Автор: Мольєр

Назва: Міщанин-шляхтич
Жанр: комедія-балет на 5 дій, класицистична комедія з елементами народного фарсу, античної комедії
та комедій доби Відродження.
Тема: схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття рабського плазування
буржуазії перед панівним класом
Ідея: викриття лицемірної моралі аристократії.
Проблема: зображення історичного етапу розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, що
накопили грошей, зароблених різними шляхами, почувалися дворянами. Саме тому вони намагалися
наслідувати дворянським манерам, стилю поведінки, одязі, способу життя.
Персонажі: Пан Журден, Пані Журден, Люсіль, їх дочка, Клеонт, закоханий в Люсіль Доримена, маркіза.
Дорант, граф, закоханий в Доримену Ніколь, служниця Журдена Ковьель, слуга Клеонта учитель музики
Учень вчителя музики. Учитель танців. учитель фехтування учитель філософії Кравець. учень кравця Двоє
слуг.
Сюжет: Пан Журден, буржуа середнього віку має марнославне бажання стати аристократом. Він
замовляє собі новий барвистий аристократичний одяг, зовсім без смаку. Починає брати уроки із
фехтування, танцю, музики й філософії, роблячи дурня з себе, зі своїх учителів, і з шляхетних мистецтв.
Його заохочує розорений аристократ Дорант. Він зневажає Журдена, проте потакає його ілюзіям,
намагаючись вициганити в нього гроші для сплати своїх боргів. Журден мріє одружити свою доньку
Люсіль з аристократом, але сама Люсіль закохана в міщанина Клеонта. Слуга Журдена Ков’єль з
допомогою пані Журден, розсудливою жінкою, організовує інсценізацію — видає переодягненого
Клеонта за турецького принца. Журден хапається за можливість поріднитися із закордоним монархом,
його переконують, що як батько нареченої, він теж буде висвячений у дворянство. П’єса завершується
церемонією цього гротескного посвячення, балетною сценою, відомою як «турецька церемонія».

Автор: Педро Кальдерон

Назва: «Життя — це сон»
Жанр: Свій твір Кальдерон називав «комедією», хоча так його можна назвати лише умовно, загалом
драма, п’єса з трьох «хорнад» (дій)
Тема: конфлікт між долею і роком, людиною і природою, владою і особою.
Ідея: гірке розчарування.
Проблема: сутність людського життя, спроможністю людини впливати на власну долю, проблема
кохання та честі, моральні кості
Персонажі: Басиліо, король Полонії. Сехисмундо, принц. Астольфо, герцог Московії. Клотальдо, слуга.
Кларін, блазень. Естрелья, інфанта. Росáура, знатна дама. Солдати, почет, музиканти, співаки, слуги,
придворні дами.
Сюжет: король Басиліо, дізнався з гороскопа, що зазнає приниження і горя від сина Сигізмунда, який
скине його з трону. Щоб пророцтво не здійснилося, король наказує тримати в сина кайданах у вежі.
Єдина людина поряд— Клотальдо, це тюремник, наглядач і слуга. Згодом, король має обрати
спадкоємця. Претенденти: герцог Астольфо та принцеса Естрелья. Душу Басиліо гризе каяття, і він на
повноліття повертає сина до двору, приспавши його зіллям. Сигізмундо, прокинувшись у палаці стає
королем. Дізнавшись всю правду, юнак хоче помстися батьку. Він кидає в провалля слугу, провокує
двобій з двоюрідним братом, герцогом Астольфо, намагається оволодіти Росаурою, зазіхає на життя
Клотальдо і погрожує батькові. Ця поведінка Басиліо знову приспав сина і переніс у вежу. У відчаї юнак
думає, про щастя, радості, насолоди, коли все це, може, новидінням. Але народ не визнає нового
короля Астольфо і вимагає повернути Сигізмундо, а Басиліо виступає проти. Передбачення гороскопа
справджується: син бачить батька, скинутого з трону. Проте, пам’ятаючи про примарність реальності,
виявляючи мудрість, він обіймає батька, вибачає жорстокість, повертає владу й перемагає фатальність
долі.
Автор: Мільтон
Назва «Втрачений рай»
Жанр: епічна поема «Втрачений рай» складається з 12 пісень, в ній близько 11 000 віршів
Тема: Переродження ідилічного людини в трагічного героя, вихід з пасторалі до суворої дійсності
Проблема: людського сумління і самоусвідомлення
Персонажі: Сатана, Адам, Єва, Син Божий, Бог-Отець, Рафаїл-архангел, Михаїл
Сюжет:
1. Книга Перша — Сатана і послідовники, в Пеклі, нарікають про стан. Щоб підняти дух, володар
Пекла робить огляд демонічних сил. Сатана каже про створення Нового Світу. Для обговорення
майбутнього владики збираються в світлиці Сатани — Пандемоніумі.
2. Книга Друга —пропонуються шляхи: йти на штурм Небес, зайнятися Пеклом. Сатана каже
відправити когось в Новий Світ. Спільнота вирішує відправити володаря. Стражі воріт Геєни Гріх і
Смерть відкривають браму, а Хаос допомагає дістатися до місця.
3. Книга Третя — Бог осягає задум Сатани. Син Божий готовий взяти на себе тяжку долю порятунку
занепалої людини. Сатана досягає Сонця, керованого архангелом Уріїлом, і, приховавши свою
сутність, дізнається від нього як можна досягти новоствореного світу.
4. Книга Четверта — Сатана захоплюється красою раю і виглядом прабатьків, але хоче спотворити
Божий задум. Уріїл говорить охоронцю Раю архангелу Михаїлу про гостя. Той відправляє варту,
що виявляє ворога, прийняв вигляд жаби, в Едемському саду.
5. Книга П’ята — Єва розповідає про свої тривожні сни Адаму. Бог посилає архангела Рафаїла
розповісти Адаму історію початку Війни на Небесах.
6. Книга Шоста — продовження розповіді Рафаїла про бойові дії. Битва триває 3дні, в 1день ангели
беруть гору над бунтівниками, 2день Сатана використовує машини схожі на гармати, для
знищення яких Архангели починають кидати гори. На 3день втручається Син Божий. Повна
поразка Сатани і його прихильників, виганяються до Пекла.
7. Книга Сьома — продов. розп Рафаїла. Син Божий творить Новий Світ, Адама і Єву (6дн)
8. Книга Восьма — Адам запитує про світобудову, але отримує відповідь, що це знати йому
непотрібно. Тоді він розповідає про спогади про життя в Раю і зустріч із Євою. Ще раз
наставляючи Адама триматися заповідей Божих, Рафаїл залишає його.
9. Книга Дев’ята — Сатана у вигляді туману проникає в Едем, де вселяється в тіло Змія. Потім
знаходить Єву, яка працювала окремо від Адама, і каже їй, що скуштувавши від забороненого
Древа пізнання Добра і Зла Змій зміг заговорити. Приголомшена, Єва вкушає плід від Древа. Плід
дуже приємний на смак, вона дає його Адаму. Той, не бажаючи розлучатися зі Євою,
погоджується на її умовляння. Їхня любов втрачає піднесеність і стає інша. У прабатьків
виникають докори сумління, і вони сперечаються.
10. Книга Десята — Бог взнає про скоєний гріх, і відправляє Сина для суду над людьми. Син Божий
переймається співчуттям до грішних. Сатана повертається в Пекло по мосту, уже зведеному
Хаосом. Гріх і Смерть прямують на Землю. Сатана входить в Пекло, його зустрічають
сподвижники, але вони можуть лише шипіти. Єва пропонує Адаму відмовитися від дітей, але
Адам зауважує, що це порушення іншої заповіді Божої.
11. Книга Одинадцята — Син Божий каже Богу про покаяння людини. Той радий, але каже, що грішні
люди не можуть жити в Едемі і посилає архангела Михаїла вивести їх геть. Михаїл присипляє Єву
і показує Адаму вбивство Каїном Авеля, виникнення нових народів, які освоюють ремесла, поява
велетнів, що починають війни, розбещення людства, будівництво ковчега, потоп і порятунок
небагатьох праведників.
12. Книга Дванадцята — продовження видінь. Крах Вавилонської вежі, поява Авраама, переселення
Якова до Єгипту, вихід євреїв під керівництвом Мойсея, завоювання Ісусом Навином Ханаана,
правління царя Давида, будівництво та осквернення Храму і олюднення, життя, смерть
воскресіння Ісуса Христа. Після вознесіння на Землю сходить Святий Дух, що творить Церкву,
проте з часом відбувається відступ від віри в обрядовірство, але Спаситель знову зійде на Землю
і остаточно знищить Сатану. Втішені цими видіннями Адам і Єва залишають Едем.
Автор: Буало
Назва: «Мистецтво поетичне»
Жанр: трактат
Тема: аналіз та спостереження поетичного мистецтва
Ідея: встановити закони і критерії виского, вічного мистецтва, ідеальни зраазки якого створила
античність
Проблема: висвітлюються важливі проблеми творчості, що стосуються змалювання характерів, типізації,
драматичного конфлікту. Нарешті, пісня четверта заповнена головним чином міркуваннями на
морально-етичні теми.
Сюжет:
1 пісня: загальні принципи художньої творчості
2 пісня: характеристика дрібних поетичних жанрів
3 пісня: теорія основних жанрів класичної літератури
4 пісня: міркування та морально-етичні теми

