МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Кафедра східних мов та міжкультурної комунікації

Рекомендовано до захисту
Протокол засіданні кафедри № ____
від «____» _____________ 2017 р.
Завідувач кафедри ______________________
(прізвище та ініціали)

________________
(підпис)

ДИПЛОМНА РОБОТА

ПЕРСУАЗИВНІ СТРАТЕГІЇ ДИСКУРСУ ПЕРЕМОВИН НА МАТЕРІАЛІ

КИТАЙСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ

Виконавець:
Студентка 6 курсу, групи ЯК-61
Смірнова Вероніка Юріївна
(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник роботи:
Канд. філол. наук, доц. Віротченко С.А.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Підсумкова оцінка:
за національною шкалою: ______________
кількість балів: ______

Підпис керівника ______________________

Дипломну роботу захищено на засіданні Екзаменаційної комісії

Протокол № ____ від «____» ______________ 2017 р.

Голова Екзаменаційної комісії______________ ______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Харків – 2017
 2
ЗМІСТ
ВСТУП............................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ДИСКУРС ПЕРЕМОВИН ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ..... 6
1.1. Поняття дискурсу................................................................................ 6
1.2. Дискурс перемовин та його особливості.......................................... 8
1.3. Поняття комунікативної стратегії та її різновиду – персуазивної
стратегії................................................................................................. 13
1.4. Види та особливості персуазивних стратегій................................... 18
Висновки до Розділу 1...................................................................................... 25
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСУАЗИВНИХ
СТРАТЕГІЙ У ДИСКУРСІ ПЕРЕМОВИН.................................................... 28
2.1. Аналіз персуазивних стратегій китайськомовного дискурсу......... 29
2.1.1. Залежність вживання персуазивних стратегій від
екстралінгвістичних факторів............................................................. 29
2.1.2. Зв’язок з вживаними мовними засобами................................. 32
2.2. Аналіз персуазивних стратегій англомовного дискурсу................. 38
2.2.1. Залежність вживання персуазивних стратегій від
екстралінгвістичних факторів............................................................. 38
2.2.2. Зв’язок з вживаними мовними засобами................................. 40
Висновки до Розділу 2...................................................................................... 41
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................. 44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................... 48
ДОДАТКИ......................................................................................................... 54
ДОДАТОК А. МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕННЯ (скрипт перемовин).............. 55
ДОДАТОК Б. ВІДОМОСТІ ПРО УЧАСНИКІВ ПЕРЕМОВИН.................. 72
ДОДАТОК В. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА........................................................................ 76
ABSTRACT....................................................................................................... 77
 3
ВСТУП

Ця робота присвячена дослідженню персуазивних стратегій у дискурсі

перемовин.
Актуальність дослідження зумовлена зростаючою вагою КНР у
міжнародних відносинах України. Зараз українсько-китайські відносини ( 中
国 - 乌 克 兰 关 系 Zhōngguó-wūkèlán guānxì) стосуються галузей економіки,
освіти, науки, культури тощо. КНР є головним партнером України в Азійсько-
Тихоокеанському регіоні. Це означає, що перед українськими перекладачами та
мовознавцями постає необхідність вивчення досвіду китайсько-англійських
перемовин, зокрема персуазивних стратегій як однієї з найважливіших
категорій, з метою створення власної школи підготовки до проведення
успішних, плідних перемовин з КНР.
Об’єктом дослідження є дискурс перемовин.
Предметом дослідження є персуазивні стратегії, їх втілення у
китайській та англійській мовах та взаємозв’язки з позамовними факторами у
дискурсі перемовин.
Метою дослідження є виявлення персуазивних стратегій, притаманних
дискурсу перемовин, зокрема у китайській та англійській лінгвокультурах.
Досягнення поставленої мети передбачало послідовне вирішення таких
завдань:
1) визначення понять «дискурс», «дискурс перемовин», «комунікативна
стратегія», «персуазивна стратегія»;
2) характеристика універсальних персуазивних стратегій;
3) встановлення гіпотетичних зв’язків між контекстом перемовин та
персуазивними стратегіями його дискурсу, перевірка гіпотез;
4) визначення випадків застосування персуазивних стратегій;
5) аналіз виявлених персуазивних стратегії на предмет взаємозв’язків
«стратегія та інтенція», «стратегія та контекст», «стратегія та її реалізація
через мовні засоби»;
 4
Дослідження здійснювалося на основі використання таких методів:
гіпотетико-дедуктивного методу, методу диференційного аналізу, методу
порівняння, описового методу, методів дедукції та індукції, герменевтичного
методу.
Матеріалом дослідження було обрано відеоряд Форуму з питань
екопоселень, який проходив у 2010 році у китайському місті Гуйян (2010 生态
文明贵阳会议), загальною тривалістю 35 хвилин.
Наукова новизна визначається тим, що вперше здійснено аналіз
персуазивних стратегій у дискурсі перемовин на матеріалі китайської та
англійської мов.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що запропоновані
положення та поради закладають основи для подальшого дослідження
відмінностей та подібностей у застосуванні персуазивних тратегій носіями
китайської та української мов.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропоновані
поради щодо вибору та застосування персуазивних стратегій (відповідно до
інтенцій адресанта на основі комунікативних звичок носіїв китайської та
англійської мов) можна застосовувати у перемовинах за та проти
китайськомовної чи англомовної сторін;
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, двох
розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку
використаної літератури та Додатків. Загальний обсяг роботи складає 78
сторінок, обсяг основного тексту – 45 сторінок. Список використаних
джерел складається з 68 позицій.
Розділ 1 присвячено висвітленню понять дискурсу та одного з його
підвидів – дискурсу перемовин. Обгрунтовано фактори актуальності саме
дискурсу перемовин у сучасній міжкультурній комунікації, висвітлено поняття
«комунікативна стратегія», «персуазивна стратегія», викладено теоретичний
матеріал про основні персуазивні стратегії, універсальні для китайської та
англійської мов.
 5
У Розділі 2 зібрані відомості про матеріал дослідження застосовано для
аналізу обраного дискурсу перемовин, визначено залежність між
екстралінгвіcтичними факторами, мовними засобами та застосуванням
персуазивних стратегій. Зроблено порівняльний аналіз застосування
персуазивних стратегій у дискурсах перемовин китайської та англійською
лінгвокультур та на основі висновків аналізу зроблено спробу сформулювати
практичні поради щодо застосування персуазивних стратегій у перемовинах з
носіями китайської та англійської мови.
Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження
обговорювались на Університетському конкурсі студентських наукових робіт
за спеціальностями «Філологія» та «Переклад», (ХНУ імені В.Н. Каразіна,
Харків, 27.12. 2016 р.).
 6
РОЗДІЛ 1.
ДИСКУРС ПЕРЕМОВИН ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ

1.1. Поняття дискурсу

Слово discours походить з французкої мови, і в своєму найдавнішому

тлумаченні означає діалогічне мовлення. Але вже у XIX сторіччі цей термін
став полісемічним: у Словнику німецької мови Якоба Вільгельма Гріма
«Deutsches Woerterbuch» 1860 року зазначано такі семантичні параметри
терміна «дискурс»: 1) діалог; 2) промова, лекція [36].
До мовознавства поняття «дискурс» було введено внаслідок появи у науці
потреби брати до уваги не лише характеристики самого текста, а й явище
тексту як повідомлення, адресованого до певної особи(осіб) параллельно з
вираженням певних потреб автора-адресата [25, c.31]. Коли лінгвістика вийша
за межі дослідження ізольованого висловлювання і перейшла до аналізу
синтагматичних ланцюжків висловлювань, які утворюють текст у всій його
завершенності, цілісності та зв’язності, і бере свій початок теорія дискурсу [25,
c.32].
Визначення поняття «дискурс» супроводжується труднощами внаслідок
того, що воно знайшло своє застосування у багатьох наукових дисциплінах –
лінгвістиці, антропології, літературознавстві, етнографії, соціології,
соціолінгвістиці, філософії, психолінгвістиці, когнітивній психології та деяких
інших. Природно, що багатозначність терміну «дискурс» та його використання
у різних галуззях призводять до різних підходів до трактування його значення
та суті [25, c.31].
Пріорітетним визначенням поняття дискурсу у сучасному мовознавстві
вважається визначення голандського вченого Т.А. Ван Дейка, : «Дискурс – це
складне комунікативне явище, яке, окрім тексту, охоплює екстралінгвістичні
фактори (знання про світ, патерни та наміри адресанта), необхідні для
розуміння тексту» [12, с. 7].
 7
Також у Ван Дейка є визначення дискурсу як соціального явища:
«Дискурс – це мовленнєвий потік, мова у її постійному русі, який збирає усе
різноманіття історичної епохи, індивідуальних та соціальних особливостей і
комуніканта, і комунікативної ситуації, за якої відбувається спілкування. У
дискурсі також відображено менталітет і культура, як національна, так і
індивідуальна» [12, с. 47].
Сучасне мовознавство дійшло висновку, що дискурс має три сторони:
прагматичну, типові ситуації спілкування; другою стороною є процеси, які
відбуваються у свідомості учасників комунікації (динамічний процес
мовленнєвої діяльності); третя – власне, сам текст (результат цієї мовленнєвої
діяльності) [25, c.36].
Отже, поняття «дискурс» описує спосіб говоріння та обов’язково має
означення – якій ситуації чи особі належить дискурс, тому що дослідників
цікавить не дискурс взагалі, а його конкретні різновиди з широким колом
параметрів: суто мовними диференційними ознаками (більш чи менш
вираженими), стилістичною спеціфікою (яка зазнає значного впливу з боку
кількісних тенденцій у використанні мовних засобів), а також специфікою
тематики, систем переконань, способів міркування і т.д. [25, c.35].
Український дослідник Сергій Дацюк вважає, що дискурс є лише
порядком та правилом комунікативного простору комунікативної дії: він
охоплює один певний вимір змісту комунікативної дії, саму претензію на
значення у певному вимірі комунікативної середи. Комунікативна середа –
зовнішня реальна середа процесу комунікації, до якої залучено текст
(мовлення). Сама по собі комунікаційна середа, до якої вписана комунікативна
дія, також потребує цілісного опису її порядку та правил з точки зору
різноманітних дискурсів [11].
Отже, семантичне значення поняття «дискурс» зазнало значних змін,
розширилося внаслідок його аналізу за різними підходами, які притаманні
різним науковим дисциплінам. Тим не менш, можна виділити його характерні
складові – сцена, процес, протокол, де під сценою розуміємо екстралінгвістичне
 8
оточення процесу комунікації, а під протоколом – збережений запис
повідомлень, якими обмінювалися учасники комунікації. Саме в описі цих
трьох складових полягає опис конкретного дискурсу, а процес
охарактеризування будь-якого дискурсу по суті зводиться до аналізу
відомостей про ці три складові та вплив, який вони здійснюють одна на одну.

1.2. Дискурс перемовин та його особливості

Дискурс перемовин – це ітеративний процес прийняття рішень та обміну

повідомленнями між двома чи більше агентами (сторонами чи їх
представниками), які:
1) не можуть досягти особистих цілей власними зусиллями;
2) обмінюються інформацією у вигляді пропозицій, контр-пропозицій та
аргументів;
3) вирішують взаємопов’язані завдання;
4) здійснюють пошук компромісного рішення, яке б влаштовувало усі
сторони [28, c.7].
Проте треба зазначити, що перемовини можуть проводитися не лише
задля досягнення угоди між сторонами, але й з метою:
1) тягнути час (якщо одна з сторін вважає за потрібне дочекатися більш
сприятливої для себе ситуації, але не може відмовитися від перемовин
відкрито);
2) пропаганди – проголошення позиції, яку схвалить публіка, ослаблення
впевненості опонента(ів) у власних рішеннях;
3) підтримка контактів;
4) введення іншої сторони в оману [47, c.407].
Перемовини – не процеси, які відбуваються між окремими особами чи
групами, а явище, яке суттєво впливає на зміну та розвиток суспільного життя
[1, с.68]. Характер діяльності у дискурсі перемовин передбачає відносини у
системі «агент-агент» (або «партнер-партнер»), на відміну від відношень у
 9
системі «агент-клієнт», характерних, наприклад, для таких видів дискурсу, як
юридичний, педагогічний тощо.
Традиційно у мовознавстві вважалося, що дискурсові перемовин
притаманний формат діалогу [16, с.10]. Проте технологічний розвиток став
однією з причин для перетворення сучасних перемовин з діалогу у полілог.
Сучасні перемовини нерозривно пов’язані з використанням технічних засобів
наочності чи комунікації.
Згідно з визначенням Ван Дейка, дискурс перемовин має містити певні
екстралінгвістичні фактори. Ці фактори, які значно впливають на дискурс
перемовин, можна поділити на дві групи. До першої групи входять умови, за
яких проходить процес перемовин – особистісні якості сторін, процеси
мислення перемовників, коло знань та навички ведення перемовин, патерни
поведінки та психологічна атмосфера перемовин. Ці фактори називають
поведінковими.
Другу групу складають загальні обставини, за яких проходять
перемовини. Це політичні, соціальні, економічні, екологічні та інші обставини,
що відносяться до фізичної реальності. Їх також називають інституціональними
факторами. Ці фактори відкриті для аналізу ще до початку перемовин, на
відміну від поведінкових факторів, які складаються з взаємозалежних змінних,
конкретних для кожного певного акту перемовин [47, c.427].
У свою чергу, поведінкові фактори можуть бути поділені у такі класи:
a) рівень перемовин – наприклад, перемовини найвищого, політичного,
рівня;
b) відкритість чи закритість перемовин для публіки;
c) кількість сторін-учасників;
d) кількість учасників з кожної сторони;
e) обсяги інформації про опонентів, якими володіють сторони;
f) ступінь стресовості для учасників (важливість результатів, рівень
складності);
g) тривалість та етапи перемовин.
 10
Інституціональні фактори охоплюють культурні традиції сторін, загальне
ставлення команд перемовників одна до одної та до керівництва протилежної
сторони, міжнародна репутація та рівні соціального та економічного розвитку,
політничне становище країн, у яких живуть учасники перемовин[47, c.428].
Дискурс перемовин також диференцюють за характером взаємовідносин
між сторонами. За цим параметром виділяють три види перемовин:
1) партнерські – де учасниками перемовин є партнери, які співпрацюють;
2) конкурентні – учасники перемовин змагаються між собою за отримання
більших переваг;
3) конфронтаційні – учасники перемовин перебувають у стані конфлікту
між сторонами [21, с.16].
Дискурсу перемовин завжди передує значна підготовка – постановка
пріорітетів та цілей, збір інформації про другу сторону, підготовка даних,
планування ймовірних рішень, а також складання програми перемовин та
формування команди перемовників [47, c.432-433]. Оскільки дискурс
перемовин в основі означає операції з великими обсягами інформації (чим
складніший предмет перемовин, тим більші обсяги), то для нього характерним є
залучення декількох учасників. Простежується тісний зв’язок між дискурсом та
кількістю його учасників. Так, чим більша команда перемовників, тим більша
напруга іншої сторони, і тим складніша для керівника команди координація дій
підлеглих, проте і вірогідність успішності перемовин підвищується, тому що
команди не перенавантажені функціями. Чим складніший предмет перемовин,
тим більше експертів залучається до команди перемовників. Але переважання
кількості учасників з боку якоїсь сторони шкодить перемовинам, створюючи
певний комізм для сторонніх спостерігачів. Отже, цього треба уникати [64,
с.31].
Однією з характерних рис дискурсу перемовин є ритуал – дії
церемонійного характеру, наприклад, знайомство сторін, обговорення програми
перемовин, підпис угоди. Ритуал розуміється як відсутність елемента новизни;
 11
передбачуваність, запрограмованість, традиційність, перевага фатики над
інформативністю [27, с.107].
Усі види перемовин мають спільну ознаку: сторони-учасники мають різні
обсяги влади, але жодна не має повної – такої, щоб примусити до прийняття
рішення. Результат перемовин ніколи не залежить від якоїсь однієї сторони [47,
с.409].
Залежно від місця проведення перемовин, розрізняють
1. Перемовини на власній території (наприклад, у своїй країні);
2. Виїзні перемовини (сторона здійснює подорож до локації опонента);
3. Перемовини на нейтральній території (сторони проводять перемовини на
території, яка не є звичною для жодної зі сторін, а, найчастіше, надана третьою
стороною) [64, с.32].
За методикою та стратегією поведінки, яку обирають сторони,
розрізняють три основні моделі дискурсу перемовин:
1. М’які перемовини. Сторони намагаються уникати конфліктів, готові йти на
компроміси та сподіваються дійти взаємовигідної угоди, яка як мінімум
відповідає основним інтересам. Сторони не вважають одне одного ворогами, а,
навпаки, займають дружню позицію.
Практика м’яких перемовин передбачає довіру одне до одного, обмін
рекомендаціями, поступки заради попередження конфліктів на основ
толерантності та розуміння партнерів. При виконанні всіх вищезгаданих умов
усіма сторонами процес перемовин займає мінімум часу, є економнішим та
ефективнішим, а відносини між сторонами зберігаються і зміцнюються. Проте
треба визнати, що методика м яких перемовин обирається учасниками рідко, і є
скоріш ідеальною моделлю, тому що вимагає наявності високих моральних та
інтелектуальних чеснот.
2. Жорсткі перемовини. Сторони розглядають перемовини як змагання, де існує
пряма пропорція між наполяганням на своєму та обсягами вибороних рішень на
свою користь. Перемовники фокусуються на захисті та посиленні власних
позицій і статусу, намагаються змусити супротивника поступитися. Ця
 12
методика або може бути надзвичайно ефективною щодо вигідності досягнутої
угоди для однієї з сторін, або робить зовсім неможливим досягнення будь-якої
угоди. У такому випадку сторони втрачають час на повторні перемовини з одне
одним чи іншими особами. Але навіть якщо сторони дійшли угоди, подальші
відносини між ними зіпсовано. Отже, хоча у жорстких перемовинах одна
сторона і здається «переможцем», направді за такої методики жодна зі сторін не
отримує вигоди.
3. Принципові перемовини. Вперше ця модель запропонована Гарвардським
Центром дослідження перемовин, тому також відома під назвою «гарвардська
методика перемовин». В її основі лежить твердження про те, що за будь-якою
опозицією сторін завжди існують спільні інтереси. На відміну від м яких
перемовин, виділення спільних інтересів не означає дружніх стосунків між
сторонами. Сторони демонструють повагу одне до одної виключно з
раціональних причин, і ідуть лише на ті поступки, які задовольняють спільні
інтереси. Задля досягнення угоди сторони не намагаються переконати одна
одну, дотримуючись ідеї рівності між ними [64, с.14].
Отже, параметри дискурсу перемовин відрізняються залежно від виду
перемовин, є більш вираженими в одних видах, і менше в інших (наприклад,
ритуальність є дуже вагомою для політичних перемовин, а у повсякденних
перемовинах менш виражена). Також, вид перемовин визначає і основні
стратегії поведінки учасників дискурсу ( перемовини між вчителем і учнем
найвірогідніше будуть м які, між бізнесменами можуть бути дуже жорсткими),
а також засоби, якими найчастіше користуються учасники перемовин. Тут
потрібно зазначити, що, на відміну від теорії дискурсу, яка створювалася і
доповнюється переважно вченими-мовознавцями, теоретичні знання про
перемовини є результатом опису, аналізу і структурування досвіду з практики
перемовин представників різних професій, тому на сьогоднішній день існує
багато різних підходів до ведення перемовин, далеких від уніфікації. Проте так
як підходи до ведення перемовин перебувають у постійній еволюції – тобто
зникають, якщо виявили на практиці свою неефективність, нині існуючі
 13
підходи до ведення перемовин, безсумнівно, є доведено ефективними там, де
неможливо досягти цілей власними зусиллями, знайти вигідне для всіх
рішення, провести пропаганду, дезінформувати, підтримати контакти чи
обмінятися інформацією.
При цьому, вибір стратегії комунікантом є ключовим вибором у
послідовності його дій перед і під час акту комунікації. Інакше кажучи, якщо
неправильний вибір мовних засобів до певної міри підлягає виправленню (якщо
адресат не припинив перемовини зовсім), то вибір хибної комунікативної
стратегії призводить до повного провалу дійсного акту комунікації і ризиком
відмови від майбутньої комунікації і надалі.
Тому прагмаорієнтовані дослідження зосереджують свою увагу саме на
комунікативних стратегіях, класифікуючи та описуючи їх, а також шукаючи
зв’язки між стратегіями та їх реалізацією.

