Методичка практика бакалавр 2020

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад

«Донбаський державний педагогічний університет»
Факультет початкової, технологічної та професійної освіти
Кафедра теорії і практики початкової освіти
НАСКРІЗНА ПРОГРАМА
ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 013 – ПОЧАТКОВА ОСВІТА
Слов’янськ – 2020
УДК 378.147: 811.161.2
ББК 74.58
Х 434
Наскрізна програма практичної підготовки студентів рівня вищої освіти

«бакалавр» зі спеціальності 013 - Початкова освіта: навч.- метод. посібн. /
укл.:І. А. Хижняк, Л. Г. Гаврілова, Н. М. Ляшова, І. Л. Вікторенко.
Слов’янськ : ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»,
2019. 78 с.
У наскрізній програмі практичної підготовки студентів бакалаврського рівня

вищої освіти факультету початкової, технологічної та професійної освіти ДВНЗ
«Донбаський державний педагогічний університет» подано загальну характеристику
практичної фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи як форми навчання в
педагогічному закладі вищої освіти: визначено її мету, завдання, функції, різновиди, основні
вимоги до організації, права та обов’язки її учасників, критерії оцінювання, перелік та
приклади оформлення звітної документації; окреслено загальний зміст роботи студентів
бакалаврського рівня вищої освіти на різних етапах практичної підготовки. Видання
призначене для керівників практики, майбутніх бакалаврів початкової освіти, учителів
початкової школи з метою надання навчально-методичної та організаційної допомоги під
час їхньої практичної підготовки відповідно до провідних принципів оновлення методичної
системи навчання в початковій школі за Концепцією «Нова українська школа».
Рецензенти:
Глущенко В. А. – доктор філологічних наук, професор, завідувач
кафедри германської та слов’янської філології, ДВНЗ «Донбаський
державний педагогічний університет».
Панасенко Е. А. – доктор педагогічних наук, професор, завідувач
кафедри практичної психології, ДВНЗ «Донбаський державний
педагогічний університет».
Затверджено на засіданні кафедри теорії і практики початкової

освіти (протокол № 6 від 16.01.2019 р.) та вченої ради ДВНЗ «Донбаський
державний педагогічний університет» (протокол № 6 від 23.09.2020 р.)
2
© ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», 2020
© Кафедра ТППО, 2020
3
ПЕРЕДМОВА
Практична підготовка є важливим етапом підготовки
студентів бакалаврського рівня вищої освіти до майбутньої
професії вчителя. Вона об’єднує теоретичне навчання в
університеті з практичною діяльністю в закладах освіти,
допомагає набути певного професійного досвіду. Це
ключовий компонент підготовки майбутнього фахівця, що
визначає якість набутих знань, інтелектуальних і професійних
вмінь та навичок, якими має володіти висококваліфікований
педагогічний працівник.
Пропоновану програму практичної підготовки
розроблено відповідно до до Закону України «Про освіту» №
2145 – VІІІ від 05.09.2017 р., Закону України «Про вищу
освіту» № 1556 –VІІ від 01.07.2014 р., положення «Про
проведення практики студентів вищих навчальних закладів
України», затвердженого наказом Міністерства освіти
України від 08.04.1993 р. № 93 (зі змінами), листів
Міністерства освіти і науки України від 07.02.09 р. № 1/9-93
«Про практичну підготовку студентів», рекомендацій про
проведення практики студентів вищих навчальних закладів
України, розроблених Державною науковою установою
«Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» у 2013 р.,
Закону «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020,
Указу Президента України «Про Національну стратегію
розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» від
25.06.2013 №344/2013 та Положення «Про практичну
підготовку (практику) здобувачів першого (бакалаврського)
4
та другого (магістерського) рівнів у Державному вищому
навчальному закладі «Донбаський державний педагогічний
університет» від 28.08.2020.
Із уведенням у практику нового Державного стандарту
початкової освіти та навчальних програм мають змінюватися
і підходи до методичної підготовки майбутніх учителів
початкової школи. Теоретико-практичне навчання в умовах
вишу слід спрямовувати на формування таких професійних
умінь, які забезпечили б виконання завдань, поставлених
державою в освітній галузі.
Метою Концепції розвитку педагогічної освіти
визначено вдосконалення системи педагогічної освіти для
створення бази підготовки педагогічних працівників нової
генерації, створення умов для залучення до педагогічної
діяльності фахівців інших професій та забезпечення умов для
становлення і розвитку сучасних альтернативних моделей
безперервного професійного та особистісного розвитку
педагогів, які зокрема стануть ключовою умовою
впровадження Концепції реалізації державної політики у
сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 року.
На виконання нормативних вимог до підготовки
майбутніх фахівців педагогічної галузі та з урахуванням
навчального плану й графіка навчального з процесу денної
форми навчання на факультеті початкової, технологічної та
професійної освіти у наскрізній програмі практики окреслено
загальні питання організації, проведення й підведення
підсумків усіх видів практичної підготовки студентів
5
бакалаврського рівня вищої освіти факультету початкової,
технологічної та професійної освіти ДВНЗ «Донбаський
державний педагогічний університет».
Основними умовами ефективності практичної
підготовки, реалізованими в її наскрізній програмі, є
теоретична обґрунтованість системи підготовки студентів, її
навчальний, розвивальний і виховний характер, комплексний
підхід до визначення завдань, змісту, форм і методів її
організації та проведення, забезпечення наступності та
системності на різних етапах її проведення.
Під час практичної підготовки інтенсивно формуються
професійні вміння й навички майбутніх учителів початкової
школи, розвивається їхня творча самостійність, здатність
аналізувати педагогічні процеси, закладаються основи
індивідуального стилю навчально-виховної роботи та
педагогічної майстерності.
Наскрізна програма практичної підготовки студентів
бакалаврського рівня вищої освіти факультету початкової,
технологічної та професійної освіти ДВНЗ «Донбаський
державний педагогічний університет» призначена для
керівників практичної підготовки студентів, майбутніх
бакалаврів початкової освіти, учителів початкової школи з
метою надання навчально-методичної та організаційної
допомоги щодо відпрацювання професійної компетентності
майбутніх фахівців початкової освіти під час їхньої
практичної підготовки відповідно до провідних принципів
оновлення методичної системи навчання в початковій школі,
задекларованих Концепцією «Нова українська школа».
6
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
1.1. Мета, завдання, функції, принципи практичної

підготовки в становленні професійної компетентності
вчителя початкових класів
У підготовці майбутніх учителів початкової школи
пріоритетне значення надається практичній підготовці. У
процесі її проходження видається можливість осмислити
педагогічні явища і факти, принципи навчання і виховання,
оволодіти професійними уміннями, досвідом практичної
роботи.
Ураховуючи реалії сьогодення, під час практичної
підготовки необхідно формувати в майбутніх учителів
початкової школи такі особистісні та професійні якості, які
дозволили б їм без особливих внутрішніх бар’єрів розпочати
свою педагогічну діяльність. За час практичної підготовки
здобувачів бакалаврського рівня вищої освіти мають змогу
ознайомитися із загальноосвітніми навчальними закладами,
досвідом роботи вчителів початкової школи, застосувати
набуті теоретичні знання в практичній діяльності.
У системі професійної підготовки студента практична
підготовка є складовою освітнього процесу, що забезпечує
безперервність та послідовність формування вмінь і навичок
та професійне становлення майбутніх фахівців.
У процесі практичної підготовки відбувається
оволодіння майбутніми вчителями початкових класів
7
сучасними практичними методами та формами організації
діяльності в галузі майбутньої професії, формування на ґрунті
одержаних у процесі навчання в університеті теоретичних
знань, професійних умінь та практичних навичок для
прийняття самостійних рішень під час виконання конкретної
роботи, виховання потреби систематично поновлювати свої
знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Метою практичної підготовки майбутнього вчителя
початкових класів є розвиток його уміння організовувати
освітній процес у початкових класах на базі сформованих
компетентностей та знань основ теорії й методики навчання в
початковій школі; забезпечення практичного пізнання
закономірностей професійної діяльності та оволодіння
способами її організації, вміння вирішувати конкретні
методичні завдання згідно з умовами педагогічного процесу;
виховання потреби систематично поновлювати свої знання і
творчо застосовувати їх у практичній діяльності.
Основними завданнями практичної підготовки є:
− формування і розвиток у майбутніх педагогів
умінь і навичок, професійно значущих якостей особистості;
− вивчення сучасного стану навчально-виховної
роботи в школах та інших освітніх закладах, надання їм
посильної допомоги в роботі з школярами;
− вивчення передового педагогічного досвіду;
8
− виховання любові до обраної професії,
формування педагогічних інтересів, нахилів, розвитку
творчого підходу до педагогічної діяльності;
− застосовування знань та умінь, набутих під час
вивчення методик та дисциплін психолого-педагогічного
циклу в професійній діяльності;
− закріплення, поглиблення та збагачення
психолого-педагогічних та спеціальних знань із різних
предметів, використання їх при розв’язанні конкретних
педагогічних завдань;
− формування у студентів навичок організації
виховної роботи з дітьми, спираючись на знання з психології,
педагогіки та фізіології, враховуючи індивідуальні
особливості школярів;
− підготовка до проведення в школі занять із
застосуванням активних та інтерактивних методів навчання і
виховання;
− виконання функцій керівника в учнівських
колективах, проведення індивідуальної роботи з учнями;
− виховання стійкого інтересу до професії вчителя,
потреби в педагогічній самоосвіті, виробленні творчого
підходу до педагогічної діяльності;
− ознайомлення з сучасним станом навчально-
виховної роботи в загальноосвітніх та закладах вищої освіти.
9
Під час практичної підготовки здобувачі
бакалаврського рівня вищої освіти мають відпрацьовувати й
удосконалювати таку систему професійних умінь:
− проєктно-прогностичні: уміння прогнозувати
розвиток і виховання молодшого школяра, результати певних
педагогічних дій; уміння ставити цілі та формувати завдання
педагогічної діяльності; уміння планувати і складати плани
роботи з дітьми, педагогами, батьками та ін.;
− організаційні: уміння організовувати різноманітні
види діяльності з учнями, їхніми батьками, колегами,
налагоджувати свою діяльність; уміння впорядковувати
робоче місце тощо;
− методичні: володіння методами і прийомами
роботи з дітьми та дорослими, уміння здійснювати
індивідуальний підхід, розвивати творчі здібності,
активізувати пізнавальну діяльність;
− діагностичні: вміння вивчати особистість учня,
умови і засоби педагогічного процесу, педагогічну
документацію; уміння аналізувати діяльність дітей, продукти
діяльності, уміння розробляти і використовувати методи
науково-педагогічних досліджень тощо;
− здоров’язбережувальні: уміння створювати
сприятливі умови для організації здоров’язбережувального
валеонасиченого середовища класу, створювати позитивний
емоційний клімат, зберігати нервову систему учнів тощо;
10
− комунікативні: уміння цілеспрямовано
організовувати спілкування з учнями класу й керувати ним;
уміння публічно виступати перед колективом педагогів,
батьками, учнями; уміння вирішувати конфліктні ситуації,
керувати своєю поведінкою і настроєм, чітко і переконливо
висловлювати свої думки.
До основних функцій практичної підготовки
належать:
1. Адаптаційна – під час практики студент глибше
ознайомлюється з майбутнім робочим місцем, поширює
знання щодо різних видів навчальних і виховних заходів,
звикає до ритму педагогічного процесу, роботи з дітьми,
тобто адаптується до шкільного життя в якості вчителя
початкових класів.
2. Навчальна – під час практичної підготовки
актуалізуються, поглиблюються та знаходять своє
комплексне застосування теоретичні знання, набуті в процесі
навчання у ЗВО, формуються педагогічні вміння та навички.
3. Виховна – проходження практичної підготовки є
підвалиною для формування ставлення до педагогічної
професії, професійно значущих якостей особистості вчителя,
розуміння необхідності самоосвіти та самовиховання,
становлення професійно-педагогічного інтересу.
4. Розвивальна – правильно організована практична
підготовка відпрацьовує педагогічні вміння майбутніх
11
педагогів початкової школи, їхнє педагогічне мислення,
мотиваційну сферу щодо педагогічної діяльності.
5. Діагностична – протягом педагогічної практичної
підготовки здобувачі мають змогу перевірити рівень власних
особистісних та професійних якостей, професійну
придатність та підготовленість до педагогічної діяльності.
У сучасних умовах демократизації освітнього процесу
основні вимоги до організації практичної підготовки
обумовлено також певними принципами, якими має
керуватися студент першого (бакалаврського) рівня вищої
освіти під час проходження практичної підготовки:
1. Єдність навчання, виховання й розвитку
особистості в освітніх процесах і соціумі.
2. Особистісно орієнтований підхід у вихованні
(визнання унікальності й своєрідності особистості кожної
дитини, її вищої соціальної цінності).
3. Вивчення й формування індивідуально-
особистісних якостей учнів, урахування вікових
особливостей.
4. Відповідність виховання природним задаткам
дитини і закономірностям її розвитку.
5. Етнічна своєрідність виховання в єдності із
загальнолюдськими цінностями (опора на національні
цінності, принципи, звичаї, традиції, культуру).
6. Демократизація міжособистісних стосунків
(шанобливе ставлення до педагогів та учнів, врахування
думки інших, доброта та увага).
12
7. Принципи співпраці (створення психологічного
комфорту, ситуацій успіху, довіри, суперництва, діалогічність
спілкування).
8. Гуманізація освіти й виховання (залучення
особистості до світової культури, наукових, філософських і
релігійних картин Всесвіту тощо; формування особистості, її
свободи; уміння виражати й обстоювати свою позицію).
9. Диференціація й індивідуалізація освітнього
процесу (відбір змісту, форм і методів виховання з
урахуванням своєрідності учнів, їхніх схильностей, інтересів,
здібностей, особистісних і професійних якостей вчителів,
батьків, умов сім’ї, соціуму; створення оптимальних умов для
реалізації потенційних можливостей кожного учня в процесі
соціалізації).
10. Естетизація середовища (комфорт, краса,
затишок, чистота приміщень; естетизація зовнішнього
вигляду, культура взаємин і спілкування).
1.2. Види практичної підготовки

