних термінів, таких
як віртуальна реальність, цифровий простір, які разом складають
концептуальний апарат, що має новітній та суперечливий характер,
який об’єднався навколо нової галузі кіберпростору.
З часом поняття кіберпростору набуває поліаспектеності, оскільки
це явище відрізняється масштабністю, глибиною та нюансами завдяки
поширенню та популяризації глобальної комп’ютерної та
телекомунікаційної мережі (включаючи Інтернет, Usenet та ін.), а також
різноманітність інструментів та додатків (програмне поле) та
інфраструктури (обладнання та програмне забезпечення).
Сучасний кіберпростір може запропонувати користувачам низку
соціальних мереж, таких як Facebook, MySpace, You Tube, Windows
Live Spaces, LinkedIn, Vimeo, Twitter, Dailymotion, OpenID та ін., до
яких залучилися мільйони користувачів.
Студенти не є винятком, оскільки є однією з категорій, які часто
використовують соціальні мережі.
 Соціальні мережі можуть запропонувати значні переваги з точки
зору спілкування та взаємовідносин між користувачами, а також
переваги в навчанні та участі в онлайн-курсах та платформах.
Швидкість спілкування та доступ до великої кількості інформації
є позитивними моментами, і, навпаки, віртуалізація людських відносин
та оцифрування його потреб належать до слабких місць цього
розвитку. Завдяки оцифровці людини та «завдяки взаємодії у
віртуальному просторі розвиваються ті компоненти особистості
людини, які функціональні, активні та необхідні у цій взаємодії» [1, с.
31]. Ось чому молоде покоління спілкується і живе своїми соціальними
відносинами не так, як попередні покоління.
Сфера застосування Інтернет-соціальних мереж та їх значення в
житті студентської молоді поки що не намічені занадто добре.
Регулярні опитування з цих питань проводить компанія Microsoft; інші
цікаві проекти здійснює Центр віртуального спілкування з питань
запобігання небезпекам [2, с. 57].
За допомогою Інтернету соціальна активність особистості може
зростати, а кількість нових відносин може збільшуватися.
Підтримувати ці стосунки дуже просто, оскільки можна спілкуватися в
режимі реального часу навіть з людьми, які знаходяться на відстані
тисяч кілометрів. У той же час, це спілкування дозволяє людям
постійно отримувати інформацію про події в реальному житті майже як
тільки вони відбудуться [5, с.30].
Ми намагалися з’ясувати, якими саме соціальними мережами
Інтернету користується сучасна студентська молодь. Нами була
висунута гіпотеза, що використання Інтернет-соціальних мереж є
частиною субкультури сучасного молодого покоління. Ось чому
мотивами їх використання є не лише доступність та привабливість, а й
тиск групи однолітків, яка вимагає такого способу спілкування.
 Наші дані свідчать про те, що соціальні мережі в Інтернеті справді
виявили зацікавленість. 98% респондентів позитивно відповіли на
запитання, якщо вони іноді користуються Інтернет-соціальними
мережами. Це фактично підтвердило помітний інтерес і значну
соціалізацію, яку надає соціальне середовище в Інтернеті молодому
поколінню. Найчастіше використовуються соціальні мережі YouTube
та Facebook, які можна позначити як загальновідомі. З іншого боку, є
друга група, де менш широко розповсюджені мережі, якими
користується студентство. Йдеться переважно про MySpace та Twitter
[3, с. 127].
Результати нашого опитування показали, що 99,5% осіб знають
хоча б одну соціальну мережу. До того ж ми виявили, що найбільш
популярними соціальними мережами є YouTube та Facebook.
Хлопці користувалися соціальними мережами приблизно так само
часто, як і дівчатка; однак дівчата користувались Facebook дещо
частіше. Facebook та YouTube використовують понад 50%
респондентів, оскільки вони відкрили там рахунок.
Слід відзначити, що 80% респондентів регулярно користуються
інтернет-соціальними мережами щодня. Загалом можна припустити,
що використання Інтернет-соціальних мереж є справжньою соціальною
діяльністю, необхідною для належності до суспільства та соціальних
груп.
Ті респонденти, які мають лише одного або жодного друга,
оцінюють свою ситуацію, що у них досить мало друзів, і у вільний час
вони частіше за інших згадують про перегляд телевізора, читання та
користування Інтернетом, але вони не говорять про використання
соціальних мереж.
В Інтернет-середовищі також можна спостерігати різні види
діяльності, які ми можемо відрізняти як соціальні та диссоціальні. Існує
менша кількість інтровертів з незначним впливом їх соціальних сфер.
Вони також відрізняються використанням соціальних мереж. Вони
діляться фотографіями зі своїми друзями рідше, ніж люди з більшою
кількістю друзів, і вони також використовують мережі для спілкування
з друзями не так часто. В іншому випадку вони грають в онлайн-ігри в
соціальних мережах і дивляться там відео [4, с. 43].
Цікавим фактом є виявлення того, що використання соціальних
мереж для гри в онлайн-ігри та обміну відео часто є типовим для
хлопчиків; допитувані дівчата воліють обмінюватися фотографіями.
Таким чином можна спостерігати формування віртуального простору
соціальних мереж Інтернету.
Під час використання соціальних мереж, засвоюються й певні
моделі поведінки, які характерні для віртуального світу. Інтернет
формує в особистості людини стереотипи та моделі поведінки, норми
діяльності, соціальну ідентичність, самооцінку, що не завжди є
адекватною.
