Таблиця присвят.

Автор – назва твору – кому присвячено

Автор/назва твору Кому присвячено

Т.Шевченко «Катерина»  В.А.Жуковському

Т.Шевченко «Кавказ» Якову де Бальмену

М.Коцюбинський «Intermezzo» Кононівським полям

О.Кобилянська «Земля» Батькові письменниці

М.Хвильовий «Я(Романтика)» “Цвiтовi яблунi” М.Коцюбинського

Гр.Тютюнник«Три зозулі з поклоном» Любові Всевишній

Т.Шевченко «Гайдамаки».   М. Григоровичу

М.Вовчок «Інститутка» Т. Шевченку

О.Кобилянська «Людина» Наталi Кобринськiй

 
Таблиця творів, жанрів, стилів та їх авторів для ЗНО
Стилі Письменники Твори Жанри

Орнаменталізм – “Слово про похід Ігорів” поема, героїчна пісня

Монументалізм Нестор “Повість минулих літ” літопис

 “De libertate”
“Всякому місту – звичай лірика гром.
і права” лірика гром.
Бароко Г.Сковорода “Бджола та Шершень” Байка епічна

“Наталка Полтавка” драма

Класицизм І. Котляревський “Енеїда” поема

Сентименталізм Г. Квітка-Основ’яненко “Маруся” повість соц.-побут.

“До Основ’яненка” лірика

“Катерина” поема
Т.Шевченко “Гайдамаки” поема

П. Куліш “Чорна рада” роман істор.

М. Вовчок (Вілінська) “Максим Гримач” оповідання

О. Гончар “За мить щастя” новела

Романтизм В. Сосюра “Любіть Україну” лірика гром.

Реалізм “Мені однаково” лірика невільнича

“Кавказ” поема сатир.
“Сон” (комедія) поема сатир.
“І мертвим і живим…” поема-послання
Т.Шевченко “Заповіт” лірика

І. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я” повість сусп.-побут.

 “Хіба ревуть воли як ясла
П. Мирний (Рудченко) повні?” роман соц.-псих.

І. Карпенко-Карий
(Тобілевич) “Мартин Боруля” трагікомедія

М. Куліш “Мина Мазайло” трагікомедія

Модернізм І. Драч “Балада про соняшник” лірика

“Contra spem spero!” лірика гром.

Л. Українка (Косач) “Лісова пісня” драма-феєрія

“Гімн”
“Чого являєшся мені у лірика гром.
сні” Лірика інтимна
І.Франко “Мойсей” поема-притча

М. Коцюбинський “Тіні забутих предків” повість

О.Кобилянська “Земля” повість соц.-псих.

“Україна в огні” кіноповість

О. Довженко “Зачарована Десна” кіноповість

Г. Тютюнник “Три зозулі з поклоном” новела

“Маруся Чурай” роман у віршах істор.

“Страшні слова, коли лірика
Неоромантизм Л. Костенко вони мовчать” лірика
 “Українське альфреско”

І. Багряний (Лозов’ягін) “Тигролови” роман пригодн.

М. Вороний “Блакитна Панна” лірика

“О панно Інно”
“Арфами, арфами..” лірика
“Ви знаєте як липа лірика
П. Тичина шелестить” лірика

Богдан-Ігор Антонич “Різдво” лірика

Ю. Яновський “Вершники” роман у новелах

М. Рильський “Молюсь і вірю” лірика

Неокласицизм Є. Маланюк “Стилет чи стилос” лірика

М. Коцюбинський “Intermezzo” новела

Імпресіонізм В. Винниченко “Момент” новела

В. Стефаник “Камінний хрест” новела

Експресіонізм М. Хвильовий (Фітільов) “Я (романтика)” новела

Екзистенціалізм В. Підмогильний “Місто” роман урбаніст.

