1.

Транслітерація Транслітерація є прийомом так званого „безперекладного запозичення”, що

грунтується на передачі графічної зовнішності іншомовного слова або інтернаціоналізму. Слово, що
вийшло в результаті такої „механічної” підстановки, вимовляється відповідно до вимог МО
[Латишев, 1988: 104], напр. Kanzler - канцлер, Bьrger - бюргер, Watson - Ватсон, супутник - Sputnik,
Оля - Оlja, самовар - Samowar.

Проте транслітерація має цілий ряд невмотивованих адаптації та призводить до заміни графем, напр.
Hitler - Гітлер, Gцbbels - Геббельс, Нeinrich - Генріх. Крім того, для транслітерції характерними є
модуляції (трансформації) початкових форм, напр.: Johannes - бібл. Іоан; Aristoteles - Арістотель;
Achilles - Ахілес, Ахіл; Artemis - Артеміда; копійка - Кореkе.
У разі відсутності в пам'яті готового рішення перекладач, спираючись на правила транслітерації,
може створити перекладацький варіант (або варіанти) безеквівалента, перевіривши правильність
своїх припущень у відповідних енциклопедичних словниках. Згідно традиції, транслітерація
зберігається у видавничій справі та в топографії (передача топонімів здійснюється на підставі
спеціальних розроблених і обов'язкових правил транслітерації).
2. Транскрипція як прийом „безперекладного запозичення” грунтується на передачі звукової
зовнішності (вимови) одиниці МО [Бархударов, 1975: 96-98], напр.: Goethe - Гьоте, Diderot - Дідро,
Вeaumarchais - Бомарше, grape-fruit - грейпфрут, Нauptschule - хауптшуле, квас -Kwass.

З середини XX століття найбільше віддають перевагу транскрипції, останніми роками навіть

спостерігається тенденція до заміни багатьох транслітерацій транскрипцією, через що можуть
виникати перекладацькі дублети (два варіанти для передачі одного і того ж безеквівалента):
Weisgerber - Вейсгербер, Вайсгербер, Holz - Гольц, Хольц, Thomas Hucksley - Томас Гекслі (XIX ст.),
Aldaus Hucksley - Олдос Хакслі (XX ст.).

Подібно до транслітерації, транскрипція може бути не тільки повною, але і частковою (в останньому
випадку транскрипція поєднується з іншими перекладацькими операціями) напр.: die Revolution -
революція; der Komplementдr - комплементарій; der SS-Mann - есесовець; Jakob - Яків.

Слід зазначити, що у багатьох випадках розмежування транскрипції і транслітерації викликає певні

труднощі, це стосується перш за все випадків, коли графічна і фонетична форми слова збігаються:
Mьnchen - Мюнхен, Berlin - Берлін, Weser - Везер, Oder - Oдер і т.д. Вважають, що подібні переклади
слід розглядати як транскрипцію, відповідно до наведених вище дефініцій.

3. Калькування

Терміном «калькування» позначають прийом, який полягає в тому, що складові частини лексичної
одиниці (морфеми безеквівалентного слова, словоформи безеквівалентного стійкого
словосполучення, компоненти складного слова) замінюються їх словниковими відповідниками на
МП [Латишев/Провоторов, 1999: 54]; при цьому здійснюються різноманітні формально-структурні
перетворення, що диктуються нормами МП. На відміну від терміну „трансформація», що позначає
цілий комплекс специфічних перекладацьких прийомів, перетворення в процесі калькування нерідко
позначаються термінами „адаптація”, „модуляція”, проте розмежування даних термінів не має в
перекладознавстві однозначного підходу.

Калькування може бути повним або частковим, оскільки цей прийом нерідко супроводжується
елементами транскрипції чи транслітерації або ж поєднується з трансформацією деяких складених
компонентів, тому даний тип перекладу іноді позначають термінами „напівкальки”, „змішаний/
гібридний переклад”: SA-Mann - штурмовик; Drachensberge - Драконові гори; Reichsbahn - державна
залізниця; Feuerland - Вогненна земля; Goethestadt - місто Гете (тобто Веймар), Staatssekretariat -
державний секретаріат, die Karl-Marx-Universitдt Leipzig - Лейпцігський університет імені Карла
Маркса.

