«На вічному шляху до Тараса»

документально-художня виставка
до дня народження Тараса Григоровича Шевченка
(1814–1861)

АС
 Він був сином мужика - і став володарем в царстві духа.
Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури
І. Я. Франко

Виставку «На вічному шляху до Тараса (1814–1861)» присвячено 201-річниці від дня народження Тараса Шевченка,
одній із найбільш знакових постатей в історії України, геніальному поету, художнику, етнографу та громадському діячеві.
Постать та творчість Тараса Шевченка стала основою формування сучасної української нації, для його творчості характерне
глибоке розкриття духовного багатства українського народу, осмислення минулого, сучасного й майбутнього України.
На виставці експонуватимуться рукописи з біографічними матеріалами про поета, його родину. Представлені також
документи про навчання поета в Петербурзькій Академії мистецтв, зв’язки з колом передових діячів культури. Серед
матеріалів – документи про викуп Шевченка з кріпацької неволі, закінчення академії та отримання звання некласного
художника.
Будуть експонуватися документи про перебування поета в Україні у 1843 – 1847 рр., про його участь у випуску
художнього альбому «Живописна Україна», співробітництво у Київській археографічній комісії для розгляду стародавніх актів,
арешт і слідство у справі діяльності Кирило-Мефодіївського товариства у Києві.
Період заслання Шевченка в Оренбурзькі степи представлений документами про нагляд за поетом, заборону
розповсюдження його поезій у рукописних списках. Про повернення поета із заслання приїзд до Петербурга, надання йому
звання академіка-гравера розповідатимуть документи 1857 – 1859 рр.
Останні роки життя і творчості поета висвітлюватимуть матеріали спогадів, заборони видань його творів, смерть і
похорон у Петербурзі та перепоховання в Україні.
Документальний масив представлених матеріалів ознайомить відвідувачів виставки із вшануванням пам’яті Т.Г.
Шевченка, із забороною вшанування з нагоди 50-річчя смерті та 100-річчя від дня народження (1911, 1914), вшанування поета в
період національного відродження України, святкування 100-річчя від дня смерті і 150-річчя від дня народження, заснування
Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Безперечно, що крім матеріалів історико–біографічного та суспільно-політичного характеру, на виставці
експонуватимуться, твори образотворчого мистецтва, ілюстрації до його творів, літературознавчі дослідження, критичні статті,
музичні твори на слова поета, документи театральної і кіномистецької Шевченкіани.
На виставці будуть представлені архівні матеріали центральних архівних установ України, та значна частина документів
– із фондів Національного музею Т.Г. Шевченка.

АС
Виставка "На вічному шляху до Тараса" сформована з 8 блоків¸ які мають наступний умовний поділ:

1. «Він був сином мужика, і став володарем у царстві Духа…» Іван Франко 1814-18317
Включено документи про народження поета, його родинне оточення, біографічні спогади про дитинство

2. «Велике щастя бути вольним чоловіком». 1831–1843.

Представлено документи викуп із кріпацтва, про перебування поета у Петербурзі та навчання його в академії, експонуватимуться
автографи поезій того часу

3. «Немає в світі України, немає другого Дніпра…». 1843-1847.

Представлені матеріали ознайомлюють з перебуванням Т.Г.Шевченка в Україні, спілкуванням з діячами української культури.

4. «Караюсь, мучусь... але не каюсь!». 1847–1857.

Документи розкривають період арешту та заслання поета в Оренбурзькі степи, заборону розповсюдження його поезії у рукописних
списках.

5. «Подай душі убогій силу, щоб огненно заговорила…». Шевченківський Петербург, 1857–1859.
До розділу увійшли матеріали, що розповідають про повернення поета із заслання, перебування його в Москві, Петербурзі, зустрічі з
друзями, останнє видання «Кобзаря», надання йому звання академіка-гравера.

6. «… Любити правду на землі». 1859–1861.

У розділі представлено матеріали про останні роки життя і творчості поета., спогади про поета, документи про заборону видань
творів, смерть і похорон у Петербурзі та перепоховання в Україні.

7. «Того великого вогню і смерть не погасила» (Леся Українка). 1861–1917.

