Матеріали

для групового заняття

Тема 2. Інформаційно-пропагандистське забезпечення як складова

морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності підрозділів
Збройних Сил України.

Заняття 1. Інформаційно-пропагандистське забезпечення у підрозділах

Збройних Сил України.

Навчальні питання:
1. Інформаційно-пропагандистське забезпечення в системі морально-
психологічного забезпечення підрозділів Збройних Сил України.
2. Напрями, форми та методи інформаційно-пропагандистського
забезпечення.

Література:
1. Конституція (1996). Конституція України: чинне законодавство зі змінами
та допов. станом на 23 травня 2016 року. (Офіційний текст). Видавництво
законодавчої та навчальної літератури. Видавець Палівода А.В. – ст. ст.
17,85,92,106.
2. Воєнна доктрина України. Затверджена Указом Президента України від
24.09.15 р. № 555/2015.
3. Про оборону України. Закон України від 06.12.1991 р. № 1933-ХІІ.
4. Про Збройні Сили України. Закон України від 06.12.1991 р. № 1935-XII.
5. Статути Збройних Сил України. Затверджені Законами України від 24
березня 1999 року № 548, 549, 550, 551 - XIV.
6. Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 –
2020 роки. / Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/20.
7. Про затвердження Інструкції з організації інформаційно-
пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України. / Наказ
Генерального штабу Збройних Силах України від 04.01.17 р. № 4.
8. Про затвердження Інструкції з організації національно-патріотичної
підготовки у Збройних Силах України. / Наказ Генерального штабу Збройних
Силах України від 28.03.17 р. № 108.
9. Про затвердження Положення про кімнату традицій у Збройних Силах
України / Наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 05.09.18 № 299.
10. Організаційно-методичні вказівки щодо організації морально-
психологічного забезпечення Збройних Сил України у 2018 році від 17.11.2017
р.
11. Інформаційно-комунікативні технології в гуманітарній сфері Збройних Сил
України: досвід, проблеми, перспективи: Підручник / В.І. Осьодло, В.В.
Стасюк, В.П. Шевчук та ін.; за заг. ред. В.Г. Радецького. – К.: НАОУ, 2007. –
492 с.
12. Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України: підручник: у 2
ч. Ч. І. / [В.М. Вилко, В.М. Грицюк, В.Г. Дикун та ін.]; за заг. ред. В.В.Стасюка. – К.:
НУОУ, 2012. – 464 с.
Морально-психологічне забезпечення підрозділів Збройних Сил України:
підруч. / [А. О. Кобзар, В. Т. Марценківський, П. М. Слюсаренко та ін.]. –
Київ. : НУОУ ім.. Івана Черняховського, 2018. – 4.1, 4.2, 4.3 підручника та
додатку 7.
Довідкові матеріали по МПЗ та керівним документам: – [Електронний
ресурс]. ‒ режим доступу - https://dovidnykmpz.

Завдання на самостійну роботу:

- в НУОУ: 1. Вивчити матеріали лекції (консультації у викладача) та вимоги
наказів ГШ від 4.01.17 №4 та від 28.04.17 №108;
- за межами НУОУ:
1. Особливості організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у
Війську Польському, в армії Великої Британії, армії РФ.
2. Ознайомитися та занотувати в робочий зошит основні положення
параграфів 4.1, 4.2, 4.3 підручника та додатку 7.