В деяких випадках калькування використовується разом з транскрипцією/транслітерацією, внаслідок

чого виникають перекладацькі дублети: das Dritte Reich - Третя імперія, Третій рейх; das Berliner
Ensemble - Берлінський ансамбль, Берлінер Ансамбль; Neue Rheinische Zeitung - Нова Рейнська
газета, Нойе Райніше Цайтунг.
4. Географічні дублети / географічні модуляції

Географічні назви (міста, річки, озера, адміністративні території) можуть мати декілька варіантів, що
перекладач повинен обов'язково враховувати при перекладі. .

Причин виникнення географічних дублетів декілька:

1) Річка, місто або провінція розділяється державним

кордоном, отримуючи різні національні назви: die Oder/Odra - річка, що протікає на території
Німеччини, Польщі, Чехії та Словаччини; die Elbe/Laba - річка на території Німеччини / Польщі.

Подібні дублети сприймаються різними мовами перекладу по-своєму: так, в німецькій мові
віддається перевага зазвичай одному з варіантів (die Oder, die Elbe), тоді як українська мова сприймає
обидві національно-специфічні назви, через що при перекладі необхідний вибір одного з варіантів,
що вимагає ретельного вивчення тексту і виявлення національної приналежності відповідного
топоніма..

3) Географічні дублети виникають також за рахунок того,

що МО і МП по-різному адаптують іншомовний топонім, використовуючи свої „модуляції” при
транслітерації або калькуванні власної назви), напр.: італ. Roma = нім. Rom = укр. Рим; італ. Milano =
нім. Mailand = укр. Мілан; фр. Рaris [pa?ri:] = нім. Рaris [pa? ri:s] = укр. Париж; так само: Білорусія -
WeiЯrussland; die Donau - Дунай, Genf - Женева, Venedig - Венеція, Krakau - Краків, Algier - Алжир
(місто), Algerien - Алжир (держава) та ін.

4) У німецькій мові велику групу утворюють топоніми-дублети, які виникли на основі

перейменування або своєрідної асиміляції топонімів на завойованих територіях в період хрестових
походів, першої та другої світових воєн і зберігаються за традицією (а в деякій мірі і з політичних
амбіцій), не дивлячись на те, що на цих звільнених територіях відновлені національні назви (в
українській мові віддається перевага національній назві): Karlsbad - Карлові Вари, Szczecin - Stettin -
Щецін, Gdansk - Danzig - Гданськ, Malbork - Marienburg - Мальборк, Bratislava - Pressburg -
Братислава, Elblag - Elbing - Ельблонг, Poznaт - Posen - Познань; Калінінград - Kцnigsberg, Львів -
Lemberg; Breslau - Вроцлав. (Проте слід зазначити, що топонім Вreslau нерідко передається
транслітерацією „Бреславль“ для створення часового та національного колориту: ця назва
використовується для позначення стародавньої назви міста Вроцлав; назва міста в періоди німецької
окупації іноді передається варіантом „Бреслау”).

5) Дублети виникають в результаті перейменувань, на які німецька мова не реагує, зберігаючи

первинну, звичну назву, тоді як в українській мові
варіанти найменувань використовуються для створення часового (хронологічного) колориту: Dorpat -
Дерпт (до ХХ ст.), Тарту; Tiflis - Тбілісі; Kongo (річка) - Конго, Луалабаба; Okowango (річка) -
Окованго, Кубанго; Tajo - Тахо, Тежу.

6) Іноді географічні назви збігаються графічно, але позначають різні географічні пункти: Georgien - а)
Грузія; б) Джорджія (штат США).

7) Іноді в мовi існують свої „індивідуальні“ номінації: нім. Arktischer Ozean, Nordpolarmeer - укр.
Північний Льодовитий океан.

5. Уподібнений/приблизний переклад (аналогова заміна)

В деяких мовах є реалії, що частково збігаються за своїм денотативим значенням, проте мають цілий
ряд національно-культурних відмінностей, якими за певних умов можна нехтувати і при перекладі
замінити реалію МО реалією МП: Sankt Nikolaus/Santaklaus - Дід Мороз (проте: Санта-Клаус);
Schneewittchen - Снігурочка; Баба-Яга - die Нехе; Царівна-жаба - Froschkцnigin; der Sensemann (досл.
„чоловік з косою”) - „смерть з косою“; англ. Mister Grey = нім. Herr Grey = укр. містер Грей.

Даний переклад „зближує”, „уподібнює” реалії двох країн, „стираючи” їх відмінності, чим і
пояснюються терміни „уподібнення”, „уподібнений/приблизний переклад” [Латишев/Провоторов,