1.3. Поняття комунікативної стратегії та її різновиду – персуазивної

стратегії

Мовленнєві дії мають стратегічний характер незалежно від

усвідомлення/неусвідомлення стратегічного наміру [6, с.133; 13, с.21]. Навіть
коли комуніканти свідомо не організують свої мовленнєві дії у певну стратегію,
високий ступінь їх соціалізації забезпечує стратегічність цих дій [8, с.37].
Стратегія – функціональна одиниця послідовності дій, яка сприяє
досягненню глобальної/локальної мети, причому можливості прагматичного,
семантичного чи стилістичного вибору будуть обмежуватися цією
комунікативною стратегією [12, с.277]. Стратегія є основною лінією поведінки
мовної особистості, у той час як множина конкретних мовленнєвих дій у межах
обраної стратегії є тактикою [14, c.40].
Комунікативна стратегія породжує комунікативний процес, сам же
комунікативний процес працює лише для відтворення комунікативної стратегії,
але не може спричинити її зміну [11].
 14
Комунікативна стратегія:
1) має соціально-інтеракціональну природу та є інструментом соціальної
взаємодії;
2) є інструментом реалізації позамовленнєвих, комунікативно значущих
цілей;
3) уособлює єдність ментального та вербального планів, тому має
ментальний і вербальний коррелят;
4) має статичний, динамічний, процесуальний та результативний виміри;
5) є складноорганізованою структурою;
6) виконує регуляторну функцію, у тому числі регулюючи міжособові
відносини комунікантів [23, c.114].
Стратегія надає ресурси для конструювання культурних та соціальних
структур у комунікативних практиках [22, c.36].
Когнітивний план стратегії складається з узагальненого існуючого
досвіду у сукупності особистісних, локальних та інших вимірів, організованих
певним чином у свідомості та пам яті [33, c.110-111].
Стратегія є центральним поняттям прагмаорієнтованих досліджень [17,
c.193], макроінтенцією учасників діалогу/полілогу [15, c.73], інструменом
досягнення комунікаивної мети [18, c.29].
Стратегія є соціокомунікативним явищем: вона формується відповідно до
системи цінностей, переконань, соціальних норм та конвенції [22, c.73]. Але
коли комунікативна стратегія виконується будь-якою соціальною дією, вона
підтримує старий чи створює новий спосіб комунікації, котрий потім може
бути закріплений як змістова основа культури взагалі [11].
Слід зазначити, що дискурсивні стратегії виділяються досить умовно. М.
Макаров стверджує, що у реальному спілкуванні існує сукупність інтенцій, які
переходять одна в одну, у результаті чого здійснюється координація стратегій
[17]. За Ісерсом [13], усі відомі типи стратегій можуть бути узагальнені у три
великі групи – презентаційні, маніпуляційні, конвенційні. Саме ця класифікація
концептуально описує основні соціальні процеси, які породжують
 15
комунікаційні дії. Основними засобами цих груп є: для презентації – послання,
для маніпуляції – повідомлення, для конвенції – діалог [11]. Вони також
відрізняються між собою рівнем відкритості, симетрії та способом здійснення
комунікації:
 презентаційна група – пасивна комунікація;
 маніпуляційна група – активна комунікація;
 конвенційна група – інтерактивна комунікація [11].
Персуазивні стратегії належать до маніпуляційної групи, так само як і
сугестійні. Але як стратегія мовленнєвого впливу, персуазивність передбачає
відкритий вплив шляхом переконання, у той час як сугестія передбачає
прихований вплив, тобто підведення до певної думки чи рішення непомітно для
адресата [14, c. 16].
Маніпулятивні стратегії мають на меті керування ситуацією через
керування поведінкою людей. Для маніпуляційних стратегій інструменти
керування поведінкою та мета, яку переслідують, зазвичай є прихованими від
тих осіб, якими намагаються керувати. Також, для утримання структури
маніпуляційної комунікативної середи завжди потрібна влада (політична,
фінансова, ідеологічна). З цього випливає висновок – маніпуляційна
комунікативна середа не здатна до самовідтворення. Вона підтримується
спеціальними зусиллями та руйнується за першого ж послаблення влади у
момент її кризи [11].
Для стратегій маніпуляційної групи характерні такі етапи:
I. Виробництво;
II. Пакування;
III. Трансляція.
Для маніпуляційних стратегій пакування змісту є дуже важливим, тому
що потрібно ввести адресата у простір некомпетентності, де найзручніше
керувати його поведінкою. Звичайно, адресант завжди чинить опір спробам
ввести себе у простір власної некомпетентності, тому чим менше він
усвідомлює маніпуляції над собою, тим легше ним маніпулювати. Хоча у
 16
ситуаціях застосування маніпулятивних стратегій від адресата може йти
зворотній зв’язок, він не є змістоутворюючим. Будь-які процеси схвалення у
маніпуляційній комунікативній середі лише забезпечує підтримку рішенню,
вже прийнятому раніше [11].
Треба наголосити, що маніпуляційні стратегії є нейтральними. Персуазія,
відкрита чи прихована, може бути використана як на шкоду, так і на користь
[36, c.5]. Саме мета, яку визначає адресант, впливає на результати застосування
маніпуляційних стратегій у соціальному оточенні.
Характерно, що для застосування персуазивних стратегій адресантові
потрібен певний комплект особистісних якостей, без яких майже кожен вид
персуазивної стратегії є безрезультативним. На думку дослідника Уейда, це:
1) гарна репутація;
2) навички уважно слухати та підсумовувати;
3) звичка ретельно готуватися до перемовин та готувати команду;
4) люб’язність;
5) скромність та вміння продемонструвати гумор проти самого себе;
6) вміння фокусуватися на головних та другорядних цілях;
7) міцна пам ять на подробиці та зміст документів;
8) вміння ввічливо виражати сумнів;
9) терплячість та впертість;
10) вміння правильно та вчасно ставити питання;
11) володіння широким запасом аналогій, історій, виразів;
12) правдивість (але не обов’язково відкривати всієї правди;
13) вміння продемонструвати розуміння позицій інших;
14) вміння швидко продумувати запасні/альтернативні рішення [54,
c.4].
Складання портрету користувача персуазивної стратегії означає запобігти
маніпуляції собою ще до стадії трансляції; вміння ж розпізнавати вербальні та
невербальні ознаки конкретних персуазивних стратегій означає можливість
нейтралізації маніпуляції безпосередньо під час акту комунікації чи
 17
використовуючи матеріали перемовин згодом (наприклад, якщо перемовини
було призупинено чи вирішено повторити пізніше).
У дискурсах з переважанням персуазивності (науковому, педагогічному
та дискурсі перемовин) засобами мовленнєвого впливу можуть бути мовні
одиниці всіх рівнів, використані відповідно до певної інтенції адресанта [14,
с.40]. Більш вузьке групування засобів має місце вже на рівні різновидів
персуазивних стратегій, де певний вид стратегії співвідноситься з арсеналом
засобів для її реалізації у дискурсі.
В основі функціональності усіх персуазивних стратегій лежать
універсальні механізми оцінювання реальності, притаманні більшості людей.
Психологічну природу процесів переконання та переконливості вивчав
психолог Роберт Чалдіні. За результатами своїх досліджень він сформулював
«закони переконання». Це:
1. Закон взаємного обміну: більшість людей підсвідомо завжди намагаються у
спілкуванні здійснювати рівноцінний обмін між собою та іншими. Отже, якщо
індивіду щось дають (свідомо чи несвідомо), він почуває себе зобов’язаним
представити щось у відповідь (наприклад, теж піти на поступку).
2. Закон послідовності: особа прагне бути (чи принаймні виглядати)
послідовною у своїх рішеннях та захищати свої попередні вчинки (навіть хибні)
логічним підгрунтям. За цим законом, у спілкуванні індивід слідує власній
початковій лінії поведінки, і якщо на початку часто погоджувався(з певною
особою), далі теж схильний більше погоджуватись з нею, аніж критично
сприймати нові твердження.
3. Закон симпатії: адресат більш охоче приймає чужу точку зору, якщо адресат
йому подобається (небажання засмутити відмовою), або якщо адресат вбачає
позитивну схожість між собою і адресантом.
4. Закон дефіциту: чим більше обмежень накладається на прийняття рішення
(«зараз або ніколи»), тим швидше людина погоджується («краще зробити і,
можливо, потім жалкувати, аніж жалкувати за втраченою можливістю»).
 18
5. Закон авторитету: коли людина, яку особа поважає чи якою захоплюється,
висловлює якусь думку, особа схильна прийняти думку свого авторитета, аби
стати більш схожою до нього.
6. Закон більшості: якщо особа почуває себе невпевнено (некомпетентно) у
певній ситуації і не знає, що робити, вона схильна приймати точку зору
більшості як надійну, перевірену іншими та прийнятною для цього соціуму
[31].
Знання ознак, які притаманні взагалі персуазїї як виду діяльності і знання
ознак конкретної стратегії робить можливим визначення психологічного
портрету гіпотетичного користувача персуазивних стратегій, обов’язкових для
нього особистісних якостей та краще розуміння різниці між видами
персуазивних стратегій.

1.4. Види та особливості персуазивних стратегій

Персуазивні стратегії ( 说 服 策 略 ) – це операції вибору і комбінування

текстового оформлення дискурсу [14, с. 139], які здійснює адресант з метою
посилення чи послаблення уявлень адресата, які впливатимуть на розвиток
подій у майбутньому [9, c.105].
У китайській культурі існує поділ персуазивних стратегій на дві групи:
1) для ситуацій, коли підлеглий переконує керівника;
2) для ситуацій, коли керівник переконує підлеглого [42, c.203].
Цей поділ передбачає обмеження на використання тієї чи іншої
персуазивної стратегії відповідно до різниці у соціальних статусах адресата і
адресанта. Якщо адресант використає персуазивну стратегію, яка не відповідає
його статусу, комунікативний акт не лише зазнає невдачі, але й буде нанесено
шкоди статусові адресанта та його кар’єрі. Це пояснюється традиціями
китайської культури, у якій надзвичайно шанується соціальна ієрархія, що в
результаті впливає на мовлення носіїв культури. З епохи феодалізму і
 19
досьогодні, найпереконливішим аргументом є аргумент від вищого за статусом,
від представника влади.
Однією з унікальних рис китайської культури є така, що персуазія майже
завжди містить елемент розповіді. Хоча елементи розповіді використовуються
у персуазії багатьох культур, китайська культура унікальна тим, що розповіді
відведена головна роль у процесі переконування та обгрунтування [44, c.38].
Класична риторика Заходу, навпаки, приділяє головну увагу
раціональним аргументам як основі персуазїї, і пропонує широке коло різних
видів аргументації [44, c.39].
Порівнюючи персуазію Сходу і Заходу, можна виділити характерну
розбіжність: у той час, як китайська персуазивна традиція використовує
головним чином аналогію, тобто посилання на будь-чий минулий досвід, а
європейська традиція – квазілогіку та презентацію. Культура Китаю протягом
багатьох віків залишалася орієнтованою на збереження традицій, їх пошану, яка
означала довіру до досвіду минулих поколінь. Захистом цієї моделі були страти
всіх, хто висловлював нарікання, незалежно від кількості бунтівників, тим
більше, що основне духовне вчення – конфуціанство – не заперечує вбивства
людини, якщо це справедливо. У європейських країнах, натомість,
християнство та їудаїзм засуджували вбивство, тому новатори у різних галуззях
мали можливість доводити вигоди своїх свіжих ідей для соціального та
економічного розвитку. Звідси звичка європейців довіряти не лише чужому
досвідові, а будь-яким логічно обгрунтованим положенням.
Тим не менш, більшість стратегій притаманні і східній, і західній
культурам, відрізняючись лише частотою застосування у тій чи іншій культурі
[44, c.38].
Серед існуючих персуазивних стратегій у дискурсі перемовин основними
можна виділити:
1. Аналогія – це відкрите чи приховане посилання на минулий досвід поколінь,
конкретних осіб чи народної маси загалом. Апелює до застосування
 20
ефективних у минулому моделей поведінки чи до повторення минулих
сценаріїв подій у сучасності чи майбутньому [41, с.149].
Китайська культура відома своїм шанобливим ставленням до власної
історії, оскільки події минулого неможливо змінити чи заперечити, що робить
історичні прецеденти вагомим засобом переконання. Вчитися на чужому
досвіді завжди було основою китайської освіти та виховання [44, c.30-31].
Проте стратегії аналогії, хоча й є одними з найдавніших, завдяки своїй
ефективності активно використовуються і у сучасності. У судочинстві
аргументація часто використовує аналогію, посилаючись на прецеденти.
Батьки, вчителі, шамани та носії інших соціальних ролей, яких антропологи
називают «носіями культури», використовують аналогію найчастіше [41, c.152].
Аналогія у своїй природі є розповіддю, а її персуазія спирається на ідею
того, що рішення найкраще приймати на основі минулого досвіду [41, c.152].
Найважливішим моментом у використанні аналогії є вибір події, на яку буде
йти посилання [41, c.152]. За цим вибором, аналогію можна поділити на три
типи:
Посилання на минулий досвід третіх осіб. Найпоширеніший тип аналогії,
що пояснюється його універсальністю, адже цей тип аналогії не вимагає від
адресанта наявності високого статусу або спеціальних знань. Зазвичай саме цей
тип і мають на увазі під терміном «стратегія аналогії». Окрім розповіді, цей тип
знаходить своє вираження у дискурсі у вигляді більш лаконічні форми: байка та
прислів я, цитати, меми – звичайні засоби для переконання аудиторії, хоча чим
лаконічніша форма, тим кращого знання імплікатур певної культури вона
вимагає від адресата.
Посилання на власний приклад – апелювання до особистого досвіду чи дії
з метою переконання [63, с.14]. Cвобода застосування залежить від культури,
яка може наділяти правом застосовувати власний приклад усіх членів громади
або лише осіб певного статусу. У культурах з чіткою соціальною ієрархією (до
яких відноситься і китайська культура), власний приклад є можливим лише для
адресанта зі статусом вищим або еквівалентним до адресата. Проте крім
 21
посилання на власний досвід, цей тип не виключає і посилання на власний
досвід адресата, хоча у такому випадку потрібні глибокі знання чужого
минулого і психології.
Апеляція до закону [63, с.16]. Китайській культурі притаманна глибока
пошана до законодавства. Причиною такого вельми шанобливого відношення
стали дві історичні передумови. Першою є те, що у традиційній китайській
міфології життя людей дуже тісно пов’язане з богами, і вважалося, що
небожителі спускалися на землю жити серед людей, ставали правителями і
запровадили основні закони. Це повір’я доповнюється іншим: якщо небожитель
не вважав за потрібне сходити на землю, він обмежувався лише вираженням
своєї волі, яке сприймалося імператором («сином Неба») і оголошувалося для
народу як закон. Другою передумовою є звичайна у минулому практика
надзвичайно жорстоких покарань за нехтування встановлених законів.
Отже, апеляція до закону бере свою ефективність з довіри до глузду
інститутів законодавства та з побоювань наслідків порушення існуючого
законодавства.
2. Квазілогіка. Термін «квазілогіка» запозичено у бельгійського філософа
Хаїма Перельмана. Квазілогічна аргументація є неформальним, непоказовим
обгрунтуванням, ефективність якого забезпечується подібністю до формальної,
показової логіки.
За квазілогічного переконування адресант створює риторичне враження
логічної беззаперечності наведених аргументів [41, c.145]. Власне,
переконливість аргументів залежить не від їх змісту, а від способу організації
їх висловлювання [41, с.150]. Усі квазілогічні персуазивні стратегії
передбачають використання поширених у наукових текстах слів для того, щоб
довести взаємний зв’язок положень та аргументів [41, с. 146].
Квазілогічна персуазивність проголошує логіку аргументів головним
фактором переконливості, а особі, що іх наводить, чи мовним засобам
відводиться другорядна роль.
 22
Стратегія пропозиції обміну – адресант постійно наголошує, що певна
дія, яка пропонується адресатові, є взаємовигідною, і призведе до отримання
прибутку на користь адресата. Отже, допоки адресат не прийняв рішення, його
переконують виступити «ковалем свого щастя», «господарем власної долі»
через прийняття запропонованного рішення [63, c.14].
Стратегія посилання на докази – aдресант представляє адресатові
фактичні дані та прецеденти, які підтверджують логіку його міркувань. Це
можуть бути результати досліджень, відгуки осіб, історичні події тощо. Але
спільною рисою усіх наведених доказів є подання їх як єдиних існуючих
поглядів на ситуацію, без представлення заперечних фактів чи виключень.
Стратегія може бути використана для створення як повністю позитивного, так і
повністю негативного образу [63, c.15]. Може трапитися й так, що представлені
докази є зовсім вигаданими, що можна виділити у різновид стратеії
окозамилювання [63, c.16].
Стратегя конформізму – адресатові пропонується обрати рішення, яке
вже обрала значна кількість осіб, приєднатися до мас, які вже прийняли
пропоновану опцію. Саме факт великої кількості тих, хто погодився, виступає
як обгрунтування доцільності цього рішення [63, c.16].
Стратегія випробування – демонстративно пропонується випробування
пропонованого рішення, переконуючи адресата, що «гарні речі не бояться
перевірок». Тим не менш, процедура пропонованої перевірки, як правило,
приховано обмежується, інсценується та оркеструється з метою демонстрації
саме позитивного результату на користь рішення [63, 18-19].
Стратегія звички до послідовності – aдресант починає акт персуазії з
проголошення положень, з якими адресат погодиться беззаперечно через їх
загальновідому доведеність.Таким чином, вже на початку комунікації адресат
реагує схвально: «так, так». Потім, адресант поступово проводить зв’язок між
беззаперечними положеннями та своїми власними розмірковуваннями щодо
предмету перемовин. Оскільки адресат вже деяким чином звик погоджуватись з
адресантом, нові думки аналізуються менш критично, що спрощує його
 23
переконання [63, c.15]. На цьому ж будується широковідома стратегія «злого
та доброго копів» (“good cop, bad cop”), коли сторона адресанта представлена
кількома учасниками, частина з яких поводиться відносно адресата навмисно
вороже, а інша частина – приязно и співчутливо, і від початку підводить
адресата до прийняття від неї певної допомоги, не пов’язаної з предметом
перемовин (пропонування напоїв, комфорту, збереження таємниць тощо).
Логіка погодження з пропозиціями «доброго копа» проста: на контрасті з
ворожею поведінкою «злого копа», після вже прийнятої допомоги від «доброго
копа» його пропозиції здаються надійншими, а власні думки відступають на
другий план під стресом відчування агресії «злого копа» [36, c.5].
3. Презентація – спонукання до прийняття думки слухачами просто через
створення та експлуатації симпатії та довіри до неї. Презентаційну персуазію
забезпечує епістеміологічний контекст, у якому переконливими є не ідеї, а
особи є причиною переконання [41, c.151].
Презентація проявляється у привертанні уваги до думки її
повторюванням, перефразуванням однієї ідеї різними метафорами,
використанням емоційно забарвленої лексики, стилістичних фігур та введення
до висловлювання образів, що викликають потрібні почуття та асоціації [41,
с.148]. Існує декілька різновидів презентації:
Стратегія зворушення – для переконання адресатa його відволікають від
логічного осмислення інформації, натомість культивуючи у ньому переживання
сильних емоцій у конкретний проміжок часу на прийняття рішення. Такими
емоціями може бути ентузіазм, схвилювання, самовпевненість та інші [63, c.19].
Стратегія створення образу – для переконання створюється
привабливий образ абсолютної успішності. Це може бути образ, яким нібито
вже є особа чи організацїя, що пропонує свою точку зору. Або це може бути
привабливий образ-обіцянка успішності, досягнення якого гарантується за
умови прийняття конкретного рішення [63, c.18].
Стратегія прикрашання – предмет перемовин спеціально оточується
позитивними відгуками, епітетами та асоціаціями, між якими, власне, сам
 24
предмет стає менш помітним, і сприймається з такою є готовністю, як і його
перевірене та вже схвалене раніше оточення [63, c.15].
Різновидом презентації є позитивний відгук про другу сторону,
нагородження опонента чеснотами чи статусом, які б вимагали від нього
прийняття певної думки/дій [44, с.32-33]. Це тісно пов’язано з особливостями
китайської культури, у якій найважливішим вважалися і вважаються моральні
якості особи. Традиційна віра у такі чесноти, як:
仁 ( гуманність), 义 (справедливість), 忠 (відданість), 信 (довіра), 诚 (щирість)
впливають на членів соціуму, виховуючи у них прагнення до здобуття усіх
чеснот та готовність діяти заради визнання іншими наявності у нього цих
чеснот [44, c.32-33].
Узагальнюючи, можна представити характеристики кожної групи
персуазивних стратегій таким чином:
Квазілогіка Презентація Аналогія
Ідеї є Особистості Культура є
переконливими переконують переконливою
Компетентні
Індивіди Історія, традиції
установи
формують формують
Порівняння концепцій формують
рішення рішення
рішення
Вирішальною є
Вирішальною є Вирішальними є
доречність
структура слова
прикладу
Культурне/географічн Західні
Східні культури
е поширення культури
Характерна модель Умимовиводи Поезія Повчання
Мовні параметри Використання
Формальність
логічних
Риторичні мовлення «це
зв’язок «таким
фігури мені нагадує»,
чином», «як
«кажуть, що»
наслідок»
- Метафори Прислів я
 25
Субординація, Координація, Хронологія,
інтеграція залучення залучення
[41, 145-151].
Представлений теоретичний матеріал визначає спрямованість та характер
аналізу, який треба проводити при дослідженні персуазивних стратегій у
дискурсі перемовин.

