Національна Рада Жінок України

Проєкт “ДОСТУП ДО
ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЖІНОК,
ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД
НАСИЛЬСТВА”
За підтримки програми МАТРА
Посольства Королівства
Нідерландів в Україні

Верховенство
права –

мовою
театру
Лариса КОЛОС
голова Правління
Громадської організації
«Міжнародна Школа
Рівних Можливостей»

2020
 Національна Рада Жінок України
Проєкт “ДОСТУП ДО ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД
НАСИЛЬСТВА”
За підтримки програми МАТРА Посольства Королівства Нідерландів в Україні

Верховенство права – мовою театру

Лариса КОЛОС,
голова Правління Громадської організації
«Міжнародна Школа Рівних Можливостей»

2020
Напевне, ідеальних людей не існує. Всі ми маємо бажання, переконання, стиль
власної поведінки, комунікацій, активності та емоцій. І вони не тільки не
співпадають з тими ж параметрами у людей інших соціальних та вікових груп, але
часто є неприйнятним для членів власної родини.
З віком приходить мудрість – це аксіома. Але скільки помилок допущено, скільки
шансів не використано! І чи потрібно дочекатись старості, щоб відчути гармонію з
собою та оточуючим світом? Чи можна пройти цей шлях з меншими втратами?
Звичайні люди вчаться на власних помилках, розумні – на помилках інших людей.
То чи можна моделювати ці помилки і, входячи в ролі чужого життя, вирішувати
конфлікти ефективно та безболісно?
Особливо це стосується сімейних конфліктів та домашнього насильства. Адже вже
відома форма такого входження в чужий можливий конфлікт та кожен може мати
спробу (і не одну) до його вирішення. Це називається Форум-театром. Для молоді це є
ідеальною моделлю навчання, коли не література чи кіно подають тобі сімейну
драму, а твої колеги показують, як це може бути, а ти сам берешся до вирішення. Не
факт, що твої емоції будуть адекватні, а слова обовʼязково правильні. Але це гра –
театр, тут немає справжньої безвиході, тут наступний колега, який також захотів
стати актором, виправить твої помилки. І з якою полегкістю в самому кінці спільної
вистави всі зрозуміють, як можна було б змінити ситуацію, щоб не було конфлікту,
не очікувалась трагедія і що потрібно робити в кульмінаційні моменти.
Ми можемо вчитись цьому в школі, щоб не переживати складні ситуації в житті.
Молодь вітає арттехнології, як навчання, що забезпечує щасливе життя.

Школа Рівних Можливостей має багаторічний досвід залучення молоді до соціальної

дії, формування прошарку соціально активних молодих людей, небайдужих до процесів,
що відбуваються в нашому суспільстві, котрі мають бажання змінювати суспільство на
краще.

“Театр – це форма знань: він повинен і може бути засобом трансформування

суспільства. Театр може допомогти нам збудувати наше майбутнє замість того,
аби просто чекати на це майбутнє.”
Аугусто Боаль
Школа Рівних Можливостей (ШРМ) є однією з перших організацій, яка розпочала
впровадження в Україні методики форум-театру та дослідження її ефективності. З цією
метою нашими експертами було вивчено досвід використання зазначеної методики у різни
країнах (зокрема, у Франції, Великій Британії, Болгарії, Росії, Польщі, Швейцарії).
Тренерки ШРМ пройшли навчання (протягом року чотири модулі), організоване British
Council в Україні. Кращі фахівці форум-театру з Англії були запрошені для підготовки
українських коллег, які у практичних вправах опановували методику Августо Боаля. На
сьогодні понад 50 волонтерів і волонтерок мають досвід участі у виставах форум-театру.

