2. Дайте визначення поняття “наукове дослідження”:
в) цілеспрямоване вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами.
3. Об’єкт дослідження – це:
б) процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження;
4. Назвіть методи теоретичного дослідження:
б) абстрагування, аналіз й синтез, індукція й дедукція, моделювання;
5. Назвіть методи на емпіричному й теоретичному рівнях
дослідження:
в) спостереження порівняння, експеримент.
6. Дайте визначення поняття науки:
а) сукупність соціальних інструментів або діяльність певної спрямованості чи система знань, що постійно розвивається як безпосередня продуктивна сила суспільства; .
7. Завданням науки є: б) опис, пояснення й прогнозування процесів та явищ дійсності на основі законів, що нею відкриваються;
8. Назвіть основні групи наук:
в) суспільні, природничі, технічні.
9. Науково-технічний потенціал – це:
в) сукупність кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних ресурсів науки.
10. У якому секторі зайнята найбільша частина наукових кадрів
країни: а) галузевому;
11. Найбільш повним та вичерпним висвітленням результатів
наукової роботи, виконаної одним або групою авторів, підсумком ґрунтовного дослідження, що завершується одержанням фундаментальних наукових досягнень є: а) монографія;
12. Способи розміщення в списку літературних джерел:
а) хронологічному; ф 13. У якому рядку правильно оформлено посилання на бібліографічне джерело: а) Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М Основи наук. досліджень : навч. посібник. Київ : Професіонал, 2003. 208 с.
14. Наукова робота повинна складатися з таких елементів:
а) титульна сторінка, зміст, текст, список використаної літератури, додатки;
15. Кожна частина роботи починається:
а) з нової сторінки; .
16. У якій частині роботи вказується мета, завдання, об’єкт,
предмет дослідження: б) вступ;
17. Тексти якого стилю зберігають між собою зв’язок: наводяться
цитати інших авторів, посилання з чіткою адресацією:
а) Стаття продовжує цикл публікацій, присвячених дослідженню структурних, семантичних і функціональних особливостей неповних речень в українській мові. Автор зробив спробу довести, що речення з кількома присудками можна вважати складним реченням, в якому кожна частина являє собою неповне речення з пропущеним підметом.