Міністерство транспорту та зв’язку України

Дніпропетровський національний університет

залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна
факультет Львівської філії

Кафедра фундаментальних дисциплін

Операційне числення

Методичні вказівки та завдання

до типових розрахунків
для студентів технічних
спеціальностей

Львів 2011
Укладачі:
доцент Баб’як М.О., доцент Грилицький М.Д., доцент Лаушник І.П.

Операційне числення. Методичні вказівки та завдання до типових розрахунків для студентів

технічних спеціальностей/ Дніпропетровський національний університет залізничного
транспорту імені академіка В.Лазаряна, факультет Львівської філії/ Укл. Баб’як М.О,
Грилицький М.Д., Лаушник І.П. – Львів, 2011 . – 40 с.

Методичні вказівки призначені для самостійної роботи студентів технічних

спеціальностей по вивченню теми «Операційне числення» з курсу вищої математики.
Вони вміщують основні теоретичні відомості, приклади розв’язків типових задач та
варіанти завдань контрольної роботи.

Рецензенти: доцент кафедри вищої математики Національного університету «Львівська

політехніка», канд. фіз.-мат. наук Чип М.М.
доцент кафедри фундаментальних дисциплін Львівської філії ДНУЗТу
ім. акад. В.Лазаряна, канд. фіз.-мат. наук Станкевич В.З.

Затверджено на засіданні кафедри

фундаментальних дисциплін
факультету Львівської філії ДНУЗТу.
Протокол № _____ від ____ _____________ 2011 р.

2
 Вступ

Операційне (символьне) числення застосовується для розв’язку задач перехідних

процесів лінійних фізичних систем електротехніки, радіотехніки, імпульсної техніки,
теорії автоматичного регулювання та інших галузей науки і техніки. Цей розділ
математики є азбукою сучасної автоматики, комп’ютерної техніки, телемеханіки тощо.
Перетворення Лапласа є зручним інструментом для знаходження розв’язків як
звичайних диференціальних рівнянь та їх систем так і для розв’язування диференціальних
рівнянь у частинних похідних, а також для розв’язування інтегральних рівнянь Вольтерра
і Фредгольма І і ІІ родів, сингулярних рівнянь, інтегро-диференціальних рівнянь..
Метод операційного числення був уперше застосованим англійським інженером –
електриком Д.Хевісайдом .
В основі методу операційного числення покладено те, що над оператором
диференціювання і деякими функціями цього оператора проводиться певна система дій. В
цій системі дій диференціювання функції x = x(t ) розглядається, як множення оператора р
на функцію X = X ( p) цього оператора, тобто:
dx d 2x d nx
→ p ⋅ X ( p ), 2
→ p 2
⋅ X ( p ), ... , n
→ p n ⋅ X ( p ),
dt dt dt
а інтегрування, як операція ділення на оператор р функції цього оператора
t t t t t t
X ( p) X ( p) X ( p)
∫0 f (τ ) d τ →
p
, ∫
0
d τ ∫
0
f (τ ) d τ →
p 2
, ... , ∫
0
d τ ∫
0
d τ ... ∫ f (τ )dτ →
p n
,
14 4420444 3
n
зокрема,
t t t t t n
1 1 t2 1 tn
→ ∫ dτ = t , 2 → ∫ dτ ∫ dτ = , ... , n → ∫ dτ ∫ dτ ....∫ dτ = .
p 0 p 0 0
2! p 0
n!
1 404420 4443
n
За допомогою операційного методу лінійні диференціальні рівняння з постійними
коефіцієнтами шуканої функції х(t) зводяться до алгебраїчних рівнянь відносно функції
Х(р).
В операційному численні введені поняття оригіналу та зображення, з яких першим є
певна функція f(t), що задовольняє відповідним умовам, а зображенням функції –
оригіналу f(t) є деяка функція F(p), яка може бути комплексною.
Операційне числення є зручним апаратом у теорії інформації, зокрема при обробці
сигналів і зображень. Перетворення Лапласа тісно пов’язане з перетворенням Фур’є, що
дає можливість знаходити спектральну щільність сигналів та їх фільтри через
перетворення Лапласа.

3
 Розділ І. Інтегральне перетворення Лапласа

§ 1. Загальні поняття та означення

Метод перетворення Лапласа полягає в тому, що тут вивченню підлягає не саме

деяка функція f(t), яку називаємо оригіналом, а її видозміна, тобто зображення. Це
зображення здійснюється за допомогою множення оригіналу на деяку експоненціальну
функцію і цей добуток інтегрується в межах від 0 до ∞.
Означення. Якщо функція f(t) задовольняє наступним умовам:
1. f(t) – однозначна і кусково-неперервна функція, t ∈ R (яка, взагалі кажучи,
може приймати і комплексні значення);
2. f(t)=0 при t<0;
3. f(t) зростає не швидше експоненціальної функції, тобто існують такі дійсні
постійні числа µ>0 і p 0 ≥ 0 , що для всіх t>0 виконується нерівність:
f (t ) = µ ⋅ e p0t ,
( число р0 називається показником росту функції), то функція f(t) називається оригіналом.
Вираз
∞
F ( p) = ∫ f (t )e − pt dt , (1)
0
у якому р=а+іb (а>p0)- деяке комплексне число, називається перетворенням Лапласа, а
інтеграл справа – інтегралом (оператором) Лапласа, якщо цей інтеграл є збіжним.
Отже перетворення Лапласа є інтегральним перетворенням, яке позначається
символом
∞
L[ f (t )] = F ( p ) = ∫ f (t )e − pt dt. (2)
0
Приклад. Знайти зображення функції f(t)=С-const.
Розв’язок. Згідно формули (2) маємо:
∞ ∞
1 C
L[ f (t ) = C ] = F ( p) = ∫ Ce − pt dt = C ∫ e − pt dt = C (− )e − pt
∞
= .
0 0
p 0 p
Отже, для будь якої постійної функції її зображення має одержаний вигляд.
Приклад . Знайти зображення функцій f(t)=еt,, f(t)=t2.
Розв’язок. Застосовуючи формулу (2), знаходимо:
∞ ∞
[ ]
L e t = ∫ e t ⋅ e − pt dt = ∫ e −t ( p −1) dt = −
p
1 −t ( p −1) ∞
− 1
e
0
=
p
1
− 1
,
0 0
∞ ∞ ∞
Lt [ ]= ∫t
2 2
⋅e − pt 2
dt = − t 2 ⋅ e − pt
p
∞

0
2
p0
2
+ ∫ te −tp dt = ∫ te −tp dt =
p0
0
∞
2 − pt ∞ 2 −tp 2 ∞ 2
−
p2
te
0
+ ∫
p0
e dt = − 3 e − pt
p 0
=
p3
.

Для обчислення інтегралу двічі використовувалося інтегрування по частинах:

перший раз : u = t 2 , du = 2tdt , другий раз : u = t , du = dt ,
1 − pt 1 − pt
dv = e − pt dt ; v = − e ; dv = e − pt dt , v = − e .
p p

4
 Теореми операційного числення Лапласа

Для знаходження зображень заданих функцій в апараті операційного числення

Лапласа маємо сукупність теорем, що значно полегшує їх знаходження. Обмежимось
розглядом певної частини з них.

§ 1. Теорема лінійності зображення

Теорема. Якщо f (t ) = A ⋅ f1 (t ) ± B ⋅ f 2 (t ) , А, В- постійні величини, то

L[ f (t )] = L[ A ⋅ f 1 (t ) ± B ⋅ f 2 (t )] = A ⋅ L[ f1 (t )] ± B ⋅ L[ f 2 (t )] = A ⋅ F1 ( p ) ± B ⋅ F2 ( p ). ( 3 )
Доведення. Нехай оригінал, тобто функція f(t) задана у лінійному вигляді через дві
функції f1(t) і f2(t) , а саме у вигляді. f (t ) = A ⋅ f1 (t ) ± B ⋅ f 2 (t ) . Тоді застосувавши оператор
Лапласа, отримаємо:
∞ ∞ ∞
L[ f (t )] = ∫ [ A ⋅ f1 (t ) ± B ⋅ f 2 (t )]e − pt dt = A∫ f 1 (t )e − pt dt ± B ∫ f 2 (t )e − pt dt =
0 0 0

= A ⋅ L[ f 1 (t )] ± B ⋅ L[ f 2 (t )] = A ⋅ F1 ( p ) ± B ⋅ F2 ( p ).
Таким чином, при лінійному заданні функції лінійний вигляд мають і зображення.
Приклад. Знайти зображення функцій f(t)=cht,, f(t)=sht.
e t + e −t e t − e −t
Розв’язок. Оскільки cht = ; sht = , то застосувавши формулу (3) та
2 2
знайдене зображення для функції еt, одержимо:
[ ]
L et =
1
p −1
[ ]
, L e −t =
1
p +1
.

⎡ et + e −t ⎤ 1
L[cht ] = L ⎢
2 ⎦ 2
[ ]
1 −t 1⎛ 1
⎥ = L e + L e = ⎜⎜
t

2
[ ]
+
1 ⎞
⎟⎟ = 2
2 ⎝ p −1 p +1⎠ p −1
p
;
⎣
⎡ et − e −t ⎤ 1
L[sht ] = L ⎢
2 ⎦ 2
[ ]
1 −t 1⎛ 1
⎥ = L e − L e = ⎜⎜
t

2
[ ]
−
1 ⎞
⎟⎟ = 2
2 ⎝ p −1 p + 1⎠ p −1
1
.
⎣

§ 2. Теорема подібності
1 ⎛ p⎞
Теорема. Якщо F(p) є зображенням оригіналу f(t), то F ⎜ ⎟ , де а стала величина, є
a ⎝a⎠
зображенням функції f(аt), тобто коли L[ f (t )] = F ( p ), то
1 ⎛ p⎞
L[ f (at )] = ⋅ F ⎜ ⎟. (4)
a ⎝a⎠
Доведення. Нехай оригінал має аргумент аt, тобто f(аt). Замінимо аt =τ. Тоді згідно
означення перетворення Лапласа, маємо:
∞ ∞ p
1 −t
L[ f (at)] = ∫ f (at) ⋅ e dt = ∫ f (at) ⋅e a d(at) =
−tp

0
a0
∞ p
1 −τ 1 ⎛ p⎞
= ∫ f (τ ) ⋅e a dτ = F⎜ ⎟.
a0 a ⎝a⎠
Таким чином заміна змінної t на at в оригіналі функції відповідає заміні у зображенні
p
функції р на і діленню зображення на число а.
a

5
Приклад. Згідно даної теореми знайти зображення функцій: f (t ) = e .
at

Розв’язок. Застосувавши формулу (4) і зображення для функції e t , тобто L e t = [ ] 1

p −1
,

[ ]
знаходимо L e at =
1
a p
⋅
1
=
p−a
1
..
−1
a
p b p
L[cos(bt )] = 2 , L[sin(bt )] = 2 , L[ch(bt )] = 2 ,
p +b 2
p +b 2
p − b2
b
L[ sh(bt )] = 2 .
p − b2
Приклад. Знайти зображення функції : f (t ) = sin at.
1
Розв’язок. Згідно формули (4) і зображення для функції sint, тобто L[sin t ] = ,
p +1
2

1 1 a
знаходимо L[sin at ] = ⋅ = 2 ..
a ⎛ p⎞ 2
p + a2
⎜ ⎟ +1
⎝a⎠
§ 3. Теорема запізнення

Теорема. Якщо F(p) є зображенням функції f(t) і а – додатне число, то е-арF(p) є

зображенням функції f(t-a)S(t-a), тобто
L[ f (t − a) ⋅ S (t − a )] = e − ap ⋅ F ( p), (5)
де S(t) – функція Хевісайда, яка має вигляд:
⎧0, для ∀t < 0,
⎪1
S (t ) = ⎨ , для t = 0,
⎪2
⎩ 1, для ∀t > 0.
Доведення. Згідно перетворення Лапласа і властивості функції S(t), маємо
∞ ∞
L[ f (t − a ) ⋅ S (t − a )] = ∫ S (t − a ) f (t − a )e − pt
dt = ∫ f (t − a )e − pt dt = [ зробивши заміну
0 0
∞ ∞
τ = t − a, t = τ + a, dt = dτ ] = ∫ f (τ )e − p (τ + a )
dτ = e − pa
⋅ ∫ f (τ )e − pτ dτ = e − ap ⋅ F ( p ).
0 0
Приклад. Знайти зображення функції f (t ) = cos(t − a) ⋅ S (t − a).
p
Розв’язок. Оскільки зображення функції f (t ) = cos(t ) має вигляд L[cos(t )] = ,
p +1
2

p ⋅ e − ap p
то L[cos(t − a) ⋅ S (t − a)] = = ap 2 .
p + 1 e ( p + 1)
2

Приклад. Знайти зображення функцій

f (t ) = cos(at − b) ⋅ S (at − b), f (t ) = sin(at − b) ⋅ S (at − b),
f (t ) = ch(at − b) ⋅ S (at − b), f (t ) = sh(at − b) ⋅ S (at − b).
Розв’язок. Перетворимо аргументи функцій:
f (t ) = cos a(t − b / a ) ⋅ Sa(t − b / a ), f (t ) = sin a(t − b / a ) ⋅ S (at − b),
f (t ) = cha(t − b / a) ⋅ Sa(t − b / a), f (t ) = sha(t − b / a ) ⋅ Sa(t − b / a ).
Тоді згідно формули (5), знаходимо

6
 b
− p
p⋅e a p
L[cos(at − b) ⋅ S (at − b)] = L[cos a(t − b / a) ⋅ Sa(t − b / a)] = 2 = .
p + a2 b
p
e ( p2 + a2 )
a

Аналогічно запишемо вирази зображень решти функцій:

b
− p
a⋅e a
a
L[sin(at − b) ⋅ S (at − b)] = = ,
p2 + a2 b
p
e a
(p + a )
2 2

b
− p
a⋅e a
p
L[ch(at − b) ⋅ S (at − b)] = = ,
p2 + a2 b
p
e a
( p2 − a2 )
b
− p
a⋅e a a
L[ sh(at − b) ⋅ S (at − b)] = 2 = .
p + a2 b
p
e a
( p2 − a2 )

§ 4. Теорема зсуву (згасання).

