Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Фізико-математичний факультет

Кафедра загальної фізики та фізики твердого тіла

ЗБІРНИК ЗАДАЧ З ФІЗИКИ

ДЛЯ
АУДИТОРНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
студентів груп інженерних спеціальностей

Укладач С. О. Подласов

Київ – 2021
ЗБІРНИК ЗАДАЧ З ФІЗИКИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ
РОБОТИ студентів інженерних спеціальностей. Укладач С. О. Подласов. / К.:
НТУУ «КПІ», Київ, 2021.
Збірник задач призначений для аудиторної та самостійної робот студенті,
котрі вивчають розділи «Електростатика», постійний струм», «Магнітне
поле», «Коливання і хвилі» курсу загальної фізики.

2
 Тема 1. Електростатика
1.1. Три однакові заряди q = 1 нКл кожен розміщено у вершинах
правильного трикутника. Який негативний заряд q 1 потрібно вмістити в
центр трикутника, щоб сила притягання зрівноважила силу взаємного
відштовхування зарядів? Чи буде ця рівновага стійкою?
1.2. Два однойменні точкові заряди q і 4q закріплено на відстані l  6 0 с м
один від одного. Визначити, у якій точці на прямій, що проходить через
заряди, потрібно помістити третій заряд q1 так, щоб він знаходився у
рівновазі. Визначити, який знак повинен мати цей заряд, щоб рівновага була
стійкою, якщо переміщення зарядів можливе лише по прямій, що їх з’єднує.
1.3. Дві кульки масою m = 0,1 г кожна підвішені в одній точці на нитках
завдовжки l = 20 см кожна. Якщо кулькам надати однакові заряди, то вони
розходяться так, кут між нитками стає   6 0 0 . Визначити заряд кожної
кульки.
1.4. Дві невеличкі однаково заряджені кульки, кожна маси m, висять на
прив’язаних в одній точці шовкових нитках довжини l. Відстань між
кульками x << l. Визначити швидкість стікання заряду dq/dt з кожної з
кульок, якщо швидкість їх зближення змінюється за законом v  a / x , де a
– стала.
1.5. Позитивний точковий заряд 50 мкКл знаходиться на площині хОу в
точці з радіус-вектором r0  2 i  3 j , де i та j — орти осей х та y. Визначити
силу, що діє на точковий заряд 10 мКл, який знаходиться в точці з радіус-
вектором r  8 i  5 j . Всі відстані задані в метрах.
1.6. Тонкий довгий стрижень, рівномірно заряджений, з лінійною
густиною   1 0 м к К л м . Яка сила діє на точковий заряд q = 10 нКл, що
знаходиться на відстані a = 20 см від стрижня проти його середини?
1.7. Тонке півкільце радіусом R = 10 см несе рівномірно розподілений
заряд з лінійною густиною  = 1 мкКл/м. У центрі кривизни півкільця
знаходиться точковий заряд q = 20 нКл. Визначити силу взаємодії
точкового заряду і зарядженого півкільця.
1.8. Тонке кільце радіусом R = 10 см несе рівномірно розподілений
заряд q = 0,1 мкКл. На перпендикулярі до площини кільця, проведеному з
його центра, знаходиться точковий заряд q0 = 10 нКл. Визначити силу, що
діє на точковий заряд з боку зарядженого кільця, якщо він віддалений від
центра кільця на 1) l1 = 20 см; 2) l2 = 2 м.

1.9. Електричне поле створено двома точковими зарядами q 1  4 0 н К л та

q2   1 0 н К л , що знаходяться на відстані d = 10 см один від одного. Визначити

3
напруженість поля в точці, віддаленій від першого заряду на r1  1 2 с м і від
другого на r2  6 с м .
1.10. На тонкому півкільці радіусом R = 20 см рівномірно розподілений
заряд q = 0,7 нКл. Визначити модуль напруженості електричного поля в центрі
цього півкільця.
1.11. По тонкому дротяному кільцю радіусом R = 60 мм рівномірно
розподілений заряд q = 20 нКл. Вісь OX перпендикулярна до площини кільця
і проходить через його центр. Визначити вигляд залежності напруженості
поля від координати x; дослідити випадки: x = 0 та x >> R; визначити
координату xm точки, де напруженість поля максимальна. Чому дорівнює ця
максимальна напруженість?
1.12. На дуже довгому прямому провіднику рівномірно розподілений
заряд вздовж його довжини. Визначити лінійну густину заряду, якщо проти
середини провідника на відстані a = 0,5 м від нього напруженість поля
Е = 200 В/м.
1.13. Нескінченна площина, рівномірно заряджена з поверхневою
густиною   1 м к К л м 2 . На деякій відстані від площини паралельно до неї
розташований диск радіуса R = 10 см. Визначити потік вектора напруженості
крізь поверхню диска.
1.14. Дві дуже довгі тонкостінні коаксіальні трубки радіусами R 1  2 с м та
R 2  4 с м несуть рівномірно розподілені по довжині заряди з лінійними
густинами  1  1 н К л м та  2   0 , 5 н К л м . Простір між трубками заповнено
ебонітом. Визначити напруженість поля в точках, що знаходяться на
відстанях r1  1 с м , r2  3 с м , r3  5 с м від осі трубок. Побудувати графік
залежності Е(r).
1.15. Дві нескінченні паралельні площини рівномірно заряджені з
поверхневими густинами  1  10 нК л м
2
та
 2  30 нК л м . Визначити силу взаємодії, що
2

припадає на одиницю площі пластин.

1.16. Лист скла товщиною d = 2 см заряджений
рівномірно з об’ємною густиною   1 н К л м 3 .
Визначити напруженість Е та зміщення D електричного
поля в точках А, В, С (рис. К1). Побудувати графік Р ис. К 1

залежності E(x) (вісь х перпендикулярна до поверхні

скла).
1.17. Ебонітова суцільна куля радіусом R = 5 см, рівномірно заряджена з
об’ємною густиною   1 0 н К л м 3 . Визначити напруженість E та
електричне зміщення D поля в точках: а) на відстані r1  3 с м від центра
сфери; б) на поверхні сфери; в) на відстані r2  1 0 с м від центра сфери.
Побудувати графіки залежностей E(r) та D(r).
4
 1.18. Заряди q 1  0 ,1 м к К л і q 2   1 м к К л знаходяться на відстані d = 10
см. Визначити напруженість E і потенціал  поля в точці, віддаленій на
відстань r = 10 см від першого заряду, яка лежить на лінії, що проходить
через перший заряд перпендикулярно до напрямку від q 1 до q 2 .
1.19. На тонкому стрижні довжини l = 10 см рівномірно розподілений
заряд q = 1 нКл. Визначити потенціал електричного поля в точці, що лежить
на осі стрижня на відстані a = 20 см від найближчого його кінця.
1.20. Визначити потенціал і напруженість електричного поля в центрі
півсфери радіуса R, яка заряджена з поверхневою густиною  .
1.21. На нескінченно довгій тонкій прямій нитці рівномірно розподілений
по довжині заряд, лінійна густина якого   0 , 0 1 м к К л м . Визначити різницю
потенціалів двох точок поля, віддалених від нитки на r1  2 с м і r2  4 с м .
1.22. Сто однакових краплинок ртуті, заряджених до потенціалу 1 В,
зливаються в одну велику краплю. Який потенціал має утворена крапля?
1.23. На тонкій круглій пластині рівномірно розподілений по площині
заряд 1 нКл. Радіус R пластини дорівнює 5 см. Визначити потенціал
електричного поля в двох точках: а) у центрі пластини; б) у точці, що лежить
на осі, перпендикулярній до площини пластини й віддаленій від центра
пластини на 5 см.
1.24. Плоска скляна пластина товщиною d = 2 см заряджена рівномірно з
об’ємною густиною 1 0 н К л м 3 . Визначити різницю потенціалів між точкою
на поверхні пластини і точкою, що знаходиться всередині пластини.
Вважати, що розміри пластини значно перевищують її товщину.
1.25. Визначити напруженість електричного поля, потенціал якого
залежить від координати х, y за законом: а)   a  x 2  y 2  ; б)   a x y , де а –
стала.
1.26. Визначити потенціальну енергію системи трьох точкових зарядів
q1  1 0 н К л , q2  20 нК л та q 3   3 0 н К л , розміщених у вершинах
правильного трикутника зі стороною a = 10 см.
1.27. Один точковий заряд закріплений, інший переміщують у напрямі до
першого. Для зменшенні відстані між двома зарядами у 2 рази треба
виконати роботу 9 мкДж. Яка робота була виконана на першій половині
переміщення другого заряду?
 B C
1.28. На відрізку прямого провідника  
рівномірно розподілено заряд з лінійною
густиною 1 мкКл/м. Визначити роботу А сил l l l
поля по переміщенню заряду 1 нКл з точки В у Рис. К 4
точку С (рис. K4).