~2~
 Спеціалістами Школи були розроблені тренінги з підготовки акторів та ведучих
(джокерів) для подальшого поширення методики форум-театру в Україні. В рамках
співпраці з Міністерством освіти і науки ведеться системне навчання психологів методиці
форум-театру. Реальним кроком поширення в Україні методики форум-театру стала
реалізація проекту «Використання театральних технологій у протидії торгівлі людьми», в
результаті якого фахівці Школи через проведення навчання та постійні супервізії мали
можливість підготувати керівників театральних груп та акторів для 15 організацій мережі
МОМ. У рамках цього проекту ми дослідили ефективність методики як у превентивній
роботі з протидії торгівлі людьми, так і у роботі з жертвами та правоохоронцями.
Школа Рівних Можливостей прийняла пропозицію Британської Ради підготувати
та видати трьома мовами для країн Європи навчально-методичний посібник «Форум-
театр: формула виходу з кризи». Для цього посібника фахівцями Школи розроблені та
адаптовані спеціальні «тілесні вправи» та «ігри для розігріву», мета яких – створення
команди та забезпечення відповідного настрою групи для проведення форум-театру; були
розроблені та апробовані комплексні сценарії для постановки вистав форум-театру на
гострі соціальні теми, зокрема стосовно проблеми насильства в усіх його проявах,
порушення прав людини, в тому числі, прав молоді в місцях позбавлення волі. Багато
вправ ми взяли із «Книги ігор» Августо Боаля. Сьогодні цей посібник суттєво допомагає
тим, хто працює за методикою форум-театру.
Впровадження у різних проектах методики форум-театру надало нам можливість
розширити межі її застосування. Ми отримали досвід використання методики форум-
театру в проведенні превентивної роботи серед дітей загальноосвітніх шкіл, шкіл-
інтернатів, дитячих будинків, серед молоді ВНЗ, у роботі з людьми, що перебувають в
місцях позбавлення волі та колоніях (притулках) для неповнолітніх, у роботі з
державними службовцями та правоохоронцями, в роботі з безробітними, з шукачами
притулку в Україні, з іншими представниками груп ризику.
Упродовж 2018 – 2020 років ця методика була відпрацьована у рамках
широкоформатного проекту «Доступ до верховенства права осіб, які постраждали від
насильства», який виконувався Національною Радою Жінок України за підтримки
Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Школа Рівних Можливостей була
партнером проекту і проводила низку системних заходів у Черкаській області. Форум-
театри з протидії домашньому насильству, булінгу у школах пройшли в усіх навчальних
закладах міста Золотоноша і стали ефективним механізмом як виявлення цих негативних
фактів, так і їх подолання.
Організацією розроблено веб-сторінку для бажаючих отримати методичні
матеріали, для всіх працюючих за методикою форум-театру, для обміну досвідом, пошуку
відповідей на питання, спілкування, для відкриття нових можливостей використання
методики.

~3~
 Форум-театр – це пошук, разом із глядачами, шляхів вирішення різних проблем,
виходу зі складних життєвих ситуацій та адвокування інтересів окремих громадян та груп
людей, які потерпають від тих чи інших негараздів у сім’ї та в соціумі.
Театр дає змогу молоді розкрити власний потенціал, навчитися творчому
мисленню, самореалізуватися, допомагати тим, хто опинився в кризі.
Форум-театр став формою адвокації, донесення до органів та структур всіх рівнів
побажань, потреб і вимог представників тих цільових груп, які потребують змін у
законодавстві, нормативних документах та діях влади.

Методологічні засади форум-театру

Визначення форум-театру
Форум-театр – методика інтерактивної роботи серед різних прошарків суспільства,
спрямована на вирішення соціальних проблем.
Сутність методики форум-театру – пошук в рамках запропонованої вистави разом
із учасниками й учасницями шляхів вирішення проблеми чи виходу зі складної життєвої
ситуації.
Ведучий форум-театру перед початком вистави знайомить учасників-глядачів із
проблемою, яку висвітлюватиме вистава. Після вистави ведучий шляхом інтерактивного
опитування аудиторії з’ясовує рівень усвідомлення групою учасників-глядачів проблеми
та її наслідків для суспільства в цілому та для конкретної людини. За необхідності
структурує кілька проблем, проговорюючи їх. З’ясовується, хто саме потерпає від
пригнічення у змальованій ситуації, а хто свідомо чи ні стає пригноблювачем. Глядачам
пропонується ще раз подивитися виставу і, якщо в них виникає корисна пропозиція,
зупинити дійство.
Пошук можливих шляхів покращання ситуації пропонують самі глядачі учасники та
учасниці форум-театру. В момент, коли при повторному програванні вистави є шанс
покращити ситуацію і в учасників та учасниць є ідея, як саме це зробити, він чи вона каже
“Стоп!”, виходить на сцену, замінює протагоніста (персонажа, який страждає від
пригнічення) і показує, як, на його/її думку, треба себе поводити, що говорити для зміни
ситуації на краще.
Ведучого форум-театру ми називаємо джокером.
Ця методика застосовує набутий нами досвід тренінгів та інтерактивного театру.
Об’єднуючи техніки надання інформації та навичок через тренінги та вплив на
підсвідомість через почуття, що викликають створені художні образи в інтерактивному
театрі, форум-театр впливає на емоційний інтелект людини, формуючи креативний підхід
до позитивного вирішення проблеми.
Форум-театр – методика, ще не поширена в Україні, хоча вона давно й ефективно
використовується у половині країн світу як засіб зробити суспільство щасливішим, як
спосіб відкриття самого себе та інших, визначення та вираження наших бажань; як
знаряддя зміни обставин, які спричиняють нещастя та біль, та знаряддя посилення того,

