Маніл– грубе рослинне аолокно, що отримується з рослин сімейства

Бананові. Колір волокон - від жовтувато-бежевого до світло-коричневого. Через

властивості не тонути у воді троси і канати з Маніли пеньки застосовують в
морській справі. Після зносу снастей застарілі канати переробляються на папір,
причому навіть невеликий відсоток манільської пеньки надає міцність паперу.
Використовується манільський папір в основному як пакувальний матеріал, для
виробництва плетених меблів, а в деяких країнах для обмотки кабелів.
Манильска пенька - один з основних типів тканини для розписних окинавских
кімоно.
Отримують манільське прядиво з конопляного банана Musa textilis або
Musa trogloditorum textoria, які ростуть на Філіппінських островах і північній
частині острова Сулавесі. З 1 га рослин отримують 250-850 кг волокон. Кожна
рослина дає близько 250 г пеньки; щоб зібрати 1 т волокна, необхідно 3200
рослин. Трирічну рослину обрізають на висоті близько 10 см від рівня землі.
Листя розрізають на смуги 75-10 см і довжиною 1,5-3 м. За допомогою ножа і
шматка твердого дерева видаляють м'ясисті водянисті частини. Після сушіння
на відкритому повітрі волокна відправляють на продаж. Вся робота
виконується вручну двома робітниками. Один робітник за один день обробляє
близько 11 кг сировини. За рік робітник може виготовити до 1,5 т волокна.
Упаковують пеньку в тюки по 400 кг.
Залежно від частини листа, з якого взято волокно, розрізняють три сорти
пеньки.

 Tupoz - найкраща якість, світло-жовтий колір, тонке, довжина 1-2 мм,

виготовляється з бокової частини внутрішньої сторони листа,
використовується для виготовлення коврів та для меблів.
 Lupis - середня якість, коричнево-жовтий колір, сердня товщина, довжина
4,5 мм, виоготовляється з бокової частини, використовується для
виготовлення кокосових мочал.
 Bandala - найгірша якість, темний колір, товщина 200μ, довжина 7 м,
виготовляється із зовнішньої сторони листа, використовується для
виготовлення мотузок, канатів, шнурів, снасті, циновки, паперу, щіток, та
в плетенні меблі.