5
 1.29. Протон, початкова швидкість якого 100 км/с, влетів в однорідне
електричне поле (Е = 300 В/см) у напрямі ліній вектора Е. Який шлях має
пройти протон, щоб його швидкість подвоїлась?
1.30. Електрон, що летів горизонтально із швидкістю 1,6 Мм/с, влітає в
однорідне електричне поле з напруженістю 90 В/см, яке напрямлене
вертикально вгору. Якою буде за абсолютним значенням та напрямом
швидкість електрона через 1 нс?
1.31. Простір між обкладками плоского конденсатора заповнений
діелектриком, проникність якого змінюється у напрямі, що
перпендикулярний до обкладок за лінійним законом від  1 до  2   2   1  .
Площа кожної пластини дорівнює S, відстань між ними d. Визначити ємність
конденсатора.
1.32. Визначити ємність сферичного конденсатора з радіусами обкладок
R 1 та R 2  R 1 , якщо діелектрична проникність залежить від відстані r до
центра конденсатора як    r (  - стала).
1.33. Конденсатор електроємністю C 1  0 , 2 м к Ф був заряджений до
напруги U 1  3 2 0 В . Після того як його з’єднали з іншим конденсатором,
зарядженим до напруги U 2  4 5 0 В , напруга на конденсаторах стала U = 400
В. Визначити ємність C 2 другого конденсатора.
1.34. До повітряного конденсатора, зарядженого до різниці потенціалів U
= 600 В приєднали паралельно другий незаряджений конденсатор такої ж
форми й розміру, але з діелектриком. Визначити діелектричну проникність 
діелектрика, якщо після приєднання другого конденсатора різниця
потенціалів зменшилась до U 1  1 0 0 В .
1.35. Яка кількість теплоти Q виділиться під час розряду плоского
конденсатора, якщо напруга на ньому U = 15 кВ, відстань між обкладками
d = 1 мм, діелектрик – слюда. Площа кожної пластини S  3 0 0 с м 2 ?
1.36. Плоский повітряний конденсатор електроємністю C = 1,11 нФ,
зарядили до різниці потенціалів U = 300 В і від’єднали від джерела напруги.
Після цього відстань між пластинами конденсатора збільшили в   5 разів.
Визначити: 1) різницю потенціалів на обкладках конденсатора після їх
розсування; 2) роботу зовнішніх сил по розсуванню пластин.
1.37. Визначити роботу, яку треба виконати для збільшення на
 x  0 , 2 м м відстані х між пластинами плоского повітряного конденсатора,
зарядженими різнойменними зарядами q 1  q 2  q  0 , 2 м к К л . Площа
кожної пластини S  4 0 0 с м 2 .
1.38. Електричне поле створено зарядженою (q = 0,1 мкКл) сферою
радіусом R = 10 см. Визначити енергію W поля, зосереджену в об’ємі,
обмеженому сферою і концентричною до неї сферичною поверхнею, радіус
якої в два рази більший від радіуса сфери?

6
 Тема 2. Постійний електричний струм
2.1. Повітряний плоский конденсатор, підключений до джнрела напруги
U = 200 В, занурюють у вертикальному положенні в посудину з с
дистильованою водою зі швидкістю v = 5,0 мм/с. Відстань між обкладками
конденсатора d =2,0 мм, ширина пластини l = 100 мм. Визначити силу
струму, що тече по з’єднувальним дротам.
2.2. Металева куля радіуса a оточена концентричною тонкою металевою
оболонкою радіуса b. Простір між цими електродами заповнений
однорідною слабо провідною речовиною з питомим опором . Визначити
опір між електродами.
2.3. Простір між обкладками плоского конденсатора заповнено склом з
питомим опором  = 100 ГОмм. Ємність конденсатора С = 4,0 нФ.
Визначити силу струму через конденсатор при подачі на нього напруги
U = 2,0 кВ.
2.4. Простір між пластинами плоского конденсатора заповнений
неоднорідною слабо провідною речовиною, питома провідність якої
змінюється в напрямі, перпендикулярному до пластин, за лінійним
законом від 1 = 1,0 пСм/м до 1 = 2,0 пСм/м. Площа кожний пластини
S = 230 см2, відстань між пластинами d = 2,0 мм. Визначити струм через
конденсатор при напрузі на ньому U = 300 В.
2.5. Довгий провідник круглого перерізу радіуса а виготовлений з матеріалу,
питомий опір якого залежить дише від відстані до осі r за законом  = /r2,
де  — стала. Визначити а) опір одиниці довжини такого дроту; б)
напруженість електричного поля в провіднику, при якій по ньому тече
струм I.
2.6. Конденсатор ємності С = 400 пФ підключили через опір R = 650 Ом до
джерела постійної напруги U. Через який час напруга на конденсаторі
стане U1 = 0,90 U?
2.7. Конденсатор, заповнений діелектриком з проникністю  = 2,1, втрачає за
час  = 3,0 хв половину наданого йому заряду. Вважаючи, що втрата
заряду відбувається тільки через діелектрик, Визначити її питомий опір.
2.8. Амперметр і вольтметр підключили послідовно до батареї з ЕРС E = 6,0
В. Якщо паралельно до вольтметра підключити певний опір, то покази
вольтметра зменшаться в  =2,0 рази, а покази амперметра у стільки ж
разів збільшаться. Визначити покази вольтметра після підключення опору.
2.9. Визначити різницю потенціалів 1 – 2 між точками 1 і 2 схеми рис. 2.1,
якщо R1 =10 Ом, R2 = 20 Ом, E1 =5 В, E 2 = 2,0 В. Внутрішніми опорами
джерел струму знехтувати.