Деяким людям важко виразити себе в реальному житті, а соціальні
мережі можуть стати допомогою для підвищення впевненості в собі. У
той же час, соціальні мережі дозволяють анонімність, тому ці люди
можуть ділитися своїми думками та почуттями, не судячи з них інших.
Є люди, які виражають себе набагато легше у письмовій формі,
ніж у розмовних словах. Вони дозволяють цим соціальним мережам
висловлювати свої почуття вільніше, без дамб, спричинених,
наприклад, фракійцями.
Інші люди виражають себе через мистецтво. Музика, фотографії,
графіка тощо. Існують спеціалізовані соціальні мережі щодо цього
способу спілкування, такого типу зв’язків між учасниками мережі.
Соціальні мережі також пропонують розважальні можливості, такі
як ігри, музика та фільми. Сьогодні ігри та фільми - це порядок дня.
Багато людей, які присутні в соціальних мережах, проводять частину
дня, граючи чи слухаючи музику, або все відразу. Особливо у вільний
час, коли вам більше нічого не потрібно робити, це може бути
приємним способом витрачати час [4, с.26].
У той же час соціальні мережі приховують багато недоліків та
небезпек, які виникають насамперед через їх неправильне
використання чи перебільшення.
Як і людська доброта та обурення, ці мережі зважуються. Якщо
деякі публікації, фотографії, відеоролики стають вірусними, чиєсь
життя може бути знищено назавжди. Як і в реальному житті, і в
соціальних мережах діє правило поривів. Якщо у багатьох є думка,
поведінка та інші люди візьмуть на себе таку поведінку, що в деяких
ситуаціях може мати небезпечні наслідки.
Думки формуються насамперед на основі думок популярних у
відповідній мережі, як це відбувається в реальному житті. Але через те,
що в цих соціальних мережах дуже легко поширювати неправдиву чи
фальсифіковану інформацію, а думки часто є необгрунтованими,
особливо якщо їх джерела не перевірені [4, с.13].
Анонімність, дозволена в соціальних мережах, також може бути
негативним аспектом, оскільки людина може прикидатися кимось
іншим, що може становити незначну небезпеку, особливо для дітей.
Люди ховаються за IP-адресою і можуть стати ким завгодно. Будь-хто
може претендувати на дівчинку чи хлопця, 20 років або 40 років, він
може перейняти будь-яку особливість або статус, який він хоче. Діти
стають членами мереж, визначених датою народження на десять років
раніше, старші люди стверджують, що вони на 20 років молодші, ніж
вони є насправді.
Отже, соціальні мережі мають добру сторону і погану сторону.
Позитивними факторами взаємодії сучасних підлітків у соціальних
мережах є відсутність перешкод для спілкування, отримання корисної,
нової інформації, проведення дозвілля,ознайомлення з відео й аудіо
новинками, допомога в навчанні, всебічний розвиток. Серед
негативних аспектів користування соціальними мережами можна
назвати такі: залежність від соціальних мереж та Інтернету в цілому,
негативний вплив на психофункціональний стан користувачів,
незахищеність особистої інформації, не завжди достовірна інформація,
відкритий доступ до негативної інформації (он-лайн насилля,
порнографія тощо), фінансові витрати на соціальні мережі [4,с.23].
Водночас корисним чи шкідливим буде використання соціальних
мереж та Інтернету загалом для користувача, безпосередньо залежить
від сформованих у нього навичок інформаційної культури і
грамотності.
Безпека респондента в мережі показала, що майже половина з них
видима лише для друзів (52%), 11% лише для вибраних друзів та лише
9% для друзів друзів. Досить тривожним фактом є те, що майже чверть
респондентів є видимими для всіх. У мережах 15,3% респондентів
приймають усіх, хто просить про це, і 11,4% приймають майже всіх.
69% опитаних приймають лише друзів. Це показує, що очевидно, що
майже чверть респондентів також готові прийняти невідомих людей.
Можливість зловживання інформацією в соціальних мережах досить
велика. У нашому опитуванні не підтверджено відмінностей серед
дівчат та хлопців та серед вікових категорій щодо безпеки в мережах,
пошуку друзів та прийому друзів. У цьому сенсі можна сказати, що
всім групам підлітків, які користуються соціальними мережами,
загрожує подібний ризик.
Соціальні мережі приносять відчуття великої родини, спільноти,
де кожен може спілкуватися з усіма і всі разом ділитися досвідом.
Користувачі відчувають, що вони десь належать, відповідають комусь,
а хтось відповідає їм.
Молоді люди також можуть експериментувати зі своєю
особистістю та знаходити шляхи кращого спілкування з іншими та
простішого включення до групи. Для людей, які зазнають невдач у
взаєминах віч-на-віч, така форма спілкування може бути корисною,
оскільки через мережу легше налагодити контакти та з’ясувати, що
однолітки відповідають позитивно, а що негативно.

Список використаних джерел

1. Городяненко В. Г. (2018) Соціологія: Київ, «Академія». 544 с.
2. Бергер П. (2017) Трактат по социологии знания: Москва,
Медиум. Социальное конструирование реальности. 322 с.
3. Каменская Т. Г. (2019) Социальное знание и виртуализация
социальной реальности: Одесса, Астропринт. 280 с.
4. Плєшаков В. А. (2018) Проблеми соціалізації сучасної молоді:
Київ, Академія, Віртуальна соціалізація як сучасний аспект
квазісоціалізації особистості. 327 с.