Автор: Лопе де Вега

Назва: Собака на сіні
Жанр: комедія
Тема: теми кохання та теми честі. Кохання всесильне, воно здатне долати будь-які перепони: чи
незадоволення суперників, чи станову нерівність закоханих.
Ідея: головним в житті є кохання як цілюща сила, що розкриває в людині всі її здібності.
Проблема: Проблема нерівності суспільного стану закоханих. Любов зрівнює всі стани.
Персонажі: Діана де Бельфлор, Теодоро, Федеріко і Рікардо — багачі, обидва закохані в графиню;
Марсела- кохана Теодоро Трістан-слуга.
Сюжет: кохання Діани, "высокородной графини" де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горда та
неприступна Діана закохується через ревнощі, дізнавшись про кохання Теодоро до служниці Марсели.
Однак Діана не може бути щасливою зі своїм обранцем. Кохання, що народжується, бореться в Діані із
почуттям честі, яке притаманне ЇЙ як представниці вищої суспільної верстви. Звідси постійна двоїстість у
її поведінці: Діана то зізнається у коханні до свого секретаря, то глузує з нього, то заохочує його, то
підтрунює. Перешкода, яка заважає закоханим, долається завдяки кмітливій вигадці слуги Трістана, який
видає Теодоро за зниклого у дитинстві сина графа Лудовіко. Усунена відмінність робить можливою
щасливу розв'язку п'єси, яка закінчується весіллям головних героїв.

Ґонґора-і-Арґоте — центральна постать лірики бароко. Був названий «іспанським Гомером». Творчість
Ґонґори розвивалась у двох планах. Він використовував два стилі —зрозумілий і простий, та складний і
заплутаний, розрахований на вузьке читацьке коло. Обидва стилі існували паралельно і взаємодіяли,
вони — елементи єдиної поетичної системи Ґонґора.

Звертаючись до народнопоетичних жанрів, Ґонґора віддавав перевагу романсам і летрильям. У творах

«ясного» стилю поет спирається на чіткий сюжет, простий і завершений мотив. Вибравши з народної
поезії такий сюжет і мотив, створює свій варіант, досить відмінний від народного. Традиційні жанри
народної поезії письменник прикрашає складними художніми тропами — метафорами, антитезами,
гіперболами. Це створювало особливий стиль, позначений свідомою поетичною майстерністю,
народний мотив поєднувався та контрастував з вишуканими мистецькими прийомами.

У нього є насмішкуваті та сатиричні летрильї, які тонко та граційно відтворюють почуття. Вирізняються і
романси поета. У художньо-тематичному аспекті романси досить строкаті: ліричні, прикордонні,
мавританські. Крім серйозних, героїчних, він створив і бурлескно-сатиричні романси.

Головне достоїнство сонетів — раціоналістична побудова, логічний розвиток думки. У сонетах

прославляє живих і створює епітафії померлим, змальовує іспанські міста та річки, описує пам'ятки
архітектури. Сонети присвячені коханню й уславленню жіночої краси, побудовані на контрасті між
життям і смертю, красою та неминучістю її знищення. Є сатиричні сонети.
Стиль поета остаточно сформувався у поемах. Одна з них — «Історія Поліфема та Галатеї»
відштовхуючись від «Метаморфоз» Овідія, створив закінчену та досконалу поему бароко (швидше
ліричну, ніж розповідну). Інакше принцип бароко виразився у «Поемах усамітнення». У них відсутня
фабула, немає заданої класичної традиції та чіткої віршованої форми. Автор склав сюжет і написав їх
сільвою — довільною комбінацією. Тут співчутливо змальовується життя на лоні природи. Водночас
автор не просто змальовує, він намагається виділити найефектніші властивості предмета. Явища
природи та людей, яких він зображує, зіставляє з золотом, сріблом, порівнює з кристалом і мармуром.

Автор: Ганс Гріммельзгаузен

Назва: Сімпліций Сімпліциссімус
Жанр: сатирико-дидактичний жанр (Крутійський роман)
Тема: антивоєнна тема. Світ повний божевілля, головне з яких - війна.
Ідея: сповідь людини, що шукає шляху примирення з Богом і миром. ідею соціальної несправедливості,
вічної боротьби і непримиренності різних суспільних груп.
Проблема: розриву між мрією і реальністю активним протестом проти соціальної несправедливості і
пасивним спогляданням громадських зол і нещасть, принесених війною; між бажанням суспільної
перебудови і свідомістю його нездійсненності,
Персонажі: Сімпліций, Самітник (солдат), військо,
Сюжет: Доля кидає сироту в ліс. Самітник, що живе там, бере на себе виховання хлопчика. Солдат цей
втратив все на війні, тому вирішив усамітнитися, жити на лоні природи. Згодом виявляється, що
сирота — син солдата, який вижив у війні. Солдат виховує сина. Хоче, щоб він був ідеальним
громадянином. Але цей громадянин може бути ідеальним тільки для ідеального суспільства.
Відношення людей до Сімпліция негативне, з нього сміються, адже людина не може бути настільки
люблячою і наївною. Він стає блазнем для війська. Сімпліций бачить уві снах філософські ідеї. Автор
проводить героя різними країнами. Показує, що немає щасливих у світі. Люди божеволіють або вчаться
пристосовуватися. Після війни Сімпліций перепробував багато професій, але душевно залишився
калікою. Не зміг скласти родину і залишився самітником жити на безлюдному острові. Зрештою
Симпліций знаходить спокій з самим собою. Герой відмовляється прийняти світ з його законами.

