Фоміна Олена Вікторівна

вчитель-логопед НВК № 10
вчитель вищої категорії

Подолання дислексії у молодших школярів

Учень повинен дивитись уважно,

слухати уважно, звертати на рухи
своїх рук, коли пише, своїх вуст,
коли говорить. Лише тоді можна
навчити дитину правильно
читати й писати.
Т.Р. Майлс

Відомий педагог Н.І. Сентюріна вважала; « Чиста й правильна вимова є

найголовнішою необхідністю при читанні й мовленні .Кожне слово повинно
вимовлятися зрозуміло в усіх своїх складових звуках.»
Схоже звучать і слова і американських педагогів: « Той викладач, який
краще навчить дітей говорити, краще навчить їх і читати.. Дитина, яку
навчали цим шляхом, швидше пізнає зміст і значення друкованого слова.»

Проблема порушення читання на даний час досить актуальна, тому що стає

перешкодою в навчанні для 2-10 % дітей.

Дислексія- це часткове порушення процесів читання, зумовлене

несформованістювищих психічних функцій, що виявляється в помилках
стійкого характеру.
Порушення читання серед учнів досить розповсюджено. Серед дітей з
нормальним інтелектом цю ваду мають 10% школярів, серед дітей з важкими
порушеннями мовлення- 22%, серед дітей із ЗПР- 20-50%. Причому
хлопчики страждають в 4,5 рази частіше, ніж дівчата.
Питання про етіологію дислексії дотепер залишається дискусійним. Деякі
спеціалісти наголошують на спадковості цієї вади, інші-на наявності
патологічних факторів, які діють в пренатальний, натальний та
постнатальний періоди розвитку дитини. Дислексія часто зумовлена
органічними ушкодженнями зон кори головного мозку, які беруть участь в
процесі читання.
Таким чином в даний час існують різні точки зору на виникнення дислексій.
Це говорить про те на скільки складна ця проблема.
В якості етіопатогенних факторів дислексії у дітей розглядається порушення
вищих психічних функцій, які здійснюють процес читання . В зв’язку з цим
дислексія може викликатись порушенням зорового аналізу і синтезу,
просторових уявлень, порушенням фонематичних функцій, недорозвитком
лексико-граматичної сторони мовлення.
Дислексія може проявлятися як затримка мовленнєвого розвитку, у
складнощах при артикуляції, при розпізнаванні букв, злитті їх у склади,
склади у слова, при читанні цілих слів, що призводить до уповільненого,
відгадувального характеру читання, до неправильного відтворення звукової
форми слова, нерозуміння досить простого тексту.Затримка при виборі слів,
заміні слівабо називанні букв чи малюнків схожих за конфігурацією є
ранньою ознакою дислексії Досить часто зустрічаються порушення
короткочасної зорової пам’яті та слухової послідовності. У багатьох дітей
відмічається перестановка символів, неправильне їх сприймання, зв’язане із
труднощами в їх запам’ятовуванні.
Отже, типові специфічні помилки при дислексії:
- заміна та змішування букв фонетично близьких, графічно схожих та
оптико- просторових;
 - побуквене читання ( порушення злиття звуків у склади та слова);
- спотворене звуко- складової структури слова ( пропуски приголосних
під час їх збігу, пропуски голосних, додавання звуків, пропуски та
перестановки складів);
- порушення розуміння прочитаного, коли не спостерігається порушення
технічної сторони читання;
- аграматизми при читанні
У дітей з дислексією дуже часто зустрічається :
- порушення темпу і ритму мовлення;
- затримка виникнення мовлення;
- недостатність вербальної функції;
- порушення граматичної будови мовлення;
- порушення звуковимови;
- порушення фонематичного розвитку
Специфічне порушення читання (дислексію) слід відрізняти від помилок
читання іншого характеру:
- помилки, які зустрічаються на початкових етапах оволодіння читанням;
- порушення читання у дітей педагогічно запущених
Особливістю дислектичних помилок є стійкий, постійний, повторюючий
характер. Усі діти, які навчаються читати, роблять помилки. Та вони
спостерігаються недовго і досить швидко зникають. Такі помилки називають
помилками росту чи еволюційними помилками. Тому дислексія визначається
не лише кількістю помилок, а й за їхньою сукупністю, повторюваністю і
стійкістю.
Порушення читання негативно впливає на особистість дитини, призводить до
невпевненості у собі, робкості чи навпаки, агресивності, озлобленості.
У молодших школярів виділяють такі види дислексій:

- фонематична, обумовлена недорозвитком функцій фонематичних

систем ( диференціації фонем, фонематичного аналізу і синтезу);
- семантична, яка проявляється в порушенні розуміння прочитаного при
технічно правильному читанні, яка викликається недорозвитком звуко-
складового синтезу і лексико-граматичної будови мовлення;
- аграматична, пов’язана з недорозвитком граматичної будови мовлення;
- оптична, обумовлена несформованістю зорового аналізу і синтезу,
просторових уявлень;
- мнестична, викликана порушенням мнестичних процесів;
- тактильна, яка спостерігається у слабозорих дітей