Висновки до Розділу 1

Отже, перемовини як вид взаємодії здійснюють значний вплив на зміни у

різних сферах, а дискурс перемовин є невід’ємною частиною повсякденного
життя членів соціуму. Широка варіативність видів перемовин від побутових до
офіційних вимагає від науковців починати вивчення цього виду діяльності
комплексно, від загального явища до конкретних ситуацій, а потім назад до
системності через узагальнення отриманої інформації.
У дослідженні дискурсу перемовин головної уваги потребує інформація
про учасників та обставини перемовин, про хід перемовин і про мовні засоби,
які було застосовано під час перемовин. Нестача або відсутність інформації про
одну чи дві складових дискурсу неминуче призводить до неспроможності
здійснення надійного аналізу наявної інформації про дискурс навіть за умови
володіння інформацією про третю складову. У такому разі, якщо розглядається
дискурс, який вже відбувся, неможливо буде ефективно скористатися
інформацією, яка закодована у повідомленнях учасників, і перемовини
характеризуються безрезультатністю. Якщо бракує інформації про про одну чи
дві складові безпосередньо під час перемовин, це призводить до провалу акту
комунікації, тому що учасники не можуть зрозуміти одне одного, неправильно
інтерпретують повідомлення або не довіряють представленій інформації.
Починати ж процес перемовин не маючи відомостей про його
екстралінгвістичні фактори і не визначивши намірів взагалі безглуздо і навіть
небезпечно – це ставить під ризик успіх майбутної взаємодії.
 26
Існують фактори, які визначають використання певних стратегій частіше,
ніж інших (культура, статус, система цінностей, особистісні переконання та
ін.), а також фактори, які, навпаки, залежать від вибору певної стратегії –
використані мовні засоби, невербальна поведінка індивіда, і, звичайно,
рішення, які було прийнято під час перемовин і пов’язані з цими рішеннями
зміни у фізичній реальності.
Персуазивні стратегії належать до маніпулятивних комунікативних
стратегій, що характеризує їх як напрям активної комунікації і певною мірою
відкритий вид впливу на адресата, на відміну від сугестії. Саме притаманна
персуазії відкритість робить можливим визначення акту ситуації переконання
шляхом пошуку умовно незмінних ознак конкретної персуазивної стратегії або
ознак, які притаманні цілій групі персуазивних стратегій.
Ефективність персуазивних стратегій полягає у використанні різних
фундаментальних механізмів осмислення людським розумом дійсності.
Психологія охарактеризувала ці механізми як закони переконання. Кожен з цих
законів описує вплив певної ситуації на готовність індивіда приймати нове
рішення, а кожна персуазивна стратегія пропонує використання конкретних
вербальних та невербальних засобів для створення у свідомості адресата
бачення тієї ситуації для введення його у стан готовності приймати сторонню
точку зору.
Оскільки механізми оцінювання реальності є спільними для
представників усіх рас, персуазивні стратегії не є винаходом певних культур, а
наявні у кожній культурі. Конкретна культура лише обмежує використання
своїми носіями певних персуазивних стратегій через різні причини, з чого
випливає більша частотність застосування інших персуазивних стратегій. Проте
це не не означає, що носій культури буде легше підпадати під вплив тих
стратегій, які є рецесивними у його рідній культурі, і він не звик ними
користуватися. Незаперечним є лише факт того, що носії однієї культури
обирають одні й ті самі персуазивні стратегії, якщо статус, знання та
особистісні якості дозволяють їм зробити це.
 27
Персуазивні стратегії не належать певній культурі, і далі буде зроблено
спробу аналізу реального дискурсу перемовин між носіями китайської та
англійської мов з метою порівняння ситуацій застосування ними персуазивних
стратегій.
 28
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСУАЗИВНИХ СТРАТЕГІЙ У
ДИСКУРСІ ПЕРЕМОВИН

Для дослідження персуазивних стратегій було обрано матеріали Форуму з

питань екопоселень, який проходив у 2010 році у китайському місті Гуйян
(скрипт дискурсу цих перемовин та його переклад українською представлений
у Додатку А до цього дослідження). Для проведення ефективного аналізу
про учасників заходу було зібрано факти, що допомагають побудувати
соціально-політичну ієрархію впливу учасників одне на одного, подібну тій,
яку склали для себе учасники перемовин для опори при виборі персуазивних
стратегій (Додаток Б).
На другому етапі дослідження було проаналізовано відібраний матеріал
на предмет виявлення ситуацій застосування персуазивних стратегій
учасниками перемовин. Виявлення ситуацій застосування персуазивних
стратегій було проведено шляхом аналізу мовних засобів у складі обраного
прикладу дискурсу перемовин на предмет тих, які є відомими як характерні
ознаки реалізації конкретних персуазивних стратегій.
Усі виявлені ситуації застосування персуазивних стратегій було
підраховано. Загальна кількість вжитих персуазивних стратегій склала 45 разів,
з них: аналогічна персуазія – 13 разів, квазілогічна персуазія – 17 разів,
презентаційна персуазія – 15 разів.

50% 50%
50%

40% 36% 36%

28% Китайська мова
30%

20% Англійська мова

10%
0%
0%
Аналогія Квазілогіка Презентація
 29
2.1. Аналіз персуазивних стратегій китайськомовного дискурсу

Корпус прикладів використання персуазивних стратегій у

китайськомовному дискурсі перемовин склав: 28% – використання аналогії,
36% – використання квазілогіки, 36% – використання презентації.

Частотність застосування персуазивних стратегій у

китайськомовному дискурсі

Квазілогіка 28%
36%
Презентація
Аналогія
36%

Щодо конкретних стратегій, то найчастіше носіями китайської мови

застосовувалася презентативна стратегія відгуку, за якої учасник висловлював
власну оцінку слів чи дій іншого учасника перемовин.

2.1.1. Залежність вживання персуазивних стратегій від

екстралінгвістичних факторів. Отримані результати повністю
співвідносяться з тим фактом, що вибір персуазивної стратегії залежить від
позамовного оточення дискурсу. По-перше, оскільки для китайськомовної
сторони перемовини були домашніми, учасники почувалися себе впевнено,
тому активно проголошували свої позиції, для чого і застосовували персуазивні
стратегії. По-друге, так як перемовини проходили у Гуйяні, КНР, серед
слухачів цих перемовин переважають носії китайської мови. Тому
китайськомовна сторона перемовин застосовує переважно ті стратегії, які є
найбільш переконливими для китайського менталітету. Результати дослідження
питання вибору стратегій підтверджують цей факт: у китайській культурі
повага до відомої особи, особливо шанованої політичної фігури, є настільки
традиційною та інстинктивною для індивіда, що майже будь-яка заява
 30
вищезгаданої політичної фігури беззаперечно сприймається усіма, окрім так
само чи більше відомими особами.
Такою знаковою фігурою у дослідженому дискурсі перемовин є ведучий
Лун Юнту (龙永图), відомий своєю багаторічною успішною кар єрою на посаді
представника КНР на міжнародних перемовинах, визнаний «кращим
перемовником сучасності» у КНР. Його усвідомлення власного високого
статусу реалізується у виборі у якості головної персуазивної стратегії відгук (6
випадків застосування) – адже його авторитет вже до початку перемовин
незаперечним для китайськомовної аудиторії, і довіра до його суджень та
тверджень є дуже високою. Іншим наслідком високого статусу Лун Юнту є
використання квазілогіки (5 випадків застосування) – його логіка вважається
обгрунтованою його багатим досвідом. І, нарешті, саме високим статусом
пояснюється той факт, що цей учасник не застосовує стратегїї аналогії – йому
не потрібно апелювати до чужого досвіду або авторитету задля надання
переконливості власним висловлюванням.
Іншим учасником, який основною персуазивною стратегією використовує
презентацію форми відгуку (5 випадків застосування), Цю Баосін ( 仇 保 兴 ),
високий статус якого є наслідком його авторитеної посади заступника міністра
у справах житлового будівництва та розвитку сільських районів КНР. Тому
китайськомовними слухачами його відгуки сприймаються як обгрунтовані,
особливо у тих ситуаціях, коли Цю Баосін підкріплює персуазивність
презентації застосуванням стратегій аналогії (4 випадки) та квазілогіки (2
випадки). Аналіз матеріалів дослідження показав, що Цю Баосін використовує
стратегії з різних груп одночасно для закріплення персуазивного впливу кожної
конкретної ідеї, на випадок того, якщо адресат виявиться нечутливим до
стратегій певного типу.
Персуазія учасників з найвищим статусом – Лун Юнту та Цю Баосіна –
складає більше половини (23 з 41) випадків застосування персуазивних
стратегій китайськомовною стороною. На частку інших дев’яти учасників
китайськомовної сторони припадає лише 19 разів використання персуазивних
 31
стратегій, а саме: аналогії – 7 випадків, квазілогіки – 8 випадків, презентації – 4
випадки. У цьому простежується пряма залежність між статусом адресанта та
доступним йому арсеналом персуазії.
Персуазивні стратегії та стать. Досліджуючи китайськомовний
дискурс, окремого розгляду потребує питання взаємозв’язку між
використанням персуазивних стратегій і статевою ознакою адресанта. Адже
китайська культура відома своїм суворим ставленням до виконання соціальних
ролей, де жінці відведена другорядна роль, місце не у політиці і не серед
чоловіків, а панування виключно у межах сім ї, серед інших жінок та дітей.
Дискурс перемовин – явище нове для китайської жінки, у якій протягом
багатьох віків виховували вміння сугестії (прихованого переконування), аніж
відкритої персуазії.
Отже, щодо цього питання, аналіз матеріалу дослідження показав, що три
учасниці жіночої статі – Тао Сілянь (陶斯亮), У Чанхуа (吴昌华), Ло Нін (罗宁)
– загалом продемонстрували персуазію 8 разів, з яких: аналогія – 3 рази,
квазілогіка – 2 рази, презентація – 3 рази. Це свідчить про те, що фактор статі
значно впливає на вибір адресантом персуазивних стратегій: китайськомовні
учасники жіночої статі значно обережніші у переконуванні, ніж учасники
чоловічої статі. З іншого боку, сам факт залучення до участі у дискурсі
перемовин учасниць жіночої статі свідчить про суттєві зміни у китайському
суспільстві, наближення його до європейського, з усіма його перевагами і
вадами.
Персуазивні стратегії та вік. Характерним є і розподіл застосованих
персуазивних стратегій між учасницями за віком: наймолодша учасниця У
Чанхуа (吴昌华) не використовує аналогію, і її твердженням відводиться роль
не обгрунтування, а надихання слухачів: «我有时候常跟国际的人士讲，我说给
中国十年，看一下 2020 年的中国，你就知道世界。无论谈气候变化也好，能
源安全也好，2020 年的中国。应该跟全球，世界一个信心或者说因该指出一条
新的这种发展之路 » ( «Коли іноді мені випадає поговорити з людьми з інших
країн, я кажу ім: "Дайте КНР 10 років, і потім поглянете на КНР 2020го року,
 32
- ось тоді ви зрозумієте. Де всі зміни клімату - лише на користь, де безпечна
ресурсна база - таким буде КНР 2020 року. На цій новій дорозі розвитку
потрібна довіра світу, довіра планети»), тобто створення певних емоцій у
адресатів. Навпаки, персуазія старших за віком учасниць спрямована на
обгрунтування своїх тверджень переконливими прикладами та посиланнями:
1. Тао Сілянь: « 一 个 ， 毛 主 席 说 ， 领 导 往 往 是 落 后 于 群 众 的 » ( «Якось
Керманич Мао сказав, що лідерство - за народом»);
2. Ло Нін : «我们就实行脱硫，实施监控我们城市所有的县城都建了污水处
理厂，还有垃圾填埋场，这样的一些办法来进行，切切实实地进行，节
能 减 排 这 样 的 一 些 东 西 » («Зараз ми проводимо десульфуризацію,
проводимо моніторинг, усі підконтрольні нашому місту округи збудували
водоочисні станції, полігони для сміття, старанно проводили такі
заходи, що зменшили викиди»).
Отже, це свідчить про збереження внутрішньої ієрархії між учасницями
навіть на рівні однієї статі, що, в результаті, суттєво впливає на персуазію
китайськомовної сторони в цілому.