Автор: П'єра Корнель

Назва сід
Жанр: театральна п'єса (трагікомедія) в віршах
Тема: Борг родової честі й кревної помсти уступає новим законам, що протиставили йому борг
цивільний і патріотичний. Інтереси державні вище інтересів роду й сім’ї.
Ідея: необхідно завжди ставити обов'язок вище за почуття.
Проблема: конфлікт розуму й почуття, волі й потяга, боргу й пристрасті
Персонажі: Дон Родріго Хімена, Дон Дієго, Донна Уррака, Дон Санчо, Ельвіра, Леонора, Дон Аріас і
дон Алонсо.
Сюжет: Дон Дієго і Дон Гомес вирішили одружити своїх дітей Хімену і Родріго, які закохані один в
одного. Однак дон Гомес, заздрячи тому, що король обрав дона Дієго наставником принца, дає йому
ляпаса і тим самим наносить образу дону Дієго. Дон Дієго, вже ослаблений роками, занадто старий для
того, щоб помститися сам. Тому він доручає своєму сину, Родріго, помститися за нього, Родріго,
опинившись перед нелегким вибором між коханням і обов'язком, виконує свій обов'язок, вбивши
батька Хімени на дуелі. Хімена намагається зректися від кохання до Родріго і закликає короля до
справедливості, вона просить у короля голову Родріго. Однак атака королівства маврами дає Родріго
шанс довести свою відвагу і заслужити прощення короля. Як ніколи закохана в Родріго, який став
національним героєм, Хімена стоїть на своєму і добивається від короля проведення дуелі між доном
Санчо, який закоханий в Хімену, і Родріго. Вона обіцяє стати дружиною переможця. Родріго переможно
отримує руку Хімени від короля, але король відкладає весілля на рік, щоб дати загоїтися сердечним
ранам Хімени.
Автор: Томмазо Кампанелла
Назва Місто Сонця
Жанр: утопія
Тема: надання альтернативи, існуючому у той час суспільству
Ідея: зображення ідеального суспільства, де життя громадян узгоджується з інтересами суспільства і
людина сама фактично не вирішує, що їй робити.
Проблема: соціальна нерівність, існування багатства й убогості.
Персонажі: сонце, Могутність, Мудість, Любов
Сюжет: йдеться про місто, розташоване на горі і яке поділялося на сім поясів, або кіл. У кожному з них
були зручні приміщення для житла, роботи, відпочинку. Передбачено й оборонні спорудження: вали,
бастіони. Головним правителем серед жителів міста вважався першосвященник - Сонце. Він вирішує всі
мирські і духовні питання. У нього є три помічники: Могутність, Мудрість і Любов. Перший займається
справами миру і війни, другий - мистецтвом, будівельною справою, науками і відповідними їм
установами і навчальними закладами. Любов піклується про продовження роду, виховання немовлят.
Медицина, аптечна справа, усе сільське господарство теж у її веденні. Третій помічник також керує тими
посадовими особами, яким довірене харчування та одяг. У державі Кампанелли встановлена рівність
чоловіка і жінки

Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. До

Лафонтена письменники-класицисти вважали, що байка є «низьким» жанром, тобто непридатним для
вираження серйозного змісту. Перші шість книг байок побачили світ 1668 року під назвою «Байки Езопа,
завіршовані Лафонтеном». Остання, 12 книга була надрукована 1694 p. Створювані упродовж багатьох
років, байки відобразили зміни у світогляді поета, а також його творчі пошуки. Всі книги байок поєднані
цілісним художнім задумом: висміяти вади сучасного суспільства, представити читачеві різні його
верстви у сатиричному зображенні.

Байки Лафонтена надзвичайно різноманітні за тематикою: одні з них порушують найважливіші

філософські проблеми, другі дають картину суспільної моралі, політичного життя сучасного суспільства,
треті зображають різні людські слабкості та вади. У байках відобразилося вільнодумство Лафонтена,
виявився його політичний лібертинаж.

Новаторство Лафонтена у байці полягає в її демократизації. Лафонтен вводить у байку нового героя —
людину з народу. Письменник оцінює події з точки зору простої людини-трудівника. Народність і
демократизм байкарської творчості Лафонтена відчутні і в гострій критиці абсолютистської держави.
Лафонтен не лише поглибив зміст байки, надавши йому філософського чи політичного характеру, а й
піклувався про досконалість форми. Відточеність художньої форми, вільна композиція, віршована
форма, введення авторських відступів, широке використання діалогів, мовних характеристик, контрасту.
Структура байок Лафонтена вирізняється ясністю, простотою й точністю. Мова байок — жива, розмовна,
народна, оскільки поет використовував характерні для просторічної мови звороти й інтонації. Лафонтен -
новатор віршування. Багатству та особливому колориту мови відповідає розмаїття ритміки байок.

Автор: Джон Мільтон

Назва самсон борець
Жанр: драма поема
Тема: шлях страждання людства приводить до його прогресу
Ідея: заклик до боротьби проти феодально-абсолютистської реакції.
Проблема: проблема людського сумління
Персонажі: Самсон, Маной, Даліла, Гарафа, Служитель храма Дагонова, Вестник, хор.
Сюжет: Самсон засліплений і взятий в полон філістимлянами. У святковий день, коли всі роботи
припинено, Самсон виходить на повітря, щоб відпочити. Його зустрічають друзі (хор) і рідний батько
Маной, його намагаються втішити. Маной повідомляє синові, що має намір його викупити і що сьогодні
у філістимлян свято - день подяки Даґонові, що визволив їх від руки Самсона. Маной йде вмовляти
філістимських володарів про викуп сина. В цей час Самсона відвідують різні люди, в тому числі
служитель храму Дагона. Він вимагає, щоб Самсон на святі показав свою силу перед знаттю і народом.
Спершу Самсон відмовляється, але потім після численних погроз і умовлянь погоджується. Хор
залишається на місці; повертається Маной, який сподівається на швидке звільнення сина. Раптово вбігає
вісник і повідомляє, що філістимляни підготували Маною і Самсону загибель. На цьому поема
закінчується.

Автор: аббат Прево

Назва Манон Леско
Жанр: роман
Тема: фатальна, всепоглинаюча любов.
Ідея: жінка не може любити в суспільстві, де правлять станові забобони і гроші.
Проблема: проблемі людини і суспільства, порядності та брехливості, пристрасті та благочестя.
Персонажі: Манон Леско, де Гріє, Брат Манон, батько де Гріє
Сюжет: Дія роману відбувається у Франції в епоху Регентства (1715-1723). Оповідання ведеться від імені
благородного юнака на прізвище Д'Ґріє. Маючи 17 років, він закінчує курс філософських наук в Ам'єні. У
семінарії, де він вчиться, у нього є відданий друг - Тіберж. Після успішного складання іспитів Д’Ґріє
збирається повернутися до батька, але зустрічає прекрасну незнайомку, тільки що приїхала в місто. Це
Манон Леско, яку батьки вирішили відправити в монастир. Де Гріє шалено закохується в неї з першого
погляду і вмовляє дівчину втекти з ним. Тіберж не схвалює намірів одного, але той не послухався їх
умовлянь і таємно залишає з коханою місто в напрямку Парижа. Вони починаю жити раом. Мамон
зраждує, пара розлучається. Згодом Мамон повертається, пара зходиться. Живе під Парижем. Знадом їх
грабують, Брат Манон знайомить її з заможним паном, готовим взяти її на утримання. Але в голівці
красуні народжується інший план, який в підсумку призводить нещасного кавалера в тюрму, а Манон - в
притулок для продажних жінок. Після ряду зрад і перипетій мадемуазель відправляють як занепалу
жінку в Америку. Вірний і відданий кавалер слід за нею. У Новому Орлеані вони збираються повінчатися.
Але на неї звернув увагу син губернатора. Де Гріё вбиває його на поєдинку. Закохані тікають, однак
Манон захворіла і вмирає. Перед смертю вона говорить, що нікого ніколи не любила, крім де Гріё.
Молода людина зовсім убитий смертю коханої і сам близький до аналогічного кінця. Але тут приїжджає
вірний Тіберж і відвозить нещасного до Франції. У нього помер батько, і він зустрічає тільки одну рідну
душу - брата.