Корекційна логопедична робота з подолання дислексії проводиться за

допомогою дихальних та артикуляційних вправ, використовуються ігри на
розвиток слухової пам’яті та уваги, зорової уваги, розвиваємо фонематичний
слух та сприймання, логічне мислення, різноманітні ігри і вправи на
корекцію аграматизмів.
Знайомство дитини з артикуляційним творенням звуків розвиває її
фонематичний слух. Систематичні артикуляційна гімнастика та дихальні і
голосові вправи позитивно впливають на дикцію та техніку читання.
Артикуляційні вправи необхідні для розвитку органів мовлення. По-перше,
для нормалізації швидкості та відпрацювання точності, ритмічності рухів
мовленнєвих органів і переключення з однієї артикуляційної пози на іншу.
По-друге, для зміцнення певних груп м’язів артикуляційного апарату. По-
третє, для формування певних поз язика.
 Щоденні артикуляційні вправи
для покращення читання
Артикуляційні вправи для нижньої щелепи, для губ і язика
1. « Бегемот»(Із напруженням опускати і піднімати нижню щелепу)
2. « Підйомний кран»(Із напруженням рухати нижньою щелепою вліво-
вправо)
3. « Шухлядка»(Із напруженням висувати нижню щелепу вперед)
4. « Корівка»(Імітувати жування корови)
5. « Гребінець»(Нижніми зубами розчесати верхню губу і навпаки)
6. « Хоботок»- « Жабка»(Губи як хоботок у слона, потім посміхнутися
як жабка)
7. « Лопаточка»(Широкий розслаблений язик покласти на нижню губу)
8. « Чашечка»(Бокові краї язика згорнути у формі чашки)
9. « Гойдалка»(Кінчик язика торкається то верхніх, то нижніх зубів)
10.« Маляр»(Робити язиком повільні рухи піднебіння)

Необхідно слідкувати і за мовним диханням. Необхідно робити вдих

м’яким і коротким, видих –довгим і плавним. Плечі під час дихання
повинні бути нерухомими. Перед новим вдихом робити три секундну
перерву, щоб під час мовленнєвого дихання не було ніякого напруження.
Найбільш правильним типом дихання для мовлення є нижньо-
діафрагмальне дихання, у якому бере участь найбільш містка частина
легенів. При цьому утворюється найвищий і стійкий стовп повітря у
грудній клітці.
Зрозуміла і повнозвучна вимова голосних забезпечує виразність і красу
мовлення, надає йому плавності, мелодійності.
 Голосові вправи є артикуляційною розминкою для мовленнєвого
апарату:
- вимовляйте А тихо, потім – уголос;
- вимовляйте І тихо, потім – уголос;
- вимовляйте О тихо, потім – уголос;
- вимовляйте пари звуків тихо, потім – уголос;
- вимовляйте три звука А-О-У тихо, потім – уголос, інші так
само;
- як плаче дитина: «А-а-а-а»;
- заблукали у лісі : «Ау-ау-ау»;
- забиваємо цвяхи : «Д-д-д»;
- як тигр ричить : «Р-р-р»;
- дзижчить жук : «Ж-ж-ж»;
- комар дзвенить : «З-з-з»;
- вітер шумить : «Ш-ш-ш»;
- кулька здувається : «С-с-с».

Корекційна робота на подолання фонетичних помилок включає:

- уточнення артикуляції звука з опорою на зорове, слухове, тактильне

сприймання та кінестетичні відчуття;
- виділення звука серед інших;
- визначення спільного звука у словах;
- формування уміння визначати місця звука у слові;
- придумування слів на заданий звук;
- виділення слів з даним звуком з речення, тексту
Виправлення помилок оптичного характеру проводжу за такою схемою:

- розвиток орієнтації в просторі;

- вправи на розвиток зорової пам’яті та уваги;
- звуко- буквений аналіз слова;
- виділення букви, робота над формуванням її фонематичного
зображення;
- розгляд графічної структури ( аналіз букви за елементами за їх
просторовим розташуванням);
- робота з елементами букви ( вирізання., ліплення, конструювання);
- розвиток тактильних відчуттів;
- чітка вимова звука;
- введення у слово;
- читання слова;
- диференціація оптично схожих букв

Можу порекомендувати вправу для роботи вдома. Для цієї вправи потрібна
нудна і з великим шрифтом книжка. Дитина щодня протягом 5 хвилин
закреслює в тексті задані літери. Почати потрібно з однієї літери, з якою є
проблеми. Через тиждень переходимо на дві літери, причому одну
закреслюємо, а іншу обводимо. Літери повинні бути парними, схожими
(наприклад, «п-т», «т-д»)

Вправа « Що спільного? Чим відрізняються?»