Документи розкривають уплив творчості поета на подальший розвиток української літератури, українського слова, ознайомлять із
вшануванням пам’яті Т.Г.Шевченка в Україні та за її межами, із забороною вшанування з нагоди 50-річчя смерті та 100-річчя від дня
народження (1911, 1914). Матеріали про вшанування пам’яті поета у період національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.,
Розстріляного відродження, періоду Великої Вітчизняної війни, святкування 100-річчя від дня смерті і 150-річчя від дня народження (1961,
1964), заснування Республіканської премії УРСР імені Т.Г.Шевченка (нині Національна премії України імені Тараса Шевченка).

8. «І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…». Т.Г.Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.
Представлено твори образотворчого мистецтва про поета, ілюстрації до його творів, літературознавчі дослідження, критичні
статті, музичні твори на слова Кобзаря, документи про театральні вистави та кінофільми, присвячені життю та творчості
Т.Г.Шевченка та ін.

АС
«Він був сином мужика, і став володарем у царстві Духа…». Іван Франко. 1814-18317

Запис у метричній книзі церкви

Іоанна Богослова с. Моринці
Звенигородського повіту Київської
губернії про народження
Т. Г. Шевченка. 25 лютого 1814 р.
ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012,
спр. 1378, арк. 695 зв.

Запис у метричній книзі церкви Іоанна

Богослова c. Моринці Звенигородського
повіту Київської губернії про шлюб Григорія
Шевченка з Катериною Бойко.
3 листопада 1801 р.
ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012,
спр. 1196, арк. 248.

Хата, у якій народився Т. Г. Шевченко. с.Моринці .

НДФ ЦДАМЛМ України.
АС
 «Він був сином мужика, і став володарем у царстві Духа…». Іван Франко. 1814-18317

Ревізька сказка селян-кріпаків поміщика В. В. Енгельгардта,

де під № 32 значиться родина Т. Г. Шевченка. 9 березня 1816 р. Т. Г. Шевченко. Автобіографія. [1860]
ДАКО, ф.280, оп. 2, спр. 314, арк. 12. ЦДАМЛМ України, ф. 506, оп. 1, спр. 27, арк. 1, 2.

Брати Т. Г. Шевченка – Йосип і Микита. 2-а пол. ХІХ ст. Фото хати дяка, в якій навчався грамоті Т. Г. Шевченко. 1964 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 513, оп. 1, спр. 368, арк. 1. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 31, спр. 2368, арк. 118.

АС
 «Велике щастя бути вольним чоловіком». 1831–1843.

Організатори викупу Т. Г. Шевченка з кріпацтва –
О. Г. Венеціанов, В. А. Жуковський, І. М. Сошенко, М. Ю. Вієльгорський,
К. П. Брюллов, Є. П. Гребінка, В. І. Григорович.
Перша половина ХІХ ст.
ЦДАМЛМ України, ф.513, спр. 367, арк. 34.
Довідка, складена у ІІІ відділенні власної й.і.в. канцелярії,
про походження та викуп Т. Г. Шевченка з кріпацтва.
21 квітня 1847 р.
Національний музей Тараса Шевченка , А-52, арк. 56.

АС
 «Велике щастя бути вольним чоловіком». 1831–1843.

Т. Г. Шевченко. «Думка» («Нащо мені чорні брови...»). Лист віце-голови Товариства заохочення художників Ф. І. Прянишникова до Т.
Автограф. 1838 р. Г. Шевченка з привітанням щодо його успіхів у навчанні в Академії.
ЦДАМЛМ України, ф. 506, оп. 1, спр. 1, арк. 3 25 листопада 1840 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-8, арк. 3.

АС
 «Велике щастя бути вольним чоловіком». 1831–1843.

Т. Г. Шевченко. «Н. Маркевичу» («Бандуристе, орле сизий...»). Автограф. 1840 р.

ЦДАМЛМ України, ф. 506, оп. 1, спр. 2, арк. 1, 1 зв.

АС
 «Немає в світі України, немає другого Дніпра…»1843-1847.

Палац Закревських, в с. Березова Рудка на Полтавщині,

де в 1843, 1845-1846 рр. перебував Т. Г. Шевченко. Фото. 1974 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 663, оп. 1, спр. 12.