 Терпилиха (Горпина,
Соціально-побутова Наталка)Возний
драма (малоросійська
“Чари ночі” Тетерваковський Виборний
Іван Котляревський «Наталка Полтавка» опера –“О
авт.)
слово рідне! ОрлеМакогоненко
лірика
Символізм О. Олесь (Кандиба) скутий!” лірика
Сентиментально-
Григорій Квітка- реалістична соціально-
“Як добре Наум Дрот, його дружина
те, що смерті
Основ’яненко «Маруся» побутова
не повість
боюсь я” Настя
“О земле втрачена, лірика
Сюрреалізм В. Стус явися!” Гетьман Павло
лірика невільн.
ТетеряПолковник Яким
А. Малишко “Пісня про рушник”СомкоПолковник
пісня Васюта
Історичний роман ЗолотаренкоГетьман Січі Іван
Неонародники В. Симоненко (перший в укр.літ.),
“Лебеді БрюховецькийШрам
материнства” лірика
роман-хроніка, історико- (справжнє прізвище
Пантелеймон Куліш «Чорна рада» пригодницький роман Чепурний)Михайло Черевань
“Моя автобіографія”
  О. Вишня (Губенко) “Сом” усміш
Родинно-побутове
Марко Вовчок «Максим Гримач» оповідання Максим Гримач Твір, автор, жанр та головні
герої творів, що виносяться
Маруся й Омелько на ЗНО
Іван Нечуй- Соціально-побутова КайдашіКарпо й ЛаврінМотря  
Левицький «Кайдашева сім’я» повість й МелашкаБаба Палажка  

Чіпка Варениченко, його мати

МотряЙого батько Іван
Вареник (Притика, Остап
Хрущ, Хрущов)Грицько
Соціально-психологічний Чупруненко, його дружина
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, романРоман з народного Христя, москаль Максим
(Рудченко) як ясла повні?» життя Ґудзь МІСЦЕ РОЗГОРТАННЯ
ПОДІЙ
Іван Карпенко-
Карий «Мартин Боруля» Трагікомедія Мартин Боруля
«Гайдамаки» — десь на Правобережжі «Подвійне коло» — під Компаніївкою
«Земля» — Буковині «Шаланда в морі» – біля Одеси
«Лісова пісня» — на Волині «Місто» – у Києві
«Бондарівна» – у Богуславі «Кайдашева сім’я» -у Семигорах
«Наталка Полтавка» – під Полтавою «Тигролови» – Сибір
«Сон» — Україна, Сибір і Петербург «Мина Мазайло» — у Харкові
«За мить щастя» – у Рангуні «Сом» — на річці Оскіл
«Чорна рада» — на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині «Україна в огні» — у Тополівці
«Максим Гримач» – біля Черкас «Маруся Чурай» — у Полтаві, Києві
«Хіба ревуть воли як ясла повні» — у Пісках «Земля»: село Димки неподалік від Чернівців
«Інтермецо» -біля Кононівки місце розгортання подій “Тигроловів” — територія Зеленого
«Тіні забутих предків» – Гуцульщина Клину — місце українських переселенців у Сибіру
Цитати про твори ЗНО з української літератури
Досить багато писменників та літературознавців у різні часи відзивалися про ті чи інші твори. В даному матеріал зібрані цитати
про твори, що входять до програми ЗНО.  Дані цитати про твори досить часто зустрічаються у тестах і їх бажано знати.
Іван Вишенський
«Наближається до кращих взірців барокового стилю» Д. Чижевський
Іван Котляревський
«Вважають зачинателем нової української літератури», «Наталка Полтавка започаткувала нову українську драматургію,
написану живою розмовною мовою, побудовану на засадах народності»
Григорій Квітка-Основ’яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка «батьком нової української прози»
Тарас Шевченко 
«Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» І.
Франко
«Любити Шевченка – любити Україну, любити Україну – любити Шевченка» Вересаєв
«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, щ діялось в Україні» – слова Т.Шевченка до Основ яненка.
«Кавказ – це огниста інвектива проти темного царства, становища загальнолюдського» І.Франко
«Не вмирає душа наша, не вмирає воля»-Т.Шевченко «Кавказ»
Пантелеймон Куліш 
«Один із довершеніших історичних творів в українській літературі»
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур
європейських народів» І. Франко
Марко Вовчок
«Основоположниця дитячої української прози»
Іван Нечуй-Левицький
«Колосальне всеобіймаюче око всієї Правобережної України» І.Франко
«Арена людських пристрастей» Євген Гуцало про «Кайдашеву сім ю»
«жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим
життям твору про селянство»  М.Рильський про першу соціально-побутову повість.
Панас Мирний 
Разом з Іваном Біликом писали перший соціально-психологічний роман
«Будинок с багатьма прибудовами і надбудовами зробленими неодночасно…» О.Білецький про композицію «Хіба ревуть
воли…»
«Корифей української прози»
Іван Франко
«Написав другий заповіт українському народові» Ю.Шевельов про «Гімн»
Ольга Кобилянська 
«Гірська львиця»
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк
«Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький
Михайло Коцюбинський 
«Сонцепоклонник»
«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного
змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і
духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко
«Іван та Марічка – українські Ромео ї Джульєта»
Василь Стефаник
«Бетховен українського села»
Павло Тичина 
«Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший,
наймісткіший, наймузикальніший» О. Гончар
Володимир Сосюра 
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах
Микола Хвильовий 
«Основоположник української прози ХХст.»
Остап Вишня
«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський
«Хай живуть зайці!» – життєве кредо
Андрій Малишко 
«Солов’яне серце України»
Іван Драч 
«Сонячний поет»
Василь Стус 
«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і
прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» Ю. Тевельов
«Цільність і всеохопність… патріотизму» М. Коцюбинська
Є. Маланюк 
«Імператор залізних строф»
Літературні угруповання, що діяли в Україні. Список літературних об’єднань. Угруповання емігрантів.
Літературні угруповання кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Покутська трійка – В. Стефаник, Лесь Мартович, М. Черемшина
“Молода муза” (Львів) – Остап Луцький, Петро Германський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Сидір Твердохліб.
Літературні угруповання 20-х років ХХ ст.
Символістські угруповання: “Біла студія”, “Музагет”, “Гроно”
Футуристські групи: “Фламінго”, “Комкосмос” (перейменована на “Аспанфут”), “Нова генерація”
 