За ознакою активної професійної діяльності практична
підготовка поділяється на навчальну та виробничу, що
реалізуються через відповідні форми практичної підготовки:
1. Навчальна практична підготовка має своєю
метою поглибити і закріпити теоретичні знання здобувачів
бакалаврського рівня вищої освіти із педагогіки, психології,
методики навчання предметів початкової школи, виробити
навички практичної роботи. Практиканти закладають
підвалини власних фахових умінь, формують основи свого
13
педагогічного стилю, відпрацьовують навички професійно-
педагогічної комунікації; оволодівають уміннями самостійної
роботи, самоосвіти в плані ознайомлення з новими
педагогічними технологіями, альтернативними системами
навчання та виховання.
Під час практичної підготовки студенти
ознайомлюються з діяльністю класного керівника, системою
роботи закладу загальної середньої освіти, вивчають учнів і
колективу класу, беруть участь у поточній навчальній та
виховній роботі вчителя (класного керівника), допомагають у
підготовці уроків та позакласних заходів. За власного
бажання і згоди вчителя практикант може проводити пробні
уроки. Цей етап практики є базою для наступної виробничої
практичної підготовки.
2. Виробнича практична підготовка (початковий
стан засвоєння педагогічної професії) спрямована на
застосування набутих професійних компетентностей.
У процесі практичної підготовки студенти
бакалаврського рівня вищої освіти ознайомлюються з
плануванням освітньої роботи в школі, із планами учителя
початкової школи: календарно-тематичними, поурочними;
розробляють власні плани-конспекти уроків різних типів;
проводять уроки з використанням сучасних технологій, форм,
методів, засобів навчання; оволодівають уміннями поточного
і тематичного оцінювання учнів, контролю рівня якості знань,
навчальних досягнень; проводять позакласні та виховні
заходи з учнями; формують уміння аналізувати відвідані
уроки, позакласні й виховні заходи; проводять психолого-
14
педагогічні спостереження; складають психологічну
характеристику на учня; виготовляють наочність до уроків.
Відповідно до специфіки педагогічної галузі
практична підготовка студентів бакалаврського рівня вищої
освіти факультету початкової, технологічної та професійної
освіти має наскрізний (неперервний) характер: вона
проводиться впродовж усього навчального процесу,
починаючи з третього курсу, у формі навчальної та
виробничої практичної підготовки. Види, тривалість і терміни
проведення практичної підготовки визначаються окремо для
кожного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Так, студенти бакалаврського рівня вищої освіти всіх
спеціалізацій спеціальності 013 Початкова освіта факультету
початкової, технологічної та професійної освіти ДВНЗ
проходять:
1. Пропедевтичний етап практичної підготовки на
3 курсі впродовж 4 тижнів – «Навчальна практична
підготовка»;
2. Основний етап практики – «Виробнича практична
підготовка»:
на 4 курсі (загальний потік 013 Початкова освіта) –
впродовж 6 тижнів;
на 4 курсі (загальний потік 012 Дошкільна освіта,
013 Початкова освіта) – впродовж 3 тижнів;
на 4 (2) (спецпотік 013 Початкова освіта) – впродовж
2 тижнів;
15
на 4 (2) (спецпотік 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова
освіта) – впродовж 2 тижнів.
1.3. Організація та керівництво практичною підготовкою,

порядок її проходження
1. Загальне керівництво практичною підготовкою зі
спеціальності 013 Початкова освіта та 012 Дошкільна освіта,
013 Початкова освіта на факультеті початкової, технологічної
та професійної освіти ДВНЗ «Донбаський державний
педагогічний університет» здійснює кафедра теорії і практики
початкової освіти. Факультетським керівником практичної
підготовки зі спеціальності 013 Початкова освіта від ДВНЗ
призначається викладач цієї кафедри, який має значні
досягнення в навчально-методичній, науковій діяльності, а
також досвід практичної роботи в початковій школі. В
організації та проведенні практичної підготовки беруть
участь методисти: зі спеціальності (фахівці кафедр, які
забезпечують підготовку зі спеціальності 013 Початкова
освіта), з педагогіки (викладачі кафедри педагогіки), з
психології (викладачі кафедри психології), зі шкільної гігієни
(викладачі кафедри природничо-математичних дисциплін та
інформатики в початковій освіті) (див. таб. 1).
Таблиця 1
Відповідальні за проведення практичної підготовки
№ Шифр і назва напряму, Кур Методисти

п/ Вид спеціальності с
п практичної
16
підготовки
1. Навчальна 013 Початкова освіта 3 1. Методист зі спеціальності.
практика 2. Методист з педагогіки.
3. Методист з психології.
4. Методист зі шкільної гігієни.
2. Виробнича 013 Початкова освіта 4 1. Методист зі спеціальності.
практика 2. Методист з педагогіки.
3. Методист з психології.
3. Виробнича 013 Початкова освіта 4(2)
1. Методист зі спеціальності.
практика
4. Виробнича 012 Дошкільна освіта 4 1. Методист зі спеціальності.
практика 013 Початкова освіта 2. Методист з психології.
5. Виробнича 012 Дошкільна освіта 4(2)
1. Методист зі спеціальності.
практика 013 Початкова освіта
2. До групового керівництва практичною

підготовкою студентів бакалаврського рівня вищої освіти
залучаються найбільш досвідчені викладачі кафедри теорії і
практики початкової освіти, кафедри природничо-
математичних дисциплін та інформатики в початковій освіті
та кафедри музики і хореографії факультету. Розподіл
групового керівництва за цими кафедрами факультету
здійснює факультетський керівник практичної підготовки зі
спеціальності 013 Початкова освіта у відсотковому
відношенні відповідно до розпорядження деканату.
3. Відповідальність за організацію, проведення й
контроль практичної підготовки покладається на
факультетського керівника практичної підготовки зі
спеціальності 013 Початкова освіта та 012 Дошкільна освіта,
013 Початкова освіта від ДВНЗ «Донбаський державний
педагогічний університет». Розподіл практикантів по школах
здійснюється з урахуванням рейтингу ЗЗСО, навчальних
17
закладів та місця проживання здобувачів бакалаврського
рівня вищої освіти.
4. Факультетський керівник зі спеціальності
013 Початкова освіта та 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова
освіта виконує такі функції:
− проводить установчу конференцію щодо порядку
проходження педагогічної практичної підготовки, техніки
безпеки, надання практикантам необхідних документів
(направлення, програми, щоденник, методичні рекомендації
тощо), перелік яких встановлює навчальний заклад;
− повідомляє студентам про систему звітності з
практичної підготовки, ухвалену на факультеті, а саме:
оформлення й подання письмового звіту, щоденника
практичної підготовки, планів-конспектів робочих та
контрольних уроків, підготовка доповіді для захисту (власних
результатів) практичної підготовки тощо;
− у тісному контакті з керівником практичної
підготовки від школи забезпечує високу якість її
проходження згідно з програмою;
− контролює забезпечення нормальних умов праці й
побуту студентів та проведення з ними обов’язкових
інструктажів з охорони праці та техніки безпеки;
− контролює виконання практикантами правил
внутрішнього трудового розпорядку;
− подає завідувачу кафедри письмовий звіт про
проведення практичної підготовки із зауваженнями та
18
пропозиціями щодо поліпшення практичної підготовки
студентів бакалаврського рівня вищої освіти.
5. Груповий керівник практичної підготовки
забезпечує проведення таких організаційних заходів:
− інструктує студентів щодо порядку проходження
практичної підготовки;
− надає практикантам консультації щодо
оформлення необхідних документів: плани-конспекти уроків,
загальний звіт із практичної підготовки, виготовлення
наочності та інших методичних матеріалів;
− докладно інформує про систему звітності з
практичної підготовки;
− контролює проходження практичної підготовки
здобувачами відповідно до програми;
− бере участь в установчій та підсумковій
конференціях із педагогічної практичної підготовки;
− проводить інструктивно-методичну роботу з
учителями шкіл;
− організовує відвідування практикантами уроків зі
спеціальності;
− позакласних занять із дисципліни та проводить
аналіз занять;
− перевіряє конспекти уроків та надає допуск до
проведення контрольного уроку;
19
− відвідує контрольні уроки, аналізує їх;
− забезпечує виконання програми практичної
підготовки;
− аналізує звітну документацію студентів про
роботу за час практичної підготовки;
− виставляє підсумкову оцінку за практичну
підготовку в заліково-екзаменаційну відомість та залікову
книжку студента;
− призначає консультаційні дні студентам, які
проходять педагогічну практичну підготовку за місцем
майбутнього працевлаштування (для проміжної звітності
студента);
− складає звіт за результатами практичної
підготовки групи студентів та подає його керівникові
практики факультету.
6. Бази практик в особі їх перших керівників разом
із закладами вищої освіти несуть відповідальність за
організацію, якість і результати практичної підготовки
студентів.
7. Здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти при
проходженні практичної підготовки зобов’язані:
− до початку практичної підготовки одержати від
керівника практичної підготовки від навчального закладу
консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
20
− своєчасно прибути на базу практичної підготовки;
− у повному обсязі виконувати всі завдання,
передбачені програмою практичної підготовки й указівками її
керівників;
− вивчати й суворо дотримуватися правил охорони
праці, техніки безпеки та виробничої санітарії;
− нести відповідальність за виконану роботу;
− своєчасно скласти залік із практичної підготовки.
8. Після закінчення терміну практичної підготовки
студенти звітують про виконання програми та завдань
практики. Форми звітності студента за практичну підготовку
та норми щодо її оформлення подано в розділі 4 наскрізної
програми практичної підготовки.
9. Усі форми звітності подаються факультетському
керівникові практичної підготовки зі спеціальностей
013 Початкова освіта та 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова
освіта від ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний
університет» та комісії, призначеній деканом факультету. До
складу комісії можуть входити представники деканату,
кафедр педагогіки та психології, групові керівники
практичної підготовки, вчителі початкової школи,
представники адміністрації ЗЗСО від баз практичної
підготовки, викладачі кафедр факультету початкової,
технологічної та професійної освіти. Комісія оцінює
результати практики студентів у термін після двох тижнів по
завершенні практичної підготовки.
21
10. Звіт із навчальної практичної підготовки
оцінюється «зараховано» – «незараховано»; звіт з виробничої
практичної підготовки оцінюється за 100-бальною шкалою.
Шкала і критерії оцінювання наведено в розділі 3 наскрізної
програми практичної підготовки.
Оцінка за практичну підготовку вноситься в заліково-
екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента
бакалаврського рівня вищої освіти за підписом групового
методиста. Оцінка студента за виробничу практичну
підготовку враховується стипендіальною комісією при
призначенні стипендії разом із його оцінками за результатом
підсумкового контролю.
11. Студенту, який не виконав програму практичної
підготовки без поважних причин, може бути надано право
проходження практичної підготовки повторно за виконання
умов, визначених закладом вищої освіти. Майбутній
фахівець, який востаннє отримав негативну оцінку з
практичної підготовки в комісії, відраховується з закладу
вищої освіти.
12. Підсумки кожного етапу практичної підготовки
обговорюються на засіданнях вченої ради факультету
початкової, технологічної та професійної освіти не менше
одного разу впродовж навчального року.
13. Для майбутніх вчителів, які навчаються за
заочною формою навчання, терміни практики
встановлюються орієнтовно в межах семестру.
14. За умов працевлаштування на посаді вчителя
початкових класів не вимагається окремого проходження
22
педагогічної практики, студент надає довідку зі школи про
працевлаштування за фахом (вчитель початкових класів) з
підписом директора і печаткою школи та характеристику із
загальною оцінкою успішності роботи за фахом із підписом
директора і печаткою школи.
23
2. ЗМІСТ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
СТУДЕНТІВ БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ ВИЩОЇ
ОСВІТИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ
Зміст, види практичної підготовки, форми звітності

тощо визначаються «Положенням про проведення практики
студентів закладів вищої освіти України», затвердженого
наказом Міністерства освіти України від, листів Міністерства
освіти і науки України «Про практичну підготовку
студентів», рекомендацій про проведення практики студентів
закладів вищої освіти України, розроблених Державною
науковою установою «Інститут інноваційних технологій і
змісту освіти» та програмами практики, розробленими на
кафедрах факультету початкової, технологічної та
професійної освіти, а також на кафедрах педагогіки та
психології ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний
університет».
2.1. Навчальна практична підготовка

