Professional Documents
Culture Documents
Темник КМУ
Темник КМУ
У нашої держави немає ще багатьох місяців, пів року чи навіть року, щоб
чекати, коли неефективно налагоджені інструменти в самому Нафтогазі
спрацювали б і призвели до заміни керівника компанії.
Ми маємо нарешті подолати цю негативну практику, коли кожної зими влада в
авральному порядку вирішує проблемні питання на ринку газу та у тарифній
темі. Чому так відбувається? Тому що існував певний розсинхрон між Урядом,
Нафтогазом, місцевою владою та компаніями теплокомуненерго. Нафтогаз у
цих відносинах насправді ключовий гравець. Саме від управління Нафтогазом
залежить, чи може суспільство пройти спокійно опалювальний сезон.
Такий захист ідеї наглядових рад попри об’єктивні факти проблем у компанії
призводить тільки до дискредитації ідеї та загалом принципів корпоративного
управління.
Дуже великі запитання викликає те, які умови від Нафтогазу отримали
структури олігарха Фірташа.
Нещодавно були оприлюднені нові цінові пропозиції по газу для населення за
річним тарифом. Викликає дуже великі запитання те, що різниця у ціні між
Нафтогазом та структурами олігарха Дмитра Фірташа – усього лише 3 копійки
(7,96 гривень за куб від Нафтогазу, 7,99 гривень за куб від структур Фірташа).
Що це таке? Це пропозиції на вільному ринку? Чи це результат непрозорих
домовленостей між уже колишнім керівництвом Нафтогазу та олігархом
Фірташем? Виглядає, що непрозорі домовленості.
Посада не дорівнює людині. Має бути життя і після звільнення. Андрій Коболєв
очолював Нафтогаз з 2014 року – він мав вже усі можливості, щоб зробити
роботу компанії ідеальною. Чи зробив він це? Ні, ніхто про це не скаже.
Господарем Нафтогазу є держава, акціонер – Уряд. Не Коболєв, не його
помічники та захисники.
Цю тезу запустив сайт «Дзеркала тижня». Нібито хтось хоче забрати гроші
Нафтогазу і пустити їх на будівництво доріг. Це вже просто дежавю –
приблизно такі ж лякалки були в минулому році, коли змінився керівник
Нацбанку. При чому з тих же джерел.