2.1.2. Зв’язок з вживаними мовними засобами. Аналіз матеріалу

дослідження показав, що для китайськомовної персуазії дискурсу перемовин
характерне використання таких мовних засобів:
1. Вживання займенника «ми» ( 我 们 ) там, де можна вжити слова
«людство», «жителі», - тобто треті особи. Наприклад: 我们应该 ; 我们
中国可以 . Навмисний вибір слів, які відносяться і до адресата має на
меті створення у слухачів враження причетності до висловленного
тверждення, що предмет перемовин стосується його особисто.
2. Вживання фразеологізмів. Слід зазначити, що у китайськомовному
дискурсі перемовин застосування фразеологічних одиниць притаманне
не тільки персуазивним стратегіям презентаційної групи, але й
використовується у аналогії: «... 但 是 这 是 一 种 双 刃 剑 正 确 的 办 法 »
(«...проте цей спосіб виявився обосічним мечем») та квазілозіці: «... 需
 33
要 投 资 的 在 建 立 生 态 城 市 方 面 没 有 免 费 的 午 餐 » («...потрібні
інвестування у будівництво еко-міст, адже ніщо не дається
задарма»), де « 没有免费的午餐 » означає буквально: «безкоштовних
обідів не буває» і є сталим виразом, вжитим для квазілогічного
обгрунтування невиконаних дій.
3. Вживання параллелізмів: «...买一瓶醋，买一瓶酱油，买一包烟都要开
着 小 汽 车 去 买 » («...для купівлі пляшки оцту, або соєвого соусу, або
пачки цигарок, все одно завжди потрібно їхати машиною»); «...30 平
方公里，三分之一是废弃的盐田，三分之一是受污染的水面，三分之
一是盐碱荒地 » («...третина земель - покинуті солончаки, третина -
забруднені води, третина - грунти з підвищеним вмістом луг»). Як
показав аналіз матеріалу перемовин, параллелізм є однією з
найпоширеніших стилістичних фігур у китайськомовному дискурсі
перемовин, тому що одночасно дозволяє мовцю створити виразне і
просте для сприймання висловлювання, що за специфіки китайської
граматики є дуже цінним.
4. Вживання повторів: «... 问题就是要通风，通风，对通风的问题 » («...
проблема, яку треба вирішити, це – вентиляція, вентиляція і знову –
вентиляція»); «...把自行车道一压缩，压缩，再压缩...» («...велосипеди
не можуть проїхати, на них тиснуть, тиснуть, тиснуть...»).
Використовується всіма типами презентаційних стратегій для
посилення уваги до інформації, надання їй видимості великої
значущості.
5. Використання антитез: «...所以咱们一定要回到就是说为什么我们过去
道路那么窄，但是还是通畅的？为什么现在道路那么宽，反而不通畅
呢 ？ » («...чому у минулому дороги були такі вузькі, але не існувало
пробок? Чому сьогодні ми маємо такі широкі дороги, але, навпаки, рух
стоїть через пробки?»). Зіставлення зустрічається у презентаційних
персуазивних стратегіях для заплутування адресата, вводячи до його
свідомості одночасно протилежні поняття та ситуації. Після збиття
 34
адресата з пантелику суперечностями, акт його переконання
здійснюється ефективніше, тому що свідомість адресата прагне до
вибору єдиної думки щодо ситуації.
6. Вживання риторичних питань: « 要建设国际性的生态城，怎么办？ »
(«Як же побудувати міжнародне еко-місто?»). Застосовується у
презентаційних персуазивних стратегіях для відволікання адресата,
для введення його тимчасово у стан мимовільного пошуку відповіді на
почуте запитання. Також, аналіз матеріалів дослідження виявив
закономірність: після презентації з риторичним питанням слідує
застосування аналогічної або квазілогічної персуазивної стратегії – як
формальної відповіді на поставлене запитання, з метою переконання
адресата у тому, що адресант впевнений у своїх рішеннях і знає, як
треба діяти.
7. Вживання алюзій: « 一 个 ， 毛 主 席 说 ， 领 导 往 往 是 落 后 于 群 众 的 »
(«Якось Керманич Мао сказав, що лідерство - за народом»). Алюзії є
самі по собі суттю аналогічних персуазивних стратегій, проте можуть
бути використані як доповнення до презентації чи квазілогіки.
8. Вживання словосполучень 这个, 这样 , 这种, 这一点 – у всіх групах
персуазивних стратегій для виділення вирішального пункту у
твердженні, у якому намагаються переконати адресата: «...这一点给我
们以信心把» («…це має додавати нам віри у себе»).
9. Вживання 那 么 , 那 就 是 , 所 以 для введення адресантом у дискурс
власного готового висновку, який адресант має на меті нав’язати
адресатові: «...所以我们一定要从中国城乡整个城镇化这样一个历史进
程的角度 ...» («...Тому ми неодмінно маємо розглянути створення еко-
міст у контексті історичного процесу загальної урбанізації міських
та сільських територій КНР...»).
У процесі аналізу китайськомовного дискурсу перемовин у матеріалі дослідження,
для ситуацій застосування персуазивних стратегій герменевтичним методом було визначено
такі інтенції китайськомовної сторони:
 35
№ Вербальна формула Розшифровка Інтенція
1 Янь Ганьхой: ... 近 几 年 来 我 Називаючи отримані Скласти у
们 先 后 获 得 了 中 国 宜 居 城 титули для адресатів
市，国家卫生城市，国家园 засвідчення здорової враження про
林城市，全家绿化模范城等 екології міста, здобуття КНР
一 系 列 称 号 («За кілька адресант не оцінює успіхами у
останніх років ми здобули екологічний стан за галуззі захисту
низку нагород - нормами ЕС або ООН, екології.
"Найзручніше місто", не порівнює
"Найздоровіше місто", екологічні показники
"Найзеленіше місто", з показниками
"Всекитайський взірець світовими., бо може
озеленення" та інші») виявитися, що
екологічно «чисте» за
нормами КНР місто не
задовольняє
европейських норм.
2 У Чанхуа: ... 给中国十年，看 Адресант дає Створити у
一下 2020 年的中国，你就知 обіцянки, щоб виграти світової
道世界。无论谈气候变化也 час для здійснення спільноти
好，能源安全也好， 2020 年 більш стратегічно враження

的中国。应该跟全球，世界 важливих проектів. спроможності

一个信心或者说因该指出一 КНР легко

条 新 的 这 种 发 展 之 路 » Адресант не уточнює, вирішити наявні

(«Дайте КНР 10 років, і щоправда, як саме екологічні
потім поглянете на КНР КНР планує вирішити проблеми.
2020го року, - ось тоді ви проблеми або

зрозумієте. Де зміни повернути види, що

всі
клімату - лише на користь, вимерли після

де безпечна ресурсна база - знищення їх

природного
 36
таким буде КНР 2020 року. середовища, чи
На цій новій дорозі розвитку відновити ландшафти,
потрібна довіра світу, зруйновані
довіра планети»); розробками корисних
Лун Юнту: ... 不 管 我 们 过 копалин.
去，对于大自然的干扰有多
大，还是可以纠正过来的
(«незалежно від нашого
минулого, яким б великим не
було втручання у природу,
його можна виправити»)
3 Тао Сілянь: ... 国家的补偿机 Адресант дає Скласти у
制应该赶快出台这样对我们 виправдання щодо світової
中国的，比较全面地, 开展生 невиконанню спільности
态城市的建设是有好处的 » ( конкретних вчинків з враження
«У нашій країні якомога метою відкладання обгрунтованності
швидше має бути виконання програм з невиконання мір
представлений державний захисту довкілля на з захисту
механізм більш-менш повної користь стратегічно довкілля через
компенсації, щоб розвиток більш важливих для поважні причини,
еко-міст став вигідним» уряду КНР програм. уникнути санкцій
проти КНР.
4 Цю Баосін: ... 美 国 现 在 最 闹 Ввічливо відмовитися Показати
头的事情，就是上个世纪初 від методів, які некомпетентність
推行的蔓延式的城镇化，买 пропонує світова сторонніх
一瓶醋，买一瓶酱油，买一 спільнота, консультантів у
包烟都要开着小汽车去买。 використовуючи вирішенні
这样一种模式就领导了一个 очевидні факти як екологічних
美国人消耗的汽油是 5 个欧 докази проти проблем.
盟人， 7 个日本人。那么， вигідності
запропонованих
 37
这种模式是我们发展中国家 методів.
尤其是中国是极力要避免
的，而且这个错误是没法纠
正 («Найтривожніша
ситуація зараз у США:
урбанізація, втілена у
життя на початку
минулого століття, вимагає
для купівлі пляшки оцту, або
соєвого соусу, або цигарок,
все одно завжди їхати
машиною. Це призвело до
того, що 1 американець
споживає бензину як 5
європейців, або 7 японців.
Отже, у нашій країні маємо
пильнувати, як триматися
подалі від такої моделі
розвитку»)
Всі представлені інтенції показали мають на меті складання у свідомості
адресатів китайськомовного дискурсу конкретних вражень. Оскільки інтенції
визначаються адресантами до початку дискурсу, встановлення маніпуляції
свідомістю слухачів як мети зобов’язало китайськомовну сторону
використовувати персуазивні стратегії у власному дискурсі. Обов’язковість
застосування персуазії поставило перед учасниками завдання вибору тих
персуазивних стратегій, які можуть бути максимально ефективними в їх
виконаннї з урахуванням ектралінгвістичних факторів. З цього слідує, що
інтенції є першим фактором вибору персуазивних стратегій учасниками; надалі
відбір доступних персуазивних стратегій звужується через екстралінгвітичні
 38
фактори, і лише на заключному етапі підготовки трансляції персуазивної
стратегії – пакуванні – у фокус уваги адресанта потрапляють мовні засоби.
Особливості персуазії китайськомовної сторони ще більше вирізняються
у порівнянні з персуазією англомовної сторони.

2.2. Аналіз персуазивних стратегій англомовного дискурсу

Корпус прикладів використання персуазивних стратегій у англомовному

дискурсі перемовин склав: 50% – використання аналогії, 50% – використання
квазілогіки. Випадків застосування презентації не виявлено.
Розподіл типів персуазивних стратегій підтверджує загальновідомі
європейські ідеї рівності – незважаючи на різний політичний статус, учасники
англомовної сторони не надають переваги певній персуазивній моделі,
орієнтуючись у своєму виборі персуазивних стратегій головним чином
міркуваннями з точки зору ефективності конкретних стратегій на свідомість
носіїв китайського менталітету.

2.2.1. Залежність вживання персуазивних стратегій від

екстралінгвістичних факторів. Оскільки англомовна сторона усвідомлює,
що не має достатнього авторитету для китайськомовної сторони для
ефективного використання презентаційних стратегій, тому обирає стратегії
аналогії та квазілогіки, апелюючи до авторитету своїх організацій взагалі
(використанням займенника «we»: «we have a plan», «We just thought», «we’re
doing») як до впливової громади, або об’єднуючи себе з іншою стороною до
загальної категорії «людство» («we talk to each other», «we have a good
opportunity», «рeople tend to» та інш.).
Слід зазначити, що характер досліджених перемовин (для англомовної
сторони – виїзні) істотно вплинув на персуазію учасників. Усвідомлюючи, що
на власній території китайськомовна сторона почуває себе впевнено, учасники
англомовної сторони майже не вдаються до персуазивних стратегії, адже не
 39
мають достатьно авторитету та підтримки для введення опонентів до
нерішучості, що дало б змогу маніпулювати.
Герменевичний метод дозволяє визначити основні інтенції англомовної сторони через
аналіз ситуацій застосування персуазивних стратегій.

Вербальна формула Розшифровка Інтенція

№
1 KHALID MALIK: «...what «Ми вимагаємо Примусити КНР
works in Guiyan, may not застосування розширити
work in Tianjin...(« що інших методик еко- масштаби еко-
спрацювало у Гуйяні, може будівництва. будівництва у
не спрацювати у Тяньцзіні») Методи КНР через
гуйянського еко- освоєння нових
розвитку нас не методик.
задовольняють».
2 LARS THUNBERG: «...if «Нас не Примусити КНР
we don’t take this now, it will влаштовують якомога
be even more expensive to do обіцянки КНР швидше почати
it later so we have to start відновити чисту дії зі зменшення
now» («у майбутньому екологію у обсягів
вирішення цієї проблеми майбутньому.» забруднення
буде набагато дорожчим, навколишньої
отже, ми повинні починати середи.
вирішення зараз»)
3 LARS THUNBERG: «...we «Ми досягли Змусити КНР
want to share what we’re позитивних змін, і діяти за еко-
doing, we also eager to learn тому ви теж стандартами ЕС,
what other people, other cities повинні під приводом
are doing (« ми хочемо застосовувати наші дружнього
поділитися тим, що методи як обміну досвідом
робимо, та відкриті для найефективніші»
вивчення того, що роблять
 40
інші люди, інші міста»)

2.2.2. Зв’язок з вживаними мовними засобами. Як вже було

зазначено вище, персуазія англомовної сторони активно використовує:
1. Займенник «ми» («we»), загальне поняття «людство» («рeople»): “...if we
don’t take this now, it will be even more expensive to do it later so we have to
start now and there will be a payback”( “у майбутньому вирішення цієї
проблеми буде набагато дорожчим, отже, ми повинні починати
вирішення зараз, і наші зусилля повернуться до нас”). Таким чином,
мовці намагаються створити у опонентів почуття причетності до думки,
яка висловлюється;
2. Зворот «you can...» («you can learn, you can get city, you can get building
design»), який перекладається безособовим «можна[зробити певну дію]».
3. Вжито такі квазілогічні маркери, як: «thus the conclusion was», «that’s
why», «it’s also important to», «And all this together», «So far», «I’d like to
stress», «due to». Наприклад: “...and all this together, we have sustainability
of the social, ecological and economic perspectives in common. So far, since
1990 we have reduced the emissions of carbon dioxide” (“...yсe це разом дає
нам перспективи на сталий розвиток у соціальному, екологічному та
економічному аспектах разом. З 1990 року ми зменшили викиди СО2”).
Квазілогічні маркери допомагають створити у свідомості слухача прямі
кореляції між двома подіями, навіть якщо насправді події ніяк не
пов’язані між собою.
Значно впливає на вжиті для реалізації персуазивних стратегій мовні
засоби факт того, чи є рідною мова дискурсу для мовця. Оскільки для учасників
англомовної сторони англійська мова не є рідною (вони використовують її як
одну з мов ООН), їх мовлення демонструє граматичну правильність, але у
ньому бракує стилістичних та фразеологічних засобів. Крім того, стилістичні
прийоми та фразеологія притаманні персуазивним стратегіям презентаційної
 41
групи, а учасники англомовної сторони, усвідомлюючи неефективність
презентації проти китайськомовної сторони, не використовують її.
Проведений аналіз матеріалу повністю реалізує заплановані цим
дослдженням завдання і дозволяє перейти до формулювання висновків.

Висновки до Розділу 2

Отже, у цьому Розділі було розглянуто застосування персуазивних

стратегій на практиці, шляхом детального аналізу аутентичних матеріалів.
Відносно аналізованого дискурсу перемовин, було зібрано інформацію про
учасників перемовин, та встановено гіпотетичні зв’язки між контекстом
перемовин та персуазивними стратегіями його дискурсу. Було досліджено
мовні засоби, через які реалізуються персуазивні стратегії. Нарешті, було
проаналізовано прагматичний аспект застосування персуазивних стратегій
відповідно до інтенцій учасників дискурсу.
Представлені дані свідчать про те, що найчастіше у сучасному
китайськомовному дискурсі перемовин застосовуються персуазивні стратегії
квазілогіки та презентації, а у сучасному англомовному дискурсі перемовин –
персуазивні стратегії квазілогіки та аналогії.
У китайськомовному дискурсі перемовин найбільша кількість випадків
застосування персуазивних стратегій припадає на учасників з найвищим
статусом. В англомовному дискурсі перемовин учасники застосовують
приблизно однакову кількість персуазивних стратегій, фокус уваги
приділяється не тому, хто говорить, а ефективності висловлювання.
Для китайськомовної персуазії характерним є активне використання
займенників 我 们 «ми», та 这 «цей»; слів 那 么 , 那 就 是 , 所 以 «тому/отже»;
вживання фразеологізмів та алюзій, а також стилістичних засобів –
паралелізмів, повторів, антитез, риторичних запитань.
Для англомовної персуазії характерним є використання займенника we
«ми» так само активно, як і загального поняття рeople «людство»; зворотів
 42
«you can» «є можливим/ми можемо»; зв’язок «thus the conclusion was», «that’s
why», «it’s also important to», «аnd all this together», «So far», «I’d like to stress»,
«due to».
Було виявлено, що, крім заявленої публічно мети «обговорення створення
та розвитку еко-міст у КНР», учасники застосовували персуазивні стратегії
відповідно до прихованих, замовчених обома сторонами власних інтенцій,
відмінних від заявленої мети:
1. Китайськомовна сторона – скласти у адресатів враження про здобуття КНР
успіхами у галуззі захисту екології. Англомовна сторона - примусити КНР
якомога швидше почати дії зі зменшення обсягів забруднення навколишньої
середи.
2. Китайськомовна сторона – створити у світової спільноти враження
спроможності КНР легко вирішити наявні екологічні проблеми. Англомовна
сторона – примусити КНР розширити масштаби еко-будівництва у КНР через
освоєння нових методик.
3. Китайськомовна сторона – показати некомпетентність сторонніх
консультантів у вирішенні екологічних проблем, скласти у світової спільности
враження обгрунтованності невиконання мір з захисту довкілля через поважні
причини, уникнути санкцій проти КНР. Англомовна сторона – змусити КНР
діяти за еко-стандартами ЕС, під приводом дружнього обміну досвідом.
Очевидними є опозиції між інтенціями сторін. Тому можна зробити
висновок про те, що застосування персуазивних стратегій було зумисним, з
метою досягнення конкретних цілей. Отже, через те, що учасники визначили
реалізацію визначених інтенцій як ключову ознаку успішності цих перемовин
для себе, питання вибору максимально ефективних (з боку доцільності та
можливості успішного застосування) персуазивних стратегій було розв’язано
особисто кожним з учасників, що продемонстрували застосування персуазивної
стратегії/стратегій.
Також можна зробити висновок, що носіям китайської мови притаманна
«командна гра» – використання різних персуазивних стратегій у межах спільної
 43
інтенції(ій). Це свідчить про високий ступінь згуртованості представників КНР,
звичку поступатися власним «я» у ситуаціях опозиції до «чужинців»,
пріорітетність загальнонаціональних цілей порівняно з особистими цілями.
 44
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Отже, у цьому дослідженні було оглянуто сучасну теорію персуазивних