Теорема. Якщо F(p) є зображенням функції f(t), то F(p+а) є зображенням функції е-аtf(t),
тобто,
L[e−at f (t)] = F( p + a), або L[eat f (t)] = F( p − a). (6)
Доведення. Згідно означення перетворення Лапласа, тобто, візьмемо оператор Лапласа із
заданої функції
∞
L[e f (t)] = ∫ f (t) ⋅ e−t (a+ p) dt =F( p + a).
−at

0
Таким чином заміна р у зображенні на р+а еквівалентна множенню оригіналу на е-аt.
Приклад. Згідно даної теореми знайти зображення функцій:
f (t ) = cos(bt ) ⋅ e − at , f (t ) = sin(bt ) ⋅ e − at , f (t ) = ch(bt ) ⋅ e − at , f (t ) = sh(bt ) ⋅ e − at .
Розв’язок. Запишемо зображення функцій cos(bt), sin(bt), ch(bt), sh(bt).
p b p
L[cos(bt )] = 2 , L[sin(bt )] = 2 , L[ch(bt )] = 2 ,
p +b 2
p +b 2
p − b2
b
L[ sh(bt )] = 2 .
p − b2
Тоді згідно формули (6) маємо:
p+a b p+a
L[cos(bt ) ⋅ e − at ] = , L[sin(bt ) ⋅ e − at ] = , L[ch(bt ) ⋅ e − at ] = ,
( p + a) + b
2 2
( p + a) + b
2 2
( p + a) 2 − b 2
b
L[ sh(bt ) ⋅ e − at ] = .
( p + a) 2 − b 2

Приведена теорема має широке застосування при розв’язуванні задач стосовно

коливних систем, тобто, при дослідженні сигналів, зв’язаних із їх згасанням.

7
 § 5. Теореми диференціювання оригіналу і зображення

1. Диференціювання оригіналу
Теорема. Якщо F(p) є зображенням функції f(t) і функції f ′(t ), f ′′(t ), ..., f ( n ) (t ) є
оригіналуми, то
L[ f ′(t )] = p ⋅ F ( p ) − f (0), (7)
L[ f ′′(t )] = p F ( p) − pf (0) − f ′(0),
2
(8)
...........................................................................
[ ] {
L f ( n ) (t ) = p n ⋅ F ( p) − p n −1 ⋅ f (0) + p n − 2 ⋅ f ′(0) + ... + p ⋅ f ( n − 2) (0) + f ( n −1) (0) .}
Доведення. Згідно перетворення Лапласа для f ′(t ) маємо:
∞ ∞ ∞
L[ f ′(t )] = ∫ f ′(t )e − pt dt = ∫ e − pt d ( f (t ) ) =e − pt f (t ) + p ∫ f (t )e − pt dt = p ⋅ F ( p) − f (0).
∞

0
0 0 0

інтегруючи за частинами :
u = e − pt , du = − pe − pt dt ,
dv = d ( f (t )), v = f (t ),
Для f ′′(t ) знаходимо:

L[ f ′′(t )] = L[( f ′(t ))′] = p ⋅ L[ f ′(t )] − f ′(0) = p ⋅ [ p ⋅ F ( p) − f (0)] − f ′(0) =

= p 2 ⋅ F ( p ) − [ p ⋅ f (0) + f ′(0)].
Аналогічним шляхом встановлюємо співвідношення для f ( n ) (t ).
Приклад. Згідно приведеної теореми знайти зображення функції f (t ) = t ⋅ sin 2t.
Розв’язок. Знаходимо

f ′(t ) = sin 2t + 2t cos2t, f ′′(t ) = 4 cos2t − 4t sin 2t i f (0) = 0, f ′(0) = 0.

Тоді згідно формули (7) маємо:

L[ f ′′(t )] = p 2 ⋅ F ( p) − [ p ⋅ f (0) + f ′(0)] i L[ f ′′(t )] = L[4 cos 2t − 4t sin 2t ] =

p
= 4 L[cos 2t ] − 4 L[t sin 2t ] = 4 2 − 4 F ( p ); або
p +4
4p
оскільки p 2 ⋅ F ( p) − [ p ⋅ f (0) + f ′(0)] = − 4F ( p), то
p2 + 4
(p 2
+ 4)⋅ F ( p) =
4p
+ [ p ⋅ f (0) + f ′(0)], або F ( p) =
4p
.
p +4
2
( p 2 + 4)2
2. Диференціювання зображення

Теорема. Якщо F(p) є зображенням функції f(t), то

[ ]
L[− tf (t )] = F ′( p), ..., L (−1) n t n f (t ) = F ( n ) ( p) . (9)
Отже, диференціювання зображення відповідає множенню оригіналу на вираз –t.
Доведення. Запишемо зображення функції f(t) і продиференцюємо його, тобто

8
 '
∞
⎛∞ ⎞ ∞
F ( p) = ∫ f (t )e − pt
dt i F ′( p) = ⎜⎜ ∫ f (t )e dt ⎟⎟ = − ∫ tf (t )e − pt dt =
− pt

0 ⎝0 ⎠p 0

∞
= ∫ [− tf (t )]e − pt dt = L[− t ⋅ f (t )];
0

Аналогічним шляхом знаходимо

"
⎛∞ ⎞ ∞
[
F ′′( p) = ⎜⎜ ∫ f (t )e − pt dt ⎟⎟ = ∫ t 2 f (t )e − pt dt = L t 2 ⋅ f (t ) .]
⎝0 ⎠p 0
Приклад. Знайти зображення функції f (t ) = t ⋅ chat , скориставшись наведеною
теоремою.
p
Розв’язок. Оскільки зображенням функції f(t)=chat є F ( p ) = , то
p2 − a2
згідно наведеної теореми, знаходимо:
'
⎛ p ⎞ p2 − a2 − 2 p2 p2 + a2
L[−tchat ] = ⎜⎜ 2 ⎟
2 ⎟
= − = .
⎝ p − a ⎠p ( p 2 − a 2 )2 ( p 2 − a 2 )2
Отже,
p2 + a2
L[tchat ] = .
( p 2 − a 2 )2
§ 6. Теореми інтегрування оригіналу і зображення

Зручним методом розв’язування певних задач є застосування перетворення

Лапласа при інтегруванні оригіналів та зображень. Розглянемо ці перетворення.

1. Інтегрування оригіналу

Теорема. Якщо F(p) є зображенням функції f(t), то має місце наступна формула
⎡t ⎤ F ( p)
L ⎢ ∫ f (τ )dτ ⎥ = . ( 10 )
⎣0 ⎦ p
Отже, інтегрування оригіналу дорівнює діленню зображення на р.
t
Доведення. Оскільки L[ f (t )] = F ( p ), і зробивши заміну ϕ (t ) = ∫ f (τ )dτ , а також
0

враховуючи, що φ’(t)=f(t) i φ(0)=0, одержимо

⎡t ⎤
L[ϕ (t )] = L[ f (t )] = pL[ϕ (t )] − ϕ (0) = pL ⎢ ∫ f (τ )dτ ⎥
′
⎣0 ⎦
⎡ t
⎤ ⎡ t
⎤ F ( p)
або F ( p) = pL ⎢ ∫ f (τ )dτ ⎥, звідси L ⎢ ∫ f (τ )dτ ⎥ = .
⎣0 ⎦ ⎣0 ⎦ p

Приклад. Знайти зображення функції f (t ) = ∫ τa dτ .

τ

0
t
Розв’язок. Знайдемо зображення функції ta , скориставшись безпосередньо
перетворенням Лапласа:

9
 ∞ ∞
F ( p) = L[t ⋅ a t ] = ∫ ta t e − pt dt = ∫ t (a −1e p ) −t dt =
0 0

p t ∞ ∞ ∞
(a −1e ) 1 (a −1e p ) t 1
p − ln a ∫0
−1 p t
=t⋅ − ( a e ) dt = − =
p − ln a 0
( p − ln a ) 2 0
( p − ln a ) 2 .
u = t, du = dt ,
(a −1e p ) −t (a −1e p ) −t
dv = (a −1e p ) −t dt , v = − =
ln(ae − p ) p − ln a
⎡ t τ ⎤ F ( p) 1
Тоді ⎢ ∫ τa dτ ⎥ =
L = .
⎣0 ⎦ p p ⋅ ( p − ln a ) 2

2. Інтегрування зображення

Теорема. Якщо F(p) є зображенням функції f(t), то інтегрування зображення

∞

∫ F ( p)dp
p
дорівнює діленню на t оригіналу, тобто, має місце формула

⎡ f (t ) ⎤
∞
L⎢ = ∫ F ( p )dp. ( 11 )
⎣ t ⎥⎦ p
Опустимо доведення даної теореми і обмежимось розглядом прикладів на її
застосування.
Приклад 1. За формулою інтегрування зображення знайти зображення функції
t
sin 2
f (t ) = 2.
t
t
sin 2
Розв’язок. Перетворимо задану функцію: f (t ) = 2 = 1 − cos t = 1 ⋅ ⎛⎜ 1 − cos t ⎞⎟ .
t 2t 2 ⎝t t ⎠
Тоді
⎡ 2 t⎤
⎢ sin 2 ⎥
∞
⎡ 1 ⎛ 1 cos t ⎞⎤ 1 ⎛⎜ 1 ⎞ 1⎛
∞ ∞
p ⎟ 1 ⎞
t ⎠⎥⎦ 2 ⎜⎝ ∫p p
L⎢ ⎥ = L⎢ ⎜ − ⎟ = dp − ∫ 2 dp = ⎜ ln p − ln( p + 1) ⎟ =
2
⎟ 2⎝
⎢ t ⎥ ⎣2 ⎝ t p p +1 ⎠ 2 ⎠p
⎣⎢ ⎦⎥
1 p2 +1
= ln .
4 p2
sin 4t ⋅ sin 2t
Приклад 2. Знайти зображення функції f (t ) = ..
t
Розв’язок. Перетворимо задану функцію:

sin 4t ⋅ sin 2t 1 cos 2t − cos 6t 1 ⎛ cos 4t cos 6t ⎞

f (t ) = = = ⋅⎜ − ⎟.
t 2 t 2 ⎝ t t ⎠
Тоді

10
 ⎡ sin 4t ⋅ sin 2t ⎤ ⎡ 1 ⎛ cos 2t cos 6t ⎞⎤ ⎡ 1 cos 2t ⎤ ⎡ 1 cos 6t ⎤
L⎢ ⎥ = L⎢ ⎜ − ⎟⎥ = L ⎢ ⎥ − L⎢ =
⎣ t ⎦ ⎣2 ⎝ t t ⎠⎦ ⎣2 t ⎦ ⎣ 2 t ⎥⎦
∞
⎡ cos 6t ⎤ ⎞ 1 ⎛⎜ ⎞ 1⎛1
∞ ∞
1 ⎛ ⎡ cos 2t ⎤
= ⎜⎜ L ⎢
2 ⎝ ⎣ t ⎥⎦
− L⎢ ⎟⎟ =
p p 1 ⎞
∫ 2 dp − ∫p p 2 + 36 dp ⎟⎟ = 2 ⎜⎝ 2 ln p + 4 − 2 ln( p + 36) ⎟⎠ p =
2 2
( )
⎣ t ⎥⎦ ⎠ 2 ⎜⎝ p p + 4 ⎠
1 p + 362
= ln 2 .
4 p +4
§ 6. Згортки функцій
Згорткою неперервних функцій f1(t) i f2(t) ( позначають f1(t)* f2(t) ) дійсної
змінної 0 ≤ t ≤ ∞ називається наступний інтеграл
t t

∫ f (t − t
0
1 0 ) ⋅ f (t 0 )dt 0 , тобто, f 1 (t ) * f 2 (t ) = ∫ f 1 (t − t 0 ) ⋅ f (t 0 )dt 0 .
0
( 12 )

Таким чином, згортка є дією, яка парі функцій з деякої множини функцій
ставить у відповідність визначену функцію з цієї множини.