Автор: Ален Рене Лесаж

Назва Кульгавий біс
Жанр: рутійський роман
Тема: зображення широкоґ панорами життя Франції XVIII ст., висміювання панівних прошарків
суспільства.
Ідея: висвітлити людску природу і пороки
Проблема: моральною проблематикою, з цілком певним поглядом на людину та її взаємовідносини з
світом
Персонажі: Хромой Бес та студент дон Клеофас
Сюжет: біс перелюбства привікриває дахи мадридських будинків, показуючи особисте життя своїх героїв
і дає можливість читати таємні думки людей різноманітних суспільних станів різного віку професії і
характерів

Автор: Джонатан Свіфт

Назва Мандри Гулівера
Жанр: сатиричний роман
Тема: сатиричний опис англійських вдач і звичаїв, критику політичного устрою і форм правління,
пародію на ученість і релігійність.
Ідея: змусити людей замислитися над собою, своїми вчинками, почуттями, характером.
Проблема: відносини влади і народу; державний устрій; боротьба політичних партій; яким повинен бути
правитель; загарбницькі війни і претензії на світове панування; про виховання дітей; про моральне і
духовне життя суспільства
Персонажі: емюель Гуллівер, Імператор Ліліпутії, Флімнап, Рельдресель, Король Бробдінгнега,
Гламделкліч, Лорд Мьюноді, Струльдбругі, Еху, Гуігнгнми, Педро де Мендес
Сюжет: Роман складається з 4 частин. Перша частина роману - відвідини Ліліпутії. Ліліпути зустрічають
Гулівера привітно. Його називають Чоловік Гори, надають житло, кормлять. З ним привітний імператор,
дає йому безліч почестей. Гулівера нагородили вищим титулом в державі нардаку. Гулівер взнає, що тут
є 2 партії - Тремексени і Слемексени одні прибічники низьких каблуків, інші - високих. Тому вони
сваряться. Причина війни між Ліліпутією і Блефуську в питанні як розбивати яйця - з гострого чи тупого
кінця. Гулівер втікає з Ліліпутії на Блефуську.
 У другій частині головний герой проводить час на Бробдінгнезі - острові велетнів. Тепер його
сприймають як карлика. Він зазнає безліч пригод, поки не опиняється біля королівського двору. Гулівер
стає улюбленим співбесідником самого короля. У одній з бесід він розповідає, що історія Англії - ні що
інше, як купа змов, смути, вбивств, революцій. Між іншим Гулівер відчуває себе в цій країні все більш
принизливо: положення ліліпута в країні велетнів йому неприємне. Він їде геть, але в Англії довгий час
все довкола йому здається дуже маленьким.
У частині третій Гулівер потрапляє спочатку на острів Лапута, що літає. Далі з цього острова він
спускається на континент і потрапляє в місто Лагадо. Тут його приголомшують поєднання безмежного
розорення і процвітання оазисів. Ці оазиси - все, що залишилося від колишнього нормального життя, до
того як з'явилися прожектори. Прожектори - люди, що побували на острові Лапута і вирішили, що і на
землі так само слід перетворювати всю науку, мистецтво, закони, мови. Втомившись від цих чудес,
Гулівер має намір відплисти на Батьківщину, але дорогою додому виявляється спочатку на острові
Глаббдобдріб, а потім в королівстві Лаггнегг.
У четвертій частині Гулівер опинився в країні гуїнгнмів. Гуїнгнми - це коні, але саме в них герой знаходить
людські риси: доброту, порядність, чесність. У служінні в гуїнгнмів знаходяться злісні і мерзенні істоти -
йеху. Йеху зовні дуже схожі на людину, але по характеру і поведінці є породженням мерзенності. Проте
прожити тут головний герой тут не може. Доброчесні і виховані гуїнгнми виганяють його до йеху лише за
те, що зовні він схожий на них. Гулівер повертається до Англії, щоб більше вже ніколи не подорожувати.

Автор: Даніель Дефо

Назва Робінзон Крузо
Жанр: роман
Тема: боротьба людини з природою.
Ідея: уславлення активності, трудової енергії, розуму й високих моральних якостей людини, які
допомагають їй опановувати світ, а також утвердження великого значення природи для духовного
розвитку людства.
Проблема: проблема самотністі, Тема праці - шлях вижити і залишитися людиною. Тема життєлюбства,
оптимізму, надія на порятунок, віри і дії, питання дружби.
Персонажі: Робінзон Крузо, дикун П’ятниця, Ксури, Капітан португальського корабля, Іспанець
Сюжет: Робінзон Крузо всупереч волі свого батька, в 1651р відправляється у плавання, що закінчилося
аварією корабля у англійських берегів. Потім пид час подорожі на торговому судні його корабель
захопли берберські пірати і ін 2 роки був в полоні. Згодом він потрапляє на португальське судно, що йде
до Бразилії. Став власником планатації. Бажаючи розбагатства, бере участь у нелегальному рейсі в
Африку за чорними невільниками. Його корабель потрапляє в шторм. Крузо - єдиний виживший,
діставшись до безлюбного острова, подолавши відчай, рятує з корабля всі потрібні інструменти і
припаси. Він улаштовується на острові, будує укрите і захищене житло, вчиться шити одяг, пекти посуд з
глини, засіває поля ячменем та рисом з корабля, приручає диких кіз. Потім, він виявляє сліди дикунів-
канібалів, які відвідують острів і роблять людожерські бенкети. Потім рятує дикуна, якого хотіли з’їсти
канібали, вчить його та називає П’ятницею, з’ясовує, що п’ятниця з Тринідаду і був захоплений під час
битви між індіанськими племенами. За наступного відвідування острова канібалами вони рятують
батька П’ятниці та іспанця, корабель якого зазнав аварії. Крузо відправляє іспанця разом з батьком
П’ятниці на іншй острів, щоб привезти товаришів іспанця і разом побудувати корабель, щоб відплисти до
цивілізованих берегів. Поки Крузо очікував повернення іспанця, на острів прибув невідомий корабель.
Він виявився захоплений бунтівниками - Крузо і П’ятниця звільняють капітана і допомагають йому
повернути контроль над кораблем. Ненадійних заколотників залишають на острові, а Крузо після 28
років на острові, залишає його і в 1687 році повертається до Англії, де вважали його загиблим. Крузо
вирушає в Лісабон, щоб отримати прибуток за плантацію в Бразилії, що робить його дуже багатим. Після
цього він перевозить своє багатство до Англії. П’ятниця супроводжує його, і по дорозі вони потрапляють
в останню спільну пригоду, коли борються з голодними вовками і ведмедем при перетині Піренеїв.