~4~
що приносить мир. Форум-театр є мовою, яка допомагає зрозуміти й розвинути емоційні
сфери свідомості (емоційний розум) та виробити креативний підхід до позитивного
вирішення проблем.
Існує Декларація принципів форум-театру. Ця Декларація, прийнята організацією
“Міжнародний театр пригнічених”, вважає основною метою Театру пригнічених –
гуманізувати суспільство. Театр пригнічених визначається як система вправ, ігор та
методів, які базуються на “сутнісному театрі”, щоб допомогти чоловікам і жінкам
розвинути в собі найсуттєвіше, що притаманне їм як людським істотам.
Головною темою вистав форум-театру є ситуація пригнічення та насильства в його
різноманітних проявах, тому й сам театр так і називається – “Театр пригнічених”.
Головною метою форум-театру є надання інформації та набуття навичок вирішення
існуючої проблеми певною людиною з використанням досвіду інших людей та з
підключенням можливостей власного емоційного інтелекту.
Темами вистав форум-театру можуть бути найрізноманітніші проблеми суспільства:
стосунки між членами родини, співробітниками, представниками різних націй, культур,
релігій, проблеми ВІЛ-інфікованих, людей з обмеженими можливостями, питання щодо
здорового способу життя, наркоманії, алкоголізму, торгівлі людьми тощо.
Таким чином, сценічна вистава пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен
персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой – жертва ситуації, інші
персонажі – його оточення: сім’я, школа, члени суспільства. Можлива участь лікаря,
представника поліції, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм,
конкретною ситуацією.
Під час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не тільки познайомитися з
важкою ситуацією, як у інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час
тренінгу, а й РОЗРОБИТИ АЛГОРИТМ, СТВОРИТИ МОДЕЛЬ успішної поведінки в
складній, на перший погляд безвихідній, ситуації.
Виконавці головних ролей при взаємодії з глядачами мають дотримуватися
характеру своїх персонажів, але повинні враховувати і адекватно реагувати на вплив
глядача. Кожна вистава форум-театру унікальна, тому що в ній беруть участь не тільки
актори, а й глядачі. У ході вистави актори розігрують добре знайому глядачам проблемну
ситуацію з реального життя, а глядачі упродовж кількох годин “проживають” цю
ситуацію, пропускаючи її крізь себе, ставлячи себе на місце головного героя та
намагаючись змінити ситуацію на краще.
Виконуючи роль замість актора, глядач глибше занурюється в емоційні переживання
головного персонажа, відчуваючи результат свого втручання. Спроба власної участі може
привести глядача до іншого погляду на проблему, та вірогідна можливість знаходження
іншого виходу зі складної ситуації.
Аудиторія залучається до переживань, драма акторів стає драмою глядачів.
Глядачі, спостерігаючи за подіями, що розгортаються на сцені, впізнаючи ситуацію,
мають можливість оцінити поведінку людини та висловити своє бачення зміни поведінки

~5~
учасників подій, що приведуть до поліпшення ситуації в цілому. Таких способів
поліпшення ситуації може бути багато, адже у кожного з глядачів свій власний досвід
вирішення проблеми, і він готовий поділитися цим досвідом з іншими.
Однією з особливостей форум-театру є відсутність рекомендацій глядачам, як
необхідно поводитися, адже кожна людина робить свій вибір сама, і ніхто не може їй
сказати, як треба чинити в конкретній ситуації. У ході постановки кожна людина може
зупинити хід вистави, щоб власним прикладом показати, як, на її погляд, протагоніст міг
би змінити ситуацію на краще.
Техніка форум-театру може бути застосована в різних ситуаціях з різною метою: або
допомогти одній конкретній людині, або змінити погляд суспільства на проблему,
поведінку членів суспільства стосовно пригніченої людини, або здійснити вплив
(лобіювання інтересів певних членів громади) на органи влади з метою вдосконалення
законодавства та прийняття певних рішень на місцевому рівні.
Форум-театр може бути застосований у роботі з групами впливових осіб – тобто
осіб, що у своїй повсякденній роботі з пригніченими повинні допомогти вирішити
проблеми цих членів суспільства. Це освітяни, правоохоронці, медики, соціальні
працівники, держслужбовці.
Техніка форум-театру креативна, але існують певні принципи, закладені ще
засновником форум-театру Аугусто Боалем, яких треба дотримуватися.
Принципи форум-театру Аугусто Боаля
Ясність у викладенні сюжету.
Чітко визначений протагоніст.
В ЦЕ повинно віритися.
ЦЕ повинно мати можливість змінюватися.
В ідеалі, чіткі місця для втручання.
Форум-театр це театр пригнічених, а не депресивних.
Форум-театр – не терапія, але може бути терапевтичним
В ідеалі, вистава форум-театру викличе емоційну реакцію і зможе зініціювати
дискусію стосовно розв’язання ситуації.