стратегій у дискурсі перемовин. Теоретичний матеріал було використано і
перевірено шляхом ретельного аналізу аутентичних матеріалів – а саме: запису
перемовин між офіційними представниками КНР, ООН та ЄС.
Згідно з поставленими завданнями дослідження, було дано визначення
поняттям «дискурс», «дискурс перемовин», «комунікативна стратегія»,
«персуазивна стратегія» та охарактеризовано три основні групи персуазивних
стратегій дискурсу перемовин.
У практичній частині цієї роботи було розглянуто застосування
персуазивних стратегій та їх зв’язки з лінгвістичними та екстралінгвістичними
факторами, зокрема мовними засобами, статусом та інтенціями адресантів.
Наголошуючи на прагмаорієнтованісті проведеного дослідження,
отримані результати та висновки розглянуто з метою практичного їх
застосування у дискурсі перемовин з носіями китайської та англійської мов.
Проведений аналіз дозволив сформулювати такі положення щодо персуазивних
стратегій у дискурсі перемовин китайською та англійською мовою:
1) дискурс перемовин сучасної китайської мови демонструє тенденцію до
зменшення частотності застосування персуазивних стратегій аналогічної
групи, поступаючись персуазивним стратегіями квазілогічної та
презентаційної груп. Отже, спостерігається послаблення традиційної
китайськомовної персуазії у бік зближення з міжнародною практикою
перемовин;
2) сучасний англомовний дискурс перемовин зберігає характеристики,
набуті ним у процесі власного історичного розвитку, а саме:
використання персуазивних стратегій квазілогічної та аналогічної груп;
3) в аспекті взаємозв’язку особистості та її персуазії сучасний дискурс
перемовин в обох мовах зберігає свої традиційні ознаки: у
китайськомовному дискурсі перемовин між учасниками підтримується
 45
традиційна для китайського суспільства ієрархія взаємовідносин, де
переконувати – право лише осіб з високим статусом; а в англомовному
дискурсі учасники у приблизно рівній кількості застосовують персуазивні
стратегії, демонструючи цим європейську ідею рівності;
4) спільним у китайськомовній та англоімовній персуазії є активне
використання збірних понять та займенника «ми»;
5) в дискурсах обох мов персуазивні стратегії реалізуються через типові для
них мовні засоби – отже, специфіка системи конкретної мови не впливає
на мовні засоби, якими реалізується конкретна персуазивна стратегія: або
у мові є потрібні для реалізації конкретної персуазивної стратегії мовні
засоби, або мовні засоби відсутні, і тоді носії цієї мови взагалі не
застосовують конкретну персуазивну стратегію;
6) застосування персуазивних стратегій вимагає складної мисленнєвої
діяльності від учасника комунікації – для того, щоб його вибір
персуазивної стратегії сприяв виконанню сформованих інтенцій, а не
шкодив комунікації. Активна маніпуляція потребує рішучості у поведінці
під час перемовин, порівняно з сугестією, презентацією чи конвенцією.
Сформульовані положення дозволяють запропонувати для практичного
використання наступні рекомендації:
1. Формуючи команду перемовників, добирати до складу лише осіб, які
володіють навичками швидко аналізувати ситуацію та швидко приймати
ефективні рішення, а також чітко та рішуче висловлюватися. Саме ці
навички є ключовими для особи яка планує астосовувати персуазивні
стратегії задля досягнення посавлених інтенцій.
2. Завжди розподіляти види персуазії між членами власної команди
перемовників відмовідно до статусу учасників.
3. У перемовинах з китайськомовною стороною намагатися до більшого
застосування персуазивних стратегій найвпливовішими учасниками
власної команди.
 46
4. У перемовинах з англомовною стороною намагатися розподіляти випадки
застосування персуазивних стратегій рівномірно між усіма членами своєї
команди перемовників.
5. Відмовляючись від поради використати досвід інших, діяти за чужим
прикладом, носії китайської мови головним чином застосовують для
аргументації персуазивну стратегію аналогії, наводячи приклад
найгіршого наслідку пропонованих дій. Отже, у перемовинах з
китайською стороною українська сторона може вдатися до цього
прийому, застосувавши аналогію для аргументації власної відмови, що
буде поцінено як «досвідченість» у веденні перемовин.
6. Хоча носії китайської мови часто застосовують для реалізацій інтенцій
персуазивну стратегію квазілогіки, як вже було зазначено вище, не
рекомендовано застосовувати стратегію квазілогіки проти них самих –
багаторічний досвід міжнародних перемовин показав неефективність
такої стратегії з боку іноземців.
7. Пояснюючи здійснення чи нездійнення певних дій, носії китайської мови
схильні застосовувати персуазивну стратегію презентації, оперуючи не
лише стилістичними прийомами, а й великою кількістю даних. Але,
оскільки азіатська парадигма ведення перемовин не лише допускає, а й
рекомендує у якості одного з прийомів перемоги над «ворогом» (саме так
рекомендує сприймати опонента значна частина китайської літератури з
навчання ведення перемовин) «заплутувати та дезінформувати» ( 迷惑对
方 ), представлені дані можуть не відповідати дійсному станові речей, –
отже українькі перемовники мають бути готові до великих обсягів
інформації, яка буде вимагати перевірки.
8. У перемовинах з китайськомовною стороною доцільно використовувати
персуазивні стратегії аналогії та власного прикладу. Це
підтверджується досвідом англомовних учасників перемовин, які
відмовляються від застосування презентації та квазілогіки як
неефективних стратегій переконання.
 47
9. У перемовинах з англомовною стороною доцільно використовувати
персуазивні стратегії аналогії та власного прикладу, бо саме ці стратегії
є найвагомішими для англомовних учасників, здобули найбільшу довіру,
що підтверджується переважаючим використанням цих персуазивних
стратегій у перемовинах з іноземцями.
10.У перемовинах з китайськомовною стороною для учасників з невисоким
статусом найефективнішим буде апелювати не до свого особистого
досвіду, а до досвіду сторони чи організації, яку вона представляє, тобто
співвідносити, ототожнювати свою особу з громадою (наприклад,
вживаючи займенники «ми», «наш»).
1. У перемовинах з китайськомовною стороною, враховуючи вищезгадану
традицію застосовувати персуазивну стратегію квазілогіки, слабким
місцем якої є однобічне викладення фактів чи тверджень,
найефективнішою контрмірою є не використання інших персуазивних
стратегій, а висвітлення тих аспектів, які були замовчені.
2. Найефективнішою контрмірою проти застосування персуазивної стратегії
презентації є стратегія аналогії, бо ця стратегія, на відміну від
презентації, не вимагає значних ораторських талантів, водночас
затвердивши себе, як перевірена досвідом стратегія дискурсу перемовин.
Це дослідження не є вичерпним, а потребує подальшого дослідження
дискурсу перемовин з носіями китайської мови на предмет застосування
персуазивних стратегій, з метою ширшого розвитку українського мовознавства
та перекладознавства у цьому аспекті. Також, пропонується подальша перевірка
сформульованих тверджень саме у практиці українських спеціалістів, які
беруть участь у веденні перемовин з носіями китайської та англійської мов.
 48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анисимова Т. В. Современная деловая риторика: [учебное пособие] /
Анисимова Т. В., Гимпельсон Е. Г. – М. : Московский психолого-
социальный институт; Воронеж : Издательство НПО “МОДЭК”, 2002. –
432 с.
2. Баландина Н. А. Дискурс переговоров в англоязычной деловой
коммуникации / Баландина Наталья Александровна. - Волгоград, 2004. –
192 с.
3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф.С. Бацевич. – К. :
Видавничий центр«Академія», 2004. – 344 с.
4. Бєлова А.Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у сучасній
лінгвістиці / А.Д. Бєлова // Іноземна філологія. – К. : КНУ імені Т.
Шевченка, 2002. – Вип. 32. – С. 11–14.
5. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики /
А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. –
К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. – С. 11–16.
6. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти / Р.М.
Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействия : сб.
науч. тр. – М. : Наука, 1987. – С. 88–125.
7. Вацлавик П. Психология межличностных коммуникаций / П.
Вацлавик, Дж. Бивин, Д. Джексон ; [пер. с англ.]. – СПб. : Речь, 2000. –
300 с.
8. Вессон К. Двойственная роль языка в организациях (модель Януса) /
К. Вессон // Организационная коммуникация ; [cост. А.П. Мюллер, А.
Кизер ; пер. и науч. ред. А.А. Киселевой]. – Харьков : Изд-во
Гуманитарный центр, 2005. – С. 28–69.
9. Віротченко С.А. Функціонування проксемічної складової у ситуації
переконування / С.А. Віротченко // Вісник ХНУ № 928 , 2010 – C. 104-
108.
 49
10.Горелов В.И. Стилистика современного китайского языка / В.И. Горелов
— Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности № 2103
«Иностр. яз.» - М.: «Просвещение», 1979. – 192 с.
11.Дацюк C. Коммуникационные стратегии [Електронний ресурс] / С.
Дацюк // Центр гуманитарных технологий. — 09. 08. 2006. — Режим
доступу: http://gtmarket.ru/laboratory/
12.Дейк ван Т.А. К определению дискурса / Т.А. ван Дейк. – Л. : Сэйдж
пабликэйшнс, 1998. – 384 с.
13.Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи /
О.С. Иссерс. – [2-е изд., стереотип.]. – М. : USSR, 2003. – 284 с.
14.Кулова Л.З. Особенности речевого воздействия в различных типах
дискурса / Л.З. Кулова. – Нальчик, 2016. – 168 с.
15.Лазуткина Е.М. Коммуникативные цели, речевые стратегии, тактики и
приёмы / Е.М. Лазуткина // Культура русской речи : [учеб. для
вузов] / [Виноградов С.И., Граудина Л.К., Ширяев Е.Н.(ред.) и др. ; РОС.
АН, Ин-трус. яз. им. В.В. Виноградова]. – М. : Изд. Группа «Норма
ИНФРАМ», 1998. – С. 72-82.
16.Лисичкина О.А. Функционально-прагматические характеристики
дискурса деловых переговоров / О.А. Лисичкина // Научно-методический
журнал – Харьков: ХНПУ, 2012. – № 1-2 (46) – С. 10-13.
17.Макаров М.Л. Основы теории дискурса / М.Л. Макаров. – М. :
ИТДГК «Гнозис», 2003. – 280 с.
18.Москальчук Г.Г. Структура текста как синергетический процесс / Г.Г.
Москальчук. – М. : Едиториал УРСС, 2003. – 296 с.
19.Почепцов Г.Г. Избранные труды по лингвистике : монография / Г.Г.
Почепцов ; [сост., общ. ред. и вступ. статья И.С. Шевченко]. –
Харьков : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2009. – 556 с.
20.Солощук Л.В. Вербальні і невербальні компоненти комунікації в
англомовному дискурсі : [монографія] / Л.В. Солощук. – Харків:
Константа, 2006. – 300 с.
 50
21.Стремовская А. Л. Переговорный процесс как фактор социального
взаимодействия (философско-методологический анализ) / А.Л.
Стремовская. – М., 2003. – 226 с.
22.Сухих С.А. Речевые интеракции и стратегии / С.А. Сухих //
Языковое общение и его единицы : сб. ст. – Калинин : Изд-во
Калинин. гос. ун-та, 1986. – С. 71-77.
23.Фролова И.Е. Регулятивный потенциал стратегии конфронтации в
англоязычном диалогическом дискурсе: инструментарий и принципы
анализа / И.Е. Фролова // КОГНИЦИЯ, КОММУНИКАЦИЯ, ДИСКУРС.
– 2013. – № 7. – С. 111-130.
24.Фролова І.Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі:
[монографія] / І.Є. Фролова. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 344
с.
25.Хурматуллин А.К. Понятие дискурса в современной лингвистике / А.К.
Хурматуллин // Ученые записки Казанского Государственного
Университета, Том 151, кн. 6 – Гуманитарные науки, 2009. – С. 31-37.
26.Шевченко І.С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу / І.С.
Шевченко // Дискурс как когнітивно-комунікативний феномен: [кол.
монографія] / [під загальн. ред. І.С. Шевченко]. – Харків : Константа,
2005. – С. 105-117.
27.Шейгал Е.И. Концепты и категории дискурса / Е.И. Шейгал //
Человек в коммуникации: концепт, жанр, дискурс : сб. науч. тр. –
Волгоград: Парадигма, 2006. – С. 24-39.
28.Bichler M. Towards a Structured Design of Electronic Negotiations / M.
Bichler // Group Decision and Negotiation, 2003, Vol. 12, No. 4. – С. 311-335.
29.Bu J. Study of pragmatic transfer in persuasion strategies by Chinese learners
of English / J. Bu // The Southeast Asian Journal of English Language Studies
– Vol. 16 (2) 2010. – P. 93-113.
30.Carnegie D. How to Win Friends and Influence People / D. Carnegie. – New
York: Pocket Books, 1936. – 291 p.
 51
31.Cialdini R. Influence: The Psychology of Persuasion / R. Cialdini. – New
York: William Morrow, 1993. – 320 p.
32.Druckman D. Negotiations: Social-Psychological Perspectives / D. Druckman.
– Beverly Hills, CA, Sage, 1977. – 416 p.
33.Fernando C. Idioms and Idiomaticity / C. Fernando. – Oxford : OUP,
1996. – 150 p.
34.Fisher R. Beyond Machiavelli: Tools for Coping with Conflict / R.Fisher. –
Harvard University Press, – 1994. – 151 p.
35.Fisher R. Getting to Yes: Negotiating Agreement Without Giving In / R.
Fisher. – Maryland: Recorded Books, 2003. – 240 p.
36.Greer E. How To Use the Six Laws of Persuasion during a Negotiation
[Електронний ресурс] / E. Greer // Global Knowledge Training LLC. – 2006.
– Режим доступу: http://www.cybermanual.com/how-to-use-the-six-laws-of-
persuasion-during-a-negotiation.html
37.Grimm J. Deutsches Wörterbuch / J.Grimm. – Leipzig, 1960. – 900 p.
38.Gulliver P. Disputes and Negotiations: A Cross-Cultural Perspective / P.
Gulliver. – Orlando, FL : Academic Press, 1979. – 293 p.
39.Harsanyi J. Rational Behaviour and Bargaining Equilibrium in Games and
Social Situations / J. Harsanyi. – Cambridge: Cambridge University Press,
1997. – 309 p.
40.Hogan K. The Psychology of Persuasion: How to Persuade Others to Your
Way of Thinking / K. Hogan. – Gretna, LA: Pelican, 1996. – 288 p.
41.Johnstone B. Linguistic Strategies and Cultural Styles for Persuasive Discourse
/ B. Johnstone // Language, Communication and Culture: Current Directions,
January 1989 – P. 139-156.
42.Kirkpatrick A. Chinese rhetoric and writing: an introduction for language
teachers / A. Kirkpatrick. – Parlor Press, 2012. – 229 p.
43.Kersten G. Rational Inefficient Compromises in Negotiations / G. Kersten, G.
Mallory // Journal of Multi-Criteria Decision Analysis, vol. 8, issue 2. –
Ottawa, Canada: Interneg, 1999. – P. 106-111.
 52
44.Ling C. Persuasion in Chinese Culture: A Glimpse of the Ancient Practice in
Contrast to the West / C. Ling // Intercultural Communication Studies XIV: 1,
2005. – P. 28-40.
45.Meier A. Passages of politeness / A. Meier // Journal of Pragmatics. – 1995. –
№ 24. – P. 381–392.
46.Mills S. Rethinking Politeness, Impoliteness and Gender Identity
[Електронний ресурс] / S. Mills. – 2002. – Режим доступу:
http://www.lboro.ac.uk/departments/ea/politeness/GenderandPoliteness.htm.
47.Ocran T. The process and outcome of negotiations with multinational
corporations: a conceptual framework for analysis / T. Okran // Acron Law
Review – [Vol. 18:3], 1985. – P. 405-434.
48.Pruitt D. Negotiation Behavior / D. Pruitt. – New York: Academic Press, 1981.
– 263 p.
49.Roth A. Bargaining Experiments: The Handbook of Experimental Economics /
J. Kagel, A. Roth. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1995. – P. 253-
348.
50.Smith C. Modes of Discourse: The Local Structure of Texts / C. Smith. –
Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 320 p.
51.The Discourse of Negotiations: Studies of Language in the Workplace / [ed.
by Alan Firth]. – Denmark : Pergamon, Aalborg University, 2005. – 434 p.
52.Thompson L. The Mind and Heart of the Negotiator / L. Thompson. – Upper
Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2001. – 378 p.
53.Ury W. Getting Past No: Negotiating your Way from Confrontation to
Cooperation / W. Ury. – New York: Bantam Books, 1993. – 189 p.
54.Wade J. Persuasion in negotiation and mediation / J. Wade. // Law Faculty
Publications. – Queensland University of Technology law and justice journal,
2008, 8(1). – P. 253-278. 
55.Weinhardt C. Agent-Mediated Off-Exchange Trading. / C. Weinhardt, P.
Gomber // Proceedings of the 32nd Hawaii Conference on System Sciences,
1999. –P. 6-9.
 53
56.Wetlaufer G. The Limits of Integrative Bargaining / G. Wetlaufer //
Georgetown Law Journal 85: 1996. – P. 1-25.
57.Young O. Strategic Interaction and Bargaining. Bargaining: Formal Theories
of Negotiations. / O. Young. – Urbana, IL, University of Illinois Press, 1975. –
412 p.
58.宫捷. 现代商务谈判 / 宫捷. – 青岛：青岛出版社，2001. – 313 页.
59.胡介埙. 产品推销实务: 策略和技巧 / 胡介埙. – 杭州：浙江大学出版社，
1991. – 226 页.
60.牛欣芳. 国际商战谋略 / 牛欣芳，王子平．– 北京：红旗出版社，1993. –
987 页.
61.孙兆臣. 谈判训练 / 孙兆臣，易吉林．– 武汉：武汉大学出版社，2003. –
352 页.
62.王效. 现代商务谈判 / 王效. – 北京: 高等教育出版社, 2007. – 248 页.
63.楊雅民. 多層次傳銷說服策略初探 / 楊雅民 // 中正大學電訊傳播所碩士論
文, 1997/6/18. – 22 页.
64.张祥． 国际商务谈判: 原则、方法、艺术 / 张祥. – 上海：上海三联书店,
1998. – 146 页.
65.郑方华． 业务谈判技能案例训练手册 / 郑方华. – 北京：机械工业出版社,
2006. – 316 页.
66.周海涛．商务谈判成功技巧 / 周海涛. – 北京：中国纺织出版社，2006. –
282 页.
67.周乾． 交易谈判技巧 / 周乾．– 济南：山东人民出版社, 1988. – 253 页.
68.周雪光. 政府内部上下级部门间谈判的一个分析模型 / 周雪光. // 中国社会
科学 2011 年第５期. – 页. 80-96.
 54
ДОДАТКИ
 55
ДОДАТОК А
МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕННЯ (скрипт перемовин)

(Відеозапис перемовин доступний на сторонньому ресурсі за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=lC6HkTKSZog)