7
2.10. На рис. 2.2 показана схема потенціометра, за допомогою якого можна
змінювати напругу U, що подається на прилад з опором R. Потенціометр
має довжину l, опір R і знаходиться під напругою U0. Визначити напругу
U як функцію довжини x.
E А В
R1 E1   
 U0 
R0
1 2 
R1 R2 R3
E2 R2 x
R

Рис. 2.1 Рис. 2.2 Рис. 2.3

2.11. В схемі на рис. 2.3 опори резисторів R1 = 5 Ом, R2 = 1 Ом, R3 = 3 Ом.,

ЕРС джерела E = 1,4 В. Визначити ЕРС джерела, яке треба підключити до
точок А і В схеми, щоб через резистор R3 протікав струм I = 1 А у напрямі,
показаному стрілкою. Внутрішнім опором джерел знехтувати.
2.12. ЕРС акумулятора E = 2 В, внутрішній опір r = 0,5 Ом. Визначити а)
опір провідника, який треба підключити до акумулятора, щоб корисна
потужність була найбільшою; б) найбільшу корисну потужність; в) ККД
джерела при максимальній корисній потужності.
2.13. Скільки теплоти виділиться в спирали з опором R =75 Ом при
проходженні через неї заряду q = 100 Кл, якщо струм в спіралі рівномірно
зменшувався до нуля протягом часу t = 50 с?
2.14. Заряд на обкладках конденсатора ємністю С=2,00 мкФ становить q0=
1,00 мКл. Далі обкладки замкнули через резистор з опором R = 5,0 МОм.
Визначити :а) заряд, що пройшов через резистор за =2,00 с; б) кількість
теплоти, що виділилося в резисторі за той же час.
2.15. Котушка радіуса r = 25 см, яка намотана з l = 500 м тонкого мідного
дроту, обертається з кутовою швидкістю  = 300 рад/с навколо своєї осі.
Через ковзкі контакти котушка підключена до балістичного
гальванометра. Загальний опір всього кола R = 21 Ом. Визначити питомий
заряд носіїв струму в міді, якщо при різкому гальмуванні котушки через
гальванометр пройшов заряд q = 10 нКл.
2.16. Визначити сумарний імпульс електронів в прямому провіднику
довжини l =1000 м, по якому тече струм I = 70 А.
2.17. По мідному дроту тече струм густини j = 1,0 А/мм2. Вважаючи, що на
кожний атом міді припадає один вільний електрон, оцінити, який шлях
пройде електрон, перемістившись вздовж дроту на відстань l =10 мм.

8
 Тема 3. Магнітне поле струму
3.1. По обмотці короткої котушки радіуса R = 16 см тече струм I = 5 А.
Скільки витків має котушка, якщо індукція магнітного поля в її центрі
B = 1 мТл?
3.2. У центрі колового витка радіуса R = 8 см, по якому тече струм,
індукція магнітного поля B = 1 мкТл. Визначити індукцію магнітного поля
на осі витка в точці, віддаленій від центра витка на відстань l = 6 см.
3.3. По двох тонких дуже довгих паралельних дротах, відстань між якими
d = 5 см, течуть в одному напрямі
струми силою I = 30 А кожний.
Визначити індукцію магнітного
поля в точці, віддаленій від дротів О R
на відстані r1 = 4 см та r2 = 3 см. R  О
3.4. По двох тонких дуже довгих I
паралельних дротах, відстань між
якими d=5 см, течуть в
протилежних напрямах струми Рис. 3.1 Рис. 3.2
силою I1 = 20 А та I2 = 30 А.
Визначити індукцію магнітного поля в точці, віддаленій на однакові відстані
r = 10 см від кожного з дротів.
3.5. Довгий дріт має форму половини циліндра радіуса R = 5 см (переріз
дроту показаний на рис.3.1). Вздовж твірної дроту тече струм I = 11 А.
Визначити індукцію магнітного поля в точках на осі дроту.
3.6. По нескінченому тонкому дроту, зігнутому так, як показано на рис.
3.2, тече струм I = 10 А. Визначити індукцію магнітного поля в точці О,
якщо R = 10 см.
3.7. Визначити індукцію магнітного поля в точці О, створеного струмом
I = 8 А, що протікає по дроту, вигнутому так, як показано на рис. 3.3. Радіус
закруглення R = 100 мм, прямі ділянки дроту – дуже довгі.
b Z

R
a
O O a a
b   O
O Y
2/3 X
2/3
а) б) в) г)

Рис. 3.3
3.8. По обмотці короткої котушки радіуса R = 16 см тече струм I = 5 А.
Скільки витків має котушка, якщо індукція магнітного поля в її центрі
B = 1 мТл?

9
 3.9. На немагнітний циліндричний каркас радіуса R і довжини l намотаний
тонкий дріт так, що кількість витків на одиницю довжини дорівнює n. По
дроту пропускають струм I. Визначити індукцію магнітного поля на осі
утвореного соленоїда в залежності від положення точки відносно торця
соленоїда.
3.10. По прямому довгому дроту круглого перерізу радіуса R тече струм,
густина якого залежить від відстані r до осі дроту як j = r, де  – стала.
Визначити індукцію магнітного поля залежно від r.
3.11. Струм, густина якого однакова і дорівнює j, тече всередині
необмеженої пластини товщини 2d паралельно до її поверхні. Визначити
індукцію магнітного поля як функцію відстані x від середньої площини
пластини. Магнітна проникність всюди дорівнює 1.
3.12. Струм I = 10 А тече по довгому прямямому провіднику круглого
перерізу. Визначити магнітний потік крізь одну з половин осьового перерізу
в розрахунку на один метр довжини дроту.
3.13. Є дуже довгий прямий соленоїд із струмом I. Площа поперечного
перерізу соленоїда S, число витків на одиницю
довжини n. Визначити потік вектора В крізь торець
соленоїда.
3.14. На рис. 3.4 показаний кільцевий соленоїд
прямокутного перерізу. Визначити магнітний потік Рис. 3.4
крізь цей переріз, якщо сила струму в обмотці І = 1,7
А, повна кількість витків N = 1000, відношення зовнішнього діаметра до
внутрішнього  = 1,6 і товщина h = 5,0 см.
3.15. Непровідна сфера радіуса R = 50 мм, заряджена рівномірно з
поверхневою густиною  = 10,0 мкКл/м2, обертається з кутовою швидкістю
 = 70 рад/с навколо осі, що проходить через її центр. Визначити магнітну
індукцію в центрі сфери.

10
 Тема 4. Сила Лоренца. Сила Ампера
4.1. У просторі створені взаємно перпендикулярні однорідні електричне й
магнітне поля. Напруженість електричного поля E = 1 кВ/м, індукція
магнітного поля B = 10 мТл. В ці поля влітає електрон. При якій мінімальній
швидкості електрона, він буде рухатися в полях без прискорення?
4.2. Електрон, який із стану спокою пройшов прискорюючу різницю
потенціалів U = 10 кВ, рухається в однорідному магнітне полі по гвинтовій
лінії радіуса R = 2 см з кроком h = 5 см. Визначити індукцію B магнітного
поля.
4.3. Мідний диск радіуса R = 20 см обертається з кутовою швидкістю
 = 100 с–1 в однорідному магнітному полі з індукцією B = 0,2 Тл. Вісь
обертання проходить перпендикулярно до площини диска через його центр
мас і паралельно до вектора індукції. Визначити різницю потенціалів  між
центром та поверхнею диска.
4.4. Мідна пластина, товщина якої a (рис. 4.1), знаходиться в однорідному
магнітному полі з індукцією B, напрямленому перпендикулярно до площини
пластини. При пропусканні по пластині струму I між точками CD виникає
різниця потенціалів . Визначити концентрацію електронів в міді.
4.5. Два тонкі прямі довгі паралельні дроти розташовані у вакуумі на
відстані d = 15 см один від одного. По одному з дротів тече струм I1 = 5 А, по
іншому I2 = 6 А. Визначити силу взаємодії, що припадає на одиницю
довжини дротів.

