Симфонія №4

Час створення 1885 рік (пізній період)

Тональність мі мінор
Основний поєднання класичних (чітка композиція) і романтичних традицій (тематизм) + риси
принцип бароко (варійаційна форма пасакалії в останній частині, хоральна природа ГП Іч)
Спадкоємність фінал – варіаційна форма (Бетховен «Героїчна симфонія»)
ІІІч. – скерцо (першим ввів в сонатно-симфонічний цикл Бетховен)
Зміст непрограмна, трагічна
Драматургія розвиток від Іч до фіналу (Солертинський: «від елегії до трагедії»)
відсутня лейтмотивна система
Композиція 4 частини. І,ІІ,ІІІ – в сонатній формі, фінал – форма чакони або пасакалії (варіації на
незмінну тему)
І частина елегійна
(сонатна форма)
Експозиція Розробка Реприза Кода
ГП— романсова, ГП – без змін, нагадує репризу ГП – у ГП – на
побудована на експозиції збільшенні, фортіссімо
терцово- І хвиля – розвиток ГП та ПП рел’єфно TUTTI, сурові
секстовому ІІ хвиля – розвиток фанфарного вирізняєтьс акцентовані
поєднанні фрагменту я хоральна імітації
В основі природа КУЛЬМІНАЦІЯ
улюблений хорал теми Іч.
Баха «О мой Иисус,
меня избравший к
блаженству
вечному»
ФАНФАРА –
дерев’яні
духові+валторни
(10 разів винкає
протягом частини)
ПП – лірична,
неконтрасна ГП, сі
мінор

ГП---Ф---ПП---ГП(dur)—ГП---ГП+ПП---Ф—-ГП---Ф---ПП-—-ГП
ІІ частина філософська лірика (пошук краси і гармонії)
(сонатна форма
Вступ – соло валторн
без розробки)
ГП – баладна
СП – контрасна, близька до фанфарної з Іч.
ПП – пісенна з хроматичними підголосками (віолончелі) (в репризі – гімнічне
кульмінаційне проведення ПП із вторгненням зміненої вальсової ГП)
ІІІ частина Жанрове скерцо (картина народного свята)
(рондо-соната)
ГП – tutti – натовп
ПП – скрипки – граціозна лірична сцена
Фінал (32 трагічна розв’язка циклу
варіації на
Тема Основний розділ
незмінну тему)
В основі тема 1-11 вар 12-15 вар з 16 вар – повернення
з кантати 12вар – експресивне першопочаткової теми у
Баха + жалібне соло флейти незмінному вигляді
доповнена
хроматизмо
м (ДД) й
ускладненою
гармонією