Приклад. Знайти згортку функції f(t)=t·sint .

Розв’язок. Згідно формули (12) знаходимо:
Оскільки f1 (t ) = t , f 2 (t ) = sin t , то

t t t t
f (t ) = f1 * f 2 = ∫ (t − t 0 ) sin t 0 dt 0 = t ∫ sin t 0 dt 0 − ∫ t 0 sin t 0 dt 0 = −t cos t 0 0 − ∫ t 0 sin t 0 dt 0 =
t

0 0 0 0
t
= −t cos t + t − ∫ t 0 sin t 0 dt 0 =(u = t 0 ; dv = sin t 0 dt 0 ) = −t cos t + t + (t 0 cos t 0 − sin t 0 ) 0 =
t

= −t cos t + t + t cos t − sin t = t − sin t.

Отже, згортка функції f(t)=t·sint=t-sint.

§ 7. Зображення періодичних функцій

Теорема. Якщо функція f(t) є періодичною з періодом Т, то її зображення F(p)

знаходимо згідно формули:
T
1
− pT ∫
F ( p ) = L[ f (t )] = f (t )e − pt dt. ( 13 )
1− e 0
Приклад. Знайти зображення періодичної функції
⎧ t; 0 ≤ t < 1;
f (t ) = f (t + 2) = ⎨
⎩2 − t ; 1 ≤ t < 2.
Розв’язок. Графік заданої функції має вигляд:

f(t)

t
0 1 2 3 4

11
 Згідно формули(13), знаходимо
1
2
⎛ 1 − pt 1
2
⎞
−2 p ∫
F ( p) = ⎜ ∫ te dt + ∫ (2 − t )e − pt dt ⎟ =
f (t )e − pt dt. =
1− e ⎜ 1 − e −2 p ⎟
0 ⎝0 1 ⎠
інтегруючи отримані інтеграли за частинами ,
u=t du = dt u = 2−t du = −dt
1 − pt 1
dv = e − pt v=− e dv = e − pt v = − e − pt
p p
знаходимо :

1 ⎡⎛ t 1
1
1
2 − t − pt
2
1 − pt ⎞⎟⎤
2

= ⎢⎜ − e − pt − 2 e − pt − e + 2e ⎥=
1 − e −2 p ⎢⎜⎝ p p p p ⎟⎥
1 ⎠⎦
⎣ 0 0 1

1⎛ 1 −2 p 2 1 ⎞ (1 − e − p ) 2 1 − e− p 1 e p / 2 − e−p / 2
= ⎜⎜ 2 e − 2 e − p + 2 ⎟⎟ = 2 = = ⋅ =
1 − e −2 p
⎝p p p ⎠ p (1 − e − 2 p ) p 2 (1 + e − p ) p 2 e p / 2 + e − p / 2
1 p
= 2 ⋅ th .
p 2

Розділ ІІ. Обернене перетворення Лапласа

Прямим перетворення Лапласа деякої функції f(t), яка відповідає певним умовам,
( заданих у §1 розділу І ), полягає в тому, що за її оригіналом знаходимо її зображення
F(p), тобто L[ f (t )] = F ( p) . Якщо потрібно розв’язати обернену задачу: за відомим
зображенням F(p) знайти оригінал, тобто функцію f(t), то таку дію називають
оберненим перетворенням Лапласа і позначають L−1 [ F ( p )].
Отже, пряме перетворення дає зображення функції, а обернене перетворення – її
оригінал.
⎡ p ⎤ ⎡ p ⎤ ⎡ a ⎤
Наприклад: L−1 ⎢ 2 2 ⎥
= cos at , L−1 ⎢ 2 2 ⎥
= chat , L−1 ⎢ 2 2 ⎥
= sin at та
⎣p +a ⎦ ⎣p −a ⎦ ⎣p +a ⎦
інші.
Для знаходження оригіналу зображення потрібно вміти знаходити початкову
функцію, зображенням якої є правильний раціональний дріб, тобто
G ( p)
F ( p ) = n−1 . ( 14 )
Pn ( p )
Будь-який правильний раціональний дріб можна представити у вигляді суми
елементарних дробів чотирьох типів:
A
Ι. .
p−a
A
ΙΙ. .
( p − a )k
Ap + B α2
ΙΙΙ. , де корені знаменника комплексні , тобто − β < 0.
p 2 + αp + β 4
Ap + B
ΙV . , де k ≥ 2, корені знаменника комплексні.
(
p + αp + β
2 k
)
Знайдемо початкові функції (оригінали) для виписаних елементарних дробів.
Для дробу І типу маємо:

12
 ⎡ A ⎤
L−1 ⎢ ⎥ = Ae .
at
(15)
⎣ p − a ⎦
Для дробу ІІ типу :
⎡ A ⎤ 1
L−1 ⎢ k ⎥
=A t k −1e at . (16)
⎣ ( p − a) ⎦ (k − 1)!
Для дробу ІІІ типу спочатку зробимо тотожні перетворення :
⎛ α⎞ ⎛ Aα ⎞
A⎜ p + ⎟ + ⎜ B − ⎟
Ap + B Ap + B ⎝ 2⎠ ⎝ 2 ⎠
= = =
p 2 + αp + β α⎞
2
⎛ 2 ⎞
α ⎟
2
α⎞
2
⎛ 2 ⎞
α ⎟
2
⎛ ⎛
⎜p+ ⎟ +⎜ β − ⎜p+ ⎟ +⎜ β −
⎝ 2 ⎠ ⎜⎝ 4 ⎟⎠ ⎝ 2 ⎠ ⎜⎝ 4 ⎟⎠
(17)
α
p+
⎛
2 Aα ⎞ 1
= A⋅ +⎜B − 2⎟⋅ 2
.
2
⎛ 2 ⎞ ⎝ 2 ⎠ 2
⎛ 2 ⎞
⎛ α⎞ α ⎟ ⎛ α⎞ α ⎟
⎜ p+ ⎟ +⎜ β − ⎜p+ ⎟ +⎜ β −
⎝ 2 ⎠ ⎜⎝ 4 ⎟⎠ ⎝ 2 ⎠ ⎜⎝ 4 ⎟⎠
Позначивши відповідно перший і другий доданки

α ⎛ Aα ⎞
p+ ⎜B − ⎟
2 ⎝ 2 ⎠
C = A⋅ 2
i D= 2
,
α ⎞ ⎛⎜ α 2 ⎞⎟ α ⎞ ⎛⎜ α 2 ⎞⎟
2 2
⎛ ⎛
⎜p+ ⎟ + β − ⎜p+ ⎟ + β −
⎝ 2 ⎠ ⎜⎝ 4 ⎟⎠ ⎝ 2 ⎠ ⎜⎝ 4 ⎟⎠
знаходимо їх оригінали:
α
− t
α ⎛ α 2 ⎞⎟ −1 ⎛ Aα ⎞ e 2 ⎛ α 2 ⎞⎟
L [C ] = Ae cos t β − , L [D ] = ⎜ B −
− t
−1 2 ⎜ ⎟ ⎜
sin t β − .
⎜ 4 ⎟⎠ ⎝ 2 ⎠ α2 ⎜ 4 ⎟⎠
⎝ β− ⎝
4
Таким чином у кінцевому результаті маємо:
⎡ Aα ⎤
α ⎢ ⎛ ⎞ B − ⎥
⎡ Ap + B ⎤ ⎜t β − α ⎟ + 2 sin ⎛⎜ t β − α ⎞⎟⎥. (18)
2 2
− t
2 ⎢
L−1 ⎢ 2 ⎥ = e A cos
⎣ p + αp + β ⎦ ⎢ ⎜ 4 ⎟⎠ α2 ⎜ 4 ⎟⎠⎥
⎢ ⎝ β− ⎝ ⎥
⎣ 4 ⎦
Оскільки обчислення елементарного дробу IV типу пов’язане з громіздкими
перетвореннями, то його тут не наводимо.
Взагалі для знаходження оригіналів від раціональних зображень служить наступна
теорема.
Теорема. Якщо зображення F(p) є правильною дробово-раціональною функцією,
G ( p)
тобто F ( p ) = n−1 і знаменник має корені p1, p2, … , pn кратності r1, r2, … , rn , то
Pn ( p )
відповідний оригінал знаходимо за допомогою лишків
n
G ( p ) pt
f (t ) = L−1 [F ( p )] = ∑ res n −1 e =
k =1 Pn ( p )
(19)
n
1 lim d rk −1 ⎡ rk G n −1 ( p ) pt ⎤
=∑ rk −1 ⎢
( p − pk ) e ⎥.
k =1 ( rk − 1)! p → p k dp ⎣ Pn ( p ) ⎦

13
 Розглянемо приклади знаходження оригіналів за заданими зображеннями,
розвинувши їх дробово – раціональні вирази на прості дроби.
p+3
Приклад 1. Знайти оригінал f(t), якщо F ( p) = .
p( p − 1)( p + 2)
Розв’язок. Розкладемо задане зображення F(p) на елементарні дроби:
p+3 A B C
= + + .
p( p − 1)( p + 2) p p − 1 p + 2
Коефіцієнти А, В і С знаходимо згідно методу невизначених коефіцієнтів:

p + 3 = A( p − 1)( p + 2 ) + Bp ( p + 2 ) + Cp ( p − 1).
При p = 0 : 3 = −2 A;
3 4 1
при p = 1 : 4 = 3B; ⇒ A = − , B = , C = .
2 3 6
при p = −2 : 1 = 6C ;
Тоді зображення, після розвинення на прості дроби, матиме вигляд:
p +3 3 1 4 1 1 1
F( p) = =− ⋅ + ⋅ + ⋅ .
p( p −1)( p + 2) 2 p 3 p −1 6 p + 2
Знаходимо оригінал функції f(t):
⎡ p+3 ⎤ ⎡ 3 1 4 1 1 1 ⎤ ⎡ 3⎤
f (t ) = L−1 ⎢ ⎥ = L−1 ⎢− ⋅ + ⋅ + ⋅ .⎥ = L−1 ⎢− ⎥ +
⎣ p ( p − 1)( p + 2) ⎦ ⎣ 2 p 3 p −1 6 p + 2 ⎦ ⎣ 2⎦
⎡4 1 ⎤ ⎡1 1 ⎤ 3 4 ⎡ 1 ⎤ 1 −1 ⎡ 1 ⎤ 3 4 1
+ L−1 ⎢ ⋅ ⎥ + L−1 ⎢ ⋅ ⎥ = − + ⋅ L−1 ⎢ ⎥ + ⋅L ⎢ ⎥ = − + e t + e −2t .
⎣ 3 p − 1⎦ ⎣6 p + 2⎦ 2 3 ⎣ p − 1⎦ 6 ⎣ p + 2⎦ 2 3 6

p2 + 2 p + 5
Приклад 2. Знайти оригінал f(t), якщо F ( p) = .
p3 − 8
Розв’язок. Розвинемо задане зображення F(p) на елементарні дроби:

p2 + 2 p + 5 p2 + 2 p + 5 A Bp + C
= = + 2 .
p −8
3
(2
)
( p − 2) ⋅ p + 2 p + 4 p − 2 p + 2 p + 4
Коефіцієнти А, В і С знаходимо аналогічно, як у попередньому прикладі, згідно
методу невизначених коефіцієнтів:
p 2 + 2 p + 5 = A ( p 2 + 2 p + 4 ) + (Bp + C )( p − 2 );
При p = 2 : 13 = 12 A ;
13 1 1
при p = 0 : 5 = 4 A − 2C ; ⇒ A = , B =− , C =− .
12 12 3
при p : 2
1 = A + B;
Тоді
p 2 + 2 p + 5 13 1 1 p+4 13 1 1 ( p + 1) + 3
= ⋅ − ⋅ 2 = ⋅ − ⋅ =
p −8
3
12 p − 2 12 p + 2 p + 4 12 p − 2 12 ( p + 1) 2 + 3 ( ) 2