C a b
a 

 I1
I2
B I

D
Рис. 4.1 Рис. 4.2

4.6. По двох довгих тонких дротах, вигляд яких показаний на рис. 4.2,
течуть постійні струми I1 та I2. Відстань між дротами a, ширина правого
дроту b. Обидва дроти лежать в одній площині. Визначити силу взаємодії
дротів, що припадає на одиницю довжини.
4.7. Шини електричного генератора являють собою дві паралельні мідні
стрічки шириною b = 20 см кожна, відстань між якими a = 20 см (рис. 4.3).
Довжина шин l = 2 м. Визначити силу взаємодії шин, якщо по них тече
струм I = 1 кА.

11
 4.8. Визначити модуль і напрям сили, що діє на одиницю довжини
тонкого провідника зі струмом I = 8 А в точці O, якщо провідник зігнутий
так, як показано на а) рис. 4.4 а, якщо радіус закруглення R = 10 см; б)
рис.3. 4 б, якщо відстано між дротами l = 20 см.
4.9. Мінімальна відстань між двома довгими прямими взаємно
перпендикулярними дротами дорівнює a. У кожному дроті тече струм I.

I I
R O l

I O I
b a b
а) б)
Рис. 4. 3 Рис. 4.4
Визначити максимальне значення сили Ампера на одиницю довжини дроту в
цій системі.
4.10. Три довгі паралельні дроти знаходяться на однакових відстанях
a = 10 см один від одного. У кожному з дротів тече струм I = 100 А. У двох
дротах напрями струму однакові. Визначити силу, що діє на відрізок
кожного з дротів завдовжки 1 м.
4.11. Два паралельні довгі дроти зі струмом I = 6 А в кожному (струми
напрямлені в один бік) віддалили один від одного так, що відстань між ними
зросла в  = 2 рази. Яку роботу на одиницю довжини дротів виконала при
цьому сила Ампера?
4.12. Мідний дріт, перерізом S = 2,5 мм2 зігнули у 
вигляді трьох сторін квадрату і шарнірно підвісили B 
до стелі (рис.4.5) при цьому дріт може повертатися
навколо горизонтальної осі. Дріт знаходиться у I 
вертикально напрямленому однорідному полі. Якщо
по дроту пропустити струм I = 16 А, то дріт
відхиляється від вертикалі на кут  = 20. Визначити 
індукцію магнітного поля.
4.13. Дротяний виток радіуса R = 5 см знаходиться
в однорідному магнітному полі напруженістю Рис. 4.5
H = 2 кА/м. Площина витка утворює кут  = 60 з
напрямком поля. По витку тече струм I = 4 А. Визначити момент сили, що
діє на виток.
4.14. Рамка гальванометра, яка має N = 200 витків тонкого дроту, являє
собою прямокутник зі сторонами a = 4 см, b = 1,5 см. Рамка знаходиться в
магнітному полі з індукцією B = 0,1 Тл. Площина рамки паралельна до ліній
індукції. Визначити : а) магнітний момент рамки при пропусканні по ній
струму I = 1 мА; б) момент сили, що діє на рамку при заданій силі струму.

12
 4.15. Рамка гальванометра, яка складається з N = 200 витків тонкого дроту,
висить на пружній нитці в магнітному полі B = 5 мТл. Площа рамки S = 1 см2.
Якщо по рамці пропускати струм I = 2 мкА, то рамка повертається на кут
 = 30. Визначити сталу кручення нитки.
4.16. Квадратна рамка зі струмом I = 0,9 А розташована в одній площині з
довгим прямим провідником, по якому тече струм I0 = 5 А. Сторона рамки
a = 8 см. Вісь обертання рамки проходить через середини її протилежних
сторін паралельно до дроту. Відстань від осі обертання до дроту в  = 1,5
рази більша за сторону рамки. Визначити : а) амперову силу, що діє на рамку;
б) механічну роботу, яку треба виконати, щоб повільно повернути раму
навколо осі на 180.
4.17. В однорідному магнітному полі з індукцією B = 10 мТл знаходиться
прямий відрізок дроту завдовжки l = 8 см, по якому тече струм I = 2 А.
Вектор індукції перпендикулярний до осі дроту. Під дією сил поля дріт
перемістився на відстань на b = 5 см. Визначити роботу сил поля.
4.18. По дроту, зігнутому у вигляді квадрата зі стороною a = 10 см, тече
струм, сила якого I = 20 А підтримується незмінною. Площина квадрата
складає кут  = 20 з лініями вектора індукції однорідного магнітного поля
B = 100 мТл. Визначити роботу, яку треба виконати, щоб видалити дріт за
межі поля.
4.19. Кільце радіуса R = 10 см зроблене з тонкого гнучкого дроту. По
дроту тече струм, сила якого підтримується незмінною I = 100 А. Кільце
знаходиться в перпендикулярному до його площини однорідному магнітному
полі B = 0,1 Тл, вектор індукції якого співпадає з напрямом магнітного поля
кільця. Визначити роботу зовнішніх сил, які деформуючи дріт, надають
йому форму квадрату. Роботою проти сил пружності знехтувати.
4.20. Виток діаметра d = 10 см, в якому підтримується незмінна сила
струму I = 20 А, вільно встановився в однорідному магнітному полі
B = 0,016 Тл. Визначити роботу, яку слід виконати, щоб повернути виток
навколо осі, що співпадає з діаметром, на кут а) /2; б) .

13
 Тема 5. Електромагнітна індукція
5.1. Прямий стержень завдовжки l = 10 см, знаходиться в однорідному
магнітному полі з індукцією В = 1 Тл. Його кінці замкнуті гнучким дротом,
що знаходиться поза полем. Опір R усього кола дорівнює 0,4 0м. Якою
повинна бути потужність Р зовнішніх сил, щоб стержень рухався
перпендикулярно лініям індукції зі швидкістю v = 20 м/с?
5.2. До джерела струму з ЕРС E  0 , 5 В і мізерно малим внутрішнім
опором приєднані два паралельні один одному металеві стрижні, розташовані
горизонтально. Відстань між стрижнями l = 20 см. Стрижні знаходяться в
однорідному магнітному полі В = 1,5 Тл, напрямленому вертикально. По
стрижнях під дією сил поля ковзає зі швидкістю v = 1 м/с перетинка, опір
якої R = 0,02 Ом. Опором стрижнів можна знехтувати. Визначити: 1) ЕРС
індукції Ei; 2) силу F, що діє на перетинку з боку поля; 3) силу струму I у
колі; 4) потужність Р1, що витрачається на рух перетинки; 5) потужність Р2,
що витрачається на нагрівання перетинки; 6) потужність P3,що віддається в
коло джерелом струму.
5.3. В однорідному магнітному полі з індукцією В = 0,4 Тл у площині, яка
перпендикулярна до ліній індукції поля, обертається стрижень завдовжки l =
10 см. Вісь обертання проходить через один з кінців стрижня. Визначити
різниця потенціалів U на кінцях стрижня при частоті обертання n = 16 с–1.
5.4. Металевий диск радіуса a = 25 см обертається з кутовою швидкістю
 = 130 рад/с навколо його осі. Визначити різницю потенціалів між центром
та ободом диска, якщо: а) зовнішнього магнітного немає; б) існує
перпендикулярне до площини диска зовнішнє магнітне поле з індукцією
B = 5 мТл.
5.5. Рамка площею S = 50 см2, що має N = 1500 витків дроту, рівномірно
обертається з частотою n = 480 хв–1 в однорідному магнітному полі з
індукцією В = 0,35 Тл. Вісь обертання лежить у площині рамки і
перпендикулярна лініям індукції. Визначити максимальну ЕРС індукції Emax,
що виникає в рамці.
5.6. Квадратна дротяна рамка зі стороною a і довгий прямий дріт зі
струмом I знаходяться в одній площині (рис. 5.1). Рамку поступально
рухають праворуч зі сталою швидкістю v. Визначити ЕРС індукції в рамці
залежно від відстані x.