龙永图：今天我们在 2010 年生态 Лун Юнту: Сьогодні на Гуйянському

文明贵阳会议上来议论一个非常有 Форумі з розвитку екопоселень 2010
意思的问题，就是怎么样建设生态 року ми обговоримо дуже цікаву тему –
文明城市的问题。我想我们今天在 проблему побудови екологічно
座的嘉宾当中最有权威的发言者， безпечних міст. Я вважаю, що сьогодні
就是我们建设部的仇保兴副部长。 найпочеснішим доповідачем серед
我们先请仇部长给我们，跟我们就 присутніх є заступник міністра з питань
生态城市的建设问题从全国的角 будівництва Цю Баосін. Давайте
度，从国家正辞的层面给大家发表 запросимо пана Цю прокоментувати
一点意见。 питання будівництва екопоселень у
масштабах країни.
仇保兴：生态城市是个什么概念。 Цю Баосін: У чому полягає концепт
我们用一句非常简短的话，就是说 еко-міста. Якщо коротко, то еко-місто -
生态城市是一种对大自然干扰最小 це модель розвитку міста з метою
的城市发展的模式。城市是由建筑 найменшого впливу на довкілля. Місто
组成的，建筑本身如果不是节能， формують будівлі, якщо будівлі не
城市就可能节能减排。一个系统， зберігають енергію, в цілому місто не
你需要每一个元素都要达到绿色 зберігає енергію. У цілісній системі,
的。你整个系统才是绿色的，所以 щоб зробити всю систему еко-
我们必须要从建筑做起。除了建筑 безпечною, ви маєте зробити еко-
以外，生态城市还是一个系统的工 безпечним кожний компонент. Тому ми
程，它至少涉及到比方说绿色建 повинні почати з будівництва. Крім
筑，绿色交通，绿色的能源系统， будівництва, еко-міста ще охоплюють
绿色的水循环系统，城市里的绿色 ще зелене будівництво, еко-безпечний
产业等等这些。但是重头戏在于三 транспорт, систему екологічно чистих
个方面: джерел енергії, водопостачання та
第一：要把建筑的节能大幅度下降 каналізацію, екологічно безпечну
建筑首先要生态; промисловість та інше. Але головними
第二：交通要生态； залишаються такі три аспекти:
第三：产业要生态。 1. Еко-раціональним має бути
这些个板块中间建筑与交通它认为 будівництво. Треба значно зменшити
是个刚性的板块。美国现在最闹头 енерговитрати будівель;
的事情，就是上个世纪初推行的蔓 2. Еко-безпечним має бути транспорт；
延式的城镇化，买一瓶醋，买一瓶 3. Еко-безпечною має бути
酱油，买一包烟都要开着小汽车去 промисловість. Найтривожніша
 56
买。这样一种模式就领导了一个美 ситуація зараз у США: урбанізація,
国人消耗的汽油是 5 个欧盟人，7 втілена у життя на початку минулого
个日本人。那么，这种模式是我们 століття, вимагає для купівлі пляшки
发展中国家尤其是中国是极力要避 оцту, або соєвого соусу, або пачки
免的，而且这个错误是没法纠正。 цигарок, все одно завжди їхати
这叫刚性的错误。 машиною. Це призвело до того, що 1
американець споживає стільки бензину,
скільки ж 5 європейців, або 7 японців.
Отже, у нашій країні маємо
пильнувати, як триматися подалі від
такої моделі розвитку, бо таку помилку
виправити неможливо.
龙永图：现在我就想请各位市长对 Лун Юнту: Давайте запросимо мерів
刚才仇部长的讲话或者说你们, 对 міст висловити думки щодо щойно
于东西部不同地区在建设生态城市 сказаних слів пана Цю; також
方面的发展模式，发表自己的意 висловитися щодо моделей розвитку
见。 екопоселень у західних та східних
регіонах, які відрізняються умовами.
郑伟铭：我来自天律滨海新区贵 Чжен Веймін: Я прибув з Нового
阳。我是第一次来，来了之后，非 Району Біньхай міста Тяньцзін. Уперше
常羡慕这地方到处绿意葱葱。森林 приїхавши до Гуйяню, я щиро заздрю
覆盖率很高，反观滨海新区呢，不 тому, як тут зелено навкруги. Тут
毛之地，森林覆盖率开始几乎是 високий коефіціент лісистості, а у
零，中央在滨海新区还布局了一个 Новому районі Біньхай, натомість, гола
中新天津生态成，就是在滨海新区 земля, майже нульова кількість лісів, і
建一个工业文明比较集成的地方。 центральний уряд вирішив перетворити
我们要建设生态文明的生态城市， нас на територію з інтегрованою
这是世界上第一个两国政府之间合 промисловістю. Ми хочемо побудувати
作的，国际合作项目。那么中新天 еко-місто, Сіно-Сінгапурське еко-місто
津生态城市一个什么样的现状呢， Тяньцзін, SSTEC. Це перший у світі
跟贵阳完全不同，30 平方公里， міжнародний проект співпраці двох
三分之一是废弃的盐田，三分之一 держав. Ситуація у Тяньцзінському еко-
是受污染的水面，三分之一是盐碱 місті відрізняється від Гуйяню – на 30
荒地，所以森林覆盖率不要说树， км2 третина земель – покинуті
草都不长，在这样一个地方。要建 солончаки, третина – забруднені води,
设国际性的生态城，怎么办？我们 третина – грунти з підвищеним вмістом
制定了一个生态城市发展的，请新 луг. У такому місці, у нас не те що
加坡两国政府一起做，做一个总体 дерева, у нас трава не росте високою.
的规划。我们研究组织了一个生态 Як же побудувати міжнародне еко-
城市的指标体系，26 项指标，几 місто? Ми розробили план розвитку,
百项分指标。这个指标体系完成之 запросили Сінгапур працювати з нашим
后，就具体分解到各个部门去落 урядом, і так, зусиллями різних
实。 підрозділів, було створено спільний
проект – систему з 26 пунктів, і
кількасот підпунктів.
 57
仇保兴：日本有一个专家跟我说， Цю Баосінь: Я мав нагоду спілкуватися
他是在上个世纪八十年代转型过程 з одним японским експертом, що у 80-ті
中间。他对 GDP 的贡献的 80%基 роки минулого сторіччя брав участь у
本上来自于产业的升级和环保，以 процесі реформації Японії. За його
及节能减排所带来的，所以说节能 словами, 80 % ВНП отримано
减排，它本身也是一个产业绿色建 вдосконаленням виробництва, захистом
筑。我预计在未来的十年间会产生 довкілля, енергозберігаючими
两万亿的新的产值，所以大家不要 технологіями. Тому можна сказати, що
忘记了就是老的发展是一种发展， енергозбереження само по собі є
但是新的更是一种巨大的机遇，要 промисловим еко-будівництвом.
把握这个新的机遇。这是第一点误 Прогнозую: у наступні 10 років ми
区。第二点误区就是说我们要发展 зможемо виробити продукції на два
绿色建筑。人家就认为：“我就要 трильони, і не забуваймо: минула
现代的，要漂亮的”，特别是我们 модель промисловості нас призвела до
现在世博会。那些建筑都是非常奇 розвитку, але нова відкриває ще більші
怪的。我在这告诉大家：世博会绿 можливості, Всі до цього прагнуть, але
色大多数建筑，是为了展示而不是 треба пильнувати. Друга помилка -
永久性的，绿色建筑要追求本地化 стверджувати, що нам потрібно
用本地的风格，本地的材料，本地 розвивати еко-будівництво. Люди
人们的智慧与本地气候相适应的建 вважають: "Нам потрібне сучасне, нм
筑。像贵阳，建筑最主要的就是通 потрібне естетичне, особливо зараз, на
风，是最主要的，对不对？然后有 проведенні Всесвітньої Виставки." Ті
机会，有条件的情况下加一些地下 кілька виставкових будівель вийшли
水的水源热泵。这个技术一加上 дуже дивними. Я звертаюсь до всіх:
去，很薄的保温层。这个保温层用 більшість споруд на Всесвітній
水泥镶一下就完成了。 Виставці спроектовані скоріше для
показу, аніж для тривалої служби, еко-
будівлі повинні бути адаптовані під
місцеві традиції, матеріали, знання
населення і місцевий клімат. Для
Гуйяню, найголовнішим для будівлі є
вентиляція, чи не так? Тут є можливість
використання геотермальних теплових
насосів, бо цей метод потребує
невеликої ізоляції, достатньо лишень
залити цементом.
龙永图：这个，贵阳在最热的时 Лун Юнту: До речі, у найтеплішу пору
候，它那个凤都是凉的，对?所以 року Гуйянь все одно залишається
刚才仇部长讲像贵阳这些地方的建 доить прохолодним, чи не так? Тому
筑最核心的问题就是要通风 ，通 центральною проблемою щойно
风，对通风的问题解决了孔掉的问 описанних паном Цю будівництв
题根本就可以忽略不计，对？这是 залишається вирішення проблеми саме
很重要的。 вентиляції. Ми ж не можемо ігнорувати
основи? Це є дуже важливим.
仇保兴：所以你就不能去拷贝其它 Цю Баосінь: Не можна копіювати чужі
 58
地方的建筑。第三个错误就是在交 елементи будівництв. Третя помилка -
通方面，因为交通是可以为城塑 транспортне питання, тому що
型，交通是城市的骨架。我们许多 траспортна система з’єднує місто,
市长，书记，城市的决策者都犯了 формує скелет міста. Багато з наших
这么大一个巨大的错误，就把这个 мерів, секретарів, міських урядовців
城市交通建设成为小汽车能够跑得 винні у цій серйозній помилці, у
很欢。但是步行很难走，自行车更 перетворенні наших міст на шалені
通不了，把自行车道一压缩，压 перегони легкових авто. Але ходити
缩，再压缩，好像自行车就是一个 пішки непросто, а велосипеди не
落后的东西, 小汽车就是先进的东 можуть проїхати, на них тиснуть,
西，这是完完全全错误的. 在一个 тиснуть, тиснуть – немов велосипед вже
空间中间小汽车通过的能力只有自 атавізм минулого, а автівка –
行车通过的能力的 1/20。我们有许 сучасність, що докорінно невірно.
多康压大道，六个车道，八个车 Пропускна здатність авто становить
道，它每小时的通过能力不如旁边 лише одну двадцяту від велосипеда.
的辅道，骑自行车的辅道，因为自 Наші шосе переповнені –
行车占的空间很小，所以通过能力 шестиполосні, восьмиполосні – але їх
很强，而且自行车它的能源的消耗 пропускна здатність за годину не
等于是零，还可以建设. 那么我们 дорівнює велосипедній доріжці обабіч,
中国老年化到来以后，中国人还自 бо велосипед має невеликі розміри,
己发明了一个叫电动自行车。电动 займає мало місця, і не потребує
自行车的能耗是小汽车的 1/10，是 пального, його легше виготовити. Коли
公交车的，比公交车还省 30%。所 ж нація постаріла, наш народ
以说电动自行车完全可以大力的发 самостійно винайшов
展。但是我们的有些管理部门，我 електровелосипед. Електровелосипед
们有些决策者，他自己坐小汽车， споживає палива лише одну десяту від
它对这个老百姓的电动汽车，老百 авто, став популярним і економить
姓的走路，老百姓的自行车完全置 30%. Тому можна активно розвивати
之不理。那么这种格局为汽车设计 електровелосипед. Проте у нас є деякі
的交通系统将来会带来一个重大的 чиновники – ті, хто приймають
障碍。你是完全为汽车服务的，你 рішення, і вони особисто їздять на авто,
城市就会像美国一样的。这样的话 тому абсолютно байдужі до
你造成的能耗，后人是很难纠正 пішоходних тротуарів, велосипедів та
的。所以咱们一定要回到就是说为 електровелосипедів простого народу. І
什么我们过去道路那么窄，但是还 транспортна система, спланована лише
是通畅的？为什么现在道路那么 для автівок, надалі може призвести до
宽，反而不通畅呢？反而堵车了 серйозної перешкоди. Якщо все буде
呢？正因为我们选择了小汽车，我 для зручності автовласників, наші міста
们误认为小汽车，是解决一切问题 можуть стати такими ж, як
的手段。 американські. Нащадкам буде важко
виправити спричинене нами
但是这是一种双刃剑正确的办法。 енергоспоживання. Тому усі повинні
我们要发展绿色交通，让自行车和 згадати, чому у минулому дороги були
电动自行车欢快地跑起来，再者我 такі вузькі, але не існувало пробок?
们要发展公交，让公交优先，而不 Чому сьогодні ми маємо такі широкі
 59
是让小汽车优先。小汽车可以拥 дороги, але, навпаки, рух стоїть через
有，但是你只能用于旅游和长期旅 пробки? Бо ми зробили вибір на
游。这样的模式一旦形成我们的国 користь автівок, ми помилково
家的绿色才能最终能够形成。如果 повірили, що авто стане вирішенням
我们犯了这个错误，我们对大自然 всіх проблем. Проте це виявився
就是种种大干扰的模式。那么，我 обосічний меч. Ми маємо розвивати
们再讲我们生态，那就是一种奢 екологічно безпечний транспорт,
谈。 дозволити велосипедам та
електровелосипедам вільно рухатися
містом, більш того, маємо розвивати
громадський транспорт, зробити його
пріорітетним, замість пріорітету
автівки. Авто теж можна
використовувати, але лише для туризму
та переміщень на великі відстані.
Тільки з такою моделлю ми зможемо
зробити нашу державу екологічно
розвиненою. Якщо ми стали
винуватими у цих помилках, то й маємо
різні проблеми з боку довкілля, а, отже,
давайте обговорювати сталий розвиток.
龙永图：那么，下面我们请贵阳市 Лун Юнту: Отже, далі я прошу мера
的袁周市长 旧西部地区的生态城 міста Гуйянь, пана Юань, розповісти
市发展也做一点介绍，因为贵阳在 нам про сталий розвиток історичних
这几年当中建立生态城市确实取得 західних районів, тому що за кілька
了很多的，一些好的做法。 останній років створене у Гуйяні еко-
місто принесло дуже багато досвіду,
стало прекрасною практикою.
袁周：应该说我们贵阳市从 10 个 Юань Чжоу: Маю сказати, що у нас у
方面拟定了我们贵阳市低碳发展 Гуйяні для зменшення викидів СО2
的，步骤和具体的措施在这 10 方 підготовлено десять аспектів. Пункти та
面应该主要在 4 个方面可以归为四 заходи можна розділити на чотири
大类。第一大类就是产业结构转变 великі групи. До першої групи
发展方式，这是我们的第一大类。 відносимо модель трансформації і
第一大类里面包含了我们的产业结 розвитку промисловості, її
构的升级，发展方式的转变，比如 вдосконалення. У секторі послуг,
说我们在发展服务业刚刚优部长说 Гуйянь розвиває безпечний для
了。我们贵阳市的发展避暑经济, довкілля курортний бізнес,
旅游经济，会展经济。 туристичний бізнес, виставковий
第二个内容就是我们的节能减排和 бізнес. Друга група – енергозбереження
生态保护。节能减排，生态保护我 та захист довкілля. Цим активно
们是大力发展循环经济，应该说贵 займається Міністертво захисту
阳市是国家环保部和联合国授予的 довкілля, і треба зазначити, що Гуйянь -
第一个中国和世界上的循环经济的 перше у КНР та у світі місто-проект з
试点城市。这一次国家发改委，也 повним циклом використання
 60
授予了我们贵阳市为低碳发展试点 вторсировини, ініційоване
城市。国家环保部授予了我们生态 Міністерством захисту довкіля КНР у
文明试点城市。每年我们贵阳市的 півпраці з ООН. Комітет з
森林覆盖率每一年提高一个点。现 національного розвитку та реформ
在我们贵阳市的森林覆盖率已经达 також довірив Гуйяню стати
到了 42%，在中国的省会城市里 експериментальним містом зі зниженим
面，我们的森林覆盖率达到了 викидом СО2, а Міністерство захисту
42%，这是很少有的。 довкілля проголосило його
第三个就是城市的建筑和城市交 експериментальним еко-містом. З
通。我们搞了一个绿色建筑的规 кожним роком коефіціент лісистості
划。对贵阳市的建筑材料，首先我 Гуйяню зростає. Зараз цей коефіціент
们的建筑材料必须是节能的，环保 сягнув 42%，що для центру провінції є
的。如果说你不用节能减排材料， рідкістю. Третя група - планування та
那么你的这个建筑项目，你这个房 транспортна система міста. У нас є
开，这个项目我们不会批准，抱愧 проекти еко-будівництва. Щодо
我们的交通。我们贵阳市的大巴 матеріалів для будівництва, у Гуйяні
车，公交车我们使用了我们的天然 якщо ви не використовуєте
气，液化天然气，把柴油，汽油改 енергозбережуючі матеріали, тоді ваш
为绿色生态的天然气，液化气。 проект не затвердять і не пропустять.
第四大部分就是市民参与和政府运 Щодо нашої транспортної системи –
作。要把我们的整个低碳行动落实 бензин поступився екологічно
到行动上，必须要有市民的参与。 безпечним видам палива – гуйянські
我们贵阳市成立了有 35 万人组成 автобуси працюють на біо-газу,
的生态志愿者，每一周或者是利用 зрідженому природному газу,
周末，来倡导我们的绿色环抱的理 дизельному паливі. Четверта група –
念，来鼓励我们的市民文明出行， участь містян та уряду. Щоб
爱护环境等等。 реалізувати рух за зниження викидів
СО2 у повній мірі, ми залучаємо маси
до участі. У нас у Гуйяні 350 тисяч осіб
стали волонтерами еко-руху,
щотижнево чи на вихідних вони
просувають концепції еко-соціуму,
заохочуючи наших жителів мандрувати
без шкоди для природи, берегти
довкілля і т.д.
龙永图：我觉得刚才袁周市长讲的 Лун Юнту: Я думаю, щойно пан Чжоу
体现了一个我们会议的主题就是我 окреслив провідну тему нашої зустрічі -
们要行动。我觉得这条很重要。倪 потрібно діяти. Думаю, це дуже
光说是没有用的，那么现在我想请 важливо. Тому я хотів би попросити
我们市长协会的陶会长，还有我们 голову Асоціації мерів міст, пані Тао, та
几个外国朋友能不能够对于刚才我 кілька наших іноземних друзів
们几位市长的发言作简单的点评？ прокоментувати щойно зроблені
马和励先生，你先讲。 виступи. Пане Малик, прошу Вас
висловитися першим.
KHALID MALIK: People tend to Халид Малик: Люди схильні забувати,

