Professional Documents
Culture Documents
Семінарське заняття № 4
Семінарське заняття № 4
Екзистенціалізм Сартра
Ж.-П. Сартр (1905—1980) — видатний французький письменник,
драматург, філософ, один із провідних представників французького
екзистенціалізму.
У своїх довоєнних працях філософсько-психологічного спрямування
(написаних під сильним впливом феноменології Гуссерля) Сартр
висловлює думку про необхідність виявлення специфічно людської сфери
життєдіяльності людини.
К.-О. Апель
Прагнучи трансформації філософії, К.- О.Апель обґрунтовує ідею
перетворення «першої філософії»- метафізики- у філософію мови,
здійсненого завдяки мовнолінгвістичному перевороту. За його словами,
«філософія сьогодні стикається з проблемою мови як ґрунтовною
проблематикою наукового утворення понять і теорій та своїх власних
висловів, а отже –осмисленого й інтерсуб’єктивно значимого виразу
пізнання взагалі». Згідно розумінню мови вихідною реальністю людського
буття та виразом раціонального інтерсуб’єктивно значимого пізнання в
процесі утворення наукових понять і теорій, філософія має зануритися у
лінгвістичний аналіз, стаючи замість моделювання буття або рефлексії над
свідомістю чи гносеологічними проблемами - пошуком смислів та значень
мовних виразів. В такий спосіб К.- О.Апель хотів вибудувати цілісну
філософську теорію, яка синтезувала б традиційну онтологію, теорію
пізнання та сучасну мовно-аналітичну філософію. Як писав філософ,
здійснена ним «трансцендентально-герменевтична рефлексія умов
можливостей мовного взаєморозуміння у необмеженому комунікативному
співтоваристві обґрунтовує єдність prima philisophia як єдність
теоретичного й практичного розуму». Ознаками постметафізичного
мислення сучасної філософії К.-О.Апель визначає орієнтування на форму
мови та обумовлене мовою інтуїтивне контекстуальне передчуття
феноменів. На його думку, означені настанови спрямовують філософію
мови до утворення нової традиції.