14
 R
x a
v

I 

Рис. 5.1 Рис. 5.2

5.7. По двох мідних шинах, які встановлені під кутом  до горизонту,

ковзає під дією сили тяжіння мідна перетинка маси m (рис. 5.2). Шини
замкнуті на резистор опором R. Відстань між шинами l. Система знаходиться
в однорідному магнітному полі з індукцією B, перпендикулярному до
площини, в якій рухається перетинка. Опором шин, перетинки, місць
контакту, а також самоіндукцією можна знехтувати. Визначити усталену
швидкість перетинки.
5.8. На горизонтальній поверхні лежать два паралельні стержні, відстань
між якими l = 20 см. До кінців стержнів через ключ К підключене джерело з
ЕРС E. На стержнях лежить перетинка маси m. Вся конструкція знаходиться
у вертикально напрямленому однорідному магнітному полі з індукцією B.
Загальний опір кола дорівнює R. В момент t = 0 ключ замикають. Нехтуючи
тертям, Визначити : а) залежність швидкості перетинки від часу; б) силу
струму в колі в момент часу t1 >> m R  B l  після початку руху, пояснити
2

одержаний результат.
5.9. Між полюсами магніту знаходиться невеличка котушка, вісь якої
співпадає з напрямом магнітного поля. Площа поперечного перерізу котушки
S = 3 мм2, кількість витків N = 60. При повороті котушки на кут 180 навколо
її діаметра через підключений до неї балістичний гальванометр, протікає
заряд q = 4,5 мкКл. Визначити модуль індукції магнітного поля між
полюсами магніту, якщо повний опір кола R = 40 Ом.
5.10. Квадратна дротяна рамка, сторона якої дорівнює a, та прямий довгий
дріт зі струмом I лежать в одній площині (рис. 5.3). Опір рамки R. Рамку
повернули на 180 навколо осі OO, яка віддалена від дроту на відстань b.
Визначити заряд, що пройшов по рамці.
5.11. На картонний каркас завдовжки l = 50 см і площею S = 4 см2,
намотаний в один шар дріт діаметром d = 0,2 мм так, що витки щільно
прилягають один до одного. Визначити індуктивність такого соленоїда.
5.12. Визначити індуктивність соленоїда довжини l, який намотаний
мідним дротом маси m і опіром R. Діаметр соленоїда значно менший за його
довжину.

15
 5.13. Визначити індуктивність котушки, що має N витків, намотаної на
тороїдальне осердя. Внутрішній радіус осердя дорівнює b, а поперечний
переріз являє собою квадрат зі стороною a. Осердя виготовлене з
парамагнетика з магнітною проникністю .
L, R1
b
O
 

a
R2
I
a
O E K

Р и с . 5 .3 Р и с . 5 .4

5.14. Визначити індуктивність двох провідної лінії довжиною l = 1 км, у

якої відстань між дротами d = 0,4 м, радіус дротів R = 1 мм.
В к а з і в к а . Враховувати тільки внутрішній магнітний потік, тобто потік, що пронизує
контур, обмежений дротами.
5.15. Визначити індуктивність одиниці довжини кабелю, який являє собою
два металевих коаксіальних циліндра. Радіус зовнішнього циліндра в  = 3,6
рази більший за радіус внутрішнього. Магнітну проникність речовини між
циліндрами вважати рівній одиниці.
5.16. Довгий прямий соленоїд, намотаний на немагнітний каркас, має
N = 1000 витків. Його індуктивність L = 3 мГн. Визначити магнітний потік 
та потокозчеплення  в соленоїді при силі струму I = 5 А.
5.17. Струм через соленоїд з індуктивністю L = 0,01 Гн рівномірно зростає
на I = 1 А за кожну секунду. Визначити ЕРС самоіндукції в соленоїді.
5.18. Котушка, опір якої R1 = 0,5 Ом, індуктивність L = 4 мГн, з’єднана
паралельно з резистором R2 = 2,5 Ом (рис. 5.4). При замкнутому ключі К
через резистор R2 тече постійний струм I = 1 А. Визначити повний заряд,
який пройде по котушці після розмикання ключа.
5.19. Котушку індуктивності L = 300 мГн і опору R = 140 мОм підключили
до джерела сталої напруги. Через який час сила струму в котушці досягне
 = 50% усталеного значення?
5.20. В електричному колі, що містить котушку індуктивності L = 0,1 Гн та
резистор опором R = 20 Ом, протікав постійний струм I0 = 50 А. Джерело
напруги можна відключати, не розриваючи кола. Визначити силу струму в
котушці через час t = 0,01 с після відключення її від джерела.
5.21. В схемі на рис. 5.4 L = 2 мкГн, R1 = 1 Ом, R2 = 2 Ом, ЕРС джерела
E = 3 В, його внутрішнім опором знехтувати. Ключ К замкнутий. Визначити
кількість теплоти, що виділиться в котушці після розмикання ключа.

16
 5.22. По обмотці соленоїда індуктивності L = 0,2 Гн тече струм I = 10 А.
Визначити енергію магнітного поля соленоїда.
5.23. Соленоїд має N = 1000 витків дроту. Сила струму в соленоїді I = 1 А,
при цьому магнітний потік в ньому  = 0,1 мВб. Визначити енергію
магнітного поля соленоїда.
5.24. При якій напруженості електричного поля у вакуумі об’ємна густина
енергії цього поля буде такою ж, як у магнітного поля з індукцією B = 1 Тл
(також у вакуумі)?
5.25. Тонке рівномірно заряджене кільце радіуса a = 10 см обертається
навколо своєї осі з кутовою швидкістю  = 100 рад/с. Визначити відношення
об’ємних густин енергії магнітного та електричного полів на осі кільця в
точці, віддаленій від його центра на відстань l = a.
5.26. По дроту радіуса R = 5 мм тече рівномірно розподілений по перерізу
струм густини j = 4 А/мм2. Визначити енергію магнітного поля,
зосередженого в об’ємі дроту завдовжки l = 1 м.