13 1 1 ( p + 1) 3 3
= ⋅ − ⋅ − ⋅ .
12 p − 2 12 ( p + 1) 2 + 3 ( ) 2
12 ( p + 1) 2 + ( 3)
2

Знаходимо оригінал f(t):

14
 ⎡ p2 + 2 p + 5⎤ ⎡ ( p + 1) ⎤
−1 13 1 1 3 3
f (t ) = L−1 [F ( p )] = L−1 ⎢ ⎥ = L ⎢ − − ⎥=
⎣ p −8 ⎦
3
⎢⎣12 p − 2 12 ( p + 1) 2 + 3 ( ) 2
12 ( p + 1) 2 + ( )
2
3 ⎥⎦

⎡13 1 ⎤ ⎡ ( p + 1) ⎤ ⎡ 3 ⎤
−1 1 3
= L−1 ⎢ ⋅ − L ⎢ ⋅ ⎥ − L−1
⎢ ⋅ ⎥=
⎥
⎣12 p − 2 ⎦
2
⎢⎣12 ( p + 1) 2 + 3 ⎥⎦ ( )
⎢⎣ 12 ( p + 1) 2 + ( )2
3 ⎥⎦

=
13 2t 1 −t
12
e − e cos( 3t ) −
12
3 −t
12
e sin( 3t ) =
1
12
[
13e 2t − e −t cos( 3t ) − 3e −t sin( 3t ) . ]
У деяких випадках, для знаходження оригіналу за його зображенням, зручніше
скористатися наведеною вище теоремою (19), тобто за допомогою лишків.
Розглянемо застосування цього способу в наступних прикладах.
Приклад 1. Знайти оригінал функції f(t), якщо її зображення має вигляд:
1
F ( p) = .
p ( p − 1)( p + 2)
Розв’язок. У даному виразі G(p)=1, P(p)=p(p-1)(p+2) і точки p=0, p=1, p=-2 є
простими полюсами функції F(p). Тоді згідно наведеної теореми знаходимо
[ ]
3
f (t ) = ∑ Re s F ( p)e pk t .
k =1 p = pk

[
Таким чином при р=0 Re s lim F ( p )e pt = lim
p →0
] 1
p → 0 ( p − 1)( p + 2)
1
e pt = − ,
2
при р=1 Re s lim F ( p )e pt
p →1
[ ] = lim
1
p →1 p ( p + 2)
1
e pt = e t ,
3
при р=-2 Re s lim F ( p)e pt
p → −2
[ ] = lim
1
p → −2 ( p − 1) p
1
e pt = e − 2t .
6
Тоді оригінал функції f(t) матиме вигляд:
1 1 1
f (t ) = − + e t + e − 2t .
2 3 6
Приклад 2. Знайти оригінал функції f(t), якщо її зображення має вигляд:
p2 + p +1
F ( p) = .
p( p − 1)( p + 1) 2
Розв’язок. У даному випадку функція F(p) має два простих полюси і один
двократний, а саме р=0 і р=1 є простими, а полюс р= -1 є двократним.
Застосовуючи теорему про лишки, маємо:

[ ]
Re s F ( p )e pt = lim
p =0
p2 + p +1
p →0 ( p − 1)( p + 1) 2
e pt = −1,

[
Re s F ( p )e
p =1
pt
] = lim
p 2 + p + 1 pt 3 t
p →1 p ( p + 1) 2
e = e,
4
d ⎡ p 2 + p + 1 pt ⎤
[
Re s F ( p )e pt
] = lim ⎢ e ⎥=
p = −1 p → −1 dp
⎣ ( p − 1) p ⎦
⎡ 1− 4p p 2 + p + 1 pt ⎤ 5 −t 1 −t
= lim ⎢ 2 e +
pt
te ⎥ = e + te .
p → −1 p ( p − 1) 2
⎣ ( p − 1) p ⎦ 4 2

15
 3 t 1 −t
Таким чином f (t ) = −1 + e + e (5 + 2t ).
4 4

Розділ ІІІ. Застосування інтегрального перетворення Лапласа

Перетворення Лапласа є зручним апаратом для знаходження розв’язків як

звичайних диференціальних рівнянь та їх систем так і для розв’язування
диференціальних рівнянь у частинних похідних, а також для розв’язування
інтегральних рівнянь, сингулярних рівнянь, інтегро-диференціальних рівнянь..
Розглянемо знаходження розв’язків звичайних диференціальних рівнянь з постійними
коефіцієнтами та їх систем, та інтегральних рівнянь

§ 1. Знаходження розв’язків звичайних диференціальних рівнянь

з постійними коефіцієнтами

За допомогою перетворення Лапласа, згідно відповідних теорем, розглянемо

процедуру знаходження розв’язків звичайних диференціальних рівнянь вищих
порядків з постійними коефіцієнтами.
Нехай задане лінійне неоднорідне рівняння ІІ порядку з постійними коефіцієнтами
x ′′ + ax ′ + b = f (t ) при заданих початкових умовах x ′(t 0 ) = x0′ , x(t 0 ) = x0 .
Процедура знаходження розв’язку заданого рівняння складається з наступних
трьох етапів:
1. Внаслідок застосування до заданого диференціального рівняння перетворення
Лапласа згідно теореми диференціювання оригіналу, переходимо від
диференціального рівняння відносно оригіналу до відповідного лінійного
алгебраїчного рівняння для зображення.
2. За одержаним лінійним алгебраїчним рівнянням відносно зображення Х(p)
знаходимо його, як розв’язок цього рівняння.
3. Застосовуючи до одержаного зображення обернене перетворення Лапласа,
знаходимо оригінал x(t), який і є розв’язком заданого диференціального рівняння.
Отже згідно запропонованої процедури проводимо поетапні дії:
1. Застосуємо до заданого диференціального рівняння пряме перетворення Лапласа
з врахуванням теореми про диференціювання оригіналу:
L[x ′′ + ax ′ + bx ] = L[ f (t )]; L[x ′′] = p 2 X ( p ) − px(t 0 ) − x ′(t 0 );
L[ax ′] = a[ pX ( p ) − x(t 0 )]; L[bx ] = bX ( p ); L[ f (t )] = F ( p ).
2. Тоді матимемо наступне звичайне алгебраїчне рівняння відносно Х(р), яке
будемо дальше називати операторним рівнянням:
p 2 X ( p) + apX ( p) + bX ( p) = px0 + x0′ + ax0 + F ( p), або
[ ]
X ( p) p 2 + ap + b = px0 + x0′ + ax0 + F ( p).
Звідси
px0 + x0′ + ax0 + F ( p)
X ( p) = .
p 2 + ap + b
3. Застосовуючи обернене перетворення Лапласа до одержаного зображення
знаходимо розв’язок заданого рівняння:
x(t ) = L−1 [ X ( p)].
Розглянемо приклади знаходження розв’язків диференціальних рівнянь.
Приклад 1. Знайти розв’язок лінійного неоднорідного рівняння
x ′′ + 2 x ′ − 3 x = cos 2t ,
з початковими умовами x(0) = 0, x ′(0) = 0.

16
 Розв’язок. Застосовуючи пряме перетворення Лапласа до заданого рівняння та,
враховуючи початкові умови, знаходимо:
L[x ′′] = p 2 X ( p ) − px (0) − x ′(0) = p 2 X ( p ); L[2 x ′] = 2[ pX ( p ) − x(0)] = 2 pX ( p );
p
L[− 3 x ] = −3 X ( p ); L[cos 2t ] = 2 .
p +4
Після перетворень одержимо наступне операторне рівняння:
(
X ( p) p 2 + 2 p − 3 = ) 2
p
p +4
, X ( p) = 2
(
p
p + 2 p − 3 p2 + 4
.
)( )
Розкладемо вираз зображення на прості дроби:
p A B Cp + D
= + + .
( )(
p2 + 2 p − 3 p2 + 4 )
p −1 p + 3 p2 + 4
Для находження коефіцієнтів А, В, С і D складаємо рівність:
( )
p = A( p 2 + 4)( p + 3) + B( p − 1) p 2 + 4 + (Cp + D )( p − 1)( p + 3);
Знаходимо коефіцієнти A, B, C i D :
⎧ 1
⎪ A = 20 ;
при p = 1 : 1 = 20 A; ⎫ ⎪ 3
p = −3 : − 3 = −52 B; ⎪ ⎪ B= ;
⎪ ⎪ 52
⎬⇒⎨ 7
p3 : 0 = A+ B+C ⎪ ⎪C = − ;
p = 0: 0 = 12 A − 4 B − 3D;⎪⎭ ⎪ 65
⎪ D= 8 .
⎪⎩ 65
Тоді :
p 1 1 3 1 1 7p +8
= + −
( )( )
p + 2 p − 3 p + 4 20 p − 1 52 p + 3 65 p 2 + 4
2 2

Згідно оберненого перетворення Лапласа знаходимо оригінал, тобто розв’язок

рівняння:
⎡ p ⎤ −1 ⎡ 1 1 3 1 1 7 p + 8⎤
x(t ) = L−1 ⎢ ⎥=L ⎢ + − ⎥=
⎣ ( p − 1)( p + 3)( p + 4) ⎦ ⎣ 20 p − 1 52 p + 3 65 p + 4 ⎦
2 2

⎡1 1 ⎤ ⎡3 1 ⎤ ⎡ 1 p ⎤ −1 ⎡ 4 2 ⎤
= L−1 ⎢ ⎥ + L−1 ⎢ ⎥ + L−1 ⎢− ⎥+L ⎢ ⎥=
⎣ 20 p − 1⎦ ⎣ 52 p + 3 ⎦ ⎣ 65 p + 4 ⎦ ⎣ 65 p + 4 ⎦
2 2

1 t 3 − 3t 1 4
= e + e − cos 2t + sin 2t.
20 52 65 65

Приклад 2. Розв’язати лінійне неоднорідне рівняння

x ′′ + 2 x ′ + x = e 2t ,
з початковими умовами x(0) = 0, x ′(0) = 2.
Розв’язок. Згідно перетворення Лапласа, знаходимо:
L[x′′] = p 2 X ( p) − px(0) − x′(0) = p 2 X ( p) − 2; L[2x′] = 2[ pX ( p) − x(0)] = 2 pX ( p);
1
[ ]
L[x] = X ( p); L e 2t =
p−2
.

Одержали наступне операторне рівняння:

3p − 4 3p − 4
( p
p−2
)
X ( p) p2 + 2 p + 1 = 2 +
, X ( p) = 2
( =
)
p + 2 p + 1 ( p − 2) ( p + 1)2 ( p − 2)
.

Розкладемо вираз зображення на прості дроби:

17
 3p − 4 A B C
= + + .
( p + 1) ( p − 2) p − 2 ( p + 1) p + 1
2 2

Для находження коефіцієнтів А, В і С складаємо рівність:

3 p − 4 = A( p + 1) 2 + B( p − 2 ) + C ( p − 2 )( p + 1);
Знаходимо коефіцієнти A, B i D :
⎧ 2
⎪ A= ;
при p = 2 : 2 = 9 A; ⎫ 9
⎪ ⎪⎪ 7
p = −1 : − 7 = −3B; ⎬ ⇒ ⎨ B = ;
⎪ ⎪ 3
p2 : 0 = A+C ⎭ ⎪ 2
C=− .
⎪⎩ 9
Тоді :
3p − 4 2 1 7 1 2 1
= + − .
(p
− 1 ( p − 2) ) 2
9 p − 2 3 ( p + 1) 2
9 p +1
Застосовуючи обернене перетворення Лапласа знаходимо оригінал, тобто розв’язок
рівняння:
⎡ 3p − 4 ⎤ −1 ⎡ 2 1 7 1 2 1 ⎤
x(t ) = L−1 ⎢ ⎥=L ⎢ + − ⎥=
⎣ ( p + 1) ( p − 2) ⎦ ⎣ 9 p − 2 3 ( p + 1) 9 p + 1⎦
2 2

⎡2 1 ⎤ −1 ⎡ 7 1 ⎤ ⎡ 2 p ⎤
= L−1 ⎢ ⎥+L ⎢ 2⎥
+ L−1 ⎢− ⎥=
⎣9 p − 2⎦ ⎣ 3 ( p + 1) ⎦ ⎣ 9 p + 1⎦
2 2t 7 − t 2 − t 2 2t e − t
= e + te − e = e + (3t − 2).
9 3 9 9 9
Приклад 3. Розв’язати лінійне неоднорідне рівняння
x ′′ − 4 x ′ + 3 x = e 2t ,
з початковими умовами x(0) = 0, x ′(0) = 1.
Розв’язок. Згідно перетворення Лапласа, знаходимо:
L[x′′] = p 2 X ( p) − px(0) − x′(0) = p 2 X ( p) − 1; L[4x′] = 4[ pX ( p) − x(0)] = 4 pX ( p);

[ ]
1
L[3x] = 3X ( p); L e 2t =
p−2
.