1. Інформаційно-пропагандистське забезпечення в системі морально-

психологічного забезпечення підрозділів Збройних Сил України.
Визначимося в головних термінах:
Термін (від лат. terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення,
застосоване для позначення деякого поняття.
Поняття, концепт — форма мислення, яка відображає істотні властивості,
зв’язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка
або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за
визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
 Інформація (від лат. Informātiō “роз’яснення, уявлення, поняття про що-
небудь”, informare (форма) “надавати вид, форму, навчати; мислити, уявляти” -
відома незалежно від форми їх подання.
 Незважаючи на широку поширеність, поняття інформації залишається
одним з найбільш дискусійних в науці , а термін може мати різні значення в
різних галузях людської діяльності.
 Пропаганда ( лат. Propaganda дослівно – “підлягає поширенню (віра)”, від
лат. Propago - “поширюю”) - в сучасному політичному дискурсі розуміється як
відкрите поширення поглядів, фактів, аргументів і інших відомостей з метою
формування громадської думки чи інших цілей.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення – це цілеспрямована
діяльність органів військового управління, командувачів, командирів
(начальників), посадових осіб структурних підрозділів морально-
психологічного забезпечення щодо інформаційного впливу на свідомість
особового складу з метою зміцнення його морально-психологічного стану,
формування і поширення ідейних переконань, національних цінностей, стійкої
мотивації та готовності до збройного захисту державного суверенітету,
територіальної цілісності України, адекватного розуміння
військовослужбовцями воєнно-політичної та суспільно-політичної обстановки,
завдань, покладених на війська (сили), умов та особливостей їх виконання.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення є складовою морально-
психологічного забезпечення та організовується в загальній системі підготовки
га застосування Збройних Сил України з урахуванням специфіки завдань, що
виконуються військовими частинами (підрозділами).
Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення
є:
- збір, аналіз та оцінювання суспільно-політичної обстановки в районі (регіоні,
операційній зоні) дій і підготовка висновків щодо неї;
- організація внутрішніх комунікацій командувачів, командирів (начальників)
з особовим складом органів військового управління, військових частин
(підрозділів);
- виховання в особового складу Збройних Сил України почуття патріотизму,
відповідальності за дотримання положень Конституції України,
дисциплінованості, вірності Військовій присязі, Бойовому прапору, бойовим
традиціям (братерству), готовності до саможертовності в ім'я Батьківщини;
- утвердження любові військовослужбовців Збройних Сил України до
Батьківщини, їх духовності, моральності, шанобливого ставлення до
національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів
мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного
минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та
територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією;
- роз'яснення особовому складу причин, характеру і мети війни (збройного
конфлікту, бойових дій), зовнішньополітичної та внутрішньополітичної
обстановки, завдань Збройних Сил України;
- організація і керівництво національно-патріотичною підготовкою особового
складу військ (сил);
- роз’яснення наказів командувачів, командирів (начальників), командирське
(оперативне, бойове) інформування особового складу про хід підготовки і
ведення операцій (бойових дій);
- мобілізація (мотивація) військовослужбовців на безумовне виконання
поставлених завдань;
- організація інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань практичної
реалізації соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей;
- налагодження та підтримання внутрішньої та зовнішньої комунікації з
питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
- формування в особового складу впевненості в правильності прийнятих
рішень командування, у надійності та ефективності штатної зброї і бойової
техніки, зміцнення віри у перемогу над противником;