Автор: Лоренс Стерн

Назва Трістрам Шенді
Жанр: гумористичний роман
Тема: історія життя головного героя
Ідея: заглянути в душу людини, побачити неї в повній наготі, всієї її таємниці; у світі дрібниць
Проблема: суу про втрачену ідилію сільського життя й принадності природи, антиурбанистскі тенденції
Персонажі: Вальтер Шенді, капрал Trim, капітан Тобі Шенді, Елізабет Шенді, Трістрам Шенді
Сюжет: Роман – про життя головного героя від передісторії його народження (про що говриться в ромні
лише в третьому томі) і до 5-річного віку в кінці дев'ятого тому, постійно переривалася численнч ліричні
відступи, бесіди з читачем, сторонні історії, розповіді про життя родичі головне героя, які перетворюють
книгу в химерної суміші іронічний і драматичні сцени, яскраво окреслене характери, сатиричні випади і
дотепні висловлювання.

Автор: Генрі Філдінг

Назва: Історія Тома Джонса, знайди
Жанр: реалістичний роман
Тема: зображення реальної людини в реальних обставинах; Життя суспільства в строкатості його проявів
і розмаїтті людських типів та характерів.
Ідея: правдиве наслідування природи — єдине джерело естетичної насолоди. Уява письменника має
бути суворо замкнута в межах можливого; «за вкрай рідкісними винятками, найвищим предметом для
пера ... істориків і поетів є людина»
Проблема: людської природи «природні добрі почуття» чи «егоїстичний розрахунок»,
Персонажі: Том Джонс і Софія Вестерн, містер Блайфил, мисс Бриджет, мисс Блайфил, Квак, містер
Фітцпатрік, Партрідж, місіс Міллер, місіс Вотерс, сквайра Олверті, Найтінгейл та Нансі Фелламор, Леді
Белластон, Сквайр Вестерн
Сюжет: Сюжет побудований на старожитній темі: халепах двох героїв. Два люблячі серця не можуть
з’єднатися. Їм заважають і злі люди, і обставини, і власні промахи й помилки. Герої роману Том Джонс і
Софія Вестерн, виховані на лоні природи, з дитинства що здружилися, а потім полюбили один одного
назавжди й безкорисливо, виявляють собою ту полонену пару, що знайома нам по казках про вічну
любов. Однак, Том аж ніяк не є ідеальним коханцем, зразком чесноти й взагалі всіх тих якостей, якими
автори наділяли своїх героїв. Тім при всій своїй привабливості ( доброті, безкорисливості, чесності)
відрізняється самим неприйнятним для ідеал коханця якістю – він ветрен. Страсті постійно грають із ним
злий жарт. Ціла галерея лицемірів виведена Филдингом. Перше місце серед них займає сестра сквайра
Олверти мисс Бриджет, а потім мисс Блайфил, що через страх перед пуританською мораллю втратилася
власного щастя й прирекла свого сина Тома на страшну долю підкидька. Далі йде законний син цієї
особи – містер Блайфил – молодший, зразок мерзотника – лицеміра. За ним ідуть учителя Тома й
Блайфила: Кваком і Сквейр, безсердечність і жорстокість яких завжди прикриті пишномовними фразами
про моралі й чесноту. Роман завершується щасливим фіналом. Порок карається: лицемір Блайфил
вигнаний з будинку. Добро тріумфує. Тім і Софія знаходять щастя сімейного сполучника, народять дітей і
множать свої багатства

Автор: Вольтер
Назва Кандид або оптимізм
Жанр: філософська повість
Тема: мандри головного героя Кандіда в пошуках втраченої коханої—Кунігунди.
Ідея: світ насправді потворний. Віра в добро може лише погубити людину.
Проблема: іронія над суспільними уявленнями і пороками, культурою і релігією, почуттями і вчинками;
оптимізм і песимізм
Персонажі: Кандид, його подруга Кунігунда і наставник Панглосс
Сюжет: Герої повісті - Кандид, його подруга Кунігунда і наставник Панглосс - колесять по всьому
заселеному світі, стають свідками битв Семирічної війни, взяття росіянами Азова, Лісабонського
землетрусу, і навіть відвідують казкову країну Ельдорадо. Мандри героїв служать для автора приводом
для того, щоб висміяти уряд, богослов'я, військову справу, літературу, мистецтво і метафізику, особливо
оптиміста Лейбніца з його вченням про те, що «все на краще в цьому найкращому зі світів». Ці слова
звучать саркастичним рефреном щоразу, коли на долю героїв випадають нові лиха. У фіналі повісті герої
опиняються в Константинополі і дізнаються від місцевого дервіша про марноту метафізичних
досліджень. Висловлюваний їм рецепт щастя простий - забути про хвилювання навколишнього життя, і в
першу чергу громадської думки, присвятивши себе обраному ремеслу - «догляду за садами».

Автор: Дені Дідро

Назва: Черниця
Жанр: соціально психологічний роман.
Тема: Насильство над особистістю бідної дівчини є загальне прояв рабства і деспотизму, що панують в
даному суспільстві і знищують в людині її найкращі людські якості, прищеплюючи і культивуючи в ньому
протиприродні пристрасті, заражаючи його брехнею, лицемірством і нездатністю мислити .
Ідея: викриття релігійного фанатизму та утвердження суспільних прав жінки,
Проблема: проблема особистісної волі, питання моралі
Персонажі: Сюзанне Симонен її сім'я та суспільство/ монастир
Сюжет: сумні пригоди молодої дівчини Сюзани (розумна, гарна, здорова, природа створила її для
життя), яку насильно, проти її волі було відправлено батьками до монастиря. Там вона стало жертвою
знущань жорстоких та розбещених черниць, відчула задуху, аморальність монастирського укладу життя,
що призводять до душевного каліцтва, — і врешті-решт втікала звідти на волю в надії розпочати нове
життя. Але перед нею грізна сила забобонів. Тепер вона стає людиною поза законом. Основне в романі
— гостра публіцистична спрямованість, що досягалася змалюванням переконливої картини переживань
героїні. Реалістично відтворено, як у серці тихої та покірної спочатку дівчини з'явилися перші паростки
сумнівів, що незабаром переросли у почуття протесту та гніву, і завершилися відкритим бунтом проти
насилля над потягом до життя, проти монастирського лицемірства та релігійного обману, проти
забобонів, тиранії та наругою над правом жінки на вільне, самостійне та радісне життя. Роман
написаний у формі записок – сповіді. Героїня, як бачить її читач, – чуйна. Чуйна, наївна, трошки схильна
до рефлексії дівчина. Вона глибоко релігійна, і проте кожний її вчинок, кожний рух її серця є протестом
проти релігії.