М. Візир. «Тарас Шевченко в Батурині». Стаття. 1960 –і рр..

ЦДАМЛМ України, ф. 1360, оп. 1, спр. 21, арк. 15.

Лист Т.Г.Шевченка до чернігівського, полтавського і харківського генерал-

губернатора М.А.Долгорукова про надіслання перших трьох естампів
видання Т.Г.Шевченка «Живописная Украина». 16 січня 1845 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-58, арк. 18 і зв.

АС
 «Немає в світі України, немає другого Дніпра…»1843-1847.

Прохання Т. Г. Шевченка
до Ради Імператорської Академії мистецтв
про присвоєння йому звання художника.
22 березня 1845 р.
Національний музей Тараса Шевченка,
Атестат про присудження
А-58, арк. 2.
Т. Г. Шевченку звання некласного
художника, виданий Імператорською
Академією мистецтв.
10 грудня 1845 р.
Національний музей Тараса Шевченка,
А-192, арк. 1.
Прохання Т. Г. Шевченка до Правління Імператорської Академії мистецтв
про видачу «білета» для поїздки на .Україну. 22 березня 1845 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-40, арк. 1.

АС
 «Немає в світі України, немає другого Дніпра…»1843-1847.

Повідомлення правління Імператорської Академії мистецтв канцелярії Повідомлення лубенського городничого В.I.Андреєва канцелярії
чернігівського, полтавського і харківського генерал-губернатора чернігівського, полтавського та харківського генерал-губернатора
про відсутність відомостей про місцеперебування Т. Г. Шевченка. 28 червня 1846 р. про перебування Т.Г.Шевченка у Києві. 12 серпня 1846 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-58, арк. 48 Національний музей Тараса Шевченка, А-58, арк. 51 і зв.

Рапорт Т. Г. Шевченка київському, подільському і волинському генерал-губернатору Д. Г. Бібікову зі звітом про витрачені
під час відрядження в Полтавську губернію гроші. 20 вересня 1846 р.
Національний музей Тараса Шевченка А-53, арк. 89 і зв.
АС
 «Немає в світі України, немає другого Дніпра…»1843-1847.

Рапорт Т.Г.Шевченка київському, подільському і

Розпорядження київського, подільського і волинського генерал-
губернатора Д. Г. Бібікова Т. Г. Шевченкові виїхати за завданням
Археографічної комісії на Україну та видати йому кошти на відрядження.
21 вересня 1846 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-53, арк. 90 і зв., 91
волинському генерал-губернатору Д. Г. Бібікову
про витрати під час відрядження на Київщину, Волинь та
Поділля за дорученням Археографічної комісії.
31 грудня 1846 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-53, арк. 194.
АС
 «Немає в світі України, немає другого Дніпра…»1843-1847.

Повідомлення міністра народної освіти С.С.Уварова київському,
подільському і волинському генерал-губернатору Д.Г.Бібікову про
призначення Т.Г.Шевченка на посаду вчителя малювання Київського
університету. 15 березня 1847 р.
ЦДІАК України, ф. 442, оп. 796, спр. 361, арк. 11 і зв.
Розпорядження міністра народної освіти С.С.Уварова
попечителю Київського навчального округу О.С.Траскіна
про виключення зі списку чиновників округу вчителя
малювання Т.Г.Шевченка. 2 червня 1847 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-18, арк. 1.

АС
 «Немає в світі України, немає другого Дніпра…»1843-1847.

К.Трутовський. «Тарас Шевченко над Дніпром». Малюнок. Друк.

ЦДАМЛМ України, ф.241, оп.1, спр.182, арк. 60.

І.Дзюба. «У всякого своя доля» (Епізод зі стосунків Шевченка з слов’янофілами)».

Дослідження. Автограф. 1989 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 1242, оп. 1, спр. 3, арк. 80, 82.
АС
 «Немає в світі України, немає другого Дніпра…»1843-1847.

Розпорядження начальника ІІІ відділення власної й.і.в. канцелярії О.Ф.Орлова київському, подільському і волинському генерал-
губернатору Д.Г.Бібікову про заборону творів Т.Г.Шевченка. 30 травня 1847 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-59, арк. 313, 313 зв., 314.