- поширення бойового досвіду, прикладів мужності, пропаганда героїзму,
взаємодопомоги, товариських взаємовідносин, традицій бойового братерства;
- пропаганда героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і
творення власної держави, ідеї свободи, соборності та державності;
- військово-патріотичне виховання особового складу Збройних Сил України;
- пропаганда здорового способу життя серед військовослужбовців І членів їх
сімей;
- забезпечення культурологічних потреб військовослужбовців, організація
відпочинку і дозвілля особового складу Збройних Сил України;
- сприяння в організації забезпечення духовних потреб військовослужбовців
(душпастирська опіка);
- участь у заходах щодо прогнозування, запобігання та нейтралізації наслідків
негативного інформаційно-психологічного впливу противника;
- організація співпраці з представниками органів місцевої влади, ЗМІ,
громадських, волонтерських та релігійних організацій тощо.
Особливості використання засобів наочної агітації.
Використання засобів агітації, наочного впливу і реклами в інтересах
інформаційно-пропагандистського забезпечення здійснюється з метою
висвітлення заходів, що проводить держава для зміцнення обороноздатності,
завдань розвитку Збройних Сил України, підвищення престижу військової
служби, мобілізації особового складу на зразкове виконання завдань військової
служби, формування у військовослужбовців морально-психологічної готовності
до дій в бойовій обстановці, почуття гордості за належність до Збройних Сил
України.
Наочна агітація у військовій частині (плакати, стенди, білборди,
лайтбокси, відеоборди, панно, архітектурні споруди, конструкції архітектурно-
художніх елементів, рекламна друкована та сувенірна продукція, тощо) має
бути актуальною, змістовною, переконливою, оперативною, дієвою, пов’язаною
із завданнями, які виконує військова частина (підрозділ).
Перелік об’єктів наочної агітації та зміст інформації, необхідної для
розміщення в наочній агітації, визначається органами військового управління,
командирами (начальниками) відповідно до завдань, які виконуються, і кінцевої
мети підготовки особового складу.
Заступник командира підрозділу з МПЗ відповідає за наочну агітацію в
кімнаті традицій (Наказ ГШ від 05.09. 18 №299) та в розташуванні підрозділу.
Для організації інформаційно-пропагандистського забезпечення під час
проведення заходів бойової підготовки в польових умовах (за межами пунктів
постійної дислокації), виконання бойових та спеціальних завдань
обладнуються:
-в базових таборах бригад (полків, батальйонних тактичних груп) -
інформаційно-довідкові пункти;
 -в органах військового управління та окремих підрозділах - похідні
комплекти наочної агітації (пересувні інформаційні стенди).
Оцінювання суспільно-політичної обстановки в районі (регіоні,
операційній зоні) дій і підготовка висновків щодо неї (розглядається в системі
МПЗ ЗП).
Порядок планування та організації інформаційно-пропагандистського
забезпечення, тематика, терміни, форми і методи проведення заходів
визначаються старшими начальниками за підпорядкованістю відповідно до
завдань, які виконуються, і кінцевої мети підготовки особового складу.
Аналіз стану організації та проведення інформаційно-пропагандистського
забезпечення здійснюють штаби, структурні підрозділи морально-
психологічного забезпечення в загальній системі підбиття підсумків підготовки
та застосування військ (сил).
Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення передбачає
координування діяльності сил і засобів морально-психологічного забезпечення,
впорядкування та об’єднання їх зусиль з метою виконання запланованих
заходів, досягнення поставленої мети.
Планування інформаційно-пропагандистського забезпечення
здійснюється в загальній системі планування заходів морально-психологічного
забезпечення. Особливості порядку планування, підготовки та проведення
заходів інформаційно-пропагандистського забезпечення визначається щороку в
Організаційно-методичних вказівках структурним підрозділам морально-
психологічного забезпечення щодо організації морально-психологічного
забезпечення у Збройних Силах України.
Фінансове забезпечення заходів інформаційно-пропагандистського
забезпечення здійснюється в межах кошторисних призначень.