~6~
 Історія форум-театру
Засновником форум-театру є бразилець Аугусто Боаль. Він створив перший
вуличний «Театр пригнічених».
В’язень, що пройшов через тортури за опозицію диктаторству в Бразилії, Боаль
добре розумів дві речі: пригнічені потерпають від соціального, економічного,
психологічного насильства і допомогти їм, у першу чергу, можна через зміну їхньої
власної поведінки і їхнього власного ставлення до проблеми.
Сутність форум-театру – спільний з глядачем вистави пошук вирішення проблеми та
виходу зі складної життєвої ситуації. В ході вистави глядачі впізнають добре відому їм
життєву ситуацію, що призводить людину до стану пригнічення. Сценарій вистави і сама
вистава можуть бути підготовлені заздалегідь трупою театру, а можуть готуватися і
програватися самими учасниками та учасницями в ході практичного тренінгу, залежно від
бажаного результату.
Акторська підготовка учасників не потрібна, але бажаним є проведення підготовчих
вправ та ознайомлення з деякими техніками в тих випадках, коли постановка здійснюється
учасниками та учасницями тренінгового заходу, тобто потерпілими від насильства.

Цільові групи форум-театру

«Це театр – мистецтво споглядання самих себе».
Аугусто Боаль
Цільові групи, з якими працює форум-театр, включають:
x саме пригнічених осіб, які потрапили у складну ситуацію і потерпають від різних
форм насильства або власної залежності;
x пересічних членів суспільства, які можуть опинитися в складних життєвих ситуаціях
через необізнаність і у яких не вистачає інформації або власного досвіду для
попередження виникнення проблеми, – підлітки з проблемних сімей, вихованці
дитячих будинків, ув’язнені колоній;
x не менш важливою є робота з впливовими особами, які мають покращити ситуацію в
суспільстві шляхом проведення попереджуючих заходів та надання допомоги людям,
що потерпають від пригнічення, – соціальні працівники, медики, правоохоронці, члени
громадських організацій.
Форум-театр підходить для будь-якої особи чи групи, яка могла б ідентифікувати
себе з потерпаючими від пригнічення.
Мета, завдання та техніки форум-театру визначаються залежно від групи учасників
заходу.

Мета і завдання форум-театру

В ідеалі, ця техніка може бути використана як превентивний засіб –
попередження потрапляння людини в проблемні ситуації та моделювання можливих
шляхів виходу із ситуації, в яку потрапила пригнічена людина, через надання їй

~7~
інформації та набуття навичок вирішення проблеми конкретної людини з використанням
досвіду інших людей та з підключенням можливостей власного емоційного інтелекту.
Цілі театру пригнічених викладено в Декларації принципів організації
“Міжнародний театр пригнічених”.
Завдання форум-театру залежать від групи учасників, з якою ми працюємо в даний
момент. Залежно від завдання, що стоїть перед конкретним заходом, обираємо техніку
проведення форум-театру.
Працюючи з групою пригнічених людей, ми ставимо за мету допомогти пригніченій
людині знайти вихід зі скрутного становища, побачити нові способи вирішення проблеми.
Це робота в дитячих будинках, організаціях інвалідів, кризових центрах із жертвами
насильства. Кожна пригнічена людина має свій певний обмежений досвід; спілкуючись у
колі таких як вона сама, але тих, що мають інший досвід виходу зі скрутного становища,
вона отримує досвід інших людей. Спілкування проходить у невимушеній обстановці,
ніхто нікому не нав’язує своєї думки, ніхто не примушує робити саме так, і тому ця
інформація не викликає внутрішнього протесту і сприймається органічно. Робота з
пригніченою людиною проводиться таким чином, що ми змінюємо на сцені тільки
пригнічену людину – головного героя.
Якщо ми працюємо з групою пересічних членів громади з метою попередження
негативних проявів у суспільстві насильства, наркоманії, торгівлі людьми і т. ін., – слід
діяти за тим самим принципом: саме головний герой – людина, яку було визначено як
потерпаючу від пригнічення, – є тим, кого замінюють, для кого виробляються ці стратегії
та пропозиції в ході форуму. Бо ідея форум-театру базується на істині, що незалежно від
того, ким ми є і яку роль виконуємо в суспільстві, ми завжди можемо змінити тільки себе.
Іноді в ході вистави виникає потреба введення нового персонажу – подруги,
працівника громадської організації, медика, правоохоронця, за допомогою яких ми
змінюємо ситуацію навколо пригніченої людини на краще.
Метою проведення форум-театру для осіб, що впливають на ситуацію в суспільстві,
– держслужбовців, правоохоронців, медиків, освітян – є спільний пошук найдієвіших
шляхів попередження негативних явищ у суспільстві та надання різнопланової допомоги
пригніченим. Існує багато варіантів для виходу пригніченого зі складної ситуації, і який
саме буде найвдалішим, можна визначити, тільки поєднавши зусилля фахівців різного
напряму, адже сама пригнічена людина не володіє всією фаховою медичною, правовою,
психологічною інформацією, яку мають освічені фахівці.
Законодавчий театр як різновид Театру пригнічених, що тісно пов’язаний з форум-
театром, вступає в силу в сценаріях, коли глядачі вистави усвідомлюють, що будь-які
намагання змінити ситуацію на краще не мають шансу на позитивне вирішення проблеми
без зміни законодавства та дій політиків.
В Україні законодавчий театр може бути інструментом вироблення навичок
лобіювання інтересів пригнічених членів громади перед органами державної влади.