Повідомлення начальника 5-го округу корпусу жандармів м. Одеси О.А.Шнеля полковнику Граве
про діяльність Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія та встановлення нагляду за вилученням з продажу творів
Т.Г.Шевченка та інших членів Товариства. 21 червня 1847 р.
ЦДІАК України, ф. 1252. оп. 1, спр. 49. арк. 1, 2 зв.
АС
 «Караюсь, мучусь... але не каюсь!». 1847–1857.

Розпорядження начальника III відділення власної й.і.в. канцелярії

Відношення київського губернатора І.І.Фундуклея ІІІ відділенню
О.Ф.Орлова київському, подільському і волинському
власної й.і.в. канцелярії про арешт на відправлення
генерал-губернатору Д.Г.Бібікову про обшук і арешт Т.Г.Шевченка та
Т.Г.Шевченка в Петербург. 6 квітня 1847 p.
інших членів Кирило-Мефодіївського товариства. 22 березня 1847 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-52, арк. 4. 4 зв
Національний музей Тараса Шевченка, А-59, арк. 28, 28 зв.29.

АС
 «Караюсь, мучусь... але не каюсь!». 1847–1857.

Протокол допиту Т.Г.Шевченка у ІІІ відділенні власної й.і.в. канцелярії. 21 квітня 1847 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-52, арк. 57,58,60,62,65.

АС
 «Караюсь, мучусь... але не каюсь!». 1847–1857.

В. Куткін. «Сонце заходить …». Ілюстрація до пісні на сл. Т. Г. Шевченка. 1961. Листівка.
ЦДАМЛМ України, Ф. 513, оп.1, спр. 1949, арк. 25.

Відношення начальника ІІІ відділення власної й.і.в. канцелярії О.Ф.Орлова військовому міністру О.I.Чернишову про
розпорядження Миколи І заслати Т.Г.Шевченка солдатом до Окремого Оренбурзького корпусу з забороною писати і малювати.
30 травня 1847 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-8, арк. 1 і зв.
АС
 «Караюсь, мучусь... але не каюсь!». 1847–1857.

Доповідь чергового генерала військового міністерства

П.М.Ігнатьєва керуючому міністерством В.Ф.Адлербергу про
Довідка III відділення власної й.і.в. канцелярії, складена у зв’язку з
зарахування Т.Г.Шевченка рядовим 5-го батальйону
проханням В.М.Рєпніної дозволити Т.Г.Шевченку малювати.
Окремого Оренбурзького корпусу з встановленням
Не раніше 28 лютого 1848 р.
за ним суворого нагляду. 22 червня 1847 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-52, арк. 87.
Національний музей Тараса Шевченка,
А-8, арк. 16 і зв.

АС
 «Караюсь, мучусь... але не каюсь!». 1847–1857.

К.Трутовський Тарас Шевченко в неволі.

ЦДАМЛМ України, ф № 241, оп.1, спр. 182, арк. 62
Повідомлення начальника III відділення власної й.і.в. канцелярії
О.Ф.Орлова командиру Оренбурзького окремого корпусу В.О.Обручеву
про відмову Миколи І дозволити Т.Г.Шевченку малювати.
1849 р. грудня 12.
Національний музей Тараса Шевченка, А-52, арк. 95 і зв.

АС
 «Караюсь, мучусь... але не каюсь!». 1847–1857.

Малюнок Т. Шевченка «Військова застава» і фото А. Костенка. 1960-ті рр.

ЦДАМЛМ України, ф. 1116, оп.1, спр. 87, арк.

В. Касіян. «Т. Шевченко з казахським хлопчиком». 1961 р.

ЦДАМЛМ України, ф. 196, оп. 1, спр. 12, арк. 1
Г. Зубківський. «Форт Шевченка. Землянка Шевченка». Естамп. 1962 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 700, оп. 1, спр. 556, арк. 8.

АС
 «Подай душі убогій силу, щоб огненно заговорила…». Шевченківський Петербург, 1857–1859.