Одержали наступне операторне рівняння:

p −1
( p
)
X ( p) p 2 − 4 p + 3 = 1+
, X ( p) = 2 =
1
.
p−2 ( )
p − 4 p + 3 ( p − 2) ( p − 3)( p − 2)
Знайдемо оригінал, тобто розв’язок даного рівняння, скориставшись методом
лишків, а саме:

[ ]
m
x(t ) = ∑ Re s F ( pk )e pk t .
k =1 p = pk
У даному випадку функція – зображення Х(р) має два прості полюси р1=3 і р2=2.
Тоді маємо
[
Re s X ( p)e pt = lim
p =3
] 1
p →3 p − 2
e pt = e 3t ;

[
Re s X ( p)e pt
p=2
] = lim
1
p→2 p − 3
e pt = −e 2t .

Отже, частковий розв’язок рівняння має вигляд: x(t ) = e 3t − e 2t .

18
 § 2. Знаходження розв’язку системи звичайних диференціальних рівнянь
з постійними коефіцієнтами

Аналогічним шляхом за допомогою перетворень Лапласа, як і для одного

диференціального рівняння можемо знайти розв’язки і системи рівнянь. В даному
випадку застосовуємо оператор Лапласа до кожного із рівнянь системи і дальше
процедура знаходження розв’язків аналогічна як і для одного диференціального
рівняння.
Розглянемо на прикладі шлях знаходження розв’язку системи
диференціальних рівнянь.

Приклад 1. Знайти частинні розв’язки системи диференціальних рівнянь

⎧ dx
⎪ dt = 3 y − x; при наступних початкових умовах х(0)=0, у(0)=0.
⎨ dy
⎪ = x + y + ex
⎩ dt

Розв’язок. Перетворимо задану систему до вигляду:

⎧ x′ − 3 y + x = 0;
⎨
⎩ y′ − x − y = e .
x

Застосуємо перетворення Лапласа до заданої системи і одержимо наступну

систему операторних рівнянь:

⎧ ⎡ dx ⎤
⎪⎪ L ⎢ dt ⎥ = L[3 y − x ]; ⎧ pX ( p) − x(0) − 3Y ( p) + X ( p ) = 0;
⎪
⎣ ⎦ ⇒⎨ 1 ⇒
⎨ dy pY ( p ) − X ( p ) − Y ( p ) =
⎪L ⎡ ⎤
⎪⎩ ⎢⎣ dt ⎥⎦
[
= L x+ y+e ] x ⎪
⎩ p −1
,

⎧( p + 1) X ( p ) − 3Y ( p ) = 0;
⎪
⇒⎨ 1
− X ( p ) + ( p − 1)Y ( p) = .
⎪⎩ p −1
Розв’язуючи одержану систему відносно Х(р) і У(р), знаходимо:
⎧ 3
⎪⎪ X ( p ) = ;
( p − 2)( p + 2)( p − 1)
⎨ p +1
⎪ Y ( p) = .
⎪⎩ ( p − 2)( p + 2)( p − 1)
Розкладемо дані вирази на прості дроби
3 A B C
= + + ;
( p − 2)( p + 2)( p − 1) p − 2 p + 2 p − 1
або
p +1 A1 B1 C1
= + +
( p − 2)( p + 2)( p − 1) p − 2 p + 2 p − 1
3 = A( p + 2)( p − 1) + B( p − 2)( p − 1) + C ( p 2 − 4);
p + 1 = A1 ( p + 2)( p − 1) + B1 ( p − 2)( p − 1) + C1 ( p 2 − 4).
Сладемо системи рівнянь для знаходження коефіцієнтів А – С1:
- система рівнянь для знаходження коефіцієнтів А, В, С
при р=1 ⇒ 3=-3C; C=-1;
p=2 ⇒ 3= 4A; A=3/4;

19
 р=-2 ⇒ 3=12B; B=1/4.
- система рівнянь для знаходження коефіцієнтів А1, В1, С1
при р=1 ⇒ 2=-3C; C=-2/3;
p=2 ⇒ 3= 4A; A=3/4;
р=-2 ⇒ -1=12B; B=-1/12.
3 3 1 1 1 1
= + − ;
( p − 2)( p + 2)( p − 1) 4 p − 2 4 p + 2 p − 1
p +1 3 1 1 1 2 1
= − − .
( p − 2)( p + 2)( p − 1) 4 p − 2 12 p + 2 3 p − 1
Повертаючись до оригіналів, знаходимо розв’язки заданої системи рівнянь:
⎧ 3 2t 1 −2t ⎧ 1 2t 1
⎪ x (t ) = e + e − e t
; ⎪ x (t ) = e + ch2t − e t ;
4 4 ⇒ 2 2
⎨ 3 2t 1 − 2t 2 t ⎨ 2 2t 1 2
⎪ y (t ) = e − e − e ⎪ y (t ) = e + sh2t − e t .
⎩ 4 12 3 ⎩ 3 6 3

Приклад 2. Знайти частинні розв’язки системи диференціальних рівнянь

⎧ dx
⎪ dt = 2 y + x;
⎨ dy при наступних початкових умовах х(0)=0, у(0)=5.
⎪ = 2x + y + 1
⎩ dt

Розв’язок. Перетворимо задану систему до вигляду:

⎧ x′ − x − 2 y = 0;
⎨
⎩ y′ − 2 x − y = 1.
Застосуємо перетворення Лапласа до заданої системи і одержимо наступну
систему операторних рівнянь:

⎧ ⎡ dx ⎤
⎪⎪ L ⎢ dt ⎥ − L[x + 2 y ]; ⎧ pX ( p ) − x(0) − X ( p ) − 2Y ( p) = 0;
⎪
⎣ ⎦ ⇒⎨ 1 ⇒
⎨ dy pY ( p ) − y (0) − 2 X ( p ) − Y ( p) = ,
⎡ ⎤ 1
⎪L − L[2 x + y ] = ; ⎪⎩ p
⎪⎩ ⎢⎣ dt ⎥⎦ p
⎧ ( p − 1) X ( p ) − 2Y ( p) = 0;
⎪
⇒⎨ 1
− 2 X ( p ) + ( p − 5)Y ( p ) = .
⎪⎩ p
Розв’язуючи одержану систему відносно Х(р) і У(р), знаходимо:
⎧ 10 p + 2
⎪⎪ X ( p ) = p ( p + 1)( p − 3) ;
⎨
⎪ Y ( p) = 5 p − 4 p − 1 .
2

⎪⎩ p ( p + 1)( p − 3)

Оригінали функцій, тобто розв’язки теж знайдемо використавши метод лишків.

[ ]
m
Отже, згідно наведеної формули f (t ) = ∑ Re s F ( p k )e k . знаходимо часткові
pt

k =1 p = pk
розв’язки x(t) i y(t) заданої системи диференціальних рівнянь. Оскільки функції -
зображення мають три прості полюси р1=3, р2=0 і р3=-1, то для х(t) маємо:
20
 p =3
[
Re s X ( p)e pt = lim ] 10 p + 2 pt 8 3t
p →3 p ( p + 1)
e = e ;
3

[
Re s X ( p)e pt
p =0
] = lim
10 p + 2
p → 0 ( p + 1)( p − 3)
2
e pt = − ;
3

[
Re s X ( p)e pt
p = −1
] = lim
10 p + 2 pt
p → −1 p ( p − 3)
e = −2e −t

2 8
− 2e −t + e 3t .
Тоді частковий розв’язок x(t ) = −
3 3
Аналогічно знаходимо частковий розв’язок y(t):

p =3
[
Re s Y ( p)e pt = lim ] p →3
5 p 2 − 4 p − 1 pt 8 3t
p ( p + 1)
e = e ;
3

Re s Y ( p)e
p =0
[ pt
] = lim
5 p 2 − 4 p − 1 pt 1
p →0 ( p − 3)( p + 1)
e = ;
3

[
Re s Y ( p)e pt = lim
p = −1
] p → −1
5 p 2 − 4 p − 1 pt
p ( p − 3)
e = 2e −t .

1 8
Отже, y (t ) =+ 2e − t + e 3t .
3 3
Таким чином частковий розв’язок заданої системи диференціальних рівнянь має
вигляд:
⎧ 2 −t 8 3t
⎪⎪ x(t ) = − 3 − 2e + 3 e ;
⎨
⎪ y (t ) = 1 + 2e −t + 8 e 3t .
⎪⎩ 3 3

§ 3. Знаходження розв’язку інтегральних рівнянь операційним методом

Загальні поняття та визначення. Інтегральними рівняннями називають

рівняння, в яких шукана функція знаходиться під знаком інтегралу.
У загальному випадку лінійні інтегральні рівняння (ІР) мають вигляд

g ( x) ⋅ y ( x) − λ ∫ K ( x, t ) ⋅ y (t )dt = f ( x), x ∈Q, ( 19 )

Ω

де K(x ,t) – ядро ІР, f(x) – права частина рівняння з областю існування Q, λ - параметр
рівняння ( часто надають йому значення 1 або –1), y(x) – шукана функція з областю
існування Ω - змінна або постійна.
Функції K(x ,t), f(x), g(x), параметр λ та області Q і Ω вважаються заданими, а
функція y(x) – шуканою. Причому функції K(x,t), f(x) і g(x) можуть бути як
комплексними, так і дійсними, а змінні x і t – тільки дійсними.
Рівняння (19) є неоднорідним. У випадку g(x)≡1 і f(x)≡0, то рівняння (19)
запишеться у вигляді
y ( x) − λ ∫ K ( x, t ) ⋅ y (t )dt = 0, x ∈Q, ( 20 )
Ω
називають однорідним.
Якщо задані функції K(x , t), g(x) і шукана функція у(х) у рівнянні (19) є
функціями однієї змінної, то маємо рівняння одномірні, тобто рівняння з однією змінною.

21
Ці рівняння можуть бути лінійними або нелінійними, аналогічно як і диференціальні
рівняння.
Лінійні рівняння – це рівняння, в яких шукана функція входить лінійно.
До них відносяться рівняння Фредгольма і Вольтерри І та ІІ роду, асаме:
- рівняння Фредгольма І роду
b

∫ K ( x, t ) y(t )dt =
a
f ( x), c ≤ x ≤ d ; ( 21 )

- рівняння Вольтерри І роду

∫ K ( x, t ) y(t )dt =
a
f ( x), x ∈ Q; ( 22 )

- рівняння Вольтерри та Фредгольма ІІ роду:

х
y ( x) − λ ∫ K ( x, t ) y (t )dt = f ( x);
0
b
( 23 ).
y ( x) − λ ∫ K ( x, t ) y (t )dt = f ( x);
a
Якщо аргумент ядра має вигляд різниці, тобто x - t , то з таким виглядом
ядра інтегральне рівняння називається рівнянням згортки, або рівнянням із різницевим
ядром. Ці рівняння мають вигляд:

y ( x) − λ ∫ K ( x − t ) y (t )dt = f ( x); ( 24 )
Ω
Причому інтегральні рівняння згортки наступного вигляду:
х

f ( x) = λ ∫ K ( x − t ) y (t )dt є рівнянням Вольтерри І роду, ( 25 )

a
х

y ( x) − λ ∫ K ( x − t ) y (t )dt = f ( x) - рівняння Вольтерри ІІ роду. ( 26 )

a
Розглянемо методику знаходження розв’язку інтегральних рівнянь згортки
Вольтерри І та ІІ роду за допомогою інтегрального перетворення Лапласа.
Нехай задано рівняння (25). Застосувавши до нього перетворення Лапласа,
одержимо:
⎡х ⎤
L[ f ( x)] = λ ⋅ L ⎢ ∫ K ( x − t ) y (t )dt ⎥ .
⎣0 ⎦
Дальше, вважаючи, що F(p)→f(х), g(p)→K(х), Y(p)→y(х) та згідно теореми
згортки операторне рівняння, для заданого рівняння (23), запишеться у вигляді

F ( p)
F ( p) = λ ⋅ g ( p) ⋅ Y ( p) або Y ( p) = .
λ ⋅ g ( p)

