29 квітня 2021 року

Шановні колеги «Дзеркала тижня»!

Дякуємо вам за відповідь на наш лист. Ми з розумінням ставимося до відмови в
оприлюдненні наших коментарів до статті О. Лємєнова., однак не можемо
погодитися з наведеною аргументацією. Тому, хочемо ще раз викласти нашу
позицію, навести максимально конкретні аргументи та пояснення, з
урахуванням ваших коментарів. Ми також готові зустрітися з вами, щоб
відкрито і у повному обсязі аргументувати нашу позицію.
1. Дохідність бюджету від управління активами
Цитата зі статті О. Лємєнова: «Якщо проаналізувати дані про досягнення АРМА
з наповнення бюджету доходами від управління арештованими активами [за
2018 і 2020 рр.], стає зрозуміло, що в Нацагентстві до Павленка доходи були в
кілька разів більшими».
Твердження неправдиве. У 2020 році надходження до державного бюджету від
управління арештованими активами були майже удвічі більшими (на майже 7
млн грн), ніж у 2018 році. Це чітко відображено у звітах Агентства за 2018 та
2020 роки.
Інформацію про динаміку надходжень до бюджету у першому кварталі 2021
року наведено небезпідставно, адже більшість договорів управління за 2020 рік
було підписано у другому півріччі, відтак їх економічний ефект об’єктивно
відображено саме в показниках на кінець 2020 – початок 2021 року. Це не
змінює того факту, що у 2020 році показники по доходах були більшими, а не
меншими, ніж у 2018 році.
2018 2019 2020
Надходження до 9,02 млн грн 11,89 млн грн 15,68 млн грн
бюджету від
управління
арештованими
активами
Джерело: звіти про діяльність АРМА за 2018, 2019 та 2020 роки
 2. Вартість арештованих активів
Цитата з тексту листа від редакції ДТ: «Ви знову ведете мову про 1 квартал
2021 року. В журналістському розслідуванні дійсно написано, що в 2018 році
АРМА, управляючи меншою кількістю активів, приносило більше доходів».
У листі, який АРМА надсилало редакції ДТ 16.04.2021 р., мова йде виключно
про порівняння 2018 та 2020 років, а не про 1 квартал 2021 року.
У 2020 році АРМА дійсно передало в управління більшу кількість арештованих
активів, які, відповідно, принесли державному бюджету більше доходів
порівняно з 2018 роком (див. ТАБЛИЦЮ у п. 1).
3. Розшук активів
Цитата зі статті О. Лємєнова: «Чиста маніпуляція, адже кількість
опрацьованих запитів і вартість розшуканих активів — видумані цифри, які в
АРМА використовують виключно для замилювання очей».
Кількість опрацьованих АРМА запитів щодо розшуку активів – конкретний
показник, що є сумою письмових звернень від правоохоронних органів, на які
АРМА надало відповідь у вигляді інформації про розшукані активи.
Хотіли б ще раз звернути увагу, що АРМА оприлюднює інформацію про
вартість виявлених та розшуканих активів лише у тих випадках, колі ці активи
мають чітке грошове вираження. Для того, щоб встановити вартість 100 грн на
банківських рахунках, 100 грн фінансових зобов’язань чи частки у статутному
капіталі в розмірі 100 грн, очевидно, не потрібно проводити спеціальну оцінку.
Цитата з тексту листа від ДТ: «Як дізнатись вартість цього майна? Оскільки,
можливо, автомобіль потрапив у ДТП і тепер це купа металобрухту, яхта сіла
на міль, а будинок згорів».
Згідно з аудиторським звітом за 2019 рік, в АРМА відсутні дієві механізми
одержання інформації щодо вартості активів на стадії розшуку, і саме тому
Агентство не оприлюднює дані про вартість розшуканого майна. Інформація
про такі активи – автомобілі, яхти, літаки, нерухомість, земельні ділянки тощо –
оприлюднюється виключно в одиницях майна, наприклад, 10 транспортних
засобів, 100 об’єктів нерухомості, 5 земельних ділянок -
https://arma.gov.ua/pokaznyky
4. Конкурси для управителів активами
На жаль, ви проігнорували той факт, що у своїй статті О. Лємєнов вказав
відверто неправдиву інформацію щодо конкурсних відборів управителів у 2018
та 2020 роках. Тож прокоментуємо вашу аналітику:
«Тому давайте визначимо ефективність цих конкурсів: 17[укладених
договорів]/200[оголошених конкурсів]=0,085. Однак, т.в.о. керівника АРМА
зазначав про ефективність в 0,7».
Наша позиція наступна: така арифметика є нерелевантною і некоректною з
декількох причин. По-перше, АРМА в окремих випадках доводиться
оголошувати десятки повторних конкурсів на неліквідні активи, для яких
практично нереально знайти управителя.
По-друге, кількість договорів управління не розкриває їх зміст. В рамках одного
договору управитель може отримати в управління сотні активів (наприклад, 127
об’єктів комерційної нерухомості, якими управляє ТОВ «ЖК «Воздвиженка»),
стратегічне підприємство чи десятки тисяч іменних акцій. І головне полягає в
тому, що завдяки проведеним у 2020 році конкурсам АРМА передало в
управління активи вартістю близько 2 млрд грн, які наразі зберігаються і
приносять користь державному бюджету та легальному українському бізнесу.
