4 Художні засоби Триразові повтори Тричі звертається Олівер до Роланда, щоб той покликав

Карла на допомогу; тричі Роланд відмовляється; тричі Роланд намагається розбити свого
меча. Гіперболізація Опис бою франків з сарацинами Постійні епітети «Люба», «прекрасна
Франція», «сивобородий Карл», «мудрий Карл», «васал добрий». Ідеалізація героїв Роланд –
ідеальний воїн. Повтори Описи природи («трава зелена серед луки», «і кров зросила
мураву…), бойові епізоди («ввійшло все вістря золоте зі списом в тіло», «спис пронизав все
тіло»…)

Поема закінчується стратою зрадника Ганелона. Християнський світ у поемі

очолює Карл Великий, образ якого поданий гіперболічно й ідеалізовано. Це
типовий для народного епосу образ правителя — сивобородого, мудрого,
справедливого, його епічна ласкавість поєднується з суворістю і
невблаганністю до ворогів і зрадників. У поемі Карлу 200 років, хоч під час
походу 778 р. йому було тільки 36 років і він не був ще імператором. «Пісня
про Роланда» містить відомості про озброєння рицаря XI-XII ст., про
військову тактику і тогочасні звичаї. Не тільки кінь, а й меч, бойовий ріг,
персоніфіковані — мають свої імена. Так, меч Роланда називається
Дюренталь (твердий), ріжок- Оліфант (гучний). Для посилення драматизму
використані спеціальні епічні прийоми: повторні тиради (повторення змісту
майже слово в слово в строфах, що стоять поруч); трикратні повтори —
тричі просить Олів'єр покликати Карла, тричі відмовляє Роланд, тричі
намагається Роланд розбити Дюрендаля тощо. Поемі властиві характерні
для епосу постійні епітети (Франція — «люба» «прекрасна»,Карл —
«сивобородий», трава — «зелена», васал — «добрий» та ін.). Про близькість
поеми до народної поезії свідчать також епічні плачі (плач Роланда над
тілами товаришів, плач Карла над убитим Роландом) та ін. Тематика
героїчного епосу (прославлення героїчного подвигу) зумовлювала
монументалізм стилю, ідеалізацію, перебільшення та елемент чудесного.
Особливо це помітно в описах битв, які вражають своєю масовістю та
жорстокими кровопролиттями. Богатирська міць Роланда настільки велика,
що навіть смертельно поранений він наганяє страх на все вороже військо.
Така гіперболізація сили й хоробрості героя та відповідно жорстокості
ворогів є традиційним фольклорним засобом. Загалом поема відзначається
композиційною завершеністю, стрункістю і лаконізмом. Головні персонажі
окреслені за чіткою схемою. Французький епос відзначається виключною
сюжетною різноманітністю: від сімейно-побутових зарисовок до фіксації
важливих історичних подій і політичних проблем, на підставі чого його
можна назвати поетичною історією.