~8~
 Як і в кожному розвиненому суспільстві, законодавчий форум-театр, для участі в
якому запрошуються представники виконавчої та законодавчої влади, допомагає їм
зрозуміти наслідки законодавчих рішень і проникнутись бажанням змінити існуючу
ситуацію.

Підготовка форум-театру
Підготовка форум-театру складається з кількох етапів:
- вибір проблеми, спираючись на реальні історії;
- створення сюжету сценарію;
- репетиція мізансцен;
- аналіз та коректування вистави;
- створення і представлення форум-вистави.
Підготовка форум-театру починається з вибору проблеми, що потребує вирішення.
За основу сценаріїв беруться дійсні історії.
Існує два різновиди проблем, з якими буде працювати форум-театр:
- визначені проблеми певних груп пригнічених людей – жертв, постраждалих
від домашнього насильства, дітей, осіб старшого віку, осіб з інвалідністю та інших,
над вирішенням яких в інший спосіб вже працюють організації та установи;
- проблеми, які актуалізуються в ході роботи з групою.
До визначених проблем ми відносимо:
• проблеми, з якими до нас звертаються самі люди, що потерпають від пригнічення,
– жертви домашнього насильства та інші, або ж організації, що сприяють вирішенню
проблем цих конкретних пригнічених людей, – кризові центри, НУО, інтернати, колонії;
• проблеми працівників державних органів, неурядових організацій, соціальних
працівників, освітян, медиків, що потребують вдосконалення власних методів роботи з
попередження негативних явищ у суспільстві та надання допомоги пригніченим, для
спільного вироблення нових форм взаємодії з партнерськими структурами.
До невизначених можуть належати будь-які проблеми, які хвилюють в даний
момент аудиторію чи когось із присутніх і які стають темою обговорення форум-театру.
Підготовка кожної вистави форум-театру обов’язково включає в себе досконале
вивчення аудиторії, з якою ми будемо працювати: її особливостей, притаманних їй
проблем, її потреб.
Бажаним результатом форум-театру для вирішення першої групи визначених
проблем може бути або набуття пригніченою людиною навичок безпечної поведінки та
прийняття найбільш вдалих рішень для протистояння пригнобленню, або надання
корисної для пригніченої людини інформації (правової, медичної, іншої) та передача їй
досвіду.
Друга група визначених проблем може бути вирішена, якщо присутні отримають
новий досвід надання допомоги людям, що потерпають від пригнічення, та нову
інформацію від партнерів стосовно розв’язання даної проблеми.

~9~
 Бажаним результатом у роботі з невизначеними проблемами є сам факт їх
визначення, виявлення, обговорення і спільний пошук шляхів розв’язання.
Складається план проведення конкретного заходу.
Залежно від цільової групи вибирається форма театральної вистави. Це може бути:
- публіцистична вистава;
- пластично-хореографічне дійство;
- драматична постановка;
- гумористична вистава;
- інтерактивна театральна програма.
Як і в інтерактивному театрі, перш ніж створювати виставу соціального
спрямування, необхідно відповісти на деякі питання:
- чому саме ця вистава;
- чи співпадає адресність вистави з характеристиками цільової групи;
- чи відповідає приміщення, де ви будете працювати, потребам вистави;
- яка техніка потрібна для показу вистави;
- що необхідно підготувати до вистави;
- яка допомога знадобиться.
Далі необхідно придумати з членами групи сценарій вистави.
Згідно з принципами Аугусто Боаля, сценарій вистави повинен бути реальним, добре
зрозумілим, мати яскраво виражений образ пригніченої особи – протагоніста, мати
можливість бути зміненим у ході обговорення.
Вистава, як правило, продовжується 10-20 хвилин і складається з 3-6 чітко
структурованих мізансцен.
Сценарій готується групою форум-театру, програється її акторами. Дуже важливим є
попередній перегляд сценарію джокером, щоб він знав розстановку акцентів у виставі.
Попередній перегляд дає можливість режисеру-постановнику відкоригувати ролі і
стиль гри, мову й емоційну експресію акторів, міміку, жести як більш досконалі
інструменти передачі необхідної інформації.
Можливий варіант, коли сценарій пишеться і вистава програється безпосередньо
групою учасників та учасниць, при цьому з запропонованих учасниками варіантів
обирається той, що отримав підтримку найбільшої кількості учасників. У найкращому
варіанті в основу сценарію лягає випадок, який насправді трапився з кимось із учасників.
Для того, щоб учасники та учасниці розкріпостилися, відчували довіру до того, що
відбувається, потрібна певна підготовка – розігрів. Розігрів включає певні вправи.
Після вистави починається обговорення – форум, у ході якого кожен із глядачів
може запропонувати своє вирішення проблеми, замінюючи на сцені головного героя, що
виконує дану роль.
Дуже важливою і цінною буває участь у форумі фахівців – медиків, правознавців,
психологів, які в ході форуму пояснюють процеси, що відбуваються, та вказують на