Угруповання “попутників” (“буржуазних”):
“Ланка”, ВАПЛІТЕ, Неокласики, “Західна Україна”
“Ланка”:
1924-1926 рр.
Київ
В. Підмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Б. Тенета, Г. Косинка
Була реорганізована в МАРС (“Майстерня революційного слова” 1926-1934 рр.).
ВАПЛІТЕ:
Вільна академія пролетарської літератури
1926-1928
Харків
Утворена за ініціативою М. Хвильового
Керівники: М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній
Представники: М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, В. Сосюра, П. Тичина та інші
Неокласики:
Київ
“гроно п’ятірне”
М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, О. Бургардт
“Пролетарські” угруповання:
“Гарт”, “Плуг”, “Молодняк”, ВУСПП
“Гарт”:
1923-1925 рр.
Керівник – Василь Еллан-Блакитний
Члени: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко
“Плуг”:
Харків
Керівник – Сергій Пилипенко
Члени: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик, Володимир Гжицький
Головна мета – масовість
“Молодняк”:
1926-1932
Члени: С. Воскрекасенко, І. Гончаренко, Я. Гримайло
“Бойовий загон пролетарського фронту”
ВУСПП:
Всеукраїнська спілка пролетарських письменників
Представники: І. Кулик, І. Микитенко, І. Ле, Л. Смілянський та ін.
«пролетарський конструктивний реалізм»
50-х – 70-х років:
Шістдесятники – Д. Павличко, Ліна Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський та ін.
“Київська школа” – В. Голобородько, М. Воробйов, В. Кордун та ін.
“Вісімдесятники” – Ю. Буряк, В. Герасим’юк, О. Забужко, Л. Таран, І. Римарук та ін.
Літературні угруповання 80-90-х років ХХ ст.:
“Нова література” – “Бу-Ба-Бу” – Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець
“Нова дегенерація” – С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк
“Пропала грамота” – Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь
“Західний вітер” – В. Махно, Б. Щавурський, В. Гайда, Г. Безкоровайний
“ЛуГоСад” – І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський
“500” – М. Розумний та ін.
“Червона фіра” – С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук
Література емігрантів ХХ – поч. ХХІ ст.
“Празька школа”, МУР, Нью-Йоркська група поетів
“Празька школа”:
Прага
О. Ольжич, Ю. Дараган, О. Теліга, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. Стефанович та ін.
МУР:
Мистецький український рух
Створений у 1945 р.
Німеччина
Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Барка, Ю. Косач та інші.
Нью-Йоркська група:
Нью-Йорк
Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк та ін.
Запам’ятайте самі назви розмірів і те, як самі ці слова наголошуються:
Трискладові:
1) Дактиль – наголос у цьому слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на перший — _ U U.
2) Амфібрахій – наголос у самому слові посередині, отже і у віршовому розміріпосередині — U _ U.
3) Анапест – наголошуємо останній склад у слові, так само останній і у віршовому розмірі — U U _.
Двоскладові — навпаки:
1) Ямб – наголос у слові на перший, але у віршовому розмірі, навпаки, на другий — U _.
2) Хорей – наголос у слові на другий, а у віршовому розмірі, навпаки, перший — _ U.
І закріпимо. Щоб визначати віршовий розмір:
1) запам’ятайте порядок дій:
прочитати вголос — розставити наголоси – намалювати схему – визначити закономірність.
2) запам’ятайте 5 розмірів:
хорей _ U, ямб U _, дактиль _ U U, амфібрахій U _ U, анапест U U _.
Типи римування
До шкільної програми української літератури входить таки матеріал як типи римування.  Хоча здавалося б даний матеріал може
зацікавити тільки поетів та літературознавців, але нам потрібно його вивчити, готуючись до ЗНО. Отже існують такі основні
типи римування:
Суміжне (парне) : умовне позначення: АА.
Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!
За те, що в грудях ти ховаєш серце люте…
(І. Франко)
Перехресне: АБАБ.
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було, як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
а розум став довірливий Самсон.
(Ліна Костенко)
Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.
Вічний революціонер,
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,
Він живе, він ще не вмер.
(І. Франко)
Початкове : римуються перші слова у строфі:
Милий друже!
Скільки років
Ми не бачились з тобою…
(І. Муратов)
Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане.
Наскрізне, монорима, монорим : вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: АААА…
Там тополі у полі, на волі…
(П. Тичина)
Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок.
Діти одягнені у пташині сорочки
летять на подобах весняного сонця
у простір розгорненої книжки
що сміється білим сміхом сіяча
який сіє у полі себе з руки
(В. Голобородько).
Справжнє прізвище – псевдонім