Білет, виданий комендантом Новопетрівського

Довідка III відділення власної й.і.в. канцелярії про
звільнення Т.Г.Шевченка від військової служби.
Не раніше 1 травня 1857 р.
Національний музей Тараса Шевченка,
А-52, арк. 109
Т. Г. Шевченко. 1858 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного,
од. обл. 2-8511.
укріплення І.О.Усковим звільненому
від військової служби Т.Г.Шевченку на
проїзд до Петербурга. 1 серпня 1857 р.
Національний музей Тараса Шевченка,
А-51, арк. 3.

Рапорт коменданта Новопетрівського укріплення
майора I.О.Ускова правлінню Імператорської Академії
мистецтв щодо видачі Т.Г.Шевченку білета на проїзд до
Петербурга без зазначення про заборону жити в столицях.
29 серпня. 1857 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-7, арк. 8 і зв.
Відношення начальника III відділення власної й.і.в. В. Якубич. «Будинок, де жив
канцелярії В.А.Долгорукова міністру внутрішніх справ Т.Шевченко у Москві у М. Щепкіна».
С.С.Ланському про встановлення суворого нагляду Естамп. 1962 р.
за Т. Г. Шевченком під час його перебування ЦДАМЛМ України,
в Петербурзі. 13 лютого 1858 р. ф. 700, оп. 1, спр. 556, арк. 26.
Національний музей Тараса Шевченка,
А-52, арк. 120 і зв. АС
 «… Любити правду на землі». 1859–1861.

Довідка, складена у канцелярії III відділення власної й.і.в. канцелярії про літературну діяльність Т. Г. Шевченка,
зміст його творів, а також про можливість дозволити йому займатися літературною діяльністю. 4 листопада 1858 р.
Національний музей Тараса Шевченка, А-52, арк. 132 і зв., 133, 134.

АС
 «… Любити правду на землі». 1859–1861.

Виписка з журналу попереднього засідання Ради Рапорт черкаського земського справника

Імператорської Академії мистецтв про визнання В.О.Табачникова київському цивільному губернатору
Т.Г.Шевченка «назначенным в академики по П.I.Гессе про «богохульство» Т.Г.Шевченка під час його
гравированию на меди». 16 квітня 1859 р. перебування в Черкаському повіті. 1859 р., липня 15.
Національний музей Тараса Шевченка, А-7, арк. 16. ЦДІАК України, ф. 442, оп. 809, спр. 103, арк. 1, 4.

Свідоцтво, видане Т. Г. Шевченкові на право

проживання в Петербурзі. 7 квітня 1860 р. Диплом на звання академіка, виданий
Т.Г.Шевченку Імператорською Академією Т.Г.Шевченко. Автопортрет. 1860.
Національний музей Тараса Шевченка, ЦДАМЛМ України, ф. 1, оп. 1, спр. 453, арк.1.
А-44, арк. 1. мистецтв. 31 жовтня 1860 р.
Національний музей Тараса Шевченка,
А-193, арк. 1.
АС

Пам’ятний знак на місці поховання Т.Г.Шевченка на
Смоленському кладовищі у Петербурзі.
НДФ ЦДАМЛМ України.
Домовина Т.Г.Шевченка біля церкви Різдва Христового в м. Києві.
7 травня 1861 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного, од. обл. 0-55475
«… Любити правду на землі». 1859–1861.
Г.Честахівський. Похорон Т.Шевченка. Малюнок. Олів. 1861 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 513, оп. 1, спр. 369, арк. 5.
Повідомлення київського губернатора П.І.Гессе київському,
подільському і волинському генерал-губернатору
І.І.Васильчикову про події, що відбувалися під час
перепоховання праху Т.Г.Шевченка. 25 липня 1861 р.
ЦДІАК України ф. 442, оп. 811, спр. 136, арк. 32, 33 зв.
АС
 «Того великого вогню і смерть не погасила» (Леся Українка). 1861–1917.

Довіреність, видана В. Г. Шевченком В. М. Лазаревському на право управління спадщиною Т. Г. Шевченка

Із запису в книзі довіреностей Київської палати цивільного суду. 18 січня 1868 р.
ЦДІАК України, ф. 486, оп. 5, спр. 523, арк. 32–33.