~ 10 ~
можливі шляхи вирішення проблеми з точки зору медицини, законодавства тощо. Тут
доречно назвати адреси центрів, закладів, де можна отримати ту чи іншу допомогу.
Після вистави ведучий – джокер підводить підсумки та дякує всім учасникам.
Техніки, що застосовуються в форум-театрі
Техніки, що застосовуються в форум-театрі, повинні створити в групі учасників та
учасниць саме атмосферу безпеки, самоповаги, активності атмосферу, що сприяє
емоційному розвитку кожного учасника та кожної учасниці.
Для досягнення цієї мети форум-театр застосовує техніки, що використовуються в
тренінгових програмах і в Ґендерному інтерактивному театрі ШРМ.
З тренінгових програм ми беремо:
- роботу в колі;
- відкритий простір;
- контракт-правила;
- обговорення;
- рольові ігри;
- індивідуальну роботу;
- роботу в малих групах;
- застосування вправ, ігор, спрямованих на покращання атмосфери в групі,
отримання досвіду та просування вперед;
- активне слухання.
Інтерактивний театр за чотири роки практичної роботи дав можливість нашим
акторам опанувати суто театральні техніки:
- виразне мовлення;
- сценічний рух;
- акторську майстерність.
Фази форум-театру:
- розігрів;
- перегляд вистави;
- форум;
- передача профілактичної інформації;
- зворотній зв’язок;
- обговорення акторами та фахівцями.

Робота джокера
Джокер – головна діюча особа форум-театру. Він веде захід з початку до завершення,
від нього залежить успішність форум-театру.
Основна робота з обраної проблеми проводиться саме джокером у процесі співпраці
з аудиторією.
Він організовує співпрацю між учасниками та акторами, налагоджує аудиторію на
позитивну співпрацю, об’єднує всіх однією ціллю. На початку заходу він встановлює

~ 11 ~
контакт з аудиторією, вводить її в належний робочий та емоційний стан. Йому потрібні
неабиякі здібності, знання та навички для того, щоб за дуже короткий час ідентифікувати
аудиторію, її настрій і потреби. Джокер готує учасників до сприйняття того, що буде
відбуватися на сцені, і пояснює правила форум-театру.
Після перегляду вистави джокер з’ясовує у присутніх, чи добре вони зрозуміли те,
що побачили. Він пропонує учасникам і учасницям назвати проблеми, висвітлені в ході
вистави, та можливі негативні наслідки, що можуть статися, якщо не вжити певних
заходів. Джокер визначає персонажі, просить глядачів – учасників та учасниць – пояснити
емоційний стан того чи іншого героя.
При повторному перегляді джокер дає можливість глядачам самим стати акторами,
замінюючи протагоніста, при цьому в одній ролі мають можливість спробувати свої сили
кілька глядачів, кожен зі своїм баченням розвитку подій.
Важливо, щоб джокер стимулював учасників та учасниць вистави до пошуку ідей і
розвивав ці ідеї, використовуючи прямі запитання, таким чином розширюючи, а не
припиняючи дискусію. Тим самим джокер ненав’язливо стимулює учасників зіграти роль
головного героя. Якщо аудиторія занадто скута, джокер сам, але без тиску на учасників та
учасниць, пропонує можливі варіанти поведінки в подібній ситуації.
Які саме знання, навички і якості повинен мати джокер?
Джокер може походити з будь-яких професійних верств. Його джокерські навички
важать набагато більше, аніж специфічні експертні фахові знання.
Навички:
- комунікабельності;
- активного слухання;
- ораторські;
- театрального мистецтва.
Вибір пріоритетів якості, що можуть стати в нагоді:
- доброзичливість;
- уважність;
- повага до кожної людини;
- толерантність;
- позитивність сприйняття;
- почуття гумору;
- ґендерна чуйність;
- почуття часу.
Театр відкриває нові можливості для молоді у соціальній роботі, виховує в них
найкращі лідерські якості, дозволяє вирішувати найскладніші проблеми, запобігати будь-
яким негативним явищам. На нашу думку, це найефективніша форма протидії насильству.