Справжнє прізвище Псевдонім

М.Костомаров Ієремія Галка

А.Метлинський Амвросій Могила

М.Шашкевич Руслан

Я.Головацький Ярослав

І.Вагилевич Далібор

Г.Квітка-Основ’яненко Фалалей Повитухін

Л.Глібов Дідусь Кенир(Кенер)

С.Руданський Вінок Руданський

П.Грабовський Граб, Журба

М.Драгоманов Українець

Т.Шевченко Дармограй

П.Рудченко Панас Мирний

І.Рудченко І.Білик

І.Тобілевич І.Карпенко-Карий

М.Тобілевич М.Садовський

П.Тобілевич П.Саксаганський

І.Франко Малий Мирон, Джеджалик, Один із русичі м.Львова

Б.Грінченко Василь Чайченко

В.Самійленко Сивенький, Полтавець

С.Панасенко С.Васильченко

Л.Косач Леся Українка, дочка Прометея

В.Стефаник В.Семенів

Олександр Кандиба О.Олесь

Олесь Кандиба О.Ольжич

Г.Стрілець Г.Косинка
П.Губенко Остап Вишня, П. Грунський, П. Чечвянський

М.Фітільов М.Хвильовий

І.Лозов’ягін І.Багряний

В.Очерет В.Барка

Приклади з літератури для написання ЗНО твору

Тема твору Приклад  з літератури

«Погано,що
порожні храми, ще
гірше – пустота в Зачарована Десна – ДовженкоМойсей – Франко
серцях» «Україна в огні» (фашизм) – Довженко

«Маруся Чурай» (Грицько ) – Л.Костенко«Тіні забутих предків»

(Палагна) – Коцюбинський
Я(романтика) – Хвильовий
«Україна в огні» – О.Довженко
Лісова пісня –Л. Українка
Зрада «Чорна рада» Куліш