Подання прокурора Уманського окружного суду до прокурора Київської судової палати про спробу лікаря
Крамаренка і помічника акцизного наглядача Антиповича змусити протоієрея уманського собору відслужити
панахиду за Т. Г. Шевченком замість панахиди за царя Олександра ІІ. 4 липня 1886 р.
ЦДІАК України, ф. 317, оп. 1, спр. 390, арк. 6 і зв.

АС
 «Того великого вогню і смерть не погасила» (Леся Українка). 1861–1917.

Ф. Красицький. «На Чернечій горі». 1893 р.

ЦДАМЛМ України, ф.96, оп.1, спр.113, арк. 3.

АС
 «Того великого вогню і смерть не погасила» (Леся Українка). 1861–1917.

Повідомлення виконуючого обов’язки прокурора

Київської судової палати Тимчасовому комітету у
справах друку про відміну арешту, накладеного на
видання «До 50-х роковин смерті Т. Шевченка».
2 березня1911 р.
ЦДІАК України, ф. 295, оп. 1, спр. 187, арк. 94.
Список жертводавців та перелік предметів подарованих у фонд
будівництва пам’ятника Т. Г. Шевченка в Києві. 1892-1894 рр
ЦДІАЛ України ф. 309, оп. 1, спр. 359, арк. 1, 2, 2 зв.,

АС
 «Того великого вогню і смерть не погасила» (Леся Українка). 1861–1917.

Портрети Т.Г.Шевченка, опубліковані в журналі «Солнце России» до 50-річчя від дня смерті. 1911.
ЦДАМЛМ України, ф. 375, оп. 1, спр. 357, арк. 2

АС
 «Того великого вогню і смерть не погасила» (Леся Українка). 1861–1917.

Розпорядження київського, подільського і Козаки та кінні вартові розганяють демонстрантів

волинського генерал-губернатора Ф.Ф.Трепова
губернаторам про призупинення підготовки до
святкування ювілею Т.Г.Шевченка.
5 лютого 1914 р.
ЦДІАК України, ф. 442, оп. 644, спр. 342, арк. 4.
на розі вулиць Фундуклеївська і Хрещатик у м.
Києві під час святкування 100-річчя від дня
народження Т.Г.Шевченка. 1914 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного,
од. обл. 4-10375.
Повідомлення прокурора Київської судової
палати Київському тимчасовому комітету у
справах друку про зняття арешту на видання
«Т.Шевченко. Кобзар». 3 березня 1914 р.
ЦДІАК України, ф. 295, оп. 1, спр. 187, арк. 254.

П. Голландський. «Нівелірний плян території державного заповідника Постанова Ради Народних Комісарів Української РСР № 407 “Про
«Могила Т. Г. Шевченка» біля міста Канева Шевченківської округи». 1928 р. відкриття музею Т. Г. Шевченка в м. Каневі”. 25 квітня 1939 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 370, оп. 1, спр. 17, арк. 1. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 7, спр. 95, арк. 1.

АС
 «Того великого вогню і смерть не погасила» (Леся Українка). 1861–1917.

Покладання вінків на могилу Т. Г. Шевченка.

м. Канів Київської обл., лютий 1944 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-144158.

О. Богомазов. Портрет Т. Г. Шевченка. Листівка. 1920-і рр.

ЦДАМЛМ України, ф. 360, оп. 1, спр. 133, арк. 1.

Виступ зведеного хору під час святкування 150-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченка. м. Канів Черкаської обл., 31 травня 1964 р.
ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-84946

АС
«І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…». Т. Г. Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

М. Новицький. «Біографи Т. Шевченка. Чалий та Кониський».

Рукописні копії «Кобзаря», зроблені Г.Майфетом на засланні.
Стаття. Автограф. 1930 р.
[1935–1955].
ЦДАМЛМ України, ф. 1, оп. 1, спр. 1, арк. 4.
ЦДАМЛМ України, ф. 26, оп. 1, спр. 62, арк. 2, 9.

АС
 «І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…».
Т. Г. Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

О. Довгаль. Ілюстрація до оповідання С. Васильченка «Дитинство Тараса Шевченка».

Туш. 1949
ЦДАМЛМ України, ф. 214, оп. 1, спр. 7.

АС
 «І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…».
Т. Г. Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

Л. Костенко. «Кобзарю», «Кобзареві».