(3 курс) 013 Початкова освіта
Пропедевтичний етап практичної підготовки
становить навчальна практична підготовка, що готує
студентів бакалаврського рівня вищої освіти до активної
педагогічної діяльності на наступних етапах.
Метою навчальної практичної підготовки є
узагальнення та систематизація набутих студентами знань із
24
педагогіки, психології та методик викладання дисциплін
освітніх галузей початкової школи, а також конкретизація
теоретичних положень практичними спостереженнями на
уроках різних типів.
До загальних завдань цього виду практичної
підготовки належать:
1. Порівнювати теоретичну й практичну системи
функціонування комплексу освітньої та виховної роботи з
молодшими школярами, навчатися розглядати й аналізувати
співвідношення між теоретичними положеннями дидактики,
теорії і методики навчання основних дисциплін початкового
циклу та практичною роботою вчителя початкових класів.
2. Визначати на практиці загальнодидактичні
принципи навчання, методи і прийоми викладання
навчального матеріалу, різновиди домашніх завдань,
методику інструктажу та перевірки знань, умінь і навичок
учнів із предметів початкової школи.
3. Установлювати класифікаційні типи уроків із
різних дисциплін початкової школи, аналізувати й зіставляти
їх основні структурні етапи.
4. Порівнювати особливості застосування
інноваційних педагогічних підходів на уроках із різних
дисциплін та ін.
5. Удосконалювати власні професійні уміння й
навички, здобувати нові знання, стимулювати в собі
прагнення до вивчення фундаментальних та фахових
дисциплін.
25
6. Розвивати індивідуальні здібності, мотивацію,
активізувати професійно-педагогічний інтерес,
удосконалювати й коригувати вміння педагогічного
спілкування.
26
Зміст роботи студентів бакалаврського рівня вищої освіти
у навчальній практичній підготовці
Організаційно-методична робота
1. Участь в установчій конференції з питань і
організації практичної підготовки.
2. Постійні консультації з методистами упродовж
3. Ознайомлення зі школою, формування паспорту
школи, характеристика її початкової ланки.
4. Вивчення нормативних документів початкової
школи (Концепція Нової української школи, Держстандарт
початкової освіти, навчальні програми, критерії оцінювання),
документації вчителя початкових класів (календарні плани,
план виховної роботи, класний журнал), правил оформлення
й ведення учнівських щоденників, перевірки учнівських
робіт.
5. Аналіз засобів навчання та обладнання
навчального призначення у навчальному кабінеті початкової
школи (Наказ МОН України № 137 від 13.02.2018 р.)
6. Ведення щоденника практичної підготовки (див.
розділ 4 «Оформлення звітної документації»).
7. Укладання звіту за результатами педагогічних
спостережень.
8. Укладання звіту за результатами виконання
завдань зі шкільної гігієни.
27
9. Укладання загального звіту про результати
навчальної практичної підготовки. Звітування про
проходження навчальної практичної підготовки з наочною
презентацією її результатів.
28
Навчально-методична робота
1. Відвідування всіх уроків згідно з розкладом класу,
за яким представник адміністрації школи закріпив студента
рівня вищої освіти бакалавра для проходження педагогічної
2. Докладне конспектування ходу переглянутих
уроків із дисциплін освітніх галузей початкової школи в
щоденнику практичної підготовки із зазначенням всіх дій
учителя та учнів на уроці, їхніх діалогів тощо («фотографії»
уроків) та їх наступний дидактичний аналіз за поданою
схемою. Для того, щоб дидактичний аналіз уроку був повним
і якісним, варто скористатися науковою, навчальною й
довідковою літературою з педагогіки, психології та методики
початкової освіти, поданою у «Переліку довідкової
літератури».
3. Відвідування й аналіз класних годин,
конспектування їх ходу, загальна характеристика, визначення
ефективності.
4. Відвідування й аналіз індивідуальних занять
учителя з учнями, конспектування їх ходу, загальна
характеристика, визначення ефективності.
5. Відвідування й аналіз виховних заходів, у яких
бере участь закріплений клас, конспектування їх ходу,
загальна характеристика, визначення ефективності.
6. Розроблення й проведення власного виховного
заходу з молодшими школярами.
29
7. Відвідування й аналіз гурткових занять учителя з
учнями, конспектування їх ходу, загальна характеристика,
визначення ефективності.
8. Допомога вчителю у розробленні методичного
супроводу, візуальних засобів навчання, додатковому
устаткуванні навчального приміщення класу та ін.
9. Проведення педагогічних спостережень щодо
використання на уроках із різних дисциплін початкової
школи видів наочності, дидактичних ігор; якості мовлення
вчителя; типових помилок учнів та порушень норм
поведінки; організації й проведення батьківських зборів,
планування виховної роботи; етапів розвитку колективу
молодших школярів; досвіду роботи щодо залучення дітей та
їхніх батьків до здорового способу життя.
10. Проведення психологічних досліджень: оцінка
основних особистісних якостей учителя, оцінка основних
характеристик учнів на уроці, оцінка мети та результатів
проведеного уроку.
11. Складання психолого-педагогічної
характеристики уроку.
12. Проведення гігієнічного оцінювання класної
кімнати, режиму роботи школи та розкладу уроків,
ефективності уроку з урахуванням здоров’язбережувальних
технологій, фізичного розвитку та стану здоров’я учнів.
Результати аналізу індивідуальних, гурткових,
виховних занять, класних годин та допомоги вчителю
оформлюються окремими розділами в щоденнику практичної
30
підготовки шляхом докладного конспектування їх ходу та
наступного письмового аналізу.
Звітна документація з навчальної практичної підготовки

1. Звітна документація зі спеціальності:
1.1. Щоденник практичної підготовки (дод. Б), у
якому наведено:
− паспорт школи, розклад дзвінків і уроків;
− загальну характеристику класу;
− дидактичний аналіз 45 уроків із різних дисциплін
початкового циклу (орієнтовно: 8 – рідної мови, 4 уроків
читання, 2 – розвитку зв’язного мовлення, 4 – з іноземної
мови; 8 – математики; 5 – природознавства, 4 – «Я у світі»
(або 9 – «Я досліджую світ»); 4 – інформатики, 2 – трудового
навчання; 2 – образотворчого мистецтва, 2 – музики (або 4
мистецтва);
− обсяг допомоги вчителю під час практичної
підготовки.
1.2. Календарний план роботи вчителя з кожної
навчальної дисципліни на період практики.
1.3. Аналіз засобів навчання та обладнання
навчального призначення в навчальному кабінеті початкової
школи (роздрукована таблиця примірних засобів навчання й
обладнання навчального призначення з освітніх галузей
початкової школи з Наказу МОН України № 137 від
13.02.2018 р. із помітками «+» або «-» та короткий письмовий
висновок).
31
2. Звітна документація з педагогіки
(відповідальний – методист з педагогіки):
2.1. Індивідуальний план роботи студента з педагогіки
під час практичної підготовки з позначкою про виконання
кожного пункту.
2.2. План виховної роботи вчителя на півріччя та його
аналіз.
2.3. Аналіз виховного заходу (самоаналіз).
2.4. Розгорнутий план-конспект або сценарій
проведеного виховного заходу (з оцінкою і підписом учителя
початкової школи).
2.5. Звіт за результатами педагогічних спостережень
(дод. К).
3. Звітна документація із психологи

(відповідальний – методист з психології):
3.1. Результати психологічних досліджень: оцінка
основних особистісних якостей учителя, оцінка основних
характеристик учнів на уроці, оцінка мети та результатів
проведеного уроку (дод. З).
3.2. Психолого-педагогічна характеристика уроку
(дод. З).
4. Звітна документація зі шкільної гігієни
(відповідальний – методист зі шкільної гігієни):
4.1. Результати гігієнічного оцінювання таких
об’єктів: класної кімнати, режиму роботи школи та розкладу
уроків, ефективності уроку з урахуванням
32
здоров’язбережувальних технологій, фізичного розвитку та
стану здоров’я учнів (дод. М).
4.2. Звіт за результатами виконання завдань зі
шкільної гігієни.
5. Загальний звіт про результати навчальної
практичної підготовки (дод. Е) (відповідальний –
методист зі спеціальності).
6. Візуальна презентація звіту (фотоматеріали,
відеофрагменти уроків, виховних заходів, наочність до
уроків із різних дисциплін у початковій школі).
За умов працевлаштування на посаді вчителя
початкових класів звітна документація студентів
бакалаврського рівня вищої освіти денної/заочної форми
навчання складається з двох компонентів:
− довідка зі школи про працевлаштування за фахом
(учитель початкових класів) з підписом директора і печаткою
школи;
− характеристика із загальною оцінкою успішності
роботи за фахом (високий, достатній, низький рівень) із
підписом директора і печаткою школи.
33
2.2. Виробнича практична підготовка
(загальний 4 курс) 013 Початкова освіта
Основний етап педагогічної практичної підготовки на
факультеті початкової, технологічної та професійної освіти
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
для загального потоку студентів 4 курсу триває впродовж 6
тижнів і складається з двох обов’язкових частин:
І. «Перші дні дитини в школі» (1 тиждень).
ІІ. «Навчання в 1 – 4 класах» (5 тижнів).
Усі студенти починають виробничу практичну
підготовку з 30 серпня в 1 класі, де перебувають упродовж
першого навчального тижня, виконуючи вказаний обсяг
завдань. Надалі за розподілом адміністрації школи чи
власним бажанням студенти можуть продовжити виробничу
практику в 1-му класі або перейти до будь-якого з 2 – 4-х
класів у школі.
Перший етап виробничої практичної підготовки

«Перші дні дитини в школі»
Метою І етапу практики є ознайомлення з
особливостями періоду адаптації дитини до нових умов у
перший тиждень її перебування в школі.
Завдання практичної підготовки «Перші дні дитини в
школі»:
1. Ознайомлення студентів бакалаврського рівня
вищої освіти з особливостями формування контингенту
першого класу.
34
2. Розкриття особливостей, змісту і методики
навчальної та виховної роботи з дітьми в перший тиждень
навчання.
3. Ознайомлення студентів із особливостями роботи
вчителя з батьками першокласників у перший тиждень
навчального року.
Під час практичної підготовки студенти
бакалаврського рівня вищої освіти мають ознайомитись із
такими видами діяльності:
− порядком прийому дітей до школи і методикою
комплектування перших класів;
− плануванням роботи вчителя на перший тиждень;
− сучасними особливостями організаційно-
педагогічної діяльності вчителя в перші дні (прийом дітей,
ознайомлення їх з класною кімнатою, іншими дітьми,
школою, правилами поведінки та режимом роботи школи);
− розміщенням дітей у класі відповідно до
санітарно-гігієнічних вимог (норм);
− змістом, організацією й методикою проведення
уроків у перші дні навчання дітей;
− організацією навчальної діяльності дітей
(правилами користування олівцем, ручкою, підручниками,
дошкою, дидактичним матеріалом, організацією робочого
місця);
− методами і прийомами формування в реальному
педагогічному процесі відносин «учитель-учень»;
35
− методами виявлення рівня знань та вмінь дітей у
сфері усного мовлення, читання, письма, рахунку,
малювання, їхніх уявлень про явища природи, суспільного
життя та ін., навичок, що характеризують рівень їхнього
розвитку;
− особливостями роботи з батьками і проведення
перших зборів.
Зміст практичної підготовки

1. Спостереження і аналіз зустрічі вчителя з учнями
(Свято знань, Свято першого дзвоника, початок першого
навчального року).
2. Бесіда з учителем про порядок комплектування
класів, техніку запису дітей і знайомство з ними, принципи
розподілу учнів по класах, розміщення учнів у класі залежно
від їх зросту, особливостей зору, слуху.
3. Ознайомлення з планом роботи вчителя на першу
чверть, із планами-конспектами уроків першого тижня,
іншою документацією.
36
4. Щоденне спостереження всіх уроків, виховних
заходів першого тижня навчання першокласників, їх
обговорення.
5. Щоденний запис та аналіз спостережень у
щоденник педагогічної практичної підготовки «Перші дні
дитини в школі».
6. Збір матеріалів про зміст, організацію та методику
проведення навчальної і виховної роботи вчителя в першому
класі протягом першого тижня навчання в школі.
7. Проведення виховних заходів із
першокласниками (фізкультхвилинок, фізкультпауз, ранкових
зустрічей, організованих перерв, індивідуальних та групових
бесід на етичні теми, ознайомлення дітей зі школою, класом).
8. Допомога вчителеві: виготовлення наочності,
підписування зошитів, зустріч дітей і відправлення їх додому,
чергування, організація ігор та розваг, індивідуальна та
групова робота з батьками, підготовка до батьківських зборів,
оформлення класу.
9. Подання груповому методисту практичної
підготовки звітної документації.
Практична підготовка «Перші дні дитини в школі»
проводиться в перший тиждень 7 семестру по 6 годин
щоденно. У процесі практичної підготовки студенти
бакалаврського рівня вищої освіти виступають у ролі
спостерігачів і помічників учителів перших класів.
Для проходження практичної підготовки студенти
розподіляються по 1-х класах шкіл міста Слов’янська або за
місцем проживання чи працевлаштування. Кожен практикант
37
закріплюється за одним із перших класів, де він виконує всі
завдання, передбачені програмою практичної підготовки.
Упродовж педагогічної практики кожен студент
бакалаврського рівня вищої освіти відвідує всі заняття, які
проводить учитель початкових класів, веде щоденник, у
якому фіксує свої спостереження та робить щоденно аналіз
його освітньо-виховної діяльності.
Після закінчення педагогічної практичної підготовки
студенти бакалаврського рівня вищої освіти здають
груповому керівникові звітні документи, які він перевіряє та
оцінює.
Звітна документація з практичної підготовки

«Перші дні дитини в школі»:
1. Щоденник педагогічної практичної підготовки
«Перші дні дитини в школі», у якому наведено:
− спостереження за організацією та проведенням
Свята знань;
− рефлексію першого дня;
− розгорнутий дидактичний аналіз 10 уроків
першого тижня навчання дітей у школі з визначенням
специфіки уроків кожної освітньої галузі (дод. Г).
2. Календарне планування вчителя з усіх дисциплін
1 тижня.
3. Плани-конспекти виховних (організаційних)
заходів у класі на 1 тижні, зокрема Свята знань, перших
батьківських зборів та ін.
38
4. Твір-звіт у вільній формі, у якому висвітлюються
особливості методичної, виховної роботи студента
бакалаврського рівня вищої освіти протягом тижня (перша
зустріч із дітьми, їхня адаптація в школі, робота з батьками
тощо).
Другий етап виробничої практичної підготовки

«Навчання в 1 – 4 класах»
Метою ІІ етапу практики, який триває впродовж 2–6
тижнів навчального року, є вправляння студентів
бакалаврського рівня вищої освіти в плануванні, підготовці й
проведенні уроків із усіх дисциплін початкового циклу
навчання в школі, організації позакласних та виховних
заходів, роботи з батьками.
Завдання, що їх слід вирішувати студентам на
виробничій практичній підготовці «Практика навчання в 1–4
класах», такі:
1. Поглиблення теоретичних і практичних знань про
структуру комплексу навчальної та виховної роботи
початкової школи, класу, вчителя початкових класів.
2. Формування й розвиток практичних умінь
проведення навчальної та виховної роботи з молодшими
школярами.
3. Становлення потреби в дослідницькому підході
до педагогічної діяльності.
4. Подальший розвиток і вдосконалення фахових
здібностей, професійно- педагогічного інтересу.
39
Упродовж проходження практичної підготовки
студенти 4 курсу повинні опанувати практичні навички
проведення уроків різних типів, спілкування з учнями,
учителями, адміністрацією закладу загальної середньої
освіти, батьками, способи виготовлення й використання
різних дидактичних матеріалів.