Тоді розв’язок рівняння знаходимо взявши обернене перетворення Лапласа., тобто

1 ⎡ F ( p) ⎤
y ( x) = L−1 ⎢ .
λ ⎣ g ( p) ⎥⎦

Приклад. Знайти розв’язок інтегрального рівняння

х

∫e
x−t
x = y ( t ) dt .
0

22
 Розв’язок. Побудуємо для даного рівняння операторне рівняння:
⎡ х x −t ⎤
L[x ] = L ⎢ ∫ e y (t )dt ⎥.
⎣0 ⎦
1 ⎡ х
⎤ 1 p −1 1 1
Оскільки L[x ] = 2 ; L ⎢ ∫ e x −t y (t )dt ⎥ = Y ( p), то Y ( p) = 2 = − 2 .
p ⎣0 ⎦ p −1 p p p
Взявши обернене перетворення, знаходимо розв’язок рівняння:
⎡1 1 ⎤
y ( x) = L−1 ⎢ − 2 ⎥ = 1 − x.
⎣p p ⎦
Розглянемо методику знаходження розв’язку інтегрального рівняння згортки
Вольтерри ІІ роду за допомогою інтегрального перетворення.
Нехай задано рівняння (24). Застосувавши до нього перетворення Лапласа,
одержимо:
⎡х ⎤
L[ y ( x)] − λ ⋅ L ⎢ ∫ K ( x − t ) y (t )dt ⎥ = L[ f ( x)].
⎣0 ⎦
Дальше, вважаючи, що F(p)→f(х), g(p)→K(х), Y(p)→y(х) та згідно теореми
згортки операторне рівняння, для заданого рівняння (23), запишеться у вигляді
F ( p)
Y ( p) − λ ⋅ g ( p) ⋅ Y ( p) = F ( p) або Y ( p) = .
1 − λ ⋅ g ( p)
Тоді розв’язок рівняння знаходимо взявши обернене перетворення Лапласа., тобто
⎡ F ( p) ⎤
y ( x) = L−1 ⎢ ⎥.
⎣1 − λ ⋅ g ( p ) ⎦
Приклад. Знайти розв’язок інтегрального рівняння
х
y ( x) − ∫ ( x − t ) y (t )dt = sin x.
0

Розв’язок. Побудуємо для даного рівняння операторне рівняння:

⎡х ⎤
L[ y ( x)] − L ⎢ ∫ ( x − t ) y (t )dt ⎥ = L[sin x)].
⎣0 ⎦
Оскільки
1 ⎡х ⎤ 1 p2
L[sin x ] = 2 ; L ⎢ ∫ ( x − t ) y (t )dt ⎥ = 2 Y ( p ), то Y ( p) = 2 =
p +1 ⎣0 ⎦ p −1 ( p + 1)( p 2 − 1)
1⎛ 1 1 ⎞
= ⎜⎜ 2 + 2 ⎟.
2 ⎝ ( p + 1) ( p − 1) ⎟⎠
Взявши обернене перетворення, знаходимо розв’язок рівняння:
⎡1 ⎛ 1 1 ⎞⎤ 1
y ( x) = L−1 ⎢ ⎜⎜ 2 + 2 ⎟⎟⎥ = (sin t + sht ).
⎣ 2 ⎝ ( p + 1) ( p − 1) ⎠⎦ 2

23
 Розділ ІV. Домашні завдання

Завдання 1. Згідно інтегрального перетворення Лапласа, знайти зображення F(p)

функції f(t):

1. f (t ) = e −2t ; 5. f (t ) = 2 − t ; 9. f (t ) = t − cos 2t ;
2. f (t ) = 2 t ; 6. f (t ) = 2 sin t − 3 cos t ; 10. f (t ) = t − 2 sin t ;
3. f (t ) = 5 + t ; 7. f (t ) = 2t − e −t ; 11. f (t ) = 1 + t 2 ;
1
4. f (t ) = t 2 / 2 ; 8. f (t ) = ( sht − sin t ) ; 12. f (t ) = 5 t / 2 ;
2
Завдання 2. Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно вказаних теорем
а). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми подібності:

1 . f ( t ) = sh 2 t ; 5 . f ( t ) = ch 2 4 t ; 9 . f ( t ) = sh 2 t ⋅ cht ;
−2t
2 . f (t ) = e ; 6 . f ( t ) = sh 2 t ⋅ sh 3 t ; 10 . f ( t ) = cos 2 2 t ;
3 . f ( t ) = cos 4 t ; 7 . f ( t ) = sin 2 2 t ; 11 . f ( t ) = cos 2 t ⋅ cos 4 t ;
4 . f ( t ) = sh 5 t ; 8 . f ( t ) = sh 2 2 t ; 12 . f ( t ) = ch 2 t ⋅ cht ;

б). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми зсуву (згасання):

1. f (t ) = e −4t ⋅ sin 3t ; 5. f (t ) = sh 2t ⋅ cos 2 2t ; 9. f (t ) = e 2t ⋅ cos 2t ⋅ sin t ;

2. f (t ) = e 3t ⋅ cos 3t ; 6. f (t ) = e − 2t ⋅ cos 2t ; 10. f (t ) = e 3t ⋅ sin 3t ⋅ sin 2t ;
3. f (t ) = sht ⋅ ssnt ; 7. f (t ) = e t ⋅ ssn2t ; 11. f (t ) = e t ⋅ cos 5t ;
4. f (t ) = sin 2t ⋅ ssn3t ; 8. f (t ) = cos t ⋅ cos 2t ; 12. f (t ) = e 3t ⋅ cos t.

Завдання 3. Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t), використовуючи

вказані теореми диференціювання оригіналу або зображення.

а). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми

диференціювання оригіналу:

1. f (t ) = e3 / 2t ; 5. f (t ) = t ⋅ e 2t ; 9. f (t ) = 2t ;
2. f (t ) = e −3t ; 6. f (t ) = t ⋅ sin 2t ; 10. f (t ) = 3t 2 ;
3. f (t ) = cos 4t ; 7. f (t ) = t ⋅ cos 2t ; 11. f (t ) = t ⋅ et ;
4. f (t ) = t ⋅ sh2t ; 8. f (t ) = t ⋅ sh3t; 12. f (t ) = t ⋅ sin 2t .

б). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми

диференціювання зображення:

1. f (t ) = t ⋅ cos3t ; 5. f (t ) = t ⋅ sin 2t ; 9. f (t ) = t ⋅ sh2t ;

2. f (t ) = t ⋅ sht ; 6. f (t ) = t ⋅ sin 3t ; 10. f (t ) = t ⋅ cost;
3. f (t ) = t ⋅ ch2t ; 7. f (t ) = t ⋅ cost ⋅ cht; 11. f (t ) = t ⋅ sh5t ;
− 2t
4. f (t ) = t ⋅ e ; 8 f (t ) = t ⋅ cost ;
2
12. f (t ) = t ⋅ cht .

24
 Завдання 4. Використовуючи вказані теореми інтегрування зображення або
оригіналу, знайти зображення F(p) заданих функцій f(t).
а). Застосувавши теорему інтегрування оригіналу, знайти зображення F(p)
заданих функцій f(t) :

τ τ τ
1. f (t ) = ∫ cos 2τ dτ ; 5. f (t ) = ∫ ch2τ dτ ; 9. f (t ) = ∫ e 2τ chτ dτ ;
0 0 0
τ τ τ
2. f (t ) = ∫ sh2τ dτ ; 6. f (t ) = ∫ τ ⋅ sh3τ dτ ; 10. f (t ) = ∫ τ ⋅ e −τ dτ ;
0 0 0
τ τ τ
3. f (t ) = ∫ ch3τ dτ ; 7. f (t ) = ∫ eτ ⋅ cos 2τ dτ ; 11. f (t ) = ∫τ ⋅ eτ dτ ;
0 0 0
τ τ τ
4. f (t ) = ∫τ ⋅ cos 2τ dτ ; 8. f (t ) = ∫ e ⋅ sinτ dτ ;
2τ
12. f (t ) = ∫ eτ ⋅ 3τ dτ .
0 0 0

б). Застосувавши теорему інтегрування зображення, знайти зображення F(p)

заданих функцій f(t) :

e −2t sht sin2 t

1. f (t ) = ; 5. f (t ) = ; 9. f (t ) = ;
t t t
sin 3t sh2t e −t − e −4t
2. f (t ) = ; 6. f (t ) = ; 10. f (t ) = ;
t t t
t
cos2
ch2t ⋅ ch3t 2; et − 1
3. f (t ) = ; 7. f (t ) = 11. f (t ) = ;
t t t
cos2t − cos4t sin 2t2
1 − e −2t
4. f (t ) = ; 8. f (t ) = ; 12. f (t ) = .
t t t

Завдання 5. Знайти згортки функцій:

1. f (t ) = t ⋅ cos t. 2. f (t ) = t ⋅ sin t. 3. f (t ) = sht ⋅ sin t.

4. f (t ) = (1 − t ) ⋅ e t . 5. f (t ) = 2e 3t . 6. f (t ) = cht ⋅ cos t.
7. f (t ) = 2te 2t . 8. f (t ) = t ⋅ cos 2t. 9. f (t ) = (1 − 2t )e 2t .

Завдання 6. Знайти зображення періодичних функцій.

Для виконання завдання потрібно за заданим графічним зображенням функції
встановити її період та аналітичний вигляд.

1.
x(t)

0 2 4 6 t

25
2.
x(t)

0 1 2 3 t

3.

x(t)

t
0 1 2 3

4.
x(t)
1

t
0 1 2 3
5.
x(t)
1

0 1 2 3 4 t

6.
x(t)
1

t
0 1 2 3 4

7. x(t)

t
0 1 2 3 4

-1

26
 8.

x(t)

0 1 2 3 4 t

Завдання 5. Згідно оберненого перетворення Лапласа, знайти оригінали функцій

f(t) за заданими їх зображеннями F(p):

1 1 1
1. F ( p) = ; 5. F ( p) = ; 9. F ( p) = ;
( p + 2)( p + 1) p + 64
3
p − 9 p + 20
2

1 1 1
2. F ( p) = ; 6. F ( p) = 3 ; 10. F ( p) = 2 ;
( p − 2)( p + 1) p + 125 p + 10 p + 21
1 1 p+3
3. F ( p) = ; 7. F ( p) = 3 ; 11. F ( p) = 2 ;
( p − 2) 2 ( p + 1) p +8 p + 3p − 4
1 1 1
4. F ( p) = ; 8. F ( p) = 3 ; 12. F ( p) = 2 ;
( p − 2) 2 ( p + 3) p +1 p − 4 p + 20

Завдання 6. Розв’язати наступні диференціальні рівняння при заданих початкових

умовах :

1. x′′ + 4 x′ + 4 x = 2 cos t; 8. x′′ − 4 x′ + 3x = t + 2;

x(0) = 0, x′(0) = 1; x(0) = 0, x′(0) = 1;
2. x′′ + 2 x′ = 2t − 1; 9. x′′ + 2 x′ + x = 3 − t;
x(0) = 0, x′(0) = 0; x(0) = 0, x′(0) = 0;
3. x′′ − 3x′ = 3t; 10. x′′ − 5x′ + 6 x = t + 1;
x(0) = 0, x′(0) = 1; x(0) = 0, x′(0) = 0;
4. x′′ + x = t 2 + 2; 11. x′′ − x′ − 6 x = 2t;
x(0) = 0, x′(0) = 0; x(0) = 1, x′(0) = 0;
5. x′′ + 2 x′ + x = sin 2t; 12. x′′ + 3x′ − 4 x = co2t;
x(0) = 0, x′(0) = 0; x(0) = 0, x′(0) = 0.
6. x′′ − 5x′ + 4 x = e 2t ; 13. x′′ − 5 x′ + 6 x = t + 1;
x(0) = 0, x′(0) = 2. x(0) = 2, x′(0) = 0.
7. x′′ + 2 x′ = sin t; 14. x′′ − 7 x′ + 6 x = sht;
x(0) = 1, x′(0) = 0. x(0) = 0, x′(0) = 1.