17
 Тема 6. Механічні коливання
6.1. Частинка здійснює гармонічні коливання вздовж осі х навколо
положення рівноваги x = 0. Частота коливань  = 4,0 с–1. У деякий момент
координата частки х0 = 25,0 см, її швидкість vx0 = 100 см/с. Визначити
координату х і швидкість vх частинки через t = 2,4 c послу цього моменту.
6.2. Визначити колову частоту й амплітуду гармонічних коливань
частинки, якщо на відстанях х1 і х2 від положення рівноваги її швидкість
дорівнює відповідно v1 і v2.
6.3. Точка здійснює гармонічні коливання вздовж прямої з періодом
T = 0,60 с і амплітудою Аm = 10,0 см. Визначити середню швидкість точки за
час, протягом якого вона проходить шлях а/2: а) з крайнього положення; б) з
положення рівноваги.
6.4. Визначити графічно амплітуду А коливань, що виникають при
додаванні наступних коливань одного напрямку: а) х1 = 3,0соs(t + /3),
x2 = 8,0sin(t +/6); б) x1 = 3,0 соs t, x2 = 5,0 соs(t + /4), x3 = 6,0 sin t.
6.5. Точка бере участь одночасно в двох коливаннях одного напрямку, що
відбуваються за законами x1 = а cos t і х2 =а cos 2t. Визначити
максимальну швидкість точки. []
6.6. При додаванні двох гармонічних коливань одного напрямку
результуюче коливання точки має вид х =а cos 2,1tcos 50,0t, де час t — у
секундах. Визначити колові частоти коливань, що додаються, і період биття.
6.7. Точка рухається в площині ху за законом х = A sin t, y = B cos t, де
А, B,  — сталі. Визначити : а) рівняння траєкторії точки e(x) і напрямок її
руху по цій траєкторії; б) прискорення a точки залежно від її радіуса-вектора
r відносно початку координат.
6.8. Визначити рівняння траєкторії y(x) точки, якщо вона рухається за
законом: а) х = аsin t, у = аsin 2t; б) х = а sin t, у = а cos 2t. Зобразити
зразкові графіки цих траєкторій.
6.9. Визначити період малих коливань кульки, підвішеного на
нерозтяжній нитці довжини l = 20 см, якщо він знаходиться в рідини, густина
якої в  = 3,0 рази менше за густину речовини кульки. Опір рідини нехтовно
малий.

18
 6.10. Кульку підвісили на нитці довжини l до точки О стінки, що складає
невеликий кут  з вертикаллю (рис. 6.1). Потім нитку з кулькою відхилили на
невеликий кут  >  і відпустили. Вважаючи удар кульки об стінку
абсолютно пружним, Визначити період коливань такого маятника.
6.11. Нерухоме тіло, підвішене на пружині, збільшує її довжину на l = 70
мм. Вважаючи масу пружини нехтовно малою, Визначити період малих
вертикальних коливань тіла.
6.12. Однорідний стрижень поклали на два швидко обертові блоки, як
показано на рис. 6.2. Відстань між осями блоків l = 20 см, коефіцієнт тертя
між стрижнем і блоками  = 0,18. Показати, що стрижень буде здійснювати
гармонічні коливання. Визначити період цих коливань.
6.13. Нехай є шахта, що пронизує Землю вздовж її осі обертання.
Вважаючи Землю за однорідну кулю і нехтуючи опором повітря, Визначити :
а) рівняння руху тіла, що упало в шахту; б) час, що знадобиться цьому тілу,
щоб досягти протилежного кінця шахти; в) швидкість тіла в центрі Землі.
6.14. На горизонтальній дошці лежить брусок. Дошка здійснює
горизонтальні гармонічні коливання з амплітудою a = 10 см. Визначити
коефіцієнт тертя між дошкою і бруском, якщо останній починає ковзати по
дошці, коли її період коливання менше T = 1,0 с.
6.15. Визначити залежність від часу кута відхилення математичного
маятника довжини 80 см, якщо в початковий момент маятник: а) відхилили
на кут 3,0° і без поштовху відпустили; б) знаходився в стані рівноваги і його
нижньому кінцю надали горизонтальної швидкості 0,22. м/с; в) відхилили на
3,0° і його нижньому кінцю надали швидкість 0,22 м/с, напрямлену до
положення рівноваги.
6.16. Тіло маси m = 0,50 кг висить на гумовому шнурі з коефіцієнтом
пружності k = 50 Н/м. Визначити максимальну відстань, на яке можна
відтягнути вниз тіло, щоб його коливання ще мали гармонічний характер.
Яка при цьому енергія коливань тіла?
6.17. Тіло маси т упало з висоти h на чашку пружинних ваг (рис. 6.3).
Маси чашки і пружини нехтовно малі, жорсткість пружини дорівнює k.
Прилипнувши до чашки, тіло починає здійснювати гармонічні коливання у
вертикальному напрямі. Визначити амплітуду коливань і їх енергію W.

19
 m
O
h

Рис. 6.3 Рис. 6.4

6.18. Однорідний стрижень довжини l здійснює малі коливання навколо

горизонтальної осі, перпендикулярної до стрижня, що проходить через його
верхній кінець. Визначити період коливань. Тертя відсутнє.
6.19. Визначити циклічну частоту малих коливань тонкого однорідного
стрижня маси т і довжини l навколо горизонтальної осі, що проходить через
точку O (рис. 6.4). Жорсткість пружини k, її маса нехтовно мала. У положенні
рівноваги стрижень вертикальний.
6.20. На горизонтальній площині з коефіцієнтом тертя  = 0,10 лежить
брусок маси m = 0,50 кг, з'єднаний горизонтальною недеформованою
пружинкою зі стінкою. Жорсткість пружинки k = 2,45 Н/см, а її маса
нехтовно мала. Брусок змістили так, що пружинка розтяглася на х0=3,0 см, і
потім відпустили. Визначити: а) період коливань бруска; б) число коливань,
що здійснить брусок до зупинки.
6.21. Загасаючі коливання точки відбуваються за законом x = аe–tsint.
Визначити : а) амплітуду зсуву і швидкість точки в момент t = 0; б) моменти
часу, коли точка досягає крайніх положень.
6.22. Точка здійснює загасаючі коливання з частотою  і коефіцієнтом
загасання  за законом x = а0e–tcos (t + ). Визначити початкову амплітуду
a0 і початкову фазу , якщо в момент t = 0 зміщення точки і проекція її
швидкості рівні: а) x0 = 0, vx0 > 0; б) x0 > 0, vx0 = 0.
6.23. Точка здійснює загасаючі коливання з частотою  = 25 с–1.
Визначити коефіцієнт загасання , якщо в початковий момент швидкість
точки дорівнює нулю, а її зміщення з положення рівноваги в  = 1,02 рази
менше за амплітуду.
6.24. Точка здійснює загасаючі коливання з частотою  і коефіцієнтом
загасання . Визначити амплітуду швидкості точки як функцію часу, якщо в
момент t = 0: а) амплітуда її зміщення дорівнює а0; б) зміщення точки х(0) = 0
і проекція її швидкості vx(0)= x  0  .
6.25. Математичний маятник здійснює коливання в середовищі, для якого
логарифмічний декремент загасання 0 = 1,50. Яким буде значення , якщо