«Мартин Боруля» – Карпенко КарийМина Мазайло – Куліш

«Чорна рада » (Брюховецький)  –  Куліш
«Катерина» – Шевченко
«Вершники» – Яновський
Підступність і «Земля» -Кобилянська
конкуренція «Місто « – Підмогильний

Патріотизм «Любіть Україну» – Сосюра«Україна в огні» – Довженко  (запорожець

 Заброда)
«Тигролови» Багряний
«Камінний хрест» Стефаник
«Гімн» – Франко
«Зачарована Десна» Довженко
Вірші Шевченка
«Чорна  рада» – Куліш (Шрам)
«Лебеді материнства» Симоненко
Два кольори – Малишко

Україна в огні – ДовженкоКатерина – Шевченко

Тигролови –  Багряний
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Мирний
Доля Земля – Кобилянська

«Мина Мазайло» Куліш«Момент» Винниченко

Розкіш спілкування «Людина» Кобилянська

Маруся Чурай – КостенкоХіба ревуть воли.. – Мирний

«Кайдашева сім’я» – Нечуй-Левицький
Закони моралі Тигролови – Багряний

Хіба ревуть воли.. – МирнийЯ ( Романтика) – Хвильовий

«Україна в огні» -Довженко
«Земля» Кобилянська
Совість «Всякому місту звичай і права» – Сковорода

«Місто» – Підмогильний«Хіба ревуть воли..» Мирний

Я(романтика) – хвильовий
«Подвійне коло» – Яновський
Життєва помилка «Катерина» – Шевченко
 Леся Українка: «В мужика землянка вогка, а в пана – хата на
помості»Маруся Чурай (Маруся і Галя) – Костенко
Земля – Кобилянська
Інститутка – Вовчок
Бідність і багатство «Хазяїн» – Карпенко-Карий

Наталка Полтавка – КотляревськийМаруся – Г.Квітка-Основ’яненко

Тіні забутих предків – Коцюбинський
Зачарована Десна – Довженко
Тигролови – Багряний
Маруся Чурай – Костенко
Традиції та звичаї «Кайдашева сім’я» – Нечуй Левицький

«Маруся Чурай» – Костенко«Хіба ревуть воли…» – мирний

Маруся – Г.Квітка-Основ’яненко
Тіні забутих предків – Коцюбинський
Наталка Полтавка – Котляревський
Кохання і Лісова пісня – Л. Українка
ненависть «Місто» – Підмогильний

«Хіба ревуть воли…» – Мирний«Максим Гримач»  вовчок

Батьківське «Маруся» – Квітка-Основ’яненко
піклування і Наталка у Шевченка
материнська любов Тигролови -Багряний

Своєрідність  «Я(романтика)» – ХвильовийКайдашева сім’я – Нечуй-Левицький

характеру Земля – Кобилянська (брати Сава та Михайло)

«Камінний хрест» – Стефаник«Україна в огні» – Довженко

Добро і зло «Чорна рада» – Куліш
 «Місто» Підмогильний«Я(романтика)» – Хвильовий
«Хіба ревуть воли..» – Мирний
Ідея, до якої йдеш «Людина» – Земля

Сковорода: «Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за

споріднене діло і бути з ним у злагоді»«Україна в огні» Довженко
«Тіні забутих предків» Коцюбинський
«Наталка Полтавка» – Котляревський
Щастя Тигролови – багряний ( «Сміливі – завжди щасливі»)

«Кам’яний хрест» Стефаник«Місто» Підмогильний

«Бджола та шершень»
«Земля» Кобилянська
Завзяття і праця «Хазяїн»  Карпенко – Карий

Життя – мистецтво «Інтермецо» – Коцюбинський«Момент» Винниченко

Дружба,
взаємовідносини «Хіба ревуть воли..»«Місто» – Підмогильний

«Потрібно цінувати «Місто» – Підмогильний«Маруся Чурай» – Костенко

те, що маєш. А не «Момент» Винниченко
те, про що мрієш» «Земля» Кобилянська

Пісня «Наталка Полтавка» – Котляревський«Маруся Чурай» Костенко