2. Напрями, форми та методи інформаційно-пропагандистського

забезпечення.
Визначимося в основних термінах
:
 Напрям – шлях діяльності, розвитку кого-, чого-небудь; спрямованість
якоїсь дії, явища.
Зміст ‒ сукупність теорій, принципів, положень, традицій які повинні
бути передані військовослужбовцям та служити їм провідними мотивами у
повсякденній діяльності (те, про що йдеться, розповідається де-небудь, те, що
описується, зображується. Сутність, внутрішня особливість чого-небудь. Певні
властивості, характерні риси, які відрізняють явище, предмет, Розумна основа,
мета, призначення чого-небудь.)
Форма (лат. Зовнішній вигляд) – зовнішній вигляд, обрис речі, дії тощо
або зовнішній вираз певного змісту.
Метод (від грец. мЭипдпт – “шлях крізь”) ‒ систематизована сукупність
кроків, які потрібно здійснити, щоб виконати певну задачу чи досягти певної
мети; поняття тотожне алгоритму дій.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення здійснюється за такими
напрямами:
- внутрішньо-комунікаційна робота; військово-патріотична робота;
культурологічна робота; забезпечення технічними засобами пропаганди.
Загальне керівництво організацією інформаційно-пропагандистського
забезпечення покладається на командирів (начальників).
Відповідальність за організацію і стан інформаційно-пропагандистського
забезпечення покладається на посадових осіб структурних підрозділів
морально-психологічного забезпечення.
Організація та проведення внутрішньо-комунікаційної роботи
Внутрішньо-комунікаційна робота це напрям інформаційно-
пропагандистського забезпечення військових частин (підрозділів), військових
навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України, що
здійснюється в системі інформаційної роботи посадових осіб органів
військового управління, командирів (начальників) через сукупність дій,
пов'язаних з обробкою і передачею інформації до особового складу шляхом
спілкування.
Внутрішньо-комунікаційна робота реалізується шляхом:
- налагодження комунікаційного процесу;
- систематичного та цільового проведення командирського (бойового)
інформування з особовим складом; аналізу проведених дій (розглядається на
навчальному зборі);
- забезпечення методичними матеріалами, необхідними для організації
інформаційної роботи з особовим складом в будь-яких умовах обстановки;
- душпастирської опіки військовослужбовців.
Головна мета внутрішньо-комунікаційної роботи - формування довіри до
військово-політичного керівництва держави та військового командування,
встановлення зворотного зв'язку з підпорядкованим особовим складом, його
готовності до виконання завдань, підтримання і відновлення морально-
психологічного стану.
Видами внутрішньо-комунікаційної роботи є: командирське, бойове
інформування; аналіз проведених дій (Будуть розглянуті на навчальному
зборі) та національно-патріотична підготовка.
Основні принципи внутрішньо-комунікаційної роботи:
- національно-патріотична спрямованість;
- співпраця, зворотність зв’язку між суб'єктами комунікації; доступність,
достовірність, обґрунтованість, об'єктивність, оперативність та наочність
доведення інформації;
- практична спрямованість змісту інформаційних матеріалів та зв'язок із
завданнями, що вирішують військові частини (підрозділи);вмотивованість (чи
вмотивованість); системність та послідовність; гнучкість; простота;
доцільність.
Основними методами внутрішньо-комунікаційної роботи є:
- переконання; пояснення; показ (демонстрація, ілюстрація); аналіз конкретних
ситуацій.
Основними формами внутрішньо-комунікаційної роботи є:
- індивідуальна та колективна бесіда;
- перегляд (прослуховування) інформаційних теле-, радіопрограм, цільових
(тематичних) аудіовізуальних матеріалів тощо; обговорення; інструктаж;
- групове та індивідуальне консультування; брифінг з актуальних питань;
виступ; заслуховування; вивчення анонімних заяв; дискусія; вшанування
кращих військовослужбовців.
(Військово-патріотична та культурологічна робота будуть
розглянуті на наступних заняттях.)
Забезпечення технічними засобами пропаганди - це комплекс
організаційних, фінансово-економічних, техніко-експлуатаційних обліково-
операційних та інших заходів, спрямованих на укомплектування військових
частин технічними засобами пропаганди відповідно до штатно-табельної
потреби.
Забезпечення технічними засобами пропаганди реалізується шляхом:
- своєчасного та повного забезпечення військ (сил) технічних засобів
пропаганди відповідно до встановлених норм та потреб;
- оптимального їх розподілу у військових частинах (підрозділах); їх правильної