«Практика навчання в 1– 4 класах»
1. Вивчення системи роботи школи, класу, бесіда з
директором та його заступником, учителем початкового
класу, за яким закріплено практиканта.
2. Ознайомлення з нормативними документами для
початкової школи (навчальні програми, критерії оцінювання,
стандарти), документацією вчителя початкових класів
(календарні плани, план виховної роботи, класний журнал),
правилами оформлення й ведення учнівських щоденників.
3. Розроблення власного плану виховної роботи з
молодшими школярами на період педагогічної практичної
4. Конспектування календарних планів з усіх
дисциплін початкового циклу та плану виховної роботи на
період практики.
5. Планування, підготовка, проведення та аналіз
робочих та контрольних уроків з кожного предмета
початкової школи.
6. Відвідування виховного заходу, проведеного
класним керівником або іншим студентом-практикантом,
40
докладне конспектування його сценарію й розгорнутий
аналіз.
7. Розроблення планів-конспектів (сценаріїв)
поточного та контрольного виховних заходів, особисте
проведення їх у закріпленому класі.
(самоаналіз) індивідуальних занять зі слабкими чи сильними
(обдарованими) учнями.
(самоаналіз) гурткових засідань із молодшими школярами з
дисциплін початкової школи.
10. Аналіз режиму роботи та специфіки групи
подовженого дня, планування й організація діяльності в ній
учнів.
11. Допомога вчителю в перевірці зошитів,
щоденників, підготовці позакласних та позашкільних заходів,
виготовленні наочних посібників, організації трудової
діяльності учнів, проведенні додаткових виховних заходів з
окремими учнями, профорієнтаційній роботі, роботі з
батьками тощо.
12. Проведення практичних психологічних
досліджень, наприклад: «Вивчення темпераменту школяра
методом спостереження», «Дослідження самооцінки учня»,
«Методика діагностики показників і форм агресії учнів».
характеристики молодшого школяра (дод. І).
Звітна документація з виробничої практичної
41
1.1. Особиста відомість-характеристика із підписами
вчителя, директора школи, печаткою школи, оцінками
методистів із педагогіки та психології, групового методиста
(дод. Д).
1.2. Календарний план кожної з дисциплін
початкового циклу на період практичної підготовки.
1.3. Щоденник практичної підготовки, у якому
наведено:
− докладні плани-конспекти особисто розроблених і
проведених пробних та робочих уроків із різних дисциплін
початкового циклу (30 шт.): українська мова – 5; розвиток
мовлення – 2; літературне читання – 4; друга мова – 1;
іноземна мова – 4; математика – 5; інформатика – 2;
природознавство – 3, «Я у світі» – 1 (або «Я досліджую світ»
– 4); трудове навчання – 1; мистецтво – 1; фізичне виховання
– 1;
проведених робочих уроків зі спеціалізації – 5 шт. (у разі
відсутності дисципліни «Хореографія» у навчальному плані
школи практикант готує 5 танцювальних номерів до
виховних заходів з учнями початкових класів і подає
докладні плани-конспекти підготовчих занять);
− обсяг допомоги вчителю під час практики.
1.4. Плани-конспекти контрольних уроків (10
уроків по 1 з кожної дисципліни початкової ланки навчання),
зокрема один урок зі спеціалізації.
42
2. Звітна документація з педагогіки:
2.1. План виховної роботи на період практичної
2.2. План-конспект (сценарій) контрольного
виховного заходу.
3. Звітна документація із психології:
3.1. Звіт про результати виконання практичних
психологічних досліджень.
3.2. Психолого-педагогічна характеристика учня
молодшого шкільного віку.
4. Загальний звіт про результати виробничої
практичної підготовки (дод. Ж)
Під час виробничої практичної підготовки студентом
також виконуються завдання з педагогіки та психології, що
перевіряються методистами від відповідних кафедр.
бакалаврського рівня вищої освіти очної/заочної форми
43
школи;
роботи за фахом із підписом директора і печаткою школи.
44
2.3. Виробнича практична підготовка (спецгрупа 4
(2) курс) 013 Початкова освіта

студенти 4 курсу спецгрупи бакалаврського рівня вищої
освіти повинні удосконалювати практичні навички
організації та проведення уроків різних типів, спілкування з
учнями, учителями, дирекцією ЗЗСО, батьками, способи
виготовлення чи підготовки й використання різних
дидактичних матеріалів до уроків тощо.
Навчально-методична робота (перший тиждень)
1. Вивчення системи роботи школи, класу, у якому
проходитиме практика, бесіда з директором та його
заступником, учителем початкових класів.
4. Відвідування всіх уроків згідно з розкладом класу.
5. Спостереження й аналіз організації освітнього
процесу в початковій школі на уроках української мови й
читання, іноземної мови, математики, природознавства,
45
інформатики. Докладне конспектування ходу переглянутих
уроків із усіх дисциплін освітніх галузей початкової школи в
схемою (див. дод. Б). Щоденник свідчить про обсяг і зміст
виконаної студентом роботи, про щоденне навантаження
практиканта у перший тиждень.
Навчально-методична робота (другий тиждень)

1. Планування, підготовка, проведення та аналіз 4
робочих уроків: по одному з української мови, читання,
математики, природознавства та 1 урок в залежності від
спеціалізації: англійської мови чи інформатики.
2. Проведення індивідуальної роботи зі слабкими чи
сильними учнями, гурткової роботи.
3. Допомога вчителю у перевірці зошитів, підготовці
позакласних та позашкільних заходів, виготовленні наочних
посібників, організації трудової діяльності учнів.
4. Організація науково-дослідної роботи,
проведення діагностичних зрізів, апробація інноваційних
методів викладання дисциплін початкової школи в межах
проведення наукових досліджень і оформлення курсових
робіт.

підготовки:
46
1. Особиста відомість-характеристика із підписами
вчителя, директора школи, печаткою школи, групового
методиста (дод. Д).
2. Календарний план кожної з дисциплін
3. Щоденник практичної підготовки (дод. Б), у
початкового циклу (10 шт.): українська мова – 2; літературне
читання – 1; іноземна мова – 1; математика – 2; інформатика
– 1; природознавство – 2, «Я у світі» – 1 (або «Я досліджую
світ» – 3);
− план-конспект виховного заходу в класі;
4. Плани-конспекти контрольних уроків (5 шт.):
українська мова – 1; літературне читання – 1; математика – 1;
природознавство – 1 (або «Я досліджую світ» – 1); урок зі
спеціалізації (англійська мова чи інформатика) – 1.
5. Аналіз відповідності засобів навчання та
обладнання навчального призначення у навчальному кабінеті
початкової школи вимогам Наказу МОН України № 137 від
13.02.2018 р. (таблиця необхідних засобів навчання й
початкової школи з наказу МОН із помітками «+» або «–»).
6. Звіт про результати виробничої практичної
підготовки (дод. Ж).
47
7. Візуальну презентацію звіту (фотоматеріали,
відеофрагменти уроків, виховних заходів, наочність до уроків
із різних дисциплін у початковій школі).
школи;
48
2.4. Виробнича практична підготовка
(загальний 4 курс)
012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта
Педагогічна практична підготовки студентів 4 курсу

спеціальності 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта
триває впродовж 3 тижнів «Навчання в 1–4 класах».
Здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти
починають виробничу практичну підготовку у 8 семестрі. За
розподілом адміністрації школи чи власним бажанням
студенти можуть пройти виробничу практику з 1 по 4 класи у
школі.
«Навчання в 1–4 класах»
Метою практики є вправляння студентів
бакалаврського рівня вищої освіти в плануванні, підготовці й
проведенні уроків із усіх дисциплін початкового циклу
навчання в школі, організації позакласних та виховних
заходів, роботи з батьками.
Завдання, що їх слід вирішувати студентам на
виробничій практичній підготовці «Практика навчання в 1–4
класах», такі:
1. Поглиблення теоретичних і практичних знань про
структуру комплексу навчальної та виховної роботи
початкової школи, класу, вчителя початкових класів.
49
2. Формування й розвиток практичних умінь
проведення навчальної та виховної роботи з молодшими
школярами.
3. Становлення потреби в дослідницькому підході
до педагогічної діяльності.
4. Подальший розвиток і вдосконалення фахових
здібностей, професійно-педагогічного інтересу.
студенти 4 курсу повинні опанувати проведення уроків
різних типів, спілкування з учнями, учителями,
адміністрацією ЗЗСО, батьками, способи виготовлення й
використання різних дидактичних матеріалів тощо.

«Практика навчання в 1–4 класах»
1. Вивчення системи роботи школи, класу, бесіда з
директором та його заступником, учителем початкового
класу, за яким закріплено практиканта.
3. Розроблення власного плану виховної роботи з
молодшими школярами на період педагогічної практичної
50
робочих та контрольних уроків з кожного предмета
початкової школи.
6. Відвідування виховного заходу, проведеного
класним керівником або іншим студентом-практикантом,
докладне конспектування його сценарію й розгорнутий
аналіз.
7. Розроблення планів-конспектів (сценаріїв)
поточного та контрольного виховних заходів, особисте
проведення їх у закріпленому класі.
(самоаналіз) індивідуальних занять зі слабкими чи сильними
(обдарованими) учнями.
(самоаналіз) гурткових засідань із молодшими школярами з
дисциплін початкової школи.
10. Аналіз режиму роботи та специфіки групи
подовженого дня, планування й організація діяльності в ній
учнів.
11. Допомога вчителю у перевірці зошитів,
щоденників, підготовці позакласних та позашкільних заходів,
виготовленні наочних посібників, організації трудової
діяльності учнів, проведенні додаткових виховних заходів з
окремими учнями, профорієнтаційній роботі, роботі з
батьками тощо.
51
12. Проведення практичних психологічних
досліджень, наприклад: «Вивчення темпераменту школяра
методом спостереження», «Дослідження самооцінки учня»,
«Методика діагностики показників і форм агресії учнів».
характеристики молодшого школяра (дод. І).
Звітна документація з виробничої практичної підготовки

1.1. Особиста відомість-характеристика із підписами
вчителя, директора школи, печаткою школи, оцінками
методистів із педагогіки та психології, групового методиста
(дод. Д).
1.2. Календарний план кожної з дисциплін
1.3. Щоденник практичної підготовки, у якому
наведено:
початкового циклу (24 шт.): українська мова – 3; розвиток
мовлення – 2; літературне читання – 2; друга мова – 1;
іноземна мова – 2; математика – 3; інформатика – 2;
природознавство – 2, «Я у світі» – 1 (або «Я досліджую світ»
– 3); трудове навчання – 1; мистецтво – 1; фізичне виховання
– 1;
− обсяг допомоги вчителю під час практики.
1.4. Плани-конспекти контрольних уроків (5 уроків
по 1 з кожної дисципліни початкової ланки навчання).
52
2. Звітна документація із психології:
2.1. Звіт про результати виконання практичних
психологічних досліджень.
2.2. Психолого-педагогічна характеристика учня
молодшого шкільного віку.
3. Загальний звіт про результати виробничої
практичної підготовки (дод. Ж)
Під час виробничої практичної підготовки студентом
також виконуються завдання з психології, що перевіряються
методистами від відповідних кафедр.
бакалаврського рівня вищої освіти очної/заочної форми
школи;
2.5.Виробнича практична підготовка

(спецгрупа 4 (2) курс)
012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта
53
Педагогічна практична підготовки студентів 4 (2)
курсу (спецпотік) спеціальності 012 Дошкільна освіта,
013 Початкова освіта триває впродовж 2 тижнів «Навчання в
1–4 класах».
студенти 4 (2) курсу спецгрупи бакалаврського рівня вищої
освіти спеціальності 012 дошкільна освіта, 013 Початкова
освіта повинні удосконалювати практичні навички організації
та проведення уроків різних типів, спілкування з учнями,
учителями, дирекцією ЗЗСО, батьками, способи виготовлення
чи підготовки й використання різних дидактичних матеріалів
до уроків тощо.
Навчально-методична робота (перший тиждень)

1. Вивчення системи роботи школи, класу, у якому
проходитиме практика, бесіда з директором та його
заступником, учителем початкових класів.
4. Відвідування всіх уроків згідно з розкладом класу.
5. Спостереження й аналіз організації освітнього
процесу в початковій школі на уроках української мови й
54
читання, іноземної мови, математики, природознавства,
інформатики. Докладне конспектування ходу переглянутих
уроків із усіх дисциплін освітніх галузей початкової школи в
схемою (див. дод. Б). Щоденник свідчить про обсяг і зміст
виконаної студентом роботи, про щоденне навантаження
практиканта у перший тиждень.
Навчально-методична робота (другий тиждень)