20
опір середовища збільшити в  =2 рази? У скільки разів треба збільшити опір
середовища, щоб коливання стали неможливі?
6.26. До невагомої пружини підвісили важок, і вона розтяглася на х = 9,8
см. З яким періодом буде коливатися важок, якщо йому дати невеликий
поштовх у вертикальному напрямку? Логарифмічний декремент загасання
 = 3,1.
6.27. Визначити добротність осцилятора, у якого: а) амплітуда зсуву
зменшується в  = 2,0 рази через кожні n = 110 періодів коливань; б) власна
частота 0=100 с–1 і час релаксації  = 60 с.
6.28. Частинку змістили з положення рівноваги на l = 1,0 см і відпустили.
Який шлях в коливальному русі пройде частинка до повної зупинки, якщо
логарифмічний декремент загасання  = 0,02?
6.29. Визначити добротність математичного маятника довжини l = 50 см,
якщо за проміжок часу  = 5,2 хв його повна механічна енергія зменшилася в
 = 4,0104 разів.
6.30. Визначити різницю фаз  між зміщенням і спонукальною силою при
резонансі зміщення, якщо власна частота коливань 0 = 50 с–1, коефіцієнт
загасання  = 5,2 с–1.
6.31. Кулька маси m, підвішена до пружинки, видовжує її на l. Під дією
зовнішньої вертикальної сили, що змінюється за гармонічним законом з
амплітудою F0, кулька здійснює вимушені коливання. Логарифмічний
декремент загасання . Нехтуючи масою пружинки, Визначити частоту 
спонукальної сили, при якій амплітуда а зміщення кульки максимальні. Яке
значення цієї амплітуди?
6.32. Осцилятор маси m рухається за законом x = а sin t під дією
спонукальної сили Fx = F0 cos t. Визначити коефіцієнт загасання 
осцилятора.
6.33. Визначити максимальне значення амплітуди зміщення осцилятора,
який здійснює усталені коливання під дією гармонічної спонукальної сили
амплітудою F0 = 2,5 Н, якщо частота загасаючих коливань даного осцилятора
 = 100 с–1 і коефіцієнт опору (коефіцієнт пропорційності між силою опору і
швидкістю) r = 0,50 кг/с.
6.34. Амплітуди зміщення вимушених гармонічних коливань при частотах
1 = 400 с–1 і 2 = 600 с–1 рівні між собою. Визначити частоту , при якій
амплітуда зміщення максимальна.
6.35. При частотах гармонічної спонукальної сили 1 і 2 амплітуда
швидкості частки дорівнює половині максимального значення. Визначити : а)
частоту, що відповідає резонансу швидкості; б) коефіцієнт загасання  і
частоту  загасаючих коливань.

21
 Тема 7. Електромагнітні коливання. Змінний струм
7.1. У коливальному контурі, що складається з котушки індуктивності
L = 0,1 Гн та конденсатора, сила струму змінюється з часом за законом
I   0 ,1 s in  2 0 0  t  . Визначити: 1) період коливань; 2) електроємність
конденсатора; 3) максимальну напруга на обкладаннях конденсатора; 4)
максимальну енергію магнітного поля; 5) максимальну енергію електричного
поля.
7.2. У коливальному контурі ємність конденсатора C = 25 нФ,
індуктивність котушки L = 1,015 Гн. У початковий момент заряд
конденсатора q0 = 2,5 мкКл. Написати рівняння (з числовими коефіцієнтами)
зміни з часом енергій електричного та магнітного поля полів, а також повної
енергії в контурі. Визначити енергію електричного та магнітного полів і
повну енергію поля в моменти часу Т/8, Т/4 і Т/2.
7.3. Диференціальне рівняння для заряду в коливальному контурі має
вигляд 0 , 0 1 q   4 0 q   1 0 6  0 . Визначити: 1) власну частоту контуру;
2) циклічну частоту коливань.
7.4. Визначити відношення енергій магнітного поля до енергії
електричного поля в коливальному контурі на момент часу T/8.
7.5. Енергія вільних незгасаючих коливань, що відбуваються в
коливальному контурі, W = 0,2 мДж. При повільному розсовуванні пластин
конденсатора частота коливань збільшилася в n = 2 рази. Визначити роботу,
здійснену проти сил електричного поля.
7.6. У коливальному контурі індуктивність котушки L = 25 мГн, ємність
конденсатора С = 10 мкФ, опір резистора R = 1 Ом. Початковий заряд
конденсатора q0 = 1 мКл. Визначити: 1) період коливань контуру;
2) логарифмічний декремент загасання; 3) рівняння залежності від часу
напруги на конденсаторі.
7.7. У коливальному контурі за час, протягом якого система здійснює N =
50 повних коливань, амплітуда зменшується в 2 рази. Визначити добротність
контуру.
7.8. Коливальний контур складається з котушки індуктивністю L =
10 мГн, конденсатора електроємністю C = 0,1 мкФ і резистора опором R =
20 Ом. Визначити число повних коливань, що відбудеться контурі за час
зменшення амплітуди струму в контурі в е разів.
7.9. Коло, яке складається з послідовно з’єднаних котушки індуктивності
L = 0,2 Гн з активним опором R = 9,7 Ом та конденсатора С = 40 мкФ,
приєднали до джерела змінної напруги з амплітудним значенням Um = 180 В і
циклічною частотою   3 1 4 c  1 . Визначити: 1) амплітудне значення сили
струму Im в колі; 2) різницю фаз між струмом та зовнішньою напругою; 3)

22
амплітудне значення напруги ULm на котушці; 4) амплітудне значення
напруги UCm на конденсаторі.
7.10. Змінна напруга із частотою   3 1 4 с  1 і амплітудою Um = 180 В
підключена до кінців кола, що складається із послідовно з’єднаних
конденсатора і котушки із активним опором R = 40 Ом та індуктивністю L =
0,36 Гн. При якому значенні ємності конденсатора амплітуда напруги на
котушці буде максимальною? Чому дорівнює ця амплітуда і відповідна
амплітуда напруги на конденсаторі?
7.11. Послідовний коливальний контур (рис. 7.1)
приєднаний до джерела змінної напруги. Амплітуда L C R
 
напруги між точками А і В схеми UAB = 173 В, A B
амплітуда напруги на резисторі UR = 100 В. ~ 
Визначити зсув фаз між струмом у колі та Рис.7.1
зовнішньою напругою.
7.12. Послідовно з’єднані конденсатор та активний опір R = 110 Ом
приєднали до джерела змінної напруги з амплітудою Um = 110 В. При цьому
амплітуда струму в колі Im = 0,5 А. Визначити різницю фаз між струмом і
напругою.
7.13. До джерела з діючою напругою U = 100 В підключили котушку,
індуктивний опір якої XL = 30 Ом і імпеданс Z = 50 Ом. Визначити різницю
фаз між струмом і напругою, а також теплову потужність, що виділяється в
котушці.
7.14. Активний опір R та індуктивність L, з’єднані між собою паралельно і
включені у коло змінного струму з напругою U = 127 В і частотою   5 0 Г ц .
Визначити опір R та індуктивність L, якщо коло споживає потужність Р = 404
Вт і зсув фаз між напругою та струмом   6 0 o .
7.15. Котушка з індуктивністю L = 0,7 Гн і активним опором r =20 Ом
з’єднана послідовно з безіндукційним опором R. До кінців цього кола
прикладена змінна напруга з діючим значенням U = 220 В і частотою
  3 1 4 c . При якому значенні опору R в колі буде виділятися максимальна
1

теплова потужність? Чому вона дорівнює?

