Professional Documents
Culture Documents
опришки
опришки
Поширення
Діяли опришки з ранньої весни до пізньої осені невеликими загонами.
Партизанська тактика раптових ударів, сувора конспірація, підтримка з боку
більшості селян давали опришкам змогу успішно діяти протягом тривалого
часу.
Тактика опришків
Опришки формували загони чисельністю від 3 до 100 бійців (бували випадки
формування і більш чисельних загонів), потім опришки вибирали найбільш
зручну для засідки місцевість, по якій проходила важлива дорога, після того
робили засіки по обидва боки дороги, а також інколи готували дерева для
звалення на дорогу, щоб перекрити ворогові дорогу до втечі.
Потім надійно залягали в засідці, щоб їх не було видно. Головний опришок
або вартові слідкували за дорогою, пропускаючи всіх подорожніх, що не були
ціллю опришків, а побачивши тих подорожніх (панів, магнатів, провладні
загони які боролися проти опришків), які були їхньою ціллю, вони оцінювали
сили ворога, і в тому випадку, якщо вважали, що в загону достатньо сил для
знищення ворогів, несподівано відкривали вогонь з вогнепальної зброї, луків
і арбалетів. Обстрілявши ворога, опришки йшли добивати ворога в ближній
бій. Улюбленою зброю опришків були дуже гострі топірці (бартки), які стали
одним із головних символів опришківського руху. Після бою опришки
відходили на деяку відстань і дочікувалися ночі, а потім вночі відходили на
значну відстань від місця бою.
Ці тактики були звичними для опришків, але траплялися досить різні їхні
битви з ворогами, у тому числі штурми замків, фортець і невеликих міст,
зафіксовані випадки ведення опришками снайперського вогню і навіть
застосування гармат.