1. Планування, підготовка, проведення та аналіз 4
робочих уроків: по одному з української мови, читання,
математики, природознавства.
2. Проведення індивідуальної роботи зі слабкими чи
сильними учнями, гурткової роботи.
3. Допомога вчителю у перевірці зошитів, підготовці
позакласних та позашкільних заходів, виготовленні наочних
посібників, організації трудової діяльності учнів.
4. Організація науково-дослідної роботи,
проведення діагностичних зрізів, апробація інноваційних
методів викладання дисциплін початкової школи в межах
проведення наукових досліджень і оформлення курсових
робіт.
підготовки:
55
1. Особиста відомість-характеристика із підписами
вчителя, директора школи, печаткою школи, групового
методиста (дод. Д).
2. Календарний план кожної з дисциплін
3. Щоденник практичної підготовки (дод. Б), у
− докладні плани-конспекти особисто
розроблених і проведених пробних та робочих уроків із
різних дисциплін початкового циклу (10 шт.): українська
мова – 2; літературне читання – 1; іноземна мова – 1;
математика – 2; інформатика – 1; природознавство – 2, «Я у
світі» – 1 (або «Я досліджую світ» – 3);
− план-конспект виховного заходу в класі;
4. Плани-конспекти контрольних уроків (4 шт.):
українська мова – 1; літературне читання – 1; математика – 1;
природознавство – 1 (або «Я досліджую світ» – 1).
5. Аналіз відповідності засобів навчання та
обладнання навчального призначення у навчальному кабінеті
початкової школи вимогам Наказу МОН України № 137 від
13.02.2018 р. (таблиця необхідних засобів навчання й
початкової школи з наказу МОН із помітками «+» або «–»).
6. Звіт про результати виробничої практичної
підготовки (дод. Ж).
56
7. Візуальну презентацію звіту (фотоматеріали,
відеофрагменти уроків, виховних заходів, наочність до уроків
із різних дисциплін у початковій школі).
(учитель початкових класів) з підписом директора і
печаткою школи;
3. ШКАЛА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
СТУДЕНТІВ БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ ВИЩОЇ
ОСВІТИ
3.1. Процедура оцінювання результатів практичної
По завершенні терміну практичної підготовки
студентам бакалаврського рівня вищої освіти надається час
для оформлення звітної документації та підготовки до
захисту й заліку, який може мати дві форми:
57
− надання належно оформленої документації з
практичної підготовки та усний звіт груповому методисту;
− прилюдний захист матеріалів практичної
підготовки перед комісією, склад якої призначає декан
факультету (до комісії входять представники деканату,
кафедр педагогіки та психології, факультетських випускових
кафедр, групові керівники практичної підготовки).
За будь-якого варіанту оцінку за практичну підготовку
виставляють у відповідну відомість та залікову книжку. Для
виробничої практики вона відіграє роль під час нарахування
стипендії та обчислення загальної успішності навчання
студента бакалаврського рівня вищої освіти.
Педагогічна практична підготовка на всіх курсах
оцінюється за допомогою 100-бальної шкали. Мінімальною
кількістю балів, що дозволяють уважати практичну
підготовку пройденою задовільно, є 60 балів, максимальною
– 100 балів.
Завдання та звіти з педагогіки, із психології та зі
шкільної гігієни перевіряють методисти практичної
підготовки від відповідних кафедр і виставляють оцінку за
цей складник практики в межах відведених балів. Увесь обсяг
звітної документації з фаху перевіряє груповий методист
(методист зі спеціальності), за результатами перевірки
виставляє студенту оцінку зі спеціальності та загальну оцінку
за проходження студентом практики, складаючи всі отримані
ним бали.
58
Оцінювання результатів практичної підготовки
студента в разі його постійного працевлаштування на посаді
вчителя початкової школи відбувається на основі загальної
оцінки успішності його роботи, зазначеної в характеристиці,
із якою слід ознайомитися всім методистам, закріпленим за
студентом. Методисти виставляють оцінки за відповідні
розділи практичної підготовки на рівні зазначеної в
характеристиці загальної оцінки (високому, достатньому,
задовільному). Формуючи загальну оцінку за практичну
підготовку, груповий методист складає всі виставлені бали.
За повної відсутності балів хоча би з одного зі
складників практичної підготовки (спеціальності, педагогіки,
психології, шкільної гігієни) виставлення позитивної оцінки
неможливе.
На третьому курсі спеціальності 013 Початкова освіта
бали за навчальну практичну підготовку розподіляються
таким чином (див. табл. 2–5):
спеціальність – 30–50 балів;
педагогіка – 18–30 балів;
психологія – 6–10 балів;
шкільна гігієна – 6–10 балів.
Таблиця 2
Розподіл балів зі спеціальності
№ Кількість
Види робіт
з/п балів
Укладання паспорту школи, характеристики її
1. 2
початкової ланки
59
2. Проведення загальної характеристики класу 2
Дидактичний аналіз 45 уроків із різних дисциплін
3. 30
початкового циклу
Аналіз календарного плану вчителя з кожної
4. 4
навчальної дисципліни на період практики
Аналіз засобів навчання та обладнання навчального
5. призначення у навчальному кабінеті початкової 2
школи
Допомога вчителю у розробленні методичного
супроводу, візуальних засобів навчання,
6. 4
додатковому устаткуванні навчального приміщення
класу та ін.
Якість оформлення звітної документації та
7. 6
візуальної презентації звіту
60
Таблиця 3
Розподіл балів із педагогіки
Види робіт
з/п балів
Складання індивідуального плану роботи студента
1. 2
з педагогіки під час практичної підготовки
Ознайомлення з планом виховної роботи класного
2. 2
керівника на семестр та його аналіз
Проведення педагогічних спостережень за
3. діяльністю учнів і вчителя на уроках та у 10
позаурочний час
Відвідання виховного заходу, проведеного
4. вчителем або здобувачем-практикантом і 4
проведення його аналізу
Розроблення плану-конспекту (сценарію) та
5. проведення виховного заходу, оцінювання його 10
якості вчителем
Оформлення звіту про результати практичних
6. педагогічних спостережень і вчасне подання її 2
методисту з педагогіки
Таблиця 4
Розподіл балів із психології
Види робіт
з/п балів
1. Оцінка основних особистісних якостей учителя 2
2. Оцінка основних характеристик учнів на уроці 2
3. Оцінка мети та результатів проведеного уроку 2
Складання психолого-педагогічної характеристики
4. 4
уроку
61
Таблиця 5
Розподіл балів зі шкільної гігієни
Види робіт
з/п балів
1. Гігієнічна оцінка класної кімнати 2
Гігієнічна оцінка режиму роботи школи та
2. 2
розкладу уроків
Гігієнічна оцінка ефективності уроку з
3. 4
урахуванням здоров’язбережувальних технологій
Гігієнічна оцінка фізичного розвитку та стану
4. 2
здоров’я учнів
На четвертому курсі спеціальності 013 Початкова

освіта бали за виробничу практичну підготовку
розподіляються таким чином (див. таб. 6–8):
педагогіка – 18–30 балів;
психологія – 12–20 балів.
Таблиця 6
Види робіт
з/п балів
Оформлення звітної документації з практики
1. 10
Укладання планів-конспектів виховних
(організаційних) заходів у класі на 1-му тижні 2
(Свято знань, перші батьківські збори та ін.)
Рефлексія першого дня 1
Розгорнутий дидактичний аналіз 10 уроків першого 4
62
тижня
Аналіз календарного планування вчителя з усіх
1
дисциплін 1 тижня
Написання твору-звіту 2
2. Оформлення звітної документації з практики
40
«Навчання в 1 - 4 класах»
2
Розроблення докладних планів-конспектів 30
поточних уроків із різних дисциплін початкового 15
циклу, їх особисте проведення
поточних уроків із предмету спеціалізації, їх 5
особисте проведення
10
контрольних уроків, їх особисте проведення
Розроблення, проведення й аналіз (самоаналіз)
4
класних годин із молодшими школярами
4
5
Таблиця 7
Розподіл балів із педагогіки
№ Види робіт Кількість
з/п балів
Розроблення плану виховної роботи з учнями
1. закріпленого класу на період педагогічної 1
практичної підготовки
Проведення контрольного виховного заходу за
2. 6
планом- сценарієм та з оцінкою методиста
63
Проведення поточного виховного заходу за
3. планом- конспектом та з оцінкою класного 5
керівника
Розгорнутий аналіз відвіданого виховного заходу
4. 5
(зі сценарієм заходу)
5. Науково-педагогічне дослідження з обраної теми 9
Додаткова виховна роботу з учнями в позаурочний
час (перевірка щоденників, проведення додаткових
6. 3
виховних заходів з окремими учнями,
профорієнтаційна робота, робота з батьками тощо)
Оформлення звітної документації з фото і
7. відеоінформацією, вчасне подання її викладачеві- 1
методисту від кафедри педагогіки
Таблиця 8
Види робіт
з/п балів
Складання психолого-педагогічної характеристики
1 8
молодшого школяра
Вивчення темпераменту школяра методом
2 4
спостереження
3 Дослідження самооцінки учня 4
Методика діагностики показників и форм агресії
4 4
учнів
На четвертому курсі спеціальності 012 Дошкільна

освіта, 013 Початкова освіта бали за виробничу практичну
підготовку розподіляються таким чином (див. таб. 9–10):
психологія – 10–20 балів.
64
Таблиця 9
Види робіт
з/п балів
1. Оформлення звітної документації з практики
80
«Навчання в 1–4 класах»
4
поточних уроків із різних дисциплін початкового 30
циклу, їх особисте проведення
поточних уроків із предмету спеціалізації, їх 5
особисте проведення
10
Розроблення, проведення й аналіз (самоаналіз)
8
класних годин із молодшими школярами
8
15
Таблиця 10
Види робіт
з/п балів
1 Складання психолого-педагогічної характеристики 8
молодшого школяра
2 Вивчення темпераменту школяра методом 4
спостереження
65
3 Дослідження самооцінки учня 4
4 Методика діагностики показників и форм агресії 4
учнів
На четвертому курсі (спецгрупа) спеціальність 013

Початкова освіта та 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова
освіта бали за виробничу практичну підготовку
розподіляються на спеціальність: 60–100 балів (див. таб. 11).
66
Таблиця 11
Кількість
з/п Види робіт балів
Укладання паспорту школи, проведення загальної 6

характеристики класу
1.
Аналіз календарного плану вчителя з кожної 6

2.
Аналіз засобів навчання та обладнання навчального 6

призначення у навчальному кабінеті початкової
школи
3.
Дидактичний аналіз 10 уроків із різних дисциплін п 20

очаткового циклу
4.
67
Розроблення докладних планів-конспектів 5 30
5.
Розроблення плану-конспекту й проведення 6

індивідуального заняття з молодшим школярем
6.
Розроблення плану-конспекту (сценарію) й 6

проведення виховного заходу з молодшими
школярами
7.
Розроблення плану-конспекту (сценарію) й 6

проведення класної години із молодшими
школярами
8.
Допомога вчителю у розробленні методичного 6

9. класу та ін.
68
Якість оформлення звітної документації та 8
10.
При виставленні загальної оцінки за практичну

підготовку застосовується загальноприйнята відповідність
національної шкали оцінювання та шкали ЕСГС:
90–100 балів – «відмінно»;
75–89 балів – «добре»;
60–74 бали – «задовільно»;
0–59 балів – «незадовільно».
Головними критеріями оцінки результатів педагогічної
практичної підготовки є рівень сформованості фахової
компетентності та професійно-педагогічного інтересу
майбутніх учителів (зацікавленість у педагогічній професії,
активність, творче та відповідальне ставлення до роботи
вчителя тощо). Конкретизація цих кінцевих стандартів є
підвалиною основних критеріїв оцінювання педагогічної
практики студентів бакалаврського рівня вищої освіти (див.
таб. 12).
Таблиця 12
3.2. Критерії оцінювання практичної підготовки студентів
90–100 Практикант:
69
балів - постійно, без пропусків із неповажних причин,
відвідував школу весь термін практики, вчасно конспектував та
аналізував уроки, позакласні заходи, консультації групового
методиста, допомагав учителю й отримав його схвальний
відгук;
- у повному обсязі виконав загальні та специфічні завдання
певного етапу практичної підготовки, у визначений термін
подав належним чином оформлену документацію з
педагогічної практичної підготовки, має відмінні оцінки з
педагогіки й психології та шкільної гігієни;
- плани-конспекти переглянутих уроків, матеріали
дослідницької роботи оформив методично грамотно, з
дотриманням технічних вимог;
- у ході практичної підготовки творчо ставився до виконання
своїх обов’язків, постійно підвищував рівень власної фахової
компетентності шляхом опрацювання додаткової літератури,
узагальнення передового досвіду вчителів початкових класів
тощо;
- у звіті виклав основні події практичної підготовки та власні
висновки й узагальнення, що свідчать про певний етап
становлення його професійно-педагогічного інтересу.
балів - постійно, без пропусків із неповажних причин відвідував
школу весь термін практичної підготовки, вчасно конспектував
та аналізував уроки, позакласні заходи, відвідував консультації
групового методиста, допомагав учителю й отримав його
схвальний відгук;
- у повному обсязі виконав загальні та специфічні завдання
певного етапу практичної підготовки; у визначений термін
подав оформлену документацію та має позитивні оцінки з
педагогіки й психології та шкільної гігієни;
- плани-конспекти переглянутих уроків, результати
експериментальної роботи оформив методично грамотно, з
70
дотриманням технічних вимог;
- під час практичної підготовки виконував лише вказаний обсяг
завдань, не виходячи за їх межі, не враховуючи потребу в
підвищенні рівня власної фахової компетентності шляхом
опрацювання додаткової літератури, узагальнення передового
досвіду вчителів початкових класів тощо;
- у звіті виклав лише основні події практичної підготовки та
стисло навів власні узагальнення, що свідчать про
недостатність становлення його професійно- педагогічного
інтересу на цьому етапі практичної підготовки.
балів - під час практичної підготовки відвідував школу, але
спостерігалися пропуски з неповажних причин, невчасно
аналізував уроки та позакласні заходи, наукові розвідки,
отримав несхвальний відгук учителя;
- частково виконав загальні та специфічні завдання певного
етапу практичної підготовки, документацію подав після
визначеного терміну або не оформив її належним чином;
- плани-конспекти переглянутих уроків, матеріали
дослідницької роботи оформив методично неграмотно та (або)
з порушенням технічних вимог;
- у ході практичної підготовки не виявив творчого ставлення до
майбутньої професії;
- у звіті виклав лише основні події практики.
балів - під час практичної підготовки школу відвідував зрідка, не
конспектував та не аналізував уроки, позакласні заходи та
отримав несхвальний відгук учителя;
- не виконав частини завдань певного етапу практичної
підготовки, документацію подав після визначеного терміну та
(чи) не оформив її належним чином;
- плани-конспекти переглянутих уроків, експериментальні
матеріали оформив неграмотно чи не подав узагалі.
71
4. ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
По завершенні терміну практичної підготовки
студенти бакалаврського рівня вищої освіти, залежно від її
етапу та завдань, мають надати груповому керівнику
необхідний обсяг звітної документації та підготуватися до
захисту її результатів.
Усі документи мають бути оформлені грамотно,
охайно, розбірливо, згідно з вимогами, вкладені до загальної
папки, підписаної за зразком (дод. А).
4.1. Відомість-характеристика
Відомість-характеристика є особистим документом
студента бакалаврського рівня вищої освіти на основному
етапі практичної підготовки. Вона має єдину форму, містить
чітко окреслені графи для заповнення усіма учасниками
практичної підготовки. Відомість-характеристику слід
заповнювати в певному порядку (рис. 1).
72
Рис.1. Алгоритм заповнення відомості-характеристики
4.2. Щоденник практичної підготовки

