 протест про відміну свята Шевченка ,почали зароджуватись масові рухи

 За Костем Левицьким «перша польсько-українська історична угода….ці реформи мали би

стати зародком майбутньої політичної автономії»
 зародженння руху на Лівобережжі (аполітичного) (через козаччину)

(Українські діячи вирішили творити нову українську ідеологію не на тих розв’язках, які пропонувала
стара еліта, а на народній основі.Лівобережжя стало географічним ядром цього руху і основним
постачальником його кадрів,не дивлячись на ліквідацію козацької автономії, місцева людність ще
довго зберігала риси «історичної», «державної» нації. Боротьба нового типу українського дворянства
за збереження своїх станових прав разом з пам’яттю народних мас про своє ще недавно вільне
існування створювали сприятливий грунт для розвитку тут національного руху. )

 кирило-мефодієвське братсво(політизація руху)

 ПЕРША СТАДІЯ КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ…А ПОТІМ ПОЛІТИЧНЕ
 РОСІЯ ЗАВАЖАЛА НАЦЄТВОРЕННЮ(Скасувавши всі елементи державності в Україні,які вона
мала у межах автономії,Російська імперія активно проводила політику
економічного,соціального гноблення українського населення.)( Ідеологічним підґрунтям
національного пригнічення українців(як і інших неросійських народній імперії) були міфи про
«єдину і неподільну Росію»на основі «православ‘я» і «самодержавства та народності»
Політика русифікації,деформуючи й вплив на самосвідомість українців з якої намагались
викорінити пам‘ять про історичне минуле нищили духовну сутність народу.)
 укр мову обмежували до ролі сільського діалекту-видання заборон
 ворожість російського народу

Недоліки Польщі:

 недопущення до вищих посад українців(-Австрійська бюрократія надавала широкі привілеї

польській шляхті,угорським і румунським феодалам,які намагались асимілювати українське
населення.В таких умовах питання про національну ідентичність могли вирішити тільки
інтелігенція та греко-католицьке духовенство,проте в їхньому середовищі відбувалась
боротьба між українською,польською,російськими орієнтаціями.)

Позитивні впливи польщі на націєтворення:

-релігійний чинник: практично всі галицькі українці належали до греко-католицької церкви.Східний

обряд чітко відрізняв їх від поляків,водночас зв’язок із Римом захищав від Російського православ’я.

-Андрей Шептицький

-конституційність держави( Українці Австро-Угорщини жили за конституційної монархи, що

надавало їм набагато ширшу свободу слова та асоціацій, ніж це було можливим у Російській імперії
Конституційний устрій Австро-Угорської імперії створював сприятливі умови для поступу українського
національного руху. Проголошення демократичних свобод і національної рівноправності (навіть
попри відсутності надійних механізмів реалізації), наявність парламентаризму, з одного боку,
культивували національну гідність, давали законну підставу добиватися всіх прав, що належали
народові, а з іншого — робили неможливим повне витіснення українського чинника з крайової та
державної політики.)

-Драгоманов,Франко

-( ми можемо споглядати Галичину як міст із Наддніпрянщиною, як каталізатор утворення єдиної та,

головне, незалежної держави. Таким чином, Галичина стає тим осередком, де об’єдналися сили для
розвитку українських цінностей всієї України. Саме в цей період зв'язок між двома частинами України
сильно зміцнюється. Вже з кінця 19 століття, у Галичині виникають політичні партії українського
спрямування. Тобто рух перетворюється із суто культурного у дійсно політичний. Попри всі негаразди,
з якими зіштовхнулася Галичина, вона стає осередком українського національно-політичного руху.)

- Думка про те,що процес націотворення від самого початку мав політичну спрямованість чи підтекст,
потребує коментарів. Об’єктивно, в перспективі, незалежно від безпосередніх намірів перших
«будівничих нації», їхня культуртрегерська діяльність справді потрапляла у сферу майбутніх
політичних інтересів. Проте її суб’єктивний зміст і спрямованість усе ж таки залишалися в
культурницькій сфері, і в цьому відношенні схема М. Гроха не втратила свого значення.