forget that a soft path of city
development is also important, more
important than a hard path, because a
hard path you can learn, you can get
city, you can get building design, but
going to the soft path, you have to
note the culture of the city, the
culture of the province. To look and
consider it also. And to know what
works in Guiyan, but may not work
in Tianjin. So I think the soft path -
one is for think a lot more about it.
And what we talk to each other,
becomes important. I think it’s а
fastening in development, also, to
sustain environment system
economy. I think it’s not due to all
situation, and I think the whole
business model of polluting first and
cleaning after is never a good
business model. We have founded
that out. And we have a good
opportunity to change this. Thank
you!
ANGUS MACKAY: I guess, my
basic position is that it’s important to
recognize the climate change in a
sense its effect city. We know the
other results of changing climatic
factors, there are risks that I care,
there are impacts of the whole range
of the services provided by city. And
I used to word «еmissions» because
its not very low-carbon program
what we want, it’s not emission of
carbon, it’s covering many others
taking effects on the nature.
龙永图：谢谢。从全球气候变暖和
气候变化的问题上来，谈谈这个生
态城市建设的问题，我们最后请我
们的市长协会陶会长，她对全国情
况比较了解，最后作一点评论。
61
що м’який шлях розвитку міста
важливіший за жорсткий шлях, тому
що за жорсткого способу можна
вчитися, можна зробити місто, можна
зробити будівельний план, але на
м’якому шляху ви маєте врахувати
культуру міста, культуру провінції.
Врахувати їх. Бо те, що спрацювало у
Гуйяні, може не спрацювати у
Тяньцзіні. Тому я вважаю, м‘який шлях
має бути обміркований набагато довше.
І дуже важливо, що ми обговорюємо це
між собою. Я думаю, що розвиток
економіки сталого розвитку теж
прискорюється. Бізнес-модель, за якої
ми спочатку забруднюємо, а потім
відновлюємо довкілля, ніколи не була
правильною моделлю. У цьому ми вже
пересвідчилися. І у нас є чудова нагода
змінити такий стан речей. Дякую!
Ангус Маккей: Я думаю, моєю
основною думкою є важливість
розглядання проблеми зміни клімату з
позицій впливу на місто. Інші
результати зміни клімату ми знаємо,
деякими загрозами я займаюся
особисто, бо різні служби, які діють у
містах, залишають по собі наслідки. І я
вживаю слово «викиди» тому, що ми
прагнемо не лише до скорочень викидів
СО2, але й інших речовин, які
впливають на довкілля.
Лун Юнту: Дякую. Щодо проблеми
глобального потепління та кліматичних
змін як аспекту у питанні будівництва
екопоселень, пропоную нарешті
заслухати думку заступника голови
Асоціації мерів міст, пані Тао, яка
найкраще уявляє ситуацію у країні
загалом.
 62
陶斯亮：一个，毛主席说，领导往 Тао Сілянь: Якось Керманич Мао
往是落后于群众的，我现在也是有 сказав, що лідерство - за народом. Я
这个体会，因为在我们相当多的， пересвідчилася, що частина населення
一部分城市中现在还非常热衷于这 зараз дуже цікавиться такою роботою
个政绩观。这种政政绩观主要还是 влади. У цьому питанні уряд все ще
停留在面子工程，面子这个工程 переживає знайомство з цим процесом,
上。另外，发展的冲动非常大。这 спостерігає. Але імпульс розвитку –
种冲动也停留在一种单纯留在一种 неймовірно великий. Концепти
单纯的开发上，十八大的概念会催 Вісімнадцятого З’їзду ВЗНП зможуть
生新一轮的政绩观。我希望新一轮 дати новий оберт політичним віянням.
的政绩观大家把关注点放到生态的 Я сподіваюся, що з цим новим обертом
城市的建设和打造上。这是以民意 усі звернуть увагу на еко-будівництво у
而顺天意的事情。另外，我还想说 містах. Ця ситуація багато значить для
一点就是在这个过程中我觉得国家 громади. Крім того, я хочу сказати, що
应该成为我们城市政府的一个坚强 у цьому процесі дуже багато аспектів,
的后台，因为这有些事情并不是政 дуже багато міст має піти на поступки.
府，很多事情需要在这个过程中很 Хто компенсує їм ці поступки?
多城市要做出牺牲的，要做出很大 Потрібно, щоб держава компенсувала
的牺牲。这个牺牲谁来补偿需要国 таке. У нашій країні якомога швидше
家给予补偿，所以国家的补偿机制 має бути представлений державний
应该赶快出台这样对我们中国的， механізм більш-менш повної
比较全面地。开展生态城市的建设 компенсації, щоб розвиток еко-міст
是有好处的。 став вигідним.
戴启远：大家知道，是离长三角最 Дай Кайюань: Як відомо усім,
近的一个煤矿城市号称华东工业粮 недалеко від гирла Янцзи є шахтерське
仓 2600 平方公里，小小一块土地 місто, широковідоме як «Промислова
到处是煤埋了 444 亿吨。按照目前 комірчина Східного Китаю», 2600 км2,
科技水平可开采 153 亿吨。那么对 маленький шмат землі, під якою вугілля
于淮南来说，怎么走生态城市发展 на 44,4 мільярди тон. З нинішнім
之路？这里面有三句话。第一句 науково-технічним рівнем можна
话，一定要破解矿衰，城衰的魔 видобувати 15,3 млрд тон. Як же
咒。 Хуайнань може стати на шлях еко-
第二，坚决不走先污染，后治理的 розвитку? Скажу трьома фразами. У
老路，以英国为标志的西方工业文 першій - треба зламати прокляття
明三百多年来，带来了惨痛的教 виснаження шахт, виснаження міста.
训，就是先污染，后治理。那么我 У другій: зосередимося не іти старим
们有后发优势，我们不能那么走。 шляхом "спершу забруднення, потім
第三句话就是淮南探索是做好三篇 його усунення"，прикрий приклад чого
大文章。我讲一下题目一篇叫“走 показала Великобританія – символ
低碳之路”，第二叫“兴建碳之 трьохсотрічної промисловості Заходу, -
业”，第三“创江碳之林”。优先 де спочатку було забруднення довкіля,
发展低经济我们宁要放慢了发展速 а потім довелося його ліквідувати.
度，绝不要高能耗高污染的 Маємо перевагу – ми можемо не
GDP。要发展绿色经济我们最近几 повторювати цього шляху.
年来，用铁的手腕淘汰了 61 家小 У третій: дослідження Хуайнані
 63
煤矿，小钢铁，小水泥等等这些厂 породжує кілька тем. Називаю: першою
我们一个区，因为淘汰这些落后企 є “Шлях зниження викидів СО2”, друга
业财政收入，从 2 个亿变成 5 千 називається "Промисловисть, що
万。我说值逼着大家，没有后路通 породжує викиди СО2”, третя –
过超商引资，引进一些高新科技。 “Розведення лісів у вугільному басейні
淮南不像贵州，淮南只有三座山， Янцзи”. Краще нам сповільнити темпи
但是对我们是宝贝。我们像爱护眼 розвитку, нікому не потрібні ВНП за
睛一样，爱护我们这 170 米的高 високих енергозатрат та забруднення,
山，三山鼎立，上窑山，八公山， нам потрібна зелена економіка.
舜耕山，三水环绕上窑湖，高溏 Протягом останніх років ми рішуче
湖，淮河，三城互动东部城区，西 закрили 61 дрібне підприємство –
部城区，山南新区。通过这三山， шахти, сталеливарні, цементні та інші
三水，三城建设绿色屏障，绿色景 заводи, тому що прибуток з цих
观，河湖体系去年一年我们通过财 підприємств впав з 200 млн до 50 млн.
政，企业，社会各方筹措了 10 个 Я намагаюся донести до усіх: залучення
亿资金。我们现在已经有两块牌子 величезних інвестицій не принесе
了。我们正在争创全国创博城市把 користі, потрібно впроваджувати
生态城市作为我们的终极目标和唯 передові технології.
一目标。一次来调整我们的发展方 На відміну від Гуйчжоу, у Хуайнані
式和发展理念。谢谢大家。 нашою єдиною цінністю є лише три
гори. Як зіницю ока, ми бережемо
стосемидесятиметрові гори, три наші
"стовпи" – гора Шаньяо, гора Багун,
гора Далі та три водойми – озеро
Шаньяо, озеро Гаотан, ріка Хуай. Три
міста взаємодіють – Східний район,
Західний район, Новий район Шаннань.
Це три міста, розділені зеленими бар
єрами, зонами, схилами, річками.
Минулого року ми профінансували на
мільярд юанів комерційний, фінансовий
та громадський сектори. Зараз ми
б’ємося за створення еко-міст по всій
країні, еко-міста – наша єдина і
остаточна мета, і для початку ми
визначимося з методами та
концепціями розвитку. Дякую усім!
龙永图：我觉得，我也证明了一个 Лун Юнту: Я упевнений, що не сама
观点，就是没有污染的产业，只有 промисловість є екологічно
污染的技术，污染的观念，污染的 небезпечною, а лише деякі її методи,
管理。现在只要有先讲的观念，制 небезпечні концепції та управління, що
度和技术。我想也没有污染的城 допускає їх. Я думаю, що еко-
市，对于建立生态城市，不管我们 небезпечних міст теж не існує, і щодо
过去，对于大自然的干扰有多大， створення еко-міст, незалежно від
还是可以纠正过来的，这一点给我 нашого минулого, яким б великим не
 64
们以信心把。 було втручання у природу, його можна
виправити. Це має додавати нам віри у
себе.
杨宜新：在青岛来看，我们主要突 Ян Ісінь: На Циндао ми
出规划的引导，就是在我们隔离的 зосереджуємося на проведенні
规划之中。首先要把生态建设摆在 планування, ми розглядаємо його
就是体现在规划之中。通过规划来 окремо. Спочатку треба визначитися з
进一步地推动城市文明的建设。在 еко-будівництвом, а вже потім
这个规划中, 我们要不断地完善专 втілювати його у проектах. Завдяки
门完善生态经济的体系。再就是整 плануванню здійснюється послідовне
个的规划中，我们特别强调的就是 стимулювання еко-будівництва. Ми
生态城市首先强调要生态经济。生 особливу увагу приділяємо еко-місту, і
态经济就要强调生态产业，所以我 спочатку треба виокремити його сталу
们在生态产业，生态建筑，生态交 економіку. Стала економіка вимагає
通等等。同时我们也提出来叫生态 екологічно раціонального виробництва,
环境，就是我们造成各种，就是对 будівництва, транспорту та інш. У той
环境造成各种污染的源，我们都要 самий час, ми ще й піднімаємо питання
防治。同时我们也特别强调就是生 захисту довкілля, бо існують різні
态社会的建设。生态社会的建设集 джерела забруднення довкілля, які ми
中体现在生态文化的建设上。所以 повинні тримати під контролем. Також,
我们通过规划集中体现生态经济， ми зосереджуємося на створенні
生态社会，生态环境等等。 соціуму, який жив би ідеями сталого
第二个，我们特别加强了生态化的 розвитку. Завдяки плануванню ми
产业体系建设。我们提出来叫做高 втілюємо у життя сталу економіку,
端产业，循环经济，清洁生产三位 суспільство, що буде жити ідеями
一体。 сталого розвитку, збалансоване
第三个，我们特别注重就是节能减 довкілля та інше. Крім того, ми з
排。我们主要强调的是企业的节能 особливою підтримкою ставимося до
减排，工程的节能减排和管理的节 створення систем сталої промисловості.
能减排。 Ми називаємо високотехнологічне
第四个层面，我们就是要建立城乡 виробництво, економіку повного циклу,
一体的，多层次的绿色生态系统。 екологічно чисту продукцію "три
第五个方面，我们主要是统筹城乡 частини цілого". Ми приділяємо
的环境整治，建设绿色的，清洁的 особливу увагу зменшенню викидів та
家园。 енергозбереженню, особливо на
комерційних, промислових та
керуючих установах. Ми будуємо
єдину, багаторівневу, місько-сільську
систему сталого розвитку. Нарешті, ми
пильно координуємо відновлення
довкілля у місстах та селах, будуючи
екологічно безпечне житло.
单锦炎：我是来自浙江安吉县。那 Дан Цзіньянь: Я приїхав з повіту
么县大家知道，它就给人一种农村 Аньці, провінція Чжецзян. Як всі
的概念。那么非常荣幸，作为一个 знають, він відомий своїми селами.
 65
唯一，参加这次论坛的。来自农村 Велика честь для мене - особисто брати
的代表，参加我们的生态城市论 участь у сьогоднішньому Форумі,
坛，所以也是非行感谢。生态文明 представляти села в обговоренні питань
离不开城乡统筹。我们以前的工作 еко-міст, і я щиро вдячний за це. У
往往把重点放在城市，城市人口建 культурі сталого розвитку неможливо
筑，最集中的地方，但是从总量上 розмежовувати міста і села. Наша
来进，我们目前大多数的人，大多 попередня робота переважно
数的空间，还是在农村。所以我们 концентрувалася на містах, будівництві
以前在县城建设上非常重视。我们 для жителів міст, місцях з найбільшою
从 2000 年起步，村庄环境建设整 щільністю. Починаючи з 2000 року, ми
治起步到现在的中国美丽乡村建设 почали розглядати міське та сільське
我们开始城乡共进。所以到目前为 будівництво разом, а поновлення
止，我们农村垃圾处理已经建立 сільського еко-руху дало старт
了。户集，村收，乡镇运，县处理 прекрасному сільському будівництву
这么一个体系。垃圾处理率在 98% сучасності. З того часу ми вже
以上。我们农村的污水处理率，我 організували знищення побутових
们通过各种的技术统分结合农村污 відходів. Система охоплює знищення
水处理率截止到去年底已经超过了 житлових відходів, агропромилових
75%。我们觉得要建设生态城市离 підприємств, сільського транпорту.
不开广大农村区域，一定要城乡统 Знищується більше 98% відходів. Щодо
筹。谢谢大家！ очищення води, то, використовуючи
різноманітні методи, ми поєднали
централізоване управління з
децентралізованим, і на кінець
минулого року частка води, яку ми
очищаємо, вже перевищила 75%. Ми
вважаємо, що будівництво еко-міст не
може здійснюватися ізольовано від
широчезних сільських районів, і
неодмінно потрібне єдине планування
для міських і сільських районів. Дякую
усім!
龙永图：讲到建立生态城市的时 Лун Юнту: Так як КНР зараз
候，一定要乡统筹来考虑的问题， проходить через процес урбанізації, то,
因为我们中国的城镇化的过程正在 обговорюючи створення еко-міст,
进行，今天的农村可能明天就是城 неодмінно треба брати до уваги
市，今天的县明天可能就是市。所 питання єдиного планування для
以我们一定要从中国城乡整个城镇 сільських поселень. Сьогоднішні села
化这样一个历史进程的角度，来考 завтра можуть стати містами,
虑我们中国生态城市的建设问题， сьогоднішні повіти завтра можуть стати
这是一个非常重要的观点。这个观 провінційними центрами. Тому ми
点如果不确立的话，我们中国的生 неодмінно маємо розглянути створення
态城市就变成一个静态的，孤立的 еко-міст у контексті історичного
这样一个进程，讲得非常好，谢 процесу загальної урбанізації міських
谢！ та сільських територій КНР, це є дуже
 66
важливим моментом. Якщо не буде
висвітлено цей аспект, еко-міста нашої
країни залишаться статичними,
ізольованими від цього процесу. Дякую
за чудовий виступ!
吴昌华：其实我刚才听着戴市长讲 У Чанхуа: Слухаючи щойно пана Дай,
淮南的时候，我的确感觉到，因为 котрий говорив про Хуайнань, я
我坐在他的旁边，我甚至有点悲愤 відчуваю, що Хуайнань дійсно
的感觉，但是同时呢，悲愤之余， розвивається. Але, одночасно з тим, я
其实淮南的确是它要奋起，而且的 відчуваю і деяке обурення. Слухаючи
确是在走这条路。当听着安吉的这 про досвід Аньці, можна подумати, що
种经验的时候，你可以看出，其实 цей шлях абсолютно зрозумілий, а йти
这条路非常明确，而且走的这条路 ним – легко. Насправді ж всі китайські
相对来说已经比较清楚了，的确是 міста самостійно і хаотично
中国城市都在纷纷地去自己探索这 досліджують цей шлях відповідно до їх
条路该怎么走. 根据自己的经济的 економічного розвитку, промислового
发展状况，产业的状况，基础设施 розвитку, інфраструктури та інш. Я
等等这种条件，去发展，但是同 також усвідомила багато того, що
时，这里面我也看到了很多让我甚 навіть не було сказано: багато міст
至说不出的一种各种各样的观察的 знаходяться під тиском темпів
现象，有很多的地方由于发展速度 розвитку, бо у будівництві дуже багато
的压力. 由于要建设这种速度的压 речей не обговорюється. У світлі
力，其实在建的很多，很多的东西 викидів сполук вуглецю, наприклад, у
已经锁定了，在一种高碳的状况之 будівництві існують стандарти, і бракує
下，比方说建筑有标准，其实没有 розмірковувань. Звичне міське
去想。恒市规划其实有一些标准， планування насправді має стандарти, де
也没有去做。但是方向是非常明确 немає місця для свободи дій. Я вважаю,
的，但是在执行力这方面，我觉得 яким би не було спостереження світової
可能是无论是国际社会的观察，还 спільноти, міжнародних громадських
是从 NGO 角度的观察，其实有出 організацій, насправді є багато аспектів,
现很多这种担忧的东西。气候组织 про які слід подбати. Як організація, що
同时在过去的一年当中将近一年苦 стежить за кліматом, майже впродовж
苦在探索中国的城市到底该怎么低 цілого минулого року, ми старанно
碳 的 发 展 ， 作 为 一 个 NGO 的 角 досліджували, як треба скоротити
度，如何积极地推动这个过程，所 викиди вуглецевих сполук (з позицій
以我们首先的一个观点去看国际， громадських організацій), як
看一下国际，这些城市的发展当中 інтенсивно стимулювати цей процес.
怎么在低碳，其实国外尤其发达城 Нашою початковою ідеєю було
市的，城市管理当中的体系越来越 поглянути на міста за кордоном,
明确，做法越来越明确，而且其实 динаміку зниження викидів СО2 у цих
指标体系也越来越明确。 містах. Наші методи і системи
可能现在目前在中国，从现在开始 показників стають все точнішими.
在今后的十年当中是对中国的城市 Впродовж наступних 10 років у КНР
的管理者提出的一个最严 峻的挑 відбудуться найкардинальніші зміни у
战。我们在苦苦思索，其实在今天 керівництві китайських міст. Ми
 67
的这种场合，在很多城市的交流当 активно розмірковуємо над тим, як у
中有很多这种经验要去总结，更多 сьогоднішні ситуації у транспортній
的是把这些总结，国际经验尤其国 системі багатьох міст ми маємо багато
内经验的总结过程当中把它去发扬 результатів подібних експериментів,
光大更深入地去理解。我有时候常 особливо у міжнародному досвіді, і у
跟国际的人士讲，我说给中国十 досвіді нашої країни треба множити
年，看一下 2020 年的中国，你就 більш детальні розмірковування. Коли
知道世界。无论谈气候变化也好， іноді мені випадає поговорити з
能源安全也好，2020 年的中国。 людьми з інших країн, я кажу ім:
应该跟全球，世界一个信心或者说 "Дайте КНР 10 років, і потім поглянете
因该指出一条新的这种发展之路。 на КНР 2020го року, – ось тоді ви
非常感谢！ зрозумієте. З корисним впливом на
клімат, з безпечною ресурсною базою –
таким буде КНР 2020 року. На цій новій
дорозі розвитку потрібна довіра світу,
довіра планети. Дякую усім!
颜赣辉：我是来自自江西宜春市。 Янь Ганьхой: Я з міста Ічунь, що
宜春处于江西的西北部是一个老城 знаходиться на південному сході
市，也是全国第一批生态建设的试 Цзянсі, це місто з багатою історією,
点城市之一。我们在推进生态城市 також це один з перших національних
建设过程之中，觉得最麻烦的事情 експериментів з створення еко-міст. Ми
就是经济基础差财力薄弱。那么很 – у розпалі процесу. Вважаю, що
多人理解就是经济要发展，环境一 найбільше клопоту становить
定要破坏。你搞生态城市建设跟经 економічна основа і недостатнє
济加快发展是不相吻合的，因为工 фінансування. Багато хто усвідомлює,
业发展毕竟会破坏生态。但是宜春 що розвиток економіки викликає
按照我们的定位搌弃了盲目追来 знищення довкілля. Створення еко-міст
GDP 增长速度这么一个理念，而 не означає прискорення економічного
是按照打造亚洲旅都培训新兴产业 розвитку, тому що промисловий
按照国家科技部授予给我们的全国 розвиток все ж означає певною мірою
锂电信新能源产业基地来打造产业 спричинення шкоди довкіллю. Але
链搌弃以往三高一低的老工业发展 Інчунь, відповідно до нашого
路子引进科学技术改造传统产业通 географічного розташування,
过几年努力，我们成效还是比较明 відмовився від концепції бездумного
显。这几年我们 GDP 每年都是以 прагнення до зростання ВНП. Згідно з
14%以上的速度增长，但是我们的 поширеним у Азії розвитком нових
城市的生态和环境，不但没有受到 індустрій, згідно з довіреною нам
破坏，反而有所改进。近几年来我 Міністерством Науки і техніки
们先后获得了中国宜居城市，国家 національною базою виробництва літій-
卫生城市，国家园林城市，全家绿 іонних елементів живлення, ми
化模范城等一系列称号。这个就是 перебудували промислові цикли,
最好的说明。谢谢！ відмовившись від застарілої
промисловості за моделлю "велика
потреба (у матеріалах), велике
споживання (енергії та часу), велике
 68
забруднення, мала ефективність",
розвивали інфраструктуру,
впроваджували технології, роками
перебудовували традиційну
промисловість. Ефект є очевидним. За
останні роки наш ВНП щорічно зростає
на 14% ， і екологію наших міст і
довкілля не лише не знищено, а,
навпаки, покращено. Здобуто низку
нагород – "Найзручніше місто",
"Найздоровіше місто", "Найзеленіше
місто", "Всекитайський взірець
озеленення" та інші. Це є найбільш
промовистим. Дякую за увагу!
龙永图：今天我们请到安顺市的罗 Лун Юнту: Сьогодні ми запросили
市长来参加，请罗市长讲讲！ прийняти участь у Форумі мера міста
Аньшунь, пані Ло. Пані Ло, будь ласка!
罗宁：谢谢主席给这个机会。现在 Ло Нін: Дякую Вам за цю моживість,
城市发展还是有我们自身城市自己 пане голова. Наразі розвиток міст
的一些产业的特点作为我们现在的 залежить від особливостей його
传统的这样一些支柱产业我们就实 інфраструктури та мешканців. Зараз
行最严格的节能减排。我们现在一 опорною для нас галуззю є
个是像电厂这样的，就实行脱硫， максимальне скорочення викидів. Ми
实施监控我们城市所有的县城都建 проводимо десульфуризацію, в
了污水处理厂，还有垃圾填埋场， підконтрольних нашому місту округах
这样的一些办法来进行，切切实实 збудували водоочисні станції, полігони
地进行，节能减排这样的一些东 для сміття, старанно проводили заходи
西. 我们的位置是在贵阳的上游这 щодо зменшення викидів. Наша точка
个生态文明的理念出来以后，贵阳 зору така, що після реалізації ідеї
的上游，贵阳人的饮用水红枫湖。 створення еко-міста у верхів’ї Гуйяню,
那就是我们是下红枫了，是我们的 жителі Гуйяню зможуть пити воду з
下游我们为了保护贵阳红枫湖这一 озера Хунфен. Щоб зберегти чисту
注清水，一湖清水，我们平坝紧靠 воду, чисте озеро, щоб захистити
红枫湖上游的县城拒绝了上百家企 чудову екологію озера Хунфен, ми,
业落地，就是为了保护红枫湖良好 міста, прилеглі до верхів’я озера,
的生态环境，所以我们在这个城市 відмовили сотням підприємств у
的发展过程中。我觉得这个生态文 розташуванні. Я вважаю, що сталий
明不仅是一种理念，而且更多的是 розвиток – не просто концепція, а й
一种责任。更重要的是要落实在行 велика відповідальність. І ще
动上。谢谢！ важливішим є реалізація цієї концепції
діями. Дякую!
龙永图：就像你讲的为了保护这个 Лун Юнту: Схоже, щоб захистити це
水缸，你们是做了贡献的是付出了 водосховище, ви доклали зусиль і
代价的，所以整个的，全球的环境 коштів.
保护问题为什么会变成一个世界性 Отже, чому питання захисту довкілля