Автор: Жан-Жак Руссо

Назва Юлія, або Нова Елоїза
Жанр: роман в листах
Тема: Кохання як природне почуття, здатне зруйнувати забобони та суспільні умовності. моральний
обов'язок, та обов'язки людини перед родиною, близькими, суспільством.
Ідея: неможливість знищити почуття за допомогою розсудливих роздумів.
Проблема: уславлення природи та доброчинності, вирішуються тут за допомогою "уяви серця"
Персонажі: Юлія д'Етанж, чоловів Вольмар, барон д'Етанж Сан-Пре, Клара д'Орб, мілорд Едуард
Бомстон
Сюжет: Маленьке швейцарське містечко. Освічений та вразливий різночинець Сен-Пре, ніби П'єр
Абеляр, закохався у свою ученицю Юлію, доньку барона д'Етанжа. І хоча сувора участь середньовічного
філософа йому не загрожувала, він знав, що барон ніколи не погодиться віддати доньку за людину, що
не мала аристократичного походження. Юлія відповіла Сен-Пре не менш пристрасним взаємним
почуттям. Проте, вихована у суворих правилах, вона не уявляє собі кохання поза шлюбом, а шлюб — без
згоди батьків. Клара, кузина Юлії, сприяла закоханим. Юлія дізналася, що батько знайшов їй чоловіка —
свого давнього друга, пана де Вольмара, і у відчаї покликала до себе коханого. Сен-Пре умовив дівчину
тікати разом із ним, але вона відмовився: її втеча нанесе удар кинджалом у материнське серце і
"розчарує кращого із батьків". Охоплена суперечливими почуттями, вона в пориві пристрасті стала
коханкою Сен-Пре і тут же гірко пошкодувала про це. Сен-Пре страждав, переживаючи за Юлію. Його
ображало розкаяння коханої. Не в змозі далі боротися із пристрастю, Юлія запросила Сен-Пре на нічне
побачення. Побачення повторювалися. Юлія подобалася багатьом чоловікам, і знатному англійському
мандрівникові Едуардові Бомстону; мілорд постійно захоплювався нею. Коханець дівчини викликав
англійця на дуель. Закоханий у Клару пан д'Орб розповідав про те, що трапилося, дамі свого серця, а та
— Юлії. Бомстон і Сен-Пре стали друзями. Англієць із розумінням ставився до бід закоханих. Зустрівши у
товаристві батька Юлії, він намагався переконати його, що шлюб із безрідним, але талановитим і
благородним Сен-Пре аж ніяк не принижував дворянські чесноти родини д'Етанж. Проте барон
неухильно наполягав на своєму. Сен-Пре поїхав зрадив Юлії і написав їй лист-покаяння. Вона пробачила
коханого. Юлія повернула до лона доброчинності Нарешті —очікувана зустріч. Юлія, зразкова дружина і
мати, представляє Сен-Пре двох своїх синів. пан де Вольмар запропонував Сен-Пре стати наставником
його. Після тривалих душевних страждань Сен-Пре погодився — він відчув, що зуміє виправдати
виявлену йому допіру.

Автор: Бомарше
Назва: Божевільний день, або Одруження Фігаро
Жанр: п’єса комедія
Тема: критика тогочасної системи, викриття лицемірства та відсталісті еліти суспільства, зображення
істинної сутті політики, про яку не мав думати простий народ.
Ідея: заклик до хитрості, розуму, боротьби проти неуцтва. Саме це одні з найважливіших елементів
просвітницької політики, зображення ідеалу сили розуму,
Проблема: лицемірство,неуцтво
Персонажі: домоуправець Фігаро, граф Альмавив, та Сюзанна, покоївка графині.
Сюжет: Граф дізнається про весілля Фігаро з Сюзанную і вирішує відновити право сеньйора на
невинність нареченої, а потім полишити пару без приданого. Фігаро вражений такою низькою
поведінкою графа. Фігаро можуть відіслати до Лондона, це віддалить його від дружини, яку граф зможе
навідувати без будь-яких перешкод. Фігаро хоче перехитрити графа, та одержати і наречену, і гроші. В
цьому йому допоможе графиня, що хоче провчити чоловіка. Вона намагається повернути чоловіка, але
практично зовсім ні в чому не звинувачує Сюзанну, до якої граф навідується. Вона створює план, при
якому все стане на свої місця. Графиня диктує Сюзанні записку, щоб запросити графа на побачення.
Тільки на нього піде сама графиня, перевдягнена в одяг Сюзанни. Сюзанна в одязі графині буде з Фігаро.
Все заплуталось. Кожен намагається перехитрити один одного, і не вдається с хитрістю тільки у графа,
хоча і сам Фігаро на секунду вірить в план жінок. Комедія закінчується добре. Наречені отримують
придане, а граф з графинею налагоджують стосунки.

Автор: Г. Е. Лессінга
Назва: Емілія Галотті
Жанр: трагедія в п’яти діях
Тема: зображення життя Італії XVIII ст., яка, як і Німеччина того часу, страждала від влади дрібних
тиранів.
Ідея: засудження княжого деспотизму, феодальної сваволі; возвеличення героїзму, високої
моральності, великої громадянської мужності та честі.
Проблема: феодальної сваволі, проблема вірності (коханню, слову), соціально-політичні проблеми
Персонажі: Емілія Ґалотті, полковник Одоардо, граф Аппіані, принц Етторе Гонзаго, царедворець
Марінеллі, графиня Орсіна
Сюжет: Головна героїня трагедії, Емілія Ґалотті, вихована своїм батьком, полковником Одоардо, згідно із
суворими приписами родинної пристойності. У неї є наречений, граф Аппіані. Несподівано на балу з
Емілією познайомився принц Етторе Гонзаго. Він захопився Емілією. Підступний царедворець Марінеллі
допомагає принцові організувати напад на весільний кортеж, вбити графа Аппіані, а Емілію переправити
до замку Етторе Гонзаго. Батько Емілії, сповіщений про злочин, поспішає до палацу. Тут його зустрічає
графиня Орсіна, котра розповідає Одоардо всю правду. Нещасний батько домагається зустрічі з
донькою. Емілія повідомляє йому, що боїться не насилля, а спокуси, перед якою може не встояти.
Вихована в суворих релігійних правилах, Емілія страждає й мучиться від своєї вразливості. Вона готова
накласти на себе руки, але, вирвавши в неї кинджал, батько не дає їй убити себе. Смертельного удару
він завдає їй сам, рятуючи її від приниження і образливого становища фаворитки.

Автор: Йоганн Гете

Назва: Фауст
Жанр: трагедія
Тема: пошуки сенсу буття і свого призначення на Землі головним героєм - доктором, вільнодумцем та
чорнокнижником Фаустом.
Ідея: без зла, пустоти та сумнівів поруч із добром,творчістю та вірою не було б руху вперед, зникла б
цінність пізнання; утвердження величності людини
Проблема: добро і зло; життя та смерть, призначення людини у світі, сутність буття; людина та Всесвіт:
людина і природа;пізнання світу; мистецтво , його роль у суспільстві; кохання.
Персонажі: Фауст — головний герой, Маргарита — кохана Фауста, Мефістофель — один з центральних
персонажів трагедії, Олена — втілення краси, Вагнер — антипод Фауста,
Сюжет: Трагедія починається з сюжету спору між директором театру і поетом про те, як треба писати
п’єсу. У цій суперечці директор роз’яснює поетові, що глядач грубий, нетямущий і не має власної думки,
воліючи судити про твір з чужих слів.
Фауст дивиться на світ з крайнім песимізмом, проклинаючи все існуюче в світі, починаючи з брехні і
зарозумілості і закінчуючи сім’єю, любов’ю і надією і готовий накласти на себе руки. Однак, йому
зявляється ще більш цинічний і ненавидящий світ Мефістофель, що уклав з Господом парі на те, чи
зможе Фауст врятуватися від нього. Після цього Фауст продає Мефистофелю свою душу в обмін на
мирські задоволення. За умовою угоди, душа Фауста відходить Мефистофелю в той момент, коли Фауст
возвеличить якусь мить свого життя. Герой намагався одружитися, але під тиском Мефістофеля
противився шлюбу, як звачаєм, встановленим Богом, віддається блуду. Мефістофель потурає бажанням
Фауста зблизитися з Маргаритою, але ставиться до почуттів Фауста з крайнім цинізмом. Для того щоб
вони могли зустрітися наодинці, Фауст передає Маргариті снодійне, яке та повинна підсипати матері. Від
цього зілля її мати вмирає. Пізніше Маргарита виявляє, що вагітна, і її брат, Валентин, кидається в
погоню за Фаустом. Фауст і Мефістофель вбивають Валентина і покидають місто. Фауст не згадує
Маргариту поки не бачить її привиду на шабаші, що зявляється в Вальпургієву ніч як пророче бачення —
дівчина з колодками на ногах і тонкою червоною лінією на шиї. Він йде на допомогу Маргариті,
засудженій за те, що вона вбила доньку, зачату від Фауста, але, коли Маргарита відмовляється бігти, він
кидає зійшовшу з розуму дівчину вмирати у в’язниці.
Друга частина це перенесення дії в Античний світ — складний сюжетний перепліт між сучасним Фаусту
Середньовіччям і минулим. Фауст зберігає цинізм, проклинає Турботу, за що та його засліплює. Він
вирішує, що переживає найвеличнішу мить у житті, бо його робота принесе велику користь людям.
Завершується його контракт з Мефістофелем, і його душа має потрапити в пекло, а також завершується
парі, укладене між Мефістофелем і Богом, про те, чи зможе Фауст врятуватися. Ангели забирають душу
Фауста в Мефістофеля і забирають її в рай.

