анкета твору

You might also like

Download as doc, pdf, or txt
Download as doc, pdf, or txt
You are on page 1of 11

Вивчення роману Михайла Булгакова

«Майстер і Маргарита»

Анкета твору

Автор: Михайло Опанасович Булгаков


Назва: «Майстер і Маргарита»
Національна література: російська
Епіграф до твору: …так хто ж ти, нарешті?
─ Я ─ частина тієї сили, що вічно хоче зла і
вічно чинить благо. (Гете «Фауст»)
Авторські варіанти назви: Перша редакція: «Чорний маг»,
«Копито інженера», «Жонглер із копитом», «Син В.»,
«Гастроль». Друга редакція: «Великий канцлер», «Сатана»,
«Ось і я», «Копито консультанта». Третя редакція: «Князь
темряви», «Майстер і Маргарита».
Дата написання: 1929-1940 р.р. (задум 1928 р.)
Перша публікація: 1966 р. (через 26 років після смерті автора у
журналі «Москва». Сам М.Булгаков був упевнений, що цей
роман ніколи не буде опублікований за радянської влади).
Окреме російське видання: 1977 р. ( але у Франції у 1967 р.)

1
Джерела твору:
• реальні факти життя письменника та історії СРСР 1920-
1930 р.р. (мистецькі організації, долі митців, репресії, побут
тощо);
• літературна творчість Й.В.Гете, Е.Т.А.Гофмана,
М.В.Гоголя, Ф.М.Достоєвського, Г.Сенкевича ін.;
• філософські праці Л.Толстого, М.Бердяєва, Л.Шестова,
П.Флоренського;
• євангельські легенди про Ісуса, Пілата, Іуду; біблійні
міфи про Диявола; слов’янські міфи про відьом, демонів,
нечисту силу тощо;
• живописні полотна М.Врубеля, В.Васнєцова.
Історія створення: Відомо шість редакцій роману. Спершу
М.Булгаков хотів написати «роман про диявола» ─ сатиричну
фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата.
Перша редакція знищена письменником 18 березня 1930 року
після звістки про заборону п’єси «Кабала святенників». У 1931-
1932 р.р. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, після
цього з’явилася остаточна назва ─ «Майстер і Маргарита».
Структура роману: перша частина (18 розділів), друга частина
(14 розділів).
За формою: «роман у романі» (Булгаков пише роман про
майстра, майстер ─ про Пілата, Левій Матвій ─ про Ієшуа).
Жанр: роман (містичний, реалістичний, філософський,
сатиричний, фантастичний, соціальний, романтичний, роман-
міф, роман-притча, постмодерністський, психологічний).
Літературознавчі терміни:
Гротеск ─ художній прийом зумисного спотворення або
змішування контрастів: трагічного і комічного, доброго і злого,
реального і фантастичного.
Іронія ─ прихована насмішка над явищем чи особою, про які
говорять у позитивному чи навіть захопливому тоні, маючи на
увазі зовсім протилежне, з метою глузування.
Містерія ─ західноєвропейська середньовічна релігійна драма,
що виникла на основі літургійного дійства.
Ремінісценція ─ один із видів творчих взаємовпливів, який
полягає в запозиченні окремих елементів із творчості
попередників.

2
Роман-міф ─ великий епічний твір, у якому використані
особливості міфічного світобачення, вільне повернення від
історичного до міфічного часу, сміливе поєднання реального та
ірреального.

3
Сатира ─ особливий спосіб художнього відображення дійсності,
який полягає в гострому, осудливому осміянні негативного.
Сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які
гальмують розвиток суспільства.

Часовий простір:
• у «московській частині» роману події відбуваються у
Страсний тиждень 1-4 травня 1929 р., а нічний політ ─ у ніч на
Пасхальну неділю 5 травня;
• єршалаїмські події: суд над Ієшуа і страта його сталися
у п’ятницю 14 нісана; згадується також, що Ієшуа приїхав до
Єршалаїма у середу 12 нісана; а закінчуються єршалаїмські
події в суботу 15 нісана. За староєврейським календарем, це
могло бути у 29-ому році.
Художній час: теперішній ─ Москва 30-х р.р. ХХ ст., минулий ─
Єршалаїм, майбутній ─ космос, який відкрився майстру.
Тема: етична відповідальність людини за свої вчинки.
Ідея: пошук істини неможливий без терпіння, мужності,
кохання, адже хід історії не змінює людську природу;
письменницький обов’язок ─ повернути людині віру у високі
ідеали, відновити істину всупереч обставинам життя.