的问题，就是因为大家相互都关
联，关联度太大。你光是在一部分
地区，一部分国家和一部分人群当
中有环境保护的观念和生态保护的
观念，那是不可能实现全球的生态
和环境的改善的。我们还有外国朋
友能不能做一点评论？
LARS THUNBERG: Thank You,
Mr. Chairman Long. I’d like to stress
some examples because the political
leadership is very crucial and we
have a strong political value to do
something, to take actions. But
talking about the eco-municipalities
and eco-cities, police documents, to
have strong political value, as I
started to say, is very important and
we have a plan for the sustain of
development. We just thought it’s a
part of the city budget. We also have
an environment program, an energy
plan and rest plans. And all this
together, we have sustainability of
the social, ecological and economic
perspectives in common.
So far, since 1990 we have reduced
the emissions (of carbon dioxide)
with 44%, but actually, mostly in the
energy sector and house-home
sector. But the big problem is the
transportation sector where is still
increasing the CO2 emissions. And
that’s why we are trying to find bio-
fuels, and we are actually have a
system - running out the buses city
by gas, and it’s also important to
involve the citizens, people. We have
a compulsory system that all the
citizens are contributing to this work,
to sort the waste into different
section fractions and in organized
way we do we produce bio gas and
we can run over hundred city buses
69
стає проблемою світового рівня? Тому
що усе дуже тісно взаємопов’язано.
Концепції захисту довкілля та сталого
розвитку відомі лише на деяких
територіях, у деяких країнах, серед
певних груп осіб. Тому неможливо
здійснити єдиний світовий екологічний
апгрейд. Зараз ще один запрошений
іноземний друг зробить свій виступ.
Ларс Тунберг: Дякую, шановний
голова Лун. Я хотів би звернути увагу
на декілька прикладів того, що
політичне керування є вирішальним, і є
велика потреба у діях саме з боку
влади. Обговорюючи еко-поселення та
еко-міста, законодавчі акти, як я вже
сказав, є дуже важливими. У моєму
місті є план розвитку сталої культури,
де це розглядається як частина міського
бюджету. Також, у нас є програма зі
збереження довкілля, план щодо
енергії та інші плани. Усe це разом дає
нам перспективи на сталий розвиток у
соціальному, екологічному та
економічному аспектах разом. З 1990
року ми зменшили викиди СО2 на 44%,
головним чином у секторах енергетики
та житлового споживання. Великою
проблемою залишається транспортний
сектор, де викиди СО2 досі зростають.
Тому ми намагаємося віднайти
біопалива, і у нас є система – міські
автобуси працюють на біогазі. Дуже
важливим нам представляється
залучення містян, мас. Ми впровадили
обов’язкову для всіх містян систему
участі у цій роботі, у сортуванні сміття
до різних категорій, за певною
системою – так ми виробляемо біогаз, і
більше сотні міських та регіональних
автобусів працюють на ньому. На мою
думку, це – залучення населення,
залучення дітей до сортування – є дуже
важливим для досягнення поставленої
мети. У доповіді Ніколаса Торна щодо
 70
and regional buses circling around. I розплати за зміну клімату було
think this – to involve people, to висловлено висновок, що у
involve children to sort is very майбутньому вирішення цієї проблеми
important mission too, to reach the буде набагато дорожчим, отже, ми
goal which you’ve got. In report of повинні починати вирішення зараз, і
Mr. Nicholas Thorn on the climate наші зусилля повернуться до нас. Ми
change costs and thus the conclusion залучуємо жителів та підприємства, ми
was, if we don’t take this now, it will у процесі роботи. А ще ми хочемо
be even more expensive to do it later поділитися тим, що робимо, та
so we have to start now and there вивчаємо те, що роблять інші люди,
will be a payback. To involve інші міста. Отже, дякую всім!
citizens and business, we are right
now on way. And we want to share
what we’re doing, we also eager to
learn what other people, other cities
are doing. So, thank you very much.
龙永图：我觉得他刚才讲到的几个 Лун Юнту: Думаю, щойно було
观点，我觉得，很重要的就是， піднято дуже важливі концепції.
一定要有个强有力的政治决心，就 Неодмінно, потрібна рішучість
是政府一定要下决心. 没有一个强 політичних сил, уряд має прийняти
有力的政府, 来下决心的话，那是 певний курс. Без цілеспрямованої
办不到的. 就是一定要长远的规 політики уряду, виконання планів
划，还有是需要投资的在建立生态 взагалі неможливе. Потрібне
城市方面没有免费的午餐。不要想 довгострокове планування, також
不投入就可以有很快的效果。我觉 потрібне інвестування у будівництво
得这点上我觉得我们应该学习在建 еко-міст, адже ніщо не дається задарма.
立生态城市方面走在前面的一些世 Я також вважаю, що ми маємо вчитися
界经验。这种经验对于我们来讲我 на міжнародному досвіді будування
们要根据我们的国情很好地进行思 еко-міст. Враховуючи ситуацію у нашій
考，所以需要我们更多地探索更多 країні, ми повинні мобілізувати більше
地努力。但是最重要的还是行动. зусиль. Найважливіше – перейти до дій,
那么今天我们关于生态城市的讨 ось чому сьогодні ми обговорюємо
论。我觉得还是很有意义的更加型 будівництво еко-міст. Іншим значущим
定了一下我们在整个人类进入到生 фактором є стабілізація нинішнього
态文明的这样一个时代里面怎么样 процесу приєднання КНР до світової
在我们城市里面把这样一个发展的 культури сталого розвитку – те, як ми
理念，发展的模式，把它能够很好 втілюємо у життя концепції та моделі
地变成真正的行动。生态文明，它 сталого розвитку у наших містах.
是一个发展的理念，经济发展理念 Культура сталого розвитку – це
当中，强调节约资源，节约能源。 концепції вдосконалення, в тому числі
第二个它强调保护环境。这是它的 економічного, особливо у питаннях
两个核心的部分。还有一个就是它 енергозбереження та раціонального
不仅仅是一个经济的理念。我认为 природокористування.
也是人的发展的理念就是怎么样建 Іншим фактором, на який треба
立一个和诺的人与人之间的关系， звернути особливу увагу, є захист
 71
和诺的人与自然的关系。我们城市 довкілля. Ці концепціі складають
的管理者怎么样把生态文明的一些 осередок культури сталого розвитку.
主要内涵包括它的经济内涵和人文 Людське розуміння розвитку має на
内涵把它们体现在我们的城市的建 увазі створення гармонійних відносин
设当中，从城市的规划到城市的建 особи та суспільства, людини та
筑，到城市的交通，城市的管理。 природи. У плануванні еко-міст у КНР,
我觉得这些方面的话如果我们能够 є важливим усвідомлення міськими
进行一些有益的探索。我觉得在建 органами керування культурного та
立生态文明的这样一个全球努力当 економічного змісту концепції сталого
中我们中国可以做出自己的贡献。 розвитку, починаючи від планування,
好，谢谢大家的参与！ охоплюючи архітектуру, транспортну
систему, керування містом взагалі.
Якщо ми здійснимо ефективне
дослідження усіх цих аспектів, я
вважаю, наша країна зможе зробити
власний внесок у міжнародні намагання
створення культури сталого розвитку.
Дякую усім за участь!
 72
ДОДАТОК Б
ВІДОМОСТІ ПРО УЧАСНИКІВ ПЕРЕМОВИН (у 2010 р.)

Учасник Статус
嘉宾主持
Запрошений ведучий
Знакова персона. За багаторічну
Лун Юнту успішну кар’єру на посаді
龙永图 представника КНР на
міжнародних перемовинах
визнано «кращим
перемовником cучасної КНР»
住房和城乡建设部副部长
Цю Баосін Заступник міністра у справах
仇保兴 житлового будівництва та
розвитку сільських районів

天津市滨海新区副区长
Чжен Веймін Заступник голови району
郑伟铭 Біньхай
міста Тяньцзінь

贵阳市委副书记
Віце-секретар Муніципального
Юань Чжоу комітету м.Гуйян
袁周
贵阳市市长
Мер міста Гуйян
 73

联合国开发计划署前驻华代表
Колишній Резидент Програми
Халид Малик
Розвитку ООН у КНР
Khalid Malik
Визнаний в ООН борець за
підвищення ефективності

Ангус Маккей 联合国开发计划署

Angus Резидент
Mackay Програми Розвитку ООН

中国市长协会专职副会长
В.О. заступника голови
Тао Сілянь
Асоціації мерів КНР
陶斯亮

安徽省淮南市常务副市长
В.О. заступника мера міста
Дай Кайюань
Хуєйнань,
戴启远
пров. Аньхой

山东省青岛市副市长
Ян Ісінь
Заступник мера м. Циндао,
杨宜新
пров. Шандун
 74

浙江省湖州市安吉县县长
Дан Цзіньянь Голова округу Аньцзі
单锦炎 м.Хучжоу, пров.Чжецзян

国际气候组织大中华区总裁
Голова Greater China,
громадської організації з
У Чанхуа
поширення екологічно
吴昌华
безпечних технологій.
Визнаний у КНР експерт з
питань екології

江西省宜春市常务副市长
Янь Ганьхой В.О. заступника мера м. Січунь,
颜赣辉 пров. Цзянсі

贵州省安顺市市长
Ло Нін
Мер м. Аньшунь, пров.Гуйчжоу
罗宁
 75

瑞典赫尔辛堡市环境委员会主
席
Ларс Голова Комітету у справах
Тунберг екології
Lars Thunberg (Environment Committee)
м. Хельсінберг(Helsingborg),
Швеція
 76
ДОДАТОК В
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Вимоги безпеки під час роботи з комп’ютером:

  Щодня перед початком роботи оператор повинен:

- оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження обладнання
інформувати свого безпосереднього керівника;
 - перевірити правильність підключення обладнання ЕОМ до електромережі;
 - очистити екран комп’ютера від пилу та інших забруднень;
- перевірити правильність організації робочого місця й за необхідності
провести відповідні коригування.
 
У ході виконання робіт оператор комп’ютера повинен:
 - витримувати відстань від очей до екрана комп’ютером в межах 60 - 70см;
 - дотримуватися внутрішньозмінного режиму праці та відпочинку,
регламентованих перерв у роботі, а саме (при 8-годинній денній робочій зміні):
тривалістю 10 хвилин, після кожної години роботи. Під час регламентованих
перерв рекомендується виконувати комплекси вправ для очей, рук, хребта,
поліпшення мозкового кровообігу тощо. Про виявлення несправності
обладнання або інших факторів, які створюють загрозу для життя або здоров'я
працівників, необхідно негайно інформувати свого безпосереднього керівника.
 
Не допускається:
- виконання ремонту та налагодження комп’ютерої техніки безпосередньо на
робочому місці оператора;
 - відключення захисних пристроїв, самочинні зміни в конструкції комп’ютера;
 - використання комп’ютерів, на екранах яких під час роботи з'являються
нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
 - попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, клавіатури,
дисководів, принтерів та інших пристроїв;
 - приймання напоїв та їжі на робочому місці.
 
У випадку виникнення аварійної ситуації оператор  зобов'язаний:
 - у всіх випадках виявлення пошкодження проводів електричного живлення,
несправності заземлення та інших пошкодженнях електрообладнання,
виникненні запаху гарі, диму - негайно вимкнути електричне живлення і
повідомити про аварійну ситуацію свого безпосереднього керівника й
чергового електрика;
 - у випадку виникнення різі в очах, різкого погіршення зору, виникнення
головного болю, больових відчуттів у пальцях та кистях рук, посилення
серцебиття - негайно припинити роботу з використанням ЕОМ, повідомити про
те, що сталося, свого безпосереднього керівника й звернутися до медичної
установи.
 77
ABSTRACT
of the MA thesis “Persuasive strategies in the discourse of negotiations on the
material of Chinese and English languages” (Kharkiv, 2017)
written by Veronica Smirnova
(research advisor – Ph. D., associate prof. S.A.Virotchenko)

This thesis investigates the persuasive strategies in the discourse of

negotiations.
The research aims are to determine the pecularities of the persuasive strategies
of the negotiations discourse of Chinese and English cultures.
In order to achieve this aim, the following objectives have been set forth:
- to determine terms “discourse”, “discourse of negotiations”, “communication
strategy”, “persuasive strategy”;
- to characterize the common persuasive strategies;
- to determine the influence of extralinguistic and linguistic factors on the usage
of persuasive strategies, comparising both Chinese and English language.
The object-matter of the research is the negotiations discourse, the subject-
matter are persuasive strategies and their realization in Chinese and English
languages.
The set of data subject to analysis comprises the videorecord of Eco Forum
Guiyang which took place in 2010 (2010 生态文明贵阳会议), total 35 minutes long.
The novelty of the research is accounted for by the new comparison of the
usage of persuasive strategies in the negotiations discourse by Chinese and English
speakers.
The research has an applied value since the suggested ideas can be set as a
basis of further research of the similarities and differences in the usage of persuasive
strategies by speakers of different languages.
The structural parts of the MA thesis are: the introduction, two chapters
 78
with conclusions, the general conclusion, the bibliography list (68 entries),
Appendixes. The textual part of the paper comprises 45 pages; the overall number of
pages being 78.
The first chapter presents the theoretical underpinnings of the thesis by
specifying the content of the terms “discourse”, “discourse of negotiations”
“communication strategy”, “persuasive strategy”,
The second chapter contains the analysis of the research material using the
collected data about the chosen negotiations discourse, determines the influence of
extralinguistic and linguistic factors on the usage of persuasive strategies,
comparising both Chinese and English language.
The main findings of the research were presented at the University Contest of
Student Scientific Research in the majors of “Philology” and “Translation” (Vasyl'
Karazin Kharkiv National University, 27.12. 2016).