По-третє, т.в.о. голови АРМА у своєму інтерв’ю, оперуючи цифрою «0,7»,
говорив про попит на управління арештованими активами серед українських
підприємців, а не про ефективність конкурсів. Цей показник означає, що на
один актив не претендує навіть один потенційний управитель. До того ж умовні
«0,7 управителя» - це лише ті компанії, які подають на конкурс правильно
оформлені документи, тоді як з урахуванням якості їх економічних пропозицій
зазначений коефіцієнт насправді є ще меншим (про це ми детально розповідали
ТУТ). Це пояснює той факт, чому на 200 оголошених конкурсах неможливо
обрати 200 управителів. Тому що активи, які передаються в АРМА, є
специфічними: на них накладено арешт у кримінальних справах, який може
бути скасований у будь-який момент (а відтак, припиняється управління); за
них різними методами – від юридичного саботажу до фізичних диверсій –
боряться їх власники; дуже часто вони перебувають у занедбаному або
зношеному стані і т.д.
5. Управління грошовими коштами
Ваша цитата: «Таких проблем дійсно не виникало чи лише «на вашу думку»?
Беззаперечний факт, що слідчий з Миколаєва не поїде до Одеси вносити гроші
на депозит».
Факт у тому, що вказаних проблем не виникало на практиці, натомість
територіальні управління, повторюємо, успішно реалізують проєкти з передачі
арештованих грошових коштів на банківський депозит АРМА. Водночас
наведена вами та паном Лємєновим гіпотетична ситуація з умовним слідчим є
лише припущенням.
Цитата ДТ: «Розповідь про відсотки від діяльності, які будуть залишатися в
АРМА, можна не обговорювати, бо це компетенція виконавчої служби. АРМА
має інший напрямок роботи, рекомендуємо ще раз прочитати «Закон про
АРМА».
Виконавча служба не має жодного стосунку до управління арештованими
грошовими коштами, розміщеними на депозитних рахунках АРМА. У Законі
про АРМА, на який Ви посилаєтесь, відповідний механізм чітко прописано у
статті 20 «Управління грошовими коштами та банківськими металами». І, на
жаль, ця стаття, як і Закон в цілому, не передбачає перерахування бодай частини
з нарахованих на депозит відсотків (53 млн грн за 2020 рік) до державного
бюджету. Підкреслюємо, перерахування не в АРМА, а до бюджету держави.
Тому цю «розповідь» варто не просто обговорювати, її необхідно нарешті
втілити на рівні законодавчих змін, щоб держава не втрачала десятки мільйонів
гривень щороку. Ми неодноразово публічно пояснювали необхідність таких
змін і закликали народних депутатів до їх втілення.
6. Управління залізничними напіввагонами
Цитата ДТ: «Що дійсно знищує активи? Відповідь проста - повільні конкурси,
які проводить АРМА. У тексті ми навіть наводимо конкретну цифру: після
сплину 5 місяців АРМА знайшла управителя. Тому не дивно, що за 5 місяців
бездіяльності АРМА, більшу частину напіввагонів розібрали на метал».
Позиція О. Лємєнова: Від комерційного використання 215 напіввагонів
управитель за 2020 рік мав перерахувати до бюджету 3,8 млн грн.
Після отримання ухвали про передачу в управління напіввагонів (11 березня
2020 року) АРМА оголосило конкурс для відбору управителя менш ніж через
місяць (9 квітня 2020 року), провівши за цей час інвентаризацію та аналіз
активу (загалом йдеться про майже 1000 напіввагонів). Близько місяця тривав
прийом документів від учасників ринку, після чого АРМА проаналізувало
подані пропозиції та обрало переможців конкурсу. Після цього було проведено
оцінку активів, і вже в липні 2020-го укладено перші договори управління
напіввагонами. Отже, інформація про повільні конкурси у виконанні АРМА не
відповідає дійсності.
У випадку конкретного договору управління між АРМА і ТОВ «ТК-Логістик»
від 28.01.2020 р. №4, про який йде мова у статті О. Лємєнова, то на момент
фактичної передачі вагонів управителю з 215 одиниць рухомого майна для
експлуатації був придатний лише 31 вагон. Використання 14% рухомого
складу апріорі не могло забезпечити 100% очікуваних бюджетних надходжень.
Станом на сьогодні управитель фактично повністю відновив рухомий склад і
прийняв у фактичне управління майже всі вагони.
Зауважимо, що абсолютна більшість інформації про діяльність АРМА,
інтерпретації якої ваше видання опублікувало у статті О. Лємєнова, знаходиться
у відкритому публічному доступі, і для її аналізу немає потреби в опрацюванні
будь-яких «секретних» звітів чи додаткових запитів.
Ми сподіваємось, що наведених аргументів буде достатньо для об’єктивних
висновків про діяльність АРМА в розрізі вищезазначених аспектів. Ми готові до
зустрічі з вами, аби відкрито і у повному обсязі пояснити та аргументувати
нашу позицію. Віримо, що «Дзеркало тижня» піклується про своїх читачів і
дотримуються журналістських стандартів достовірності, точності, повноти та
неупередженості у висвітленні інформації та публікації якісної і перевіреної
інформації.
Дякуємо і готові до співпраці.
З повагою,
Прес-служба АРМА