Щоденник практичної підготовки – основний
документ студента бакалаврського рівня вищої освіти, у
якому відображається докладний зміст його спостережень за
освітнім процесом початкової школи та власної діяльності
щодо організації цього процесу під час практичної
підготовки. Щоденник свідчить про обсяг і зміст виконаної
студентом роботи, про щоденне навантаження практиканта.
Студент щодня має записувати до щоденника:
- дидактичний аналіз усіх переглянутих уроків;
73
- плани-конспекти уроків, проведених особисто
(крім контрольних уроків, які оформлюються окремо);
- аналіз чи план-конспект переглянутих/власних
гурткових занять із молодшими школярами;
індивідуальних занять із молодшими школярами;
виховних заходів із молодшими школярами;
класних годин;
батьківських зборів;
- обсяг роботи щодо допомоги вчителю у
підготовці обладнання уроку, устаткування навчальної
аудиторії тощо.
Після закінчення практичної підготовки щоденник у
складі пакету звітної документації переглядається
керівниками практики, якість його ведення є одним із
визначальних компонентів під час оцінювання практики. Без
заповнення щоденника практична підготовка здобувача вищої
освіти не зараховується.
Щоденник практичної підготовки оформлюється за
єдиним зразком (дод. Б.).
1. Титульна сторінка.
2. Паспорт школи та характеристика її початкової
ланки.
3. Розклад дзвінків у школі, розклад уроків у
класі.
74
4. Загальна характеристика класу.
5. Дидактичний аналіз переглянутих уроків із
різних дисциплін початкового циклу.
6. Докладні плани-конспекти особисто
розроблених і проведених робочих уроків із різних дисциплін
початкового циклу (для виробничої практичної підготовки).
7. Докладні плани-конспекти особисто
розроблених і проведених робочих уроків зі спеціалізації (для
виробничої практичної підготовки).
8. Аналіз та/або план-конспект засідань гуртка
(гуртків).
9. Аналіз та/або план-конспект індивідуальних
занять з молодшими школярами.
10. Аналіз та/або план-конспект виховних заходів
у класі.
11. Аналіз та/або план-конспект класних годин.
12. Обсяг допомоги вчителю під час практики.
4.3. Плани-конспекти контрольних уроків

Плани-конспекти контрольних уроків з виробничої
практичної підготовки мають бути докладними, їх слід
оформлювати із дотриманням усіх методичних та технічних
вимог.
1. Плани-конспекти контрольних уроків
записуються або друкуються з одного боку аркушів формату
А4.
2. На аркушах залишаються береги: зверху та
знизу – по 2 см, справа – 3 см, зліва – 1,5 см.
75
3. Титульна сторінка плану-конспекту
контрольного уроку повинна мати стандартизований вигляд.
4. Перебіг уроку записується з першого аркуша
після титульного, у ньому виділяються загальні етапи та
підпункти – іншим кольором, напівжирним шрифтом,
підкреслюванням тощо.
5. Друковані плани-конспекти виконуються
шрифтом Nmes New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал –
1–1,5 пт, абзацний відступ – 1,25 см.
6. До планів-конспектів контрольних уроків
додаються дібрані чи виготовлені до них засоби навчання (їх
макети): наочні, дидактичні матеріали, навчальні презентації
тощо.
4.4. Звіт про результати практики
Наприкінці практичної підготовки кожен студент має
підготувати звіт про її результати, який здається в усній та
письмовій формах. Усна використовується на зборах
студентів групи, на засіданні кафедри чи підсумковій
конференції; письмова складається за відповідною формою й
подається груповому керівнику педагогічної практичної
підготовки разом з усією звітною та поточною
документацією.
Після оформлення всіх вказаних звітних документів та
здавання їх для перевірки груповому керівнику практичної
підготовки студент бакалаврського рівня вищої освіти
готується до захисту її результатів, для чого варто
переглянути власні записи, узагальнити результати особистих
спостережень та вражень від практичної підготовки. Подаємо
76
орієнтовний перелік питань, що допоможуть підготуватися до
захисту.
Орієнтовні запитання та завдання до захисту результатів

практичної підготовки
1. Охарактеризуйте професійно-педагогічну
діяльність, функціональні обов’язки вчителя сучасної школи
(зі спостережень).
2. Які професійно значущі якості може закріпити
студент бакалаврського рівня вищої освіти під час практичної
підготовки в школі?
3. Чи можна під час шкільної практичної
підготовки розвинути такі професійно-особистісні якості
вчителя, як самодисципліна, відповідальність, вимогливість
(до себе), змобілізованість, тактовність, терпіння, чуйність
тощо?
4. Охарактеризуйте вікові особливості дітей, з
якими ви працювали під час практичної підготовки.
5. Які практичні уміння виховної, організаційної,
просвітницької роботи, на ваш погляд, необхідні вчителеві у
школі?
6. Які результати аналізу плану виховної роботи
класу ви одержали (різноманітність форм, послідовність і
систематичність роботи, чи відповідає мета і завдання
виховної роботи всебічному розвитку учнів, підготовці їх до
реального життя)?
7. Які висновки ви зробили після бесіди з
класним керівником (яке значення відводиться виховній
77
роботі, чи ефективні заплановані заходи, чи працює актив
класу, який рівень вихованості учнів класу (моральність,
естетичність, національна свідомість, релігійність)?
8. Наскільки майстерно впливає вчитель на учнів
на уроці та в позаурочний час?
9. Чи впроваджують учителі школи сучасні
ефективні форми й методи педагогічного впливу?
10. Чи прагнуть учителі школи створювати на
уроці ситуацію успіху (співробітництва, співтворчості)?
11. Наскільки демократично вирішують учителі
школи різноманітні педагогічні ситуації?
12. З якими проблемами ви зіткнулися в школі при
підготовці та проведенні виховних заходів (групової бесіди,
літературного вечора)?
13. Які небажані якості проявилися у вас під час
педагогічної діяльності (чого не вистачає для ефективної
роботи, над чим ще треба працювати)?
14. Чи можете ви виокремити в діяльності вчителів
школи цікаві та ефективні методи й прийоми роботи?
15. Що ви можете побажати вчителям, уроки яких
ви відвідали й проаналізували?
78
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аналіз уроку: планування, методика, технологія проведення.
Харків : «Основа», 2008. 144 с.
2. Афтеній І. А. Найтонші відтінки рідного слова. Робота над
твором у початкових класах : посібник для вчителя. Тернопіль :
Навчальна книга - Богдан, 2007. 32 с.
3. Бевз В. Г., Васильєва Д. В. Математика : підручн. для 1 кл.
закладів загальної середньої освіти. Київ : Основа, 2018. 128 с.
4. Бияк Г. С. Українська мова. Дієслово у прислів’ях і приказках
: дид. мат-л : 3 клас. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2008. 47 с.
5. Білоусова Л. І., Олефіренко Н. В. Інформатика. Веселі вправи.
Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2012. 64 с.
6. Богданович М. В., Лишенко Г. П. зошит з математики: навч.
посіб. для 1 кл. загальноосвітн. навч. закл. : у 2 ч. Київ : Ґенеза, 2012. 48 с.
7. Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика
викладання математики в початкових класах : навч. посіб. 3-є вид.,
перероб. і доп. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2006. 336 с.
8. Богданович М. В., Лишенко Г. П. Математика : підр. для 2 кл.
загальноосв. навч. закл. Київ : Генеза, 2013. 160 с.
9. Богданович М. В., Будна Н. О., Лишенко Г. П. Урок
математики в початковій школі : навч. посіб. Тернопіль : Навчальна книга
– Богдан, 2004. 208 с.
10. Державний стандарт початкової освіти. Початкова освіта.
2018. № 10 (826). С. 7–32.
11. Деркач Н. Навчання грамоти : навч.-метод. посіб. для студ.,
учит. Тернопіль : Підручники & посібники, 2003. 112 с.
12. Закон України «Про вищу освіту» № 1556-УІІ від 01.07.2014.
Вища освіта : інформаційно-аналітичний портал про вищу освіту в
Україні та за кордоном. URL: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-
diyalnis/zakoni-ukrainî/65715.html (дата звернення: 21.06.2020).
13. Коваль Г. П., Іванова Л. І., Суржик Т. Б. Методика читання:
навч. посїб. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. 280 с.
79
14. Коваль Г. П. ЗМІСТ та дидактична структура уроку читання в
початкових класах : спецкурс з методики викладання української мови :
навч.- метод. посіб. Тернопіль : Підручники І посібники, 2008. 80 с.
15. Коваль Л. В. Сучасні навчальні технології в початковій
школі : навч.-метод. посіб. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. 225
с.
16. Коваль Л. В., Скворцова С. О. Методика навчання математики
: теорія i практика : підручник. Харків : ЧП «Принт-Лідер», 2011. 414 с.
17. Концепція розвитку педагогічної освіти : Наказ МОН України
від 16.07.2018 р. № 776. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-
koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti (дата звернення: 14.08.2020).
18. Корчевська О. П. Навчаємо математики. Методика обчислень.
1 - 4 класи. Тернопіль : Мандрівець, 2009. 156 с.
19. Корчевська О. П. Навчаємо математики. Методика роботи над
задачами. Тернопіль : Мандрівець, 2008. 160 с.
20. Коченгіна М. В. Готуємось до уроків розвитку зв’язного
мовлення. 2– 4 кл. Харків : Веста : Вид-во «Ранок», 2008. 144 с.
21. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію
формування критичного мислення. Харків : «Основа», 2008. 96 с.
22. Методика навчання української мови в початковій школі :
навч. посіб. / М. С. Вашуленко, С. І. Дорошенко, О. І. Мельничайко та ін. ;
за наук. ред. М. С. Вашуленка. Київ : Літера ЛТД, 2010. 364 с.
23. Мірошниченко В. А. Геометрія для учнів початкової школи :
Робочий зошит для 1–4 класів. Харків : «Ранок», 2010. 64 с.
24. Нелесная С. Л. Методика формирования универсальных
учебных действий младших школьников в процессе изучения
математических понятий. Таганрог : ТГПИ ВПО, 2013. 99 с.
25. Нова українська школа : порадник для вчителя / під заг. ред.
Н.М. Бібік. Київ : ТОВ «ВД Плеяда», 2017. 206 с.
26. Новожилова М. О., Яськова Л. М. Настільна книга молодого
вчителя початкової школи : навч. вид. Харків : Вид. «Ранок», 2009. 288 с.
27. Олімпіадні завдання з математики для початкових класів
/упорядник Ю. Баракова. Харків : «Основа», 2006. 128 с.
80
28. Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Сучасний урок української
мови. Харків : ВГ «Основа», 2007. 176 с.
29. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності молодших школярів
: аудіювання, говоріння / укл. І. В. Цепова, О. Я. Харченко. Харків :
Веста ; Вид-во «Ранок», 2008. 176 с.
30. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи : підручн. для
студ. пед. фак-тів. Київ : Абрис, 1997. С. 15 – 89.
31. Скворцова С. О. Методика навчання математики у першому
класі : навч. посіб. та студентів за спеціальністю «Початкове навчання»
освітньо- кваліфікаційного рівня «бакалавр». Одеса: Фенікс, 2011. 240 с.
32. Скворцова С. О. Методика навчання математики у другому
класі: навч. посіб. для вчителів других класів та студентів за
спеціальністю «Початкове навчання» освітньо-кваліфікаційного рівня
«бакалавр». Одеса : Фенікс, 2011. 262 с.
33. Сухарева Л. С. Предметні тижні в початковій школі. Харків :
«Основа», 2006. 304 с.
34. Сучасний урок (українська мова та література) : навч.-метод.
посіб. для студ. філол. фак-тів / укл. В. Ф. Дороз, Т. Е. Ларіна. Бердянськ,
2005. 82 с.
35. Тернова Л. М. Раннє читання (за методикою Давида Декролі).
Середня група. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. 24 с.
36. Телячук В. П., Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика
ТРВЗ в початковій школі. Харків : «Основа», 2007. 112 с.
37. Теоретические и методические основы изучения математики в
начальной школе /А. В.Тихоненко и др. ; под ред. А. В.Тихоненко. Ростов
н/Д : Феникс, 2008. 349 с.
38. Тихоненко А. В. Изучение понятия величины в начальной
школе. Таганрог : ТГПИ, 2009. 268 с.
39. Хорошковська О. Н. Методика навчання української мови в
початкових класах шкіл з російською мовою викладання. Київ : Промінь,
2006. 256 с.
40. Чекіна О. Ю. Нестандартні уроки у початковій школі :
методичний посіб. для вчителів. Харків : «Скорпіон», 2005. 96 с.
81
82
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Факультет початкової, технологічної та професійної освіти Кафедра
теорії і практики початкової освіти
ДОКУМЕНТАЦІЯ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИЧНОЇ

ПІДГОТОВКИ
Студента (ки) бакалаврського рівня

вищої освіти
_____курсу ________групи
______________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Термін практичної підготовки:
з ______ до ______
Місце проходження підготовки:
______________________________
Учитель:______________________
(категорія, прізвище, ініціали)
Груповий методист:
______________________________
(науковий ступінь, посада)
______________________________
(прізвище, ініціали)
Оцінка за практичну підготовку:
83
________________________________
(оцінка і підпис групового методиста)
Слов’янськ – ______
84
ДОДАТОК Б
Зразок оформлення титульної сторінки
ПАСПОРТ ШКОЛИ,
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
85
86
РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ У ШКОЛІ
РОЗКЛАД УРОКІВ У КЛАСІ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛАСУ СПИСОК

УЧНІВ КЛАСУ
87
ОПИСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛАСУ
ДИДАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
88
89
90
91
ДОПОМОГА ВЧИТЕЛЮ
Дата:______________.
Час (від - до):__________.
Зміст роботи:_______________________________.
92
Результати роботи:___________________________.
Додаток (за наявності):________________________.
93
ДОДАТОК В
94
95
ДОДАТОК Г
ЩОДЕННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТА
ПРОВЕДЕННЯМ СВЯТА ЗНАНЬ
96
РЕФЛЕКСІЯ ПЕРШОГО ДНЯ
Дайте розгорнуті відповіді на запитання:
1. Який був розклад першого дня занять із
першокласниками? Оцініть його ефективність.
2. Чи проявляли діти на уроках і перервах
організованість і дисциплінованість?
97
3. Із якими правилами і нормами шкільного
життя ознайомив дітей вчитель початкових класів?
4. Як швидко вчитель початкових класів
налаштував контакт із дітьми? Як він цього досяг?
5. Чи вдалося вчителеві початкових класів у
перший день занять створити емоційно позитивне ставлення
дітей до навчальної діяльності? Яким чином він цього досяг?
6. Дайте власну оцінку якості та ефективності
проведення першого дня дітей у класі. Які, на Вашу думку,
залишкові знання, уміння й ставлення до навчання
відпрацював учитель?
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ УРОКІВ
ПЕРШОГО ТИЖНЯ
Дата ______________
Предмет (урок)_____________________
Тема ______________________________________
Мета ______________________________________
Обладнання_________________________________
Зміст уроку
Етапи уроку Зміст і аналіз Зміст і наліз
педагогічної навчально-
діяльності пізнавальної
вчителя діяльності учнів
98
Коментарі___________________________________________
_____________________________________________________
_____________________________________________________
Під час коментування уроку варто звернути увагу на
такі питання:
1. Яка структура уроку? Наскільки раціонально
розподілено вчителем початкових класів час між окремими
його етапами?
2. Які методи навчання використовувались
учителем початкових класів? Яка їх педагогічна доцільність?
3. Чи досягнуті заплановані вчителем початкових
класів мета і завдання уроку?
4. Яка якість засвоєння учнями першого класу
навчального матеріалу?
5. Наскільки ефективно вчитель початкових
класів спонукав усіх дітей до мислення? Як розвивались ним
інші пізнавальні процеси учнів початкових класів:
сприймання, увага, пам’ять, уява?
6. Які педагогічні способи і методичні прийоми
використовував вчитель для формування у першокласників
пізнавальних інтересів і мотивів?
7. Чи використовувались на уроці колективні
форми організації навчальної праці учнів першого класу?
8. Як забезпечувались позитивні емоції для
формування інтересу дітей до навчання? Як емоційність
уроку впливала на працездатність першокласників?
99
9. Як здійснювалось формування навчальної
діяльності учнів першого класу?
10. Які загальні навчальні уміння і навички були
ними здобуті або закріплені на уроці?
11. Які способи і прийоми виховного впливу на
учнів використовувались учителем початкових класів? На
формування яких особистісних якостей молодших школярів
вони були спрямовані?
100
ДОДАТОК Д
101
102
103
104
ДОДАТОК Е
105
106
ДОДАТОК Ж
107
ДОДАТОК З
ЗАВДАННЯ ІЗ ПСИХОЛОГІЇ (3 КУРС)
Завдання 1. Оцінка основних особистісних якостей учителя
Знання предмета й загальна ерудиція вчителя.
Рівень педагогічної та методичної майстерності.
Культура мови, темп, дикція. Інтенсивність, образність, емоційність,
загальна та специфічна грамотність.
Ступінь тактовності та демократичності взаємин з учнями.
Зовнішній вид, культура, міміка, жести.
Завдання 2. Оцінка основних характеристик учнів на уроці
Ступінь пізнавальної активності, творчості та самостійності.
Рівень розвитку загальних навчальних і спеціальних умінь і навичок.
Наявність і ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на
уроці.
Ступінь дисциплінованості, організованості та зацікавленості в
навчальному предметі взагалі й в уроці зокрема.
Завдання 3. Оцінка мети та результатів проведеного уроку.
Ступінь конкретності, чіткості та лаконічності формулювання мети
уроку. Реальність, доцільність, складність і одночасно досяжність
поставленої мети.
Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів.
Ступінь виховного впливу (що й у якому ступені сприяє вихованню
учнів у ході уроку).
Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що й у якому ступені
сприяло їхньому розвитку).
Завдання 4. Складання психолого-педагогічної характеристики
уроку (за схемою).
108
Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу
уроку вивчення нового матеріалу
1. Організаційний етап.
Як саме забезпечувалась організація уваги і сприймання
учнів на початку уроку? Які психологічні особливості уваги й
сприймання молодших школярів урахував учитель?
2. Перевірка вивченого матеріалу.
Якими засобами учитель організовував і підтримував увагу
учнів під час опитування, як організовував їхнє сприймання? Чи
забезпечували прийоми, які використовував учитель, активізацію
мислення й мовлення молодших школярів? Чи використовував
учитель прийоми, що викликали пізнавальний інтерес до
вивченого?
Які засоби візуалізації навчального матеріалу було
використано? Як їх використання вплинуло на увагу учнів?
3. Вивчення нового матеріалу.
Якими прийомами учитель забезпечував організацію уваги
й сприймання учнів під час пояснення нового матеріалу? Як часто
чергувалися різні види діяльності учнів (у хвилинах)? Скільки
видів діяльності було застосовано? Як довго увага молодших
школярів залишалася зосередженою й стійкою?
109
Які шляхи активізації мислення учнів застосовував
учитель? Які прийоми мислення й розумові операції
відпрацьовувалися в учнів? Як організовувалася робота щодо
засвоєння молодшими школярами понять і термінів?
Яким було мовлення вчителя й учнів щодо змістовності,
чіткості формулювань, виразності, образності тощо? Чи ставив
учитель запитання, які активізували мислення й мовлення учнів,
мотивували щодо якісного опанування теми (зазначаються
запитання, особливо влучно та невдало сформульовані вчителем;
запитання, що повторювалися; запитання, які вимагали
однозначних відповідей; запитання, що викликали в молодших
школярах упевненість у своїх успіхах, підбадьорювали тощо)
Яку роботу проводив учитель під час пояснення, щоб
викликати пізнавальний інтерес, емоційний відгук у учнів (почуття
здивування, допитливості, захоплення)?
4. Закріплення нового матеріалу.
Які об’єм, точність відтворення і міцність збереження
матеріалу в пам’яті учнів було виявлено під час закріплення? Які
види діяльності учнів при цьому чергувалися? Як часто (у
хвилинах)?
Чи спирався учитель під час закріплення лише на
запам’ятовування учнями того, що було викладено на уроці, чи
спеціально поставленими запитаннями викликав активність
мислення, тим самим забезпечуючи зосереджену увагу?
5. Загальні висновки щодо уроку
110
Наскільки ефективними виявились прийоми і методи
навчальної діяльності, використані вчителем на кожному етапі
уроку?
Як в ході уроку враховувалися загальнопсихологічні
закономірності освітнього процесу в початковій школі, вікові та
індивідуальні психологічні характеристики молодших школярів?
Чи проводив учитель фізичні хвилинки та динамічні паузи
під час уроку для зняття фізичної напруги з певних груп м’язів
дитини, рецепторів? Чи використовувалися в ході уроку елементи
психологічного розвантаження, мотивування, рефлексії?
Чи досягнуто психологічних цілей уроку: забезпечення
розуміння і засвоєння матеріалу, активізація пізнавальної
діяльності учнів, створення умов для відповідних позитивних
зрушень у психічному розвитку учнів?
111
ДОДАТОК І
СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА (4 курс)
1. Загальні дані про учня: прізвище, ім’я, вік, школа, клас,
місце проживання; аналіз умов життя в сім’ї, освіта батьків, місце
їхньої роботи й посада; матеріальні, житлово-побутові умови:
особливості сімейного мікроклімату, сімейні традиції; причини
сімейних конфліктів, якщо вони існують; характер взаємин між
батьками, батьками та дітьми; як ставляться члени сім’ї до успішності
та поведінки учня, до школи, вчителів, товаришів (друзів) дитини,
контакт з класним керівником; спосіб життя дитини в сім’ї та системи
виховання; режим дня, трудові обов’язки школяра вдома; які засоби,
методи виховного впливу переважають (заохочення, переконання,
вимога, вправляння, привчання тощо): хто із членів сім’ї і якою мірою
здійснює виховний вплив на дитину; вірність основній лінії сімейного
виховання: хто в сім’ї є найбільшим авторитетом для учня.
2. Навчальна діяльність: ставлення школяра до навчання,
ступінь його свідомості й умотивованості, які навчальні предмети
більше полюбляє та чому; улюблений навчальний предмет; основний
мотив навчальної діяльності, успішність (які оцінки переважають,
успішність з предметів шкільного навчання в минулому і в даний час,
причини неуспішності (якщо вони є) і шляхи її усунення); розумовий
розвиток школяра, оволодіння раціональними методами пізнання; чи
переносить відомі йому методи пізнання з однієї ситуації на іншу; чи
усвідомлює процес розумової діяльності; як в умовах школи
здійснюється управління розумовим розвитком школяра в процесі
організації його розумової діяльності; загальний рівень розумового
розвитку, широта світогляду, міра начитаності; розвиток мови, вміння
112
висловити свою думку в усній і письмовій формі, запас слів,
образність та емоційність мови.
3. Особливості пізнавального процесу: особливості уваги,
ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість,
здатність до розподілу, швидкість переключення; увага на різних
уроках; усвідомлення сприйняття навчального матеріалу, швидкість
усвідомлення, оволодіння перцептивними розумовими діями;
особливості пам’яті, усвідомленого запам’ятовування, володіння
мнемічними діями; яка швидкість і міцність запам’ятовування, а також
легкість відтворення; індивідуальні особливості пам’яті,
переважаючий вид пам’яті; розвиток мислення, розуміння в засвоєнні
навчального матеріалу, вміння мислити і робити самостійні висновки,
рівень володіння операціями аналізу, синтезу, порівняння,
абстрагування і узагальнення, особливості уяви учня.
4. Трудова діяльність: ставлення до праці і мотиви
трудової діяльності, повага чи нехтування працею; якому виду праці
надає перевагу, що саме приваблює у праці: сам процес набуття
певних умінь і навичок, кінцевий результат, оцінка результатів праці,
зацікавленість в корисності своєї праці; трудова підготовка школяра в
порівнянні з іншими учнями, наявність вмінь і навичок, швидкість і
легкість набуття нових трудових навичок; в яких видах суспільно-
корисної роботи у школі бере участь; організованість,
дисциплінованість, самостійність, наявність звички до довготривалих
зусиль у праці; яким видам праці віддає перевагу; яку професію
збирається обрати, мотиви вибору.
5. Громадська діяльність та активність: які громадські
доручення виконує і як ставиться до їх виконання, причини пасивності
і недобросовісного виконання громадських доручень (якщо це має
місце): де проявляє громадську активність (в класі, гуртку, секції,
клубі тощо); інтерес до громадського життя країни (читання газет,
113
прослуховування радіопередач, перегляд відповідних телепередач,
обговорення суспільних подій з учителями та товаришами).
6. Спрямованість особистості учня і його інтереси:
інтерес до питань світогляду, моралі, науки, техніки, мистецтва,
спорту; наявність провідного інтересу; характер інтересів з точки зору
їх глибини, широти, активності і стійкості; переконання, ідеали; чи є
особливі здібності з будь-якого виду діяльності (до музики,
малювання, техніки, спорту тощо) і в чому вони проявляються; в яких
гуртках і спеціальних дитячих установах працює учень; особливості
читацьких інтересів, їх широта і стійкість: рівень самовимог.
7. Особливості характеру: яскраво виражені позитивні і
негативні риси характеру; ставлення до людей, навчання, праці,
самого себе; прояв особливостей характеру учня в процесі спілкування
з іншими людьми (товариськість, замкнутість, взаємодопомога, егоїзм,
чуйність, зловтішність, відвертість, правдивість, брехливість, хитрість
та інші); характерна для школяра оцінка своїх можливостей
(впевненість, скромність, самовпевненість тощо); вимоги до себе та
інших; вольові риси характеру (настирливість, самостійність,
ініціативність у навчанні, праці, громадському житті, іграх,
негативізм); моральні риси характеру (почуття обов’язку і
відповідальності, чесність, щирість та інше); особливості
темпераменту, його вираження в емоційній сфері, працездатність,
спілкування.
8. Місце учня в системі внутрішньо-колективних
відносин: розвиток учня, рівень вихованості, традиції та вимоги
класного колективу, взаємостосунки в колективі; ставлення учня до
однокласників: любить їх чи байдужий, не любить, дорожить їх
думкою, з ким дружить і на чому тримається те чи інше ставлення,
офіційне, неофіційне місце в класному колективі, задоволеність своїм
статусом у колективі і яке місце хотів би займати; в якій групі учень
проводить вільний час поза школою і сім’єю (з однокласниками, у
114
компанії, спортивній секції, художньому гуртку тощо), яка з цих груп
є референтною, яке місце займає в цих групах учень; ставлення до
школи, чи цінує перебування в школі, що саме; стосунки з учителями і
вихователями, чи є контакт, любить, поважає; ставлення вчителів і
вихователів до учня.
9. Висновки
• вказати найважливіші позитивні сторони учня;
причини відставання у навчанні, відхилення у поведінці;
• які засоби впливу були вжиті педагогічним
колективом і студентом до цього учня, їх ефективність;
• яку систему заходів, на думку практиканта, слід
розробити і реалізувати для виправлення становища; які
індивідуально-типологічні особливості слід враховувати при цьому.
• на що звернути увагу у подальшій роботі з дитиною.
115
ДОДАТОК К
ЗАВДАННЯ З ПЕДАГОГІКИ (3 курс)