~ 12 ~
 Організація "Міжнародний Театр Пригнічених" (ОМТП)
Декларація принципів
Преамбула
1. Основна мета Театру Пригнічених – гуманізувати суспільство.
2. Театр Пригнічених – це система Вправ, Ігор та Методів, які базуються на
"Сутнісному Театрі" (EssentialTheatre), щоб допомогти чоловікам та жінкам розвинути те, що
вони вже мають у собі: театр.

Сутнісний театр
3. Кожна людина – це театр!
4. Театр визначається як одночасне існування – в тому ж просторі і контексті –
акторів та глядачів. Кожна людська істота може бачити конкретну ситуацію і себе у цій
ситуації.
5. Сутнісний Театр складається з трьох елементів: Суб'єктивний Театр,
Об'єктивний Театр та Театралізована Мова.
6. Кожна людина може бути актором: щоб вижити, нам потрібно вчинити якусь
дію і спостерігати за тією дією та її впливом на навколишнє середовище. Бути Людиною
означає бути Театром: співіснування актора та глядача в тій самій людині. Це – Суб'єктивний
Театр.
7. Коли люди обмежують себе до спостерігання за об'єктом, людиною чи
простором, на мить відмовляючись від своєї можливості та необхідності грати, енергія та їхнє
бажання грати передається тому простору, людині чи об'єкту, створюючи простір всередині
простору – Естетичний Простір. Це – Об'єктивний Театр.
8. Всі люди використовують у своєму щоденному житті ту ж мову, яку актори
використовують на сцені; їхні голоси, їхні тіла, їхні рухи та їхні вирази. Вони передають свої
емоції та бажання у Театралізовану Мову.

Театр Пригнічених
9. Театр Пригнічених надає кожному естетичний спосіб проаналізувати своє
минуле в контексті свого теперішнього, а потім – винайти своє майбутнє, не чекаючи на нього.
Театр Пригнічених допомагає людям відшукати мову, якою вони вже володіють, – ми вчимося,
як жити у суспільстві, граючи в театрі. Відчуваючи, ми вчимося відчувати, думаючи, вчимося
думати, граючи, вчимося грати. Театр Пригнічених – це репетиція реальності.
10. Пригнічені – це ті люди або групи, які в соціальному, культурному,
політичному, економічному, расовому, сексуальному або будь-якому іншому відношенні
позбавлені свого права на Діалог або яким будь-яким чином заважають користатися цим
правом.

~ 13 ~
 11. Діалог визначається як спосіб вільного обміну з іншими, як людьми, так і
групами; брати участь в людському суспільстві на рівноправних засадах, поважати відмінності і
відчувати повагу до себе.
12. Театр Пригнічених базується на принципі, що всі людські стосунки повинні
мати природу діалогу: між чоловіками та жінками, расами, сім'ями, групами та націями повинен
переважати діалог. У реальності всі діалоги мають схильність стати монологами, що створює
зв'язок "гнобителі – пригнічені". Визнаючи цю реальність, основний принцип Театру
Пригнічених – це допомогти відновити діалог між людськими істотами.

Принципи та Цілі
13. Театр Пригнічених – це світовий ненасильницький естетичний рух, який шукає миру,
а не пасивності.
14. Театр Пригнічених намагається активізувати людей в гуманістичних зусиллях,
які виражаються самою його назвою: Театр пригнічених, з пригнічених та для пригнічених.
Система, що надає людям можливість діяти в театрі і стати прототипами, тобто діючими
суб'єктами свого власного життя.
15. Театр Пригнічених – це не ідеологія і не політична партія, не щось догматичне
чи примусове; він поважає всі культури. Це є метод аналізу і засіб зробити суспільство
щасливішим. Завдяки своїй гуманістичній та демократичній природі він широко
використовується в усьому світі, у всіх сферах соціальної діяльності, таких, як освіта, культура,
мистецтво, політика, соціальна робота, психотерапія, програми подолання неграмотності та
охорони здоров'я.
16. В даний момент Театр Пригнічених використовується приблизно у половині
країн світу, як спосіб відкриття самого себе та інших, визначення та вираження наших бажань;
як знаряддя зміни обставин, які спричиняють нещастя та біль, та знаряддя посилення того, що
приносить мир; як те, що поважає відмінності між людьми та групами та включає всі людські
істоти у Діалог; і, нарешті, як знаряддя для досягнення економічної та соціальної
справедливості, що є основою справжньої демократії. Підсумуємо вище зазначене: загальною
метою Театру Пригнічених є розвиток істотних Прав Людини.