4
Проблематика:
• сенс життя
• добро і зло
• справедливість
• правда
• творчість і доля митця
• кохання
• взаємини особистості з владою
• віра і безвір’я
• моральний вибір
• провина і відплата
• життя і смерть
«Герої-москвичі»: голова МАССОЛІТу Берліоз, поет
Бездомний, критик Латунський, директор вар’єте Лиходєєв,
фінансовий директор Римський, адміністратор Варенуха,
бухгалтер Ласточкін, конферансьє Бенгальський, буфетник
Соков, професор психіатрії Стравінський, голова житлового
товариства будинку №302-біс Босий, голова акустичної комісії
московських театрів Семплеяров; майстер і Маргарита;
покоївка Маргарити Наталя, сусід Маргарити Микола
Іванович.
Єршалаїмські герої: прокуратор Іудеї Понтій Пілат,
мандрівний філософ Ієшуа Га-Ноцрі, центуріон Марк Щуробій,
первосвященик Каїфа, начальник таємної поліції Афраній,
учень Ієшуа Левій Матвій, зрадник Іуда.
Свита Воланда: чорт і лицар Коров’єв, демон Азазелло, відьма
Гелла, кіт-перевертень Бегемот.
Зв’язок між персонажами, які належать до різних планів:
• Понтій Пілат, Воланд, Стравінський, Римський;
• Фагот, Варенуха, лікар Федір Васильєв;
• Щуробій, Азазелло, Лиходєєв;
• Гелла, Наталя, Аннушка;
• Берліоз, Бенгальський, невідомий у Горгсині;
• Левій Матвій, Бездомний, Рюхін;
• Бегемот, Банга, Тузбубен;
• Іуда,барон Майгель.

5
Цитати із твору:
«Правду говорити легко і приємно.»
«А факт ─ найвпертіша в світі річ.»
«Ніколи і нічого не бійтеся. Це нерозумно.»
«Найстрашніший гнів ─ гнів безсилля.»
«Зрозумійте, що язик може приховати істину, а очі ─ ніколи.»
«Злих людей немає на світі, є люди нещасливі.»
«Що б не говорили песимісти, земля все ж таки абсолютно
прекрасна, а під місяцем і просто неповторна.»
«Все буде правильно, на цьому побудований світ.»
«Ніколи і нічого не просіть! Ніколи і нічого, і особливо у тих,
хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть.»
«Ми говоримо з тобою на різних мовах, як завжди, але речі,
про які ми говоримо, від цього не змінюються.»
«Людина без сюрпризу всередині, у своєму ящику, нецікава.»
«Хто сказав тобі, що немає на світі справжньої, вічної любові!
Так відріжуть брехуну мерзенний язик!»
«Ви судите по костюму? Ніколи не робіть цього. Ви можете
помилитися, і причому досить крупно.»
«Той, хто любить, повинен розділяти долю того, кого він
любить.»
«Рукописи не горять.»

6
Компакт-характеристика головних героїв:
Майстер ─ 38 років, літератор, колишній історик, працював
у музеї, високоосвічений, знає декілька іноземних мов, пише
роман про Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі; символ митця.
Маргарита ─ років 30, красива, розумна, горда, пристрасна,
щира, не мала щастя у подружньому житті; стала «таємною
дружиною», другом, однодумцем і музою майстра; має сильний
характер і мужність; символ любові і самопожертви в ім’я
іншої людини.
Воланд ─ диявол, «дух зла і володар тіней», могутній «князь
темряви», очолює світ потойбічних сил, подорожує по світу і
щороку навесні влаштовує бал повного місяця; вивчає людей
різними способами, щоб виявити їхню суть;ввічливий, іноді