експлуатації та обслуговування; впровадження передового досвіду їх
використання (удосконалення, модернізації).
Порядок забезпечення технічними засобами пропаганди визначається
Інструкцією з організації забезпечення Збройних Сил України технічними
засобами пропаганди.
Національно-патріотична підготовка.
Національно-патріотична підготовка - це предмет навчання, вид
внутрішньо-комунікаційної роботи посадових осіб органів військового
управління, командирів (начальників), який здійснюється у загальній системі
підготовки військ (сил), з метою формування і розвитку у військовослужбовців
відповідних світоглядних установок, ідейних переконань та морально-бойових
якостей, необхідних для ефективного виконання поставлених завдань у будь-
яких умовах обстановки.
Національно-патріотична підготовка проводиться у Збройних Силах
України з метою:
- формування в особового складу державницького світогляду та національної
самосвідомості, які базуються на знанні військовослужбовцями історичних
процесів національного державотворення та бойових традиціях українських
військових формувань та сучасних Збройних Сил України;
- впровадження в систему навчання та виховання особового складу
національно-патріотичних цінностей, ідей вірності Військовій присязі, бойовим
традиціям, гордості за належність до Збройних Сил України;
- своєчасного доведення до особового складу актуальної інформації про
діяльність керівництва держави та військового командування, спрямованої на
зміцнення обороноздатності країни;
- формування морально-психологічних мотиваційних основ службової
діяльності та цільової спрямованості підготовки військовослужбовців до
виконання завдань щодо захисту національних інтересів;
утвердження засад діяльності Збройних Сил України та формування
довіри до керівництва держави, відповідних командирів (начальників).
Основним змістом національно-патріотичної підготовки є цілеспрямована
діяльність командирів (начальників), структурних підрозділів морально-
психологічного забезпечення усіх рівнів щодо формування та підтримання у
військовослужбовців:
- українських патріотичних світоглядних ідеалів, які базуються на
національно-патріотичних цінностях та орієнтирах;
- стійкої мотивації до збройного захисту територіальної цілісності, державного
суверенітету України.
Основні принципи національно-патріотичної підготовки:
свідомість; наочність; ґрунтовність; емоційність; активність та
самостійність; врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців;
системність та послідовність викладення навчального матеріалу; спрямованість
змісту занять на підготовку особового складу до виконання завдань щодо
захисту національних інтересів.
Основними завданнями національно-патріотичної підготовки особового
складу є:
- формування національно-патріотичної свідомості особового складу Збройних
Сил України;
- формування морально-психологічної готовності до виконання бойових
завдань із захисту незалежності та територіальної цілісності України на основі
світоглядних установок, національних цінностей і традицій;
- доведення до особового складу основ утвердження української державності,
які своїм змістом формують і розвивають національні і громадянські
світоглядні позиції, ціннісні орієнтації, морально-психологічну готовність до
збройного захисту держави;
- розвиток в особового складу мотивації до військово-професійної діяльності;
- пропагування та популяризація традицій духовно-культурної самобутності
українського народу, української мови, героїки боротьби за незалежність,
територіальну цілісність України;
захист особового складу від негативного інформаційно-психологічного
впливу.
Порядок організації та особливості проведення занять з національно-
патріотичної підготовки визначаються Інструкцією з організації національно-
патріотичної підготовки у Збройних Силах України (Наказ ГШ від 28.03.17
№108).
Національно-патріотична підготовка організовується відповідно до вимог
цієї Інструкції та проводиться з урахуванням специфіки та умов виконання
завдань, що покладені на військові частини.
Загальне керівництво національно-патріотичною підготовкою та
відповідальність за її проведення покладається на командирів, начальників усіх
рівнів.
Завдання щодо безпосередньої організації та якісного проведення занять з
національно-патріотичної підготовки покладено на посадових осіб структурних
підрозділів морально-психологічного забезпечення та визначених посадових
осіб, які зобов’язані:
- здійснювати планування, методичне забезпечення проведення занять з
національно-патріотичної підготовки, вдосконалювати зміст, форми та