Автор: Ф. Шиллер
Назва: Розбійники
Жанр: драма
Тема: боротьба проти тиранії, насильства, неволі.
Ідея: заклик до повстання проти тиранії і віковічного рабства.
Проблема: конфлікт між духом волелюбства, правди, совісті та тиранії й всього найгіршого, що було в
Німеччині
Персонажі: граф Моор, його сини Франц і Карл, Амалія – наречена Карла
Сюжет: показано протистояння синів графа Моора — Франца і Карла, які виступають носіями двох
діаметрально протилежних світоглядів. Карл — втілення романтичного світосприймання. Він ненавидить
убозтво навколишнього життя і з огидою та презирством ставиться до лицемірів. Дізнавшись про те, що
граф Моор позбавляє його батьківського спадку, Карл впадає у відчай, а цю особисту образу сприймає як
прояв загальної несправедливості. Отже, юнак йде із суспільства: він ховається у Богемському лісі і стає
на чолі розбійників. Карл Моор, графський син, грабує багатіїв та вельмож і допомагає гнаним і
знедоленим. Франц Моор, брат Карла, дотримується інших життєвих принципів. Він егоїст, цинік, який
позбавлений честі та сумління. Саме він посприяв тому, що батько залишив Карла без спадку, (зганьбив
брата перед батьком). Франц хоче одружитися з Амалією — нареченою Карла. Метою життя Франца є
задоволення власних бажань. Згодом Франц прирікає рідного батька на голодну смерть. Але Франца
починають переслідувати моторошні видіння, які можна вважати розплатою за жорстокість та злочини.
Франц Моор неспроможний подолати докорів сумління. Жахаючись неминучої кари, він накладає на
себе руки. У фіналі Карла Моора охоплюють сумніви. Він задається питанням, чи вірний шлях йому
прийшлося обрати? Карл розуміє, що схибив. За свої благородні злочини йому доводиться розплатитися
смертю батька та Амалїї. Він робить висновок: високої помсти і благородного вбивства у світі не існує і
бачить, що розбійники користолюбні та жорстокі, вирішує добровільно здатися властям.

Автор: Карло Гольдоні

Назва: Слуга двох панів
Жанр: комедія п'єса
Тема: історія Труффальдіно, який примудрився стати слугою двох закоханих одне в одного панів
Ідея: зображення відношення до кохання
Проблема: соціальна та етична проблематика
Персонажі: Труффальдіно і Смеральдіна, Кларіче, Сільвіо, Федеріго Распоні, Беатріче, Флоріндо,
Сюжет: Юна Кларіче святкує заручини з коханим Сільвіо, коли несподівано з'являється Федеріго Распоні,
її колишній жених, якого всі вважали мертвим (його вбили під час поєдинку, і це трапилося в іншому
місті). Кларіче у відчаї, але «мертвий жених» відкриває їй наодинці свою таємницю: під зовнішньою
маскою Федеріго приховується його сестра Беатріче, яка інкогніто приїхала у Венецію. Беатріче кохає
Флоріндо, який у фатальному поєдинку вбив її задерикуватого брата і змушений був утекти. Кларіче
одразу ж подружилася з Беатріче і бережно оберігала її таємницю, так що ревнивий Сільвіо заледве не
покінчив життя самогубством. Флоріндо і Беатріче проживають в одному готелі, не підозрюючи про це, в
одному коридорі і навіть мають одного і того ж самого слугу — Труффальдіно. У кульмінаційний момент,
коли закоханих охоплює відчай, вони просто зустрічаються в коридорі обличчям до обличчя. Комедія
закінчується трьома весіллями, водночас зі своїми господарями одружується і їхній веселий слуга
Труффальдіно зі служницею Смеральдіною.

Автор: Гоцці
Назва: Король-олень
Жанр: казка
Тема: історію про кохання, підступність і чарівні перетворення.
Ідея: прекрасна пісня про подружню вірність.
Проблема: боротьба добра зі злом
Персонажі: король Дерамо, чарівник Дурандарте, міністр гарталь, молода дівчина Анджела - в
майбутньому дружина короля, ловчий Труффальдіно.
Сюжет: Сюжет казки побудований на фантастичних подіях. Скромна, безкорислива, віддана Анджела
повинна стати дружиною короля Дерамо. Але лиходій Тарталья, який прагнув зробити свою дочку
Клариче королевою, вселився в тіло Дерамо і перетворив його спочатку в оленя, а потім - в жебрака.
Клариче любила юнака Леандро, і їй були неприємні підступні плани її батька. В казці відбувається
напружена боротьба добра зі злом. Перемагає добро, перемагає самовіддана любов Анджели.

Автор: Річард Брінслі Шерідан

Назва: Школа лихослів'я
Жанр: сатирична комедія
Тема: сатира на вдачі світського суспільства й лицемірство як основний порок буржуазної Англії.
Ідея: викриття головниого моральний порок тогочасного англійського суспільства — лицемірства.
Проблема: лицемірство та святенництво, суспільство і лихослів'я, проблема сім'ї, новий журналізм
Персонажі: Джозеф Серфес — Тартюфа, леді Сніруел, Чарлз Серфес, Марі, подружжя Тізл, місіс Кендер,
Снейк, Кребтрі, сер Бенджамін Бек байт
Сюжет: В молодості леді Сніруел сама стала жертвою наклепу і тепер не знає більшої насолоди, ніж
зводити чужу репутацію до рівня своєї власної. У колі собі подібних вона висміює чужі недоліки,
розпускає недостовірні чутки і дотепно перебільшує чутки правдиві. Зазвичай ця руйнувальниць добрих
імен проклинає заради задоволення, але зараз вона переслідує ще й особисту вигоду. Молода дружина
сера Питера Тизла леді Тизл, потрапивши після заміжжя в Лондон, веде порожнє життя світських кіл і
пвипробовує на собі її розбещуючий вплив. Спілкуючись із великосвітськими пліткарями - леді Снируел,
миссис Кендор, містером Снейком, леді Тизл виявляється утягненої в круговорот інтриг. Уроки,
преподані в "школі лихослів'я", не проходять безвісти. Над репутацією й сімейним благополуччям
подружжя Тизл нависає погроза.