7
людинолюб, всесильний і всезнаючий; безкорисливий у долі
Майстра і Маргарити.
Ієшуа Га-Ноцрі ─ 27 років, син невідомих батьків,
мандрівний філософ; володіє багатьма мовами, розвиненою
інтуїцією, тонким і сильним інтелектом; здатний вгадувати
майбутнє, внутрішньо вільний; безневинна жертва,
залишається живим.
Михайло Булгаков і майстер (спільне): вік, схожа зовнішність,
сумлінно ставилися до творчості, палили рукописи своїх
творів; мали у житті численні непорозуміння і конфлікти, були
напади на них критиків (на життя М.Булгакова у пресі
надруковано на нього 301 відгук ─ жорстока критика як на
«контрреволюційного письменника», але лише три із них є
позитивними, авторами їх були Осип Мандельштам, Надія
Мандельштам, Віккентій Вересаєв), незважаючи на цькування,
продовжували служити мистецтву.
Екранізації роману:
«Пілат і інші», 1971 р., польський режисер Анджей Вайда
(фільм знятий за ідеєю роману М.Булгакова).
«Майстер і Маргарита», 1972 р., сербський режисер Александр
Петрович.
«Майстер і Маргарита», 1989 р., польський режисер Мацей
Войтишко.
«Майстер і Маргарита», 1994 р., російський режисер Юрій
Кара.
«Майстер і Маргарита», 2005 р., російський режисер
Володимир Бортко.
Ілюстратори твору: П.Оринянський, Надя Рушева, В.Єфіменко,
Г.Калиновський, В.Глушенко, О.Державін, О.Мартинюк,
І.Вороніна, С.Борисова, Р.Румянцева, ін.
Відгуки про роман «Майстер і Маргарита»:
«Выявить подлинный творческий замысел М.Булгакова,
воплощенный в романе «Мастер и Маргарита», пока ни одному
критику не удалось ─ у каждого критика свой Булгаков, ─ как
и у каждого читателя.» (В.Петелин)
«Роман имеет к Евангелию весьма отдаленное отношение.
Это не трактовка, не интерпретация, а просто другое и о
другом. Видимо, Булгаков сделал это сознательно. Его прежде

8
всего интересовала тема человека, «умывающего руки». Это
огромная, трагическая тема всего ХХ века.» (А.Мень)
«Я взял на себя ответственность экранизировать
классику ХХ века ─ известнейший роман, который многие
знают чуть ли не наизусть. У Булгакова сочетание и
переплетение нескольких тем и нескольких пластов высекают
мысль, идеи…Мне было 14 лет, когда я впервые читал роман
«Мастер и Маргарита» в журнале «Москва.» (В.Бортко)
«Булгаков ошеломляет читателя новизной и
непривычностью своего сюжета, да и самого подхода к
событиям и людям» (В.Лакшин)

9
Цікаві факти:
• Відомо, що Михайло Булгаков часто бував у театрі, щоб
послухати «Фауста». Ця опера завжди покращувала йому
настрій. А особливо близький письменнику був образ самого
Фауста.
• У першій редакції роману містився детальний опис прикмет
Воланда, коли він уперше з’являється під виглядом
«незнайомця» (15 рукописних сторінок). Цей опис майже
втрачений. Крім того, у ранній редакції Воланда звали Астарот
(згідно із західною демонологією, один із найбільш
високопоставлених демонів пекла). Пізніше М.Булгаков
замінив його, мабуть, через те, що цей образ не міг бути
тотожним сатані.
• У кота Бегемота ─ відомого помічника Воланда ─ існував
реальний прототип, але в житті він був не котом, а собакою ─
домашнім улюбленцем Михайла Опанасовича з кличкою
Бегемот.
• Аннушка, яка пролила олію в «Майстрі і Маргариті»,
дійсно жила по сусідству з Булгаковим і відзначалася
безтолковістю.
• У роки Другої світової війни Олена Сергіївна Булгакова,
відправляючись в евакувацію, спочатку поклала до валізи
рукопис роману «Майстер і Маргарита». Твір вперше був
опублікований 1967 р. у Франції. Олена Сергіївна виконала
клятву, дану Михайлу Опанасовичу.

Кожукало Наталія, вчитель-методист


гімназії міжнародних відносин №323 м.Києва

10
11

You might also like