Визнання та правонаступництво

у міжнародному праві
 План
1. Поняття та основні теорії міжнародно-
правового визнання
2. Етапи (форми) та види міжнародно-
правового визнання
3. Поняття, види та принципи міжнародного
правонаступництва
Міжнародно-правове визнання – це
односторонній добровільний акт держави,
у якому вона чи прямо опосередковано
виражає свою готовність вступити у
політико-правові відносини з іншою
державою чи іншим суб’єктом
міжнародного права.
 Визнання
• Політичний акт - схвалення чи несхвалення
новоствореної держави, уряду,
національно-визвольного руху.
• Юридичний акт – факт, що тягне
встановлення певних правовідносин,
урегульованих міжнародним правом.
• Право, а не обов’язок держави
 Визнання
• виникнення нової держави
• прихід до влади неконституційним шляхом
нового уряду
• визнання воюючою чи повсталою стороною

Ст. 106 Конституції України: Президент України:

4) приймає рішення про визнання іноземних
держав;
Види міжнародно-правового визнання (за
дестинатором)
1) визнання держави;
2) визнання уряду;
3) визнання органів національно-визвольного
руху
 Основні теорії міжнародно-правового
визнання
• Конститутивна теорія (теорія Тобара-Вільсона) наділяє акт
визнання функцією суб’єктоутворення. Новоутворена
держава або уряд (дестинатор) набувають міжнародної
правосуб’єктності лише в силу визнання з боку інших країн
• Декларативна теорія - нове утворення (держава або уряд)
стає суб’єктом міжнародного права з моменту та в силу лише
свого виникнення. Визнання тут не утворює міжнародну
правосуб’єктність, а лише констатує її.
Хартія ОАД, ст. 13 “The political existence of the State is
independent of recognition by other States. Even before being
recognized, the State has the right to defend its integrity and
independance”
 Етапи (форми) міжнародно-правового
визнання
• визнання ad hoc
• визнання de facto
• визнання de jure
• Правонаступництво – це зміна однієї
держави іншою в здійсненні прав,
обов’язків та несенні відповідальності за
певну територію

• ??? Правонаступництво інших суб’єктів

міжнародного права???
 Правонаступництво
• припинення існування держави, її поділ,
виділення з неї іншої держави, передача
частини території іншій державі, об'єднання
держав.
• соціальна революція
• капітуляція держави
Суб’єкти: держава-попередниця (уже не
існує) та держава-наступниця
Принципи правонаступництва держави

• принцип континуітету означає, що нова

держава повністю чи більшою мірою бере
на себе права та обов’язки держави-
попередника;
• принцип tabula rasa означає, що
новоутворена держава відмовляється від
усіх зобов’язань держави-попередника.
Основні акти, з питань правонаступництва держав
• Віденська конвенція про правонаступництво
держав щодо договорів 1978 р.
• Віденська конвенція про правонаступництво
держав щодо державної власності, державних
архівів та державних боргів 1983 р.
В Україні - Закон України від 12.09.1991 р. “Про
правонаступництво України”, що регулює
відносини правонаступництва України
стосовно УРСР та СРСР.
 Види правонаступництва:
• правонаступництво щодо договорів;
• правонаступництво щодо державної
власності;
• правонаступництво щодо державних боргів;
• правонаступництво щодо державних
архівів.
 Правонаступництво держав-колишніх
республік СРСР
• Алма-Атинська Декларація країн СНД 1991 р.
гарантувала виконання новоутвореними
державами зобов’язань, що випливають з
договорів і угод колишнього СРСР, проте у
кожному конкретному випадку держава-
правонаступнця сама, виходячи з власних
інтересів, вирішує, якою мірою та у який
спосіб вона буде виконувати той чи інший
договір колишнього СРСР.
 Правонаступництво держав-колишніх
республік СРСР
• Угода держав СНД 1991 р. та Угода про
розподіл усієї власності колишнього СРСР за
кордоном 1992 р.
поділ усієї власності у справедливих частках:
Україна отримувала 16,37% власності,
Казахстан – 9,86%, Білорусь – 4,13%, Росія –
61,34%. Частки Грузії, Латвії, Литви та Естонії
(загальним обсягом 4,77%)