27
 Завдання 7. Знайти частковий розв’язок наступних систем диференціальних рівнянь
при заданих початкових умовах:

⎧ x ′ = x + 2 y, ⎧ x ′ = −2 x − 2 y,
1. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 0 9. ⎨ x(0) = y (0) = 0.
⎩ 2 x ′ − y ′ = 4t , ⎩ y ′ = −2 x + y ,
⎧ y ′ = x + y, ⎧ x′ − 2 x − y = e t ,
2. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0. 10. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 1.
⎩ y ′ − 2 x ′ = te , ⎩ y ′ = x + 2 y,
t

⎧ x ′ − y = 0, ⎧ x ′ + 4 x − y = 0,
3. ⎨ x(0) = y (0) = 1. 11. ⎨ x(0) = 2, y (0) = 0.
⎩ y ′ = 2 x − 2 y, ⎩ y ′ − 2 x + y = 0,
⎧ 2 x′ + y = t, ⎧x + 2 y′ = t,
4. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 0. 12. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 0.
⎩ y ′ − 2 x = 0, ⎩ 2 x ′ + y ′ = 0,
⎧ x ′ = x − 2 y, ⎧ 2 x ′ + y ′ + 0.5 y = 0,
5. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0. 13. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0.
⎩ y ′ = 2 x + y, ⎩ x ′ + y ′ − 2 y = sin t ,
⎧ x ′ = 2 x − y, ⎧ x ′ − 2 x = y,
6. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 2. 14. ⎨ x(0) = y (0) = 0.
⎩ 2 x′ + y ′ = t, ⎩ y ′ + 2 x + y = cos 2t ,
⎧ y ′ = 2 x − y, ⎧ x′ − 2 x − y = e t ,
7. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0. 15. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 1.
⎩ y ′ + 2 x′ = e , ⎩ y ′ = x + 2 y,
t

⎧ x ′ + 2 x = y, ⎧ x ′ = −2 x − 2 y ,
8. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 2. 16. ⎨ x(0) = y (0) = 0.
⎩2 x ′ + y ′ = sht , ⎩ y ′ = −2 x + y ,

Завдання 8. Знайти розв’язок наступних інтегральних рівнянь:

x x

1. ∫ ( x − t ) y(t )dt = chx − 1.

0
∫
2. y ( x) = 1 + ch( x − t ) y (t ) dt.
0

x
x
1
4. y ( x ) = e − x − 1 + ∫ y(t )dt.
x
3. ∫ sin( x − t ) y (t )dt = x 4 .
0 2 0
x 2 x
x
5. ∫ cos( x − t ) y(t )dt = x sin x.
0
6. y ( x ) =
2 ∫0
+ ( x − t ) y (t )dt.

28
 Розділ V. Завдання до розрахункової роботи

Завдання 1. Використавши інтегральне перетворення Лапласа, знайти зображення

F(p) функції f(t):

1. f (t ) = e − t ; 11. f (t ) = 1 + t ; 21. f (t ) = t + cos t ;

2. f (t ) = a t ;
3. f (t ) = t ;
4. f (t ) = t 2 ;
5. f (t ) = t / 2 ;
6. f (t ) = cos 2t ;
7. f (t ) = t 3 ;
8. f (t ) = 2 t ;
9. f (t ) = sin t ;
10. f (t ) = sin 2t ;
12. f (t ) = 2 sin t − cos t ; 22. f (t ) = t − cos t ;
13. f (t ) = t + e −t ; 23. f (t ) = t + t 2 ;
1
14. f (t ) = (cht + cos t ) ; 24. f (t ) = 3t / 2 ;
2
15. f (t ) = 2 t − 1 ; 25. f (t ) = t + cht ;
16. f (t ) = a t − 1 ; 26. f (t ) = t − cht ;
1
17. f (t ) = ( sht − 2cht ) ; 27. f (t ) = 2t 2 + t ;
2
1
18. f (t ) = ( sht − 2 cos t ); 28. f (t ) = 1 + t 2 ;
2
19. f (t ) = t + sht ; 29. f (t ) = 1 + t 3 ;
20. f (t ) = e −t ; 30. f (t ) = sht + 2t.

Завдання 2. Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно вказаних теорем

а). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми подібності:

1 . f ( t ) = shat ; 6 . f ( t ) = ch 2 at ; 11 . f ( t ) = shat ⋅ chbt ;

− at
2 . f (t ) = e ; 7 . f ( t ) = shat ⋅ shbt ; 12 . f ( t ) = cos 2
5t ;
3 . f ( t ) = cos at ; 8 . f ( t ) = sin 2
at ; 13 . f ( t ) = cos 2 t ⋅ cos t ;
4 . f ( t ) = sh 2 t ; 9 . f ( t ) = sh at ;2
14 . f ( t ) = chat ⋅ chbt ;
5 . f ( t ) = chat ; 10 . f ( t ) = cos at ⋅ cos bt ; 15 . f ( t ) = sin 2 t ⋅ sin t .

б). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми зсуву (згасання):

16. f (t ) = e −4t ⋅ sin 3t ⋅ cos 2t ; 21. f (t ) = sh4t ⋅ cos 2 t ; 26. f (t ) = e 2t ⋅ sin t ⋅ cos 2t sin 4t ;
17. f (t ) = e 3t ⋅ cos 3t ⋅ cos 4t ; 22. f (t ) = e −2t ⋅ sin t ⋅ cos 2t ; 27. f (t ) = e 3t ⋅ sin 3t ⋅ cos 4t ⋅ sin 2t;
18. f (t ) = sht ⋅ cos 2t ⋅ sin 3t ; 23. f (t ) = e t ⋅ sin 3t ⋅ sin 2t ; 28. f (t ) = e t ⋅ sin 4t ⋅ cos 5t ;
19. f (t ) = cht ⋅ sin 2t ⋅ sin 3t ; 24. f (t ) = e 2t ⋅ cos t ⋅ cos 2t ; 29. f (t ) = e 3t ⋅ sin 5t ⋅ cos 2t ;
20. f (t ) = ch3t ⋅ sin 2 t ; 25. f (t ) = e t ⋅ sin t ⋅ cos t ; 30. f (t ) = e 4t ⋅ cos t ⋅ cos 2t ⋅ cos 3t.

29
 Завдання 3. Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t), використовуючи
вказані теореми диференціювання оригіналу або зображення.

а). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми

диференціювання оригіналу:

1. f (t ) = e 2t ; 6. f (t ) = t ⋅ et ; 11. f (t ) = t ;
2. f (t ) = e −2t ; 7. f (t ) = t ⋅ sin t ; 12. f (t ) = t 2 ;
3. f (t ) = cos 2t ; 8. f (t ) = t ⋅ cost ; 13. f (t ) = t ⋅ e 2t ;
4. f (t ) = t ⋅ sh2t ; 9. f (t ) = t ⋅ sht; 14. f (t ) = t ⋅ sin 2t ;
5. f (t ) = t ⋅ cht ; 10. f (t ) = t ⋅ cht ; 15. f (t ) = t ⋅ cos 2t.

б). Знайти зображення F(p) заданих функцій f(t) згідно теореми

диференціювання зображення:

16. f (t ) = t ⋅ cos 2t ; 21. f (t ) = t 2 ⋅ sin 2t ; 26. f (t ) = t ⋅ sin t ⋅ sht ;

17. f (t ) = t ⋅ sh2t ; 22. f (t ) = t ⋅ sin 2t ⋅ sh2t ; 27. f (t ) = t ⋅ cost ⋅ cht;
18. f (t ) = t ⋅ ch2t ; 23. f (t ) = t ⋅ cos3t ⋅ ch2t; 28. f (t ) = t ⋅ sh5t ;
19. f (t ) = t ⋅ e 2t ; 24. f (t ) = t 2 ⋅ cos 2t ; 29. f (t ) = t ⋅ ch4t ;
20. f (t ) = t 2 ⋅ cost ; 25. f (t ) = t 2 ⋅ sin 2t ; 30. f (t ) = t 5 .

Завдання 4. Використовуючи вказані теореми інтегрування зображення або

оригіналу, знайти зображення F(p) заданих функцій f(t).

а). Застосувавши теорему інтегрування оригіналу, знайти зображення F(p)

заданих функцій f(t) :

τ τ τ
1. f (t ) = ∫ cosτ dτ ; 6. f (t ) = ∫τ ⋅ chτ dτ ; 11. f (t ) = ∫ e 2τ ch2τ dτ ;
0 0 0
τ τ τ
2. f (t ) = ∫ shτ dτ ; 7. f (t ) = ∫τ ⋅ shτ dτ ; 12. f (t ) = ∫τ ⋅ e −2τ dτ ;
0 0 0
τ τ τ
3. f (t ) = ∫ chτ dτ ; 8. f (t ) = ∫ eτ ⋅ cos 2τ dτ ; 13. f (t ) = ∫τ ⋅ eτ dτ ;
0 0 0
τ τ τ
4. f (t ) = ∫τ ⋅ cosτ dτ ; 9. f (t ) = ∫ e ⋅ sin 2τ dτ ; 14. f (t ) = ∫ eτ ⋅ 2τ dτ ;
τ

0 0 0
τ τ τ
5. f (t ) = ∫τ ⋅ sinτ dτ ; 10. f (t ) = ∫ e 2τ ⋅ sh2τ dτ ; 15. f (t ) = ∫τ ⋅ sin 2 2τ dτ .
0 0 0

30
 б). Застосувавши теорему інтегрування зображення, знайти зображення F(p)
заданих функцій f(t) :

e −2t ⋅ sin t sh2t e −2t ⋅ sin2 t

1. f (t ) = ; 6. f (t ) = ; 11. f (t ) = ;
t t t
sin 3t ⋅ sint sht e −2t − e −3t
2. f (t ) = ; 7. f (t ) = ; 12. f (t ) = ;
t t t
t
sin2
ch2t ⋅ cht 2; e 2t − 1
3. f (t ) = ; 8. f (t ) = 13. f (t ) = ;
t t t
cos2t − cost sin2 t 1 − e −t
4. f (t ) = ; 9. f (t ) = ; 14. f (t ) = ;
t t t
1 − e 2t 1 − cost 1 − cost −t
5. f (t ) = t
; 10. f (t ) = ; 15. f (t ) = ⋅e .
te t t

Завдання 5. Згідно оберненого перетворення Лапласа, знайти оригінали функції

f(t) за заданими зображеннями F(p):
1 1 1
1. F ( p) = ; 11. F ( p) = 3 ; 21. F ( p) = 2 ;
( p − 2)( p − 1) p + 27 p − 4 p + 20
1 1 1
2. F ( p) = ; 12. F ( p) = ; 22. F ( p) = 2 ;
( p − 2)( p − 1) 2 p +1
3
p + 10 p + 41
1 1 p+3
3. F ( p) = ; 13. F ( p) = 3 ; 23. F ( p) = 2 ;
( p + 2) ( p + 1)
2
p +8 p + 2 p + 10
1 1 1
4. F ( p) = ; 14. F ( p) = 3 ; 24. F ( p) = 2 ;
( p − 2) 2 ( p + 3) p −1 p − 4 p + 20
p 1 1
5. F ( p) = 2 ; 15. F ( p) = 3 ; 25. F ( p) = 2 ;
( p + 4)( p 2 + 1) p −8 p − 4 p + 13
p 1 p
6. F ( p) = 2 ; 16. F ( p) = 2 ; 26. F ( p) = 2 ;
( p + 1)( p 2 + 9) p − 4p +8 p + 2 p + 17
1 p−2 p
7. F ( p) = 2 ; 17. F ( p) = 2 ; 27. F ( p) = 2 ;
( p + 4)( p 2 + 1) p − 4 p + 13 p − 2p + 3
1 3 p + 19 p
8. F ( p) = 2 ; 18. F ( p) = ; 28. F ( p) = 2 ;
( p + 2)( p 2 + 3) 2 p + 8 p + 19
2
p − 6 p + 10
p2 5 p −1 1
9. F ( p) = ; 19. F ( p) = ; 29. F ( p) = ;
( p 2 + 4)( p 2 + 1) p3 −1 p − 3p + 3
2

p2 p +1 p
10. F ( p) = ; 20. F ( p) = 2 ; 30. F ( p) = ;
( p + 5)( p + 3)
2 2
p + 2p p − 2 p − 15
2

31
Завдання 6. Розв’язати, застосувавши перетворення Лапласа, наступні диференціальні
рівняння при заданих початкових умовах :