методику проведення занять;
- проводити інструктажі керівників занять з національно-патріотичної
підготовки;
особисто проводити з офіцерами заняття з національно-патріотичної
підготовки.
Національно-патріотична підготовка у Збройних Силах України
проводиться відповідно до тематики, що розробляється на навчальний рік
Головним управлінням морально-психологічного забезпечення Збройних Сил
України.
Заняття з національно-патріотичної підготовки проводяться з усіма
категоріями військовослужбовців:
- в мирний час – протягом 10-ти місяців (січень - жовтень) – навчання, 11-й,
12-й місяць (листопад, грудень) – проведення контрольних занять та підготовка
до початку навчання;
- в особливий період – протягом всього періоду.
Загальна кількість годин, що виділяється на проведення занять з
національно-патріотичної підготовки у навчальному році складає:
- в мирний час:
для військовослужбовців органів військового управління, офіцерського
складу військових частин (кораблів), військових навчальних закладів, установ
та організацій – 10 годин;
для сержантів (старшин) та солдатів (матросів) військової служби за
контрактом, строкової військової служби військових частин (кораблів) – 40
год.;
для військовослужбовців, які проходять загальновійськову підготовку
молодого солдата (матроса) – не менше 4 годин.
Тривалість заняття з національно-патріотичної підготовки
- в мирний час – до 50 хвилин;
- в особливий період – до 20 хвилин.
Заняття з національно-патріотичної підготовки проводяться з
періодичністю,
- в мирний час:
 для військовослужбовців органів військового управління, у складі
структурного підрозділу – один раз на місяць, при цьому офіцерам органів
військового управління дозволяється самостійно вивчати навчальні матеріали з
національно-патріотичної підготовки;
для офіцерського складу військових частин (кораблів), військових
навчальних закладів установ та організацій Збройних Сил України, у складі
підрозділів – один раз на місяць;
для сержантів (старшин) та солдатів (матросів) військової служби за
контрактом, строкової військової служби та військової служби за призовом під
час мобілізації військових частин (кораблів), підрозділів забезпечення
військових навчальних закладів – один раз на тиждень;
для особового складу національних контингентів Збройних Сил України,
екіпажів кораблів, військових частин та підрозділів, які виконують завдання
бойового чергування, у ході тактичних навчань, а також під час виконання
навчально-бойових завдань у польових умовах – відповідно до специфіки
завдань, що виконуються, тривалості ротації (бойового чергування), підготовки
– один раз на тиждень;
- в особливий період:
для військовослужбовців органів військового управління, офіцерського
складу військових частин (кораблів), військових навчальних закладів, установ
та організацій Збройних Сил України, у складі підрозділів – один раз на місяць;
для сержантів (старшин) та солдатів (матросів) військової служби за
контрактом, строкової військової служби та військової служби за призовом під
час мобілізації військових частин (кораблів), підрозділів забезпечення
військових навчальних закладів, які перебувають у пунктах постійної
дислокації – один раз на тиждень;
для особового складу, який безпосередньо перебуває у місцях виконання
військовими частинами (підрозділами) завдань за призначенням – один раз на
тиждень, з урахуванням можливостей обстановки та специфіки виконання
завдань, у складі підрозділів без поділу військовослужбовців на категорії, в
системі цільового інформування.
 Основними формами проведення занять з національно-патріотичної
підготовки є: бесіда, обговорення, дискусія.
Під час проведення занять в пунктах постійної дислокації доцільно
практикувати цільовий перегляд науково-популярних та документальних
тематичних відеофільмів, телепрограм відповідно до тематики національно-
патріотичної підготовки з подальшим обговоренням і формуванням висновків.
Під час проведення занять з національно-патріотичної підготовки
використовуються методи: переконання, пояснення, критичного аналізу,
показу, сократичної бесіди, аналізу конкретних ситуацій тощо.
Керівниками занять з національно-патріотичної підготовки
призначаються офіцери структур морально-психологічного забезпечення, а
також найбільш підготовлені офіцери, які здатні якісно проводити заняття,
забезпечувати ефективне засвоєння військовослужбовцями навчальних
матеріалів.
Методична підготовка керівників занять з національно-патріотичної
підготовки здійснюється шляхом проведення щомісячних інструктажів та