Вірші-присвяти Т. Шевченку. Маш. 1960 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 590, оп. 1, спр. 406, арк. 3, 20.

О. Хвостенко-Хвостов. Ілюстрація до повісті О. Ільченка

«Петербурзька осінь». Пап., вуг., олівець. 1956 р.
ЦДАМЛМ України, Ф. 59, оп. 1, спр. 306, арк. 1.
Вірш Т.Шевченка у перекладі мовою есперанто учнем Н. Адріанової-
Гордієнко. 1967. Рук.
ЦДАМЛМ України ф.203 оп.1 од. зб. 65 арк. 1, 2
АС
 «І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…».
Т. Г. Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

В. Седляр. Ілюстрація до «Кобзаря» Т. Шевченка. 1931 р.

ЦДАМЛМ України, ф. 356, оп. 1, спр. 378, арк. 1.

О. Сахновська. «Т.Шевченко з героями

М. Микешин. Т. Г. Шевченко у своїх творів». 1934.
важкі хвилини життя. 1896. Друк. ЦДАМЛМ України, ф.207, оп.1, спр. 1.
ЦДАМЛМ України, ф.241, оп.1, спр.182, арк.58

АС
 «І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…».
Т. Г. Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

І. Пантелюк. «Шевченкіана Р.Олексіїва». Екслібриси. 1969.

ЦДАМЛМ України, ф.1138, оп. 1, спр. 603, арк.45, 47.

А. Крвавич. «Тарас Шевченко». Із серії «Просвітителі». 1982. І. Кавалерідзе. Пам’ятник Т.Шевченку в м.Ромнах. 1918 р.
ЦДАМЛМ України, ф.700, оп.1, спр. 211. ЦДАМЛМ України, ф. 442, оп. 1, спр. 1, арк. 8.

АС

Т. Г. Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.
Лисенко М. Твори на слова Шевченка Т., виконані
І.Алчевським. Ноти. Поч. ХХ ст.
ЦДАМЛМ України Ф.131, оп. 1, спр.1, арк.1
Кадр із кінофільму «Тарас Шевченко» 1-ї кінофабрики ВУФКУ,
Одеса. Режисер П.Чардинін, художник В.Кричевський, у
головній ролі А.Бучма. 1926 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 96, оп. 1, спр. 114, арк. 1.
«І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…».
М. Вериківський Літературно-музична композиція за
поемою «Кавказ» Т. Шевченка. Клавір. Автограф.1938
ЦДАМЛМ України, ф. 1250, оп. 1, спр. 200, арк.1
Кадри із кінофільму «Тарас Шевченко» 1-ї кінофабрики ВУФКУ,
Одеса. Режисер П.Чардинін, художник В.Кричевський,
у головній ролі А.Бучма. 1926 р.
ЦДАМЛМ України, ф. 337, оп. 1, спр. 198, арк. 6, 7.
АС
 «І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…».
Т. Г. Шевченко у літературі і мистецтві кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

О.Юра-Юрський в ролі Тараса Шевченка у виставі Лятошинський Б. Музика до фільму«Тарас

В.Суходольський. «Тарасова юність»
Київського драматичного театру ім.І.Франка Шевченко» режисера І.Савченка Епізоди
П’єса. Маш. з правкою автора. 1939 р.
за п’єсою С.Голованівського «Поетова доля». 1939 р. «Крепостной скрипач».1950. Автограф
ЦДАМЛМ України, ф. 286, оп. 1,
ЦДАМЛМ України, ф. 450, оп. 1, спр. 6, арк. 1. ЦДАМЛМ України Ф.181, оп. 1,
спр. 2, арк. 1б.
спр. 5, арк.71

Л.Кордюм-Островська, Д.Копиця. «Оповідання про

Акторська проба М.Ворвулєва на роль Т.Шевченка з
Шевченка». Сценарій науково-популярного фільму.
однойменної опери Г.Майбороди.«Тарас Шевченко»,
Маш. з правкою. 1963 р.
1960 р. ЦДАМЛМ України, ф.111, оп.1, спр.9, арк.2
ЦДАМЛМ України, ф. 379, оп. 1, спр. 120, арк. 3.
АС