П-Ц В-З Н-И

Ш-Щ С-Є Б-Р
Р-Ь В-Б Д-Л

« Що нагадує?»
 С-рогалик О – бублик Н – драбина
Т- антена Р – прапорець Ж – жук
Ш – гребінець П – турнік Г- гусак
Щ – щітка Ф – фонтан Д – дім

Подолання лексико- граматичних помилок включає такі основні

напрямки роботи:

- робота над наголосом;

- корекція та розвиток граматичної будови мови ( розвиток системи
словотворення, диференціація частин мови);
- формування поняття про речення, уточнення структури речення
(складання різних за структурою речень, упорядкування деформованих
речень, поширення та скорочення речень);
- розвиток навичок морфологічного та синтаксичного аналізу і синтезу;
- збагачення лексичного запасу;
- розвиток зв’язного мовлення

При закріпленні навичок зв’язного мовлення проводиться робота над

текстом. Структура логопедичних занять визначається принципом
взаємозв’язку різних розділів мовної роботи, збагачення й активізації
словника, формування граматично правильного мовлення, виховання
звукової структури, змістовного, логічного, послідовного, достатньо
зрозумілого мовлення. Одним з найважливіших і найскладніших завдань-
вміння самостійно складати розповіді.
Формування навичок складання тексту- розповіді включає в себе:
1. Будова тексту. Заголовок, тема й мета
2. Вправи порівняння тексту з його деформованими варіантами
3. Робота з деформованим текстом
4. Складання тексту за серією малюнків
 5. Придумування початку, середини або кінцівки, яких не вистачає
6. Знайомство та закріплення правила смислового зв’язку речень у тексті
на основі предметно- графічного плану
7. Складання предметно- графічного плану розповіді, переказ
8 Знайомство та закріплення з правилами лексико- синтаксичного зв’язку
речень у тексті
Одним із завдань розвитку зв’язного мовлення є використання спеціальних
серій сюжетних картинок. Серії картинок мають відповідати життєвому
досвіду дітей, у сюжетах має чітко простежуватися послідовність,
завершеність подій. Розповідь за серіями картинок формує в дітей уміння
зв’язувати між собою слова у речення, поєднувати смислові частини
висловлювання, використовувати різноманітні початки розповіді,
синонімічні заміни, тобто забезпечується розвиток образності висловлювань,
естетичного сприймання зображеного.
.
 Логопедичне заняття

з учнями з логопедичним висновком

« Порушення письма й читання, зумовлене н.в. ЗНМ»

Тема: Робота з текстом. Переказ.

Мета: відпрацювати чітку артикуляцію звуків, активізувати мовно-руховий
аналізатор, розвивати фонематичне сприймання, вчити зосереджувати та
зберігати концентрацію уваги, розвивати короткочасну пам'ять, вчити
розуміти зв'язок слів у реченні.
Обладнання: зображення тварин, таблиці для читання, картки з текстом, серія
малюнків

Хід заняття
I.Організаційний момент
Виконання артикуляційних вправ ( перед дзеркалом )
II.Основна частина
1 Відгадування загадок
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її?
( Лисиця)

Довгі ноги, довгий хвіст.

Прилетів, обід приніс.
Смачних жабеняток для
своїх маляток.

(Журавель)
2.Дібрати споріднені слова
Лисиця, лисичка, лисеня, лисячий
Журавель, журавлик, журавлиний

3.Фонематичне завдання: визначити у цих словах голосні 1 ряду,

Назвати букви, які у словах позначають м’якість приголосних

4 .Відновити слова :касичли, вельражу

5.Граматичне завдання:
- Поставити іменники у множині, змінити за родами, числами
прикметники
 Фізична хвилинка

6.Читання казки «Лисиця і

журавель»
Дати відповіді на запитання,
учні повторюють, доповнюють один
одного.

7.Складання переказу за серією малюнків ( розставити малюнки у

правильному порядку, скласти відповідне речення за кожним
малюнком).

8.гра «Знайди слово» («інтерактивна технологія «Вузлики»)

Лисичка Ведмідь запросили
Бичок Журавель Їжак
Молоко Сметана Тарілка
Вилизькала Зловила призволяйся
Співала Їхали Приймала

9.Переказати за допомогою алгоритму, дотримуючись правильної та

чіткої вимови звуків

Лисичка
Лисичка іі Журавель
Журавель зустрілися
зустрілися іі стали…
стали…

Лисичка Журавля
Лисичка Журавля до
до себе….
себе….
 Журавель приходить на ласкаві…

Лисичка налила кашки з молоком…

Журавель- стукав, стукав…

Лисичка язиком швиденько…

III.Підсумок заняття
- Персонажі якої казки були на занятті?
- Проаналізуйте поведінку героїв
- Чому вчить нас казка « Лисичка і журавель»?

Список літератури
1.Шеремет М.К. Логопедія,- Київ,2010
2. Блінова Г.Й. Подолання мовленнєвих вад дітей, - К. Благовіст, 2005
3. Мозгова Т. .Запобігання й подолання порушень читання граматичного
характеру,- Дефектолог, 2011 № 10
4. Мазанова Е.В. Коррекцияаграмматическойдисграфии,- М, Гном и Д., 2008