організації самостійної роботи.
Інструктажі проводить заступник командира військової частини з
морально-психологічного забезпечення. У ході проведення інструктажів
аналізується стан національно-патріотичної підготовки та надаються
рекомендації щодо підвищення її ефективності.
В органах військового управління методична підготовка керівників занять
здійснюється під час проведення службових нарад та в ході оперативного
збору.
Облік проведення занять з національно-патріотичної підготовки ведеться
у загальній системі обліку занять з бойової (оперативної) підготовки.
Аналіз стану національно-патріотичної підготовки у військовій частині
здійснюють заступники командирів з морально-психологічного забезпечення
під час аналізу проведених дій.
Основним змістовним та організаційним документом проведення заняття
з національно-патріотичної підготовки є тезовий план-проспект. Він
розробляється керівником заняття та погоджується з безпосереднім
командиром (начальником).
План-проспект може бути відпрацьований у електронному вигляді та
використовуватися під час проведення заняття на електронних носіях
інформації.
У тезовому план-проспекті визначаються тема та мета заняття, тезовий
зміст навчального матеріалу, джерела отримання інформації та література
(інформація з інтернет-ресурсів), найменування і посилання на відео-,
кіноматеріали, що можуть бути використані в ході самостійної роботи.
Керівник заняття несе персональну відповідальність за підготовку, якість
та ефективність проведення національно-патріотичної підготовки.
Він зобов’язаний:
- знати вимоги керівних документів щодо організації та проведення
національно-патріотичної підготовки;
- особисто готуватися до заняття, знати навчальний матеріал;
забезпечувати присутність особового складу на заняттях з національно-
патріотичної підготовки за винятком відсутніх з поважних причин;
- знати основні політичні події в Україні та світі;
- формувати національно-патріотичну переконаність військовослужбовців
щодо захисту інтересів українського народу і держави;
- підтримувати у належному стані навчально-матеріальну базу проведення
занять;
- вести облік присутності особового складу та тематики занять з національно-
патріотичної підготовки;
- проводити контрольні опитування для встановлення рівня національно-
патріотичної підготовки військовослужбовців;
- контролювати самостійну підготовку військовослужбовців (для офіцерів
органів військового управління);
- проводити додаткові заняття, індивідуальні бесіди з підлеглими
військовослужбовцями, які не розуміють, або невірно сприймають навчальний
матеріал.
 Військовослужбовцям під час занять з національно-патріотичної
підготовки дозволяється занотовувати основні положення змісту навчального
матеріалу у робочі зошити та на електронні носії інформації (планшети,
смартфони тощо). Забороняється проведення аудіо-, відеозапису (відеозйомки)
занять.
Оцінювання військовослужбовців з національно-патріотичної підготовки
здійснюється згідно Інструкції (Наказ ГШ від 28.03.17 №108) з метою
перевірки рівня засвоєння особовим складом навчального матеріалу та його
морально-психологічної готовності до виконання завдань щодо захисту
національних інтересів. Оцінка стану національно-патріотичної підготовки є
одним із головних критеріїв загальної оцінки ефективності діяльності
командирів усіх рівнів.
Рівень знань з національно-патріотичної підготовки перевіряється у всіх
категорій військовослужбовців. Обов’язковій перевірці підлягають офіцери
військової частини. Загальна кількість перевірених підрозділів має бути не
менше 10% від їх загальної кількості, при цьому наявна кількість
військовослужбовців у підрозділах – не менше 70% облікової чисельності.
Оцінка рівня засвоєння військовослужбовцями навчального матеріалу
проводиться за чотирирівневою системою: “відмінно” (“високий рівень”),
“добре” (“достатній рівень”), “задовільно” (“посередній рівень”) “незадовільно”
(“низький рівень”).
Результати контрольного оцінювання військовослужбовця з національно-
патріотичної підготовки враховуються під час формування оцінки рівня
сформованості ідейних та моральних якостей військовослужбовця та
формування висновків щодо подальшого проходження ним військової служби.
Отже, для ефективності і якості організації в роті заходів з інформаційно-
пропагандистського забезпечення заступник командира роти з морально-
психологічного забезпечення повинен досконало знати форми й методи
інформаційно-пропагандистського забезпечення і вміло їх застосовувати у
повсякденній діяльності.