23
 Тема 8. Хвилі
8.1. Плоска поздовжня хвиля поширюється в позитивному напрямі осі OX
в пружному середовищі, у якого густина  = 4 г/см3 , і модуль Юнга
Е = 100 ГПа. Визначити проекцію швидкості ux точок середовища в тих
місцях, де відносна деформація середовища  = 0,01.
8.2. Плоска звукова хвиля має період T = 3 мс, амплітуду A = 0,2 мм і
довжину хвилі  = 1,2 м. Для точок середовища, віддалених від джерела
коливань на відстань х = 2 м. Визначити: 1) зміщення на момент часу t = 7 мс;
2) швидкість і прискорення для того ж моменту часу. Початкову фазу
коливань прийняти рівною нулю.
8.3. Визначити різницю фаз  між коливаннями джерела плоскої хвилі
та точки, віддаленої від джерела на x = 2 м. Частота коливань  = 5 Гц,
швидкість поширення хвилі v = 40 м/с
8.4. Визначити довжину хвилі, якщо відстань між першим і четвертим
вузлами стоячої хвилі l = 30 см.
8.5. Для визначення швидкості звуку в повітрі методом акустичного
резонансу використовується труба з поршнем і звуковою мембраною, що
закриває один з її торців. Відстань між сусідніми положеннями поршня, при
якому спостерігається резонанс на частоті  = 2,5 кГц, дорівнює l = 6,8 см.
Визначити швидкість звуку в повітрі.
8.6. У вакуумі поширюється електромагнітна хвиля, у якої амплітуда
напруженості магнітного поля Нm = 1 мА/м. Визначити амплітуду
напруженості електричного поля хвилі.
8.7. Плоска електромагнітна хвиля падає нормально на поверхню
плоскопаралельного шару товщини l з немагнітної речовини, діелектрична
проникність якої експоненціально спадає від значення 1 на передній
поверхні до 2 на задній. Визначити час поширення даної фази хвилі крізь
цей шар.
8.8. Плоска електромагнітна хвиля з частотою v = 10 МГц поширюється в
слабо провідному середовищі з питомою провідністю  = 10 мСм/м та
діелектричною проникністю 9. Визначити відношення амплітуд густин
струму провідності та зміщення.
8.9. Визначити середній вектор Пойнтинга <j> у плоскої електромагнітної
хвилі E  E m c o s   t  k r  , якщо хвиля поширюється у вакуумі.
8.10. Плоска монохроматична електромагнітна хвиля поширюється у
вакуумі вздовж осі OX. Амплітуда напруженості електричного поля хвилі
Еm = 5мВ/м. Визначити енергію, що перенесена хвилею за час t = 10 хв крізь
площадку площею S = 15 см2, розташовану перпендикулярно до осі OX.
Період коливань хвилі Т << t.

24
 8.11. У вакуумі поширюється плоска електромагнітна хвиля, у якої
амплітуда напруженості магнітного поля Hm = 5 мА/м2. Визначити
інтенсивність хвилі.

25
 Відповіді
4.1. v = 10 м/с. 5

4.2 B  2 m U / e ( R 2  ( h / 2  ) 2 )  245 мкТл.

4.3  = BR2/2 = 0,4 В.
4.4 n = IB /(ae), де e – елементарний заряд.
4.5 F /l = 0I1I2/2d = 40 мкН/м.
4.6 F1    0 I 1 I 2 2 b  ln  1  b a  .
4.7
4.8 а) F1   0 I 2 4 R  0 , 2 м Н /м ; б) F1   0 I 2 4  l  0 ,1 3 м Н /м .
4.9 F1 m a x   0 I 2 4  a .
F3  3 0I 2 a  3 4 , 6 м Н
2
4.10; .
A1     0 I 2   ln  = –5 мкДж/м.
2
4.11.
4.12 B   2  g S I  tg   1 0 м Т л .
4.13 M   0  I R 2 H c o s   3 9 , 5 м к Н  м .
4.14 а) 120 мкАм2; б) 12 мкНм.
4.15. С = ISBNcos/ = 332 пНм/рад.
2  0 II 0
4.16 а) F   0, 4 м кН ;
  4  1
2

 0 a II 0 2  1
б) A  ln  0 ,1 м к Д ж .
 2  1
4.17. = 80 мкДж.
4.18 А = 6,84 мДж.
4.19. A = IBR2(1 – /4) = 67,5 мДж.
4.20A = 2,51 мДж

5.1. P = 10 Вт
5.2. 1) Ei = 0,3 В; 2) F = 3 Н; 3) I = 10 A;
4) P1 = 3 Вт; 5) P2 = 2 Вт; 6) P3 = 5 Вт.
5.3. U = l2Bn = 201 мВ.
5.4. а)  = 2а2m/e = 3 нВ; б)   Ba2/2 = 20 мВ.
m, e – маса та заряд електрона.
5.5. Emax = 2nNB = 132 В.
5.6. E i    0 2   Ia 2 v x  x  a  .
v  m g R s in 
2 2
5.7. B l .
E
1  e t 
 , де   Bl  .
2
5.8. v   mR
Bl
5.9. B = qR/2NS = 0,5 Тл.
 0 Ia b  a
5.10. q  ln .
2 R b  a

26
5.11. L = 6,28 Гн.
5.12. L = (0/4)mR/D, де D – густина,
 – питомий опір міді.
5.13. L    0 2    N 2 a ln  1  a b  .
 0l d  R
5.14. L  ln  2, 4 м Г н .
 R
5.15. L 1     0 2   ln   0 , 2 6 м к Г н /м .
5.16.  = 3 мкВб;  = 3 мВб.
5.17. E = 1 мВ.
5.18. q = LI /(R1 + R2) = 1,33 мКл.
5.19. t    L R  ln  1     1, 5 c .
5.20. I = 6,25 А.
5.21. Q  L E 2 2 R 12  1  R 2 R 1   3 м к Д ж .
5.22. W = 10 Дж.
5.23. W = 50 мДж.

6.1.x = a cos(t + ) = –29 см; vx = –81 см/с,

x0   v0 x   ,
2
де a   a r c tg   v x 0  x 0 
2

6.2.   v 1
2
 v2
2
 x 2
2
 x1
2
;
a  v 2
1
x 2  v 2 x1
2 2 2
 v 2
1
 v2
2
.
6.3. а) <v> = 0,5 м/с; б) <v> = 1,0 м/с
6.4. А = 7
6.5. vmax = 2,73a
6.6. 47,9 та 52,1 с–1, 1,5 с
6.7. а) x 2 A 2  y 2 B 2  1 , за годинниковою стрілкою;
б) a    r
6.8. а) y 2  4 x 2  1  x 2 a 2  ; б) y  a  1  2 x 2 a 2 
6.9. Т = 1,1 с
6.10. T  2 l g   2  a rc s in     
6.11. Т = 0,52 c
6.12. 1,5 с
6.13. а) x   g R  x  0 ; б) 42 хв; в) 7,9 км/с
6.14. 0,4
6.15. а)   3, 0 0 c o s 3, 5 t ; б)   4 , 5 0 s in 3, 5 t ;
в)   5 , 4 0 c o s  3, 5 t  1, 0 
6.16. 10 см; 4,8 мДж
6.17. a   m g k  1  2 h k m g ; W   m g  2 k
2
 m gh

27
6.18. T  2 2l 3 g

6.19.   2 g 3l  3 k m

6.20. а) T  2  m k = 0,28 с;
б) n   x 0    4  , де    m g k
6.21. а) a0 та a0; б) tn = [arctg (/) + n]/, де n = 0, 1, 2,…
6.22. а) a 0  x  ,     2 ;
б) a 0 1    ,
2
 x0  2    0

6.23. 5 с–1
6.24. а) v  t   a0 
2
 
2
e
t
;
б) v  t   x 0 1      t
2
e

6.25.  = 3,3, n = 4,3 рази

6.26. 0,7 с
6.27. а) 500; б) 3000
6.28. 2 м
6.29. 130
6.30. 84
1    2 
2
g
6.31.  рез  ,
1    2 
2
l

 F0  l  4 
2

a рез  1  
4 m g  
2

6.32.   F 0 2 m a
6.33. 5 см
6.34. 510 с–1
6.35. а)  0   1 2 ;

 2  1 
2
 2  1
б)   ,    1 2 
2 3 12

8.1. 50 м/с
8.2. 1) 0,1 мм; 2) 0,363 м/с, 0,439 м/с2
8.3. 1,57 рад
8.4.
8.5. 340 м/с
8.6. 0,377 В/м
8.7.
8.8. 2
8.9.
8.10.

28