1. Простежте за використанням на уроках із різних дисциплін
зорової, вербальної (невербальної) наочності. Зафіксуйте, на яких
етапах і які конкретні засоби застосовував учитель найчастіше,
визначте мету та доцільність їх використання. Оцініть відповідність
використаної наочності поставленим цілям, її доцільність і
достатність, якість та естетичність виконання. Чи впливала
використовувана наочність на формування естетичних смаків
особистості молодших школярів?
2. Простежте за проведенням дидактичних ігор на уроках.
Зафіксуйте, на яких етапах, які види ігор і з якою метою
використовувалися найчастіше. Оцініть відповідність цих ігор
поставленій меті та віковим особливостям учнів. Охарактеризуйте
загальну організацію гри вчителем (чіткість установок, керування
діями учнів під час гри, чіткість підсумків).
3. Простежте за мовленням учителя на уроках, у позаурочній
діяльності. Оцініть його правильність, виразність, зверненість,
емоційну забарвленість. Зверніть увагу на економність мовлення
вчителя, його дидактичність (включення вивченого матеріалу, а також
того, який вивчається і буде вивчатись у найближчий час). Простежте
за тим, як учитель адаптує своє мовлення (міміку, жести, повтори,
спрощення, трансформації, опори тощо). Зафіксуйте, скільки мов
учитель використовував для спілкування з учнями і на яких уроках.
Установіть кількісне співвідношення між активним мовленням
учителя та учнів на уроці, у позаурочній діяльності.
4. Простежте за помилками учнів на уроках із різних дисциплін.
Визначте їх характер. Установіть причину та запропонуйте можливі
шляхи їх усунення. Зверніть увагу на те, які способи усунення та
виправлення помилок зазвичай використовує вчитель. Оцініть їх
ефективність. Які можливості для запобігання та усунення помилок не
були використані вчителем?
116
5. Простежте за реалізацією у ході уроку чи виховного заходу
поставленої вчителем виховної мети. Визначте методи, прийоми, які
використовував учитель для досягнення поставленої виховної мети,
оцініть їх ефективність.
6. Вивчить досвід роботи класного керівника з організації й
проведення батьківських зборів у класі. Які форми роботи з батьками
учнів використовує класний керівник? Оцініть їх відповідність
поставленій меті, ефективність і доцільність з урахуванням вікових
особливостей учнів. Вкажіть, які труднощі відчуває вчитель при
проведенні батьківських зборів? Що ви могли б запропонувати для їх
подолання?
7. Вивчить досвід вчителя з проведення виховної роботи з свого
предмету. Як вчитель планує роботу? Чи залучає учнів до проведення
виховних заходів, складанню сценарію, виготовленню наочності
тощо? Чи спонукає вчитель учнів до самостійності, творчості,
розвитку здібностей і таланту?
8. Простежте за проведенням виховного заходу у класі.
Визначте основні етапи його проведення, дайте їм характеристику.
Визначте доцільність проведення такого заходу. Дайте оцінку
вирішенню виховних, освітніх, розвивальних завдань на цьому заході.
Відмітьте, що не було враховано вчителем. Що ви могли
запропонувати вчителю?
9. Дайте оцінку діям учнів, які порушують норми поведінки у
класі. Зверніть увагу на те, які методи, прийоми виховання
використовує вчитель у своїй повсякденній роботі з класом.
Зафіксуйте надзвичайні, на вашу думку, педагогічні ситуації й
проаналізуйте їх. Яке б рішення ви прийняли, як організовували б
свою подальшу виховну діяльність з класом? Запропонуйте виховні
заходи щодо формування моральних якостей особистості.
10. Простежте, якими методами, формами та засобами класний
керівник здійснює патріотичне виховання в класі. Дайте їм
характеристику. Чи доцільні вони віку школярів, ефективні?
Запропонуйте свої форми виховної роботи з формування патріотизму.
Доведіть їх значущість.
11. Дослідіть, на якому етапі розвитку перебуває колектив учнів
закріпленого за вами класу на період практичної підготовки. Дайте
117
характеристику стадіям розвитку колективу. Чи діє «закон педагогіки
паралельної дії» у класі? Ваші пропозиції щодо згуртованості класного
колективу.
12. Вивчіть досвід роботи вчителя з фізичної культури (класного
керівника, вихователя, вожатого) щодо залучення дітей та їхніх
батьків до здорового способу життя. Визначте негативні й позитивні
сторони цього процесу у класі (групі). Запропонуйте виховні заходи,
форми і методи роботи з родинами щодо пропаганди й здійснення
ЗСЖ.
13. За результатами виконання вказаних завдань сформуйте
письмовий звіт, відобразивши весь обсяг проведених педагогічних
досліджень.
118
ДОДАТОК М
ЗАВДАННЯ ЗІ ШКІЛЬНОЇ ГІГІЄНИ
Завдання 1. Гігієнічна оцінка класної кімнати

Виконати заміри параметрів класу, дати гігієнічну оцінку
мікроклімату в динаміці навчального часу (до уроків, після уроків),
оцінити природне та штучне освітлення. Особливу увагу треба
звернути на відповідність класних меблів зросту та віку учнів,
наявність маркірування і розміщення учнів за партами з
урахуванням зору, слуху дітей, порушення осанки. Слід звернути
увагу і на правильність посадки учнів, установити причини
неправильної посадки, якщо така є. Указати, які класи навчаються
в цій класній кімнаті в іншій зміні. Відповідність шкільних меблів
гігієнічним вимогам сприяє повноцінному проведенню навчально-
виховного та трудового процесів, правильному фізичному
розвитку, профілактиці порушень осанки та зору учнів.
Завдання 2. Гігієнічна оцінка режиму роботи школи та
розкладу уроків
Ознайомитися з тижневим та денним розкладом уроків у
класі, дати гігієнічну оцінку правильності розподілу навчального
навантаження, провести аналіз, у якому констатується стан
розподілу навантаження, і на основі розрахунків зробити висновок
щодо відповідності цього стану гігієнічним вимогам. За
результатами розрахунків дати відповідні рекомендації, скласти
розклад занять для свого класу з урахуванням гігієнічних вимог і
довести це до відома вчителя.
Таблиця розподілу дисциплін за складністю для учнів
початкових класів
Дисципліна Коефіцієнт складності
1. Математика 1
2. Читання 0,9
3. Мова 0,9
119
4. Природознавство 0,6
5. Малювання 0,3
6. Праця 0,4
7. Музика 0,4
8. Фізкультура 0,5
9. Ритміка 0,3
Завдання 3. Ефективність уроку з урахуванням
здоров’язбережувальних технологій
Заповнити таблицю та зробити висновки:
Критерії Показники Бал Висновки,
(0-2) рекомендації
І. 1) фаза відкриття — активна та
Відповідність пасивна з 5-00 до 9-00; фаза
часу закриття — активна та пасивна з
проведення 9-00 до 13-00; організація
уроку навчання - в фазі закриття.
гігієнічним
вимогам.
ІІ. 1) норми освітленості;
Відповідність 2)відповідність меблів зросту
уроку дітей;
санітарно- 3) санітарно-гігієнічний
гігієнічним стан приміщення;
вимогам. 4) наявність
фізкультхвилинок
ІІІ. Цілі уроку. 1) зорієнтованість на навчання,
виховання і розвиток здорової
особистості.
IV. Зміст 1) спрямованість на формування
навчального культури здоров'я учнів.
матеріалу.
V. Методи та 1)раціональна єдність словесних,
засоби наочних і практичних методів
навчання. навчання;
2)чергування різних видів
діяльності;
3)доцільність застосовуваних
методів навчання;
120
4)відповідність періоду
пояснення нового матеріалу
біоритмам дитячого організму:
підйом — спад (релаксація);
5) відповідність засобів навчання
гігієнічним нормам і вимогам
(норми роботи за комп'ютером,
дистанція між екраном і
першими партами; відповідність
гігієнічним вимогам наочності
VI. Доцільність 1)кількість фізкультхвилинок;
фізкультхвили 2)відповідність часу проведення
нок. фізкультхвилинок динаміці
працездатності;
3)відповідність змісту
фізкультхвилинок характеру
виконуваної роботи на уроці;
варіювання фізкультхвилинок.
VII. 1)нормальний психічний стан і
Особистість стійкий настрій учителя;
учителя, що 2)розумна вимогливість і
забезпечує доброзичливість учителя по
збереження відношенню до учнів;
психічного 3)педагогічна етика і
здоров'я педагогічний такт.
школярів.
VIII. Характер, 1)відповідність реальним
об'єм, навчальним можливостям,
диференціація індивідуальним особливостям і
домашніх здібностям учнів.
завдань.
Завдання 4. Гігієнічна оцінка фізичного розвитку та
стану здоров’я учнів
На практиці ознайомитися з рівнем фізичного розвитку і
станом здоров’я учнів класу і враховувати це під час організації
навчально-виховного процесу, визначення певного навантаження
121
на дітей, підбору номера парти, за якою буде сидіти учень.
Заповнити таблицю та зробити висновки.
ПІБ Дата Група

Зріст Маса
учня народження здоров’я
122
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА...................................................................................................3
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ....................................................................................................6
1.1. Мета, завдання, функції, принципи практичної підготовки в
становленні професійної компетентності вчителя початкових класів.........6
1.2. Види практичної підготовки...............................................................11
1.3. Організація та керівництво практичною підготовкою, порядок її
проходження.....................................................................................................13
2. ЗМІСТ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ....20
2.1. Навчальна практична підготовка........................................................20
2.2. Виробнича практична підготовка (загальний 4 курс) 013 Початкова
освіта 27
2.3. Виробнича практична підготовка (спецгрупа 4 (2) курс) 013
Початкова освіта..............................................................................................36
2.4. Виробнича практична підготовка (загальний 4 курс) 012
Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта.......................................................39
2.5. Виробнича практична підготовка (спецгрупа 4 (2) курс) 012
Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта.......................................................43
3. ШКАЛА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ
ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ
ВИЩОЇ ОСВІТИ..............................................................................................46
3.1. Процедура оцінювання результатів практичної підготовки............46
3.2. Критерії оцінювання практичної підготовки студентів........................55
4. ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.........................................57
4.1. Відомість-характеристика...................................................................57
4.2. Щоденник практичної підготовки......................................................58
4.3. Плани-конспекти контрольних уроків...............................................60
4.4. Звіт про результати практики..............................................................61
Орієнтовні запитання та завдання до захисту результатів практичної
підготовки.........................................................................................................61
123
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................64
ДОДАТКИ........................................................................................................67
124

Методичка практика бакалавр 2020

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

Методичка практика бакалавр 2020

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичка практика бакалавр 2020

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

Наскрізна програма практичної підготовки студентів рівня вищої освіти

У наскрізній програмі практичної підготовки студентів бакалаврського рівня

Затверджено на засіданні кафедри теорії і практики початкової

1.1. Мета, завдання, функції, принципи практичної

1.2. Види практичної підготовки

1.3. Організація та керівництво практичною підготовкою,

№ Шифр і назва напряму, Кур Методисти

2. До групового керівництва практичною

Зміст, види практичної підготовки, форми звітності

2.1. Навчальна практична підготовка

Звітна документація з навчальної практичної підготовки

3. Звітна документація із психологи

Перший етап виробничої практичної підготовки

Зміст практичної підготовки

Звітна документація з практичної підготовки

Другий етап виробничої практичної підготовки

Зміст практичної підготовки

Упродовж проходження практичної підготовки

Навчально-методична робота (другий тиждень)

Звітна документація з виробничої практичної

Педагогічна практична підготовки студентів 4 курсу

Зміст практичної підготовки

Звітна документація з виробничої практичної підготовки

2.5.Виробнича практична підготовка

Навчально-методична робота (перший тиждень)

Навчально-методична робота (другий тиждень)

3. ШКАЛА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

На четвертому курсі спеціальності 013 Початкова

На четвертому курсі спеціальності 012 Дошкільна

На четвертому курсі (спецгрупа) спеціальність 013

Укладання паспорту школи, проведення загальної 6

Аналіз календарного плану вчителя з кожної 6

Аналіз засобів навчання та обладнання навчального 6

Дидактичний аналіз 10 уроків із різних дисциплін п 20

Розроблення плану-конспекту й проведення 6

Розроблення плану-конспекту (сценарію) й 6

Розроблення плану-конспекту (сценарію) й 6

Допомога вчителю у розробленні методичного 6

При виставленні загальної оцінки за практичну

4.2. Щоденник практичної підготовки

4.3. Плани-конспекти контрольних уроків

Орієнтовні запитання та завдання до захисту результатів

ДОКУМЕНТАЦІЯ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИЧНОЇ

Студента (ки) бакалаврського рівня

Оцінка за практичну підготовку:

РОЗКЛАД УРОКІВ У КЛАСІ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛАСУ СПИСОК

ДИДАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

ЗАВДАННЯ З ПЕДАГОГІКИ (3 курс)

ЗАВДАННЯ ЗІ ШКІЛЬНОЇ ГІГІЄНИ

Завдання 1. Гігієнічна оцінка класної кімнати

ПІБ Дата Група

You might also like