Автор: Хорас Уолпол

Назва: Замок Отранто
Жанр: готичний роман
Тема: прокляття, що тяжіє над древнім князівським родом
Ідея: фатальна відплата, що падає на нащадків за гріхи і злочини їх предків.
Проблема: проблема противостояния добра и зла,
Персонажі: князь Отрантский Манфреда, син Конрада, дочка маркіза та Вінченц Ізабелла, узурпатор
Манфред, , його дочка Матільда, священик Джером, його сина Теодор і батько Ізабелли Фредерік
Сюжет: все відбувається навколо сім'ї князя Отрантского Манфреда, його дружини, дочки і сина. Перед
самими заручинами його сина Конрада і Ізабелли - дочки маркіза та Вінченцо - трапилася неймовірна
історія. Коли наречена вже стояла біля вівтаря, на Конрада впав величезний рицарський шлем і
розчавив його насмерть. Жорстокий, запальний і хитрий узурпатор Манфред, боючись стародавнього
пророцтва, яке свідчить про те, що може скінчитися його рід, вирішив будь-що-небудь будь-яку ціну
народити сина, навіть ціною розлучення зі своєю безплідною дружиною і негайної одруження на
Ізабеллі. Інтрига і майже детективний сюжет, де сплітаються сподівання і горе Манфреда, його дочки
Матільди, священика Джерома, його сина Теодора і батька Ізабелли Фредеріка, перемежовується з
таємничими випадками, баченнями, духами і привидами, а також настанням святого Миколая і духу
графа Альфонсо , без яких би давнє пророцтво не відбулося. Герої повість говорять пишномовним
стилем, в любові і на смертному одрі їх мова і вчинки неодмінно правильні і чисті. На противагу цьому
Манфред показаний жорстоким і нелюдським, адже заради своєї вигоди вініпереступив через святе. В
фіналі не без допомоги велетня - духу Альфонсо - відкриваються всі загадки і таємниці, що коїлися в ці
дні навколо замку Отранто, узурпатор Манфред, який в шаленстві навіть вбив рідну дочку Матильду,
відмовляється від трону, а володарем стає молодий Теодор, що одружився на красуні Ізабеллі. У цьому
романі нагромаджені всілякі жахи: з неба падає шолом, що вбиває принца, статуя предка одного з
героїв несподівано починає кровоточити, бачення велетенської руки і т. п.

Автор: Бекфорд
Назва: Ватек
Жанр: Готичний роман, фантастична повість
Тема: життя людини, що підпадає під владу демонічних сил
Ідея: протиборство диявольського і божественного начал у окремо взятому персонажі.
Проблема: реального та істинного буття, стверджується реальність надприродного
Персонажі: Ватек, Гяур, порочна матір, купець з далеких країн
Сюжет: Одного разу купець з далеких країн привозить в Самару «сліпуче сяючі шаблі» з незрозумілими
написами. Щоб не осліпнути від їх блиску, Ватек розглядає написи через кольорове скло, але зрозуміти
сенсу не може. Торговця, який відмовляється йому допомогти, він розпоряджається укласти в темницю.
На ранок невідомого в тюрмі не виявилося (решітки зламані, правоохоронці мертві). Тим часом якийсь
мудрий старий витлумачив написи на шаблях. Однак на другий день виявилося, що напис на шаблях
сама собою змінився. Під впливом своєї порочної матері Ватек в гонитві за забороненим знанням
піддається все більш разнузданій поведінці. Одного разу до палацу приїжджає індієць, який, будучи
малого зросту, має здатність згортатися в кулю і кататися з шаленою швидкістю. Це Гяур, прибулець з
того світу, який звертається до халіфа з посланням. Через цього посередника Ватек охоче вступає в
спілкування з володарем підземного царства, відрікається від ісламу заради сатанізму і навіть починає
приносити в жертву дітей своїх підданих. Після численних пригод він добирається до міста Істахара і
звідти спускається в пекло, де зустрічає Соломона і царів «преадамітов», які правили землею до
створення Адама. Там його душа приречена на вічне поневіряння і страждання. Вступивши в підземні
чертоги грізного еблиса, духу Зла, Ватек, здавалося б, досяг усього: йому відкриті всі потаєні врата,
могутні диви готові виконувати його накази, незліченні багатства лежать у його ніг. Але в ньому немає
більше ні цікавості, ні марнославства, ні жадібності. Розпач і безнадійність охоплює його серце;
засуджений на вічні борошна, Ватек ховається в юрбі знедолених, що скитаются в чертогах еблиса.

Автор: Енн Редкліфф

Назва: Удольфські таємниці
Жанр: готичний роман
Тема: опис пейзажів, сімейної драми, що межує з поезією та сценами темного жаху
Ідея: ідея переваги добра над злом, світла над темрявою з очевидною перемогою першого і поразкою
другого
Проблема: добро і зло, світло і темрява
Персонажі: Монтоні,Валанкур, Емілія, її батько, сестра Сент Обера ,   Синьор Монтони, Граф Морано,
помощники Монтони в Удольфском замку
Сюжет: Монтоні в «Удольфських таємницях» не просто лиходій, котрий заради своїх корисливих
інтересів кривдить невинних жертв — спочатку свою другу дружину, а потім її племінницю Емілію. У
кожній новій сцені він виявляє себе по-іншому. Навіть одні й ті самі пастки він лаштує з блискучою
спритністю. Наприклад, він намагається (щоправда, марно) примусити пані Монтоні, попередньо
замкнувши її у глухому закапелку замку, підписати папери на володіння її спадщиною, але те саме він
пропонує зробити й Емілії після смерті тітки. Проте ці сцени дуже відрізняються за колоритом, пафосом,
драматизмом. У першому епізоді Монтоні — лиходій, який борсається у павутинні боргів і свого темного
минулого, в другому — розкривається ще один аспект його натури. Він — ватажок кондотьєрів-
розбійників, але його поводження з Емілією витонченіше і багатше на емоції, які він викликає і відчуває
сам. Монтоні перебуває у центрі напруженої драматичної інтриги. Після його появи інтрига
розгортається за непередбачуваним планом, саме Монтоні, а не автор, своєю волею і силою характеру
організовує сюжет, формує систему дійових осіб. Його поява і зникнення завжди пов'язані з темними,
небезпечними справами, непорядними вчинками, але вони роблять величезний внесок у напруженість
інтриги і сприяють віртуозній драматизації самої розповіді, можуть змінювати її ритм, то прискорюючи,
то сповільнюючи його, посилювати враження недомовленості, яка ще дужче нагнітає атмосферу
тривожного очікування. Монтоні виглядає надзвичайно ефектно у старовинному венеціанському
палаццо, у казино, на маскараді, проте не менш виразно постає він і в образі ватажка кондотьєрів,
котрий боронить свій похмурий замок, загублений серед диких і неприступних скель.

Автор: Монк льюїс

Назва: Чернець
Жанр: готичний роман
Тема: Чорна Магія, Сатанізм, Трансвестизм, Сексуальне Насилля, інцет в світі
Ідея: відстоювання концепції Зла як містичної, надприродної наростаючої і всепоглиноючої сили.
Проблема: добра і зла, злочину і покарання, віри і релігії, самотності і свободи, любові і пристрасті
Персонажі: Капуцин Амброзіо, сестра Агнес, Лоренцо, Антоніо, Матильда
Сюжет: Амбросіо, колись зразковий іспанська чернець, млоїмо тілесної пристрастю до свого учня: під
чернечого рясою таїться прекрасна жінка, Матильда. Коли його пристрасть задоволена, монах
перемикає свою увагу на безневинну Антонію. За допомогою Матильди йому вдається згвалтувати і
вбити дівчину. Згодом з'ясовується, що Антонія була його рідною сестрою, а Матильда - посланець
Сатани, мета якого полягала в спробі благочестивого самітника і доведенні його до гріхопадіння. В кінці
книги Амброзіо потрапляє в руки інквізиції і, щоб врятувати себе від смерті, зраджує душу дияволу.