Організація "Міжнародний Театр Пригнічених" (ОМТП)

17. ОМТП – це організація, яка координує та покращує розвиток Театру Пригнічених
по всьому світу відповідно до принципів та цілей цієї Декларації.
18. ОМТП проводить цю роботу шляхом об'єднання людей, які працюють в Театрі
Пригнічених, у всесвітню мережу, заохочуючи обмін та методичний розвиток. Це робиться
шляхом навчання та розповсюдження існуючих методів; через задум проектів глобального
масштабу; через стимуляцію створення місцевих Центрів для Театру Пригнічених (ЦТП);
шляхом заохочення і створення умов для роботи ЦТП і тих, хто в них працює, та шляхом
створення міжнародного місця зустрічі в Інтернеті.

~ 14 ~
 18. ОМТП має таку ж гуманістичну та демократичну природу, як і її принципи та
цілі; вона скористається будь-яким внеском людей, які працюють згідно цієї Декларації
Принципів.
19. ОМТП вважає, що будь-яка людина, що використовує різноманітні методи
Театру Пригнічених, погоджується з цією Декларацією Принципів.

Теми форум театру, які можуть бути використані при створенні сценаріїв
з попередження домашнього насильства, – для глядачів та акторів різних
вікових категорій
x Підлітки: у мого друга немає тата – він загинув на війні, у знайомої дівчинки тато
є, але він покинув сімʼю і створив нову сімʼю. Вони любили приходити до нас додому, у
нас завжди було весело, мама і тато любили моїх друзів, тато зажди надавав їм слушні
поради. Але останнім часом в сімʼї створилась напруга, мама з татом часто сваряться, їх
все дратує. Що я можу зробити, щоб тато залишився з нами, щоб сварки не перейшли в
бійку? Хто і що може вплинути на моїх батьків?

x Юнаки та дівчата: мені дуже подобається хлопець з нашого класу, я хотіла б

дружити з ним. Але мене зупиняє те, що у нього в родині батько ображає матір, навіть бʼє
її. Зараз хлопець дуже уважний до мене, подарував мені квіти на день народження, не
соромиться нести мій рюкзак зі школи. Але чи буде він таким завжди, чи почне ображати і
показувати свою силу?

x Молоді сім’ї: я не розумію, чому мій чоловік не хоче зараз мати дитину? Я вже й не
знаю, чи зможу завагітніти після того страшного аборту? Він довів мене до нього – я не
хотіла, але він погрожував, що піде від мене, що дитина не дасть йому можливості
розвиватись, будувати карʼєру, підлещувався, робив подарунки – і я зважилась. Зараз
постійно всіма способами попереджую вагітність, але я вже втомилась від цієї напруги. Я
дуже хочу дитину і не хочу втратити чоловіка.

x Родина з ревнивим чоловіком: мені шість років і я не знаю, де шукати допомоги.

Тато весь час ревнує маму, він дивиться на годинник, коли вона йде купувати хліб і
вираховує кожну хвилину. Раніше вони вчились разом в інституті, але вже 2 роки
працюють в різних лікарнях. Часто тато бʼє маму, вона плаче і просить про розлучення. Я
чув, як тато приніс їй таблетки і сказав, що це єдиний шанс розлучитись – вона може
випити всі таблетки і померти. Розлучення він їй ніколи не дасть.

x Жінка вимагає більше грошей: ми знали один одного з дитинства – росли на одній
вулиці, ходили в одну школу. Одружились, коли я вже працював, а вона була ще
студенткою. Допомагали і мої і її батьки. У нас двоє дітей, я працюю на державній службі,

~ 15 ~
дружина – в бізнесі. Я не бачу себе в бізнесі, заробіток в мене невеликий. Щодня я чую
прокльони, образи, що я невдаха, поламав їй життя. Мені не хочеться повертатись додому,
шукаю привід затриматись на роботі, піти до друзів в надії, що коли повернусь, вона буде
вже спати. Соромно перед дітьми, вони ніби також і співчувають мені і зневажають
водночас. Разом вже нікуди не ходимо – вона має своїх подруг, я ще маю друзів, але вже
впадаю в депресію.

x Бабуся сьогодні голодна: вже 10 років на пенсії, маю доньку і сина, чоловік помер.
Жила в одній квартирі з сімʼєю доньки, потім син розлучився з дружиною і перейшов
також жити до нас. Донька зняла квартиру, але оплачує і мої комунальні платежі, а я
залишилась жити з сином. Часто до нього приходить друг і живе у нас тижнями. Вони
разом працюють на різних роботах, ввечері випивають. Коли я отримую пенсію – син
спочатку просив позичити, потім – дати, а тепер просто забирає гроші. Я щось продам,
комусь допоможу, щоб мене погодували. Це ж рідний син, не викликати ж поліцію…

~ 16 ~