1. x′′ + 4 x′ + 4 x = e −2t (cost + 2 sin t ); 16. x′′ − 4 x′ + 3x = t 2 + t;

x(0) = −1, x′(0) = 1; x(0) = 0, x′(0) = 1;
2. x′′ + x′ = 2t + 1; 17. x′′ + 2 x′ + x = 3 − t;
x(0) = 1, x′(0) = 0; x(0) = 1, x′(0) = 0;
3. x′′ − 4 x′ = 3t; 18. x′′ − 5x′ + 6 x = t + 1;
x(0) = 1, x′(0) = 0; x(0) = 0, x′(0) = 1;
4. x′′ + x′ = t 2 + 2t; 19. x′′ − x′ − 6 x = 2t;
x(0) = 2, x′(0) = 0; x(0) = 1, x′(0) = 0;
5. x′′ + 2 x′ + x = 2 sin t; 20. x′′ + 3x′ − 4 x = 2 cos t;
x(0) = 0, x′(0) = 2; x(0) = 2, x′(0) = 0;
6. x′′ + 4 x = e −2t cos t; 21. x′′ − 4 x′ + 3x = 2t 2 + t;
x(0) = −1, x′(0) = 1; x(0) = 0, x′(0) = 1;
7. x′′ + 2 x′ = 2t + 1; 22. x′′ + 2 x′ = 3 + t;
x(0) = 1, x′(0) = −1; x(0) = −1, x′(0) = 1;
8. x′′ − x′ = t + 2; 23. x′′ − 5 x′ = 3t + 1;
x(0) = −1, x′(0) = 0; x(0) = 0, x′(0) = 1;
9. x′′ + x′ = t 2 + t; 24. x′′ − 3x′ + 2 x = 2 + t;
x(0) = −1, x′(0) = 0; x(0) = 1, x′(0) = 0;
10. x′′ + 2 x′ + x = 2 cos t; 25. x′′ + 2 x′ = ch4t;
x(0) = 0, x′(0) = 2; x(0) = x′(0) = 0;
11. x′′ − x′ = e −2t sin 2t; 26. x′′ + x = sht;
x(0) = −1, x′(0) = 1; x(0) = x(0) = 0;
12. x′′ + 2 x′ = 2t − 1; 27. x′′ + x = cos t;
x(0) = −1, x′(0) = 1; x(0) = x′(0) = 0;
13. x′′ − 2 x′ = 3t + 1; 28. x′′ − 4 x = 4e 2t ;
x(0) = 1, x′(0) = 0; x(0) = x′(0) = 0;
14. x′′ + 3x′ = t 2 + 2t; 29. x′′ + 2 x′ + x = e 2t ;
x(0) = 2, x′(0) = 0; x(0) = 0, x′(0) = −2;
15. x′′ + 2 x′ + x = 2 sin 2t; 30. x′′ − 4 x = 2 cos 2t;
x(0) = 0, x′(0) = 2; x(0) = x′(0) = 0;

32
Завдання 7. Знайти частковий розв’язок наступних систем диференціальних рівнянь
за допомогою перетворення Лапласа:

⎧ x ′ = y, ⎧ x ′ = −2 x − 2 y ,
1. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 1. 16. ⎨ x(0) = y (0) = 1.
⎩2 x ′ + y ′ = 4t , ⎩ y ′ = −2 x + y ,
⎧ y ′ = x + y, ⎧ x′ − 2 x − y = e t ,
2. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0. 17. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 1.
⎩ y ′ − x ′ = te , ⎩ y ′ = x + y,
t

⎧ x ′ + y = 0, ⎧ x ′ + 4 x − y = 0,
3. ⎨ x(0) = y (0) = 1. 18. ⎨ x(0) = 2, y (0) = 3.
⎩ y ′ = 2 x + 2 y, ⎩ y ′ + 2 x + y = 0,
⎧ x ′ + 2 y = 3t , ⎧ x − y′ = t,
4. ⎨ x(0) = 2, y (0) = 3. 19. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 0.5.
⎩ y ′ − 2 x = 4, ⎩ x ′ + 2 y ′ = 0,
⎧ x ′ = x − y, ⎧ x ′ + y ′ + 0.5 y = e 2t ,
5. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0. 20. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0.
⎩ y ′ = x + y , ⎩ x ′ + y ′ − 2 y = sin t ,
⎧ x′ + y ′ = e t , ⎧ x ′ − 3 y = 0,
6. ⎨ x(0) = y (0) = 1. 21. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0.
⎩ y ′ = 2 x + y, ⎩ x − y ′ = sin t ,
⎧ x′ = 2 y + e t , ⎧ x ′ − 3 y = 0,
7. ⎨ x(0) = y (0) = 1; 22. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0.
⎩ y′ = 2x + e , ⎩ x − y ′ = sin t ,
−t

⎧ x ′ − 2 y = 0, ⎧ x′ + y ′ = e t ,
8. ⎨ x(0) = y (0) = 2. 23. ⎨ x(0) = y (0) = 0.
⎩ x ′ + 2 y ′ = 2t , ⎩ x′ − y ′ = t ,
⎧ x − 3 y = 0, ⎧ x ′ + y = 0,
9. ⎨ x(0) = y (0) = 1;. 24. ⎨ x(0) = y (0) = 1.
⎩ x − y ′ = sin t , ⎩ y ′ − 2 x − 2 y = 0,
⎧ x ′ = x + y, ⎧ x′ + y ′ = e t ,
10. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 1. 25. ⎨ x(0) = y (0) = 0;
⎩ y ′ = x − y, ⎩2 x ′ + y ′ = cos t ,
⎧ x ′ + 2 y = 3t , ⎧ x ′ − 3 y = 0,
11. ⎨ x(0) = 2, y (0) = 3. 26. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0;
⎩ y ′ − 2 x = 4, ⎩ x − y ′ = sin t ,
⎧ x ′ + y ′ + 0.5 x = e 2t , ⎧ x′ + y ′ − y = e t ,
12. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 1. 27. ⎨ x(0) = y (0) = 0;
⎩ x ′ + y ′ − 2 x = sin t , ⎩2 x ′ + y ′ + 2 y = cos t ,
⎧ x′ − y ′ = t , ⎧ x ′ − 3 y = 0,
13. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 0.5. 28. ⎨ x(0) = y (0) = 0;
⎩ x ′ + 2 y ′ = 0, ⎩ x − y ′ = cos t ,
⎧ x ′ − 3 y = 0, ⎧ x ′ − x − 2 y = 2e t ,
14. ⎨ x(0) = 1, y (0) = 0; 29. ⎨ x(0) = y (0) = 1;
⎩ x − y ′ = sin t , ⎩ y ′ − 2 x − y = 0,
⎧ x − y′ = t, ⎧ x − y ′ = 0,
15. ⎨ x(0) = 0, y (0) = 0.5. 30. ⎨ x(0) = y (0) = 0;
⎩ x ′ + 2 y ′ = 0, ⎩ x′ + 2 y ′ = t ,

33
 Завдання 8. Знайти розв’язок наступних інтегральних рівнянь:

x x
1 2x 1
∫ ∫e
x −t
1. sh( x − t ) y (t ) dt = 1 − cos x. 16. sh( x − t ) y (t )dt = (e − 1) − x.
0 0
4 2
x x

2. ∫ sin( x − t ) y(t )dt = cos x.

0
17. ∫
0
x − t y (t )dt = x 2 x .

x x

∫ (x − t) + 3∫ ( x − t ) 2 y (t )dt.
−2 x
3.
2
y (t )dt = x . 3
18. y ( x) = e
0 0
x x

4. y ( x ) = 1 + x cos x + ( x − t ) y (t )dt.∫
0
∫
19. y ( x ) = x + cos( x − t ) y (t ) dt.
0
x x

∫ ch( x − t ) y(t )dt = 1 − sin x. 20. y ( x) = e − ∫ ( x − t )e ( x −t ) y (t )dt.

2x
5.
0 0
x x

6. ∫ sh( x − t ) y(t )dt = 1 + cos x.

0
∫
21. y ( x ) = sin x − sh( x − t ) y (t ) dt.
0
x x

∫ ( x − t ) y(t )dt = x ∫
22. y ( x ) = x + sin( x − t ) y (t ) dt.
2 3
7. .
0 0
x x
1 − cos 2 x
∫ sh( x − t ) y(t )dt = ∫ ch( x − t ) y(t )dt = sin
2
8. . 23. x.
0
2 0

x
x

∫e
x −t
9. y ( x) = cos 3 x + ∫ e x −t
y (t )dt. 24. cos( x − t ) y (t )dt = xe x .
0 0
x x

∫ sh( x − t ) y(t )dt = sin ∫

x −t
25. y ( x ) = sin 2 x − e
2
10. x. y (t )dt.
0 0
x x

11. ∫ sh( x − t ) y(t )dt = 1 − cos x.

0
∫
26. y ( x ) = 1 + cos( x − t ) sin( x − t ) y (t ) dt.
0

x x
x
12. ∫ sh( x − t ) y (t )dt = 2 sin 27. y ( x ) = xe − ∫ e 2 ( x −t ) y (t )dt.
2 2x
.
0
2 0
x x

∫ ( x − t ) sin( x − t ) y(t )dt = sin ∫

28. y ( x ) = sin x + cos( x − t ) y (t )dt.
2
13. x.
0 0
x x
1 1
∫ ( x − t )e ∫
x −t
14. y (t )dt = e 2 x − xe x − . 29. y ( x) = e + sin( x − t ) y (t ) dt.
x

0
2 2 0
x 2 x
x 1
15. ∫ ( x − t )sh( x − t ) y(t )dt = xchx − shx.
0
30. y ( x) = + ∫ ( x − t ) 2 y (t )dt.
2 20

34
 Формули перетворень Лапласа для деяких функцій

№ Оригінал Зображення F(p)

п/п f(t)
1 С-const C
p
1
1 exp(at) p−a

2 tn n!
p n +1
a
3 sin(at) p + a2
2

p
4 cos(at) p + a2
2

a
5 sh(at) p − a2
2

p
6 ch(at) p − a2
2

ω
7 exp(-at)sin(ωt) ( p + a) 2 + ω 2
p+a
8 exp(-at)cos(ωt) ( p + a) 2 + ω 2
ω
9 exp(-at)sh(ωt) ( p + a) 2 − ω 2
p+a
10 exp(-at)ch(ωt) ( p + a) 2 − ω 2
n!
11 t n exp(at) ( p − a) n +1
dn
12 n
t f(t) (−1) n F ( p)
dp n
1 1
13 (sin at − at cos at )
2a 3 ( p + a 2 )2
2

π ⎛ p2 ⎞ ⎛ p⎞
14 exp(−t ) 2 exp⎜⎜ ⎟⎟ Erf ⎜ ⎟
2 ⎝ 4 ⎠ ⎝2⎠
1 1 ⎛ a2 ⎞
15 exp(− a t ) exp⎜⎜ − ⎟⎟
t π⋅p ⎝ 4 p ⎠
a ⎛ a2 ⎞
16 exp(− a t ), a > 0 exp⎜⎜ − ⎟⎟
2 π ⋅ p3 ⎝ 4p ⎠

35
№ Оригінал Зображення F(p)
п/п f(t)

17 at 1
p − ln a
1
18 ln t − ln( pe)
p
2a 2
19 2
sin (at ) p ( p 2 + 4a 2 )
p 2 + 2a 2
20 2
cos (at ) p ( p 2 + 4a 2 )

2
2a 2
21 sh (at) p ( p 2 − 4a 2 )

2
p 2 − 2a 2
22 ch (at) p ( p 2 − 4a 2 )
ω ⎛ ϕ ⎞
23 sin(ωt-φ0) exp⎜ − 0 p ⎟
p +ω ⎝ ω ⎠
2 2

p ⎛ ϕ ⎞
24 cos(ωt-φ0) exp⎜ − 0 p ⎟
p +ω ⎝ ω ⎠
2 2

36
 Література
1. Овчинников П.П. Вища математика. Підручник .Ч.2. – К.: Техніка, 2000. – 792 с.
2. Вища математика: Збірник задач. Ч.2. Навчальний посібник під заг. ред.. П.П.
Овчинникова. – К.: Техніка, 2003. – 376 с.
3. Вища математика. Практикум. В.Г. Кривуца, В.В. Барковський, Н.В. Барковська. –
К.: ЦУЛ, 2003. – 536 с.

37
 Зміст

Розділ І. Інтегральне перетворення Лапласа. Загальні поняття та означення. …....4

Теореми операційного числення. ……………………………………….……...5
§ 1. Теорема лінійності зображення. ……………………………………………..5
§ 2. Теорема подібності …………………………………………………………..5
§ 3. Теорема запізнення.………………………………………………………….. 6
§ 4. Теорема зсуву (згасання). …………………………………………………….7
§ 4. Теореми диференціювання оригіналу і зображення. ……………………….8
§ 5. Теореми інтегрування оригіналу і зображення. ……………………………9
§ 6. Згортки функцій. ……………………………………………………………...11
§ 7. Зображення періодичних функцій. ……………………………………….…11
Розділ ІІ. Обернене перетворення Лапласа. ……………………………………...…. 12
Розділ ІІI. Застосування перетворення Лапласа. …………………………….…….. 16
§ 1. Знаходження розв’язків звичайних диференціальних рівнянь з
постійними коефіцієнтами. …………………………………………….……16
§ 2. Знаходження розв’язку системи звичайних диференціальних рівнянь з
постійними коефіцієнтами. ……………………………………………….… 19
§ 3. Знаходження розв’язку інтегральних рівнянь операційним методом. ….…22
Розділ ІV. Домашні завдання. ………………………………………………………......25
Розділ V. Завдання до розрахункової роботи. ……………………………………..….30
Формули перетворення Лапласа для деяких функцій. ……………………….……..36

38
39
40